Modern-pharmacy_2021_07_web

ИЮЛЬ 2021

ÊÈÑËÎÒÀ ÀÖÅÒÈËÑÀËIÖÈËÎÂÀ

ÒÀÁËÅÒÊÈ ÊÈØÊÎÂÎÐÎÇ×ÈÍÍI 100 ìã № 50 i № 100 ÏÅÐÅÂÀÃÈ ÀÖÅÊÎÐ ÊÀÐÄIÎ 100 ìã • Доведена еквiвалентнiсть оригiнальному препарату1,2.

• Доза 100 мг забезпечує достатнiй антиагрегантний ефект для профiлактики тромбоутворення3.

• Високий профiль безпеки порiвняно зi шлунковорозчинними формами3,4.

• ÀÖÅÊÎÐ ÊÀÐÄIÎ бере участь в урядовій програмі «Доступні ліки»5.

ÄËß ÇÍÈÆÅÍÍß ÐÈÇÈÊÓ IÍÔÀÐÊÒIÂ ÒÀ IÍÑÓËÜÒIÂ

6

ОЧІКУЙТЕ

Îáèäâі ôîðìè âèïóñêó ÀÖÅÊÎÐ ÊÀÐÄIÎ ó ïðîãðàìі «Äîñòóïíі ëіêè»

1. Кравченко И. Совет экспертов: современные подходы к терапии пациента кардиологического профиля. Здоров'я України. 2016. № 11–12 (384–385).

2. Методичні рекомендації по застосуванню процедури біовейвер при реєстрації генеричних препаратів у твердій формі системної дії з негайним вивільненням. Проект. ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України, 2006. 3. Запровальная О.Е., Копица Н.П., Крайз И.Г. и др. Сравнительное исследование эффективности и переносимости двух лекарственных форм ацетилсалициловой кислоты: Ацекор Кардио и ацетилсалициловая кислота с защитными агентами. Новости медицины и фармации. 2016. № 10 (584). C. 14–19. 4. Gessner U., Lata G., 2003. 5. Наказ МОЗ України від 18.02.2021 р. № 294 «Про внесення змін до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, станом на 10 лютого 2021 року»; http://www.apteka.ua/article/584554.

6. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Ацекор Кардіо.

microkhim.com.ua

Ацекор Кардіо Р.П. UA/9628/01/01. Наказ МОЗ України №192 від 24.01.2019 р. Інформація для професійної діяльності медичних і фармацевтичних працівників. Інформацію надано скорочено. Перед призначенням треба ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу.

ДОДАЙ СОБІ ВПЕВНЕНОСТІ РАЗОМ З

НОРМОВЕНом

Літній сезон нерозривно пов’язаний зі спекою. Однак саме під час спеки багато жінок відмічають появу набряклості ніг, судинних зірочок та відчуття тяжкості в ногах. Додатковим фактором також є неестетичний вигляд ніг з «павучою сіткою», що змушує у період високих температур відмовитися від коротких суконь, спідниць та шортів. Причиною вищеназваних змін може бути варикозна хвороба.

Як швидко перевірити себе на схильність до варикозного розширення вен? За допомогою короткого тесту ви зможете оцінити стан вен нижніх кінцівок та визначитися з лікувальною тактикою.

РЕЗУЛЬТАТИ ТЕСТУ НА ВАРИКОЗ ■ Від 5 до 15 баллів. Швидше за все венозна система нижніх кінцівок здорова та не потребує спеціального лікування, особливо, якщо немає скарг на втому і набряки. Дотримуйтесь правил профілактики варикозу (нижче), що допоможе попередити або відтягнути початок розвитку хвороби. НОРМОВЕН можна приймати для профілактики.

■ Від 20 до 45 балів. Цей результат свідчить про наявність варикозу в початковій стадії розвитку. На цьому етапі необхідно звернутися до лікаря для подальшого визначення тактики лікування. НОРМОВЕН потрібен, щоб уникнути ускладнень захворювання.

■ Від 50 до 70 балів. Така сума балів характерна для варикозу розгорнутої стадії. Терміново потрібно звернутися до лікаря! Тривало існуючий варикоз призводить до тромбозу вен, який може призвести до фатальних наслідків, а саме — тробоемболії легеневої артерії. Терміново лікуватися НОРМОВЕНом, щоб не отримати більш тяжких наслідків.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, варикозне розширення вен діагностується у 30–40 % жителів по всьому світу. Розширені вени не тільки погіршують естетичний вигляд і створюють психологічний дискомфорт, а й несуть пряму загрозу здоров’ю. Підвищений ризик розвитку варикозного розширення вен існує у тих людей, у яких на це захворювання страждав хтось з родичів, а також у вагітних жінок; у тих, хто працює в положенні стоячи; в осіб із зайвою вагою. Вживання алкоголю і неактивний спосіб життя теж мають великий вплив на розвиток цього захворювання. Порушення венозного кровообігу частіше зустрічаються у людей у віці від 30 до 70 років. Однак доведено, що захворювання стрімко молодшає і вже стало реальною проблемою так званого «комп’ютерного покоління» — молодих людей віком 20–30 років. Україна входить в першу 10-ку держав за його поширеністю поруч з США, Великобританією і Францією.

На ногах є виступаючі вени або прожилки? А — Ні (5 балів) Б — Є невеликі прожилки або судинні зірочки (10 балів) В — В деяких місцях виступають вени (15 балів) Чи часто набрякають ноги? А — Досить рідко (0 балів) Б — Щодня, але набряки невеликі (5 балів) В — Кожен день, причому проходять набряки тільки до ранку (15 балів) Чи втомлюються ноги до кінця дня? А — Рідко (0 балів) Б — До кінця дня виникає важкість у ногах (5 балів) В — Так, ноги стають важкими і гудуть (10 балів)

Чи приймаєте Ви гормональні контрацептиви? А — Я не приймаю контрацептиви (0 балів) Б — Від півроку до двох років (5 балів) В — Більше двох років (10 балів) Якому взуттю Ви віддаєте перевагу? А — Спортивне взуття (0 балів) Б — Туфлі на невисоких підборах (5 балів) В — Туфлі на високих підборах (15 балів ) Чи є варикозне розширення вен у родичів? А — Ні (0 балів) Б — Так (5 балів)

ЯКІ Ж МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ варикозного розширення вен нижніх кінцівок? Для профілактики та лікування початкових проявів варикозу рекомендують дотримуватися таких правил:  намагайтесь не стояти та не сидіти довго на одному місці;  щоденно відпочивайте лежачи 15–20 хвилин, поклавши ноги на подушку, валик. У такому положенні дивіться телевізор, читайте;  не носіть вузькі штани, тісне взуття, адже вони стискають вени ніг, порушуючи циркуляцію крові;  позбудьтесь зайвої ваги;  поліпшуйте кровообіг регулярними фізичними навантаженнями;  відмовтесь від сонячних ванн і соляріїв, оскільки ультрафіолетові промені знижують еластичність тканин;  вживайте овочі та фрукти. Цитрусові особливо багаті на речовини, що зміцнюють венозні стінки: вітамін С, кремнезем і флавони (рослинні пігменти). Також корисна гречка, адже вона містить рутин, що зміцнює вени;  під час перельотів використовуйте компресійні панчохи.

РЕКОМЕНДОВАНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ І, ПРИ НЕОБХІДНОСТІ, ПРОКОНСУЛЬТУВАТИСЯ З ХІРУРГОМ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПОТРЕБИ ХІРУРГІЧНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ Фармакологічне ліДІОСМІН — флакування можна воноїд, який отримують починати з вишляхом екстрагування з рослин користовуванроду Дубровник. Діосмін має висоня венотонику флеботропну активність і венотонізузуючих заючі властивості. Він збільшує судинозвусобів, серед жувальну дію норадреналіну на стінки вен, яких одщо допомагає підвищити тонус вен і зниним з найзити венозну ємність. Гесперидин підбільш вивчесилює ефекти діосміна та додатково ними препаранадає позитивний ефект на ветами є діосмін та гесперидин. нозну систему.

КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ ДІОСМІНА:  Підвищення тонусу вен і зменшення венозного застою.  Збільшення резистентності капілярів і їх загальної функціональної кількості.  Підвищення опірності судин.  Профілактика кровотеч.

 Поліпшення циркуляції крові і лімфатичного дренажу.  Зменшення вивільнення запальних медіаторів.  Діосмін також застосовують в післяопераційний період і при порушеннях мікроциркуляції.

На вітчизняному фармацевтичному ринку діосмін в комплексі з іншими природними флавоноїдами — гесперидином, а також лінаріном, діосметином та ізоройфоліном представлений у вигляді препарату НОРМОВЕН від компанії «Київський вітамінний завод». Нормовен показаний для симптоматичного лікування венолімфатичної недостатності

(важкість у ногах, біль, нічні судоми, набряки, трофічні порушення, включаючи варикозні виразки). Рекомендована доза НОРМОВЕНу: 1 таблетка — вдень та 1 таблетка — ввечері під час їди. Після тижня застосування можна приймати 2 таблетки на добу одноразово під час їди.

З НОРМОВЕНом цей сезон спідниць буде твій!

Журнал «Современная фармация»® 2021 / июль Учредитель и издатель: «Pride Pharma» LTD Почтовый адрес редакции: Украина, 61072, г. Харьков, ул. Тобольская, 42, оф. 621 Переписка с редакторами: publicpharmacy@gmail.com Отдел подписки: +38 (057) 780–70–77 Отдел рекламы: +38 (050) 587–14–35, +38 (067) 578–65–15 Сайт журнала: https://modern-pharmacy.com.ua Издание является специализированным и адресовано специалистам здравоохранения. Материалы, помеченные знаком « », предоставлены фармкомпаниями и предназначены для профессиональной деятельности медицинских и фармацевтических работников. Правовой режим информации, изложенной в специализированном издании или при распространении на специализированных мероприятиях, в первую очередь определяется Законом Украины «О научно-технической информации» № 3322-XII от 25.06.1993 г. Ответственность за содержание, достоверность и орфографию информационных материалов несет рекламодатель. Редакция может не разделять мнение авторов публикаций и не несет ответственность за недостоверность публикуемых данных. Перепечатка материалов журнала «Современная фармация» только по согласованию с редакцией. Все права защищены. Издание зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины. Регистрационное свидетельство: серия КВ №18433-7233Р от 15.12.2011 г. Отпечатано в типографии «Цифра Принт». Адрес: г. Харьков, ул. Данилевского, 30. Цена договорная. Формат 210x295, полноцвет. Периодичность — 1 номер в месяц. Тираж 9000 экз. © «Pride Pharma» LTD

ПРЕ ДСЕ Д АТЕ ЛЬ РЕ Д АКЦИОННОГО СОВЕТА КОТВИЦКАЯ Алла Анатольевна, д. фарм. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, ректор НФаУ

РЕДАКЦИОННЫЙ СОВЕТ ЧЕРНЫХ Валентин Петрович, академик НАН Украины, д. фарм. н., д. хим. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, почетный ректор НФаУ

КЕЧИН Игорь Леонидович, д. мед. н.,

ВОЛЯНСКИЙ Андрей Юрьевич, врач-иммунолог, доктор медицинских наук, заведующий лабораторией иммунореабилитологии Института иммунологии и микробиологии им. Мечникова

ТРОХИМЧУК Виктор Васильевич, д. фарм. н., профессор, заведующий кафедрой организации и экономики фармации, декан медико-профилактического и фармацевтического факультета НМАПО им. П. Л. Щупика, заслуженный работник образования Украины

ГЛАДЫШЕВ Виталий Валентинович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой технологии лекарств Запорожского государственного медицинского университета ГОРЧАКОВА Надежда Александровна, д. мед. н., профессор кафедры фармакологии и клинической фармакологии НМУ им. А. А. Богомольца

ЗИМЕНКОВСКИЙ Андрей Борисович, д. мед. н.,

профессор кафедры госпитальной терапии №1 Запорожского государственного медицинского университета

ПРИСЯЖНЮК Петр Васильевич, к. хим. н., доцент, декан фармацевтического факультета Буковинского государственного медицинского университета

ДАВТЯН Лена Левоновна, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой фармацевтической технологии и биофармации НМАПО им. П. Л. Шупика

профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, зав. кафедрой клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации ЛНМУ им. Данила Галицкого

ПОНОМАРЕНКО Николай Семенович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой организации и экономики фармации НМАПО им. П. Л. Шупика, заслуженный работник фармации Украины

КАБАЧНЫЙ Владимир Иванович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой физической и коллоидной химии НФаУ, заслуженный изобретатель Украины, действительный член Europaische Akademie der Naturwis-senschaften

МАРЧИШИН Светлана Михайловна, д. фарм. наук, профессор, зав. кафедрой фармакогнозии с медицинской ботаникой ТГМУ имени И. Я. Горбачевского

СОДЕРЖАНИЕ 2021 / июль

ПУЛЬС ВРЕМЕНИ 05 У МОЗі відновили доступ до порталу міжнародних клінічних протоколів Duodecim 05 МОЗ взяло участь у Саміті ВООЗ із питань психічного здоров’я 05 МОЗ забезпечило рівний доступ до перездачі іспиту КРОК усім випускникам закладів вищої освіти 08 Всесвітній день боротьби з гепатитом Об’єднаймося в дії: гепатит не може чекати 09 XII Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині — Здоров’я нації»

В ФАРВАТЕРЕ ОТРАСЛИ 19 Вода для медичних цілей ReO — надійний захист від неприємних сюрпризів літа 26 Як швидко та безпечно покращити якість життя пацієнтам з дегенеративно-запальними захворюваннями суглобів 30 Мозг: отличить реальность от воображения 31 Гармония здорового сна 36 Мелкие травмы активному отпуску не помеха 40 Кишечные бактерии управляют эмоциями

CONSILLIUM 42 Імунологічні особливості пацієнтів з постковідним синдромом 50 Оптимальный выбор антисептического препарата для лечения заболеваний полости рта и глотки 52 Виды спорта, максимально продлевающие жизнь 58 Круглий стіл «100 Років Інсуліну. Відкриття, що Рятує Життя»

АРСЕНАЛ ЗНАНИЙ 73 Взаимоотношения врача и пациента: как избежать конфликтов 78 Что с собою взять в дорогу 80 Продукты, вызывающие сильную жажду 83 ХЗП: разнообразие решений 86 Медицинское образование в мире: ТОП-5 медицинских ВУЗов мира 88 Ромашковое настроение: свойства и применение знаменитого растения

У МОЗі відновили доступ до порталу міжнародних клінічних протоколів Duodecim

МОЗ взяло участь у Саміті ВООЗ із питань психічного здоров’я

МОЗ забезпечило рівний доступ до перездачі іспиту КРОК усім випускникам закладів вищої освіти

Всесвітній день боротьби з гепатитом Об’єднаймося в дії: гепатит не може чекати

XII Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині — Здоров’я нації»

Новости

У МОЗі відновили доступ до порталу міжнародних клінічних протоколів Duodecim

Duodecim — портал, що містить міжнародні протоколи лікування, якими керуються лікаріпрактики з усього світу. На сьогодні близько тисячі міжнародних клінічних протоколів англійською мовою доступні в онлайн-режимі для зареєстрованих користувачів.

• 2021 / июль

кожен пацієнт має змогу отримати однаково високий рівень надання медичної допомоги, незалежно від медичного закладу чи лікаря.

Уряд змінює підхід до державного контролю якості лікарських засобів Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну», яка покликана покращити рівень державного контролю за якістю медикаментів, що імпортуються в Україну. Ухвалена постанова, зокрема, передбачає такі нововведення: 1. Для ліків, вироблених на підприємствах країн-членів ЄС, Великої Британії, США, Канади, Швейцарії, Австралії, Нової Зеландії, Японії та Ізраїля, не буде проводитися лабораторний контроль, оскільки в цих країнах існує жорстка регуляторна система. Такі лікарські засоби підлягатимуть візуальному контролю, проте за необхідності препарати можуть передавати і на лабораторний аналіз.

2. За транспортування ліків на лабораторний аналіз відповідальними визначаються суб’єкти господарювання, які імпортують ці ліки.

3. Встановлено оновлений перелік документів та терміни видачі висновку про якість лікарського засо-

бу, який ввозиться на територію України. Відтепер державний контроль якості лікарських засобів, що ввозяться на територію України за результатами закупівель, що здійснюються особою, уповноваженою на здійснення закупівель, проводитиметься у термін, що не перевищує 5 робочих днів.

4. Сертифікат якості лікарського засобу має бути перекладений українською мовою.

Журнал «Современная фармация»

•

 Клінічні протоколи містять відповідні алгоритми та рекомендації для практикуючих лікарів, а також підвищують якість клінічних рішень.  Пацієнти можуть отримувати медичну допомогу відповідно до протоколів, які передбачають використання тих методів діагностики та лікування, які є ефективними та заснованими на доказовій медицині.  Протоколи сприяють узгодженості надання медичної допомоги пацієнтам на всіх рівнях, тобто

•

ЯКИМ ЧИНОМ ПОРТАЛ DUODECIM МОЖЕ БУТИ КОРИСНИМ ДЛЯ ЛІКАРІВ І ПАЦІЄНТІВ?

modern-pharmacy.com.ua

Раніше робота порталу була припинена через відсутність погодженого регламенту роботи та визначеної особи, яка відповідальна за його адміністрування структури. Наразі заплановане включення порталу Duodecim до проєкту HealthNet — адміністрування інфраструктури Міністерства охорони здоров’я, за підтримку та розвиток якої відповідає ДП «Електронне здоров’я».

Пульс времени

•

Портал міжнародних клінічних протоколів медично-наукового товариства Duodecim Medical Publications Ltd https://guidelines.moz.gov.ua став знову доступним для користувачів. Це означає, що близько тисячі міжнародних клінічних протоколів відкриті для користувачів онлайн.

Завдяки таким змінам будуть створені умови, що гарантуватимуть надходження на ринок України тільки якісних, ефективних та безпечних лікарських засобів, що є запорукою захисту здоров’я і життя громадян та безпеки держави в цілому. https://moz.gov.ua

5

Новости • Пульс времени • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

6

МОЗ взяло участь у Саміті ВООЗ із питань психічного здоров’я В Афінах, Греція, 22–23 липня 2021 року відбувся саміт високого рівня, присвячений необхідним заходам з подолання негативного впливу пандемії COVID-19 на психічне здоров’я населення і на системи надання послуг у Європейському регіоні ВООЗ.

Мета проведення цієї міжнародної наради — заручитися підтримкою країн і виробити чіткі пропозиції, які дозволять зробити охорону психічного здоров’я центральним компонентом процесу економічного і соціального відновлення. Це дасть змогу проаналізувати уроки, отримані в ході пандемії, і скористатися колективним досвідом, накопиченим за довгі роки проведення змін у сфері охорони психічного здоров’я.

«Ця зустріч стала важливою віхою на шляху до формування консенсусу стосовно Європейської рамкової основи для дій щодо психічного здоров’я на 2021–2025 рр. і резолюції за темою охорони психічного здоров’я напередодні 71-ої сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ і початку роботи Європейської коаліції з охорони психічного здоров’я», — йдеться в повідомленні ВООЗ.

Україну на саміті представляла заступниця Міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, яка виступила на Міністерському форумі під час обговорення проблем разом з очільниками міністерств та представниками профільних відомств Греції, Іспанії, Франції, Вірменії, Великої Британії, Румунії та інших держав.

Пандемія COVID-19 ще більше підкреслила надзвичайну важливість психічного здоров’я та підвищила його значення в контексті глобальних дискусій. На прохання Європейського регіонального директора ВООЗ в лютому 2021 року була створена технічна консультативна група, до завдань якої входить надавати поради та рекомендації щодо ключових наслідків COVID-19 для психічного здоров’я населення, а також щодо найважливіших заходів, які держави-члени можуть прийняти з метою подолання цих наслідків. Серед найважливіших завдань визначено необхідність вчинити значущі дії для збереження психічного здоров’я на індивідуальному та суспільному рівнях у Європейському регіоні ВООЗ.

Під час проведення саміту учасники обговорили низку тем:  досвід європейських держав у протидії пандемії;  процес вакцинації населення;  збереження психічного здоров’я медичних працівників;  зниження кількості госпіталізацій та поширення послуг з психічного здоров’я на первинну ланку й у громади;  функціонування мобільних психіатричних бригади та впровадження дистанційних форм надання психіатричної допомоги;  залучення до прийняття рішень пацієнтів та соціально відповідального бізнесу. На саміті міністри охорони здоров’я та представники інших держав-членів ВООЗ з Європейського регіону підтвердили свою прихильність наявним резолюціям на всіх рівнях, пов’язаних з психічним здоров’ям.

«Від імені Міністерства охорони здоров’я України та міністра Віктора Ляшка я висловила вдячність офісу ВООЗ за залучення України до списку пріоритетних країн у спеціальній ініціативі ВООЗ із психічного здоров’я. Це для нас не тільки почесно, але і є великою відповідальністю і шансом з допомогою міжнародного експертного середовища змінити якість психіатричної допомоги в Україні в інтересах наших громадян», — заявила Ірина Микичак. https://moz.gov.ua

Пульс времени

З 1997 року в Україні для атестації студентів, які навчаються у закладах вищої медичної освіти, впроваджено ліцензійний інтегрований іспит, який включає один, два або три окремі тестові екзамени — Крок 1, Крок 2 та Крок 3. Студентам, які одержали незадовільну оцінку можна було перескласти: Крок 1 — не більше двох разів протягом семестру. Крок 2, 3 — 1 раз не раніше ніж через рік після складання протягом трьох років. У 2016 році розпочалася реформа системи медичної освіти. Законом України «Про вищу освіту» встановлено, що атестація осіб на бакалаврському та магістерському рівнях освіти може містити єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ), що складається з: інтегрованого тестового іспиту «КРОК»; об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту; іспит з англійської мови професійного спрямування. У разі нескладання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту здобувач має право повторно скласти іспит не більше одного разу. Повторне складання іспиту допускається протягом одного року з дня проведення першого іспиту. https://moz.gov.ua

•

2021 / июль

•

ДОВІДКОВО:

modern-pharmacy.com.ua

Найближчим часом Центр тестування при МОЗ України повідомить про дати додаткового перескладання. Іспит КРОК 2 проводився в травні-червні 2021 року. На іспит КРОК 2 «Загальна лікарська підготовка» було зареєстровано 7360 українських та 3322 іноземних студентів. З’явилися на складання — 7316 та 3210 студентів відповідно. Не склали іспит 718 студентів, серед них 276 (3,8 %) — громадяни України, 442 (13,8 %) — іноземні громадяни.

•

змінена і здобувачі, які не склали атестацію, матимуть можливість повторно скласти її протягом року. А відтак, отримати дипломи про вищу освіту та розпочати навчання в інтернатурі.

Журнал «Современная фармация»

Реалізація вимог цього Наказу та Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації за напрямом підготовки «Медицина» дадуть змогу випускникам 2020/2021 навчального року, які не склали КРОК 2 (або одержали незадовільну оцінку), перескласти іспит повторно, не чекаючи наступного року, як того вимагало законодавство раніше. Таке рішення МОЗ ухвалило, щоб забезпечити рівні права випускникам спеціальностей, які складали інтегрований іспит «Крок» (у формі ЄДКІ) і мали змогу повторно перездати його через 2 місяці після першої спроби, та випускникам спеціальностей («Лікувальна справа», «Педіатрія» та «Медична психологія»), які вимушені були чекати повторної спроби рік, до червня 2022 року. Як показав аналіз, вимога — перескласти іспит лише за рік — не сприяла покращенню якості освіти. Тому вперше за весь час існування іспиту вона була

•

Міністерство юстиції України зареєструвало Наказ МОЗ України від 23 червня 2021 року № 1266 «Про затвердження змін до Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація».

Новости

МОЗ забезпечило рівний доступ до перездачі іспиту КРОК усім випускникам закладів вищої освіти

7

Актуально • Пульс времени •

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ГЕПАТИТОМ 2021

ОБ’ЄДНАЙМОСЯ В ДІЇ: гепатит не може чекати

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

2021 року, Київ

8

Щорічно 28 липня відзначають Всесвітній день боротьби з гепатитом. У цей день світова спільнота об’єднується з політиками, фахівцями галузі охорони здоров’я та громадськістю, щоб донести до сотень мільйонів людей життєво важливу інформацію про глобальний тягар вірусних гепатитів, закликати до негайних дій для попередження випадків інфікування і смерті від гепатиту, а також прискорення прогресу на шляху до досягнення мети щодо викорінення цього захворювання. Очолює цю ініціативу Міжнародний альянс із боротьби з гепатитом (World Hepatitis Alliance). У 2021 році інформаційні кампанії, приурочені до цього дня, об’єднані спільною темою — «Гепатит не може чекати» (Hepatitis Can’t Wait). За статистикою, кожні 30 секунд одна людина вмирає від захворювання, пов’язаного з гепатитом. Тому, навіть в умовах кризи COVID-19, необхідно негайно вжити дієвих заходів для боротьби з вірусним гепатитом. Вірусний гепатит (ВГ) — група інфекційних захворювань, відомих як гепатит А, В, С, D і E, які викликають дифузне запалення тканин печінки і призводять до розвитку серйозних ускладнень, зокрема, цирозу і раку печінки. ВГ — одна з основних причин смертності в світі після туберкульозу. Інфікованих цим вірусом в 9 разів більше, ніж вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) найбільш небезпечними є вірусні гепатити В (ВГВ) і С (ВГС), які стають причиною 1,1 млн смертей і 3 млн нових інфікувань щорічно. Разом з тим лише 10 % людей, що живуть з гепатитом B, знають про свій статус, і тільки 22 % з них отримують терапію. Водночас лише 42 % дітей в загальносвітовому масштабі мають доступ до першої дози вакцини від гепатиту В. На відміну від гепатитів BГВ і ВГC, гепатит А (ВГА) не викликає хронічних захворювань печінки, однак

може супроводжуватися важкими симптомами та іноді протікає в фульмінантній формі (з гострою печінковою недостатністю), що часто закінчується летально. Ризик зараження ВГА пов’язаний з відсутністю безпечної води і поганими санітарно-гігієнічними умовами (наприклад, брудними руками). У країнах, де ризик зараження через їжу або воду низький, спостерігають спалахи серед чоловіків, які практикують секс з чоловіками (ЧСЧ), та людей, що вживають ін’єкційні наркотики (ЛВІН). Серед факторів ризику — і вік, оскільки ВГА викликає більш важкі форми захворювання серед осіб похилого віку. Епідемії ВГА можуть бути тривалими і призводити до значних економічних втрат. Найбільш ефективними засобами боротьби з ВГА є поліпшення санітарних умов, підвищення безпеки харчових продуктів і збільшення охоплення вакцинацією. Ефективна і безпечна інактивована вакцина проти гепатиту А доступна в усьому світі і в Україні. Станом на травень 2019 року 34 країни використовували або планували впровадити вакцину проти гепатиту А для планової імунізації дітей з певних груп ризику. В Україні вакцина належить до рекомендованих для груп ризику, зокрема мандрівників, котрі їздять до країн, ендемічних по гепатиту А, і дітей віком від 1 року. Найпоширенішим типом гепатиту за даними ВООЗ є вірусний гепатит В. Імовірність того, що інфекція стане хронічною, залежить від віку, в якому людина була

ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ С  Переливання неперевіреної крові та продуктів крові.  Використання нестерильного інструментарію (в т.ч. при вживанні наркотиків).  Небезпечні маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (тату, пірсинг тощо).  Нестерилізовані предмети, що потенційно контактують з кров’ю.  Рідко гепатит С може передаватися від матері до дитини та при незахищених статевих контактах.

Актуально • Пульс времени • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua •

З огляду на значний тягар ВГ, в 2016 році представники урядів 194 країн ухвалили Глобальну стратегію ВООЗ щодо викорінення вірусного гепатиту до 2030 року, яка включає мету ліквідувати гепатити B і C як глобальну загрозу здоров’ю населення шляхом скорочення нових випадків інфікування на 90 % і смертності — на 65 % до 2030 року. У 2018 році МОЗ України затвердило стратегію, однією з ключових складових якої є профілактика гепатиту В за допомогою курсу вакцинації всіх новонароджених трьома дозами вакцини протягом першого року життя згідно з Календарем профілактичних щеплень. Вакцинація — ключовий і найефективніший спосіб запобігання інфікуванню ВГВ, ефективність якого становить 98–100 %. ВООЗ наголошує, що світ, вільний від гепатиту, — це цілком реальне завдання. Для досягнення цієї мети в Європейському регіоні вкрай важливо зберегти необхідний комплекс послуг попри тривалу пандемію COVID-19. Для цього необхідно дотримуватися концепції «нікого не оминути увагою» і прагнути максимально розширити доступ до тестування та лікування. Ключове значення в межах реалізації цих цілей має забезпечення безперервної роботи програм вакцинації від гепатиту В і нарощування послуг з тестування та лікування гепатитів В і С. У 2019 охоплення 3 дозами вакцини в усьому світі досягло 85 % в порівнянні з приблизно 30 % в 2000 році. Однак охоплення дозою вакцини від гепатиту B при народженні досі залишається нерівномірним. Наприклад, глобальне охоплення дозою ВГВ при народженні становить 42 %, тоді як охоплення в Африканському регіоні ВООЗ становить лише 6 %. Повна серія вакцин забезпечує захисний рівень антитіл у понад 95 % немовлят, дітей і молодих людей. Захист від захворювання триває не менше 20 років і, ймовірно, довічно. Так, ВООЗ не рекомендує повторну імунізацію особам, які завершили тридозову вакцинацію.

Журнал «Современная фармация»

інфікована. У 80–90 % дітей грудного віку, інфікованих ВГВ протягом першого року життя, і у 30–50 %, інфікованих у віці до 6 років, захворювання приймає хронічний перебіг. У дорослого населення хронічний ВГВ в 350 разів підвищує ризик розвитку цирозу і раку печінки через 10-15 років після зараження. За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, близько 5 % українців інфіковані вірусом гепатиту С та приблизно 1–2,5 % — вірусом гепатиту В, тоді як більшість пацієнтів не знають про свій діагноз і не отримують терапію. Щорічно в Україні реєструють близько 11 тисяч нових випадків вірусних гепатитів. Протягом 2020 року хронічна форма ВГВ діагностована у 773 українців, гостра форма ВГВ — у 731 людини, що складає 2 та 1,8 випадків на 100 000 населення відповідно. Ці цифри більш ніж удвічі перевищують показники поширеності ВГВ в країнах Європейського союзу. ВГВ — серйозна і водночас глобально недооцінена проблема системи охорони здоров’я. Крім того, що вірус має високу контагіозність (заразність) і численні шляхи поширення, він здатний виживати за межами людського організму близько 7 днів і протягом усього цього часу може бути причиною інфікування. У районах з високою поширеністю ВГВ найчастіше передається або від матері дитині під час пологів, або через контакт із зараженою кров’ю, особливо між дітьми у віці до шести років. У немовлят, інфікованих від матері, або дітей, що заразилися у віці до шести років, дуже часто розвивається хронічна інфекція. Крім того, вірус передається через шкіру і слизові, зі слиною, менструальними, вагінальними виділеннями, сім’яною рідиною. Запобігти цьому серйозному захворюванню можна за допомогою вакцинації. Однак більшість людей все ще не обізнані про ризики інфікування вірусом гепатиту В, а також методи запобігання та боротьби з ним.

Вакцини проти гепатиту С не існує!

9

Актуально • Пульс времени • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Усі раніше не вакциновані діти та підлітки до 18 років повинні отримати вакцину, якщо вони живуть в країнах з низькою або середньою ендемічністю. У цих умовах ймовірно, що більше людей з груп високого ризику можуть заразитися інфекцією, і їм також слід вакцинуватися. В Україні вакцина від гепатиту В входить до Календаря обов’язкових щеплень з 2000 року. Протягом 2004–2008 рр. охоплення вакцинацією дітей грудного віку в Україні досягало рекордних показників — 84 %–98 %. Але протягом наступних 9 років через поширення антивакцинальних ідей близько 2,5 млн дітей не отримали імунний захист від гепатиту В. Тобто кожен другий з цих дітей при зустрічі з інфекцією може захворіти на хронічний ГВ і, як наслідок, отримати цироз або рак печінки. Тому основною стратегією в боротьбі з ВГВ є забезпечення високого рівня охоплення (> 95 %) вакцинацією дітей першого року життя і вакцинація груп ризику, згідно з Календарем щеплень. Компанія GSK підтримує ініціативи та програми ВООЗ, спрямовані на зменшення тягаря інфекційних захворювань, зокрема, вірусних гепатитів, а також глобальну кампанію Міжнародного альянсу з боротьби з гепатитом, спрямовану на виявлення пацієнтів, що живуть з ВГ, аби допомогти зменшити вплив гепатиту шляхом профілактики, діагностики і лікування.

GSK — один із ключових постачальників вакцин на український ринок. В Україні зареєстровано 18 вакцин виробництва компанії, які допомагають запобігати таким вакцин-контрольованим захворюванням, як гепатит, ротавірусна інфекція і захворювання, викликані онкогенними типами вірусу папіломи людини (ВПЛ), дифтерія, правець, кашлюк, кір, паротит, краснуха, пневмококові захворювання. Водночас розроблена GSK вакцина для профілактики ВГ є першою у світі рекомбінантною вакциною проти гепатиту В. Знання і досвід, накопичені за понад 100 років інновацій, сучасні технології, які наразі використовуються, дозволяють компанії ділитися експертизою, виробляти й постачати в країни ефективні вакцини, яким до-

Джерела інформації] 1. https://www.worldhepatitisday.org доступна на 26.07.2021 2. https://www.who.int/campaigns/world-hepatitis-day/2019 доступна на 26.07.2021 3. https://www.who.int/campaigns/world-hepatitis-day/2021 доступна на 26.07.2021 4. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/hepatitis-a доступна на 26.07.2021 5. Наказ МОЗ України № 551 от 11.08.2014 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні» 6. http://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/hepatitis-b доступна на 26.07.2021 7. https://moz.gov.ua/article/public-discussions-archive/proekt-strategiiprofi laktiki-diagnostiki-ta-likuvannja-virusnih-gepatitiv-v-ta-s-do-2030-

10

віряють мільйони фахівців галузі охорони здоров’я та батьків у всьому світі. Компанія докладає усіх зусиль для підвищення рівня довіри як населення, так і фахівців галузі охорони здоров’я до вакцинації, ініціюючи та підтримуючи інформаційно-освітні проєкти, присвячені цінності вакцинації як на глобальному рівні, так і в Україні. Серед прикладів таких локальних ініціатив GSK: запуск інформаційно-сервісного сайту «Мої щеплення» з актуальною інформацією щодо імунізації й можливістю розрахування індивідуального графіка вакцинації дитини, проєкт «Вакцинація в практиці сімейного лікаря» для надання українським фахівцям корисної інформації в галузі вакцинопрофілактики, а також проведення таких масштабних заходів, як щорічний Вакцинний Саміт.

GSK — один зі світових лідерів фармацевтичної індустрії, який займається науковими дослідженнями в галузі фармацевтики та охорони здоров’я, присвячує свою діяльність поліпшенню якості життя людей, допомагаючи людям робити більше, почуватися краще та жити довше. Вакцинація можлива тільки на підставі рекомендацій Вашого лікаря. Перед проведенням вакцинації обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Для отримання більш детальної інформації про вакцинацію або захворюваннях зверніться до Вашого лікаря. Матеріал створений за сприяння ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» 02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1-В. Компанія GSK не несе відповідальності за зміст зовнішніх сайтів, на які посилається компанія GSK у своїх матеріалах. Повідомити про небажане явище або надіслати запит на отримання додаткової інформації стосовно препаратів ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» Ви можете до ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» за тел. (044) 585-51-85 або на e-mail oax70065@gsk.com, поскаржитися на якість препаратів GSK за тел. (044) 585-51-85 або +380 (50) 381-43-49, або на e-mail ua.complaints@gsk.com roku достпна на 26.07.2021 8. ht t p s : //p h c . o r g .u a / k o nt r o l - z a k hv o r y u v a n /i n s h i -i n f e k c i y n i zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanistnaselennya-ukraini достпна на 26.07.2021 9. ВООЗ, Європейський портал інформації галузі охорони здоров’я 10. https://gateway.euro.who.int/ru/indicators/hfa_318-2040-incidence-ofviral-hepatitis-b-per-100-000/visualizations/#id=34295&tab=table достпна на 26.07.2021 11. http://moz.gov.ua/article/immunization/kalendar-profilaktichnihscheplen на 26.07.2021 12. https://www.euro.who.int/ru/media-centre/events/events/2020/07/worldhepatitis-day-2020-looking-forward-to-a-hepfreefuture на 26.07.2021 13. https://moz.gov.ua/article/immunization/scheplennja-vid-gepatitu-vchomu-varto-robiti-i-ne-vidkladati на 26.07.2021

События

Захід проводився за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування; Міністерства охорони здоров’я України; Державної служби України з лікарських засобів і контролю за наркотиками; Київської міської державної адміністрації; Департаменту охоро-

ни здоров’я Київської обласної державної адміністрації; Національної служби здоров’я України. Організатори: Національна академія медичних наук України, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Група компаній LMT. Співорганізатори: Національна академія наук України, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Всеукраїнська Асоціація клінічної хімії та лабораторної медицини. Посол Форуму: Сорока Іван Миколайович. Офіційний партнер Форуму — Український Медичний клуб. Компанії-партнери: Protech Solution Ukraine, RH, Philips, Амбулатория.com, Укрдіагностика, AMED, НІКАТОР, Лабвіта, Ксенко, Компанія Кінд, Мед Ексім, ХЛР, LIEBHERR, Міжнародна школа технічного законодавства та управління якістю (ISTL), Модем 1, УКРОРГСИНТЕЗ, МЕДАПАРАТУРА та інші.

•

2021 / июль

•

Пульс времени

•

Попри карантинні обмеження, перенесення заходів, складнощі, спричинені пандемією COVID-19 та жорсткі вимоги МОЗ України цього року, на новій локації — у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза», що знаходиться у передмісті Києва (с. Березівка, вул. Амстердамська, 1), Група компаній LMT з успіхом провела довгоочікувану зустріч представників охорони здоров’я. Радість від зустрічі та присутності на заході особисто відчувалася навіть під захисними масками. Нарешті медична спільнота зустрілася офлайн — це були три насичені, дні присвячені охороні здоров’я України! Фахівці мали можливість ознайомитися з медичним та лабораторним обладнанням, сучасним інструментарієм, широким вибором медичних меблів, лабораторним посудом, медичним одягом, витратними матеріалами тощо, завести нові знайомства, провести переговори з компаніями-учасниками та отримати найкращі пропозиції від закордонних та вітчизняних виробників. Щодня відбувалися ділові зустрічі, професійні консультації на стендах компаній, фахівці з усіх регіонів України обмінювалися особистим досвідом, безперервно проходили науково-практичні заходи з підвищення кваліфікації, лікарі вели конструктивний діалог з представниками МОЗ України та органами місцевої влади.

modern-pharmacy.com.ua

В Київі відбулася головна медична подія 2021 року — Міжнародний медичний Форум «Інновації в медицині — здоров’я нації»!

•

«ІННОВАЦІЇ В МЕДИЦИНІ – ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ»!

Журнал «Современная фармация»

XII МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ФОРУМ

До підготовки долучилися профільні медичні асоціації, громадські об’єднання, вищі навчальні медичні заклади. Захід підтримали ЗМІ України та зарубіжжя, інтернет-портали та інші інформаційні ресурси. ОДНОЧАСНО ВІДБУЛИСЯ: Міжнародний форум «Менеджмент в охороні здоров’я», Міжнародний медичний Конгрес «Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров’я України», Міжнародний конгрес з лабораторної медицини, Міжнародна виставка медичного та оздоровчого туризму, SPA&Wellness — Healthcare Travel Expo.

11

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

Пульс времени

•

События

У перший день відбулася урочиста церемонія офіційного відкриття заходів.

12

З привітальними словами виступили:  Заступниця Міністра охорони здоров`я України — Ірина Володимирівна МИКИЧАК,  Директорка Департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації — Олена Володимирівна ЄФІМЕНКО,  Віце-президент Національної академії медичних наук України — Володимир Миколайович КОВАЛЕНКО,  Проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика — Раїса Олександрівна МОІСЕЄНКО,

 Директорка Департаменту комунікацій Національної служби здоров’я України — Тетяна Олександрівна БОЙКО,  Президент ГО «Український Медичний Клуб», Заслужений працівник охорони здоров`я України, Посол Міжнародного Медичного Форуму — Іван Миколайович СОРОКА. Серед почесних гостей були присутні представники обласних та міських Департаментів охорони здоров’я, керівники державних установ МОЗ та НАМН України, завідуючі кафедр НУОЗУ імені П. Л. Шупика, ректори вищих медичних навчальних закладів, Президенти медичних асоціацій, представники Об`єднаних територіальних громад, директори компаній-учасників виставок, кращі фахівці галузі охорони здоров’я, представники ЗМІ.

МІЖНАРОДНА ВИСТАВКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я — MEDICAEXPO Під час Виставки компанії на своїх стендах презентували повний спектр медичного та лабораторного обладнання, новітньої техніки, інструментарію, медичних меблів, медичного одягу, витратних матеріалів, виробів медичного призначення тощо. МІЖНАРОДНА ФАРМАЦЕВТИЧНА ВИСТАВКА — PHARMAEXPO Працювала експозиція лікарських препаратів, па- Фарма Україна, Компанія Кінд, КОР-Медiкал, Ксенірафармацевтичної продукції, медичних виробів тощо. ум-центр лікувального ксенону, ЛАБВІТА, Лабораторія Відвідувачі отримали можливість дізнатися про комп- Комплексних Рішень, Лаб-Універсум, ЛЕДУМ, ЛОРАН лексне оснащення аптек, послуги для фармацевтично- ГРУП, МД СОЛЮШНЗ, Мед Ексім, Мед Пром, МЕД го ринку. ТЕКНОЛОДЖІ, МЕДАКАДЕМІЯ, МЕДІКОМ-УКРАЇСеред учасників виставок — виробники та по- НА, МЕДІСПОРТ, Медісторе, Медіцинат, МЕДРЕХАБ, стачальники обладнання, медичних товарів і фарма- МедЦентр+, Міжнародна школа технічного законоцевтичних продуктів для медичних закладів різного давства та управління якістю, МК Квертімед-Україна, профілю: AERTI, ALISON GROUP, AMED, Art Metal МК Сономедика, МУКОС Фарма, Натуральні Есенції, Furniture, Cherokee_Ukraine, Doktoram.com, EUROMED Нафталан Фарм Груп, Нікатор, НМТ, Ом — Технологія, Фундація, EximLab, Greenway, KOTRA, Liebherr, RH, Партнер Декор, Поліпромсинтез, Полтавський завод Представництво Schiller AG в Україні, Vostok — V, медичного обладнання та інструментів, Польська ТуЦентр слухової реабілітації АВРОРА, АЕРЕКС, Аналі- ристична Організація, Провіденс Медіка, Пром Стантек, АСАП ГРЕЙД, АСКМ ГРУП, Астравір Текнолоджі, дарт, ПРОТЕК СОЛЮШНЗ ПЛЮC, Протек Солюшнз Аурафікс Україна, БЕРЕШ ФАРМА, Ваше Здоров’я Україна, РедМед, Синтезит, СКАЙ МЕДІКА, Терра-Мед, Трейдинг, ВЕГА МЕДІКА, Головна Мануфактура, Група ТехМедКонтракт, Ті Джі Хелс, Топлайн Медікал ЮніВенето, Центр інформаційних технологій ДАМУ, ДІА- форм, Тростини України, УКР ДІАГНОСТИКА, УкраЛАБСЕРВІС, ЕКСІМ, Медична компанія ЕМПІРІКА, їнська Академія Біологічної Медицини, УКРБІОЛАБ, Ерба Діагностикс Україна, Зетамед, ЗЕТ ТЕХНІКС, ІМЕ- Харвінд, ХЛР, Центр Капралова, Центр роботизованої СК, Корпорація Інноваційні технології, Калина компа- хірургії, Юкреініан Вітамінс Груп, Юнекс Україна, ЯНнія з розвитку бізнесу, Каммед, Категорум, Квайссер ЧЕНКО КЛІНІКА та багато інших.

Загалом відбулося понад 40 науково-практичних заходів, 6 шкіл та 49 майстер-класів за напрямами: «Організація і управління охороною здоров’я», «Приватна медицина», «Лабораторна медицина», «Радіологія», «Загальна практика — сімейна медицина», «Терапія, кардіологія, неврологія, гастроентерологія», «Медицина невідкладних станів та медицина катастроф», «Хірургія, нейрохірургія», «Травматологія та ортопедія», «Онкологія», «Акушерство і гінекологія, репродуктологія», «Фізична терапія та медична реабілітація», «Дерматовенерологія», «Сестринська справа», «Організація та управління фармацією». З успіхом відбулася ШКОЛА КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, організована кафедрою менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О. О. Богомольця, на чолі з Парієм Валентином Дмитровичем. Медичні директори та їх заступники розглянули

События • Пульс времени • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua

Вперше до організаторів заходів Конгресу долучилася ГО «Асоціація працівників системи охорони здоров’я «Медичні лідери», яка на високому рівні провела семінар «Як стати кращим у медичній галузі / медичній професії». Учасники семінару окреслили переваги та ризики окремих рішень, розглянули критерії успішності лікарської спеціальності, презентували платформи розвитку компетенцій та обміну досвідом, а також отримали відповіді на всі поставлені запитання. Зустріч генеральних директорів, медичних директорів, юристів, керівників та власників приватних клінік відбулася на семінарі-практикумі «Медична практика в особливих умовах: реформи, карантин, перевірки, БПР» (організатор — журнал «Практика управління медичним закладом»). Розглядалися питання ліцензування медичної практики, зміни до ліцензії: розширення, звуження та призупинення медпрактики, ліцензійний реєстр МОЗ України, особливості отримання витягу із Ліцензійного реєстру, організаційні, кадрові та інші проблеми у закладах охорони здоров’я у зв’язку із пандемією COVID-19, планові та позапланові перевірки закладів охорони здоров’я в умовах пандемії COVID-19, особливості оформлення запитів, виписок, копій, витягів чи надання оригіналів медичних документів: що повинен знати керівник закладу та інші не менш важливі питання. Вперше на Міжнародному медичному конгресі Консалтингове агентство Medical Business Expert організувало конференцію «Фінанси для медицини та

•

Науково-практична програма Форуму реалізується в рамках X Міжнародного медичного Конгресу «Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров’я України» та Міжнародного конгресу з Лабораторної медицини. Конгреси внесено до «Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів і науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2021 році», затвердженого НАМН та МОЗ України. Кожен мав змогу поповнити свої знання й опанувати нові навички у форматі науково-практичних конференцій, семінарів, фахових шкіл та майстер-класів. Все ж таки, офлайн заходи — це яскраві враження, обмін досвідом, живе спілкування, генерація оригінальних ідей, практичне знайомство з технологічними інноваціями та — головне! — пошук спільного рішення гострих проблем.

систему управління медичним підприємством, забезпечення безпеки лікарень за умов надзвичайних ситуацій, підвищення ефективності оцінювання персоналу в умовах перебудови системи охорони здоров’я, особливості організації кодування за системою ДСГ випадків лікування в умовах багатопрофільної лікарні та багато інших питань. Реформування системи фінансування охорони здоров’я, нові бюджетні взаємовідносини в умовах територіально-адміністративної реформи, перепрофілювання багатопрофільної лікарні в інфекційний шпиталь, фінансування первинної медичної допомоги, управлінські документи для успішної роботи медзакладу ці та інші питання були розглянуті на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Фінансове забезпечення охорони здоров’я України», організованою кафедрою управління охороною здоров’я та публічного адміністрування НУОЗ України імені П. Л. Шупика. Під час конференції «COVID-19 — глобальний виклик медицині і суспільствам. Уроки. Висновки. Можливості для національної системи медобслуговування», організаторами якої є Національна лікарська Рада України та Українська медична експертна спільнота, відбувся діалог між медичними директорами, їх заступниками та керівниками структурних підрозділів лікувальних закладів різного медичного профілю.

Журнал «Современная фармация»

ЗАХОДИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ МЕДИЧНИХ ФАХІВЦІВ

13

События • Пульс времени • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

14

управління командою — скелет бізнесу». Учасники конференції почули про «мінуси» та «плюси» медичного бізнесу, проаналізували результативність через CashFlow. P&L, Balance, розглянули правдиву «картинку» амортизації та коштів-дівідендів власника. Для представників МОЗ, керівників МЦ, завідувачів відділень, ФОП, лікарів юридична компанія «Медконсалтинг» організувала відкриту консультацію на тему «Дотримання ліцензійних умов провадження медичної практики — нові правила, зміни, вимоги». Провідні спеціалісти у галузі медичного права Антоніна Нижник та Юлія Нахімчук розповіли про нові правила та вимоги щодо повідомлення про зміну даних, зміни в законодавстві, про штрафи та позапланові перевірки МОЗ, відповіли на безліч запитань та надали корисні поради. ВСЕУКРАЇНСЬКА ШКОЛА УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ: краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Учасники Школи дізналися про нові підходи до УЗ еластографії та стеатометрії печінки від ТОВ «АФС Медицинтехнік», протокол ультразвукового дослідження легень при діагностиці COVID-19 від компанії Protech Solutions Ukraine, УЗД шкіри в естетичній медицині від компанії «Мед Ексім». Представник ТОВ «Нікатор» розповів про високочастотну ультразвукову візуалізацію шкіри — новий стандарт діагностики. Принципи УЗД опорно-рухового апарату розглянув експерт від ТОВ «МЕДАКАДЕМІЯ». Досвідом роботи з апаратом УЗД SmartUs-Ext-1M в медичній практиці поділилися фахівці «Компанії ЕКСІМ». Компанії бізнесу слухачам школи продемонстрували своє сучасне обладнання у дії, інноваційні розробки та новинки. Організаторами школи стали Українська Асоціація фахівців ультразвукової діагностики, Група компаній LMT, компанії ринку.

З успіхом пройшла науково-практична конференція «Наукові та практичні питання радіології в Україні», організована кафедрою радіології НУОЗ України імені П. Л. Шупика, що зібрала повний зал слухачів. Окрім цього, конференція транслювалася online, що дало змогу спеціалістам долучитися до діалогу та прослухати цікаві доповіді. Значення променевої діагностики та променевої терапії в сучасних методах лікування розглянули на семінарі від ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України». Лікарів ультразвукової діагностики, радіологів, рентгенологів, онкологів зібрала науково-практична конференція «Діагностичні можливості мультипараметричних технологій високопольної МРТ у клінічній практиці», організована ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України». Сьомий рік поспіль терапевти та сімейні лікарі зустрічаються на VII ТЕРАПЕВТИЧНІЙ ШКОЛІ «Сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики захворювань внутрішніх органів», яку організовує кафедра терапії НУОЗ імені П. Л. Шупика. Інститут сімейної медицини НУОЗУ імені П. Л. Шупика, МГО «Міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства» зібрали сімейних лікарів на Всеукраїнському семінарі «Мультидисциплінарний підхід в сімейній медицині — COVID-19». Учасники Форуму — ТОВ «Центр слухової реабілітації «АВРОРА» на своїй конференції «Скринінг та діагностика порушень слуху. Сучасне аудіометричне обладнання» розповіли про слуховий скринінг новонароджених та обладнання для його проведення, методи обстеження стану середнього вуха та функції Євстахієвої труби, про Широкополосну тимпанометрію та багато іншого.

События • Пульс времени • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua •

якісних новоутворень в Україні: проблеми та шляхи подолання» (організатор — Національний інститут раку). Науково-дослідне відділення променевої діагностики Національного інституту раку на науково-практичній конференції «Променева діагностика та оцінка ефективності лікування найбільш розповсюджених злоякісних пухлин органів малого тазу» розглянуло актуальні питання променевої діагностики та оцінки ефективності лікування найбільш розповсюджених злоякісних пухлин, сучасні діагностичні методи в плануванні та оцінці ефективності лікування метастатичної форми колоректального раку, можливості променевих методів у виявленні MTS-ураження при поширеному раку сечового міхура та поширеному раку передміхурової залози та багато інших важливих питань. Привернув увагу та залучив до активної участі реабілітологів, масажистів, мануальних терапевтів, лікарів відновної та спортивної медицини навчальний та SPA-реабілітаційний «Центр Капралова» на чолі з Капраловим Сергієм на своїх конференціях. Слухачі дізналися про авторські методики реабілітації за допомогою спеціальних вправ, масажерів та аплікаторів. Відділення планування сім’ї та реабілітації репродуктивної функції жінок ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України» провело науково-практичну конференцію «Гіперпроліферативний синдром та репродуктивне здоров’я жінки: сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики» на якій розглянули питання доброякісної патології молочних залоз, лейоміоми матки та безплідність, психосоматичні проблеми, ендометріоз і фертильність та інші. Спеціалісти ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. ак. О. М. Лук’янової НАМН України» на науково-практичній конференції поділилися здобутками та розповіли про перспективи перинатальної неврології в Україні. Не менш цікавою була науково-практична конференція «Вагітність і пологи високого ризику» від ка-

Журнал «Современная фармация»

Кафедра неврології № 2 НУОЗУ імені П. Л. Шупика для неврологів та сімейних лікарів підготувала цікаву науково-практичну конференцію «Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні неврологічної патології», а молоді вчені ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС розповіли про сучасні досягнення і перспективи розвитку профілактичної та клінічної медицини. Фахівців служби екстреної медичної допомоги, медичних працівників бригад швидкої та невідкладної медичної допомоги, приймальних відділень лікарень зібрав симпозіум «Актуальні питання екстреної медицини та медицини катастроф», що цього року проходив у online та offline форматі. Організаторами заходу стали: НУОЗ України імені П. Л. Шупика (кафедра медицини невідкладних станів, кафедра медицини катастроф та військово-медичної підготовки); Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва; Харківська медична академія післядипломної освіти (кафедра медицини невідкладних станів та медицини катастроф); Запорізька медична академія післядипломної освіти (кафедра медицини невідкладних станів і цивільного захисту); ВГО «Всеукраїнська Асоціація працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф»; Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. У рамках ШКОЛИ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ відбувся ряд майстер-класів, де були розглянуті та продемонстровані на прикладах: серцево-легенева реанімація за допомогою приладів для реанімації та рятувальних пристроїв, особливості проведення протоколу серцево-легеневої реанімації та зовнішньої зупинки кровотечі в тактичних умовах, базова підтримка життя дітей. За напрямом «ХІРУРГІЯ, НЕЙРОХІРУРГІЯ» відбулася науково-практична конференція «Мультидисциплінарне ведення хронічних больових синдромів» (організатори — ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», ДУ «Інститут урології НАМН України», Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Українська асоціація з вивчення болю, ГО «Український інститут дослідження болю»). Спонсором напряму виступила компанія КОР-Медікал. Сучасними здобутками Інституту ім. проф. М. І. Ситенка у лікуванні дітей з патологією опорно-рухової системи поділилися із слухачами представники ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України». Питання діагностики та лікування плоскої стопи було розглянуто на науково-практичній конференції ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України». Безліч питань, жваві дискусії, цікаві доповіді, сучасні методи лікування обговорювалися на науково-практичній конференції «Стан діагностики зло-

15

События • Пульс времени • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua

дичної допомоги, TIME-concept в догляді трофічних ран — ці, та інші питання розглядалися у рамках школи. Також були проведені майстер-класи з невідкладної медичної допомоги. Семінар «Дозвільна документація для легального розміщення медичних виробів на ринку. Ринковий нагляд» зібрав розповсюджувачів медичних виробів. Організатор — Український Науковий Інститут Сертифікації розповів слухачам про основні засади проведення ринкового нагляду та контролю за медичними виробами, процедури оцінки відповідності, тимчасові зміни правил ввезення медичних виробів та засобів індивідуального захисту для боротьби з COVID-19, вимоги до супровідної документації.

Журнал «Современная фармация»

•

федри акушерства і гінекології №2 НМУ ім. О.О. Богомольця, де було розглянуто ряд актуальних питань. Сучасними здобутками дерматовенерологічної науки та їх впровадженнями в практику охорони здоров’я поділилися з лікарями дерматовенерологами, косметологами, сімейними лікарями, онкологами експерти ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України». Традиційно з успіхом відбулася ШКОЛА МЕДСЕСТРИНСТВА, яку організували Асоціація медичних сестер України та Група компаній LMT. Що потрібно знати медичній сестрі, особливості підготовки спеціалістів з невідкладної медичної допомоги в медсестринстві, особливості вакцинації в умовах «COVID-19», мінімізація ризиків передачі інфекцій при наданні ме-

16

ІІ МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС З ЛАБОРАТОРНОЇ МЕДИЦИНИ Відвідувачі мали змогу почути про новинки лабо- в лабораторній медицині та багато інших. Спонсором раторного обладнання, побачити їх на власні очі, про- заходу виступила компанія STARLAB. тестувати та ознайомитися з особливостями їх пракЗ успіхом відбувся круглий стіл «Пункт забору тичного застосування, побудувати довгострокові ді- зразків медичної лабораторії в системі менеджменту лові відносини між виробниками та постачальниками відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 15189:2015», оргалабораторного обладнання. нізований ТОВ «Навчально-методичний центр «МіжУ рамках Конгресу відбувалися науково-практич- народна школа технічного законодавства та управлінні заходи, де спеціалісти галузі лабораторних дослі- ня якістю» (ISTL). У першій частині учасники дискуджень почули актуальну інформацію від експертів, об- тували на тему «Преаналітичні процеси медичної ламінялися досвідом та підвищили свою кваліфікацію. бораторії відповідно до вимог ДСТУ ENISO15189:2015. Завідувачів КДЛ, фахівців лабораторної медици- Вимоги до пункту забору зразків медичної лаборатони, правління та членів ВАКХЛМ, голів регіональних рії», а у другій частині круглого столу відбулася робоосередків ВАКХЛМ зібрала дводенна науково-прак- та в групах на тему «Внутрішні чинники, що впливатична конференція з міжнародною участю «Стан та ють на якість роботи медичної лабораторії, зокрема перспективи розвитку лабораторної медицини в пункту забору зразків медичної лабораторії». Всі учасУкраїні», організаторами якої є кафедра клінічної ла- ники круглого столу отримали СЕРТИФІКАТ ISTL з бораторної діагностики НУОЗ України імені П. Л. Шу- кваліфікацією «Менеджер з якості медичної лаборатопика; ГО «Всеукраїнська асоціація клінічної хімії та рії відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 15189:2015». лабораторної медицини». На конференції було розглянуто актуальні питання підготовки спеціалістів Актуальні питання діагностики та лікування гелабораторної медицини, сучасні виклики в контексті матологічних захворювань були висвітлені на наукоборотьби з пандемією COVID-19, актуальні проблеми во-практичній конференції від ДУ «Інститут гематосучасної лабораторної діагностики, сучасні технології логії та трансфузіології НАМН України», кафедри ге-

Учасники науково-практичних заходів Конгресів отримали сертифікати про підвищення кваліфікації, що надають бали за критеріями нарахування балів безперервного професійного розвитку (БПР).

Одночасно з Міжнародним медичним Форумом відбулися: МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ «МЕНЕДЖМЕНТ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я». Він на своїй професійній платформі об’єднав представників органів влади, керівників обласних та місцевих Департаментів охорони здоров’я, керівників об’єднаних територіальних громад, власників і медичних директорів державних та приватних медичних закладів, керівників та представників бізнесу для конструктивного діалогу і обміну досвідом. Х ЮВІЛЕЙНА МІЖНАРОДНА ВИСТАВКА МЕДИЧНОГО ТА ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ, SPA&WELLNESS — HEALTHCARE TRAVEL EXPO. Виставка медичного туризму України, яка об’єднала лідерів галузі та дозволила налагодити довгострокове співробітництво на професійному міжнародному рівні, обмінятися досвідом, підвищити кваліфікацію фахівців за кордоном. В рамках виставки були представлені експозиції Польщі, Чехії, Казахстану, медичні та реабілітаційні центри, клініки, санаторно-курортні установи.

   



ЗАХОДИ 2021 У ЦИФРАХ: 5500 м² виставкової площі 150 компаній-учасників Відвідали 6345 фахівців 95 науково-практичних заходів (конференції, семінари, школи, майстер-класи) 700 доповідачів — експертів галузі

События • Пульс времени • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua •

ві, трансфузіологічну допомогу в закладі охорони здоров’я та прикладні питання суміжних напрямів. У другий день конгресу відбувся авторитетний практичний захід — УКРАЇНСЬКА ЛАБОРАТОРНА ШКОЛА, де проходили майстер-класи на діючому обладнанні з можливістю тестування, порадами та практичними нюансами використання, а також кваліфікованими консультаціями експертів галузі. Організаторами школи є НАМН України, Лабораторна та метрологічна служба НАМН, Міжінститутський Референтний лабораторний центр НАМН, Всеукраїнська Асоціація клінічної хімії та лабораторної медицини, Група компаній LMT, компанії ринку. Організатор ШКОЛИ МЕНЕДЖЕРА З ЯКОСТІ за стандартом ДСТУ EN ISO 15189:2015. Нові виклики — журнал «Лабораторна справа» зібрав повний конференц-зал фахівців медичних лабораторій. На школі розглянули міжлабораторні порівняння у системі інтерпретації результатів досліджень, оцінку компетентності персоналу, зміни у випуску 78 ДКХП, класифікацію молекулярних методів, керування інформацією лабораторії, відносини з замовником досліджень у надзвичайних обставинах та багато інших цікавих тем. Учасник Форуму «Ерба Діагностикс Україна» для фахівців провів майстер-клас на тему «Можливості коагулометра ЕСL412 від рутинного гемостазу до Д-димеру». Під час проведення майстер-класу були показані особливості і переваги роботи на напівавтоматичному коагулометрі ЕСL412, підготовка та проведення аналізу, продемонстровано всі можливості приладу як відкритої системи.

Журнал «Современная фармация»

матології та трансфузіології НУОЗ України імені П. Л. Шупика. ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України» на своїй конференції «Інфекційні хвороби у сучасному світі: епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека» розглянули ситуацію з COVID-19 в Україні і світі, обговорили епідеміологічні моделі прогнозування поширення інфекційних хвороб на прикладі COVID-19, кору, ВІЛ-інфекції та ВГС в Україні, проаналізували особливості поширення COVID-19 серед дитячого населення. Фахівців з лабораторної медицини, лікарів-клініцистів зібрала науково-практична конференція «Проблеми і перспективи розвитку лабораторної медицини в сучасних умовах», організована Науково-координаційним управлінням та міжінститутським Референтним лабораторним центром НАМН України, ВАКХЛМ. Спеціалістів національної системи крові, лікарів-лаборантів, лікарів усіх спеціальностей, які залучені в організацію трансфузіологічної служби в закладах охорони здоров’я та надання послуг з трансфузії компонентів крові, зібрала Фахова школа з міжнародною участю «Прикладні питання діяльності суб’єктів системи крові та забезпечення трансфузіологічної допомоги», організаторами якої є КНП «Київський міський центр крові» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); кафедра гематології та трансфузіології НУОЗ України імені П. Л. Шупика; ДУ «Український центр трансплант-координації МОЗ України»; ВГО «Асоціація служби крові України»; ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України». На конференції було розглянуто питання стандартизації та забезпечення якості заготівлі, переробки, тестування і зберігання донорської крові та компонентів кро-

До зустрічі на заходах 12–14 квітня 2022 року у ВЦ «КиївЕкспоПлаза»! Приходьте та дізнавайтеся про все цікаве та сучасне у світі медицини!

WWW.MEDFORUM.IN.UA

17

Вода для медичних цілей ReO — надійний захист від неприємних сюрпризів літа

Як швидко та безпечно покращити якість життя пацієнтам з дегенеративно-запальними захворюваннями суглобів?

Мозг: отличить реальность от воображения

Гармония здорового сна!

Мелкие травмы активному отпуску не помеха!

Кишечные бактерии управляют эмоциями?

Генрі Девід Торо

Ганна Кирпач,

лікар загальної практики

Нарешті на зміну сезону дощів прийшло спекотне літо, якого всі так чекали. Ця пора асоціюється у нашій свідомості з відпочинком та відновленням здоров’я, втім, часто літо приносить не тільки приємні сюрпризи. Під час сезону відпусток ми більше подорожуємо та активно відпочиваємо. Багато людей переносять свої фізичні активності із спортзалу на вулицю, заміняючи тренажери стадіонами або відкритими спортивними майданчиками. На жаль, інколи вихідні у горах, пляжний волейбол чи подорож до моря можуть стати причиною захворювань, про які слід знати кожному.

ЯКИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЛІД ОСТЕРІГАТИСЯ ВЛІТКУ? Основні захворювання літа включають:  тепловий та сонячний удари;  зневоднення;  діарею мандрівників. ТЕПЛОВИЙ ТА СОНЯЧНИЙ УДАР Незважаючи на значні коливання температури навколишнього середовища, люди можуть підтримувати постійну температуру тіла, збалансовуючи вироблення (теплопродукцію) та втрати (тепловіддачу) тепла. Коли теплопродукція переважає над тепловіддачею, температура тіла підвищується, що потенційно може призвести до теплового удару [1].

Надмірне нагрівання викликає розпад білків, дестабілізує фосфоліпіди та ліпопротеїни, а також розріджує ліпіди мембран, що може призвести до серцево-судинного колапсу, поліорганної недостатності та, зрештою, смерті [2]. Якщо під час роботи, занять спортом або відпочинку на сонці ви відчули слабкість і головний біль, це може бути першою

ознакою перегріву (гіпертермії). Вирізняють наступні гіпертермічні синдроми, які можуть виникнути влітку [3]:  теплове виснаження;  класичний тепловий удар у результаті зовнішнього перегріву організму;  тепловий удар у результаті фізичного навантаження.

• Intercoledg В фарватере отрасли • 2021 / июль •

A

modern-pharmacy.com.ua

«Вода - єдиний напій, що підходить для мудрого!»

•

надійний захист від неприємних сюрпризів літа

Журнал «Современная фармация»

ВОДА ДЛЯ МЕДИЧНИХ ЦІЛЕЙ

Від гіпертермічних синдромів, зокрема теплового удару, в світі гине більше людей, ніж від потопів, ураганів/ циклонів, разом взятих. Унаслідок глобального потепління останніми роками тепловий удар регулярно зустрічається вже і в таких країнах, як Данія [4].

19

• Intercoledg В фарватере отрасли • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

20

Теплове виснаження (англ. heat exhaustion) — це найпоширеніша форма порушення терморегуляції, спричинена високою температурою тіла в результаті втрати організмом значного об’єму рідини. Пацієнти з тепловим виснаженням скаржаться на [3]:

У людей похилого віку основна причина розвитку гіпертермії — це тяжкі порушення терморегуляції, в першу чергу — потовиділення. Необхідно пам’ятати, що старі люди можуть пити менше води, потайки приймати ліки, які впливають на терморегуляцію, і тяжче переносять акліматизацію [3].

 підвищення температури тіла, зазвичай не вище 39–40°С;  сильну спрагу;

 виражену пітливість;  м’язові спазми, які зазвичай швидко минають;

 нудоту;  виражену загальну слабкість та перевтому.

Описані скарги супроводжуються підвищенням частоти серцевих скорочень (ЧСС) та помірним зниженням артеріального тиску. Ознаки неврологічного ураження відсутні, хоча може виникати тимчасове запаморочення, яке зазвичай швидко проходить. Таке запаморочення, яке в повсякденному житті часто називають «зомління», описують терміном «теплове синкопе». Первинна допомога включає припинення дії високої температури та фізичного навантаження — хворому слід прийняти горизонтальне положення з припіднятими ногами. Лікування теплового виснаження включає відновлення втрат рідини (регідратацію) та інші загальні підтримуючі заходи. Як правило, в застосуванні методів охолодження тіла необхідності немає [3].

Тепловий удар (англ. heat stroke) — це найтяжча форма гострої недостатності терморегуляції в умовах підвищеної температури навколишнього середовища з підвищенням центральної (ядерної) температури вище 40°С, що супроводжується порушенням свідомості [1, 5]. Суттєва відмінність між тепловим виснаженням та тепловим ударом (ТУ) полягає у тому, що при першому компенсаторно-захисні функції організму все ще здатні впоратися з тепловим навантаженням. При ТУ компенсаторно-захисні функції організму максимально напружуються і врешті-решт виснажуються та наступає декомпенсація [7]. Хоча загальновизнана формальна величина центральної (ядерної) температури вище 40°С є діагностичним критерієм ТУ, ця цифра дещо умовна. Чіткої єдиної граничної температури, при якій відбувається декомпенсація у конкретного пацієнта і теплове виснаження у нього переходить в ТУ, немає. Симптоми теплового удару включають усі вищевказані симптоми теплового виснаження, однак у більш тяжкій формі. Критичними особливостями теплового

удару є гіпертермія вище 40°С і порушення роботи центральної нервової системи (ЦНС), що у 80% випадків має раптовий початок. Симптоми можуть бути ледь помітними і включати [6]:  розлади мислення;  збудження;  галюцинації;  порушення орієнтації в часі і просторі;  приглушення свідомості;  кому. Незважаючи на те, що відсутність потовиділення (ангідроз) вважається класичною ознакою теплового удару, більш ніж половина хворих пітніють, особливо у випадках теплового удару в результаті фізичного напруження. Ангідроз зазвичай є пізнім симптомом [2, 6].

ЛІКУВАННЯ ПРИ ТЕПЛОВОМУ УДАРІ ВКЛЮЧАЄ:  госпіталізацію;  підтримку дихання та серцевої діяльності;  екстремальне охолодження тіла, яке найчастіше полягає у зануренні постраждалого в холодну воду або охолодження методом випаровування;  оральну регідратацію збалансованими водносольовими розчинами. У літніх осіб і людей з холодних країн ТУ може виникнути і при температурі, нижчій, ніж 40°С (близько 39°С), а у тренованих атлетів і мешканців країн з жарким кліматом навіть при температурі близько 40 °С захисні механізми можуть спрацьовувати і ТУ певний час не розвивається [3].

1. Оральна регідратація Під час будь-якої діареї відзначається втрата рідини і електролітів, тому їх відновлення є важливим компонентом лікування, особливо у дітей молодшого віку і у дорослих з хронічними захворюваннями. У дорослих мандрівників, які не страждають хронічною патологією, важке зневоднення (дегідратація) на фоні ДМ зустрічається вкрай рідко, за винятком за винятком випадків тривалого блювання. У всіх категорій пацієнтів відновлення втрат рідини залишається обов’язковим доповненням основної терапії і допомагає мандрівникові швидше віднови-

В фарватере отрасли • 2021 / июль

7–10 і більше днів при діареї, викликаній найпростішими. При діареї мандрівників, викликаній найпростішими, симптоми захворювання рідко виникають в перші кілька тижнів подорожі і, як правило, розвиваються вже після повернення з поїздки [15]. Клінічні симптоми зазвичай виникають на 3–4-й день подорожі, хоча можливий і другий пік розвитку захворювання на 10-й день. У більшості пацієнтів частота діареї не перевищує 3–5 разів на добу, проте у 20 % вона може доходити до 10–15 разів. Часто діарея супроводжується болем у животі (55–65 % випадків) та лихоманкою (50–60 %). Кров в калі відзначається у 10 % випадків [15]. Тривалість захворювання без лікування при діареї мандрівників вірусної природи становить 2–4 дні, бактеріальної від 3 до 7 діб, а ДМ, викликана найпростішими, може тривати від 2-3 тижнів до кількох місяців [15]. У деяких пацієнтів скарги на болі в животі Інкубаційний період залежить від збудника і може і нестійкі випорожнення зберігаються протягом місяколиватися від 6–72 годин при діареї, викликаній ців і формується постінфекційний синдром подразнеETEC, Vibrio parahaemolyticus та деякими вірусами до ного кишечнику. Основні принципи лікування пацієнтів з діареєю мандрівників, у відповідності до рекомендацій Центрів по профілактиці та контролю за захворюваннями США (CDC), наступні [15]:

•

Понад 80 % випадків діареї мандрівників спричинені різними бактеріальними збудниками [15, 17]:  ентеротоксигенними штамами E. coli (ЕТЕС) 5075 % випадків;  ентероагрегативними штамами E. coli;  Shigella spp.;  C. jejuni;  Salmonella spp.;  Aeromonas spp.;  Plesiomonas shigelloides;  ентеротоксигенними штами Bacteroides fragilis;  нехолерним вібріоном. У 12–17 % причиною діареї мандрівників є норовірус, ротавірус та астровіруси. Близько 10 % випадків ДМ мають протозойну природу і спричинені лямбліями (Giardia duodenalis), рідше дизентерійною амебою (Entamoeba histolytica), Cryptosporidium spp., Microsporidium spp.) [17–20].

modern-pharmacy.com.ua

За даними європейських досліджень, частота діареї мандрівників нижча, ніж була 20 років тому і становить до 40 %, тоді як в минулому вона дорівнювала 70 % [13, 14].

•

 спастичний біль (коліки) в животі;  болючі позиви до дефікації (тенезми);  нудота і блювання. Вищевказані симптоми, як правило, виникають при зміні постійного місця проживання, подорожі за кордон протягом першого тижня і/або відразу після повернення з поїздки. Щорічно з 100 млн. людей, які подорожують в країни, що розвиваються, особливо в тропічні і субтропічні райони (Латинську Америку, країни Карибського басейну, Південної Азії, Близького Сходу та Африку), діареєю мандрівників хворіє від 30 до 70 % туристів і щороку реєструється понад 40 млн. нових випадків ДМ [10–12].

Журнал «Современная фармация»

Діарея мандрівників (ДМ) — це 3 або більше епізодів неоформлених випорожнень протягом 24 годин у поєднанні з мінімум одним з наступних додаткових симптомів [8, 9]:

• Intercoledg

ДІАРЕЯ МАНДРІВНИКА

тися після інфекції [15]. Звичайна столова вода, соки і газовані напої містять дуже низькі концентрації солей (електролітів). Для ефективного відновлення водно-сольової рівноваги слід використовувати спеціальні збалансовані розчини, що містять основні електорліти і рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. До таких розчинів відноситься вода для медичних цілей ReO [15].

2. Медикаментозна терапія

Терапія діареї мандрівників легкого ступеня. Антибактеріальні препарати (АБП) не рекомендуються пацієнтам з легким перебігом діареї мандрівників.

21

• Intercoledg В фарватере отрасли • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

22

Слід розглянути доцільність застосування лопераміду або вісмуту субсаліцилату для лікування легкої форми ДМ. Терапія діареї мандрівників середнього ступеня. Антибиотики можуть використовуватися для лікування пацієнтів із середньотяжким перебігом ДМ. Перевагу надають фторхінолонам (ципрофлоксацин, левофлоксацин), азитроміцину і рифаксиміну. Мож-

ливе використання лопераміду в якості допоміжної терапії. Терапія важкої діареї мандрівників. Для лікування пацієнтів з тяжкою діареєю мандрівників повинні використуватися антибіотики. Кращим препаратом вважається азитроміцин. Фторхінолони (ципрофлоксацин, левофлоксацин) і рифаксимін можуть використовуватися для лікування пацієнтів з важким перебігом ДМ нешигельозного походження.

ЗНЕВОДНЕННЯ Зневоднення організму можливе при обмеженому надходженні рідини або збільшеному її виведенні, а також при одночасній дії цих двох факторів [21, 22]. За нормальних умов втрати рідини розподіляються таким чином [22]:  сеча — 50 %;  випаровування зі шкіри — 30 %;  випаровування через легені — 15 %;  фекалії — до 5 %.

Зміни, які відбуваються в організмі влітку, з метою підтримки нормальної температури тіла, збільшують втрати рідини, у порівнянні з холодною порою року. Так, при збільшенні частоти дихання втрати рідини з повітрям, що видихається, зростають на 5–20 мл/кг/добу. У пацієнтів зі значним потовиділенням на 5–25 мл/кг/добу збільшується випаровування з поверхні шкіри [23–27].

Втрата понад 1 % рідини організму призводить до відчуття втоми, слабкості, зниження апетиту та порушень механізмів терморегуляції. Якщо зневоднення прогресує і дефіцит води становить 4 % і більше, порушується концентрація уваги, виникає головний біль, сонливість, підвищується температура тіла та частота дихання [28]. При дегідратації також збільшується частота серцевих скорочень та знижується артеріальний тиск [29]. При зниженні тиску у серце потрапляє менше крові. В результаті зменшується серцевий викид і до органів надходить менше кисню та поживних речовин [30].

Втрата води у кількості, що перевищує 10 % маси тіла, при високій температурі навколишнього середовища супроводжується серйозним ризиком виникнення інсульту, шоку та поліорганної недостатності [31]. Діти, особливо раннього віку, більш чутливі до втрат рідини, ніж дорослі. Це пов’язано з відносно вищим рівнем основного обміну, більшою поверхнею тіла відносно маси, більшим вмістом води (понад 70 % маси тіла у немовлят, близько 65 % в ранньому віці та 60 % у дорослих) [32, 33]. Існує кілька форм зневоднення [21]. Ізотонічна дегідратація виникає, коли вода і натрій втрачаються в однаковій мірі. Причинами ізотонічної втрати води є блювота, діарея, пітливість, опіки, захворювання нирок, гіперглікемія та гіпоальдостеронізм. Гіпертонічна дегідратація — форма зневоднення, при якій втрати води перевищують втрати натрію. Рівень натрію та осмолярність сироватки крові завжди будуть підвищеними при гіпертонічній дегідратації. Надмірна втрата води відбувається через шкіру, легені та нирки. Причиною найчастіше є лихоманка, прискорене дихання та нецукровий діабет. У одному з Гіпотонічна дегідратація в основному обумовлена прийомом сечогінних засобів, які спричинядосліджень було ють більшу втрату натрію, ніж води. Гіпотонічна встановлено, дегідратація характеризується низьким вмістом що втрата води у кількості від натрію та осмолярністю плазми крові.

5 до 7 % маси тіла у здорових Влітку внаслідок зневоднення найчастіше молодих чоловіків, які займалися виникає ізо- та гіпертонічна дегідратація, фізичними навантаженнями у зумовлені підвищеною пітливістю, збільшенням частоти дихання, а також лихоманкою, діспеку, призводила до аритмій ареєю та блюванням, спричиненими харчовими та передчасних скорочень отруєннями.

шлуночків [7].

7. Пийте достатньо збалансованої за складом рідини. Найкраще для цього підходить вода для медичних цілей ReO, яка представлена на фармацевтичному ринку України компанією Юрія Фарм. Кілька ковтків води ReO при перших ознаках спраги вбережуть від неприємних наслідків зневоднення. Що робити, якщо захворювання все таки виникло? Основою лікування усіх вище описаних захворювань, окрім усунення їх причини, є відновлення втрат рідини, тобто регідратаційна терапія. У ряді досліджень доведено, що швидка оральна регідратаційна терапія (ОРТ) відповідним розчином є такою ж ефективною, як внутрішньовенна інфузія розчинів. При цьому регідратація водно-сольовими розчинами пероральним шляхом неінвазивна та не супроводжується низкою побічних реакцій, які можуть виникнути на фоні інфузійної терапії. ОРТ водою ReO завдяки збалансованому складу дозволяє компенсувати втрати рідини, основних електролітів та енергії й має високий профіль безпеки при лікуванні зневоднення будь-якої природи [34]. Ефективність оральної регідратації була продемонстрована в численних дослідженнях. Так, систематичний огляд, що включив 16 досліджень за участі 1545 дітей віком до 15 років з діареєю, показав, що діти, які отримували оральну регідратацію, мали значно меншу частоту несприятливих клінічних наслідків (зокрема, судоми, летальні наслідки) та вірогідне скорочення строків їх перебування у лікарні порівняно з дітьми, які отримували парентеральну регідратацію. На підставі цього було зроблено висновок, що оральна регідратація є більш ефективним та безпечним методом відновлення втрат рідини порівняно з парентеральною регідратацією [35].

Коли слід пити воду для медичних цілей ReO? Вода ReO рекомендується при станах, що супроводжуються зневодненням та інтоксикацією організму, зокрема:  фізичних навантаженнях;  перебуванні в умовах жаркого клімату;  алкогольній інтоксикації;  лихоманці;  отруєннях;  діареї;  гострих кишкових інфекціях;  токсикозі у вагітних.

Як слід пити воду ReO ? Легке або помірне зневоднення зазвичай можна ефективно вилікувати за допомогою оральної регідратаційної терапії водою ReO. Воду ReO при зневодненні слід пити часто невеликими порціями, щоб попередити роздуття шлунку та рефлекторну блювоту. Як правило, 5 мл води для медичних цілей ReO щохвилини добре переноситься. При зменшенні блювання можна використовувати більші об’єми рідини [36].

• Intercoledg В фарватере отрасли

6. Для запобігання тепловому удару носіть сонцезахисні окуляри, головний убір і світлий одяг з натуральних тканин.

•

5. Не зберігайте приготовані і сирі продукти поруч.

2021 / июль

4. Зберігайте і розморожуйте продукти в холодильнику.

•

3. Не купайтеся в невеликих водоймах зі стоячою водою (озерах і ставках).

modern-pharmacy.com.ua

2. Ретельно мийте свіжі фрукти, овочі і ягоди.

•

1. Мийте руки. Це правило вбереже вас не тільки від коронавірусу, але і від багатьох збудників харчових отруєнь.

Журнал «Современная фармация»

ЯК ПРОФІЛАКТУВАТИ ЛІТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ?

Лікування зневоднення проводиться у 2 етапи [37]: 1 етап (власне регідратації), який направлений на швидке відновлення запасів втраченої рідини та триває 3–4 години. Необхідний об’єм води ReO на даному етапі, залежить від віку та маси тіла хворого і становить:  для немовлят та дітей вагою до 30 кг — 50–100 мл/кг води ReO протягом 4 годин;  для дорослих та підлітків масою тіла більше 30 кг — 2–4 л води ReO протягом 4 годин.

23

• Intercoledg В фарватере отрасли

2 етап (підтримуючий), метою якого є попередження зневоднення. Триває даний етап до виліковування пацієнта. При цьому об’єм води ReO, окрім віку та маси хворого, залежить від кілько-

• 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

 маса тіла 10–30 кг — по 120– 240 мл води ReO після кожного епізоду діареї чи блювання.  підлітки та дорослі масою тіла більше 30 кг — стільки рідини, скільки вони бажають випити.

Вода для медичних цілей ReO — найкращий супутник для літніх активностей. Збалансований склад води ReO забезпечує максимально швидке всмоктування води та електролітів та рятує організм від дегідратації, незалежно від її причини. Вода ReO не містить консервантів, барвників та вуглеводів, що забезпечує її безпеку навіть у дітей та людей, схильних до алергічних реакцій. З появою на полицях аптек та магазинів ReO вибір правильної води став простим, як ніколи! Список літератури 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

24

сті епізодів блювання та рідких випорожнень і складає:  якщо маса тіла менше 10 кг — по 60–120 мл води ReO після кожного епізоду діареї чи блювання;

Lipman GS, Eifl ing KP, Ellis MA, Gaudio FG, Otten EM, Grissom CK. Wilderness Medical Society practice guidelines for the prevention and treatment of heat-related illness. Wilderness Environ Med. 2013 Dec. 24(4):351-61.

Robert S. Helman, Joe Alcock. Heat Stroke. Medscape. Бондар М. В. Гіпертермічні синдроми: етіологія, патогенез, діагностика та інтенсивна терапія / М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, Т. В. Овсієнко, І. М. Невмержицький // Медицина неотложных состояний. — 2018. — № 2. — С. 7-16.

Morch S.S., Andersen J.D.H., Bestle M.H. Heat Stroke: A Medical Emergency Appearing in New Regions // Case Rep. Crit. Care. — 2017. — № 2017. — Р. 6219236 Bouchama A, Knochel JP. Heat stroke. N Engl J Med. 2002 Jun 20.

346 (25):1978-88. Рахимбаев Р.Б., Ташенов Д.К., Седенко В.А.. Тепловое истошение и тепловой удар // Наука о жизни и здоровье. — № 6 (1-2).

David Tanen. Heatstroke. MSD and the MSD Manuals.

Hill D.R., Beeching N.J. Travelers’ diarrhea. Curr Opin Infect Dis. 2010;23(5):481-487.

Steffen R., Hill D.R., DuPont H.L. Traveler’s diarrhea: a clinical review. JAMA. 2015;313(1):71-80.

Greenwood Z., Black J., Weld L., et al. Gastrointestinal infection among international travelers globally. J Travel Med. 2008;15:221228.

Centers for Disease Control and Prevention. Yellow Book, 2017, Chapter 2. Travelers’ Diarrhea.

Jelinek T., Nothdurft H.D., Haditsch M., et al. Consensus paper treatment of acute traveler’s diarrhea. Practice recommendation for travel advice. MMW Fortschr Med. 2017;159(Suppl 4):4-11.

Pitzurra R., Steffen R., Tschopp A., et al. Diarrhoea in a large prospective cohort of European travellers to resource-limited destinations. BMC Infect Dis. 2010;10:231.

Steffen R., Tornieporth N., Clemens S.A., et al. Epidemiology of travelers’ diarrhea: details of a global survey. J Travel Med. 2004;11(4):231-237 Centers for Disease Control and Prevention. Yellow Book, 2017, Chapter 2. Travelers’ Diarrhea. de la Cabada Bauche J., Dupont H.L. New Developments in Traveler’s Diarrhea. Gastroenterol Hepatol (NY). 2011;7(2):88-95.

Taylor D.N., Bourgeois A.L., Ericsson C.D., et al. A randomized, double-blind, multicenter study of rifaximin compared with placebo and with ciprofloxacin in the treatment of travelers’ diarrhea. Am J Trop Med Hyg. 2006;74(6):1060-1066.

Jiang Z.D., Lowe B., Verenkar M.P., et al. Prevalence of enteric pathogens among international travelers with diarrhea acquired in Kenya (Mombasa), India (Goa), or Jamaica (Montego Bay). J Infect Dis. 2002;185(4):497-502.

Koo H.L., Ajami N.J., Jiang Z.D., et al. Noroviruses as a cause of diarrhea in travelers to Guatemala, India, and Mexico. J Clin Microbiol. 2010;48(5):1673-1676.

Pandey P., Bodhidatta L., Lewis M., et al. Travelers’ diarrhea in Nepal: an update on the pathogens and antibiotic resistance. J Travel Med. 2011;18(2):102-108 Weinberg AD, Minaker KL. Dehydration. Evaluation and management in older adults. Council on Scientific Affairs, American Medical Association. JAMA. 1995 Nov 15;274(19):1552-6.

22. Крамарьов С.О. Сучасні підходи до регідратаційної терапії при інфекційних захворюваннях у дітей / С.О. Крамарьов, В.В. Євтушенко, О.М. Євтушенко // Сімейна медицина. — 2016. — № 1. — С. 130-133.

23. Graneto JW. Emergent Management of Pediatric Patients with Fever.

24. Lee JW. Fluid and electrolyte disturbances in critically ill patients.

Electrolyte Blood Press. 2010 Dec;8(2):72-81. doi: 10.5049/ EBP.2010.8.2.72 25. Holliday MA, Segar WE, Friedman A. Reducing errors in fluid therapy management. Pediatrics. 2003 Feb;111(2):424-5.PMID: 12563072.

26. World Health Organization. Management of the child with a serious infection or severe malnutrition. Guidelines for care at the fi rst referral level in developing countries. Geneva, Switzerland: WHO Press; 2000. 162 p.

27. Manz F. Hydration in Children. J Am Coll Nutr. 2007 Oct;26(5 Suppl):562S-569S. PMID: 17921466.

28. Grandjean AC, Reimers KJ and Buyckx ME, 2003. Hydration: issues for the 21st century. Nutrition Reviews, 61, 261-271.

Charkoudian N, Halliwill JR, Morgan BJ, Eisenach JH and Joyner MJ, 2003. Influences of hydration on post-exercise cardiovascular control in humans. The Journal of Physiology, 552, 635-644.

29. Montain SJ, Sawka MN, Latzka WA and Valeri CR, 1998. Thermal and cardiovascular strain from hypohydration: influence of exercise intensity. International Journal of Sports Medicine, 19, 87-91.

30. Sawka MN, Young AJ, Francesconi RP, Muza SR and Pandolf KB, 1985. Thermoregulatory and blood responses during exercise at graded hypohydration levels. Journal of Applied Physiology, 59, 1394-1401.

31. Bouchama A and Knochel JP, 2002. Heat stroke. New England Journal of Medicine, 346, 1978-1988.

32. National Collaborating Centre for Women’s and Children’s Health (UK). Feverish Illness in Children: Assessment and Initial Management in Children Younger Than 5 Years. London: Royal College of Obstetricians & Gynaecologists (UK); 2013 May. PMID: 25340238.

33. ESPGHAN. Fluid and electrolytes (Na, Cl and K). J Pediatr Gastroenterol Nutr.

2005;41:S33-38. doi: 10.1097/01. mpg.0000181846.93628.0e.

34. World Health Organization. Management of the child with a serious infection or severe malnutrition. Guidelines for care at the fi rst-referral level in developing countries. Geneva, Switzerland: WHO Press; 2000. 162 p.

35. Fonseca BK, Holdgate A, Craig JC. Enteral vs intravenous rehydration therapy for children with gastroenteritis: a metaanalysis of randomized controlled trials. Arch Pediatr Adolesc Med. 2004 May;158(5):483-90. doi:10.1001/archpedi.158.5.483.

36. Lennox H. Huang. Dehydration.

37. Shane, Andi L et al. “2017 Infectious Diseases Society of America Clinical Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Infectious Diarrhea.” Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America vol.

65,12 (2017): e45-e80. doi:10.1093/cid/cix669

КОЛИ ЗВИЧАЙНОЇ ВОДИ

ЗАМАЛО www.reo.ua

*Рекомендації щодо використання Харчовий продукт для спеціальних медичних цілей «РеО®/ReО®». Без цукру, ароматизаторів та консервантів. Склад: вода питна домінералізована (калій, натрій хлористий, кальцій хлористий, магній хлористий, натрію гідрокарбонат), вуглекислота, сорбітол. Хімічний склад: Na+ до 1300 мг/л, K+ до 220 мг/л, Mg2+ до 80 мг/л, Ca2+ до 80 мг/л, Cl- до 2000 мг/л, HCO3- –200-400 мг/л, сорбітол до 90 мг/л, вуглекислота 0,05–0,3 %. Мінералізація (мг/дм3): 2500–3000. Рекомендації щододо вживання: продукт може бути рекомендований лікарем як джерело рідини та мінеральних речовин при підвищеній втраті води й електролітів. Не є лікарським засобом.

www.uf.ua

• Мнение специалиста В фарватере отрасли • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

26

ЯК ШВИДКО ТА БЕЗПЕЧНО покращити якість життя пацієнтам з дегенеративнозапальними захворюваннями суглобів? У травні 2012 року пацієнт 55 років звернувся в центр недіагностованих захворювань при Марбургському університеті (Німеччина), він майже повністю втратив слух та зір, мав важку серцеву недостатність, гіпотиреоз та підвищення температури тіла неясної етіології. Крім того, медіастинальні лімфатичні вузли та вузли в області лівого стегна були збільшені. В анамнезі у пацієнта значилася лише перенесена у грудні 2001 року операція з ендопротезування обох кульшових суглобів. Причому у листопаді 2010 року лівий протез зламався і був замінений на металевий. Ця обставина, а також пригадування одного з епізодів серіалу «Доктор Хаус» дали змогу припустити отруєння кобальтом. Після ретельного обстеження діагноз підтвердився, а стан пацієнта на фоні дезінтоксікаційної терапії та заміни протеза на керамічний почав покращуватися [1]. Остеоартроз, або ж остеоартрит (ОА) вважають найстарішою відомою хворобою. Напевно, до найстаріших свідчень про ОА можна віднести скелети динозаврів вік яких сягає 70 мільйонів років, залишки ранніх гомінідів чи єгипетські мумії [2]. Окрім цього ОА є також найбільш розповсюдженою суглобовою патологією в світі. Рентгенологічні прояви ОА зустрічаються у більшості осіб старших за 65 років, у віці 75 років та старших — у 80 % людей. Серед жителів США ОА зустрічається у 6 % людей старших за 30 років. Очевидно, що частота захворювання збільшується з віком, однак існують певні гендерні розбіжності. Після 50 років ОА колінних суглобів кисті та стопи зустрічається частіше у жінок, ніж у чоловіків [3]. Етіологія захворювання досить складна та потребує більш

A

Андрій Шкуратов, лікар

глибокого опису проблеми. Але варто зазначити, що ОА зумовлений здебільшого імунними порушеннями. Вкрай важливу роль відіграють «прозапальні цитокіни» — інтерлейкін-1 (IL-1) та туморнекротизуючий фактор альфа (TNF-α). У відповідь на появу цих цитокінів хондроцити змушені продукувати надмірну кількість матриксних металопротеїназ (ММП) [4]. Через такий агресивний вплив міжклітинний матрикс у хрящовій тканині зазнає незворотних дегенеративних змін з формуванням у кінцевому наслідку остеофітів субхондральної кістки. Варто також не забувати про роль ферменту ЦОГ-2 у розвитку больового синдрому та запалення, який каталізує перетворення арахідонової кислоти у простагландини (PG). Як наслідок, розвивається сенсибілізація ноцицептивних рецепторів до медіаторів болю, таких як гістамін, брадикінін. Не менш важливою ланкою у довготривалій перспективі розвитку больового синдрому та сенсибілізації ноцицептивної системи є фактор росту нервів (NGF-nerve growth factor) [5]. Він спричинює проростання нервових волокон там, де їх не має бути, а саме у хрящовій тканині суглобів. Окрім того при запаленні в суглобі фактор росту нервів (NGF) збільшує периферичну чутливість больових рецепторів суглоба та сенсорних нейронів спинного мозку, що збільшує відчуття болю. Скутість, персистуючий больовий синдром, набряклість — легко уявити, наскільки такі прояви погіршують якість життя. Рекомендації EULAR 2018 для пацієнтів з ОА та запальним артритом говорять про необхідність призначення нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП) (за відсутності протипоказань) [6]. Якщо в цілому охопити таку групу препаратів, як НПЗП, то їх можна розділити на селективні до ЦОГ-2

• Мнение специалиста В фарватере отрасли • 2021 / июль •

В дослідженнях було показано, що «АРКОКСІЯ» продемонструвала у 106 разів потужнішу дію на ЦОГ2, ніж на ЦОГ-1, а це найбільший показник селективності серед досліджених НПЗП [10]. За рахунок цього препарат має високий індекс безпеки у порівнянні з неселективними НПЗП. Так, наприклад, «АРКОКСІЯ» не збільшувала частоту гастроінтестинальних (ГІ) побічних ефектів у порівнянні з плацебо, а у порівнянні з диклофенаком чи напроксеном зменшувала їх [11]. Більше того, безпечність для печінки у еторикоксибу була майже у 9 разів вища в порівнянні з диклофенаком: побічний вплив на печніку при застосуванні препарату АРКОКСІЯ відмічався у 0,3 % пацієнтів, а при застосування диклофенаку — у 2,7 % пацієнтів. Також у ході довготривалого дослідження безпеки MEDAL було доведено відсутність значимої різниці показників підтверджених серйозних тромботичних серцево-судинних ускладнень у пацієнтів, які приймали еторикоксиб 60 мг, та пацієнтів, які приймали диклофенак 150 мг [18]. Крім високої селективності, АРКОКСІЯ має приблизно стовідсоткову біодоступність, а терапевтична концентрація у сироватці крові зберігається 24 години, що дозволяє її застосовувати 1 раз на добу [19]. Проникність через гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ): «АРКОКСІЯ» має переваги у порівнянні з більшістю НПЗП. Так, наприклад, зв’язування з білками плазми крові у диклофенака, мелоксикама, напроксена та багатьох інших традиційних НПЗП близько 99 %, у той же час «АРКОКСІЯ» зв’язується з білками крові на 92 %, що забезпечує проникність крізь ГЕБ незв’язаної фракції [12]. Цей фактор дозволяє препарату виявляти кращу аналгетичну активність [13]. Особливо у пацієнтів з хронічним больовим синдро-

modern-pharmacy.com.ua

Чим же саме виділяється ця діюча речовина з-поміж інших?

•

препаратів вибору для пацієнтів з ОА для уникнення НПЗП-гастропатій. Серед коксибів найбільше виділяється «АРКОКСІЯ» (еторикоксиб). Випускається еторикоксиб у чотирьох дозах: 30 мг, 60 мг, 90 мг, 120 мг. В Україні представлені усі дози, за винятком 30 мг.

Журнал «Современная фармация»

та неселективні. Найпершим серед синтезованих людиною НПЗП можна назвати ацетилсаліцилову кислоту. Ще у 1897 році винайшли форму цієї кислоти, придатну для медичного застосування, яка отримала назву «Аспірин». Відомі усім ібупрофен та диклофенак [7] були синтезовані ще у далеких 60-х роках минулого сторіччя. Однак ці препарати застосовуються й сьогодні. Та чи доцільне застосування препаратів, які, окрім пригнічення ЦОГ-2, не менший вплив мають на ЦОГ1? Особливо у людей з ОА. Часто ці препарати застосовуються як лікарями, так і пацієнтами, які займаються самолікуванням [8]. Найвідомішими побічними ефектами у НПЗП звичайно вважаються гастропатії внаслідок пригнічення ЦОГ-1 та пригнічення утворення PgE2, що призводить до зниження утворення шлункового слизу та падіння секреції бікарбонату. Не варто також забувати про пригнічення утворення тромбоксану А2, що, безсумнівно, збільшує ризик шлункових кровотеч. Але чи тільки впливом на стан ШКТ загрожує пригнічення ЦОГ-1? Цікавий той факт, що пригнічення утворення PgE2 також відобразиться на стані хрящової тканини [9]. Цей простагландин пригнічує експресію матриксних металопротеїназ (ММП-13 та ММП-1), а також прозапальних цитокінів IL-1 та TNF-α, за рахунок цього і реалізується його хондропротективний вплив. Отже, застосування неселективних НПЗП з хондронегативним впливом у будь-якій формі, топічній чи оральній, здатне пригнічувати власні хондропротективні механізми суглобового хряща. Альтернативою у такому разі можна вважати саме селективні інгібітори ЦОГ-2. Цю групу також називають коксиби — від абревіатури ЦОГ англійською мовою (COX — coxibs). Коксиби були створені, як більш безпечна заміна традиційним НПЗП і почали масово з’являтися на початку XXI сторіччя. Певна обмеженість в потребі цієї групи препаратів пов’язана з появою інгібіторів протонної помпи (ІПП). Але, на жаль, як показують дослідження останніх років, прихильність пацієнтів до гастропротективної терапії дуже низька. Цей факт сприяє застосуванню коксибів, як

«АРКОКСІЯ» (еторикоксиб) — це оригінальний препарат, який виробляється компанією зі світовим ім’ям. Випускається препарат в Україні у трьох дозах: 60 мг, 90 мг, 120 мг.

27

• Мнение специалиста В фарватере отрасли • Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

 «Аркоксія» — препарат, що застосовується 1 раз на добу.  Високий профіль безпеки, низька гастротоксичність.  Хондропозитивний вплив, завдяки відсутності пригнічення ЦОГ-1 у дозі до 150 мг на добу та позитивному впливу на TGF-b.  Має високу ефективність у пацієнтів з гострим болем, оскільки пікова концентрація в плазмі крові спостерігається через 1 годину.  Здатен знижувати в суглобовому хрящі експресію фактору росту нервів (NGF)  Має високу проникність через ГЕБ та показує гарні результати у пацієнтів з хронічним больовим синдромом.  Низька гепатотоксичність.  Біодоступність близько 100 %.

АРКОКСІЯ сприяє покращенню життя пацієнтам, що страждають на ОА. Список літератури: 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

28

сказано про нераціональність застосування неселективних НПЗП у хворих з ОА через те, що вони пригнічують власні протективні механізми хрящової тканини та сприяють деградації колагену другого типу. «АРКОКСІЯ», на відміну від неселективних НПЗП, не виказує хондронегативного впливу. Більш того, останні експериментальні дослідження демонструють хондропротективний потенціал цього препарату. Зокрема було доведено дозозалежний вплив еторикоксибу на збільшення експресії трансформуючого ростового фактору бета (TGF-b) у мишей. В цьому ж дослідженні було відмічено й зниження експресії NGF [16]. Цей ефект може мати надзвичайно велике значення у пацієнтів з ОА, оскільки потенційно застосування препарату АРКОКСІЯ може знизити або призупинити патологічне проростання нервових больових закінчень у суглобовий хрящ та покращити якість життя пацієнтів з ОА.

ПРОПОНУЄМО ПІДСУМУВАТИ БЕЗУМОВНІ ПЕРЕВАГИ ПРЕПАРАТУ «АРКОКСІЯ»:

•

2021 / июль

мом, оскільки низька проникність НПЗП через ГЕБ обмежує здатність НПЗП до десенсибілізації ноцицептивної системи [14]. Яскравим доказом ефективності «АРКОКСІЯ», у порівнянні з традиційними НПЗП, буде систематичний огляд: Single dose oral analgesics for acute postoperative pain in adults — an overview of Cochrane reviews (Review) 2015 року [15]. В цей огляд було включено 460 досліджень, загальна вибірка пацієнтів складала більше 50 000 пацієнтів. А рейтинг аналгезивної ефективності у пацієнтів з гострим пост-операційним больовим синдромом включав 41 препарат або комбінації препаратів. Тим не менш, «АРКОКСІЯ» у монотерапії в дозі 120 мг виявила ефект, співставний з комбінацією оксикодону 10 мг та парацетамолу 1000 мг (10 мг оксикодону еквівалентні 20 мг сульфату морфіну «per os»). «Вишенькою на торті» можна назвати вплив «АРКОКСІЯ» на суглобовий хрящ. Вище вже було

Dahms K, Sharkova Y, Heitland P, Pankuweit S, Schaefer JR. Cobalt intoxication diagnosed with the help of Dr House. Lancet. 2014 Feb 8;383(9916):574.

Bret S. Stetka, MD, Nathan Wei, AB, MD (March 22, 2013). Arthritis, Then and Now. Retrieved from Medscape Rheumatology http://www.medscape. com/viewarticle/780895. В.В Поворознюк /// Остеоартроз: современные принципы лечения — 2015 Van Lint P, Libert C. Chemokine and cytokine processing by matrix metalloproteinases and its effect on leukocyte migration and inflammation.

J Leukoc Biol. 2007 Dec;82(6):1375-81.

Miller RE, Block JA, Malfait AM. Nerve growth factor blockade for the management of osteoarthritis pain: what can we learn from clinical trials and preclinical models? Curr Opin Rheumatol. 2017 Jan;29(1):110-118.

EULAR recommendations for the health professional’s approach to pain management in inflammatory arthritis and osteoarthritis -2018 А.Б. Данилов ////Диклофенак в лечении болевых синдромов -2015. Н. Ю. Вельц, Т. М. Букатина, Е. О. Журавлева, Г. В. Кутехова, М.А. Дармостукова, Ю. В. Олефир, Б. К. Романов, С. В. Глаголев, В. А. Поливанов /// К вопросу о безопасности применения нестероидных противовоспалительных препаратов. Безопасность и риск фармакотерапии 2018. Т. 6, № 3 Е.В.Четина Е.В., Д. ДиБатиста, А.Р.Пул. Роль простагландина E2 в ингибировании разрушения коллагена суставного хряща больных остеоартрозом. Научно-практическая ревматология № 3, 2009

10. В.В. Бадокин. Эффективность и переносимость эторикоксиба (Аркоксии) при ревматических заболеваниях. ЭФ. Ревматология. Травматология. Ортопедия. 4/2011 11. Feng X, Tian M, Zhang W, Mei H. Gastrointestinal safety of etoricoxib in osteoarthritis and rheumatoid arthritis: A meta-analysis. PLoS One. 2018 Jan 10;13(1):e0190798.

12. Renner B, Zacher J, Buvanendran A, Walter G, Strauss J, Brune K. Absorption and distribution of etoricoxib in plasma, CSF, and wound tissue in patients following hip surgery--a pilot study. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 2010 Feb;381(2):127-36.

13. Clarke R, Derry S, Moore RA. Single dose oral etoricoxib for acute postoperative pain in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2014 May 8;2014(5):CD004309.

14. Li M, Yu C, Zeng X. Comparative efficacy of traditional non-selective NSAIDs and selective cyclo-oxygenase-2 inhibitors in patients with acute gout: a systematic review and meta-analysis. BMJ Open. 2020 Sep 10;10(9):e036748.

15. Moore RA, Derry S, Aldington D, Wiffen PJ. Single dose oral analgesics for acute postoperative pain in adults - an overview of Cochrane reviews.

Cochrane Database Syst Rev. 2015 Sep 28;2015(9):CD008659.

16. Wen ZH, Lin YY, Chang YC, Tang CC, Hsieh SP, Lee HP, Sung CS, Chen WF, Lee CH, Hsuan Jean Y. The COX-2 inhibitor etoricoxib reduces experimental osteoarthritis and nociception in rats: The roles of TGF-β1 and NGF expressions in chondrocytes. Eur J Pain. 2020 Jan;24(1):209-222.

• Интересно В фарватере отрасли • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

30

Мозг: отличить реальность от воображения Ученые из университета New Western ищут в мозге человека нейроны, которые позволяют отличать реальное изображение от воображаемого. Если удастся их локализовать, дальше можно будет придумать очень точное таргетное лечение для шизофрении и других болезней, связанных с галлюцинациями и бредом. Группа во главе с доктором Хулио МартинесомТрухильо, главным исследователем и профессором Школы медицины и стоматологии в Western University исследовала, как мозг кодирует визуальную информацию, обрабатывает абстрактные данные из памяти и как эта информация распространяется в боковой префронтальной коре. Вы можете посмотреть на мою рубашку, а потом, когда я выйду из вашего поля зрения, даже с открытыми глазами вы все еще можете мысленно «видеть» ее цвет»,— объясняет Мартинес-Трухильо. «Мы это называем проявлениями рабочей памяти, или проявлениями краткосрочной памяти — они абстрактные, воображаемые, в реальности они не существуют, только в наших умах. Настоящие объекты в поле нашего зрения мы называем проявлениями восприятия. Мы пытаемся выяснить, есть ли в нашем мозгу нейроны, которые передадут человеку информацию о том, настоящее это проявление или воображаемое». Исследователи из Western University создали при помощи машинного обучения компьютерный алгоритм, который может прочесть работу нейронов в префронтальной коре и точно определить, видит участник эксперимента облако точек или вспоминает его. Эксперимент проводился так: участник должен был рассказывать о движении облака точек на экране компьютера и описывать, куда они двигались через несколько секунд после того, как точки пропадали

«

с экрана, по памяти. Исследователи обнаружили, что нейроны в префронтальной коре кодировали воспринимаемую и запомненную информацию по-разному. Впрочем, пока результаты эксперимента не очень определенные. Мы могли бы ожидать, что нейроны, активные, когда мы видим реальный объект, те же, что участвуют в его запоминании. Или наоборот, что одна группа нейронов видит, а другая — запоминает. Вместо этого мы обнаружили, что верно все перечисленное, до некоторой степени»,— говорит МендосаХоллидэй, соавтор работы. «У нас есть нейроны для восприятия, нейроны для памяти и нейроны, которые делают и то, и другое». Ранее было доказано, что у людей с шизофренией, галлюцинациями и бредом обязательно есть расстройства префронтальной коры. Но до сих пор исследователи не могли точно определить, в каком месте это расстройство. Мартинес-Трухильо надеется, что найдя нейроны, специфически ответственные за определение разницы между реальностью и воображением или воспоминанием, он сможет получить новые методы лечения шизофрении и других расстройств, при которых пациенты не отличают реальность от иллюзий. Я бы сказал, что шизофрения — это не нейрохимическое расстройство всего мозга»,- говорит Мартинес-Трухильо. «Это нейрохимическое расстройство одной конкретной части мозга». В настоящий момент фармакологическое лечение таких расстройств меняет нейрохимию всего мозга, часто вызывая нежелательные побочные эффекты. Если же таргетировать терапию на специфические нейроны, в которых происходят нарушения, можно будет эти побочные эффекты минимизировать. По материалам: medportal.ru

«

«

«Не задерживайся в постели, если не можешь делать в ней деньги». (Джордж Бёрнс — американский актёр, комик, первый в истории кинематографа лауреат премии «Оскар», перешагнувший 100-летний рубеж)

Сон — естественный и необходимый, сложный и загадочный, а потому активно исследуемый, жизненный процесс. Именно поэтому сомнология, наука о сне, является наиболее перспективным и быстро развивающимся направлением в нейрофизиологии. Насколько важен сон для нашего физического и психического здоровья? Почему так много людей страдает разными нарушениями сна? К каким проблемам со здоровьем приводят эти нарушения? Могут ли лекарственные препараты решить проблемы, обусловленные нарушениями сна? Сон — загадки остаются

С давних времен сон был окружен ореолом таинственности, мифами, легендами и философскими рассуждениями. Ещё в 350 году до н.э. в своем трактате «О сне и бодрствовании» Аристотель написал о том, что нет лучшего средства для укрепления здоровья, чем полноценный сон. За последующие 2300 лет было создано множество концепций и теорий сна, но ни одна из них не смогла дать однозначного объяснения конкретным функциям сна. Завеса тайны сна и сновидений немного приоткрылась в прошлом

ЭТО ВАЖНО! По данным Всемирной организации здравоохранения последние 100 лет общее время сна в течение ночи уменьшилось на 20 %. Человек перестал спать столько, сколько нужно его организму, а каждый второй взрослый человек страдает каким-либо нарушением сна. столетии, когда немецкий психиатр Ганс Бергер изобрел в 1924 году электроэнцефалограф — прибор, регистрирующий электрическую активность мозга. Многие процессы стали понятны и получили научное объяснение, однако ответов на вопросы о том, что же все-таки происходит в организме во время сна, почему нам снятся сны и что они означают, получить пока не удалось.

• Фармакотерапия В фарватере отрасли • 2021 / июль

гармония здорового сна!

•

ÔÎÐÒÅ –

modern-pharmacy.com.ua

ÑÎÍÌÅËÀÒ

®

•

кандидат медицинских наук, ХМАПО

Журнал «Современная фармация»

A Сергей Матвиенко

ЭТО ИНТЕРЕСНО! Исследования показали, что мутация в гене DEC2 позволяет некоторым людям полностью высыпаться за четыре часа сна ночью. При этом никаких побочных эффектов на организм от такого короткого сна у них не обнаружили. Но таких «счастливчиков» не более 5 % на Земле. Большинству людей нужно 8 часов полноценного сна, однако около 30 % не могут позволить себе даже шестичасового сна.

31

• Фармакотерапия В фарватере отрасли • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

32

ЭТО ВАЖНО!

В норме время засыпания у детей и подростков не превышает 20 мин, у взрослых — 30 мин. У больных инсомнией оно может увеличиваться до 2 ч и более, при этом часто регистрируются многочисленные короткие эпизоды 1-й и 2-й стадий сна с последующими пробуждениями. Чередование циклов сна и бодрствования — статочной продолжительностью или неудовлетвориважнейшая особенность человеческой биологии, ко- тельным качеством сна, или сочетанием этих явлений торая помогла нам приспособиться к жизни на вра- на протяжении значительного периода времени. При этом абсолютная продолжительность (колищающейся планете с бесконечной и ритмичной сменой дня и ночи. Не случайно Нобелевская премия в чество часов) сна не имеет решающего значения, так области физиологии и медицины 2017 года была при- как у разных людей нормальная, достаточная длисуждена ученым Джеффри Холу, Майклу Росбашу и тельность сна может сильно отличаться. Майклу Янгу, которые в 1980–1990-х годах выявили По времени появления нарушения сна могут быть в наших клетках «молекулярные часы», отвечающие за синхронизацию ритмов человеческого организма с пре-, интра- и постсомническими. У 80 % пациентов отмечаются пресомнические расстройства, т. е. наручередованием дня и ночи. Сам сон также цикличен и характеризуется дву- шения засыпания с запаздыванием наступления сна до мя важными фазами: фазой медленного сна (называе- 2 ч и более, общей продолжительностью сна около 4 ч, хотя в постели человек проводит 7–8 ч. Когда мой еще глубокий сон) и фазой быстрого сна пациент не может уснуть, его, как правило, (называемой также фазой «быстрого двиЭТО беспокоят какие-либо навязчивые восжения глаз», БДГ-фазой). ВАЖНО! поминания, тревожные опасения, он Во время медленной фазы сна тело Инсомния обусловливает мысленно «проигрывает» какие-то расслабляется, дыхание становится значительное снижение ситуации, а утром чувствует сонлиболее спокойным, кровяное давлекачества жизни, социальную вость и слабость. ние падает, мозг становится менее дезадаптацию, недостаточную Примерно у 30% пациентов чувствительным к внешним раздраработоспособность и встречаются интрасомнические жителям, что усложняет пробуждеобучаемость, и даже нарушения в виде внезапных проние. Во время медленной фазы сна личностные изменения. буждений (в страхе, с вегетативныв гипофизе вырабатывается гормон ми нарушениями) или поверхностного роста, который обеспечивают рост сна, наполненного грезами. Общая прои обновление тканей. Именно эта фаза должительность сна может составлять всего имеет большое значение для восстановления 2–3 ч, после которых пациент не ощущает утренней организма. Хроническое недосыпание и вызванная им избы- бодрости и свежести. К постсомническим нарушениям относятся ранточная дневная сонливость стали актуальными проблемами современной цивилизации. Нарушения су- ние утренние пробуждения, приводящие к сократочных ритмов и ритмичной смены фаз сна приобрели щению времени сна (как минимум на 30 минут от масштабы эпидемии и являются причиной развития желаемого). Важными критериями для постановки диагноза инразных заболеваний, включая сахарный диабет, забосомнии являются продолжительность и соответствуюлевания сердечно-сосудистой системы, деменцию. щие условия для полноценного сна. При этом нарушеИзбранные вопросы клинической ния ночного сна должны отражаться на качестве потерминологии следующего бодрствования человека: его эмоциональВ Международной классификации расстройств ном состоянии, физической активности, когнитивных сна приводится около 60 видов нарушений сна, раздефункциях и т.д. Однако это неприменимо к людям, коленных на 6 основных групп, среди которых наиболее торые сознательно ограничивают себя во сне или же в распространенными являются инсомнии. силу различных обстоятельств не имеют возможности Бессонница, или инсомния (от лат. іn — «не», ' я (от др.-греч. ἀ — спать в комфортных условиях нужное время. «без» и somnus — «сон»), асомни ' я (от др.-греч. Δυς — «без» и somnos «сон»), диссомни Причины возникновения и механизмы ' я (от др.-греч. «плохой» и somnos — «сон»), агрипни развития инсомнии ἀγρυπνία, agrupníā — «бодрствование, бессонница»), В настоящее время существует около десяти раз— расстройство сна, которое характеризуется недо- личных моделей механизма возникновения инсом-

Очень важным аспектом инсомнии является ее междисциплинарный характер. Более того, нередко инсомния имеет черты коморбидного (от лат. со — «вместе» и morbus — «болезнь, недуг») заболевания, развивающегося на фоне психических проблем (депрессивные, тревожные, панические расстройства); соматических заболеваний (диабет, хроническая обструктивная болезнь легких, хроническая болезнь почек, ревматические заболевания, хроническая боль, синдром обструктивного апноэ); неврологических поражений (нейродегенеративные заболевания и последствия травм); воздействия кофеина, алкоголя, никотина, опиатов, амфетаминов. Особую группу составляют инсомнические расстройства, возникающие на фоне приема лекарственных препаратов. Инсомния не всегда связана с прямым активирующим действием препаратов на ЦНС, но вызываемые ими эффекты могут так или иначе нарушать сон.

Благодаря современным разработкам, фармацевтическая компания «Санте Натурель» (Канада)

создала оригинальный нутрицевтик — дополнительный источник мелатонина, способствующий нормализации процессов сна, — Сонмелат Форте. Сонмелат Форте представляет собой биологически активную добавку к рациону питания, каждая капсула которой содержит мелатонин быстрого высвобождения (5 мг) и мелатонин пролонгированного высвобождения (5 мг).

Мелатонин — как много в этом слове…

ЭТО ВАЖНО! Японские исследователи отметили, что ночной сон менее 5 ч в 2–3 раза увеличивает риск инфаркта миокарда.

• Фармакотерапия В фарватере отрасли • 2021 / июль •

Несмотря на значительные достижения в понимании нейробиологии сна и бодрствования, лечение инсомнии остается сложной проблемой. Вне зависимости от формы инсомнии одним из действенных методов лечения является применение методик когнитивно-поведенческой терапии, включающей в себя рекомендации по гигиене сна, ограничения внешней стимуляции и т.д. Довольно часто лечение инсомнии невозможно без применения лекарственных средств. Спектр препаратов, применяемых в терапии инсомнии, достаточно широк: антидепрессанты, блокаторы Н1-гистаминовых рецепторов, нейролептики, антиконвульсанты, препараты мелатонина. Каждая группа препаратов имеет свои особенности, которые необходимо учитывать при их назначении в зависимости от клинической картины и сопутствующих инсомнии симптомов. С большой осторожностью следует относиться к применению снотворных препаратов из-за наличия у них целого ряда побочных действий. В таких случаях начинать лечение пациентов с нарушениями сна рекомендуется именно с препаратов мелатонина, а в случаях, когда нарушения сна возникают на фоне эмоциональных расстройств, целесообразно применять средства растительного происхождения, которые оказывают седативный эффект, например, Релаксен Ночь, т.к. препараты мелатонина и средства растительного происхождения хорошо переносятся и не вызывают привыкания.

modern-pharmacy.com.ua

Предполагается, что развитие стрессиндуцированных нарушений сна может быть генетически обусловленным и наследуется у 29 % женщин и 43 % мужчин.

Комплексность терапевтической тактики

•

ЭТО ИНТЕРЕСНО!

Все вышесказанное диктует необходимость изучения проблемы нарушений сна с точки зрения выявления причинно-следственных связей и подбора адекватной лечебной стратегии.

Журнал «Современная фармация»

нии. Наиболее признанной является модель взаимодействия трех факторов, участвующих в развитии и хронификации инсомнии: предрасполагающих (predisposing), провоцирующих (precipitating) и поддерживающих (perpetuating). Предрасполагающие факторы включают в себя биологические (генетическую предрасположенность, этиологические факторы, повышение скорости метаболизма, возбудимости симпатической нервной системы и т. д.), психологические (особенности личности, повышенная тревожность и т. д.), социальные и поведенческие особенности. Основным провоцирующим фактором является стрессовое воздействие. К поддерживающим факторам относят эмоциональную и соматическую гиперактивацию, возникающую вследствие хронификации стресса, формирование дисфункциональных представлений о сне и поведенческих реакций (увеличения времени в постели), нарушение ассоциаций между постелью и сном.

Важным патогенетическим фактором развития инсомнии является снижение выработки эндогенных гормонов, определяющих длительность и качество сна. Гормон мелатонин, называемый также «гормоном ночи», — естественный регулятор цикла «сон-бодрствование», синтезируется эпифизом, а также клетками сетчатки и кишечника. Принципиально важным является циркадианная (суточная) периодичность выработки мелатонина. Синтез мелатонина эффективно происходит только с наступлением темноты и замедляется в светлую фазу суток.

33

• Фармакотерапия В фарватере отрасли • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

34

На образование мелатонина влияет ряд внешних и внутренних факторов. Среди экзогенных факторов особенное значение имеет длина фотопериода, поскольку величина секреции мелатонина находится в обратных отношениях с продолжительностью светового дня. Из эндогенных факторов существенное значение имеют характер гормональной активности, особенно состояние гонад, и возраст. Вследствие возрастной инволюции эпифиза наблюдается прогрессивное снижение амплитуды и величины секреции гормона на протяжении суток. Таким образом, именно возрастная особенность выработки эндогенного мелатонина послужила основанием для создания препарата мелатонина длительного высвобождения для лечения первичных нарушений сна. Помимо регуляции цикадных ритмов, мелатонин обладает антидепрессивным, противотревожным, иммуномодулирующим и антиоксидантным эффектами, улучшает когнитивные способности и положительно влияет на продолжительность жизни.

ЭТО ВАЖНО! Нарушение синтеза мелатонина ассоциируется с увеличением веса и склонностью к ожирению, поскольку существует взаимосвязь синтеза мелатонина с обменом кортизола и инсулина, и нарушением липидного обмена, поскольку повышается уровень холестерина и триглицеридов в крови. Капсула Сонмелат Форте содержит мелатонин быстрого высвобождения (период полувыведения около 1 ч) и мелатонин пролонгированного высвобождения (период полувыведения 3,5–4 ч), благодаря чему поддерживается постоянная необходимая концентрация мелатонина в течение всей ночи, что обеспечивает качественный физиологический сон и бодрость после пробуждения. Фактически, повторяя физиологическую ночную продукцию гормона сна, мелатонин пролонгированного действия обеспечивает заместительную терапию при дефиците эндогенного мелатонина. Заместительная терапия мелатонином пролонгированного действия особенно актуальна и эффективна для пожилых людей, так как с возрастом продукция мелатонина ночью закономерно и значительно снижается. Важно, что препарат обладает высоким профилем безопасности и хорошо переносится в рекомендованной дозировке. Пролонгированный мелатонин обладает высокой эффективностью и не уступает в своем действии традиционным снотворным препаратам, однако, в отличие от них, пролонгированный мелатонин не вызывает зависимости при длительном применении и «симптома рикошета» (усиление симптомов бессонницы) после отмены терапии. Более того, лечение инсомнии пролонгированным мелатонином, в отличие от лечения снотворными-транквилизаторами,

положительно влияет на когнитивные функции и не вызывает утренней сонливости. В исследовании, проведенном с применением

Сонмелат Форте для лечения хронической первич-

ной инсомнии у пациентов молодого возраста, было показано, что мелатонин является эффективным и безопасным средством лечения инсомнии. После завершения исследования все пациенты отмечали положительную динамику в виде уменьшения времени засыпания, количества ночных пробуждений, увеличения продолжительности сна и улучшения его качества в целом, а также отсутствие привыкания после прекращения применения препарата. Учитывая хорошую переносимость и безопасность препарата, его можно назначать амбулаторно на длительный срок. Курс приема препарата Сонмелат Форте — 1 таблетка за 30 минут до сна в течение 30 дней — способствует регрессу легкой когнитивной дисфункции у молодых пациентов с хронической первичной инсомнией (улучшается кратковременная зрительная и слуховая память, повышается устойчивость внимания); нормализует их эмоциональное состояние и активность за счет уменьшения дневной сонливости и общей утомляемости, повышая, тем самым, уровень социальной и трудовой адаптации. Сонмелат Форте рекомендуется использовать при нарушениях сна, при бессоннице у людей пожилого возраста, для облегчения адаптации при смене часовых поясов, переходе на «зимнее» или «летнее» время, нормализации суточных ритмов у людей, работающих вахтовым методом или посменно, устранении негативных последствий острого и хронического стресса, коморбидных состояниях (гипертонической болезни, климактерических расстройствах). Сонмелат Форте способствует нормализации цикадных ритмов, уменьшению латентности сна, числа ночных и ранних пробуждений, сохранению физиологической структуры сна, увеличению продолжительности ночного сна и уменьшению дневной сонливости. Резюмируя представленные данные, подбор тактики лечения инсомнических расстройств следует рассматривать с учетом междисциплинарного подхода и использования всего арсенала диагностических возможностей врача. Учитывая широкий диапазон лечебных стратегий, в которых особое место занимает лечение фармакологическими средствами, необхо димо взвешенно подходить к выбору препарата. Предпочтение следует отдавать эффективным, безопасным, не вызывающим привыкания препаратам, таким как мелатонин. Среди препаратов мелатонина особый интерес в лечении инсомнических нарушений представляет Сонмелат Форте, так как содержит мелатонин быстрого и пролонгированного высвобождения, что способствует поддержанию концентрации мелатонина в течение всей ночи и положительно влияет на продолжительность и качество ночного сна.

• Фармакотерапия В фарватере отрасли Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

Мелкие травмы активному отпуску не помеха! С приходом лета мы непременно начинаем планировать досуг так, чтобы как можно больше времени проводить на свежем воздухе: море, пляж, горы, поход – все это у нас ассоциируется с долгожданным летним отдыхом! Мы заблаговременно планируем маршрут, обдумываем каждую деталь, заранее подготавливаем вещи, которые нам обязательно могут пригодиться во время отпуска вдали от дома. Если же речь идет об активном времяпровождении, то немаловажным является также этап сбора аптечки, поскольку в походных условиях однозначно необходимо быть уверенным в возможности правильно и своевременно оказать первую медицинскую помощь, сохранив активность травмированного человека и предупредив развитие осложнений. Именно поэтому многие собирают свою полноценную медицинскую аптечку на все возможные случаи жизни заблаговременно с учетом возраста и особенностей организма каждого члена семьи. Итак, давайте разберемся, как классифицируются мелкие травмы, каковы их причины (Схема 1) и как, в зависимости от этих факторов, должно проходить их лечение.

Невнимательное обращение с режущими или колющими предметами в быту и во время работы

Неаккуратное обращение с домашними животными

Легкими считаются такие травмы, при которых повреждаются поверхностные слои кожи и сосуды, их, как взрослый, так и ребенок могут получить дома, в том числе и от животных, на улице, при занятиях спортом и т. д. К таким травмам можно отнести:  ушибы мягких тканей;  ссадины на коже;  мелкие гематомы, а проще говоря – синяки;  порезы, царапины, мелкие ранки;  растяжение связок в области суставов. Все эти травмы не нанесут существенного вреда здоровью и обычно заживают совершенно бесследно и достаточно быстро. Порезы, ссадины и ушибы – все эти мелкие травмы кажутся нам обычно весьма безобидными. Но значит ли это, что они действительно так уж безобидны? Травма травме рознь, и в некоторых случаях самая безопасная на вид ранка стать источником серьезных проблем со здоровьем. Но избежать этого позволит адекватная помощь при ссадинах.

Результат проявления агрессии Наиболее частые причины микротравм

Результат расчесов

Схема 1. Причины микротравм

36

Схема 2. Отличия микротравм Для начала следует разобраться, чем отличаются одни виды травм от других. Царапины, ссадины и порезы связаны с повреждением целостности покрова, но имеют значительные отличия (Схема 2). От возникновения мелких травм: порезов, ссадин, ушибов никто не застрахован. Именно поэтому, в особенности если среди путешественников компании присутствуют дети, необходимо запасаться лекарственными препаратами, изделиями медицинского назначения для эффективного оказания первой медицинской помощи. При этом всегда хочется, чтобы процесс заживления шел быстро и следов травм на коже не оставалось. С крупной травмой придется обращаться к врачу, а вот мелкие повреждения вполне можно залечить самостоятельно. Несложная процедура обработки раны позволит при наличии средств в аптеке моментально решить возникшую проблему и значительно ускорить заживление. Нужно также

Не давайте ребенку касаться раны!!!

учитывать, что даже мелкие раны и ссадины могут оставить после себя рубец или шрам. Именно поэтому для обработки раны в аптечке нужно иметь под рукой: 1. Чистую воду для промывания возникшей ссадины, царапины или пореза, чтобы механически удалить из раны грязь.

2. Антисептик, который обезвредит микробов, попавших в рану и предотвратить их дальнейшее распространение. Это может быть раствор бриллиантового зеленого, мирамистин, хлоргексидин, марганцовка.

3. Лейкопластырь – чтобы защитить и предотвратить загрязнение раны. Используется в случае небольших размеров травм.

4. Стерильные салфетки, бинты (сетчатый или обычный), вата.

Советы родителям

• Фармакотерапия В фарватере отрасли

Более значительный по площади дефект поверхностных слоев кожи.

•

Закрытая травма тканей, без значительного повреждения их структуры. Целостность кожного покрова при этом, как правило, не нарушается, чаще страдают лишь мягкие ткани.

2021 / июль

Ссадина

•

Повреждение эпидермиса (поверхностного слоя кожи), ограниченное по площади и имеющее, как правило, линейную форму.

Ушиб

modern-pharmacy.com.ua

Сквозное повреждение всех слоев кожи, которое в ряде случаев может сопровождаться повреждением нижележащих тканей.

Царапина

•

Порез

Журнал «Современная фармация»

Микротравма – это механическое воздействие на ткани, ведущее к незначительному нарушению структуры и функции органов и тканей.

Если травма находится на задней стенке глотки или на мягком небе, если кровотечение не останавливается в течение 10–15 минут – следует срочно обратить к врачу! Порезы в области головы у детей требуют обращения к врачу (исключение – очень небольшие раны)! Порез на лице ребенка требует внимания врача! Порез длиннее 2 см требует внимания врача (возможно наложение швов)! Порезы с широко расходящимися при движении краями заслуживают внимания врача!

37

• Фармакотерапия В фарватере отрасли • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

38

Итак, если ушиб, порез или ссадина уже получены, лечению этих травм следует уделить серьезное внимание, несмотря на внешнюю безобидность повреждений. Первая помощь при ссадинах заключается в удалении из них грязи, остановке кровотечения, а также нанесении специальных ранозаживляющих средств, которые снимают боль и отечность, а также обладают антисептическим и бактерицидным действием. Это позволяет избежать инфицирования ран. Такие мелкие повреждения не опасны, но могут причинять боль и неприятные ощущения, ухудшать качество жизни человека, поэтому, необходимо их быстро и правильно обработать. Прежде всего, процессы обработки ран включают в себя:  промывание;  остановка кровотечения;  наложение стерильных повязок;  применение различных антисептиков.

Методы обработки мелких ран Прежде всего, учитывая, что все раны наносятся нестерильными предметами, необходимо их промывание от грязи и микробов. Самое лучшее, что можно сделать – это промыть рану под проточной водой с мылом, либо в тазике с водой при помощи ватных дисков или тампона из марли, кусочка ткани. Промывание ран делают по несколько раз в день, на протяжении всего периода заживления. Если рана сильно загрязнена землей или нет под рукой мыла и воды, можно промыть ее перекисью водорода, при этом необходимо именно залить мелкие порезы или царапины раствором, а не использовать для этого тампоны или бинты. Но, стоит помнить, раствор перекиси не показан при глубоких ранах с кровотечением, тогда пузырьки об-

разующегося кислорода могут попасть в кровеносное русло и вызвать эмболию. После обработки раны, зачастую, необходимо остановить кровотечение, для чего необходимо оказать давление на рану, например, прижать стерильную повязку или тампон к ране. Возможно наложение пластыря или какой-либо другой повязки, которая будет обладать достаточной проницаемостью для кислорода. После остановки кровотечения можно накладывать повязку, которая будет поддерживать в ране оптимальную влажность, защитит от попадания микроорганизмов и механических частиц, а также будет безболезненно сниматься, не травмируя при этом раневое ложе. Наложение на свежую ссадину бинтов нежелательно, т. к. в дальнейшем они могут прилипнуть к ране и при смене повязки повредят новые ткани. Поэтому для поддержания влажной среды и безопасного крепления к области вокруг раны возможно применение повязок с мягким силиконовым адгезивом. Повязки рекомендуется менять как можно реже, т. к. рана заживет быстрее, а риск инфицирования раны при этом будет меньше.

Как применять антисептики Антисептики – растворы, разведенные спиртом или другой жидкостью, имеющие выраженное бактерицидное, а иногда еще и дополнительные действия. Многие обладают еще и выраженным противовоспалительным и ранозаживляющим эффектами, стимулируя процесс регенерации тканей. Одними из наиболее широко применяемых антисептиков являются спиртовые растворы йода и брил-

Врачебная помощь нужна, если:  порез или другая относительно глубокая рана располагается на лице, в области шеи, суставов, кисти или запястья (высокий риск повреждения нервных волокон, сосудов и сухожилий);  порез или рана длиннее 2 см – может потребоваться наложение швов;  рана глубокая (в которую можно «заглянуть») с расходящимися краями;  кровотечение из раны не удается остановить более 15 минут;  порезы и раны расположены в глубине рта (особенно у детей);  повреждения кожи на голове сопровождаются тошнотой и рвотой (для исключения сотрясения мозга);  рану не удается полностью очистить от загрязнений;  рана загрязнена у человека, не имеющего прививки от столбняка (действует в течение 5 лет);  кожа повреждена кошачьими когтями или ржавыми инструментами у человека, не имеющего прививки от столбняка;  воспалительный процесс вокруг раны распространяется более чем на 1–1,5 см от ее края;  повреждение кожи сопровождается повышением температуры тела;  рана длительно не заживает, при этом из нее выделяется сукровица и гной.

В фарватере отрасли

При сильном кровотечении необходимо срочно наложить жгут и немедленно обратиться к врачу. ДА

2021 / июль

•

Присутствует ли сильное кровотечение из раны?

•

НЕТ ДА

НЕТ

ДА

Следует немедленно обратиться к врачу!

НЕТ Следует немедленно обратиться к врачу!

лиантового зеленого. Интересен тот факт, что при нанесении на кожу эти вещества имеют двоякий эффект. При нанесении на неповрежденную кожу они подсушивают и обеззараживают, а вот при нанесении на раневые поверхности они дают сильное дубящее действие, что может нарушать процесс нормального заживления раны. Именно поэтому растворами антисептиков необходимо обрабатывать только кожу вокруг раны – в саму рану их заливать противопоказано. Полностью обработать антисептиком можно только поверхностные ранки и ссадины.

Чем опасны микротравмы? Когда обратиться к врачу? Главная опасность, которую несут нам мелкие травмы – это высокий риск заражения раны какойлибо инфекцией. Особую опасность представляет печально известный столбняк, возникающий при проникновении в поврежденную ткань бактерий из рода клостридий. Бурное размножение этих микроорганизмов сопровождается образованием очень опасного токсина, который поражает клетки нервной системы и вызывает судороги. Для развития этой инфекции достаточно самой незначительной травмы, например, занозы.

Журнал «Современная фармация»

•

Присутствует ли загрязнение раны?

Есть ли признаки воспаления (гиперемия, отек, гной, повышение температуры)?

modern-pharmacy.com.ua

Следует обработать рану антисептиком и наложить стерильную повязку.

• Фармакотерапия

Алгоритм консультативной беседы провизора с больным при выборе безрецептурного лекарственного средства для симптоматического лечения порезов, царапин, ссадин.

Итак, имея все необходимое в походной аптечке и зная правила оказания первой медицинской помощи при мелких травмах, можно сделать активный отдых безопасным, позитивным, насыщенным яркими впечатлениями и незабываемым!

39

• Фармакотерапия Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

В фарватере отрасли

Кишечные бактерии управляют эмоциями?

40

Исследователи выявили кишечную микрофлору, которая взаимодействует с областями мозга, связанными с настроением и поведением. Такая взаимосвязь между поведенческими и нейробиологическими различиями и микрофлорой кишечника выявлена у здоровых людей впервые. До сих пор существовало только предположение о том, что кишечная микрофлора очень важна для здоровья — не только физического, но и эмоционального. До настоящего времени была проведена лишь серия экспериментов на грызунах, в результате чего была выявлена зависимость их эмоционального и социального поведения от состава микрофлоры кишечника. На людях до сих пор подобных исследований не проводилось. Новое исследование было опубликовано в журнале Psychosomatic Medicine: Journal of Behavioral Medicine, его автор — доктор Кирстен Тиллиш (Kirsten Tillisch), адъюнкт-профессор из Отдела заболеваний пищеварения (Vatche and Tamar Manoukian Division of Digestive Diseases)в Лос-Анджелесе, США. Доктор Тиллиш исследовала кишечную микрофлору 40 женщин, а затем проводила МРТ их мозга во время рассматривания изображений людей, предметов или действий, которые вызывали сильные эмоциональные реакции у зрительниц. Женщины были разделены по составу бактерий кишечника на две группы: у 33 было больше бактерий под названием из

рода бактероидов, у остальных семи было больше превотелл. У группы женщин с бактероидами в кишечнике оказалась значительно большая толщина серого вещества в лобной коре и изолинии, области мозга, связанной с обработкой сложной информации. У них также был больше объем гиппокампа — области мозга, занимающейся обработкой памяти. Напротив, те, у кого было больше превотелл, продемонстрировали больше связей между эмоциональными, зрительными и сенсорными областями мозга и более низкими объемами головного мозга в нескольких областях, таких как гиппокамп. Гиппокамп этой группы был менее активным во время рассматривания изображений, вызывающих негативные эмоции. Они также проявляли более сильные негативные чувства, такие как беспокойство, волнение и раздражительность, разглядывая фотографии с негативными изображениями, чем группа женщин с бактероидами. Эти результаты подтверждают концепцию взаимосвязи между кишечной микрофлорой и функциями мозга у здоровых людей. Исследователи еще не знают, влияют ли бактерии в кишечнике на функционирование мозга, или наоборот — различия в строении мозга влияют на тип бактерий, которые находятся в кишечнике. Однако оба эти варианта могут привести к важным изменениям в изучении человеческих эмоций. По материалам: sundaynews.info

Імунологічні особливості пацієнтів з постковідним синдромом

Оптимальный выбор антисептического препарата для лечения заболеваний полости рта и глотки

Круглий стіл «100 Років Інсуліну. Відкриття, що Рятує Життя»

• Мнение эксперта CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

42

ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ З ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ A

Давидова Т.В., кандидат медичних наук, імунолог, старший науковий співробітник лабораторії імунореабілітології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України»

Хвиля захворюваності COVID-19, що охопила всю земну кулю, окрім мільйонів смертей та великих суспільно-економічних змін, лишила по собі значні наслідки для здоров’я людей, що перенесли цю хворобу [1, 2]. Ці наслідки вже отримали свою назву — Постковідний синдром (в англомовних джерелах «Post COVID-19 syndrome», «Long-COVID-19», «Post-acute COVID-19», «Long-term COVID-19 effects» тощо) [3, 4]. Симптоми, ознаки або ненормальні клінічні параметри, що зберігаються два та більше тижнів після COVID-19 і не повертаються до здорового вихідного рівня, потенційно можуть вважатися довготривалими наслідками цього захворювання. Незважаючи на те, що такі зміни в основному зустрічаються в осіб, які перенесли тяжку форму захворювання, стійкі наслідки також спостерігаються і в осіб з легкою інфекцією, які не потребували госпіталізації [4–6].

Не дивлячись на різноманітні прояви та клінічні ознаки Постковідного синдрому, вони мають основні патогенетичні механізми розвитку, що дає можливість виділити головні синдромокомплекси, характерні для Постковіду, а також органи та системи ураження [1, 3, 4, 6]: Зміни в імунній системі: відхилення у популяціях та субпопуляціях Т- і В-клітин, макрофагів і природних клітин-кілерів, з надмірною продукцією запальних цитокінів та хемокінів, що виділяються імунними або неімунними клітинами [7–9];  відхилення у антитілоутворенні;  синдром активації макрофагів (MAS) [8, 10];  низька експресія людського лейкоцитарного антигену D (HLADR) [8–12];  синдром активації тучних клітин (Mast cells (MC);  MCAS) [10–12];  аутоімунні ураження органів та тканин [11–15]. Відповідь Т- і В-клітин на інфекцію SARS-CoV-2 залишається недостатньо вивченою. Деякі дослідження свідчать про надмірно агресивну імунну відповідь під час гострої інфекції, що веде до імунопатології [7–9, 12]. На відміну від цього, інші звіти свідчать про виснаження або дисфункцію Т-клітин [11–13]. Безуспішну імунну відповідь у хворих з тяжким перебігом на SARS-CoV-2 можна охарактеризувати як «застряглу на рівні вродженого імунітету», тоді як перехід до адаптивного імунітету з виробленням антитіл суттєво корелює зі сприятливими результатами та одужанням. Однак і у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 також виявляються специфічні для SARS-CoV-2 антитіла [7, 10, 14– 17], що піднімає питання: «Чому антитіла пацієнтів у тяжкому стані не контролюють захворювання?». Важка дихальна недостат-

Після гострого епізоду SARS-CoV-2 у деяких пацієнтів розвивається синдром хронічної втоми, так званий міалгічний енцефаломієліт (CХВ/ME), який більш ніж 2–3 місяці після мікробіологічного одужання заважає їм повернутися до роботи та звичного образу життя [30–32]. Після подолання гострої інфекції COVID-19 у підгрупи пацієнтів, які перебувають на стадії реконвалесценції, можуть спостерігатися довгострокові побічні ефекти, що характерні для CХВ/ ME, такі як стійка втома, головний біль, дифузна міалгія, депресивні симптоми та порушення сну. Дослідження показали, що вірус SARS-CoV-2 здатен проникати через гематоенцефалічний бар’єр до гіпоталамусу, у тому числі через нюхові шляхи, що призводить до вегетативної дисфункції, яка у гострій фазі проявляється як висока температура тіла, а в довгостроковій перспективі веде до порушення регуляції циклів сон/неспання, когнітивної дисфункції та глибокої нестримної анергії й порушення терморегуляції (довготривалий субфібрилітет) [33, 34]. Ймовірний патогенез включає порушення лімфодренажу від мікроглії у головному мозку [30, 35], що проходить через периваскулярні простори уздовж нюхових нервів через ґратчасту кістку (os ethmoidale) до слизової оболонки носа [34, 37], це може пояснити аносмію, що спостерігається у частини хворих на COVID-19. Дані порушення призводять до накопичення прозапальних агентів, постінфекційних цитокінів, таких як інтерферон-γ та інтерлейкіни [21, 35], які мо-

жуть впливати на неврологічний контроль «глімфатичної системи» та викликати появу довготривалих симптомів вірусної інфекції.

SARS-CoV-2 активує та змінює функцію імунної системи, що призводить до хронічного запалення, посилення передачі сигналів шляхом прозапальних цитокінів та порушення функції багатьох типів клітин, включаючи Th1, Th17, Т-регуляторні та природні клітини-кілери. Аутоімунні механізми, такі як молекулярна мімікрія та аутореактивна фонова активація клітин (auto-reactive bystander cell activation), також можуть запускатися під час гострої інфекції [18–21, 37]. Інфекційні агенти з нейроінвазивним потенціалом можуть спричинити запальне та ішемічне ураження клітин та тканин центральної нервової системи, що призводить до деге-

• Мнение эксперта CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua

Ураження нервової системи — синдром хронічної втоми (СХВ/МЕ), синдром Гієна-Барре (ГБС)

•

медіаторів вони здатні спрямовувати імунні клітини до запаленої тканини з локальним підвищенням проникливості судин [10, 24–26]. Хоча тучні клітини можуть розпізнавати віруси за різними механізмами (наприклад, виявлення Toll-подібного рецептора-3 вірусної дволанцюжкової рибонуклеїнової кислоти (РНК), вірусного сфінгозин-1-фосфату (S1P), що зв’язується з рецепторами S1P, та RIG-I — гена I, розпізнавання незакритої вірусної РНК ретиноєвою кислотою) [21, 27–29], вони також експресують ангіотензин-перетворюючий фермент 2 (ACE2), що є шляхом, за допомогою якого тучні клітини можуть ставати господарями нового коронавірусу людини [22–24], експресуючи багато серинових протеаз (включаючи триптазу), які необхідні вірусу SARS-CoV-2 [23, 27, 29]. Загалом, дослідження повідомляють про поодиноких пацієнтів або про невеликі когорти і на цей час всебічного глибокого імунного профілювання великої кількості госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 ще не існує. Ще менше інформації про імунологічні зміни у пацієнтів на Постковідний синдром. У цій роботі нами будуть означені деякі напрями і тенденції імунопатологічних змін у таких пацієнтів.

Журнал «Современная фармация»

ність при COVID-19 зумовлена синдромом активації макрофагів (MAS) або дуже низькою експресією людського лейкоцитарного антигену D (HLA-DR), що супроводжується глибоким виснаженням лімфоцитів CD4, лімфоцитів CD19 та клітин природних кілерів (NK) [19–21]. «Цитокінова буря» та особливо підвищення рівнів фактору некрозу пухлини-α (TNF-α) та інтерлейкіну-4 (IL-4) й інтерлейкіну-6 (IL-6), які при COVID-19 утворювалися циркулюючими моноцитами, є одними з важливих ланок патогенезу захворювання [13, 16, 18–21]. Тяжкий перебіг COVID‐19 може бути обумовлений аномальною гіперактивацією вірусом SARSCoV-2 дисфункціональної, ймовірно мутованої частини популяції тучних клітин [10, 21]. Через набуту клональність MC є джерелом хронічного мультисистемного розладу із запальними та алергічними проявами, що може бути одним із ймовірних механізмів розвитку і Постковідного синдрому [22, 23]. Тучні клітини регулюють функції інших імунних клітин, таких як дендритні клітини, моноцити, макрофаги, гранулоцити, Т-клітини, В-клітини та NK-клітини. Шляхом секреції хемокінів та інших

43

• Мнение эксперта CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

44

нерації нейронів, демієлінізації та подальших функціональних порушень, а також можуть спричинити структурні пошкодження мітохондрій, що призведе до зменшення вироблення енергії, зміненого обміну речовин та зниження антиоксидантної функції. Ці процеси можуть лежати в основі симптомів, про які повідомляється при постінфекційному СХВ/МЕ при постковідному синдромі [34–36]. Синдром Гієна-Барре (ГБС) — гостра аутоімунна запальна полірадикулонейропатія, яка проявляється млявими парезами і паралічами, порушеннями чутливості, вегетативними розладами. Передбачуваним патофізіологічним механізмом є молекулярна мімікрія, аберрантна аутоімунна реакція на попередню ін-

фекцію, яка викликає перехресну реакцію на антигени периферичних нервів [37–39]. З цієї причини ГБС можна визначити як пара- або постінфекційне неврологічне захворювання [40]. Пошкодження нервової тканини SARS-CoV-2 може бути пов’язане як з безпосередньою нейроінвазивною дією (через пряме зв’язування з рецепторами ACE2) [39–42], так і з непрямим пошкодженням імунної системи. В останньому випадку механізм імунно-опосередкованого пошкодження може бути зумовлений як надмірною активацією імунної системи з гіперпродукцією інтерлейкіну-4 (IL-4), інтерлейкіну-6 (IL-6) і фактору некрозу пухлини-α (TNF-α), так і генеруванням аутоімунної реакції [18, 20, 39–41].

ПОСТКОВІДНІ РЕАКТИВНІ АРТРИТИ Іншим наслідком COVID-19 є індукція ревматологічних проявів упродовж захворювання або після інфекції SARS-CoV-2 [43–46]. Ревматологічні симптоми, описані під час COVID-19, можуть бути приховані іншими проявами інфекції. Найчастіше це артралгії на ранній фазі захворювання [47–49]. В іспанському дослідженні у когорті з понад 300 пацієнтів із доведеним COVID-19 у клінічній формі більш ніж у чверті випадків були виявлені артралгії та міалгії [50]. Артрит може бути викликаний різними механізмами. Повідомлялося про випадки гострого артриту, що виникають при появі симптомів COVID-19 [48, 51, 52]. Потенційні механізми виникнення артриту в контексті вірусної інфекції залишаються на стадії гіпотези. Не слід виключати можливість вірусного артриту у випадках раннього артриту, але віремія зафіксована лише у 15 % випадків COVID-19 [53–56]. Дослідження синовіальної рідини за допомогою RT-PCR на наявність SARS-CoV-2 проводилося лише у 3 випадках, але вірус не вдалося виявити [43]. Гістологічний та імунологічний аналіз синовіальної біопсії у пацієнта з раннім артритом виявив запальний синовіальний набряк з периваскулярними та дифузними інфільтратами, що виражає позитивність щодо CD68 (гістіоцитарні кліти-

ни), CD3 (Т-клітини) та CD138 (плазматичні клітини) [48, 54, 55]. Механізм реактивного артриту вірогідний при деякому проміжку часу між початком (або діагнозом) COVID-19, початком ревматологічних проявів та характерною негативацією RT-PCR носоглоткового слизу на момент початку запалення у суглобах. Відомо, що вірусні інфекції потенційно індукують реактивні артрити [47–51]. У цьому контексті інтерлейкін 17 може представляти зв’язок між цими двома умовами. Дійсно, IL-17A бере участь у патогенезі як реактивного артриту, так і спондилоартриту загалом [47, 52–54], а також у гіперзапальному стані COVID-19 [49]. Нарешті, неспецифічні механізми заслуговують на обговорення. Артрит може реагувати на замасковану легеневу або інфекцію травного тракту як наслідок COVID-19 [43], а може бути неспецифічним наслідком «цитокінової бурі», що супроводжує тяжкі форми захворювання [54, 55].

COVID-19 може спричинити ревматологічні прояви з можливістю реактивного артриту і вони вимагають особливої уваги та досвіду лікаря при діагностиці. Постковідний реактивний артрит порушує фізіопатологічні проблеми, які на сьогодні залишаються невирішеними.

РЕАКТИВНИЙ АРТРИТ

Таблиця 1. Інтенсивність клінічних ознак синдрому хронічної втоми, довготривалого субфібрілітету та артралгій у пацієнтів з Постковідним синдромом Пацієнти з легким перебігом COVID-19

Пацієнти з середньо тяжким перебігом COVID-19

Пацієнти з важким перебігом COVID-19

Перед лікуванням

Після ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ

Перед лікуванням

Після ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ

Перед лікуванням

Після ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ

Прояви СХВ/МЕ

4,6*±0,35**

1,5±0,2

4,5±0,23

1,5±0,21

7,7±0,42

1,5±0,23

Довготривалий субфібрілітет

6,8±0,41

1±0,14

6,3±0,18

1,2±0,28

7,2±0,39

1,2±0,17

Артралгія

3,2±0,21

0,5±0,13

5,6±0,3

0,6±0,15

5,8±0,18

1±0,2

• Мнение эксперта CONSILLIUM Журнал «Современная фармация»

•

Клітинна ланка вивчалась методом проточної цитометрії, загальні імуноглобуліни методом імуноферментного аналізу (ІФА). Обстеження проводилось на момент звернення пацієнта та після лікування. Статистична обробка матеріалу проводилася за допомогою стандартної програми офісу Excel в системі Windows, з використанням автоматизованої системи Statistica. Вона включала опис вибірки, знаходження середньої арифметичної, середнє відхилення і помилки середньої арифметичної, визначалися частоти появи ознак, групування даних. Відмінності між параметрами порівняння вважалися статистично значущими

•

У всіх обстежених було виявлено клінічні ознаки Постковідного синдрому:  CХВ/ME;  довготривалий субфібрілітет;  артралгії. Було розроблено шкалу скарг за рівнем інтенсивності проявів у пацієнтів з Постковідним синдромом (Табл. 1). Усі обстежені пацієнти відмічали прояви СХВ/МЕ, що включали слабкість, когнітивні порушення, головний біль, дифузну міалгію, депресивні симптоми та порушення сну. У пацієнтів, що перехворіли на COVID-19 з важким перебігом, ступінь цих проявів був вищім у середньому на 2–2,5 умовні бали у порівнянні з групою пацієнтів із середньо тяжким і легким перебігом та знаходився на рівні 7,7 балів за шкалою, де відсутність скарг на подібні прояви дорівнює 0, а значно виражені прояви, що потребують негайного та постійного медикаментозного лікування — 10 балів (Табл. 1).

2021 / июль

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ:

•

при р≤0,05. Для вирішення завдань використані методи рангового кореляційного аналізу по Спирмену, лінійного регресійного аналізу. Достовірність відмінностей абсолютних і відносних показників оцінювалася з використанням критеріїв Манна-Уїтні, Крускалла-Уоллеса, «Т» і «Z» Стьюдента. При оцінці відмінностей якісних показників використовувався хі-квадрат Пірсона.

modern-pharmacy.com.ua

Мета дослідження — вивчити імунологічні особливості пацієнтів з Постковідним синдромом та оцінити ефективність імунокоригуючої терапії із застосуванням препаратів класу ЕРБІСОЛ® — ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ у комплексному лікуванні Постковідного синдрому та впливу на клінічний стан та імунні показники пацієнтів. Матеріали та методи. У межах фундаментальної НДР 159/2021 «Вивчити імунні та генетичні кореляти антиінфекційного захисту людини» на базі ДУ «ІМІ НАМН» нами було обстежено 30 осіб з Постковідним синдромом. Було сформовано 3 групи пацієнтів по 10 осіб згідно з перебігом COVID-19:  легкий;  середнього ступеню тяжкості;  тяжкий перебіг. Пацієнти були обстежені клінічно та імунологічно.

* — бали, що відображають інтенсивність проявів синдромокомплексу, що є частиною Постковідного синдрому ** — середнє відхилення і помилки середньої арифметичної; р≤0,05 Субфібрілітет, що тривав більш ніж 2 тижні, відмічали усі пацієнти, що приймали участь у дослідженні. У всіх групах рівень інтенсивності цього прояву був приблизно однаковим і не мав достовірних відмінностей. При формуванні умовної шкали за цією ознакою бралися до уваги рівень температури тіла та постійність цього симптому. У переважної більшості обстежених

температура коливалась від 370 С до 37,40 С, відмічалась протягом усієї доби. У 4-х пацієнтів інколи температура сягала 37,5–37,80 С, двоє з них було із групи з важким перебігом і двоє з середньотяжким (Табл. 1). Артралгія відмічалась у лише у третини пацієнтів з легким перебігом і не була значно вираженою (у межах 2–3,5 балів). У пацієнтів із інших груп на артрал-

45

• Мнение эксперта CONSILLIUM •

ПОКАЗНИК Лейкоцити T helpers (CD3+4+) T supressors (CD3+8+) B Cells (CD19+) NK T(CD3+CD16+56+) NK (CD3-CD16+56+) T activated (CD3+HLADr+)

•

T cells (CD3+) mean Immunoreact Index (CD4/CD8)

Журнал «Современная фармация»

modern-pharmacy.com.ua

фільних гемолізинів, лімфоцитотоксичних аутоАТ, загальних Ig G та Ig М, при знижених показниках T cells (CD3+) mean, T activated (CD3+HLADr+), NK T(CD3+CD16+56+) (Табл. 2). Показовим була наявність значних імунологічних змін і у людей, що хворіли на COVID-19 легко, яка не мала достовірної відмінності від інших груп пацієнтів (Табл. 2).

Таблиця 2. Імунологічні зміни при Постковідному синдромі та результати імунореабілітації при застосуванні ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ

•

2021 / июль

гію скаржилося 90 % обстежених і ступінь інтенсивності був вищім у межах 5,6–5,7 балів (Табл. 1). При дослідженні було виявлено, що у всіх обстежених пацієнтів є імунологічні зміни. Найхарактернішими були лейкопенія, відносний лімфоцитоз, підвищення B Cells (CD19+), імунорегуляторного індексу (CD4/CD8), NK (CD3-CD16+56+), гетеро-

T+B+NK

Од. виміру

НОРМА

РЕЗУЛЬТАТ ПРИ ЗВЕРНЕННІ

РЕЗУЛЬТАТ ПІСЛЯ ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ

х109/л

4,0–9,0

2,72±0,14*

5,25±0,13*

%

35,0–55,0

29,76±0,2

43,2±0,24

абс.

576–1336

380±0,31

978±0,23

%

19,0–35,0

25,84±0,25

27,32±0,16

абс.

372–974

330±0,25

651±0,3

%

7,0–17,0

18,32±0,3

7,43±0,21

абс.

111–376

234±0,18

276±0,19

%

0,5–6,0

1,55±0,14

3,2±0,12

абс.

7–165

20±0,27

97±0,26

%

8,0–17,0

19,48±0,35

12,34±0,15

абс.

123–369

249±0,5

260±0,43

%

0,5–6,0

3,47±0,2

3,21±0,25

абс.

7–165

44±0,4

86±0,32

%

61,0–85,0

53,44±0,2

68,57±0,32

абс.

946–2079

683±0,14

1649±0,2

1,2–2,1

1,15±0,21

1,6±0,19

ratio

91,25±0,26

98,43±0,23

%

Фагоцитарний індекс, ФІ

%

40–70

58±0,17

63±0,17

Фагоцитарне число, ФЧ

од.

4,0–8,0

3,6±0,26

4,3±0,21

од. ОЩ

до 0,06

0,06±0,19

0,06±0,13

ЦІК с 3,5 %, 7 % ПЕГ Комплемент, СН50

од.

40–80

31,2±0,2

46,4±0,24

ед. ОП

0,2–0,6

0,8±0,3

0,5±0,2

Лімфоцитотоксичні аутоАТ

%

до 10

19±0,25

12±0,2

Ig A

Г/л

0,9–5,0 г\л

1,4±0,21

2,3±0,18

Ig M

Г/л

0,7–3,7 г\л

4,0±0,19

1,4±0,2

Ig G

Г/л

9–20 г\л

23,1±0,3

16,7±0,25

Гетерофільні гемолізини

* — середнє відхилення і помилки середньої арифметичної; р≤0,05 Для лікування Постковідного синдрому та корекції імунодефіциту, що викликає патологічні прояви після перенесеного гострого захворювання на COVID-19, було застосовано ЕРБІСОЛОТЕРАПІЮ, яка являє собою комплекс молекулярних імунокоректорів класу ЕРБІСОЛ:  ЕРБІСОЛ®;  ЕРБІСОЛ® Екстра;  препарат «Крила Надії».

46

Основою розвитку Постковідного синдрому є імунна дисфункція, у результаті якої виникають застряглі запальні процеси, гіперактивація хемокінового та цитокінового шляхів імунної відповіді, ініціалізація та/ або активація аутоімунних процесів [8, 9, 12, 30]. Постковідний синдром вражає пацієнтів з будьяким типом перебігу гострого COVID-19: від легкого до тяжкого, стійкі наслідки спостерігаються і в осіб з легкою інфекцією, які не потребували госпіталізації [2–5].

180 капсул Крила Надії (к) + 20 ампул ЕРБІСОЛ® (е) + 40 ампул ЕРБІСОЛ® Екстра (+)

Дні Час

1

600 –900 2100 –2400

е

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

2+

2+ 3к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+

2+

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 7к

2+ 3к

2+

е 3к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 5к

е 3к

е

↕ 2 дні ↕

1+7 днів

↕ 2 дні ↕

7+1 днів

е

22

е

↕ 2 дні ↕

е — 1 (одна) ампула препарату ЕРБІСОЛ® внутришньом’язово 2+ — 2 (дві) ампули препарату ЕРБІСОЛ® Екстра внутришньом’язово; к — 1 (одна) капсула Крила Надії перорально та запити ½ стаканом води.

Згідно з рекомендаціями виробника ін’єкції препаратів робили на голодний шлунок (за 1–2 год. до їжі або через 2–3 год. після їжі; чай, соки, воду тощо можна було вживати). Капсули рекомендовано приймати з водою на голодний шлунок, за 30–40 хв. перед ін’єкцією. Через 20–30 хв. після прийому капсул рекомендовано прийняти додатково півстакану води та через 10 хв. зробити ін’єкцію. Ввечері капсули призначалися через 3 год. після вечері.

• Мнение эксперта CONSILLIUM • 2021 / июль • •

Таблиця 3. Лікувальний курс ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ при Постковідному синдромі розрахований на 22 дні

modern-pharmacy.com.ua

Фармакологічна активність препаратів визначається вмістом у них біологічно активних пептидів, яким властиві імуномодулюючі, репаративні, антиоксидантні й антигіпоксичні ефекти. Препарати класу ЕРБІСОЛ® активують природні, еволюційно сформовані контролюючi системи організму, що відповідають за пошук та усунення патологічних змін [56–59]. Комплексне лікування Постковідного синдрому при використанні ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ займає 22 дні та включає етапи підготовки та введення пацієнта до лікувального курсу, ініціюючого та закріплюючого курсів імунореабілітації з поступовим виведенням пацієнта із лікувальної схеми для оптимальної адаптації захисних сил організму та їх коректної та поступової реабілітації [55, 58, 61]. Рекомендована схема лікування (Табл. 3):

Журнал «Современная фармация»

Розвиток Постковідного синдрому не залежить від преморбідного фону — на Постковідний синдром страждають люди і умовно здорові до епізоду цього захворювання, і люди з хронічними патологіями [3–8]. Ще достовірно не встановлено, чи впливають суттєво стать, вік, етнічна приналежність, вихідний стан здоров’я, доза вірусу або прогресування COVID-19 на ризик розвитку довгострокових наслідків COVID-19 [4–7]. В такій ситуації доцільно застосування широко відомих імунокоректорів, що довго використовуються в комплексному лікуванні імунологічних розладів, аутоімунних процесів та лікуванні вірусних інфекцій [56–58]. Препарати класу ЕРБІСОЛ® отримані з тваринної ембріональної тканини та містять в своєму складі комплекс природних небілкових низькомолекулярних органічних сполук негормонального походження [56–59]. Це високо- та низькомолекулярні продукти гідролізу компонентів клітинних мембран. В залежності від співвідношення продуктів гідролізу виділяють ЕРБІСОЛ®, ЕРБІСОЛ® УЛЬТРАфарм, ЕРБІСОЛ® Екстра та препарат «Крила Надії». Важливим є патогенетичний підхід до підбору комплексу ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ при особливостях імунологічних розладів. В даному лікувальному курсі препарати класу ЕРБІСОЛ® були поєднані, так як комплексне застосування циклу імунокоректорів доповнює один одне, створюючи єдину систему імунотерапії та імунореабілітації [59, 60].

Патогенетична обґрунтованість ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ дозволяє рекомендувати її використання у випадках пост-інфекційних наслідків взагалі та зокрема при терапії Постковідного синдрому, базуючись на фармакологічних ефектах, націлених на відновлення та репарацію організму, завдяки реалізації механізмів ефективного завершення запального процесу, що дозволяє поновити функціонування органів і систем й очистити їх від уражених, дефектних та недієздатних клітин, збалансувати шляхи активації запальних ре-

47

• Мнение эксперта CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

48

акцій та вплинути на процеси аутоімунітету. Детоксикація на молекулярному рівні прискорює та нормалізує метаболічні внутріклітинні процеси оновлення, а інтенсифікація тканинного дихання дозволяє позбавитися від агресивного впливу вільних радикалів [58, 60–62]. У результаті проведеного лікування симптоми, пов’язані з проявами Постковідного синдрому у більшості пацієнтів (24 осіб — 80 %), зникли, у незначній інтенсивності лишилися у 1 пацієнта з групи, що перенесла COVID-19 легко, у 2-х пацієнтів з середньотяжким перебігом та у 3-х пацієнтів з важким перебігом COVID-19 (Табл. 1). За шкалою інтенсивності:  прояви СХВ/МЕ в усіх групах після лікування становили 1,5 балів;  субфібрілітету — від 1 до 1,2 балів;  артралгії — 0,5–0,6 бала у групах легкого та середнєтяжкого перебігу COVID-19 і 1 бал у пацієнтів, що перенесли COVID-19 важко (табл. 1).

Імунологічні показники після 22-денного курсу ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ нормалізувалися:  були відсутні ознаки лейкопенії та лімфоцитозу, стабілізувалися показники клітинної ланки: B Cells (CD19+), імунорегуляторного індексу (CD4/ CD8), NK (CD3-CD16+56+), гетерофільних гемолізинів, лімфоцитотоксичних аутоАТ;  піднялись до нормальних рівнів показники T cells (CD3+) mean, T activated (CD3+HLADr+), NK T(CD3+CD16+56+) (Табл. 2). Порушення гуморальної ланки імунної системи після курсу лікування були відсутні в усіх групах (Табл. 2). Після курсу лікування пацієнтам було рекомендовано дотримуватися здорового способу життя та повторне імунне обстеження через 3 місяці з можливістю додаткового імунокоригуючого курсу ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ при повторній появі імунних відхилень.

ВИСНОВКИ У сучасних реаліях постпандемічного світу проблема відновлення здоров’я для людей, що хворіли на COVID-19, є найважливішою з точки зору підтримання здоров’я популяції та економічно значущою для відновлення працездатності населення. Для вирішення цієї задачі потрібна раціональна та ефективна стратегія обстеження та лікування людей, що страждають на Постковідний синдром. Необхідні своєчасне імунологічне обстеження та корекція відхилень за допомогою використання імунореабілітуючих препаратів з молекулярними механізмами дії, що здатні активувати природні, еволюційно сформовані контролюючі системи організму, які відповідають за пошук та усунення патологічних змін, а також стимулюють репаративні та регенеративні процеси тканин та органів. Препарати, що відносяться до класу ЕРБІСОЛ®, прискорюють механізми відновлення тканин на клітинному рівні, що були вражені вірусом завдяки активації макрофагально-кілерної ланки імунітету, що спрямована на виявлення і знищення дефектних клітин [56, 58, 61]. Детоксикація на молекулярному рівні прискорює та нормалізує метаболічні внутріклітинні процеси оновлення, а інтенсифікація тканинного дихання дозволяє позбавитися від агресивного впливу вільних радикалів [57–59, 62]. Поєднання активності декількох препаратів класу ЕРБІСОЛ® дозволяє досягти найоптимальнішого ефекту для пацієнта. Імуномодулююча дія препарату ЕРБІСОЛ® Екстра спрямована здебільшого (65–85 %) на активізацію макрофагів М2А (протизапального) фенотипу, що запускають процеси репарації пошкоджених клітин і регенерацію тканин, а також відновлення функціонального стану органів; інший аспект активності препарату (15–35 %) спрямований на активацію кілерної ланки імунного захисту [58, 60, 61]. Препарат ЕРБІСОЛ® активує репаративну та кілерну ланку в рівній мірі, поєднуючи їх у оптимальних пропорціях універсального препарату. Доповнює комплекс препарат «Крила Надії», який ефективно посилює дію препаратів ЕРБІСОЛ® та є важливою частиною ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ.

1. Bulut C., Kato Y. Epidemiology of COVID-19. Turk J Med Sci. 2020;50(SI-1):563–570. doi: 10.3906/sag-2004-172. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 2. del Rio C, Collins LF, Malani P. Long-term health consequences of COVID-19. JAMA 2020; 324: 1723. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 3. Greenhalgh T, Knight M, A’Court C, et al.. Management of post-acute covid-19 in primary care. BMJ 2020; 370: m3026. [PubMed] [Google Scholar] 4. Garner P. Covid-19 at 14 weeks—phantom speed cameras, unknown limits, and harsh penalties. BMJ Opinion, https://blogs.bmj.com/ bmj/2020/06/23/paul-garner-covid-19-at-14-weeks-phantom-speedcameras-unknown-limits-and-harsh-penalties/2020. (2020, accessed 25 October 2020).

5. Ladds E, Rushforth A, Wieringa S, et al. Persistent symptoms after COVID-19: qualitative study of 114 “long COVID” patients and draft quality criteria for services. J Infect Dis. Epub ahead of print 14 October 2020. DOI: 10.1101/2020.10.13.20211854. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 6. Michelen M, Manoharan L, Elkheir N, et al. Characterising long-term covid-19: a rapid living systematic review. Glob Public Health. Epub ahead of print 9 December 2020. DOI: 10.1101/2020.12.08.20246025.

[CrossRef] [Google Scholar] 7. Lim EJ, Ahn YC, Jang ES, et al. Systematic review and meta-analysis of the prevalence of Chronic Fatigue Syndrome/Myalgic Encephalomyelitis (CFS/ME). J Transl Med 2020; 18: 100. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 8. Petter Brodin. Immune determinants of COVID-19 disease presentation and severity. Nat Med. 2021 Jan;27(1):28-33. doi: 10.1038/ s41591-020-01202-8. Epub 2021 Jan 13.

9. Cabler SS, French AR, Orvedahl A. A Cytokine Circus with a Viral Ringleader: SARS-CoV-2-Associated Cytokine Storm Syndromes. Trends Mol Med. 2020 Dec;26(12):1078-1085. doi: 10.1016/j.molmed.2020.09.012.

Epub 2020 Sep 30. PMID: 33051104 Free PMC article. Review.

10. Weidinger C, Hegazy AN, Glauben R, Siegmund B. COVID-19from mucosal immunology to IBD patients. Mucosal Immunol. 2021 May;14(3):566-573. doi: 10.1038/s41385-021-00384-9. Epub 2021 Feb 19.

PMID: 33608656 Free PMC article. Review.

11. Kempuraj D., Selvakumar G.P., Ahmed M.E. COVID-19, mast cells, cytokine storm, psychological stress, and neuroinflammation.

Neuroscientist. 2020 doi: 10.1177/1073858420941476. [published online ahead of print, 18 July 2020] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 12. Divij Mathew, Josephine R. Giles, Amy E. Baxter, et al. Deep immune profi ling of COVID-19 patients reveals patient heterogeneity and distinct immunotypes with implications for therapeutic interventions. bioRxiv.

2020 May 23. doi: 10.1101/2020.05.20.106401

13. Shi Y., Wang Y., Shao C., et al. COVID-19 infection: the perspectives on immune responses. Cell Death Differ. 27, 1451–1454 (2020). [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 14. Vabret N., Britton G. J., Gruber C., et al. Immunology of COVID-19: current state of the science. Immunity (2020), doi:10.1016/j.immuni.2020.05.002 [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 15. Weiskopf D., Schmitz K. S., Raadsen M. P., et al. Others, Phenotype of SARS-CoV-2-specific T-cells in COVID-19 patients with acute respiratory distress syndrome. medRxiv (2020) https://www.medrxiv. org/content/10.1101/2020.04.11.20062349v1.abstract. [Google Scholar] 16. Giamarellos-Bourboulis EJ, Netea MG, Rovina N, et al. Complex Immune Dysregulation in COVID-19 Patients with Severe Respiratory Failure. Cell Host Microbe. 2020 Jun 10;27(6):992-1000.e3. doi: 10.1016/j. chom.2020.04.009. Epub 2020 Apr 21. PMID: 32320677 17. Luo W., Li Y.X., Jiang L.J., Chen Q., Wang T., Ye D.W. Targeting JAK-STAT signaling to control cytokine release syndrome in COVID-19.

Trends Pharmacol Sci. 2020;41(8):531–543. doi: 10.1016/j.tips.2020.06.007.

[PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 18. Mangalmurti N., Hunter C.A. Cytokine storms: understanding COVID-19. Immunity. 2020 doi: 10.1016/j.immunol.2020.06.017. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 19. Mehta P., McAuley D.F., Brown M. COVID-19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression. Lancet.

2020;395(10229):1033–1034. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30628-0. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 20. Meyer L., Verbist K.C., Albeituni S. JAK/STAT pathway inhibition sensitizes CD8 T cells to dexamethasone-induced apoptosis in hyperinflammation. Blood. 2020 doi: 10.1182/blood.2020006075. [published online ahead of print, 12 June 2020] [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 21. Lawrence B Afrin, Leonard B Weinstock, Gerhard J Molderings.

Covid-19 hyperinflammation and post-Covid-19 illness may be rooted in mast cell activation syndrome. Int J Infect Dis. 2020 Nov;100:327-332. doi: 10.1016/j.ijid.2020.09.016. Epub 2020 Sep 10.

22. Ruan Q., Yang K., Wang W., Jiang L., Song J. Clinical predictors of mortality due to COVID-19 based on an analysis of data of 150 patients from Wuhan, China. Intensive Care Med. 2020;46(5):846–848. doi: 10.1007/s00134-020-05991-x. [Supplemented by: Ruan Q., Yang K., Wang W., Jiang L., Song J. Correction to: Clinical predictors of mortality due to COVID-19 based on an analysis of data of 150 patients from Wuhan, China. Intensive Care Med. 2020;46(6):1294–1297. DOI: 10.1007/s00134020-06028-z.] [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 23. Afrin L.B., Pöhlau D., Raithel M. Mast cell activation disease: an underappreciated cause of neurologic and psychiatric symptoms and diseases. Brain Behav Immun. 2015;50:314–321. doi: 10.1016/j. bbi.2015.07.002. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

• Мнение эксперта CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua

Література

•

підвищуючи компенсаторні та захисні функції організму та збільшуючи можливість фізичної активності та загального життєвого тонусу [58, 59]. ЕРБІСОЛОТЕРАПІЯ має антигіпоксичні властивості, які реалізуються за рахунок підвищення споживання кисню тканинами та поліпшення клітинного дихання у результаті посилення транспорту електронів у мітохондріях, а також підсиленню віддачі кисню тканинам [56–59]. Препарати нетоксичні та позбавлені кумулятивної токсичності, алергенних, тератогенних, мутагенних і канцерогенних властивостей [61, 62]. Застосування комплексної ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ для лікування Постковідного синдрому має виражену ефективність та сприяє швидкому одужанню пацієнтів і відновленню їх імунного статусу. Дану лікувальну схему рекомендовано використовувати у пацієнтів з Постковідним синдромом для корекції стану здоров’я та запобігання небажаних віддалених наслідків COVID-19 після відповідного імунологічного обстеження та під наглядом лікаря-імунолога.

Журнал «Современная фармация»

Механізм ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ базується на активації, в першу чергу, клітин макрофагального ряду, які відіграють важливу роль у процесах реставрації та репарації через NК-клітини та Т-кілери, якi відповідають за знищення ушкоджених клітин, нездатних до регенерації, або аномальних клітин (мутантних, злоякісних, клітин-вірусоносіїв тощо), що значно підвищує регенеративно-репаративний потенціал тканин [59–61]. Активізуючи процеси регенерації печінки, ЕРБІСОЛОТЕРАПІЯ сприяє заміщенню загиблих гепатоцитів здоровими та нормалізації їх функцій; проявляє антиоксидантний та мембраностабілізуючий ефекти на рівні плазматичних мембран. Нормалізація функції печінки призводить до прискореного вилучення з організму токсичних агентів, шкідливих продуктів їх життєдіяльності, а також алергенів. Важливу роль при цьому відіграють тканинні макрофаги печінки Купферовські клітини, які презентують антигени для виникнення нормальної імунної відповіді, запобігаючи розвитку алергічних реакцій. Препарати мають виражені адаптивно-коригуючі властивості,

49

• Мнение эксперта CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

50

24. Criado P.R., Pagliari C., Criado R.F.J., Marques G.F., Belda W., Jr. What the physicians should know about mast cells, dendritic cells, urticaria, and omalizumab during COVID-19 or asymptomatic infections due to SARS-CoV-2? Dermatol Ther. 2020 doi: 10.1111/ dth.14068. [published online ahead of print, 25 July 2020] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 25. Afrin L.B., Butterfield J.H., Raithel M., Molderings G.J. Often seen, rarely recognized: mast cell activation disease–a guide to diagnosis and therapeutic options. Ann Med. 2016;48(3):190–201. doi: 10.3109/07853890.2016.1161231. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 26. Abraham S.N., St John A.L. Mast cell-orchestrated immunity to pathogens. Nat Rev Immunol. 2010;10:440–452. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 27. Afrin L.B., Ackerley M.B., Bluestein L.S. Diagnosis of mast cell activation syndrome: a global “consensus-2” Diagnosis (Berl) 2020 doi: 10.1515/dx-2020-0005. /j/dx.ahead-of-print/dx-2020-0005/dx-20200005.xml [published online ahead of print, 22 April 2020] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 28. Haenisch B., Fröhlich H., Herms S., Molderings G.J. Evidence for contribution of epigenetic mechanisms in the pathogenesis of systemic mast cell activation disease. Immunogenetics. 2014;66(5):287–297. doi: 10.1007/s00251-014-0768-3. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 29. Ibelgaufts H. 2020. “Mast Cells” in COPE: Cytokines and Cells Online Pathfi nder Encyclopaedia. Available at: http://www.cells-talk. com/index.php/page/copelibrary?key=mast %20cells [Accessed 2 August 2020] [Google Scholar] 30. Jason LA, Porter N, Brown M, et al. CFS: a review of epidemiology and natural history studies. Bull IACFS ME 2009; 17: 88–106. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 31. Prins JB, van der Meer JW, Bleijenberg G. Chronic fatigue syndrome. Lancet 2006; 367: 346–355. [PubMed] [Google Scholar] 32. Naess H, Sundal E, Myhr K-M, et al.. Postinfectious and chronic fatigue syndromes: clinical experience from a tertiary-referral centre in Norway. In Vivo 2010; 24: 185–188. [PubMed] [Google Scholar] 33. Clayton EW. Beyond myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome: an IOM report on redefi ning an illness. JAMA 2015; 313: 1101–1102. [PubMed] [Google Scholar] 34. Sonia Poenaru, Sara J Abdallah, Vicente Corrales-Medina, Juthaporn Cowan. COVID-19 and post-infectious myalgic encephalomyelitis/ chronic fatigue syndrome: a narrative review. Ther Adv Infect Dis. 2021 Apr 20;8:20499361211009385. doi: 10.1177/20499361211009385. eCollection Jan-Dec 2021.

35. Romero-Sánchez C.M., Díaz-Maroto I., Fernández-Díaz E. Neurologic manifestations in hospitalized patients with COVID-19: the ALBACOVID registry. Neurology. 2020 doi: 10.1212/ WNL.0000000000009937. [published online ahead of print, 01 June 2020] [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 36. Sestili P., Stocchi V. Repositioning chromones for early antiinflammatory treatment of COVID-19. Front Pharmacol. 2020;11:854. doi: 10.3389/fphar.2020.00854. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 37. Imran Hasan, K M Saif-Ur-Rahman, Shoma Hayat, et al. GuillainBarré syndrome associated with SARS-CoV-2 infection: A systematic review and individual participant data meta-analysis. J Peripher Nerv Syst. 2020 Dec;25(4):335-343. doi: 10.1111/jns.12419. Epub 2020 Nov 5.

38. Abu-Rumeileh S, Abdelhak A, Foschi M, Tumani H, Otto M. GuillainBarré syndrome spectrum associated with COVID-19: an up-to-date systematic review of 73 cases. J Neurol. 2021 Apr;268(4):1133-1170. doi: 10.1007/s00415-020-10124-x. Epub 2020 Aug 25. PMID: 32840686 Free PMC article.

39. Uncini A, Vallat JM, Jacobs BC. Guillain-Barré syndrome in SARSCoV-2 infection: an instant systematic review of the first six months of pandemic. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2020 Oct;91(10):1105-1110. doi: 10.1136/jnnp-2020-324491. Epub 2020 Aug 27. PMID: 32855289 40. Pelea T, Reuter U, Schmidt C, Laubinger R, Siegmund R, Walther BW. SARS-CoV-2 associated Guillain-Barré syndrome. J Neurol. 2021 Apr;268(4):1191-1194. doi: 10.1007/s00415-020-10133-w. Epub 2020 Aug 8. PMID: 32770414 Free PMC article.

41. Agosti E, Giorgianni A, D’Amore F, Vinacci G, Balbi S, Locatelli D. Is Guillain-Barrè syndrome triggered by SARS-CoV-2? Case report and literature review. Neurol Sci. 2021 Feb;42(2):607-612. doi: 10.1007/ s10072-020-04553-9. Epub 2020 Jul 9. PMID: 32643136 Free PMC article.

Review.

42. Sansone P, Giaccari LG, Aurilio C, et al. Post-Infectious GuillainBarré Syndrome Related to SARS-CoV-2 Infection: A Systematic Review.

Life (Basel). 2021 Feb 21;11(2):167. doi: 10.3390/life11020167. PMID: 33670000 Free PMC article. Review.

43. Daniel Wendling, Frank Verhoeven, Mickael Chouk, Clément Pratia. Can SARS-CoV-2 trigger reactive arthritis? Joint Bone Spine.

2021 Jan; 88(1): 105086. Published online 2020 Oct 27. doi: 10.1016/j. jbspin.2020.105086 PMCID: PMC7590820 44. Richez C., Flipo R.M., Berenbaum F. Managing patients with rheumatic diseases during the COVID-19 pandemic: the French Society of Rheumatology answers to most frequently asked questions up to May 2020. Joint Bone Spine. 2020 doi: 10.1016/j.jbspin.2020.05.006. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 45. Mikuls T.R., Johnson S.R., Fraenkel L. American College of Rheumatology Guidance for the management of rheumatic disease in adult patients during the COVID-19 pandemic: version 2. Arthritis Rheumatol. 2020 doi: 10.1002/art.41437. [Online ahead of print] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 46. Felten R., Chatelus E., Arnaud L. How and why are rheumatologists relevant to COVID-19? Joint Bone Spine. 2020;87:279–280. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 47. Liew J.W., Castillo M., Zaccagnino E. Patient-reported disease activity in an axial spondyloarthritis cohort during the COVID-19 pandemic.

ACR Open Rheumatol. 2020 doi: 10.1002/acr2.11174. [Online ahead of print] [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 48. Quartuccio L., Valent F., Pasut E. Prevalence of COVID-19 among patients with chronic inflammatory rheumatic diseases treated with biologic agents or small molecules: a population-based study in the first two months of COVID-19 outbreak in Italy. Joint Bone Spine. 2020 doi: 10.1016/j.jbspin.2020.05.003. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 49. Joob B., Wiwanitkit V. Arthralgia as an initial presentation of COVID-19: observation. Rheumatol Int. 2020;40:823. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 50. López-González M.D., Peral-Garrido M.L., Calabuig I. Case series of acute arthritis during COVID-19 admission. Ann Rheum Dis. 2020 doi: 10.1136/annrheumdis-2020-217914. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 51. Saricaoglu E.M., Hasanoglu I., Guner R. The first reactive arthritis case associated with COVID-19. J Med Virol. 2020 doi: 10.1002/ jmv.26296. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 52. Liew I.Y., Mak T.M., Cui L. A case of reactive arthritis secondary to coronavirus disease 2019 infection. J Clin Rheumatol. 2020;26:233. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 53. Ono K., Kishimoto M., Shimasaki T. Reactive arthritis after COVID-19 infection. RMD Open. 2020;6:e001350. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] 54. Yokogawa N., Minematsu N., Katano H. Case of acute arthritis following SARS-CoV-2 infection. Ann Rheum Dis. 2020 doi: 10.1136/ annrheumdis-2020-218281. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 55. Alivernini S., Cingolani A., Gessi M. Comparative analysis of synovial inflammation after SARS-CoV-2 infection. Ann Rheum Dis. 2020 doi: 10.1136/annrheumdis-2020-218315. [Online ahead of print] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 56. Фесенкова В.Й., Драннік Г.М., Дріянська В.Є., [et al.]. Дослідження in vitro впливу препаратів ербісол на продукцію інтерлейкіну-2 та γ-інтерферону т-хелперами і типу здорових донорів // Лабораторна діагностика. — 2003. — № 2. — С. 37–40.

57. Гиріна О. М., Вітик Л. Д., Романюк Л. І., [et al.]. Оптимізація лікування хворих на поліноз шляхом застосування препарату ЕКСТРА ЕРБІСОЛ // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. — Київ. — 2006. — Вип. 15, кн. 2. — С. 206–211.

58. Корнилина Е.М., Николаенко А.Н., Вовк А.Д., [et al.]. Характеристика фенотипа лейкоцитов крови больных хроническим гепатитом С в динамике лечения препаратом ЭРБИСОЛ® УЛЬТРАФАРМ // Імунологія та алергологія. — 2006. — № 4. — С. 69–71.

59. Дранник Г.Н., Курченко А.И., Фесенкова В.Й., [et al.]. Изучение влияния препаратов класса Эрбисол® на продукцию цитокинов мононуклеарами периферической крови здоровых доноров и онкологических больных // Вісник фармакології та фармації. — 2006. — № 7. — С. 29–32.

60. Базыка Д., Гладкий А., Корнилина Е., Николаенко А. Особенности влияния препаратов класса Эрбисол на экспрессию поверхностных маркеров клеток крови здоровых доноров и больных с иммунодепрессией клеточного иммунитета in vitro и в динамике лечения // Вісник фармакології та фармації. — 2009. — № 1. — С. 39–47.

61. Лазарев К.Л., Сатаева Т.П. Перспективы применения иммуномодуляторов эмбрионального происхождения в качестве ингибиторов феномена эпителиально-мезенхимальной трансформации // Крымский журнал экспериментальной и клинической медицины.

— 2012. — Т. 2, № 1–2 (5–6). — С. 83–85.

62. Неміровська Н.В. Динаміка змін імунологічного статусу та ліпідного обміну у хворих на поліноз з холестерозом жовчного міхура на фоні лікування // Астма та алергія. — 2013. — № 1. — С.

50–54.

• Интересно CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Виды спорта, максимально продлевающие жизнь Согласно новому эпидемиологическому исследованию граждан Дании, игра в теннис эффективно продлевает жизнь. Исследование показало, что взрослые, которые сообщали о том, что часто играли в теннис или занимались аналогичными групповыми видами спорта, жили дольше людей, которые вели малоподвижный образ жизни. Игравшие в теннис также жили обычно дольше, чем люди, занимавшиеся одиночными видами спорта, такими как бег трусцой, плавание и езда на велосипеде. Результаты исследования поднимают интересные вопросы о роли именно фактора социального взаимодействия в той пользе, которую приносит физическая активность. Ранее многие исследования уже доказывали пользу физической активности, но до сих пор было не совсем ясно, какие виды спорта лучше для здоровья. В 2017 году в ходе одного из исследований были проанализированы данные 80 000 жителей Великобритании. Результатом стал следующий вывод: игравшие в игры с ракеткой жили дольше тех, кто занимался бегом. Такие результаты вызвали интерес у международной группы ученых. Ранее они изучали связь между бегом и длительностью жизни и пришли к выводу, что умеренная нагрузка при беге в большей степени связана с увеличением продолжительности жизни, чем слабая и высокая нагрузка.

Для нового исследования, которое было опубликовано в журнале Mayo Clinic Proceedings, эти же ученые решили расширить свое исследование и посмотреть, как связаны с продолжительностью жизни различные виды спорта. Для начала они обратились к тому же ресурсу данных, который они использовали для исследования бега трусцой. В этой базе содержались данные датчан, отвечавших на вопросы о своем образе жизни и о том, какими видами спорта они занимаются и как часто. Затем ученые сравнили эти данные с данными о смерти участников исследования. Одним из наиболее очевидных результатов исследования стало то, что люди, не занимавшиеся никаким видом спорта, как правило, жили меньше. Однако самые удивительные результаты дало исследование связи между продолжительностью жизни и отдельными видами спорта. Самым распространенным видом спорта среди датчан является езда на велосипеде, и она был связана с 3,7 дополнительными годами жизни в сравнении с датчанами, предпочитающими сидячий образ жизни. Бег, по данным исследования, был связан с дополнительными 3,2 годами жизни. Однако даже эти виды физической активности не идут в сравнение с пользой от игры в теннис, которую связывают с дополнительными 9,7 годами жизни, бадминтона – 6,2 года и футбола – 5 лет. На данные не оказали никакого влияния такие факторы, как уровень образования, социальноэкономический статус и возраст человека, занимавшегося данным видом спорта. Тем не менее, авторы допускают, что те, кто играли в теннис, жили дольше, потому что были богаче, и у них было больше свободного времени и средств. Авторы исследования пока не могут объяснить причинную зависимость столь разного влияния разных видов спорта, так как исследование носило лишь наблюдательный характер. Однако авторы допускают, что это связано с социальным взаимодействием. Мы знаем из других исследований, что социальная поддержка способствует смягчению стресса. Таким образом, игра и взаимодействие с другими людьми, как это происходит в играх, требующих партнера или команды, вероятно, оказывает уникальное психологическое и физиологическое воздействие», – говорит один из авторов исследования, доктор Джеймс О’Киф (James O’Keefe).

«

По материалам healthystyle.info

52

• Фармакотерапия CONSILLIUM • 2021 / июль •

оптимальный выбор антисептического препарата для лечения заболеваний полости рта и глотки Каждая проблема имеет решение. Единственная трудность заключается в том, чтобы его найти. Эвви Неф Среди многообразия патологии органов дыхания первое место по частоте занимают заболевания полости рта и глотки – ангина и фарингит, стоматит и гингивит. В частности, в США острые тонзиллиты и фарингиты входят в число 20 наиболее часто диагностируемых заболеваний. У детей они являются причиной 6 % всех обращений к педиатру; тонзиллиты и фарингиты на фоне острой респираторной вирусной инфекции развиваются более чем у 20 % школьников. Высокая частота поражений глотки связана с тем, что

она не только обеспечивает механическое проведение воздуха в легкие и обратно, его увлажнение, согревание, но и является активным фильтром, препятствующим проникновению инородных веществ, в том числе инфекционных и токсических агентов. Патология глотки может быть также обусловлена механическими повреждениями, переохлаждением, ожогами, интубациями трахеи, зондированием желудка, неблагоприятными условиями окружающей среды и т. д., но именно инфекционно-воспалительные заболевания составляют более 80 % всех болезней полости рта и носоглотки и при этом всегда сопровождаются изменениями нормальной микрофлоры. В полости рта и глотке человека отмечают более 300 видов микробов – не только бактерии, но и любые патогены, в том числе вирусы и грибы. К защитным си-

modern-pharmacy.com.ua

ГЕКСЭТИДИН

•

лекарств Института повышения квалификации специалистов фармации, Национальный фармацевтический университет, Харьков

Журнал «Современная фармация»

Э. В.

A Супрун д. мед. н., проф. каф. общей фармации и безопасности

53

• Фармакотерапия CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

54

лам организма, регулирующим состояние нормальной микрофлоры полости рта, относятся общие (состояние общего клеточного и гуморального иммунитета) и местные факторы. Целостность слизистой оболочки (СО) полости рта, степень увлажненности слюной и непосредственно состав слюны, а также лимфоидная ткань обеспечивают местную или локальную защиту. Конечно, целостность СО рта является лучшей гарантией хорошего состояния физиологического барьера на пути инфекции – за счет высокого содержания иммуноглобулинов классов IgG, IgM и IgА обеспечивается участие в создании специфического гуморального иммунитета полости рта. Защитные факторы слюны определяются как ее механическими свойствами, так и растворенными в ней биологическими соединениями, способными вызывать лизис клеток. К таким веществам относится лизоцим, оказывающий бактерицидное действие. Кроме того, в слюне содержатся секреторные IgA и полиморфно-ядерные нейтрофилы, обладающие высокой бактерицидной активностью против патогенных микроорганизмов. Однако компенсаторные возможности симбиотной (нормальной) микрофлоры не бесконечны, при этом динамическое равновесие между нормальной и патогенной микрофлорой полости рта и, соответственно, целостностью СО, может изменяться под действием ряда факторов местного и/или общего характера. В системе «наружных барьеров» СО верхних дыхательных путей представляет собой первую линию защиты организма против разнообразных патогенных факторов окружающей среды, таких как бактериаль-

ные, грибковые, вирусные, промышленные химические раздражители и загрязнения. Устойчивость СО к микробному заражению представляет собой «первый эшелон иммунитета» и обеспечивается, в частности, механизмом колонизационной резистентности, который препятствует закреплению бактерий и других возбудителей на поверхности слизистых оболочек. Однако ослабление антиколонизационных ресурсов открывает путь агрессивным агентам, и вынуждает к подключению следующие эшелоны защиты. Важное значение имеют колонии микроорганизмов на поверхности СО верхних дыхательных путей, которые существуют в так называемых биопленках, и это снижает эффективность механизмов колонизационной резистентности. Биопленка – хорошо организованное саморегулирующееся сообщество микроорганизмов, в состав которого входят представители различных видов бактерий и грибов, погруженных в синтезируемый ими же полимерный матрикс. Процесс проникновения при развитии инфекционно-воспалительных заболеваний вирусов в эпителиальные клетки верхних дыхательных путей сопровождается нарушением целостности биопленки и высвобождением большого количества свободных форм латентно персистирующих микробов. Поэтому все инфекционно-воспалительные заболевания полости рта и глотки нарушают нормальную микрофолору, повреждают слизистую респираторного тракта и определяют развитие универсальной реакции на воздействие инфекционных агентов – воспалительный процесс.

Одним из главных симптомов или признаков любых инфекционно-воспалительных заболеваний полости рта и глотки являются болевые ощущения в глотке (синонимы – фарингеальная боль или фарингоалгия). Именно они являются одной из наиболее распространенных причин обращения к врачам – оториноларингологу, терапевту, неврологу. Острая боль в глотке, особенно интенсивная при глотании, сопровождающаяся ощущением саднения, першения, дискомфорта в горле – чаще всего одно из характерных проявлений воспалительных процессов в глотке, обусловленных различными причинами, в первую очередь воздействием патогенных микроорганизмов и их токсинов (острый и хронический фарингит, ангина, паратонзиллярный абсцесс, заглоточный абсцесс, хронический тонзиллит). Эффективность проводимой терапии во многом определяется не только рациональным подбором лекарственных средств, но и выбором их лекарственной формы, что предполагает комплексное влияние на этиопатогенетические аспекты и симптоматические проявления заболеваний. И начинать лечение инфекционно-воспалительных болезней полости рта и глотки нужно с уста-

новления причины (возбудителя или возбудителей), и чувствительности его/их к применяемым противомикробным средствам. Так, в этиологии острого тонзиллофарингита ведущую роль играют инфекционные возбудители: вирусы (до 70 % у взрослых и до 40 % у детей) и бактериальная флора – гемолитический стрептококк группы А и другие гемолитические стрептококки, золотистый стафилококк и гемофильная палочка (до 40 % у взрослых и до 10 % у детей). При хроническом тонзиллите вирусная инфекция чаще всего играет роль «пускового механизма» в развитии обострений. Важной особенностью жизнедеятельности бактерий в условиях хронического воспалительного процесса является склонность к образованию биопленок. Применение большинства классов антибиотиков лишь уничтожает планктонные клетки, количество которых увеличивается при обострении процесса. При этом важно понимать, что антибиотики не затрагивают бактерии, находящиеся в биопленках, поэтому они способны жить и размножаться, когда терапия закончена.

• Фармакотерапия CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua •

Микотические заболевания ротоглотки по частоте занимают второе место среди микозов ЛОР-органов. Более того, рост числа заболеваний, сопровождающихся различными иммунодефицитными состояниями, широкое (часто бесконтрольное) применение системных антибиотиков приводит к увеличению числа грибковых поражений кожи и слизистых оболочек, в том числе ЛОР-органов. В частности, более чем у 25 % больных с хроническим фарингитом и тонзиллитом выявляют грибковое поражение глотки, при этом возрастает роль штаммов Candida, отличных от Candida albicans. Хотя в подавляющем большинстве случаев наиболее частыми причинами воспаления верхних дыхательных путей являются вирусы, а бактериальная этиология выявляется не более чем в 15–20 % случаев, в терапии заболеваний глотки не менее чем в 45–60 % наблюдений используют системные антибактериальные препараты (АБП). Рациональная антибактериальная терапия предусматривает назначение препарата с целью максимально быстрого клинического и бактериологического выздоровления. К препарату, который назначается эмпирически, предъявляются определенные требования: 1. Спектр действия препарата должен соответствовать вероятному возбудителю инфекции.

2. Препарат должен преодолевать возможно имеющиеся у микроорганизма механизмы резистентности.

3. Создавать максимальную концентрацию в очаге инфекции.

Журнал «Современная фармация»

Candida

ный рост резистентности микроорганизмов, следствием которого становятся учащение хронических инфекций, бессимптомного носительства и увеличение потребления антибиотиков. По мнению многих влиятельных международных экспертов, резистентность бактерий, вирусов и грибов – это глобальная пандемия, которая угрожает каждому жителю планеты. ВОЗ считает решение проблемы антимикробной резистентности одной из первостепенных задач, о чем свидетельствует «Глобальная стратегия ВОЗ по сдерживанию резистентности к противомикробным препаратам», опубликованная еще в 2001 году. Эта программа направлена на обеспечение гарантий эффективности таких жизненно важных препаратов, как антибиотики, не только для нынешнего поколения людей, но и в будущем. ВОЗ называет антибиотикорезистентность угрозой глобальной стабильности и национальной безопасности и призывает всех, начиная от пациентов и заканчивая государственными регуляторными органами, к рациональному использованию антибиотиков. И хотя в настоящее время зарегистрировано более 200 уникальных антимикробных препаратов, их активность неизбежно будет снижаться вследствие развития к ним резистентности. Развитие резистентности к АБП у многих бактериальных патогенов делает традиционную терапию неэффективной, а это, в свою очередь, приводит к тому, что лечение инфекций становится более сложным и зачастую более дорогим. В развитии и распространении резистентности играют роль три фактора: мутации в обычных генах, приводящие к расширению спектра резистентности, передача резистентности генов от одних микроорганизмов к другим и усиление селективного давления условий среды в больницах и за их пределами, что приводит к активизации процесса развития резистентных организмов. В связи с этим на первый план в лечении заболеваний полости рта и глотки выступает топическая полинаправленная терапия, позволяющая:  минимизировать действие инфекционных агентов;  блокировать воспалительные реакции;  купировать болевой синдром.

С позиций доказательной медицины противомикробная терапия является единственным рациональным методом лечения инфекционно-воспалительных болезней полости рта и глотки. Поэтому наиболее актуальными на современном этапе являются проблемы рационального применения антибиотиков в условиях первичной медицинской помощи. Наиболее угрожающим итогом нерациональной антибактериальной терапии ОРВИ является глобаль-

55

• Фармакотерапия

Норма

Болезнь

Язычок Глотка

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

CONSILLIUM

Условно топические препараты, используемые в комплексной терапии патологических состояний полости рта и глотки, можно разделить на анальгетики, противовоспалительные средства, антисептики, препараты с противоотечным действием на слизистую оболочку и т. д.

56

Покраснение глотки Белые точки

Мягкое нёбо Раздутые миндалины Нормальные миндалины

Несмотря на широкий выбор средств для местной терапии воспалительных заболеваний глотки, использование их у детей ограничено из-за многочисленных нежелательных эффектов (токсичность, аллергенность, раздражающее действие). Особое место среди топических лекарственных средств занимают аэрозольные ЛС, которые выгодно отличаются от таблеток, пастилок и растворов удобством доставки лекарственного средства на воспаленную слизистую оболочку, а также равномерным и щадящим распределением средства на ее поверхности. Создаваемое аэрозольное облако с диаметром частиц лекарственного вещества от 50 до 5 микрон в 75–85 % оседает в начальном отделе верхних дыхательных путей – глотке и гортани. В состав топических лекарственных средств, используемых в лечении воспалительных заболеваний глотки в виде аэрозолей, обычно входит одно или несколько антисептических средств (реже антибиотики или сульфаниламиды) или природные антисептики (экстракты растений, продукты пчеловодства). Антисептики – это антимикробные вещества широкого спектра действия, которые вызывают денатурацию белка, нарушают проницаемость цитоплазматической мембраны, угнетают активность ферментов, необходимых для жизнедеятельности микроорганизмов. Они не имеют избирательного действия на микроорганизмы. Антисептики являются протео-

плазматическими ядами и при всасывании оказывают токсическое воздействие. В низких концентрациях антисептики применяются для обеззараживания кожи и слизистых оболочек, раневых поверхностей. К ним относятся препараты йода, хлора (галогеносодержащие вещества), перекись водорода (окислитель), мирамистин, хлоргексидин (катионные детергенты), настойка календулы, экстракт эвкалипта (препараты растительного происхождения). Антисептики имеют широкий спектр действия, влияют на бактерии, грибы, простейшие и вирусы. Данная группа препаратов традиционно использовалась в медицине для лечения инфекционно-воспалительной патологии глотки. Так, авторы ряда отечественных клинических исследований утверждают, что использование спреев на основе раствора антисептиков при остром воспалительном процессе и обострении хронической патологии глотки как в качестве монотерапии, так и в сочетании с системной антибактериальной терапией (в лечении стрептококкового тонзиллита) приводит к ускорению разрешения симптомов заболевания. В зарубежной литературе данных об использовании антисептиков в терапии воспалительной патологии глотки существенно меньше. Однако результаты имеющихся клинических рандомизированных исследований говорят об уменьшении выраженности и ускорении разрешения симптома боли в горле при полоскании горла растворов

• Фармакотерапия CONSILLIUM • 2021 / июль •

септиков, что значительно повышает профиль безопасности препаратов на основе гексэтидина и делает возможным их применение в виде спрея для горла у детей старше 3 лет. Помимо известной бактерицидной активности гексэтидина в отношении БГСА, Staphylococcus aureus и ряда других, более редких бактериальных возбудителей тонзиллитов, раствор гексэтидина ингибирует образование бактериальных биопленок, что может иметь принципиально важное значение в разработке новых подходов в терапии пациентов с рецидивирующим острым и хроническим тонзиллитом. Интересные результаты были получены в ходе проведенного в Университетской клинической детской больнице (УКДБ) Первого МГМУ им. И. М. Сеченова рандомизированного открытого проспективного сравнительного исследования по использованию антибактериальных препаратов местного лечения

modern-pharmacy.com.ua

Гексэтидин (Hexetidine, 1,3-бис(2-этилгексил) гексагидро-5-метил-5-пиримидинамин) – антисептический препарат широкого спектра действия, химическая структура которого аналогична структуре тиамина. Механизм действия гексэтидина обусловлен нарушением метаболизма микроорганизмов путем блокирования окислительных реакций метаболизма бактерий (антагонист тиамина), что препятствует их размножению. Препарат обладает широким антибактериальным спектром по отношению к грамположительным, грамотрицательным штаммам микроорганизмов, аэробов, анаэробов, в том числе резистентных к антибиотикам, (Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Staphylococcus epidermidis, Clostridium perfringens, Mycobacterium tuberculosis, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris, Actinomyces spp., Trichophyton spp., Histoplasma capsulatum и т. п.) и грибковой флоры. Развитие устойчивости к гексэтидину при продолжительном, в течение 5 месяцев, применении не наблюдается даже у штаммов с приобретенной устойчивостью к антибиотикам. Не выявлены неблагоприятные побочные эффекты по отношению к сапрофитной микрофлоре полости рта, тканям зубов или слизистой полости рта. Особый интерес гексэтидин (ГЕКСОРАЛ®) имеет для педиатрической практики. По сравнению с хлоргексидином гексэтидин обладает существенно меньшей токсичностью при случайном проглатывании раствора ребенком и крайне редким проявлением местно раздражающего действия, в сравнении с остальными спиртсодержащими растворами анти-

•

они высокоаллергенны и обладают раздражающим действием, их с осторожностью назначают при заболеваниях щитовидной железы. Тантум Верде содержит бензидамина гидрохлорид (группа индазолов), относящийся к группе НПВС, что и определяет его противовоспалительное, жаропонижающее и местноанестезирующее действие. Показаниями для применения данного аэрозольного средства являются: острый фарингит, афтозные язвы слизистой оболочки полости рта, гингивит, стоматит, хронический тонзиллит, состояние после тонзиллэктомии, лучевой стоматит, стоматит после химиотерапии. Побочные эффекты – ощущение жжения на слизистой носоглотки и в ротовой полости, онемение тканей, аллергические реакции. Тенденция последних лет к одновременному применению большого количества лекарственных средств значительно снижает комплаентность терапии, поэтому целесообразно использование топических препаратов, обладающих широкой антибактериальной и антимикотической активностью. Таким требованиям отвечает гексэтидин (ГЕКСОРАЛ®).

Журнал «Современная фармация»

ряда антисептиков и иных топических ЛС, хотя каждому из них присущи свои особенности применения. Так, Ингалипт – традиционное аэрозольное ЛС, используемое в терапии различных заболеваний глотки и полости рта, содержит растворимый стрептоцид и норсульфазол-натрия, что объясняет его противовоспалительное и противомикробное действие. При назначении данного средства необходимо помнить о широко распространенной аллергии на сульфаниламиды, что ограничивает использование его у лиц с выраженной аллергогенностью, а входящее в состав масло перечной мяты ограничивает применение средства у детей до 3-х летнего возраста из-за возможного развития стеноза гортани в виде ларингоспазма. Йокс – лекарственное средство, содержащее производные йода, эффективен при воспалительных заболевания полости рта, глотки и гортани, грибковых заболевания полости рта и гортани, пародонтозе, а также для антисептической обработки слизистой оболочки полости рта и гортани до и после хирургических вмешательств. Однако при использовании препаратов, содержащих йод, следует помнить, что

57

• Фармакотерапия CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

при инфекциях, сопровождающихся болью в горле или локальным воспалением в ротоглотке. В УКДБ находились дети с разной соматической патологией: бронхиальной астмой, бронхитами, ювенильным ревматоидным артритом, заболеваниями желудочно-кишечного тракта и мочевыделительной системы и другими. В данном исследовании участвовали 50 детей в возрасте от 2 до 12 лет, при этом количество девочек и мальчиков было приблизительно одинаковое, и дети были сопоставимы по возрасту. При присоединении симптомов респираторной инфекции дети получали один из выбранных рандомизированным методом препаратов: ГЕКСОРАЛ® или уже упоминавшийся ранее Тантум Верде. Для этого детей разделили на 2 группы по 25 человек, в зависимости от получаемого препарата. Все дети были осмотрены педиатром и ЛОР-врачом, у них были взяты мазки на флору из ротоглотки до лечения и на 5–7-й день терапии, а также общий анализ крови на 1 и 5-й дни исследования. В клинической картине отмечались боль в горле, налеты на нёбных миндалинах или только их гиперемия и инъецированность, изменения задней стенки глотки. Эти симптомы распределились в двух исследуемых группах приблизительно одинаково, но динамика уменьшения выявленных симптомов была разной – на 3-и сутки в группе детей, получающих ГЕКСОРАЛ®, происходило более выраженное по сравнению с группой получавших Тантум Верде уменьшение всех проявлений заболевания в ротоглотке, а на 5–7-е сутки – полноценное купирование воспалительного процесса. Что касается результатов посева, взятого со слизистой оболочки, то были выявлены в достоверно высоких титрах разные бактериальные возбудители (St. aureus, Neisseria, Moracella, St. pneumonia, Viridans, Klebsiella и другие), число которых на фоне лечения препаратом ГЕКСОРАЛ® достоверно сократилось, а некоторые были полностью элиминированы. Также у детей, получавших ГЕКСОРАЛ®, было более выражено, чем у детей, принимавших Тантум Верде, уменьшение числа лейкоцитов и нормализация СОЭ в общих анализах крови. Эти данные позволили сделать вывод, что, учитывая

Staphylococcus aureus

58

более выраженную положительную динамику клинических проявлений и лабораторных данных на фоне проводимой терапии препаратом ГЕКСОРАЛ®, можно констатировать патогенетический механизм его действия, направленный на подавление окислительных реакций метаболизма бактерий, вызвавших воспаление в ротоглотке. Следовательно, именно ГЕКСОРАЛ® следует использовать для лечения воспалительных заболеваний ротоглотки у детей как наиболее эффективное и безопасное средство, помогающее выздоровлению в короткие сроки и без побочных эффектов. Кроме антибактериальной активности гексэтидина, установлено, что 0,1–0,2 % раствор гексэтидина (ГЕКСОРАЛ®) обладает вирулицидными свойствами. Так, результаты одного из последних исследований показали, что нецитотоксические концентрации гексэтидина характеризовались способностью инактивировать инфекционные свойства вирусов, поражающих респираторный тракт: высокопатогенные вирусы гриппа А/H5N1, пандемический вирус гриппа А/H1N1pdm, РСВ и вирус ВПГ-1/L2. Вирулицидные свойства субстанции гексэтидин, а также спрея ГЕКСОРАЛ® проявляются в течение короткого времени экспозиции препаратов с материалом, содержащим вирусы, вызывающие заболевания респираторного тракта, и вирус герпеса (в течение 30 секунд). В сравнительных исследованиях по изучению противовирусной активности субстанции гексэтидина и препарата ГЕКСОРАЛ® в отношении вирусов гриппа, РСВ и ВПГ1/L2 показано, что вирулицидные свойства гексэтидина в составе спрея ГЕКСОРАЛ® не отличаются от вирулицидых свойств субстанции. Их вирулицидные свойства проявляются стабильно и характеризуются высокой активностью, а именно в нетоксических концентрациях способностью в 100 и более раз подавлять инфекционную активность вирусов. Помимо данных экспериментальных исследований гексэтидина, в последние годы стали появляться публикации о клиническом применении препаратов на основе гексэтидина в лечении воспалительной патологии глотки у детей. Так, по результатам наблюдения 79 детей (68 получали в качестве лечения спрей

Escherichia coli

St. pneumonia

• Фармакотерапия CONSILLIUM • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua

Оптимизация лечения заболеваний полости рта и глотки – одна из основных задач специалистов практической медицины и фармации. В настоящее время на рынке представлено немало схем лечения этих состояний, и перед специалистами встает вопрос выбора оптимального препарата. При этом важно учитывать, что осторожное использование антимикробных препаратов является крайне необходимым для сохранения эффективности этих и других лекарств. Мультирезистентность и способность к пленкообразованию, наблюдаемая у бактерий, свидетельствует о том, что при отборе в направлении резистентности к одному препарату происходит отбор по резистентности ко многим лекарствам. Поэтому выбор антимикробного препарата должен проводиться только специалистом с учетом современных рекомендаций, что позволит эффективно и индивидуально решить проблему лечения заболеваний полости рта и глотки и профилактики их осложнений в каждом конкретном случае.

•

миндалин у детей сопоставимо по эффективности с традиционными местными антимикотическими препаратами, однако значительно превосходит их по удобству применения и не вызывает побочных эффектов. С учетом того, что высокая комплаентность в лечении особенно важна в педиатрической практике, целесообразно рекомендовать широкое использование препарата ГЕКСОРАЛ® для местной терапии воспалительных заболеваний ротоглотки, в том числе грибкового характера. Кроме антимикробного действия, гексетидин обладает выраженным местным гемостатическим и анальгезирующим действием, что расширяет спектр назначения данного средства, позволяя использовать его после тонзиллэктомии, вскрытия паратонзиллярного абсцесса и других более обширных операций в глотке. Вместе с тем, сочетание ряда эффектов ЛС наряду с дезодорирующим действием определяет ценность его для больных с опухолями верхних дыхательных путей, особенно той группе больных, которые получают лучевую терапию.

Журнал «Современная фармация»

гексэтидина – ГЕКСОРАЛ®) с острым тонзиллитом различной этиологии в клинике Научного центра здоровья детей было установлено, что спрей на основе гексэтидина (ГЕКСОРАЛ®) у всех детей, независимо от этиологии тонзиллита, ускорял улучшение фарингоскопической картины уже через сутки. 57 % детей отметили субъективное облегчение боли в горле после первого орошения гексэтидином, а к концу вторых суток лечения данный симптом купировался у всех детей. Опрос по оценке вкусовых качеств препарата ГЕКСОРАЛ® в виде спрея показал, что из 68 респондентов (41 ребенок старше 5 лет и 27 взрослых (родители пациентов)) 78 % оценили препарат как приятный на вкус, 12,5 % – как терпимый и в 9 % случаев препарат не понравился на вкус. 24 % взрослых имели его в домашней аптечке. Гексэтидин имеет выраженный антимикотический эффект и угнетает рост и размножение более 47-и штаммов грибов рода Candida. Недостаточная оценка роли грибов в развитии воспалительных заболеваний глотки приводит к неправильному представлению о характере патологии, что, в свою очередь, становится причиной назначения нерациональной терапии. Применение системных антибиотиков в этом случае способно привести к развитию или усилению существующего дисбиоза слизистых оболочек и кишечника вследствие подавления антагонистической флоры, сдерживающей рост грибов в обычных условиях. В связи с эмпирическим назначением антибактериальной терапии в таких случаях и широким распространением резистентных штаммов основных бактериальных агентов в последнее время все большее значение уделяется включению в комплекс лечения топических препаратов. Однако, одновременное применение большого количества лекарственных средств значительно снижает комплаентность терапии, поэтому целесообразно использование топических препаратов, обладающих широкой антибактериальной и антимикотической активностью. Таким требованиям отвечает препарат ГЕКСОРАЛ®. Интересны результаты исследования, проведенного Ю. Л. Солдатским с коллегами в 2011 году по изучению клинической эффективности ГЕКСОРАЛ® по сравнению с традиционной топической антифунгальной терапией в комплексном лечении тонзилломикоза у детей. В исследование было включено 60 больных (27 девочек и 33 мальчика) в возрасте от 3 до 14 лет, обратившихся в клинику по поводу частых (ежемесячных и чаще) респираторных инфекций, стойкого или рецидивирующего затруднения носового дыхания, периодически возникающих жалоб на боль/дискомфорт в глотке, наложения на миндалинах. Анализ результатов исследования показал, что применение спрея для местного применения, содержащего гексэтидин, в комплексной терапии грибкового поражения

Высокая клиническая эффективность и хорошая переносимость лекарственного средства гексэтидин (ГЕКСОРАЛ®) позволяет рекомендовать его к применению в оториноларингологической, педиатрической и общетерапевтической практике. Антисептическое, противогрибковое, вирулицидное и обезболивающее действие препарата подтверждено результатами многочисленных научных исследований не только в лечении инфекционно-воспалительных заболеваний полости рта и глотки, но также при стоматологической патологии, поэтому гексэтидин (ГЕКСОРАЛ®) с успехом может использоваться при сочетанных воспалительных заболеваниях глотки и полости рта.

59

CONSILLIUM

Пройшов круглий стіл

«На сьогоднішній день кількість людей із діабетом в Україні, за різними статистичними даними, складає близько 3,5 мільйонів, з яких тільки у 1,2 мільйона хвороба була діагностована. У той же час кількість випадків діабету у всьому світі постійно збільшується протягом останніх десятиліть», — підкреслив серйозність пандемії діабету Оле Егберг Міккельсен, посол Королівства Данії в Україні.

Під час обговорення учасники круглого столу особливу увагу приділили питанню необхідності раціонально лікувати людей із діабетом сучасними інсулінами, щоб уникнути багатьох хронічних ускладнень, які призводять до передчасних смертей, інвалідизації хворих та їх вибування з економічно-активного населення. Застосування інноваційних методів лікування може значно підвищити якість життя для пацієнтів та водночас знизити навантаження на бюджет системи охорони здоров’я. Адже за даними до-

modern-pharmacy.com.ua

В обговоренні взяли участь: представники пацієнтської спільноти, державних органів влади України та Данії, соціальних неприбуткових організацій, лікарі-ендокринологи, експерти з економічних питань у сфері охороні здоров’я та представники фармацевтичної індустрії.

•

    

Журнал «Современная фармация»

В Київі відбувся всеукраїнський круглий стіл «100 років інсуліну. Відкриття, що рятує життя», присвячений 100-річчю відкриття інсуліну та запланованим змінам в системі реімбурсації препаратів інсуліну в Україні.

•

2021 / июль

•

«100 Років Інсуліну. Відкриття, що Рятує Життя»

Під час круглого столу учасники обговорили ключові події останнього сторіччя, пов’язані з винайденням інсуліну, сучасні досягнення науки в лікуванні діабету, роль тісної співпраці держави, пацієнтських організацій та виробників у покращенні якості забезпечення пацієнтів, а також те, чого очікувати пацієнтам від нової системи реімбурсації інсулінів найближчим часом та пропозиції щодо її покращення.

• Событие

ПОТРЕБА УКРАЇНСЬКИХ ПАЦІЄНТІВ В ІНСУЛІНІ ПОКРИТА ЛИШЕ НА 70 %. ЯКІ ЗМІНИ НЕОБХІДНО ВНЕСТИ В НОВУ ПРОГРАМУ РЕІМБУРСАЦІЇ ІНСУЛІНІВ, ЩОБ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВСІХ ПАЦІЄНТІВ ЯКІСНИМИ ЛІКАМИ?

слідження Київської школи економіки, які були представлені на заході, щорічні економічні втрати від ускладнень діабету в Україні складають 104 млрд грн. або 2,5 % ВВП країни. Також за оцінками Київської школи економіки потреба українських пацієнтів в інсуліні покрита лише на 70 %, а доступ до сучасних аналогових інсулінів, які сприяють контролю захворювання та знижують ризик ускладнень, мають лише 20 % людей із діабетом.

61

здоров’я України розробили план змін в системі реімбурсації інсулінів, які повинні вступити в силу вже в жовтні цього року.

Як зазначила Наталія Гнатюк, головна спеціалістка відділу моніторингу потреб населення аналітичного управління НСЗУ: «Запровадження змін в адмініструванні програми гарантуватиме всім пацієнтам, які потребують інсулінотерапії, доступ до ліків протягом року за кошти державного бюджету». Однак запропоновані зміни створюють певний рівень стурбованості серед пацієнтських організацій, громадськості та виробників. Учасники запропонували НЦЗУ та МОЗ врахувати деякі важливі моменти і внести зміни до програми, які дозволять покращити якість життя пацієнтів та дадуть можливість спростити роботу лікарів, а саме:  забезпечити рівноправний доступ для всіх категорій пацієнтів до всіх форм і типів інсуліну;  скасувати рішення про запровадження обов’язко-

вої госпіталізації для підтвердження гіпоглікемії і отримання необхідного інсуліну;  оновити існуючі протоколи лікування цукрового діабету відповідно до міжнародних рекомендацій;  ввести формат персоналізованого лікування для певних груп пацієнтів;  впровадити систему окремого реферування цін на інсулін для оригінальних препаратів і біосимілярів для запобігання формуванню несправедливої конкуренції на ринку.

«Необхідно передбачити можливість залучення коштів місцевих бюджетів у фінансування нової системи реімбурсації. Це дуже важливо для того, щоб регіони України мали стовідсоткову можливість в забезпеченні препаратами інсуліну», — підсумувала пропозиції від діабетичної спільноти Наталія Власенко, голова Київського благодійного фонду «Діабетик».

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

CONSILLIUM

• Событие

Прагнучи забезпечити доступ до інсулінів якомога більшій кількості пацієнтів, Міністерство охорони здоров’я України спільно з Національною службою

Учасники круглого столу також наголосили на тому, що для подальшого удосконалення якості забезпечення пацієнтів лікарськими засобами та необхідними медичними послугами потрібно налагодити тісну взаємодію між державою, лікарями, пацієнтами та виробниками у той спосіб, як це працює в багатьох країнах світу. Владислав Мороз презентував ініціативу Ново Нордіск, яка є важливим кроком для налагодження цієї взаємодії: «В цьому році ми плануємо реалізувати програму для припинення поширення діабету в Києві під назвою «Cities Changing Diabetes», тобто «Міста, що Перемагають Діабет». Зараз ми шукаємо партнерів в Київській міській державній адміністрації для того, щоб реалізувати цей проект. Ми плануємо розпочати зі столиці, а потім масштабувати програму до інших міст України, щоб полегшити боротьбу з діабетом у всій країні».

Організатори заходу: благодійний фонд «Діабетик», Посольство Данії в Україні та Ново Нордіск Україна.

NOVO NORDISK — це провідна світова медична компанія, заснована в 1923 році зі штаб-квартирою в Данії. Наша мета — сприяти змінам для подолання діабету та інших серйозних хронічних захворювань, як-от ожиріння, рід-

62

кісні порушення згортання крові та ендокринної системи. Ми робимо це завдяки новаторським науковим досягненням, розширюючи доступ до наших ліків та працюючи над тим, щоб запобігти та врешті вилікувати ці хвороби.

У компанії Novo Nordisk працює близько 43 100 співробітників у 80 країнах, а продукція продається приблизно в 170 країнах. Для отримання додаткової інформації відвідайте novonordisk.com, Facebook, Twitter, LinkedIn, YouTube.

Взаимоотношения врача и пациента: как избежать конфликтов

Что с собою взять в дорогу?

Продукты, вызывающие сильную жажду

ХЗП: разнообразие решений

Медицинское образование в мире: ТОП-5 медицинских ВУЗов мира

Ромашковое настроение: свойства и применение знаменитого растения

• Советы психолога

A Александр Мищенко

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

Арсенал знаний

кандидат медицинских наук, доцент

64

ВЗАИМООТНОШЕНИЯ ВРАЧА И ПАЦИЕНТА: как избежать конфликтов Жизнь современного социально активного человека с каждым днем приобретает все более нарастающий темп. Это, безусловно, зависит от целого ряда факторов: значительной урбанизации, безудержного технического прогресса, а также постоянного желания достигать и осваивать новое. При этом необходимость выполнения своих профессиональных обязанностей, участие в социально-общественной деятельности, постоянное профессиональное совершенствование, бытовые нужды и заботы, а также другие повседневные условности практически полностью заполняют все свободное время человека настолько, что не остается даже малейшей возможности остановить это «постоянное движение», поразмыслить в спокойной обстановке, «сбросить» накопившееся психо-эмоциональное напряжение. А ведь это является необходимым условием предупреждения развития каких-либо стрессовых срывов и более тяжелых психоневротических расстройств. В особенности это характерно для врачебной деятельности, при которой, кроме необходимости справляться со своими собственными тревогами, заботами и переживаниями, приходится «принимать на себя» переживания и страдания посторонних людей, которые остро нуждаются во взаимопонимании и помощи. В этом случае на первый план и выступают личностные качества врача, которые должны строго соответствовать определенным деонтологическим и морально-этическим принципам и нормам. В историческом аспекте существует множество изречений знаменитых врачевателей, деятелей культуры, искусства, политики, которые тем или иным образом затрагивают профессионально-этические моменты поведенческой культуры врача и его взаимоотношений с окружающими, коллегами, а самое важное — с пациентами и их родственниками. Среди них можно выделить слова знаменитого древнегреческого философа Сократа: «Нельзя врачевать тело, не врачуя душу»; или А. П. Чехова, который указал, что «профессия врача — подвиг, она требует самоотверженности, чистоты души и чистоты помыслов»; а также француз-

ского писателя и поэта А. Экзюпери: «Какими бы ни были изыски современной медицины, ее технические возможности, человек всегда будет ждать и верить врачу, который сумеет выслушать, одобрить, проявить сострадание». Можно привести еще множество примеров подобных высказываний, но все они склоняются к основному моменту: первоочередным условием общения между врачом и пациентом было и есть максимально полное доверие. Ввиду этого в современной медицине одним из первоочередных качеств является умение врача эффективно наладить необходимый контакт со своим пациентом и интегрировать свои интересы с интересами пациента.

• Советы психолога Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua •

направления. Каждый этап характеризовался своими моральными поведенческими принципами и устоями. В связи с этим некоторые ученые выделяют несколько основных моделей врачебной этики: 1. Модель Гиппократа «не навреди», согласно которой «основателем медицины» Гиппократом были заложены основные обязанности врачевателя перед его пациентами, которые дошли до нашего времени в знаменитой «Клятве Гиппократа».

2. Модель Парацельса («делай добро») изложена не менее известным врачевателем Парацельсом и сформировалась в Средние века. Основным ее постулатом (в отличие от принципов первой модели «не навреди») было достижение духовноэмоционального контакта доктора и его пациента согласно патерналистическим принципам.

3. Модель — деонтологическая, в основе которой находится принцип «соблюдения долга». Данная модель имеет своей основой строгое выполнение моральных нормативов, определенного набора морально-этических правил, которые устанавливаются медицинским сообществом и одновременно — окружающим социумом. Однако современные тенденции в медицинской науке и технике вносят свои определенные коррективы в сложившиеся устои и правила этой модели. Основной постулат «врач-пациент», который был характерен для нее в самом начале, постепенно замещается принципом «врач-прибор-пациент», в связи с чем еще больше увеличивается потребность больного в морально-этических взаимоотношениях с врачом. Это приобретает более высокую значимость с учетом необходимости соблюдения и других механизмов, которые интегрировались в деонтологическую модель последними десятилетиями — это принцип соблюдения биоэтических нормативов (необходимых прав и достоинств личности) и информированного согласия (добровольного принятия больным всех необходимых лечебно-диагностических мероприятий).

Журнал «Современная фармация»

Вопрос установления эффективных взаимоотношений между врачом и пациентами находятся у самых истоков развития медицины как науки. В самом своем начале эти отношения складывались с позиции «слепой веры» во врачевателя, что создавало определенные препятствия созданию полного взаимопонимания. Основная профессиональная задача врача в то время в большинстве случаев ограничивалась простым наблюдением за естественным процессом течения того или иного заболевания, а лекарь целиком и полностью поступал так, как считал необходимым. Считалось, что базисом доверительных взаимоотношений является слово, которое, согласно древнему изречению: «Лечить надо словом, травами и ножом», целители того времени ставили на первое место успешного терапевтического результата. Считалось, что врач просто обязан был обладать определенной «чувствительностью к пациенту», особым даром эмпатии, должен был полностью понимать больного и его окружение, уметь выслушать и понять пациента, успокоить его и правильно убедить. Формирование исторических механизмов взаимоотношений врача и больного проходило с соблюдением морально-этических деонтологических коммуникативных принципов. Все вопросы эффективного морально-этического взаимоотношения врача и пациента в широком аспекте относятся к медицинской этике (наука, которая определяет роль морально-нравственных позиций в профессиональном поведении медиков), а немного в более узком — к медицинской деонтологии (раздел медицинской этики, который изучает общепринятые правила и нормы профессиональной этики медицинских работников). Следует отметить, что часть ученых отож дествляют эти два понятия, но хотя по своей сути они и тесно взаимосвязаны, ни в коей мере в целом они не тождественны. Исторически сложилось так, что в своем развитии медицинская этика прошла несколько этапов развития, придерживаясь при этом определенного

65

• Советы психолога Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Что касается медицинской деонтологии как составной части медицинской этики, то следует отметить, что в историческом аспекте научный термин «деонтология» был предложен и выделен в отдельное направление в начале XIX века английским философом Бентамом, хотя ее основные принципы начали формироваться еще задолго до этого. Так, индийский трактат законов «Веды» уже содержит детальные правила и этические нормы врачебной деятельности. Средние века в целом характеризовались упадком как медицины, так и ее этических принципов, однако здесь все же следует отметить труды знаме-

Следствием указанного выше большого кропотливого труда выдающихся представителей медицины было определение основных аспектов и постулатов современной медицинской деонтологии: 1. Каждый, кто хочет стать врачом и посвятить себя врачеванию, должен выбрать медицину по призванию и велению сердца. Данный постулат указывает на необходимость искреннего стремления врача помогать и служить человеку со способностью на самопожертвование.

2. Постоянное стремление к совершенствованию своего профессионального уровня указывает на невозможность проведения своей врачебной деятельности без постоянного повышения своего врачебного уровня, необходимость пристального внимания к достижениям современной медицинской науки и техники.

3. Взаимоотношения доктора и родственников пациента должны складываться с учетом определенного психологического воздействия на родственников больного из-за возможного их негативного влияния на самого больного и течение лечебного процесса в целом.

4. Деонтологические элементы деятельности среднего и младшего медицинского персонала характеризуют необходимость соблюдения определенной тактичности, культуры общения, заботливости и внимательности, проявления бескорыстия и человечности.

5. Аспекты взаимоотношения медицинских работников внутри коллектива.

66

нитого средневекового персидского учёного, врача и философа Ибн Сины. Работа над принципами деонтологии была продолжена в эпоху Возрождения знаменитыми врачами А. Везалием, Парацельсом, Д. Фракасторо и др. Так, Парацельс отмечал, что: «Врач не смеет быть ни мучителем, ни палачом, ни слугой палача», а «Сила врача — в его сердце, работа его должна руководиться Богом и освещаться естественным светом и опытностью». В дальнейшем все знаменитые врачеватели и клиницисты, а также общественные деятели, придерживаясь основных медико-деонтологических принципов врачевания, привносили и свои профессиональные наработки в сферу медицинской деонтологии.

Данные взаимоотношения должны определяться принципами взаимоуважения и взаимопомощи и основываться на абсолютном взаимопонимании и доверии.

6. Деонтологические принципы организации работы медицинского учреждения основываются на необходимости создания максимально способствующей выздоровлению больного и достижению его доверительных отношений с врачами обстановки.

7. Деонтологические аспекты ведения медицинской документации подразумевают щадящее «ограничение» для больного получения информации о своем заболевании и течения болезни из медицинской документации.

8. Необходимость соблюдения врачебной тайны характеризует запрет для медицинского персонала на разглашение каких-либо сведений о болезни или больном.

9. Деонтологическое взаимоотношение врач-пациент. Этот постулат является одним из самых важных среди остальных в медицинской деонтологии, так как каждый пациент требует сугубо индивидуального подхода при проведении лечебно-диагностических мероприятий, что зависит не только от профессионального уровня доктора, а и от его личностно-коммуникативных навыков и качеств.

• Советы психолога Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua •

медицинским работником и пациентом может существенно пострадать необходимый конечный результат лечебного процесса — полное выздоровление или максимально возможное улучшение состояния здоровья больного. Подтверждением этого являются результаты исследования, проведенные в феврале 2016 года американской компанией CRICO Strategies, по данным которой 30 % серьезных медицинских ошибок (включая 1744 смертельных случая) полностью можно было бы избежать при правильно выстроенной коммуникации медицинского персонала между собой и пациентами. Большое значение при этом имеет именно правильно построенный диалог между доктором и больным. Безусловно, каждый пациент, начиная процесс общения со своим врачом, стремится любыми способами добиться индивидуального подхода к нему самому и его болезни, кто-то взглядом пытается найти контакт с врачом, предпринимает попытки сделать приятное, а кто-то наоборот — грубостью пытается обратить внимание к своей проблеме. Зная эти нюансы, доктор путем построения правильного стиля общения может максимально возможно или полностью нивелировать эту в некоторой мере «закрытость» больного. В первую очередь это достигается созданием необходимых условий для полного, открытого и откровенного спокойного общения с больным, которое будет затрагивать не только «технические» стороны процесса лечения, а и будет направлено на достижение полной открытости и доверия в общении. Первой фазой является так называемая фаза контакта — короткая по времени, но очень важная, т.к. более чем на 40 % в целом определяет эффективность дальнейшего общения. В этой фазе важным является и внешний вид доктора и особен-

Журнал «Современная фармация»

Эти взаимоотношения складываются по определенным принципам, систематизировав которые, ученые предложили модели взаимоотношений врач-пациент. Сегодня во всем мире принято придерживаться основной классификации моделей взаимоотношений между врачом и пациентом, разработанной американским биоэтиком Робертом Витчем, согласно которой выделяется четыре современных модели: инженерную, патерналистскую, коллегиальную и контрактную:  инженерная модель подразумевает восприятие пациента врачом как безликого механизма. Основной недостаток этой модели — наличие технократического подхода к пациенту, что противоречит соблюдению принципов прав и достоинств человека;  патерналистская модель характеризует отношения врача и пациента, как отношения пастыря и прихожанина или наставника и подопечного. Такая модель для современной медицины характеризуется как максимально предпочтительная, так как к больному относятся с любовью, заботой и милосердием;  коллегиальная — подразумевает принцип равноправия, когда доктор обеспечивает больного всей правдивой информацией о его болезни, лечении, осложнениях, последствиях и т.д.; а пациент полностью участвует в обсуждении. Положительные черты данной модели — соблюдение принципов права больного на свободу выбора;  контрактная модель обеспечивает взаимоотношения между пациентом и врачом при помощи заключения договора на обслуживание, где каждая сторона договора несёт определенные обязательства и имеет свои права. В реализации этих моделей выделяется несколько основных последовательных компонентов взаимоотношений врача и больного:  поддержка — доктор всеми силами пытается быть полезным пациенту;  понимание — больной полностью уверен, что все его жалобы и замечания услышаны и отмечены врачом, который занимается их обдумыванием; уважение — признание доктором  ценности больного, как отдельной личности с пониманием его переживаний; сочувствие — основной момент  взаимоотношений, подразумевающий умение доктора поставить себя на место больного. Немаловажным является и тот факт, что при неправильно построенном коммуникативном процессе между

67

• Советы психолога Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

Арсенал знаний

Вторая фаза — ориентации. Доктор пытается понять состояние больного и выстроить определенный план лечения. В большинстве случаев больные испытывают тревогу, беспокойство, страх и неуверенность вместе с подавленностью. Основной задачей медицинского работника в этой фазе является максимально возможное снижение психо-эмоционального напряжения больного для достижения более продуктивной коммуникации. Нужно дать возможность больному полностью высказаться и «выплеснуть» накопившиеся страхи и переживания. При этом задействуется необходимый для положительного дальнейшего общения и эффективного лечения механизм «катарсиса» по З. Фрейду, суть которого состоит в снижении негативного психо-эмоционального напряжения через вербализацию своих переживаний.

ности общения, походки и т.д., так как пациент с первых минут общения оценивает врача и возможность полного доверия ему, а первое, в свою очередь, впечатление является основой дальнейшего эффективного взаимодействия. Важным в данной фазе является создание максимально возможной доброжелательной обстановки, формирование у пациента мнения о том, что доктор хочет и главное — может помочь больному. Во многом это достигается благодаря именно невербальному поведению: доброжелательное выражение лица, мягкая интонация речи, открытая поза, направленный на больного взгляд и т.д. Немаловажным является и внешний вид врача: чистый халат, опрятный внешний вид, порядок на рабочем месте — все это создает положительное впечатление о докторе, как об ответственном и организованном человеке и специалисте, которому можно доверить процесс своего лечения.

Достичь этого можно, зная основные фазы коммуникации между врачом и пациентом, возможные ошибки и пути их активного преодоления.

68

Следующая фаза общения — фаза аргументации (активное взаимодействие пациента и доктора), основная задача врача — проверка всех возможных гипотез и постановка (при возможности) диагноза. Доктор в разговоре должен проявлять максимальную терпеливость и тактичность, что даст возможность улучшить негативное эмоциональное состояние пациента и в будущем будет являться предпосылкой длительного доверительного общения. Последняя фаза — корректировки (обратной связи). Доктор должен полностью пояснить своему пациенту механизмы лечения и дать все назначения и рекомендации. Врач должен терпеливо ответить на все возможные вопросы больного. Задача врача — убедиться, что пациент полностью правильно воспринял всю необходимую информацию. В процессе построения коммуникативных отношений между врачом и больным могут быть допущены грубые ошибки, что может существенно снизить или полностью исключить достижение положительного терапевтического эффекта. Врачу следует внимательно относиться к этому и избегать возникновения и развития любых возможных ошибок и конфликтных ситуаций. В первую очередь следует помнить, что любое заболевание тем или иным образом изменяет психоэмоциональный статус больного. Даже самое простое заболевание вызывает у пациента те или иные страхи (смерти, физического увечья, инвалидизации, физической ущербности, ограничений в связи с лечебным режимом, финансовых расходов и др.), в связи с этим больной при встрече с доктором находится в состоянии повышенной тревожности и возможной агрессивно-

Также следует помнить, что больные в большинстве случаев вначале не доверяют своему врачу и предпринимают попытки контролировать и корректировать работу доктора, что может быть причиной развития конфликтной ситуации. А с учетом того, что больные часто «черпают» ошибочную не-

адекватную информацию из других источников, то это порождает у них ошибочную неудовлетворенность действиями медицинского работника и делает больного «конфликтоопасным». Для предупреждения этого медицинский работник должен проявлять максимальную внимательность, терпеливость и компетентность; показывать заинтересованность проблемой больного с полным его пониманием и готовностью всячески помочь. В результате этого появляется доверие у больного к доктору и желание идти на конфликт исчезает. Необходимо помнить и о физическом дискомфорте, испытываемом больным перед встречей с медицинским работником. Болевые проявления, ожидание

• Советы психолога Арсенал знаний • 2021 / июль •

3. Путем применения уважительного отношения к своему пациенту как к отдельной личности вызывать ответное положительное уважительное отношение и доверие.

modern-pharmacy.com.ua

сти. Малейшее некорректное поведение медицинского работника может вызвать всплеск негативных эмоций у пациента (крики, ругательства, угрозы и т.д.). Для предупреждения этого врачу необходимо излучать полное спокойствие, не проявлять суетливость, быть максимально внимательным, говорить мягким голосом и всячески направлять беседу на успокоение больного.

2. Следует применять коммуникативные средства, направленные на достижение доверительного общения: обращаться к больному по имени, общаться с доброжелательной улыбкой и мимикой, применять тактику ободрения и утешения, внимательно и терпеливо слушать, выступать в качестве «коммуникативного лидера» и координатора беседы.

•

1. Недопустимо при общении игнорировать вопросы больного или в целом его присутствие, «нагружать» пациента своими проблемами или загруженностью, проявлять негативные эмоции, каким-либо образом комментировать других специалистов, повышать громкость голоса, обсуждать внешний вид больного и его индивидуально-личностные свойства, оставлять больного одного во врачебном кабинете без веских оснований или прерывать прием по личной инициативе, использовать какимлибо образом больного как помощника в личных целях, решать личные вопросы больного.

Журнал «Современная фармация»

В процессе реализации этих фаз для достижения полного «коммуникационного согласия» между врачом и пациентом доктору необходимо соблюдать несколько правил.

69

• Советы психолога Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

70

своей очередности приема в мало комфортных условиях и другие негативные моменты тем или иным образом искажают адекватное восприятие ситуации и значительно повышают агрессивность. Особенно это актуально для пациентов с хроническими заболеваниями. Для нивелирования этого необходимо максимально возможным способом позаботиться о комфорте пациента на самом приеме и в процессе его ожидания (проветривать помещение, применять способы внеочередного приеме тяжелобольных, занять пациентов брошюрами и т.д.). Следует обращать внимание и на то, что многие заболевания оказывают прямое неблагоприятное воздействие на центральную нервную систему: заболевания дыхательной системы, анемии и любая сосудистая патология ведет к хронической гипоксии мозга, что в свою очередь повышает вероятность возникновения неадекватных реакций. Например, гипогликемия способна вызывать повышенную раздражительность, эндокринные расстройства — подавленность или, наоборот, излишнюю возбудимость, при этом не стоит забывать и возможных проявлениях возрастных психических изменений и многих других состояниях, которые могут стать причиной агрессии и конфликтного поведения. Со стороны медицинского персонала при этом должно сохраняться полное спокойствие и невозмутимость. Обращать внимание необходимо и на личностные особенности больных. К сожалению, работникам медицинской и фармацевтической сферы достаточно часто приходится сталкиваться с пациентами, которые приходят в лечебное учреждение с целью вызвать конфликт. Многих из этих людей можно отнести к так называемым патологическим кверулянтам — эти люди испытывают удовлетворение от написания различных жалоб. Но также существуют и категория пожилых и одиноких людей, которые попросту испытывают значительный дефицит общения. Для правильного построения коммуникации с этими пациентами следует применять несколько правил: не повышать голос, не демонстрировать раздражительность, проявлять терпеливость и внимательность.

Помимо конфликтногенных действий со стороны пациентов, имеется ряд и других причин, по которым врач может своим неправильным поведением спровоцировать негативизм со стороны пациента. Довольно часто можно наблюдать медицинских работников, которые «по мелочам» способны спровоцировать пациента путем систематических опозданий, неопрятного внешнего вида, постоянных личных разговоров по телефону, резкого и грубого обращения — все это способно еще более усугубить и без того повышенную напряженность больных. Эти моменты корректируются соблюдением этикета общения, опрятного внешнего вида и, несомненно, пунктуальностью. Также коммуникативные проблемы могут возникнуть и при недостаточном информировании больных. В данном случае у пациентов складывается впечатление, что доктор уделяет его проблеме недостаточно времени и внимания. Для предупреждения этого необходимо тщательно, терпеливо, спокойно, а порой и по нескольку раз объяснять больному все необходимое. Большие «напряженности» в общении могут возникать и при «затягивании» очередности приема или отведении малого промежутка времени на прием. Данная проблема возникает в связи с нормативными показателями, когда за 10–12 минут приема практически нет возможности провести качественный осмотр и опрос, а также заполнить документацию. При этом у больных складывается мнение, что их очень «плохо лечат». Для коррекции этого необходимо правильно формировать очередность ожидающих приема пациентов, проявляя при этом терпеливость, внимательность и корректность. Однако, следует помнить, что каждый врач — это в первую отдельная личность со своими психологическими особенностями и характерологическими проявлениями. Дополнительное негативное влияние могут оказывать процесс профессионального выгорания, длительные ненормативные переработки, а также необходимость частых ночных дежурств и «принятия на себя» проблем и переживаний пациентов. С целью

профилактики этого необходимо правильно организовывать свой график работы и отдыха, применять психокорректирующие механизмы и навыки самоубеждения, научиться контролировать гнев и уметь избавляться от стресса «здоровыми» способами: спорт, прогулки, йога и т.д. Психологи отмечают, что по типу развития все конфликтные ситуации можно разделить на: предметные — имеют своей целью достижение определенных результатов и беспредметные — открытое пренебрежение и «выплескивание» накопившихся обид, отрицательных эмоций и др. Если первая разновидность конфликта связана с несоответствием ожиданий пациента и реальности, то вторая — зачастую с большой предвзятостью больного к медицине или к врачу. К счастью, разработан целый ряд приемов и способов, которые помогают «обойти» коммуникативные трудности с та-

В целом следует заметить, что основной способ предотвращения конфликтных ситуаций — это грамотно и профессионально построенный алгоритм коммуникации.

•

2021 / июль

•

Арсенал знаний

• Советы психолога

 хронически недовольные — обладают способностью изводить докторов любыми способами.

modern-pharmacy.com.ua

 вязкие — обращаются за помощью столь часто, что вызывают только раздражительность;

•

 настырно-требовательные — обосновывают самые бессмысленные требования;

Журнал «Современная фармация»

Больных, которые проявляют большие трудности в установлении контакта с врачами, можно условно подразделить на следующие типы:

кими пациентами и успешно наладить контакт. Так, настырно-требовательный тип требует детального разъяснения прав пациентов на высококачественную медицинскую помощь, но с обязательным выполнением требований врача; вязким пациентам следует проводить регулярные непродолжительные осмотры в определенное время; а хронически недовольные хорошо идут на контакт после принятия их пессимизма. В заключение следует указать, что в современном медицинском мире взаимоотношения врач-больной постоянно претерпевают значительных изменений. Так, если в начале развития деонтологических взаимоотношений больные просто целиком полагались на доктора, то сейчас они требуют полного информационного сопровождения и партнерских взаимоотношений. С учетом этого, современная роль доктора чаще всего подразумевает роль консультанта, определенного «советчика», который обязан определенным образом сформировать мнение пациента и «натолкнуть» того на определенное решение.

71

• Летняя аптечка Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Лето – самая актуальная пора для отдыха и путешествий. Перед поездкой многие из нас заблаговременно продумывают не только маршрут и компанию для путешествий, но и стараются предусмотреть различные ситуации в дороге, при которых может понадобиться медицинская помощь. А ведь при любом путешествии нам так или иначе нужна будет аптечка путешественника, туриста или дачника. Поэтому неудивительно, что к первостольнику, как квалифицированному специалисту, обращаются посетители с просьбой собрать для них такую аптечку. Именно об этом поговорим в этой статье.

Что с собою взять в дорогу? Итак, для различных вариантов отдыха существует определенный набор препаратов, а также изделий медицинского назначения в дорожной аптечке. И зависеть он будет от индивидуальных особенностей того, кому придется ею воспользоваться, а также от места, куда именно решил направиться посетитель аптеки. По этой причине, собирая дорожную аптечку по списку посетителя аптеки или рекомендуя тот или иной ее состав, следует обязательно учитывать:  вид путешествия (отдых на даче, комфортабельный отдых на курорте, поездка за рубеж или экстремальная экспедиция);  место поездки (город, поселок, дикая природа, тропики, горы, пустыня, море);  длительность поездки;  сезон поездки;  присутствие детей, лиц пожилого возраста и других людей, требуюших к себе особого внимания.

Начинаем с главного Прежде всего, начать собирать дорожную аптечку следует с препаратов для лечения хронических заболеваний (артериальная гипертензия, сахарный диабет, псориаз, бронхиальная астма), которые необходимы многим из посетителей аптеки. Наверняка большинство из них и так хорошо знает о обязательных препаратах, необходимых при их заболеваниях, поэтому провизору достаточно напомнить им пополнить свои запасы.

72

Конечно, же нужно позаботиться и о тех, кто носит контактные линзы, напомнив им о необходимости не забыть взять с собой раствор для хранения линз и контейнер. Для этой цели есть удобные небольшие объемы растворов, а также специальные наборы, в которых содержатся зеркальце, контейнер, емкость для раствора для линз и пинцет. Такие наборы продаются в большинстве аптек или, по крайней мере, есть в прайсах дистрибьюторов. Женщинам необходимо предложить взять с собой гигиенические прокладки и тампоны, а для детей – подгузники и влажные салфетки. Каждому, кто планирует отправиться в путешествие, следует предложить солнцезащитные средства с целью защиты от солнца, репеллентами – от жалящих насекомых. Безусловно, обязательно в дорогу нужно положить препарат против укачивания. И неважно, какое транспортное средство для путешествия выбрано: самолет, корабль, автобус, автомобиль – укачать может любого из нас в практически любом транспорте. Важно знать, что укачиванию подвержены около 60 % детей, перевозимых в самолетах и автомобилях, и до 100 % – на кораблях во время непогоды; при этом женщины более восприимчивы к укачиванию, чем муж-

• Летняя аптечка Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua •

лизаторы, снотворные), а также стероидные гормоны и препараты для медикаментозного прерывания беременности. При этом будет лучше, если он не возьмет с собой в дорогу комбинированные средства, содержащие пусть даже невысокие дозы некоторых препаратов, например, препараты от кашля, в состав которых входит кодеин, или сердечные капли с фенобарбиталом. Это связано с требованиями различных стран по ввозу определенных лекарственных средств. Однако если сильнодействующий препарат – это необходимое условие ежедневного лечения, тогда посетителю следует заранее получить детальную информацию о том, какие лекарственные средства запрещены к ввозу в ту или иную страну у своего туроператора или в консульстве той страны, в которую намечена поездка. При этом во время зарубежной поездки такие препараты непременно должны оставаться в своей оригинальной упаковке, на которой были бы четко видны их название, срок годности, а также были инструкции к применению. А теперь поговорим о специфике состава дорожной аптечки при самых популярных видах отдыха.

Журнал «Современная фармация»

чины. Поэтому первостольнику следует напомнить о том, чтобы путешественники, обратившиеся в аптеку, не забыли захватить с собой препарат от «морской болезни». Если отпускник отправляется в длительный поход, где присутствует высокий риск травм, а возможность получить квалифицированную медицинскую помощь отсутствует, или на дачу, где он планирует провести все лето и помощи можно ждать достаточно долго, – ему пригодятся вата, стерильные салфетки, спиртовые растворы йода или бриллиантовой зелени, раствор перекиси водорода, нертутный термометр. Если же запланирован комфортный отдых в пансионате или гостинице, то все это находится в медпункте гостиницы. Кроме того, если посетитель аптеки собрался в путешествие в экзотические страны, то его следует заранее предупредить сделать прививки, о которых необходимо уточнить в отправляющей турфирме или консульстве страны назначения. Из изделий медицинского назначения обязательно следует положить бактерицидные лейкопластыри. Ведь во время отдыха могут понадобиться пластыри самых разных форм и размеров, поэтому можно порекомендовать приобрести сразу набор пластырей; наличие в дорожной аптечке такого набора удобно во всех отношениях, ведь можно быть уверенным, что они не будут разбросаны по всей сумке, а будут аккуратно лежать в коробке. Если посетитель собирается в заграничное путешествие, его следует предупредить не брать с собой препараты, содержащие психотропные и наркотические действующие вещества (антидепрессанты, транкви-

Аптечка путешественника Тем, кто собирается отправиться в комфортабельный отпуск, порекомендуйте взять с собой только самое необходимое: кроме указанного выше, в аптечку

73

• Летняя аптечка Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

74

путешественника следует также включить сердечное средство, мультисимптомное средство от простуды, спрей для лечения насморка, анальгетик, спазмолитик, противоаллергическое и противодиарейное средство, энтеросорбент в удобной упаковке, а также какой-либо ферментный препарат для улучшения пищеварения и средство от симптомов похмелья.

Аптечка дачника Высокая травматизация в садах-огородах, а также удаленность от города усложняет возможность быстрого получения квалифицированной помощи специалистов, что требует от нас всегда иметь под рукой самые необходимые средства для оказания первой медицинской помощи. Поэтому аптечка дачника должна содержать больше препаратов, в отличие от аптечки путешественника, и ассортимент ее должен быть достаточным на тот случай, если вдруг заболеет кто-то из родных, близких или соседей. Именно по этой причине всем отправляющимся на дачу следует взять с собой антигипертензивные средства, нашатырный спирт на случай обморока, противоаллегические средства для приема внутрь и противозудный крем от укусов жалящих насекомых, средство от ожогов, противодиарейное средство и энтеросорбент. Не помешает и наличие антисептика для промывания и обработки краев ран. Важно не забыть взять с собой кровоостанавливающую губку на случай серьезных ранений, стерильную вату, термометр.

Аптечка туриста Как известно, туризм предполагает круглосуточное длительное пребывание в условиях дикой природы. При таком виде отдыха возможно возникновение самого широкого спектра вероятных проблем, а значит, на отдых с собой туристам стоит взять наиболее полный состав аптечки туриста. Он определяется особенностями похода, количеством участников и длительностью; а в сложном и длительном туристическом походе, кроме общей аптечки, каждый турист должен иметь в наличии индивидуальную аптечку. В такой аптечке обязательно должны быть средства для неотложных ситуаций (нитроглицерин, нашатырный спирт, кровоостанавливающий жгут, индивидуальный перевязочный пакет, бинты, ножницы, антисептики для обработки кожи и ран). Сама аптечка должна находиться в легкодоступном месте, чтобы во время возникновения экстренной ситуации ее можно было сразу же извлечь и оказать помощь себе или ближнему. Кроме того, аптечка туриста должна

содержать основные средства (анальгетики-антипиретики, противопростудные, антибактериальные, противоаллергические и противодиарейные средства, энтеросорбенты). Обязательно наличие в таких аптечках препаратов для лечения ожогов, противовоспалительных средств для наружного применения, которые будут использоваться при вывихах и растяжениях, репеллентов. В аптечке желательно иметь тонкую капроновую нить для удаления клещей, а также на случай отсутствия чистых источников пресной воды лучше иметь с собой средство для их обеззараживания. Ну и главное – необходимо выбрать удобную вместительную сумочку, сохраняющую форму и способную предохранить содержимое от деформации при транспортировке. Туристическая аптечка должна быть к тому же герметичной на случай, если рюкзак упадет в водоем или попадет под ливень, и смягчать удары.

Какие особенности упаковки лекарственного средства необходимо учитывать? Формируя ту или иную аптечку, желательно отдавать предпочтение препаратам в удобной и надежной упаковке. Особенно это касается жидких и гелеобразных препаратов. Жидкие лекарственные формы требуют дополнительной упаковки. Для этого можно использовать полиэтиленовую пленку или полиэтиленовые пакеты. Следует избегать стеклянной тары, в противном случае позаботиться о дополнительной защите, например, обмотать флакон скотчем). В аптечке путешественника не должно быть препаратов, требующих особых условий хранения (например, холод). Если же посетитель аптеки не может без них обойтись, обратите его внимание на требования к их хранению. Комплектуя аптечку, провизор должен посоветовать покупателю составить опись медикаментов, чтобы в случае необходимости не пересматривать каждую упаковку в поисках нужного препарата. Кроме того, в экстренной ситуации память может подвести, поэтому лучше всего сделать в описи пометки, объясняющие назначение лекарственного средства и способ его применения. Это значительно облегчит пользование аптечкой, сэкономит время и позволит избежать неприятностей. Когда возникает реальная необходимость в аптечке – лучше действовать по готовой инструкции. Порекомендуйте просто написать рядом с названием препарата несколько строк из инструкции-вкладыша.

Дорожная аптечка – это единственная помощь человеку, оторванному от привычного места жительства. Потому от готовности фармацевта или провизора помочь в формировании аптечки, а также от проявленного внимания, отзывчивости и терпения во многом зависит здоровье и безопасность потенциального путешественника или отдыхающего. Доброжелательное отношение к человеку, обратившемуся к вам за помощью, укрепляет доверие к Вашей аптеке, значит, в следующий раз он непременно придет именно к вам! Подготовила Мамедова С. А.

Как утверждают врачи, камни и песок в желчном пузыре и в почках являются естественным результатом несостоятельности организма вывести накопившийся неорганический кальций, образовавшийся вследствие употребления концентрированных крахмалов и сахаров.

• Интересно • 2021 / июль

При постоянном употреблении хлеба, крупяных и мучных продуктов постепенно увеличивается количество кальция и образуется песок и камни в почках. Удаление этих образований хирургическим способом (кроме экстренных случаев), не всегда нужно. Для достижения неплохого результата можно использовать и простой народный рецепт. Употребление сока одного лимона с 0,5 стакана горячей воды несколько раз в день и полстакана смеси морковного, свекольного и огуречного соков тричетыре раза в день поможет исчезновению песка и камня в течение нескольких дней или недель (в зависимости от количества и размера камней). Кроме того, рекомендуется исключить из рациона слишком соленую, острую и большое количество белковой пищи. Также следует повысить количество употребляемой жидкости, что позволит говорить о скорейшем выведении песка из почек. По материалам: toneto.net

modern-pharmacy.com.ua

•

Напиток для очищения почек

•

Этот продукт может нарушить баланс электролитов, что чревато избыточным количеством натрия в крови. В летнее время диетологи рекомендуют отказаться от соленых продуктов. Соль входит в состав большинства магазинных продуктов, так как она является консервантом. Но во время употребления соленой пищи организм сигнализирует мозгу о том, что вы испытываете жажду. Этот сигнал возникает потому, что соль выводит из клеток воду. На время следует отказаться от употребления маринада, консервов, фаст-фуда и соусов. По материалам: 03info.com

Журнал «Современная фармация»

Итальянские диетологи составили список продуктов, которые вызывают сильную жажду. Специалисты рекомендуют исключить представленные продукты из своего рациона. Так, пятое место достается сладким газированным напиткам. Сладкие газированные напитки и фруктовые соки, а также лимонный сок с сахаром отправляют в мозг сигнал, что вы испытываете жажду. Именно поэтому они не подходят для утоления жажды, а наоборот. Следом за сладкими напитками идут усилители вкуса. Они входят в состав соусов карри, супов и продуктов быстрого приготовления вроде лапши. Хотя усилители вкуса улучшают вкусовые качества блюд, они содержат много опасного для здоровья натрия. Чрезмерное увлечение усилителями вкуса и бульонными кубиками может стать причиной обезвоживания и сильнейшей жажды. На третьем месте находится кофеин. Кофе и другие напитки с кофеином являются диуретиками. Это значит, что они могут вызвать обезвоженность. Нормой считается 2 чашки кофе или 200 мг кофеина в день. Но если при этом пить мало воды, диетологи советуют вообще отказаться от кофе. Второе место занимает соевый соус. Даже в маленьких дозах он может стать причиной обезвоживания.

Арсенал знаний

Продукты, вызывающие сильную жажду

75

C 1A C 1A

Q2 Q2

f1

f2

f4 Q3 C 3B C 3B

Q4 f5 f3

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

Арсенал знаний

• фармакотерапия

Q2

76

Хронические заболевания печени (ХЗП) — одна из наиболее актуальных проблем в современной гастроэнтерологии. С каждым годом она получает все более масштабное распространение. В ряде случаев это связано с неправильным образом жизни, вредными привычками, злоупотреблением алкоголем, в частности, бесконтрольным приемом медикаментов, большинство которых метаболизируется в печени и соответственно приводит к ее функциональной перегрузке. Все более распространенными становятся инфекционные агенты, вызывающие поражение печени. Только за последние несколько лет заболеваемость вирусными гепатитами В и С возросла в несколько раз и по прогнозам ученых будет расти дальше.

A По данным эпидемиологических исследований как минимум 1-2,5% жителей стран Европы инфицированы вирусом гепатита С. Исходами любой формы ХЗП является цирроз и рак печени – основные причины смерти пациентов с диффузными заболеваниями органа.

К одной из основных форм ХЗП относится гепатит. Как известно, гепатит нередко начинается постепенно, напоминая пищевые отравления, грипп, ОРЗ. Через 7-12 дней изменяется цвет секрета мочевыделительной системы, немного позднее присоединяется желтушное окрашивание склер, слизистых оболочек полости рта и кожи, печень увеличивается в размерах. И как и все процессы, происходящие в нашем организме, ход развития заболевания зависит от состояния иммунной системы. Дело в том, что вирус гепатита заносится в печень и, не повреждая печеночных клеток, встраивается в них. При нормальной, достаточно сильной защитной реакции организма лимфоциты разрушают зараженные клетки и вирус удаля-

Мамедова С.А., кандидат фармацевтических наук, НФаУ

ется из печеночной ткани. Больной переносит острую форму гепатита средней степени тяжести, постепенно выздоравливает, у него формируется стойкий иммунитет. При слабой же защитной реакции или ее отсутствии вирус в печеночных клетках живет месяцами, а чаще и дольше (годами, десятилетиями, всю жизнь). Развивается бессимптомная, или стертая, форма болезни с переходом в последующем в хронический гепатит (5-10%). В этом случае генетическая программа клетки постепенно видоизменяется, и она может переродиться в опухолевую (0,1%). Гепатит D, как правило, наслаивается на гепатит В, чаще носит затяжной или хронический (бессимптомный либо выраженный) характер, повреждает клетки печени и резко активизирует патологический процесс. При этом развиваются молниеносные формы болезни, выраженный хронический гепатит, цирроз и даже рак печени. Вирус гепатита С, попав в клетки печени, повреждает их. Однако это не приводит к быстрому освобождению организма от вируса; как ври гепатите А. Вирус гепатита С. «ускользает» от защитных механизмов организма путем непрерыв-

ного изменения, воспроизведения себя во все новых разновидностях. Эта особенность вируса определяет возможность многолетнего, практически пожизненного выживания вируса в зараженном организме. Он является основной причиной хронического гепатита, цирроза и рака печени. Иммунитет после гепатита С нестойкий, возможны повторные заражения. В связи с этим, только комплексное лечение, которое включает в себя как этиотропную так и патогенетическую терапию, может привести к стойкому результату. И если с направлениями в этиотропной терапии все предельно ясно, т.к. она направлена прежде всего на элиминацию вируса, что достигается противовирусной терапией с применением интерферонов и их индукторов, то в патогенетическом звене терапии на сегодняшний день существует широчайшее разнообразие в выборе препаратов. Основу патогенетической терапии заболеваний печени составляют препараты, повышающие устойчивость гепатоцитов к патологическим воздействиям; усиливающие их антитоксическую функцию и способствующие восстановлению

Механизмы действия гепатопротекторов также весьма разнообразны:

Эссенциальные фосфолипиды (ЭФЛ)

усиление обезвреживающей функции гепатоцитов в результате увеличения запасов глютатиона, таурина, сульфатов или повышения активности ферментов, участвующих в окислении; торможение реакций избыточного перекисного окисления липидов (ПОЛ), связывание продуктов ПОЛ (перекисей водорода, свободных ионов О++ и Н+ и др.) и репарация структур клеточных мембран; противовоспалительное действие; блокировка фиброгенеза за счет: — купирования некрозов гепатоцитов; — препятствования поступлению антигенов из желудочнокишечного тракта в результате транслокации кишечных бактерий и их токсинов, являющихся активаторами клеток Купфера; — стимуляции активности коллагеназ в печени и блокады ферментов, участвующих в синтезе компонентов соединительной ткани. Итак, поговорим о наиболее ярких представителях группы гепатопротекторов, которые нашли широкое применение в практике специалистов, чему есть подтверждение среди многочисленных клинических исследований.

• фармакотерапия Арсенал знаний •

4. Препараты разных групп: аминокислоты и их производные (адеметионин — гептрал, орнитин), урсодезоксихолевая кислота (УДХК), витамины и витаминоподобные вещества (В, Е, С, кислота липоевая).

2021 / июль

3. Препараты, содержащие эссенциальные фосфолипиды (ЭФЛ) (эссенциале, фосфоглив).

•

2. Препараты, содержащие естественные или полусинтетические флавоноиды других растений (хофитол, ЛИВ-52).

modern-pharmacy.com.ua

К тому же, в практике лечения заболеваний печени нередки ситуации, когда назначение этиотропной терапии по тем или иным причинам невозможно, и, в то же время, требуется уменьшение симптомов заболевания. Для этой цели используются препараты, относящиеся к группе гепатопротекторов, которые повышают устойчивость печени к патологическим воздействиям, усиливают её обезвреживающую функцию путем активации различных ферментных систем, а также способствующих восстановлению её функции при различных повреждениях, тем самым способствуя замедлению прогрессирования заболевания. Учитывая частое отсутствие прямого воздействия причины заболевания, принципиальным направлением действия препаратов гепатопротекторной группы является влияние на патогенетические механизмы, лежащие в основе заболеваний печени и, вследствие этого, замедление прогрессирования заболевания. Эти механизмы сложны и разнообразны, зависят от этиологии заболевания (вирусная, аутоиммунная, токсическая и т. д.). По экспериментальным данным, многие из используемых в настоящее время «гепатопротекторов», в частности растительных препаратов, обладают противовоспалительными, антиоксидантными и иммуномодулирующими свойствами, а также препятствуют прогрессированию фиброза печени.

1. Препараты, содержащие естественные или полусинтетические флавоноиды расторопши, в первую очередь силимарин (карсил, гепабене).

Необходимо отметить, что при всех заболеваниях печени отмечается повреждение мембран гепатоцитов. Поэтому патогенетически обоснованным является назначение терапии, оказывающей восстанавливающее и регенерирующее действие на структуру и функцию клеточных мембран и обеспечивающей торможение процесса деструкции клеток. Именно эссенциальные фосфолипиды являются такого рода средствами. Они представляют собой высокоочищенный экстракт из бобов сои и содержит преимущественно молекулы фосфатидилхолина с высокой концентрацией полиненасыщенных жирных кислот. Главным активным ингредиентом ЭФЛ является 1,2-дилинолеоил-фосфатидилхолин.

•

Гепатопротекторы (hepatoprotectoria от лат. hepar — печень и protect — защищать) — фармакологические средства, у которых в результате клинических исследований обнаружено положительное влияние на функцию печени, в том числе способные защищать паренхимы печени (гепатоциты) от каких-либо заболеваний и повреждений.

Общепринятой классификации гепатопротекторов на сегодня не существует. В зависимости от химической структуры и происхождения препарата выделяют несколько групп гепатопротекторов:

Журнал «Современная фармация»

нарушенных функций печеночных клеток. Эти средства патогенетической терапии обозначаются термином гепатопротекторы.

Механизм гепатопротекторного действия ЭФЛ обусловлен следующими эффектами: повышение детоксикационного и экскреторного потенциала гепа-

77

• фармакотерапия Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

тоцитов. Экзогенные ЭФЛ способствуют активации расположенных в мембране фосфолипидзависимых ферментов и транспортных белков; мембраностабилизиру ющее действие, которое достигается путем непосредственного встраивания молекул ЭФЛ в фосфолипидную структуру поврежденных печеночных клеток, замещения дефектных участков и восстановления барьерной функции липидного биослоя мембран.; ингибирование процессов ПОЛ, которые рассматриваются как один из ведущих патогенетических механизмов развития поражений печени. В связи с этим, в клинической практике ЭФЛ используются по трем основным направлениям: при заболеваниях печени и ее токсических поражениях; при патологии внутренних органов, осложненной повреждением печени; как метод «прикрытия» при применении лекарственных препаратов, вызывающих поражения печени (тетрациклина, рифампицина, парацетамола, индометацина, противотуберкулезных препаратов и др.). В гепатологии ЭФЛ назначают при хронических гепатитах, циррозе печени, жировой дистрофии печени, при токсических (особенно алкогольных) поражениях печени. Однако, что касается терапии острых аутоиммунных гепатитов, применение ЭФЛ в таких случаях не рекомендуется, в связи с их способностью усиливать холестаз и воспалительную активность в печени.

Препараты силимарина

из которых является силибинин. Механизм гепатопротекторного действия силимарина обусловлен следующими эффектами: антиоксидантный эффект (блокирует активные формы кислорода, свободные радикалы в печени, активирует супероксиддисмутазу, глутатионредуктазу, что препятствует разрушению гепатоцитов); противовоспалительный эффект (подавление синтеза провоспалительного лейкотриена В4, простагландинов, ингибирование миграции нейтрофилов);

из токсинов бледной поганки — α-амантином, четыреххлористым углеродом, парацетамолом, бензпиреном и др.), при ишемических поражениях печени, вызванных радиацией, перегрузкой железом. Противовоспалительный и спазмолитический эффекты препаратов силимарина используются при лечении заболеваний желчного пузыря и желчевыводящих путей.

Урсодезоксихолевая кислота

стимуляция синтеза белка в печени (индукция синтеза РНК, что способствует регенерации гепатоцитов); стимуляция антитоксической функции печени (препятствует проникновению в клетки гепатотропных ядов); улучшение микроциркуляции в органах, в том числе в печени; спазмолитическое действие.

Представляет собой экстракт расторопши пятнистой — растения из семейства сложноцветных. Его активные компоненты включают 4 флавоноида, основным

78

Схема обменных процессов в печени

В экспериментальных и клинических исследованиях показано, что силимарин обладает гепатопротекторным свойством в отношении ряда лекарственных средств и токсинов. Силибинин способен блокировать участки связывания ряда токсических веществ и их транспортные системы, препятствуя проникновению в клетку гепатотропных ядов. Такой механизм действия силибинина проявляется при отравлении (одним

O OH H H HO HO

H

H OH

Урсодезоксихолевая кислота (УДХК) — гидрофильная желчная кислота, образующаяся под действием бактериальных ферментов из 7-кето-литохолевой кислоты, которая поступает в печень из тонкой кишки. Ее содержание в естественном пуле желчных кислот человека составляет лишь 4%. Механизм гепатопротекторного действия УДХК обусловлен следующими эффектами: мембраностабилизирующий эффект: встраивание УДХК в фос-

Адеметионин

Адеметионин (S-аденозил-Lметионин) — природное вещество, производное L-метионина и аденозинтрифосфорной кислоты, которое синтезируется в печени. Механизм гепатопротекторного действия адеметионина обусловлен следующими эффектами: способствует биосинтезу фосфолипидов, которые являются основными строительными блоками клеточной мембраны; играет важную роль в формировании структуры рибосом и процессах регенерации гепатоцитов; способствует образованию глутатиона – основного клеточного антиокислителя, обезвре-

Клетка

АТФ N-АЦ

GSH Митохондрия

•

Схема синтеза глутатиона

Гепатит С

Кроме того, вышеперечисленные гепатопротекторы будут проявлять еще больший эффект, если их применение совмещать с фитотерапией. Особенно в острый период вирусного гепатита с целью удаления из организма токсических веществ, больному показано теплое питье отваров и настоев растений, обладающих способностью связывать токсины и выводите их из организма: растсропши пятнистой, почечного чая, льна обыкновенного, шиповника коричного, ромашки аптечной, соцветий клевера красного.

Лен обыкновенный

Шиповник коричневый

• фармакотерапия

GSH

Глутамин Глицин

Арсенал знаний

Цистин

2021 / июль

Патогенетическая терапия УДХК рекомендуется больным вирусными гепатитами при наличии отягощающих факторов, таких как подростковый возраст, нарко- и токсикомания, алкогольно-вирусные поражения печени, беременность, онкогематологические заболевания, гемофилия.

Адеметионин также увеличивает эффект противовирусной терапии у пациентов с хроническим гепатитом С благодаря своему антидепрессивному действию. Адеметионин показан при различных заболеваниях печени, сопровождающихся внутрипеченочным холестазом: хронические вирусные гепатиты, токсические гепатиты, алкогольный гепатит, билиарный цирроз, печеночная энцефалопатия.

Цистеин

•

литолитический эффект — снижение литогенности желчи вследствие формирования жидких кристаллов с молекулами холестерина, предупреждение образования и растворение холестериновых камней.

участвуя в реакциях сульфатирования, играет важную роль в детоксикации ряда метаболитов, таких как токсичные желчные кислоты, переводя их в сульфаты, которые не оказывают повреждающего действия на клетку.

АТФ Метионин

Клевер красный

Девясил высокий

Одним из проявлений вирусного гепатита является нарушение способности печени преобразовывать каротин (провитамин А) в ретинол, в связи с чем показано применение витаминов А и Е. Они содержатся в масле облепихи, шиповника коричного, расторопши; из растений — в девясиле высоком, лимоннике китайском, горце птичьем. Лечение гепатитов включает в себя множество различных процедур среди которых и назначение специального режима и диеты. Для стимуляции синтеза белков в диету можно включать фрукты, овощи, ягоды, содержащие калий: абрикосы, смородину черную, баклажаны, свеклу, инжир садовый, чернику, салат посевной, сливу, бананы и другие., в период выздоровления проводят курс физиотерапии и рекомендуют санаторнокурортное лечение. Необходимо помнить о том, что одним из условий эффективного лечения всех гепатитов является раннее обращение к врачу: чем раньше начнется лечение, тем легче будет протекать заболевание и тем меньше вероятность негативных последствий!

modern-pharmacy.com.ua

противовоспа лительный эффект;

ряда

•

антиоксидантный эффект: активизация глютамин-восстанавливающих ферментов;

живающего воздействие экзо- и эндотоксинов;

Журнал «Современная фармация»

фолипидный слой клеточных мембран гепатоцитов и холангиоцитов восстанавливает их структуру и повышает устойчивость к повреждающим факторам (вирусы, токсины, алкоголь);

79

• Интересно Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

80

Редактирование генома: вылечить генетические болезни На сегодняшний день известно об успешном проведении редактирования генома CRISPR-Cas9 для лечения различных генетических нарушений. Но почему почему же этот инструмент до сих пор не расправился вообще со всеми генными болезнями? Один из ответов таков, что врачи просто боятся навредить пациентам. Как уже известно, генное редактирование вызывает каскадную реакцию мелких генетических мутаций. Вполне возможно, что они совершенно безобидны (на самом деле у любого здорового человека случаются подобные мутации безо всякого ущерба здоровью). Но генетики просто не хотят рисковать. Также есть и вторая причина. Она заключается в несовершенстве самого инструмента. CRISPRCas9 очень сильно ограничен количеством мест, на которые его можно точно нацелить в геноме. Так, например, наиболее широко используемый фермент Cas9, Streptococcus pyogenes Cas9 (SpCas9), требует для своего внедрения не иначе как двух последовательных нуклеотидов G (где G – один из 4 основных нуклеоти-

дов ДНК), что значительно ограничивает количество участков, на которые он может быть нацелен. Очень серьезно ограничивает – до примерно 9,9 % мест всего генома. В этом отношении CRISPR похожа на исключительно точную и эффективную почтовую систему, которая безошибочно доставит вашу посылку по любому адресу, но только когда почтовый индекс места назначения заканчивается нулем. Однако теперь исследователи из Массачусетского технологического института обнаружили фермент Cas9, который можно будет сориентировать на почти половину мест в геноме, тем самым значительно расширяя потенциал использования метода. Для обнаружения такого фермента исследователи разработали программный инструмент для анализа данных, который они назвали SPAMALOT. Эта программа выявила ряд интересных возможных ферментов, но не явного победителя. Поэтому далее ученым пришлось построить синтетические версии CRISPR в лаборатории, чтобы оценить их производительность. Исследователи обнаружили, что наиболее успешный фермент, Cas9 из Streptococcus canis (ScCas9), был поразительно похож на фермент Cas9, который уже широко используется. Фермент выглядел почти идентично тому, который был первоначально обнаружен, но был способен нацеливаться на последовательности ДНК, тому, первому ферменту, недоступные. Типичный ген имеет около 1000 оснований в цепочке ДНК, что предоставляет исследователям несколько разных мест для нацеливания, если цель – просто выключить весь ген. Однако многие болезни, например, серповидноклеточная анемия, вызваны мутацией одного-единственного основания (и нужно изменить только это основание, а остальной ген трогать нельзя), что делает их гораздо более трудными мишенями. Новому ферменту вместо двух G-нуклеотидов в качестве последовательности требуется всего один. Это открывает двери для гораздо большего количества мест в геноме. Это позволит CRISPR редактировать такие генетические нарушения, которые ранее были недоступны. Новый инструмент CRISPR очень пригодится в таких ситуациях. Теперь вдохновленные успехами исследователи собираются найти и другие ферменты, которые могли бы еще больше расширить диапазон нацеливания системы CRISPR без снижения ее точности. По материалам toneto.net

A Людмила Кириченко

Медицинское образование является одним из наиболее востребованных направлений высшего образования во всем мире. Оно отличается продолжительностью обучения, сложностью учебных курсов и рабочих программ, а также достаточно высоким конкурсом при поступлении. Для реализации всех планов и достижения успеха людям, выбирающим профессию медика, требуется признание в обществе, которое можно получить благодаря наличию одного или нескольких дипломов лучших медицинских вузов мира. Топ-5 лучших медицинских университетов мира, о которых мы хотим вам рассказать, являются мировыми лидерами по достижениям в медицинском образовании, а также в научно-исследовательской деятельности. Эти высшие учебные заведения задают тон будущему мировой медицины, так как наиболее востребованные и передовые исследования в области наиболее актуальных медицинских проблем проводятся именно в них.

При этом стоит отметить, что окончание медицинского университета еще не гарантирует желанное место работы врача. После получения образования необходимо будет пройти интернатуру или резидентуру и только после этого получить доступ к медицинской практике. Медицинские университеты по всему миру предлагают все больше программ обучения на английском языке. Таким образом, поступая на одну из них, необходимо учитывать тот факт, что среди конкурентов будут не только местные абитуриенты, но и значительное количество иностранцев, которые также желают получить медицинское образование на английском языке. Для поступления в медицинские университеты необходимо сдавать определенные экзамены. Например, в странах Восточной Европы это будут экзамены по химии, биологии, физике и математике. А вот в странах Западной Европы, США и Канады существуют унифицированные экзамены: MCAT, BMAT, IMAT, GAMSAT, UKCAT, HPAT.

• Актуально Арсенал знаний • Журнал «Современная фармация»

•

провизор, преподаватель высшей категории Колледжа НФаУ, магистр педагогики

2021 / июль

МЕДИЦИНСКИХ ВУЗОВ МИРА

•

ТОП-5

modern-pharmacy.com.ua

МЕДИЦИНСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ В МИРЕ:

81

• Актуально

Стать студентом одного из лучших медицинских вузов мира — означает получить возможность, работать и учиться с величайшими умами современной мировой медицины. Предлагаем вам немного погрузиться в атмосферу пяти лучших университетов мира, которые выпускают лучших врачей.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

Арсенал знаний

Какие же медицинские университеты мира входят в пятерку лучших?

1. Harvard University (США) Гарвардский университет славится во всем мире своими успехами в области онкологических исследований. Ученые медицинского факультета Harvard University совместно с Dana-Fraber Cancer Institute приближаются к созданию противоопухолевой вакцины для пациентов, страдающих лейкемией. Медицинский факультет состоит из школ

медицины (Medical School) и стоматологии (Harvard School of Dental Medicine). Обе школы включают в себя большое число кабинетов и лабораторий, в которых проходят различные исследования и учебные занятия. Кроме того, медицинский факультет Гарварда имеет договоры о сотрудничестве с 16 самыми престижными клиниками и научно-исследовательскими институтами. Численность студентов в Harvard University достигает 11 тысяч. Для обучения в Гарварде в среднем необходимо будет иметь $40.000 в год, а если прибавить еще и дополнительные расходы на питание, жилье, транспорт и прочее, то эта сумма может значительно превышать $60.000. Поэтому около 70 % студентов Гарварда получают материальную помощь в виде различных стипендий и грантов, получение которых контролируется Стипендиальным комитетом высшего учебного заведения (Committee on General Scholarship). Если студент успешно сдал вступительные экзамены, но его финансовое положение или финансовое положение его родителей не позволяет оплачивать все расходы на обучение, то университет гарантирует 100 % финансирование. Чтобы получить такую возможность, необходимо предоставить документы, которые подтверждают, что годовой доход родителей составляет менее $65.000 в год. В Harvard University принимают абитуриентов с 17 лет с отличными оценками в аттестате и высокими вступительными баллами. Помимо этого, приемная комиссия университета всегда обращает внимание на ряд факторов: лидерские качества абитуриента, личностный потенциал, а также на участие в волонтерских проектах.

ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ О МЕДИЦИНСКИХ УНИВЕРСИТЕТАХ В Австрии сложнее всего поступить в медицинские университеты. На любые другие специальности можно поступить сразу после школы, а в медицинский вуз — только после 2-х-летнего обучения в одном из университетов на родине студента (для иностранцев). Комплексный экзамен состоит из 4 предметов и является очень сложным. Диплом австрийского медицинского университета позволит работать в будущем в любом медицинском учреждении Европы.

82

2. Johns Hopikns University (США) Медицинский факультет этого известного университета собрал у себя одних из лучших медицинских светил мира. Профессора и студенты университета усиленно работают над созданием искуственных кровеносных сосудов из стволовых

Ученые Йельского университета также всегда были известны своими медицинскими исследованиями. Известно, что именно ученые Yale впервые в мировой медицине использовали химиотерапию для лечения онко-

• Актуально Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua

клеток, что является очень важным для будущего мировой медицины. Johns Hopkins University является одним из старейших научно-исследовательских университетов, который известен отличной подготовкой медицинских специалистов, а также специалистов в области биологии и химии. За последние 100 лет здесь были сделаны важные открытия, с научно-исследовательской деятельностью университета в свое время была связана деятельность 36 нобелевских лауреатов. Университет был основан в 1876 году на средства мецената, предпринимателя и филантропа Джона Хопкинса. Первым президентом университета стал Даниэль Гилман. С первых дней существования Johns Hopkins University весомая ставка делалась именно на исследовательскую работу и последующее последипломное образование, а также оказание всяческой поддержки ученым.

3. Yale University (США)

•

Одним из первых лаураетов Нобелевской премии был 28-й президент США — Томас Вудро Нильсон, получивший степень доктора в области истории и политологии в университете Джона Хопкинса.

Журнал «Современная фармация»

ЭТО ИНТЕРЕСНО!

Университет имеет собственное издательство, которое является старейшим непрерывно работающим а мери ка нс к и м издател ь с т вом, постоянно работающим. Свою деятельность оно начало еще в 1878 году. В 1909 году университет начал реализацию учебных программ, направленных на непрерывное образование; в 1916 году появилась первая в США школа общественного здоровья. Сейчас же около 80 % студентов Johns Hopkins University занимаются теми или иными научными исследованиями.

ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ О JOHNS HOPKINS UNIVERSITY! Кампусы университета Джона Хопкинса расположены в живописных местах, рядом с парками и зелеными зонами, многие его учебные здания являются памятниками архитектуры. Достаточно часто территория университета становится площадкой для съемок фильмов. Например, фильм «Социальная сеть» (The Social Network) был снят на территории кампуса Хоумвуд (Homewood campus).

83

• Актуально Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

84

логических заболеваний. Среди перечня новейших открытий является использование флуоресцентных протеинов для отслеживания электрической активности мозга. Yale University — является одним из наиболее известных и престижных мировых учебных заведений. Университет входит в состав «большой тройки» университетов «Лиги Плюща» вместе с Гарвардским и Принстонским. Йельский университет был основан 9 октября 1701 года, но его история начинается гораздо раньше, а именно с 1640 года, когда группа священнослужителей-колонистов выдвинула идею создания учебного заведения. Предполагалось, что в нем студенты смогут не только получать ценные знания, но и жить, делясь опытом и знаниями друг с другом. Сначала, в течение 18 лет, Йельский университет назывался школой, пока не получил финансовую помощь от местного предпринимателя — Эли Йеля после чего учебное заведение было переименовано в честь него. В течение XIX в университете появляются отделения магистратуры и аспирантуры. Диплом Йельского университета служит началом для успешного построения карьеры в медицинской сфере. Во время обучения в Йельском университете студенты не только имеют возможность посещать лекционные, практические или лабораторные занятия, но также могут посвящать значительную часть своего времени написанию научных работ и участию в исследовательских проектах. Все библиотеки Йеля работают практически круглосуточно. Университетский городок Йельского представляет собой архитектурный ансамбль, включающий в себя величественные учебные здания, современные научно-исследовательские лаборатории, библиотеки с читальны-

ми залами, а также многочисленные комнаты для отдыха.

4. Stanford University (США) Ученые медицинского факультета Стэнфорда постоянно работают над проектами, которые затем получают практическое применение в медицине. Например, совсем недавно был получен новый протеин, функции которого тесно связаны с возникновением и развитием болезни Альцгеймера, в ближайшем будущем это открытие сможет поИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ О STANFORD UNIVERSITY!  Стэнфордский университет расположен в знаменитой Кремниевой долине.  В университете функционируют 625 групп по интересам, среди них 14 религиозных.  По территории университета студенты передвигаются на велосипедах (собственный велопарк насчитывает более 13 тысяч велосипедов).  Stanford University известен тем, что учебный план там составляют индивидуально для каждого студента.  Более 50 преподавателей Стэнфорда являются лауреатами Нобелевской премии.  Каждый год Stanford University проводит более 200 конференций и семинаров, в которых принимают участие студенты вуза. мочь не только в определении причин возникновения данного заболевания, но и разработке новых методов его лечения. Stanford University является одним из самых известных образовательных и научно-исследовательских центров мира, а также одним из передовых университетов в сфере высоких технологий и IT. Многие выпускники Стэнфорда основали собственные коммерческие проекты, которые сегодня приносят миллиардные прибыли.

Stanford University был основан бывшим губернатором штата Калифорния, предпринимателем Леландом Стэнфордом. Известно, что

ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ О UNIVERSITY OF CALIFORNIA!  После Норсриджского землетрясения в 1994 году университет получил от штата внушительную сумму денег на сейсмоустойчивую реконструкцию. В настоящий момент университет снаружи выглядит совершенно новым. Интересно, что здание главной университетской  библиотеки Пауэл было первым университетским зданием, построенным в 1929 году, через 48 лет после основания университета, на территории апельсиновой рощи. Библиотека построена в итальянском ломбардийском стиле и чем-то напоминает византийскую церковь. Эпизоды молодежного сериала «Беверли-Хиллз,  90210››, выходившие в рамках 4–7 сезонов, рассказывают о годах обучения в Калифорнийском университете в Лос-Анджелесе. В этот период каждый из героев пытается понять, чего хочет в жизни. Бренда хочет быть театральной актрисой, в то время, как Брендон увлекается журналистикой и политикой; Андреа занимается медициной; Дэвид посвящает себя музыке, а Донна интересуется модой, что побуждает ее создать собственную линию одежды.

университет в Лос-Анджелесе входит в состав престижной международной группы Universities Research Association. Медицинская школа университета заметно выделяется на фоне других факультетов университета благодаря высоким показателям индекса цитирования научных работ. Калифорнийский университет в Лос-Анджелесе славится огромным исследовательским потенциалом. Ученые университета открыли ген, отвечающий за мыслительные процессы мозга человека, подтвердили, что интернет заставляет мозг человека работать активнее, чем при прочтении текста в журнале или книге. Инженеры University of California разработали передовые методы, благодаря которым ученые всего мира могут проводить исследования в области онкологии.

Учитывая все сказанное выше, профессия врача в современном мире является одной из наиболее востребованных. Квалифицированные медики в развитых странах получают не только высокую заработную плату, но и широчайшие возможности для исследований и плодотворной научной работы.

•

Университет является одним из старейших университетов США. Он входит в систему Калифорнийских университетов, которая состоит из 10 филиалов. Университет Лос-Анджелеса появился в 1919 году, незадолго после основания Университета в Беркли, который был основан в 1873 году. В University of California преподают гуманитарные науки, математику, компьютерные науки, а также, безусловно, медицинские науки. Вместе со знаменитыми Йельским, Бостонским и Гарвардским университетами, Калифорнийский

Журнал «Современная фармация»

5. University of California, Los Angeles (США).

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

Арсенал знаний

• Актуально

он переехал на Запад во время золотой лихорадки и приумножил свое состояние на строительстве железных дорог. Учебное заведение же было создано и названо в честь Леланда Стэнфорда-младшего, который умер от тифа в 15 лет в 1884 году. Через некоторое время после смерти мальчика Стэнфорд сказал своей жене Джейн, что он желает увековечить имя сына. По словам Стэнфорда, после всего случившегося «дети Калифорнии должны стать нашими» («the children of California shall be our children»).

Если вы захотите стать частью зарубежного медицинского сообщества, то для этого придется много и долго учиться, но окончив престижный медицинский университет, вы получите теоретические и практические знания, важность которых нельзя переоценить!

85

• naturmodern Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

Арсенал знаний

Ромашковое настроение: свойства и применение знаменитого растения Ромашка лекарственная (Matricaria chamomilla L.) представляет собой однолетнее травянистое растение с сильным ароматным запахом. Стебель сильноветвистый. Листья очередные, дваждыперисторассеченные на линейные дольки. Цветки собраны в корзинки с коническим полым цветоложем. Краевые цветки – белые, язычковые, женские; срединные цветки – желтые, трубчатые, обоеполые. Плод – продолговатая семянка с 3 ребрами, не имеющая хохолка. В Украине традиционными регионами заготовки лекарственного сырья ромашки лекарственной являются Житомирская, Херсонская, Хмельницкая области. Следует отметить, что ромашка растет по всей Европе, в некоторых районах Азии и Северной Америки, но лечебными свойствами обладает только вид ромашки – лекарственная (аптечная). Места произрастания растения: луга, пустыри, молодые залежи, обочины дорог, сады. Дикорастущую ромашку аптечную можно выращивать и в садовых условиях путем высадки семян. Ромашку аптечную следует отличать от обыкновенной. Ромашка аптечная имеет ярко выраженный яблочно-медовый запах и высокую желтую средину (в 2–3 раза выше, чем у обыкновенной).

Время сбора Для лечебных целей используют цветочные корзинки. Их заготовку осуществляют тогда, когда лепестки растения полностью раскрылись и приняли

86

горизонтальное положение. Это условие очень важно соблюдать: когда цветки еще не открылись, у ромашки недостаточно целебных свойств и низкая концентрация эфирных масел, а когда опустились – при сушке могут осыпаться. Распустившиеся цветки лучше успеть заготовить на протяжении 3–5 дней. Собирают цветки вручную или специальным гребнем. Из 1 кг цветков выходит около 1/4 сухого сырья. Разложенные тонким слоем цветки сушат в тени или помещении с хорошей вентиляцией. Можно использовать сушилки при температуре до 40 °C. Во время сушки сырье нежелательно ворошить, потому что цветки могут осыпаться. Для полного высыхания требуется 5–7 дней. Сырье считается готовым, если цветоложе становится кожисто-сухим при растирании между пальцами. Хранить его можно не более 1 года.

Химический состав Цветки ромашки содержат эфирное масло (не менее 0,3 %), в состав которого входит хамазулен, прохамазулен, другие терпены и сесквитерпены, а также флавоноиды, (производные апигенина, лютеолина, кверцетина, кемпферола, изорамнетина), кумарины, полисахариды, соли минеральные (12 %), каротин, кислоту аскорбиновую, ситостерин, холин, органические кислоты (изовалериановую, салициловую, каприловую).

Применение в медицине Первое врачебное упоминание о лечебных свойствах ромашки относится к середине XVIII века. О ней упоминает врач Альбрехт фон Галлер и называет ее

• naturmodern Арсенал знаний • 2021 / июль • modern-pharmacy.com.ua •

Народные рецепты

 Ингаляции. Применяются при лечении кашля. Для этого рекомендуется использовать горячий отвар ромашки, вдыхая его пар над кастрюлей.  Полоскания. При воспалении десен, зубной боли, стоматите применяют настой травы в виде полоскания. Курс лечения – 5 дней.  Компрессы, протирки. Полезные свойства проявляются и в применении отвара или настоя цветков ромашки для протирки проблемных участков на коже. При воспалительных процессах глаз их протирают настоем. Раздражения, мелкие царапины также проходят быстрее, если использовать компрессы из ромашки. Их также готовят при головных болях и мигренях. При подагре используют компресс из отвара в комплексе с солью. Курс – до двух месяцев использования.  Ромашковое масло. Ромашка в таком виде действенна при ожогах, язвах на теле, при болях в суставах и т. д. Приготовление: измельченную ромашку залить растительным маслом и настаивать 2 недели. Пропорция – 1:2 (одна ложка ромашки и 2 масла).  Сухая ромашка. Высушенную траву ромашки используют для изготовления ковриков и шапочек. Такие приспособления используют для снятия боли в спине (как пояс) и голове (шапочка). Кроме того, сырье ромашки используют также и для изготовления эко-подушек с целью обеспечения спокойного сна. Популярны и стельки из ромашки, которые не дают развиваться неприятному запаху в обуви (актуально для людей с повышенным потоотделением).

Журнал «Современная фармация»

«маточной травой», что позволяет сделать вывод об использовании ромашки в лечении женских заболеваний. С развитием медицинской науки целебные свойства ромашки стали трактоваться шире. Французские врачи применяли это растение при переутомлении, похмельном синдроме, расстройстве пищеварения, простуде и плохом самочувствии. Они не сомневались, что цветки ромашки крайне полезны для желудка. В Польше цветки ромашки назначали при ожогах, обморожениях. Они же считались наиболее эффективным средством для красоты кожи и густоты волос. При обнаружении в составе ромашки хамазулена ученые из Чехии доказали его результативность при лечении последствий облучения. На сегодняшний день ромашка аптечная нашла широкое применение в народной и официальной медицине благодаря своим разносторонним лечебнопрофилактическим действиям. Ромашка является противовоспалительным, потогонным, успокаивающим, кровеостанавливающим и обезболивающим средством. Снимает спазмы, ускоряет регенерацию эпителия, останавливает процессы гниения и брожения в кишечнике, стимулирует пищеварение, имеет дезинфицирующие свойства. Благодаря содержанию хамазулена относится к антиаллергическим компонентам. Гликозиды ромашки расслабляют гладкую мускулатуру, имеют атропиноподобное действие. Противовирусные свойства ромашки аптечной позволяют применять ее при простудных заболеваниях для ускорения выздоровления, уменьшения симптомов и снятия воспаления слизистой оболочки носоглотки (при применении для полоскания в случае ангины, ларингита, тонзиллита и при воспалении ротовой полости). При хронических бронхолегочных заболеваниях и бронхиальной астме подходят ингаляции ромашкой. При гастрите, колите и воспалительных заболеваниях желудочно-кишечного тракта, болезнях печени, почек, желчного пузыря, желчных, мочевыводящих путей цветки ромашки служат мягким противовоспалительным, смягчающим и обволакивающим средством, уменьшают боль и снимают спазм. При парапроктите, геморрое, колите, проктите и метеоризме с настоем цветков ромашки делают лечебные клизмы.

При гинекологических заболеваниях, цистите, уретрите, простатите цветки ромашки используют для подмывания и спринцевания. Противовоспалительные свойства ромашки позволяют использовать ее при конъюнктивите, ячмене и покраснении глаз. Для этого ромашкой промывают глаза. При воспалении суставов и обострении подагры принимают ванны или делают компрессы на пораженные места.

У древних народов ромашка ассоциировалась с добром и оно непременно побеждало зло. Поэтому ей приписывается способность мирить людей и предотвращать конфликты.

87

• naturmodern Арсенал знаний Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / июль

•

Римский ученый и писатель Плиний Старший в своем многотомном труде «Естественная история» описал это растение под названием Chamaemellon, название которого происходит от греческих слов «низко» и «яблоко»), что объясняется небольшой высотой ромашки и запахом цветков, немного напоминающим запах яблок. От слова chamaemellon было внедрено К. Линнеем видовое обозначение chamomilla.

88

В косметологии Полезные свойства ромашки не ограничиваются сферой медицины. Их активно применяют в косметологии и системах оздоровления организма. Цветки ромашки входят в сборы для похудения, их используют для купания при истощении, общем недомогании, кожной сыпи; они являются источником витаминов, разглаживают морщины, тонизируют, снимают воспаление и раздражение, заживляют ранки. Кроме того, цветки ромашки полезны и для волос: чтобы пресечь выпадение, придать блеск и глубокий золотой цвет, их применяют в виде ополаскивателя, маски или же добавляют в моющее средство.  Ополаскивания, умывания. Волосы после мытья рекомендуется ополаскивать отваром ромашки (от перхоти, вместо ополаскивателя и кондиционера). Чтобы контролировать работу сальных желез лица, следует умываться настоем ромашки. Он делает кожу эластичной и свежей на вид. Для тонизирования кожи используются кубики льда на основе отвара ромашки. Один кубик применяют утром, один – вечером. Частые процедуры благоприятно влияют на состояние кожи.  Маски. Измельченную ромашку залить водой (пропорция – 1:2). Настояв 2 часа, жидкость слить и использовать для разных целей (прием внутрь, компресс и т.д.). Кашицу использованной ромашки нанести на кожу лица и держать четверть часа. Эффект – отбеливание, снятие покраснений и раздражений, улучшение цвета лица и состояния кожи, омоложение. В сочетании с огурцом свежая измельченная до кашицы ромашка снимает усталость с кожи лица и обеспечивает полноценный уход за ней.  Осветление волос. Подходит для натуральных блондинок для осветления прядей волос на пару тонов. Отварив 100 г ромашки аптечной в 400 мл воды, остудить и ополаскивать жидкостью волосы после каждого мытья. Первые два применения отвар можно около часа держать на волосах как маску. После этого ее смыть слабым раствором лимонной кислоты.

 Маникюрные и педикюрные ванночки. Перед началом маникюра или педикюра (любого вида), делают ванночки для рук или ног с отваром этого полевого цветка. Она размягчает кожу, уничтожает большинство бактерий, осветляет ногтевую пластину.  Ванны. Сделать кожу гладкой и бархатистой поможет прием ванн хотя бы 1 раз в неделю с добавлением ромашкового отвара. Для этих целей заваривать можно не только цветы, но и сушеные корни, стебель, соцветия, листья ромашки. Аромат растения будет способствовать релаксирующей ароматерапии, свойства которой помогут успокоиться и расслабиться после тяжелого дня.

В кулинарии Трава ромашки аптечной целебная не только при лечении каких-либо заболеваний, но и при употреблении ее в пищу. Наиболее популярный вариант – в составе салатов. Также ее добавляют в начинку пирогов (вместе с яблоком и корицей); делают ромашковое варенье. Варенье варят из свежих цветов ромашки аптечной. Засыпав их сахаром, дают цветам пустить сок, добавляют лимонную кислоту и приваривают. Далее отцеживают получившуюся жидкость, кипятят и закатывают в банки. Салаты готовят в сочетании с пекинской капустой, зеленью, авокадо и другими продуктами, которые имеют пикантный или нейтральный вкус. Для пирога используют тертые яблоки, измельченные цветы ромашки, лимонную цедру, корицу. Ромашка, как компонент в кулинарии, хорошо сочетается с айвой, медом и грушей. Кроме того, разносторонними лечебно-профилактическими и приятными вкусовыми свойствами обладает ромашковый чай. Самый распространенный рецепт травяного чая, сочетающий цветки ромашки аптечной с другими лекарственными травами, применяется для седативного эффекта и снижения проявлений метеоризма. Для приготовления чая с ромашкой аптечной следуют таким пропорциям: ромашки цветки (сухие) смешивают с семенами тмина и корнем валерианы в соотношении 3:5:2. Смесь трав с ромашкой перемешивают, и для каждых 2-х столовых ложек смеси берут 400 мл (2 стакана) кипящей воды, настаивают в закрытой посуде 20 минут, процеживают, отжимают сырье. Принимают по 100 мл (1/2 стакана) после ночного сна и в вечернее время. Подготовила Мамедова С. А. кандидат фармацевтических наук, НФаУ