Razom/Разом, March 2014

НЕБЕСНА СОТНЯ

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ МІСЯЦЬ

ГУРТ “ТРІОДА“ МАЄ Х-ФАКТОР

ст. 4

ст.10

ст. 18

№10 Березень / March 2014

В

UKRAINIAN CANADIAN MAGAZINE

і м о д у м є о св

УВАГА! КОНКУРС! Я

Україну www.ILoveUkraine.ca

у Березні

В НОМЕРI: 4 Небесна сотня 8 Імміграція в Канаду 10 Тарасова любов 13 Двовзори Олега Шупляка 14 Шевченківська Фундація 16 Несподіванки Олімпіади 2014 18 Гурт “Тріода“ 20 Творчі здібності 22 Ура! Канікули!

24 Соцмережі: ніколи не пізно 26 Легендарний Дмитро Гнатюк 27 Роман Віктюк та його театр 28 Качанівка - пристанище Кобзаря 30 Журавлина - унікальна ягода 32 Перше тренування 34 Дитяча сторінка 37 Калейдоскоп подій

З-поміж чотирьох пір року тільки одна весна приходить до нас щороку однаково свіжою, молодою, наповнує нас радістю. Час пробудження і народження нового життя в природі, час, коли хочеться мріяти і сподіватись, кохати і творити - це весна. Дарма, що на вулицях ще де-не-де лежить сніг. Прислухайтесь, принюхайтесь, придивіться… ЇЇ величність Весна вже стукає в наші серця. За кілька днів до початку березня прийшов спокій і на Майдан. Три довгих місяці боротьби, страждань і болю нарешті закінчились. На жаль, за звільнення України від злочинної влади мужня Небесна Сотня заплатила своїм життям. Нинішня перемога, хоч і радісна, але з гірким присмаком. Попереду роботи - роботи: потрібно будувати нову здорову щасливу країну, і надія, як весняне сонечко, вже сяє на горизонті. Про події останнього переможного - трагічного місяця – на сторінках журналу. У березні відзначаємо важливу для всіх українців подію – 200-ліття з дня народження Великого Кобзаря – геніального поета, художника, пророка. Та Шевченко був і просто людиною, звичайним чоловіком, та ще й нещасним у коханні. У новому номері «Разом» дізнаєтесь, як Шевченківська фундація, створена на честь Кобзаря, підтримує українське мистецтво й культуру в Канаді. Читайте інтерв’ю з Олегом Шупляком - автором логотипу до ювілейної історичної Шевченківської дати та творцем унікальних картин - «двовзорів». У цьому номері “Разом” - підсумки Зимової Олімпіади, що недавно завершилась у Сочі. Канаді є чим гордитись - вона виборола почесне 3-є місце, а для України і єдина золота медаль стала справжньою перемогою, як доказ того, що навіть в найскладніших умовах український дух незламний. Не забуваймо, що весна - це ще й канікули. Зробіть їх незабутніми для своїх діток. Ми поговоримо й про те, як краще це здійснити. А може саме ніжні весняні пейзажі надихнутись вас взятися за пензель? Весна – час змін! Хочете зайнятись фітнесом? Як це вийшло в однієї панянки, дізнаєтесь, читаючи “Разом”. Ще ми розповімо про чарівний куточок України - Качанівку - місце, де любив бувати Тарас Шевченко і про те, чим унікальна ягода з цікавою назвою «журавлина». На сторінках цього номера також розповідь про маестро української опери і народної пісні Дмитра Гнатюка і розмова з суперфіналістом шоу Х-фактор - молодим гуртом “Тріода”, що зачарував уже всю Україну своїм неповторним душевним співом. У березні свято наших матерів, дружин, сестричок та донечок. Хай він дарує вам безліч сонячних днів, гарний настрій, усмішки. Залишайтесь завжди молодими та прекрасними, як погожий весняний день! Всі квіти землі 8 Березня – для вас!

Зустрінемо весну Видавець: Керівник проекту: Головний редактор: Літературний редактор: PR-менеджер: Дизайн та верстка:

РАЗОМ, Медіа Група Вадим МАТВІЄНКО Вікторія МАТВІЄНКО Мар’яна СТЕФАК Оксана ПЛАТОНОВА Володимир МЕЛЬНИК

Читайте журнал РАЗОМ в Інтернеті:

razommedia.ca

З питань розміщення реклами звертайтесь:

info@razommedia.ca

toll free: 1 855 RAZOMMG (1855 729 6664) fax 1 866 734 1864 Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних та авторських матеріалів. За зміст реклами, рекламних статей та об’яв відповідальність несе рекламодавець. Думка редакції та авторів може не співпадати.

Команда Медіа Групи РАЗОМ

Будуємо шлях до дверей вашого нового будинку!

PROFESSIONALS INC., BROKERAGE INDEPENDENTLY OWNED AND OPERATED Not Intended To Solicit Buyers And Sellers Under Contract

Обмін валют та грошові перекази

kantor@kantor.ca www.kantor.ca

гарантуємо курс обміну кращий від банківського безпосередньо в руки або банк, надійно та конфіденційно 121 Runnymede Rd. (at Bloor St. West) 3643 Dixie Rd., Unit 1 (at Wisla Plaza) 4400 Dufferin St. (inside Yummy Market) 7077 Bathurst St., Unit 5 (at Steeles Ave. West ) 685 Queenston Rd., Hamilton

Замовляйте гроші ONLINE!

www.kantor.ca Tel: (416) 767-7782 Tel: (905) 369-9978 Tel: (416) 855-5770 Tel: (905) 482-8620 Tel: (905) 661-1111

razommedia.ca

НЕБЕСНА СОТНЯ Автор Михайло ОКАРИНСЬКИЙ

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

4

Кожен народ має свого покровителя на небі. В України-Русі це Архистратиг Михаїл, який, на чолі небесного воїнства, скинув люцифера. Після кривавих подій лютого 2014 року Небесна сотня героїв київського Майдану заступила на бойове чергування над Україною...

Кривавий Майдан Водохреща 2014 року стало Вогнехрещам – Київ запалав. Вулиця Грушевського в урядовому кварталі наповнилась вогнем і чорним ядучим димом спалених автомобільних шин. В День Соборності 22 січня впали перші криваві жертви протистояння…

Почався новий етап переговорів лідерів опозиційних партій Кличка, Тягнибока і Яценюка з президентом Януковичем. Зрештою було досягнуто певних домовленостей: в обмін на звільнення з-під варти учасників протесту та скасування “законів 16 січня”, які обмежують права людини, Майдан має звільнити захоплені владні будівлі та розблокувати вулицю Грушевського. Вуличні активісти не готові прийняти результати цих переговорів, адже головна їх вимога – відставка Януковича та зміна корупційної системи влади.

Вони не залишили байдужими народ усієї України. Областями прокотилась хвиля захоплень адміністративних будівель – обласних адміністрацій і обласних рад. Найактивнішими були події в Галичині, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській областях. Силове протистояння перекинулось з Києва на всю Україну. Сотні затриманих, покалічених. У всіх областях, окрім Донецької і Криму, проходять мітинги на підтримку Євромайдану. Захоплення будівель і протистояння з міліцейськими підрозділами здійснювали, як правило, молоді люди: студенти, представники організованих за час Євромайдану “Самооборони” та радикального “Правого сектора”, футбольні фанати – так звані “ультрас”. На час Євромайдану фанати ворогуючих між собою футбольних клубів уклали перемир’я, визнавши, що їх об’єднує спільна справа – українська революція.

Мирний наступ під кулями і гранатами

На шляху колони став міліцейський кордон і спецтехніка. Почалась сутичка. Демонстранти штурмували міліцейські автомобілі. “Беркут” відповів світлошумовими гранатами та стрільбою з помпових рушниць. В міліцію летять бруківка і коктейлі Молотова. “Беркутівці” прицільно стріляють з дахів прилеглих будинків. Криваве протистояння охопило весь урядовий квартал, прилеглий до Верховної Ради Маріїнський парк. Після міліцейської зачистки на вулиці виходять “тітушки” і добивають протестувальників з вогнепальної зброї, битами і металічними трубами. Кров, крики болю, стогін, завивання сирен “Швидкої допомоги”, вогонь і дим палаючих автомобілів, автоматні черги, вибухи, постріли, скривавлені тіла на бруківці… Ввечері розпочався штурм Майдану Незалежності. Атака “Беркуту” і Внутрішніх військ супроводжувалась підпалом Будинку Профспілок. З палаючої будівлі, яка місяцями була фактичним штабом “Самооборони Майдану”, терміново евакуювали поранених. З верхніх поверхів люди вискакували на розпростерті тенти. На Майдані Незалежності – близько двадцяти тисяч активістів. Бронетехніка починає таранити барикади, при “мінусовій” температурі запрацювали водомети. В бронетранспортери летять пляшки із займистою сумішшю. Наступ відбувається переважно з боку Європейської площі. Міліція з автоматами. В людей летять гранати. “Беркутівці”, просуваючись вглиб позицій мітигнувальників, палять їх намети. Згоріла екуменічна польова каплиця, яка простояла біля стелли Незалежності від грудня. Бронетехніка починає таранити барикади, при “мінусовій” температурі запрацювали водомети. В бронетранспортери летять пляшки із займистою сумішшю. Наступ відбувається переважно з боку Європейської площі. Міліція з автоматами. В людей летять гранати. “Беркутівці”, просуваючись вглиб позицій мітигнувальників, палять їх намети. Згоріла екуменічна польова каплиця, яка простояла біля стели Незалежності від грудня. Силовики розраховували на швидку “зачистку”, але запеклий спротив активістів розтягнув протистояння на години, неймовірними їхніми зусиллями штурм був зупинений… Того ж вечора активісти в Тернополі, Львові, Івано-Франківську, Рівному багатотисячними натовпами вийшли під будівлі обласних адміністрацій. Це вже не було мирне захоплення, як місяць тому. Запалали будівлі міліцейських відділків, СБУ, прокуратури, судів, військових частин. Щогодини з’являлась інформація про нові міста і нові приміщення, які палять українці в регіонах. Вогняний протест перекинувся на центральні області і Схід. Стало очевидним, що корінний перелом у народному повстанні відбувся – міліція, прокуратура і спецслужби повністю втратили контроль над великою частиною країни.

Антитерористична операція проти всього народу Президент Янукович вже не міг розраховувати на підтримку Парламенту у введенні в країні надзвичайного стану. Для силового придушення Майдану розпочалася так звана “Антитерористична операція”. Міністр внутрішніх справ виступив з телезверненням - попередженням про застосування вогнепальної

5 РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

18 лютого колони активістів пішли маршем до Верховної Ради. Їхні вимоги - покарання винних у насильному придушенні протестів, у смертях та повернення до редакції Конституції України 2004 року. Саме конституційні зміни мали б запобігти узурпації влади президентом в майбутньому та перетворити Україну в парламентсько-президентську республіку.

razommedia.ca

Протестувальники все ж виконали умови, про які домовились лідери опозиційних партій з президентом: 17 лютого були звільнені адміністративні будівлі по всій Україні, розблокований автомобільний рух по Грушевського. Євромайдан оголосив проведення мирого наступу.

razommedia.ca

зброї проти мітингуючих. Для придушення протестуючих залучені снайпери і всі збройні підрозділи МВС. Метрополітен не працює. Міліцейські пости по всьому Києві. Скасовані поїзди з західних областей до Києва. Дорожня автоінспекція перекриває в’їзди в столицю для автомобілів та автобусів з активістами…Планується залучення до “антитерористичної операції” воїнів-десантників. На ранок 20 лютого в Київ прибувають додаткові потяги із Харкова, Донецька та Херсона, якими раніше звозили учасників проурядових акцій.

Небесна сотня Події 20 лютого неможливо описати за хронологією. Снайпери з висотних будівель урядового кварталу безжально розстрілюють мітингувальників. Постріли в голову і в серце. Люди падають в різних місцях барикад: і ті, хто на передовій, і ті, хто несе чай протестувальникам, і санітари, і журналісти... Перші повідомлення про розстріл людей стають справжнім шоком для всієї України.

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

6

Кількість смертей зростає щогодини. Сотні активістів з вогнепальними ранами. Автомобілі “Швидкої допомоги” не встигають забирати поранених і вбитих…

Медики витягують кулі і намагаються рятувати поранених просто таки на брудних тротуарах. Тут же, на Майдані, священики відспівують померлих, сповідають активістів “Самооборони” на смерть... Хлопці йдуть на барикади, падають... За їх тілами йдуть побратими... падають…

Сотня загиблих – кривавий рахунок української революції, народної гідності.

Завтра до десятої години він має піти геть!

Несподіваний вихід на сцену сотника Володимира Парасюка - це вчинок, який змінив хід історичних подій. Його слова були голосом всього Майдану. Голосом народу, який втомився від пустих закликів, промов і обіцянок. Голосом вбитих побратимів, які кликали з Небес – треба дотиснути і перемогти. Негайно.

7 “Ми прийшли сюди сотнею. Ми ні в якій організації, ми звичайний народ України, який приїхав відстоювати права. Ми не з “секторів”, не з “самооборони”, ми просто бойова сотня. І хочу вам сказати, що ми, прості люди, кажем до наших політиків, які стоять за моєю спиною: «Ніякий Янукович – ніякий! – цілий рік не буде президентом. Завтра до десятої години він має піти геть. Перша вимога. Мого побратима з Яворівщини застрілили, в нього лишилася дружина і маленька дитина, а наші лідери жмуть цьому вбивці руки. Ганьба! Ще одне. Шановні побратими, земляки, українці, я вам чесно кажу, клянусь — я не з однієї організації, там стоїть наша сотня, яка була у цьому будинку. Ми зробили переломний момент — всі! Ми дали шанс політикам, щоб вони стали в майбутньому міністрами, президентами. А вони не хочуть виконати одну умову: щоб зек пішов геть?

Володимир Парасюк

Друзі, я не буду багатослівним, не хочу розводити дурних розмов, якиТак і сталось. Наступного дня Янукович втік з Києва. Його соратники і його партія ми нас годують тут два з половиною відреклась від нього. Режим Януковича впав, але революція не завершилась. Наступний місяці. Я не вірю в ці тяжкі політичні етап – зміна корупційної закритої системи влади. Встановлення реальної демократії і сво- процеси, про які вони говорять. 77 чоловік поклало голову, а вони домовлябоди особистості. Будівництво нової сильної Української держави. ються. Я вас дуже прошу: підтримайте ту річ — я вам кажу від своєї сотні, де є мій батько, який приїхав сюди — якщо Тепер над усіма нами – варта Небесної сотні. ви завтра до десятої години не вистуНад кожним українцем – звичайним пите з заявою, щоб Янукович йшов у громадянином і посадовцем. відставку, ми йдем на штурм зі зброєю! Я вам клянусь!” МИ НЕ МАЄМО ПРАВА ЇХ ЗРАДИТИ!

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

Вечір 21 лютого 2014 року. Віче на Майдані Незалежності. Виступають Кличко, Тягнибок, Яценюк, інші політики. Пояснюють, що народ повинен прийняти угоду, на яку погодився президент. Мовляв, це максимум, на що він готовий. Тим часом домовини з полеглими героями прибувають до сцени Майдану для відспівування і прощання... Гнітюче напруження, сум і обурення висить над Майданом. Промови політиків викликають лише роздратування.

razommedia.ca

Політики і президент продовжили переговори. До них приєднались іноземні спостерігачі. “Компроміс” народжувався довгими годинами. Зрештою опозиціонери і президент уклали і підписали угоду про врегулювання ситуації в країні. Янукович погодився провести конституційну реформу і перевибори президента... до кінця 2014 року. Натомість Майдан мав розійтись по домівках. Чи міг погодитись на це Майдан після сотні вбитих і тисяч поранених?

razommedia.ca

ДОСЛІДЖУЄМО РАЗОМ

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

8

ДО КАНАДИ ЧЕРЕЗ НАВЧАННЯ Кожен із нас хоче жити і працювати в країні, де закон має найвищу силу, а людське благополуччя – найвища цінність. Тому не дивно, що імміграція в Канаду була і залишається дуже активною. Багато українців, що відчули особисто вир революції, ще більше утвердились в бажанні захистити своїх дітей, дати їм гідну освіту та можливість працювати, вибравши те, чого прагне серце.

Саме тому редакція РАЗОМ вирішила поділитися з нашими читачами одним із простих та ефективних способів імміграції в Канаду – через навчання. Звісно, дана публікація не може претендувати на те, щоб її вважали докладною юридичною консультацією, і через свій невеликий обсяг не здатна охопити всі існуючі на сьогодні програми та розкрити всі умови отримання статусу постійного резидента в Канаді, але сподіваємось, що завдяки їй студенти і випускники зможуть зрозуміти суть імміграційних програм через навчання. Почнемо з того, що Канада і раніше була чудовою країною для навчання іноземних студентів, завдяки добре продуманій імміграційній політиці. Країна Кленового листка завжди вміла цінувати розум і підтримувати

тягу молоді (і не тільки) до навчання. І далі цілеспрямовано ведеться робота, щоб зробити канадську освіту ще доступнішою для всіх бажаючих. Наприклад, нещодавно Citizenship and Immigration Canada оголосила, що уже 1 червня 2014 будуть вдосконалені нові правила видачі студентських віз. Тепер, навчаючись у канадському вузі, студенти-іноземці автоматично отримують права на працевла-

“

знання, відразу починають будувати професійне портфоліо та досвід роботи, підкріплюючи їх практичними вміннями. Разом із дипломом про закінчення вузу випускники здобувають Post Graduation Work Permit, що дає право на роботу без її поєднання з навчанням, а заодно – відкривають перед собою можливість постійної імміграції. Обравши цей шлях навчання в Канаді, не виникне проблем і з

Мрії збуваються , якщо людина не забуває мріяти ... так сталося і зі мною. У вересні 2011 року я стала студенткою факультету післядипломної освіти за спеціальністю «Управління Бізнесо » Технологічного Інституту Британської Колумбії. Це дало мені можливість не лише підготуватися до Канадського ринку праці, а й імігрувати та отримати хорошу роботу. У моєї другої Альма Матер я вчилася з дуже цікавими і цілеспрямованими людьми, спілкування з якими мене також багато чому навчило і щн раз переконало в тому , що здатний той, хто думає, що він здатний ... Олена МИШКО Координатор відділу з облуговування клієнтів SFU University

штування вже з того моменту, коли їх нога вперше ступить на канадську землю. Якщо раніше вони могли працювати тільки в межах кампуса, то тепер таких обмежень немає. Студенти, здобуваючи необхідні академічні

дотриманням вимог федеральної імміграційної програми Canadian Experience Class: ані з тим, щоб довести володіння державною мовою (студент канадського вишу просто не може не володіти нею), ані з 1-річним

досвідом роботи в Канаді, які є обов’язковою умовою подачі документів на статус постійного резидента. Обраючи такий спосіб імміграції в Канаду, найголовніше - не помилитися і з вибором програми навчання, і з вибором самого навчального закладу. Далеко не всі вузи Канади кваліфікуються для дозволу на працевлаштування після закінчення навчання і не всі професії підпадають під критерії даної імміграційної програми. Проте вибір завжди є - можна скористатись не лише федеральною програмою, а й провінційними, які між собою доволі відрізняються, даючи простір для вибору саме того, що вам потрібно. Тому перш ніж приймати рішення, варто уважно ознайомитися із повними умовами та офіційною інформацією про діючі імміграційні програми. Зробити це можна на сайті CIC, а також на офіційних сайтах провінцій Канади. Не будемо заперечувати, освіта в Канада - задоволення не з дешевих, проте витрачені на навчання гроші не пропадуть намарно - це продумана інвестиція в майбутнє і можливість в недалекому майбутньому працювати за обраним фахом. Тому гра, як кажуть, варта свічок.

razommedia.ca РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

9

КОНКУРС ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ ДАЙТЕ ВАШИМ ДІТЯМ МОЖЛИВІСТЬ ПОКАЗАТИ СВОЇ ТАЛАНТИ!

МАЛЮНОК • ВІДЕО • ТЕКСТ Три вікові групи до 14 років включно Переможці у всіх категоріях будуть нагороджені призами! Всі учасники конкурсу отримають футболки

Я

Україну

(спонсор Люба Дубик).

Участь можна взяти до 30 квітня 2014 р. Детальна інформація: www.ILoveUkraine.ca

Я

Україну

ВІДМІЧАЄМО РАЗОМ

Тарасова

любов,

razommedia.ca

Автор Дарія КОЛОС

солодка і гірка…

За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову...

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

10

Між нами і Тарасом Шевченком - два століття. Та, погодьтесь, і безсмертні твори його, і дослідницькі праці багатьох відомих біографів - шевченкознавців сприяють тому, що він не віддаляється, а залишається з нами, близький, зрозумілий. Шевченко прийшов у цей світ не в бронзі й граніті - звичайною людиною. І відкриваючи в ньому все більше земного, ми краще осягаємо його геніальність, розуміємо його вплив на долю України.

Шевченко прийшов у цей світ не в бронзі й граніті - звичайною людиною.

Художник Олег ШУПЛЯК

Т

арас Григорович мав складну і своєрідну, чутливу та емоційну душу, що знала печалі і радості, кохання й розчарування, гнів і жаль. Шевченко часто закохувався, мріяв, як і кожен чоловік, про затишне сімейне життя, про любу дружину поряд і діток. Не довелося йому спізнати ані щастя у шлюбі, ані радісті бути батьком, хоча зі спогадів друзів відомо, що він не був обділений жіночою увагою. Іван Сошенко, друг Шевченка, розповідав: “Познайомившись через Брюллова з кращими петербурзькими домами, він часто їздив

на вечори, гарно вдягався, навіть із претензією на елегантність. Шуба єнотова, цепочки не цепочки, шалі та дзигарі, та візники-лихачі…” Ніщо людське не було чуже поету: він відбив, наприклад, у того ж Сошенка дівчину Машу - племінницю хазяйки квартири, яку вони обидва винаймали. Ця історія з домислами описана Шевченком у повісті “Художник”. Часто закохувався Тарас Григорович, і жінки любили його - бажаного гостя на балах та в аристократичних салонах, який ще недавно був кріпаком, а тепер сповна насолоджувався волею.

Вперше незнане досі прекрасне почуття пробудила в хлоп’ячій незахищеній душі Шевченка сусідська дівчина Оксана Коваленко, з якою малий Тарас ріс у дружбі, ділився найсокровеннішим, яка зціляла його дитячі болі. Пізніше він напише: Ми в купочці колись росли, Маленькими собі любились. Та це дитяче кохання не мало продовження: за наказом пана Енгельгардта козачок Тарас покинув своє село і свою Оксану. Розлука була несподівана й тривала. Тож своє перше кохання йому залишалося тільки згадувати і малювати. Оксана ж недовго дівувала. Коли Шевченко аж через чотирнадцять років знову приїхав до Кирилівки (вже як вільна людина, здібний столичний художник та поет), Оксана була одруженою і мала двох діток, народжених від кріпака К. Сороки. Риси Оксани шукав митець пізніше в усіх жінках, хоча тоді він не надто переймався втраченим коханням: життя тільки починалося, а він був уже відомим автором поезій та вдатним портретистом. Столичні знайомства відкривали йому двері у новий незвіданий світ, у якому було так багато спокус...

В той час, коли Тарас Григорович переживав палкі почуття до Закревської, відразу після його прибуття в Яготин в нього без взаємності закохалась княжна Варвара Рєпніна. Вона була на шість років старшою від Тараса, і той радше сприймав її як свою опікунПоку та ангела - хоронителя, а не кохану. Сама Варвара зізнавалась, в е р що Шевченко не поділяв її почуттів, хоч завжди ставився до неї таючись з великою і глибокою повагою, називаючи своєю сестрою. Між із заслання ними зав’язалася тепла довірлива дружба. Шевченко подарудо Петербурвав Рєпніній свій автопортрет, присвятив поему, написану га, Шевченко на російською мовою, ‘’Тризна’’, що є свідченням його глибокої декілька місяців засимпатії до цієї неординарної жінки. Ось декілька рядків із тримався у Нижньому посвяти до поеми: Новгороді, де сповна відВаш добрый ангел осенил чув свою популярність, осоМеня бессмертными крылами бливо серед жіночок з місцевої И тихостройными речами “знаті”, які навперебій замовляли йому свої Мечты о рае пробудил. портрети, а художник оцінював їх прискіпливим Варвара хотіла стати музою і моральним наоком. Шевченку минав 44-ий рік, але він, відпустивши кошлату бороду, скиставником поета, боротися проти того негативного, дався на старезного діда, хоча шукав собі жінку палку і жагучу, “щоб під нею що, на її думку, оточувало Шевченка, не розуміючи, земля горіла на три сажні “. Спраглий кохання поет таки знайшов у Нижньощо талановиту людину не можна тримати в рамках, му Новгороді дівчину своїх мрій - молоду актрису Катю Піунову, яка здаваякі інколи бувають гіршими за лася йому ідеалом жіночої вроди. Це було для нього ніби якесь сп’яніння, ніби кайдани. політ у прірву юності і краси. Так уже судилося, що невеличка, струнка, гнучка, В час заслання кучерява Катерина була дуже схожа на милу Оксану - перше кохання поета. Тараса Григоровича Охоплений пристрастю Шевченко зовсім втратив голову. Він навчав Катю княжна листуваукраїнській мові, щоб вона могла зіграти роль Тетяни в п’єсі «Москаль-Чарівлася з ним (збеник». Вистава мала успіх, від чого Піунова була неймовірно щаслива. Напевне, реглося 8 листів вона була справді талановитою актрисою, бо навіть зіграла роль Катерини у Шевченка, 6 п’єсі Островського “Гроза”. Дівчина відчувала, що в душі поета зароджується Рєпніної), звервелике почуття до неї, але не наважилася пов’язати своє життя з відомим хуталася до начальдожником і поетом. Чи то різниця у віці лякала її? А, можливо, послухалась ника “Третього матері, яка з усіх сил старалася віддалити назріваючу розв’язку цих стосунвідділу” графа ків? Врешті з 25-річним актором Шмідтгофом дівчина переїхала у Казань, О.Орлова з проханде й одружилися з ним. ням полегшити його Після Каті полюбив поет 18-річну наймичку Варфоломія Шевдолю. Вже після засланченка (його троюрідного брата) Харитину - дочку кріпака Василя Довня (у 1858 р.) поет відвідав гополенка. Вона теж відмовилась вийти за нього, і Шевченко писав: Варвару в Москві. Це була їх ”...трохи-трохи не записався в ченці “. остання зустріч.

razommedia.ca

китних очей, якщо згадку про той погляд і ті очі він проніс ледве чи не через все життя. Здається, для жодної з жінок, що зустрічалися на життєвому шляху поета, він не знаходив таких зворушливих, сердечних і ніжних слів, як для Закревської - його недосяжної мрії - чужої дружини. Вже на засланні Тарас, побритий у солдати, часто згадував Ганну, присвятивши їй вірша “Якби зустрілися ми знову”: Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тоді б промовила мені? Ніякого. І не пізнала б. Але зустрітися їм більше не довелося, вона померла у 35-річному віці саме того року, коли поет отримав звільнення від 10-річної солдатчини.

11 РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

Закінчивши Академію, Шевченко в 1843 році їде на Україну. На одному з балів у поміщиці Тетяни Волховської в селі Мойсівці він познайомився з 21-річною дружиною відставного полковника Ганною Закревською і до нестями закохався в неї. Коли Закревський запросив молодого художника до свого помістя в Березову Рудку намалювати портрети його сімейства, Шевченко охоче погодився і творив неквапливо, щоб довше бути поруч із “Ганною вродливою”, як згодом він назвав свою кохану в одному із віршів. Вона була чарівною жінкою і мала величезний успіх у чоловіків, тому так щиро захопився нею і Тарас Шевченко, тому так любовно писав її портрет. Напевне, глибоко в серце художника проник пильний погляд великих темно-бла-

razommedia.ca РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

12

Остан- Поставлю хату і кімнату, нім вели- Садок-райочок насаджу, ким по- Присниться сон мені! І ти!.. ч у т т я м , Ні, я не буду спочивати, що спа- Бо й ти приснишся. І в малий л а х н у л о Райочок мій спідтиха-тиха в серці Підкрадешся, наробиш лиха... Ш е в ч е н - Запалиш рай мій самотний. ка, було Тож розрив їхніх стосунків був некохання до ко- сподіванкою для всіх. Дехто вбачає причил и ш н ь о ї ну його в тому, що Шевченко, несподівано к рі пач к и прийшовши додому, застав Ликеру в обіЛ и к е р и ймах учителя, якого ж сам для неї найняв. Полусма- Заміж вона вийшла за перукаря Яковлєва, кової, з якою він знайомиться в червні безпробудного пияка, а багато років пото1860 року на дачі Надії Забіли, української му скаже: “Була дурна й не знала, хто то був поміщиці, у котрої 20-літня дівчина най- Шевченко”. Дізнавшись про його смерть, митувала. Цей роман був драматичним жінка начебто навіть хотіла вчинити саі швидкоплинним. Вона, молода, свіжа, могубство і навмисне провалилась під лід трохи грубувата, не дуже красива, зате з на Неві, але її врятував випадковий перечудовим русявим волоссям, тонка у ста- хожий. Через 44 роки по смерті Шевченка ні, пишна у плечах, з вишневими вустами у Канів на Чернечу гору до його могили і з гордовитою поставою, і зачарувала, і обманула поета. Його любов була сліпа. Шевченко не слухає вмовлянь друзів, які “Бог не дарував Кобзареві твердять йому, що за привабливою зовеликого взаємного кохання, внішністю Ликери приховуються звичайможливо тому, що послав йому музу, нісіньке самолюбство, пихатість, жадоба яка не терпить земних суперниць” до подарунків та ще й неохайність. І хоча поет багато часу проводить в розмовах з дівчиною, купує їй одяг, взуття, гостинці, присвячує вірші, малює портрет, поселяє в окрему кімнату, наймає їй учителя, Лике- прибуде 65-річна Ликера і в книзі записів ра зізнається хазяйці, що вона не любить тремтячою рукою, ковтаючи сльози, насвого жениха, бо “він старий і поганий та пише: “13 травня 1905 року приїхала твоя ще й сердитий”. Через свою молодість, та й Ликера, твоя люба, мій друже, сьогодні мій характер, Ликера не бажала розуміти (чи не день ангела, подивись на мене, як я каюсь.” могла розуміти?) високих почуттів поета. Друзі поета згадували, що після неЙого перші символічні подарунки - буквар та квіти - викинула, а дерев’яний хрестик її вдачі у сватанні з Ликерою в душі Тараса Григоровича поселяються біль і смуток за розчарував, бо чекала золотого. втраченими ілюзіями, бо ж це була його Шевченко ж і не здогадувався, яка остання спроба створити сім’ю, про яку невдячна була його мила, з якою вже йшло- так довго і палко мріяв, часто повторююся до одруження. За три дні планованого чи: “Чи сподобить то мене Господь завести своє кішло, хатину, жіночку і діточок?” Не весілля поет напише: сподобив…

Мабуть, правий дослідник творчості Шевченка Василь Шкляр, який сказав: “Бог не дарував Кобзареві великого взаємного кохання, можливо тому, що послав йому музу, яка не терпить земних суперниць”. Та спізнав поет святую незрадливу вічну Любов - любов до України, яку він пророче і нам заповів: Свою Україну любіть, Любіть її…Во врем’я люте В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Цьогорічний березень називають місяцем Шевченка. Книжкові видання, які присвячені 200-річчю з дня народження Тараса Григоровича, матимуть на авантитулі спеціальний логотип - стилізований автопортрет молодого Кобзаря, його авторський підпис, а також дату - 200 років. Автор зображення - Олег Шупляк, художник із невеличкого містечка Бережани, що на Терпопільщині, з яким ми вирішили познайомитись ближче і більше дізнатись про самого митця та його творчість. Сподіваємось, шановні читачі, що це знайомство буде цікавим і для вас. Хоча багатьом любителям живопису ім’я Шупляка вже відоме, вони знають його як автора нетрадиційних картин, які називають оптичними ілюзіями або картинами з подвійним змістом.

- Пане Олеже, чому вирішили взяти участь у конкурсі на кращий логотип до ювілею Шевченка і як виникла ідея самого малюнка?

- Для кожного українця, гадаю, святе все, що пов’язане з ім’ям Кобзаря. Тому, дізнавшись від друзів про конкурс, вирішив спробувати. Участь у конкурсі брали відомі художники з Києва, Харкова, інших великих міст України. Роботи були закодовані, тому навіть досить авторитетне журі, коли вже вибрало саме мою роботу із більше сотні інших, було здивоване, що переможець художник із провінції. Я дуже задоволений перемогою. Це велика честь і для мене, і для моєї родини.

- Ви, напевне, погодитесь, що особливу цікавість викликають Ваші картини, як їх називають, з подвійним і навіть потрійним змістом. Поясніть, будь ласка, чому саме вони?

- Так воно і є. Пояснити це, думаю,

Олег ШУПЛЯК

сучасні взори на актуальні речі

тини?

- А як Ви самі називаєте ці свої кар-

- Називаю зрозумілим українським словом “двовзори”, бо спеціального терміну для визначення такого стилю немає, як і картин, намальованих у подібній манері, дуже мало.

- Першою картиною - оптичною ілюзією (і так називають Ваші роботи) став портрет Тараса Шевченка. Чому саме з нього почали Ви свою серію двовзорів? Як виникають задуми подібних картин?

- Пояснення тут просте. Портрет Шевченка я намалював у той час, коли Україна стала незалежною. Не тільки я, а весь народ відчував якусь ейфорію, радість, сподівання на краще життя. А хто, як не Шевченко, скільки мріяв про незалежність? Тому з великим натхненням я малював його портрет, в основі якого два класичні українські образи — молодого кобзаря та сільського пейзажу. Пізніше створив ще кілька варіацій на тему Шевченка. У своїх роботах намагаюсь не повторювати інших художників, а творю посвоєму, щоб у них впізнавалось наше - суто українське. Це для мене дуже принципово. Пишу картини і на замовлення (класичні пейзажі, портрети), але двовзори неможливо творити на замовлення. Спочатку повинна народитись ідея, а вона, на жаль, не приходить, коли забажаєш. На неї чекаєш, довго виношуєш, а потім вже малюєш - просто і зрозуміло, щоб кожен, дивлячись на картину, міг подумати: як просто, я теж зміг би так! Але, повірте, цю простоту неможливо повторити.

- У соцмережах сьогодні можна побачити зображення багатьох Ваших робіт на тему Майдану. Вони відрізняються від інших Ваших картин. Чому вирішили своїми творами відгукнутись на такі важливі для України події?

- Тут немає нічого дивного, адже все, що зараз відбувається в нашій країні, бо-

лить і хвилює кожну людину. Тому я, хоча раніше був аполітичним, не можу стояти осторонь, не помічати важливих подій, які називаємо одним словом - Майдан. Переконаний, що прийшов час визначитися кожному, а особливо митцям, у своїх поглядах, переконаннях, прагненнях, у баченні майбутнього України. Як патріот, я разом із народом і заявляю про це в своїх роботах, які навіть не завжди підписую.

- Останнім часом, повторюсь, Вашими картинами з подвійним значенням просто заряснів інтернет, включаючи й популярні соціальні мережі. Навіть іноземні ЗМІ - Huffington Post та Daily Mail написали про Вас. Чи їздили Ви в інші країни з виставками своїх робіт?

- Так, я бував за кордоном, але, на жаль, дуже мало. Давно вже їздив з виставкою своїх полотен в Англію. Запам’яталась поїздка в Данію, де мене дуже тепло зустріли, виставку відвідало багато людей і не лише українців, які живуть у цій країні. Виставка проводилась у рамках благодійного проекту, який організували жінки - українки діаспори Данії. Також експонувались мої двовзори в Петербурзі в галереї сучасного мистецтва. Фонд, створений при ній, скуповує картини самобутніх авторів, придбав він і серію моїх робіт. Тепер вони разом із виставками, які організовує фонд, подорожуватимуть по світу, чому я безмежно радий.

Читайте більше на razommedia.ca

“Автопортрет”

- Нашу розмову читатимуть українці, які живуть у Канаді. Що б Ви їм побажали?

- Про одну з найбільших у світі українських діаспор у Канаді я знаю чимало, часто цікавлюсь, чим вона живе, як відгукується на події в Україні, як трепетно ставиться до всього, що пов’язує її з землею, що назавжди залишається для неї рідною. Тому радий можливості привітати читачів журналу “Разом” і сказати, що на їх прикладі переконуюсь: де б не жили українці, вони завжди ними залишаються. Адже деколи важко зрозуміти, як людина, осівши в іншій країні, може так прикипіти серцем до землі предків, по-справжньому вболівати душею за народ, маленькою частинкою якого вона залишається назавжди. Сподіваюсь, що колись отримаю запрошення відвідати Канаду, щоб і вони могли побачити мої картини.

P.S. За освітою Олег Шупляк архітектор, але любов до живопису зробила його вчителем малювання. Працює в Бережанській художній школі. Займається улюбленою справою і тому - щасливий.

“Коліївщина” (Гонта). 2011

13 РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

можна тим, що такі роботи, на відміну від інших, звичних, не просто відображають реальність, а ще й інтригують, примушуючи добре вдивлятись, щоб розгадати намальоване. Приваблює глядачів їх загадковість.

razommedia.ca

Iнтерв’ю провела Оксана ПЛАТОНОВА

razommedia.ca

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине...

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

14

Немало наших співвітчизників, які прибули до Канади відносно недавно, поклавши руку на серце, зізнаються, що тільки тут, на чужій землі, посправжньому відчули себе українцями. Це явище можна пояснити тим, що живучи у такій багатонаціональній та багатокультурній державі, починаєш з особливою увагою і ніжністю реагувати на все “своє“: на мову, на пісню, на вишиванку, на традицію. Ціною великих зусиль українці підтримували і примножували свою культуру з часів, коли вони вперше ступили на канадську землю. Їхній вклад важко переоцінити. Українську громаду знають і поважають в цій країні. Ми маємо свої школи, церкви, фестивалі, видаємо українські книжни, газети, журнали, можемо похвалитись численними танцювальними та музичними колективами, музеями та галереями. А сприяє цьому, потрібно віддати їй належне, українсько-канадська фундація імені Тараса Шевченка (або Шевченківська Фундація), яка була заснована на честь Великого Кобзаря. Як відбувалось становлення цієї благодійної організації? Делеґати 5-го Конґресу

Українців Канади, що відбувся 5-7 липня 1956 р., надали Президії Комітету Українців Канади (сьогодні КУК) мандат встановити залізний фонд, дохід з котрого фінансово підтримував би українську спільноту у здійсненні її цілей і прагнень. Процес формування Шевченківської Фундації тривав не один рік. У 1962 році сенатори Іван Гнатишин, Василь Вол, проф. Павло Юзик і посол до Парламенту Канади Микола Мандзюк працювали над встановленням і визнанням Фундації як національної організації, що здійснилось 22 липня 1963 року підписанням Акту Парламенту ґенеральним ґубернатором Канади Жоржем-Філіесом Вaніє. Головна мета Шевченківської Фундації — фінансова підтримка і розвиток українського мистецтва й культури в Канаді, яку вона реалізує шляхом виділення ґрантів на підтримку великих і малих ініціатив, як наприклад, Товаристо Кобзаря (1998), виготовлення щорічних Шевченкових книжкових закладок (2002), Журналістська премія ім. І. Сирника (2005), а також створення Фонду визнання інтернування в Канаді після Першої Світової Війни (2008).

2003 року президен-

том Шевченківської Фундації А.Гладишевським оголошена Літературна премія Кобзаря, яка була створена на визнання видатного внеску в канадську літературу автора, що представив у своєму творі українськоканадську тематику. Першу таку премію у сумі $25, 000 в березні 2006 року отримали Данило Щур і Лорі Ленґстон. Впродовж наступних років нею були відзначені Дженіс Кулик-Kіфер, Рендал Маґґс та Сендi Мітчелл. Фундація ім. Т. Шевченка щедро вклала понад $10,000,000 у розвиток української культури та спадщини в Канаді (початковий ґрант в розмірі $400 був виділений у 1964), що робить її благодійним каталізатором для творчості, передового досвіду та гордості за спільні досягнення. Програма ґрантів при Шевченківській фундації постійно розвивається відповідно потребам громади. У 2012 році було визначено чотири основних категорії для виділення коштів: мистецтво (ґранти для таких видів мистецтва, як танці, література, арт-медія, музика, театр і живопис), громадський розвиток (направлена на активізацію і заохочення участі у громадському житті та зміцнення громадських інституцій), освіта

(знання української мови, культури й історії; програма також включає надання стипендій) і cпадщина (забезпечення збереження історії української громади в Канаді). Українці, де б вони не проживали, не лише вболівають за розвиток демократії на землях своєї етнічної батьківщини і своїми досягненнями поліпшують її міжнародний імідж, а й цінують і поважають важливі для усіх події й дати в житті українського народу. Безперечно, яскравий приклад цього - діяльність Шевченківської фундації, яка спрямована на підтримку, збереження і розвиток українського слова, думки, мистецтва - всього, що допомогло б українцям в Канаді залишатися ними назавжди.. У 50-му річному звіті Президент організації Андрій Гладишевський звернувся до усіх, хто підтримує українську культуру в Канаді: “Ми і далі

просимо вашої щедрої підтримки для розширення наших горизонтів. Квіти, що розцвітуть завтра – це насіння, яке ми сіємо сьогодні в Шевченківській Фундації.”

Чи знаєте ви, що: Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія), заснована 1961 року, — державна нагорода України, найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Лауреатам Національної премії Комітетом виплачується грошова частина, розмір якої щороку визначає Президент України. Розмір Шевченківської премії у 2013 - 260.000 грн. Перші лауреати Шевченківської премії: Павло Тичина (за тритомник вибраних творів), Олесь Гончар (за роман «Людина і зброя»), Платон Майборода ( за «Вибрані пісні»).

razommedia.ca

Українська Канадська Фундаця ім. Тараса Шевченка • Підтримує українсько - канадські культурні і наслідні проекти і програми від 1963 • Тривалу спадщину для майбутніх поколінь

The Ukrainian Canadian Foundation of Taras Shevchenko • Supporting Ukrainian - Canadian cultural & heritage projects and programs since 1963 • A lasting legacy for future generations Donations to the Shevchenko Foundation are tax-deductible.

202-952 Main Street, Winnipeg MB R2W 3P4 204-944-9128 • Toll Free 1-866-524-5314

www.shevchenkofoundation.com

razommedia.ca

ПІДСУМКИ І НЕСПОДІВАНКИ

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

16

ХХІІ Зимові Олімпійські ігри в Сочі, які стали ще однією яскравою подією в спортивному світі, закінчились. Швидко пролетіли 16 днів від феєрично-урочистого відкриття до зворушливо-прощального закриття Олімпіади. 98 комплектів нагород знайшли своїх господарів. Спортсмени та їх наставники підсумовують свої здобутки: одні радіють перемогам і отриманим чемпіонським медалям, інші переживають гіркоту поразок, розчарування від нездійснених мрій. Як би там не було, Олімпіада в Сочі - вже історія. І хоча у світових ЗМІ можна знайти кардинально протилежні оцінки цієї важливої спортивної події, більшість атлетів і спортивних функціонерів вважають, що Ігри пройшли на високому рівні.

Автор Наталя РУСИН

Навряд чи хтось міг передбачити, що у неофіційному командному заліку збірних країн - учасниць Ігор (88) лідером стане Росія, адже їй “пророкували” щонайбільше - 7-е місце. Тож вкотре переконуємось, як і на Олімпіаді в Ванкувері канадцям, так і росіянам в Сочі, рідні стіни допомогли стати першими. Отже, 1 місце - Росія - 33 медалі (13 золотих, 11 срібних, 9 бронзових), 2 місце посіла Норвегія - 26 (11 - 5 -10) і на 3-ому місці Канада, яка завоювала 25 нагород (10 - 10 - 5). Найбільше золотих медалей (4) до скарбничка олімпійської збірної Канади внесли фрістайлісти: Олександр Білодо (Alexandre Bilodeau), Жастін Дуфо-Лапоінт (Justine Dufour-Lapointe), Маріель Томпсон (Marielle Thompson) і Дара Хауелл (Dara Howell). Цікаво, що зразу три сестри Дуфо-Лапоінт брали участь в Олімпіаді: повторюсь, Жастін здобула золото, Хлое (Chloé) - срібну медаль у цій же дисципліні, на жаль, без нагороди повернулась додому Максім. Можна привітати з переконливими перемогами і “золотом” жіночу і чоловічу хокейні збірні Канади! Хоча найбільш запекле протистояння очікувалося між канадцями і росіянами, чоловіча хокейна збірна Росії навіть не змогли пройти до півфіналу, що стало для всіх несподіванкою. Не було рівних у Сочі й канадським керлінгістам, і жінкам, і чоловікам - ще дві золоті медалі. Чемпіоном став Чарльз Хамельн (Charles Hamelin) у змаганнях з шорт-треку (1500м). “Золото” здобули бобслеїстки (двійка) Кейлі Хамфіс (Kaillie Humphries) і Хезер Мойс (Heather Moyse).

Справжня гордість своїх країн - норвезька лижниця Маріт Бьорген, біатлоністка з Білорусії Дар’я Домрачева та Віктор Ан - ковзаняр (шорт - трек) із Росії, які стали триразовими Олімпійськими чемпіонами. Легенда світового біатлону - норвежець Уле Ейнар Бьорндален у 40 років - найуспішніший в історії зимового спорту олімпіонік – 13 медалей! Крім цього, він єдиний у світі біатлоніст, який вигравав у 4-ох змаганнях на одній Олімпіаді (Солт-ЛейкСіті, 2002), а в Сочі завоював три “золота”. В лижній гонці з масового старту (30 км) перешими були Маріт Бьорген (золото), Шарлотт Калла ( срібло) і Тереза Йохауг( бронза), весь п’єдестал - норвезький. А в останній день Олімпіади за результатами лижної чоловічої гонки на 50 км з мас-старту досягнення норвежок повторили росіяни О. Легков (перший), М.Вилегжанин (другий) та І. Чорноусов фінішував третім. У гірськолижному спорті австрієць Маттіас Маєр став автором найгучнішої наразі сенсації Олімпіади. 23-річний спортсмен, не маючи у своєму

активі жодної перемоги на етапах Кубка світу, безпомилково пройшов складну трасу, що не вдалося багатьом фаворитам, і став чемпіоном.

в Сочі він завоював свою другу золоту олімпійську медаль, перемігши у складі збірної Росії в командному турнірі. Далися взнаки колишні тяжкі травми.

Олімпійська чемпіонка у командному заліку 15-річна Юлія Ліпницька з Росії стала наймолодшою чемпіонкою у жіночому фігурному катанні за всю історію Зимових Ігор.

У швидкісному спуску жінок зразу дві гірськолижниці приїхали на фініш з однаковим результатом: спочатку швейцарка Домінік Гізін задала тон - 1хв.

41.57, а через 13 номерів такий же час демонструє словенка Тіна Мазе. Якщо результат Мазе прогнозований, то успіх Гізін - сенсація. Вони обидві - золоті чемпіонки.

У змаганнях сноубордистів в Сочі відбулося відразу дві сенсації. Перша - не завоювання олімпійських медалей американцем Шоном Уайтом. Друга - олімпійське «золото» швейцарця російського походження Юрія Подладчикова. Вкрай підступною виявилася траса для супер-гіганта на змаганнях гірськолижниць. Із 50 учасниць дисципліни 18 не змогли дістатися фінішу, з-поміж них і чемпіонка Сочі у швидкісному спуску Домінік Гізін та бронзова призерка Ванкувера Елізабет Гьоргль. Сенсацією стало рішення відомого російського фігуриста Євгена Плющенка достроково перервати свої виступи на Олімпіаді та завершити кар’єру, хоча

Японський фігурист Юдзуру Ханю встановив новий рекорд у чоловічому одиночному катанні, отримавши від суддів за свій чудовий прокат 101,45 балла, і переступив власне попереднє досягнення – 99,84. Вперше з 1908 р. фігурист із Японії став олімпійським чемпіоном, як і вперше призером (бронзова медаль) став фігурист - одиночник із Казахстану Денис Тен. Несподіванкою було й те, що серед команд - переможниць у лижній естафеті не знайшлося місця норвежкам. Хто дивився, той погодиться: четвертий етап цієї естафети - щось неймовір-

не. Лідирували німкення Деніс Херманн, яка “пасла” лижницю з Фінляндії Лахтеєнмяки, а за ними, відстаючи на 27 сек., гналася шведка Шарлотт Калла. Вона не просто їх дістала, а й дуже холоднокровно і потужно видала переможний фініш! Шведки - чемпіонки! Цікаво, що після фініша всі призерки в повному складі дружно ридали. Не було рівних у Сочі ковзанярам із Нідерландів, які стали “золотими” у шести дисциплінах, завоювали ще 7 срібних і 9 бронзових нагород. Справжню сенсацію в Сочі викликали незвичні шоломи спортсменів - скелетоністів. Журналісти, які висвітлювали хід олімпіади, відзначили, що ці головні убори перетворилися на спражні арт-об‘єкти. Звичайно, згадані мною несподіванки Олімпіади - це лише невеличка кількість тих сенсацій, про які ще довго говоритимуть. Олійпійський вогонь у Сочі погас. Та через 4 роки він знови спалахне вже в мало кому відомому сьогодні корейському місті Пхенчхан, де проходитимуть ХХІІІ зимові Олімпійські ігри.

17 РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

Збірна України зайняла 20-е місце у командному заліку. Як і прогнозувалось, українські дівчата - біатлоністки не підвели своїх уболівальників і стали чемпіонками Олімпіади в естафеті. З огляду на те, які трагічні події відбувалися тоді в Києві та й по всій Україні, їхня перемога стала просто тріумфом, інакше не скажеш. Юля Джима, Віта і Валя Семеренко та Олена Підгрушна - ось вони, наші героїні! Через 20 років після того, як першу золоту нагороду для України завоювала фігуристка Оксана Баюл, четвірка чудових біатлоністок змогла зробити це вдруге. Віта Семеренко стала ще бронзовою призеркою у спрінті. 20 лютого в Олімпійському селищі в Сочі пройшла хвилина мовчання в пам’ять про загиблих в Україні.

razommedia.ca

ХХІІ-ї зимової олімпіади

ВИХОВУЄМО РАЗОМ

Творчі здібності razommedia.ca

- на кінчиках пальців дитини Автор Мар’яна СТЕФАК

Країна, в якій навчали б малювати так, як вчать читати і писати, перевершила б незабаром всі інші у всіх науках та мистецтвах. Д. Дідро

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

20

Д

іти обожнюють малювати. Хоча ми, дорослі, не завжди поділяємо їхнього захоплення і навіть обурюємося, розглядаючи чергові «шедеври» малюка, з натхненням виконані на шпалерах чи шторах. Перспектива непланованого ремонту відволікає нас від головного – дитина бажає творити, і наш обов’язок - їй допомогти. Та й психологи і педагоги одиностайні в тому,

що малювання має величезний вплив на формування особистості дитини, і радять батькам не лаяти малюка, а спробувати направити його творчість в потрібне русло. Чи варто цілеспрямовано вчити дитину малювати, витрачаючи на це і час, і гроші? Звичайно, потрібно, хоча багато хто з батьків вважає, що малюк рано чи пізно сам візьметься за олівець і щось та й намалює.

Тоді з таким же успіхом можна стверджувати, що немає потреби вчити дитину писати і рахувати - сама навчиться! Вміння малювати обов’язково їй стане колись у нагоді, наприклад, щоб замалювати фасон сукні чи «накидати» своє уявлення інтер’єру чи ландшафту.

Навіщо це потрібно?

Мабуть, не знайдеться батьків, які б не хотіли, щоб

їхня дитина вміла бачити і цінувати красу навколишнього світу, мала хороший смак, абстрактне і просторове мислення. А всі ці якості розвиваються образотворчим мистецтвом, тож дитина отримує лише користь, займаючись ним. Вона вчиться думати, аналізувати, порівнювати. А різноманітність форм предметів, різнобарв’я відтінків кольорів та просторових позначень - це все нові слова, які зба-

Коли починати?

Де і чого навчати?

Існує багато різних закладів, де вашу дитину навчать малювати. В одних - заняття відбувається під гаслом «for fun», навчання в інших – це не розвага, а розвиток та цілеспрямоване пізнання. Обов’язково вибирайте школу чи студію, де пропонують пробні заняття, під час яких вчитель має можливість придивитися до дитини, визначити її рівень і перспективи, переконатись, що

На рахунок цього існує багато думок. Але більшість педагогів вважають, що починати навчати дитину малюванню слід «Витоки творчих здібностей і обдане раніше, ніж у рування дітей - на кінчиках їхніх пальців.

4 роки, бо в цьоВід пальців йдуть найтонші струмочки, му віці їй легше які живлять джерело творчої думки. Інправильно тришими словами, чим більше майстерності в мати пензлик чи дитячій руці, тим розумніша дитина » олівець, вона вже може довше всидіти і цей вид мистеплідно попрацювати, сконцтва їй дійсно цікавий і вона центрувавши свою увагу на має бажання малювати. якійсь одній роботі. А 4-6-річНайкраще, повірте, обиним дітям цілком під силу за- рати школи, де дитину навчать йматись малюванням навіть го- і рисунку, і композиції, і ліпки, дину, поступово присвячуючи і розпису по склу, дереву, і т. п. творчості все більше часу (1,5 – 2 А ще поцікавтесь, які предмети години в 6-8 років, 2 години в 8 вивчатимуться, щоб потім вона -12 і повноцінних 3 години після могла вибрати те, що найкраще 13 років). Уява і фантазія - це чи у неї виходить чи до чого тягне найважливіша сторона роз- неться душа. Головне, щоб після витку дитини (їхній «пік» спо- уроку дитина виходила з сяюстерігається у віці 5-15 років), а чими очима, задоволена своїми ось передумови створюються ще успіхами. раніше – в 3-4 роки. Тому дуже Зрозуміло, що ваш син важливо познайомити малюка чи донька не навчиться всього і із мистецтвом саме в цей час, відразу. Навики приходять з чаколи він ще не втратив природ- сом, по мірі того, як дитина прану здатність фантазувати, кре- цює над своїми роботами: чим ативно мислити та й інтерес до більше буде зроблено зарисовок, творчої діяльності . Ви, мабуть, тим вправнішою буде рука, точздивуєтесь, але фахівці ствер- нішим окомір. Але кількість без джують, що легше розвивати вміння виразити себе у малюндитину, в якої нема природного ку не переросте в якість. дару до малювання. Тому, якщо Наостанок пропоную ви не помічаєте у своєї дитини вам вдуматись у слова видатноцього таланту, пробуйте, і, мож- го українського педагога В. О. ливо, він відкриється. Сухомлинського: «Витоки творПам’ятайте, кожна дити- чих здібностей і обдарування

дітей - на кінчиках їхніх пальців. Від пальців йдуть найтонші струмочки , які живлять джерело творчої думки. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина ». Тому підтримаймо наших маленьких художників у їх перших несміливих кроках до творчого пізнання світу і себе.

Поради батькам малого художника

1. Не критикуйте. Ви – перші (після вчителя), кому дитина дає на оцінку свої роботи. Тому саме від вас залежить, чи не втратить вона бажання і далі творити.

2. Не перехваліть. Кожна дитина – найталановитіша і найкраща для своїх батьків. Проте оцінюйте її творчість тверезо. Якщо дитина малює вже десяту ляльку, що нічим не відрізняється від попередніх, ненав’язливо запропонуйте їй зобразити щось інше, а не імітуйте вкотре захоплення дитячою роботою.

3. Не будьте байдужи-

ми. Так, у вас багато своїх справ, але знайдіть кілька хвилин, щоб уважно розглянути малюнок свого “чада” - побачити і зрозуміти, що він виражає.

4. Не порівнюйте. Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими, навіть з її рідним братом чи сестрою. У кожного – свій шлях і свій темп розвитку. Прискорити його вам навряд чи вдасться, а ось комплексувати після такого порівняння дитина може почати. Єдине, що варто порівнювати - це малюнки дитини, які показують її творче зростання і успішність.

5. Не дозволяйте дитині здаватись на півдорозі. У кожного з нас бувають періоди, коли опускаються руки або перемагають лінощі. Не забуваймо, що мистецтво – це постійна робота над собою, тут недопустимі тривалі перерви. Підбадьорте, підтримайте дитину. Нагадайте, наскільки вона любить малювати, наскільки це важливо для неї.

razommedia.ca

на - це окремий світ зі своїми правилами та почуттями. І чим багатші, різноманітніші життєві враження дитини, тим яскравіша та більш неординарна її уява, тим імовірніше, що інтуїтивна тяга до мистецтва з часом стане у неї усвідомленою.

21 РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

гачують словник дитини. Якщо вона змалку малює, то навіть має красивіший почерк! Вже через 1-2 роки регулярних занять дитина стане більш терплячою, посидючою, навчиться помічати найдрібніші деталі прекрасного у буденному. Займаючись живописом, вона вивчає інший світ, не залишається ні на мить у якомусь замкненому просторі. Звичайно, не всі, хто в дитинстві навчався образотворчому мистецтву, стануть художниками, але вміння бачити і розуміти красу, які вони отримали на уроках малювання, дозволять їм розвиватись далі в тому напрямку, який підкаже серце.

razommedia.ca

ВІДПОЧИВАЄМО РАЗОМ

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

22

Медіа Група РАЗОМ

Розпочнем весну

з канікул!

Sportplay (www.sportplay.ca)

У вас росте малий спортсмен? Тоді вам сюди. У цьому таборі діти зможуть зайнятися різними видами спорту (бейсбол, хокей з м’ячем , баскетбол, футбол, теніс, волейбол та інші), підтримати та покращи-

ти фізичну форму й навчитися новому. А ще вони відчують себе справжніми інженерамиконструкторами на LEGO Play, створюючи спільні проекти.

Art Camp 2014 (www.ago.net)

Навчальний центр Weston Family Learning Centre,

Довгоочікувані весняні канікули вже зовсім скоро! March Break, як тут ми їх називаємо — завжди свято для дитини. Зміна занять, можливість знайти нових друзів чи цікаво провести час зі старими — все те, що просто необхідно дитині після довгої зими, щоб набратися сил для останнього, найвідповідальнішого ривка у навчанні - успішно завершити шкільний рік. Як би не хотілось нам проводити цілісінькі весняні канікули зі своїми дітьми, ми не завжди можемо залишити роботу навіть на кілька днів. Для працюючих батьків кращим виходом із ситуації залишаються так звані camps. У весняному таборі дитина отримає чудову можливість провести вільний від час активно і з користю. Щоправда, сани, як то кажуть, потрібно готувати з літа, а табір вибирати заздалегідь. Проте, навіть якщо вам ця ідея тільки-но спала на думку, спробувати знайти підходящий варіант ще не пізно, адже вибір в Торонто величезний.

що розташований в AGO (Art Gallery of Ontario), запрошує на весняні канікули дітей різних вікових груп. Тут малих художників, віком від 6 до 13 років, не тільки познайомлять із мистецтвом, але й навчать різноманітних технік - від живопису до гравюри. Вже за кілька днів ви

здивуєтесь, розглядаючи роботи своєї дитини.

Safari Science

(www.safariscience.com) Табір Safari Science подарує дійсно незабутні спогади. Всі діти люблять тварин, а тут їх навчать доглядати за братами меншими. У таборі малюки побачать все - від живих створінь, що живуть поруч, до космічної далечини. Спілкування з тваринами та власноруч виконані досліди-експерименти надовго залишаться у пам’яті вашого малого природолюба.

Чи знаєте ви, що: У березні

Якщо все-таки вам вдалось викроїти кілька днів, щоб побути з родиною під час весняних канікул, чому б не скористатись нагодою покататись на лижах, поки ще не зійшов останній сніг? На щастя, ми живемо в провінції, де безліч гірськолижних курортів, тому, щоб гарно стати на лижі чи сноуборд, зовсім не потрібно їхати хтозна-куди. Все необхідне ви знайдете тут, в Онтаріо.

Blue Mountain Resort (www.bluemountain. ca) - найбільшим гірський курорт Онтаріо, розташований на березі затоки Georgian Bay всього в 90 хвилинах їзди на північ від Торонто. Тут не тільки 36 лижних трас, на яких ви зможете гарно розім’ятись, але й Kids at Blue Program Daily Camp для ваших дітей. До речі, до 30 березня діє акція - реєструйтесь на окремі уроки чи в кемп і отримуйте три години розваг в Aquatic Centre Plunge! всього за $5!

Хоч ми цього ще не помічаємо, але весна входить поволі в свої права, починають пробуджуватися дерева, а клени, мабуть, найпершими. Десь під самою їхньою корою утворюється сік, який тільки в Канаді вміють перетворити на надзвичайно смачний кленовий сироп. В його честь впродовж березня-квітня будуть проходити фестивалі. Ми пропонуємо вашій увазі кілька з них. Щоб побачити, як в далеких

Ski Dagmar (http://www.skidagmar.com/) розташований всього в декількох хвилинах їзди на схід від Торонто, в мальовничому Oak Ridge Moraine. Він заслужено носить титул Family Resort, приваблюючи тисячі сімей щосезону. У вашому розпорядженні 17 трас для будь-якого віку і рівня здібностей.

“My Snow School” не тільки вперше поставить ваших дітей на лижі, але й організує цікаві уроки і веселі програми відпочинку. До слова, вже не перший рік в Дагмарі діють березневі табори для дітей. Сімейні розваги на лижних схилах під час весняних канікул пропонують Horseshoe Resort з програмою Kids’ Korral program для дітей віком від 4-х до 12-и років (www.horseshoeresort.com), Snow Valley в Бері (www.skisnowvalley.com) та Mount St. Louis Moonstone (www.mountstlouis.com), де є програми для дітей віком від 3-х до 14-и років.

1890-их виготовляли цей продукт, завітайте на Bronte Creek’s Annual Maple Syrup Festival , який проходитиме в Oakville (goo. gl/IsiHxR). Кожне дерево за сезон дарує до 10 галонів живиці, яку вмілі руки перетворюють у звичний нам усім сироп. Якщо схочете, і вам дадуть у руки коловорот. Ви зможете зробити знімок всієї сім’ї у вікторіанському стилі, переглянути виставку Кленового музею або здійснити тур сторічною але-

Мабуть, не так і важливо, де проведуть свої весняні канікули ваші діти, – головне, щоб вони це зробили з користю і задоволенням, дізнались щось нове, що залишиться у їхніх спогадах надовго! А ми сподіваємось, що наші поради хоч трішки стали вам в пригоді.

єю Spruce Lane Farmhouse. А відвідавши Maple Syrup Festival at Bruce Mill, що проходить в Stouffville (www. maplesyrupfest.com), ви ще й познайомитися із різними кулінарними рецептами в яких є кленовий сироп. Обов’язково спробуйте традиційних ірисок - maple taffy. На цих популярних весняних фестивалях можна також дізнатися, як кленовий сироп добували та готували перші поселенці, чи приєднатись до майстер-класів, де вам покажуть, як робити ласощі на снігу - taffy on snow. А ще буде нагода продегустувати різноманітні види сиропу, щоб вибрати найсмачніший, перш ніж придбати літр, або й два собі додому. Тільки одягайтесь тепло, бо березень - місяць непередбачуваний: схоче - сонцем обігріє, схоче – снігом засипле. Більше про місця проведення фестивалів шукайте на www.ontariomaple.com

з теплих країв повертаються в Україну лелеки. Знайте, в будинку, біля якого лелеки поселилися, живуть добрі люди. Вважається, що лелече гніздо на подвір’ї приносить щастя, удачу та добробут. Лелека - один із символів України, символ кохання й батьківства. А оскільки від кохання народжуються діти, не дивно, що українці й досі поетично розповідають, що дітей приносить лелека. З ними пов’язано чимало легенд, наприклад, чому цього білого з чорною міткою птаха називають ще “бузьком”. Божа Матір просила Всевишнього, щоб очистив землю і воду від нечисті, бо багато її розвелось. Тож Бог зібрав усю погань у мішок і доручив Бузькові (так звали чоловіка) віднести його і кинути в безодню, не озираючись. Але Бузько не послухався, розв’язав мішок нечисть і розповзлася по землі. Тоді Бог, перетворивши чоловіка на птаха, наказав: “Поки не визбираєш усю погань - не бути тобі людиною”. Лелеки, журавлі, бузьки, чорногузи як тільки українці не називають біло-сірих птахів.

Запрошуємо поділитись вашими ідеями та досвідом на нашому форумі:

razommedia.ca

Веселих канIкул!

razommedia.ca

razommedia.ca

ВІК ЖИВИ - ВІК УЧИСЬ

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

24

ніколи не пізно

СОЦМЕРЕЖI Я

кщо ви вважаєте, що Facebook та інші соціальні мережі цікаві тільки підлітпідліткам, студентам та бізнесменам, які використовують їх для просування бізнесу, то ви помиляєтесь. Різноманітні «соціалки» стали надзвичайно популярними у людей, багатьом із яких «далеко за». Дедалі менше дивує присутність online так званих «baby boomers», тобто тих, хто народився під кінець або відразу після ІІ Світової війни. За даними ресурсу Pew Internet, близько 50% людей віком 50-64 років хоча б кілька хвилин на день присвячують власній сторінці в соцмережі і вже давно стали важливою часткою аудиторії мереж. Гадаєте, що 60-70- літні – це найстарші користувачі мереж? Та де там! Виявилось, що Facebook може похизуватися набагато поважнішими відвідувачами – «goldenagers», тими, хто народився в часи телеграфу та дискових телефонів, хто був свідком появи першого звукового кіно та бачив, як зародилось телебачення, хто пережив дві Світові війни та кілька економічних криз. Люди, котрі прожили бурхливе XX століття, як ніхто інший навчились присто-

совуватись до змін, в тому числі і новинок технологій. То хіба їх можна здивувати такою дрібнидрібницею, як соцмережі? Нині вони завойовують Facebook. Саме таким унікальним людям присвячується наш короткий огляд найстаріших користувачів цієї мережі. Тож розпочнемо з третього місця, яке зайняла Florence Detlor (https://www.facebook. com/florence.detlor) з Каліфорнії, котра донедавна вважалась не просто однією з найстарших користувачів мережі, а й навіть визнана такою офіційно компанією Facebook. Вона приєдналась до мережі в серпні 2009, зазначивши, що «шукає, що би то почитати». У свої 102 роки бабуся обожнює бути в центрі подій і старанно читає всі повідомлення, які їй надсилають. «Мені цікаво, звідки ті люди, котрі додаються до мене у друзі», - каже місіс Детлор. На своїй сторінці вона завжди намагалася бути максимально активною, вважаючи, що мережа єднає її з власною родиною. Друге місце поділяють між собою відразу аж дві представниці «Золотого покоління» - це Edythe Kirchmaier

( ht t ps://w w w. f a c e b o ok .c om / КаліфорEdytheKirchmaier) з Каліфор нії та Maria Colunia SeguarMetzgar (https://www.facebook. com/maria.metzgar.5) з НьюМехіко, народжені 1908 року.

Edythe Kirchmaier приєдналась до мережі в день святкування свого 105-ліття, присвячуючи цій знаменній для всієї її родини даті перший пост на сторінці. Далі вона з головою поринула у спілкування, що приносить, за словами місіс Kirchmaier, їй неабияке задоволення: “Зі мною спілкуються такі чудові люди зі всього світу, вони надсилають такі хороші повідомлення!” Мрія бабусі - отримати 105 тисяч «лайків» для сторінки Direct Relief International (в ній вона пропрацювала 40 років) – по тисячі за кожен прожитий нею рік. «Я вірю в те, що вони роблять і хочу їх підтримати!», - зазначає вона.

Maria Colunia Seguar-Metzgar обожнює перевіряти оновлення в мережі через iPad та спілкуватись зі своїми мережівськими друзями. До речі, при реєструванні в мережі, виникло невеличке непорозуміння: система не дозволяла ввести справжній вік місіс Seguar-Metzgar, тому їй довелось вказати максималь-

Автор Оленка КОЛОМИЙСЬКА ний дозволений - 101 рік, хоча на той час бабуся вже було 104. Проте такі дрібниці аж ніяк її не образили, навпаки, вона підписалась на сторінку засновника Facebook і з цікавістю слідкує за всіма оновленнями та новинами. А на запитання, що їй найбільше подобається в цій мережі, відповідає просто: «Абсолютно все!». Найвідомішою на сьогодні та найстаршою серед користувачів Facebook, котрі коли-небудь були зареєстровані в цій мережі, вважають Ivy Bean (https://twitter.com/IvyBean104) з Бредфорда (Англія), що народилась 1905 р. Бабуся вперше познайомилась з Інтернетом у 2007 році, а до Facebook приєдналась 2008-го, на той час їй було вже 102. Через деякий час Айві вирішила, що Фейсбуку їй мало і «підсіла» ще й на Твітер. На момент, коли її не стало, Айві мала 4,962 друзів на Фейсбуці та 56,000 фоловерів на Twitter, що, звичайно ж, свідчить про неабияку її популярність. Після вищесказаного виправдання “Я вже занадто старий для соціальних мереж” буде звучати непереконливо.

НАШОГО ЦВІТУ ...

Дмитро Гнатюк:

razommedia.ca

“Пісня - це ж наша історія. І вона має жити.”

Автор Дарія КОЛОС

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

26

Д

ивлячись на цього сивочолого, але бадьорого чоловіка, голос якого звучить так соковито і молодо, відмовляєшся вірити, що йому 89. Так-так, саме 89 виповнюється 28 березня Дмитру Михайловичу Гнатюку - видатному оперному співаку, неперевершеному виконавцю українських пісень, режисеру, професору, академіку, ім’я якого широко відоме як в Україні, так і за її межами. Життя його (скільки в ньому було праці і перемог, вражень і зустрічей!) - це непростий шлях сільського хлопця до успіху, визнання і слави. Народився Дмитро Михайлович у простій селянській багатодітній родині на Буковині 1925 року. “Я народився не від світу цього! — розповідає він про своє дитинство. — Ніхто в сім’ї не співав, лише дідусь грав на сопілці та любив утяти з троїстими музиками гуцульських запальних мелодій”. А Дмитро з восьми років почав співати в церковному хорі, яким керував молодий панотець, що розпізнав у малого хлопця талант, почав займатись ним окремо. І вже підлітком Гнатюк оволодів музичною грамотою, вивчивши сольфеджіо. Та справжня дорога до мистецтва вiдкрилася співаку у повоєннi часи. А до цього учителював у початковiй

школi, органiзовував сiльську художню самодiяльнiсть. Згодом вiйськкомат мобiлiзує його у мартенiвський цех уральського заводу в Нижнiй Салдi. По війні Дмитро поспiшає до Буковини, де його - красивого стрункого легіня - приймають до Чернiвецького музичнодраматичного театру, а восени 1946 він вже стає студентом Київської консерваторiї. Згадує, що “ходив по Києву голодний як вовк, але навчання не думав полишати”. Саме тоді познайомився з майбутньою дружиною Галиною, з якою ось уже понад шість десятиліть разом. Навеснi 1951 року Гнатюк, успiшно склавши випускнi iспити, стає солiстом столичного оперного театру. Широке визнання в Українi (як не дивно) прийшло до спiвака пiсля великого i заслуженого успiху в Москвi у травнi 1954. У Великому театрi вiн був неперевершеним у виставах “Богдан Хмельницький”, “Князь Iгор”, “Наталка Полтавка”. Одна із газет писала: “Справжню насолоду принiс слухачам своїм прекрасним свiжим голосом молодий, талановитий спiвак Д. Гнатюк, виконання вiдзначається рiдкiсною музикальнiстю, проникливим артистизмом та художнiм смаком”. Де б не спiвав Дмитро Гнатюк народних пiсень, скрiзь

його виступ мав успiх. Небувалими овацiями на честь Дмитра Михайловича “вибухнув” листопад 1960 року у Москві, коли він просто полонив публіку “Пiснею про рушник”, і вона просила, вимагала, а нерiдко й скандувала “Руш-ни-чок!”, “Руш-ни-чок!”. Мелодiя про нiжну синiвську любов проникливо i натхненно йшла з душi i серця, бо вже давно не було такої щемливої i нiжної пiснi про матiр, що “в дорогу далеку на зорi проводжала i рушник вишиваний на щастя, на долю дала”. 24-го числа того ж місяця йому було присвоєно найвище звання – Народний артист СРСР. Неповторний баритон артиста, щира і безпосередня манера виконання у поєднанні з акторським талантом полонили мільйони шанувальників оперного мистецтва і пісні. Зарубіжні гастролі співака дали змогу світові познайомитися з неповторною музичною культурою України. Захоплено, тепло i щиро, овацiями і квiтами приймала глядацька публіка Дмитра Гнатюка в багатьох країнах на різних континентах. Приємною i цiкавою була його подорож до Центральної i Захiдної Африки, де він дав понад 50 концертiв. А потiм - трiумфальне концертне турне по Канадi (Монреаль, Вiндзор, Торонто, Гамiльтон). Вiдтак до до цієї країни Гнатюк приїздив ще двічі. Подорожував вiн з пiснями i по США. Зарубiжнi гастрольні маршрути українського співака пролягли через Угорщину, Польщу, Iндiю, Єгипет, Румунiю. В 60-ті роки грамплатівки з “Рушником” у

його виконанні розійшлися по світу 17-міліонним накладом. Зі слів Дмитра Михайловича відомо, що він мав пропозиції і запрошення до найкращих театрів світу, але відхилив їх, бо не уявляє собі життя без України. В одному з інтерв’ю він сказав: ”Я об’їздив увесь світ. І переконався: у нас неповторний народ. І як би я не стомився на гастролях, а повертався в Україну і за 2–3 дні повністю відновлював і свою енергію, і голос, і настрій”. Закінчивши 1975 р. Державний інститут театрального мистецтва, стає режисером Київського театру опери та балету, з 1988 року - головний режисер, а пізніше - директор цього театру. Він лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1973 р.), Державної премії СРСР (1977 р.), Герой Соціалістичої Праці (1985 р.), Народний артист України (1999 р.), Герой України (2005 р.). Всі звання та нагороди Дмитра Гнатюка важко перелічити - головне, що вони не зіпсували його: співак завжди життєрадісний і щедрий на емоції. Тим, хто цікавиться, в чому секрет молодості Дмитра Михайловича, він відповідає: “Коли у мене поганий настрій, я все кидаю і йду на вулицю. Дивлюсь на небо, на природу і думаю: Боже, який прекрасний наш світ. Потім глядь - гарна жінка, а за нею друга, і відчуваю, як хороше жити!” А від себе додам: секрет цей криється, напевне, в тому, що талант, дарований Богом, співак не розгубив, не змарнував - щиро, щедро і радісно несе його людям.

Чи знаєте ви, що: На сьогоднішній

razommedia.ca

день у світі налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку: 1256 в Україні та 128 за кордоном у 35-ти державах. Перший пам’ятник було відкрито у 1881 році до 20-річчя від дня смерті митця у м. Форт Шевченко (Казахстан), де Кобзар перебував на засланні.

27

Роман Григорович Віктюк — український театральний актор і режисер, народний артист України, постановник і виконавець ролей у величезній кількості вистав, переважно в театрах Москви і в театрі свого імені, відомий незмінною і непідробною епатажністю й оригінальністю, незаангажованістю в судженнях, в тому числі і з питань історії та сучасності, персоналій тощо. Народився пан Роман 28 жовтня 1936 року в Львові (Україна). Ще школярем пробував ставити невеликі вистави, “акторами” в яких були його однокласники й друзі. У 1956 році закінчив акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва (ГИТИС) в Москві. Першим режисерським досвідом Віктюка стала робота в Львівському ТЮГу ім. М.Горького, де він поставив ряд вистав, в яких відразу виявилася його тяга до «нетипового» прочитання п’єс. Далі творчий шлях Романа Віктюка проліг через різні театри колишнього Радянського Союзу: він працював у Твері, Вільнюсі, Одесі, Таллінні, Києві, Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві.

1988 року на сцені московського театру «Сатирикон» Віктюк поставив свою найвідомішу виставу «Служниці», яка була показана в багатьох країнах, зібравши захоплені відгуки у світовій пресі та зробивши режисера відомим театральним діячем. Виставою «М. Баттерфляй» у 1990 році відкрився «Театр Романа Віктюка», який об’єднав артистів, близьких режисерові за світоглядом, і пізніше отримав статус державного. Для творчості Романа Григоровича характерний естетизм, який відображає духовні пошуки людини, яка у режисера - натура складна, суперечлива, але прагне до гармонії. Театр Віктюка - елітний театр, розрахований більше на духовне та емоційне сприйняття, аніж на холодний та аналітичний підхід. Це театр самоспоглядання, який не прагне вирішувати якісь соціально-політичні проблеми, а спонукає до самопізнання й самовдосконалення. Режисера називають класиком театральної провокації, яка, на його думку, вимагає високого артистизму, володіння акторськими техніками, особистісними перевагами та любов’ю до людей. Роман Віктюк поставив понад 200 вистав у всіх провідних театрах Росії та України, здійснив ряд постановок у театрах Швеції, Фінляндії, США, Італії, Греції. Він єдиний із режисерів іноземного походження нагороджений міжнародною премією Інституту італійської драми за краще втілення сучасної драматургії; в США включений до категорії «50 людей світу, які вплинули на другу половину ХХ століття», є професором Російської академії театрального мистецтва ГІТІС, створив танцювальну школу в Італії, філіал театру в Ізраїлі тощо. З рідною Україною Віктюк пов’язаний не лише походженням (на своїй українськості він не втомлюється наголошувати), а й активною участю в культурному і громадському житті країни. Постійними публікаціями, безпосередньою участю в різних проектах не свого авторства, привезенням прем’єрних вистав і гастролей в Україну свого театру він не обмежується. Так Віктюк є одним із засновників Фонду Мазоха (1991, Львів), постійно бере участь в українських театральних, телевізійних проектах, та головне - його глибоко хвилює все, що відбувається в мистецькому й суспільному житті України.

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

РОМАН ВІКТЮК ТА ЙОГО ТЕАТР

Мікромініатюрна книжка «Кобзар», створена українським майстром М. Сядристим, - найменша у світі: її площа - 0.6 кв. мм. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника

Вишитий «Кобзар» виготовили рівненські майстрині Олена Мєдвєдєва (авторка ідеї) та Ганна Тимошок (художниця). Їм вдалося не лише зберегти правопис та шрифт видання, але й доповнити його ілюстраціями – картинами з ранньої творчості Т. Шевченка.

razommedia.ca

УКРАЇНА ВІД А ДО Я

Качанівка razommedia.ca

пристанище Кобзаря

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

28

У мене немає іншого такого пристанища на Україні, як Качанівка. Т. Г. Шевченко

І

сторія села Качанівка на Чернігівщині тісно пов’язана з ім’ям Т. Г. Шевченка. Тут, в садибі поміщиків Тарновських, великий український поет, як і багато інших визначних діячів української і російської культури, був частим гостем. Вперше він відвідав Качанівку в 1843 році, бував тут і в 1844, 1847 та 1859 роках. Качанівка з її чудовим парком, озерами і будовами була улюбленим місцем відпочинку Шевченка. “У мене немає іншого такого пристанища на Україні, як Качанівка”, - говорив він. У колі друзів і знайомих Тарас Григорович вів задушевні розмови, читав свої вірші, співав українських пісень. “В нічній тишині, освітленій місячним сяйвом, - згадує М. Тарновський, - сиділи на траві люди і слухали пісні… Хто ж він, цей співак, чия пісня ллється в душу, і його так уважно, з таким благоговійним трепетом слухають присутні? Це Т. Г. Шевченко, його пісня прекрасна і нема їй рівної на всю Україну”. В Качанівці Т. Шевченко почав писати повість «Музикант». У 1859 році, будучи тут востаннє, Кобзар за-

писав в альбом Тарновських: «І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла». Г. С. Тарновському він подарував картину «Катерина», а Н. В. Тарновській присвятив вірш «Великомученице кумо!». Качанівка сьогодні - чи не єдиний на всій території України палацово-парковий комплекс (500га), який з часом практично не змінився. Зберігся величний палац, господарські та садові будівлі, церква, різноманітні підсобні приміщення, парк (планування залишилося в оригінальному вигляді), що прилягає до лісу, кілька озер. Саме така первозданна атмосфера дає можливість відчути відвідувачам цього комплексу подих історії. У ХІХ-му столітті садиба була серцем мистецтва і культури. Перші відомості про це дивовижне місце датуються ще 1742 роком. У період з 1824 до 1898 роки садибою в Качанівці правив рід Тарновських. Саме тоді Качанівка розквітала й удосконалювалася. Садиба досягла піку своєї популярності і слави, її визнали культурно-мистецьким центром, що привертав сюди інтелігенцію з усієї України. Тут панувала незвичайна загадкова

атмосфера, завдяки якій багато творчих особистостей починали свої творіння саме в цих стінах. Незаймана природна краса українських територій манила і манить по сьогоднішній день, адже з тих славних років практично нічого не змінилося – ні в архітектурі, ні в плануванні, ні в розміщенні.

1981 року Качанівці присвоєно статус заповідника державного масштабу, а 27 лютого 2001 президентом Україна заповіднику “Качанівка” надано статус національного. Місце неймовірне! Прекрасний палац, не менш розкішний парк, а скільки легенд та цікавих історій з цими місцями пов’язано! Хто тільки не бував у цих краях! Т. Шевченко, М. Гоголь, П. Куліш, М. Костомаров, М. Максимович, М. Врубель, М. Маркевич, І. Рєпін, М. Глінка та багато інших славетних діячів. Тут можна провести незабутній уікенд! Відвідати палац, покататися на конях, на човнах, а заночувати можна в пам’ятці архітектури з видом на палац! Повне поринання в історію! Варто відвідати! Після перебування в Качанівці в серці залишається тривале приємне відчуття від милування неймовірно гарними пейзажами та архітектурою, від дотику до величі минулих століть.

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

29

razommedia.ca

ЦІКАВО ЗНАТИ

Журавлина razommedia.ca

унікальна ягода

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

30

Автор Наталя РУСИН Пізня осінь. Інші рослини давно вже пожухли чи й засохли, втративши листя, а ця - з першими приморозками тільки починає по-справжньому жити. Їй не страшний холод. Вона всю зиму свіжа й яскраво-червона, ніби уособлює собою торжество життя. Йдеться про ягоду з такою поетичною назвою “журавлина”. Англійською її називають cranberry: berry - «ягода», а crane - «журавель». Під вагою ягоди рослина нахиляється, нагадуючи схилену шию журавля, тому її так назвали. Ягода ця росте в Україні, в Росії, в багатьох країнах Європи (особливо в Скандинавії), на Півночі США, в Канаді, на Алясці. Раніше журавлину можна було збирати тільки на болотах, а сьогодні у Канаді, Польщі, США та Білорусії вона вирощується промисловим способом. Що ж такого незвичайного в цій рослині? Деякі північні племена ще в давнину називали журавлину «вічною ягодою», бо вона, зібрана восени, спокійно зберігається і не пліснявіє без будь-якої консервації у свіжому вигляді від урожаю до урожаю та ще й без втрат вітамінів та інших корисних речовин. До речі, саме тому вважалося, що і ягоди, і листя журавлини - рослини, яка не знає смерті - іде-

альний оберіг для мандрівників і воїнів. “І як усе це багатство природи служить хворій людині?” - напевно, поцікавитесь ви. Вченими досліджено, що вона - унікальна скарбниця абсолютно безпечних для людини, але потужних антибіотиків, які знищують практично будь-яке хвороботворне середовище. До речі, саме через власні антибіотики вона і не псується.

Сік журавлини має жарознижувальні, бактерицидні, спрагогамуючі властивості, дезинфікує рани та опіки і прискорює їх загоєння, лікує кашель. Містяться в цій ягоді речовини, які не дають розвиватися хворобам ясен і карієсу. Журавлинний сік знижує рівень холестерину та ризик сечостатевих інфекцій, підвищує ефективність антибіотиків при спільному прийомі. Серцеві та онкологічні хвороби, лікування гастритів, стимуляція підшлункової залози, підвищення фізичної і мозкової активності - все це корисні властивості журавлини. Як бачимо, вона є справжнім цілителем-універсалом. А останні наукові дослідження засвідчують,

що цю болотяну рослину можна застосовувати для профілактики найнебезпечнішого захворювання очей — глаукоми, яке нерідко призводить до повної сліпоти. Нещодавно вчені довели, що журавлина діє на організм як ефективний засіб проти старіння. Тому тим, хто хоче довго залишатися молодим, медики радять налягати на журавлину, особливо на ніч. Регулярне споживання її сприяє також зміцненню нервової системи, покращує настрій. Увага! Журавлину не можна їсти людям, що страждають від виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, гастритів з підвищеною кислотністю. З цієї ягоди можна приготувати безліч смачних речей, рецепти яких зустрічаються майже в усіх європейських кухнях. Наприклад, в Ісландії з неї, бурих водоростей і горіхів готують оригінальний вітамінний салат, у Фінляндії - пікантну журавлинну горілку і т. п. Дуже смачні желе, варення, джем, мармелад, а ще морс, квас, настоянки. Також популярна сушена журавлина. Її їдять як снек чи додають у вітамінні салати і випічку. З журавлини виходять не тільки прекрасні ласощі, але й відмінні засоби по догляду за шкірою.

КРЕМ ДЛЯ ГУБ

СОУС ІЗ ЖУРАВЛИНИ

ЖУРАВЛИННИЙ МОРС

ІНГРЕДІЄНТИ:

ІНГРЕДІЄНТИ:

ІНГРЕДІЄНТИ:

ПРИГОТУВАННЯ:

ПРИГОТУВАННЯ:

ПРИГОТУВАННЯ:

Із журавлини можна легко зробити живильний крем для губ вдома (особливо він стане в пригоді морозяної зимової пори).

10-12 ягід журавлини, 1 ст.л. мигдалевого масла і 1 ст.л. меду.

Мед і масло злегка нагрійте, щоб вони легше перемішувалися між собою. Розімніть журавлину. Змішайте всі інгредієнти, збивши блендером - крем готовий. Зберігайте його в холодильнику.

Журавлина лікує й годує, захищає й зміцнює організм, допомагає при хворобах і не дає їм з’явитися.

Кисло-солодкий соус із журавлини – не тільки яскравий додаток до м’яса. Він допомагає засвоюватись “важкій” їжі і збагачує наш організм цілим набором корисних речовин. журавлина - 350г, цукор - 100г.

Промиті ягоди розтерти з цукром за допомогою блендера. За бажанням, щоб видалити кісточки і залишки шкірки, можна перетерти масу з журавлини через дрібне сито. Соус перелити в скляну банку та зберігати у холодильнику.

Традиційний напій, приємний і влітку, і взимку, а головне – доступний кожному.

ягоди журавлини, вода, цукор чи мед (до смаку).

Для того, щоб максимально зберегли корисні властивості ягід, їх заливають водою (попередньо промивши), доводять до кипіння і знімають з вогню. Ягоди, що ще не розкрилися, розминають у воді, після цього рідину проціджують крізь сито. Додають цукор або мед до смаку – і корисний та поживний напій готовий.

НА ЦІН ЙК И В РАЩ І ОН ТАР ІО

FLOORS

& More Ltd.

TO THE PUBLIC TOP BRAND NAMES ПІДЛОГА НА БУДЬ-ЯКИЙ СМАК І ВИБІР КАНАДСЬКІ ПІДЛОГИ НАЙБІЛЬШИЙ АСОРТИМЕНТ В ТОРОНТО

LAMINATE FLOOR

31 РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

HARDWOOD FLOOR

razommedia.ca

WHOLESALE OPEN

КВАЛІФІКОВАНІ МАЙСТРИ ПО ВСТАНОВЛЕННЮ

РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ ENGINEERED FLOOR

524 Evans Avenue, Toronto, ON M8W 2V4 Tel: 416 201 9611, Fax: 416 201 9117 www.aafloors.ca

razommedia.ca

ЖІНОЧА СКРИНЬКА

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

32

Якщо ви вважаєте, що я належу до нині дуже модних фанаток спорту (в мережах їх ніжно кличуть «фітоняшками») і зараз прочитаю вам розгорнуту професійну лекцію про те, як правильно займатись фітнесом, яке навантаження давати і які результати ви отримаєте, то помиляєтесь. Аж ніяк! Відверто кажучи, я навіть про оту тверду булочку-плетенку на животі, яку називають пресом, не мрію, та й круглі, ніби циркулем намальовані, попи фітнес-принцес білу заздрість не викликають. Я і так прекрасна! А дрібні (і не дуже) недоліки фігури пречудово компенсуються неземною харизмою і почуттям гумору. Та що не говоріть, а зима вже здала свої позиції, потихеньку наступає весна, і на вулицях все рідше зустрінеш панянку в безформенній шапці-вушанці та обмотану до очей шарфом. Теплі шерстяні колготки, які так добре маскували і зайві сантиметри, і зайві кілограми, взагалі закидаються подалі в шафу, поступаючись капроновим в 20 ден. Якщо мислити глобально, то через кілька місяців доведеться зняти з себе ще більше – як не як на пляж люди ходять у купальнику. От тут і вилізуть всі зимові «слабкості». Тому геть лінощі - приймаємо вольове рішення: пора вже зайнятись своїм естетичним виглядом.

Автор Мар’яна СТЕФАК

У НОГУ З або перше тренування

ПРОЛОГ Для початку розставляємо пріоритети, що хочемо врештірешт отримати? Особисто я худнути не прагну, а от «попідтягувати» і підкачати певні «нерентабельні» частини тіла не завадило б. Тому приймаю єдино правильне рішення - записатися на фітнес, а точніше, на «силове тренування для всіх груп м’язів з елементами аеробіки». Тим більше у буклеті, яким зі мною щедро поділились подружки, вказувалось, що програма підходить для будь-якого рівня фізичної підготовки. Ось це якраз дуже добре, що для будь-якого, бо я спортсменка бувала – байдуже, що на фізкультурі була востаннє в університеті. Та я фактично кожен ранок бігом займаюсь (ага, бігаю по хаті з криками «знов проспали!»), і гантелі в мене є вже 10 років (двері у ванну підпирають, щоб кіт вночі міг з умивальника води похлебтати)! Що не кажіть, з першого

дня перетруджуватись не варто – краще почати з чогось легенького, а там, гляди, через місяць-другий не буду нічим відрізнятись і від власного тренера. Цього суботнього ранку ніщо не передвіщало лиха: світило ще по-зимовому бліденьке сонечко, пролітали зграйки метушливих горобців, а зі стріхи активно скапував брудною водою вже нікому не потрібний сніг. Бадьорим кроком я підійшла до «тренажерки» і рішуче відчинила двері, впускаючи чи то себе у спорт, чи то спорт у своє життя. Зал загалом сподобався. Веселенький такий, оптимістичний дизайн. Без зайвих монстрів-тренажерів (правильно, нічого розхитувати мою і так слабку психіку) – тільки степ-платформи та килимки для фітнесу. І купою дзеркал по стінах, щоб можна було споглядати себе у всій красі під час процесу. Попід стінами товклось ще кілька тіток різних форм і комплекцій. Проте особливої активності ніхто не проявляв.

З ФIТНЕС М 15 ХВИЛИН Життя …так собі… Навколо мене з десяток тіток, з перекошеним обличчям довбуть ногами степ-платформу. Таке враження, що хочуть її повністю затоптати у ламінат. Повірте, стадо розлючених слонів тупає тихіше. Цікаво, що там під нами, нижче поверхом? Тренерша навіть не порожевіла. Здається, що вона взагалі не людина, а кіборг, причому без потових залоз. Треба наступного разу штрикнути її виделкою - не забути б взяти з собою - і переконатись.

20 ХВИЛИН

5 ХВИЛИН Весело так, бадьорить! Класно підскакувати під музику (і чому я раніше сюди не прийшла?)! Спорт – однозначно моє.

10 ХВИЛИН Жити можна, але в душу чо-

Або зараз у мене відірвуться руки-ноги, або я взагалі трісну і заляпаю весь (уже не такий веселенький, як мені здавалось раніше) зал. Так, тренер сказала взяти килимки – будемо качати прес. Ну слава тобі, боженьку, нарешті можна лягти...

25 ХВИЛИН Мамусю рідненька, чому ти мене хлопчиком не народила?! Я б тоді так не страждала. Віддайте

мені назад платформу, я краще помру стоячи, а не в позі рака - паралітика. Відчепіться від мене, збоченці, не можу я ноги піднімати силою пресу, нема у мене там пресу – тільки сніданок (шкодую, що навіть чаю зранку випила!) і нерви. Великий клубок нервів.

30 ХВИЛИН Наша дружна жіноча фітнес-команда більше скидається на кіношних живих мерці – розтріпані, облізлі фігури, що хитаються з боку в бік. Ще кілька хвилин - і всі вони посунуть на тренера та просто її зжеруть. І очі у всіх однакові, хижі й недобрі. Хоча їй нічого не буде, бо ж вона кіборг. Ну звісно! А чому б нам всім дружно не повіджиматись?! Віджалась я лиш раз – впала на платформу грудьми і мирно заснула на кілька секунд, поки мою диверсію не помітила тренер.

40 ХВИЛИН У складку я не сяду. Нізащо! І ноги у мене так не згинаються. І мізинцями до п’яток я не дотягнусь в силу анатомічних особливостей. Ні, не треба мене складати! Не ламайте мені спину! Ух ти, наша маленька тренеркатака сильна! І така садистка… Стійте, не покидайте мене! Я сама не розклад усь!

Я в такому вигляді у таксі не влізу!

50 ХВИЛИН Хтось дуже добрий зібрав мої останки і згріб їх під стінку, щоб не наступили. Останні 10 хвилин я звідти з відносним комфортом спостерігала, як мої «слонопотами» добивають платформу. Алло, коханий! Забери мене звідси, га? Я ж сама не виберусь… тут і заночую... Як же мені погано…

РАНОК НАСТУПНОГО ДНЯ

Иии… Виявляється, що вчора мені було ще добре, ПОГАНО мені сьогодні. Таке враження, що по мені пройшлись відбійним молотком. Коханий, клич адвоката – заповіт буду складати. І священика не забудь. Сповідатимусь, як не як мої думки зараз далекі від святих. Не хочу в пекло, бо там точно є і фітнес, і моя тренерка. Людоньки! Запам’ятайте мене молодою і красивою, тому що зараз я буду вставати і розсиплюсь на дрібнесенькі шматочки ще до того, як взую тапки.

ЕПIЛОГ

Гадаєте, на цьому мої походи у спортзал закінчились? А дзуськи! Наші так легко не здаються. Ось відлежусь день-два і знову піду! Тим більше дівчата кажуть, що далі буде легше. Поживемо – побачимо…

razommedia.ca

мусь починає закрадатись підступний неспокій. Це вона цілу годину збирається так нас ганяти?

33 РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

Попорпавшись в далеких закутках пам’яті, згадала, що перед заняттям спортсмени взагалі-то розігрівають м’язи. Ну що ж, покажемо присутнім, що ми хоч тут і вперше, але пасти задніх не збираємось. З максимально зосередженим виразом обличчя трохи повертілась у різні боки, попідстрибувала, понахилялась, демонструючи новенький костюмчик для фітнесу, придбаний напередодні. Ну і де той тренер? Аж не терпиться розпочати! На обрії з’явилась якась дрібненька підтягнута усміхнена жіночка, та по перекошених обличчях моїх «сестер» по фітнесу здогадалась – тренер. Ну, з Богом!

C

Дитяча

ik

razommedia.ca

О Т РН a

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

34

Ластівки

Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться за віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтанув. Тепло. Весело. Весна!.. Яся встане вранці-рано та відразу — до вікна: — Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай вони сюди летять! Я дивитимусь, руками я не буду їх займать! Підлетіли. Відлетіли. Тільки крильця — блим та блим!

— Це вони будують вміло для своїх маляток дім. Все працюють безупинно, не марнують, бачиш, час. Грудочки м’якої глини в дзьобах носять раз у раз. Скоро буде тут гніздечко, добре зліплене з землі. В нім лежатимуть яєчка у м’якесенькім кублі. Потім будуть пташенята, ненажери — просто страх! Цілий день їм батько й мати все носитимуть комах. Підростуть в маляток крила, мати їх навчить літать,— так, як мама Ясю вчила в книжці літери читать. А тоді настане осінь. Стане зразу холодніш. Вранці ляжуть білі роси на травичку, на спориш...

— Взимку ж, мамо, пташенятам буде холодно в гнізді! Правда, ти до мене в хату всіх їх пустиш отоді?

— В теплий край тоді, далеко, полетять усі пташки: журавлі, качки, лелеки і маленькі ластівки. А як буде знов надворі тепло, весело, весна,— прилетять пташки з-за моря знов до нашого вікна!

Наталя ЗАБІЛА

razommedia.ca

ДОПОМОЖИ ЖАБКАМ ЗУСТРІТИСЯ Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила; І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічає. Тарас ШЕВЧЕНКО

А К В О М О СКОР галки в

і ґави й в и л с а л а лки. Г а к а к с и взял ь, що гусенят т у ч о ґ л е їм ґ чуть. Гусенята о х и т а к ка й вони с

ЖУК Жук літає жу-жу-жу! Всіх сьогодні розбужу. Прокидайтеся від сну Зустрічати йдем весну! А травиця шепче: ”Шу-у-у, Я рости спішу, спішу... “ Віти листям шелестять: “Сонце раді ми вітать! “ Все прокинулось давно, Тільки дощику ждемо Хай умиє нам листки I розчеше пелюстки! М. ДЕМИДОВ

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

35

(Березень)

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

(Підсніжник)

36

Тільки сонечко пригріло – I розтанув килим білий. Клен радіє: певно, зна – В гості йде до нас … Перша квіточка весняна тихо під сніжком куняла. ЗАКЛИЧКА Дмухнув вітерець тепленький, Вийди, вийди, сонечко, і з’явився цвіт біленький. На дiдове полечко, На бабине зiллячко, На наше подвiр’ячко. Як його бурульки бачать, На веснянi квiточки, неодмінно гірко плачуть, На маленькi дiточки, бо не сам у гості ходить, Там вони граються, а весну до нас приводить. Тебе дожидаються. (Весна)

razommedia.ca

ЗАГАДКИ

КАЛЕЙДОСКОП ПОДIЙ БЕРЕЗЕНЬ ПОДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ 5 березня, 6:30 p.m.

T. Shevchenko Foundation The 2014 Kobzar Literary Award Palais Royale, 1601 Lakeshore Blvd. West, Toronto www.kobzarliteraryaward.com

9-23 березня Образотворча виставка, присвячена Т. Шевченку KUMF Gallery kumfgallery.com

23 березня, 3 p.m.

Gala Concert commemorating the 200th Anniversary of the birth of Taras Shevchenko UCC Toronto Branch & Vesnivka Choir Koerner Hall, 273 Bloor St. W. http://goo.gl/owzlxz

30 березня, 2:30 p.m. Концерт, присвячений Т.Г. Шевченку «Борітеся - поборете, Вам Бог помагає!» Пластова домівка ім. Гуцуляків 516 The Kingsway, Торонто

Анкети приймаються до 31 березня Apply for UCU 2014 Scholarships now! www.ukrainiancu.com/UCU/

В ТОРОНТО ТА ОКОЛИЦЯХ 2 Shows for the Price of 1 Березень - квітень Maple Syrup Festivals goo.gl/qpUoWa

6-9 березня SUCCESSFUL GARDENING SHOW International Trade Centre www.home-show.net/successfulgardening

6-16 березня Toronto Sketch Comedy Festival www.torontosketchfest.com/

14-23 березня CANADA BLOOMS 2014 Direct Energy Centre www.canadablooms.com

19 березня Canada Job Expo (Free Admission) North York Memorial Hall 5110 Yonge Street, Toronto http://goo.gl/wOFiJ1

6-9 березня INTERNATIONAL HOME & GARDEN SHOW Metro Toronto Convention Centre www.internationalhomeandgardenshow.ca/

14-23 березня NATIONAL HOME SHOW 2014 Direct Energy Centre www.nationalhomeshow.com

26-30 березня ONE OF A KIND SPRING SHOW & SALE Direct Energy Centre www.oneofakindshow.com

15-16 березня FREE фільми та розваги Family Films/Activities – TIFF http://goo.gl/PDTQAK

29 березня Toronto’s Festival of Beer - Spring Session The Evergreen Brick Works 550 Bayview Avenue http://goo.gl/uuHzus

БІБЛІОТЕКА ТОРОНТО ПРОПОНУЄ TORONTO PUBLIC LIBRARY PRESENTS 5 березня Planning Your Canadian Career Toronto Reference Library http://goo.gl/DWewZL

11, 18, 25 березня, 1, 15 квітня Walk-In Income Tax Clinic (Tuesdays) North York Central Library http://goo.gl/G4PX9d

12 березня Helping Young Entrepreneurs to Start Their Business Toronto Reference Library http://goo.gl/BvsMbp

15 березня Get Intrigued - Business for Kids Sanderson Library http://goo.gl/0kdKxj

19 березня Summer Jobs for Youth Bloor/Gladstone http://goo.gl/0jHMlA

19 березня How to Start a Successful Business Toronto Reference Library http://goo.gl/Jd5ucK

19 березня How to Teach Teens and Young Adults About Managing Money Brentwood Library http://goo.gl/ctMc8W

26 березня Be Your Own Boss: the ten steps you need to know Toronto Reference Library http://goo.gl/zecJBd

З цікавими та важливими подіями звертайтесь у редакцію РАЗОМ і ми поділимось ними з усіма нашими читачами: info@razommedia.ca або toll free 1 855 729 6664

razommedia.ca РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

38

FREE

БЕЗКОШТОВНІ ОГОЛОШЕННЯ razommedia.ca

razommedia.ca

With You. For Life.™

Приєднуйтесь до нашої фінансової установи!

Your Needs. For Life.™ Toll Free 1-800-461-5941 www.buduchnist.com

Invested. For Life.™ www.bcuwm.com

Protection. For Life.™ www.bcuinsurance.ca

Toronto 2280 Bloor St. W. 416-763-6883

Mississauga 1891 Rathburn Rd. E. 905-238-1273

Mississauga West - Oakville 3015 Winston Churchill Blvd.

905-363-2999

North York 7077 Bathurst St. 905-707-8155

Hamilton 249 Kenilworth Ave. N. 905-544-7776

Ottawa 913 Carling Ave. 613-722-7075

Head Office 2282 Bloor St. W. 416-763-8900

Head Office 2282 Bloor St. W. 416-763-8902

Mississauga Office 1891 Rathburn Rd. E. 905-238-1273

Mississauga Office 1891 Rathburn Rd. E. 905-629-5399

bcufinancialgroup.com

Max Trojan

Investment Advisor

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2014

39

416-763-7000

Nicholas Yuzwin 416-763-8911 Investment Advisor

Julia Tchoryk j.tchoryk@bcuwm.com Vice President, Sales

а

ам

л к е

р

ка

и

уз

м

ео

д і в

ШУКАЄТЕ ІНФОРМАЦІЮ

лю

п у к

а т о

б о р

я

н

ан

в у к

сп

z a

r

m

форум

оголошення

!

e

m

іл

Звертайтесь з питаннями в редакцiю “Разом” info@razommedia.ca toll free: 1 855 RAZOMMG (1855 729 6664) fax 1 866 734 1864

журнал

a c

. a

i d

?

радіо

ukrpages