Разом, квітень 2015

БРІЯ БЛЕССІНГ

ПАПА ІВАН ПАВЛО ІІ

ЗНАЙОМТЕСЬ

НАШОГО ЦВІТУ

Квітень / April 2015

№22

УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА В NIAGARA FALLS ВІЗИТКА ПАРАФІЇ

UKRAINIAN CANADIAN MAGAZINE

Квітує квітень переможно любов’ю, вірою, добром

UKRAINIAN CANADIAN BUSINESS AND PROFESSIONAL TRADE SHOW 2015

TORONTO MAY 10, 2015

Реєстрація учасників завершується 20 квітня tradeshow.razommedia.com

Сердечно вітаємо В НОМЕРI:

Українське Торонто

Сторінка консульства Папа Іван Павло ІІ Великодній кошик Українська церква в Niagara Falls Проект підтримки протезування в Україні Події Віктор Гурняк “Flower fantasy” Л. Левицького Брія Блессінг Вадим Крищенко Батурин - столиця гетьманів Дитяча сторінка Калейдоскоп подій

Publisher RAZOM, Media Group Editor: Viktoriya MATVIYENKO Copy Editor: Mariana STEFAK PR-manager: Oksana PLATONOVA Graphic Design: Volodymur MELNIK Project Coordinator: Vadym MATVIYENKO Printed by vivamprint.com

всіх наших читачів

з Великоднем! Купається земля у зелені й цвіті. “Христос воскрес!” - лунає звідусіль. Радіють святу всі на Божім світі З надією на щастя, спокій, мир.

У квітні, який ще називали цвітень, красень, водолій, лелечник, рубіж до тепла незворотньо перейдено. І хай ще не вся зелень вибухнула рясними бруньками - ми ж знаємо, що це скоро настане. Як знаємо і те, що неодмінно у квітні прийде до нас радісне свято Великодня - “Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств”. Несе воно людям віру, надію, любов - те, що допомагає крокувати життям, особливо у час випробувань. Саме такий час зараз, на жаль, для українців. Але надія, дарована Великоднем, дозволяє нам дивитися понад горизонт і черпати натхнення із того, що ще не настало, але ми цього дуже очікуємо. Сподіваємося, що збираючи великодній кошик, ви зможете скористатися порадами “Разом”, що покласти до нього для освячення та як прикрасити.

Напевне, багатьох зацікавить у квітневому номері розповідь про українське коріння Папи Римського Івана Павла ІІ - святого, непересічну особистість, величну постать ХХ-го століття, пастиря, який навчив свою паству не боятися.

Пропонуємо разом побувати в Niagara Falls і відвідати церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Про історію храму та його сьогодення читайте тут. А також зможете перенестися в Україну і здійснити віртуальну екскурсію до містечка Батурина - гетьманської столиці, що була свідком багатьох історичних подій.

У рубриці “Сторінка пам’яті“ віддамо шану герою, який загинув за Україну, Віктору Гурняку і запросимо на фотовиставку його робіт у Торонто.

У рубриці “Наш бізнес” познайомимо вас з Любомиром Левицьким - власником квіткового магазину “Flower fantasy”, який поділиться своїм досвідом щодо започаткування та розвитку бізнесу. Гадаємо, що не залишить вас байдужими інтерв’ю з американкою, яка вважає себе українкою, Брією Блессінг - талановитою співачкою, композитором та авторкою пісень. У квітневому “Разом” публікуємо ще одне інтерв’ю - з відомим українським поетом-піснярем Вадимом Крищенком, який цього місяця святкує своє 80-річчя. Його чудові пісні «Хай щастить вам, люди добрі», «Родина», «Молитва», «Берег любові», «Отчий край» та інші добре знають і співають не тільки в Україні, а і за її межами.

У квітні і завжди єднаймося серцями і помислами у прагненні жити і діяти так, щоб у кожній родині, у кожній країні, в нашій рідній Україні панували любов і злагода, щоб Боже благословення було запорукою довгоочікуваного миру та процвітання на нашій землі.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Find us on internet

razommedia.ca Contact information::

info@razommedia.ca

toll free: 1 855 RAZOMMG (1855 729 6664) fax 1 866 734 1864 2275 Lake Shore Blvd West, Suite 320, Toronto, ON M8V 3Y3 The publisher may not have the same standpoints with the author of a printed material. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads.

Команда Медіа Групи РАЗОМ

УКРАЇНСЬКЕ ТОРОНТО

Поезія Тараса Шевченка в і р я л о к ш и вустам

Поезія великого Тараса Григоровича Шевченка, напевне, іще ніколи не була такою актуальною, як сьогодні, іще ніколи постать геніального Кобзаря не була такою близькою нам, українцям. У березні він народився, у березні й помер, тому цього місяця українці в усіх куточках світу вшановували пам’ять великого сина свого народу. І твори його незабутні, що дивують і захоплюВедучі ють, зачаровують і будять думку, кличуть до Бутенко Роман та Софія Болонна боротьби за волю і щастя народу, лунали з уст і дорослих, і дітей на різних континентах.

8-го березня в Пластовій домівці ім. Гуцуляків відбувся врочистий шевченківський концерт, яким свою шану прославленому Тарасові склали учні суботніх і денних українських шкіл м.Торонто та м.Оквіл.

Свято-Миколаївська Рідна школа

Рідна школа ім. Лесі Українки Рідна школа УНО Торонто-Захід

Школа св. Володимира

Рідна школа м. Оквіл

Школа ім. Патріарха Йосипа Сліпого

Школа ім. Григорія Сковороди

Школа св. Йосафата

Українська суботня школа ім. І. Франка

Юнацька капела бандуристів ім. В. Зелінської “Золоті струни“

Школа української спадщини ім. Ю. Липи

Таня Сунак, голова Шкільної ради КУК, Торонто

Захід організований та проведений Шкільною радою КУК, Торонто

Алла ЦВЕЛЮК

тел. 905 553 4300 trivitahealthcare@gmail.com 1530 Major MacKenzie Drive, Unit 6 Vaughan, Ontario, L6A 0A9

БЕЗКОШТОВНЕ ВЗУТТЯ ПРИ КУПІВЛІ

ОРТОПЕДИЧНОЇ УСТІЛКИ*

Foot Specialist Massage Therapist (RMT) Acupuncture Therapist Chiropractor

We specialize in: Custom Made Orthotics Orthopedic Shoes Orthopedic Braces Obus Forme Products Compression Stockings Blood Sugar Monitors Magnetic Products

HEALTHCARE ВЗУТТЯ ДЛЯ ВСІЄЇ СІМ’Ї

З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

Our Licensed Specialists:

razommedia.ca

* - Існують обмеження. За детальнішою інформацією звертайтеся до Алли Цвелюк.

Щиро вітаю з Воскресінням Христовим! Нехай у ваших серцях панує любов і радість, Думки будуть світлими і щирими, А непереможний дух надії Христос Воскрес!!!

З любов’ю, Наталка Корпан

razommedia.ca

додає вам сил і натхнення!!!

647-678-1582

З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

CIBC Mortgage Advisor

razommedia.ca РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

,

З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

Сторінка Генерального консульства України в Торонто Consulate General of Ukraine in Toronto

Дорога українська громадо! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

razommedia.ca

Від імені колективу Генерального консульства України в Торонто та від себе особисто щиро вітаю вас зі світлим святом Христового Воскресіння і висловлюю вдячність за ваш патріотизм та самовіддану підтримку України у цей непростий час! Свято Великодня - гарний привід ще раз замислитися над вічними цінностями християнської моралі, сповнитися нашим серцям любов’ю і добротою, зміцнитися духовно, надихнутися і надалі боротися за правду. У ці святі дні направимо ж наші молитви і світлі помисли на перемогу та утвердження Української Держави, процвітання Української церкви і всієї української громади в Канаді. Хай буде непохитною наша віра у перемогу України! Нехай у Ваших родинах панують злагода та добро! Слава Україні! Героям Слава! Т.в.о. Генерального консула України в Торонто

Людмила Давидович

*

НАШОГО ЦВІТУ

Вірний син Церкви

Папа Iван Павло II

та його зв’язок з Україною

Є

Автор Дарія Колос

у квітні дві дати, пов’язані з життям Папи Римського Івана Павла ІІ - постаті планетарного масштабу, одного з найвірніших синів Церкви, визначного духовного, політичного та культурного лідера світової спільноти, який 26 років правив Католицькою Церквою. 10 років тому, 2 квітня 2005-го, світ облетіла сумна звістка про смерть останнього Понтифіка XX століття Івана Павла II (Кароля Войтили), а 27 квітня 2014 він був причислений до лику святих (вперше за історію Церкви лише за 9 років після смерті). Про заслуги, чесноти, здобутки, духовний і пастирський подвиг цієї людини, що змінила світ на краще, сказано і написано багато, ми ж, українці, зацікавлено вчитуємося у публікації, де мова йде про приналежність Івана Павла ІІ до української нації. Так, поляк Кароль Войтила за останні 460 років був першим Папою-неіталійцем та першим Папою Римським-слов'янином. Хоча біографи та оточення Понтифіка в один голос говорять про його чистокровне польське походження і рішуче відкидають усілякі зазіхання на цю “чистокровність”, ми останнім часом усе більше переконуємось, що в жилах Івана Павла ІІ таки текла українська кров. На жаль, поки що тільки на основі свідчень, а не історичних розвідок відомо, що мати його - Емілія Качуровська - українського роду. Все почалося зі спогадів нинi уже покiйного лікаря з діаспори Бориса Филипчака. У 1978 роцi він в iнтерв'ю українськiй газетi “Нова зоря” (США) вперше сказав про те, що мати Папи Івана Павла ІІ Емiлiя Качуровська родом з Тернопiльщини. I відомо йому це достеменно, бо навчався в Ягеллонському унiверситетi у той час, коли там здобував освіту старший брат Папи Римського Едмунд Войтила. Борис Филипчак: “Що стосується Папи Івана Павла II, то його матір була нашого українського роду. А батько Папи був таки поляком і одружився з Емілією Качоровською. В містечку Вадовіце, що біля Кракова,

Із розповіді вишнівчанки Марії Качуровської: “Ще підлітком поляки до смерті забили палицями на пасовиську молодшого брата нашої бабці Соломії, тому вона назавжди затаїла до них ненависть. І коли Емілія у 17 років вийшла заміж за поляка Кароля Войтилу, бабця з дідом її навіть не благословили. Емілія, найстарша з дітей Качуровських, народилася 26 березня 1884 року. На жаль, ніхто достеменно не вивчав у Кременці церковних метричних книг, і невідомо, чи зберігся запис про хрещення Емілії, дані про її батьків. Не збереглася у Кременці й хата, в якій колись жила родина Соломії та Василя Качуровських, нашої бабці та дідуся. 13 квітня 1929 року Емілія померла, проживши лише 45 років”.

народився їх другий син Кароль-Йосип. В домі Качоровських розмовляли польською й українською. Папа в тісніших гуртах висловлювався, що його мама була русинкою”. Дмитро Степовик, доктор богословських наук, професор Київської Духовної Академії УПЦ КП, який 5 разів особисто зустрічався з Папою Іваном Павлом II і був вражений його простотою, скромністю, пише: ‘‘Найбільш пам’ятною була третя моя зустріч і розмова з Папою Іваном Павлом II 31 жовтня 1991 року, в ході якої я насмілився поставити Папі запитання: - Кажуть, Святий Отче, що Ваша мати була українка...

- Кажуть, кажуть, - усміхаючись, промовив Папа.”

Священик, історик, доктор філософії, професор Ісидор Нагаєвський, який емігрував з України до США 1947 р., у своїй книзі «Історія Римських Вселенських Архиєреїв» пише: “Кардинал Войтила, перебуваючи у США, вступив був до Українського інституту у Гарварді і в своїй доповіді сказав, що його покійна мама Емілія була русинкою, тобто українкою, і що саме їй він завдячує знанням української мови, якою виголошує свої бесіди на синодах українських владик, промови до українського народу під час відвідування українських церков”. А рідні сестри Марія Качуровська та Олена Обізюк із Вишнівця (за 40 кілометрів від Тернополя), почувши по радіо у червні 2001-го, що мати Папи Івана Павла ІІ Емілія Качуровська (Emiliа z Kaczorowskich) є уродженкою Тернопільської області, відразу ж подумали про свою “цьоцю Мілю”. Спочатку навіть не могли припустити, що Іван Павло ІІ - їхній двоюрідний брат (по маминій лінії). Сестри почали згадувати свої родинні зв’язки, співставляти факти і переконалися, що все збігається!

10 ЗАПОВІДЕЙ для християнина, сина свого народу від Івана-Павла II 1. Не забувай, що найвищим добром є Бог, і без Нього не зрозумієш самого себе і не знайдеш суті життя.

2. Не відрікайся від свого народу, ані від його історичного досвіду, бо то його власний корінь, його мудрість, хоч і гірка, і чинник його слави.

3. Пам’ятай про те, що куди б не закинула тебе доля, ти завжди маєш право, аж до кінця своїх днів, залишитися членом свого народу.

4. Навіть за найгірших обставин, змінюючи середовище чи громадянство, не забувай віри і традицій своїх предків, якщо хочеш, щоб твої нові брати і твої діти не забули тебе. Родина повинна стати, як Церква: учителькою і матір’ю.

5. Шануй свій народ, розголошуй його добре ім’я і не дозволь, щоб воно було надуживане противниками для його власних політичних, шовіністичних чи якихось інших цілей.

6. Не дозволь, щоб твоя родина і твій народ були кимнебудь обкрадені, принижувані чи безпідставно очорнювані.

7. Не вивищуй себе чи свій народ понад справжні заслуги і понад інші народи, але радше покажи їм те, що в твоєму народі найкраще.

8. Учися в інших народів усього, що в них добре, але не повторюй їхніх помилок.

9. Пам’ятай, що мати родину - народ - є великим привілеєм, який походить від природного права людини, але не забувай, що Батьківщина - це величезний спільний обов’язок.

10. Пам’ятай, що ти є дитиною народу, що його Матір’ю і Княгинею є Богородиця Марія, дана як поміч в обороні. Повторюй часто молитву християнських сердець: «Я при Тобі, пам’ятаю, стережу».

У

червні 2001 року Папа Іван Павло ІІ здійснив 5-тиденний візит в Україну, відвідавши Львів і Київ. “Я довго очікував цього візиту і ревно молився, щоби він міг здійснитися. Я нарешті зміг поцілувати улюблену українську землю. Дякую Господові за цей дар, яким Він мене обдарував,”- сказав Іван Павло ІІ. Він досконало знав як історію української Церкви, так і держави. Ніхто іще з такою любов’ю і добротою, так шанобливо і відверто не говорив до України і про Україну, як Папа Іван Павло ІІ. А на завершення візиту з особливою теплотою сказав українською:

‘‘Без Бога не зможете зробити нічого доброго. З Його допомогою, навпаки - ви зможете сміливо вийти назустріч усім викликам сьогодення…” Бажаєте бути спонсором цієї рубрики звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

СВЯТКУЄМО РАЗОМ

КОШИК

вбравсь у вишиванку razommedia.ca

Христос Воскрес! - Дніпрo клекочe Й нeсе цю вість у Чорнe мoре. Вкраїно, встань, протри вжe очі, Всміхнися і забудь про горe! Автор Оленка Коломийська

П

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2015

ід урочисті церковні дзвони, веселий срібний переспів яких сповіщає радісно: «Христос воскрес!», до храмів звідусіль сходяться люди. Не з порожніми руками ідуть, а з кошиками, звечора наповненими смачними наїдками та оздобленими зеленими гілочками мирту, самшиту чи барвінку. Що ж кладуть у великодній кошик українці?

Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався...

Б

Т. Шевченко

уваючи весняного дня на природі, не можна відвести очей від барвінку, який уже стелиться блискучим свіжим листом, крізь який пробиваються у квітні - травні небесно-блакитні прості і водночас чарівні квіточки. Не знайдеться, напевне, в Україні такого села чи міста, де б у садах і парках, гаях і лісах не зустрічалася б ця рослина, тому землю нашу часто називають барвінковим краєм. Барвінок, як і калина, здавна є одним з найулюбленіших рослинних символів українців, тому оспіваний він у багатьох народних піснях, а також поетами минулого та сучасності. Кажуть, що барвінок, посаджений у квітнику, приносить щастя, а у букеті - незрадливу любов. Ним донині прикрашають великодні кошики та весільні короваї, а також вплітають у віночки нареченої - на довге щасливе подружнє життя. Барвінок, листя якого не всихає у спеку і не боїться холоду, навіть морозів, українці здавна вважають символом життєвої сили, вічності, кохання та дівочої вроди. Вірили, що варто дівчині та юнакові з’їсти хоча б листочок цієї рослини, і спалахне між ними пристрасне вічне кохання. Оздоблювали барвінком весільні свічки, калачі та весільне деревце. А кожна з 5 пелюсток квітки має певне значення: перша - краса, друга - ніжність, третя - незабутність, четверта - злагода, п’ята - вірність. В українському фольклорі барвінок символізує дівочу цнотливість. Про дівчину, що зганьбилася, казали: «Барвінчик свій потоптала». Барвінок вважається оберегом від диявольської сили, від відьомських чар. Українці так шанували цю рослину, що ніколи не викидали її на смітник, а лише - у воду,

К

ажуть, де край - там і звичай, тому у різних регіонах України існують свої традиції щодо збирання великоднього кошика. Варто нагадати, що великодній кошик, до якого ми нині звикли, з’явився на Поліссі, а вже пізніше перекочував до інших регіонів. Галичани носили паску на освячення в хустках чи обрусах, гуцули високогірних районів - в бесагах (подвійних торбах, що перекидаються через плече), закарпатці - у «дарнику». Достеменно сказати, що з наїдків святити, а що ні, не може навіть офіційна церква. Вважається, що обов’язково у кошику потрібно нести до церкви великодні символи: паску, писанки та свічку, а решта - на ваш вибір. Однак не варто класти в нього для освячення, наприклад, цукерки, спиртне, навіть фрукти й овочі (окрім хрону!), не кажучи вже про ключі від нової машини, дитячі іграшки тощо. Та, заглянувши в минуле, можна дізнатися, що наші предки несли до церкви досить несподівані речі, про які й піде далі мова.

Т

ак у Бороняві, що на Хустщині, неодмінним атрибутом великоднього кошика був (і досі подекуди залишається) відварений або засмажений півень. За легендою, саме ця птаха (не плутати з куркою!) першою сповістила людям світлу новину Христового воскресіння. У деяких селах Прикарпаття і тепер, окрім паски, печуть ще й «стільник» - хліб, у який кладуть стільки цілих яєць (обов’язково глухим кінцем), скільки є членів сім’ї, позначаючи, де чиє. Погана прикмета, якщо котресь трісне при випіканні кажуть, на хворобу або й на смерть.

Неодмінно у кошиках поліщуків побачите «жайворонків» - майстерно зроблених пташок із «багатого» або, навпаки, пісного тіста. Це печиво - відгомін давніх дохристиянських традицій, коли подібні пташки пеклися на свято приходу весни. Особливо тішаться “жайворонкам” діти, а молодь дарує їх одне одному на знак прихильності. А ось таких смачних коників, які виготовляють у с. Шепіт, що на Івано-Франківщині, ви не побачите в жодному куточку України й світу, бо рецептом шепітчанки не діляться. Зроблені коники із… спеціального сиру, приготування якого та й сама ліпка потребують неабиякого хисту. Дивлячись на дрібні деталі - і упряж, і сіделко, і прикраси, і вершник - навіть не віриться, що їх лише за кілька секунд (сир швидко застигає) виліпили вправні жіночі руки. Традиційно, у Чистий четвер дітвора ходить від хати до хати, сповіщаючи про Воскресіння, а за це отримує писанку і сирного коника. Тож, що класти до Наостанок кілька слів про традиційні великодні атрибути, котрі, хоч і кошика, а що ні не в кошику, у деяких місцевостях українці до церкви беруть обов’язково. На Гуцульщині - мисливську рушницю. Коли вперше заспівають “Христос вирішувати вам, Воскрес”, кожен порядний ґазда в ту ж мить повинен вистрілити, бо тільки головне приступитак можна убити чорта, щоб не пакостив цілий рік добрим людям. А на Поділлі парубки стріляли в нечисту силу з “моздіра” - саморобної невеликої ти до служби Божої гармати. з чистим серцем і На Уманщині (Центральна Україна), хто хотів розбагатіти, брав на Ведобрими помислаликодню службу срібну монету - «анталуз». Коли священик виголошував “Христос Воскрес”, то замість “Воістину Воскрес!” слід сказати: “Анталуз ми, тоді Великдень маю!”. Якщо так повторити тричі, то монета завжди повертатиметься до дійсно стане для вас господаря, і не сама , а з прибутком! Знаючі люди кажуть, що з сучасними Великим Днем! грошима також це діє.

щоб не загинула від спраги. Барвінок, що зеленим густим килимком покриває могили, є символом невмирущої пам’яті про покійних. Щоб шлюб був міцним, наречена брала на свій весільний вінок барвінок (його називали хрещатим) із могил родичів. Хоча, зауважу, барвінок - отруйна рослина, його з давніх часів застосовували в народній медицині. Як лікарську сировину збирають стебла, листя, квіти, корені цієї рослини. Помічний барвінок при хворобах легенів, розладах травлення, жіночих недугах, ангіні та зубному болі. Примочки з міцного відвару, а також товчений свіжий барвінок застосовують для лікування ран. Гомеопати рекомендують вживати спиртову настоянку цієї трави при тривалих головних болях, виразці шлунку, екземі та проблемною шкірою обличчя. Тож любуйтеся невибагливим завжди зеленим та милим серцю українців барвінком, а, якщо занедужаєте (хай Бог милує), кличте його на допомогу.

Будьте здорові!

ВІЗИТКА ПАРАФІЇ

в Niagara Falls

П

арафія церкви Різдва Пресвятої Богородиці заснована 1951 року українцями, які приїхали до Канади у повоєнні часи. Першим священиком був о.Байс. На початках навіть приміщення церкви як такого не було, і служби правились у залі церковного будинку. Нинішня церква порівняно молода – була зведена 1988 року до річниці хрещення Руси-України і освячена владикою Борецьким. Великий внесок у побудову церкви зробила родина Картофель, а також сім’ї Плащанських, Горбач, Брух, Криворучко та багато інших. Ці люди з небайдужими серцями хотіли спорудити не просто храм – створити особливий український духовний осередок і для себе, і для своїх нащадків. Син подружжя Картофель Стефан (нині покійний) доклався до того, щоб будівля церкви була витримана у гуцульському стилі, рідному і близькому багатьом вихідцям із Західної України. Сподівалися, що своєю унікальною архітектурою храм Різдва Пресвятої Богородиці у Ніагарі зацікавить і привабить не тільки українців, а й віруючих інших національностей. І, як виявилося, не помилилися – церква справляє незабутнє враження на тих, хто потрапляє до неї вперше. Неоціненим вкладом у спорудження церкви була наполеглива, добросовісна і самовіддана праця архітектора Стецюри з Торонто, будівничих із заходу Канади, що зналися на технології будівництва без цв’яхів – за допомогою спеціального цементу для дерева; на жаль, нині покійного Віталія Литвина, який вирізьбив вручну іконостас і написав ікони. Уже 15 років отець Віктор Назарчик є парохом церкви Різдва Пресвятої Богородиці, разом із прихожанами відсвяткував два ювілеї храму - 50 і 60 років. Пам’ятає о. Віктор і свою першу службу в цьому храмі, яку з глибоким хвилюванням відправив на Василя Великого 2001року. До приїзду в Ніагару він служив священиком у Гамільтоні та Оквілі.

Подружжя Назарчик з синами. Зліва на право: Володимир, Юрій, п. Оксана, о.Віктор, Олександер, Максим.

Чи знаєте ви, що: Народився о.Віктор Назарчик у селі Білокриниця на Тернопільщині. Мати його вчителювала, а батько працював у колгоспі трактористом. Згодом родина переїхала до Львова, де Віктор навчався в музично-педагогічному училищі. Там він і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Оксаною. Ще студентом училища виношував думку про вступ до духовної семінарії і потайки готувався до цього. Недовго попрацював шкільним учителем музики на Яворовщині (неподалік Немирова), потім у Щерці поблизу Львова, бо, коли 1991 року Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля, вступив, як і мріяв, до Львівської духовної семінарії. У той час виникла велика потреба у священиках, тому семінаристи семирічну навчальну програму освоювали за 3 роки, займаючись по 12 годин щодень. У 1994 році о. Віктор висвятився і свою першу службу правив на Різдво Пресвятої Богородиці. Вважає, що не випадково церква, в якій він служить, пройшовши через різні труднощі, вже 15-й рік, названа на честь Різдва Божої Матері. Відчуває отець, що Покров Богородиці оберігав і оберігає його завжди.

Приїхавши у 1995 році до Канади на запрошення родичів, познайомився з владикою Борецьким, який дуже підтримував сімейних священиків з України, і отримав від нього пропозицію залишитися в цій країні. Нині церква Різдва Пресвятої Богородиці в Ніагарі – це справжній осередок духовного і культурного життя української громади міста та його околиць. Різноманітні заходи та святкування (Маланки, Михайлівська та весняна забави, День св. Валентина і навіть Новий рік), які відбуваються у церковному залі, дуже популярні не тільки серед прихожан храму, адже приїжджає на них багато бажаючих навіть з Торонто та інших міст. Часто ці заходи носять благочинний характер, і кошти, виручені від них, ідуть на підтримку церкви. Отець Віктор, його дружина Оксана разом з Галиною та Лівією Руснак є учасниками гурту «Карпати». Пані Оксана – надійна помічниця о. Віктора, головна господиня і волонтер при церкві. Саме вона організовує забави, готує і навіть виконує обов’язки диякона. Жінка залишила роботу кухара в ресторані і повністю присвятила себе парафії. Разом з чоловіком виростили 4-х синів.

бувають такі техніки виготовлення писанок: ПИСАНКА-КВІЛІНГ

ПИСАНКА-АПЛІКАЦІЯ

ПИСАНКА-МОТАНКА

ОБ’ЄМНА ПИСАНКА

Отець Віктор Назарчик:

«Зараз найактуальніше, що ми один одному бажаємо, – це МИР. На жаль, сьогодні в Україні дуже непроста склалася ситуація, але, хоча ми не знаємо, скільки вона ще триватиме, не знаємо Божих планів, мусимо приймати Його волю. Хочу побажати нам усім, щоб мир якомога скоріше настав, щоб Божа любов воскреслого Христа обняла всіх: і добрих і злих, і праведних і грішних. Злим, гадаю, любов ця навіть більше потрібна, щоб вони змінилися на краще, а з ними – і увесь світ. Нехай дасть нам Бог, щоб ми ніколи більше не переживали того, що зараз переживаємо»

КЕРАМІЧНА ПИСАНКА

Унікальну писанку вдалось знайти львівським археологам. Знахідку виявили на глибині 5,5 метра у водозбірнику, який датують XV-XVI століттям. Вона зроблена на шкарлупі, ймовірно, гусячого яйця. Науковці припускають, що це може бути найдавніша така писанка не лише у Львові, але й в Україні.

До церкви можна прийти не тільки помолитися, подумати про вічність, насолодитись ароматом дерев’яних зрубів, з яких зроблена церква, – можна взяти з собою додому смачні голубці, вареники, а на Великдень – ще й паски, виготовлені прихожанками під керівництвом п. Оксани. А ще тут можна запаркувати авто, йдучи на екскурсію по місту. Приїжджаючи до Ніагари, привозячи сюди на екскурсію своїх родичів чи друзів, обов’язково заходьте до церкви Різдва Пресвятої Богородиці – вас завжди радо приймуть.

Про яку з місцевих парафій ви б хотіли почитати на сторінках РАЗОМ? Пишіть нам на info@razommedia.ca

ПИСАНКА З БІСЕРУ

6248 Main St Niagara Falls Ontario L2G 6A4 905-354-7876 www.stmarysukrainian.com

razommedia.ca

БЛАГОДІЙНІСТЬ

ПРОЕКТ ПІДТРИМКИ ПРОТЕЗУВАННЯ В УКРАЇНІ

РАЗОМ БЕРЕЗЕНЬ 2015

razommedia.ca

Війна прийшла в Україну неочікувано, ніхто не був готовий до неї. Довгий час багато українців ніяк не могли усвідомити, що “братній” народ - агресор, який зазіхнув на їхню землю. На захист своєї країни, своєї домівки стали тисячі відважних патріотів, багато з яких віддали праведній боротьбі найдорожче - життя, багато отримали надважкі поранення та втратили кінцівки. Виникла велика потреба у протезуванні, а Україна виявилася неспроможною самотужки забезпечити протезами всіх потребуючих, та й ті вітчизняні протези, що виготовляються, недостатньо функціональні. Тож цю проблему терміново потрібно вирішувати, щоб молоді хлопці не побиралися і не втрачали смак до життя через безпорадність.

Антоніна Кумка - волонтер, патріот України, молода громадська активістка- сама придумала ідею ефективної довготривалої допомоги у протезуванні українських бійців, знайшла спеціалістів, заручилась підтримкою КУФ (Канадсько-українська фундація) та КУК Торонто (голова організації Т. Багрій суттєво допоміг у перемовинах з різними установами). Вона запросила до Канади, оплативши усі витрати на поїздку, Сергія Гордійчука - воїна, який через важке поранення втратив руку.

Мета проекту “Підтримка протезування в Україні” - навчити і покращити знання та досвід українських протезистів та реабілітологів , які, на жаль, зараз не готові і не в змозі забезпечити якісним протезами, вже на сьогодні, понад 400 людей, які їх потребують. Якщо раніше українським медикам доводилось мати справу з плановими ампутаціями, то сьогодні неможливо передбачити їх кількість - випадків тяжких поранень учасників АТО дуже багато. Хоча держава виділяє кошти на протезування, але їх не вистачає, та і протези неефективні, і недостатній рівень реабілітації. Антоніна Кумка: “Я довго шукала шляхи, як замість того, щоб просто зібрати $50-70 тисяч на протез одній людині, виготовляти високоякісні протези та забезпечувати ефективну реабілітацію поранених в Україні, готуючи спеціалістів на місцях’’. З 25 квітня по 8 травня команда з шести протезистів та реабілітологів зі США та Канади поїде в Україну і буде проводити там навчання українських спеціалістів. Ми сподіваємось, що завдяки такій підготовці хлопці і дівчата (так, і дівчата!), які цього потребують, зможуть отримати протези та пройти реабілітацію в своїй країні, не виїжджаючи за кордон. Вони будуть забезпечені найновішими міо-електричними протезами, або ж правильно встановленими і високої якості тяговими. Загальна вартість проекту складає $110 тис. канадських, з яких половину надає Міністерство соціальної політики. Сюди входить вартість перельоту та проживання спеціалістів. Цікавим є той факт, що всі вони не українського походження і беруть участь у проекті як волонтери. Основними спонсорами проекту “Підтримка протезування в Україні” є КУФ, Світовий реабілітаційний фонд, “Northland Power” та компанії - виробники протезів. Підтримують проект як окремі люди (і їх дуже багато), так і організації, наприклад, “Підмога”, тісною є співпраця з клінікою “Орто Тех Сервіс” у Києві, яка надає приміщення на період проведення навчання. Під час першої місії будуть протезовані 5 потребуючих з різними випадками складних ампутацій. «Наша ініціатива не закінчиться лише цією одною місією, ми плануємо повторювати їх, і команда спеціалістів готова до участі у наступних» - ділиться Антоніна. Підтримати проект фінансово можна тут, вказавши “ПРОТЕЗУВАННЯ”

www.cufoundation.ca

Медіа спонсор

ли) отримав осколкове поранення і практично відразу втратив руку. З поля бою його винесли товариші, потім з Амброзіівки гелікоптером транспортували до шпиталю в Дніпропетровськ. Туди направлявся ще один транспорт з пораненими, але його збили ворожою ракетно-зенітною установкою. 5-6 днів Сергій був без свідомості, опритомнів, коли його вже перевозили до Києва, де руку так і не вдалось врятувати.

“Хочу подякувати українській громаді Канади за підтримку, особливо дітям, які присилають листи і малюнки, що служать оберегами бійцям на передовій і які вони ховають під бронежилети. Бог залишив мені життя, а це значить - я ще потрібен. Вірите, якби все повернути назад, я б нічого в житті не міняв - все одно пішов би боронити нашу Батьківщину. Хто ж, якщо не ми?!”

Сергій Гордійчук

Візит до Канади захисника України Сергія Гордійчука Сергій Гордійчук приїхав до Канади на запрошення Антоніни Кумки - керівника проекту “Підтримка протезування в Україні”. У нього відбулося кілька зустрічей з українською громадою Торонто та Гамільтона, в тому числі і з дітьми, де він розповідав про війну в Україні та її страшні наслідки, зокрема, про проблеми з протезуванням.

Родом Сергій з Новоград-Волинського району Житомирської області. 13 років пропрацював на будівництві в Москві, ніколи не думав, що це місто буде столицею держави-агресора. Коли почалися події на Майдані, повернувся в Україну. До того розмовляв російською мовою, але відмовився від неї і тепер спілкується рідною, українською.

З першою хвилею мобілізації (березень 2014) потрапив у 30-у механізовану бригаду. У бою за село Маринівка (в районі Сивур-Моги-

ВИВЧАЙ АНГЛІЙСЬКУ В КАНАДІ

ПІЗНАВАЙ КРАЇНУ КЛЕНОВОГО ЛИСТКА ОРГАНІЗУЙ літо для вдосконалення та задоволення

Канадська освітня громадська організація O.W.L.Open World Learning запрошує старшокласників від 14 років, студентів та фахівців на програми з вивчення англійської мови: • Intensive English • Business English • TOEFL/IELTS Prepara�on • Academic English • Conversа�onal English • English for Teenagers

Термін навчання: від 4 тижнів Вартість навчання від: $940 за 4 тижні (вартість залежить від кількості годин на тиждень) Проживання: в канадській сім'ї, гуртожитку, орендованих кімнатах чи квартирах Міста: Toronto, Vancouver, Halifax, Cape Breton, London Багатокультурне середовище, цікаві екскурсії Візова підтримка Телефони представництва в Україні: 067 838 6123 | 050 312 1416 097 | 097 954 9097 Email: info@owl-study.com

WE OPEN THE WORLD FOR OPEN MINDS

На запитання, що найбільше хвилювало на передовій, Сергій відповів: “Думав про дітей, дружину, батьків. Страшно було хоч на мить уявити, що ворог піде далі - на Чернігівщину чи Житомирщину. Як свідок руйнувань і жахіття війни, я не міг допустити, щоб вона прийшла до моїх дітей“.

Під час зустрічей відбувався перегляд документального фільму творчого об’єднання “Вавилон-13” про постраждалих захисників України з ампутаціями. Один з героїв, зокрема, сказав:

“Інвалід не той, хто втратив руку чи

ногу, а той, хто не має душі, честі і совісті”.

ПОДІЇ

Візит Міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка до Канади 27 березня Генеральне консульство України в Торонто разом з Конґресом українців Канади відділ Торонто запросили громадськість на зустріч з Міністом аграрної політики та продовольства України Олексієм Павленком, який з робочою поїздкою перебував тими днями у місті. В рамках офіційного візиту Міністр Павленко зустрівся із Міністром закордонних справ Канади Р. Ніколсоном, Міністром аграрної політики та продовольства провінції Онтаріо Дж.Лілом, представниками канадського бізнесу та української громади.

Круглий стіл представників української громади з Джастином Трудо 9 березня 2015 р. відбулася зустріч лідера Ліберальної партії Канади Джастина Трудо з представниками української канадської громади в Торонто, під час якої була організована телеконференція з лідерами громад у Західній Канаді. Зустріч, основною темою якої було вторгнення Росії в Україну, проводила Рената Роман, віце-президент Конґресу Українців Канади. Перед присутніми з промовою виступили Маркіян Швець, голова Комітету “Євромайдан Канада”, представники дорадчої ради КУК Ігор Ігнатович, Марта Ігнатович, Руслана Вжесневська та із заключним словом - Тарас Залуський, виконавчий директор КУК. “Пан Трудо запевнив присутніх, що Україна може розраховувати на 100-відсоткову підтримку Ліберальної партії Канади. Відрадно було почути це з перших рук”, - сказав Маркіян Швець. За результатом зустрічі Ліберальна партія прийняла ряд рішень щодо негайних дій з наступних питань:

“Ліберали вважають, що Канаді належить провідна роль у наданні допомоги для пришвидшення остаточного розв’язання цього конфлікту. Ми будемо продовжувати співпрацю з українськими канадцями, спонукаючи федеральний уряд до ефективних дій з відновлення миру і безпеки в Україні.” Джастин ТРУДО

ОСНОВНІ ПІДСУМКИ ВІЗИТУ: 1. Міністр закордонних справ Канади Роб Ніколсон підтвердив абсолютну підтримку Канадою Уряду України у його прагненні до втілення демократичних реформ та зусиллях, спрямованих на захист суверенітету й територіальної цілісності держави.

2. Канадська сторона готова до виплати українській низьковідсоткового кредиту в розмірі $ 200 млн.

3. Була підтверджена готовність Канади та України до подальших переговорів щодо підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі.

4. Міністр Дж. Ліл висловив готовність до розвитку взаємовигідного співробітницва з українською стороною в усіх галузях сільського господарства, зокрема особливий інтерес для канадської сторони становить бджолярство.

5. О. Павленко та Дж. Ліл домовилися опрацювати можливість навчання/стажування українських студентів аграрних спеціальностей у Канаді, зокрема в провінції Онтаріо, з метою обміну досвідом. Сподіватимемось, що візит сприятиме поглибленню українсько-канадського економічного співробітництва.

• Росії відпустити незаконно утримувану Надію Савченко; • Консервативному уряду додати І.Сечина та В. Якуніна до списку санкціонованих росіян; • Консервативному уряду працювати з союзниками з питання доцільності відключення деяких російських банків від мережі SWIFT; • Західним урядам та фінансовим інституціям активно підтримувати Україну в період початку значних економічні реформи.

Представники КУК продовжують зустрічатися з Урядом та опозиційними партіями Канади з метою зміцнення їхньої прихильності до України та єдності спільних дій для підтримки її у час важкої гібридної війні з Росією. Слава Україні! Героям Слава! Конґрес українців Канади, відділ Торонто

Зліва направо: консул С. Кавецький, в.о. Генерального консула Л. Давидович, МП Т. Опітз, Міністр О. Павленко, Міністр Р. Ніколсон, заступник Міністра Павленка В. Рутицька, президент КУК П.Ґрод

Олексій Павленко народився в м. Умань на Черкащині 1977 року. Він навчався на економічному факультеті Національного університету «КиєвоМогилянська академія»; закінчив Школу бізнесу Університету Nyenrode, Нідерланди (ступінь MBA, магістр бізнес-адміністрування); кандидат економічних наук. Професійна діяльність: банк ABN AMRO, Амстердам, Нідерланди (2001 р.); аудиторська компанія KPMG Ukraine, Київ (1997-2001); член аудиторського комітету групи компаній Damen Shipyards Group (Нідерланди; 2002-2003); генеральний директор групи агрокомпаній «Райз» (20042006); заступник генерального директора з питань стратегічного розвитку групи компаній «Фокстрот» (2007-2009); член наглядової ради ТОВ «Європейські молочні технології» (2013-2014). 2 грудня 2014 року призначений Верховною Радою України на посаду Міністра аграрної політики та продовольства України. Людина відверта, амбітна, трудоголік. Одружений, має двох дітей.

СТОРІНКА ПАМ’ЯТІ

“Мені більше всього хочеться вірити, що ми пам’ятатимемо подвиг усіх, хто віддав своє життя за нас з вами. Боляче, але не можна зупинятися. Запитай себе, а що ти зробив для перемоги? Ворог не тільки зовнішній, але і внутрішній. Вбий його в собі, і це буде помста за їх смерть.” Віктор Гурняк (12.10.2014)

Розповідь друга

, перебуваючи розповідь про свого друга Так склалося, що пишу илось його серце. етрів від місця, де зупин всього за десяток кілом постами побли2014 між 31 та 32 блокня вт жо 19 ув ин заг р Вікто Луганщині. о Віктора: зу Бахмутської траси на просять розповісти пр не ме и кол ь, юс блю згу Я дуже ро по переповідати и його особистість, а ску боюся неповно розкрит , друг би посміяво не маю права - знаю ост пр ки від до і чн фі біогра о мене?”. ти хотів розказати пр ся: “І це справді те, що ю займався. Вона віддаватись справі, яко Віктор умів всеціло про всі інші його, що він міг забути настільки захоплювала що, цілодобово . Якось розказував мені, сон ь віт на і у їж , ки ’яз обов йдану, в один Грушевського під час Ма і иц вул на ки ич сут и години на знімаюч і доби.Тоді таки приліг дв е уж ав сп не що в, момент згада повернувся до роботи.

3 в офісі, а потім знову уваності і легути до його непередбач кн зви міг не к нія вго до Я із зони АТО у як ми після повернення я, лос та м’я па За і. ст коважно наступний день. о вечеряли, планувати Київ одного разу спокійн уже доїжджав авці зателефонував, то він Коли ж я Віктору вран рати солдатів ківська область), щоб заб ар (Х ва гує Чу до ем біл томо ого не було, на відпочинок і сон у нь су Ча . не Рів то міс у и ння, як і завезт ли йому стільки задоволе оси ин пр не ни во , ий ен хоча я впевн . робота, якою займався ти ці дивацтва ува Згодом я почав цін від Віктора найого характеру і саме ися до життєвчився простіше ставит якось сказана ним, вих труднощів. Фраза, у голові: “Життепер часто крутиться ї”. тя - це гра. Зіграй у не ти. Деколи здавава шу ри ва то Він умів нозував людей, хоча лось, що він просто гіп ьше, ніж брав від насправді віддавав їм біл

них. о поговорити тором важко було прост Останні місяці з Вік терською доували. Він займався волон йому постійно телефон вся про тисячні иких масштабах: домовля вел у мії ар я дл гою мо по необхідних ів, автомобілів та інших ет ил еж он бр , сок ка ки закупівпостав ні кошти, потрібні для ач зн і , му йо яли вір до речей. Люди ально завдяки лише ська, збирались момент лі спорядження для вій сторінці у FB. одному допису на його ивело Віктоати щораз більшого пр сяг до і и ит ав ст я нн Бажа він говорив мені, йдар”. Ще на Майдані ра до лав батальйону “А меру і візьме до рук подій залишить фотока що в разі загострення о швидко - в руках Майдан обірвався надт . а” ов лот Мо ль ей кт “ко не полишав і Проте фотокамери він т. ма то ав ся ив ин оп Віктора , робив свої откі хвилини затишшя кор у ю, бо у ом нь ан навіть в ост останні знімки. ячний за кожну хвирішення, натомість вд го йо ю жу уд зас не Я

важко згадати ену з ним. Без посмішки ед ов пр у, ов зм ро ну кож ужби з лину, понад десяток років др за й іче тр зус х ши на з хоча б одну Віктором. Петро Задорожний

8.06.1987 - 19.10.2014

Віктор ГУРНЯК

Народився 1987 року у селі Городниця Гусятинського району на Тернопільщині. Навчався в школі № 27 м.Тернополя, згодом в Технічному коледжі (тепер Тернопільського національного технічного університету). Як активний “пластун”, був редактором пластового часопису «Цвіт України». Працював у газеті «20 Хвилин», очолював Молодіжну організацію «Фундація Регіональних Ініціатив». Працював фотокореспондентом інформаційного агентства УНІАН та REUTERS. Спільно з друзями заснував фотоагенство LUFA. Під час Революції гідності готував репортажі з найзапекліших боїв Майдану, окупованого Криму та життя в зоні АТО. З початком воєнних дій був волонтером, а влітку 2014 пішов служити добровольцем батальйону “Айдар”. Загинув, коли вивозив поранених побратимів 19 жовтня 2014 року під Щастям. Похований 22 жовтня на Личаківському кладовищі у Львові. Разом з дружиною Іриною виховував доньку Юстинку. Посмертно нагороджений орденом “За мужність” III ступеня та Залізним пластовим хрестом , лауреат «Волонтерської премії» Євромайдан SOS у номінації “Людина світла”. Слава герою!

З 24 квітня до 1 травня у Торонто Фотовиставка Віктора Гурняка “Дорога від Майдану” Інститут св. Володимира, 620 Spadina Ave Кошти від продажу оригінальних фотографій будуть перераховані в фонд доньки героя Юстинки Гурняк. Відкриття виставки 26 квітня о 12.30 p.m. events.razommedia.com

УВАГА! ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ У ПРОЕКТАХ

UKRAINIAN-CANADIAN BUSINESS & PROFESSIONAL

TRADE SHOW

2015

ВОЛОНТЕРІВ для підготовки та проведення виставки українсько-канадських бізнесів 2015 10 травня в Торонто

АГЕНТІВ З ПРОДАЖУ • знання англійської • досвід у сфері продажу обов’язковий • пропонуємо високі комісійні

2015

ЗВЕРТАЙТЕСЬ

1 855 729 6664 • info@razommedia.ca

Новий рекламний

журнал

З питань розміщення реклами та статей в РАЗОМ BUSINESS звертайтесь: ad@razommedia.com toll free: +1855 729 6664 | events.razommedia.com

НЕЗАБАРОМ!

УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ДОВІДНИК

UkrPages

НЕ ВТРАТЬТЕ МОЖЛИВІСТЬ отримати безкоштовну рекламу

hard copy

Кольорова та чорно-біла реклама різних розмірів Розповсюджується безкоштовно Безкоштовне розміщення інформації

dia.com e m m o z ra s. e g a rp k u

ПОЛІГРАФІЧНИЙ ПАРТНЕР

Бажаєте, щоб ваш бізнес був представлений в UkrPages?

РЕЄСТРУЙТЕСЬ! РЕЄСТРУЙТЕСЬ!

tab

PC

На всіх можливих носіях

online

tel

Запрошуємо всіх відвідати Зустрічайте у травні 2015! ВИСТАВКУ УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКИХ БІЗНЕСІВ 2015 Trident Banquet Hall 10 травня 145 Evans Avenue Toronto, Ontario

12 p.m - 5 p.m.

razommedia.ca

На всіх можливих носіях: hard copy

events.razommedia.com tab

UKRAINIAN-CANADIAN online

BUSINESS & PROFESSIONAL

TRADE SHOW PC tel ОРГАНІЗАТОРИ:

ГЕНЕРАЛЬНІ СПОНСОРИ:

ДЛЯ УЧАСТІ У ВИСТАВЦІ РЕЄСТРУЙТЕСЬ tradeshow.razommedia.com

ЗАПРОШУЄМО ВОЛОНТЕРІВ

для підготовки та проведення Виставки українсько-канадських бізнесів 2015

info@razommedia.ca • 1 855 729 6664

НАШ БІЗНЕС

квіткова фантазія та успішний бізнес Любомира Левицького Про Любомира Левицького, власника квіткового острівця під назвою «Flower fantasy», в якому багатьом з нас доводилось побувати, та історію його бізнесу розповідаємо вам у квітні. Чому саме у квітні? Тому що цими днями виповнюється 10 років від дня народження «Flower fantasy» – бізнесу пана Любомира і 15 років, як у нього виникла сама ідея розпочати власну справу. Вітаємо ювіляра і бажаємо процвітання в прямому і переносному значенні цього слова.

Отож, про все по порядку. Народився Любомир Левицький 1966 року на Івано-Франківщині у містечку з гарною назвою «Бурштин». Навчався у Львівському політехнічному інституті на факультеті «Електричні станції та постачання електромереж». У 24-літньому віці приїхав до Канади, де довелося і на будові попрацювати, потім ще близько шести років – водієм «вантажівки». Вже тут створив сім’ю, одружившись з тернополянкою Оксаною, тут 15 років тому народилася донька Христина. Дівчинка має потяг до прекрасного, навчається у мистецькій школі. Пан Левицький, як люблячий батько, сподівається, що донька через кілька років підключиться до його бізнесу, а з часом і перейме його. Але де б не працював п. Любомир, його не полишала думка про власну справу. Як часто трапляється, зовсім випадково потрапили з дружиною на виставку «Canada blooms», яка щороку навесні проходить у Торонто в Сonvention Centre, де Humber College рекламував програму «Floral Design». Чоловік навіть не сподівався, що побачене настільки вразить і зацікавить його – взяв інфо та записався на навчання, яке закінчив у 2001 році. Одним з вагомих аргументів для обрання п. Любомиром саме квіткової справи сферою своєї професійної діяльності став той факт, що не було ще такого бізнесу в українській громаді. Жартома називає він і іншу причину, що, можливо, спонукала його зайнятися квіткарством: «Коли навчався у Львівському політесі, то серед одногрупників була тільки одна дівчина, а на флористиці все виявилося навпаки – в групі один я, хлопець, в оточенні гарних дівчат. Тож вчитися у коледжі було і цікаво, і приємо. Навіть став переможцем конкурсу квіткових дизайнів».

Медіа Група РАЗОМ

razommedia.ca

3635 Cawthra Rd Unit 6 Mississauga, Ontario L5A 2Y5 (905) 279-2215, (905) 279-8656 www.flowerfantasy.ca

Квіти, які «Flower fantasy» люб’язно пропонує своїм клієнтам, прибувають з усього світу: троянди – з Еквадору, орхідеї – з Нової Зеландії, Сінгапуру, Голландії і т. д. Влітку користуються попитом канадські квіти, які вирощуються в районах поблизу Ніагари, де тепліший клімат і де є багато квіткових ферм. Пан Любомир зауважує, що займатися квітами непросто, адже це продукт дуже делікатний; щоправда, сучасні технології дають можливість продовжити життя прекрасним рослинам.

Любомир Левицький: Наш магазин можна назвати своєрідним інформаційним центром: знаємо, хто з ким одружився, хто в кого і коли народився та, на жаль, хто і коли помер. Часто старші люди цікавляться, чи ми не знаємо, де буде похорон. До нас звертаються клієнти і в радості, і в смутку... Звичайно, хочеться, щоб

щасливих подій було у житті людей якомога більше і саме вони приводили їх у наше квіткове царство, де ми радо зустрінемо і допоможемо кожному. Принцип нашої роботи – клієнт завжди правий. Прагнемо, щоб кожен, відвідавши наш магазин вперше, пішов задоволеним і потім повертався знову і знову.

Власник «Квіткової фантазії» особисто надає перевагу орхідеям і трояндам, зокрема новому сорту, аромат якого нагадує українські троянди. Магазин пропонує не лише квіти, а й подарунки, сувеніри, картини деяких молодих художників. Нещодавно його асортимент поповнився новою продукцією картинними рамками, які виготовляються на замовлення.

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

Любомир Левицький, отримавши професію флориста, деякий час працював в інших компаніях, в квітковому магазині. Потім наважився і відкрив магазин «Flower fantasy», про що ніскілечки не шкодує, адже довго і наполегливо йшов до омріяної мети – мати власну справу. Бізнес п. Любомира росте, міцніє, розширюється, із року в рік на 10-15% збільшується кількість клієнтів магазину. Зараз тут працює три жінки і кілька допомагають, коли виникає велике завантаження роботою. Цокольне приміщення під магазином пустує, і п. Любомир уже має деякі ідеї, як, використавши його, розширити свій бізнес в дещо іншому руслі (якому саме – поки що таємниця). Особливо пам’ятні проекти для пана Любомира – це участь магазину в оздобленні минулорічної церемонії закриття TIFF (Toronto International Film Festival), для чого було використано близько 6000 троянд. Також згадує він оформлення бенкетів з нагоди приїзду Віктора Ющенка: перший – ще до його президенства, а другий – відразу після обрання Президентом України. Клієнтами магазину є переважно українці, але поступово «географія» розширюється – приходять серби, португальці, італійці, поляки та інші. Пан Левицький пам’ятає завжди, якої землі він син, тому у міру сил підтримує різноманітні заходи української громади, зрозуміло, уквітчуючи їх, а квіти – це ж і краса, і радість, і піднесений настрій, і добро. А добро, переконаний власник «Flower fantasy», завжди повертається сторицею.

ЗНАЙОМТЕСЬ

БРІЯ БЛЕССІНГ

Інтерв’ю провела Оксана Платонова

“

мрію стати українкою не лише душею, а й за паспортом Бріє, наш журнал переважно розповідає про успішних, талановитих, цікавих людей, які не обов’язково живуть в Україні, але пов’язані з нею своїм корінням. Ти ж американка, яка вважає себе українкою. Як сталася ця метаморфоза? Так, напевно, задумав Бог. Я народилась 4 червня 1979 року у містечку Шуґар Ленд у штаті Техас (США). Батьки мої Марк і Ронда - американці, отож у нашому роду немає ні краплі української крові, хоча так і підмиває сказати, що вона є. Мама і тато, як місіонери, все своє життя присвятили служінню Богу. Одного дня вони сказали, що Господь кличе їх в Україну, і ми, діти, не мали вибору. Отоді, тринадцятирічною дівчинкою, я вперше відшукала на карті таку країну, про яку до цього нічого не знала і навіть не здогадувалася про її існування. Зізнаюсь, була шокована, що знаходиться вона так далеко від США. Спродали батьки майно, а все необхідне спакували у 12 мішків та й відправились у невідоме. Спочатку приїхали в Луганськ, прожили там близько 4-ох місяців, а потім перебралися до Львова. Взагалі планували затриматись в Україні ненадовго, але, дякувати Богу, залишилися тут понині - вже 22 роки. Як ти “відкривала” для себе Україну? Перші дитячі враження надто різняться з теперішніми? Зрозуміло, мені, підлітку - “бунтівнику” (співчуваю своїй мамі), попервах було непросто. Але, як і кожна дитина, сприймала все нове тут, як цікаву пригоду, незвичну подорож в інший світ. Хоча в Україні тоді були нелегкі часи і мені теж доводилося частенько вистоювати у довжелезних чергах за хлібом чи молоком, у мене не залишилося ніяких негативних спогадів про ту пору. Згадую, що надто вразила мене сірість, постійна заклопотаність та відсутність посмішок на обличчях дорослих, до чого звикла в Штатах. Дуже дивною здавалася мені і їжа (холодець, сало, язик тощо), попервах боялася навіть пробувати її. Бріє, розкажи, будь ласка, детальніше про свою родину, сімейні традиції. Можливо, до них додались якісь українські?

Цінуйте те, що маєте, і не забувайте та бережіть те, що отримали у спадок від дідів-прадідів. Шануйте і пишайтеся своїм українським корінням, своєю культурою, але водночас поважайте країну, в якій зараз живете. Не скупіться на добрі слова, на добрі справи. Будьте, люди, щедрими на любов - хай у ваших серцях її буде стільки, щоб вистачало на всіх.

Ронда і Марк Блессінг

Крім батьків, у мене є ще дві молодші сестри, Лінзі та Кріста. Одна теж місіонерка, тому багато подорожує, зараз вона на Кіпрі, служить в християнській школі, а друга сестра, як і я, мешкає у Львові. Тато і мама нині в Америці, поїхали відвідати своїх стареньких батьків, які потребують під-

тримки і догляду. Україна настільки увійшла в наше життя, що не уявляємо себе без неї і відмічаємо українські свята, наприклад, День незалежності України. В церкві ми святкуємо Різдво і Паску вже за українськими традиціями. Зізнаюсь, у мене є бажання вийти заміж за українця, бо думаю, що саме тоді я зможу запровадити в своїй родині більше українських традицій і звичаїв, а також і спілкування. Ти добре розмовляєш українською. Як давалося її освоєння? Де ти навчалась і здобувала освіту? Зараз я все частіше помічаю, що навіть думаю українською, тому, сподіваюся, ще трошки підівчусь і буду справжньою українкою. За 20 років мовою, яка була для мене спочатку чужою, дивною і абсолютно незрозумілою, я оволоділа, хоча давалося це непросто. Щодо освіти, то в Америці я і сестри займалися по індивідуальній системі начання (домашня школа): мама купляла підручники і сама нас навчала. Коли приїхали в Україну, продовжували навчання, окрім мови, в домашніх умовах. Екзамени про закінчення школи здавали в Америці, там і отримали диплом про середню освіту. Я мала бажання поступати в Львівський університет ім. І. Франка, але як американка змогла б здобувати вищу освіту лише на платному відділені. На жаль, вартість навчання була занадто високою, що виявилося фінансово неспроможним для нашої родини. Звідки у тебе потяг до співу та музики? Коли вирішили зайнятися цим серйозно? Яким пісенномузичним жанрам надаєш перевагу і в якому твориш сама?

“

Ще з дитинства музика була навколо мене завжди: дома, в школі, в церкві, а серйозно почала займатися нею в Україні. 10 років тому познайомилася з Анастасією Литвинюк, яка грає на фортепіано в гурті “Шоколад”, що працює у жанрі world music, і ми почали разом грати джаз в ресторанах, клубах, на фестивалях. В дитинстві я більше чула рок (тато був рокер), поп-музику. Зараз у своїх піснях використовую елементи кантрі, але люблю українські народні пісні, джаз.

Широкому українському загалу ти стала відома завдяки “Голосу країни”. Що тобі дала участь у цьому телепроекті? У років 20-25 я намагалась хоч якось наблизитися до своєї мети - розпочати музичну кар’єру, але не знала, як втілити цю свою мрію в життя. У США я записала свої перші англомовні альбоми. Дякуючи друзям, які декілька років безуспішно намагались відправити мене на “Голос країни”, я все-таки потрапила на цей дуже популярний в Україні шоу-проект. Хоча я не люблю доводити свою “кращість”, але вирішила: якщо мені Бог дав такий шанс, то було б гріхом ним не скористатися. Саме завдяки наставникам проекту я зрозуміла, яким шляхом потрібно йти, щоб хобі моє стало професією. Чи думаєш виступити з концертами в Техасі? Як, по-твоєму, сприйняли б українську музику і пісні там? Так, дуже хотіла б виступити у США. Нещодавно я зі своїми американськими друзями у Фейсбук поділилась музикою гурту “Божичі”, причому написала англійською, щоб їм було зрозуміліше. Вірите, одна жіночка написала, що такої чудової музики вона ще не чула. Тож сподіваюсь, що, можливо, навіть скоро здійсниться моя велика мрія - познайомити своїх друзів з українською культурою і музикою зокрема. Як разом з українцями переживаєш нелегкі часи - від Євромайдану і дотепер? Не виникало бажання повернутися до США? Я давно почуваюся українкою, тому мене хвилює все, що відбувається в Україні. У мене навіть не виникало питання, чи підтримувати події, які розгортаються тут, чи ні. Дивно, таку мою позицію поділяли, розуміли і підтримували мої друзі - американці, а виникали непо-

розуміння з українцями, які нерідко казали: “Бріє, навіщо тобі це? Навіщо їхати на Схід, там небезпечно”. Напевне, близько десяти років я займаюся соціально-громадською роботою. Дуже вдячна своїм батькам не тільки за підтримку, а й за те, що навчили нас, своїх дочок, любити ближнього. Звідси і моя громадянська активність — не можу пройти мимо, коли бачу несправедливість чи чиюсь біду. Дивишся на тебе - завжди доброзичливо усміхнена, радісна. Як тобі вдається бути оптимісткою, незважаючи ні на що? Ти щаслива людина? Так, я щаслива. Як християнка, щонайперше знаходжу щастя і позитив у Бозі, незважаючи на те, що відбувається навколо мене. Радію кожному новому дню, щаслива і насолоджуюся тим, що він мені дарує, не переймаючись, що десь у когось, можливо, краще, бо поки будеш шукати примарне щастя, і життя мине. Що у планах в творчому і особистому житті на недалеке майбутнє? Я стараюсь не будувати довгострокові плани, а просто жити і щодня робити добре свою справу. Та й що з тих планів, якщо я завжди була натурою спонтанною і непередбачуваною? Цим я схожа на своїх батьків: зібрала чемодани і вперед, туди, де я в даний час потрібна і де від мене буде найбільша користь. Зараз я виступаю у Львові, беру участь у концертах у Києві, а також уже виступала перед хлопцями, які воюють на Сході, і планую побувати там іще, готую нові програми. Ведуться домовленості про міжнародні гастролі: концерт у США, а влітку - в Норвегії та Данії. Наразі я сама собі продюсер, але маю менеджера, який допомагає у вирішенні організаційних питань. В особистому житті зараз теж спокійно. Не буду лукавити, звичайно, хочеться покохати хорошого хлопця (неодмінно українця!), створити сім’ю.

ЗНАЙОМТЕСЬ

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

razommedia.ca

Себе я запитаю сам, А відповідь знайдеться поряд: Для мене батьківщина там, Де українською говорять.

Є люди, як зорі – засяяли й за мить згоріли, а є, як Сонце, що світять і гріють довгі роки. Саме такою людиною-сонцем є відомий поет-пісняр Вадим Дмитрович Крищенко. Протягом багатьох десятиліть Муза не покидає автора «Молитви», «Хай щастить вам, люди добрі », «Родини», «Білих нарцисів», «Берега любові», «Осінніх яблук» – цих і сотнях інших пісень, що є зразком талановитого пісенного слова, зігрітого любов’ю багатьох людей. Вадима Дмитровича можна без перебільшення назвати «хрещеним батьком» багатьох естрадних виконавців, адже його пісні співають С.Ротару, В. Зінкевич, Л.Сандулеса, І. Бобул, О.Білозір, І. Попович, П.Дворський, П.Зібров та інші.

1 квітня Вадиму Крищенку виповнилось 80 років, тому журнал «РАЗОМ» ніяк не міг принагідно не привітати ювіляра та дізнатися, як і чим живе нині поет, знаний і шанований в Україні і світі – там, де живуть українці.

Вадим Крищенко:

«Буду чистий у своїх помислах, служитиму одній мові і одній пісні» - Вадиме Дмитровичу, прийміть наші найщиріші вітання. Ви уже пройшли довгий творчий шлях, як оцінюєте його?

- Про це важко говорити - дата, як бачите, поважна. Щось таки вдалося зробити: близько 40 поетичних збірок, біля тисячі пісень, віршів... Один мудрий чоловік сказав: «Якщо тебе перелетить одна, дві чи три пісні, то вважай, що ти в житті відбувся». Думаю, є кілька пісень, що можуть перелетіти мене.

- З чого почалася Ваша закоханість у віршування? Пам’ятаєте перший вірш?

- Якщо пам’ять не зраджує, то перший вірш я написав десь у класі 6-ому. Дивно, але то була відразу ціла поема, здається, про партизанів. Пізніше ніколи не писав поем. Та й мистецьке життя в пісні почалося тоді ж. Наш керівник хору - досвідчений викладач, музикант К. Швець на якесь свято запропонував учням написати разом пісню. Я тоді ще дитячою невмілою рукою написав слова, а він поклав їх на музику. Яка то була втіха - почути, як оголошують: «Слова Вадима Крищенка»!

- Ви працювали з багатьма композиторами і виконавцями. Робота з ким найбільше запам’яталась?

- Серед старшого та середнього покоління виконавців не було такого, хто не мав би у репертуарі хоча б однієї моєї пісні. Це, насамперед, незабутній Назарій Яремчук, з яким я написав дуже багато пісень, серед них, наприклад, такі відомі, як «Гей, ви, козаченьки», «Родина», «Одинокий вожак». Саме у співпраці з ним народилася пісня до 100-ччя поселення українців у Канаді «Лелека з України». Плідно працював з незабутньою Раїсою Кириченко блискучою берегинею української пісні. Ви, мабуть, знаєте, що вона часто хворіла, останні роки жила на одній донорській нирці. В цей період мені вдалось змусити її знову вийти на сцену і заспівати! Вона потім змогла ще 7 років жити активним творчим життям: співала, записувала пісні.

- Кажуть, чимало сучасних виконавців починали саме з Вашої пісні...

- Так, мені вдалось багатьом «подати руку». Згадую, як колись разом з відомим на той час диригентом і композитором К. Домінченим написали «Я до кладочки іду» і ніяк не могли знайти підходящого виконавця хотілось, щоб це була молода невідома співачка. Ось ми і пішли на репетицію хору Г.Верьовки. Дивимось,

Бажаєте бути спонсором цієї рубрики звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

ОТАК ЖИВЕМО

Між ювілеями і панахидами Проходять наші сіро-бурі дні, Облиті негараздами та бідами, Бо втіха заховалась десь на дні. На гномиків нікчемних дуже схожі ми — Нема в душі просвітлення таки. Щодня ми продаємо Сина Божого За вбогі і жебрацькі п’ятаки. Чому ж, чому ж — розгнівані, розлючені, Не ладні признавать свою вину, Караємось самі та інших мучимо, Не осягнувши істин таїну? Отак живемо... Перешиті болями, Щодня міняючи любов на гнів... А небеса над вічними тополями Усе чекають покаянних слів. ПЛИВИ, ЧОВНИКУ Пливи, пливи, мій човнику, Одне весло й друге. Одне весло — із радості, А друге — із туги. Стали верби у рядочок Від води близенько... Що на світі найдорожче? — Мамине серденько. Човник мовчки хитається, Хвиля тихо ляска... Що для серця наймиліше? — То мамина ласка. Пливи, пливи, мій човнику, Навіть по мілкому, Доберися до берега, Де ближче додому. Шлях до моря Ішов до моря я два літа, А може, цілих десять літ, Щоб всі розчарування змити, Щоб не лишився в серці слід. Пройшов лісів зелені шати, Пройшов полів ранковий дим, Але, признаюсь, порівняти Не можу море я ні з чим. А море схоже на пророка: Чеканить слово — хвиля б’є. Тут все мілке стає глибоким, Несправжнє — істинним стає. Все буде так, як буде Пориви час остудить, І стишаться громи. Все буде так, як буде. Чи так, як прагли ми? Не буду гнівно гудить Життя уперту суть. Все буде так, як буде. Чи так повинно буть?

На церемонії нагородження переможців літературного конкурсу «Коронація слова 2013» Фото: Andriy Makukha

- Чим зараз живете? Які плани на майбутнє?

- Минулого року видав книжку поезій «Не опускаючи очей», а у 2015ому вийде ще одна - «Час одкровення». Там будуть вірші, написані під час Майдану та за російської агресії на Сході. Постійно веду на каналі «Культура» радіопередачу «Українське мереживо», розповідаю про зустрічі та співпрацю з багатьма відомими поетами та композиторами, про те, як народжувалися ті чи інші пісні... Люди цікавляться, тому раніше отримував дуже багато листів, а зараз, на жаль, менше... До всіх своїх «недоліків» додам, що я є професором українського Національного університету біоресурсів (кафедра культурології) та

співробітником Київського національного університету технологій та дизайну. Хочу, щоб молодь стала не тільки хорошими спеціалістами в своїй галузі, але й гідними громадянами України, бо якими будуть люди завтрашнього дня, такою буде й Україна. Переймаюся тим, що зараз у нашій країні доволі хитке мовне питання, Київ наполовину, а то й більше, російськомовний. Це середовище, зрозуміло, затягує молодь. Ось 5 квітня в Палаці «Україна» відзначатиму ювілей. Мої пісні будуть виконувати В. Зінкевич, О. Білозір, І.Бобул, П.Дворський, І.Попович, хор ім. Г. Верьовки і молоді виконавці Я.Борута, С.Весна.

- Ви кавалер багатьох державних нагород, відзнак тощо. Яку нагороду вважаєте Вашим найбільшим успіхом?

- Як на мене, митцю не важливі нагороди - важливе ім’я, а здобути його - справа непроста! Маю звання «Народний артист України», що для поета-пісняра рідкість. Тішить не безліч відзнак, а величезна слухацька аудиторія шанувальників моєї творчості і відчуття, що потрібен людям. Коли мені пишуть: «Я три дні ходжу під враженням від Вашої книги... Біля мого ліжка дві книжки - Біблія і Ваша», значить, не даремно жив і працював. Творець пісні завжди за кулісами, в тіні, а на авансцені - виконавець. Це його на кожному кроці хапають за руки, просячи автограф. Я ж поет - не співак, тому Києвом ходжу спокійно, у такого великого міста купа проблем - йому не до мене.

- Шановний Вадиме Дмитровичу, від імені журналу «РАЗОМ» вітаю Вас із ювілеєм - довгих щасливих Вам років, міцного здоров’я та невичерпної творчої наснаги! Радуйте нас частіше своїми піснями, бо найкраща Ваша пісня, сподіваємося, ще не написана. Дякую за розмову.

Інтерв’ю провела Мар’яна Стефак

ОТАК ЖИВЕМО

Між ювілеями і панахидами Проходять наші сіро-бурі дні, Облиті негараздами та бідам Бо втіха заховалась десь на д

На гномиків нікчемних дуже схожі ми — Нема в душі просвітлення так Щодня ми продаємо Сина Божого За вбогі і жебрацькі п’ятаки.

Я низький - без неба, Я малий - без поля, Без кохання й дружби Згіркне моя доля.

Чому ж, чому ж — розгнівані, розлючені, Не ладні признавать свою вин Караємось самі та інших муч Не осягнувши істин таїну?

Отак живемо... Перешиті бол Щодня міняючи любов на гнів А небеса над вічними тополя Усе чекають покаянних слів.

Як без мрій - без сонця І дощів навкісних, Я глухий - без мови, Мовчазний - без пісні. Без Дніпра - мілкий я, У піски затертий. А без Батьківщини Я навіки мертвий.

razommedia.ca

В. Д. Крищенко народився 1 квітня 1935 р. у Житомирі. Писати вірші почав ще в школі. Вчився на факультеті журналістики Київського університету, відвідував літературну студію, якою керував Юрій Мушкетик, а старостою був Василь Симоненко. 1963р. побачила світ перша збірка поезій «Тепла прорість». У наступні роки з’явилося ще понад 30 поетичних збірок. Він – автор понад 300 пісень. Працював у співавторстві з такими композиторами, як Геннадій Татарченко, Олександр Злотник, Ігор Поклад, Олександр Морозов, Павло Дворський...

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

одна окатенька ніби підходить. То була Алла Кудлай. Спеціально для В.Білоножка написали «Це з нами назавжди», а для вже покійного І.Мацялка - «Дві зорі».

- Як народжується Ваша пісня?

- Спочатку, як правило, я пишу текст, потім творить композитор, а далі виконавець - так і народжується пісня. Для мене завжди була важливою духовність, не терплю поверховості. Але на все Господня воля. Напишеш, буває, пісню, ніби глибоку, вона ж змахне крильцями, а в небо не зліта... А деколи ніби якусь «пустушку» зробив, а вона як попаде на уста... Доля пісні, як доля людини - її не передбачиш. Ніколи не писав російською мовою, хоч часто просили. Якось уже перестав і думати російською. Хочу залишатись чистим у своїх помислах, служитиму одній мові і одній пісні.

- Чому тепер пісні зовсім інші: ні мелодії, ні тексту, ні душі?

- Давайте не будемо так суворо судити. Розкажу такий випадок. Колись молодий В.Івасюк прийшов до наших «метрів пісні» (не буду називати імена) зі своєю «Червоною рутою». Йому сказали, що це антихудожньо і не вкладається в український мелос! Знаєте, треба дуже обережно ставитись до того, що нині звучить. Ніколи категорично не кажу: це добре, а це погано, не буду «мастити квачем з сажею» тих, хто пише не так, як я.

- Якось бачила дитячу книжку з Вашим авторством. Пишете для юного читача?

- Були малими мої діти - то й писав дитячі вірші, які, до речі, видавались не тільки в Україні, перекладались різними мовами. Написав більше 10 дитячих книжок. Потім якось віддалився, а, як пішли онуки, знову взявся. Недавно вийшла книжка «Ранкове сонечко» для малюків 2-5 років з чудовими ілюстраціями Костя Лавро, адже сьогодні відчувається нестача хороших віршів українською мовою.

ПЛИВИ, ЧОВНИКУ Пливи, пливи, мій човнику, Одне весло й друге. Одне весло — із радості, А друге — із туги. Стали верби у рядочок Від води близенько... Що на світі найдорожче? — Мамине серденько. Човник мовчки хитається, Хвиля тихо ляска... Що для серця наймиліше? — То мамина ласка. Пливи, пливи, мій човнику, Навіть по мілкому, Доберися до берега, Де ближче додому.

Шлях до моря Ішов до моря я два літа, А може, цілих десять літ, Щоб всі розчарування змити, Щоб не лишився в серці слід.

1968

Пройшов лісів зелені шати, Пройшов полів ранковий дим Але, признаюсь, порівняти Не можу море я ні з чим.

А море схоже на пророка: Чеканить слово — хвиля б’є. Тут все мілке стає глибоким, Несправжнє — істинним стає. Все буде так, як буде Пориви час остудить, І стишаться громи. Все буде так, як буде. Чи так, як прагли ми? Не буду гнівно гудить Життя уперту суть. Все буде так, як буде. Чи так повинно буть?

УКРАЇНА ВІД А ДО Я

гетьманська

Автор Наталя Русин

На мальовничих берегах річки Сейм за 26 км від райцентру Бахмач на Чернігівщині розташувалось невелике місто Батурин, яке в ХVІІ ст. своєю пишністю і красою не поступалося навіть Києву. Перші письмові згадки про Батурин датуються 1625-им роком. Понад три століття тому був він столицею Лівобережної України - свідком багатьох політичних інтриг, військових звитяг і трагедій. Ще 1669 р. гетьман Дем’ян Многогрішний вибрав Батурин за свою резиденцію, потім звідси правив Україною Іван Самойлович, з 1672 по 1708 рік - Іван Мазепа, а з 1750-64 рр. - останній гетьман України К. Розумовський. Ось тому і називають Батурин гетьманською столицею.

столиця

Кожен із чотирьох гетьманів чимало зробив для розбудови міста. Д. Многогрішний за короткий термін побудував тут гетьманський палац, влаштував поштову станцію, укріпив фортецю, розпочав будівництво приміщення генерального суду. Гетьман І. Самойлович за 15 років сво-

зруйнувало гетьманську столицю і винищило тисячі її мирних мешканців. Після того Батурин занепадає, тільки в 1750-х роках гетьман Кирило Розумовський, знову перенісши сюди столицю, починає відбудовувати місто: впорядковує, зводить палац тощо. Та, як відомо, 1764 р. російська імпеПалац К.Розумовського

Будинок Генерального судді В.Кочубея

го володарювання Лівобережжям добудував у Батурині будинок генерального суду, розбудував Миколо-Крупицький монастир. За час гетьманування Івана Мазепи місто розквітло: у Батурині з’явилося багато мурованих будівель з прекрасною європейською архітектурою (кілька десятків церков та два монастирі). Територія міста сягала близько сотні гектарів, а населення - 20 тисяч осіб. На жаль, до цього всього були безжальними і час, і люди. У 1708 році російське царське військо вщент

ратриця Катерина ІІ ліквідувала українське гетьманство - закінчився і період батуринського відродження. В ХІХ ст. Батурин перетворився на звичайне містечко, а в 1923 році вже мав статус села. У незалежній Україні Батурин почав відроджуватися у минулій величі. З 1994 року тут було утворено Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», до складу якого увійшло 39 об’єктів унікальних пам’яток

Пам’ятний хрест на честь жертв Батуринської трагедії

Чи знаєте ви, що: історії, археології та природи. Багато зробив для відновлення слави та історичного іміджу Батурина президент В. Ющенко, за ініціативи та указами якого у місті розпочалися масштабні реставраційні роботи. Він сприяв і слідкував за проведенням розкопок, які розпочались у 1995 році археологами і студентами державного університету м. Чернігова. Головною пам’яткою Батурина є величний палац (1799-1803) К. Розумовського. З обох боків від нього - відбудовані флігелі, а на подвір’ї розбито пейзажний парк. У палаці створено Музей Гетьманської Слави, де представлено добу гетьманщини в Україні. Єдина споруда, що збереглася у місті з часів І. Мазепи - будинок генерального суду, який на початку XVIII ст. належав Василю Кочубею. Зараз у будинку Кочубея діє краєзнавчий музей. У центрі міста височить Покровська церква, а дорога від неї веде до дерев’яної Батуринської фортеці, укріплення якої, за даними археологів, відносять до XI ст.. На території цитаделі - відбудовані у формах українського бароко будинок гетьмана, скарбниця та дерев’яна замкова церква. Тут же зведено пам’ятник-хрест жертвам Батуринської трагедії 1708 року.

гетьманів, яке збереглося до наших днів. У будівлі церковно-парафіяльної школи, що недалечко від церкви, зараз відкрито Археологічний музей. На базі заповідника «Гетьманська столиця» створено постійнодіючу археологічну експедицію. До складу заповідника входять і об’єкти, що відносяться до ХІХ-ХХ ст., це, насамперед, могила основоположника сучасного бджільництва, винахідника першого у світовій практиці рамкового вулика Петра Прокоповича. Щороку тисячі відвідувачів приїздять до Батурина, і ніхто не залишається байдужим. Слухаючи захоплюючі розповіді екскурсоводів, ступаючи стежками, якими ходили колись тут гетьмани - великі постаті в історії України, кожен відкриває для себе багатогранну і багатобарвну «Гетьманську столицю», знаходить власні незабутні враження.

Воскресенська церква-усипальня К.Розумовського

ГОВОРЯТЬ КВІТНЕВІ ПРИКМЕТИ: Дощ квітневий - на врожай грибів. Мокрий квітень, сухий май у коморі буде рай. Туман ранковий у квітні віщує ясний і теплий день. Яка погода на Благовіщення (7 квітня) - така і на Великдень буде. Грім на початку квітня - буде тепле літо. На Марка (11 квітня) дощ іде то й на камені овес зійде.

21 квітня - зустріч сонця з місяцем. Хороший день - на погоже літо, а якщо негода - на холодне і дощове. Якщо до 22 квітня погода не встановиться, рік буде сухий. Коли 25 квітня дощить, то початок травня теж буде дощовим.

ВІДОМІ УКРАЇНЦІ, НАРОДЖЕНІ У КВІТНІ: 1 квітня 1809 Микола Гоголь - український та російський письменник, драматург, поет, історик, фольклорист.

3 квітня 1918 Олесь Гончар - український письменник, літературний критик, громадський діяч.

4 квітня 1953 Квітка Цісик - американська співачка українського походження, виконавиця українських народних та популярних пісень.

Музей археології Батурина

З 29-метрової висоти оглядового майданчик в’їздної фортечної вежі відкриваються прекрасні краєвиди глибокої долини річки Сейм і «Гетьманської столиці». Поряд із цитаделлю знаходиться Воскресенська церква, яка стала усипальнею гетьмана К. Розумовського. Це одне з небагатьох поховань українських

Цитадель Батуринської фортеці

Українські та канадські археологи й історики щороку проводять розкопки у м. Батурині в рамках Програми досліджень Східньої України ім. Ковальських при Канадському інституті українських студій (КІУС) у співпраці з Понтифікальним інститутом середньовічних студій Торонтського університету та іншими інституціями. Планомірні польові дослідження ведуться вже з 2001 року, результат яких – цінні знахідки, які підтверджують, що Батурин є єдиною столицею козацької держави і резиденцією українських гетьманів та висвітлюють ще маловідомі культуру та побут козацької еліти. За додатковою інформацією про Батуринський археологічний проект звертайтесь: (416) 766-1408 (Торонто); Др. Володимир Мазенцев v.mezentsev@utoronto.ca. Бажаєте бути спонсором цієї рубрики звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

10 квітня 1898 Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав (Степан Іванович Скрипник).

25 квітня 1907 Микола Трублаїні - український письменник, автор творів для дітей та юнацтва.

30 квітня 1920 Микола Грінько - український радянський актор, знаний багатьма поколіннями за роль тата Карло у фільмі-казці «Пригоди Буратіно».

razommedia.ca

C

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

razommedia.ca

Дитяча

ik

О Т РН a

Бджiлки на розвiдцi

Настала весна, сонце зігнало сніг з полів; у пожовклій торішній травичці з’явилися свіжі яскраво-зелені стеблинки; бруньки на деревах розгорталися і випускали молоденьке листячко.

От прокинулася й бджілка від свого зимового сну, прочистила очиці волохатими лапками, розбудила подруг, і виглянули вони у віконечко - дізнатися: чи зник уже сніг, і лід, і холодний північний вітер?

Бачать бджілки, що сонечко світить весело, що скрізь ясно й тепло; вибралися вони з вулика і полетіли до яблуньки:

- Чи нема в тебе, яблунько, чого-небудь для бідних бджілок? Ми цілу зиму голодували.

- Ні,- каже їм яблунька,- ви прилетіли занадто рано; мої квіти ще заховані в бруньках. Спитайте у вишні.

Полетіли бджілки до вишні:

- Люба вишенько! Чи нема в тебе квіточки для бідних бджілок?

- Завітайте, любоньки, завтра - відповідає їм вишня,- сьогодні ще нема на мені жодної відкритої квіточки, а коли відкриються, я буду рада гостям. Полетіли бджілки до тюльпана: заглянули в його яскраву голівку, та не було в ній ні запаху, ні меду.

Сумні та голодні бджілки хотіли вже додому повертатись, коли враз побачили під кущем маленьку темно-синю квіточку: це була фіалочка. Вона відкрила бджілкам свою чашечку, повну запашного солодкого соку. Наїлися, напилися бджілки і полетіли додому - радесенькі.

К. Ушинський

Потоваришували Йшло гуляти котенятко Та й побачило курчатко, Здивувалось, аж присіло: «Де воно дві лапки діло?» А курчатко, далебі, Здивувалося собі: «А чого це в котенятка Зайві лапки? От загадка!» Довго думали, гадали Та й потоваришували.

I пішли: курча на двох, Кошеня на чотирьох.

ЗНАЙДИ 10 ВIДМIННОСТЕЙ

В. ЧЕРНИШУК

(Хліб)

ЗАГАДКИ

В кожнім місті і селі Головний я на столі.

Iз гнізда з-під квочки Жовті котяться клубочки. Квочка буде їх навчати. Хто ж це, хто? Малі … (Курчата) Лист зелений і міцний, Сніг для нього не страшний, А коли весну стрічає, Сині очі розкриває. (Барвінок)

С

А К В О М КОРО пашок

х чере о ь р и т У чо ашенят п е р е ч о четвер

Писанка

Українська писанка як дитяча пісенька, як бабусина казка, як матусина ласка. Сяду собі скраєчку, розмалюю яєчко: Хрестик, зоря, віконце стане воно, мов сонце.

А. КАМІНЧУК Бажаєте бути спонсором цієї рубрики звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

razommedia.ca РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

razommedia.ca

Обрані читачами Etobicoke guardian як

ПРОПОНУЄ

ПОЗБУТИСЯ

ЗАЙВОЇ ВАГИ

ЗА ДОПОМОГОЮ

ІНДИВІДУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ХАРЧУВАННЯ

• БЕЗ ТАБЛЕТОК

• БЕЗ БІЛКОВИХ КОКТЕЙЛІВ • БЕЗ ІН'ЄКЦІЙ • БЕЗ ВІДЧУТТЯ ГОЛОДУ • унікальна науково обґрунтована німецька методика • найрезультативніша оздоровча програма у світі • ефективна для жінок і чоловіків ПЕРША КОНСУЛЬТАЦІЯ БЕЗКОШТОВНА

Досягти оптимальної ваги Вам допоможе сертифікований консультант

Леся ГОЛОЙДА MD Homeopath, R.Ac, metabolic balance coach 416 916 6156 clinic@springofhealth.cа

ПРИЙМАЄМО БЕНЕФІТИ

Facial Manicure, Pedicure Waxing, Threading Olga Kharysh 416 246 05 12 1B Richview Rd. # 101 (intersection Scarlett and Eglinton) olgakharysh@yahoo.com

З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

razommedia.ca РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

INCOME TAX, ACCOUNTING Personal: Income Tax, E-file (tax return in 10 days), verification of previous years and changes, free consulting support throughout the year.

••• For self-employed and corporations: registration and closure of businesses, Payroll, GST/HST, WSIB, IFTA, full accounting and bookkeeping cycle services.

••• Setting up and accounting support of investment (business) structures involving Holding Companies, Investment Companies, Operating Companies, Partnerships for Investment Cash Flow optimization.

••• Fund Accounting, Investment Portfolio Accounting, Resolving disputes with CRA.

Private Sector Accounting Alex Pavlyuchyk www.privatesectoraccounting.ca alex@privatesectoraccounting.ca 416-409-3729 107-4548 Dufferin Street, Toronto, ON M3H 5R9

LANGUAGEPRESTIGE

ПРОФЕСІЙНИЙ

ПЕРЕКЛАД УСІХ ВИДІВ ДОКУМЕНТІВ

СЕРТИФІКОВАНІ ТА НОТАРІАЛЬНО ЗАСВІДЧЕНІ ПЕРЕКЛАДИ ДОКУМЕНТІВ • ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ У МІНІСТЕРСТВАХ ТА КОНСУЛЬСТВАХ • НОТАРІАЛЬНІ ПОСЛУГИ • БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА ДОКУМЕНТІВ ПО Toronto, Etobicoke, Mississauga, North York, Vaughan

Tel.: (416) 903 7221 Fax: (416) 907 1770 kmen@languageprestige.com www.languageprestige.com

З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

ПОСТУП

ЩОНЕДІЛІ з 9 до 10 години вечора У ПРЯМОМУ ЕФІРІ

УКРАЇНСЬКА РАДІОПРОГРАМА НОВИНИ З УКРАЇНИ ТА СВІТУ ІНТЕРВ’Ю ТА ДИСКУСІЇ ЗАМОВЛЯЙТЕ В НАС МУЗИЧНІ ВІТАННЯ СЛУХАЙТЕ ТА ПІДТРИМУЙТЕ НАС!

Розрахунковий #43282 в Кредитовій Спілці Будучність рахунок #497858 в Українській Кредитовій Спілці Керівник і ведуча - Любомира МАТВІЯС

www.cirvfm.com

razommedia.ca

ukrradiofm@gmail.com

Ситуаційна фотозйомка. Події, портрет, репортаж. Якісно, швидко, недорого.

Микола СВАРНИК 647 864 0945 swarnyk@gmail.com

kantor_CE_razom_mag_3.75x5.25_2014.pdf 1 5/12/2014 4:44:26 PM

Обмін валют та грошові перекази

C

M

Y

CM

MY

гарантуємо курс обміну кращий від банківського

CY

CMY

безпосередньо в руки або банк, надійно та конфеденційно

K

Toronto: Mississauga: North York: Thornhill: Hamilton:

121 Runnymede Rd. (at Bloor St. West) 3643 Dixie Rd., Unit 1 (at Wisla Plaza) 4400 Dufferin St. (inside Yummy Market) 390 Steeles Ave. W., Unit 18 685 Queenston Rd. (inside Starsky)

www.kantor.ca

(416) 767-7782 (905) 369-9978 (416) 855-5770 (905) 482-8620 (905) 661-1111

/KantorCurrencyExchange

З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

416 628 5155

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА НА ВСІ СМАКИ

ем ц р е с й Cлуха

radio RAZOM http://94.250.250.110/razom/

з питань розміщення реклами звертайтесь: info@razommedia.ca radio_razom

РАЗОМ КВІТЕНЬ 2015

razommedia.ca

24/7

Запрошуємо всіх відвідати ВИСТАВКУ УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКИХ БІЗНЕСІВ 2015 Trident Banquet Hall 10 травня 2015

145 Evans Avenue Toronto, Ontario

12 p.m - 5 p.m.

UKRAINIAN-CANADIAN BUSINESS & PROFESSIONAL

TRADE SHOW ОРГАНІЗАТОРИ:

ГЕНЕРАЛЬНІ СПОНСОРИ:

ДЛЯ УЧАСТІ У ВИСТАВЦІ РЕЄСТРУЙТЕСЬ tradeshow.razommedia.com

ЗАПРОШУЄМО ВОЛОНТЕРІВ

для підготовки та проведення Виставки українсько-канадських бізнесів 2015

info@razommedia.ca • 1 855 729 6664

КІЛЬКІСТЬ МІСЦЬ ЛІМІТОВАНА

З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razommedia.ca | toll free: 1 855 (1855 729 6664)

КАЛЕЙДОСКОП ПОДIЙ КВІТЕНЬ ПОДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ 12 квітня, 3 p.m. Гаївки з дитячим хором “Жайвір“ Катедра св. Йосафата 143 Franklin Ave

19 квітня, 3:30 p.m.-7p.m. Великодні гаївки Колектив Коса і парафія св. Миколая Trinity Bellwoods Park Toronto, Ontario M6J

25 квітня, 2 p.m. Вхід вільний Круглий стіл: Мустафа Наєм, Віра Савченко, Сергій Фоменко та інші Модератор Майкл Щур Дім Т. Шевченка 482, Horner Ave. Toronto

26 квітня, 6:30 p.m. Прем’єра вистави «Духи добра» Пластова домівка Гуцуляків 516 The Kingsway, Toronto http://goo.gl/3qrDE2

17 квітня - 3 травня Juried art show “Сapture a Moment“ КUMF Gallery 145 Evans Ave., Toronto 416 766 6802 www.kumfgallery.com

18 квітня, $30 - per person 3:00 p.m. рееєстрація 4:30p.m. гра Благодійний турнір On cue billiards 349 Jane St, Toronto a.kumka@sympatico.ca

25 квітня - 8 травня Проект підтримки протезування в Україн Щоб підтримати проект www.cufoundation.ca a.kumka@sympatico.ca

24 квітня-1 травня відкриття 26 квітня, 2:30 p.m. Фотовиставка українського героя Віктора Гурняка «Дорога від Майдану» Інститут св Володимира http://goo.gl/3izNoJ/

25 квітня, 8p.m., квитки $40 Благодійний концерт з Майклом Щуром, Сергієм Фоменком, Lemon Bucket Orkestra King’s Garden Banquet Hall 15 Canmotor Avenue, Etobicoke, ON 647 203 7446, 416 951 8097 www.dopomoha-ukraini.org

26 квітня, 3:00 p.m. Концерт української духовної музики з участю церковних хорів Торонто St. Demetrius Church 135 Rose Ave.,Toronto, ON

19 квітня, 2 p.m. Спільне свячене Hosted by U.W.O. of Canada Trident Banquet Hall 145 Evans Ave., Toronto 416 249 0907 Adults $25, Children $12

26 квітня, квитки $125 5:30 p.m. коктейль, 6:30 p.m. вечеря Гала-банкет King’s Garden Banquet Hall 15 Canmotor Avenue, Etobicoke, ON 647 203 7446, 416 951 8097 www.dopomoha-ukraini.org

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ ВІДВІДАТИ

ВИСТАВКУ УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКИХ БІЗНЕСІВ 2015 10 травня 2015

Trident Banquet Hall 145 Evans Avenue Toronto, Ontario

UKRAINIAN-CANADIAN

BUSINESS & PROFESSIONAL

TRADE SHOW

ВХІД БЕЗКОШТОВНИЙ ГЕНЕРАЛЬНІ СПОНСОРИ:

ОРГАНІЗАТОРИ:

ДЛЯ УЧАСТІ У ВИСТАВЦІ

РЕЄСТРУЙТЕСЬ tradeshow.razommedia.com КІЛЬКІСТЬ МІСЦЬ ЛІМІТОВАНА tradeshow@razommedia.com • 1 855 729 6664

10 травня, 12p.m.-5p.m. ВИСТАВКА УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКОГО БІЗНЕСУ Для відвідувачів вхід вільний Для учасників реєстрація на www.tradeshow.razommedia.com toll free: 1855 729 6664

Більше подій на events.razommedia.com З цікавими та важливими подіями звертайтесь у редакцію РАЗОМ Ми поділимось ними з усіма нашими читачами: info@razommedia.ca або toll free 1 855 729 6664

FREE

ПІДПИСКА НА ЖУРНАЛ Заповніть поля для оформлення підписки Ваше Ім’я та Прізвище

Розсилка по Канаді та США

Ваша електронна адреса

Ваша поштова адреса та телефон

Вартість підписки:

6 номерів - $35

11 номерів - $60

Taxes included

Please send cheque made to VIVAM LIMITED to address: 2275 Lake Shore Blvd West, Suite 320, Toronto, ON M8V 3Y3 or subscribe online on razommedia.ca