Modern_pharmacy_2021_03_web by modernpharmacy

Журнал «Современная фармация»® 2021 / март Учредитель и издатель: «Pride Pharma» LTD Почтовый адрес редакции: Украина, 61072, г. Харьков, ул. Тобольская, 42, оф. 621 Переписка с редакторами: publicpharmacy@gmail.com Отдел подписки: +38 (057) 780–70–77 Отдел рекламы: +38 (050) 587–14–35, +38 (067) 578–65–15 Сайт журнала: https://modern-pharmacy.com.ua Издание является специализированным и адресовано специалистам здравоохранения. Материалы, помеченные знаком « », предоставлены фармкомпаниями и предназначены для профессиональной деятельности медицинских и фармацевтических работников. Правовой режим информации, изложенной в специализированном издании или при распространении на специализированных мероприятиях, в первую очередь определяется Законом Украины «О научно-технической информации» № 3322-XII от 25.06.1993 г. Ответственность за содержание, достоверность и орфографию информационных материалов несет рекламодатель. Редакция может не разделять мнение авторов публикаций и не несет ответственность за недостоверность публикуемых данных. Перепечатка материалов журнала «Современная фармация» только по согласованию с редакцией. Все права защищены. Издание зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины. Регистрационное свидетельство: серия КВ №18433-7233Р от 15.12.2011 г. Отпечатано в типографии «Цифра Принт». Адрес: г. Харьков, ул. Данилевского, 30. Цена договорная. Формат 210x295, полноцвет. Периодичность — 1 номер в месяц. Тираж 9000 экз. © «Pride Pharma» LTD

ПРЕ ДСЕ Д АТЕ ЛЬ РЕ Д АКЦИОННОГО СОВЕТА КОТВИЦКАЯ Алла Анатольевна, д. фарм. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, ректор НФаУ

РЕДАКЦИОННЫЙ СОВЕТ ЧЕРНЫХ Валентин Петрович, академик НАН Украины, д. фарм. н., д. хим. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, почетный ректор НФаУ ВОЛЯНСКИЙ Андрей Юрьевич, врач-иммунолог, доктор медицинских наук, заведующий лабораторией иммунореабилитологии Института иммунологии и микробиологии им. Мечникова ГЛАДЫШЕВ Виталий Валентинович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой технологии лекарств Запорожского государственного медицинского университета

ВОЛОХ Дмитрий Степанович, д. фарм. н., академик Международной академии информатизации при ООН, профессор кафедры организации и экономики фармации НМУ им. А. А. Богомольца, заслуженный работник здравоохранения Украины ГОРЧАКОВА Надежда Александровна, д. мед. н., профессор кафедры фармакологии и клинической фармакологии НМУ им. А. А. Богомольца

ЗИМЕНКОВСКИЙ Андрей Борисович, д. мед. н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, зав. кафедрой клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации ЛНМУ им. Данила Галицкого

КАБАЧНЫЙ Владимир Иванович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой физической и коллоидной химии НФаУ, заслуженный изобретатель Украины, действительный член Europaische Akademie der Naturwis-senschaften КЕЧИН Игорь Леонидович, д. мед. н.,

профессор кафедры госпитальной терапии №1 Запорожского государственного медицинского университета

ТРОХИМЧУК Виктор Васильевич, д. фарм. н., профессор, заведующий кафедрой организации и экономики фармации, декан медико-профилактического и фармацевтического факультета НМАПО им. П. Л. Щупика, заслуженный работник образования Украины ПРИСЯЖНЮК Петр Васильевич, к. хим. н., доцент, декан фармацевтического факультета Буковинского государственного медицинского университета

ДАВТЯН Лена Левоновна, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой фармацевтической технологии и биофармации НМАПО им. П. Л. Шупика

ПОНОМАРЕНКО Николай Семенович, д. фарм. н., профессор, зав. кафедрой организации и экономики фармации НМАПО им. П. Л. Шупика, заслуженный работник фармации Украины МАРЧИШИН Светлана Михайловна, д. фарм. наук, профессор, зав. кафедрой фармакогнозии с медицинской ботаникой ТГМУ имени И. Я. Горбачевского

СОДЕРЖАНИЕ 2021 / март

ПУЛЬС ВРЕМЕНИ 04 Пропозиції АПАУ щодо ліцензійних умов 07 Сплачені податки – це потужна економіка

В ФАРВАТЕРЕ ОТРАСЛИ 10 Проблема безопасности при назначении лекарственных средств: на примере ноотропов 14 Большая тройка: причины большинства диагностических ошибок 15 Арбівір-Здоров’я Форте — сучасний засіб проти вірусних інфекцій 20 Физические упражнения снижают риск развития депрессии 21 Застосування регідратантів при комплексному лікуванні пацієнтів, хворих на COVID-19 середнього та важкого ступенів 32 Польза котов для здоровья 27 Астенія — проблема сучасного світу 30 Термидол — средство экстренной помощи №1! 27 АПАУ підтримує зниження ставок еквайрингу 33 Цистон® — рациональная фитотерапия воспалительных заболеваний почек и мочевых путей 38 Советы диетолога в период межсезонья

CONSILLIUM 41 Фитопрепараты в лечении невротических расстройств 48 Капсикам® — потужність 5 компонентів у боротьбі з болем у м’язах та спині 52 Пост-ковідні розлади здоров’я — пост-ковідний синдром: клінічний випадок практикуючого лікаря

АРСЕНАЛ ЗНАНИЙ 61 Как бороться с неуверенностью и страхом общения 65 Мінеральна вода Donat Mg — безцінний дар природи 70 Длительность сна: сколько действительно необходимо? 71 Анантавати® — натуральный фитопрепарат на страже вашего спокойствия 76 Синдром Жильбера

NATUR MODERN 78 Вобензим — ефективна допомога в зміцненні та збереженні імунітету 86 Жгучая весенняя трава 88 Лучшие сериалы о медиках

Пропозиції АПАУ щодо ліцензійних умов

Сплачені податки – це потужна економіка

Актуально • Пульс времени •

Процедура придбання ліків дистанційним способом мала легалізуватися ще 14 січня. Саме такі строки встановлені Законом України «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами». Для реалізації даного Закону необхідно розробити низку нормативно-правових актів. Серед таких актів й Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), що мають впровадити новий вид господарської діяльності, — «електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами через аптеку, аптечний пункт».

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

ПРОПОЗИЦІЇ АПАУ ЩОДО ЛІЦЕНЗІЙНИХ УМОВ

26 лютого Держлікслужба України повторно оприлюднила для обговорення проєкт постанови КМУ про внесення змін до Ліцензійних умов. «ГС «АПАУ», як найбільше в Україні об’єднання представників роздрібної торгівлі лікарських засобів, вкрай зацікавлена в тому, щоб діяльність з е-торгівлі ліками була детально та чітко прописана в Ліцензійних умовах. Саме ліцензіати з роздрібної торгівлі ліками матимуть право здійснювати таку е-торгівлю та доставку ліків, а також зобов’язані контролювати процес доставки оператором поштового зв’язку ліків», — заявив директор АПАУ Володимир РУДЕНКО. На його думку, при повторній публікації змін до Ліцензійних умов Держлікслужба вже врахувала більшість наданих пропозицій, проте, залишаються ще деякі прогалини, які необхідно врегулювати. Таким чином, ГС «АПАУ» надає свої пропозиції до проєкту вищезгаданої Постанови КМУ.

Щодо п. 321 Пропонуємо виключити даний пункт (по аналогії виключення п. 271), у зв’язку з тим, що запровадження цих положень мало ситуативний та екстрений

характер. Даний пункт передбачає право виробників ліків здійснювати їх доставку кінцевим споживачам у період встановлення надзвичайного стану/ситуації чи карантину. Проте, за інформацією виробників, яка підтвердилась практикою, вони не здійснюють такої доставки. Таким чином, необхідно визнати Постанову КМУ від 23.03.2020 № 220 такою, що втратила чинність.

Стосовно п. 181 Позитивно, що у даному пункті враховані пропозиції ГС «АПАУ» та врегульовано питання щодо правильної назви спеціальності працівників аптек «Фармація, промислова фармація». Проте, за незрозумілих причин, у проєкті виключено клінічних провізорів з переліку осіб, які можуть здійснювати відпуск лікарських засобів. Це може спричинити негативні наслідки для таких працівників та їх роботодавців. Отже, пропонуємо включити клінічних провізорів до переліку осіб, які можуть здійснювати відпуск ліків, як це передбачено чинними Ліцензійними умовами.

Щодо п. 1841 У даному пункті ДЛС пропонує дозволити електронну роздрібну торгівлю лікарськими засобами, що відпускаються без рецепта, та їх доставку лише особам, які досягли 16-річного віку.

Актуально • Пульс времени • 2021 / март •

Даний пункт передбачає вимоги до інформації, розміщеної на веб-сайті ліцензіата. Пропонуємо цей перелік доповнити наступним положенням: «веб-сайт повинен містити «інформацію про лікарські засоби, що заборонені для доставки». Це положення передбачатиме обов’язкове розміщення ліцензіатом, який здійснюватиме е-торгівлю ліками та їх доставку, відомостей на своєму веб-сайті, що включатимуть перелік ліків, що заборонені до доставки, у тому числі й рецептурних, у формулюванні, прописаному у Законі № 904-ІХ та даних ліцензійних умовах. Ця інформація виступатиме як попередження для споживача і є для нього важливою. Проте, це стосуватиметься лише е-торгівлі, тобто оплати ліків через сайт та їх доставки, а не їх бронювання через сайт ліцензіата. Додатково пропонуємо у цьому пункті прописати умови, за яких ліцензіат використовуватиме електронну медичну інформаційну систему при реєстрації замовлень від споживачів через такі системи, оскільки це передбачено Законом України від 17.09.2020 № 904IX та Постановою КМУ від 25.04.2018 № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я», але не враховано у проєкті Ліцензійних умов і може створити прогалину у праві.

modern-pharmacy.com.ua

Пропонуємо надати право здійснення е-торгівлі ліками лише тим суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність відповідно до ліцензії з роздрібної торгівлі лікарськими засобами протягом одного року поспіль до моменту подання заяви про розширення провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами або здійснюють свою діяльність у приміщенні, де до цього не менше шести місяців поспіль здійснював діяльність інший ліцензіат з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (який не був позбавлений ліцензії, а добровільно припинив свою діяльність). АПАУ вважає, що вимога про один рік діяльності попередить створення «аптек-одноднівок» для короткострокової діяльності з неможливістю здійснення їх перевірок Держлікслужбою та дозволить впевнитись у тому, що суб’єкт господарювання має належні потужності та матеріально-технічні потужності для здійснення доставки лікарських засобів без зниження їх якості. Дана вимога запропонована по аналогії застосування кваліфікаційних вимог до працівників аптечних закладів, зокрема, завідувачів аптеки.

Щодо п. 1844

•

Стосовно п. 1842

Наприклад: вимога до завідувача аптеки щодо двох років стажу обґрунтовується наявністю певного досвіду. Аналогічно, для здійснення е-торгівлі ліцензіат теж повинен мати досвід у здійсненні роздрібної торгівлі ліками. Незрозумілою є вимога, що «реєстрантом веб-сайту має виступати Держлікслужба», оскільки реєстрант доменного імені — це фактичний власник сайту. В даному випадку Держлікслужба не може бути власником сайтів суб’єктів господарювання. Саме тому важливо вилучити цю частину із запропонованої на обговорення редакції.

Журнал «Современная фармация»

Дане положення важливе, однак, перше, що викликає питання — це яким чином буде відбуватись ідентифікація віку особи через сайт? Ймовірно, необхідно додатково затвердити окремим нормативним документом порядок, яким чином це відбуватиметься. По-друге, це питання віку. Оскільки ідентифікація особи, а саме отримання паспорту та РНОКПП обов’язкове вже з 14 років, а не з 16. Законопроєкти щодо заборони продажу ліків дітям також передбачають заборону продажу ліків особам до 14 років. Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Крім того, згідно з абзацом 15 ч. 7 даної статті до паспорта вноситься інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Тобто логічно дозволити е-торгівлю ліками, що відпускаються без рецепта, та їх доставку лише особам, які досягли 14-річного віку.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

Пульс времени

•

Актуально

Таким чином, пропонуємо даний пункт доповнити абзацом наступного змісту:

«У разі використання ліцензіатом електронної медичної інформаційної системи, підключеної до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, при отриманні цією системою замовлення від її користувачів, вона зобов’язана переводити користувача на веб-сайт відповідного ліцензіата та містити посилання на офіційний вебсайт органу ліцензування, на якому розміщено Перелік суб’єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами». Стосовно п. 18413

У даному пункті не враховано територіального принципу доставки ліків, що був передбачений у попередній редакції. На думку ГС «АПАУ», це спричинить суттєві ризики для якості ліків. Територіальний принцип існує в деяких країнах ЄС і має бути дотриманий у нас. В Україні достатня кількість аптек і немає необхідності доставки ліків із Сум до Закарпаття або навпаки. Територіальний принцип роботи Держлікслужби дасть можливість оперативно контролювати таку діяльність та сприятиме можливості здійснення доставки з дотриманням вимог та рекомендацій щодо умов зберігання лікарських засобів, встановлених виробником. Тільки таким чином можливо буде забезпечити дотримання температурного режиму, зберегти якість лікарських засобів та забезпечити їх оперативну доставку. За відсутності територіального принципу доставки ліків територіальний орган ДЛС не зможе здійснити належну перевірку дотримання умов їх доставки від суб’єкта господарювання з іншої області (власною службою чи оператором поштового зв’язку) та всієї логістики, а лише зможе перевірити саме відправлення та супровідні документи. В чинних Положеннях про територіальні органи ДЛС закріплені повноваження, що обмежують можливість здійснювати перевірки виключно щодо підконтрольної території. У зв’язку з чим пропонуємо викласти даний пункт у наступній редакції:

«Доставка замовлених лікарських засобів здійснюється виключно з аптечного закладу ліцензіата, інформація про який наявна у Переліку суб’єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, у межах однієї області (у Київській області включно з м. Києвом) у якій розташований аптечний заклад, з якого здійснюється доставка лікарських засобів».

Окремо звертаємо увагу, що важливим та позитивним є положення п. 18415 щодо заборони перевезення лікарських засобів кінцевому споживачу транспор-

том загального користування для перевезення пасажирів. Оскільки ліки є специфічним товаром, логістика якого від виробника до споживача суворо контролюється, ліки не можуть транспортуватися кур’єрами, наприклад «Glovo» чи «Ракета», разом із гарячою їжею та іншими побутовими товарами. Для транспортування ліків дистриб’ютори отримують окрему ліцензію та мають спеціальне обладнання і оснащення, а також дотримуються вимог GDP.

Щодо положень Типового договору про здійснення доставки лікарських засобів кінцевому споживачу В цілому, положення договору доволі детально регламентують відносини співпраці між ліцензіатом та оператором поштового зв’язку, проте ми пропонуємо посилити відповідальність оператора та зобов’язати його:  вести Протоколи моніторингу умов транспортування лікарських засобів з фіксацією належних температурних умов їх зберігання під час доставки Одержувачу;  надавати на вимогу ліцензіата для перевірки такі Протоколи моніторингу умов транспортування лікарських засобів. Вважаємо, що виключно таким чином сторони зможуть підтвердити дотримання температурних умов при транспортуванні ліків споживачу.

З вищевикладеними аргументами ГС «АПАУ» звернулась до ДЛС та МОЗ і просить врахувати надані пропозиції при затвердженні проєкту постанови КМУ.

Пульс времени

•

Актуально

СПЛАЧЕНІ ПОДАТКИ – ЦЕ ПОТУЖНА ЕКОНОМІКА

2021 / март • modern-pharmacy.com.ua •

нослухняні підприємці аптечного ринку, але навіть це дало гарні показники підвищення прозорості та автоматизації податкової звітності, а також збільшення обсягів сплати податків і зменшення реалізації неякісних і фальсифікованих ліків. Останнім часом спостерігається значний супротив з боку частини представників бізнесу, що не бажають виходити з тіні та сплачувати податки від своїх реальних доходів. Для цього розпочалася активна робота з розробки альтернативних законопроєктів для максимального і необґрунтованого спрощення оподаткування, що дасть нові шляхи для ухилення від податків. Також такі підприємці вимагають суттєво підвищити розмір доходів для оподаткування, або й взагалі скасувати фіскалізацію ризикової сфери суб’єктів господарювання (до якої відноситься і продаж лікарських засобів), що стане джерелом для несправедливої конкуренції, несплати податків та хаосу на українському аптечному ринку зокрема. Нічим не аргументованою лишається й вимога щодо скасування РРО в аптеках, що знаходяться на відстані 5 кілометрів від великих міст. У випадку скасування фіскалізації для аптек, що розташовані на відстані більше 5 км від великих міст, всі суб’єкти господарювання, розташовані у містах-супутниках великих мегаполісів, не матимуть обов’язку використовувати РРО та успішно зловживатимуть цим. Проте за кількістю населення та розвиненістю інфраструктури такі населені пункти-супутники нічим не поступаються великим містам і не мають нічого спільного зі справжніми селами з глибинки країни.

Журнал «Современная фармация»

АПАУ, як асоціація, що представляє законослухняних представників фармацевтичного сегмента на українському ринку, бачить вирішення проблеми ухилення від сплати податків і митних платежів у впровадженні більшого контролю за ввезенням та збутом продукції на внутрішньому ринку, а також у застосуванні касових апаратів. Тобто скорочення сфери використання реєстраторів розрахункових операцій створить штучні сприятливі умови для розвитку тіньової економіки та подальшого розвитку шахрайських схем в обхід сплати податків. Фіскалізація аптечного ринку відбулася ще у 2019 році. Застосовувати РРО почали не всі, а лише зако-

•

Від реалізації продукції та наданих послуг без видачи фіскальних чеків і від збуту нелегальної продукції український бюджет втрачає близько 300 мільярдів гривень щорічно. Такі шахрайські операції Президент України визначив як економічний тероризм проти України і закликав вирішити цю проблему.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

Пульс времени

•

Актуально

В таких ініціативах ми вбачаємо провал детінізації української економіки, величезні втрати для бюджету України та кроком назад на шляху до економічних реформ. Добре, що такі законопроєкти не підтримує ані Міністерство економіки, ані Державна податкова служба. Сьогодні від використання РРО, а значить й від сплати податків від реальних походів, ухиляється значна кількість підприємців, що займаються реалізацією ліків. Відтак лише у сфері аптечного бізнесу від зловживань у використанні спрощеної системи оподаткування держава втрачає близько 1 млрд щороку. А підняття податкових порогів, щоб працювати без застосування РРО, як того вимагають деякі підприємці, буде прямим ухиленням від сплати податків і процвітанню тіньового бізнесу. Адже без системи фіскалізації перевірити реальні обсяги доходів таких суб’єктів господарювання буде неможливо. Відсутність контролю із застосуванням РРО за продажем товарів ризикових груп, зокрема, ліків, кінцевому споживачу та видачі фіскального чека, а також відсутність обов’язку підтвердження первинними документами факту придбання фізичними особами-підприємцями ліків (для подальшої їх реалізації) призведе до неможливості доведення факту придбання фальсифікованих лікарських засобів кінцевим споживачем безпосередньо у пункті їх продажу та надасть можливість збуту таких ліків кінцевому споживачу. Тобто єдиним засобом контролю та легальним обігом ліків саме в аптечних закладах залишається фіскалізація шляхом встановлення РРО для всіх учасників аптечного ринку», — наголосив директор АПАУ Володимир Руденко. ВООЗ оголосила, що у країнах із низьким та середнім рівнем доходів, а отже, й в Україні, 1 із 10 лікарських засобів є неякісним або фальсифікованим. В експертному середовищі існує думка, що суб’єкти господарювання, які працюють без РРО та не мають системи контрольованого обліку товарів, займаються реалізацією таких небезпечних ліків. За словами Володимира Руденка, важливим фактором на ринку лікарських засобів стало прийняття закону про Е-торгівлю ліками. «Однією із головних ви-

Директор АПАУ Володимир Руденко мог для торгівлі ліками через мережу Інтернет є використання РРО, сподіваємося, що поступова діджиталізація процесу реалізації ліків поступово витіснить з аптечного ринку недобросовісних підприємців, що свідомо ухиляються від ведення прозорого бізнесу». Основна мета РРО — це знизити витрати держави на перевірки легального бізнесу та підвищити вибірковість і точність виявлення тіньової економіки. Наразі бізнес не бачить зв’язку «є РРО — немає перевірок», як показує практика, все відбувається навпаки. Адже державні органи не мають можливості перевіряти усіх порушників законодавства і у більшості випадків перевіряють саме легальний бізнес, тим самим створюючи додатковий тиск на законослухняних платників податків.

Ми звертаємося до Президента, народних депутатів не допустити скасування використання РРО суб’єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність у всіх ризикових групах, у тому числі реалізації лікарських засобів, а також ініціювати практичне застосування вже прийнятих законів про введення штрафів та відповідальності за невидачу фіскальних чеків», — підбив підсумки директор АПАУ.

Проблема безопасности при назначении лекарственных средств: на примере ноотропов

Большая тройка: причины большинства диагностических ошибок

Арбівір-Здоров’я Форте – сучасний засіб проти вірусних інфекцій Физические упражнения снижают риск развития депрессии Застосування регідратантів при комплексному лікуванні пацієнтів, хворих на COVID-19 середнього та важкого ступенів Польза котов для здоровья Астенія – проблема сучасного світу

Термидол — средство экстренной помощи №1! АПАУ підтримує зниження ставок еквайрингу

Цистон® — рациональная фитотерапия воспалительных заболеваний почек и мочевых путей

Советы диетолога в период межсезонья

Мнение специалиста В фарватере отрасли • • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

ПРОБЛЕМА БЕЗОПАСНОСТИ при назначении лекарственных средств: на примере ноотропов

Известно, что сегодня неврологические и психические заболевания служат одной из ведущих причин инвалидизации и смертности населения, особенно в развитых странах. Исходя из этого, главной задачей современной нейрофармакологии является разработка и внедрение в клиническую практику новых эффективных лекарственных средств нейротропного типа действия [3, 7].

Однако, учитывая специфику заболеваний нервной системы, следует подчеркнуть, что особую роль в успехе новых препаратов играет именно безопасность. В целом, на безопасность фармакотерапии у конкретного пациента влияет целый ряд факторов: 1. профиль побочных эффектов препарата; 2. индивидуальная чувствительность пациента; 3. наличие сопутствующих заболеваний (фактор коморбидности); 4. наличие фоновой терапии (фактор полипрагмазии); 5. возраст пациента. Таким образом, все критерии безопасности можно разделить на две группы: 1) объективные (связанные с особенностями конкретного препарата); 2) субъективные (связанные с особенностями фармакотерапии у конкретного пациента). И если субъективные критерии определяются сугубо индивидуальными характеристиками конкретного больного, то объективные критерии в клинической фармакологии являются более формализованными. В клинических испытаниях к ним, прежде всего, следует отнести:  частоту развития побочных эффектов;  тяжесть побочных эффектов.

С.Г. Бурчинский, ГУ «Институт

геронтологии им. Д.Ф.Чеботарева НАМН Украины», Киев

Не менее значимыми характеристиками в данном случае служат и такие критерии как: а) отсутствие у препарата активных метаболитов; б) отсутствие перекрестного лекарственного взаимодействия. Последнее особенно важно, так как пациентам неврологического профиля часто приходится принимать множество различных препаратов из разных терапевтических групп. Это приводит к полипрагмазии и вызывает целый ряд негативных моментов: 1) «перекрещивание» путей биотрансформации различных препаратов, что приводит к значительному усилению или ослаблению их действия и, в результате, — к росту числа побочных эффектов и неконтролируемости реакции на лечение; 2) возможность потенцирования известных побочных эффектов отдельных средств и, в итоге, — усиление их токсического действия, прежде всего, на желудочно-кишечный тракт, печень, почки и головной мозг;

Как лекарственное средство фенибут был зарегистрирован в 1974 г. и с тех пор накоплен значительный опыт его применения. В 1975 г. препарат даже был включён в аптечку космонавтов, для борьбы с излишним волнением без нарушения внимания и умственных способностей

Также остается дискуссионным вопрос о роли алкогольной или наркотической зависимости в развитии привыкания к фенибуту.

Мнение специалиста В фарватере отрасли • • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua

В этом плане особый интерес представляют средства для коррекции психоэмоциональных и когнитивных нарушений на фоне хронического стресса [2, 6]. Сегодня из таковых широко и с большим успехом применяется фенибут, в связи с чем в данной работе будут более детально рассмотрены различные аспекты его профиля безопасности. Фенибут является особенным лекарственным средством не только среди анксиолитиков и ноотропов, но и в нейрофармакологии в целом. Он сочетает в себе свойства анксиолитика, ноотропа, и центрального адаптогена [4, 5]. Фенибут улучшает краткосрочную и долгосрочную память, внимание, ориентацию, способность к обучению, повышает умственную работоспособность. Фенибут ослабляет проявления тревоги, страха, беспокойства, уменьшает немотивированные перепады настроения. Кроме того, он обладает антиастеническими свойствами. Также важно отметить, что фенибут не является ксенобиотиком, т.е. чужеродным для организма соединением, поскольку по своей химической природе является производным

•

Поэтому вполне естественно стремление медицинских работников во всем мире к назначению максимально безопасных групп нейротропных средств и их отдельных представителей, нередко даже ценой определенного снижения эффективности лечения.

гамма-аминомасляной кислоты — естественного нейромедиатора, что также способствует высокому профилю безопасности фенибута. Впервые фенибут синтезировали в СССР в 1960х годах. Были проведены исследования активности препарата при многих состояниях: астения, беспокойство, депрессия, бессонница и т.д. Как лекарственное средство фенибут был зарегистрирован в 1974 г. и с тех пор накоплен значительный опыт его применения. В 1975 г. препарат даже был включён в аптечку космонавтов, для борьбы с излишним волнением без нарушения внимания и умственных способностей. Как уже говорилось выше, ключевое значение при выборе нейротропного средства играют характеристики безопасности. И в этом отношении фенибут выгодно отличается от многих ноотропных средств и тем более — от анксиолитиков. Этот препарат лишен каких-либо серьезных побочных эффектов, а из нежелательных реакций изредка могут наблюдаться сонливость, головная боль, головокружение, тошнота, а также случаи индивидуальной непереносимости. Не было зарегистрировано ни одного смертельного случая, связанного с приёмом фенибута. [8]. Здесь следует особо отметить, что описанные в литературе эпизодические случаи развития привыкания и зависимости: а) являются случайными наблюдениями, не подкрепленными соответствующими клиническими исследованиями; б) фиксировались при покупке препарата за пределами официальных аптечных сетей и медицинских учреждений; в) отмечались только при приеме фенибута в дозах, многократно превышающих максимальные рекомендуемые (2 г/сутки) [8, 9].

Журнал «Современная фармация»

3) возможность возникновения новых, неожиданных побочных эффектов, в ряде случаев существенно осложняющих течение основного заболевания; 4) сложность подбора адекватного дозового режима для каждого препарата, а для пациента — его соблюдения, что приводит к несоблюдению режима приема препарата или даже к отказу от лечения; 5) значительное удорожание процесса лечения, особенно при долговременной терапии, характерной для неврологической практики [1, 7].

Мнение специалиста В фарватере отрасли • • 2021 / март •

в начале приема препарата сонливости и головокружения следует уменьшить суточную дозу и помнить о том, что эти явления, как правило, исчезают сами через несколько дней лечения. Итак, в каких случаях лучше всего подходит БИФРЕН:  при наличии жалоб на ухудшение памяти, невозможность сосредоточиться, рассеянность, трудности в концентрации внимания, быструю психическую утомляемость;  при ощущениях тревоги, страха, перепадах настроения, раздражительности;  при шуме в ушах и головокружении, не связанных с повышением артериального давления;  при ослаблении физической работоспособности, ощущении хронической усталости. Следует помнить, что в большинстве случаев вышеупомянутые жалобы, сочетаются между собой (когнитивные нарушения + тревога; физическая + психическая астения и т.д.), что еще более повышает ценность БИФРЕНА в данных ситуациях как препарата с максимально комплексным действием.

В итоге, следует подчеркнуть, что БИФРЕН сегодня является одним из немногих лекарственных средств, позволяющих бороться с самыми различными проявлениями хронического стресса. Именно в этом заключается главная ценность данного препарата, которая в современных условиях будет только возрастать.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

Список противопоказаний к применению фенибута небольшой — это беременность, период кормления грудью, острая почечная недостаточность и индивидуальная гиперчувствительность к компонентам препарата. Исходя из этого, можно утверждать, что фенибут является безопасным и эффективным препаратом нейротропного профиля действия. Одним из наиболее известных, популярных и доступных препаратов фенибута в Украине является БИФРЕН, выпускаемый в форме капсул, содержащих 0,25 г фенибута. Важным преимуществом препарата Бифрен, в отличие от большинства других аналогов, является его форма выпуска, позволяющая избежать таких побочных эффектов, как изжога и тошнота, более вероятных при приеме таблетированных форм. Средняя суточная доза БИФРЕНА составляет 0,75 — 1,5 г (0,25 — 0,5 г х 3 р.в.д.), курс лечения — 4-6 недель с возможностью повторения при необходимости 2-3 раза в год. Стоит отметить, что препарат БИФРЕН обладает общим психостимулирующим действием, поэтому не следует принимать его на ночь, во избежание возможных нарушений засыпания. В случае возникновения

ЛИТЕРАТУРА 1. 2. 3.

4. 5.

6. 7. 8.

Бурчинский С.Г. Ноотропы: классификация, механизмы действия, сравнительная характеристика фармакологических свойств. — К., 2004. — 21 с. Бурчинський С.Г. Тривога і когнітивні порушення: можливості та критерії вибору фармакотерапії // Здоров’я України. — 2020. — № 17. — С. 30-40. Марута Н.А. Тревожные расстройства в структуре психосоматической патологии (клинические проявления, диагностика, терапия) // Здоров’я України. — 2016. — № 5(378). — С. 46-47. Mехилане Л.С., Ряго Л.К., Алликметс Л.Х. Фармакология и клиника фенибута. — Тарту: Изд. ТГУ, 1990. — 148 с. Свинцицкий А.С., Воронков Е.Г. Новая группа психотропных средств — транквилизаторы с ноотропным компонентом, их место в повседневной врачебной практике. — К., 2001. — 8 с. Elgood A.L. Use of nootropic drugs in general practice: metaanalysis // J. Clin. Pract. Pharm. — 2012. — v.9. — P. 114-123. Kenderdyck B.E. New approaches to combined therapy in neurological practice // Ann. Rev. Clin. Neurol. Neuropsychol. — 2018. — v.14. — P. 164-182. Kupats E., Vrublevska J., Zvejniece B. et al. Safety and tolerability of the anxiolytic and nootropic drug phenibut : a systematic review of clinical trials and case reports // Pharmacopsychiatry. — 2020. — v.53. — P. 201-208. McCabe D.J., Bangh S.A., Arens A.M. et al. Phenibut exposures and clinical effects reported to a regional poison center // Amer. J. Emerg. Med. — 2019. — v.37. — P. 2066-2071.

Актуально •

ПРИЧИНЫ БОЛЬШИНСТВА ДИАГНОСТИЧЕСКИХ ОШИБОК Диагностические ошибки являются наиболее распространенными, наиболее катастрофическими и наиболее дорогостоящими медицинскими ошибками как для общества, так и для отдельных пациентов.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

В фарватере отрасли

БОЛЬШАЯ ТРОЙКА:

Исследовательская группа Института безопасности пациентов и качества Армстронга Университета Джона Хопкинса определила три основные категории заболеваний — сосудистые события, инфекции и рак — на которые приходится почти три четверти всех случаев серьезного вреда от диагностических ошибок. Исследователи обнаружили, что диагностические ошибки — самые распространенные, самые катастрофические и самые дорогие из медицинских ошибок. Диагностические ошибки, приводящие к смерти или серьезной, постоянной нетрудоспособности, в 37,8 % случаев были связаны с неправильно диагностированным раком, в 22,8 % случаев — с сердечно-сосудистыми заболеваниями, и в 13,5 % случаев — с инфекциями. Авторы описывают 15 конкретных состояний, которые вместе составляют почти половину всего серьёзного вреда, связанного с ошибочным диагнозом. «Лидеры» в каждой категории — рак лёгких, инсульт и сепсис (заражение крови). За ними следуют инфаркт и венозная тромбоэмболия (тромбы в ногах и легких). Диагностические ошибки составляют 34 % всех медицинских ошибок, которые наносят серьезный вред; 64 % таких ошибок приводят к смерти или постоянной нетрудоспособности. На их долю приходится 28 % всех выплат по искам о медицинской халатности. Средняя сумма выплаты составляет 766 000 долл. США за один очень тяжелый случай, отметил Ньюман-Токер. Исследователи проанализировали все 11592 случая диагностических ошибок, которые были взяты из списка открытых и закрытых заявлений о врачебной халатности, задокументированных в национальной базе данных Cистемы сравнения CBS. Часто используемая в качестве источника для исследовательских проектов в области безопасности пациентов, CBS принадлежит и поддерживается CRICO, программой медицинского страхования от злоупотреблений, связанных с медицинскими учреждениями Гарварда и их филиала-

ми. База данных включает в себя информацию из 400 больниц, в том числе более 30 академических и учебных больниц, охваченных программами страхования, принадлежащими как членам, так и коммерческим организациям, представляющим более 180 000 врачей из всех 50 штатов, а также из Вашингтона и Пуэрто-Рико. Исследователи сгруппировали все состояния здоровья, представленные в претензиях, в соответствии со стандартной системой эпидемиологической классификации. Это позволило авторам определить и оценить самые часто встречающиеся в претензиях болезни. Например, существуют десятки различных «кодов» диагностики, все из которых представляют инсульты. То же самое верно и для сердечных приступов, а также для некоторых других состояний. Среди случаев диагностической ошибки различной степени тяжести средний возраст пациентов с ошибочными диагнозами составлял 49 лет. Более половины составляли женщины. Для детей и молодых людей (0–20 лет) вред чаще всего был вызван пропущенными инфекциями (27,6 %), а не сосудистыми событиями (7,1 %) или раком (9,1 %), в то время как для людей среднего и старшего возраста было справедливо обратное. Диагностические ошибки составляют 34 % всех медицинских ошибок, которые наносят серьезный вред. 64 % таких ошибок приводят к смерти или постоянной нетрудоспособности. На их долю приходится 28 % всех выплат по искам о медицинской халатности. Средняя сумма выплаты составляет 766 000 долл. США за один очень тяжелый случай. Диагностические ошибки случаются во всех областях медицины. Существует более 10 тысяч заболеваний, каждое из которых может проявляться различными симптомами. Но результаты исследования показывают, что самый серьезный вред может быть связан с достаточно небольшим количеством условий. Это дает реальную надежду, что проблема поправима. По материалам www.medscape.com/

УМІФЕНОВІР — це відомий противірусний лікарсткий засіб, що успішно застосовується лікарями більше 10 років, ефективний у відношенні респіраторної групи вірусів, ентеровірусів та інших, який також гарно зарекомендував себе при спалахах атипової пневмонії, викликаної короновірусом SARS-CoV  [1].

Экспертное мнение 20- / modern-pharmacy.com.ua

Вступ Зимово-весняний період часто стає небезпечним для людей через поширеність гострих респіраторних захворювань. А своєчасно розпочате лікування здатне допомогти швидко одужати без ускладнень та хронізації інфекційного процесу. Це особливо важливо у сьогоденні, коли сучасне суспільство зіткнулося з небезпечним та високо контагіозним респіраторним вірусом, що викликає COVID-19. Вся міжнародна наукова спільнота у сфері охорони здоров’я згуртована у пошуках оптимальних лікувальних стратегій та винайденні препаратів, які б дозволяли ефективно та безпечно лікувати захворювання, викликане SARS-CoV-2. Більшість зусиль спрямовано на вивчення ефективності впливу вже відомих лікарських препаратів на новий короновірус, зважаючи на те, що існуючі препарати гарно вивчені: вже досліджені та відомі їх побічні ефекти та профіль безпеки, що дозволить швидко ввести їх до лікувальних стратегій проти COVID-19.

АРБІВІР здатен блокувати ранню стадію розмноження вірусів, перешкоджає проникненню вірусу до клітини за рахунок блокування механізмів злиття вірусів з мембраною клітини господаря. Процес злиття зветься механізмом фузії  [2]. Механізм фузії є універсальним механізмом проникнення численних видів вірусів всередину клітин. Саме тому АРБІВІР має широкий спектр противірусної активності. Діюча речовина препарату АРБІВІР (уміфеновір) широко застосовується у Китаї, у тому числі використовувався під час спалаху COVID-19. Іноземною групою дослідників було підтверджено його ефективність до широкого спектру вірусів  [1–3]. Уміфеновір застосовується у лікуванні як дорослих, так дітей. Має високий профіль безпеки, що дозволяє його використовувати дітям від 6 років  [4]. Вперше метод його хімічного синтезу було опубліковано в 1993 р. (Трофімов та ін., 1993), а згодом модифіковано в Miller and Bergeron (1994)  [2–3]. У 2006 році американська компанія «Good Earth Medicine» звернулася до Федеральної агенції з FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів) за дозволом на використання уміфеновіру на території США в екстрених випадках в зв’язку з епідемією пташиного грипу H5N1  [2–3].

•

старший науковий співробітник лабораторії імунореабілітології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України»

•

Давидова Т.В., канд. мед. наук, імунолог,

Журнал «Современная фармация»

•

сучасний засіб проти вірусних інфекцій

•

Здоров’я Форте –

В мире медицины

Арбівір-

Экспертное мнение В фарватере отрасли • • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

А наприкінці 2013 року препарат був включений ВООЗ в групу противірусних препаратів прямої дії в міжнародному класифікаторі лікарських засобів АТС  [2–4]. У грудні 2020 року в Ірані було проведено рандомізоване клінічне дослідження, в якому було вивчено вплив уміфеновіру на тривалість госпіталізації та клінічне одужання (відсутність кашлю, задишки, лихоманки) через 7 днів після госпіталізації. У досліджені 100 учасників у 1-й день отримували гідроксихінолін, потім уміфеновір або калетру (лопінавір/ритонавір). За результатами рандомізованого клінічного дослідження час госпіталізації в групі уміфеновіру був меншим, ніж в групі калетри на 2,4 доби (7,2 проти 9,6), крім того через 7 днів госпіталізації відрізнялася сатурація крові киснем (94 % в групі уміфеновіру проти 92 % в групі калетри)  [5–9].

COVID-19 В Україні АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я ФОРТЕ внесений до локального протоколу надання медичної допомоги хворим на COVID-19, розробленого на основі Регіонального протоколу надання медичної допомоги хворим на COVID-19 громадської організації «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів». За цим протоколом працює Обласна клінічна інфекційна лікарня м. Харкова. ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ ПРЕПАРАТУ Перші повідомлення про клінічну ефективність діючої речовини уміфеновіру були опубліковані у 1990-х роках під час епідемій грипу А та спалахів гострих респіраторних захворювань у групах студентів та промислових працівників (Гагарінова та ін., 1993, Обросова-Серова та ін., 1991). Китайські клінічні дослідження вказують на достатню ефективність та безпеку уміфеновіру (Wang et al., 2004) [6–7]. Дослідження, проведені під час пандемії пташиного грипу, продемонстрували, що ефективність препарату перевищує ефективність таких противірусних засобів, як ремантадин (Roflual), осельтамівір (Tamiflu), рибавірин та інтерферон-альфа (Gatich et al., 2008, Kolobukhina et al., 2008, Kolobukhina та ін., 2009, Лєнева та Шустер, 2006)  [5–7]. У комплексному застосуванні препарат посилював імуномодулюючі властивості протигрипозної вакцини Vaxigrip, що показало когортне дослідження у групі, яка складалась з 125 пацієнтів похилого віку (Semenenko et al., 2005). Препарат сприятливо впливав на течію захворювання на грип у пацієнтів з імунодефіцитними станами (Glushkov et al., 1999)  [5–7].

Також проводились дослідження у дітей, які хворіли на грип та інші гострі вірусні респіраторні захворювання (Beliaev et al., 1996, Drinevskiĭ et al., 1998). Найбільш задокументоване дослідження було проведено на 158 дітях віком від 1 до 14 років, що хворіли на грипп А і/або В чи інші респіраторні вірусні захворювання. Протягом 5-денного лікування діюча речовина препарату уміфеновір ефективно знижувала тривалість інфекції та виникнення ускладнень, і знову було означено його імуномодулюючу дію. У 2002 році було спонсовано велике клінічне випробування, проведене за участі 500 дітей від 6 до 12 років. Препарат діти отримували в профілактичних цілях двічі на тиждень протягом 3 тижнів або один раз на день протягом 12 днів; i при лікуванні тричі на день протягом 3 днів. У всіх випадках лікування уміфеновіром призводило до значного скорочення тривалості клінічних ознак, у маленьких пацієнтів не спостерігалося побічних ефектів або ускладнень  [7, 8]. Цікаво, що в дослідженнях, які порівнювали противірусні препарати, більшість вірусних штамів були чут-

Дослідження показали подвійну фармакологічну дію уміфеновіру і в якості прямого противірусного засобу, і як препарату з імуномодулюючою активністю. Уміфеновір виявляє: zz специфічний вплив на РНК та ДНК віруси; zz імуностимулюючий ефект з індукцією сироваткового інтерферону; zz активацією фагоцитів.

Метаболізм і виведення Дослідження показали, що головним місцем метаболізму уміфеновіру є печінка. T1/2 складає 17–21 год. Близько 40 % виводиться в незміненому вигляді, в основному із жовчю (38,9 %) і в незначній кількості — нирками (0,12 %). Протягом першої доби виводиться 90 % прийнятої дози. Уміфеновір швидко розподіляється по тканинам та органам з максимальним накопиченням у печінці, гіпофізі, нирках, лімфатичних вузлах та щито- видній залозі, надниркових залозах, кістковому мозку, легенях, плазмі, тимусі та селезінці (Глушков, 1992)  [4–8]. Показано, що уміфеновір виявляє противірусну активність in vitro та in vivo щодо доволі широкого ряду оболонкових і безоболонкових РНК та ДНК вірусів, включаючи віруси грипу A, B і C (Leneva et al., 2005), респіраторно-синцитіальний вірус, SARS-CoV, аденовірус, парагрип 5 типу, поліовірус 1 типу, риновірус 14 типу, вірус Коксакі, вірус Хантаан, вірус Chikungunya, віруси гепатитів B та C (Борискін та ін., 2008, Брукс та ін., 2004, Брукс та ін., 2012, Liu et al., 2013a).

Молекулярні механізми противірусної дії уміфеновіру Уміфеновір блокує ранню стадію розмноження вірусів, перешкоджаючи проникненню вірусу до клітини за рахунок блокування злиття віріонів з мембраною клітини. Механізм фузії — універсальний механізм проникнення численних видів вірусів у клітини. Саме тому уміфеновір має широкий спектр противірусної активності. Безумовно, призначення уміфеновіру на ранніх стадіях вірусної інфекції є найбільш ефективним, у зв’язку з тим, що у клітинах ще не виникло незворотніх цитопатичних змін!

Противірусна активність широкого спектру уміфеновіру свідчить про те, що молекула діє на загальних критичних етапах взаємодії вірусу та клітини. Докази вказують на те, що уміфеновір безпосередньо має вірусидну дію і може розглядатися як противірусний засіб прямої УМІФЕНОВІР дії. Більшість досліджень також помає унікальний відомляють про вплив діючої ремеханізм човини уміфеновіру на одну або дії — блокування кілька стадій життєвого циклу вігемаглютиніну вірусу русу, такі як потрапляння клітин грипу та інгібування процесу фузії.

Экспертное мнение В фарватере отрасли • • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua

Фармакокінетика дин після введення. Стимулює кліУміфеновір — це противірусний zz Швидко абсорбується зі шлунтинні та гуморальні реакції імуніта імуномодулюючий препарат. Він ково-кишкового тракту. тету: підвищує число лімфоцитів специфічно пригнічує in vitro віруzz Сmax в плазмі крові досягаєтьу крові, особливо Т-клітин (CD3), си грипу А і В (Influenza virus А, В), ся через 1,5 год. підвищує число Т-хелперів (CD4), включаючи високопатогенні підтиzz Уміфеновір швидко розподіляне впливаючи на рівень Т-супрепи A (H1N1) pdm09 і A (H5N1), а тається по органам і тканинам орсорів (CD8), нормалізує імунорегукож інші віруси — збудники ГРВІ ганізму. ляторний індекс, стимулює фаго(коронавірус (Coronavirus), асоціцитарну функцію макрофагів і підйований з важким гострим респіраторним синдромом (SARS), риновіруси (Rhinovirus), вищує число природних кілерів (NK-клітин)  [5–7]. аденовірус (Adenovirus), респіраторно-синцитіальний Терапевтична ефективність при вірусних інфекціях вірус (Pneumovirus) і вірус парагрипу (Paramyxovirus)). За механізмом противірусної дії відноситься до інгібіто- проявляється в зменшенні тривалості та тяжкості перерів злиття (фузії), взаємодіє з гемаглютинином вірусу та бігу хвороби та її основних симптомів, а також у зниперешкоджає злиттю ліпідної оболонки віріона та клі- женні частоти розвитку ускладнень, пов’язаних з вірутинних мембран  [2, 4–8]. сною інфекцією, і загострень хронічних бактеріальних Має помірну імуномодулюючу дію, підвищує стій- захворювань  [9–11]. Належить до малотоксичних препаратів (LD50> 4 г / кість організму до вірусних інфекцій. Володіє інтерферон-індукуючою активністю — в дослідженні на мишах кг) та не спричиняє жодного негативного впливу на оріндукція інтерферонів відзначалася вже через 16 год., а ганізм людини при пероральному застосуванні в рековисокі титри інтерферонів зберігалися в крові до 48 го- мендованих дозах  [1–4].

•

ФАРМАКОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ УМІФЕНОВІРУ

Журнал «Современная фармация»

ливими до діючої речовини препарату уміфеновір, тоді як було виявлено кілька стійких варіантів до ремантадину (див. також недавні Iatsyshina et al., 2010, Lvov et al., 2013)  [7–9]. З 2004 р. діюча речовина уміфеновіру була запатентована для лікарського застосування як противірусного засобу проти атипової пневмонії, викликаної важким гострим респіраторним синдромом коронавірусу (SARS-CoV)  [8–10].

Экспертное мнение В фарватере отрасли • • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

(прикріплення, інтерналізація) та реплікація. Уміфеновір може також виступати в ролі агента націлювання на хост. Уміфеновір зв’язується як з ліпідами, так і з залишками білка. Уміфеновір — це гідрофобна молекула на основі індолу, сприйнятлива до утворення надмолекулярних композицій шляхом взаємодії ароматичних зв’язків із селективними амінокислотними залишками білків (фенілаланін, тирозин, триптофан) (Teissier et al., 2011)  [5–10]. Уміфеновір блокує процес злиття ліпідної оболонки вірусу та плазматичної мембрани клітин, яке відбувається зовні клітини та індуковане рівнем рН 5,0, а також злиття ліпідної оболонки вірусу та мембрани ендосом, яке відбувається вже всередині клітини при проникненні віріона у фізіологічних умовах при рН 7,4. Вірус-інгібуючий ефект уміфеновіру пов’язаний зі стадією репродукції вірусу у період вивільнення генетичного матеріалу вірусу всередині клітини від поверхневих білків та оболонки. Уміфеновір блокує вивільнення самого нуклеокапсиду  [6–9]. Припускають, що уміфеновір здатний локально концентруватися у вірусних або клітинних мембранах. Було також показано, що діюча речовина уміфеновіру взаємодіє з ароматичними залишками вірусного глікопротеїну, що бере участь у мембранних взаємодіях та дестабілізує умови, необхідні для злиття вірусу з клітиною (Leneva et al., 2009 для гемаглютиніну грипу; Teissier та ін., 2011). Отже, це є основою віруцидного ефекту уміфеновіру — взаємодія з ліпідами вірусної оболонки та/або з ключовими залишками в структурних білках віріонів (необхідних для розпізнавання клітинних рецепторів — капторів — для злиття мембран). Цей ефект був описаний для оболонки вірусу грипу A H1N1 (Shi et al., 2007); вірусу Хантаан (Deng et al., 2009); вірусу гепатиту (Haid et al., 2009, Pécheur et al., 2007) та для безоболонкових вірусів,

Формула уміфеновіру C22H25BrN2O3S 1-метил-2 — ((фенілтіо) метил) -3-карбетоксі-4 — ((диметиламіно) метил) -5-гідрокси-6-броміндол гідрохлориду моногідрат наприклад, вірусу Коксакі (Zhong et al., 2009), що узгоджується з подвійними фізико-хімічними властивостями уміфеновіру  [7–12]. Уміфеновір також може локально погіршувати прикріплення вірусу до клітинної плазматичної мембрани, стабілізуючи мембрану та/або маскуючи ключові залишки вірусного білка, що бере участь у розпізнаванні рецепторів. АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я — противірусний препарат для системного застосування, що містить діючу речовину — уміфеновіру гідрохлорид. На українському фармацевтичному ринку АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я виробляє вітчизняний виробник ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я». Варто відзначити високу якість продуктів бренду «Здоров’я», яку гарантує дотримання суворих вимог GMP і міжнародних стандартів ISO 9001:2015, ISO 14001:2015, HACCP Food Safety Systems на виробництві. У 2020 р. компанія отримала сертифікат відповідності вимогам Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP) Європейського Союзу. АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я ФОРТЕ є єдиним лікарським засобом на фармацевтичному ринку України, що містить 200 мг уміфеновіру гідрохлориду в якості разової дози.

Рекомендовані лікувальні схеми* zz Застосовується дорослими внутрішньо до вживання їжі. zz Разова доза становить 200 мг (1 капсула). Для профілактики при безпосередньому контакті з хворими на грип: по 200 мг 1 раз на добу протягом 10-14 днів У період епідемії грипу: по 200 мг 2 рази на тиждень протягом 3 тижнів. Для лікування грипу: по 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин) протягом 5 днів. Максимальна добова доза: 800 мг (4 капсули) *Інформація надана на підставі інструкції до медичного застосування лікарського засобу АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я ФОРТЕ

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Під час епідемічних та пандемічних підйомів захворюваності на вірусні інфекції потрібен швидкий та безпечний засіб, що ефективно протидіє вірусам, посилює імунний захист та має високий профіль безпеки. АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я ФОРТЕ — сучасний противірусний препарат, який захищає. Своєчасне та вірно призначене лікування — запорука швидкого одужання та подальшого здоров’я людини!

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

Список літератури знаходиться в редакції

Полезно •

Новая научная работа, проведенная Королевским колледжем Лондона (King’s College London), показала, что умеренные аэробные упражнения, например, катание на велосипеде или быстрая ходьба, могут существенно сократить количество страдающих от депрессии. Требуется всего 150 минут физической активности в неделю.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

В фарватере отрасли

Физические упражнения снижают риск развития депрессии

Всемирная организация здравоохранения рекомендует взрослым людям в возрасте от 18 до 64 лет уделять физической активности умеренной интенсивности не менее 150 минут в неделю или физической активности высокой интенсивности не менее 75 минут в неделю. Ученые провели анализ 49 исследований, проводившихся в течение семи с половиной лет с участием 266 000 человек, и пришли к выводу, что у людей, занимающихся физическими упражнениями на уровне, рекомендованном ВОЗ, на 31 % меньше вероятность возникновения депрессии. Соавтор работы доктор Брендон Стаббс (Brendon Stubbs), физиотерапевт из Института психиатрии, психологии и нейронауки (Institute of Psychiatry, Psychology & Neuroscience) Королевского колледжа рассказывает: Мы обнаружили, что более высокие уровни физической активности помогают предотвратить развитие депрессии у детей в будущем, а также у взрослых и пожилых людей. Причем это касается всех контингентов с учетом других важных факторов, таких как индекс массы тела, курение и физические состояния здоровья». Основной посыл авторов исследования заключается в том, что снизить шансы развития депрессии можно при помощи физической активности. Чем больше вы занимаетесь физическими упражнениями, тем выше вероятность избежать развития депрессии.

В Великобритании, например, 2,14 миллионов человек страдают от депрессии, при этом из-за депрессии, тревоги и стресса теряется 91 миллион рабочих дней, а британская экономика теряет около 26 миллиардов фунтов в год из-за снижения производительности труда, больничных или смены персонала. Соавтор исследования доктор Джозеф Фирт (Joseph Firth) утверждает, что исследование предоставило убедительные доказательства в пользу привлечения людей к регулярной физической активности в школах, на рабочем месте, в ходе развлекательных программ, что поможет снизить риск депрессии на протяжении всей жизни. Профессор Фелипе Баррето Шуч (Felipe Barreto Schuch), ведущий автор исследования из университета Ла Салле (Universidade La Salle) утверждает, что это первый глобальный метаанализ, показавший, что физическая активность полезна для защиты населения от депрессии. Доказательства очевидны – у более активных людей меньше риск развития депрессии. Мы рассмотрели разные возрастные группы на разных континентах и результаты предельно ясны. Вне зависимости от возраста и места жительства, физическая активность может снизить риск возникновения депрессии в будущем», – утверждает доктор Шуч.

По материалам: newsyou.info

Глобальне і стрімке розповсюдження COVID-19 справило величезний вплив на всі галузі охорони здоров’я в усьому світі і розширило наявні уявлення про характер перебігу цього захворювання, що знайшло відображення у вітчизняних і зарубіжних публікаціях і значно полегшило діагностику, лікування та профілактику нової коронавирусной інфекції [13, 14]. Необхідно відзначити, що людство в доступному для огляду часу не перший раз зіткнулося з епідемією коронавірусі. Але до цього часу вивчення властивостей коронавіруса і клініко-лабораторних особливостей коронавірусної інфекції людини представляло майже виключно науковий інтерес [15]. Відомо, що на початку пандемії прояви COVID-19 варіювалися від безсимптомного або легкого перебігу до важкого перебігу з летальними випадками. За різними даними, симптоми включали лихоманку, кашель, задишку, нездужання і гострий респіраторний дистрес-синдром, розвивалися вони в терміни від 2 днів до 2 тижнів після інфікування (в середньому протягом 11,5 дня після зараження [39]).

Экспертное мнение 20- / -

•

В мире медицины

•

На сьогодні до переліку основних синдромів та ускладнень, викликаних COVID-19, відносять: 1. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів (без розвитку пневмонії), які вимагали призначення лікарем етіотропної терапії. 2. Вірусна пневмонія, некласифіковані. 3. Інфекційний ендокардит. 4. Емболія та тромбоз артерій. 5. Токсичне ураження печінки. 6. Сепсис. 7. Диссеміноване внутрісудинне згортання. 8. Синдром респіраторного розладу у дорослого. 9. Легеневої набряк. 10. Інші інтерстиціальні легеневі хвороби. 11. Респіраторні порушення після медичних процедур, некласифіковані в інших рубриках. 12. Легенева емболія. 13. Печінкова недостатність, некласифіковані в других рубриках. 14. Ниркова недостатність. 15. Кардіореспіраторна недостатність. 16. Синдром системної запальної відповіді [12].

•

внутрішньої медицини 1 ДД Медичний університет Кравченко Н.К., кандидат мед. наук, асистент кафедри внутрішньої медицини 1 ДД Медичний університет Гальцева С.М., зав. відділення терапії з пульмонологічними ліжками КНП «МКЛ№16» ДМР

modern-pharmacy.com.ua

внутрішньої медицини 1 ДД Медичний університет

Басіна Б.О., кандидат мед. наук, асистент кафедри

•

Відомо, що в кінці 2019 року в Китайській Народній Республіці стався спалах нової коронавирусної інфекції з епіцентром в м. Ухань (провінція Хубей). Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) 11 лютого 2020 р. надала офіційну назву цієї інфекції — COVID-19 (Coronavirus disease 2019), а Міжнародний комітет по таксономії визначила основного збудника цього захворювання — як SARS-CoV-2 [13].

A Кірєєва Т.В., кандидат мед. наук, доцент кафедри

Журнал «Современная фармация»

Застосування регідратантів при комплексному лікуванні пацієнтів, хворих на COVID-19 середнього та важкого ступенів

При важкому перебігу захворювання у пацієнтів при COVID-19 можуть сприяти функціональне ушкодження CD4+-лімфоцитів і надмірне виснаження CD8+-лімфоцитів [12].

Фармакотерапия В фарватере отрасли • • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Часто спостерігаються симптоми: 1. Підвищення температури тіла. 2. Сухий кашель. 3. Стомлюваність. У деяких інфікованих можуть також спостерігатися: 1. Різні больові відчуття. 6. Втрата нюху і смако2. Біль в горлі. вих відчуттів. 3. Діарея. 7. Висип на шкірі або де4. Кон’юнктивіт. пігментація нігтів на 5. Головний біль. руках і ногах. Симптоми тяжкої форми захворювання: 1. Утруднене дихання або задишка. 2. Відчуття здавленості або біль в грудній клітці. 3. Порушення мовлення або рухових функцій [12].

Усі зазначені симптоми сприяють розвитку загальної інтоксикації організму та порушення тканинного та клітинного метаболізмів, що, в свою чергу, призводить до ще більшого погіршення загального стану хворого, сприяють розвитку ускладнень та більш важкому перебігу хвороби, подовжують строк одужання та збільшують зону ураження за рахунок долучення до вірусної інфекції та посилення запальних процесів, ще й метаболічні та гіпоксичні порушення, пов’язані із розвитком алкалозу та/або ацидозу за рахунок зміщення водно-електролітного балансу організму. Окрім цього, при коронавірусній інфекції нерідко відзначаються шлунково-кишечні прояви з діареєю, блюванням, дискомфортом та біллю в животі, що обумовлено спорідненістю кишечного епітелію до вірусу внаслідок експресії рецепторів ACE-2. А за рахунок гіпервентиляції та посиленого потовиділення можуть підвищуватися добові втрати рідини через легені та шкіру до 10–14 л, що протягом тривалого часу може призвести до втрат більшої кількості чистої рідини та газового алкалозу [20]. Втрати значної кількості гіпотонічної рідини через шкіру та дихальні шляхи можуть мати місце під час лихоманки, посиленого потовиділення та при штучній вентиляції легенів. У результаті даної втрати рідини підвищується концентрація електролітів міжклітинної рідини та збільшується її осмолярність. Концентрація натрію може досягати 160 ммоль/л (норма 135–145 ммоль/л) і більше, підвищується показники гематокриту, відносно збільшується вміст білків плазми крові. У результаті підвищення осмолярності плазми крові розвивається дефіцит рідини в клітинах, що супроводжується збудженням, а у важких станах розвитком коматозних станів. З’являється сильне відчуття спраги, сухість шкірних покровів, язику та слизо-

вих оболонок, з’являються розлади в роботі серцево-судинної та центральної нервової систем [20]. Збудником нової коронавірусної інфекції COVID-19 є одноланковий РНК-вірус SARS-CoV-2, який таксономічно відноситься до роду бетакоронавірусів. На початковому етапі зараження SARS-CoV-2 проникає в клітини, експресуючі рецептори ангіотензинперетворюючого ферменту 2-го типу (ACE-2). Основною мішенню є альвеолярні клітини 2-го типу легенів. Однак рецептори ACE-2 представлені також на клітинах дихального тракту, нирок, стравоходу, сечового міхура, кишечника, серця, центральної нервової системи [1, 2]. До типових клінічних проявів COVID-19 відносяться ліхоманка, респіраторні симптоми, двостороння пневмонія, у 3–4 % випадків розвивається острий респіраторний дистрес-синдром. У той же час у ряду пацієнтів спостерігаються шлунково-кишечні прояви з діареєю, блюванням та біллю в животі [3]. Клітини кишечного епітелію людини також відтворюють віруси і можуть підтримувати стійку вірусну реплікацію [4]. Так, у пацієнта 34 років з гострим респіраторним дистресом-синдромом коронавірусного генезу електронною мікроскопією біоптатів та аутопсийних зразків показана активна вірусна реплікація як у тонкій, так і в товстій кішці [5]. В одному випадку виявленого в одному із штатів COVID-19 35-річний чоловік поступив до стаціонару з нудотою та блюванням, на другий день госпіталізації з’явилися дискомфорт у животі та діарея. На сьогоднішній день хвороби в історії хвороби пацієнта виявлена РНК SARS-CoV-2 [6]. В інших дослідженнях РНК SARS-CoV-2 виявлена в анальному каналі або на ректальних тампонах [7, 8] та зразках калу [6, 9, 10] навіть після виявлення вірусу в верхніх дихальних шляхах [7, 8]. Ці факти доз-

Гіпогідрія — зневоднення, виникає, коли видалення води з організму перевищує її надходження. Гіпогідрія, особливо сильного ступеня, викликає тяжкі наслідки. Виникає згущення крові, що, в свою чергу, спричиняє додаткове навантаження на серце, що може привести навіть до його паралічу. Прискорюється згортання крові, що супроводжується тромбоутворенням. Зменшується надходження кисню до тканин, виникає гіпоксія — кисневе голодування тканин. Гіпоксія приводить до ацидозу, активність тканинних ферментів знижується і в тканинах накопичуються продукти неповного окислення (шлаки). Виділення сечі (діурез) зменшується, що веде до аутоінтоксикації — самоотруєння організму. Виходячи з патогенезу, при лікуванні всіх патологій, які супроводжуються зневодненням, обов’язковим засобом лікування є регідратаційна терапія — відновлення водно-сольового балансу. Для цього використовують при простих формах гіпогідрії введення фізіологічного розчину, при складних формах — введення складних розчинів з включенням натрію хлориду, кальцію хлориду, натрію гідрокарбонату, глюкози і інших компонентів. Відновлення водно-електролітного балансу допоможе зменшити інтоксикацію, поліпшити самопочуття та покращити стан хворих. В нашому дослідженні приймали участь пацієнти, хворі на COVID-19 середнього та важкого ступенів перебігу з наступними симптомами (табл. 1).

Усі пацієнти були розподілені на 2 групи: 1 група — 60 пацієнтів віком від 35 до 75 років, які приймали у складі комплексної терапії пероральний регідратант вітчизняного виробника Easysalt, який призначався від 1 саше до 8 саше на день за потребою. Продукт приймався перорально, попередньо розчиняючись у 200 мл води. 2 група — 23 пацієнти віком від 35 до 75 років, яким було призначено у складі комплексної терапії парентеральне введення Реосорбілакту в дозуванні 200–400 мл 1–2 рази на добу. Окрім зазначених продуктів, кожен пацієнт в обох групах проходив лікування іншими препаратами згідно з їх діагнозами та історією хвороби. Спостереження за змінами в стані хворих проводилися протягом 2–3 діб кожні 12 годин та оцінювалися за 5-бальною шкалою, де 0 — повна відсутність симптомів, 5 — важкий стан з помітною постійною наявністю, інтенсивністю та вираженістю. Для оцінки динаміки використовувались непрямі методи оцінки стану хворого, такі як візуальний огляд опитування та анкетування хворих.

Фармакотерапия В фарватере отрасли • •

Порушення водноелектролітного обміну включає наступні чотири основні види:  гіпогідрію (зневоднення);  гіпергідрію — затримання води в організмі;  набряки;  водянки.

2021 / март

вали в практиці китайського, європейського та американського досвіду. Їх використання було спрямоване на контроль водно-сольового балансу та лікувального харчування, призначення противірусних препаратів (ремдесивір/уміфеновір), антибіотики (азитроміцини), низькомолекулярних гепаринів та інгібіторів прозапальних цитокинів (ІЛ-1 та ІЛ-6) або глюкокортикоїдів (11).

•

В основі успішного лікування КВІ, а в особливостях SARS-CoV-2, лежить рання ідентифікація випадків та ізоляція, діагностика та патогенетичної терапії. Основні засади вибору препарату або комплексів препаратів, які слід використовувати для лікування, ґрунтуються на патогенетичних механізмах COVID-19 та нараховують приблизно біля 30 лікарських препаратів, які емпірично використову-

modern-pharmacy.com.ua

Результати дослідження

•

Саме така тропність до ШКТ може пояснити часте виникнення діареї при коронавірусній інфекції. Це має значення для епідеміологічного контролю, діагностики та тактики лікування.

Журнал «Современная фармация»

воляють передбачати, що при COVID-19 коронавірус SARS-CoV-2 здатний «крокувати» організмом людини, уражуючи епітеліоцити шлунково-кишківникового тракту (ШКТ).

Табл. 1

Симптоми загальної інтоксикації   

Температура вище за 38о Слабкість та відчуття втоми М’язовий біль

Шлунково-кишечні симптоми    

Нудота Блювання Діарея Дискомфорт та біль в області шлунку

Період спостереження

Мал. 1

Візуально-аналогова шкала оцінювання (Табл. 2):

2 група

Фармакотерапия

3,48

1,73

Зручність використання

4,8

0,6

Ефективність

4,2

3,3

Наявність побічних ефектів

0,9

3,0

Смак

4,0

1,0

Журнал «Современная фармация»

•

Середній показник

•

1 група

modern-pharmacy.com.ua

2021 / март

•

В фарватере отрасли •

Динаміка покращення стану (Мал. 1) — свідчить про те, що використання перорального регідратанту Easysalt призводить до більш стрімкого відновлення нормального стану пацієнта:

Результати оцінювання по візуально-аналогійній шкалі свідчать про те, що у пацієнтів з 1-ої групи, які приймали Easysalt, та почувалися значно краще, відмічали меншу частоту виникнення побічних ефектів та приємний смак продукту, що покращувало їх відношення до лікування (вони більш ретельно дотримувалися рекомендацій лікарів) у порівнянні з 2-ою групою пацієнтів, яким паралельно з основною терапією вводився Реосорбілакт в/в.

Висновки Відновлення водно-електролітного балансу за допомогою оптимізації її надходження в організм з кишечника дозволить знизити гіперосмолярність міжклітинної рідини та невілювати наслідки порушень, пов’язаних з дисбалансом електролітів в клітинах, покращити самопочуття, прискорити елімінацію шкідливих речовин та ін. Використання пероральних продуктів збільшує комплаєнс пацієнта до лікування, оскільки такий спосіб прийому вважається більш фізіологічним та зручним для пацієнта, дозволяє контролювати водно-електролітний баланс та досягти більш стабільного та прогнозованого результату.

Easysalt — сучасний розчинний регідратант, який по своєму складу відповідає останнім рекомендаціям ВОЗ, вітчизняного виробника, не лише зарекомендував себе як якісний та ефективний продукт, а також як продукт, який відповідає всім фармакоекономічним показникам.

Література: 1. Xiao F., Tang M., Zheng X. et al. Evidence for gastrointestinal infection of SARS-CoV-2 // Gastroenterology. 2020. Vol. 158. № 6. P. 1831–1833.e3. 2. Harmer D., Gilbert M., Borman R., Clark K.L. Quantitative mRNA expression profi ling of ACE 2, a novel homologue of angiotensin converting enzyme // FEBS Lett. 2002. Vol. 532. № 1–2. P. 107–110. 3. Gu J., Han B., Wang J. COVID-19: Gastrointestinal manifestations and potential fecal-oral transmission // Gastroenterology. 2020. Vol. 158. № 6. P. 1518–1519. 4. Zhou J., Li C., Zhao G. et al. Human intestinal tract serves as an alternative infection route for Middle East respiratory syndrome coronavirus // Sci. Adv. 2017. Vol. 3. № 11. P. eaao4966. 5. Leung W.K., To K.F., Chan P.K. et al. Enteric involvement of severe acute respiratory syndrome-associated coronavirus infection // Gastroenterology. 2003. Vol. 125. № 4. P. 1011–1017. 6. Holshue M.L., DeBolt C., Lindquist S. et al. First case of 2019 novel coronavirus in the United States // N. Engl. J. Med. 2020. Vol. 382. № 10. P. 929–936. 7. Zhang W., Du R.H., Li B. et al. Molecular and serological investigation of 2019-nCoV infected patients: implication of multiple shedding routes // Emerg. Microbes Infect. 2020. Vol. 9. № 1. P. 386–389. 8. Xu Y., Li X., Zhu B. et al. Characteristics of pediatric SARS-CoV-2 infection and potential evidence for persistent fecal viral shedding // Nat. Med. 2020. Vol. 26. № 4. P. 502–505. 9. Tang A., Tong Z.D., Wang H.L. et al. Detection of novel coronavirus by RTPCR in stool specimen from asymptomatic child, China // Emerg. Infect. Dis. 2020. Vol. 26. № 6. P. 1337–1339.

10. Young B.E., Ong S.W.X., Kalimuddin S. et al. Epidemiologic features and clinical course of patients infected with SARS-CoV-2 in Singapore // JAMA. 2020. Vol. 323. № 15. P. 1488–1494. 11. Румянцев А.Г. Коронавирусная инфекция COVID-19. Научные вызовы и возможные пути лечения и профилактики заболевания // Российский журнал детской гематологии и онкологии Russian Journal of Pediatric Hematology аnd Oncology. — 2020. — Т. 3. vol 7. 12. Болехан В.Н., Улюкин И.М., Пелешок С.А. Особенности развития эпидемии коронавирусной инфекции COVID-19 // Медико-биологические и социально-психологические проблемы безопасности в чрезвычайных ситуациях. — 2020. — № 4. — С. 16–26. DOI: 10.25016/2541-7487-2020-0-4-16-26. 13. Временные методические рекомендации. Профилактика, диагностика и лечение новой коронавирусной инфекции (COVID-19). Версия 9 (26.10.2020). М.: Минздрав России, 2020. — 236 с. 14. Casas C., Català A., Hernández G. [et al.]. Classification of the cutaneous manifestations of COVID-19: a rapid prospective nationwide consensus study in Spain with 375 cases. Br. J. Dermatol. 2020 Vol. 183, N 1. Pp. 71–77. DOI: 10.1111/ bjd.19163 15. Л.В. Осидак, Мурадян А.Я., Румель Н.Б., Дриневский В.П. Коронавирусная инфекция (этиология, эпидемиология, клинико-лабораторная характеристика, противовирусная терапия): пособие для врачей. СПб.: Человек, 2007. — 64 с. 16. Petrosillo N., Viceconte G., Ergonul O. [et al.]. COVID-19, SARS and MERS: are they closely related? Clin. Microbiol. Infect. 2020. Vol. 26, N 6. P. 729–734. DOI: 10.1016/j.cmi.2020.03.026.

• Интересно В фарватере отрасли • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Польза котов для здоровья Долгое время бытовало мнение о владелицах котов как «сумасшедших кошатницах». Помимо средневековой истерии, связанной с ведьмами и их черными кошками, страхи возникали из-за боязни токсоплазмоза – инфекции, вызванной паразитом Toxoplasma gondii, которого можно обнаружить в кошачьих фекалиях (наряду с недожаренным мясом и загрязненной водой). Токсоплазмоз действительно потенциально может вызывать симптомы со стороны психики. Однако в ходе недавнего исследования, опубликованного в журнале Psychological Medicine, связи между наличием в доме котов и последующим психозом не найдено. Центры по контролю заболеваний оценивают, что более 60 миллионов человек в Соединенных Штатах могут заражаться токсоплазмозом всеми возможными способами, включая кошек. Но очень немногие люди демонстрируют симптомы, потому что иммунная система здорового человека обычно подавляет болезнь», – говорит доктор Дэвид Хэуорт (David Haworth), специалист в области ветеринарной медицины, президент благотворительной организации Pet Smart. В действительности же кошки полезны для здоровья.  Любители кошек более открытые и чувствительнее, по сравнению с «собачниками», согласно исследованию 2014 года. При этом «кошатники» чаще интроверты и имеют выше уровень интеллекта.  Помогают снять стресс. Во время игры с кошкой вырабатывается гормон окситоцин, который помогает расслаблению и противодействует гормонам хронического стресса (кортизолу).  Полезны для сердца. В исследовании, опубликованном в Journal of Vascular and Interventional Neu-

rology, была выявлена связь между наличием кота и уменьшением риска смерти от сердечного приступа или инсульта. Даже просто мурлыканье собственного кота успокаивает нервы и снижает кровяное давление.  Спасают от одиночества. В наши дни связи между людьми становятся слабее. И исследования показывают, что одиночество провоцирует все виды заболеваний», – говорит Гринберг. Например, клинико-патологическое исследование пожилых людей в Чикаго показало повышенный риск болезни Альцгеймера от одиночества. Согласно опросу Ветеринарной медицинской ассоциации (Veterinary Medical Association) 2013 года, одинокие люди все чаще заводят домашних животных. «Домашние животные оказывают положительное влияние на нашу жизнь, предлагая своим владельцам уникальные эмоциональные, психологические и физические преимущества», – говорит в своем заявлении доктор Дуглас Аспрос (DouglasAspros), бывший президент Ассоциации.  Могут предотвратить аллергию на шерсть, свидетельствуют данные исследования, опубликованные в журнале Clinical & Experimental Allergy: подростки, сталкивавшиеся с котами в течение первого года жизни, имели меньше шансов на ее развитие. Теория состоит в том, что, давая иммунной системе нечто естественное для работы, она развивается здоровым, нормальным образом и не всегда слишком остро реагирует на неопасные стимулы», – объясняет Хэуорт. По материалам: 03info.com

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

пропонуємо взяти участь у конкурсі!

Читайте 3 статті про бренд МІЛДРОНАТ® в номерах березень-травень, відповідайте на питання анкети, яка буде розміщена в травневому номері, надсилайте заповнену анкету на електронну пошту редакції журналу «Современная фармация». E-mail для відправки анкет: publicpharmacy@gmail.com або поштою за адресою: Україна, Харків, 61202, а/я 2017, тел.: +38 (057) 780-70-77, +38 (050) 587-14-35. 1-ШЕ МІСЦЕ сертифікат в g.bar (1000 грн.) 2-Е МІСЦЕ сертифікат brocard (500 грн.) 3-5 МІСЦЕ сертифікат makeup (300 грн.)

АСТЕНІЯ — це неспецифічний синдром, який є наслідком перенесених перевантажень організму людини.

АСТЕНІЯ –

ПРОБЛЕМА СУЧАСНОГО СВІТУ За даними ВООЗ астенічні розлади по частоті займають друге місце після серцево-судинних захворювань. Поширеність астенії серед населення складає від 7 % до 45 % за даними різних досліджень. Астенічний синдром виявляють у 30-35 % хворих на невроз та у 44 % хворих на COVID-19, що стало дуже актуальним за останній рік. АСТЕНІЧНИЙ СИНДРОМ (від грец. а — відсутність, sthenо — сила) — це стан, що характеризується вираженою фізичною і психічною стомлюваністю, дратівливістю, лабільністю настрою, головним і м’язовим болем, сповільненим мисленням, порушенням сну.

Михайло Орос, доктор медичних наук, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

ЧОМУ ВИНИКАЄ АСТЕНІЧНИЙ СИНДРОМ? Внаслідок будь-якого патологічного процесу виникає виснаження енергетичних ресурсів клітини, що призводить до енергетичної недостатності (гіпоергозу). Гіпоергоз — це стан, при якому виникає невідповідність між потребою організму в енергії і тою обмеженою кількістю енергії, що може використовуватися організмом в даний момент. Дефіцит енергії, а точніше АТФ, який лежить в основі будь-якого виду гіпоксії, призводить до метаболічних та структурних порушень в організмі. В умовах нестачі кисню виникає накопичення продуктів анаеробного гліколізу — лактату. Надмірна його кількість призводить до метаболічного ацидозу, що в свою чергу, сприяє зниженню засвоєння кисню тканинами. Виникає метаболічне «порочне коло», що є біохімічною основою астенічного синдрому.

ЯКІ Є ВИДИ АСТЕНІЇ? Реактивна астенія — виникає у практично здорової людини, як захисна реакція на будь-яку діяльність, що пов’язана з постійною напругою (наприклад, відповідальна робота без емоційного розвантаження). Первинна астенія — це самостійне захворювання, що виникає на фоні конституційних та психогенних особливостей людини. Такі пацієнти, як правило, худорляві, високого зросту, часто мають різну серцеву патологію, які погано переносять фізичні і емоційні навантаження та стреси.

Вторинна астенія — це клінічний симптом, причинами якого є різні соматичні і психічні захворювання. Пандемія, «інформаційний тероризм», страх невизначеності — з цим зіткнулось людство за останній рік, що спонукало відокремити ще один вид астенії. Карантинна астенія — спостерігається у здорових людей, які вимушені дотримуватися ізоляції. Такі люди перебувають в стані тривоги, втоми, депресії, часто зловживають алкоголем та потерпають від агресії і домашнього насилля.

ЯК ВІДРІЗНИТИ АСТЕНІЮ ВІД ВТОМИ? Астенія — це патологічний процес, що призводить до зниження функціональної активності та не проходить після сну та відпочинку, тоді як втома — це фізіологічне явище, що виникає після інтенсивної або тривалої напруги і минає після відпочинку.

ЯК РОЗПІЗНАТИ АСТЕНІЮ?

ЯК БОРОТИСЯ З АСТЕНІЄЮ?

Визначальними для астенії є постійні скарги на підвищену стомлюваність, слабкість, виснаження після мінімальних зусиль в поєднанні з наступними скаргами (не менше двох):

Лікування астенії перш за все спрямоване на забезпечення балансу в системі «діяльність-відпочинок» для подальшого збереження енергії та управлінням стану втоми. Також не менш важливим є виконання систематичних дозованих фізичних вправ з навантаженням відповідно до можливостей пацієнта та дотримання правил «гігієни сну». До інших немедикаментозних методів корекції відносять: збалансоване харчування, фізіотерапію, психотерапію, нейробіку.

   

м’язовий біль; запаморочення; головний біль напруги; порушення сну;

 нездатність розслабитися;  дратівливість;  депресія.

Астенія часто супроводжується когнітивними розладами, такими як зниження уваги та концентрації. Інколи спостерігаються психічні та сексуальні порушення у вигляді зниження мотивації та зниження лібідо. Вегетативні порушення також є частим проявом астенізації організму, людина відчуває коливання артеріального тиску, лабільність пульсу, неприємні відчуття в ділянці серця, відчуття жару та ін.

Емоційно-поведінкова стратегія — це вихід з карантинної астенії, що передбачає:  зниження соціальної  освітні ізоляції; програми;  планування відпочинку;  прогулянки.

Враховуючи патогенез, часом немедикаментозних методів відновлення організму виявляється недостатньо, тому використання додаткової фармакотерапії необхідне для відновлення організму. Розуміння механізмів астенії на клітинному рівні призводить до цілеспрямованого використання метаболічних коректорів, що мають антигіпоксичну, антиоксидантну, нейрометаболічну і психоенергізуючу дію. Відомим коректором клітинного метаболізму є мельдоній, який перешкоджає накопиченню в клітинах активованих форм недоокислених жирних кислот, запобігає пошкодженню клітинних мембран, усуває невідповідність доставки та потреби кисню в клітині.

В РЕЗУЛЬТАТІ МЕЛЬДОНІЙ:

 оптимізує енергетичний метаболізм в клітинах організму;  надає тонізуючу дію;  сприяє відновленню працездатності при астенічних станах, фізичних і розумових перевантаженнях. Крім того, він володіє антистресовою дією, захищаючи внутрішні органи від змін внаслідок стресу.

На фармакологічному ринку України оригінальний мельдоній представлений препаратом МІЛДРОНАТ® від компанії «ГРІНДЕКС».

ОСНОВНІ ЕФЕКТИ МІЛДРОНАТУ:  бере участь в оптимізації використання кисню;  підвищує фізичну активність і витривалість;  надає загальну тонізуючу дію;  сприяє мозковому кровообігу, підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії;  запобігає пошкодженню клітинних мембран;  покращує функції ендотелію судин і зменшує периферичний опір судин без феномену обкрадання;  уповільнює агрегацію тромбоцитів і збільшує еластичність еритроцитів;  бере участь в транспорті АТФ. Енергокоректор МІЛДРОНАТ® оптимізує невідповідність доставки і потреби кисню в клітинах, сприяє кращому засвоєнню кисню тканинами, що є важливим в лікуванні астенічного синдрому. МІЛДРОНАТ® підвищує адаптацію до факторів зовнішнього середовища, тривалого психоемоційного напруження, розумового і фізичного навантаження, в т.ч. в період одужання після інфекційних захворювань.

ЯК ПРИЙМАТИ МІЛДРОНАТ®? Дорослим рекомендовано приймати препарат по 2 капсули (по 250 мг) в першій половині дня. Курс: 4–6 тижнів. Можна повторювати 2–3 рази на рік. Ознайомитися з необхідною інформацією по препарату МІЛДРОНАТ®, а також знайти відповіді на багато запитань з приводу здоров'я людини Ви зможете на офіційному сайті https://www.mildronat.ua

ТЕРМИДОЛ — средство экстренной помощи №1! 15 февраля 1815 года в чешском городе Брно родился Йохан Готлиб (Johann Gottlieb), который спустя 29 лет сделал важное открытие в области химии. Так в 1844 году Йохан Готлиб впервые синтезировал и описал химическое соединение — пропионовую кислоту, как один из побочных продуктов разложения сахаров. После этого открытия еще несколько ученых получали это соединение различными путями, не представляя, что на самом деле это было одно и то же вещество. И только спустя три года, в 1847 году французский химик Жан-Батист Дюма (Jean-Baptiste Dumas) объединил результаты опытов. Ученый начал изучать свойства химического соединения и дал ему название пропионовая кислота, что в переводе с греческого означает «protos» — первый и «pion» — жир, потому что это наименьшая кислота, которая проявляет свойства других жирных кислот [1,2]. В настоящее время пропионовая кислота найдена в нефти, и образуется в процессе брожении углеводов. В промышленности кислоту получают путем карболирования этилена в присутствии никелевого катализатора и воды, с дальнейшим окислением полученного в результате реакции пропионового альдегида.

Пропионовую кислоту также получают биологически при метаболическом разложении жирных кислот, содержащих нечётное число атомов углерода, и при разложении некоторых аминокислот. Бактерии рода Propionibacterium производят пропионовую кислоту, как конечный продукт своего анаэробного метаболизма. Для человека и жвачных животных пропионовая кислота является естественным метаболитом в кишечнике. Отчасти, из-за их деятельности швейцарский сыр имеет свой аромат. Пропионовая кислота используется во многих промышленных отраслях. В частности из пропионо-

вой кислоты и ее производных создают противовоспалительные препараты и медикаменты, усиливающие анаболические процессы в организме. Особого внимания заслуживает ИБУПРОФЕН — НПВП, производное пропионовой кислоты, который продемонстрировал свою эффективность при подавлении синтеза простагландинов — медиаторов боли и воспаления. Ибупрофен был открыт в 1962 году доктором Стюартом Адамсом при исследовании новой группы препаратов — пропионовых кислот [3]. Важно отметить, что основным обезболивающим и антипиритическим препаратом до открытия ибупрофена была ацетилсалициловая кислота.

На украинском фармацевтическом рынке ибупрофен представлен препаратом ТЕРМИДОЛ производства АО «Киевский витаминный завод». ТЕРМИДОЛ оказывает быстрое противовоспалительное, жаропонижающее и обезболивающие действие. Приводит к ослаблению или полному исчезновению болевого синдрома различного происхождения. Обезболивающие свойства обусловлены уменьшением воспаления, образования брадикинина и его альгогенности. Также препарат обратимо угнетает агрегацию тромбоцитов [4].

Проведенные исследования свидетельствуют, что ибупрофен может конкурентно подавлять эффект низкой дозы ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов при одновременном применении этих препаратов. Изучения фармакодинамики показывают, что при приеме разовых доз препарата 400 мг в пределах 8 часов до или 30 минут после приема ацетилсалициловой кислоты немедленного высвобождения (81 мг), наблюдалось снижение влияния ацетилсалициловой кислоты на образование тромбоксана или агрегацию тромбоцитов. При нерегулярном применении ТЕРМИДОЛА такой клинически значимый эффект считается маловероятным [4].

Фармакокинетика ТЕРМИДОЛА при пероральном приеме обусловлена хорошей оральной абсорбцией в желудке, и далее в тонкой кишке с достижением максимальной концентрации в плазме крови через 1–2 часа [5]. После метаболизма в печени (гидроксилирование, карбоксилирования, конъюгация) неактивные метаболиВАЖНО! ты полностью выводятПри сохранении ся, в основном и с мосимптомов чой (90 %), а также с заболевания более желчью [4].

ТЕРМИДОЛ выпускается в виде мягких капсул в дозе 200 мг и 400 мг, имеет хорошую переносимость и разрешён для применения у детей вес которых превышает 20 кг, а также у взрослых.

3 суток или ухудшения состояния необходима консультация врача!

Разовая доза для детей старше 12 лет с массой тела больше 40 кг и взрослых составляет 400 мг ибупрофена. Максимальная суточная доза составляет 1200 мг. Детям с массой тела от 20 кг разовая доза составляет 200 мг ибупрофена, а максимальная 600 мг. Препарат необходимо принимать с интервалом 6 часов, в течении короткого периода времени [4].

ТЕРМИДОЛ производства ПАО «Киевский витаминный завод» является безопасным, доступным, безрецептурным препаратом, рекомендованным для купирования болевого синдрома.

АЛГОРИТМ ДИАГНОСТИКИ ГОЛОВНОЙ БОЛИ В АПТЕКЕ

Добрый день! Посоветуйте мне что-то от головной боли Добрый день! Скажите, пожалуйста, как болит голова и как долго? Головная боль умеренной силы на протяжении 2– 3 часов Есть ли у Вас склонность к повышению или понижению артериального давления?

ДА

Возможно, головная боль связана с повышением или понижением артериального давления. Вам необходимо обратится к врачу

Есть ли у Вас: · остеохондроз шейного отдела позвоночника; · глаукома, косоглазие; · заболевания уха, носа и придаточных пазух; зубов, челюстей; · невралгия тройничного, лицевого нервов?

ДА

Вам необходимо обратится к врачу, возможно, головная боль связана с этими заболеваниями

ДА

Вам необходимо обратится к врачу, возможно, головная боль связана с приемом/отменой лекарственных препаратов

Вы в данный момент придерживаетесь строгой диеты, голодаете?

ДА

Возможно, головная боль у Вас вызвана гипогликемией. Необходимо принять легкоусвояемые углеводы

Головная боль односторонняя, пульсирующая, длится до 3 дней, сопровождается фото-, фонофобией, тошнотой, рвотой?

ДА

Для подбора препарата Вам необходимо обратится к врачу

НЕТ

Вы принимаете в данный момент какие-либо лекарственные препараты? Вы прекратили прием: · эрготамина; · кофеина; · ненаркотических анальгетиков; · наркотических анальгетиков?

НЕТ НЕТ

НЕТ

Вам можно порекомендовать прием обезболивающих препаратов

Есть ли у Вас: · в анамнезе язва желудка или двенадцатиперстной кишки; · желудочно-кишечные кровотечения или перфорации в анамнезе; · нарушения свертываемости крови; · вам более 60 лет; · повышенная чувствительность к ибупрофену?

НЕТ

Вам можно порекомендовать ТЕРМИДОЛ – НПВП, оказывающий обезболивающее, противовоспалительное действие.

ДА

Вам можно порекомендовать комбинированные препараты, содержащие парацетамол

Как принимать Термидол? принимают по 1 капсуле (400мг), при необходимости прием препарата можно повторить через 6 часов. Максимальная суточная доза составляет 1200 мг (3 капсулы в сутки).

Актуально • В фарватере отрасли • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

АПАУ ПІДТРИМУЄ ЗНИЖЕННЯ СТАВОК ЕКВАЙРИНГУ З перших днів карантину, коли уряд та НБУ активно закликали до безконтактних розрахунків в Україні, все більш популярною стала безготівкова оплата товарів і послуг. І якщо хтось раніше утримувався від розрахунків банківською картою, то у 2020 році зробив це вперше і оцінив усі переваги. Це дійсно зручно. І банківські установи зробили багато зручних сервісів та убезпечили персональні дані своїх клієнтів. А бізнес, зі своєї сторони, подбав про забезпечення своїх установ усіма необхідними девайсами і сервісами для безготівкового розрахунку. Аптечна професійна асоціація України, що представляє більше 30 % роздрібного сегменту фармацевтичного ринку, інформує, що у 2020 році середня частка безготівкових розрахунків за лікарські засоби склала майже 50 % і має стрімку тенденцію до збільшення. Але за переваги безготівкового розрахунку споживача підприємці додатково сплачують з кожної операції до 3 %, а в окремих випадках навіть й вище (!), комісійної винагороди за еквайрингові послуги банка, що відображається на кінцевій вартості товару. Такі відсоткові ставки та комісійну винагороду за надані послуги українські банки встановлюють самостійно, на власний розсуд. Якщо взяти до уваги той факт, що протягом минулого року через мережу торгових терміналів лише одного (!) банку, з-поміж безлічі інших, українці оплатили покупки на загальну суму 331,5 мільярдів гривень, то можна тільки уявити розмір доходів за еквайринг усіх банківських установ. І найцікавішим є те, що така надвисока комісія йде просто на оплату електронного обслуговування процесу розрахунків, що здійснюється автоматично і не потребує значних витрат. Витрати ж на інкасацію у десятки разів менші, що викликає багато питань, адже саме обслуговування готівки має бути дорожчим. На відміну від електронних операцій, у процесі інкасації задіяно багато людей для перерахунку, охорони, витрати на перевезення, логістику тощо. Від кожної безготівкової транзакції банки та платіжні системи отримують близько 3 % і це при тому, що додатково суб’єкти господарювання змушені сплачувати щомісячну плату за обслуговування та утримання терміналів для безготівкових розрахунків.

Такі «майже 3 %» приносять банкам заробіток у близько 10 тисяч гривень, іноді й вище, на місяць за 1 торгову точку кожного суб’єкта господарювання. Це велике навантаження на бізнес, особливо малий і середній, тим паче в умовах карантину, коли мова йде про виживання. Українські розміри таких міжбанківських зборів лідирують серед країн ЄС, для порівняння в Італії, Бельгії, Австрії, Франції, Німеччині, Латвії, Болгарії аналогічні збори становлять від 0,2 % до 0,3 %. Тому є велика потреба найближчим часом прийняти законопроєкти, що здатні врегулювати проблему високих тарифів комісійної винагороди за послуги еквайрингу та привести їх до європейських стандартів. У Верховній Раді України вже зареєстровано декілька відповідних проєктів Законів, що передбачають законодавче закріплення поступового (для уникнення негативних наслідків для банків) зменшення комісії за еквайринг і розміру інтерчейнджу за кожну транзакцію шляхом встановлення максимального граничного розміру до 0,9 % та 0,5 % відповідно. Прийняття законопроєктів щодо зменшення ставок еквайрингу і розміру інтерчейнджу (законопроєкти № 4178 (альтернативний законопроект № 4178-1) або внесення відповідних змін до проекту Закону № 4364, до якого подали правки щодо врегулювання надвисоких тарифів за платіжні послуги багато народних депутатів, сприятиме: 1. Зниженню фінансового навантаження на бізнес. 2. Зниженню вартості товарів для кінцевого споживача. 3. Імплементації положень Регламенту ЄС № 2015/751 від 29.04.2015 у національне законодавство у частині ставок комісій за еквайринг та інтерчейндж (на виконання Угоди про асоціацію з ЄС). 4. Збільшенню кількості POS-терміналів. 5. Прискоренню темпів розвитку електронної торгівлі лікарськими засобами. 6. Зменшенню готівкового обігу, що може попередити розповсюдження вірусів і хвороб через купюри.

Аптечна професійна асоціація України підтримує всі ці законодавчі ініціативи та закликає всіх народних депутатів проголосувати за них.

Парацельс — швейцарский алхимик, врач, философ эпохи Возрождения, один из основателей современной науки

Сегодня многие из нас часто сталкиваются с таким неприятным и коварным заболеванием из группы инфекций мочевыводящих путей, как цистит. Это серьезная медицинская проблема, актуальность которой очевидна, так как цистит не только снижает качество жизни пациентов, но и оказывает отрицательное влияние на различные сферы здоровья. Исходя из вышесказанного, возникает вопрос: как быстро, эффективно и на длительное время преодолеть таких навязчивых спутников, как инфекции мочевыводящих путей и воспалительных заболеваний почек? Поговорим подробнее о «деликатных» проблемах в нашей статье.

ЭТО ВАЖНО! «Инфекция мочевыводящих путей» (ИМП) — это групповое понятие, которое обозначает воспалительный процесс в мочевыводящей системе без специального указания причины возникновения и места локализации процесса (пиелонефрит, цистит, уретрит и бессимптомная бактериурия). Инфекции мочевыводящих путей в практике семейного врача встречаются с довольно большой частотой: в течение жизни острый цистит переносят 20–25 % женщин, у каждой третьей из них возникает рецидив заболевания на протяжении 1 года, а у 10 % цистит переходит в хроническую рецидивирующую форму. При этом можно предположить, что истинная распространенность заболевания значительно выше, поскольку многие пациенты не обращаются к врачу

и занимаются самолечением. Широкая распространенность данного заболевания именно у прекрасной половины человечества объясняется особенностями женской мочеполовой системы (короткий и широкий мочеиспускательный канал, близость органов половой сферы), вследствие чего возбудители легко проникают в мочевой пузырь. В свою очередь, хронизация процесса приводит к назначению курсов антибактериальной терапии при каждом обострении, что приводит к формированию устойчивости возбудителей к препаратам и поиску новых средств.

ЭТО ВАЖНО! Несмотря на меньшую частоту развития этой патологии у мужчин, они более подвержены затяжному и тяжелому характеру инфекции с более частым развитием осложнений.

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2021 / март

«Против каждой болезни выросла своя трава»

•

рациональная фитотерапия воспалительных заболеваний почек и мочевых путей

modern-pharmacy.com.ua

ЦИСТОН®

•

Сергей Матвиенко, кандидат медицинских наук, ХМАПО

Журнал «Современная фармация»

Насущность причин возникновения На самом деле факторов риска развития ИМП и цистита, в частности, множество, и они не ограничиваются возрастом, полом пациента, наличием сопутствующих заболеваний и патологии мочевыводящих путей. Дополнительными факторами беспрепятственного проникновения патогенных микроорганизмов

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

в стенку мочевого пузыря являются несоблюдение правил гигиены, переохлаждение, переутомление, гиповитаминоз, иммунодефициты, дисбиоз, инфекции, передающиеся половым путем, врожденные аномалии, а также перенесенные урологические манипуляции. Даже однократная цистоскопия или катетеризация мочевого пузыря могут вызвать эпизод ИМП.

Инициатор заболевания Мочевыделительная система устроена таким образом, чтобы противостоять внедрению возбудителя и развитию инфекционного процесса. Так, например, постоянное оттекание мочи по мочеточникам позволяет вымывать бактерии из почек и предотвращать рост и накопление патогенных микроорганизмов, однако даже малейший сбой в системе приводит к запуску целого каскада патологических реакций. Основным возбудителем неосложненных инфекций мочевыводящих путей (в 70–95 % случаев) продолжает оставаться кишечная палочка (Escherichia coli), которая является представителем нормальной флоры толстого кишечника. Благодаря наличию жгутиков, выраженной способности к прилипанию и активному размножению на поверхности эпителия мочевыводящих путей данный возбудитель давно завоевал первенство в возникновении заболеваний мочевыделительной системы. Именно прикрепление возбудителя к поверхности клеток слизистой мочевыводящих путей с выработкой защитного слоя приводит к затяжному характеру патологии, развитию рецидивов и трудностям в процессе лечения. Поэтому, если ученым удастся найти способ лечения подобного состояния, проблема лечения рецидивирующей мочеполовой инфекции окажется решенной.

ЭТО ИНТЕРЕСНО! Впервые E. coli была описана немецким педиатром и бактериологом Теодором Эшерихом в 1885 году и на данный момент является одним из самых изученных микроорганизмов.

Неприятные симптомы Те, кто знаком с признаками инфекции мочевыводящих путей, знают, насколько неприятны симптомы и как сильно они способны испортить жизнь. Еще бы, болезненное мочеиспускание, ощущение неполного опорожнения мочевого пузыря, частые повелительные позывы разной степени выраженности, вплоть до моментов, когда противиться или попытаться сдержать мочеиспускание невозможно. В тяжелых случаях заболевания повышается температура, появляется тошнота, рвота, постоянная усталость — настоящее мучение. При этом, даже учитывая тяжесть симптоматики, многие представительницы прекрасного пола в случае возникновения «банального» цистита к врачу не обращаются. Какой подход — такие и результаты! Симптомы не исчезнут, если их игнорировать — они лишь будут усугубляться. Поэтому при появлении указанной симптоматики сразу следует обратиться к врачу, чтобы потом не думать о проблемах и осложнениях.

ЭТО ВАЖНО! В настоящее время наиболее широко используется клиническая классификация инфекций мочевых путей, предлагаемая Европейской ассоциацией урологов (EAU), клинические рекомендации которой регулярно обновляются и составлены по принципам «медицины, основанной на доказательствах». Фитотерапия — альтернативная и безопасная помощь! Сегодня вопрос эффективной терапии инфекций мочевыводящих путей очень актуален. Безусловно, основным способом лечения данной патологии является назначение грамотно подобранной антибактериальной терапии, однако частые эпизоды ИМП ставят специалистов в «тупик» при выборе противомикробных средств, а прогрессирующая резистентность микроорганизмов обязывает медицинское общество заниматься поиском новых эффективных средств. В свете вышеизложенного, Европейская ассоциация урологов рекомендует применение растительных средств как в комплексной терапии, так и для профилактики повторного возникновения ИМП. Преимущества качественных растительных препаратов очевидны: отсутствие осложнений, нежелательных побочных действий, возможность применения некоторых из них в течение длительного времени. В данном аспекте благодаря современным разработкам компании «Хималая Драг Компани» (Индия) особого внимания заслуживает применение комбинированного средства растительного происхожде-

Фармакотерапия

ния — ЦИСТОН®, забота которого о здоровье мочевыделительной системы и всего организма неоспорима. Поговорим о нём подробнее.

В фарватере отрасли •

2021 / март

•

Двуплодник стебельковый (Didymocarpus pedicellata) — ценное и малоизвестное лекарственное растение, которое издавна использовалось в арабской и индийской медицине. В составе лекарственного растения содержатся изопедицин, педицин, эфирное масло, педициллин, благодаря которым ЦИСТОН® обладает выраженными диуретическими свойствами, а также отличается противомикробным и антиоксидантным свойствами. В составе лекарственного растения присутствуют полифенолы, чем обусловлена его нефропротективная активность. Камнеломка язычковая (Saxifraga ligulata) — это диуретическое, вяжущее и противомикробное средство, уменьшает раздражение слизистой оболочки мочевыводящих путей, способствует литолизу путем влияния на кристалло-коллоидный баланс. В свою очередь, марена сердцелистая (Rubia cordifolia), известная как обыкновенная марена или индийская марена, является разновидностью цветущего растения семейства кофе Rubiaceae. Она содержит антрахиновые гликозиды, руберитриновую кислоту, способствующую растворению оксалатных камней в мочевых путях и тем самым, содействуя их выведению, обладает вяжущим и диуретическим эффектом. Марена сердцелистная широко распространена в Сибири, Азии и издавна применяется для регуляции солевого обмена в организме. Корневища сыти пленчатой (Cyperus scariosus) обладают противомикробным действием на уровне мочеполовой системы, а соломоцвет шероховатый

modern-pharmacy.com.ua

входят растительные вещества с антисептическим, противомикробным, диуретическим, спазмолитическим и противовоспалительным действием.

•

Благодаря множеству полезных свойств и широкому спектру применения ЦИСТОН® в буквальном смысле как «мощная волна» очищает слизистые от патологических микроорганизмов

Журнал «Современная фармация»

ЦИСТОН® — это комбинированное средство растительного происхождения, которое содержит стандартизированные экстракты цветков двуплодника стебелькового (Didomocarpus pedicellata) — 65 мг, стеблей камнеломки язычковой (Saxifraga ligulata) — 49 мг, стеблей марены сердцелистной (Rubia cordifolia) — 16 мг, корневищ сыти пленчатой (Cyperus scariosus) — 16 мг, семян соломоцвета шероховатого (Achyranthes aspera) — 16 мг, надземной части оносмы прицветниковой (Onosma bracteatum) — 16 мг, целого растения вернонии пепельной (Vernonia cinerea) — 16 мг, сочетанное применение которых оказывает комплексное влияние на мочевыделительные пути. Его мягкое универсальное действие реализуется за счет комбинации большого количества специфических травяных экстрактов и минеральных веществ. ЦИСТОН® — растительное лекарственное средство, которое может эффективно использоваться в комплексном лечении острых и хронических инфекций мочевого пузыря (цистит) и почек (пиелонефрит), а также в качестве средства, которое препятствует образованию камней в почках. Такой широкий спектр показаний обусловлен тем, что в состав препарата

•

История становления…

Сегодня компания «Himalaya» является одним из флагманов в производстве аюрведических товаров, ведь её продукты продаются в более чем 90 странах. Компания «Хималайя» завоевала уважение не только из-за производства множества лечебных препаратов высокого качества, но и за свою политику соединения древних знаний Аюрведы и современных технологий. Himalaya выращивает входящие в лекарства растения на собственных землях при бережном отношении к окружающей среде, на всех фабриках Himalaya строго следуют правилам организации фармацевтического производства с многоступенчатым контролем качества. История компании Himalaya (Хималайя) началась в 1930 году, когда один молодой человек, проезжая через леса Бирмы, увидел как беспокойных слонов кормят корнем растения Rauwolfia serpentina, что оказывало на них успокаивающий эффект. Заинтересованный этим эффектом молодой человек последующие четыре года посвятил исследованиям седативных свойств данного растения. И в 1934 году Мохаммед Манал, будущий основатель Himalaya (тот самый молодой человек), выпустил первый в мире натуральный гипотензивный препарат Serpina. Идея сделать наследие традиционной индийской науки о здоровье и жизни Аюрведы доступным для современного общества стала воплощением большой мечты.

Фармакотерапия • В фарватере отрасли • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

(Achyranthes aspera), как самое популярное лекарственное растение Непала оказывает спазмолитическое и диуретическое действие.

Интересно знать! Сыть пленчатая (Cyperus scariosus) является дальним родственником папируса (сыть папирусная) и известна своими бактерицидными, мочегонными и ранозаживляющими свойствами. Оносма многолистая (Onosma bracteatum) проявляет антисептическое, противовоспалительное, диуретическое, противомикробное действие, уменьшает раздражение слизистой оболочки мочевого пузыря, а вернония пепельная (Vernonia cinerea) используется при спазмах мочевого пузыря и затрудненном мочеиспускании. Кроме того, важными компонентами растительного комплекса ЦИСТОН® являются кремниевая известь и очищенная минеральная смола. Кремниевая известь действует как диуретик, способствует растворению конкрементов в мочевых путях. Минеральная смола — это сбалансированная общетонизирующая композиция полезных минеральных и органических компонентов, которые, кроме коррекции мочевыделения, способствуют улучшению пищеварения и метаболизма. Клиническая эффективность и безопасность растительного комплекса ЦИСТОН® в составе комплексной терапии различных заболеваний мочевыводящей системы была доказана в ходе многих клинических исследований с участием различных групп пациентов. Прием ЦИСТОНа® способствует повышению притока крови к почкам и мочевым путям, оказывает мочегонное и противовоспалительное действие, препятствует процессу камнеобразования, способствует выведению камней путем микродробления, оказывает выраженную противомикробную

(Escherichia coli, Klebsiella spp. и другие грамотрицательные бактерии) активность, проявляет спазмолитическим действие. Добавление ЦИСТОНа® к обычной схеме лечения инфекций мочевыводящих путей (антибиотик+подщелачивающий агент) сокращает длительность обострения инфекций, способствует более быстрому устранению симптомов заболевания и снижает стоимость лечения в среднем на 25 % (3 дня лечения) [1]. ЦИСТОН® уменьшает бактериальную адгезию на 30 % согласно одобренного US FDA биотехнологического исследования с радиоактивной меткой. Этот анализ был опубликован в международном журнале Journal of Expeirmental Pharmacology [2]. На фармацевтическом рынке брэнд ЦИСТОН® представлен в форме таблеток и имеет благоприятный профиль безопасности. Для терапии мочекаменной болезни препарат назначают длительными курсами (3–6 мес.). При этом взрослые пациенты и дети в возрасте старше 14 лет принимают по 2 таблетки 3 р./сут., дети в возрасте 12–14 лет — по 1 таблетке 3 р./сут. на протяжении 3–4 мес. Затем режим дозирования и частота приема изменяются. Для терапии неспецифической инфекции мочевыводящих путей препарат применяется в той же дозе, обязательнов сочетании с с соответствующими антибиотиками или уроантисептиками. Длительность курса определяют, исходя из клинических проявлений и результатов клинического анализа мочи. Помимо прочего, учитывая значительную продолжительность курса лечения и профилактики инфекционных заболеваний мочевых путей, стоит отметить демократичную ценовую политику препарата ЦИСТОН®. Данное лекарственное средство имеет таблетированную лекарственную форму и отпускается во флаконе № 100. При этом цена одной таблетки ЦИСТОНа® составляет лишь 2,04 грн. [3].

Таким образом, благодаря множеству полезных свойств и широкому спектру применения ЦИСТОН® в буквальном смысле как «мощная волна» очищает слизистые от патологических микроорганизмов.

Когда цистит — тогда ЦИСТОН®! 1.

Литература:

Srivastava R.K. et al. Role of Cystone in Management of Urinary Tract Infections // Current Medical Practice. — 1991. — V. (35), 4. — P. 89-94. K. Srivastava, Asst. Professor of anatomy. 2. Satyakumar Vidyashankar et al. Journal of Experimental Pharmacology 2010; 2: 19-27 3. По данным аналитической системы исследования рынка «PharmXplorer» / «Фармстандарт» компании «Proxima Research» за период январь-февраль 2020, средневзвешенная розничная стоимость 1 таблетки бренда Цистон составляет 2,03 грн.

Статья подготовлена при содействии Представительства компании «Медена Интернешнл». Информация о лекарственном средстве, предназначенная для медицинских и фармацевтических работников. Перед назначением ознакомьтесь с инструкцией для медицинского применения лекарственного средства.

Полезно • В фарватере отрасли • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

В период межсезонья организм больше всего нуждается в витаминах и минералах. Недостаточность питательных компонентов может приводить к повышенной утомляемости, слабости и снижению защитных свойств организма, которые проявляется частыми простудными заболеваниями. Длительный гиповитаминоз способен приводить к ряду косметологических проблем, таких как сухость и шелушение кожи, а также ломкость волос и ногтей. Сбалансированное и разнообразное питание поможет укрепить иммунитет и избавиться от проблем со здоровьем.

Советы диетолога в период межсезонья Белки и жиры

Дерево держится своими корнями, а человек пищей. Азербайджанская пословица Витамины и микроэлементы в продуктах Правильный режим питания и сбалансированный рацион обеспечивают постоянное и бесперебойное поступление необходимого количества витаминов и минералов в организм. Источником полезной для здоровья пищи являются продукты животного и растительного происхождения. К окончанию зимы во всех овощах и фруктах, собранных еще осенью, снижается количество полезных для организма веществ. Однако оно все равно превышает аналогичные показатели продуктов, которые были выращены в тепличных условиях. К самым витаминным овощам сезона относится: капуста, картофель, морковь и свекла. В обязательном порядке они должны присутствовать в ежедневном рационе каждого человека. Капуста – это рекордсмен по содержанию витамина С. Регулярное употребление овоща способствует улучшению работы иммунной системы. Капуста также содержит рибофлавин, который стимулирует выработку красных кровяных телец. Употребление моркови нормализует зрение и улучшает состояние кожных покровов. Свекла богата витаминами и минералами, которые необходимы для нормального функционирования работы сердечно-сосудистой системы.

В питании должны обязательно присутствовать источники полноценного белка, поскольку протеины являются главным строительным материалом органов и тканей. Недостаточное поступление белков в организм замедляет синтез иммуноглобулинов. Следует регулярно употреблять нежирные сорта мяса и кисломолочные продукты, при этом не злоупотреблять консервированными и копчеными продуктами. Их польза сомнительна, а вот вред очевиден. Для хорошего самочувствия и высокой работоспособности организма необходимы жиры. Именно поэтому нельзя исключать из питания рыбу, яйца и молочные продукты. На период межсезонья стоит забыть о строгих диетах с обезжиренными продуктами.

Мучные изделия Следует всегда обращать внимание на количество и качество употребляемых мучных изделий. Это не значит, что нужно отказываться от ежедневного употребления хлеба. Нужно отдать предпочтение зерновому хлебу с добавлением отрубей. Он намного полезней обычных мучных изделий.

Зерновые, бобовые, орехи и сухофрукты В весеннем рационе обязательно должны присутствовать зерновые, бобовые и орехи. В этих продуктах хорошо сохраняются все необходимые витамины и минералы. Они хорошо поддерживают иммунитет и защищают организм от стрессов. Следует отказаться или свести к минимуму потребление сладостей с добавлением искусственных красителей, консервантов и ароматизаторов. Сухофрукты являются полезной альтернативой конфетам и шоколаду.

Пророщенное зерно По праву самым полезным продуктом можно считать пророщенное зерно. В зернах злаковых содержится огромное количество аминокислот и витаминов. Для перевода их в активную форму необходимо прорастить зерно. Причем наиболее полезными считаются зерна с величиной ростков не более 1–2 мм, так как в крупных ростках зерен содержится меньшее количество необходимых организму компонентов.

Свежая зелень – прекрасное дополнение к весеннему столу Главным ингредиентом весеннего меню должна быть зелень. Но, где же ее взять в холодное время года? Тепличную зелень можно найти практически в любом магазине, однако покупные растения, выращенные в искусственной среде, могут в себе таить скрытые опасности. Обыватель может даже не догадываться, с применением каких средств и методик они выращивались. Если нет проверенных поставщиков продукта, то можно самостоятельно выращивать зелень.

Омега-3: скорая помощь организму Недостаточное поступление полиненасыщенных жирных кислот приводит к возникновению депрессии, головных болей, проблем с кожей, ногтями и волосами. Исследования ученых доказали, что ежедневное употребление в достаточном количестве омега-3-кислот служит великолепной профилактикой сердечно-сосудистых заболеваний, воспалений суставов, улучшает зрение. Также эти соединения являются очень сильными антиоксидантами, способными снижать плохой холестерин и выводить свободные радикалы, потому они показаны для предупреждения преждевременного старения. Для профилактики обменных нарушений и укрепления иммунитета следует дополнительно включать в рацион комплексы с содержанием омега-3 жирных кислот.

• В фарватере отрасли • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua •

Замороженные фрукты и овощи являются одними из лучших продуктов весеннего стола. Особенно полезны ягоды и фрукты, выращенные в естественных условиях. Конечно, при заморозке продукты теряют небольшую часть ценных веществ, однако их количества вполне достаточно для того, чтобы насытить организм витаминами и минералами. Следует обратить внимание, что в замороженных фруктах и овощах содержится больше полезных веществ, чем в консервированных.

Журнал «Современная фармация»

Замороженные ягоды и фрукты

Каждый человек должен начинать свой день с легкого и питательного завтрака. С утра нет ничего лучше каши, приготовленной из цельнозерновой крупы. Также полезно варить каши со смесей круп. Разнообразить вкус привычной пищи можно при помощи замороженных ягод и фруктов. В обед следует отдать предпочтение сытному, но не очень калорийному супу. Для максимальной сохранности полезных веществ овощи следует бросают в уже горячую воду, а не в холодную, при этом вынимать их следует сразу, как только станут мягкими. По желанию перед основным приемом пищи можно съесть овощной салат. Следует также обратить внимание, что овощи со старого урожая не рекомендуется есть сырыми. Можно приготовить винегрет или другой любой салат. Для приготовления вторых блюд рекомендовано использовать нежирные сорта мяса: курицу, телятину и индейку. Не стоит забывать о рыбе. Этот продукт должен присутствовать на столе не реже, чем один раз в неделю. Рыба содержит высококачественный белок и полиненасыщенные жиры. На полдник лучше употреблять фрукты, соки с мякотью, орехи и кисломолочные продукты. Самым легким приемом пищи является ужин. Вечером лучше употреблять кисломолочные продукты и овощные салаты. Следует обратить внимание, что питание в период межсезонья должно быть регулярным, недопустим отказ от завтрака или ужина. Кроме того, рекомендовано принимать витаминно-минеральные комплексы и омега-3.

Полезно

Меню питания

Подготовила Мамедова С. А.

Фитопрепараты в лечении невротических расстройств

Капсикам® — потужність 5 компонентів у боротьбі з болем у м’язах та спині

Пост-ковідні розлади здоров’я – пост-ковідний синдром: клінічний випадок практикуючого лікаря

Невротические, связанные со стрессом и соматоформные расстройства (F40–F48) имеют общее историческое происхождение с концепцией невроза и связь с психологической причиной. Невротические расстройства (НР) влияют на здоровье и качество жизни больных и лежат огромным бременем на них, их семьях и обществе [1, 2]. С быстрыми темпами развития общества наблюдается тенденция к росту распространенности НР [3]. По статистическим данным в первичном звене медицинской помощи в 20–40 % амбулаторных больных

Оксана Мищенко, доктор фармацевтических наук, профессор, заведующая кафедрой клинической фармакологии Института повышения квалификации специалистов фармации, Национальный фармацевтический университет, Харьков, Украина

диагностируют НР [4, 5]. Около четверти населения развитых стран страдают от НР в течение всей жизни. Их частота выше у женщин, чем у мужчин. При этом данные о корреляции НР и возраста больных несколько неоднозначны. Рядом исследований показано, что распространенность НР, как правило, увеличивается с возрастом, а возраст высокого риска — 70–79 лет [6]. Zhang et al. (2005) [7] свидетельствуют, что НР в основном развиваются у людей в возрасте 40–59 лет с максимальной распространенностью в 45–49 лет. Другие авторы Li et al. свидетельствуют, что распространенность НР несколько уменьшается с возрастом, с повышенным риском в возрасте от 18 до 24 лет. Результаты ряда эпидемиологических исследований свидетельствуют, что пол, уровень образования и семейное положение в значительной степени влияют на развитие НР. Эти данные указывают на большую распространенность НР среди женщин, людей с низким уровнем образования и среди разведенных женщин и вдов [6, 7, 8]. Существуют данные, что заболевае-

Мнение эксперта • CONSILLIUM •

Журнал «Современная фармация»

В статье обобщены литературные данные об эпидемиологии невротических расстройств, аспектах патобиохимических механизмов их развития; освещены роль и место растительных лекарственных препаратов в лечении невротических расстройств, особенности в сравнении с синтетическими средствами, а также механизмы седативного действия биологически активных веществ экстракта валерианы лекарственной (Valeriana officinalis L.), мелиссы лекарственной (Melissa officinalis L.) и мяты перечной (Mentha piperita L.), содержащихся в комбинированных фитопрепаратах, возможные их аддитивные эффекты и их роль в лечении невротических расстройств. Ключевые слова: невротические расстройства, лечение, комбинированные фитопрепараты, валериана лекарственная (Valeriana officinalis L.), мелисса (Melissa officinalis L.), мята перечная (Mentha piperita L.).

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

ФИТОПРЕПАРАТЫ В ЛЕЧЕНИИ НЕВРОТИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ

Мнение эксперта • CONSILLIUM • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

мость НР варьируется в зависимости от времени года и климатических факторов [9]. НР, в результате которых развиваются психосоматические заболевания, включая ишемическую болезнь сердца, гипертонию, язву двенадцатиперстной кишки, язвенный колит, бронхиальную астму, СД 2 типа, гинекологические заболевания, состояния иммунодефицита и другие [10] в их крайнем проявлении, поставляют неотложную патологию в терапевтические и неврологические отделения больниц [11]. Характерной особенностью невротических расстройств является частое наличие одновременно встречающихся симптомов: тревоги и депрессии. Механизмы развития тревожных расстройств остаются до конца нераскрытыми. Современные данные свидетельствуют о том, что нейробиологический механизм тревоги связан с нарушением регуляции серотонинергической, норадренергической, глутаматергической и ГАМК-эргической передачи [12]. Известно, что низкий центральный уровень ГАМК приводит к гиперактивности и связан с такими расстройствами, как беспокойство, депрессия, эпилепсия, болезнь Паркинсона и многими другими заболеваниями [13]. Данные психиатрических исследований также указывают на роль дисрегуляции кортикотропин-рилизинг-фактора (КРФ) и норадренергической системы в развитии тревожных расстройств. Система КРФ является важным регулятором поведенческих реакций на беспокойство и стресс. Предполагается, что нарушение регуляции системы КРФ лежит в основе многих расстройств, включая тревогу. Существуют результаты исследований на модели у животных, которые свидетельствуют о взаимодействии между моноаминергическими и КРФ-системами в поведении, связанном с тревогой [14, 15]. Многочисленные доказательства указывают на то, что повышенные уровни кортикотропин-рилизинг-гормона (КРГ) и гиперактивность гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой оси в основном приводят к депрессивным и тревожным симптомам у людей [16, 17, 18]. КРФ оказывает анксиогенный эффект, в то время как нейропептид Y (NPY), состоящий из 36 аминокислот, проявляет анксиолитическую активность. Результаты доклинических и клинических исследований предполагают, что NPY модулирует многочисленные физиологические процессы, особенно депрессию и беспокойство. Установлено снижение NPY на различных моделях депрессии и тревоги у животных и у пациентов с депрессией [19, 20]. В дополнение к этим нейротрансмиттерам холецистокинин (ХЦK) также участвует в возникновении тревожных расстройств, вызванных стрессом,

в то время как холецистокинин-тетрапептид (ХЦKП4) вызывает тревогу. Ряд лекарственных средств, такие как селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (СИОЗС), селективные ингибиторы обратного захвата серотонина и норадреналина (СИОЗСН) и бензодиазепины — эффективны для борьбы с тревожными расстройствами [21–23]. Тем не менее, длительное использование этих препаратов вызывает множество неизбежных побочных эффектов или толерантность. Поэтому использование растительных препаратов для лечения НР, как более безопасных по сравнению с синтетическими ЛС, является актуальным. НР тесно связаны с инсомнией. С одной стороны, нарушения сна при невротических расстройствах можно рассматривать как типичное проявление в клинической картине нарушений невротического характера, с другой — первично возникшая инсомния при ее прогрессировании и отсутствии своевременной терапии нередко является пусковым механизмом, обусловливающим присоединение других невротических расстройств. В связи с этим лечение инсомнии в рамках НР проводится в двух направлениях: лечение основного заболевания и инсомнии как ведущего синдрома. Согласно результатам многочисленных исследований, в большинстве случаев наиболее эффективным оказывается комбинированное лечение, при котором лекарственное лечение сочетается с психотерапией [24].

Среди фитосредств заслуживают внимание комбинации экстрактов валерианы, пассифлоры, хмеля, зверобоя, а также мелиссы и мяты. Согласно фармакологической классификации эти препараты относятся к группе седативных средств, которые оказывают регулирующее влияние на функции ЦНС, усиливая процесс торможения или понижая процесс возбуждения путем повышения содержания основного тормозного нейромедиатора гамма-аминомасляной кислоты (ГАМК). Известно, что биологически активные вещества (БАВ) растений могут стимулировать фермент декарбоксилазу глутаминовой кислоты (валериана) или ингибировать ГАМК-трансаминазу, что, в конечном итоге, влияет на уровень ГАМК в мозге и нейротрансмиссию [25]. Валериана лекарственная используется более 1000 лет и является одним из самых популярных седативных средств, в частности, в Европе. В состав валерианы входит более 150 БАВ [26–29], которые можно разделить на несколько групп: бициклические монотерпены (валепотриаты — вальтрат и дигидровальтрат), летучие масла (валеранон, валеренал, валереновая кислота), сесквитерпены, лигна-

Мнение эксперта • CONSILLIUM • 2021 / март •

Разнообразие психовегетативных нарушений при НР обусловливает необходимость воздействия не на какое-то одно клиническое проявление, а на весь симптомокомплекс, имеющийся у пациента. Именно данный факт привел к тому, что в большинстве случав целесообразно использовать комбинацию экстракта валерианы и других растений, фармакологическое действие которых направлено на профилактику или устранение симптомов НР: экстракта хмеля, зверобоя, мелиссы, мяты и других [24]. Учитывая, что процесс изготовления фитопрепаратов происходит в соответствии со строгими принципами стандартизации и с использованием принципов (Good Manufacturing Practice) GMP, лекарственные средства растительного происхождения соответствуют таким же строгим критериям качества, эффективности и безопасности, как и синтетические. Наиболее часто в комбинированных лекарственных формах валериана сочетается с мелиссой (Melissa officinalis L.) и мятой перечной (Mentha piperita L.). Традиционное использование мелиссы было зарегистрировано в основном в европейских странах, Средиземноморском регионе и странах Ближнего Востока. Фитохимические исследования показали, что это растение содержит летучие соединения, тритерпеноиды, фенольные кислоты и флавоноиды. Неочищенные экстракты и чистые соединения, выделенные из M. officinalis L., показали многочисленные фармакологические эффекты, из которых в клинических испытаниях были доказаны не только анксиолитический, противовирусный и спазмолитический, а также влияние на настроение, когнитивные функции и память [46]. Ингибирующая активность в отношении ацетилхолинэстеразы, стимуляция рецепторов ацетилхолина и ГАМК, а также ингибирование матриксной металлопротеиназы-2 являются основными механизмами,

modern-pharmacy.com.ua

Таким образом, валериана и препараты, ее содержащие, являются важной альтернативой синтетическим препаратам в лечении НР и их последствий, потому что это относительно недорого и без серьезных побочных эффектов.

•

чения бессонницы. В национальном опросе, проведенном в 2002 году, 1,1 % взрослого населения в США, или приблизительно 2 млн. взрослых сообщали о том, что используют валериану [45].

Журнал «Современная фармация»

ны, алкалоиды, аминокислоты (ГАМК, тирозин, аргинин, глутамин). Компоненты, входящие в состав валерианы, действуют синергично и дополняют друг друга [30]. Известно, что компоненты валерианы связываются со множеством нейротрансмиттерных рецепторов [31], включая серотониновые 5-HT5A-рецепторы [32], что оказывает эффект на циркадные ритмы и уровень тревоги. Компоненты валерианы также являются аллостерическими модуляторами субъединиц-специфических ГАМК-А-каналов [33] и аденозиновых А1-рецепторов [34]. В экспериментальных исследованиях был установлен выраженный анксиолитический эффект валерианы [35], обусловленный связыванием валериановой кислоты и ее производных со специфической бета-3-субъединицей ГАМК-А-рецептора [36]. Компоненты валерианы также ингибируют фермент-индуцированный распад ГАМК [37], оказывая, таким образом, седативный эффект [38]. В исследовании Bodesheim с соавт. [39] было показано, что компонент валерианы гидроксипинорезинол имеет свойство связываться с бензодиазепиновыми рецепторами. Клиническая эффективность препаратов валерианы при НР изучена в многочисленных клинических рандомизированных контролируемых исследованиях, результаты которых обобщены в систематическом обзоре и мета-анализе [40]. В двойном слепом исследовании на 48 взрослых испытуемых, помещенных в условия экспериментального социального стресса, применение экстракта валерианы уменьшало субъективное ощущение тревоги [41]. В другом рандомизированном плацебо-контролируемом исследовании было показано значительное снижение тревожности по шкале тревоги Гамильтона через четыре недели при применении препаратов валерианы (80 мг/сут), сопоставимое с применением диазепама (6,5 мг/сут) [42]. Результаты многоцентрового двойного слепого рандомизированного исследования, в котором принимали участие 202 пациента в возрасте от 18 до 73 лет с диагнозом неорганическая бессонница, свидетельствуют, что применение 600 мг/день экстракта валерианы в течение шести недель было таким же эффективным, как и лечение оксазепамом (10 мг/день) [43]. Среди 16 включенных в систематический обзор исследований, в которых участвовало 1093 пациента, дихотомический результат качества сна (улучшенный или нет) был зарегистрирован в 6 исследованиях и показал статистически значимое преимущество (относительный риск улучшения сна равен 1,8; 95 % ДИ=1,2-2,9). Имеющиеся данные свидетельствуют о том, что валериана может улучшать качество сна на фоне НР, не вызывая побочных эффектов [40]. В Европе экстракт корня валерианы (Valeriana officinalis L.) широко используется для лечения расстройств сна на протяжении десятилетий [44]. В США препараты валерианы популярны в качестве самостоятельного ле-

Журнал «Современная фармация»

•

Составляющие компоненты капсул «Релаксил®»

Биологически активные вещества

седативный

спазмолитический

замедление сердечного ритма

расширение коронарных сосудов

гипотензивный

антиаритмический

противосудорожный

желчегонный

усиление секреторной активности пищеварительного тракта

противорвотный

Фармакологические эффекты

снотворный

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

CONSILLIUM

•

Мнение эксперта

Таблица 2. Компоненты капсул «Релаксил», их биологически активные вещества и фармакологические эффекты

Экстракт валерианы 0,8 % сухой водно-спиртовый

сложные эфиры борнеола и изовалериановой кислоты, валеропотриаты, алкалоиды — валерин, тахотенин

Мяты перечной экстракт сухой

эфирное масло: ментол и его эфиры, кетоны — ментон, олеановая и урсоловая кислоты, флавоноиды

Мелиссы лекарственной экстракт сухой

эфирное масло: цитраль, гераниол, меналоол, пераль и др.

предложенными для широко известных неврологических эффектов этого растения [46, 47]. В механизме анксиолитического действия метанольного экстракта Melissa officinalis L. задействовано ингибирующее влияние на ГАМК-трансаминазу головного мозга крысы — фермент-мишень в терапии эпилепсии, тревоги и связанных с ней НР. Показано, что такое влияние обусловлено наличием розмариновой кислоты и тритерпеноидов, урсоловой и олеаноловой кислот в качестве активных компонентов, а розмариновая кислота является основным соединением, ответственным за ингибирование ГАМК-трансаминазы головного мозга. Другие БАВ мелиссы также влияют на ферменты мозга, ответственные за метаболизм ГАМК, оказывая синергическое действие [48]. Мята (Mentha piperita L.) — это растение, произрастающее в Европе и на Ближнем Востоке, в настоящее время широко культивируется во многих регионах мира. Мята хорошо известна своими спазмолитическими, обезболивающими, противовоспалительными, противоотечными и антиоксидантными свойствами. Ментол и ментон являются основными компонентами эфирного масла мяты перечной. Внешнее применение экстракта мяты повышает порог болевой чувствительности у человека [49, 50]. Мятный аромат также эффективен для восприятия физической нагрузки, временной нагрузки, усилия и беспокойства [51]. Согласно данным исследования in vitro [50]

мята и ее масло расслабляют спазм гладких мышц как толстой кишки морской свинки, так и тощей кишки кролика за счет снижения притока кальция в клетку. Показано также, что водный экстракт листьев мяты перечной (50 г сухих листьев настаивают в течение 10 мин в 500 мл горячей воды, затем высушены распылением), вводимый перорально в двух разовых дозах 300 мг/кг и 1000 мг/кг мышам, оказывает слабое седативное действие в нескольких тестах: сон, вызванный гексобарбиталом, исследовательское поведение, спонтанной моторики и координации движений. В дозе 1000 мг/кг экстракт мяты перечной вызывает у крыс в поведенческих тестах двухфазный эффект: вначале стимулирующий, а потом угнетающий. Наблюдаемый эффект обусловлен наличием эфирных масел, содержащихся в экстракте [49]. Таким образом, установленные эффекты валерианы, мелиссы и мяты успешно используются в лечении НР.

Примером удачной комбинации экстрактов валерианы, мелиссы и мяты является препарат «РЕЛАКСИЛ®». Одна капсула содержит валерианы 0,8 % сухого водноспиртового экстракта 0,125 г, мяты перечной экстракта сухого 0,025 г, мелиссы лекарственной экстракта сухого 0,025 г [52].

В целом, комплекс БАВ растительных компонентов препарата «РЕЛАКСИЛ®» оказывают взаимопотенцирующий седативный и снотворный действие.

Фармакотерапия НР с использованием фитопрепаратов, содержащих экстракты валерианы, мелиссы и мяты, является эффективной и более безопасной по сравнению с синтетическими препаратами.

Мнение эксперта • CONSILLIUM • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua

При бессоннице препарат назначают по 1–2 капсулы за час до сна. Продолжительность приема и повторяемость курсов терапии зависят от конкретного показания к применению, выраженности и формы патологического процесса, возраста больного. При других показаниях препарат «РЕЛАКСИЛ®» назначают взрослым и детям старше 12 лет препарат назначают по 1–2 капсуле. Препарат применяют 2–3 раза в сутки. Курс определяется индивидуально [52]. Препарат «РЕЛАКСИЛ®» хорошо переносится, но при превышении рекомендуемых доз возможно развитие вялости, угнетения, слабости, снижения работоспособности и концентрации внимания, сонливости, головокружения. Противопоказанием к назначению препарата «РЕЛАКСИЛ®» является повышенная чувствительность к его компонентам. Безопасность и эффективность применения РЕЛАКСИЛ у детей не изучена, поэтому не рекомендуется применять препарат у детей до 12 лет. С осторожностью следует применять препарат в период беременности (особенно в течение первого триместра) и в период кормления грудью [52].

•

 легкие формы дисменореи;  климактерический синдром;  функциональные заболевания органов пищеварения (дискинезия желчевыводящих путей, диспептический синдром, синдром раздраженного толстого кишечника);  нейроциркуляторная дистония с тахикардией;  артериальная гипертензия I стадии; постоянное психическое напряжение («синдром менеджера») [52].

Журнал «Современная фармация»

Составляющие компоненты капсул «РЕЛАКСИЛ», их биологически активные вещества и фармакологические эффекты представлены в табл. 2. Биологически активные вещества валерианы (сложные эфиры борнеола и изовалериановой кислоты, валеропотриаты, алкалоиды — валерин и хотенин) проявляют седативный, снотворный, спазмолитический эффекты, снижают возбудимость центральной и вегетативной нервной системы, положительно влияют при симптомах раздражительности: беспокойство, возбуждение и напряженность вследствие нервного перенапряжения; при бессоннице способствуют более быстрому засыпанию. Кроме того, комплекс БАВ валерианы обладает желчегонным действием, усиливает секреторную активность слизистой оболочки пищеварительного тракта, замедляет сердечный ритм и расширяет коронарные сосуды [52]. Мята перечная содержит в своем составе эфирное масло, в состав которого входит ментол и его эфиры, кетоны — ментон, олеановая и урсоловая кислоты, флавоноиды. При приеме внутрь указанные компоненты мяты перечной рефлекторным путем за счет раздражения слизистых оболочек проявляют умеренное спазмолитическое, седативное, снотворное, а также желчегонное действие, уменьшают тошноту, мягко стимулируют действие пищеварительных желез [52]. Основные действующие вещества мелиссы — компоненты эфирного масла: цитраль, гераниол, меналоол, пераль и другие оказывают седативное, противосудорожное, гипотензивное, антиаритмическое, спазмолитическое и противорвотное действие. Кроме того, активные компоненты мелиссы улучшают процессы пищеварения, проявляют мягкий желчегонный эффект, нормализуют сниженный аппетит, способствуют восстановлению сапрофитной флоры кишечника и секреции пищеварительных ферментов. Компоненты мелиссы также устраняют легкие формы дисменореи, проявления токсикоза беременных, климактерические расстройства, нормализуют функцию половых желез у мужчин [52].

Показаниями к назначению РЕЛАКСИЛ® являются:  легкие формы неврастении и неврозы, сопровождающиеся раздражительностью, беспокойством, страхом, усталостью, нарушением внимания и памяти, психическим истощением;  легкие формы расстройства сна, связанные с возбуждением;  приступы головной боли и мигрени, обусловленные нервным перенапряжением;

2. 3.

4. 5. 6. 7. 8.

•

10.

modern-pharmacy.com.ua

2021 / март

•

CONSILLIUM

•

Мнение эксперта

11. 12. 13. 14.

Журнал «Современная фармация»

•

15. 16. 17.

18.

19. 20.

21. 22. 23. 24.

25.

Список литературы:

Herrman H., Chopra P. Quality of life and neurotic disorders in general healthcare / H. Herrman, P. Chopra // Current Opinion in Psychiatry. — 2009. — Vol. 22. — P.61–68. Point prevalence of neurosis in the Lundby Study 1947–1997 / E. Nilsson, M. Bogren, C. Mattisson [et al.] // Nordic Journal of Psychiatry. — 2007. — Vol. 61. — 33–39. Screening and Correlates of Neurotic Disorders Among General Medical Outpatients in Xi’an China / N. Chunping, M. Lihua, W. Bo [et al.] // Perspect Psychiatr. Care. — 2015. — Vol. 51(2) . — P.128–135. doi:10.1111/ ppc.12074. High prevalence of mental disorders in primary care / M. Ansseau, M. Dierick, F. Buntinkx [et al.] // Journal of Affective Disorders. — 2004. — Vol. 78. — P. 49–55. The nature and prevalence of anxiety disorders in primary care / L. G. Nisenson, C. M. Pepper, T. L. Schwenk [et al.] // General Hospital Psychiatry. — 1998. — Vol. 20. — P. 21–28. Epidemiology of neuroses in community of Shanghai / T. X. Zhou, S. P. Zhang, Y. Q. Jiang [et al.] // Chinese Mental Health Journal. — 2000. — Vol. 14. — 332–334. Epidemiological survey on neurosis in Wuxi city / M. L. Zhang, G. Z. Yuan, W.W. Xu [et al.] // Journal of Clinical Psychological Medicine. — 2005. — Vol. 15. — P. 78–79. Epidemiological survey of anxiety disorders in urban and rural residents of Liaoning Province / N. Li, C. Jiang, H. Liu [et al.] // Chinese Journal of Prevention and Control of Chronic Non-Communicable Diseases. — 2008. — Vol.16. — P.179–181. Fisekovic S. Prevalence of neurotic, somatoform and stress induced disorders in relation to the seasons and climatic factors during the 2010/2011/ S. Fisekovic, I. Licanin, A. Cesir // Mat Soc Med. — 2012. — Vol. 24(3). — P.190-193. Бройтигам В. Психосоматическая медицина / В. Бройтигам, П. Кристиан, М. Рад // Москва: Медицина. — 1999. — P. 3-29. Leonchuk S. L. Neurosis, as adaptation disease / S.L. Leonchuk // J. Clin. Psychiatry Neurosci. — 2018. — Vol. 1(1). — P. 9-11. Generalized anxiety disorder: comorbidity, comparative biology and treatment / D. J. Nutt, J. C. Ballenger, D. Sheehan [et al.] // Int. J. Neuropsychoph. — 2002. — Vol. 5(04). — P.315-325. Pearl P. L. Clinical aspects of the disorders of GABA metabolism in children. / P. L. Pearl, K. M. Gibson // Curr. Opin. Neurol. — 2004. — Vol. 17(2). — P.107-113. http://dx.doi.org/10.1097/00019052-200404000-00005 Effects of transgenic overproduction of CRH on anxiety‐like behaviour / M. M. Van Gaalen, M. P. Stenzel-Poore, F. Holsboer [et al.] // Eur. J. Neurosci. — 2002. — Vol. 15(12). — P.2007-2015. http://dx. doi. org/10.1046/j.1460-9568.2002.02040.x Deussing, J. M. Dissecting the genetic effect of the CRH system on anxiety and stress-related behavior / J. M. Deussing, W. Wurst // CR Biol. — 2005. — Vol. 328(2). — P.199-212. Strohle A. Stress responsive neurohormones in depression and anxiety / A. Strohle, F. Holsboer // Pharmacopsychiatry. — 2003. — Vol. 36. — P. S207-S214. Reversal of startle gating deficits in transgenic mice overexpressing corticotropin-releasing factor by antipsychotic drugs / A. Dirks, L. Groenink , K. G. Westphal [et al.] // Neuropsychopharmacology. — 2003. — Vol. 28(10). — P.1790-1798. http://dx.doi.org/10.1038/sj.npp.1300256 5-HT 1A receptor knockout mice and mice over expressing corticotropinreleasing hormone in models of anxiety / L. Groenink, T. Pattij, R. De Jongh [et al.] // Eur. J. Pharmacol. — 2003. — Vol. 463(1). — P.185-197. http://dx.doi. org/10.1016/S0014-2999(03)01281-0 Heilig M. The NPY system in stress, anxiety and depression / M. Heilig // Neuropeptides. — 2004. — Vol. 38(4). — P.213-224. http://dx.doi. org/10.1016/j.npep.2004.05.002 Decreased cerebrospinal fluid neuropeptide Y (NPY) in patients with treatment refractory unipolar major depression: preliminary evidence for association with pre pro NPY gene polymorphism / M. Heilig, O. Zachrisson, A. Thorsell [et al.] // J. Psychiatr. Res. — 2004. — Vol. 38(2). — P.113-121. Tyrer P. Generalised anxiety disorder / P. Tyrer, D. Baldwin // Lancet. — 2006. — Vol. 368(9553). — P. 2156-2166. Guina J. Benzodiazepines I: Upping the care on downers: The evidence of risks, benefits and alternatives / J. Guina, B. Merrill // J. Clin. Med. — 2018. — Vol. 7(2). — P. 17. Published 2018 Jan 30. doi:10.3390/jcm7020017 Johnson B. Risks associated with long-term benzodiazepine use / B. Johnson, J. Streltzer // Am Fam Physician. — 2013. — Vol. 15; 88(4). — P. 224-226. Романенко В. И. Лечение тревожно-депрессивных расстройств в соматической практике: назначение комбинации экстрактов зверобоя и валерианы / В. И. Романенко, Ю. И. Романенко, И. В. Романенко // Международный неврологический журнал. — 2016. — № 1(79) . — С. 97-102. Herbal medicine for anxiety, depression and insomnia / L. Lei, L. Changhong, W. Yicun [et al.] // Current Neuropharmacology. — 2015. — Vol. 13. — P.481-493.

26. Gruenwald J. PDR for Herbal Medicines // J. Gruenwald. — Montvale, NJ. : Thomson, 2000. — P. 1204. 27. Hadley S. Valerian / S. Hadley, J. J. Petry // Am. Fam. Physician. — 2003. — Vol. 67. — P. 1755-1758. 28. Houghton P. J. The scientific basis for the reputed activity of Valerian / P. J. Houghton // J. Pharm. Pharmacol. May. — 1999. — Vol. 51 (5). — P. 505-512. 29. Weiss R. F. Herbal Medicine. 2nd ed. // R. F. Weiss, V. Fintelmann. — Stuttgart, Germany: Thieme, 2000. — P. 262-263. 30. Pharmacological screening of valerenal and some other components of essential oil of Valeriana officinalis / H. Hendriks, R. Bos, D. P. Allersma [et al.] // Planta Med. — 1981. — Vol. 42. — P. 62-68. 31. 6-Methylapigenin and hesperidin: new valeriana flavonoids with activity on t he CNS / M. Marder, H. Viola, C. Wasowski [et al.] // Pharmacol. Biochem Behav. — 2003. — Vol. 75. — P. 537-545. 32. Valerian extract and valerenic acid are partial agonists of the 5-HT5a receptor in vitro / B. M. Dietz, G. B. Mahady, G. F. Pauli [et al.] // Brain Res. Mol. Brain Res. — 2005. — Vol. 138. — P. 191-7. 33. Valerenic acid potentiates and inhibits GABAA receptors: molecular mechanism and subunit specificity / S. Khom, I. Baburin, E. Timin [et al.] // Neuropharmacology. — 2007. — Vol. 53. — P. 178-187. 34. Interaction of valerian extracts of different polarity with adenosine receptors: identification of isovaltrate as an inverse agonist at A1 receptors / S. K. Lacher, R. Mayer, K. Sichardt [et al.] // Biochem. Pharmacol. — 2007. — Vol. 73. — P. 248-258. 35. Valeriana officinalis root extracts have potent anxiolytic effects in laboratory rats / K. Murphy, Z. J. Kubin, J. N. Shepherd [et al.] // Phytomedicine. — 2010. — Vol. 17. — P. 674-678. 36. GABA(A) receptors as in vivo substrate for the anxiolytic action of valerenic acid, a major constituent of valerian root extracts / D. Benke, A. Barberis, S. Kopp [et al.] // Neuropharmacology. — 2009. — Vol. 56. — P. 174-181. 37. Effects of traditionally used anxiolytic botanicals on enzymes of the γ-aminobutyric acid (GABA) system / R. Awad, D. Levac, P. Cybulska [et al.] // Can J Physiol Pharmacol. — 2007. — Vol. 85. — P. 933-942. 38. Riedel E. Inhibition of gammaaminobutyric acid catabolism by valerenic acid derivatives / E. Riedel, R. Hansel, G. Ehrke // Planta Med. — 1982. — Vol. 46. — P. 219-220. 39. Bodesheim U. Isolation and receptor binding properties of alkaloids and lignans from Valerian officialis L. / U. Bodesheim, J. Holzl // Pharmazie. — 1997. — Vol. 52. — P. 386-391. 40. Valerian for sleep: a systematic review and meta-analysi / S. Bent, A. Padula, D. Moore [et al.] // Am. J. Med. 2006. — Vol. 119(12) . — P.1005–1012. doi:10.1016/j.amjmed.2006.02.026. 41. Kohnen R. The effects of valerian, propranolol, and their combination on activation, performa nce, and mood of healthy volunteers under social stress conditions / R. Kohnen, W. D. Oswald // Pharmacopsychiatry. — 1988. — Vol. 21. — P. 447-448. 42. Effect of valepotriates (valerian extract) in generalized anxiety disorder: a randomized placebo-controlled pilot study / R. Andreatini, V. A. Sartori, M. L. Seabra [et al.] // Phytother. Res. — 2002. — Vol. 16. — P. 650-654. 43. Efficacy and tolerability of valerian extract LI 156 compared with oxazepam in the treatment of non-organic insomnia — A randomized, double-blind, comparative clinical study / G. Ziegler, M. Ploch, A. Miettinen-Baumann [et al.] // European journal of medical research. — 2002. — Vol. 7(11). — P. 480-486. 44. Valerian root extract for the treatment of sleeping disorders, tenseness and irritability // Euromed Valerian root. 42 p. Режим доступа: http://www. euromed.es/euromed/wp-content/uploads/2018/04/Valerian_b.pdf 45. Complementary and alternative medicine use among adults // P. M. Barnes, E. Powell-Griner, K. McFann. United States. — 2002. Adv Data. 2004. — P. 1–19. 46. Shakeri A. Melissa officinalis L. — A review of its traditional uses, phytochemistry and pharmacology / A. Shakeri, A. Sahebkar, B. Javadi // J Ethnopharmacol. — 2016. — Vol. 21; 188. — P. 204-228. doi: 10.1016/j. jep.2016.05.010. 47. Effects of chronic administration of Melissa officinalis L. extract on anxiety-like reactivity and on circadian and exploratory activities in mice / A. Ibarra, N. Feuillere, M. Roller [et al.] // Phytomedicine. – 2010. — Vol. 17(6). — P. 397-403. 48. Bioassay-guided fractionation of lemon balm (Melissa officinalis L.) using an in vitro measure of GABA transaminase activity / R. Awad, A. Muhammad, T. Durst [et al.] // Phytother Res. – 2009. — Vol. 23(8). — P. 1075-1081. doi: 10.1002/ptr.2712. 49. Balakrishnan A. Therapeutic Uses of Peppermint — A Review / A. Balakrishnan // J. Pharm. Sci. & Res. — 2015. — Vol. 7(7) . — P. 474-476. 50. Assessment report on Mentha X piperita L., Folium. European Medicines Agency. — 2008. — 14 р. Режим доступа: http://ww w.emea.eu.int 51. Effects of ambient odor on pain threshold, pain tolerance, mood, workload, and anxiety. In Second Annual Meeting of the Society for Psychophysiological Research // B. Raudenbush, J. Koon, B. Meyer [et al.]. — Washington DC: Society for Psychophysiological Research. — 2002. 52. ІнструкцІя застосуваня препарату Релаксил. Режим доступа: http:// mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=5605

УДК 615.322:035.1:616-009

Фармакотерапия Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

CONSILLIUM

•

потужність 5 компонентів у боротьбі з болем у м’язах та спині

Серед структури найрозповсюдженіших неінфекційних захворювань почесне перше місце займають різноманітні хронічні больові відчуття у тілі. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 80 % населення відчувають у тій чи іншій мірі біль у тілі  [1]. Дійсно, сьогодні зустріти людину, яка не має жодних скарг на біль у спині, голові, кінцівках та животі, майже неможливо, в тому числі у молоді. Біль може бути помірним, непостійним, періодичним та ненав’язливим, A Амалія Арутюнян, але суттєво впливає на якість життя людини, обмежуючи у рухах та лікар загальної практики знижуючи працездатність. Чому ж склалась така ситуація? Патофізіологічні аспекти болю у спині Ритм життя у XX сторіччі диктує для більшості населення жорсткі умови: тривале (до 8–10 годин) сидяче положення, зниження фізичної активності, неправильна постава, або навпаки — тяжкі фізичні навантаження, тривале вимушене положення тіла призводять до пошкодження структур хребта, що веде за собою хронічний біль у спині (дорсалгія). Основним механізмом вищеназваного процесу виступає міофасціальний синдром, який виникає у відповідь на будьяке порушення структур хребта (особливо капсули міжхребцевого суглоба, фіброзного кільця диска, зв’язок, паравертебральних м’язів), внаслідок чого виникає рефлекторний спазм мускулатури у зоні певного хребцево-рухового сегмента з наступним гіпертонусом реґіонарних м’язів та мускулатури кінцівок [2].

Виділяють 4 найбільш розповсюджені причини больового синдрому у спині [2]:  механічні (остеохондроз, грижа чи пошкодження міжхребцевого диску, перелом хребця);  запальні (спондилоартрит, ревматична поліміалгія, наприклад, при хворобі Бехтерева);  м’яко-тканинні (фіброміалгія, міофасціальний синдром, перенатягнення м’язево-зв’язкового апарату);  вогнищево-інфільтративні (пухлина, туберкульоз хребців або інше інфекційне ураження кісток чи м’яких тканин). Окремо розглядається м’язовий біль у спортсменів: він пов’язаний з накопиченням лактату у м’язах через анаеробний шлях окислення глюкози та не відноситься до патологічних причин болю у спині та кінцівках.

ЦЕ ЦІКАВО! Ще у середині 20-го сторіччя частою причиною болю у спині вважалася «спинна сухотка», або нейросифіліс, або табес (з латини tabes dorsalis). Табес відрізнявся від інших синдромів «кинджальними» кризоподібними болями в різних ділянках тіла. Навіть якщо виникали труднощі під час диференційної діагностики, нейросифіліс мав інші специфічні ознаки, наприклад, феномен Арджил-Робертсона (порушення з боку зіниць: міоз, анізокорія, рефлекторна нерухомість).

Синдром спинної сухотки

Повне поперечне ушкодження

КАПСИКАМ® — комбінований засіб для боротьби з болем У якості монотерапії або у вигляді додаткової терапії больового синдрому, а також як розігріваючий засіб у спортивній медицині можливо використовувати комбінований лікарський засіб у вигляді мазі КАПСИКАМ® компанії Гріндекс. КАПСИКАМ® має судинорозширювальну та подразнювальну дію на чутливі нервові закінчення, тобто препарат чинить місцевоподразнювальну, болезаспокійливу та гіперемізуючу дію [5]. До складу мазі КАПСИКАМ® входять нонивамід, диметилсульфоксид, камфора рацемічна, терпентинна олія, бензилнікотинат.

ЦЕ ЦІКАВО!

Фармакотерапия • CONSILLIUM • 2021 / март •

Основні принципи лікування дорсалгій

По-перше, потрібно створити умови, які сприяють зниженню інтенсивності больових проявів, зменшенню навантаження на структури опорно-рухової системи (ортопедичний режим і т. п.). В гострому періоді болю протипоказані масаж, фізіотерапія, лікувальна фізкультура та мануальна терапія. За стабілізацією стану і профілактики можливих загострень — вправи комплексу лікувальної фізкультури, спрямовані на зміцнення хребта і відновлення його функціональної діяльності. Другим етапом лікування є застосування медикаментів. Зазвичай при больовому синдромі у спині застосовують нестероїдні протизапальні засоби (целекоксиб, мелоксикам, диклофенак та ін.), а також комплексні знеболювальні та произапальні засоби на основі капсаїцину / нониваміду або природних отрут (стандартизована отрута гадюки звичайної) з більш сприятливим профілем безпеки з боку шлунково-кишкового тракту і серцево-судинної системи; периферичні міорелаксанти (толперізон), у разі хронічного болю — антидепресанти (флуоксетин, міаксетин, амітриптілін), у разі неефективності можуть бути призначені навіть опіоїди. Додатково використовують препарати, які покращують мікроциркуляцію, осередковану та центральну гемодинаміку, зменшують венозний застій та гідратацію тканин. Більш рідко використовують різноманітні блокади за допомогою анестетика місцевої дії (лідокаїнові, новокаїнові, бупівакаїнові) [4].

modern-pharmacy.com.ua

 біль без змін і не пов’язаний з рухом або відпочинком;  біль без змін, незважаючи на лікування впродовж 2–4 тижнів;  специфічна «захисна» поведінка при больовому подразненні;  кольки або біль, пов’язаний з вісцеральною функцією;  наявність онкологічної патології в анамнезі або вперше виявлена онкологічна патологія;  лихоманка;  високий ризик переломів (похилий вік, остеопороз);  наявність нездужання, втоми або втрати ваги;  прогресуючі неврологічні порушення;  дисфункція кишечнику або сечового міхура;  виражена ранкова скутість в якості основної скарги.

До 90–95 % всіх випадків складає первинний (механічний) синдром, що виникає на фоні дисфункції м’язово-зв’язкового апарату, остеохондрозу хребта, спондилоартрозу і гриж міжхребцевих дисків. Механічна дорсалгія зазвичай виникає у віці 20–50 років і, незалежно від віку, на неї частіше хворіють жінки. Пік больових відчуттів припадає на 35– 45 років, хоча перші ознаки можуть відзначатися ще в дитячому та підлітковому віці — у зв’язку зі сколіотичною поставою, сколіозом і кіфозом, а також доброякісним гіпермобільним синдромом. У хворих віком молодше 20 і понад 50 років переважає вторинний больовий синдром, який зазвичай характеризується хронічним перебігом і гіршим прогнозом [3]. Клініко-діагностична програма хворого на дорсалгію включає консультації ортопеда-травматолога, невролога та за наявності інших скарг — кардіолога, уролога, гінеколога та інших. Обов’язковими є клінічні аналізи крові, сечі, біохімія крові, електрокардіографія. Додатково можна призначити рентгенологічне обстеження або магнітно-резонансну томографію хребта [4].

•

«Червоні прапорці» серед клінічних ознак, які потребують диференційної діагностики:

Диференційно-діагностичний шлях лікаря при синдромі болю у спині

Журнал «Современная фармация»

ЦЕ ВАЖЛИВО!

Найкращим спортом для профілактики хвороб спини вважається плавання! Плавання є унікальним видом спорту через ефективне зміцнення м’язового каркасу тіла, відсутність навантаження на суглоби та загальноукріплюючий ефект на здоров’я людини!

Фармакотерапия • CONSILLIUM • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Нонивамід — аналог капсаїцину; знеболюючий засіб з вазодилатируючим ефектом, який супроводжується інтенсивним і тривалим відчуттям тепла. Зменшує біль за рахунок безпосередньої дії на нервові закінчення — TRPV1 рецептори болю [9]. Топічні форми капсаїцину рекомендовані Європейською антиревматичною лігою (EULAR) — з 2003 р., Міжнародним товариством з вивчення остеоартрозу (OARSI) — з 2007 р., Американською колегією ревматологів (ACR) — з 2012 р., Європейськими рекомендаціями щодо лікування болю в нижніх відділах спини (рівень доказовості IA) [10]. Диметилсульфоксид — завдяки впливу на NLRP3-інфламасоми і цитокіни, має знеболюючу і протизапальну дію. Властивості пенетранта і підсилювача (посилення трансдермальної доставки діючих речовин мазі) роблять диметилсульфоксид при-

вабливим для лікування опорно-рухових захворювань [6, 11]. Камфора при місцевому застосуванні добре всмоктується шкірою і має протизапальну, знеболюючу, протимікробну і відволікаючу дію. Аналгезуючий ефект за рахунок дії на TRPV3 рецептори. Камфора є хорошим стимулятором і відволікаючим засобом при суглобових і м’язових болях [7,9,10]. Терпентинна олія (скипидар) має місцевоподразнювальну, знеболювальну (за рахунок «відволікання» рецепторів) і антисептичну дію. Відволікаючу дію скипидару пов’язують зі здатністю проникати через епідерміс і викликати рефлекторні зміни внаслідок подразнення рецепторів шкіри [7]. Бензилнікотинат покращує місцевий кровообіг завдяки розширенню судин в місці аплікації [8].

Таким чином, мазь КАПСИКАМ® продемонструвала високу ефективність при лікуванні болю в спині та інших частинах тіла як в комплексній, так і в монотерапії. КАПСИКАМ® не містить НПЗЗ в складі і може використовуватися у пацієнтів з високим ризиком кардіоваскулярних і шлунково-кишкових ускладнень. Крім лікування болю в м’язах і суглобах, КАПСИКАМ® широко використовується як розігріваючий засіб у спортсменів. Знеболюючий ефект мазі КАПСИКАМ® настає вже через 30–40 хвилин і триває близько 3–6 годин. При повторному нанесенні мазь зберігає дію протягом 10–14 днів. Мазь КАПСИКАМ® потрібно наносити за допомогою спеціального аплікатора, що додається: 1–3 г мазі 2–3 рази на добу в залежності від інтенсивності болю та накладають пов’язку для посилення теплового ефекту. У якості розігріваючого засобу спортсменам рекомендують наносити 2–3 г мазі і втирати масажними рухами до появи легкого почервоніння. Після тренування змити мазь прохолодною водою [5]. Не застосовувати препарат мазь КАПСИКАМ® при порушенні цілісності шкіри і при алергічних реакціях на попереднє нанесення. Незадовго до і після нанесення мазі не рекомендується проводити теплові процедури (прийом ванн, відвідування сауни), так як це може викликати розкриття пір і як наслідок — відчуття печіння шкіри.

КАПСИКАМ® — у болю жодних шансів! Література: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Богачева Л.А. Современное амбулаторное лечение боли в спине // Российский журнал боли. — 2010. — № 1. — С. 23–29. Сучасні класифікації та стандарти лікування захвоювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії. Аналізи: нормативні показники, трактування змін/ За ред. Ю.М. Мостового. — 27-ме вид., змін. — Київ: Центр ДЗК, 2020. — 800 с. Катеренчук І.П. Біль у спині: від синдрому до діагнозу: навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. ІІІ–ІV рівнів акредитації / І.П. Катеренчук, Л.А. Ткаченко, Т.І. Ярмола. — Х.: Золоті сторінки, 2013. — 128 с. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на дорсалгії. Наказ МОЗ України від 17.08.2007 № 487 //Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Неврологія» // Международный неврологический журнал. — 2007. — № 5. — С. 193–209. Компендіум — Капсикам — https://compendium.com.ua/info/166289/kapsikam-sup-sup-/ Dimethyl sulfoxide: a substance with pleiotropic effects actual in musculoskeletal diseases D. Yu. Ivkin, S. V. Okovity, A. S. Ivkina, N. A. Anisimova Машковский М. Д., Лекарственные средства. — 16-е изд., перераб., испра. И доп. — М.: Новая волна, 2012. — 1216 с. https://lantale.com.ua/ru/benzyl-nicotinate/ Howard L. Constant, Geoff rey A. Cordell и Dennis P. West. Nonivamide, a Constituent of Capsicum oleoresin (англ.) // J. Nat. Prod.. — 1996. — Т. 59, № 4. — С. 425—426

Скорочена інформація про лікарський засіб Капсикам®. Склад: діючі речовини: диметилсульфоксид, камфора рацемічна, олія терпентинна, бензилнікотинат, нонивамід; 1 г мазі містить 50 мг диметилсульфоксиду, 30 мг камфори рацемічної, 30 мг олії терпентинної, 20 мг бензилнікотинату, 2 мг нониваміду. Лікарська форма. Мазь. Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються місцево при болю у суглобах та м’язах. Показання. Препарат застосовувати при м’язовому та суглобовому болю: як розігріваючий засіб у спортивній медицині. Протипоказання. •Підвищена чутливість до компонентів препарату; •схильність до судом, бронхоспазму; •виразки або шкірні захворювання. Побічні реакції. При підвищеній чутливості шкіри до компонентів мазі можуть виникати свербіж, набряк або кропив’янка, можливі алергічні реакції, включаючи шкірні висипання, подразнення, відчуття печіння, почервоніння та ін. Спосіб застосування та дози. При м’язовому та суглобовому болю на уражену ділянку наносити за допомогою аплікатора 1-3 г мазі 2-3 рази на добу залежно від інтенсивності болю та накладати пов’язку, щоб збільшити тепловий ефект.. Категорія відпуску. Без рецепта. Виробник. АТ «Гріндекс», вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія. та АТ Талліннський фармацевтичний завод, вул. Тонді 33, 11316 Таллінн, Естонія. Інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників. Призначена для розповсюджування на семінарах, конференціях, симпозіумах на медичну тематику. Перед застосуванням препарату необхідно ознайомитись з повною інструкцією. Р.П. № UA/6191/01/01 від 12.04.2017 (термін дії необмежений). За додатковою інформацією звертайтесь до Представництва «АС «Гріндекс»: 03040, м. Київ, вул. Красилівська 11, оф. 3. Тел. (044) 498-42-32. E-mail: info@grindeks.ua, https://www.grindeks.ua, https://kapsikam.ua

Капсикам

Моя сила у русі!

30 хвилин

• Комплексний ефект 5 активних компонентів1, 2, 5 • Зменшує біль у м’язах і суглобах1, 2, 5 • Не містить НПЗЗ1 НПЗЗ — нестероїдні протизапальні засоби.

Мнение специалиста • CONSILLIUM •

пост-ковідний синдром: клінічний випадок практикуючого лікаря A

Тетяна Давидова, кандидат медичних наук, імунолог, старший науковий співробітник лабораторії імунореабілітології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України»

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

Пост-ковідні розлади здоров’я –

ВСТУП

За останні півтора року світ і життя людей змінились. Світова спільнота зіткнулась з негаданим викликом — появою високо контагіозного та високо вірулентного нового коронавірусу SARS-CoV-2, що спричиняє гостре респіраторне захворювання COVID-19. Статистика захворюваності та розповсюдження COVID-19 вражає. Важкий гострий респіраторний синдром нового коронавірусу (SARS-CoV-2) був виявлений в Китаї в грудні 2019 року. З тих пір понад 100 мільйонів людей у всьому світі були інфіковані та понад 2 мільйони людей померли від коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) [1]. Міжнародні фахівці прикладають зусилля для вирішення цієї проблеми і бачать за найкращу стратегію подолання пандемії — карантинні заходи та вакцинопрофілактику цього захворювання. Однак багатьом людям вже довелось зіткнутися з цією хворобою або особисто, або у близьких та знайомих. І, окрім часто тяжкого перебігу хвороби, існують близькі та віддалені наслідки у людей, що перехворіли на COVID-19, які проявляються у розладах здоров’я та самопочуття [2]. Хоча безпрецедентні зусилля наукової та медичної спільноти були спрямовані на виявлення, діагностику, лікування та профілактику COVID-19, стійкі наслідки для людей після гострої фази захворювання ще не достатньо вивчені.

Наслідки COVID-19 Перенесений COVID-19 може спричиняти наслідки та медичні ускладнення, які тривають від декількох тижнів до декількох місяців після початкового одужання [3]. На сьогоднішній день не існує встановленої назви, яка би характеризувала персистуючий або стійкий стан у осіб з тривалими наслідками COVID-19. Різні автори використовують терміни «Long-COVID-19» (Довгий COVID-19), «Post-acute COVID-19» (Післягострий COVID-19), «Long-term COVID-19 effects» (Довготривалі ефекти COVID-19), «Post COVID-19 syndrome» (Синдром після COVID-19) та інші. Симптоми, ознаки або ненормальні клінічні параметри, що зберігаються два та більше тижнів після COVID-19 і не повертаються до здорового вихідного рівня, потенційно можуть вважатися довготривалими наслідками захворювання. Незважаючи на те, що такі зміни в основному зустрічаються в осіб, які перенесли тяжку форму захворювання, стійкі наслідки також спостерігаються і в осіб з легкою інфекцією, які не потребували госпіталізації. Ще не встановлено, чи впливають суттєво стать, вік, етнічна приналежність, вихідний стан здоров’я, доза вірусу або прогресування COVID-19 на ризик розвитку довгострокових наслідків COVID-19 [4]. Серед проявів «пост-ковідного синдрому» є синдром хронічної втоми (СХВ), головний біль, довготривалий субфібрилітет, біль у суглобах (реактивний вірусний артрит), збільшення лімфатичних вузлів (лімфоаденопатія), порушення дихання (диспное, задишка), втрата смаку, пітливість, нудота, втрата волосся [5]. Після гострого епізоду SARS-CoV-2 у деяких пацієнтів розвивається синдром хронічної втоми, так званий міалгічний енцефаломієліт (CХВ/ME), який більш ніж 2–3 місяці після мікробіологічного одужання заважає їм повернутися до роботи та звичного образу життя [2–5]. Після подолан-

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК Пацієнтка N. 35 років без особливих супутніх захворювань захворіла на COVID-19 у середині серпня 2020 року, хворіла протягом 2 тижнів, перебіг середнє-тяжкий, лікувалась амбулаторно у Медичному центрі Х з діагнозом COVID-19, U07.1, вірусний пневмоніт поєднаний з двосторонньою нижньодольовою пневмонією, середнього ступеню тяжкості. Дихальна недостатність — 0 (ПЛР тест на SARS-CoV-2 позитивний у день звернення). Звернулась за медичною допомогою на 3-й день захворювання. При зверненні пацієнтка пред’являла скарги на загальну слабкість, рідкісний непродуктивний кашель, температуру 38,5о С. За період спостереження та лікування ЧДД 16-18 в хвилину, SpO2 атмосферним повітрям 97–98 %. Фібрильна температура (38о С–38,5о С) трималася протягом тижня, після чого лишилась на рівні стійкого субфібрилітету. Кашель у перші 4 дні сухий, з 5-ї доби мокрий. Відмічалося збільшення лімфатичних вузлів 3-х груп.

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua •

Патогенез асоційованого з вірусом артриту зрозумілий лише частково, але одним із механізмів, який повинен опосередковувати активацію запального процесу, є молекулярна мімікрія [16], що відповідає за викликання автоімунних реакцій у схильних осіб [10, 11]. Повідомляються приклади молекулярної мімікрії щодо SARS-CoV-2 [12], і цей механізм гіпотетично бере участь у патогенезі як гострої системної інфекції, так і пост-інфекційних імунологічних наслідків, пов’язаних з вірусом [11, 12]. Попередні та фактичні дослідження демонструють, що коронавіруси діляться молекулярними епітопами з людськими білками (наприклад, глікопротеїном S-spike), які відіграють ключову роль у вторгненні до клітин-хазяїнів та уникненні від атак імунної відповіді, надаючи інфекційному агенту імуно-ухильну здатність [5, 8–13] . Відомо, що SARSCoV2 поділяє три послідовності з шести амінокислот з такою кількістю людських білків у стовбурі мозку, і перехресна реакція між людськими та вірусними епітопами може призвести до пошкодження стовбура мозку та дихальної недостатності [14]. Інші ймовірні приклади подібних автоімунних запалень, зумовлених молекулярною мімікрією після COVID-19, відомі з публікацій, що повідомляють про випадки синдрому Гійєна-Барре та Міллера-Фішера [14, 15]. Імітуючі епітопи також можуть бути присутніми в синовіальній оболонці та викликати, за подібним механізмом, гостре місцеве запалення [16, 17]. Таким чином, після гострої фази захворювання у частини хворих на COVID-19 може продовжуватися розвиватися важкий поствірусний синдром — тривалий стан хронічної втоми, що характеризується нейроімунним виснаженням після значного інфекційного навантаження [8, 9, 14, 16].

Журнал «Современная фармация»

ня гострої інфекції COVID-19 у підгрупи пацієнтів, які перебувають на стадії реконвалесценції, можуть спостерігатися довгострокові побічні ефекти, що нагадують симптоматику CХВ/ME, такі як стійка втома, дифузна міалгія, депресивні симптоми та порушення сну. Дослідження показали, що вірус SARS-CoV-2 здатен проникати через гематоенцефалічний бар’єр до гіпоталамусу через нюхові шляхи [2, 6]. Ймовірний патогенез відповідає типовим ознакам у хворих на CХВ/ ME, включаючи порушення лімфодренажу від мікроглії у головному мозку [3–7]. Один з основних шляхів лімфодренажу мозку проходить через периваскулярні простори уздовж нюхових нервів через ґратчасту кістку (os ethmoidale) до слизової оболонки носа [4, 8]. Якщо патогенез коронавірусу впливає на цей шлях, то це може пояснити аносмію, що спостерігається у частини хворих на COVID-19. Дані порушення призводять до накопичення прозапальних агентів, особливо постінфекційних цитокінів, таких як інтерферон-гамма та інтерлейкіни [5], які, як припускають, впливають на неврологічний контроль «глімфатичної системи» [3–6]. Накопичення цитокінів у центральній нервовій системі (ЦНС) може призвести до появи довготривалих симптомів вірусної інфекції. Прозапальні цитокіни потрапляють через гематоенцефалічний бар’єр у навколошлуночкові ділянки мозку, такі як гіпоталамус, що призводить до вегетативної дисфункції, яка у гострій фазі проявляється як висока температура тіла, а в довгостроковій перспективі веде до порушення регуляції циклів сон/неспання, когнітивної дисфункції та глибокої нестримної анергії і порушення терморегуляції (довготривалий субфібрилітет) [3, 4, 9].

ОДИНИЦІ ВИМІРУ

НОРМА

1. Еритроцити

4,71

3,8

10*12/L

3,7–4,5

2. Гемоглобін

148

124

g/L

120–140

3.Тромбоцити

467

198

10*9/L

180–320

•

Мнение специалиста

РЕЗУЛЬТАТ ПРИ ЗАКІНЧЕННІ ЛІКУВАННЯ

4. Кольоровий показник

1,0

0,9

ratio

0,8–1,0

5. ШОЕ

мм/год

2–15

6. Лейкоцити

3,9

4,2

10*9/L

4,0–9,0

7. Палочкоядерні нейтрофіли

1–6

8. Сегменоядерні нейтрофіли

47–72

9. Еозінофіли

0,5–5

10. Лімфоцити

19–37

11. Моноцити

3– 11

АЧТЧ (активований частковий тромбіновий час)

22,8

24,6

sec.

23,2–35,2 сек.

ПТІ (%)

120,8

70–120 %

Тромбіновий час

32,8

17,8

sec.

15,6–22,2 сек.

Фібріноген

10,25

3,2

g/L

2,0–4,0 g/L

Міжнародне нормалізоване відношення (INR)

1,47

0,97

ratio

0,85–1,3

Д-дімер

393

123

ng/ml

< 250 нг/мл

С-реактивний білок

mg/l

43,6

4,2

рg/ml

< 5,9

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

РЕЗУЛЬТАТ ПРИ ЗВЕРНЕННІ

CONSILLIUM

ТАБЛИЦЯ 1 Показники лабораторних досліджень на початку та після закінчення лікування ПОКАЗНИКИ

Показники системи згортання та біохімічні

Інтерлейкін-6

р≤0,05

 



  

Лабораторні дослідження у перші 2 дні лікування: ПЛР тест на SARS-CoV-2 позитивний; КТ-легень — симптом матового скла, локальні ретикулярні зміни на тлі матового скла («crazypaving» sign), по 2-х осередки ущільнення <3 см за діаметром у обох нижніх долях легень; клінічний аналіз крові: гемоглобін 148 г/л, тромбоцити 467*10^9, лейкоцити — 3,9*10^9, еозинофіли 2 %, палочкоядерні — 7 %, сегментоядерні — 37 %, моноцити — 5 %, лімфоцити — 49 %, ШОЕ 26 мм/ год; коагулограмма: АЧТЧ (активований частковий тромбіновий час) 22,8 с, ПТІ 120,8 %, тромбіновий час 33,8 с, фібріноген 10,25 г/л, міжнародне нормалізоване відношення (INR) 1,47; Д-димер 393 нг/л; С-реактивний білок 32 мг/л; Інтерлейкін-6 –43,6 пг/л.

Було призначене лікування:  противірусна терапія — Арбівір 200 мг 1 таб 2 рази на добу 5 днів;  антибактеріальна терапія — Азітроміцин 500 мг 2 рази на день 3 дні без значної позитивної динаміки, з 4-го дня лікування Цефтріаксон 1 г 2 рази на день 5 днів, з 6-го дня Левофлоксацин 500 мг 2 рази на день ще 5 днів;  дексаметазон 4 мг в/м 2 рази на день 5 днів;  антитромбатична терапія — клопридогрел 0,75 г 2 рази на день 5 днів і 10 днів 1 раз на добу;  симптоматична (ібупрофен 400 мг 2 рази на день 10 днів, віт. Д3 4000 ОД на добу 1 місяць, віт. С 500 мг на добу 1 місяць, цинк 125 мг на добу 1 місяць) та дезінтаксикаційна терапія і симптоматична терапія. З 8-го дня лікування загальний стан пацієнтки нормалізувався, як і показники лабораторних досліджень. Однак у клінічному аналізі крові продов-

Таблиця 2. Динаміка показників імунитета в результаті терапії пост-ковідного синдрому при застосуванні імунокоректорів «ЕРБІСОЛ® Екстра», «ЕРБІСОЛ®» та препарату «КРИЛА НАДІЇ»

B Cells (CD19+) NK T(CD3+CD16+56+) NK (CD3-CD16+56+) T-activated (CD3+HLADr+) T cells (CD3+) mean

Після лікування «ЕРБІСОЛ® Екстра», «ЕРБІСОЛ®», «КРИЛА НАДІЇ»

30,66

41,66

абс.

576–1336

339

832

19,0–35,0

17,97

21,97

абс.

372–974

282

442

7,0–17,0

18,44

11,5

абс.

111–376

589

170

0,5–6,0

7,29

5,29

абс.

7–165

197

107

8,0–17,0

22,10

16,4

абс.

123–369

445

237

0,5–6,0

1,95

3,45

абс.

7–165

61,0–85,0

66,09

76,1

абс.

946–2079

1330

1830

1,2–2,1

1,19

1,89

Immunoreact Index (CD4/CD8) T+B+NK

ratio

96,64

97,2

Фагоцитарний індекс, ФІ

Дорослі: 40–70

Фагоцитарне число, ФЧ

од.

Дорослі: 4,0 – 8,0

3,8

4,2

од. ОЩ

до 0,06

0,08; 0,072

0,06; 0,062

ЦІК с 3,5%, 7% ПЕГ Комплемент, СН50

од.

40–80

36,2

56,2

ед. ОП

0,2–0,6

0,85

0,35

Лімфоцитотоксичні аутоАТ

до 10

Ig A

Г/л

Дорослі 0,9–5,0 г\л

4,9

3,9

Ig M

Г/л

Дорослі 0,7–3,7 г\л

7,9

3,5

Ig G

Г/л

Дорослі 9–20 г\л

27,6

17,6

Гетерофільні гемолізини

Мнение специалиста •

До лікування

2021 / март

35,0–55,0

РЕЗУЛЬТАТ

•

T supressors (CD3+8+)

НОРМА

modern-pharmacy.com.ua

T helpers (CD3+4+)

Одиниці вимірювання

•

ПОКАЗНИК

•

Після лабораторного обстеження були відмічені зміни у показниках (Табл. 2).

CONSILLIUM

готривалий субфібрилітет, збільшення лімфатичних вузлів 5 груп (заднєшийних, шийних, підщелепних, надключичних, пахвових лімфовузлів) при пальпації розміром від квасолини (заднєшийні, шийні, надключичні та пахові) до грецького горіху (підщелепні), болях у суглобах 4 груп (ліктьові, колінні, суглоби зап’ястні та пальців рук).

Журнал «Современная фармация»

жувалися відзначатися низькі лейкоцити (4,2*10^9) та відносний лімфоцитоз (48 %) (Табл. 1). Також відзначалася субфібрильна температура тіла. Пацієнтка повторно була обстежена: ПЛР тест на SARS-CoV-2 негативний на 10-й день лікування. Виписана у задовільному стані. Через 2 тижні після мікробіологічного одужання пацієнтка знов звернулась до клініки зі скаргами на головний біль, погану концентрацію уваги, панічні атаки, пов’язані з відчуттям тяжкого дихання, дов-

р≤0,05 Діагностовано ознаки пост-ковідного синдрому, вторинна імунна дисфункція субкомпенсована, переважно за клітинною ланкою, реактивний артрит, легкий перебіг.

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Лікувальна терапія базувалась на застосуванні ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ, комплексному використанні молекулярних імунокоректорів класу «ЕРБІСОЛ®»: «ЕРБІСОЛ® Екстра», «ЕРБІСОЛ®» та препарату «КРИЛА НАДІЇ» за схемою (Табл. 3).

Таблиця 3. Лікувальний курс при пост-ковідному синдромі 22 дні 40 ампул «ЕРБІСОЛ® Екстра» (+) + 20 ампул «ЕРБІСОЛ®» (е) +180 капсул «Крила Надії» (к) Дні

Час

600–900 2100–2400

2+ 3к

2+ 7к

2+ 3к

е 3к

е 5к

е 3к

↕ 2дн ↕

1+7 днів

↕ 2дн ↕

7+1 день

↕ 2дн ↕

е – 1 (одна) ампула препарату «ЕРБІСОЛ®» внутришньом’язово 2+ – 2 (дві) ампули препарату «ЕРБІСОЛ® Екстра» внутришньом’язово; к – 1 (одна) капсула «КРИЛА НАДІЇ» перорально та запити ½ стаканом води. Згідно з рекомендаціями виробника ін’єкції препаратів робили на голодний шлунок, (за 1–2 год до їжі або через 2–3 год після їжі; чай, соки, воду, тощо можна було вживати). Капсули рекомендовано приймати з водою на голодний шлунок, за 30–40 хв перед ін’єкцією. Через 20–30 хв. після прийому капсул рекомендовано прийняти додатково пів стакану води та через 10 хв зробити ін’єкцію. Ввечері капсули призначалися через 3 год після вечері. Додатково через день проводилася дезінтаксикаційна терапія (Реосорбілакт 400 мл) 10 маніпуляцій. На 5-й день лікування скарги помітно зменшились (за умовною шкалою інтенсивності, де максимум — 10 балів, відсутність скарг — 0), то якщо прийняти сукупність вихідних скарг при повторному зверненні за 10 балів, то на 5 день лікування пацієнтка їх характеризувала на рівні 4 балів: субфібрилітет не відмічався, починаючи уже з 3 дня лікування, симптоми втоми, головні болі, порушення концентрації зменшу-

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ Наслідки COVID-19 ще недостатньо вивчені, однак все більше і більше повідомлень від науковців та практикуючих лікарів про випадки пост-ковідного синдрому, тому не дивлячись на те, що перед нами постає завдання докладного вивчення механізмів розвитку цього стану, вже зараз потрібні ефективні терапевтичні стратегії, що базуються на розумінні імунологічних механізмів пост-вірусного запалення. В такій ситуації ґрунтовно застосування відомих препаратів-імунокоректорів, що довго та широко використовуються при лікуванні подібних вторинних постінфекційних імунних та автоімунних розладів.

вались поступово та відмічалися лише під час та після психофізичних навантажень і не дуже інтенсивно. Болі у суглобах зменшились, однак все ще відмічались. Лімфатичні вузли зменшились у розмірах, однак ще знаходились пальпаторно. На 10-й день лікування позитивна динаміка продовжувалась: вихідні скарги на рівні 2–3 балів, температура стабільно нормалізувалась, симптоми втоми практично не відмічались пацієнткою, концентрація відновилася повністю, головні болі практично не відмічались за період з 5-го до 10-го дня лікування, біль у суглобах лишалась на тому ж рівні, лімфатичні вузли продовжували пальпуватись лише підщелепні та шийні розміром з квасолину. Після закінчення лікування (на 25-й день) пацієнтка почувала себе задовільно, усі показники імунологічних досліджень прийшли до норми, скарги були відсутні. Були дані рекомендації про здоровий спосіб життя та призначена підтримуюча вітамінотерапія на 3 місяці.

Важливим елементом фармакологічної активності препаратів «ЕРБІСОЛ® Екстра», «ЕРБІСОЛ®» та «КРИЛА НАДІЇ» є репаративні властивості, які обумовлюють процеси відновлення клітин та функціональної активності органів і тканин завдяки знищенню ушкоджених клітин, нездатних до регенерації. ЕРБІСОЛОТЕРАПІЯ має антиоксидантний ефект, що проявляється за рахунок гальмування процесів перекисного окиснення ліпідів, підвищення активності глютатіон залежної антиоксидантної системи крові, без змін активності ферментів мікросомального окиснення та вмісту цитохрому Р450, а також мембрано-стабілізуючого ефекту на рівні плазматичних мембран.

Характерною особливістю імуномодулюючої активності препаратів класу «ЕРБІСОЛ®» є активація ними клітин як макрофагального, так і кілерного ряду. Імуномодулююча активність препарату «ЕРБІСОЛ® Екстра» спрямована здебільше (65–85 %) на активізацію макрофагів М2А (протизапального) фенотипу, що запускають процеси репарації пошкоджених клітин і регенерацію тканин, а також відновлення функціонального стану органів і тільки (15– 35 %) активність препарату спрямована на активацію кілерної ланки імунного захисту [18]. Препарат «ЕРБІСОЛ®» активує репаративну та кілерну ланку в рівній мірі, поєднуючи їх в допустимих пропорціях універсального препарату. Препарат «КРИЛА НАДІЇ» є проміжнім продуктом виробництва препаратів класу «ЕРБІСОЛ®» та біологічно активною добавкою і ефективно посилює дію препаратів «ЕРБІСОЛ®» та є важливою частиною ЕРБІСОЛОТРАПІЇ. У класі цього типу препаратів існує ще один вид імунокоректора «ЕРБІСОЛ® УЛЬТРАфарм». Його імуномодулююча активність перш за все (на 70–80 %) націлена на активізацію кілерної ланки, відповідальної за знищення пошкоджених клітин, нездатних до регенерації, або аномальних клітин (мутантних, злоякіс-

Мнение специалиста • CONSILLIUM • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua

Широкий досвід у використанні даних препаратів при лікуванні імунних порушень, неврологічних розладів та реактивних артритів був аргументом для визначення стратегії лікування даної пацієнтки. Швидкий прогрес стану хворої в результаті застосування імунокорегуючих препаратів ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ дозволяє рекомендувати їх використання у випадках пост-інфекційних наслідків взагалі та зокрема при терапії пост-ковідного синдрому, ґрунтуючись на фармакологічних ефектах, націлених на відновлення та репарацію організму завдяки реалізації механізмів ефективного завершення запального процесу, що дозволяє поновити функціонування органів і систем й очистити їх від уражених, дефектних та недієздатних клітин. Детоксикація на молекулярному рівні прискорює та нормалізує метаболічні внутріклітинні процеси оновлення, а інтенсифікація тканинного дихання дозволяє позбавитися від агресивного впливу вільних радикалів.

•

Антигіпоксичні властивості «ЕРБІСОЛ® Екстра», «ЕРБІСОЛ®» та «КРИЛА НАДІЇ» реалізуються за рахунок підвищення споживання кисню тканинами та поліпшення клітинного дихання у результаті посилення транспорту електронів у мітохондріях, а також підсиленню віддачі кисню тканинам. Препарати нетоксичні та позбавлені кумулятивної токсичності, алергенних, тератогенних, мутагенних і канцерогенних властивостей.

Журнал «Современная фармация»

У якості такого засобу пацієнтці було призначено препарати «ЕРБІСОЛ® Екстра», «ЕРБІСОЛ®» та його пероральна форма «КРИЛА НАДІЇ», які вже більше 20 років застосовуються:  у лікуванні імунних розладів;  у комплексній терапії серцево-судинних та неврологічних захворювань, зокрема пов’язаних з порушенням мозкового кровообігу, поліневритів різного генезу, демієлізуючих полиневропатій;  захворювань шлунково-кишкового тракту;  неспецифічних захворювань легень, метаболічних дистрофій, ангіопатій, для покращання мікроциркуляції;  захворювань сполучної тканини, системних васкулітів, артритів різної етіології. Препарати мають виражені адаптивно-коригуючі властивості, підвищуючи компенсаторні та захисні функції організму та збільшуючи можливість фізичної активності та загального життєвого тонусу. В даному лікувальному курсі препарати ряду «ЕРБІСОЛ®» були поєднані, так як комплексне застосування циклу даних імунокоректорів що доповнює один одне, створюючи єдину систему ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ. Фармакологічна активність препаратів визначається вмістом у них біологічно активних пептидів, яким властиві імуномодулюючі, репаративні, антиоксидантні й антигіпоксичні ефекти. Головний імуномодулюючий ефект даних препаратів проявляється, перш за все, через вплив на макрофагальну ланку імунної системи, яка відповідає за репарацію пошкоджених клітин та відновлення функціональної активності органів і тканин, а також через NК-клітини (CD3– 16+ 56+) і Т-кілери (CD3+ 16+ 56+), відповідальні за знищення пошкоджених клітин, нездатних до регенерації, або аномальних клітин. Одночасно препарати мають імунокоригуючу дію та при порушеннях імунного статусу сприяють його нормалізації внаслідок активації Т-лімфоцитів, Тh 1-хелперів і Т-кілерів, що важливо для відновлення балансу між клітинним та гуморальним імунітетом.

Мнение специалиста •

ВИСНОВКИ

Література:

2021 / март

1. 2.

• modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

його використання доцільним та найбільш обґрунтованим в гострій фазі захворювання на COVID-19, однак це потребує подальших досліджень.

Новий коронавірус SARS-CoV-2 значно вплинув на світове суспільство і важко прогнозувати остаточні наслідки пандемії, однак вже очевидні численні розлади здоров’я людей, причиною яких є COVID-19. Подальші дослідження особливостей взаємодії вірусу та організму людини — це справа майбутнього, але вже зараз багато пацієнтів потребують зваженої та раціональної допомоги для подолання цього захворювання та його наслідків. Використовуючи підходи світової медичної спільноти з пошуку фармакологічних речовин для лікування COVID-19 із спектру вже відомих препаратів з гарно вивченою ефективністю, механізмом дії та профілем безпеки за мети надати необхідну допомогу хворим на COVID-19 та пацієнтам з його наслідками — пост-ковідним синдромом, можна рекомендувати у якості можливої терапевтичної стратегії ЕРБІСОЛОТЕРАПІЇ, що включає комплекс лікування препаратами класу «ЕРБІСОЛ®»: «ЕРБІСОЛ® Екстра», «ЕРБІСОЛ®» та «КРИЛА НАДІЇ».

•

CONSILLIUM

них, клiтин-вірусоносіїв тощо) і нежиттєздатних ділянок тканин, а також для лікування захворювань вірусної та мікробної етіології. Саме ці властивості роблять

3. 4. 5. 6. 7. 8.

Hannah Ritchie EO-O, Diana Beltekian, Edouard Mathieu, Joe Hasell, Bobbie Macdonald, Charlie Giattino, and Max Roser // Coronavirus Pandemic (COVID-19). 2021. [Google Scholar] Tenforde MW, Kim SS, Lindsell CJ, [et al.] Symptom Duration and Risk Factors for Delayed Return to Usual Health Among Outpatients with COVID-19 in a Multistate Health Care Systems Network — United States, March-June 2020 // MMWR Morb Mortal Wkly Rep 2020; 69(30): 993–8. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Townsend L, Dowds J, O’Brien K, [et al.] Persistent Poor Health PostCOVID-19 Is Not Associated with Respiratory Complications or Initial Disease Severity // Ann Am Thorac Soc 2021. [PubMed] [Google Scholar] Gemelli Against C-P-ACSG. Post-COVID-19 global health strategies: the need for an interdisciplinary approach // Aging Clin Exp Res 2020; 32(8): 1613–20. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Greenhalgh T, Knight M, A’Court C, Buxton M, Husain L. Management of post-acute covid-19 in primary care // BMJ 2020; 370: m3026. [PubMed] [Google Scholar] Chen Q, Allot A, Lu Z. LitCovid: an open database of COVID-19 literature // Nucleic Acids Res 2021; 49(D1): D1534–D40. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Xiong Q, Xu M, Li J, et al. Clinical sequelae of COVID-19 survivors in Wuhan, China: a single-centre longitudinal study // Clin Microbiol Infect 2021; 27(1): 89–95. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Goertz YMJ, Van Herck M, Delbressine JM, [et al.]. Persistent symptoms 3 months after a SARS-CoV-2 infection: the post-COVID-19 syndrome? ERJ Open Res 2020; 6(4). [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]

9. 10.

11. 12. 13.

14. 15. 16.

17. 18.

Carfi A, Bernabei R, Landi F, Gemelli Against C-P-ACSG. Persistent Symptoms in Patients After Acute COVID-19 // JAMA 2020; 324(6): 603–5. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Townsend L, Dyer AH, Jones K, [et al.]. Persistent fatigue following SARSCoV-2 infection is common and independent of severity of initial infection // PLoS One 2020; 15(11): e0240784. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Neufeld KJ, Leoutsakos JS, Yan H, [et al.]. Fatigue Symptoms During the First Year Following ARDS // Chest 2020; 158(3): 999–1007. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Wostyn P. COVID-19 and chronic fatigue syndrome: Is the worst yet to come? // Med Hypotheses 2021; 146: 110469. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Vink M, Vink-Niese A. Could Cognitive Behavioural Therapy Be an Effective Treatment for Long COVID and Post COVID-19 Fatigue Syndrome? Lessons from the Qure Study for Q-Fever Fatigue Syndrome // Healthcare (Basel) 2020; 8(4). [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Gasparotto M, Framba V, Piovella C, [et al.] Post-COVID-19 arthritis: a case report and literature review // Clin Rheumatol. 2021 Feb 15:1-6. doi: 10.1007/s10067-020-05550-1 [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Lamprecht B. Is there a post-COVID syndrome? // Pneumologe (Berl). 2020 Oct 8:1-4. doi: 10.1007/s10405-020-00347-0 [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Perrin R, Riste L, Hann M, [et al.] Into the looking glass: Post-viral syndrome post COVID-19 // Med Hypotheses. 2020 Nov;144:110055. doi: 10.1016/j.mehy.2020.110055. Epub 2020 Jun 27. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Garg P, Arora U, Kumar A, [et al.] The «post-COVID» syndrome: How deep is the damage? // J Med Virol. 2021 Feb;93(2):673-674. doi: 10.1002/ jmv.26465. Epub 2020 Sep 29. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] Николаенко А.Н., Базыка Д.А., Дранник Г.Н. и др. Влияние препаратов класса Эрбисол на продукцию цитокинов и экспрессию поверхностных маркеров клеток крови у здоровых доноров и онкологических пациентов // Евразийский онкологический журнал. — 2016. — Т. 4, № 1. — С. 79–89.

Как бороться с неуверенностью и страхом общения

Мінеральна вода Donat Mg — безцінний дар природи

Длительность сна: сколько действительно необходимо?

Анантавати® – натуральный фитопрепарат на страже вашего спокойствия

Синдром Жильбера

Советы психолога 2021 / март •

Каждый индивидуум в той или иной мере испытывает ощущение неуверенности в себе, так как не может на сто процентов предусмотреть исход развития тех или иных жизненных ситуаций. При этом возникает неуверенность перед неизвестным делом, незнакомой ситуацией, важным событием, а также страх общения с незнакомыми людьми и другие негативные проявления.

Одни люди не способны отстаивать свою точку зрения, другие проявляют неуверенность из-за чрезмерной тактичности и вежливости, третьи испытывают неловкость и дискомфорт при знакомстве с противоположным полом, четвертые обладают чрезмерной скромностью и попросту опасаются каких-либо «оценивающих взглядов» и «разговоров за их спиной». При этом существует очень много подобных ситуаций, когда ввиду своей неуверенности даже самые одаренные личности остаются «в тени», продолжая выполнять роль «серой мыши» или «человека в футляре», испытывая обиду на весь окружающий мир. Неуверенность представляет собой целый комплекс определенных ощущений и форм поведения, когда человек представляет себя в качестве слабовольной личности, которая заранее «программирует» себя на отсутствие возможности справиться с какими-либо трудностями, испытывает страх быть непринятым или отвергнутым социумом или показаться глупым человеком. В самой сути «неуверенности» находится стойкая особенность некоторых личностей постоянно сомневаться в истинности чего-либо.

Неуверенная личность подходит к решению основной части жизненных ситуаций с той позиции, что существует иной (более «правильный») стиль поведения и решения задачи; но он его не знает. При этом такая личность действует с позиции «недоверия» даже к самому себе, к своим мыслям и ощущениям с возможным риском формирования стойкого патологического комплекса зависимости от «мнения» окружающих, который впоследствии приводит к полной ориентации на чужое мнение; что еще более усугубляет страх совершить ошибку, не быть готовым к разнообразным внешним негативным воздействиям, не соответствовать ожиданиям, быть негативно оцененным окружающими или подвергнуться критике с их стороны. Наличие стойкой неуверенности в себе проявляется боязнью или даже полным отказом от осуществления каких-либо активных общественных действий. Очень часто неуверенность в себе вызывает патологическое ощущение неправильности своих действий или всей своей жизни. При этом неуверенная личность постоянно испытывает страх, подавленность, различные тревоги; ощущение бессилия и беспомощ-

modern-pharmacy.com.ua

медицинских наук, доцент

•

Александр Мищенко, кандидат

Журнал «Современная фармация»

•

«Прямо сейчас у Вас есть все, что Вам необходимо, чтобы справиться со всем, что мир может бросить в Вас». Брайан Трейси

•

С НЕУВЕРЕННОСТЬЮ И СТРАХОМ ОБЩЕНИЯ

Арсенал знаний

КАК БОРОТЬСЯ

Как указывают психологи, страх общения может до такой степени «захватить» всего человека, что он в буквальном смысле способен «парализовать» всю его активную деятельность, особенно при проведении деятельности в незнакомом социуме.

Советы психолога • Арсенал знаний • 2021 / март • Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

ности, раздражительность и стеснительность, «метания из крайности в крайность», что в конечном итоге может трансформироваться в развитие стойкой психологической патологии. Неуверенный в себе человек во всех ситуациях недооценивает себя, отказывается от проявления себя как настоящей личности; что вызывает потерю «внутренней опоры» и «внутреннего стержня» и «заставляет маскировать» себя путем избегания любых контактов и не привлекать к себе лишнего внимание или скрывать «настоящую» сущность за суетливостью и неадекватностью поведения. Одним из самых актуальных проявлений неуверенности в себе является страх любого общения, который в большинстве своем имеет те же характеристики и причины, что и неуверенность. В той или иной степени с коммуникативными трудностями сталкивается значительное количество людей в большинстве жизненных ситуаций, испытывая при этом разной степени выраженности страх и опасение быть непонятыми или некомпетентными, получить на свою просьбу отказ или вообще быть не в состоянии начать и укрепить диалог и другие негативные проявления.

Необходимость общения с незнакомыми людьми либо общение в какой-либо «напряженной» форме или выступление перед большой аудиторией у таких личностей вызывает логически необъяснимую тревогу и страх, которые полностью «захватывают» весь разум еще только на этапе осознания необходимости общения. Такой «иррациональный» страх полностью парализует волю человека, лишая его даже «дара речи». Еще одна форма коммуникативного страха — иррациональная боязнь контактов с противоположным полом, когда индивид ощущает непереносимое психоэмоцио-

нальное перенапряжение с вегетативными проявлениями в виде тремора конечностей, учащением сердцебиения, потливостью, покраснением кожных покровов, ощущением «потери сознания» и другими проявлениями даже при одном упоминании необходимости знакомства с противоположным полом. Очень часто возникают различные проявления страха при необходимости отстоять или высказать свою точку зрения, доказать личное мнение либо защитить свои собственные интересы. При этом у человека возникает порочная зависимость от непреодолимого необъяснимого страха перед таким общением с полным его отрицанием и проведением деструктивных действий в ущерб самому себе, своим личным интересам и перспективам. Также очень часто возникает страх при необходимости выразить вслух свои мысли, эмоции, чувства и желания, что приводит к развитию озлобленности на весь окружающий социум, замыканию в себе и в большинстве случаев развитию болезненных нарушений. Данный вид боязни общения чаще всего развивается у чрезмерно стеснительных и тактичных личностей. Патологически сложившийся комплекс «скромняги» или «бедолаги» приводит к стойкой боязни высказать любое возражение окружающим на их просьбу и сказать им твердое «нет», чем очень часто пользуются сильные личности, заставляя неуверенных в себе людей выполнять все их прихоти, выступая в роли «бурлака». Неуверенность и страх общения возникает в основном у зависимых типов личности, так как они отличаются неуверенностью, нерешительностью, большой застенчивостью и скромностью. У них отмечается сильно заниженная самооценка, иррационально большое чувство вины перед окружающими за несуществующие их проступки. Такие люди сильно опасаются и стараются любым способом оградить себя от «оценивающих» посторонних взглядов и высказываний, даже малейшей критики и замечаний в свой адрес. Они боятся быть «не принятыми» в коллективе и обществе и в результате стать «изгоем»; делают все возможное для того, чтобы уберечь себя от этого, вплоть до того, что идут наперекор своим принципам и нормам поведения. Страх общения очень часто исходит от неправильного понимания окружающего мира из-за неумения и в большей степени нежелания познать его и других личностей. Такой человек выступает в роли «слепой и глухонемой» личности, которая будто бы не видит личностные особенности другого человека, не хочет слушать и слышать мнение окружающих, не может правильно воспринимать эмоциональные проявления других личностей. В результате этого, проводя коммуникацию, он «строит» некую неприступную «стену», вызывая у собеседника обиду и сожаление с

В первую очередь необходимо любить себя. Каждая личность достойна любви и уважения, а тем более, Вы сами; в результате, если Вы будете любить себя, другие Вас тоже искренне полюбят. Необходимо отказаться от глобальных выводов из мелких единичных случаев. При возникновении какого-нибудь «промаха» или при получении отрицательного результата неуверенные личности извлекают «негатив» и делают неправильные выводы, из-за чего такая личность сильно «фокусируется» на негативных аспектах произошедшего и акцентируется сугубо на неуверенности. Необходимо концентрироваться на себе и на своей деятельности. Следует сравнивать себя с самим собой в прошлых ситуациях. Нужно как можно более часто коммуницировать с незнакомыми личностями, что в итоге приведет к постепенному нивелированию неуверенности в себе. Следует постоянно бороться со своим эгоизмом. Неуверенность в себе во многих случаях «прячется» за эгоцентризмом, который «навязывает» стереотип того, что все окружающие будут насмехаться при малейшей Вашей неудаче. Но следует подумать, зачем окружающим вообще на Вас обращать внимание и вообще наблюдать за Вами или интересоваться. При правильной обработке этого аспекта результат получается очень эффективным. Не следует бояться проявления каких-либо своих эмоций. Ведь это полностью нормально — не скрывать своих эмоций и таким образом показывать окружающим свою позицию и отстаивать ее. Следует постоянно и последовательно бороться с проявлениями своей неуверенности. Необходимо ежедневно (при необходимости) совершать действия, которые выходят за рамки Вашей «зоны комфорта», постепенно извлекая себя из «своей ракушки».

2 3 4 5

Нужно находить возможность снижать ценностный уровень того, что постоянно приводит Вас к ощущению страха и неуверенности. Следует программировать себя на то, что любая негативная ситуация или событие, которые вызывают беспокойство, через определенный период времени завершится. В итоге — Вы пройдете через данную ситуацию, а Ваша жизнь в любом случае будет продолжаться своим чередом независимо от полученного результата. Не стоит опасаться спонтанных действий, так как постоянное «прокручивание будущей ситуации» изначально настраивает человека на возможность получения негативного результата, из-за чего он получает дополнительные переживания от ожидания негативного последствия и усугубляет неуверенность. Следует ориентироваться на «живые примеры», окружающих успешных личностей, которые не «зацикливаются» на своих страхах и комплексах. Необходимо наблюдать за ними и перенимать их линию поведения.

Советы психолога • Арсенал знаний • 2021 / март

НАВЫКИ ПРЕОДОЛЕНИЯ НЕУВЕРЕННОСТИ В СЕБЕ НЕОБХОДИМО ПОСТОЯННО ЕЖЕДНЕВНО ТРЕНИРОВАТЬ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ОПРЕДЕЛЕННЫХ ПРИЕМОВ

•

Далее приведены несколько рекомендаций, как правильно и быстро преодолеть неуверенность в себе и различные страхи при общении.

modern-pharmacy.com.ua

Существует один интересный парадокс: индивид начинает производить необходимое впечатление на окружающих только в том случае, когда он перестает слишком на этом концентрироваться.

•

тонации и в целом понимании его реакции на Вашу коммуникацию.

Журнал «Современная фармация»

нежеланием продолжать какое-либо дальнейшее общение. Данные процессы еще больше усугубляют «закрытие» такой личности с прогрессированием негативной подсознательной программы, которая надолго «захватывает» всю сущность человека. Для того, чтобы «излечиться» от неуверенности в себе и страхов общения, прежде всего необходимо сосредотачиваться на самом коммуникативном процессе, игнорируя свои внутренние страхи и комплексы (как бы забывая о них). Любой коммуникативный процесс (в первую очередь) строится на активном взаимодействии, видении живой реакции собеседника, его мимики и жестов, восприятии ин-

6 7

Советы психолога • Арсенал знаний • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

В дополнение хотелось бы привести несколько простых правил преодоления различных страхов общения, чего необходимо для этого придерживаться:

Следует избавиться от деструктивных мыслей о том, что Вы делаете что-либо не так или окружающие люди плохо думают о Вас. Необходимо «быть самим собой». Нужно в любой ситуации использовать уверенные жесты и позы, так как неуверенные в себе личности выглядят «зажато». Они пытаются выглядеть незаметно и невидимо, занимать минимальное пространство, избегают зрительного и любого другого прямого контакта. Необходимо настроить себя, что ничего плохого не случится, если окружающие подумают о Вас что-либо не то, что бы Вас устроило. Следует поставить себе правильную, вдохновляющую цель, найти для себя тот механизм, который будет настраивать на противостояние страхам коммуникации. Нужно постоянно посещать общественные мероприятия и побольше общаться с разными людьми, постоянно искореняя в себе любые страхи общения и развивая навыки коммуникации. Когда уже некоторые страхи будут уходить, следует организовать какое-нибудь интересное мероприятие (вечеринку, вечер общения и т. д.), на котором Вы будете играть ведущую коммуникативную роль, в результате чего окружающие будут искать следующей встречи с Вами. Следует не бояться никаких отказов, так как личности с социофобией практически всегда имеют большую эмоциональную чувствительность, в результате чего они опасаются быть неправильно понятыми, что значительно мешает их самовыражению. Как и при борьбе с проявлениями неуверенности в себе, необходимо как можно более чаще оставлять свою сформировавшуюся «зону комфорта». Нужно идти навстречу своим страхам и «переступая через себя», делать то, чего Вы боитесь. Следует не бояться совершать ошибок, так как не ошибается только тот, кто ничего не делает; необходимо учиться на них, не зацикливаться на неудачах и не думать о том, что окружающие могут из-за этого высмеять Вас или подумать что-либо плохое. Как можно больше времени следует проводить с уверенными и авторитетными людьми, на которых Вы хотели бы равняться. Необходимо почаще подсознательно настраивать себя на преодоление своих страхов; быть «самим собой», цельной личностью, со своими желаниями, чувствами, мыслями, не боясь их выражать окружающим и ни под кого не подстраиваться.

2 3 4 5 6 7 8 9

10 11

Следует во всем быть оптимистически настроенной личностью, заменив негативные стороны позитивными и во всем стараться говорить правду, не боясь признаваться, что Вы где-то некомпетентны. Окружающим всегда импонирует Ваша искренность при общении, после чего они воспринимают Вас таким, какой Вы есть на самом деле. При общении следует проявлять дружелюбность и общаться простым и понятным для Вашего собеседника языком. Необходимо говорить о тех вещах, в которых вы компетентны, так как при этом вы испытываете уверенность в сказанном и нивелируете страх общения. При ответах на вопросы следует не торопиться на них отвечать сразу, необходимо продумать его, прежде чем озвучить, тогда Вы будете выглядеть более убедительно и страхи не будут вас сопровождать. И самое главное, однако и самое сложное — научитесь быть счастливым, так как счастливые люди в большинстве своем не думают о коммуникативных и других страхах.

13 14

В итоге всем, кто испытывает неуверенность в себе и стеснение в общении, хочется посоветовать начать борьбу с ними прямо сейчас. Начать с самого себя. В итоге Вы без сомнений сможете стать той самой полноценной и многогранной личностью, больше не испытывающей неуверенности в себе.

Сульфати у поєднанні із магнієм прискорюють очищення жовчного міхура і кишечника. Гідрокарбонати — знижують кислотність шлункового соку. Літій і бромід — мають антидепресивну дію. Фтор — допомагає запобігти карієсу. Мідь, цинк, молібден, кобальт, нікель, ванадій — каталізатори, які необхідні для перебігу багатьох біохімічних процесів в організмі.

ВАЖЛИВО! Мінеральна вода Donat Mg збільшує відтік жовчі, тому при наявності у пацієнта жовчокам’яної хвороби перед її вживанням необхідно проконсультуватися з лікарем. Завдяки своєму складу мінеральна вода Donat Mg допомагає при лікуванні захворювань серця і судин, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нервової системи. Вживання води «Donat Mg» сприяє зниженню рівня цукру і холестерину у крові, сприятливо діє на організм при підвищеному артеріальному тиску. Вода ефективна при позбавленні від закрепів, зайвої ваги, надмірного виділення шлункової кислоти і печії, попередженні остеопорозу, а також рекомендується людям при захворюванні на цукровий діабет і вагітним.

Якщо Вас турбують проблеми із травленням, Donat Mg — природне рішення! ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ DONAT MG ПРИ ПЕЧІЇ Печія відчувається як хворобливе печіння під ложечкою й у стравоході. Близько 20 % людей у світі відчувають печію щонайменше один раз на тиждень. Особливо часто печія непокоїть людей похилого віку, чоловіків і вагітних жінок. Відчуття печії у більшості випадків виникає, коли відбувається «закид» у стравохід кислого вмісту шлунка і дванадцятипалої кишки. Це явище називається гастроезофагеальний рефлюкс. Якщо у людини порушена замикаюча функція нижнього стравохідного (гастроезофагеального) сфінктера, який

Inter Collegas • Арсенал знаний •

кандидат фармацевтичних наук, НФаУ

2021 / март

Світлана Жадько,

•

modern-pharmacy.com.ua

Вода Donat Mg видобувається із глибини 600 м і за вмістом магнію не має аналогів серед інших природних мінеральних джерел у Європі. Високий вміст магнію (понад 1000 мл/г) та інших елементів, важливих для життєдіяльності людини, надає воді Donat Mg лікувальну силу, що зумовлює її використання протягом багатьох століть для полегшення проблем, пов’язаних зі здоров’ям. Цілющі джерела Рогашка Слатіна оспівувалися у поетичних міфологічних історіях 17 століття. Згідно із легендою, за наказом бога сонця і цілительства Аполлона із цих джерел пив воду крилатий кінь Пегас. Курорт Рогашка Слатіна був популярним місцем відпочинку і оздоровлення аристократів, відомих людей, членів царських родин, які приїжджали сюди «на води». Ференц Ліст — відомий угорський композитор — відвідував джерело Donat Mg з метою покращити своє здоров’я. Мінеральна вода Donat Mg має багатий склад мінеральних речовин і мікроелементів. Найважливішим її елементом є магній, нестача якого призводить до апатії, депресії, зниження концентрації, тремору м’язів, відсутності апетиту, болю у животі, порушення серцевого ритму. Потреба людини у магнію зростає у стресових ситуаціях, при розумових і фізичних навантаженнях, вживанні алкоголю, схудненні за допомогою дієт і курінні.

•

Мінеральна вода Donat Mg зародилася у земних глибинах під поверхнею відомого гірського курорту Рогашка Слатіна на заході Словенії і названа на честь прилеглої гори св. Доната. Перш ніж досягти поверхні, вона тисячі років насичувалася корисними речовинами із багатого на мінерали ґрунту. У такий спосіб сама природа створила унікальну за складом цілющу мінеральну воду.

Журнал «Современная фармация»

Мінеральна вода Donat Mg безцінний дар природи

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

Арсенал знаний

•

Inter Collegas

При печії мінеральну воду необхідно вживати у невеликій кількості (по 100–200 мл) декілька разів на день:

Час вживання За 20–30 хвилин до їди

Рекомендований об’єм 0,1–0,2 л

Під час їди або через 1–2 0,1 л години після їди

Температура

Особливості вживання

Кімнатної температури

повільно

Кімнатної температури

повільно

ВАЖЛИВО! розташований між шлунком і стравохоральної води DONAT MG, яка, завдяки дом, агресивний вміст шлунка потрапляє високому вмісту гідрокарбонатів, зв’яМінеральну воду у стравохід і викликає відчуття печії. зується із соляною кислотою і забезпеDonat Mg не можна Унаслідок нераціонального харчуванчує її буферизацію. застосовувати ня, наприклад, при переїданні, швидкому Щодня в організмі людини виропри алкалозі — прийомі їжі, зловживанні жирною, смабляється приблизно 2–3 л шлунковопорушенні кислотноженою, занадто пряною їжею, алкоголем, го соку, який переважно складається лужного балансу в при схильності до стресу, ожирінні, носініз соляної кислоти і пепсину. Для нейорганізмі, при якому ні тісного одягу відбувається ослаблення тралізації кислоти, яка виробляється збільшується кількість тонусу нижнього стравохідного сфінктера за день, необхідно вживати приблизно лужних речовин. і розвивається патологічний гастроезофа1,2 л мінеральної води Donat Mg. геальний рефлюкс. МІНЕРАЛЬНА ВОДА DONAT MG допомагає люЛюдина, яка відчуває печію, змушена відмовляти- дям із диспепсичними проблемами, які страждають від ся від улюбленої їжі й напоїв, що провокують виник- відчуття переповненості після їди, метеоризму, печії нення цього симптому. Печія погіршує якість сну, не- або відрижки. Натрієво-гідрокарбонатні води, до яких гативно впливає на соціальну активність, настрій і за- належить DONAT MG, мають протизапальну дію на гальне самопочуття. слизову оболонку шлунка. Крім того, DONAT MG міНеприємний подразнювальний ефект соляної кис- стить магній і кальцій, які контролюють рівень натрію лоти можна усунути за допомогою вживання міне- і зменшують набряклість слизових оболонок. ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ DONAT MG ПРИ ЗАКРЕПАХ Проблема закрепів знайома більшій частині населення розвинених країн світу, особливо гострою вона стає у людей похилого віку. До причин виникнення цієї проблеми належать:  нерегулярне або неправильне харчування;  недостатня фізична активність;  певні психологічні стани або риси характеру, такі як при-

гніченість, флегматичність, скупість, хвороблива педантичність, депресія тощо;  часте використання проносних засобів, які вимивають із організму корисні речовини (перш за все калій), що призводить до

пасивності, слабкості і нечутливості кишечника;  інші причини (порушення роботи щитоподібної залози, цукровий діабет, гормональні зміни, прийом деяких лікарських препаратів).

Внаслідок частих проявів закрепу може розвиватися запалення, кровотеча і навіть рак товстої кишки. Для усунення закрепу може використовуватися мінеральна вода DONAT MG, до складу якої входять сульфат магнію — гірка сіль і сульфат натрію —— глауберова сіль. Ключовою для послаблюючої дії є комбінація магнію і сульфатів. Клінічно доведено, що споживання природної мінеральної води DONAT MG сприяє поліпшенню роботи кишечника (покращує частоту випорожнення кишечника і консистенцію стільця в осіб із функціональним закрепом), а також покращує якість життя пацієнтів (Bothe G. et al., 2017). За механізмом дії мінеральна вода DONAT MG близька до сольових послаблюючих засобів, вона діє за принципом осмосу.

Час вживання

Рекомендований об’єм

Температура

Особливості вживання

Вранці натщесерце

0,2–0,3 л

Кімнатної температури швидко або теплою

Перед вечерею

0,2 л

Кімнатної температури

Вчені називають магній антистресовим мінералом і бальзамом для нервів і м’язів. Добова потреба людини у ньому складає 12,3–20,6 ммоль (від 300 до 500 мг). Магній є одним із найважливіших внутрішньоклітинних мінералів після калію.

У тілі дорослої людини міститься 864–1152 ммоль (від 21 до 28 грамів) магнію, 67 % з якого відкладається у кістках. Магній є одним із компонентів плазми крові, він міститься у скелетних м’язах, серцевому м’язі, нервовій системі, велика кількість магнію знаходиться у печінці. Магній бере участь у понад 300 біохімічних процесах в організмі, є важливим каталізатором для багатьох ферментних систем. Він регулює роботу нервової системи і м’язів, забезпечує передачу імпульсів між нервовими волокнами. Магній запобігає тромбозам, інфаркту міокарда і серцевій аритмії і зміцнює серцевий м’яз, перешкоджає утворенню каменів у нирках. Він є природним регулятором травлення, сприятливо впливає на підшлункову залозу і виділення травних соків, знижує токсичну дію різних речовин на печінку і сприяє її регенерації. Отже, магній є життєво важливим мікроелементом, рівень якого важливо контролювати і підтримувати. Якщо вміст магнію у клітинах організму знижується, його запаси поповнюються із власних ре-

зервів — кісток і печінки. Якщо втрата магнію не поповнюється, починають проявлятися ознаки дефіциту магнію. Вважається, що дефіцит магнію досяг критичного рівня, якщо організм не в змозі самостійно поповнювати його втрати. Дефіцит магнію часто супроводжується недоліком калію і фосфору; у важких випадках — кальцію. При відсутності клінічних причин головним винуватцем дефіциту магнію стає раціон харчування сучасної людини, який містить менше магнію, ніж у минулому.

• 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua

ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ DONAT MG ДЛЯ УСУНЕННЯ ДЕФІЦИТУ МАГНІЮ В ОРГАНІЗМІ

•

При закрепах воду важливо вживати теплою або кімнатної температури. При нагріванні до температури тіла вода Donat Mg втрачає розчинений у ній діоксид вуглецю і дегазується. Позбавити воду від діоксиду вуглецю можна також, залишивши її у чашці при кімнатній температурі і перемішавши декілька разів.

Перш за все, сульфати витягають воду із клітин стінки кишечника, що збільшує обсяг вмісту кишечника до п’яти разів. При цьому розріджуються калові маси, зростає тиск на стінки кишечника, що і викликає його перистальтику. Магній додатково розслаблює м’язи травного тракту, допомагаючи сульфатам стимулювати і прискорювати перистальтику. Мінеральна вода Donat Mg може використовуватися для підготовки пацієнтів до колоноскопії, іригоргафії і випорожнення кишечника перед операціями. При закрепах необхідно вживати воду Donat Mg вранці натщесерце теплою (30–37°С) або кімнатної температури, у кількості 500 мл і більше. Саме швидкий прийом води великої кількості викликає послаблюючу дію. Крім того, можна пити воду ввечері перед сном, у кількості 200–300 мл (Табл. 2).

Журнал «Современная фармация»

ВАЖЛИВО!

Арсенал знаний

•

швидко

Inter Collegas

Таблиця 2

Inter Collegas •

Потреба організму в магнії — 300–500 мг на добу. Це означає, що для отримання такої кількості цього мінералу досить випивати 3–4 склянки мінеральної води Donat Mg на день. Для цього необхідно вживати мінеральну воду кімнатної температури перед їжею. Магній краще засвоюється, якщо він не змішується з їжею.

Час вживання

Рекомендований об’єм

Температура

Особливості вживання

Вранці натщесерце

0,1-0,2 л

холодною

повільно

До обіду

0,1 л

холодною

повільно

Перед вечерею

0,1 л

холодною

повільно

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

ЯК ЗАПОБІГТИ ДЕФІЦИТУ МАГНІЮ?

ПРИ ДЕФІЦИТІ МАГНІЮ

•

Арсенал знаний

Магній міститься у таких продуктах, як мигдаль, соєве борошно, смажений арахіс, боби, какао, фундук, волоський горіх. Використання калійних і азотних добрив у сільському господарстві виснажує грунт, у результаті чого зменшується вміст магнію у харчових продуктах. Крім того, використання сучасних методів обробки цукру, круп і солі призводить до втрати понад 80 % відсотків магнію та інших мікроелементів. При тепловій обробці харчових продуктів втрачається 38-67 % магнію, при заморожуванні — до 38 %, під час рафінування — до 99 %. Гіпомагніємія спостерігається у районах із низьким вмістом магнію в ґрунті і, отже, і в питній воді і продуктах харчування.

Важливість магнію під час вагітності Магній відіграє особливу роль в гінекології і акушерстві, його дефіцит може стати причиною передчасних пологів. Він використовується для лікування деяких ускладнень під час вагітності та пологів. Причинами особливої потреби у магнії для вагітних жінок є значні гормональні зміни, яких зазнає тіло майбутньої матері, при цьому магній більш активно виводиться із організму із сечею. Через тривале фізичне і психологічне напруження, необхідність організму будувати нові тканини і кістки, потреба організму жінки у магнії зростає. Ознаками нестачі магнію у вагітних жінок є судоми, спазми у м’язах і біль у животі, аритмія, прискорене серцебиття, нервозність, дратівливість і депресивний стан, запаморочення, підвищення артеріального тиску. Користь магнію для вагітних полягає в тому, що він має протисудомну дію, відновлює кровотік у дрібних судинах і капілярах, покращує відтік лімфи, попереджає виникнення прееклампсії, зміцнює м’язово-зв’язковий апарат, що дуже важливо для виношування плоду і легких пологів.

Отже, природна мінеральна вода Donat Mg, завдяки багатому складу розчинених мінеральних речовин, володіє широким спектром дії на організм людини і рекомендована для покращення здоров’я при різних станах і захворюваннях.

Використана література

Bothe, G., Coh, A., Auinger, A. Efficacy and safety of a natural mineral water rich in magnesium and sulphate for bowel function: a doubleblind, randomized, placebo-controlled study. Eur J Nutr. 2017. Vol. 56. P. 491–499.

Журнал «Современная фармация» • modern-pharmacy.com.ua • 2021 / март • Арсенал знаний • Полезно

сколько действительно необходимо?

НА

ЬНОСТЬ Л Е С ИТ

Людям, как и всем животным, сон необходим для выживания так же, как еда, вода и кислород. Мы тратим до одной трети нашей жизни на сон, поэтому «здоровый сон» — это важный аспект человеческого существования и один из главных показателей здоровья и благополучия. Потребность во сне меняется в зависимости от возраста, но особенно — от образа жизни и здоровья человека. Чтобы определить, сколько же именно времени вам необходимо для полноценного сна, важно учесть все факторы, влияющие на качество и количество сна (образ жизни, график работы, количество стрессов и т. п.). Американская национальная организация по проблемам сна (National Sleep Foundation), проанализировав публикации в рецензируемых журналах за период с 2004-го по 2014 год, разработала рекомендации по продолжительности сна для разных возрастных групп: новорожденные и груднички (0–3 месяца) — 14–17 ч (предыдущие рекомендации — 12–18 ч); младенцы (4–11 месяцев) — 12–15 ч (предыдущие рекомендации — 14–15 ч); дети ясельного возраста (1–2 года) — 11–14 ч (предыдущие рекомендации — 12–14 ч); дошкольники (3–5 лет) — 10–13 ч (предыдущие рекомендации — 11–13 ч); дети младшего и среднего школьного возраста (6–13 лет) — 9–11 ч (предыдущие рекомендации — 10–11 ч); подростки (14–17 лет) — 8–10 ч (предыдущие рекомендации — 8,5–9,5 ч); юноши и девушки (18–25 лет) — 7–9 ч (новая возрастная категория); взрослые (26–64 года) — 7–9 ч (длительность сна не менялась); пожилые люди (старше 65 лет) — 7–8 ч (новая возрастная категория).

КАК УЛУЧШИТЬ СОН

Наконец-то решились вести здоровый образ жизни и обрести здоровый сон? Начните с оценки ваших индивидуальных потребностей и привычек. Сравните, как вы себя чувствуете при различной продолжительности сна: обратите особое внимание на ваше настроение, самочувствие и силы. Сон для здоровья так же важен, как разнообразное питание и физические упражнения. Чтобы улучшить сон, выполняйте простые, но эффективные рекомендации:  соблюдайте режим сна даже в выходные дни;  практикуйте расслабляющий ритуал перед сном;  занимайтесь физическими упражнениями каждый день;  обеспечьте в спальне оптимальную темпе-

ратуру для сна (~16– 19°С), приглушенные звук и освещение;  выбирайте удобные матрасы и подушки;  избегайте таких «похитителей сна», как алкоголь и кофеин;  выключите перед сном электронные приборы и устройства.

Обязательно обратитесь за консультацией к врачу при следующих симптомах:  сонливость в течение  судороги ног или подня; калывание в конечно храп; стях;  затрудненное дыхание  длительная бессонниво время сна; ца и т. п. Постарайтесь сделать сон вашим приоритетом. Запланируйте сон, как и любой другой повседневный вид деятельности, внесите его в «список дел» и «выполняйте» каждую ночь. Не стоит ложиться спать только после того, как переделаете всю работу. Перестаньте так делать, и вы получите столько сна, сколько вам необходимо. По материалам www.sleepfoundation.org/

Стресс убивает, но как выглядит его оружие? Впервые термин «стресс» был введен Гансом Селье, канадским патологом, который изучал реакцию животных на гиперстимуляцию, что вело к неспецифической реакции. Изначально он рассматривал его как адаптивный механизм, который помогал организму переносить изменения окружающей среды. Несколькими годами позже он вывел теорию положительного (эустресса) и отрицательного (дистресса) воздействия на организм [2]. Интересно, что наряду с этим, Селье считал, что жизнь без стресса невозможна, потому что человек каждый день сталкивается с раздражителями, ведущими к неспецифической реакции.

Главной же проблемой, которая ведет к патологическим нарушениям, является его избыточное воздействие и снижение стрессоустойчивости человека [4].

ЭТО ИНТЕРЕСНО! Женщины обладают относительно более высокой стрессоустойчивостью по сравнению с мужчинами, и все дело в эстрогене. Этот феномен можно объяснить тем, что женщине исторически необходимо было выдерживать большее количество стрессовых ситуаций. Роды, повышенная тревожность за потомство — что бы случилось, не будь у прекрасной половины человечества такого мощного защитного механизма, как эстроген? [6]

Стресс и организм Сейчас очень много людей жалуются на стрессовое состояние, но испытывают ли они его на самом деле, или же это просто расстройство эмоционального состояния человека? При нормальном функционировании реакция организма на стресс выглядит следующим образом:

Раздражитель >> Тревога >> Адаптация Все эти процессы сбалансированы, помогают человеку адекватно реагировать на возникшую проблему и искать оптимальные пути ее решения [3]. Влияние стресса заметно не только по психоэмоциональному состоянию, но и по внешним признакам. На вегетативном уровне происходит активация симпатической системы (fight to fight), что сопровождается расширением зрачков, сосудов, дыхательных путей. Организм мобилизует свои силы для получения достаточного количества кислорода, энергии и снижает количество выведенной влаги. В результате учащается дыхание, снижается уровень мочеиспускания и сужаются сосуды [1]. Контролируются эти про-

• Арсенал знаний •

Ганс Селье

2021 / март

“Даже в состоянии полного расслабления спящий человек испытывает стресс… Полная свобода от стресса означает смерть”

•

Статистические данные показывают, что огромная часть населения испытывает проблемы со стрессоустойчивостью, что значительно снижает качество жизни и заставляет множество людей жить в состоянии постоянного психологического и психофизиологического стресса. Экономическое состояние, нестабильные условия жизни, семейные и личностные проблемы — причин для беспокойства у населения очень много, особенно в последнее десятилетие [1].

modern-pharmacy.com.ua

натуральный фитопрепарат на страже вашего спокойствия

•

АНАНТАВАТИ® –

Фармакотерапия

Анна Косенко

Журнал «Современная фармация»

Фармакотерапия • Арсенал знаний • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

цессы так называемыми стрессовыми гормонами — адреналином, норадреналином и кортизолом. Во время адаптации, наоборот, превалирует парасимпатическая система — повышается слюноотделение, выделяется больше желудочного сока. После окончания стрессового воздействия организм восстанавливается и пагубное влияние в норме дистресса не проявляется [1, 3]. Однако, когда человек находится в состоянии постоянного стресса, организм не может адекватно реагировать на раздражитель, реакция протекает по пути:

Раздражитель >> Тревога >> Дезадаптация >> Истощение

Симпатическая система в таком случае находится в состоянии постоянной активации, из-за чего организм работает на износ. Избыток гормонов ведет к повышенной сердечной и дыхательной активности, нарушению мочеиспускания. Наряду с этим парасимпатическая также пытается мобилизовать свои силы, но не оказывает должного влияния [3].

ЭТО ВАЖНО! За мгновенную реакцию отвечают адреналин и норадреналин — они помогают человеку реагировать незамедлительно. Именно благодаря их влиянию человек из-за стресса может действовать «за пределами своих способностей». С другой стороны, действие кортизола более длительное, он повышает уровень глюкозы в крови, обеспечивая ткани достаточным количеством энергии, и подавляет функции, которые не считаются жизненно необходимыми в момент стресса, однако его длительная гиперсекреция может привести к ряду негативных последствий [5]. Под удар попадают сразу несколько органных систем:  сердечно-сосудистая;  дыхательная;  мочевыделительная;  пищеварительная. Постоянное стрессовое воздействие может проявиться в дальнейшем болезнями: язвенная болезнь, камни в почках, гипертоническая болезнь. Также истощается и психоэмоциональное состояние, что ведет к снижению иммунитета человека, подавлению либидо, стрессоустойчивости и его адаптационных способностей [2].

Как заподозрить состояние хронического стресса? Даже если вы ощущаете себя нормально, а небольшие недомогания списываете на усталость, приглядитесь, возможно, организм сигнализирует о куда более серьезных проблемах. Стресс проявляет себя наруше-

нием сразу нескольких систем:  психологическое угнетение, апатия;  снижение трудоспособности;  подавление либидо;  повышенная утомляемость;  расстройство пищевого поведения, диспепсии;  синдром раздраженного кишечника;  гипертония. У каждого есть свои способы борьбы со стрессом, и они могут быть как положительными, так и отрицательными. Некоторые обращаются к мультимедиа — фильмы, социальные сети, книги. Другие предпочитают активный отдых, даже прибегают к экстремальным способам расслабления. К отрицательным способам относятся вредные привычки — курение, алкоголь и другие наркотические вещества. Полезно при психоэмоциональном напряжении не держать все в себе, а обратиться за помощью к другим людям. Это может быть поддержка семьи и друзей, психолога или совершенно незнакомых людей, с которыми можно поделиться своими мыслями [12]. Но когда психоэмоциональное воздействие стресса настолько высоко, что самостоятельно справиться с ним не удается, стоит обратиться к фитотерапии. АНАНТАВАТИ® от компании Ananta Medicare — это натуральный фитокомплекс на основе растительных экстрактов. Состав АНАНТАВАТИ® представляет собой сбалансированный комплекс растительных компонентов, которые помогают организму справиться с последствиями хронического стресса и повысить стрессоустойчивость к различным раздражителям [9]. Остановимся на составляющих АНАНТАВАТИ® подробнее. Витания снотворная — один из основных компонентов, который оказывает антистрессовое воздействие и нормализует количество кортизона в крови, снижает уровень мочевины и молочной кислоты. Также она обладает эффектом, похожим на результат воздействия гамма-аминомасляной кислоты человека. Именно эта аминокислота обладает отличными успокоительными свойствами. Витанон, содержащийся в данном растении, уравновешивает процессы торможения и возбуждения в ЦНС, нормализуя уровень стрессовых гормонов, повышает уровень дегидроэпиандростерон-сульфата. Еще один важнейший компонент фитокомплекса АНАНТАВАТИ® — Бакопа Монье. Это растение оказывает антидепрессивное и антистрессовое воздействие благодаря влиянию на систему моноаминов изза наличия в его составе херсапонина. Также положительное воздействие оказывает стерол, помогающий организму человека быстрее приспосабливаться к новым условиям. Вьюнок многоплодный помогает нормализовать сон, устраняет тревогу, обладает отличным антиоксидантным воздействием, помогая организму восстановиться после стрессовой атаки.

Фармакотерапия

ЭТО ИНТЕРЕСНО!

АНАНТАВАТИ® — ВИДЫ ДЕЙСТВИЙ Антистрессовое действие

Антидепрессивное действие

Улучшение сна

 Ускорение распада гормонов стресса — кортизола и адреналина  Повышение концентрации антистрессового гормона — дигидроепиандостерона сульфата  Уравновешивание процессов торможения и возбуждения нервной системы

 Ингибирование моноаминооксидазы  Нормализация нейрональной передачи  Снижение уровня клинического маркера тревоги — трибулина  Ингибирование активности фосфолипазы

 Ингибирование моноаминооксидазы  Восстановление баланса нейромедиаторов в ЦНС  Нормализация сна

Кардиопротекторное действие

• modern-pharmacy.com.ua •

как следствие, является мощным антиоксидантом. Эмоциональный контроль оказывает и Центелла азиатская. Это растение обладает нейропротекторным эффектом, повышает умственные способности и улучшает память [10]. Таким образом, АНАНТАВАТИ® отличается хорошо сбалансированным составом, каждый компонент которого усиливает и поддерживает эффективность остальных. Биологически активные вещества обеспечивают несколько эффектов:  антистрессовое и противошоковое действие;  повышение трудоспособности человека;  нормализация сна;  повышение либидо;  кардио- и нейропротекторное воздействие;  регуляция возбудимости.

Журнал «Современная фармация»

Оптимальную защиту сердечной мышцы обеспечивает Нард индийский, проявляя кардиопротекторное воздействие и нормализуя ритм сокращений миокарда. Также экстракт растения обладает противошоковой и противотревожной способностью, восстанавливая баланс нейромедиаторов. При невротических расстройствах особенно полезен будет корень Аира, обладающий способностью регулировать работу нервных клеток. Его антистрессовое, спазмолитическое, противосудорожное, антиоксидантное и антидепрессивное воздействие помогает человеку справляться с мощными нагрузками и быстро восстанавливаться. Древогубец метельчатый улучшает сексуальные функции, повышает уровень половых гормонов и сексуального влечения. Подобный эффект хорошо сказывается на психике человека, повышает его либидо и,

2021 / март

•

Арсенал знаний

•

Стрессовые ситуации значительно влияют на либидо человека, что ведет к расстройству сексуального поведения, нарушению потенции у мужчин и менструального цикла у женщин. Значительно снижается уровень половых гормонов, которые принимают участие в адаптации человека в стрессовых ситуациях. Интересно, что секс — один из способов борьбы со стрессом, демонстрирующий высокую эффективность благодаря выбросу эндорфинов в кровь. Повышение либидо человека поможет быстрее адаптироваться в стрессовых ситуациях и повысит стрессоустойчивость. Это доказывает целесообразность применения препаратов, повышающих сексуальную активность в борьбе со стрессом [11].

 антиоксидантное действие  гиполипидемическое действие  спазмолитическое действие

Следует отметить, что выбор фитопрепаратов для пациентов с хроническим стрессом, проявляющимся тревожно-депрессивными состояниями, достаточно ограничен. Это связанно с тем, что многие из них содержат валериану, прием которой противопоказан при депрессии и других состояниях, сопровождающихся угнетением ЦНС. АНАНТАВАТИ®, в отличие от препаратов валерианы, не угнетает, а гармонизирует состояние нервной системы, что позволяет эффективно применять его у пациентов как со стрессом, так и с депрессией [9]. Положительным аспектом влияния АНАНТАВАТИ® является отсутствие супрессивного эффекта, который вызывает сонливость и тормозит сознание. Поэтому принимать его можно всем, вне зависимости от рода деятельности [10].

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

Арсенал знаний

•

Фармакотерапия

ЭТО ВАЖНО!

Эффективность растительного комплекса АНАНТАВАТИ® была изучена и доказана в рамках клинического наблюдения за ранеными, поступившими из зоны АТО в Областную клиническую больницу И.И. Мечникова, г. Днепропетровск. Военные постоянно находятся в состоянии эмоционального угнетения и психической нестабильности, что ведет к снижению устойчивости к стрессу и развитию психических проблем. В исследовании приняли участие 32 человека, которые принимали по 1 таблетке 1 раз в день на протяжении месяца. Перед приемом АНАНТАВАТИ® они прошли проверку психоэмоционального состояния по шкале Бека, оценку ситуативной и личностной тревожности по Ч.Д. Спилбергеру и Ю.Л. Ханину. Спустя месяц приема было выявлено снижение уровня депрессии у испытуемых по шкале Бека на 40 %, улучшение сна, снижение раздражительности. Ситуативная тревожность снизилась на 50 %, личностная на 15 %. Эти факторы указывают на высокую эффективность АНАНТАВАТИ® в борьбе со стрессовыми атаками и даже улучшает состояние людей, которые подверглись сильнейшим раздражителям и получили тяжелые психоэмоциональные травмы [9]. Стрессовые ситуации оказывают огромное влияние не только на взрослых, но и на детей. Сложнейшие этапы взросления, попытки социализации, нагрузка в школе, буллинг — сегодня дети сталкиваются со стрессом намного чаще, чем еще несколько десятков лет назад. Психоэмоциональное состояние ребенка отражается на формировании его личностных и когнитивных навыков. Постоянная стрессовая нагрузка может стать причиной нарушения социальной адаптации, неврозов, суицидальных побуждений, депрессий [8]. Умственная нагрузка также очень высока, ребенок получает огромное количество информации, что может привести к истощению и нервным срывам. В результате он страдает от нарушений сна, становится раздражительным, наблюдается дефицит внимания, гиперактивность или апатия [7].

Заметить влияние дистресса на ребенка не сложно, обратив внимание на некоторые аспекты:  снижение активности;  затруднение когнитивных способностей;  снижение успеваемости;  жалобы на головные боли и постоянную усталость;  потерю аппетита. Для поддержания детского психологического здоровья специально был разработан фитокомплекс АНАНТАВАТИ® КИДС. В сравнении со средством для взрослых, его формула была несколько модифицирована для обеспечения более щадящего воздействия. В состав входят Витания снотворная и Бикопа Монье. Эти компоненты помогают ребенку быстрее адаптироваться в стрессовых ситуациях, повышают устойчивость к раздражителям, улучшают концентрацию и внимательность, положительно влияют на память. Главная особенность средства АНАНТАВАТИ® КИДС заключается в том, что принимать его можно детям уже с 4 лет. Форма выпуска в виде сиропа очень удобна для приема ребенком. К тому же в его состав входят подсластители, благодаря которым вкус фитокомплекса не вызовет негативных эмоций и не будет восприниматься как лекарство, что часто вызывает беспокойство у малышей. Перед применением стоит проконсультироваться с педиатром, чтобы бороться с проблемами комплексно и эффективно [13]. Таким образом, наша жизнь без стресса невозможна, ведь каждый день мы сталкиваемся с целым ворохом проблем, требующих немедленного решения. Поэтому поддержать себя в нелегкий период жизни и не упасть духом, побеждая новые непредвиденные ситуации без негативных психологических последствий, очень важно. А поможет в этом нелегком деле фитопрепарат АНАНТАВАТИ®, разработанный для борьбы как с острым, так и хроническим стрессом и его последствиями. Учитывая сбалансированный состав и высокую эффективность, подтвержденную многочисленными исследованиями АНАНТАВАТИ® и АНАНТАВАТИ® КИДС станут безопасной и эффективной альтернативой синтетическим препаратам. 1.

Список литературы:

Соломахо Э.П., Климачева Е.В. Стресс и стрессоустойчивое поведение. — 2003. 2. Влас Е. Анатомия стресса, Ганс Селье и его последователи. — 2014. 3. Ненашева Е.В. Трехэтажный мозг: как эмоции управляют нами. — 2014. 4. Бильданова В.Р., Бисерова Г.К., Шагивалее Г.Р. Основы психической саморегуляции. — 2015. 5. Данилкина О.П. Физиология стресса. — 2015. 6. Еременко В.В. Взаимосвязь между уровнем стрессоустойчивости и концентрации эстрогенов в крови здоровой женщины. — 2015. 7. Гурьев В.А. Психогенные расстройства у детей и подростков. — М.: Крон-пресс, 2015. — 210 с. 8. Алимгазиева Д.Р. О психологических особенностях младших школьников. — 2014. 9. Мороз С.М., Макарова И.И., Семенихина В.Е., Турищева Н.В., Хаитов Р.П. Возможности фитонейрорегуляции у пациентов с тревожно-депрессивными расстройствами, обусловленными военным стрессом. — 2015. 10. https://anantavati.com.ua/instruction 11. Рыжаков Д.И., Артифексов С.Б. Мужское бесплодие и половая дисфункция. — 2002. 12. Митху Сторони. Без стресса. Научный подход к борьбе с депрессией, тревожностью и выгоранием. — 2019.

генетически детерминированная патология, характеризующаяся повышением уровня свободного билирубина в сыворотке крови СИМПТОМЫ СИНДРОМА ЖИЛЬБЕРА

ДИАГНОСТИКА И ТЕСТЫ

Единственным четким признаком болезни Жильбера является то, что кожа и белки глаз иногда приобретают желтоватый оттенок, что является результатом повышенного уровня билирубина в сыворотке крови. Известны также некоторые состояния и ситуации, которые могут повышать уровень билирубина и, следовательно, провоцировать желтуху у людей с синдромом Жильбера, это:  инфекции, такая как простуда или грипп;  пост или соблюдение очень низкокалорийной диеты;  дегидратация;  менструация;  стресс;  физическая нагрузка;  недостаток сна.

Обычно тесты включают полный анализ крови и анализ печеночных ферментов («печеночные пробы»). Впрочем, врач может рекомендовать сделать больше анализов и проверить функцию печени, чтобы исключить другие проблемы с этим органом, которые также могут спровоцировать повышенный уровень билирубина. Доступное в наши дни генетическое тестирование может подтвердить диагноз синдрома Жильбера.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

Арсенал знаний

•

Важно знать

СИНДРОМ ЖИЛЬБЕРА

Синдром Жильбера является врожденной патологией, которая иногда никак себя не проявляет и может обнаружится случайно. Также желтуху могут сопровождать такие общие симптомы заболеваний печени, как боль в животе или темная моча. Синдром Жильбера не требует лечения. Уровень билирубина в крови может колебаться, и иногда таких пациентов возникает желтуха, которая обычно проходит самостоятельно без каких-либо побочных эффектов. Правда, некоторые люди также сообщают о других проблемах во время эпизодов желтухи, в том числе таких, как:  боль в животе;

ПРИЧИНЫ СИНДРОМА ЖИЛЬБЕРА Если говорить проще, то вызывает синдром Жильбера аномальный ген, который наследуется от родителей – в норме он контролирует фермент, который помогает разрушать билирубин в печени. Следовательно, когда ген, отвечающий за расщепление этого пигмента в печени, дефектен, в крови накапливается избыточное количество билирубина. Примечательно, что аномальный ген, который вызывает синдром Жильбера, не считается редкостью: многие люди имеют в своем генотипе одну копию этого гена. Однако в большинстве случаев для проявления синдрома Жильбера в хромосомном наборе нужны две такие аномальные копии. Поэтому риск развития синдрома Жильбера у ребенка повышается, если: Оба родителя являются носителями аномального гена, который вызывает эту патологию. Мужской пол.

ЛЕЧЕНИЕ, КАК ПРАВИЛО, НЕ ТРЕБУЕТСЯ

 судороги в желудке, вздутие живота;  диарея или запор;  чувство усталости;  потеря аппетита;  головокружение;  проблемы с концентрацией;  плохое самочувствие. В то же время примерно каждый третий человек с синдромом Жильбера вообще не испытывает никаких симптомов.

Пациенты, которые все же страдают от эпизодической желтухи, часто отмечают, что этому способствуют определенные триггеры. Некоторые из возможных триггеров, связанных с желтухой: обезвоживание, голодание, инфекции, стресс, физическая нагрузка, дефицит сна и т.п. Избегая известных триггеров, можно уменьшить вероятность возникновения эпизодов желтухи.

По материалам https://www.health-ua.org

Вобензим — ефективна допомога в зміцненні та збереженні імунітету

Жгучая весенняя трава

Лучшие сериалы о медиках

Марина Остапець,

кандидат медичних наук, асистент кафедри патологічної фізіології Національного фармацевтичного університету

ВОБЕНЗИМ —

ефективна допомога в зміцненні та збереженні імунітету

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

Natur modern

•

Интерактив

Ензими (ферменти) — це біологічні каталізатори білкової природи, які вибірково і направлено прискорюють всі метаболічні процеси в організмі. Для практичної охорони здоров’я особливий інтерес представляє використання очищених препаратів ензимів, коферментів та їх інгібіторів як терапевтичних засобів. Серед ензимів найбільше значення мають гідролітичні, особливо білок-розщеплюючі протеолітичні ензими, які відіграють ключову роль в найважливіших біологічних процесах — обміні білків, захисних реакціях організму (згортання крові, фібриноліз), імунологічних реакціях, регуляції судинного тонусу, диференціації та метаболізмі сполучної тканини тощо [2]. Одним із таких препаратів є ВОБЕНЗИМ виробництва фірми «MUCOS Pharma» — комбінація ензимів рослинного та тваринного походження (трипсин, хімотрипсин, бромелаїн, папаїн та ін.), що обумовлює системний ефект, оскільки передбачає системний вплив на різні ланки патологічного процесу, на відміну від ферментних препаратів замісної терапії (панкреатину, панзинорму, фесталу та ін.), які призначають при секреторній недостатності шлунку, кишечника та підшлункової залози [4]. В міжнародній медичній практиці системна ензимотерапія (СЕТ) як самостійний напрям терапії багатьох захворювань користується успіхом вже понад 50 років. За даними численних досліджень [1–3, 5–11] пероральне застосування ВОБЕНЗИМУ сприяє норма-

лізації реологічних властивостей крові, оптимізації протікання запального процесу, імунологічного статусу, регуляції активності цитокінів, ліпопротеїнового спектру крові тощо.

НА ЗАМІТКУ!!! 1 кишковорозчинна таблетка ВОБЕНЗИМУ містить:  панкреатин — 300 прот. од. (100 мг);  папаїн — 90 FІР-Од. (18 мг);  бромелаїн — 225 FІР-Од. (45 мг);  триацилгліцеролліпаза– 34 FІР-Од. (10 мг);  амілаза — 50 FІР-Од. (10 мг);  трипсин — 360 FІР-Од. (12 мг);  хімотрипсин — 300 FІР-Од. (0,75 мг);  рутозид — 50 мг.

ЦЕ ВАЖЛИВО!!! α2М — високомолекулярний глікопротеїн плазми (сироватки) крові, який бере участь в регуляції активності 4 класів протеїназ. У зв’язаному з α2М стані ензим швидко транспортується в різні органи та тканини (активна форма α2М циркулює в кровоносному руслі хвилини, а вільний α2М — добу).

Активована протеїназою форма α2М грає найважливішу роль в реалізації системної дії ензимних препаратів. Їх терапевтичні ефекти можуть здійснюватися двома шляхами — прямим і непрямим. Пряма дія ензиму, зв’язаного з α2М, реалізується за допомогою розщеплення низькомолекулярних пептидів з кініноподібною дією (брадикінін, лейкокініни), а також інтерлейкінів — найважливіших регуляторів за-

Интерактив • Natur modern • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua

Однією із особливостей ВОБЕНЗИМУ є його імуномодулююча дія, яка обумовлена комбінацією ензимів тваринного і рослинного походження. Встановлено, що протеїнази тваринного походження (трипсин, хімотрипсин) зв’язуються переважно з двома інгібіторами плазми крові — α1-інгібітором протеїназ (α1ІП) і α2-макроглобуліном (α2М) — принципово різним шляхом. Перший повністю інактивує каталітичну функцію протеїназ підшлункової залози, а другий лише обмежує їх здатність розщеплювати більшість високомолекулярних субстратів. Швидкість протікання реакції трипсину з α2М в 6 раз вища за α2ІП, що дозволяє більшій частині ензимів, які надходять з кишечника, зв’язуватися з α2М. Слід підкреслити, що цистеїнові протеїнази (папаїн, бромелаїн), що входять до складу ВОБЕНЗИМУ, на відміну від протеїназ підшлункової залози, зв’язуються в основному з α2М [2, 11].

•

Механізми імуномодулюючої дії ВОБЕНЗИМУ

палення. Інактивація цих пептидів, вірогідно, є одним з механізмів протинабряковоїі протизапальної дії ВОБЕНЗИМУ [2, 11]. Терапевтичний ефект ВОБЕНЗИМУ може здійснюватися і опосередковано — за рахунок специфічної взаємодії активної форми α2М з клітинами мішеней, що мають на своїй поверхні рецептори. На сьогодні відомо 2 таких рецептора. Перший — рецептор ендоцитозного типу, що експресується на макрофагах, гепатоцитах, клітинах гладеньких м’язів, фібробластах і одночасно є рецептором зв’язування ліпопротеїдів низької щільності. При порушенні цього рецептора модулюється зв’язування і катаболізм ЛПНЩ в макрофагах, пригнічується проліферація фібробластів, індукованих фактором росту. Комплекс α2М-протеїназа надходить в лізосоми шляхом ендоцитозу, де розщеплюється і, можливо, при цьому вивільняються протеїнази, що сприяє збільшенню протеолітичного потенціалу клітини. Другий рецептор, сигнальний, що зв’язується з протеїном G, знаходиться на моноцитах [2]. Активна форма α2М бере участь в імунологічних реакціях: регуляції росту, тканинної диференціації, зокрема, модуляції активності цитокінів — низькомолекулярних білків, що продукуються різними тканинами і клітинами. α2М взаємодіє з такими цитокінами, як трансформуючий фактор росту (TGF-α), фактором росту нервів (NGF-α), тромбоцитарним фактором росту (PDGF), судинним ендотеліальним фактором росту (VEGF), інтерлейкіном, фактором росту пухлин і ін. Активна форма α2М, взаємодіючи з рецепторами на поверхні клітин, регулює як швидкість синтезу, так і рівень рецепторів до певних факторів росту, сприяючи видаленню або збереженню цитокінів в патологічному вогнищі [2]. Комплекс протеїназа-α2М впливає на поліфункціональний цитокін — трансформуючий фактор росту, надлишковий синтез якого може призводити до розвитку фіброзу в нирках, легенях, печінці. Застосування ВОБЕНЗИМУ зменшує гіперпродукцію цього цитокіну макрофагами та іншими клітинами [2]. Отже, представлені дані свідчать про те, що в основі терапевтичної дії ВОБЕНЗИМУ лежить складний каскад біохімічних реакцій, в яких ключову роль відіграє взаємодія α2М з протеїназами, з утворенням активної форми α2М, яка регулює протеолітичні системи організму та модулює ряд імунологічних, алергічних та запальних реакцій.

Журнал «Современная фармация»

Детальний аналіз показав, що в основі більшості захворювань, при яких рекомендують застосовувати ВОБЕНЗИМ, лежать загальні механізми типових патологічних процесів: запалення, аутоімунні захворювання, порушення гемостазу та ін. Протизапальний, імуномодулюючий, фібринолітичний, ліполітичний, протинабряковий, аналгезуючий ефекти ВОБЕНЗИМУ дають можливість використовувати даний препарат в програмах лікування багатьох запальних захворювань, включаючи гострі, хронічні та рецидивуючі процеси [4].

Застосування ВОБЕНЗИМУ в терапії захворювань респіраторної системи За даними ВООЗ, грип посідає перше місце серед всіх причин смертності від вірусних інфекцій. Показники смертності в світі складають 0,01–1 %. При цьому діти до 3 років хворіють на грип та ГРВІ від 4 до 12 разів на рік, дошкільнята — до 6 разів, школярі — тричі, дорослі — двічі на рік.

Интерактив • Natur modern • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua • Журнал «Современная фармация»

Зважаючи на сезонність захворювання, на сьогодні особливої актуальності набувають питання раціональної терапії саме ГРВІ та грипу з урахуванням застосування в комплексній терапії ВОБЕНЗИМУ [8].

Лікування пневмонії в епідемічний сезон захворюваності грипом. Важливою особливістю протікання пандемічного варіанту грипу є виражене пошкодження нижніх відділів дихальних шляхів, здатність до швидкого прогресування дихальної недостатності внаслідок гострого респіраторного синдрому та пневмонії. В дослідженнях Киняйкіна М. Ф. та ін. (2011) встановлено, що застосування в комплексній терапії тяжкої форми пневмонії ВОБЕНЗИМУ дозою 5 таблеток 3–4 рази на добу протягом 1 місяця на контрольних оглядах призводило до відновлення прозорості легеневих долей на рентгенограмі. Ці зміни розцінювалися як формування легеневого фіброзу в результаті гострого респіраторного синдрому і в кожному випадку призначення глюкокортикостероїдів та ензимних препаратів (зокрема, ВОБЕНЗИМУ) відзначалося позитивним ефектом [8]. Лікування обструктивного бронхіту. За даними Ситникова Є. П. та ін. (2004) ензими сприяють розрідженню харкотиння та полегшують його виведення. Встановлено синергічний ефект, який дозволяє зменшити курсові дози базових лікарських засобів (антибактеріальних, гормональних, муколітичних та ін.), а також захистити організм від небажаної побічної дії [3]. Згідно дослідженням Lehmann P. V. (1996), застосування ВОБЕНЗИМУ, який впливає на Т-клітинну ланку імунної відповіді, рекомендовано в терапії синуситу. Окрім цього, встановлено, що призначення ВОБЕНЗИМУ дозволяє уникнути рецидивів як синуситу, так і обструктивного бронхіту [11].

Антибіотикорезистентність та протеолітичні ензими Бактеріальні інфекції стають все більш серйозною проблемою в сучасному світі. Більшість мікроорганізмів перестають бути чутливими до застосовуваних антибіотиків, і тому лікування інфекцій, викликаних цими мікроорганізмами, є складним. Одним із способів відповіді на проблему є посилення ефекту антибіотиків шляхом застосування протеолітичних ензимів. Крім дуже важливої проблеми антибіотикорезистентності, необхідно також враховувати негативні токсичні ефекти деяких антибіотиків на людину. Дані причини спрямовані на пошук нових способів лікування бактеріальних інфекцій шляхом досягнення більш високих концентрацій антибіотиків у тканини-мішені або збільшення проникнення антибіотиків в бактеріальні клітини без підвищення їх дозування.

Одним із доцільних вирішень даних завдань є використання препаратів, що містять протеолітичні ензими, які могли б потенціювати існуючий антибіотичний ефект [1]. Цей фармакологічний механізм — так званий ефект транспортного засобу протеолітичного ензиму — був продемонстрований як в експериментах на тваринах, так і в дослідженнях із залученням здорових добровольців. У цих дослідженнях найбільш часто застосовувалися протеази тваринного (трипсин і хімотрипсин) або рослинного походження (бромелаїн і папаїн) протеаз. Дана активність пояснюється зміною тканинної проникності до дії антибіотиків при застосуванні протеолітичних ензимів. Подальші дослідження вказують на підвищення терапевтичного ефекту антибіотиків в поєднанні з окремими протеазами чи з комбінованими ензимними препаратами в терапії різних захворювань. В огляді наукових праць Ремезов А.П. та Кноринг Г.Ю. (2003) показали, що ВОБЕНЗИМ, потенціюючи дію антибіотиків, знижує їх токсичність і зменшує побічні ефекти (розвиток дисбактеріозу). Отже, СЕТ є важливим компонентом бустер-терапії («терапії посилення») і сервіс-терапії («терапії забезпечення»), що сприяє покращенню результатів лікування [6]. Також Ремезов А.П. та Кноринг Г.Ю. показали, що включення препарату ВОБЕНЗИМ потенціює дію антибіотиків, що сприяє підвищенню ефективності лікування, зменшенню частоти розвитку рецидивів і покращенню переносимості антибактеріальної терапії, що дозволяє рекомендувати його застосування в лікувальній практиці [6]. В свою чергу, Тец В.В. з співавт. було відмічено, що ензими папаїн, бромелаїн та іх комбінація у вигляді Вобензиму в невеликих концентраціях можуть не тільки пригнічувати утворення біоплівок мікробних колоній, але й підсилювати дію на них різних антибіотиків [7].

ВОБЕНЗИМ можна рекомендувати при таких станах:  посттравматичні набряки (наприклад, набряки при переломах, дисторзіях, вивихах, контузіях);  лімфедеми різної етіології;  фіброзно-кістозна мастопатія [4]. Як допоміжну терапію, ВОБЕНЗИМ можна застосовувати при ревматичних захворюваннях (ревматоїдному артриті, ревматизмі м’яких тканин, остеоартриті); деяких післяопераційних станах в хірургії (артроскопічні операції, стоматологічна хірургія, ЛОР); хронічних та рецидивуючих запаленнях в ділянці носа, вух і горла, верхніх і нижніх дихальних шляхів (наприклад, синусит, бронхіт, бронхопневмонія); хронічних та рецидивуючих запаленнях в ділянці травного тракту (наприклад, панкреатит,

Интерактив • Natur modern • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua

Використання в терапії ВОБЕНЗИМУ для лікування вагітних з дисбіотичними порушеннями вагінальної екосистеми дозволить досягти зниження таких ускладнень гестаційного періоду, як рецидив кандидозного вагініту та бактеріального вагінозу, загострення хронічного і гестаційного пієлонефриту, загрози переривання вагітності, допологового вилиття навколоплідних вод, а також буде сприяти зниженню захворювання ГРВІ, частоти загострення хронічного тонзиліту і значно знизить частоту виникнення інфекційних ускладнень післяпологового періоду [10].

•

На сьогодні досить актуальним є застосування ВОБЕНЗИМУ в гінекологічній практиці, зокрема, при лікуванні бактеріальних вульвовагінітів та у випадку рецидивування інфекційного процесу. Домінуючим елементом патогенезу кандидозної інфекції є інфільтрація тканин піхви поліморфноядерними нейтрофілами, дегрануляція яких впливає на клінічне протікання хвороби. Поява поліморфноядерних нейтрофілів відмічається після контакту епітеліальних клітин піхви з Candida. Показано, що бромелаїн — один із активних компонентів ВОБЕНЗИМУ — в значній мірі інгібує міграцію нейтрофілів у вогнище запалення. СЕТ впливає також на клініко-патогенетичні прояви рецидивуючого вульвовагініту, наприклад, кандидозного, за рахунок стимуляції продукції цитокінів, зокрема, цитокіну TGF-β (трансформуючий фактор росту-β), який, зв’язуючись з поліморфноядерними нейтрофілами, може спровокувати рецидив вульвовагініту. Локалізуючись в підвищеній концентрації в регіональних лімфатичних вузлах та тканинах піхви у пацієнток з рецидивуючим вульвовагінітом, TGF-β за допомогою хемотаксису стимулює дегрануляцію поліморфноядерних нейтрофілів. Комплекс протеолітичних ензимів, що входять до складу ВОБЕНЗИМУ, разом з α2-макроглобуліном здатний зв’язувати більшість цитокінів, включаючи TGF-β, після чого зв’язані комплекси видаляються макрофагами, а отже, і концентрація TGF-β знижується. Цей процес є одним із ключових механізмів ефективності ВОБЕНЗИМУ в терапії рецидивуючого вульвовагініту.

В дослідженнях Унзеітіг В. та ін. (2014) продемонстровано позитивний вплив ВОБЕНЗИМУ на протікання рецидивуючого кандидозного вульвовагініту. Це ефект пов’язаний із дією на імунну систему, а також, вірогідно, зі змінами властивостей грибків, що викликають запалення. Не виключена дія на мікробіоценоз піхви та шлунково-кишковий тракт, які відносяться до можливих джерел повторної інфекції [10]. В дослідженнях Пестрикової Т. Ю. та співавт. (2015) щодо удосконалення методів терапії бактеріального вагінозу та вагінального кандидозу у вагітних встановлено, що ВОБЕНЗИМ у комплексі з Тержинаном є найбільш ефективним методом лікування коморбідної бідної форми вагінального кандидозу і бактеріального вагінозу в 2-у та 3-у триместрах вагітності. У вагінальному секреті вагітних, що отримували комплексне лікування ВОБЕНЗИМОМ та Тержинаном, відмічалася позитивна тенденція до підвищення концентрації імуноглобулінів класу А (в тому числі і секреторного), Ig G та зниження рівня IgM, що підтверджує імуномодулюючий ефект СЕТ [9].

Журнал «Современная фармация»

Системна ензимотерапія в лікуванні бактеріального вульвовагініту

Интерактив • Natur modern Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

виразковий коліт, хвороба Крона); розсіяному склерозі; запаленнях поверхневих вен, посттромботичному синдромі нижніх кінцівок, васкуліті; хронічних та рецидивуючих урологічних запаленнях (наприклад, запалення сечовивідних шляхів, цистит, цистопієліт, простатит); хронічних та рецидивуючих гінекологічних запаленнях (наприклад, хронічні інфекції у гінекології, аднексит, вульвовагініт); хронічних та рецидивуючих запаленнях шкіри [4]. Рекомендовано застосування ВОБЕНЗИМУ в комплексній терапії разом із антибактеріальними засобами, оскільки даний препарат не лише підсилює активність антибіотика, але і знижує його токсичний вплив та виникнення небажаних побічних ефектів.



 

Спосіб застосування ВОБЕНЗИМУ та дози дорослим [4]: Залежно від тривалості і тяжкості захворювання рекомендована доза становить від 3 до 10 таблеток кишковорозчинних 3 рази на добу. Підтримуюча доза — від 3 до 5 таблеток кишковорозчинних 3 рази на добу. Курсову дозу препарату підбирає індивідуально лікар. Курс терапії при гострих захворюваннях — від 2 тижнів до одужання, а при загостреннях хронічних захворювань лікування триває до чітких ознак ремісії. Середня тривалість лікування триває від 2 тижнів до 3 місяців (після консультації з лікарем). Таблетки кишковорозчинні рекомендується приймати не менш ніж за 30 хвилин до їди, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води (250 мл).

Особливості застосування ВОБЕНЗИМУ для дітей Проведені клінічні дослідження протягом останнього десятиріччя довели високу терапевтичну ефективність та переносимість препаратів СЕТ не лише у дорослих, але і серед дітей. В дослідженнях Ситнікова Є. П. (2004), в якому під наглядом знаходилося 56 дітей віком від 3 до 10 років, що страждали на обструктивний бронхіт, до складу комплексної терапії входив препарат ВОБЕНЗИМ. Встановлено, що у цих дітей раніше зменшилася задишка та кількість хрипів в легенях, рідше відмічалися напади задухи чи кашлю із ускладненням дихання. Явища інтоксикації зникали вже на 3-у добу лікування [3]. Препарат добре переносився паціентами та не викликав побічних ефектів. Також відмічено, що в початковому періоді одужання ВОБЕНЗИМ сприяв нормалізації співвідношення адреналін/норадреналін, тобто препарат проявляв антимедіаторну дію за рахунок нормалізації гормонально-медіаторного гомеостазу, що обумовлює позитивний вплив на вміст глюкокортикостероїдів та протікання обструктивно-

го бронхіту у дітей, сприяє усуненню бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів, розрідженню секрету бокалоподібних клітин, покращуючи легеневу вентиляцію. Ефективність ВОБЕНЗИМУ в ретроспективному мультицентровому дослідженні Адамкова Є. та ін. (2004) була статистично значущою, аніж бактеріальні імуномодулятори. Отже, можна стверджувати про зниження числа рецидивів захворювань дихальних шляхів у дітей при застосуванні ВОБЕНЗИМУ в комплексному лікуванні [5].

ВОБЕНЗИМ застосовують для дітей віком від 6 років — дозу препарату розраховують залежно від маси тіла: 1 таблетка ВОБЕНЗИМУ на 6 кг маси тіла на добу. • Для дітей віком до 6 років лікування слід розпочинати після оцінки педіатром співвідношення ризику та користі. • Для дітей віком від 12 років — доза відповідає дозі дорослого [4].

ВОБЕНЗИМ допоможе ефективно зміцнити та зберегти Вашу імунну систему! Література: 1. Бактериальная устойчивость к антибиотикам и протеолитические ферменты / Т. Клобасова, А. Бимова, Т. Нойбаурова и др. // Медицинская трибуна. — 2012. — № 8. 2. Системная энзимотерапии. Теоретические основы, опыт клинического применения / Под редакцией К.Н. Веремеенко, В.Н. Коваленко. К.: МОРИОН, 2000. — Монография. — 320 с. 3. Возможности системной энзимотерапии при лечении обструктивного бронхита у детей / Е.П. Ситникова, В.Н. Федоров, И.Г. Ситников, Г.Ю. Кнорринг // Вопросы современной педиатрии. — 2004. — № 5 (3). — С. 109–111. 4. Інструкція до застосування ВОБЕНЗИМУ — http://www.drlz. com.ua/ 5. Лечение рецидивирующих воспалительных заболеваний дыхательных путей у детей методом системной энзимотерапии (ретроспективное мультицентровое исследование) / Е. Адамкова, Ю. Балцар, Е. Бартовичова и др. // Вопросы современной педиатрии. — 2005. — № 2 (4). — С. 3–8. 6. Ремезов А.П., Кнорринг Г.Ю. Cистемная энзимотерапия как способ потенцирования антибактериальных средств // Антибиотики и химиотерапия. — 2003; 48: 3: 30–33. 7. Тец В.В., Кнорринг Г.Ю. Влияние экзогенных протеолитических ферментов на бактерии // Антибиотики и химиотерапия. — 2004; 49: 12: 3–7. 8. Опыт лечения пневмоний в эпидемический сезон заболевания гриппом А/Н1N1 в Приморском крае / М.Ф. Киняйкин, Ю.В. Кулаков, Г.А. Смирнов и др. // Практическая медицина. — 2011. — № 3 (51). — С. 78–80. 9. Пестрикова Т. Ю., Молодцова Л. Ю., Стернин Ю. И. Эффективность терапии с использованием протеолитических энзимов в лечении бактериального вагиноза и вагинального кандидоза у беременных // Акушерство. Гинекология. Эндокринология. — 2015. — № 1 (86). 10. Системная энзимотерапия в лечении рецидивирующего кандидозного вульвовагинита / В. Унзеитиг, В. Дворак, О. Главачкова и др. // Журнал международной медицины. — 2015. — № 5 (10). — С. 24–28. 11. Lehmann P. V. Immunomodulation by proteolytic enzymes. Nephrology. Dialysis. Transplantation. 1996. Vol. 11 (6). P. 953–955.

Шановн� чит��! ПРОПОНУЄМО ВЗЯТИ УЧАСТЬ У КОНКУРСІ І ПРОЙТИ ТЕСТУВАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ПРЕПАРАТ. Для участі в конкурсі надішліть відповіді разом з вашими контактними даними на електронну адресу редакції журналу «Современная фармация»: publicpharmacy@gmail.com або поштою за адресою: Україна, Харків, 61202, а/я 2017, тел.: +38 (057) 780-70-77, +38 (050) 587-14-35.

Бажаєм� успі�і�! ПІБ Почтова адреса (індекс, область, район, місто, вулиця, будинок, квартира)

Телефон

e-mail

ЩО ВАМ ВІДОМО ПРО ВОБЕНЗИМ?

Клас невеликих пептидів, що регулюють міжклітинні і міжсистемні взаємодії в організмі, включаючи стимуляцію чи пригнічення їх росту, диференціацію, функціональну активність і апоптоз, а також забезпечують узгодженість дії імунної, ендокринної і нервової систем як за нормальних умов, так і у відповідь на вплив патогенного чинника називається a. Цитокіни a. Імуноглобуліни b. Антигени c. Мікроглобуліни

2 a. b. c. d.

Оберіть одну неправильну відповідь: імуноглобуліни…… Синтезуються В-лімфоцитами Зв’язують будь-який антиген Поділяють на 5 класів Можуть виконувати функцію рецепторів антигенів на поверхні Т-лімфоцитів

a. b. c. d.

До протеїназ тваринного походження НЕ належить: Бромелаїн Трипсин Панкреатин Хімотрипсин

a. b. c. d.

Вкажіть механізм дії α-2-макроглобуліну на процес зсідання крові: Інгібує активність тромбіну Пригнічує фібриноліз Сприяє адгезії тромбоцитів Руйнує полімеризацію фібрин-мономеру

4 9 a. b. c. d.

Який механізм дії бромелаїну – одного із активних компонентів ВОБЕНЗИМУ в разі застосування кандидозної інфекції? a. Підвищення проникності антибіотиків у тканини-мішені b. Підвищення проникності антибіотиків в бактеріальні клітини c. Антифунгіцидний ефект d. Інгібування міграції нейтрофілів у вогнище запалення

ВОБЕНЗИМ у складі комплексної терапії при захворюваннях респіраторної системи рекомендовано до застосування при: a. Бронхіальній астмі b. Бронхіті c. Емфіземі легень d. Пневмотораксі

Вагітній з метою попередження ускладнень гестаційного періоду (рецидив кандидозного вагініту, хронічний пієлонефрит тощо) рекомендовано використовувати в терапії: a. Вітаміни групи В b. Седативні лікарські засоби c. Протеолітичні ензими рослинного та тваринного походження d. Препарати феруму

8 a. b. c. d.

Які вимоги висувають до ферментів, що використовують в системній ензимотерапії? Органоспецифічність ферментів Вихід ферментів в кров при пошкодженні органів Знижена активність чи повна відсутність ферментів в сироватці крові в нормі Висока стабільність ферментів

З якою метою рекомендовано використання ензимних препаратів (ВОБЕНЗИМ) при антибіотикотерапії? Підвищують терапевтичний ефект антибіотикотерапії за рахунок зміни тканинної проникності Захищають слизову оболонку шлунку Володіють гепатопротекторною дією Затримують підвищену концентрацію антибіотика

• Фитотерапия

А. А. A Эрке канд. мед. наук

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

Natur modern

Urtíca

жгучая весенняя трава Приход весны приносит изменения в природу! Это новый виток жизни, пробужденье, течение соков деревьев, появление первой зеленой травы! В это время в нашем теле, следуя циклу природы, также происходят изменения. После зимы, когда мы испытывали: недостаток солнца, физической активности, неразнообразного питния природа дает нам возможность получить заряд энергии, витаминов и антиоксидантов для очищения и восстановления после длительного периода застоя, благодаря появлению первой зелени. Природный ресурс способен обогатить наш рацион многими полезными веществами в их первозданном виде, это первые витамины весной. Кроме того, они обладают и специфическими лечебными свойствами. Японскими учеными установлено, что аминокислоты молодой зелени способны нейтрализовать действие канцерогенов. Весенние растения богаты антиоксидантами. Много в первой зелени веществ, ускоряющих обменные процессы, выводящих продукты распада, накопившиеся за зиму. Такая очистка благодаря использованию соков и листьев молодых побегов растений помогает детоксикации и замедляет процессы старения. Первой среди прошлогодней пожухлой травы появляется неприхотливая крапива (лат. Urtíca). Это жгучее растение (его латинское название происходит от слова «urere», что означает «жечь»), особенно его молодые побеги, появляющиеся ранней весной, является источником большого количества витаминов и других полезных и лечебных веществ, «сжигающих» токсины, накопившиеся за зиму в нашем теле. Привычное для нас название «крапива» берет корни в древнерусском значении слова «шелк», или коприна. Крапива раньше была так же сырьем для производства тканей. В нашем регионе произрастает в основном 2 вида: крапива двудомная (Urtica dioica L.) и крапива жгучая (Urtica urens L.), которые издавна находят лекарственное применение. Крапива жгучая мельче и нежнее, хотя и более агрессивна, а крапива двудомная чаще используется в медицине. Жгучая крапива является однолетним

растением, стебель у нее более короткий (до 70 см), листья более округлые, тычиночные и пестичные цветки собраны в одно соцветие. По содержанию биологически активных веществ листья крапивы двудомной и жгучей сходны, поэтому для лекарственного использования и приготовления пищи их можно собирать вместе. Отличается она от двудомной меньшими размерами. Крапива двудомная — многолетнее травянистое растение высотой 40–150 см. Стебель прямой, простой, покрыт жгучими волосками. Листья супротивные длинночерешковые, ланцетные или яйцевидно-ланцетные. Цветки зеленые, мелкие, собраны в колосовидные соцветия, которые располагаются в верхних пазухах листьев. Плод — односемянной сухой орешек. Цветет с июня по сентябрь. В медицине применяется практически все растение, корневища, листья, семена. Для лечебного использования в основном применяют листья и верхушки растения в мае-августе; корни — осенью, после вегетационного периода. Корневища содержат танины, никотин, витамин С; семена — жирные масла (16– 33 %); цветки и семена — витамин С.

Urtica dioica L.

Urtica urens L.

ОСНОВНЫЕ СРЕДИ СОДЕРЖАЩИХСЯ В КРАПИВЕ АМИНОКИСЛОТЫ:  лизин, способствующий усвоению кальция;  гистидин, необходимый для образования красных и белых кровяных телец и поддержания иммунитета;  аргинин, необходимый для поддержания обмена веществ в мышечных тканях, улучшающий состояние кожи, участвующий в восстановлении хрящей суставов, укрепляющий связки и сердечные мышцы, замедляющий рост опухолей и стимулирующий иммунную систему;  треонин, поддерживающий белковый и жировой обмен и иммунитет;  метионин, нормализующий функции печени и препятствующий отложению в ней жиров, предотвращающий мышечную слабость и выпадение волос;  фенилаланин, улучшающий память и внимание, улучшающий циркуляцию крови, способствующий образованию инсулина. Другие входящие в состав крапивы аминокислоты участвуют в восстановлении поврежденных тканей, формировании кожи, укреплении суставов. Особенно удивительно действие глутамина, процент содержания которого наиболее высок. Он улучшает деятельность мозга, снижает тягу к алкоголю и курению, поддерживает кислотно-щелочной баланс в организме.

• Фитотерапия Natur modern • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua

О ее лечебных свойствах было известно издревле. Авиценна в «Каноне врачебной науки» говорит о ней как о противовоспалительном и кровеостанавливающем средстве. Мы привыкли, что витамины мы получаем только из овощей и фруктов. Между тем крапива — это своеобразный природный концентрат витаминов. В ней обнаружены почти все витамины, многие микроэлементы, органические кислоты, а также фитонциды и танины, в семенах — жирное масло. Аскорбиновой кислоты в этом растении в 2,5 раза больше, чем в плодах черной смородины и лимоне. Содержание каротина выше, чем в ягодах облепихи,

•

Целебные свойства крапивы

моркови и щавеле. Витамин К, необходимый для синтеза белков, обеспечивающих нормальный уровень коагуляции крови, в высоких количествах содержится в молодых листьях крапивы. Всего лишь 20 листьев крапивы дадут организму суточную дозу витамина А. В 100 г зелени содержится 25 мг витамина Е. Есть в крапиве и железо, и магний, и медь, и кальций. Так что очень полезным будет добавлять ошпаренные листья крапивы в салатики. Если говорить о ее лечебных свойствах, то она поможет восстановить работу многих органов. Такой богатый набор аминокислот, макро- и микроэлементов, витаминов обеспечивает широкий спектр общеукрепляющего, иммуномодулирующего, оздоравливающего и лечебно-профилактического действия крапивы на организм человека. В составе белков крапивы имеются 9 из 10 незаменимых аминокислот, что в сочетании с минеральными веществами и витаминами позволяет поддерживать высокую работоспособность, быстро восстанавливать силы после тяжелой работы, усталости или болезни.

Журнал «Современная фармация»

Свежие листья содержат кислоты (муравьиную, щавелевую, янтарную, пантотеновую, галловую), гликозид уртицин, камедь, дубильные и белковые вещества, минеральные соли, железо, витамин С (150–200 мг %), различные каротиноиды (до 50 мг %), витамины К и В2, протопорфирин, копропорфирин, ситостерин, гистамин, эфирное масло, хлорофилл (2–5 %), фитонциды.

Журнал «Современная фармация»

•

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

Natur modern

• Фитотерапия

ВНИМАНИЕ! У крапивы есть противопоказания! Ее с осторожностью надо употреблять тем, у кого есть проблемы со свертываемостью крови, нельзя — при тромбофлебитах. Не стоит применять крапиву во время беременности и угрозе инфаркта.

Польза для здоровья Выражено антитоксическое действие крапивы. Содержащиеся в растительных волокнах лигнины и полисахариды целлюлозы обуславливают хорошую сорбцию, наряду с наличием витаминов различных групп, поэтому при употреблении крапивы в пищу токсины расщепляются и поглощаются на протяжении всего желудочно-кишечного тракта. Биофлаваноиды — важный фактор антигистаминного и антиоксидантного действия, их присутствие позволяет рекомендовать крапиву для профилактики и лечения астмы. Витамин С в сочетании с аминокислотой цистин воздействует на бронхи и выделяемую легочным эпителием слизь. Поэтому крапиву необходимо употреблять всем, у кого слабые или больные легкие. Сочетание витамина Е и липопротеинов, содержащихся в крапиве, дают выраженный антиоксидантный эффект и оказывают положительное влияние на профилактику сердечно-сосудистых заболеваний. Так же нормализации деятельности сердечно-сосудистой системы способствует высокое содержание калия и кальция. Поэтому постоянный прием крапивы — один из факторов снижения риска болезней сердца и сосудов. Высокое содержание бета-каротина в крапиве способствует укреплению сетчатки глаза и улучшению зрения. Большие количества хлорофилла, обладающего противоопухолевым, антибактериальным и противорадиационным действием, исключительно ценны; при местном применении хлорофилл способствует заживлению ран. Поэтому крапива обязательна для тех, кто работает с компьютером. Уникальное сочетание веществ в крапиве обеспечивает ее непревзойденное действие на организм. По существу, можно много говорить об уникальных свойствах этого растения, о пользе которого, к сожалению, знают немногие. Особенно необходимо употребление крапивы людям, страдающим сахарным диабетом. Имеются данные о том, что прием в пищу крапивы способствует восстановлению функций бета-клеток поджелудочной железы и синтезу инсулина. Крапива благодаря витамину К известна как мощное кровоостанавливающее и ранозаживляющее средство, используемое как наружно, так и внутренне. Также она обладает мочегонными, желчегонными свойствами, способностью стимулировать работу кишечника, матки и сердечно-сосудистой системы.

ПОКАЗАНИЯ ДЛЯ ПРИМЕНЕНИЯ  как антисклеротическое средство;  как кровоостанавливающее средство при внутренних кровоизлияниях (легочных, почечных, кишечных) и, особенно, маточных кровотечениях;  при анемиях (очищает кровь и улучшает ее состав);  при нарушениях менструального цикла;  для лечения язвы желудка;  для профилактики и лечения хронических колитов, воспалений почек;  для лечения заболеваний печени и желчного пузыря, почечнокаменной болезни;  при геморрое, сопровождающемся запорами и кровотечениями;  для профилактики и лечения ревматизма, артритов;  при заболевании верхних дыхательных путей;  при кровоточивости десен (стимулирует заживление ран);  для стимуляции умственного и физического развития детей.

Сбор и заготовка крапивы Следует выбирать молодые побеги крапивы. Собирают в перчатках, перед применением в пищу ошпаривают кипятком. Ее можно добавлять во все салаты, готовить зеленые щи, травяные чаи. Можно заготовить крапиву и впрок, срезая верхушки растения, сушить в тени. Зелень крапивы можно и заморозить, так сохранится максимальное количество ее полезных свойств.

Медицинское применение Крапиву можно использовать в виде свежевыжатого сока, также в виде сухого порошка листьев, делать настои, готовить отвары. Сок крапивы Пропустить молодую крапиву (1 кг) через мясорубку, добавить холодную кипяченую воду (0,5 л), перемешать, отжать сок через марлю. Настойка листьев Готовится с использованием водки (спирт 40 %-ной крепости). В стеклянную тару поместить свежие листья крапивы (не трамбовать) и доверху залить алкоголем. Настаивать на солнце 14 дней. Процеженную жидкость сохранять в холодильнике.

Кулинарное применение Весеннюю крапиву можно использовать прежде всего как ценный пищевой продукт. Из молодых побегов и листьев варят вкусные и питательные щи, из листьев приготавливают салаты. Верхушки побегов с листьями до поздней осени пригодны для приготовления щей и пюре. Листья крапивы входят в состав различных чаев. Хранить крапиву в отварном виде не следует долго, она быстро теряет витамины. Самое оптимальное — использовать крапиву в пищу в день сбора. Кроме того, листья и побеги крапивы можно засаливать и использовать, как это делают, например, на Кавказе, в виде приправы к мясным блюдам.

Рецепты блюд из крапивы

Бутерброд с пастой из крапивы Измельченная крапива (4 ст. ложки), пучок укропа, творог (80 г), плавленый сыр (80 г), хлеб. Смешать крапиву, измельченный укроп, творог и сыр. Взбить до образования однородной массы. Нарезать хлеб на ломтики, намазать полученной массой. Щи Молодую крапиву отварить в воде в течение 3 минут, процедить, протереть через сито или пропустить через мясорубку и тушить с жиром 10–15 минут. Морковь, болгарский перец, петрушку пассировать на жире. В кипящий бульон или воду положить крапиву, овощи, варить 20–25 минут, за 10 минут до готовности добавить белый соус, лавровый лист, перец, гвоздику, щавель. При подаче на стол заправить сметаной.

• Фитотерапия Natur modern • 2021 / март • modern-pharmacy.com.ua

Крапиву часто применяют и в косметологии: она имеет дезодорирующие и дезинфицирующие свойства благодаря фитонцидам, которые входят в ее состав. Сок из крапивы или отвар из свежих либо сухих листьев считается лучшим для ухода за волосами. Добавленным в воду, им ополаскивают вымытые волосы. Целебные вещества крапивы укрепляют волосы, благотворно влияя на их структуру, обогащая полезными веществами. Поэтому уже через несколько применений волосы становятся более пышными, блестящими, имеют здоровый вид.

•

Применение в косметологии

Пюре Промытые листья молодой крапивы отварить в подсоленной воде до готовности, откинуть на дуршлаг, дав воде стечь, измельчить на доске, посыпать мукой, добавить 2–3 ст. ложки крапивного отвара, перемешать и снова варить, непрерывно помешивая, до увеличения объема. Затем добавить специи и соль, перемешать и подавать к крупяным блюдам в качестве приправы. Салат из крапивы Молоденькие листочки крапивы хорошо промыть и измельчить, после чего добавить нарезанный зеленый лук, петрушку и укроп, огурцы — все перемешать, заправить растительным маслом. Соль, перец — по вкусу. Салат из крапивы с орехами Промытые листья крапивы (200 г) поместить в кипящую воду на 5 минут, затем откинуть на дуршлаг и измельчить. Толченые ядра грецкого ореха (25 г) развести в отваре крапивы, добавить сок лимона, перемешать и полученной смесью заправить крапиву. Посыпать мелко нарезанной зеленью. Пудинг с крапивой Зелень молодой крапивы (100 г), шпината (200 г) и лебеды (50 г) измельчить и тушить с молоком или сметаной (30–40 г) до мягкости. К готовой зелени добавить панировочные сухари (25 г), сахарный песок (3–5 г) и соль (2 г), все тщательно перемешать, выложить массу в смазанный маслом и посыпанный сухарями сотейник и запекать в духовке 30–40 минут. Биточки из крапивы Положить крапиву (100 г) в кипящую воду на 2–3 минуты, откинуть на дуршлаг, измельчить, перемешать с густой пшеничной кашей (200 г), добавить жир (20 г) и соль, специи (по вкусу), сформовать из полученной массы биточки и обжарить их. Начинка для пирожков Молодую крапиву (1 кг) залить кипятком на 5 минут, откинуть на дуршлаг, нашинковать, смешать с отваренным рисом или саго (100 г) и мягким сыром (100 г). Соль, специи — по вкусу.

Журнал «Современная фармация»

Отвар 2 ст. ложки цветков, листьев или травы крапивы залить 1 стаканом кипятка, настаивать 15 мин, процедить. Принимать 1–2 стакана 3 раза в день до еды. Смесь для повышения лактации Листья крапивы — 1 часть, плоды укропа — 1 часть, трава донника — 1 часть, плоды аниса — 1 часть. 2 ст. ложки смеси залить 2 стаканами воды, довести до кипения, остудить, процедить и пить по 1/2 стакана 2 раза в день через 1 час после еды.

ЛУЧШИЕ СЕРИАЛЫ О МЕДИКАХ Порой хочется расслабиться и отдохнуть после трудового дня за чашечкой кофе и интересным сериалом. Ниже представлены самые популярные сериалы о медиках, при просмотре которых можно не только увлечься захватывающим сюжетом, но и почерпнуть что-то новое и интересное из своей профессии. «ДОКТОР ХАУС»

•

Сериал рассказывает о команде врачей, которые должны правильно поставить диагноз пациенту и спасти его. Возглавляет команду доктор Грегори Хаус, который ходит с тростью после того, как его мышечный инфаркт в правой ноге слишком поздно правильно диагностировали. Как врач, Хаус просто гений, но сам не отличается проникновенностью в общении с больными и с удовольствием избегает их, если только есть возможность.

«АНАТОМИЯ СТРАСТИ»

Журнал «Современная фармация»

modern-pharmacy.com.ua

•

2021 / март

•

Natur modern

•

Досуг

УВЛЕКАТЕЛЬНО И С ПОЛЬЗОЙ:

В центре событий — молодая женщина-хирург Мередит Грей, дочь известного врача Эллис Грей. Она, как и её коллеги — такие же начинающие врачи, как она — работает в городской больнице Сиэтла. Хирурги оперируют и влюбляются, заводят истории болезни и служебные романы, хранят свои врачебные тайны, борются с осложнениями у пациентов и в собственной личной жизни. И зачастую отношения с противоположным полом волнуют их не меньше, чем вопрос приобретения ими профессионального опыта.

«ХОРОШИЙ ДОКТОР» История молодого талантливого врача с синдромом саванта, обладающего уникальными способностями — невероятной памятью и фантастической чувствитель-

ностью к проблемам, вспыхивающим внутри человеческого организма. Парень становится блестящим хирургом, но несмотря на это, в личностном плане его развитие соответствует уровню десятилетнего ребёнка.

«КЛИНИКА» Один из самых забавных сериалов о жизнедеятельности больницы, ее сотрудников и пациентов. Мечтательно настроенный Джей Ди, сначала простой интерн, пропускает все события, происходящие в клинике Sacred Heart, через свою неуемную фантазию, так что зритель все время видит два варианта развития сюжета: сначала невероятный и уморительный, потом реальный, но уморительный тоже.

«ЗАПИСКИ ЮНОГО ВРАЧА» Британская экранизация произведений Михаила Булгакова — с Дэниелом Рэдклиффом и Джоном Хэммом в главной роли (Рэдклифф играет, собственно, юного врача, а Хэмм — его же в зрелые годы). В неспокойное революционное время юный врач Владимир Бомгард приезжает в маленькую деревушку, где ему предстоит лечить местных жителей. Приходится ему весьма нелегко: помимо обычных трудностей профессии, он постоянно вынужден сталкиваться с суевериями своих пациентов. По материалам ru.kinorium.com