Modern_pharmacy_2020_12_web by modernpharmacy

ДЕКАБРЬ

2020

ДОРОГІ ДРУЗІ! З Новим 2021 роком! Попередній рік приніс нам багато переживань, зіпсованого настрою та хвилювань за себе та своїх близьких. Хай Новий рік принесене нам удачу, щастя і здоров’я. Бережіть себе та своїх рідних.

Сергій МАРУСЕНКО Представник компанії Noveco Invest & Trade Corp. в Україні

Хай вам щастить!

Компанія Noveco Invest & Trade Corp. є розробником, виробником і дистриб’ютором лікарських засобів і дієтичних добавок. Виробничі майданчики, які ми використовуємо для виробництва – це фармацевтичні заводи Італії, Іспанії, Греції, Франції та Польщі. Всі заводи мають сертифікат GMP. Для виробництва наших препаратів ми використовуємо тільки найкращу сировину, яка закуповується у ведучих фармацевтичних компаній. Створені нами препарати засновані на серйозних клінічних дослідженнях, проведених провідними медичними центрами США та ЄС. В УКРАЇНІ ЗАРЕЄСТРОВАНІ ТАКІ ПРЕПАРАТИ: Санзим® Просталін форте® Фарковіт Нефопам Трибудат® Новофертил®

Новофертил® Здоров’я простати Хеппі Фем® Новокарнітин Фіброколіум Мелатонін Новеко Прелокс®

У новому році очікуємо поставку в Україну декілька новітніх формул, розроблених компанією НОВЕКО: Просталін капсули виробництва США, Новокурмін виробництва Японії та Новоаргінін виробництва Іспанії. Віримо, що наші люди високо оцінять якість наших нових продуктів і вони допоможуть їм покращити своє здоров'я і поліпшити настрій.

Ще раз з Новим роком!

ÑÀÍÇÈÌ

ПОРОШОК ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ СИРОПУ

ÑÀÍÇÈÌ ÊÀÏÑÓËÈ ДІТЯМ ПІСЛЯ 12 РОКІВ ТА ДОРОСЛИМ

Журнал «Современная фармация»® 2020 / декабрь Учредитель и издатель: «Pride Pharma» LTD Почтовый адрес редакции: Украина, 61072, г. Харьков, ул. Тобольская, 42, оф. 621 Переписка с редакторами: publicpharmacy@gmail.com Отдел подписки: +38 (057) 780–70–77 Отдел рекламы: +38 (050) 587–14–35, +38 (067) 578–65–15 Сайт журнала: https://modern-pharmacy.com.ua Издание является специализированным и адресовано специалистам здравоохранения. Материалы, помеченные знаком « », предоставлены фармкомпаниями и предназначены для профессиональной деятельности медицинских и фармацевтических работников. Правовой режим информации, изложенной в специализированном издании или при распространении на специализированных мероприятиях, в первую очередь определяется Законом Украины «О научно-технической информации» № 3322-XII от 25.06.1993 г. Ответственность за содержание, достоверность и орфографию информационных материалов несет рекламодатель. Редакция может не разделять мнение авторов публикаций и не несет ответственность за недостоверность публикуемых данных. Перепечатка материалов журнала «Современная фармация» только по согласованию с редакцией. Все права защищены. Издание зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины. Регистрационное свидетельство: серия КВ №18433-7233Р от 15.12.2011 г. Отпечатано в типографии «Цифра Принт». Адрес: г. Харьков, ул. Данилевского, 30. Цена договорная. Формат 210x295, полноцвет. Периодичность — 1 номер в месяц. Тираж 9000 экз. © «Pride Pharma» LTD

ПРЕ ДСЕ Д АТЕ ЛЬ РЕ Д АКЦИОННОГО СОВЕТА КОТВИЦКАЯ Алла Анатольевна, д. фарм. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, ректор НФаУ

РЕДАКЦИОННЫЙ СОВЕТ ЧЕРНЫХ Валентин Петрович, академик НАН Украины, д. фарм. н., д. хим. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, почетный ректор НФаУ ВОЛЯНСКИЙ Андрей Юрьевич, врач-иммунолог, доктор медицинских наук, заведующий лабораторией иммунореабилитологии Института иммунологии и микробиологии им. Мечникова ГЛАДЫШЕВ Виталий Валентинович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой технологии лекарств Запорожского государственного медицинского университета

ВОЛОХ Дмитрий Степанович, д. фарм. н., академик Международной академии информатизации при ООН, профессор кафедры организации и экономики фармации НМУ им. А. А. Богомольца, заслуженный работник здравоохранения Украины ГОРЧАКОВА Надежда Александровна, д. мед. н., профессор кафедры фармакологии и клинической фармакологии НМУ им. А. А. Богомольца

ЗИМЕНКОВСКИЙ Андрей Борисович, д. мед. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, зав. кафедрой клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации ЛНМУ им. Данила Галицкого

КАБАЧНЫЙ Владимир Иванович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой физической и коллоидной химии НФаУ, заслуженный изобретатель Украины, действительный член Europaische Akademie der Naturwis-senschaften КЕЧИН Игорь Леонидович, д. мед. н.,

профессор кафедры госпитальной терапии №1 Запорожского государственного медицинского университета

ТРОХИМЧУК Виктор Васильевич, д. фарм. н., профессор, заведующий кафедрой организации и экономики фармации, декан медико-профилактического и фармацевтического факультета НМАПО им. П. Л. Щупика, заслуженный работник образования Украины ПРИСЯЖНЮК Петр Васильевич, к. хим. н., доцент, декан фармацевтического факультета Буковинского государственного медицинского университета

ДАВТЯН Лена Левоновна, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой фармацевтической технологии и биофармации НМАПО им. П. Л. Шупика

ПОНОМАРЕНКО Николай Семенович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой организации и экономики фармации НМАПО им. П. Л. Шупика, заслуженный работник фармации Украины МАРЧИШИН Светлана Михайловна, д. фарм. наук, профессор, зав. кафедрой фармакогнозии с медицинской ботаникой ТГМУ имени И. Я. Горбачевского

СОДЕРЖАНИЕ

2020 / декабрь

Пульс времени: новости и события 05 Состоялся 10-й юбилейный Аптечный саммит 06 Панацея 2020: работаем для людей 08 Открытие образовательного кабинета для пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями 10 Трансформация медицинской отрасли: электронная система здравоохранения в 2021 году 11 Вакцинация от пневмококка войдет в календарь прививок 12 Простой способ проверки состояния сердечно-сосудистой системы 13 Разница в давлении — дополнительный фактор риска

В фарватере отрасли 15 Как избавить пациента от генерализованного тревожного расстройства вместе с ЛИНБАГ 18 Табачный лоббизм в Украине 19 Внедрение концепции реформирования закупок лекарственных средств и медицинских изделий 21 Аллохол — эффективная помощь при заболеваниях гепатобилиарной системы! 26 Будущее без рака шейки матки 30 Непереносимость глютена можно предупредить

Consilium 32 Домашние животные помогают сохранять психическое здоровье на карантине 33 Флавоноиды — перспективные вещества со специфической антивирусной активностью 36 Ученые научились предсказывать приступ эпилепсии за сутки 39 Медицинские мифы: все про деменцию 40 Гепамарин — подарок от растений 46 Вездесущий пластик: как он влияет на здоровье? 47 Редактирование генома: новые возможности лечения фенилкетонурии

Арсенал знаний 49 Вобэнзим — эффективная помощь в укреплении и сохранении иммунитета 54 Новый метод борьбы с устойчивыми к антибиотикам бактериями 55 Расовые различия в медицине: интересные факты 56 В мире медицинских гаджетов 58 Нозофобия: когда страх заболеть хуже самой болезни 61 Что стоит знать о профессиональном психофизиологическом отборе

В мире медицины 68 Эпидемии поразившие человечество: от «Черной смерти» до «Короны». Часть V 71 Воображение лучше развито у одиноких людей 72 Обоснование современной терапии COVID-19

Натур модерн 83 Cucurbita: кладезь витаминов

Состоялся 10-й юбилейный Аптечный саммит

Панацея 2020: работаем для людей

Открытие образовательного кабинета для пациентов с сердечнососудистыми заболеваниями

Трансформация медицинской отрасли: Электронная система здравоохранения в 2021 году

Вакцинация от пневмококка войдет в календарь прививок

Простой способ проверки состояния сердечно-сосудистой системы Разница в давлении – дополнительный фактор риска

Актуально •

2020 / декабрь

•

Пульс времени

•

Захід відбувся 9 грудня за участю народних депутатів України, заступника міністра охорони здоров’я та першого заступника голови Держлікслужби, членів ГС АПАУ, інших представників фармацевтичної галузі, а також експертів фармації і фармакології.

modern-pharmacy.com.ua

 Аптечний ринок 2020–2021 в умовах карантинних обмежень. Аналітичний огляд та прогнози.  Дистанційна торгівля лікарськими засобами. Що потрібно зробити, аби закон запрацював?  Е-рецепт у системі охорони здоров’я. Скільки кроків лишилося до його впровадження?  2D-кодування. Європейський досвід та українські реалії.  Діяльність аптек в умовах сьогодення. Чи актуально наразі дерегулювати обіг лікарських засобів?  Аптечні кадри. Особливості роботи в умовах COVID-19 — тренінги, підвищення кваліфікації, допомога психолога…  Взаємодія «виробник — аптека». Нові тренди в нових умовах.

•

Основними темами для обговорення на саміті стали:

Журнал «Современная фармация»

У КИЄВІ ВІДБУВСЯ 10-Й ЮВІЛЕЙНИЙ АПТЕЧНИЙ САМІТ

Актуально • Пульс времени Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

4 грудня 2020 року в режимі live stream відбулося нагородження переможців XXI конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея». Вперше за церемонією нагородження можна було спостерігати онлайн та відчути атмосферу свята.

ПАНАЦЕЯ – 2020: працюємо для людей Фармацевтична галузь завжди була драйвером економіки України і входила до Топ-3 провідних ринків, які найбільш швидко розвиваються. Цей непростий рік вніс свої корективи. Так, під час відкриття урочистої церемонії нагородження переможців конкурсу Максим Степанов, Міністр охорони здоров’я України зазначив, що пандемія COVID-19 стала викликом для систем охорони здоров’я у всьому світі: «Фармацевтична галузь, як складова системи, опинилася на передовій боротьби з короновірусом. Працюючи як злагоджений механізм, вона здійснювала безперебійні поставки лікарських засобів. Не залишилися також осторонь проблем суспільства, спрямовуючи соціальні проекти на оснащення лікарень, поставки захисних засобів для лікарів тощо. Виклики, які поставило перед нами життя, мобілізували фармацевтичну галузь».

Аналіз діяльність фармринку, фіксація головних змін, визначення лідерів галузі — головна мета Щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея». Переможці визначаються на основі маркетингових досліджень. В 2020 році ними стали: Номінація «Ресурс з пошуку і замовленню лікарських засобів» — сучасний маркетплейс, що здобув довіру серед клієнтів та партнерів tabletki.ua. Номінація «Освітній проєкт» — компанія ACINO, з проєктом «Smart-технології в медичній освіті: аудиторія мрій». Номінація «Карантинний проєкт» — компанія «Аптека 911», з проєктом «Безкоштовна доставка товарів для мам та дітей». Номінація «Проєкт року»: ■ компанія Bionorica, з інтернет-порталом для фармацевтів «Клінічна фармація».

■ компанія Teva, як лідер за напрямком серцево-судинних захворювань в урядовій програмі «Доступні Ліки». Номінація «Соціальний проєкт року» — компанія ACINO, з всеукраїнським проєктом «Твій безмежний світ». Номінація «Безрецептурний препарат року»: ■ Серед імуностимуляторів — препарат Аміксин® ІС, компанія «ІнтерХім». ■ Серед психостимулюючих та ноотропних засобів — препарат Біфрен®, компанія ACINO. ■ Серед антигонатропних засобів — препарат Мастодинон®, компанія Bionorica. ■ Серед засобів для лікування геморою для місцевого застосування — препарат Реліф®, компанія Bayer. ■ Серед анальгетиків та антипіретиків — препарат Helpex®, компанія MoviHealth.

Мистецтво завжди лікує душу. Роботи художника Олександра Клименка та його філософський погляд стали частиною оформлення свята «Панацея-2020». На глядачів чекали також особливі перформанси. Раду Поклітару — митець, постановки якого знані сміливими експериментами і привертають увагу несподіваним прочитанням всесвітньовідомих театральних сюжетів. Балетмейстер славиться новими формами і збагаченням лексики сучасного танцю. Його театр Київ Модерн-балет цього року взяв участь у церемонії нагородження. А переможців конкурсу, як завжди, чекали нагороди виготовлені скульптором Андрієм Зігурою.

Організатор – ТОВ «ВК Здорово»

Актуально • Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

Номінація «Біологічно активні речовини» — серед вітамінів нагороду отримав препарат Супрадин®, компанія Bayer.

Пульс времени

■ Серед психолептичних засобів — препарат Гідазепам ІС®, компаніїя «ІнтерХім». ■ Серед протизапальних засобів в комбінації з хондропротекторами — препарат Мовекс® Актив, компанія MoviHealth. ■ Серед психоаналептиків, симпатомиметиків центральної дії — препарат Нувіджил®, компанія Teva. ■ Серед протипаркінсонічних засобів, антагоністів допаміну — препарат Праміпекс, компанія ACINO. ■ Серед антисептичних і дезінфекційних засобів — препарат Септил, компанія «Вішфа». ■ Серед антибактеріальних засобів, макролідів — препарат Сумамед®, компанія Teva.

•

■ Серед засобів, що застосовуються при подагрі, інгібіторів утворення сечової кислоти — препарат Аденурік®, компанія Berlin-Chemie Menarini. ■ Серед нестероїдних протизапальних та протиревматичних засобів, похідних пропіонової кислоти — препарат Дексалгін®, компанія Berlin-Chemie Menarini. ■ Серед антагоністів ангіотензину ІІ та блокаторів кальцієвих каналів — препарат Діфорс, компанія ACINO. ■ Серед психолептичних засобів, похідних бензодиазепіна — препарат Левана® ІС, компанія «ІнтерХім».

2020 / декабрь

Номінація «Рецептурний препарат року»:

Актуально • Пульс времени • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

В Киеве открылся первый в Украине образовательный кабинет для пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями 8 декабря в Киеве открылся первый в Украине кабинет для образования и консультаций пациентов с использованием цифровых технологий, который находится в поликлинике УНЦ «Институт кардиологии им. академика М.Д. Стражеско». Его цель — дать пациентам с сердечнососудистыми заболеваниями надежную и проверенную образовательную информацию об их заболеваниях. Идея проекта возникла как ответ на результаты последних научных исследований [1], доказывающих связь между соблюдением пациентом рекомендаций врача и предотвращением жизненно опасных осложнений сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) и уменьшения риска смертности от них. Такие проекты уже реализованы в США и имеют доказанную эффективность. Результаты исследования [2] показали, что после посещения такого кабинета приверженность к лечению у пациентов вырастала на 16 %. В то же время,у пациентов наблюдали улучшение контроля давления и диабета, а также снижение риска повторной госпитализации по причине сердечной недостаточности на 44 %. Несмотря на то, что во время визита к врачу пациент получает необходимую информацию о назначенном лечении, коррекции образа жизни и необходимости регулярного измерения показателей, часто у пациента остаются вопросы. В кабинете пациенты смогут получить больше информации о сердечнососудистых заболеваниях, изменении образа жиз-

ни, посмотреть обучающие видео о том, как правильно измерять давление, пульс и научиться это делать правильно на практике с помощью медицинского работника. Кабинет в Институте рассчитан на пациентов поликлиники и стационарного отделения и направлен прежде всего на украинцев с такими заболеваниями, как гипертензия и ишемическая болезнь сердца. Это самые распространенные заболевания сердечно-сосудистой системы в Украине и в мире. В частности, в течение последних 15 лет ССЗ остаются причиной смерти № 1 во всем мире, унося жизни более 17,9 млн пациентов ежегодно [3]. В Украине же только за первое полугодие 2020 года от ССЗ умерло почти 200 тысяч украинцев [4]. Кабинет для пациентов — это первый в Украине образовательный проект Ассоциации кардиологов Украины при информационной поддержке фармацевтической компании Servier, созданный с учетом рекомендаций Европейского общества кардиологов [5] по улучшению приверженности пациентов к лечению. Сейчас пациенты могут бесплатно посетить кабинет во время своего лечения в Институте. Со временем в рамках этого проекта планируется открытие таких кабинетов в крупнейших больницах Украины. Кроме того, разра-

«Открытие кабинета — это наша социальная миссия и важный шаг на пути обучения пациентов, улучшение приверженности к лечению и эффективности терапии», — комментирует директор УНЦ «Институт кардиологии им. Академика Н.Д. Стражеско» Владимир Коваленко.

О фармацевтической компании Servier:

SERVIER — международная фармацевтическая компания, которая управляется неприбыльным фондом, главный офис которой расположен в г. Сюрен, Франция. С широкой международной представленно[1] Источник: Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal (2018) 39, 3021–3104 doi:10.1093/eurheartj/ ehy339 [2] Источник: Ochsner Health System’s O Bar Improves Chronic Disease Management & Patient Engagement [3] Согласно данным ВОЗ. [4] Согласно данным Государственной службы статистики Украины.

Актуально • Пульс времени • •

О киевском Институте кардиологии им. академика Н.Д. Стражеско Киевский Институт кардиологии им. академика Н.Д. Стражеско (работает с 1936 года) — это ведущий научный центр, деятельность которого сосредоточена на решении актуальных проблем современной кардиологии. Сотрудники Института работают над изучением патогенетических механизмов развития ишемической болезни сердца, гипертонии и других наиболее распространенных заболеваний сердечно-сосудистой системы. На сегодняшний день разработаны мероприятия и усовершенствованные методы их диагностики, лечения и профилактики. При этом большое внимание уделяется созданию оптимальных методов борьбы с такими жизненно важными формами заболеваний и их осложнений, как стенокардия, инфаркт миокарда, кардиомиопатия, гипертонический криз, нарушения сердечного ритма, сердечная недостаточность. В институте ежегодно лечится около 10 тысяч пациентов и консультируется около 30 тысяч.

2020 / декабрь modern-pharmacy.com.ua

•

стью в 150 странах и оборотом в 4,6 миллиарда евро в 2019 году, штат сотрудников в мире составляет 22 000 человек. Группа, которая является полностью независимой, реинвестирует 25 % своего дохода (за исключением генерических препаратов) в исследования и разработки и использует всю прибыль для развития компании. Корпоративный рост Servier обусловлен постоянным поиском инноваций в пяти ключевых сферах: сердечно-сосудистые, иммуновоспалительные, нейропсихиатрические, онкологические заболевания и диабет, а также деятельностью по созданию высококачественных генерических препаратов. Кроме разработки лекарственных средств, Servier предлагает цифровые решения для здоровья. В Украине Servier осуществляет свою деятельность уже 20 лет.

Дополнительная информация: www.servier.com, www.servier.ua

Следите за нами в социальных сетях: https://www.linkedin.com/company/servier https://www.facebook.com/Servier https://twitter.com/servier?lang=fr

Журнал «Современная фармация»

батывается образовательная страница на сайте Института для тех, кто не может посетить кабинет. На странице будут доступны образовательные материалы, общие рекомендации относительно диеты, физической активности и здорового образа жизни и т.д. Кроме образовательной составляющей, кабинет предполагает присутствие медицинского работника, который может ответить на вопросы, показать, как правильно измерять давление, или же помочь установить на телефон специальные мобильные приложения [6] — «Мой контроль давления» и «Стенокардия под контролем». Упомянутые кардиологические мобильные приложения помогают контролировать показатели артериального давления в домашних условиях, отслеживать приступы стенокардии и при необходимости направлять результаты врачу для консультации, чтобы он оценил состояние здоровья пациента дистанционно. То есть это современный дистанционный мониторинг пациентов и обеспечение взаимодействия врач-пациент. Исследования показывают, что использование таких приложений положительно влияет на приверженность и контроль АД. В частности, 51 % пациентов достигли артериального давления <130/80 мм рт.ст. по сравнению с 31 % в контрольной группе [7].

Скачать кардиологические приложения: «Мой контроль давления» для iOS и Android. «Стенокардия под контролем» для iOS и Android. [6] Приложение не является медицинским изделием, инструментом диагностики и не предназначено для терапевтического применения. [7] Источник: Effect of home blood pressure telemonitoring with self-care support on uncontrolled systolic hypertension in diabetics. Hypertension.2012;60(1):51–57; Logan AG, Irvine MJ, McIsaac WJ, Tisler A, Rossos PG, Easty A, Feig DS, Cafazzo JA.

Актуально • Пульс времени Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ: як розвиватиметься ЕСОЗ у 2021 році У ПРОЄКТІ ДЕРЖБЮДЖЕТУ НА НАСТУПНИЙ РІК ЗАКЛАДЕНО БЛИЗЬКО 160 МЛН ГРН НА РОЗВИТОК ТА ПІДТРИМКУ РОБОТИ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я (ЕСОЗ).

У електронній системі охорони здоров'я цими днями внесено 100-мільйонний електронний медичний запис. Також 13 мільйонам пацієнтів вже створено електронну медичну картку. На сьогодні понад 17 млн електронних направлень виписано для 5 млн 686 тис. пацієнтів. Найвищий відсоток направлень — на консультацію до вузького спеціаліста. Завдяки електронним інструментам у системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) значно посилено рівень доступу до приватних медичних даних пацієнтів. Відкрита статистика ведення електронних медичних записів в ЕСОЗ дозволяє власникам та керівникам закладів охорони здоров’я бачити реальну картину щодо попиту на відповідних лікарів та обстеження. Достовірні електронні дані сприяють розвитку конкурентоспроможного середовища на медичному ринку. Тож у 2021 році у системі електронної системи охорони здоров’я заплановано старт низки сервісів та функціоналу. Зокрема, планується впровадити:  Електронний лікарняний. Цей сервіс дозволить позбутися паперової роботи по оформленню листка непрацездатності як для пацієнта, так і для лікаря з роботодавцем.  План лікування. Цей модуль допоможе лікарю зробити всі необхідні призначення та полегшить контроль за виконанням цих призначень.

 Електронний кабінет пацієнта. Сервіс дозволить пацієнту бачити власну електронну медичну картку, подавати декларації онлайн, надавати доступ до власних даних.  Модуль чутливих даних, який забезпечить ведення електронних медичних записів по таким особливо чутливим нозологіям як ВІЛ/СНІД та розлади психіки. Реалізація цього модулю відбувається за участі проєктів CDC та фонду «100 % життя».  Нові модулі програми реімбурсації. Цей функціонал запустимо у разі розширення програми «Доступні ліки». Препарати інсуліну та нецукрового діабету, а також лікарські засоби для людей з розладами психіки та поведінки пацієнти зможуть отримувати за електронним рецептом. Також у наступному році заплановано далі вдосконалювати та розширювати функціонал верифікації даних, безпеки та надійності даних для виявлення та запобігання шахрайським діям у системі, корупції та контролю за ефективним витрачанням бюджетних коштів. На реалізацію цього функціоналу НСЗУ отримала два спеціальні гранти від проєкту ТАРАS. Фінансова безпека ЕСОЗ гарантується і на рівні держави. Електронна система охорони здоров’я — одна з найбільш високонавантажених систем в Україні, яка масштабована на всю країну. Вона має ключову роль в реалізації програми медичних гарантій. У проєкті Держбюджету на наступний рік закладено близько 160 млн грн на розвиток та підтримку роботи ЕСОЗ. Це дозволить отримати максимально незалежну та стійку систему, а отже — мати надійні дані для прийняття важливих державних рішень у сфері охорони здоров’я. За матеріалами НСЗУ https://nszu.gov.ua/

Актуально • •

тивний вплив пневмококових щеплень на стійкість до антибіотиків. Наразі в Україні до переліку обов’язкових входять щеплення від 10 захворювань: дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правцю, туберкульозу, вірусного гепатиту В, паротиту, краснухи, гемофільної інфекції. За рекомендацією Національної технічної групи експертів з питань імунізації до переліку ввійде і вакцинація від пневмококової інфекції та буде забезпечуватися за державний кошт. Ця новація наблизить Україну до кращих світових практик та підвищить рівень охоплення щепленнями населення. Отже, знизить тягар пневмококових захворювань серед дітей раннього віку в Україні та навантаження на систему охорони здоров’я з огляду на тяжкість інвазійних захворювань, зумовлених пневмококом, а також високий ризик виникнення важких ускладнень, які можуть призвести до інвалідності. Ризик виникнення пневмококової інфекції є найбільш високим в перші роки життя дитини. Саме тому вакцинувати кон’югованою пневмококовою вакциною рекомендується дітей у віці до 1 року, а також дітей, що народилися раніше внесення вакцинації до Календаря щеплень, яким не виповнилося 5 років на час початку вакцинації.

Журнал «Современная фармация»

Пневмокок (Streptococcus pneumonia) є збудником інвазійних і неінвазійних пневмококових захворювань. Інвазійні пневмококові захворювання — бактеріемія, сепсис, менінгіт, парапневмонічна емпієма — визначаються виділенням пневмокока зі стерильних рідин організму (ліквор, кров, плевральна, перикардіальна рідини). Неінвазивні захворювання — пневмонія, бронхіт, гострий середній отит – відбуваються внаслідок запалення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів або середнього вуха. Пневмококова інфекція передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. У 2018 році зареєстровано 43 випадки пневмококового менінгіту, із них дітей віком до 17 років — 10 осіб. Найбільше випадків серед дитячого населення — 50 % (5 осіб) зареєстровано у віці 5–9 років. Кон’югована пневмококова вакцина буде включена в календар профілактичних щеплень як обов’язкова — у разі ухвалення парламентом законопроєкту № 4142 «Про систему громадського здоров’я». Вакцинація від пневмококової інфекції впроваджена в більшість європейських програм імунізації. Єдині дві країни регіону, де немає універсального покриття цією вакциною, є Естонія та Україна. Рутинна імунізація пневмококовою кон’югованою вакциною в останні роки глибоко змінила епідеміологію інвазивних пневмококових захворювань у багатьох європейських країнах. Дослідження з США, які у 2000 році першими запровадили щеплення від цієї інфекції, зафіксували зниження на 94 % рівня захворюваності на інвазивні пневмококові інфекції, зумовленими серотипами вакцин, та загальне зниження захворюваності на інвазивні пневмококові інфекції на 75 % у дітей до 5 років. Також дослідження демонструють пози-

modern-pharmacy.com.ua

•

У всьому світі пневмококова інфекція — це одна з основних причин смертності серед дітей до 5 років. Згідно з оцінками ВООЗ, щороку у світі реєструють 1,6 млн летальних випадків внаслідок пневмококових захворювань, близько 50 % з них – серед дітей до 5 років.

2020 / декабрь

•

увійде до національного календаря щеплень

Пульс времени

ВАКЦИНА ВІД ПНЕВМОКОКУ

За матеріалами Центру Громадського Здоров’я МОЗ України www.phc.org.ua/

Актуально • Пульс времени • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Простой способ проверки здоровья сердца Если человек может подняться по лестнице на четыре пролета быстрее, чем за одну минуту, это, скорее всего, свидетельствует о нормальном состоянии его сердца. Такие результаты получили испанские ученые в новом исследовании, которое они представили на конференции Европейского кардиологического общества. Целью ученых была разработка быстрого и дешевого метода оценки здоровья сердца. Его результат помогал бы врачу понять, каким пациентам требуется скорейшее дополнительное обследование для диагностики ишемической болезни сердца (ИБС). Ученые решили, что способность к выполнению рутинных нагрузок.

«Тест со ступеньками — простой способ проверить здоровье сердца. Если вам требуется более полутора минут, чтобы подняться на четыре пролета, ваше здоровье можно назвать субоптимальным [недостаточно хорошим], в этом случае следует посетить врача», — сказал Хесус Петейро (Jesús Peteiro) из Университетской больницы Ла-Коруньи.

В исследовании приняли участие 165 человек с симптомами ишемической болезни сердца (ИБС): периодически у них появлялись боль в грудной клетке или одышка при физической нагрузке. Участники проходили испытания на беговой дорожке с постепенным увеличением нагрузки. Затем, после отдыха, они должны были быстро и без остановок подняться по лестнице (четыре пролета или 60 ступенек), но не срываться на бег. Ученые измеряли, сколько энергии тратят участники исследования при выполнении упражнений. Для ее оценки они пользовались специальными единицами — метаболическими эквивалентами (МЭ, они сравнивают количество кислорода и энергии, которое человек расходует в покое и при активности). У людей, которые взбирались на четыре пролета на 40–45 секунд, были лучшие показатели траты энергии: они расходовали 9–10 МЭ. Ранее было известно, что способность тратить такое количество энергии при упражнениях связана со снижением риска смерти на 10 % в течение ближайших 10 %. Люди, которые тратили на подъем по лестнице более 1,5 минут, расходовали менее 8 МЭ. Согласно предыдущим исследованиям, это указывает на увеличение риска смерти в ближайшие 10 лет на 30 %. Во время тестов на беговой дорожке ученые сделали участникам снимки сердца, которые отражают его функциональное состояние. Затем они сопоставили эти данные с тем, как участники поднимались по лестнице. Почти у 60 % людей, которые тратили на подъем по лестнице более полутора минут, снимки сердца демонстрировали патологию. Среди тех, кто поднимался по лестнице быстро, патологии в сердце были обнаружены менее чем у трети. Основываясь на этом, ученые пришли к выводу, что подъем по лестнице может служить первичным тестом для выявления людей с нарушениями со стороны сердца. Напомним, что ИБС — одно из самых распространенных заболеваний, в мире от него страдают около 125 миллионов человек. ИБС развивается, когда в результате атеросклероза происходит сужение коронарных артерий (они снабжают кровью сердечную мышцу). Боль в сердце и одышка возникают, когда в сердце поступает недостаточное количество крови и, соответственно, кислорода. По материалам medportal.ru

«Мы считаем, что разницу в 10 мм рт.ст. резонно считать верхней границей нормальной разницы между данными АД на двух руках. Эта информация должна быть учтена в будущих руководствах и в клинической практике при определении риска сердечно-сосудистых болезней. Если это случится, многие люди смогут получить лечение, которое снизит вероятность инфаркта, инсульта или смерти», — говорит Виктор Абоянс (Victor Aboyans), глава кардиологического отделения Университетской больницы Дюпюитрена во Франции, соавтор исследования.

Любители сладкого более склонны к агрессии В статье, опубликованной в журнале Evolution and Human Behavior, ученые Университета Колорадо выдвинули гипотезу о том, что избыточное потребление фруктозы может негативно воздействовать не только на физическое, но и психическое здоровье. Попу-

«Хроническая стимуляция этого механизма может привести к подавлению гедонистических реакций и вызвать депрессию», — пишут авторы статьи. Ученые отметили, что гиперактивная реакция организма на сахар, спровоцированная высоким гликемическим индексом, может способствовать развитию аффективных психических расстройств.

Актуально • Пульс времени • 2020 / декабрь •

Ученые из Экстерского университета провели крупное исследование, чтобы уточнить связь между разницей показателей АД на двух руках и риском инфаркта, инсульта и смерти. Они проанализировали данные о 54 тысячах человек со всего мира. Авторы подчеркивают, что измерение АД на двух руках — дешевый и доступный метод диагностики. Хотя международные руководства рекомендуют проводить сравнение показателей на двух руках, врачи обычно игнорируют это пожелание. Исследование показало, что при увеличении разницы между показателями АД на двух руках на 5 мм рт.ст. повышается:  риск смерти от всех причин — на 5 %;  риск смерти от сердечно-сосудистых болезней — на 6 %;  риск сердечно-сосудистых катастроф — на 12 %.

лярный дешевый подсластитель оказывает значительную роль в формировании нескольких маниакальных форм поведения — агрессии, биполярного расстройства и синдрома дефицита внимания и гиперактивности (СДВГ). Авторы считают, что фруктоза снижает энергию в клетках организма, активизируя заложенную природой реакцию добычи пропитания. Подобная реакция возникает при ощущении голода, и именно она стимулирует импульсивность и агрессию, так как в доисторические времена человек вынужден был рисковать жизнью ради того, чтобы получить еду. Ученые также отметили, что желание потреблять больше сладкого — это эволюционный механизм, необходимый для выживания. Но поскольку сейчас мы живем в условиях, когда сахаросодержащие продукты находятся у нас в холодильнике или ближайшем супермаркете, этот способ выживания уже стал неактуален.

modern-pharmacy.com.ua

НОВОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ

•

Руководства по диагностике и лечению гипертонии указывают, что при обследовании пациента сначала артериальное давление (АД) нужно измерить по очереди на обеих руках, а в дальнейшем вести мониторинг давления по показаниям руки, на которой его показатели выше. Согласно текущим представлениям, разница в АД на двух руках более 15 миллиметров ртутного столба (мм рт.ст.) говорит о потенциальных опасностях для здоровья. Разница не менее 10 мм рт.ст. в систолическом (верхнем) АД встречается у 11 % гипертоников и 4 % у людей в среднем. Она может быть обусловлена сужением артерий или увеличением жесткости их стенок. Разница в АД на двух руках говорит о повышенной вероятности развития сердечно-сосудистых болезней. Она связана с риском сахарного диабета, болезней периферических артерий и сосудистых поражений головного мозга.

Журнал «Современная фармация»

Разница в давлении — дополнительный фактор риска

Ранее группа ученых из Германии определила, что сахар не улучшает настроение, а, напротив, снижает концентрацию внимания и усиливает чувство усталости. Анализ 31 исследования показал, что потребление сахара, независимо от количества, фактически не влияет ни на настроение, ни на облегчение последующей умственной или физической деятельности. Кроме того, люди, потреблявшие сахар, в течение часа чувствовали себя более уставшими и менее внимательными по сравнению с теми, кто этого не делал. По материалам medportal.ru

Внедрение концепции реформирования закупок лекарственных средств и медицинских изделий

Как избавить пациента от генерализованного тревожного расстройства вместе с ЛИНБАГ

Табачный лоббизм в Украине

Аллохол — эффективная помощь при заболеваниях гепатобилиарной системы!

Будущее без рака шейки матки

Непереносимость глютена можно предупредить

Актуально • В фарватере отрасли •

средств и, соответственно, создавало бы возможности для закупки большего количества необходимых медицинских товаров для пациентов. Однако в распоряжении Кабинета Министров Украины. № 1405-р указано, что ГП «Медицинские закупки Украины как централизованная закупочная организация проводит тендеры и закупки по рамочным соглашениям лекарственных средств, иммунобиологических препаратов, медицинских изделий и специализированного санитарного транспорта в интересах Министерства здравоохранения согласно Закону Украины «О публичных закупках» за счет средств государственного бюджета в пределах бюджетных программ, определенных Министерством здравоохранения. Учитывая указанное, пока, статус централизованной закупочной организации позволяет ГП «Медицинские закупки Украины» осуществлять соответствующие закупки только в интересах Министерства здравоохранения. Надеемся, что это только начало и только успешной истории. По материалам Правового Альянса https://www.legalalliance.com.ua/

Журнал «Современная фармация»

Следует отметить, что определение предприятия Министерства здравоохранения централизованной закупочной организацией для осуществления закупок в сфере здравоохранения корреспондирует с Концепцией реформирования закупок лекарственных средств и медицинских изделий, вспомогательных средств, других товаров медицинского назначения, одобренной распоряжением Кабинета Министров Украины от 23 августа 2017 г. № 582 (в редакции распоряжения Кабинета Министров Украины от 26 сентября 2018 г. № 720-р). Именно указанной Концепцией предусмотрено создание современной и эффективной закупочной организации, которая обеспечит осуществление закупок медицинских товаров, ориентированных на потребности пациента. В соответствии с Законом Украины «О публичных закупках» централизованными закупочными организациями являются юридические лица государственной или коммунальной собственности, которые определяются Кабинетом Министров Украины, Советом министров Автономной Республики Крым, органами местного самоуправления как заказчики, которые организуют и проводят тендеры и закупки по рамочным соглашениям в интересах заказчиков в соответствии с настоящим Законом. Таким образом, по определению централизованной закупочной организации, приведенному в Законе Украины «О публичных закупках», можно прийти к выводу, что такая ЦЗО могла бы обеспечивать закупки медицинских товаров не только в интересах Министерства здравоохранения, но и в интересах местных заказчиков. Указанное позволило бы объединять заказ и получать оптимальные условия закупки у поставщиков благодаря значительным объемам. Это способствовало бы экономии бюджетных

modern-pharmacy.com.ua

•

Распоряжением Кабинета Министров Украины № 1405-р Государственное предприятие «Медицинские закупки Украины» (далее – ГП «Медицинские закупки Украины») определено централизованной закупочной организацией.

2020 / декабрь

•

Внедрение концепции реформирования закупок лекарственных средств и медицинских изделий

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2020 / декабрь •

ЛІНБАГ A

Даниил Іпполітов, лікар, ОКЛ

Якщо пацієнт без будь-якої причини відчуває сильні, неконтрольовані, довготривалі симптоми тривожності, які вже більше 6 місяців заважають його щоденній діяльності, в тому числі і спілкуванню з іншими людьми — не варто відразу списувати це на елементарні перевтому і стрес, адже корінь цієї проблеми може лежати значно більш глибоко і потребувати більш детальної діагностики пацієнта [3].

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

Як позбавити пацієнта від генералізованого тривожного розладу разом з

Можливою причиною почуття тривожності є ГТР — генералізований тривожний розлад. ГТР сьогодні є вкрай поширеним психічним розладом, який характеризується хронічним, хвилеподібним перебігом і, безумовно, вимагає лікування, оскільки спонтанна ремісія відзначається лише у третини пацієнтів. ГТР викликає таке ж зниження працездатності і якості життя, як і депресія, ускладнює перебіг супутніх соматичних захворювань та призводить до збільшення витрат на ведення таких пацієнтів. ГТР вимагає швидкої діагностики та призначення ефективної терапії, в тому числі лікарями загально-терапевтичного профілю [2]. В якості наочної демонстрації актуальності звернемося до результатів масштабного дослідження, що оцінювало психічне і соматичне здоров’я жителів США, «National Comorbidity Survey» [7]. За його даними, 12-місячна поширеність тривожних розладів становить 17,2 %. Це означає, що у кожного 6-го жителя США протягом одного року виникає тривожний розлад, а пожиттєва поширеність проблеми становить 24,9 %. Таким чином, кожна четверта людина протягом життя хоча б один раз стикалася з тривожним розладом. У той самий час дані Всесвітньої організації охорони здо-

ров’я свідчать про те, що ця група проблем психічного здоров’я за частотою є шостою причиною втрати працездатності як в країнах з високим рівнем доходу, так і середнім та низьким, в тому числі в Україні [6]. Конкретні причини розвитку ГТР достеменно невідомі, при цьому тригерами, що запускають або ж ускладнюють перебіг захворювання, зазвичай стають різноманітні стресові ситуації. У свою чергу, діагностика тривожного розладу базується на ретельному зборі анамнезу і виключенні інших органічних патологій, які б могли пояснити присутню симптоматику. Одними з найбільш широко застосовуваних є діагностичні критерії Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders або DSM-5 [3]:

У пацієнтів спостерігаються  Надмірна тривога і хвилювання з приводу різноманітних життєвих ситуацій або подій.  Пацієнтам важко контролювати хвилювання, що сумарно відзначається протягом більш ніж половини днів під час останніх ≥ 6 міс. Хвилювання також має супроводжуватися ≥ 3 наступними ознаками:

Відповідно до останніх рекомендацій Національного інституту здоров’я і вдосконалення медичної до-

ЦЕ ЦІКАВО!

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2020 / декабрь

Cкаржиться на поганий сон, підвищену стомлюваність, постійний «фоновий» головний біль, порушення концентрації уваги, в останній час — тахікардію. Відзначає наростаючий характер хворобливих симптомів протягом декількох місяців. Початок їх пов’язує з проблемами в родині. Напружена, плечі підняті, не може розслабитися під час огляду. Спостерігається емоційне занепокоєння, легкий, ледве помітний тремор кінчиків пальців витягнутих рук і пожвавлення сухожильних і періостальних рефлексів. Артеріальний тиск 130/90 мм. рт. ст. Частота серцевих скорочень — 90 уд. / хв. В ході бесіди з’ясувалося, що, крім вказаних скарг, відзначає дратівливість, почуває себе ніби «на взводі», відчуває постійне внутрішнє напруження і хвилювання, яке не пов’язане з конкретними обставинами. Занепокоєння відчуває постійно. В анамнезі — напади паніки з відчуттям втрати рівноваги, тахікардією, підвищенням артеріального тиску. Мати пацієнтки — неспокійна тривожна особистість [1].

•

Пацієнтка 28 років, менеджер

modern-pharmacy.com.ua

Для кращого розуміння клінічної картини ГТР розглянемо клінічний випадок, що поєднує цілий перелік характерних скарг:

•

ЦЕ ВАЖЛИВО!

Підхід до лікування завжди повинен визначатися індивідуально, виходячи з особливостей перебігу ГТР у кожного конкретного пацієнта. В деяких випадках початковий етап терапії може бути обмежений спілкуванням з лікарем, під час якого надається чітке пояснення будь-яким соматичним симптомам, що пов’язані з тривогою. Пацієнту слід пояснити, що в даному випадку прискорене серцебиття — це не ознака серцевого захворювання, а результат надмірної реакції на стресову подію. Професійна психотерапія може допомогти пацієнтові впоратися або ж змириться з існуючими проблемами, при цьому вже сама наявність чіткого плану лікування часто дозволяє знизити рівень тривожності. При нетяжкому перебігу генералізованого тривожного розладу користь може принести навчання методикам релаксації в поєднанні з прийомами когнітивно-поведінкової терапії. При появі гіпервентиляції в якості заходу негайної допомоги пацієнту можна запропонувати подихати в поліетиленовий або ж паперовий пакет. У подальшому, при встановленні наявності взаємозв’язку між симптомами тривожного розладу і гіпервентиляцією, пацієнти можуть практикувати контрольоване дихання — спочатку під наглядом, а потім і самостійно. Однак в разі важкого, резистентного до поведінкових методів терапії ГТР, може знадобитися призначення медикаментозних засобів. До груп засобів, що застосовуються в лікуванні тривожних розладів, відносяться антидепресанти, протиепілептичні засоби, транквілізатори, седативні, а також снодійні препарати. При цьому одним із ключових принципів призначення медикаментозної терапії є вибірковість. Препарати, в першу чергу, повинні застосовуватися для того, щоб швидко взяти під контроль негативні симптоми, поки не проявиться ефект інших, більш повільнодіючих, в тому числі поведінкових заходів.

Журнал «Современная фармация»

 рухове занепокоєння, збудження або нервозність;  легка стомлюваність;  труднощі з концентрацією уваги;  дратівливість;  напруженість м’язів;  тривожний сон.  При цьому тривожність і хвилювання не повинні бути викликані вживанням психоактивних речовин або іншим медичним розладом (наприклад, гипертиреозом).

Методика експозиції тривожності передбачає відтворення пацієнтами «живих» уявних образів лякаючих ситуацій, що пов’язані з найбільш тривожними для них думками. В ході виконання даного прийому люди, які відчувають тривожність, намагаються уявити собі найгірший варіант розвитку подій і утримують ці образи протягом, як мінімум, 25–30 хвилин, а потім намагаються опрацювати якомога більше альтернатив несприятливому варіанту розвитку ситуації. За умови регулярного застосування цієї психологічної техніки рівень тривоги, що відчуває пацієнт, поступово знижується.

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

помоги (National Institute for Health and Care Excellence — NICE), Великобританія, в якості фармакологічної терапії генералізованого тривожного розладу рекомендується використовувати селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗСН) і прегабалін. У той самий час слід уникати призначення бензодіазепінів і антипсихотиків, оскільки прийом перших пов’язаний з розвитком толерантності і залежності, а останніх — з порівняно високим ризиком розвитку побічних ефектів [6]. Особливої уваги в цьому списку заслуговує прегабалін, анксіолітичну дію якого, очевидно, обумовлено його здатністю зв’язуватися з субодиницею α2-δ-протеїну потенціалзалежних кальцієвих каналів у ЦНС та забезпечувати швидке і точне блокування вивільнення активуючих нейротрансмітерів. На українському фармацевтичному ринку прегабалін представлений препаратом ЛІНБАГ виробництва компанії Sandoz. Загалом вплив прегабаліну схожий з ефектами гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), проте прегабалін, на відміну від бензодіазепінів і барбітуратів, не посилює реакцію проміжних рецепторів ГАМК, не блокує зворотне захоплення медіатору як, наприклад, тіагабін і не володіє ефектом блокування трансамінази ГАМК як, наприклад, вігабатрин. Ефективність дії прегабаліну в терапії ГТР підтверджена результатами рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень, що сумарно включали 2942 пацієнтів. Перелік досліджень включав шість досліджень лікування гострої генералізованої тривоги у дорослих (4–6 тижні), одне 8-тижневе дослідження, проведене серед літніх пацієнтів, і одне 6-місячне дослідження з вивчення ефективності профілактики повторної захворюваності. В результаті прегабалін продемонстрував високу ефективність в дозуваннях 200–600 мг/добу, а при дозуванні 150 мг/добу його сприятливий клінічний вплив значно перевершував плацебо в одному з

трьох досліджень. Швидкість настання анксіолітичної дії прегабаліну не поступається такій для бензодіазепінів. Вже протягом 1-го тижня терапії відзначалося істотне зниження показників психічної і соматичної тривоги [4]. Таким чином, ЛІНБАГ може ефективно застосовуватися в терапії генералізованих тривожних розладів. Діапазон добових доз в даному випадку коливається в межах 150–600 мг/добу, При цьому добове дозування, як правило, поділяють на 2 або 3 прийоми. Для забезпечення зручності застосування і, відповідно, підтримання високого рівня комплаєнтності серед пацієнтів ЛІНБАГ випускається у формі капсул в 4 дозуваннях: 50 мг, 75 мг, 150 мг і 300 мг. Лікування препаратом ЛІНБАГ можна розпочати з дози 150 мг/добу. Залежно від ефективності і переносимості препарату, окремим пацієнтам дозу можна підвищити до 300 мг/добу вже після першого тижня лікування. Після ще одного тижня прийому дозу можна підвищити до 450 мг/добу. Через ще 1 тиждень дозу можна підвищити до максимальної — 600 мг/добу. Крім терапії ГТР, ЛІНБАГ також може застосовуватися в терапії нейропатичного болю і епілепсії [5]. Окремо варто відзначити, що кліренс прегабаліну є прямо пропорційним кліренсу креатиніну. Зважаючи на те, що виведення нирками є основним шляхом виведення препарату, для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно знижувати дозу препарату, а після гемодіалізу пацієнти повинні приймати додаткову дозу, оскільки після 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50 % [5]. Таким чином, ГТР є станом, що вимагає індивідуального підходу до лікування. І хоча немедикаментозні методи в даному випадку часто є провідними, ефективне, а головне, швидке усунення симптомів тривожності все-таки вимагає призначення лікарських засобів.

Література:

Слободин Т.Н. Генерализованное тревожное расстройство: о чем молчит пациент? Український медичний часопис. 1(1) (135) — I/II 2020 : Академія — дистанційна освіта on-line. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.135.169331. 2. Старостина Е.Г. Генерализованное тревожное расстройство и симптомы тревоги в общемедицинской практике. Регулярные выпуски «РМЖ» №22 от 19.11.2004 стр. 1277. 3. American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5®), Fift h Edition. ISBN 978-0-89042-554-1. 4. Монтгомери С.А. Прегабалин при лечении генерализированного тревожного расстройства (расширенный реферат). Психические расстройства в общей медицине, 2010, № 1, с. 3-6. 5. МОЗ України. Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція ЛІНБАГ. http://www.drlz.com.ua/ 6. Безшейко В.Г. Терапия тревожных расстройств: современный взгляд на проблему. Український медичиний часопис 5 (115) — IX/X 2016: Лікарю-практику. УДК 616.891.6+615.214.22+615.036.8. 7. Ronald C. Kessler, PhD; Patricia Berglund, MBA; Olga Demler, MS; et al. The Epidemiology of Major Depressive Disorder Results From the National Comorbidity Survey Replication (NCS-R). JAMA. 2003;289(23):3095-3105. doi:10.1001/jama.289.23.3095.

3-22-ЛИН-РЕЦ-1220. Інформація для спеціалістів сфери охорони здоров’я.

«Законодавство у сфері тютюну має бути більш жорстким, має посилитися також і контроль за його виконанням. Адже неприпустимо, що під час світової кризи через пандемію COVID-19 тютюнова індустрія намагається впливати на державну політику, надаючи благодійні пожертви для боротьби з коронавірусом. Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання, ратифікувавши рамкову конвенцію ВООЗ, та має відповідний закон, який забороняє такі прояви тютюнового лобізму», — наголосив Владислав Збанацький, заступник генерального директора ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

«Серед основних викликів ефективної реалізації антитютюнової політики в Україні — втручання тютюнової індустрії. Інструментами такого втручання виступають, передусім, народні депутати та урядовці. Наше завдання — висвітлювати такі випадки та голосно говорити про неприпустимість подібної практики серед тих, хто дав присягу служити народу України, а не корпораціям», — зазначив Андрій Скіпальський, голова правління ГО «Центр громадянського представництва „Життя“». У звіті наведено дієві інструменти для захисту політики громадського здоров’я:  заборонити спонсорство тютюнової промисловості, що відбувається під прикриттям соціальної відповідальності бізнесу;  запровадити прозору процедуру взаємодії з тютюновою промисловістю і зробити публічною всю документацію щодо зустрічей та комунікацій із тютюновою промисловістю;  усунути будь-які привілеї для тютюнової промисловості;  вимагати звітування від тютюнової промисловості про витрати на маркетинг та лобіювання;  запровадити Кодекс поведінки під час взаємодії з тютюновою промисловістю для посадових осіб.

2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua

Звіт виявив випадки очевидного тиску тютюнової промисловості на формування політики в охороні здоров’я, а також недотримання Керівних принципів Статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

•

За методологією дослідження, що вищий бал, то сильнішим є втручання тютюнової індустрії. Найвищі бали і, відповідно, найгірша ситуація із втручанням тютюнової індустрії, виявилися в Японії (88 балів), Індонезії (82 бали), Замбії (78 балів), а найнижчі бали отримали Бруней (14 балів), Франція (27 балів), Велика Британія (32 бали), де уряди ефективніше протидіють тютюновим компаніям. Другий Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії охопив 57 країн за 2018–2019 роки. Дослідження ілюструє рівень впливу тютюнових компаній на прийняття державних рішень і те, наскільки ефективно уряди держав йому протидіють. За досліджуваний період Україні вдалося здійснити позитивні кроки: нещодавно парламент ухвалив Закон № 466-IX, норми якого передбачають запровадження з 1 січня 2021 року підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби для електричного нагрівання та сигарили, а також оподаткування рідин для електронних сигарет. Проте цих змін недостатньо, щоби припинити свавілля тютюнових компаній в Україні раз і назавжди.

Журнал «Современная фармация»

За результатами презентації підсумків другого Глобального індексу втручання тютюнової індустрії в політику охорони здоров’я Україна із 68 балами посіла у рейтингу 27 місце із 33. Такий показник є гіршим порівняно з попереднім звітом за 2017–2018 роки, коли результатом був 61 бал.

•

В фарватере отрасли •

Актуально

ТЮТЮНОВИЙ ЛОБІЗМ В УКРАЇНІ

За матеріалами Центру Громадського Здоров’я МОЗ України https://www.phc.org.ua/

Сергей Матвиенко,

кандидат медицинских наук, врач-педиатр, ХМАПО

АЛЛОХОЛ —

эффективная помощь при различных заболеваниях гепатобилиарной системы! История изучения этой уникальной системы насчитывает столетия, при этом уже на заре медицины первые исследователи отмечали то огромное значение, которое имеет «главная лаборатория» организма — печень и желчевыделительный тракт.

Сегодня все мы часто не замечаем, какое бремя ложится на наш организм. Урбанизация, малоподвижный образ жизни, нерациональное питание, а также учащение контактов с инфекционными агентами — все это приводит к тому, что более 30 % взрослого населения страдает различными заболеваниями печени и желчевыделительной системы. Отчего возникают эти нарушения, как их вовремя обнаружить и чем комплексно помочь? Поговорим об этом подробнее в нашей статье.

ЭТО ВАЖНО! По показателю распространенности заболевания гепатобилиарной системы находятся на втором месте среди патологии органов пищеварения и составляют одну из важнейших медицинских проблем. Римские критерии IV пересмотра (2016 г., СанДиего, США) являются ключевым и определяющим документом в проблеме функциональных заболеваний органов пищеварения, когда в патологический

процесс вовлекаются печень и желчевыделительная система, что сопровождается нарушением процессов секреции и выделения желчи.

Забота о здоровье билиарного тракта — залог правильной работы организма!

Известно, что в нашем организме все взаимосвязано, поэтому нарушение работы одного органа зачастую отражается на всем организме. От состояния печени напрямую зависит общее самочувствие человека, его внешний вид и даже эмоциональный настрой. Печень часто называют вторым сердцем. И не случайно, ведь этот орган можно назвать настоящей «метаболической фабрикой» нашего организма. Кроме этого, печень обеспечивает выработку и секрецию желчи (bilis — лат., fel — англ.) — секрета, вырабатываемого гепатоцитами.

Немного анатомии и физиологии!

Желчь, вырабатываемая в печени, выделяется во внепеченочные желчные протоки, которые собирают её в общий желчный проток. Избыток желчи накапливается в желчном пузыре, где она концентрируется в результате всасывания воды слизистой оболочкой желчного пузыря. В процессе пищеварения желчь из желчного пузыря выделяется в двенадцатиперстную кишку, где обеспечивает процессы переваривания и всасывания липидов. Поступление желчи в кишечник регулируется нервно-рефлекторными механизмами, а также гастроинтестинальными гормонами (холецистокинин, гастрин, секретин, мотилин, глюкагон). Из гуморальных факторов в процессе желчеотделения наибольшее значение имеет холецистокинин (панкреозимин), который вырабатывается слизистой оболочкой двенадцатиперстной кишки при по-

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • В фарватере отрасли • Экспертное мнение

ступлении в нее желудочного содержимого и пузыря с застоем желчи, нарушению её стимулирует сокращение и опорожнение коллоидной стабильности, развитию НЕОБХОДИМО желчного пузыря. билиарного «сладжа» (сгустка) и Вот почему важно начать заботитьформированию желчных камней. ОТМЕТИТЬ! ся о печени и желчевыделительной Кроме того, застой желчи на Многочисленные этиологические системе еще до возникновения кафоне дисфункции желчного пуфакторы действуют практически ких-либо неприятных симптомов. зыря и сфинктеров может споуниверсально, приводя к Ведь только при условии здоровособствовать присоединению воспалительным изменениям, го билиарного тракта возможно инфекции и развитию холециа также некрозу гепатоцитов, вести полноценный образ жизни, стита, а длительно существуспособствуя прогрессированию пребывать в хорошем настроении и ющий спазм сфинктера Одди заболевания, нарушению самочувствии. к проявлениям холестаза и втофункции печени и Увы, в современной жизни факторичному поражению печени (хожелчевыделительной ров, способных повредить систему желлестатический гепатит, вторичный системы. чеобразования и выделения, очень много, билиарный цирроз). поэтому заболевания билиарного тракта весьма Опасность этих заболеваний состоит в распространены. том, что на ранней стадии они могут протекать бессимптомно или сопровождаться невыраженной симптоматикой. А когда пациент все-таки обращается к ЭТО ВАЖНО! врачу, специалисту зачастую бывает сложно скоррекФункциональные расстройства билиарного тировать те изменения, которые уже произошли в тракта — это комплекс клинических симптомов, организме. Именно поэтому своевременная диагноразвившихся в результате моторно-тонических стика заболеваний печени, а также их профилактика дисфункций желчного пузыря, сфинктерного очень важны для сохранения здоровья. аппарата, желчных протоков при отсутствии И хотя в последние годы отмечается огромный органической патологии. прогресс в области гепатологии (появление современных и эффективных схем лечения вирусных гепатиРаспространенность функциональных нарушений тов, новых иммуносупрессоров, совершенствование билиарного тракта колеблется от 12 % до 58 % случаев, оперативной техники, новые возможности транспри этом у женщин они встречаются в 2–3 раза чаще, плантации печени), постоянное увеличение количечем у мужчин. В Украине за последние 10 лет заболева- ства случаев заболеваний гепатобилиарной системы емость функциональной патологии билиарной систе- объясняет растущий интерес к поиску новых и дальнейшему изучению современных лекарственных мы возросла на 35,3 %. средств, среди которых особое место занимают желчегонные препараты. Причины патологии билиарного тракта В этиологической структуре билиарной патологии, помимо метаболических, аутоиммунных, лекарственИНТЕРЕСНО ЗНАТЬ! но-индуцированных, токсических и генетических Индусы полагали, что нормальная жизнедеяфакторов, все большее значение приобретают прительность человека стоит на трех началах: страстия и зависимости современного человека — воздух, слизь и печеночный секрет (желчь). А злоупотребление алкоголем, психостимуляторами, китайские лекари назначали людям употреблять нарушения пищевого поведения (переедание), «эпив пищу печень животных, дабы излечить их от демия ожирения», и все это на фоне роста распробездушия. Ведь печень называли «вместилищем страненности гепатотропных вирусов и вирусных души», а желчный пузырь — «сундуком» микст-инфекций. смелости и мужества. В основе дисфункции желчного пузыря и сфинктерного аппарата желчных путей лежит нарушение нейрогуморальной регуляции моторики и тоПатогенетическая поддержка билиарной нуса желчных путей, развившихся в результате системы конституциональной предрасположенности, псиВажное место в комплексном лечении дисфункхо-невротических, алиментарных, инфекционных, ции ЖП занимают желчегонные средства — лекаринтоксикационных, аллергических воздействий, эн- ственные средства, усиливающие желчеобразование докринной недостаточности, гиподинамии и других (холеретики) или способствующие выделению желчи причин. Нередко у одного и того же больного одно- в двенадцатиперстную кишку (холекинетики). временно присутствует несколько факторов, что еще Препараты указанных групп следует назначать больше ускоряет прогрессирование заболевания. дифференцированно, в зависимости от вида дискинеСледует учитывать, что длительно существую- зии. При выборе желчегонного препарата необходищие функциональные расстройства желчевыводящей мо учитывать форму дисфункции желчного пузыря системы могут приводить к гипокинезии желчного и особенности течения гепатобилиарной патологии.

АЛЛОХОЛ — оригинальная композиция, проверенная временем! АЛЛОХОЛ — препарат с более чем 50-летним опытом успешного применения. Данное лекарственное средство широко известно и успешно назначается врачами для коррекции патологических нарушений гепатобилиарной системы. Уникальность его состава не только в наличии большого количества активных веществ, но и в том, что действуют они комплексно, разносторонне и гармонично, что позволяет достигнуть эффекта при целом ряде заболеваний гепатобилиарной системы. Поговорим об этом подробнее. АЛЛОХОЛ содержит активные компоненты растительного и животного происхождения: сухую желчь, порошок чеснока, измельченные листья крапивы и активированный уголь. Чем же так полезны вещества, входящие в состав данного препарата? О целебной силе желчи известно с незапамятных времен. На сегодняшний день её состав и свойства довольно подробно изучены. Особенно большой интерес представляют желчные кислоты, которые составляют большую часть желчи. Желчь, входящая в состав АЛЛОХОЛа, содержит холиевую кислоту в виде конъюгатов с глицином и таурином. Этот важный компонент действует холеретически, способствует эмульгированию жиров, увеличивает активность липазы, улучшает всасывание жиров и жирорастворимых витаминов, подавляет развитие кишечных гельминтов. Путем нормализации желчеобразования, восстанавливается функция гепатоцитов.

ЭТО ИНТЕРЕСНО! Желчные кислоты обладают бактерицидными свойствами и, как показывают исследования, наличие достаточного количества желчных кислот в просвете тонкой кишки крайне важно как для формирования и поддержания состава симбионтной микробиоты, так и для проявления её ферментативной активности и обеспечения устойчивости к антибиотикам. Следующим компонентом лекарственного препарата АЛЛОХОЛ является чеснок, который содержит широкий спектр биологически активных компонентов.

ЭТО ИНТЕРЕСНО! Содержание аскорбиновой кислоты в листьях крапивы в два раза выше, чем в лимоне или плодах черной смородины, а двадцать листьев этого растения способны обеспечить наш организм суточной нормой витамина А. Высокое содержание растительных антибиотиков аллицина, алиина, глютамического гликозида, фитостеронов характеризуется антимикробными, холестеринемическими и антитромботическими свойствами. Активные компоненты способствуют эмульгированию липидов в желудочно-кишечном тракте, повышают содержание α-липопротеинов и снижают уровень β-липопротеинов, тем самым уменьшая концентрацию холестерина в крови и способствуя улучшению реологических свойств.

ЭТО ИНТЕРЕСНО! Чеснок являлся важной частью ежедневной диеты у многих древних египтян, а рукописи этого периода включают 22 лекарственных средства, каждое из которых изготавливалось на его основе. Также компоненты чеснока могут способствовать выработке пищеварительных ферментов, положительно воздействуют на мускулатуру кишечника, способствуют угнетению процессов брожения, препятствию роста патогенной микробиоты, тем самым устраняя метеоризм и запоры. В свою очередь, измельченные листья крапивы представляют собой природный концентрат особо полезных фитонцидов, дубильных веществ и аминокислот, которые обладают противовоспалительными, противоотечными, бактерицидными, кровоостанавливающими и желчегонными свойствами, способствуют усилению деятельности органов пищеварения, уменьшению метеоризма, снижению уровня холестерина в крови. Кроме того данные исследований свидетельствую о том, что препараты крапивы ослабляют поражение печени, уменьшая холестатическую пролиферацию желчных протоков и проявления фиброза. Кроме того, содержащиеся в листьях органические кислоты, кремний и хлорофилл оказывают общеукрепляющее воздействие, повышают уровень сопротивляемости всего организма, нормализуют обменные процессы в организме, повышают тонус жизненно важных органов и систем. Также в состав АЛЛОХОЛа включен наиболее изученный из энтеросорбентов — активированный уголь. Термин «энтеросорбция» (от др.-греч. ἔντερον — кишка и лат. sorbeo — поглощаю, втягиваю) основан на связывании и выведении из желудочно-кишечного тракта с лечебной и профилактической целью токсических веществ и относится к наиболее древним методам эфферентной терапии (от лат. efferens — выводить).

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • В фарватере отрасли • Экспертное мнение

При дисфункции желчевыводящих путей по гиперкинетическому типу показаны холеретики, при гипокинетической патологии желчного пузыря назначают холекинетики, а при ее сочетании с холециститом — опять же холеретики. В данном аспекте, благодаря современным разработкам украинской компании ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ», на фармацевтическом рынке сегодня представлено эффективное, качественное и безопасное лекарственное средство на основе компонентов натурального происхождения — АЛЛОХОЛ.

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • В фарватере отрасли • Экспертное мнение

Распространенность функциональных нарушений билиарного тракта колеблется от 12 % до 58 % случаев, при этом у женщин они встречаются в 2-3 раза чаще, чем у мужчин. В Украине за последние 10 лет заболеваемость функциональной патологией билиарной системы возросла на 35,3 %. ЭТО ИНТЕРЕСНО! Более 3 тыс. лет назад в Египте для наружного и внутреннего применения использовался уголь. Великий Авиценна, возможно, впервые предложил методы энтеросорбции с профилактической целью, а известный врач Мишель де Нострадам (Нострадамус) для борьбы с чумой успешно использовал «розовые пилюли» из мощных фитоэнтеросорбирующих лекарственных растений. Активированный уголь характеризуется выраженными дезинтоксикационными свойствами, хорошо и быстро эвакуируется из кишечника и обладает хорошей сорбционной активностью по отношению к токсинам различного происхождения. Таким образом, активные компоненты, входящие в состав АЛЛОХОЛа, характеризуются широким спектром различных эффектов:  улучшение секреторной функции клеток печени;  стимулирование синтеза желчных кислот;  ускорение тока желчи по желчевыводящим путям, вследствие чего улучшается пищеварение, в том числе устраняются атонические запоры;  предупреждение распространения инфекции;  снижение интенсивности воспалительного процесса;  уменьшение возможности выпадения холестерина в осадок с последующим образованием камней. Лекарственный препарат АЛЛОХОЛ не оказывает негативного влияния на функции органов и систем организма, не обладает кумулятивными свойствами, не проявляет иммунотоксического, местнораздражающего, аллергенного и ульцерогенного эффектов.

ВАЖНО ОТМЕТИТЬ! Компанией ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ» был проведен ряд технологических усовершенствований для обеспечения гарантии качества препарата. АЛЛОХОЛ выпускается согласно требованиям стандартов GMP (англ. good manufacturing practice, надлежащая производственная практика). Технология производства препарата состоит в смешивании сухих компонентов, что исключает воздействие влаги и тепла на все ингредиенты препарата. Такой подход обеспечивает сохранность активных веществ чеснока, желчи, крапивы и сорбционной активности активированного угля.

Замена сахарной оболочки препарата на пленочную позволила не только обеспечить целостность активных компонентов таблетки и защитить их от воздействия влаги и света, но и способствует их более быстрому и равномерному высвобождению. Важно и то, что пленочная оболочка не содержит сахарозы, что позволяет без опасений рекомендовать АЛЛОХОЛ больным сахарным диабетом. АЛЛОХОЛ показан для лечения: хронического холецистита, дисфункции желчевыводящих путей, холестерозе желчного пузыря, запорах и постхолецистэктомическом синдроме. Взрослым назначается по 1–2 таблетки 3–4 раза в сутки на протяжении 3–4-х недель. Для дальнейшего лечения можно рекомендовать прием лекарственного средства по 1 таблетке 2–3 раза в сутки после приема пищи на протяжении 1–2 месяцев. При необходимости курс лечения можно повторить 2–3 раза в год с перерывом в 3 месяца. Таким образом, имеющиеся на сегодняшний день данные позволяют рекомендовать АЛЛОХОЛ для широкого применения в клинической практике для лечения заболеваний билиарного тракта различного генеза. АЛЛОХОЛ без стресса для организма нормализует функции желчевыводящих путей и печени, что проявляется в улучшении общего состояния пациента, уменьшении выраженности боли в правом подреберье, а также исчезновении диспептических явлений. Кроме того, не менее приятным является то, что компания ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ» идет в ногу со временем, проводит модернизацию производства и обновление препарата, при этом АЛЛОХОЛ остается доступным по цене, пожалуй, каждому покупателю. Таким образом, АЛЛОХОЛ мягко, без стресса для организма нормализует функции желчевыводящих путей и печени, что способствует улучшению общего состояния, уменьшению боли в правом подреберье, исчезновению диспептических явлений. А многолетний опыт применения препарата в свою очередь свидетельствует о доверии к нему со стороны пациентов и врачей. Помните, что забота о гепатобилиарной системе должна быть неотъемлемой частью Вашего здорового образа жизни. Крепкого вам здоровья и активного долголетия!

АЛЛОХОЛ – неоспоримые преимущества для нормализации пищеварения!

СТРУМОЧКИ ЖОВЧІ ЗНОВУ В НОРМІ

ЖОВЧОГІННИЙ ЗАСІБ, ЯКОМУ ДОВІРЯЮТЬ* З ТУРБОТОЮ І ПОВАГОЮ ДО ПЕЧІНКИ

Повна інформація про лікарський засіб в інструкції для медичного застосування. РП МОЗ України UA/2355/01/01 від 26.04.2019 наказ № 978

* Лідер продажу в АТС класі А05А в 2019 р., згідно з данними «PharmXplorer»/«Фармстандарт». Виробник: ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» Україна, 03134 м. Київ, вул. Миру, 17. Тел.: (044) 205-41-23, (044) 497-71-40

Новости • Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • В фарватере отрасли

БУДУЩЕЕ БЕЗ РАКА ШЕЙКИ МАТКИ Рак шейки матки — злокачественное новообразование, возникающее в области шейки матки. Гистологически различают две его основные разновидности: аденокарцинома и плоскоклеточный рак. В настоящее время считается доказанной связь заболеваемости вирусом папилломы человека и риском развития рака шейки матки.

Злокачественные новообразования возникают в результате повреждения механизмов апоптоза. В случае рака шейки матки антионкогенную активность проявляют гены p53 Rb. При персистирующей инфекции вирусом папилломы человека эти антионкогены блокируются белками, производимыми вирусными генами Е5 и Е6. Белок, синтезируемый геном Е6, инактивирует опухолевый супрессор, запускающий механизм клеточной смерти бесконтрольно пролиферирующих клеток. Кроме того, данный белок активирует теломеразу, что увеличивает шансы возникновения бессмертных клонов клеток и, как следствие, развития злокачественных образований. Белок, синтезируемый геном Е6, не активен в отсутствие белка, синтезируемого геном Е7. Белок, вырабатываемый геном Е7, способен и самостоятельно вызывать опухолевую трансформацию клеток, но его действие значительно усиливается в присутствии белка, синтезируемого Е6. Блок Е7 блокирует циклин-зависимые киназы р21 и р26, что позволяет повреждённой клетке начать делиться. Таким образом, мы видим, что вирус папилломы человека в результате своей жизнедеятельности

повреждает противоопухолевую защиту клетки, значительно увеличивая риск развития злокачественных новообразований. Новая Глобальная стратегия ВОЗ по ускорению элиминации рака шейки матки предусматривает три ключевых компонента: вакцинацию, скрининг и лечение. Успешная реализация всех трех компонентов может к 2050 г. на 40 % уменьшить количество новых случаев заболевания и предотвратить 5 миллионов связанных с ним случаев смерти. Это событие является историческим, поскольку 194 страны в рамках принятой в этом году резолюции Всемирной ассамблеи здравоохранения впервые взяли на себя обязательство добиться элиминации онкологического заболевания. Взять уверенный курс на элиминацию к 2030 г. во всех странах поможет выполнение следующих задач:  полная вакцинация против вируса папилломы человека (ВПЧ) 90 % девочек к 15 годам;  высококачественный скрининг 70 % женщин в возрасте 35 лет и повторно в возрасте 45 лет;  обеспечение лечения 90 % женщин, у которых диагностировано заболевание шейки матки (лече-

«Когда-то элиминация любого онкологического заболевания казалась несбыточной мечтой, но сейчас у нас имеются экономически эффективные, научно обоснованные методы воплощения этой мечты в жизнь, — отметил Генеральный директор ВОЗ д-р Тедрос Адханом Гебрейесус. — Однако мы сможем элиминировать рак шейки матки как проблему общественного здравоохранения только в том случае, если возможности доступных нам методов будут подкрепляться неослабными усилиями по их массовому внедрению во всем мире». Рак шейки матки поддается профилактике. Он излечим при условии раннего обнаружения и надлежащего лечения. Вместе с тем, он является четвертым по распространенности онкологическим заболеванием среди женщин во всем мире. В отсутствие дополнительных мер по борьбе с раком шейки матки ежегодная численность новых случаев заболевания за период с 2018 по 2030 г., как ожидается, вырастет с 570 000 до 700 000, а ежегодное количество случаев смерти

Вместе с тем, выпуск стратегии приходится на непростое время. Пандемия COVID-19 создает препятствия для предотвращения смертности от онкологических заболеваний, в том числе перебои в проведении вакцинации, скрининга и лечения; закрытие границ, затрудняющее поставку предметов снабжения и перемещение квалифицированных биомедицинских технологов, занимающихся обслуживанием оборудования; новые ограничения, не позволяющие женщинам из сельских районов посещать специализированные учреждения для прохождения лечения; а также закрытие школ с приостановкой школьных программ вакцинации. Тем не менее, ВОЗ настоятельно призывает все страны по мере возможности обеспечивать дальнейшее проведение вакцинации, скрининга и лечения с соблюдением всех мер безопасности. «Борьба с раком шейки матки — это также борьба за права женщин; неоправданные страдания, вызываемые этим заболеванием, являются следствием тех проявлений неравенства, которые во всем мире затрагивают исключительно женщин, — считает д-р Принсес Нотемба Симелела. — Вместе мы сможем добиться исторической цели по построению будущего, свободного от рака шейки матки».

Новости

«Тяжелое бремя смертности от рака шейки матки является следствием многих десятилетий равнодушного отношения со стороны мирового сообщества здравоохранения. Но этот сценарий можно переписать, — уверена помощник Генерального директора ВОЗ д-р Принсес Нотемба (Ноно) Симелела. — Среди важных изменений — широкое распространение профилактических вакцин; появление недорогостоящих методов выявления и лечения предвестников рака шейки матки; разработка новаторских методов подготовки хирургов. Страны мира, руководствуясь единым глобальным обязательством по достижению Целей в области устойчивого развития и принципом «никто не должен быть оставлен без внимания», прокладывают новый путь к решению проблемы рака шейки матки».

•

B стратегии также подчеркивается, что выделение средств на проведение мероприятий, способствующих выполнению этих задач, может принести существенную выгоду экономике и обществу. Согласно оценкам, в период до 2050 г. и в последующие годы, благодаря расширению участия женщин в экономической деятельности, на каждый вложенный доллар в экономику вернется 3,20 долл. США. Этот показатель возрастает до 26,00 долл. США, если учитывать положительные последствия укрепления здоровья женщин для их семей, местных общин и общества в целом.

— с 311 000 до 400 000. В странах с низким и средним уровнем дохода заболеваемость им почти в два раза, а смертность в три раза превышает аналогичные показатели стран с высоким уровнем дохода.

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • В фарватере отрасли

ние 90 % женщин с предраковыми поражениями; ведение 90 % пациенток с инвазивным раком).

По материалам ВОЗ https://www.who.int/

ВОБЕНЗИМ

перший помічник жіночому здоров’ю

Уже багато років як в Україні, так і за кордоном в лікуванні* різних жіночих захворювань застосовують лікарський препарат Вобензим, виробництва Мукос Фарма, Німеччина. Він складається зі спеціально підібраної суміші високоактивних рослинних і тваринних ензимів (ферментів), які доповнюють і посилюють дію один одного і, таким чином, сприяють подоланню запального процесу, набряку, покращують кровообіг і мікроциркуляцію. Таблетки ВОБЕНЗИМУ застосовують як альтернативну терапію наявним методам лікування фіброзно-кістозної мастопатії, а також як допоміжну — у лікуванні хронічних та рецидивуючих гінекологічних запалень, таких як аднексит, вульвовагініт. Також ВОБЕНЗИМ застосовують у лікуванні* запалень сечовивідних шляхів, при циститі, цистопієліті. ВОБЕНЗИМ при одночасному застосуванні може збільшувати концентрацію антибактеріальних засобів у крові і у вогнищі запалення, підвищує ефективність їх використання.

ВОБЕНЗИМ — ЗАСІБ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ* БАГАТЬОХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЖІНОК * Застосування Вобензиму як допоміжної терапії.

ЖІНОЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ — це не та тема, яку хочеться обговорювати з подругами. Та закривати очі на них теж не можна! Лікарський засіб ВОБЕНЗИМ може допомогти при вирішенні гінекологічних проблем та відновити організм після хвороби.

ВОБЕНЗИМ,

ЖІНКА ВПЕВНЕНІША З НИМ!

Додаткову інформацію можна отримати за тел. (044) 498-90-12 (багатоканальний) у представництві німецької компанії «Мукос Фарма».

www.wobenzym.com.ua

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • В фарватере отрасли

•

Новости

Непереносимость глютена можно предупредить

Длительное исследование показало, что аккуратное введение глютена в питание ребенка с раннего возраста может снизить риск непереносимости этого белка в последующей жизни. Научная работа опубликована в журнале JAMA Pediatrics.

Целиакией называют аутоиммунную болезнь, при которой людям нельзя есть глютен: в этом случае антитела начинают атаковать их тонкий кишечник. Глютен – белок, который содержится в злаках (например, пшенице, овсе, ячмене). Исследование было начато около 10 лет назад. Оно представляло ряд экспериментов по раннему введению в рацион грудных детей различных продуктов (молока, сезама, рыбы, пшеницы и других), чтобы предотвратить развитие аллергии на них в дальнейшем. В нем участвовало более 1000 маленьких детей. Часть выводов исследования была опубликована раньше. Они демонстрировали, что раннее введение в пищу арахиса и яиц может снизить риск аллергий.

В эксперименте с пшеницей дети получали четыре грамма глютена в неделю, начиная с возраста четырех месяцев. Выбор этого возраста был связан с тем, что другие исследования показывали, что введение пшеницы в диету в более раннем возрасте или после семи месяцев может увеличить риск целиакии. Наблюдая за детьми в течение трех лет, ученые обнаружили, что в контрольной группе (516 человек) целиакия развилась у 1,4 % участников, а в экспериментальной группе (488 человек) эта болезнь не встречалась. Авторы исследования считают, что раннее введение глютена в диету может предупреждать целиакию. Однако Баптист Лоурент (Baptiste Laurent) из Лондонской школы гигиены и тропической медицины отметил, что для точных выводов необходимо провести более крупное исследование.

Анализ мочи поможет подобрать индивидуальную здоровую диету для каждого Ученые разработали анализ мочи, который может определить, подходит ли человеку диета, которой он следует. Разработку нового теста описывают два исследования, которые провела группа ученых из Имперского колледжа Лондона. Работы опубликованы в Nature Food. Пятиминутный тест в будущем может помочь подбирать индивидуальные диеты, уникально подходящие людям с различными особенностями обмена веществ. Сначала ученые собрали образцы мочи примерно у 2 тысяч человек. Они фокусировались на обнаружении в анализах 46 различных продуктов обмена веществ, которые связаны с разными проблемами, вызываемыми неподходящей диетой. Авторы тщательно оценили диету участников исследования. Исследуя суточный анализ мочи, они смогли сопоставить рацион людей с тем, какие метаболиты они выделяют. Ученые применили полученные данные для создания тест-системы, которую можно использовать в клинической практике. Они назвали ее «Диетическая метаботипная шкала» (Dietary Metabotype Score — DMS). В испытании изобретения приняли участие 19 добровольцев. ВОЗ выделяет четыре типа диеты — от очень здоровой до очень нездоровой. Добровольцы провели на каждой из них не менее трех дней. В то же время ученые систематически исследовали их мочу при помощи DMS-теста.

Высокие показатели по новой шкале демонстрировали, что участники в данный момент следуют здоровой диете. Однако в некоторых случаях тестсистема давала разный результат для людей, которые получали одинаковую пищу. Ученые считают, что в таких случаях требуются более специфические диетологические вмешательства, чтобы сделать рацион подходящим. По мнению ученых, новый метод — определение метаболического профиля мочи — дает врачам инструмент для объективной оценки разных диет. Тест показывает, как одна и та же пища влияет на разных людей. В будущем он должен помочь в подборе индивидуальных диет с учетом всех особенностей метаболизма. По материалам medportal.ru

Домашние животные помогают сохранять психическое здоровье на карантине

Флавоноиды — перспективные вещества со специфической антивирусной активностью

Ученые научились предсказывать приступ эпилепсии за сутки

Медицинские мифы: все про деменцию

Гепамарин — подарок от растений

Вездесущий пластик: как он влияет на здоровье?

Редактирование генома: новые возможности лечения фенилкетонурии

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • CONSILLIUM

•

Новости

Домашние животные помогают людям сохранить психическое здоровье на карантине

У владельцев домашних животных во время карантина психическое здоровье лучше, чем у людей, которые живут без домашних любимцев. Кроме того, они не так сильно ощущают одиночество. Оказалось, что все домашние животные способствуют поддержке психики человека примерно в одинаковой мере. Это показали британские ученые в исследовании, опубликованном в PLoS ONE. В новом исследовании приняли участие почти 6 тысяч человек из Великобритании. У 90 % из них было хотя бы одно домашнее животное. Оказалось, что уровни психологической поддержки, которую получают хозяева разных животных, сопоставимы между собой. В ходе рассчетов показатель по Шкале уровня комфорта от присутствия рядом животного (Comfort from Companion Animals Scale) сначала оказался более высоким у владельцев лошадей, кошек и собак. Но когда ученые учли другие факторы, эта разница исчезла: психотерапевтические эффекты от владения хомяком (или хамелеоном) и лошадью оказались сходными. Ученые предполагают, что эти данные поддерживают гипотезу социальной амортизации: само присутствие любого животного в социальной группе людей может быть важнее, чем то, к какому биологическому виду оно относится.

«В то же время очень важно следить за интересами своих домашних животных. Наша работа показала, что неспособность организовать нормальный уход за ними оказывает большое влияние как на животных, так и на хозяев», — сообщил соавтор исследования Дєниєл Миллс (Daniel Mills) из Университета Линкольна.

Занятия музыкой могут улучшать внимание и рабочую память у детей Даже если в детстве вы ненавидели свою музыкальную школу, но при этом не пропускали уроки, знайте: все было не зря. Обучение игре на музыкальных инструментах отлично влияют на мозговую активность, связанную со слухом и вниманием. Нейробиологи из Чили провели исследование, доказавшее, что обучение детей игре на музыкальном инструменте очень благотворно влияет на внимание и рабочую память. Как выяснилось, музыкально обученные дети обладают большей активацией в областях мозга, отвечающих за контроль внимания и кодирование сигналов в слуховой сенсорной системе, у них лучше развиты творческие способности и они быстрее учатся читать. В ходе исследования группа ученых под руководством нейробиолога и профессионального скрипача Леони Кауселя (Leonie Kausel) провела тесты на внимание и рабочую память 40 детей 10–13 лет. Двадцать юных участников эксперимента умеют играть на музыкальном инструменте, посвящая не менее двух часов в неделю занятиям с преподавателем в течение двух лет, а также регулярно выступают в оркестре или ансамбле. Контрольная группа, набранная из учащихся школ Сантьяго, не имеет музыкальной подго-

товки, кроме уроков музыки в рамках школьной программы. Каждому ребенку включали абстрактный визуальный ряд и короткую мелодию, а потом просили в течение четырех секунд сосредоточить внимание на одном или обоих стимулах. Спустя две секунды участников просили вспомнить сразу оба стимула. В это время их мозговую активность наблюдали с помощью магнитно-резонансной томографии. Результаты показали, что у детей из «музыкальной» и контрольной групп была одинаковая скорость реакции. Однако музыкально подготовленные дети значительно лучше справлялись с задачей на запоминание. В своей работе авторы подчеркивают, что занятия музыкой очевидно улучшают когнитивные функции у детей. В перспективе ученые намерены выявить причинно-следственную связь между занятиями музыкой и улучшением мозговой активности. По материалам medportal.ru

Анастасия Яремчук,

начальник медицинской службы, ТУ ССО в Донецкой области, ассистент кафедры ДНМУ

Флавоноиды — перспективные вещества со специфической антивирусной активностью

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

CONSILLIUM

•

Inter Collegas

Актуальность проблемы вирусных заболеваний в Украине

Вирусные заболевания являются самой распространенной группой инфекционных заболеваний как среди детей, так и взрослых. Ежегодно в Украине болеют от 10 до 14 млн человек, что составляет 25–30 % первичной заболеваемости и приводит к ухудшению здоровья, качества жизни, а также к существенному экономическому ущербу. Человек, перенесший ОРВИ или грипп, может быть уязвим к бактериальным инфекциям, аллергическим и другим заболеваниям, которые могут приводить к формированию хронической бронхолегочной и ЛОР-патологии. Наиболее высокая заболеваемость ОРВИ в целом характерна для холодного времени года. Подъем ее начинается с октября, пик приходится на февраль, а спад происходит к апрелю, тем не менее, для каждого возбудителя характерны свои особенности. Так, максимальная заболеваемость гриппом приходится на январь-февраль, причем как подъем заболеваемости (обычно в течение 2 нед.), так и ее спад (общая длительность эпидемии составляет 4–8 нед.) происходят очень резко. Особенно часто болеют дети, посещающие дошкольные учреждения [1, 2]. По данным Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) гриппом инфицируется от 5 до 15 % мирового населения в год, что ведет к 3–5 миллионам тяжелых случаев заболевания, в том числе и 500 тыс. смертей. Дети первого года жизни госпитализируются в 12 раз чаще, чем 5-летние; в этой же группе отмечается и наиболее высокая летальность [1].

ВАЖНО

Респираторные инфекции вызываются множеством вирусов из семейств парамиксовирусов, пикорнавирусов, коронавирусов, аденовирусов и парвовирусов. Симптомы ОРВИ обусловлены размножением вирусов в организме и могут включать в себя:  недомогание;  озноб;  лихорадку;  насморк;  чихание;  заложенность носа;  заложенность пазух;  боль в горле;  охриплость;  кашель;  головную боль;  боль в мышцах;  боль в ухе или ушах;  покраснения глаз (при конъюнктивите);  фебрильные судороги у детей. Традиционно лечение ОРВИ основывается на борьбе с симптомами, в частности, снижение повышенной температуры тела, а также облегчение кашля и насморка — являются основными направлениями терапии. Однако мы должны понимать, что простая борьба с симптомами не устраняет причину за-

Характер взаимоотношений иммунитета и инфекции определяет развитие очень многих заболеваний. В полной мере сила и «разумность» инфекции проявляется на примере динамического противостояния вирусной инфекции и иммунитета. Для размножения вирусам необходимо проникнуть в клетки организма и начать использовать их аппарат размножения. На начальной стадии взаимодействия специфические поверхностные белки ви-

Биофлавоноиды и их комплексное действие В качестве перспективных веществ со специфической антивирусной активностью сегодня активно рассматриваются флавоноиды — вещества, которые широко распространены в царстве растений. Они встречаются во фруктах, овощах, семенах, коре, корнях, стеблях, цветках растения и обладают целым спектром полезных свойств [4]. Главной особенностью флавоноидов является их широкий спектр действия:  принимают участие в жизнедеятельности клетки;  обладают противовоспалительным потенциалом;

ЭТО ВАЖНО! ФЛАВОВИР® оказывает противовирусное действие. Установлено, что препарат блокирует репродукцию вирусов гриппа (А, В). Механизм противогриппозного действия состоит в ингибиции нейраминидазы и ингибиции копирования новых вирусных частиц.

Inter Collegas • CONSILLIUM • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua

Какие механизмы защиты существуют

ВАЖНО!

Некоторые вирусы могут «спрятаться» внутри клетки. Происходит это с целью уклонения от иммунной системы организма хозяина. Такое состояние носит название латентной или персистирующей вирусной инфекции.

•

ВАЖНО!

Все возбудители ОРВИ отличаются высокой контагиозностью, передаются воздушно-капельным путем и поражают дыхательные пути. Таким образом, чтобы помочь организму справиться с болезнью, необходимо подавить размножение (или копирование) вируса!

руса связываются со специфическими рецепторами клетки. Это обеспечивает прикрепление или адсорбцию вирусной частицы на поверхности клетки. В результате последующего взаимодействия в клеточной мембране образуется дефект, через который генетический материал вируса попадает внутрь клетки, где и происходит размножение вируса. Для этого вирус использует механизм клеточной репликации и начинает процесс копирования, давая начало миллионам новых вирусов. В результате сборки огромного множества вирусных копий клетка оказывается изнуренной, больше вирусу она не нужна. Клетка погибает и вновь образованным вирусам приходится искать новую «жертву».

Журнал «Современная фармация»

болевания: до тех пор, пока вирус присутствует в организме, будут и симптомы. Таким образом, терапия должна быть направлена не только на борьбу с проявлениями респираторной инфекции, но и на устранение ее причины. Представители группы респираторных вирусов являются основной причиной значительной части внебольничных пневмоний, обострений астмы и хронической обструктивной болезни лёгких, бронхиолита у детей, а грипп, в свою очередь, выступает в роли ведущей причины сезонных всплесков заболеваемости и смертности. Тяжелые случаи заболевания обычно развиваются у детей, пожилых, людей с хроническими заболеваниями и нарушениями в работе иммунной системы. При этом механизмы перехода легкой формы инфекции в тяжелую часто остаются недостаточно изученными.

Inter Collegas • CONSILLIUM • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

 обеспечивают защиту клеточных структур (антиоксидантное действие);  подавляют репликацию и жизнедеятельность патогенных микроорганизмов (РНК и ДНК-вирусов, бактерий);  регулируют гормональный баланс и способствуют антистрессовой защите;  выполняют детоксикационную функцию, связывают соли тяжелых металлов (кадмий, свинец).

ЭТО ВАЖНО!

Флавоноиды играют важную роль в качестве факторов защиты от болезнетворных микроорганизмов. Они обладают широким спектром биологических свойств, таких как противовоспалительное, антиоксидантное и противовирусное действие, и действуют в отношении большинства возбудителей респираторных инфекций. ФЛАВОВИР® — препарат с прямым противовирусным действием Учитывая обозначенные свойства флавоноидов, особого внимания в контексте лечения респираторных инфекций заслуживает препарат ФЛАВОВИР® производства компании «Экофарм». Основой данного препарата являются натуральные флавоноиды кверцетин, апигенин, лютеолин, трицин, рамназин [7, 8]. Таким образом, ФЛАВОВИР® выгодно отличается отсутствием в его составе красителей, ароматизаторов, сахара и вкусовых добавок. В свою очередь, основным фармакологическим свойством препарата ФЛАВОВИР® является прямое противовирусное действие, а вспомогательными — иммуномодулирующий, антиоксидантный и детоксикационный эффект. Механизм прямого противовирусного действия ФЛАВОВИРА® объясняется ингибированием вирусных специфических ферментов синтеза РНК и ДНК и, как следствие, подавлением размножения вирусов. Прямое противогриппозное действие препарата проявляется блокированием нейраминидазы вируса гриппа, в связи с чем затрудняется процесс проникновения вируса к клеткам слизистой оболочки дыхательных путей и распространения новых вирионов [8].

Кроме того, к дополнительным благоприятным эффектам ФЛАВОВИРА® относят:  защиту слизистых оболочек верхних дыхательных путей и нормализацию показателей местного иммунитета (лактоферрин, sIgA и лизоцим);  усиление антиоксидантного статуса клеток путем ингибирования свободнорадикальных процессов, что препятствует накоплению продуктов перекисного окисления липидов;  уменьшение интоксикации;  ускорение восстановления организма после перенесенной инфекции и его адаптация к неблагоприятным факторам, окружающим условиям [6, 8]. Дозы ФЛАВОВИРА® зависят от характера заболевания и возраста пациента, а длительность применения обусловлена видом проводимой терапии. ВОЗРАСТ

ДОЗЫ

КРАТНОСТЬ

0-1 год

0,5 мл

2 раза в сутки

1-2 года

1 мл

2 раза в сутки

2-4 года

3 мл

2 раза в сутки

4-6 лет

4 мл

2 раза в сутки

6-9 лет

5 мл

2 раза в сутки

9-12 лет

6 мл

2 раза в сутки

+ 12 лет

9 мл

2 раза в сутки

Выводы

Препарат ФЛАВОВИР® на растительной основе, оказывает прямое противовирусное действие на вирусы ОРВИ и гриппа, препятствует размножению их и последующему распространению.

Таким образом, на основании перечисленных свойств можно сделать вывод о том, что ФЛАВОВИР® действует непосредственно на причину респираторных инфекций и может применяться во всех возрастных группах.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ 1. Грипп и другие респираторные вирусные инфекции / под ред. О.И. Киселева, И.Г. Мариничева, А.А. Сомининой. — СПб, 2003. 2. Дриневский В.П., Осидак Л.В., Цыбалова Л.М. Острые респираторные инфекции у детей и подростков // Практическое руководство под редакцией О.И. Киселева. — СПб, 2003. 3. Железникова Г.Ф., Иванова В.В., Монахова Н.Е. Варианты иммунопатогенеза острых инфекций у детей. СПб, 2007. — 254 с. 4. Ершов Ф.И. Грипп и другие ОРВИ // Антивирусные препараты. Справочник. — М., 2006. — С.226–247. 5. Панасюк О.Л. Етіопатогенетична терапія герпес-вірусної інфекції із застосуванням протефлазиду та ультрафіолетового опромінювання крові: Автореф. дис. канд. мед. наук. 14.01.13 «інфекційні хвороби» / О.Л. Панасюк. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського. — К. — 180 с. 6. Інструкція для медичного застосування препарату Імунофлазід®. Затверджено наказом МОЗ України. Реєстраційне посвідчення № UA/5510/01/01 від 21.10.11 № 685. Зміни внесено. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 06.10.2014 № 705. 7. Бекетова Г.В., Хайтович Н.В., Гриневич А.И. Иммунофлазид в педиатрии: системный анализ эффективности и безопасности применения // Педиатрия. Восточная Европа. — 2014. — № 3 (07).

ПРОТИВІРУСНИЙ ЗАСІБ Для лікування і профілактики ГРВІ та грипу

й и н е л в о он � Прискорює

� Пригнічує віруси ГРВІ та грипу

одужання

2,3

� Зменшує інтоксикацію

� Зручне застосування 2,3

лише двічі на добу

1. Рыбалко С.Л. Изучение механизмов действия биологически активных веществ лечебной субстанции Протефлазида, 2010 г. 2. Знаменская Т.К., Воробьева О.В. Современные аспекты профилактики и лечения гриппа и ОРВИ у детей // Современная педиатрия 6(86)/2017. 3. Токарчук Н.І. Використання Імунофлазіду для профілактики та лікування грипу і ГРВІ у дітей під час сезонного підвищення захворюваності / Н.І. Токарчук, Л.С. Старинець // Современная педиатрия 1/2012.

Інструкція для медичного застосування лікарського засобу, сиропу ФЛАВОВІР® (витяг) (Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA5510/01/01 (наказ МОЗ від 15.09.2016 року №973 зі змінами), дійсне до 15.09.2021 року) Склад: 1 мл сиропу містить: 0,02 мл рідкого екстракту Протефлазід, отриманого із суміші трав (1:1) Щучки дернистої (Herba Deschampsia caespitosa L.) та Війника наземного (Herba Calamagrostis epigeios L.) (розчинник екстракції – етанол 96%), що еквівалентно не менше 0,0035 мг флавоноїдів у перерахунку на рутин; допоміжні речовини: пропіленгліколь, етанол 96%, сорбіт (Е 420), метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), натрію сульфіт (Е 221), вода очищена. Код АТХ J05A X. Код АТХ L03A X. Спосіб застосування та дози. Сироп слід дозувати за допомогою дозуючої ємності та приймати перорально за 20-30 хвилин до їди. Дози та тривалість лікування залежать від характеру захворювання та віку пацієнта. Для лікування грипу та ГРВІ (при неускладненому перебігу захворювання) сироп застосовувати протягом 5 днів. Для профілактики грипу та ГРВІ сироп застосовувати протягом від 1 до 4 тижнів в дозі, яка складає половину лікувальної дози. У разі виникнення бактеріальних ускладнень грипу та інших ГРВІ з метою нормалізації показників імунної системи сироп можна застосовувати протягом 4 тижнів і довше. Діти. Флавовір® застосовувати дітям від народження. Показання. Етіотропне лікування та профілактика ГРВІ; етіотропне лікування та профілактика грипу, у тому числі спричиненому вірусами пандемічних штамів. Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення. Аутоімунні захворювання. Побічні реакції. Алергічні реакції: в осіб із підвищеною чутливістю можуть мати місце реакції гіперчутливості. Можуть виникати алергічні реакції, включаючи висипання, свербіж, кропив’янку, гіперемію шкіри. З боку травної системи: спостерігаються випадки шлунково-кишкових розладів – біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея (при наявності даних симптомів необхідно приймати сироп через 1,5-2 години після їди). У пацієнтів з хронічним гастродуоденітом можливе загострення гастродуоденіту, виникнення гастроезофагеального рефлюксу (рефлюкс-езофагіту). Загальні розлади: можливе транзиторне підвищення температури тіла до 38 °С на 3-10-й день терапії препаратом, головний біль. У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій необхідно звертатися за консультацією до лікаря.

ення Від народж

Інформація про лікарський засіб для використання виключно у професійній діяльності працівниками медичної та фармацевтичної галузей, розміщення у спеціалізованих виданнях, а також розповсюдження на спеціалізованих семінарах, конференціях, симпозіумах, круглих столах та інших заходах з медичної тематики. Відпускається без рецепта. Р.С. № UA/5510/01/01 (наказ МОЗ від 15.09.2016 року №973 зі змінами), дійсне до 15.09.2021 року.

ТОВ «Науково-виробнича компанія «Eкофарм» 04210, Україна, м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 19, корпус 1 Тел/факс: (044) 594-05-96 office@ecopharm.ua www.ecopharm.ua

Заявник (виробник). ТОВ «НВК «Екофарм». Адреса виробничих потужностей. Україна, 30070, Хмельницька обл., с. Улашанівка, вул. Шевченка, 116.

flavovir.com.ua

Новости • CONSILLIUM • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Ученые научились предсказывать приступ эпилепсии за сутки Научная статья об этой разработке опубликована в Lancet Neurology. В настоящее время точность метода составляет 66 %, однако ученые надеются довести ее до существенно более высоких показателей. Эпилептический приступ: тяжесть непредсказуемости При эпилепсии судорожные приступы происходят спонтанно. Один эпилептический припадок длится несколько минут, в подавляющем числе случаев он не опасен для жизни. Однако из-за непредсказуемости он может вызвать тяжелые травмы, требующие лечение или чреватые инвалидностью. Ощущение неопределенности, которое связано со спонтанностью приступов, негативно влияет на психологическое состояние и независимость эпилептиков.

«Стоит помнить, что в настоящее время у пациентов совершенно нет информации об их будущем — например, они не знают, что с ними случится завтра — и мы надеемся, что наша работа снизит уровень неопределенности для многих людей», — объясняет автор нового исследования Викрам Рао (Vikram Rao) из Калифорнийского университета в СанФранциско. До настоящего времени успехи в прогнозировании эпилептических приступов были сравнительно скромными. В 2013 году постоянный мониторинг электроэнцефалограммы позволил прогнозировать эпилептические приступы за несколько минут до их начала. Однако это исследование было небольшим, а технология, которая была использована в нем, больше недоступна.

Новое исследование В новом исследовании ученые использовали данные, полученные при помощи устройства производства компании NeuroPace. Электроды этого прибора имплантируют под кости черепа, что позволяет записывать электроэнцефалограмму (ЭЭГ) непрерывно в течение многих лет. Это устройство было одобрено FDA в 2013 году, однако в

исследованиях его начали использовать на несколько лет раньше. В первой стадии исследования ученые анализировали данные длительной ЭЭГ, которую записывали у 18 пациентов с эпилепсией в течение почти 10 лет. Они тщательно проанализировали изменения на ЭЭГ, которые отмечались у участников исследования за несколько дней до приступа. На основании этих данных авторы исследования разработали алгоритм, который позволяет предсказывать приступы эпилепсии. Разработанный алгоритм ученые проверили на данных еще 157 пациентов, которые участвовали в длительном исследовании мозговых имплантатов для записи ЭЭГ. Он позволял предсказать приступ за три дня у 40 %, и за один день — у 66 % эпилептиков. Система, которая разработана авторами исследования, еще не готова для использования на практике. Во время работы появился ряд вопросов, которые потребовали дополнительной работы над алгоритмом. Кроме того, текущее приспособление для хронической записи электроэнцефалограммы требует хирургической имплантации, что ограничивает его применение. Ученые надеются, что в будущем электроды можно будет располагать более поверхностно, например, под кожей скальпа.

«Я не думаю, что когда-либо смогу сказать пациенту, что у него или нее будет приступ точно в 3:17 завтра. Это все равно, что предсказывать, когда ударит молния», — говорит Рао. Однако он думает, что новые данные позволяют надеяться на увеличение точности предсказания в будущем. Ученые считают, что точность в 90 % была бы огромным достижением. Получив такой прогноз, человек мог бы особенно тщательно избегать триггеры приступов (например, алкоголь) и рискованных видов активности (например, не водить машину). По материалам medportal.ru

МЕДИЧНІ МІФИ:

Деменція неминуча з настанням похилого віку

Це твердження не відповідає дійсності. Деменція не є невід’ємною частиною старіння. Згідно з повідомленням, яке опублікувала Асоціація Альцгеймера (Alzheimer’s Association), у США хвороба Альцгеймера, яка є найпоширенішою формою деменції, вражає 3 % людей у віці 65–74 років. Як результат збільшення ризику з віком, діагноз «деменція» мають 17 % людей у віці 75–84 років та 32 % людей у віці 85 років і старше.

Деменція вражає лише людей похилого віку

Вік є фактором ризику розвитку деменції, але у рідкісних випадках деменція може вразити і молодих людей. Свого часу вчені підрахували, що у віковій категорії 30–64 роки рання деменція розвивається у 38–260 осіб на кожні 100 000. Це є еквівалентом показника захворюваності 0,038–0,26 %. У віковій категорії 55–64 років це показник зростає майже до 420 осіб на 100 000 або 0,4 %.

Деменція та хвороба Альцгеймера — це одне і те ж

Це не зовсім вірно. Хвороба Альцгеймера — це тип деменції, на який припадає 60–80 % усіх випадків деменції. Інші типи деменції включають лобно-скроневу (фронтотемпоральну) деменцію (ФТД), судинну деменцію, змішану деменцію та деменцію з тільцями Леві (ДТЛ). Хвороба Альцгеймера пов’язана з накопиченням так званих бляшок і клубків у мозку. Ці структури проникають в клітини мозку, врешті-решт вбиваючи їх. З іншого боку, при судинній деменції загибель клітин головного мозку відбувається через брак кисню, що, наприклад, може бути наслідком інсульту.

У члена моєї сім’ї є деменція, тож вона також буде і в мене

Поширений міф полягає в тому, що деменція має суто генетичну природу. Іншими словами, якщо у члена сім’ї людини є діагноз «деменція», у неї гарантовано розвинеться деменція в подальшому житті. Це не вірно. Хоча в патогенезі деяких форм деменції дійсно існує генетичний компонент, більшість випадків не мають міцного зв’язку з варіантами генів хворого. Оскільки більшість випадків деменції є хворобою Альцгеймера, це означає, що зазвичай деменція не є спадковим захворюванням. ФТД, яка зустрічається ще рідше, має міцніший генетичний зв’язок, але навіть якщо у батьків чи бабусь і дідусів розвивається таке захворювання, це не означає, що воно гарантовано виникне у дітей чи онуків. Сьогодні ФТД вражає приблизно 15–22 особи на кожні 100 000 людей. З цих осіб 10–15 % мають сильний сімейний анамнез.

Використання алюмінієвих сковорідок викликає хворобу Альцгеймера

У 1960-х роках вчені вводили кроликам алюміній у високих дозах. Вони виявили, що у тварин розвинулися неврологічні ураження, подібні до тих, що утворюються в мозку людей із хворобою Альцгеймера. Проте, як пояснює Товариство Альцгеймера: «Алюміній у їжі та напоях знаходиться у формі, яка засвоюється в організмі дуже важко. Отже, кількість елемента, що поступає в організм, становить менше 1 % від його кількості, присутньої в їжі та напоях. Більша частина алюмінію, що потрапляє в організм, виводиться нирками».

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • CONSILLIUM

•

Новости

ВСЕ ПРО ДЕМЕНЦІЮ

Деменція означає кінець осмисленого життя

На щастя, це не так. Багато людей з діагнозом «деменція» ведуть активне, змістовне життя. Деякі люди побоюються, що якщо лікар діагностує у них деменцію, вони більше не зможуть виходити на прогулянку самостійно і їм доведеться негайно припинити користування своїм транспортним засобом. За матеріалами health-ua.org

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ГЕПАМАРИН

подаруно� ві� росли� Розторопша плямиста (Silybum marianum) — рослина сiмейства айстрових, висотою 60–150 см з пурпурно-фiолетовими квiтами. «Silybum» в перекладi з грецької мови означає пензлик, а видова назва «marianum» дана рослинi на честь Дiви Марiї — це пов’язано з легендою про те, що бiлi плями на зеленому листi розторопшi — розлите молоко Божої матерi. Цiлюща дiя розторопшi при захворюваннях печiнки та жовчного мiхура вперше була описана грецьким вченим, засновником ботанiки, Теофрастом ще в IV столiттi до нашої ери. Дiоскорид (I столiття нашої ери) в трактатi «Про лiкарськi речовини» описував лiкувальнi властивостi розторопшi при жовтяницi та меланхолiї. Розторопшу застосовували для лiкування при отруєннях, укусах змiй, застої жовчi, гепатоме-

Ірина Кучма, кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної імунології та мікробіології ХМАПО

галiї та асцитi Плiнiй Старший, Гален, Парацельс, Р. Бекон. В наш час розторопша плямиста в силу безлiчi корисних властивостей i вiдсутностi токсичностi є однiєю з найбiльш дослiджуваних рослин [1]. Бiологiчно активними речовинами розторопшi плямистої є флавонолiгнани, флавоноїди, полiфеноли i жирнi кислоти, якi мають збiрну назву силiмарин. СИЛIМАРИН визначається у всiх частинах рослини, проте в плодах його концентрацiя найвища. Основнi компоненти силiмарину — силiбiн (на його частку припадає 60–70 %), силiкристин (20 %), силiдiанiн (10 %) i iзосiлiбiн (5 %) [2].

ВАЖЛИВО! При виборі препаратів розторопші варто звернути увагу на те, що далеко не всі вони є стандартизованими, а тому не можуть гарантувати всіх тих ефектів, про які ми поговоримо надалі. Таким чином, перевагу необхідно надавати виключно засобам, до складу яких входять стандартизовані екстракти розторопші, що містять 70–80 % СИЛІМАРИНУ та володіють найбільшою біологічною активністю.

Для всіє ї род ини з 12 рок ів

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2020 / декабрь •

Найбiльш вражаючий антитоксичний ефект силiмарин демонструє при отруєннях грибами роду Amanita — мухоморами та блiдою поганкою (мiстять два надзвичайно потужних гепатотоксини — аманiтин i фалоїдин, якi iнгiбують активнiсть РНК-полiмерази в гепатоцитах та призводять до загибелi клiтин через 12–24 години). Летальнiсть при вживаннi цих грибiв становить близько 30 %. Згiдно з даними, представленими в монографiї ВООЗ, в результатi численних дослiджень випадкiв отруєння грибами роду Amanita з токсичним ураженням печiнки введення силiбiну внутрiшньовенно в дозах 20 мг/кг маси тiла на добу сприяло рiзкому зниженню смертностi i не супроводжувалося побiчними ефектами [3]. По даним F. Enjalbert, який представив результати ретроспективного аналiзу iсторiй хвороб 2108 пацiєнтiв, госпiталiзованих протягом 20-рiчного перiоду в Пiвнiчнiй Америцi i Європi з отруєнням аманiтотоксинами, застосування силiбiну було одним з найбiльш ефективних терапевтичних заходiв. Антитоксична активнiсть силiмарину реалізується за рахунок його здатності перешкоджати проникненню в гепатоцити токсинiв шляхом блокування їх мiсць зв’язування, пригнiчення метаболiчної активацiї токсинiв i дiї транспортних протеїнiв в мембранi. Силiмарин проявляє антитоксичну дiю в вiдношеннi багатьох шкiдливих для печiнки речовин: лiкiв, ароматичних вуглецiв, алкоголю. У дослiдженнi G. Palasciano за участю 60 пацiєнтiв з порушеною функцiєю печiнки, якi довготривало приймали психотропнi препарати (амiтриптилiн, фенотiазини чи бутирофенони), для вiдновлення функцiї гепатоцитiв використовували силiмарин в дозi 800 мг/добу протягом 3–6 мiсяцiв. Було вiдзначено нормалiзацiю рiвнiв АсАТ, АлАТ i малонового дiальдегiду (МДА — кiнцевого продукту перекисного окислення ненасичених

modern-pharmacy.com.ua

Рекомендовано Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ) Показання для застосування силімарину підтверджені даними численних клінічних досліджень та узагальнені в монографії ВООЗ по обраним лікарським рослинам [3]. Силімарин має антиоксидантний, мембраностабілізуючий, антитоксичний, гепатопротекторний, протизапальний, антиалергічний та антифібротичний механізм лікувальної дії [2, 3].

•

протеїну i ДНК в уражених тканинах. У пацiєнтiв з гострим вiрусним гепатитом B i С, якi отримували щодня 420 мг силiмарину на протязi 1 мiсяця, встановлено бiльш швидке вирiшення симптомiв, обумовлених затримкою жовчi (темна сеча, жовтяниця, пожовтiння склер), нормалiзацiя рiвней бiлiрубiну i АСТ [3–5].

Журнал «Современная фармация»

Антиоксидантна активнiсть силiмарину вважається однiєю з основних, що сприяє реалiзацiї iнших властивостей цiєї сполуки. Пiдвищення концентрацiї в органiзмi вiльних радикалiв i продуктiв перекисного окислення лiпiдiв при запаленнi, променевiй хворобi, впливi канцерогенних факторiв, токсинiв може призвести до цiлого ряду пошкоджень та негативних ефектiв. До дiї вiльних радикалiв найбiльш чутливi лiпiди клiтинних мембран i нуклеїновi кислоти. Рiст вмiсту продуктiв переокислення ненасичених жирних кислот фосфолiпiдiв мембран призводить до змiни структури, пiдвищення проникностi мембран та порушення активностi мембранно-пов’язаних ферментiв. З надмiрним переокисленням пов’язують загибель клiтин, мутацiйнi змiни в молекулах ДНК, процеси старiння. Накопичення перекисiв затримує подiл клiтин, зменшує швидкiсть процесiв загоєння тканин. Силiмарин дiє як потужний антиоксидант — вступає в реакцiї з вiльними радикалами та пригнiчує процеси лiпопероксидацiї, в результатi чого значно знижується вмiст спиртiв, кетонiв та альдегiдiв в сироватцi кровi [4]. Цитопротекторна та мембраностабiлiзуюча активнiсть силiмарину. Силiмарин послаблює дiю цАМФ-залежної фосфодiестерази (ферменту, який каталiзує гiдролiз цАМФ). Вiдомо, що цАМФ стабiлiзує лiзосомальнi мембрани i пiдвищення концентрацiї цього нуклеотиду пiд дiєю силiмарину сприяє стабiлiзацiї структури клiтинних мембран. Поряд з цим, силiмарин може безпосередньо iнкорпоруватися в мембрану, попереджаючи виникнення порушень в лiпiдних фракцiях, вiдповiдальних за пiдтримку нормальної плинностi мембрани [5]. Цiкавим є i те, що силiмарин чинить цитопротекторну дію не лише по вiдношенню до клiтин печiнки, але й серця. Доклiнiчнi дослiдження продемонстрували, що силiмарин ефективно захищає кардiомiоцити вiд окисного стресу, викликаного дiєю доксорубiцину — потужного цитостатичного препарату [16]. Гепатопротекторний ефект силiмарину. Здатнiсть силiмарину захищати клiтини печiнки вiд рiзних несприятливих впливiв (дiї токсинiв, радiацiї, наслiдкiв iшемiї, вiрусного пошкодження) — доказаний у великiй кiлькостi експериментальних i клiнiчних дослiджень. В його основi лежать антиоксидантнi ефекти, пiдвищення вмiсту глутатiону, який здiйснює детоксикацiю гiдроперекисiв, блокування захоплення токсинiв гепатоцитами, пригнiчення вироблення лейкотрiєнiв з полiненасичених жирних кислот в печiнцi, стимуляцiя синтезу протеїну в гепатоцитах. У пацiєнтiв з алкогольною хворобою печiнки i хронiчним гепатитом В i С при застосуваннi силiмарину також вiдзначали достовiрне пiдвищення в сироватцi кровi каротиноїдiв, якi є потужними антиоксидантами. Стимуляцiя регенерацiйних процесiв в печiнцi пов’язана зi здатнiстю силiмарину посилювати синтез рибосом,

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

НОВЕ МЕДИЧНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ГЕПАМАРИН може бути рекомендований в якості цитопротектора при наркоз-індукованих порушеннях функції нейронів та гепатоцитів, анестезіологічних ускладнень під час та після загальної анестезії пропофолом, кетаміном, тіопенталом натрію (когнітивно-мнестичних змін, підвищення рівня трансаміназ, кортизолу, глюкози). Зокрема, у результаті експериментального доклінічного дослідження цитопротекторної дії Гепамарину було доведено, що лікувально-профілактичне застосування засобу у рекомендованій середньодобовій дозі (135 мг силімарину або 3 таблетки Гепамарину на добу) протягом трьох діб до хірургічного втручання із застосуванням засобів загальної анестезії чинить цитопротекторну дію. Отримані дані свідчать про зменшення постнаркозного неврологічного дефіциту та відновлення стану ЦНС (рухової активності та вегетативних реакцій), а також рівнів АлАТ, АсАТ і глюкози у крові до фізіологічного рівня [15].

жирних кислот) [7]. Вживання силiмарину (перорально по 140 мг 3 рази на добу протягом 30 днiв) у пацiєнтiв, що пiддавалися довготривалому професiйному отруєнню парами толуолу та ксилолу, полiпшує функцiю печiнки, нормалiзує рiвнi бiлiрубiну, печiнкових трансамiназ i кiлькiсть тромбоцитiв [8]. Гепатопротекторна дiя силiмарину у комплекснiй терапiї пацiєнтiв з алкогольним гепатитом i цирозом представлена в численних рандомiзованих клiнiчних випробуваннях. Як правило, пацiєнти отримували силiмарин в дозi 280–420 мг/добу на протязi 3–6 мiсяцiв. Спостерiгалася нормалiзацiя рiвня бiлiрубiну, АсАТ, АлАТ, зниження концентрацiї i гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) i N -термiнального пропептида колагену III типу (маркера активного фiброгенезу), полiпшення гiстологiчної картини печiнки. Сприятлива дiя силiмарину на обмiн речовин проявляється зниженням рiвню глюкози кровi та зменшенням резістентності тканин до iнсулiну. Цi ефекти реалiзуються за рахунок його антиоксидантного та протизапального ефектiв, зменшення накопичення жиру, а також активацiї експресiї гена iнсулiну β-клiтинами пiдшлункової залози. В рамках рандомiзованого, подвiйного слiпого, плацебо-контрольованого дослiдження за участю 51 пацiєнта з цукровим дiабетом II типу в дослiджуванiй групi в результатi лiкування силiмарином в дозi 600 мг/добу протягом 6 мiс. спостерiгалося зниження рiвнiв HbA1c (на 1 %) та глюкози в кровi натще (на 1,3 ммоль/л) [9].

В лабораторних дослiдженнях, проведених на рiзних моделях токсичного ураження печiнки, встановлено, що введення силiмарину в значнiй мiрi зменшує ураження печiнки, iндуковане чотирихлористим вуглецем (CCl4), парацетамолом, амітриптиліном, еритромiцином, галактозамiном, бутiлпероксiдом, етанолом, D-галактозамiном, фторотаном, полiциклiчними ароматичними вуглеводами, токсичними металами (церiєм, празеодимом, лантаном i талiєм) [7–9].

Протизапальна i антиалергiчна активнiсть силiмарину Силiмарин володiє iнгiбiторним ефектом щодо вивiльнення гiстамiну з базофiлiв, гальмує мiграцiю нейтрофiлiв та активнiсть клiтин Купфера, пригнiчує активнiсть лейкотрiєнiв, лiпоксигенази i простагландинсинтетази в макрофагах печiнки. Ряд iмуномодулюючих ефектiв силiмарину був продемонстрований в клiнiчних дослiдженнях у пацiєнтiв з хронiчною алкогольною хворобою печiнки з супутнiми iмунологiчними порушеннями — посилення лектин-iндукованої пролiферативної активностi лiмфоцитiв, нормалiзацiя вмiсту CD3-клiтин (початково знижених) i CD8-клiтин (початково пiдвищених). Силiмарин в низьких дозах пригнiчує функцiю Т-лiмфоцитiв, що беруть участь в аутоiмунних реакцiях [10]. Таким чином, можна зробити висновок про ефективнiсть iмуномодулюючої дiї силiмарину не тiльки при iзольова-

Антиiшемiчнi ефекти силiмарину Експериментально встановлена здатнiсть силiмарину знижувати ступiнь iшемiчного ураження печiнки. Силiмарин пiдсилює синтез рибосомальної РНК за допомогою активацiї ДНК залежної РНК-полiмерази I — зв’язується з регуляторною субодиницею ферменту в мiсцi зв’язування естрогенiв, дiючи як стероїдний ефектор. Посилення синтезу рибосомальної РНК в печiнцi стимулює утворення зрiлих рибосом, а отже — бiосинтез протеїну i процеси регенерацiї в печiнцi при iшемiї [2, 5, 8].

ГЕПАМАРИН сприяє нормалізації функціонування печінки та жовчного міхура та може бути рекомендований при захворюваннях жовчного міхура (дискинезіях по гіпо- та гіпермоторному типу, холециститах), гострих та хронічних гепатитах (вірусних, алкогольних, токсичних, аутоімунних), при отруєннях грибами роду Amanita (мухомори та бліда поганка), при вживанні гепатотоксичних ліків (антибіотиків — тетрациклінів та аміноглікозидів, транквілізаторів, антидепресантів, нестероїдних протизапальних, знеболюючих та анестетиків), при гемохроматозі, хворобі Вільсона -Коновалова та природженому фіброзі печінки, при аутоімунних захворюваннях печінки. ЗДОРОВА ПЕЧІНКА

ЖИРОВА ХВОРОБА ПЕЧІНКИ

ФІБРОЗ ПЕЧІНКИ

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2020 / декабрь •

При прийомi препарату у високих дозах можливий послаблюючий ефект внаслiдок посилення секрецiї i видiлення жовчi. У 2 дослiдженнях, в яких безпека i ефективнiсть силiмарину були оцiненi у понад 3500 пацiєнтiв з рiзною патологiєю печiнки, які використовували препарат у дозi 560 мг/добу протягом 8 тижнiв — легкi побiчнi ефекти з боку ШКТ вiдзначенi у 1 % пацiєнтiв. Представленi данi про високу безпеку i добру переносимiсть силiмарину набувають ще бiльшу значимiсть з урахуванням значних обсягiв споживання препарату — його приймають до 30–40 % пацiєнтiв з хворобами печiнки [2, 3, 5]. В останнi роки iнтерес до силiмарину зростає завдяки виявленню нових властивостей сполуки i перспективних областей терапевтичного застосування: це взаємодiя з рецепторами стероїдних гормонiв, модуляцiя транспортерiв лiкарських засобiв, регуляцiя апоптозу i процесу запалення, нейропротекторна i нейротропна активнiсть, гiпохолестеринемiчна, протиракова, протидiабетична i кардiопротекторна дiя [11–13]. В даний час активно проводяться клiнiчнi випробування силiмарину у пацiєнтiв з онкологiчною патологiєю (в якостi протипухлинного засобу i ад’ювантної терапiї), ВIЛ-iнфекцiєю, цукровим дiабетом,

modern-pharmacy.com.ua

Наслiдком фiброзу печiнки є ремоделювання архiтектонiки з розвитком портальної гiпертензiї та печiнкової недостатностi. При пошкодженнях тканини печiнки (алкоголь, вiрусна iнфекцiя, аутоiмунний гепатит, лiкарськi ураження, жирова хвороба печiнки, холестаз) починається типовий процес репаративної регенерацiї — вiдбувається активацiя зiрчастих клiтин i їх трансформацiя в мiофiбробласти, пролiферацiя, мiграцiя в зони пошкодження i збiльшення продукцiї фiбрилярних компонентiв екстрацелюлярного матриксу. Центральною подiєю фiброгенезу вважають трансформацiю зiрчастих клiтин печiнки в мiофiбробласти, якi вiдповiдають за вiдкладення колагенових волокон в печiнцi. Силiмарин пригнiчує NF-κB i протеїнкiнази, залученi в процеси сигнальної трансдукцiї i таким чином гальмує пролiферацiю зiрчастих клiтин печiнки i трансформацiю їх в мiофiбробласти та знижує накопичення колагену. Таким чином силiмарин сповiльнює та навiть пiддає зворотньому розвитку фiброз печiнки [2, 3, 5, 8].

В експериментальних доклiнiчних та численних клiнiчних дослiдженнях продемонстровано вiдсутнiсть токсичностi силiмарину навiть при застосуваннi в високих дозах (1500 мг/добу). Нульова токсичнiсть i добра переносимiсть силiмарину вiдзначається у всiх публiкацiях — i в окремих клiнiчних дослiдженнях, i в оглядових роботах, i в систематичних оглядах [14].

•

Антифiбротичнi ефекти силiмарину

Безпека i переносимiсть

Журнал «Современная фармация»

них ураженнях, а навiть серед пацiєнтiв з супутньою патологiєю.

ЦИРОЗ

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2020 / декабрь •

ГЕПАМАРИН — препарат фiрми Biodeal Pharmaceuticals Ltd, що виготовляється за мiжнародними стандартами ВООЗ (WHO), GMP и ISO. Гепамарин мiстить 56,25 мг екстракту розторопшi плямистої, що дорiвнює 45 мг (80 %) стандартизованого силiмарину. Гепамарин виробляється з сировини фармакопейного класу WHO. Гепамарин має антиоксидантний, мембраностабiлiзуючий, антитоксичний, цитопротекторний, гепатопротекторний, протизапальний, антиалергiчний та антифiбротичний механiзм лiкувальної дiї. Гепамарин володiє доведеною ефективнiстю при цiлiй низцi станiв, зокрема, при пошкодженнях печiнки та жовчного мiхура, при гострих та хронiчних вiрусних гепатитах А, В, С, D та Е, стеатогепатитi. Крiм того, ГЕПАМАРИН може застосовуватися в комплекснiй терапiї цирозiв рiзного походження (вiрусному, алкогольному, токсичному, бiлiарному, аутоiмунному), гемохроматозi, при токсичних уражен-

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

гiперхолестеринемiєю, бронхiальною астмою [11, 14]. Продемонстровано дiю силiмарину, як безпечного галактогену — речовини, що збiльшує видiлення молока молочними залозами у годуючих матерiв [15]. У 2018 р. був виявлений iмунодепресивний ефект силiмарину: сповiльнення пролiферацiї T-лiмфоцитiв i зменшення експресiї прозапальних цитокiнiв. За рахунок цього знижувалася активнiсть iмунної реакцiї органiзму на здоровi тканини при аутоiмунних захворюваннях [14].

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.

Список лiтератури:

нях печiнки (отруйними грибами, лiками, етанолом, D-галактозамiном, полiциклiчними ароматичними вуглеводами, пестецидами, фторотаном, залiзом, рiдкоземельними металами (церiєм, празеодимом, лантаном), тяжкими металами (талiєм), при алергiчному та аутоiмунному гепатитi (в тому числi iндукованому лiками), хворобi Вiльсона-Коновалова та природженому фiброзi печiнки. Також ГЕПАМАРИН рекомендовано вживати при лiкуваннi гепатотоксичними препаратами (в тому числi тетрациклiнами, амiноглiкозидами, нестероїдними протизапальними, знеболюючими та психотропними засобами) для того, щоб нiвелювати шкiдливий вплив лiкувальних засобiв на печiнку та жовчний мiхур. ГЕПАМАРИН запобiгає розвитку фiброзу печiнки при гепатитах та гепатозах рiзного походження, оскiльки вiдомо, що фiброз — оборотний процес, якщо вдається видалити або контролювати етiологiчний фактор. ГЕПАМАРИН застосовується у дiтей старше 12 рокiв та дорослих по 1 таблетцi (45 мг) пiд час їжi 3 рази на добу, запиваючи водою, не менше 1 мiсяця (або за схемою, що рекомендує лiкар). ГЕПАМАРИН добре переноситься, має високий профiль безпеки, може застосовуватися довготривало. ГЕПАМАРИН захищає печiнку вiд ушкоджень рiзної етiологiї — токсичних, вiрусних, онкологiчних, радiацiйних, аутоiмунних, iшемiчних та може бути рекомендований широкому колу пацiєнтiв.

Silybin, a major bioactive component of silybum marianum /L. Gaernt.,Bijak M. //Chemistry, bioavailability and metabolism molecules. — 2017. — Nov №11. — P.19-42. doi: 10.3390/molecules2211194. Силимарин: эффекты и механизмы действия, клиническая эффективность и безопасность. Часть I. / Юрьев К.Л. // Укр. мед. часопис. — 2010. — № 2 (76). — С. 71–75. http://www.umj.com.ua/article/3028. WHO monographs on selected medicinal plants. Fructus Silybi Mariae. World Health Organization, Geneva. — 2002. — Volume 2. — Р. 300–316. http://apps.who.int/medicinedocs/en/d/Js4927e/29.html. Silymarin, the antioxidant component and Silybum marianum extracts prevent liver damage. / Shaker E, Mahmoud H. // Food Chem. Toxicology. — 2010. — № 3(48). — Р. 803-806. doi: 10.1016/j.fct. Silymarin and its role in chronic diseases /Amteshwar S. Jaggi // Advances in experimental medicine and biology. — 2016. — Т. 929. — С. 25–44. — ISSN 0065-2598. — doi:10.1007/978-3-319-41342-6. Treatment of amatoxin poisoning: 20-year retrospective analysis / Enjalbert F., Rapior S., Nouguier-Soulé J., Guillon S//Clinical toxicology. — 2002. — 40(6): Р.715–757. Protective effects of silymarin derivative on ethanol-induced oxidative stress in liver. Das S., Vasudevan D. Biochem. Biophys. 2006 Oct;43(5):P.306-311. Pradhan S.C., Girish C. / Hepatoprotective herbal drug, silymarin from experimental pharmacology to clinical medicine// Indian J. Medical resultat — 2006.- 124(5): P.491–504 (http://www.icmr.nic.in/ijmr/2006/november/1103.pdf). Silybum marianum and its main constituent, silymarin, as a potential therapeutic plant in metabolic syndrome: A review. / Tajmohammadi A., Razavi B. Phytother Res. 2018 Oct;32(10):1933-1949. doi: 10.1002/ptr.6153. S. Anaraki, M. Gharagozloo. Silymarin impacts on immune system as an immunomodulator: One key for many locks // International Immunopharmacology. — 2017-09-01. — Vol. 50. — P. 194–201. — ISSN 1567-5769. — doi:10.1016/j.intimp.2017.06.030. K. Mastron, Kodappully S. Siveen, Gautam Sethi, Anupam Bishayee. Silymarin and hepatocellular carcinoma: a systematic, comprehensive, and critical review // Anti-Cancer Drugs. — 2015-6. — Т. 26, вып. 5. — С. 475–486. — ISSN 1473-5741. — doi:10.1097/ CAD. Ferenci P., Scherzer T.M., Kerschner H. et al. (2008) Silibinin is a potent antiviral agent in patients with chronic hepatitis C not responding to pegylated interferon/ribavirin therapy. Gastroenterology, 135(5): P.1561–1567. Mudit V., Ram P. Silymarin inhibits ultraviolet radiation-induced immune suppression through DNA repair-dependent activation of dendritic cells and stimulation of effector T cells // Biochemical Pharmacology. — 2013-04-15. — Т. 85, вып. 8. — С. 1066– 1076. — ISSN 1873-2968. — doi:10.1016/j.bcp.2013.01.026. The Natural Agonist of Estrogen Receptor β Silibinin Plays an Immunosuppressive Role Representing a Potential Therapeutic Tool in Rheumatoid Arthritis // Frontiers in Immunology. — 2018. — Т. 9. — С. 1903. — ISSN 1664-3224. — doi:10.3389/fi mmu.2018.01903. Iнформацiйний лист про нововведення в системi охорони здоров’я / Цитопротекцiя наркоз-iндукованих порушень гепамарином // Н. Цубанова, Н. Кононенко, Е . Чернявскi. — 2019. — 6 с. Cecen E., Dost T., Karul A., Ergur B., Birinsiogly M. Protective effects of silymarin against doxorubicin-induced toxicity. Asian Pacific J. Cancer Prevent. 2011. vol. 12. P. 2797-2704.

ВЕЗДЕСУЩИЙ ПЛАСТИК: как он влияет на здоровье?

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • CONSILLIUM

•

Новости

ГОРМОНОПОДОБНЫЕ ВЕЩЕСТВА По мнению ученых, наибольшую опасность для здоровья представляют те вещества, выделяемые пластиком, которые обладают гормоноподобным действием. Химическое строение этих соединений позволяет им включаться в различные физиологические процессы организма человека: влиять на обмен веществ, сон, фертильность (способность заводить детей). Вещества, которые могут действовать как гормоны, можно обнаружить во многих видах пластика, с которыми мы сталкиваемся каждый день. К ним относятся полифторалкильные химические вещества, фталаты, бисфенол А, диоксины, токсичные металлы (свинец, кадмий). Некоторые из этих веществ добавляются в пластмассы, чтобы улучшить их качество и продлить срок работы. Другие появляются в пластике уже после его выбрасывания, когда он превращается в микропластик.

ПОСТОЯННОЕ НЕЗАМЕТНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ «Воздействие веществ с гормоноподобным действием не является единственной проблемой сегодня, но они представляют серьезную угрозу будущим поколениям. Когда эти вещества действуют на беременных женщин, они способны влиять на здоровье их детей и даже внуков», — сообщила в прессрелизе Паулиина Дамдимоупоулу (Pauliina Damdimopoulou) из Каролинского института в Швеции, соавтор документа. Она добавила, что наиболее серьезные доказательства вреда этих веществ получены в исследованиях на животных. В них, например, было показано, что они могут вызывать изменения в ДНК, которые передаются через поколения. Ученые подчеркивают, что в мире практически не осталось уголка, где можно скрыться от действия пластика — сегодня он есть практически везде. Это одна из причин, по которой действие веществ, влияющих

на эндокринное регулирование, очень сложно оценить в реальной жизни: нельзя выделить контрольную группу людей, на которую они совсем не действуют. Джоди Флаус (Jodi Flaws) из Иллинойсского университета, ведущий автор отчета, считает, что вредное влияние этих соединений можно сравнивать с действием других токсинов окружающей среды, например, сигаретного дыма. Но от дыма проще скрываться.

СТАРЫЕ МЕРЫ НЕ ПОМОГЛИ, НУЖНЫ НОВЫЕ Авторы отчета считают, что борьба с воздействием веществ, которые влияют на эндокринное регулирование, должна быть глобальной и включать в себя все страны и компании, производящие пластик. При этом, по мнению ученых, недавние попытки сделать пластик «с человеческим лицом» практически не принесли результатов. Так, вещества, которыми попытались заменить бисфенолы, оказались примерно настолько же токсичными. В то же время биоразлагаемый пластик обычно содержит опасные добавления. В свою очередь, производство «обычного» пластика растет. Ученые пишут, что они понимают, что пластик нужен людям, и будет нужен еще долго. Но чтобы снизить риск от его воздействия в будущем, нужно интенсивно работать сейчас. Среди рекомендаций экспертов: строгий контроль использования гормоноподобных веществ в пластике, включая запреты, кампании по разработке безопасных альтернатив современному пластику, улучшение технологии переработки пластика. По материалам medportal.ru

Редактирование генома: новые возможности лечения фенилкетонурии

Команда исследователей из Массачусетского технологического института уже преуспела в этом, по крайней мере, на модели мышей — клетки их печени могли вырабатывать нормально функционирующие ферменты Pah. Усиленная определенными ферментами система CRISPR / Cas9 работает в нужном месте с нужными молекулами. Она связывается с локусом на гене, который необходимо скорректировать, и открывает обе нити ДНК на месте. Далее фермент меняет последовательности соответствующих нуклеотидов (C-G в T-A), и это исправляет ошибку, препятствующую функциональности фермента Pah.

Инъекции антител для лечения обсессивно-компульсивного расстройства Открытие, которое совершили английские исследователи, может значительно изменить жизнь сотен миллионов жителей планеты, страдающих обсессивно-компульсивным расстройством. Лондонские ученые предлагают лечить ОКР воздействием на иммунную систему. Обсессивно-компульсивное расстройство (ОКР) является психическим заболеванием, по этой причине основными методами его лечения являются психотерапия, а также медикаментозная терапия с помощью антидепрессантов и атипичных антипсихотиков. А исследователи из двух английских университетов — Лондонского университета королевы Марии и университета Роухемптон — обнаружили, что у пациентов с ОКР наблюдается гиперэкспрессия гена, отвечающего за выработку белка, который называется Imood. Такой белок в больших количествах накапливается в лимфоцитах. На первом этапе исследования ученые вводили мышам с животной моделью ОКР антитела, которые блокировали выработку белка Imood, после чего состояние животных быстро (в течение нескольких дней) приходило в норму. В ходе следующего этапа ученые исследовали лимфоциты из образцов крови, полученных от 23 больных, страдавших ОКР, и 20 здоровых добровольцев.

Исследователи обнаружили, что у участников с ОКР уровень экспрессии гена, отвечающего за выработку белка Imood, был в 6 раз выше по сравнению с здоровыми испытуемыми. Английские ученые запатентовали свое открытие и уже начали сотрудничество с одной европейской биофармацевтической компанией по созданию препарата, блокирующего белок Imood. Авторы открытия уверены, что их метод лечения ОКР является более эффективным по сравнению с традиционными методами, применяемыми психиатрами.

•

На сегодняшний день не существует патогенетической терапии этого расстройства. Улучшение системы CRISPR / Cas9 позволяет надеяться на исправление мутантных генов в клетках печени и исцеления от этой болезни.

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • CONSILLIUM

Усовершенствованная методика CRISPR / Cas9 открывает новые возможности лечения наследственных заболеваний, например, фенилкетонурии. Причиной этого метаболического нарушения является мутация в гене, которая влияет на активность фермента фенилаланингидроксилазы (Pah), который синтезируется клетками печени и метаболизирует фенилаланин. Фенилкетонурия называется «аутосомно-рецессивным» наследственным заболеванием: ребенок болеет, если он наследует один мутантный ген от матери и один от отца. В Швейцарии все новорожденные дети проходят скрининг на это генетическое заболевание, чтобы вовремя обеспечить тех, кто нуждается, специальной диетой — ведь по мере того, как аминокислота фенилаланин накапливалась в организме, непоправимо страдает умственное и моторное развитие ребенка. Без надлежащего режима такие дети могут страдать от умственной неполноценности.

Новости

Как сообщает издание Nature Medicine, ученым из США уже удалось избавить от этого генетического заболевания мышей.

По материалам health-ua.org

Вобэнзим — эффективная помощь в укреплении и сохранении иммунитета Новый метод борьбы с устойчивыми к антибиотикам бактериями Расовые различия в медицине: интересные факты

В мире медицинских гаджетов

Нозофобия: когда страх заболеть хуже самой болезни

Что стоит знать о профессиональном психофизиологическом отборе

Экспертное мнение

Марина Остапець,

кандидат медичних наук, асистент кафедри патологічної фізіології Національного фармацевтичного університету

Арсенал знаний

•

ВОБЕНЗИМ —

Одним із таких препаратів є ВОБЕНЗИМ виробництва фірми «MUCOS Pharma» — комбінація ензимів рослинного та тваринного походження (трипсин, хімотрипсин, бромелаїн, папаїн та ін.), що обумовлює системний ефект, оскільки передбачає системний вплив на різні ланки патологічного процесу, на відміну від ферментних препаратів замісної терапії (панкреатину, панзинорму, фесталу та ін.), які призначають при секреторній недостатності шлунку, кишечника та підшлункової залози [4]. В міжнародній медичній практиці системна ензимотерапія (СЕТ) як самостійний напрям терапії багатьох захворювань користується успіхом вже понад 50 років. За даними численних досліджень [1–3, 5–11] пероральне застосування ВОБЕНЗИМУ сприяє норма-

лізації реологічних властивостей крові, оптимізації протікання запального процесу, імунологічного статусу, регуляції активності цитокінів, ліпопротеїнового спектру крові тощо.

• Журнал «Современная фармация»

Ензими (ферменти) — це біологічні каталізатори білкової природи, які вибірково і направлено прискорюють всі метаболічні процеси в організмі. Для практичної охорони здоров’я особливий інтерес представляє використання очищених препаратів ензимів, коферментів та їх інгібіторів як терапевтичних засобів. Серед ензимів найбільше значення мають гідролітичні, особливо білок-розщеплюючі протеолітичні ензими, які відіграють ключову роль в найважливіших біологічних процесах — обміні білків, захисних реакціях організму (згортання крові, фібриноліз), імунологічних реакціях, регуляції судинного тонусу, диференціації та метаболізмі сполучної тканини тощо [2].

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

ефективна допомога в зміцненні та збереженні імунітету

НА ЗАМІТКУ!!! 1 кишковорозчинна таблетка ВОБЕНЗИМУ містить:  панкреатин — 300 прот. од. (100 мг);  папаїн — 90 FІР-Од. (18 мг);  бромелаїн — 225 FІР-Од. (45 мг);  триацилгліцеролліпаза– 34 FІР-Од. (10 мг);  амілаза — 50 FІР-Од. (10 мг);  трипсин — 360 FІР-Од. (12 мг);  хімотрипсин — 300 FІР-Од. (0,75 мг);  рутозид — 50 мг.

Экспертное мнение • Арсенал знаний • 2020 / декабрь •

Механізми імуномодулюючої дії ВОБЕНЗИМУ

Однією із особливостей ВОБЕНЗИМУ є його імуномодулююча дія, яка обумовлена комбінацією ензимів тваринного і рослинного походження. Встановлено, що протеїнази тваринного походження (трипсин, хімотрипсин) зв’язуються переважно з двома інгібіторами плазми крові — α1-інгібітором протеїназ (α1ІП) і α2-макроглобуліном (α2М) — принципово різним шляхом. Перший повністю інактивує каталітичну функцію протеїназ підшлункової залози, а другий лише обмежує їх здатність розщеплювати більшість високомолекулярних субстратів. Швидкість протікання реакції трипсину з α2М в 6 раз вища за α2ІП, що дозволяє більшій частині ензимів, які надходять з кишечника, зв’язуватися з α2М. Слід підкреслити, що цистеїнові протеїнази (папаїн, бромелаїн), що входять до складу ВОБЕНЗИМУ, на відміну від протеїназ підшлункової залози, зв’язуються в основному з α2М [2, 11].

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

Детальний аналіз показав, що в основі більшості захворювань, при яких рекомендують застосовувати ВОБЕНЗИМ, лежать загальні механізми типових патологічних процесів: запалення, аутоімунні захворювання, порушення гемостазу та ін. Протизапальний, імуномодулюючий, фібринолітичний, ліполітичний, протинабряковий, аналгезуючий ефекти ВОБЕНЗИМУ дають можливість використовувати даний препарат в програмах лікування багатьох запальних захворювань, включаючи гострі, хронічні та рецидивуючі процеси [4].

ЦЕ ВАЖЛИВО!!! α2М — високомолекулярний глікопротеїн плазми (сироватки) крові, який бере участь в регуляції активності 4 класів протеїназ. У зв’язаному з α2М стані ензим швидко транспортується в різні органи та тканини (активна форма α2М циркулює в кровоносному руслі хвилини, а вільний α2М — добу).

Активована протеїназою форма α2М грає найважливішу роль в реалізації системної дії ензимних препаратів. Їх терапевтичні ефекти можуть здійснюватися двома шляхами — прямим і непрямим. Пряма дія ензиму, зв’язаного з α2М, реалізується за допомогою розщеплення низькомолекулярних пептидів з кініноподібною дією (брадикінін, лейкокініни), а також інтерлейкінів — найважливіших регуляторів за-

палення. Інактивація цих пептидів, вірогідно, є одним з механізмів протинабряковоїі протизапальної дії ВОБЕНЗИМУ [2, 11]. Терапевтичний ефект ВОБЕНЗИМУ може здійснюватися і опосередковано — за рахунок специфічної взаємодії активної форми α2М з клітинами мішеней, що мають на своїй поверхні рецептори. На сьогодні відомо 2 таких рецептора. Перший — рецептор ендоцитозного типу, що експресується на макрофагах, гепатоцитах, клітинах гладеньких м’язів, фібробластах і одночасно є рецептором зв’язування ліпопротеїдів низької щільності. При порушенні цього рецептора модулюється зв’язування і катаболізм ЛПНЩ в макрофагах, пригнічується проліферація фібробластів, індукованих фактором росту. Комплекс α2М-протеїназа надходить в лізосоми шляхом ендоцитозу, де розщеплюється і, можливо, при цьому вивільняються протеїнази, що сприяє збільшенню протеолітичного потенціалу клітини. Другий рецептор, сигнальний, що зв’язується з протеїном G, знаходиться на моноцитах [2]. Активна форма α2М бере участь в імунологічних реакціях: регуляції росту, тканинної диференціації, зокрема, модуляції активності цитокінів — низькомолекулярних білків, що продукуються різними тканинами і клітинами. α2М взаємодіє з такими цитокінами, як трансформуючий фактор росту (TGF-α), фактором росту нервів (NGF-α), тромбоцитарним фактором росту (PDGF), судинним ендотеліальним фактором росту (VEGF), інтерлейкіном, фактором росту пухлин і ін. Активна форма α2М, взаємодіючи з рецепторами на поверхні клітин, регулює як швидкість синтезу, так і рівень рецепторів до певних факторів росту, сприяючи видаленню або збереженню цитокінів в патологічному вогнищі [2]. Комплекс протеїназа-α2М впливає на поліфункціональний цитокін — трансформуючий фактор росту, надлишковий синтез якого може призводити до розвитку фіброзу в нирках, легенях, печінці. Застосування ВОБЕНЗИМУ зменшує гіперпродукцію цього цитокіну макрофагами та іншими клітинами [2]. Отже, представлені дані свідчать про те, що в основі терапевтичної дії ВОБЕНЗИМУ лежить складний каскад біохімічних реакцій, в яких ключову роль відіграє взаємодія α2М з протеїназами, з утворенням активної форми α2М, яка регулює протеолітичні системи організму та модулює ряд імунологічних, алергічних та запальних реакцій.

Застосування ВОБЕНЗИМУ в терапії захворювань респіраторної системи За даними ВООЗ, грип посідає перше місце серед всіх причин смертності від вірусних інфекцій. Показники смертності в світі складають 0,01–1 %. При цьому діти до 3 років хворіють на грип та ГРВІ від 4 до 12 разів на рік, дошкільнята — до 6 разів, школярі — тричі, дорослі — двічі на рік.

Антибіотикорезистентність та протеолітичні ензими Бактеріальні інфекції стають все більш серйозною проблемою в сучасному світі. Більшість мікроорганізмів перестають бути чутливими до застосовуваних антибіотиків, і тому лікування інфекцій, викликаних цими мікроорганізмами, є складним. Одним із способів відповіді на проблему є посилення ефекту антибіотиків шляхом застосування протеолітичних ензимів. Крім дуже важливої проблеми антибіотикорезистентності, необхідно також враховувати негативні токсичні ефекти деяких антибіотиків на людину. Дані причини спрямовані на пошук нових способів лікування бактеріальних інфекцій шляхом досягнення більш високих концентрацій антибіотиків у тканини-мішені або збільшення проникнення антибіотиків в бактеріальні клітини без підвищення їх дозування.

Экспертное мнение • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua •

Одним із доцільних вирішень даних завдань є використання препаратів, що містять протеолітичні ензими, які могли б потенціювати існуючий антибіотичний ефект [1]. Цей фармакологічний механізм — так званий ефект транспортного засобу протеолітичного ензиму — був продемонстрований як в експериментах на тваринах, так і в дослідженнях із залученням здорових добровольців. У цих дослідженнях найбільш часто застосовувалися протеази тваринного (трипсин і хімотрипсин) або рослинного походження (бромелаїн і папаїн) протеаз. Дана активність пояснюється зміною тканинної проникності до дії антибіотиків при застосуванні протеолітичних ензимів. Подальші дослідження вказують на підвищення терапевтичного ефекту антибіотиків в поєднанні з окремими протеазами чи з комбінованими ензимними препаратами в терапії різних захворювань. В огляді наукових праць Ремезов А.П. та Кноринг Г.Ю. (2003) показали, що ВОБЕНЗИМ, потенціюючи дію антибіотиків, знижує їх токсичність і зменшує побічні ефекти (розвиток дисбактеріозу). Отже, СЕТ є важливим компонентом бустер-терапії («терапії посилення») і сервіс-терапії («терапії забезпечення»), що сприяє покращенню результатів лікування [6]. Також Ремезов А.П. та Кноринг Г.Ю. показали, що включення препарату ВОБЕНЗИМ потенціює дію антибіотиків, що сприяє підвищенню ефективності лікування, зменшенню частоти розвитку рецидивів і покращенню переносимості антибактеріальної терапії, що дозволяє рекомендувати його застосування в лікувальній практиці [6]. В свою чергу, Тец В.В. з співавт. було відмічено, що ензими папаїн, бромелаїн та іх комбінація у вигляді Вобензиму в невеликих концентраціях можуть не тільки пригнічувати утворення біоплівок мікробних колоній, але й підсилювати дію на них різних антибіотиків [7].

Журнал «Современная фармация»

Лікування пневмонії в епідемічний сезон захворюваності грипом. Важливою особливістю протікання пандемічного варіанту грипу є виражене пошкодження нижніх відділів дихальних шляхів, здатність до швидкого прогресування дихальної недостатності внаслідок гострого респіраторного синдрому та пневмонії. В дослідженнях Киняйкіна М. Ф. та ін. (2011) встановлено, що застосування в комплексній терапії тяжкої форми пневмонії ВОБЕНЗИМУ дозою 5 таблеток 3–4 рази на добу протягом 1 місяця на контрольних оглядах призводило до відновлення прозорості легеневих долей на рентгенограмі. Ці зміни розцінювалися як формування легеневого фіброзу в результаті гострого респіраторного синдрому і в кожному випадку призначення глюкокортикостероїдів та ензимних препаратів (зокрема, ВОБЕНЗИМУ) відзначалося позитивним ефектом [8]. Лікування обструктивного бронхіту. За даними Ситникова Є. П. та ін. (2004) ензими сприяють розрідженню харкотиння та полегшують його виведення. Встановлено синергічний ефект, який дозволяє зменшити курсові дози базових лікарських засобів (антибактеріальних, гормональних, муколітичних та ін.), а також захистити організм від небажаної побічної дії [3]. Згідно дослідженням Lehmann P. V. (1996), застосування ВОБЕНЗИМУ, який впливає на Т-клітинну ланку імунної відповіді, рекомендовано в терапії синуситу. Окрім цього, встановлено, що призначення ВОБЕНЗИМУ дозволяє уникнути рецидивів як синуситу, так і обструктивного бронхіту [11].

Арсенал знаний

•

Зважаючи на сезонність захворювання, на сьогодні особливої актуальності набувають питання раціональної терапії саме ГРВІ та грипу з урахуванням застосування в комплексній терапії ВОБЕНЗИМУ [8].

Экспертное мнение • Арсенал знаний • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Системна ензимотерапія в лікуванні бактеріального вульвовагініту На сьогодні досить актуальним є застосування ВОБЕНЗИМУ в гінекологічній практиці, зокрема, при лікуванні бактеріальних вульвовагінітів та у випадку рецидивування інфекційного процесу. Домінуючим елементом патогенезу кандидозної інфекції є інфільтрація тканин піхви поліморфноядерними нейтрофілами, дегрануляція яких впливає на клінічне протікання хвороби. Поява поліморфноядерних нейтрофілів відмічається після контакту епітеліальних клітин піхви з Candida. Показано, що бромелаїн — один із активних компонентів ВОБЕНЗИМУ — в значній мірі інгібує міграцію нейтрофілів у вогнище запалення. СЕТ впливає також на клініко-патогенетичні прояви рецидивуючого вульвовагініту, наприклад, кандидозного, за рахунок стимуляції продукції цитокінів, зокрема, цитокіну TGF-β (трансформуючий фактор росту-β), який, зв’язуючись з поліморфноядерними нейтрофілами, може спровокувати рецидив вульвовагініту. Локалізуючись в підвищеній концентрації в регіональних лімфатичних вузлах та тканинах піхви у пацієнток з рецидивуючим вульвовагінітом, TGF-β за допомогою хемотаксису стимулює дегрануляцію поліморфноядерних нейтрофілів. Комплекс протеолітичних ензимів, що входять до складу ВОБЕНЗИМУ, разом з α2-макроглобуліном здатний зв’язувати більшість цитокінів, включаючи TGF-β, після чого зв’язані комплекси видаляються макрофагами, а отже, і концентрація TGF-β знижується. Цей процес є одним із ключових механізмів ефективності ВОБЕНЗИМУ в терапії рецидивуючого вульвовагініту.

В дослідженнях Унзеітіг В. та ін. (2014) продемонстровано позитивний вплив ВОБЕНЗИМУ на протікання рецидивуючого кандидозного вульвовагініту. Це ефект пов’язаний із дією на імунну систему, а також, вірогідно, зі змінами властивостей грибків, що викликають запалення. Не виключена дія на мікробіоценоз піхви та шлунково-кишковий тракт, які відносяться до можливих джерел повторної інфекції [10]. В дослідженнях Пестрикової Т. Ю. та співавт. (2015) щодо удосконалення методів терапії бактеріального вагінозу та вагінального кандидозу у вагітних встановлено, що ВОБЕНЗИМ у комплексі з Тержинаном є найбільш ефективним методом лікування коморбідної бідної форми вагінального кандидозу і бактеріального вагінозу в 2-у та 3-у триместрах вагітності. У вагінальному секреті вагітних, що отримували комплексне лікування ВОБЕНЗИМОМ та Тержинаном, відмічалася позитивна тенденція до підвищення концентрації імуноглобулінів класу А (в тому числі і секреторного), Ig G та зниження рівня IgM, що підтверджує імуномодулюючий ефект СЕТ [9]. Використання в терапії ВОБЕНЗИМУ для лікування вагітних з дисбіотичними порушеннями вагінальної екосистеми дозволить досягти зниження таких ускладнень гестаційного періоду, як рецидив кандидозного вагініту та бактеріального вагінозу, загострення хронічного і гестаційного пієлонефриту, загрози переривання вагітності, допологового вилиття навколоплідних вод, а також буде сприяти зниженню захворювання ГРВІ, частоти загострення хронічного тонзиліту і значно знизить частоту виникнення інфекційних ускладнень післяпологового періоду [10]. ВОБЕНЗИМ можна рекомендувати при таких станах:  посттравматичні набряки (наприклад, набряки при переломах, дисторзіях, вивихах, контузіях);  лімфедеми різної етіології;  фіброзно-кістозна мастопатія [4]. Як допоміжну терапію, ВОБЕНЗИМ можна застосовувати при ревматичних захворюваннях (ревматоїдному артриті, ревматизмі м’яких тканин, остеоартриті); деяких післяопераційних станах в хірургії (артроскопічні операції, стоматологічна хірургія, ЛОР); хронічних та рецидивуючих запаленнях в ділянці носа, вух і горла, верхніх і нижніх дихальних шляхів (наприклад, синусит, бронхіт, бронхопневмонія); хронічних та рецидивуючих запаленнях в ділянці травного тракту (наприклад, панкреатит,



 

Особливості застосування ВОБЕНЗИМУ для дітей Проведені клінічні дослідження протягом останнього десятиріччя довели високу терапевтичну ефективність та переносимість препаратів СЕТ не лише у дорослих, але і серед дітей. В дослідженнях Ситнікова Є. П. (2004), в якому під наглядом знаходилося 56 дітей віком від 3 до 10 років, що страждали на обструктивний бронхіт, до складу комплексної терапії входив препарат ВОБЕНЗИМ. Встановлено, що у цих дітей раніше зменшилася задишка та кількість хрипів в легенях, рідше відмічалися напади задухи чи кашлю із ускладненням дихання. Явища інтоксикації зникали вже на 3-у добу лікування [3]. Препарат добре переносився паціентами та не викликав побічних ефектів. Також відмічено, що в початковому періоді одужання ВОБЕНЗИМ сприяв нормалізації співвідношення адреналін/норадреналін, тобто препарат проявляв антимедіаторну дію за рахунок нормалізації гормонально-медіаторного гомеостазу, що обумовлює позитивний вплив на вміст глюкокортикостероїдів та протікання обструктивно-

ВОБЕНЗИМ допоможе ефективно зміцнити та зберегти Вашу імунну систему! Література: 1. Бактериальная устойчивость к антибиотикам и протеолитические ферменты / Т. Клобасова, А. Бимова, Т. Нойбаурова и др. // Медицинская трибуна. — 2012. — № 8. 2. Системная энзимотерапии. Теоретические основы, опыт клинического применения / Под редакцией К.Н. Веремеенко, В.Н. Коваленко. К.: МОРИОН, 2000. — Монография. — 320 с. 3. Возможности системной энзимотерапии при лечении обструктивного бронхита у детей / Е.П. Ситникова, В.Н. Федоров, И.Г. Ситников, Г.Ю. Кнорринг // Вопросы современной педиатрии. — 2004. — № 5 (3). — С. 109–111. 4. Інструкція до застосування ВОБЕНЗИМУ — http://www.drlz. com.ua/ 5. Лечение рецидивирующих воспалительных заболеваний дыхательных путей у детей методом системной энзимотерапии (ретроспективное мультицентровое исследование) / Е. Адамкова, Ю. Балцар, Е. Бартовичова и др. // Вопросы современной педиатрии. — 2005. — № 2 (4). — С. 3–8. 6. Ремезов А.П., Кнорринг Г.Ю. Cистемная энзимотерапия как способ потенцирования антибактериальных средств // Антибиотики и химиотерапия. — 2003; 48: 3: 30–33. 7. Тец В.В., Кнорринг Г.Ю. Влияние экзогенных протеолитических ферментов на бактерии // Антибиотики и химиотерапия. — 2004; 49: 12: 3–7. 8. Опыт лечения пневмоний в эпидемический сезон заболевания гриппом А/Н1N1 в Приморском крае / М.Ф. Киняйкин, Ю.В. Кулаков, Г.А. Смирнов и др. // Практическая медицина. — 2011. — № 3 (51). — С. 78–80. 9. Пестрикова Т. Ю., Молодцова Л. Ю., Стернин Ю. И. Эффективность терапии с использованием протеолитических энзимов в лечении бактериального вагиноза и вагинального кандидоза у беременных // Акушерство. Гинекология. Эндокринология. — 2015. — № 1 (86). 10. Системная энзимотерапия в лечении рецидивирующего кандидозного вульвовагинита / В. Унзеитиг, В. Дворак, О. Главачкова и др. // Журнал международной медицины. — 2015. — № 5 (10). — С. 24–28. 11. Lehmann P. V. Immunomodulation by proteolytic enzymes. Nephrology. Dialysis. Transplantation. 1996. Vol. 11 (6). P. 953–955.

Экспертное мнение • Арсенал знаний • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua



ВОБЕНЗИМ застосовують для дітей віком від 6 років — дозу препарату розраховують залежно від маси тіла: 1 таблетка ВОБЕНЗИМУ на 6 кг маси тіла на добу. • Для дітей віком до 6 років лікування слід розпочинати після оцінки педіатром співвідношення ризику та користі. • Для дітей віком від 12 років — доза відповідає дозі дорослого [4].

•



Спосіб застосування ВОБЕНЗИМУ та дози дорослим [4]: Залежно від тривалості і тяжкості захворювання рекомендована доза становить від 3 до 10 таблеток кишковорозчинних 3 рази на добу. Підтримуюча доза — від 3 до 5 таблеток кишковорозчинних 3 рази на добу. Курсову дозу препарату підбирає індивідуально лікар. Курс терапії при гострих захворюваннях — від 2 тижнів до одужання, а при загостреннях хронічних захворювань лікування триває до чітких ознак ремісії. Середня тривалість лікування триває від 2 тижнів до 3 місяців (після консультації з лікарем). Таблетки кишковорозчинні рекомендується приймати не менш ніж за 30 хвилин до їди, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води (250 мл).

го бронхіту у дітей, сприяє усуненню бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів, розрідженню секрету бокалоподібних клітин, покращуючи легеневу вентиляцію. Ефективність ВОБЕНЗИМУ в ретроспективному мультицентровому дослідженні Адамкова Є. та ін. (2004) була статистично значущою, аніж бактеріальні імуномодулятори. Отже, можна стверджувати про зниження числа рецидивів захворювань дихальних шляхів у дітей при застосуванні ВОБЕНЗИМУ в комплексному лікуванні [5].

Журнал «Современная фармация»

виразковий коліт, хвороба Крона); розсіяному склерозі; запаленнях поверхневих вен, посттромботичному синдромі нижніх кінцівок, васкуліті; хронічних та рецидивуючих урологічних запаленнях (наприклад, запалення сечовивідних шляхів, цистит, цистопієліт, простатит); хронічних та рецидивуючих гінекологічних запаленнях (наприклад, хронічні інфекції у гінекології, аднексит, вульвовагініт); хронічних та рецидивуючих запаленнях шкіри [4]. Рекомендовано застосування ВОБЕНЗИМУ в комплексній терапії разом із антибактеріальними засобами, оскільки даний препарат не лише підсилює активність антибіотика, але і знижує його токсичний вплив та виникнення небажаних побічних ефектів.

•

Вірус може перешкоджати бактеріям ділитися між собою генами резистентності до антибіотиків, виявили дослідники з організації Texas A&M AgriLife. Отримані вченими результати відкривають шлях до створення нових методів лікування інфекцій та описують раніше невідому особливість дуже різноманітної, значною мірою не дослідженої частини біосфери. ЯК ФАГИ ВРАЖАЮТЬ БАКТЕРІЇ?

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • Арсенал знаний

Новости

Новий метод знешкодження стійких до антибіотиків бактерій

Віруси, які вражають лише бактерії, називаються бактеріофагами, або коротше фагами. Фаги — найчисленніші біологічні сутності на Землі. Грунт насичений фагами, як і кишечник людини, і фаги, які інфікують та знищують бактерії, знайшли перспективне застосування в боротьбі з стійкими до антибіотиків бактеріальними інфекціями. Деякі фаги вражають лише бактерії, поверхня яких містить циліндричні структури, що називаються пілі або ворсинки. Ця назва походить від латинського слова «pilus», що означає «спис». Пілі дозволяють бактеріям переносити гени для таких вигідних ознак, як резистентність до лікарських засобів, і посилюють здатність бактерій рухатися та атакувати клітини господаря. Відкривши зв’язок ворсинок з бактеріальною вірулентністю, дослідники задаються питанням, чи не можна створити нові ліки для інактивації цієї функції. Хоча способи, як саме бактерії отримують користь від використання ворсинок (пілей), наразі встановлені наукою, те, як фаги використовують пілі для зараження бактерій, все ще залишається незрозумілим.

КОНКУРЕНЦІЯ ФАГІВ

НОВІ ІДЕЇ ДЛЯ МЕДИЦИНИ

Вчені з групи Цзен використовували флуоресцентну мікроскопію, щоб дослідити, як фаг MS2 потрапляє в клітину кишкової палички E. coli. Дослідники створили фаги MS2, які флуоресціюють і є повністю інфекційними та стабільними. Фаги прикріплюються до ворсинок на клітинах кишкової палички, завдяки чому пілі видно через флуоресцентний мікроскоп. Шляхом серії експериментів Цзен її аспірант Лейт Харб (Laith Harb) та інші співавтори отримали детальний опис того, що відбувається, коли фаг MS2 заражає кишкову паличку. Дослідники виявили, що після прикріплення фага до ворсинки вона втягується, виводячи фаг на поверхню бактеріальної клітини. Потім пілус обривається за фагом. У той час як здорові кишкові палички можуть відновлювати пошкоджені ворсинки, клітини, інфіковані MS2, втрачають таку здатність. Таким чином, іншим фагам не вдається заразити ту саму клітину. Перший фаг, що досягає клітини, отримує конкурентну перевагу.

Результати дослідження можуть бути придатними для застосування в медицині, вважає Цзен. По-перше, використання фагів для зменшення вірулентності бактерій може дати імунній системі час на боротьбу з інфекцією. По-друге, результати вказують на спосіб боротьби з інфекціями, який може бути більш безпечним для пацієнтів, ніж приймання антибіотиків або використання існуючої фагової терапії для знищення бактерій. «Однією з переваг нашого методу в порівнянні з традиційною фаготерапією є те, що ви не вбиваєте клітину, а просто роззброюєте її», — пояснює Цзен. «Знищення бактеріальної клітини може спричинити проблему, оскільки всередині неї може бути токсин, який здатний потрапити в організм хазяїна». За матеріалами health-ua.org

В частности, азиаты значительно реже давали своим врачам положительные оценки, в том числе и наивысшие по шкале удовлетворенности, чем латиноамериканцы, афро-американцы или белые. Конечно, это привело к снижению общего показателя удовлетворенности пациентов, что, в свою очередь, отражалось на положении врача в клинике. Примечательно, что пациенты азиатского происхождения «неизменно и существенно снижали баллы удовлетворенности обслуживанием» независимо от расы или этнической принадлежности врача. А вот латиноамериканцы и афроамериканцы давали более низкие баллы «лояльности» белым и азиатским врачам, при этом различия достигли максимума, когда афроамериканцы оценивали врачей-азиатов. Также интересно, что, несмотря на относительно низкий уровень удовлетворенности, азиаты реже меняют лечащего врача, чем пациенты из других расовых или этнических групп.

Как диагностировать депрессию на слух? Согласно недавнему исследованию американских ученых, опубликованному в журнале Clinical Psychological Science, в нашей манере разговора имеются определенные маркеры, которые могут указывать на симптомы клинической депрессии. Исследователи из Университета Рединга использовали методы автоматического текстового анализа для обработки большого количества сообщений, собранных на 63 интернет-форумах и написанных более чем 6 400 пользователями. Ученые искали определенные слова и фразы, а также отмечали среднюю длину предложения, грамматические модели и т.д. Исследователи обнаружили, что частота использования (чрезмерное употребление) местоимений первого лица может дать некоторое представление о состоянии психического здоровья человека. Люди с клинической депрессией склонны использовать больше уникальных местоимений первого лица, таких как «я» и «меня», и меньше местоимений третьего лица («они», «он» или «она»). Авторами предполагается, что такая схема употребления местоимений говорит о том, что люди с депрессией более сосредоточены на себе и «оторваны от социума». Впрочем, непонятно: люди, которые больше сосредоточены на себе, склонны к депрессии, или же депрессия заставляет человека обращать на себя больше внимания? И, конечно, неудивительно, что люди с депрессией также используют негативные дескрипторы (описывающие слова), такие как «одинокий» и «несчастный». Хотя исследователи уверены, что местоимения на самом деле более надежны в определении депрессии, чем слова с отрицательной эмоциональной окраской. По мнению авторов, подобные слова — не самый важный языковой маркер клинической депрессии. По их словам, более достоверными показателями являются присутствие «абсолютистских» слов в речи или письме, например, «всегда», «постоянно» и «полностью» — их избыточное использование говорит о том, что их автор видит мир «черно-белым». Анализ постов с интернет-форумов показал, что «абсолютистские» слова были на 50 % более распространены на форумах с тематикой депрессии и на 80 % — на форумах суицидальных идеаций. Исследователи надеются, что их новые типы классификаций, внедренные в компьютерные модели, пригодятся для диагностики депрессии в клинических условиях.

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • В фарватере отрасли

•

Новое исследование американских специалистов показывает, что раса или этническая принадлежность пациента могут быть связаны со степенью его удовлетворенности и оценками, которые он дает своему лечащему врачу. Эти выводы основаны на результатах опроса 150 000 пациентов.

Новости

РАСОВЫЕ РАЗЛИЧИЯ В МЕДИЦИНЕ: ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ

По материалам health-ua.org

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • Арсенал знаний

•

Новости

В СВІТІ МЕДИЧНИХ ГАДЖЕТІВ НОВА ДИХАЮЧА ЕЛАСТИЧНА ТКАНИНА ДЛЯ НОСИМИХ ГАДЖЕТІВ Сучасні еластичні матеріали дають нам можливість безперервно стежити за показниками нашого організму. Ритм серця, згинання суглобів та інші біомедичні параметри можна відстежувати з високою точністю задля подальшого опрацювання портативними електронними пристроями. Хоча багато чого з цього вже можливо, однією з головних перешкод на шляху до їх використання стала відсутність здатності пропускати повітря. Наразі дослідники університету Північної Кароліни (США) розробили новий дихаючий еластичний електронний матеріал, який здатен пропускати гази та відводити піт, завдяки чому гаджети, виготовлені з його використанням, можна комфортно носити протягом тривалого часу, не знімаючи. Такі властивості матеріал отримав завдяки наявності величезної кількості крихітних отворів розсіяних по всій поверхні полімерної плівки. Задля

надання електропровідних властивостей плівку потім вкривають вкрай тонким шаром срібла.

«Отриманий матеріал демонструє відмінне поєднання електропровідності, оптичної прохідності та проникності для водяної пари», — сказав Йон Чжу, співавтор дослідження. — «А оскільки срібні нанопровідники вбудовані трохи нижче поверхні полімеру, матеріал також демонструє чудову стійкість до поту та інших рідин». Щоб продемонструвати переваги нової технології, науково-дослідна команда створила носимий пристрій, який можна використовувати для реєстрації електрокардіографії (ЕКГ) та електроміографії (ЕМГ) протягом тривалого періоду часу.

VENTFREE — СТИМУЛЯТОР ДИХАЛЬНИХ М’ЯЗІВ — СХВАЛЕНИЙ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З COVID-19 Американська дослідницька компанія, що базується за у штаті Кентуккі, отримала дозвіл FDA на прискорене практичне впровадження свого стимулятора дихальних м’язів VentFree, який має на меті скоротити тривалість перебування пацієнтів на апаратах штучної вентиляції. Мета стимулятора — уберегти м’язи живота від атрофії шляхом надання електричної стимуляції дихальним м’язам у відповідності до режиму механічної вентиляції. Прилад надає стимуляцію неінвазивним способом, що дозволяє стимуляцію негайно на початку механічної респіраторної підтримки та продовжує, поки пацієнти не будуть відключені від апарату. Вже зараз виробник співпрацює з іншими компаніями, щоб прискорити виробництво та розповсюдити якомога більшої апаратів VentFree для електричної стимуляції дихальних м’язів по всій країні.

«Ми раді, що досягли цієї віхи», — заявив у пресрелізі генеральний директор компанії Енгус Маклаклан. — «Ми вважаємо, що стимулятор VentFree має можливість суттєво покращити клінічні результати у пацієнтів, які отримують ШВЛ. Ми сподіваємось на підтримку лідерів громадської думки для впровадження цієї технології також і по всій Європі».

Для того, щоб краще вивчити особливості складної мозкової діяльності, потрібна технологія, щоб могла одночасно стимулювати нейрони та визначати їхню зворотню відповідь. До сьогодні основною перешкодою було те, що пристрій, який ініціює світловий спалах та збуджує нейрони, сам по собі створює занадто багато шуму для чутливих сенсорів, а це, в свою чергу, перешкоджає реєстрації імпульсів від сусідніх нейронів. Зараз дослідники Мічиганського університету, які близько п’яти років тому розробили найдрібніші дже-

ЧУТЛИВИЙ 10-ХВИЛИННИЙ ТЕСТ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ COVID-19 Команда дослідників Південного медичного університету, Гуанчжоу, Китай повідомляють про розробку швидкого діагностичного тесту для виявлення антитіл до SARSCoV-2 у крові людини. Вони повідомляють, що точне встановлення діагнозу займатиме лише 10 хвилин. Новий метод за своїм принципом є схожим на домашній тест на вагітність. Сироватку крові людини додають на одну сторону пристрою, де вона просякає папір завдяки капілярному ефекту. На цьому папері дослідники розмістили тонку лінію, що містить антигени COVID-19. Якщо антитіла проти COVID-19 присутні, вони зв’язуються на цій лінії, в іншому випадку зв’язування не спостерігається. Дослідники протестували аналіз на семи зразках сироватки від завідомо позитивних пацієнтів COVID-19 і на дванадцяти пацієнтах, що мали негативний результат за даними RT-PCR. Новий аналіз правильно діагностував усі 7 проб як позитивні та відповідно 12 як негативні. Тест зайняв лише 10 хвилин на пацієнта і дослідники стверджують, що цей тест може допомогти відстежувати одужання COVID-19 та виявити людей з високим рівнем антитіл, що могли б бути донорами імунної плазми.

Завдяки цьому досягненню дослідники тепер можуть стимулювати окремі нейрони або їх групи і негайно реєструвати їх відповідь. Це створює потенційні умови до поліпшення розуміння процесів пам’яті, прийняття рішень та розвитку різних захворювань.

ГНУЧКИЙ СЕНСОР, ЩО ДОПОМОЖЕ ВИЯВИТИ СИМПТОМИ COVID-19 В той час, як COVID-19 продовжує інфікувати величезну кількість людей по всьому світу, досі існує мало надійних способів виявити ранній початок захворювання та детально відстежувати його симптоми, особливо на відстані від медичних закладів та під час перебування пацієнтів вдома. Зараз дослідники ПівнічноЗахідного університету співпрацюють з організацією Shirley Ryan AbilityLab, щоб розробити крихітний гнучкий електронний пристрій, який може постійно відслідковувати наявність та характер кашлю, температуру тіла та частоту дихання. Пристрій генерує велику кількість детальних даних, які дослідники планують обробляти за допомогою методів штучного інтелекту. Ідея полягає в тому, щоб швидко помітити будь-які зміни в стані пацієнта та попередити про ризик розвитку особливо небезпечного стану. Прилад приклеюється до шкіри горла, де може залишатися протягом тривалого часу, оскільки не заважає користувачу виконувати його звичайні дії, включаючи сон. Дослідники компанії Shirley Ryan AbilityLab вже протестували датчик протягом останніх двох тижнів на пацієнтах, що захворіли на COVID-19, та медичних працівників, які опікуються ними. За матеріалами https://www.medgadget.com/

•

рела світла для електродів, що імплантуються у мозок, продемонстрували спосіб того, як запобігти утворенню цими мікроЛЕД-девайсами спалахів, що перешкоджають роботі чутливих сенсорів. Трюк полягав у додаванні сполук бору до кремнієвих сенсорів, що покращило їх провідність та зменшило сприйнятливість до впливу спалахів.

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • Арсенал знаний

ОПТОГЕНЕТИКА — це технологія, що швидко розвивається та дозволяє вченим активувати окремі нейрони в мозку живих лабораторних тварин за допомогою спалахів світла. Крім того, ця технологія також може ефективно використовуватися для відновлення зору.

Новости

MICROLED СЕНСОРИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АКТИВНОСТІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Актуально • Арсенал знаний Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

магистр психологии, практикующий психолог

когда страх заболеть хуже самой болезни Похоже, коронавирусная инфекция (COVID – 19) войдёт в историю не количеством летальных исходов, а, скорее, беспрецедентными карантинными мероприятиями. Ведь Европа, страны Азии и Африки знали гораздо более страшные эпидемии. На этот раз в вынужденной изоляции оказались люди, которые узнавали последние новости исключительно из средств массовой информации. И эти сообщения подавались зачастую в трагических и пессимистических тонах. Что вызвало небывалый всплеск беспокойств за своё здоровье и здоровье своих близких. С какими мыслями просыпался обычный человек каждое утро? Кто-то понимал, что входит в группу «наибольшего риска» из-за возраста или хронических заболеваний. Других больше заботило здоровье детей; они уставали и истощались от необходимости постоянного их обучения и организации досуга. К тому же, приходилось постоянно оставаться в замкнутом пространстве. Были и те, кто понимал, что не имеет достаточной финансовой подушки для выживания в период безработицы. Возможно ли, оставаясь с такими мыслями долгое время, да ещё и изолированным от людей, героически противостоять нарастающей тревоги? Психологи Европы и Америки давно заговорили про очередную волну обращений с нозофобией или страхом заболеть.

ИСТОРИЯ ВОЗНИКНОВЕНИЯ СТРАХОВ ЗА СВОЕ ЗДОРОВЬЕ Во времена, когда медицина делала только свои первые шаги, серьёзно заболеть часто было равно стать нетрудоспособным человеком, обузой для семьи или вообще изгоем. Даже устойчивые речевые обороты напоминают про это. «Шарахаться, как от прокаженного», «пометили, как зачумленный дом», «выглядишь, как чахоточный». Все эти фразы – отголоски страхов наших предков, которые впоследствии получили своё название. Термин нозофобия происходит от слияния древнегреческих слов «болезнь» и «страх». Это тревожное рас-

Галина Лапшун,

стройство проявляется иррациональными переживаниями по поводу своего здоровья и постоянных мыслях о возможности заболеть. У некоторых пациентов страх может быть общим. Но, про это немного ниже. Мы же говорим, что «угрозами» выступают конкретные болезни, трудно поддающиеся лечению. Так что, у нозофобии есть свои разновидности. Ещё недавно неутешительную пальму первенства удерживала канцерофобия или боязнь онкологических заболеваний. При этом пациенты, страдающие таким видом тревожных мыслей, страшились не только тяжелых последствий (летального исхода с сильными болевыми симптомами, недееспособности), но и переживали за отсутствие средств на необходимое лечение, отсутствие достаточной страховки, невозможность получить лечение в хороших больницах. Интересен тот факт, что данная фобия затрагивает очень необычные, с точки зрения психологии, социально-значимые переживания. Так, людей, страдающих канцерофобией, тревожат судьбы своих близких (детей, пожилых родителей), которые окажутся без достаточного обеспечения в случае их тяжелой и затяжной болезни и летального исхода в результате нее. Большое количество людей, страдающих избыточным весом в Соединённых Штатах Америки и доказанная связь ожирения с проблемами сердечно-сосудистой системы, привели к возрастанию интереса американских специалистов к кардиофобии. Тревога за свою сердечно-сосудистую систему также имеет свои особенности при обращении с жалобами. К кардиофобии относят как страх внезапной смерти «из-за остановки сердца», так и всевозможные переживания по поводу «неправильно диагностированных сердечных болей». Часто пациенты с таким страхом склонны устанавли-

«ЭПИДЕМИЯ» ВЕРМИНОФОБИИ

Верминофобия – один из подвидов рассматриваемой нами нозофобии. Суть её сводится к опасениям заразится болезнями, которые связаны с микроорганизмами, бактериями, микробами, вирусами и паразитами. На самом деле, верминофобия возникла достаточно давно. Изначально она брала свои истоки от проблем с червями и насекомыми (включая паразитов человека). Смысл ее сводился к тому, что в теле больного поселялись «маленькие прожорливые существа», которые подрывали здоровье и были практически незаметны невооруженному глазу. До текущих проблем с короновирусом, проявления верминофобии были также нередки. Вспомним навязчивое стремление пациентов к «чистке организма от паразитов». Даже сейчас в Интернете можно

Актуально • Арсенал знаний • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua

СИМПТОМЫ НОЗОФОБИИ Все виды нозофобий сходны в своих симптомах. Пациента мучают постоянные иррациональные страхи заражения и осложнений, которые вызывает болезнь. Фактически, жизнь меняется. Человек не может сосредоточиться, перестаёт планировать свои дальнейшие действия, максимально ограничивает свои контакты, выполняет ряд «ритуалов», которые, по его мнению, должны помочь ему не заболеть. Причём эти ритуалы могут носить индивидуальный характер (молитвы, заклинания, определённые позы для сна, дезинфекционные мероприятия, использование соответствующих защитных средств). А могут перерастать в стремление постоянно сдавать проверочные тесты, диагностирующий данный недуг. При нозофобии в общем и верминофобии в частности страдает личная жизнь. Из-за переживаний, что сожитель/сожительница (которые недостаточно тщательно соблюдают карантинные мероприятия) могут стать причиной заражения человека, произошло немало разрывов и разводов. Более того, человек часто отказывается ходить на работу и совершать покупки в «людных местах», даже если это не запрещено. Фактически, пациент не может избавится от навязчивых переживаний ни днём, ни ночью. От это часто развивается бессонница или иные проблемы со сном (тревожные сны, поверхностный, неглубокий сон без ощущения восстановления организма и т.д.). В более тяжелых случаях проявляются признаки панических атак с ярко выраженными симптомами:  головокружением, помутнением сознания;  тошнотой;  повышенной потливостью, которая ранее не наблюдалась, с жалобами на «липкий пот»;  учащением пульса;  учащением дыхания. Эти приступы могут сопровождаться:  выраженной иррациональной двигательной активностью;

•

встретить рекламу чудодейственных таблеток, благодаря которым из организма «вылезут все паразиты». И, как следствие, восстановится давление, улучшится самочувствие, а сахар не будет превышать допустимых норм. С развитием микробиологии, к боязни заразится паразитами прибавился страх «подцепить инфекцию или вирус». Ярким примером такой паники в прошлом была «боязнь чахотки». Ведь туберкулез считался неизлечимым заболеванием. Более того, отмечалась его высокая заразность во время контактов, особенно в «период кровавого кашля». Фактически, семьи были вынуждены максимально изолировать своего заболевшего родственника. Более состоятельные граждане достраивали специальные комнаты или этажи для больного, ограничивая контакт с ним. Но, если дело касалось бедных людей, а больной не был кормильцем, то часто такие люди просто выгонялись на улицу.

Журнал «Современная фармация»

вать себе диагноз самостоятельно, с помощью интернета или специальной литературы. И попадают на приём психолога или психиатра после ряда попыток подтвердить поставленный диагноз у кардиолога. Если обратится к классикам литературы и великим художникам, то ещё век назад творческих людей терзала лиссофобия или боязнь сойти с ума. Считается, что навязчивые переживания по этому поводу позволили появиться на свет ряду шедеврам. А надвигающегося безумия боялись Гоголь, Гаршин, Акутагава, Нерваль. Так же существует статьи коллег из Индии, Америки и азиатских стран относительно дерматозиофобии (dermatosiophobia) – навязчивом переживании о возможности подхватить кожную болезнь или страдать от её проявлений. Кстати, дерматозиофобия не такой уж и редкий страх среди детей и подростков всех стран. Ведь ряд аутоимунных заболеваний, которые проявляются различными кожными пигментациями, становятся поводом для насмешек сверстников и причиной глубоких эмоциональных переживаний. Недаром последние два года ведущие мировые бренды стали привлекать моделей с нестандартными внешними данными, включая такие кожные особенности. Это их лепта в борьбу с дерматозиофобией. Еще одна волна панических настроений в недавнем прошлом была связана со СПИДофобией. Особенно она наблюдалась в США в период, когда пути и способы распространения этой инфекции были не до конца изучены. Помимо ярко говорящего названия самой фобии, был введен в обиход термин «worriedwell» (дословно означающий «озабоченный здоровьем») для пациентов, панически боящихся обнаружить у себя ВИЧ-инфекцию. И так как наиболее уязвимой группой считались представители гей-сообществ, с признаками СПИДофобии часто обращались за помощью люди нетрадиционной сексуальной ориентации. Для них ВИЧ-статус часто приравнивался к «разоблачению» их половых влечений и абсолютной изоляции. Причем, в случае заражения, они становились изгоями не только пуритански-настроенного общества, но и круга своих единомышленников и любовников.

Актуально • Арсенал знаний • 2020 / декабрь •

ПРИЧИНЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ НОЗОФОБИИ

•

Часто возникновению нозофобии у пациента предшествует длительный период болезни значимого человека или смерть родственника от неё. В случае подростков, спровоцировать такую фобию могут издевательства над сверстниками, страдающими определенными недугами (например, кожными заболеваниями). Периоды массовых обращений по поводу подобных тревог совпадают с эпидемиями (как это происходит с короновирусом) или отсутствием достаточного количества информации о заболевании (как это было со СПИДом). Среди причин называют также влияние СМИ и даже чтение соответствующей литературы. Однако, стоит отметить, что это не всегда так. Не у всех людей, при прочих равных условиях, возникает страх. Поэтому, стоит учитывать сопутствующие предпосылки, зависящие только от личности пациента (высокая личностная тревожность, низкая самооценка и неуверенность в себе).

НОЗОФОБИЯ И ИПОХОНДРИЯ

Журнал «Современная фармация»

modern-pharmacy.com.ua

 желанием плакать;  желанием звать на помощь. Если нозофобия носит длительный и изнуряющий характер, человек может впадать в стадию полной апатии. Его ничего не интересует, ему хочется найти «безопасное место» и лежать целыми днями. Особо мнительных людей, оставшихся один на один с данной фобией, могут посещать мысли о суициде. Если возникают даже небольшие намёки на это, необходимо немедленное вмешательство специалиста.

До сих пор многие специалисты рассматривают ипохондрию как подвид нозофобии. Однако противники этой идеи говорят, что ипохондрия не имеет определённого, локально выраженного страха. То есть, человек не говорит, что боится определенной болезни или осложнений, которое могут повлиять на его трудоспособность. Ипохондрики обеспокоены своим здоровьем вообще и склонны незначительные симптомы воспринимать за признаки серьезного заболевания. Они готовы ставить себе не один диагноз, а жаловаться на целый ряд признаков. Окончательно нозофобию предполагают в том случае, если переживания и страхи по поводу недуга существенно влияют на жизнедеятельность пациента длительное время. При терапии лучше всего показал себя комплексный подход. Чаще всего психологами используется когнитивно-поведенческая терапия, арт-терапия, методы глубокой релаксации. На сеансах символдрамы пациент более направлен на работу не с самой фобией, а с особенностями личности, которые способствовали ее возникновению. Стоит отметить, что сопутствующими проявлениями нозофобии являются мышечные зажимы. Пациенты часто дополнительно жалуются на боли в области плеч,

шеи, поясницы, рук. Поэтому, в комплексном подходе необходимо рекомендовать таких людям массах, йогу, занятия в бассейне, пробежки на свежем воздухе. В рамках медикаментозной терапии не существуют специальных препаратов. Как правило, назначения сводятся к двум группам, помогающие снизить уровень тревоги:  бета-блокаторы, регулирующие частоту сердечных сокращений и предотвращающие повышение артериального давления (особенно бета-адреноблокаторы, такие, как анаприлин, атенолол);  бензодиазепины (правда короткими курсами, чтобы не вызвать привыкание);  транквилизаторы (феназепам, алпразолам в случае необходимости купирования признаков панических атак). Во время затяжных периодов постоянной тревоги могут быть назначены антидепрессанты (ципралекс, паксил). Спорными можно считать данные о применении препаратов глицина. С одной стороны, они помогают снимать психоэмоциональное напряжение и способствуют улучшению сна. С другой стороны, назначение их возможно исключительно при постоянном контроле показателей артериального давления пациента и коррекции соответствующей дозы. Наиболее распространённой помощью при нозофобии, вызванной эпидемией COVID – 19, были психологические онлайн-сеансы, основной задачей которых была перемотивирование пациентов на более спокойное (а в идеале – позитивное) отношение к окружающей действительности. На первом этапе прорабатывались острые переживания и подключалось осознание, что человек выполняет все защитные мероприятия. Далее акцент смещался: время, проведенное за отслеживанием последних отчетов о заболеваемости должно было постепенно замещаться временем, которое человек тратил на своё развитие, творчество и совершенствование. Не менее продуктивно работали различные авторские методики арт-терапии. Особенно они были показаны детям, поскольку не включали в себя моменты самоанализа. В целом, стоит отметить, что города, где было разрешено индивидуальное занятие спортом на улице (пробежки), отмечали меньшее количество обращений пациентов с фобией. А смягчение карантинных мероприятий позволили людям быстрее восстановиться. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

ССЫЛКИ НА ИСТОЧНИКИ:

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B7%D0%B E%D1%84%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%8F https://cmzmedical.ru/stati/nozofobiya/ http://www.bekhterev.ru/clinika/psikhoterapiya/fobii/index.php https://medrabotnik.ua/uk/likuiemo/likuvannia-fobii.html https://womo.ua/spidofobiya/ https://podari-zhizn.ru/main/node/36325 https://www.psychologos.ru/articles/view/verminofobiya https://soznanie.club/verminofobiya https://onclinic.kz/psihoterapiya/fobiya/

Inter Collegas

ЧТО СТОИТ ЗНАТЬ

Если мы обратимся к правовому документу, то, прежде всего, отбор задумывался как помощник для отсеивания неподходящих кандидатур претендентов, желающих работать во вредных и опасных условиях. Наибольшая потребность регламентирования приёма возникла у военных летчиков и спасателей. Но в процессе получения первых наработок специальности начали обобщать. Например, стало понятно, что отбор необходим и для гражданской авиации; а затем исследования коснулись машинистов, включая тех, кто работал в шахтах и метрополитене. В итоге все специальности объединили в один пункт «управление подземным, наземным, водным и воздушным транспортом». В окончательном издании добавились также работы, выполнение которых предусматривает ношение огнестрельного оружия, и аварийно-спасательные работы (включая тушение пожаров), работы, связанные с нервно-эмоциональным напряжением и т.д. Означает ли это, что вполне «мирные» профессии менее нуждаются в компетентных специалистах? О. Куликова и Л. Лаврентьева поставили своей целью изучить организацию профотбора, обучения и мотивации фармацевтических работников и пришли к интересным выводам. Оказывается, что руководители

Арсенал знаний

и собственники недостаточно уделяют внимание как самому процессу отбора сотрудников для качественного обслуживания клиентов, так и не предлагают им никаких мотивационных стимулов для повышения своей квалификации. Премии являются редким явлением именно у работников аптек, тогда как те же продовольственные супермаркеты широко используют поощрительную практику.

ЧТО МОЖЕТ ВКЛЮЧАТЬ В СЕБЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ ОТБОР? Исследования могут касаться личных качеств человека, которые могут быть выявлены с помощью тестовых методик, а могут быть направлены на изучение его психофизиологических показателей. В чём преимущество тестов? Самое главное — для их проведения не нужно приобретать специальное оборудование, а методики есть в свободном доступе. Но это является и основной проблемой. Часто кандидаты склонны выдавать результаты, которые хочет видеть работодатель, а не которые есть на самом деле. Для этого просто можно ознакомиться с выводами наиболее распространенных тестов и заучить наиболее выигрышные ответы.

2020 / декабрь

•

КАКИЕ ПРОФЕССИИ НУЖДАЮТСЯ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ ОТБОРЕ?

•

Приказом Министерства здравоохранения Украины и Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда от 23 сентября 1994 г. № 263/121 был утверждён перечень работ, где необходим профессиональный отбор. Дополнительно содержались сведения о параметрах, которые должны быть проверены. Однако, помимо такого регламентированного отбора, существует ещё и психологическая проверка кандидатов. И цель её — найти людей, способных наиболее качественно исполнять свои должностные обязанности. Мы постарались разобраться во всех нюансах данной темы.

modern-pharmacy.com.ua

магистр психологии, практикующий психолог

•

Галина Лапшун,

Журнал «Современная фармация»

•

О ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОМ ПРОФОТБОРЕ?

Психофизиологические показатели подделать невозможно. Ведь это те самые функциональные данные, которые обусловлены нашим состоянием.

Inter Collegas Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

Арсенал знаний

•

    

К ним относятся: сенсомоторные реакции (простая и сложная); внимание и скорость его переключение; память (зрительная и слуховая); эмоциональная устойчивость; утомляемость.

Но для определённых категорий важны и свои, специфические дополнительные показатели. Например:  спасателям — ориентация в пространстве;  водителям и машинистам — устойчивость к монотонной работе;  диспетчерам — способность принимать решения и действовать в экстремальных условиях;  сталеварам — уравновешенность нервных процессов. Но в данной статье мы сделаем акцент на основные параметры. Оценка сенсомоторных реакций происходит с помощью измерения скорости между предъявлением сигнала и ответом на него. В самом простом варианте на экране монитора появляется сигнал, а проходящий обследование соискатель должен отреагировать на него (нажать кнопку, клавишу пробела, специальный пульт). Причем, как правило, на первом этапе оценивается простая скорость реакции. А на втором — реакция с выбором. Когда сигналы могут быть нескольких видов, а реагировать необходимо только на один, определенный. Например, появляются круги красного, зелёного и жёлтого цветов, а реагировать необходимо только на красный сигнал. Во втором случае важнейшим показателем будет не только реальная скорость ответа, но и допустимое количество ошибок. Экспериментально доказано, что сенсомоторная деятельность тесно связана с физиологическим старением организма, а также его истощением. На ее показатели влияют некоторые хронические заболевания и усталость.

Таблицы Шульте — упражнение для развития периферического зрения (расширения угла зрения) и навыков быстрого поиска информации на странице. Таблица Шульте представляет собой матрицу, в которой будут случайным образом расставлены числа от 1 до 25. Задача — найти взглядом последовательно все числа от 1 до 25 за как можно меньшее время.

Стоит ли обратить внимание на данные показатели у работников аптек? Надо отметить, что данные показатели вообще было бы хорошо проверять в случае работы в ночные смены, а также при работе в точках с большим количеством людей. Но проверка скорости реакции связана со специальной аппаратурой, поэтому позволить её сможет не каждый собственник бизнеса. Внимание и скорость переключения внимания чаще всего исследуют с помощью знаменитых таблиц Шульте-Платонова. В них двузначные числа расположены в произвольном порядке. Для оценки внимания важна скорость и правильность нахождения цифр по порядку в черных таблицах. Сначала от 1 до 49, а затем от 49 до 1. Скорость переключения внимания предусматривает работу с красно-черными таблицами. На первом этапе испытуемый находит чёрные цифры по возрастанию. Затем, на следующей таблице, красные по убыванию. И наконец, на последней таблице, чёрные по убыванию, красные по возрастанию попеременно. Помимо возможностей сосредоточиться и правильно концентрироваться на своей деятельности, такие исследования параллельно оценивают и другие параметры. Например, работать успешно с разной информацией, которая поступает в одно и то же время (работа одновременно с цифрами разных цветов, а во время управления транспортом — различная информация по маршруту, скорости и т.д.) А также диагнос-

Для проверки зрительной и слуховой памяти используют как компьютеризированные, так и стандартные методики. Основная идея заключается в демонстрации нескольких символов (как правило, десяти двузначных чисел), которые необходимо запомнить, а затем воспроизвести в любом удобном порядке. То есть соискателю на должность показывают в первом случае или называют во втором случайные двузначные числа. И затем человек записывает или называет то, что он запомнил. Существуют также методики, в которых используются другие символы или слова. Но главная идея — проверка кратковременной памяти, чтобы оценить возможность человека работать с актуальными данными, не оценивая его основные знания. Ведь учёные считают, что некоторые черепно-мозговые травмы, органические

Inter Collegas

Больше всего вопросов возникает с оцениванием эмоциональной устойчивости человека. В самом простом варианте оценивается работа соискателя до и после негативной установки. Например, после очередной методики по оценке сенсомоторной реакции исследователь говорит, что показатели испытуемого ниже нормы и предлагает переделать исследование. Считается, что после такого заявления мнительные и эмоционально неустойчивые люди будут хуже выполнять задание. Правда, такое оценивание дает объективные данные, если используется первый раз. Машинисты, которые проходят профессиональный отбор перед каждым прохождением медицинской комиссии, уже не реагируют на негативную установку. Хотя суть исследования сводится именно к тому, чтобы понять, насколько человек теряется и снижает свою работоспособность, если сталкивается с негативными ситуациями, оценками, действиями. Кстати, такое базовое задание в последнее время стало популярно и в профессиях, которые предусматривают работу с проблемными клиентами. Сюда также можно отнести пожилых людей, людей с хроническими болезнями, родителей с часто болеющими детьми и женщин, находящихся в послеродовой депрессии, хотя работа медиков и фармацевтов пока не включена в перечень профессий для профотбора.

•

поражения головного мозга, утомление, сильное нервное напряжение, злоупотребление алкоголем и химическими (наркотическими) веществами существенно сказывается на возможности быстро запоминать необходимый для работы объем актуальной информации (задание на смену, данные изменившейся обстановки).

Журнал «Современная фармация»

тируют, насколько у человека хорошо работает периферийное зрение. Ведь успешное выполнение тестового задания возможно, только если человек способен быстро обрабатывать информацию не только в центральной части таблицы. В дальнейшем возможность быстро реагировать при поступлении информации от периферийного зрения позволяет справляться с трудностями спасателям, пожарным и многим другим работникам. В повседневной жизни таблицы Платонова легко использовать, они находятся в свободном доступе в Интернете. Кроме них потребуется лишь секундомер. Для кого проведение методики было бы более целесообразным? Скорее для работников, собирающих крупные заказы (возможно, интернет-заказы). Ведь возврату медикаменты не подлежат и ошибка может спровоцировать неприятные разбирательства.

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

Арсенал знаний

•

Тест для проверки внимательности и наблюдательности. Стимульный материал представлен изображением с числами от 1 до 90, расположенными хаотично. Задача — найти последовательно числа за минимально возможное время. Хорошим результатом является нахождение всех чисел за 5-10 минут. Если время поиска занимает более 20 минут, рекомендуются систематические упражнения по тренировке внимания, такие как это, таблицы Шульте и др.

Inter Collegas • Арсенал знаний • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Для оценки утомляемости могут применяться отдельные методики, но чаще всего исследование предполагает повтор нескольких базовых методик. Например, после полного обследования соискателю ещё раз предлагают пройти сенсомоторную реакцию. Скорость прохождения второй методики должна быть лучше, чем скорость первого раза. Тогда можно говорить, что человек на данный момент готов длительно работать без утомления и сохранять свою максимальную работоспособность. Если же скорость прохождения повторной методики ниже, значит, резерв организма будущего работника в психофизиологическом плане низкий. Часто это можно наблюдать тогда, когда человек сильно устает в течение длительного периода. Люди, работающие вахтовым методом, дальнобойщики и даже мы с вами, так мечтающие о долгожданном отпуске, можем показывать утомление в конце трудового периода (недели или месяца). Однако это является нормальной реакцией организма. Хуже, если отдохнувший соискатель демонстрирует утомление при приеме на работу. В этом случае важно понять, существует ли у человека возможность полноценно восстанавливаться и отдыхать дома. Интересно, что молодые родители (в том числе и папы) часто показывают при тестировании утомление, если не обучены методам релаксации, восстановления и регуляции своего состояния. Хотелось бы также коснуться метода оценки устойчивости к монотонной работе и готовности к экстренным действиям. Интересный вариант пред-

ставлен в виде поля, состоящего из секторов. По этому полю, проходя каждый сектор, движется светящаяся точка. Задача испытуемого заметить, когда точка перепрыгнет один сектор, и отреагировать (нажать клавишу, педаль, пульт, кнопку). Перескоки бывают как с предупреждением, так и без него. Это позволяет сравнивать возможность реакции человека в спокойных, предсказуемых условиях и варианте с нестандартной ситуацией, постоянным нервным напряжением, ожиданием чего-то. Стоит отметить, что методика может длиться целый час, а периоды без перескоков иногда достаточны длинные, под однотипный и усыпляющий звук. Таким образом, создаются условия монотонии и оценивается возможность человека оставаться работоспособным в «усыпляющей» обстановке. Для полного анализа берутся результаты реакции с предупреждением и без него, количество пропусков, скорость реакции до «усыпления» и после него. В итоге получаются данные по двум параметрам и они не всегда зависят друг от друга. Так, человек может иметь очень хорошую реакцию при экстренных ситуациях, но засыпать при монотонной работе или наоборот. Существует ряд научных работ, которые выявили связь между неуспешным прохождением данной методики и пристрастием человека к наркотическим (химическим) веществам и алкоголю в ситуации, когда данные злоупотребления ещё не подтверждаются визуально. Ведь именно при длительной необходимости заниматься работой начинает проявляться неусидчивость людей, имеющих пагубные пристрастия. Хотя стоит отметить, что заядлые курильщики и кофеманы тоже могут проходить обследование с проблемами. Так что, если человек открыто признается к своей страсти к табаку и это не противоречит установленному порядку на работе, лучше позволить ему выйти перед этим заданием. Если же вы работодатель и хотите увидеть, как часто ваш работник будет отвлекаться на перекур, часовая методика покажет это достаточно просто — смотрите на первые «ерзанья» человека при выполнении её.

КАКИЕ СУЩЕСТВУЮТ КОМПЛЕКСЫ ДЛЯ ОЦЕНКИ ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ? Естественно, что разрозненные методики можно найти и в Интернете. Но когда для оценки важны миллисекунды, необходимо оборудование, которое реально и правильно будет снимать данные показатели. История создания таких комплексов для конкретных специальностей берет своё начало с Львовской СЭС, на базе которой создавался первый такой исследовательский «аппарат», занимающий комнату. Ведь в те времена технические возможности были гораздо скромнее, чем нынешние.

КАКИЕ ТЕСТОВЫЕ МЕТОДИКИ МОЖНО ИСПОЛЬЗОВАТЬ? Как бы там ни было, но мало кто из нынешних работодателей готов покупать для обследования дополнительное оборудование. Поэтому, скорее всего, предпочтение будет отдано тестированию. Итак, методы исследования кратковременной памяти можно оставить из психофизиологической практики, а остальное разделить на блоки в зависимости от требований, предъявляемых соискателю. Как правило, основной акцент делается на показателях ответственности и неконфликтности будущего работника. Так, если работодатель готов делать ставку на вчерашних студентов, можно предложить опросник, изучающий уровень субъективного контроля по шкале Дж. Роттера. Эта методика позволяет оценить зрелость человека и степень его готовности брать на себя ответственность. Ведь никому не хочется постоянно слышать отговорки, что во всех бедах виноват кто-то другой или сложившиеся обстоятельства. Да и от уровня контроля зачастую зависит то, будет ли человек склонен постоянно опаздывать на работу. Конфликтность исследуется целым рядом методов. Наиболее знаменитым на данный момент яв-

Inter Collegas Арсенал знаний •

2020 / декабрь

•

Наиболее интересными являются комплексные методики, с помощью которых можно изучить несколько характеристик. Например, тест Кеттелла поможет оценить:  коммуникабельность;  внимательность и способность к обучению;  уровень эмоциональной зрелости (способность контролировать эмоции);  склонность к доминированию и самоутверждению;  дисциплинированность;  стрессоустойчивость;  дипломатичность;  будет ли возникать трудность в адаптации и вхождения в коллектив и многое другое.

modern-pharmacy.com.ua

Параллельно изучается его склонность к вредным привычкам, которые могут влиять на качество работы. Хотя, откровенно говоря, опросники справляются с этим не очень успешно. Так, тест Г.В. Лозовой, например, определяет общую склонность к зависимостям. Однако точно утверждать о наличии вредной привычки нельзя.

•

ляется опросник Томаса. Он определяет типы поведения в конфликтной ситуации. Сейчас же есть множество его модификаций. Например, вариант К.Б. Малышева (2000 г.) выявляет стратегии поведения не только с клиентами, но и внутри коллектива. Более же короткая методика В.П. Пугачева «Конфликтность личности», напротив, направлена исключительно на оценку степени конфликтности человека как таковой.

Журнал «Современная фармация»

Более новые комплексы «Гамма», «Допуск» и «Диагност», которые используются и по сей день, уже устанавливались на более современные компьютеры. Фактически, для прохождения тестирования сейчас достаточно простого ПК. Основные требования будут связаны с возможностью подключения периферийных устройств или возможностью проходить некоторые методики с помощью непосредственного воздействия на экран (при прохождении таблиц, например). Но основной параметр, повторюсь, связан с правильностью фиксирования скорости ответной реакции испытуемого.

•

16-ти факторный личностный опросник Р. Б. Кеттелла позволяет выяснить особенности характера, склонностей и интересов личности. Опросник Кеттелла 16 pf — одна из наиболее известных многофакторных методик, созданная в рамках объективного экспериментального подхода к исследованию личности.

Более того, с помощью методики можно предположить склонность к нарушению закона или излишнюю конфликтность и высокомерие.

Inter Collegas • Арсенал знаний • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

КТО ДОЛЖЕН ПРОВОДИТЬ ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ ОТБОР? Изначально исследования некоторых показателей проводились учёными-физиологами, а ряд методик — чистыми психологами. Так как ещё во времена СССР кафедры психологии относились к факультетам биологии, то чаще всего психофизиологические параметры исследовали их выпускники. Хотя в Питере (тогда — Ленинграде) была и профильная подготовка врачей-психофизиологов при медицинском институте. В Украине же вопрос стал наиболее актуальным после публикации «Порядка проведения медицинских осмотров работников определённых категорий» (который был утвержден Приказом Министерства охраны здоровья Украины 21.05.2007). В нем профотбор уже рассматривался в рамках проведения психофизиологической экспертизы и фактически передавался в медицинские учреждения. Но проблема состоит в том, что этот порядок так и остался Проектом. Приказом были утверждены лишь перечни, а в законное действие он так и не вступил. В связи с этим до конца не были прописаны правила проведения экспертизы, кто её проводит (необходимая квалификация), как и с помощью какого оборудования. А самое главное — не утверждены те самые пресловутые нормы для каждого вида профессий. Даже разница между профотбором и экспертизой не пояснена. Если же мы имеем дело с самыми распространенными практиками отбора тех же работников аптек или медицинских учреждений, то иим чаще всего занимается психолог, прикреплённый к кадровой службе при первичном собеседовании.

ТАК НУЖЕН ЛИ ПРОФОТБОР? И в заключение, самый важный вопрос: так нужен ли вообще профотбор? На этот вопрос важно отвечать, прежде всего, соискателю, который планирует устроиться на работу. Профотбор нужен! Более того, пришедшему человеку даже больше, чем работодателю. В системе безопасности движения и охране труда на предприятиях давно констатируют, что огромную часть серьезнейших нарушений, приведших к необратимым последствиям, играет человеческий фактор. И если работодатель рискует финансами, виновник ри-

скует своей и чужой жизнями и личной свободой в случае уголовного преследования. Мирная профессия фармацевта, на первый взгляд, не связана с пожарами и наводнениями. И актуальный момент упускается из виду. Но иногда человек очень хочет работать в определенной сфере, а его данные не гарантируют ему успешной работы. Пояснять это претенденту очень важно. Например, одним не нравится вести скрупулезный учет медикаментов, а вторым — общаться со сложными клиентами. И это стоит учитывать при приеме на определённое место. Ведь даже в случае допуска проблемы со здоровьем от переутомления и необходимости постоянно подключать свою волю не заставят себя ждать и испортят всю ожидаемую радость от процесса работы. А долго работать с ощущением неудовлетворенности просто невозможно. В результате начинает страдать качество работы, следовательно, интересы работодателя. Так что, ещё раз задуматься над правильной организацией профессионального отбора стоит именно тем управляющим и владельцам, которые наблюдают высокую текучку кадров при среднестатистических показателях заработной платы на рабочем месте. 1. 2. 3.

4. 5. 6.

7. 8.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:

Толочек В.А. Профессиональный отбор и психологические тесты. http://www.ipras.ru/cntnt/rus/media/on-layn-bibliote/knigi1/ tolochek_v1.html. «Психология труда: конспект лекций Прусова Н.В.» https://psy. wikireading.ru/31417. «Профессиональный отбор и психологические тесты. Для частных охранных предприятий и служб безопасности». В. А. Толочек https://altairbook.com/books/581997680-professionalnyyotbor-i-psi holog ichesk ie-test y-d lya-cha st nyh- oh r a n nyhpredpriyatiy-i-slujb-bezopasnosti.html. Кишиков Р.В. «Лекционный материал по дисциплине «Профориентация и профотбор» https://www.twirpx.com/ fi le/331277. «Вестибулометрический профотбор на летную службу и вестибулярная тренировка летчиков» Том I. Под ред. Куликовского Г.Г., Самтера Я.Ф., проф. Стрельцова В.В. и Шютте С.Я. Приказ Министерства здравоохранения Украины и Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда от 23 сентября 1994 г. № 263/121 http://search.ligazakon. ua/l_doc2.nsf/link1/REG554.html. Пугачев В.П. «Конфликтность личности» http://www.prometeus. nsc.ru/contents/books/pugach.ssi. Куликова О., Лаврентьева Л. Разработка эффективной системы мотивации сотрудников аптек» https://cyberleninka.ru/article/n/ razrabotka-effektivnoy-sistemy-motivatsii-sotrudnikov-aptek.

В мире медицины

Эпидемии поразившие человечество: от «Черной смерти» до «Короны». Часть V

Воображение лучше развито у одиноких людей

Обоснование современной терапии COVID-19

Inter Collegas

ЕПІДЕМІЇ, ЩО ВРАЗИЛИ ЛЮДСТВО:

•

âiä

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

В мире медицины

«÷îðíî¢ ñìåðòi» äî «êîðîíè»

Дитина, що пережила паралітичний поліомієліт. Нігерія, 2014 рік Поліомієліт (від дав.-гр. πολιός — сірий, дав.-гр. µυελός — мозок і лат. itis — запалення; застаріле — дитячий спинальний параліч) — гостре інфекційне захворювання, яке спричиняє поліовірус. Хвороба здатна перебігати з ураженням ЦНС, з виникненням парезів і паралічів, іноді може закінчуватися смертю хворого. Не дарма ВООЗ відносить поліомієліт до тих інфекційних захворювань, які виявили здатність чинити серйозний негативний вплив на здоров’я населення, швидко поширюватися в міжнародних масштабах та становити надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я.

ЦЕ ВАЖЛИВО! Поліовірус (Poliovirus) відноситься до підвиду ентеровірусів з родини пікорнавірусів (Picornaviridae). Поліовірус був вперше виділений в 1909 році Карлом Ландштейнером і Ервіном Поппером. У 1981 році геном поліовірусу був розшифрований двома незалежними групами. Поліомієліт — хвороба, що відома людям вже кілька тисячоліть. На відміну від інших поширених хвороб, як-от грип, холера, чума, до кінця XIX ст. великі епідемії поліомієліту були невідомі. У давніх джерелах, у яких згадується про поліомієліт, йдеться про поодинокі випадки хвороби. Найдавнішим свід-

Хоча поліомієліт відомий людям вже кілька тисячоліть, його вірусне походження було підтверджено лише на початку ХХ сторіччя. У 1950-х рр. від літніх спалахів поліомієліту постраждали десятки тисяч дітей. Через поліомієліт закривалися пляжі і басейни, кінотеатри та бейсбольні поля. Батьки закликали своїх дітей уникати великих скупчень людей. Епідемія поліомієліту досягла апогею в Америці в 1952 р, коли захворіли 57 628 осіб, залишилися паралізованими 21 269 і померли 3175 осіб.

Даниил Іпполітов, лікар, ОКЛ

ченням існування поліомієліту є кам’яна давньоєгипетська стела епохи XVIII династії (1403—1365 рр. до н. е.). На стелі зображений молодий жрець із деформованою ногою та милицею. Гіппократ та Гален описують у своїх працях клишоногість, що може бути результатом поліомієліту. Але у працях греків також йдеться лише про поодинокі випадки. Так само рідкісною була ця хвороба в часи Середньовіччя. Із середини XIX ст. поліомієліт з’являється у Західній Європі та США. Велика кількість хворих була вперше зафіксована в окремих населених пунктах: англійське містечко у графстві Ноттінгемшир, кілька містечок в американському штаті Луїзіана, а також у Швеції. У кожному з цих місць було виявлено десятки випадків захворювання на поліомієліт. Хворіли завжди діти в ранньому віці, а випадки хвороби фіксувалися завжди влітку. Збільшення випадків поліомієліту призвело до глибшого дослідження хвороби медиками. У 1838 р. на конференції у Фрайбурзі Якоб Гейне зробив повідомлення про гострий параліч ніг у дітей. Через два

Парадоксальним чином поліомієліт набув особливого поширення наприкінці XIX століття. Коли в 1887 році у Стокгольмі було виявлено численні випадки хвороби, Карл Оскар Медін визначив поліомієліт як епідемічну хворобу. Першою науково описаною епідемією поліомієліту був спалах хвороби в 1894 році у США, відомий під назвою «епідемія поліомієліту в Оттер Велей». Надалі,в Європі й США регіональні епідемії траплялися кожні 5–6 років. Однією з найбільших епіде-

Джо́нас Е�двард Солк (англ. Jonas Edward Salk; 28 жовтня 1914, Нью-Йорк США — 23 червня 1995, Ла-Хойя) — американський медичний дослідник та вірусолог, широко відомий як людина, що відкрила та виготовила першу безпечну та ефективну вакцину проти поліомієліту в 1955 році.

Прототип інактивованої («убитої») вакцини Солк створив в 1950 році. Випробувавши її на собі, членах своєї сім’ї і на людях, що раніше перехворіли на поліомієліт, він оголосив про досягнутий успіх. Його

Inter Collegas • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua

ÅÏIÄÅÌI×ÍÀ ÔÀÇÀ ÇÀÕÂÎÐÞÂÀÍÎÑÒI

ÏÎ×ÀÒÎÊ ÂÀÊÖÈÍÀÖI¢¯ Джонас Солк не став патентувати свою вакцину проти поліомієліту. На питання «чому?» він відповів питанням «хіба можна запатентувати Сонце?». За підрахунками журналу Forbes, зробленим в 2012 році, патент на вакцину міг принести Солку $ 7 млрд. Першу вакцину проти поліомієліту, використану для масової вакцинації, створив Джонас Солк, нащадок іммігрантів з Російської Імперії. Його батько Данило Солк народився в Америці в родині вихідців з Польщі, мати Дора Солк, уроджена Прес, народилася в Мінську і приїхала в Штати разом з батьками в 12-річному віці. Джонас отримав медичну освіту, займався вивченням вірусу грипу. У 1948 році, будучи професором школи медицини у Пітсбурзькому університеті, отримав грант Національного фонду боротьби з дитячим паралічем.

•

ÊÎÐÎÒÊÎ ÏÐÎ ÇÀÕÂÎÐÞÂÀÍÍß! • Джерело хвороби: людина, яка хворіє або ж носій, який переносить вірус безсимптомно. • Шляхи передачі: фекально-оральний (брудні руки, вода, заражена їжа, екскременти) та повітряно-крапельний. • Симптоми: в більшості випадках хвороба спершу протікає непомітно, що погіршує шанси хворого на одужання, потім з’являються ознаки, які носять різний характер, що залежить від форми вірусу. • Інкубаційний період хвороби становить 2–35 діб, частіше 7–14 діб.

мій був спалах хвороби в східних штатах США у 1916 році, коли від поліомієліту загинуло 6000 чоловік. У Європі епідемії були, зокрема, у 1932 році в Німеччині (3700 випадків) та у 1934 році в Данії (4500 випадків). Серед потерпілих від епідемії 1921 року в США був майбутній президент США Франклін Делано Рузвельт, який заснував у 1938 році Національну фундацію з боротьби проти поліомієліту. У середині XX століття зростання захворюваності на поліомієліт набуло в багатьох країнах Європи та Північної Америки характеру національного лиха. У 1908 р. німецькими дослідниками К. Ландштайнером та Е. Поппером доведена вірусна етіологія захворювання.

Журнал «Современная фармация»

роки він описав перебіг хвороби, яку назвав «спинальним дитячим паралічем» (нім. Spinale Kinderlähmung). Інші лікарі називали також цю хворобу «атрофічним паралічем». Жан Луї Прево і Едме Вюльп’ян ґрунтовно описали у 1865 р. патологоанатомічні зміни, спричинені поліомієлітом. Адольф Куссмауль анатомічно локалізував хворобу в сірій речовині спинного мозку і вперше у 1874 році запропонував назву Poliomyelitis acuta anterior — гострий передній поліомієліт. Адольф фон Штрюмпель у 1884 р. припустив, що поліомієліт є інфекційною хворобою.

Inter Collegas • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

заява про створення вакцини прозвучала увечері 25 березня 1953 року по радіо. Два дні потому статтю з результатами досліджень було опубліковано в науковому журналі Journal of the American Medical Association. Національний фонд боротьби з дитячим паралічем оголосив, що готовий повністю фінансувати масштабні випробування інактивованої вакцини Солка (ІПВ). Вони відбулися в квітні 1954 року. Вакцину або плацебо отримали 1,8 млн американських дітей — «поліопіонеров». У звіті про випробування говорилося про 80–90 % ефективність вакцини. Завдяки широкому застосуванню вакцинації проти поліомієліту з 60-х років XX ст. захворюваність стрімко знижувалася. У 1988 р. на 44-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я була прийнята резолюція про ліквідацію поліомієліту у світі. Це поклало початок Глобальній ініціативі з ліквідації поліомієліту, скерованої ВООЗ. Станом на 2013 р. залишаються ендемічними по поліомієліту лише три країни (Афганістан, Нігерія та Пакистан). Для порівняння: у 1988 р. число таких країн перевищувало 125. В ендемічних наразі країнах існує проблема з вакцинацією населення. Через це в країни, які були до того сертифіковані ВООЗ як вільні від вірусу, протягом 2009–2010 рр. відбувалися занесення інфекції з цих ендемічних регіонів.

ÑÈÒÓÀÖIß Â ÓÊÐÀ¢ÍI За інформацією Центру громадського здоров’я України, станом від початку року до жовтня в Україні зареєстровано 66 випадків ГВП (гострого в’ялого паралічу, індикатор якості епідеміологічного нагляду за поліомієлітом). Найбільше випадків у Дніпропетровській області — 9 випадків, а також у Київській та Одеській областях — по 6 випадків. При цьому У ЦГЗ нагадують, що в Україні «є ефективні вакцини в достатній кількості, закуплені державним коштом», і вони є безкоштовними для дітей.

Єдиним методом профілактики при поліомієліті є вакцинація

За оцінками ВООЗ, розповсюдження вірусу припиниться, якщо вакцинувати достатню кількість людей у країні — понад 95 %. Разом із тим, за даними Центру громадського здоров’я, за січень-вересень цього року лише 59,6 % дітей першого року життя, які потребують обов’язкових щеплень, отримали всі три дози вакцини для профілактики поліомієліту. Охоплення щепленнями в інших вікових категоріях: 18 місяців — 63,7 %, 6 років — 64,2 %, 14 років — 63,3 %. Таким чином, вакцинація є єдиним надійним способом запобігти поліомієліту. Згідно з Календарем профілактичних щеплень, оптимальний час для введення вакцин: 1 щеплення — 2-й місяць життя дитини (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ)); 2 щеплення — 4-й місяць (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ)); 3 щеплення — 6-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)); 4 щеплення — 18-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)); 5 щеплення — 6 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)); 6 щеплення — 14 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)). Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 95 %), розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються невакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання.

ÏÐÎ ÙÎ ÂÀÐÒÎ ÏÀÌ'ßÒÀÒÈ?  Вакцинація — єдиний надійний спосіб запобігти поліомієліту. Шістьох доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту до кінця життя. В Україні є ефективні вакцини в достатній кількості, закуплені за кошти державного бюджету.  Вакцини є безкоштовними для дітей. Навіть якщо дитина пропустила щеплення за календарем, вона може надолужити його безоплатно.  Чи потрібно робити щеплення дитині на грудному вигодовуванні? Грудне вигодовування є надзвичайно важливим та корисним для здоров’я маляти. Але! Материнське молоко не захищає дитину від поліомієліту. Тому щеплення дітям на грудному вигодовуванні потрібно робити.  Чи можна вакцинувати від поліомієліту дітей із хронічними хворобами? Дуже важливо забезпечити вакцинацію дітей з хронічними захворюваннями, оскільки вони більш вразливі до інфекцій.  Протипоказання до щеплення може визначити лише лікар.

Ранее американские ученые выяснили, что социальная изоляция и монотонность жизни могут буквально «сжимать» мозг. Исследование проводилось с участием полярников, которые вернулись из длительной антарктической экспедиции. Добровольцы прошли обследование головного мозга дважды: до отъезда и спустя 14 месяцев после возвращения. Выяснилось, что определенные структуры мозга полярников за это время уменьшились в объеме. В частности, стал заметно меньше гиппокамп — участок мозга, который отвечает за некоторые виды памяти и играющий роль в обучении. Авторы исследования предполагают, что причиной этого стали условия, в которых оказались участники экспедиции: работа на изолированной исследовательской станции в течение многих месяцев и контакты только с несколькими одними и теми же людьми. Они считают, что головной мозг получал недостаточное количество определенных видов стимуляции.

Социальная изоляция увеличивает риск падений у пожилых людей Британские ученые проанализировали данные о четырех тысячах человек в возрасте старше 60 лет, которые принимали участие в длительном исследовании старения. Все участники регулярно заполняли анкеты, которые давали подробную информацию о степени их социальной изолированности и одиночества. За время исследования участников госпитализировали в связи с падениями более девяти тысяч раз. Исследование показало, что люди, жившие самостоятельно, падали на 18 % чаще, чем те, кто жил с кем-то. У респондентов, чьи показатели по шкале социальной изолированности были самыми высокими, риск падений был на 24 % выше, чем у тех, чьи показатели были самыми низкими. В то же время чувство одиночество никак не влияло на риск падений. Риск падений, которые приводят к госпитализации, был связан с социальной изоляцией еще сильнее. Он увеличивался на 23 % у живущих самостоятельно пожилых людей, а у наиболее изолированных — на 36 %. Ученые указывают, что в исследовании были использованы данные, собранные до пандемии COVID-19. Они считают, что результаты исследования сейчас стали особенно актуальными в связи с периодическим введением локдаунов и требованием социальной изоляции. По мнению авторов, новые исследования должны показать, как влияет на падения пожилых людей текущая пандемия. Авторы исследования призывают людей поддерживать контакт с пожилыми родственниками и помогать им. По материалам medportal.ru

•

Затем исследователи сопоставили снимки МРТ мозга у одиночек и тех, кто постоянно проживает с кем-то, изучив объем серого вещества в 100 участках головного мозга, связанных между собой. Результаты выявили у одиноких людей наибольший объем серого вещества и повышенную активность в тех участках мозга, которые связаны в так называемую сеть пассивного режима работы или сеть по умолчанию. Она активизируется в те моменты, когда человек ничем не занят и предается мечтаниям, воспоминаниям и творческому воображению. По мнению ученых, у одиночек сеть пассивного режима работы мозга более развита из-за того, что у них больше возможностей для неспешных размышлений. Это может означать, что у таких людей творческий потенциал может быть выше по сравнению с тем, кто живет с семьей. Однако неизвестно, атрофируются ли при этом у одиночек участки мозга, отвечающие за социальные связи.

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2020 / декабрь • В мире медицины

В ходе исследования, опубликованного в Nature Communications, ученые проанализировали данные 40 тысяч человек из UK Biobank — масштабной биомедицинской базы, содержащей медкарты полумиллиона жителей Великобритании. В выборку попали люди 40–69 лет, которые проходили тестирование, включавшее в себя вопрос о том, чувствуют ли они себя одинокими. Среди ответивших положительно (13,1 % участников) в основном были женщины — 61,37 % против 38,63 % мужчин.

Новости

Воображение лучше развито у одиноких людей

Экспертное мнение • В мире медицины Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

Обґрунтування сучасної терапії хворих на Сovid-19 Вже утретє за останні 20 років у світі виникають поширені епідемії коронавірусних інфекцій, що характеризуються досить високою контагіозністю і високим рівнем летальності. Усі вони були зумовлені вірусами одного і того ж типу — бета-коронавірусами (родина Coronaviridae, підродина Coronavirinae, рід Betacoronavirus). У 2002 р. це була епідемія SARS (від англ. «Severe Acute Respiratory Syndrome») або тяжкий гострий респіраторний синдром, спричинений вірусом SARS — CoV-1 (підрід В бета-коронавірусів), у 2012–2015 рр. — епідемія MERS (від англ. «Middle East Respiratory Syndrome») або Близькосхідний респіраторний синдром, зумовлений MERS-CoV (підрід С бета-коронавірусів), і вже у 2019 р. пандемія COVID-19 (SARSCoV-2) або також SARS, спричинений вірусом SARSCoV-2. Тепер пандемія коронавірусної інфекції (COVID-19) триває на планеті вже більше 7 місяців. Усі три інфекції — зоонози або, точніше, зооантропонози (резервуаром і джерелом є тварини, а саме рукокрилі, в ужитку «кажани», для MERS — одногорбі верблюди, яким раніше вірус був переданий від рукокрилих, а в людській популяції, власне, хворі на коронавірусну інфекцію). Первинним географічним місцем виникнення був азіатський регіон: для SARS — Південний Китай; для MERS — Саудівська Аравія; для COVID-19 — Центральний Китай. Також можна говорити і про періодичність виникнення коронавірусних епідемій в людській популяції, яка складає близько 7–10 років. Слід також відзначити зворотну залежність у ряді SARS→MERS→COVID-19 між географічною поширеністю, інкубаційним періодом і летальністю. Так, найбільше розповсюдження SARS було в країнах Південно-Східної Азії (Китай, Гонконг, Тайвань, Сінгапур, В’єтнам) і в Північній Америці (США, Канада). Всього, за даними ВООЗ, було зареєстровано 8 098 випадків хвороби. Механізм передачі — аерозольний і фекально-оральний. SARS мав короткий

Копча В.С.,

професор кафедри інфекційних хвороб Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського,

Бондаренко А.М.

КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР, КП «Криворізький Центр здоров’я» КМР

інкубаційний період — 2–3 доби. Летальність при цій недузі становила близько 9–10 % (9,55 %). MERS був зареєстрований в 27 країнах і був в основному обмежений Близьким Сходом (Алжір, Бахрейн, Єгипет, Китай, Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Ісламська Республіка Іран, Італія, Йорданія, Кувейт, Ліван, Малайзія, Нідерланди, Оман, Філіппіни, Катар, Республіка Корея, Королівство Саудівська Аравія, Таїланд, Туніс, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Сполучене Королівство Великобританія, Сполучені Штати Америки і Йемен). 80 % хворих було зосереджено в місці виникнення — Саудівській Аравії. Передача MERS від людини до людини відбувається тільки при тісному контакті, але основним джерелом все ж є верблюди. Всього у світі було зареєстровано 2 144 випадки хвороби. Механізм і шляхи передачі інфекції до кінця не вивчені. Хоча основним все ж є аерозольний (від людини людині). Шляхи передачі — повітряно-краплинний, контактно-побутовий. Інкубаційний період при MERS становив близько 5 діб. Летальність при MERS досягала 35 %.

Слід зазначити, що SARS-CoV-2 тропний до ангіотензинперетворювального фермента (ACE2) — екзопептидази, що проявляє протеазну активність на поверхні ендотеліальних клітин капілярів легень. З еволюційного погляду предки сучасних коронавірусів взаємодіяли з цими рецепторами на поверхні найпростіших і пептидаза розщепляла їх оболонку, завдяки чому вірусна РНК проникала в клітину і запускала механізм свого розмноження. У міру ускладнення багатоклітинних форм життя ця екзопептидаза стала брати участь у перетворенні ангіотензину I на судинозвужувальну речовину ангіотензин II за тим же механізмом протеолітичного розщеплення, регулюючи у нас артеріальний тиск. Тож SARS-CoV-2, як і його предки, взаємодіє саме з цими рецепторами. У такий спосіб цей вірус вільно реплікується в альвеолоцитах (в окремих повідомленнях вказують саме на 2-й тип альвеолоцитів), ендотелії капілярів, легеневих фібробластах і ентероцитах — структурах, які містять найбільшу кількість ACE2.

Экспертное мнение • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua

Згадані пневмоцити типу II (AT2) відповідальні за утворення легеневого сурфактанту — суміші ліпідів і білків, що вистилає легеневі альвеоли зсередини (на межі «повітря-рідина»). Легеневий сурфактант перешкоджає злипанню стінок альвеол при диханні за рахунок зниження поверхневого натягу плівки тканинної рідини, що покриває альвеолярний епітелій [3]. SARS-CoV-2, інфікувавши пневмоцити, спричиняє їх десквамацію в альвеолах, сприяючи альвеолярній дисфункції, набряку і кровотечі, що порушує газообмін в альвеолах і призводить до дихальної недостатності. Одночасно відбувається зниження рівня сурфактанту в тканинній рідині, що покриває альвеолярний епітелій, її поверхневий натяг збільшується. Відповідно, здатність легень розширюватися і стискатися під час нормального акту дихання знижується (пацієнт цей стан відчуває як «хрускіт легень» при кожному вдиху). Цей процес може призвести до колапсу легень під час видиху. У міру заповнення альвеол рідиною наростає дихальна недостатність. Смертельний вислід настає при порушенні цілісності альвеолярної мембрани, що призводить до накопичення рідких ексудатів у альвеолярних просторах, механічна вентиляція легень виявляється безуспішною [3]. Важливо, що прогресування ГРДС від набряку альвеол до дифузного альвеолярного пошкодження (diff use alveolar damage) не залежить від інтенсивності реплікації вірусу і досягнення ним високих титрів. Інфекція призводить до пікових вірусних титрів через 1–2 доби після зараження, разом з оголенням (денудацією) дихальних шляхів і утворенням клітинного детриту, що закупорює дрібні бронхи (одна з причин, що ускладнює виявлення вірусу у верхніх дихальних шляхах). Тяжкі ураження паренхіми легень, у тому числі інфільтрати, крововиливи, альвеолярний набряк і утворення гіалінової мембрани, типові для ексудативної стадії дифузного альвеолярного по-

•

Коронавіруси дуже складно вдається «вирощувати» в культурах клітин in vitro. Але з публікацій стосовно SARS і MERS відомо, що ці віруси вже в найближчі години після інфікування, а саме через 7–13 год., накопичуються в клітині-хазяїні у високих концентраціях, досягаючи піку через 12–24 год. і, зберігаючись на високому рівні, призводять до чіткої цитопатичної дії та загибелі клітин. Час від інфікування клітини до її загибелі залежить власне від типу і навіть штаму коронавірусу, а також від культури клітин і становить від 12–24 год. до 7–14 діб. Найефективніша реплікація коронавірусів при SARS і MERS відбувається в гладких епітеліальних клітинах дихальних шляхів, гірше збудники реплікуються в тканинних фібробластах, далі за зниженням активності реплікації йдуть пневмоцити 2-го порядку і найнижчий рівень реплікації відзначається в ендотеліоцитах [2].

Журнал «Современная фармация»

COVID-19 — сучасна поточна пандемія. Механізми передачі збудника — аерозольний і фекально-оральний. Шляхи передачі — повітряно-краплинний, аліментарний, контактно-побутовий. Інкубаційний період може подовжуватися до 14 діб. Летальність при COVID-19 на середину грудня 2020 р. складає біля 2,3 % (на той час число хворих на COVID-19 перевищило 71 млн, померло понад 1,6 млн людей). В Україні на той же час було зареєстровано більше 890 тис., померло більше 15,0 тис. осіб (смертність на рівні 1,7 %). Таким чином, у ряді SARS→MERS→COVID-19 відзначається збільшення поширеності від епідемії до пандемії, підвищення контагіозності, але зі збільшенням інкубаційного періоду і, все-таки, зниженням рівня летальності. З доступних інформаційних джерел відомо, що в патогенезі COVID-19 можна виділити два основні механізми ушкодження легень. Перший — це пряме вірусне пошкодження епітелію легень, передусім, гладких епітеліальних клітин дихальних шляхів і альвеолоцитів, а також ендотеліоцитів капілярів і тканинних легеневих фібробластів, оскільки коронавіруси після закінчення реплікації призводять до повного пошкодження клітини хазяїна. Другий — виникнення спочатку інтенсивної локальної (легені), а потім вже й системної запальної реакції, що супроводжується «цитокіновою бурею». Це при тяжкому ступеню хвороби спочатку призводить до «гострого респіраторного дистрес-синдрому» (ГРДС) [1], а потім, при прогресуванні хвороби — й до так званого синдрому гострої запальної відповіді (SIRS від англ. Systemic Inflammatory Response Syndrome). У вітчизняних джерелах це ототожнюється із сепсисом, хоча фактично таким у жодному разі не є, оскільки віруси не можуть бути збудниками сепсису!

Экспертное мнение • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

шкодження, з’являються на 4–7 добу після зараження, коли вірусне навантаження в паренхімі легень швидко падає і/або стає нижче межі виявлення [3]. Таким чином, стає очевидним, що в патогенезі COVID-19 при тяжкому ступеню хвороби чітко простежується наступна етапність або стадійність. Після інфікування альвеолоцитів, ендотеліоцитів альвеолярно-капілярного сегменту легень, тканинних фібробластів і макрофагів через недовгий проміжок часу (12–24–48 або 72 год.) в цих клітинах (більше в пневмоцитах) виникає виражений цитопатичний ефект, який призводить до швидкого прогресу спочатку інтерстиційного набряку легень, а потім і альвеолярного набряку, який спочатку супроводжується пропотіванням в альвеоли плазми крові, а потім вже й формених елементів. Природно, що вже на перших етапах пошкодження альвеолярно-капілярного сегменту швидко призводить до прогресуючого погіршення газообміну, а також закономірно супроводжується вираженою локальною, а потім і системною запальною реакцією. Важливо, що швидке пошкодження пневмоцитів і структури альвеолярно-капілярного сегменту не може бути компенсоване використанням штучної вентиляції легень (ШВЛ), навіть з високим вмістом кисню в дихальній суміші і підвищеним тиском при ШВЛ на видиху. Реальним і єдино можливим методом інтенсивної терапії в такому випадку може бути тільки екстракорпоральна мембранна оксигенація (ЕКМО). Наведені дані ілюструють дуже високу схожість патогенезів SARS, MERS і COVID-19 з грипозними «геморагічними пневмоніями» або, точніше — грипозним геморагічним набряком легень, який також закономірно (за відсутності адекватної терапії) має два етапи у вигляді інтерстиційного, а потім вже й альвеолярного набряку. Зазначена схожість стосується і патогістологічної картини. Клініко-діагностичний і терапевтичний алгоритм при грипозному геморагічному набряку легень, наведений в патентах і статтях [4–8], теоретично може з успіхом використовуватися і при COVID-19. Зазначені дані не залишають сумнівів, що патогенез і патогістологічна картина при тяжких і украй тяжких формах COVID-19 і грипу дуже схожі, а відповідно, і патогенетична терапія цих клінічних варіантів COVID-19 і грипу мають бути також фактично схожими або навіть тотожними в основних підходах й обиранні фармакологічних засобів терапії! Але необхідно відзначити й деякі відмінності COVID-19 від грипу. Так, при грипі зазначений набряк розвивається рано — на 1–3-ю добу хвороби і перебігає досить швидко, нерідко навіть блискавично, що вкрай ускладнює проведення ефективної терапії. При COVID-19, навпаки, той же геморагічний набряк легень, який називають «пневмонією», розвивається, як правило, досить пізно — на 5–7-у, а іно-

ді й пізніше — на 10–12-у добу хвороби і перебігає також досить повільно, з поступовим, але неухильним наростанням дихальної недостатності. Ці дані повністю підтверджуються патоморфологічними дослідженнями, аналіз яких проведено нами раніше [9], а також інструментальними дослідженнями у вигляді різних видів комп’ютерної томографії (КТ), яка для COVID-19 вже стала фактично обов’язковою і повсюдною, а скоро взагалі може перетворитися навіть в Україні в рутинне обстеження. Вже повсюдно регламентований томографічний синдром у вигляді «матового скла», що позиціонується навіть багатьма клініцистами як «патогномонічний», насправді взагалі таким не є, оскільки виявляється не тільки при різній патології легень, але й може бути у здорових огрядних людей просто на фазі видиху. Крім цього, цей синдром може бути виявлено, як правило, тільки якщо томографічний «зріз» тканини легень буде менше 4 мм [10]. Для ураження легень при COVID-19 цей синдром ще раз підтверджує той факт, що патологія цього органа є не «пневмонією», а саме набряком легень. Пояснити це легко і досить просто. Нерідко перед КТ легень хворому проводять звичайну рентґенографію, яка зазвичай не виявляє жодних змін, попри те, що у хворого є клініко-лабораторні ознаки дихальної недостатності (задишка і зниження сатурації менше 95 % при пульсоксиметрії). І тільки КТ у такого пацієнта дає можливість виявити синдром «матового скла» у вигляді підвищеної щільності легеневої тканини до рентґенівських променів. Очевидна яскрава контраверсія даних звичайної рентґенографії і КТ в однієї людини у той же час і при тій же патології! Але за фактом ніякої суперечки немає. Усі відмінності можна пояснити. Так, інтенсивність рентґенівського випромінювання при звичайній рентґенографії істотно вища, ніж при КТ. Тому і зміни в інтерстиції легень у вигляді його підвищеної щільності буде видно, як правило, тільки на КТ-знімках, а при звичайній рентґенографії випромінювання долає таку слабку перешкоду практично вільно. Оскільки чутливість КТ значно вища, то тільки цей метод спроможний вловити навіть незначні зміни в тканині легень. До формування томографічної картини легень у вигляді «матового скла» призводять кілька основних морфологічних змін у тканині легень. Це нагромадження рідини в інтерстиційному просторі на тлі збереження прозорості альвеол і бронхіол; часткове незначне заповнення альвеолярного апарату рідиною (ексудат, транссудат) і клітинними елементами (пошкоджений епітелій, лейкоцити або еритроцити при геморагічному набряку). Якщо альвеоли будуть повністю заповнені, а отже — безповітряні, при КТ формується томографічний синдром «консолідації». Але на цьому етапі зміни вже будуть видимі і при зви-

Экспертное мнение • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua •

Підтверджується це й запропонованою нами раніше (ще у квітні 2020 р.) тактикою терапії грипозних та ковідних «пневмоній» за допомогою дексаметазону, яка давала чіткий клінічний ефект [4–9]. Попри це зазначене лікування спочатку не тільки заперечувалося, але й категорично заборонялося офіційною українською, а раніше і світовою медициною. І тільки в червні 2020 р., через майже півроку від початку пандемії, почали успішно використовувати дексаметазон як «новацію». Саме застосування дексаметазону, який серед глюкокортикоїдних препаратів володіє найзначнішим протинабряковим ефектом, забезпечило суттєвий клінічний ефект при грипозних та ковідних «пневмоніях». Якщо лікар розуміє той факт, що це не пневмонія, а інтерстиційний набряк легень, то очевидною стає потреба зміщення акценту в терапії: від етіотропної — у бік патогенетичної, протинабрякової.

Таким чином, при COVID-19 перебіг хвороби порівняно з грипом ніби «затягується» в часі, але однаково неухильно йде по тому ж шляху, як в плані патогенезу, так і клінічної картини. Крім того, при грипі, порівняно з COVID-19, має місце й дуже короткий інкубаційний період. Враховуючи ці дані, можна з упевненістю стверджувати, що COVID-19 по суті є «повільною формою грипу». Але слід також відзначити й деякі істотні відмінності в їх патогенезі. Так, при грипі має місце низький рівень активності згортальної системи, що клінічно нерідко супроводжується кровотечами і робить украй небезпечним використання антикоагулянтів, які необхідні в разі застосування екстракорпоральних методів оксигенації. У хворих на COVID-19, навпаки, має місце синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ), який фактично «зупиняється» на стадії гіперкоагуляції! Зазвичай ця стадія «коагулопатії споживання» минає украй швидко, закономірно переходячи в стадію гіпокоагуляції — кровотеч. Але при COVID-19 цього не стається, стадія гіперкоагуляції затягується, коли споживаються і молекулярні фактори згортання, і тромбоцити. Клініцисти навіть виявили прогностичну особливість — чим нижчий рівень тромбоцитів у хворого з COVID-19, тим тяжчим буде перебіг хвороби і серйозно погіршується прогноз для життя хворого. Це підтверджується й даними гістологічного дослідження нирок і селезінки померлих. За таких обставин життєво необхідне використання антикоагулянтів у цієї групи хворих. Але пояснити таку ситуацію та її патомеханізми ми ще не можемо. Поки достовірно відомо те, що цей ДВЗ-синдром «зупинився» на стадії гіперкоагуляції і «повільного» споживання факторів згортання. За таких обставин, зважаючи на особливий ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень при COVID-19, передусім високу частоту тромбозів глибоких вен і тромбемболії легеневої артерії, таким пацієнтам необхідно відстежувати показник D-диме-

Журнал «Современная фармация»

чайній рентґенографії [10]. Тому при інтерстиційних пневмоніях, інтерстиційному набряку легень, попри візуалізацію патології на КТ, звичайне рентґенографічне дослідження її не вловить. Це ж підтверджується і клінічно — при аускультації легень. Зокрема, при інтерстиційних пневмоніях та інтерстиційному набряку легень не вислуховуються жодні патологічні звукові феномени, аби виставити діагноз пневмонії. Адже за відсутності вмісту в альвеолах немає субстрату для виникнення дрібноміхурцевих вологих, а часто і сухих хрипів. Навіть ослаблення дихання, посилення «голосового тремтіння» і «бронхофонія» неінформативні, оскільки процес дифузний, а ці методи базуються на принципі асиметрії того чи іншого показника над різними ділянками легень. Тобто ні клінічно, ні рентґенологічно (при звичайній рентґенографії) ми не можемо виявляти змін в інтерстиції легень. Ці методи дуже грубі порівняно з КТ і саме це доводить, що при COVID-19 має місце прогресуючий набряк легень, а не «ковідна пневмонія».

Экспертное мнение • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ру, несприятливий прогностичний рівень якого становить більше 150 нг/мл. У такому випадку необхідно негайно вдаватися до призначення антикоагулянтної терапії препаратами низькомолекулярних гепаринів, наприклад, еноксапарином натрію з розрахунку 1 мг/кг (100 анти-Ха МО/кг) маси тіла один або два рази на добу підшкірно глибоко у ліву та праву передньобічні або задньобічні стінки живота поперемінно (1 мл розчину для ін’єкцій, еквівалентний приблизно 10 000 анти-Ха МО еноксапарину). Важливо, що еноксапарин натрію не можна призначати як взаємозамінний (одиниця за одиницю) замість інших низькомолекулярних гепаринів. Зокрема, 1 мл іншого низькомолекулярного гепарину — фраксипарину (надропарину кальцію) відповідає приблизно 9 500 анти-Xa МО препарату. Варто взяти до уваги і той факт, що ці засоби у профілактичних дозах не мають суттєвого впливу на час кровотечі, загальні коагуляційні показники, а також не впливають на агрегацію тромбоцитів і зв’язування фібриногену з тромбоцитами. Еноксапарин натрію застосовують в середньому протягом 10–14 діб. Після відміни препарату за необхідності слід розпочати прийом прямих пероральних антикоагулянтів за 0–2 год. (залежить від інструкції для медичного застосування конкретного засобу).

активно використовують у терапії автоімунного ревматоїдного артриту — сарилумаб (Kevzara) і тоцилізумаб (Аctemra). Так, тоцилізумаб є рекомбінантним гуманізованим моноклональним антитілом до людського рецептора інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) з підкласу імуноглобулінів. Цей засіб селективно зв’язується та пригнічує як розчинні, так і мембранні рецептори ІЛ-6, що є багатофункціональним прозапальним цитокіном, який продукується різними типами клітин, включаючи Т- і В-клітини, моноцити та фібробласти. ІЛ-6 залучений у різні фізіологічні процеси, такі як стимуляція секреції Ig, активація Т-клітин, стимуляція продукування білків гострої фази в печінці та стимуляція гемопоезу. Тож ІЛ-6 відіграє важливу роль у патогенезі різних запальних захворювань, у тому числі й COVID-19. Рекомендована доза тоцилізумабу для дорослої людини зазвичай становить не менше 4 мг/кг внутрішньовенно краплинно протягом щонайменше 1 год 1–2 рази на добу протягом 1–3 діб (1 флакон містить 200 мг/10 мл, або 400 мг/20 мл тоцилізумабу). Препарат слід розводити до 100 мл стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду. Отже, отримані емпіричним шляхом дані підтверджують те, що в патогенезі COVID-19 одну з провідних ролей відіграє висока активність імунозапального процесу, у тому числі й автоімунного.

Іншою особливістю є також повільний, але неухильний прогрес саме стадії інтерстиційного набряку легень. Вона, на відміну від грипу, повільно переходить у стадію альвеолярного набряку. Але саме на цій стадії розвивається повна клінічна картина дихальної недостатності у вигляді гострого (частіше затяжного) респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС). При грипі ця стадія швидкоплинна (усього лише декілька годин) і хворий її ніби «проскакує», досягаючи стадії розгорнутого альвеолярного набряку, при якому прогноз для життя украй несприятливий. Але якщо при грипі з інтерстиційним набряком, незважаючи на усю його швидкоплинність, можна ефективно боротися, не допускаючи переходу в альвеолярну стадію, що підтверджено нашою реальною практикою [4–8], то при COVID-19 зупинити прогрес інтерстиційного набряку набагато складніше, навіть при використанні потужних швидкодіючих глюкокортикоїдів, зокрема, дексаметазону, що фактично є препаратом вибору при набряках, пов’язаних із стрімким запаленням.

Підбиваючи підсумок цьому розділу, можна з упевненістю стверджувати, що COVID-19 по суті є «повільною формою грипу» з провідною патогенетичною ланкою — «повільним» інтерстиційним (а потім вже й альвеолярним) набряком легень, що перебігає на тлі ДВЗ-синдрому у стадії гіперкоагуляції й агресивного цитокінового «шторму». У зв’язку з цими даними та враховуючи наш ефективний досвід у невідкладній терапії геморагічного набряку легень із застосуванням дексаметазону при грипі, а також власний клінічний досвід застосування дексаметазону в комплексній терапії тяжких форм COVID-19 — необхідно розглянути й внести до діючих стандартів терапії COVID-19 зміни, що регламентують застосування дексаметазону, яке ґрунтується на власному вітчизняному досвіді та власних клінічних дослідженнях, а не на віддалених рекомендаціях зарубіжних дослідників і ВООЗ, які практично увесь період пандемії COVID-19 фактично не лише заперечували, а й фактично забороняли застосування глюкокортикоїдів для лікування хворих на COVID-19. Наші ж експертні групи МОЗ, як правило, дублюють рекомендації зарубіжної медицини, які нерідко виявляються помилковими. Це очевидно, оскільки в офіційних рекомендаціях, регламентованих Наказом МОЗ України від 16.06.2020 № 1411 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги ‘‘Коронавірусна хвороба (COVID-19)’’», додаток 13 до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба

Ще одною істотною патогенетичною відмінністю COVID-19 від грипу є цитокіновий «шторм», який при грипі, швидше за все, не встигає розвинутися. Тож у разі небезпеки розвитку й прогресування SIRS слід невідкладно намагатися вгамувати зазначений «шторм». З цією метою обнадійливі результати демонструють імуносупресанти, які

Із групи противірусних препаратів з різним механізмом дії можна навести наступні:  інгібітори вірусних полімераз (аналоги нуклеозидів і нуклеотидів) — рибавірин (Ribavirin);  фавіпіравір (Favipiravir);  фавілавір (Favilavir);  ремдесивір (Remdesivir) та ін. Щоправда, застосування наведених засобів має істотні обмеження, коли очікуваний ефект і користь від використання у хворого суттєво поступаються ризику такої терапії, безпосередньо пов’язаної із загальновідомими побічними ефектами (токсичність) і ускладненнями. Наприклад, сьогодні відмовилися від застосування ще донедавна популярних похідних 4-амінохіноліну (протималярійних гематошизотропних препаратів) — хлорохіну (делагіл (Delagil), гідроксихлорохіну (гідроксихлорохін

Экспертное мнение • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua •

(Hydroxychloroquine), плаквеніл (Plaquenil), іммард (Immard) та ін.), оскільки, поряд з цілковитим позбавленням доказової бази, доведено достовірно вищу смертність у групі хворих, які їх отримували, порівняно з особами, лікованими за допомогою тільки патогенетичних і симптоматичних базисних засобів. Дуже багато сподівань покладалося на згаданий вже ремдесивір (включений до протоколу лікування COVID-19 в Україні), який, за даними американської компанії-розробника «Gilead Sciences», має найбільші шанси показати позитивний результат у короткостроковій перспективі. Втім, розробники довели, що цей лікарський засіб дозволяє пришвидшити одужання всього на 4 доби, а от зниження смертності виявилося дуже скромним — 8 % проти 11,6 % у контрольній групі, що фактично перебуває на межі статистичної похибки. Попри це, управління продовольства і медикаментів США надало дозвіл для екстреного використання «Ремдесивіру». Та ейфорія щодо нього доволі швидко вщухла, адже китайські дослідники, провівши у квітні ц.р. масштабне плацебо-контрольоване дослідження, встановили, що цей засіб практично ніяк не допомагає лікувати хворих на COVID-19. За їх даними, найважливіший параметр — смертність серед тих, хто його приймав, статистично не відрізнялася порівняно з контрольною групою. А згаданий дозвіл такого престижного управління більше схожий на психологічний крок, щоб заспокоїти суспільство і дати йому знак, що, мовляв, успіхи вже є. Зазвичай пацієнти ушпиталюються значно пізніше перших діб хвороби. Тому вирішальне значення в терапії пневмонії при COVID-19 належить саме патогенетичним засобам, що мають істотні особливості й об’єктивні обмеження, пов’язані з патогенезом набряку легень, який перебігає на тлі масивного ураження ендотеліальної вистилки альвеол, мікроциркуляторного русла і високої активності цитокінового каскаду. Передусім, навіть у початковій фазі цього набряку відбувається накопичення рідини і розширення альвеолярно-капілярної мембрани. Така ситуація відразу ж призводить до порушення дифузії кисню крізь цей бар’єр, хоча рівень дифузії вуглекислого газу залишається практично незмінним (його дифузійна здатність у 20–25 разів вища, ніж у кисню). При подальшому прогресуванні набряку порушується й дифузія вуглекислого газу. На цьому етапі такий набряк ще не виходить за межі інтерстиції і базальної мембрани альвеолоцитів і є, по суті, ще інтерстиційним. Незважаючи на відсутність пропотівання рідини в альвеоли, рівень гіпоксії може бути доволі значним і проявлятися наростаючими ознаками гострої дихальної недостатності у вигляді занепокоєння, відчуття нестачі повітря, швидко наростаючої задишки й ціанозу, хоча фізикальна картина в легенях досить скупа і проявляється у вигляді жорсткого дихання, сухих хрипів, незначного аускультативного

Журнал «Современная фармация»

(COVID-19)», «Рання підтримуюча терапія за наявності ТГРС» дослівно було зазначено: «Забороняється призначати системні кортикостероїди для лікування вірусної пневмонії або ГРВІ, якщо вони не показані з іншої причини». Та відтоді як у пресі повідомили, що Великобританія, незважаючи на рекомендації ВООЗ, офіційно прийняла дексаметазон «на озброєння» в терапії хворих на COVID-19, вкотре зазнали змін і вітчизняні протоколи. Зрозуміло, що оснащеність медичного і дослідницького сектора Великобританії істотно вища, ніж в Україні. Але й вона наслідувала рекомендації ВООЗ та інших європейських країн і США, які не рекомендували застосовувати глюкокортикоїди і досі особливо не поспішають це робити, хоча китайські медики ще в січні-лютому 2020 р. неодноразово повідомляли про ефективність у терапії COVID-19, щоправда, не дексаметазону, а метилпреднізолону [9]. Крім цього, в зазначених рекомендаціях підходи, способи, засоби й дози препаратів практично збігаються з нашими, запропонованими для терапії геморагічних «пневмоній» і набряків легень ще 10 років тому [4–8] і рекомендованих нами у травні 2020 р. [9]. Відносно терапії так званих геморагічних «пневмоній», що, по суті, є набряком легень, враховуючи те, що SARS-CoV-2 безпосередньо уражає альвеолоцити та ендотеліоцити, які є основною структурою альвеолярно-капілярної мембрани, що забезпечує газообмін, ефективність антивірусних препаратів на етапі інтерстиційного набряку легень, що вже розвивається, стає сумнівною, хоча вони й можуть якоюсь мірою знизити рівень очікуваної віремії, а отже — й токсинемії. Тому повністю відмовлятися від них навіть у пізні терміни початку етіотропного лікування все ж не можна. Як правило, антивірусна терапія ефективна в перші 24, максимум, 48 і, рідко, 72 год. від початку клінічних проявів.

Экспертное мнение • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

дифузного послаблення дихання. Зазначену гіпоксію можна зафіксувати за допомогою пульсоксиметра, який зареєструє падіння рівня сатурації крові киснем (нижче 96 %). Рентґенологічно у фазі інтерстиційного набряку легень можна виявити тільки посилення легеневого малюнка. Але в цій ситуації нам істотно допомагає комп’ютерна томографія, що має вищу роздільну здатність і дозволяє виявити порушення в інтерстиційному просторі на різних етапах розвитку інтерстиційного набряку легень від вогнищевих до дифузних змін. Як зазначалося раніше, при COVID-19 цей етап набряку легень досить тривалий, а розвиток альвеолярного набряку відстрочений. Досвід показує, що саме момент переходу від інтерстиційного до альвеолярного набряку є критичним для хворих. Але при COVID-19 поступово прогресуючий інтерстиційний набряк стає не менш небезпечним, оскільки хоч і поступово, але неухильно призводить до тяжкої гіпоксії з її вже безповоротними наслідками. Найбільш ефективною на цьому етапі розвитку набряку є патогенетична протинабрякова, ангіопротекторна та антигіпоксична терапія. Незважаючи на скупість клінічних проявів, саме вони й особливо їх динаміка здатні вказати на набряк легень, що розпочинається. Одним з таких симптомів є згадана раніше прогресуюча задишка, яку за жодних обставин не можна недооцінювати. Адже тільки на ранніх етапах інтерстиційного набряку легень надання невідкладної допомоги забезпечить видимий ефект від патогенетичної терапії. У разі прогресування до стадії альвеолярного набряку прогноз для життя хворого може стати украй несприятливим. Тому необхідно використовувати усі засоби інтенсивної терапії саме на ранніх етапах інтерстиційного набряку легень при COVID-19. Першочерговим завданням є дія на підвищену проникність капілярної ланки мікроциркуляції. Єдиними ефективними препаратами у цій ситуації, незважаючи на постійні дискусії про доцільність їх застосування, є глюкокортикоїди, які здатні блокувати провідні патогенетичні ланки набряку легень або ГРДС при COVID-19. Вони мають виражену протинабрякову дію (найбільш ефективний у цій ситуації дексаметазон), мембраностабілізуючу (стабілізація мембран капілярних ендотеліоцитів і базальних мембран капілярів та альвеолоцитів), імуносупресивну (блокування імунних і автоімунних реакцій, що особливо важливо при цитокіновій «бурі»), антитоксичну, замісну й антистресову дію, а також сприяють репарації, стимулюючи клітинний геном. Досвід показує, що добова доза глюкокортикоїдів має бути досить високою, вводитися тільки внутрішньовенно і в перерахунку на преднізолон повинна досягати не менше 300 мг/добу. Нагадаємо, що актив-

ність дексаметазону в 7,5 раз вища від преднізолону (1 ампула преднізолону містить 30 мг, а дексаметазону — 4 мг). На ранніх етапах терапії перевагу слід віддавати дексаметазону з урахуванням його найзначнішої протинабрякової дії у групі глюкокортикоїдів. Таке інтенсивне лікування, як правило, триває не більше 3–5 діб, використовується за життєвими показаннями і не може стати причиною імунодефіциту з наступними бактерійними ускладненнями. При встановленні інтерстиційного набряку легень у хворих з тяжкими формами COVID-19 екстрено починають внутрішньовенне струменеве (рідко краплинне) введення водного розчину дексаметазону в початковій разовій дозі 90–120 мг в перерахунку на преднізолон, а потім через 1–3 год., залежно від первинного лікувального ефекту, наступна доза глюкокортикоїдів може бути збільшена до досягнення сумарної дози 300 мг в перерахунку на преднізолон, при цьому максимальна добова доза глюкокортикоїдів не повинна перевищувати 400 мг преднізолону. За цей час, як правило, вдається отримати позитивний лікувальний ефект, а саме припинення прогресування або й регрес інтерстиційного набряку легень. Найбільшу ефективність методика має на початкових етапах зазначеного набряку. У разі відсутності чіткої позитивної динаміки терапія глюкокортикоїдами може бути продовжена упродовж 3–5 діб. Дози і кратність введення дексаметазону визначаються станом хворого і його динамікою. Як правило, в наступні дні дози гормонів знижуються, але кратність може зберігатися. На жаль, сучасна медицина ще не має у розпорядженні методів ефективної терапії при ушкодженні легеневих капілярів. Лікування таких хворих з ГРДС може бути тільки патогенетичним з паралельним забезпеченням транспорту і дифузії кисню й вуглекислого газу в системі альвеолярно-капілярної мембрани або капіляр-штучної мембрани. Особливістю протинабрякової терапії є те, що вона досить обмежена і жорстко пов’язана з об’ємом рідини, що вводиться з метою дезінтоксикації. Зазвичай парентерально вводять не більше 300– 400 мл рідини, віддаючи перевагу дрібномолекулярним декстранам або нативним колоїдам, зокрема 10– 20 % розчину альбуміну. Щоправда, у таких випадках завжди варто зважати на небезпеку тромбоемболічних ускладнень, що дуже характерні для COVID-19. Кристалоїдні розчини вводити не рекомендується через їх швидке проникнення в тканини, що неминуче призводить до посилення набряку. Одночасно проводять заходи для «розвантаження» малого кола кровообігу. Використовують елементарні прийоми, які, незважаючи на свою простоту, можуть забезпечити позитивний ефект. До них на-

Экспертное мнение • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua •

ШВЛ має бути украй мотивованим і обумовлене неконтрольованим зниженням насичення артеріальної крові киснем. Основна мета оксигенотерапії — підтримка рівня сатурації артеріальної крові киснем не нижче 90 %. Критерії переведення хворих з COVID-19 на ШВЛ досить чітко описані в офіційних протоколах — «Стандарти медичної допомоги ‘‘Коронавірусна хвороба (COVID-19)’’», «Стандарт екстреної медичної допомоги ‘‘Коронавірусна хвороба (COVID-19)’’», Протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)». Незважаючи на усі можливі негативні ефекти ШВЛ, у хворих на COVID-19 при прогресуючому інтерстиційному набряку легень і, особливо, при загрозі розвитку альвеолярного набряку, що супроводжується значною гіпоксією, хворого необхідно перевести на ШВЛ з використанням її спеціальних режимів — з постійним позитивним тиском або підвищеним тиском при видиху. Використовуються також високочастотні режими ШВЛ, а також осциляторна модуляція дихання. Інші режими ШВЛ у хворих на COVID-19 на сьогодні ще не розроблені. На жаль, при значному пошкодженні функції альвеолярно-капілярної мембрани будь-які варіанти ШВЛ, навіть з високим вмістом кисню у вдихуваній суміші, не можуть привести до адекватного насичення крові киснем і ефективного виведення вуглекислого газу. У цій ситуації залишається єдиний шлях, здатний забезпечити оксигенацію крові — екстракорпоральна мембранна оксигенація (ЕКМО). Фактично, це апарат «штучних легень». Розробка і практичне застосування таких апаратів були початі ще в 70-х роках минулого століття. Зараз вони стали ефективнішими і більш доступними для практичного використання. Проте й сьогодні їх застосування ще дуже дороге й обмежене. Крім цього, і їх ефективність сьогодні ще залишається недостатньою. Проте, варто зазначити, що саме розробка ефективних апаратів для ЕКМО та їх поєднання з використанням перфторану («штучної крові») сьогодні може бути чи не єдиним реальним і перспективним засобом для хворих з пошкодженням альвеолярно-капілярних мембран легень. Альвеолярно-капілярний сектор легень має дуже високий регенераторний потенціал, тому ефективна тимчасова «заміна» його основних функцій ЕКМО, за відсутності подальшого пошкодження, уможливлює відновлення пошкоджених тканин цього життєво важливого органа. З огляду на згадану тропність SARS-CoV-2 до ендотелію капілярів, значне місце у лікуванні може зайняти використання ангіо- і кардіопротекторних засобів. Зокрема, багатообіцяючими видаються препарати кверцетину. Як додаткове джерело біологічно активних речовин з імуномодулюючими властивостями, при COVID-19 корисними можуть виявитися дієтичні до-

Журнал «Современная фармация»

лежать напівсидяче положення з опущеними ногами, відволікаючі гарячі ножні ванни, накладення венозних джгутів на кінцівки. Застосування гангліоблокаторів для «безкровного кровопускання» з метою зниження тиску в малому колі кровообігу і депонування крові на периферії практично неможливе через небезпеку системного зниження артеріального тиску і порушення тканинної перфузії, що вже й без того страждає від гіпоксії. Така ж мотивація стосується і звичайного кровопускання, оскільки ефективною при набряку легень може бути евакуація не менше 500 мл крові. Крім того, на тлі ДВЗ-синдрому цей метод украй небезпечний. Для розвантаження малого кола кровообігу можна використовувати 2,4 % розчин еуфіліну по 10 мл внутрішньовенно. Як ефективний протинабряковий засіб доцільно використовувати фуросемід у дозах 60–120 мг на введення і за потреби застосовувати його й надалі під контролем гемодинаміки і ефективності комплексної терапії. Використання осмотичних діуретиків доволі небезпечне. Так, сечовина вільно проникає в інтерстиційний простір, тим самим посилюючи набряк тканин, а у разі застосування манітолу має місце фаза різкого підвищення внутрішньосудинного об’єму крові, що також може призвести до посилення набряку. Тому найбільш безпечним засобом, правда, вже онкотичної протинабрякової терапії, є 20 % розчин альбуміну. Проте при прогресуванні набряку легень і його переході в альвеолярну фазу можливе застосування й осмотичних діуретиків вже за життєвими показаннями. На думку ряду авторів, перевагу при набряку легень має сечовина за умови її введення у вигляді 30 % розчину в дозі 1–1,5 г/кг зі швидкістю 30–60 крапель за хвилину. Проте, на нашу думку, така перевага сумнівна. З метою усунення гіпоксії винятково важливу роль відіграє киснева терапія, починаючи від інгаляційної і закінчуючи екстракорпоральною. Інгаляційна оксигенотерапія, по суті, зводиться до збільшення парціального тиску кисню у вдихуваній хворим газової суміші. Застосування чистого кисню можливе, але винятково на короткий період часу, оскільки, будучи сильним окислювачем, він сам додатково пошкоджує альвеолярно-капілярні мембрани. Найбільш оптимальними і безпечними вважають повітряно-кисневі суміші із вмістом кисню не більше 60 % за об’ємом (зазвичай 40–50 %) із швидкістю введення через носові катетери 4–6 л/хв. Як показала практика, використання ШВЛ з підвищеним тиском на видиху нерідко мала негативний вплив на стан хворих. Найбільш ефективною на ранніх етапах виявляється терапія простою киснево-повітряною сумішшю через носові катетери, ефектно іменована «неінвазивною ШВЛ». При цьому можуть використовуватися кисневі концентратори або сучасні апарати для ШВЛ. Відтак, переведення хворого на

Экспертное мнение • В мире медицины • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

COVID-19 корисними можуть виявитися дієтичні добавки, зокрема, «БЕТА-ІМУН®» та «ІМУН44®». «БЕТА-ІМУН®» цікавий наявністю у його складі бета-глюканів та селену. Як відомо, бета-глюкани є структурними елементами мембрани дріжджових грибів (Saccharomyces cerevisiae). Численні дослідження довели, що бета-глюкани, будучи позбавлені імунотоксичності, мають регулюючі властивості до імунокомпетентних клітин. Основний механізм їх дії — безпосередня взаємодія з рецепторами макрофагів, яка активує неспецифічні захисні механізми та розвиток специфічної імунної відповіді: відбувається активація цитотоксичних макрофагів, посилення продукції інтерлейкіну-1 макрофагами, стимулювання Т-лімфоцитів, збільшення продукції інших цитокінів, активація клітин-кілерів, підвищення рівня білка гострої фази у сироватці крові. У той же час бета-глюкани оптимізують імунні реакції та проявляють протизапальні властивості: при високому рівні активації вони пригнічують синтез прозапальних цитокінів — інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12 та посилюють синтез інтерферону. Селен — мікроелемент, необхідний для підтримання нормального функціонування імунної системи. Посилює продукцію лейкоцитів та їхній захист від вільних радикалів, що виникають в процесі знешкодження патогенних бактерій. У складі вітамінно-мінерального комплексу «ІМУН44®», крім власне вітамінів та мікроелементів, є суміш поліфенолів, отриманих шляхом стандартизованої екстракції з середземноморської рослини ладанник (Cistus incanus), що можуть мати противірусну активність. Завдяки значній кількості інших біологічно активних речовин (глікозидів, флавоноїдів, каротину, вітамінів С, В1, В2, РР, заліза, сірки тощо) «ІМУН44®» та «БЕТА-ІМУН®» підвищують неспецифічну резистентність організму, прискорюють одужання та запобігають розвитку запальних процесів [11]. Окремим важливим питанням є призначення антибіотиків при COVID-19. Сам термін «пневмонія», а ще й з достатньо тяжким ступенем і серйозним прогнозом, у свідомості практичного лікаря асоціюється з необхідністю масивної, багатокомпонентної, інтенсивної та тривалої антибіотикотерапії. Усі лікарі прекрасно розуміють неефективність антибіотиків при вірусних інфекціях, а також те, що їх профілактичне призначення не тільки невиправдане і безперспективне, але й таїть у собі серйозні загрози у вигляді побічних токсичних ефектів, а також пов’язаних з ними ускладнень. Однак, незважаючи на це, в більшості випадків у терапії хворих з ковідними «пневмоніями» присутня поліпрагмазія з антибіотиками. Як показує статистика, застосування антибіотиків при COVID-19, як і при інших гострих респіраторних вірусних інфекціях, для «запобігання бактерійним ускладненням»

(по суті суперінфекціям) призводить не до їх зменшення, а до збільшення і перебігають вони на фоні «антибіотикопрофілактики» не легше, а тяжче. Насправді, навіть не враховуючи очевидні та загальновідомі клінічні й лабораторні критерії приєднання бактерійної суперінфекції, дуже чітким об’єктивним критерієм на користь антибіотикотерапії є рівень прокальцитоніну більше 0,05 нг/мл. Труднощі та невдачі сучасної антибіотикотерапії, у т.ч. й наростаюча антибіотикорезистентність бактерій — наслідок хвороби самої медицини — надлишкового і непрофесійного застосування антибіотиків. Уявлення про те, що антибіотики — «масло, яким кашу не зіпсуєш», що антибіотики «краще передозувати, ніж призначити менше» продовжує залишатися неписаним принципом антибіотикотерапії. Відомо, що антибіотик пригнічує тільки ті бактерії, які потрапили в організм. Ліквідуючи їх, препарат здатний запобігти розвитку інфекційного процесу, але така дія є лікувальною (рання, випереджаюча терапія), а не профілактичною. Запобігти зараженню, тобто діяти профілактично, жоден антибіотик не може. Але поняття «антибіотикопрофілактика» цілком відповідає прагненню до надлишкового застосування антибіотиків, тому воно набуло широкого поширення, потрапило в інструкції і до банальних міркувань приєдналося бюрократичне прагнення. Так склалася ідеологія і практика непрофесіональної, надлишкової і перестраховувальної антибіотикотерапії. Вона приваблива тим, що не потребує спеціальної підготовки і здійснюється шаблонно, тоді як професіональна антибіотикотерапія трудомістка: необхідно знати основні властивості різних груп антибіотиків, показання/протипоказання до їх застосування, правила раціональної антибіотикотерапії, дозування препаратів з урахуванням можливої токсичності та багато чого іншого. Впровадження професіональної антибіотикотерапії натикається на пасивний, але дуже сильний опір. У найближчі роки непрофесіональна, надлишкова і перестраховувальна антибіотикотерапія залишатиметься повсюдно поширеною, незважаючи на те, що таке застосування цих препаратів дискредитує антибіотикотерапію: робить її недостатньо ефективною, небезпечною побічними явищами й ускладненнями, у т.ч. селекцією антибіотикорезистентних штамів бактерій і надміру витратною фінансово.

Тому орієнтуймося на крилатий вислів В.Г. Бочоришвілі (1988 р.): «Якщо антибіотик не показаний — він протипоказаний!» СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ЗНАХОДИТЬСЯ В РЕДАКЦІЇ.

Cucurbita: кладезь витаминов

Следует отметить, что цветение и плодоношение у данного растения могут происходить одновременно. На одном растении одновременно можно наблюдать образование бутонов, цветков и растущие завязи. Однако после того как образуется предельное количество плодов, которое растение может обеспечить питанием и влагой, дальнейшее развитие завязей прекращается и не возобновляется до тех пор, пока не будут удалены растущие плоды. Чем больше на растении плодов, тем медленнее они растут и тем меньшего размера достигают ко времени уборки. Удаление части плодов способствует росту оставшихся.

ЗАГОТОВКА СЕМЯН В качестве лекарственного сырья наиболее широко используют семена тыквы (Cucurbitae semina). Для

кандидат фармацевтически наук, НФаУ

этого плоды разрезают, выбирают из них зрелые семена, очищают от остатков мякоти околоплодника, сушат на открытом воздухе или в помещениях с хорошей вентиляцией, рассыпав тонким слоем (1–2 см) на решетах, бумаге, ткани с периодическим перемешиванием. Обычно они высыхают за 5–7 дней. При нарушении правил сушки семена плесневеют и темнеют. Сушка сырья в печах не допускается, так как при этом теряются лечебные свойства семян. Правильно высушенные семена тыквы не имеют запаха, обладают пряным, сладковатым, маслянистым вкусом. Хранить семена следует в мешках в сухом месте. Допустимый срок хранения, в течение которого семена тыквы не потеряют свои лечебные свойства — 2 года.

ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ

     

Inter Collegas • НАТУРМОДЕРН • •

Тыква (лат. Cucurbita) относится к семейству Тыквенные (Cucurbitaceae), однолетнее растение, с мощной корневой системой. Стебель тыквы покрыт короткими и жесткими волосками. Листья растения очередные и зубчатые, крупного размера, располагающиеся на длинных черешках. Цветы желтые, одиночные, с приятным ароматом. Цветение тыквы начинается с начала лета. Плод — многосемянная ягода — тыквина. Мякоть плода оранжевая, рыхлая.

Светлана Мамедова,

Журнал «Современная фармация»

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

Cucurbita: кладезь витаминов

Семена тыквы содержат: сахара, фермент уреазу, крахмал, пентозаны — около 10 %, клетчатку (15 %), жирное масло (до 50 %). Также в семенах обнаружены: эфирное масло; аминокислоты — лецитин, лейцин, тирозин; фитин, органические кислоты (салициловая, яблочная); каротиноиды; аскорбиновую кислоту; витамины В1, В2, РР.

Inter Collegas • НАТУРМОДЕРН • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Основным фармакологически активным веществом, обуславливающим антигельминтный эффект семян тыквы, является аминосоединение кукурбитин (3-амино-3-карбоксипирролидин), содержание которого в семенах достигает 0,1–0,3 % в зависимости от сорта тыквы. Важно, что в семенах тыквы содержится также минерал цинк, который необходим для достаточной выработки половых гормонов и инсулина. Жирное масло семян состоит в основном из глицеридов ненасыщенных жирных кислот: линоленовой (до 45 %), олеиновой (до 25 %), а также пальмитиновой и стеариновой (около 30 %). Также в масле обнаружены фитостерины (кукурбитол), смолистые вещества, содержащие оксицеротиновую кислоту. Листья содержат витамин С, цветки — пигменты (антоцианы, каротиноиды). Мякоть содержит элатерицин А, сахара (4–11 %), витамины С, В1, В2, никотиновую кислоту и каротиноиды, минеральные вещества (калий, железо, медь, фтор, цинк, кальций, фосфор), смолистые вещества, фитостерин кукурбитол. В мякоти тыквы также содержится большое количество пектиновых веществ.

ПРИМЕНЕНИЕ В МЕДИЦИНЕ Благодаря содержанию различных классов биологически активных веществ тыква проявляет широкое лечебно-профилактическое действие. Например, мякоть тыквы применяют при туберкулезе, желтухе, подагре. Также тыкву применяют в качестве мягкого глистогонного средства. За счет содержания калия тыква проявляет мочегонный эффект. Тыквенный сок рекомендуется при хронических запорах, геморрое, почечной недостаточности. Тыква способствует выводу из организма избыточных солей и воды, при этом не раздражает почечную ткань. Тыквенный сок с медом способствует улучшению сна, успокоительно действует на центральную нервную систему. Также сок тыквы рекомендуют как успокаивающее средство, положительно влияющее на сон.

Употребление тыквы целесообразно также и при заболеваниях сердечно-сосудистой и нервной систем. За счет содержания большого количества пектиновых веществ тыкву рекомендуют для выведения холестерина из организма. Благодаря содержанию редкого витамина Т тыква способствует синтезу белка в организме и ускорению процессов обмена веществ. Отвар цветков растения используют в народной медицине в странах Средней Азии для заживления открытых зараженных ран. Компрессы и повязки с отваром накладывают на поверхность кожи также и при диабетических трофических язвах на конечностях.

ВАЖНО!

Дневная норма употребления семян тыквы не должна превышать 40–60 зерен. При этом они должны быть сырыми. Если съедать большее количество, то есть риск возникновения гастрита, т.к. в них содержится много салициловой кислоты.

20 минут, затем кожу протереть сливками, а через 30 минут — промыть теплой водой. Для устранения глистов. 150 г зеленых семян тыквы растереть в ступке. Добавить 50 г меда и перемешать. Смесь необходимо съесть на голодный желудок. Спустя 3 часа после приема необходимо выпить слабительное и сделать клизму. При заболевании почек, печени или сердца. 15 г плодоножек тыквы нарезать мелкими кусочками. Добавить 2 г прополиса, 50 мл воды и поставить на огонь на 15 минут. Отвар выпивать в течение дня. В качестве мочегонного и желчегонного средства принимают сырую тыкву до 500 г в день или вареную и печеную — до 1,5–2 кг в день в течение 3–4 месяцев либо пьют свежий тыквенный сок по 2–3 стакана в день.

В КОСМЕТОЛОГИИ Наряду с широким применением в медицине, тыква является хорошим косметическим средством, которое подходит для любого типа кожи и волос:  активно увлажняет, питает и смягчает кожу, придает кожному покрову упругость и эластичность за счет входящих в состав тыквенного масла витаминов Е, С, группы B, фитостеролов и полиненасыщенных жирных кислот;  укрепляет подкожные капилляры и предотвращает появление на коже гематом и «сосудистых звездочек» за счет содержания в тыквенном масле комплекса флавоноидов, витаминов С и Е;  ферменты тыквенного масла способствуют очищению кожи от слоя ороговевших, омертвевших клеток, а витамин А, которым особенно богато тыквенное масло, ускоряет регенерацию кожного покрова;

Inter Collegas • НАТУРМОДЕРН • 2020 / декабрь

Отвар плодоножек тыквы при отеках как мочегонное. Сухую плодоножку (хвостик, черешок) измельчить и 1 столовую ложку сырья залить 1 стаканом кипятка. Кипятить 10 минут, настаивать 30 минут, процедить. Пить по 2 столовые ложки отвара 3 раза в день. Тыквенный сок с медом при токсикозе беременности, бессоннице. Мякоть тыквы натереть на терке, отжать сок. На полстакана сока добавить 5–7 г меда и принимать на ночь. Порошок из цветков тыквы как присыпка на раневые и язвенные поверхности у больных сахарным диабетом. Собранные во время цветения цветки-пустоцветы высушить в тени и растереть. Компресс из мякоти тыквы на экзематозные участки кожи, лишаи, витилиго. Выдержать на коже

•

НАРОДНЫЕ РЕЦЕПТЫ

modern-pharmacy.com.ua

В качестве диетической добавки к рациону питания на фармрынке представлена «Клетчатка тыквы» в форме порошка по 150 г. Рекомендуется данное средство для устранения гельминтоза, улучшения обменных процессов, выведения токсичных веществ и избытка холестерина, при ожирении.

•

Препарат «Пепонен» также содержит масло семян тыквы, выпускается в мягких капсулах по 300 мг № 100. Лекарственное средство предназначено для уменьшения симптомов, которые сопровождают доброкачественное увеличение предстательной железы (болезненное мочеиспускание, частое ночное мочеиспускание).

Журнал «Современная фармация»

Семена тыквы рекомендуются к употреблению для лечения и профилактики угревой сыпи, себореи, жирной перхоти, простатита. Интересно, что всего 30 г семян тыквы содержат 20 % суточной нормы элементов, которые необходимы для обеспечения хорошей работы иммунной системы. На украинском фармацевтическом рынке тыква представлена в некоторых промышленных препаратах. Например, «Масло семян тыквы» во флаконах по 100 мл, которое рекомендуется для профилактики и лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы І и ІІ степени, гиперлипидемии (в комплексном лечении), профилактики атеросклероза сосудов головного мозга.

Inter Collegas • НАТУРМОДЕРН • 2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

 насыщенное фитостеролами, «витаминами молодости» А и Е, Омега-3 и Омега-6 кислотами тыквенное масло защищает кожу от преждевременного старения, вызванного гормональным дисбалансом или чрезмерным воздействием ультрафиолетовых лучей;  тыквенное масло хорошо успокаивает кожу, защищая ее от раздражений и воспалительных процессов, а также предотвращает возникновение каких-либо аллергических реакций кожного покрова;  входящие в состав тыквенного масла витамины группы B способствуют укреплению, восстановлению и ускорению роста ногтей и волос;  за счет значительного содержания цинка тыквенного масла нормализует работу сальных желез кожи, что способствует устранению жирной перхоти, угревой сыпи, себореи.

Тыквенное масло подходит для ухода за сухой, огрубевшей, шелушащейся, чувствительной или зрелой кожей. Благодаря комплексу вышеописанных косметических свойств это масло достаточно часто применяют в составе различных увлажняющих и питательных кремов для кожи лица и рук, солнцезащитных средств, смягчающих и увлажняющих бальзамов для губ, средств по уходу за волосами. Стоит отметить, что тыква в косметологии также широко используется в виде натуральных масок. Маски делают как из самой тыквы, используя мякоть, так

и из тыквенных семечек. Если смешать тыкву с различными компонентами, то получаются маски, подходящие для разных типов кожи. Одни маски питают и увлажняют кожу, другие очищают и помогают избавиться от угрей, третьи оказывают тонизирующее действие. Маски из семечек тыквы уменьшают секучесть волос, делают светлее веснушки и пигментные пятна. Маска универсальная — очищает и витаминизирует кожу лица любого типа. К одной столовой ложке тыквенного пюре, сделанного из отварной тыквы, добавить по одной столовой ложке различных молочных продуктов (для жирной кожи — кефир, для сухой — сметана или сливки, для нормальной — йогурт). Полученную смесь нанести на кожу лица на 15 минут, затем снять влажным диском. После завершения процедуры лицо ополаскивают водой комнатной температуры. Маска тонизирующая для всех типов кожи. Рекомендуется делать тонизирующую маску 2–3 раза в неделю. Для получения заметного результата целесообразно провести 15-20 компрессов, чередуя компрессы из кашицы и сока. Сырую тыкву следует натереть на мелкой терке, отделить от нее сок. Этим соком пропитать тонкий слой ваты и нанести на лицо на 15–20 минут, затем снять и умыться прохладной водой. Маска питательная для жирной кожи — устраняет жирный блеск, сужает поры, помогает избавиться от угревой сыпи. Сырую тыкву натереть на мелкой терке. В 1 столовую ложку тыквенной кашицы добавить 1 сырой яичный белок и нанести полученную смесь на лицо, по истечении 15 минут прохладной водой смыть остатки смеси. Маска для сухой увядающей кожи — увлажняет и смягчает сухую кожу. Несколько кусочков тыквы отварить до состояния густой кашицы в молоке. К одной столовой ложке полученной кашицы добавить мед (одну чайную ложку), сырой яичный желток и немного теплого молока. Полученную теплую смесь нанести на 15 минут на лицо, потом смыть теплой водой. Маска для осветления веснушек. Тыквенные семечки помогут осветлить кожу, уменьшить веснушки и пигментные пятна. Необходимо растолочь 1 столовую ложку очищенных тыквенных семечек до кашеобразного состояния, затем добавить по чайной лож-

В Узбекистане мякоть тыквы используют для приготовления блюда ширкавак (молочный суп с тыквой), популярны также супы-пюре из тыквы. Мякоть очень

ВАЖНО! Тыквенное масло в отличие от других растительных пищевых масел (масло авокадо, горчичное) не рекомендуется использовать для жарки, так как оно не выносит нагревания до высокой температуры.

2020 / декабрь • modern-pharmacy.com.ua •

хорошо сочетается с крупами, мясом и молочными продуктами. В Казахстане готовят манты с тыквой, а в Италии — ньокки, ризотто и пасту. В Армении тыкву пекут, добавляют в плов, фаршируют рисом или кизилом с орехами, тушат с чечевицей. Тыкву используют для запеканок, пудингов, фруктовых салатов, сладких каш. Китайцы из тыквы готовят вкуснейшие десерты и утверждают, что тыква помогает снять депрессию. В Индии из нее делают отличную халву. Десерты из тыквы очень разнообразны. Из нее делают мороженое, ее добавляют в сладкие блюда из риса. Тыква — прекрасная основа для пирогов и хлеба. В австрийской Штирии можно отведать даже тыквенный шнапс и тыквенный кофе. Из сладких сортов тыквы варят варенье, делают цукаты.

Журнал «Современная фармация»

В кулинарии мякоть тыквы используется для приготовления супов, пирогов, хлеба и десертов. Сушеные или обжаренные тыквенные семечки употребляются как дополнение к салатам, сухим завтракам или в качестве лёгкой закуски. Во многих европейских странах в кулинарии используют также и тыквенное масло для приготовления различных овощных салатов (в качестве популярной заправки для салатов из зелени, овощей и фруктов немцы и австрийцы чаще всего используют смесь тыквенного масла с уксусом из яблочного сидра). Кроме того, тыквенное масло достаточно часто используют для приправы каш, риса, винегретов, крупяных и макаронных гарниров, тушеных овощей, запеченного картофеля, картофельного пюре, супов из овощей, гороха, фасоли и чечевицы. Этот растительный продукт наиболее удачно подчеркивает естественные вкусовые качества блюд из тыквы и кабачков и придает оригинальный вкус различным соусам и подливкам, холодным маринадам, блюдам из мяса или рыбы. В качестве заправки ко всем вышеперечисленным блюдам тыквенное масло следует использовать в весьма умеренном количестве из-за его достаточно насыщенного аромата. Готовое мясное или рыбное блюдо достаточно сбрызнуть всего несколькими каплями тыквенного масла, чтобы вкус его приобрел неповторимый, яркий «солнечный» оттенок.

•

В КУЛИНАРИИ

Inter Collegas

Эту эмульсию втереть в волосы и кожу, укрыть теплым полотенцем и через 20-30 минут вымыть голову с шампунем.

•

добавить в нее воды в соотношении 1 к 10 (на одну часть кашицы десять частей воды) и хорошо перемешать.

НАТУРМОДЕРН

ке меда и лимонного сока, а также столовую ложку кислого молока. Все это нанести на участки кожи, которые надо осветлить, и через 15 минут смыть холодной водой. Маска для секущихся волос. Растереть очищенные тыквенные семечки до образования кашицы,

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2020 / декабрь

•

НАТУРМОДЕРН

•

Inter Collegas

СИМВОЛИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ

И напоследок — немного лирики. Не секрет, что тыква, являясь специфическим по вкусу продуктом, хотя и имеет массу полезных свойств, появляется на столе далеко не в каждом доме. Зато в каждом доме, где отмечают праздник Хэллоуин, тыква является неизменным атрибутом. По всему миру этот праздник отмечается в ночь с 31 октября на 1 ноября. В этот день в домах и на улицах появляется бесчисленное количество тыкв различных размеров, с вырезанной рожицей и свечкой внутри. Откуда пошла эта интересная традиция и почему из всех продуктов была выбрана именно тыква? Следует вернуться немного в историю и вспомнить, что Хэллоуин отмечается уже не первую сотню лет. Изначально этот праздник принадлежал культуре кельтов, древних народов, населявших территорию современной Англии и Шотландии. Ночь смены октября ноябрем называлась Днем Всех Святых. По поверьям кельтов именно в это волшебное и мистическое время грань между реальностью и миром духов становилась настолько тонкой, что души, привидения и призраки могли спокойно расхаживать среди живых. Спустя много лет языческий обряд кельтов превратился в национальную традицию и ежегодное проведение праздников в канун Дня Всех Святых породило множество легенд и загадок. Одна из них рассказывает об ирландском кузнеце-пьянице по имени Скупой Джек. Согласно легенде, за скверные земные деяния Скупого Джека его душу не приняли ни в Раю, ни в Аду.

В кромешной тьме Джек не только потерял покой, но и дорогу, по которой пришел в чистилище. Кузнецу пришлось попросить у хозяина ада огня и тот выдал Джеку тлеющий уголь из своего костра. А чтобы ветер не задул тусклый свет последней надежды, ирландец вырезал из репы, лежащей в его кармане, отверстие и поместил в него уголек. И по сей день путешествует Джек по земле, ожидая дня Страшного суда. Так репа со свечкой внутри стала символом проклятой души у шотландцев и ирландцев, однако в зависимости от местных обычаев и урожая овощей вместо репы часто использовались крупный картофель и свекла. Тыква же присоединилась к этому списку овощей только в Америке, куда легенда попала вместе с переселенцами из Старого Света. Выбор пал именно на нее, так как тыква — один из самых распространенных осенних американских продуктов. Так Джек-Фонарь (такое прозвище дали американцы ирландскому кузнецу) в канун Дня Всех Святых обязательно освещает порог каждого дома, делая ежегодное проведение праздника незабываемым для всех его участников.

ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ  Известно около 50 сортов тыквы. Кроме оранжевого цвета, она может быть желтой, белой, зеленой и даже синей.  Индейцы употребляли в пищу жаренную на костре тыкву, а из ее вяленых кусочков плели коврики.  Тыква является атрибутом древнего обычая сватовства. Если жених не завидный, ему вручают тыкву в знак отказа.  Считается, что в Европу семена тыквы были завезены Христофором Колумбом.  Как пищевая культура, тыква получила признание только к XVII веку.  В День Благодарения каждая американская семья обязательно готовит тыквенный пирог.  В американском штате Иллинойс существует так называемая тыквенная столица — город Мортон, где можно полакомиться самыми вкусными сортами тыквы.

 В XVII веке Шарль Перро в своей сказке «Золушка» придумал сделать карету из тыквы как из продукта, который даже у самых бедных всегда есть на кухне.  Из тыквы в Центральной Азии изготовляют сосуды для напитков и клетки для мелких певчих птиц.  Рекорд по величине выращенной тыквы на 2010 год принадлежит фермеру Крису Стивенсу из Нью-Ричмонда, штат Висконсин, США. Его тыква потянула на 821,2 кг и таким образом установила новый мировой рекорд, официально подтверждённый книгой рекордов Гиннеса.

04075, м. Київ, вул. Лісна 30-А т. (044) 4018010 www.naturpharm.ua

МОБІЛІЗУЙТЕ СВІЙ ІМУНІТЕТ

Виробник: Мукос Емульсіонсгезелльшафт ГмбХ (Німеччина). Представництво в Україні «Мукос Фарма ЦЗ с.р.о.»: м. Київ, вул. Василя Верховинця, 12. тел./факс: (044) 498-90-12

www.wobenzym.com.ua Інформація призначена для медичних і фармацевтичних працівників. Повна інформація про лікарський засіб і повний перелік можливих побічних ефектів вказані в інструкції для медичного застосування препарату.