Magazine РАЗОМ, November #51, 2017 by Media Group РАЗОМ

Tidy Moose

МАЙБУТНЯ ЗІРКА СВІТОВОГО БОКСУ СТАНІСЛАВ СКОРОХОД ст. 18

ВАХТАНГ КІПІАНІ: В УКРАЇНЦІВ КАНАДИ МОЖНА БАГАТО НАВЧИТИСЬ ст. 16

СТЕЖИНА У СВІТ ПРЕКРАСНОГО ст. 4

НАША ІСТОРІЯ

НАШ БІЗНЕС

ЗНАЙОМТЕСЬ

Листопад / November 2017

№51

UKRAINIAN CANADIAN MAGAZINE

Благодатна тиша огортає… є! а в и р т о он в і е, сн а р ек р п я т Жит

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ

ТОРОНТО 15 квітня 2018

UkrPages.directory Див. ст. № 9-13

Д №

у Листопаді

У НОМЕРI: Мистецька студія “Чарівна палітра” стежина у світ прекрасного

Сторінка Генерального консульства України в Торонто

Багатовікова історія України 10 в монументальній скульптурі “Пам’ять нації” О. Лесюка Пилип Коновал - національний герой 12 Канади Герой України, співак Василь Сліпак

Інтерв’ю Президента СКУ Евгена Чолія 14 Майбутня зірка світового боксу Станіслав Скороход

Вахтанг Кіпіані: В українців Канади можна багато навчитись

Катруся - принцеса Сіаму

У гості до прадавньої богині Лади

истопад ставить прощальну крапку, добряче розмиту дощами, у стосунках з осінню. Місяць цей - онук вересню, син жовтню, а грудню рідний брат окрім назв “падолист” і “напівзимник”, на Поліссі колись іменували нині призабутим словом “братчини”. Так називались обрядові дійства, що в кінці осені з настанням пори відносного відпочинку влаштовувались селянами, які збиралися гуртом на усілякі посиденьки, на вечорниці та досвітки, щоб разом поспівати, пожартувати та розважитися. За тиждень по Михайлу - на Пилипа (27 листопада) - стихали веселощі, не чутно було і весільних музик, бо вже наступного дня починався Різдвяний піст. Хоч у листопаді небо кошлатиться свинцевими хмарами, періщать часті байдужі дощі чи січе в обличчя дрібний сніжок, женіть геть осінню нудьгу - робіть себе і рідних щасливими. Надіємося, оптимізму та гарного настрою додасть вам журнал “Разом”, зокрема і цей номер. У ньому ви дізнаєтеся про урочисте відкриття монументу “Пам’ять нації” - витворі відомого скульптора Олега Лесюка, яке відбулося 22 жовтня 2017 р. біля церкви святого Йосифа в місті Оквілл (GTA). Цього року минає півстоліття від створення впливового міжнародного об’єднання Світовий конгрес українців, тож спеціально для наших читачів - інтерв’ю з його головою Евгеном Чолієм. Вшановуючи ветеранів у День Пам’яті (11 листопада), згадаємо разом Героя Канади Пилипа Коновала і Героя України Василя Сліпака - двох українців, чиї подвиги житимуть у віках. Також ознайомтесь з порадами Генерального консула Андрія Веселовського щодо швидкого та якісного отримання консульських послуг з допомогою комп’ютера. ЗАЛИШАЙМОСЯ РАЗОМ У листопаді представляємо читачам художню У ЛИСТОПАДІ студію “Чарівна палітра”, яка відкриває дітям світ мистецтва. Не оминіть увагою інтерв’ю з бокКоманда Медіа-групи сером Станіславом Скороходом та розповідь Вахтанга Кіпіані про його Канадіану. Про українку - принцесу Сіаму і “місце сили” Терношорська Лада в Карпатах - цікавинки для всіх. Виявляється, що цукати та груші помічні від депресії (і не тільки), тож читайте - знатимете тепер і ви.

Сandied fruits: солодкі сонечка цукатів 28 Дитяча сторінка

Груша медово-духмяна

VI чемпіонат світу з футболу серед українських діаспорних команд

Калейдоскоп подій

Contact information: info@razom.media toll free: 1 855 729 6664 fax 1 866 734 1864 2275 Lake Shore Blvd West, Suite 320, Toronto, ON M8V 3Y3 facebook.com/razommedia razom.media

Editor: Viktoriya MATVIYENKO Copy Editor: Nataliya RUSYN PR-manager: Oksana PLATONOVA Graphic Design: Volodymur MELNIK, Andriy PROTSKO Сontributors: Mariana STEFAK, Dar’ya KOLOS, Olenka KOLOMYYSKA, Kalyna DYACHUK, Mykhaylo OKARYNSKYY Project Coordinator: Vadym MATVIYENKO

The publisher may not have the same standpoints with the author of a printed material. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads. Published by РАЗОМ Media Group All rights reserved Printed by CustomDesignandPrint.ca

НАШ БІЗНЕС

razom.media

Стежина у світ прекрасного

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

алювання, безперечно, одне з перших найбільш приємних та цікавих занять дитини, адже тільки-но вона навчиться тримати в руці олівець, починає “творити” свої “шедеври” не лише на папері, а й на шпалерах чи шторах. Дорослі не завжди це раннє захоплення її сприймають серйозно, вважаючи звичайною дитячою розвагою. Ті ж батьки, які хочуть, щоб їхня дитина різнобічно розвивалася, повинні усіляко сприяти тому, аби вона якомога довше чи й ніколи не втратила інтересу до цього виду діяльності. Малювання, як стверджують психологи і педагоги, великою мірою впливає на формування особистості дитини, допомагає пізнавати красу і гармонію навколишнього світу, розвиває абстрактне та просторове мислення, і, що дуже актуально сьогодні, долати стрес, наприклад, від непорозумінь з однолітками чи з батьками.

вичайно, не з усіх, хто в дитинстві любить малювати, виростають Ван Гоги і Рєпіни, але це вміння обов’язково їм колись таки у житті пригодиться. Зробити перші кроки до творчого пізнання світу, себе і таємниць живопису можна в художніх школах чи студіях, зокрема в мистецькій студії Канадсько-Української Мистецької Фундації «Чарівна палітра» під керівництвом Наталії Валенюк. Її відвідують діти віком від 5 років і старші, хоча тут можуть займатись і дорослі. Навчальний процес добре продуманий з урахуванням вікових особливостей дітей та методів заохочення їх до заняття творчістю. Щоуроку вивчається нова тема, наприклад, “Кольори”, “Холодна гамма”, “Змішування кольорів”, “Контраст світла та тіні” і т. д.. Пані Наталя завжди старається підгадати так, щоб тема заняття співпадала зі святами, багатими українськими традиціями, наприклад, напередодні 14 жовтня говорили на уроці про свято Покрови, малювали ікону, а також діти зображали своїх рідних, кого Покрова оберігає. Попереду Свято Миколая і Різдво, тож цікавої роботи з використанням різних технік, зокрема живопису на склі, на малих художників очікує багато. Праця і спілкування з дітьми, які освоюють ази мистецтва, а пані Валенюк щедро і вміло передає їм свої знання і навички, приносить педагогу радість і задоволення.

Медіа-група РАЗОМ Фото: Вікторія Ліуш

Керівних мистецької студії “Чарівна палітра” Наталя Воленюк - корінна львів’янка. Народилася вона в мистецькій родині та змалку багато часу проводила разом з батьком-скульптором Любомиром Лесюком у його майстерні в Стрийському парку. Наталя навчалась у Львівській художній школі, потім - у Львівському училищі (нині коледж) прикладного мистецтва ім. І. Труша, пізніше закінчила Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв). Після училища дівчина якийсь час працювала в Львівській реставраційній майстерні філії Національного науково-дослідного центру України, а після здобуття вищої освіти пані Наталя була завучем Дитячої школи народних мистецтв міста Львова, досі згадує і той молодий творчий колектив, і різноманітні програми, і цікаві проекти, а найголовніше - учнів, щирих, безпосередніх, старанних. Як митець вона приймала участь у національних та міжнародних виставках. 2002 року пані Наталя переїхала в Канаду з чоловіком, талановитим художником Олегом Валенюком (нині покійний) і дітьми. Наталя Валенюк - член Спілки дизайнерів України та УСОМ Канади. Вона продовжує творчу діяльність і за останні роки мала сім персональних виставок. Відтоді, 10 років пропрацювавши вчителем у суботній школі ім. Лесі Українки, займаючись останнім часом фітодизайном, який уподобала ще в Україні, не полишала мріяти про створення художньої школи тут, у Торонто. І мрії врешті здійснилися, реалізувавшись у мистецьку студію “Чарівна палітра”. “Я люблю дітей, тому мені дуже подобається займатися з цими малими людьми, у яких найчистіші думки. Ти даєш їм свою енергію любові і щирості, вони тобі - свою, тому почуваєшся абсолютно щасливою, а надто, коли бачиш хороші результати навчання”, - каже вона. Пані Наталя з власного досвіду знає, як важливо знайти індивідуальний підхід до кожного учня, бо ж від цього залежить, як засвоїть він знання і буде творчо розвиватися. Діти дуже різні за характером і рівнем навичок, тому когось треба підбадьорити, а когось заспокоїти, одного часто тихо нахвалювати - іншого зрідка, але голосно. Зі слів пані Наталі, велика увага на уроках приділяється, насамперед, малюнку - основі образотворчого мистецтва, і дітям треба на ньому добре набити руку пером, маркерами чи аквареллю. Старші вивчають складніший матеріал: перспективу, лінію горизонту, перший і другий план. Колишні учні Наталі Валенюк робили батік, виготовляли писанки та дідухи, тобто вивчали не тільки образотворче мистецтво, а й ужиткове, прикладне. Вона практикуватиме різні стилі та напрямки і з нинішніми учнями новоствореної студії, роботи яких залишаються для показу на виставці в галереї КУМФ, яка відбудеться 3 грудня підчас дня відкритих дверей школи. У планах пані Наталі - виїзди з вихованцями “Чарівної палітри” на природу (пленери) та організація для них літнього табору. Ця мистецька студія створена Канадсько-Українською Мистецькою Фундацією та успішно функціонує під керівництвом Наталі Валенюк, завдяки фінансовій допомозі відомого українського підприємця та філантропа Леся Сальника, великій підтримці Марійки і Романа Винницьких та компанії Lava Computers, адміністратора галереї КУМФ Діани Мельниченко та Олега Лесюка - голови Української Спілки Образотворчих Мистців (УСОМ) Канади. Галерея КУМФ люб’язно надає своє приміщення для занять. “Я завжди щиро тішуся приходу до студії нових дітей, у яких є бажання вчитися живописному мистецтву. Це, повірте, дуже мене надихає”, - щиро зізнається пані Наталя. Тож не баріться: “Чарівна палітра” та пані Наталя чекають і радо вітатимуть нових маленьких (можливо, у майбутньому великих) художників!

Мистецька студія “Чарівна палітра” Канадсько-Української Мистецької Фундації під керівництвом Наталії Валенюк KUMF Gallery 145 Evans Ave., Suite 101, Toronto 416-766-6802 | 647 380 1290 info@kumfgallery.com

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

www

razom.media

razom.media РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

1 877 468 0102 (+1 8PRINT 0102) CustomDesignandPrint.ca

Стоматологічна клініка Sherway Gardens Dental Centre щиро запрошує нових пацієнтів “Ми цінуємо репутацію нашої клініки і робимо все для того, щоб клієнт був задоволений. Професіоналізм, порядність та уважність до пацієнтів - основний принцип роботи усього колективу”.

Галина Пенцак

Косметична та хірургічна стоматологія • Ортодонтія для дітей та дорослих Термінова допомога при болях

Готуємо дітей до відвідин стоматолога Ми, дорослі, зазвичай досі пам’ятаємо свої перші візити до стоматолога, і, погодьтеся, ці спогади не у всіх приємні. Тепер давайте подумаємо, як сформувати у наших дітей позитивне сприйняття стоматологічного крісла і лікування в ньому. Кілька простих речей можуть забезпечити успіх та приємність цього візиту. Щонайперше, призвичайте дитину до огляду ротової порожнини (протріть ясна, м’якою щіточкою почистіть зуби), і тоді в діях лікаря для неї не буде нічого дивного та лякаючого. Безперечно, вона перейме позитивний настрій батьків перед цими відвідинами, тож уникаєте розповідати якісь «жахливі історії» з власного досвіду чи знайомих, пов’язані з лікуванням зубів. Змальовуючи дитині майбутню подорож до стоматологічного офісу, дуже важливо віднайти

416 621 4999

підбадьорливі слова та інтонацію (забудьте про «це зовсім не боляче», «ці голки зовсім тонкі»), що, звичайно, ще більше переконає її в думці, як добре мати чисті, здорові, красиві зуби і гарну посмішку. Щоб дитину не переслідувало очікування можливого болю чи якихось неприємних відчуттів, уникайте взагалі у розмові з приводу візиту до стоматолога слів “бурування”, “голки”, “замороження”, “біль” тощо, краще взяти з собою її улюблені речі: іграшку, ведмедика чи, наприклад, м’яке покривальце. Якщо ви впевнені, що син чи дочка почуватиметься цілком спокійно і комфортно в затишному стоматологічному кабінеті, тоді ведіть дитину до лікаря. Попередньо зателефонуйте до офісу, щоб обговорити її потреби і зробити візит до стоматолога приємним і корисним.

www.sherwaydentalcentre.com Info@sherwaydentalcentre.com

Сторінка Генерального консульства України в Торонто Consulate General of Ukraine in Toronto

Нині у кожного є комп’ютер. Великий настільний, лептоп чи у телефоні, геть дешевий чи найновіший за 10 тисяч доларів, але у всіх. Та чи ми, українці, зручно почуваємося в електронному світі? Чи опанували технології, як решта землян, чи підключили не лише себе і родину, а й друзів, гурт, школу, церкву, національну централю до Павутиння? Генеральне консульство України в Торонто, як і всі українські дипломатичні установи в світі, має свою офіційну інтернет-сторінку, а ще сторінку у Фейсбуці. Друга – для душі, а перша – наш важливий щоденний інструмент. Можемо констатувати, що українці ним користуються недостатньо. Практично зранку до вечора в Генконсульстві співає телефон. Англійською та українською ставлять питання, відповіді на які написані, також двома мовами, на нашому сайті. Інформація, яка тут є, достатня для правильного вибору часу візиту і називає усі необхідні документи. Є навіть персональні адреси електронної пошти консулів Святослава Кавецького та Наталі Заїки – звертайтеся, дізнавайтеся! Українці більше довіряють своїм ногам: ідуть та розпитують на місці, у Консульстві, створюючи цим чергу для інших, хто вже готовий оформлювати документи. Також телефонують, і консули детально та довго відповідають їм, а могли б насправді готувати для видачі документи тим, хто стоїть у черзі. Приймаючи щодня десятки людей, співробітники невеликого Генконсульства України в Торонто прагнуть, щоб усі отримали бажану послугу швидко та якісно. Важливий помічник у цьому світове Павутиння. Будь ласка, перед тим, як іти в Консульство чи телефонувати, скористайтеся вашим комп’ютером. Ви збережете свій час і час решти відвідувачів. Наперед вдячні. Генеральний консул України в Торонто Андрій Веселовський

Consulate General of Ukraine in Toronto: (00 1 416) 763-3114 | gc_cat@mfa.gov.ua toronto.mfa.gov.ua | @ukrconstoronto

99 РАЗОМ РАЗОМЛИСТОПАД ЛИСТОПАД2017 2017

Чудово видані в золотих палітурках енциклопедії незаймано очікують у шафах за склом. Зручні довідники на тисячі сторінок на рисовому папері нудьгують на дальньому кутку письмового столу. За останні три роки я бачив лише одного лікаря, який скористався новітнім друкованим медичним тезаурусом, та й той не знайшов у ньому відповіді на питання, що цікавило його, і попросив секретарку пошукати в Інтернеті.

razom.media razom.media

Де знаходиться це місто? Як правильно написати цю назву? Як правильно оформити документи? Скільки це буде коштувати? На ці й тисячі інших подібних питань тепер одна відповідь: ГУГЛ! ЮТЬЮБ! ФЕЙСБУК!

ТРАДИЦІЇ ТА КУЛЬТУРА

Багатовікова історія України в монументальній скульптурі О. Лесюка

razom.media

“ПАМ’ЯТЬ НАЦІЇ”

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

О. Лоза, Теодор та Ірена Шлапак

кщо народ не пам’ятає свого минулого, не знає історичної правди, у нього, як нації, немає і майбутнього. Отож те, якими ми, українці, є сьогодні і будемо, безперечно, залежить від відновлення та збереження нами національної пам’яті, чому великою мірою сприяють невмирущі народні традиції, мова, культура та, зокрема, мистецтво. Біле полотно переливалося на сонці і колихалося на вітрі, а люди заінтриговано і з нетерпінням чекали моменту, коли воно спаде та вони врешті побачать, що ж під ним. І ось діти, що оточили конструкцію, разом потягнули за стрічки, і загалу відкрилася дивовижна скульптура. Так 22 жовтня 2017 р. біля української греко-католицької церкви св. Йосифа в місті Оквілл (GTA) почалася урочиста церемонія відкриття та освячення монументу “Пам’ять нації”. У цьому мистецькому витворі відомого в Україні і Канаді талановитого скульптора Олега Лесюка майстерно, з душею і творчою фантазією відтворено багатовікову історію України. Створено та встановлено скульптурну композицію “Пам’ять нації” на замовлення подружжя Ірени та Теодора Шлапак. Пан Шлапак - замісник голови дирекції церкви св. Йосифа - у своєму вітальному слові з нагоди відкриття монументу, зокрема, сказав: “Після численних зустрічей з Олегом Лесюком, отцем Лозою, Генею Данком, на яких висловлювалися різні ідеї, прийшли до спільної думки: хотілося б бачити у скульптурному творі відображення основних віх української історії. Мене запитують: “Що далі?” У нас є ще багато ідей, тож будемо вас інформувати. Великий проект “Пам’ять нації”, який ми представляємо сьогодні, дуже важливий для всіх нас, щоб пам’ятати, хто ми, звідки ми та як будували життя в Канаді. Дякую всім”. Освятив монументальну скульптуру отець Роман Ґаладза.

втор монументу “Пам’ять нації” Олег Лесюк у своєму виступі зазначив: “Символічно, що ця скульптура відкривається у час, коли тільки тиждень тому ми відзначили свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке співпадає з Днем захисника України, Днем українського козацтва, УПА, а в листопаді буде День Пам’яті та День пам’яті жертв голодоморів. У цій роботі я прагнув об’єднати пам’ять нації та віддати шану тим, хто прилучився до нашої історії».

Пан Лесюк також детально розповів про роль окремих елементів скульптурної композиції у втіленні його творчого задуму. Хрест у центрі монументу, креативно скомбінований з колом історії, в центрі якого святий Йосиф та свята Марія з Ісусом, симвулізують міцність родини та громади, яка сформувалася як навколо церкви св. Йосифа, так і кожної церкви. На передньому плані скульптури (справа) - картина, що відо-

Автор монументальної скульптури “Пам’ять нації” Олег Лесюк

razom.media

У “Пам’яті нації” контрастом різних форм і текстур я хотів відобразити рух України до нових економічних, політичних, соціальних висот, а також віддати шану героям, тут зображенним, поклонитися тим, хто віддав своє життя за Україну і зараз боронить її.

правжньою окрасою церемонії відкриття монументальної композиції “Пам’ять нації” стала хореографічна постановка, спеціально підготовлена до цієї урочистої події Українською академією танцю та колективом “Аркан” (Arkan Dance Company) під керівництвом Лариси Шахраюк.

11 Створення монументальної скульптури “Пам’ять нації”, яка, безперечно, стане символом ідентичності українців у Канаді, - це не тільки данина українців своїй історії, а й джерело мотивації щодо її вивчення для майбутніх поколінь, зокрема парафіян церкви св. Йосифа, та символічне нагадування українцям Канади про те, якого ми роду і звідки, про наші безсмертні християнські та національні цінності і традиції. Наталя Русин

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

бражає хрещення Київської Русі: князь Володимир та княгиня Ольга, над ними Десятинна церква та собор Св. Юра у Львові. Тут також бачимо українських святих Бориса і Гліба, а зліва - рельєфне відтворення історії перших поселень українців у Канаді. Задній план композиції містить дуже ретельно пророблені деталі щодо віковічної боротьби українців за незалежність та свободу: архангел Михаїл, який б’ється з драконом, символізує перемогу добра над злом; пліч-о-пліч стоять козаки, січові стрільці, вояки УПА та сьогоднішні захисники України; барикади, шини, полум’я і люди, що стали на захист своїх прав і свободи на Майдані, а зверху - душі героїв Небесної Сотні у вигляді ангелів та голуб у центрі, що символізує Святий Дух. Майстерно і лаконічно виписані скульптором трагічні події Голодомору.

razom.media

МИ ПАМ’ЯТАЄМО

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

Пилип Коновал

- національний герой Канади

Кажуть, що справжніх героїв було б набагато менше, якби людина перед тим, як ризикнути життям, виконуючи, зокрема, військовий обов’язок, мала хоча б кілька хвилин на роздуми. Не було їх і у капрала 47-го піхотного батальйону Канадських експедиційних військ армії Об’єднаного Королівства, українця Пилипа Коновала, коли 22-24 серпня 1917 року точився запеклий, кровопролитний бій з кайзерівськими німецькими військами під французьким м. Ланс і свинцева злива, здавалося, скосить тут усіх. Бачив він, як гинуть товариші, і, коли в живих не залишилося жодного командира, наказав прикрити його та поповз до ворожого окопу. Спершу Пилип Коновал розправився з трьома кулеметниками, за ними в рукопашну зійшовся і переміг ще шістьох та й наступного дня доблесно нищив ворога. Загалом протягом двох днів 28-річний капрал Коновал, зазнавши поранень, самотужки здолав 19 німців і знищив три кулеметні гнізда. Завдяки його героїзму ситуація на цій ділянці фронту змінилася на користь британських військ. 15 жовтня 1917 р. Пилип Коновал був нагороджений Хрестом Вікторії, який вручив йому король Георг V зі словами: “Ваш подвиг - один з найсміливіших та героїчних в історії моєї армії. За це прийміть мою подяку”. Ось так українець, перший та поки що єдиний, став кавалером Хреста Вікторії, ввійшовши в історію Першої світової війни, і донині мужнім воїном-героєм пишаються Канада і Україна. У 25-річному віці Пилип Коновал, попрощавшись з дружиною і донечкою, відправився зі свого рідного села Кутківці, що на Хмельниччині, де він з’явився на світ 15 вересня 1888 року, де провів своє безрадісне дитинство, де підлітком тяжко працював, допомагаючи батьку-каменотесу, у пошуках кращих заробітків до Канади. Обіцяв рідним, що обов’язково, зібравши грошей, повернеться і заживуть вони заможно та щасливо. Хіба ж сподівався тоді, що прощається з ними назавжди? Отож, перетнувши всю Російську імперію із заходу на схід, дістався Владивостока, звідти через Тихий океан пароплавом вирушив до Канади. У квітні 1913 року Пилип Коновал уже працював лісорубом неподалік Ванкувера, але всі його плани щодо швидкого збагачення і повернення в Україну перекреслила Перша світова війна. Він вступив до Канадського експедиційного корпусу, який згодом ввели до складу британської армії, що воювала з кайзерівською Німеччиною. У серпні 1916 єфрейтор Пилип Коновал ступив на французьку землю, а за рік, опинившись затиснутим у ворожі кліщі зі своїм артилерійським батальйоном біля міста Ланс, під безперервним кулеметним вогнем з німецьких позицій проявив свій героїзм, здійснивши подвиг. Хоча в цих боях він зазнав важких поранень, після лікування служив і далі: був помічником військового аташе при посольстві Великобританії, служив у Канадському лісничому корпусі, пізніше - у Канадському сибірському експедиційному війську.

Влітку 1919 року 30-річний Пилип Коновал повернувся до цивільного життя, яке через отримані на війні тілесні і душевні травми, давалося йому надзвичайно важко. Жив він дуже скромно, брався за будь-яку роботу, працював, зокрема, прибиральником у Парламенті Канади, сторожем секретної кімнати № 16 в офісі канадського прем’єрміністра. 360-й відділ Королівського канадського легіону в м. Торонто у 1953 р. обрав П. Коновала своїм патроном. З нагоди сторіччя заснування Хреста Вікторії героя було запрошено на урочистості в Лондон, і 25 червня 1956 р. для Коновала та ще 300 кавалерів Хреста Вікторії з усього світу влаштував чаювання у Вестмінстері британський прем’єр-міністр Антоні Іден, а наступного дня канадський ветеран брав участь у параді в Гайд-парку, який прийняли її Величність королева Єлизавета і принц Філіпп. Помер герой Першої світової війни і національний герой Канади Пилип Коновал на 72 році життя, на цвинтарі НотрДам в Оттаві покоїться прах мужнього українця. На його честь відкрито близько десяти меморіальних дошок у Канаді, Україні та Франції. 22 серпня 2017 р. у французькому місті Лансі відкрито Меморіал пам’яті Битви за висоту 70, а завдяки ініціативі та коштом українців Канади – окрему Алею ім. Пилипа Коновала.

МИ ПАМ’ЯТАЄМО МИ ПАМ’ЯТАЄМО МИ ПАМ’ЯТАЄМО

Герой України, співак Василь Сліпак Де б не були українці, яких би успіхів вони не досягали, генетична пам’ять дається взнаки, а надто, коли на рідну землю ворог зазіхає. 29 червня 2016 року, виконуючи бойове завдання і рятуючи побратимів від вірної смерті, загинув у бою від ворожої снайперської кулі Василь Сліпак - співак зі світовим ім’ям, якого називали живим вокальним дивом, створеним українською природою. Народився сміливець, герой, патріот 1974 року у Львові. Його батьки - Надія та Ярослав Сліпаки - люди далекі від музики, які все життя працювали на автобусному заводі. Рідні кажуть, що гарним голосом і любов’ю до співу Василя наділив дід, його тезка.

волонтерський рух у Франції, координував громадські акції, відправляв на Майдан гуманітарну допомогу, збирав гроші, влаштовуючи благодійні концерти тощо. Саме завдяки Василеві Сліпаку французи, які до Майдану мало що знали про Україну, почали нею цікавитися. Уперше оперний співак - високий, кремезний і колоритний чолов’яга - поїхав на війну у травні 2014 р. та понад місяць у лавах Добровольчого корпусу “Правий сектор”, відразу отримавши позивний “Міф” (скорочення від Мефістофель), воював у Пісках, що в районі Донецького аеропорту, брав участь у боях за Авдіївку, був поранений. Повернувся до Парижу, де у липні разом зі своїми колегами - відомими оперними співаками - заснував Асоціацію «Opera friends for children/Опера друзі для дітей», яка мала на меті організацію та проведення концертів, всі кошти від яких перераховувались на допомогу українським дітям - жертвам війни, а в грудні того ж року створив благодійну організацію «Українське братство» для підтримки українських захисників та їхніх родин.

Обдарований хлопець у 9-річному віці почав співати у Львівській державній академічній хоровій капелі «Дударик» - відомому далеко за межами України уславленому колективі, який виступав у найпрестижніших концертних залах світу. Через рік після закінчення Львівської школі № 46 Василь вступив до Львівського вищого державного музичного інституту імені М. В. Лисенка і став студентом класу сольного співу Народної артистки України, професора Марії Байко, брав У вересні 2015 року Василь Сліпак вдруге поїхав на фронт, активну участь у студентських концертах, уже тоді вирізняю- брав участь у боях під Маріуполем, і у жовтні повернувчись талантом і величезним вокальним потенціалом. ся назад, до Парижа. 18 червня 2016 року відправився на Донбас втретє, доправляючи зібрану французькою Рідкісної краси голос дав змогу 23-річному співаку почати спільнотою допомогу бійцям-добровольцям, і планував стрімку сольну кар’єру у Франції, де він жив останні 19 ро- залишитися на півроку, але вже за десять днів там поклав ків. Подолавши конкурсний відбір, Василь вступив до складу голову. Паризької національної опери і став її відкриттям і окрасою, адже мав справді унікальний голос, якого, за оцінкою фа- Василь прожив коротке (42 роки), але неймовірно яскраве хівців, не було останні сто років. Творчий шлях В. Сліпака життя, помінявши свою зірковість і успіх митця на кривакороткий, бо його перетнула війна, але досягнув він таких вицю та бруд окопів. Про нього - Героя України, кавалера вершин і доробку, що позаздрити йому можуть навіть маститі орденів «За мужність» І ступеня та «Золота Зірка» - наоперні співаки: не перелічити оперні партії, з якими україн- пишуть книги, знімуть кінострічки, розповідатимуть дітям ський самородок виступав на сценах театрів Франції та Єв- у школах, вшановуватимуть концертами, його іменем наропи. звуть вулиці, і мужній патріот Василь Сліпак житиме вічно в пам’яті народній. Живучи у благополучному закордонні, зайнятий улюбленою справою, успішний, затребуваний співак залишався українНа користь організації «Українське братство» будуть цем-патріотом, котрому боліло за все, що діється на Батьківзібрані кошти під час творчого вечора пам’яті Василя щині. Василь був активним учасником Помаранчевої ревоСліпака, який відбудеться 12 листопада у Торонто люції (2004) і з початком Євромайдану, хоча через контракт з (Ресторан “Золотий лев”, 15 Canmotor Ave). Паризькою оперою не міг відразу приїхати в Україну, очолив Дарія Колос

МИ ПАМ’ЯТАЄМО МИ ПАМ’ЯТАЄМО МИ ПАМ’ЯТАЄМО

ПЕРСОНА

Евген Чолій razom.media

Президент Світового Конґресу Українців про здобутки та плани СКУ та про себе

Світовий Конґрес Українців відзначає у 2017 році поважний 50-літній ювілей. Роль і значення цього міжнародного об’єднання у сучасному світі щодо координації та визначення пріоритетів діяльності спільнот понад 50 країн у їхньому єднанні, підтримці нерозривного зв’язку та допомозі народу України важко переоцінити. Про його здобутки, подолання викликів сьогодення та плани розповів пан Евген Чолій - Президент Світового Конґресу Українців.

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

14 • Пане Евгене, що найголовніше, на Вашу думку, зроблено Світовим Конґресом Українців за півстоліття для української спільноти світу? Які великі проекти були чи є досі найбільш вдалі, а які виявилися малоефективними і не пройшли випробування часом? - 50-літня історія СКУ тісно переплітається з історією України, оскільки першу половину свого існування він активно підтримував український народ на шляху до відновлення незалежності України, а протягом другої половини допомагав зміцнювати державність України. Отож, вважаю, що найбільше досягнення СКУ - його внесок у відновлення незалежності України у 1991 році. Усвідомлюючи імперські загрози з боку Російської Федерації, СКУ активно просував на міжнародному рівні євроатлантичну інтеграцію України. І сьогодні можна ствердити: ми реально сприяли підписанню та ратифікації історичної Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, яка запрацювала в повному обсязі з 1 вересня 2017 р., та запровадженню для України безвізового режиму 11 червня цього ж року, що відкрило українському народу двері до Європи. Від 2014 року СКУ активно долучився до підтримки України в захисті

Зустріч з Президентом України, 2016. Зліва направо: Ген. секретар СКУ С. Романів, Президент СКУ Е. Чолій, Заст. Президента СКУ та Президент КУК П. Ґрод, Міністр закордонних справ України П. Клімкін, Президент України П. Порошенко та Заст. Глави Адміністрації Президента К. Єлісєєв

Підписання Меморандуму про співпрацю між Кабінетом Міністрів України і СКУ, 2016 Зліва направо: Директор Представництва СКУ в Україні С. Касянчук, скарбник СКУ З. Потічний, Президент СКУ Е. Чолій, Прем’єр-міністр України В. Гройсман, Віце-прем’єр-міністр України В. Кириленко

її територіальної цілісності від російської гібридної агресії, включно з економічними санкціями та наданням Україні військової, гуманітарної та економічної допомоги. Також СКУ постійно захищає інтереси об’єднаної навколо нього понад 20-мільйонної української діаспори. Одним з найбільших успіхів такої праці є повернення Об’єднанню українців Польщі - складовій організації СКУ - Народного дому в Перемишлі, конфіскованого в 1947 році під час антиукраїнської акції “Вісла”. Щоб прискорити цю подію, 2010 року СКУ провів у Перемишлі свої Річні загальні збори, на яких отримав запевнення мера міста про якнайшвидше улагодження цього питання. І вже у березні 2011 р. Народний дім було офіційно передано Об’єднанню українців Польщі. Також хочу відзначити 50-літню активну діяльність СКУ щодо

• Що Вас як особистість ріднить з Україною та чи часто в ній буваєте? - Україна – невід’ємна частина мого життя і всієї моєї родини. Останніми роками я відвідую Україну регулярно, оскільки від 2014 року СКУ розгорнув з Україною структуроване співробітництво на підставі насамперед Меморандумів про співпрацю з Кабінетом Міністрів України.

Президент СКУ Евген Чолій з дружиною Анною (у центрі) в день отримання звання Doctor Honoris Causa разом з учасниками засідання Вченої ради Львівської політехніки, 2016

Передання права власності на Народний дім Об’єднанню українців Польщі (ОУП), 2011. Зліва направо: Віце-президент КУТП І.Іванюра, Президент СКУ Е. Чолій, член управи ОУП С. Лайкош, голова ОУП П. Тима, мер Перемишля Р. Хома та нотаріус Є. Облер

Медіа-група РАЗОМ

Зліва направо: Вселенський Патріарх Варфоломій І та Президент СКУ Евген Чолій

• Які виклики стоять перед СКУ сьогодні та котрі з них потребують найшвидшого вирішення? - Найбільший виклик нині для СКУ, як і для України - це російська гібридна агресія. І нашим найважливішим завданням сьогодні є допомога Україні в її подоланні, поверненні незаконно окупованих Російською Федерацією Криму, території Східної України та звільненні українських політичних в’язнів. • Українські спільноти 53-ох країн світу (понад 20 мільйонів українців) об’єднує зараз Світовий Конґрес Українців. Цікаво знати, які з них мають вагомий вплив на уряд чи державну владу загалом щодо підтримки України? - Сила СКУ полягає, насамперед, у його потужній мережі (53 країни світу). Це дає можливість широко просувати актуальні українські питання, наприклад, у 2013-14 р.р. під час масштабних Євромайданів у 42-ох країнах світу українська діаспора на чолі з СКУ активно інформувала світ про європейські прагнення українського народу, що сприяло його підтримці з боку міжнародного співтовариства. • Ви обіймаєте посаду Президента СКУ близько 10 років, тож скажіть, який життєвий досвід набули за цей час? - За цей час я набагато краще і глибше пізнав Україну, накопичив знання про українську діаспору загалом та окремих країн зокрема, розбудував корисні зв’язки з високопосадовцями державних та міжнародних інституцій. • Вам доводиться багато їздити світом, зустрічатися з представниками не тільки українських спільнот різних країн, а й президентами та високими урядовцями. Які події та зустрічі найбільше Вам, пане Евгене, запам’яталися? - За 9 років перебування на посаді Президента СКУ я відвідав 45 держав світу, багато з яких кілька разів. Найбільше мені запам’ятався виступ у Парламенті Литви на засіданні голів комітетів із закордонних справ Парламентів ЄС 28 листопада 2013 р., де я закликав почути голос українського Євромайдану про бажання народу йти вперед до Європи і вже ніколи не повертатися до радянського минулого. (Продовження на ст.№17)

15 РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

• У квітні 2016 року Ви, пане Евгене, стали Почесним доктором (Doctor Honoris Causa) університету “Львівська політехніка”. Які почуття викликало надання цього звання і до чого воно Вас зобов’язує? - Надання звання Doctor Honoris Causa Національним університетом “Львівська політехніка” я прийняв з великою честю і вдячністю. Воно зобов’язує мене активно продовжувати працю, щоб Україна якнайшвидше відновила свою територіальну цілісність та стала цілком реформованою європейською державою.

razom.media

інформування про Голодомор 1932-33 р.р. та визнання його геноцидом українського народу. Зокрема СКУ ініціював створення Міжнародної комісії з розслідування Голоду в Україні 1932-33 років, яка у 1990 р. видала остаточний звіт, гостро засуджуючи радянську владу за її дії, що призвели до цієї трагедії. Добре відомі також широкомасштабна Міжнародна акція СКУ “Незгасима свічка” 2008 р., яка пройшла у 33-ох країнах світу, та його відеопроект 2013 р. “Поділись спогадами”, який висвітлив 80 нових спогадів свідків Голодомору. Завдяки спільним старанням України та СКУ на сьогодні Голодомор уже визнали геноцидом українського народу 17 країн світу.

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

razom.media

Добре пам’ятаю також виступ на Міжнародному форумі в Києві перед представниками 44-ох держав з нагоди 75-річчя Голодомору, відкриття пам’ятника жертвам Голодомору у Вашинґтоні 7 листопада 2015 р.; передачу Народного дому в Перемишлі українській громаді 21 березня 2011 р.; отримання 4 квітня 2016 р. звання Doctor Honoris Causa Національного університету “Львівська політехніка”; виступи на міжнародних форумах, зокрема в ООН, НАТО, ОБСЄ, ЄС і Раді Європи; відзначення 2017 р. в Україні та в діаспорі півстолітнього ювілею СКУ. Багато цікавих зустрічей з релігійними провідниками і високопосадовцями різних країн назавжди закарбувалися в пам’яті. • Як СКУ підтримує сьогодні імідж України у світі та підтримуватиме у перспективі? - Складовою нинішньої гібридної війни Російської Федерації є широкомасштабна дезінформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію України, щоб у такий спосіб знизити інтерес до неї міжнародного співтовариства. Тому сьогодні СКУ всіляко доносить світу правдиву інформацію про Україну, зокрема й про позитивні реформи та боротьбу з корупцією.

Акція зі вшанування у Львові жертв Голодомору, 2013 У 1-му ряду зліва направо: Другий заступник Президента СКУ О. Сушко, Перший заступник Президента СКУ Я. Хортяні, Президент СКУ Е. Чолій та Генеральний секретар СКУ С. Романів

• Пане Евгене, Ви один з провідних адвокатів Канади, очільник СКУ - великої міжнародного об’єднання та ще активно причетні до життя української громади Монреаля як Голова Ради директорів української КАСИ. Як Вам все вдається поєднувати та встигати? - Я в першій мірі щиро дякую за виховання та підтримку моєї праці своїм батькам. Особливо вдячний моїй дружині Гані за її жертовність у нашому родинному житті та дуже цінну допомогу в моїй громадській праці, а також - своїм трьом дітям за розуміння. Слова великої подяки адресую Радам директорів і працівникам СКУ та Української народної каси ДЕЖАРДЕН у Монтреалі. Користуючись нагодою, також хочу подякувати за співпрацю мережі СКУ в 53-ох країнах світу та всім, хто своєю добровільною працею та фінансами допомагав зміцнити позиції СКУ.

“У цей ювілейний рік закликаю мережу українських громад у світі разом з СКУ продовжувати підтримувати Україну, щоб вона могла якнайшвидше відновити свою територіальну цілісність і встановити мир у регіоні, а також сприяти її подальшій модернізації і реформуванню та наближенню до повноправного членства в ЄС і НАТО,” - заявив Президент СКУ Евген Чолій.

50 років

ЗНАЙОМТЕСЬ

МАЙБУТНЯ ЗІРКА СВІТОВОГО БОКСУ

razom.media

СТАНІСЛАВ СКОРОХОД РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

“Хочу стати чемпіоном світу, а на канадському рингу покажу все найкраще, на що здатен”. Спілкувалась Мар’яна Стефак

Багата українська земля справжніми чоловіками, мужніми, сильними, витривалими - гідними нащадками сміливих русичів та завзятих козаків. Отож не дивно, що й нині українські спортсмени показують достойні результати в змаганнях різних рівнів і на зміну відомим постатям щораз приходять молоді та амбітні, аж ніяк не гірші послідовники. Український бокс – не виняток! Знайомтесь: Станіслав Скороход – боксер, який уже встиг провести немало поєдинків (майже всі переможні!), завоювати повагу суперників та прихильність публіки. Журналу РАЗОМ випала нагода поспілкуватися з боксером якраз напередодні заплановано бою в Канаді. Станіславе, чому вирішив присвятити життя боксу? У мене не було вибору! Тато просто відправив на бокс - і все, без варіантів. Він в юності сам займався бігом, тому знав, що спорт дисциплінує. Я вже в школі, десь років з 10-и, був дуже жвавий і активний.

чатку був водієм вантажівки і після аварії на 4-у енергоблоці вивозив радіоактивні відходи, потім став майстром з ремонту автомобілів, тепер «доріс» до голови профспілки. Мама - царство їй небесне - усе життя присвятила нам, дітлахам … Дитинство було, як у всіх, хотілося бігати, дуріти, за комп’ютером посидіти.

Мабуть, у школі траплялися бійки? Бувало й таке, але я здебільшого всіх намагався захищати.

У тебе дуже цікаве прізвище. Не знайдеться, часом, у роду когось з відомих людей, наприклад, хвацьких козаків? Не знаю, що й сказати на це. Обидва мої дідусі були видні, коренасті чолов’яги. Недавно читав газетну статтю про село, звідки родом бабусі й дідусі, де писалося про 1797 рік і згадувався святий... Скороход. Хтозна... Треба це питання дослідити.

Частіше отримував «ліхтарі» під оком чи вдавалося комусь наваляти? Переважно тільки захищався, але вже тоді не терпів поразки. Був, як зараз кажуть, лідером. Звідки ти родом та яким було дитинство майбутнього чемпіона? Я зі Славутича - містечка в Київській області, де мешкають працівники Чорнобильської АЕС. Там же навчався в середній школі №4 і займався боксом. Вищу освіту здобував у Київському національному інституті (факультет фізичної реабілітації). Мій батько працює на ЧАЕС: спо-

Станіславе, перехід від аматорського до професійного боксу був для тебе складним? 2002 року в аматорському боксі я став фіналістом України, а потім довелося зробити перерву, бо потрібно було заробляти якісь гроші. Згодом зацікавився кік-

боксингом і виграв 7 чемпіонатів України (2012 -2013), виступав за місто Чернігів, оскільки в рідному Славутичі не було кікбоксингу. Це, звичайно, вплинуло на мою боксерську техніку, я, зокрема, почав краще відчувати дистанцію. Потім знову повернувся в бокс, тільки вже в професійний. Не скажу, що перехід був складний, просто почав більше працювати над технікою та якістю бою. Чи доводилося тобі застосовувати боксерські навички поза рингом? Ні, я неконфліктна людина, у житті дуже спокійний. На ринзі інакше: повністю працює стратегія, все до дрібниць прораховано. Я багато думаю про бій, серйозно до нього ставлюся, тому і боксую добре. Дивно, мені здавалося, що боксери, навпаки, доволі запальні, навіть, не в образу сказано, агресивні люди… Є й такі, але вони, як правило, у плані боксерської кар’єри довго не «живуть», оскільки їм дуже швидко відбивають голову чи ще якісь важливі частини тіла,

А решта боїв? Ведеш якийсь облік? В аматорському боксі було близько 200 боїв, 20 з них - поразки. В професійному на сьогодні провів 16 боїв, з них тільки 1 (сподіваюсь, остання) поразка.. Що ж пішло не так? Я нікого не звинувачую, крім себе. Під час бою я не зміг підлаштуватися під суперника, а працював у своїй звичній манері, яка виявилася малоефективною проти цього бійця. Зараз, гадаю, я б той бій виграв, бо вже маю багаж досвіду боксування з такими спортсменами. Що вважаєш найбільшою своєю перемогою і про яку поразку найбільше шкодуєш? Найбільша перемога - це боротьба з самим собою. Вранці, прокинувшись, примусити себе вилізти з теплого ліжка і бігти крос. Щоб стати кращим і перемагати, потрібно гарувати! А найбільша поразка? Я втратив маму найближчу, найдорожчу людину в моєму житті. Цю втрату я досі не можу пережити... Як у тебе, Станіславе, складаються стосунки з колишніми суперниками? Спілкуємось час від часу, проте особливо дружніх стосунків з тими, кого я переміг, самі розумієте, не виходить. Намагаюся взагалі не заводити друзів у боксі, тому що вже отримав у житті гіркий урок, коли довелося боксувати проти кращого друга. Так склалося, що на чемпіонаті області ми обидва вийшли у фінал у одній вазі, і я навіть хотів відмовлятися від бою, бо ну як це- бити кращого друга! Він, щоправда, тоді поставився до ситуації простіше... Ми провели той бій, але, вірите, було не по собі товкти людину, з якою щодня мало не з однієї тарілки їли.

До речі, чому обрав саме цю спеціальність? Тому що планував займатися боксом професійно. Бокс – це не тільки влучні удари на ринзі, а велика робота над собою, для якої потрібні знання. Я знав, що буду боксувати, буду чемпіоном, тому й обирав спеціальність максимально близьку до спорту і до здоров’я. Чула, що для важковаговиків важлива дієта, щоб вага не падала. Для тебе це також актуально? Зізнавайся, які в тебе улюблені страви! Та я не перебираю харчами! Намагаюся споживати корисну їжу, яка швидко засвоюється. Дотримуюсь дієти, але навпаки, щоб утримувати вагу від «надлишків». Організм росте - їсти хочеться! Бувало, скидав за два місяці перед боєм по 7 кг без шкоди для здоров’я (знову ж таки стала в нагоді професія реабілітолога). Зате потім маю тиждень, щоб трохи «розпуститися». Я дуже тортики люблю: «Наполеон», «Медовий»… Станіславе, чи маєш якийсь особливий ритуал на удачу перед боєм? Нічого особливо, просто молюсь Богу. Значну підтримку маю від рідних та близьких, вона додає мені віри в себе, тому на ринзі впевнений у собі, знаю, що не сам. Хто за тебе найбільше хвилюється, коли боксуєш? Старший брат Олександр та кохана дружина Крістіна. Раніше ми з братом

11 ЛИСТОПАДА о 7-й год. вечора в Торонто (GTA) Відбудеться чемпіонський поєдинок Станіслава Скорохода (Україна) з Fernando Silva (Mexico) Powerade Centre | 7575 Kennedy Road South Brampton, Ontario L6W 4T2

щодня разом займалися в спортзалі, але він пішов своїм шляхом: зараз він начальник охорони міста Чорнобиля і ЧАЕС. Олександр завжди відчуває, коли я веду бій, тому, мабуть, і найбільше хвилюється. Чи є боксери, на яких тобі хочеться рівнятися? Мохаммед Алі, Майк Тайсон, Фелікс Тринідад, Леннокс Льюїс, Хасім Рахманов, Брюс Лі. Кумирів, у класичному розумінні цього слова, нема. Я просто бачу в людях талант і намагаюся взяти від них краще. Надаю перевагу навчанню на власному досвіді, проте за прикладом боксерів зі світовим ім’ям. На що витрачаєш рідкісні хвилини відпочинку? Чим захоплюєшся? Колись непогано грав у футбол, настільний теніс, ще більярд подобається. Люблю рибалку - це також свого роду спорт. Востаннє - місяць тому - спіймав у Дніпрі здоровенного судака 5,5 кг(!), що вважається досить непоганим уловом для наших місць. Я думав тоді, що тягну величезного сома! Чого очікувати від тебе у листопаді на ринзі в Канаді? Яскраву перемогу! Плани у мене не прості: хочу стати чемпіоном світу. Намагатимусь показати все найкраще, на що здатен! Що таке успіх для боксера Станіслава Скорохода? Успіх - здійснення планів, реалізовані цілі, які ставив перед собою, і, звісно, коли рідні здорові.

razom.media

Чи пам’ятаєш свій перший «серйозний» бій? То була перемога чи поразка? Звісно! Це був чемпіонат Чернігова, який я виграв і отримав свою першу грамоту… Бій тривав три раунди, кожен по хвилині. Я тоді ще важив 36 кг.

Як нині йде тренування? Готуєшся до бою з конкретним суперником? Зараз підготовка активна й насичена. На жаль, тренувань у парі з партнером мало, бо кінець року і більшість боксерів завершили свої спортивні календарі. Сьогодні у мене лише один спаринг-партнер - це Роман Науменко, що недавно переїхав до Києва з м. Ровеньки Луганської області. Раніше тренування займало по 6 годин на день, а тепер лише 2,5-3-годинна спецпідготовки. Я закінчив інститут фізичної реабілітації, тому непогано знаю, що і як в собі потрібно розвивати під кожен конкретний бій і кожного суперника зокрема.

19 РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

або вони порушують закон і потрапляють до в’язниці. Керувати гнівом важко, тому набагато краще його взагалі не допускати.

ЗНАЙОМТЕСЬ

razom.media РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

1 877 468 0102 (+1 8PRINT 0102) CustomDesignandPrint.ca

НАША ІСТОРІЯ

Вахтанг Кіпіані: В українців, які стали справжніми акціонерами держави Канада, можна багато навчитись “Їду по Канаді - бачу ті самі поля, що і в Україні. Прерії Саскечевану дуже схожі на Полтавщину. Це ж ніби наші краї, наші соняхи, наш ріпак, такі ж, як у нас, птахи, звірі, річки, озера, але усе-таки різниця величезна: Канада успішна і впливова, сюди не припиняється потік мігрантів зі всього світу, тут комфортно жити, працювати, самореалізовуватися. Чому б українцям не навчитися правил, за яким канадці живуть не одне покоління, та не застосувати їх в українських реаліях?” - так думає Вахнанг Кіпіані, чиє обличчя одне з найвпізнаваніших у сучасній Україні. Його знають як засновника інтернет-проекту “Історична правда” і музею-архіву української преси, як телеведучого, викладача університету, автора книг, популярного блогера. Ми поспілкувалися з ним у жовтні в Іституті св. Володимира в Торонто.

Моя Канадіана Канада для мене відкрилась абсолютно несподівано шість років тому, коли “Історичну правду” запросили на святкування 120-річчя українців у Канаді. Тоді посольство України в Канаді за підтримки Конгресу українців Канади організувало проект «Історичний потяг українських піонерів». Ми проїхали від “Пірсу 21” в Галіфаксі (саме сюди прибули перші українські емігранти) аж до Едмонтона. На цьому шляху я побачив музеї, архіви, бібліотеки, і у мене буквально “відкрились очі”: раніше я не мав уявлення про той величезний культурний пласт, який накопичила українська діаспора.

історична правда з Вахтангом Кіпіані

Сьогоднішня успішна Канада не завжди була такою, і українці зіграли важливу роль у становленні цієї країни. Малограмотними злидарями на останні гроші прибували вони сюди, щоб, взявши землю, довгими роками тяжко на ній працювати і врешті стати успішними експортерами зерна, бізнесменами, політиками, громадськими і культурними діячами. Наш народ знайшов тут свою Україну та став одним з акціонерів побудови успішної Канади. Натхненний побаченим і почутим, я вирішив на “Історичній правді” зробити розділ “Канадіана”. Сьогодні тут є більше тридцяти статей, і кількість матеріалів про хвилі політичного розсіяння, український спорт у Канаді, політику, мистецьке життя, церкву, мультикультуралізм усе зростає. Згодом вийшла друком “Українська Канадіана” - перший том про піонерську історію. Книжка була добре сприйнята і в Україні, і в Канаді. Планую видати серію з чотирьох томів. На сьогодні вже є чимало матеріалу для книги поза межами серії. В один з перших моїх приїздів також виникла ідея зробити фільм про українську Канаду, і у травні 2016 р. на телеканалі ZIK відбулася прем’єра стрічки «Наші найперші. Українські відкривачі Канади». Є задум знімати наступні серії, шукаю на це фінансування. Як на мене, заслуговує особливої уваги тема про табори інтернованих, зокрема українців, у Канаді під час Першої світової війни. Починаємо роботу над створенням фільму про сенатора Павла Юзика - відому в Канаді особистість. В Україні, на жаль, про нього - бать-

підшивки журналу “Арка” за 1947 і 1948 роки, ілюстровані Яковом Гніздовським. На сьогодні у фондах нашого музею-архіву є півтори тисячі видань української діаспори, що уп’ятеро більше за колекцію державного архіву.

ка ідеї багатокультурності - широкий загал абсолютно нічого не знає, тому ми і знімаємо цю стрічку.

Щоб не винаходити велосипед

Презентуючи книгу та фільм про Канаду, я об’їздив Україну від заходу до сходу. На зустрічах часто відчуваю доволі сильні еміграційні настрої серед активних громадян. Звичайно, у відкритому світі глобальний процес міграції стримати неможливо, але вона вирішує проблеми окремих людей, а не всієї України. Я вважаю, що знання історії української Канади допоможе нам зробити Канаду в Україні. Українці в країні, яка спочатку була чужою і навіть ворожою до них, зробили велику справу, то наскільки більше ми, освічені, у своїй країні, де знаємо все і всіх, де всі свої, можемо зробити сьогодні. Канадський досвід щодо дієвості чітких, універсальних і обов’язкових правил для кожного громадянина зокрема і суспільства загалом в у всіх сферах життя дуже важливий для України. Не потрібно нам винаходити велосипед - лише підглянути, навчитися того, що добре працює тут, і реалізувати в Україні.

Газети і журнали як джерело історії Останні тридцять років я проваджу ще один проект - музей архів преси. Створений він на основі моєї приватної колекції друкованих видань різних років, яка зараз унаочнена в громадському просторі та стала широкодоступною. Завдяки меценатам маємо сьогодні у Києві великий офіс, де представлені та зберігаються, скануються, виставляються у відкритий доступ і опрацьовуються всі видання.

За сім років зроблено багато, але зараз виснажуються ресурси і полишають сили. Проти нас діє системна і добре проплачена пропагандистська машина Російської Федерації та останніми роками Польщі, від якої ми відбиваємося волонтерськими зусиллями… Якщо не буде належного фінансування, ми не зможемо розвивати цей проект. У Канаді я підглянув ідею щодо створення банківського “залізного фонду” проекту, на який залучаються гроші громади, але витрачаються не накопичені на рахунку гроші, а лише банківські відсотки, і хочу реалізувати її для розвитку “Історичної правди”. Якби вдалося зібрати мільйон гривень, ми мали б постійну зарплатню для людей, які ведуть технічне забезпечення сайту. Зберемо десять мільйонів - можна буде говорити про розвиток проекту. На жаль, в Україні ми отримали кошти лише від близько двохсот добродіїв, бо у нас ще немає культури жертвування особистих коштів на подібні справи, і в цьому, безперечно, також варто було б наслідувати українських канадців. Принагідно через журнал “Разом” звертаюся до української громади Канади, як приватних осіб, так і організацій, по фінансову допомогу (можливо виступити партнерами у фандрейзингу) для розвитку “Історичної правди”. Будь-яка ваша допомога буде доречна, і ми вдячно приймемо її.

Преса - це частина історії у фактах, яка ще багато років буде джерелом матеріалів для статей, наукових робіт, для самоусвідомлення зрештою. За останні два роки я, наприклад, опрацював 14 річників газети “Свобода”, і роботи ще на роки, бо там неймовірно багато інформації, відсутньої в українській історіографії. Перебуваючи в Канаді, як і в інших країнах, на різних зустрічах я звертаюся до людей з проханням передавати в музеї і бібліотеки старі газети, журнали, книги тощо, щоб ця важлива частина історії не пропала. І вони відгукуються: щороку отримую коробки зі старими виданнями (загалом понад 300 книжок і близько 50 найменувань газет і журналів) від інституцій та приватних осіб з Торонто, Едмонтона. Одне з останніх надбань - від 93-річного Євгена Штендери: дві

Сконтактувати з В. Кіпіані можна через його сторінку на Фейсбуці www.facebook.com/vakhtang.kipiani

Спілкувався Михайло Окаринський

23 РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

Інтернет-ресурсу “Історична правда” вже 7 років, і за цей час його матеріали - тисячі статей - побачило понад 10 мільйонів людей. Цей сайт, як стержень, навколо якого з’являються нові книжки, презентації, телепрограми, фільми, лекції, і водночас автори, наголошую, готують матеріали без винагороди, а редакторська і технічна частина лежить на плечах трьох волонтерів.

razom.media

Канадська допомога для розвитку “Історичної правди”

НАШОГО ЦВІТУ

Мабуть, важко знайти дівчинку, котра б не мріяла, як Попелюшка, вийти заміж за справжнісінького прекрасного принца. Підростаючи, маленькі мрійниці розуміють, що це лише гарна казка, яка не має нічого спільного з реальністю, бо де ж сьогодні відшукати стільки принців, щоб вистачило на всіх. Неймовірно, але історія про українську Попелюшку Катрусю Десницьку, яка була принцесою Сіаму (нині Королівство Таїланд), не вигадана - правдива.

razom.media

Попри благородне виховання дівчина не сидить, склавши руки. Вона закінчує курси медсестер і збирається на фронт, адже тоді точилася російсько-японська війна. Перед самим від’їздом доля підготувала їй сюрприз: на одному молодіжному вечорі Катря зустрічає чорноокого гвардійського гусара, закохується в нього з першого погляду, хоч не здогадується, що перед нею спадкоємець королівського трону.

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

Принц з далекої країни

Волинська Попелюшка Катря народилася 1886 року в Луцьку у родині судді Івана Десницького. На жаль, батько не встиг натішитись дочкою, бо через 2 роки помер, залишивши сиротами 12 дітей: шестеро своїх від першого шлюбу, четверо - дружини і двоє спільних. Удова, як могла, давала раду дітям. Щоб вони мали змогу здобути гарну освіту, спродавши маєтки, пані Марія разом з синами і дочками переїхала до Києва. Тут Катря навчається у Фундуклеївській жіночій гімназії. Коли дівчині виповнюється 17 років, помирає мати. Катря після закінчення гімназії залишає Київ: разом з братом на позичені гроші перебирається до Петербурга.

Ви, мабуть, дивуєтесь: звідки взявся принц у російському Петербурзі та ще й у формі гусара? Насправді, тут нема жодної містики. Підтримуючи дружні стосунки, король Рама V та цар Микола ІІ домовилися, що один із принців Сіаму здобуде освіту (на той час найкращу в Європі!) в Росії. Монарх прислав сюди вчитися свого другого сина Чакрабона. Розумний, мужній і надзвичайно дисциплінований юнак дуже вирізнявся на тлі “золотої” молоді. Принц закінчив не лише Пажеський корпус, але й Академію Генерального штабу. Незабаром Чекрабону належало повернутися в Сіам, але зустріч з золотокосою синьоокою Катрусею змусила його затриматися в холодній Росії.

Кохання на відстані Незважаючи на почуття, що спалахнуло, Катерина поїхала на фронт. Хоч як Чакрабон рвався за коханою, йому, як потенційному спадкоємцю трону, не дозволили. Все, що залишалось юнакові, - засипати Катрю численними листами та телеграмами, в яких вкотре гаряче запевняв: “Мені ніхто інший не потрібен”. І дівоче серце розтануло.

Принц Чакрабон не був наївним. Він чудово розумів, що одруження з іноземкою поставить хрест на його кар’єрі вдома. Потенційним спадкоємцям дозволялося одружуватись лише в межах доволі розгалуженої королівської династії. Крім того, юнак-буддист усвідомлював, що кохана не зможе жити у гріху, тому погодився на вінчання. Закохані змовники повінчались у Константинополі, подейкують, що принц заради дружини прийняв православ’я. Дав він Катрі єдину обіцянку (згодом порушить її) - не шукати собі іншої дружини...

Одна проти всіх Після щасливого медового місяця Чакрабон привіз молоду дружину в Бангкок, проте не спішив її представити батькам. Принц боявся їхнього гніву. І не безпідставно! Король був розлючений, навіть мати - королева, що обожнювала сина, відмовилася з ним бачитися. Замість щедрого утримання і високої посади, які належали Чакрабону по праву народження, його зробили начальником маленького військового училища з жалюгідною зарплатнею. Від опального принца відвернулися всі, крім старшого брата і кількох друзів. Коли Катря народила сина Чулу, крига скресла… Одного дня свекруха надіслала Катерині тайський одяг. Це було справжнє визнання! Далі новоспечена бабуся побажала бачити Чулу й відразу полюбила свого першого і єдиного онука - точну копію сина. Свекор упирався довше, але піддався на вмовляння дружини, й зрештою дворічного Чулу представили дідусеві. Але возз’єднання родини тривало недовго: король помирає, на трон сходить брат Чакрабона. Він, щоправда, не вирізнявся жорстокістю і відразу офіційно визнав шлюб Десницької. Та більше, будучи бездітним, коронований брат оголосив Чакрабона своїм спадкоємцем. Дівчина з України не тільки стала сіамською принцесою, але й мала всі шанси колись стати королевою.

Життя ставить крапку Катерина поселилась у Шанхаї - тодішній колонії Російської імперії, де активно допомагала біженцям. За рік їй прислали звістку, що колишній чоловік помер. У гріб його завела невгамовна і байдужа Чаваліт (прогулювався, будучи хворим, з нею на яхті і “згорів” від запалення легень), яка, до речі, так і не стала йому законною дружиною, бо брат Чакрабона - король - заборонив цей шлюб, як кровноспоріднений. Після похорону Катерині не віддали сина Чулу - нового спадкоємця престолу, і вона повернулась у Шанхай одна. Згодом син Десницької та принца їде навчатися в Англію, де займається мотоспортом і, повторюючи долю батька, одружується на англійці. У них народилась дочка Наріза Чакрабон. Саме вона, знайшовши листи бабусі, настільки надихнеться романтичною історією кохання, що напише документальну повість “Катя і принц Сіаму”. А що ж Катерина Десницька? Вона прожила довге життя, переживши свого принца на 40 років. Вийшла заміж за американського інженера Гаррі Клінтона Стоуна. Подружжя поселилося в Парижі, де Катерина займалася доброчинністю. Кажуть, золотокоса українка до останнього подиху згадувала свого принца... Оленка Коломийська

25 РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

Вінчання змовників

У палаці принц створив хороші умови, щоб Катерина почувалася щасливою. Подружжя часто подорожувало Європою, навіть відвідали Київ. Там Катря помирилася з братом, який раніше був категорично проти її шлюбу. Саме тоді, на Батьківщині, принцеса зрозуміла, що чужина ніколи не стане їй рідною. У жінки почалася тривала депресія, яка на сьомому році шлюбу разюче підірвала її здоров’я. Існують легенди, що українку вбивали підступи підданих, які буцімто нишком підсипали їй у їжу товчене скло, проте доказів цьому так і не знайшли. Чакрабон втішав Катрю і навіть, щоб вона трохи розвіялася, відправив у подорож Канадою та Японією, хоч сам не зміг її супроводжувати. Листи летіли через океан, як ластівки. Один із них і зруйнував Катрине щастя. Коханий чоловік писав про юну 15-річну принцесу Чаваліт, і Катерина зрозуміла: це кінець. Коли ж повернулась у палац, поглянувши на суперницю, зажадала від чоловіка зробити вибір між нею та юнкою. Принц завагався, тоді й попросила про розлучення. Горда українка Десницька після 12 років подружнього життя покинула палац, не взявши звідти нічого, що їй належало як принцесі.

razom.media

Туга за Батьківщиною і зрада

УКРАЇНА ВІД А ДО Я

У гості до прадавньої богині Лади Теплі і ласкаві українські Карпати зовсім не схожі на набагато старші та суворіші Альпи, Гімалаї чи Кордильєри. Вони позбавлені небезпеки гострих скель, цілорічного льоду і холоду, але не поступаються їм красою та ще можуть похвалитися “місцями сили”, де енергія землі виривається назовні і позитивно впливає на людину. Розкидані вони по всіх Карпатах і мало вивчені, деякі тільки нещодавно віднайдені. Саме у такому місці, де вирує прадавня сила, височіє скельний комплекс Терношорська Лада.

razom.media

Мар’яна Стефак

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

У прадавні часи на території України, де зараз височіють Карпати, мешкало високодуховне плем’я язичників - бореїв, чия культура і ремесла досягли небувалого рівня. За легендами, яким досі шукають підтвердження, це були велетні зростом 2 метри, і саме вони створили древні капища, залишки яких знаходять донині. Одне з цих святилищ присвячене язичницькій богині Ладі - молодій, сильній і надзвичайно красивій покровительці життя і весни, шлюбу, зачаття й народження всього живого. Щороку, за переказами, вона народжує нове Сонце – Коляду - і у такий спосіб починає новий рік. А ще прекрасна богиня Лада контролює круговерть життя: збирає іскорки душ померлих праведників і вкладає їх у лоно жінок, що мріють про дитину. Отож не дивно, що цю стародавню слов’янську богиню дуже шанували. Її ім’я носить мальовничий скельний комплекс Терношорська Лада (за назвою урочища Терношори, що між високогірними селами Снідавка і Явір. Збіг? Зовсім ні. Хоча, ніде правди діти, величну скелю з обрисами вагітної жінки пов’язали з богинею лише в 2006 році, коли професор Прикарпатського національного університету Микола Кугутяк вирушив у експедицію в цю місцевість та, вивчаючи з групою спеціалістів моноліти, дійшов висновку: “камінець” (“голова”, “Довбуш”, як його звали місцеві) набагато старший й датується глибоким палеолітом. Науковці стверджують, що кам’яній Ладі щонайменше сорок тисяч років, тобто вона приблизно увосьмеро(!) старша за відомий усьому світу Стоунхендж. Щоправда, професора Кугутяка підтримали не всі колеги, дехто, наприклад, вважає, що ця скеля просто ще одне химерне природне утворення (їх у Карпатах сила-силенна), результат роботи вітру й сонця. Як би там не було, краще раз побачити, ніж сто раз почути! Тим більше, кажуть, що місце, про яке йдеться, вражає незайманою карпатською природою та, хоч розташоване неподалік села, дуже тихе - просто ідеальне для сімейного відпочинку. Отож вирушаємо до Великої Матері! Дістатися до Терношорської Лади не так складно, як лякають. Усього якихось 20 хвилин машиною від столиці гуцульських ремесел - міста Косова. Маленька порада: якщо їдете удосвіта в суботу, то

Нарешті по стрімкій стежині видираємося на найвищий рівень і потрапляємо у справжню галерею доісторичної різьби по каменю. В кутку причаївся ящур - дракон або ж смок, далі - голова бика, погруддя орла й інші химерні істоти без назви. Незвичну картину доповнюють численні камені - чаші з десятками ретельно видовбаних заглиблень і рівчаків. На мить стає моторошно: раптом тут приносили криваві жерти, і цими рівчаками текла людська гаряча кров… Та тривожні думки відразу зникають, коли, минаючи камінь-собаку, що скрутився біля підніжжя скелі, задираєш голову догори і бачиш її!

Вагітна Богиня Матір, висота якої понад 10 м, стоїть поважно, дивиться у далечінь, обнімаючи кам’яною рукою великий живіт, що символізує зародження нового життя. Відразу видно, що наші предки добряче попрацювали, зводячи 100-тонну Ладу. Голова скульптури - окремий камінь вагою 8 тонн, що тримається на трьох ніжках-опорах. Як його висадили на цю висоту? Обличчя у праматері немає, адже саме так було прийнято зображати жінку-рожаницю, дрібні фігурки яких і досі знаходять археологи. Пробравшись тріщиною між спиною Лади та сусідньою скелею, потрапляємо в місце сучасного жертвоприношення. Навіть сьогодні вузька печерка густо засипана дрібними дарами, які досі приносять для богині жінки, котрі вже майже втратили надію народити дитину. За повір’ям, потрібно дуже щиро попросити Велику Матір про найсокровенніше й трохи полежати на камені-підніжжі біля неї, щоб мрія здійснилась. Однак богиня відверто «не чує» чоловіків, а тих, хто просить про всілякі дрібниці – багатство, кар’єру чи навіть про неприємності для ворогів – може суворо покарати. Невідомо, чи всім, хто тут побував, пощастило, але одне знаю напевно: біля кам’яної Лади дуже затишно і спокійно, охоплює небувале енергетичне піднесення й відчуття присутності поруч когось великого, доброго і ласкавого. Спіймала себе на думці, що просто сиджу, милуюся краєвидами і несвідомо посміхаюся. Недарма кажуть, що Терношорська Лада - одне з найпотужніших місць сили в Карпатах. Ця неймовірно мальовнича місцина позбавлена безкінечних ватаг галасливих туристів. Поки що. Тому поспішайте, якщо якщо хочеться торкнутися пам’ятки сивої давнини, загадати бажання чи просто попікнікувати серед гірської краси, де шумлять лише птахи та шелестять на вітрі дерева. Лада завжди чекає гостей.

27 РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

Одразу впадає в очі кам’яний круг, розміщений на так званому першому рівні пам’ятки. Якщо це був сторож на вході до богині Лади, то, як на мене, він надзвичайно миролюбний: так і сяє кам’яною посмішкою на круглому обличчі. Трохи вище круга знаходиться печера. Кажуть, туди спускалися для проведення ритуалів. Ми не лізли, бо чи давні люди були помітно стрункіші, чи з часом печера засипалася. Тому прямуємо стежкою вгору. Ось і новий камінець - “стопа”. Дійсно, якщо добре придивитися, побачиш чималий відбиток десь так вісімдесятого розміру. Ліворуч від стежки у густих кущах заховався “фалічний” камінь символ чоловічої сили, який, за твердженням істориків, частий сусід жіночих фігур, бо тільки разом вони символізують зародження нового життя. Зрештою, цей камінь ніхто б не помітив, якби ми не поєднували приємне з корисним: шукали опеньки.

razom.media

заскочте ще й на сувенірний ринок. Далі - ніжками! Чотири рази доводиться переходити річку Березульку (добре, що влітку вода в ній тепла, а восени мілко), пробиратися височенними, як у «Парку Юрського періоду» лопухами й кущами осінніх ягід, минаючи справді мальовничий водоспад Терношорський Гук. До речі, він має чудове плесо, ідеальне для купання, якщо, звісно, не боїтесь холодної карпатської води, температура якої найспекотнішого літа не сягає вище 12-14 градусів. Вузенька стежечка блукає поміж прямовисними скелями, то ховається, то вигулькує. Тут серед дикої краси людина почувається маленькою і трохи безпомічною. Якби не численні перелази й не скупі вказівники, написані від руки дбайливими місцевими, то давно б заблукали. Аж нарешті стежка виводить на невеликий пагорб до підніжжя моноліту.

ГОТУЄМО РАЗОМ

СANDIED FRUITS razom.media

солодкі сонечка цукатів

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

За вікном мокро та холодно, а в домі так затишно і тепло за чашечкою духмяного чаю чи солодкого какао. Звісно, не обійдеться також без чогось солоденького! І тут постає справжнісінька дилема: організм потребує солодощів (навіть вчені довели, що вони дієвий засіб від зимової депресії), а зайві кілограми прозоро натякають, що скоро доведеться оновлювати гардероб на розмір більшими речами. Та вихід є! Це сонячні, наповнені ароматами літа фруктові й овочеві цукати. Не будемо хитрувати, бо вони також містять цукор і абсолютно дієтичним продуктом їх не назвеш, проте в зацукрованих фруктах збереглося чимало вітамінів, пектинів, складних вуглеводів, що робить їх корисними ласощами. А ще цукати - це чудова можливість нагодувати “несмачними” фруктами чи овочами дітлахів, замінивши цукерки. Цукати, як не дивно, майже не змінили свій вигляд відтоді, коли ці екзотичні ласощі привозили зі Сходу, звідти вони перекочували в Італію та Грецію, а згодом у відому своїми кулінарними шедеврами Францію. У XIV столітті зацукровані фрукти, привезені з княжого Києва, згадуються як найбільший делікатес на весільному столі литовського князя Ягайло. Через три століття на “сухому варенні” побудував цілу кондитерську імперію купець Семен Балабуха. Загалом цукати настільки припали всім до смаку, що й нині не втрачають позиції, і, наприклад, вони є обов’язковим складником різдвяної випічки в багатьох європейських країнах. Звісно, сьогодні знайти ці смаколики можна чи не в кожному супермаркеті, проте знаємо з власного досвіду, що цукати, приготовані власноруч, найкорисніші, найдухмяніші та найсмачніші!

ІМБИРНІ ЦУКАТИ (протизастудні) Складники: • 1 кг імбиру (ginger); • 1 лимон; • 400 г цукру; • 1/2 чайної ложки меленої кориці; • щіпка меленого мускатного горіха.

Готування: Імбир помити, обсушити, почистити від шкірки і нарізати кубиками 1 см на 1 см. Покласти їх у каструлю, засипати цукром, додати корицю, мускатний горіх, сік лимона і залишити на 4-6 годин у прохолодному місці. Потім протягом 10 хвилин прокип’ятити цю суміш на повільному вогні і дати вистоятися до остигання години 3. Процедуру повторити ще 2-3 рази, після чого відкинути цукати на друшляк. Коли добре стече зайвий сік, пересипати їх цукром чи цукровою пудрою, розкласти тонким шаром і хай підсихають кілька днів.

Готування: Гарбуз почистити від насіння, шкірки і волокон та нарізати кубиками 1на 1 см чи вузькими смужками. Засипати цукром і залишити на ніч. Вранці злити сік, на основі якого і решти складників зварити сироп. Кубики чи смужки гарбуза кинути в гарячий сироп, варити 5 хв. і залишити до повного вистигання, а опісля цю процедуру повторити ще 2-3 рази. Цукати з гарбуза викласти на пергамент для випічки і підсушити в духовці 40-60 хв. при 1300C. Посипати цукром.

ЦИТРУСОВІ ЦУКАТИ (класичні) Складники: • 2-3 грейпфрути, 4 апельсини або 5 лимонів (вибирати цитрусові з грубою шкіркою); • 2 склянки цукру, • 2 склянки води.

Готування: Цитрусові добре вимити, зняти цедру без білої плівки (вона гірчить), порізати на кубики. Залити їх холодною водою, довести до кипіння і варити по хвилині 2-3 рази, поки цедра не стане прозорішою (щоразу відвар зливати і давати свіжу воду). З перемеленої м’якоті цитрусів, води та цукру (за рецептом) приготувати сироп, опустити в нього цедру, щоб він повністю її покрив. Варити цукати за 3-4 заходи по 5-10 хв. (залежно від товщини шкірки) з перервами на 4-6 годин. Духовку нагріти до 1200C, вимкнути і залишити у ній на ніч відціжені від залишків сиропу майже готові цукати.

ЯБЛУЧНІ ЦУКАТИ Складники: • 1 кг яблук; • 1,2 кг цукру; • 2 склянки води.

Готування: Яблука помити, почистити і нарізати тонкими скибочками або кубиками. Пробланшувати їх в окропі 10-15 хв, потім відразу остудити холодною водою. У “компот” після яблук додати цукор, зварити сироп. Залити яблука гарячим сиропом і залишити на 4 год., після остигання варити 5 хв., відкласти на 6-8 год. Процедуру повторити 2-3 рази, аж поки яблука не стануть майже прозорі. Цукати підсушити в духовці 10-15 хв. при температурі 1500C.

Готуємо

Разом

ВАЖЛИВО!

Під час варіння будь-яких цукатів небажано їх перемішувати, бо вони ламаються і розварюються в “кашу”. Потрібно просто слідкувати, щоб сироп вкривав цукати. Готові ж цукати варто на 3-4 дні залишити розсипаними на підносі при кімнатній температурі, щоб затверділи і стали хрусткими, якщо, звісно, втримаєтесь і не з’їсте раніше!

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

Складники: • 800 г гарбуза; • 500 г цукру; • 1 апельсин (змолоти в пюре); • паличка кориці; • 0,5 склянки води.

razom.media

ЦУКАТИ З ГАРБУЗА (вітамінні)

razom.media

Дитяча РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

О Т РН a шок

Про ми

Шкряботушку і Крилатку

Під підлогою старенького фермерського будинку жила мишка Шкряботушка, а на горищі поселилась інша миша летюча або ж кажан - Крилатка. Удень, поки фермер і його дружина працювали в полі, а великий чорний котисько Хапай ліниво дрімав на сонці, Шкряботушка хазяйнувала на кухні. Вона підбирала там крихти хліба і зносила їх у нірку, часом не соромилася залізти у мішок із зерном. А вночі, коли кіт ставав на варту, згорталася Шкряботушка калачиком у своїй нірці і тихенько спала аж до світанку. Летюча миша ж, навпаки, вилітала з віконечка-кватирки під стріхою та бралася ловити нічних жуків, як тільки сонце сідало за обрій, а вранці ховалася від сліпучого сонячного проміння. Звісно, обидві миші ніколи не зустрічалися. Кожна навіть не здогадувалася про існування сусідки. Та якось видався досить похмурий день, і Крилатка вилетіла зі своєї схованки раніше. Шкряботушка якраз тягла до нірки чималий шматок поцупленого сиру. - Добридень, сусідко! - привіталася Крилатка. - Можу помилятись, але, певно, ми родичі! - Все може бути, - діловито пробурчала Шкряботушка, ні на мить не покидаючи свого скарбу. - Як я тобі заздрю! - сказала підсліпувата летюча миша. - Ти щодня можеш милуватися гарними краєвидами, я ж вилітаю глухої ночі, тому нічогісенько не бачу. - Та де там, - заперечила їй хатня миша. - Ось тобі справді добре: не треба щораз шукати їжу! Раптом з паркану на Крилатку стрибнув Хапай. Він, мабуть, подумав, що то пташка. - Стережись! - запищала Шкряботушка. Крилатка хутко змахнула крилами і за мить уже була під стріхою. “Е ні, краще вже літати вночі, аніж сонцем милуватись”, - подумала вона. “От тобі й маєш! Краще бігати й шукати харчі, ніж стати здобиччю всіляких ненажер, - подумала собі і Шкряботушка. Відтоді хатня мишка та летюча заприятелювали і більше ніколи одна одній не заздрили. Калина Дячук

razom.media

ЗНАЙДИ 10 ВIДМIННОСТЕЙ

ЗАГАДКИ

Їжачок-лісовичок

Без насіння виростає І міцне коріння має. Ним їмо і хліб, і суп. Що це буде, дітки?

Їжачок-лісовичок Вислав ліжко з гілочок, Росою умився, Листячком укрився. Скрутився калачиком, Щоб його не бачили. Йому сняться теплі сни – Буде спати до весни! Вікторія Забава

(Зуб)

Шепчу я веселі сни, Тільки ти скоріш засни. Всі кладуть мене під вушко, Бо на те я і …

ЛИСТОПАД Пожовкло листя і трава – І я вступив в свої права. З дитинства до роботи звик: Я садівник, орач, двірник. Шаную дуже чистоту – Зриваю листя і мету З своїми друзями-вітрами, Бо вже зима не за горами. Iгор Січовик

(Подушка) На дубочку я вродився, На дубочку й оселився. Восени я упаду Та дубочком проросту.

КА

ОВ СКОРОМ

пірнув, Рак у річечку ущипнув. у к б и р м о т п ра бораче, Раче, раче-не лаче. п а к б и р а , в ти щипну

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

(Жолудь)

ЦІКАВО ЗНАТИ

г Груша медово-духмяна

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

Груші, як і яблука, відомі людству дуже давно, але де їх почали вирощувати і звідки вони поширилися світом, вчені досі не можуть з упевненістю сказати. Шанували плоди груші ще в античні часи, про що свідчать згадки в давніх літописах Греції, Риму, Київської Русі. Здавна у слов’янських народів, зокрема й українців, було шанобливе ставлення до груші, і рубати її вважалося великим гріхом, що прирівнювався до посягання на чужу долю. Вони вірили в добру і чудодійну силу цього дерева, тому використовували його в деяких обрядах. У першу купіль дитини, щоб вона у майбутньому була стійка до життєвих труднощів, українці, наприклад, клали гілочки груші, а для породіллі, щоб легше переносила біль і муки, готували грушевий напій. Також галузкою груші-дички з колючками традиційно прикрашали весільний коровай, аби молодята разом долали сімейні негаразди та ніби підказуючи, що той, хто не злякається цих колючок, скуштує солодкого кохання, зуміє протистояти злій долі та пізнає справжню суть і красу життя. Здавна вірили в те, що саме під грушею знаходить відпочинок Матір Божа, білоруси; на честь Діви Марії саджали це дерево біля церков словаки, та й серби вважали його святим.

жовтіші і запашніші вони, тим корисніші саме для серця. Якщо вас не полишають головний біль, утома і безсоння, відчуваєте запаморочення та прискорене серцебиття, якщо десь подівся апетит чи ніяк не гоїться рана, то на допомогу вам прийде спіла груша, ніжна, ароматна. А ще вона гарний помічник у боротьбі з депресією, зміцнює імунітет, покращує травлення і обмін речовин, нормалізує роботу нирок і печінки, захищає клітини, зокрема шкіри, волосся та нігтів, від старіння.

Варто пам’ятати: грушу слід споживати в міру і не на порожній шлунок - десь за півгодини після їжі. Не поєднувати грушу зі свіжим молоком, сирою водою і важкою їжею, щоб уникнути проблем зі шлунком.

Груша широко використовується в кулінарії. Готують з неї вишукані десерти, адже добре поєднується з вершками, медом, горіхами, шоколадом та прянощами. Звичайно, випічкою, грушевим компотом, цукатами або варенням нікого не здивуєш, а ось оригінальним супом, соусом до м’яса чи риби, рагу чи салатом з додаванням груші - цілком можливо. З неї також готують квас, вино, лікери, настоянки, наливки та грушевий сидр, який у Франції називають “пуаре”, в Іспанії “перада”, а в англомовних країнах - “перрі”. В Італії роблять фруктову гірчицю, інгредієнтом якої є, зокрема, і груша.

З незапам’ятних часів чаклуни використовували деревину, гілки і плоди груші у своїх таємничих ритуалах, а знахарі - для лікування від недуг. І сьогодні в народній медицині цей смачний фрунт, багатий на вітаміни і мінерали, є помічним і незамінним при різних хворобах та підвищує захисні сили організму. Грушам, до речі, не тільки свіжим, а й сушеним чи у вигляді соку, відвару, киселю тощо, властива переважно сечогінна, антимікробна, в’яжуча та протизапальна дія. З ними можна і кашлю позбутися, і температуру зняти. Фрукти ці сприяють підвищенню міцності капілярів, благотворно впливають на роботу серця, і, як стверджують лікарі, чим Українські селекціонери вивели незвичайний сорт груші - це груша-писанка, що росте в Макарівському районі на Київщині. Плоди її мають оригінальне забарвлення, яке нагадує розмальовану червоними, жовтими і зеленими смугами писанку. В Україні найстаріша груша, вік якої 300 років, росте в Кривому Розі. Цікаво, що це дерево не вражають шкідники і воно досі родить, щороку даючи великі врожаї. Найбільше груш вирощують у Китаї.

Цікаво

razom.media

Неможливо уявити гарний садок без груші, плоди якої прикрасять кожен стіл, а смаком задовольнять будь-якого гурмана. І хоч грушевий сезон - кінець літа і початок осені – вже минувся, не біда: смакувати цими медовими, соковитими, духмяними фруктами можна цілий рік завдяки зимовим сортам, які мають тривалий термін зберігання. Тож пізньої осені чи холодної зими вони, напоєні сонячним теплом, додадуть нам хорошого настрою та збадьорять спомином про літню пору.

kantor_CE_razom_mag_3.75x5.25_2014.pdf 1 5/12/2014 4:44:26 PM

Обмін валют та грошові перекази

razom.media

гарантуємо курс обміну кращий від банківського

CMY

безпосередньо в руки або банк, надійно та конфеденційно

Toronto: Mississauga: North York: Thornhill: Hamilton:

121 Runnymede Rd. (at Bloor St. West) 3643 Dixie Rd., Unit 1 (at Wisla Plaza) 4400 Dufferin St. (inside Yummy Market) 390 Steeles Ave. W., Unit 18 685 Queenston Rd. (inside Starsky)

www.kantor.ca

(416) 767-7782 (905) 369-9978 (416) 855-5770 (905) 482-8620 (905) 661-1111

/KantorCurrencyExchange

1 877 468 0102 (+1 8PRINT 0102) CustomDesignandPrint.ca

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

ПОДІЇ

Чемпіонат світу з футболу razom.media

серед українських діаспорних команд

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

В Україні, на Прикарпатті, наприкінці червня цього року проходили футбольні баталії в рамках VI чемпіонату світу серед українських діаспорних команд. Учасниками цьогорічних змагань були українці з Ізраїлю, Молдови, Польщі, Іспанії, Білорусі, Румунії, країн Балтії (Естонія, Латвія, Литва) та збірна “Українська Європа” (Австрія, Німеччина) - усього 8 команд, які грали у Богородчанах та Надвірній. Переможцями вперше стали українці з Іспанії, котрі у фінальному матчі зустрілися зі збірною командою українців Румунії та з рахунком 3:0 вибороли першість. Третє місце посіла збірна команда українців Білорусі, з рахунком 3:2 здолавши збірну команду “Українська Європа”. Спеціальними призами було відзначено кращого гравця чемпіонату Степана Янучка з Білорусі, кращого воротаря Івана Анішоряка з Румунії та кращого бомбардира Назара Процика з “Української Європи”. Після фінального поєдинку керівництво Івано-Франківської області та Надвірнянського району нагородило кубками й пам’ятними медалями переможців та учасників змагань. Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять українських захисників, котрі віддали свої життя в боротьбі за незалежність і свободу українського народу. Приємно наголосити , що чисельна уболівальницька аудиторія відзначила як високий рівень організації заходу, так і професійність футбольних арбітрів, очолюваних суддею Національної категорії України п. Ігорем Бокієм, який за сумісництвом також був Головою організаційного комітету. Під час церемонії відкриття він, зокрема, зауважив, що без спільних зусиль громадських та державних структур Канади і України (МОУГ «Четверта хвиля», Світовий конгрес Українців, Міністерство молоді та спорту України, Національний олімпійський комітет України, Федерація футболу України та інші) щодо фінансування та організації чемпіонату проведення його було б неможливе. Надзвичайно важливим є той факт, що до здійснення цього масштабного заходу долучилися канадські меценати, представники місцевого бізнесу та митці. Народний артист України Анатолій Матвійчук написав гімн «Український Мундіаль», прем’єра якого відбулася під час відкриття турніру. На завершення Ігор Бокій сказав: «Тепер можна сміливо розпочати впровадження ще одного цікавого проекту — комплексних змагань з різних видів спорту для представників української діаспори. Перемовини з керівництвом НОК України щодо цього зараз ведуться, і назва вже є – Україніада.

Цікаве про український футбол у Північній Америці Повоєнні українські емігранти до Канади та Америки почали створювати при осередках футбольні команди і клуби, найвідоміші серед яких “Україна” (Монреаль і Торонто), “Тризуб” (Філадельфія), “Львів” (Клівленд), “Черник” (Детройт), “Київ” (Міннеаполіс), “Дніпро” (Балтимор), “Леви” (Чикаго). Чимало менших були організовані у канадських містах, зокрема у Вінніпегу, Едмонтоні, Гамільтоні, та по всій території США. 1957 року футбольна команда “Україна” (Монреаль) виграла чемпіонат Канади. Капітан Зенон Снилик неодноразово запрошувався до олімпійської збірної США, де теж був капітаном. Високу репутацію у футбольному світі США здобули як гравці і тренери брати Євген, Володимир та Ігор Чижовичі, родина яких походить із Самбірщини. Євгена не раз обирали найкращим тренером року у штаті Нью-Джерсі, на початку 70-х він очолював національну збірну США. Володимир багато був менеджером футбольної збірної США, привозив її на Чемпіонат світу 1990 року до Італії. Ігор Чижович з 1988 року очолює спортивний клуб «Тризуб».

Зенон Снилик і Антоніо Карбахал перед матчем Мексика-США

Давно здобув національної слави потужний український клуб «Тризуб» з Філадельфії, який 1957 року був прийнятий до АФЛ. Відомий український футболіст, колишній гравець і капітан київського “Динамо”, учасник Чемпіонату світу 1962 р. (Чилі) у складі збірної СРСР Віктор Каневський, емігрувавши у 1988 році в США, вже за рік відкрив у Брукліні приватну футбольну школу, яка діє багато років.

Real Estate Law • Estates Law Notary Public

AUTOSERVICE INC.

Complete auto repair, great service and always a great advice.

ОкСАНА МИРУТЕНКО

Barrister & Solicitor B.A. (Hons), M.A., LL.B

Купiвля та продаж нерухомостi Оформлення позичок Заповiти та довiреностi 4920 Dundas Street West, Suite 305 Toronto, Ontario, Canada, M9A 1B7 Tel: 416 234 9555, Fax: 416 234 9556 omiroutenko@bellnet.ca www.oksanalaw.com

Services:

Detailing Exhaust Repair Oil Changes Brakes Electrical Repair

Engine Repair Shocks and Struts DiagnosticTesting Filters

ANDRIY SHKLYARUK

12 Belvia Rd., Etobicoke, ON, M8W 3R3

Leopolis constructions & renovation

Повна реконструкція Вашого будинку та офісу ПIДВАЛЬНI ПРИМIЩЕННЯ ТА КУХНI ВАННI КIМНАТИ ТА СТОЛЯРНI РОБОТИ УКЛАДАННЯ ПЛИТКИ, ФАРБУВАННЯ, ОГОРОЖI ТА ДЕКИ Доступні ціни

Висока якість (Надаємо рекомендації)

Для оцінки Вашого проекту телефонуйте

Знижки на якісні товари та матеріали

Андрію Саган

416 871 6677

www.leopolis.ca

Areas of financial planning my team is focusing on for my clients: Financial Planning Business Planning

(incl. Trusts, Holding companies, etc.)

Investments

(incl. LIRA, RRSP, TFSA, RIF and etc.)

Retirement Mortgages Estate Planning (incl. Wills, POA)

Insurance Tax Planning + Filing Income Tax

(personal & corporate)

Group Benefits and Group Pension Plans

Truly your Financial Planning and Wealth Management Professional

Alex TARAIEV

B.Fin., CPCA

alex.t@investorsgroup.com Office: 416 491 7400 Ext.6620 Cell: 647 537 7825

www.linkedin.com/in/alextaraiev www.facebook.com/alextaraiev www.instagram.com/alex_taraiev

Investors Group Financial Services Inc. www.investorsgroup.com

Бажаєте побачити вашу рекламу на сторінках журналу РАЗОМ? Звертайтесь: info@razom.media

razom.media

andriy.autoservice@gmail.com

35 РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

647 997 4105

Український драматичний театр “Заграва” не перестає радувати глядачів

razom.media

14 жовтня вТоронто театр “Заграва” презентував нову виставу “Комедії-хвилинки” Жанін Вормс та Дага Ларша. Режисер постановки Оксана Смільська.

РАЗОМ ЛИСТОПАД 2017

Режисер постановки Оксана Смільська

“Комедії-хвилинки Жанін Вормс, відомого французького драматурга, вже давно захопили мою уяву. За 3-5 хвилин тексту їй вдається у динамічному сюжеті розкрити драму всього життя її парадоксальних персонажів і абсолютно несподівано її закінчити.

Ідея створити виставу за цим матеріалом у мене виникла коли я працювала над скетчем американського автора Дага Ларша «Віртуальність», аби театр мав можливість виступати з такими сценічними мініатюрами на різних заходах. А згодом виникла ідея об’єднати такі комедії- хвилинки в одну виставу. Щодо планів на майбутнє, то я вже маю в задумі три п’єси, але карти наразі не розкриватиму. А театр Заграва в наступному році святкуватиме своє 65 річчя, отже, на глядача чекатиме нова прем’єра.” - поділилась Оксана Смільська Photo credit: Iryna Danchuk

Режисер Галина Цеховська

razom.media/radio

СЕЗОН ЗАТИШКУ

ЛИСТОПАД +

КАЛЕЙДОСКОП ПОДIЙ ПОДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ До 15 листопада 2017 триває подача заявок на участь у культурному конкурсі “Міс українська Канада 2018” info@missukrainiancanada.com www.missukrainiancanada.com Див. ст. № 20

10-11 листопада Відзначення 50-річчя Світового конгресу українців 10 листопада - урочистий бенкет Old Mill, Toronto 11 листопада - концерт Капели бандуристів ім. Т. Шевченка Church on Queensway www.uwc50.org

12 листопада, 3 p.m. Благодійний творчий вечір пам’яті видатного оперного співака, Героя України Василя Сліпака Ресторан “Золотий лев” 15 Canmotor Ave., Торонто razom.media/events-page/ Див. ст.№13

18 листопада, 6:30 p.m. Щорічні (десяті) Вечорниці “Краще з кращого” Lithuanian Banquet Halls 2185 Stavebank Rd, Mississauga 416.763.7002

24 листопада, 7 p.m. Показ документальної стрічки Аріадни Охримович “Голодомор, голоси свідків” St. Vladimir Institute 620 Spadina Avenue, Toronto razom.media/events-page/

2 грудня, 10 a.m.- 4 p.m. St. Joseph’s Christmas Marketplace St. Joseph’s Ukrainian Catholic Church 300 River Oaks Blvd. East Oakville 905.337.1400

8 грудня, 7 p.m. Winter Wonderland Bingo Приміщення УНО 145 Evans Ave, Toronto razom.media/events-page/

18 листопада, 6 p.m. Гала-банкет з нагоди 85-ліття УНО Канада Trident Banquet Hall 145 Evans Ave, Toronto 416.925.2770

16 листопада, 7p.m. Громадська зустріч та показ фільму “Місія схід: перша лінія” Westminster Room Old Mill Toronto, 21 Old Mill Rd razom.media/events-page/

11 листопада, 7p.m. Чемпіонський поєдинок Станіслава Скорохода (Україна) з Fernando Silva (Mexico) Powerade Centre 7575 Kennedy Road, South Brampton, ON Квитки: megazabava.com/boxing Див. ст.№18 18 листопада, 6 p.m. Прем’єра вистави за сценарієм Сашка Лірника “ Про дівчину Варочку, козака із запроданою душею та срібний горщик” Пластова домівка ім. Гуцуляків 516 The Kingsway, Etobicoke razom.media/events-page/

22 листопада, 7 p.m. Відзначення 84-ї річниці Голодомору 1932-32 років в Україні Приміщення УНО 145 Evans Ave, Toronto razom.media/events-page/

26 листопада, 10 a.m.- 4 p.m. Silver Bells Christmas Market St. Volodymyr Cultural Centre (SVCC) 1280 Dundas Street West, Oakville 416.622.8497

26 листопада, 2 p.m. Baturyn Concert Marching Band at Ivan Franko Homes 3058 Winston Churchill Blvd., Mississauga razom.media/events-page/

3 грудня, 3 p.m. A book launch by Chrystia Charkowskyj “The Magic Goose. Чарівна гуска” Приміщення УНО 145 Evans Ave, Toronto razom.media/events-page/

9 грудня, 7 p.m. Концерт гуртів “Бумбокс” та “Erised” The Opera House 735 Queen St. E., Toronto info@weventsentertainment.com 800 817 9231

23 листопада, 5:30 p.m. Seminar “Churches, Charities, Non-profits and The Low” Victoria Room Old Mill Toronto, 21 Old Mill Rd To register: toradmin1@ucss.info razom.media/events-page/

До 15 грудня “Відзеркалення” - виставка-продаж пастелей Роксоляни Підгайної-Бенуа Музей Тараса Шевченка 1614 Bloor St W, Toronto 416.534.8662 www.infoukes.com/shevchenkomuseum

3 грудня, 2-5 p.m. День відкритих дверей дитячої мистецької студії «Чарівна палітра» Галерея КУМФ 145 Evans Ave, Toronto, Suite 101 416.766.6802 info@kumfgallery.com

9 грудня, 10 a.m. - 1 p.m. Multi-strand pearl necklace workshop By Myroslava Boikiv St.Vladimir Institute 620 Spadina Ave, Toronto Register: folkcanada@gmail.com 647.864.5641

8 грудня, 7 p.m. Presentation of Traditional Ukrainian Women’s Wear St.Vladimir Institute 620 Spadina Ave, Toronto Register: kosa.kolektiv@gmail.com

16 грудня, 7 p.m., 17 грудня, 3 p.m. Група “Світло” презентує “Різдвяну містерію” Factory Theatre 125 Bathurst St 416.294.7853

З цікавими та важливими подіями звертайтесь у редакцію РАЗОМ Ми поділимось ними з усіма нашими читачами: info@razom.media або toll free 1 855 729 6664 Підпишіться на розсилку на razom.media/events-page/ і будьте в курсі всіх подій громади

FREE