Доброго Дня»
ДОПОМОГЛА ЗРОБИТИ
здоровими та щасливими», — зазначила Оксана Кириченко.
Нагадаємо, що благодійна акція «Сильні серця» триватиме до 31 серпня. Збір відбувається від продажу косметики таких брендів: «Beter», «Original Botanic», «Numee», «Sans Soucis», «DR Scheller», «Biovegane», «Evoluderm», «NATURTINT», «ELIFEXIR», «Babaria», «Agrado», «Corine de Farme», «KIN», «Lactovit», «Denenes», «Anian», «BIOVENE», «CONSCIOUS».
Acino та фонд
Revived Soldiers
Ukraine повертають
ветеранів до повноцінного життя
ACINO
з побратимами взяв у полон 10 окупантів і був поранений
ноги, він витягнув з-під завалів бойового медика. А далі — турнікети на рани, евакуація та високі ампутації ніг.
«Микола В’юк зробив усе, що міг, аби захистити нашу країну. Тепер наша черга
допомогти йому», — каже Євген Заїка, регіональний директор Acino.
Для ветеранів з надскладними випадками ампу-
тації в області тазу, кульшового суглоба, стегна, плеча або реампутації внаслідок
інфекції,
зування у США — це ледь не єдиний шанс. В Україні подібних відновлень не проводять — надто складно і дорого. Для Миколи В’юка потрібно зібрати більше
2 млн грн.
ACINO перерахує одну гривню з кожної придбаної упаковки №30 (Діокору, Діокору Соло, Діфорсу, Діфорсу XL, Таліпресу чи Клівасу) та три гривні з продажу кожної упаковки № 90 (Діокору, Діокору Соло, Клівасу) у Revived Soldiers Ukraine — фонд, що майже 10 років займається протезуванням та реабілітацією важкопоранених ветеранів України в США.
«Наш фонд вже 10 років допомагає нашим захисникам. Микола — наш 98 підопічний. У нього дуже складний випадок, але ми не маємо права здатися. З вашою допомогою ми проведемо протезування і реабілітацію сержанту В’юку!», — коментує Тетяна Грубенюк, керівниця української філії Revived Soldiers Ukraine.
Ветеран перебуває у протезному центрі Prosthetic & Orthotic Associates в Орландо, який роками проводить реабілітацію військових та цивільних. На сьогодні вже майже 100 важкопоранених підопічних фонду Revived Soldiers Ukraine отримали кваліфіковане протезування та відновлення у США і повернулися до звичного життя. Завдяки зусиллям ACINO та
кінець травня 2024 року сума коштів, виділена на підтримку цієї програми, становить 15,7 млн грн. І хоча гроші та донати є важливою частиною підтримки, у Farmak цим не обмежуються.
Окрім фінансової допомоги, з травня минулого року співробітники Farmak волонтерять, надаючи
моральну підтримку і просто складаючи компанію хлопцям у лікарні. Це включає і супроводження на
прогулянках та реабілітації, і допомогу в оформленні
необхідних документів, і підтримку рідних та близь-
ких. Щоп’ятниці волонтери організовують у лікарні
настільні ігри, квест-кімнати тощо.
«Безмежно вдячний за внесок фонду Родини
Жебрівських в лікування і реабілітацію
наших воїнів. Окрема подяка волонтерам — це світлі люди з великою душею і серцем. Будемо надалі співпрацювати та
допомагати, лікуючи воїнів», — зазначає директор клініки.
Лікарі відмічають, що завдяки дружньому особистому спілкуванню пацієнти відновлюються набагато швидше. А моральна підтримка рідних дозволяє їм не
відчувати себе самотніми, не зневірюватися, а продовжувати боротьбу за здоров’я близьких.
«Хлопці не люблять, коли їх жаліють. Не
потрібно плакати — це точно не допомагає.
Удавати, що нічого не відбулося — теж не
можна. Треба ставитися як до звичайної
людини, підтримувати розмову, ділитися новинами», — каже один із волонтерів Farmak.
Щомісяця Благодійний фонд Родини Жебрівських і Farmak фінансують реабілітацію 10 поранених військових. Нещодавно компанія та фонд також надали фінансову підтримку табору соціальної адаптації
тації ветеранів, які втратили
Ініціатива «Життя після війни» відбувається у Вінниці. Учасники табору — ветерани, які втратили зір внаслідок травм, спричинених мінними вибухами та ракетними обстрілами. Благодійний фонд Родини Жебрівських і Farmak є частинами діяльності родини Жебрівських і відповідають за благодійну та бізнес діяльність родини.
Премія
Project.
Олександр Севрюков — керівник навчального
центру в мережі «Аптека 9-1-1», кандидат
фармацевтичних наук, доцент погодився
розповісти його історію.
Пане Олександре, як виник навчальний центр
з адаптації нових співробітників?
— Все почалося ще у 2011 році, коли Аптечна мережа 9-1-1 почала відкривати аптеки за межами Харкова — в Ізюмі, Куп’янську, Полтаві тощо. До того часу стажуванням нових співробітників займалися завідувачі
харківських аптек на місцях. Але таке стажування
стало неможливим, коли аптеки почали відкриватися за сотні кілометрів від Харкова. Тоді, враховуючи мій педагогічний бекграунд та
досвід завідування аптекою, мені запропоновали взяти участь у відкритті нових аптек поза Харковом та
організовувати навчання персоналу. Поки одночасно
відкривалися по 2-3 аптеки, таке навчання вдавалося
пристроями. Але родзинкою цієї аудиторії стала модель аптеки на дві каси — зі справжнім аптечним обладнанням, програмним забезпеченням, місцями зберігання ліків і навіть зразками товару! В якому форматі і коли стартував навчальний центр? — Це було у червні 2014 року, як зараз кажуть, оффлайн, але ми тоді такими термінами
під час епідемії COVID-19?
— Ні, думка про навчання без тижневого відрядження до Харкова виникла майже одразу після запуску проєкту. Справа в тому, що 99 % відсотків наших працівників — представниці прекрасної статі, і чоло-
віки не завжди були готові відпускати своїх дружин
на тиждень з дому. Крім того, комусь ні з ким було
залишити дітей або хворих батьків.
Тому було прийнято рішення створити цикл відеолекцій за темами навчальної програми з наступним стажуванням в аптеці на місці працевлаштування.
Цей процес став альтернативою оффлайн-навчанню в
тих випадках, коли новий співробітник з різних причин не міг приїхати у відрядження на тиждень.
Тільки-но ми закінчили підготовку навчальнометодичного матеріалу для онлайн-навчання, як розпочалася пандемія COVID-19. Карантинні обмеження
поклали край всякому оффлайн-навчанню та відрядженням до Харкова. Збирати великі групи людей
навіть в добре вентильованій аудиторії було вкрай
небезпечно.
Але це не стало для нас чорним лебедем — ми були готові до переходу на віддалений формат навчання, залишалося тільки доопрацювати менеджмент нового процесу: планування, організацію та контроль. З кожної теми були записані відео-лекції, створено симулятор касової програми фронт-офіс, яку нові співробітники могли завантажувати прямо на свій пристрій. Слухачі курсів під моїм керівництвом
опановували навчальний матеріал, створювали конспект з виробничих процесів, після чого обговорювали ці теми в зумі у форматі питання-відповідь. Після засвоєння теоретичного матеріалу відпрацьовували завдання на практиці на симуляторі касової програ-
ми, що встановлювалася на пристрої наших нових
цих робіт ускладнює
об’єктивність оцінювання. Результат атестації зберігається в керівника навчального центру. З 2023 року навчальний центр видає сертифікат про проходження корпоративних курсів підвищення кваліфікації.
Як проходить адаптація нового співробітника в аптеці? — Після отримання сертифікату новий співробітник скеровується до аптеки, в якій буде працювати. Знання та навички, сформовані шляхом моделювання робочих процесів, він відпрацьовує в реальних робочих ситуаціях під керівництвом завідувача аптеки за спеціально розробленим чек-листом. Завдяки такому алгоритму компанія може бути впевненою в тому, що свої обов’язки працівник виконуватиме належним чином, дотримуючись ліцензійних умов незалежно від свого попереднього досвіду роботи.
За якими принципами розроблена навчальна програма і як часто вона оновлюється?
— Навчальна програма формувалася за принципом «всі вміють все». Це означає, що претендент на будь-яку посаду: асистента фармацевта, фармацевта, фармацевта нічної зміни або адміністратора залу, тобто всі, хто дотичний до товарообігу, отримує в навчальному центрі підготовку за максимальною програмою завідувача аптеки. Такий підхід забезпечує не тільки цілковиту взаємозамінність працівників й автономність в роботі, але й створює потужний кадровий резерв майбутніх керівників аптек. Адже всі працівники ознайомлені з адміністративними процесами і мають змогу застосувати свої знання на практиці, коли завідувач
Навчальна програма постійно оновлюється зі змінами у бізнес-процесах та нововведеннями в компанії. Якщо якийсь виробничий процес зазнає змін або додається новий, організатор цього процесу вносить відповідні зміни в стандартну операційну процедуру, тобто в інструкцію для фармацевтів. Ця інструкція розміщується у спеціальному розділі (бібліотеці робочих інструкцій), який ми називаємо «Кабінетом фармацевта». Цей розділ доступний безпосередньо у касовій програмі. Після отримання нової інструкції вносяться відповідні зміні в навчальну програму. Зазвичай процеси не змінюються докорінно, частіше змінюються деталі організації процесу.
Хто готує та адаптує навчальні матеріали?
— Це обов’язок керівника центру. Керівники відповідних відділів аптечної мережі долучаються до створення матеріалів з охорони праці, пожежної безпеки, маркетингу тощо.
Хто безпосередньо проводить навчання
нових співробітників?
— Я досить довго забезпечував навчальний процес в онлайн-форматі, але останнім часом до занять
з фармацевтичної опіки залучаються корпоративні бізнес-тренери. Це нововведення підвищує якість навчання, а отже і рівень надання фармацевтичної допомоги відвідувачам аптек у майбутньому.
Як керівник навчального процесу я відповідаю за зміст і викладання основного матеріалу під час оффлайн-навчання,
й фармацевтичною освітою проводять тематичні вебінари з фармацевтичної опіки для всіх охочих співробітників компанії. Фахівці відділу навчання приділяють увагу тонкощам фармацевтичної опіки «в реальних умовах», під час візитів до аптек. Це робить аптеки мережі більш конкурентноздатними й клієнтоорієнтованими.
Карабут Лариса Василівна Кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики Національний фармацевтичний університет A
«Людина, що лікує, має володіти чистим і милосердним серцем, спокійним темпераментом, відрізнятися великою вірою, постійним бажанням робити добро». Мудрість Стародавньої Індії
Зміни, що відбуваються протягом останніх десятиліть у різних сферах: охороні здоров’я, фармації, психології, а також у сфері інформаційних технологій, призвели до радикальних змін у взаємовідносинах між лікарем, пацієнтом та фармацевтом. Асортимент лікарських засобів, що є в аптечних організаціях, значно розширився, і лікар не завжди встигає ознайомитися з інформацією про всі нові лікарські засоби. Водночас серед тих, що просуваються на фармацевтичний ринок та вже представлених на ньому лікарські засоби, далеко не всі досить повно та об’єктивно охарактеризовані за критеріями ефективності, безпеки, економічної доцільності та
доказової медицини. У той же час рівень грамотності та вимогливості до свого здоров’я у певної частини населення підви-
Фармацевтична етика — це сукупність неформальних норм моральної поведінки фармацевтичних працівників при виконанні ними своїх обов’язків по відношенню до суспільства, конкретного пацієнту, один одному, контактним групам людей (медичні працівники, контролюючі органи та ін.). Фармацевтична деонтологія («deon» — належне, «logos» — вчення) — практична наука, покликана дати спеціалістам знання, необхідні виконання функціонально-посадових обов’язків, і ті, які випливають із суспільної цінності професії фармацевта. Фармацевтична деонтологія вивчає норми поведінки фармацевта, направлені на максимальне підвищення ефективності медикаментозної терапії і створення сприятливого клімату у взаємостосунках з хворим, лікарем, колегами по роботі. Вона розглядає вимоги і правила поведінки фармацевтичного працівника, що забезпечують виконання їм професійного обов’язку, питання його совісті, честі і достоїнства, які служать показником високої цивільної відповідальності. Витоки становлення фармацевтичної етики і деонтології нерозривно пов’язані з лікарською етикою і деонтологією, оскільки на певному історичному етапі функції лікування і приготування ліків були нероздільні один від одного. Перші відомості про етичну сторону діяльності лікарів містяться в письмових джерелах староіндійської, старокитайської культури. У творах Стародавньої Індії Аюр-Веди («Нау- ка життя», VI ст. до н.е.), в навчаннях староіндійських лікарів (і, перш за все, Сушрути) містяться чудові думки про обов’язок лікаря, його поведінку, відношення до хворих. Згідно цим стародавнім уявленням, лікар повинен володіти високими моральними і фізичними якостями,
Глибоке гуманістичне розуміння ролі
медицини в зміцненні здоров’я людини
відображено в пам’ятці старокитайської
медицини — книзі Хуан ді Ней-Цзіня «Про природу життя». В цій книзі були зроблені спроби визначити основні етичні
правила, якими повинен керуватися лікар в своїй практичній діяльності: необхідність вселяти хворому упевненість в одужанні; індивідуальний підхід до
2.
3.
4.
хворим треба проявляти такт, благородність, не викликати у нього роздратування, бути гуманним, приємним, рівним, зберігати при цьому гідність.
Величезне значення етиці взаємостосунків з хворими надавав Авіценна (Абу-Алі Ібн-Сіна) (II ст. н.е.) — учений, філософ, лікар, автор праці з медицини і лікознавства «Канон лікарської науки», що прославився не лише своїми пізнаннями, але і любов’ю
до людини, чуйністю до її нещасть, жалів, хвороб.
Глибоке етичне значення було закладено в медичній емблемі, поширеній в VII-VIII ст., VII–VIII ст., яка зображувалася у
вигляді свічки, що горить, що означало «служивши іншим — згораю сам» («Allis inserviendo consumer»).
Особливе історичне значення у формуванні фармацевтич-
ної етики має перший Аптекарський статут 1789 р., в якому були сформульовані вимоги до працівників аптек: «Аптекар, як добрий громадянин, що
роль та відповідальність фармацевта перед суспільством. Так, у багатьох країнах з’явилися етичні кодекси фармацевтів. Одним із перших став Code of Ethics of the AphA, прийнятий у 1852 році Американською фармацевтичною асоціацією. У 1997 р. Міжнародною фармацевтичною федерацією (FIP) було прийнято Codе of Ethics for Pharmacists, який є
У століття реформ потреба хворої людини в істинно людському відношенні до себе не зменшилася, а, навпаки, навіть загострилася. На V Національному з’їзді фармацевтів України в 1999 р. серед інших важливих проблем, що стоять перед фармацією в сучасних умовах, розглядалося питання про необхідність створення Кодексу етики фармацевтичної
серйозної шкоди. Це стосується
безперервність обслуго-
вування у разі виникнення трудових суперечок, закриття аптеки або конфлікту з особистими моральними переконаннями.
Аптечні працівники по роду своєї професійної
діяльності постійно спілкуються з хворими і їх родичами. Необхідність прояву по відношенню до них особливої чуйності, увага і терпіння диктується тим, що йдеться про здоров’я і навіть життя хворого, а також тим, що у хворого порушено адекватне сприйняття оточуючого.
Прийшовши в аптеку, хворий, перш за все, звертається до фармацевта. І тут обов’язковим є дотримання високого відчуття такту, делікатності, співчуття, пошана, навички мовлення, міміки, жестикуляції, тембру голосу, манерою спілкування тощо.
Потрібно чітко з’ясувати, що дотримання гуманності в медичному обслуговуванні є свого роду мистецтвом перемагати хвороби не тільки ліками, але і словом.
При перших відвідинах
форми: халат і шапочка. Доречні халат і білі брюки.
На шапочках може бути емблема чаші із змією. На халаті повинна бути картка, де указується прізвище, ім’я і по батькові фармацевта. Це полегшує спілкування і накладає на фармацевта певну особисту відповідальність за обслуговування хворого, а також підкреслює, що аптека упевнена в якості продукції, яку реалізує.
Оскільки зовнішній вигляд фармацевта — свого роду візитна картка аптеки, важливі скромність його
одягу, акуратність і охайність, що підкреслює естетичну помірність і виключає зловживання косметикою. Акуратність — це не тільки відсутність яскравості
про прийом лікарського засобу, краще тримати його в руці, щоб сконцентрувати на ньому увагу хворого, особливо, коли відпускається декілька лікарських препаратів. Фармацевту необхідно володіти силою голосу і правильною лексикою.
Гучний голос — ознака неповаги, нетактовності; тихий — примушує хворого перепитувати, прислухатися; різкий голос нервує хворого; монотонний — стомлює. Виразність мови визначається і її технікою, до якої відноситься правильне дихання, гнучкість голосу, дикція, правильний наголос. Слід уникати непотрібних реплік і оборотів типу «зрозумійте ж мене», «з глузду з’їхати», «це треба ж» і ін. Важливе значення в спілкуванні з хворими має міміка. Фармацевт повинен відчувати внутрішню потребу пацієнта, бути чуйним і уважним. Налаштовує
діяти, щоб хворий повірив в своє швидке одужання. Увага, участь, захист сприймаються ним як цілющий бальзам. Бесіду краще всього вести у формі короткого діалогу, впливаючи на думки і відчуття хворого, при цьому повідомлення повинне містити тільки ті слова, які переконають хворого в ефективності лікування. Логічність думок досягається формулою: склад, вживання, ефект. Психологами
встановлено, що людина запам’ятовує 1/5 почутого, тому фармацевту необхідно чітко, а може бути, і двічі пояснити спосіб і час прийому ліків, спосіб
його зберігання, умови і місце. Літнім людям, які
давно лікуються, слід коректно нагадувати про правила прийому. Не варто довго і настирливо доводити ефективність препарату, це викликає у хворого
недовіру. Бесіда з ним повинна тривати 3-4 хвилини. З хворим не слід сперечатися і нав’язувати свою точку зору. Говорити слід тільки по суті. Важливим моментом діалогу є пауза, що дає можливість хворому обдумати сказане фармацевтом. Зараз на касових чеках пишуть «Бажаємо здоров’я», «Будьте здорові» тощо — це також елемент психологічної дії на хворого.
На вітання хворого «Добрий день» фармацевт зобов’язаний відповісти привітно і ввічливо. Тактовна і змістовна розмова має важливе значення для встановлення особистих симпатій. Недопустимі такі вирази як «Мені ніколи!», «Вас багато, а я одна.», «Я ж Вам вже сказала: все одно до
уважно слухати і не перепитувати» тощо. Фармацевту важливо володіти
спокійно, до товариських — тактовно, до грубих — витримано, холоднокровно, зберігаючи при цьому гідність.
Принципи фармацевтичної етики передбачають необхідність застереження хворих від так званої «любові» до лікування (фармакофілії) і від фармакофагії (вживання ліків у великих дозах). Моральні і правові аспекти взаємостосунків фармацевта і хворого вимагають збереження в таємниці деяких несприятливих відомостей про захворювання, а також про те, при якому захворюванні застосовуються ті або інші лікарські засоби. Це сприяє збереженню психічної рівноваги хворого, позитивно впливає на результат лікування, даючи можливість мобілізувати фізичні і
духовні сили на боротьбу з хворобою.
Таким чином, дотримання принципів фармацевтичної етики і деонтології є свого роду мистецтвом перемагати хвороби не тільки ліками, але і словом, співчутливим відношенням. А щоб серце і відчуття не підвели і підказали правильне рішення, є хороше правило деонтології, сказане колись англійським лікарем XVII ст. Сейднемом: «треба поставити себе в положення хворого і обходиться з ним так, як би хотів, щоб відносилися до тебе в аналогічній ситуації». Фахівець фармацевтичного профілю сьогодні — не просто продавець, він має бути носієм знань про об’єктивну достовірну інформацію про лікарські засоби, раціональну фармакотерапію та безпеку її для пацієнта.
Професіонал-фармацевт повинен мати високі моральні якості: повага до всіх пацієнтів, відкритість і чесність дій, пріоритет інтересів пацієнта, вміння співчувати та співпереживати; чітко
роботі аптеки, відпускаючи ліки
у аптеці створили всі необхідні умови — класи для навчання, велика матеріальна кімната та торговий
зал, кухня на якій можна поїсти й відпочити. За кожним студентом-практикантом буде закріп-
лений особистий досвідчений фармацевт компанії.
Це забезпечить індивідуальний підхід та допоможе
студентам швидше адаптуватися та освоїти необхідні
професійні навички. Окрім цього, це пришвидшить вивчення компетенцій з надання якісного сервісу для
клієнтів.
«Відкриття першої
навчальної аптеки аптечної
мережі «Подорожник» —
дуже зворушливо, красиво, продумано. Видно, що люди
вклали свої знання, досвід, бажання розвивати таку
важливу для нас усіх професію фармацевта. Дуже дякую
керівництву, менеджменту компанії «Подорожник»
за те, що вони зробили такий гарний навчальний центр. Сподіваюся, що
такі починання будуть розвиватися, тому що вони
дійсно потрібні. Адже хороші фахівці — це наше майбутнє,
майбутнє країни. Нашим
дітям, студентам я бажаю
обрати собі правильну професію, яка є важливою і
потрібною. Дійсно відчути, що це той фах, який би вони
хотіли б обрати. Це буде
дуже важливо для нашого
міста, країни та держави.
Тому закликаю всіх прийти в цю аптеку, подивитися, побачити як тут все красиво, навчитися і дійсно відчути, що це є ваша професія», — розповіла начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Марта Матюшко, яка відвідала відкриття.
для фармацевтів. За 2023 рік понад 500 фармацевтів стали завідувачами аптеки, 50 завідувачів перейшли на позицію регіонального керівника. Окрім того, вони можуть розвиватися за іншими напрямками у центральному офісі. ПРОЄКТ «НАВЧАЛЬНА АПТЕКА» пропонує не лише
BuBble Gun — мрія стає реальністю Дослідники, які вивчають альтернативні методи прийому інсуліну без необхідності ін’єкцій, можуть бути близькі до того, щоб запропонувати лікування, яке «змінить правила гри» для людей, які живуть з діабетом 1 типу.
Проект BuBble Gun — це п’ятирічне дослідження, яке завершується цього року, планує запропонувати безін’єкційне лікування людям із діабетом 1 типу .
цію.
Проблеми з тканинами при ін’єкціях
Більшість ін’єкцій проникають до м’язів, де доза
поступово дифундує в кров. Проте багато ліків
можуть бути ефективнішими при доставці у поверх-
неві шари шкіри.
Вважається, що багато вакцин працюватимуть так само добре, якщо вводити їх між шарами шкіри, а не в
м’яз. Це означає, що BuBble Gun має потенційне застосування не тільки для доставки інсуліну.
Ключове технічне завдання, яке вирішує дослідницька група, стосується глибини шкіри, яка змінюється залежно від віку, статі, етнічної приналежності та способу життя. Куріння, наприклад, робить шкіру тоншою. Тиск «пістолета» необхідно відрегулювати, щоб проникати на потрібну глибину
пластиру, обладнаного сенсорами для моніторингу рівня цукру в крові та введення гормону при необхідності.
Це значно покращить якість життя пацієнтів з діабетом, забезпечуючи менш інвазивний та більш зручний метод лікування.
BuBbleGun розкриває нові знання на стику мікрофлюїдики, фізики та біоінженерії для нового розуміння
c.20
c.26
Препарат Едем у лікуванні алергічних та запальних захворювань
c.29
c.36
Печія у вагітних: вода Ізота® –дієве ефективне та безпечне рішення
АФФИДА-ФОРТ® — надійний союзник у боротьбі з гострим болем
Доппельгерц® System Магній + Калій Цитрат: надійні помічники у відновленні електролітного балансу
Ключовим медіатором
який має широкий спектр
біологічної дії та бере участь у різноманітних фізіологічних та патологічних реакціях організму. Гістамін синтезується з амінокислоти гістидину опасистими
клітинами, базофілами, тромбоцитами, ентерохромафінними клітинами ШКТ та гістамінергічними
нейронами гіпоталамуса. Основні запаси гістаміну
сконцентровані в опасистих клітинах, які у великій
кількості знаходяться в сполучній тканині всіх органів і тканин. У людини найбільший вміст гістаміну відзначається у легенях та шкірі — до
рецепторів (Н1,
та
що відносяться до сімейства рецепторів, пов’язаних з G-білками (гуанінуклеотид-зв’язуючі білки, що передають сигнал активації всередину ядра клітини). Різні типи рецепторів гістаміну пов’язані з різними варіантами G-білків, що опосередковує різні ефекти.
гіперемію (почервоніння) та набряк слизових оболонок дихальних і сечостатевих шляхів, шлунково-кишкового тракту, шкіри, підшкірної клітковини та суглобів, залежно від місця викиду гістаміну. Через розширення судин знижується артеріальний тиск (АТ), що у свою чергу призводить до виділення адреналіну наднирниками. Як наслідок, виникає прискорене серцебиття та подальший спазм капілярів. Взаємодіючи з Н1-рецепторами, гістамін викликає скорочення гладких м’язів бронхів (бронхоспазм), кишечника (болі в животі) та
судин (звужуються вени та великі артерії).
З боку шкіри типовими клінічними проявами
дії гістаміну є:
почуття сверблячки;
набряк;
гіперемія;
висипання.
З боку носа відзначається:
свербіж;
порушення дихання та
вої оболонки;
АНТИГІСТАМІННІ: якому
гічних реакцій, блокатори Н1-гістамінових рецепторів найпоширеніші лікарські засоби (ЛЗ), які застосовуються для боротьби з алергією та є препаратами вибору при лікуванні алергічного риніту, кон’юнктивіту та кропив’янки. Також Н1-гістаміноблокатори застосовують у терапії псевдоалергічних реакцій, комплексному лікуванні ГРВІ, для профілактики побічних ефектів при введенні рентгенконтрастних засобів, переливанні крові та кровозамінників, вакцинації.
Н1-антигістамінні ЛЗ були розроблені ще в 30-х роках ХХ ст. Препарати І покоління (діфенгідрамін, гідроксизин, хлорфенірамін, прометазин) проникають через плаценту та гематоенцефалічний бар’єр (викликають седативний ефект, а у дітей та людей похилого віку можуть спричиняти парадоксальне збудження). Крім взаємодії з Н1-рецепторами препарати I покоління мають тропність до мускаринових, серотонінових, α-адренергічних і холінергічних рецепторів, з чим пов’язана велика кількість побічних ефектів, таких як, тахікардія, аритмія, запаморочення, порушення координації, тремор, судоми, пітливість, міалгії, парестезії, зниження здатності до концентрації уваги, підвищення
гіперсекрецію слизу.
З боку дихальних шляхів відзначається:
кашель та задишка через гіперсекрецію слизу та бронхоспазму.
З боку шлунково-кишкового тракту: кишкові коліки; надмірне утворення слизу.
У ЦНС гістамін через Н1-рецептори бере участь у регуляції циклу сон/неспання та регуляції апетиту. Активація Н2-рецепторів призводить до стимуляції секреції пепсину та соляної кислоти у шлунку. Н3-рецептори широко експресовані в нейронах головного мозку. Вони відіграють важливу роль у функціонуванні центральної нервової системи та пов’язані з розвитком ряду розладів, таких як порушення сну, синдрому гіперактивності, епілепсії, когнітивних порушень та ожиріння. Н4-рецептори знаходяться у лімфоцитах, дендритних клітинах, нейтрофілах, еозинофілах. Встановлена їхня роль у розвитку запальних та злоякісних захворювань кишечника, виразкової хвороби та вісцерального болю.
запори та підвищення внутрішньоочного тиску. До недоліків також відноситься феномен тахіфілаксії (звикання), що потребує зміни препарату кожні 7-10 днів. Антигістамінні препарати II покоління (лоратадин, цетиризин та фексофенадин) є селективними (вибірково діють тільки на Н1-рецептори), майже не проходять через гематоенцефалічний бар’єр, характеризуються швидким настанням клінічного ефекту, пролонгованою дією та відсутністю тахіфілаксії. Однак, вагомим недоліком цих ЛЗ є їхня здатність блокувати калієві канали серцевого м’яза, що може спричинити подовження інтервалу QT та порушення ритму серця. Ризик кардіотоксичного ефекту збільшується при поєднанні антигістамінних ІІ покоління з протигрибковими препаратами
(кетоконазолом та інтраконазолом), макролідами (еритроміцином і кларитроміцином), антидепресантами (флуоксетином і пароксетином), при запиванні їх грейпфрутовим соком, а також у пацієнтів з порушеннями функції печінки.
Дезлоратадин — пролонгований селективний
блокатор Н1-гістамінових рецепторів, який має сприятливі фармакологічні властивості та не викликає кардіотоксичний ефект і не потенціює токсичну дію
алкоголю та ЛЗ. Крім антигістамінного ефекту, дезлоратадин пригнічує виділення простагландину D2 та
лейкотрієну C4, стабілізує тучні клітини та базофіли, інгібує експресію молекул клітинної адгезії. Це призводить до зменшення адгезії та хемотаксису нейтрофілів та еозинофілів, знижує міграцію лейкоцитів у тканині-мішені, а також пригнічує вивільнення медіаторів запалення та прозапальних цитокінів.
Таким чином, дезлоратадин має виражену протизапальну та протиалергічну дію. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує використання дезлоратодину для лікування алергічного риніту. Ці рекомендації включені у вказівки ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma), які були розроблені у співпраці з ВООЗ. Дезлоратодин
визнаний ефективним та безпечним засобом для
зменшення симптомів як сезонного, так і персистуючого алергічного риніту, включаючи закладеність
носа, порушення сну і зниження якості життя.
На українському фармацевтичному ринку одним
з найбільш затребуваних препаратів дезлоратадину є
Едем. Даний препарат розроблений фармацевтичним
підприємством АТ «Фармак», випускається як у формі таблеток, так і сиропу.
Едем у
таблетованій формі застосовується для
дорослих та дітей віком від 12 років. Препарат ефективно усуває такі симптоми запалення та алергії, як: виділення з носа, свербіж та чхання; сльозотеча, почервоніння, біль та подразнення очей;
У 1998 р. був синтезований дезлоратадин. активний метаболіт лоратадину, перший антигістамінний препарат III покоління.
біль і свербіж піднебіння; висипання, свербіж на шкірі та слизових оболонках.
Встановлено, що Едем пригнічує каскад реакцій, які лежать в основі запалення та алергії, а саме: виділення протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13);
виділення протизапальних хемокінів, таких як RANTES;
продукцію супероксидного аніону активованими нейтрофілами;
експресію молекул адгезії, таких як Р-селектин;
IgE-залежне виділення гістаміну, простагландину D2 та лейкотрієну С4.
Едем добре абсорбується в шлунково-кишковому тракті — протиалергічна дія
можливий тривалий прийом Едему (тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання).
Хоча Едем не виявив тератогенні властивості, застосовувати його під час вагітності не рекомендується; препарат проникає в грудне молоко, і його не застосовують у жінок, що годують.
Едем добре переноситься — при введенні добровольцям дезлоратадину в дозі 45 мг, яка в 9 разів перевищує терапевтичну дозу, значних побічних ефектів не було. Також щоденне застосування препарату Едем у дозі 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося значними побічними ефектами та змінами на ЕКГ.
Едем сумісний з алкоголем та різними ЛЗ, його
можна застосовувати при керуванні транспортом.
Едем випускається у таблетках у дозі 5 мг, по 10 або
30 таблеток у блістері.
Едем у формі сиропу дозволено для застосуван-
ня дітям від 6 місяців. Безпека застосування сиропу
Едем у дітей була продемонстрована у 3-х клінічних
дослідженнях. Едем (сироп) призначався дітям, яким
була необхідна антигістамінна терапія, у добовій дозі
1 мг (вікова група — від 6 до 11 місяців), 1,25 мг (вікова група — від 1 до 5 років) та 2,5 мг (вікова група — від 6 до 11 років). Лікування переносилося добре, що було підтверджено результатами клінічних оглядів, лабораторних та інструментальних досліджень життєво важливих функцій організму та підкріплялося даними ЕКГ (включаючи довжину інтервалу QT). Едем (сироп) застосовують для усунення симпто-
мів алергічного риніту і кон’юнктивіту, таких як чхання, виділення з носа, свербіж, набряк і закладеність
носа, а також свербіж і почервоніння очей, сльозотеча, свербіж піднебіння та кашель. Також Едем ефективно усуває симптоми дерматитів та кропив’янки — свер-
біж шкіри та різні типи висипань (плями, папули, бульбашки, пухирі та ін.). Едем (сироп) для лікування кропив’янки можна призначати дітям з 6 місяців, а для лікування алергічного риніту — з 12 місяців. Едем (сироп) має приєм-
ний смак і застосовується внутрішньо незалежно від
алергічному риніті (наявність симптомів більше 4 днів на тиждень або більше 4 тижнів) необхідно продовжувати лікування протягом усього періоду контакту з алергеном.
Едем (сироп) добре переноситься: під час клінічних досліджень препарату у дітей віком від 2 до 11 років кількість побічних реакцій була однаковою, як у групі застосування Едему, так і у групі плацебо. У дітей від 6 до 23 місяців найчастішими (порівняно з плацебо) небажаними явищами були діарея (3,7 %), підвищення температури (2,3 %) та порушення сну (2,3 %).
Едем (сироп) випускається у флаконах по 60 мл (разом з дозуючою ложкою або склянкою).
Ще один препарат серії «Едем» — Едем Ріно, спрей, призначений для симптоматичного місцевого лікування патологічних
терапії при гострому середньому отиті та при євстахіїті (усуває
набряк слизової оболонки євстахієвої труби, що нормалізує тиск повітря в
порожнині середнього вуха і внаслідок цього проходить біль та нормалізується слух). Також Едем Ріно рекомендується при підготовці до операцій на ділянці носа та після хірургічного втручання для усунення набряку слизової оболонки носа та придаткових пазух.
Оскільки Едем Ріно застосовується місцево у невеликій дозі, терапевтичне використання не викликає системних побічних ефектів, характерних для адреноміметиків. (аритмію, підвищення артеріального та внутрішньоочного тиску, тремору, безсоння, запаморочення).
безпечними та якісними лікарськими засобами за оптимальною ціною, зручними у застосуванні та можуть бути рекомендовані дітям та дорослим.
Список літератури
1. Institute of Allergy UCB European Allergy White Paper (EAACI) // Allergic Diseases as Public Health Problem in Europe . — 2019.
2. Jarvis, D. Епідеміологія з алергічної хвороби / D. Jarvis, P. Burney // MedWeb. — 2002. — № 2. — P. 52-63.
3. Johannes, R. Allergy є Global Problem / R. Johannes // ACII J. WAO. — 2007. — Vo 12, № 2. — P. 26.
4. Ganellin C., Timmerman Н., Shankley Н. International Union of Pharmacology. Classi cation of histamine receptors/ Psychopharmacology. — 2012. — № 49 (3). Р. 253-278.
5. Maintz L., Novak N. Histamine і histamine intolerance // Am. J. Clin. Nutr. 2007. V. 85. P. 1185-1196. 2.
6. Smuda C., Bryce PJ New Developments в межах Histamine and Histamine Receptors // Curr. Allergy Asthma Rep. 2011. V. 11 (2). 94–100. doi 10.1007/ s11882-010-0163-6
7. Jones AW Perspectives in drug development and clinic pharmacology: Відомості з histamine H1 і H2 antagonists / AW Jones // Clin. Pharmacol. Drug Dev. — 2016. — Vol. 5, № 1. — P. 5-12.
8. Sander LE, Lorentz A., Sellge G. та ін. Selective expression histamine receptors H1R, H2R, і H4R, але не H3R, в людському intestinal tract // Gut. 2006. V. 55 (4). P. 498-504. doi 10.1136/ gut.2004.061762
9. He GH, Cai WK, Zhang JB та ін. Associations of polymorphisms в HRH2, HRH3, DAO, і HNMT genes // Biomed. Res. Int. 2016. V. 2016. Article ID 1208476. doi 10.1155/2016/1208476
10. Church, MK Pharmacology of antihistamines/MK Church, DS Church/Indian J. Dermatol. — 2013. — Vol. 58, № 3. — P. 219-224.
11. Гущин
— 2018. — 55 с.
12. Gillard M., Christophe B., Wels B., Chaterlian P., Peck M., Massingham R. Second generation H1 antagonists potency versus selectivity // Annual Meeting of European Hisamine Research Society, 2002, 22 may, Eger, Hungary.
13. Mittal, PA Second-generation antihistamines / PA Mittal, KV Godse, SP Patil // Drugs Dermatol. — 2016. — Vol. 2, № 1. — P. 3-12.
14. Wilken J., Daly A., Sullivan C. та ін. Desloratadine for allergic rhinitis // Exp. Rev. Clin. Immunol. — 2006. — № 2. — P. 209-224.
15. e e ectiveness of levocetirizine and desloratadine in up to 4 times conventional doses in di cult-to-treat urticaria / M. Staevska, [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. — 2010. — Vol. 125 (3). — P. 676–682.
16.
у
// Педіатрична фармакологія. 2008. №5 (2). С. 33-37.
17. Айзятулов Ю. Ф. Сучасні
18.
(44) 2012 45-47
19. Ortonne JP, Grob JJ, Auquier P., Dreyfus I.
desloratadine
adultes
urticaria: randomized, doubleblind, placebocontrolled, multicenter trial // Am. J. Clin. Dermatol. — 2007. — Vol. 8.- Р. 37-42
20. Network Meta-analysis of Randomized Controlled Trails Focusing on Di erent Allergic Rhinitis Medications / Juan Xiao, [et al.] // American Journal of erapeutics. — 2016. — № 23 (6). — Р. e1568-e1578.
Причини печії у вагітних [2, 3]: збільшення розмірів вагітної матки, яка чинить тиск на шлунок, що викликає потрапляння закисленого
вмісту шлунку до стравоходу. Така ситуація найчастіше спостерігається у другій половині вагітності; підвищення рівню прогестерону. Він розслаблює м’язи матки, готуючи її до пологів та одночасно
розслаблює клапан між шлунком і стравоходом.
Внаслідок цього шлунковий вміст піднімається
вгору, викликаючи відчуття печії;
високий індекс маси тіла перед вагітністю та значне
його збільшення під час вагітності;
підвищення кислотності шлункового соку, пов’яза-
не зі збільшенням рівня гастрину в крові внаслідок
його додаткової продукції плацентою та плодом;
токсикоз із частою блювотою і, отже, подразненням стравоходу блювотними масами;
підвищення кислотності шлункового соку, пов’язане зі збільшенням рівня гастрину в
крові внаслідок його додаткової продукції
плацентою та плодом;
зміна звичного стереотипу харчування та
рухового режиму під час вагітності;
рецидив чи маніфестація захворювань, симптомом яких є печія
прогресуванням вагітності [1, 2]. Окрім цього, до позастравохідних
стравоходу [9]. Слід зазначити, що у 30-50 % жінок покращення самопочуття та якості життя (зменшення проявів печії під час вагітності) відбувається на фоні прийому лише антацидів Однак у період вагітності багато жінок намагаються не застосовувати або зменшити дозу медикаментозного лікування [9]. Одним із альтернативних підходів до полегшення симптомів печії у вагітних є застосування мінеральних гідрокарбонатних вод, оскільки вони мають таку саму буферну ємність зі здатністю нейтралізувати соляну кислоту шлункового соку, як і певні антацидні лікарські засоби [9]. До такого адаптованого продукту відноситься
вода ІЗОТА від вітчизняного фармацевтичного виробника
компанії «ЮРІЯ-ФАРМ» — слабогазований безалкогольний напій, спеціально адаптований для полегшення симптомів
печії та покращення травлення [10].
Склад води ІЗОТА [9, 10]:
натрію гідрокарбонат (стабільна кількість до 2500 мг/л) — допомагає збалансувати кислотність;
натрію хлорид — сприяє зниженню продукції шлункового соку та кислотності;
магнію хлорид гексагідрат — поліпшує перистальтику кишечника, покращуючи процес травлення;
калію хлорид — покращує роботу нирок та сприяє виведенню зайвих солей з організму,
також полегшує процес травлення; кальцію хлорид дигідрат
Враховуючи склад води ІЗОТА можна стверджувати про її наступні фармакологічні ефекти, які сприяють посиленню захисту слизової оболонки стравоходу від пошкоджень,
Симптоми ГЕРХ були відомі
мав ендоскопічне визначення у вигляді терміну «рефлюкс-езофагіт», який не передбачав нозологічної самостійності. Вперше термін «гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» був запропонований Rossetti ще в 1966 році. Однак офіційно як самостійна нозологічна одиниця ГЕРХ здобула визнання тільки в жовтні 1997 року на міждисциплінарному
[5].
ЗАМІТКУ!
«Золотого стандарту» у діагностиці ГЕРХ не існує [6]. Основний підхід до встановлення ГЕРХ під час вагітності за рекомендацією Американської колегії гастроентерологів полягає у встановленні попереднього діагнозу без інструментальних методів за допомогою експрес-діагностики з використанням діагностичних шкал — «ГЕРХ-опитувальника» чи «Richter Scale/Acid Test». Остання дозволяє визначити
ПЕРЕВАГИ води ІЗОТА:
розроблена фармацевтичною компанією; спеціально адаптований склад сприяє зменшенню проявів печії та нормалізує травлення; має швидку дію – завдяки великій площі контакту з кислим середовищем шлунку, Ізота швидко нейтралізує кислоту; рекомендована для щоденного вживання у випадках періодичної появи симптомів печії
дорослим і дітям; до складу Ізоти входить натрію гідрокарбонат (сода), який взаємодіє з кислотою в шлунку, зменшуючи симптоми печії; легко п’ється і поступово полегшую симптоми печії.
Згідно рекомендаціям Європейського агентства з безпеки
харчових продуктів (EFSA) та керуючись референтними значення, РЕКОМЕНДОВАНИМ є вживання
в наступних максимально безпечних
вікових груп [11]:
Діти від 7 до 11 місяців — 1/4 пляшки
Діти від 1 до 3 років — 1 пляшка
Діти від 3 до 11 років — 2 пляшки
Підлітки від 12 до 17 років — 3 пляшки
Дорослі від 18 років — до 5 пляшок
У разі, якщо печія є ознакою функціональних змін, можна
. Адже вміст мінеральних компонентів та великої площі
Вживання води ІЗОТА сприяє нейтралізації шлункової кислоти (антацидний ефект), прискоренню кліренсу стравоходу та спорожнення шлунка, посиленню перистальтики кишечника (прокінетичний ефект) і, як наслідок, захисту слизової оболонки стравоходу від ушкоджень, викликаних кислотним рефлюксом. Слід зазначити, що саме використання адаптованої води є найдоступнішим способом усунення печіння у стравоході, а також зменшення в ньому концентрації шлункового соку [9]. Розроблена фармацевтичною компанією вода ІЗОТА є зручною у застосуванні в будь-який період доби, має приємні органолептичні властивості та покращує якість життя під час вагітності.
Література:
1. Naumann C. R., Zelg C., Napolitano P. G., Ko C. W. Nausea, vomiting, and heartburn in pregnancy: a prospective book at risk, treatment, and outcome. J Mater Fetal Nco natal Med. 2012. Vol. 25 (8). P. 1488–1493.
2. Ramu B., Mohan P., Rajasekaran M. et al. Prevalence and risk factors for gastroesophageal re ux in pregnancy. Indian J. Gastroenterol. 2011. Vol. 30 (3). P. 144–147.
3. Fil S., Malfertheiner M., Costa S. D., Monkemuller K. Handling of the gastroesophageal re ux disease (GERD) during pregnancy-a review. Geburtshilfe Neonatol. 2007. Vol. 211. P. 215–23.
4. Медичний семінар «Печія
URL: https://www.youtube.com/watch?v=OefTws3Ykcw
5. Зубаренко О. В.,
2012. № 1 (36). URL: https://web.archive.org/web/20151224104450/http://www.mif-ua. com/archive/article/26039
6. National Guideline Alliance (UK). Management of heartburn in pregnancy: Antenatal care. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); August 2021.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK573943/pdf/Bookshelf_ NBK573943.pdf
7. Jones R., Junghard O., Dent J., et al. Development of the Gerd-Q, a tool for the diagnosis and management of gastrooesophageal re ux disease in primary care. Aliment. Pharmacol. er. 2009. Vol.30. P. 1030–1038.
8. Richter J. E. Gastroesophageal re ux disease during pregnancy. Gastroenterol. Clin. North. Am. 2003. Vol.32. P. 235–261.
https://www.uf.ua/simejnyj-likar/izota-tvoya-voda-yakshho-turbuye-pechiya/
https://www.uf.ua/simejnyj-likar/izota-tvoya-voda-yakshho-turbuye-pechiya/
болем «Біль — це сигнал тривоги, який змушує нас звернути увагу на своє здоров’я».
AБіль є одним із найпоширеніших та найбільш універсальних симптомів, з якими стикаються
Марина Остапець, кандидат медичних наук, доцент
життєві сили та нерідко призводить до депресивних станів.
БІЛЬ – найтяжкий прояв 90 % усіх захворювань та патологічних станів, що визначає порушення соціальної адаптації у сотень мільйонів жителів Землі. Постійне збільшення числа осіб, які відчувають виражений та тривалий біль, є однією з найбільш серйозних, глобальних проблем, що стоять перед сучасним суспільством [1]. Насамперед, це пов’язано з широкою поширеністю хвороб суглобів та хребта, для яких скелетно-м’язовий біль є основним проявом.
охорони здоров’я, до 2 млрд. жителів Землі періодично
Виокремлюють наступні класифікації болю [4]: І. ЗА МЕХАНІЗМОМ РОЗВИТКУ: 1) ноцицептивний: соматичний (поверхневий та глибокий) та вісцеральний; 2) невропатичний: периферичний (пошкодження або захворювання корінців периферичних нервів, сплетінь або вегетативних гангліїв) та центральний (внаслідок ураження головного або спинного мозку — таламічний біль, фантомний біль, біль при розсіяному склерозі); 3) психогенний (виникає на тлі депресії, тривоги, фобії, іпохондрії);
4) змішаний. ІІ. ЗА ТРИВАЛІСТЮ:
1) гострий (короткотривалий з високою інтенсивністю);
2) хронічний (розвивається протягом тривалого часу — від кількох місяців до багатьох років — монотонний, виснажливий, часто охоплює великі ділянки тіла);
3) рецидивуючий.
(ПРИЧИНОЮ ВИНИКНЕННЯ):
фізіологічний
2) патологічний — розвивається при ураженні
елемент патогенезу болю повинен розглядатися як перспективна «мішень» для фармакологічного втручання.
Одну із ключових ролей в розвитку гострого та хронічного болю відіграє запальний процес. Запалення — стадійний процес, що виникає у відповідь пошкодження; він включає системну, а також локальну гуморальну і клітинну реакції, спрямовані на усунення прозапального фактору, видалення зруйнованих в результаті пошкодження клітин та елементів міжклітинного матриксу.
Пошкодження тканини призводить до прямої стимуляції больових рецепторів — ноцицепторів — які є вільними закінченнями нервових волокон, що володіють специфічністю сприйняття фізичних і хімічних факторів (механічного тиску, підвищення температури, зміни рН позаклітинного середовища та впливу ряду хімічних речовин). Первинне подразнення ноцицепторів формує відчуття гострого болю [1, 4].
Однак якщо пошкодження є значним і супроводжується вираженою запальною реакцією, а
часу, «налаштування» ноцицептивної системи
під впливом особливих, різних за своєю хімічною природою речовин — медіаторів запалення та болю, дія яких передається нейронам після контакту з відповідними мембранними рецепторами. Існує кілька джерел медіаторів болю та запалення: ейкозаноїди — простагландин Е2 (ПГЕ2) і лейкотрієн В4, які синтезуються багатьма клітинними елементами в вогнищі пошкодження під впливом цитокінів, які, в свою чергу, здійснюють продукцію попередників ПГЕ2 та лейкотрієну В4: циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та 5-ліпооксигенази відповідно. Іншим джерелом медіаторів є плазма крові, що проникає в міжклітинний простір шляхом ексудації: так, ноцицептори зустрічаються з брадикініном. Отже, у процесі запальної реакції міжклітинний простір у ділянці пошкодження насичується прозапальними медіаторами, формуючи так званий запальний, або сенситизуючий, «суп» [2]. Подразнення
діють протизапальною дією — нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Це виправдано роллю запального процесу в розвитку гострого та хронічного болю.
НПЗП належать до найпоширеніших лікарських засобів, які застосовуються в клінічній практиці протягом останніх 30 років. Їх надзвичайно висока популярність визначається тим, що їх неможливо замінити в терапії більшості захворювань, які супроводжуються запаленням, болем чи гарячкою. Застосування НПЗП показано при численних захворюваннях та патологічних станах, для яких характерним є розвиток вираженого больового синдрому та запального процесу:
тощо);
травмах та інших станах, пов’язаних із
дженням чи гострим запаленням; болі в післяопераційний період; біль при нирковій та біліарній коліках; головний біль напруги та мігрень;
болі, пов’язані із онкологічними станами; болі при дисменореї [1]. Одним з найбільш суттєвих досягнень фармакології та клінічної медицини останнього десятиліття є розробка та впровадження у клінічну практику НПЗП з селективною дією на ЦОГ-2, що забезпечує
VS
де повідомлялось: «В Англії росте дерево, кора якого, як я переконався на досвіді, є сильно в’яжучим засобом і дуже ефективна для лікування лихоманки та інших захворювань, які супроводжуються періодичними нападами жару» Використання НПЗП бере свій початок з 1874 року,
токсичність, кардіотоксичніть тощо).
Відомо, що для пацієнток із легкою та середнього ступеня тяжкості дисменореєю, нормальним співвідношенням естрадіолу та прогестерону препаратами вибору є НПЗП. Саме дана група лікарських засобів є патогенетично обґрунтованим варіантом терапії у дівчаток із легкою формою первинної дисменореї, при переважанні змішаного та парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Доцільним є застосування НПЗП саме протягом перших 48-72 год після початку менструації. Це обумовлено тим фактом, що згідно ряду досліджень, ПГ виділяються в менструальну кров у максимальній кількості в перші 48 годин менструації. Найбільш ефективним із групи НПЗП є німесулід, оскільки пероральний прийом 200 мг німесуліду при наявності симптомів дисменореї в подвійному плацебо-контрольованому перехресному дослідженні сприяв зниженню рівня ПГ в менструальній крові з 382 до 94 мкг/л, а також призводив до
симптомів болі у пацієнток із дисменореєю [5].
нижній частині спини при прийомі 100 мг двічі на
добу протягом 10 днів у порівнянні з ібупрофеном, який застосовували по 600 мг тричі на добу протягом
10 днів [6].
У роботі L. Konstantinovic та співавт. вивчалася
ефективність низько-енергетичної лазерної терапії при гострому болю в нижній частині спини, що супроводжується здавленням сідничного нерва –люмбоішалгією. Автори оцінювали цей метод фізіотерапевтичного впливу на 546 хворих (3 групи), які одночасно
отримані у
цікаво відзначити той факт, що німесулід сам по собі (друга група) і в комбінації з плацебо лазера давав дуже суттєве полегшення не тільки «механічного» болю в спині, а й нейропатичного [7].
Доведено, що німесулід є ефективним до застосування в пародонтології в лікуванні
втручань, запальних процесів у тканинах пародонту
саме: профілактика інфекційно-запальних ускладнень після видалення зуба, профілактика посттравматичних запальних ускладнень лікування переломів нижньої щелепи з метою превенції посттравматичних ускладнень. Дана ефективність пояснюється тим, що німесулід взаємодіє з каскадом арахідонової
Фармакокінетичні та фармакодинамічні аспекти дії німесуліду мають велике значення у забезпеченні гастроентерологічної безпеки. Селективне пригнічення ЦОГ-2 відіграє в цьому головну роль, проте є дані щодо унікальних характеристик німесулід, що відрізняються від пригнічення ЦОГ [11].
Однією з характеристик, що пояснює ступінь безпеки німесуліду, є кислотність. Якщо кислотність препарату низька, то відбувається його накопичення у високій концентрації всередині клітин слизової та
підслизової оболонок шлунку, де середовище і так від-
різняється низькою рН, що викликає сильне подразнення слизової оболонки ШКТ [11].
Німесулід — єдиний представник похідних сульфананілідів, має відносно високий рівень кислотності — 6,5 (практично нейтральне) — і
при хорошій абсорбції менше іонізується, завдяки чому він не утримується в слизовій
оболонці і не захоплюється мітохондріями, а це означає меншу частоту розвитку — гастропатії при при-
кислоти, знижуючи синтез ПГ шляхом інгібування ЦОГ; це єдиний із НПЗП, котрий пригнічує 5-ЛОГ, зменшуючи синтез прозапальних лейкотрієнів, інгібує інтерлейкіни-1 і -6, колагеназу та стромелізин, які руйнують періодонтальну зв’язку зуба [8].
слабо. У рандомізованому подвійному сліпому клінічному дослідженні порівнювали ефективність та профіль безпеки німесуліду (100 мг 2 рази на добу) та диклофенаку (50 мг 1 раз на добу) в пацієнтів з остеоартрозом [9]. Тривалість дослідження становила 1 міс. Не відмічено статистично достовірної різниці ефективності німесуліду та диклофенаку, при цьому застосування німесуліду було пов’язане з меншою кількістю побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.
Також ефективність та профіль безпеки німесуліду (у дозі 200 мг на добу) у пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба вивчали порівняно з еталодалаком (600 мг на добу) [11]. Так, у подвійному сліпому рандомізованому мультицентровому клінічному дослідженні, в якому
в ряді випадків — більш високу ефективність.
АФФИДА-ФОРТНІМЕСУЛІД® — знеболюючий та
засіб з доведеною ефективністю, високим рівнем безпеки та за доступною ціною!
На фармацевтичному
часу. Максимальна тривалість курсу лікування — 15 діб. Дорослим АФФИДА-ФОРТ-НІМЕСУЛІД ® призначається по 100 мг німесуліду (1 однодозовий пакет) двічі на добу після їжі. Отже, лікарський засіб АФФИДА-ФОРТ-НІМЕСУЛІД®
може бути рекомендований для симптоматичного лікування гострого та хронічного болю. Крім цього, він добре розчиняється та має приємний апельсиновий смак. ЛІТЕРАТУРА:
1. Матюха ЛФ. Больовий синдром, його вплив на організм і підходи до ефективного знеболення у
Академія – дистанційна освіта on-line.2015;4(108).
2. Main CJ, Williams AC. Musculoskeletal pain. BMJ.2002;325(7363):534-537.
3. Glombiewski JA, Holzapfel S, Riecke J, et al. Exposure and CBT for chronic back pain: an RCT on di erential e cacy and optimal length of treatment. J Consult Clin Psychil.2018;86(6):533-545.
4.
точки зору лікаря-невролога. УМЧ.2021; 12(17). URL: https://www. umj.com.ua/article/223180/menedzhment-hronichnogo-bolovogosindromu-poglyad-z-tochki-zoru-likarya-nevrologa
5. Marjoribanks J, Proctor ML, Farquhar C, Derks RS. Nonsteroidal antiin ammatory drugs for dysmenorrhea. Cochrane Database Syst Rev, 2010, 20(1).
6. Pohjolainen T, Jekunen A, Autio L, Vuorela H. Treatment of acute low back pain with the COX-2-selective anti-in ammatory drug nimesulide: results of a randomized, double-blind comparative trial versus ibuprofen. Spine (PhilaPa 1976) 2000; 25 (12): 1579–85.
7. Konstantinovic L, Kahjun Z, Milovanovic A, et al. Acute low back pain with radiculopathy: a double-blind, randomized, placebo-controlled
study. Photomed laser surg 2010; 28(4):555–60.
8. Spencer C.J. e Examination, Di erential Diagnosis, and Management of Toothache Pain. e Dental Reference Manual. 2016. 391-408.
9. Porto A. et al. (1993) Double-blind study evaluating by endoscopy the tolerability of nimesulide and diclofenac on the gastric mucosa in osteoarthritic patients. Eur. J. Rheumatol. In am., 14(4): 33–38.
10. Lücker P.W. et al. (1993) Double-blind, randomised, multi-centre clinical study evaluating the e cacy and tolerability of nimesulide in comparison with etodalac in patients su ering from osteoarthritis of the knee. Eur. J. Rheumatol. In am., 14(2): 29–38.
11. Bianchi M., Broggini M. (2003) A randomised, double-blind, clinical trial comparing the e cacy of nimesulide, celecoxib and rofecoxib in osteoarthritis of the knee. Drugs, 63(1): 37–46.
12.
Healthua.com. С. 3–8.
13. Bianchi M. et al. (2007) E ects of nimesulide on pain and on synovial uid concentrations of substance P, interleukin‐6 and interleukin‐8 in patients with knee osteoarthritis: comparison with celecoxib. Intern. J. Clin. Practice, 6(8): 1270–1277.
14. Інструкція
https://mozdocs.kiev.ua/ likiview.php?id=30809
частіше всього люди зустрічаються із нестачею магнію, калію та віта-
мінів групи В.
Біологічна роль мінеральних речовин в організмі різноманітна — вони беруть участь у пластичних процесах, в утворенні буферних систем, служать активаторами синтезу білка, ферментів, входять до складу
вітамінів і гормонів, відіграють значну роль в адаптації організму в нормі і при патології, запобігають
виникненню деяких ендемічних захворювань тощо. Регулюючи понад 50000 біохімічних
організму,
необхідні йому в мінімальних дозах. В організмі мікронутрієнти були знайдені ще в ХІХ сторіччі, але їх роль залишалась невідомою. Велику роль у вивченні їх
із сучасними дослідженнями,
30
Доцільним є прийом саме мінерально-вітамін-
контрацептивів, деяких антибіотиків тощо є приводом дефіциту піридоксину (вітаміну В6) в організмі, в свою чергу, тривале використання діуретичних засобів веде до розвитку дефіциту магнію і калію в організмі.
Дефіцит життєво-важливих нутрієнтів призводить до наступних клінічних проявів [1]:
серцево-судинні (ангіоспазм, артеріальна гіпертензія, енергетичні зміни в серцевому м’язі, тахікардія (прискорене серцебиття), розвиток атеросклерозу;
неврологічні (синдром хронічної втоми, вегетативна дисфункція, погіршення уваги, депресія, страх, тривога, запаморочення, мігрень, порушення сну, парестезії, тетанія);
вісцеральні (нудота, блювота, дискінезія жовчовивідних шляхів, утворення каменів в нирках);
м’язові (судоми скелетних м’язів).
мінералів та вітамінів, причому більш високі дози забезпечують досягнення швидшого ефекту. Людям, які піклуються про своє здоров’я, стане у нагоді спеціальний мінерально-вітамінний комплекс ДОППЕЛЬГЕРЦ SYSTEM МАГНІЙ+КАЛІЙ ЦИТРАТ виробництва компанії «КВАЙССЕР
родом із Німеччини. Бренд спеціалізується на засобах, які забезпечують стабільну роботу серця, а також пропонує біологічно активні добавки, виготовлені з найкращих вітамінів, мінеральних речовин і рослинних екстрактів для підтримки активного та здорового способу життя. З кожним роком асортимент бренда розширюється, з’являються нові продукти, які виробляються на основі останніх
НА ЗАМІТКУ!
Європейське управління з Безпеки Харчових Продуктів (EFSA)
Інститут Охорони
Здоров’я (NIH) вважає магній мінералом, необхідним
для проведення понад 300 біохімічних реакцій. Цей
мікронутрієнт впливає на ендотелій судин, регулюючи продукцію оксиду азоту та бере участь в контролі
агрегації тромбоцитів, грає роль в імунних процесах, продукції естрогенів, а також роботі кишечника, жовчного міхура, передміхурової залози. При дефіциті магнію підвищений вміст в плазмі крові тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, що вказує на розвиток атеросклерозу [3].
— життєво-важливий мікроелемент, який відіграє ключову
не функціонування м’язів і
системи;
ний для скорочення м’язів, включаючи серцевий м’яз, що забезпечує їх правильну роботу та запобігає судомам; бере участь у підтримці оптимального кислотно-лужного балансу крові; сприяє метаболізму вуглеводів і білків, що необхідно для отримання енергії [5].
Низький рівень калію в організмі називають гіпокаліємією. Це означає, що клітинам бракує життєво
важливого мінералу, який регулює артеріальний
тиск, підтримує баланс рідини, захищає від остеопорозу та появи каменів у нирках. При незначному дефіциті калію може не спостерігатися жодних
симптомів. Якщо ж рівень мікроелементу в організмі сильно знижується, це може проявитися по-різному:
слабкість і втома часто є першими
сучасний спосіб життя — це, передусім, стрес, що викликає підвищену потребу організму в магнії. У поєднанні
тобто брадикардії.
Калій важливий для здорової роботи нервів. Низький рівень калію може послабити нервові сигнали і призвести до поколювання та оніміння рук, ніг. Калій допомагає передавати сигнали від вашого мозку до м’язів, розташованих у травній системі, відомих як гладка мускулатура. При низькому рівні калію скорочення в травній системі можуть стати слабшими та сповільнити
болізмі глюкози, амінокислот і жирних кислот, синтезі
гістаміну, гемоглобіну та нейротрансмітерів, експресії генів тощо.
ДОППЕЛЬГЕРЦ®
ДОППЕЛЬГЕРЦ® SYSTEM МАГНІЙ + КАЛІЙ ЦИТРАТ — не тільки корисно, але й смачно — мінерально-вітамінний комплекс має приємний смак червоного апельсину та гранату
ДОППЕЛЬГЕРЦ® SYSTEM МАГНІЙ + КАЛІЙ ЦИТРАТ у своєму складі містить два мінерали, які є органічними сполуки з високою біодоступністю.
рекомендований [2]:
дорослим та дітям старше 12, попередньо розчинивши вміст 1 саше у 200 мл води, незалежно від прийому їжі. Перед застосуванням рекомендована консультація лікаря.
Рекомендований термін застосування — 1 місяць, в подальшому термін застосування узгоджується з лікарем.
Рекомендації для хворих на цукровий діабет: 1 саше містить 15 ккал/62 кДж та 0,15 хлібних одиниць.
До ПЕРЕВАГ ДОППЕЛЬГЕРЦ® SYSTEM
МАГНІЙ + КАЛІЙ ЦИТРАТ відносять :
Преміальна сировина.
Оптимальне добове дозування.
Висока біодоступність.
Відсутність глютену та лактози.
Приємний смак.
Зручна форма випуску.
40 окремих саше в упаковці.
Легко розчиняються у склянці води.
SYSTEM МАГНІЙ +
зокрема і ДОППЕЛЬГЕРЦ
ЦИТРАТ , дуже низька. Отже, розвінчуються міфи щодо небезпеки гіпервітамінозів при прийомі мінерально-вітамінних комплексів на тлі достатнього споживання
ессенціальних мікронутрієнтів із їжею.
1. Вкажіть біологічну роль мінералів в організмі людини (декілька варіантів):
a. Беруть участь в синтезі білка
b. Сприяють підвищеному утворенню імуноглобулінів
c. Регулюють більшість біохімічних процесів
d. Мають антитоксичні властивості
e. Беруть участь у регуляції дихання
2. Назвіть причини розвитку дефіциту мікронутрієнтів (декілька
варіантів):
a. Дефіцит мінералів у раціоні харчування
b. Недостатній вміст мінералів у воді питній
c. Споживання їжі лише рослинного походження
d. Тривале застосування діуретичних засобів
e. Надмірне використання пестицидів в сільському господарстві
f. Тривале застосування антиаритмічних лікарських засобів Дієтична добавка «Доппельгерц® system Магній+Калій цитрат» містить такі компоненти (декілька варіантів):
a. Калій
b. Ціанокобаламін
c. Селен
d. Магній
e. Піридоксину гідрохлорид
f. Залізо
4. Які біологічні ефекти притаманні магнію? (декілька варіантів)
a. Бере участь в метаболізмі ліпідів
b. Підвищує опірність організму до стресових ситуацій
c. Бере участь у вуглеводному та білковому обміні
d. Бере участь в утворення білків зсідання крові
e. Попереджує відкладення холестерину в судинах
5. Якими біологічними властивостями володіє калій? (декілька варіантів)
a. Підтримує нормальний артеріальний тиск
b. Регулює артеріальний тиск та ритм серця
c. Впливає на зсідання крові
d. Підтримує водно-сольовий баланс
e. Допомагає в регуляції скорочення м’язів
6. Які ефекти притаманні дієтичній добавці «Доппельгерц® system Магній + Калій цитрат»? (декілька варіантів)
a. Адаптогенний
b. Гепатопротекторний c.
7.
пацієнтом діуретичних лікарських засобів?
a. Цинк
b. Магній
c. Кальцій
d. Калій
e. Селен
8. Який вітамін входить до складу мінерально-вітамінного комплексу «Доппельгерц® system Магній+Калій цитрат»?
a. Фолієва кислота
b. Тіамін
c. Ціанокобаламін
d. Піридоксину гідрохлорид e. Вітамін D
9. Дієтична добавка «Доппельгерц® system Магній+Калій цитрат» рекомендована:
a. При порушенні електролітного балансу
b. При судомах та спазмів мʼязів
c. При інфекціях шлунково-кишкового тракту
d. Для нормалізації роботи серця та судин
e. Для відновлення пошкодженого міокарду
10. В чому переваги сучасної інноваційної дієтичної добавки «Доппельгерц® system Магній + Калій цитрат»? (декілька варіантів)
a. Висока біодоступність
b. Швидке виведення
c.42
Афлетин — гарантія комфортного життя при метеоризмі!
c.48
c.49
Найбільша мережа аптек «Подорожник» відкрила мобільну аптеку на Рівненщині
c.54
Роль комбінованих нутрицевтиків в профілактиці серцево-судинних захворювань
Ульф Сванте фон Ейлер: Першовідкривач «джерела болю», нащадковий лауреат Нобелівської премії
c.58
c.62
Рослинний засіб Нокамен®
на сторожі здоров’я нирок
ЕЛІДЕЛ® – лікування та контроль
атопічного дерматиту можливі
вже з трьох місяців!
Метеоризм є однією з найчастіших
причин звернення пацієнтів до лікаря. З цією гастроентерологічною скаргою пацієнт може прийти до лікарів різних спеціальностей. З цією проблемою стикаються не лише гастроентерологи, а й кардіологи, оскільки підвищене здуття кишечника симулює кардіалгії; та гінекологи, оскільки у жінок залежно від фази циклу спостері-
гається виражене здуття живота; і навіть
психотерапевти та психіатри, оскільки
метеоризм і флатуленція значно знижують
якість життя людей, які виявляються не в
змозі відвідувати громадські місця, роботу, школу, що призводить до виражених
змін у психічній сфері.
Метеоризм — дуже поширений симптом, який зустрічається у людей будь-якого
віку. Він однаково поширений серед людей
незалежно від расової приналежності і може вражати як немовлят, так і людей
Надія Бойко, лікар A
ріст бактерій, запалення кишечника, перитоніт та ідіопатичні причини.
«Канон медицини», автором якого є Авіценна, є одним із найвидатніших медичних рукописів, який також торкається шлунково-кишкових розладів, таких як метеоризм. На думку Авіценни, здуття живота є результатом недосконалого травлення, що є наслідком споживання бобів/гороху, фруктів, солоної їжі та переїдання [1]. Деякі фрукти та овочі містять велику кількість фруктози та олігосахаридів, які можуть сприяти підвищенню газоутворення. У шлунково-кишковому тракті людини у середньому міститься близько 900 см3 газів. У нормі до 70 % кишкового газу має екзогенне походження, решта утворюється в процесі діяльності бактерій, що заселяють товстий
частина заковтнутого повітря видаляється шляхом відригування, решта проходить у кишечник. Склад газів кишечника широко варіюється. Ці
коливання залежать від індивідуальних особливостей людини, харчових звичок, мікробіоценозу та походження газової суміші. Зазвичай вона складається з
азоту, водню, метану, вуглекислого газу та сірководню.
Ендогенно утворюються такі ароматичні
водню) вище, ніж у просвіті кишечника, тому гази дифундують у кишечник [2].
Залежно від причини, що викликала метеоризм, виділяють такі його види.
Аліментарний метеоризм, що виникає внаслідок аерофагії та вживання продуктів, перетравлення яких супроводжується підвищенням газоутворення в кишці. До останніх можна віднести: бобові (сочевицю, боби, квасолю, горох); продукти, що містять грубу клітковину та екстрактивні речовини (капусту, шпинат, щавель, цибулю, часник, ріпу, редьку, яблука, фініки); цільне молоко, газовані напої, продукти, які викликають бродильні процеси (квас, пиво, чорний хліб, виноград, родзинки).
2
Дигестивний метеоризм, що є наслідком порушення процесів перетравлення внаслідок ферментної недостатності, мальдігестії, мальабсорбції. Іноді метеоризм стає першим симптомом, з яким пацієнт звертається до лікаря. У дорослих пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою метеоризм є причиною
проведення УЗД черевної порожнини ще до появи больового синдрому. Цей неприємний симптом також
супроводжує харчову алергію, гастрит/гастродуоденіт, панкреатит, відносну недостатність підшлункової залози та коліт будь-якої етіології.
3 Дисбіотичний метеоризм, що розвивається внаслідок порушення складу мікрофлори травного тракту. Підвищене газоутворення стає одним з основних ознак порушення мікробіоценозу кишківника.
4 Механічний метеоризм, що є наслідком механічних порушень евакуаторної функції ШКТ із розладом пасажу газу (наявність спайкового
5
ШКТ, тому явища метеоризму часто турбують пацієнтів які отримують препарати заліза, преднізолон, лактулозу, а також хіміотерапію. У
за рахунок спазму гладкої мускулатури кишки на тлі психоневрологічних порушень як органічного,
реакцію на стрес.
Циркуляторний метеоризм, що виникає внаслідок порушення місцевого або загального кровообігу (портальної гіпертензії, ішемічного коліту). З даними видом метеоризму добре знайомі кардіологи. Симптом може розвинутись після інфаркту міокарда, при атеросклерозі, виражених порушеннях серцевого ритму. 7
Висотний метеоризм, що стає наслідком зниження атмосферного тиску при підйомі на висоту, що призводить до збільшення парціального тиску газів у порожнині кишечника.
Які симптоми метеоризму?
Перші травневі дні багато хто
з нас традиційно прагне провести
на природі. Довгоочікувана тепла
погода відкриває сезон відпочинку
на природі, сезон пікніків. Смачна
їжа та гарна компанія допомагають
відволіктися від турбот, пов’яза-
них з бойовими діями, і отримати
позитивні емоції. Але всі ці задо-
волення можуть бути перекреслені
неприємними симптомами, якщо
не дотримуватися правила безпеч-
ного харчування та не слідкувати
за
почуттям міри.
Саме з початком сезону пікніків
різко збільшується частота відвіду-
вань аптеки в пошуках дієвих ліків
для боротьби з симптомами роз-
ладів органів травлення. У людей з
хронічними захворюваннями дані симптоми періодично виникають
протягом багатьох років, тому дана категорія пацієнтів часто оминає прийом лікаря і одразу звертається до провізора, щоб швидше отримати ліки та полегшити прояви хвороби.
До найчастіших симптомів надмірного газоутворення в
кишечнику відносять [3]:
здуття живота;
відчуття переповнення в шлунку;
біль в животі; довільне або мимовільне відходження газів;
часта відрижка; бурчання чи булькання у животі;
Які існують стратегії лікування метеоризму?
та подальшого виведення
організму [4]. При прийомі внутрішньо препарат не всмоктується і після проходження через ШКТ виводиться з організму. При потраплянні в кишечник симетикон усуває газові бульбашки, що утворилися, і перешкоджає утворенню нових. Піна, що розпирає кишечник, осаджується, а гази, що вивільняються, поглинаються стінками кишечника або виводяться з організму завдяки перистальтиці. Тиск газів у просвіті кишечника знижується, характерний для метеоризму больовий синдром усувається [5, 6]. Симетикон утворює також захисну
ШКТ, яка нейтралізує дія агресивних факторів.
SIMETHICONE STRUCTURE
Симетикон є одним з найкращих препаратів, що використовується
передопераційної підготовки кишечника. В багатьох рандомізованих дослідженнях
було підтверджено, що саме пероральний симетикон значно
зменшує газоутворення, що є основою в якісної підготовки кишечника, впливає на швидкість інтубації
ефекти, такі? як ураження
FDA ще у
Лікарський засіб АФЛЕТИН реко-
мендовано приймати дорослим та дітям
віком від 12 років: по 1 капсулі 3 рази на
добу. За необхідності лікарський засіб можна приймати тривалий час. Як допоміжний засіб? при проведенні діагностичних досліджень: по 1
капсулі 3 рази на добу за день до дослідження і ще 1 капсулу
Література:
1. Naseri M, Babaeian M, Gha ari F, Kamalinejad M, Feizi A, Mazaheri M, Mokaberinejad R, Adibi P. Bloating: Avicenna’s Perspective and Modern Medicine. J Evid Based Complementary Altern Med. 2016 Apr;21(2):154-9.
2. Синдром избыточного газообразования в кишечнике:
др.] // Трудный пациент. 2005. № 6. С. 68–73.
3. Malcolm JD. POST-OPERATIVE TYMPANITES: Its Nature and Some Points in its Treatment. Br Med J. 1917 May 12;1(2941):612-4.
4. Curtis J. Ingold; Hossein Akhondi. Simethicone. StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): Stat Pearls Publishing. PMID: 32310457 Bookshelf ID: NBK555997. Last Update: July 4, 2022.
5. Головенко О.В., Михайлова
2009; 2: 17—22.
6. Brecević L, Bosan-Kilibarda I, Strajnar F (May 1994). “Mechanism of antifoaming action of simethicone”. Journal of Applied Toxicology. Wiley. 14 (3): 207—11. DOI:10.1002/jat.2550140311. PMID 8083482.
7. Cao RR, Wang L, Gao C, Pan JH, Yoshida EM, Li HY, Qi XS. E ect of oral simethicone on the quality of colonoscopy: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J Dig Dis. 2022 Mar;23(3):134-148. doi: 10.1111/1751-2980.13084. Epub 2022 Mar 14. PMID: 35075814.
8. Lev-Toa AS, Langer JE, Rubin DL, Zelch JV, Chong WK, Barone AE, Goldberg BB. Safety and e cacy of a new oral contrast agent for sonography: a phase II trial. AJR Am J Roentgenol. 1999 Aug;173(2):431-6.
9. Burta O, Iacobescu C, Mateescu RB, Nicolaie T, Tiuca N, Pop CS. E cacy and safety of APT036 versus simethicone in the treatment of functional bloating: a multicentre, randomised, double-blind, parallel group, clinical study. Transl Gastroenterol Hepatol. 2018;3:72.
10. T. Wittmann, L. Paradowsky. Clinical trial: the e cacy of alverine citrate⁄simeticone combination on abdominal pain⁄discomfort in irritable bowel syndrome- a randomized, double-blind, placebo-controlled study. Aliment Pharmacol er 31, 615–624. 2010 Blackwell Publishing Ltd. doi:10.1111/j.1365-2036.2009.04216.
пункт оснащений всіма базовими речами для того, щоб здійснювати
засобів згідно чинного законодавства України. Жителі віддалених сіл Рівненської області зможуть отримувати все необхідне за державною програмою «Доступні
ліки». Для цього аптека оснащена мобільним інтернетом Starlink. Крім того, у асортименті також
фармацевтичні послуги. Дуже важливо, що мобільна аптека
Макієнко Н. В., к.мед.н., лікар-кардіолог вищої категорії
Рівень серцево-судинних захворювань (ССЗ) з кожним роком
зростає, що змушує медичну наукову спільноту зосереджуватись на пошуку методів впливу на чинники (фактори ризику) задля уповільнення прогресування цих хвороб.
Перед лікарем постає задача керування серцевосудинними ризиками, а саме: розпізнавання основних чинників серцево-судинного ризику та іх оцінка корекція серцево-судинного ризику.
Розрізняють 2 групи чинників ризику (факторів ризику): чинники, що підлягають модифікації, тобто які можна скоригувати, та чинники, що не підлягають модифікації (неможливо коригувати) [1].
Чинники серцево-судинного ризику, що не модифікуються:
вік >55 років (чоловіки) / >65 років (жінки)
гендер (чоловіки хворіють на ССЗ частіше)
обтяжена спадковість — завчасний (у віці <55 років (ч) або <65 років (ж) розвиток серцевосудинного захворювання
Фізіологічні:
(підвищення систолічного артеріального тиску (АТ)> 140 мм рт. ст., діастолічного АТ > 90 мм рт.ст.
гіперхолестеринемія (загальний холестерин > 5,2 ммоль/л) та дисліпідемія (зміна співвідношення фракцій холестерину)
предіабет/діабет
надмірна вага. Вплинути на чинники, що підлягають модифікації, можливо або повністю усунувши їх, або ослабивши їх дію. Серед чинників, які модифікуються, окрему увагу приділяють проблемі нездорового харчування: вживання надмірної кількості насичених жирів споживання в їжу продуктів, що містять промислові трансжири (частково гідрогенізовані жири, кондитерський жир, фритюрний жир)
надмірна кількість простих вуглеводів (підвищується рівень інсуліну, який стимулює утворення ключового ферменту для синтезу холестерин)
недостатня кількість харчових волокон в раціоні волокна
кольорове маркування (за принципом світлофора):
z зелена зона (загрози немає) відповідає низькому ризику
z жовта (увага!) — помірному
z червона (небезпека!) — високому й дуже високому.
Cучасний підхід до лікування передбачає модифікацію способу життя, в тому числі, дієту та фізичну
активність, нормалізацію ваги. Пацієнтам, яким не
вдається досягти цільового рівня холестерину шляхом зміни способу життя, слід застосувати ліпідознижувальну терапію, залежно від важкості дисліпідемії та серцево-судинного ризику [3]. Перед лікарем постає питання,
захворювань та рекомендує змінити спосіб
препаратів (статинів) .
Через велику кількість побічних ефектів багато пацієнтів відмовляється починати стандартне лікування статинами, що спонукає лікарів шукати інші
методи лікування [8].
Сучасною альтернативою гіполіпідемічним препаратам (статинам) стали засоби з мінімальною кількістю побічних ефектів — так звані рослинні статини або нутрицевтики з гіполіпідемічною дією.
Численні дослідження показали, що певні нутрицевтики можуть бути ефективним засобом для покращення ліпідного обміну [9], їх можна приймати як окремо, так і в поєднанні з фармакологічною терапією. Вони показані тим, у кого показники
ми дії можуть мати синергічний ефект. Наприклад, Червоний дріжджовий рис інгібує фермент ГМГ-КоАредуктазу та обмежує синтез холестерину в печінці можна ефективно поєднувати з іншими нутрицевтиками, дія котрих направлена на зменшення всмоктування холестерину в кишківнику, або тими, що індукують екскрецію холестерину ЛПНЩ. Саме в цьому контексті ми переглянемо наявні
який вперше виділив професор Акіра Ендо та виявив, що він є структурно ідентичним ловастатину [24].
(Ловастатин — гіполіпідемічний засіб, що належить до групи статинів).
Механізм дії монаколіну К полягає в блокуванні початкової стадії синтезу холестерину, а саме: інгібуванні ферменту ГМГ-КоА-редуктази, який каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонат, що дозволяє блокувати біосинтез холестерину на початковій стадії.
Крім зниження синтезу холестерину в організмі, монаколін К також пригнічує всмоктування холестерину. Під час вживання монаколіну К, що міститься в екстракті ЧДР, середній рівень ЗХС і триглицеридів (ТГ) у сироватці стабілізуються, а рівень ЛПНЩ значно знижується, натомість рівень ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), які мають антиатерогенний ефект, навпаки зростає [25, 26].
Декілька метааналізів рандомізованих контро-
льованих клінічних досліджень продемонстрували гіполіпідемічний ефект червоного дріжджового рису.
В одному з них, який включив 20 досліджень із дозами ЧДР, що містив від 4,8 мг до 24 мг Монаколіну К, було продемонстровано, що вживання ЧДР протягом
періоду від 2-х до 24-х місяців сприяло зниженню рівня холестерину ЛПНЩ у середньому на 1,02 ммоль/л, в порівнянні з плацебо.
Зафіксований ефект був подібним до такого у статинів (ловастатин 20 мг та правастатин 40 мг). Автори також виявили зниження рівня тригліцеридів (в середньому на 0,26 ммоль/л) та підвищення антиатерогенної фракції ЛПВЩ (0,07 ммоль/л) в порівнянні з плацебо.
Є дані щодо застосування червоного дріжджового рису у пацієнтів з легкою та помірною гіперхолестеринемією та у пацієнтів, які не переносили терапію статинами через статино-асоційовану міалгію [27]. Крім того, велике рандомізоване контрольоване
дослідження показало, що споживання червоного дріжджового рису знижує ризик серйозних
Arrigo F. G. C.
первинної профілактики
, пацієнтів із низьким кардіальним ризиком та у деяких пацієнтів з непереносимістю статинів [38].
Саме в контексті синергічної дії нутрицевтиків, направленої на зниження рівня холестерину в крові та покращення ліпідного обміну в цілому, розглянемо КОРДІС ПРО САЛЮТ (CORDIS PRO SALUT), КАПСУЛИ № 30.
До складу КОРДІС ПРО САЛЮТ (CORDIS PRO SALUT) входить:
червоний дріжджовий рис, з вмістом Монаколіну К 10 мг (в одній капсулі)
полікозанол
екстракт артишока
коензим Q10
сухий екстракт смоли Гугула
екстракт кореня кульбаби
канаркова.
Полікозанол цукрової тростини (Saccharum o cinarum)
Вживання полікозанолу сприяє нормалізації рівня загального холестерину (зниженню ХС ЛПНЩ, підвищенню ХС ЛПВЩ), зниженню тригліцеридів у сироватці крові. Крім того, полікозанол має антиоксидантні властивості, допомагає запобігти надмірній агрегації (клейкості) тромбоцитів, не впливаючи при цьому на показники коагуляції крові [58].
Сухий екстракт смоли Гугула (Commiphora mukul)
Активним компонентом є стерони, які мають виражену гіпохолестеринемічну, антиоксидантну та протизапальну дію [39].
Метааналіз [41] (що включає огляд
32 досліджень із 1386 учасниками, з рандомізованими контрольованими дослідженнями трьох аюрведичних трав — Allium sativum (часник), Commiphora mukul (guggulu) і Nigella sativa (чорний кмин), які приймались при гіперхолестеринемії на протязі 12 тижнів показав, що екстракт смоли Гугула знижував рівень ЗХС та ХС ЛПНЩ в середньому на 16,78 мг/дл і 18,78 мг/дл відповідно.
Очеретянка канаркова (Phalaris canariensis)
Нормалізує ліпідний обмін, прискорює обмін речовин та сприяє запобіганню метаболічних розладів [43].
Екстракт артишоку (Cynara scolymus)
Відомо, що біологічно активні компоненти артишоку включають інулін, цинарин, біофлавоноїди та інші поліфенольні сполуки. Також в екстрактах виявлено багато есенціальних макро- та мікроелементів [44]. Протягом
печінки [47], а також для профілактики атеросклерозу. Екстракт артишоку пригнічує біосинтез холестерину [48] і окислення ЛПНЩ та покращує функцію ендотелію [49]. Крім того, дослідження продемонстрували також цукрознижувальну активність артишоку [50].
Огляд публікацій за останні два десятиліття щодо впливу артишоку на покращення ліпідного профілю показав, що екстракт артишоку сприяє зниженню концентрації ЛПНЩ у сироватці крові, загального холестерину та тригліцеридів [51].
Коріння кульбаби лікарської (Taraxacum o cinale Wigg)
Основними біологічно активними активними речовинами кульбаби лікарської є інулін, стероли (зокрема ситостерол).
Доведено, що інулін покращує ліпідний обмін, сприяє зниженню ризику виникнення серцево-судинних захворювань, пом’якшує їхні наслідки. Крім того, інулін чинить гепатопротекторну дію. Прийом засобів, що містять інулін, дозволяє знизити рівень цукру в крові [53].
Коензим Q10, або убіхінон
Біохімічне обґрунтування використання коензиму Q10 в терапії ССЗ було створено ще багато років тому Фолкерсом та його колегами [56].
Застосування коензиму Q10 в терапії багатьох кардіологічних захворювань покращує продукцію енергії, чинить антиоксидантну активність і мембраностабілізуючу дію. Встановлено,
AМарина Остапець, кандидат медичних наук, доцент
Чи етично присуджувати собі
премію, коли ти голова ради фонду Нобеля. Напевно, так, якщо твоє відкриття має історичне значення і є серйозною віхою у розвитку
науки. Так у 1929 році вчинив шведський вчений Ганс Карл Август фон Ейлер, а ще через
41 його син — Ульф Сванте фон
Ейлер. У 1970 році Ульф Сванте фон Ейлер разом зі своїми колегами Бернардом Кацем
та Джульєсом Аксельродом
отримав Нобелевську премію
з фізіології і медицини «за
відкриття, що стосуються
гуморальних передавачів
у нервових закінченнях і
механізмів їхнього зберігання, виділення та інактивації» («for their discoveries concerning the humoral transmittors in the nerve terminals and the mechanism for their storage, release and inactivation»). І треба
відзначити, що цю престижну премію вчений
ється кислотою Клеве [5]. Батько Ульфа Сванте фон Ейлера Ханс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін — відомий шведський біохімік, Член Королівської шведської Академії
на кафедрі фармакології Каролінського інституту під керівництвом Горана Лілієстранда. Разом зі своїм науковим керівником ще у студентські роки Ульф Сванте фон відкрив так званий рефлекс Ейлера-Лілієстранда, пізніше він також досліджував патофізіологію звуження судин (звуження дрібних легеневих артерій при гіпоксії). У 1926 році його призначили на посаду асистента на кафедри фармакології, водночас він почав
докторський
фармакології. Незабаром завдяки рекомендації
діяла на м’язи подібно за ацетилхолін. Цю речовину вони назвали «речовина P» або «субстанція P». Літера «P» означає «powder» — «порошок». Так що перший в історії відкритий нейропептид, (речовина, що складається з 11 амінокислотних залишків Arg-Pro-LysPro-Gln-Gln-Phe-Phe-Gly-Leu-Met), досі називається «речовина порошок». Речовина Р скорочувала м’язи шлунково-кишкового тракту та знижувала артеріальний тиск у піддослідних кроликів. На цю наукову працю пішло кілька місяців, Ульф фон Ейлер описав поліпептидну структуру речовини Р, вивчив її розподіл в організмі, а також розробив методи її очищення. «Речовина Р» виконує багато функцій у нашому організмі, й основна з них — передача больових імпульсів до центральної нервової системи [12].
Після Лондона дослідник працював ще у Бірмінгемі, у Франкфурті, а потім у Генті з Корнеєм Хеймансом, ще
встановили їхню структуру та визначили біологічні
один тип сполук — близькі
простагландинам лейкотрієни.
Виділення простагландинів, вивчення структури та властивостей — робота надзвичайно важка: мало того, що їх концентрації
низькі, ці речовини вкрай нестійкі, вони втрачають свою біологічну активність протягом 1–2 хв. Недарма за дослідження простагландинів Суне Бергстрему разом з Бенгтом Самуельссоном і Джоном Вейном у 1982 р. було присуджено Нобелівську премію
з ними біологічно активні сполуки (лейкотрієни, простацикліни, тромбоксани) були предметом пильної уваги дослідників. Пояснюється це тим, що, крім широкого поширення в тканинах, вони мають сильну фармакологічну дію на безліч фізіологічних функцій організму, регулюючи гемодинаміку нирок, скорочувальну функцію
союзу фізіологічних наук.
Нобелівської премії,
(1953),
(1967),
(1969), Ла Мадонніна (1970), безліч почесних докторських ступенів університетів по всьому світу, а також членство в кількох медичних та наукових товариствах [19].
Особисте життя
Рослинний
хворих коливається в залежності від географії місця проживання [2]. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення захворюваності на сечокам’яну хворобу. На думку E.N. Taylor зі співавт. (2008) і I.H. Chang зі співавт. (2011), провідними причинами такої негативної динаміки є зміна способу життя та харчування людей, а за даними T.H. Brikowski зі співавт. (2008) — глобальні кліматичні зміни [3].
Пацієнти з СКХ становлять 30–40 % всього контингенту урологічних стаціонарів. Уролітіаз нерідко
призводить до серйозних ускладнень, серед яких [4]:
ниркова колька;
гідронефроз;
гострий пієлонефрит;
уросепсис;
хронічна хвороба нирок.
Зазначені ускладнення можуть призводити до
стійкої втрати працездатності та інвалідності [5].
Сечокам’яна хвороба (уролітіаз, нирковокам’яна хвороба) — це наявність у сечовивідних шляхах
конкрементів (сечових каменів), що утворюються в результаті порушення обміну речовин. У нормі ці речовини наявні у сечі у розчиненому стані. Проте іноді їх концентрація стає надто високою і їх повного розчинення не відбувається.
1. Загальних факторах (гіподинамія, жаркий клімат, раціон, споживання малої кількості рідини, генетична схильність).
2. Аномаліях будови сечовидільної системи (обструкція сечоводів, дивертикули і кісти нирок, міхурово-сечовивідний рефлюкс, уретероцелє та ін.).
3. Інших захворюваннях сечовидільної системи (пієлонефрит, нейрогенна сечоміхурова дисфункція, наявність єдиної нирки).
4. Хворобах, асоційованих з каменеутворенням (гіперпаратиреоз, нефрокальциноз, патологія шлунково-кишкового тракту (мальабсорбція, хвороба Крона), саркоїдоз).
5. Метаболічних порушеннях (порушення обміну кальцію, цистинурія, первинна оксалатурія, ксантинурія, синдром Леша-Ніханата ін.).
6. Прийомі препаратів, що призводять до каменеутворення (діуретики, препарати кальцію, інгібітори протеаз, сульфадіазин). Сучасна класифікація сечокам’яної хвороби
2. Види обмінних порушень в урології:
порушення обміну пуринів і піримідинів;
порушення мінерального обміну;
інші порушення обміну речовин. За сучасними даними, в 9–17 % випадків уражен-
ХВОРОБА?
Камінь або каміння, що знаходяться у нирках, можуть не викликати жодних симптомів протягом років. За цей час вони можуть повільно збільшуватися, іноді до великих розмірів (коралоподібні камені). У та-
ких випадках може спостерігатися тупий біль у спи-
ні, який іноді помилково приписують хворобі хребта.
Типовими симптомами сечокам’яної хвороби є [8]:
ниркова колька;
дизурія;
гематурія, можлива поява піурії або лейкоцитурії.
Ниркова колька — це рапто-
вий, надзвичайно сильний біль, іноді спастичний, локалізований в
області нирки (якщо камінь розташований високо) або внизу живота (якщо розташований поблизу сечо-
вого міхура), іррадіює у пахвинну ділянку з відповідного боку. У багатьох хворих під час нападу ниркової кольки спостерігається нудота та / або блювання. Причиною ниркової кольки є переміщення каменя з нирки у сечовід, що викликає його подразнення і часткове або повне блокування.
уролітіазу мають сечова інфекція і хронічний пієлонефрит. Мікроорганізми здатні ініціювати й потенціювати утворення конкрементів за рахунок збільшення вмісту мукопротеїдів, уростазу, порушення кровотоку й транспорту ре-
Інші симптоми сечового каменя, який переміщується сечоводом до міхура, це: часті позиви на сечовипускання; печіння під час сечовипускання; відчуття неповного випорожнення сечового міхура.
Сеча, що виділяється під час нападу ниркової кольки, може бути червоного кольору через наявність
крові (гематурія). Комплексне обстеження хворих з нефролітіазом проводиться
1. Оглядової і екскреторної урографії (для підтвердження наявності конкрементів і визначення функціонального стану нирок).
2. УЗД нирок з доплерографією (для визначення стану кровотоку в паренхімі) до і на різних строках після дистанційної літотрипсії.
3. Комп’ютерної томографії нирок.
4. Загального аналізу крові та сечі (визначення прихованої лейкоцитурії).
5. Бактеріологічного дослідження сечі.
6. Біохімічного дослідження крові.
Берхавія строката (Boerhavia di usa) — поширена у тропічних, субтропічних та помірних регіонах
світу. Рід Boerhavia здавна використовується у традиційній і народній медицині для лікування гепатиту, розладів сечовидільної системи, шлунково-кишкових, шкірних, інфекційних захворювань та астми.
Основними сполуками, виділеними з Boerhavia di usa, є кислота берхавії, ізофлавоноїди (ротеноїди), пунарнавін, ситостерин, беравінон, пальмітинова кислота, стероїди (екдистероїд), лігнанові глікозиди та
ефіри ситостеролу.
Екстракти Boerhavia di usa мають:
антибактеріальні властивості стосовно сальмонел, шигел, кишкової палички та стрептококів;
протигрибкові властивості стосовно мікроспорії;
протизапальні властивості;
антиоксидантні властивості;
імуномодулюючі властивості;
гіпоглікемічну активність;
діуретичну та нефропротекторну дію [10].
У ході дослідження Chauhan зі співавт. (2009) вивчали вплив водного екстракту на інгібування росту кристалів струвіту, який зазвичай зустрічається в ка-
менях сечі жінок. Виявлено, що застосування екстракту берхавії строкатої призвело до значного зменшення розміру кристалів та їх розчинення [11]. У дослідженні Singh зі співавт. (1988) вивчали вплив екстракту Boerhavia di usa на гострий пієлонефрит, викликаний кишковою
цієї рослини, значно зменшує відкладення каменеутворюючих компонентів.
Якірці сланкі (Tribulus terrestris) — дводольна трав’яниста рослина родини Zygophyllaceae. У стародавній медицині екстракти надземних частин і плодів використовувались як сечогінний та тонізуючий засіб. Сьогодні вважається, що Tribulus terrestris здатен підвищувати концентрацію тестостерону, тому широко використовується спортсменами та бодибілдерами [15].
Камнеломка язичкова (Saxifraga ligulata) була автентифікована доктором Каннаном, ботаніком Гімалайської лікарської компанії (Бангалор, Індія). Кореневище Saxifraga ligulata рекомендується аюрведичною системою для лікування каменів у нирках вже декілька десятиліть. Біологічно активні компоненти, які містяться у кореневищах, мають нефролі-
У дослідженні Mansoor зі співавт. (2014) екстракт насіння Dolichos bi orus демонстрував легку знеболювальну та протизапальну дію порівняно з препаратом Аспірин. Також оцінювалась сечогінна дія екстракту цієї рослини, яка була значущою у порівнянні з препаратом Лазикс [17]. До того ж, в одному з досліджень доведена нефролітична дія насіння Dolichos bi orus. Новий димерний антилітичний білок (98 кДа), що був виділений з насіння, пригнічує кристалізацію оксалату кальцію, цим самим сприяє зменшенню утворення конкрементів [18]. Ці результати показали, що насіння Dolichos
НОКАМЕН® — це ефективний засіб природного походження, який сприяє покращенню функціонування нирок при станах, що супроводжуються утворенням каменів та запальними процесами у нирках і сечовивідних шляхах.
Рекомендована добова доза для дорослих: 1–2 таблетки два рази на добу після їди. Рекомендований термін споживання: 45–60
здатністю: проявляти протизапальний
1. Sha H, Moazzami B, Pourghasem M, Kasaeian A. An overview of treatment options for urinary stones. Caspian J Intern Med. 2016 Winter;7(1):1-6. PMID: 26958325; PMCID: PMC4761115..
2. Tiselius НG. Stone incidence and prevention. Braz J Urol. 2000 Sep;26(5):452-62.
3. Taylor EN, Stampfer MJ, Curhan GC. Obesity, weight gain, and the risk of kidney stones JAMA. 2005 Jan 26;293(4):455-62. doi: 10.1001/ jama.293.4.455.
4. Пасєчніков С. П. Сечокам’яна хвороба: сучасні принципи ведення хворих /С. П. Пасєчніков //Медицинские аспекты здоровья мужчины. – 2017. – №3. – С.47-54.
5. Динаміка захворюваності та поширеності сечокам’яної хвороби серед дорослого населення України /О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, Н. О. Сайдакова, С. П. Дмитришин //Здоровье мужчины. – 2010. – №2. – С.17-24.
6. EAU Guidelines on Interventional Treatment for Urolithiasis / С. Turk [et al.] // Eur.Urol. — 2016 Mar. — Vol. 69, N 3. — P. 475–482.
7. Свінціцький А.С., Мойсеєнко В.О. Діагностика та лікування хвороб нирок : навчально-методичний посібник. Київ: Вид-во «Медкнига». 2014. 404 с.
8. Урология: учеб. для вузов / под ред. Н. А. Лопаткина. — 5-е изд., перераб. и доп. — Москва : ГЭОТАРМЕД, 2004. — 520 с.
9. Бойко А.И. Опыт применения комбинированной фитотерапии у больных с уретеролитиазом / А.И. Бойко, А.А. Губарь // Журнал «Почки». — 2013. — № 1. — С. 63-66.
10. Nair, Arathi (2019). New Look to Phytomedicine || PlantDerived Immunomodulators.(), 435–499. doi:10.1016/ B978-0-12-814619-4.00018-5
11. Chauhan CK, Joshi MJ, Vaidya ADB. Growth inhibition of struvite crystals in the presence of herbal extract Boerhaavia di usa Linn.
кореневища марени красильної (Rubia cordifolia) входить широкий спектр органічних кислот (лимонної, яблучної, винної та ін.), мінеральні солі. Лікарська рослина має спазмолітичну, діуретичну дію, є уролітолітиком, особливо стосовно солей кальцію й магнію [19], а також сприяє їх виведенню.
e American Journal of Infectious Diseases. 2009;5(3):177–186.
12. Singh A, Singh RH, Singh RG, et al. E ects of Boerhaavia di usa Linn. (Punarnava) in experimental acute pyelonephritis in albino rats. Indian Drugs. 1988;26:10–13.
13. Nishritha Bopana & Sanjay Saxena (2008) Crataeva nurvala: A Valuable Medicinal Plant, Journal of Herbs, Spices & Medicinal Plants, 14:1-2, 107-127, DOI: 10.1080/10496470802341532
14. Sanjay Agarwal, Shiv Ji Gupta, A. K. Saxena, Neelam Gupta, Shweta Agarwal. Urolithic property of Varuna (Crataeva nurvala): An experimental study. Ayu. 2010 Jul-Sep; 31(3): 361–366. doi: 10.4103/0974-8520.77161
15. Qureshi, Ahmed; Naughton, Declan P; Petroczi, Andrea (2014). A Systematic Review on the Herbal Extract Tribulus terrestris and the Roots of its Putative Aphrodisiac and Performance Enhancing E ect. Journal of Dietary Supplements, 11(1), 64–79. doi:10.310 9/19390211.2014.887602
16. Negi CS, Nautiyal S, Dasila L, Rao KS, Maikhuri RK. Етнолікарські
J Hum Ecol. 2010 рік; 14 : 23–31.
17. Ahmad M, Sharif S, Mehjabeen, Sharif H, Jahan N, Naqvi GR. Phytochemical and pharmacological studies on methanolic seeds’ extract of Dolichos bi orus. Pak J Pharm Sci. 2014 Mar;27(2):335-41. PMID: 24577923.
18. Bijarnia RK, Kaur T, Singla SK, Tandon C. A novel calcium oxalate crystal growth inhibitory protein from the seeds of Dolichos bi orus (L.). Protein J. 2009 May;28(3-4):161-8. doi: 10.1007/s10930-0099179-y. PMID: 19488841.
19.
лікування та контроль атопічного
дерматиту
МОЖЛИВІ ВЖЕ
AМарина Остапець, кандидат медичних наук, доцент
АД є найбільш поширеним захворюванням шкіри у дітей, що значно знижує
якість життя маленьких пацієнтів. Інтенсивний свербіж, який є характерним для цього захворювання, часто призводить до травматизації шкіри та значних порушень сну.
Термін «алергічний марш» запропоновано для позначення певної послідовності розвитку сенсибілізації і трансформації клінічних проявів алергії у дитини з атопією залежно
Незважаючи на численні дослідження, етіологія і патогенез цього захворювання є не до кінця вивченими. АД належить до багатофакторних захворювань з обтяженою полігенною спадковістю, для виникнення яких необхідно певне поєднання шкідливого чинника, стану макроорганізму й умов навколишнього середовища.
Серед ушкоджуючих екзогенних чинників найбільше значення мають такі:
харчові, інгаляційні (побутові, особливо
кліщі Dermatophagoides);
бактеріальні (золотистий стафілокок);
грибкові (Candida, Malassezia);
вірусні (вірус простого герпесу першого типу);
контактні (алергени тварин (епідерміс
кота, собаки,
тез, пруріго Бенье, конституціональна
атопічна екзема, ендогенна екзема, атопічний дерматит (з 1935 р.), алергічна / неалергічна атопічна екзема, алергічний дерматит. Терміни «дитяча екзема», «конституціональна екзема», «нейродерміт» — не остаточні діагнози, а клінічні варіанти АД, що відображають вікову характеристику хвороби
травлення і
у більш старшому — серед провокуючих агентів помітне місце займають аероалергени і психоемоційні навантаження, перевтома, нераціональний режим, проживання в урбанізованих містах, вплив ультрафіолетового опромінення тощо [4]. Аномалії шкірного бар’єру пов’язані з мутаціями
або порушенням експресії гена FLG — гена, що кодує білок профілагрин, який є попередником філагрину. Філагрин (від англ. Filament aggregating protein)
— структурний білок шкіри, який специфічно взаємодіє з проміжними філаментами — кератинами.
Філагрин відіграє ключову структурну та функці-
ональну роль в епідермісі із суттєвим впливом на
гомеостаз шкіри. Було показано, що вроджений або
набутий дефіцит філагрину робить вагомий внесок в
патогенез АД [5].
Шкіра хворих з АД має дефіцит протимікробних
пептидів (таких як кателіцидини) і керамідів (ліпідних молекул). Ця аномалія шкірного бар’єру призводить до трансепідермальної втрати води (проходжен-
ня води зсередини тіла через епідермальний шар шкіри до назовні) і підвищеного проникнення алергенів та мікробів у шкіру [5].
Кателіцидини є сімейством поліпептидів, які в
основному зберігаються у лізосомах макрофагів і поліморфноядерних лейкоцитів, та
(NFAT) в ядро. Після презентації антигена Т-клітинам відбувається
ним агентом, що колонізує
сприяють збільшенню бактеріальних і
сних інфекцій. Ця взаємодія чинників призводить до
Т-клітинної відповіді в шкірі — спочатку переважно
за участю T-хелперів 2 типу, а згодом з переважанням
Т-хелперів 1 типу. У результаті відбувається вивільнення хемокінів і прозапальних цитокінів, які сприяють синтезу імуноглобуліну Е та системній запальній
відповіді, що спричиняє у шкірі запальний процес з інтенсивним свербежем [5].
Для АД характерні такі ознаки:
1 Первинні морфологічні елементи: плями (еритематозні, еритематозно-набрякові, еритематозно-сквамозні), везикули (дрібні ефемерні), папули (запальні фолікулярні та нефолікулярні, уртикарні,
лігональні ліхеноїдні);
2 Вторинні морфологічні елементи: лусочки, кірки, ерозії, тріщини, ліхеніфікація; 3 Дисхромії: запальні плями, гіпопігментації — білий пітіріаз, дифузна легка гіперпігментація
шкіри.
Згідно з візуальною шкалою оцінки тяжкості АД, захворювання диференціюють за площею ураження,
захворювання виділяють
періоди хвороби, клінічні форми, її стадії, ступінь тяжкості та поширеності шкірного процесу, а також ускладнені форми АД. Немовля: (ексудативна форма хвороби). лення має гострий або підгострий характер, переважає ексудативний процес. Характеризується
лами, набряклістю. Найбільш типова локалізація на обличчі (щоки, лоб), грудях, животі, розгинальних поверхнях кінцівок. На щоках при виражених ексудативних висипах у немовлят виникають характерні «молочні кірки»
імунотерапії.
стання яких не виходило за рамки невеликих експериментальних робіт або ж які не мали надійної доказової бази, прийшли цілі класи й покоління імунотропних сполук. Сформувався цілий напрям імунобіологічних засобів й імунотерапії як дерматозів, так і взагалі імунопатології, аутоімунних та алергічних захворювань.
З огляду на імунні механізми патогенезу дерматозу, перспективною є розробка лікарських засобів, що проявляють гальмівну дію на секрецію Т-клітинами прозапальних цитокінів, але без побічних явищ, властивих глюкокортикостероїдам. Поява понад 20 років тому принципово нового типу ліків — топічних інгібіторів кальциневрину — дозволила значно розширити можливості лікування АД, у першу чергу у пацієнтів дитячого віку.
які використовуються для лікування АД у пацієнтів віком від двох років. Винятком є ЕЛІДЕЛ®, який у багатьох країнах Європи застосовується з трьох місяців, а тепер дозволено і в Україні. Незважаючи на те, що топічні інгібітори кальциневрину традиційно використовуються як терапія другої лінії при помірному і тяжкому АД, вони можуть бути використані як терапія першої лінії самостійно на чутливих ділянках шкіри та у дітей або поєднанні з топічними кортикостероїдами
фобією (кортикофобією), ураженням шкіри обличчям [1].
Розробка пімекролімусу ( ЕЛІДЕЛ®) стала результатом багаторічних численних міждисциплінарних
Ефективність та безпека пімекролімусу (ЕЛІДЕЛ®) при лікуванні атопічного дерматиту у дітей та дорослих пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ) не поступався такролімусу за ефективністю і безпекою при АД у дітей. При цьому пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ) був більш ефективний на шкірі голови/шиї, ніж такролімус [12].
Останніми роками все більше пацієнтів зазначають, що їхня шкіра чутлива. Так, за даними досліджень, проведених у Франції, 6 із 10 жінок оцінюють свою шкіру як чутливу, а близько 40 % населення США та 50 % населення Європи вказують на стан підвищеної чутливості шкіри. Гіперчутливість шкіри може
виникнути при будь-якому типі шкіри як у здорових людей, так і у пацієнтів з обтяженим дерматологічним
анамнезом [8].
Згідно з Європейськими настановами, на відміну
від ТКС, жоден із топічних інгібіторів кальциневрину не викликає атрофії шкіри. Це є доказом на користь їх
застосування з ТКС: на ділянках чутливої шкіри та тривалого місцевого застосування [9]. У дослідженнях Ascho R. та ін. (2011) доведено, що
Нові Європейські настанови з АД (2018 р.) рекомендують застосовувати пімекролімус у дітей та на чутливих ділянках шкіри [9].
поверхні тіла.
Тривале нанесення пімекролімусу
Т-лімфоцитів на алергени, що
на прикладі алергенів домашнього пилу. Пригнічується виділення медіаторів запалення (гістаміну та ін.) опасистими клітинами. Пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ) не впливає на кератиноцити,
при шкірному
у той
час
вплив на системну імунну відповідь досить незначний [13]. Пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ) має низький потенціал системних побічних ефектів. В експериментальних дослідженнях показано, що пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ) у крові складав < 0,8 % від шкірної біодоступності. Проникнення через шкіру
і жодних клінічно неочікуваних побічних ефектів не відмічалося [13].
Однорічне подвійне сліпе контрольоване дослідження Kapp A. та ін. (2002) за участю 251 немовляти (3–23 місяці) дозволило встановити суттєві зміни перебігу АД у немовлят, що підтверджувалося зниженням рецидивів захворювання. У дослідженні, проведеному
Kaufmann та ін. (2004), зроблено висновок, що середній
показник площі й тяжкості екземи (EASI) зменшувався на 71,5% у групі пацієнтів, що отримували
пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ). Лікування кремом
протягом 3 місяців призвело до значного
покращення показника EASI [13].
В однорічному дослідженні
Lakhanpaul M. та ін. (2006) за участю п’яти немовлят (віком 5,7–11,9 місяців) з помірною або тяжкою фор-
мою АД, які отримували лікування
пімекролімусом (ЕЛІДЕЛ ® ), показало
дуже низькі рівні препарату (0–1,94 нг/ мл) у крові. Розподіл рівнів пімекролімусу (ЕЛІДЕЛ ® ) у крові виявився подібним у всіх
вікових групах (3–23 місяці) у 1133 пацієнтів, які отримували лікування до 2 років [13]. Дослідження PETITE (5-річне дослідження) за участю 2439 немовлят віком від 3 до <12 місяців з АД показало, що пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ) клінічно доведено успіх в обох групах лікування згідно показника IGA на шкірі обличчя 61% (пімекролімус, 61,0%; ТКС, 61,8%) на 4 тижні та 95% (пімекролімус, 96,6%; ТКС, 97,2%) до кінця лікування. Пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ) продемонстру-
вав стійку тривалу ефективність (12 місяців) у немовлят. У дослідженні за участю 713 пацієнтів з АД менше пацієнтів, які застосовували пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ), потребували ТКС як невідкладного лікування порівняно з контрольною групою (34,8% проти 63,7%) [13]. Клінічно доведено, що 36 % пацієнтів, які отримували лікування пімекролімусом (ЕЛІДЕЛ ® ), не застосовували ТКС протягом 5 років, так званий — ТКС-зберігаючий ефект.
Пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ) є безпечним і
переноситься при короткостроковому і тривалому застосуванні. Пацієнти, які отримували пімекролімус (ЕЛІДЕЛ ® ), мали нижчу сприйнятливість до
пацієнтів, які використовували TКС. Місцеве лікування пімекролімусом (ЕЛІДЕЛ ® ) не впливало на щільність і функцію епідермальних клітин Лангерганса, на відміну від ТКС і такролімусу [13]. Отже, ЕЛІДЕЛ ® має клітинно-селективний механізм дії, тому ідеально підходить
консенсус та експерти Південно-Східної Азії рекомендують
NICE (National Institute for Health and Care Excellence)
KADA (Korean Atopic Dermatitis Association) реко-
дитячої алергії, астми та імунології (TAPAAI) рекомендує використання пімекролімусу (ЕЛІДЕЛ ® ) у дітей, які потребують тривалого місцевого лікування АД на обличчі та чутливих ділянках [13]. При довготривалій терапії АД лікування ЕЛІДЕЛОМ® слід розпочинати при появі перших симптомів, щоб запобігти розповсюдженню та подальшому загостренню захворювання. Одразу після застосування слід наносити пом’якшувальні засоби. Для дітей дозування та спосіб застосування не відрізняються від рекомендацій
Ефективний дует:
Т-клітинами та тучними клітинами запальних
цитокінів, які роблять свій внесок у
розвиток свербежу, почервоніння та
набряку, що супроводжують АД [11, 15].
Крем ЕЛІДЕЛ® — потужний та
лагідний до шкіри, схильної до
атопічного дерматиту.
Використання пімекролімусу ( ЕЛІДЕЛ ®) є економічно
вигідним, оскільки відмічаються
більш тривалі періоди ремісії
захворювання.
поєднується з емолієнтами та топічними стероїдами, при цьому запезпечує стероїдзберігаючий ефект; нові Європейські настанови з АД рекомендують пімекролімус
ПОТУЖНИЙ:
За ефективністю не поступається топічним кортикостероїдам у короткотривалій та довготривалій перспективі.
Як правило, більш ефективний, ніж такролімус 0,03% на ділянках голови та шиї.
Подовжує безрецидивний період з ефектом економії топічних кортикостероїдів.
Має швидкий початок дії: помітне полегшення свербежу протягом 24 год.
Рекомендований настановами ЄС для застосування у дітей та на ділянках чутливої шкіри (обличчя).
Успішне лікування у 79,8% випадків на ділянках чутливої шкіри, як-от обличчя, у пацієнтів дитячого віку (2–12 років).
ЛАГІДНИЙ:
Пацієнти надають йому перевагу порівняно з ТКС і такролімусом Особливо прийнятний у вологому кліматі (текстура крему), наприклад, у країнах Південної та Східної Азії.
Здатний покращити якість життя, навіть у порівнянні з ТКС.
Переноситься краще, ніж такролімус, з менш вираженим і коротшим періодом печіння в місці застосування, ніж має такролімус.
Не викликає атрофії шкіри і навіть відновлює
Література:
1. Frazier W., Bhardwaj N. Atopic dermatitis: diagnosis and treatment. American Family Physician. 2020. Vol. 101 (10). P. 590–598.
2. Gabryszewski S. J., Hill D. A. One march, many paths: insights into allergic march trajectories. Ann Allergy Asthma Immunol. 2021. Vol. 127 (3). P. 293–300.
3. Tamagawa-Mineoka R., Katoh N. Atopic dermatitis: identi cartion and management of complicating factors. International Journal of Molecular Sciences. 2020. Vol. 21. e2671.
4. Update on Atopic Dermatitis / T. Torres et al. Acta Med Port. 2019. Vol. 32 (9). P. 606–613.
5. Няньковський С. Л., Няньковська О. С., Городиловська М. І. Атопічний дерматит — актуальна проблема сучасної педіатрії. Здоров’я дитини. 2019. № 14 (4). С. 250–255.
6. Ціпоренко С. Ю. Патогенетичне обґрунтування застосування лікувально-профілактичного бальзаму «Стоп Демодекс» для лікування розацеа. Дерматологія. 2011. № 3 (42). С. 58–62.
7. Weston W. L., Howe W. Лікування атопічного дерматиту. Дитячий лікар. 2021. № 2 (75). С. 30–42.
8. Калюжна Л. Д., Бардова К. О. Необхідність спеціального догляду за шкірою
2014. № 1 (52). С. 78–82.
9. European Dermatology Forum (EDF), the European Academy of Dermatology and Venereology (EADV), the European Academy of Allergy and Clinical Immunology (EAACI), the European Task Force on Atopic Dermatitis (ETFAD), European Federation of Allergy and Airways Diseases Patients’ Associations (EFA), the
European Society for Dermatology and Psychiatry (ESDaP), the European Society of Pediatric Dermatology (ESPD), Global Allergy and Asthma European Network (GA2LEN) and the European Union of Medical Specialists (UEMS). Consensus-based European guidelines for treatment of atopic eczema (atopic dermatitis) in adults and children: part I / A. Wollenberg et al. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2018. Vol. 32 (5). P. 657–682.
10. Ascho R., Schwanebeck U., Bräutigam M., Meurer M. Skin physiological parameters con rm the therapeutic e cacy of pimecrolimus cream 1% in patients with mild-to-moderate atopic dermatitis. Exp Dermatol. 2009. Vol. 18 (1). P. 24–29.
11. A randomized controlled trial of pimecrolimus cream 1% in adolescents and adults with head and neck atopic dermatitis and intolerant of, or dependent on, topical corticosteroids / D. F. Murrell, S. Calvieri, J. P. Ortonne et al. Br J Dermatol. 2007. Vol. 157 (5). P. 954–959.
12. Huang X., Xu B. E cacy and Safety of Tacrolimus versus Pimecrolimus for the Treatment of Atopic Dermatitis in Children: A Network Meta-Analysis. Dermatology. 2015. Vol. 231 (1). P. 41–49.
13. Pimecrolimus for the Treatment of Atopic Dermatitis in Infants: An Asian Perspective / Chai-Yu Chu et al. Dermatol er. 2023. Vol. 13. P. 717–727.
14.
https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=8672
15. Emollient enhancement of the skin barrier from birth o ers e ective atopic dermatitis prevention / E. L. Simpson et al. J Allergy Clin Immunol. 2014 Vol. 134 (4). P. 818–823.
1. Як називають речовини, що найчастіше викликають розвиток
атопічного дерматиту:
a. Алергени b. Флогогени
c. Пірогени d. Канцерогени
2. Активним фармацевтичним інгредієнтом лікарського засобу
ЕЛІДЕЛ® є:
a. Гідрокортизон b. Флутиконазолу пропіонат
c. Такролімус d. Пімекролімус
3. Які переваги пімекролімусу (ЕЛІДЕЛУ®) перед топічними глюкокортикостероїдами? (декілька варіантів)
a. Має менш виражений потенціал системних побічних ефектів
b. Проявляє нижчу сприйнятливість до бактеріальних і вірусних шкірних інфекцій
c. Впливає на щільність і функцію епідермальних клітин
Лангерганса
d. Не викликає атрофії шкіри
4. Який механізм дії пімекролімусу (ЕЛІДЕЛУ®)?
a. Пригнічення синтезу кальциневрину
b. Інгібування прозапальних цитокінів
c. Зниження активності гістаміну
d. Гальмування міграції лімфоцитів, гранулоцитів тощо
5. З якого віку ЕЛІДЕЛ®, згідно Європейським настановам, рекомендований дітям у формі крему?
a. Дітям від 3-х місяців b. Дітям від 3 років
c. Дітям від 4 років d. Дітям від 10 років
6. В чому переваги пімекролімусу (ЕЛІДЕЛУ®) перед такролімусом? (декілька варіантів)
a. Більш ефективний на ділянках голови та шиї b. Має менш виражений і коротший період печіння в місці
застосування
c. Має менше проникнення через шкіру (системне всмоктування)
d. Має швидкий початок дії
e. Проявляє більш виражений ефект при
застосуванні
7. Оберіть правильне твердження:
a. Місцеве лікування пімекролімусу (ЕЛІДЕЛ®) не впливає на функцію епідермальних клітин Лангерганса, на відміну від топічних кортикостероїдів
b. Місцеве лікування пімекролімусу (ЕЛІДЕЛ®) впливає на функцію епідермальних клітин Лангерганса
c. Топічні кортикостероїди та
a.
b.
c. Лікарська форма
d.
помʼякшувальних засобів
9. У разі застосування топічних кортикостероїдів без емульєнтів буде відмічатися:
a. Свербіж та почервоніння шкіри
b. Атрофія епідермісу
c. Надмірна сухість шкіри
d. Зміна пігментації шкіри
10. Чи можна застосовувати пімекролімус (ЕЛІДЕЛ®) на особливо чутливих ділянках шкіри (як-то обличчя)?
a. Так, пімекролімус (ЕЛІДЕЛ®) абсолютно безпечний для застосування на особливо чутливих ділянках шкіри
b. Ні, не можна
c. Так, тільки після консультації лікаря
d. Так, лише із застосуванням емульєнтів
11. В лікуванні якого ступеня атопічного дерматиту є ефективним пімекролімус (ЕЛІДЕЛ®)?
a. Легкого ступеня b. Середнього ступеня c. Тяжкого ступеня d. Всі відповіді правильні
12. Які рекомендації щодо використання лікарського засобу ЕЛІДЕЛ® (декілька варіантів)
a. Лікування слід розпочинати одразу
c.73
Алергія та астма: сучасні виклики та рішення
c.78
Новий прорив у боротьбі з малярією: моноклональне антитіло
c.80
Що таке пробіотики нового покоління?
c.84
Психічний стрес може справді розбити серце
c.86
Шнобелівська премія: відзнака за найбільш дивовижні та абсурдні дослідження
Давидова Тетяна Володимирівна, канд. мед. наук, лікар імунолог, науковий співробітник лабораторії та клінічного відділу молекулярної імунофармакології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Національної медичної академії наук України»
Алергію називають «чумою III тисячоліття», хво-
робою цивілізації.
Ця хвороба — одна з найпоширеніших на Землі.
За статистикою, вже сьогодні від неї страждає кожен
п’ятий житель нашої планети: кожен шостий американець, кожен четвертий німець і від 5 до 40 % жителів
нашої країни. Міжнародна статистика говорить про
те, що за останні два десятиліття захворюваність на алергію зросла в 3–4 рази, до того ж захворювання часто протікає у важкій та незвичайній формі. Саме у зв’язку з такою поширеністю та важливістю проблеми у 2005 році Всесвітньою організацією
охорони здоров’я було засновано Всесвітній день боротьби проти астми та алергії, який покликаний привернути увагу провідних фахівців медичної
галузі, а також представників громадськості та органі-
зацій, пов’язаних з екологією та контролем за забрудненнями, до цієї патології. Ймовірно однією з причин такого значного
зростання чисельності людей, які страждають на
різні прояви алергії, є певні зміни у зовнішньому
середовищі:
збільшення контакту людей із хімічними речовинами, як на виробництві, так і в побуті;
забруднення навколишнього середовища; зростання споживання різних лікарських засобів.
призводити
виникнення алергії на ці мікроорганізми у дітей, а також у дорослих, якщо їхня імунна система схильна працювати в режимі подразнення та захисту. Те саме може стосуватися і мікрофлори кишечника та проявлятися у вигляді кропив’янки або інших видів висипу.
Потрібно пам’ятати, що алергія («allos» — інший, «ergon» — реакція) — це, перш за все, порушення імунної відповіді. Порушення, яке виявляється у формі неадекватної реакції, надмірної дратівливості на звичайні для нас фактори навколишнього середовища. Чому імунітет сучасної людини починає дратуватися і захищатися від, начебто, природних об’єктів? Чому для одних людей ці речовини є алергенами,
матит, токсична еритема, ексудативно-катаральний
діатез, бронхіальна астма, нейродерміт, кропив’янка,
набряк Квінке — це далеко не повний список алергічних захворювань, який містить понад 40 нозологій.
Причиною, що викликає алергічні захворювання, є алергени (від грец. аllergenum — породжує алергію). Алергенами є білки, найчастіше чужорідні.
Алергени можуть бути присутніми як у
їжі, так і в навколишньому середовищі.
Найпоширеніші це пил, який містить
пилових кліщів та залишки їхньої
життєдіяльності; пилок рослин;
епідерміс та шерсть тварин, корми для тварин і риб та інші.
Харчова алергія зустрічається
не так часто, як непереносимість
харчових продуктів, проте деякі
продукти, такі як арахіс (бобові),
горіхи, морепродукти та молюски є
причиною серйозної алергії у багатьох
людей. Управління по контролю якості хар-
чових продуктів та лікарських засобів США офіцій-
но визнало вісім харчових продуктів небезпечними
для виникнення алергічних реакцій та їх наявність у товарі потребує обов’язкового маркування. Ці речо-
вини викликають алергічні реакції у значної частини чутливого населення. До них відносяться
побутові — домашній та побутовий пил, крейда та її водний розчин, продукти переробки нафти;
епідермальні — шерсть, пух, перо, епідер-
міс, екскременти, слина домашніх тварин (кішок, собак, морських свинок, хом’яків,
птахів, кроликів, коней, овець тощо), епі-
дерміс людини;
інсектні — синантропні мікрокліщі, тар-
гани, жалі і кровососні комахи, павукопо-
дібні;
харчові — потенційно кожен харчовий продукт може бути алергеном (як правило, високий ступінь аллергізуючої активності
у коров’ячого молока, риби та морепродуктів, яєчного білка, курячого м’яса, полуниці, малини, цитрусових, шоколаду, горіхів); пилкові — пилок різних рослин, частіше
злакових, бур’янів, дерев;
лікарські — алергенами можуть бути
будь-які лікарські препарати, включаючи
і протиалергічні засоби; грибкові — основний компонент домашнього пилу, частіше йдеться про
закладу для подальшого спостереження та
лікування. За прогнозами фахівців Інституту імунології половина населення розвинених країн до 2024 року страждатиме на ту чи іншу форму алергії. Одним із
найбільш серйозних та поширених захворювань на
ґрунті алергії є бронхіальна астма. За даними епі-
деміологічних досліджень у світі близько 300 млн
осіб хворіють на бронхіальну астму, в Україні — це
кожна 12-а людина. Особливу тривогу викликає той
факт, що захворюваність на астму зростає у всьому світі. Наприклад, у США за останнє десятиліття захворюваність збільшилася на 60 %, і відповідно зросла смертність від цієї хвороби. Така сама тенденція простежується в нашій країні. Значно зросла поширеність цієї недуги у дітей, причому все частіше зустрічається тяжкий перебіг хвороби. Спеціалісти впевнені, захворюваність зростатиме, тому що більшість факторів, що
куріння (активне та пасивне), особливо
дитячому віці та під час вагітності;
неконтрольований прийом гормональних контрацептивів та антибіотиків;
переважання в харчуванні продуктів із синтетичними добавками; прийом медикаментів, вплив хімічних речовин та вживання алергенних продуктів харчування під час вагітності; стреси та несприятливі фактори навколишнього середовища.
Астма відома людям з давніх давен — описи характерних для цього захворювання нападів ядухи були зроблені понад три тисячі років тому. Назва хвороби була запропонована ще Гіппократом і походить від
грецького слова asthma, що означає «задуха». Стародавні греки ставилися до бронхіальної астми з повагою, вважаючи
зазначив, що жінки частіше хворіють на бронхіальну астму, а чоловіки частіше вмирають від неї, діти ж мають найкращі перспективи для одужання. У другому столітті нашої ери Гален описав бронхіальну астму як спастичний стан дихальної системи. Він правильно припустив, що бронхіальна астма пов’язана з непрохідністю
симптомів.
на якому розвивається бронхіальна астма, є алергізація. А факторами, що запускають процес, так званими тригерами, можуть бути різні речі. Тригери — це пускові фактори, які викликають загострення бронхіальної астми шляхом стимуляції запалення
навантажень, холодного
дратівливих газів (іритантів), аерополлютантів; зміна погоди; надмірні емоційні навантаження;
респіраторні інфекції (вірусні та бактеріальні);
хвороби верхніх дихальних шляхів (риніти, синусити, поліпоз носа);
гастро-езофагальний рефлюкс;
гормональні зміни пов’язані з менструацією та вагітністю;
лікарські засоби.
У містах головним забруднюючим фактором служать автомобілі — із сумарної кількості полютантів забруднювачів,
ри додає і промисловість, особливо енергетичні, хімічні та металургійні підприємства. Фізичне навантаження та гіпервентиляція у поєднанні з холодним або сухим повітрям викликають обструкцію при бронхіальній астмі. Сухе повітря, охолоджуючи та підсушуючи дихальні шляхи, призводить до вивільнення з клітин запалення і резидентних клітин бронхів таких медіаторів, як гістамін або
ням холінергічної та дисфункцією адренергічної
слідок алергічного запалення виникає бронхіальна
набряку дихальних шляхів стінки бронха, виділення секрету в просвіт та обтурації слизом.
Дослідники з Нідерландів вивчали фактори ризику, з якими пов’язані часті загострення тяжкої бронхіальної астми.
Виявилося, що існує п’ять достовірних факторів ризику: синдром сонного апное (хропіння та пов’язані з
ним обструктивні розлади);
тяжкий поліпоз носа;
гастро-езофагальний рефлюкс; рецидивні респіраторні інфекції; психічні розлади. Більшість цих факторів підвищують ризик заго-
наповнилося токсичними продуктами її ж життєдіяльності та промислового виробництва. Однак імунологічні процеси, покликані розмежувати «своїх» і «чужих» та захищати від агресивних атак «загарбників», вже не можуть зрозуміти, що ж є корисним, а що шкідливим, оскільки сама людина оточує себе токсичними речовинами в такій кількості, що імунітет згодом починає вважати практично все чужорідними ворожими агентами.
Проблема алергії є еволюційною. Еволюції нашого способу життя та свідомості. Тому легкого рішення, на жаль, не може бути.
Головний висновок, який можна зробити про причину виникнення епідемії алергії — це наслідок накопиченої інтоксикації в організмі. Коли наше тіло зашлаковано, імунна відповідь не може бути збалансована, тому і виникають алергії, гіперергії, або зниження відповідних сил імунітету. Захисний
механізм активується, коли велика кількість токсинів та недостатньо окислених продуктів метаболізму накопичуються в організмі, що може призвести до запалювальних процесів та порушень у роботі тканин. Це провокуватиме алергічні реакції. Не всі ми
«промивати» і «очищати» ваш організм не допускаючи навантаження токсинами. Чиста їжа Використовуйте свіжі продукти, максимально натуральні, наскільки це можливо в кожному конкретному випадку. Не рекомендуються продукти тривалого зберігання з великою кількістю консервантів та стабілізаторів.
Чистий одяг Натуральні тканини та високоякісні безфосфатні пральні порошки та миючі засоби — це убезпечить вас від хімічних подразників.
Чистий простір Організуйте ваш побут з максимальною простотою, з погляду легкості збирання, видалення пилу та інших забруднень — це дозволить уникнути дратівливого впливу елементів домашнього пилу.
Проста їжа
Це дуже важливий елемент, оскільки все, що не перетравлюється, може перетворитися на токсини, а також це ґрунт для розвитку несприятливих мікроорганізмів і паразитів.
Більше зелених овочів, менше важкої тваринної білкової та жирної їжі. Більше фруктів і менше рафінованих цукрів та борошна. Здоровий кишечник і добре працююча печінка Це важливий елемент профілактики алергій.
З МАЛЯРІЄЮ:
МОНОКЛОНАЛЬНЕ
У світі медицини з’являється новий захисник у боротьбі з малярією — моноклональне
антитіло. Це інноваційне рішення обіцяє
змінити правила гри в профілактиці та
лікуванні однієї з найнебезпечніших інфекційних хвороб. Дослідження показують, що моноклональні антитіла можуть
ефективно зупиняти поширення малярійного паразита в організмі дорослих та дітей, відкриваючи нові горизонти для глобальної
охорони здоров’я.
Малярія є провідним паразитарним захворюванням у світі, з найбільшим поширенням в африканському регіоні, де реєструється 94 % усіх випадків. Інфекції, викликані Plasmodium falciparum, є найбільш поширеними та смертоносними, спричиняючи найтяжчі форми хвороби. Особливо вразливими є діти віком до
5 років, на яких припадає 80 % смертей від малярії.
У період з 2000 по 2015 рік рівень захворюваності та
смертності знизився на 27 % і 50 % відповідно, в основному завдяки міжнародним зусиллям, спрямованим на протималярійні заходи (широкому використанню оброблених інсектицидами сіток (піретроїдів), лікування високоефективним артемізинінем тощо).
Після періоду стабільності між 2015 і 2020 роками (приблизно 550 000 смертей на рік) спостерігалося тривожне зростання захворюваності та смертності. У 2021 році було зареєстровано близько 241
обробки інсектицидами. Це відкриття може допомогти в розробці нових стратегій боротьби з комарами і запобіганні поширенню малярії.
У 2021 році Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала використовувати дітям вакцини RTS,S/ AS01 та R21/Matrix-M для дітей. Однак ці дві протималярійні вакцини не досягли мети ВООЗ: ефективність була нижче 75 %. Крім цього, запропоновано проводити хіміопрофілактику малярії у груп високого ризику (включаючи немовлят і дітей раннього віку, дітей із важкою анемією та вагітних жінок). Незважаючи на те,
малярію і не були вакциновані проти неї, вводили антитіла внутрішньовенно
в різних дозах. Потім їх контрольовано піддали укусам інфікованих комарів і спостерігали протягом шести місяців. Жоден з учасників, який отримував антитіла, не захворів на малярію навіть через 36 тижнів після ін’єкції, тоді як у контрольній групі 83 % учасників
заразилися.
У другій фазі дослідження, яка включала дорослих з Малі, внутрішньовенно вводили моноклональне антитіло з тривалим періодом напіврозпаду, спрямоване на збережений епітоп білка CSP Plasmodium falciparum. При цьому ефективність захисту від інфекції
P. falciparum складала 75,0 % і 88,2 % для доз 10 мг/кг і 40 мг/кг відповідно. Ці результати стали підґрунтям для розробки L9LS —
модифікованої версії природного антитіла, з тривалим періодом напіврозпаду, отриманого з
дітей; по-друге, оцінити ефективність моноклонального антитіла у профілактиці малярії у
6-10 років. Для цього дітей рандомізували у співвідношенні 1:1:1 для отримання 150 мг L9LS, 300 мг L9LS або плацебо. За дітьми спостерігали протягом 6 місяців після введення моноклональних антитіл, з березня по серпень 2022 року, під час сезону передачі малярії. Первинною кінцевою точкою ефективності була перша безсимптомна інфекція P. falciparum,
Dominique Baudon «A Monoclonal Antibody Could Help Fight Malaria». Medscape Medical News. June 14, 2024. URL: https://www.medscape.com/viewarticle/monoclonal-antibody-could-help- ght-malaria-2024a1000b4f?ecd=a2a
Термін «пробіотик» в основному призначений для опису мікроорганізмів і речовин, які сприяють мікробному балансу кишечника. Сьогодні спільне визначення Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН і ВООЗ описує їх як «живі мікроорганізми, які при введенні в достатній кількості приносять користь здоров’ю». Таким чином, пробіотики можуть пропонуватися як харчові добавки, ліки, живі біотерапевтичні субстанції, лікувальне та функціональне харчування, натуральні продукти. Якщо вони розміщені на ринку як частина харчових продуктів або як дієтичні добавки, згідно з EFSA (Європейським органом з безпеки харчових продуктів), виробник повинен
Пробіотики нового покоління (Next-generation probiotics, NGP) представляють собою
бігання та лікування шлунково-кишкових інфекцій, викликаних певними штамами бактерій, які могли
замінити шкідливі бактерії в кишечнику та запобігти росту патогенних мікроорганізмів. Пізніше дослідження пробіотиків розширилися, щоб дослідити їх інші специфічні переваги для здоров’я, такі як вплив на модуляцію імунної системи та виробництво біологічно активних сполук.
Сьогодні ми знаємо, що конкретні штами підходять для конкретних показань, таких як здоров’я
порожнини рота, здоров’я шкіри, лікування алергії, метаболічні розлади, запальні захворювання кишечника тощо.
біомі кишечника, модуляцію імунної системи та виробництво біоактивних сполук.
Це створює тиск на виробників пробіотиків з метою більш детального опису властивостей окремих
Яким вимогам має відповідати пробіотик нового покоління?
Для того, щоб ці бактерії проявили свої клінічні ефекти, необхідно виконати кілька умов. Мова йде про:
Гарантовану резистентність — гарантовані живі пробіотики.
Гарантовану ефективність — клінічні дослідження.
Гарантію міцності, різноманітності та специфічності.
ГАРАНТІЯ ДОВГОВІЧНОСТІ
Насамперед, виробник повинен переконатися в тому, що бактерії залишаються живими:
У процесі виробництва пробіотиків.
Протягом усього терміну придатності пробіотиків.
При проходженні через шлунок та дванадцятипалу кишку: кишечник може бути колонізований тільки бактеріями, які виживають у шлунковому соку. Кисле середовище шлунка знищує більшість мікроорганізмів і тим самим перешкоджає їх проникненню в організм. Однак багато бактерій є стійкими. Деякі навіть живуть безпосередньо в шлунку, а інші можуть проходити через нього та
мікрофлори кишечника в перші тижні після народження, так і, звичайно, також для функціонування пробіотиків.
Бактерії, такі як Lactobacillus acidophillus, Bi dobacterium breve або B. longum, згадуються як особливо стійкі. Проте вже описано кілька десятків корисних штамів, які виживають у шлунку без великих втрат і здатні осідати в кишечнику. Тому важливо, щоб виробники пробіотичних препаратів
колонізувати кишечник.
Антидіарейна дія: допомагає зменшити діарею, викликану антибіотиками або ротавірусами. Імуномодуляція: стимулює імунну систему, збільшуючи продукцію антитіл. Антимікробна дія: пригнічує ріст патогенних мікроорганізмів, таких як Clostridium di cile.
Bifidobacterium longum
Lactobacillus acidophilus
Показує високу стійкість до шлункової кислоти та жовчі, ефективно досягає і колонізує кишечник.
Антиоксидантна дія: знижує окислювальний стрес в організмі. Протизапальна дія: зменшує запалення в кишечнику.
Saccharomyces boulardii
Bifidobacterium
Lactobacillus
Bacillus coagulans
коджене проходження вмісту крізь кисле середовище шлунка та вивільнення лише в тонкій кишці.
Однак ця модифікація також має свої недоліки, серед яких те, що вона не дозволяє випускати рідкі форми, наприклад, краплі для дітей. Також, якість пробіотика буде порушено, якщо ми захочемо спо-
2.
захворювань пов’язані в основному з великою кількістю флори в організмі. Вплив традиційних пробіоти-
цілому підтримка різноманітності
перспективними для лікування хронічних запальних захворювань, таких як коліт, хвороба Крона та неспецифічний виразковий коліт, синдром роздратованого кишечника, ожиріння/метаболічний синдром, цукровий
до ліків. Зокрема, вони
Навіть серед пробіотиків, які ми сьогодні маємо в аптеці, є конкретні штами, використання яких за конкретними показаннями підтверджено клінічними дослідженнями. Одним з них, наприклад, є штам Lactobacillus rhamnosus GG (ATCC 53103). Завдяки тисячі клінічних досліджень різного масштабу протягом 30 років він є одним із найбільш задокументованих штамів. Пробіотик демонструє 100 % виживання при рН 3 і водночас має дуже високу адгезію до клітин ШКТ зі здатністю витісняти патогени. Він має доведений антибактеріальний ефект проти найпоширеніших збудників бактеріальної діареї, таких як Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella typhimurium, Staphylococcus aureus, Coronobacter sakazakii, Clostridium di cile, Enterococcus faecium, а також, наприклад, проти Klebsiella pneumoniae.
У 2011 році Європейське товариство дитячих гастроентерологів (ESPGHAN) рекомендувало
Lactobacillus rhamnosus для
що штам значно скорочує тривалість діареї у дітей та дорослих. Подвійне сліпе рандомізоване клінічне дослідження проти плацебо за участю 571 дитини (1-6 років) також
підтвердило 17 % зменшення ускладненого хронічного запалення дихальних шляхів і 19 % зменшення потреби в призначенні антибіотиків. Інші дослідження підтвердили зменшення карієсу та ожиріння у дітей, які не можуть схуднути іншим способом. У 2023 році було опубліковано результати проспективного клінічного дослідження, яке вперше продемонструвало безпеку та ефективність монотерапії Lactobacillus rhamnosus для індукції ремісії у пацієнтів
високоіндивідуалізований характер мікробіома кишечника людини. Дослідники намагаються визначити конкретні штами бактерій, які принесуть максимальну користь окремим пацієнтам. Цей персоналізований
тує пробіотичну терапію
ефективні та точно цілеспрямовані заходи. У той же час вчені досліджують синергію пробіотиків з іншими терапевтичними методами (пребіотики, постбіотики або традиційні ліки). Крім того, розробляються складні системи
доставки, такі як наночастинки, препарати з уповільненим вивільненням, щоб забезпечити цілеспрямовану доставку до
певних ділянок кишечника. І ми, безумовно, можемо очікувати нову еру точної медицини в галузі здоров’я кишечника.
У червні 2016 року національна збірна
Німеччини з футболу готувалася до
матчу проти Словаччини на чемпіонаті
Європи. Під час цієї напруженої гри
група вчених у Німеччині спостерігала
за реакціями фанатів, в яких в той
момент пульс зашкалював.
Метою дослідження було вивчення
зв’язку між короткочасним, гострим
психічним стресом і фізичними
наслідками, включаючи серцеві напади та інсульти.
Серцево-судинні захворювання, пов’язані з невідкладною медичною
допомогою, є основною причиною
смерті в усьому світі, забираючи 18
мільйонів життів щорічно.
ТРИГЕРИ РИЗИКУ Сьогодні хоча і досягнуто прогресу в лікуванні таких
Німеччина-Словаччина. Експеримент
крові, вони побачили ознаки лейкопенії — низьку кількість
стресом у житті та захворюваннями у дорослому віці. Дослідження показали, що стреси, такі як материнська депресія під час вагітності, жорстоке поводження з дітьми, втрата батьків і соціально-економічні труднощі, можуть призвести
до депресії, ішемічної хвороби серця та діабету в зрілому віці.
Фахівці визначили, що найближчим часом більше половини дітей можуть відчувати ту чи іншу форму стресу у ранньому віці. Знання про те, як стреси впливають на подальші умови життя, обмежені, частково через складнощі встановлення зв’язків із захворюваннями, які можуть проявитися через десятиліття. Неочевидно, що психологічні негаразди в дитинстві можуть викликати серцево-судинні захворювання через 50 років, і це є складною темою для дослідження.
НЕСПОДІВАНА ЗНАХІДКА
Дослідники проекту провели експерименти на мишах, щурах та клітинах, а також проаналізували існуючі дані про людей за допомогою методів машинного навчання та
біологічні шляхи, які пов’язують ранній стрес з подальшими захворюваннями. Вони включають порушення реакції на глюкозу, зміни метаболізму та запалення тканин, а також зміни у складі кишкових бактерій. Крім того, виявлено, що люди, які зазнали стресу в дитинстві, мають більшу ймовірність розвитку кількох захворювань, а не лише одного. Це підкреслює важливість відстеження впливу раннього стресу та запобігання його наслідкам. Команда побудувала моделі машинного навчання для відстеження
що знаходяться у зоні ризику, і рекомендує більше уваги приділяти
багатьох людей, але його вплив на здоров’я залишається недооціненим. Хронічний стрес може мати руйнівний вплив на серцево-судинну систему, сприяючи розвитку гіпертонії, атеросклерозу та інших серцевих захворювань. Дослідження показують, що люди, які зазнають постійного стресу, мають значно вищий ризик інфаркту та інсульту. Розуміння
ÔÀÊÒÈ ÏÐÎ ÑÒÐÅÑ: Стрес і серце. Хронічний стрес підвищує ризик серцевих захворювань. Стресові ситуації можуть викликати підвищення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень, що негативно впливає на серце. Гормон стресу. Кортизол, відомий як «гормон стре-
Фізичні симптоми.
Стрес може викликати різні фізичні симптоми, включаючи головні болі, шлунково-кишкові проблеми (наприклад, синдром подразненого кишечника), болі в м’язах та навіть шкірні висипання.
Стрес і
ШНОБЕЛІВСЬКА
ПРЕМІЯ:
ВІДЗНАКА ЗА
НАЙБІЛЬШ ДИВОВИЖНІ
ТА АБСУРДНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Шнобелівська премія або Антинобелівська премія (Ig Nobel Prize) була заснована в 1991 році американським журналом «Annals of Improbable Research» («Аннали неймовірних досліджень») як антипод Нобелівської премії. Спочатку принцип визначення гідних нагородження звучав так: «За дослідження, які не можуть або не повинні бути відтворені». Десять Шнобелівських премій вручаються на початку жовтня (тобто, в той час, коли визначають лауреатів Нобелівської
(first make people laugh, and then make them think).
Щороку присуджується 10 премій у багатьох кате-
горіях, зокрема, таких, як і в Нобелівській премії:
з фізики, хімії, медицини, літератури та миру. Крім того, є й інші категорії — такі, як охорона здоров’я, машинобудування, біологія та міждисциплінарні дослідження. За винятком трьох премій, які були присуджені в перший рік (таких глузливих категорій, як Administratium тощо), сучасні Шнобелівські премії присуджуються за справжні досягнення. Іноді нагороди являють собою завуальовану критику, інші, однак, привертають увагу до
наукових досягнень,
які мають деякий
гумористичний або
несподіваний аспект. Одним із таких відкриттів
маленька дівчинка з залу традиційно вигукує: «Будь ласка, припиніть! Мені нудно». Іншою традицією нагородження є запускання на сцену паперових літачків, які потім мусять прибирати професори з фізики. Церемонія нагородження традиційно закінчується словами: «Якщо ви не отримали премії
і особливо, якщо ви отримали її — бажаємо успіху у наступному році!». Церемонія нагороди завершується парадом лауреатів, у якому також беруть участь спонсори. Нагорода включає і грошовий приз: 10 мільярдів доларів. Але, Зімбабвійських. Валюта, до слова, припинила своє існування в 2009 році, досягнувши інфляції у 231 мільйон відсотків. У 2010 році Андрій Гейм
Премія з хімії дісталася відразу трьом дослідникам, які довели, що людська слина очищає брудні поверхні. Щоб оцінити очищувальні властивості, вчені використовували п’ять позолочених скульптур 16 століття, які протирали слиною, вайт-спіритом, толуолом, ізооктаном і розведеним нашатирним спиртом. У результаті досліджень, в яких оцінювали
кількість ліпідів, що залишилися після протирання, вчені виявили, що слина — найкращий очищувач для
позолочених поверхонь. Премію з біології присуджено вченим зі Шведської академії сільськогосподарських наук, які довели, що людина на смак може визначити вино, в якому побувала муха. У дослідженні вони використовували фруктову мушку, яка виробляє феромон для приваблення самців. Перевіряли гіпотезу вчені за допомогою професійних сомельє. У деякі келихи з вином попередньо опускали самок мух, в інші — самців. Вина, в яких побувала муха, експерти називали «міцнішими і з сильнішим запахом». «Шнобелівку» з медицини отримали вчені Мічиганського університету за доведення корисності американських гірок у виведенні каменів з нирок. Співавтор дослідження Девід Вартінгер особисто прокатався на американських гірках 20 разів. Зі собою він возив модель нирки з камінням у форматі 3D. Учений
з’ясував, що на результат значно впливає порядковий
номер вагончика атракціону: поїздка в останньому
підвищує ймовірність успіху з 16 до 64 % порівняно з
першим вагоном.
Шнобелівська премія для українських науковців. У 2020 році фізик Іван Максимов та
живих черв’яків, якщо пропустити через них високочастотні вібрації. Виявилось, у тілі черв’яків під вібраціями з’являються стійкі нелінійні хвилі, схожі на хвилі Фарадея. За словами Максимова, провести експеримент вони з колегою вирішили випадково: коли науковець був на подвір’ї свого дому, він помітив схожість між тим, як вода рухається від вібрацій Фарадея і дощовими червами. Враховуючи те, що вміст води у тілі черв’яка досить високий, науковець вирішив пропустити через нього вібрації. Українські вчені вважають, що їх дослідження може бути корисним у якості неінвазивного методу вивчення мозкових імпульсів.
Німеччини, Туреччини, Великої Британії, які довели
протинабряковий ефект від сексуальних оргазмів для
поліпшення носового дихання.
В галузі біології нагороду отримала шведська вчена за аналіз котячого «спілкування» з людиною, зокрема, муркотіння, нявкання, шипіння і гарчання. У своїх роботах шведська вчена припускає, що кішки «напівсвідомо» змінюють інтонацію, інтен-
країнах».
Також вшанували Шнобелем групу вчених-хіміків із Німеччини, Великої Британії, Нової Зеландії, Греції, Кіпру
(71 пару) на три окремі події в Нідерландах: музичний фестиваль, фестиваль мистецтва та науки й фестиваль
наукового кіно. Учасників парами запрошували у спеціальну облаштовану «кабінку для побачень» зі столом, розділеним пластиковою перегородкою. Побачення тривало кілька хвилин: після перших трьох секунд на
перше візуальне враження перегородка підіймалася, а
потім ще двічі опускалася, щоб дати незнайомцям по дві хвилини для вербальної та невербальної взаємодії.
Після цього вони вирішували, чи хочуть другого побачення. Врешті після цих «побачень» наосліп 34 % жінок і 53 % чоловіків висловили бажання ще раз зустрітися зі своїм партнером, але взаємна симпатія спостерігалася
лише у 17 % випадкових пар. Посмішка, сміх, погляд очей чи моторика не мали
та Колумбії отри-
мали Шнобелівську премію за спробу виявити зв’язок
між закрепами та здатністю до спарювання у скор-
піонів. Подібно до ящірок, які відкидають хвіст за
будь-якої небезпеки, деякі види скорпіонів (Ananteris balzani) також жертвують своїми «хвостами», але їхні анатомічні особливості означають втрату всієї «метасоми»: задніх відділів нервової, кровоносної та травної систем. Це стосується жала, отруйних залоз і анального отвору, що унеможливлює дефекацію. Так от, автори дослідження хотіли визначити, чи впливає ШНОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ В 2023 РОЦІ
У галузі хімії та геології премію отримав Ян Заласевич, польський геолог та палеонтолог, за пояснення, чому багато вчених люблять
включала три «дози» морозива, вибраного в їдальні лікарні (фруктове морозиво або молочні продукти). Пацієнтів проінструктували їсти повільно, щоб уникнути переохолодження горла. У підсумку лише у 28,85 % пацієнтів, які застосовували кріотерапію морозивом, розвинувся оральний мукозит — проти 59 % в іншій групі пацієнтів, які не отримували кріотерапію. Автори дійшли висновку споживання морозива
