ст. 6 УКРАЇНСЬКЕ ТОРОНТО
КАНАДО, НАШ ШЛЯХ ДО ТЕБЕ І З ТОБОЮ!
ЄВГЕН ХМАРА ВПЕРШЕ В КАНАДІ
ст. 4
ст. 14
СВЯТКУЄМО РАЗОМ
Липень / July 2016
№36
ЗНАЙОМТЕСЬ
UKRAINIAN CANADIAN MAGAZINE
м о н а е к о а з Канада українців дім JULY 21 - 24, 2016
www.capitalukrainianfestival.com
ст.16
Ukrainian Independence Day День Незалежності України
25
ПРОГРАМА Початок Відкриття Концерт Забава Кінець
TIME 10:00 1:00 2:00 7:00 11:00
PROGRAM Grounds Open Opening Ceremony Stage Show Outdoor Dance Dance Ends
у Липні
У НОМЕРI: До 125-ліття поселення українців в Канаді
4
Україна та Канада: відкриваємо двері для бізнесу
6
Торонто вітає Fashion Ukraine
8
Ukie Day Camp
10
Євген Хмара вперше в Канаді
14
Обирок - місце для вільних творців
18
Саймон Кузнець - економіст зі світовим 22 ім’ям Психологічна травма і як її зцілити
23
“Софіївка“ - історія кохання, закарбованого в природі
24
Цікаве про Умань
26
Олена Теліга: боротьба - це справжнє життя
27
Незбагненна доля бабки Сані
28
Голубці, такі різні…
30
Дитяча сторінка
34
Калейдоскоп подій
37
“Липневим медом ніжаться вуста, липневим сонцем розімліло літо…”- так поетично-красиво бачить цю пору Адель Станіславська з Івано-Франківська. Отож літо триває, декого з нас зовсім розніживши, а когось, навпаки, змобілізувало до праці, до нових починань (липень якраз найкраще для всього цього підходить!). Займаючись улюбленою справою, за домашніми клопотами чи відпочиваючи, будьте з “Разом” і ставайте учасником багатьох подій сьогодення, дізнавайтесь більше про оточуючий світ та українців - гордість народу, відкривайте для себе цікаві сторінки української історії, збагатіться інформацією про народні традиції та культуру, поповніть свою кулінарну скарбничку новими рецептами страв тощо. У цьому номері до вашої уваги огляд кількох важливих події громадського життя та розповідь про липневу ювілярку Олену Телігу, яка усвідомила себе українкою і загинула за українську національну ідею. У рубриці “Нашого цвіту” знайдете інформацію про американського економіста, лауреата Нобелівської премії в галузі економіки Саймона (Семена) Кузнеця, що родом з України. Інтерв’ю з популярним українським піаністом і композитором Євгеном Хмарою, який незабаром гастролюватиме в Канаді, буде цікавим багатьом читачам журналу. Представляємо вам Ірину Микитюк, яка, зрозумівши важливість для дитини освоювати українську мову просто, без напруги і нудного сидіння за партою, зуміла поєднати педагогіку та бізнес і створила школу Ukie Day Camp. Як позбутися психологічної травми, дізнаєтеся зі статті д-ра Р. Шемечка. Хвилюючі розповіді про двох жінок - Софію Потоцьку, фатальне кохання до якої чоловік увіковічнив у знаменитому парку “Софіївка”, та просту і водночас загадкову трудівницю бабу Саню - не обійдіть увагою. Важко уявити українське застілля без голубців, тож пропонуємо вам найпоширеніші рецепти цієї страви української кухні, а також цікаві факти про рис - основний інгредієнт голубців. І на дитячу сторінку загляньте: там для ваших діток і внуків, як повелося, і казка, і загадки, і ще дещо цікавеньке ми підготували.
Команда Медіа Групи РАЗОМ
Contact information: info@razom.media toll free: 1 855 729 6664 fax 1 866 734 1864 2275 Lake Shore Blvd West, Suite 320, Toronto, ON M8V 3Y3 facebook.com/razommedia razom.media
Editor: Viktoriya MATVIYENKO Editor: Viktoriya MATVIYENKO Copy Editor: Nataliya RUSYN PR-manager: Oksana PLATONOVA Graphic Design: Volodymur MELNIK Сontributors: Maryanna BANDURA, Mariana STEFAK, Oksana BOBRUS, Dar’ya KOLOS, Olenka KOLOMYYSKA, Andriy PROTSKO Project Coordinator: Vadym MATVIYENKO
The publisher may not have the same standpoints with the author of a printed material. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads. Published by РАЗОМ Media Group Printed by VIVAMPRINT.COM
СВЯТКУЄМО РАЗОМ
КАНАДО,
razom.media
наш шлях до тебе ! 125 років з часу поселення українців ю о б о т і з у Канаді
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
4
Важко уявити Канаду без українців, а зважаючи на те, що вона, як держава, сформувалася близько 150 років тому, можна сказати: українці жили і будували Канаду від самого початку. Були то нелегкі часи (важка праця, табори для інтернованих, туга за рідним домом), але який українець боїться труднощів. Жили, будували домівки, церкви, зберігали культуру свого народу, не забували рідну мову і, врешті-решт, полюбили цю країну, але завжди пам’ятали про Україну. Нині в Канаді проживає близько півтора мільйона осіб українського походження, а 125 років тому тут не було людей з України. Але жителі з галицького села Небилів Iван Пилипів і Василь Єлиняк - справжні відчайдухи - приїхали сюди, за тисячі кілометрів від рідного краю, самі та ще й привели за собою інших. 7 вересня 1891 року на пароплаві “Орегон” вони обидва прибули в Квебек, дісталися Вінніпега і там майже за безцінок отримали фермерську ділянку. Iван Пилипів заснував найбільше поселення українців у Канаді - Єдна-Стар (нині розташоване в провінції Альберта). Василь Єлиняк, зібравши достатньо грошей, повернувся в рідне село Небилів, де організував імміграцію шести сімей односельців, зокрема і своєї. З цього й почалася масова еміграція українців до Канади в період з 1891 по 1914 роки.
Протягом 125 років предки українських канадців емігрували до Канади в різні періоди і з різних причин. Вони зробили багато добрих справ на благо свого нового дому та старанно берегли пам’ять про рідну Україну, що гідно продовжують сьогодні їхні діти. Якщо ви хочете поділитись історією своєї родини чи розповісти про відомі вам здобутки наших співвітчизників у Канаді звертайтесь до нас у редакцію. Найцікавіші історії будуть опубліковані в журналі РАЗОМ у рамках проекту
Олег Шупляк “Над рідною землею”
КАНАДО, НАШ ШЛЯХ ДО ТЕБЕ І З ТОБОЮ! 25 років Незалежності України! Чверть століття! Непростий, але впевнений шлях до добробуту та процвітання попереду.
Привітатайте українців Канади з цим важливим святом на сторінках серпневого випуску журналу РАЗОМ Звертайтесь до 1-го серпня
Toll free: 1 855 729 6664 info@razom.media @razommedia razom.media
Понад століття, як за море Діди плили на кораблі, Бо не давали людомори Їм жити на своїй землі. Та на твоїй, Канадо, знаю, В ярмо впряглися, як воли Бо не знайшли вони тут раю Лиш волі більше тут знайшли.
Хоч правнук бідного русина Твій гімн «О, Канада!» співа, Живе у ньому Україна, Не згасла пам’ять вікова. З вірша Петра Тимочка “Уклін Канаді”
Манітоба має найбільшу частку українців - 15% населення. Роком української культурної спадщини оголосили 2016-й канадські провінції Манітоба та Саскачеван Канадці українського походження, народжені в Канаді, становлять 3.7% населення країни Королівський канадський монетний двір з нагоди 125-річчя першого українського поселення в Канаді випустив пам’ятну кольорову монету у формі української писанки. Конгрес українців Канади запрошує взяти участь у фотоконкурсі «CANADA - HERE WE ARE» і відтворити 125-літню історію українців Канади в світлинах. Фото та коротку інформацію про те, хто, за яких обставин і якого року на них зображений, надсилайте: ucc@ucc.ca or Lesia@ucc.ca
Our Celebrations… Наші Святa…greet you with our spiritual customs, offer you an appreciation of our family traditions and invite you to enjoy the uniqueness of our rituals, sacraments and superstitions. WWW
ukrainiancelebrations.com
416.834.0544 Toronto ON. Canada
info@ukrainiancelebrations.ca UkrainianCelebrations
Proceeds support Ukrainian Canadian Social Services - Toronto branch
5 РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
Вони твоїми дітьми стали, Та Україна снилась їм, Тому й пісень тобі співали, Що склали ще в краю своїм.
razom.media
І споконвічні хлібороби Зробили з диких прерій лан, Зорали землі Манітоби, Засіяли Саскачиван.
УКРАЇНСЬКЕ ТОРОНТО
УКРАЇНА ТА КАНАДА: razom.media
ВІДКРИВАЄМО ДВЕРІ ДЛЯ БІЗНЕСУ
20-21 червня в Торонто відбувся українсько-канадський бізнес-форум, організований Міністерством закордонних справ Канади, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України в партнерстві з Українсько-канадською торгово-промисловою палатою та Конференц-радою Канади (Сonference Вoard of Сanada). На заході, який проводився напередодні погодженого підписання Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Канадою, були присутні представники урядів та громадських і бізнес-лідерів обох країн.
Угода про зону вільної торгівлі між Канадою й Ураїною стане першим договором, підписаним в Європі після Канада-ЄС-договору. Ця подія - ще одна важлива історична віха у зміцненні відносин між нашими країнами, що забезпечить канадському бізнесу значне розширення доступу на ринки Україниі, де дозріли великі торговельні та інвестиційні можливості. Павло Ґрод, голова КонҐресу українців Канади
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
6
З України на форум прибули перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталя Микольська, Тарас Кутовий - міністр аграрної політики та продовольства України, Дмитро Шимків - заступник голови Адміністрації Президента України, Олександр Данилюк - міністр фінансів України; голова Фонду державного майна України Ігор Білоус, Олена Кошарна - головний виконавчий директор Horizon Capital та інші. Українські делегати у своїх виступах наголошували на перевагах, які відкриває бізнесменами обох країн майбутня Угода про ЗВТ, та на інвестиційних можливостях для канадського бізнесу в різних галузях української економіки, зокрема аграрній, харчовій, енергетичній, IT та інших.
Фото: Микола Сварник
razom.media
З канадського боку форум відвідали посол Канади в Україні Роман Ващук, міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд, прем’єр-міністр Онтаріо Кетлін Вінн, Брюс Данлоп - віце-президент державної агенції експортного розвитку Канади та багато іших осіб, зацікавлених у налагодженні зв’язків з Україною. Не оминув увагою форум і Прем’єр-міністр Канади Джастін Трудо, який оголосив, що важливо, про свій візит до України у липні цього року для підписання Угоди про ЗВТ.
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
7
Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою, що, як очікується, буде підписана під час запланованого на 11-12 липня офіційного візиту Прем’єр-міністра Канади до Києва, створить робочі місця для громадян обох країн та закладе новий фундамент для росту торгівлі та інвестицій. Також увесь світ побачить, що Україна відкрита для бізнесу і Канада знову першою протягує їй дружню руку підтримки. Зенон Потічний, голова Українсько-канадської торгово-промислової палати
Про наміри щодо укладання Угоди про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною було оголошено прем’єрміністрами Стівеном Гарпером та Арсенієм Яценюком у липні 2015 року в Києві, що стало початком нової віхи у двосторонніх відносинах держав. Цьому передувало шість раундів переговорів, які розпочались у 2010 році. Очевидно, що підписання Угоди, окрім значної комерційної вигоди для канадського бізнесу, сприятиме здійсненню економічних реформ та прокладатиме шлях для широкого економічного розвитку в Україні, а також зміцнить партнерство між обома країнами в прагненні миру та добробуту. 11 липня 2016 року в Києві Угоду про ЗВТ між Канадою та Україною було підписано!
УКРАЇНСЬКЕ ТОРОНТО
Торонто вітає
FASHION UKRAINE
С
вятом сучасної моди від українських дизайнерів став показ, що відбувся 19 червня в Торонто і де поціновувачі “примхливої пані” вкотре переконалися: модел’єри з України мають чим дивувати світ. Ті, хто слідкує за свіжими модними тенденціями, вже добре знають бренди Foberini, Rito, Bobkova, Golets, Olena Dats, Ludmila Kislenko, які й представили свої моделі в Old Mill Toronto на благодійному показі FASHION UKRAINE, де ведучою була Ганна Гомонай - українська телеведуча, дружина Посла України в Канаді Андрія Шевченка. Виручені від показу кошти призначені українським дітям-сиротам та дітям-переселенцям із зони військових дій на сході для їхнього відпочинку в літньому таборі в Карпатах у серпні 2016 року. Такі табори проводяться благодійним фондом Help Us Help the Children, який і був організатором цього модного шоу. Гостей, серед яких можна було зустріти чимало канадських та українських політиків та бізнесменів, приймали Руслана Вжесневська (засновник HUHTH), Христя Фріланд (міністр міжнародної торгівлі Канади), Олена Кошарна (виконавчий директор Horizon Capital), Наталя Микольська (заступник міністра економічного розвитку України). Цікаво зазначити, що у дефіле брали участь конкурсантки культурного шоу “ Міс українська Канада”, фінал якого відбудеться 16 липня в Mississauga Living Arts Centre.
FASHION UKRAINE пройшов напередодні Українсько-канадського бізнес-форуму (20-21 червня 2016, Торонто), на якому обговорювались перспективи та можливості, які відкриває бізнесам обох країн майбутня Угода про зону вільної торгівлі між ними. Провідні українські модел’єри змогли гідно представити себе, свої творчі здобутки широкому колу канадських учасників та гостей.
Фото: Микола Сварник
razom.media РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
9
З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razom.media | toll free: 1 855 (1855 729 6664)
НАШ БІЗНЕС
razom.media
“Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим у неї”, - писав український класик Олесь Гончар. Цю думку поділяє й власниця Ukie Day Camp Ірина Микитюк, яка переконана: вчити дітей української мови можна радісно, творчо і сучасно.
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
10
Ірина Микитюк - педагог за фахом і за покликанням. Про свій професійний вибір вона розповідає з усмішкою: “Моя біографія вчителя почалася ще до мого народження, адже дід, батько, всі мої тітки - вчителі. Отож і я не порушила сімейних традицій і, закінчивши Чортківське педагогічне училище, стала вчителем початкової школи”. Щоправда, згодом, вирішивши, що молодших школярів з неї досить, Ірина продовжила навчання у Чернівецькому національному університеті на історичному факультеті. По його закінченні викладала в Чортківському медичному коледжі, працювала над дисертацією. Та несподівано для всіх зірвалася з місця і поїхала в Канаду, щоб залишитися тут на 10 років. Своє спонтанне і, як потім виявилось, доленосне рішення Ірина пояснює так: “Я з тих людей, які дозволяють життю інколи собою керувати. Не раз, як і тоді, воно вирішувало за мене”. Канада, куди Ірина поїхала на персональне запрошення працювати нянею в родину, не стала для дівчини випробуванням, бо вона вже мала досвід закордонних подорожей. Легко пройшовши інтерв’ю, була прийнята на роботу родиною, де батьки мріяли, щоб їх дитина розмовляла доброю українською. Ось тоді-то Ірина подивилася на проблему вивчення мови очима канадської дитини та отримала відповіді на питання щодо того, як діти ставляться до української, чи потрібна їм ця мова, як мотивувати дітей та інші. Це був перший крок до усвідомлення і розуміння, що тут, у Канаді, вона хоче навчати дітей української мови - вчити без тиску,
комфортно і радісно. Придалися і педагогічний фах, і спеціальність організатора дитячого колективу. Коли Пласт, до якого належить Ірина, купив нове чудове приміщення для домівки, вона не могла байдуже дивитися, що воно використовувалося лише двічі на тиждень. 6 років тому під час березневих канікул разом зі своїм товаришемпластуном, канадським учителем українського походження Андріаном Фединою вона ризикнула і спробувала - так почався перший з україномовних денних таборів Ukie Day Camp.
facebook.com/ukrainianleanguageprograme
Зараз Ukie Day Camp діє під час різдвяних, березневих і літніх канікул, а також під час P.A. days. Щоразу дітей (4-11 років) чекають не звичне зазубрювання матеріалу, а захопливі пригоди. Ко-
Ukiedaycamp@gmail.com www.irynamykytyuk.com
Тривалий час лекції (щотижневі індивідуальні заняття з української мови) і табір були для Ірини Микитюк окремими паралельно існуючими світами. Все змінилось, коли її знайома пізно вночі зателефонувала і сказала: “Твій Ukie Day Camp подали на UCPBA award. Як за тебе
11 РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
жен навчальний тиждень має свою тему, навколо якої й обертається сюжет заняття. Завдяки невгамовній викладачці, приміром, індуська каплиця в сусідньому кварталі перетворюється на одне із семи чудес світу Тадж-Махал, звичайнісінький коридор - на всіяну смарагдами дорогу, яка веде до чарівника країни Оз, а традиційне “доросле” Різдво починає пахнути самотужки спеченими пряниками. Хоча Ukie Day Camp нині має великий успіх, Ірина набирає у групи не більше 20-25 учнів, вважаючи, що більше не завжди краще: “Так я маю змогу запам’ятати кожного учня та слідкувати за його прогресом.”
рисна, а корисна праця завжди гідно оплачується. Вона мріє про відкриття власної елітної школи, де діти вивчатимуть сучасну українську мову і культуру, займаючись, хоч як дивно, йогою, бальними танцями або споглядаючи твори мистецтва. “Навчати інших може тільки той, - переконана Ірина, - хто сам постійно вчиться, інакше він перестає розуміти, як почувається його учень”. Вона не задовільняється своїми здобутками, а тому чи не щодня вдосконалює свій професіоналізм, розширює світогляд. Вивчала психологію дітей, психомалюнок, закінчила курси лайфкоучінгу та копірайтера, завдяки чому тепер може застосовувати не тільки традиційні методи навчання мови, а працювати в новітніх технологіях, що постійно змінюються і адаптуються до потреб кожного учня.
razom.media
проголосувати?” Саме тієї миті Ірина зрозуміла, що людям дійсно потрібен її табір: “Я усвідомила, що мій бізнес - це те, що я люблю, що в зоні мого абсолютного контролю. Тепер я працюю на перспективу. Є бажання творити, розширити горизонти, реалізувати
фантастичні ідеї.” Вже зараз в Ukie Day Camp готова нова програма занять. З 22 серпня по 2 вересня стартує “Back to school program”, яка завдяки іграм та розвагам допоможе учням 1-4 та 5-7 класів після канікул без стресу приступити до навчання. Цього року заняття буде побудовано на вищому і нижчому рівнях складності, що дозволить комфортніше почуватися дітям, яким навчання дається важче. Створення власної дошки мрій і вивчення інструментів мотивування для учнів старшого віку, йога в українській мові, ляльковий театр для молодших - все це дуже зацікавить дітей. А з вересня при Пластовій домівці щоп’ятниці діятиме homework club, де учням допомагатимуть виконувати домашнє завдання, і “Conversational circle” для розвитку розмовної мови. Ірина впевнена, що не буває “слабких” учнів, кожна дитина по-своєму геніальна. “Якщо у мого учня сьогодні поганий день, я не буду насильно пхати йому у голову знання! Вірю, що завтра, коли він буде готовий, вбере в себе подвійну “дозу” і залишиться при цьому щасливий!” - розповідає вона. Ірина Микитюк - педагог із задатками бізнесмена, який знає: його робота ко-
Cвій успіх Ірина Микитюк пояснює так: “ Як на мене, успіху досягне той, хто щодня наполегливо працює, хто постійно щось вигадує, хто розвивається та вкладає у бізнес. Часто люди захоплюються зробленим мною, але рідко замислюються над тим, скільки сил і часу це коштувало, скільки було спроб і набито ґуль”. Незважаючи на постійну зайнятість в Ukie Day Camp, невгамовна та енергійна Ірина Микитюк завжди знаходить час для волонтерської роботи: працює в Пласті, де 4 роки виконувала обов’язки референта уладу новацтва, входить до дирекції Наукового товариства ім.Т. Г. Шевченка, виконуючи обов’язки референта конференцій.
Медіа Група РАЗОМ
kantor_CE_razom_mag_3.75x5.25_2014.pdf 1 5/12/2014 4:44:26 PM
Обмін валют та грошові перекази
C
M
Y
razom.media
CM
MY
гарантуємо курс обміну кращий від банківського
CY
CMY
безпосередньо в руки або банк, надійно та конфеденційно
K
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
12 Toronto: Mississauga: North York: Thornhill: Hamilton:
121 Runnymede Rd. (at Bloor St. West) 3643 Dixie Rd., Unit 1 (at Wisla Plaza) 4400 Dufferin St. (inside Yummy Market) 390 Steeles Ave. W., Unit 18 685 Queenston Rd. (inside Starsky)
www.kantor.ca
(416) 767-7782 (905) 369-9978 (416) 855-5770 (905) 482-8620 (905) 661-1111
/KantorCurrencyExchange
ms
З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razom.media | toll free: 1 855 (1855 729 6664)
Стоматологічна клініка Sherway Gardens Dental Centre щиро запрошує нових пацієнтів "Ìè ö³íóºìî ðåïóòàö³þ íàøî¿ êë³í³êè ³ ðîáèìî âñå äëÿ òîãî, ùîá ê볺íò áóâ çàäîâîëåíèé. Ïðîôåñ³îíàë³çì, ïîðÿäí³ñòü òà óâàæí³ñòü äî ïàö³ºíò³â îñíîâíèé ïðèíöèï ðîáîòè óñüîãî êîëåêòèâó. Çâåðíóâøèñü äî íàøèõ ñòîìàòîëîã³â, âè ìîæåòå áóòè âïåâíåí³ ÿê â åôåêòèâíèõ ðåçóëüòàòàõ ë³êóâàííÿ, òàê ³ â ïîâí³é éîãî áåçïåö³, îñê³ëüêè ñòåðèë³çàö³ÿ ³ ÷èñòîòà ³íñòðóìåíò³â, îáëàäíàííÿ ³ ìàòåð³àë³â ï³ä ïîñò³éíèì êîíòðîëåì. Ïàì'ÿòàéòå, ùî â³äâ³äóâàííÿ ñòîìàòîëîãà º îáîâ'ÿçêîâèì êîæí³ ï³âðîêó. Ïåðåâ³ðÿéòå ñâî¿ çóáè ó íàñ, ùîá íå âèíèêàëî ïðîáëåì".
Ãàëèíà Ïåíöàê Косметична та хірургічна стоматологія • Ортодонтія для дітей та дорослих Термінова допомога при болях Переважно люди знають, що стан зубiв та слизової оболонки порожнини рота тiсно пов'язаний зі здоров'ям усього органiзму. Так при захворюваннях нервової, ендокринної систем, кишечника і шлунку активно руйнуються зуби, кiсткова тканина, що оточує та утримує зуб. І, вочевидь, наявність хворих зубiв і вогнищ запалення в оточуючих зуб тканинах призводять до недуг нирок, серця, печiнки і т. д.. Втрата зубiв, а отже, жувальної ефективності, провокує загострення захворювань шлунково-кишкового тракту.
416 621 4999
Дуже часто в нашому сумбурному світі від постійних стресів у людей починають хворіти ясна, і спеціалісти клініки працюють над тим, щоб завчасно і якісно їх лікувати, адже трапляється, що запалені ясна набухають, виштовхуючи здоровий зуб з його положення. У клініці проводяться як косметичні, так і складні стоматологічні операції, здійснюється імплантування.
www.sherwaydentalcentre.com Info@sherwaydentalcentre.com
ЗНАЙОМТЕСЬ
razom.media
Український піаніст Євген Хмара - музикант-віртуоз і композитор, володар голлівудської премії імпровізаторів і фіналіст шоу «Україна має талант» - музикою займається з дитинства. У восьмирічному віці звичайному київському хлопчині пощастило познайомитися зі своїм кумиром - відомим музикантом Дідьє Маруані, який давав концерт у Києві. Сьогодні ж музикою Євгена надихається вся Україна, а вже зовсім скоро музикант порадує публіку своєю творчістю на фінальному концерті Miss Ukrainian Canada.
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
14
Євген
ХМАРА, музика якого зачаровує і зцілює
- Євгене, як у твоєму житті з’явилася музика? Чому став не скрипалем, приміром, а піаністом? - Мої батьки були великими меломанами. Вони часто слухали групу «Space», тому з раннього дитинства я чув музику Дідьє Маруані. В чотири роки я побачив його виступ по телевізору, тоді ж я вперше побачив клавіші і зрозумів: хочу грати на цьому інструменті. Згодом ми з батьками пішли до цирку, там знову побачив клавіші. Я був настільки вражений, що після цього зробив з якихось скриньок і коробочок «синтезатор», за прожектор - включений іграшковий ліхтарик, і уявляв, що граю на сцені. (Сміється).
- Скільки тобі було, коли батьки купили справжнє піаніно? - Батьки зрозуміли, що їхня дитина талановита і в шестирічному віці віддали мене в музичну школу на фортепіано. А вдома воно у мене з’явилось пізніше. Мама і тато довго збирали кошти і, врешті, коли мені було вісім, купили піаніно «Україна» (усміхається).
- Як ти гадаєш, якби не зустріч і знайомство з Дідьє Маруані, чи була б такою успішною твоя творча кар’єра? - Важко сказати. У мене завжди було чітке розуміння того, що без музики я не зможу повноцінно існувати.
- У мене було два тури. Перший - Piano Vs Dubstep - минулого року, і ми, зокрема, побували у Львівському оперному театрі. Цього року з туром «Знамення» ми об’їхали п’ять міст: Дніпро, Харків, Одесу, Запоріжжя та Київ. Кожне з них стало унікальним. Наприклад, після концерту в Одеській філармонії, хоч в моїй музиці є рок, я почувався так, ніби відіграв потужний рок-концерт. Львів, навпаки, дуже стриманий. Тут глядач чекає, що ти покажеш, і вже в середині концерту починає тебе признавати, нагороджуючи гучними аплодисментами.
- Чим вражатимеш канадську публіку на фінальному концерті Miss Ukrainian Canada? Що очікуєш від цієї подорожі? - Для мене велика честь і радість виступити на фінальному концерті Miss Ukrainian Canada, тим паче я вперше буду в цій країні. Вражатиму канадського слухача своєю музикою, яку я порівнюю з дитиною, бо, коли твоє чадо досягає певних успіхів, тобі кортить всім про це розказати. Отак і я дуже щиро й охоче ділитимуся своєю творчістю з українцями в Канаді. Хочеться побачити, як там живуть люди, а також мрію поїхати до Ніагарського водоспаду. Планую взяти на прокат авто та подивитися канадські міста.
- Класична інструментальна музика не надто популярна серед молоді. Які твої секрети популяризації цього напрямку? - Я б не сказав, що моя музика класична, адже “класика” – це твори мистецтва, перевірені часом . Я ж усього два роки гастролюю, а три, як написав свій перший альбом... Та й музичний стиль, в якому працюю, я не відношу до класичного, бо граю рок. У творах з репертуару мого першого гастрольного туру поєднані Dubstep з елементами симфонічного оркестру - це сучасна музика з використанням класичних інструментів.
- Чи є композиція, яка стала особливою для тебе? - Так, «Казка», з якої все почалося. З нею я пішов на кастинг шоу «Україна має талант». З нею пов’язана неймовірна історія, від якої у мене й досі мурашки по тілу. Вихователька з Білорусії завантажила на телефон мій альбом «Казка», дала послухати його глухій дитині, яка - уявляєте? - почула мелодію. Велике щастя знати, що твоя музика творить такі дива. Згодом велику партію дисків купила Латвія та Литва, і в цих країнах стверджують, що моя музика чудодійно впливає на дітей з проблемами ДЦП.
- Таких талановитих, популярних і амбітних (чи останнє - не про тебе?) звикло називають “зірками”. Як ти ставишся до своєї зірковості?
- Погодься, нечасто музиканти, зокрема й піаністи, настільки відомі широкому загалу, як ти. У тебе є тут якісь секрети? - Писати від щирого серця.
- Ти зіграв Гімн України на паризькому вокзалі Gare de L’est. Це було спонтанне рішення? - Так. Гімн я грав ще задовго до початку Революції Гідності. Ми з товаришем вперше поставили білий рояль на Михайлівській площі і впродовж дня грали різні мелодії, а вкінці я виконав гімн України. Потім зіграв його вже в Італії, Америці… В мене часто запитують, чому саме гімн? Відповідь очевидна: я ж українець. І все, що роблю, це «Made in Ukraine».
-Якими творчими здобутками можеш пишатися нині? - Двома альбомами, записаними з оркестром. Третій свій доробок буду випускати тільки під рояль. І, звичайно, пишаюсь двома турами, коли концерти мої з аншлагом пройшли у великих залах міст України.
- Який ти, Євгене, поза творчістю: як проводиш вільний час, чим захоплюєшся? - З дитинства я захоплююсь авіацією, тоді будував з паперу моделі літаків. З віком це хобі набирало обертів. Навіть думав, що, коли не вийде з музикою, піду в авіацію. Мені вже 28 років, але й зараз, коли чую гул літака, очі автоматично піднімаються до неба. А нещодавно мені вдалось керувати справжнім літаком! Це неймовірні відчуття, які не передати словами!
- Про що мріє сьогодні Євген Хмара - один з найуспішніших українських піаністів? - Полетіти в космос, створити сім’ю та побудувати будинок. А ще мрію презентувати Україну на міжнародній арені, вийти, приміром, на сцену Royal Albert Hall (Лондонський королівський зал мистецтв і наук. - прим. ред.) і почути: «Єvgen Khmara, Ukraine».
- Чого побажаєш нашим читачам? - Щонайперше, хочу подякувати за запрошення. Мені надзвичайно приємно буде порадувати земляків у Канаді своєю музикою. Бажаю натхнення, злагоди і душевного спокою! Мрійте! Адже з власного прикладу знаю, що великі досягнення завжди починаються з мрій! До зустрічі в Канаді!
Оксана Бобрусь
Фінальне шоу “Міс Українська Канада “ 16 липня 2016 р. Mississauga Living Arts Centre
www.missukrainiancanada.com
razom.media
- Ти вже встиг двічі здійснити велике турне містами України. Розкажи, де побував, які враження отримав?
- В астрономії зірка – це суміш газу та пилюки. Я знаю ціну того, що маю сьогодні і дуже дорожу цим. Я з 15-ти років працював у ресторанах та клубах, тому абсолютно не зіпсований зірковістю. Головне - завжди залишатися людиною, а щодо статусу “зірки”, то в мене такого немає.
15 РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
Для мене знайомство з Дідьє - справжній подарунок долі. Коли мені виповнилося 12 років, я разом з групою Space виступив на сцені відомого фестивалю «Таврійські ігри», потім були спільні виступи в Києві, Москві. Весь цей час я мріяв, що коли-небудь представлю власне шоу, а спеціальним гостем на ньому буде Дідьє Маруані. Все збулося у жовтні минулого року. Я не побоюся назвати Дідьє своїм музичним батьком, а себе, зрозуміло, його музичним сином. Одне знаю точно: незалежно від того відбулося б наше знайомство чи ні, я б все одно створював ту музику, яка звучить у моїй голові.
July 21 -24, 2016
Line-Up capitalukrainianfestival.com
952 Green Valley Crescent Ottawa, Ontario
Friday, July 22, 2016
(5:00– 11:00 PM)
(5:00– 11:00 PM)
Film Night
Fashion and Dancing
razom.media
Thursday, July 21, 2016
5:30 pm Laughter in My Soul
Saturday, July 23, 2016
Sunday, July 24, 2016
Luba Goy
Vesnivka Choir
ILLARIA
John Stetch
OT VINTA
Laura Dziubaniuk
Zirka
Vasyl Popadiuk and the Papa Duke Band
(11:00 AM - 11:00 PM )
(11:00 AM - 10:00 PM )
Barvinok Ukrainian Dance School
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
16
6:30 pm Made in Winnipeg: The Terry Sawchuk Origin Story
7:00 pm A Man for All Canadians
8:30 pm The Guide
Fashion Show
Miss Ukrainian Canada 2016
DJ Buncha
#OCUF2016
Assumption of the Blessed Virgin Ukrainian Orthodox Choir and Children’s Dance Group • Chaika Ukrainian Song and Dance Ensemble (Hamilton) Desna Ukrainian Dance Company (Toronto) • Dnipro Ukrainian Dance Ensemble (USA) • KalynDar • Kolizhanky • Lesia Ukrainka Ukrainian School of Ottawa Nasha Rodyna (Sudbury) • Oleh Chmyr • Olesia Shevchenko and friends • One World Performances by the Odyssey Dance Troupe, Bulgarian Folklore Dance Group Rodina, Izorul Romanian Ensemble of Ottawa, and Spanish Folk Dance Troupe of Ottawa • Ottawa School of Ukrainian Dance • Perenigrations Pokrova Ukrainian Arts Network • St. Nicholas Ukrainian Catholic Church Choir (Toronto) • Stephania Romaniuk • Svitanok Ukrainian Dance Society The Kozaks (Toronto) • The Sheptytsky Institute Choir • Vasyl Popadiuk and the Papa Duke Band • Yarko Antonevych • Zapovid
9-11 Âåðåñíÿ, 2016 Parc de I’Ukraine Rue de Bellechasse & 12 avenue, H1X 1H9 www.ukefestmontreal.org
МУЗИКА Й ТАНЦІ ПОКАЗ ФІЛЬМІВ ВИСТАВКИ ТА ВУЛИЧНИЙ ЯРМАРОК РОЗВАГИ ДЛЯ ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКА КУХНЯ ПИВНА КНАЙПА ПОКАЗ МОДИ
Âõiä âiëüíèé
Caisse populaire Ukrainienne de Montreal
Canadian Patrimoine Heritage canadien
Ville de
ТРАДИЦІЇ ТА КУЛЬТУРА ТА КУЛЬТУРА
razom.media
- місце
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
18
для
За 220 кілометрів від Києва ми, з’їхавши з автомагістралі на дорогу, яка вирізняється з типово українських охайністю, побачили симпатичний рукотворний дороговказ «Мистецький хутір Обирок». Проїжджаємо ще кількасот метрів і бачимо хатки, що ховаються у глушині лісу. Всі вони, хоч невеличкі і старенькі, старанно причепурені і помальовані. У городі неподалік порається чоловік у солом’яному брилі. Вітаємося і знайомимось: чоловіка звуть Сергій. Він та його дружина Ольга живуть на хуторі вже два роки і займаються виготовленням домашніх сирів за австрійськими технологіями. Несподівано було дізнатись, що Сергій архітектор за освітою, вільно володіє англійською та німецькою мовами, а його дружина – дипломований агроном. - У нас тут всі з одною або й двома освітами та й іноземними мовами добре володіють, - каже він. - Наш вибір оселитись на Обирку цілком свідомий, адже це прекрасне місце для вільних творців. - Що ж ви тут створюєте? - питаємо. - Життя! - усміхається Сергій у відповідь і поглядає на живіт дружини, яка вже ось-ось народить йому четверту дитину. - Знаєте, вам краще з Леонідом поговорити. Він та Діана - «батьки» цього хутора. - А де його шукати? - Та ось, за двісті метрів хата, розмальована птахами і конями, а на паркані написано «кіносарай». Виявилось, що Леонід – спортивний молодий чоловік з сережкою у вусі та шароварах сучасного покрою. Видно, він щойно щось малював, бо руки і навіть обличчя замазані фарбою. Це був не хто інший, як той самий Леонід Кантер - надзвичайна особистість, відомий режисер, зокрема фільму “Добровольці Божої чоти”, і продюсер, мандрівник та ще й письменник. (Прим. ред.: інтерв’ю з Л. Кантером читайте в РАЗОМ №31 за лютий 2016). Він тимчасом привітно пояснює:
- Це ми дорожні знаки вирішили поставити. «Обережно: діти!» вже готовий. Зараз ще намалюю «Обережно: бабусі!», бо ось тут у сусідстві живе бабуся Уляна, наша «Головиха». Вона ходить помаленьку, як-не-як їй вже 87-й іде. - А ви давно на цьому хуторі живете? - цікавимося. - Відносно. Дев’ятий рік. У мене тут вже троє дітей народилось і дерева, які ми посадили, вже плодоносять. - Ви круглий рік на Обирку? - По різному буває. Ми багато мандруємо по світу. З тих пір, що ми тут поселилися, більше трьох років я провів у мандрах по планеті. Десятки країн проїхав, поки розвозив табурети на океани. Може чули? Леонід у кількох словах, але цікаво розповів і про вигадану ним гру “З табуретом до океану, і про тривалі експедиції. - А де ви мешкали раніше, чим займались? - продовжуємо бесіду. - У Києві. Займався кіновиробництвом. Якось, мандруючи до Північного океану, побачив, як норвежці живуть: не в містах, а в хуторах. Хто у горах, хто в лісі, хто на березі фйорди чи океану. А в містах там лише заробітчани з усього світу. От я й подумав, а що мені заважає так жити? Земля в нас дешева, хати у багатьох селах занедбані і, якщо знайти господарів, то ті з радістю продадуть. Повернувся, півроку шукав місце - і ось я тут.
Запрошуємо :
Чернігівська обл., Бах мацький р-н, хутір Обирок @Obyrok
вільних творців. - Тут у нас часто відбуваються всеукраїнські прем’єри, - розказує Леонід. - Михайло Іллєнко привозив «Той, хто пройшов крізь вогонь». Є й щорічний кінофестиваль «Кіносарай», на який з’їжджаються режисери, актори, продюсери тощо і, звичайно, кіноглядачі. Зимою на хуторі проходять «Колядки International», а влітку – «Хліб своїми руками». Учасникам цікаво вчитися сіяти, волочити конем, жати серпами, молотити ціпами, молоти у жорнах зерно, просівати муку через сито і, зрештою, випікати у печі запашних хліб, булки і навіть круасани. До речі, наші пекарі, два молоді хлопці, свого часу навчалися пекарської справи у Франції, отож, коли печуть, то між собою інколи французькими словами перекидаються. - Гостей на ваших фестивалях багато збирається? - Багато, хоча знову-таки це величина відносна. Оптимально людей 300, щоб усі мали можливість перезнайомитися. Задача, яку ми перед собою ставимо, - створити простір і умови для зустрічі та спілкування музикантів і бізнесменів, політиків і студентів чи мандрівників - різних людей зі всього світу, яких об’єднує любов до життя. Кілька років тому ми поставити обмеження: на фестивалі “Хліб” не вітається вживання алкоголю, тютюну та наркотиків. Перший рік гостей поменшало, але поступово почали їхати інші - не ті, кому б тільки
- А ваші діти в школу ходять? -Так. Коли я думаю про розвиток хутора, то передусім думаю про школу. Більшість батьків сьогодні часто готові підпорядкувати свою роботу і місце проживання потребам дитини. Це одна з причин того, чому українська молодь їде в Європу, США чи Канаду, чи просто - з села у місто. Я і сам часто почуваю щось подібне: моя менша донька хоче ходити на балет, а старша на гімнастику. Оскільки хутір Обирок – це маленька країна мрії, то чи можна створити країну мрії без школи мрії? Навряд. Саме тому виникла ідея міжнародної школи творчого розвитку «Зелене плем’я». Поки що ми на початку шляху, але вже зараз на 6 учнів маємо 10 викладачів. І це, повторюю, лише початок. Дехто з жителів Обирку має досвід викладання: хтось у вальфдорських школах, хтось у гімназіях чи вишах. Цього літа з нами також випускники та студенти педуніверситетів. - Цікаво, чим принципово відрізняється школа "Зелене плем’я" від інших? - Головне, що у нашій школі не обов’язкова відвідуваність. Отже завдання вчителя - це зробити так, щоб дітям було цікаво займатись. Наприклад, я тішуся з того, що на мої заняття з основ акторської майстерності діти щоразу наввипередки біжать. Також у школі “Зелене плем’я” викладаються українська мова, географія, йога, плавання, математика, рукоділля, знахарство, випікання, хімія, фізика, астрономія, гра на барабані, японські мистецтва, німецька та англійська мови, лялькарство та музика. Наша школа не лише для дітей, а й для дорослих. Наприклад, багато бажаючих навчитися грі на барабанах (заняття проходить уже п’ятий рік), як і вивчати трави та знахарство. Ми прийняли пропозицію господарів пообідати, а потім всі разом пішли купатись. Уявіть собі: дуже чисте лісове озеро з підводними джерелами, на поверхні красуються лілеї, а над нами ширяють лелеки. Обирок - благодать та й годі!
Медіа Група РАЗОМ
razom.media
Цікавимось у Леоніда, що то у них в Обирку за кіносарай, і просимо дозволу подивитись на дивну споруду. Колишній сінник молоді митці переобладнали у сучасний кінотеатр: змайстрували екран, повішали колонки 5/1, облаштували місця для сидіння. Можна також дивитись кіно, просто лежачи на запашному сіні.
напитись, накуритись і опісля в лісі валятися. Зараз їдуть ще й з дітьми! Минулого року, приміром, понад 100 дітей на Обирку хліб сіяло.
19 РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
- А чому саме тут? - Гляньте, яка навколо неймовірна природа: ліс, фантастичний сосновий запах, озеро, річка! І головне, що Обирок майже безлюдний, тобто найменший спротив незвичним перетворенням, які ми принесли у цей закинутий хутір. Тут раніше руїна була, а тепер ось – процвітаючий мистецький хутір.
УКРАЇНА ВІД А ДО Я
razom.media
Є!
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
20
Є! 4.99%
починаючи з
кредит на відпочинок *
UkrPages.directory
Ukrainian Canadian business & community directory Project Coordinators:
Vadym Matviyenko Viktoriya Matviyenko Graphic Production Manager:
Oksana Platonova Graphic Design:
Volodymyr Melnyk Andriy Protsko
Marketing:
Iryna Sytnyk Tamara Gorodetska Editorial Assistants:
Marko Zayachkivsky Roxolana Pavluyk Tatiana Pavlyuchyk
Advertising & Distribution:
YML Leader
Printed by:
ukrainiancu.com • facebook.com/ucuykc
* OAC. APR. Rates are subject to change. Fees and charges may apply. Refinances of existing Ukrainian Credit Union loans do not qualify for this offer. Existing members with personal loans are not eligible to apply for this introductory offer. New credit accounts are subject to application, credit qualification, and income verification. May be subject to penalty for early withdrawal. Other terms and conditions apply. Terms, conditions, fees, charges and lending criteria apply and are available upon application The UkrPages.directory noonline responsibility for the Credit content of Limited advertisements nor errors or omissions in the copy approved by advertiser. and subject to change without notice. Applications mayassumes be submitted or at any Ukrainian Union branch location.
All right reserved. Copyright © UkrPages.directory 2016
FREE UKRAINIAN
CANADIAN
BUSINESS
DIRECTORY
Є! HELPS PEOPLE TO FIND BUSINESSES, PROFESSIONALS AND BRANDS THEY CAN TRUST
UkrPages.directory info@ukrpages.directory • 1 855 999 9978
НАШОГО ЦВІТУ ...
Саймон Кузнець економіст зі світовим ім’ям
razom.media
М
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
22
45 років тому, 1971, Нобелівським лауреатом у галузі економіки став уродженець України, громадянин США Саймон Кузнець (Simon Kuznets) - автор терміну “валовий національий продукт на душу населения” (GNP - The Gross National Product Per Capita), який сьогодні використовується для порівняння економічного рівня різних країн; батько економічної статистики.
айбутній економіст зі світовим ім’ям - один із синів Абрама і Поліни Кузнеців - народився у квітні 1901 року в Пінську, що на території сучасної Білорусі. Пізніше мати з дітьми перебралися в Рівне, де вона жила до заміжжя, батько ж залишався в Пінську, звідки емігрував у США, сподіваючись забрати туди, коли розбагатіє, дружину й синів. Семен (Шимен) навчався у місцевому реальному училищі, потім, коли він з матар’ю та братами, як біженці, опинилися у Харкові (1915 р.), у Харківському 2-му реальному училищ. Закінчивши додатковий клас (1918 р.), юнак отримав право на вступ до вищих навчальних закладів і того ж року восени став студентом Харківського комерційного інституту, де багато дисциплін викладали відомі професори юридичного факультету Харківського університету. Після двох років навчання (Комерційного інституту було ліквідовано) Семен працює у відділі статистики праці Центральної ради профспілок України. У 1922 році він разом зі своїм молодшим братом через Польщу емігрував у США. Одразу по приїзді він вступає на курси англійської мови, а через кілька місяців - до Колумбійського університету, професорів якого несподівано здивували хороша освіта і ґрунтовні знання, отримані у себе на батьківщині молодим емігрантом з України. Закінчив університет Саймон Кузнець магістром з економіки, а невдовзі отримав і докторський ступінь. З 1927 року він очолює Комітет з економічного зростання у Національному бюро економічних досліджень (НБЕД). Працюючи тут, Саймон Кузнець познайомився зі своєю колегою Едіт Хандлер, з якою потім одружився та мав дочку і сина. Серед колег Кузнець, як і його дружина, вирізнявся скромністю. Хоч дуже любив літературу і класичну музику, найбільшою його любов’ю була економіка - дослідницька діяльність та викладання, які Кузнець вельми успішно поєднував. Він був професором Гарвардського університету, викладав у Пенсільванському університеті, університеті Джона Гопкінса, також почесним доктором багатьох американських вузів, зокрема, Прінстонського, Колумбійського, Пенсільванського університетів. Докторанти Саймона Кузнеця Мілтон Фрідман та Роберт Фогель стали, як і їх наставник, нобелівськими лауреатами в області економіки. На основі праць вченого було розроблено стратегію, що дала змогу США подолати економічну кризу 30-х років. Саме він встановив довгі хвилі ( 20-22-річні періоди зростання технічного прогресу, населення і національного доходу) темпів економічного зростання низки країн, які названі «циклами Кузнеця», а для країн, що розвиваються, існує економічна закономірність, названа «законом Кузнеця». Ще в 60-х роках минулого століття він першим з економістів розкрив роль людського фактора як однієї з важливих складових економічного зростання, стверджуючи: найбільший капітал країни - це її люди з їх майстерністю, досвідом і спонуканнями до корисної економічної діяльності. Нобелівську премію Кузнець отримав «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, що призвело до нового, більш глибокого розуміння як економічної і соціальної структури, так і процесу розвитку». Помер геніальний вчений-економіст Саймон (Семен, Шимен) Кузнець 8 (10) липня 1985 року в Кембриджі.
Наталя Русин
Психологічна травма у багатьох асоціюється з війною, але і в буденному житті таке явище має місце. У цій статті ми розповімо про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), з’ясуємо причини його виникнення, прояви і як можна від нього зцілитися. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) розвивається, якщо людина зазнала реальної або потенційної загрози життю чи здоров’ю, наприклад, внаслідок стихійного лиха, автодорожньої пригоди, фізичного чи сексуального насилля, військових подій тощо. Цікавим є факт, що ризику ПТСР піддаються також свідки страшних подій та люди, які мали справу з їхніми наслідками: медики, пожежники, міліціонери, просто очевидці насилля чи якоїсь трагедії. ПТСР виникає тоді, коли людина опиняється в ситуації, в якій вона реально не може справитися з загрозою, протистояти їй. Важливо підкреслити, що визначальним у виникненні психотравми є не стільки біль чи страх людини, а відчуття повної безпорадності, безвиході та незахищеності, яке супроводжує її протягом певного часу. Постраждалий скаржаться на перенесення екстремального стресу, своєрідне відчуття оніміння в тілі, всеохоплюючу тривогу, перехоплення подиху і водночас нездатність хоч якось вплинути на те, що відбувається.
Які ж захисні реакції на небезпеку має наш організм? Коли людина опиняється в ситуації сильного стресу, загрози життю чи здоров’ю, вона може відреагувати або захищаючи себе, або уникаючи небезпеки, тобто втікаючи, і, як наслідок, не зазнає травми. Однак, коли загроза призводить до надмірного стресу (людина не може ані захистити себе, ані уникнути даної небезпеки), організм реагує завмиранням. Тіло людини та її психіка ціпеніють, що може супроводжуватися втратою відчуття реальності. Саме так мозок захищає нас від болючих пережиттів і сильних емоцій, зокрема й усвідомлення всього жаху, який відбувається. Це природня захисна реакція організму, яка дозволяє людині пережити дуже неприємну, загрозливу або болючу ситуацію. Наш мозок немов би створює окремий сховок для зберігання пам’яті про ці події (образи травмуючої небезпеки з супроводжуючими її емоціями), і тому все пережите не інтегрується з нашою біографічною пам’яттю, а зберігається окремо, приховано. У 70% постраждалих після травми, при умові перебування у безпечному середовищі, відбувається самозцілення, тобто ці пережиття і спогади інтегруються у біографічну пам’ять. Вони проявляються у наступних симптомах: нав’язливі спогади про травматичну подію; флешбеки – по-
Чи можна допомогти людині з ПТСР? Сьогодні існує ряд наукових методів, які дозволяють зцілитися від ПТСР. На практиці довели свою ефективність когнітивно-поведінкова терапія, ЕMDR та схема-терапія. Оскільки ПТСР - це розлад інтеграції пам’яті, вищезгадані методи скеровані на зцілення механізмів збереження та опрацювання інформації в нашій пам’яті. Усі вони дотримуються певного алгоритму (послідовності дій): стабілізація, опрацювання травми, відновлення життя. Ці методи дозволяють постраждалій людині значно покращити свій стан і повернутися до нормального функціонування. Живіть щасливо! Д-р Ростислав Шемечко
новне, неконтрольоване пережиття страшної ситуації в уяві; порушення сну; гостра реакція на все, що нагадує про травму; велике бажання уникати певних місць, думок або почуттів; нездатність згадати певні події; емоційне оніміння і нездатність відчувати, або ж, навпаки, гіперзбудливість і дратівливість. Навіть якщо після травми пройшло доволі часу, людину може не полишати відчуття страху, тривоги і розгубленості, постійного переживання небезпеки і болючих спогадів, що призводить до пригніченого настрію, неконтрольованого роздратування, нездатності думати про те, що сталося. Це, звичайно, може створювати складнощі у стосунках з оточуючими і проблеми на роботі. Щоб хоч якось забути про ці труднощі, деякі люди шукають розради в алкоголі, наркотиках, азартних іграх, що, зрозуміло, веде до залежності і нових проблем. Невтішна статистика свідчить, що у 30% людей, в яких розвинувся ПТСР і які не отримали відповідної допомоги, він перейде у хронічну форму з пожиттєвою наявністю симптомів.
Д-р Ростислав Шемечко, коуч, психолог, сертифікований психотерапевт методу Когнітивно Поведінкової Терапії (УІКПТ, Оксфордський центр КПТ), травмо-терапевт (EMDR Інститут Австрії), схематерапевт (Міжнародна асоціація схема-терапії).
tel: 647-866-90-61 e-mail: rshemechko@gmail.com
23 РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
Що таке психологічна травма і як її зцілити?
razom.media
ЖИВИ ЩАСЛИВО!
УКРАЇНА ВІД А ДО Я
” а к в ї і ф о С “
історія фатального кохання, закарбована в природі
Захоплюючись виточеною красою цієї жінки, її поважали за гострий розум і водночас побоювались через вміння плести політичні інтриги, а також страшенно заздрили, що Господь надто щедро обдарував її. Насправді, тільки щасливий випадок зробив Софію Глявоне, що народилася в турецькому місті Бурса 12 січня 1760 року в родині збіднілого грецького торгівця худобою, відомою куртизанкою і шпигункою, авантюристкою і аристократкою. Овдовіла мати дівчини продала її за пару десятків золотих піастрів польському послу в Туреччині Лясопольському, який, оцінивши здібності красуні-простолюдинки, пообіцяв їй вдале заміжжя у Польщі. Згодом Софія відправилася до Варшави, щоправда, так туди і не доїхала: по дорозі у Кам’янці-Подільському зустріла майора Юзефа Вітта - сина коменданта місцевої фортеці - і вийшла за нього заміж. Повінчалися вони таємно.
Коли новоспечений свекор оскаженів від гніву і погрожував відректися від сина, Софія, назвавшись праправнучкою Візантійського правителя, зуміла залагодила конфлікт. Молодята вирушили подорожувати Європою, відвідали кілька монархічних дворів, і грекиня зачарувала короля Прусії Фрідріха II, на неї звернули увагу король Людовік XVIII і молодий граф д’Артуа, у майбутньому король Карл X. Нещасний Юзеф просто поблякнув поряд зі своєю сонцесяйною дружиною, яка вже, хоч і подарувала йому сина, душею давно була не з ним. Софії-куртизанці (зауважте, при живому законному чоловіку) швидко вдалося стати перемовницею і кур’єром, виконуючи доручення монархів. Пристрасна і амбітна вродливиця вважала себе вартою кращого, і її головним трофеєм став польський магнат Станіслав Потоцький, якого за наказом російської імператриці Катерини Софія мала підбити на
razom.media
“Cherchez la femme…”- кажуть французи і, звісно, не помиляються, бо всюди, де є щось незвичайне, так чи інакше замішана жінка. Не виняток і чудовий парк “Софіївка” в місті Умань - увіковічнення всепоглинаючого пристрасного коханання графа Cтаніслава Потоцького до прекрасної грекині Софії де Вітт, про яку й досі ходять легенди.
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
25
Автор Оленка Коломийська зраду Польщі і перехід на бік росіян. Потоцький зовсім втратив голову від кохання до фатальної красуні і в одну мить забув і про батьківщину, і про свою дружину. Софію ж теж вперше вразили стріли Амура, тому втекла від Юзефа й подала на розлучення з ним. Щастя бути разом обійшлося закоханим дорого: одурманеному коханням Потоцькому “грецька богиня” обійшлася в 2 млн. злотих “відступного” Вітту ( нечувана сума на ті часи). 38-річна Софія та 46-літній Станіслав побралися вже по смерті його дружини. Хоча тоді Потоцький вже не мав великих статків, знемагаючи від нетерпіння в очікуванні переїзду до нього незрівнянної красуні, вирішує приємно здивувати її незвичайним подаруноком. В Умані він будує диво-парк, який нагадував би його коханій назавжди
втрачену батьківщину, мрією про який красуня загорілась, відвідавши маєток графині Гелени Радзивілл і її “Аркадію”. В одному з листів Софія пише: “Важко собі уявити щось краще і романтичніше. В “Аркадію” я закохана до божевілля. Я відчувала, що в розпалі літа переживаю знову весну і кожне дерево ніби говорить: «Мені тут хороше!» Аркадія дуже нагадує Крим; ти знаєш, що при твоїх можливостях можна б мати протягом двох років таку ж саму, а може і прекраснішу Аркадію?». Як кажуть, закоханий чоловік і місяць з неба дістане. Отож 15 травня 1800 в день іменин Софії С. Потоцький подарував дружині її заповітну мрію - парк, названий її іменем. На жаль, небайдужа до чоловічої уваги Софія так і не змогла стати вірною дружиною, зруйнувавши родинну ідилію та звівши
Станіслава у могилу. Коли в тульчинський маєток, де мешкало подружжя, приїхав син графа від першого шлюбу 23-річний Єжи картяр і ловелас - серце вже не юної, але прекрасної мачухи розтануло від лестощів. Зрада Софії завдала такого удару Потоцькому, що він не зміг оговтатись від нього й помер. Через десяток років відійде у вічність і грішна, хоч покаялася, Софія, одинока і хвора, з купою боргів і пекучою згадкою про Станіслава Потоцького - єдиного чоловіка, який віддав їй все, що мав; чоловіка, який увіковічнив своє щире, хоч і трагічне, кохання у прекрасній “Софіївці”- нині одній з найбільш вражаючих пам’яток садово-паркового мистецтва XVII-XIX століть.
УКРАЇНА ВІД А ДО Я
Умань У
мань - невеличке містечко в Черкаській області, яке свою назву отримало, ймовірно, від річки Ума, згадка про яку датована 1497-им роком, а саме ж місто фіксується в хронологіях від 1616 року.
razom.media
К
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
26
олись на цих територіях проживали скіфи, в XI столітті їх полонили монголи, у XIV ст. тут панувала Литва, а на початку XVII століття Річ Посполита дарувала багаті уманські землі Веленту Калиновському. 1706 року Умань отримала Магдебурзьке право.
М
айже весь центр Умані вздовж і впоперек переритий катакомбами - віковими «гонтівськими» ходами . Точні місця і карти більшості підземних ходів невідомі, хоча за словами істориків карта підземних ходів існувала в Уманському та Московському краєзнавчих музеях.
У
часи Коліївщини від гайдамаків Умань постраждала чи не найбільше з усіх інших міст України. 19 червня 1768 року після 30-годинного штурму повстанці увірвалися в місто, знищивши майже все польське і єврейське населення, не пощадили ні жінок, ні дітей. В історії ця трагедія залишилась під назвою “уманська різня”.
Щ
орічно у вересні в Умань, де знаходиться могила цадика Рабі Нахмана (Брацлавського) - одна з найшанованіших іудейських святинь, приїжджають десятки тисяч паломників-хасидів зі всього світу.
В
Умані перетинаються міжнародні автошляхи М05 та М12, через місто пролягло 16 міжнародних рейсових автобусних маршрутів (через Черкаси - обласний центр – жодного!).
О
сташівський став, найбільший у місті, має площу 58 гектарів. Відомо, що ще з 1788 року на ньому діяло 4 водяних млини.
Я
понська делегація, у складі якої були представники відомих компаній «Nepuree» та «Evergreen», взимку 2015 р. оглянула виставку продукції і посадкового матеріалу Уманського національного університету садівництва і була здивована і зачарована красою та багатством українського саду.
“
Софіївка” - одна з навдивовижу красивих пам’яток садово-паркового мистецтва XVII- XIX століть - розташована в Умані. Будівництво парку почато у 1796 році під керівництвом військового інженера Людвіга Метцеля та садівників П. Ферре та Босеє. На сьогодні на території “Софіївки” можна побачити понад 2000 видів місцевих та екзотичних рослин, серед них лише троянд - 320 видів. Вдале використанння рельєфу річища Кам’янки дозволило урізноманітнити парк штучними басейнами, ставками, шлюзами, каскадами, підземною рікою, скелями, гротами, павільйонами, альтанками, скульптурами тощо.
П
ольський письменник Станіслав Трембецький у 1806 році присвятив уманському парку поему «Zofiówka», яка згодом була перекладена кількома мовами.
У
1985 році малу планету № 2259 назвали “Софіївка” на честь уманського дива.
“ з і й п н н в
Олена Теліга: “Тепер, як ніколи, ми мусимо
Олену Телігу, поетична спадщина якої зовсім невелика (близько 30 віршів), називають однією з найбільш значущих жінок в українській літературі. І це справедливо, адже кожна її поезія дивовижна, як була дивовижною особистістю і вона сама: поєднання жіночої тендітності та чоловічої сили духу і мужності, пристрасності і незалежністі, ексцентричності і магнетичного впливу на оточуючих… Вона привертала увагу оригінальною манерою говорити, природнім шармом і невимушеністю, здатністю раптово перейнятись ідеєю, запалити нею інших і повести за собою. Народилася Олена Теліга (у дівоцтві Шовгенова), у майбутньому відома українська поетеса і літературний критик, публіцист і громадський діяч ОУН(м), у Підмосков’ї 21 липня 1906 року в родині Івана Шовгенова та Уляни Качковської. Прожила вона лише 35 років, з них в Україні - 5, але, як не дивно, це не завадило їй стати полум’яною українською патріоткою, борцем за відродження української мови і культури, за державну незалежність. 1918 року разом з батьками Олена переїжджає до Києва, вчиться в жіночій гімназії О. Дучинської, потім у звичайній школі, активно вивчає українську мову, пише вірші. Та вже за 4 роки вона з матір’ю та молодшим братом, як раніше батько зі старшим братом, покидає Україну, щоб повернутися сюди через 24 роки... та тут і загинути... Спочатку, перейшовши кордон, опиняється в польському містечку Тирнові, де на той час вже було чимало інтернованих вояків Української Армії, пізніше родина Шовгенівих перебирається до Чехословаччини у Подєбради. Олена закінчує історико-філологічне відділення Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі. Під час навчання знайомиться з Михайлом Телігою і виходить за нього заміж. Олена все більше усвідомлює
свою українськість, чому сприяло, безумовно, і навчання в університеті, і знайомство з Є. Маланюком і Олегом Ольжичем та багатьма інтелектуалами - українськими патріотами - вже в перші роки еміграції. З 1929 по 1941 рік Теліги жили у Польщі. Через матеріальну скруту Олені довелося працювати манекенницею, виступати в кабаре і викладати в молодших класах, але водночас вона пише вірші, критичні статті, стає помітною особистістю в емігрантському середовищі, що засвідчують слова історика С. Кота: «Вона як зірка, яка відображує дух цілого покоління тих, хто був змушений емігрувати з України, але думав про Україну, боровся за Україну”. У 1939 році Олена Теліга стає членом ОУН, активно працює в Культурній референтурі ОУН, очолюваній О. Ольжичем, готує ідеологічні й вишкільні матеріали, які відправлялися в Україну. Виконуючи завдання ОУН і палко сподіваючись на відродження самостійної України, Олена Теліга у липні 1941 року таємно повертається до Києва, де за чотири місяці, незважаючи на руїни і злидні, їй вдається згуртувати довкола себе небайдужу молодь, організувати Спілку українських письменників і видавати український літературно-мистецький тижневик «Літаври». 9 лютого 1942 року Олену разом з чоловіком заарештувало гестапо, а 21 лютого розстріляло у Бабиному Яру (за іншою версією, патріотка замучена в гестапо і похована на Лук’янівському цвинтарі). Головний ідеолог українського націоналізму Д. Донцов писав про Олену Телігу: “...З’явилася вона, спалахнула i згоріла.., неначе блискуча звізда, лишаючи, хоч згасла фізично, яскраве світло по собі, яке палахкотітиме нащадкам”. Автор Наталя Русин
27 РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
і за братерство в народі. Але, “Тепер, як ніколи, ми мусимо йдучизмагатися за тими гаслами, миі за за спільноту в нації братерство в народі. Але, йдучи за повинні дбати, щоб вони були тими гаслами, ми повинні дбати, щоб не лише “міддю а вони були не лишебряцаючою”, “міддю бряцаючою”, а найглибшою правдою, для варто найглибшою правдою, дляякоїякої жити і вмирати.” Олена Теліга варто жити і вмирати.”
razom.media
боротьба – це справжнє змагатися за спільноту в нації життя
я л о д а н н е н Незбаг
ЖИТТЯ ПРОЖИТИ - НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ
razom.media
бабки Сані
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
28
У нашому селі її ніхто не знав молодою. Прийшла ранньої весни 47-го невідомо звідки ця середнього віку неговірка жінка та й залишилася тут. Сільський голова розквартирував Саню, так звали прийшлу, у баби Варки. Вже наступного дня ловко відбирала разом з іншими колгоспницями картоплю для садіння. Придивлялися до Сані, пробували розговорити - цікаво ж, що за одна. Хоч як старалися, нічого вивідати не змогли, хіба те, що жила донедавна у Харкові. Жінки й самі помітили - городська: і говорить дуже складно, і руки не загрубілі, і на лиці тільки ледь-ледь пробилися зморшки. Вирішили, що у їхнє село Саню привів голод, який того року особливо лютував у містах, і... не помилилися. Недовго працювала вона на кагатах, бо з початком посівної колгоспний голова оприділив “чужу” на нестерпно тяжку роботу, за яку неохоче бралися сільські молодиці. Стала Саня пекти “на колгосп” хліб, який везли на обід трактористам і комбайнерам, що гарячої пори з досвітку і до пізньої ночі пропадали у полі. Це був пекельний труд - невідомо, де тільки сили бралися у такої тендітної з вигляду жінки. Отож скільки пам’ятаю, на подвір’ї бабки Сані завжди пахло свіжоспеченим хлібом. Для мене вона була “бабкою”, бо зійшлася з моїм дідом-удівцем. Дід Гриша, могутній, як дуб, мав пару колгоспних коней і віз з величезною дерев’яною бочкою, у якій возив воду у ланки, на тракторні стани чи й окремим механізаторам, що працювали десь далеко у полі. Я ніколи не минала хату діда і бабки:
щодня ж йшла повз неї до школи, а, коли вертала, неодмінно заходила. Манив мене сюди не тільки апетитний запах - дуже затишно і спокійно було в дідовому домі. Бабка Саня, незмінно чепурна, у біленькій хустині на голові (предмет заздрощів усього сільського жіноцтва), зустрічала привітно, кормила обідом і водночас місила діжу або розкладала тісто у форми, щоб підходило, садила у піч чи виймала спечені паляниці - і так безкінечно. Не знаю, коли вона й відпочивала. Вже давно немає бабки Сані (я вже сама бабуся), а досі з теплотою згадую її. Про те, що вона була не рідною матір’ю мого батька, а мачухою, я дізналася аж тоді, коли бабка після смерті діда Гриші від’їжджала з нашого села. Довго не йняла цьому віри. Від неї віяло надзвичайною добротою, любов’ю і спокоєм, тому не тільки ми з сестрою тягнулися до бабки Сані, а й наші друзі. Не було в селі людини, яка б почула від неї якесь лихе слово. А щоб там сваритися чи кричати - ніколи. Вона знала стільки цікавих речей, що ми, діти, не могли переслухати. Наприклад, від бабки ми дізналися (і навіть спробували!) про деякі страви французької кухні, вона читала німецькою вірші Гейне, розповідала про Давній Рим… А такого смачного хліба, як у неї, я ніколи більше не пробувала. Дійсно, у нашому селі Саня опинилася через голод у післявоєнні роки. Раз на кілька місяців передавала сину Борису у Харків сухарі, трохи солонини тощо, щоб він, студент, зміг навчатися в університеті і просто вижити. Вона ніколи не омовилася й словом про своє минуле, а про першого чоловіка - Борисового батька - й поготів. Того дня, коли бабка Саня покидала Любомирку, проводити її зібралось усе село. За матір’ю на “Побєді” (хіба не диво?) приїхав син, що мав тоді високу посаду на Харківському тракторному заводі. Мої батьки виносили і складали в машину якийсь нехитрий бабчин скарб, а ми з сестричкою притулилися до неї та й не відпускали. Натовп стиха гомонів, а коли вийшла з хати Саня, замовк. Вона теж не промовила й слова, лише, змахуючи хустинкою сльози з очей, усім низенько вклонилася, усміхнулася на прощання, сіла в машину... Уже курява вляглася за “Побєдою”, а люди не розходилися. Дивилися якось розгублено чи з жалем на самотню хату, на спорожніле подвір’я, мудруючи, як же це воно буде без Сані... Дуже шкодую я, що так нічого і не знаю напевне про бабку Саню - дивовижну і загадкову жінку, про неймовірні лабіринти долі якої можна лише здогадуватися.
Автор Дарія Колос
LANGUAGEPRESTIGE
Đ&#x;РОФЕХІЙĐ?Đ˜Đ™
Đ&#x;ЕРЕКЛĐ?Đ”
Tel.: (416) 903 7221 Fax: (416) 907 1770 kmen@languageprestige.com www.languageprestige.com www.tvclubtv.com 1 844 4TVCLUB (88 2582) 1 844 488 2582
www. flowerfantasy.ca
MAG250
Unique flower design
КУĐ&#x;ĐŁĐ™ РІЧĐ?Đ˜Đ™ Đ&#x;Đ?КЕТ ТĐ? ХТĐ?Đ’Đ?Đ™ Đ?Đ’Đ˘ĐžĐœĐ?Đ˘Đ˜Đ§Đ?Đž ЧЛЕĐ?ĐžĐœ КЛУБУ 3S ШУХТЕРЛĐ?ЙФ І ĐžĐ˘Đ Đ˜ĐœĐŁĐ™ ĐšĐ?РТКУ ВІД 3S.TV FREE *Đ?кціŃ? Đ´Ń–Ń” С 15 чорвнŃ? Đ´Đž 30 Ń ĐľŃ€ĐżĐ˝Ń? в Đ?Пориці Ń‚Đ° Канаді
Flower Fantasy is a Mississauga florist that specializes in custom flower arrangements to meet all of your flower needs. We have a wide variety of styles,
Đ?ЙТІ Đ™Đ? Đ?Đ? ĐĄ
Đ™ ĐžĐ?Đ›Đ? ГОЛОХУ
ВОЎ ВЛЎЙ ĐĄ І Đ’Đ˜ĐĄĐ›Đž ІРФ Đ• ĐžĐœĐŁ Đ’ Đ&#x;Đ ĐŻĐœ
Đ”ĐŁĐœĐšĐŁ
Đ&#x;Đ•Đ Đ¨Đ˜Đ™ Đ?ЕОЛІГĐ?РмІЧĐ?Đ˜Đ™ ĐšĐ?Đ?Đ?Đ›
www.club.3s.tv
colours and types of flower arrangements that will cater to any event or occasion.
905 279 2215 3635 Cawthra Rd., Unit 6 Mississauga, ON, L5A 2Y5
Đ— ĐżĐ¸Ń‚Đ°Đ˝ŃŒ рОСПіщоннŃ? рокНаПи в ĐśŃƒŃ€Đ˝Đ°ĐťŃ– â€œĐ Đ?Đ—ĐžĐœâ€? ĐˇĐ˛ĐľŃ€Ń‚Đ°ĐšŃ‚ĐľŃ ŃŒ: info@razom.media | toll free: 1 855 (1855 729 6664)
29 Đ Đ?Đ—ĐžĐœ Đ›Đ˜Đ&#x;Đ•Đ?ĐŹ 2016
ĐĄĐ•Đ Đ˘Đ˜Đ¤Đ†ĐšĐžĐ’Đ?Đ?І ТĐ? Đ?ОТĐ?РІĐ?ЛЏĐ?Đž Đ—Đ?ХВІДЧЕĐ?І Đ&#x;ЕРЕКЛĐ?Đ”Đ˜ Đ”ĐžĐšĐŁĐœĐ•Đ?ТІВ • ЛЕГĐ?ЛІЗĐ?ЌІЯ Đ”ĐžĐšĐŁĐœĐ•Đ?ТІВ ĐŁ ĐœĐ†Đ?ІХТЕРХТВĐ?ĐĽ ТĐ? КОĐ?ХУЛЏХТВĐ?ĐĽ • Đ?ОТĐ?РІĐ?ЛЏĐ?І Đ&#x;ĐžĐĄĐ›ĐŁĐ“Đ˜ • БЕЗКОШТОВĐ?Đ? ДОХТĐ?Đ’ĐšĐ? Đ”ĐžĐšĐŁĐœĐ•Đ?ТІВ Đ&#x;Đž Toronto, Etobicoke, Mississauga, North York, Vaughan
razom.media
УХІм Đ’Đ˜Đ”Đ†Đ’ Đ”ĐžĐšĐŁĐœĐ•Đ?ТІВ
ГОТУЄМО РАЗОМ
razom.media
Голубці
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
30
Коли говоримо про традиційну українську кухню, відразу уявляємо наваристий червоний борщ, білобокі пухкі вареники, скибку духмяного житнього хліба з салом та часником, і, звичайно ж, голубці. Сьогодні вже достеменно й не скажеш, звідки вони примандрували в Україну. Французи запевняють, що цю страву винайшли вони, щоправда, у них це були печені у капустяному листку голуби. На першість у авторстві щодо голубців претендують також стародавні китайці зі своєю популярною історією про вченого, який упав у воду, і його кмітливих учнів, які відволікали хижих риб від свого вчителя загорнутим у капусту рисом, що й стало прототипом голубців. Дехто вважає, що ця страва потрапила на український стіл з Молдавії, Вірменії або й з Туреччини. Хай там що, українці з незапам’ятних часів голубці полюбили, зробивши їх національною стравою. Готують її з фантазією: як у кожної господині “свій” борщ, так і голубці у всіх різні! У Карпатах традиційно голубці начиняють кукурудзяною крупою, на Полтавщині - гречкою, присмачуючи шкварками. На Лівобережжі та Півдні України голубці роблять великі та соковиті з цілого капустяного листка, а гуцулки ділять листок на кілька частин і крутять голубці малесенькі, як мізинець.
Готують цю страву на щодень, не обходиться без них і велике застілля, як от весілля, хрестини і навіть похорони. На Закарпатті, наприклад, обов’язково подають до весільного столу голубці “ з секретом” - дуже марудної у приготуванні страви з начинкою із трьох круп (рису, гречки та перловки), шматками курятини і дерунами, якою гостять наречених та їх батьків. У багатьох регіонах голубці завершують застілля, звідси й вислів “прийти на голубці”, тобто дуже спізнитися. Автор Мар’яна Стефак
Голубці з бурякового листя
Якщо маєте можливість відвідати ферму, де вирощують бурячки, попросіть дозволу нарвати молодого листя, адже саме з нього готують найсмачніші «зелені» голубці на Західній Україні. Інгредієнти: листя буряка - 30 шт.; кукурудзяна крупа; (краще грубого помолу) - 200 г; овочевий чи м’ясний бульйон – 200 мл; сметана - 300 г; часник, сіль, чорний перець, зелень - до смаку. Готування Бурякове листя добре помити, зрізати тверді хвостики. Зварити до повної готовності густу кукурудзяну кашу, пісну на воді чи по-гуцульськи, як банош, на сметані. Коли повністю вистигне, формуємо голубці: на кожний листочок кладемо чайну ложку каші (якщо великі – можна столову), загортаємо конвертиком і складаємо у посуд для запікання. Заливаємо бульйоном, змішаним зі сметаною, так, щоб тільки трохи вкрити голубці. Запікаємо у духовці близько 40 хв при 190°C, а також можна готувати їх на пару. Подавати голубці зі сметаною та зеленню.
Голубці з картоплею та грибами Ця пісна гуцульська страва здається дещо незвичною тим, хто звик до традиційних голубців. Інгредієнти: капуста - 1 шт.; картопля - 400 г; білі гриби - 200 г; цибуля - 1 шт.; томатний сік або паста - 300 мл; цукор - 1ст. ложка; олія - 100 мл; спеції за смаком Готування Цибулю та гриби дрібно порізати, спасерувати на олії. Приготувати картопляне пюре. Готуємо начинку з картопляного пюре, засмажки, зелені. Розібрати качан капусти на окремі листки, загорнути начинку конвертиком. Кожен голубець злегка обсмажити на сухій сковорідці, щільно вкласти у посуд для тушкування. У тій же сковорідці спасерувати борошно до золотистого кольору, додати томатний сік (або пасту, наполовину розведену з водою), спеції та сіль за смаком. Ретельно помішувати до загустіння, щоб не було грудочок. Заливаємо голубці цим соусом і тушкуємо під кришкою 30 хв.
!
Як легко розділити капустину на окремі листки: Зазвичай головку капусти кілька хвилин бланшують у підсоленій воді, пошарово гострим ножем зрізаючи листя з корінця.
Спочатку вирізати ножем корінець і качан, скільки зможеш, а потім покласти капустину в пакет для запікання, зав’язати його і 10 хв. проварити в окропі. Покладіть капустину без корінця у мікрохвильову піч на 15 хв. ( максимальна потужність). Бажано туди ж поставити склянку води, щоб капуста не втратила соковитості.
Голубці з виноградного листя Ці закарпатські голубці дуже схожі на турецьку долму, але водночас відрізняються ніжнішим смаком. Інгредієнти: молоде листя білого винограду - 50 шт.; м’ясний фарш - 500 г; рис - приблизно 6 ст. ложок; цибуля- 2-3 шт.; олія - 50 мл; сметана для соусу - 100-150 мл; зелень петрушки та кропу, часник, сіль та перець - до смаку. Готування Цибулю дрібно нарізати та підсмажити на олії до золотистого кольору. Зелень промити і посікти. Рис промити, долити води (на 1 частини рису - 2 частини води), варити не більше 5 хв., воду злити. Приготувати начинку з фаршу, рису, підсмаженої цибулі та зелені. Посолити та поперчити на свій смак. На шершаву сторону листка винограду викладаємо трішки фаршу і загортаємо тугим конвертиком. На дно товстостінної каструлі дати 2-3 шари виноградного листя, на яке тісненько складаємо голубці. Заливаємо водою (за бажанням овочевим чи м’ясним бульйоном), щоб їх вкрила. Притискаємо тарілкою вверх дном і кладемо вантаж, наприклад, півлітрову банку з водою. Готувати на найменшому вогні близько 1 год. після закипання. Подавати з соусом зі сметани, зелені та часнику.
Цікаві факти про рис Рис - найпоширеніша у світі культура: його сіють у понад 100 країнах. Він є головним харчовим продуктом для більше половини населення Землі. У світі нараховується понад 700 видів рису. Цікаво, що дикий рис – це не зовсім рис, а насіння трави Цицинія Водяна – болотна трава сімейства злакових. Рис - національний продукт Китаю та багатьох країн Південно-Східної Азії. До речі, саме Китай - найбільший виробник рису в світі. Рис - ідеальний природний абсорбент, який поглинає всі шкідливі речовини, що надходять в організм людини з іншими елементами їжі. Сорт рису, збагачений вітаміном А, називають “золотий рис”. Він був спеціально виведений для країн третього світу (Африка, Південна і Східна Азія), де у населення спостерігається дефіцит вітаміну А. У Японії готуються з рису національні спиртні напої: саке, сетю, аваморі, а в Кореї - сикхів і суннюн. З рису також виготовляють рисове вино, у Європі з нього отримують спирт. Японські вчені відкрили такий вид рису, який містить антитіла для боротьби з ротавірусом – причиною дитячої смертності у більшості бідних країн. Рис має різне забарвлення: біле, кавове, червоне, бузкове, коричневе і навіть чорне.
razom.media
• Real estate (residential and commercial) • Business Law • Trademarks • Charity/Not-for-Profit
AUTOSERVICE INC.
Complete auto repair, great service and always a great advice.
32 РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
Services:
Detailing Exhaust Repair Oil Changes Brakes Electrical Repair
Engine Repair Shocks and Struts DiagnosticTesting Filters
ANDRIY SHKLYARUK
12 Belvia Rd., Etobicoke, ON, M8W 3R3
647 997 4105
andriy.autoservice@gmail.com
НОВI ТА ВЖИВАНI АВТО Андрій Дунець
Assistant Used Car Manager
416 828 2871 adunets@readyhonda.com
ФIНАНСУВАННЯ НА ВЖИВАНI АВТО вIд
%
1,99
Purchase financing specials on 2010-2014 Honda Cer�fied Used Vehicles for 24 month term.
Олег Заблоцький Account Execu��e
647 787 5239 ozablotskyi@readyhonda.com
*Offer subject to approved credit (O.A.C.) from Honda Financial Services on finance purchases un�l July 30, 2016. Example: $15,000 @1.99% for 24 months, payment $638.04/month, C.O.B. $312.96, Total Obliga�on $15,312.96. Down payment may be required
CIVIC
ODYSSEY ACCORD
Ca
wt
hr aR
d
Te d
lo
He
ns
all
St
St
CR-V
430 Hensall Circle, Mississauga, ON L5A 1X7 www.readyhonda.com
З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razom.media | toll free: 1 855 (1855 729 6664)
Ìàéñòåðíÿ ïî ïîøèâó òà ðåìîíòó îäÿãó
Chrystyna Cahute
Íàéâèùà ÿê³ñòü - ãàðàíòîâàíà!
сорочки сукенки спідниці кожушки 416-769-8745
832 The Queensway, Toronto ON M8Z 1N5
Якiсна вiдеозйомка та монтаж: весілля, хрестини, корпоративи, презентації, реклама. Професiйне обладнання, багатокамерна зйомка, класний результат.
Наше вiдео - це спогади на все життя! Петро Дудка
(416) 721-1785 @ peterdudka@gmail.com
200 - 5468 Dundas St W, Toronto, ON M9B 6E3 Phone: 416 239 3373 ext. 245, Cell: 416 939 9200, e-mail: ccahute@vachoninsce.com, www.simplyinsure.com
Cake
Home made recipe everything from scratch
��������
ТОРТИ В ТОРОНТО!
find us on:
647.748.8225 | 647.748.6225
2352 Bloor St. West, Toronto, ON M6S 1P3 the.cakesmith.inc@gmail.com www.thecakesmithinc.com
Danuta Bindas Sales Representative
647 686 8895 direct 416 239 9576 business dbindas@trebnet.com Ситуаційна фотозйомка. Події, портрет, репортаж. Якісно, швидко, недорого.
Микола СВАРНИК 647 864 0945 swarnyk@gmail.com
З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razom.media | toll free: 1 855 (1855 729 6664)
razom.media
Studio .CA
Personal and Commercial Insurance. Group Discounts. We represent over 15 top Insurers and can assist you with insurance for all your needs.
33 РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
ND
Associate Broker
C
razom.media
Дитяча Як
и л о бдж
РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
34
Бажаєте бути спонсором цієї рубрики - звертайтесь: info@razom.media | toll free: 1 855 (1855 729 6664)
ik
О Т РН a и л и ровч
трутня п
У великому вулику на старій-престарій липі жила дружна бджолина сім’я. Всі бджілки безупинно трудилися, не гаяли ні хвилинки. Одні носили у вулик квітковий нектар, інші будували нові соти-комірки для зберігання меду чи доглядали бджоленят, а ще ж треба було захищати рій від ворогів. Ось тільки трутень нічого не робив, а нипав цілісінький день без діла, або спав. - Летімо, трутне, з нами на поля по нектар! - кликали його робітниці. - Ще чого! - бурчав він і вкладався на інший бочок спати. - Допоможи нам з комірчиною, - просили будівельники. - Ця брудна робота не для мене, - відмовлявся трутень. - Дивись, які гарненькі малюки! Давай їх разом бавити! - пропонували няньки. - Не чоловіча це справа дітлашні носи втирати! зовсім загордився ледар-трутень. - Ходи до нас - будеш захищати рідний рій, - звали вояки. - Е, ні! Марширувати я не люблю… А ще, не приведи боже, хтось на вулик нападе, це ж і поранитись можна! День за днем минуло тепле літечко та й повернуло на осінь. Дні холоднішали, і рій готувався запечатати вулик до зимової сплячки. Бджолина королева зібрала усіх, щоб послухати, що кожна бджілка за літо зробила для родини. Усі мали, що сказати. Аж дійшла черга до трутня. - А я, я… - і замовк, бо чим хвалитись, якщо лише ледарював? - Іди собі геть, - мовила королева. - Нам таких тут не треба. Повернешся навесні, якщо надумаєш допомагати. Схилив голову трутень. Та що робити? Дармоїдів ніде не люблять
Калина ДЯЧУК
ЗНАЙДИ 10 ВIДМIННОСТЕЙ
ЗАГАДКИ
МИЛОЧКА-КРУТИЛОЧКА
Першим прокидається, з сонечком вітається. Ген, аж на сусідні села лине пісенька весела. (Півень) Чи то жовта, чи то синя Соковита господиня. Чи то сонце, чи то злива Пригостить нас влітку…
У Милочки-крутилочки Є дзиґа заводна: Як заведеш Покрутиться I спиниться вона. А Милочкакрутилочка, Мов дзиґа, так і так Все крутиться Та крутиться, Не спиниться ніяк!
Бойко Грицько
(Слива) Примостився на баштані в посмугованій піжамі. Вигріває круглі боки, що смачним налиті соком.
Скоромо
вка Пилип по сіяв про со, просо по спіло, пташки прилетіл и, просо по їли.
(Кавун)
WE DESIGN & PRINT BOOKS and CATALOGS
• • • • • • • • • • • • • •
Ми дизайнуємо та друкуємо
razom.media
КНИЖКИ ТА КАТАЛОГИ
36 РАЗОМ ЛИПЕНЬ 2016
V One Source For All Your Printing Needs
info@vivamprint.com
Business Cards Flyers Banner Stands Postcards Magazines Brochures Envelopes Outdoor Banners X-Banners Books Signs Media walls Roll-up banners Presentation folders
and much more ...
1855 999 9978
1 855 999 9978 • info@vivamprint.com
Real Estate Law • Estates Law Notary Public
ОкСАНА МИРУТЕНКО
invite you to the
Barrister & Solicitor B.A. (Hons), M.A., LL.B
Купiвля та продаж нерухомостi Оформлення позичок Заповiти та довiреностi
Ukrainian Business Networking Nights
4920 Dundas Street West, Suite 305 Toronto, Ontario, Canada, M9A 1B7 Tel: 416 234 9555, Fax: 416 234 9556 omiroutenko@bellnet.ca www.oksanalaw.com
Leopolis
ЗУСТРІЧАЄМОСЬ
У ВЕРЕСНІ!
constructions & renovation
Повна реконструкція Вашого будинку та офісу ПIДВАЛЬНI ПРИМIЩЕННЯ ТА КУХНI ВАННI КIМНАТИ ТА СТОЛЯРНI РОБОТИ УКЛАДАННЯ ПЛИТКИ, ФАРБУВАННЯ, ОГОРОЖI ТА ДЕКИ Доступні ціни
Висока якість (Надаємо рекомендації)
Для оцінки Вашого проекту телефонуйте
Знижки на якісні товари та матеріали
Андрію Саган
416 871 6677
www.leopolis.ca
UkrPages.directory 1 855 999 9978 • info@ukrpages.directory
З питань розміщення реклами в журналі “РАЗОМ” звертайтесь: info@razom.media | toll free: 1 855 (1855 729 6664)
КАЛЕЙДОСКОП ПОДIЙ
ЛИПЕНЬ +
ПОДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ 16 липня, 6 p.m. Фінальне шоу “Міс Українська Канада“ Mississauga Living Arts Centre Mississauga www.missukrainiancanada.com 647.936.2505
21 - 24 липня ІІ-й український фестиваль в Оттаві Capital Ukrainian Festival 952 Green Valley Cres, Ottava www.capitalukrainianfestival.com
21 липня, 7:30 - 9 p.m. Прямо з фронту! Зустріч з Сергієм Кузаном головою мережі волонтерів в Україні «Вільні люди» Old Mill 21 Old Mill Rd, Toronto www.razom.media/events-page/
20 липня, 7: 30 p.m. Memorial Panachyda 71st anniversary of Battle of Brody St. Nicholas Ukrainian Catholic Church 4 Bellwoods Ave., Toronto 416.504.4774
7 - 30 липня Виставка картин та гобеленів Жанни Крупко URBAN GALLERY 400 Queen Street East, Toronto www.urbangallery.ca
30 липня - 1 серпня Лемківська Ватра Об’єднання Лемків Канади Оселя «Лемківщина», (біля м. Дюргам) contact@lemko-olk.com www.lemko-olk.com
6 серпня Українсько-канадська асоціація гольфу 2-й турнамент сезону 416.315.6993 UGAC@sympatico.ca
13 серпня, 12:30 - 3:30 p.m. 6th Annual Ukrainian Day on the Bay Hamilton Waterfront Skate Pad 47 Discovery Drive, Hamilton www.ucchamilton.ca
20 серпня, 10 a.m. - 11 p.m. Святкування 25-ї річниці Незалежності України Centennial Park, Etobicoke, ON 416.323.4772 www.ucctoronto.ca
Триває до 20 серпня Співочий Конкурс “УКРАЇНСЬКА ЗІРКА”
В ТОРОНТО ТА ОКОЛИЦЯХ 5 липня - 1 серпня Toronto Caribbean Carnival www.torontocaribbeancarnival.com
8, 15, 22, 29 липня Еvery Friday evening in July www.culturafestival.ca
21-23 липня Beaches International Jazz Festival www.beachesjazz.com
24 липня YOUTH DAY www.yd-toronto.com
21 липня - 1 серпня Shrine Circus www.shrine-circus.com/#2016
31 липня, 5 - 11p.m. Victorious Festival www.victoriousfestival.ca
Більше інфо на
razom.media
З цікавими та важливими подіями звертайтесь у редакцію РАЗОМ Ми поділимось ними з усіма нашими читачами: info@razom.media або toll free 1 855 729 6664
СУПЕР
ПОДАРУНОК ДЛЯ РОДИНИ ТА ДРУЗIВ
ПЕРЕДПЛАТА НА ЖУРНАЛ
FREE
UKRAINIAN CANADIAN MAGAZINE
Розсилка по всій Канаді
Ім’я та прізвище
Електронна адреса
Поштова адреса та телефон
Вартість підписки:
6 номерів - $35
11 номерів - $60
Taxes included
Please send cheque made to VIVAM LIMITED to the adress: 2275 Lake Shore Blvd West, Suite 320, Toronto, ON M8V 3Y3 or subscribe online on razom.media
CrystalGrandBanquetHall
Дякуємо, що ВИ з НАМИ!
Ми перемагаємо для ВАС! Третій раз поспіль команда Halenda`s отримує найвищу нагороду Award of Excellence серед виробників м’ясної продукції в Онтаріо.
Переможці в номінації
‘16
2110 Dundas St East Mississauga, ON 905 671 6464
Family Business