Keri 2016

IНТЕГРАЦIЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС Реформи та співробітництво з партнерами з Центральної Європи Матеріали Третьої міжнародної енергетичної конференції

IНТЕГРАЦIЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС Реформи та співробітництво з партнерами з Центральної Європи

English version from page 85

Матеріали Третьої міжнародної енергетичної конференції

Kиїв 2016

ГО «Київський інститут енергетичних досліджень» (KERI)

висловлює глибоку подяку за допомогу в організації та проведенні Третьої міжнародної енергетичної конференції KERI – 2016 Міжнародному фонду «Відрод­ження», Представництву в Україні Фонда Конрада Аденауера, компанії ДТЕК, Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укр­­енерго», Міністерству закордонних і європейських справ Словацької Респуб­ліки, посольствам Словацької Республіки та Угорщини в Україні. Окрему под як у вис ловлюємо Мініс терс тву енергетики та вугільної промисловості України за партнерське сприяння в організації Конференції. Дана публікація містить в скороченому вигляді матеріали виступів та рекомендації учасників конференції і не є її повним стенографічним звітом. Думки, висновки і рекомендації, викладені в цій брошурі, відображають виключно точку зору учасників Конференції, як авторів, і не обов’язково відображають погляди KERI. Відповідальність за зміст виступів і надані матеріали залишається за їх авторами.

© Авторські права на цю публікацію належать KERI. Відтворення повного тексту публікації в будь-якій формі можливе лише з письмової згоди KERI. При використанні матеріалів (частково або повністю) або їх цитуванні для будь-яких цілей посилання на публікацію є обов’язковими.

ЗМІСТ Програма Конференції 4 Вступне слово 8 Панель І. Реформування енергетичного сектору України та його інтеграція у європейський енергетичний ринок 10 Панель IІ-G. Розвиток та інтеграція ГТС країн ЦСЄ. Диверсифікація постачань і лібералізація ринку природного газу 23 Панель II-E. Потенціал електроенергетичного ринку України та розвиток транскордонної інфраструктури 34 Панель ІІІ. Європейська енергетична політика та роль України у об’єднаному енергетичному ринку 46 Панель IV-G. Правові та регуляторні аспекти створення конкурентного газового ринку України 53 Панель IV-Е.Правові та регуляторні аспекти створення конкурентного ринку електроенергії, синхронізації з ENTSO-E. Регулювання та захист прав споживачів 62 Біографії спікерів та модераторів 70 English version 85 Інфографіка 165

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС: РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ 14 квітня 2016 Готель «Прем’єр Палас», бульвар Т. Шевченка, 5-7, Київ, Україна 08:30 – 09:00

Реєстрація учасників та ранковий чай

09:00 – 09:20

Відкриття конференції та вступні ремарки Олександр Нарбут

Президент, Голова Стратегічної ради КЕRІ

Габріела Бауманн

Керівник представництва фонду Конрада Аденауера в Україні

09:20 – 11:00

Панель І. Реформування енергетичного сектору України та його інтеграція у європейський енергетичний ринок

Модератор

Сергій Єрмілов

Міністр палива та енергетики України (2000–2001, 2002–2004)

Спікери

Володимир Демчишин

Міністр енергетики та вугільної промисловості України

Володимир Омельченко

Член Cтратегічної ради КЕRІ, Директор енергетичних програм Центра імені А. Разумкова

Марина Петров

Заступник директора ЄБРР в Україні

Вікторія Ворочек

Начальник Управління Департаменту реформування та розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України»

Торстен Воллерт

Голова групи підтримки України в області енергетики та екології, Європейська Комісія

Ігор Білоус

Голова Фонду державного майна України

Коментатор

Ілка Левінгтон

Головний консультант, DNV GL, Німеччина

10:30 – 11:00

Панельна дискусія

11:00 – 11:20

Прес-брифінг

11:00 – 11:30

Кава-пауза

5

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

11:30 – 13:00

Панель ІІ-G. Розвиток та інтеграція ГТС країн ЦСЄ, диверсифікація постачань і лібералізація ринку природного газу

Модератор

Гільмар Енке

Голова представництва в Україні, Uniper Global Comodities S.E., Німеччина

Спікери

Олександр Нарбут

Президент, Голова Стратегічної ради KERI

Сергій Макогон

Виконавчий директор, ПАТ «Укртрансгаз»

Мілан Седлачек

Член ENTSO-G, Директор з комерційних питань та нормативно-правового регулювання, Eustream a.s., Словаччина

Пол Шапіро

Старший банкір, департамент природних ресурсів, ЄБРР

Славомир Серадський

Заступник директора відділу з розвитку, Gaz-System, Польща

Хендрік Полекс

Менеджер регіону з питань функціонування систем, ENTSO-G

Олександр Лактіонов

Начальник відділу, Департамент реформування та розвитку бізнесу, НАК «Нафтогаз України»

12:30 – 13:00

Панельна дискусія

13:00 – 14:30

Обід

11:30 – 13:00

Панель ІI-E. Потенціал електроенергетичного ринку України та розвиток транскордонної інфраструктури

Модератор

Вадим Улида

Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості (2014), Президент ВОО «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України»

Спікери

Сергій Корнюш

Заступник начальника Управління перспективного розвитку та євроінтеграції ДП «НЕК «Укренерго»

Данiела Больборічі

Керівник відділу розвитку мереж, Transelectrica, Румунія

Сергій Чех

Радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України

Катерина Каралі

Консультант електроенергетичного ринку, Проектний офіс Секретаріату Енергетичного Співтовариства

Ярослав Кубінець

Виконавчий директор департаменту торгівлі, SEPS, Словаччина

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

6

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Джим Хоган

Директор, Tetra Tech, США

Сергій Бедін

Директор центра впровадження нової моделі ринку, НАЕК «Енергоатом», Україна

12:30 – 13:00

Панельна дискусія

13:00 – 14:30

Обід

14:30 – 16:00

Панель ІІІ. Європейська енергетична політика та роль України у об’єднаному енергетичному ринку

Модератор

Павол Гамжик

Посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки, Міністерство закордонних та європейських справ Словаччини

Спікери

Вадим Улида

Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості (2014), Президент ВОО «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України»

Адам Жанчак

Заступник Міністра закордонних справ Польщі з питань клімату та енергетичної політики

Пал Шагварі

Посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки, Міністерство закордонних справ та зовнішньої торгівлі Угорщини

Торстен Воллерт

Голова групи підтримки України в області енергетики та екології, Європейська Комісія

Олександр Рогозін

В. о. віце-президента НАК «Енергетична Компанія України» (2008), віце-президент ВГО «Енергетична Асоціація України»

15:50 – 16:00

Запитання та відповіді

16:00 – 16:20

Прес-брифінг

16:00 – 16:30

Кава-пауза

16:30 – 17:50

Панель IV-G. Правові та регуляторні аспекти створення конкурентного газового ринку України

Модератор

Віталій Радченко

Партнер, CMS Cameron McKenna LLC , Україна

7

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

Спікери

Сергій Макогон

Виконавчий директор, ПАТ «Укртрансгаз»

Оксана Ганцева

Координатор газової регуляторної рабочої групи KERI, директор Pick energy consulting, Україна

Олена Бабак

Народний депутат України, Заступник голови Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житловокомунального господарства

Ярослав Петров

Член KERI, Радник ЮФ «Астерс», секретар газової регуляторної робочої групи KERI, Україна

17:30 – 17:50

Панельна дискусія

17:50 – 18:00

Підведення підсумків та закриття конференції

18:00 – 19:00

Спілкування за келихом вина

16:30 – 17:50

Панель ІV-Е. Правові та регуляторні аспекти створення конкурентного ринку електроенергії, синхронізації з ЕNTSО-Е. Регулювання та захист прав споживачів

Модератор

Світлана Голікова

Член Стратегічної ради КЕRІ, Директор Трансенерго консалтинг, Україна

Спікери

Олексій Захарчук

Директор з регуляторних та правових питань, ДТЕК, Україна

Лев Підлісецький

Народний депутат України, голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Олександр Мондович

Головний радник регіональної групи, ЕNTSО-Е

Станіслав Масевич

Експерт в області права, Проектний офіс Секретариату Енергетичного Співтовариства в Україні

Коментатор

Андрій Перевертаєв

Член КЕRІ, експерт Світового Банку, Україна

17:30 – 17:50

Панельна дискусія

17:50 – 18:00

Підведення підсумків та закриття конференції

18:00 – 19:00

Спілкування за келихом вина

ВСТУПНЕ СЛОВО Олександр НАРБУТ Президент, Голова Стратегічної ради Київського інституту енергетичних досліджень

Радий вітати учасників Третьої Міжнародної енергетичної конференції від імені Київського інституту енергетичних досліджень, від оргкомітету, який працював над підготовкою Конференції. Сподіваюсь, що наша розмова буде змістовною, цікавою та глибокою. Підготовка нашої цьогорічної конференції відбувалась у досить складних умовах, адже ми живемо в часи великих викликів, які постали перед Україною. Але нам не звикати до труднощів, – позаминула конференція, 2014 року, була ще більш складною з точки зору організації. Тоді наші партнери взагалі не були впевнені в тому, що конференція відбудеться, з огляду на вкрай складну політичну та економічну ситуацію в країні. Але ми переконані, що фахова дискусія про стратегію розвитку вітчизняної енергетики повинна продовжуватись за будь-яких умов: лише в такий спосіб ми виконаємо наше головне завдання – не допустити гальмування реформ в енергетичному секторі, яке може статись під прикриттям економічної кризи. Енергетика – дуже серйозний предмет і треба постійно пам’ятати, що саме для цієї галузі стратегія розвитку надзвичайно важлива, тому що поточний стан енергетики залежить від того, наскільки якісно вибудовувалась стратегія розвитку у попередні роки. Розмова про перспективи, про завдання, які стоять перед вітчизняною енергетикою, а головне – про шляхи та механізми виконання цих завдань, – ось у чому, на нашу думку, полягає основний підхід, який ми закликаємо застосовувати усіх учасників Конференції. Безумовно, Третя енергетична конференція не могла б відбутись без довіри з боку наших спонсорів та партнерів. Хочу відзначити участь в організації нашого заходу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке оцінило нашу ініціативу зробити Конференцію постійним майданчиком для обговорення інтеграції української енергосистеми з енергосистемами країн Центральної Європи, членів Вишеградської групи, та з європейською енергетичною системою в цілому. Міністерство стало нашим постійним партнером і ми вдячні за це. Велика подяка Міжнародному фонду «Відродження» та Фонду Конрада Аденауера, які погодились бути спонсорами нашої Конференції. Ми також вдячні компанії ДТЕК, яка долучилась до спонсорської допомоги в організації Конференції, незважаючи на ті перенавантаження, які ця компанія відчуває в умовах трансформації ринку. Будемо раді продовжити наше співробітництво з ДТЕК у майбутньому. Нашими традиційними партнерами є керівники словацької місії: Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Юрай Сівачек, Посол з особливих

9 доручень з питань енергетичної безпеки Міністерства закордонних та європейських справ Словаччини Павол Гамжик. Ми вдячні словацьким колегам за довіру та підтримку, яку вони надають нашій Конференції. Ми також раді бачити представників Посольства Угорської Республіки в Україні, яке теж стало нашим постійним партнером. Хочу оголосити Конференцію відкритою та передаю слово пані Габріелі Бауманн – керівникові українського представництва Фонду Конрада Аденауера.

Габріела БАУМАНН Керівник представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Мені дуже приємно привітати учасників Конференції від імені Фонду Конрада Аденауера. Як багато хто з вас знає, останні 10 років Фонд Конрада Аденауера підтримував євроінтеграційні процеси в Україні, в тому числі організовуючи різноманітні заходи, присвячені питанням енергетики та захисту клімату. Інтеграція української енергетики в європейській енергетичний простір є однією з найважливіших складових інтеграції України з Європейським Союзом в цілому. З 2011 року Україна є членом Європейського енергетичного спів­товариства – але на повноцінне входження української енергетики до європейського енергоринку потрібно ще не менше 10 років. Україна зробила правильний вибір, розпочавши реформування газового ринку та ринку електричної енергії, впроваджуючи антикорупційні заходи, але для того щоб реформи були успішними необхідно прийняти ще багато законів та правил. Ми бачимо великий потенціал в енергетичному співробітництві між Україною та її найближчими європейськими сусідами – Словаччиною, Угорщиною, Польщею, Румунією та іншими країнами Центральної та Східної Європи. Вже є дуже позитивний досвід роботи України зі Словаччиною та Угорщиною у питаннях реверсних поставок природного газу. Цей досвід доводить, що епоха залежності України від російського газу врешті-решт добігає свого кінця. Дуже великий потенціал Україна має в напрямку підвищення енергоефективності. Енергостратегія України передбачає підвищення частки відновлювальних джерел електроенергії в загальному балансі її виробництва до 30 % до 2030 року. Якщо ж Україна зменшить споживання природного газу на 25–30 %, це зробить її практично повністю незалежною від російського газу. Але реалізацією усіх цих планів та реформуванням енергетичного сектора мають займатись професіонали. Для нас дуже важливо, щоб новий український уряд залишався відданим справі реформування енергетичного сектору. Україна не може дозволити собі зупинитись у процесі реформ.

ПАНЕЛЬ І. РЕФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ІНТЕГРАЦІЯ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК Головною умовою інтеграції енергетичного сектору України у загально­європейський енергоринок є успішне проведення внутрішніх реформ. Ключовими складовими реформ стають розуміння нової моделі енергетичних ринків, прийняття та впровадження в Україні відповідних законів у рамках зобов’язань за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про Зону вільної торгівлі. У рамках першої панелі учасники Конференції розглянули пріоритети інтеграції енергетичної інфраструктури України з ENTSO-G та синхронізації з ЕNTSO-E. Було обговорено розвиток конкуренції на українському ринку електроенергії шляхом прийняття Закону «Про ринок електричної енергії». Значну увагу українські та закордонні експерти приділили імплементації норм Закону України «Про ринок природного газу», реструктуризації газового сектору та реформі корпоративного управління НАК «Нафтогаз України». Фахівці поділились думками щодо приватизації інфраструктурних об’єктів енергетики як механізму залучення інвестицій.

ПАНЕЛЬ І

РЕФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ІНТЕГРАЦІЯ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК

Сергій ЄРМІЛОВ Міністр енергетики та вугільної промисловості України (2000–2001, 2002–2004), модератор

В цьому році Україна буде відзначати декілька круглих дат – в першу чергу, це 25 років незалежності нашої держави, – практично стільки ж років тривають реформи в енергетичному секторі країни. Доводиться констатувати, що саме слово «реформи» сприймається в нашому суспільстві неоднозначно – для когось воно і зараз асоціюється з надією на зміни та позитивні перетворення, але для багатьох воно стали синонімом безкінечних розмов, які не мають жодного відношення до реальних справ. Але я дуже сподіваюсь, що зараз настав той час, коли справжні реформи в енергетичній галузі нарешті мають шанс відбутися.

15 років тому мене запитали, як я бачу майбутнє Міністерства енергетики. Я тоді відповів, що майбутній уряд взагалі може обійтися без цього закладу. Ми сподівалися, що вже в середині нульових років нового тисячоліття сама потреба в такому міністерстві зникне, адже на початку 2004 року ситуація в енергетиці була дуже обнадійливою: тоді була збалансована навіть вугільна промисловість, а розрахунки на енергоринку становили 100 %, одночасно в енергетиці розпочиналась масштабна приватизація. Був готовий пакет документів для переходу на нову модель енергоринку, яка передбачала двосторонні договори, – її реалізації ми очікуємо досі. Але щось пішло не так, і реформи загальмували. Повертаючись до сьогоднішнього часу, ми бачимо, що нещодавно прийнято реформаторський закон про ринок природного газу, на виході новий закон про Національну комісію, що здійснює регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, практично готовий закон про ринкові засади в електроенергетиці. Мені дуже хотілося б, щоб усі учасники Третьої міжнародної енергетичної конференції сконцентрували свої зусилля на тому, аби наші надії на оновлення української енергетики врешті-решт стали реальністю.

Володимир ДЕМЧИШИН Міністр енергетики та вугільної промисловості України (2014–2016)

Коли я прийшов до Міністерства енергетики, воно керувалось не з п’ятого поверху міністерської будівлі, де знаходиться кабінет міністра, а зовсім з інших офісів, звідки давались команди, що і як робити. Мені вдалося привести в міністерство людей, які працювали не на мене особисто, не виконували задачі, поставлені олігархами

11

12

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

від енергетики – ці люди працювали на державу. Нам вдалося зробити перші кроки до реформ – розробити та подати на розгляд парламенту прогресивні законодавчі акти. Хочу окремо зупинитись на Законі України «Про ринок природного газу». Дуже часто Міністерство звинувачували в тому, що воно нібито бореться виключно з «Нафтогазом», але я ще на етапі розробки згаданого закону відкрито говорив, що принципи, які закладено у цьому документі, мають розповсюджуватись не лише на «Нафтогаз», а й на усі державні енергопідприємства: «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Укренерго», «Укртрансгаз». Відповідні положення опрацьовано, питання лише в рішенні, – але воно, як відомо, залежить від політичної волі. Бажаю новому урядові налагодити ефективну співпрацю на різних рівнях державної влади та впровадити усі попередні напрацювання. До Конференції я підготував презентацію «Реформи – ключ до незалежності». Це досить цікава робота і я обов’язково викладу її у відкритий доступ, але зараз я лише окреслю деякі питання, яких вона торкається. Мабуть всім присутнім відомо, що на 2016 рік Міністерство енергетики поставило собі завдання більш детально займатись реформуванням ринків електричної енергії та вугілля – це два ключові напрямки на цей рік. Переконаний, що усі погоджуються з тим, що в електроенергетиці треба переходити до ринку прямих договорів, давати можливість більше виробляти тим, в кого електроенергія дешевша та чистіша, адже за викиди також треба платити. Україна взяла на себе відповідні зобов’язання перед європейською спільнотою, і цей процес буде лише поглиблюватись, тому власники вугільних теплоелектростанцій будуть змушені інвестувати в сіркоочищення, модернізувати енергоблоки, робити їх більш ефективними. Під час візиту до Японії нам показували 1,2 гігаватну вугільну електростанцію, яка працює в межах міста і взагалі не викидає у повітря сірку. Після побаченого починаєш розуміти, наскільки все може бути інакше, ніж в нас – держава у змозі відрегулювати енергетичний бізнес так, щоб він був максимально безпечним для навколишнього середовища. В цьому контексті дуже показовим є використання субсидій, які щорічно йдуть у нашу вуглевидобувну галузь. Ці немаленькі кошти не можна спрямовувати на зарплати шахтарям, їх треба витрачати на нове шахтне обладнання, адже відомо, що якщо людям постійно давати рибу – це розбещує, отже їм потрібно дати сітку, щоб вони самі могли наловити риби. Але комусь вигідно робити саме перше, задля того, щоб потім показати, наскільки висока собівартість вугілля, а відтак є привід вимагати високих тарифів на електроенергію, вироблену вугільними електростанціями. Я дуже сподіваюсь, що наступний уряд докладе зусиль для того, щоб збалансувати вугільний сегмент електроенергетики. На завершення хочу додати, що, на жаль, 90 % всього, що говориться про енергетику в публічній сфері, є відвертим лобізмом інтересів окремих груп впливу, але 10 % все ж

ПАНЕЛЬ І

РЕФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ІНТЕГРАЦІЯ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК

таки формують нову свідомість в суспільстві та владі. Такі заходи, як ця Конференція – позбавлена пафосу, але насичена справжніми фаховими дискусіями – допомагають генерувати правильні ідеї та грамотні рішення. Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО Член Cтратегічної ради KERI, Директор енергетичних програм Центра імені А. Разумкова

На мій погляд, інтеграція енергетичних мереж України з європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) та мережею операторів газотранспортних систем (ENTSO-G) дуже важлива, але цей процес не є самодостатнім, його не можна розглядати як кінцеву мету нашої енергетичної політики, як і енергетичної політики Європейського Союзу по відношенню до України – це лише механізм забезпечення енергетичної безпеки для нашої країни та країн ЄС. Долучившись до ENTSO-E та ENTSO-G, Україна приєднається до прозорого та ліберального енергоринку ЄС, забезпечить право українських споживачів на безперешкодний доступ до енергоносіїв, які постачаються на ринки країн Європи. Останнє питання є дуже актуальним в умовах так званої гібридної енергетичної війни, яку зараз веде Росія проти України та інших країн Центральної Європи. Але значно важливішим ніж приєднання до європейських мереж є проведення реформ у вітчизняному енергетичному секторі – саме у цьому полягає головна рушійна сила енергетичної євроінтеграції. Лише реформування енергетики дозволить Украї­ ­ні залучити на модернізацію енергетичних об’єктів кошти, яких нам так не вистачає. Серед першочергових реформ слід виділити процес демонополізації енергетичних ринків, створення регуляторних механізмів для їх прозорого функціонування, необхідно провести деофшоризацію всієї економіки, впровадити стимулюючі податкові норми, врешті-решт встановити економічно обґрунтовані тарифи на електроенергію та природний газ. Треба сказати, що цей процес може принести відчутні для всіх позитивні результати вже протягом двох-трьох років. Але, на мою думку, головний бар’єр на шляху реформування – це зрощення влади та бізнесу. Допоки ми не зможемо подолати цю проблему, жодні найдосконаліші закони не дозволять нам отримати повноцінного ефекту від реформ. Значно затримує процес реформування і низький рівень координації між Міністерством енергетики та Урядом. Проте, окрім глибоких системних проблем Україна має і беззаперечний потенціал для розвитку енергетики. Так, історично склалось, що Україна ще з 1970‑х років стала одним з найпотужніших енергетичних мостів у світі: електрична енергія і природний газ поставлялись через нашу територію до країн так званого «соціалістичного табору» та Західної Європи. До 30 млрд кВт/год електроенергії поставлялось щорічно у країни Центральної Європи, – сьогодні ця цифра значно менша, тому в України є великий потенціал у цьому напрямку. Фактично, зараз у синхронному режимі з ENTSO-E працює лише Бурштинський енергоострів. В рамках цієї Конференції ми повинні

13

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

14

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

обговорити, яким саме чином Україна може синхронізувати свою енергомережу з Європейським Союзом: чи це будуть окремі лінії електропередач, чи наша об’єднана енергосистема має бути синхронізована в цілому. Отже тут треба розуміти, що у разі повної синхронізації енергосистеми українські електростанції, лінії електропередач та підстанції мають відповідати нормативам і правилам європейської мережі системних операторів передачі електроенергії, тоді як приведення нашої електроенергетики до цих стандартів коштуватиме нам десятки мільярдів доларів. З огляду на це, логічним виглядає розширення Бурштинського енергоострову, яке може відбутись, зокрема, шляхом добудови лінії електропостачання від Хмельницької АЕС до підстанції у польському місті Жешув. Реалізація відповідного проекту «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» узгоджена Кабінетом міністрів у червні 2015 року. Експорт електроенергії в рамках цього проекту міг би стати ефективним інструментом для залучення коштів на добудову третього енергоблоку ХАЕС, а згодом – і четвертого блоку цієї станції. Разом з тим, я переконаний, що лише завдяки експорту електроенергії добудувати два блоки ХАЕС не вдасться, – оскільки загальна вартість добудови перевищить 5 мільярдів євро, потрібно шукати додаткові механізми фінансування завершення будівництва третього та четвертого блоків Хмельницької атомної електростанції, готовність яких становить 75 % та 28 % відповідно. Повертаючись, власне, до реформ, хочу висловити впевненість у тому, що разом із європейськими партнерами Україна зможе подолати усі перешкоди на шляху до модернізації енергетичного сектору. Закликаю іноземні компанії, які працюють сьогодні в українській енергетиці, не зациклюватись на поточних проблемах, існуючих в нашій країні, адже треба чітко усвідомлювати, що Україна зараз знаходиться в умовах трансформації енергетики і взагалі усієї політичної системи. Раджу потенційним закордонним інвесторам та нашим міжнародним партнерам дивитись у перспективу – на 10–15 років вперед – і саме такий підхід буде стратегічно правильним. Переконаний, що з часом українська енергетична інфраструктура стане однією з найбільш інвестиційно привабливих у Європі. Вважаю, що спільними зусиллями ми досягнемо цієї мети.

Марина ПЕТРОВ Заступник директора ЄБРР в Україні

Україна є для нас дуже важливою країною – лише в українському електро­енергетичному секторі кредитний портфель ЄБРР становить більше мільярда євро, на НАК «Нафтогаз України» припадає близько півмільярда доларів. Але головне – це не значні суми грошей, а те, що спільно з українською владою та іншими донорами ми працюємо над зміненням ландшафту українського енергетичного сектору. Як відзначали попередні спікери, останнім

ПАНЕЛЬ І

РЕФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ІНТЕГРАЦІЯ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК

часом дійсно неодноразово вникали питання: а чому реформування здебільшого торкнулось саме «Нафтогазу»? На це ми відповідаємо, що десь же ж потрібно було починати, мали створитися точки росту, точки позитиву, які б подали добрий приклад. Завдяки цьому ми зможемо рухатись далі. В «Нафтогазі» ми допомагали у проведенні реформи корпоративного управління компанії, брали активну участь у розробці нового закону про акціонерні товариства. Мета цього закону полягає у кардинальній зміні підходів держави до акціонерних товариств: необхідно позбавити їх постійного втручання з боку держави, замінити «ручне керування» контролем результатів діяльності підприємства. Щось нам вдалось, дещо не дуже, але позитивний імідж у цього проекту сформовано – до нас зараз звертаються інші компанії, які бажають впроваджувати в себе аналогічні реформи. Зараз ми завершуємо підготовку техзавдання для консультантів з корпоратизації НАЕК «Енергоатом», найбільшого гравця на українському ринку електроенергії. Ми також активно співпрацюємо з «Укргідроенерго», «Центренерго» – сподіваємось, що реформи, аналогічні проведеним у «Нафтогазі», відбудуться і в інших енергокомпаніях України. Ми задоволені, що Верховна Рада у першому читанні прийняла закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг», тому що без закону про регулятора уся ця головоломка, яку являє собою енергоринок України, не може скластися. Маємо надію, що найближчим часом буде прийнято законопроект про ринок електричної енергії. Дуже важливим є поєднання реформ в енергокомпаніях та на енергетичному ринку. З одного боку, усі розуміють, що тарифи на електроенергію та газ мають покривати витрати на їх виробництво або видобуток та транс­портування. Але, з іншого боку, реформування ринку має заохотити власників вкладати гроші в підвищення ефективності енергогенеруючих компаній та відповідної інфраструктури задля зменшення тих самих витрат, які вони бажають покривати з тарифу. Мабуть, найбільш неприємним, що може з нами статися, є просте покриття існуючих витрат без створення стимулів для економії та підвищення ефективності. Тому так важливо продовжувати реформи за усіма напрямками. Ми сподіваємось, що в Україні буде створені такі умови, які заохотять кожного інвестора вкладати гроші в енергоефективність.

15

16

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Вікторія ВОРОЧЕК Начальник Управління Департаменту реформування та розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України»

Протягом останніх двох років «Нафтогаз» робить дуже багато для того, щоб заохотити інвестиції в газовидобувну та газотранспортну галузі. Хочу запевнити усіх, що інвестовані кошти будуть обов’язково повернені – вони вже зараз повертаються. «Нафтогаз» бачить своєю місією розвиток ринку природного газу і намагається бути провідником реформ у своїй галузі. Минув рік з часу прийняття закону «Про ринок природного газу», і ми вже побачили перші результати роботи в новій моделі ринку. Вона не є ідеальною, і у довгостроковій перспективі не видається життєздатною. Тим не менш, на сьогодні в нас є серйозні здобутки у питанні забезпечення імпорту природного газу на західному кордоні України, наразі наші можливості з реверсного постачання навіть перевищують поточні потреби в обсягах імпортного газу. 2015 рік був насправді проривним у питанні реверсних поставок природного газу з ЄС, сподіваємось, що 2016 стане ще кращим. Однією з вимог закону про ринок природного газу є вільна торгівля суб’єктів на газовому ринку. На нашу думку, вільна торгівля можлива лише за умови відсутності цінової регуляції на ринку. На жаль, в нас лише один сегмент ринку є нерегульованим – це ринок газу для промислових підприємств. До речі, «Нафтогаз» не є монополістом на цьому ринку. Хочу особливо зупинитись на дуже важливих принципах закону про ринок природного газу, з якими в нас, на жаль, сьогодні не все добре. Справа в тому, що незважаючи на революційність та фундаментальність закону про ринок газу, він становить лише близько 10 % від загального обсягу нормативно-правових актів, прийняття яких потребує українська газова галузь. Лише у минулому році ми очікували прийняття близько 50 актів вторинного законодавства, в розробці яких брав активну участь «Нафтогаз». Далеко не в усьому ми були почуті, і сьогодні перед оператором газотранспортної системи постають проблеми, які вимагають негайного вирішення. На жаль, в нас досі немає сильного, незалежного та дійсно професійного регулятора, ми також маємо надії на закон про НКРЕКП, але не треба забувати, що законодавство, як первинне, так і вторинне, не є ідеальним. У нас досі немає денного ринку природного газу (торги у форматі day-ahead є основним механізмом формування цін на природний газ на європейських енергетичних біржах – KERI), натомість законом передбачена помісячна система зведення балансів заявок на постачання газу та розрахунків за вже поставлений газ. Але відсутність системи балансування та моніторингу відбору газу, яка працює в умовах денного ринку, позбавляє оператора можливості контролювати обсяги відбору газу споживачами в режимі on-line. Це може призвести до ситуації, коли на вимогу споживача постачальник буде зобов’язаний поставити газ за поданою у попередній місяць заявкою, але не маючи на цей момент необхідних обсягів газу, буде змушений шукати його на ринку за будьяку ціну. Відтак виникає реальний ризик отримання негативного балансу за підсумками попереднього місяця, адже вартість газу, терміново придбаного у поточному місяці,

ПАНЕЛЬ І

РЕФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ІНТЕГРАЦІЯ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК

може суттєво перевищувати ціну, за якою було прийнято заявку на постачання. При цьому негативні баланси можуть бути досить значними, тому зараз «Нафтагаз» звернувся до учасників ринку з пропозицією врегулювати цю ситуацію. Ми хочемо спільними зусиллями розвивати денний ринок газу, використовуючи стандартні європейські норми, зокрема регламент № 312 (e. g. Regulation (EU) № 312/2014 Network Code on Gas Balancing – KERI), який регулює балансування на газовому ринку. Ми отримали дуже багато відгуків та пропозицій від учасників ринку. На завершення хочу відзначити, що і Міністерство енергетики, і НАК «Нафтогаз України» останнім часом виносять на публічне обговорення багато ідей, проектів та документів, і це є дуже гарною практикою.

Торстен ВОЛЛЕРТ Голова групи підтримки України в області енергетики та екології, Європейська Комісія

Ми говоримо про те, що для реформування української енергетики вже багато зроблено, і я згоден з цим тверд­ женням, адже рік тому в нас була абсолютна інша, набагато складніша ситуація. Тому я переконаний, що за умов збереження існуючих темпів реформування ми досягнемо успіху, і реформи «Нафтогазу» вдалий тому приклад. Мені подобається, що в дискусіях про реформування власної енергетики українські фахівці враховують інтереси та можливості країн-сусідів, адже без транс­кордонної співпраці усі реформи носитимуть суто місцевий, локальний характер. Важливо створити такі умови на енергоринку України, які б міцно зв’язали його гравців з європейськими партнерами. Між українськими та європейськими енергокомпаніями має відбуватись постійний обмін найбільш вдалими практиками та досвідом. Це дозволить Україні уникнути багатьох помилок, які були зроблені в країнах ЄС під час побудови існуючої моделі енергоринку. В Україні необхідно впроваджувати не лише євро­пейсь­кі правила та технології функціонування енергоринку, але й ділову практику, яка вже довела свою ефективність у Європі. Неважливо, наскільки гарні закони та правила приймаються – важливо наскільки вдало функціо­нує ринок, який вони регулюють,

17

18

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

адже судити про якість реформ будуть саме за результатами, які демонструватиме українська енергетика. Також дуже важливо не забувати про необхідність підвищення енергоефективності всіх галузей української економіки, особливо житлово‑комунального сектору. Україна в цьому питанні дуже відстає від своїх найближчих сусідів. Міжнародні інституції сьогодні достатньо потужні в Україні для того, щоб сприяти просуненню реформ. Для нас дуже важливо не втрачати темп – якнайшвидше прийняття закону про ринок електричної енергії дозволить зберегти динаміку реформ.

Ігор БІЛОУС Голова Фонду державного майна України

Фонд держмайна плідно співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку, який дуже допомагає Україні, у тому числі і в реформуванні енергетичної галузі. Але я сподіваюсь, що колись ЄБРР перестане бути основним закордонним інвестором в українську енергетику, і до нас прийдуть приватні інвестиції – тобто реальні інвестори, з реальними грошима, а не кредитами. Я не хочу сказати, що ЄБРР не є реальним інвестором, але все ж таки хотілося б, щоб в Україну більше вкладали грошей з суто комерційних міркувань, а не через бажання допомогти. Ми беремо безпосередню участь у реформуванні «Нафтогазу», багато сперечаємось з питань того ж анбандлінгу, статуту, але зрозуміло, що наша основна функція – це все-таки приватизація. На жаль, мені доводиться констатувати, що протягом золотого з точки зору приватизації часу – у 2006–2010 роках, майже нічого не було продано, і держава намагається керувати понад 13‑ма тисячами підприємств. Є новий законопроект щодо перегляду списку стратегічних підприємств, які зараз не підлягають приватизації, більше 700 підприємств з цього списку мають бути заново подані на приватизацію – це значний крок вперед. Але сьогодні я хотів би поговорити все ж таки саме про приватизацію енергетичних підприємств. 2016 рік може стати роком енергетичної приватизації. Окрім Одеського припортового заводу, цього року до продажу буде запропоновано 6 контрольних пакетів обленерго, 4 ТЕЦ, а в наступному році «Центренерго». За останні два роки маємо дуже cумну статистику щодо інвестицій в оновлення мереж державних обленерго – їх практично немає. Отже, бізнес стоїть, а разом з тим навколо обленерго відбуваються корпоративні війни, що призводить до поступового зменшення їхньої вартості. Важливо пам’ятати, що таке велике підприємство, як «Центренерго», вимагає одного або навіть двох мільярдів доларів інвестицій в модернізацію. В держави таких грошей немає і найближчим часом не буде. Не вдаючись до дискусій, можу пообіцяти єдине: замовної приватизації не буде, все буде прозоро. Ми все робимо для того, щоб зловживання під час приватизації того чи іншого об’єкту, які відбувались в минулому, більше ніколи не могли повторитися. Фонд держмайна повинен започаткувати максимально транспарентні

ПАНЕЛЬ І

РЕФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ІНТЕГРАЦІЯ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК

приватизаційні процеси, лише таким чином ми зможемо створити в Україні нормальний інвестиційний клімат. Хочу зазначити, що нарешті у текстах договорів купівлі-продажу держпідприємств з’явилась норма про врегулювання спірних питань між інвестором та державою в міжнародних арбітражних судах. Це дуже важливо, адже потенційний інвестор буде відчувати себе більш захищеним, бо всім відомі прецеденти, коли зміна влади в Україні призводила до спроб передивитись результати приватизації окремих підприємств.

Ілка ЛЕВІНГТОН Головний консультант, DNV GL (Det Norske Veritas and Germanischer Lloyd), Німеччина

В жодному разі не хочу позбавляти учасників Конференції того оптимізму, який висловлювали попередні спікери, але почну з двох уроків історії реформування енергетичного сектору Україні. Урок перший я визначала як «Урок недописаної сторінки».

19

20

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Вперше я приїхала до України в 1996 році, коли тут був бартер, і взагалі скрізь відбувались страшні речі. В цей час проходила реформа в енергетиці, прикладом для якої було взято найбільш передову на той час модель англійського енергетичного ринку. Навіть умови функціонування ринку тоді були просто перекладено з англійської мови на українську, але деякі сторінки залишились без перекладу. Наприклад, замість частини тексту, яка стосувалась кредитного покриття, тобто механізму забезпечення учасниками ринку своїх кредитних зобов’язань, було написано «буде доповнена пізніше». В 1990‑ті роки в умовах тотальних неплатежів за поставлені енергоносії українському уряду доводилось вводити так звані транзитні рахунки, які діють до сих пір. Навіть у найновішому законі про енергоринок ці рахунки збереглись, а разом із ними збереглись і ті борги, які було сформовано ще у 1990‑ті роки. Другий урок я називаю – «Уроком невпроваджених реформ». Підготовка реформи з переходу до балансуючого ринку електричної енергії, ринку прямих договорів розпочалась 15 років тому. Вже тоді було чітко виписано, чому така модель ринку є більш вигідною для всіх учасників та потребує якнайшвидшого впровадження. Здавалось, усі все розуміють, але реформа зупинилась. Наступний етап – 2007–2010 рік, коли знову міжвідомча комісія українського уряду разом із закордонними консультантами розробляла проект закону про перехід до нової моделі ринку електричної енергії. Було багато зроблено, усі були впевнені, що ось, ще трохи – і всі ці вигідні норми та правила буде реалізовано на практиці, але знову нічого не відбулось.

ПАНЕЛЬ І

РЕФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ІНТЕГРАЦІЯ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК

У 2013 році знову відбулось повернення до теми реформування ринку ОРЕ, але результат той же самий. Зараз існує новий законопроект про ринок електричної енергії, його внесено до парламенту, цей документ також має перехідні норми щодо впровадження нової моделі ринку. Сподіваємось, що після прийняття норми цього закону та терміни їх впровадження будуть виконуватись. З наведених уроків можна зробити певні висновки, зокрема про те, що в українсь­ кого енергоринку дійсно існують специфічні аспекти, і якщо їх не врахувати, можна спровокувати великі збитки. Недописана сторінка стає причиною накопичення великих боргів та їх збереження протягом десятиріч, тому закони треба відразу писати без пробілів. Разом із тим мені здається, що реальну специфіку ринку електричної енергії треба чітко відокремлювати від специфічних інтересів окремих його учасників та від нестачі консенсусу, який гальмує прийняття політичних рішень щодо реформування енергоринку. Саме через наявність специфічних інтересів та відсутність консенсусу впровадження нової моделі ринку електроенергії досі не відбулось. На завершення зазначу, що всім нам треба рухатись вперед, не втрачаючи надії на успіх, потрібна довіра та прозорість при прийнятті важливих рішень. Сподіваюсь нарешті взяти участь в реальному процесі впровадження нової моделі ринку електричної енергії в Україні.

ВИСНОВКИ: Інтеграція української енергетики в європейський енергетичний простір є однією з найважливіших складових інтеграції України з Європейським Союзом в цілому. З 2011 року Україна є членом Європейського енергетичного співтовариства, але на повноцінне входження української енергетики до європейського енергоринку потрібно ще близько 5–10 років. Повільний хід реформ в українській енергетиці пояснюється відсутністю загального плану реформування для газового та електроенергетичного секторів. Реформам заважає відсутність стійкої політичної волі, яка б пронизувала всю вертикаль виконавчої влади країни. Одним з головних бар’єрів на шляху реформування залишається проблема зрощення влади та бізнесу. Інтеграція енергетичних мереж України з європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) та мережею операторів газотранспортних систем (ENTSO-G) дуже важлива, але цей процес не є самодостатнім. Передувати інтег­ рації має глибоке реформування українського енергетичного сектору. Окрім глибоких системних проблем Україна має і беззаперечний потенціал для розвитку енергетики, зокрема і з точки зору нарощування експорту елект­ ро­енергії до країн ЄС.

21

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

22

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Серед технічних проблем, з яким стикається український ринок газу – відсутність денних торгів, які передбачають систему балансування та моніторингу відбору газу. Це позбавляє оператора можливості контролювати обсяги відбору газу споживачами в режимі on-line. Наслідком цього недоліку є ризик виникнення значних фінансових дисбалансів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ: • Першочерговим завданням української влади в процесі реформування енергоринку залишається прийняття Закону «Про ринок електричної енергії» та Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

• НАК «Нафтогаз України» має має якнайшвидше виконати свої зобов’язання щодо анбандлінгу, завершивши процес відокремлення своїх видобувних, збутових та газотранс­портних підрозділів.

• В Україні необхідно впроваджувати не лише європейські правила та технології функціонування енергоринку, але й ділову практику, яка вже довела свою ефективність у Європі.

• На рівні українського уряду має бути прийнято стратегічне рішення стосовно того, в який спосіб Україна буде взаємодіяти з Європейським Союзом на ринку електроенергії – підключати до енергосистеми ЄС окремі лінії електропередач через вставки постійного струму або повністю синхронізувати об’єднану енергосистему України з європейською. Найбільшу стійкість ОЕС України забезпечить повна синхронізація з ENTSO-E. • Демонополізація ринків електричної енергії та природного газу поряд з проведенням послідовної політики цінової лібералізації та оптимізація системи надання субсидій малозабезпеченим верствам населення – необхідні умови інвестиційного розвитку енергетичної інфраструктури • На українському енергоринку мають бути впроваджені механізми, які заохотять власників енергокомпаній вкладати гроші в підвищення енергоефективності, що дозволить зменшити виробничі та транспортні витрати, а відтак призведе і до зниження тарифів для споживачів.

• Покращенню умов функціонування ринку газу в Україні допоможе використання європейського регламенту № 312 (Regulation (EU) № 312/2014 Network Code on Gas Balancing), який регулює балансування на газовому ринку.

ПАНЕЛЬ IІ-G. РОЗВИТОК ТА ІНТЕГРАЦІЯ ГТС КРАЇН ЦСЄ, ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПОСТАЧАНЬ І ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ Сучасний етап розвитку інфраструктурних проектів в газовому секторі країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) відзначається посиленням інтеграції газотранс­ портних систем з метою забезпечення вільної торгівлі природним газом, диверсифікації джерел його постачання та розширенням можливостей споживачів щодо вибору постачальника. Інтеграція газової інфраструктури України з ГТС країн ЦСЄ може сприяти цим процесам. Учасники панелі зазначили, що в контексті інтеграції української ГТС в загальноєвропейську газотранспортну мережу одним з найбільш проблемних питань є збереження обсягів транспортування газу через ГТС України, достатніх для забезпечення її рентабельності. Разом із тим було визнано, що українська ГТС лишається цікавою для європейських операторів газотранспортних мереж з точки зору реалізації нових інфраструктурних проектів. Експерти погодились, що поліпшення Україною умов імпорту природного газу з ЄС за допомогою усунення бар’єрів для приватних компаній та розвитку ринку газу надасть імпульс залученню інвестицій в газотранспортну систему України. Також обговорювались питання реалізації окремих проектів модернізації української ГТС за підтримки міжнародних фінансових інститутів та трансформації української газотранспортної системи відповідно до принципів Третього енергопакету.

24

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Гільмар ЕНКЕ Голова представництва в Україні, Uniper Global Comodities S. E., Німеччина, модератор

Я особисто брав участь у будівництві всіх магістральних газопроводів, які було прокладено за радянських часів через територію України – будував від Уралу до Ужгороду. Тому ви маєте розуміти, чому моє серце так прив’язане до української газотранспортної системи. Я щиро зацікавлений в тому, щоб українська ГТС продовжувала працювати та оновлюватись, – в неї дійсно непогані перспективи. Майбутнє української газотранспортної системи я бачу у двох площинах. По-перше, це питання структурних змін «Нафогазу» – його анбандлінгу, по-друге, це необхідність пошуку шляхів для забезпечення такого рівня завантаження української ГТС, який дозволить їй функціонувати рентабельно. Вважаю, що НАК «Нафтогаз України» не повинен затягувати початок процесу анбандлінгу. Також слід усвідомлювати, що у прийнятті рішення щодо будівництва «Північного потоку-2» дуже багато буде залежатиме саме від України – наскільки вона буде послідовною у реформах, наскільки грамотно презентуватиме Європі власну газотранспортну систему, настільки ж виваженими будуть рішення щодо газопроводів в обхід української території.

Олександр НАРБУТ Президент, Голова Стратегічної ради Київського інституту енергетичних досліджень

Потенціал української газотранспортної системи може розкритися лише за умови глибокої технічної та економічної інтеграції з газотранспортними системами суміжних країн. В першу чергу я маю на увазі наших словацьких партнерів, польських колег, угорських операторів ГТС. Важливо розуміти, що протягом останніх десяти років розвиток європейських газотранспортних маршрутів відбувався з урахуванням тих ризиків та загроз, які поставали перед операторами європейських ГТС. Завдяки розвитку інфраструктури LNG-терміналів на морському узбережжі західно- та південноєвропейських країн, змінилась структура джерел постачання природного газу на ринок Європи. Тому, якщо раніше для українських фахівців було цілком логічно та виправдано розмірковувати про те, що українська газотранспортна система як була так і залишиться, так би мовити, мейнстримом для постачання природного газу на європейський ринок, то за останні роки ситуація кардинально змінилась. Колись заходи, подібні до нашої Конференції, починались з виголошення бравурних промов щодо протяжності вітчизняної ГТС, її транзитної потужності та можливостей зі зберігання газу. Зараз варто абстрагуватись від великих цифр та говорити про таку модель функціонування нашої газотранспортної системи, яка буде вигідна нашим європейським партнерам та споживачам газу в країнах ЄС.

ПАНЕЛЬ ІI-G

РОЗВИТОК ТА ІНТЕГРАЦІЯ ГТС КРАЇН ЦСЄ, ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПОСТАЧАНЬ І ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ

Ні в якому разі не можна забувати про те, що наші партнери мають власні інтереси у відношеннях з Росією, тоді як зрозуміло, що в України сьогодні вкрай складні стосунки з РФ. Оператори газового ринку ЄС мають сталі взаємовідносини з російським «Газпромом», і це їх особиста справа, але ми маємо так вибудувати співпрацю з нашими європейськими партнерами, щоб у їх двосторонніх угодах з Росією був врахований потенціал нашої газотранспортної системи, як з технічного, так і з юридичного боку. Україна зобов’язана вписатись в модель європейського газового ринку і у цьому контексті мені видається дуже показовим виступ у першій панелі нашої Конференції пана Торстена Воллерта – голови групи підтримки України в області енергетики та екології Європейської Комісії. Пан Воллерт сказав, що Європейська Комісія готова розглядати Україну, як одного з партнерів із забезпечення стабільного постачання газу до Європи. Нам треба прикласти максимум зусиль для того щоб не лише побачити нові можливості української ГТС, а й для того щоб якнайшвидше забезпечити їх практичне викорис­тання в інтересах учасників європейського газового ринку.

Сергій МАКОГОН Виконавчий директор, ПАО «Укртрансгаз»

Згідно з термінологією фінансистів, у будь-якого активу є вартість, а справедлива вартість – це ринкова вартість. На жаль або на щастя, в нашої газотранспортної системи немає аналогів, а відтак немає і ринкової вартості, тому використовуються інший метод оцінки вартості, так званий value in use (потужності у використанні), тобто вираховується грошовий потік, який генерує компанія, і до нього застосовується принцип дисконтування у часі. Наш грошовий потік дуже легко порахувати: в нас є тариф на транспортування газу та є обсяги поставленого газу. В свою чергу загальні обсяги прокачаного газу в нас складаються з обсягів локального транспортування та транзиту. Обсяги поточного локального транспортування усім відомі з відкритих джерел. У найближчі 5 років споживання природного газу в Україні становитиме приблизно 30–32 млрд куб. м. В 2015 році споживання становило близько 34,5 млрд куб. м газу, але за рахунок заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності, очікується, що у найближчі роки споживання газу в Україні буде зменшуватись. Відповідно, за умови зростання внутрішнього видобутку потреба в імпортному природному газі буде зменшуватись до 5–7 млрд куб. м на рік протягом найближчих 5–7 років, а протягом 10 років потреба в імпортному газі може взагалі зникнути, звісно, якщо буде розвиватись внутрішній видобуток. З огляду на всі вищенаведені цифри виникає велике питання щодо обсягів транзиту газу через українську ГТС – яким він буде, які фактори будуть на нього впливати? Потенційно наші транзитні можливості становлять близько 160 млрд куб. м газу на рік, але ця цифра може зменшуватись відповідно до ситуації на ринку. Відтак, можна казати, що цінність нашої газотранспортної системи напряму залежить від обсягів прокачування газу, які ми в змозі забезпечити. Відповідно, головною загрозою

25

26

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

заповнення нашої ГТС є газопроводи, які Росія будує в обхід української території, – сьогодні це «Північний потік – 2». Ми вважаємо, що «Північний потік – 2» не задовольнить потребу Європи в російському газі, тобто не замінить нашу ГТС, але він може знищити наш транспортний коридор. Якщо ми пропонуємо Європі 160 млрд куб. м пропускної спроможності для транзиту російського газу, то сукупна потужність «Північного потоку-1» та «Північного потоку-2» становитиме 110 млрд куб. м газу на рік. Значних витрат потребує будівництво додаткових інтерконекторів в Німеччині для подальшого транспортування газу від узбережжя до кінцевих споживачів у Центральній та Південній Європі. Ми розуміємо, що рішення стосовно «Північного потоку-2» буде прийнято на рівні керівництва Європейського Союзу, але Україна має зняти усі негативні думки, які існують по відношенню до нашої ГТС. Дуже часто її критики апелюють до того, що ми ненадійний партнер, що система погано підтримується у робочому стані, структура українського оператора ГТС непрозора і взагалі Україна є дуже ризикованим маршрутом. Зрозуміло, хто просуває подібні думки, але ми у свою чергу маємо зробити все для того щоб довести зворотне. «Укртрансгаз» щорічно проводить масштабні заходи з модернізації ГТС, зараз ми використовуємо свої власні фонди, але вже підписані кредитні угоди для двох великих проектів, зокрема щодо реконструкції газопроводу «Уренгой–Помари–Ужгород». Ми активно займаємось підвищенням фінансової прозорості компанії. Операційної прозорості намагаємось досягнути завдяки участі в міжнародних ініціативах, таких як інформаційна платформа ENTSO-G, GIE і так далі. Вже зараз на нашому сайті ви можете знайти дуже багато інформації стосовно потоків, їхніх напрямків та номінацій, – все це робиться для того щоб уникнути будь яких спекуляцій з приводу непрозорості. Ми також розуміємо, що одним з найбільш ефективних засобів у боротьбі за збереження української ГТС є впровадження в Україні законодавства, яке б базувалось на європейському законодавстві в сфері транспортування та зберігання газу. Ми повинні по-максимуму впроваджувати європейські норми та правила для того щоб наші європейські партнери та замовники могли комфортно почуватись на нашому ринку. «Укртрансгаз» працює над залученням європейських партнерів до використання наших підземних газових сховищ, які, як відомо, є найбільшими у Європі. Одна з наших великих проблем, про яку вже казали учасники цієї Конференції – відсутність на українському газовому ринку денного балансування. Ми вже подали регулятору (НКРЕКП) відповідні пропозиції і сподіваємось, що найближчим часом з усіма учасниками ринку будуть проведені консультації та прийнято рішення про впровадження механізму денного балансування на вітчизняному ринку газу. Ще одна проблема – гальмування реформи корпоративного управляння та процесу анбандлінгу «Нафтогазу». Про це вже також багато казали на Конференції, можу лише додати, що ці процеси мають відбуватись одночасно. З точки зору інфраструктурних проектів, зараз у нас в роботі проект створення інтерконектору Польща–Україна, який забезпечить збільшення обсягів постачання газу з польської ГТС до нашої країни. Загалом, сьогодні перед нами не стоїть питання розширення газотранспортної інфраструктури, натомість гостро стоїть питання її ефективного використання. Саме на це ми спрямовуємо усі свої зусилля.

ПАНЕЛЬ ІI-G

РОЗВИТОК ТА ІНТЕГРАЦІЯ ГТС КРАЇН ЦСЄ, ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПОСТАЧАНЬ І ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ

Мілан СЕДЛАЧЕК Член ENTSO-G, директор з комерційних питань та нормативно-правового регулювання, Eustream a. s., Словаччина

Словаччина має великий досвід з модернізації газотранспортної системи, оператор словацької ГТС Eustream вже багато років співпрацює з такими компаніями, як RUR Gas, Gaz de France (зараз Engie – KERI) і Shell. В нас також є досвід анбандлінгу і ми можемо поділитись ним з «Укртрансгазом». Ми проводили дослідження української газотранспортної системи і прийшли практично до тих самих висновків, що і представники «Укртрансгазу». Ми усвідомлюємо, що у разі втрати українською ГТС достатніх для нормального функціонування обсягів транзитного газу, Словаччина також втратить певні обсяги транзиту, – але для нас це не дуже критично. Всім відомо, що Україна знаходиться на перетині газотранспортних коридорів, які поєднують Росію з країнами Європи (Iнфографіка 1 на стор. 165). З огляду на таке положення України, мої рекомендації прості – шукайте можливості для збереження транзиту, будьте хоробрими в реформуванні свого газового сектору, не припиняйте реформ. Україна вже зробила досить багато болючих кроків на шляху до реформування газового ринку. Очевидно, що перед Україною стоїть ще дуже багато завдань і виконувати їх потрібно таким чином, щоб не паралізувати роботу газового ринку. Зокрема, розділення «Нафтогазу України» на транспортну та трейдерську складові має буде ретельно сплановано та скоординовано. Україна має великий потенціал для того щоб стати потужним гравцем на європейському ринку транспортування та зберігання газу. Сьогодні Eustream разом із «Укртрансгазом» продовжує працювати над збільшенням пропускної спроможності інтерконектору на кордоні Словаччини та України для нарощення реверсних поставок газу до України. Eustream є співвласником найбільшого в Центральній та Східній Європі газового хабу – CEGH (Центральноєвропейській газовий хаб, Австрія – KERI). Завдяки реформуванню газового ринку Україна отримає можливість долучитись до участі в торгах на енергетичній біржі CEGH, що відкриє українським газотрейдерам доступ до спотового ринку природного газу з його прозорим ціноутворенням. Підсумовуючи, зазначу, що Словаччина, як і Польща, є послідовним противником будівництва газопроводу «Північний потік – 2». Транзит газу через Україну є дійсно надійним. Якщо Україна не зволікатиме з реформуванням газового сектору, її шанси довести переваги власної ГТС над «Північним потоком-2» значно зростуть.

Пол ШАПІРО Старший банкір, департамент природних ресурсів, ЄБРР

Основна наша робота з Україною сконцентрована на тому, щоб надати вашій країні додаткові можливості на ринку газу. Коли у вас лише один контрагент у бізнесі, ваша

27

28

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

позиція не є гарною. Завдяки реверсним поставкам природного газу з країн ЄС ситуація на українському ринку газу кардинально змінилась. Зараз Україна разом зі Словаччиною працює над тим щоб збільшити реверсні потужності, але це не так просто. Одночасно три потужних інтерконектори між ГТС України і газопроводами країн ЄС зараз не використовуються, тому що можуть працювати лише в аверсному режимі. Тобто мова йде про те, що існує ще багато можливостей для диверсифікації джерел та маршрутів постачання газу в Україну. Не можна забувати і про можливості поставок в Україну скрапленого газу – зрозуміло, що для цього треба вирішити багато складних технічних питань. Що стосується виділення окремого оператора газотранспортної системи (TSO) та оператора підземних сховищ газу (SSO), то це не так вже і складно – питання лише у тому, чому це досі не було зроблено. Я розумію, що зараз існують побоювання щодо розділення цих функцій до моменту винесення Стокгольмським арбітражем рішення за позовом «Нафтогазу» до «Газпрому». Є й інші побоювання – наприклад, щодо неможливості після розділення «Нафтогазу» підтримувати у робочому стані ГТС, але якщо у вас дві третини потужностей газотранспортної системи простоюють, то можливо краще припинити вкладати гроші в їхнє обслуговування. Очевидно, що допоки ці активи знаходяться у власності держави, від них не можна відмовитись, при тому що утримання тієї частини газотранспортної системи України, яка зараз не використовується, обходиться дуже дорого. Дійсно, багато законодавчих змін в газовому секторі залежить саме від Верховної Ради, але існує досить багато важливих питань, які «Нафтогаз» у змозі вирішити самотужки. Підрозділи компанії мають готуватись до того, що після реформування настане ще більш складний час, коли їм доведеться самостійно працювати в умовах жорсткої конкуренції на оновленому ринку газу.

Славомир СЕРАДСЬКИЙ Заступник директора відділу з розвитку, Gaz-System, Польща

Я хотів би поговорити про інвестиції в газовий ринок країн Центральної та Східної Європи. До 2009 року газотранспортна інфраструктура Центральноєвропейського регіону була орієнтована виключно на транзит газу з Росії до країн Західної Європи. Між країнами регіону не було такої розгалуженої газотранспортної інфраструктури, як зараз. Через свою фрагментованість газотранспортні системи країн ЦЄ були неприваб­ливі для інвесторів та газотрейдерів, які знаходились «далі за течією» газопроводів. Завдяки інвестиціям в інфраструктуру після 2009 року з’явилось багато додаткових інтерконекторів, що об’єднали ГТС різних країн. Було диверсифіковано джерела постачання

ПАНЕЛЬ ІI-G

РОЗВИТОК ТА ІНТЕГРАЦІЯ ГТС КРАЇН ЦСЄ, ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПОСТАЧАНЬ І ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ

газу – більше природного газу стало надходити з Норвегії, виникли проекти зі створення терміналів для прийому скрапленого газу. З’явилась можливість реверсних поставок газу. Загалом відбулась інтеграція Центральноєвропейського ринку газу до Західноєвропейського. Подальші кроки стосуються модернізації газотранспортної інфраструктури, переходу на нові інформаційні платформи та програмне забезпечення, які забезпечать надійне та прозоре функціонування складної системи, що зараз являє собою газовий ринок країн Центральної Європи. Зараз у нас на стадії реалізації знаходиться декілька важливих проектів, зокрема, проект побудови підводного Балтійського газопроводу. Цей проект поки що знаходиться на підготовчій стадії – він зв’яже газотранспортні системи Данії та Польщі. За фінансової підтримки Європейської Комісії, Gaz-System S. A. реалізує проекти створення інтерконекторів між Польщею та Чеською республікою, між Польщею та Украї­ною, а також між Польщею та Литвою. Останній проект дозволить остаточно зняти ізоляцію газового ринку прибалтійських країн від ринку Західної та Центральної Європи. Також новий інтеконектор має з’явитись на кордоні Польщі зі Словаччиною (Iнфографіка 2 на стор. 165). Одним з ключових компонентів процесу диверсифікації джерел постачання газу для Центральної та Східної Європи є будівництво LNG-терміналу на польському узбережжі Балтійського моря у місті Свіноуйсьце. Новий LNG-термінал забезпечить ринку Центральної Європи та країн Балтії близько 35 млрд куб. м. газу на початковому етапі з можливістю збільшення обсягів до 60 млрд куб. м на рік. Газ, який після регазифікації постачатиметься з LNG-терміналу, може бути поставлений і до України, адже Польща споживає лише 16 млрд куб. м. газу на рік. Будівництво LNG-терміналу буде завершено у 2022 році. Запланований до будівництва інтерконектор Польща–Україна включає в себе будівництво нового газопроводу від Германовичів (Польща) до української газокомпресорної станції «Більче-Волиця», а також будівництво з польського боку кордону компресорної станції «Страхоціна». У рамках проекту планується забезпечити прямі поставки газу з Польщі в Україну на рівні 5–8 млрд куб. м. на рік. Інтерконектор також дозволить забезпечити постачання газу з України до Польщі в розмірі приблизно 5–7 млрд куб. м. щорічно. Очікується, що проект може бути завершений до 2020 року – він відкриє для України доступ до норвезького газу, який буде надходити до Польщі через Балтійський газопровід, а також до газу, який надходитиме з LNG-терміналу в Свіноуйсьце.

Хендрік ПОЛЕКС Менеджер регіону з питань функціонування систем, ENTSO-G

У своєму виступі я сфокусуюсь на забезпеченні безпеки постачання газу – Security of Gas Supply (SoS). Перед тим я хотів би коротко представити організацію, яку я сьогодні представляю – ENTSO-G. ENTSO-G була заснована у 2009 році і зараз до її складу входять 45 операторів газотранспортних систем (ОГТС) з 26 країн Європи, що є членами,

29

30

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

2 асоційовані партнери та 4 спостерігачі з афілійованих країн ЄС. Основним завданням ENTSO-G є розробка та впровадження мережевих кодів та правил, які дозволять досягти якнайшвидшого прогресу на шляху до гармонізованого та налагодженого єдиного ринку газу Європи. Головною метою SoS є забезпечення енергопостачання всіх Європейських громадян 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік. Однією з передумов для цього є налагоджене співробітництво між ОГТС. Співробітництво – це слово, що сьогодні лунає постійно. Співробітництво дійсно завжди відігравало важливу роль у взаємовідносинах між різними учасниками газового бізнесу – від самого початку по сьогоднішній день. Близько 90 % газу, що споживається у Європі, на своєму шляху від місця видобування до кінцевого споживача долають щонайменше одну точку з’єднання. На випадок виникнення якихось непередбачених ситуацій дуже важливо бути поінформованим про можливості ваших партнерів, знати, які в них джерела постачання. Інформаційні потоки між ОГТС та інформаційною платформою ENTSO-G Transparency Platform дозволяє нам приймати швидкі та ефективні рішення для подолання кризи, яка може виникнути на газовому ринку однієї з країн ЄС. Наочно переконатись, для чого європейським ОГТС необхідна кооперація, допоможе інформація стосовно того, звідки Європа імпортує природний газ. Основні наші постачальники Росія та Норвегія – ці дві країни поставили 119 та 101 мільярд кубічних метрів газу відповідно. 22 мільярди кубічних метрів надійшло у вигляді скрапленого газу з Катару, 4,5 мільярди кубометрів з Алжиру та 1,5 мільярди з Лівії, на інших постачальників прийшлось ще 8,2 мільярди кубометрів. Всі ці дані – за 2014 рік. Ще зовсім недавно в Європі не існувало настільки тісного співробітництва на газовому ринку, зараз ми співпрацюємо з «Укртрансгазом» з метою інтеграції української

ПАНЕЛЬ ІI-G

РОЗВИТОК ТА ІНТЕГРАЦІЯ ГТС КРАЇН ЦСЄ, ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПОСТАЧАНЬ І ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ

ГТС в європейську систему операторів газотранспортних систем. Ми також хочемо залучити до більш тісної співпраці з ENTSO-G Російську Федерацію, але, на жаль, вона поки що не приєдналась до нас. Завдяки співробітництву з «Укртрансгазом» ми отримуємо повну та оперативну інформацію стосовного того скільки газу надходить до газотранспортної системи України з Росії, скільки йде транзитом до країн ЄС, скільки видобувається на території України, а також інформацію стосовно становища українських сховищ газу – обсягів закачування та відбору газу. Всі ці дані дуже важливі для зведення балансу постачання та споживання природного газу в ЄС, особливо при підготовці до наступного опалювального сезону. Аналізуючи дані по кожному окремому регіону ми можемо заздалегідь вирахувати ризики та виробити рекомендації для уникнення кризових ситуацій із постачанням газу. Існує 5 наріжних каменів безпеки постачання газу: впровадження всіх мережевих кодів ENTSO-G, впровадження фізичних або хоча б віртуальних реверсних потоків газу, розблокування всіх точок з’єднання між Україною та країнами ЄС, впровадження діючих хабів; необхідно також розглянути можливість диверсифікації джерел та маршрутів постачання газу. Лише впровадивши ці правила Україна зможе забезпечити безпеку постачання газу в інтересах своїх споживачів. Останньої зими для задоволення потреб українського ринку вже широко застосовувались фізичні чи віртуальні реверсні постачання газу з країн ЄС. Чим більше Україна буде інтегрована в ENTSO-G, тим легше нам буде вирішувати можливі проблеми.

Олександр ЛАКТІОНОВ Начальник відділу, Департамент реформування та розвитку бізнесу, НАК «Нафтогаз України»

НАК «Нафтогаз України» – найбільший холдінг на газовому ринку України, володіє основними активами в газовій галузі країни та є базовою компанією для формування бюджету України. В нас вже є достатньо успішна історія проведення реформ і ми є локомотивом реформ в енергетичному секторі країни. Саме «Нафтогаз» був ініціатором впровадження рівного, недискримінаційного підходу до всіх учасників газового ринку України. Фактично сьогодні «Нафтогаз» – єдиний виконавець функцій Security of Supply на нашому газовому ринку. Компанія гарантує досягнення усіх цілей, поставлених перед нею в рамках реформування. Серед основних напрямків лишаються диверсифікація джерел поставок газу, забезпечення безпеки постачання, підвищення ефективності операційної діяльності. Безперечно, все це ми робимо не самі – багато європейських компаній та організацій надають нам дуже вагому допомогу і ми за це їм дуже вдячні. Але треба усвідомлювати той факт, що будучи монополістом, саме «Нафтогаз» ініціював створення конкурентного ринку газу в країні, – такий факт мабуть важко ще десь знайти. Досить значного прогресу ми досягли у зменшенні залежності від російського газу, реформуванні галузі,

31

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

32

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

поступовій інтеграції в європейській ринок. Масштабна робота була виконана щодо оцінки запасів родовищ нафти і газу в Україні. Тим не менш перед нами лишаються досить серйозні виклики, зокрема пов’язані з популізмом окремих політичних сил та відсутністю довгострокової стратегії розвитку галузі. Щодо наших ініціатив, хотілося б відзначити нафтову галузь, яка в нас останнім часом трохи відійшла на задній план. На початку 2016 року польські колеги спробували налагодити поставки нафти з Саудівської Аравії в Полоцьк. У цьому зв’язку хотілося б запропонувати можливості української нафтотранспортної системи, завантаженість якої продовжує падати. Ми могли б запропонувати рестарт нафтопроводу Одеса-Броди, а також дозавантажити нафтопровід «Дружба» (Iнфографіка 3 на стор. 166). Що стосується газу, то наші можливості усім відомі. По факту, за 2015 рік через ГТС України прокачано 67 млрд куб. м газу за транзитної потужності 150 млрд куб. м. З боку ЄС вхідна потужність складає 20 млрд куб. м, тоді як саме поблизу нашого західного кордону розташовані найбільші в Європі підземні сховища газу (ПСГ). Наші ПСГ можуть бути задіяні для зберігання газу, який надходитиме на польській LNG-термінал Свіноуйсьце. Лишається актуальним створення LNG-терміналу і в Україні, хоча статус цього проекту на державному рівні є невизначеним. Найбільшою загрозою для української газотранс­ портної системи сьогодні є «Північний потік – 2», але це не єдина загроза, адже завтра може бути перезавантажений «Південний потік» або «Ямал-2». Водночас треба пам’ятати про цифри – якщо «Північний потік – 2» забезпечує постачання до Германії додаткових 55 млрд куб. м газу, то взагалі не зрозуміло, як цей газ транспортувати далі – відповідна інфраструктура зараз відсутня. Але цей проект підтримують німецькі компанії, які кровно зацікавлені у будівництві цього газопроводу, адже це реальні гроші та робочі місця. Сподіваюсь, що сьогоднішня Конференція допоможе прийняттю правильних рішень, навіть щодо найбільш складних питань.

ВИСНОВКИ: З точки зору операторів газового ринку ЄС, Україна має всі передумови для того щоб стати потужним гравцем на європейському ринку транспортування та зберігання газу. Європейські оператори бачать своїх українських колег партнерами в проектах з транс­ портування та зберігання газу, зокрема, в рамках будівництва підводного Балтійського газопроводу між Польщею та Данією та LNG-терміналу в польському Свіноуйсьце. Потенціал української газотранспортної системи може розкритися лише за умови глибокої технічної та економічної інтеграції з газотранспортними системами

ПАНЕЛЬ ІI-G

РОЗВИТОК ТА ІНТЕГРАЦІЯ ГТС КРАЇН ЦСЄ, ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПОСТАЧАНЬ І ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ

суміжних країн. Разом із тим цінність української газотранспортної системи напряму залежить від обсягів транзиту газу через неї. Відповідно головною загрозою заповнен­ ­ню ГТС України є газопроводи, які Росія будує в обхід української території – сьогодні це проект «Північний потік – 2». Очевидно, що українсько-російські відносини зараз знаходяться в найнижчій точці за всю історію існування обох держав, що робить пряму співпрацю з РФ в газовій галузі вкрай складною. Україна має так вибудувати співпрацю з європейськими партнерами, щоб у їх двосторонніх угодах з Росією був врахований потенціал української ГТС.

РЕКОМЕНДАЦІЇ: • Шляхом глибоких реформ газового сектору Україна має довести європейським партнерам, що вона є передбачуваним учасником загальноєвропейського газового ринку, а її ГТС залишається надійним маршрутом для транзиту російського газу в країни Євросоюзу.

• Українська влада має послідовно та максимально повно впроваджувати на вітчизняному газовому ринку європейські регуляторні норми та правила – лише це дозволить європейським компаніям почуватись комфортно на українському ринку газу.

• Україна повинна впровадити норми та правила ENTSO-G, лише у такій спосіб вона зможе забезпечити безпеку постачання газу в інтересах своїх та євро­ ­пейсь­­ких споживачів.

33

ПАНЕЛЬ II-E. ПОТЕНЦІАЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ Розвиток Об’єднаної енергосистеми України та її інтеграція з ENTSO-E дає можливість використовувати переваги від спільної роботи: ефективне використання генеруючих потужностей, розвиток торгівлі електроенергією, підвищення надійності енергосистеми та її стійкості в аварійних ситуаціях, конкуренція цін та якості постачання електроенергії споживачам. Реформування ринку електричної енергії спрямоване на його відкритість та конкурентність, залучення інвестицій та розширення можливостей для споживачів. Учасники другої панелі, присвяченої електроенергетичному ринку України, розглянули наступні питання: • Ринок ЄС – перспективний ринок для експорту або для імпорту електроенергії?

• Модернізація електроенергетичної інфраструктури України, як елемент її інтеграції з ENTSO-E. • Синхронізація з ENTSO-E та корпоратизація інфраструктурних об’єктів – інвестиційний потенціал в секторі електроенергетики.

• Можлива модель добудови енергоблоків Хмельницької АЕС та експорту електроенергії з цієї атомної станції.

• Досвід формування енергоринків Європи і країн, що розвиваються, та перспективи реформ в Україні.

Вадим УЛИДА Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості (2014 рік), Президент ВОО «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України», модератор

Перш за все хочу сказати, що я радий бачити таку поважну аудиторію. В залі дійсно багато експертів, фахівців, які мають великий досвід в галузі енергетики. Крім представників державних органів та керівників українських енергетичних підприємств присутні представники енергетичних підприємств сусідніх країн, представники операторів електричних мереж, зокрема ENTSO-E. Це все свідчить про надзвичайну важливість цього питання, яке ми зараз будемо обговорювати, а саме інтеграції української електроенергетики до енергетичної системи ЄС, до ринків європейських країн. На мій погляд, саме технічна інтеграція енергосистем – це той фундамент, на якому будується не лише подальша інтеграція ринків, гармонізація правил енергетичного бізнес-середовища, це ще й основа, на якій розвиватиметься вся українська економіка. Українська енергосистема – це одна з найпотужніших енергосистем в Європі. Вона знаходиться між двома великими об’єднаннями: на Заході це енергосистеми європейсь­ ких країн, об’єднані ENTSO-E, а на Сході це енергосистеми країн СНД, які працюють

ПАНЕЛЬ II-E

ПОТЕНЦІАЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

спільно з енергосистемою Росії. Електроенергетика європейських країн за встановленою потужністю майже в 3 рази перевищує електроенергетику країн СНД та Росії. При цьому потенційна пропускна спроможність енергосистеми України на західному кордоні вище, ніж на кордоні з Росією та Білоруссю. Але до цього часу енергосистема України працює синхронно саме з енергосистемами країн СНД, з енергосистемою Росії, і фактично від’єднана від європейської енергосистеми, крім Бурштинскього острова, і окремих ліній електропередач, які підключені до Європи. Україна має надлишок генеруючих потужностей – з майже 54 тис. МВт наявної встановленої потужності зараз використовується лише 25 тис. МВт. Тобто половина електрогенеруючих потужностей не задіяна. Це відбулось внаслідок того, що після отримання незалежності в Україні значно зменшилося внутрішнє споживання електроенергії, а також припинився експорт до європейських країн, куди ми традиційно постачали електроенергію. У 1980‑ті роки Україна постачала до країн Центральної та Східної Європи майже 30 млрд кВт/год на рік. Зараз ці потужності простоюють, а більшість з них фактично деградувала. Загалом електрогенерація України потребує оновлення. Майже 80 % енергоблоків теплових електростанцій відпрацювали свій ресурс, значна частина енергоблоків атомних електростанцій потребує модернізації. В електро- і теплогенерації необхідно якнайшвидше відмовлятись від використання природного газу, який наразі залишається основним видом палива для України. Серйозну проблему становить нестача достатніх обсягів маневрових потужностей. Згідно з оцінками Енергетичної стратегії України, обсяг інвестицій, які потрібні для того щоб модернізувати галузь, складає більше 300 млрд грн. Я думаю, що насправді цей обсяг ще більший. Звідки взяти ці кошти? Саме інтеграція ринків, інтеграція української енергосистеми до енергосистеми ЄС може простимулювати прихід інвестицій, прихід нових технологій до енергетичної галузі України. Головне питання, на яке сьогодні ми маємо знайти відповідь – це строки, в які має відбутись інтеграція до ENTSO-E. Процес інтеграції української енергосистеми до Європи триває вже більше десятка років і за цей час виконано багато організаційних та технічних заходів. Проведена модернізація блоків на низці електростанцій, реконструйовані електричні мережі. Зараз Україна спільно з фахівцями ENTSO-E виконує дослідження щодо можливостей інтеграції енергосистеми України і Молдови до ENTSO-E. Результат цього дослідження буде мати надзвичайно важливе значення для подальших перспектив і термінів інтеграції нашої енергосистеми до об’єднаної енергосистеми ЄС. Ключову роль в процесі євроінтеграції української електроенергетики відіграє «Укренерго», тому передаю слово представнику цієї компанії.

35

36

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Сергій КОРНЮШ Заступник начальника Управління перспективного розвитку та євроінтеграції ДП «НЕК «Укренерго»

Ви знаєте, що «Укренерго» – це системний оператор української енергетичної системи – фактично, це компанія, яка сьогодні відображає загальнодержавне бачення євроінтеграції в електроенергетиці. «Укренерго» знаходиться на передовій цього процесу, ми намагаємось зрозуміти, які саме вимоги до нас висуває європейський енергоринок, а потім несемо це розуміння кожному учаснику українського енергетичного співтовариства. Ми займаємося інтеграцією вже близько 15–16 років. Нагадаю, що у 1993 році були відключені лінії електропередач між Україною та країнами Європейського Союзу, але натомість була штучно створена схема направленої передачі, яка працювала до 1999 року. Тобто окремі блоки Бурштинської електростанції працювали і передавали електроенергію до країн Європи потягом 1990‑років. Таким чином, наш зв’язок с енергоринком Європи був практично безперервним. Реалізація на початку 2000‑х років проекту Бурштинського енергоострова надала можливість не лише постачати електричну енергію до Європи, а й можливість працювати за іншими правилами, робота енергоострова дозволила українським енергетикам зрозуміти іншу філософію, іншу систему. У 2002 році, коли Бурштинський енергоострів довів свою працездатність, ми були, як кажуть, на крилах. Нам задавалося, що ми все можемо і в нас все вийде.

2005 рік – це рік коли було укладено меморандум між Європейським Союзом та Украї­ ною щодо взаємодії в сфері електроенергетики. За підтримки Міненерговугілля Украї­ ­ни було прийнято рішення щодо об’єднання всієї енергетичної системи. Офіційно була подана відповідна заявка, якій передувало звернення до наших колег – найближчих мережевих операторів. Символічно, що зараз поруч зі мною сидить пані Даніела Больборічі, яка представляє румунського системного оператора – Transelectrica. І саме цей оператор заявив, що він згоден нам допомагати, і що він буде, так би мовити, промоутером нашого об’єднання. У 2005–2006 роках вже розпочалася інтенсивна робота, але, на жаль, тільки з боку українських фахівців. Ми вивчали вимоги, ми планували і робили зміни до нормативних документів, але чомусь цей потяг швидкості не набрав. І слово «інтеграція» залишилося тільки як декларація. В 2013 році було започатковано, за фінансової підтримки Європейського Співтовариства, процедурний проект дослідження можливості інтеграції об’єднаної енергосистеми України (разом з енергосистемою Молдови) до загальноєвропейської енергосистеми. За результатами цього дослідження, яке здійснюється операторами систем передачі ряду європейських країн – членів ENTSO-E разом з українськими фахівцями, буде створено каталог вимог для об’єднання енергосистем. Але як тут не згадати, що вже понад 16 років, як кажуть, «віз і нині там». На мій погляд, причина відсутності прогресу в інтеграції до європейського енергоринку полягає у відсутності чіткої координації дій всіх зацікавлених осіб. Ми витрачаємо багато ресурсів, але, на жаль, ці витрати не носять системного характеру. Ми кидаємося в окремі

ПАНЕЛЬ II-E

ПОТЕНЦІАЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

рішення, наприклад, розширення Бурштинського енергоострову, пропонуючи цікаве, але недостатньо недосліджене рішення щодо включення енергоблоку Хмельницької АЕС до його мереж, чи то рішення щодо будівництва вставок постійного струму. Ми приймаємо рішення, але не доводимо їх до реалізації. Можливо, це відбувається тому, що немає чітко визначених та закріплених стратегії та плану дій в першу чергу держави (ланок виконавчої влади, регуляторних органів), а також учасників ринку електроенергії України в питанні інтеграції енергетичної системи із відповідними індикаторами та системою контролю. Все ж таки я не можу сказати, що ми нічого не зробили для інтеграції. Змінено нормативне і технічне поле. Генеруючі компанії провели модернізацію ряду обладнання, яка дозволяє працювати згідно з європейськими вимогами щодо первинного регулювання. На жаль, ми ще не змогли повною мірою забезпечити відповідність вторинного регулювання – регулювання частоти та потужності ОЕС України. Безумовно, перед нами ще довгий шлях до гармонізації нормативно-правового поля. Тим не менш, можна казати, що ми не на початку цього шляху, а вже десь за екватором.

Даніела БОЛЬБОРІЧІ Керівник відділу розвитку мереж, Transelectrica, Румунія , керує проектом з синхронізації енергетичних систем Молдови та України з ENTSO-E

Хочу подякувати за запрошення: минулого року я вже була на цій Конференції – тоді я представляла технічне обґрунтування синхронізації електроенергетичних систем Украї­­ни та Молдови з енергосистемою континентальної Європи. Хочу нагадати окремі моменти з історії цього процесу. У 2006 році Україна та Молдова надіслали запит попереднику ENTSO-E – UCTE (Union for the Coordination of the Transmission of Electricity) щодо приєднання.

Transelectrica надала підтримк у цьому запиту, та виступила в якості сторони, що надає підтримку. Було створено робочу групу, яка розробила Технічне завдання на виконання техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) синхронізації енергетичних систем України та Молдови з енергосистемою

37

38

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

ЄС. У 2008 році UCTE погодив згадане технічне завдання, а в 2016 році ТЕО було завершено. Наступним кроком мало бути створення каталогу заходів, які необхідно реалізувати усім учасникам процесу для синхронізації енергетичних систем. Для цього також необхідно створити робочу групу, а потім укласти угоду між Moldelectrica та «Укренерго», як сторін, які подали запит на приєднання, компанією Transelectrica, як стороною, яка надає підтримку, та іншими членами ENTSO-E. Таким чином буде завершено фазу «А» цього проекту. Після того, як буде підписано угоду, Moldelectrica та «Укренерго» розпочнуть фазу «В», яка полягатиме у впровадженні технічних та організаційних заходів, погоджених з ENTSO-E. ENTSO-E відстежуватиме виконання заходів. Фаза «С» передбачає проведення випробувань в ізольованих системах України та Молдови, а після цього – випробування приєднання до європейської енергосистеми. З технічної точки зору для синхронізації енергосистем України Молдови з енергосистемою ENTSO-E необхідно з’єднати деякі секційні вимикачі підстанції Західноукраїнська і підстанцій Бурштинського енергоострова, аби приєднати Бурштинський енергоост­рів до решти енергосистеми України (наразі Бурштинський острів працює синхронно з енергосистемою ЄС). Також необхідно підключити лінію 220 кВ Стрий – Розділ – Львів і добудувати лінію електропередач між Польщею та Україною (лінія 750 кВ Жешув – Хмельницька АЕС). Крім того, треба також підключити дві лінії 400 кВ Ісакча – Вулканешті та Сучава – Бєльці. Таким чином буде забезпечений перетік електроенергії з країн Південно-Східної та Центральної Європи до України та Молдови і в зворотному напрямку. Після синхронізації енергосистем Україна зможе здійснювати обмін електроенергією навіть з Германією та іншими країнами Західної Європи. В рамках техніко-економічного обґрунтування було проведено глобальний динамічний аналіз підключення енергосистем України та Молдови до системи континентальної Європи з урахуванням прогнозної оцінки стану мережі на 2020 рік. Було проведено оцінку стабільності енергосистем, в ході якої було виявлено низку проблем. Зокрема, з’ясувалось, що енергосистема має низьку стабільність під час пікових навантажень в зимовий період та є нестабільною під час низьких навантажень у літній період. Встановлено, що експорт електроенергії з України в напрямку країн ЄС значно ускладнений саме через нестабільність енергосистеми. Відтак, в енергосистемі України необхідно провести заходи з впровадження ефективного демпфування коливань частоти струму. Серед таких заходів може бути модернізація обладнання електростанцій, в першу чергу атомних електростанцій, які є основним виробником електроенергії в Україні. Ефективним засобом для демпфування коливань частоти струму в енергомережі є такі пристрої, як SVC, STATCOM. Разом з тим наші дослідження довели, що українська та молдавська енергосистеми здатні працювати синхронно з об’єднаною енергосистемою країн ЄС, хоча для цього і треба виконати ще досить багато організаційних та технічних заходів. Окремо хотіла б підкреслити важливість зміни експлуатаційної практики та технічних правил «Укр­­ енерго» та Moldelectrica, які мають відповідати експлуатаційній практиці ENTSO-E. Необхідно змінити правила ринку електричної енергії України для того, щоб дозволити первинне та вторинне регулювання.

ПАНЕЛЬ II-E

ПОТЕНЦІАЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Сергій ЧЕХ Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України (2011–2014), Радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України

Попередній спікер в деталях розповіла про те, що ми робимо для повномасштабної синхронізації з енергосистемою Євросоюзу. Тривалість цієї роботи виглядає солідно – більше 10 років ми вивчаємо можливості, але боюся, як би звичка до вивчення не виключила обов’язковість отримання результату цього вивчення. Всім нам потрібно розуміти, що результатом має бути не просто оцінка готовності енергосистем України до паралельної роботи з європейською енергосистемою, а реальна синхронізація систем. Ніхто за енергетиків і за владу України не зробить цієї роботи, не виконає усіх тих заходів, яких вимагає ENTSO-E. Для цього потрібні і кошти, і зусилля. Ми не маємо можливості і далі зволікати, – прийшов час підтвердити наші наміри реальними справами. Сьогодні позиція і робота Міністерства в цьому напрямку з точки зору графіка виконання робіт побудована досить зрозуміло і жорстко. Міністерство інформує експертне середовище та громадські організації. Ми вже мали конференцію на подібну тему з цільовою аудиторією і відзначили високу зацікавленість сторін. Тепер питання – наскільки нам доцільно це робити з економічної точки зору? За останні два роки ми втратили 21 % внутрішнього споживання електроенергії, що створило в країні надлишок потужності. Насправді, перед нами стоїть питання: нам відмовлятись від цих зайвих потужностей або чекати, поки ринок зробить це за нас. Енергетика не може нести такий важкий тягар, яким є підтримка у робочому стані великої кількості незадіяних у роботі енергоблоків електростанцій. Тому питання експорту електроенергії – це здебільшого питання використання незадіяних зараз генеруючих потужностей.

39

40

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Найбільших втрат, з точки зору зменшення споживання, зазнала теплова генерація – виробництво електроенергії теплоелектростанціями скоротилось на 38 %. Це абсолютно не дивно з огляду на те, що теплова електроенергія є найдорожчою серед традиційних видів генерації. Тобто зараз ми говоримо про те, що саме тепловики повинні провести необхідний обсяг реконструкції і зробити це в умовах зниження товарної продукції і, природно, прибутковості. Питання дуже складне – питання в загальноєвропейському інтеграційному розкладі. Колеги, зверніть увагу: ті сектори економіки України, де якість продукції відповідала вимогам європейського ринку, досить успішно протистоять падінню попиту на внутрішньому ринку, вони майже повністю вибрали квоти на постачання своїх товарів до ЄС. Українська електроенергія також має відповідати європейським вимогам до якості – частота струму в мережі 50 Гц і таке інше. Нам необхідно привести у відповідність до європейських вимог процедуру диспетчеризації енергосистеми, рівень її надійності. Зробивше все це, енергетики зможуть посприяти поліпшенню зовнішньоторговельного балансу України. Серед варіантів для збільшення експорту електроенергії є великі масштабні проекти, основний з яких – це повномасштабна синхронізація роботи енергосистем України та ЄС. Але не слід забувати і про невеликі, недорогі проекти. Помірні за обсягом інвестицій та часом реалізації проекти – це реальна можливість підвищити експортний потенціал української енергосистеми. Ці проекти необхідно реалізовувати і головна роль тут належить «Укренерго», що має надати пропозиції до профільного міністерства та регулятора. Важливим питанням лишається питання законодавчого врегулювання енергоринку. Нинішній проект закону про ринок електроенергії передбачає не лише можливість експорту, а й імпорту електроенергії з ЄС. Якщо не все буде добре у вітчизняній генерації, українські споживачі зможуть отримати електроенергію з Європи. Це насправді важливий елемент, який може суттєво вплинути на ціну кіловата-годин для українського споживача. Ціни на електроенергію більше не зможуть різко зростати через те, що хтось зловживає монопольним положенням на ринку. Це все очевидні речі, вони прописані в законі, але, на жаль, у нас дуже повільно відбувається прийняття цього закону і реалізація відповідних підзаконних актів. Я вважаю, що першим кроком потрібно зробити оцінку можливостей країни і запропонувати бізнесу зрозумілі умови партнерства з державою. Наприклад, оцінивши перспективи проекту «Енергетичний міст Україна – ЄС», який передбачає добудову лінії 750 кВ від Хмельницької АЕС до польського Жешува, необхідно затвердити форму реалізації цього проекту. Варіанти можуть бути різні: концесія, договір про спільну діяльність або спільне використання. Залучити інвестиції в цей проект є обов’язком держави, адже головним його виконавцем є державна компанія НАЕК «Енергоатом». Після повномасштабної синхронізації енергосистем України та ЄС окупність цього проекту ускладниться, тому треба діяти швидше. Я розумію, що подібні проекти не є основою розвитку нашої енергетики, але вони мають право на існування. Подібний проект енергетичного мосту був реалізований між Литвою та Польщею, і він доводить користь асинхронних зв’язків між країнами.

ПАНЕЛЬ II-E

ПОТЕНЦІАЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Катерина КАРАЛІ Консультант електроенергетичного ринку, Проектний офіс Секретаріату Енергетичного Співтовариства

Секретаріат Енергетичного Співтовариства ЄС приймає безпосередню участь в розробці законодавчої бази для впровадження нового ринку електричної енергії в Україні. Вже сьогодні ми маємо чітко розуміти на основі яких законів буде працювати український ринок електричної енергії в майбутньому. Значну увагу ми приділяємо вторинному законодавству, яке забезпечуватиме роботу енергоринку на місцевому рівні. На нашу думку, в Україні мають бути розроблені комерційний та технічний кодекси, які стануть підґрунтям для побудови взаємовідносин між учасниками ринку. Український ринок електроенергії зараз є технічно і законодавчо відокремленою зоною, чим обумовлено існування в Україні відокремленої моделі ціноутворення на електричну енергію. Для того, щоб у подальшому забезпечити синхронну роботу української енергосистеми з енергосистемою ЄС, ми маємо привести ціни на електроенергію в Україні до ринково‑обґрунтованого рівня, зрозуміти необхідність та обсяги субсидій для окремих груп споживачів електричної енергії в Україні. Для проведення реформ в енергетичному секторі та модернізації генеруючих потужностей Україні потрібен певний період часу. З огляду на це, Секретаріат Енергетичного Співтовариства розробив програму дій з реформування енергетичного сектору України, яка є доступною для усіх зацікавлених сторін. В Україні необхідно побудувати таку модель ринку електричної енергії, яка забезпечить рівні умови для всіх потенційних учасників, не важливо, розташовані вони з боку західного кордону України чи східного.

Ярослав КУБІНЕЦЬ Виконавчий директор департаменту торгівлі, SEPS, Словаччина

Хочу окреслити ті аспекти співпраці між Україною та Словаччиною в електроенергетичному секторі, які часто залишають поза увагою. Словаччина невелика країна, її населення становить лише 5,4 мільйони, але ми є мостом, який об’єднує енергосис­тему України з енергосистемою Євросоюзу (Iнфографіка 4 на стор. 166). Значний потік електроенергії в об’єднаній енергосистемі ЄС рухається з Півночі на Південь через Словаччину, і Україна є для нас дуже важливим партнером в питаннях транзиту електроенергії. Словацький оператор електроенергетичної системи – компанія SEPS – забезпечує транзит електроенергії Германії до Угорщини, але між лініями електропередач Словаччини та Угорщини існує лише два з’єднання, а в якості третього ми використовуємо лінію, яка походить через українське Закарпаття. В цьому напрямку SEPS співпрацює з «Укренерго» з 2004 року, але досі немає стандартної процедури проведення аукціону на право використання цих потужностей. До сих пір нам не вдалося досягти домовленості з українською стороною щодо спільного розподілу транскордонних потужностей.

41

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

42

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

В нас є план розвитку мережі ліній електропередач до 2025 року, на жаль, в ньому досі немає жодної нової лінії в напрямку України, при тому що існуючій лінії Капушани – Мукачево вже більше 50 років і вона потребує глибокого оновлення. SEPS працює над розширенням взаємодії зі своїми партнерами з Польщі, Угорщини, Румунії, але яким буде наше майбутнє співробітництво з «Укр­­енерго», ми поки не бачимо.

Джим ХОГАН Директор, Tetra Tech, США

В мене є досвід роботи на енергоринках 23 країн, у тому числі і досвід участі в реформах, і я можу стверджувати, що ситуація на українському ринку електричної енергії є однією з найскладніших у світі. Тим не менш, вирішуючи поточні проблеми не варто забувати про те, що ситуація у світовій енергетиці дуже швидко змінюється. Великі зміни на ринки електроенергії по всьому світу принесли нові інформаційні технології та широке впровадження автоматизованих операційних систем. Нові види генерації, такі як сонячна та вітрова електроенергетика, кардинально змінюють економічну модель ринку. Майбутнє несе нам подальшу глобалізацію ринків та підсилення конкуренції. Для того щоб підготуватись до цього, необхідно мати досконалу законодавчу базу, пришвидшити приватизацію та впроваджувати ефективні механізми корпоративного управління. Важливо мати кінцеву мету та усвідомлювати свою місію. Місія енергокомпанії полягає в надійному постачанні електроенергії за прийнятну ціну. Головними умовами успішної роботи на глобальному енергетичному ринку є висока оперативність прийняття управлінських рішень, висока якість послуг, міцна та надійна ІТ-інфраструктура. Звісно, доходи компанії мають покривати загальні витрати. Але, як сказав один оглядач з Уолл-Стріт, якщо енергокомпанія виставляє надто великі тарифи, це означає, що в неї є великі проблеми. Дуже важливо залучати в енергетику приватний капітал. Наприклад, за часів прем’єрства Маргарет Тетчер державну систему електропостачання Великобританії було реструктуризовано та комерціалізовано шляхом продажу дрібних пакетів акцій серед широких верств населення. Результатом стало зростання вартості акцій на 50 % протягом чотирьох років, а ціна електроенергії та викиди вуглекислих газів зменшились. Успішна приватизація пакистанської енергокомпанії K-Electric, яка обслуговує місто Карачі, доводить, що моделі реструктуризації енергокомпаній, подібні до британської, можуть бути ефективно реалізовані і в країнах, що розвиваються. Після ряду

ПАНЕЛЬ II-E

ПОТЕНЦІАЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

успішних ініціатив з комерціалізації, акції компанії K-Electric пройшли лістинг на фондовій біржі Карачі. Ціна акцій збільшилася майже на 300 % протягом 3 років. Ефективне партнерство між приватним та державним бізнесом дозволяє досягти значних покращень в сфері енергопостачання. Прозорі та стабільні правила гри – це те, на що мають бути спрямовані реформи, і це те, що дійсно необхідно для того, щоб залучити реальні інвестиції.

Сергій БЕДІН Директор центра впровадження нової моделі ринку, НАЕК «Енергоатом», Україна

Я би хотів зосередитися на тих питаннях, які мають безпосереднє відношення до роботи НАЕК «Енергоатом». Почну з ситуації, яка склалась на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) України. Наша оптова ринкова ціна становить близько 43 євро за мВт, – якщо подивитися на європейський ринок, то зараз (квітень 2016 року – KERI) там 1 мВт коштує близько 36 євро. Таким чином, ми бачимо, що оптова ціна вітчизняного енергоринку вже неконкурентна в Європі; разом із тим ціна, за якою «Енергоатом» відпускає електроенергію в ОРЕ, була б дуже привабливою для європейського споживача, але діючі правила експорту не дозволяють напряму експортувати електроенергію, вироблену АЕС. Тому однією з пропозицій «Енергоатома» щодо нового закону про ринок електричної енергії була пропозиція якомога швидше ввести в дію положення про прямі договори. Ми пропонували в 6-місячний термін після вступу закону в силу надати можливість усім генеруючим компаніям України експортувати вироблену електроенергію за ціною, яка відповідає тарифу, встановленому для кожної генерації НКРЕКП на відпуск електроенергії в ОРЕ. Зараз в Україні правила такі, що експорт можливий тільки за оптово‑ринковою ціною, з якою ми не зможемо конкурувати на європейському ринку. Що стосується технічної інтеграції в ENTSO-E, то в «Енергоатома» є власна пропозиція. Наші станції безпосередньо підключені до ліній 750 кВ, які з’єднують Україну з ЄС. Це «ХАЕС – Жешув (Польща)» і «ЮУАЕС – Ісакча (Румунія)». Але в чинному законодавстві передбачено залучення інвестора тільки для будівництва нових ліній постійного струму. Ми пропонуємо розширити цю опцію і для діючих ліній перемінного струму для того, щоб можна було залучити інвестора, який організує поставки постійного струму на експорт, або для експорту буде виділений окремий енергоблок АЕС. Що стосується продовження термінів експлуатації існуючих блоків АЕС і добудови енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС, то в проекті закону про ринок електричної енергії передбачена така додаткова системна послуга, як будівництво нової генеруючої потужності та виконання заходів управління попитом на електричну енергію. Цю послугу закуповуватиме системний оператор – НЕК «Укренерго». Тобто мова йде про механізм фінансування будівництва нових потужностей. Але цей механізм передбачений лише для нових блоків атомних електростанцій, до яких зараз можна віднести недобудовані енергоблоки № 3 та № 4 Хмельницької АЕС та гідроагрегат № 3 Ташлицької ГАЕС. Ми хотіли б розширити цю опцію і на енергоблоки з продовженим терміном

43

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

44

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

експлуатації. На сьогоднішній день «Енергоатом» продовжив терміни експлуатації чотирьох блоків, ще два блоки АЕС знаходяться на стадії продовження. Слід усвідомлювати, що оператор українських АЕС увійшов в період продовження термінів експлуатації енергоблоків. Ми вважаємо, що продовження термінів експлуатації блоків – це більш дешевий ресурс, ніж добудова або будівництво нових блоків. Тому будемо наполягати на розширені дії цієї опції. Найбільше в новому проекті закону нас обурює дискримінаційний підхід до атомної генерації, викладений в пункті 3 перехідних положень цього документу. «Енергоатом» зобов’язують продавати 75 % встановленої потужності гарантованому покупцеві в період з початку дії закону і до 2019 року. До того ж нас хочуть зобов’язати продавати до 15 % виробленої електроенергії на ринку на добу вперед. Ми вважаємо це положення дискримінаційним, тому що наш КВВП приблизно дорівнює саме 75 %. Таким чином «Енергоатом» повністю виводиться з ринку прямих контрактів, для компанії закривається можливість, як для використання свого експортного потенціалу, так і для роботи з платоспроможними і потужними споживачами електроенергії всередині України. Всі ці наші пропозиції були озвучені і в профільному комітеті ВР, і в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, але поки ми знаходимо підтримку лише в особі депутатів Парламенту.

ВИСНОВКИ: Українська енергосистема – це одна з найпотужніших енергосистем в Європі. Вона знаходиться між двома великими об’єднаннями: на Заході це енергосистеми європейських країн, об’єднані ENTSO-E, а на Сході – енергосистеми країн СНД, які працюють спільно з енергосистемою Росії. Процес інтеграції української енергосистеми до ENTSO-E триває вже більше 10 років і за цей час виконано багато організаційних та технічних заходів, але строки синхронізації української та європейської енергосистем досі не визначені. В рамках техніко-економічного обґрунтування синхронізації енергосистем Молдови та України з ENTSO-E було проведено оцінку стабільності української енергосистем, в ході якої виявлено низку проблем. Зокрема, з’ясувалось, що енергосистема Украї­ ­ни має низьку стабільність під час пікових навантажень в зимовий період та є нестабільною під час низьких навантажень у літній період. Разом з тим робоча група, в яку увійшли європейські та українські фахівці, дійшла висновку, що українська енергосистема здатна працювати синхронно з об’єднаною енергосистемою країн ЄС, хоча для цього і треба виконати ще досить багато організаційних та технічних заходів. Згідно з оцінками, наведеними в Енергетичній стратегії України, для модернізації електроенергетичної галузі необхідно більше 300 мільярдів гривень. При цьому, за останні два роки Україна втратила 21 % внутрішнього споживання електроенергії, що поглибило в країні проблему надлишку генеруючих потужностей.

ПАНЕЛЬ II-E

ПОТЕНЦІАЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ: • З технічної точки зору для синхронізації енергосистем України з енергосистемою ENTSO-E необхідно приєднати Бурштинський енергоострів до решти енергосистеми України (наразі Бурштинскьий острів працює синхронно з енергосистемою ЄС). Необхідно підключити лінію 220 кВ Стрий – Розділ – Львів та добудувати лінію електропередач між Польщею та Україною (лінія 750 кВ, Жешув – Хмельницька АЕС).

• Енергосистема України потребує заходів із впровадження ефективного демпфування коливань частоти струму.

• Українська енергетика має визначитись стосовно подальшої долі незадіяних у роботі енергоблоків електростанцій • Для того щоб у подальшому забезпечити синхронну роботу української енергосистеми з енергосистемою ЄС, ціни на електроенергію в Україні мають бути приведені до ринково‑обґрунтованого рівня.

• Обсяги субсидій для окремих груп споживачів електричної енергії в Україні мають бути чітко визначені.

• Україна та Словаччина є важливими партнерами у забезпеченні транзиту електроенергії з Півночі на Південь Європи, але країни мають досягти домовленості щодо спільного розподілу транскордонних потужностей.

45

ПАНЕЛЬ ІІІ. ЄВРОПЕЙСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ТА РОЛЬ УКРАЇНИ В ОБ’ЄДНАНОМУ ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ ЄС активно розвиває енергетичну інфраструктуру країн-членів та здійснює проекти спільного інтересу. Євросоюз підвищує диверсифікацію постачань енергії, налагоджуючи транскордонну торгівлю. Відбувається пошук підходів до формування єдиної енергетичної політики в рамках ініціативи Energy Union. Україна не повинна відставати від цих процесів. Учасники панелі розглянули гострі питання енергетичної політика Європи. Було відзначено, що реалізація проекту «Північний потік – 2» стане великим кроком назад в процесі підвищення енергетичної безпеки ЄС. Представники європейських інституцій закликали Україну приймати більш активну участь у проектах спільного інтересу ЄС.

Павол ГАМЖИК Посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки, Міністерство закордонних та європейських справ Словаччини, модератор

Тема нашої дискусії є надзвичайно ак т уальною. Ми розглянемо нову енергетичну стратегію України з точки зору норм Третього енергетичного пакету ЄС. Поговоримо про важливість роботи національного регулятора енергетичного ринку. Хочу зазначити, що в Словаччині я займався питаннями енергетичної безпеки, і вже 5 років працюю в Україні за цим самим напрямком. Такий досвід дозволяє мені вважати себе експертом з питань енергетичної безпеки. За останні два роки нам вдалось досягти значного прогресу в підвищені енергетичної безпеки України, і внесок Словаччини в цю роботу був досить великим. В першу чергу, мова йде про реверсне постачання газу зі словацької газотранспортної системи до України. Це був нелегкий проект, він коштував Євросоюзу мільярди євро. Словаччина

ПАНЕЛЬ ІІІ

ЄВРОПЕЙСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ТА РОЛЬ УКРАЇНИ В ОБ’ЄДНАНОМУ ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ

увійшла в прямий конфлікт з Росією, допомагаючи Україні. Звісно ж, ми робили це не самі, Польща і Угорщина також допомагали Україні з постачанням природного газу. У майбутньому наявність реверсних потужностей на кордоні України та Словаччини може стати поштовхом для використання українських підземних сховищ газу в інтересах європейських операторів ГТС. Інше проблемне питання, яке може об’єднати Україну та Словаччину – це російсько-німецький проект з будівництва газопроводу «Північний потік – 2». З точки зору Словаччини це антиєвропейський проект, який немає нічого спільного з диверсифікацією маршрутів та джерел постачання газу. Навпаки, «Північний потік – 2» ще більше поглиблює нашу залежність від російського газу. Переконаний, що Словаччина спільно з Україною має продовжувати діалог з Німеччиною щодо будівництва «Північного потоку – 2», адже це не стільки енергетичний, скільки політичний проект, спрямований проти України. Для Словаччини це неприйнятно. Ми підтримуємо Україну в проведенні реформ в енергетичному секторі і намагаємось полегшити цей процес. Мій досвід свідчить про те, що недостатньо замінити політиків та чиновників, необхідно замінити стандарти їх роботи, а потім вимагати, щоб нові чиновники працювали виключно у відповідності до нових стандартів.

Вадим УЛИДА Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості (2014 рік), Президент ВОО «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України»

Питання енергетичної політики та стратегії є для України вкрай важливими, адже якщо ви не знаєте куди ви йдете, то швидше за все ви туди ніколи не потрапите. Складність ситуації, в якій опинилася наша країна, обумовлена одночасною зміною умов майже в усіх сферах життя держави. Відбувається процес трансформації економіки, реформуються державні інституції, завершується процес приватизації активів, які ще знаходяться в державному управлінні. І все це наклалося на ситуацію, пов’язану з військовими діями, які відбуваються на сході нашої країни і які значно вплинули на енергетичний баланс. Я маю на увазі і вугілля антрацитної групи, що залишився на окупованих територіях Донбасу, і Крим, в якому залишилися значні запаси вуглеводів, як розвідані, так і перспективні. Кардинально змінились відносини з основним постачальником газу – Росією. При цьому природний газ залишається для української енергетики дуже важливим енергоносієм. Ще один фактор – це процеси, які відбуваються у світовій економіці. Поступово проходить ера вуглеводнів, доказом чого є політика європейських країн, яка спрямована на повну декарбонізацію енергетики. Наприклад, Данія планує до 2030 року повністю забезпечити свої потреби в електроенергетиці за рахунок відновлювальних джерел, а до 2035 року повністю відмовитися від споживання вуглецевих енергоносіїв, в тому числі і в сфері транспорту. В планах багатьох європейських країн до 2030 року збільшити частку відновлюваних джерел електроенергії.

47

48

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Виклики, перед якими зараз опинилась Україна, визначають не лише розвиток енергетики на найближчу перспективу, вони визначають розвиток економіки країни в цілому. Тому що енергетика – це базова галузь. На мій погляд, Україна має унікальну ситуацію, пов’язану з надлишковою встановленою потужністю енергогенеруючих підприємств. Якщо ми беремо енергосистему України, то її встановлена потужність становить близько 54 тис. МВт, з яких реально використовується лише 25 тис. МВт, в холодні зими до 30 тис. МВт. Наша газотранспортна система розрахована на передачу значних обсягів транзиту російського газу через територію України до Європу. Зараз наша ГТС використовується лише на третину своїх транзитних потужностей. Підземні газові сховища одні з найбільших в Європі – вони здатні вмістити 30 млрд куб. м газу. Реально використовується максимум половина потужності наших ПСГ. З огляду на все це Україна повинна писати свою енергетичну стратегію спільно з енергетичною стратегією Європи, тому що іншого шляху розвитку для енергетики України немає. Ми або скоординовано почнемо працювати над тим, щоб модернізувати галузь, щоби створити прозорі, зрозумілі умови для ведення бізнесу та залучити європейські інвестиції, європейські технології в розвиток енергетики. Або через 7–8 років Україна залишиться однією з небагать­ ­ох країн, які ще купують російський газ.

Адам ЖАНЧАК Заступник директора з клімату та енергетичної політики ЄС, Міністерство закордонних справ Республіки Польща

Європейська Комісія запропонувала новий принцип формування регіональних груп для забезпечення безпеки постачання енергоносіїв. До Центрально-Східної групи увійшли Германія, Польщі, Чехія та Словаччина. Основою функціонування таких груп є принцип енергетичної солідарності. Це означає, що члени групи зобов’язані допомагати своїм партнерам долати кризові явища в енергетиці. Такий принцип закріплено на рівні європейського енергетичного законодавства. Хоча саме поняття солідарності сприймається неоднозначно навіть на рівні країн-членів Євросоюзу, адже зрозуміло, що хтось буде нести тягар країни-донора для своїх сусідів з менш захищеним енергоринком. Всі ці нововведення ще потребують формалізації та визначення того, хто для кого є донором.

ПАНЕЛЬ ІІІ

ЄВРОПЕЙСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ТА РОЛЬ УКРАЇНИ В ОБ’ЄДНАНОМУ ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ

Для України нові принципи та конфігурації регіональних груп енергетичної безпеки ЄС не несуть прямих вигод. Тим не менш, підвищення енергетичної безпеки в країнах Центральної Європи буде мати позитивний вплив і на енергетичну безпеку України. Зокрема, якщо Польща потребуватиме додаткових обсягів газу, їй допомагатиме Германія, відтак більше газу за реверсом із Словаччини зможе отримати Україна. Україна зможе долучитись до проведення оцінки ризиків на рівні Центрально-Східної групи та приймати участь в розробці антикризових планів. Якщо Україна надасть проект власного плану із забезпечення безпеки постачання природного газу, то цей план можна буде ув’язати з регіональним та загальноєвропейським антикризовим планом. Хочу зазначити, що поглиблення співпраці ЄС та України у сфері енергетичної безпеки напряму залежатиме від реформування української енергетики. Необхідно, щоб Україна якнайшвидше прийняла закон про незалежного регулятора енергетичного ринку, адже це є питанням відповідності українського енергоринку європейським нормам. Пришвидшення реформ в Україні дозволить Польщі бути більш переконливою у відстоюванні українських інтересів на загальноєвропейському рівні. На цій Конференції вже було багато сказано про будівництво газопроводу «Північний потік – 2», але хотів би додати кілька слів стосовно позиції Польщі. Ми вважаємо, що цей проект гостро ставить питання щодо практики подвійних стандартів, які продовжують існувати на енргоринку ЄС. Ми вважаємо, що «Північний потік – 2» суперечить Третьому енергетичному пакету ЄС, адже згідно із цим документом усі партнери мають отримувати вигоду від реалізації того чи іншого проекту одним з членів Енергетичного співтовариства ЄС. Ми переконані, що при обговоренні подібних проектів необхідно враховувати їх політичну складову.

Пал ШАГВАРІ Посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки, Міністерство закордонних справ та зовнішньої торгівлі Угорщини

Думаю, що нікому не треба пояснювати, яким чином енергетична безпека пов’язана з національною безпекою, адже це очевидні речі. З точки зору забезпечення енергетичної безпеки Україна є для нас надзвичайно важливим партнером. Найбільший обсяг газу ми отримуємо саме через Україну. Тому енергетична безпека Угорщини напряму залежить від стану енергетичної безпеки України. Я погоджуюсь з тим, що Україні треба ще багато зробити для реформування власної енергетики, але треба зазначити, що країна вже досягла значних успіхів у цьому напрямку. Останні два роки спостерігається величезний прогрес у відношеннях Украї­ ­ни з європейськими партнерами в енергетичному секторі. Ці успіхи найбільше помітні, якщо порівняти реверсні можливості української ГТС зараз і два роки тому. Покладено початок перспективному співробітництву в газотранспортній сфері. Угорщина дуже зацікавлена у розвитку ринків газу та електроенергії в Україні, адже потенціал вашої країни дуже потужний. Угорські оператори газотранспортних

49

50

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

та електричних мереж готові до співробітництва зі своїми українськими колегами. Ми маємо шукати нові варіанти поглиблення співпраці в енергетичній сфері. Також хотів би висловитись стосовно «Північного потоку – 2». Політичний аспект цього проекту превалює над його технічною складовою. «Північний потік – 2» – це величезний крок назад, повернення до минулого, в якому центр та схід Європи були повністю залежними від російського газу.

Торстен ВОЛЛЕРТ Голова групи підтримки України в області енергетики та екології, Європейська Комісія

Питання безпеки постачання енергоносіїв дуже турбує європейців, адже усім прекрасно відомо, що в цілому країни ЄС є імпортерами енергоносіїв. В України ситуація дещо інша – вона має достатньо власних енергоресурсів, але витрачаються вони не дуже ефективно. Україні необхідно прикласти усіх зусиль для підвищення енергоефективності. Для підвищення енергетичної безпеки країн ЄС необхідно приймати стратегічні рішення та мислити глобально, залучаючи до цього процесу сусідні країни. Ми запрошуємо українських експертів до роботи з нашими фахівцями над питаннями енергетичної безпеки. Ми маємо разом подумати, якої саме технічної допомоги потребує українська енергетика, яке обладнання потребує модернізації або заміни і що може запропонувати в цьому напрямку Європа. Ми також маємо шукати шляхи залучення до цього процесу величезного науково‑технічного потенціалу, яким володіє Україна. Про все

ПАНЕЛЬ ІІІ

ЄВРОПЕЙСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ТА РОЛЬ УКРАЇНИ В ОБ’ЄДНАНОМУ ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ

це вже багато разів говорилось, але потрібні реальні пропозиції, реальні проекти, які могли б запропонувати українські експерти. Щодо «Північного потоку – 2», то слід визнати, що ситуація насправді дуже серйозна. На жаль, Україна досі не розглядається в Європі як надійний партнер для забезпечення транзиту російського газу. Змінити цю ситуацію може лише сама України, продовжуючи реформування газового сектору.

Олександр РОГОЗІН В. о. віце-президента НАК «Енергетична Компанія України» (2008 рік), віце-президент ВГО «Енергетична Асоціація України»

Є такий викладацький анекдот: я вже стільки разів це пояснював, що вже сам зрозумів. Я також дуже давно беру участь в реформуванні української енергетики, і вже зрозумів деякі наші принципові помилки. Якби я мав схильність до журналістських заголовків, то я, мабуть, назвав би свої тези так: «Невивчені уроки реформування», або «Реформування – втрачені принципи». Зазвичай всі країни, які проводять реформи, стикаються з однаковими проблемами. По-перше, якщо реформи вже перезріли, то вони потребують вжиття непопулярних заходів. Це багато де було проблемою, і в нас це також стало перешкодою для реформування. Але здається, що ми переросли цю проблему, бо зараз реакція населення на тарифні інновації вже не дуже цікавить владу. Що, до речі, теж не є позитивом. Друга, мабуть також загальна проблема тих, хто проводить реформи, це нестача досвіду, нестача фахівців. Це лікується навчанням, залученням консультантів. Зараз в України унікальний рівень підтримки з боку європейської спільноти, тому для нас це зараз не проблема. Як і в багатьох країнах, у нас є таке явище, як опір системи. Ніхто не хоче робити додаткову роботу, брати додаткову відповідальність, але якщо є загальне усвідомлення необхідності реформ та політична воля, то це теж не є проблемою. А зараз у нас, здається, є і політична воля, і загальне розуміння, що треба реформуватися. То чому ж у нас реформи такі повільні, і якщо вони навіть проводяться, то чому вони робляться, як кажуть, «через пень-колоду»? Я думаю, що це наслідок неповного розуміння мети, принципів та духу реформ. Ми маємо усвідомити, що робимо реформи не для того щоб задовольнити вимогливий Євросоюз або МВФ, а для того щоб зробити країну сучасною, конкурентноздатною, успішною. І тому все, що ми робимо, ми маємо перевіряти на відповідність цим критеріям. Тобто все корисне, навіть якщо воно не може бути прописане в європейських директивах, ми маємо впроваджувати. А все, що ми не розуміємо або не впевнені в його користі, ми маємо спочатку перевірити на доцільність, на можливість реалізації, на наслідки, – і лише після цього впроваджувати. Треба впроваджувати досвід, а не просто переводити на українську мову окремі норми європейських директив.

51

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

52

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

У Третьому енергетичному пакеті є стаття 10, яка називається «Звітність та відкритість». Там говориться про те, що обговорення всіх новацій, усіх планів має відбуватися якомога раніше і з залученням усіх зацікавлених сторін. Це дуже важливо для успішності реформ. У нас зараз навпаки, ми якщо і обговорюємо, то формально і не якомога раніше, а тоді, коли деякі речі уже важко змінити. Іноді державні органи не хочуть чути навіть основних гравців ринку. Все це потрібно враховувати для того, щоб процес нашого реформування став нестримним, невпинним та корисним для країни.

ВИСНОВКИ: Європейська Комісія запропонувала новий принцип формування регіональних груп для забезпечення безпеки постачання енергоносіїв. До Центрально-Східної групи увійшли Германія, Польща, Чехія та Словаччина. Основою функціонування таких груп є принцип енергетичної солідарності. Це означає, що члени групи зобов’язані допомагати своїм партнерам долати кризові явища в енергетиці. Такий принцип закріплено на рівні європейського енергетичного законодавства. Для України нові принципи та конфігурації регіональних груп енергетичної безпеки ЄС не несуть прямих вигод. Тим не менш, підвищення енергетичної безпеки в країнах Центральної Європи буде мати позитивний вплив і на енергетичну безпеку України. Україна зможе долучитись до проведення оцінки ризиків на рівні Центрально-Східної групи та приймати участь в розробці антикризових планів. Представники Польщі, Словаччини та Угорщини відзначають загрозу проекту Північний потік – 2 для енергетичної безпеки цих країн. В ході Конференції було неодноразово підкреслено, що цей проект суперечить Третьому енергетичному пакету ЄС та поглиблює залежність європейських країн від російського газу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ • Україні до 1 січня 2017 року потрібно розробити та прийняти нову Енергетичну стратегію, що передбачатиме інтеграцію енергетичної інфраструктури з мережами ЄС на базі створення загального правового поля та привабливих інвестиційних умов.

• Україні слід визначитись, якої саме технічної допомоги з боку країн ЄС потребує українська енергетика задля підвищення ефективності використання енергоносіїв.

• Україна має розробити і надати на розгляд ЄС проект власного плану із забезпечення безпеки постачання природного газу, який може бути узгоджений з регіональним та загальноєвропейським антикризовим планом.

• Україна разом із Словаччиною, Угорщиною та Польщею має продовжувати діалог з Німеччиною та Брюсселем щодо відмови від будівництва Північного потоку-2.

ПАНЕЛЬ IV-G. ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО ГАЗОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ Закон України про ринок природного газу і пакет вторинного законодавства фактично почали працювати з 1 січня 2016 року. З’явився перший досвід застосування цього закону та підзаконних нормативно-правових актів. Створення повноцінної моделі ринку природного газу України і її відповідність вимогам Третього енергопакету є необхідною умовою для подальшої інтеграції газового ринку. Учасники панелі розглянули питання ефективності нового закону про ринок природного газу, особливості регулювання цього ринку. Було обговорено регулювання тарифів природних монополій, визначено критичні питання вторинного законодавства, які потребують поліпшення для створення дійсно конкурентного ринку природного газу.

Віталій РАДЧЕНКО Партнер, CMS Cameron McKenna LLC, Україна, модератор

Наша Конференція розділена на дві частини – електроенергетику та газовий ринок. На відміну від Європи, де усі реформи зазвичай починаються з ринку електроенергетики, в нас чомусь так склалось, що реформування почалось з ринку газу. Тобто в Європі ринок електроенергії йде у розвитку на три роки вперед, а газовий ринок наздоганяє. У нас можна сказати, що навпаки. Прийнято закон «Про ринок газу», прийняті початкові нариси вторинного законодавства в газовому секторі. Все це в тестовому режимі

54

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

почало працювати в Україні з 1 січня 2016 року. Вже є перший досвід роботи за новими правилами і сьогодні в рамках цієї панелі ми хотіли б обговорити, що функціонує не так, як очікувалося, де є питання або проблеми і як ми разом будемо працювати над їхнім вирішенням. Український ринок газу має стати дійсно прозорим та конкурентним. Зі своєї сторони, я хотів би окресли­ти проблемні питання, які викликають нерозуміння з боку європейських постачальників газу, з якими працюють українські імпортери газу. По-перше, це надзвичайно обтяжливий страховий запас, який мають створювати постачальники газу. Надто обтяжливим видається і фінансове забезпечення, яке постачальники мають надавати за послуги транспортування та балансування газу. Неможливість щоденного балансування на ринку газу провокує ризик виникнення значних дисбалансів. Невирішеною лишається законодавча колізія щодо ліцензування постачання газу – жодна нова ліцензія не була видана з липня 2015 року. Удосконалення потребують процедури номінації та реномінації обсягів газу протягом місяця поставки. Невиправдано високими є тарифи на вхід в українську ГТС. Валютні обмеження (заборона неттінгу) ускладнюють розрахунки та передоплату за імпорт газу до України. Залишаються законодавчі перепони щодо вільного руху газу через кордон, що унеможливлює експорт газу з України. Це лише деякі з нагальних питань. Тому я би попросив інших учасників цієї дискусії висловитись з приводу проблем в роботі нового законодавства на газовому ринку, з якими вони мають справу, а також шляхів їх вирішення та подальших напрямків розвитку ринку природного газу в Україні.

Сергій МАКОГОН Керівник департаменту стратегії та розвитку бізнесу, ПАО «Укртрансгаз», Україна

Нова система працює. Але скажу чесно, входження в нові умови ринку було дуже важким завданням для «Укртрансгазу», тому що часу на підготовку практично не було, реформа впроваджувалася «з коліс». Наші західні партнери говорять, що їм були потрібні роки для того щоб впровадити ті реформи, які ми зараз намагаємося запустити майже миттєво. Не знаю – добре це, чи погано. Як колишній співробітник Microsoft, я можу згадати, що в цій корпорації є таке поняття як agile prototyping – це коли не витрачається багато часу на планування, на розроблення інтерфейсів, а прототип програми відразу ж передається в експлуатацію і вже до нього робляться оперативні зміни. Не знаю, наскільки такий підхід можна застосовувати до ринку газу, але так вийшло, що ми застосовуємо зараз саме цю методологію. Над розробкою вторинного законодавства ми працювали з консультантами в рамках підтримки Світового банку. Було розроблено, якщо не помиляюся, близько 30 документів. Основними для «Укртрансгазу» є мережеві кодекси, кодекси оператора газотранс­портної системи і підземних сховищ газу. Зараз ми розуміємо, що там є місця, які потрібно покращувати. Ми розуміємо основні проблеми завдяки тому, що отримуємо зворотний зв’язок всередині компанії – від людей, які займаються балансуванням.

ПАНЕЛЬ IV-G

ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО ГАЗОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Ми отримуємо зворотний зв’язок і від учасників ринку, зокрема, за участю KERI було створено Робочу групу з вдосконалення закону «Про ринок природного газу», яка нам вже надала свої зауваження і пропозиції. Ми всі ці речі збираємо і намагаємося використовувати в кодексі. Є багато питань стосовно механізму створення та використання суб’єктами ринку страхового запасу газу. Нещодавно Міненерго анонсувало, що вони хочуть внести зміни до цього механізму; раніше з аналогічною ініціативою виступав «Нафтогаз». Зокрема, пропонується остаточно розділити питання стратегічного запасу або страхового запасу і питання фінансового забезпечення. Це два абсолютно різних завдання і вони повинні вирішуватися абсолютно різними інструментами. Тобто страховий запас – це зона відповідальності Міністерства енергетики, яке у нас відповідає за енергетичну безпеку країни. Відповідно, є положення про безпеку постачання, де чітко прописаний алгоритм, за яким розраховується, скільки потрібно газу. Там зазначено три надзвичайні ситуації: три дні екстремальних морозів, 30 днів проблем з поставками і аварія на одному з магістральних газопроводів. І є досить чіткий механізм, як це порахувати та відповідно для яких груп замовників, споживачів, цей страховий запас створюється. Там прописані так звані захищені групи: це населення, соціальна інфраструктура – лікарні, дитячі садки і таке інше. Відповідно, потрібно зробити цю справу – порахувати необхідний запас, і потім потрібно визначити, хто його буде формувати. Можна змусити створювати цей запас усіх гравців ринку, можна зобов’язати лише НАК «Нафтогаз України», адже він і так поставляє газ цим захищеним групам. Фінансові гарантії повинні забезпечуватися стандартними інструментами, які використовуються у всьому світі. Банківські гарантії, застави газу, грошей, передоплати і так далі. Але це абсолютно різні підходи і в принципі ми вважаємо, що для кожного замовника, в залежності від його ризику, повинні бути свої вимоги до фінансового забезпечення. Є питання, як створити таку систему ризик-менеджменту, яка не буде дискримінувати окремого замовника, – але над цим потрібно працювати. Не треба вигадувати велосипед і стосовно впровадження денного балансування, адже в європейських регламентах все чітко прописано. Як працює механізм фінансового забезпечення, як розраховуються денні баланси. Ми розуміємо, що з урахуванням нашої специфіки доведеться щось додатково уточнити, але позиція «Укртрансгазу» і «Нафтогазу» полягає у тому, що потрібно намагатись максимально зберегти європейський підхід. Враховуючи, що наступним нашим кроком буде інтеграція в європейський ринок газу, нам необхідно вже мати гармонійне законодавство. Якщо ми зараз знову почнемо придумувати свою версію європейських підходів, то через 2–3 роки нам все одно доведеться переходити на європейські стандарти.

55

56

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Оксана ГАНЦЕВА Координатор газової регуляторної робочої групи KERI, директор ТОВ «ПІК Енерджи Консалтинг», Україна

Хотіла би подякувати KERI за його активну участь у просуванні інтересів учасників ринку природного газу України. Хочу зупинитися на деяких ключових моментах впровадження нового закону про ринок газу, які ускладнюють роботу як вітчизняних газотрейдерів, так і їх європейських колег. Почну з того, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що була монополістом у газовому секторі України, від самого початку була створена для того, щоб забезпечувати транзит російського газу через українську територію, а також займатись закупівлею російського газу для українських споживачів. Фактично, це не була торгівля в тому сенсі, в якому ми зараз її розуміємо в контексті ринкової економіки, що намагається створити Україна. На сьогодні після початку впровадження Європейськго енергетичного пакету в учасників ринку з’явилось багато інших додаткових завдань, які змушують їх трансформуватися. Наприклад, природний газ тепер розглядається як товар, яким можна торгувати у різних формах. Слово «торгівля» сприймається гравцями на ринку по-різному. Комусь ближче визначення «трейдинг», і він починає уявляти собі графіки, таблиці, якісь хитромуд­рі схеми торгівлі і таке інше. Але насправді трейдинг або торгівля – це, перш за все, система взаємовідносин на ринку між його учасниками. Тобто між споживачем – виробником – постачальником – трейдером і так далі. Природно, що на ці взаємини впливає та система правил, яку встановив законодавчий орган, профільне міністерство та націо­ нальний регулятор ринку газу. Ресурсна база природного газу України складається з газу, який видобувається в Україні, та імпортного газу. Раніше ми імпортували здебільшого російський газ, тепер орієнтуємось більше на ті обсяги газу, які можуть надійти з європейських країн. Також у внутрішній торгівлі беруть участь і ті об’єми, які ми закачуємо, або підіймаємо з газових підземних сховищ. Сьогодні я подивилася показники імпорту газу, що опубліковані на сайті ПАТ «Укртрансгаз» 12 квітня: 2,5 млн куб. надійшло з боку Словаччини, 3,5 млн – з боку Польщі, 1,5 – з Угорщини. Однак технічна можливість дозволяє щодобово прокачувати 40 мільйонів кубометрів газу з боку Словачинни, а також 5,5 млн куб. м з боку Польщі та 15 млн куб. з Угорщини. Тобто ми спостерігаємо, що імпортери дуже мало зацікавлені у використанні коридорів імпорту газу. Щоденний внутрішній видобуток газу в нас становить приблизно 55 млн куб. м. Узимку, з урахуванням обсягів газу, який ми підіймаємо з ПСГ, в нас щоденно на ринок надходить до 100 мільйонів кубічних метрів. Це – наш внутрішній ринок. При цьому Україна повністю не використовує навіть ті технічні можливості для нарощування постачання газу з боку Європи, які існують вже сьогодні, і не задіяні ці потужності, здебільшого, через недосконалість нашого регуляторного законодавства. Якщо ми подивимось на один з європейських газових хабів – NetConnect Germany (NCG), то побачимо, що денний торгівельний оборот газу на цій торговій точці сягає

ПАНЕЛЬ IV-G

ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО ГАЗОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

700 млн куб. м на піку споживання в опалювальний період. У березні 2016 року на цьому хабі змінювали власника близько 650 млн куб. м газу на день. Таким чином ми можемо побачити, що внутрішній ринок газу України як мінімум в 6–7 разів менший, ніж обсяги торгів на одному з двох газових хабів Німеччини (NCG, Gaspool – KERI). Є дві найболючіші проблеми, з якими стикаються європейські трейдери у своїх намаганнях налагодити ефективну торгівлю газом в Україні. По-перше, це валютні обмеження. Будь-який експортер, який працює в Україні, зобов’язаний продавати 75 % валютної виручки (станом на 07.2016 – 65 %) відразу ж після її отримання на свій проміжний рахунок. При цьому повністю ігнорується той факт, що для газотрейдера гроші це – інструмент, який йому потрібен постійно і він не може собі дозволити безперервно продавати та купувати валюту, адже процедура покупки валюти в нас також досить складна. Крім того, в Україні діє норма, згідно з якою валютний платіж має бути закритий протягом 90 днів після укладання контракту шляхом підписання акту виконаних робіт, тоді як акт виконаних робіт з купівлі газу можна підписати лише прокачавши та вимірявши його фізично. Таким чином, якщо термін дії контракту на постачання газу досить довгий (припустимо, це є форвардний газовий контракт), то наші газотрейдери стикаються з непереборною перешкодою під назвою «валютний контроль». Зовсім іншим чином організовано роботу газотрейдерів на європейських газових біржах. Там створюється операційний балансуючий рахунок, а продавець та покупець закривають свої взаємини, не підписуючи акти виконаних робіт. Приймання газу відбувається автоматично, на основі тих потужностей, які учасники угоди купівлі-продажу номінували (виставили заявку). Таким чином, в покупця з’являється можливість відразу ж переуступити право власності на придбаний газ, робити з ним все, що він хоче: використовувати торговельні механізми купівлі-продажу газу, закладати його і так далі. Створенням подібного механізму вже займається український оператор ГТС – ПАТ «Укртрансгаз». Зокрема, для розрахунків з угорським оператором – компанією FGSZ створено операційний балансуючий рахунок. Але необхідно поширювати цю практику та правила на весь український газовий ринок, включивши відповідні норми до нового закону про ринок газу або підзаконних актів. Насамкінець хочу зазначити, що використання переваг інтеграції України до зрілого та ефективного європейського газового ринку могло б принести Україні суттєві вигоди та великі прибутки його учасникам і оператору ГТС, оскільки на українській території знаходиться розвинена газова інфраструктура та перспективна кількість споживачів. З іншого боку, збереження монопольних механізмів або штучне зниження та демотивування споживачів у використанні природного газу шляхом внесення до законодавства норм, що блокують вільну торгівлю, призведуть до ще більшого падіння промислового виробництва, зубожіння населення України через зменшення кількості робочих місць, а також принесуть екологічні ризики.

57

58

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Олена БАБАК Народний депутат України, Заступник голови Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово‑комунального господарства

Я не маю прямого відношення до газової галузі, але наш парламентський комітет займається питаннями житлово‑комунального комплексу, а діючий закон про послуги ЖКГ відносить енергопостачання та газопостачання до житлово‑комунальних послуг. Таким чином в нашому комітеті виникають питання, пов’язані з газопостачанням, зокрема, постачанням газу прямим споживачам. Такими споживачами для нас є об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), в яких на балансі є власні котельні, а також теплопостачальні організації, які теж купують газ для виробництва теплової енергії. Тобто проблематику газового ринку я бачу саме через призму цих прямих споживачів. Природно, що я не бачу всієї картини, не розумію окремих питань, про які говорять учасники Конференції, але, як народний депутат, як заступник голови Комітету ВР з питань ЖКГ, я також зацікавлена у тому, щоб ринок газу в Україні став дійсно прозорим та зрозумілим. Те, що ми вже маємо закон про ринок газу, є безумовним позитивом, однак цей закон нерідко відсилає нас до підзаконних актів, які, по суті, цей ринок на сьогодні «вбили». Таке моє бачення з точки зору прямих споживачів чи теплокомуненерго, які не мають зараз реальної можливості вибирати собі постачальників газу. Субсидії на придбання газу домогосподарствами йдуть лише через НАК «Нафтогаз» – жодний інший постачальник не може їх тримати. Всі постачальники газу, які присутні сьогодні на ринку, знаходяться у порівнянні з «Нафтогазом» в нерівних умовах. «Нафтогазу» не потрібні ніякі фінансові забезпечення, в нього гарантом виступає держава. І законом про бюджет йому дали ще більше преференцій. Ми це все розуміємо і усвідомлюємо, що головна проблема в недосконалості підзаконних актів. Позбаівити ринок газу дискримінаційних норм може регулятор, адже саме НКРЕКП розробляла положення кодексів, які стосуються газопостачання. Ми наполягаємо на тому, щоб в Раді був винесений на перше читання закон про незалежний регуляторний орган. За моєї ініціативи в цьому законі має з’явитись норма про те, що регулятор повинен забезпечити для усіх учасників ринку можливість відстоювати свої права в процесі створення нормативних актів. Що ми маємо сьогодні в регуляторній практиці? Розробила Нацкомісія якийсь проект документів, вивісила його на своєму сайті і ми з вами починаємо писати свої зауваження. Добре, якщо мені, як народному депутату, приходить відповідь щодо неможливості прийняти моє зауваження, – а іншим учасникам ринку взагалі не відповідають. Але я переконана, що всі – і споживачі, і учасники ринку, і місцева влада, і депутати – всі мають право подати свої зауваження і отримати можливість відстоювати свою позицію. Це світова практика – rules of rulemaking, тобто правила розробки правил, який існує в усіх регуляторів усього світу. І до тих пір, поки регулятор не вислухає всі позиції зацікавлених сторін, він не має права приймати рішення. Ця процедура повинна бути абсолютно формалізована. При цьому регулятор повинен буде пояснити, на підставі чого він прийняв те чи інше рішення і які зауваження були ним враховані, а які ні і чому.

ПАНЕЛЬ IV-G

ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО ГАЗОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Зараз, коли ми аналізуємо кодекси, я вважаю, що на споживача перекладається авансова передоплата за весь газ. Авансом заплати за транспортування газу, авансом заплати за розподіл, авансом за створення резерву. Якщо ми з вами подивимось, як працюють підприємства теплопостачання, то побачимо абсолютно штучний розрив. Закон про теплопостачання нам говорить: споживач платить за фактом до 20 числа наступного за звітним місяця, але за газ ми повинні заплатити наперед за транспортування і до 15 числа за поставку. Наш комітет готовий бути тією платформою, яка буде передавати до Парламенту необхідні законодавчі поправки, але нам потрібна підтримка експертного співтовариства та учасників ринку.

Ярослав ПЕТРОВ Член KERI, Радник ЮФ «Астерс», Секретар газової регуляторної робочої групи KERI, Україна

Нагадаю, що у лютому 2016 року, за ініціативи Київського інституту енергетичних досліджень, було створено Робочу групу, головна мета якої – доопрацювання вторинного законодавства, прийнятого на виконання Закону України «Про ринок природного газу». До групи увійшли основні гравці газового ринку: газовидобуваючі компанії, імпортери, трейдери, консультанти, які не є учасниками ринку, але супроводжують його діяльність. Завданням групи було визначення тих питань, які необхідно вносити саме в кодекси, такі як Кодекс газотранспортної системи, Кодекс підземних сховищ газу, Кодекс мереж та інші підзаконні акті, прийняті для виконання Закону України «Про ринок природного газу». Але коли ми почали їх обговорювати, то з’ясувалося, що питань насправді значно більше, і вони торкаються безпосередньо законодавчих актів. Ми оперативно підготували лист на НКРЕКП, де запропонували наші зміни в кодекс ГТС. Наскільки я знаю, одна або дві пропозиції були враховані. Перелік питань, опрацюванням яких займається Робоча група, налічує близько 20 позицій. Головні питання, які турбували учасників ринку – це питання, пов’язані із вдосконаленням механізму фінансового забезпечення роботи ринку, зокрема фінансового

59

60

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

забезпечення послуг балансування. Тут було багато різних пропозицій, зокрема, пропонувалося зменшити період, за який потрібно забезпечувати фінансове забезпечення аж до щоденного, але ми розуміли, що це буде важко зробити. Відповідно, було запропоновано протягом перехідного періоду впровадити декадне фінансове забезпечення послуг балансування. Також було запропоновано, що гарантами фінансового забезпечення можуть виступати не лише українські, але й закордонні банки. Наступне важливе питання торкалось зменшення обсягів страхового запасу, який передбачено Законом України «Про ринок природного газу», але розмір якого визначається постановою Кабінету Міністрів України. Вирішення цього питання належить до компетенції Кабінету Міністрів, відповідно, ми його поки що відклали, але будемо працювати над ним в рамках Робочої групи. Видобувні компанії піднімали питання забезпечення рівних можливостей при експорті газу з України. Можливо, з огляду на несприятливу для наших видобуваючих компаній кон’юнктуру ринку, зараз це питання не на часі, але все одно така можливість повинна бути передбачена, і ми працюємо над відповідними пропозиціями. Також з’ясувалося, що є питання стосовно усунення протиріч, пов’язаних з ліцензуванням постачальників газу. Це питання теж потрібно буде піднімати, але вже на рівні Верховної Ради. Було питання, пов’язане з номінаціями газових поставок. Компанії зіткнулися з тим, що кодекс ГТС робить процедуру зміни обсягів газу до моменту його фізичного постачання дуже складною. Великі споживачі газу очікують вдосконалення процедур, пов’язаних з прямим імпортом природного газу. Ще одне цікаве технічне питання – ліквідація дискримінації в процесі тарифоутворення на транспортування газу. Ми визначили, що у «Нафтогаза» є певні домінуючі позиції в питаннях оподаткування, тарифоутворення на транспортування. Є несправедливим і те, що «Нафтогаз» зараз має монопольний доступ до реверсних потужностей з боку Словаччини. Потужність на цьому напрямку у «Нафтогаза» необхідно перекуповувати. З огляду на постійні курсові коливання, в учасників ринку викликає нерозуміння плата за доступ до ГТС, яка в точці входу на українському кордоні номінована в доларах США. Ми пропонуємо встановлювати плату у гривні, адже це національна валюта України. Загалом, питань виникло дуже багато, але одне можна виокремити особливо, адже воно підіймається Секретаріатом Енергетичного співтовариства ЄС. Мова йде про те, що усі учасники ринку повинні мати повний доступ до такої інформації, як обсяги та напрямки резервування газопроводів, процедури алокації, умови транспортування, постачання і балансування. Інформаційне наповнення офіційного сайту «Укртрансгазу» має відповідати європейським вимогам. Зрозуміло, що в газовому законодавстві залишилось ще багато прихованих проблем, але в рамках Робочої групи ми будемо і надалі працювати над їхнім визначенням та пошуком шляхів усунення.

ПАНЕЛЬ IV-G

ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО ГАЗОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ: Закон України про ринок природного газу і пакет вторинного законодавства фактично почали працювати з 1 січня 2016 року. Але входження в нові умови ринку стало дуже складним завданням для його учасників. У лютому 2016 року, за ініціативи Київського інституту енергетичних досліджень, було створено Робочу групу, головна мета якої – доопрацювання вторинного законодавства, прийнятого на виконання Закону України «Про ринок природного газу». До групи увійшли основні гравці газового ринку: газовидобуваючи компанії, імпортери, трейдери, консультанти, які не є учасниками ринку, але супроводжують його діяльність. Завданням групи було визначення тих питань, які необхідно вносити саме в кодекси, такі як Кодекс газотранспортної системи, Кодекс підземних сховищ газу, Кодекс мереж та інші підзаконні акті, прийняті для виконання Закону України «Про ринок природного газу». Трейдери, які намагаються налагодити ефективну торгівлю газом в Україні, також стикаються з недосконалим законодавством. По-перше, це валютні обмеження. Будьякий експортер, який працює в Україні, зобов’язаний продавати 65 % валютної виручки відразу ж після її отримання на свій проміжний рахунок. При цьому повністю ігнорується той факт, що для газотрейдера гроші – це інструмент, який йому потрібен постійно і він не може собі дозволити безперервно продавати та купувати валюту, адже процедура покупки валюти в Україні також досить складна. Крім того, в державі діє норма, згідно з якою валютний платіж має бути закритий протягом 90 днів після укладання контракту шляхом підписання акту виконаних робіт, тоді як акт виконаних робіт з купівлі газу можна підписати лише прокачавши та вимірявши його фізично. Таким чином, якщо термін дії контракту на постачання газу досить довгий (наприклад форвардний газовий контракт), то газотрейдери стикаються з непереборною перешкодою.

РЕКОМЕНДАЦІЇ: • Необхідно оптимізувати обов’язкові обсяги страхового запасу, який для постачальників газу передбачено Законом України «Про ринок природного газу», але сам обсяг запасу визначається постановою Кабінету Міністрів України • Необхідно переглянути розміри фінансового забезпечення, яке постачальники мають надавати за послуги транспортування та балансування газу.

• Вирішити законодавчу колізію щодо ліцензування постачання газу, через яку фактично унеможливлена видача ліцензій.

• Удосконалення потребують процедури номінації та реномінації обсягів газу протягом місяця поставки.

• Плата за доступ до ГТС України в точці входу на українському кордоні має бути номінована не в доларах США, а в гривні.

• Необхідно зняти законодавчі перепони щодо вільного руху газу через українській кордон.

61

ПАНЕЛЬ IV-Е. ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, СИНХРОНІЗАЦІЇ З ENTSO-E. РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ Закони про ринок електроенергії та про Регулятора в галузі енергетики та комунального господарства готуються до прийняття Верховною Радою України відповідно до вимог Третього енергетичного пакета та Угоди про Асоціацію Україна – ЄС. Законо­ давче врегулювання незалежності Регулятора є ключовою умовою реформ. Новий закон про енергоринок повинен забезпечити необхідні умови для створення демонополізованого, конкурентного та прозорого ринку електроенергії, а також забезпечити захист прав споживачів, створення умов для залучення інвестицій. У своїх виступах учасники панелі зосередили увагу на питаннях лібералізації ринку електроенергії, особливостях його регулювання та юридичних аспектах синхронізації з ENTSO-E. Одним з основних завдань енергетичної політики було визнано захист інтересів українських споживачів електроенергії.

ПАНЕЛЬ IV-Е

ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, СИНХРОНІЗАЦІЇ З ENTSO-E. РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Світлана ГОЛІКОВА Член Стратегічної ради KERI, Директор ТрансЕнергоКонсалтинг, Україна, модератор

Більшість учасників Конференції знають, що Україна вже приймала закон про ринок електроенергії, який відповідає Другому енергетичного пакету ЄС. Закон де-юре діє, але де-факто ми залишаємося в тому ж ринку, в якому почали працювати з 1998 року. Зміни до закону про електроенергетику вносилися майже щороку, було по дві і більше зміни на рік. Різні політичні сили намагалися змінити ринок, підлаштувати його під власне бачення, але він так і лишився недосконалим. Серед головних вад ринку електроенергії: великі обсяги перехресного субсидіювання – зараз воно сягає до 40 мільярдів гривень на рік, не індикативні ціни на електроенергію, слабкий регуляторний орган. НКРЕКП стала таким собі політичним інститутом, і її співробітники перестали виконувати ту функцію, яка покладається на регулятора. Відсутність чіткого законодавства щодо діяльності Регулятора призвела до того, що ринок електроенергії постійно перебуває в якійсь зоні турбулентності. Може, не всі споживачі це бачать, але гравці ринку постійно відчувають, як лихоманить НКРЕКП, а разом із ним і весь ринок електроенергії. Зараз триває спроба реформувати ринок за європейськими правилами. Вважаю, що більшість учасників ринку ці правила підтримують, адже бачать, що на новому ринку буде більше конкуренції і менше адміністративного втручання. З одного боку, їм це не дуже вигідно, але з іншого – їм важливо знати, як вони будуть працювати. Енергогенеруючі підприємства мають бути впевнені, що їм більше не доведеться ходити по кабінетах або вирішувати свої питання щодо тарифів за межами ринку – шляхом якихось домовленостей. Це не дуже ефективно для ведення бізнесу. Саме тому бізнесу, і в першу чергу великому бізнесу, було б простіше грати за зрозумілими, довгостроковими і прозорими правилами, прийнятими усіма учасниками ринку. Щодо поточної ситуації зі змінами у законодавстві, то у ВР зареєстровано два законопроекти, які серйозно впливають на розвиток майбутнього ринку електроенергії. По-перше – це закон про ринок електроенергії, він широко обговорювався, але змінився уряд і, на жаль, цей закон не пройшов перше читання. Сподіваймося, що новий уряд не вноситиме до цього законопроекту занадто багато коректив і передасть його до Верховної Ради. Доля другого законопроекту трошки краща – це закон про НКРЕКП, який був прийнятий в першому читанні, і це означає серйозний політико-правовий прорив в процесі легалізації Регулятора, як незалежного колегіального органу. До сьогоднішнього дня регулятор працює відповідно до указів Президента України. Не секрет, що кожен новий Президент України намагався або ліквідувати цю комісію, або її злити, або розділити, або об’єднати і поміняти всіх її членів. Кожен Президент хотів бачити цей орган достатньо керованим і підпорядкованим собі і своїй Адміністрації. Останній Президент – не виняток. Тому і сама енергетична громадськість, і консультанти, і експерти з Євросоюзу нам говорять про те, що закон про Регулятора потрібно приймати, щоб було менше спокуси керувати НКРЕКП в ручному режимі. За вирішенням проблем реформування енергоринку ми не можемо забувати про проблеми споживачів, адже новий ринок спрямований не лише на розвиток конкурентних

63

64

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

товарних відносин між його учасниками, але й на захист споживачів, у першу чергу, побутових та середнього та малого бізнесу. Роль захисника та арбітра для них має відігравати енергетичний омбудсмен, права і обов’язки якого мають бути законодавчо закріплені. Київський інститут енергетичних досліджень планує започаткувати проект, який сприятиме становленню інституту енергетичного обмудсмена. Ця інституція надаватиме допомогу у досудовому вирішенні спірних питань між побутовими та малими комерційними споживачами та енергопостачальними компаніями. В майбутньому це великий обсяг роботи для юристів. Створення енергетичного омбудсмена надасть впевненості споживачам, вони відчують, що є орган, який може їх захистити. Не думаю, що таким чином ми відбираємо хліб в регулятора, який кожного дня отримує до 200 листів з претензіями від споживачів. НКРЕКП просто фізично не в змозі відреагувати на таку кількість листів. Тому ми будемо йти поруч з регулятором і сподіваюсь, що наша ініціатива знайде підтримку як на організаційному, так і на законодавчому рівні.

Олексій ЗАХАРЧУК Директор з регуляторних та правових питань, ДТЕК, Україна

Новий законопроект про ринок електроенергії, який подавав до ВР Кабмін, потребує суттєвого доопрацювання. Близько 20 учасників ринку, депутатів і просто суб’єктів ринку надали свої зауваження до закону – вони вилилися у 200‑сторінковий документ. Цей документ опрацьований депутатами і вже є розуміння щодо того, які правки варто вносити, а які – ні. З огляду на те, що сам законопроект, який був поданий КМУ, на 90 % збігається з законом «Про засади функціонування ринку електричної енергії» № 663, ті правки, які надали безпосередньо учасники ринку і народні депутати, вони мають на меті адоптувати європейські формулювання до українських реалій, пришвидшити впровадження вимог ENTSO-E на нашому ринку. Врахування зауважень учасників ринку жодним чином не обмежить права розробників закону, але в той же час прискорить процес його імплементації. Тим більше, що законопроект про регулятора ринку вже прийнятий в першому читанні і багато питань, які належатимуть до повноважень НКРЕКП, є співзвучними і йдуть паралельно з законом про ринок електроенергії. Якщо цього не станеться, доведеться довго доопрацьовувати вже сам закон про регулятора, тому що на сьогоднішній день велика кількість норм закону про ринок мають посилання на повноваження і на права регулятора, які йому були надані указом Президента. Багато питань в законі про Регулятора пов’язані з оптовим ринком електроенергії, його повноваженнями щодо затвердження сертифікатів, ціни продажу електроенергії для промислових підприємств і побутових споживачів. Всі ці питання можуть увійти в дисонанс з новим законом про ринок електроенергії. Тому дуже важливо для країни, щоб обидва закони розроблялися паралельно, сильно не відстаючи один від одного. Щодо самого процесу законотворчості: дуже хотілося б просити розробників, народних депутатів, щоб більше залучали учасників ринку до роботи над нормативними актами, які підуть за цим законом. Закон приймається для країни, для споживачів,

ПАНЕЛЬ IV-Е

ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, СИНХРОНІЗАЦІЇ З ENTSO-E. РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

для суб’єктів ринку, але чомусь учасників ринку автори закону чують дуже погано. При цьому виконувати закон про ринок електроенергії будуть не стільки споживачі, а саме суб’єкти ринку – від них залежатиме, як швидко та ефективно запрацює нова модель ринку. В нас вже є наочний приклад, – це закон № 663, який, в принципі, з 1 січня мав би запрацювати в тестовому режимі. Але цього не сталося через те, що закон просто не виконувався. Тому важливо, щоб суб’єктів ринку якомога більше залучали до розробки законів та підзаконних актів. Хотів би ще розвінчати міф відносно того, що суб’єкти ринку зараз незацікавлені в змінах його моделі. Насправді це не так – суб’єкти ринку в першу чергу зацікавлені у впроваджені в сфері електроенергетики тих вимог ЄС, які спрямовані на створення чесного конкурентного середовища. Найбільше зло на сьогоднішній день сконцентровано в наших нормативно-правових актах, які не дають розвиватися конкуренції в потрібному напрямку і в потрібних обсягах.

Лев ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Народний депутат України, голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Відбулась зміна уряду. Відповідно, всі законопроекти, які були подані Урядом, відкликаються. Для того щоб ці документи знову стали урядовими законопроектами, вони знову мають бути розглянуті Кабінетом міністрів і передані Верховній Раді для прийняття. Враховуючі усі погодження, такі процедури тривають місяцями. Зараз на порядку денному було два законопроекти. Перший закон –про регулятора, і це великий успіх, що після прийняття в першому читанні ми відправили його в Комітет ПЕК на повторне перше читання, – таким чином цей законопроект став вже комітетським, тобто депутатським, а не урядовим. Є надія, що його просування буде швидким. Що стосується другого закону – про ринок електроенергії – там ситуація дещо складніша, цей закон відкликаний і втратив свою актуальність, але ми будемо намагатись пришвидшити і його розгляд. Цей законопроект є фундаментальним і абсолютно переломним в нашій енергетичній історії. Я сподіваюсь, що він не повторить долю закону № 663, який був прийнятий, всі аплодували, але він так і лишився невтіленим.

65

66

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Щодо роботи з цим законом, то ми побачили, що немає в учасників ринку бажання вбивати цей законопроект. Треба спільно працювати над тим, щоб його покращити. Є ще й третій важливий для енергоринку документ – урядовий законопроект № 4310 про приєднання до електромереж. Він також втрачає свою чинність, але це не біда, бо є вже три інших – альтернативних. Вони більш прогресивні і більш амбітні, ніж урядовий. Коли у нас з’явиться новий ринок, наші виробники зможуть працювати за ринковими умовами, а не за умов ручного регулювання, причому непрофесійного регулювання, коли НКРЕКП фактично використовують, як інструмент боротьби одного олігархічного клану з іншим, що шкодить в першу чергу споживачам, оскільки для них ціни завжди лише піднімають.

Олександр МОНДОВИЧ Головний радник регіональної групи, ENTSO-E

Хотів би розповісти про те, що саме має зробити НЕК «Укренерго» для того, щоб стати спостерігачем в ENTSO-E, адже «Укренерго» вже подала відповідну заявку. Претендент має бути юридичною особою, яка діє згідно із законодавством країни, в якій зареєстрована. Наступний критерій – відповідність кандидата вимогам статті 9 Директиви 2009/72/ЄC. Згідно цієї директиви, кандидат не може займатись виробництвом електроенергії – таким чином тут має місце принцип анбандлінгу, про який треба постійно пам’ятати. Ще один критерій вимагає, щоб внутрішній енергетичний ринок країни, на якому працює кандидат, мав би фізичний зв’язок з ринком електроенергії країн ЄС. Наші фахівці вже підтвердили, що між українським енергоринком та енергоринком ЄС існує фізичний зв’язок. Хочу додати, що хоча Бурштинський енергоострів і є сьогодні тим компонентом, який пов’язує наші енергосистеми, але існує ще багато факторів, які необхідно обговорити та узгодити. Хочу також зазначити, що на наших засіданнях ми говоримо лише про технічні питання, ми не обговорюємо політику або заяви керівників уряду, ми розглядаємо членс­ тво з точки зору можливості технічної інтеграції енергосистеми України до ENTSO-E. Попереднє дослідження щодо доцільності обє’днання енергетичних систем Украї­ни та Молдови з енергосистемами країн ЄС вже проведено і його висновки позитивні. Повна інтеграція енергосистем вимагає реалізації цілого комплексу технічних рішень, що відіб’ється на діяльності операторів, які будуть задіяні в процесі інтеграції. Ми пропонуємо «Укренерго» створити спільну з нашими фахівцями робочу групу, для того щоб ми могли вирішити усі технічні проблеми, які заважають інтеграції. Прикладом, на який я рекомендував би орієнтуватись Україні, є інтеграція до ENTSO-E енергосистеми Туреччини. Зараз енергосистема Туреччини працює синхронно з європейською. Процес інтеграції розпочався у 2000 році і лише у 2015 році було підписано остаточний договір про членство Туреччини в ENTSO-E. Думаю, що Україна може впоратись з цим завданням швидше, але будьте готові, що

ПАНЕЛЬ IV-Е

ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, СИНХРОНІЗАЦІЇ З ENTSO-E. РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

процес інтеграції триватиме щонайменше до 2020 року. Треба також враховувати, що в модернізацію енергосистеми Туреччини було інвестовано дуже значні кошти, адже вона потерпала від тих самих проблем, що й українська. Турецькі фахівці були дуже мотивовані на результат і цього ж ми очікуємо від українських колег.

Станіслав МАСЕВИЧ Експерт в області права, Проектний офіс Секретариату Енергетичного Співтовариства в Україні

Хотів зупинитись на декількох моментах впровадження нового енергоринку, які важливі для нас в контексті синхронізації української енергосистеми з ENTSO-E. Мова йде про ті норми, які будуть закріплені на рівні вторинного законодавства. В першу чергу – це анбандлінг «Укренерго». Це одна з базових умов для проходження «Укренерго» сертифікації в якості незалежного системного оператора відповідно до вимог ENTSO-E. Наші партнери мають переконатись, що «Укренерго» позбавлено адміністративного впливу з боку Міністерства енергетики, має прозору фінансову звітність та готове до корпоратизації, яка передбачає створення Наглядової ради та входження до неї незалежних фахівців. Наші європейські партнери неодноразово вказували на необхідність розповсюд­ ження засад конкурентного ринку на ізольований Бурштинський енргоострів. Усім в Європі відомо, що експорт електроенергії з Бурштинського енергоострова до країн ЄС відбувається за ціною, яка є субсидованою за рахунок решти українського енергоринку. Тобто в нас виходить так, що «багаті» українці платять за «бідних» європейців, адже в нас експортери купляють електроенергію за оптовою ринковою ціною, яка є набагато нижчою, ніж вартість кіловата-годин для більшості українських споживачів. Відтак, буде справедливо, якщо на український ринок на конкурентних засадах буде заходити відповідний об’єм електроенергії з боку ЄС. Проект правил розподілу пропускної спроможності між Україною та ЄС вже опрацьований, крім того, за участі «Укренерго» та системних операторів сусідніх країн має бути створена спільна аукціонна платформа. Також нашою командою розроблені та направлені регулятору правила функціонування роздрібного ринку електроенергії. Вони передбачають спрощену процедуру укладення договорів між постачальником та споживачем, у тому числі і за допомогою on-line сервісу, як це відбувається в європейських країнах. Важливою новацією є впровадження окремого договору з виробником електроенергії та з оператором послуг з її передачі. Так як в нас відбудеться розділення обленерго на два суб’єкти – оператора розподільчих мереж та оператора передавальних мереж, ці два суб’єкти мають надавати окремі послуги. Порівнюючи ринок електроенергії та ринок газу, хочу відзначити, що на відміну від закону про ринок газу закон про ринок електроенергії може бути прийнятий вже після того, як будуть готові усі підзаконні акти. Тобто впровадження закону про ринок газу має шанс відбуватись більш швидко та успішно. Це не може не викликати оптимізму.

67

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

68

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Андрій ПЕРЕВЕРТАЄВ Член KERI, експерт Світового Банку, Україна

Мені, як експерту, здається, що для вирішення складного питання енергоринку, його треба розділити на складові частини і працювати з кожною окремо. Поки хоча б одна найменша складова великої проблеми залишатиметься не розв’язаною, не буде вирішено і питання в цілому. Ринок електроенергії – це дуже складне багатошарове питання, в якому присутні проблеми, накопичення яких відбувалось десятиріччями. В якості прикладу хочу навести існуючий механізм, який вирівнює тарифи на дистрибуцію по всій країні – це таке квазісубсидування, яке спрямовано на підтримку регіонів. В кожному регіоні своя специфіка та протяжність мереж, якою обумовлена і різна ціна передачі електроенергії, але її штучно роблять однаковою для всіх регіонів. НКРЕКП вже прорахувало витрати на відмову від такого регулювання – в результаті з’ясувалось, що зростання ціни на передачу електроенергії у західних регіонах України може становити 300–500 відсот­к ів. Зауважте, це ще не перехід на нову модель ринку, це лише відмова від одного неринкового механізму – вирішення однієї з проблем, які ми накопичили за період бездіяльності. Ще один аспект – це нестача засобів програмного забезпечення, які необхідні для роботи системного оператора в умовах нової моделі ринку. Сподіваюсь, що до 2019 року завдяки кредитним програмам ЄБРР ми зможемо вирішити це питання. Окрему проблему становить низький рівень взаєморозуміння між українськими та європейськими фахівцями через банальне нерозуміння технічної термінології один одного. Думаю, що необхідно окремо зайнятись питанням технічної адаптації, адже координації на рівні фахівців нам дуже не вистачає.

ВИСНОВКИ: Україна вже приймала закон про ринок електроенергії, який відповідає тільки Другому енергетичного пакету Енергетичного співтовариства ЄС. Закон де-юре діє, але де-факто ринок електроенергії залишається тим самим, яким він був у 1996 році.

ПАНЕЛЬ IV-Е

ПРАВОВІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, СИНХРОНІЗАЦІЇ З ENTSO-E. РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Серед головних вад ринку електроенергії експерти відзначають великі обсяги перехресного субсидіювання, яке сягає до 40 мільярдів гривень на рік, не індикативні ціни на електроенергію та слабкий регуляторний орган. НКРЕКП фактично стала політичним інститутом, а її співробітники перестали виконувати ту функцію, яка покладається на регулятора. Відсутність чіткого законодавства щодо діяльності регулятора призвела до того, що ринок електроенергії постійно перебуває в зоні турбулентності. Зараз триває спроба реформувати ринок за європейськими правилами. У ВР зареєстровано два законопроекти, які серйозно впливають на розвиток майбутнього ринку електроенергії: законопроект про ринок електроенергії та законопроект про НКРЕКП. Новий законопроект про ринок електроенергії, який подавав до ВР Кабмін, потребує суттєвого доопрацювання. Разом із тим, багато питань в законі про регулятора пов’язані з оптовим ринком електроенергії, з повноваженнями регулятора щодо затвердження сертифікатів, затвердження ціни продажу електроенергії для промислових підприємств і побутових споживачів. Всі ці питання можуть увійти в дисонанс з новим законом про ринок електроенергії. Тому дуже важливо, щоб ці два закони опрацьовувались паралельно. Впровадження в Україні нового енергоринку дуже важливе в контексті синхронізації української енергосистеми з ENTSO-E. Європейські партнери неодноразово вказували на необхідність розповсюдження засад конкурентного ринку на ізольований Бурштинський енргоострів. Європейські фахівці зазначають, що експорт електроенергії з Бурштинського енергоострова до країн ЄС відбувається за ціною, яка є субсидованою за рахунок решти українського енергоринку. За вирішенням проблем реформування енергоринку не можна забувати про проблеми споживачів, адже новий ринок спрямований не лише на розвиток конкурентних товарних відносин між його учасниками, але й на захист споживачів, у першу чергу, побутових та малого бізнесу. Роль захисника та арбітра для них має відігравати енергетичний омбудсмен, права і обов’язки якого мають бути законодавчо закріплені.

РЕКОМЕНДАЦІЇ: • Доопрацювання законопроектів про ринок електричної енергії та НКРЕКП має відбуватись паралельно та узгоджено.

• В Україні має бути створений інститут енергетичного омбудсмена, який, у першу чергу, представлятиме інтереси споживачів з метою збалансування інтересів усіх учасників ринку.

• НЕК «Укренерго» повинна пройти анбандлінг, що є однією з базових умов для проходження «Укренерго» сертифікації в якості незалежного системного оператора відповідно до вимог ENTSO-E. • НЕК «Укренерго» та ENTSO-E мають створити спільну робочу групу для вирішення усіх технічних проблем, які заважають інтеграції української енергосистеми до ENTSO-E.

69

БІОГРАФІЇ СПІКЕРІВ ТА МОДЕРАТОРІВ

Олександр Нарбут Президент KERI, Голова Стратегічної Ради KERI, Україна

Габріеле Бауманн Керівник представництва фонду Конрада Аденауера в Україні, Німеччина

Незалежний експерт, стратегічний аналітик з питань економічної та енергетичної безпеки та розвитку нафтогазової інфраструктури, фахівець з інвестиційного бізнесу та корпоративного управління. Ініціатор та активний учасник публічної дискусії щодо реформ на конкурентних засадах нафтогазового сектору української енергетики, інтегрованого розвитку енергетичної інфраструктури та реорганізації НАК «Нафтогаз України». Радник прем’єр-міністра України (1998–1999 рр.), радник міністра транспорту та зв’язку України (2001–2002 рр.), радник заступника голови Верховної Ради України (2003–2005 рр.).

Вивчала слов’янську філологію та східноєвропейську історію в університетах Берліна, Москви, Відня та Мюнхена. У 1987 отримала ступінь магістра. З 1987 по 2000 р. працювала перекладачем та керівником проектів у різноманітних організаціях та отримала багаторічний досвід роботи за кордоном: у Білорусії, Росії, Узбекистані та Індонезії. Роботу у Фонді Конрада Аденауера пані Бауманн розпочала у 1994 р. З 2000 по 2005 р. вона очолювала Представництво Фонду Конрада Аденауера у СанктПетербурзі та була вповноваженою Фонду у Північно-Західному регіоні Росії. Після цього пані Бауманн працювала у центральному офісі Фонду Конрада Аденауера у Берліні на посаді керівника підрозділу «Центральна та Східна Європа» (2005–2008), а потім керівником Управління програм у Німеччині (2008–2012). З червня 2012 пані Бауманн очолює Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Міністр палива та енергетики України (2000–2001, 2002–2004). Голова Національного аґентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (2009–2010). Закінчив Київський політехнічний інститут у 1982 році за спеціальністю парогенераторобудування та Національну Академію Управління в 1999 р., здобув звання магістра з фінансового менеджменту. Державний службовець Першого Рангу з 2009 року. Сергій Єрмілов Екс-міністр палива та енергетики України

71

БІОГРАФІЇ СПІКЕРІВ ТА МОДЕРАТОРІВ

Володимир Демчишин Екс-міністр енергетики та вугільної промисловості України

В 1998 році закінчив факультет міжнародних відносин Львівського Державного Університету. В 2001 отримав ступінь спеціаліста в Університеті Віадрина, Франкфурт. В 2003 здобув ступінь MBA з міжнародних фінансів від Школи Бізнесу Канзаського Університету (США). В 2003– 2006 роках пан Демчишин працював на посаді головного економіста в Ernst&Young. З грудня 2006 року по листопад 2008 працював в ING Bank (Україна), де обійняв посаду віце-президента. З 2008 по 2014 рік пан Демчишин займав посаду директора департаменту інвестиційно-банківських послуг в Investment Capital Україна. В серпні 2014 року Володимир Демчишин очолив Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг. З грудня 2014 року по квітень 2016 року – міністр енергетики та вугільної промисловості України.

До початку своєї діяльності в Європейській Комісії в 1995 році пан Воллерт працював в європейській телекомунікаційній індустрії. В даний час він координує питання, пов’язані з кліматом в науково‑дослідних, інноваційних та демонстраційних програмах ЄС.

Торстен Воллерт Голова департаменту з питань енергетики та навколишнього середовища, Група підтримки України, Європейська Комісія

Володимир Омельченко Член Стратегічної Раді KERI, Директор енергетичних програм Центру Разумкова

У 1992 році закінчив інженерно-хімічний факультет Київського політехнічного інституту. Автор більше 50 наукових робіт і публіцистичних видань. Брав участь у розробці та реалізації міжнародних енергетичних проектів і наукових досліджень у міжнародній енергетичній політиці. 1992–1996 – працював на різних посадах в галузі машинобудування. 1997–1998 – головний експерт з розділення нафти, газу та нафтопереробної промисловості Міністерства економіки України. 1998–2003 – НАК «Нафтогаз України», відповідальний за галузь транспортування нафти. 2004–2007 – головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки Ради національної безпеки і оборони України.

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

72

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Марина Петров працює в Європейському Банку Реконструкції та Розвитку починаючи з 1995 року. Працювала у різних представництвах і відділах ЄБРР, включаючи департамент по роботі з фінансовими установами, де протягом 8 років брала участь переважно у проектах з російськими банками. На даний момент Марина Петров є Головою Представництва ЄБРР по Північно-Західному Федеральному округу РФ. Марина Петров Заступник директора київського офісу ЄБРР

2000–2004 – фінансовий аналітик в SARS Capital. 2007–2011 – очолив напрям українського бізнесу в інвести­ційному банку UBS. 2011–2012 – Голова інвестиційно-банківського управління інвесткомпанії Renaissance Capital в Україні і країнах ЦентральноСхідної Європи. 2014 – заступник директора Prof Altius Management Inc. 2014 – Голова Державної фіскальної служби України. З 2015 – Голова Фонду держмайна України.

Ігор Білоус Голова фонду державного майна України

Оксана Ганцева Координатор газової регуляторної робочої групи KERI, директор ТОВ «ПІК Енерджи Консалтинг», Україна

Закінчила КНУ ім. Тараса Шевченка за спеціальностями «Сходознавство» та «Цивільне право». На початку кар’єри працювала молодшим науковим співробітником Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка, перекладачем та викладачем мови фарсі. З 2003 до 2013 року працювала головним фахівцем Міжнародного департаменту НАК «Нафтогаз України», де займалася проектами з диверсифікації постачань газу, в тому числі брала участь у запуску перших реверсних постачань газу до України з ЄС. Займалась координацією міжнародних проектів розробки нафтогазових родовищ за кордоном. Після зміни вектору у розвитку газового ринку України О. Ганцева була змушена покинути «Нафтогаз України» та заснувала консалтингову компанію «ПІК Енерджи Консалтинг», яка здійснює маркетингові та аналітичні дослідження, а також моделювання українського газового ринку, виробляючі нові моделі взаємодії між учасниками ринку. Консультує європейські трейдингові компанії.

73

БІОГРАФІЇ СПІКЕРІВ ТА МОДЕРАТОРІВ

Гільмар Енке Голова представництва в Україні, Uniper Global Comodities SE, Німеччина

Народився у 1951 р. в місті Дессау в Німеччині. Навчався в Київському політехнічному інституті, отримав диплом інженератеплотехніка по автоматизації теплоенергетичних процесів на теплових електростанціях. 1975–1978 р. брав участь в будівництві газопроводу «Союз». З 1979 року працював на електростанції «Боксберг» начальником блоку і начальником зміни на блоках 500 МВт. З 1984 по 1989 р. займався будівництвом газопроводів «Уренгой – Помари – Ужгород» і «Прогрес». 1990–1992 брав участь в будівництві Криворізького гірничозбагачуваного Комбінату Окислених Руд. У 1992 році почав працювати в Ruhrgas AG, обґрунтував необхідність створення предствництва цього концерну в Україні. Представництво кілька разів змінювало назву і зараз називається Uniper Global Commodities SE Працює у газовому секторі з 1994 року. З того часу працював на декількох посадах в компанії SPP. Після розділу компанії працює у системному операторі транспорту газу Eustream. За час своєї кар’єри в словацькій газовій промисловості був відповідальним за ряд проектів, пов’язаних з продажем газотранспортних потужностей, розвитком енергетичного законодавства, а також взаємозв’язком з сусідніми країнами. Пан Седлачек керує процесами розвитку бізнесу, підписанням контрактів та вирішенням регуляторних питань на національному та європейському рівнях.

Мілан Седлачек Директор з комерційних та нормативних питань, Eustream, Словаччина Пан Шапіро працює в ЄБРР з 1994 року. Він приймав участь у реалізації багатьох проектів у верхньому, середньому і нижньому сегментах нафтового і газового секторів, включаючи перший проект фінансування в Росії (Лукойл/Фортум «СеверТЕК»), перший успішний вихід розробок на суші PSA в Азербайджані (Nations «Karasu»), проект в Албанії (Bankers Petroleum) і перший великий внутрішній роздрібний приватний проект в Україні (Галнафтогаз мережа «Окко»). Пол Шапіро Старший банкір, Європейський банк реконструкції і розвитку, Департамент природних ресурсів

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

74

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

На цій посаді з лютого 2016 року, загалом у польському газовому секторі працює вже більше 10 років. Отримав досвід роботи у Polskie LNG SA у будівництві терміналу LNG у Swinoujscie, а також в польському Міністерстві економіки в нафтовій і газовій галузях та в наглядових радах різних компаній PGNiG Group. Закінчив Краківський університет економіки і фінансового менеджменту при Університеті Kozminski за спеціальністю менеджмент. Славомир Серадський Заступник директора відділу з розвитку, Gaz-System, Польща Досвід роботи у газовій галузі більш ніж 30 років. В ENTSO-G працює з 2012 року. До того працював у Gasunie Deutschland Services, BEB Erdgas Erdöl GmbH, Shell Energy Europe, Gas Transport Service Netherlands. Здобув освіту інженера-механіка та комерційного менеджера. Має досвід у більшості складових ланцюга газового бізнесу, а найбільше – у оперативній роботі. Очолював диспетчерський центр та відділ транспортних потужностей у Gasunie Deutschland. Збудував у цій компанії відділ балансування та відповідав за діяльність Німецьких балансових зон Gaspool та Aequamus. Хендрік Полекс Менеджер регіону з питань функціонування систем, ENTSO-G

Досвід роботи в галузі 15 років. Працював у галузевих консталтингових компаніях, приватних газовидобувних компаніях України. Поточне місце роботи – НАК «Нафтогаз України».

Олександр Лактіонов Начальник відділу, Департамент реформування та розвитку бізнесу, НАК «Нафтогаз України»

75

БІОГРАФІЇ СПІКЕРІВ ТА МОДЕРАТОРІВ

Вадим Улида Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості (2014), Президент ВОО «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України»

Починав свою кар’єру як оператор ЕОМ Малого учнівськовиробничого підприємства «ЯСА». Рік працював як інженер ДП «Укренергоналадкавимірювання» Міністерства енергетики та електрифікації України, два роки як інженер спеціалізованого відокремленого підрозділу«Енергоринок» ДП НЕК «Укренерго». Займав посади провідного спеціаліста, начальника відділу, заступника начальника Головного управління міжнародного співробітництва Міненерго.

2005–2007 – заступник директора Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків та міжнародного співробітництва Міністерства палива та енергетики України та заступник директора з фінансових питань ДП «Енергоринок», пять років працював заступником директора з фінансових питань, заступником директора з комерційних питань, радником директора із зовнішньоекономічних питань ДП «Енергоринок». 02.2013–03.2014 – радник генерального директора ПАТ «Донбас­енерго». У 2014 році займав посаду заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України. Закінчила Політехнічний Університет Бухареста в 1996 році. Працювала в науково-дослідному інституті ICEMENERG в Бухаресті з 1996 по 1999 рік, брала участь в створенні тренажерів для операторів підстанцій. З 1999 по 2010 працювала в Національному диспетчерському центрі CNTEE Transelectrica. Отримала докторську ступінь в Політехнічному університеті Бухареста в 2010 році. З 2010 року працює в CNTEE Transelectrica SA, займається розвитком електромереж.

Даніела Больборічі Голова відділу розвитку мереж, Transelectrica, Румунія Заступник начальника Управління перспективного розвитку та євроінтеграції ДП НЕК «Укренерго»

Сергій Корнюш Заступник начальника Управління перспективного розвитку та євроінтеграції ДП НЕК «Укренерго»

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

76

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Сергій Чех Радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України

Починав кар’єру як електрослюсар ремонтної дільниці служби підстанцій Дніпропетровського підприємства високовольтних електричних мереж ВЕО «Дніпроенерго». Рік працював електромонтером мереж ВЕО «Дніпроенерго», там же шість років працював як інженер, майстер дільниці, заступник начальника, начальник служби релейного захисту, електроавтоматики і електровимірювань підприємства. Рік пропрацював директором ТОВ «Астероїд». Наступні чотири роки – директор департаменту, виконуючий обов’язки президента, директор департаменту НАК «Енергетична компанія України». З березня 2008 по березень 2010 рр. – директор з капітального будівництва, заступник голови правління, комерційний директор АК «Київенерго».

2011–2014 роки – заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України. Спеціалізується на електроенергії і реструктуризації сектора природного газу, аналізі ринку і детальному проектуванні ринку. Пані Каралі надавала рекомендації ряду урядів, системних операторів, регуляторів, енергосистемам та іншім організаціям стосовно дизайну енергетичних ринків, оцінки ринків, механізмів балансування, допоміжних послуг, управління перевантаженням, регулювання тарифів. Надає консультаційні послуги енергетичним регуляторам та операторам систем передачі понад 17 років.

Катерина Каралі Консультант електроенергетичного ринку, Проектний офіс Секретаріату Енергетичного Співтовариства в Україні

Ярослав Кубінець Виконавчий директор департаменту торгівлі, SEPS, Словаччина

Пан Кубінець почав кар’єру в енергетичній компанії Словаччини, яка контролювала вироблення тепла і електроенергії, передачу та розподіл. Продовжив свою професійну діяльність в якості виконавчого директора торгівельного департаменту словацького оператора електромереж SEPS. Пан Кубінець має більш ніж 20-річний досвід в енергетичному секторі, у тому числі 10 років на рівні високого керівництва. Він є членом Комітету ринку ENTSO-Е. Відповідає за створення законодавчого та технічного середовища, необхідного для відкриття ринку електроенергії на рівні TSO, співпрацює з регуляторами і державними органами. Одним з його головних завдань є ринок зв’язку, створення незалежного оператора ринку та керування проекту GCC з SEPS, а пізніше з MAVIR.

77

БІОГРАФІЇ СПІКЕРІВ ТА МОДЕРАТОРІВ

Джим Хоган Директор, Tetra Tech, США

До приходу в Tetra Tech в якості директора пан Хоган зробив кар’єру в компанії Price Waterhouse та Arthur Andersen, а також PA Consulting, консультаційної фірми у Лондоні. Він був фахівцем комунального господарства протягом 38 років. На міжнародному рівні він працював в 30 різних країнах Африки, Азії, на Балканах, в Карибському басейні, Європі, Північній Америці та на Аравійському півострові. Успішно вирішив широкий спектр питань управління, технічних і фінансових завдань для 50 енергопідприємств, 20 регуляторів і міністерств енергетики в 23 країнах.Був причетний до чотирьох складних, масштабних реформ енергетичного сектора і до приватизації програм Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Департамента Великобританії з міжнародного розвитку (DFID) і Світового банка. З 1994 року працює на підприємствах паливно-енергетичного комплексу України. Обіймав керівні посади на провідних паливно-енергетичних підприємствах України: ВАТ «Павлоград­ вугілля» – директор з економіки та фінансів (2004–2006), ВАТ «Дніпроенерго» – заступник голови правління – директор з економіки і фінансів, (2006–2010), ДП «Енергоринок» – директор підприємства (2010–2014). Почесний енергетик України.

Сергій Бедін Директор центру із впровадження нової моделі ринку – радник президента ДП НАЕК «Енергоатом» з травня 2014 року

Павол Гамжик Посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки, Міністерство закордонних та європейських справ Словаччини

Павол Гамжик став спеціальним представником з питань енергетичної безпеки при Міністерстві закордонних справ Словацької Республіки в 2014 р. До цього він протягом майже п’яти років працював в якості Надзвичайного і Повноважного Посла СР в Україні. Між 2006– 2009 він був також радником з питань зовнішньої політики прем’єрміністра, радником міністра закордонних справ і уповноваженого прем’єр-міністра для переговорів за Лісабонським договором. Має довгу дипломатичну кар’єру. Він також займав пост віце-прем’єрміністра з питань європейської інтеграції (1998–2001), був депутатом словацького парламенту і одним з лідерів словацької урядової коаліції (1998–2002), міністром закордонних справ Словацької Республіки та членом Ради Національної Безпеки (1996–1997) а також головою делегації ряду інших ключових міжнародних організацій (в тому числі ОБСЄ, CFE, Open Skies).

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

78

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Вікторія Ворочек Начальник Управління Департаменту реформування та розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України»

Адам Жанчак Заступник директора з клімату та енергетичної політики ЄС, Міністерство закордонних справ Республіки Польща

Пал Шагварі Посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки, Міністерство закордонних справ та зовнішньої торгівлі Угорщини

Закінчила Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, отримала ступінь магістра з міжнародних фінансів. З 2015 року працює в НАК «Нафтогаз Україна». У 2012-2015 роках працювала у консалтинговій компанії Grant Thornton Ukraine, де брала участь у підготовці підприємств до походження лістингу на європейських фондових біржах, очолювала групу з підготовки фінансових моделей розвитку для компаній. У 2007-2011 році працювала аудит-менеджером у компанії Legis LLC, де, зокрема, займалась оцінкою ефективності роботи компаній нафтогазового сектору.

Є заступником Міністра закордонних справ Польщі з питань клімату та енергетичної політики. Раніше був радником в Постійному представництві Польщі в ЄС, де мав справу з широким колом питань, пов’язаних з державною допомогою, енергетичною політикою, діяв в якості енергетичного аташе в WPE (Робоча група з енергетики) і WPAQ (Робоча група з атомного питання). До цього працював директором Департаменту послуг інвесторам польського агентства інформації та іноземних інвестицій (PAIiIZ). Адам Ж анчак має ступінь бакалавра в галузі європейської інтеграції, а також ступінь магістра в галузі спеціальної економіки Варшавського університету.

Пал Шагварі був призначений спеціальним представником з питань енергетичної безпеки Угорщини в 2016 році, також він є генеральним директором з питань безпеки в Міністерстві закордонних справ і торгівлі. До своєї нинішньої посади він був директором з енергетичної політики в Міністерстві національного розвитку (2011–2014 рр.), де він відповідав за розробку угорської енергетичної стратегії. Також він координує регіональні проекти розвитку енергетичного ринку, такі як Північно-Південний енергетичний коридор, угорсько-словацька газова міжсистема, Nabucco, Південний потік, CEEGEX, CEEE Форум, газовий форум Вишеградської четвірки, суміжний ринок електроенергії. Він почав свою кар’єру в приватному секторі. Також займав різні ключові експертні позиції в GDF Suez Угорщини в області природного газу та електропостачання.

79

БІОГРАФІЇ СПІКЕРІВ ТА МОДЕРАТОРІВ

Альона Бабак Народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування та житловокомунального господарства

Лев Підлисецький Голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії Комітет ВРУ з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

З 1998 і до сьогодні приватний підприємець, керівник міжнародних проектів, старший спеціаліст з питань ціноутворення та фінансового управління в житловокомунальній сфері та сфері місцевого розвитку. З 2004 і до сьогодні є членом правління та співзасновником Всеукраїнської благодійної організації «Інститут місцевого розвитку», де є спеціалістом з фінансового управління та ціноутворення у житловокомунальній сфері. Член робочої групи з питань реформування житловокомунального господарства при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства Украї­ ­ни. Член науково-консультативної ради при Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

В 1999 закінчив Львівський політехнічний Університет, факультет фінансів. В 1997 році проходив навчання в Університеті м. Ковентрі (Великобританія) на факультеті міжнародних навчань та права. В 2001 році зайняв позицію директора з економіки та фінансів в ВАТ «Галенергобудпром». З 2003 став Головою правління. З 2006 року обіймав посаду голови правління ВАТ «Південьзахіделектромережбуд». Співвласник та управляючий партнер в «Чудо тур Лтд». В 2013 році ініціював створення та став президентом Львівського Туристичного Альянсу. У 2014 році обраний Народним депутатом України 8‑го скликання.

На сьогоднішній день виконавчий директор, керівник департаменту стратегії та розвитку бізнесу, член Правління ПАО «Укртрансгаз» з 2015 р. Після отримання диплому два роки працював аналітиком в GPIІнвест. Майже три роки був генеральним директором та співвласником Coliseum Ltd. Наступні 3 роки працював IT-менеджером компанії Ericsson в Україні, а потім у Morgan Stanley та Deloitte. Майже 7 років працював в Microsoft. Сергій Макогон Виконавчий директор, ПАО «Укртрансгаз»

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

80

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Ярослав Петров Член KERI, Радник в ЮФ «Астерс», Україна

З 2010 року працює в «Астерс» («Шевченко, Дідковський та партнери» до 2008 року). До цього працював в юридичних фірмах «Волков та партнери», Baker&McKenzie CIS Limited, CMS Cameron McKenna LLC, та був прикомандирований до Shell Ukraine Exploration and Production I LLC. Спеціалізується в сфері енергетичного права (нафта, газ, елект­ роенергетика, відновлюєма енергія, енергоефективність), вирішенні спорів (міжнародний арбітраж, комерційні спори) та whitecollar crimes. У 2010–2011 Ярослав Петров був секретарем Комітету з питань енергетики Американської торгової палати в Україні. Приймає активну участь в роботі Комітету з питань енергетики Європейської Бізнес Асоціації, а також Київського інституту енергетичних досліджень (KERI), Української вітроенергетичної асоціації, Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ), ініціативи ICC Ukraine GreenEnergy. Закінчив Стокгольмський Університет в сфері міжнародного комерційного арбітражу та Донецький національний університет у сфері комерційного права. Є партнером з енергетичних проектів Київського офісу CMS Cameron McKenna. Його спеціалізація: нафта і газ, мінеральні ресурси, звичайні та відновлюваних джерела електроенергії та Кіотський протокол. Віталій визнаний в Chambers Europe 2012–2014 кращим адвокатом в галузі енергетики та природних ресурсів України. Є активним учасником Комітету палива та енергетики Європейської Бізнес Асоціації в Україні, співголова Комітету з енергетики Американської торгової палати і, крім того, член Асоціації міжнародних нафтових переговорів (AIPN).

Віталій Радченко Партнер, CMS Cameron McKenna LLC, Україна

Світлана Голікова Член стратегічної ради KERI, директор «ТрансЕнергоКонсалтинг», Україна

Працює в галузі енергетичного консалтингу та транспортного права з 1996 року. Спеціалізується на питаннях регуляторної політики, енергетичного права та організації роботи енергоринків. Брала участь у роботі над адаптацією українського енергетичного і транспортного законодавства до європейських законів. Працювала над законами «Про електроенергетику», «Про основи функціонування ринку електроенергії України» і реформуванням електроенергетики. Консультує НКРЕ, Мінпаливенерго, Верховну Раду України. Закінчила Одеський державний університет і вступила у Vienna Institute. Лауреат Державної премії України.

81

БІОГРАФІЇ СПІКЕРІВ ТА МОДЕРАТОРІВ

Здобув вищу юридичну освіту. Володіє дипломами за спільними програмами: KMBS (Україна) і Академії ДТЕК «Енергія Знань», INSEAD (Франція) і Академії ДТЕК «Енергія Лідера». З листопада 2008 року працює в ДТЕК на керівних посадах. У 2012 році призначений заступником директора з регуляторних та правових питань, а в серпні –2014 директором з регуляторних та правових питань ДТЕК.

Олексій Захарчук Директор з регуляторних та правових питань, ДТЕК, Україна Олександр Мондович є старшим радником у секторі системних операцій ENTSO-E в Брюсселі. Більше 10 років був зайнятий у сфері електропоістачання Німеччини. Три роки працював у компанії EDF у Франції, шість років – зі швейцарським оператором елктромереж TSO Swissgrid. Протягом останніх п’яти років працює з ENTSO-E. Експерт у питанні операторів систем передачі електроенергії.

Олександр Мондович Головний радник регіональної групи, ENTSO-E

Олександр Рогозін Віце-президент ГО «Енергетична асоціація України»

1983 – перше місце роботи, промислове та енергетичне об’єднання «Донбасенерго». Працював на посадах інженера і менеджера в різних підприємствах паливно-енергетичного комплексу, обіймав посади в Міністерстві енергетики України, Департаменті енергопостачання в компанії «ДТЕК», працював помічником голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Верховної Ради України, ядерної політики та ядерної безпеки, радник заступника прем’єр-міністра України. У 2006–2007 – керівник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, 2007 – директор Державного підприємства «Енергоринок», 2008 – віце-президент компанії «Енергетична компанія України», 2011 – член НКРЕ, 2015 – віце-президент української громадської організації «Енергетична Асоціація України».

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

82

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Станіслав Масевіч Експерт в області права, Проектний офіс Секретариату Енергетичного Співтовариства в Україні

Є головним юристом у двох стратегічних енергетичних проектах, пов’язаних з інтеграцією енергосистеми України в ЄС: Проект Європейського Енергетичного Співтовариства з підготовки вторинного законодавства для нового ринку електроенергії України та Проект Комісії ЄС по синхронізації енергосистеми України з ENTSO-E. Виступав юридичним радником Міністерства енергетики та вугільної промисловості України при підготовці закону про ринок електричної енергії та надавав юридичну підтримку в різних енергетичних проектах в юридичних компаніях. Разом з українською вищою освітою в юриспруденції здобув ступінь магістра міжнародного комерційного права в Йоркському університеті (Великобританія).

Директор з розвитку Української енергетичної біржі (2010–2013). Акредитований експерт при Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Андрій Перевертаєв Член KERI, експерт Світового банку, Україна

UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS INTEGRATION Reforms and cooperation with Central European partners

The Third International Energy Conference proceedings

Kyiv 2016

«Kyiv Energy Research Institute» NGO (KERI)

expresses its deep appreciation for assistance in the organization and conduct of the Third International Energy Conference KERI – 2016 to the «Renaissance Foundation» International Fund, Konrad Adenauer Foundation Representative Office in Ukraine, DTEK company, State Enterprise «National Energy Company Ukrenergo, Ministry of Foreign and European Affairs of Slovak Republic, Embassy of the Slovak Republic and Embassy of Hungary in Ukraine.

Our special thanks go to the Ministry of Energy and Coal Industry of Ukraine for their partnership in facilitation of the Conference management.

This publication contains abridged materials from presentations and recommendations of the Conference participants and is not a full record verbatim of the Conference. Ideas, findings and recommendations described in this pamphlet reflect solely the opinions of the Conference attendees as of authors and do not necessarily reflect the views of KERI. All responsibility for the contents of presentations and of the provided materials shall remain with their authors.

© Copyright for this publication is reserved by KERI. Any reproduction of the full text of this publication in any form or type shall require KERI’s written consent. Any use or quoting of these materials (or any parts thereof) for any purpose shall require a reference to this publication.

CONTENTS Program of the Conference 90 Opening Remarks 94 Panel I: Reforming of Ukraine’s energy sector and its integration into the European energy market 96 Panel IІ-G: Development and integration of GTS of the CEE countries, diversification of supplies and liberalization of the natural gas market 107 Panel II-E: Ukraine’s electric power market potential and development of the trans-border infrastructure 118 Panel ІІІ: European energy policy and Ukraine’s role in the unified energy market 130 Panel IV-G: Legal and regulatory aspects of establishment of a competitive gas market in Ukraine 137 Panel IV-Е: Legal and regulatory aspects of establishment of a competitive electricity market, synchronous connection to ENTSO-E, regulation and protection of consumer rights 147 Speakers and moderators biographies 156 Infographics 165

PROGRAM OF THE CONFERENCE INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS Thursday, 14th of April, 2016 Premier Palace Hotel, 5-7 Shevchenka Blvd, Kyiv, Ukraine 08:30 – 09:00

Registration and tea

09:00 – 09:20

Opening and introduction Olexander Narbut

President, Head of the Strategy board, KERI, Ukraine

Gabriele Baumann

Head of representative office in Ukraine, Konrad Adenauer Foundation

09:20 – 11:00

Panel І. Energy sector reforms in Ukraine and its integration into European energy market

Moderator

Sergiy Yermilov

Minister of fuel and energy (2000– 2001, 2002–2004), Member of the Advisory board, Competition development fund, Ukraine

Speakers

Volodymyr Demchyshyn

Minister of energy and coal industry of Ukraine

Volodymyr Omelchenko

Member of the Strategy board, KERI; Director for energy programs at the Razumkov Centre, Ukraine

Marina Petrov

Deputy Director, Ukraine at EBRD

Victoria Vorochek

CFA Deputy Head of Strategic Planning Department – Head of Relations with International Organizations

Torsten Woellert

Team Leader on energy and environment, the European Commission’s Support group for Ukraine

Igor Bilous

Head of the State property fund of Ukraine

Discussant

Ilka Lewington

Principal Consultant, DNV GL, Germany

10:30 – 11:00

Panel discussion

11:00 – 11:20

Press-briefing

11:00 – 11:30

Coffee break

11:30 – 13:00

Panel IІ-G. Development and integration of GTS in CEE, diversification of supplies and natural gas market liberalization

Moderator

Hilmar Enke

Head of Representative office, Uniper global comodities S.E., Germany

Speakers

Olexander Narbut

President, Head of the Strategy board, KERI, Ukraine

Sergiy Makogon

Executive Director, PJSC Ukrtransgaz

Milan Sedlaček

Member of ENTSO-G, Director of commercial and regulatory affairs at Eustream a. s., Slovakia

Paul Shapiro

Senior Banker at EBRD

Slawomir Sieradzki

Deputy director development division, Gaz-system, Poland

Hendrik Pollex

Business area manager, System operation, ENTSO-G

Olexander Laktionov

Head of department for business development and reformation, NJSC Naftogaz of Ukraine

12:30 – 13:00

Panel discussion

13:00 – 14:30

Lunch

11:30 – 13:00

Panel II-E. The potential for electricity market in Ukraine and development of crossborder infrastructures

Moderator

Vadym Ulyda

Deputy Minister of energy and coal industry (2014), President at the Supreme council of energy auditors and energy managers of Ukraine

Speakers

Sergiy Kornyush

Deputy Head of the prospective development and eurointegration Department, SE «NEC Ukrenergo

Daniela Bolborici

Head of Network development office, CNTEE Transelectrica SA, Romania

Sergiy Chekh

Advisor to the Minister of energy and coal industry of Ukraine

Katerina Karali

Member of the Energy Community Secretariat’s сonsultancy project team in Kyiv

Jaroslav Kubinec

Executive Director of Trade department, Slovak electricity transmission system a.s.

English

87

PROGRAM OF THE CONFERENCE

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

88

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Jim Hogan

Director at Tetra Tech, USA

Sergiy Bedin

Director of the Center for implementation of new market model, National nuclear energy generating company «Energoatom»

12:30 – 13:00

Panel discussion

13:00 – 14:30

Lunch

14:30 – 16:00

Panel ІІІ. European energy policy and Ukraine’s role at the common energy market

Moderator

Pavol Hamžík

Ambassador-at-Large for energy security, Ministry of foreign and european affairs of the Slovak Republic

Speakers

Vadym Ulyda

Deputy Minister of energy and coal industry (2014), President at the Supreme council of energy auditors and energy managers of Ukraine

Adam Janczak

Deputy Director, EU climate and energy policy, Ministry of foreign affairs of the Republic of Poland

Pal Sagvari

Ambassador-at-Large for energy security at Ministry of foreign affairs and trade of Hungary

Torsten Woellert

Team Leader on energy and environment, the European Commission’s Support group for Ukraine

Olexander Rogozin

Vice-president Ukrainian energy association, Exhead of national energy regulator (2006–2007), Ukraine

15:50 – 16:00

Q&A

16:00 – 16:20

Press briefing

16:00 – 16:30

Coffee break

16:30 – 17:50

Panel IV-G. Legal and regulatory aspects of forming competitive gas market in Ukraine

Moderator

Vitaliy Radchenko

Partner at CMS Cameron McKenna LLC, Ukraine

Speakers

Sergiy Makogon

Executive Director, PJSC Ukrtransgaz, Ukraine

Oksana Gantseva

Coordinator of KERI workgroup for natural gas regulatory policy, Director at Pick energy consulting, Ukraine

Olena Babak

MP, Deputy Head of the Verkhovna Rada committee on construction, urban development and housing, Ukraine

Yaroslav Petrov

KERI Member, Counsel at law firm «Asters», Ukraine

17:30 – 17:50

Panel discussion

17:50 – 18:00

Conference Closing

18:00 – 19:00

Glass of wine and Networking

16:30 – 17:50

Panel IV-Е. Legal and regulatory aspects of forming competitive electricity market, synchronisation with ENTSO-E, consumer rights protection and regulation

Moderator

Svitlana Golikova

Member of KERI strategy board, Head of Transenergo Consulting, Ukraine

Speakers

Olexiy Zakharchuk

Chief Legal and Regulatory Officer, DTEK, Ukraine

Lev Pidlisetskiy

MP, Head of subcommittee on electricity and energy transmission, Committee on fuel and energy complex, nuclear policy and security, Verkhovna Rada of Ukraine

Alexander Mondovic

Regional Group Senior Advisor, ENTSO-E

Stanislav Masevych

Electricity law expert, Project office of Energy Community Secretariat, Ukraine

Discussant

Andrey Perevertayev

KERI member, specialists at World Bank project 17:30

17:30 – 17:50

Panel discussion

17:50 – 18:00

Conference Closing

18:00 – 19:00

Glass of wine and Networking

English

89

PROGRAM OF THE CONFERENCE

OPENING REMARKS Olexander NARBUT President and Chair of the Strategy Board, Kyiv Energy Research Institute

I have a pleasure to welcome all participants of the Third International Energy Conference – on behalf of the Kyiv Energy Research Institute, on behalf of the Organizing committee that has arranged for this Conference. I hope we will have meaningful, interesting and in-depth discussions. This year, the preparation for the Conference was taking place under quite complicated conditions, indeed we are living in the times of great challenges facing Ukraine. But we are no stranger to hardships: the Conference before last, in 2014, was even more difficult in terms of arrangements. At that time our partners were not even sure if the Conference would ever take place, such doubts being prompted by an extremely complicated political and economic environment in Ukraine. But we are convinced that an expert discussion on the strategy of development of the domestic power industry should be continued under any circumstances – in no other way will we perform our main task, which is to prevent a potential slowdown of the reforms in the energy sector which might happen under the guise of an economic crisis.

Energy sector is a serious matter, and we need to be permanently conscious that it is for this sector that the development strategy is particularly important, becase the status of the energy sector at any point of time is heavily dependent on the quality of the strategy-building process in the preceding years. Discussion of prospects and tasks set before the domestic energy sector, and most importantly – of the ways and mechanisms to accomplish those tasks – this is what in our opinion the main approach is about, which we encourage all the Conference participants to employ.

It is beyond any doubt that the Third Energy Conference would not have taken place unless we had trust of our sponsors and partners. I particularly appreciate the involvement of the Ministry of energy and coal industry of Ukraine in the organization of this event – they welcomed our initiative to make this Conference a permanent forum for discussion of the Ukrainian power system integration with the power systems of the Central Europe, Visegrad group and the European power system in general. The Ministry has emerged as our committed partner and we really appreciate it. My sincere thanks to the International Renaissance Foundation and Konrad Adenauer Foundation who agreed to sponsor this Conference. We also thank DTEK company, which joined the sponsors to assist in the organization of the Conference despite the overloads the company is exposed to in view of the market transformation. We are looking forward to further cooperation with DTEK. Among our traditional partners are the Heads of the Slovak Mission, Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of the Slovak Republic to Ukraine Juraj Siváček, Ambassador-at-Large for energy security of the Ministry for Foreign and European Affairs of the Slovak Republic Pavol Hamžík. We thank our Slovak colleagues for their trust and support to our Conference.

We also welcome the representatives of the Embassy of the Republic of Hungary in Ukraine that has also emerged as our long-standing partner.

I hereby call this Conference to order, and turn the floor over to Gabriele Baumann, Head of Konrad Adenauer Foundation Representative Office in Ukraine.

Gabriele BAUMANN Head of Representative Office in Ukraine, Konrad Adenauer Foundation

It is a pleasure for me to welcome the participants of the Conference on behalf of Konrad Adenauer Foundation. As you may know, in the recent decade the Konrad Adenauer Foundation has been supporting the European integration process in Ukraine, including through inviting diverse events focusing on energy and environment protection. Ukraine’s power system integration into the European power environment is one of the most essential integral parts of Ukraine’s association with the European Union. Ukraine has been a member of the European Energy Community since 2011. However, it will take at least another ten years for the Ukrainian power sector to integrate into the European energy market on the full scale.

It was absolutely right of Ukraine to launch reforms in the gas and electricity markets and back them up with anti-corruption efforts, but there are still many laws and bylaws to be elaborated and approved for such reforms to be a success.

We can see an outstanding potential in the energy cooperation among Ukraine and its nearest European neighbours – Slovakia, Hungary, Poland, Romania and other Central European countries. We have a very positive experience of Ukraine’s cooperation with Slovakia and Hungary in reverse-flow natural gas supplies. Such experience testifies that the era of Ukraine’s dependence for the Russian gas is finally coming to an end. Another huge potential resides in improvement of Ukraine’s energy efficiency.

The Energy Strategy of Ukraine provides for a 30 % increase of renewables’ share in the overall energy pie by 2030. Should Ukraine reduce consumption of natural gas by 25–30 %, it will render Ukraine virtually independent for the Russian gas. But implementation of all these plans and reforming of the energy sector should be dealt with by professionals.

It is crucial for us that the new Ukrainian government remain committed to the intended energy reforms. Ukraine cannot afford to stop on its way of reforms.

English

91

PANEL І.

REFORMING OF UKRAINE’S ENERGY SECTOR AND ITS INTEGRATION INTO THE EUROPEAN ENERGY MARKET The main precondition for the integration of Ukraine’s energy sector into the unified European energy market is successful internal reforms. The key drivers of such reforms are understanding of the new model of energy markets, adoption and enforcement of corresponding laws in Ukraine within the framework of Ukraine’s commitments under the Treaty Establishing the Energy Community, and the Free Trade Zone Agreement.

Within Panel I, the Conference participants reviewed priorities related to Ukraine’s energy infrastructure integration into the ENTSO-G and synchronization with the ЕNTSO-E. Discussions pertained to promotion of competition in Ukraine’s electricity market through adoption of the Law «On the electricity market». Ukrainian and international experts paid substantial attention to implementation of provisions of the Law of Ukraine «On the natural gas market», restructuring of the gas sector and reformation of the corporate management and governance of «Naftogas» National Joint Stock Company (NJSC). The panelists shared their insights on privatizing of the energy infrastructure facilities as an instrument to attract investments.

REFORMING OF UKRAINE’S ENERGY SECTOR AND ITS INTEGRATION INTO THE EUROPEAN ENERGY MARKET

Sergey YERMILOV Former Minister of Energy and Coal Industry of Ukraine, moderator

This year will see Ukraine celebrating several anniversaries: in the first place, there comes the 25th anniversary of Ukraine’s independence. It is virtually the period that the reforms of the national energy sector have been underway. I have to admit, that it is the word «reforms» that is perceived by our public quite controversially, with some people still associating it with hopes for the better and positive transformations, while the vast majority has seen it become a synonym for never-ending talks having nothing to do with real action. But I do hope that this is the time when real reforms in the power industry have a chance to eventually take place.

15 years ago I was asked how I saw the future of the Ministry of Energy; and I then responded that I could see the future government without that Ministry at all. Our hopes were that in the mid-noughties of the new millennium the very need for such Ministry would be eliminated, because in early 2004 the situation in the power industry was very promising – it was the time when even the coal industry would enjoy full balance, when payments in the energy market would be settled by 100 %, with parallel initiation of the sweeping privatization in the energy sector. A package was prepared to permit transition to a new energy market model that would provide for bi-lateral contracts. It is the model we are still awaiting to arrive. Something went wrong and the reforms were stalled.

Going back to nowadays, we have seen a reformist law on the natural gas market approved; a new law on the NCSREPU (National Commission for State Regulation of Energy and Public Utilities) is about to be issued, and the law on the market fundamentals in the electric power industry is about to arrive. I would really appreciate if all the attendees to the 3d International Energy Conference could focus on making sure that the long-aspired renovation of the Ukrainian power industry finally comes true.

Volodymyr DEMCHYSHYN Minister of Energy and Coal Industry of Ukraine (as of the date of the Conference)

When I joined the Ministry of Energy, it had not been governed from the fifth floor of the Ministry building where the Minister’s office is located, rather from other offices that would instruct on what should be done and in which manner. I have managed to staff the Ministry with the people who would not be working for me personally, who would not obey the instructions of power industry oligarchs, but who would rather work for the state. We have come off with initial steps to reforms, specifically, we have developed and submitted for parliamentary review a series of progressive acts of law.

I would like to specifically dwell on the Law of Ukraine «On the natural gas market». The Ministry has been frequently accused of the alleged struggle solely against Naftogaz. But as early as at the inception phase of the abovementioned piece of legislation I would openly state that the principles underlying the document should apply not only to Naftogaz but

93

English

PA NEL І

94

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

also to all state-owned power enterprises such as «Energoatom», «Ukrgidroenergo», Ukrenergo, Ukrtransgaz. The corresponding provisions have been elaborated, it is now a matter of decision-making, which is known to rest on the political will. I wish the new government to establish efficient cooperation and communications among all the levels of state authorities and complete all preliminary groundwork.

For this Conference, I have prepared a presentation «Reforms as the Key to Independence». This is quite an interesting piece of material and I commit myself to post it on the public domain, but now I will only touch upon some of the issues it deals with. All in attendance probably know that in 2016 the Ministry of Energy undertook to work on reforms in the electricity and gas markets, these being the two key areas of focus for the year. I believe everyone agrees that when it goes about electric power industry we should move to establish a direct contract market, and provide opportunities for increased production for those suppliers who offer cheaper and cleaner electricity, since we have to pay for emissions.

Ukraine has undertaken respective commitments to the European Community, and the process is expected to deepen further. Thus the owners of coal-fired thermal power plants will have to invest in desulphurization technologies, upgrade power units and make them more efficient.

During our visit to Japan they showed us to a 1,2 GW coal-fired power plant located within the city and emitting no sulfur in the environment. Once you have seen it, you come to discover how things can be different from what we are used to: a state is capable of adjusting the power business to make it as safe as possible for the environment.

In this context, the use of subsidies is absolutely representative, with subsidies being annually allocated to the coal-mining industry.

These considerable funds must not be directed to coalminers’ salaries, they have to be expended for new mining machinery. It is known that you should not continuously give out fish to people, for they get spoiled, you’d rather give them a fishing rod for them to fish. However, it is in someone’s interests to act like that so as to eventually demonstrate how high the coal production cost is, and thus demand high tariffs for electricity generated by coal-fired power plants. I hope the new government will endeavor to balance the coal segment of the electric power industry.

In conclusion, I would like to add that unfortunately 90 % of all references to the energy sector in the public domain is unconcealed lobbyism of interests of different influence groups.

However, there do remain 10 % that build a new consciousness with the public and the government. Free of smug while giving room for intense full-fledged expert discussions, events like this Conference help generate proper ideas and make educated decisions.

REFORMING OF UKRAINE’S ENERGY SECTOR AND ITS INTEGRATION INTO THE EUROPEAN ENERGY MARKET

Volodymyr OMELCHENKO Member of KERI Strategy Board, Director for Energy Programs, Razumkov Center

In my opinion, the integration of Ukraine’s power networks with the European Network of Transmission System Operators (ENTSO-G) is crucial as such, but the process is no way self-sufficient and cannot be viewed as an ultimate target of our energy policies or of the European Union’s energy policies towards Ukraine. It is merely an instrument to ensure energy security of our country and EU countries. Once joined to ENTSO-E and ENTSO-G, Ukraine will find itself in the transparent and liberal European energy market, which will allow Ukrainian consumers an unimpeded access to energy sources supplied to the markets of European countries. The latter is of particular interest given the so-called hybrid energy war waged by the Russian Federation against Ukraine and other Central European countries.

However, it is still more important than integration with the European grid that reforms are undertaken in the domestic energy sector. These constitute the main driving force of the European integration. Nothing but a reformed energy sector will allow Ukraine to attract funds we are so much short of for the upgrade of energy facilities. Among the priority reforms are demonopolyzation of energy markets, establishment of regulatory mechanisms to ensure transparent operation of the markets; there is a need for sweeping deoffshorization of the whole economy, introduction of tax incentives, and finally establishment of economically feasible tariffs for electricity and natural gas.

It’s worth mentioning that such process can yield tangible positive results as soon as in two to three years. But in my view, the main obstacle in the path of reforms is the state authority and business fusing together. Unless and until we manage to resolve this issue, no laws, even most perfect ones, will ever allow full-fledged effect of the reforms. Also, the reforms are noticeably handicapped by poor coordination between the Ministry of Energy and the Government.

But despite deep systemic problems, Ukraine has an undisputable potential for the development of its power industry. Historically, as early as in the 1970s Ukraine emerged as one of the largest power bridges in the world, with electricity and natural gas being transported via the territory of our country to the countries of the so-called «socialist camp» and the Western Europe. Up to 30 bln. kWh were annually supplied to the Central European countries.

Today this value is significantly lower, therefore Ukraine has a significant potential in this area. In practice, today it is only the Burshtyn power island that is synchronized with the ENTSO-E. This Conference should provide a forum for us to discuss specific ways in which Ukraine can synchronize its power system with the power system of the European Union, be it dedicated overhead transmission lines or a need for full synchronization of the Unified Power System of Ukraine. At this point we have to understand that in case of the full synchronization of the power systems the Ukrainian power plants, overhead transmission lines and substations need to meet the requirements of the rules and standards of the European Network of Transmission System Operators, with such adjustment of our electric power sector costing us dozens of billions US dollars. From this perspective, the logic suggests expansion of the Burshtyn power island, which can be implemented through completion of the overhead transmission lines from Khmelnytskyi NPP to a substation in the Polish town of

95

English

PA NEL І

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

96

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Rzeszow. Implementation of a supporting project «Ukraine – European Union: Power Bridge» was approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine in June 2015. Electricity export arranged for under this project could serve as an efficient instrument for raising funds for completion of unit 3 of Khmelnytskyi NPP and eventually of unit 4 of this NPP. However, I’m sure that completion of the two units of Khmelnytskyi NPP solely through the electricity export is hardly possible since the cost of such completion will be over EUR 5 billion. Therefore we need to look for additional mechanisms to finance completion of units 3 and 4 of Khmelnytskyi NPP, which are 75 % and 28 % complete correspondingly.

Going back to the reforms, let me express my confidence that Ukraine, in cooperation with its European partners, will get over all obstacles on the way to modernization of the energy sector. At the same time I hereby encourage all foreign companies operating in the Ukrainian power industry not to focus narrowly on the current challenges existing in our country. Rather we need to realize that today Ukraine is undergoing a transformation of the energy sector and of the political system in general. My advice to potential foreign investors and other international partners is to look 10–15 years ahead, which is strategically the right approach. I’m sure that in course of time, the Ukrainian energy infrastructure will emerge as one of the most investment attractive in Europe. I believe we will succeed in that through our cooperative efforts.

Marina PETROV Deputy Director, Ukraine at EBRD

Ukraine is an essential country for us, with the EBRD loan portfolio in the electric power industry alone amounting to over billion Euro, and some USD 500 mln. being allocated to NJSC Naftogaz. However, it is not substantial amounts that is most important, rather the fact that in close cooperation with the Ukrainian government and other sponsors we’ve been working on reshaping of the landscape of the Ukrainian energy sector. As it was mentioned by the previous speakers, there has been a question to emerge repeatedly in recent times: «Why is it NJSC Naftogaz to have received the lion’s share of the reforms». And we would respond, that we needed something to start with, that there was a need for growing points, for positive points, good examples to follow. Thanks to that we can move forward.

In the case with NJSC Naftogaz, we facilitated the reforms of the corporate management and governance, were actively involved in the elaboration of a new law on joint-stock companies. The purpose of the latter is to essentially change the state’s approach to joint-stock companies, to release them from continuous governmental interference, and replace the customary «hand operation» with the control of the company’s business activity results.

REFORMING OF UKRAINE’S ENERGY SECTOR AND ITS INTEGRATION INTO THE EUROPEAN ENERGY MARKET

We have been quite successful in some areas, and not so successful in the others, but a positive image of the project has been built. Now we have other companies approaching us who seek similar reforms. By the way, we are now finalizing the Terms of Reference for the consultants on corporatization of the National Nuclear Energy Generating Company «Energoatom», which is the largest player in Ukraine’s electricity market. Further, we closely cooperate with «Ukrgidroenergo», «Tsentrenergo» and hope that reforms similar to those implemented in Naftogaz will take place with other Ukrainian utilities. We are satisfied that Verkhovna Rada has approved, in the first reading, the Law «On the National Commission for State Regulation of Energy and Public Utilities», because without a law on regulator this entire puzzle, which is the energy market of Ukraine, cannot be solved. We hope that the near future will see a draft legislation on the electricity market passed.

Utilities and energy market reforms, going in parallel, are crucial. On the one hand, all realize that the tariffs for electricity and gas need to cover their production and transportation costs. On the other, market reforms should encourage owners to invest in improving efficiency of energy generating companies and associated infrastructure to reduce the abovementioned costs, which they seek to cover through the tariff. It is probably the most misfortunate scenario to occur, if we merely cover the existing costs, without creating incentives to economy and improved efficiency. This is why it is so crucial to continue reforms in all areas. We hope Ukraine will eventually create such an environment that would encourage every investor to invest in energy efficiency.

Viktoria Vorochek Head of Administration for Reforms and Business Development, NJSC Naftogaz of Ukraine

In the recent two years, Naftogaz has done a lot to encourage investments in gas production and transportation. Let me assure you, that all invested funds will be paid back, payback already coming.

Naftogaz sees its mission in the development of the natural gas market and seeks to lead the reforms in its sector. It’s been one year since the Law «On natural gas market» was passed, and we have witnessed the initial results of our operation under the new market model. It is far from being perfect, and emerges as unviable in the long term.

At the same time, we have yielded significant gains in the ensuring import of the natural gas at the western border of Ukraine, with our present-day reverse-flow supply capabilities exceeding the demand for the imported gas. Year 2015 was truly a breakthrough in matters of natural gas reverse-flow supplies from the EU, and we hope year 2016 will be none the worse.

One of the requirements of the Law on the natural gas market is free trading among the players in the gas market. In our opinion, such free trading is only feasible under non-regulated market prices. Unfortunately, there is only one non-regulated market segment, specifically, the gas market for industrial facilities. Please note, that Naftogaz is not a monopolist in this market.

97

English

PA NEL І

98

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

I would like to dwell on essential principles of the Law on the natural gas, where things, unfortunately, are not so good now. The truth is that despite the revolutionary and fundamental nature of the law on the gas market, it constitutes roughly 10 % of the general scope of legal acts the Ukrainian gas industry is in need for. In the last year alone, we expected the approval of approximately 50 subsidiary legislation acts, elaborated with active involvement of Naftogaz. Not always were we heard, resulting in that today the operator of the gas transportation system is facing challenges that require immediate solution.

Unfortunately, we are still short of a powerful independent and truly professional regulator, we also hope for the Law on the NCSREPU, but should keep in mind that the legislation, both primary and subsidiary, is no way perfect.

Thus far, we have missed to establish a daily market of natural gas (day-ahead trading is the basic mechanism of price building for natural gas in the European power exchanges – KERI), instead the law provides for monthly balancing of gas nominations and settlements for the gas supplied.

However, without a system for balancing and monitoring of gas consumption operated under the daily market, the operator is deprived of an opportunity to control gas offtake by consumers on-line. This may bring about cases when a supplier, at a consumer’s demand, has to supply gas under the nomination filed the previous month, without having the requested amount of gas and thus being compelled to fetch it from the market, whatever the price. Consequently, there is a real risk of dealing with a negative balance for the previous month since the price of gas urgently procured in the current month may significantly exceed the price at which the nomination was accepted. Moreover, such negative balances may be quite sizable, for which cause Naftogaz has now reached out to all market players proposing to fix the situation. Through cooperative efforts, we want to develop the daily gas market relying on standard European norms, specifically Regulation № 312 (e. g. Regulation (EU) No 312/2014 Network Code on Gas Balancing – KERI), which regulates balancing in the gas market. We have received valued feedback and numerous proposals from the market players.

In conclusion let me observe that the Ministry of Energy and NJSC Naftogaz have recently brought up for public discussion a lot of ideas, projects and documents, which is indeed a good practice.

Torsten WÖLLERT Head of Energy and Environment Support Group for Ukraine, European Commission

We have mentioned that a lot has been done in the area of reforming of the Ukrainian energy sector, and I can’t but agree with this statement, since the case we were dealing with a year ago was absolutely different and much more complicated. For this reason, I’m convinced

REFORMING OF UKRAINE’S ENERGY SECTOR AND ITS INTEGRATION INTO THE EUROPEAN ENERGY MARKET

we’ll succeed provided we keep the existing rate of reforms, with Naftogaz reforms being a good example to follow.

I find it comforting that in their discussions of reforms in the domestic energy sector the Ukrainian experts mind the interests and capabilities of neighbour countries. Indeed, all the reforms will emerge as local remedies unless a cross-border cooperation is in place. It is essential to establish environment in the energy market of Ukraine that would closely bind its players with the European partners. There’s a need for continued exchange of best practices and experience among Ukrainian and European utilities. This will help Ukraine avoid many of the mistakes made in the EU countries on the way to establishment of the existing market model. It is not only European rules and standards of energy market operation that need to be introduced in Ukraine – it is also business practices that have proven to be efficient in Europe. No matter how good the adopted laws and rules are, what matters is how good the market they regulate performs, since the quality of reforms will be judged by the results demonstrated by the Ukrainian energy sector.

It is also important to mind the need for efficiency improvement in all the spheres of Ukraine’s economy, and particularly in the public utility sector. Ukraine is lagging far behind its immediate neighbors in this matter.

Today international institutions are quite powerful in Ukraine to facilitate the reforms.

It is important not to lose momentum – prompt adoption of the law on electricity market will help us keep the dynamics of the reforms.

Igor BILOUS Head of the State Property Fund of Ukraine

The State Property Fund has been fruitfully cooperating with the European Bank for Reconstruction and Development, which has been providing considerable assistance to Ukraine, including in implementing reforms in the energy sector. However, I have a dream that one day the EBRD seizes to be the major foreign investor in the Ukrainian energy sector, and we will see the so-called equity-investments coming on stage, in other words, real investors with real money, not just loans. I do not mean that the EBRD is no real investor – it’s all about having more money invested in Ukraine out of purely commercial considerations rather than willingness to help.

We’ve been directly involved in reforming of Naftogaz, we’ve argued a lot about the unbundling, the charter, but there’s a clear understanding that our major function is eventual privatization. Unfortunately, I have to admit that hardly anything was sold in the country in the golden, from the standpoint of privatization, 2006–2010, with the state continuing taking pains in governing more than 13 thousand enterprises. There is a new draft legislation on revision of the list of strategic enterprises that are not subject to privatization now, with over 700 enterprises being resubmitted for privatization, which is a leap forward. But today I would prefer to specifically discuss privatization of power industry companies. 2016 may emerge as a year of power industry privatization. Further to Odessa Portside Plant, this year will see 6 majority

99

English

PA NEL І

100

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

stakes of oblenergos (regional power distribution utilities), 4 CHPs and «Tsentrenergo» listed for sale.

The statistics on investments in renovation of state oblenergo networks has been poor in the recent two years – there have been hardly any investments. Thus, the business is put on brake with corporate wars unfolding around oblenergos, which results in the gradual depreciation of the latter. It’s worth remembering that such a large company as «Tsentrenergo» would require investments worth a billion dollars, or even two, for modernization. The state doesn’t have such money and won’t have it in the near future.

Saving discussions, there is one thing I can promise: there will be no backstage privatization – everything will be transparent. We’ve been doing everything to prevent any possible abuses in privatization of any company, which can be found in the past. The State Property Fund should establish most transparent privatization processes, which is the only key to creation of an investment-attractive climate in Ukraine.

Let me note that contracts for the sale and procurement of state-owned companies have finally evolved to include a provision on resolution of the disputes arising between an investor and the state with international arbitration courts. It is essential, for a potential investor will now feel more protected – we have all witnessed the cases when change of power in Ukraine would result in attempts to review the results of privatization of some enterprises.

Ilka LEVINGTON Chief Consultant, DNV GL (Det Norske Veritas and Germanischer Lloyd Company – offers consultations in the field power industry), Germany

I certainly do not mean to deprive the Conference attendees of the optimism expressed by the previous speakers, but I will start with the two lessons I learned from the energy sector reforms in Ukraine. I have labeled Lesson one as the «Lesson of an unfinished page».

The first time I arrived in Ukraine was back in 1996, when it was all about barter and many ugly things. It was then that the energy sector reform was underway, with the English energy market model, most advanced at the time, taken as a basis. Even provisions on market operation conditions were simply translated from English into Ukrainian, although some of the pages would remain untranslated. For instance, the section describing the loan security, i. e. the mechanism for market players to ensure their loan commitments, would appear as «to be supplemented later».

In the 1990s, given total non-payments for the supplied energy sources, the Ukrainian government had to introduce the so-called transit accounts, which continue to exist. Even the most recent law on the energy market has preserved these accounts, therewith preserving the associated debts to have emerged back in the 1990s.

REFORMING OF UKRAINE’S ENERGY SECTOR AND ITS INTEGRATION INTO THE EUROPEAN ENERGY MARKET

I’ve identified Lesson two as the «Lesson of reforms that never were». Elaboration of a reform to permit transition to a balancing electricity market, the direct contracts market, was initiated 15 years ago. It was as early as then that it was clearly described why such a market model was more beneficial to all market players and thus required prompt implementation. It made an impression as if all understood everything, but the reform would be halted.

The next stage, 2007–2010, when the Inter-Agency Governmental Commission of Ukraine, in cooperation with foreign consultants, was elaborating a draft law on transition to a new electricity market model. Much was done, everyone was confident that all these beneficial norms and rules were just about to arrive and put in practice, but again, in the end nothing happened.

The issue of Wholesale Electricity Market (WEM) reforms was revisited in 2013, but the outcome would be very much the same.

There is another new draft law on the electricity market, it has been submitted to the Parliament, and it also contains transition norms related to introduction of a new market model. We can only hope that once approved, the provisions of the law will be enforced, with such enforcement arriving on schedule.

From the mentioned lessons learned, we can draw noteworthy conclusions, particularly, that there are quite specific aspects inherent in the Ukrainian energy market, and that unless taken into account, these can bring about significant damage.

The unfinished page becomes a principal cause for accumulation of huge debts that continue to exist through decades, therefore the laws should have no gaps from the very beginning.

At the same time, I believe that real specifics of the electric power market should be clearly distinguished from specific interests of some of its players and from the lack of consensus, which thwarts political decisions on reforming of the energy market. It is because of such specific interests and the lack of consensus that the new model of the electric power market has not been introduced yet.

In conclusion, let me observe that we all need to move forward without losing hopes for the success, we need trust and transparency when it goes about making crucial decisions.

I hope to finally participate in the real process of introduction of the new electric power market model in Ukraine.

FINDINGS: Integration of Ukraine’s energy sector into the European energy environment is one of the key integral parts of Ukraine’s overall integration into the European Union. Ukraine is a member of the European Energy Community since 2011, but the full-scale integration of Ukraine’s energy sector into the European energy market will require further 5–10 years.

The slow pace of reforms in Ukraine’s energy sector is attributable to the lack of the overall plan for reforms in the gas and electricity sectors. The reforms are hindered by the lack of persistent political will that would penetrate the top-down executive power structure of the state. Another issue remaining as one of the key obstacles in the way of reforms is the state authority and business fusing together.

101

English

PA NEL І

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

102

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Integration of Ukraine’s energy networks into the European Network of Transmission System Operators for Electricity (ENTSO-E) and the European Network of Transmission System Operators for Gas (ENTSO-G) is crucial, but this process is no way self-sufficient.

The integration must be preceded by comprehensive reforming of Ukraine’s energy sector.

Apart from deep systemic problems, Ukraine has an undisputable potential for the development of its energy sector, including in terms of increasing of electricity export to EU countries.

Among the technical problems facing the Ukrainian gas market are the lack of daily trading that would provide for a system of balancing and gas offtake monitoring. It deprives an operator of an opportunity to control the scope of gas offtake by consumers on-line. This deficiency may bring about risks of significant fiscal imbalances.

RECOMMENDATIONS: • The ongoing highest priority task for the Ukrainian authorities in the issues of energy market reforming is adoption of the Law «On the electricity market» and of the Law «On the National Commission for State Regulation of Energy and Public Utilities».

• NJSC Naf togaz of Ukraine must expedite deliver y of its unbundling commitments through completion of separation of its gas production, sales and transportation structural units.

• Ukraine must implement not only European rules and market operation techniques but also business practices that have proven to be efficient in Europe.

• A strategic decision shall be made at the level of the Ukrainian government pertaining to the mode of Ukraine’s interaction with the European Union in the electricity market – whether it is connection of dedicated overhead transmission lines to the EU energy system via direct current interconnections or full synchronization of Ukraine’s unified power system with the European power system. This issue should be resolved in enhanced cooperation with the ENTSO-E. • Demonopolization of the electricity and natural gas markets along with a consistent policy of price liberalization and optimized subsidizing of financially disadvantaged population groups are the key preconditions of the investment development of the energy infrastructure.

• The Ukrainian energy market must see introduction of such mechanisms that would encourage utility owners to invest in energy efficiency improvement, which would reduce production and transportation costs, thus resulting in reduced tariffs for consumers.

• Improvement of the gas market operation in Ukraine can be facilitated through the use of EU Regulation № 312 (Regulation (EU) No 312/2014 Network Code on Gas Balancing), which regulates balancing in the gas market.

PANEL IІ-G. DEVELOPMENT AND INTEGRATION OF GTS OF THE CEE COUNTRIES, DIVERSIFICATION OF SUPPLIES AND LIBERALIZATION OF THE NATURAL GAS MARKET The current stage of infrastructure projects in the gas sector of the Central and Eastern European countries (CEE) is marked with reinforced integration of gas transportation systems to ensure free trade in natural gas, diversification of supplies and improved consumer opportunities in the choice of a supplier. Integration of Ukraine’s gas infrastructure with the CEE countries’ GTS could facilitate these processes.

The panelists observed, that in the context of Ukraine’s GTS integration into the all-European gas transportation network, one of the most challenging issues is to ensure such scope of gas transportation by Ukraine’s GTS as would be sufficient to keep it cost effective. At the same time, it was acknowledged that the Ukrainian GTS continues to be of interest to the operators of European gas transportation networks from the perspective of new infrastructure development projects. The experts agreed, the improvement by Ukraine of conditions for the natural gas import from the EU through elimination of barriers for private companies, and the development of its gas market will stimulate investments in Ukraine’s gas transportation system. They also discussed implementation of specific GTS modernization projects, as supported by the international financial institutions, and transformation of the Ukrainian gas transportation system pursuant to the Third Energy Package.

104

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Hilmar ENKE Head of Representative Office in Ukraine, Uniper Global Comodities S. E., Germany, moderator

I was personally involved in the construction of all main gas pipelines lain across the territory of Ukraine back in the Soviet times, involved at locations from the Urals to Uzhgorod.

Therefore, you should understand why my heart is so set on the Ukrainian gas transportation system. I’m sincerely interested in having the Ukrainian GTS under operation and renovation, its prospects are truly quite good.

I can see the future of Ukraine’s gas transportation system in two contexts. In the first place, it is a matter of Naftogaz restructuring, its unbundling; then, a need to look for the ways to ensure such level of GTS utilization as to ensure its cost effective operation.

It’s a pleasure for me to be invited by the Kyiv Energy Research Institute as a panel moderator, with a panel being dedicated to the issues of Ukraine’ gas transportation system integration into the CEE countries’ GTS. Let me extend my personal thanks for the invitation to Oleksandr Narbut, whom I’ve known for many years. I’ve seen on numerous occasions that our views on the development of Ukraine’s energy sector are essentially concurrent.

Olexander NARBUT President, Head of the Strategic Board, Kyiv Energy Research Institute

The potential of Ukraine’s gas transportation system can only be unlocked after its deep and pervasive technical and economic integration into the gas transportation systems of adjacent countries. In the first place, I refer to our Slovak partners, Polish counterparts and Hungarian GTS operators. It’s essential to understand that in the recent decade the European gas transportation routes have been developing with due account of the risks and threats the European GTS operators have been facing. As a result of development of LNG-terminals’ infrastructure on the sea cost of West and South European countries the structure of natural gas supplies to the European market has changed. Therefore, while it used to be absolutely reasonable and justified of the Ukrainian experts to reflect on the Ukrainian gas transportation system as of something that had been and would continue to be a so-called mainstream for the natural gas supplies to the European market, the situation has dramatically changed in recent years. There was a time when the events like our Conference would be opened with vigorous speeches on the stretch of the domestic GTS, its transit capacity and gas storage capabilities. Now it’s worth abstracting from big

DEVELOPMENT AND INTEGRATION OF GTS OF THE CEE COUNTRIES, DIVERSIFICATION OF SUPPLIES AND LIBERALIZATION OF THE NATURAL GAS MARKET

figures to discuss such an operating model of our gas transportation system that would be beneficial to our European partners and gas consumers in the EU countries.

In no case should we forget that our partners have their interests in relations with Russia, while it is clear that Kyiv’s relations with Moscow are extremely complicated today. EU gas market operators have stable relationship with the Russian «Gazprom», which is their private business, while we have to build our cooperation with our European partners in such a manner, as to make sure that in their bilateral contracts with the RF they account for the potential of our gas transportation system both from the technical and legal standpoints.

We have to fit into the European gas market model, and in this context, I see as very illustrative the presentation made within Panel I of our Conference by Torsten Wöllert, Head of Energy and Environment Support Group for Ukraine, European Commission. Mr. Wöllert mentioned that the European Commission is prepared to consider Ukraine as one of its partners in ensuring stable gas supplies to Europe.

We need to do our best to not only explore new capabilities of the Ukrainian GTS, but also see them put to practice as soon as possible – to the benefit of the European gas market players.

Sergiy MAKOGON Executive Director, PJSC Ukrtransgaz

According to the financial terminology, each asset has its value, while a fair value is the market value. To our fortune or misfortune, our gas transportation system has no analogs, therefore has no market value. Thus, there is a different approach employed to assess its value, the so-called value-in-use analysis (capacity in usage), i. e. an evaluation of the cash flow generated by the company subject to time discounting. It’s quite easy to assess our cash flow: we have a tariff for gas transportation and we have the scope of the gas supplied. In its turn, the aggregate scope of the gas transported consists of local transportation and transit. The data on the current scope of local transportation are available in the public domain. The natural gas consumption in Ukraine in the next 5 years is expected at approximately 30–32 billion cubic meters. In 2015 gas consumption approached 34,5 billion cubic meters, but due to the measures taken to improve energy efficiency such gas consumption in Ukraine is expected to decrease in the coming years.

Consequently, given an increased domestic gas production, the need for imported gas will be reduced down to 5–7 billion cubic meters per year, while within some 10 years the need for the imported gas might be eliminated at large, provided the domestic production is adequately developed.

In view of the abovementioned figures, there comes a question regarding the amount of gas transit through the Ukrainian GTS, and affecting factors. Potentially, our transit capacity is assessed at 160 billion cubic meters per year and above, but this value can be reduced subject to the market conditions. Thus, it would be true to say that the value of our gas transportation system is immediately dependent on the scope of the gas we are capable to transport.

105

English

PANEL IІ-G

106

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Respectively, the major threat to adequate loading of our GTS is the gas pipelines Russia is constructing bypassing the territory of Ukraine, specifically, Nord Stream 2.

We don’t think that Nord Stream 2 will supply the Europe’s demand for the Russian gas, in other words, it will not be able to replace our GTS. However, it can destroy our transportation corridor. While we offer Europe 160 billion cubic meters of transmission capacity for transit of the Russian gas, the aggregate capacity of Nord Stream 1 and Nord Stream 2 will amount to 110 billion cubic meters of gas per year. To permit further gas transportation from the German sea coast to end users in the Central and Southern Europe there is a need for construction of additional interconnections in Germany, which requires significant costs. We realize that a decision on Nord Stream 2 will be made by high-ranking executives of the European Union, but it is up to Ukraine to reason away all adverse considerations regarding our gas transportation system. Critics of the Ukrainian GTS would often argue that we are allegedly an unreliable partner, that the system is poorly maintained in operating condition, that the structure of the Ukrainian GTS operator is not transparent and that Ukraine is a very risky route at large. There’s no need to mention who promotes such allegations, but on our part we must do our best to demonstrate the contrary.

Ukrtransgaz annually implements measures on GTS modernization. We are now using our own funds, however loan agreements have been signed to fuel two large-scale projects, specifically, regarding renovation of the «Urengoy – Pomary – Uzhgorod» gas pipeline. We are deeply involved in improving of the company’s financial transparency, while our efforts to achieve operational transparency are implemented through participation in international initiatives, such as ENTSO-G information platform, GIE etc. Now you can find much information posted on our site regarding the flows, their directions and nominations.

All these efforts are designed to eliminate any allegations of non-transparency.

We also understand that one of the most efficient tools in the struggle for the Ukrainian GTS is introduction in Ukraine of such legislation that would be based on the European legislation that is applicable to gas transportation and storage. We must implement the European norms and rules to the maximum extent possible so that our European partners and customers can feel comfortable in the Ukrainian market. Ukrtransgaz is now working to invite and encourage our European partners to use our subsurface gas storage facilities, which are known to be the largest in Europe.

As it was mentioned earlier by the Conference participants, one of our major problems is the lack of daily balancing in the Ukrainian gas market. We have already submitted corresponding proposals to the Regulator (NCSREPU) and we hope to see a series of consultations arranged for all market players in the near future, and a decision approved on introduction of the daily balancing mechanism in the domestic gas market. Another problem is delays in corporate management reforms and unbundling of Naftogaz. This issue has also received extended discussion during the Conference, I can only add that these processes must go in parallel.

From the standpoint of infrastructure projects, we are now working on establishment of a Poland-Ukraine interconnector to allow increased gas supplies from the Polish GTS to our country. In general, today our task is not to expand the existing gas transportation infrastructure, rather to ensure its efficient utilization, which is crucial. This is the focus area of all our efforts.

DEVELOPMENT AND INTEGRATION OF GTS OF THE CEE COUNTRIES, DIVERSIFICATION OF SUPPLIES AND LIBERALIZATION OF THE NATURAL GAS MARKET

Milan SEDLÁČEK Member of ENTSO-G, Director of commercial and regulatory affairs at Eustream a. s., Slovakia

Slovakia has considerable experience in modernization of its gas transportation system, with a Slovak GTS operator Eustream cooperating with such companies as RUR Gas, Gaz de France (now Engie – KERI) and Shell for many years. We also have experience in company unbundling, and we are eager to share it with Ukrtransgaz.

We conducted a study on the Ukrainian gas transportation system and we arrived at essentially the same conclusions as Ukrtransgaz. We realize that should the Ukrainian GTS lose such an amount of transit gas as to render the remaining scope insufficient for normal operation, Slovakia will also lose some scope of its transit gas, although it is not so critical for us.

Ukraine is widely known to be located at the intersection of gas transportation corridors connecting Russia with the European countries (Infographic 1 on page 165). In view of such a location, my recommendations to Ukraine are plain: look for opportunities to keep the transit, be brave in reforming your gas sector, do not stop your reforms. Ukraine has already endeavored quite a lot of painful steps on the way to reforming of its gas market. It is obvious that Ukraine is facing many tasks that must be completed in such a manner as not to cripple the gas market operation. Specifically, the unbundling of Naftogaz of Ukraine into the transportation and trading branches should be thoroughly planned and coordinated.

107

English

PANEL IІ-G

108

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Ukraine has a huge potential for becoming a powerful player in the European gas transportation and storage market. Today Eustream and Ukrtransgaz continue their cooperative efforts to increase the transmission capacity of the connector at Slovak-Ukrainian border and thus increase reverse-flow gas supplies to Ukraine. Eustream is a co-owner of the largest gas hub in the Central and Eastern Europe – CEGH (Central European Gas Hub, Austria – KERI).

As a result of reforming of its gas market Ukraine will have an opportunity to get involved in trading on the CEGH energy exchange, which will open for Ukrainian gas traders an access to natural gas spot market with its transparent price building.

To conclude with, let me mention that Slovakia, like Poland, is a fierce opponent to construction of Nord Stream 2 gas pipeline. Gas transit via Ukraine is indeed reliable. If Ukraine does not protract the reforms in the gas sector its chances to prove advantages of its own GTS over Nord Stream 2 will be significantly improved.

Paul SHAPIRO Senior Banker, Natural Resources Department, EBRD

Our main efforts in Ukraine are focused on providing your country with additional opportunities in the gas market. When you have only one counteragent in business, your position is no good. Owing to reverse-flow gas supplies from the EU countries the situation in the Ukrainian gas market has changed dramatically. Today Ukraine, in cooperation with Slovakia, is working to increase reverse-flow capacities, which is not so easy; at the same time three high-capacity interconnectors between the GTS of Ukraine and gas pipelines of EU countries are not utilized because these can be operated only in the East-West flow direction. In other words, there is still a range of diversification opportunities to explore when it goes about gas supply sources and routes to Ukraine. We should keep in mind still another option for gas supply to Ukraine, which is liquefied gas. It is clear, that this option requires solution of many complicated technical issues.

Regarding establishment of a dedicated operator of a gas transportation system (TSO) and of subsurface gas storage facilities (SSO), the issue is not so complicated. The question is why it has not been resolved yet. As far as I understand, there is some uneasiness about having these two functions singled out before the Stockholm arbitration delivers its award in a suit of Naftogaz against «Gazprom». There are some other concerns, specifically, regarding the ability to keep the GTS operable after unbundling of Naftogaz. At the same time, when you have two thirds of the total gas transportation system capacities out of operation it could be a better solution to abandon these – why should you invest in them? So long as these assets are state-owned, you cannot abandon them, with the maintenance of the GTS segment that is currently out of operation coming expensive.

Indeed, many of the legislative changes in the gas sector rest with Verkhovna Rada, but there are many critical issues Naftogaz is able to resolve on its own. The company’s structural units should be ready to face even tougher times after the reforms, when they will have to operate under intense competition in a changed gas market.

DEVELOPMENT AND INTEGRATION OF GTS OF THE CEE COUNTRIES, DIVERSIFICATION OF SUPPLIES AND LIBERALIZATION OF THE NATURAL GAS MARKET

Slawomir SIERADZKI Deputy Director of the Development Division, GazSystem, Poland

I would like to discuss investments in the gas markets of the Central and Eastern European countries. Until 2009 the gas transportation infrastructure of the Central European region that would bridge east and west of Europe was intended solely for gas transition from Russia to the Western European countries. There was no so extensive gas transportation infrastructure as we have today. Due to their segmentation, gas transportation systems of the Central European countries were not attractive for investors and gas traders who were located, so to speak, «further down the stream» of the gas pipelines. Thanks to investments into the infrastructure, following 2009 there emerged many interconnectors that would unite the GTS of various countries. Gas supplies were diversified, with more gas coming from Norway and new projects starting up to create terminals for acceptance of liquefied gas. Reverse-flow gas supplies now became possible. In general the process was nothing but integration of the Central European gas market into the Western European gas market. Further steps have to do with renovation of the gas transportation infrastructure, transition to new information platforms and software that would ensure reliable and transparent operation of the complex system, which the gas market of the Central Europe appears to be nowadays.

Today, we have a package of major projects underway. Specifically, the project on construction of the Baltic gas pipeline intended to bridge the gas transportation systems of Denmark and Poland is at its inception stage. With financial aid from the European Commission, GAZ-SYSTEM S. A. is implementing projects on establishment of interconnectors between Poland and Lithuania. The latter project will allow to ultimately eliminate isolation of the gas market of the Baltic states from the Western and Central European market. Another new interconnector is planned at the Polish-Slovak border (Infographic 2 on page 165).

109

English

PANEL IІ-G

110

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

One of the key drivers of the gas supply diversification to the Central and Eastern Europe is construction of an LNG-terminal on the Polish coast of the Baltic Sea, in the town of Swinoujscie.

The new LNG-terminal will supply the Central European and Baltic market with some 35 bln. cubic meters of gas at the initial stage with a potential for increase up to 60 bln. cubic meters annually. The gas to be supplied from the LNG-terminal after regasification can also be supplied to Ukraine, given that Poland consumes only 16 bln. cubic meters per year.

Completion of the LNG-terminal is expected in 2022.

The expected Poland-Ukraine interconnection includes construction of a new gas pipeline from a settlement of Hermanowice (Poland) to a Ukrainian gas compressor station «Bilche-Volytsia», as well as construction of a gas compressor station «Strachocina» on the Polish side. The project is designed to ensure direct gas supplies from Poland to Ukraine in the scope of 5–8 bln. cubic meters annually. This interconnection will also permit gas supplies from Ukraine to Poland in the scope of about 5–7 bln. cubic meters per year.

The project completion can be expected by 2020, thus opening for Ukraine an access to the Norwegian gas that would arrive in Poland through the Baltic gas pipeline, as well as to the gas expected to arrive from the LNG-terminal in Swinoujscie.

Hendrik POLLEX Business Area Manager, System Operation, ENTSO-G

In my presentation I will be focusing on «Security of Gas Supply» (SoS). Before doing so I would like to shortly introduce the organization I’m representing today, which is ENTSO-G. ENTSO-G was founded back in 2009 and currently includes 45 Transport System Operators (TSOs) as members from 26 European countries, 2 associated partners and 4 observers from EU affiliate countries. The main task of ENTSO-G is the development and introduction of network codes and rules intended to facilitate progress on the way to a harmonized and streamlined single European gas market.

The main aim of SoS is to ensure that all citizens in Europe are supplied with energy 365/24/7. One pre-condition for that is a good cooperation between the TSOs. Cooperation is a word that is repeatedly heard nowadays. Indeed, cooperation has always played an important role in relations between different stakeholders in the gas business from the very beginning onwards. About 90% of the gas consumed in Europe has passed at least one interconnection point on its way from the production site to the end consumer. For cases of contingencies it is crucial to be aware of your partners’ capabilities, to know their sources of supply. The information flow between the TSOs and on ENTSO-G’s Transparency Platform allows us to promptly make informed and efficient decisions and manage a crisis that might emerge in the market of one of the EU countries.

To get a clear picture of why it is essential for the European gas TSOs to cooperate, one needs to be informed of where Europe imports its gas from. Our major suppliers are Russia and Norway – these two countries supplied 119 and 101 bln. m³ of gas correspondingly.

DEVELOPMENT AND INTEGRATION OF GTS OF THE CEE COUNTRIES, DIVERSIFICATION OF SUPPLIES AND LIBERALIZATION OF THE NATURAL GAS MARKET

22 bln m³ arrived as liquefied gas from Qatar, 4,5 bln. m³ – from Algeria and 1,5 bln. m³ from Libya, with further 8,2 bln. m³ falling on other suppliers. All these are data for 2014.

Until quite recently, there has never been such close cooperation in the European gas market. Now we are working closely with Ukrtransgaz to permit integration of the Ukrainian GTS into the European system of gas transportation system operators. We also seek to have the Russian Federation involved in a more intense cooperation with ENTSO-G, but unfortunately they have not joined us yet.

Thanks to our cooperation with «Ukratransgaz» we receive full and timely information on the scope of gas supplied to the Ukrainian gas transportation system from Russia, the scope of transit gas to the EU, the scope of gas produced in the territory of Ukraine, and information on the status of the gas storage facilities, specifically, the amount of gas injected and withdrawn. All these data are essential for drawing the balance of natural gas supply and consumption in the EU, especially when it comes to preparing for the next heating season.

Analyzing data for each given region, we can calculate risks well in advance and elaborate recommendations to avoid any crises pertaining to gas supply.

There are 5 cornerstones of Security of Supply: implementation of all the NCs developed by ENTSO-G, establishment of physical or at least virtual reverse flow gas supplies, unlocking of all interconnection points between Ukraine and the EU countries, implementation of functioning hubs; diversification of supply sources and routes also needs to be considered. Only after introduction of these rules Ukraine will be able to secure gas supplies to the benefit of its consumers. In recent winter, physical or virtual reverse-flow gas supplies from EU countries to Ukraine were already extensively used in order to meet the demand requirements of the Ukrainian market. The more Ukraine is integrated into the European gas market the easier it will be to address any possible problems.

Olexander LAKTIONOV Head of Department for Business Development and Reformation, NJSC Naftogaz of Ukraine

NJSC Naftogaz of Ukraine is the largest holding in the gas market of Ukraine that owns major assets in the gas industry and is the core company for Ukraine’s budgeting. So far, we have a record of quite successful reforms, and we are an engine of reforms in the energy sector of the country. It was Naftogaz to initiate introduction of an equal non-discriminatory approach to all players in the Ukrainian gas market. Today Naftogaz is essentially the only one to perform the «Security of Supply» function in our gas market. The Company guarantees that all reformation objectives will be achieved. Among the main goals, there remain diversification of gas supplies, ensuring Security of Supply, and improvement of operating efficiency.

Certainly, we are not doing that all on our own – there are many European companies and organizations who provide significant support to us, for which we are grateful. But at this point we have to admit the fact that it was Naftogaz who initiated the establishment of a competitive gas market in Ukraine while being a monopolist, the fact which is quite difficult

111

English

PANEL IІ-G

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

112

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

to find elsewhere. We have achieved considerable progress in reducing our dependence for the Russian gas, in industry reforms, and gradual integration into the European market.

A large-scale evaluation of gas and oil deposits in Ukraine has also been completed.

Yet, we continue to face quite significant challenges, both political, related to populism of certain political forces, and such that reside in the long-term industry development strategy, which is not there.

With respect to our initiatives, I would like to point out our oil industry, which has slightly moved into the background recently. In early 2016 our Polish colleagues attempted to arrange oil supply from Saudi Arabia to Polotsk. In this respect I would like to offer capabilities of the Ukrainian oil transportation system, for which the utilization intensity continues to fall. We could offer a restart of Odesa – Brody oil pipeline, and additional loading of the «Druzhba» oil pipeline (Infographic 3 on page 166).

As for the gas, our capabilities are widely known. As records show, in 2015 the GTS of Ukraine transported 67 bln. cubic meters of gas, given a transition capacity of 150 bln. cubic meters. On the EU side, the inlet capacity amounts to 20 bln. cubic meters, while it is at our western border that the largest in Europe subsurface storage facilities are located (SSF). Our SSF can be utilized for the storage of gas to arrive at the Polish LNG-terminal in Swinoujscie.

The issue of creating of an LNG-terminal in Ukraine continues to be topical, although the status of this project at the state level is undecided.

The major threat to the Ukrainian gas transportation system resides in Nord Stream 2.

However, it is not the only threat – indeed, tomorrow we could see the South Stream or Yamal 2 revived. At the same time it’s important to mind the figures: given that Nord Stream 2 supplies additional 55 bln. m³ of gas to Germany, it remains unclear how this gas is to be transported further, with no corresponding infrastructure in place at the moment.

Yet, this project is supported by the German companies who are vitally interested in the construction of this gas pipeline, since it is real money and real jobs.

I hope today’s Conference will facilitate proper decisions, even on the most complicated issues.

FINDINGS: From the perspective of the EU gas market operators, Ukraine has all the pre-requisites to emerge as a powerful player in the European gas transportation and storage markets. The European operators view their Ukrainian counterparts as partners in projects on gas transportation and storage, specifically within the project on construction of the Baltic offshore gas pipeline between Poland and Denmark and of the LNG-terminal in the Polish Swinoujscie.

The Ukrainian gas transportation system’s potential can only be unlocked on condition of deep and pervasive technical and economic integration into the gas transportation systems of adjacent countries. At the same time, the value of Ukraine’s gas transportation system is directly dependent on the amount of gas it transits. Correspondingly, the major threat to

DEVELOPMENT AND INTEGRATION OF GTS OF THE CEE COUNTRIES, DIVERSIFICATION OF SUPPLIES AND LIBERALIZATION OF THE NATURAL GAS MARKET

Ukraine’s GTS loading resides in the gas pipelines Russia is constructing bypassing the territory of Ukraine. As of today, it refers to Nord Stream 2 project.

Apparently, the Ukrainian-Russian relationships have hit a historic low over the entire period of existence of the both countries, thus rendering direct cooperation with the RF in the gas sector extremely complicated. Ukraine must build its cooperation with the European partners in such a manner, as to ensure that in their bilateral agreements with Russia they account for the potential of the Ukrainian GTS.

RECOMMENDATIONS: • Through pervasive reforms in its gas sector, Ukraine must demonstrate to its European partners that it is a predictable participant in the all-European gas market with its GTS remaining a reliable transit route for the Russian gas to the European Union.

• Ukrainian authorities need to implement, consistently and to the fullest extent possible, the European regulatory rules and standards in the domestic gas market – this is the only way to make European companies feel comfortable in the Ukrainian gas market.

• The cornerstones of the Security of Supply are ENTSO-G rules and norms: it is only after introduction of these rules that Ukraine will be able to secure gas supplies to the benefit of domestic and European consumers.

• Apparently, amending the deficient legislation that regulates the gas sector rests with Verkhovna Rada, however there is quite a number of issues pertaining to the gas market regulation that Naftogaz is able and must resolve on its own.

113

English

PANEL IІ-G

PANEL II-E. UKRAINE’S ELECTRIC POWER MARKET POTENTIAL AND DEVELOPMENT OF THE TRANS-BORDER INFRASTRUCTURE Development of Ukraine’s Unified Power System and its integration into the ENTSO-E give an access to benefits inherent in the unified operation: efficient utilization of generating capacities, development of electricity trading, improved power system reliability and its robustness in emergencies, price and quality competition of electricity supplies to customers. Electric power market reforms are designed to ensure its openness and competitiveness, attract investments and extend customer opportunities.

Participants of Panel II dealing with the electric power market of Ukraine addressed the following issues: • EU market as a potential market for electricity export or import.

• Modernization of Ukraine’s electric power infrastructure as part of its integration into the ENTSO-E. • Synchronous connection to the ENTSO-E and corporatization of infrastructure facilities as an investment potential in the electric power industry.

• Potential model for completion of Khmelnytskyi NPP units and electricity export from this NPP. • Market-making experience of the European and developing countries, prospects for reforms in Ukraine.

Vadym ULYDA Deputy Minister of energy and coal industry (2014), President of the Supreme Council of energy auditors and energy managers of Ukraine, moderator

In the first place, it is a pleasure for me to welcome such a reputable audience. Indeed, the event has drawn many experts and professionals who have a solid experience in power industry. Apart from the representatives of state authorities and executives of the Ukrainian energy companies we welcome the representatives of utilities of the neighbouring countries, specifically, the representatives of ENTSO-E electric power grid operators. It attends to the urgency and importance of the issue we are going to discuss. I refer to the integration of Ukraine’s electric power system into the EU power system, and thus – into the European countries’ markets.

In my opinion, it is the technical integration of the power systems that builds the foundation: the foundation not only providing for further integration of the markets, harmonization of the rules of the energy business environment, but also the one accommodating further development of the Ukrainian economy.

Ukraine’s power system is one of the highest-capacity power systems in Europe. It finds itself between two major blocks – the power systems of the European countries unified

UKRA INE’S ELECTRIC POWER MA RKET POTENTIA L A ND DEVELOPMENT OF THE TRA NS-BORDER INFRASTRUCTURE

within ENTSO-E in the west, and power systems of the CIS countries operated jointly with the Russian power system – in the east. In terms of the total installed capacity, the European electric power industry is almost three times as large as the electric power industry of the CIS countries and Russia. In addition, the potential transmission capacity of Ukraine’s power system at the western border is higher than that at the border with Russia and Belarus.

However, it is the power systems of the CIS countries and Russia that the Ukrainian power system has been synchronized with so far, while being virtually disconnected from the European power system, except for the Burshtyn power island and some overhead transmission lines that are connected to the European grid.

Ukraine’s generating capacities are available in excess: out of the 54 k MW of the available installed capacity only 25 k MW are utilized now. I. e. half of the electricity generating capacity is not utilized. The situation emerged after Ukraine proclaimed its independence, when the domestic electricity consumption significantly dropped and export to the European countries, where we would traditionally supply electricity, stopped. In the 1980s Ukraine would supply about 30 billion kWh to the Central and Eastern Europe annually. Today these capacities are not utilized, with the majority of these having been virtually degraded.

Ukraine’s electricity generation sector needs renovation. Almost 80% of thermal power plants’ units have already exhausted their design service life, while a significant number of nuclear power units need renovation. Both electric and thermal power generation sectors should abandon natural gas that continues to be the main fuel resource in Ukraine. Another serious problem is the lack of load-follow capacities.

According to the estimates made within the Energy Strategy of Ukraine, the investments needed for the sector renovation amount to UAH 300 billion. In fact, I believe the amount is even larger. Where do these funds should come from? It is the integration of the markets, the integration of the Ukrainian power system with the EU power system, that could encourage investments and bring new technologies into the Ukrainian power industry.

115

English

PANEL II-E

116

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

The major question we need to answer today is what the deadlines are for us to integrate into the ENTSO-E. The integration of Ukraine’s power system into the European system has been underway for over a decade, and many organizational and technical measures have been completed so far. At a series of nuclear power plants, power units have been modernized and electric grids have been renovated. Today Ukraine in cooperation with ENTSO-E experts is doing a feasibility study on Ukraine’s and Moldova’s integration into the ENTSO-E. The outcome of such study will be essential from the standpoint of further prospects and deadlines for integration of our power system into the EU power system. The key role in the European integration of Ukraine’s electric power industry is vested in Ukrenergo, therefore I will now give the floor to the representative of this utility.

Sergiy KORNJUSH Deputy Head, Administration for prospective development and European integration, SE «NPC Ukrenergo

As you know, Ukrenergo is the Ukrainian grid operator, virtually being the company that reflects the present-day national perspective on the European integration in the sphere of electric power industry. Ukrenergo is on the frontline of the process, we are trying to understand what kind of requirements the European power market is imposing upon us, and then convey this understanding to each member of the Ukrainian energy community. We’ve been involved in the integration processes for about 15–16 years.

Let me remind you, that back in 1993 the transmission lines between Ukraine and the European Union countries were disconnected, instead there emerged a dedicated transmission scheme, which was created on purpose and would be employed up to 1999. In other words, several units of Burshtyn power plant were designated to operate and transmit electricity to the European countries during the 1990s. Thus, our connection to the European energy market was virtually non-interruptible.

With the Burshtyn power island project implemented in the early 2000s, there emerged possibilities not only for electricity supply to Europe, but also for operation by other rules. The Burshtyn power island operation allowed the Ukrainian power engineers to comprehend a different philosophy, a different system. In 2002 when the Burshtyn island proved its capability we were elated by success, so to say. It seemed we could do anything and would succeed.

Year 2005. It was the year when the Memorandum on Cooperation in the Field of Energy was signed between the European Union and Ukraine. With support from the Ministry of energy and coal industry of Ukraine a decision was made on unification of the whole power system. A respective request was formally submitted, preceded by us approaching our counterparts, grid operators of neighbouring states. It is symbolic that next to me is Daniela Bolborici representing the Romanian grid operator, Transelectrica. It was this operator who would announce its preparedness to assist us and who would commit itself to be a so-called promoter of our unification.

UKRA INE’S ELECTRIC POWER MA RKET POTENTIA L A ND DEVELOPMENT OF THE TRA NS-BORDER INFRASTRUCTURE

It was as early as in 2005–2006 that intense work was initiated, but unfortunately only on the part of the Ukrainian experts. We were scrutinizing the requirements, we were making plans and introducing changes to the regulatory documents, but for some reason this engine would never run up, with the word «integration» remaining merely a declaration.

In 2013, with financial support from the European Community, a procedural project was initiated to explore the possibility of integration of Ukraine’s unified system (together with the Moldovan power system) into the all-European power system. Based on the mentioned study conducted in cooperative efforts of the transmission systems operators of a series of European countries, ENTSO-E members, and Ukrainian experts a Catalog of Requirements to unification of the power systems will be elaborated.

We can’t but observe, that it is more than 16 years that the things haven’t budged an inch.

In my opinion, such lack of progress in our integration into the European market is accounted for by the lack of clear coordination among the stakeholders. We invest significant resources, but unfortunately, such investments are not systematic. We would swing from one decision to another, be it extension of the Burshtyn power island, which prompts an appealing but under-explored solution on connection of a Khmelnytskyi NPP power unit thereto, or a decision on introduction of DC interconnections. We make decisions but never ensure they are implemented. And the very reason for that is probably the lack of clear-cut and formalized strategies and action plans, primarily with the state (the executive branch, regulatory bodies), and with the Ukrainian electricity market players as regards the integration of the power system, including respective indicators and a control system.

However, I can’t say we have done nothing for the integration. The regulatory and technical fields have been changed. The generating companies have renovated some equipment permitting operation in compliance with the European requirements to the primary regulation. Unfortunately, we have not managed to arrive at the full compliance of the secondary regulation, which is regulation of Ukraine’s UPS frequency and capacity. Needless to say, we still have a long way towards harmonization of the regulatory and legislative fields. However, it is not an overstatement to say that we are no longer in the beginning of the way, but have already crossed the Equator.

Daniela BOLBORICI Head of Network development office, Transelectrica, Romania, Head of project of synchronization Ukrainian and Moldovan power systems with ENTSO-E

Thank you for the invitation. Last year I also attended this Conference to present the feasibility study on synchronous interconnection of Ukrainian and Moldovan power systems to the Continental European Power System. Let me remind you some of the milestones of the process. Back in 2006, Ukraine and Moldova filed a request for connection with the ENTSO-E predecessor, UCTE (Union for the Coordination of the Transmission of Electricity). Transelectrica supported the mentioned request and came out as a supporting party. A working group was set up to elaborate the terms of reference for a feasibility

117

English

PANEL II-E

118

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

study (FS) on synchronous connection of Ukrainian and Moldovan power systems to the EU power system. In 2008, the mentioned terms of reference were approved by UCTE, and in 2016 the feasibility study was finalised, the next step being the development of a Catalogue of Measures to be completed by all involved in the process to permit synchronous interconnection of the systems. It also requires establishment of a working group and subsequent signing of an Agreement between Moldelectrica and Ukrenergo on the one side, as requesting parties, Transelectrica company, as a supporting party, and other ENTSO-E members, thus completing Phase «A» of the Project. Once the Agreement is signed, Moldelectrica and Ukrenergo will initiate Phase «B» that will include implementation of all technical and organizational measures approved by the ENTSO-E. ENTSO-E will monitor the implementation of the measures. Phase «C» includes tests of isolated operation of Ukrainian and Moldovan power systems, and subsequent test of interconnection with the European power system.

In technical terms, the synchronous interconnection of the Ukrainian and Moldovan power systems to the ENTSO-E requires the connection of some bus bar couplers in Zakhidnoukrayinska Substation and in Burshtyn Substation in order to connect the Burshtyn power island to the rest of Ukrainian power system (currently the Burshtyn island is operated within the EU power system in a synchronous mode). It also requires connection of the 220kV overhead transmission line (OTL) Stryi – Rozdil – Lviv and completion of the OTL between Poland and Ukraine (750 kV OTL Rzeszow – Khmelnytskyi NPP). Two 400 kV OTLs between Romania and Republic of Moldova Isaccea – Vulkanesti and Suceava – Balti need to be connected too. The measures identified in the Catalog will ensure electricity cross-flows from the Southeastern and Central European countries to Ukraine and Moldova and backward. Once synchronously connected, the Ukrainian power system will be able to change electricity even with Germany and other Western European countries.

Within the feasibility study, a global dynamic analysis of the Ukrainian and Moldovan power systems interconnected with the Continental Europe system was completed taking into account the forecasted situation of the network for the year 2020. A power systems’ stability assessment was completed to reveal a series of problems. Specifically, the power system was identified to have low stability during peak loads in winter and to be unstable during low-load summer periods. It was established that the electricity export from Ukraine to the EU countries is significantly challenged by the instability of the power system. In view of this, there is a need for efficient measures on grid oscillations damping in the power system of Ukraine. Such measures could include modernization of power plants’ equipment, primarily of nuclear power plants, which are the major electricity producers in Ukraine. Among the efficient tools for grid oscillations damping are SVC, STATCOM, to mention just a few.

At the same time, our study has demonstrated the ability of the Ukrainian and Moldovan power systems to be operated synchronously with the unified power system of the EU countries, although quite a number of organizational and technical measures need to be completed to permit that. I would also like to specifically stress that the operating practices and technical rules of Ukrenergo and Moldelectrica must be changed and brought into compliance with the operating practices of ENTSO-E. The rules of the Ukrainian electricity market need to be changed to permit primary and secondary regulation.

UKRA INE’S ELECTRIC POWER MA RKET POTENTIA L A ND DEVELOPMENT OF THE TRA NS-BORDER INFRASTRUCTURE

Sergiy CHEKH Deputy Minister of energy and coal industry of Ukraine (2011–2014), Advisor to the Minister of energy and coal industry of Ukraine

The previous speaker provided a detailed description of what we have been doing to permit a full-fledged synchronous connection to the European Union power system. The time investment looks persuasive – we’ve been exploring the possibilities for over ten years.

What I’m concerned with, is that the habit of exploring should not eliminate the commitment to the results of such exploration. We all need to understand that the expected result shall not be merely an assessment of the Ukrainian power system’s preparedness for a synchronous operation with the European power system, but also the actual synchronous connection thereto. There is no one to do this job for the power engineers or the Ukrainian authorities, no one to complete all measures required by the ENTSO-E. It requires both costs and efforts. We are in no position to further linger, it’s high time we backed up our intentions by real action.

Today, the Ministry’s position on the issue and related activities is clear and rigid in terms of the implementation schedule. The Ministry keeps the expert environment and governmental organizations informed of all developments. We have already hosted a Conference on a similar subject, with the target audience invited, and we observed significant interest. Now the question is to which extent it is economically feasible for us to continue.

In the recent two years we have lost 21% of the domestic electricity consumption, which has created excess generating capacities in the country. In essence, we are facing the question whether to abandon these excess capacities or wait for the market to do it for us. The energy sector is in no condition to manage such a huge burden, which is keeping quite a number of non-utilized power units in working condition. That’s why the issue of electricity export is largely the issue of unblocking of such non-utilized generating capacities.

The most significant losses in terms of the reduced domestic consumption fell on the thermal power generation, with electricity production by thermal power plants reduced by 38%.

It is no wonder indeed, since thermal generation is the most expensive among conventional generation types. In other words, it is about having thermal power engineers complete the required renovation scope, and which is more – do it under reduced output of marketable goods and, naturally, reduced profit.

The issue is really complicated in terms of the overall European integration process. Dear colleagues, please note that those sectors of the Ukrainian economy where the product’s quality meet the requirements of the European market are quite successful in resisting the reduced demand in the domestic market – they have almost exhausted their quotas for the products supply to the EU. The Ukrainian electricity must also meet the European requirements to quality, such as a requirement to grid current frequency of 50 Hz etc. We need to bring our power system dispatching procedures and overall reliability level in compliance with the European requirements. Having completed the mentioned above, the Ukrainian power engineers will contribute to the improvement of Ukraine’ foreign trade balance.

Among the possible scenarios designed to increase the electricity export are large-scale projects, with the major one intended to arrive at full synchronous operation of the Ukrainian and EU power systems. However, we should not forget about small inexpensive projects.

119

English

PANEL II-E

120

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Moderate-scale projects, in terms of funds and time investments, are a real opportunity to increase the export potential of the Ukrainian power system. We need to have these projects implemented, and the major role in this issue is vested in Ukrenergo, which must provide its proposals to the relevant Ministry and the Regulator.

Another essential issue to be resolved is legislative regulation of the energy market. The current draft law on the electricity market provides for both electricity export to and import from the EU. Should there be any troubles with the domestic electricity generation, the Ukrainian consumers will be able to obtain electricity from Europe. In fact, it is an essential factor that can impact the price per kWh for a Ukrainian consumer. It will be impossible for the electricity price to spike due to someone’s monopoly-based market abuse.

All these things are obvious, they are formalized in the law, but unfortunately, the law approval and implementation of related bylaws is very slow. In my opinion, the initial step should be the evaluation of the country’s capabilities and subsequent offer to the business of understandable conditions for partnership with the state. For instance, having evaluated the prospects of the «Ukraine – European Union: Power Bridge» project that ensures completion of the 750 kV OTL from Khmelnytskyi NPP to the Polish Rzeszow, we need to approve the form of the project implementation. There is a variety of scenarios – whether it is a concession, joint venture or shared use agreements. It is crucial for the state to attract investments into the project, since the major implementing party of the project is the State Enterprise «NNEGC «Energoatom». Once the full-scope synchronous interconnection of the Ukrainian and EU power systems is completed, the payback under the project will get more complicated, therefore, we should act promptly. I understand that projects of this type are not foundational for the development of our power industry. However, they do have priority of existence. A similar power bridge project was implemented between Lithuania and Poland, and it attends to the benefit of asynchronous interconnections between the countries.

Katerina KARALI Electricity market consultant, Energy Community Secretariat’s project team

The EU Energy Community Secretariat is directly involved in the development of the legislative basis in support of introduction of the new electricity market in Ukraine. Even today we need to have a clear understanding of the laws that will underlie the Ukrainian electricity market operation in the future. We give significant attention to the secondary legislation that will support the market operation at the local level. We believe Ukraine should develop commercial and technical codes that will serve as a foundation for building relationship among the market players.

Today the Ukrainian electricity market represents an isolated segment both in technical and legislative terms,

UKRA INE’S ELECTRIC POWER MA RKET POTENTIA L A ND DEVELOPMENT OF THE TRA NS-BORDER INFRASTRUCTURE

which also explains the self-standing model for electricity price-building in Ukraine. To ensure the Ukrainian power system is synchronously operated with the EU power system in the future, we need to bring the electricity price in Ukraine to the fair market level, to evaluate the need for and scope of subsidies for specific groups of electricity consumers in Ukraine.

Ukraine needs time to effect the reforms in the energy sector and renovate its generating capacities. With this in mind, the Energy Community Secretariat has developed an action plan for reforming of the Ukrainian power sector, which is available to all parties concerned.

Ukraine needs to build such an electricity market model that would ensure equal conditions to all potential players, be these located at the western or eastern borders of Ukraine.

Jaroslav KUBINEC Executive Director of Trade Department, SEPS, Slovakia

I would like to outline those aspects of cooperation between Ukraine and Slovakia in the electric power sector that would often fall outside the focus of attention. Slovakia is a small country with a population of some 5,4 million people, but we are the bridge that connects the Ukrainian power system to the EU power system (Infographic 4 on page 166). A significant electricity flow in the unified EU power system moves from the North to the South via Slovakia, and Ukraine is an important partner when it goes about the electricity transit. The Slovak grid operator, SEPS company, ensures electricity transit from Germany to Hungaria.

However, there are only two interconnections between the Slovakian and Hungarian transmission lines, with the third one being the line passing through the Ukrainian Transcarpathia.

Despite the fact that SEPS has been cooperating with Ukrenergo in this direction since 2004, no standard auction procedure for the right of use of such capacities has been put in place so far. To this point, we have not managed to arrive at an agreement with the Ukrainian party on the joint distribution of the existing transborder capacities.

We have a transmission lines network development plan until 2025. Unfortunately, it does not provide for any single new line in the Ukrainian direction, while the existing line «Kapushany – Mukachevo» is over 50 years old and requires major renovation. SEPS is working to extend interactions with its counterparts in Poland, Hungary, Romania, but as yet we can’t see what our future cooperation with Ukrenergo is going to be.

Jim HOGAN Director at Tetra Tech, USA

I have an experience of working in the energy markets of 23 states, including experience in reforms, and I can argue that the situation in the Ukrainian electricity market is one of the most complicated in the world. Nevertheless, while resolving current issues one should

121

English

PANEL II-E

122

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

not forget that the situation in the world power industry is changing very fast. Sweeping changes in electricity markets worldwide have brought new information technologies and widespread deployment of automated operating systems. Newly emerged generation types, such as solar and wind power, trigger dramatic changes in the economic market model. The future is expected to bring further market globalization and reinforced competition. To be able to face it, one should have an uncompromising legislative base, expedite privatization and efficient corporate management mechanisms.

It is essential to have the ultimate purpose and be conscious of one’s own mission. The utility’s mission lies in ensuring reliable electricity supply at reasonable prices. The main precondition for successful operation in the global energy market is high operational efficiency in managerial decision-making, high quality of services, robust and reliable IT-infrastructure.

Needless to say that company revenues should cover total costs. However, as one Wall-Street reviewer put it, if a utility sets an extremely high tariff, it should be in big trouble.

It is essential to attract private funds into the energy sector. For instance, during the Premiership of Margaret Thatcher the UK electricity supply system was restructured and commercialized through sales of small blocks of stock to wider population. As a result, the stock price increased by 50% in four years, while the electricity price and carbon emissions went down. Successful privatization of the Pakistani utility K‑Electric, delivering services to the city of Karachi, demonstrates that utility restructuring models similar to the one in Britain can be just as efficient in the developing countries. Following implementation of a series of successful commercialization initiatives K‑Electric was listed on the Karachi stock exchange.

In three years, the stock price increased by almost 300%.

Efficient partnership between private and state business allows for significant improvement in the issues of energy supply. Transparent and stable game rules is what reforms should be targeted at, and what is really needed to attract real investments.

UKRA INE’S ELECTRIC POWER MA RKET POTENTIA L A ND DEVELOPMENT OF THE TRA NS-BORDER INFRASTRUCTURE

Sergiy BEDIN Director, Center for introduction of a new market model, SE «NNEGC «Energoatom», Ukraine

I would like to focus on such aspects that are directly pertinent to operations of SE «NNEGC «Energoatom». I will start with the situation to have emerged in Ukraine’s wholesale electricity market (WEM). Our wholesale price amounts to approximately EUR 43,00 per MW, while in the European market today (April 2016 – KERI), 1 MW of electricity costs about EUR 36,00.

Thus, it can be seen that the wholesale electricity price in the domestic market is even now noncompetitive in Europe. At the same time, the price at which SE «NNEGC «Energoatom» supplies electricity to the WEM could be very attractive for a European customer, but the existing export rules do not permit direct nuclear electricity export. For this reason, one of Energoatom’s proposals regarding the new law on the electricity market was to enforce, as soon as possible, the provisions on direct contracts. Our proposal was to enable, within six months after the effective date of the law, all generating companies of Ukraine to export their electricity at the price corresponding to the tariff established by the NCSREPU for electricity sale into the WEM for each generation type. The effective rules in Ukraine are such that the export is only possible at the wholesale market price, which, as it was mentioned, will render us noncompetitive in the European market.

As regards the technical integration into the ENTSO-E, «Energoatom» has its own position.

Our nuclear power plants are directly connected to 750 kV transmission lines connecting Ukraine to the EU, more specifically, OTL «Khmelnytskyi NPP – Rzeszow (Poland)» and OTL «South-Ukraine NPP – Isaccea (Romania)». However, the only scenario where an investor could be involved, as per existing legislation, is construction of the new direct current transmission lines. We suggest that this option should be expanded to apply to the existing alternating current transmission lines and thus attract an investor, permitting to either arrange for direct current electricity export, or designate a specific NPP power unit for export.

As for lifetime extension of the existing nuclear power units and completion of units 3 and 4 of Khmelnytskyi NPP, the draft law on the electricity market provides for an additional system service, which is construction of new generation capacities and implementation of electricity demand management measures. This service will be procured by the grid operator «NPC Ukrenergo». In other words, it goes about the funding mechanism for new construction. But the mechanism applies only to new nuclear power units to which the uncompleted units 3 and 4 of Khmelnytskyi NPP and hydro power unit 3 of Tashlyk HPSPP could be referred. We would like to extend this option and make it apply to the units with an extended design service life. As of today, «Energoatom» has licensed life extension for four units, with further two being in the lifetime extension phase. We have to realize that the operator of Ukrainian NPPs has entered the plant life extension period. We believe that plant life extension is a cheaper resource than completion or construction of new units. And we will insist that application of such option be extended.

What we find most disturbing in the new draft law is the discriminatory approach to nuclear generation as formalized in paragraph 3 of the document’s transition provisions.

They oblige «Energoatom» to sell 75% of the total installed capacity to a guaranteed buyer in

123

English

PANEL II-E

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

124

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

the period from the effective date of the law until 2019. In addition, they seek to oblige our company to sell up to 15% of the electricity produced on a day-ahead basis. We see this provision as discriminatory because our Capacity Factor is close to exactly 75%. As a result, «Energoatom» will be removed from the direct contract market, losing all opportunities both for the use of its own export potential and cooperation with solvent strong electricity consumers in the domestic market.

All these proposals were articulated and conveyed to the dedicated Verkhovna Rada Committee, to the Ministry of energy and coal industry, however, the only support we have found so far is that among Members of Parliament.

FINDINGS: The Ukrainian power system is one of the highest-capacity power systems in Europe. It finds itself between two major blocks – the power systems of the European countries unified within ENTSO-E in the west, and the power systems of the CIS countries operated jointly with the Russian power system – in the east.

The integration of Ukraine’s power system into the ENTSO-E has been underway for over a decade, and many organizational and technical measures have been completed so far.

However, the timeline for synchronization of the Ukrainian and European power systems has not been defined yet.

Within a feasibility study on synchronous connection of Ukrainian and Moldovan power systems to the ENTSO-E a stability assessment of the Ukrainian power system was completed to reveal a series of problems. Specifically, the Ukrainian power system was identified to have low stability during peak loads in winter season and to be unstable during low-load summer season. At the same time, the Working Group that involved European and Ukrainian experts established the ability of the Ukrainian power system to be operated synchronously with the unified power system of the EU countries, although quite a number of organizational and technical measures need to be completed to make it possible.

According to the estimate provided in the Energy Strategy of Ukraine, the electric power sector will require over UAH 300 bln. for modernization. At the same time, the recent two years have seen Ukraine lose 21% of domestic electricity consumption, which has deteriorated the problem of the country’s excess generating capacities.

RECOMMENDATIONS: • In technical terms, the synchronous connection of the Ukrainian power system to the ENTSO-E requires the connection of Burshtyn power island to the rest of the Ukrainian

UKRA INE’S ELECTRIC POWER MA RKET POTENTIA L A ND DEVELOPMENT OF THE TRA NS-BORDER INFRASTRUCTURE

power system (currently the Burshtyn island is operated within the EU power system in a synchronous mode). It requires connection of the 220kV overhead transmission line «Stryi – Rozdil – Lviv» and completion of the OTL between Poland and Ukraine (750 kV OTL «Rzeszow – Khmelnytskyi NPP»).

• The power system of Ukraine needs efficient measures on efficient damping of current frequency oscillations.

• The Ukrainian energy sector cannot continue to bear a huge burden of keeping quite a number of non-utilized power units in working condition.

• To ensure synchronous operation of the Ukrainian power system within the EU power system in the future, the electricity prices in Ukraine need to be brought to a fair market level.

• The scope of subsidies to specific electricity consumer groups in Ukraine needs to be clearly defined.

• Ukraine is an important partner for Slovakia in ensuring electricity transit from North to South of Europe, however the countries need to arrive at an agreement on the joint distribution of their transborder capacities.

125

English

PANEL II-E

PANEL ІІІ.

EUROPEAN ENERGY POLICY AND UKRAINE’S ROLE IN THE UNIFIED ENERGY MARKET The European Union is actively developing the energy infrastructure of member countries and is implementing the projects of mutual interest. The European Union increases the diversification of energy supply through cross-border trading. The search for approaches to the establishment of the common energy policy is underway, as part of the Energy Union Initiative. Ukraine should not remain behind those processes.

The panelists have reviewed the urgent issues of the European energy policy. It was mentioned that implementation of Nord Stream 2 project will become a huge step backwards on the way of improving of the EU energy security. The representatives of European institutions invited Ukraine to a more active participation in the EU projects of mutual interest.

EUROPEAN ENERGY POLICY AND UKRAINE’S ROLE IN THE UNIFIED ENERGY MARKET

​ avol HAMŽÍK P ​Ambassador-at-Large for energy security, Ministry of Foreign and European Affairs of the Slovak Republic, moderator

The topic of our discussion is extremely urgent. We shall review the new energy strategy of Ukraine against the EU Third Energy Package norms. We shall talk about the importance of the national energy market regulator.

I would like to point out that in Slovakia I was directly involved in the issues of energy security, and I have been working in Ukraine within this sector for 5 years. This experience allows me to consider myself an expert in the field of energy security. During the two recent years, we have made a significant progress in the improvement of Ukraine’s energy security, and the contribution of Slovakia into this process is rather substantial. In the first place, we shall talk about the reverse-flow gas supply from the Slovak gas-transportation system to Ukraine. It was not an easy project, it cost the European Union billions of Euro. Assisting Ukraine, Slovakia came into an open conflict with Russia. Certainly, we did not do it solely on our own: Poland and Hungary also helped Ukraine with the supply of natural gas. In future the availability of reverse-flow capacities at the Ukrainian-Slovak border may trigger the use of the Ukrainian subsurface gas storage facilities to the benefit of the European gas-transportation system operators.

The other urgent issue to bring Ukraine and Slovakia closer together is the Russian-German Project on the construction of Nord Stream 2 gas pipeline. From Slovakia’s standpoint, this is an anti-European project that has nothing to do with the diversification of gas supply routes and sources. On the contrary, Nord Stream 2 makes our dependence for Russian gas still more severe. I am convinced that Slovakia together with Ukraine should continue the dialogue with Germany regarding the construction of Nord Stream 2 since it is not so much an energy project as a political one, directed against Ukraine. It is unacceptable for Slovakia.

We support Ukraine in its reformation of the energy sector and endeavour to make it easier. Based on my experience, changing politicians and clerks is not enough, it is necessary to change their performance standards, and then demand that new officials work exclusively in accordance with those new standards.

Vadym ULYDA Deputy Minister of energy and coal industry (2014), President at the Supreme council of energy auditors and energy managers of Ukraine

Issues of energy policy and strategy are extremely important for Ukraine, since if you do not know where you are headed for, it is most likely that you will never reach the destination.

The complexity of the current situation in our country is preconditioned by the changes taking place in almost all spheres of the country’s life, all in parallel. Underway are the processes of economy transformation and reformation of state institutions. Privatization of assets that are still under state management is at its final stage. All this is deteriorated by the

127

English

PANEL ІІІ

128

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

military conflict in the East of the country, significantly affecting the energy balance. I refer both to the deposits of anthracite coal located in the occupied territories of Donbas, and the Crimea, with substantial deposits of carbohydrates, explored and inferred. The relationship with the main gas supplier, Russia, has changed drastically, while the natural gas continues to be a very important energy source for Ukrainian power industry.

Another important factor is the processes in the world economy. The era of hydrocarbons is gradually fading away, as evidenced by the policy of the European countries oriented towards full decarbonization of the power industry. For example, Denmark is planning to fully supply its demand for electric power by means of renewable sources by 2030, and to fully abandon carbon-containing energy sources by 2035, including in the sphere of transport.

Many European countries plan to increase the share of renewable electricity sources by 2030.

It is not only the development of the power industry in the near term that is shaped by the challenges Ukraine is facing today – it is also the development of the national economy in general, because the power industry is the basic industry. It is my opinion that Ukraine is in a unique situation arising from the excess installed capacity of energy generating companies.

If we look at Ukraine’s energy system, its installed capacity is about 54 k MW, with only 25 k MW (in cold winters up to 30 k MW) being actually utilized.

Our gas transportation system is designed to accommodate the transfer of substantial amount of transit gas from Russia to Europe through the territory of Ukraine. Today our GTS is utilized at only one third of its transit capacity. The subsurface storage facilities (SSF), the largest in Europe, are able to accommodate 30 billion cubic meters of gas. In practice, the gas storage facilities are utilized at only half of their capacity, which is the best estimate.

In view of the mentioned above, Ukraine should design its energy strategy consistent with the energy strategy of Europe, since there is no other way for the development of Ukraine’s power industry. We either get down to industry modernization in coordinated efforts so as to create transparent and clear conditions for making business and attracting European investments and European technologies to the benefit of the power industry development, or in 7–8 years Ukraine will remain to be one of the few countries still buying the Russian gas.

Adam JANCZAK ​Deputy Director, EU climate and energy policy, Ministry of foreign affairs of the Republic of Poland

The European Commission has proposed a new principle for establishment of regional groups to ensure security of energy sources supply. The Central-Eastern group comprises Germany, Poland, Czech Republic and Slovakia. The fundamental operating principle of such groups is the principle of energy solidarity. It means that group members are committed to help their partners in meeting any crisis phenomena to occur in their energy sector. The principle is formalized in the European energy legislation. At the same time, the concept of solidarity is still perceived ambiguously even at the level of the European Union member states, since it is clear that some countries will carry the burden of a donor state to the benefit

EUROPEAN ENERGY POLICY AND UKRAINE’S ROLE IN THE UNIFIED ENERGY MARKET

of their neighbors with a less protected energy market. All these new developments need formalization and identification of who is a donor and to whose benefit.

New principles and configurations of the EU energy security regional groups do not imply direct benefits for Ukraine. Nevertheless, the strengthening of energy security in the Central European countries will have a positive impact on the energy security of Ukraine. In particular, should Poland be in need for additional amount of gas, Germany will help, thus Ukraine will be able to get more reverse-flow gas from Slovakia.

Ukraine may join the risk assessment at the level of the Central and Eastern group and participate in the development of crisis bailout plans. If Ukraine provides its own draft plan for ensuring security of natural gas supply, such plan might be integrated into the regional and all-European crisis bailout plan. I would like to point out that extension of the EU-Ukraine cooperation in the field of energy security will be immediately dependent on the reforms in the Ukrainian energy sector.

It is necessary for Ukraine to adopt, as soon as possible, the law on the independent regulator of the energy market, because it is the issue of compliance of the Ukrainian energy market with the European standards. Speeding up the reforms in Ukraine will help Poland become more convincing in its advocacy of Ukrainian interests at the all-European level.

During the conference, much has been mentioned about Nord Stream 2 gas pipeline construction, however I would like to add a couple of words regarding the Poland`s position. In our opinion, this project raises a pointed issue of dual standards existing in the EU energy market. We consider Nord Stream 2 to be in conflict with the EU Third Energy Package since according to the latter all partners should benefit from any projects implemented by any member of the EU Energy Community. We are convinced that discussions of such projects should pay due account to the political component.

Pal SAGVARI ​Ambassador-at-Large for energy security at Ministry of foreign affairs and trade of Hungary

I don’t think we need to explain how energy security and national security are inter-related, since it is obvious. Ukraine is an extremely important partner for us in terms of energy security. It is through Ukraine that we receive the largest amount of gas. Therefore, the energy security of Hungary is directly dependent on the energy security of Ukraine.

I agree that there is still much to be done by Ukraine to reform its own energy sector, however we should admit that Ukraine has achieved significant success on the way.

The recent two years have seen progress in relations between Ukraine and its European

129

English

PANEL ІІІ

130

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

partners in the energy sector. The results are most visible in terms of the reverse-flow capacities of the Ukrainian gas transportation system, if compared today and two years ago. The foundation for promising cooperation in the gas transportation sphere has been laid.

Hungary is very interested in the development of gas and energy markets in Ukraine, since the potential of your country is really strong. Hungarian operators of gas transportation and electric networks are ready for cooperation with their Ukrainian counterparts. We are looking for new opportunities to reinforce our cooperation in the energy sector.

I would like to have my say on Nord Stream 2. The political aspect of this project prevails over its technical component. Nord Stream 2 is a leap backwards, a return to the past, when the Central and Eastern Europe were fully dependent for the Russian gas.

Torsten WÖLLERT Head of Energy and Environment Support Group for Ukraine, European Commission

The Europeans are deeply concerned with the issue of energy sources supply since it is widely known that the European Union countries are largely importers of energy sources.

The situation in Ukraine is somewhat different – Ukraine has sufficient energy resources of its own, however these are used inefficiently. Ukraine should make an effort to increase its own energy efficiency.

There is a need for strategic decisions and global thinking, with neighboring countries involved in the process, to strengthen the energy security of the EU countries. We invite Ukrainian experts to work together with our experts on the energy security.

We must think together of what kind of technical assistance the Ukrainian energy sector is in need for, what equipment should be renovated or replaced, and what Europe can offer in this respect. We should also look for the ways to involve the tremendous

EUROPEAN ENERGY POLICY AND UKRAINE’S ROLE IN THE UNIFIED ENERGY MARKET

scientific and technical potential Ukraine possesses. Much has been said on the subject, but we need real proposals and real projects to be offered by Ukrainian experts.

As for Nord Stream 2, we have to admit that the situation is indeed serious. Unfortunately, Ukraine is still not viewed in Europe as a reliable partner in the issues of the Russian gas transit.

It is only Ukraine who can change the situation – through continued reforms in the gas sector.

Olexander ROGOZIN Acting Vice-president, Energy Company of Ukraine NJSC (2008) Vice-President, Ukrainian Energy Association

There is a joke among teachers: I have explained it so many times that I have finally understood it myself. I have also been long involved in reforming of the Ukrainian energy sector and have already realized some of our main mistakes. If I had a propensity for newspaper headlines the name of my theses would be«Unlearnt lessons of reforming» or «Reforming: lost principles».

It is usually the case that all countries implementing reforms face similar problems. First of all, if the reforms are long overdue they require unpopular measures. It was the problem in many other countries, and it has become an obstacle to reforms for us too. However, it seems that we have overgrown this problem, because now the state authorities are not interested in the public’s reaction to tariff innovations, which is not positive, by the way.

The second problem, probably common among those implementing reforms, is the lack of experience and the lack of experts. The situation could be cured through training and involvement of consultants. Now Ukraine enjoys a unique level of support from the European community, therefore it is not a problem for us anymore.

As in many countries, we have a phenomenon of system resistance. Nobody wants to do extra job, nobody wants extra responsibility. However, if there is a general understanding of the need for reforms and a political will, this is not a problem either. Now we seem to have a political will and general understanding that the reforms are needed.

Then why are the reforms so slow, and even if they are taking place, why are they done so half-heartedly? I think it is the result of a deficient understanding of the aim, principles and spirit of the reforms. We should comprehend that the reason why we have been implementing the reforms is not to satisfy the demanding European Union or IMF, but to make the country modern-day, competitive and successful. And that’s why everything we do should be checked for compliance with those criteria. It means that everything useful, even if not defined in the European Directives, should be implemented. While everything we do not understand or in which benefits we are not confident, should be checked for expediency, feasibility, and potential consequences. It is not until such checks are completed that we can start implementation. We must implement best practices and experience, not merely translate certain norms of the European Directives into Ukrainian.

There is Article 10 in the Third Energy Package called«Reporting and Transparency». It reads that discussion of all innovations and plans should take place as early

131

English

PANEL ІІІ

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

132

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

as possible involving all the parties concerned. It is very important for the reforms to be a success. We have it right to the contrary: even if we do have any discussions, these are notional, taking place not as early as possible, but when certain changes already come difficult. Sometimes our state authorities do not even want to listen to the major market players.

All these issues should be taken into account to make the process of reforms irresistible, continued and useful for the country.

FINDINGS: The European Commission has proposed a new principle for establishment of regional groups to ensure security of energy sources supply. The Central-Eastern group comprises Germany, Poland, Czech Republic and Slovakia. The fundamental operating principle of such groups is the principle of energy solidarity. It means that group members are committed to help their partners in meeting any crisis phenomena to occur in their energy sector. This principle is formalized in the European energy legislation. For Ukraine, the new principles and configurations of the EU energy security regional groups do not imply direct benefits.

Nevertheless, the strengthening of energy security in the Central European countries will have a positive impact on the energy security of Ukraine. Ukraine will be able to join the risk assessment at the level of the Central and Eastern group and participate in the development of crisis bailout plans.

The representatives of Poland, Slovakia and Hungary pointed out the threat to the energy security of these countries residing in Nord Stream 2 project. It was repeatedly emphasized during the Conference that this project is in conflict with the Third Energy Package of the EU and aggravates the European countries’ dependency for the Russian gas.

RECOMMENDATIONS: • By January 1, 2017, Ukraine must develop and adopt a new Energy Strategy that would envisage integration of its energy infrastructure with the EU networks based on establishment of the common legislative framework and attractive investment environment.

• Ukraine should decide on what kind of technical assistance from the EU countries the Ukrainian power sector needs to improve the utilization efficiency of the energy resources.

• Ukraine must develop and submit for review by the EU its own draft plan for ensuring security of natural gas supply that could be aligned with the regional and all-European bailout plan.

• Ukraine along with Slovakia, Hungary and Poland must continue the dialogue with Berlin and Brussels regarding abandonment of construction of Nord Stream 2.

PANEL IV-G. LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE GAS MARKET IN UKRAINE The Law of Ukraine on the natural gas market and the secondary legislation package de facto came into force on January 1, 2016. So far we have gained initial experience of application of the laws and bylaws. Establishment of a full-fledged model of Ukraine’s gas market and ensuring its compliance with the Third Energy Package requirements are the key preconditions for further integration of the gas market.

Panel participants reviewed efficiency of the new law on natural gas market and its regulatory specifics. Discussions pertained to tariff regulation for natural monopolies; critical issues of secondary legislation were identified that require improvement and follow-up to permit establishment of a truly competitive natural gas market.

134

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Vitaliy RADCHENKO Partner at CMS Cameron McKenna LLC, Ukraine, moderator

Our Conference is split into two sections – electric power industry and gas market. Unlike Europe, where all reforms would usually start with the electricity market, for some reason it so happened with us that the reforms started with the gas market. In other words, the European electricity market is three steps ahead in its development, with the gas market following in footsteps. In our country everything is vice versa, so to say. The Law «On the gas market» has been adopted, initial outlines of the secondary regulation in the gas sector have also been approved. All these instruments were enforced on a test basis on January 1, 2016. We have already gained initial experience of dealing with the newly established rules, and today within this panel we would like to discuss what goes not so right as was expected, where we have issues or problems to resolve, and how we are going to work together on solutions. The Ukrainian gas market must become truly transparent and competitive.

On my part I would like to outline the areas of concerns that would find poor understanding among the European gas suppliers the Ukrainian gas importers are working with. In the first place, it is an extremely overburdening reserve stock the gas suppliers are to create. The financial provision the suppliers must ensure for gas transportation and balancing services emerges just as much an overburden. Daily balancing in the gas market being impossible, there arise risks of significant imbalances. The legislative conflict pertaining to the licensing of gas supplies remains unresolved – not a single new license has been issued since July 2015. Procedures for gas scope nomination and re-nomination during the month of supply need to be improved. The Ukrainian GTS entry tariffs are unreasonably high.

Currency limitations (prohibition of netting) complicate payments and advance payments for gas import to Ukraine. There remain legislative obstacles to free gas movement across the border, thus making gas export from Ukraine impossible.

These are just a few urgent issues. That’s why I would appreciate if the participants to this discussion could express themselves on the problems inherent in the new gas market legislation that they have to deal with, as well as propose their ways for resolution of such problems and further lines of development of the Ukrainian natural gas market.

Sergiy MAKOGON Head of Department for Strategy and Business Development, Ukrtransgaz PJSC, Ukraine

The new system works. But to be honest, adjusting to new market conditions was extremely tough for Ukrtransgaz, because the time for preparation was really scarce and the reform was implemented just-in-time. Our western partners say they needed years to introduce the reforms we are now launching almost instantaneously. I don’t know whether it’s good or bad. As a former employee of Microsoft I can remember one of the concepts inherent in that corporation, the so-called agile prototyping, which is spending a lot of time

LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE GAS MARKET IN UKRAINE

on planning, development of interfaces, while the program prototype is instantaneously put into operation, with subsequent on-line updates thereto. I don’t know the extent to which such approach is applicable to the gas market, but it so happened that it is exactly the methodology we are using now.

We were developing the secondary legislation in cooperation with consultants, with support from the World Bank. There were some 30 documents elaborated, if I’m not mistaken.

Among these most fundamental for Ukrtransgaz are the Grid Codes, Codes of the operator of the gas transportation system and of gas subsurface storage facilities. Today we understand that there is still room for improvement. We have a clear understanding of the major issues because we obtain feedback from inside of the company, coming from the people responsible for balancing. Another source of feedback are the market players, specifically, through KERI involvement a Working Group was established to improve the Law «On the natural gas market» that has already provided its comments and recommendations. We are putting all these comments together and will try to address them in the code.

There exist many issues related to the mechanism of establishment and use of the reserve gas stock by the market actors. Recently, the Ministry of energy announced their intent to introduce changes to this mechanism, earlier it was Naftogaz to have come forward with a similar initiative. Specifically, they propose to ultimately separate the issues of strategic or reserve stock from the issues of financial provision. These are two absolutely different tasks and they are to be solved using absolutely different instruments. Thus, a reserve stock belongs to the responsibility domain of the Ministry of energy that is in charge for the national energy security. If I’m not mistaken, there exist respective regulations on the security of supply that describe a detailed algorithm for calculation of the required amount of gas. They account for the three emergency scenarios: three days of extreme frost, 30 days of challenged supply, and an accident on one of the gas mains. The regulations provide for a clear-cut mechanism of calculations and indicate the customer and consumer groups to whose benefit such a reserve stock is to be established. They define the so-called «protected groups», which include, among others, public and social infrastructure – hospitals, nursery schools, etc. Thus, one should do this job – calculate the required reserve stock and then identify who is to build it up. We could oblige all the market players to create such a reserve stock or we could oblige only NJSC Naftogaz of Ukraine, since it is already supplying gas to these protected groups.

Financial guarantees shall be provided through standard mechanisms used worldwide.

Bank guarantees, gas security deposits, monetary deposits, advance payments etc. However, these are absolutely different approaches, and we believe that every customer should enjoy customized requirements to the financial provision, as subject to his risks. The question is how to build this system of risk-management that would not discriminate against a given customer, and we need to work on that.

Neither is there a need to reinvent the wheel when it goes about introduction of daily balancing. Indeed, everything is there in the European regulations – from how the financing provision mechanism works to how the daily balances are calculated. We understand that in view of our specifics there will be a need for additional clarifications, but the overall standpoint of Ukrtransgaz and Naftogaz is that we must keep the European approach to the

135

English

PA NEL IV-G

136

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

maximum extent possible. If our next step is the integration into the European gas market, it is already now that we must have a harmonized legislation. Even if we again devise our own revision of the European approaches, in some two or three years we will have to move to the European standards anyway.

Oksana GANTSEVA Coordinator of KERI Gas Regulatory Working Group, Director of «PICK Energy Consulting» LLC (Ukraine)

I would like to thank Kyiv Energy Research Institute for their active involvement in promoting the interests of Ukraine’ natural gas market participants. I would like to dwell on several key aspects related to introduction of the new law on the natural gas market that complicate operations of both domestic gas traders and their European counterparts.

I will start with mentioning that the National joint-stock company Naftogaz of Ukraine that used to be a monopolist in Ukraine’s gas sector was from the very beginning intended for transition of the Russian gas via the territory of Ukraine, as well as for procurement of the Russian gas to the benefit of Ukrainian consumers. In practice it was not the trading in the sense we tend to attribute to it today, given the market economy Ukraine is trying to establish. As of today, with the start of introduction of the European Energy Package, the market players have faced numerous issues that make them change. For instance, the natural gas is now approached as a commodity that can be traded in various forms.

The term «trade» as such is interpreted by market players in many ways. Some would find it more comfortable to apply the definition «trading», thus thinking of diagrams, charts, tables, sophisticated trading schemes etc. But the truth is that trading or trade is primarily the system of mutual relationships in the market between and among its participants, i. e. the relationships in the consumer-producer-supplier-trader-etc. chain. It’s natural that these relationships are affected by the system of rules established by the legislative body, the relevant ministry and the national regulator of the gas market.

The natural gas resource base in Ukraine is represented by the gas produced in Ukraine and the imported gas. It was the Russian gas that used to constitute the major part of our import, but now we are more oriented towards the amount of gas that can arrive from the European countries. The domestic trade also involves those amounts of gas we inject or withdraw from our gas subsurface storage facilities.

Today I’ve reviewed the data on gas import posted on the website of PJSC Ukrtransgaz as of April 12: 2,5 million of cubic meters arrived from Slovakia, 3,5 million – from Poland, 1,5 million – from Hungary. On the other hand, the technical capabilities allow for daily pumping of 40 million cubic meters of gas from Slovakia, 5,5 million m³ from Poland and 15 million m³ from Hungary. In other words, what we witness is the low interest of importers in the use of gas transportation corridors. The daily gas production in Ukraine amounts to approximately 55 million cubic meters. In winter time, we have up to 100 million cubic meters, including the gas we withdraw from the gas SSF, coming into the market every day.

LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE GAS MARKET IN UKRAINE

This is our domestic market. Moreover, Ukraine underutilizes even those technical capabilities for the increase of the gas supply from Europe that are available as early as today, such capacities being non-utilized primarily for the reason of our deficient regulatory legislation.

If we take a look at one of the European gas hubs, NetConnect Germany (NCG), we will see that the daily gas trade turnover at this trading point amounts to as much as 700 million cubic meters under peaks of consumption during a heating period. In March 2016, every day this hub saw approximately 650 million cubic meters of gas change their owner. Thus, it can be seen that the domestic gas market of Ukraine is at least 6–7 times as small as the amount of gas traded at one of the two gas hubs of Germany (NCG, Gaspool – KERI).

There are two issues coming up as most painful to the European traders when they strive to set up efficient gas trade in Ukraine. First of all, it’s currency limitations. Any exporter operating in Ukraine is obliged to sell 75 % of its currency proceeds (as of 07.2016 – 65 %) immediately upon the receipt thereof at its intermediate account. In the meantime, it is absolutely ignored that for a gas trader money is the instrument it needs permanently, thus it cannot afford to continuously sell and buy foreign currency, given that the procedure of foreign currency procurement is also quite complicated in our country.

In addition, there is a norm in Ukraine requiring that a currency payment be settled within 90 days after the contract is executed, by signing of a completion certificate, while a completion certificate for gas procurement can only be signed after the gas is pumped and measured physically. Hence, whenever the period of contract for the gas supply is quite long

137

English

PA NEL IV-G

138

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

(for instance, it’s a forward gas contract), our gas traders would be faced with an insurmountable obstacle known as «currency control».

The approach to the arrangement of gas traders’ operation in the European gas exchanges is absolutely different. They would create an operating balancing account, with the seller and buyer settling their dealings without having to sign a completion certificate.

Gas is accepted automatically based on the capacity nominated by the parties to the sales and purchase agreement (by filing a nomination). Thus, the buyer gains an opportunity to immediately assign its title of ownership for the gas procured and manage it to its own liking, be it use in the trading mechanism of buying and selling, pledge or anything else.

The Ukrainian GTS operator PJSC Ukrtransgaz is already working on establishment of this mechanism. Specifically, to permit settlements with the Hungarian operator FGSZ an operating balancing account has been created. Such practice and rules should be extended to apply to the whole of the Ukrainian gas market through adding respective provisions into the new law on the natural gas market or associated bylaws.

Finally, let me observe that making use of the advantages residing with Ukraine’s integration into the mature and efficient European gas market could yield significant benefits to Ukraine and good profit to Ukrainian market participants and the GTS operator, since Ukraine boasts a developed gas infrastructure and a prospective number of consumers. On the other hand, preserving monopoly mechanisms or deliberate reduction of the number of consumers, or their discouragement from the use of natural gas through introduction of such legislative provisions that block free trade will result in further decline of industrial production, impoverishment of the Ukrainian population, job cuts, and entail environmental risks.

Olena BABAK Member of Parliament of Ukraine, (faction «SAMOPOMICH» Alliance»), Deputy Head of the Verkhovna Rada Committee on construction, urban development and housing

I do not have a direct relationship to the gas industry, but our Parliamentary Committee deals with the housing and utilities complex, while the effective law on the housing and utilities services classifies the energy and gas supply as housing and utilities services. Thus, our Committee faces the issues related to gas supply, specifically, the gas supply to direct consumers. This type of consumers is represented by the Housing cooperatives (condominiums), which have their own boiler houses on inventory, and by the heat supply organizations that also buy gas for heat generation. In other words, I tend to approach the problems of the gas market through the lens of these direct consumers. Certainly, I cannot see the whole picture and am not familiar with some issues addressed by the Conference participants but as a Member of Parliament and Deputy Head of the Verkhovna Rada Committee on Housing I am also interested in the Ukrainian gas market becoming really transparent and understandable.

The fact that the law on the natural gas has already arrived is without doubt positive, however it is all too often that it refers us to the bylaws that, in essence, have destroyed

LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE GAS MARKET IN UKRAINE

the market. This is my opinion from the perspective of those direct consumers, direct heating utilities that do not have real opportunities to choose gas suppliers.

Subsidies for gas acquisition by households are available only through NJSC Naftogaz, no other supplier can hold these. All gas suppliers operating in the market today find themselves on unequal terms with NJSC Naftogaz. No financial provisions are needed for NJSC Naftogaz, it is the sate that serves as a guarantor. And the Law on the state budget has added further preferences to it. We understand everything, we realize that the main problem rests with the deficient bylaws.

It is the regulator who can release the market from discriminatory norms. Indeed, it was the NCSREPU who elaborated provisions of the codes pertaining to the gas supply. We insist that the law on the independent regulatory body be submitted to the Parliament for the first reading. At my initiative, the law is to be supplemented by a provision reading that the regulator shall provide all market participants with the possibility to assert their rights during elaboration of legislative instruments.

What do we have in the regulatory practice today?

We would have the National Commission develop draft documents, post it on its site, and then we would start to provide our comments. I’m lucky that as a Member of Parliament I would receive a response stating that, for instance, it is impossible to address my comment.

Meanwhile, other market participants would not receive any feedback at all. But I’m convinced that everyone, be it consumers, market participants, local authorities or Members of Parliament, have a right to submit their comments and should be entitled to stand their ground. This is a worldwide practice, rules of rulemaking, used by all regulators in the world. It is not until the regular has reviewed all the opinions of stakeholders that it gains the right to make a decision. This procedure must be put to paper and formalized. Moreover, the regulator will have to explain what the rationale was for its decisions, which of the comments were taken into account and which not, and why.

Now that we are analyzing the codes, I can see that the burden of all advance payments for gas is shuffled off on the consumer – advance payments for gas transportation, advance payments for distribution, advance payments for creating a reserve stock. If we take a look at how heat supply utilities operate we will see a gap which is absolutely man-made. The law on heat supply reads: «the consumer shall pay upon the supply before the 20th day of the month following the reporting month», but when it comes to gas, we are to pay in advance for the transportation, and before the 15th day of the month – for the supply.

Our Committee is prepared to serve as a platform that would transfer to the Parliament all proposed legislative amendments, but we also need support from the export community and market participants.

139

English

PA NEL IV-G

140

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Yaroslav PETROV KERI Member, Counsel at «Asters» Law Firm, Secretary of KERI Gas Regulatory Working Group, Ukraine

Let me remind you that in February 2016 a Working Group was established at the initiative of the Kyiv Energy Research Institute with the main purpose of finalizing the secondary legislation adopted in pursuance of the Law of Ukraine «On the natural gas market». The Group included the main gas market players, specifically, gas production companies, importers, traders, consultants, who are not immediate players in the market, rather support its operation. The task for the Group was to identify the issues that need to be introduced directly in the codes such as Gas Transportation System Code, Gas Subsurface Storage Facilities Code, Grid Code and other bylaws adopted in pursuance of the Law of Ukraine «On the natural gas market». However, when discussions started the issues turned out to be much more numerous and to pertain directly to acts of law. We promptly elaborated a letter to the name of the NCSREPU describing our proposed amendments to the GTS Code. To my knowledge, one or two proposals have been taken into account.

The list of issues tabled before the Working Group consists of some 20 items.

LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE GAS MARKET IN UKRAINE

The major issues of concern to the market players are those related to improvement of a funding mechanism to support market operation, specifically, financial provision for balancing services. This is where the proposals were numerous and diverse. Specifically, there were proposals to reduce the period within which such financial provision must be ensured down to a daily-basis funding, but we understood it would be difficult to ensure. Consequently, a decade-based financial provision of balancing services was proposed to apply in the transition period. It was also proposed to make it possible not only for Ukrainian but also for foreign banks to be guarantors of such financial provision.

Another important issue was related to reduction of the reserve stock provided for by the Law of Ukraine «On the natural gas market», the scope to be defined by the Ordinance of the Cabinet of Ministers of Ukraine. This issue falls within the competence of the Cabinet of Ministers, hence we have deferred a decision but will continue working on the issue within the Working Group.

Gas production companies raised the issue of equal opportunities in gas export from Ukraine. Indeed, the issue might be ill-timed in the context of the adverse market environment as applied to our gas production companies, but regardless of that such an opportunity should be granted, and we are working out respective proposals.

Still another issue was revealed – the one related to elimination of conflicts inherent in the gas supplier licensing process. This issue also must be raised and addressed, this time at the level of Verkhovna Rada.

There was an issue pertaining to gas nominations. The companies have faced a challenge related to that the GTS Code makes the procedure for changing of the scope of gas supply, before the physical delivery, very complicated.

Major gas consumers are expecting improvement of the procedures regulating the direct import of natural gas. Here is another good technical issue: elimination of discrimination when it goes about tariff design for gas transportation.

Naftogaz was identified to be in a dominant position in terms of taxation, tariff design and transportation. It is also unfair that Naftogaz is now enjoying a monopoly access to reverse-flow capacities on the side of Slovakia. The capacities in this direction should be re-procured from Naftogaz.

In view of the continued exchange rate fluctuations, the market players are puzzled with the fee for GTS access at the entrance point at the Ukrainian border being denominated in USD. We propose to set the price in UAH since it is the national currency of Ukraine.

In general, the issues are numerous, but one can be singled out since it is raised by the EU Energy Community Secretariat. It’s about making sure that all market participants have an access to such information as scope and directions of gas pipeline reservation, allocation procedures, conditions of transportation, supply and balancing. The information content of Ukrtransgaz official website shall meet the European requirements as regards site completeness.

Certainly, there remain many latent problems in the «gas» legislation, but the Working Group will continue identify these and look for ways to resolve them.

141

English

PA NEL IV-G

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

142

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

FINDINGS: The Law of Ukraine on the natural gas market and the secondary legislation package de facto came into force on January 1, 2016. However, the entrance into the new market environment turned out as a very complicated task for the market participants. In February 2016, at the initiative of the Kyiv Energy Research Institute a Working Group was established with a main task of refinement of the secondary legislation adopted in pursuance of the Law of Ukraine «On the natural gas market». The Group included the main gas market players, specifically, gas production companies, importers, traders, consultants, who are not immediate players in the market, rather support its operation. The task for the Group was to identify the issues that need to be introduced directly in the codes such as Gas Transportation System Code, Gas Subsurface Storage Facilities Code, Grid Code and other bylaws adopted in pursuance of the Law of Ukraine «On the natural gas market».

Traders striving to set up efficient gas trade in Ukraine also come up against the deficient legislation. First of all, it’s currency limitations. Any exporter operating in Ukraine is obliged to sell 75 % of its currency proceeds (as of 07.2016–65 %) immediately upon the receipt thereof at its intermediate account. In the meantime, it is absolutely ignored that for a gas trader money is the instrument it needs permanently, thus it cannot afford to continuously sell and buy foreign currency, given that the procedure of foreign currency procurement is also quite complicated in our country. In addition, there is a norm in Ukraine requiring that a currency payment be settled within 90 days after the contract is executed, by signing of a completion certificate, while a completion certificate for gas procurement can only be signed after the gas is pumped and measured physically. Hence, whenever the period of contract for the gas supply is quite long (for instance, it’s a forward gas contract), our gas traders would be faced with an insurmountable obstacle.

RECOMMENDATIONS: • There is a need to optimize the mandatory scope of a reserve stock envisaged for gas suppliers by the Law of Ukraine «On the natural gas market», but the scope of such a reserve stock is established by the Ordinance of the Cabinet of Ministers of Ukraine • The scope of financial provision that the gas suppliers must secure for the services on gas transportation and balancing needs to be revised.

• Resolve the conflict of laws regarding licensing of gas supplies, which has rendered issuance of licensing virtually impossible.

• Procedures for nomination and re-nomination of gas scope within the month of supply need to be improved.

• The fee for GTS access at the Ukrainian border entrance point must be denominated in UAH, not in USD. • The legislative obstacles to free gas movement across the Ukrainian border need to be lifted.

PANEL IV-Е.

LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE ELECTRICITY MARKET, SYNCHRONOUS CONNECTION TO ENTSO-E, REGULATION AND PROTECTION OF CONSUMER RIGHTS The law on electricity market and the law on regulator are being prepared for approval

by Verkhovna Rada pursuant to the Third Energy Package requirements and Ukraine’s commitments. The legislative recognition of and provision for the regulator’s independence is a key precondition for reforms. The new law on the electricity market must provide the required conditions for establishment of a demonopolized competitive and transparent electricity market, ensure protection of consumer rights, and create conditions for attracting investments.

In their presentations the panelists focused on the issues of electricity market liberalization, its regulatory specifics and legal aspects related to its synchronous connection to the ENTSO-E. Among the key tasks of the energy policy as acknowledged by the participants was protection of rights of the Ukrainian electricity consumers.

144

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Svitlana GOLIKOVA Member of KERI Strategic Board, Director of TransEnergoConsulting, moderator

Most of the Conference participants know that formerly Ukraine adopted the law on electricity market that complied with the EU Second Energy Package. Although the law is de jure in effect, de facto we find ourselves in the very market we started to work in back in 1998. The law on the electric power that regulates the industry would be amended almost every year, with two or more amendments coming every year. Various political forces were trying to tailor it to their own perspectives, but the law remained imperfect. Among the key faults of the electricity market are significant amounts of cross-subsidizing that today constitute as much as UAH 40 bln. annually, non-indicative electricity prices, a weak regulator.

NCSREPU has emerged to be kind of a political institution with its employees having seized to deliver the functions that rest with the regulator. Clear-cut legislation on the Regulator being unavailable, the electricity market would continuously stay in a turbulence zone. Perhaps not all consumers can see that, but the market players can permanently feel the NCSREPU, and along with it – the whole electricity market, fevering.

Now we are pursuing to reform the market by the European rules. I believe these rules are welcomed by most of the market participants, who can see that the new market will provide room for improved competition while reducing administrative interference. On the one hand, it is not so advantageous to them, on the other – it is essential for them to know how they will operate. It is crucial for the energy generating companies to be confident that they will not have to approach numerous officials or resolve their tariff issues outside the market through backstage arrangements. Such approach is inefficient for business operations. For this reason it would easier for business, especially for large business, to play by clear-cut understandable transparent long-term rules accepted by all market participants.

As regards the current amendments to the legislation, now there are two draft laws registered with Verkhovna Rada that significantly impact the future electricity market development. In the first place there comes the law on the electricity market: it was extensively

LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE ELECTRICITY MARKET, SYNCHRONOUS CONNECTION TO ENTSO-E…

discussed, but the government has changed, and unfortunately the law failed in the first reading. We hope the new government will not propose too many amendments to the draft law and submit it to Verkhovna Rada. The second draft legislation is enjoying a better fate: the law on the NCSREPU was approved in the first reading, which attends to a significant political and legislative breakthrough on the way of Regulator authorization as an independent collegial body. So far the Regulator has operated by the orders of the President of Ukraine.

It is no secret that every newly elected President of Ukraine would either seek to abolish the Commission, or have it merged, or split, or unifed replacing all of its members. Each and every President would seek to have it under sufficient control and subordinate to him and his Administration. The current President in office is no exception. This is why both the energy community, and consultants and experts from the European Union would recommend us to adopt the law on the Regulator and thus minimize a temptation to control the NCSREPU by hand.

While seeking to resolve the problems pertaining to the electricity market reforms, we should not disregard consumer problems, since the new market is intended to not only facilitate competitive commodity relations among its participants, but also to protect consumers, primarily residential consumers, medium- and small-size business. The role of their defender and arbitrator should rest with a power ombudsman whose rights and authority should be formalized in legislation. Kyiv Energy Research Institute plans to initiate a project that would facilitate the establishment of the power ombudsman institution. This institution will assist in pre-trial dispute resolution arising between residential or small-size commercial consumers and energy supply utilities. The process implies a huge job for legal counsels to do in the future. Establishment of a power ombudsman will add confidence to consumers, they will feel there is a body to protect them. I don’t think we are thus taking bread out of the Regulator’s mouth, who would every day receive up to 200 letters with consumer claims.

The NCSREPU is physically unable to respond to such a number of letters. That’s why we’ll be side by side with the Regulator, and I hope our initiative will find support both at the organizational and legislative levels.

Alexey ZAKHARCHUK Chief Legal and Regulatory Officer, DTEK, Ukraine

The new draft law on electricity market submitted to VR by the Cabinet of Ministers requires substantial refinement. Some 20 market participants, members of parliament and just market entities provided their comments to the draft law, such comments compiled into a 200‑page document. This document has been reviewed by members of parliament, and now we have arrived at an understanding which of the amendments need to be introduced and which not. I think it would be a good thing having the relevant Parliamentary Committee proceed in this direction. Since the draft law submitted by the CMU is 90% the same as Law No663 «On principles of functioning of the electricity market of Ukraine» the proposed amendments submitted directly by market participants and members of parliament are

145

English

PA NEL IV-E

146

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS: REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

designed to adjust the language of the European legislation to the Ukrainian realities and expedite introduction of ENTSO-E provisions in our market. Addressing comments from the market participants will in no way limit the rights of sponsors of the law. At the same time, it will speed up the implementation of the latter. All the more so as the draft law on the market regulator has already been approved in the first reading, with most of the issues to reside within the NCSREPU authority being in tune with and parallel to the law on electricity market. If it does not happen, it will take us long to refine the law on regulator itself, because as of today many of the law provisions refer to the regulator rights and authority granted by a corresponding Presidential Decree.

Many of the aspects of the law on regulator are related to the wholesale electricity market, as well as regulator’s authority to issue certificates, establish the price at which the electricity is to be sold to industrial facilities and domestic consumers. Al these issues may emerge as discordant with the new law on electricity market. Hence, it is crucial for the country to have these two laws move forward in parallel without lagging far behind from one another.

As regards the lawmaking process as such, it would be really appreciated if the lawmakers, members of parliament, could more actively involve market participants in the development of legislative acts that will follow this law. The law is intended to the benefit of the country, consumers, market entities, but for some reason the sponsors of the law would be very reluctant about listening to them. At the same time, it is the market entities, not consumers, who will fulfill the requirements of the law; it is them who precondition the introduction pace and efficiency of the new market model. We have an illustrative example not far to seek, which is Law № 663 that ought to be under trial implementation since January 1. But it never happened because the law would never be complied with. For this reason, it is essential to have the market entities more actively involved in the development of laws and bylaws.

I would also like to dispel a myth that the market entities are allegedly not interested in changing the market model. In fact it is not true, the market entities are the first to be interested in the introduction of those EU requirements that are designed to establish a fair competitive environment in the electric power sector. Today the worst evil resides with our legislative acts that prevent the competition from development in the right direction and to the right extent.

Lev PIDLISETSKIY Member of Parliament of Ukraine, Head of the subcommittee on electricity and energy transmission, Committee on fuel and energy complex, nuclear policy and safety, Verkhovna Rada of Ukraine

The government has changed. Consequently, all draft laws submitted by the previous government are being called off. To ensure these documents become governmental draft laws again, these must be revisited and reviewed by the Cabinet of Ministers. Taking into account all endorsements, such procedures last for months. Now we have two draft laws

LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE ELECTRICITY MARKET, SYNCHRONOUS CONNECTION TO ENTSO-E…

on the agenda. The first one is the law on regulator, and it is a great success that after its approval in the first reading we submitted it to the Committee for a repeat first reading, thus making the draft law Committee-driven, or parliamentary, not governmental. It is hoped that the law will progress fast.

As regards the second law, the law on the electricity market, the situation is somewhat more complicated. This law has been called off and is no longer on the table, but we pledge to expedite its review also. This draft law is fundamental and is absolutely a landmark in our power industry history. I hope it will not suffer the same destiny as Law № 663 that was approved, everyone applauding, but would remain unenforced.

As for dealing with this law, we have observed that the market participants have no wish to abolish this draft law. We need to work close together to improve it.

There is a further third document crucial for the energy market, which is draft law № 4310 on connection to grids. This is a government-initiated draft law and it is becoming invalid too. But in this case there is nothing to worry about because there already exist three others, alternative. These are more advanced and ambitious than the governmental one.

Once the new market emerges, our producers will be able to operate under market conditions, not under hand regulation, when the NCSREPU would be virtually used as a tool in a fight of one oligarchic clan against the other. It does more harm primarily to the consumers because for them the prices would only increase.

147

English

PA NEL IV-E

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

148

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Alexander MONDOVIC Regional Group Senior Advisor, ENTSO-E

Let me discuss with you what exactly NEC Ukrenergo is to do to become an observer in the ENTSO-E since a corresponding application has already been filed.

An applicant shall be a legal entity acting pursuant to the legislation of the country of residence. The next criterion is the candidate’s compliance with the requirements set forth in Article 9 of 2009/72/EU Directive. Pursuant to this Directive, a candidate shall not be an electricity producer, thus we are dealing with a principle of unbundling we should be conscious of all the time.

The next criterion requires that the domestic energy market of the state in which the candidate operates be physically connected to the EU electricity market. Our experts have already confirmed such a physical connection between the Ukrainian and EU power markets.

I would like to further add that although the Burshtyn power island represents that very component connecting our power systems there continue to exist many factors that need to be discussed and agreed upon.

I would also like to mention that it is only technical aspects that we discuss at our meetings – no political discussions or reviews of governmental leaders’ statements. We review membership issues in terms of technical feasibility of Ukraine’s power system integration into the ENTSO-E. The preliminary feasibility study on the connection of Ukrainian and Moldovan power systems to the power systems of European Union countries has been completed, its findings being positive. The full-scale integration of power systems requires implementation of a set of technical solutions, which will affect the activities of operators to be involved in

LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE ELECTRICITY MARKET, SYNCHRONOUS CONNECTION TO ENTSO-E…

the integration process. We suggest that Ukrenergo should set up a joint working group involving our experts so as we could resolve all technical challenges standing in the way of integration.

An example I would recommend Ukraine to refer to is the integration of the Turkish power system with ENTSO-E. Today the Turkish power system is operated synchronously with the European power system. The integration process was launched back in 2000, with the final agreement on Turkey’s membership in the ENTSO-E being signed as late as in 2015. I believe Ukraine is capable to manage it all faster, however, be ready for the integration process to last until 2020 at the least. Another thing to be accounted for is that the Turkish power system received significant investments – it was suffering from the very same problems as the Ukrainian system. The Turkish experts were highly result-oriented, and this is what we expect from our Ukrainian counterparts.

Stanislav MASEVYCH Electricity law expert, Project Office of the Energy Community Secretariat, Ukraine

I wanted to dwell on several aspects related to introduction of a new energy market that are crucial in terms of Ukrainian power system integration into the ENTSO-E. I hereby refer to the provisions that will be formalized in the secondary legislation. In the first place, it is unbundling of Ukrenergo, which is one of the fundamental preconditions for Ukrenergo to be certified as an independent grid operator pursuant to ENTSO-E requirements. Our partners need to see Ukrenergo released from the administrative influence on the part of the Ministry of energy, having transparent financial records and being prepared for corporatization that involves set up of a Supervisory Board consisting of independent experts.

Our European partners have repeatedly pointed to the need for extension of the competitive market fundamentals to make them applicable to the isolated Burshtyn power island.

It is widely known in Europe that the price for electricity exported from the Burshtyn power island to the EU is the price subsidized at the expense of the rest of the Ukrainian energy market. In other words, it appears that «rich» Ukrainians are paying for the «poor» Europeans, since the exporters would buy electricity from us at the wholesale market price, which is significantly lower that the price per kWh for most of the Ukrainian consumers. Thus, it would be fair if the Ukrainian market could have a corresponding amount of electricity coming, on a competitive basis, from the EU. The draft rules for distribution of transmission capacities between Ukraine and the EU have been developed, moreover, Ukrenergo and grid operators of the neighbouring countries should work together to establish a joint auction platform.

In addition, our team have developed and submitted to the regulator the rules of functioning of the retail electricity market. These provide for a simplified procedure for execution of contracts between a supplier and a consumer, including through the use of an on-line service as it is the case in the European countries. An important innovative approach lies in introduction of a separate contract with an electricity producer and a transmission service operator.

Since our oblenergos (regional power distribution utilities) are to be split into two entities,

149

English

PA NEL IV-E

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

150

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

a distribution grid operator and a transmission grid operator, these two entities need to provide different services.

Comparing the electricity and gas markets let me observe that unlike the law on gas market, the law on electricity market can only be passed after all associated bylaws are in place. In other words, the law on gas market has all the chances to be introduced in a prompt and successful manner. This can’t but give us ground for optimism.

Andriy PEREVERTAYEV KERI Member, World Bank Expert, Ukraine

As an expert, I believe that to resolve such a complicated issue we should split it into components and work with each of these separately. So long as at least the smallest constituent of a large problem remains unresolved, the issue will remain unresolved at large. The electricity market is very complicated sandwich-type issue involving problems that have been accumulating for decades.

As an example, let me mention the existing mechanism that levels the distribution tariff throughout the country, which is kind of a quasi-subsidizing designed to support the regions.

Each region has its own specifics and grid stretch that accounts for different transmission prices, however, such prices are deliberately made equal for all regions. The NCSREPU has already calculated the cost for it to abandon this regulatory practice. It turned out that the price for electricity transmission in the western regions of Ukraine could increase by 300–500%. Please note, it is not yet a transition to the new market model, it is merely an abandonment of one single non-market mechanism, a solution to one of the problems we have accumulated for the period of our inaction.

Another aspect is the lack of software tools that need to be in place for the grid operator to be able to function under the new market model. I hope we will resolve this issue by 2019 through EBRD loan programs.

There is a further self-standing issue, which is the low level of understanding between the Ukrainian and European experts rooted in the lack of understanding of each other’s technical terminology – as humble as that. I believe we must separately approach the issue of technical adjustment – an adequate expert level coordination is what we really need.

FINDINGS: Ukraine formerly adopted the law on the electricity market that complied only with the Second Energy Package of the EU Energy Community. Although the law is de jure in effect, de facto the electricity market remains very much the same as it was back in 1998.

Among the key faults of the electricity market as identified by the experts are significant scopes of cross-subsidizing that today amount to as much as UAH 40 bln. annually,

LEGAL AND REGULATORY ASPECTS OF ESTABLISHMENT OF A COMPETITIVE ELECTRICITY MARKET, SYNCHRONOUS CONNECTION TO ENTSO-E…

non-indicative electricity prices, and a weak regulator. NCSREPU has emerged to be virtually a political institution with its employees having seized to deliver the functions that rest with the regulator. Clear-cut legislation on the Regulator being unavailable, the electricity market would continuously stay in a turbulence zone.

Attempts are underway to reform the market by the European rules. There are two draft laws registered with Verkhovna Rada that significantly impact the future electricity market development, which are the draft law on the electricity market and the draft law on the NCSREPU. The new draft law on the electricity market submitted to VR by the Cabinet of Ministers requires significant refinement. At the same time, many of the issues dealt with in the law on the regulator pertain to the wholesale electricity market, the regulator’s authority to issue certificates and adopt the electricity price for industrial facilities and domestic consumers.

All these issues may emerge as discordant with the new law on the electricity market. Hence, it is crucial to have these two laws move forward in parallel.

Establishment of a new electricity market in Ukraine is essential in the context of Ukraine’s power system synchronization with the ENTSO-E. The European partners have repeatedly pointed to the need for extension of the competitive market fundamentals to make them applicable to the isolated Burshtyn power island. The European experts observe that the electricity exported from the Burshtyn power island to the EU countries is sold at the price that is subsidized at the expense of the rest of the Ukrainian energy market.

While seeking to resolve the problems pertaining to the electricity market reforms, we should not disregard consumer problems, since the new market is intended to not only facilitate competitive commodity relations among its participants, but also to protect consumers, primarily residential consumers and the small-size business. The role of their defender and arbitrator should rest with a power ombudsman whose rights and authority should be formalized in legislation.

RECOMMENDATIONS: • Efforts on refinement and finalization of draft laws on the electricity market and on the NCSREPU must be concurrent and consistent.

• Ukraine must establish an institution of an energy ombudsman, that would primarily represent the interests of consumers for the purposes of balancing of all market participants’ interests.

• NEC Ukrenergo must be unbundled, which is one of the fundamental preconditions for Ukrenergo to be certified as an independent grid operator pursuant to ENTSO-E requirements.

• NEC Ukrenergo and ENTSO-E must set up a joint working group to resolve all technical challenges that interfere with Ukraine’s power system integration into the ENTSO-E.

151

English

PA NEL IV-E

SPEAKERS AND MODERATORS BIOGRAPHIES Independent expert and a strategic analyst on economic and energy security issues; specialist in oil and gas infrastructure development, investments and corporate governance. Initiator and active participant in the public debate on the reform of the Ukrainian oil and gas sector on a competitive basis, integrated energy infrastructure development and reorganization of Naftogaz of Ukraine. Adviser to the Prime Minister of Ukraine in 1998–1999 and Minister of Transport and Communication in 2001–2002. He also advised the Deputy Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine in 2003–2005 Olexander Narbut KERI President and Chair of the Strategy Board, Ukraine

Gabriele Baumann Head of representative office in Ukraine, Konrad Adenauer Foundation

Mrs. Gabriele Baumann studied Slavonic philology and Eastern European history in Berlin, Vienna and Munich and obtained Master’s degree in 1987. From 1987 to 2000 she worked as a translator and project manager in various companies and had work experience in Belarus, Russia and Uzbekistan. She began to work at Konrad Adenauer Foundation (KAS) in 1994. From 2000 to 2005 Mrs. Gabriele Baumann led the KAS Office in Saint Petersburg and presented KAS in the Northwest of Russia. Thereafter, she worked at the central Office of KAS in Berlin as Head of division for Central and Eastern Europe (2005–2008) and as Head of domestic programmes department (2008–2012). Mrs. Gabriele Baumann is Head of KAS Office in Kyiv since June 2012.

Minister of fuel and energy of Ukraine (2000–2001, 2002–2004).

Chairman of the National Agency of Ukraine for Energy Efficiency (2009– 2010). Mr. Ermilov graduated from Kyiv Polytechnic Institute in 1982 as an engineer-mechanic with specialization in construction of steam generators and from National Academy of Management in 1999 as a Master in Financial Management. Public servant I rank since 2009. Mr. Ermilov is honored Power Engineer of CIS. Sergiy Yermilov Member of the Advisory board, Competition development fund, Ukraine

Volodymyr Demchyshyn Minister of energy and coal industry of Ukraine

Volodymyr Demchyshyn graduated from the International Economic Relations department of Lviv State University in 1998. He gained a degree at Viadrina Frankfurt University in 2001, an MBA degree at the University of Kansas School of Business (USA) in 2003. Mr. Demchyshyn was the Chief Economist at Ernst&Young in 2003–2006. From 3 December 2006 to November 2008 he worked in ING Bank (Ukraine), where he became the Vicepresident. Mr. Demchyshyn was the Director of investment banking services department at Investment Capital Ukraine in 2008–2014. In August 2014 Volodymyr Demchyshyn became the Head of the National Committee for government control of energy and municipal services. Mr. Demchyshyn occupies his current position since December 2014.

Mr. Woellert had experience in the European telecommunications industry before joining the European Commission in 1995. At the European Commission he extensively dealt with EU–Russia energy and climate relations, including a 5years term at the EU Delegation in Moscow. Currently Mr. Woellert is coordinating climaterelated issues in the EU’s research, innovation and demonstration programmes. The comprehensive approaches to innovation and how they can be implemented by the European Union are among his main professional interests.

Torsten Wöllert Head of Energy and Environment, Support Group for Ukraine, European Commission

Volodymyr Omelchenko, M ember of KERI Strategy Board, Director for Energy programmes, Razumkov Centre

Mr. Vladimir Omelchenko is a leading expert in Ukraine’s energy sector.

He has worked as an expert in Razumkov Centre and National Institute of International Security Problems. Before that Vladimir has worked in NJSC Naftogas of Ukraine in charge of oil transportation section and in the Ministry of economy of Ukraine as a senior expert at the division of oil, gas and petroleum refining industry. Mr. Vladimir Omelchenko authored over 50 scientific papers and oped publications. Mr. Omelchenko took part in development and implementation of international energy projects and scientific research in international energy policy. He graduated Kyiv Polytechnic Institute, Department of Chemical Engineering.

153

English

SPEAKERS AND MODERATORS BIOGRAPHIES

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

154

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Ms. Petrov graduated from Moscow State University in 1992. She is the member of the board of directors of two Russian Banks and stock fund advisory board. Marina Petrov has been working in the Bank for Reconstruction and Development since 1995. She worked at the Department of cooperation with financial institutions.

Marina Petrov, Deputy Director, Ukraine at EBRD

2000–2004 a finance analyst in SARS Capital. 2007–2011 the Head of the Ukrainian business direction in UBS investment bank. 2011–2012 the Head of Investment Banking management of investment company Renaissance Capital in Ukraine and Central and Eastern Europe. 2014 a Deputy Head of the Prof Altius Management Inc. 2014 the Head of the State Fiscal Service of Ukraine. From 2015 the Head of the State Property Fund of Ukraine.

Igor Bilous, Head of the State property fund of Ukraine

Oksana Gantseva Coordinator of KERI Gas Regulatory Working Group, Director of PICK Energy Consulting LLC (Ukraine), Ukraine

After graduation from Kyiv National University named Shevchenko Oksana Gantseva became a post-graduate student of the Institute of oriental studies named Krymskiy where she has written the research «Iranian language purism». From 2003 to 2013 she worked as a senior specialist of the international division of the National Joint Stock Company “Naftogaz of Ukraine” where she was engaged in gas diversification projects, including the project of reverse gas supplies from Europe to Ukraine, and coordination of foreign oil and gas producing projects of Ukraine. Has the Diploma of Lawyer issued by the Kyiv National University named Shevchenko. After changing the vector of the gas sector development Oksana Gantseva had to resign from Naftogaz and establish her own gas consulting company PICK Energy Consulting Ltd. which performs marketing and legislative researches and modeling of the Ukrainian gas market elaborating new models of interaction between the gas market participants.

Hilmar Enke, Head of Representative office, Uniper global comodities SE, Germany

Mr. Enke got a degree from Kyiv Polytechnic Institute as an engineer in automation of thermal energetic processes at thermal power stations.

Mr. Enke participated in construction of the gas pipeline «Soyz» 1975–1978.

He was a shift manager at 500 MW-blocks at the thermal power station «Boxberg» in 1979–1984. Mr. Enke participated in the construction of gas pipelines «Urengoi–Pomary–Uzhgorod» and «Progress» in 1984–1989.

He participated in construction of Krivoi Rig Ore–Concentrating Plant in 1990–1992. Mr. Enke builds up the representative office for Ruhrgas AG beginning since 1992. The office changed its name to E.ON Ruhrgas AG, E.ON Global Commodities SE and now Uniper Global Commodities SE.

Mr. Sedlacek j oined the gas sector in 1994. Since then he worked in various positions in gas transmission part of SPP. After unbundling of the company he worked for the transmission system operator Eustream, heading among others contracting, business development and regulatory issues on national and European level. During his career within Slovak gas industry he was responsible for a number of projects dealing with gas transmission capacity sales, energy legislation development as well as interconnections with neighboring countries.

Milan Sedláček Member of ENTSO-G, Director of commercial and regulatory affairs at Eustream a. s., Slovakia

Paul Shapiro Senior Banker, European Bank for Reconstruction and Development, Natural Resources Department

Mr. Shapiro joined EBRD in 1994 in Privatisation and Restructuring and Early Stage Equity moving to Natural Resources in 2000. Since then he has led numerous debt and equity financings/projects in upstream, midstream and downstream oil and gas sectors. Mr. Shapiro is also a past Director of Lamor Clean Globe International, a Finnish oil spill response company and currently a NonExecutive Director of Galnaftogaz. Prior to joining the Bank, Mr. Shapiro was a Vice President of Den norske Bank in their Oil and Gas unit in Norway having begun in their LBO unit in New York. Prior to that he was with Bank of America in their corporate division and Capital Markets Group where he was originally trained and worked in Structured Finance.

155

English

SPEAKERS AND MODERATORS BIOGRAPHIES

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

156

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Linked professionally with Polish natural gas sector for more than 10 years. In the position since February 2016. Mr. Sieradzki has experience in construction of LNG Terminal in Swinoujscie at Polskie LNG SA, and in Polish Ministry of economy in the Oil and gas department, as well as in the supervisory boards of various companies of the PGNiG Group. Mr. Sieradzki graduated with a degree in management from Cracow University of Economics and in financial management from Kozminski University.

Slawomir Sieradzki Deputy director development division, Gaz-System, Poland

Hendrik Pollex Business area manager, System operation, ENTSO-G

Mr. Pollex studied mechanical engineering supplemented with commercial and management education. Mr. Pollex has been with ENTSO-G since September 2012. Mr. Pollex has been working in the gas industry for more than 30 years, holding positions at former BEB Erdgas Erdöl GmbH, Shell Energy Europe, Gas Transport Service Netherlands and Gasunie Services Deutschland. Hendrik has been involved in most parts of the gas business value chain but mainly in the operations area. He was heading the dispatching center and the transport capacity department of Gasunie Deutschland. He established the balancing department within Gasunie Deutschland and was responsible for the operational part of the German balancing zones Gaspool and Aequamus.

Mr. Laktionov has 15 years of experience in the gas sector. He worked at the industry consulting companies and private gas-producing companies.

Olexander Laktionov H ead of department for business development and reformation, NJSC Naftogaz of Ukraine

Mr. Ulyda worked for a year as an engineer at the Power and electrification Ministry, and for two years as an engineer of Specialized separated department «Energorynok» at the National energy company UkrEnergo. Mr. Ulida was the principal specialist, head of department, Deputy Head of General Directorate for the international cooperation at the Ministry for fuel and energy of Ukraine. Mr. Ulida was the Deputy director of external economic relations and international cooperation at the Ministry for fuel and energy of Ukraine and Deputy financial director at the state enterprise Energorynok in 2005–2007. During the next five years Vadym Ulyda was Deputy financial director, Deputy commercial officer, Advisor to the external Vadym Ulyda Deputy Minister of energy and coal industry economic relations director at SE Energorynok. From February 2013 to March 2014 he was an Advisor to the General Director of Public Joint Stock Company (2014), President at the Donbasenergo. Mr. Ulyda has been working as the Deputy Minister of energy Supreme council of energy auditors and and coal industry of Ukraine March to December 2014. energy managers of Ukraine

Mrs. Bolborici graduated from the University Politehnica of Bucharest in 1996 and obtained the Ph.D. diploma at University Politehnica of Bucharest in 2010 for «Contributions regarding the building of a territorial dispatcher training simulator». She worked at ICEMENERG research institute in Bucharest in 1996–1999, and was involved in building training simulators for substation operators. Mrs. Bolborici worked for CNTEE Transelectrica SANational Dispatching Center 1999–2010. Since then she works at CNTEE Transelectrica SA for Network Development and in the present is the manager of the department.

Daniela Bolborici Head of Network development office, CNTEE Transelectrica SA, Romania Deputy Head of the prospective development and eurointegration Department, SE NEC Ukrenergo

Sergiy Kornyush Deputy Head of the prospective development and eurointegration Department, SE NEC Ukrenergo

157

English

SPEAKERS AND MODERATORS BIOGRAPHIES

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

158

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Sergiy Chekh Advisor to the Minister of energy and coal industry of Ukraine

Katerina Karali, Member of the Energy Community Secretariat’s сonsultancy project team in Kyiv

Jaroslav Kubinec Executive Director of Trade department, S lovak electricity transmission system a.s.

Sergiy Chekh started his career as an electrical fitter at the maintenance department of substations services at Dnipropetrovsk HV Electric Network Enterprise Dniproenergo. He was working as electrical fitter at Dniproenergo for one year. Later on he was working as the Engineer, Production Supervisor, Deputy Department Chief, Chief of relay protection, logic units and electrical measurement Department for six year totally at the same enterprise. Sergey was working as the Director of LLC Asteroid for one year. During the next four years he was working as the Department Director and Acting President at NJSC E nergy Company of Ukraine. From March 2008 till March 2010 – Mr. Chekh was the Director for Capital Construction, Deputy Chairman of the Board and Commercial Officer at JSC Kyivenergo. Mr. Chekh has been Deputy Minister of energy and coal industry of Ukraine 2011–2014.

Mrs. Karali specializes in electricity and natural gas sectors’ restructuring, market analysis and detailed market design. She has provided advice to a number of governments, system operators, regulators, power utilities, and other electricity and natural gas organizations, regarding energy markets’ design, markets’ valuation, balancing mechanisms, ancillary services procurement, congestion management, tariffs design and regulation, including public service obligations, active and passive demand side response and RES utilization for balancing purposes. Mrs. Karali has been providing consulting services to energy regulators and transmission system operators (TSOs) with regard to markets structuring for over 17 years.

He has started his professional carrier at the Slovak energy company, that time the only energy company owned by the state, which controlled the heat and electricity generation, transmission and distribution. He has continued his professional carrier as an executive director of trade for the transmission system operator SEPS, a.s. Mr. Kubinec has more than 20 years experience in the energy sector from which 10 years on a highmanagement level. He is a member of the Market Committee ENTSO-E. He is responsible for creation of the legislative and technical environment necessary for opening of the electricity market at the level of the TSO, cooperates with Regulator and government bodies. One of his main task is market cupling, creation of the independent market operator and leads the project of GCC with ČEPS and later with MAVIR. As an advisor of the Chairman of the Regulatory Office in Network Industries in Slovakia he is responsible for EU-Twinning Project «Support of the National Energy and Utilities Regulatory Commission in the Process of Electricity Market Reform».

Jim Hogan Director at Tetra Tech, USA

Mr. Hogan earned professional qualifications CPA, CVA, CGMA, holds an MBA from Rutgers University and a BA from Holy Cross College. Prior to joining Tetra Tech as a Director, Mr. Hogan spent his career with Price Waterhouse and Arthur Andersen as well as PA Consulting. He has been a public utility sector specialist for 38 years. Internationally, he has worked in 30 different countries in Africa, Asia, The Balkans, The Caribbean, Europe, North America and the Arabian Peninsula and he has successfully completed a broad range of management, technical and financial assignments for 50 electric utilities and 20 regulators and energy ministries in 23 countries. He was resident project director on four complex, largescale power sector reform and preprivatization programs for the U.S. Agency for International Development, the UK’s Department for International Development (DFID) and The World Bank.

Since 1994 has been working at companies operating in the fuel and energy complex of Ukraine. Has hold managerial positions at major companies of Ukraine’s fuel and energy complex: OJSC Pavlogradvugillya – Finance and Economy Director (2004–2006), OJSC Dniproenergo – Deputy Chair of the Board, Finance and Economy Director (2006–2010), SE Energorynok – Company Director (2010–2014). Honoured Energy Engineer of Ukraine.

Sergiy Bedin Director of the Center for Implementation of a new market model, Advisor to the President of SE NNEGC «Energoatom» since May 2014.

Pavol Hamžík Ambassador-at-Large for energy security, Ministry of foreign and european affairs of the Slovak Republic

Pavol Hamžík became Ambassador-at-Large for energy security at the Ministry of Foreign and European Affairs of the Slovak Republic in 2014.

Before that he served for almost five years as Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Slovak Republic in Ukraine. Between 2006–2009 he was also the Foreign Policy Advisor to the Prime Minister, Advisor to the Foreign Minister and Plenipotentiary of the Prime Minister for Lisbon Treaty Negotiations. Pavol Hamžik has an extensive diplomatic career and prior to Slovakia becoming a member of the EU in 2004 he also served as Deputy Prime Minister for European Integration (1998–2001), Member of the Convent on the Future of the EU as the representative of the Slovak Parliament (2001– 2002), Deputy of the Slovak parliament and one of the leaders of the Slovak Governmental Coalition (1998 – 2002), Minister of Foreign Aff airs of the Slovak Republic and member of the National Security Council (1996–1997) and Head of delegations to number of other key international institutions (including OSCE, CFE, Open Skies).

159

English

SPEAKERS AND MODERATORS BIOGRAPHIES

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

160

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Graduated from Vadim Hetman Kyiv National Economic University, master’s degree in International Finance. Since 2015 works at NJSC Naftogaz of Ukraine. 2012–2015 – manager advisory services at Grant Thornton Ukraine. 2007–2011 – audit manager at Legis LLC.

Victoria Vorochek Head of Oil and Gas Sector Reforms Division

Deputy director for Foreign investment department at Polish Information and Foreign Investment Agency 2001–2006. State aid and Energy attache (First Secretary) Permanent representation of the Republic of Poland to the EU 2006–2013. Permanent representation of the Republic of Poland to the EU 2011–2013. Ministry of foreign affairs of the Republic of Poland since January 2014.

Adam Janczak Deputy Director, EU climate and energy policy, Ministry of foreign affairs of the Republic of Poland

Pál Ságvári Ambassador-at-Large for energy security at Ministry of foreign affairs and trade of Hungary

Pál Ságvári holds a Master’s Degree in international business administration from University of Pécs. He speaks English, French and Hungarian. Pál Ságvári was appointed to the role in 2016 and he is also director general for emerging security issues in the Ministry of foreign affairs and trade. Prior to his current positions he was director for energy policy in the Ministry of National Development between 2011–2014 where he was responsible for working out Hungarian energy strategy. He was also coordinating regional energy market development projects such as NorthSouth Energy Corridor, Hungarian-Slovak gas interconnector, Nabucco, South Stream, CEEGEX, CEEE Forum, V4 Gas Forum, Electricity Market Coupling. He started his career in the private sector. He also held different key expert positions in GDF Suez Hungary in the field of natural gas and electricity supply.

Alyona Babak, M P, Deputy Head of the Verkhovna Rada committee on construction, urban development and housing, Ukraine

Lev Pidlisetskiy MP, Head of subcommittee on electricity and energy transmission, Committee on fuel and energy complex, nuclear policy and security, Verkhovna Rada of Ukraine

From 1998 and until now Mrs. Babak has been a sole proprietor, leader of international projects, senior specialist on questions of pricing and financial management in the housing-and-municipal and local development domains. From 2004 and until now she has been a member of the board and a cofounder of Ukrainewide charity organization «Local development institute», where she is a financial management and pricing in the housingandmunicipal domain specialist. Besides, she is a member of a working group on questions of reformation of housing and municipal services at Ministry of regional development, building, housing and municipal services of Ukraine. She is as well a member of scientificallyconsultative advice board at the National commission that carries out government control in the field of municipal services.

In 1999 graduated from Lviv Polytechnical University, financial department. In 1997 studies at Coventry University (UK), faculty of international studies and law. In 2001 took the position of Director at JSC «Halenerhobudprom», Chairman of the board since 2003. Since 2006 Mr. Pidlysisetskiy occupied the position of the Chairman of the Board at JSC «Pivdenzahidelektromerezhbud». Co-owner and managing partner of Chudo tour Ltd., the first regular sightseeing tours in Ukraine with specialized tourist vehicles. He was an initiator of the NGO Lviv Tourist Alliance and held the position of the President in 2013. Member of Lviv Competitiveness Board since 2010. Since 2014 he is a Member of Ukrainian Parliament.

Currently he is a chief executive, leader of the strategy and development of business department, a member of Urktransgaz from 2015. Upon receiving his diploma he worked for 2 years as an analyst in GPIInvest. Almost three years he spent or a role of the director general and joint owner of Coliseum Ltd. Next three years Serhij Makogon worked as an IT-manager of Ericsson company in Ukraine. For the next few years he worked in Morgan Stanley and Deloitte. For almost seven years he was employed by Microsoft .

Sergiy Makogon Executive Director, PJSC Ukrtransgaz, Ukraine

161

English

SPEAKERS AND MODERATORS BIOGRAPHIES

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

162

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Yaroslav Petrov KERI Member, Counsel at law firm Asters, Ukraine

Since 2010 works at Asters (Shevchenko Didkovskiy & Partners till 2008). Prior to joining Asters Mr. Petrov worked at Volkov & Partners Law Firm, Baker&McKenzie CIS Limited, CMS Cameron McKenna LLC, and was seconded to Shell Ukraine Exploration and Production I LLC. Mr. Petrov focuses on energy law projects (oil and gas, renewable energy), dispute resolution (international arbitration, commercial litigation) and white collar crimes. In 2010–2011 Yaroslav Petrov was a secretary of the Fuel and Energy Committee of the American Chamber of Commerce in Ukraine. Mr. Petrov takes an active part in the work of the Energy Committee of the European Business Association, the American Chamber of Commerce, as well as KERI, the Ukrainian Wind Energy Association, the Association of Alternative Fuel and Energy Market Participants of Ukraine (APEU), GreenEnergy Initiative of ICC Ukraine. Graduated from Stockholm University, LL.M in International Commercial Arbitration, and Donetsk National University, LL.M in Commercial Law. The specialty if Mr.Radchenko is oil and gas, mineral resources, conventional and renewable energy sources and the Kyoto Protocol. Vitaly recognized in Chambers Europe 2012–2014 best lawyers Energy and Natural Resources of Ukraine. Vitaly is an active member of Fuel and Energy Committee of the European Business Association in Ukraine, co-chairman of the Energy Committee of the American Chamber of Commerce and, in addition, a member of the Association of international oil negotiations (AIPN)

Vitaliy Radchenko Partner at CMS Cameron McKenna LLC, Ukraine Mrs. Golikova works in the field of energy consulting and transport law since 1996. She specializes in regulatory policy, energy law and the organization of the energy markets. Participated in the work on the adaptation of Ukrainian energy and transport to the European legislation, laws «On Electric Power Industry», «On the basis of the electricity market of Ukraine» and the reform of the electricity industry. Advises NERC, Ministry of Energy, the Verkhovna Rada of Ukraine. Graduated from Odessa State University and the Joint Vienna Institute. State Prize of Ukraine.

Svetlana Golikova Member of KERI Strategy board, Head of Transenergo Consulting, Ukraine

Mr. Zaharchuk has got higher legal education. He owns diplomas from the joint programs: KMBS (Ukraine) and DTEK Academy «Energy of Knowledge», INSEAD (France) and DTEK Academy «Energy of the Leader». From November, 2008 he has worked in DTEK on leading positions. In 2012 he was appointed a Deputy director on regulatory and legal questions, and in August 2014 – Director on regulatory and legal questions of DTEK.

Olexiy Zakharchuk Chief Legal and Regulatory Officer, DTEK, Ukraine MSc is senior advisor in the System Operations section of ENTSO-E in Brussels. He looks back to more than 30 years of carrier mostly in TSO business. He accomplished his education and first years of carrier in Serbia.

Then, he worked for over a decade with an electricity utility maintaining also the transmission grid in Germany and, later on within the scope of the liberalization process, with one German TSO. He also accomplished three years of work with EdF in France and six years with the Swiss TSO Swissgrid. The last five years he works with ENTSO-E. He is an expert for transmission system operation.

Alexander Mondovic Regional Group Senior Advisor, ENTSO-E

Candidate of engineering sciences. Worked as an engineer and manager at the various units of the Ministry for fuel and energy, Department of energy supply at the energy holding company DTEK. Worked as an assistant of the Head of the Committee on Fuel and Energy Complex of Ukrainian Parliament, nuclear policy and nuclear safety, Adviser of the Deputy Prime Minister of Ukraine. Head of the National and Utilities Regulatory Commission of Ukraine in 2006–2007. In 2007 Director of the State enterprise «Energorynok». In 2011 Member of the National and Utilities Regulatory Commission of Ukraine.

Since 2015 Mr. Rogozin is a Vice President of All-Ukrainian Public Organization Energetic Association of Ukraine.

Olexander Rogozin, Vice-president Ukrainian energy association, Ex-head of national energy regulator

163

English

SPEAKERS AND MODERATORS BIOGRAPHIES

INTEGRATION OF UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS:

164

REFORMS AND COOPERATION BY THE CENTRAL EUROPEAN PARTNERS

Stanislav Masevych is the main energy lawyer at the strategic energy projects related to integration of the Ukraine electricity system towards EU – the Project of European Energy Community on preparation secondary legislation for new electricity market of Ukraine, and at the EU Commission Project on synchronization of Ukraine energy system to ENTSO-E. Prior to that, he was the legal advisor at the Ministry of energy in preparation of the new electricity market law draft, and exercised legal support in different energy projects at law firms. Together with Ukrainian law degree, he received master of international commercial law (LL.M) at the University of York (UK).

Stanislav Masevych, Electricity law expert, Project office of the Energy Community Secretariat, Ukraine

A director of development of the Ukrainian power exchange (2010–2013).

The accredited expert at Committee of Verkhovna Rada of Ukraine on fuel and energy complex, nuclear politics and nuclear safety questions.

Andriy Perevertayev, KERI member, specialists at World Bank project

IНФОГРАФІКА IFOGRAPHICS

Eustream is operating major EU gas transit corridor

Схема 1. Eustream обслуговує основний газотранзитний коридор ЄС

Схема 2. План розвитку газотранспотртної інфраструктури Польщі

165

166

ІНТЕГРАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄС:

РЕФОРМИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ПАРТНЕРАМИ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Схема 3. Поточний стан, цілі та приоритети нафтотранспортної системи України

Схема 4. Міжкордонні шляхи електропостачання Словаччини у 2015 (ГВт)

ГО «Київський інститут енергетичних досліджень» заснований наприкінці 2013 року групою провідних українських експертів у енергетичному секторі для організації поглибленого багатостороннього діалогу, спрямованого на розробку сучасної енергетичної політики, ефективного діалогу «експерти – влада – бізнес – суспільство», реформування та підвищення ефективності управління в енергетичній галузі, зміцнення енергетичної безпеки України, налагодження плідної міжнародної співпраці. Основні завдання та напрями діяльності KERI: Проведення комплексних аналітичних досліджень у галузі енергетики, аналіз впливу енергетики на економічні, екологічні, соціальні процеси в державі; Надання експертних, консультативних та наукових послуг для прийняття рішень щодо реформування енергетичної галузі, підвищення її ефективності, стійкості, екологічної чистоти та зниження енергоємності національної економіки; Сприяння розвитку конкурентного енергопрофіцитного ринку в Україні з вільним вибором споживачем постачальників енергетичних продуктів та послуг, принципах балансу економічно-правової доцільності та соціальної справедливості, сервісної моделі влади, побудови громадянського суспільства; Розробка рекомендацій органам влади, громадським організаціям, суб’єктам підприємницької діяльності, міжнародним організаціям пропозицій щодо пріоритетних напрямів та змісту необхідних реформ енергетичної галузі та шляхів її здійснення; Організація і проведення просвітницької діяльності, аналіз та роз’яснення існуючих проблем розвитку та реформ енергетичного ринку, пошук шляхів їх вирішення, покращення поінформованості громадськості; Налагодження зв’язків, обміну досвідом та співпраці з українськими та іноземними громадськими, професійними об’єднаннями та організаціями, в галузі досліджень економічного і політичного розвитку ринку енергетики.

Kyiv Energy Research Institute (KERI) was founded in late 2013 by a group of leading experts in the Ukrainian energy sector to organize an in-depth multi-stakeholder dialogue «experts – Governmentbusiness – society» aimed at developing an effective energy strategy and policy, reforming and improving the efficiency of the energy sector governance, enhancing energy security of Ukraine and developing fruitful international cooperation.

The main aims and objectives of Kyiv Energy Research Institute: Conducting complex analytical studies in the field of energy, assessments of the impact of energy on the economic, environmental and social processes in the country; Providing expert, advisory and research services for decision makers on reforming the energy sector, improving its efficiency, sustainability, environmental safety and reducing the energy intensity of the national economy; Promoting establishment of competition-based profit-making energy market in Ukraine with the consumers having a free choice of suppliers of energy products and services, with balanced economic and legal feasibility and social justice, service model of government, and strengthened civil society; Development of recommendations to public authorities, NGOs, businesses, international organizations for priority areas and content of the necessary energy sector reforms and their implementation pathways; Organizing and conducting educational activities, analysis and clarification of existing development issues and the necessary energy market reforms, finding the ways to resolving the challenges, working to improve public awareness; Establishing networking contacts and links, sharing the experience and launching cooperation with Ukrainian and foreign NGOs, professional associations and organizations in the research of economic and energy policy development.

UKRAINIAN AND EU ENERGY SYSTEMS INTEGRATION Reforms and cooperation with Central European partners

The Third International Energy Conference proceedings

www.keri.org.ua