Modern_pharmacy_2021_02_web by modernpharmacy

ФЕВРАЛЬ

2021

НОВИНКА!

У РАЗІ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛОР-ОРГАНІВ, ВЕРХНІХ ТА НИЖНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ – У Т.Ч. СИНУСИТУ, БРОНХІТУ, БРОНХОПНЕВМОНІЇ МОЖЕ БУТИ ЕФЕКТИВНИМ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ

Во ензи

Вобензим – це цілеспрямовано

Вобензим має здатність

Також Вобензим допомагає організму боротися із запаленнями та поліпшити кровопостачання органів і тканин як шляхом покращення мікроциркуляції та плинності крові1, так і венозного і лімфатичного відтоку1.

В разі застосування антибіотиків Вобензим може підвищувати їх концентрацію у вогнищі запалення і, у такий спосіб, впливати на ефективність цих лікарських засобів.

підібрана суміш гідролітичних ензимів тваринного (панкреатин, трипсин, хімотрипсин, ліпаза, амілаза) і рослинного (бромелаїн, папаїн) походження і біофлавоноїду рутину.

впливати на деякі поверхневі молекули клітин, стимулювати ефективність фагоцитозу та активність природних клітин-кілерів, що є частиною вродженого (неспецифічного) імунітету та захистом першої лінії від інфекцій.

1 Див.

Інструкцію для медичного застосування лікарського засобу (розділ «Фармакодинаміка»).

ТРИМАЙТЕ НАПОГОТОВІ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ

одаткову н ор а ожна отри ати а тел. у представни тв н е ько ко пан

а атоканальний укос ар а .

www.wobenzym.com.ua

еред астосування о найо тесь нструк е стр. посв. в Укра н

та проконсультуйтеся л каре . вд . . .

Т Т

Журнал «Современная фармация»® 2021 / февраль ре и ель и из а ель « r de harma» о ов й а рес ре а ции

раина

1072 . арь ов ул. о ольс ая

2 оф. 21

ере ис а с ре а орами pu l cpharmacy gma l.com ел о

ис и

ел ре лам Сай

8 0 7 780 70 77 8 0 0

87 1

8 0 7

урнала https //modern-pharmacy.com.ua

з ание являе ся с ециализированн м и а ресовано с ециалис ам з равоо ранения. а ериал оме енн е зна ом « » ре ос авлен фарм ом аниями и ре назна ен ля рофессиональной ея ельнос и ме ицинс и и фармацев и ес и ра о ни ов. равовой ре им информации изло енной в с ециализированном из ании или ри рас рос ранении на с ециализированн меро рия ия в ерву о ере ь о ре еляе ся а оном раин « нау но- е ни ес ой информации» 22- II о 2 .0 .199 . ве с веннос ь за со ер ание ос овернос ь и орфо рафи информационн ма ериалов несе ре ламо а ель. е а ция мо е не раз еля ь мнение ав оров у ли аций и не несе о ве с веннос ь за не ос овернос ь у ли уем анн . ере е а а ма ериалов урнала «Современная фармация» оль о о со ласовани с ре а цией. се рава за и ен . з ание заре ис рировано в инис ерс ве с иции раин . е ис рационное сви е ельс во серия

-72

о 1 .12.2011 .

е а ано в и о рафии « ифра рин ». А рес . арь ов ул. анилевс о о ена о оворная.

орма 210 29

0. олноцве . ерио и нос ь

1 номер в месяц. ира

9000

з.

« r de harma»

ПРЕ ДСЕ Д АТЕ ЛЬ РЕ Д АКЦИОННОГО СОВЕТА КОТВИЦКАЯ Алла Анатольевна, . фарм. н.

рофессор заслу енн й ея ель нау и и е ни и

раин

ре ор

РЕДАКЦИОННЫЙ СОВЕТ ЧЕРНЫХ Валентин Петрович

а а еми А раин . фарм. н. . им. н. рофессор заслу енн й ея ель нау и и е ни и раин о е н й ре ор а

ВОЛЯНСКИЙ Андрей Юрьевич, вра -иммуноло о ор ме ицинс и нау заве у ий ла ора орией иммунореа или оло ии нс и у а иммуноло ии и ми ро иоло ии им. е ни ова ГЛАДЫШЕВ Виталий Валентинович,

. фарм. н. рофессор зав. афе рой е ноло ии ле арс в а оро с о о осу арс венно о ме ицинс о о универси е а

ВОЛОХ Дмитрий Степанович,

. фарм. н. а а еми е унаро ной а а емии информа изации ри рофессор афе р ор анизации и ономи и фармации им. А. А. о омольца заслу енн й ра о ни з равоо ранения раин

ГОРЧАКОВА Надежда Александровна,

. ме . н. рофессор афе р фарма оло ии и лини ес ой фарма оло ии им. А. А. о омольца

ЗИМЕНКОВСКИЙ Андрей Борисович,

. ме . н.

рофессор заслу енн й ея ель нау и и е ни и раин зав. афе рой лини ес ой фармации фарма о ера ии и ме ицинс ой с ан ар изации им. анила алиц о о

КАБАЧНЫЙ Владимир Иванович,

. фарм. н. рофессор зав. афе рой физи ес ой и оллои ной имии а заслу енн й изо ре а ель раин ейс ви ельн й лен uropa sche adem e der atur s-senscha ten

КЕЧИН Игорь Леонидович,

. ме . н. рофессор афе р ос и альной ера ии 1 а оро с о о осу арс венно о ме ицинс о о универси е а

ТРОХИМЧУК Виктор Васильевич,

. фарм. н. рофессор заве у ий афе рой ор анизации и ономи и фармации е ан ме и о- рофила и ес о о и фармацев и ес о о фа уль е а А им. . . у и а заслу енн й ра о ни о разования раин

ПРИСЯЖНЮК Петр Васильевич,

. им. н. оцен е ан фармацев и ес о о фа уль е а у овинс о о осу арс венно о ме ицинс о о универси е а

ДАВТЯН Лена Левоновна,

. фарм. н. рофессор зав. афе рой фармацев и ес ой е ноло ии и иофармации А им. . . у и а

ПОНОМАРЕНКО Николай Семенович,

. фарм. н. рофессор зав. афе рой ор анизации и ономи и фармации А им. . . у и а заслу енн й ра о ни фармации раин

МАРЧИШИН Светлана Михайловна,

. фарм. нау рофессор зав. афе рой фарма о нозии с ме ицинс ой о ани ой имени . . ор а евс о о

СОДЕРЖАНИЕ В фарватере отрасли 05 Конференція АПАУ-2021: звіт та плани 06 ЦЕФМА® — раціональна та безпечна антибіотикотерапія в педіатрії! 10 Современные возможности фармакопрофилактики: Как справиться

с хроническим стрессом и расстройствами адаптации

16 АФЛУБИН® комплексный подход при ОРВИ! 20 Профилактика нарушений зрения при работе на компьютере 21 ДЕКСТЕМП безпечне та ефективне лікування різних видів болю 28 Як захистити себе від бактеріальних інфекцій

у сезон застуд

Consilium 35 Магнікор — захищає судини та серце! 40 НЕЙРАКСИН збалансоване джерело вiтамiнiв

для нервової системи! 44 Катарально-респираторный синдром: фармакологическое обоснование применения Бриомосс 51 Іригаційно-елімінаційна терапія при ГРВІ

Арсенал знаний 56 Кордарон від історії до реальної клінічної практики 64 Переваги використання імунокоректора Ербісол у комплексному

лікуванні запальних захворювань кишечника

72 Не подвергайте свой слух опасности! 73 Іаріклин спрей забезпечує відмінну гігієну вух 78 Respix Sinus щоб нежить та застуда не водили за ніс 82 Ходьба проти бігу: що краще для втрати ваги та здоров’я серця? 83 Багатство природи — джерело здоров’я людини 87 Как разорвать порочный круг сладкого рабства

2021 / февраль

Конференція АПАУ-2021: звіт та плани

ЦЕФМА® — раціональна та безпечна антибіотикотерапія в педіатрії!

Современные возможности фармакопрофилактики: Как справиться с хроническим стрессом и расстройствами адаптации

АФЛУБИН® комплексный подход при ОРВИ!

Профилактика нарушений зрения при работе на компьютере

ДЕКСТЕМП безпечне та ефективне лікування різних видів болю

Як захистити себе від бактеріальних інфекцій у сезон застуд

овос и

переліків обов’язкового тестування та першочергової безкоштовної вакцинації проти CОVID-19;  Недопущення скасування РРО для суб’єктів господарювання, що займаються роздрібною торгівлею ЛЗ;  Співпраця з МОЗ щодо впровадження е-рецепту на ЛЗ тощо.

а в т и пер од А А проведе о ач у роботу одо вдоско але я у кц о ува я укра ського аптеч ого ри ку а також ахисту терес в прац в ик в аптек чле в ашо сп лки підбив підсумки голова правління ГС «АПАУ» Ігор Червоненко. Також під час конференції були затверджені основні напрямки діяльності АПАУ на 2021 рік.

фарва ере о расли

•

10 лютого пройшла щорічна звітна конференція Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)». Розпочато конференцію було звітом голови правління Ігоря Червоненка про діяльність правління ГС «АПАУ» за період лютий 2020 — січень 2021р. Ключовими напрямками діяльності АПАУ, що розглядалися на засіданнях правління у звітному періоді, були:  Організація роботи аптечних закладів у період карантину (забезпечення проїзду працівників до аптек, їх тестування на COVID-19, недопущення дефіциту ЛЗ в аптеках);  Зміни до чинного законодавства та Ліцензійних умов щодо організації дистанційної торгівлі лікзасобами;  Заходи щодо зменшення комісійної винагороди за еквайрингові послуги;  Пропозиції щодо включення працівників аптек до

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2021 / февраль •

КОНФЕРЕНЦІЯ АПАУ-2021: ЗВІТ ТА ПЛАНИ

с ер ное мнение фарва ере о расли • • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ЦЕФМА® — раціональна та безпечна антибіотикотерапія в педіатрії!

оли я проки увся а св та ку верес я року я вича о е пла ував револ ц в медици сво м в дкриттям першого в св т а тиб отика або бактер вбивц . Але я вважа о саме це я робив. Алекса дер лем г брита ськи м кроб олог бактер олог

Сьогодні протимікробні препарати — це найбільш численна група лікарських засобів. Вільний доступ до цих препаратів в нашій країні стимулює їх широке застосування населенням для самолікування, що свідчить про високу ймовірність надмірного та нераціонального вживання, помилок при виборі, дозуванні, тривалості лікування. Внаслідок цього проблема резистентності (нечутливості або стійкості збудників інфекційних хвороб до призначуваних для боротьби з ними антибіотиків) набуває глобального характеру. Тому кожний лікар має розуміти, що вибір антибактеріального препарату, відповідно до рекомендацій Ради з раціональної антибіотикотерапії (CARAT), проводиться на підставі високої природної чутливості збудників, високої клінічної ефективності, терапевтичних переваг, високого профілю безпеки, співвідношення ціна/якість та наявності оптимальних режимів дозування [11].

Сергій Матвієнко, лікар-педіатр, кандидат медичних наук

Е ВА ЛИВО! а оц нкою соц ац американських пед атр в , в кожному другому випадку антиб отики призначаються необгрунтовано або без призначення л каря. Не менший в дсоток призначення антибактер альних засоб в спостер га ться в наш й кра н . Сьогодні відомо більше 30 груп антибіотиків, до яких входить майже 300 препаратів. Лідируюче положення в схемі сучасної протимікробної терапії поширених захворювань в дитячому віці займають β-лактамні антибіотики, серед яких найбільш широко застосовуються цефалоспорини. Широкий спектр антимікробної дії, бактерицидний механізм дії, невелика частота резистентності мікроорганізмів, стійкість до дії багатьох β-лактамаз, добра переносимість, простота і зручність дозування уможливили розробку сучасних антибактеріальних препаратів цефалоспоринового ряду [8]. Поговоримо докладніше про цю антибактеріальну групу на прикладі препарату ЦЕФМА® дитяча суспензія фармацевтичної компанії «Сандоз ГмбХ», Австрія.

Широкий спектр антибактеріальної активності Оцінюючи переваги нового антибіотика, як і будь-якого іншого препарату, в першу чергу необхідно враховувати спектр його антимікробної активності. Спектр дії та клінічна ефективність препарату ЦЕФМА® дитяча суспензія забезпечується його діючою речовиною — цефподоксимом проксетилу, що володіє високою антибактеріальною активністю проти

г дно з останн ми даними вропейського ком тету з визначення чутливост до антим кробних препарат в , , цеф ксим практично не вплива на . на в дм ну в д цефподоксима. а активн стю проти . е перевершу так антибактер альн засоби, як цефаклор, цефуроксиму аксетил, цефалексин амоксицил н . Препарат добре розподіляється в органах і тканинах, створює високі концентрації в легенях, слизовій бронхів, у альвеолярних клітинах, плевральної і запальної рідині, плазмі крові [4]. Це обумовлює і показання до його застосування: інфекції ЛОР-органів (включаючи синусити, тонзиліти, фарингіти, гострі та середні отити); інфекції дихальних шляхів (включаючи пневмонію, бронхопневмонію, гостру екзацербацію хронічного бронхіту); неускладнені інфекції верхніх і нижніх сечовивідних

с ер ное мнение фарва ере о расли • • 2021 / февраль

Е ВА ЛИВО!

•

У світі налічується близько 70 різних цефалоспоринових антибіотиків та виділяють п’ять поколінь цефалоспоринів. В даний час у дітей цефалоспорини V покоління не застосовуються. Використання цефалоспоринів IV покоління в амбулаторній практиці обмежено через парентеральну форму випуску. Свого часу створення оральних цефалоспоринів ІІІ покоління стало революційним в антимікробній хіміотерапії, оскільки дозволило змінити погляди клініцистів щодо можливостей сучасної терапії поширених інфекційних захворювань без застосування ін’єкцій, що дуже важливо і актуально для педіатричної практики, оскільки дозволяє здійснити адекватну і ефективну антимікробну терапію з дотриманням всіх вимог і рекомендацій, усунувши психологічну травму для дитини і підвищивши комфортність лікування [1].

modern-pharmacy.com.ua

Цефподоксиму проксетил — перероральний цефалоспорин III генерації!

•

ефалоспорини були вперше вид лен з культур в роц тал йським вченим Джузеппе Бротзу, який зауважив, що культури продукували речовини, як ефективно знищували , збудника тифу. свою чергу, отримання цефподоксиму проксетилу дату ться роком .

широкого діапазону грампозитивних і грамнегативних бактерій. Препарат виявляє бактерицидний ефект, пригнічуючи синтез компонентів клітинної стінки бактерій та за рахунок стійкості до більшості β-лактамаз [2]. Завдяки такій дії він ефективний проти: стрептококів групи A, B, C, F, G (Streptococcus pneumoniae, S. pyogenes, S. agalactiae), коринебактерій, таких грампозитивних бактерій, як S. mitis, S. sanguis, S. Salivarius, грамнегативної мікрофлори — гемофільної (H. influenza, H. parainfluenzae), Moraxella catarrhalis, протеї, кишкова паличка, клебсієли, диплококи (Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae). Крім того, препарат активний відносно стафілококів, однак виключно метицилінчутливих і тих, що не продукують пеніциліназу [5].

Журнал «Современная фармация»

КАВО ЗНАТИ!

Е ВА ЛИВО! Бета-лактамази (β-лактамази) — це група бактер альних фермент в, як здатн розривати бета лактамне к льце деяких антиб отик в пен цил н в, цефалоспорин в , за рахунок чого ц бактер отримують механ зм резистентност до даних груп антиб отик в.

с ер ное мнение фарва ере о расли • • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

шляхів; інфекції шкіри та м’яких тканин, інфекцій кісток і суглобів [3]. Концентрація цефподоксима через 6–8 годин після його прийому у багато разів вище МІК90 для основних респіраторних патогенів — M. catarrhalis (в 2 рази), H. influenzae і S. pneumoniae (в 20 разів), S. pyogenes (майже в 70 разів) [6].

ВА ЛИВО ЗНАТИ! Мінімальна інгібуюча концентрація м н мальна нг буюча концентрац я, — м н мальна концентрац я антиб отика в живильному середовищ , при як й в дсутн ознаки розмноження вид леного штаму. МІК90 — мінімальна інгібуюча концентрація антибіотика для 90 % досліджених штамів. Тому найбільш ефективним препаратом для лікування легеневої патології серед пероральних цефалоспоринів III покоління є саме цефподоксиму проксетил [9, 13].

ЦЕФМА® дитяча суспензія — особливості діючої речовини! Особливістю препарату є те, що діюча речовина представлена в неактивній формі — у вигляді проліків цефподоксиму проксетилу. Будучи проліками (prodrugs), цефподоксима проксетил тільки в стінці тонкої кишки, шляхом відщеплення неактивній частки препарату, перетворюється в активний антибіотик, тому практично не впливає на кишкову мікробіоту, що вкрай важливо для дітей, схильних до розвитку дисбіозу кишківника, а також розвитку антибіотик-асоційованої діареї [10, 11]. Тому при лікуванні гострих бактеріальних захворювань органів дихання у дітей молодшого віку використання цефподоксима проксетилу (ЦЕФМА® дитяча суспензія) у вигляді антибактеріальної монотерапії або ступінчастої терапії дозволяє уникнути розвитку диспептичного, алергічного, гепатотоксичного синдромів. У подальшому препарат в організмі людини практично не метаболізується і не екскретується з калом, а виводиться нирками в незміненому вигляді.

Доведена ефективність та безпека Враховуючи досвід різних міжнародних клінічних досліджень, можна сказати, що цефподоксиму проксетил посідає вагоме місце в терапії інфекцій дихальних шляхів. Зокрема для лікування отитів, у терапії синуситів та тонзилофарингітів, хронічного бронхіту, лікування негоспітальної пневмонії. Згідно з даними дослідження R. Lodha, препаратом вибору при амбулаторному лікуванні дітей з по-

залікарняною пневмонією є амоксицилін. Препаратами другого ряду вважають цефподоксим і антибіотики в поєднанні з клавулановою кислотою [13]. При циститах цефподоксим вважається препаратом другої лінії з огляду на високий ризик резистентності — цистит може бути викликаний вихідною нечутливістю мікрофлори. Його призначення обґрунтоване тільки після бактеріологічного аналізу сечі з визначенням чутливості до антибіотиків. Ще одним питанням, що вимагає розгляду, є проведення ступінчастої антибіотикотерапії («sequential therapy», «step-down therapy», «deescalation therapy») при тяжкому перебігу запальних процесів. В цьому випадку терапія повинна починатися з парентерального введення ефективного антибіотика, а при поліпшенні клінічного стану пацієнта переводять в максимально короткі терміни на пероральний шлях прийому цього ж препарату (ступенева терапія) або допускається перехід на пероральне введення антибіотика іншої групи, що отримало назву «ступінчаста послідовна терапія». В цьому випадку ЦЕФМА® дитяча суспензія може бути використана не тільки як стартовий антибіотик при лікуванні респіраторних бактеріальних інфекцій, але і як компонент ступінчастої терапії, яка була розпочата парентеральними цефалоспоринами ІII покоління (цефтриаксон, цефотаксим).

Е ВА ЛИВО! Найб льш активними антибактер альними засобами при л куванн нфекц й респ раторного тракту, викликаних . , цефподоксим , цефтибутен , . Навпаки, нш цефалоспорини, так як цеф ксим, менш ефективн , н ж цефподоксим .

Високий профіль безпеки, хороша переносимість дітьми, відсутність необґрунтованої психологічної травми від ін’єкцій – все це підвищує якість життя дитини та дозволяє використовувати лікарський препарат ЦЕФМА® дитяча суспензія в практиці сучасної амбулаторної та стаціонарної педіатрії.

Дозозалежність антибіотику

Лікарський препарат ЦЕФМА® дитяча суспензія випускається у флаконах по 100 мл, 5 мл оральної суспензії містять цефподоксиму проксетилу 52,219 мг, що відповідає 40 мг цефподоксиму. Суспензію можна застосовувати для лікування дітей, починаючи з 4 тижнів до 12 років. Для новонароджених віком до 28 днів та немовлят віком від 4 тижнів до 3 місяців з нирковою недостатністю лікування

2. 3.

5. 6. 7.

8. 9. 10. 11.

с ер ное мнение фарва ере о расли • • 2021 / февраль

Ващук В.В., Хомченко Т.В., Морозович О.М., Герич Г.І. Застосування цефалоспоринів III–IV покоління у сучасних умовах та засади раціональної антибіотикотерапії: особливості та труднощі у виборі відповідного препарату. Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія» № 2 (24), травень 2016 р. с. 14–16. Волосовец А.П. и др. 2011. Результаты многоцентрового исследования Цеф-Просто (цефподоксима проксетил в стартовой терапии внебольничной пневмонии у детей) в Украине. Здоровье Ребенка. 2 (29). Інструкція для медичного застосування. Державний реєстр лікарських засобів України http://www.drlz.com.ua/. Цефма дитяча суспензія UA/18064/01/01 — порошок для оральної суспензії, 40 мг/5 мл, по 50 або 100 мл у флаконі. Кривопустов С.П. Сучасний досвід антибіотикотерапії інфекцій органів дихання у дітей: у фокусі уваги проблема антибіотикорезистентності (за матеріалами Сідельниковських читань 2017 року). Новости медицины и фармации. 15 (634) 2017. Леженко Г.О., Пашкова О.Є. Обґрунтування раціональної антибактеріальної терапії бактеріальних захворювань респіраторного тракту в дітей. Новости медицины и фармации. 1 (561) 2016. С. 8-10. Марушко Ю.В., Гищак Т.В., Шеф Г.Г. Цефподоксиму проксетил у лікуванні гострих бронхітів бактеріальної етіології у дітей // Современная педиатрия. — 2014.4(60):100–105; doi 10.15574/SP.2014.60.100 Методика визначення та оцінка чутливості мікроорганізмів до антимікробних препаратів. ТОВ «УКРБІО» (заснована на рекомендаціях EUCAST — Європейського комітету з визначення чутливості до антимікробних препаратів). — 2017. Нестеровська Л. Роль захищених цефалоспоринів у лікуванні інфекцій нижніх дихальних шляхів. Спеціалізований медичний портал. № 1 (470). — Січень, 2020. — с. 42. Ткаченко Н. Гострий бактеріальний риносинусит у дітей і дорослих // Рациональная фармакотерапия. — 2014. — № 1 (30). — С. 66–70. Тяжка О.В. та ін. 2011. Застосування цефподоксиму проксетилу в дитячій практиці. Здоровье Украины. Педиатрия. Тематич. номер: 41–42. Цюпа І. Раціональна антибіотикотерапія в епоху антибіотикорезистентності. За матеріалами майстер-курсу PedSMART «Антибіотики в педіатрії». Тематичний номер «Педіатрія» №1 (48), березень 2019 р. 12. Hamilton-Miller, J.M.T. Development of the semi-synthetic penicillins and cephalosporins. International Journal of Antimicrobial Agents 31 (3): 189–192. PMID 18248798. doi:10.1016/j. ijantimicag.2007.11.010. (англ.) 13. Pahwa R., Rana A.S., Dhimans S. et al. Cefpodoxime proxetil: an update on analytical, clinical and pharmacological aspects. J. Curr. Chem. Pharm. Sc.: 5 (2), 2015, 56–66.

•

Перелік використаних літературних джерел 1.

modern-pharmacy.com.ua

Первісну оцінку ефективності лікування слід проводити в терміни від 48 до 72 годин після початку антибактеріальної терапії, орієнтуючись на динаміку проявів синдрому системної запальної реакції і симптомів інтоксикації. До цього часу стартову емпіричну терапію міняти не слід. Виняток становлять випадки швидко прогресуючого погіршення стану пацієнта або отримання результатів мікробіологічного дослідження, які потребують корекції антибактеріальної терапії. Корекцію емпіричного режиму антибактеріальної терапії слід проводити через 48–72 год. після початку лікування при відсутності клінічного поліпшення. Підбиваючи підсумки, слід ще раз підкреслити, що до лікування антибіотиками потрібно ставитися як до будь-якої іншої терапії: не боятися і не займатися самолікуванням, а застосовувати тільки під наглядом лікаря з урахуванням показань і протипоказань та відповідати критерію «призначений на підставі досвіду».

ЕФМА дитяча суспенз я — оптимальний виб р сучасно пед атр !

•

Критерії та терміни оцінки ефективності антибактеріальної терапії

Ретельно вивірена формула лікарського препарату ЦЕФМА® дитяча суспензія дозволяє йому мати такі переваги:  широкий спектр антибактеріальної дії;  достовірні дані про клінічну ефективність;  безпечний профіль;  європейська якість;  градуйована дозозалежність;  простота використання;  відсутність психологічної травми;  усунення додаткових витрат на введення парентеральних форм;  можливість лікування в домашніх умовах.

Журнал «Современная фармация»

препаратом не рекомендується, оскільки такий досвід відсутній (інструкція МОЗ України) [3]. ЦЕФМА® дитяча суспензія (цефподоксиму проксетил) — це єдина суспензія цефподоксиму з шприцемдозатором. Суспензія має градуйований шприц (10 мл) з поділками 0,5 мл для забезпечення точної дози. Рекомендована доза для дітей становить 8 мг/кг/ добу 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально залежно від показань і клінічної ефективності препарату. При призначенні ЦЕФМА® дитячої суспензії необхідно враховувати препарати, які пацієнт приймає постійно чи тривалими курсами. Так, антацидні препарати та блокатори Н2-рецепторів знижують абсорбцію препарату. Додавши до всього бездоганну європейську якість та простоту застосування, ЦЕФМА® дитяча суспензія надовго стане препаратом вашого вибору в лікуванні різної бактеріальної патології у педіатричних аспектах.

4-06-ЦФА-АИГ-0121

с ер ное мнение • фара ере о расли • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ОВРЕМЕНН Е ВО МО НО ТИ АРМА О РО И А ТИ И

РАВИТ РОНИ Е ИМ ТРЕ ОМ И РА ТРО ТВАМИ А А ТА ИИ Стресс... Старение... Мозг... Такие простые и постоянно употребляемые сегодня слова. Совсем стресс замучил. Головная боль, бессонница, никак не могу сосредоточиться. Все вокруг раздражает — и на работе, и дома. то делать? Может, обратиться к врачу? , — для врачей общей практики подобные жалобы, увы, не редкость. Не реже можно услышать в разговоре дома и на работе и такой упрек: то с тобой происходит? Рассеянный стал, допускаешь элементарные ошибки, забываешь о договоренностях, да и вообще раздражительный какой то и т.д. О чем свидетельствуют такие разговоры? Прежде всего о том, что сегодня у большинства людей отмечаются те или иные нарушения в деятельности главного компьютера организма — головного мозга, а именно — расстройства адаптации. Уже достаточно давно ученые выяснили, что с возрастом (как правило, начиная уже с 30–40 лет) возникают сначала незаметные, а затем все более ощутимые изменения функциональной активности мозга, связанные со старением его функциональных единиц — нейронов, которое в основном возникает вследствие дефицита питательных веществ и кислорода, чаще всего, из-за атеросклеротических изменений сосудов головного мозга. К важным факторам, ухудшающим деятельность мозга с возрастом, также следует отнести повышенное артериальное давление, метаболический синдром и т.д. В итоге возникает рассогласование, дисбаланс в деятельности отдельных структур мозга и он начинает давать сбои, напоминая маши-

С.Г. Бурчинский, ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», Киев

ну, в которой одновременно жмут на газ и на тормоз, да при этом еще и крутят руль в разные стороны. Результатом этого являются сначала упомянутые жалобы на ослабленную память, головную боль, перепады настроения, тревожность и др. Если же при этом игнорировать все эти проявления (что, к сожалению, свойственно сейчас большинству населения), успокаивая себя отговорками типа: «Да у всех сейчас жизнь такая» или «что поделаешь — возраст есть возраст» и т.д., то в дальнейшем неуклонно приближается момент, когда способности мозга к саморегуляции и адаптации, т.е. способности к поддержанию нормального уровня жизнедеятельности всего организма оказываются исчерпанными, и в результате развивается то или иное неврологическое заболевание. У каждого человека есть свое «слабое звено» в работе мозга, которое «рвется» в первую очередь. Исходя из этого, клинически у пациентов могут наблюдаться острые (инсульты) и хронические нарушения мозгового кровообращения (в виде дисциркуляторной энцефалопатии, сосудистой деменции и т. д.). Как известно, многие люди среднего возраста не обременяют себя мыслями о возрастных изменениях организма и старении. Особенно такое отноше-

здоровья зависит от условий и образа жизни, на которые стресс влияет напрямую

Деятельность учреждений зравоохранения

20 15

с ер ное мнение • фара ере о расли • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ние свойственно управленцам разного уровня и офис- ские факторы химической природы) в организме и, ным работникам, а также всем людям, чья профес- в частности, в мозге развиваются изменения, типичсия связана с длительным, хроническим психоэмо- ные именно для старения. Другими словами, стресс и циональным перенапряжением — врачам, учителям, старение являются тем фундаментом, на котором впоюристам, операторам, но прежде всего — управлен- следствии развиваются конкретные заболевания мозцам различного уровня, т.е. значительному большин- га. Не случайно один из популярных афоризмов в геству активного, трудоспособного населения. Именно ронтологии гласит: «Старение подводит человека к у них и развивается чаще всего «синдром менедже- пропасти, куда его сбрасывают болезни». Это выскара», включающий хроническую усталость, слабость, зывание в полной мере справедливо и для действия чувство тревоги, страха и/или угнетенное настроение, стресса, формирующего широкий круг заболеваний, стойкое снижение памяти и концентрации внимания, имеющих в своей основе срыв адаптации. умственной и физической работоспособности, Таким образом, возникает принципиальный нарушения сна, головную боль, вегетативвопрос: «А можно ли как-то защититься от ные кризы, ослабление сексуальной аквоздействия стресса, повлиять на противности и т.д., т.е., в первую очередь, цессы старения, сохранить свой мозг в нарушение регуляторных функций нормальном рабочем состоянии, потаре ие мозга, его способности к адаптации мочь адаптировать свой организм к подводит человека при повышенных нагрузках. жизненным реалиям?». к пропасти куда его Опасность «синдрома менедНа этот вопрос можно ответить жера» заключается не только в потак: полностью предотвратить дейсбрасыва т степенном профессиональном «выствие возрастного фактора или хроболе и горании» и, в итоге, невозможности нического стресса на функции мозга, полноценно выполнять свои социк сожалению, невозможно. У 20-летальные функции. Данный синдром слуних и 60-летних людей головной мозг жит фундаментом, на котором развиваетнеизбежно будет работать по-разному, да и ся целый «букет» различных заболеваний, частозапас прочности будет различен. Но замедлить и та возникновения которых напрямую коррелирует со смягчить развитие неблагоприятных сдвигов в деястрессом, и нередко опасных для жизни: ишемическая тельности мозга, отдалить возможный риск развития болезнь сердца, артериальная гипертензия, язвенная конкретного заболевания, да и просто постараться поболезнь желудка и 12-перстной кишки, нейроцирку- чувствовать себя лучше — вполне возможно. ляторная дистония, депрессия, тревожные расстройства и др. Нередко на этом фоне развивается пристраЗдесь мы не будем говорить об общеизвестных вестие к алкоголю, азартным играм и т.д. щах — образе жизни, питании, психологическом саДостаточно давно был выявлен интересный факт: моконтроле и т.д. Свежий воздух, движение, рациооказывается, при длительном воздействии хрониче- нальное питание, отказ от вредных привычек, оптиского стресса любого рода (а это и психоэмоциональ- мистический взгляд на мир — без всего этого вряд ли ные перегрузки, и злоупотребление алкоголем, и воз- можно серьезно рассчитывать на сохранение здородействие малых доз радиации, и разные экологиче- вья, в том числе и здоровья нервной системы.

Генетические факторы Состояние окружающей среды

с ер ное мнение

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

фара ере о расли

•

БО Е НИ ТРЕ

ПСИ ОЭМО ИОНАЛЬНЫЕ НАР ЕНИЯ: тревожность депрессия неврозы эмоциональная неустойчивость перевозбуждение гнев нарушения памяти бессонница повышенная утомляемость

Однако во многих случаях этого может оказаться недостаточно и тогда возникает необходимость помочь организму и, в частности, медикаментозно, т.е. использовать стратегию фармакопрофилактики. В последние годы все большее внимание как исследователями, так и практическими врачами уделяется предотвращению или торможению перехода организма из состояния «предболезни» в болезнь, сохранению возможностей для полноценной реализации социальных функций, поддержанию оптимального психоэмоционального баланса. Именно на этапе, когда накопление нарушений в деятельности органов и систем на молекулярном и биохимическом уровнях в результате воздействия процесса старения, стресса либо конкретного патологического фактора еще не проявилось в виде того или иного заболевания, но для этого уже созданы все предпосылки, направленное фармакологическое воздействие может быть особенно эффективным. Согласно одному из определений, «фармакопрофилактика — это целенаправленный долговременный прием лекарственного средства с целью защиты от постоянно действующего патологического влияния (физической, химической, биологической или социальной природы) или предупреждения возрастных изменений организма, способных привести к развитию конкретных заболеваний». Именно такое понятие фармакопрофилактики открывает перспективы максимально широкого использования данной стратегии в практической медицине. Фармакологических препаратов, действующих на функции мозга, сегодня имеется огромное количество. Но подавляющее большинство из них предназначены для лечения уже имеющегося конкретного заболевания и применяются в неврологии и психиатрии. В то же время для воздействия на начальные проявления дисбаланса в деятельности мозга, свя-

ЗАБОЛЕВАНИЯ: сердечно сосудистые инфаркт миокарда, стенокардия, гиперто ническая болезнь заболевания желудочно кишеч ного тракта гастрит, язвенная болезнь желудка и перстной кишки снижение иммунитета остеопороз диабет

занного со стрессом и старением, необходимы лекарственные средства принципиально иного, профилактического типа действия, к тому же обладающие минимальным количеством нежелательных побочных эффектов, т.е. с высоким уровнем безопасности. Среди наиболее популярных препаратов для лечения психоэмоционального дисбаланса (раздражительность, плаксивость, неуравновешенность, беспокойство) следует назвать различные седативные средства, в подавляющем большинстве представляющие собой комбинированные растительные препараты и содержащие такие компоненты как валериана, пустырник, мелисса, мята, пион и др. Эти же компоненты также входят во многие БАДы. Многолетняя известность, доступность и относительная безопасность данных средств послужили причиной их широкого применения при различных стресс-зависимых состояниях и заболеваниях. В то же время следует помнить, что упомянутые фитосредства, эффективно влияя на отдельные психоэмоциональные симптомы, по своей сути не обладают каким-либо адаптогенным потенциалом, т.е. не действуют на причину патологического воздействия хронического стресса на мозг — рассогласование деятельности различных структур мозга, а значит, и не предотвращают риск развития вышеупомянутых заболеваний, связанных с действием стресса, т.е. не могут рассматриваться как инструмент фармакопрофилактики. Кроме того, длительное и нередко бесконтрольное применение этих средств в больших дозах является далеко не безобидным и может быть причиной постоянной вялости, слабости, заторможенности, угнетенного настроения, что является неприемлемым для всех лиц, ведущих социально активный образ жизни. С фармакологической точки зрения антагонистами упомянутых седативных фитопрепаратов явля-

с ер ное мнение • фара ере о расли • modern-pharmacy.com.ua

В этом плане отдельно следует упомянуть популярное и безопасное средство фенибут, являющееся основой препарата БИФРЕН компании АСИНО (Швейцария). БИФРЕН выпускается в виде капсул, содержащих 0,25 г фенибута, полностью соответствует всем мировым стандартам качества. В основе действия БИФРЕНА, прежде всего, лежит благоприятное влияние на баланс центральных процессов регуляции в мозге, ответственных за поддержание нормального психоэмоционального состояния, ослабление тревоги, страха, немотивированного беспокойства, активация умственной и физической работоспособности, а также улучшение функции памяти, внимания, способности к концентрации умственной деятельности, обучения, т.е. той сферы деятельности мозга, которая получила название когнитивной. Хорошо известно, что именно жалобы на ухудшение памяти и невозможность сосредоточиться являются одними из наиболее частых у людей в стрессовой ситуации, что, в свою очередь, еще более усиливает стресс (постоянная тревога, страх

•

Что же рекомендуют врачи для фармакопрофилактики в условиях хронического стресса?

2021 / февраль

•

из серии «тяжелой артиллерии» — антидепрессантов, анксиолитиков, малых нейролептиков. Эти препараты следует применять только при наличии установленного диагноза того или иного вида депрессивного либо тревожного расстройства или при клинически выраженном синдроме тревоги либо депрессии в рамках психосоматической патологии, невроза, соматоформных расстройств и т.д., и только по рецепту врача. Самолечение любыми психотропными средствами может привести к тяжелым побочным эффектам, в том числе усилению тревоги либо депрессии, осложнениям со стороны внутренних органов, развитию привыкания и зависимости.

Журнал «Современная фармация»

ется довольно разношерстная группа препаратов и БАДов — стимуляторов деятельности мозга, физической и психической работоспособности, и также включающая в себя различные растительные компоненты — женьшень, родиолу, левзею и др., а также различные поликомпонентные (и нередко совершенно неизученные в фармакологическом плане) растительные средства восточной медицины. Сюда же можно отнести и кофеин-содержащие препараты, а также сам кофе при его употреблении более 3 чашек в день. Эти средства действительно обладают достаточно мощным активирующим действием на мозг, человеку кажется, что любая работа ему по плечу, при подавленном настроении оно может кратковременно улучшиться. Но при длительном применении такого рода средств (а фармакопрофилактика неизбежно предполагает длительные, многомесячные курсы приема) зачастую возникает «истощение» центров головного мозга, они требуют все большей дозы стимулятора. Кроме того, такие проявления психоэмоционального дисбаланса как раздражительность, беспокойство, агрессивность и, особенно, тревога, при приеме упомянутых средств могут даже усилиться. Следует еще раз подчеркнуть, что все это относится и к кофе в чрезмерных дозах. Поэтому препаратыпсихостимуляторы могут применяться только при выраженных проявлениях психической и физической слабости, угнетенном настроении кратковременными курсами, но не как средства реальной фармакопрофилактики стресс-зависимых заболеваний. Далеко не всегда показаны в условиях хронического стресса и проявлений истощения головного мозга и некоторые популярные ноотропные средства, в частности, пирацетам. Данный препарат, помимо излишнего активирующего действия, ведущего к усугублению истощения функций мозга, может также, особенно в пожилом и старческом возрасте, повышать артериальное давление и провоцировать развитие приступов стенокардии, что не позволяет рекомендовать его в условиях действия хронического стресса. Наконец, необходимо напомнить, что такие популярные, «истинно народные» средства снятия стресса, как алкоголь и никотин, действительно могут дать кратковременное облегчение психоэмоционального состояния. Однако общеизвестный их вред для организма связан, прежде всего, с тем, что они бьют и по нарушенным, и по нормальным процессам и химическим реакциям в мозге. В итоге рассогласование в работе мозговых центров еще более усиливается, т.е. алкоголь и никотин в конечном итоге не только не защищают организм от действия хронического стресса, а наоборот — способствуют его вредоносному действию. Отдельно следует подчеркнуть недопустимость с целью фармакопрофилактики в условиях хронического стресса препаратов

с ер ное мнение • фара ере о расли • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Динамика тревожных проявлений у пациентов с психосоматической патологией под влиянием терапии Бифреном*

1,8

ревожность

2,25

яжело расслабиться

7,92

2,02

Неусидчивость

невыполнения важной работы, забывания важной информации или страх перед экзаменами, отчетами и т.д.) и способствует формированию раздражительности, беспокойства, нервозности — всего того, что называется психоэмоциональным дисбалансом, в свою очередь, еще более ухудшающим память и умственную работоспособность и непосредственно приводящими к развитию выраженного астенического синдрома. Поэтому особенно важным представляется, что БИФРЕН не только повышает жизненный тонус, устраняет проявления хронической усталости, улучшает когнитивные функции, но и действует как своеобразный «стабилизатор» эмоций, ослабляющий чувство тревоги, беспокойства, проявления конфликтности, агрессивности, способствующий более трезвому взгляду на окружающее и повышению интереса к жизни. Поэтому БИФРЕН вполне можно рекомендовать лицам с тем же «синдромом менеджера», у которых симптомы хронической усталости и астении, ослабление памяти сочетаются с излишним беспокойством, нервозностью, агрессией. Кроме того, БИФРЕН, в отличие от других ноотропов (пирацетам, аминалон), проявляет свое положительное действие в отношении коррекции нарушений памяти, внимания, умственной работоспособности уже в первые дни лечения, а при применении «классических» ноотропов аналогичный эффект начинает проявляться только на 2–3 неделе приема. Дополнительными преимуществами БИФРЕНА следует назвать его благоприятное влияние на функциональные расстройства органов и систем (ослабление проявлений головокружения и шума в ушах, головной боли, колебаний артериального давления и частоты пульса, нормализация деятельности желудочно-кишечного тракта). Такое действие, получившее название вегетостабилизирующего, не свойственно ни ноотропным средствам, ни классическим противотревожным препаратам (анксиолитикам). А между тем, у подавляющего большинства лиц с «синдромом менеджера» обязательно присутствуют жалобы на пе-

7,33

2,23

аздражительность

стор ччя

5,89

1,96

о терапии едична газета доров я кра ни , березень р.

7,63

2,78

ильное беспокойство ревожное ожидание страшных событий

осле терапии

7,91 2

речисленные расстройства, которые часто являются основными для них. Также положительной стороной действия БИФРЕНА следует назвать его высокую безопасность — отсутствие каких-либо существенных побочных эффектов, за исключением редких случаев аллергических реакций, сонливости и головокружения, чаще развивающихся при приеме чрезмерных доз. При хроническом стрессе БИФРЕН следует принимать по 1–2 капсулы (0,25–0,5 г) 2–3 раза в день. БИФРЕН зарекомендовал себя как препарат с хорошим профилем безопасности, даже при длительном приеме до 4–6 недель. При необходимости курс лечения можно повторять. Таким образом, БИФРЕН, благодаря своему уникальному комплексному действию на мозг, можно назвать истинным адаптогеном, так как он обладает способностью нормализовать нарушенные при стрессе взаимоотношения различных нервных центров в той мере, в какой это необходимо для полноценного восстановления их деятельности, для достижения душевного равновесия и гармонии с окружающим миром и в конечном итоге победы над стрессом. Сегодня наша медицина имеет реальные возможности борьбы с хроническим стрессом — вызовом XXI века благодаря наличию эффективных и безопасных лекарственных препаратов. Разумеется, тот же БИФРЕН сам по себе не является панацеей — огромная роль принадлежит здоровому образу жизни и правильному образу мыслей, возможностям аутотренинга и т.д. Однако прием БИФРЕНА позволяет, не нарушая привычного ритма повседневной активности, не снижая темп жизни и уровня поставленных задач, сделать важный вклад в восстановление функций нашего мозга при стрессе и предотвращение развития ряда опасных заболеваний. Именно поэтому препараты, помогающие справиться со стрессом, также могут быть названы «лекарствами XXI века», значение которых в современных жизненных реалиях будет неуклонно возрастать.

Inter Collegas

АФЛУБИН®

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

фарва ере о расли

•

комплексный подход при ОРВИ!

Дмитрий Рыдвановский,

кандидат медичних наук, ХМАПО

Сегодня острые респираторные вирусные инфекции (ОРВИ) остаются самой частой причиной обращения пациентов, ведь респираторными инфекциями болеет каждый из нас. К счастью, большинство таких заболеваний хорошо поддаются лечению, не оставляя после себя осложнений. Однако врачи не советуют легкомысленно относиться даже к самым пустяковым инфекциям: любое заболевание — это риск подорвать здоровье и, в конце концов, оказаться в больнице. Что включает в себя термин ОРВИ, каковы симптомы и «угрожающие сигналы» этой группы инфекций и чем можно помочь в трудную минуту? Поговорим об этом подробнее в нашей статье.

ТО ВА НО! огласно данным центра общественного здоровья краины, в эпидемический сезон гриппом и И переболело человек , населения , из которых — дети до лет . Острые респираторные заболевания — наиболее общее определение, включающее в себя инфекционное поражение дыхательных путей различной этиологии (бактерии, вирусы, грибки).

Диагноз «ОРЗ» врачи ставят в ситуации, когда им ничего не известно о возбудителе инфекции, хотя ее проявления — налицо. Без специфических анализов, результатов которых ждать зачастую приходится дольше, чем длится заболевание, сказать что-то определенное трудно, поэтому специалисты ограничиваются этим «туманным понятием». В свою очередь, острые респираторные вирусные инфекции (ОРВИ) (англ. viral respiratory infections) — группа клинически и морфологически подобных острых воспалительных заболеваний органов дыхания, возбудителями которых являются респираторные вирусы [2].

Разнообразие возбудителей и факт микст-инфекции На сегодня известно уже около 300 видов вирусов, способных вызвать острые воспалительные заболевания органов дыхания [3]. Высокая частота респираторных заболеваний объясняется тесным контактом слизистой оболочки респираторного тракта с окружающей средой, многообразием возбудителей, высокой вирусной изменчивостью и легкостью передачи инфекции. Каждый вирус обладает индивидуальным механизмом циркуляции и особенностями передачи от одного человека к другому, уникальными характеристиками сезонности и устойчивости в окружающей среде, особенностями течения заболевания, иммунного ответа, а также возможностями лечения и профилактики.

Симптомы и «угрожающие сигналы» Первые симптомы острых респираторных заболеваний хорошо знакомы даже далеким от медицины людям. Но лишь профессионал в состоянии отличить симптомы банальной ОРВИ или куда более серьезного гриппа. При этом основная задача заключается в том, чтобы предупредить возникновение осложнений. Обычная простуда или ОРВИ богаты катаральными явлениями: температура может быть невысокой, но при этом больные жалуются на заложенность носа, першение в горле, ломоту в мышцах, иногда нарушение стула. В свою очередь, сезонный грипп (от фр. grippe — «схватить», «резко сжать») начинается резко с высокой температуры, выраженной головной боли, резкой боли в мышцах, суставах. Выделений из носа, как правило, нет, напротив, есть выраженное чувство сухости в носу и глотке. Часто появляется сухой, напряженный кашель, сопровождающийся болью за грудиной.

ТО ВА НО! условиях современной пандемии при легкой форме коронавирусной инфекции пациенты ощущают потерю обоняния и вкуса, жалуются на слабость, пассивность при отсутствии других симптомов. днако при тяжелой форме течения температура сразу повышается до , градусов, начинается кашель, ощущаются нехватка кислорода, одышка, что требует безотлагательной госпитализации .

Inter Collegas • фарва ере о расли • 2021 / февраль •

Любой симптом может быть как проявлением незначительного ухудшения состояния здоровья, так и началом серьезного заболевания или признаком обострения хронической патологии. Поэтому следует обращать особое внимание на угрожающие симптомы. Угрожающие симптомы, требующие обращения к врачу [6]:  температура тела выше 40 °С;  температура тела выше 38 °С, сохраняющаяся более трех дней;  выраженные симптомы интоксикации: резкая слабость, озноб, сильная головная боль, ломота в мышцах и суставах, спутанность сознания;  обильное потоотделение (особенно ночью);  невозможность проглотить слюну;  длительные односторонние гнойные выделения из носа;  выраженная боль в грудной клетке;  сильная боль в горле, особенно продолжающаяся более двух дней;  учащенное и затрудненное дыхание;  налет на миндалинах;  кашель с обильной мокротой;  кашель, продолжающийся более 10 дней;  появление кожных высыпаний;  ухудшение после улучшения.

modern-pharmacy.com.ua

При этом у значительного числа пациентов острые заболевания дыхательных путей являются следствием коинфицирования (одновременного заражения двумя или более возбудителями) различными вирусами, причем в 20–25 % случаев обнаруживаются одновременно три и более респираторных вирусных патогена, что утяжеляет течение заболевания.

К наиболее распространенным возбудителям относятся в порядке убывания частоты выявления риновирусы, вирусы гриппа, парагриппа, респираторно синцитиальный вирус, коронавирусы, метапневмовирусы, бокавирусы и аденовирусы. тоит отметить, что в случаев выявить возбудитель И не удается, что связано не только с техническими проблемами идентификации патогенов, но и с тем, что далеко не все респираторные вирусы известны, о чем свидетельствуют продолжающиеся открытия новых возбудителей И у человека .

•

онкретный вирус практически никогда не поражает дыхательные пути на всем их протяжении — от носа до бронхиол. Вирусы имеют свои предпочтения, свои излюбленные участки респираторного тракта, места, где эпителий слизистой оболочки больше всего подходит для того, чтобы зафиксироваться, внедриться в клетку и начать размножаться тропизм вирусов . Например, вирус гриппа предпочитает бронхи, риновирус — слизистую оболочку носа, вирус парагриппа — гортань и трахею.

ТО ВА НО!

Журнал «Современная фармация»

ИНТЕРЕ НО НАТ !

Как же не превратить любое время года в сезон болезней, если избежать заболевания все-таки не удалось и чем можно комплексно, эффективно и безопасно помочь в таком случае?

Эффективное и безопасное лечение Скорость выздоровления, а также наличие осложнений и неблагоприятных последствий острых респираторных инфекций находятся в прямой зависимости со своевременностью и адекватностью назначенного лечения.

Inter Collegas • фарва ере о расли • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Поэтому, наряду с симптоматическими средствами, на сегодняшний день активно применяются препараты патогенетического действия — иммуномодуляторы, действие которых направлено на активацию естественного и коррекцию адаптивного иммунитета. В ситуации, когда на рынке представлено множество средств, предназначенных для профилактики и лечения ОРВИ, практический врач и провизор должны делать свой выбор с учетом множества важных аспектов, в первую очередь, высокого качества, безопасности и доказанной эффективности конкретного средства.

ТО ВА НО!

ксперты считают, что, несмотря на успехи синтетической химии, около всех больных целесообразно лечить только препаратами растительного происхождения .

***

Производитель — залог сочетания приверженности традициям с внедрением инновационных технологий. ысококачественное сырье натурального происхождения обрабатывается на новейшем высокотехнологичном оборудовании, а в процессе производства осуществляется постоянный, тщательный контроль качества продукта, в соответствии с мировыми стандартам . Благодаря исследовательской деятельности международной Австрийской медико-фармацевтической компании «Richard Bittner AG» с учетом клинических проявлений ОРВИ и гриппа, возрастных ограничений, разнообразия предпочтений и привычек пациентов был разработан препарат натурального происхождения АФЛУБИН®. Поговорим о нём подробнее. АФЛУБИН® — это комплексный иммуномодулятор, состоящий из 5 компонентов растительного и минерального происхождения: Gentiana D1 (горечавка), Aconitum D6 (борец), Bryonia D6 (переступень белый), Ferrum phosphoricum D12 (фосфат железа), Acidum sarcolacticum D12 (молочная кислота). Благодаря комплексному действию компонентов, обеспечивающих взаимный синергизм, дополняющих фармакологические свойства и клинические эффекты друг друга, АФЛУБИН® способен воздействовать на ряд физиологических и адаптационных механизмов. • Acidum sarcolactycum (молочная кислота) облегчает сухой непродуктивный кашель, оказывает дезинтоксикационное действие; • Aconitum (борец) обладает обезболивающим и жаропонижающим действием; • Gentiana (горечавка) помогает справиться с симптомами интоксикации при ОРВИ и гриппе; • Bryonia (переступень белый) уменьшает интенсивность мышечных и суставных болей, обладает муколитическим эффектом;

• Ferrum phosphoricum (фосфат железа) оказывает выраженное противовоспалительное действие при заболеваниях органов дыхания.

Природный ресурс на страже вашего здоровья

АФЛУБИН® — это современное средство натурального происхождения, отличающееся безупречным качеством, безопасностью, отсутствием посторонних примесей, отвечающее требованиям, предъявляемым к фармпрепарату и сохраняющее комплексность действия, сочетая:  иммуномодулирующий эффект, проявляющийся повышением сопротивляемости вирусным и бактериальным инфекциям и снижением риска развития осложнений;  противовоспалительное действие на слизистую оболочку дыхательных путей;  мягкий жаропонижающий эффект — повышения температуры тела до уровня 38 ˚С в первые дни ОРВИ способствует стимуляции неспецифических факторов защиты (выработки интерферона, активации клеток мононуклеарной фагоцитарной системы, дифференцировки лимфоцитов);  дезинтоксикационное действие. При применении с лечебной целью препарат уменьшает озноб и нормализует температуру, уменьшает воспаление верхних дыхательных путей, насморк и кашель, уменьшает головную боль, боль в мышцах и суставах, активизирует защитные силы организма, ускоряет выздоровление, предотвращает развитие осложнений. При применении препарата с профилактической целью препарат укрепляет общую сопротивляемость организма, повышает местный иммунитет верхних дыхательных путей снижает вероятность заболевания гриппом и простудой. При этом неоспоримым достоинством препарата АФЛУБИН® является крайне редкое возникновение аллергических реакций и отсутствие других побочных явлений, а также приятные органолептические свойства, благодаря которым препарат разрешен в педиатрической практике с 2-х летнего возраста.

ТО ВА НО!

ффект стимуляции синтеза интерферона проявляется уже в первые ч после применения препарата ИН и сохраняется в течение ч после его отмены . Эффективность препарата АФЛУБИН® как средства для профилактики и лечения ОРВИ и гриппа изучена в ходе многих клинических исследований, а практическими врачами накоплен значительный опыт его применения у пациентов как взрослого, так и детского возраста.

Обращайтесь вовремя за помощью, применяйте перспективные инновационные препараты и будьте здоровы!

Литература: 1. 2. 3. 4.

5. 6. 7.

8. 9.

10.

Центр Громадського Здоров’я МОЗ України — Заключна інформація щодо підсумків епідемічного сезону з грипу та гострих респіраторних інфекцій 2019–2020 років — 2020. Пипа Л.В. Гострі респіраторні вірусні інфекції та грип: клініка, діагностика, профілактика. Новости медицини и фармации. 2 (233). 2008. Медицинская вирусология: учебное пособие / И.И. Генералов, Н.В. Железняк, В.К. Окулич, А.В. Фролова, И.В. Зубарева, А.М. Моисеева. Витебск. ВГМУ. — 2017. — 307 с. Николаева C.В., Усенко Д.В., Горелов А.В. Новые методы профилактики острых респираторных инфекций. Лечащий врач. № 2. — 2018. — С. 74-76. Названы отличия коронавируса от ОРВИ. Газета «Известия». Выпуск от 18.08.2020. Зупанец И., Сахарова Т., Безуглая Н. Актуальная проблема: простуда. Фармацевт практик. № 3 . — 2013. Селимзянова Л. Р., Вишнёва Е. А., Федосеенко М. В., Промыслова Е. А. Фитотерапия: современное состояние вопроса. Педиатрическая фармакология. 2016; 13 (5): 488–493. Жигунова А.К. Афлубин® — верный помощник в лечении гриппа и ОРВИ. Український медичний часопис. № 1 (99) — I/II 2014. Чистик Т. Клиническая эффективность иммуномодулятора Афлубин в лечении и профилактике гриппа и острых респираторных вирусных инфекций. Материалы конференции. Здоровье ребенка. № 1 (52). 2014. Материалы сайта https:// aflubin.ua.

Inter Collegas • фарва ере о расли • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua

Таким образом, основные преимущества препарата натурального происхождения АФЛУБИН®, позволяющие рекомендовать его провизору, таковы:  иммуномодулятор натурального происхождения;  комплексно действует на ряд физиологических и адаптационных механизмов;  безупречность качества в соответствии со стандартами GMP;  высокий профиль безопасности;  эффективность, проверенная временем;  разрешен к применению с 2-хлетнего возраста;  хорошая переносимость (не имеет противопоказаний, не оказывает побочных действий, аллергических реакций);  активизирует защитные силы организма, укрепляя общую сопротивляемость организма;  ускоряет выздоровление;  предотвращает развитие осложнений;  не вызывает привыкания и не угнетает собственный иммунитет;  более быстрое уменьшение выраженности симптомов;  меньшая потребность в назначении других лекарственных средств;  простота и экономичность применения.

•

препаратом вашего выбора в лечении и профилактике ОРВИ благодаря комплексному воздействию на слизистую оболочку дыхательных путей.

Журнал «Современная фармация»

Применение препарата АФЛУБИН® при ОРВИ способствовало достижению в 2 раза более быстрого значительного регресса клинических проявлений заболевания и улучшения состояния здоровья у пациентов уже на 2-е–3-и сутки. По результатам проведенных исследований отмечалась хорошая переносимость препарата натурального происхождения АФЛУБИН®, способного мягко, естественным путем стимулировать собственные защитные силы организма, не оказывая токсического влияния [9]. Среди взрослых участников исследования не зафиксировано ни одного случая гриппа в тяжелой форме или постгриппозных осложнений, тогда как у тех, кто не принимал препарат, суммарный показатель гриппа в тяжелой форме и постгриппозных осложнений составил более 5,5 %. Кроме того, в группе, принимавшей АФЛУБИН®, установлено значительное сокращение средней продолжительности симптомов: температуры — в 1,5 раза, интоксикации — в 1,5 раза, катаральных явлений — в 1,4 раза. Клиническая эффективность не зависит от типа вируса, но находится в прямой зависимости от сроков начала терапии препаратом: лечение, начатое в инкубационном периоде или при первых признаках болезни, останавливает заболевание или обеспечивает его легкое течение. Лечение, начатое в стадии развернутых симптомов, ускоряет процесс выздоровления и защищает от развития вторичных бактериальных и других осложнений [10]. АФЛУБИН® сочетается с препаратами других фармакологических групп, а в качестве средства для монотерапии может быть рекомендован в легких и среднетяжелых случаях. Для удобства потребителя АФЛУБИН® производится в форме капель и таблеток. Детям с 2-х лет назначают капли, пациентам старше 5 лет препарат можно применять в таблетках. АФЛУБИН® не вызывает привыкания и не угнетает собственный иммунитет человека, поэтому его можно назначать в течение всего сезона простуд. Поскольку АФЛУБИН® содержит растительные и другие природные компоненты, при хранении может наблюдаться незначительное изменение вкуса, прозрачности или цвета раствора, что не приводит к снижению качества и эффективности препарата. Для достижения максимального эффекта АФЛУБИН® рекомендуется применять в промежутках между приемами пищи (за 30 минут до или через 1 час после еды). Для усиления эффективности рекомендуется подержать некоторое время во рту перед проглатыванием. Для удобства применения детям препарат разводят в ложке воды. Добавив ко всему успешное применение в течение 20 лет, высокую приверженности врачей и пациентов, простоту, экономичность применения и демократичную цену АФЛУБИН® надолго станет оптимальным-

А О

уально А •

АБО

Рекомендации большинства врачей сводятся в основном к ограничению времени работы за компьютером, правильному расположению монитора и обязательным перерывам во время работы.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

фарва ере о расли

О А У

ВАЖНОЕ ЗНАЧЕНИЕ ИМЕЕТ ТАКЖЕ «ПРАВИЛЬНЫЙ» МОНИТОР.

Вот каким требованиям должен соответствовать «правильный» монитор:  монитор не должен быть менее 17 дюймов;  частота развертки не менее 85 Гц;  размер зерна не должен превышать 0,28 мм. Чем меньше зерна монитора, тем четче изображение и меньше устают глаза;  необходимо исключить наличие всевозможных бликов на экране монитора. Чтобы проверить наличие антибликового покрытия при покупке необходимо повернуть монитор к лампе дневного света – на экране не должно быть белых бликов;  желательно, чтобы цвет букв и фона на экране и клавиатуре совпадали. Входящие в моду темные клавиатуры быстрее утомляют зрение. Сейчас уже созданы суперсовременные мониторы с высоким разрешением, то есть увеличенным числом строк, повышается до 100 Гц и более частота смены кадров, подбираются светящиеся краски, дающие более высокий контраст. Наконец, электроннолучевые трубки заменяются жидкокристаллическими матрицами. Из них особенно эргономичны экраны с так называемой активной матрицей, применяемые, например, в портативных компьютерах типа Notebook.

ПРАВИЛА РАБОТЫ С КОМПЬЮТЕРОМ: Следует соблюдать необходимое расстояние от глаз до монитора – 70 см. Монитор должен стоять так, чтобы на него не падал свет яркой лампы или солнечные лучи. Следует избегать большой контрастности между яркостью экрана и окружающего пространства. Ни в коем случае не следует работать с компьютером в темном или полутемном помещении.

Вечернее освещение рабочего помещения желательно голубоватого цвета с яркостью, примерно равной яркости свечения экрана. При дневном освещении также рекомендуется обеспечить вокруг дисплея голубой фон – за счет окраски стен. Каждые 40–45 минут проводить короткую физкультурную паузу: вращение глаз по часовой стрелке и обратно, легкая зарядка для всего тела.

КАК ПОМОЧЬ ЗРЕНИЮ Профессор Г. Г. Демирчоглян предлагает свою методику восстановления при работе с компьютером: Пальминг (экранирование). Перевод взгляда. Периодически (каждые 30 – 40 мин.) переводите взгляд с изображения на стекле окна (можно нарисовать фломастером на стекле любую букву) вдаль. Длительность 20–30 секунд по –10 раз. Массаж областей вокруг глаз легким касанием кожи. Вращение глаз по часовой стрелке и против по 15 – 20 секунд. Снятие статического напряжения глазных мышц с по-

мощью видеотренажера. Это особый класс новых технических устройств для тренировки основных зрительных функций человека. начение тих приспосо ле ний велико они по воля т противостоять иподина ии, сти улиру т кровоо ра ение в о ласти ла а и о а. ти тренажеры осу ествляя сво ео ра ный оптический ас саж ы , предотвра а т про рессирование как ли о рукости, так и дально оркости.

На б льш ауков в дкриття ре ультат коп ткого спостереже я а др б ими актами ид

ра цу ьки письме

ик

За статистичними даними, близько населення планети стражда в д болю, щороку д агностують нових пац нт в з хрон чним болем. За даними вропейсько федерац з болю , т льки у кра нах вропи хрон чний б ль причиною втрати м льйон в годин робочого часу на р к. П драховано, що б ль приносить кра нам вропи економ чн збитки на суму понад м льярд в вро або , в д валового нац онального продукту . Третина населення планети, як страждають в д хрон чного болю, не отримують л кування. Починаючи із появи першого синтетичного представника класу нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) — ацетилсаліцилової кислоти — потреба у створенні ефективних знеболювальних засобів, які б поєднували у собі терапевтичну ефективність і безпеку пацієнтів, не втрачає своєї актуальності. У третьому тисячолітті до нових лікарських засобів висуваються особливо жорсткі вимоги. Створення ліків на основі абсолютно нових молекул потребує тривалих клінічних досліджень, оскільки при хронічних захворюваннях ліки необхідно приймати тривалий час, що вимагає більш ретельної перевір-

ки щодо відсутності відкладених побічних ефектів. У середньому створення нової молекули — активного фармацевтичного інгредієнту — триває близько 11,8 років і включає розробку, доклінічні і клінічні дослідження, отримання схвалення регуляторними органами. Середня вартість розробки нового лікарського засобу постійно зростає: у 1976 р. вона становила 137 млн доларів США, у 2000 р. — 802 млн, а в кінці 2014 р. — вже 2,56 млрд. При цьому понад три чверті нових молекул, ефективність яких була доведена, не отримують схвалення до застосування і не виходять на фармацевтичний ринок [6].

арма о ера ия • •

Світлана Жадько,

кандидат фармацевтичних наук, НФАУ

Журнал «Современная фармация»

modern-pharmacy.com.ua

•

А дре

2021 / февоаль

•

безпечне та ефективне лікування різних видів болю

фарва ере о расли

ДЕКСТЕМП

ВИКОРИСТАННЯ ОПТИЧНИХ ІЗОМЕРІВ Є ОСНОВОЮ ДЛЯ РОЗРОБКИ НОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ Через високу вартість і тривалість пошуку і розробки нових активних фармацевтичних інгредієнтів провідні фармацевтичні компанії звернули увагу на можливість удосконалення вже добре відомих, традиційних молекул за рахунок використання їх оптичних ізомерів [1].

Існування право- і лівообертальних речовин серед органічних сполук відкрив французький вчений Ж.Б. Біо у 1815 р. Він встановив, що деякі органічні речовини (які отримали назву оптично активних) здатні обертати площину поляризації світла [3].

арма о ера ия • фарва ере о расли • 2021 / февоаль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Обов’язковою умовою оптичної активності речовин є хіральність (від грецьк. cheir — рука) — властивість молекули не суміщатися із власним дзеркальним відображенням. Такі молекули, які мають протилежний кут хіральності, або протилежну конфігурацію, називають хіральними енантіомерами. При цьому один із енантіомерів обертає площину поляризації світла направо, а інший — наліво. Правоі лівообертальний енантіомери однієї й тієї ж речовини мають однаковий склад і послідовність атомів у молекулі, але відрізняються відносним розташуванням атомів і функціональних груп у просторі, тобто конфігурацією. Вони схожі і відрізняються один від одного, як права і ліва рука людини, які є дзеркальними відображеннями одна одної, але не повторюють одна одну (рис. 1). Енантіомери мають однакові фізичні і хімічні властивості (температуру плавлення, розчинність, електропровідність та інші), але по-різному взаємодіють із іншими хіральними сполуками клітин організму, що пояснює відмінності у їх фізіологічній дії [3]. Встановлено, що всі амінокислоти і більшість сахарів є хіральними сполуками. При цьому їх лівообертальні форми не мають смаку і запаху, а правообертальні форми мають солодкий смак. Це пояснюється тим, що білки смакових і нюхових рецепторів організму людини також є хіральними [15]. Переважна більшість сучасних лікарських речовин є оптично неактивною (рацемічною) сумішшю правоі лівообертальних енантіомерів. Саме така суміш утворюється у результаті хімічних реакцій при синтезі лікарських речовин in vitro. Під час біологічних процесів синтезу у живих організмах, навпаки, створюються переважно право- або лівообертальні форми молекул. Сучасні технології дозволяють поліпшувати біологічну дію активних фармацевтичних інгредієнтів

Для цього можна застосовувати такі методи: Механічний метод. При кристалізації деяких оптично активних речовин можуть утворюватися дві форми кристалів, які схожі один на одного, як предмет і його дзеркальне відображення. Їх можна відділити під мікроскопом препаративною голкою. Скориставшись цим методом, Луї Пастер у XIX ст. за допомогою пінцета розділив «праві» і «ліві» кристали тартрату алюмінату натрію. Біохімічний метод. Ґрунтується на тому, що певні види мікроорганізмів надають перевагу одній із енантіомерних форм речовини і «з’їдають» її, інша форма залишається незайманою і її можна легко відділити. Хімічний метод (стереоселективний синтез). Оснований на використанні оптично активних реагентів і отриманні діастереомерів, які відрізняються один від одного за фізичними властивостями (наприклад, розчинністю у воді), що дозволяє їх розділити [1]. У результаті розділення рацемічної суміші на право- і лівообертальну можуть бути отримані енантіомери, які мають кращу біологічну активність, викликають менше побічних ефектів, мають інші шляхи метаболізму в організмі тощо [20]. Це пов’язано з тим, що лівообертальні стереоізомери краще інтегруються у лівообертальні протеїнові системи живих організмів, а правообертальні — у ліпідні і нуклеотидні [4]. З історії хімії, медицини і фармації відомо багато прикладів, які демонструють важливість вибору «правильного» енантіомеру для створення лікарського препарату.

чно огі мер — л о ак ізо арм ьний ф ен: тал оф обер офен р пр буп во ксі пра +)-ібу е Д ий S( вн и т ак

Рис. 1

(як за терапевтичною ефективністю, так і за безпекою) за рахунок розділення рацемічної суміші на право- і лівообертальні речовини і отримання оптично чистих енантіомерів.

Право- і лівообертальний енантіомери ібупрофену

Фар м ліво аколо гі обе рта чно не л R(-) ьний актив -ібу про ізомер ний фен —

арма о ера ия фарва ере о расли

Попередником дексібупрофену є ібупрофен, який з 1962 р. і по теперішній час використовується як знеболювальний засіб. З точки зору оптичної ізомерії, ібупрофен є рацемічною сумішшю, яка містить приблизно однакову кількість лівообертального ізомеру R(-)-ібупрофену і правообертального — S(+)-ібупрофену. Найбільш ймовірною побічною реакцією при його застосуванні є гастротоксична дія. Енантіомери ібупрофену суттєво відрізняються один від одного за фармакологічними властивостями. Саме S(+)-ібупрофен (дексібупрофен) є фармакологічно активним і здатен інгібувати ЦОГ у фармакологічно значимих концентраціях. R(-)-ібупрофен проявляє фармакологічну активність лише після трансформації у дексібупрофен, яка відбувається у печінці [8]. Енантіомери ібупрофену мають виражені фармакокінетичні відмінності і шляхи метаболізму [18]. Так, S(+)-ібупрофен має кращу біодоступність. R(-)-ібупрофен бере участь у метаболізмі ліпідів і тригліцеридів поряд з ендогенними жирними кислотами. Це може призвести до появи токсичних гібридних тригліцеридів, які депонуються у жировій тканині, утворюючи резервуари, із яких повільно вивільняються і тривало циркулюють в організмі). S (+)-ібупрофен розглядається як більш «чистий» ізомер, який не бере участі у цих метаболічних реакціях ліпідів і тригліцеридів [8].

•

2021 / февоаль

•

ДЕКСІБУПРОФЕН — ПРЕДСТАВНИК НОВОГО ПОКОЛІННЯ НПЗЗ

modern-pharmacy.com.ua

являють кращу знеболювальну активність, ніж лівообертальні. Наприклад, лівообертальний енантіомер кетопрофену (R-кетопрофен) позбавлений знеболювальної і протизапальної активності, при цьому він досить токсичний, підвищує ризик шлунково-кишкових ускладнень. На відміну від нього, правообертальний S-кетопрофен є потужним анальгетиком із високою протизапальною активністю і меншою токсичністю [1].

•

Рис. 2. Напис на обкладинці наукового журналу «Коли молекула лікарського засобу дивиться у дзеркало»

Журнал «Современная фармация»

Трагічним свідоцтвом цьому стала історія застосування Талідоміду, який на початку 60-х років минулого століття призначався вагітним як снодійний і заспокійливий засіб. У той час, як лівообертальні (S-форми) препарату володіли транквілізуючою дією, правообертальні (D-форми) спричиняли тератогенну дію. Застосування рацемічної суміші Талідоміду у вагітних призвело до трагічних наслідків: тисячі дітей народилися із важкими вадами розвитку [3]. Прикладом того, що один із оптичних ізомерів є набагато ефективнішим за інший, є антибіотик широкого спектру дії левоміцетин — лівообертальний енантіомер. Його бактерицидна активність у 50 разів перевищує активність правообертальної форми (правоміцетину). Це можна пояснити тим, що левоміцетин більш ефективно взаємодіє із протеїнами бактерій, які (як і протеїни людського організму) є хіральними лівообертальними молекулами. Лівообертальні дофамін і ацетилкарнітин також проявляють більшу ефективність порівняно із правообертальними енантіомерами. Однак, у знеболювальних і протизапальних лікарських засобів спостерігається протилежна закономірність: правообертальні ізомери про-

•

ображення, розм щене на обкладинц американського журналу у р., наглядно показу , що нод дзеркальний антипод корисно молекули л карсько речовини може виявитися чудовиськом рис. .

арма о ера ия • фарва ере о расли • 2021 / февоаль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Дексібупрофен — оптично чистий правообертальний ізомер ібупрофену — з’явився на світовому фармацевтичному ринку у 1992–1993 рр., що можна вважати еволюційним проривом у терапії больового синдрому. У доклінічних і клінічних дослідженнях показано, що дексібупрофен, як і рацемічний ібупрофен, має протизапальні, аналгетичні і жарознижуючі властивості. Додатково до цих ефектів, він проявляє антиагрегантну дію, порівняну із дією ацетилсаліцилової кислоти.

ПЕРЕВАГИ ДЕКСІБУПРОФЕНУ Переваги дексібупрофену перед рацемічним ібупрофеном показані у низці досліджень за участю здорових добровольців. Так, у дослідженні G. Geisslinger з співавт. показано, що ефективна концентрація активного ізомеру ібупрофену у плазмі крові при прийомі препарату, що містить чистий S(+)-ібупрофен, досягається протягом коротшого періоду, ніж при прийомі рацемічного препарату, що містить ідентичну кількість S(+)-ізомеру [10]. Час, коли пацієнт починає відчувати знеболюючу дію при введенні чистого S(+)-ізомеру ібупрофену, настає раніше, ніж при введенні рацемічного препарату ібупрофену [7]. Схожі результати отримані A. M. Evans з співавт. при порівняльному вивченні фармакокінети-

ки дексібупрофену і рацемічної суміші ізомерів ібупрофену [8]. В іншому дослідженні проведено порівняння біологічної доступності дексібупрофену монопрепарату і як частини рацемату ібупрофену [9]. Здорові добровольці приймали перорально таблетки дексібупрофену по 200, 400 і 600 мг, або рацемату ібупрофену по 400, 800 і 1200 мг. Дослідження показало, що відносна біодоступність дексібупрофену із рацемату ібупрофену склала 0,66. Ці дані є підставою для застосування чистого дексібупрофену у нижчих дозах, ніж рацемату ібупрофену. Отже, перевагами дексібупрофену перед ібупрофеном є швидше настання знеболювальної дії і можливість застосування у нижчих дозах.

ДОКАЗИ КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕКСІБУПРОФЕНУ У численних рандомізованих клінічних дослідженнях показана висока клінічна ефективність і добра переносимість дексібупрофену у пацієнтів із запальними і дегенеративними захворюваннями, зубним болем, головним болем, при гонартрозі, остеоартриті, ревматоїдному артриті, дисменореї [11, 17]. При артритах дексібупрофен у дозі 800 мг надавав такий же аналгезуючий ефект, як 200 мг целекоксибу, а 1200 мг дексібупрофену усував больовий синдром так само, як 2400 мг ібупрофену, при цьому дексібупрофен демонстрував кращу переносимість [2]. Є також дані щодо ефективності дексібупрофену для усунення гострого післяопераційного больового синдрому [5]. У клінічному дослідженні за участі 178 стаціонарних хворих із остеоартритом стегна порівнювали дексібупрофен і рацемічний ібупрофен, як критерій ефективності використовували покращення індексу WOMAC,

який характеризує вираженість болю, скованість і функціональну здатність. Установлена еквівалентність дексібупрофену у дозі 400 мг три рази на добу рацемічному ібупрофеному у дозі 800 мг три рази на добу [19]. За результатами рандомізованого подвійного сліпого дослідження за участі 102 амбулаторних хворих із гострим вісцеральним болем внаслідок первинної дисменореї, дексібупрофен забезпечував дозозалежну ефективну анальгезію. Ефект препарату був еквівалентний дії ібупрофену, що використовувався в удвічі більшій дозі [13]. При зубному болю дія 200 мг дексібупрофену еквівалентна або навіть перевершує дію 400 мг рацемічного ібупрофену [2]. Отже, активний енантіомер дексібупрофен при різних станах, що супроводжуються помірним болем, проявляє однакову ефективність порівняно із удвічі більшою дозою рацемічного ібупрофену. Дані щодо застосування дексібупрофену у пацієнтів із ревматоїдним артритом, анкілозивним спондилітом, остеоартритом колінного і тазостегнового суглобів, болем у спині, дисменореєю узагальнені у клінічному огляді W. Phleps. Показана висока клінічна ефективність і гарна переносимість дексібупрофену при зазначених станах [16].

Л карський зас б ДЕКСТЕМП можна рекомендувати широкому колу пац нт в, зважаючи на оптимальне сп вв дношення ефективност безпеки його активного фармацевтичного нгред нта — декс бупрофену. Список літератури: 1.

Баринов А.Н., Махинов К.А., Щербоносова Т.А. Эволюция лекарственных препаратов сквозь призму креационизма // Эффективная фармакотерапия. — 2016. — № 36. — С. 6–12. 2. Бездетко Н.В., Мищенко О.Я. Лекарство в зеркале: рассматриваем дексибупрофен // Участковый врач. — 2016. — №9. — С. 36–41. 3. Леенсон И.Я. Левое или правое? // Химия и жизнь. — 2009. — №5. — C. 44–45. 4. Ariens E. J. et al Stereoselectivity of bioactive agents: general aspects. Int. J. Ad. Pharm. Gen. Res. 2013. № 1 (1). Р. 1–19. 5. Derry S. Et al. Single dose oral dexibuprofen [S(+)-ibuprofen] for acute postoperative pain in adults. The Cochrane database of systematic reviews. 2013 (10), CD007550. https://doi.org/10.1002/14651858.CD007550.pub3. 6. DiMasi J.A. et al. The cost of drug development. N. Engl. J. Med. 2015. Vol. 372. № 20. P. 1972. 7. Dionne R. A. et al. Enhanced analgesia and suppression of plasma betaendorphin by the S(+)-isomer of ibuprofen. Clin. Pharmacol. Ther. 1998. Vol. 63 (6). Р. 694–701. 8. Evans A. M. Comparative pharmacology of S(+)-ibuprofen and (RS)ibuprofen. Clin Rheumatol. 2001. Vol. 20. Suppl. 1. P. 9–14. 9. Gabard B. et al. Comparison of the bioavailability of dexibuprofen administered alone or as part of racemic ibuprofen. European journal of clinical pharmacology. 1995. Т. 48. № 6. P. 505–511. 10. Geisslinger G. et al. Pharmacokinetics of S(+)- and R(-)-ibuprofen in volunteers and first clinical experience of S(+)-ibuprofen in rheumatoid arthritis. Eur J Clin Pharmacol. 1990; 38(5): 493-497. 11. Hawel R. et al. Double-blind comparative study of the effectiveness and tolerance of 900 mg dexibuprofen and 150 mg diclofenac sodium in patients with painful gonarthrosis. Wiener klinische Wochenschrift. 1997. Т. 109. № 2. С. 53–59. 12. Kaehler S.T. et al. Dexibuprofen: pharmacology, therapeutic uses and safety. Inflammopharmacology. 2003. Т. 11. № 4–6. С. 371–383.

13. Kollenz C. et al. ADIDAC trial: analgesia with dexibuprofen versus ibuprofen in patients suffering from primary dysmenorrhea: a crossover trial. Gynecol Obstet Invest. 2009. Vol. 67(1). P. 25–31. 14. Mayrhofer F. Efficacy and long-term safety of dexibuprofen (S (+) ibuprofen): a short term efficacy study in patients with osteoarthritis of the hip and a 1 year tolerability study in patients with rheumatic disorders. Clin. Rheumatol. 2001. № 20 (1). Р. 22–29. 15. Meierhenrich U. J. Amino acids and the asymmetry of life. Berlin, GER: Springer, 2008. 16. Phleps W. Overview on Clinical Data of Dexibuprofen. Clinical Rheumatology. 2001. Vol. 20. P. 15–21. 17. Rahlfs V. W. et al. Reevaluation of some double-blind, randomized studies of dexibuprofen (Seractil): a state-of-the-art overview. Studies in patients with lumbar vertebral column syndrome, rheumatoid arthritis, distortion of the ankle joint, gonarthrosis, ankylosing spondylitis, and activated coxarthrosis. J. Clin. Pharmacol. 1996. Vol. 36 (12). Р. 33–40. 18. Rudy A. C. et al. Stereoselective metabolism of ibuprofen in humans: administration of R-, S-and racemic ibuprofen. Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. 1991. Т. 259. №. 3. P. 1133–1139. 19. Singer F. et al. Evaluation of the efficacy and dose-response relationship of dexibuprofen (S(+)-ibuprofen) in patients with osteoarthritis of the hip and comparison with racemic ibuprofen using the WOMAC osteoarthritis index. Int J Clin Pharmacol Ther. 2000; 38 (1). P. 15–24. 20. Sumithira G. et al. Drug chirality & its clinical significance evident, future for the development/separation of single enantiomer drug from racemates — the chiral switch. Int. J. Ad. Pharm. Gen. Res. 2013. № 1 (1). Р. 1–19. 21. Zamani O. et al. Comparison of safety, efficacy and tolerability of dexibuprofen and ibuprofen in the treatment of osteoarthritis of the hip or knee. Wien Klin Wochenschr. 2014. Vol. 126 (11–12). P. 368–375.

арма о ера ия • фарва ере о расли • 2021 / февоаль •

ДЕКСТЕМП рекомендований для симптоматичного лікування різних видів болю у дорослих пацієнтів:  болю і запалення при остеоартриті чи артрозі;  менструального болю (первинна дисменорея);  легкого або помірного болю (біль в опорно-руховому апараті, головний біль, зубний біль, хворобливий набряк та запалення після травми);  для короткочасного симптоматичного лікування ревматоїдного артриту.

modern-pharmacy.com.ua

Поява на ринку нового вітчизняного лікарського засобу ДЕКСТЕМП виробництва АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД» суттєво розширить можливості лікарів і пацієнтів у боротьбі із болем. ДЕКСТЕМП містить покращений активний ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ інгредієнт групи НПЗЗ — дексібупрофен — активний ізомер рацемічного ібупрофену. Він застосовується для симптоматичного лікування болю слабкої і помірної інтенсивності різного походження: зубного болю, болю у спині, суглобах, м’язах, ревматичного болю, дисменореї. ДЕКСТЕМП випускається у таблетках по 200 і 400 мг, що дозволяє зручно дозувати препарат залежно від індивідуальних особливостей пацієнта, вираженості і локалізації болю.

•

Дослідження переносимості дексібупрофену у 223 пацієнтів із остеоартритом показало частоту клінічних несприятливих подій на рівні 15,2 % після 1 року безперервного застосування, що свідчить про гарну переносимість препарату [14]. Ці дані узгоджуються із результатами ще декількох клінічних і 5-річних постмаркетингових досліджень із загальною кількістю 4836 пацієнтів. Показано, що тільки у 3,7 % пацієнтів розвивалися побічні реакції, серед яких серйозні побічні ефекти склали всього 0,06 % [12]. У багатоцентровому дослідженні за участі 489 пацієнтів, які страждають на артроз стегна або коліна, досліджувалася безпека і переносимість дексібупрофену порівняно із ібупрофеном. Дослідження показало кращий профіль безпеки дексібупрофену у дозі 400 мг (добова доза 800 мг) порівняно з ібупрофеном у дозі 400 мг (добова доза 1600 мг). Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту спостерігались у 8 пацієнтів (3,3 %) із групи дексибупрофену та у 19 пацієнтів (7,8 %) із групи ібупрофену [21]. Отримані дані дозволяють стверджувати, що поряд із високою клінічною ефективністю дексібупрофен володіє прийнятним профілем безпеки. Це пояснюється особливостями фармакодинаміки і фармакокінетики дексібупрофену — чистого активного енантіомеру ібупрофену.

ДЕКСТЕМП — НОВИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ, ЩО МІСТИТЬ ДЕКСІБУПРОФЕН

Журнал «Современная фармация»

БЕЗПЕЧНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕКСІБУПРОФЕНУ

ВАЖЛИВО!

•

ежим до ува я вста овл л кар див дуаль о урахува ям те сив ост больового си дрому оросли , а вичай, при нача ть по та летки ра и на до у п сля ди. еко ендована початкова до а становить . еко ендована до ова до а становить , ро под лена на прийо и и а ра ова до а , ви а до ова до а

АЛГОРИТМ ВИБОРУ ДОЗУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ДЕКСТЕМП*

Остеоартрит артроз та ревмато дний артрит

Первинна дисменорея

Добова доза мг, розпод лена на прийоми, наприклад мг рази на день або мг рази на день

оза може бути тимчасово зб льшена до мг декс бупрофену на день для пац нт в з гострими симптомами

Легкий або пом рний б ль: ль у опорно рухово у апарат , оловний а о у ний ль, хворо ливий на ряк та апалення п сля трав и

обова доза мг на добу, розпод лена на прийоми. ! Бажано приймати п д час ди

Особлив категор пац нт в

Пацієнти з порушенням функцій печінки та нирок

Пацієнти літнього віку

озпочинати застосування препарату з зменшених доз

озпочинати терап ю препаратом з нижчих доз

ри гарн й переносимост препарату дозу можна зб льшити до рекомендовано добово дози

к о симптоми ахвор ва я бер га ться довше х д б супроводжу ться високо температуро голов им болем або шими яви ами еобх д уточ е я д аг о у та додаткова корекц я схеми л кува я

озроблено на основ нструкц до медичного застосування л карського засобу

ПРОПОН МО ВЗЯТИ АСТЬ КОНК РС ! итайте статт , в дпов дайте на питання анкети для акр плення нань про препарат, надсилайте аповнену анкету на електронну по ту редак журналу овре енная ар а ия . а о по то а адресо Укра на, арк в, ,а я , тел. , . онкурс трива

л то о по

ере ня.

П дведення п дсумк в в дбудеться

березня.

едак я рандо но о ере пере ож в серед учасник в.

дар к

очтова адреса ндекс, о ласть, район,

сто, вули я, удинок, квартира

еле он

ЩО ВАМ ВІДОМО ПРО ДЕКСТЕМП? . Декс бупрофен належить до класу: . нтитро отичних л карських асо в. . естеро дних проти апальних асо в. . аркотичних аналь етик в. . с евих анестетик в. . Молекула декс бупрофену отримана шляхом вдосконалення: . етилсал илово кислоти. . а е чно о упро ену. . икло енаку натр . . етопро ену. . Як фармаколог чн ефекти сп льними для декс бупрофену рацем чного бупрофену? . роти апальний. . аро нижу чий. . не ол вальний. . с евоанесте у чий. . Яка д я декс бупрофену в др зня його в д рацем чного бупрофену? . епатопротеткорна. . нтиа ре антна. . нти ста нна. . енотон у ча. . Трансформац я бупрофену в декс бупрофен в дбува ться: . У печ н . . У нирках. . У кров . . У лунку. . астинка ДЕКС у назв л карського засобу ДЕКСТЕМП означа : . е нтоксика йний. . воо ертальний. . равоо ертальний. . птично неактивний. . а е чний.

. яких дозуваннях в дпуска ться л карський зас б ДЕКСТЕМП: . . . . . . . . . Для яких категор й пац нт в л кування препаратом ДЕКСТЕМП сл д розпочинати з знижених доз? . а нти л тньо о в ку. . а нти пору ення унк печ нки. . а нти пору ення унк нирок. . Яка рекомендована добова доза препарату ДЕКСТЕМП при легкому пом рному болю? . на до у, ро под лена на прийо и. . на до у. . на до у. . на до у. . Яка рекомендована добова доза препарату ДЕКСТЕМП при первинн й дисменоре ? . на до у. . на до у. . на до у, ро под лена на прийо и. . на до у. . Яка максимально допустима доза препарату ДЕКСТЕМП на добу для пац нт в з гострими симптомами? . . . . . . . . . мови в дпуску препарату ДЕКСТЕМП з аптек: . е ре епта. . а ре епто . . а електронни ре епто .

нение с ециалис а • фарва ере о расли • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ

ВІД БАКТЕРІАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ У СЕЗОН ЗАСТУД Погодні умови з різким похолоданням, дощовою сльотою — одна з провідних ознак початку сезону гострих респіраторних інфекцій, які викликаються як вірусами, так і бактеріями.

A Тетяна Давидова, кандидат медичних наук, лікар-імунолог,

науковий співробітник лабораторії та клінічного відділу молекулярної імунофармакології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Національної медичної академії наук України»

У багатьох людей під час зміни сезонів активізуються вогнища хронічних бактеріальних інфекцій, які довгий час дрімали в носоглотці. Це стрептококи, стафілококи і інші патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, які можуть викликати запалення. Також причетні до цієї проблеми і грибки. Грибкові інфекції — часті мешканці носоглотки дорослих і дітей з хронічною патологією верхніх дихальних шляхів. Навіть після одноразового інфікування в переважній більшості випадків інфекційний агент при лікуванні і, тим більше, без нього повністю не зникає зі слизових оболонок носоглотки і поверхні мигдалин. В результаті лікування та/або під впливом нашого власного імунітету гостре запалення минає, більшість мікроорганізмів гине, але невелика їх частина може залишитися і трансформуватися в співтовариства, так звані «біоплівки», стати невидимими для імунітету і застосувати багато інших хитрощів для власного порятунку. І чекати. Чекати слушної нагоди для розвитку нового запального процесу — своєрідного «революційного повстання». І з настанням осінньо-зимового періоду цей сприятливий випадок якраз видається. І повторюючись з разу в раз — мікроорганізми стають все стійкішими, а нам ставлять діагноз — хронічний фарингіт, хронічний риніт, ларингіт і так далі. Таким чином, кожен сезон застуд стає для нас справжнім викликом. Місцевий імунітет страждає від наявності постійного підгострого запалення. Слизові стають все більш сприйнятливими до нових інфекцій і все більш без-

захисними перед старими. Згодом це може позначитися і на інших органах і системах, що проявляється аутоімунним ураженням сполучної тканини і інших органів. На частку гострих респіраторних інфекцій припадає понад 90 % всіх захворювань дихальної системи у дорослих і дітей. Повторні вірусні інфекції призводять до пошкодження циліарного епітелію слизової оболонки дихальної системи, порушення цілісності власної мікробної біоплівки, вивільнення великої кількості активних форм персистуючих мікробів. Розвиваються дисбіотичні порушення мікрофлори носоглотки, тих природних «хороших» бактерій, які, перебуваючи в достатній кількості, перешкоджають впровадженню зовнішніх інфекційних агентів. Ці зміни мікробіома носоглотки зберігаються після перенесеного ГРЗ протягом декількох місяців. Зі збільшенням числа загострень зростає частота і спектр культур, що висіваються. Вторинні за своєю природою зрушення нормальної флори можуть брати на себе патогенетичне лідерство, ініціюючи розвиток повторних респіраторних захворювань. Тому, звичайно ж, найбільш схильні до простудних захворювань люди з хронічними назофарингітами і бронхітами, алергіки і особи, які працюють професійно в контакті з речовинами, що подразнюють дихальні шляхи (пил, хімічні речовини, біологічні подразники). В основному, хронічний фарингіт формується як результат тривалого місцевого впливу на слизову глотки. Спочатку гострий процес, який не усувається,

Таблица 1 Бактеріальна етіологія захворювань дихальних шляхів Верхні дихальні шляхи Захворювання

Збудники

Риносинусит

Streptococcus pneumoniae (30–35 %) Haemophilus influenzae (20–25 %) Moraxella catarrnalis (20 %) Staphylococcus aureus

Отит

Staphylococcus aureus Streptococcus pneumoniae Haemophilus influenzae Moraxella catarrnalis Mycoplasma pneumoniae Streptobacillus moniliformis Pseudomonas aeruginosa

Фарингіт

Streptococcus pyogenes Mycoplasma pneumoniae Chlamydophila pneumoniae

Тонзиліт

Staphylococcus aureus Streptococcus pyogenes Staphylococcus pneumoniae Mycoplasma pneumoniae Chlamydophila pneumoniae

Ларингіт

Haemophilus influenzae Streptococcus pneumoniae Staphylococcus aureus Klebsiella pneumoniae Moraxella catarrnalis

Нижні дихальні шляхи Захворювання

Збудники

Бронхит

Chlamydophila pneumoniae Mycoplasma pneumoniae Haemophilus influenzae Streptococcus pneumoniae Moraxella catarrhalis

Пневмонія

Streptococcus pneumoniae Haemophilus influenzae Chlamydophila pneumoniae Mycoplasma pneumoniae Staphylococcus aureus Moraxella catarrhalis Legionella pneumophila

нение с ециалис а • фарва ере о расли • •

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

ції часто представлений монокультурою дифтероїдів — грампозитивних паличок групи Corynebacterium, різними видами грампозитивних коків сімейства Micrococcaceae: Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, а також Streptococcus haemolyticus, Streptococcus viridens або асоціаціями бактерій групи Corynebacterium і сімейства Micrococcaceae. Зазвичай це відбувається на тлі зниження кількості мікроорганізмів групи Lactobacter, при таких умовах може збільшуватися присутність грибів роду Candida, а в особливо складних ситуаціях в носоглотці з’являються бактерії кишкової групи, що свідчить про значне зниження імунітету.

Журнал «Современная фармация»

тривало подразнює слизові, що в кінцевому результаті призводить до хронізації процесу. Також сприяють формуванню хронічного процесу наявність інших проблем — тонзиліти, синусити, постійний нежить або запалення аденоїдів. При цьому слиз, який стікає в носоглотку, подразнює її стінки і призводить до запалення і поширення інфекційних агентів. При наявності постійного нежитю, хронічний фарингіт може бути спровокований невгамовним застосуванням судинозвужувальних засобів, які активно стікають в глотку. Наявність аденоїдів нерідко тягне за собою сам фарингіт, через наявність постназального синдрому, він же синдром постназального затікання — запальний пропро цес в порожнині носа, носових пазухах або носоглотці, при якому слиз стікає в нижні відділи дихальних шляхів по задній стінці. До розвитку фарингіту може призводити і вплив зовнішніх несприятливих чинників — підвищена запиленість повітря, гаряче повітря на виробництві або занадто пересушене в сезон опалення повітря в домашніх умовах, наявність в повітрі хімічних речовин. Нерідко страждають від хронічного фарингіту курці і люди, які вживають алкоголь (це викликано негативним впливом даних речовин на слизові носоглотки). Мікробний пейзаж носа і горла у часто хворіючих людей зі зниженням місцевої захисної функ-

нение с ециалис а • фарва ере о расли • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Рис. 1 У фахівців є навіть поняття дисбіоз слизової оболонки носа і горла різних ступенів. У категорії осіб з частими рекурентними захворюваннями дихальних шляхів Виділений IgA нерідко виявляються ознаки імунного Полі-lgрецептор дисбалансу та недостатності резервних можливостей імунітету. Наслідками Секреторний частих респіраторних захворювань мокомпонент жуть бути порушення функціональної активності імунної системи і формування хронічних запальних процесів в органах дихання [1, 3]. Транспортна везікула В останні роки для лікування і профілактики респіраторних захворювань активно використовуються імунокоректори бактеріального походження, перш за все бактеріальні лізати, що викликають форБазальна сторона Сторона епітелію, мування селективної імунної відповіді епітелію повернута в просвіт органу проти найбільш поширених бактеріальних збудників, також активують неспецифічні механізми вродженого імунітету, які допомагають боротися як з бактеріями, так і з вірусами. Бактеріальні лізати були розро- оберігає його від руйнування і дозволяє бути активблені з метою запобігання інфекційних захворюваннь ним довго навіть під впливом різних несприятливих верхніх і нижніх дихальних шляхів і являють собою факторів. Однак живе він всього 5 днів. Тому для суміш антигенів, отриманих з різних інактивованих його постійного поповнення в організмі щодня відбактерій, що представляють собою патоген-асоційо- бувається диференціювання В-лімфоцитів у плазмаваний молекулярний агент, що приводить до запуску тичні клітини, так як саме вони синтезують sIgA. Для каскаду місцевих імунних реакцій. Лізати бактерій запуску даного процесу навколишні клітини продумають подвійне призначення: специфічне (вакцино- кують цитокіни — біологічно активні речовини-стимулятори, які сприяють цій трансформації і початку подібне) і неспецифічне (імуномодулююче) [4]. синтезу sIgA. Секреторний імуноглобулін А як фактор До того ж епітеліальні клітини продукують глімісцевого захисту слизових оболонок копротеїн, що називається секреторним компонендихальних шляхів: причини його том, який є основною ланкою в місцевій імунній сисзниження і корекції темі. Він забезпечує стабільність sIgA і транспортує Особливо важливим в цьому випадку є фактори IgA і IgM до поверхонь нашого тіла, тобто слизових первинного захисту, які присутні на бар’єрних покри- і шкірі, які є першим бар’єром з зовнішнім середовивах нашого організму: шкірі і слизових — показники щем і інфекціями. Останні дослідження припустивродженого імунітету. Одним з основних є імуногло- ли можливу роль епітеліальних клітин в антигенній булін А. презентації. Дендритні клітини, специфічні клітиДихальна система людини — це вхідні ворота для ни-розвідники, які виявляють і передають інформаречовин, що забруднюють навколишнє середовище, цію про «ворога», знаходяться в епітелії дихальних і збудників різних хвороб, тому стан імунного захи- шляхів, можуть безпосередньо надавати антигени сту в цьому органі має бути вирішальним фактором в В-лімфоцитів і, таким чином, стимулювати їх до диелімінації несприятливого компонента при вдиханні. ференціювання, тобто перетворення і специфікації в Стан місцевого імунітету слизової оболонки залежить необхідні для захисту клітини за допомогою цитоківід її цілісності, вмісту імуноглобулінів А, G і М, стану нів і до синтезу sIgA (рис.1) [5]. лімфоїдної тканини. Трохи відвернемося від серйозних імунологічних Імуноглобуліни — це білки, які відповідають за термінів, глибоких механізмів формування захисту інактивацію і знищення інфекційних агентів. Одним слизових оболонок і спробуємо зрозуміти, що ж може з імуноглобулінів, що відіграє важливу роль в за- допомогти нам сформувати надійний захист наших хисті респіраторного тракту, є секреторний імуно- дихальних шляхів. глобулін А (sIgA). Цей захисний імуноглобулін є поОтже, щоб sIgA синтезувався в достатній кількості, двійною білковою молекулою, форма і будова якої потрібно, щоб імунітет у цілому весь час був насторо-

Препарат БРОНХО-МУНАЛ, виробництва компанії SANDOZ, відноситься до групи механічних лізатів, і таким чином забезпечує збереження структури антигенів бактеріальної стінки, підвищує їх імуногенність.

нение с ециалис а • фарва ере о расли • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua

Одним із способів профілактики та лікування респіраторних інфекцій є застосування лізатів бактерій. Що це за препарати? Їх механізм дії заснований на активації імунної відповіді на найпоширеніші мікроорганізми, що викликають запалення органів респіраторної системи. Лізати представляють собою частинки клітин бактерій, отримані в результаті їх руйнування. У відповідь на їх введення запускається каскад імунологічних реакцій, що в результаті допомагає організму сформувати імунітет і впорається із захворюванням. Бактеріальні лізати не викликають дисбактеріоз, що особливо важливо при лікуванні дітей. З’явилися препарати, що містять лізати бактерій, ще в 70-х роках XX століття, однак і зараз вони продовжують залучати інтерес багатьох фахівців різних галузей медицини. Їх призначають для профілактики і лікування інфекцій, частих запалень органів дихання, а також шкіри і органів сечостатевої системи. Механізм їх дії пов’язаний, з одного боку, з виробленням специфічного IgA і фіксацією його на слизових, а з іншого, — з активацією імунної системи (Т-, В-клітини, макрофаги, дендритні клітини). В то же час, активація макрофагальної ланки, цитотоксичних Т-лімфоцитів призводить до знищення інфікованих клітин і інфекційних агентів. Специфічні і неспецифічні механізми дії бактеріальних імуномодуляторів визначають їх ефект не тільки проти бактерій, лізати яких входять до складу препаратів, а й проти інших збудників респіраторних інфекцій, що можна простежити за частотою ГРВІ в групі часто хворіючих дітей [3]. Механічний лізис здійснюється шляхом збільшення тиску на стінку інактивованої бактерії, що зберігає крупнодисперсні антигени, в той час, як хімічний лізис відбувається із застосуванням хімічних агентів для руйнівного впливу на бактеріальні агенти, що може привести до денатурації білків і, отже — антигенів. Таким чином, препарат, отриманий методом механічного лізису, володіє сильнішою імуногенністю. Взаємодія бактеріальних антигенів зі спеціальними TLR-рецепторами на поверхні дендритних клітин призводить до дозрівання, активації дендритних клітин і їх міграції в лімфатичні вузли. Дендритні клітини

•

Як зробити імунний захист слизових сильнішим?

презентують (показують мітки «ворожих агентів») антигени Т і В-клітинам, що супроводжується синтезом біологічно активних імунологічних речовин — цитокінів, диференціюванням-трансформацією Т-хелперів для захисту саме від певних інфекційних агентів. Надалі відбувається перетворення В-клітин в плазматичні клітини, які синтезують специфічні імуноглобуліни, особливо IgA і sIgA, які і захищають слизові оболонки. Антитіла забезпечують процес опсонізації (виявлення і поглинання) патогенних мікроорганізмів, що робить можливим захоплення і знищення патогенних мікроорганізмів фагоцитами. Даний механізм дії дозволяє знизити частоту, тривалість і тяжкість інфекційних захворювань дихальної системи. Опсонізація пов’язана з розпізнаванням специфічних мембранних антитіл, що покривають патоген. Фагоцити мають специфічні рецептори для IgG- і IgA-антитіл, що дозволяє фагоцитувати — захоплювати і «поїдати», патогени, покриті антитілами, і знищувати їх за допомогою ферментів фагосом. Гострота запалення і виділення специфічних IgM-антитіл, синтезованих на ранньому етапі імунної відповіді, в комплексі з патогеном активують компоненти комплементу С3b і C4b (спеціального білка-помічника, який підсилює імунну відповідь), покращують виявлення бактерій та інших патогенів. Фагоцити мають рецептори для цих компонентів комплементу, крім того, компонент С5 здатний активувати і посилювати фагоцитоз, що приводить до знищення патогена [11].

Журнал «Современная фармация»

жі, був натренований швидко і ефективно реагувати на інфекції і запалення. І найбільш дієвим способом в цій стимуляції є «гарт» імунітету.

нение с ециалис а • фарва ере о расли • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Стимуляція синтезу sIgA забезпечує більш повноцінне виявлення і поглинання агресивних бактерій, а також в цілому робить слизові більш стійкими до дії і впровадження інших збудників [10]. Механізми дії і ефективність системних і топічних імунотропних засобів різні. Недостатній вплив місцевих імуномодуляторів може бути пов’язаний з коротким часом контакту і недостатнім захопленням препарату зі слизових оболонок внаслідок постійного змивання слиною області ротоглоткового сегменту. Бактеріальні лізати мають ряд специфічних властивостей на всіх стадіях імунної відповіді, завдяки яким ефективність їх застосування набагато вище. Механізм дії полягає в стимуляції процесів фагоцитозу і презентації антигену, посилення продукції протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-10, ТРФ), розвитку ад’ювантного ефекту. При цьому цей механізм є більш природним і фізіологічним, так як бактеріальні лізати стимулюють власні місцеві реакції організму на вплив антигену і не викликають непотрібних додаткових ефектів. Поряд з продукцією специфічних антитіл до складових препарату, вони також стимулюють неспецифічний імунітет — підвищується продукція секреторних IgA, інтерлейкіну-1 і α-інтерферону, цитокінів, NK-клітин, клітин макрофагально-фагоцитарної системи та інших систем [6, 7].

Бактеріальні лізати можна призначати з профілактичною метою, починати прийом можна навіть в гострий період захворювання у комбінації з іншими методами лікування. Для профілактики інфекційних захворювань дихальних шляхів БРОНХО-МУНАЛ® призначають по 1 капсулі на день натщесерце протягом 10 послідовних днів у місяць, 3 місяці поспіль. Якщо пацієнт забув прийняти препарат, слід прийняти його наступного ранку. Вміст капсули БРОНХО-МУНАЛ® П можна розмішати у відповідному напої (воді, фруктовому соку, молоці). Таким чином, БРОНХО-МУНАЛ® впливає на різні ланки імунної системи, стимулює клітинний і гуморальний імунітет, що у дорослих і дітей з частими повторними захворюваннями призводить до зменшення частоти і тяжкості інфекцій, зниження необхідності застосування антибіотиків. БРОНХОМУНАЛ® ефективний в лікуванні і профілактиці інфекційних захворювань як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. При виборі засобів для лікування та профілактики ГРВІ пам’ятайте, що багато чого залежить і від вас: ГРВІ не можна запускати, це захворювання важливо лікувати і робити це вчасно, щоб одужання настало швидко, а хвороба пройшла без ускладнень.

БРОНХО-МУНАЛ формує захисний імунологічний бар’єр на слизових оболонках дихальних шляхів, активуючи власний імунітет. В результаті тривалість захворювання скорочується, а профілактичний ефект зберігається протягом декількох місяців. БРОНХО-МУНАЛ можна застосовувати і в розпал захворювання. Крім того, при застосуванні препарату знижується ризик розвитку різних ускладнень ГРЗ. БРОНХО-МУНАЛ має високий профіль безпеки: його застосування можливе з 12-річного віку, БРОНХО-МУНАЛ П, що містить меншу кількість ліофілізату може призначатися вже з 6 місяців. Препарати БРОНХО-МУНАЛ® і БРОНХОМУНАЛ® П містять ліофілізований лізат найбільш розповсюджених збудників гострих респіраторних захворювань: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Klebseiella pneumoniae, Klebseiella ozaenae, Staphylococcus aureus, Streptococcus viridans, Streptococcus pyogenes, Moraxella catarrhallis.

Інформація для спеціалістів охорони здоров’я 4-49-БРМ-ОТС-0221

Кожна капсула БРОНХО-МУНАЛ® містить 7 мг ліофілізату, а БРОНХО-МУНАЛ® П — 3,5 мг [10, 12]. Призначення бактеріальних лізатів, на прикладі дослідження з ОМ-85, для профілактики рецидивів хронічного бронхіту знижує частоту і тяжкість рецидивів, зменшує частоту госпіталізацій і тривалість перебування на лікарняному листі. У дітей з хронічним риносинуситом відзначено зниження частоти рецидивів і тяжкості симптомів [9].

2. 3. 4. 5.

6. 7.

9. 10. 11.

Література:

Комплексный подход к лечению и профилактике острых респираторных инфекций у детей: Практическое руководство для врачей / Под ред. проф. Н.А. Геппе, проф. А.Б. Малахова. М., 2012. — 47 с. Simon H. B. Bacterial infections of the upper respiratory tract // ACP Medicine. 2010. Самсыгина Г.А. Часто болеющие дети: проблемы патогенеза, диагностики и терапии // Педиатрия. — 2005. — № 1. — с. 66–74. Иванова Н. А. Системные бактериальные лизаты: механизм действия и показания к применению // Consilium Medicum. Педиатрия. 2015; 02: 29–32. Гуров А.В., Мужичкова А.В., Набиева Т.Т. Клиникоиммунологическое обоснование применения бактериальных лизатов в оториноларингологии // Вестник оториноларингологии. — 2012. — № 77(2):102-107. Малахов А.Б., Колосова Н.Г., Хабибуллина Е.В. Бактериальные лизаты в программах профилактики респираторных инфекций у детей // Практическая пульмонология. — 2015. — № 4. — с. 16–19. Del-Rio-Navarro B. E., Espinosa Rosales F., Flenady V., Sienra Monge J. J. L. Immunostimulants for preventing respiratory tract infection in children // Cochrane Database Syst Rev. 2996; 4: CD004974. SteurerStey C., Lagler L., Straub D. A., Steurer J., Bachmann L. M. Oral purified bacterial extracts in acute respiratory tract infections in childhood: a systematic quantitative review // Eur. J. Pediatr. 2007. Vol. 166, № 4. P. 365–376. Sprenkle M.D., Niewoehner D.E., MacDonald R., Rutks I., Wilt T. J. Clinical efficacy of OM85 BV in COPD and chronic bronchitis: a systematic review // COPD. 2005. Vol. 2, № 1. P. 167–175. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу БРОНХО-МУНАЛ® (BRONCHO-MUNAL®). Реєстраційне посвідчення: UA/14314/01/01. Mellioli J. Deciders in pulmonology. (Принятие решений в пульмонологии) // Giorn. It. Mal. tor. 2002. Vol. 56, 4, P. 245–268. GIMT 56.

повторне

розвиток

захворювання 1

ускладнень 1

Допомога вашому імунітету Зменшує ризик ускладнень2

1,3

Знижує потребу в призначенні антибіотиків3

Зменшує частоту, тривалість та важкість перебігу інфекційних захворювань дихальних шляхів3

4-51-БРМ-ОТС-0221

Магнікор – захищає судини та серце!

НЕЙРАКСИН збалансоване джерело вiтамiнiв для нервової системи!

Катарально-респираторный синдром: фармакологическое обоснование применения Бриомосс

Іригаційно-елімінаційна терапія при ГРВІ

В Україні статистика смертності від ССЗ впродовж останніх років виглядає ще сумніше, адже ці хвороби є причиною смерті більше ніж половини мешканців країни. Важливим аспектом розвитку тромботичних ускладнень сьогодні виступають не тільки звичні цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, шкідливі звички та інш., а й «медична сенсація» 2020 року — коронавірусна інфекція COVID-19, яка вже є незаперечним фактором ризику розвитку інфарктів, інсультів та тромбоемболій. Таким чином, постають нові цілі серед медичної спільноти: якщо у випадку з ССЗ є доказані та дієві методи профілактики з високими рівнями доказовості, що містять у собі засоби первинної та вторинної профілактики розвитку ССЗ (медикаментозні та немедикаментозні), то з COVID-19 є велика кількість запитань, відповідь на які шукають вчені зі всього світу. А саме: детальні ланки патогенезу, завдяки вивченню яких можна буде ефективно лікувати та попереджати виникнення цієї смертельної інфекції та її ускладнень.

Заходи з профілактики ССЗ включають немедикаментозні методи профілактики та використання лікарських засобів. Загальний комплекс профілактичних дій щодо запобігання хвороб серця і судин повинен включати:  правильний раціон харчування;  регулярну фізичну активність;  відмову від вживання тютюну;  зменшення вживання алкоголю;  регулярну оцінку ризику серцево-судинних захворювань — зокрема контроль рівня артеріального тиску, рівня ліпідів та глікемії. Для людей, які вже страждають на ССЗ або мають високий ризик їх розвитку (наприклад — за наявності декількох факторів ризику, таких як підвищений артеріальний тиск, гіперліпідемія, цукровий діабет), однією з умов ефективного запобігання ускладнень є ретельна оцінка стану та, за необхідності, використання лікарських засобів з метою первинної та вторинної профілактики. Нагадуємо вам, що первинна профілактика спрямована на попередження виникнення захворювань, в той час як вторинна сприяє запобіганню ускладнень вже існуючих хвороб.

нение с ециалис а •

Головні напрямки профілактики інфаркту міокарда та інсульту

Журнал «Современная фармация»

Серцево судинн захворювання ССЗ впевнено пос дають перш м сця серед причин смертност населення та за прогнозами науковц в найближчий час залишатимуться л дерами серед хвороб, що скорочують тривал сть життя.

modern-pharmacy.com.ua

•

дини ер е

•

А И А

I I

ОР–

провізор, спеціаліст з клінічних випробувань і фармаконадзору

•

АГ

Олена Черняєва,

2021 / февраль

нение с ециалис а

Найб льший проф лактичний ефект досяга ться при застосуванн комплексного п дходу. а умови обов язково в дмови в д пал ння тютюну, повний комплекс проф лактичних заход в з використанням медикаментозно проф лактики дозволить уникнути повторних судинних катастроф.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

I I

•

юди, що мають супутн хрон чн захворювання цукровий д абет, шем чну хворобу серця, артер альну г пертенз ю, тромбози в анамнез та нш. , мають п двищений ризик розвитку тяжкого переб гу Лікарські засоби у рекомендаціях ВООЗ Інформаційні бюлетені ВООЗ щодо профілактики ускладнень хвороб серця і судин ґрунтуються на ретельному аналізі численних клінічних даних з позицій доказової медицини та з урахуванням співвідношення між можливою користю та ризиками використання лікарських засобів. У якості медикаментозних засобів для вторинної профілактики ССЗ в цих рекомендаціях перелічуються наступні лікарські засоби та групи фармакологічних препаратів:  ацетилсаліцилова кислота;  бета-адреноблокатори;  інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента;  статини. Перелічені препарати впливають на два головних чинники прогресування судинної патології — на рівень артеріального тиску та прохідність судин, яка може порушуватись внаслідок прогресування атеросклерозу та утворення тромбів. Більшість цих засобів відносяться до категорії рецептурних, тобто використовуються лише за призначенням лікаря.

Роль тромбоутворення у розвитку серцевосудинних катастроф Тромбоутворення відіграє суттєву роль в патогенезі серцево-судинних ускладнень. Запальні та атеросклеротичні ушкодження судин, що супроводжуються порушенням цілісності їх внутрішньої оболонки, а також уповільнення кровотоку, порушення реологічних

властивостей крові та процесів зсідання крові сприяють підвищеному тромбоутворенню і прогресуванню ішемічних уражень серця та головного мозку. Найбільше значення в змінах реологічних властивостей крові належить агрегації тромбоцитів та еритроцитів, які складають основу тромбів, утворених внаслідок пошкодження ендотелію (внутрішньої оболонки) судин. Через формування тромбів відбувається значне звуження судини або її повне перекриття, що призводить до порушення живлення та оксигенації (забезпечення киснем) всього органу чи його окремої ділянки і подальшого розвитку ішемічного некрозу. Для профілактики тромбоутворення можуть застосовуватись антиагреганти, дія яких спрямована на тромбоцити, а також антикоагулянти, які впливають на гуморальний гемостаз. Завдяки м’якій дії та відсутності необхідності постійного лабораторного контролю показників згортаємості крові, у повсякденній клінічній практиці найчастіше використовуються саме антиагрегантні препарати.

Антиагреганти в лікуванні та профілактиці серцево-судинної патології Антиагрегантні засоби перешкоджають процесу агрегації (склеювання) еритроцитів та тромбоцитів, зменшуючи їх здатність до утворення скупчень та прилипання до судинної стінки, уповільнюючи таким чином процес утворення тромба. Розрізняють декілька груп антиагрегантів, які відрізняються за механізмом дії та мають різні сфери застосування:  неселективні інгібітори циклооксигенази: АСК, індобуфен;  блокатори індукторів агрегації тромбоцитів: клопідогрель, тиклопідин;  інгібітори фосфодіестерази: дипіридамол;  стимулятори аденілатциклази: ілопрост;  антагоністи глікопротеїнових рецепторів: абциксимаб, тирофібан. Більшість з перелічених препаратів не підходять для широкого використання в кардіологічній практиці. Для профілактики ССЗ здебільшого використовується ацетилсаліцилова кислота, яку іноді називають «золотим стандартом» антиагрегантної терапії. Клопідогрель використовуєть-

! иклооксигеназа м ститься в б льшост кл тин. орган зм людини цей фермент сну у вигляд двох форм — та . ерша пост йно знаходиться в кл тинах вив льня ться при х пошкодженн . руга переважно утворю ться й вив льня ться в ход реакц запалення. Встановлено, що зниження ризику тромбоутворення при застосуванні АСК досягається не лише за рахунок антиагрегантної дії. Також виявлено вплив на утворення фібрину й фібриноліз. Утворення фібрину зменшується внаслідок зниження синтезу тромбіну. Зміни в структурі волокон фібрину й вивільнення активаторів плазміногену, що відбуваються під дією АСК, сприяють активації фібринолізу — механізму розчинення тромбів. Внаслідок поєднання усіх зазначених ефектів АСК відбувається уповільнення агрегації тромбоцитів та, як наслідок, зменшення ризику тромбоутворення. Ці явища спостерігається навіть після одноразового вживання препарату.

випадку розвитку серцевого нападу необх дно в найближчий час прийняти додаткову дозу , зб льшивши добову дозу до мг. ля цього додатково потр бно прийняти таблетки по мг або таблетки по мг, як сл д розжувати та запити водою. Результати численних клінічних досліджень вказують на значну ефективність профілактування серцево-судинних захворювань при використанні АСК. Згідно даних мета-аналізу Antithrombotic Trialist’s Collaboration (АТС), в ході якого було проаналізовано 287 досліджень з вторинної профілактики, було отримано переконливі дані щодо зниження вірогідності розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту у пацієнтів високого ризику і доведено превалювання потенційної користі над можливою шкодою. Отримано наступні дані щодо ефективності профілактичного призначення АСК:  зниження ризику ІМ та ішемічного інсульту на 30 %;  зниження ризику раптової коронарної смерті на 15 %.

нение с ециалис а • I I C • 2021 / февраль

•

Ацетилсаліцилова кислота належить до групи неселективних протизапальних засобів (НПЗЗ). Вона проявляє знеболюючу, протизапальну, жарознижуючу та антиагрегантну дію. Головним механізмом дії АСК, який забезпечує антиагрегантний ефект препарату, є вибіркове блокування фермента циклоосигенази (ЦОГ), який забезпечує синтез простагландинів з арахідонової кислоти, зокрема тромбоксана А2. Блокування ЦОГ під дією АСК є незворотнім. А оскільки тромбоцити не мають ядра, вони не можуть синтезувати нові молекули ферментів, тому ЦОГ лишаться заблокованою впродовж усього періоду життя тромбоцитів, який складає 7–10 днів. Тому після одноразового вживання АСК її антиагрегантна дія може спостерігатись до 5–7 діб, поступово зменшуючись по мірі утворення нових кров’яних пластинок, які містять активну ЦОГ.

modern-pharmacy.com.ua

Особливості механізму дії ацетилсаліцилової кислоти

•

ся рідше. За необхідності обидва ці препарати можуть призначатись одночасно.

У якості антиагреганта ацетилсаліцилову кислоту використовують впродовж останніх 50 років, після того як Велс та Аледорт відкрили її антиагрегантну дію у 1967 році. Від того часу були проведені численні клінічні дослідження, які підтвердили ефективність АСК у профілактиці хвороб серця та судин та дозволили визначити оптимальні профілактичні дози препарату. Антиагрегантна дія АСК та інші її клінічно значимі протизсідальні ефекти були підтверджені при застосуванні препарату як в стандартних, так і в низьких дозах (75–150 мг). Мета-аналіз клінічних досліджень вказує на відсутність суттєвих переваг антиагрегантної терапії при застосуванні більших доз АСК, при цьому застосування малих доз препарату є найбільш безпечним.

Журнал «Современная фармация»

АСК для запобігання інфаркту міокарда та інсульту з позицій доказової медицини

Виходячи з цього, було зроблено висновок про доцільність використання АСК пацієнтами, що мають ССЗ, які зумовлені атеросклерозом, чи перенесли ішемічний інсульт або транзиторну ішемічну атаку. Але також підтвердились й опасіння щодо геморагічних ускладнень, тому рекомендується уникати використання АСК при порушеннях зсідання крові, високому ризику кровотеч або кровотечах в анамнезі. Щодо використання АСК для первинної профілактики ССЗ єдиної думки експертів поки що не до-

нение с ециалис а • I I C • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

сягнуто. Так, мета-аналізом АТС, в ході якого дослідники проаналізували 5 досліджень з первинної профілактики, для пацієнтів групи високого ризику було визначено зменшення вірогідності розвитку первинного інфаркту міокарда майже на третину. Інше дослідження за участі 165 тисяч пацієнтів (ААА study) показало, що для пацієнтів з груп середнього та низького ризику АСК не дає значних переваг в профілактиці ССЗ. Зважаючи на сьогодення, в листопаді 2020 року у Великобританії стартувало дослідження THE RECOVERY, що вивчає ефективність застосування ацетилсаліцилової кислоти у дозуванні 150 мг у хворих коронавірусною хворобою та охоплює 16 000 пацієнтів. При COVID-19 відмічається гіперреактивність тромбоцитів: виникає гіперагрегація, гіперкоагуляція, які закінчуються мікроваскулярними тромбозами. Очевидними перевагами саме АСК є доступність та безпека. Будуть оцінюватися кількості госпіталізацій, потреб у штучній вентиляції легень та, звісно, летальність. Можливо, вже в 2021 році аспірин включать у міжнародні рекомендації лікування та профілактики коронавірусної хвороби. Рекомендації Європейського товариства кардіологів вказують, що АСК не застосовують в якості засобу для рутинної первинної профілактики ССЗ. Вважається доцільним застосування АСК для первинної профілактики лише для пацієнтів з серцево-судинним ризиком від 10 % за шкалою SCORE і лише за відсутності ризику розвитку кровотеч. Подальші дослідження із застосування АСК в напрямку первинної профілактики ще тривають. Головними проблемами при використанні АСК є збільшення ризику кровотеч та гастротоксичність, які притаманні усім НПЗЗ. Для їх попередження використовують декілька підходів, спрямованих на зменшення частоти побічних дій АСК: застосування мінімальних ефективних доз препарату, оцінка ризику кровотеч, контроль показників зсідання крові, регулярна оцінка стану ШКТ (включаючи ендоскопічний контроль), призначення гастропротективних препаратів, своєчасна ерадікація H. Pilori при хронічному гастриті та виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки.

МАГНІКОР — надійна тромбопрофілактика і турбота про шлунок В клінічному арсеналі сучасних українських медиків сьогодні є доступний якісний препарат ацетилсаліцилової кислоти — МАГНІКОР, який виготовляється вітчизняною фармацевтичною компанією «Київський вітамінний завод» з дотриманням сучасних вимог до лікарських засобів та стандартів виробництва GMP. Субстанція препарату Магнікор-АСК компанії Novacyl, Франція, тобто МАГНІКОР, є лікарським засобом європейської якості. МАГНІКОР виготовляється в формі таблеток, вкритих оболонкою, які містять 75 або 150 мг АСК. Такий вибір дозування не є випадковим, оскільки дозволяє досягти необхідного антиагрегантного ефекту, не викликаючи значного збільшення ризику ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту. Також наявність двох дозувань дає можливість зробити режим дозування препарату максимально простим і зручним для пацієнта — 150 мг на початкову етапі терапії та 75 мг в якості підтримувальної дози. Таким чином, застосування препарату МАГНІКОР може бути рекомендовано у наступних випадках:  Гостра та хронічна ІХС.  Профілактика повторного тромбоутворення.  Первинна профілактика тромбозів, серцево-судинних захворювань, таких як гострий коронарний синдром у пацієнтів віком від 50 років, у яких наявні фактори ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи: АГ, гіперхолестеринемія, цукровий діабет, ожиріння, ускладнений спадковий анамнез (інфаркт міокарда принаймні у одного з батьків, брата чи сестри у пацієнтів віком до 55 років). Після перорального прийому МАГНІКОР швидко всмоктується та забезпечує ефективну концентрацію АСК в крові, що гарантує надійний захист серця і судин від утворення тромбів. Проведені дослідження підтверджують ефективність МАГНІКОРУ та його безпечність. Гарна переносимість, зручність використання, оптимальне співвідношення якості та ціни, а також наявність у препарата у більшості аптек сприяють зростанню прихильності споживачів до використання МАГНІКОРУ в якості препарату вибору.

Зв сно ж, одн лише антиагреганти не можуть зам нити усього комплексу заход в з проф лактики нфаркту м окарду та нсульту, але вони значною м рою п дсилюють зусилля з х запоб гання. Тому застосування МАГН КОРу при ретельному дотриманн ус х нших рекомендац й з проф лактики серцево судинних захворювань дозволить забезпечити сутт ве зниження ризику розвитку тяжких ускладнень цих хвороб та зробити здоров я людей м цн шим, а життя — довшим!

нение с ециалис а • I I

Богдан Гулiцький, лiкар загальної практики

НЕЙРАКСИН

збалансоване джерело вiтамiнiв для нервової системи! Вс структури орган зму людини складаються з б лк в, вуглевод в, жир в та особливих молекул ДНК, як разом утворюють складну та в той самий час бездоганну систему. Складн сть та ц кав сть вза мод цих сполук, х структура та функц вражають. Але, окр м вже згаданих складових, не варто забувати про ще один клас особливих орган чних сполук, як за свою важлив сть отримали назву ам ни життя .

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

Вiтамiни (вiд лат. Vita — життя та аmin — азотовмiсна сполука) — низькомолекулярнi органiчнi речовини, якi не синтезуються в органiзмi, але необхiднi для життєдiяльностi кожної клiтини всiх без виключення систем. Вiтамiни потрапляють в органiзм у дуже малiй кiлькостi, але є життєво необхiдними для нормального перебiгу великої кiлькостi бiохiмiчних процесiв, що забезпечують життя. Людина щодня повинна отримувати вiтамiни iз продуктами харчування, тому що бiльшiсть вiтамiнiв не синтезуються та не накопичуються в органiзмi. Але, враховуючи ритм сучасного життя, незбалансований рацiон та часто низьку якiсть харчових продуктiв, досить поширеною проблемою є гiповiтамiноз. Варто пам’ятати, що продукти харчування не можуть повнiстю забезпечити органiзм необхiдними вiтамiнами. За статистикою 40 % населення США та Канади щодня приймають полiвiтамiни в якостi бiодобавок не лише з лiкувальною метою, але й для нормального функцiонування багатьох ланок обмiну речовин в якостi превентивних заходiв.

Вiтамiни — провiдне джерело коферментiв Вiдкриття вiтамiнiв було пов’язано iз вивченням хвороб, якi виникають при гiпо- або авiтамiнозi. Наприклад, такi захворювання як цинга, хвороба берi-берi, рахiт в своїй основi мають недостатнiсть вiтамiнiв С, В1 та D вiдповiдно. Спочатку хiмiчнi назви вiтамiнiв не були вiдомi, тому їх називали за лiтерами латинського алфавiту (А, В1, С тощо), пiзнiше з детальним вивченням вiтамiнiв їх почали також називати вiдповiдно до їх хiмiчної структури (ретинол — вiтамiн А, тiамiн — вiтамiн В1, аскорбiнова кислота — вiтамiн С) та функцiї (антиксерофтальмiчний або вiтамiн краси — А, протирахiтний — D). Традицiйно всi вiтамiни подiляють на 2 групи:  жиророзчиннi (К, Е, D, A);  водорозчиннi (група В, С, бiотин, фолiєва кислота та пантотенова кислота). Водорозчиннi вiтамiни не накопичуються в органiзмi та практично всi за своєю функцiєю є коферментами. За цим словом «кофермент» ховається величезна бiологiчна роль групи вiтамiнiв В. Чому саме так та що таке «кофермент»? Для розумiння термiну «кофермент» необхiдно зрозумiти, що таке фермент. Ферменти — це бiлки, що вiдповiдають за перебiг бiохiмiчних процесiв в органiзмi. Тобто кожна бiологiчна реакцiя, яких щосекунди вiдбуваються тисячi, перебiгає за обов’язковою участю фермента. Тому, розумiючи природу ферментiв, коферменти є небiлковою складовою фермента, якi необхiднi для його нормального функцiонування. Складно? Тодi уявимо: новий прекрасний автомобiль — це фермент. В такiй ситуацiї коферментом є пальне. Тепер ми можемо уявити собi всю важливiсть коферментiв!

Вiтамiни групи В — рiзноманiття бiологiчних функцiй Вiтамiн В1 — тiамiн. Його бiологiчна дiя — участь в енергетичному обмiнi за рахунок того, що вiн є коферментом (згадуємо про «пальне») у реакцiях обмiну вуглеводiв. Практично це означає, що тiамiн особ-

Вiтамiн В12 та фолiєва кислота. Це два рiзнi вiтамiни, але їхня дiя дуже пов’язана, тому доцiльно розгля-

ЦЕ Ц КАВО! а ва

ЦЕ Ц КАВО! Бер бер або Не можу не можу досл вний переклад з сингальсько мови — хвороба, що виника при недостатност т ам ну. вор не можуть рухати ан ногами, ан руками через важкий енергодеф цит та периферичний неврит ураження нерв в внасл док впливу п ровиноградно кислоти на нейрони. озповсюдженою дана патолог я була на ход з в умовах тривалого харчування пол рованим рисом, позбавленим т ам ну, що м ститься у зовн шн й оболонц . дв форми хвороби суха ураження нервово системи з розвитком невриту та атроф ю м яз в та волога ураження серцево судинно системи з ускладненням серцевою недостатн стю та набряками .

ол ва кислота походить в д лат. листок, то у о вона ститься у лист елених рослин. «Побутовий вiтамiнодефiцит» Як уже було зазначено, в сучасних умовах класичнi форми вiтамiнодефiцитiв зустрiчаються рiдко, але такi стани як вiдносна вiтамiнна недостатнiсть або стертi форми, що проявляються неспецифiчними симптомами та супроводжуються порушенням метаболiзму та зниженням резистентностi органiзму, дають пiдстави говорити про гiповiтамiноз як одну з сучасних «хвороб, що не болять». З огляду на важливiсть вiтамiнiв як коферментiв енергетичного, вуглеводного та iнших видiв обмiну, їх нестача супроводжується негативними проявами з боку серцево-судинної, нервової, травної та системи кровотворення, яким досить часто не надають належної уваги.

нение с ециалис а • I I C • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua •

В12 та фолiєва кислота — будiвельник та художник!

дати їх разом. Вiтамiн В12 або кобаламiн має двi активнi форми. Перша — метилкобаламiн, є донором метильної групи для гомоцистеїну (про вплив якого на судини ми вже згадували) та вiдновлює його до метiонiну, що важливий для синтезу бiлка. Уявимо, що одна людина хотiла побудувати споруду, але не має транспорту для перевезення матерiалiв. Тодi сусiд позичив товаришу свiй прицеп. В даному випадку будiвельник — гомоцистеїн, його друг — кобаламiн, а прицеп — метильна група кобаламiну. При цьому фолiєва кислота є донором метильної групи для метилкобаламiну. Також фолiєва кислота дуже важлива для утворення ДНК, бо вiддає метильну групу уридину з утворенням тимiну. Це схоже на художника, який додає до червоного кольору синiй i утворюється новий колiр — фiолетовий. Так i з ДНК. При приєднаннi до уридину метильного залишку утворюється нова сполука — тимiн, а ця реакцiя визначає швидкiсть утворення ДНК i є дуже важливою. Друга форма вiтамiну В12 є аденозилкобаламiн, що перетворює малонiл-коензим А у сукцинiл-коензим А. Суть цiєї реакцiї полягає в тому, що сукцинiл-Ко А «згорає» в циклi Кребса та дає енергiю. Якщо ж наявна нестача В12 та накопичується малонiл-Ко А, що має токсичний вплив на нервову систему — вiдбувається ураження нервової системи (уражаються стовпи спинного мозку — фунiкулярний мiєлоз вiд лат. funiculus — канатик та грец. myelos — спинний мозок). Враховуючи функцiю кобаламiну та фолiєвої кислоти, їх дефiцит призводить до мегалобластної (вiд лат. megalos — великий, гiгантський) анемiї та ураження епiтелiю травної системи. Це можна пояснити тим, що клiтини кiсткового мозку та епiтелiю дуже часто дiляться.

Журнал «Современная фармация»

ливо важливий для функцiонування органiв, якi потребують найбiльше енергiї. Звичайно, що це є нервова тканина (до прикладу, головний мозок становить 2 % вiд маси тiла, але використовує 20 % усiєї енергiї) та тканина серцевого м’яза. Тому нестача вiтамiну В1 особливо впливає на нервову систему. Дефiцит вiтамiну В1 проявляється накопиченням недоокислених продуктiв вуглеводного обмiну (пiровиноградна кислота) в кровi та внутрiшнiх органах. Вiтамiн В6 — пiридоксин. Вiн є коферментом реакцiй обмiну амiнокислот (перенесення амiногрупи, карбоксильної групи тощо). Однiєю з таких реакцiй є декарбоксилювання глутамiнової кислоти з утворенням ГАМК (гамма-амiномасляної кислоти), яка є основною пригнiчуючою сполукою у нервовiй системi тобто гальмiвним нейромедiатором. Нестача пiридоксину призводить до дефiциту ГАМК та розвитку судом. Також дуже важливою функцiєю пiридоксину є участь в утвореннi гему — це є кофермент (пам’ятаємо про автомобiль) глобiну. Гемоглобiн — сполука, яка зв’язує та переносить кисень кровi. Недостатнiсть В6 частiше зустрiчаються у дiтей при харчуваннi незбалансованими сумiшами та проявляється судомами, анемiєю та дерматитом. Цiкавим фактом є те, що пiридоксин (разом iз вiтамiном В12 та фолiєвою кислотою) знижує рiвень гомоцистеїну (амiнокислота) у кровi, внаслiдок чого знижується ризик захворювань серцево-судинної системи (гомоцистеїн уражає стiнки судин та сприяє розвитку атеросклерозу).

нение с ециалис а • I I C • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Нейраксин — надiйний захист нервової системи! Всi ефекти вiтамiнiв групи В дуже тiсно взаємодiють один з одним, тому задля досягнення оптимального ефекту вiд лiкування перевагу необхiдно надавати комбiнованим засобам. Таким препаратом є НЕЙРАКСИН вiд компанiї Грiндекс. Одна ампула (2 мл) Нейраксину мiстить комплекс тiамiну (В1) — 100 мг, пiридоксину (В6) — 100 мг та кобаламiну (В12) — 1мг. Таке дозування вiдповiдає сучасним рекомендацiям та забезпечує задоволення добової потреби, що становить: В1 — 1 мг/добу, В6 — 2 мг/добу, В12 — 1 мкг/добу. Крiм того, до складу НЕЙРАКСИНА входить лiдокаїн, що забезпечує зменшення вираженостi больових вiдчуттiв при внутрiшньо-м’язовому введеннi препарата.

ЦЕ ВАЖЛИВО! ейротропн в та ни рупи чинять сприятливий вплив на пере апальних де енеративних ахвор вань нервово систе и рухово о апарату. Застосування НЕЙРАКСИНА може бути рекомендованим при ураженнях нервової системи рiзного походження:  неврити;  невралгiї;  полiнейропатiї (дiабетична, алкогольна);  корiнцевий синдром;  ретробульбарний неврит;  ураження черепних нервiв;  гострий розсiяний енцефаломiєлiт;  вiрусний енцефалiт;  мiєлiт. Крiм того, НЕЙРАКСИН може бути рекомендований для корекцiї придбаних вiтамiнодефiцитних станiв (хвороба берi-берi, подагра, алкоголiзм, синдром мальабсорбцiї, муковiсцидоз та iн.), а також вроджених дефектiв метаболiзму вiтамiнiв. Враховуючи те, що лiкування зазначених захворювань часто вимагає призначення цiлого комплексу лiкарських препаратiв, варто вiдзначити те, що вiтамiни групи В добре поєднуються з препаратами рiзних фармакологiчних класiв (антиконвульсантами, глюкокортикостероїдами, НПЗЗ), що дозволяє домогтися бiльш швидкої i вираженої анальгетичної дiї, використовуючи бiльш низькi дози препаратiв i зменшуючи ризик розвитку небажаних побiчних ефектiв. Механiзм пригнiчення больових вiдчуттiв ри застосуваннi НЕЙРАКСИНА полягає в:  Пригнiченнi циклiв вироблення дiацилглiцерину, гексозамiну i протеїнкiназ, що сприяє зменшенню пошкодження нервового волокна.  Пригнiченнi синтезу глутамату i регуляцiї кальцiєвих каналiв, що знижує гiперальгезiю.

 Активацiї супраспiнального та iнтраспiнального контролю, що сприяє вивiльненню ендогенних опiоїдiв i нейромедiаторiв (ГАМК, 5HT), запобiгаючи пошкодженню, пов’язаному з нейротоксичнiстю.  Наявностi моделюючої дiї на натрiєвi канали, що сприяє зниженню iнтенсивностi болю.  Пригнiченнi формування протоонкогенiв, зокрема, FN-kB та вiдповiдному зниженню iнтенсивностi запалення.  Активацiї розчинної гуанiлатциклази, що збiльшує синтез цГМФ в рiзних тканинах, забезпечуючи антигiпергальгiчний i антиаллодiнiчний ефекти. Препарат позитивно впливає на перебiг запальних i дегенеративних захворювань нервiв та рухового апарату, вiдновлює адекватний кровообiг в уражених тканинах. Сприяє покращенню енергетичного обмiну нервових клiтин та нормалiзацiї метаболiзму вуглеводiв, що є необхiдними як для нормального функцiонування так i вiдновлення нервової системи. Поєднання одразу 3 вiтамiнiв групи В в одному препаратi є не тiльки рацiональним у терапевтичному планi, але й зручним для пацiєнтiв, НЕЙРАКСИН необхiдно застосовувати 1 раз на добу у гострий перiод та 2–3 рази на тиждень пiсля стихання гострої фази. Також перевагою препарату є форма випуску — внутрiшньом‘язове введення пiдвищує бiодоступнiсть та швидкiсть настання терапевтичного ефекту. Загалом, препарат добре переносится пацiєнтами, проте необхiдно пам’ятати про перелiк протипоказань, до якого входять гiперчутливiсть до активних речовин або до будь-якого з допомiжних компонентiв препарату (звернути увагу на наявнiсть лiдокаїну у складi засобу), серйознi порушення серцевої провiдностi i гостра декомпенсована серцева недостатнiсть, вагiтнiсть i годування груддю. Таким чином, вiтамiни групи В є вкрай необхiдними компонентами перебiгу бiохiмiчних реакцiй. Такi процеси як обмiн амiнокислот, вуглеводiв, лiпiдiв та енергетичний обмiн вiдбуваються за обов’язкової присутностi вiтамiнiв групи В як «пального» даних реакцiй. В свою чергу НЕЙРАКСИН є сучасним та якiсним комплексом вiтамiнiв групи В з лiдокаїном, що характеризується зручнiстю застосування (5 ампул на 5 днiв), швидким настанням терапевтичного ефекту, високою європейською якiстю, що вiдповiдає стандартам EU GMP, а також доступною цiною. 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Лiтература:

«Integrated farmacology» Clive Page, Michael Curtis ELSEVIER, 2012; «Бiологiчна хiмiя» Губський Ю.I. Укрмедкнига, 2000. «Химия витаминов» Березовский В. М. Оксиметилпиридиновые витамины и коферменты, 1973. «Современные взгляды на назначение витаминов пациентам, получающим лечение программным гемодиализом», журнал «Нефрология и диализ». — Т. 12. — No4. — 2010. «Роль гомоцистеина в патогенезе некоторых заболеваний», журнал «Известия высших учебных заведений. Поволжский район. Медицинские науки». — 2016. «Стан вiтамiнної насиченостi у хворих з доброякiсної гiперплазiєю простати» журнал «Лечащий врач» А.Е. Вишневський, М.А. Ковлер 2003.

нение с ециалис а • I I C 2021 / февраль

•

д.фарм. н., профессор кафедры клинической фармакологии ИПКСФ Национального фармацевтического университета

Чернявски Элина Сергеевна,

врач, аспирант кафедры нормальной и патологической физиологии Национального фармацевтического университета

• modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Цубанова Наталья Анатольевна,

Резюме. В статье приведено фармакологическое обоснование применения медицинских изделий «Бриомосс», содержащих натуропатические компоненты, при профилактике и лечении катарально-респираторного синдрома. На основании данных доказательной медицины показано, что экстракт исландского мха эффективно покрывает слизистые оболочки горла, оказывает локальное противовоспалительное и антисептическое действие, способствует снижению клинической симптоматики. Комплексное применение гиалуроновой кислоты и растительных компонентов пролонгирует эффекты ингредиентов композиции на поверхности слизистых и обеспечивает устойчивость формируемого покрытия. Неоспоримым преимуществом является хорошая переносимость и минимальный риск развития негативных реакций. Медицинские изделия с натуральными экстрактами бренда «Бриомосс», в разных формах (пастилки, спрей), рекомендуются для использования пациентами при терапии катарально-респираторного синдрома. Ключевые слова: катарально-респираторный синдром, исландский мох, гиалуроновая кислота, Бриомосс, эффективность и безопасность терапии, фитотерапия Катарально-респираторный синдром (КРС) характеризуется воспалённой реакцией слизистой оболочки дыхательных путей с гиперпродукцией секрета и активацией местных защитных реакций, и при отсутствии своевременной адекватной терапии развитием масштабной системного ответа организма.

КРС или простуду обычно вызывают инфекции верхних дыхательных путей, главным образом, вирусы. Он является наиболее распространенным и частым респираторным заболеванием населения всего земного шара, принимающим иногда характер пандемии [1]. У взрослых может быть от двух до четырех эпизодов КРС ежегодно, тогда как у детей регистрируется до 6–8 простудных эпизодов в год [2]. Клиническая картина КРС при воспалении слизистой оболочки выше голосовых связок протекает с симптомами ринита, фарингита, тонзиллита; ниже голосовых связок — ларингита, трахеита, эпиглоттита, бронхита, пневмонии. Характер и выраженность поражения дыхательных путей, а также степень вовлечения в воспалительный процесс тех или иных его отделов определяются особенностями патогенеза и тяжестью заболевания. Поэтому уже на этапе предварительного диагноза желательно определить топографию поражения дыхательных путей (ринит, фарингит, ларингит, трахеит, бронхит, бронхиолит, пневмония, плеврит и/или их комбинации). Такой подход облегчает проведение дифференциальной диагностики, а также является необходимым для назначения оптимальной фармакотерапии [3]. Все заболевания, которые сопровождаются развитием КРС, относят к группе острых респираторных заболеваний (ОРЗ). Наиболее часто их возбудителями являются вирусы (ОРВИ), реже — бактерии. Причиной КРС также может быть воздействие аллергизирующих агентов (аллергический вазомоторный ринит, сенная лихорадка) и влияние токсических веществ (например, хлора), раздражающих сли-

VP1, VP2, VP3, VP4

нение с ециалис а

VPg

HRV virion HRVC (Unknown)

LDLR (Minor group)

ICAM-1 (Major group) Host epithelial cell

•

???

Capsid proteins p1

Negative strand (parent RNA)

Replication of RNA

Non-structural proteins P2 and P3 Assembly and packaging

Несвоевременное начало фармакотерапии КРС приводит к тому, что стартовавшая вирусемия на фоне сниженной иммунореактивности организма приводит к выраженным бактериальным осложнениям, в первую очередь, пневмонии. В связи с тем, что в большинстве КРС этиологическим фактором выступает вирус, представляется целесообразным более детально рассмотреть этот фрагмент этиопатогенеза. Репликация вирусов в эпителиальных клетках дыхательных

Так, например, только для группы деконгестантов характерны такие нежелательные эффекты:  Нафазолин. При местном применении абсорбируется в системный кровоток. Хорошо и быстро всасывается слёзными железами, оказывает значительное резорбтивное действие. Системная биодоступность более 50 %. При длительном применении выраженность сосудосуживающего действия постепенно снижается (тахифилаксия).  Фенилэфрин. При местном применении после всасывания через слизистую оболочку фенилэфрин может вызывать системные эффекты (сужение артериол, повышение АД). Избегать применения фенилэфрина в форме 10 % глазных капель у грудных детей, пожилых людей. С осторожностью применять при ИБС.

•

путей по Jacobs S. (2013) [6] схематически представлена на рис. 1. Характерная клиническая картина КРС включает заложенность носа и выделения из носа, чихание, боль в горле, кашель, а также лихорадку, головную боль и усталость. Часто применяемые методы лечения обеспечивают уменьшение выраженности симптомов и ограничение рисков возникновения осложнений; эти методы лечения обычно включают антигистаминные, деконгестанты, отхаркивающие, противокашлевые, жаропонижающие и анальгетики, средства для лечения боли в горле. На современном фармацевтическом рынке эти группы препаратов представлены преимущественно искусственно синтезированными молекулами, которые наряду с высокой эффективностью вызывают целый ряд побочных эффектов [10].

Журнал «Современная фармация»

зистую верхних дыхательных путей (ВДП), но наиболее частой причиной является простудный фактор. Следует отметить возможность сочетанного действия различных этиологических факторов (например, простудный фактор и вирусы, вирусы и бактерии, вирусы и аллергическая реакция). Основные возбудители КРС — это вирусы, имеющие высокую тропность к определенным отделам ВДП. На сегодняшний день известно более 200 таких вирусов, являющихся причиной более 90 % случаев острых поражений органов дыхания с развитием КРС. К группе респираторных относят вирусы гриппа и парагриппа, аденовирусы, риновирусы, коронавирусы, энтеровирусы. Практически все они вызывают заболевания со сходной клинической картиной — КРС на фоне симптомов общей интоксикации. Легкая форма КРС, хотя и поддается терапии в основном препаратами растительного происхождения и средней продолжительностью 7–10 дней [4], ее экономическое бремя для общества является значительным с точки зрения посещений медицинских работников, лечения и отсутствия на работе в учебных заведениях [5].

modern-pharmacy.com.ua

•

Endosome

Translation

Drop in pH uncoats virus

•

Репликация вирусов в эпителиальных клетках дыхательных путей по Jacobs S. (2013) [6]

Endosome

2021 / февраль

РИС.1.

нение с ециалис а

Таблица 1. Клинико-фармацевтическая характеристика медицинских изделий бренда «Бриомосс» БРИОМОСС рио осс пастилки вита ино

рио осс прей с лтее о ированный спрей для орла

рио осс иалуроник прей о ированный спрей для орла

•

Состав: основной ингредиент кстракт исландско о ха кстракт альвы кстракт липы иалуронат натрия, аскор иновая кислота

2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

кстракт алтея лекарственно о

кстракт альвы ракт липы натрия

кст иалуронат

Показания к применению с лечебной целью

•

Состав: дополнительные ингредиенты

 ра лично о происхождения и клинической ор ы напри ер, арин ит, тон иллит, сто атит и др.  сухой ка ель, охриплость олоса Показания к применению с профилактической целью  для л дей, которые интенсивно на ружа т олосовые свя ки учителя, преподаватели, пев ы, дикторы и т.п.  для л дей с сухость сли истых рта ра но о ене а ин ек ионные а олевания, хронические а олевания  для л дей, которые подвер а тся постоянно у не ла оприятно у во действи вне них акторов сухой, конди ио нированный, холодный, а ря ненный во дух . Преимущества фармакодинамические я кая сти уля ия и унной систе ы, увлажнение сли истой

я кая сти уля ия и унной систе ы, у еренное отхаркива ее действие

я кая сти уля ия и унной систе ы, увлажнение сли истой

Преимущества фармацевтические пастилки я кие, не трав иру т сли исту

не содержит спирта и дру их а рессивных антисептиков точное до ирование и нанесение

Также следует учитывать такие побочные эффекты как сонливость (антигистаминные І поколения), головокружение, сухость во рту и сухость слизистой носа, дисфункции пищеварительной системы, включая гепатотоксичность. Следует отметить отсутствие положительного влияния на иммунную систему у вышеприведенных лекарственных средств. Альтернативным вариантом терапии КРС является применение комплекса медицинских изделий бренда под торговым названием «БРИОМОСС», представленных в табл. 1. В связи с тем, что основным действующим веществом композиции «БРИОМОСС» является экстракт исландского мха (Cetraria islandica), целесообразно остановиться на этом компоненте более подробно. Исландский мох (лишайник) — симбиотическая форма водорослей и грибов, встречается в горных районах Азии, Европы и Северной Америки. Он также известен как каменный мох, имеет фармакопейное название Cetraria islandica и является частью семейства Parmeliaceae или Parmeliacee. Исландский мох с древних времен использовался в народной медицине как средство с выраженной иммуностимулирующей, репаративной, антимикроб-

ной, противовирусной активностью для лечения эрозивно-язвенных поражений слизистой рта, воспалительных реакциях, сухом непродуктивном кашле, восстановления тона голоса. Экстракт исландского мха — хорошее средство при болях в горле и раздражениях слизистой рта и верхних дыхательных путей. Экстракт исландского мха (Cetraria islandica) содержит полисахариды лихенин и изолихенин; глюкозу и галактозу, 0,5–3 % белков, 1–2 %, около 3 % пигментов и от 3 до 5 % лишайниковых кислот (усниновую, протолихестериновую, лихестериновую, фумаропротоцетрариновую и некоторые другие). В исследованиях in vitro установлено, что экстракт Cetraria islandica оказывает выраженную антимикробную активность в отношении Micrococcus luteus, которая была определена в соответствии с методом, описанным в Pharmacopoea Helvetica. Ингибирование 1 мл 10 % водных экстрактов исландского мха (что соответствует 100 мг растительного вещества), было сопоставимо с активностью пенициллина в диапазоне доз от 0,07 до 0,85 МЕ (0,04–0,5 мкг пенициллина). Предполагается, что антимикробная активность экстрактов исландского мха зависит от количества присутствующей фумаропротоцетрариновой и протолихестериновой кислот. Этанольные экстрак-

нение с ециалис а • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua •

содержанием полисахаридов, экстракт фракционировали на фракции с низкой молекулярной массой и полисахариды, и эти фракции были протестированы с использованием того же теста, что и необработанный экстракт. Результаты показали, что фагоцитарная активность экстракта связана с присутствием полисахаридов лихенина и изолихенина (Ingólfsdóttir, 2000). In vivo водный экстракт C. islandica вводили мышам внутрибрюшинно (1 мг/кг), а затем изучали ретикулоэндотелиальную фагоцитарную активность. Результаты показали, что полисахариды C. islandica даже в низких дозах значительно усиливают фагоцитарное звено иммунитета, что верифицированно по значительной активации в эксперименте ретикулоэндотелиальной системы (Ingólfsdóttir et al., 1994) [11]. Противовоспалительная активность экстракта Cetraria islandica, также доказана in vitro и in vivo. In vitro: незрелые дендритные клетки, полученные из моноцитов человека, культивировали с водным экстрактом из Cetraria islandica, стандартизованным по количеству полисахаридов лихенина и изолихенина и вторичных метаболитов протолихестериновой кислоты и фумаропротоцетрариновой кислоты. Очищенные соединения также тестировались индивидуально. Их влияние на созревание дендритных клеток было оценено путем измерения секреции IL-10 и IL-12p40 и экспрессии поверхностных молекул. Установлено, что водный экстракт исландского мха (10 и 100 мкг/мл) вызвал повышенную секрецию как IL-10, так и IL-12p40, причем секреция IL-10 была более выражена. Лихенин (10 и 100 мкг/мл) имел аналогичные эффекты, тогда как изолехенин (10 и 100 мкг/ мл) и вторичные метаболиты (0,01, 0,1 и 1 мкг/мл) были менее активными. Это позволяет предположить, что противовоспалительный эффект исландского мха связан преимущественно с содержанием полисахарида лихенина. Водный экстракт Cetraria islandica обладает противовоспалительным действием, механизм действия которого связан со сдвигом секреции цитокинов с IL-12p40 на IL-10 (Freysdóttir et al., 2008 г.). Изолированные вещества экстракта: +/- протолигестериновая кислота ингибирует фермент 5-липоксигеназу в лейкоцитах (5-липоксигеназа — это

Журнал «Современная фармация»

ты Cetraria islandica (15 г / 150 мл) были протестированы на активность против Escherichia. coli, Enterobacter aerogenes, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Bacillus subtilis, Bacillus cereus var. mycoides, Bacillus sphaericus, Bacillus thurigiensis, Bacillus megaterium, Mycobacterium smegmatis, Salmonella thyphimurium, Candida utilis, Candida albicans, Aspergillus flavus, Aspergillus oryzae, Aspergillus fumigatus, Trichophyton rubrum, Botrytis cineriae, Fusarium oxysporium, Streptomyces murinus и Nocardia corne. Установлено, что экстракт Cetraria islandica имел более выраженную антимикробную активность против грамположительных бактерий (Gr +) [11]. Также была доказана активность некоторых изолированных веществ экстракта Cetraria islandica: установлена антимикробная активность протолихестериновой кислоты в отношении Escherichia coli, Bacillus subtilis, Pseudomonas aeruginosa и Listeria monocytogenes. В то время как активность против B. subtilis и L. monocytogenes была бактерицидной, активность против E. coli и P. aeruginosa была бактериостатической. Минимальные ингибирующие концентрации (МИК) протолихестериновой кислоты 22,6 мМ были обнаружены для E. coli, B. subtilis и P. aeruginosa и 11,3 мМ для L. monocytogenes (Türk et al., 2003). Ингибирующая активность протолихестериновой кислоты (метанольный раствор 1,0 мг/мл и физраствор 10 мг/мл) против 35 штаммов Helicobacter pylori с МПК 16–64 мкг/мл. MИК 90 (ингибирование 90 % штаммов) составлял 32 мкг/мл, что значительно выше, чем у ампицилина (0,125 мкг/мл) и эритромицина (0,25 мкг/мл), в два раза выше, чем у метронидазола (16 мкг/мл) (Ingólfsdóttir et al., 1997) [11]. В многочисленных научных публикациях доказаны иммунологические эффекты экстракта Cetraria islandica. В системе In vitro водный экстракт C. islandica (приготовленный из 2 г растительного вещества, сваренного в воде в течение 15 минут) подвергали фагоцитарному тестированию. При анализе активности фагоцитоза экстракт показал усиление гранулоцитарного фагоцитоза на 92,6 % в концентрации 100 мкг/мл. Чтобы установить, вызваны ли эффекты исключительно

•

Cetraria islandica

нение с ециалис а • I I C • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

известный катализатор биосинтеза лейкотриенов, которые являются мощными провоспалительными агентами). Также было доказано, что +/- протолихестериновая кислота ингибирует биосинтез лейкотриена B4 в стимулированных полиморфных лейкоцитах (p <0,05) в дозе 9 мкМ (Kumar and Müller, 1999). In vivo противовоспалительную активность экстракта исландского мха и его метаболитов изучали на фоне экспериментального артрита у крыс, которым в течение 2 недель до индукции артрита и 5 в последующие неделиподкожно вводили 0,2 мл водного экстракта C. islandica в концентрации 0,025, 0,25 и 2,5 мг/г. Установлено, что профилактическое введение экстракта в дозе 2,5 мг/кг предотвращало развитие артрита при введении противовоспалительного агента в суставы. Снижение дозы приводило к снижению защитного противовоспалительного действия (Freysdóttir et al., 2008) [12]. Еще одним фармакологическим эффектом экстракта Cetraria islandica является его противовирусное действие. В тесте in vitro с вирусом табачной мозаики установлено, что полисахарид исланд-ского мха лихенин в концентрациях от 100 до 500 мкг/мл проявлял широкую противовирусную активность против вирусов таксономических групп разных видов Nicotiana ssp. Подавление вирусов лихенином, вероятно, является результатом подавляющего эффекта на репликацию вируса или перемещение вириона от первоначально занятых клеток к другим клеткам (Stübler и Buchenauer, 1996). Также обнаружено, что протолихестериновая кислота экстракта Cetraria islandica является мощным ингибитором активности ДНК-полимеразы человека и ингибитором вирусной транскриптазы с 50 % ингибирующей дозой 24 мкМ [11]. Антиоксидантные эффекты экстракта Cetraria islandica установлены для доз 50, 100, 250 и 500 мкг. Во всем диапазоне доз антиоксидантная активность экстракта исландского мха превышает эффективность эталонного антиоксиданта α-токоферола в дозе 500 мкг. Реализация антиоксидантного действия экстракта Cetraria islandica происходит за счет того, что его БАВ являются ловушкой для агрессивных супероксидных анион-радикалов и других свободных радикалов. Образцы экстракта показали 96, 99 и 100 % ингибирование перекисного окисления линолевой кислоты, в то время как для α-токоферола (500 мкг) показатель достиг только 77 %. Таким образом, в системе in vitro доказана выраженная дозозависимая антиоксидантная активность компонентов экстракта исландского мха (Gülçin et al., 2002). Подобные исследования по изучению антиоксидантной активности экстракта Cetraria islandica (Kotan et al., 2011) в условиях экспериментального Афлатоксин В1 индуцированного оксидативного стресса в культурах крови человека показал, что экстракт Cetraria islandica (5 мкг/мл

и 10 мкг/мл) достоверно повышал активность ферментов эндогенной антиоксидантной системы супероксиддисмутазы и глутотионпероксидазы, при этом снижал уровень малонового диальдегида. В условиях экспериментального сахарного диабета, индуцированного у крыс стрептозотоцином, введение экстракта Cetraria islandica проявляло выраженную антиоксидантную активность, которая может снижать оксидативный стресс, вызванный гипергликемией, и предотвращать развитие диабетических осложнений. Экстракт вводили разным группам внутрибрюшинно в течение двух недель, начиная с 72 ч после инъекции стрептозотоцина в диапазоне доз 5–500 мг/кг (Çolak et al., 2012) [11]. На сегодняшний день также установлены позитивные когнитивные эффекты экстракта Cetraria islandica. Было изучено влияние изолехенина, выделенного из Cetraria islandica, на синаптическую пластичность гиппокампа экспериментальных животных. Изолихенин значительно усиливает когнитивные функции (способность к обучению) мышей, которые предварительно были нарушены алкогольной интоксикацией (введением 30 % этанола). Изолихенин (в дозе 100 мг/кг, вводимый перорально) значительно улучшил прохождение теста пассивного избегания животных в состоянии алкогольной интоксикации. Также изолехенин устранял нарушения памяти, вызванные β-амилоидным пептидом (фракция 25–35) в тесте в водном лабиринте Морриса у крыс. Эти результаты свидетельствуют о положительном влиянии изолехенина на формирование пространственной памяти и общее улучшение когнитивной функции (Smriga et al., 1999, Smriga and Saito, 2000) [11].

линические исследования экстракта Cetraria islandica проводились в основном в области отоларингологии. В сравнительном двойном слепом рандомизированном клиническом исследовании, в котором приняли участие 63 пациента (в возрасте от 18 до 65 лет), изза дыхания только через рот после операции на носу пациенты имели жалобы на воспаление и сухость полости рта. Пациенты были разделены на три группы, которые с первых суток после операции получали по 10 пастилок, содержащих разные дозы экстракта исландского мха. Пациенты первой группы получали пастилки, в каждой было по 0,048 г экстракта мха (n = 23), вторая группа по 0,3 г экстракта (n = 18), третья группа по 0,5 г экстракта в пастилке (n = 22). Такие показатели как сухость и воспаление слизистой оболочки полости рта, увеличение лимфатических узлов, налет на языке, охриплость и боль в горле, оценивались врачами с использованием биометрических наблюдений по шкале от 0 до 3 баллов. Улучшение наблюдалось без значительного различия во всех

Все пациенты получали по 1–2 пастилки, каждая из которых содержала 160 мг водного экстракта исландского мха и 5 мг экстракта из Heracleum sphondylium L каждые 2–3 часа в течение 4–3 недель. Результаты были оценены как достоверно положительные в 86 %. Оставшиеся 14 %, при которых значимого эффекта не наблюдалось, относились к пациентам с тяжелым клиническим течением и/или при выраженных бронхиальных заболеваниях (Vorberg, 1981) [11]. Обладая протекторным действием на гиперемированную и инфицированную слизистую ротоглотки, экстракт этого растения создает защитную пленку, успокаивающую раздраженную слизистую. Экстракт исландского мха обладает смягчающим и смазывающим действием, что позволяет облегчить симптомы, связанные с воспалением, такие как затруднение глотания, ощущение инородного тела в го-

«БРИОМОСС» оказывает полимодальный фармакологический эффект и воздействует на все этиопатогентические звенья катарально-респираторного синдрома (табл. 2.). Помимо экстракта исландского мха, как видно из табл. 2 значительный вклад в фармакологический эффект обеспечивают и дополнительные компоненты, такие как экстракт мальвы (снимает воспаление, смягчает слизистые оболочки), экстракт алтея (имеет отхаркивающеедействие, снимает воспаление и смягчает слизистые оболочки), экстракт липы (снимает воспаление, смягчает слизистые оболочки и переводит кашель в продуктивную фазу) и аскорбиновая кислота. Композиция «БРИОМОСС», содержащая как основной фармацевтически активный ингредиент экстракт Cetraria islandica, оказывает смягчающее действие на горло, помогает слизистой оболочке ро-

•

рле, сухость или жжение. Это позволяет поддерживать здоровье слизистой оболочки, которая защищена от внешних агентов и вредных патогенов. Резюмируя вышеизложенное, можно сделать вывод, что экстракт Cetraria islandica — основной компонент комбинированных изделий медицинского назначения «БРИОМОСС»:  «БРИОМОСС» ПАСТИЛКИ для горла с исландским мхом и вкусом черной смородины для взрослых и детей с 4-х лет;  «БРИОМОСС» СПРЕЙ С АЛТЕЕМ, исландским мхом и вкусом черной смородины для взрослых и детей с 1-го года;  «БРИОМОСС ГИАЛУРОНИК СПРЕЙ» с исландским мхом и вкусом лимона для взрослых и детей с 1-го года.

Журнал «Современная фармация»

трех тестовых группах. Даже самая низкая дозировка, эквивалентная 0,048 г экстракта в день, была достаточной для восстановления всех показателей до уровня физиологической нормы. Все пациенты хорошо переносили терапию, никаких побочных эффектов не зафиксировали (Kempe et al., 1997) [11]. В следующем клиническом исследовании приняли участие 100 пациентов в возрасте от 7 до 85 лет с воспалениями слизистой оболочки полости рта или глотки:  ларингит, фарингит (63 пациента);  острый или хронический бронхиальный КРС (29 пациентов, включая тяжелые формы);  бронхиальные заболевания, такие как бронхиальная астма, карцинома бронхов или бронхоэктазия (6 пациентов).

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

БРИОМОСС БРЕНД

•

КАТАРАЛЬНО РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ

нение с ециалис а

Таблица 2. Обоснование эффективности бренда «Бриомосс» при катарально -респираторном синдроме

нение с ециалис а • I I C • modern-pharmacy.com.ua

ЛИТЕРАТУРА 1.

• Журнал «Современная фармация»

ПРИМЕЧАНИЕ. Компоненты, которые оказывают фармакологическое действие:  ИМ- исландский мох ;  ЭМ — экстракт мальвы; ЭЛ — экстракт липы;  ЭА — экстракт алтея;  ГК — гиалуроновая кислота;  АК — аскорбиновая кислота.

ВЫВОДЫ:

4. 5. 6. 7. 8. 9.

Также следует отметить, что общим преимуществом для БРИОМОСС ПАСТИЛОК и БРИОМОСС ГИАЛУРОНИК СПРЕЯ является наличие в составе высокомолекулярной гиалуроновой кислоты, которая обеспечивает пролонгацию фармакологического эффекта за счет более длительного удержания действующих веществ на поверхности слизистых.

Комбинированные медицинские изделия «БРИОМОСС», содержащие в своем составе, как основной компонент, экстракт исландского мха, являются фармакологически обоснованными для рекомендации их применения в терапии катарально-респираторного синдрома. «БРИОМОСС» также показаны как вспомогательное средство для лечения верхних дыхательных путей как при острой, так и при хронической форме; раздражении слизистой и/или раздражающем кашле, сухости слизистой полости рта из-за загрязненной окружающей среды, сухом, холодном, кондиционированном воздухе; симптоматическое лечение при ОРВИ; поствирусных состояниях связанных с дискомфортом в полости рта.

•

2021 / февраль

тоглотки оставаться влажной и здоровой и восстанавливает тон голоса. Экстракт Cetraria islandica обладает антибактериальной и противовирусной активностью, при этом не вызывает негативных реакций при клиническом применении. «БРИОМОСС» защищает раздраженные или воспаленные слизистые оболочки полости рта и оказывает выраженное антиоксидантное и противовоспалительное действие. «БРИОМОСС», в отличие от других лекарственных препаратов, предназначенных для терапии респираторно-катарального синдрома и содержащих химически синтезированные молекулы (например 2,4-дихлорбензиловий спирт), оказывает мягкое иммуностимулирующее действие.

Weiskopf D, Schmitz KS, Raadsen MP, Grifoni A, Okba NMA, Endeman H, van den Akker JPC, Molenkamp R, Koopmans MPG, van Gorp ECM, Haagmans BL, de Swart RL, Sette A, de Vries RD. Phenotype and kinetics of SARS-CoV-2-specific T cells in COVID-19 patients with acute respiratory distress syndrome. Sci Immunol. 2020 Jun 26;5(48):eabd2071. doi: 10.1126/sciimmunol. abd2071. PMID: 32591408; PMCID: PMC7319493. Wang S, Jiang H, Yu Q, She B, Mao B. Efficacy and safety of LianJu-Gan-Mao capsules for treating the common cold with wind-heat syndrome: study protocol for a randomized controlled trial. Trials. 2017 Jan 5;18(1):2. doi: 10.1186/s13063-016-1747-9. PMID: 28057058; PMCID: PMC5217193. Min J., Li X.Q., She B., Chen Y., Mao B.. Efficacy and safety of Gantong Granules in the treatment of common cold with windheat syndrome: study protocol for a randomized controlled trial. Trials. 2015 May 19;16:219. doi: 10.1186/s13063-015-0735-9. PMID: 25986648; PMCID: PMC4488979. Simasek M, Blandino DA. Treatment of the common cold. Am Fam Physician. 2007;75:515–20. Fendrick AM, Monto AS, Nightengale B, et al. The economic burden of non-influenza-related viral respiratory tract infection in the United States. Arch Intern Med. 2003;163:487–94. Jacobs S. E., Lamson D. M., George K. St. Human Rhinoviruses. Clinical Microbiology Rev. 2013. №1 (26) Р. 135-162. https://cmr. asm.org/content/cmr/26/1/135.full.pdf Коган Е.А., Березовский Ю.С., Проценко Д.Д. и др. Патологическая анатомия инфекции, вызванной SARS-COV-2 // Судебная медицина. — 2020. — Т.6. — №2. — С.8-31; Sajjan U., Wang Q., Zhao Y., Gruenert D.C., Hershenson M.B. Rhinovirus disrupts the barrier function of polarized airway epithelial cells. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2008. № 178:1271–1281. Triantafi lou K, Vakakis E, Richer EAJ, Evans GL, Villiers JP. 2011. Human rhinovirus recognition in non-immune cells is mediated by Toll-like receptors and MDA-5, which trigger a synergetic proinflammatory immune response. Virulence. 2011. № 2:22–29.

10. Цубанова Н.А. Пути оптимизации применения назальных деконгестантов: повышение эффективности и улучшение переносимости // Здоров’я України. — 2020. — № 19 (488). — С.28–29. 11. Heroutová M. Assessment report on Cetraria islandica (L.)Acharius s.l., thallus. Committee on Herbal Medicinal Products. European Medicines Agency, 2015. 34p. 12. Freysdottir J, Omarsdottir S, Ingólfsdóttir K, Vikingsson A, Olafsdottir ES. In vitro and in vivo immunomodulating effects of traditionally prepared extract and purified compounds from Cetraria islandica. Int Immunopharmacol. 2008 Mar;8(3):42330. doi: 10.1016/j.intimp.2007.11.007. Epub 2007 Dec 7. PMID: 18279796.

Вхідними воротами для респіраторних вірусів є слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. В нормі слизова оболонка — це бар’єр для різних збудників, що обумовлено наявністю місцевого імунітету та мікрофлори порожнини носа (зокрема, епідермальний стафілокок, що виділяє велику кількість різних бактеріоцинів — Epidermin, Pep5, epilancin K7 та 15X, epicidin 280, nukacins, serine protease Esp [5, 6, 7, 8, 9, 10]), які пригнічують адгезію і ріст патогенних мікроорганізмів. У випадку масивного антигенного навантаження при зниженні місцевого або загального імунітету може виникнути інфікування з послідуючим

розвитком захворювання. Тому підтримка нормального фізіологічного стану слизової оболонки верхніх дихальних шляхів являється вирішальною в попередженні розвитку ГРВІ та ГВРС. Згідно EPOS 2020 для лікування ГВРС доцільно застосовувати парацетамол або інші НПЗП, топічні або системні деконгестанти, рослинні препарати (евкаліптова олія) та топічні глюкокортикостероїди як додаткове лікування. Етіотропна терапія при ГРВІ показана лише при грипі, а застосування антигістамінних препаратів не є обґрунтованим, що доведено в численних систематичних оглядах та метааналізах [1]. НПЗП використовують в якості антипіретиків та анальгетиків. Найбільш вивченими препаратами із даної групи є ібупрофен та парацетамол, які зазвичай являються препаратами вибору багатьох лікарів [14]. Щодо застосування топічних судинозвужуючих препаратів (окси-, ксилометазолін, фенілефрин), довготривале та часте їх використання може спричинити синдром рикошету, що буде проявлятись назальною обструкцією після відміни самого препарату, також може виникати медикаментозний риніт [11]. Щоб уникнути вищенаведених побічних ефектів, назальні деконгестанти при ГВРС доцільно застосовувати малими курсами до 10 днів при вираженому порушенні носового дихання у дорослих. При цьому через відсутність доказової бази використання судинозвужуючих препаратів при гострому поствірусному риносинуситі (з 10-го дня захворювання) не рекомендоване, що стверджує керівна група EPOS 2020 [1, 2].

арма о ера ия • I I C • 2021 / февраль •

отоларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, профессор, лікар вищої категорії

modern-pharmacy.com.ua

Гостр респ раторн в русн нфекц ГРВ займають перше м сце серед вс х нфекц йних захворювань людини. Одним з прояв в ГРВ гострий в русний риносинусит ГВРС . ор чно ним хвор населення , . До респ раторних в рус в, як причиною захворювань верхн х нижн х дихальних шлях в, належать в рус грипу, аденов рус, коронав рус, риносинцит альна нфекц я, парагрип. Найчаст ше збудником ГРВ ринов рус, який нал чу б льше серотип в . Типовими скаргами при ГВРС закладен сть носа, вид лення з носу, б ль у проекц ях навколоносових пазух, п двищення температури т ла. Особливо часто хвор з такими скаргами звертаються до оториноларинголога в ос нньо зимовий пер од, що легко пояснити п двищеною в рулентн стю м кроорган зм в в цей сезон.

Юлія Дєєва, завідувач кафедри

•

Журнал «Современная фармация»

ІРИГАЦІЙНОЕЛІМІНАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ПРИ ГРВІ

арма о ера ия • I I C • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Мометазона фуроат та флутиказона пропіонат довели свою ефективність при гострих та хронічних риносинуситах. Застосування даних препаратів рекомендується після попереднього очищення носової порожнини [1, 2]. Іригаційно-елімінаційна терапія є складовою багатьох протоколів надання медичної допомоги категорії хвороб, що відносяться до оториноларингології [45–51]. Зрошення слизової оболонки сприяє видаленню назального секрету, механічному очищенню порожнини носа, зменшенню набряку слизової та покращенню мукоциліарного кліренсу і, одночасно з цим, зменшення потреби використання топічних деконгестантів. Метааналіз Кокрейн 2015 року показав, що іригаційна терапія сольовими розчинами зменшує вираженість клінічних симптомів ГРВІ (закладеність і виділення з носу, біль у горлі), а також зменшує частоту використання судинозвужуючих препаратів та тривалість захворювання. В аналіз враховувалися дослідження, проведені у дорослих та дітей [17]. Окрім гострих станів, іригаційна терапія рекомендована при хронічних риносинуситах з доказовістю 1А. В дослідженнях описується, що використання сольових розчинів покращує якість життя хворих та сприяє збільшенню тривалості ремісії хронічних риносинуситів з поліпами та без поліпів [1, 2, 11, 16]. Останні дослідження та метааналізи показують значне зменшення вираженості клінічних проявів та покращення якості життя у хворих на алергічний риніт при використанні сольових розчинів. Крім того, через відсутність побічних реакцій іригація слизової оболонки носа може бути альтернативним методом лікування алергічного риніту у дітей [13, 18, 21, 26].

якісний склад розчину, що використовується. В контрольованому рандомізованому подвійному сліпому дослідженні 2014 року Low і інші показали перевагу розчину лактату Рінгера над гіпертонічними та ізотонічними розчинами NaCl в післяопераційних пацієнтів (FESS) [25]. Схожа ситуація була і в іншому рандомізованому дослідженні in vitro, де порівнювався вплив 30 % морської води із 0,9 % NaCl на частоту биття ворсинок слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Для дослідження були використані гістологічні зразки слизової оболонки 13-ти хворих на поліпозний риносинусит та контрольна група. Порівнювались 2 показники: частота биття ворсинок слизової оболонки та швидкість регенерації епітелію в наслідок дії на них ізотонічного розчину хлориду натрію та 30 % морської води. Відповідно, розчин морської води значно покращував биття ворсинок в порівнянні з ізотонічним розчином. Даний факт автори пояснюють наявністю в морській воді більшої кількості магнію, натрію, хлору, сульфатів, кальцію, йоду, заліза та інших елементів, концентрація яких при запальних процесах слизової оболонки носової порожнини зменшується, тому іригація розчинами збагаченими мікроелементами являється додатковим джерелом їх надходження, що позитивно впливає на слизову оболонку [20]. Дослідження про спосіб доставки розчину в носову порожнину показують перевагу препаратів, в яких подача речовини відбувається під позитивним тиском, над формами з подачею під низьким тиском та інгаляціями. Методом оцінки слугувало додавання до розчинів Технецію (Tc99m) з подальшим радіографічним аналізом розподілу даної речовини в носовій порожнині [39]. На якість іригаційної терапії також впливає час експозиції сольовим розчином. В німецькому дослідженні порівнювався час від 6 с. до 54 с. Виявилось, що чим більша експозиція, тим більша площа покриття слизової оболонки сольовим розчином. Цікавим є факт щодо тиску подачі розчинів, тільки під тиском 120 мБар розчин зрошував всю носову порожнину. Зрошення проводилось під кутом 45° по відношенню до пристінку носа, що сприяло мінімальній втраті сольового розчину при іригації [40–42].

Ефективність іригаційно-елімінаційної терапії залежить від багатьох чинників — осмолярності та складу розчину, форми доставки та її об’єму, тиску, під яким подається рідина, частоти застосування та тривалості іригації, рівню pH розчину, коректності використання препарату самим пацієнтом. Позитивний вплив на мукоциліарний кліренс мають ізотонічні розчини (наприклад, 0,65 % NaCl) та гіпертонічні (концентрація мінеральних речовин 1,5–3 %). При цьому гіпертонічні розчини більш ефективні в порівнянні з ізотонічними та знижують частоту використання протиалергічних засобів у дітей [12, 15, 19, 23, ислотно основний баланс розчину вплива на мукоцил арний 25]. Ефективність гіпертонічних кл ренс, знижуючи чи п двищуючи частоту биття ворсинок розчинів полягає в протинабряслизово оболонки носа. льш лужн розчини п двищують ковій і муколітичній дії за рахучастоту биття ворсинок, кисл — знижують. ак, звичайний нок тканинного транспорту рідин зотон чний розчин ма , розчин нгера актату — , , по осмотичному градієнту в носоморська вода . досл дженн . показан вий секрет [23]. переваги розчин в з б льш лужним . . в хворих на Крім осмолярності, важлиалерг чний рин т . ву роль щодо впливу на слизову оболонку носової порожнини має

Додавання фітоекстрактів або інших речовин до сольових розчинів може бути виправданим. Наприклад, олія евкаліпту має виражені антимікробні та протизапальні властивості за рахунок наявності в складі монотерпеноїдів — в першу чергу 1,8-цінеола. Цінеол також підвищує дренажну функцію миготливого епітелію та має муколітичну дію [3, 24]. Екстракт алое має протизапальні властивості, що реалізуються в більшій мірі завдяки емодину, який пригнічує ліпополісахарид-індуковану запальну відповідь в RAW264.7 макрофагах, інгібує циклооксигеназу, знижує продукцію простагландину Е2 з арахідонової кислоти. В меншій мірі наявні антикоксидантні та антибактеріальні властивості [27–30]. Таким чином, комбінація гіпертонічного розчину морської води, екстракту алое та олії евкаліпту, за рахунок яких забезпечується протинабряковий та протизапальний ефект, чим полегшується носове дихання. НАЗОРІСИН ФІТО СПРЕЙ може покращувати ефективність іригаційної терапії та бути аналогом назальних деконгестантів при виникненні гострого запального процесу верхніх дихальних шляхів. Дана комбінація діючих речовин знайшла своє відображення в назальному іригаційному спреї НАЗОРІСИН ФІТО СПРЕЙ. Його застосування доцільно у дітей від 6 років по 1–2 розпилення в кожен носовий прохід 2–3 рази на день. Дорослим рекомендується 1–3 розпилення в кожен носовий прохід 2–3 рази на день.

Гіалуронова кислота — це фізіологічна макромолекула з сімейства глікозаміногліканів, яка синтезується клітинною плазматичною мембраною та концентрується в позаклітинному матриксі [31, 32]. Її особливі механізми зв’язування та архітектурна конфігурація в сполучній тканині впливають на стабільність, водно-сольовий гомеостаз, покращує регенеративні властивості. Унікальна мукоадгезивна здатність гіалуронової кислоти, разом з її високою імунологічною та токсикологічною безпечністю, призвели до її частого використання в естетичній хірургії, офтальмології, ортопедії, загальній хірургії та гінекології [31, 33, 35–37]. Також гіалуронова кислота використовується і в отоларингологічній практиці, покращуючи мукоциліарний кліренс та сприяючи відновленню слизової оболонки. Існують дані щодо застосування лініментів з гіалуроновою кислотою після ендоназальної хірургії, де при її використанні у хворих швидше проходила реабілітація та зникали виділення з носу, сухість і печія в носі [31, 34, 36, 38]. Тому її застосування у формі спрею в комбінації з ізотонічним розчином морської води та екстрактом алое може бути більш корисним в післяопераційних хворих. Така комбінація речовин є в назальному спреї НАЗОРІСИН ГІАЛУРОНІК СПРЕЙ. Його доцільно застосовувати у дітей з 6 міс. по 1–2 розпилення в

арма о ера ия I C • 2021 / февраль •

ожен з вищенаведених спре в ун кальним щодо свого складу та показаннями щодо застосування при р зних патолог ях носово порожнини.

modern-pharmacy.com.ua

с вони мають анатом чно коректну форму апл катора розпилювача, що обумовлю м н мальну втрату розчину при зрошенн носово порожнини.

•

НАЗОР СИН Ф ТО СПРЕЙ, НАЗОР СИН Р НГЕР СПРЕЙ, НАЗОР СИН Г АЛ РОН К СПРЕЙ

Журнал «Современная фармация»

роц в кра н з явились спре бренда НАЗОР СИН, як представлено у х видах —

•

тепер шн й час на фармацевтичному ринку представлено багато сольових розчин в для ригац йно терап . они в др зняються м ж собою не т льки р зною осмолярн стю та складом речовин, а й параметрами доставки самого розчину.

арма о ера ия • I I C • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

кожен носовий прохід 2–3 рази на день, дорослим по 1–3 розпилення в кожен носовий прохід 2–3 рази на день. НАЗОРІСИН РІНГЕР СПРЕЙ — єдиний в Україні зареєстрований препарат Рінгеру Лактату для іригаційної терапії. Лактат натрію метаболізується на слизовій в бікарбонат, що зменшує кислотність середовища і стимулює зниження запалення (при запальних процесах pH слизової оболонки стає кислішим, в свою чергу, підвищення кислотності стимулює розвиток запалення). Також іони бікарбонату, діючи в якості буферу, ефективно знижують в’язкість слизу, тим самим сприяючи його видаленню за рахунок руху волоскових клітин [22]. Даний препарат має менше специфічних показань щодо застосування. Його доцільно застосовувати для елімінаційної терапії алергічного риніту, профілактики та лікування ГРВІ, для очищення слизової оболонки у післяопераційних хворих та для зволоження носової порожнини. Крім того, даний продукт можна застосовувати дітям з 1 місяця по 1–2 розпилення в кожен носовий прохід 2–3 рази на день. Дітям з 1 року та дорослим по 1–3 розпилення в кожен носовий прохід 2–3 рази на день. Розчини бренду «НАЗОРІСИН» являються унікальними в різних випадках їх використання. Вони сприяють підтримці фізіологічного стану слизової оболонки носової порожнини, забезпечують функціонування місцевих захисних факторів, мають протизапальні та регенеративні властивості. Проте, для оптимізації лікування, кожен із таких спреїв має використовуватись при своїй патології, що може значно покращити загальний стан пацієнта з симптомами ГРВІ, хронічним риносинуситом, алергічним ринітом чи післяопераційним станом.

Окрім розчинів для іригаційно-елімінаційної терапії, бренд «НАЗОРІСИН» пропонує першу та єдину в Україні мазь для носу з пребіотиком Біолін Р та вітаміном Е — НАЗОРІСИН ПРЕБІО. Завдяки пребіотику Біолін Р та вітаміну Е вона сприяє росту корисних бактерій, пригнічуючи ріст патогенної флори. Вітамін Е має відому антиоксидантну дію, а також бере участь у проліферації клітин слизової, покращує процес тканинного дихання, зменшує проникненість та ломкість капілярів, стимулює синтез білків та колагену. Перевагою форми мазі перед іригаційними розчинами спреїв є тривалість зволоження слизової оболонки носової порожнини, певного її захисту від впливу зовнішніх факторів та подразнень. Тому даний препарат доцільно застосовувати при суб’єктивному відчутті сухості в носі у пацієнтів з атрофічним ринітом. Використовується у дорослих та дітей з 1 року. Невелику кількість мазі треба рівномірно нанести на слизову носа кілька разів на день, відповідно до потреб. Підводячи підсумки вищезгаданим даним, можна стверджувати, що препарати бренду «НАЗОРІСИН» являються унікальними в різних випадках їх використання. Вони сприяють підтримці фізіологічного стану слизової оболонки носової порожнини, забезпечують функціонування місцевих захисних факторів, мають протизапальні та регенеративні властивості. Проте, для більш якісного лікування, кожен із таких препаратів має використовуватись при своїй патології:

НАЗОР СИН Ф ТО СПРЕЙ — для змен шення набряку слизово носа, розр дження назального секрету та покращення дренажу навколоносових пазух, а також для п двищен ня тонусу кап ляр в слизово . • НАЗОР СИН Г АЛ РОН К СПРЕЙ — для захисту та зволоження слизово носа при су хост , прискорення процес в регенерац слизо во п сля оперативного втручання. • НАЗОР СИН Р НГЕР СПРЕЙ — макси мально наближений до ф з олог чних р дин ор ган зму, для зволоження та очищення порож нини носа без зайвого подразнення, а також для зменшення запалення. • НАЗОР СИН ПРЕБ О — в комплексно му л куванн атроф чного рин ту, стимулюван ня росту та розвитку корисно м крофлори, а також захисту слизово в д шк дливого впливу зовн шн х фактор в та подразнень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗНАХОДИТЬСЯ В РЕДАКЦІЇ

Кордарон від історії до реальної клінічної практики

Переваги використання імунокоректора Ербісол у комплексному лікуванні запальних захворювань кишечника

Не подвергайте свой слух опасности!

Іаріклин спрей забезпечує відмінну гігієну вух

Respix Sinus щоб нежить та застуда не водили за ніс РЕСПИКС Синус – зігріває та дихання звільняє! СПРИЯЄ ЗМЕНШЕННЮ ПРОЯВІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ГОРЛА, НАВКОЛОНОСОВИХ ПАЗУХ ТА ПОРОЖНИНИ НОСА  ПЕЛАРГОНІЯ

полегшує симптоми гострого риносинуситу

 ВЕРБЕНА

сприяє покращенню дренажу навколоновових пазух

Ходьба проти бігу: що краще для втрати ваги та здоров’я серця?

 ІМБИРЬ

має зігріваючу та загальнозміцнюючу дію

 БУЗИНА

допомагає пом’якшити прояви застуди та грипу

 ДИВИНА

10 саше

6 років +

зменшує прояви запалення слизових оболонок

Багатство природи – джерело здоров’я людини

Как разорвать порочный круг сладкого рабства

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

с ер ное мнение

ОР АРОН

Наталія Макієнко,

лікар-кардіолог, кандидат медичних наук

В сучасному житті, пов’язаному з багатьма негативними чинниками (урбанізація, стрес, важкі фізичні навантаження, збільшення захворюваності, паління, та інше), все частіше у населення виявляються порушення серцевого ритму, які можуть призводити до виникнення життєвозагрозливих станів. Відомо, що основною причиною розвитку аритмій є пошкодження міокарду, що тим самим перешкоджає нормальному поширенню електричного імпульсу через провідну систему серця до різних його відділів [1, 2]. Ці пошкодження можуть мати ішемічний, запальний або морфологічний характер. Наприклад, при кардіосклерозі утворюється рубцова тканина, яка ускладнює виконання міокардом провідної функції і сприяє, таким чином, виникненню порушень провідності та ритму. Найчастіше різні форми органічних аритмій і блокад супроводжують кардіальну патологію (ішемічну хворобу серця, міокардит, серцеву недостатність і т. д.), а також є ускладненнями кардіохірургічних операцій. Вид лікування аритмій залежить від механізму й ії типу, здійснюється декількома шляхами: призначення медикаментозної (антиаритмічної) терапії або хірургічного втручання [1, 2]. В клінічній практиці порушення ритму вносять значний вклад в серцево-судинну захворюваність і смертність, тому антиаритмічна терапія є одним з найважливіших розділів в практичній кардіології [1–3]. Незважаючи на успіхи в медицині та фармакології в розробці й застосуванні нових антиаритмічних пре-

пульс як ваш ро м ре о вучить тако ж драво му ико .

експ р

амлет

паратів (ААП), вибір лікарського засобу для лікування аритмій залишається складним завданням. Це зумовлено великою кількістю різновидів аритмій й їх поєднань, впливом порушень ритму серця на подальший прогноз, високим ризиком побічних реакцій препаратів з можливими важкими ускладненнями [1–3]. Лише доскональне володіння знанням дії препаратів на електрофізіологічні властивості нормальних і патологічно змінених тканин серця, на властивості міокарда та тонус судин, взаємодію препаратів на нервову систему та їх вплив на інші органи й системи, а також уявлення про їх побічні ефекти, потенційну взаємодію з іншими препаратами, в перспективі дає можливість контролювати порушення серцевого ритму [1–3]. Пошук та розробка ефективних та безпечних нових ААП триває й по теперешній час, але варто звернутися до історії деяких лікарських рослин. Нам відомо, що з давних часів для виготовлення лікарських засобів використовували рослини [4– 6]. Отже, звернемося до історичних фактів. Так, відомо кілька поширених серцево-судинних препаратів, включаючи дигоксин, хінідин, атропін та аміодарон, які є похідними рослин. Більш потужний антиаритмічний ефект має аміодарон, який був отриманий з рослини Ammi visnaga L., лікарської трави, яка традиційно та історично призначалася більше 1000 років тому лікарями (такими як Авіценна) для різних станів (лікування сечокам’яної хвороби, астми, болі у грудях та порушення менструального циклу та ін.) [7–9].

Вищеописані дані стали відправною крапкою для подальшого вивчення та проведення численних рандомізованих досліджень оригінального препарату КОРДАРОН® з діючою речовиною аміодарон (компанії Sanofi) в багатьох країнах світу.

ФАРМАКОКІНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО КОРДАРОН® НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ? КОРДАРОН® — це йодоване похідне бензофурану, високоліпофільний препарат. Препарат випускається як у вигляді таблеток, так і у вигляді розчину для внутрішньовенного введення.

КОРДАРОН® — сполука, для якої властиві повільне транспортування і висока тканинна афінність. Біодоступність при пероральному прийомі в залежності від індивідуальних особливостей пацієнта може становити 30–80 % (в середньому — 50 %). Препарат метаболізується печінкою; повільно накопичується в тканинах, швидкість накопичення може сильно відрізнятися в окремих групах пацієнтів [22–24]. Після одноразового прийому препарату Cmax в плазмі крові досягається протягом 3–7 год. Терапевтична активність проявляється в середньому протягом 1 тижня прийому препарату (від декількох днів до 2 тижнів). Використання високих навантажувальних доз (800–1200 мг/добу в 2–3 прийоми) дозволяє прискорити настання терапевтичного ефекту, проте навіть при використанні високих стартових доз можливі рецидиви аритмії протягом

с ер ное мнение • I I C •

У 1960-х рр. пошук нових антиангінальних засобів, зокрема, коронарних вазодилататорів, призвів до виробництва аміодарону [10–12]. Група Labaz в Бельгії (яку згодом придбав Sanofi) синтезували безліч препаратів на основі бензофуранової порції Хелліну, серед яких переважав аміодарон через свою ефективність та меншу кількість несприятливих ефектів. Він став популярним у Європі як засіб лікування стенокардії. Посилання на антиаритмічну дію аміодарону було зроблено в 1969 році на тваринах. Дослідники з Оксфордського університету Брама Сінгх і Воган Вільямс намагалися з’ясувати вплив аміодарону на серцеві м’язи в 1970 році. Вони припустили, що поряд із соталолом, аміодарон може бути потужним ААП через його вплив на серцевий потенціал дії [11, 12]. Далі, упродовж 1970-х років, клінічні експерименти як з внутрішньовенною, так і з пероральною формою аміодарону проводились на пацієнтах з аритмією та показали багатообіцяючі результати [12, 13]. Аргентинський лікар Маурісіо Розенбаум та ін. продемонстрували ефективність аміодарону спочатку у пацієнтів із синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта, а потім при інших типах надшлуночкових та шлуночкових аритміях [14–17]. Численні експериментальні дослідження та клінічні спостереження продовжились у 80-і рр. та підтвердили механізми антиаритмічної дії аміодарону. У грудні 1985 р. аміодарон був затверджений FDA для лікування аритмій [18–20].

2021 / февраль

Ammi visnaga L. — однорічна або дворічна рослина, роду Аммі (Ammi) з сімейства Зонтичні (Apiaceae) (вона ж Umbelliferae), здебільшого зустрічається в середземноморських країнах (Середній Азії, Північній Африці, Південній Європі). Культивується на Північному Кавказі, у Молдові, в Україні. Також рослина відома в арабській мові як khella. Ammi visnaga L. використовувалась в медичних цілях у вигляді відвару з його сухого насіння або настоянки з його плодів, та застосовується на теперешній час при захворюваннях дихальних шляхів. Більшість ранніх експериментів з Ammi visnaga L. відомі у Єгипті, де на практиці рослина застосовувалась для лікування сечокам’яної хвороби. Експерименти, розробки шли протягом десятиліть, доказуючи міорелаксантну активність, м’який діуретичний ефект цієї рослини. Дослідження за ефектами рослини спостережувались роками у XIX — на початку XX ст. Так в Сирії з Ammi visnaga L. було виготовлено таблетки Хеллін, препарат, який застосовувався при сечокам’яній хворобі та стенокардії. Хеллін у 1940-х роках привернув увагу своїм впливом рослини на серцево-судинну систему. Анреп та ін. дослідили речовину як коронарний судинорозширювальний засіб при лікуванні стенокардії та порівняли її з іншими відомими антиангінальними засобами, такими як нітрат. Головною перевагою Хелліна перед іншими препаратами була його селективність щодо коронарних артерій, при цьому не знижуючи артеріального тиску [7–10].

ІО А О

•

ОА

modern-pharmacy.com.ua

АК И ВІ

•

Журнал «Современная фармация»

ЕВІ О

с ер ное мнение • I

вини протягом тривалої терапії. Існують виражені індивідуальні відмінності в плазмовій концентрації як аміодарону, так і дезетиламіодарону, що визначає антиаритмічну ефективність препарату [24]. Концентрація аміодарону в плазмі, що перевищує 2,5 мг/л, пов’язана з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів [22, 23]. У реальній практиці підтримуюча доза становить 200–400 мг/добу, однак є повідомлення про ефективність призначення аміодарону в дозі 100 мг/ добу [23, 25].

перших тижнів після початку терапії, що зовсім не означає відсутності ефекту, який може проявлятися в більш пізні терміни [25]. В середньому період напіввиведення аміодарону тривалий і характеризується значною міжіндивідуальною варіацією (від 20 до 100 днів). Кожна доза аміодарону 200 мг містить 75 мг йоду [22–24]. В організмі людини аміодарон перетворюється в активний метаболіт дезетиламіодарон, концентрація якого перевищує концентрацію вихідної речо-

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

КОРДАРОН® класифікований як засіб III класу ААП (забезпечує блокаду калієвих каналів за класифікацією Воган-Вильямса) через його здатності продовжувати рефрактерність в ділянках серця та запобігати/припиняти повторне проникнення, проте він виявляє протиаритмічні властивості всіх чотирьох класів антиаритмічних препаратів — класу I (блокада натрієвих каналів), II класу (неконкурентна бета-адреноблокуюча дія) та класу IV (блокада кальцієвих каналів). Антиаритмічна дія КОРДАРОНУ® забезпечує:  збільшення тривалості 3 фази потенціалу дії кардіоміоцитів, в основному за рахунок блокування іонного струму в калієвих каналах;  зменшення автоматизму синусового вузла, що приводить до зменшення частоти серцевих скорочень (ЧСС);  уповільнення синоатріальної, передсердної та AVпровідності, більш вираженими при тахікардії;  неконкурентна блокада α- і β-адренорецепторів;  збільшення рефрактерних періодів і зменшення збудливості міокарда передсердь і шлуночків, а також збільшення рефрактерного періоду AV-вузла;  уповільнення проведення й збільшення тривалості рефрактерного періоду в додаткових пучках AVпроведення. Крім антиаритмічної дії, у препарата є антиангінальний, коронаророзширювальний, α- і β-адреноблокуючі ефекти.

 



 

КОРДАРОН® володіє також іншими ефектами: відсутність негативної інотропної дії при прийомі всередину; зниження споживання кисню міокардом за рахунок помірного зниження загального периферичного опору серця (ЗППС) та частоти серцевих скорочень (ЧСС); збільшення коронарного кровотоку за рахунок прямого впливу на гладку мускулатуру коронарних артерій; підтримка серцевого викиду за рахунок зниження тиску в аорті та зниження ЗПСС; вплив на обмін тиреоїдних гормонів: інгібірування перетворення Т3 в Т4 (блокада тироксин-5-дейодінази) і блокування захоплення цих гормонів кардіоміоцітами й гепатоцитами, що призводить до послаблення стимулюючого впливу тиреоїдних гормонів на міокард.

З урахуванням антиаритмічної дії, антиангінального, коронаророзширювального, α- і β-адреноблокуючого ефектів визначається широкий спектр призначення КОРДАРОНУ®: 1) профілактика рецидивів: шлуночкової тахікардії, що представляє загрозу для життя хворого; симптоматичної шлуночкової тахікардії (документально підтвердженої), яка призводить до непрацездатності; суправентрикулярної тахікардії (документально підтвердженої), що вимагає лікування, і в тих випадках, коли інші препарати не надають терапевтичного ефекту або протипоказані; фібриляції шлуночків;

2) лікування суправентрикулярної тахікардії: уповільнення або зменшення фібриляції або тріпотіння передсердь, ІХС та/або порушення функції лівого шлуночка; 3) хронічний коронарний синдром та/або порушення функції лівого шлуночка у пацієнтів із застійною серцевою недостатністюабогіпертрофічноюкардіоміопатією (з метою профілактики аритмій та раптової смерті) [1, 2, 22, 23].

ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ КОРДАРОНУ® ЗА ДАНИМИ КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

а останн рок в ордарон став найб льш признача мим з антиаритм к в в кл н чн й практиц , склавши приблизно , вд загального числа призначень .

При призначенні КОРДАРОНУ® часто відбувається подовження QT і QTc-інтервалів, що сприяє тривалому підтриманню синусового ритму у пацієнтів з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь (ФП). Дані метааналізу результатів плацебоконтрольованих досліджень свідчать, що КОРДАРОН® найбільш ефективний в купірованні пароксизмів ФП (частота відновлення синусового ритму становить 92 %) [31]. За даними дослідження ALFA [32], призначення КОРДАРОНУ® показано 39 % пацієнтам з пароксизмальною ФП, що свідчить про збільшення частоти застосування препарату з метою купірування порушення ритму.

с ер ное мнение • I I C • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua •

зростає й частота небажаних дій. Разом з тим частота розвитку деяких з них (фотодерматоз, кератопатія) не залежить від дози. Дозозалежний ефект та побічні ефекти аміодарону висвітлені в метааналізі «Low-dose Amiodarone Is Safe» [30]. Дослідниками було проаналізовано 10 когортних досліджень з метою оцінки частоти, поширеності та виникнення побічних ефектів в низьких дозах (≤ 200 мг/ добу) та дуже низьких дозах (≤ 100 мг/добу) при лікуванні аміодароном незалежно від виду аритмії. За отриманими даними, автори прийшли до висновку, що терапія низькими дозами аміодарону (≤100 мг/добу) є безпечною для тривалого застосування, і серйозні побічні ефекти при застосуванні низьких доз зустрічаються рідко [30]. У кожному індивідуальному призначенні важливо оцінювати значимість цих ускладнень. Серйозними побічними ефектами, які вимагають відміни препарату, є інтерстиціальний пневмоніт, а також пошкодження печінки з підвищенням трансаміназ більш ніж в 4 рази, що може загрожувати розвитком печінкової недостатності. Кератопатія, що виявляється при огляді окулістом майже у всіх хворих, які тривалий час отримують аміодарон, вкрай рідко супроводжується порушеннями зору. Отже, ретельний огляд пацієнта з оцінкою коморбідних станів, лабораторне обстеження та динамічне спостереження дають можливість забезпечити довгострокову безпеку терапії аміодароном.

Журнал «Современная фармация»

Для лікування важких порушень ритму серця у пацієнтів, які не відповідають на інші засоби терапії, або в разі, коли інші засоби лікування не можуть бути застосовані; тахіаритмії, пов’язані з синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта; тахіаритмії всіх типів, в тому числі надшлуночкові, вузлові й шлуночкові тахікардії; тріпотіння й фібриляція передсердь, фібриляція шлуночків; в разі, коли інші лікарські засоби не можуть бути застосовані, призначається ін’єкційна форма КОРДАРОНУ® [22, 24]. Слід пам’ятати, що лікування необхідно починати в умовах стаціонару при наявності постійного контролю за станом пацієнта під наглядом фахівця. Як і всі лікарські засоби, ААП теж мають небажані дії. Так, при тривалій терапії аміодароном можуть спостерігатися різні небажані ефекти та їх загальна частота становить 17–52 % [27–29]. По даним досліджень [27–29] основними побічними реакціями, що розвиваються при тривалому прийомі аміодарону, є фотодерматоз — підвищення чутливості шкіри до ультрафіолетового випромінювання (8–10 %), пігментна кератопатія (91–100 %), легеневі ускладнення (2–17 %), підвищення рівня печінкових трансаміназ (4–25 %), розлади з боку шлунково-кишкового тракту (5 %), неврологічна симптоматика (20–40 %), брадикардія (1 %). Аритмогенні ефекти, зокрема, шлуночкова тахікардія типу torsade de point, спостерігаються вкрай рідко (0,3 %). Побічні ефекти аміодарону в більшості своїй залежать від концентрації препарату в плазмі крові та мають дозозалежний ефект, тобто з підвищенням дози

Сучасні підходи до призначення тривалої антиаритмічної терапії у хворих з пароксизмальною ФП продемонстровані в Канадському дослідженні CTAF [32]. Дуже важливо, що в цьому дослідженні Кордарон® застосовувався в малих дозах (середня доза препарату через 12 місяців після початку дослідження — 186 мг на добу). Сенс застосування малих доз полягає в тому, що вони добре переносяться пацієнтами, при

с ер ное мнение • I I C • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

тривалому прийомі дають мінімальну кількість побічних ефектів з боку легенів, щитовидної залози, очей, шкіри, печінки. Результати дослідження CTAF показали переваги аміодарону (КОРДАРОНУ®) в порівнянні з соталолом і пропафеноном в запобіганні нових параксізмов ФП через 3, 6 і 12 місяців спостереження. Результати дослідження показали, що аміодарон (КОРДАРОН®) — найбільш ефективний антиаритмічний засіб у хворих з частими нападами ФП. За сучасними рекомендаціями, пацієнтам з персистуючою ФП після відновлення синусового ритму аміодарон (КОРДАРОН®) призначають в дозі 600–800 мг/добу протягом 1 тижня, потім протягом 3 тижнів по 400 мг на добу. В подальшому дозу знижують під контролем ефективності лікування. З метою максимальної безпеки рекомендується використання мінімальних ефективних доз (100–200 мг, рідше 300–400 мг/добу) за умови регулярного і тривалого спостереження за пацієнтом [34]. Тривалий прийом аміодарону дозволяє також відновлювати синусовий ритм у багатьох пацієнтів з персистуючою ФП [31, 34]. За даними плацебоконтрольованих досліджень, застосування КОРДАРОНУ® дозволяє відновити синусовий ритм у 49 % хворих з персистуючою ФП [34]. КОРДАРОН® є препаратом вибору при кардіальній патології та в випадках ФП, рефрактерною до інших антиаритмічних препаратів [31, 34]. Комбінована терапія аміодароном (КОРДАРОНОМ®) в поєднанні з β-адреноблокаторами розглядається в якості альтернативи дорогої імплантації кардіовертера-дефібрилятора [31, 34]. За даними дослідження CAMIAT (Canadian Amiodarine Myocarial Infarction Arrhythmia Trial), при-

значення аміодарону постінфарктним хворим з шлуночковою екстрасистолією дозволяє достовірно знизити ризик аритмічної та кардіальної смерті на 48,5 і 27,4 % відповідно [35]. Призначення аміодарону хворим з хронічною серцевою недостатністю, за даними дослідження GESICA (Grupo de Estudio de la Sobrevida en Insficenca Cardiana en Argentina), дозволяє знизити загальну смертність на 45 %, частоту раптової смерті — на 54 % і смертність від прогресуючої серцевої недостатності — на 40 % [36]. КОРДАРОН® при спільному застосуванні з β-адреноблокаторами знижує частоту аритмічної смерті через виникнення шлуночкових тахіаритмій у пацієнтів з серцевою недостатністю [34, 35]. Метааналіз 13 багатоцентрових досліджень, присвячених первинній профілактиці раптової смерті у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда або мають хронічну недостатність кровообігу, продемонстрував здатність аміодарону знижувати не тільки показники аритмічної, а й загальної летальності [37]. З метою вторинної профілактики раптової смерті препарат найбільш яскраво проявив себе в дослідженні CASCADE (The Cardiac Arrest in Seattle: Conventional Versus Amiodarone Drug Evalution). Було показано, що аміодарон, який призначається хворим, які пережили раптову смерть, викликану злоякісними шлуночковими аритміями, ефективніше попереджає рецидиви шлуночкової тахікардії та фібриляції шлуночків, ніж три препарати I класу, а саме хінідин, прокаїнамід і флекаїнід. Показники ефективності склали 41 і 20 % (сумарна ефективність), відповідно. У дослідженні CIDS (Canadian Implantable Defibrillatore Study) вивчали вплив терапії аміодароном і імплантації кардіовертерів-дефібриляторів на

с ер ное мнение •

У дослідженні ALPS (Amiodarone, Lidocaine, or Placebo) вивчали вплив терапії аміодароном, лідокаїном або плацебо на позаклінічну зупинку серця, а також безпеку та ефективність цих препаратів. В цілому виживання у кожній із цих категорій було стабільно вищим при застосуванні активних препаратів — аміодарону або лідокаїну, ніж плацебо. При цьому підвищеного ризику побічних ефектів або інвалідності при прийомі аміодарону не відмічалось [39].

Тому ефективність та існуюча доказова база діючої речовини є безсумнівними перевагами оригінального КОРДАРОНУ® перед генеричними препаратами, що підтверджується багатьма даними [41, 44, 45].

Дослідження групи авторів [48] свідчить про те, що аміодарон викликає цитотоксичність у кількох типах ракових клітин, що робить його потенційним кандидатом для застосування при лікуванні раку. Автори припустили, що окрім цитотоксичних ефектів, що спостерігаються в ракових клітинах, аміодарон також має опосередкований вплив на ангіогенез, який є ключовим фактором мікросередовища пухлини.

modern-pharmacy.com.ua

Нещодавні публікації [46, 47] можуть бути перспективою для подальшого дослідження плейотропних ефектів аміодарону. Обговорюється можливість застосування аміодарону проти важкого гострого респіраторного синдрому при захворюванні на SARS-CoV-2, як одного із антиаритмічних препаратів, які найбільш широко призначаються для лікування як шлуночкових, так і надшлуночкових аритмій. Автори представляють обґрунтування призначення аміодарону в терапії COVID-19, а також те, що введення аміодарону може бути потенційною стратегією запобігання інфекції SARS-CoV-2, а не просто препаратом для лікування пацієнтів, які вже мають симптоматичне захворювання та/або важку коронавірусну хворобу.

•

2021 / февраль

Цікаві спостереження для подальшого дослідження можливих плейотропних ефектів КОРДАРОНУ®

•

фармацевтичні еквівалентні препарати мають порівняну біодоступність — швидкість і ступінь всмоктування в системний кровотік. Однак далеко не для всіх генериків, присутніх на українському ринку, доведена біоеквівалентність референтному препарату. Також біоеквівалентність не гарантує терапевтичної еквівалентності, тобто рівної клінічної ефективності і безпеки оригінального і генеричного препаратів [40–45]. Причини відсутності терапевтичної еквівалентності генериків очевидні та полягають у визначенні ефектів в короткочасних дослідженнях із залученням невеликої кількості молодих і клінічно здорових осіб; відсутність даних клінічних випробувань з фіксованими кінцевими точками, які свідчили б про ефективність і безпеку генериків у віддаленому періоді [41, 44, 45]. Таким чином, пацієнт піддається певному ризику неефективного лікування, особливо коли мова йдеться про небезпечні аритмії.

Журнал «Современная фармация»

Дійсно, кожен лікар задається питанням, коли мова йде про призначення ААП пацієнтам різних вікових груп та з супутньою коморбідною патологією, якому засобу віддати перевагу, хто «переможе у цій боротьбі» за збереження ритму, генеричний або оригінальний препарат. Відомо, що кількість генеричних засобів на фармацевтичному ринку збільшується з кожним роком, що свідчить про закономірний процес розвитку розвинених й економічно стабільних держав. Безумовно, що пацієнт повинен самостійно обирати між генеричним чи брендовим препаратом. Наявність генеричних препаратів — це шанс для пацієнтів з обмеженими фінансовими можливостями отримувати необхідне лікування. Але, якщо оцінювати доказовість препарату, то вона основана на дослідженнях на оригінальному препараті. Такі дослідження ніколи не припиняються, і дані, що озвучуються на міжнародних конгресах й впливають на рекомендації та клінічну практику, відносяться саме до оригінальних засобів. Ще одним важливим моментом є підтвердження біоеквівалентності оригінального та генеричного препаратів. Біоеквівалентність передбачає, що

•

Docendo discimus — Навчаючи, вчимося

Важливе питання, яке обговорюється між спеціалістами — що ефективніше: бренд чи генерик при лікуванні аритмій?

віддалений прогноз у хворих із злоякісними шлуночковими аритміями. Показники смертності в групах хворих з кардіовертерами-дефібриляторами, які отримували аміодарон, не мали статистичних відмінностей і склали, відповідно, 25 і 30 %, ці дані вказують на можливість використання аміодарону в якості альтернативи імплантованого кардіовертера-дефібрилятора у пацієнтів, що мають високий ризик розвитку фатальних шлуночкових аритмій [38].

с ер ное мнение • I I C • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Література

1.Нарушения сердечного ритма и проводимости: Рук-во для врачей / Под ред. В.Н. Коваленко, О.С. Сычева. — К., 2009. — 654 с. 2. Аритмии сердца. Расстройства сердечного ритма и нарушения производимости. Руководство для врачей / М.С. Кушаковский, Ю.Н. Гришкин. — СПб.: Фолиант, 2014. — 720 с. 3. Аль-Хатиб С.М., Стивенсон В.Г., Акерман М.Дж. и др. Руководство AHA / ACC / HRS по ведению пациентов с желудочковой аритмией и предотвращению внезапной сердечной смерти, 2017 г.: Отчет Американской коллегии кардиологов / Американской кардиологической ассоциации по клиническим практическим рекомендациям и Общества сердечного ритма. J Am Coll Cardiol. — 2018. — №72: e91. 4. Balunas MJ, Kinghorn AD. Drug discovery from medicinal plants. Life Sci. 2005.Vol.78(5). P. 431-441. 5. WHO monographs on selected medicinal plants. 2006. 6. Saad B, Azaizeh H, Said O. Arab herbal medicine. Botanical medicine in clinical practice. 2008. Vol.4. P. 31. 7. Anrep GV, Barsoum GS, Kenawy MR, Misrahy G.. Ammi visnaga in the treatment of the anginal syndrome. Br Heart J. 1946.Vol.8(4). P. 171-177. 8. Dewar HA, Grimson TA. Khellin in the treatment of angina of effort. Br Heart J. 1950. Vol.12(1). P. 54-60. 9. Borney M. Active coronary vasodilator and antispasmodic principle of Ammi visnago (khellin). Arch Sci Med (Torino). 1951. Vol.92(3). P. 206-211. 10. Tavolinejad H., Soltani D., Zargaran A. et al. The Story of Amiodarone: Discovery of an anti-arrhythmic drug by exploring a medicinal plant, from history to clinical practice. European Heart Journal. 2019.-Vol. 40, Issue 33. P. 2758–2759. https://doi.org/10.1093/ eurheartj/ehz583 11. Singh BN, Venkatesh N, Nademanee K et al. The historical development, cellular electrophysiology and pharmacology of amiodarone. Prog Cardiovasc Dis. 1989. Vol.31(4). P. 249-280. 12. Singh B.N., Vaughan Williams E.M. The effect of amiodarone, a new anti-anginal drug, on cardiac muscle. Br J Pharmacol. 1970. Vol.39(4). P. 657-667. 13. Van Schepdael J, Solvay H. [Clinical study of amiodarone in cardiac rhythmic disorders]. Presse Med. 1970. Vol.78(42). P. 1849-1850. 14. Rosenbaum M.B., Chiale P. A., Ryba D. et al. Control of tachyarrhythmias associated with Wolff-Parkinson-White syndrome by amiodarone hydrochloride. Am J Cardiol. 1974. Vol.34(2). P. 215-223. 15. Rosenbaum MB, Chiale PA, Halpern MS, Nau GJ, Przybylski J, Levi RJ, et al. Clinical efficacy of amiodarone as an antiarrhythmic agent. Am J Cardiol. 1976. Vol.38(7). P. 934-944. 16. Rosenbaum MB, Chiale PA, Haedo A, Lázzari JO, Elizari MV. Ten years of experience with amiodarone. Am Heart J. 1983.Vol.106. P. 957-964. 17. Singh BN. Amiodarone: Historical development and pharmacologic profi le. Am Heart J. 1983. Vol.106. P. 788-797. 18. FDA Approved Drug Products: Cordarone (amiodarone HCl) tablets. 19. NIH StatPearls: Amiodarone. 20. AAFP: Medication Guide for Amiodarone. 21. Patricia Vassallo 1, Richard G Trohman Prescribing amiodarone: an evidence-based review of clinical indications. JAMA. 2007. Vol. 298(11). P. 1312-1322. doi: 10.1001/jama.298.11.1312. https://medlineplus.gov/arrhythmia.html 22. https://compendium.com.ua/info/153380/kordaron-sup-sup-/ 23. Amiodarone hydrochloride (marketed as Cordarone) information. US Food and Drug Administration Web site. (2015). https:// www.fda.gov/drugs/postmarket-drug-safety-information-patientsand-providers/amiodarone-hydrochloride-marketed-cordarone-andpacerone-information, accessed 28th May 2020. 24. Andrew E. Epstein,Brian Olshansky, Gerald V. Naccarelli, et al. Practical Management Guide for Clinicians Who Treat Patients with Amiodarone. The American Journal of Medicine. 2016. Vol. 129, P. 468475 DOI:https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2015.08.039 25. Lee K.L., Tai Y.T. Long-term low-dose amiodarone therapy in the management of ventricular and supraventricular tachyarrhythmias: efficacy and safety. Clin Cardiol. 1997. Vol. 20(4). P. 372-377. doi: 10.1002/clc.4960200414. 26. Mujović N., Dobrev D., Marinković M. et al. The role of amiodarone in contemporary management of complex cardiac arrhythmias. Pharmacol. 2020.Vol.151:104521. doi: 10.1016/j. phrs.2019.104521. 27. Ruzieh M., Moroi Morgan K. , Aboujamous Nader M. et al. Meta-Analysis Comparing the Relative Risk of Adverse Events for Amiodarone Versus Placebo. Am J Cardiol. 2019. Vol.124(12). P. 18891893. doi: 10.1016/j.amjcard.2019.09.008.

28. Shukla R., Jowett N. I., Thompson D. R., Pohl J. E. Side effects with amiodarone therapy Postgrad Med J. 1994. Vol.70 (825). P. 492-498. DOI: 10.1136/ pgmj.70.825.492 29. Colunga Biancatelli Ruben Ml , Congedo Viviana, Calvosa Leonardo et al. Adverse reactions of Amiodarone. J Geriatr Cardiol. 2019. Vol.16(7). P. 552-566. doi: 10.11909/j.issn.1671-5411.2019.07.004. 30.Chokesuwattanaskul R., Shah N., Chokesuwattanaskul S., et al. Low-dose Amiodarone Is Safe: A Systematic Review and Meta-analysis. J Innov Card Rhythm Manag. 2020. Vol.11(4). P. 4054–4061. doi: 10.19102/icrm.2020.110403 31. Haverkamp W., Israel C., Parwani A . Clinical aspects of treatment with amiodarone. Herzschrittmacherther Elektrophysiol. 2017 Vol.28(3). P. 307-316. doi: 10.1007/s00399-017-0516-0. 32. Levy S., Maarek M., Coumel P. et al. Characterization of different subsets of atrial fibrillation in general practice in France: the ALFA study. The College of French Cardiologists // Circulation.-1999. — Vol.23. — P. 3028–3035. 33. For the Canadian Trial of Atrial Fibrillation Investigators. Amiodarone to pre-vent recurrence of atrial fibrillation / D.Roy, M.Talajic, P. Dorian et al. // N.Engl. J.Med. -2000.Vol.342. — P. 913 -920. 34. Hindricks G., Potpara T., Dagres N. et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC European Heart Journal. 2021. Vol.42, Issue 5, Pages 373–498, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612 35. Boutitie F. BoisselJ-P., Connolly S.J. Amiodarone interaction with beta-blockers: analysis of the merged EMIAT (European Myocardial Infarct Amiodarone Trial) and CAMIAT (CanadianAmiodarone Myocardial Infarction Trial) databases. The EMIAT and CAMIAT Investigators. Circulation 1999.Vol. 99(17). P. 2268–2275. 36. Doval H.C., Nul D.R., Grancelli H.O. et al. Nonsustained ventricular tachycardia in severe heart failure. Independent markers of increased mortality due to sudden death. GESICA-GEMA investigators. Circulation 1996. Vol. 94(12). P. 3198-3203. 37. Cochrane Handbook for Systematic Reviews of Interventions Version 5.1.0 [updated March 2011]. Cochrane Collabor 2011. Available at: https://training.cochrane.org/handbook/archive/v5.1/. 38. Connolly S. J., Gent M., Roberts R. S. et al. Canadian implantable defibrillator study (CIDS): a randomized trial of the implantable cardioverter defibrillator against amiodarone. Circulation. 2000. Vol.101(11). P. 1297-1302. doi: 10.1161/01.cir.101.11.1297 39. Kudenchuk Peter J, Leroux Brian G, Daya Mohamud et al. Antiarrhythmic Drugs for Nonshockable-Turned-Shockable Out-ofHospital Cardiac Arrest: The ALPS Study (Amiodarone, Lidocaine, or Placebo) Circulation. 2017.Vol.136(22). P. 2119-2131. doi: 10.1161/ CIRCULATIONAHA.117.028624. 40. Bauman J. L. Antiarrhythmics, drug concentrations, and generic substitution. Clinical Dialogues on Arrhythmias. 1990.Vol.2. P. 14. 41.Терещенко О. Генеричні антиаритмічні засоби не є терапевтично еквівалентними для лікування тахіаритмій. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» 2018. № 6 (427). С.5. https://health-ua. com/article/36392-generichn-antiaritmchn-zasobi-ne--terapevtichnoekvvalentnimi-dlya-lkuvanny 42.World Health Organization. Available at: http://www.who.int/ trade/glossary/story034-/en/index.html. 43. U.S. Food and Drug Administration (FDA), Center for Drug Evaluation and Research (CDER), Orange Book — Approved drug products with therapeutic equivalence evaluations, 28th edn, 2008. http://www.fda.gov/cder/orange/obannual.pdf. 44. European Medicines Agency (EMEA), Committee for Proprietary Medicinal Products (CPMP), Note for guidance on the investigation of bioavailability and bioequivalence, CPMP/EWP/QWP/1401/98,2001. 45. U.S. Food and Drug Administration (FDA), Center for Drug Evaluation and Research (CDER), Guidance for industry: Bioavailability and bioequivalence studies for orally administered drug products — general considerations, March 2003. 46. Sanchis-Gomar Fabian , Lavie Carl J , Morin Daniel P, et al. Amiodarone in the COVID-19 Era: Treatment for Symptomatic Patients Only, or Drug to Prevent Infection? Am J Cardiovasc Drugs. 2020. Vol.20(5). P. 413-418. doi: 10.1007/s40256-020-00429-7. 47. Aimo A, Baritussio A, Emdin M, Tascini C. Amiodarone as a possible therapy for coronavirus infection. Eur J Prev Cardiol. 2020 doi: 10.1177/2047487320919233. 48.Steinberg E., Fluksman A., Zemmour Ch. et al. Low dose amiodarone reduces tumor growth and angiogenesis Sci Rep. 2020. Vol.10(1). P. 18034. doi: 10.1038/s41598-020-75142-1.

а а

� с

очтова адреса ндекс, о ласть, район,

сто, вули я, удинок, квартира

еле он

ЩО ВАМ ВІДОМО ПРО КОРДАРОН®? . З яко рослини був синтезований ам одарон? a. Ammi visnaga L. b. Berberis vulgaris. c. Colchicum autumnale. d. Digitalis grandiflora. . Як фармаколог чн ефекти ма .? a. орелаксантну активн сть. b. уретичний е ект. c. па ол тичний е ект. d. нтиарит чний е ект. e. се перераховане. . До яко фармаколог чно групи ААП в дноситься Кордарон : a. ард отон чний ас не л ко идно структури. b. локатор а канал в. лас . c. локатор канал в. d. локатор а канал в. . Якою фармаколог чною д ю волод Кордарон ? a. а антиан нальну д . b. иявля антиарит чну д . c. локу е ранний транспорт натр , кал , каль . d. олод снод йно д , п дви у артер альний тиск. . Як к нцев пер оди нап ввиведення д ючо речовини п сля припинення тривало терап Кордароном ? a. д . b. д . c. до а. d. в д до д . e. д . . При яких станах рекомендовано призначати Кордарон ? a. ередсердна арит я високо частото скорочень луночк в. b. ах кард я, пов я ана синдро о оль а арк нсо на Уайта. c. адоку ентована си пто атична луночкова арит я, о при вела до непра е датност . d. ер ево ле енева реан а я при упин сер я, яка виникла внасл док риля луночк в та яка ре и стентно до овн ньо електро пульсно терап . e. се перел чене.

. Найб льш ефективним засобом для в дновлення серцевого ритму при пароксизмальн й тах кард при синдром Вольфа Парк нсона айта може бути: a. наприл н. b. тро антин. c. ерапа л. d. ордарон. e. анан н. . Назв ть найчаст ш поб чн ефекти Кордарона : a. ору ення атр овентрикулярно пров дност . b. радикард я. c. ента я к ри. d. ронхоспа . e. се перел чене. . Яка доза Кордарону п дтримуючою при л куванн аритм й? a. . b. . c. . d. . e. . . Вкаж ть основн форми випуску Кордарону . a. а летки. b. апсули. c. о чин для н к й в а пулах. d. уппо итор . e. та . . Як основн плейотропн ефекти ма Кордарон ? a. дсутн сть не ативно нотропно д при прийо всередину. b. ниження споживання кисн окардо а рахунок . по рно о ниження c. ль ення коронарно о кровотоку а рахунок пря о о впливу на ладку ускулатуру коронарних артер й. d. дтри ка сер ево о викиду а рахунок ниження тиску в аорт та ниження . e. се перел чене. . им в др зня ться ориг нальний Кордарон в д генеричних препарат в? a. оекв валентн ст . b. чо речовино . c. ока ово а о . d. о о препарату. e. та .

с ер ное мнение • Арсенал знаний • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Переваги використання імунокоректора ЕРБІСОЛ у комплексному лікуванні запальних захворювань кишечника Вступ Запальні захворювання кишечника являють собою велику групу нозологій, що виключають довгий перелік розладів, які мають поліетіологічне походження, однак схожий патогенетичний механізм розвитку запалення. І тому деякі напрями лікування, вбачаючи на це, будуть ефективними, не дивлячись на причинну багатофакторність та різнорідність етіологій. Важливим аспектом лікування запальних захворювань кишечника є використання імунобіологічних препаратів з протизапальним, регенеративним та імунокоректорним механізмом дії [1, 2]. У даній роботі ми розглянемо дві широко розповсюджені проблеми: хронічний невиразковий коліт та синдром подразненого кишечника та їх комплексне лікування із застосуванням імунокоректора ЕРБІСОЛ. У структурі захворюваності органів травлення хронічний невиразковий коліт (ХНК) займає від 16 до 80 % випадків. ХНК найбільш поширений серед людей похилого віку і має зазвичай спастичний або атонічний характер. Цьому сприяють збільшення загальної довжини кишечника, атрофія слизової оболонки та м’язового шару, посилення розмноження гнильної мікробіоти, зниження всмоктувальної функції кишечника та інші порушення [2–4]. У західній Європі та Північній Америці захворювання зі схожими симптомами часто називають синдромом подразненого кишечника (СПК), в основі патології якого основним, як загально прийнято, є у першу чергу не запалення, а функціональний розлад кишечника. СПК є дуже поширеним гастроентерологічним захворюванням, з симптомами якого звертаються до спе-

Тетяна Давидова, кандидат медичних наук, імунолог, науковий співробітник лабораторії та клінічного відділу імунофармакології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України»

ціалістів загальної та спеціалізованої медичної практики. Серед населення країн західної Європи та Америки він зустрічається в середньому від 15 до 40 % населення різних вікових категорій. СПК виявляється у 28 % всіх пацієнтів, які звертаються до гастроентерологів, і у 8–12 % хворих, які звертаються до лікарів загальної практики [1, 3].

Хронічний невиразковий коліт (ХНК) — це хрон чне пол ет олог чне захворювання, що характеризу ться запально дистроф чними або атроф чними , дисрегенераторними зм нами слизово оболонки товстого кишечника, з порушенням основних функц й кишечника та обм нних процес в.

Синдром подразненого кишечника (СПК) в дноситься за останн ми рекомендац ями имськ критер року до функц ональних гастро нтестинальних розлад в.

Важливим етапом в патогенезі СПК є розвиток каскаду патологічних взаємозв’язків між ШКТ і механізмами сприйняття болю на всіх рівнях від периферії до центральної нервової системи, яке призводить до сенсорно-моторної дисфункції кишечника, що у кореляції з порушеннями серотонінергичної передачі призводить до виникнення як кишкових, так і позакишкових симптомів [7–9].

с ер ное мнение • Арсенал знаний • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua

Розрізняють такі клінічні варіанти СПК: із запорами; діареєю; змішаний (з чергуванням запорів і діареї); некласифікуємий [8–10]. Загальновизнано, що патогенез функціонально-запальних розладів органів травлення пов’язаний з порушенням у системі осі «головний мозок — шлунково-кишкового тракту», і в його основі лежить дисбаланс взаємодії між центральною нервовою системою (ЦНС) і ентеральною нервовою системою (ЕНС). У результаті даного дисбалансу розвиваються моторна дисфункція, сенсорні відхилення, порушення гуморальної регуляції, змінюється склад мікрофлори, з’являються мікрозапалення [9–12]. Встановлено, що нейрони в гангліях ЕНС відрізняються від інших нейронів вегетативної системи, вони взаємопов’язані хімічними синапсами з вузлами незалежної нервової системи, що мають багато спільного з механізмами інтеграції і обробки інформації [11]. Нейромедіативний зв’язок шлунково-кишкового тракту і ЦНС є важливим механізмом розвитку СПК, патологічна активність даної системи та порушення функціональних зв’язків між її структурами складають патофізіологічну основу синдрому подразненого кишечника. Під контролем цієї різноспрямованої осі протікають всі основні процеси, що відбуваються в кишечнику: моторика, секреція, всмоктування, мікроциркуляція, місцевий імунний захист, проліферація клітин [8].    

•

Цей науково-практичний форум спеціалістів з гастроентерології визначає дане захворювання як «розлади взаємодії шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і центральної нервової системи (ЦНС)» (disorders of gutbrain interaction), «кишка — головний мозок» [1, 8]. СПК визначається як комплекс функціональних розладів, що включають рецидивуючі болі або дискомфорт в абдомінальній області, які відзначалися щонайменше 3 дні протягом місяця впродовж останніх 3 місяців (при загальній тривалості клінічних симптомів не менше 6 місяців) і за наявності двох із трьох наступних ознак:  болі зменшуються після акту дефекації;  болі супроводжуються зміною частоти стільця;  болі супроводжуються зміною консистенції стільця.

Журнал «Современная фармация»

Процес може захоплювати як всю товсту кишку (тотальний коліт), так і окремі її відділи (правобічний коліт, лівобічний коліт, проктосигмоїдит, сігмоідіт, трансверзит). У клінічній практиці частіше зустрічається сігмоідіт. Часто хронічний коліт поєднується з хронічним ентеритом. За характером морфологічних змін коліти поділяють на:  катаральний;  ерозивний;  виразковий;  атрофічний;  змішаний [4, 5]. Перебігати захворювання може з рецидивами або безперервно та монотонно, або інтермітуючи. Періоди загострення та ремісії залежать від правильно встановленого діагнозу та раціонально підібраного і патогенетично обґрунтованого лікування. Функціональні порушення можуть бути пов’язані з моторною функцією та виражатися у гіпомоториці або гіпермоториці, кишковій диспепсії, збільшенні бродильних та гнійних процесів. Додатково може бути наявним алергічний синдром та еозинофільне запалення [5–7]. Найбільш часто хронічний коліт розвивається після перенесених гострих кишкових інфекцій, таких як дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, єрсиніоз, харчові токсикоінфекції та інші. Він може бути обумовлений інвазією найпростіших і деяких гельмінтів. Нерідко захворюванню передує дисбактеріоз [2, 4, 6]. Причинами захворювання також можуть бути нераціональне харчування (нестача в їжі вітамінів і рослинної клітковини, надмірна кількість вуглеводів, жирів або тваринних білків, зокрема м’ясних продуктів), зловживання алкоголем, екзогенні та ендогенні інтоксикації, гіпертиреоз, печінкова недостатність, спайковий процес, радіаційний вплив, прийом деяких лікарських препаратів (антибактеріальні засоби, нестероїдні протизапальні препарати, проносні засоби та інші), харчова алергія, ферментопатіі, ішемія стінки товстої кишки. Захворювання органів травлення (хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічний холецистит, хронічний панкреатит та інші) можуть сприяти розвитку у хворих хронічного коліту [3–5]. Основними патогенетичними механізмами розвитку ХНК є:  пошкодження слизової оболонки товстої кишки;  порушення рухової і секреторної функції товстої кишки;  порушення мікробіоценозу;  імунні розлади [2, 4, 7].

с ер ное мнение • Арсенал знаний • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Патогенетичні особливості ХНК і СПК Порушення у результаті змін мікробного складу кишечника і розладів імунітету можуть сприяти запальним захворюванням кишечника. Було виявлено, що у людей, які страждають на ХНК і СПК, біорізноманіття коменсальних бактерій скорочується на 30– 50 відсотків, наприклад, не виявляються Firmicutes (а саме Lachnospiraceae) і Bacteroidetes, зменшується кількість біфідо- та лактобактерій [4, 6, 10]. Відомо, що порушення складу мікробіоти пов’язано з місцевим та загальним імунітетом, що, у свою чергу, викликає порушення системи про- і протизапальних механізмів захисту, викликає порушення цілісності кишкового епітелію та нейрогуморальну дисрегуляцію. Порушення кишкового покривного бар’єру сприяє подальшому проникненню мікробіоти у глиб слизової, що, в свою чергу, викликає додаткові імунні реакції [2, 7]. Дисфункція вродженої імунної системи в результаті аномальної передачі сигналів через імунні рецептори, звані toll-подібними рецепторами (TLR), активує імунну відповідь і сприяє гострим та хронічним запальним процесам при коліті й ентериті та іншим запальним процесам кишечника. Порушення регуляції на рівні осі мозок — кишечник викликають зміни в моториці кишечника і вісцеральному сприйнятті, що вважається класично доведеним патогенетичним фактором розвитку болю в животі. Сьогодні доведена роль toll-подібних рецепторів, а саме значно підвищена експресія TLR 2 і 4 типів при різних видах СПК, що раніше розглядалося як ознака, характерна виключно для запальних захворювань кишечника (ХНК) [4–9]. Ці рецептори відіграють ключову роль у природженому імунітеті, розпізнаючи структури мікроорганізмів й активуючи клітинну імунну відповідь, підвищуючи експресію прозапальних цитокінів — інтерлейкінів (IL) та інших. При запаленні відбувається порушення імунної регуляції з невідповідним виділенням прозапальних медіаторів, таких як гістамін, гепарин, хондроїтин сульфат, химазой, карбоксипептидаза, триптаза, фактор активації тромбоцитів, простагландини (PGD2), лейкотриєни (LTC4), IL-1b, -3, -6, -8, -10, -13, -16, -18, -25, фактор некрозу пухлини, гранулоцитарно-макрофагальний колонії-стимулюючий фактор (GM-CSF), макрофагально-хемотаксичний пептид (МСР) -1, -3 і -4, регульований активацією білка RANTES, що експресується та секретується Т-клітинами, а також еотаксін [11]. Участь цих імунологічних біологічно активних речовин у розвитку та підтримці запалення є значною, тому важливим є адекватне урегулювання імунного відгуку для прискорення процесу одужання та регенерації [4, 8]. Близькість тучних клітин до нервів, що іннервують кишечник, передбачає, що їх медіатори володіють підвищеним потенціалом для активації кишкових нейронів. Прозапальні медіатори можуть стимулювати шлунково-кишкові нервові закінчення, впливаючи

на сприйняття болю, посилювати кишкову моторику і провокувати ключові симптоми даних захворювань (біль в животі, зміни кишкової моторики, здуття). На додаток до цих чинників, бактеріальна інфекція, порушення регуляції імунної функції кишечника і слабке непродуктивне «застрягле» хронічне запалення слизової оболонки є найвизначнішими патогенетичними механізмами розвитку СПК і ХНК, в яких змінена кишкова мікробіота може відігравати важливу складову патогенезу захворювання, впливаючи на активацію і залучення нової осі мікробіота — імунна система — кишечник — мозок [9–11].

НК СПК — це багатофакторн захворювання, як певною м рою викликан надм рною мунною в дпов ддю на кишковий м кроб ом згодом набувають властивост авто мунного процесу, що виклика дефекти функц еп тел ального бар ру та нейрорегуляц , , , . Порушення синтезу мозкових і кишкових пептидів, генетична схильність до прозапальної відповіді і підвищена проникність кишкового епітеліального бар’єру, надлишкова рецепторна чутливість слизової оболонки і трансформація імунореактивності, зміни у ентерохромофінних клітинах на рівні ентероендокрінної регуляції та пролонгованість низькоактивного місцевого запалення, а також порушення системи розпізнавання епітеліоцитами сигналів з боку кишкової мікрофлори складають патофізіологічну, морфологічну і біохімічну основу розвитку симптомів ХНК і СПК [4, 12]. Таким чином, підхід до лікування ХНК і СПК має бути багатоплановим і вбачаючи на патогенез, вимагає застосування обґрунтованих заходів імунокорекції у комплексному лікуванні. Застосування ЕРБІСОЛУ при ураженнях слизової оболонки кишечнику сприяє її загоєнню за рахунок прискорення регенеративно-репаративних процесів. Препарат ЕРБІСОЛ:  підсилює потенціал тканин до регенерації;  узгоджує імунологічні процеси;  володіє дезінтоксикаційними властивостями, прискорюючи, таким чином, загоєння ушкоджень шкірного покриву різного генезу;  врегульовує імуномедіативні розлади. Мета дослідження — оцінка ефективності імуномодулюючої терапії із застосуванням препарату ЕРБІСОЛ у комплексному лікуванні ХНК і СПР. Дослідження проводилося на науково-дослідній базі ДУ ІМІ НАМН у рамках науково-прикладної теми 157/2019. Завданням дослідження було визначення ефективності комплексного лікування із застосуванням імунокоректора ЕРБІСОЛ в порівнянні зі стандартною терапією, шляхом оцінки перебігу періоду відновлення (наявність рецидивів), динаміки клініко-імунологічних та бактеріологічних показників.

Зміни у параметрах клінічного аналізу крові у хворих на ХНК та СПР протягом лікування з використанням препарату Ербісол

•

Г зак нчення л кування

Г початок л кування

л н чний анал кров ,

од

ейко ити,

, ,

е еноядерн нейтро ли,

о но ли ,

, ,

, , ,

о ити,

, .

алочкоядерн нейтро ли,

оно ити,

, ,

•

е о ло н, л

, ,

•

* р≤0,05

Таблиця 2

Зміни у параметрах копрограми у хворих на ХНК та СПР протягом лікування з використанням препарату Ербісол ПОКАЗНИКИ

Г Ерб сол початок л кування

Г Ерб сол зак нчення л кування

Г початок л кування

Г зак нчення л кування

опро ра а ли

е виявлено

п тел альн кл тини

е виявлено

ейко ити

е виявлено

одо льна лора

е виявлено

•

* р≤0,05 Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 60 пацієнтів обох статей (30 пацієнтів з ХНК та 30 з СПР порівняні за віком і статтю) у віці від 20 до 80 років (середній вік 42,3). Тривалість захворювання становила в середньому 2,7 років (від 6 місяців до 15 років). Було створено 2 групи. Групи порівняння включали по 30 осіб (по 15 — з ХНК і 15 — з СПР). Критерії включення — встановлення діагнозу ХНК або СПР давністю не менше 6 місяців. Включення у дослідження було добровільним, із забезпеченням прав і захисту пацієнтів. На початковому етапі проведено ознайомлення пацієнтів з метою й умовами дослідження. Оцінка однорідності груп проводилася з використанням критерію Манна-Уїтні. Групи були порівнянні за критеріями: стать, середній вік, тривалість запального процесу. В першу групу (Г1) увійшло 30 пацієнтів, яким в комплексному лікуванні був призначений ЕРБІСОЛ по 2 мл внутрішньо м’язово за схемою:  перші 10 днів двічі на добу в ранкові та вечірні години (06:00–09:00, 21:00-24:00);

modern-pharmacy.com.ua

ритро ити,

Арсенал знаний

Г Ерб сол зак нчення л кування

2021 / февраль

Г Ерб сол початок л кування

 далі ще 10 днів одноразово, додатковий курс пацієнти отримували через місяць по 2 мл протягом 20 днів. До другої групи (Г2) увійшло також 30 пацієнтів, які отримували стандартну терапію. Загальний термін лікування і спостереження пацієнтів обох груп склав 90 днів. Базова терапія складалась з дієти (лікувальний стіл 4 з різновидами у залежності від форми захворювання), дробне харчування (5–6 разів на день), пробіотичні та пребіотичні препарати, ентеросорбенти, спазмолітичні засоби, ферментативні препарати та інші допоміжні та симптоматичні препарати. Для всіх пацієнтів виконаний збір анамнестичних даних, скарг, проведено фізикальне обстеження, стандартне клінічне лабораторне дослідження, що включало клінічний аналіз крові, копрограму (перед початком лікування і кожні 10 днів), мікробіологічне дослідження складу мікрофлори товстого кишечника (перед початком лікування і в кінці дослідження),

Журнал «Современная фармация»

ПОКАЗНИКИ

с ер ное мнение

Таблиця 1

с ер ное мнение • Арсенал знаний • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Нормал зац я м кроб оценозу товстого кишечника при комплексному л куванн препаратом Ерб сол

Рис. 1.

Ефекти застосування імунокоректора ЕРБІСОЛ на стан мікробіоценозу товстого кишечника при комплексному лікуванні ХНК і СПР

рб сол день л кування

день л кування

остатн р вн коменсальних бактер й Нормал зац я р вн в умовнопатогенних збудник в Наявн сть патоген в

імунограму — клітинна та гуморальна ланка (перед початком лікування і в кінці дослідження), визначення IL-6 та -8 у сироватці крові. При необхідності пацієнтам виконували рентгенологічне обстеження та/ або іррігоскопію на початку лікування для уточнення причини затяжного хронічного процесу і виключення новоутворень. З підозрілих зон виконували щипкові біопсії. Додаткові діагностичні дослідження — УЗД органів черевної порожнини. Субпопуляції імунокомпетентних клітин та IL-6, IL-4 визначали за допомогою проточної цитофлуориметрії. Визначення імуноглобулінів А, М, G, в сироватці крові здійснювали методом ELISA (ІФА); клин. аналіз крові, копрологію, мікробіологічне дослідження складу мікрофлори товстого кишечника проводилось за класичними клінічними і бактеріологічними методиками. Статистична обробка матеріалу проводилася за допомогою стандартної програми офісу Excel в системі Windows, з використанням автоматизованої системи Statistica. Вона включала опис вибірки, знаходження середньої арифметичної, середнє відхилення і помилки середньої арифметичної, визначалися частоти народження ознак, групування даних. Відмінності між параметрами порівняння вважалися статистично значущими при р≤0,05. Для вирішення завдань використані методи рангового кореляційного аналізу по Спирмену, лінійного регресійного аналізу. Достовірність відмінностей абсолютних і відносних показників оцінювалася з використанням критеріїв Манна-Уїтні, Крускалла-Уоллеса, «Т» і «Z» Стьюдента. При оцінці відмінностей якісних показників використовувався хі-квадрат Пірсона.

Результати та обговорення: За період спостережень в результатах клінічного аналізу крові та копрограмі в групі Г1, яка отримувала ЕРБІСОЛ в комплексному лікуванні, значно раніше нормалізувалися показники:

день л кування

 у 80 % пацієнтів після 20 днів лікування і зберігалися протягом усього періоду спостережень;  у решти 20 % через 40 днів з збереженням тенденції до кінця дослідження (Табл. 1, 2). У пацієнтів з групи Г2 не було швидкої та стабільної динаміки покращення, у кінці лікування лише у 40 % відмічалось стабільне покращення клінічних показників, у інших за період спостереження відбувалися рецидиви захворювання і відповідно знов відмічалися запальні показники. Завдяки використанню ЕРБІСОЛУ у дослідженні виявлено більш швидку нормалізацію показників клінічних обстежень та більш стабільне закріплення даних позитивних змін у означений період спостережень. Скоріше зникали прояви бактеріального та місцевого запалення (лейкоцитоз, нейтрофільоз, моноцитоз, збільшення ШОЕ), покращувались показники гемоглобіну та кількості еритроцитів, що є маркерами засвоєння заліза та можливості мікрофлори синтезувати вітамін В12 у обстежених пацієнтів з Г1. Швидко та стабільно зменшувались прояви місцевого запалення у показниках копрограми у пацієнтів, яким застосовували ЕРБІСОЛ (Табл. 2). Нормалізація мікрофлори кишечнику безпосередньо залежить від стану слизової, ступеню її запалення та імунних реакцій і навпаки. Ця взаємозалежність потребує використання не лише препаратів для нормалізації мікробіоценозу, а й корегування імунного стану, як місцевого, так і загального. Тому застосування препарату ЕРБІСОЛ патогенетично обґрунтовано при ХНК і СПР і його благотворний вплив показано у даному дослідженні. Стабільна нормалізація мікробіоти з достатніми рівнями важливих бактерій, зниженням умовно-патогенних та патогенних збудників до мінімальних рівнів відзначалася у 100 % пацієнтів з групи Г1 і лише у 35 % пацієнтів з групи Г2 (Рис. 1), що доказує важливість розуміння патогенетичних механізмів розвитку ХНК і СПР та комплексні імунобіологічні підходи до лікування таких пацієнтів.

Зміна показників імунітету на тлі комплексної терапії препаратом Ербісол у пацієнтів з ХНК і СПР

а с.

, , ,

Фагоцитарний ндекс

, ,

од. од.

IgM

л л

, ,

, , ,

, ,

Фагоцитарне число

IgG

, ,

Комплемент, СН IgA

, ,

, од.

а с.

•

а с.

л мфоцити

*р≤0,05 Рис. 1. показово демонструє ефекти препарату ЕРБІСОЛ та його вплив на нормалізацію мікрофлори кишечнику при комплексному лікуванні, яке безумовно базується на пре- та пробіотичних засобах, де імунна толерантність та адекватність відіграє особливо важливу роль для можливості колонізації «гарних» бактерій, нормалізації нейрогуморальної регуляції та біохімічних процесів безпосередньо у кишечнику та загалом в організмі. Також показовим підтвердженням цієї комплексної дії є зміни у імунному статусі обстежених. У більшості з пацієнтів на початку дослідження відмічалися зміни як у клітинній ланці (збільшення NK клітин, CD8 та IL-6, IL-4, зниження фагоцитарної активності), так і у гуморальному імунітеті (підвищення рівнів IgA, IgG), що є показниками довготривалого та недостатньо продуктивного запалення (Табл. 3). Після проведеного курсу лікування у пацієнтів, яким застосовували ЕРБІСОЛ, відмічалось зниження показників запалення на відміну від контрольної групи (Табл. 3). Імуномодулююча активність препарату спрямована, перш за все, на макрофагальну ланку імунних реакцій, а також на активність NK-клітин і T-кіллерів, які необхідні для усунення інфекційних агентів та дефектних клітин, нездатних до відновлення. У той же час ЕРБІСОЛУ притаманні імунокорегуючі властивості, які сприяють зниженню медіаторів

запалення. Відповідно, при порушеннях стану імунної системи застосування препарату сприяє її нормалізації шляхом посилення активності T-лімфоцитів, Th1-хелперів і T-кілерів фагоцитів, а також гальмування активності Th2-хелперів і B-лімфоцитів. Це має значення для відновлення рівноваги між клітинною та гуморальною ланками імунітету. Клінічний стан пацієнтів оцінювався на підставі наявності скарг на болі в абдомінальній області, порушення стільця, тенезми, порушення апетиту, слабкість та симптоми інтоксикації. На початку дослідження ці скарги визначалися у 100 % пацієнтів, які їх турбували тривалий час від 6-х місяців до декількох років з мінливою інтенсивністю. У пацієнтів з Г2 інтенсивність скарг починала знижуватися з 10–14 дня, у 60 % повністю зникали до 20–26 дня лікування, однак у приблизно 25 % пацієнтів скарги не зникали до кінця періоду спостережень, а у частини пацієнтів, у яких симптоми зникли на певний період, вони поверталися знову з різним ступенем інтенсивності протягом всього періоду спостережень. На відміну від цього, у пацієнтів із групи, що одержувала препарат ЕРБІСОЛ в комплексному лікуванні, скарги знижувалися у 100 % вже через 5–7 день (в середньому на 4,5 дні раніше, ніж у Г2), а повністю зникали на 17–21 день (що в середньому на 5 днів раніше в цілому). Пацієнти Г1 практично не відзначали повернення даних скарг до закінчення дослідження.

Арсенал знаний

•

П сля л кування Г контроль

2021 / февраль

П сля л кування Г Ерб сол

•

Перед л куванням Г контроль

modern-pharmacy.com.ua

Лейкоцити

Перед л куванням Г Ерб сол

•

од

Журнал «Современная фармация»

ПОКАЗНИК

с ер ное мнение

Таблиця 3

с ер ное мнение • Арсенал знаний •

Препарат ЕРБІСОЛ підвищує та корегує захисні функції організму, що обумовлено його адаптогенними та регенеративними властивостями, які засновуються на мембрано-стабілізуючій і антиоксидантній активності, поєднаній зі здатністю посилювати репаративні та нормалізувати імунні процеси. Нормалізація імунної системи при застосуванні ЕРБІСОЛУ веде до ревізії та відновлення структур організму. Це особливо важливо для пацієнтів, ослаблених довготривалим запальним процесом, функціональними та метаболічними розладами, й людей похилого віку. Застосування ЕРБІСОЛУ нормалізує функції імунної системи (забезпечуючи можливість ревізії та знищення активованими NК- і T-кіллерами інфекційних агентів, патологічно змінених клітин і певною мірою прискорюючи процеси реставрації за допомогою макрофагів) і, відповідно, призводить до віднов-

лення порушених функцій органів і тканин у пацієнтів. ЕРБІСОЛУ властивий антиоксидантний та антигіпоксичний ефекти, а також мембрано-стабілізуюча активність на рівні плазматичних мембран. Розвиток імуномодулюючого ефекту починається на 5–7-й день, досягаючи максимуму на 20–21-й день і підтримуючи цей рівень ще 18–30 днів після закінчення курсу лікування. Оцінка ефективності комплексної імунологічної стратегії у лікуванні пацієнтів з ХНК і СПР в порівнянні зі стандартною терапією продемонструвала переваги препарату ЕРБІСОЛ. Частота загострень була менше, клінічні, мікробіологічні та імунологічні показники досліджень повністю та стабільно нормалізувалися. Імунотерапія препаратом ЕРБІСОЛ сприяла більш ефективному процесу одужання і меншій частоті рецидивів ХНК і СПР в порівнянні з традиційною терапією.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Література: 1. Camilleri M. Management Options for Irritable Bowel Syndrome // Mayo Clin Proc. 2018. Dec; 93(12). С. 1858–1872. doi: 10.1016/j.mayocp.2018.04.032. 2. Choi E.K., Appelman H.D. Chronic Colitis in Biopsy Samples: Is It Inflammatory Bowel Disease or Something Else? // Surg Pathol Clin. 2017 Dec; 10(4). C. 841–861. doi: 10.1016/j.path.2017.07.005. Epub 2017 Sep 28. 3. Impellizzeri G., Marasco G., Eusebi L.H., [et al.]. Eosinophilic colitis: A clinical review // Dig Liver Dis. 2019 Jun; 51(6). C. 769–773. doi: 10.1016/j.dld.2019.04.011. Epub 2019 May 20. 4. Chen J.H., Pezhouh M.K., Lauwers G.Y., [et al.]. Histopathologic Features of Colitis Due to Immunotherapy With Anti-PD-1 Antibodies // Am J Surg Pathol. 2017 May;41(5):643-654. doi: 10.1097/PAS.0000000000000829. 5. Siakavellas SI, Bamias G. Checkpoint inhibitor colitis: a new model of inflammatory bowel disease? // Curr Opin Gastroenterol. 2018 Nov; 34(6). C. 377-383. doi: 10.1097/MOG.0000000000000482. 6. Miehlke S., Verhaegh B., Tontini G.E. Microscopic colitis: pathophysiology and clinical management // Lancet Gastroenterol Hepatol. 2019 Apr; 4(4)/ C. 305314. doi: 10.1016/S2468-1253(19)30048-2. 7. Gao X., Cao Q., Cheng Y., [et al.]. Chronic stress promotes colitis by disturbing the gut microbiota and triggering immune system response // Proc Natl Acad Sci U S A. 2018 Mar 27; 115(13):E2960-E2969. doi: 10.1073/pnas.1720696115. Epub 2018 Mar 12. 8. Ford A.C., Sperber A.D., Corsetti M., Camilleri M. Irritable bowel syndrome // Lancet. 2020 Nov 21;396(10263). C. 1675-1688. doi: 10.1016/S0140-6736(20)315488. Epub 2020 Oct 10. 9. Adriani A., Ribaldone D.G., Astegiano M., [et al.]. Irritable bowel syndrome: the clinical approach // Panminerva Medica 2018. December;60(4). C. 213-22. doi: 10.23736/S0031-0808.18.03541-3. 10. Федорова О.В., Федулова Э.Н., Тутина О.А. Эндогенная интоксикация при хронических воспалительных заболеваниях толстой кишки у детей: от патогенеза к лечению // Педиатрия Медицинский альманах. — 2008. — № 3. — С. 34–42. 11. Alammar N, Stein E. Irritable Bowel Syndrome: What Treatments Really Work // Med Clin North Am. 2019 Jan; 103(1). C. 137-152. doi: 10.1016/j. mcna.2018.08.006. 12. Radovanovic-Dinic B., Tesic-Rajkovic S., Grgov S., [et al.]. Irritable bowel syndrome — from etiopathogenesis to therapy // Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub. 2018 Mar; 162(1). C. 1-9. doi: 10.5507/bp.2017.057. Epub 2018 Jan 18.

Inter Collegas • Арсенал знаний • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ВО

УХ О А

По материалам who.int

ЧТО СДЕЛАТЬ, ЧТОБЫ НЕ ПОДВЕРГАТЬ СВОЙ СЛУХ ОПАСНОСТИ?

Не повышайте громкость. Вы можете снижать уровень громкости при альных прослушивании музыки на персон аудиоустройствах:

вни громСоблюдайте безопасные уро уровень громкости. Определите безопасный ойстве путем кости на персональном аудиоустр тном уровне в уста новления громкости на комфор превышать жен тихой обстановке, который не дол . 60% от максимальной громкости ыми вкладыушн и ым итн Пользуйтесь защ бов, дискотек, шами. При посещении ночных клу ий и дру гих ият баров, пабов, спортивны х меропр вкладыши для шумных мест используйте ушные азом вста влензащиты слу ха. Надлежащим обр собствовать знаные ушные вкладыши мог ут спо ействия шума. чительному снижению уровня возд обранными Пользуйтесь правильно под ками, по возвставными/накладными наушни Шу мопода вляюможности, с шумоподавлением. ки подавл яют шни щие вста вные и нак ладные нау шать звуки при фоновый шум, что позвол яет слы сниженных уровня х громкости.

Регулярно проверяйте слух:

Пользуйтесь услугами, предлагаемыми в школах, на рабочих местах и в сообществах в отношении периодически х проверок слуха, которые могут способствовать выявлению нарушений слуха на ранней стадии.

ПРИЧИНА ДЛЯ БЕСПОКОЙСТВА % слу шают музыку на персоВсе большее беспокойство вызывает растущий уровень воздей-  Почти 50 как нальны х аудиоустройства х, таких ствия громких звуков в культурно-развлекательных и спортивных езонеб с , MP3-плееры и смартфоны учреждениях, таких как ночные клубы, дискотеки, пабы, бары, кипасными уровнями громкости. нотеатры, концертные залы, стадионы и даже фитнес-центры. Со% подвергавременные технологии становятся все более распространенными,  Около 40 ются воздействию и зачастую такие устройства, как аудиоплееры, используются для потенциальпрослушивания музыки с небезопасными уровнями громкости и но вредны х в течение продолжительного периода времени. Регулярное воздейуровней звуствие громких звуков создает серьезную угрозу развития необрака в ночных тимой потери слуха. клу бах, По оценкам ВОЗ, 1,1 миллиарда молодых людей в мире могут дискотеках быть подвержены риску потери слуха из-за небезопасной практии барах. ки слушания. Более 43 миллионов человек в возрасте 12–35 лет по разным причинам имеют потерю слуха, приводящую к инвалидности. Среди подростков и молодых людей в возрасте 12–35 лет в странах со средним и высоким уровнем дохода:

•

2021 / февраль

ОДВ

Ограничивайте время участия в шумных действиях: Устраивайте короткие перерывы в слушании. При посещении ночных клубов, дискотек, баров, пабов, спортивных мероприятий и других шумных мест устраивайте короткие перерывы и, таким образом, уменьшайте общую продолжительность воздействия шума. Избегайте источников громких звуков. В местах с высоким уровнем шума, по возможности, держитесь подальше от таких источников звука, как громкоговорители. Ограничивайте время ежедневного пользования персональными аудиоустройствами.

Не оставляйте без внимания признаки потери слуха:

Обращайтесь к врачу-специалисту в области слуха в случае тиннитуса (звон или шум в ушах без внешнего акустического стимула) или если вы с трудом слышите высокочастотные звуки, такие как дверной звонок, телефонный звонок или звонок будильника, с трудом понимаете речь, особенно при телефонных разговорах, или не можете расслышать собеседника в шумных местах, например, в ресторане или других местах скопления людей.

Не подвергайте свой слух опасности. Потеряв слух, вы больше не сможете вернуть его!

ДЕТРІКАЛ

Енергія сонця для кожного! (Вітамін D 3 - 2000 МО, 4000 МО та дитячий у формі крапель)

Сприяє правильній роботі імунної системи. Допомагає підтримувати здорову кісткову систему. Для здоров’я зубів. Допомагає підтримувати нормальну роботу м’язів. Сприяє правильному засвоєнню кальцію та фосфору в організмі. Нормалізує рівень кальцію в крові.

Детрікал 2000 МО (UI)

60 таблеток

50 мкг

1000

Детрікал 4000 МО (UI)

60 таблеток

100 мкг

2000

Детрікал 2000 МО (UI) льодяники зі смаком апельсину

24 льодяники

50 мкг

1000

Детрікал 2000 МО (UI) льодяники зі смаком вишні

24 льодяники

50 мкг

1000

Детрікал бебі

краплі

5 мкг в 1 краплі

100

в осінньо-зимові місяці, з вересня по квітень протягом року, якщо протягом літа не було забезпечено адекватного сонячного опромінення, що дозволяє синтезуватися в шкірі протягом року для людей похилого віку (старше 65 років), оскільки ефективність синтезу вітаміну D в шкірі знижується у випадку людей похилого віку для маленьких дітей (ризик рахіту), у яких розвивається кісткова система

На правах реклами. Дієтична добавка. Не є лікарським засобом. Без ГМО. Виробник: ТОВ «Натур Продукт Фарма Сп. З.о.о.» (Natur Produkt Pharma Sp.z.o.o.), 07-300 Острув Мазовєцка, вул. Подсточистко 30, Польща Ексклюзивний дистриб’ютор: ТОВ «БАД-АЛТАЙ», Україна, м. Київ, пров. Балтійський, 20А.

Аскорвіта Макс Твій Максимальний захист! РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ: Стан дефіциту або підвищеної потреби у вітамінах С, D ти цинку; Підтримка імунної системи в організмі; В період одужання; При розладах всмоктування; Для підвищення опірності організму; Періодонтит, карієс. Періодонти

1 таблетка містить: Вітамін С 1000 мг, Вітамін D 50 мкг, Цинк 10 мг

www.ascorvita.com.ua

Купуй на сайті та в аптеках!

Ascorvita MAX містить максимальну кількість вітаміну С, дія якого додатково підтримується вітаміном D і цинком. Така кількість вітаміну С істотно підвищує опірність організму до інфекцій. Продукт представлений у формі вкритих оболонкою двошарових таблеток зі зміненим часом розпаду (MRS), які одночасно забезпечують більш розпад швидке і пролонговане вивільнення вітаміну С. Завдяки цьому, вітамін С зберігається в організмі протягом декількох годин на постійному рівні.

На правах реклами. Дієтична добавка. Не є лікарським засобом. Без ГМО. Виробник: ТОВ "Натур Продукт Фарма Сп. З.о.о." (Natur Produkt Pharma Sp.z.o.o.), 07-300 Острув Мазовєцка, вул. Подсточистко 30, Польща. Ексклюзивний дистриб'ютор: ТОВ «БАД-АЛТАЙ», Україна, м. Київ, пров. Балтійський, 20 А. Адреса для прийняття скарг скар споживачів: Україна, м. Київ, 04073, а/с 31 (для ТОВ «БАД-АЛТАЙ»).

Inter Collegas Арсенал знаний

•

рирода дала л ди оди я ик два вуха об ми б льше слухали ших ж говорили сам .

2021 / февраль

ЯКІ ФУНКЦІЇ ВИКОНУЄ ВУШНА СІРКА?

Вушна сірка виконує важливі фізіологічні функції, зокрема: п ктет Захисну. pH вушної сірки знаходиться на рівні 4,0–5,0, що протидіє росту бактеріальної та грибЗ ЧОГО УТВОРЮЄТЬСЯ СІРЧАНА ПРОБКА? кової флори. Крім того, вушна сірка змащує зовнішСірчана пробка — це скупчення вушної сірки, сеній слуховий прохід, таким чином захищаючи шкіру крету сальних залоз та злущеного епітелію. Вушна від незначних травм і запобігає потраплянню води у сірка, у свою чергу, складається з двох основних склавушний канал. Потрапляючи у вухо, дрібні сторонні дових. Жирна і більш щільна її частина виробляєтьтіла (наприклад, пил), зв’язуються із сіркою, а потім ся сальними, а більш рідка частина сірчаними (цевидаляються з вуха шляхом самоочищення. Вушна руменозними) залозами. Церуменозні (лат. сірка висихає невеликими грудками, які руcerumen — сірка) залози переважно розхаються до периферії, а потім випадають ташовані в перетинчасто-хрящовому з вушного каналу. відділі зовнішнього слухового проІмунну. Частина білків, що вхоЦЕ ЦІКАВО! ходу. В склад вушної сірки входять дять в структуру вушної сірки, є ри ли но дорових білки, мінеральні солі, а також імуноглобулінами, які захищають дорослих, д тей, вільні жирні кислоти [4]. слуховий прохід від розвитку інл дей похило о в ку фекційного процесу. стражда ть в д утворення Слухову. Відомо, що вушна ЦІКАВИ АК ! сірка гарантує адекватне провес рчаних про ок . овн ньо у вус дення звуку. Вона забезпечує адекнаходиться ли ько тисяч ватну вологість і еластичність стінок с рчаних залоз, як вид ля ть слухового проходу та в середньому на ву но с рки в ся ь . 12 дБ посилює звукову хвилю, що проходить через слуховий прохід.

•

За даними Всесв тньо орган зац здоров я у св т приблизно млн людей мають проблеми з слухом, з них млн д тей. В випадк в втрата слуху зворотньою . Основною причиною зниження слуху с рчан пробки. Проблема утворення с рчаних пробок досить актуальна для медично практики в усьому св т одн ю з найб льш частих причин звернення пац нт в до л каря оториноларинголога .

modern-pharmacy.com.ua

•

Надія Бойко, лікар

Журнал «Современная фармация»

•

забезпечує відмінну гігієну вух

Inter Collegas •

ЯКІ ПРИЧИНИ УТВОРЕННЯ СІРЧАНИХ ПРОБОК?

Основні причини надмірного накопичення вушної сірки включають [6]:  надмірну продукцію (гіперсекрецію) сірчаного секрету церуменозними залозами;  недостатньо ефективний процес самоочищення слухового проходу.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

Арсенал знаний

Втім, надлишок сірки, навпаки, призводить до утворення сірчаних пробок, які викликають неприємні відчуття і подразнюють шкіру зовнішнього слухового проходу [5].

ЦЕ ВАЖЛИВО К льк сть вушно с рки, в основно у, алежить в д енетичних осо ливостей та ндив дуально для кожно л дини Одним з важливих чинників, що призводять до гіперсекреції сірчаних залоз, є тривале подразнення шкіри слухового проходу сторонніми предметами (використання ватних паличок, навушників, слухових апаратів, беруш і т. д.) [6]. Неправильне використання гігієнічних паличок призводить до ущільнення сірчаної пробки. Вушні палички повинні використовуватися тільки для гігієни зовнішньої частини вуха.

ЦЕ ЦІКАВО! Близько випадк в пер ора ара анно перетинки в дитячо у в викликано неправильни астосування ватних паличок .

ЦЕ ЦІКАВО грудних д тей внасл док ат кання рудно о олока а о су в слуховий прох д п д час ри ування утвор ться олочн про ки .

До станів, що порушують процес самоочищення слухового проходу, відносять [6]:  індивідуальні анатомічні особливості зовнішнього вуха (наприклад, вузькість та звивистість слухового проходу);  уповільнення виведення сірки на фоні метаболічних порушень, які впливають на в’язкість вушної сірки (наприклад, цукровий діабет, тиреотоксикоз, хвороби нирок та ін.);  надмірний ріст волосся в зовнішньому слуховому проході (гіпертрихоз). Відомо 2 основних типи вушної сірки:  м’який тип сірки, який зустрічається у європейців;  сухий тип, характерний для людей з країн Азії. Група дослідників на чолі з Kohichiro Yoshiura стверджує, що вологий тип сірки більш давній і виник до того, як людина покинула Африку (понад 50 тис. років тому). Сухий тип сірки з’явився пізніше на півночі Азії, а зараз поширений у жителів Північного Китаю і Кореї, також зустрічається в Північній Америці, що пояснюється міграцією з Сибіру через Берингову протоку понад 15 тис. років тому [9].

ЯКІ СКАРГИ ВИНИКАЮТЬ ПРИ ЗАКУПОРЦІ СЛУХОВОГО ПРОХОДУ? Якщо сірчана пробка не повністю перекриває слуховий прохід, скарги, як правило, відсутні. У таких випадках її зазвичай виявляють лікарі-оториноларингологи при профілактичному огляді чи зверненні з приводу інших захворювань вуха, горла чи носа. Втім, сірчана пробка може повністю перекривати зовнішній слуховий хід. Причиною зазвичай є вода. При потраплянні води у вухо сірчана пробка набухає та повністю перекриває зовнішній слуховий хід. Іноді це виникає миттєво, під час жування або маніпуляції у вусі. При цьому відразу з’являються наступні симптоми [11]:  закладеність вуха;  посилене сприйняття власного голосу (аутофонія);  шум у вусі;  можливий сильний розпираючий біль у вусі;  дезорієнтація в просторі;  нудота та запаморочення. Інколи при тривалому тиску щільної пробки подразнюються гілочки блукаючого нерва, що викликає кашльовий рефлекс, а іноді — порушення з боку серцево-судинної системи. Враховуючи, що дані скарги значно погіршують якість життя пацієнтів, виникає необхідність видалення сірчаної пробки із зовнішнього слухового проходу, а ще краще своєчасна профілактика її утворення.

Барабанна перетинка Слуховий прох д Середн вухо Зовн шн вухо

Вушна раковина

ут утвор ться про ки

ЯКІ ІСНУЮТЬ МЕТОДИ ВИДАЛЕННЯ СІРЧАНОЇ ПРОБКИ?

В ЛОР-практиці застосовуються наступні методи видалення сірчаних пробок [12]:  метод зрошення — вимивання сірчаної пробки теплою водою;  ручний (сухий) метод — видалення сірчаної пробки за допомогою спеціального гачка;  церуменолізис — видалення сірчаної пробки за допомогою засобів, що розчиняють сірку (церуменолітичних). Інструментальними методами видалення сірчаних пробок володіє тільки лікар-оториноларинголог. Після огляду та ретельного збору анамнезу лікар повинен обрати найбільш безпечний та нетравматичний метод для кожного пацієнта. Пацієнти з цукровим діабетом, злоякісними пухлинами, ВІЛ-інфекцією мають вищий ризик інфікування вуха навіть після незначних травм, зокрема, під час видалення сірчаної пробки. Таким пацієнтам не бажано видаляти пробку за допомогою гачка [13]. Недоліком ручного видалення є можлива потреба в спеціалізованих приладах для кращого огляду вуха: вушної воронки, отоскопа або бінокулярного мікроскопа [14]. Видалення сірчаної пробки за допомогою метода зрошення є відносно безпечним, але має певні недоліки. Під час виконання даного методу лікар має виключити порушення цілісності барабанної перетинки. При цьому дана процедура не завжди приємна та

може викликати запаморочення через подразнення вестибулокохлеарного нерва під час маніпуляції [15]. В даний час одним з найбільш ефективних методів видалення сірчаних пробок є церуменолізис. Навіть якщо цей метод не є основним, інколи сірчана пробка буває такою сухою та щільною, що її неможливо видалити іншими способами, без попереднього використання церуменолітичних засобів.

ЩО ТАКЕ ЦЕРУМЕНОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ? Церуменолітичні засоби — це рідкі розчини, які допомагають розріджувати, розм’якшувати або розчиняти вушну сірку. На даний час існує достатня кількість засобів у вигляді крапель або спрея. Церуменолітичні препарати поділяють за хімічним складом на 2 групи [16]:  засоби на водній основі (диоктил сульфосукцинат натрію, пероксид карбаміду, феназон, саліцилат холіну, пероксид сечовини, калій карбонат);  засоби на масляній основі (поліпептид триетаноламіну, мигдальне масло, бензокаїн, хлорбутанол).

Inter Collegas • Арсенал знаний

рка — природний секрет, який вид ляють наш вуха для захисту. она змащу вушн канали, не да пилу ншим забрудненням проникати всередину. ле якщо с рки накопичу ться занадто багато, вона утворю пробки. ерез це порушу ться правильна вентиляц я вуха, знижу ться слух, виника ризик запалень.

•

Слухов к сточки

2021 / февраль

Равлик

•

Слуховий нерв

modern-pharmacy.com.ua

Внутр шн вухо

•

у ну раковину сл д очи ати овн ньо о оку, але не потр но на а атися проникнути в слуховий прох д

Журнал «Современная фармация»

БУДОВА ВУХА

КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЦЕРУМЕНОЛІТИЧНИХ ЗАСОБІВ Вушні засоби, які мають церуменолітичні властивості, довели свою клінічну ефективність в багатьох випробуваннях. Проведено 9 рандомізованих клінічних досліджень (РКД), в які було включено 908 учасників усіх вікових груп з частковою або повною закупоркою зовнішнього слухового проходу сірчаною пробкою. В цих дослідженнях оцінювалась ефектив-

Inter Collegas • Арсенал знаний • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ність вушних крапель в порівнянні з фізіологічним розчином та відсутністю будь-якого лікування. Встановлено, що використання церуменолітичних засобів може допомогти очистити слуховий прохід від вушної сірки [17]. Найчастіше використовуються розчини на водній основі. Одним з таких засобів, складові якого мають надійну доказову базу в лікуванні пацієнтів з сірчаними пробками, є «ІАРІКЛІН СПРЕЙ» від компанії ORGANOSYN. Медичний виріб містить:  диоктил сульфосукцинат натрію, який ефективно видаляє вушну сірку, особливо у дітей;  екстракт алое вера, природний інгредієнт, відомий своїми зволожуючими властивостями;  гіалуронат натрію, відповідальний за підтримання належного зволоження слизових оболонок вуха. Продукт не містить консервантів, парабенів та пропелентів.

АР КЛ Н СПРЕЙ — м який зас б, призначений для г г ни вух. астосову ться для видалення залишк в вушно с рки, с рчаних пробок та запоб гання х утворенню. роникаючи всередину с рчано пробки, препарат розчиня , не викликаючи набухання. ри цьому в дбува ться поступове розчиненння с рчано пробки нормал зац я вироблення с рки без ризику вестибулярних слухових порушень. Клінічна ефективність діоктил сульфосукцинат натрію, що входить до складу препарату «ІАРІКЛІН СПРЕЙ», підтверджена в 5 РКД [17]:  3 РКД виявили, що діоктил сульфосукцинат натрію був ефективнішим, ніж хлорбутанол та триетаноламін;  2 РКД виявили, що діоктил сульфосукцинат натрію був ефективнішим, ніж триетаноламін у дітей у віці 5 років або менше. Біоактивні компоненти алое вера чинять протизапальну та антиоксидантну дію і при зовнішньому використанні прискорюють процеси заживлення пошкодженої шкіри. Унікальні властивості рослини були доведені в багатьох дослідженнях [18].

АР КЛ Н СПРЕЙ — асистент здорового слуху! ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ПРЕПАРАТ «ІАРІКЛІН СПРЕЙ»?

 для регулярної гігієни вух: використовувати спрей 1–2 рази на тиждень;  для видалення вушної сірки та сірчаної пробки: використовувати щодня протягом 3–4 днів. Перевагами «ІАРІКЛІН СПРЕЮ» є:  зручність використання;

 можливість застосування уже з 1 року життя;  швидкість настання ефекту: ІАРІКЛІН СПРЕЙ розм’якшує сірчану пробку вже з 5-ї хвилини (за рахунок діоктил сульфосукцинат натрію);  можливість застосування з профілактичною метою. Додатковою перевагою даної форми препарату є висока точність дозування: одне натискання — одна доза. За допомогою «ІАРІКЛІН СПРЕЙ» слуховий прохід утримується в чистоті, що запобігає накопиченню вушної сірки, а також запобігає можливим ускладненням, наприклад, інфікування вуха. Сірчана пробка і в даний час залишається актуальною проблемою в оториноларингології, а «ІАРІКЛІН СПРЕЙ» є саме тим засобом, який можна вважати засобом вибору для лікування та профілактики даного порушення.

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА:

1. Основные сведения о глухоте и потере слуха. ВОЗ. 20 марта 2019 г. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/deafnessand-hearing-loss 2. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология: Руководство для врачей. — М.: Медицина, 2001. — 616 с. 3. Roeser R.J., Ballachanda B.B. Physiology, pathophysiology, and anthropology/epidemiology of human earcanal secretions. J Am Acad Audiol. 1997 Dec;8(6):391-400. https://pubmed.ncbi.nlm.nih. gov/15256605/ 4. Okuda I., Bingham B., Stoney P. The organic composition of earwax. J. Otolaryngol., 2003: 212—2150. 5. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология: Руководство для врачей, М.: Медицина, 2001, 616. 6. В.Т. Пальчун, А.И. Крюков// Серные пробки и их осложнения // 2001.- С. 108. 7. Заболевания наружного уха / под ред. проф. С.А. Карпищенко. — СПб: Диалог, 2012. 8. Богомильский М.Р., Радциг Е.Ю., Рахманова И.В. Значение гигиены наружного уха у новорожденных и грудных детей в профилактике заболеваемости // Педиатрия. — 2012. — № 4 (91). — С. 54–57. 9. Stoeckelhuber M., Matthais M., Andtatsschke M. Human ceruminous gland: ultrastructure and histоemical analysis of antimicrobial and cytoskeletal components // Anat Rec (Part A). 2006. Р. 877—884. 10. Карпова Е.П., Вагина Е.Е. Серные пробки // Педиатрия. — 2013. — №2 — с.22-25. 11. Синдромно-орієнтована оториноларингологія у загальній практиці. Діагностика та раціональна фармакотерапія: довідник / В.І. Попович и др. — Київ: Б-ка «Здоров’я України», 2014. — 354 с. 12. Schumann J.A., Toscano M.L., Pfleghaar N. StatPearls [Internet]. StatPearls Publishing; Treasure Island (FL): Sep 25, 2020. Ear Irrigation. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29083577/ 13. Driscoll PV, Ramachandrula A, Drezner DA, Hicks TA, Schaffer SR. Characteristics of cerumen in diabetic patients: a key to understanding malignant external otitis? Otolaryngol Head Neck Surg. 1993 Oct;109(4):676-9. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8233503/ 14. Justin O. Sevy; Anumeha Singh. Cerumen Impaction. Last Update: March 2, 2020. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/ NBK448155/ 15. Casale J., Agarwal A. StatPearls. StatPearls Publishing; Treasure Island (FL): Aug 10, 2020. Anatomy, Head and Neck, Ear Endolymph. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30285400/ 16. Богомильский М.Р., Радциг Е.Ю., Вязьменов Э.О. Новые возможности церуменолизиса у детей // Педиатрия. — 2008. — № 2 (87). — С. 104–105. 17. Somerville G. The most effective products available to facilitate ear syringing. British Journal of Community Nursing 2002; 7(2): 94-101. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11865218/ 18. Sánchez M., González-Burgos E., Iglesias I., Gómez-Serranillos M.P. Pharmacological Update Properties of Aloe Vera and its Major Active Constituents. 2020 Mar 13;25(6):1324. https://pubmed.ncbi.nlm. nih.gov/32183224/

Inter Collegas • Арсенал знаний • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

щоб нежить та застуда не водили за ніс A

Амалія Арутюнян, лікар

загальної практики

Зимово весняний пер од характеризу ться р зким п двищенням випадк в гострих респ раторних в русних захворювань ГРВЗ . е вже акс ома: щороку ГРВЗ — л дер з причин тимчасово непрацездатност населення. Даний феномен ма лог чне пояснення: зниження температур, в тер, п двищена волог сть, г пов там ноз призводять до зниження мун тету, що в свою чергу призводить до б льш легкого ч пляння збудник в до слизових оболонок людини, та, як висновок, розвива ться ГРВЗ. ПОЗНАЙОМИМОСЯ БЛИЖЧЕ З «ВИНУВАТЦЯМИ» ГРВЗ Існує велика кількість збудників ГРВЗ, кожен з них має свої особливості: починаючи будовою та закінчуючи місцем ураження. Найчастіше ГРВЗ викликають риновірус (30–50 %), коронавірус (10–15 %), віруси грипу та парагрипу, респіраторно-синтиціальний вірус, аденовірус та ентеровіруси [1].

ЦЕ ВАЖЛИВО! Група коронав рус в вважалася частими причинами ГРВЗ задовго до пандем . о в дкриття в русу також були в дом в руси та , як викликали тяжкий гострий респ раторний синдром та респ раторний синдром лизького ходу в дпов дно. ому при будь яких симптомах застуди необх дно залишитись вдома та пов домити про сво самопочуття с мейного л каря

КЛІНІЧНІ ФОРМИ НАЙПОШИРЕНІШИХ РЕСПІРАТОРНИХ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ ГРВЗ мають низку спільних (неспецифічних) симптомів, пов’язаних з загальним запальним процесом в організмі. Серед них: субфебрильні (частіше) цифри температури тіла, головний біль, загальна слабкість, швидка втома. Отже, клінічні особливості залежно від збудника: Риновірусна інфекція — на початку захворювання відчуття сухості у носі, потім — рясна ринорея, сльозотеча, чхання (риніт), дискомфорт та «дряпання» в горлі (фарингіт), при цьому нормальна або субфебрильна температура. Коронавірусна інфекція — лихоманка, озноб, біль в тілі та головний біль, швидка втома, втрата нюху та смаку, можливі розлади травлення, в тяжких випадках — задишка. Грип — в перші дні гарячка, озноб, міалгії, головний біль, діарея та/або блювання, після чого з’являються закладеність носа, ринорея та тривала втома.

ЦЕ ЦІКАВО! ерез свою симптоматику грип нав ть пор внюють з в дчуттям, наче збив потяг! все через р зку зм ну самопочуття людини хвор з точн стю до годин можуть сказати, коли вони захвор ли . Парагрип — частіше вражає дітей та викликає частий нав’язливий «гавкаючий» кашель, біль у горлі, осиплість голосу (ларингіт) та синдром «несправжнього крупа» — розвивається у дітей від 6 місяців до 6 років та характеризується «гавкаючим» кашлем, стрідором (свистячий дзвінкий шум частіше всього при

ЯКА Ж ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА? Зазвичай ГРВЗ при легкому перебігу не потребують специфічних методів лікування. Етіотропної терапії не існує, крім грипу (озельтамівір та занамівір за показаннями). Тому підхід то терапії ГРВЗ починається з базових заходів: постільний режим до нормалізації температури, молочно-рослинна, збагачена вітамінами, дієта; вживання великої кількості теплої рідини; провітрювання та зволоження приміщень. Патогенетична та симптоматична терапія залежить від основних скарг хворого: при гарячкових станах рекомендують жарознижуючі препарати (парацетамол, ібупрофен); при закладеності носа та ринореї — місцеві судиннозвужуючі препарати (ксилометазолін), сольові розчини; при болю в горлі — пероральні антисептики та знеболюючі лікарські засоби для розсмоктування або у вигляді спрею (бензидаміну гідрохлорид, бензалконію хлорид, хлоргексидин, тощо) [1, 2]. Якщо неможливо подіяти на інфекційний агент, то можна діяти з іншого боку, а саме — підвищувати захисні сили організму через стимуляцію вироблення інтерферонів. Інтерферони — це глікопротеїди, що виробляються клітинами у відповідь на зараження вірусами. Слід обумовити, що ніякий імуномодулятор не має високого рівня доказовості, тому раціональніше та безпечніше використовувати препарати природнього походження. Існує великий перелік лікарських рослин, які сприятливо діють під час застуди: ромаш-

AMBULANCE

Inter Collegas • Арсенал знаний • 2021 / февраль

          

Телефонувати необх дно при появ небезпечних ознак: незвичний кол р шк ри синюшн сть ; задишка; висип, що не зника при натисканн ; кровохаркання; багаторазове блювання та або пронос; б ль за грудиною; зниження тиску; р дкий пульс, аритм я; порушення св домост ; судоми; збудження .

•

***

modern-pharmacy.com.ua

В русн нфекц стають частими причинами еп дем й та пандем й. л тня жителька тал лла да ануссо вил кувалась в д коронав русу, що все вважалося сенсац ю, але ц кав сть цього випадку пов язана також з тим фактом, що бабуся да майже рок в тому пережила пандем ю спанського грипу, який забрав майже м льйон в житт в.

икористовувати антибактер альн препарати при можна лише за призначенням л каря! езконтрольний прийом антиб отик в сприя розвитку антиб отикорезистентност

•

ЦЕ ЦІКАВО!

ЦЕ ВАЖЛИВО!

ка, ехінацея, імбир, шавлія, бузина, корінь алтея та багато інших. Зважаючи на основні рекомендації з лікування ГРВЗ, додатковим позитивним моментом використання лікарських трав, безумовно, є споживання разом з ними великої кількості рідини, що також сприяє швидкому одужанню.

РЕСПИКС® СИНУС — ЗІГРІВАЄ ТА ДИХАННЯ ЗВІЛЬНЯЄ! Унікальна комбінація фітоекстрактів лікарських трав у РЕСПИКС® СИНУС ефективно допомагає у боротьбі з нежиттю, зменшує прояви захворювань горла, параназальних синусів, порожнини носа та має позитивний вплив на загальний стан хворого. РЕСПИКС® СИНУС вигідно відрізняється від інших рослинних препаратів не тільки складом, а й формою вживання — у вигляді гарячого зігріваючого напою. Складовими РЕСПИКС® СИНУС є відомі традиційні засоби, які рекомендовані до вживання при проявах захворювань верхніх дихальних шляхів (горла, придаткових пазух носа та порожнини носа). РЕСПИКС® СИНУС являє собою складну суміш натуральних фітоекстрактів рослин: дивини, вербени, бузини, пеларгонії та імбиру [4].

Журнал «Современная фармация»

вдиху), захриплістю та задишкою, які зазвичай погіршуються вночі, неспокій, іноді явне збудження. «Гавкаючий» кашель часто порівнюють з криком тюленя чи морського лева. Плач може посилити задишку, а задишка може свідчити про звуження дихальних шляхів. При погіршенні стану хворого задишка може наростати. Респіраторно-синтиціальна інфекція — викликає явища ринореї, бронхіту та бронхіоліту (у дітей) — експіраторна задишка, кашель, свистяче дихання. Тривалий (до 3 тижнів) перебіг. Аденовірусна інфекція — явища фарингіту, тонзиліту, риніту, лімфаденопатія, кон’юнктивіт, можливо, діарея, гепатомегалія, помірна інтоксикація. Перебіг також тривалий (до 3 тижнів) [2].

Inter Collegas • Арсенал знаний • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ДЕТАЛЬН

Е ПРО Д

РЕ ОВИНИ:

Сухий екстракт кореню пеларгонії полегшує симптоми гострого риносинуситу [5]. Крім того, у ряді досліджень були продемонстровані противірусні (в т.ч. проти вірусу грипу H1N1, НЗN2, паpагрипу) та помірні антибактеріальні властивості екстракту пеларгонії щодо спектру бактерій [6]. Дивина звичайна (ведмеже вухо) (Verbascum thapsus L.) — рослина, яка здавна застосовується у народній медицині як обволікаючий, знеболюючий і відхаркувальний засіб. Ефірна олія дивини звичайної продемонструвала анальгетичну, антибактеріальну активність. Дивину звичайну використовують при запаленнях слизових оболонок верхніx дихальних шляхів, кашлі, коклюші, бронхіті, бронхiальній астмі, емфіземі та запаленні легень в якості допоміжного засобу [7–9]. Сухий екстракт трави вербени лікарської проявляє протизапальну активність та антимікробну дію, сприяє покращенню дренажу навколоносових пазух. Результати антимікробних досліджень свідчать, що екстракт затримує pіст паличкоподібної та кокоподібної мікрофлори, які часто бувають збудниками госпітальних інфекцій та збудниками вторинного інфікування. Найчутливішими до дії екстрактів є штами стафілококу [10]. Сухий екстракт імбиру має антимікробні, протигрибкові, антитоксичні, седативні, протизапальні властивості, поліпшує кровообіг, надає зігріваючий та загальнозміцнюючий ефект. До його складу входить цингиберен (зингиберен), який надає пекучий смак кореню, цукор та жир. У корені наявні незамінні амінокислоти: треонін, триптофан, лізин, фенілаланін, метіонін та валін. Серед мікро- та макроелементів наявні Са, Fe, Mg, F, K, Na, Zn, Cu, Mn. Koрінь імбиру є джерелом водорозчинних вітамінів, таких як С, В2, до його складу входять також вітаміни А, Е [11]. Екстракт квіток бузини чорної використовується як протизапальний засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів: застуді та грипі [12]. Настій із квіток бузини чорної також вживають при застудних захворюваннях, хронічному бронхіті, емфіземі легенів, коклюші, бронхоектазах, бронхіальній астмі, грипі, ангіні, ревматизмі, фарингіті [12]. Випускається РЕСПИКС® СИНУС у вигляді саше зі смаком апельсину або суниці, що додатково підвищує прихильність пацієнтів до використання препарату. Вміст пакетика слід розчинити в 150 мл гарячої води та перемішати до повного розчинення. Отриманий розчин слід пити відразу після приготування. Рекомендований обсяг споживання для дорослих — по 1 саше 2–3 рази на день. Дітям від 6 до 14 років по 1 саше 1–2 рази на день. Дітям з 14 років по 1 саше 2 рази на день.

Отже, загальними перевагами РЕСПИКС® СИНУС у боротьбі з проявами ГРВЗ є:  відновлення дренажу та вентиляції параназальних синусів;  зменшення закладеності носа, нормалізація захисної функції епітелію дихальних шляхів;  підвищення місцевого імунітету та ефективності антибактеріальної терапії;  добре поєднується з іншими методами лікування (назальними деконгестантами, препаратами цикламена) закладеності носа;  завдяки доступній вартості виступає більш вигідною альтернативою іншим препаратам рослинного походження подібної дії. Таким чином, РЕСПИКС® СИНУС сприяє зменшенню проявів захворювань горла, навколоносових пазух та порожнини носа, забезпечує секретолітичну, протизапальну дію, підвищує ефективність антибактеріальної та противірусної терапії; відновлює дренаж та вентиляцію параназальних синусів, нормалізує захисну функцію дихальних шляхів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини. Практична медицина, Краків, Польша 2018. — 1632 с. 2. Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії. Аналізи: нормативні показники, трактування змін / За ред. Ю.М. Мостового. — 27-ме вид., змін. — Київ: Центр ДЗК, 2020. — 800 с. 3. Сайт МОЗ України — https://moz.gov.ua/article/for-medicalstaff/likuvannja-j-profi laktika-respiratornih-virusnih-infekcij--rekomendacii-likarjam 4. Інструкція до препарату «РЕСПИКС® СИНУС». 5. Csupor D. Assessment report on Pelargonium sidoides DC and/ or Pelargonium renifome Curt., radix. European Мedicines Agency, Commitee on Herbal Medicinal Products (HMPC) 2018. Р.1-90. 6. Kolodziej H. Antimicrobial, antiviral and immunоmоdulatory activity studies of Pelargonium sidoides (EPs 7630) in the context of health promotion. Pharmaceuticals. 2011. Vol. 4. № 10. P. 1295-1314. 7. Kисличенко В.С. «Дивина Звичайна» / Фармацевтична енциклопедія. Гол. ред. та автор передмови В.П. Черних. — K.: «МОРIОН». 8. Волошина А.А. та ін. Дослідження компонентного складу летких фракцій трави і квіток коров’яку звичайного. Український медичний альманах. — 2013. — Т. 16, № 2. — С. 19-21. 9. Гродзінський А.М. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. — К.: Олімп, 1992. — 544 с. 10. Грицик А.Р., Посацька Н.М., Клименко А.О. Одержання і дослідження властивостей екстрактів вербени лікарської // Фармацевтичний часoпис. — 2016. — № 3. — С. 39-44. 7. 11. Рубанка К.В., Терлецька В.А., Абрамова А.Г. Дослідження якості сухого екстракту кореня імбиру // Прогресивні техніка та технологї харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. — 2017. — №. 2. — C. 301-310. 12. Но G.T.T., Wangensteen H., Barsett H. Ederbermy and elderfower extracts, phenolic compounds, and metabolites and their effect on complement, RAW 264.7 macrophages and dendntic сels. Intermational joumal of molecular sciences. 2017. Vol. 18. № 3. P 584. 13. Кисличенко В.С., Вельма В.В. «Бузина» / Фармацевтична енциклопедія. Гол. ред. та автор передмови В.П. Черних. — К.: «МОРIОН».

уально А •

що краще для втрати ваги та здоров’я серця? одьба та б г чудовими вправами для схуднення та здоров я серця. Переваги та ризики залежать в д ц лей людини, поточного р вня здоров я та ф зично форми. оча обидв д дозволяють людин спалювати калор , худнути та знижувати ризик серцево судинних захворювань, сну багато суперечок, що краще. итайте дал , щоб д знатись б льше про переваги та ризики.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

Арсенал знаний

ХОДЬБА ПРОТИ БІГУ:

ПЕРЕВАГИ КАРДІО Під час кардіотренування використовуються основні групи м’язів у тілі, що пришвидшує роботу серця та збільшує частоту дихання. Ходьба і біг — це обидва види кардіотренування. Кардіовправи пропонують численні переваги для здоров’я, зокрема:  спалювання калорій і жиру для схуднення;  зниження рівня холестерину;

ЩО КРАЩЕ ДЛЯ СПАЛЮВАННЯ КАЛОРІЙ? Ходьба та біг однаково корисні для здоров’я, але біг має перевагу у спалюванні калорій. За даними Американської ради з фізичних вправ, людина вагою в 160 фунтів спалює приблизно 15,1 калорій за хвилину під час бігу. На противагу цьому, людина з однаковою вагою спалює близько 8,7 калорій за хвилину ходьби. Кількість калорій, які людина спалює під час ходьби та бігу, залежить від кількох факторів, серед яких:  вага тіла тривалість вправи;  інтенсивність діяльності.

 допомогу у запобіганні та лікуванні захворювань, включаючи високий кров’яний тиск, діабет та серцеві захворювання;  зміцнення серця;  поліпшення режиму сну;  зниження стресу;  підвищення витривалості;  поліпшення психічного здоров’я за рахунок зменшення тривожності та депресії;

 збільшення щільності кісткової тканини;  підвищення імунної системи. Одне дослідження вивчило користь фізичних вправ для психічного здоров’я і виявило, що 30 хвилин активних занять середньої інтенсивності, таких як швидка ходьба, було достатньо для зменшення тривожності та депресії, поряд з іншими перевагами для здоров’я.

ЩО КРАЩЕ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я СЕРЦЯ? І ходьба, і біг підходять для схуднення, зміцнення психічного здоров’я та поліпшення загального стану здоров’я. Проте дослідження, опубліковане в журналі «Артеріо-склероз, тромбоз та судинна біологія», прийшло до висновку, що ходьба та біг знижують ризик гіпертонії, високого рівня холестерину, ішемічної хвороби серця та діабету. Однак у дослідженні безпосередньо не розглядалось, чи може ходьба чи біг принести користь здоров’ю серця. Інший звіт Американської кардіологічної асоціації стверджує, що

швидка ходьба принаймні 150 хвилин на тиждень пов’язана з меншим ризиком серцевих захворювань, діабету, високого кров’яного тиску та високого рівня холестерину. Ще одне дослідження показало, що зайва вага в області живота пов’язана з ризиком захворювань, таких як хвороби серця та діабет 2 типу. Незалежно від вибору ходьби чи бігу, фізичні вправи можуть допомогти людині схуднути. Регулярні аеробні вправи, такі як ходьба, допомагають людям впоратися з ожирінням.

ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ

ВИСНОВКИ:

Хоча біг і ходьба пропонують різні переваги для здоров’я, включаючи підтримку здорової ваги та поліпшення здоров’я серця, вони також можуть мати ризик. Існує вищий ризик травмування під час бігу, ніж ходьба. Це пов’язано з тим, що біг має більшу інтенсивність і навантаження на організм — зокрема, на суглоби. Ті, хто страждає артритом, серцевими захворюваннями чи іншими хронічними захворюваннями, і які планують біг, повинні спочатку проконсультуватися зі своїм лікарем.

Залежно від цілей людини, ходьба та біг є відповідними формами вправ. І те, і інше може допомогти людям підтримувати помірну вагу та покращити стан здоров’я серця, психічного здоров’я тощо. Незалежно від того, яку форму вправ людина вибере, вона побачить позитивні результати за регулярної участі. За матеріалами www.health-ua.org

A Надвор зима — час, коли здоров я людини в дчува пост йний стрес: вплив низьких температур або р зкий перепад з суворих мороз в до цифр з позначкою недостатн сть сонячного св тла, п д д ю якого, як в домо, в дбува ться синтез в там ну Д висока волог сть та багато ншого. Вс вищезгадан моменти в д грають важливу роль у зниженн природн х сил та ресурс в людини у боротьб з нфекц йними захворюваннями. Зв дси взимку завжди спостер га ться п двищення захворюваност на гостр респ раторн в русн захворювання ГРВЗ . Щорічно з приходом зими спостерігається сезонний сплеск захворюваності на грип та інші ГРВЗ. Якщо в період міжсезоння нам вдається уникнути застуди, ми вважаємо це неймовірним везінням. Не варто покладатися на випадок або удачу, завжди потрібно щось більш стабільне. Хворобу завжди легше попередити, ніж лікувати. Не варто чекати або відкладати профілактику на потім, поки нездужання, закладеність носа, першіння в горлі або кашель не змусять бігти до лікаря. Більш раціональним та правильним буде зробити вибір на користь профілактики ГРВІ за допомогою натуральних препаратів німецької компанії Вала Хайльміттель ГмбХ: АГРОПІРОН Глобулі Велаті, МЕТЕОРІК АЙРОН Глобулі велаті, БРОНХО

Катерина Огурцова врач, Харківська міська поліклініка № 26

ПЛАНТАГО Глобулі Велаті, КАЛЬЦІЙ КВЕРКУМ Глобулі велаті, АПІС/БЕЛАДОНА кум Меркурі, ДЖЕНТІАНА СТОМАК Глобулі велаті. Вони ідеально підходять для профілактики простудних захворювань. Поєднання гомеопатичних препаратів з традиційним лікуванням дозволяє досягти максимально ефективних результатів і прискорити процес одужання. Механізм дії вищезазначених засобів базується на активації неспецифічних захисних сил організму.

Від природи — для людини Препарати німецької компанії Вала Хайльміттель ГмбХ широко використовуються в антропософській медицині. Цей альтернативний напрям дозволяє розширити межі сучасної медицини за рахунок розгляду не тільки фізичної, як це відбувається зараз в академічній медицині, і не тільки душевної, як це робить гомеопатія, а й духовної сторони людини, тобто розуміння її як триєдності тіла, душі і духу. В основі даного напрямку людина виступає в якості єдиного цілого. Вплив на хворобу відбувається на рівні фізичного тіла, обміну речовин, почуттів і свідомості.

а ур мо ерн • Арсенал знаний •

джерело здоров’я людини

2021 / февраль

БАГАТСТВО ПРИРОДИ –

•

. г

modern-pharmacy.com.ua

це як оч кува я ра т ве

•

я вес и

Журнал «Современная фармация»

ч кува

КАВО ЗНАТИ! WALA е а рев атура н е ьких сл в тепло , ола , св тло , ола . У на в р и в до ражен окре про еси рит чних чер увань полярностей природних еле ент в, таких як св тло те рява, тепло холод, рух спок й.

а ур мо ерн • Арсенал знаний • 2021 / февраль •

Агропірон Глобулі Велата Комплексний високоефективний гомеопатичний засіб, який використовують у лікуванні інфекцій верхніх дихальних шляхів, а також синуситів та тонзилітів. Його також рекомендовано використовувати при затяжному періоді одужання. У АГРОПІРОН Глобулі Велата міститься калію бікарбонат, лікарська кульбаба, кореневище піурії і сульфід червоної ртуті. За рахунок складових частин природного походження м’яко відбувається активізація захисних сил організму. Таким чином, препарат має противірусну та антибактеріальну дію, перш за все, за рахунок стимуляції інтерферону як основного чинника в боротьбі з вірусними інфекційними захворюваннями. Можливе застосування для профілактики гострих захворювань або при загостреннях хронічних захворювань, але починати лікування потрібно на ранніх стадіях, при перших проявах недуги.

Метеорік Айрон Глобулі велаті Препарат містить комплекс важливих мікроелементів, які позитивно впливають на людський організм при гострих інфекційних захворюваннях, а також при астенії після хвороби. В період одужання препарат лікує м’язову слабкість, психічне виснаження, швидку втомлюваність. Можливе застосування в період надмірних навантажень на роботі, як психологічних, так і фізичних, а також можна застосовувати у школярів та студентів в період екзаменів. В період лікування гострих інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів доцільно поєднувати з препаратами Агропірон Глобулі Велаті, Бронхо Плантаго Глобулі велаті виробництва компанії WALA.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

ал у статт хот лося би акцентувати увагу на кожному окремому препарат компан , на особливостях х застосування та перевагах. с препарати в др зняються безпекою та практично в дсутн стю поб чних ефект в та протипоказань. ле ж сп льним для л карських засоб в ф рми х застосування в якост проф лактики та додатково складово л кування , збудниками яких як давно в дом агенти в рус грипу, парагрипу, ринов рус, риносинт ц альний в рус, аденов рус та нш , так нов представники групи коронав русу . се ж треба мати на уваз , що л кування та, особливо, коронав русно нфекц , повинно проводитися п д наглядом свого с мейного л каря

Кальцій Кверкус Глобулі велаті Кальцієвий препарат компанії WALA містить кальцій природного походження, що сприяє швидкому засвоєнню кальцію в організмі людини. Застосовується при всіх проблемах порушеного обміну кальцію. Активізує обмін кальцію при остеопорозі та стоматологічних проблемах, а також проблеми, які не пов’язані безпосередньо з покращенням засвоєння кальцію. Наприклад, шкірні проблеми: дерматити, екземи, псоріаз, алергії.

Джентіана Стомак Глобулі велаті Новий протигельмінтний, жовчогінний засіб, який покращує роботу печінки та кишківника в цілому, містить натуральні компоненти. Безпечний, без побічної дії. Рекомендується дітям та дорослим для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, а також при синдромах, які їх супроводжують: нудоті, метеоризмі, блюванні. Можливе застосування після перенесених гострих інфекційних захворювань у дітей та дорослих, де були порушення з боку шлунково-кишкового тракту, а також під час самих цих захворювань, якщо були виражені ці синдроми (нудота, метеоризм, блювання, коліки шлунково-кишкового тракту). В період одужання після ГРВІ позитивно впливає на фізичну слабкість та регулярну роботу кишківника.

а ур мо ерн • Арсенал знаний • 2021 / февраль •

В новому препараті німецької компанії WALA для лікування гострих та хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів поєднані компоненти природного походження, які направлені на стимуляцію слизової оболонки бронхів і гортані і, таким чином, активізують захисні сили організму в боротьбі з недугою. Препарат досить ефективний при багатьох захворюваннях, як інфекційних, так і алергічної природи. Такі синдроми верхніх дихальних шляхів, як нежить, кашель швидко проходять, незважаючи на те, чи був кашель сухий, чи він був вологий. В цьому перевага препарату перед іншими засобами, лікувальна дія яких зазвичай направлена, або на лікування сухого кашлю, або вологого. БРОНХО ПЛАНТАГО Глобулі Велаті виробляють у вигляді білих гранул з солодкуватим смаком, які містять такі активні компоненти: Bronchі bovіs, Larynx bovіs, Pyrіt Dіl., Tunіca mucosa nasі bovіs, переступня білого, листя великого подорожника і посконник.

modern-pharmacy.com.ua

Бронхо Плантаго Глобулі велаті

•

Препарат компанії WALA є дуже ефективним засобом у боротьбі з запаленням, яке, як відомо, може бути початком будь-якої хвороби. Але найчастіше даний препарат можна призначати при простудних захворюваннях, ангінах, афтозних виразках на слизовій ротової порожнини, фурункульозі. Препарат містить природні компоненти, допомагає імунній системі справитися з запаленням, має жарознижуючі властивості. Часто потребує комбінації при бронхітах та інших захворюваннях бронхолегеневої системи, поєднання з іншими препаратами компанії WALА, таких як, наприклад, Агропірон Глобулі Велаті, Бронхо Плантаго Глобулі велаті, Метеорік Айрон Глобулі велаті.

Журнал «Современная фармация»

Апіс/Беладона кум Меркурі

Підведемо підсумки Препарати компанії WALA з огляду на свою безпечність, доступність та природнє походження можуть бути призначені лікарями загальної практики у складі комплексної терапії та профілактики ГРВЗ. Вони можуть сміливо використовуватися для підтримки здорового способу життя. АГРОПІРОН Глобулі Велаті, МЕТЕОРІК АЙРОН Глобулі велаті, БРОНХО ПЛАНТАГО Глобулі Велаті, КАЛЬЦІЙ КВЕРКУМ Глобулі велаті, АПІС/ БЕЛАДОНА кум Меркурі, ДЖЕНТІАНА СТОМАК Глобулі велаті особливо будуть особливо корисні людям, які прагнуть використовувати натуральні і безпечні препарати для лікування і профілактики респіраторних захворювань.

Inter Collegas

ÊÀÊ ÐÀÇÎÐÂÀÒÜ ÏÎÐÎ×ÍÛÉ ÊÐÓÃ

2021 / февраль

•

Арсенал знаний

•

� � к д а л с � в т с б ра

Екатерина Огурцова,

врач, Харьковская городская поликлиника №26

Сахар — это одна из самых популярных и вредных добавок к различным блюдам. Большинство из нас практически при каждом приеме пищи употребляет это вещество. На сегодняшний день сложно найти продукты питания, не содержащие сахар. Актуальность проблемы перенасыщения пищи сахаром возрастает с каждым днем. Важнейшей задачей современного общества является снижение калорийности рациона без потери его пищевой ценности.

ЗАПРЕТНЫЙ ПЛОД СЛАДОК Сахар — это не продукт питания, а химическое вещество, добавляемое в пищу для улучшения вкуса. В ежедневном рационе он является источником энергии для организма. Глюкоза жизненно необходима организму, однако чистый сахар далеко не самый лучший ее источник. Его избыточное содержание в продуктах питания влечет за собой множество негативных последствий для здоровья. Белый кристаллический порошок снабжает организм пустыми калориями, которые не приносят никаких полезных веществ. Сахар, добавляемый в пищу и изначально содержащийся в овощах и фруктах — это два совершенно разных вещества. Столовый сахар вреден, а продукты, богатые натуральными сахарами — полезны. Вместе с ними в организм поступает огромное количество ценных питательных веществ (клетчатка, витамины, минералы). Для того,

чтобы вместе с энергией получать полезные элементы, необходимо употреблять сложные углеводы (крупы, продукты из цельнозерновой муки, овощи и фрукты). Поэтому необходимо знать, сколько сахара вы употребляете при определенном рационе питания. За последнее время потребление сахара стремительно растет. По данным статистики, среднее потребление сахара на одного украинца составляет 105 грамм в сутки. Всемирная организация здравоохранения настоятельно рекомендует снизить уровни потребления свободных сахаров до 5–10 % от общей калорийности потребляемых продуктов. Такая норма эквивалентна примерно 25–50 граммам сахара в день. При подсчете ежедневной нормы сахара необходимо учитывать все сахариды (глюкоза, фруктоза) и дисахариды (столовый сахар), вносимые производителем в продукты, а также те, которые естественным образом присутствуют в сиропах и соках.

•

Журнал «Современная фармация»

Арабская пословица

modern-pharmacy.com.ua

•

Не верь всему что видишь. Ведь даже соль выглядит как сахар.

Inter Collegas Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / февраль

•

Арсенал знаний

•

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ! Учитывать нужно не только тот сахар, который вы кладете в чай, а и тот, который содержится практически во всех продуктах питания.

ПОЧЕМУ НЕОБХОДИМО ОТКАЗАТЬСЯ ИЛИ СВЕСТИ К МИНИМУМУ ПОТРЕБЛЕНИЕ «СЛАДКОГО ЯДА»: Стимулирует ощущение ложного голода

В мозге человека были обнаружены ключевые клетки контроля за аппетитом. Их активность напрямую зависит от употребляемой пищи. Усиление аппетита наблюдается после употребления продуктов, богатых углеводами и сахаром. В результате человек неосознанно привыкает к употреблению вредной пищи и увеличивает количество ее потребления. Чувство ложного голода также может возникать в результате резкого повышения глюкозы, после которого наступает такой же резкий спад. Таким образом, мозг требует немедленного восполнения дефицита уровня глюкозы.

Способствует старению

Чрезмерное потребление сахара ускоряет и усугубить процессы возникновения морщин. Причиной тому является депонирование сахара в коллагене кожного покрова, который теряет свою эластичность.

Вызывает привыкание

При употреблении сахара в мозге человека происходят изменения аналогичные с воздействием морфина и никотина.

Организм испытывает нехватку витаминов группы В

Для усваивания чрезмерного количества сахара организму необходимо вывести «лишние» витамины группы В. Дефицит жизненно необходимых веществ может приводить к чрезмерной нервной возбудимости, чувству постоянной усталости и расстройствам пищеварения.

Истощает энергетические запасы

Вымывает кальций

Пагубно воздействует на сердечно-сосудистую систему

Употребляя много сахара не возникает избыток энергии. Дефицит витамина В1 нарушает метаболические процессы и из-за чего выход энергии не получается такой, каким мог быть при полном переваривании пищи. Сахар способен вызывать изменения соотношения фосфора и кальция в крови. В результате последний утрачивает возможность полностью усваиваться в организме и становится полностью бесполезен. Поэтому необходимо понимать, что подслащенное молоко не только не полезно, а и может спровоцировать развитие болезней, связанных с дефицитом кальция (рахит, остеопороз).

Пагубно воздействует на сердечно-сосудистую систему. Избыточное потребление сахара приводит к нарушению сердечной деятельности (дистрофия миокарда, внесосудистые накопления жидкости и остановка сердца). Некоторые эксперты полагают, что для людей с гипертонией сахар вреднее, чем соль.

Способствует развитию кариеса

Сахар увеличивает кислотность в ротовой полости, которая становится благоприятной средой для размножения вредоносных бактерий, разрушающих зубную эмаль.

РАЗЛЮБИТЬ СЛАДКОЕ, ИЛИ КАК ОТКАЗАТЬСЯ ОТ ЛИШНЕГО САХАРА? Способность получать удовольствие от сладкой пищи — врождённая особенность не только человека, но и многих млекопитающих. Возможно, сладкий вкус помогал нашим предкам выбирать более калорийную пищу, что на заре эволюции было немаловажно. В современном мире эта особенность играет с нами злую шутку: сладкий вкус стимулирует центры удовольствия в нервной системе, формируя привычку употреблять сладости для поднятия настроения. Наверно, не найдется человека, который никогда не задумывался о вреде сахара. Только единицам под силу стать аскетами, практически полностью исключившими из питания сладкие продукты. Никто никого не заставляет полностью отказываться от привычной сладости даже при похудении. Предлагаем познакомиться с полезными подсластителями фармацевтической компании ООО «Фелицата Украина».

Inter Collegas • Арсенал знаний modern-pharmacy.com.ua

ПРЕБИОСВИТ ФАЙБЕР

Данный подсластитель — это здоровая альтернатива сахару, не увеличивающая уровень глюкозы в крови. В состав ПРЕБИОСВИТ ФАЙБЕР входят эритрит, инулин и сукролаза. Организм не усваивает эритрит и сукролазу, а инулин

ОСНОВНЫЕ КОМПОНЕНТЫ ПОДСЛАСТИТЕЛЕЙ Сахарозаменители Пребиосвит разработаны на основе последних достижений клинической нутрициологии и выпускаются с использованием инновационных производственных технологий. Подсластителями фармацевтической компании ООО «Фелицата Украина» полностью безопасны для здоровья. В их состав входят следующие компоненты: Эритрит или «дынный сахар». Натуральный продукт, встречающийся во многих фруктах (груша, дыня, виноград). Для производства эритрита в больших объемах используют кукурузу. Из злаковых выделяют крахмал и расщепляют на глюкозу, а затем путем брожения (ферментации) добывают эритрит. Это вещество по своей природе относится к сахароспиртам, однако не проявляет наркотического и токсического действия этанола.

•

Обладает сбалансированной сладостью и сахарной консистенцией. Подсластитель не содержит сахара и углеводов. Состав Пребиосвит Стевия представлен экстрактом стевии, эритритом и лактулозой. Стевия — это натуральный подсластитель, используемый сотни лет. Пребиотик лактулоза помогает поддерживать численность полезной микрофлоры кишечника.

•

Дружественная микрофлора защищает организм от патогенных кишечных бактерий и негативных воздействий извне.

ПРЕБИОСВИТ СТЕВИЯ

Инулин. Природный полисахарид со сладковатым вкусом. Он содержится более чем в 3000 растениях, преимущественно в их корнях и клубнях. Формула полисахарида близка к клетчатке, поэтому кислая среда желудка не способна воздействовать на инулин. Частичному расщеплению подвергается в кишечнике. Полезные микроорганизмы превращают инулин в питательную среду для своего размножения. Таким образом, происходит вытеснение патогенной флоры, что, в свою очередь, оздоравливает кишечник и стимулирует биохимические реакции пищеварения.

•

Сахарозаменитель по вкусу и консистенции похож на обычный столовый сахар, однако в нем не содержатся лишние калории и углеводы. Идеально подходит для любой диеты. ПРЕБИОСВИТ ФИТНЕС состоит из эритрита, лактулозы и сукралозы. Эритрит и сукралозу организм человека не усваивает, поэтому в них нет энергетической ценности. Лактулоза усваивается микрофлорой кишечника, но не вызывает повышения сахара и инсулина в крови.

проходит через желудок в кишечник и ферментируется до полезных веществ, которыми питается полезная микробиота кишечника. Она помогает организму получать питательные вещества из пищи и усваивать микроэлементы.

Журнал «Современная фармация»

ПРЕБИОСВИТ ФИТНЕС

2021 / февраль

ПРЕБИОСВИТ — идеальный выбор для тех, кто осознанно хочет устранить рафинированный сахар из своей жизни, но при этом не готов полностью отказаться от сладкого вкуса напитков и блюд. Рекомендуется попробовать различные заменители и найти тот, который больше всего придется по вкусу лично вам.

Inter Collegas • Арсенал знаний • 2021 / февраль • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ! Эритрит, в отличие от сахара, не вызывает кариес, поскольку не может быть обработан бактериями в полости рта. ИНТЕРЕСНО ЗНАТЬ! Инулин — это иммуномодулятор, который повышает интенсивность обменных процессов и увеличивает выносливость организма. ЭТО ИНТЕРЕСНО! В Парагвае уровень сахарного диабета в несколько раз ниже, чем во всем мире. Некоторые ученые полагают, что причина этого феномена кроется за столетним использованием стевии в качестве подсластителя.

Лактулоза. Лактулоза обладает самым высоким уровнем пребиотичности среди бифидогенных веществ и оказывает выраженное положительное влияние на состояние микрофлоры. Лактулозу получают из молока, но, в отличие от молочного сахара лактозы, который расщепляется в желудке и перерабатывается организмом в энергию, лактулоза ферментируется не в желудке, а в кишечнике. То есть, лактулоза — это пища для полезных бактерий толстого кишечника. Благодаря полноценному питанию качество и количество лакто- и бифидобактерий повышается, что очень важно для нашего организма. Большие дозировки сиропа лактулозы используются как мягкое слабительное средство. Во время диеты она помогает бороться с запорами, которые могут возникать из-за сокращения количества потребляемой пищи и пищевых волокон. Лактулозу могут ЗАЛОГ ЗДОРОВОЙ применять люди любого возраста, в том числе беМИКРОФЛОРЫ: ременные женщины и младенцы. В малых дози- ■ нормальное пищеварение; ровках лактулоза добавляется в продукты для ■ правильная работа кишечника; придания им пребиотических свойств. Выпу■ синтез витаминов организмом; скаются детские молочные продукты, диети■ эффективное усвоение ческие каши, отруби, мюсли с лактулозой. Друорганизмом кальция, гими преимуществами лактулозы являются её магния и других способность снижать уровень холестерина и опминеральных тимизировать выработку желчных кислот. Лактуловеществ. за в профилактической дозировке содержится в заменителях сахара PREBIOSWEET. Они помогают контролировать количество сахара и простых углеводов в рационе и способствуют правильному пищеварению. Стевия. В листьях растения содержится уникальное органическое соединение, образованное сложными гликозидными молекулами под названием стевиозид. В природе встретить подобные вещества крайне сложно. Экстракт растения в 300 раз слаще столового сахара. Именно эти свойства превращают растение в уникальный сахарозаменитель. В отличие от традиционного сахара, сладость стевии придают гликозиды, не имеющие в своей химической структуре глюкозной группы. И в конечном результате растение не приводит к резкому подъему глюкозы в крови.

ПРЕИМУЩЕСТВА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ САХАРОЗАМЕНИТЕЛЕЙ ПРЕБИОСВИТ:  Экономичность. В 10 раз слаще сахара. Одна мерная ложка способна заменить две чайных ложки сахара.  Удобство в употреблении. Саше можно брать с собой и наслаждаться сладкими напитками где угодно. Во всех пачках есть мерные ложки на 1 грамм.  Совместимость. Можно использовать в любых блюдах и напитках.  Отсутствие пустых калорий. Эритрит и сукралоза не усваиваются организмом человека.  Не вызывает кариес. Не взаимодействует с бактериями, населяющими ротовую полость, поэтому не возникают заболевания зубов и десен.  Не вызывают привыкания или зависимости.  Безопасность. Не содержат вредных веществ (аспартама, цикламата, ацесульфама и сахарина). Все компоненты подсластителей прошли многочисленные исследования и являются полностью безопасными.

А как складываются ваши отношения со сладким? Это нездоровая зависимость, любовь на расстоянии или полное равнодушие?