DR. TARAS KONANEC
НАШ БІЗНЕС ENSEMBLE À MONTRÉAL /MAGAZINE UKRAINIEN CANADIEN
«РОСА»ДІВОЧА ПІСНЯ І КРАСА
ВІТАННЯ ПОСЛА УКРАЇНИ В КАНАДІ А. ШЕВЧЕНКА
СВЯТКУЄМО РАЗОМ Серпень | Août | August 2017
ТРАДИЦІЇ ТА КУЛЬТУРА
№5
TOGETHER IN MONTREAL/UKRAINIAN CANADIAN MAGAZINE
у МОНРЕАЛI Базиліка Нотр-Дам у Монреалі вночі Notre-Dame Basilica in Montreal at night Basilique Notre-Dame de Montréal la nuit
TREMBITA ON 105.1 FM EVERY MONDAY AT 20 :30 WEB RADIO ZABAVA AT WWW.RADIOTREMBITA.CA
razom.media
Caisse populaire Ukrainienne de Montreal Українська Народна Каса у Монтреалі
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
2
Pay
Acces Guaranteed 100% Secure
Mobile version available
BlackBerry App World
TM
у Серпні
У НОМЕРI: Інтерв’ю з Тарасом Конанцем керівником клініки Drummond Dental Group
4
Посол України в Канаді А. Шевченко 10 вітає з Днем Незалежності На відпочинок запрошує Cutler Lake 12 Lodge Генеральний консул України в Торонто А. Веселовський про перший “дорослий” рік незалежної України
15
Сучасна українська амазонка Катя Михайлова
16
ONUKA. Інтерв’ю з Натою Жижченко
18
Огляд третього Українського фестивалю в Оттаві (CUF)
22
Марта Кузьма - декан Школи мистецтв Єльського університету
24
Перша зустріч ділових жінок “Women in Business”
25
Хата, дітьми багата
26
Готуємо разом
28
Дитяча сторінка
30
Котиться літо до фінішу серпнем, бо ж місяць цей - переддень і передвісник золотої осені. Несміливо вплітаються перші пасма жовтого листя в крони дерев, медом, яблуками та грушами пахне Спас. Серпень - захід літа, але продовження життя. Коли останні дні місяця лягають на землю першими золотавими листочками, коли тихий і лагідний смуток за квітучим літом наповнює душу, українці відмічають День Незалежності своєї Батьківщини - найбільше державне свято. 26 років тому, 24 серпня 1991 року, народилася Україна як суверенна держава, і тепер маємо в нашій історії дату із дат, подію з подій, що перед усім світом засвідчила прагнення українського народу як нації до вільного, щасливого, заможного життя. Зберегти незалежність, збудувати міцну державу – святий обов’язок сучасних українців перед попередниками, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу нашого народу, які були корінням і джерелом української державності, які залишили нам у спадок любов до Батьківщини, вивірені часом і знегодами кращі риси народної душі та національного характеру. День Незалежності широко святкується не тільки в Україні: його урочисто відзначають у багатьох країнах, а надто в Канаді, де одна з найбільших і найзгуртованіших українських спільнот світу.
Дізнайтесь сьогодні про гучне свято в Оттаві - український фестиваль, що втретє сколихнув канадську столицю. 24 серпня у цьому місті в рамках проекту Ottawa Welcomes the World виступатиме гурт “ONUKA”, а інтерв’ю з його лідеркою та засновницею Натою Жижченко читайте вже зараз на сторінках журналу. Цікавим буде для вас і знайомство з львів’янкою Катериною Михайловою - колишнім парамедиком батальйону «Айдар», єдиною жінкою в збірній команді України, що братиме участь в Іграх Нескорених у вересні 2017 року в Торонто. Тим, хто ще не відпочивав на Cutler Lake Lodge, відкриваємо це гарне місце у матеріалі про сімейний бізнес родини Малих. Заглянь, читачу, у рубрику “Нашого цвіту” і дізнавайся, ким ще з вихідців з України можеш пишатися. У цьому номері також є розповідь про те, як колись в українських родинах “планували” дітей та кому сину чи дочці - батьки надавали перевагу. Читайте про користь свіжих огірків та мерщій готуйте страви за рецептами від “Разом у Монреалі”.
У серпневому “Разом у Монреалі” розказуємо про сьогодення майстра посмішки Тараса Конанця – дантиста, професора університету McGill, керівника клініки Drummond Dental Group. Читайте також інтерв’ю з талановитими дівчатами з вокального тріо “Роса” з Монреаля.
Зелені огірочки так і просяться у рот 32 “Роса” - дівоча пісня і краса Contactez RAZOM à Montréal montreal@razommedia.ca +1(514)463-4971 3260 Rue Beaubien Est, Montréal, QC, H1X 3C9 www.radiotrembita.ca Stepan BALATSKO, rédacteur en chef de RAZOM à Montréal
36
РАЗОМ Editor: Viktoriya MATVIYENKO Copy Editor: Nataliya RUSYN PR-manager: Oksana PLATONOVA Graphic Design: Volodymur MELNIK, Andriy PROTSKO, Natalia BUKAVYN Сontributors: Ol’ha KHALASH, Vanessa MIRANDA, Mariana STEFAK, Dar’ya KOLOS, Olenka KOLOMYYSKA, Kalyna DYACHUK Project Coordinator: Vadym MATVIYENKO
The publisher may not have the same standpoints with the author of a printed material. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads. Published by РАЗОМ Media Group All rights reserved info@razom.media | razom.media Printed by CustomDesignandPrint.ca
razom.media
НАШ БІЗНЕС
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
4
За гарною посмiшкою - до дантиста «Заговори, щоб я тебе побачив», - сказав колись Сократ. «Посміхнись, аби я тебе побачив» - так можемо перефразувати цей крилатий вислів ми, бо посмішка сучасної людини перестала бути лише виявом доброзичливості. Вона говорить про рівень естетичного смаку її власника, ступінь його турботи про власне здоров’я і навіть про Пане Тарасе, Ви зростали у родині дантиста, то чи вірили в дитинстві у Зубну фею і чи залишали для неї молочні зуби під подушкою? Як у всіх канадських родинах, в нашій теж була така традиція. Залишаючи звечора зуб під подушкою, вранці спішив подивитися, чи принесла фея гроші. Тоді це було якихось 25 центів, не так, як зараз, - уже в доларах (сміється)! Рішення стати дантистом, маючи перед очима досвід батька - стоматолога, Ви прийняли легко чи обмірковували й інші варіанти професійної кар’єри? У старших класах школи у мене ще не було чіткого уявлення про професійне майбутнє. Але раз у раз спостерігаючи за роботою батька, почав все частіше задумуватися, чи не спробувати й мені піти тим же шляхом. Коли прийшов час приймати виважене рішення, воно далося мені досить легко: обрав стоматологію. Тато, напевно, був радий Вашому вибору? Так, дуже радий. Мені здається, він
соціальний статус. Тож роль стоматолога нині вже не обмежується функціями «пломбуй або вирви» - від лікаря чекають значно більшого. Про сьогодення майстра посмішки, його погляд на професію, пацієнтів і життєві цінності говоримо з Тарасом Конанцем – дантистом, професором університету McGill, керівником клініки Drummond Dental Group.
одразу знав, що ми колись будемо працювати разом, чекав лише, коли я визначусь з вибором і вивчусь. Близько 15 років ми пропрацювали з батьком в одному офісі, у сусідніх кабінетах. Це були гарні часи. Мені загалом подобалося мати поряд когось, з ким можна порадитись, а ще приємніше, що ця людина - тато. Траплялося так, що батько питав Вашої поради або консультувався з Вами? Звичайно! Це був період взаємного навчання, якщо можна так сказати. Батько мав великий практичний досвід, а я - більше знань щодо сучасних технологій у стоматології. Де і скільки Ви навчалися стоматології? 4 роки університету “McGill”, факультет дантистики, потім ще рік аспірантури (post-graduate). Після цього набував практичного досвіду, працюючи резидентом у лікарні. Зараз Ви працюєте у Drummond Dental Group. Як довго її очолюєте? У цій клініці я понад 16 років.
Спочатку мав свою практику і додатково працював у Drummond Dental Group 2 дні на тиждень. Потім поєднав свій бізнес, бізнес батька і Drummond Dental Group та офіційно став керівником. Очолюю клініку ось уже 6 років. Ваша дружина також працює в галузі стоматології? Ні, вона логопед. Що може найбільше зацікавити пацієнтів у Drummond Dental Group? Щонайперше, особлива атмосфера. Ми відрізняємося від інших клінік дуже серйозним та виваженим підходом до обслуговування пацієнтів та щирим ставленням до них. Наша ціль – не лише надати клієнтам якісні послуги, але й огорнути їх увагою, проявити теплоту і розуміння, тому намагаємося створити для кожного клієнта невимушену атмосферу та викликати довіру до спеціалістів клініки з першого контакту - телефонного дзвінка. Для нас важливо навіть те, яким тоном ми спілкуємося з людиною. Хочемо, щоб пацієнт завжди знав, наскільки він важливий для
Тож Вам потрібно бути ще й психологом? В деякому сенсі так. Щоб вгамувати страх клієнта, я терпляче розповідаю йому, як відбуватиметься лікування, долучаю його до співпраці. Даю пацієнту варіанти вирішення проблеми, аби він сам вибрав те, що йому до душі. І тоді народжується у клієнта довіра до мене як до лікаря. Він отримує чітку уяву, що саме з ним відбуватиметься, і страхи зникають. Пане Тарасе, а кому Ви довіряєте лікування своїх зубів? З дитинства, звичайно, татові, в цьому мені пощастило. А тепер, коли тато вже не працює, я довіряю своїм колегам. У клініці є 4 дантисти, і кожен професіонал високого рівня. Пане Тарасе, елегантний і вишуканий гольф, яким займаєтеся у вільний час, - це Ваша пристрасть чи лише приємний засіб
відпочинку? Ви, кажуть, навіть займалися організацією щорічного турніру з гольфу. Для мене, по правді сказати, гольф - тільки приємний відпочинок. Я граю, мабуть, зо 3 рази впродовж літа. Дуже люблю гольф, але як батько двох дітей більше часу все ж віддаю їм та й хочу проводити дозвілля з родиною. Ось тому виходити на великі змагання, що займають багато часу, для мене нереально. Коли випадає нагода (спеціальний день, як цей турнір), то можу собі дозволити і пограти, і позмагатися. Відомо, що Ви, пане Тарасе, активний член Пласту. Розкажіть, будь ласка, як і коли стали пластуном ? Я пластун усе своє життя! З 6 років з радістю спілкуюся з природою, любив життя у таборах, походи у гори, мандрівки на каное, вечори з піснями біля вогнища. До речі, співати я люблю, зокрема зі своїми дітьми, які знають чимало пісень. Тож, повторю, я ціле життя у Пласті, багато отримав від цієї
організації і тепер хочу віддавати. Чи хочете, пане Тарасе, щоб Ваші діти продовжили сімейну династію дантистів? Я б дуже цього хотів! Не знаю, чи це реально... може, й ні. Мій син хоче бути футболістом, а ось на доню ще є надія (сміється). Сподіваюся! Думаю, моя професія найкраща у світі. Справжній майстер повинен передати свої знання і досвід учням, що й робите Ви на посаді професора університету McGil. Чи важка це справа – навчати інших? Я б не сказав, що важка, якщо ти любиш і розумієш предмет, що викладаєш. Я навчаю студентів реставрації зубів, а також, як відкрити свою стоматологічну практику. І викладати мені легко, бо ж я теж навчався у цьому університеті. Хоча минуло вже 20 років, пам’ятаю, чого я прагнув. Зараз передаю своїм учням мудрість своїх колишніх професорів, підкріплену власним досвідом. Те, що я роблю як практикуючий стоматолог, допомагає мені у викладанні, адже навчаю студентів тому, що знаю не лише з теорії. Якби зараз повернутися в той момент, коли справою життя Ви обрали стоматологію, змінили б Ви своє рішення щодо вибору чи ні? На 100% упевнений, що колись я прийняв правильне рішення і що воно одне у моєму житті. Я продовжуватиму мою справу заради здійснення своєї мрії: хочу, щоб настав той час, коли і ті, хто працює тут, і ті, хто приходить сюди по стоматологічну допомогу, визнали клініку найкращою у Монреалі. Ольга ХАЛАШ
5 РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
Не секрет, що люди переважно бояться стоматологічних кабінетів. Як допомагаєте своїм пацієнтам впоратися зі страхом? Це дуже добре запитання (посміхається)… Так, дійсно багато пацієнтів з острахом приходить на прийом до дантиста, а бояться вони, я думаю, тому, що раніше, найчастіше в дитинстві, вже мали сумний досвід. Колись, вірогідно, з ними сталося щось неприємне чи болісне, що налякало і залишило погані спогади, на прийомі у стоматолога. І тепер навіть у дорослому віці пережите тримає в страху.
razom.media
нас, відчував, що ми його слухаємо, вникаємо у його проблему з перших хвилин спілкування і прагнемо допомогти.
razom.media РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
6
The residence for autonomous and semi-autonomous seniors Villa Ukrainienne provides low-rent housing with a social club, community rooms, a chapel, a Ukrainian museum and an exercise room. Located in Rosemont–La-Petite-Patrie, Villa Ukrainienne offers 54 studios, decorated and furnished to provide comfort and safety.
Service:
3 meals per day, heating and electricity included. Nursing assistant, nursing aides and doctor, medical visit once a month. Security, 24 hour surveillance, automatic sprinklers, smoke and heat detectors, elevator and parking. Laundry, housekeeping. Garden, terrace.
Languages of service: English, French, Polish, Ukrainian 24 HOURS, 7 DAYS, FOR INFORMATION: 10 AM TO 3 PM
6400, 8e Avenue, Montréal (Québec) H1Y 3H4, Canada Téléphone 514-374-6400 • Télécopieur 514-374-7299
Villa Ukrainienne
razom.media РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
7
КУПІВЛЯ / ПРОДАЖ НЕРУХОМОСТІ WWW. KORNIENKO.CA 0% DOWNPAYMENT Купівля першого будинку БЕЗ ПОЧАТКОВОГО ВНЕСКУ. Це можливо. Телефонуйте.
Безкоштовна особиста консультація 60 хв. про видатки при купівлі/продажу (інспекція, нотаріус, податки і. т.д.) Допомога в придбанні конфіскованої банком нерухомості. Нерухомість під ремонт з подальшим перепродажем. Винайм та оренда квартир. Комерційна нерухомість. ФАХІВЕЦЬ З НЕРУХОМОСТІ
ДЕНИС КОРНІЄНКО
514-577-0787
КУПІВЛЯ / ПРОДАЖ
НЕРУХОМОСТІ razom.media
НАЙВИГІДНІШІ УМОВИ ДЛЯ ПРОДАВЦІВ!
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
8
Оптимальні комісійні відсотки при продажу. Облік всіх прихованих витрат. Надання безкоштовних послуг професійного фотографа та рекомендації з інтер'єру для всіх клієнтів. Безкоштовна оцінка вашої власності (повний письмовий звіт). Індивідуальна маркетингова стратегія продажу вашої власності.
БЕЗКОШТОВНІ ПОСЛУГИ ДЛЯ ПОКУПЦІВ: Допомога в фінансуванні під найнижчі відсотки (враховуючи приватне фінансування). Капіталовкладення в багатоквартирні будинки: як інвестувати свої кошти для отримання максимального прибутку. Продаж конфіскованого житла від банку та житла, отриманого в спадщину, житло на перепродаж.
2016
ЯК ВИГІДНО ВКЛАСТИ СВІЙ КАПІТАЛ? ДОСТОВІРНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ІНВЕСТОРІВ В БАГАТОКВАРТИРНІ БУДИНКИ. ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК БУДИНКІВ НА ПРОДАЖ.
2009 2011 2012 2013 2014
2015
ХРИСТИНА КИРИЛЮК
Courtier immobilier / Real Estate Broker
Безкоштовні консультації ДО та ПІСЛЯ підписання угоди! Повна ліцензія OACIQ на житлову та комерційну нерухомість.
514.825.7275
Cristina Chiriliuc Groupe Immobilier Inc.
E-mail: chiriliuc@inbox.com
Acco Financial Services Inc. Приватні податкові декларації Бізнес - податкові декларації Аналіз декларацій за минулі роки Поточна бухгалтерія Розрахунок зарплати GST / QST декларації Складання бізнеc-плану Фінансовий аналіз і прогноз діяльності бізнесу Фінансування малого і середнього бізнесу ПРАЦЮЄМО ШВИДКО, ЯКІСНО І ПРОФЕСІЙНО. ПОСЛУГИ НАДІЙНІ І КОНФІДЕНЦІЙНІ. Пропонуємо Франшизу від нашої компанії і багаторівневу допомогу в становленні бізнесу
Професійні бухгалтери з багаторічним стажем роботи Ольга Полонська і Кирило Гонт
5465 Queen Mary, suite 530, Montreal, Quebec H3X 1V5 Tel: 514 449 1292 | Fax: 514 360 2792 info@accoservices.com
#mtlukiefest2017
8-10 âåðåñíÿ, 2017
Beaubien Park, Montreal, QC, H1Y 2X8 razom.media
Corner of Beaubien Street East and 9th Avenue
PERFORMERS 2017
Ville de
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
9
Hloptsi z Mista Toronto, Ontario
Canadian National Bandurist Capella and choir Toronto, Ontario
KOZAK SYSTEM Kyiv, Ukraine
Vasyl Popadiuk and the PAPA DUKE BAND O�awa, Ontario
Svitanok Dance Group O�awa, Ontario
Kalyna Dance Group Hamilton, Ontario
September 9, at 3 pm on the main stage
SOFI Fraser Lviv, Ukraine
Vidlunnya Choir Montreal, Quebec
September 8-10, from 12 pm to 6 pm
Rosemont La Petite - Patrie
Funded by
Caisse populaire Ukrainienne de Montreal
Temerty Family Foundation Community Development Fund
Zabava with Zvook Montreal, Quebec Friday, September 8
Film Festival
September 9-10, at 3260, Beaubien Est
Fashion Show
Entertainment for children
razom.media
Дорога громадо!
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
10
Свято Незалежності для нас, українців, було і залишається найважливішим і найбільш урочистим. Цьому є багато причин, які сягають своїм корінням у глибину віків. Наша Незалежність – здобуток не лише нинішньої генерації, а й результат сукупних звитяг багатьох поколінь наших предків. Однак сьогодні ми змушені переосмислювати своє ставлення до нашої Незалежності. Те, що 26 років тому багатьом здавалося данністю та фактом, який уже ніхто ніколи не зможе поставити під сумнів і не здатен у нас відібрати, нині з усією гостротою сприймається як вистраждана цінність, за яку, на жаль, ми мусимо продовжувати боротися. Ще ніколи в своїй новітній історії Україна не піддавалася таким випробуванням, але я впевнений, що з цієї боротьби ми вийдемо переможцями. Незалежність уже дала нам демократію і свободу, почуття громадянської гідності і національної єдності; навчила захищатися і відкрила європейську перспективу. Ми торуємо важкий шлях, але він є вірним. І обов’язково утвердимося у тій частині світу, де гідність і свобода особистості - реальна цінність, найбільш шанована суспільством. Дорогі українці Канади! Наша держава відбулася, і її новітнє відновлення залежало від зусиль патріотів з усього світу. Із вдячністю та пошаною згадуємо цього дня мільйони канадських українців, які десятиліттями активно відстоювали незалежність Української держави. Упродовж страшних для України років боротьби з авторитарним режимом і нині – з російським агресором канадське українство було і залишається поруч з нами. Слова «разом - сила» матеріалізувалися у наших спільних діях, у нашому спільному чині, помислах і вірі. Щодня, щохвилини ми відчуваємо вашу підтримку. Від імені українського народу висловлюю подяку за кожне життя, врятоване на українському Донбасі завдяки бронежилету або шолому, що ви дали нам; за фінансову допомогу, технічне сприяння і поміч українському війську; за просування української справи як у Канаді, так і на міжнародній арені. Друзі! Сучасній Україні – 26 років, але за ними стоїть тисячолітня історія нашої держави УкраїниРусі, а попереду, твердо переконаний, чекає мирне і заможне майбутнє. Цього знаменного дня щиро бажаю вам миру, злагоди, добробуту і наснаги для нових звершень. Нехай вічно майорить над нами великий стяг свободи, який захищають наші мужні воїни і наші палкі серця. З Днем незалежності України!
Слава Україні!
Посол України в Канаді
Андрій Шевченко
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
11
razom.media
НАШ БІЗНЕС
НА ВІДПОЧИНОК ЗАПРОШУЄ
razom.media
Cutler Lake Lodge
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
12
У 4,5 годинах їзди від Торонто (в 90 км на захід від м. Садбурі) знаходиться мальовниче місце для відпочинку “Cutler Lake Lodge”, власники якого Ольга та Олексій Малих завжди радо зустрічають, приймають тих, хто хоче повноцінно й наповнено провести вільний час на лоні природи. 15 років тому подружжя разом з 9-річним сином Василем та трирічною донечкою Олесею приїхало в Канаду з Харкова. Оля - харків’янка, Олексій родом із Башкирії, а 17-річним юнаком приїхав у це місто на навчання в авіаційному інституті. Він швидко полюбив Україну, вчив українську мову, та й українки подобалися хлопцю, тому знайомство з Ольгою переросло в кохання, і вони стали сім’єю. Перші 6 років перебування в Канаді родина Малих жила в Гамільтоні. Ольга та Олексій, як переважно всі новоприбулі, зайнялися пошуками роботи. Чоловіку не вдалося знайти роботу за фахом, пов’язану з авіаційною інженерією, тому він отримав ліцензію сантехніка (plumber). Оля в Україні 8 років пропрацювала акушеркою (midwife), але в Канаді вирішила стати медсестрою, тому що несхвально ставиться до народження жінками дітей вдома. Два роки вона освоювала нову спеціальність і потім десять пропрацювала медсестрою (останні роки, зокрема, в регіональному госпіталі міста Іспанола (Espanola)), аж поки повністю не зосередилася на сімейному бізнесі.
Думка щодо власної справи у сфері відпочинку на природі у Ольги і Олексія зародилася, коли сім’єю їздили влітку на котеджі. Вже тоді пильно придивлялися до того, як дозвілля і умови проживання відпочиваючих організовано в інших, та зважували, як би все облаштовували у себе. Три роки Олексій шукав свого роду базу відпочинку, щоб придбати її. Цей задум більше нагадував авантюру, бо достатніх коштів для початку власної справи у родини не було, але була ідея, в яку вони повірили і яка врешті стала реальністю. У листопаді 2008, коли стояла прохолодна, але сонячна погода подружжя Малих вперше приїхало подивитися на Cutler Lake Lodge. Блакитне небо, чиста дзеркальна вода озер Cutle та Maple (саме на перешийку між двома водоймами знаходиться це місце), гарні краєвиди та живильне свіже повітря зіграли свою роль: Ольга та Олексій зробили остаточний вибір. Хоч і розуміли, що роботи тут непочатий край, не злякалися і стали власниками Cutler Lake Lodge, що був заснований 1905 року родиною McKnight і належав їй ціле століття. Дружина внука засновника АІісе МсKnight жила по сусідству (вона померла у 2015р.) і багато розповідала новим власникам про історію цього місця. У лютому 2009, коли родина Малих переїхала в Cutler Lake Lodge на постійне мешкання, почалася боротьба за виживання. Скрізь панувала розруха і запустіння. Будинок, в якому вони сьогодні живуть, де розміщений їхній офіс, крамничка, був тоді рестораном. Назвати так цю будівлю язик не повертається, бо вона мала жахливий вигляд і стан, але змушені були поселитися саме в ній. Оля пригадує й позитивні моменти того періоду життя: “Перші роки у Канаді я зовсім мало часу мала для дітей. А ось у перші місяці мешкання на новому місці, коли на території через сніг і холод робити ще нічого не могли, я проводила час з дітьми, готувала їм щось смачненьке, гуляла з ними. Якось Олеся, якій тоді виповнилося 9 років, покатавшись зі мною на ковзанах на озері (лід тут взимку товщиною близько метра), сиділа на кухні, їла млинці та й каже: “Як нам, мамо, пощастила: живемо на курорті, кожного дня їмо в ресторані”. Ми дотепер згадуємо її слова”. У створенні сервісу для своїх гостей Ольга та Олексій керуються, щонайперше, тим, в яких умовах вони б самі із задоволенням десь відпочили, бо інколи,
Ольга та Олексій Малих
Медіа група РАЗОМ
На 8 акрах землі, що належать Ользі й Олексію, та 4 - арендованої затишно розмістилися 6 котеджів, двері яких відкриті для відпочивальників від травня до листопада, 2 квартири, що здаються цілорічно, будинок власників, де вони живуть постійно, та 2 трейлери. Щодо трейлерів, то на Cutler Lake Lodge можна привезти свій і залишити на цілий рік, для цього тут є 31 місце, з яких на сьогодні майже всі вже зайняті. Отож власники працюють над тим, щоб розширити територію для збільшення кількості місць під трейлери. Назбирати грибів (білі, лисички, грузді, маслюки, опеньки), здійснити гарні прогулянки, розслабитися, весело відпочити з близькими чи друзями та познайомитися з новими людьми - все це можливо тут, у Cutler Lake Lodge. Але все-таки більшість гостей приїздять сюди порибалити на щуку (Northern Pike), судака (Walleye), баса (Small Mouth and Large Mouth Bass) та іншу рибу, якою щедро обдарувала природа місцеві водойми. Орендувавши моторного човна, каное, каяк (навіть рибальський), можна провести увесь день на воді чи на острівцях Кленового (Maple) озера, а на стайні, що по сусідству з Cutler Lake Lodge, - замовити урок верхової їзди. Якщо хочете покататися на квадроциклі чи порибалити на річці Спаніш (Spanish River), то Олексій допоможе це організувати. У Cutler Lake Lodge можна сповна насолодитися принадами не тільки літнього, а й зимового відпочинку: чисте-пречисте повітря, катання на снігомобілях, паріння в лазні або розніження в джакузі. І в тріскучі холоди ні в якому разі вам тут не дадуть замерзнути, зважаючи на особливо теплу гостинність господарів. Місце це давно облюбували для відпочинку не тільки канадці: тут можна зустріти туристів з Європи, Південної Африки, Нової Зеландії тощо. Упродовж 45 років щоліта (ні разу не пропустили!) на тиждень приїздять сюди порибалити два брати з США. А якось зупинилися в Cutler Lake Lodge навіть австралійці, що здійснювали навколосвітню подорож. Буває тут чимало й українців, спочатку приїздили знайомі Малих із Гамільтона, потім знайомі знайомих і т.д.. Тепер дуже багато з тих, хто хоч раз відвідав Cutler Lake Lodge, неодмінно приїздять сюди знову. Ольга та Олексій радо запрошують усіх на відпочинок до себе в Cutler Lake Lodge і запевняють, що зроблять усе, щоб кожен залишився задоволеним.
Cutler Lake Lodge
razom.media
газон. Не стояли осторонь сімейних справ (поки навчались у школі) також Василь і Олеся - діти, які тепер роз’їхалися. Зі слів подружжя Малих, у придбанні бізнесу, окрім друзів і родичів, їм дуже допомогла Українська Кредитова Спілка Лимитед (UCU), відділення у Гамільтоні, де вони відкрили рахунок ще до приїзду в Канаду. Відтоді власники Cutler Lake Lodge настільки задоволені наданими UCU сервісами, що й дотепер всі фінансові операції щодо бізнесу здійснюють у цій фінансовій установі (відділення міста Садбурі). До речі, їхні діти також мають рахунки в UCU, а син Василь навіть отримав позику на будинок.
13 РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
згадують, починали з прибирання та миття помешкання. Тож зараз Оля слідкує за тим, щоб все до приїзду гостей сяяло чистотою, а, як її досягти і підтримувати, вона (з її медсестринським досвідом) знає. Три роки після придбання Cutler Lake Lodge вони, працюючи на основних роботах, водночас усе переробляли на базі. Багато сил і рук доклав Олексій до впорядкування території та ремонту будівель, зокрема сам встановив та обслуговує найсучасніші системи очищення (септик) та подачі питної води. До речі, якість води щоденно перевіряється. Тут живуть і Олені батьки, які у міру сил допомагають дітям: мама розбиває клумби і доглядає за квітами, а батько косить траву і тримає в порядку
Більше дізнатись про Cutler Lake Lodge ви можете на вебсайті
www.cutlerlakeresort.com
Щоб забронювати будиночок чи трейлер, телефонуйте і вам охоче нададуть усю необхідну інформацію
+1 705 865 2990
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
14
razom.media
Голосувати, тобто обирати представника в керівні органи свого міста, району, області, держави в більшості країн світу можна вже у 18, а подекуди і в 16 років. Щоб обратися, тобто отримати право приймати відповідальні рішення, потрібно набути додатковий життєвий досвід, що можливо переважно у 25 літ від народження. Саме з такого віку дозволяється увійти до парламенту в Кореї чи в Італії, в Індонезії чи Сполучених Штатах. І це не випадково: світова психологічна наука нещодавно дійшла висновку, що справді ДОРОСЛОЮ – ADULT людина стає, коли їй виповнюється 25. Чверть століття – термін, коли закінчується дитинство та юність і починається відповідальне доросле життя. Минув перший «дорослий» рік сучасної Української Держави. Як він пройшов? Чи виправдав сподівання? Чи проглядається зрілість? Щодо українського суспільства, то воно продемонструвало і зваженість, і стриманість, характерні для дорослих. Вимогливіше ставилося воно до влади, помічало великі і малі помилки чи хитрощі та домагалося їх виправлення. Так сталося з державним бюджетом, який на порядок кращий від попередніх, з ухваленням законів про підтримку Збройних Сил і соціальний захист військовослужбовців. З’явилося загальне розуміння того, що частина території України окупована, що має бути план її повернення і, вельми ймовірно, він буде ухвалений законодавчо вже цієї осені. Зроблено перший крок у пенсійній реформі, хоча запаморочення дитячості ще проявилося у черговому відкладенні змін у системі охорони здоров’я та приватної власності на землю. Країна позбулася небезпечних наркотиків у вигляді кишенькових банків, кабальної торгівлі з агресором Росією та ілюзій про легкі закордонні позики та швидкі європейські реформи. Цілком «дорослі» рішення прийняті і щодо притягнення до відповідальності кількох депутатів Верховної Ради, суддів та прокурорів (з останніми найскладніше, але процес пішов).
Де прогресу мало – то це у депутатському корпусі. Український парламент викликає двозначні емоції, насамперед по п’ятницях, коли в залі позіхають кількадесят осіб. Голосують випадково, спонтанно або керовано, - що гірше, невідомо. Найприкріше, що світло в кінці цього тунелю не проглядається. «Старі» депутати не бажають приймати «новий» закон про вибори, який не дозволить Верховній Раді залишатися бійцівським клубом, місцем для відмивання коштів та захистом від покарання за правопорушення. Виборці погано усвідомлюють прямий зв’язок між вітром у кишенях і чинним виборчим законодавством. Зрілість, хоч у 18, хоч у 25 років, – це не тільки можливість обрати. Це, насамперед, розуміння того, що відповідальність за своє особисте майбутнє, за родину і за країну починається з вибору людини, котрій ми довіримо нами керувати. Це, мабуть, найскладніша проблема для кожного суспільства. Франція почала її осягати в кінці 18-го століття, США - наприкінці 19-го, а Німеччина аж після Другої світової війни. Поздоровляючи Україну з 26 роковинами, побажаймо їй швидше дорослішати. Всі ми, її діти й онуки в Україні і поза нею сущі, цього хочемо, і весь демократичний світ їй в цьому допомагає. Змужніла і відповідальна Україна потрібна Європі, потрібна світові, а найбільше нам, українцям. Генеральний консул України в Торонто Андрій Веселовський
15 РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
Зі святом, ! о н ї а р к У а г доро
razom.media
Сторінка Генерального консульства України в Торонто Consulate General of Ukraine in Toronto
ЗНАЙОМТЕСЬ
Сучасна українська амазонка
КАТЯ МИХАЙЛОВА Мар’яна СТЕФАК
“Діти, кухня, церква…” - так коротко ще донедавна описували сферу діяльності жінки-європейки, проте це правило аж ніяк не стосувалось українок. Здавна повелося, що українська жінка - берегиня роду ніколи не тремтіта злякано, коли на її домівку насувалася небезпека. Не перевелись українські амазонки й сьогодні: багато чудових дівчат захищають Батьківщину, несучи службу не гірше чоловіків. Одна з них - моя сьогоднішня співрозмовниця Катерина Михайлова, надзвичайно харизматична дівчина, віддана дружина та вірний побратим (так, саме так кажуть про неї хлопці, що разом служили!), яка пройшла Майдан, воювала на Сході і навіть після важкого поранення не скорилася. Тепер перед нею новий виклик - Invictus Games, на яких цієї осені в Торонто вона представлятиме Україну у категорії стрільби з лука. Про підготовку до змагань - ексклюзивно для “РАЗОМ”. Катерино, чому ти обрала військову службу – таке нетипове для українського жіноцтва заняття? Це рішення прийшло до мене тоді, коли почалися сумнозвісні події на Донбасі, коли «віджали» Крим, де у мене були родичі, які підтримали перехід в Росію («виявилося», що вони росіяни). Особливо не сумнівалася, чи йти служити, бо розуміла: якщо не зупинити війну на Донбасі, то вона прийде в рідні мені Запоріжжя і Дніпро, розповзеться всією Україною. Ти була добровольцем - не професійним військовим? Так, добровольцем. Спочатку пройшла вишкіл у Нацгвардії, після цього поїхала в Одесу для посилення самооборони міста. Потрапила якраз на трагічні події 2 травня 2014. Потім повернулася в Київ і два тижні шукала собі батальйон, де нормально ставитимуться до дівчат. Ним виявився «Айдар», в якому вже служили мої побратими з Майдану. Твої функції в «Айдарі» чимось відрізнялися від «чоловічих», відчувала посилену опіку або якісь поблажки: все-таки слабка стать? Жодних попусків! Я ж спеціально шукала батальйон, де всі на рівних. Виконувала обов’язки, як і всі, та ще з медичною сестрою надавала першу допомогу. Потрібно було «квадрат» відпрацювати – всі відпрацьовували, стояти на варті – значить, стояла. Кожен сам ніс свою ношу, і такого, що я, мовляв, дівчина, тож понесіть щось за мене, не було. Ми були універсальними солдатами: не випадало чогось, що ми не вміли б чи не знали. Якщо треба було вчитись стріляти з СПГ чи іншого озброєння, вчились усі і знали, що в разі чого один одного зможемо замінити. Зараз, повернувшись до мирного життя, відчуваєш труднощі? Чи змогла знайти себе? Чесно кажучи, я зараз якраз перебуваю у стані пошуку себе. Так можна і все життя шукати. Поки що непросто: морально я ще не повернулася з війни. Як дізналася про Ігри Нескорених? Командир відділення просто прислав мені посилання через фейсбук і сказав: «Ти ж у нас влучно стріляєш, то спробуй!» Дійсно, до війни я два роки стріляла з традиційного лука, тому й подумала: “А чом би й ні?”.
Тобто, цей вид спорту для тебе не був новинкою? Не зовсім. Історичний лук зовсім по-іншому зроблений, ніж традиційний: у ньому нема прицілу, противаги, він вимагає більш інтуїтивної стрільби. А ось в олімпійському луці важливіша техніка стрільби, тому довелося заново вивчати всі ці нюанси. Катю, ти єдина дівчина в команді. Чому? Можливо, високі вимоги чи дівчата не наважувалися пробувати себе у відборі? У нас просто не допускають жінок воювати, тому їх на передовій дуже мало.
razom.media
Важко було на національному відборі? Та ні, зовсім неважко. Я знала, куди я йшла і що можу показати. Там же беруть до уваги не тільки виконаний норматив, але й те, який прогрес ти можеш дати. Як сказав тренер, я «настріляла» другий юнацький розряд. Як склалися стосунки в команді? Ще на відборі я найбільше здружилися з Ромком Панченком і Сергієм Калитюком. Хоч Сергій і не пройшов, він як наш талісман також їде з нами в Канаду. Лучники в команді дуже здружилась, стали справжніми побратимами ще у березні, коли почалися збори в Києві: разом ішли ввечері на каву, разом - на шашлики, на човні кататися чи плавати в Дніпрі. Та й вся наша тридцядка – 15 учасників основного складу і 15 запасу – доволі дружні, хоча разом провели небагато часу.
17 РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
Розкажи, як минають ваші тренування. Зазвичай стріляємо по 3-4 години, якщо виходить, то щодня. Збираємось із хлопцями і працюємо. Намагаємося кожну вільну годину тренуватися. Катю, ти більше командний гравець чи індивідуаліст? По природі я індивідуаліст, така вже є. Проте я знаю, що являє собою командна гра, бо з дитинства дуже любила грати у футбол. Команда нашого двору була доволі міцна. Дуже добре розумію, наскільки важлива фізична і моральна підтримка на шляху до перемоги. Чого ти, Катю, очікуєш від Ігор у Торонто? Важлива участь чи перемога? Я, зрозуміло, націлююсь на перемогу! Всій нашій команді потрібна перемога, бо в ній зібралися першопрохідці. Ми вперше представляємо Україну в змаганні такого високого рівня, тому повинні показати, що Україна краща, що українці сильні і нескорені! Що для тебе успіх? Складне питання… Напевно, це хороший результат, який народжується з прагнення до перемоги, важкої праці і мобілізації всіх фізичних і психічних сил.
Спасибі, Катю, за розмову. Успіху тобі і українській команді!
СТРІЛЬБА З ЛУКА
БУДЕМО ВБОЛІВАТИ ЗА ВАС!
ВІД РЕДАКЦІЇ: У вересневому номері журналу РАЗОМ ми познайомимо вас з кожним учасником команди Нескорених, які представлятимуть Україну на Іnvictus Games. Запам’ятайте Катерину Михайлову, та приходьте чи приїздіть вболівати за неї та всю команду 23-30 вересня в Торонто. Бажаємо Квитки на змагання можна придбати нашим на сайті Нескореним
UKRAINIAN TEAM • INVICTUS GAMES 2017 • 23 - 30 SEPTEMBER • TORONTO, CANADA
TORONTO 2017
перемоги!
www.ucc.ca/invictus
FOR OUR WOUNDED WARRIORS БІЙЦІ, ЧИЯ ВОЛЯ СИЛЬНІША ЗА ТІЛО
www.invictusgames.in.ua
www.ucc.ca/invictus
InvictusGamesTeamUkraine
РАДІО РАЗОМ
ONUKA
Ексклюзивне iнтерв’ю з Натою Жижченко
razom.media
Спілкувалась Мар’яна Стефак
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
18
“Українська музика, якою варто пишатися” - так охрестили таблоїди гурт “Onuka”, що унікально поєднує в електронній музиці українські народні мотивами та інструменти. Важко повірити, що колектив, пісні якого б’ють усі можливі рекорди популярності, виник тільки 3 роки тому завдяки творчому тандему: вокалу, композиторським здібностям та обличчю проекту Нати Жижченко та продюсуванню Євгена Філатова. Сьогодні відкрита та позбавлена навіть натяку на зіркову хворобу Ната розповідає про майстерню “Онуки”, ділиться думками щодо музичної долі України та секретом грандіозного успіху гурту. Нато, багатьох читачів цікавить, як виникла “Onuka” і що означає назва гурту? Проект “Onuka” присвячений моєму дідусеві Олександру Шльончику - відомому майстру, який виготовляв та реставрував українські народні інструменти. Саме він зробив мою першу сопілку, на якій я починала вчитися грі, і таким чином ввів мене у світ музики. “Оnukа” - свого роду втілення мого бажання, щоб дідусь був поруч якомога довше. Близько десяти років я була солісткою заснованого моїм старшим братом гурту «Tomato Jaws», який грав суто електронну музику, але в 2013 році розпався. В якийсь момент я вирішила, що треба об’єднати два не поєднувані, на перший погляд, елементи: електроніку та національні фольклорні мотиви - так 2014 року виникла “Onuka”. Що спонукало тебе творити абсолютно нову для України музику? Бажання експериментувати, створити щось таке, чого ще ніхто в Україні не робив! Музика - це все одно еклектика, і, якщо все зроблено правильно, то поєднання несумісного може бути дійсно цікавим. Сопілка і електронна музика - два мої дуже довгі музичні шляхи, на які витратила по 15 років життя та на яких справді знаюся. Чому, Нато, від створення й донині “Onukа” ні разу не була помічена в участі в музичних конкурсах, наприклад, у “Голосі країни”? Наша музика зовсім інша за своєю суттю і спрямуванням, вона унікальна, тому з самого початку ми працювали самі. Думаю, всілякі конкурси тільки б зашкодили, адже там нав’язують, що і як співати. Може, вони мають велике значення для попсових виконавців, але не для мене.
Концерт гурту “ONUKA” 24 серпня, 7 p.m., OTTAWA
Horticulture Building, Lansdowne Park Вхід вільний! • FREE Admission
Знаю, що володієш багатьма музичними інструментами. Якими? Професійно я граю на сопілці, якою займаюся з 4-х років, безперечно, доволі тривалий час. До 15 років вона стала моєю справжньою професією. Звісно, граю трохи на фортепіано, не те щоб віртуозно - як-не-як навчалася в музшколі, та й мама - піаністка - займалася зі мною. Маленькі музичні фрагменти виконую на духових українських інструментах: свирілі, оковиці, свистулькі, окарині. Зараз освоюю терменвокс - вражаючий електромузичний інструмент, сконструйований Левом Терменом у 1920 році. До речі, терменвокс вважається одним із найзагадковіших і найважчих для опанування інструментів сучасності. Ти, Нато, не фаховий музикант. Чи впливає це якось на твій музичний стиль? Я, як уже казала, етнокульторолог - професія, хоч і не зовсім, але близька до музики. Вона дуже пов’язана з народною творчістю. Зізнаюсь чесно: коли була студенткою, не розуміла, нащо обрала цей фах. А ось зараз, після 9-ти років перерви, розумію, що все в житті не випадкове, і здобуті знання з народної творчості та фольклористики тепер стають тим підґрунтям, яке дає мені можливість освоювати нові народні інструменти і потім використовувати їх на сцені.
Поясни, будь ласка, що таке “семпли” і звідки вони взялись? Семпли - це і аранжування, і продюсування, і акомпанемент народних інструментів. Їх вигадав продюсер нашого гурту Євген Філатов. Виступ “Oнуки” - завжди надзвичайний досвід для слухача. Як часто імпровізуєте на сцені? Звичайно, завжди є певна записана альбомна композиція, яка вже має своє звучання, але, коли ми розбираємо її з музикантами, кожен привносить своє. Коли ти, наприклад, грав пісню разів 10, то добре розумієш, де і як можна зіграти інакше. Отож імпровізація на сцені, звісно, цілком можлива. Нато, чи дуже різниться твій доволі яскравий сценічний образ від повсякденного? Я просто завжди в житті виглядаю досить незвично для більшості, ще з дитинства так повелось. Можна сказати, що мій сценічний образ - це гіпертрофований буденний, в якому зроблено акцент на деталях, що виражають певні риси мого характеру. Він придуманий, продуманий і сконструйований мною разом з Лесею Патокою, тому тут взяті до уваги мої внутрішні відчуття - все, що пропущено через себе. Мабуть, незвичного виконавця надихають незвичні речі? Та ні, надихає, як правило, буденність. Можна зайти глибоко в себе, замислитися над якимись важливими речами, навіть стоячи в черзі. Під час таких роздумів несподівано приходить натхнення. Часто мелодії і слова “доганяють” за кермом. Чи є якісь табу для тебе як особистості і як музиканта? Є, звичайно. Ніколи, наприклад, не піду на глобальний творчий компроміс із собою, не буду грати чи писати музику, яка мені не подобається чи суперечить моєму світогляду. Не можу, вірніше не хочу, творити на замовлення.
Ната (Наталія) Жижченко - фронтмен та авторка пісень гурту «ONUKA», мультиінструменталістка. Вона киянка, зростала в музичній родині: мати - піаністка, бабуся Валентина Шльончик - бандуристка, дідусь Олександр Шльончик - майстер народних інструментів та музикант. У Київському національному університеті культури і мистецтв Ната отримала фах етнокультуролога. Вона також перекладач з угорської і менеджер міжнародного культурного співробітництва, захистила магістерську роботу щодо впливу аварії на ЧАЕС на народну культуру Полісся - тему для Нати дуже близьку і болючу, тому що її батько ліквідовував наслідків тієї аварії.
В одному інтерв’ю ти назвала звучання “Oнуки” звучанням України. Якою бачиш нинішню Україну і якою - в майбутньому? Я вірю в те, що за Україною велике культурне майбутнє, зокрема і музичне. Наша земля надзвичайно багата талантами, які просто вибухають щодня абсолютно новими цікавими іменами, які творять із зовсім новим розумінням мистецтва. Гадаю, незабаром ми точно не будемо пасти задніх в усіх сферах життя, бо вже нині увага європейської спільноти прикута до України. В країні моїй виросло прекрасне покоління 20-25-річних молодих людей, яке більш свідоме, прагматичне і перспективніше за моє покоління, попереднє. Що для тебе, Нато, успіх? Як на мене, успіх - поняття ефемерне, тому універсальної формули його не існує і прорахувати її неможливо. Досягається успіх власною працею, підтримкою та впливом оточуючих людей і, напевно, збігом обставин. Та й без допомоги Бога чи долі - хто у що вірить - тут, думаю, не обходиться.
FREE UKRAINIAN
CANADIAN
BUSINESS
DIRECTORY
Є! HELPS PEOPLE TO FIND BUSINESSES, PROFESSIONALS AND BRANDS THEY CAN TRUST
UkrPages.directory info@ukrpages.directory • 1 855 999 9978
!
ПОДІЇ
Оттава у вирі свята и р у т ь л у к ї о к ь с україн CAPITAL
UKRAINIAN
FESTIVAL
razom.media
CUF 2017 - ANOTHER HUGE SUCCESS
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
22
Photo by Misha Lytvynyuk
Photo by Inan Meush
З кожним роком у Канаді більш масштабним и видовищним стає український фестиваль у її столиці. І це закономірно: Оттава у липні збирає і об’єднує українців Країни кленового листка. На урочисту й неординарну подію з’їжджаються вони звідусіль, з малих і великих міст, з близьких і віддалених, навіть з України. Хоча столичний український фестиваль (Capital Ukrainian Festival - CUF) тільки втретє приймав гостей, було очевидно, що він надзвичайно швидко набирає популярності, і, що дуже тішить, не лише серед українців, а й інших етнічних груп. Аж три дні (21-23 липня) з розмахом гуляла Оттава по-українськи, що цілком відповідало гаслу цьогорічного свята “Від узбережжя, до узбережжя і до узбережжя”. Гість з України - київський гурт “ДахаБраха” захоплював своїм виступом глядачів у п’ятницю ввечері, коли відбувалося офіційне відкриття фестивалю. Від ранку і до вечора тривав концерт на головній сцені свята - сцені UCU, де тішили фестивальників Kubasonic (Newfoundland & Labrador), Svitanok (Ottawa), Nasha Rodyna (Sudbury), Сhaika (Hamilton, ON), Tyt i Tam (Saskatoon), Капела бандуристів Канади (The Canadian Bandurist Capella), улюбленець багатьох Василь Попадюк та його гурт Papa Duke. І це, звичайно, неповний список митців, які, пропагуючи українську пісню і танець, приїхали показати себе на великому святі українства. Відпочинок і розваги до душі тут міг знайти кожен. Цікавим дійством вабила до себе мала сцена Village voices, де і українська пісня лунала, і мастер-класи проходили, такі, наприклад, як готування вареників та борщу з відомим шеф-кухарем Тімом Василько. Не оминали увагою відвідувачі фестивалю уроки-покази з вишивки, писанкарства, іконопису та інших ремесел. Організатори свята подбали і про дітей, які могли власноруч виготовити український сувенір і забрати його на згадку або провідати “братів наших менших” у звіринці. У приміщенні української католицької церкви Івана Хрестителя (The St. John the Baptist Ukrainian Catholic Shrine), на території якої проходило свято, брав за серце кожного, наповнював душу почуттям піднесеності та огортав спокоєм спів церковних хорів, зокрема цього й інших храмів, а також хор Інституту митрополита Шептицького та інші.
Beauty Centre
За попереднім підрахунком свято української культури в Оттаві відвідало 25 000 людей, які охоче пригощалися стравами української кухні і з’їли, наприклад, 45 000 вареників. Тут можна було попоїсти традиційного та літнього борщу, налисників, голубців, ковбасок, салатів та запити все кухлем-другим доброго Львівського пива. Воно додавало відвідувачам бадьорості та заряджало енергією, потрібними для того, щоб фестивалити по повній програмі: нічого не пропустити протягом дня, а потім у “Корчмі” до 2-ї ночі - посиденьки у хорошій компанії та танці під українську музику гарних колективів, не кажучи вже про наїдки і напої. Український фестиваль в Оттаві став для багатьох чудовою нагодою відвідати столицю Канади якраз у час відзначення нею 150-літнього ювілею, і, до речі, влітку святкування в цьому красивому й привітному місті, де є на що подивитися і чому подивуватися, йдуть повним ходом. Підготовка Столичного українського фестивалю тривала небагато-немало аж 18 місяців, і завдяки великим зусиллям, злагодженій роботі організаторів, волонтерів та підтримці спонсорів він виріс у свято, яскраве, веселе і змістовне. Джейн Колбі - ініціатор та організатор CUF називає причетних до цього проекту “фестивальною родиною” і всім сердечно дякує. Велелюдний фестиваль в Оттаві довів, що українська культура в Канаді вийшла на новий рівень: три дні, наповнені музикою, піснями, танцями, майстер-класами, смачними стравами, приємними зустрічами, пролетіли змахом крила, залишаючи по собі гарні враження та приємні спомини.
Canada 150!
Photo by Andre Gagne
Джейн Колбі - ініціатор та організатор CUF
НАШОГО ЦВІТУ
МАРТА КУЗЬМА декан Школи мистецтв у Єльському університеті razom.media
Автор Наталя Русин
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
24
У лютому 2016 в українців з’явився ще один привід пишатися «своїми»: дочка українських емігрантів Марта Кузьма (Marta Kuzma) очолила відому у світі Школу мистецтв при Єльському університеті (м. Нью-Гейвен, штат Коннектикут). Слід наголосити, що Школа мистецтв, де Марта Кузьма віднедавна обіймає посаду декана, заснована 1864 року. Це перший навчальний заклад подібного типу в США, який досі вважається одним з найкращих у країні. Обрання українки керівником Школи мистецтв, де навчають живопису та скульптурі, фотографії й графічного дизайну, – подія особлива, адже за понад 150-річчя існування Школи вперше її деканом стала жінка. Народилася Марта Кузьма в українській родині 21 червня 1964 року в місті Пассейк (штат Нью-Джерсі). Її мати приїхала в США у післявоєнні роки, до цього вона жила в австрійському Інсбруку, а родом жінка із Західної України. Марта ще в дитинстві добре оволоділа українською. У 1986 році зі ступенем бакалавра з історії мистецтва та політекономії Марта закінчила Барнардколедж Колумбійського університету і, здобувши мистецьку освіту, починає працювати в цій сфері, зокрема в «Азіатському суспільстві», «Американській федерації мистецтв», «Міжнародному центрі фотографії» в Нью-Йорку - неприбуткових організаціях, де переважно відповідала за програму міжнародних виставок. Нині досвід менеджера-мистецтвознавця Марти Кузьми (до речі, в різних країнах) складає понад 20 років. Заради роботи в Україні вона звільнилася з престижного Міжнародного центру фотографії в НьюЙорку і взимку 1992 року приїхала до Києва. Марта Кузьма проводила виставки сучасного мистецтва в одному з корпусів Києво-Могилянської академії, підтримувала талановитих художниківпочатківців, багато з яких
тепер стали арт-зірками. Коли у 1993 році мільярдер Джордж Сорос запропонував пані Кузьмі очолити Центр сучасного мистецтва в Києві, який фінансував фонд цього відомого філантропа «Відродження», вона погодилася і стала першим директором щойно відкритого Центру. Ті, кому довелося працювати чи просто знатися і спілкуватися з американською українкою в Україні, згадують її жорсткість і почуття гумору, компетентність, вимогливість та принциповість. Коли в одному з інтерв’ю Марту Кузьму запитали про її найбільше досягнення за час роботи в Україні, вона відповіла: «Те, що я змогла вижити». Також вона зізналася, що її надихнуло збільшення аудиторії сучасного мистецтва з моменту приїзду в Київ на початку 90-х, а ось бюрократизація цієї сфери найбільше її розчарувала. Марта Кузьма була арт-директором «Washington Project for the Arts» – організації щодо підтримки місцевих художників у Вашингтоні (1999–2001). Рік по тому зі ступенем магістра з естетики та теорії мистецтва закінчила Мідлсекський університет у Лондоні. Вона була куратором виставок на престижних бієнале, зокрема виставки Норвегії на Венеціанських 2009, 2011, 2013. У 2005–2013 роках очолювала норвезький фонд Office for Contemporary Art Norway в Осло. У липні 2014 року Марту Кузьму призначено ректором Королівської академії мистецтв у Стокгольмі (Швеція). Як бачимо, шлях жінки до посади декана Школи мистецтв у Єльському університеті був досить тривалий. Президент університету Пітер Салоуей (Peter Salovey) наголосив, що Марта Кузьма «бере на себе керівництво Школою, коли арт-світ на підйомі», що «вона орієнтована на студентів» та здатна їх надихнути і буде розвивати унікальне бачення Єльської школи мистецтв.
ПЕРША ЗУСТРІЧ ДІЛОВИХ УКРАЇНОК
“WOMEN IN BUSINESS” ВІДБУЛАСЬ У ТОРОНТО
razom.media
Жінкам у сучасному світі, зокрема і в Канаді, не потрібно доводити свою рівність з чоловіками: вони зробили це давно і часто навіть дають фору сильній статі в усіх сферах суспільного життя. Отож Українсько-канадська асоціація професіоналів та підприємців (UCPBA) організувала та провела 27 липня в Торонто першу зістріч ділових жінок під назвою “Women in Business”.
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
25
Розумні, дієві, рішучі, досвідчені професіоналки у своїй справі й ті, хто поки що тільки мріє стати успішною бізнес-леді, зібралися цього вечора в Baka Gallery Cafe для знайомства, спілкування, обміну досвідом, отримання якоїсь слушної поради тощо. Тут не було відчуття конкуренції чи суперництва, а лише велася щира й відверта розмова про жіноче підприємництво, яка, безумовно, допоможе деяким жінкам, зокрема тим, що прийшли сюди перейняти досвід, знайти шляхи реалізації свого підприємницького потенціалу та відкрити власну справу. Присутні на зустрічі уважно слухали історії доповідачок про те, як кожна з них розпочинала власну справу, з якими проблемами стикалася, як зараз досягає успіху чи як вже, досягнувши цілі, продовжує вдосконалювати свій бізнес. Цікавими видалися розповіді Іванки Кабланки - професійного впорядковувача (The Tidy Moose - Professional Organizer); Ліліани Дутки – власниці компанії Formula Life Inc. Skin Care; Адріани Стадник - The Fix + Co (Healthy Drinks); адвоката Оксани Мирутенко (Barrister & Solicitor); Саманти Гладиш - головного доповідача, засновниці компанії Holistic Wellness. Перша в українській спільноті зустріч ділових жінок, спонсорована Українською кредитовою спілкою UCU, показала, що вона стане в найближчому майбутньому подією очікуваною та досить популярною. Про дати наступних зустрічей
WOMEN IN BUSINESS ТА UKRAINIAN NETWORKING NIGHT
дізнавайтесь тут: ucpba.ca/toronto/events-calendar ukrpages.directory • razom.media/events-page
razom.media
ТРАДИЦІЇ ТА КУЛЬТУРА
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
26
Хата, дітьми багата
Споконвіку народження дітей було найвищим призначенням української сім’ї. Бездітна родина вважалася нещасливою, покараною Богом, бо ж «хата з дітьми – базар, а без них – цвинтар». Поповнення у сім’ї, навіть найбіднішій, сприймалося як гаразд (щастя і благополуччя), тому й казали: «Дасть Бог діти - дасть і на діти». Звичайно, не всі родини хотіли мати багато дітей. Не бракувало й тодішніх чайлдфрі, які, крім природної регуляції народжуваності
(наші предки знали й таке!), часто свідомо вдавалися до штучного викидня, хоч розуміли, що коять найстрашніший гріх. Деякі матері діяли кардинально, на кілька майбутніх поколінь, перев’язуючи пуповину своїм новонародженим плоскінню (конопляне невичесане волокно), щоб ті або не мали дітей, або хоч мали менше. Спосіб цей загалом був малоефективний, з огляду на переписи населення Полуденної Київщини XVIII ст., про яку далі йтиме мова.
Аби здорове вродилось…
Про здоров’я дитини батьки дбали ще під час вагітності. Як тільки жінка стає «така», всі домашні їй нишком допомагають, надто коли вже “почується” (дитина заворушиться), хоч всю хатню роботу вона виконує й далі, бо не годиться лінуватись. У наших пращурів існувала ціла низка “вагітних”табу, багато з яких дійшли і до наших часів. В книзі етнографа Марка Грушевського «Дитина у віруваннях та звичаях українського народу» вказується, зокрема, що, аби не вкоротити дитині віку, жінці заборонялося лити воду через поріг, ногою штовхати кішку, переходити людям дорогу, лізти на піч, а щоб лиха доля оминула дитинча, їй не слід було пиячити, лаятися, красти, ходити на похорони і дивитись на щось бридке.
Партнерські пологи з купою ритуалів
Вас, може, здивує, але сучасні пологи за присутності батька дитини - абсолютно не новинка, бо так народжували всі наші прабабці. Щоправда, тоді батько був не глядачем з фотоапаратом, а повноцінним учасником появи на світ своєї кровинки: підтримував дружину
За дрібну провину (поцупив яблука у сусідському саду) карали «фітотерапією», себто кропивою по голій дупці, а за значну – прутом. Як не дивно, страшнішою карою вважалось не биття, а коли осоромленому без шапки або штанів, які відібрали, доводилось йти через все село. У захист тодішніх “педагогів” варто зазначити, що до певного віку дітей взагалі не карали. Чи доріс, перевіряли просто: показували блискучу монету і запалену свічку. Як тягнеться до обох, то ще нерозумне і не можна карати. Часто поблажливий батько просто клав ремінь чи палицю на видному місці як попередження. Правда, знаряддя кари швидко згоряло у печі, а малий шибеник робив вигляд, що нічого про те не знає. Материне ж «Боженька все бачить, він тебе скарає!» закінчувалося, бувало, ретельно виколупаними у ікони очима (а щоб не дивився!) і знову ж таки, контактом з хворостиною.
Дитина без прута не виросте
Дитина років п’яти вже мала перші обов’язки: попервах пасти гуси чи качки, потім кози чи телята. Восьмирічні хлопчаки досить хвацько їздили верхи на коні, тримаючись за гриву, тікали подалі від роботи у ліси, а дівчатка займалися звично хатньою роботою та няньчили молодших братів і сестер. Далі їх очікувало нетривале ходіння до школи, праця у домашньому господарстві нарівні з дорослими, а ось років у 18 чулося несміливе материне: «Мені б, синку, поміч, невісточку» або й більш суворе батькове: «Коли ти вже, бісів сину, вженишся?». Так і закінчилось дитинство.
Виховання підростаючого покоління цілком і повністю покладалося на сім’ю, тому про дітей судили по батьках: «Які мамка й татко, таке й дитятко», «Яке коріння, таке й насіння», «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина», «Яка клепка, така й бочка, яка мати, така й дочка». Через важку щоденну працю часу на довгі розмови у батьків було небагато, отож виховували зазвичай власним прикладом (ставай коло мене й роби як я!) і «прутом». Світила сучасної педагогіки вхопились би за голову, якби потрапили в середньостатистичну родину XVIII століття. Тілесні покарання не тільки не засуджувались, але й заохочувались, причому покарати винуватця міг будь-хто старший, навіть сусід чи перехожий, який бачив негідну поведінку.
Дитячі університети
Оленка КОЛОМИЙСЬКА
razom.media
Хоч, напевно, дещо образливо для прекрасної статі, але здавна повелося, що бажанішими були хлопчики. Підхід радше практичний: син - помічник, що примножить батьківщину, а дочка - гостя, з якою тільки витрати, адже треба дати їй посаг, відпускаючи за невістку в чужу хату. Отож і казали: «Годуй сина для себе, а доньку – для людей». Дискримінація посилювалась ще й тим, що жінку вважали тоді молодицею, коли народжувала хлопців. Не дивно, що молоде подружжя всіма правдами і неправдами намагалося зачати саме сина. Вже наприкінці весілля, проводжаючи молодят на сон, на постіль їхню садовили немовля (зрозуміло, хлопчика), а дружби били наречену шапками. Якщо це не спрацьовувало, брались до «важкої артилерії», наприклад, уникали мати стосунки в дощ. Коли щасливого батька 3-4 дочок не полишала мрія про сина, то йшов він до ліжка у шапці, черевиках чи й штанях, з усіх сил намагаючись розсмішити дружину, що при такому маскараді, певно, було неважко зробити. Чи діяли подібні методи? Знаючі люди кажуть, звісно, що так, але ... 50 на 50.
морально і фізично, часто й сам приймав дитя, якщо повитуха десь барилась. У холодні зими, коли надвір і носа не висунеш, мимовільними глядачами сакрального дійства ставали інші хатні, тому народження дитини аж ніяк не було чимось незвичайним. Пологи також не обходилися без традиційних ритуалів, наприклад, повитуха перерізала хлопчикові пуповину на сокирі, щоб був майстровитим, а дівчинці - на гребені, аби мала хист до рукоділля. Крім того, примовлянням «Обрізую пуп на вік, на 100 літ» програмували на довголіття. Трохи відпочивши після пологів, мати клала віник на поріг, на віник - дитину і тричі її переступала зі словами: «Сама тебе породила, сама вроки одходила». Потім брала дитя на руки, віник викидала за поріг, тільки після цього годилося класти немовля в колиску. Щоб уберегти його від злих сил, до хрещення не вбирали у власний одяг, а загортали у старі батькові сорочки.
27 РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
Хлопчик vs дівчинка?
razom.media РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
28
ГотуємоРазом
Ця смачна випічка, що готується просто і швидко, буде дуже доречною до Яблучного Спаса, який свякуємо 19 серпня.
Вертута з яблуками
ГОТУВАННЯ: Яйце змішати з олією, долити теплу воду і перемішати. Потім, поступово додаючи у цю суміш борошно, замісити м’яке тісто, накрити його серветкою і дати постояти, поки готуємо начинку. Робиться вона так: родзинки залити гарячою водою і витримати в ній 20 хвилин; почищені яблука натерти на великій тертці, додати до них відтиснуті родзинки, цукор, корицю і все ретельно перемішати. Розділити тісто на три частини. Взяти одну, розкачати у тонкий млинець і рівномірно розкласти на нього третину начинки. Закрутити млинець у ковбаску, а потім її скрутити у кільце. Отож, сформувавши 3 вертути, викласти їх на застелену пергаментом форму для випікання і поставити у попередньо розігріту до 180 °С (360 F) духовку на 30 хвилин. Обережно дістати підрум’янені вертути з духовки та дати їм охолонути.
! о г о н ч Сма
Складники: • олія - 100 мл; • вода (тепла) 100 мл; • борошно - 400 г; • яйце - 1 шт.
Начинка: • яблука - 2; • цукор - 2 стол. ложки; • родзинки - 2 стол. ложки; • кориця - 0,5 чайної ложки.
Складники (з розрахунку на 3-літрову скляну банку): • огірки - приблизно 2 кг; • кріп - 1 молоде стебло (разом з листям і суцвіттям); • корінь хрону (товщиною з палець) - 6-7 см; • часник - 4-5 зубців; • листя вишні, смородини ( можна ще дуба чи базиліку) - по 3 штуки кожного; • сіль кам’яна - 3 (з верхом) стол. ложки; • вода.
29
Рецептів соління огірків є дуже багато, а ось цей гарантовано не підведе (знаємо не з чужих слів - скуштували не раз), огірочки вийдуть на славу.
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
ГОТУВАННЯ: Свіжі огірки невеликих розмірів (9-14 см) зі щільною м’якоттю і недозрілим насінням ретельно помити, відрізати хвостики і замочити на кілька годин (можна на ніч) у холодній воді. На дно чистої скляної банки покласти попередньо помиті кріп, хрін, часник, листя смородини, вишні, якщо є, то й дуба чи базиліка. Тепер наповнити її огірками: перший ряд ставити овочі вертикально, тісно один до одного, потім доверху кладемо вже горизонтально, але теж слідкуємо, щоб не було великих прогалин. Тепер наповнити банку з огірками холодною водою (бажано без усіляких домішок) по вінця, злити її в каструльку, всипати 3 ложки солі, розмішати, щоб розчинилася. Цим розсолом залити огірки, зверху покласти парасольку кропу і залишити огірки на добу ( не більше!) в теплому місці. Потім злити розсіл у каструлю, прокип’ятити 2-3 хв і відразу знову залити ним огірки аж по вінця банки. Закрити її герметично і, коли охолоне, поставити в холодильник або відразу в погріб чи інше прохолодне місце.
razom.media
Мамині солені огірки
razom.media
Дитяча РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
30
C
ik
О Т РН a Як цуценя стало хоробрим
Жило собі цуценя. Як вся малеча, любило воно бігати та гратись, тільки було страшенним боягузом. Сусідське кошеня не вискакувало на паркан від його гавкоту, а жовтеньке курча й не думало ховатися під квочку - навпаки, любило підкрастись до сонного цуцика і дзьобнути в носа. - Нічого, синку, ти незабаром виростеш і станеш дуже сміливим! - казав тато - мисливський пес, найсміливіший в окрузі.
Минув день, ось уже й ніч настала. На небі засвітилися перші зірочки. У хатині погасили світло. Наш цуцик дрімав під ґанком, і снилася йому велика смачна кістка. Аж тут раптом сходи рипнули. - Невже господар і тато повернулися?! - зраділо цуценя. Тихенько вислизнуло воно зі схованки і побачило... справжнісінького злодія. - Що ж робити? Куди бігти? - перелякався малюк. - Там же господиня… і Андрійко… Не дозволю їх образити!
Та дні минали, а сміливості цуценяті ні трішечки не додавалося. Воно б зовсім засумувало, якби не його кращий друг - хлопчик Андрійко. Дуже весело вони гралися разом.
Цуценя загарчало так голосно і сердито, як тільки змогло, та вчепилося в ногу лиходію. З несподіванки дядько в темряві послизнувся і полетів шкереберть з ґанку. А цуцик нумо гавкати щосили, як татко! Зчинився такий галас, що злодій накивав п’ятами - тільки його й бачили. Вранці повернувся з полювання тато-пес й похвалив цуценя:
Якось тато-пес збирався з господарем на полювання і наказав синові: - Ти тепер тут замість мене, тож охороняй дім. - Але ж я усіх боюся, - схлипнув цуцик. Та що вдієш? Треба татка слухатись.
- Ось і став ти, синку, хоробрим! Знай, що сміливий - не той, хто нічого не боїться, а той, хто вміє перемагати свій страх. Калина Дячук
razom.media
ЗНАЙДИ 10 ВIДМIННОСТЕЙ
ЗАГАДКИ
Маю жовтий вусок, Запашний колосок. Буде з мене мука Й паляниця м’яка.
ЗАЙЧИК-ПЕКАР В лісі пічка мала. В пічці вогник пала. Сірий зайчик в муці З пиріжками в руці. Запеклись пиріжки От такі, нівроку, Шоколадні ріжки, Ще й рум’яні боки.
Невгавають жуки: — Чи спеклись пиріжки? А звірята стоять В зайця біля хати: Обіцяв він малят Всіх почастувати.
Одуд каже: “Ду-ду. Я обіду жду-жду!” А зозуля: “Ку-ку, Чим це пахне в ліску?”
Росте собі у лісочку, У лісочку в холодочку. Капелюх на собі має, Та ніколи не знімає.
Надія Приходько
ЛІЧИЛКА Літо, спека, бо жнива. В житі зайчики, аж два. - Де ми будем, брате, жити, Як покосять в полі жито? - Раз, два - та й тікати Буде нас стіжок ховати! Раз, два - та й зима... В ліс втечемо - нас нема. Варвара Гринько
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
Україна — це держава, Що іде до майбуття. Є в нас сила, Є в нас слава Будувать нове життя. Україно! Україно! Засівай поля добром. Розквітай, як та калина, Над Славутою-Дніпром. Ю. Скочко
(Гриб)
Наша держава
31
(Пшениця)
ЦІКАВО ЗНАТИ
Зелені огірочки
razom.media
так і просяться у рот!
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
32 Зелені огірочки, гладенькі і пухирчасті, тоненькі і, як бочечки, товстенькі, пружні, ніжні, соковиті та ароматні, так і просяться в рот! Особливо смачні та апетитні хрусткі зеленці не тепличні, а зірвані прямо з грядки, які не йдуть ні в яке порівняння з купленими на ринку чи в магазині. Отож саме зараз, коли дочекалися огірків, вирощених у городі без будь-якої хімічної “гидоти”, можна залюбки хрумтіти цим абсолютно всім доступним овочем, який відомий людству понад 6000 років і сьогодні широко використовується в харчуванні та медицині, косметиці та дієтології. Здавалося б, який толк у овочі, який на 95% складається з води? Та в цьому, виявляється, і криється секрет користі огірка: під час росту рідина в ньому проходить унікальну систему очищення і робить його чи не найдієтичнішим еталонним продуктом (15 калорій у 100 г). Огірок не тільки чудово втамовує спрагу, але завдяки вмісту вітамінів (В2, В6, С, РР) та багатьох корисних елементів (кальцій, калій і кремній, фосфор, магній і залізо) має протисклерозну, болезаспокійливу, жарознижуючу, протиспазмову, протипухлинну і проносну дію, очищає організм від токсинів і сприяє його омолодженню. Наголошу, що цей овоч, вирощений у відкритому ґрунті, більш насичений і корисний за своїм хімічним складом, ніж тепличний. Огірок - відмінний сечогінний засіб, який виводить з організму зайву рідину, позбавляючи набряків. Він помічний при болях у шлунку і полегшує біль при опіках, підвищує апетит у хворих людей і допомагає їжі швидко засвоюватися. Свіжий огірковий сік сприяє вирівнюванню кислотного балансу в організмі, а також дуже корисно регулярно вживати його при недугах печінки, передміхурової залози і жовчного міхура. Овоч цей покращує роботу серця та знижує артеріальний тиск, допомагає при атеросклерозі і покращує пам’ять. Людям, у яких проблеми зі щитовидною залозою і судинною системою, неодмінно треба подружитися зі свіжими огірками. Дарія КОЛОС
5 ПРИЧИН, ЧОМУ СВІЖІ ОГІРКИ ПОВИННІ БУТИ В РАЦІОНІ ХАРЧУВАННЯ КОЖНОЇ ЛЮДИНИ: Огірок допомагає зміцнити здоров’я, зокрема нормалізувати тиск та травлення, покращити роботу серця та захистити від застуди, заспокоїти нервову систему тощо. Споживаючи свіжі огірки, людина зберігає красу і молодість, адже при приголомшливій простоті використання овоч цей - унікальний засіб для підтримки здорового стану шкіри, волосся, зубів. Низька калорійність огірка робить його еталоном дієтичного харчування, бо організмом на травлення такої їжі витрачається енергії більше, ніж отримується з неї. Дієтологи радять раз на тиждень робити огірковий “розвантажувальний” день та й щодня їсти їх досхочу, що тільки сприятиме стрункості фігури. Освіжаючий смак і чудовий аромат огірків ні з чим не сплутаєш і його просто неможливо не любити, тому “хрумкий зеленець” - інгредієнт багатьох страв, зокрема салатів. Нотки огіркового запаху також, що цікаво, вносять у парфуми їх творці. Навіть гіркість, яка не подобається нам в огірках, дуже корисна, бо саме вона зумовлює протиракову дію. Висушеною і подрібненою в порошок шкіркою, знятою з гіркого огірка, можна присипати опіки, прищі та вугрі. До речі, в Китаї спеціально вирощують гіркі огірки для виготовлення лікарських засобів.
1 2 3 4 5
Як вибрати “правильні” огірки?
Огірки обов’язково повинні бути зелені (без жовтизни), рівні, пружні і тверді, з незів’ялим хвостиком. Не варто купувати занадто великі огірки, бо вони можуть бути перестиглі і містити багато насіння. Якщо огірки занадто красиві і блискучі, то швидше за все в них “занадто” є нітратів та інших шкідливих речовин.
razom.media
Навчання ведеться по суботах, з 8:45 години ранку до 12:45 по обіді, від вересня до червня
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
33
Tretiak Holowka Inc., Société de Comptables Professionnels Agréés du Québec, We provide a full range of professional accounting services with a level of professionalism and expertise normally associated only with national accounting firms.
PROFESSIONAL SERVICES
In addition to audit, review and compilation engagements of financial statements, we meet all of your tax compliance and planning needs. We are pleased to offer our clientele the benefit of our considerable experience in such fields as:
■ ■ ■ ■ ■ ■ ■ ■
Corporate reorganizations Construction Manufacturing Management consulting services Cash flow projections Tax planning for high net-worth individuals Taxation of foreign individuals Estate planning – wills
At Tretiak Holowka Inc. our team of experienced professionals and staff members is committed to excellence in everything we do – from the technical caliber of our services to the level of attention we give our clients. Place Sherbrooke 1010 Sherbrooke Ouest Bureau 400 Montréal (Québec) H3A 2R7 Téléphone: (514) 954-0740 Télécopieur: (514) 954-0743
helen.holowka@tretiakholowka.com
Стоматологічна клініка
CARREFOUR LAVAL
ВЛАДИСЛАВ СКРИПКАРУ ЧЛЕН ОРДЕНУ ДАНТИСТiВ КВЕБЕКУ Всі види стоматологічних послуг для дорослих і дітей в оснащеній за останнім словом медичної техніки стоматологічній клініці. Комфортна зона очікування з чудово оснащеним дитячим ігровим майданчиком. Простора стоянка.
www.cliniquedentairecarrefourlaval.ca (450) 973-7676#1
2540 BOUL. DANIEL-JOHNSON #208 LAVAL (QUÉBEC) H7T 2S3 Dr Vlad Scripcaru
razom.media РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
34
СЕРТИФІКОВАНІ ТА НОТАРІАЛЬНО ЗАСВІДЧЕНІ ПЕРЕКЛАДИ ДОКУМЕНТІВ УСНІ ПЕРЕКЛАДИ В СУДАХ ТА ІНШИХ УСТАНОВАХ
AUTO DEPOT KH INC
Легалізація документів у міністерствах та консульствах Гостьові запрошення до Канади Дозвіл на виїзд дитини за кордон Засвідчення підписів та копій документів
Cars from dealer auctions in USA and Canada khmil@videotron.ca 514-662-5096 Professional advice for transporting cars to European countries: Germany, Finland, Poland and Ukraine
СЕРГІЙ ВЛАДИКА ЧЛЕН ОРДЕНУ ПЕРЕКЛАДАЧІВ КВЕБЕКУ ПРИСЯЖНИЙ КОМІСАР СУДОВИХ ОКРУГІВ ПРОВІНЦІЇ КВЕБЕК ЛІЦЕНЗІЯ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ КВЕБЕКУ № 188 776
3450, Place Joseph N. Drapeau, suite A01, Montreal, QC, H1X 3J1
svladica@profidis.net 1514-585-4465
razom.media РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
35
VATRA Сімейне вогнище ВАТРА запрошує вас придбати улюблені, завжди свіжі і відмінної якості українські та європейські продукти за помірними цінами
4524 Rue Bélanger, Montréal, QC H1T 1B6 514-607-1163
Послуги автосервісу з ремонту, технічного обслуговування та діагностики автомобілів.
Замовлення запчастин на будь-які автомобілі
Крамниця Deli Zytynsky була заснована в Монреалі майстром з виробництва ковбаси в 1922 році. Використовуючи свої оригінальні Вигідно розташовані рецепти, він встановив стандарт якості продукції, який до сьогодні в українській околиці з гордістю підтримується представниками Заміна масла, фільтрів, третього покоління родини. 3350 Rue Beaubien Est, Montreal, QC H1X 1G6
шиномонтаж
(514) 722-0826
Діагностика та ремонт електрообладнання автомобіля Якщо у вас проблеми з електрикою в автомобілі або ви хочете встановити додаткове освітлення, сигналізацію, а також, якщо у вас не заводиться автомобіль, акумулятор сідає за ніч, кудись іде струм
звертайтеся оможу п о д о н ч о т м а в я з 10.00 до 18.00 380, rue Sauvé Ouest, Montréal, QC, H3L 3E2 Заїзд провулком з боку rue Sauvé
514.274.2573 514.274.2573
514 Ваш ав
Євген
Працю якісно, швидко і че
razom.media
ТРАДИЦІЇ ТА КУЛЬТУРА
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
36
дівоча пісня і краса Про талановиту людину говорять: «Її Господь поцілував». Дівчат із тріо «Роса» Він не тільки поцілував - певно, постійно тримає у своїх обіймах, аби вони, молоді, щасливі, щирі, не розплескали водночас те море таланту, яким Він їх нагородив, а лише вихлюпували б його чистими, яскравими, мелодійними, чаруючими діамантовими краплями... Та й імена ж бо у дівчат які, наче продовження їхнього гармонійного співу: Наталя-а-а-а, Даня-а-а-а, Соня-а-а-а. І, як відлуння, «Роса-а-а-а»... • Даню, Наталю, Соню, ви всі народилися у Монреалі? Так, ми друге і третє покоління українців, народжених у Канаді у наших родинах. • Здається мені, ваша зустріч і знайомство не були випадковими? Даня: Вірно, бо мої і Наталині родичі (і старші сестри, і батьки) дружили давно і навіть співали в одному гурті. Ми ж з Наталею подружилися, коли ще малими почали ходити до української школи ім. митрополита Андрея Шептицького, і відтоді вже не розлучалися. Соня, яка трохи старша від нас, також навчалася в цій школі, з нею почали спілкуватися, коли разом заспівали у шкільних концертах. • Хто явив світу таке мистецьке відкриття, як «Роса»? Мабуть, головну роль у цьому можна віддати вчительці співу української школи ім. митрополита Андрея Шептицького пані Вірі Турко-Кулицькій. Це вона нас помітила у великому шкільному хорі, побачила, що ми троє та ще кілька дівчат досить гарно співаємо і любимо це. Пані Віра вибрала серед хористів семеро дівчат, зокрема й нас, та створила ансамбль. З часом із семи учасниць залишилося четверо, а коли колектив залишила сестра Дані, утворилося тріо. • Який рік можна назвати роком народження тієї «Роси», що ми вже бачимо сьогодні? Важко визначити конкретну дату, бо не знаємо, відколи починати відлік: чи як був створений перший ансамбль, чи коли співали квартетом. Точніше можна сказати, коли народилася назва нашого
тріо. Її у 2012 році знайшов тато Дані. Було два варіанти назви: «Верба» і «Роса». І, хоч обидві нам подобалися, зрештою «Роса» полюбилася більше не лише тому, що гарно звучить, але й тому, що слово « роса» зустрічається в багатьох українських піснях та є символом свіжості, символом початку дня («вранішня роса») і його кінця («вечірня роса»). Тож це коротке слово, думаємо, символізує ще й безконечність. Ми навіть відмовились від англійського перекладу назви, ми «Роса» (ROSSA) усіма мовами. • Дівчата, можете назвати кількість пісень, заспіваних у складі тріо? Це непросто.... Понад 50 точно. • Ви співаєте лише українською і англійською мовами, і це остаточний вибір? Є одна пісня іспанською, і, звичайно, вже пора заспівати французькою, бо ж ми живемо у Квебеку. Було б непогано у майбутньому заспівати й іншими мовами, наприклад, грецькою чи китайською (жартують). • А як щодо музичних стилів? Пробували співати джаз чи рок? Коли вибираємо нову пісню, не думаємо про її музичний стиль, а лише про те, подобається пісня чи ні. • Чи писав хтось пісні саме для вашого тріо «Роса»? Ні, але ми думаємо, що пора б нам самим уже щось для себе
«Менi, як вчительцi спiву, вже з самого початку було видно, що дiвчата мають сильний вокальний талант i гарний музичний слух. Часто у школi пiд час перерви вони замiсть того, щоб, як iншi дiти, бавитись чи щось перекусити, приходили до мене, аби поспiвати. Вони всi менi, як рiднi, i я пишаюся ними». • Творчі люди зазвичай забобонні, тому перед виходом на сцену виконують якісь ритуали на удачу чи беруть амулети. Ви також? Ритуалів не виконуємо, а ось амулет чи талісман - жувальна гумка має Наталя (сміються). Без неї вона на сцену не виходить і не співає.
• Я випадково побачила приватний відеозапис уривку вашої репетиції пісні «Де ви, земляки мої далекі?». Чому ніколи не виконуєте цю чудову пісню на концертах? Вона досить філософська й сумна, то підходить більше, вважаємо, до особливих концертів, з особливою тематикою, тому і виконуємо дуже рідко.
• Як?! Вона і співає із гумкою у роті? Так-так (сміються разом).
• Ви співаєте, як дихаєте: легко і природньо, що, до речі, нечасто зустрінеш навіть у професійних колективах. Не думали брати участь у престижних конкурсах? Багато людей вже казали, що треба нам поїхати в Україну на телешоу «Х-фактор». Ми і самі починаємо над цим замислюватися. Думаємо, як з’явиться спонсор, справа зрушиться з місця скоріше (сміються). Питання ще і в тому, що вирватися надовго з процесу навчання – непроста справа. Соня вивчає nursing в McGill University, Наталя - cinéma communications в Dawson College, Даня - Social Sciences в Cégep Régional de Lanaudière, тому навіть складно зібратися на репетицію, а тут поїздка далеко і надовго! • Ваші шанувальники нарікають, що рідко тішите їх виступами. Як ви обираєте, в яких концертах брати участь? Є традиційні виступи, які ми намагаємося не пропускати, наприклад, такі як свято Маланки у січні, українські фестивалі у Монреалі, в Торонто та Верховина у Чертсі. Десь раз на 2 місяці виступаємо, а частіше не можемо, тому відмовляємося. • Є, напевно, концерти, які назавжди залишаться для вас особливими? Звичайно, є. Запам’ятався концерт у 2015 році, присвячений річниці Голодомору, де ми виконували «Гей, пливе кача». Люди вставали, плакали, і це було неймовірно зворушливо... Серед «особливих» і перший виступ «Роси» на українському фестивалі у Торонто: поперше, це була дуже велика сцена, по-друге, інша публіка, яка, до речі, приймала нас дуже тепло. Також пам’ятний нам минулорічний виступ на цьому ж таки фестивалі в Торонто, де ми співали у наметі просто серед глядачів - не на сцені. То було «живе» спілкування з публікою, що залишило незабутні враження. • То у вас, можна сказати, немає особливого страху чи хвилювання перед або під час виступу? Ні, нема. Хвилювання - не для нас. Ми більше хвилюємося, якщо затримується наш вихід на сцену (сміються). Хоча в нас є дехто, хто завжди боїться перед нашим виходом на сцену і далі за кулісами під час виступу активно переживає за нас, – це пані Віра (сміються). Але нам це дуже потрібно, адже пані Віра, яку можна назвати четвертою учасницею «Роси», дає нам натхнення.
• Дівчата, в українській радіопрограмі «Трембіта» на монреальському радіо 105.1 fm часто звучать ваші пісні. Де ви їх записували і чи є у «Роси» свій диск? Соня: записуємо у мене вдома, де мій тато обладнав повноцінну студію. Там матеріал записуємо, а потім тато робить аранжування, «MIX», «PRODUCTION», а тоді передає фахівцям на професійний «MASTERING» і зараз маємо вже свій диск із 10 піснями. • То, Соню, можна сказати, що твій тато Юрко Кулицький продюсер тріо «Роса»? Соня: Напевно, що так. • Чи товаришують «росинки» і чи зустрічаються поза репетиціями і концертами? Так, ту невелику кількість вільного часу, що маємо, проводимо разом. Ми найкращі подруги і, без перебільшення, любимо одна одну! Якби не ця щира любов, то, напевно, ми не змогли б співати так злагоджено, як співаємо, та і тріо «Роса», мабуть, не існувало б без нашої дружби. • Наталю, Соню, Даню, скажіть, чи «Роса» для вас - серйозний проект на все життя? Ми не знаємо, чи станемо професійними співачками, чи ні. Нам легко і приємно співати разом, але у житті є ще стільки цікавого, а нам лише по 19-20 років! Соня мріє про кар’єру у сфері охорони здоров’я, у Наталі неабиякий акторський талант, Даня любить політику і хоче боронити природу. Та музика і пісня, безперечно, надзвичайно важливі у нашому житті: ми любимо співати, ми любимо тріо «Роса», а, як буде далі, покаже життя. Автор Ванесса Міранда
37 РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
написати, бо відчуваємо, що можемо. І досі цього не сталося тільки за браком часу, бо ми всі навчаємося. Думали й над тим, що існує безліч гарних старовинних українських пісень, яким ми завдяки сучасній обробці могли б дати нове життя.
razom.media
Пані Віра Турко-Кулицька - вчителька співу української школи ім. митрополита Андрея Шептицького.
WILTON ALUMINIUM PRODUCTS LTD.
razom.media
LES PRODUITS D’ALUMINIUM WILTON LTEE
РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
38
Монреальська компанія братів Миколи та Івана Гладких пропонує на продаж великий вибір пластикових та алюмінієвих вікон та дверей. Телефонуйте та замовляйте безпосередньо з фабрики.
МИ РОЗМОВЛЯЄМО ВАШОЮ МОВОЮ
razom.media РАЗОМ СЕРПЕНЬ 2017
39
ЛІЛІЯ ТАЛМАЧ НОТАРІУС І РЕЄСТРАТОР ШЛЮБУ
російська, румунська, французька, англійська
Укладання шлюбів і шлюбних контрактів (виїзна реєстрація) Угоди з нерухомістю (купівля, продаж, іпотека) Створення і реєстрація компаній Легалізація документів (копії, підписи, переклади) Запрошувальні листи для туристичної візи Листи-дозволи для виїзду дитини за кордон Угоди і довіреності Заповіти. Спадщина
T: 514 653 3742 (Métro Côte-Vertu) 935 boul. Décarie, # 204, Montréal, QC H4L 3M3 F: 450 877 0604 liliatalmaci@notarius.net
Офтальмологічна�клініка�����������,�заснована�в������році�офтальмологом��авлом�Гарасимовичем,�заслужено� визнана�однією�з�провідних�офтальмологічних�клінік�Квебеку.��ьогодні���вона�володіє�багатющим�досвідом�і� найсучаснішим�обладнанням�для�лікування�глаукоми,�катаракти,�захворювання�сітківки,�має�унікальну�можливість� лазерної�корекції�зору��при�лікуванні�короткозорості,�далекозорості�та�астигматизму�всіх�ступенів). Офтальмологічна�клініка��������������не�просто�сучасний�офтальмологічний�медичний�заклад,�де�працює� висококваліфікований�персонал,�який�володіє�всіма�найсучаснішими�методиками�діагностики�та�лікування�очних� захворювань,�клініка��������������це�ще�і�дружній,�згуртований�колектив�однодумців.
ЛІКУВАННЯ ТА ДІАГНОСТИКА ПАТАЛОГІЙ/ХВОРОБИ ОЧЕЙ ��Глаукома ��Катаракта ���ухість�очей ��Короткозорість�та� ���далекозорість ��Астигматизм
���истрофія�жовтої�плями ���іабетична�ретинопатія ��Блефарит ���ідшарування�і� ���розрив�сітківки�ока
ХІРУРГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ���ефракційна�хірургія ���ірургічне�лікування�глаукоми ���езначні�операції�та�окулопластика
ЛІКУВАННЯ ���елективна�лазерна�трабекулопластика ���азерна�ірідотомія ���азерна�капсулотомія ���азерна�циклокоагуляція�з�мікропульсацією ���нтравітреальні�ін�єкції ��Аргоновий�лазер
КОСМЕТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ ���н�єкції�препаратів������,��������������������� Accréditation Depuis juin 2012, étant donné notre souci de l'hygiène, la qualité de nos soins et la sécurité de nos patients qui est notre priorité, la Clinique d'ophtalmologie Bellevue est fièrement Agréée par Agrément Canada.
CLINIQUE DE MONTRÉAL
4135 de Rouen, Montréal (Québec) H1V 1G5 Canada
CLINIQUE DE LAVAL
1685 rue Fleetwood #300, Laval (Québec) H7N 4B2 Canada
CLINIQUE DE LONGUEUIL
1375 Boul Sainte-Foy, Longueuil (Québec) J4K 1Y1 Canada
facebook.com/Ophtalmologie-Bellevue-Bellevue-Ophthalmology