#50 Magazine РАЗОМ, October 2017 by Media Group РАЗОМ

ПЕРЕМОГИ УКРАЇНСЬКОЇ ЗБІРНОЇ ст. 10 ПОДІЇ

Жовтень / October 2017

ІРИНА КОГУТ. КУЛЬТУРНИЙ ПРОЕКТ «МІС УКРАЇНСЬКА КАНАДА» ЗНОВУ З НАМИ ст. 18 ТРАДИЦІЇ ТА КУЛЬТУРА

№50

АРХІТЕКТУРНІ СКАРБИ ТУЛЬЧИНА ст. 16 УКРАЇНА ВІД А ДО Я

UKRAINIAN CANADIAN MAGAZINE

Українськi Нескоренi - нашi Герої! Див. ст. № 9-13

у Жовтні

У НОМЕРI: УКЦ Св. Йосифа: від сьогодення до майбутнього

Сторінка Генерального консульства України в Торонто

Фотоогляд Ігор Нескорених - Invictus 10 Games 2017 12 Оксана Горбач про виступ національної збірної на Invictus Games Михайло Воробій - опікун рідного друкованого слова

Архітектурні скарби Тульчина

Ірина Когут. Культурний проект «Міс українська Канада» знову з нами!

Вересень фестивальний

Нашого цвіту: Яків Венгер

Тренди в одязі сезону осінь-зима 2017-2018

Готуємо разом

Дитяча сторінка

Чи знаєте ви, що лобода….

Калейдоскоп подій

біймає нас жовтень прохолодою й туманами, шепоче шелестом опалого жовтого листя, ніби наспівує колискову… То він ніжний, теплий і тихий, то плаксиво дощовий та вередливо вітряний, але його прощальна осіння краса переважно заворожує, налаштовує на ліричний лад. Вдихаючи запах свіжого падолисту, кожен, мабуть, бачить і сприймає жовтень посвоєму: комусь здається, що вітер осінній розвіює безжально мрії, в іншого ж вселяє він надії чи дарує кохання. Та, як кажуть, тільки від самої людини залежить, куди вітровій її занесе… Наших читачів він у жовтневому ювілейному випуску “Разом” №50 перенесе назад, у вересень, щоб розповісти про Ігри Нескорених - до сліз зворушливі змагання мужніх і сильних духом ветеранів, які зазнали тілесних та душевних травм, виконуючи військовий обов’язок, і, зокрема, досягнення української збірної, що вперше брала в них участь. Тут ділимося з вами й враженнями від українських вересневих фестивалів. У рубриці “Наш бізнес” йдеться про церкву св. Йосифа в Оквіллі та цілу низку бізнесів, що діють при ній на благо цього Божого храму та всієї громади. Думаємо, зацікавить вас стаття, присвячена Михайлу Воробію з Венніпега - великому книголюбу, який передав свою численну українську книгозбірню школам та молодіжним осередкам. Нова сторінка епопеї про визначних українців - у рубриці “Нашого цвіту”, відкрийте її і, можливо, відкриєте для себе нове славне ім’я. Про лободу - бур’ян, їжу і цілительку - дізнавайтеся вже зараз, не оминаючи цю статтю. “Разом” у жовтні повідає про модні тенденції осінньо-зимового сезону, а також запрошує здійснити мандрівку в Україну і завітати в провінційне містечко Тульчин (Вінниччина), багате на культурні та архітектурні пам’ятки. Рецепти від “Разом”, як водиться, є в кожному номері, тож ділимося ними і в жовтні. Обов’язково щось цікавеньке знайдеться у нас і для маленьких читачів.

На обкладинці зліва направо: Вадим Свириденко, 44 роки, ветеран, бронзовий медаліст Invictus Games 2017 у веслуванні на тренажері Роман Панченко, 22 роки, ветеран, золотий та срібний призер Invictus Games 2017 у командному заліку Павло Будаєвський, 28 років, капітан ЗСУ, чотирикратний чемпіон Invictus Games 2017 з плавання Фото: Вікторія Ліуш для журналу РАЗОМ Contact information: info@razom.media toll free: 1 855 729 6664 fax 1 866 734 1864 2275 Lake Shore Blvd West, Suite 320, Toronto, ON M8V 3Y3 facebook.com/razommedia razom.media

Editor: Viktoriya MATVIYENKO Copy Editor: Nataliya RUSYN PR-manager: Oksana PLATONOVA Graphic Design: Volodymur MELNIK, Andriy PROTSKO Сontributors: Mariana STEFAK, Dar’ya KOLOS, Olenka KOLOMYYSKA, Kalyna DYACHUK, Zinoviya RUDYK Project Coordinator: Vadym MATVIYENKO

The publisher may not have the same standpoints with the author of a printed material. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads. Published by РАЗОМ Media Group All rights reserved Printed by CustomDesignandPrint.ca

НАШ БІЗНЕС

УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА СВ. ЙОСИФА від сьогодення до майбутнього в дружній праці спільноти

razom.media

ST. JOSEPH’S UKRAINIAN CATHOLIC CHURCH

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

У сучасному світі з його шаленим ритмом життя багато хто з нас знаходить віддушину від буденних проблем у спілкуванні з Богом. Ми поспішаємо до церкви, щоб подякувати Всевишньому за Його милості, щоб у молитві дивним чином відчути світлий спокій та серцем повести щиру розмову з Творцем. Місцем, куди ідуть люди зі своїми радостями і печалями, з невдачами та успіхами, стала для понад 400 родин церква святого Йосифа в Оквіллі. Не дивуйтеся, що у рубриці про бізнес ми розповідаємо про церкву, адже при ній функціонує цілий комплекс з кількома окремими бізнесами, які були задумані саме для підтримки цього Божого храму. У 2017 році St. Joseph’s Ukrainian Catholic Church відзначає свій 5-річний ювілей і, як говорять англійською, “The first milestone”, з чим сердечно вітаємо парафіян, які вкладають багато праці та душевних сил у справу життя і розвитку церкви.

Замісник голови церковної дирекції Фред Шлапак - людина, яка відповідає за організацію втілення планів, - має величезний досвід у бізнесі, отож він брав активну участь у плануванні та будівництві церкви. Саме Фред Шлапак сказав, що без чіткого фінансового розрахунку неможливо успішно реалізувати такий великий проект, тому ще до початку спорудження церкви було добре продумано, як вона себе утримуватиме і підтримуватиме. А досвід у цього чоловіка щодо ведення серйозних справ дійсно чималий: у 2004 році він пішов на заслужений відпочинок з посади Головного виконавчого директора сектору напівпровідникової продукції мультимільйонної компанії “Моторола”, де пропрацював 33 роки, зокрема 12 років у Канаді, 14 - у Європі (Франція, Німеччина, Швейцарія), де очолював європейський офіс компанії. У 1996 пан Шлапак переїхав до Америки, в 2000 році став СЕО напівпровідникового сектору “Мотороли”. Він був членом Ради директорів у компаніях Gennum Corporation, Tundra Semiconductor Corporation та інших і зараз також є членом кількох правлінь. Вийшовши на пенсію, він повернувся до Канади. Народився Фред Шлапак у Монреалі 1943 року, навчався в University of Waterloo, здобув ступінь бакалавра та магістра наук з електротехніки. Зі своєю дружиною Іриною він познайомився в Українському студентському клубі в університеті. Пан Шлапак багато працював, продовжує працювати та знає, що не марнослів’я дає плоди, а конкретна робота. На його думку, церковний комплекс св. Йосифа успішно діє та розвивається завдяки професіоналізму команди, самовідданість якої робить її дуже дружною та міцною, а працю - ефективною.

Медіа-група РАЗОМ

Два роки до відкриття церковного комплексу св. Йосифа в Оквіллі пішло на проектування, купівлю 4 акрів землі під нову забудову, продаж старої церкви, складання фінансового плану, що, зокрема, передбачав започаткування кількох окремих бізнесів, діяльність яких покривала б затрати на будівництво і повсякденне функціонування комплексу. Нелегкою справою виявилося придбання землі в межах міста під забудову: хоч місце, де зараз розташована церква, було вільне, його власники ніяк не погоджувалися продати цю земельну ділянку, бо самі планували побудувати на ній торговий центр. Та велике бажання і зусилля парафіян взяли верх, і за два тижні угоду про купівлю землі було підписано.

Продовження на ст № 7

razom.media

5 РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Парох церкви св. Йосифа отець Михайло Лоза народився та зростав у Філадельфії (США). У 12-річному віці він відправився в Рим на навчання в Українській Папській Малій Семінарії, куди привело його релігійне виховання в родині та, як не дивно, любов до футболу: хлопець дізнався, що в цьому навчальному закладі грають у футбол, яким він тоді дуже захоплювався. 6 років здобував там знання, зокрема значно краще оволодів українською, якою велося викладання, а потім ще три роки - в Римській Колегії Св. Софії. Отець Лоза, висвячений в Україні, як священик розпочав своє служіння Богу 1988 року, коли відзначався 1000-літній ювілей хрещення Русі. Ось уже 16 років він очолює парафію святого Йосифа. До того, як збудували нове приміщення церкви, прихожани тіснилися в малесенькій церкві коло озера. На створення парафії в Оквіллі дуже вплинув владика Корнелій, який помітив необхідність створення приходу в західній частині Великого Торонто (GTA). “Розпочинати в наш час будівництво церкви є викликом. Я б ніколи не наважився на це, коли б до справи не долучилися здібні та компетентні люди. Я не маю сумніву, що за Божим проведінням і з допомогою св. Йосифа - нашого патрона, який за життя був теслярем, ми змогли здійснити задумане, - говорить о. Лоза. - Наша церква об’єднує людей, виховує в них дух провідництва та волонтерства. Тішить те, що не в усіх, навіть значно більших парафіях, так багато людей віддають свій час і зусилля на церковні справи”. Парафія св. Йосифа, як вважає отець, - гарне місце для молитви, зустрічей, спілкування, відпочинку, де твориться міцна громада, де кожен відчуває, що тут йому раді. До цієї церкви тягнуться віряни, народжені в Канаді, і новоприбулі українці, змішані подружжя та емігранти з Польщі, ті, хто не має жодного відношення до українства, крім, звичайно, приналежності до парафії св. Йосифа, яка постійно зростає (було на початку 40 родин, тепер 450) завдяки двомовному проведенні богослужінь та дитячій Літургії. Щоліта отець Михайло їздить у табір з дітьми, які відвідують молодіжний клуб при церкві, і каже, що не тільки під час відпочинку, а завжди, навіть при найменшій нагоді, ним та активістами церковної громади багато робиться щодо формування духовної культури дітей - нашого майбутнього, виховання в них людяності та бажання творити добрі справи.

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

razom.media

ароматами українських страв вирізняється кафе “Тerrace”. Щотижня тут збирається близько 70 волонтерів для ліплення вареників. Також у кафе можна придбати голубці, “патички”, борщ, налисники, випічку та багато інших страв. На День подяки, наприклад, тут замовлялися повні обіди для сімейного святкового столу. Клієнти задоволені: по-перше, смачно, по-друге, вчасно і, по-третє, без мороки. Велику фінансову допомогу (близько $ 250 000 пожертв щороку) отримує церква від будинкового фонду (Building Fund). Щосили підтримує діяльність церковного комплексу та стоїть на сторожі успішного майбутнього спільноти і “Чоловічий клуб” (Men’s Club), який діє при церкві. Ним, до речі, засновано стипендійний фонд для надання коштів на навчання здібної і перспективної молоді. Пан Фред Шлапак вважає, що сила парафії св. Йосифа у волонтерах, тому він та його дружина щороку спонсорують вечерю для 165 цих працьовитих, безвідмовних і безкорисливих помічників. 5-річний план щодо будівництва та перших років діяльності St. Joseph’s Ukrainian Catholic Church якраз тепер успішно завершився, тож є очевидним і безсумнівним те, що все задумане на майбутні роки корпоративним комітетом церковного комплексу буде втілено в життя ще успішніше.

22 жовтня при українській католицькій церкові св. Йосифа буде відкрито скульптурну композицію Олега Лесюка “Пам’ять Нації”, яка відображає важливі віхи історії України і в яку майстерно вплетено українсько-канадські мотиви.

www.sjucc.ca

1 877 468 0102 (+1 8PRINT 0102) CustomDesignandPrint.ca

7 РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Важко переоцінити внесок у спорудження церкви та всього комплексу при ній будівельного комітету у складі 10 професіоналів, зокрема його голови - інженера-електротехніка Фреда Шлапака, архітектора Миколи Василка, будівельного інженера Гені Данко та Петра Савраса - інженера з експлуатації споруд. “Ми тоді чітко знали, чого хочемо і що треба невтомно працювали для успішного завершення будівництва”, - каже пан Шлапак.. Отож, розпочавши зведення комплексу в 2011 році, у квітні 2012 вже почала діяти церква, а ще раніше, 1 січня того ж року, відбулася перша служба у щойно відкритому банкетному залі на 400 людей, який, до речі, у 2017 році офіційно визнано найкращим закладом такого типу в місті Оквілл. “Тут проходять важливі урочистості: благодійні події української громади, весілля тощо. В банкетному залі ми організовуємо також заходи своєї парафії, наприклад, “Family Malanka” та “Adult Malanka”, щорічний український фестиваль, “Осінню забаву” та інші - всього близько 15 подій щороку”, - розповів пан Фред Шлапак. Окрема корпорація (зі своїм комітетом) при церкві св. Йосифа - садок на 72 дитини. Цей дошкільний заклад дуже популярний, недарма список очікування доволі великий. У низці бізнесів церковного комплексу домашнім затишком і

razom.media

Початок на ст № 4

Сторінка Генерального консульства України в Торонто Consulate General of Ukraine in Toronto

Вибороли 14 медалей, з них 8 золотих! Як жартували тренери, однієї не вистачило, щоб по медалі на кожного. Вибороли у поєдинках з такими ж вдареними війною жінками і чоловіками: у кого осколки в тілі, хто оглух від вибуху, кому відірвало кінцівку, а кому - і всі чотири. Дивитися, як ці побиті, пошматовані залізом люди пливуть у блакитній воді святкового басейну, а потім безпомічно чекають на тренера, щоб допоміг витягнути враз обважніле тіло і всадовити у візок, і боляче до сліз, і радісно до сліз. Як їх скривдила доля, позбавивши повноцінного тіла - охоплює перше, щемливе, почуття. Як їх винагородила доля, обдарувавши могутнім духом - таке друге, захопливе й вірне. В українській команді всі такі: лучники і бігуни, плавці і гребці. Кожен - живе уособлення сили духу, котра перемагає фізичну ваду. Кожен - уособлення сьогоднішньої України, яку підступно поранила війна, але вона не знітилася, віднайшла нові сили і стала Нескореною. І вийшла у світ, де отримує свої золоті медалі. Не мріями, не сподіваннями, а наполегливістю, самопожертвою, духом нації - переможниці. Таким був вересень, таким буде і жовтень, коли відзначаємо Покрову - давню покровительку Українського війська, українського бойового духу. На трибунах торонтських спортивних споруд упродовж Ігор Нескорених було гамірно від уболівальників, але “Слава Україні!” після чергової медалі українців чули всі трибуни. Хочеться вірити, як мріється: так буде щомісяця і щоразу голосніше не лише у спорті, а й в економіці, в охороні здоров’я, в освіті. Генеральний консул України в Торонто Андрій Веселовський

Фото: Вікторія Ліуш

9 РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Людині властиво мріяти про майбутнє. Українцям, з їх важкою, трагічною історією та ще й таким несподівано страшним сьогоденням, і поготів. Заплющив очі - опинився в іншому, солодкому і мирному світі, де проблеми вирішуються просто і непомітно або ж взагалі не виникають. Схоже, саме такими була більшість українців 26 років тому: ось тепер ми незалежні, будемо як сир у маслі і без незручних наказів чи непотрібних порад. Як виявилося, незалежність - це, насамперед, відповідальність, якій аж тільки зараз навчила сувора мати Історія. Ціну ми знаємо: Крим, Донбас, тисячі життів, зруйновані міста і долі. Чи навчилися? Схоже, навчилися. Це показали 9 останніх днів вересня, коли в Торонто проходили Ігри Нескорених, в яких уперше брала участь збірна України.

razom.media

УКРАЇНА в ІГРАХ НЕСКОРЕНИХ 2017

Ігри Нескорених

razom.media

Ігри Нескорених - Invictus Games 2017 пролетіли вихорем над Торонто і понесли у світ звістку про тих, хто не зламався від фізичних та душевних ран, отриманих на війні, а продовжує вдихати життя на повні груди і впевнено говорить: “Я Є!” Серед сімнадцяти голосів країн - учасниць Ігор пролунав гучний голос України, де точиться війна і яку боронять мужні нескоримі патріоти.

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Як же ми вболівали за нашу збірну! А як хвилювалися самі хлопці! Та вони, виходячи на бігову доріжку, сідаючи на велосипед чи беручи до рук лука, забували про хвилювання і показували максимальні результати. Потрібно було бути на спортивних майданчиках, щоб побачити щасливі очі мужніх і вольових воїнів, які вибороли першу чи чергову перемогу, і не обов’язково після здобуття медалі, бо навіть дістатися фінішу вже було перемогою. Величезне спасибі вам, наші Нескорені, за те, що ви Є! Щира вдячність усім, хто виносив ідею участі України в Іграх Нескорених та послідовно і невідступно працював над тим, щоб вона стала реальністю! Тепер можна з чистим серцем порадіти за успішний виступ української збірної.

“Invictus Games - ігри для тих, хто має потребу в них найбільше… Допоможіть нам знайти їх.” Принц Гаррі

Сергій Мамонтов - бронзовий призер з веслування на тринажері

Василь Пашкевич, чемпіон Ігор Нескорених з пауерліфтінгу

Велогонка. Олександр Чуб (справа), Сергій Молодід

Юрій Дмитренко

Зустріч в аеропорту Торонто

Олександр Писаренко, капітан національної збірної , чемпіон Ігор Нескорених з веслування на тринажері

razom.media

TORONTO 2017

Роман Панченко (справа) та Сергій Калитюк

Сергій Торчинський, бронза в штовханні ядра

Тренер лучників Ольга Ягодкіна

“Ми все продумували і прораховували. Звичайно, ризикували сильно: учасники команди змагались у кількох дисциплінах, адже хотіли завоювати якомога більше медалей. Починаючи з легкої атлетики, задали хорошого старту і передавали естафету іншим видам спорту”. Головний тренер національної збірної України Євген Мазур Павло Будаєвський, чотирьохкратний чемпіон Ігор Нескорених, плавання.

Дмитро Сидорук, срібний призер зі стрільби з лука

Юрій Писарчук Ґала-бенкет на честь національної збірної України. Президент Порошенко та Вадим Свириденко

Катерина Михайлова, Роман Панченко, Валерій Рак. Срібло в груп. заліку в стрільбі з лука

Вадим Свириденко. Бронзовий призер з веслування на тринажері

“Invictus Games були просто змаганнями, але тут, у Канаді, вони переросли в рух.” Майкл Бернс, головний виконавчий директор Invictus Games 2017

Павло Терехов, вболівальник Фото: Микола Сварник для Invictus Games: Team Ukraine Invictus Games Toronto 2017

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

TORONTO 2017

razom.media

Олександр Ткаченко, срібний медаліст, біг на 400м.

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

“Відверто, я досі просто приголомшений. Конкуренція суперова, що мені імпонує, бо довелося справді боротись. Я зробив усе, що міг: побив свій рекорд і задоволений результатом. Відчув колосальну підтримку команди, яка дуже допомогла”. Сергій Торчинський, бронзовий призер зі штовхання ядра

Сергій Молодід

Оксана Горбач координатор проекту “Ігри Нескорених” в Україні про очікування, підготовку та результати національної збірної в Invictus Games 2017 - Оксано, підсумуйте, будь ласка, виступ національної збірної України на Іграх Нескорених та поділіться своїми враженнями від перебігу змагань. - Знаєте, я можу зараз сказати за всю національну делегацію, за відомства та організаційний комітет: ми не мали високих очікувань, їхали вперше, у невідомість; не знали, з чим ми зіштовхнемось та рівень підготовки інших команд. Звичайно, дуже хвилювалися за молодих українських ветеранів, які вже не тільки набули військового досвіду, побачили смерть і отримали великі травми, а й мають зараз високу ціль - показати нескореність сили духу іншими захисниками України. Переживали ми, чи вдасться їм цієї цілі досягти, але з першого дня хлопці виходили на змагання, працюючи впевнено і спокійно. З перших стартів стало зрозуміло: українська команда бере справу в свої руки і доводить до кінця. Знаєте, я зрозуміла тоді, що у нас на Сході щось виходить завдяки отаким мужнім хлопцям, які повністю беруть на себе відповідальність за результат. Звичайно, виступом нашої збірної ми надзвичайно задоволені: у нас на 15 чоловік 14 медалей - результат, гідний Книги рекордів Гіннеса. Взяти хоча б виступ Роми Панченка, якому зараз 22. Він пішов воювати 20-річним, у 21 - уже опинився в інвалідному візку, але подивіться на нього: завжди усміхнений, спокійний. На змагальне поле зі своїм луком виїхав під дощ спокійно і взяв золото. Спорт допомагає ветеранам пережити посттравматичний синдром, задля цього ми і беремо участь в Іграх Нескорених. - Уже є плани щодо наступних Ігор? - Я абсолютно впевнена, що так. Ми лобіюватимемо збільшення складу збірної України до 30 учасників на Іграх 2018 року. Щодо цього буде спілкування з організаційним комітетом у Сіднеї (Австралія), та й в Україні треба провести велику організаційну роботу. Перший рік підготовки до Ігор Нескорених багато в чому був для нас відкриттям, наприклад, проведення регіональних тестувань. Ми приїздили у Львів, Одесу та інші міста, збирали ветеранів з цього регіону, запрошували представників ЗМІ. І це було правильно, тому що потрібно на місці виявляти конкретні проблем реабілітації ветеранів, які відразу бачиш: то нема спуску в басейн, то відсутній під’їзд для візочників і т. д..

razom.media

“Це перші мої змагання такого рівня, і я не можу словами передати свої враження. Буря емоцій, вибух адреналіну - напевно, все це було написано на моєму обличчі і під час бігу, і після фінішу”. Олег Зімніков, чемпіон Invictus Games 2017 з бігу на 1500 м

- Що Ви, Оксано, порадите постраждалим у війні українським хлопцям - потенційним учасникам національної збірної України Ігор Нескорених наступних років? - Знаєте, можна сказати дуже коротко англійською “Show up”: прийди і покажи себе. Я переживаю за те, що хлопці в Україні, у котрих такі ж проблеми, як і в учасників збірної, будуть дивитись змагання й думати: “Та де там мені! Я ніколи не зможу бігти, плавати чи їхати на велосипеді так, як наші медалісти…”. Вони не повинні так думати, а просто прийти і показатися, щоб ми знали про них. Якщо не наступного року, то через 2-3 вони мають шанси потрапити до команди. Головне, щоб ми їх ідентифікували. В Invictus Games є багато категорій, тож знайдеться підходяща для кожного, навіть з дуже складними травмами. Подивіться на Рому Панченка: він прийшов на перше тестування і вперше взяв в руки лук у січні цього року, у квітні вже показав кращий результат у своїй категорії, а у вересні взяв золото Ігор Нескорених. - Що скажете про організаційний комітет та про тих, зокрема, хто найбільше підтримував і працював над втіленням у життя ідеї участі української збірної в Invictus Games? - Дивіться, є громадський і державний сектори, які розділяти не можна, бо громадськість виступила з ініціативою, а держава прийняла виклик і взяла на себе відповідальність. Отож мені важко визначити, хто з них більший “молодець”. Ініціатива провести Україну в Invictus Games була з боку громадськості і в Україні, і в Канаді, зокрема від д-ра Річарда Герейчука, який працював у Канаді, організації «Стратком Україна» і агенції Pepelatz Production в Україні та Конгресу українців Канади. З боку держави її підтримало і потвердило готовність до співпраці Міністерство оборони України, яке у липні 2016 відправило лист до оргкомітету Invictus Games, а також урядовий офіс євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів, очолюваний Іванною Климпуш-Цинцадзе, яка на високому рівні підтримала виділення бюджетних коштів. Звичайно, нас підтримали відомства, такі як Національна гвардія, НаціоМедіа-група РАЗОМ

нальна поліція, Державна прикордонна служба тощо. Це настільки величезна координаційна загальна заслуга, що я не хочу окремо виділяти осіб чи організації, адже, якби кожен з тих, хто долучився, не зробив свого внеску, не було б такого результату. На ньому, що радує, завдяки старанню і титанічній праці команди не відобразилися деякі складнощі в організаційних моментах, які, звичайно, були. З чим Ви, Оксано, хотіли б звернутись до читачів журналу РАЗОМ? Канадцям, що читатимуть це інтерв’ю, я хочу сказати: ми дуже вдячні всім за підтримку, без якої нас тут не приймали б. Коли Україна була включена до Invictus Games, усі згадані мною державні відомства та Президент дружно взяли все у свої руки, як і НАТО, Crown Agents, що давали кошти, купували спортивне обладнання. Без такої шаленої підтримки, за яку я дуже вдячна, нічого б не вийшло. Особливо щиро вдячна українській громаді Канади. Нас тут неймовірно тепло зустріли, тож я не знаю, чи будуть так приймати в Австралії. Щоденні зустрічі, екскурсії, прийоми - все від душі, щиро та щедро. Ми почувалися, як вдома, тому насправді дуже шкода їхати від вас.

Українські чемпіони Ігор Нескорених 2017 Фото: Вікторія Ліуш

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

ПЕРСОНА

МИХАЙЛО ВОРОБІЙ

опікун рідного друкованого слова для майбутніх поколінь

razom.media

Шелестять сторінки, як роки, сягають у вічність; печаткує Михайло Воробій книжки, привезені з величавого древнього Львова і придбані під час подорожей по Європі й Америці. Де б він не бував (чи то в Римі, чи в золотоверхім Києві), завжди віз через океан рідне друковане слово, аби зберегти його живим. Перші книги до родинної книгозбірні заклав батько дружини Михайла Воробія Роман Калинюк, що прибув до Вінніпегу в 1907 році й який був відзначений за багаторічну доброчинну діяльність самою королевою Єлизаветою ІІ.

14 РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Печатка рівно лягала чітким відбитком – сердечним знаком глибокої пошани й кровної спорідненості з рідним словом. Відтиск за відтиском впевнено й бережно залишала тверда рука фамільний код «М. і О. Воробій» на сторінках улюблених книжок, стародруків, раритетних видань, архівних матеріалів… Усе нові й нові сторінки - їх уже сотні і сотні отримували чорний узір печалі й водночас світлу зорю надії…

то ж він, цей загадковий бібліотекар Михайло Воробій, який усю свою книгарню (понад тисячу рідкісних видань) заповів освітянам та учнівській молоді в Україні, який, здавалося, завжди серцем чув, кому потрібна поміч, і одразу ж відкликався? Ми рівняємося на нього, котрий усе життя вірно служив Господу, Сім’ї та Країні, як на взірець альтруїзму. Михайло Воробій народився 11 листопада 1921 року в селищі Сейнт Клауд, що в канадській провінції Манітоба. Його батьки - обоє сироти - в пошуках кращої долі приїхали до Канади в 1906 році. Малий Михайло співав у дитячому хорі. Прислуговуючи в церкві як вівтарний дружинник, він вивчив старослов’янську мову. Закінчивши школу, Михайло з часом став слухачем курсів культурно-освітньої референтури при УНО, де вивчав диригентуру, українознавчі предмети і музику. Курсантом також співав у хорі. Найзахопливішими для нього були години праці під орудою самого маестро Олександра Кошиця, а найщасливіший час – знайомство з майбутньою дружиною Ольгою. Під час Другої світової війни Михайло Воробій добровольцем вступив до лав військово-повітряного флоту Канади, самовіддано відслуживши до закінчення військових дій. У вересні 1944 під час відпустки він заручився з Ольгою Рудик, а вінчання відбулося уже після війни. Багатьох здивувало, що вони відмовилися від весілля, але Ольга надто цінувала потяг свого чоловіка до знань та активність у громадському житті,

щоб обтяжувати його ще й весільними клопотами. До речі, почуватися найщасливішою подружньою парою на своєму весіллі Ольга та Михайло змогли через 50 років: їхні діти зробили сюрприз, влаштувавши батькам урочисте й розкішне золоте весілля. У 1945 Михайло закінчив факультет педагогіки Манітобського університету і почав учителювати (1951 р.), продовжуючи студіювати славістику та здобувши ступінь бакалавра. Упродовж багатьох років був співдиректором вечірньої школи. Сили для праці завжди набирався в оазисі рідної оселі, яку Ольга прикрасила квітучим розарієм, наповнила веселим щебетом дітей та чарівними мелодіями вкраїнської пісні. Друзі захоплювалися іскрометним гумором Михайла, нескінченним запасом веселих історій та ніжною турботою про всіх «друзів своїх менших», зокрема котів. Коли Михайло вийшов на пенсію, то висвятився в сан диякона (1987 р.). При катедрі святого Володимира й Ольги він, крім виконання обов’язків дияконського служіння, разом з дружиною опікувався немічними. Виховуючи трьох своїх дітей, Ольга та Михайло знаходили час для доброчинної діяльності, а також допомагали родині, яка залишилася в Україні. Подружжя Воробій у складі хору ім. Кошиця подорожувало Південною Америкою, Україною, країнами Європи, зокрема у 1988 році їздило до Риму на святкування 1000-ліття хрещення України-Руси.

Ольга та Михайло Воробій

65 років у шлюбі

На ниві педагогічної діяльності Михайла Воробія знають як голову україномовного відділу при Асоціації модерних мов, секретаря комітету україномовної навчальної програми при відділі освіти Манітобського провінційного уряду. У 1976 році він очолював групу канадських учителів, яка у рамках Програми культурного обміну проходила короткий літній курс української мови в Національному університеті ім. Шевченка у Києві. Ця поїздка дала Михайлу можливість поклонитися Великому Кобзареві в Каневі та вперше зустрітися з родиною в Україні. Найбільше враження справили на нього мальовничі Карпати, красиві українські міста і села та церкви й фонтани Києва й Івано-Франківська. 30 червня 2009 року Михайло Воробій, подавшись у відпустку, врешті позволив собі зайнятися передачею власної бібліотеки і своїх незакінчених праць з української словесності Зіновії Рудик, тобто мені - родичці його дружини Ольги Калинюк (з дому Рудик). Я живу в Україні (Івано-Франківськ), працюю викладачем української мови та літератури. Тільки завдячуючи прикладу надзвичайної працелюбності свого духовного наставника і люблячого «вуйця Михайла», як ми тут усі кличемо отця-протодиякона Михайла Воробія, я змогла

завершити свою десятирічну роботу над книгою «Образ Богдана Хмельницького – стратега захисту українського народу» і видати її. На відпочинку Ольга та Михайлом і надалі відвідували хворих, брали участь у різних благодійних акціях, за що неодноразово нагороджувалися почесними грамотами і дипломами духовних, урядових та громадських організацій. Усе життя Михайло був вірний своєму девізу «Господи, губи мої відкриєш і уста мої сповістять хвалу Твою» ( псалом 50).

я введенн ремонії , 1987р. Після це о в ст н дияко в прото

Ольга та Зін овія Воробій (по це Рудик з Ольгою нтру). Україн 1993р. а

Зіновія Рудик

Книги, передані в Україну

УКРАЇНА ВІД А ДО Я

razom.media

Архітектурні скарби

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Тульчина

На Вінниччині у долині між мальовничими річками Тульчинка й Сільниця розташований Тульчин, де проживає близько 15 тисяч мешканців. Хоч це невелике містечко, яке у вересні відсвяткувало своє 410-річчя, не набуло слави туристичного, тут є на що подивитися допитливому мандрівнику. Цікаві архітектурні та культурні пам’ятки, захопливі легенди, таємничі підземелля, садиба польського магната Станіслава Потоцького, якій немає аналогів в Україні - це лише дещиця того, що манить сюди групи екскурсантів і поодиноких туристів. Дійсно, подорожуючи вінницьким краєм, варто завітати на кілька годин у Тульчин хоча б для того, щоб побачити його найвідомішу архітектурну пам’ятку - розкішну будівлю колишньої резиденції Станіслава Щенсни Потоцького, того самого, який побудував парк “Софіївка” в Умані. Палац цей, зведений у середині XVIII століття за проектом архітектора Лакруа - однин з кращих зразків української архітектури у стилі класицизму, тож недарма його, що вражає красою та величчю, називають подільським Версалем. Навпроти резиденції Потоцьких височіє колишній домініканський костьол, а нині це православний кафедральний собор Різдва Христового, непоказний зовні та розкішний всередині. Привертає увагу туристів побудована понад 200 років тому Успенська церква - унікальний храм, який, переживши дві світові війни, не зазнав руйнувань і зберіг досі свій первозданний вигляд. Головна вулиця Тульчина недавно перейменована з Леніна на ім. Миколи Леонтовича, автора безсмертного “Щедрика”, відомого українського композитора, що деякий час жив тут та заснував першу у місті музичну школу. Йдучи центром вздовж цієї вулиці можна побачити споруду 19 ст. - римо-католицький костел св. Станіслава, а також малий палац Потоцьких - будівлю кінця XVIII ст., більш відому як казарми II російської армії в Тульчині, яка сьогодні є одним з корпусів технікуму ветеринарної медицини. Щоб більше дізнатися про історію міста, варто відвідати так званий Будинок декабристів, де міститься краєзнавчий музей, та побувати в музеї-садибі Миколи Леонтовича. Блукаючи вулицями, серед типових будівель радянських часів вихоплюєш поглядом оригінальні житлові будинки - архітектурні пам’ятки 18-19 ст., наприклад, гарний дім, збудований місцевим купцем Розенфельдом для своєї доньки, чи колишній будинок пана Сваричевського - юриста Софії Потоцької, де сьогодні розташована дитяча музична школа; або невеликі єврейські будиночки, автентичний фасад яких уже розгледіти непросто.

З Тульчином пов’язано багато відомих людей, які свого часу жили, працювали чи гостювали у місті, серед них, зокрема, Максим Кривоніс, Іван Котляревський, Юліуш Словацький, Марко Вовчок, Олександр Суворов, Олександр Пушкін та інші. Увесь Тульчин стоїть на підземних ходах, хоча досі достеменно невідомо, звідки вони тут взялися: одні історики кажуть, що ці тунелі збудовані у середньовіччя та слугували для схованки від ворогів та нападників, інші стверджують, що вони були створені за часів графа Потоцького для його цілей. Те, що науковці дотепер не дійшли одностайної думки щодо виникнення тульчинського підземелля, оповило його загадковістю і породило багато легенд про панів, кохання і скарби, про ченців-алхіміків, які нібито продукували золото для Потоцького (звідси і його незліченні багатства) - всі ці сповнені таємничості чутки і байки можна почути тут, у Тульчині. Приїздіть - заслухаєтеся.

Автор Наталя Русин

ТРАДИЦІЇ ТА КУЛЬТУРА

КУЛЬТУРНИЙ ПРОЕКТ

razom.media

ЗНОВУ З НАМИ!

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Національний координатор Ірина Когут про успіх 2016 та задуми на 2018

Дизайнер одягу, стиліст, викладач дефіле, елегантна і харизматична жінка... Ірина Когут відома не тільки в Україні, але й за її межами. Свого часу вона була одною з топ-моделей України, заснувала Школу модельного бізнесу і активно трудилася у сфері fashion-індустрії в Україні та за кордоном. Тепер цей досвід допомагає Ірині успішно працювати в Торонто Національним координатором культурного проекту «Міс українська Канада».

Ірино, розкажіть, будь ласка, про себе: про Ваше професійне минуле, чим займаєтесь зараз та як проводите вільний час.

Скільки себе пам’ятаю, завжди цікавилася модою. З дитинства малювала, шила й перешивала, стилізувала. Починала як модель і багато працювала в цій індустрії, була одною з топ-моделей України, пізніше відкрила власну модельну агенцію, а потім - Школу модельного бізнесу, де вчилися не тільки дівчата, але й хлопці. До речі, відома зараз телеведуча Катерина Осадча прийшла вчитися в мою школу у 15-річному віці. Також я була організатором кількох Всеукраїнських фестивалів моди, до речі, тоді ще не існувало Ukrainian Fashion Week. Зараз я працюю дизайнером одягу та стилістом. Нібито вже маю значний досвід роботи в сфері моди, але продовжую вчитися щодня. Моє хобі і натхнення – це класична музика і художнє мистецтво.

Як розпочалася Ваша робота в команді проекту “Міс українська Канада”?

Зустрівшись з командою, дізналася детальніше про конкурс, його історію і закохалася в його ідею. Мене особливо привабив формат молодіжно-культурного шоу, а не конкурсу краси. З самого початку у нас панувала дуже професійна робоча атмосфера. Основний склад команди сформувався в 2015-2016 роках. До проведення фінального шоу було задіяно близько 50 людей. Цього року команда збільшилася. Щотижня нам пишуть волонтери, які бажають стати частиною проекту, і ми завжди відкриті для нових членів команди.

Що було найскладнішим для Вас під час підготовки “Міс українська Канада” 2016?

Насправді, мені особисто працювалося легко. Кожна з фіналісток конкурсу переважно була націлена на перемогу і тому докладала багато зусиль під час тренувань. Серед нас не було “зірок”, ми працювали, як одна команда. Вже на першій репетиції була визначена головна ціль: зробити все можливе, щоб працювати професійно. Це означало, що дисципліна і налаштованість на успішний кінцевий результат були понад усе. Можливо, це звучить занадто серйозно, але саме таке ставлення допомогло дівчатам витримати щільний графік репетицій упродовж усього періоду підготовки до фінального шоу.

Поділіться, будь ласка, цікавими і пам’ятними моментами.

Я ніколи не забуду, як за 10 хвилин до початку шоу всі без винятку дівчата взялися за руки і прочитали вголос Господню молитву, а наприкінці хтось додав: “І, будь ласка, Боже, дай нам фан!”

Прийом заявок на участь у конкурсі вже відкрито. Як проходитиме відбір та підготовка дівчат до фіналу цього року?

Спочатку організаційний комітет розглядає анкети кандидаток з усіх провінцій Канади. Беруться до уваги загальні інтереси претенденток, освіта, професійні, спортивні чи творчі досягнення, волонтерська робота, а також готовність зробити внесок у розвиток громади. На основі отриманих анкет комітет формує список півфіналісток конкурсу, яким надсилаються запрошення на індивідуальну співбесіду та прослуховування талантів - так званий «кастинг». Після безпосереднього живого спілкування оргкомітет оголошує імена 15 фіналісток шоу, і тоді починається підготовка. Ми складаємо графік репетицій, примірок, фотосесій. Дівчата в цей період проводять багато часу разом, відвідують цікаві майстеркласи, вчаться нового. Ми допомагаємо їм з підготовкою соціальних проектів. Окремо працюємо з кожною учасницею над номером щодо презентації її таланту.

Чи обов’язково треба мати якийсь талант, щоб стати учасницею?

Ні, не обов’язково, хоча насправді людей бездарних не буває. Треба тільки знайти себе в хореографії чи в музиці, в спорті чи науці, бо в нашому розумінні талант - це не тільки спів чи танець. Ще учасницям проекту важливо бути креативними і харизматичними, мати бажання пропагувати українську культуру і бути духовно багатою людиною.

Хто буде зірковим гостем шоу 2018?

Це тримається в таємниці, але в нас уже є шорт-лист артистів, з якими ми зараз ведемо перемовини. Головний критерій для нас щодо вибору гостей - якісний український музичний продукт. Ми поставили досить високу планку в 2016 році, тож тепер наше завдання вбачаємо в тому, щоб утримати її.

Які Ваші побажання майбутнім учасницям конкурсу?

Побажання для кожної з дівчат - це вірити в себе і в жодному разі не розчаровуватись, коли щось не виходить відразу. Зрозуміло, на етапі підготовки, найімовірніше, будуть помилки, і це цілком нормально. Найважливішим є, як на мене, не порівнювати себе з іншими учасницями. Мета нашої команди – в кожній учасниці відкрити особистість, її, зокрема, індивідуальність та яскравість, тому конкурсанткам важливо невтомно працювати, вірити у власні сили і намагатися стати кращою версією себе. Ми цього їм бажаємо і готові в усьому допомогти.

Деталі про подачу заявок на участь у конкурсі на сторінці №20

razom.media

Основні етапи конкурсу не зміняться, але фінальне шоу “Міс українська Канада” 2018 буде ще більш цікавим та вражаючим. На жаль, зараз ще не можу багато чого розказувати. На даному етапі ми зайняті тим, щоб зробити шоу якіснішим технічно, підбираємо колекцію старовинних українських костюмів, прослуховуємо багато української музики, працюємо з українськими дизайнерами одягу.

19 РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Усіх вразив Grand Finale, який відбувся в липні 2016-го в Living Arts Centre. Чого очікувати від “Міс українська Канада” 2018?

СВЯТКУЄМО РАЗОМ

Вересень

Фестивальний

razom.media

Вересень, який цьогоріч ніяк не хотів прощатися й відпускати літнє тепло, ніби приберігаючи його нам на радість для українських фестивалів, відгуляв, відшумів гарячіше, ніж зазвичай.

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

МОНРЕАЛЬ

Першим задав завзятості, барвистості і гарного настрою осіннім українським святкуванням Монреаль. 8-10 вересня тут, де зібралися шанувальники української культури, нашої національної кухні та доброго товариства, було багатолюдно, весело й гамірно: музика, танці, різноманіття страв, показ мод і навіть кінофестиваль. Потішив монреальських фестивальників гість з України - популярний музичний гурт “Kozak System”.

ТОРОНТО

Уже за тиждень, 15 вересня, святкову естафету від Монреаля перейняв відомий, мабуть, у всій Північній Америці торонтський український фестиваль на Блурі - Bloor West Village Toronto Ukrainian Festival. Протягом трьох днів на двох фестивальних сценах змінювали один одного не лише місцеві співаки, танцюристи, музиканти, а й зі всієї Канади та України. Тут багато чого і кого можна було побачити і зустріти: виробники з України презентували свою продукцію; місцеві бізнеси, і не лише українські, радо представляли відвідувачам свята свої товари та пропонували послуги. Блур вирував, розважався та гудів, як вулик. Кожного, хто побував на святі, воно порадувало чимось цікавим чи корисним, тому, думаємо, всі тут були задоволені та при чудовому настрої.

razom.media Фото: Микола Сварник

ОКВIЛЛ

Завершив естафету 30 вересня Український фестиваль в Оквіллі. Хоч він, звичайно, не такий великий, як у Монреалі та Торонто, проте святкове дійство було настільки пронизано українським духом, чистою любов’ю до української культури, що вкотре переконало: успіх фестивалю залежить не тільки від масштабності та кількості учасників, запрошених гостей і відвідувачів. Скрізь, де присутній український дух, неодмінно святкується радісно, гучно і красиво!

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

ТОРОНТО

НАШОГО ЦВІТУ

Яків Венгер -

razom.media

американський художник, уродженець Єлисаветграда.

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

У 2017 році, в червні, виповнилося 130 років від дня нaродження видатного aмерикaнського художникa ХХ століття, знаменитого сценогрaфа, живописця і грaфіка Джонa Венгерa (1887-1976) - уродженця Єлисаветграда (нині місто Кропивницький). З раннього дитинства Яків (Джоном він став уже в Америці) любив малювати. Це захоплення сина не надто тішило його матір, бо знала на прикладі свого чоловіка, батька Якова - місцевого художника, що пензлем важко доробитися до статків, які б забезпечили родині гідні умови життя. Та хлопець, як кажуть, хист до малювання мав від Бога, тому не полишав улюбленого заняття, навчаючись в Єлисаветградській чоловічій гімназії та водночас відвідуючи вечірні рисувальні класи при міському земському реальному училищі. 13-річного Якова батьки за порадою викладачів гімназії відправили в Одесу до художнього училища. Хоч відірваному від родини хлопчині було там непереливки, він вчився старанно й натхненно. Закінчивши цей заклад, юний художник Яків Венгер, мабуть, у пошуках щасливої долі у 1903 році їде до свого дядька в Нью-Йорк (штат Нью-Джерсі), де той тримав крамницю. Хлопець заробляє на життя створенням жіночих костюмів і прикрас, працюючи в магазині дядька. Він не забуває за буденними справами про живопис, мріє про те, щоб продовжити художнє навчання, тому незабаром, призвичаївшись до життя на новому місці, відвідує заняття в школі Купер Юніон та вступає до Національної академії дизайну (Нью-Йорк).

Джон Венгер, батько якого малював декорації для пересувних театрів у Єлисаветграді, зацікавився ньюйоркськими театрами, зокрема як художник. В історію американського театрального мистецтва він увійшов щонайперше як сценограф, що, тонко відчуваючи образний зв’язок музики, драматургії та образотворчого мистецтва, зробив корінні (революційні) зміни в художньому оформленні спектаклів. Венгер помітив здатність тканини розсіювати світло, ця ідея його захопила, і він створив полотно, що зробило його знаменитим і нині використовується в театральній сценографії. Джону Венгеру ще не виповнилося і 30-ти, коли в НьюЙорку з успіхом пройшла перша персональна виставка його робіт, яка не тільки отримала схвальні відгуки - стала знаковою в творчій долі митця. На виставці побував відомий актор Френк Конрой і роботи Венгера настільки сподобалися йому, що він запропонував художнику оформити спектакль за п’єсою Юджина О’Ніла - майбутнього лауреата Нобелівської премії - на відкриття Greenwich Village Theatre. „Молодий чоловіче, відтепер весь світ буде знати вас!” - сказав драматург Венгеру після надзвичайно успішної прем’єри. Ці слова виявилися пророчими, адже творча кар’єра „майстра колористики і творця графічної симфонії”, як величали художника критика і митці, стрімко пішла вгору: праця в Метрополітен-опера і Бостонській опері, в Гринвіч Віллидж і Театрі Капітолій, в театрах Ріволі і Ріальто, найпопулярніших бродвейських театрах та багатьох інших. В історію американського театрального мистецтва увійшли ескізи Венгера до прем’єри балету „Петрушка”(1919 р.) І. Стравінського в США, вистав Gershwins “Funny Face” і “Рапсодія в стилі блюз» в театрі Елвіна (1927).

Наприкінці 1960-х на честь шести найвидатніших художників у США була випущена серія марок з їхніми картинами, і серед них - уродженець Єлисаветграда Яків Венгер. Він пішов із життя у 89-річному віці, залишивши своїм нащадкам чудові полотна - безцінний скарб, який сьогодні представлений в численних музеях США та інших країн, а також у приватних колекціях. Національним товариством художників-акварелістів США засновано премію імені Венгера. Автор Наталя Русин

razom.media

25 РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Завдяки винятковій працездатності він здобув світове визнання і як сценограф, і як живописець та графік. Твори Венгера, що вражають неповторним стилем і глибоким духовним змістом, були представлені на його 25 персональних виставках і буквально зачаровували глядача в США та Канаді, в європейських країнах. Понад 30 років присвятив художник педагогічній діяльності, зокрема як заслужений професор кафедри живопису університету Нью-Мехіко.

ТВІЙ СТИЛЬ

БУДЬ НЕПОВТОРНОЮ ЗА БУДЬ-ЯКОЇ ПОРИ РОКУ!

razom.media

Швидко промайнуло бабине літо, і вже час сказати “прощавай” останнім теплим дням, адже за ними прийдуть незмінні супутники осені - похмурі дощові дні та мряка міжсезоння. Саме зараз, коли погода все рідше радує нас, багатьох модниць починає хвилювати запитання, як не втратити себе цими сірими днями й бути яскравою та стильною. Звісно, відповідь кожна з них знайде сама, а ми просто підготували кілька підказок щодо трендів в одязі сезону осінь-зима 2017-2018 від провідних світових будинків моди.

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

ТР

НДИ В ОДЯЗІ СЕЗОНУ ОСІНЬ-ЗИМА 2017-2018

Звісно, затримати літо нікому не під силу, а ось зберегти сонячний настрій цілком можливо! Варто лише прихопити в осінь модні квіткові мотиви весняно-літнього сезону. Додайте трохи романтичності та яскравості своєму образу у міжсезоння, і, як це найкраще зробити, знають у Dolce & Gabbana!

ЖИНС ЗНОВУ В МОДІ Правда, з виробом кольору (від стильного і благородного темносинього до навіть темно-сливового) слід бути дуже обережним, щоб він був “чистий” з “сухим ефектом”. Як радять Calvin Klein, Christian Dior та Stella McCartney, жодного виварювання, потертостей, зістарювання і блідих невиразних відтінків, щоб не мати вигляду фермера, який щойно прийшов з поля. Коли вже дуже хочеться додати чогось декоративного, то варто зупинитися на оздобленні бусинами, вишивкою чи аплікаціями, як це зробили Versace, Paul & Joe, Izabel Marant.

А РІНПІС ПРОТИ! Мода і природа нечасто йдуть у ногу. Хоч останнім часом дизайнери все-таки намагалися не використовувати хутро тварин, але цієї осені табу знято. До речі, в моді не просто хутра, а шубки й пальто з ефектом олд скул, тому сміливо витягайте з шафи провітрюватись стару мамину чи навіть бабусину шубку (ще, може, не викинули цей скарб!), добряче огляньте, чи нема часом молі, і вперед до стильного луку! Dries Van Noten, Louis Vuitton, Simone Rocha будуть тільки “за”.

Підготувала Оленка Коломийська

БЛАГОРОДНА ЛІТИНКА Як її тільки не називають: британською чи шотландською, навіть “клітинкою принца Уельського”. Зрештою, назва не має значення, єдине, що варто пам’ятати: пальто у клітинку просто musthave цього сезону! Крім того, благородний малюнок, якщо навіть вийде з моди наступного року, гарантовано залишиться стильним. Вигідна інвестиція, як не поверни! Надихнутися можна у таких брендів, як Balenciaga, Stella McCartney, Pringle of Scotland, Mulberry.

ФОРМАЛЬНИЙ ЕЛЬВЕТ Окрім джинсу, дизайнери мало не одностайно вирішили реабілітувати цей натуральний, приємний на дотик матеріал у тоненький рубчик. На щастя, ніхто не змушує нас терпіти те коричнево-сіре неподобство, яке масово заполонило ринок 90-х. Обирайте яскраві насичені кольори, проте крій, на думку Marc Jacobs, Prada, Nina Ricci, Margaret Howell, Paul & Joe, Lemaire, потрібно залишити майже класичним.

Пухнасті шапки рекомендують такі модні будинки, як Vivetta, Marc Jacobs, Coach, Kate Spade, Miu Miu, Moncler Grenoble, Prada. Вибір фантастичний: від доволі стриманих, майже класичних моделей капелюшків до об’ємних конструкцій або смішних шапочок з вушками. Кольорова гама та принти також на всяк смак! Якщо кілька сезонів тому на вершині моди були барвисті хустки в слов’янському стилі, то в сезоні осінь-зима 2017-2018 дизайнери радять обирати стильні косинки з дорогих, якісних тканин. До речі, якщо раніше цей головний убір носили лише з пальто, тепер модниці отримали набагато більше простору для фантазії: косинка, на думку гуру моди, личитиме і до шубки, пуховика, кардигана чи навіть теплого светра. Яку саме косинку обрати, підкажуть колекції Moschino, MSGM, Antonio Marras, VFiles, Gucci, Balenciaga. Бейсболку тривалий час несправедливо вважали суто чоловічим аксесуаром, а ось модницям дозволялося носити її під час ранкової пробіжки чи відвідин бейсбольного матчу. Все змінилось: модні покази від Public School, Philipp Plein, J.Crew, MSGM, Moschino, Gucci, Fenty x Puma свідчать, що тепер бейсболка - чудова “родзинка” будьякого образу.

ЛИСТЯ ОВТЕ КРУЖЛЯЄ, КРУЖЛЯЄ… Ще не зносили жовте платтячко, модне у сезоні весна-літо 2017? Тоді не ховайте його до шафи: воно буде доречним і восени, адже жовтий колір - від ніжного лимонного до яскравих відтінків осіннього листя - дуже-дуже модний. Гріх не поповнити позитивними барвами гардероб, придбавши, приміром, пальто або костюмчик, як у Calvin Klein, Trussardi, Ellery, Dolce & Gabbana.

Берети - чи не єдиний головний убір, який з часу виникнення майже не змінив зовнішнього вигляду. Christian Dior, Elisabetta Franchi, Giorgio Armani, Nicholas K., Osman, Telfar також не надто експериментували з його стилем, трохи декоруючи вишивкою, бісером чи обираючи цікаві фактурні тканини. Звичайно, не варто негайно готувати справжнісінький наліт на крамниці модного одягу, скуповуючи все, що в тренді. Достатньо придбати кілька нових речей, проте обрати їх зі смаком й розумінням свого стилю та особливостей фігури. І не забуваймо, що кожна жінка неповторна за будь-якої пори року!

razom.media

ЛИЖНИЙ ВЕТР Мабуть, у кожного є светрик в скандинавському стилі, зв’язаний бабцею, який витягається на світ божий тільки на Різдво або для вікенду в будиночку в горах в компанії друзів. Тепер його - за умови, що на ньому стильні геометричні скандинавські мотиви, а не один з оленів Санти не соромно показати людям! Ціла низка модних будинків (Anya Hindmarch, Fendi, Loewe, Ashish, Louis Vuitton, Coach 1941, Moncler Gamme Rouge, Mulberry, Sacai) рекомендують носити такого светра замість легкого пальто, поки ще не надто холодно.

ВСЯ СПРАВА - В КСЕСУАРАХ! Звісно, жоден образ не буде блискучим, якщо невдало підібрано аксесуари або про них взагалі забули! Оскільки синоптики обіцяють доволі холодну осінь, попіклуймося, щоб не мерзли вушка. Та й дизайнери, на щастя, пропонують просто неймовірний вибір головних уборів: шапки на будь-який смак (хутряні, в’язані, з грайливим помпончиком), берети, бейсболки, капелюхи і навіть абсолютно новий тренд сезону - косинки.

27 РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

ЕРВОНИЙ - ФАВОРИТ СЕЗОНУ Досі вагаєтеся, в якій колірній гаммі обновити гардероб? Fendi, Prada, Blumarine, Brock Collection, Giambattista Valli радять сміливо обирати життєрадісний багатий червоний колір, що покликаний зробити вашу осінь та зиму справді яскравими. Особливо доречним буде червоне платтячко, краще два.

ГотуємоРазом

КОТЛЕТИ ПО-КИЇВСЬКИ

Уперше котлету, знану сьогодні як “котлета по-київськи”, зготували ніде інде як у… Франції. Проте оригінальна рецептура цієї страви з курячого філе була втрачена і відродилася лише на початку 20 століття в Києві. Звідси і назва всім відомої котлети по-київськи.

razom.media

Зазвичай цю страву готують із соковитої і свіжої курячої грудки, а ми пропонуємо дещо простіший варіант використання замість грудки курячого фаршу.

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

СКЛАДНИКИ

ГОТУВАННЯ

• курячий фарш - 700 г; • вершкове масло - 100 г; • яйця - 2 шт.; • зелень кропу чи інша (улюблена); • сіль, прянощі (до смаку); • сухарі для панірування.

1. М’яке масло змішаємо з подрібненою зеленню, сформуємо ложкою 6 продовгастих шматочків та відправимо їх у морозилку. 2. Збиваємо яйця. Просіюємо борошно. 3. В окрему піалу насипаємо сухарі для панірування. 4. Тепер фарш ділимо на шматки (6-7 штук) і з кожного робимо корж. 5. Всередину коржа сховаємо шматочок замороженого вершкового масла з зеленню. 6. Паніруємо кожну котлету так: борошно - яйце - сухарі. Повторимо цю процедуру двічі. 7. Смажити на рафінованій олії (щоб котлети пропеклися всередині, на кілька хвилин накрити сковороду кришкою) чи запікати у духовці 30-40 хв. при температурі 370 F.

Смакуватиме котлета по-київськи з улюбленими овочами та в хорошій компанії.

СИРНІ КІЛЬЦЯ СКЛАДНИКИ • кисло-молочний м’який сир - 250 г; • борошно - 1 склянка; • яйце - 2 штуки; • цукор - 2-3 ст. ложки; • ванільний цукор - 1 ч. ложка; • сода - 1 ч. л. (погасити оцтом); • сіль - 1 дрібка; • цукрова пудра; • олія соняшникова.

СМАЧНОГО ВАМ!

ГОТУВАННЯ Збити яйця з цукром, додати розім’ятий сир, соду і перемішати разом. До цієї маси всипати борошно з сіллю, ванільним цукром та замісити пишне еластичне тісто, як на вареники. Розкачати його (добре підсипати на дошку борошна, бо тісто липке) товщиною приблизно 1 см, склянкою вирізати кола і кришкою від пляшки зробити в центрі кожного дірочку. У глибокій сковорідці чи сотейнику підігріти олію (влити по висоті приблизно 3 см), опускати туди кілечка. Смажити їх хвилини 3 хв. з одного боку і 1 хв. з іншого, готові викладати на серветку, щоб увібрала зайву олію. Потім посипати цукровою пудрою.

razom.media

Дитяча РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

О Т РН a

Чому ворона чорна

У сиву давнину землю вкривали дрімучі ліси, мешкали в них різні звірі та птахи. Жила тоді й ворона. Тільки була вона не чорна, як зараз, а барвиста. Де було павичеві чи навіть папузі з нею у красі змагатися!? Крила у ворони червоні, голівка жовта, живіт блакитний, а розцяцькований хвіст на сонці райдугою виграє. Дуже птаха пишалася своєю красою, тому найбільше їй подобалося сидіти на гілці старезної сосни та милуватися своїм відображенням у прозорому озері. За цим улюбленим заняттям провела ворона не одну сотню років, бо живуть ворони, як відомо, дуже й дуже довго. Якось чистила вона своє яскраве пір’ячко, коли бачить: на берег озера прийшов чоловік. Розклав він швиденько багаття, щоб зігрітися та вечерю зготувати, і пішов ще хмизу назбирати. Ворону тим часом цікавість взяла: що там, залишене чоловіком, виграє, наче самоцвіти. Ви, мабуть, здогадалися, що то блищали іскри від полум’я. Допитлива птаха підлетіла до самісінького вогнища, і від захвату їй аж подих перехопило. “Ось якби ці блискітки, - мрійливо подумала вона, - та до мого пір’ячка! Я б була тоді не просто красива, а неперевершена і неповторна! Іншої такої птахи годі знайти!” Вигадка вороні сподобалася. Але як ті блискітки вхопити, щоб до пір’я припасувати? І так ворона крутилась біля вогню і сяк - не чіпляються вони до пір’ячка, хоч плач. Недовго думала та й стрибнула… у полум’я. “Каа-аррр! Ка-а-а-аррр! Калавур!” - зарепетувала, крилами замахала, бо вогонь добряче припік їй хвоста. Коли розсіявся дим, а ворона вже оговталася від переляку і болю, побачила вона, що від її барвистої краси не залишилося й сліду. Все пір’я вкрилося сажею, і стала птаха чорна-чорнісінька. Такою залишилася ворона назавжди і відтоді до вогню носа не суне, хоч блискучі речі, кажуть, все одно полюбляє: надіється, мабуть, знову барвистою стати. Калина Дячук для маленьких читачів журналу РАЗОМ

razom.media

ЗНАЙДИ 10 ВIДМIННОСТЕЙ

Ліна Костенко

Хто вона, ота красуня В золотім намисті, Що без пензля і без барвів Скрізь малює листя?

Я страшенний боягуз, Всіх на світі я боюсь. В полі, в лісі навкруги — Скрізь у мене вороги. Часом лізу я у шкоду, Їм капусту на городах, Моркву, ріпу, буряки. Відгадайте — хто такий?

Хто голівку свою Гарно накриває: Аж по двадцять хустин На голівці має?

(Капуста)

Вітер з пожовклим листком У бобра добра багато: Грається в котика й мишки: І надворі, і в оборі, То поженеться біжком, І в коморі, і у хаті, То підкрадається нишком. Бо охоче дні і ночі Ну, а коли спійма,— Він робив. Буде, дітки, зима. Він і сіяв, він і віяв, В. Терен І косив, і молотив. А тепер бобер на гаті Соловейко Вчить маляток- бобреняток Майструвати. застудився Тихо-тихо йде бобриха Дощик, дощик, ти вже злива! Через брід, Плаче груша, плаче слива. Бо несе родині Ти періщить заходився, Дві хлібини у хустині соловейко застудився. І обід. А тепер лежить під пледом — М. Стельмах п’є гарячий чай із медом.

ЗАГАДКИ

(Заєць)

У КОТИКА Й МИШКИ

(Осінь)

Бобер

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

razom.media

ЦІКАВО ЗНАТИ

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Чи знаєте ви, що

quinoa = лобода

Мешканцям сільської місцевості добре відома лобода бур’ян, що зростає уздовж доріг, на пустирях, по берегах річок, який засмічує поля, городи й сади. Оскільки ця рослина швидко розростається і плодиться, то городникам, дачникам, фермерам треба докласти чимало зусиль, щоб позбутися її і вона не заважала розвитку городніх культур. Родина лободових (Chenopodioideae) нараховує близько 150 видів, які поширені практично по всьому світу. В Україні росте 23 види, з них найбільш відомий - “лобода розлога”, яка завжди у неврожайні та спустошливі, зокрема воєнні, роки часто рятувала наших предків від голодної смерті: з неї варили супи, їли в сирому вигляді, розтерте в порошок насіння додавали до борошна і пекли хліб тощо. У деяких родинах досі весною з молодого листячка цієї рослини і кропиви готують стародавню страву натина. Як їжу лободу вживали не тільки українці, а й деякі європейські народи, адже завдяки великому вмісту білків вона чудово втамовує голод, надовго дає відчуття ситості та ще й помiчна від рiзних хвороб. У народній медицині лобода розлога, багата не тільки на протеїн, а на сапоніни, на бетаїн і аскорбінову кислоту, каротин та амінокислоти, кальцій, залізо, вітаміни Е та В, здавна застосовується у вигляді настою при жовтяниці, сухому кашлі, геморої, падагрі, у свіжому - як заспокійливий засіб, у розвантажувальних дієтах при схудненні, для загоювання ран. Вона корисна хворим на рак, цукровий діабет і атеросклероз, позбавляє від головного та інших видів болю. У Європі та Америці як їстивна, лікувальна та декоративна рослина популярна лобода садова з різнокольоровим (зеленим, червоним, жовтим, строкатим) листям, що за смаком нагадує шпинат. Її спеціально вирощують на присадибних ділянках і споживають як ранню зелень, додають до перших страв, а з очищеного насіння готують запіканки, каші чи смажать млинці та коржі. Лободу також маринують, квасять і сушать. Чаї і настої з листя цієї окультуреної рослини допомагають від тих же хвороб, що й інші види лободи.

Ще в стародавні часи (3000 р. до н.ери) вирощувався в південноамериканських Андах різновид лободи кіноа або квіноа чи кінва (Chenopodium quinoa) і був нарівні з картоплею та кукурудзою основною їжею інків - корінного населення, яке вважало цю рослину священною та називало її «зерно-мати». Воїни для сили і витривалості їли суміш кіноа з жиром у вигляді кульок, відомих під назвою «кулі війни». Зараз у країнах Південної Америки (Перу, Чилі, Болівії й інших) кіноа широко культивується через свою поживну цінність, адже деякі сорти містять понад 20 % білків, що більше, ніж, наприклад, у пшениці (14 %) чи рисі (7,5 %). Вченими досліджено: амінокислотний склад білків цієї рослини настільки збалансований, що близький до складу білків молока. Поза межами Південної Америки лобода кіноа вирощується не так давно, але сьогодні її можна знайти в магазинах здорового харчування і натуральних продуктів майже по всьому світу. Насіння лободи не містять глютену (клейковини), тому страви з нього підходить тим, у кого підвищена чутливість до клейковини. Борошно з кіноа використовується для виробництва макаронних виробів, хліба та іншої випічки, а з насіння готується ще й напій, що за смаком нагадує пиво. Лобода — ідеальна їжа для людей, які займаються спортом, і для вегетаріанців, які можуть споживати її замість м’яса.

аша з крупи кіноа готується легко і швидко: насіння треба промити, залити двома об’ємами холодної води на один об’єм крупи і варити хвилин 15, поки вона не розм’якне. Можна додати в кашу сухофрукти, горіхи та мед, і вийде смачний солодкий сніданок. До речі, крупа ця містить мало жирів і багато харчових волокон, тому чудово підходить для людей, які хочуть схуднути. Вона настільки універсальна і корисна, що ті, хто стравами з неї вже урізноманітнив своє харчування, відразу гідно її оцінили.

Дарія Колос

razom.media РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Стоматологічна клініка Sherway Gardens Dental Centre щиро запрошує нових пацієнтів

"Ми цінуємо репутацію нашої клініки і робимо все для того, щоб клієнт був задоволений. Професіоналізм, порядність та уважність до пацієнтів - основний принцип роботи усього колективу".

Галина Пенцак

КОСМЕТИЧНА ТА ХІРУРГІЧНА СТОМАТОЛОГІЯ • ОРТОДОНТІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ • ТЕРМІНОВА ДОПОМОГА ПРИ БОЛЯХ

416 621 4999

www.sherwaydentalcentre.com

Info@sherwaydentalcentre.com

kantor_CE_razom_mag_3.75x5.25_2014.pdf 1 5/12/2014 4:44:26 PM

Обмін валют та грошові перекази

razom.media

гарантуємо курс обміну кращий від банківського

CMY

безпосередньо в руки або банк, надійно та конфеденційно

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

34 Toronto: Mississauga: North York: Thornhill: Hamilton:

121 Runnymede Rd. (at Bloor St. West) 3643 Dixie Rd., Unit 1 (at Wisla Plaza) 4400 Dufferin St. (inside Yummy Market) 390 Steeles Ave. W., Unit 18 685 Queenston Rd. (inside Starsky)

www.kantor.ca

(416) 767-7782 (905) 369-9978 (416) 855-5770 (905) 482-8620 (905) 661-1111

/KantorCurrencyExchange

1 877 468 0102 (+1 8PRINT 0102) CustomDesignandPrint.ca

Real Estate Law • Estates Law Notary Public

AUTOSERVICE INC.

Complete auto repair, great service and always a great advice.

ОкСАНА МИРУТЕНКО

Barrister & Solicitor B.A. (Hons), M.A., LL.B

Купiвля та продаж нерухомостi Оформлення позичок Заповiти та довiреностi 4920 Dundas Street West, Suite 305 Toronto, Ontario, Canada, M9A 1B7 Tel: 416 234 9555, Fax: 416 234 9556 omiroutenko@bellnet.ca www.oksanalaw.com

Services:

Detailing Exhaust Repair Oil Changes Brakes Electrical Repair

Engine Repair Shocks and Struts DiagnosticTesting Filters

ANDRIY SHKLYARUK

12 Belvia Rd., Etobicoke, ON, M8W 3R3

Leopolis constructions & renovation

Повна реконструкція Вашого будинку та офісу ПIДВАЛЬНI ПРИМIЩЕННЯ ТА КУХНI ВАННI КIМНАТИ ТА СТОЛЯРНI РОБОТИ УКЛАДАННЯ ПЛИТКИ, ФАРБУВАННЯ, ОГОРОЖI ТА ДЕКИ Доступні ціни

Висока якість (Надаємо рекомендації)

Для оцінки Вашого проекту телефонуйте

Знижки на якісні товари та матеріали

Андрію Саган

416 871 6677

www.leopolis.ca

Areas of a financial planning my team is focusing on for my clients: Financial Planning Business Planning

(incl. Trusts, Holding companies, and etc.)

Investments

(incl. LIRA, RRSP, TFSA, RIF and etc.)

Retirement Mortgages Estate Planning (incl. Wills, POA)

Insurance Tax Planning + Filing Income Tax

(personal & corporate)

Group Benefits and Group Pension Plans

Banks and Credit Unions are not doing a proper job. My team does. Call or email to book an appointment.

Alex TARAIEV alex.t@investorsgroup.com Office: 416 491 7400 Ext.6620 Cell: 647 537 7825

www.linkedin.com/in/alextaraiev www.facebook.com/alextaraiev www.instagram.com/alex_taraiev

Investors Group Financial Services Inc. www.investorsgroup.com

Бажаєте побачити вашу рекламу на сторінках журналу РАЗОМ? Звертайтесь: info@razom.media

razom.media

andriy.autoservice@gmail.com

35 РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

647 997 4105

DOWNLOAD ON: By

CURIOSIT

ON AIR

razom.media

РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2017

Ситуаційна фотозйомка. Події, портрет, репортаж. Якісно, швидко, недорого.

Микола СВАРНИК 647 864 0945 swarnyk@gmail.com

Бажаєте побачити вашу рекламу на сторінках журналу РАЗОМ? Звертайтесь: info@razom.media

КАЛЕЙДОСКОП ПОДIЙ

ЖОВТЕНЬ +

ПОДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ 1 - 15 жовтня Мистецька виставка майстраемальєра Олексія Коваля “Український портрет” Галерея КУМФ 145 Evans Ave., Toronto 416.766.6802

15 жовтня, 5 p.m. Вечір “Від криївок УПА до окопів АТО” до 75-ліття УПА The Old Mill Toronto, Brule Ballroom 416.516.8223

13 жовтня - 14 листопада Персональна мистецька виставка Марії Антонів Sesquicentennial Blooms St.Vladimir Institute 620 Spadina Ave, Toronto 416.923.3318

14 жовтня, 7 p.m. Український драматичний театр «Заграва» презентує “Комедії - хвилинки” Пластова домівка імені Гуцуляків 516 The Kingsway, Toronto 416.432.5151 Вхід вільний, добровільні внески вітаються

18 жовтня, 7 р.m. Lecture “Living and growing up in the DP camps” Ukrainian Museum of Canada, Ontario Branch 620 Spadina Ave, Toronto, ON 416.923.3318 ext 105

22 жовтня, 2 p.m. Урочисте відкриття скульптурної композиції “Пам’ять Нації”. Автор Олег Лесюк St. Joseph’s Ukrainian Catholic Church 300 River Oaks Blvd. East Oakville

22 жовтня, 5 p.m. “Піккардійська терція” в Торонто з новою програмою “Лети” до 25-річчя колективу King`s Garden Banquet Hall 15 Canmotor Avenue,Toronto 416.236.5890 28 жовтня, 5:30 p.m. Відзначення 60-річчя Українського ліцею в Лігниці King`s Garden Banquet Hall 15 Canmotor Avenue,Toronto 905.712.0306

28 жовтня - 15 грудня “Відзеркалення” - виставка-продаж пастелей Роксоляни Підгайної-Бенуа Музей Тараса Шевченка 1614 Bloor St W, Toronto 416.534.8662 www.infoukes.com/shevchenkomuseum Урочисте відкриття 28 жовтня, 3:30 p.m.

3-5 листопада Expressions in Art show and Sale 2017 Відкриття 3 листопада, 7 p.m, $10 5 листопада, 2 p.m. Конкурс дитячих малюнків St. Volodymyr Cultural Centre 1280 Dundas Street W, Oakville L6M 4H9

До 15 листопада 2017 триває подача заявок на участь у культурному конкурсі “Міс українська Канада 2018” info@missukrainiancanada.com www.missukrainiancanada.com Див. ст. №18 - 20

22 жовтня Scotiabank Toronto Waterfront Marathon Забіг на підтримку Українськоканадського будинку опіки 647.725.0843 www.stdemetrius.ca/marathon

5 листопада, 2 p.m. День пам’яті Ukrainian Canadian Memorial Park Scarlett Rd, Toronto

18 листопада, 6:30 p.m. Щорічні (десяті) Вечорниці “Краще з кращого” Lithuanian Banquet Halls 2185 Stavebank Rd, Mississauga 416.763.7002

26 жовтня, 6 p.m. реєстрація Youth Networking Series ‘‘What students need to know about authentic connections and future success’’ St Vlsdimir Institute 620 Spadina Ave, Toronto

2 листопада, 7 p.m. Сергій Притула. Гумор-шоу “Вар’яти” Queen Elizabeth Theatre 190 Prince’s Blvd, Toronto toronto@varyaty.show 647.949.6894 Див. ст. №2

10-11 листопада Відзначення 50-річчя Світового конгресу українців 10 листопада - урочистий бенкет Old Mill, Toronto 11 листопада - концерт Капели бандуристів ім. Т. Шевченка Church on Queensway www.uwc50.org НОМІНУЙТЕ ВАШІ УЛЮБЛЕНІ БІЗНЕСИ НА ВЕБ-САЙТІ www.ucpba.ca Більше інфо на ст. №36

ukrpages.directory

З цікавими та важливими подіями звертайтесь у редакцію РАЗОМ Ми поділимось ними з усіма нашими читачами: info@razom.media або toll free 1 855 729 6664

FREE