Magazine РАЗОМ, June 2017, №46 (Toronto) by Media Group РАЗОМ

Tidy Moose

Отець ІВАН ТАТАРИН

РОМАН ВИННИЦЬКИЙ

УКРАЇНСЬКА ВЕНЕЦІЯ - ВИЛКОВЕ

ст. 4

ст. 10

ст. 26

ДОСВІД УСПІШНИХ

ПЕРСОНА

Червень / June 2017

№46

УКРАЇНА ВІД А ДО Я

UKRAINIAN CANADIAN MAGAZINE

Свiт вiдкривається тому, хто знає, куди рухається

UkrPages.directory

Сезон української романтики

на радіо РАЗОМ

МУЗИЧНI НОВИНКИ • КЛУБНI РЕМIКСИ • СТАРА ДОБРА КЛАСИКА АУДIОПОЕЗIЯ СУЧАСНОСТI • ХIТ-ПАРАД "СЕЛЕКЦIЯ"

DOWNLOAD ON:

By УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ

radio.razom.media

CURIOSIT

Ñëóõàé ñåðöåì!

24\7

Слухай на смартфоні з tunein.com/radio/Radio-RAZOM

у Червні

У НОМЕРI: О. Іван Татарин півстоліття перетворює ідеї на досягнення

Зарум’янилось літо червнем - місяцем, який може пишатися своєю красою. Саме цієї пори розкошують трави, напоєні дощами, та буяють півонно-маково квіти в палісадниках, парках і лугах, ще не випалених сонцем. У природі розлилися червоні барви дозрілих черешень і вишень, а їм на підмогу приходять порічки.

Роман Винницький - успішний підприємець, українець по життю

Джейн Колбі та Український фестиваль в Оттаві

На початок червня припадають Зелені свята (Трійця), а наприкінці місяця починається двотижневий Петрівський піст, про який казали: “Петрівка – на хліб голодівка”. Цього місяця вдячно і з любов’ю вшануємо татусів, адже 18 червня відзначається День батька і щирі вітання на їхню адресу лунатимуть у кожній домівці.

Відзначення Всесвітнього дня вишиванки в Канаді

Літо - пора фестивалів, і “Разом” знайомить своїх читачів з Джейн Колбі - організатором українського фестивалю в Оттаві, яка докладає неймовірно багато зусиль, щоб він був винятковою подією в житті української громади. У червні повідаємо вам про безмежно віддане служіння Богу і людям отця Івана Татарина, який за особливі гуманітарні досягнення удостоєний премії ім. Маркіяна Охримовича.

Вистава “Іспанська Муха” монреальського театру “Стожари”

Пропонуємо до вашої уваги ексклюзивне інтерв’ю, яке для “Разом” дав успішний канадський бізнесмен, засновник і власник компанії «Lava Computers» Роман Винницький. Зацікавить вас також розповідь популярного майстра витонченої квіткової скульптури, що вражає світ, Володимира Каневського про свою творчість. Якщо ти, читачу, нічого не знаєш про Єгора Грушина - надзвичайно талановитого та перспективного українського музиканта і композитора, сучасного неокласика, то дізнавайся зараз і тут. Червневий номер журналу перенесе вас у Вилкове на Одещині, яке називають українською Венецією.

Ніжні квіти Володимира Каневського 22

Збираєтеся на пікнік? Тоді загляньте на сторінку з рецептами і загодя зготуйте страви, які варто взяти з собою. Порадуємо наших читайликів цього разу новенькою казкою про пихатого жука-оленя.

Композитор Єгор Грушин

Українська Венеція - Вилкове

Рецепти страв для пікніка

Дитяча сторінка

Георгій Шарпак

Калейдоскоп подій

Contact information: info@razom.media toll free: 1 855 729 6664 fax 1 866 734 1864 2275 Lake Shore Blvd West, Suite 320, Toronto, ON M8V 3Y3 facebook.com/razommedia razom.media

Вітаємоожного к

Залишаймося разом у червні!

А К Ь БАТ

Команда Медіа-групи РАЗОМ

зі святом!

Editor: Viktoriya MATVIYENKO Copy Editor: Nataliya RUSYN PR-manager: Oksana PLATONOVA Graphic Design: Volodymur MELNIK, Andriy PROTSKO Сontributors: Mariana STEFAK, Dar’ya KOLOS, Olenka KOLOMYYSKA, Khrystyna HRUSHNYK, Kalyna DYACHUK Project Coordinator: Vadym MATVIYENKO

The publisher may not have the same standpoints with the author of a printed material. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads. Published by РАЗОМ Media Group All rights reserved Printed by VIVAMPRINT.COM

ПЕРСОНА

Отець Iван Татарин Бережімо нашу українську культуру, як великий дар Божий razom.media

О. Іван Татарин

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Понад 50 років служить на ниві Христовій отець Іван Татарин. Хоч народився він у Канаді, але всім серцем любить українську мову та культуру. Протягом півстоліття його скромна наполегливість перетворювала ідеї на досягнення: за сприяння отця Івана збудовано в Торонто українську католицьку церкву святого Димитрія, українську католицьку школу ім. святого Димитрія, дім тривалого догляду - Українсько-канадський осередок опіки, резиденцію святого Димитрія. Можна по-доброму позаздрити його надзвичайній енергійності, доброзичливості, вмінню згуртовувати людей та надихати їх на благі справи. Отець Іван - друг Любомира Гузара, глибоко шанованого багатьма родинами і навіть не одним поколінням українців Торонто та за його межами, який (щиро сумуємо) помер 31 травня цього року.

Дякую Вам, отче, за зустріч! Ми знаємо, як багато зробили Ви для української громади, але, на жаль, дуже мало відомо про Ваше життя. Розкажіть, будь ласка, про своє дитинство, родину. Народився я 1933 року у м. Сідней, що в Новій Шотландії (Nova Scotia). Українці заселилися там ще 1901 року. Гуртувалися вони навколо великої фабрики, де були потрібні робітники, а також працювали в копальні та порту. Мій тато приїхав до Канади заробити грошей, бо мріяв купити землю в Україні та бути господарем на ній, але якраз тоді вибухнула Перша світова війна, тому він змушений був залишитися. У моєму містечку було дві церкви: православна і католицька. Наші люди з Великої України збудували велику православну церкву, а у 1912 році галичани звели свою, довго шукали священика, але, коли він приїхав з України, сказав, що це вже кінець світу, бо далі поїзди не їхали. Тодішні українці у Канаді називали себе русинами, слово «українці» почали вживати лише у 30-х роках. Священство – велике покликання. Чому Ви вирішили стати священиком? Моя сім’я завжди була при церкві: батько - в церковній управі, брат з 14 років дякував, тому мій вибір служити Богу цілком логічний. Батьки з розумінням поставилися до обраного мною життєвого шляху і всіляко підтримували, за що я їм дуже вдячний. Розкажіть, отче, про свої духовні школи. Я закінчив гімназію, а згодом The Catholic University, 4 роки вчився у The Catholic University of America у Вашингтоні. До школи я ходив разом із Блаженнішим Любомиром Гузаром, а пізніше ми студіювали у Вашингтоні. Мій друг був висвячений на священика у Стемфорді, а я у то й же час - на диякона. Господь мав тоді свій план для кожного з нас. В університеті нам викладали дуже знані професори, які закінчили Оксфорд і Гарвард. Вони давали можливість вчитися бідним студентам, тому мені вдалося отримати дуже потужну школу. Після закінчення університету мене відправляли на навчання до Риму, але я відмовився.

Церква св. Димитрія та резиденція на задньому плані, Торонто

маємо недільну школу, катехитичні курси, дитячий хор, школу українських танців «Явір», дві жіночі організації. Я завжди підтримую всі нові ідеї, бо це ж надзвичайно важливо.

Нині церква святого Димитрія, школа, будинок опіки - міцний осередок українства в Торонто, а як все починалося? У ті роки я був дуже зайнятий підтримкою українців, які після війни знайшли прихисток у Канаді, зокрема в Торонто. Вірян значно побільшало, тому виникла необхідність у заснуванні нової парафії. Тоді навколо нашої церкви, що знаходилася далеко за містом, були лише ферми, тобто ні будинків, ні нормального сполучення, але людей вабило сюди дешевше, ніж у місті, житло. Починалося все з 4-х акрів землі, купленої під майбутню парафію. Я служив у кімнаті при школі, згодом назбиралося понад 80 молодих родин, які склали основу парафії. Українська громада тоді була дуже роз’єднана, бо мали різні менталітети люди українського походження, які народилися тут, і ті, що прибули сюди після війни, багато з яких воювали в УПА. Дуже гостро постало питання з англійською мовою під час служіння і навчання в школі. Спочатку ми заснували класи народних танців, перші репетиції проводилися в будинку однієї нашої парафіянки, бо ж приміщення ще не було. Згодом відкрилася «Рідна школа», але це був досить складний процес, тому що чимало труднощів виникало у школі при поєднанні української мови і традицій з канадською програмою. Люди, хоч заробляли небагато, жертвували на побудову храму, і поступово вдалося збудувати і церкву, і церковну залу, і школу.

Розкажіть, отче, про свої плани, нові проекти. Планів ще багато, але роки беруть своє: у жовтні мені сповниться 84 роки. Хотів би розширити дім опіки, адже дуже багато людей бажає мешкати в ньому, а місць не вистачає. Цього року з нагоди 150-річчя Канади в нашій церкві відбудеться великий фестиваль, також уже є проект побудови скульптури Матері Божої Канади перед входом до церкви. Думаю, дуже важливо мати певні плани щодо розвитку парафії, адже це пожвавлює людей, розкриває їх ініціативу і таланти. Ви можете звернутися до читачів журналу “Разом”. Пам’ятайте, шановні, що наша мова і культура – великий дар Божий, тому всі разом бережімо його, щоб не загубити і передати майбутнім поколінням. Спілкувалась Христина Гушник

Люди у Канаді приходять до храму за духовною підтримкою і порадою, а чи при ній діють якісь напрямки, що залучають до церкви? Стараємося пригорнути всіх до церкви. Велике щастя, коли на богослужіння приходять мами з маленькими дітками. Ми Українсько-канадський осередок опіки

На відзначення 50-річчя свого висвячення о. Iван запровадив щорічну стипендію The Father John Tataryn Legacy Scholarship для студентів, які потребують фінансової допомоги для здобуття вищої освіти. Високодостойний отець Iван Татарин - чоловік Божий і чоловік Візії, доброчинець для канадців українського походження і гідний одержувач гуманітарної премії імені Маркіяна Охримовича.

www.stdemetrius.org

razom.media

Як, на Вашу думку, потрібно виховувати дітей у християнських родинах сьогодні, у глобалізованому світі? Головне, щоб діти приходили до церкви. І не просто приходили, а були її активними членами, долучалися до життя церкви, тільки так ми збережемо українську мову і культуру. Ми живемо у секуляризованому світі, де більшість речей, на жаль, виконуються тільки зовні. Щоб наша віра була сильною і непохитною, мусимо навчитися боротися з викликами цього світу.

5 РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Чому місцем служіння Ви обрали Торонто? Я планував залишитися у Вашингтоні, але мама переконала мене повернутися до Канади. У Торонто тоді мешкали дві мої сестри. Почав я служіння в катедрі святого Йосафата якраз після Другої світової війни. Прихожан було дуже багато, наприклад, першого року мали до першої сповіді і причастя 120 дітей. Тут я займався з молодіжними організаціями, будинком опіки. Також мав служіння в лікарні, де жили хворі на туберкульоз. Інші священики боялися іти туди, а я пішов.

Як Вам вдалося об’єднати при церкві декілька поколінь українців? З Божою допомогою, адже Господь турбується про кожного з нас. Служби відбуваються українською та англійською мовами, тому до нас приходять віруючі як англомовні українського походження, так і новоприбулі в Канаду українці. Ми турбуємося про будинок опіки та школу і організовуємо різні заходи, цікаві для всіх. Дуже добре, що є будинок для літніх людей, де переважно проживають ті, хто приїхав до Канади після Другої світової війни. Церква об’єднує всіх!

Стоматологічна клініка Sherway Gardens Dental Centre щиро запрошує нових пацієнтів

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

razom.media

“Ми цінуємо репутацію нашої клініки і робимо все для того, щоб клієнт був задоволений. Професіоналізм, порядність та уважність до 6 пацієнтів - основний принцип роботи усього колективу”.

Галина Пенцак

Косметична та хірургічна стоматологія • Ортодонтія для дітей та дорослих Термінова допомога при болях

дещо про зубні імпланти Втрата одного або кількох зубів може істотно впливати на форму і функцію вашого роту, змінити вигляд посмішки. Найкраще практичне рішення для косметичного та функціонального відновлення - зубні імпланти. Вони забезпечують збереження здорової кісткової тканини та є надійною опорою для зубних коронок при жуванні. Ви можете їсти, говорити, сміятися - просто жити, не відчуваючи незручності стоматологічних протезів. Зубний імплант - це титановий гвинт з унікальним рельєфним нанопокриттям. Воно, інтегроване макро- і мікрочастинками, стимулює кісткову тканину, яка проростає між ці частинки, утворюючи міцний зв’язок кістки з імплантом. На сьогодні існує понад тисячу виробників імплантів, продукція яких відріз-

416 621 4999

няється використаним металом, поверхневим покриттям та формою. У Канаді ліцензовано тільки кілька десятків виробників, тому обов’язково треба упевнитися, що отримуєте імпланти саме від них. Імпланти можуть бути використані у поєднанні з кількома видами протезів, приміром, ми рекомендуємо один імплант, увінчаний спеціально розробленою косметичною коронкою, що не відрізняється від природних зубів. Якщо немає всіх зубів, то кілька імплантів якнайкраще підтримають повну пластину протезу, а коли відсутні декілька, ми радимо міст, базований на імплантах. До речі, імплант може прослужити вам до кінця життя, якщо покращувати його стан регулярною стоматологічною допомогою та при ретельній гігієні порожнини роту.

www.sherwaydentalcentre.com Info@sherwaydentalcentre.com

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

razom.media

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

razom.media

1 ЛИПНЯ

razom.media

МУЗИКА - МИСТЕЦТВО - ТАНЦІ - СМАЧНА ЇЖА - ФЕЄРВЕРКИ ТА БАГАТО ІНШОГО! 2-11pm

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

9 Організовано:

FORT YORK 21-25 ЧЕРВНЯ МУЗИКА • ТАНЦІ З ОБРУЧАМИ • ПІЗНАВАЛЬНІ РОЗВАГИ • РЕМЕСЛЯНИЙ ЯРМАРОК • ТРАДИЦІЙНИЙ БАРАБАННИЙ БІЙ

Організовано:

ДОСВІД УСПІШНИХ

РОМАН ВИННИЦЬКИЙ

razom.media

успішний канадський підприємець, справжній українець по життю

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Буває, як би ретельно не готувався до інтерв‘ю, бесіда з людиною, в якої береш його, не клеїться, хоч плач. Розмова ж з паном Романом Винницьким видалася настільки жвавою і цікавою, що було не до окреслених заздалегідь питань, відповіді на які хотілося почути від нього. Чудовий оповідач, що підкуповує відкритістю, небажанням уникати гострих тем та неймовірною любов’ю до родини, особистість настільки непересічна, глибока і багатогранна, що годі встигнути за його думками і судженнями - таким постав переді мною мій співрозмовник - щирий українець не лише за походженням, а й душею та успішний бізнесмен Роман чи, як його всі називають, Моко Винницький.

Пане Романе, хоч, переконана, серед канадських українців Ви людина доволі відома, але розкажіть, будь ласка, про себе більше нашим читачам. Почну з того, що народився я в місті Sudbury ON, а батьки мої з повоєнних українських емігрантів. У Канаду вони приїхали 14-15-літніми підлітками. Мама моя з роду Лебідь, що походить з села Сколе на Сокальщині в Карпатах. Народилася вона в Матієві на Волині. Дідо Лебідь у молоді роки був вояком УСС (Українських січових стрільців) та за німців 3 роки обіймав посаду голови Матіївського району. Тато мій з села Яблунів, що на Тернопільщині, походить він зі священичого роду. Хоч свого діда Юліяна Винницького я ніколи не бачив, бо у 47-у році совєти його заслали до Сибіру, але від бабці Ярослави (вона з роду Сатурських) знаю багато про нього, зокрема про схильність до ризику, яка й мені передалася від нього, знаю, що він часто випробував долю та сміявся над злиднями. Того ж року, коли діда відправили в Сибір, бабця з двома доларами та двома синами (один з них мій батько) приїхала до Монреаля, туди прибула і родина Лебідь. Тато згодом вступив до університету МcGill на кафедру хімічної інженерії, а мама, хоч мріяла про вчителювання, пішла в мікробіологію. Значно пізніше вона таки стала і вчителькою, і викладачем університету. Родини Винницьких і Лебідь брали активну участь у громадському житті Монтреаля, переважно в Пласті, де мої батьки спізналися, а 1956-о року побралися. Після одруження вони переїхали до Sudbury. Тато працював у компанії “Іnco Metals”, a згодом у “Dupont y Shawinigan Quebec”. У 1964-у році він покинув індустрійну кар’єру, закінчив докторантуру з металургії (PhD) в Торонтському університет. Потім ми сім’єю переїхали до Німеччини в Gottingen, де тато працював в інституті Maх Planсk, а через півтора року - до Kitchener-Waterloo, де він став професором хімічної інженерії та металургії в University of Waterloo. Мама у 1965 році закінчила Teachers College, а за 5 ро-

ters, 1983 Orange Compu

ків - магістрат (українська канадська драма). Вона ініціатор створення в Торонто Центру Голодомору, пізніше перейменованого на Українсько-канадський дослідницько-документаційний центр. Замість того, щоб навчатися в 9 і 10 класах середньої школи, я поїхав до Малої Папської семінарії в Римі. По поверненні в Канаду, закінчивши школу, вивчав механічну інженерію в університеті Waterloo. Моя старша сестра Оксана - доктор філософії з лінгвістики (університет Торонто), та молодший брат Михайло, доктор філософії в галузі економіки та соціології (університет Кембридж), зараз живуть та працюють в Україні Звідки, пане Романе, з’явилась ідея Вашого бізнесу, як починали та чи були у Вас партнери? Історія початку мого першого бізнесу дуже простенька, навіть примітивна. Наприкінці 4-го року навчання я ще не знав чітко, чим буду займатися. Це був якраз період бурхливого розвитку мікрокомп’ютерів. Зібралися якось я та мої товариші Петро Захарків, який дуже добре знався в комп’ютерній сфері, і Ярко Матківський, що розбирався в електричній інженерії. Я, м’яко кажучи, був далекий від їхніх захоплень, але, коли у запальній розмові за кухлем пива Ярко наголосив на моєму невігластві, я страшенно обурився та пообіцяв їм розпочати фірму і довести, що я знаюся на електроніці. Так народилася “Orange Computers”. Захарків тоді працював у компанії Костянтина Темертея “Computer Land”, отож я приходив до нього, волонтерив і водночас навчався. Як стрімко розвивалась “Orange Computers”, так і швидко за браком у нас досвіду щодо ведення бізнесу розвалилася, хоча технології та ідеї, які ми пробували реалізувати, й сьо-

Ваш молодший брат Михайло - зараз він відома людина в Україні - якийсь період працював у “Lava Computers”. Якою тоді була його участь у бізнесі? Так, Михайло почав працювати в “Лаві” ще до того, як став студентом (1989 р.) університету Waterloo, де вивчав історію та філософію. Йому потрібно було $ 150 тис., щоб робити докторат у Cambridge, UK, тож ми домовилися, що заробимо йому на навчання. Саме брат зіграв ключову роль у підписанні контракту з компанією “U.S. Robotics” (вона виготовляла модеми), який полягав у тому, що кожен свій модем вони комплектуватимуть з нашою платою. Завдяки нашій спільній праці брат у Кембриджі таки здобув докторський ступінь, захистивши роботу на тему української

Ви починали робити бізнес і в незалежній Україні. Розкажіть, будь ласка, про цей досвід. Нас змалку вчили, тому ми вірили, що, якби Україна стала вільною, все було б там добре. Тож, зрозуміло, дуже багато хто з діаспори, зокрема і її “вершки”, кинулися в Україну зі щирими намірами робити реальні благі справи. 1993-о і я відправився туди, спочатку в Чернівцях був, пізніше в Івано-Франківську та Рівному. Я бачив величезні можливості для бізнесу в сфері електроніки, але, на жаль, свою справу розвинути не вдалося: бюрократизм, корупція всіх рівнів, чутки, хабарі, інтриги, вставляння палок у колеса забирало надто багато сил і відбивало бажання там щось перспективне починати. Прикро, звичайно, але більшість тих, хто щиро прагнув розбудовувати незалежну Україну, зрозуміла, як і я, що їх там не тільки не хочуть, але й нехтують ними. Як виховували дітей Ваші батьки і чи так, як вони, Ви виховуєте свого сина? Родина Винницьких, як на мене, - явище не тільки цікаве, а й дещо унікальне. Багато речей у ній були само собою зрозумілі: українська мова, вища освіта, інтелектуальність, аргументовані дискусії на різні теми (історія, література, політика, Україна, українці і т. д.). Не одна людина, котра потрапила за наш родинний стіл, могла піти наляканою нашою надто бурхливою “бесідою”. Українство і українська діаспора були центром нашого світогляду, тож іще до канадського консепту багатокультурності, ми вже були українськими канадцями. Я пишаюся своєю родиною: батьками - професорами, сестрою Оксаною, яка від 1988 року живе у Львові та давно причетна до розвитку шкільної системи України і вже 20 років є почесним консулом Канади в Західній Україні, та братом Михайлом, про якого вже розповідав. Діти в нашій сім’ї завжди розуміли, що дещо роблять тільки тому, що Винницькі - українці. Батьки від нас не приховували, що бути українцем непросто, а іноді за українство навіть треба було щось віддати чи від чогось відмовитися.

Роман Винницький (зліва) з сестрою, братом та батьками на відзначенні Золотого весілля батьків, 2006

ійкою ужиною Мар ницький з др

Роман Вин

Capri, Italy 1973 (під час навчання в Папській семінарії)

razom.media

Очевидно, що Ви не опустили руки, адже далі була компанія “Lava Computers”, чи не так? Рік я на всіх нарікав, але одного дня сказав собі “досить”, зрозумівши, як писала Ліна Костенко, що “ Різні є люди у сивих віках. Доля твоя у твоїх руках”, і в грудні 1984 року разом із двома канадськими євреями українського походження розпочав “Лаву” (Lava Computers). Вирішили не робити чогось грандіозного, а поступово вчитися виробляти простіші вироби для IBM PC. Розвиток компанії цього разу дійсно відбувався дуже повільно і аж через 11 років набрав стрімкого обороту. Завжди кажу, що я “overnight success and it took me 3650 nights”. Коли у 1988 році до мене звернулися з компанії “Sumsung” разом з канадською фірмою STM щодо виготовлення для них 386 laptop за 32 (!) дні, я переконався: людина може 14 днів жити без сну. Неймовірно, але ми це замовлення виконали. Тоді почали виробляти і материнські плати. До речі, в той час у “House of Сommons” всі комп’ютери були наші.

конституції, ступінь магістра, а пізніше - доктора (“Підприємство в Україні”). Отже, можна сказати, що в Україні точно є одна людина, що глибоко знає Конституцію, - це мій брат, який із сім’єю живе і успішно працює в Києві. Зараз Михайло - радник міністра освіти України, відповідальний за реформу докторантури.

11 РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

годні є неймовірні. В Університеті Western Ontario донині вивчають нашу історію як приклад. Хоча “Orange Computers” не порушував авторських прав “Apple”, все ж становив велику загрозу для нього, тому завдяки “зусиллям” цієї компанії ми втратили все. Отоді й зрозуміли, що попри інноваційні ідеї потрібно вміти впроваджувати бізнес, зокрема, не лише знати бухгалтерію, а й юридичні нюанси та вміти працювати з людьми… “Orange Computers” проіснувала всього 2 роки, бо 7 листопада 1983 року я, не бачачи іншого виходу, добровільно записав фірму в банкрутство. Мені тоді виповнилося лише 25 років. Я, до речі, був особисто знайомий з Джобсом, але, перепрошую, досі не люблю “Apple”.

07 стиком. 20 та сином Ро

Сім’я в Альпах, 2009 nce, 2009

razom.media

Via Ferrata Modane, Fra

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Можливо, недоречно, але зізнаюся вам, що я вже давно визначився з місцем, де хочу бути похований. Воно точно не тут, а в Україні, в селі Жовчі, що коло Рогатина, звідки родом моя дружина Марійка Лялька. Коли я вперше побував там, село це стало мені настільки рідним, що називаю його “моє”. Чи син пішов по Ваших слідах і чи справджує він Ваші сподівання? Ростик вивчає механічну інженерію в університеті Waterloo, зараз він на програмі “Сo-op” (4 місяці навчання і 4 - робота). Вже закінчив три семестри навчання, а два - працював в Northland Power, тепер хоче їхати в Україну, до Львова, працювати на українсько-німецькому підприємстві (колишній автобусний завод). Щоб працювати в Україні, мусить виробити собі українське громадянство, котре йому належне через маму. Скільки люду з України виїжджає, а він туди преться - це сімейне виховання зробило свою справу. Коли мені інколи з нотками заздрості говорять про мого сина, я відповідаю, що кожен, хто вложив би в свою дитину стільки зусиль і часу, як ми на Ростика, теж мав би такий гарний результат. Щодо сподівань, то, хочу, щоб був він чесний, працьовитий, мудрий, дотримувався слова та почувався українцем. Скажу англійською: so far so good. Що Ви, пане Романе, порадите тим, хто хоче бути успішним у бізнесі? Скажу так: працюй, як віл, і буде все в порядку. Якщо ти хочеш почати бізнес, щоб розбагатіти, - не вийде. Якщо ти щось робиш заради слави - не вийде. Але будеш задоволений життям, коли робиш те, що любиш, і розумієш парадигму: 95% всього ми робимо, бо мусимо, і лише 5%, бо любимо. Багато хто зачинає справу і кидає, тому що затяжко. Так нічого не досягнути, адже, якщо перестаєш над бізнесом працювати, він завмирає, тому завжди, незалежно від віку, мусить бути стремління до нового, до розвитку.

6 Radisson, Quebec, 201

нив би у своєму житті, навіть якщо б мав таку можливість. І я цілком поділяю його думку. На одному з вечорів Ukrainian Networking Night Ви сказали, що готові допомогти будь-кому, у кого є ідеї і хто хоче кудись рухатись. Як щодо організації якоїсь групи допомоги чи бізнес-школи, щоб наставляти охочих будувати власний бізнес? Відповідь однозначно “так”. Я все своє життя вчуся і вчу. Та і мої батьки, сестра, брат - професори, викладачі, педагоги - всі прагнули знань та освіченості, навчають інших і пишаються, коли учень перевищить їх. Я буду навчати тебе доти, доки будеш готовий трудитися і в рази примножити те, що пробуєш робити, бо інакше мені нецікаво. Чим Ви, пане Романе, займаєтесь для душі? Є дуже мало речей, які я ще не спробував. Я, як і мій дід, що потрапив до Сибіру, постійно ризикую, люблю адреналін. Пірнання, стрибки з парашутом і багато іншого назвіть - я підтверджу, що це робив. Посидіти на пляжі і погрітися - не для мене. Дружина і син жартують, що я сам собі друг, бо люблю бути наодинці. Коли мені було 20, я брав канойку, ніж і два тижні проводив сам у лісі - такий екстрим я любив. Як і мої батьки, розуміюся на мистецтві, колекціоную. Справжній знавець мистецтва - це моя дружина Марійка, яка вже 15 років допомагає у Ґалереї КУМФ, тож маємо спільне захоплення. Які плани у Вас на майбутнє? Відповім жартом: мушу прожити до 125. Чому? Щоб зробити все заплановане, потрібно 120 років, а тоді ще 5 для відпочинку. Багато чого є в планах - лише не пенсія. Я люблю те, що роблю, тож буду працювати і “кайфувати”.

Чи Ви вважаєте себе успішним і яке Ваше розуміння успіху? Я точно можу сказати, що задоволений бути у власній шкірі. Я страшенно задоволений тим, хто я є, і тим, що маю, але не думав над тим, чи успішний я. Якщо мене запитати, чи хотів би я бути на когось подібним, я, можливо, відповім “так”, але однозначно не поміняю те, ким я є, заради того, щоб бути, як хтось. Колись тато казав мені, що нічого не зміVancouver Island, 2016

Спілкувалась Віктор

ія Матвієнко

Для оформлення біометричного паспорта особі віком до 16 років потрібно подати: • оригінал свідоцтва про народження дитини; • той із батьків, хто прийшов оформити паспорт для дитини, повинен мати документи, що підтверджують його особу (дійсний закордонний або внутрішній паспорт); • фотографування дітей віком від 12 років відбувається при поданні документів на паспорт, дітей до 12 років можна сфотографувати у консульстві або принести з собою фотографію розміром 10х15 см чи 5х7 см (як на permanent resident card); • дозвіл на проживання в Канаді (pr-card, study/work/visitor permits etc); • при замовленні закордонного паспорта вдруге обов’язкова наявність раніше виданого паспорта або проїзного документа дитини (як чинного, так і вже не діючого, навіть якщо відтоді дитина змінювала прізвище); • у разі подачі документів на паспорт неповнолітньої дитини одним з батьків від того, хто відсутній, потрібна нотаріально посвідчена та легалізована (authenticated) згода на оформлення паспорта; • оплата консульського збору в розмірі 20 кан. доларів (money order). Дітям віком до 16 років видається паспорт з терміном дії 4 роки. Діти віком до 12 років не здають відбитки пальців, а від 12 до 14 років здають та ставлять свій електронний підпис у паспорті, тому їх присутність у консульстві при подачі документів обов’язкова. З досягненням 16-річчя дитина подає документи на паспорт особисто, не потрібно згоди батьків і на оформлення паспорта (термін дії його 10 років), і для самостійних поїздок за кордон. Щодо оформлення біометричного паспорта детальніше на нашій інтернет-сторінці: Toronto.mfa.gov.ua

У період літніх відпусток актульним є питання щодо порядку виїзду за кордон дітей з України. Хоч про це ми вам вже розповідали, нагадаємо ще раз. Правилами перетину Державного кордону громадянами України передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: • якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску; • якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном; • у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: - свідоцтва про смерть другого з батьків; - рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; - рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; - рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; - рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; - довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Consulate General of Ukraine in Toronto: (00 1 416) 763-3114 | gc_cat@mfa.gov.ua | toronto.mfa.gov.ua

13 РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Із запровадженням з 11 червня 2017 року безвізового режиму поїздок громадян України до країн - членів ЄС особливо актуальним стає оформлення біометричного паспорта, наявність якого є обов’язковою для цього вимогою. Інформуємо вас про те, що Генконсульство України в Торонто та консульський відділ Посольства України в Канаді займаються оформленням біометричних паспортів. Для цього повнолітній особі слід особисто подати такі документи: • паспорт, який підлягає заміні на біометричний; • дозвіл на проживання в Канаді (pr-card, study/work/visitor permits etc); • оплата консульського збору в розмірі 130 канадських доларів (Money order payable to the Consulate General of Ukraine in Toronto). У консульстві буде зроблено фотографію на паспорт, отримано відбитки ваших пальців та електронний підпис, які будуть внесені до паспорта і електронного чіпа в ньому.

razom.media

Сторінка Генерального консульства України в Торонто Consulate General of Ukraine in Toronto

НАШ БІЗНЕС

razom.media

запрошує на Український фестиваль до Оттави! Сapital Ukrainian Festival 2017 welcomes you!

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

На запитання, як виникла ідея щодо столичного українського фестивалю, Джейн відповідає: “Цьому посприяло декілька речей. Насамперед, те, що війна в Україні не тільки згуртувала громаду, а й викликала бажання більше знати і, що важливо, берегти і продовжувати народні традиції, ознайомлюватися з культурним надбанням та ділитися ним з іншими етнічними групами. Найкращий спосіб об’єднати все це - фестиваль, якого, на жаль, тоді в Оттаві не проводилось.

Джейн Колбі - ініціатор та організатор українського фестивалю (Capital Ukrainian Festival (CUF)) в Оттаві, який вперше відбувся в столиці Канади у 2015 році. Хоч і вона, і її батьки народилися в цій країні, про свою приналежність до українського народу знала змалку і відчуває всім серцем. Дід і баба Джейн н по батькові (їхнє прізвище Колібаба) приїхали до Канади з Буковини у 1903 році, а мамині батьки Овачевські - у 1938-у з Тернопілля. До 19 років Джейн мешкала разом з родиною в маленькому містечку Вава (Wawa, ON), потім дівчина переїхала до Торонто. Тут 7 років жила і навчалась в U of T (університет Торотно), де здобула ступінь бакалавра біології та психології людини, мріяла стати лікарем.

По-друге, ідея була викликом самій собі. Організація та проведення такої події - надзвичайно складна робота, але дуже цікавий та корисний досвід. Потрібно було вчитися робити те, чим не займалася зазвичай у своєму житті: скеровувати роботу цілої системи. Хотілось довести Оттаві, що разом ми можемо це зробити. Ідея взялася, по-третє, із розуміння того, що громада вже дозріла до такого фестивалю. Скажіть на милість, хіба не абсурд: в Оттаві - красивому місті, столиці держави та фестивальній столиці - український фестиваль пройшов єдиний раз близько 20 років тому?! Отож треба було виправляти ситуацію. Українці оселились у Канаді 125 років тому, а в Оттаві їх проживає зараз 25 тисяч, тож справді дуже символічно - відсвяткувати 150-ліття країни в її столиці.

Після навчання переїхала в Оттаву, звідки був її майбутній чоловік, там вони одружилися. Потім один за другим у подружжя народилося два сини, зараз вони студенти, Бруку 23 роки, а Колу 21. Джейн, поки 10 років була з дітьми, продовжувала навчатись і отримала ступінь магістра ділового адміністрування (MBA). Коли сини підросли, почала працювала в системі охорони здоров’я Канади (Health Canada, Policy analyst). Робота не завадила Джейн стати магістром етики і філософії (Еthics in Рhilosophy), а зараз вона продовжує навчатися в сфері права і левову частку часу віддає громадській роботі.

21-23 липня 2017 всi до Оттави! capitalukrainianfestival.com

Хоч оттавському фестивалю щойно буде 3 роки, але він уже претендує на звання одного з кращих фестивалів в Онтаріо, став членом організації “Festivals & Events Ontario“. І все завдяки компетентності організаторів, зокрема Джейн Колбі, працьовитість, сміливість і завзятість якої вражає. Погодьтеся, не кожному під силу створити свято, щоб виникнути нізвідки і стати врівень з великими подіями, перевіреними часом. Фестиваль стає хорошим приводом для відвідувачів з інших міст Канади та зарубіжних країн приїхати до Оттави, залишитись тут надовше і побачити її красоти. Вже зараз поступають заявки, наприклад, від виконавців на участь у фестивалі 2018, отож організатори, безсумнівно, думають на перспективу. Загалом підготовка фестивалю займає 12 місяців, а цього року, оскільки Канаді виповнюється 150 і Оттава - центр святкувань, на неї піде, зі слів Джейн , 18 місяців, адже прийняти гостей по-особливому гарно і цікаво - дуже відповідальне завдання. Святкуватиметься широко: від столиці до столиці, бо учасниками фестивалю та гостями будуть як оттавці, так і кияни; та від побережжя до побережжя, адже з’їдуться артисти з усіх провінцій Канади. Джейн натхненно говорить, що багато людей виявляє бажання допомагати, бути волонтерами, серед них чимало тих, хто вже втретє хоче бути причетним до фестивалю, що засвідчує його потрібність і важливість. Цьогоріч, щоб допомагати в дитячому кутку, на концерті, ярмарку тощо, потрібно задіяти близько 200 волонетрів. Цікаво, що зголошуються допомагати навіть люди з іншого етнічного походження, такі як китайці, індійці тощо.

Особливість оттавського фестивалю в тому, що все - виступи, виставки, ярмарок, їжа - розміщено дуже компактно довкола церкви і виглядає як маленьке українське село. Цього року тут буде звіринець та ще деякі сюрпризи. На фестиваль приходять родинами, і для людини будь-якого віку знайдеться щось цікаве серед денних і нічних розваг. Фестиваль (CUF) є партнером 2017 Blocbuster event по відзначенню 150-ліття Канади і буде представлений на всіх подіях, які проходитимуть в Оттаві з цього приводу. Джейн Колбі входить до складу ради директорів “Ottawa Festivals”, участь у роботі якої забирає багато часу і є не що інше як волонтерство, але вона готова ще більше працювати для фестивальної спільноти, яку любить, а також здобувати безцінний досвід, що згодиться їй в організації столичного українського фестивалю. Безсумнівно, сьогодні можна говорити про успішність проекту Capital Ukrainian Festival, що яскраво засвідчує щорічне зростання кількості його учасників і гостей, вендорів, волонтерів та відвідувачів. У 2015 році, коли вперше відбувся фестиваль, організатори чекали на 4 тис. відвідувачів, а прийшло 8; минулого року “прогнозували” 12 - було близько 15 тисяч, отож цьогоріч можна сміливо передбачати 17 тисяч. Хоч, як вже говорилося, український фестиваль в Оттаві безкоштовний для відвідувачів, організатори прагнуть, щоб він справив фантастичне враження на всіх, причетних до нього.

15 РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

На думку Джейн Колбі, наша спільнота стає сильнішою, коли ми широко і з гордістю демонструємо свою щедро розмаїту культуру та водночас бачимо, чим ми, українці, подібні, а відмінності від інших етнічних груп, що населяють Канаду, роблять її ще дружнішою. На фестиваль в Оттаві приходить багато неукраїнців, і це дуже подобається організаторам, які люблять запроваджувати щось нове. Немає в Оттаві іншого місця, де б можна було ознайомитися зі східноєвропейською культурою, тому до українського фестивалю приєднуються поляки, естонці, литовці. Він став настільки популярний, що люди навіть свої літні плани вибудовують так, щоб на нього потрапити. Джейн говорить, що її окриляє й надихає енергетика звичайних людей, які збираються разом і роблять щось чудове і незвичайне.

razom.media

СUF - це неприбуткова організація, що має сильну підтримку з боку всіх трьох рівнів влади: федерального, провінційного та муніципального. Українська кредитова спілка Лимитед три роки поспіль стає головним спонсором CUF. Її підтримка, а також оттавських українських церков, кредитової спілки BCU, Медіа-групи РАЗОМ та багатьох інших допомагає зробити Український фестиваль в Оттаві досвідом світового класу.

Успіх Capital Ukrainian Festival також вимірюється об’ємом інформації в медійному просторі та соціальних мережах. Про нього пишуть вагомі столичні та всеканадські видання, а рекламний ролик за два тижні у січні набрав у соцмережах 90 тис. переглядів. “2017 рік - це рік, коли слід приїхати на український фестиваль до Оттави, бо де, як не в столиці, можна якнайкраще відзначити 150-річчя Канади. Та й організатори його запевняють: зроблять все для того, щоб свято українства стало незабутньою подією і приємним подарунок спільноті. Будь ласка, приїжджайте - ми будемо раді вам!” - наголошує і запрошує Джейн Колбі.

СВЯТКУЄМО РАЗОМ

Всесвітній день вишиванки -

традиція сучасності, безцінний скарб української спадщини

razom.media

Всесвітній день вишиванки - прекрасне свято, яскраве і світле, засноване чернівчанкою, журналісткою та письменницею Лесею Воронюк, стало ще одним чудовим приводом віддати данину шани і любові потужному оберегу та безцінній народній спадщині, що ідентифікує нас як українців у сучасному глобалізованому світі, вишитій сорочці, названій «молитвою без слів». Насправді, нам не потрібен привід, щоб одягнути вишиванку, бо завжди робимо це залюбки, але з 18 до 21 травня - саме в ці дні в Торонто проходили події,

приурочені Всесвітньому дню вишиванки - українці міста мали нагоду показати увесь свій вишиваний гардероб. Традиції - це, безперечно, все те найкраще, що зберігають, поважають, цінують і... чекають, якщо йдеться про свята. Кожну традицію хтось колись започатковує, то ж торонтівці та монреальці дякують організаторам святкувань до Дня вишиванки, які цьогоріч зробили його незабутньо красивим і надіються, що наступний буде ще яскравіший і веселіший.

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Торонто Ідею святкування Дня вишиванки підхопили й у Торонто. Ініціатори проекту Toronto Vyshyvanka Day вже другий рік не дають засумувати і забути, що ми українці, організовуючи цілу низку змістовних та цікавих заходів. Кожен міг обрати щось до душі, а найактивніші брали участь у всьому: в конкурсах, розіграшах, автопробізі, концертах та танцях. Особливо цікавою та вагомою подією святкування можна назвати канадську прем’єру документального фільму «Спадок нації», створеного одним із співзасновників Всесвітнього дня вишиванки, режисером Олександром Ткачуком. Він спеціально приїхав на показ 20 травня в Торонто, а потім і в інших містах GTA та Канади. Щоб не тільки презентувати свою стрічку, а й для спілкування з глядачами. Перед демонструванням фільму у тому ж приміщенні - Пластовій домівці - відбувся показ традиційних строїв різних регіонів України «Від витоків до сучасності», а також представлені колекції від українського бренду Pannochka та модел’єра Ірини Житарюк - Miss Ukrainian Canada 2016. 21 травня після “вишиваного” автопробігу всі, кого не злякав дощ, а таких було чимало, зібралися біля будинку Суспільної служби Торонто, щоб дружньою ходою пройти до High Park, де на них чекала концертна програма та BBQ від “смачного” спонсора “Halenda’s”. Завершився насичений яскравими подіями та гарними враженнями день у Trident Banquet Hall, де танцюристи-любителі у вишиванках дивували своєю майстерністю під музику гурту «Заповідь» та DJ Oleh Buncha. Медіа-група РАЗОМ

Монреаль Вшанували вишиванку в Монреалі. Колона автомобілів з українськими прапорами та вишивками проїхала вулицями міста, заявляючи про єдність українців у світі. Монреальці також із задоволенням та інтересом переглянули документальний фільм «Спадок нації», який презентував особисто його режисер Олександр Ткачук. Співорганізатор подій у Монреалі Toronto Vyshyvanka Day.

razom.media

Вишиваний вечір

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Ось уже 7 років поспіль у Торонто з нетерпінням чекають “Вишиваного вечора” - забави, яку організовує добре відома в українській громаді “Mega Zabava”. Cотні молодих людей і тих, хто вважає себе молодим, вбраних у вишиванку, збирає “Mega Zabava”, щоб разом підхопив їх вихор запальних українських танців, а танцювати українці Торонто таки вміють! Цього року закликала жваво рухатись та “запалювати” по-українськи музика гуртів “Klooch” та “Хлопці з Міста”, “DJ Unlisted” та Руслана Яковійчука. Також вже традиційно відбувся показ колекцій вбрання від Murashka (Ukraine) та CraneLinen (Canada). Ось що сказав про свято організатор та засновник “Mega Zabava” Орест Галушка: “Вишиваний вечір” стає все популяднішим: цього року його відвідало 600+ гостей, і з їхніх відгуків можна судити, що він був найуспішнішим. Наша подія - шана українській вишиванці, моді, гідності. Коли ми вперше починали в 2010 році, не так багато молодих людей навіть мали вишиванки, а зараз майже кожен був одягнений у неї. Ще одне, чим ми пишаємось, є те, що “Вишиваний вечір” цікавий і людям, які тут народились, і тим, що нещодавно приїхали до Канади. Ми, як вишивки, дуже різні, але водночас єдині так можна сказати про наших гостей і про всіх українців.”

ПОДІЇ

Режисер театру “Стожари” Ольга Онищенко, яка зіграла у виставі Матильду Мазій, після фінальних голосних оплесків та бурхливих овацій подякувала глядачам і пообіцяла, що стожарівці обов’язково приїдуть ще раз у Торонто, де їх надзвичайно гарно приймають. “Наша прем’єра і в Монреалі була дуже успішною. Ми підготували французькі титри до “Іспанської мухи”, тому на перегляд її прийшли франкомовні глядачі. Зараз плануємо показати цю виставу у місті Квебек та в Оттаві. Знаємо, що нас там дуже чекають”, - сказала Ольга Онищенко.

Павля (Тетяна Цьомко) з коханим Орестом Тягнигоре (Саша Сампар)

19 РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Любителям театрального мистецтва Торонто справжнє свято подарувала зустріч з театром “Стожари” із Монреаля. 6 травня на суд торонтівців ним була винесена прем’єрна вистава з інтригуючою назвою “Іспанська муха” за п’єсою Франца Арнольда та Ернста Баха, яка, до речі, з великим успіхом пройшла 23 квітня у Монреалі. Музична комедія у стилі ретро близько двох годин (без антракту!) тримала зал у напрузі сюжетом, постановкою та, звичайно ж, майстерною грою акторів, серед яких і добре відомі, такі як Григорій Гладій, Саша Самар, Оленка Хом’якова. Перед глядачем на тлі подій 30-х років минулого століття у Львові постало життя героїв п’єси, що кохали і страждали, сміялися та журилися, і все це пересипано гумором, піснями і танцями, таємницями та інтригами - одним словом, і сміх, і гріх.

Григорій Гладій в ролі фабриканта Клапчака

Генрик Мазій (Роман Кононенко)

Дякуємо театру “Стожари” за чудову гру, за гарні емоції, які він подарував театралам Монреаля та Торонто, і бажаємо творчого натхнення акторам та режисеру. До нових прем’єр, яких чекатимемо з нетерпінням! Фабрикант між двома вогнями; зліва Матильда (Ольга Онищенко), справа дружина Євтихія (Оксана Герич)

Фото: Костянтин Снітсар

razom.media

Браво театру “Стожари” за “Іспанську муху”!

FREE UKRAINIAN

CANADIAN

BUSINESS

DIRECTORY

Є! HELPS PEOPLE TO FIND BUSINESSES, PROFESSIONALS AND BRANDS THEY CAN TRUST

UkrPages.directory info@ukrpages.directory • 1 855 999 9978

we work even when you sleep MARKETING • DESIGN • PRODUCTION • X-Banners • Media walls • Brochures • Business Cards • Postcards • Books • Magazines • Envelopes • Roll-up banners • Flyers • Presentation folders • Banner Stands • Wall Calendars • Outdoor Banners • Signs

1 877 468 0102 (+1 8PRINT 0102) info@vivamprint.com, vivamprint.com

ONE SOURCE FOR ALL YOUR PRINTING NEEDS

razom.media

ЗНАЙОМТЕСЬ

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Запашний бузок, витончені троянди, по-весняному свіжі гіацинти… Так і хочеться торкнутись їх і вдихнути солодкий аромат! Але підходимо ближче, і виявляється, що ніжні квіти створені не природою, а руками талановитого скульптора Володимира Каневського. За 30 років творчості його порцелянові квіти багатьом припали до душі. Вони прикрашають приватні й музейні колекції в різних куточках землі. Музей порцелянової мануфактури Meissen у Німеччині додав кілька квіткових скульптур Каневського у свою експозицію, а бузок зі щасливими п’ятьма пелюстками цього літа можна буде побачити в Ермітажі. Серед поціновувачів творчості скульптора, що народився у Харкові та вже близько 20 років живе і працює в США, багато відомих у світі людей: модельєр Оscar de la Renta, дизайнери Ralph Rucci та Valentino Garavani і навіть члени королівських родин, наприклад, Gloria Princess of Thurn and Taxis, а Меланія Трамп під час візиту до США прем’єр-міністра Японії подарувала його дружині композицію «Квітуча троянда» Володимира Каневського. Важко повірити, що всієї цієї краси могло б і не бути, якби не випадок… Можливо, ми б ніколи не побачили Ваших квітів, якби не справжня авантюра – все кинути і виїхати в США. Невже не лякала невідомість? Знаєте, у 1989 це не здавалося чимось неймовірним, бо йшла Перебудова... Я не бачив для себе жодних робочих перспектив, не хотів починати ніякий власний бізнес, як більшість, хотів працювати як художник. Зрештою, так і вийшло. Кажуть, тоді повністю витрусили кишені на обладнання. Коли я приїхав в Америку, грошей практично не було, адже при еміграції давали кілька сотень доларів. Я витратив все до цента, придбавши не зовсім «необхідне обладнання», а лише маленьку пічку. Чому взялись за порцеляну? Абсолютно випадково! Придбав піч, бо планував займатися скульптурою. Власне, я вже починав, ще в Союзі, і прагнув цим займатись далі. Тоді для мене найпростішим способом створення скульптури була кераміка. І знову ж, випадково, коли купував пічку, на очі трапилось оголошення, що потрібен художник, який зможе виготовити порцелянову диню. Пам’ятаю, дуже здивувався, але оголошення собі віддер. Спочатку навіть не хотів телефонувати, але зрештою зустрівся з замовником. Він показав фотографію і спитав: «Можеш зробити таке?». Я взяв фото і пішов вчитися робити порцеляну. Отак просто? Ви вже теоретично знали, як це робиться? Ні! Я цим ніколи раніше не займався. Просто пішов у магазин, купив порцелянову глину і почав експерименти. На жаль, у мене тоді піч була доволі слабкою. Півтора місяці не їв, не спав і тренувався. Насправді, у порцеляні нема нічого складного, і робити її не проблема, а ось досягнути певної високої якості – це інша справа. У Вашому житті часто щось починалось з нуля і потім відразу ідеально виходило? У мене все життя таке! (сміється) Гадаю, що це просто своєрідне нахабство: зважуєшся на справу, про яку не маєш жодного уявлення, але тобі дуже хочеться, і починаєш працювати. Коли покинув через політичні перипетії архітектуру, в яку, розумів, нема шансу повернутись, довелося шукати якусь іншу роботу: став художником, потім «пішов» у кераміку. З титанічними зусиллями (через дитячий садочок, де працювала моя мама) дістав маленьку пічку, яка тоді коштувала 14 рублів 50 копійок, і почав у ній обпалювати все, що бачив. Авантюрою чи божевіллям можна назвати замовлення на 23 вітрини в центр Ленінграда: пічка замала, матеріалів дістати неможливо, та й кераміку я до того в житті не робив. Але цю роботу виконав! Пригадуєте першу свою порцелянову квітку? Це була така маленька гвоздика яскраво-синього кольору на дротику. Чому? Уявлення не маю. Мабуть, я орієнтувався на якісь квіти XVIII ст., їх тоді фарбували, чим попало.

Beauty Centre

Другою робив конвалію (повністю з порцеляни, без металу), і вона розвалилася прямо в печі! Хоча ці перші спроби не були таким вже й невдалими, бо я розламав зіпсовану квітку на частини, і вийшло дві квітки тільки втричі менші за розміром. Обидві конвалії майже відразу придбали досить відомі люди. Ходять чутки, що спочатку Ви майже ненавиділи квіти, не вважаючи їх мистецтвом. Це не зовсім так. Квіти були на другому плані, сприймав їх як рутинну, не дуже цікаву роботу. Усвідомив, що вони стали справою мого життя відносно недавно, близько 10 років тому. Отоді я й відчув, що можу робити дійсно великі і цікаві речі, що це вже не просто рукоділля, а скульптури, тільки на іншу тему. Не виникало бажання полишити квіти і знову кардинально змінити сферу діяльності? Років 7-10 тому виникало. Я дійсно шукав якісь інші сфери. Навіть раз пішов на фабрику манекенів і пропонував себе скульптором. Чому манекени? Бо вони більше схожі на людей, а отже ближчі до скульптури, якою я раніше займався. Потім кілька разів хотів повернутися в архітектуру. Були моменти слабості… Скільки часу займає робота над квітковою композицією? Не знаю, скільки йде часу, адже квіти зовсім різні. У бузку, приміром, який я зробив для Ермітажу, десятки тисяч маленьких квіточок. Деталі, окремі квіти виготовляються поступово і заздалегідь, а тоді чекають миті, коли увійдуть у композицію. У мене в майстерні лежить просто неймовірна кількість квітів, і багато так ніколи і не будуть використані. Яка Ваша улюблена квітка? Жива, маю на увазі. Я дуже люблю всі рослини, люблю споглядати їх. Мабуть, ще років у шість почав цікавитись, як квіти побудовані, міг безкінечно розглядати колоски, польові квіти, зокрема тичинки, приймочки, пелюстки. Коли став архітектором, то все дивувався, як структура рослин внутрішньо схожа на архітектурні споруди. Ботанічний сад і досі є моїм улюбленим місцем. Те, що Ви з України, якось впливає на Вашу творчість? Власне, за національністю я єврей, що й було однією з причин мого виїзду з Союзу. Але я народився в Україні, завжди відчував себе українцем і вважаю себе патріотом. В американському паспорті місцем мого народження вказана Україна, а не Радянський Союз. Я люблю мій рідний Харків та всю Україну… Мене часто запитують, чи пов’язане з Україною те, що я роблю багато мальв. Насправді, я ці квіти вперше побачив у США, тут вони були дуже модні. І все ж деякі харківські спогади про українські квіти якимось чином і досі впливають на те, що я роблю. Наші каштани, цілі алеї… Харківська весна… Досі пам’ятаю той аромат... Недавно вперше робив герань – квітку мого дитинства. У Харкові їх завжди садили. У Ленінграді весна була якась чужа, а тут, в Америці, вона дуже схожа на українську. Що Вас надихає? Музеї. Я музейна людина, можу ходити на виставки щодня. Колись практично жив в Ермітажі. Що ще? Дівчата-красуні! (посміхається) Дружина моя надихає... Поділіться, будь ласка, рецептом успіху… До мене він прийшов зовсім неочікувано. Не маю наміру когось вчити, як добитися успіху, бо ще й сам не знаю, чи досяг його. Давайте років так через 50 здзвонимось і тоді будемо знати напевне, успіх це чи ні. І все ж? По-перше, везіння. Я випадково попав точно на жанр, який цікавить людей, по-друге, звісно, слід правильно працювати в цьому жанрі. Настав певний момент, коли я зрозумів, що потрібно у кожній квітці, яку я роблю, шукати архітектуру і скульптуру. По-третє, до роботи потрібно ставитися серйозно. Мені пощастило, бо швидко став успішним, але я і досі щодня встаю вдосвіта, йду в майстерню і працюю без вихідних, по 10-12 годин. Інакше успіху не досягнеш. Чи побачать незабаром Ваші квіти в Канаді? У Канаді є колекціонери, які збирають мої речі. Канада недалеко. Я її люблю, там живуть чудові люди. Передайте читачам, що я вважаю Канаду хорошою Америкою!

Мар’яна СТЕФАК

ТРАДИЦІЇ ТА КУЛЬТУРА

Єгор

razom.media

Грушин:

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

«Ти не обираєш музику, вона вже закладена в тобі» Великий гамірний зал раптово полонить абсолютна тиша. Піаніст торкається пальцями чорно-білих клавіш роялю, і кожен глядач, заплющивши очі, поринає у свою фантастичну казку, яку дарує композитор Єгор Грушин. Його музика, лірично-сентиментальна чи драматична, завжди сповнена справжніх емоцій, тому не залишає байдужою різновікову публіку, а концерти гарантовано збирають аншлаги. Секрет популярності композитора - в неокласичному стилі виконання. Як пояснює сам Єгор, «неокласична музика значно легша для сприйняття за класику. Вона не надто складна, тому зрозуміла і близька більшій кількості людей. Її головне завдання - це просто, але щиро і мелодійно розказати історію слухачам». На шлях творчості молодий композитор став доволі рано: вже після закінчення музичної школи у Новій Каховці (Херсонщина) зрозумів, що хоче не тільки грати, але і писати музику. Переїзд до багатого мистецькими стилями і культурами Львова (2011 р.) значно стимулював це бажання Єгора Грушина. Він стає одним із засновників музичного проекту «Illusions» та здійснює свій перший сольний тур Україною під назвою «Emotions». Єгор називає точкою відліку своєї творчості композицію «Night Meditations» з альбому «Inside». «Спочатку, - розповідає, - це був наче ескіз (доволі примітивна у порівнянні з подальшими робота).

Я його дописав десь через два роки після перших нотаток». Вже навесні 2012 року виходить дебютний альбом Грушина «Inside», а трохи згодом головна композиція, що дала назву альбому, стане саундтреком до короткометражного фільму «Finita la tragedia». Єгор говорить, що завжди писав музику, яку відчував і яка йому особисто подобається. «Ти не обираєш музику, - наголошує він, - бо вона уже закладена в тобі, і ти тільки транслюєш її назовні. Звісно, вона, хоч і різнопланова, об’єднана певним стилем, який можна визначити з достатньо накопиченого музичного матеріалу». Кожна нова мелодія, за його словами, народжується непомітно, потроху видозмінюється, доповнюється, і часто кінцевий варіант кардинально відрізняється від початкової ідеї, приносячи різні емоції: від полегшення до радості за створення чогось нового. За сім творчих років Єгор Грушин дав понад 200 концертів, вийшло чотири його альбоми, створено саундтреки до короткометражних фільмів «Історія життя іграшки» (2012), «Choiseman» (2012), «Finita la tragedia» (2013), «Янголи помирають на світанку» (2013), «Врятований роман» (2015) та повнометражної стрічки про УПА Т. Химича «Жива»(2016). «Дуже важливо, щоб тема фільму була цікава мені та викликала певні емоції», - говорить композитор. - «Я повинен бути на 100% згідний з ідеєю проекту. Історія Анни у фільмі «Жива» сильна,

цікава та водночас непроста для сприйняття слухачем. Це доволі важкий фільм, але я пройнявся його сюжетом, тому й взявся за написання музичного супроводу до нього». Єгор Грушин, що восени 2016 року отримав відзнаку за розвиток української культури, джерелом свого натхнення вважає близьких людей та друзів, хоча по-справжньому закохала його в музику і підштовхнула до написання власних композицій творчість гуртів «Muse» та «Океан Ельзи». Окрема сторінка діяльності композитора - це створений ним при допомозі групи небайдужих львів’ян Lviv Acoustic Fest. «Коли мені ще не було 20-ти, хотілося робити якомога більше різних проектів. Я любив акустичну музику, а тоді нічого подібного в цьому напрямку майже не відбувалося, хоч чимало виконавців робили акустичні проекти», - згадує Єгор. Загалом команда провела три фестивалі, але після останнього Грушин вирішив передати його іншим організаторам, щоб самому займатися лише композиторською діяльністю. Творчих планів у нього наразі багато, десь на пару років вперед. 1 березня Єгор Грушин презентував нову композицію «Carpathians» і вирушив у тур Україною, а вже в червні-липні продовжиться робота над п’ятим альбомом, якого, звісно, з нетерпінням чекають слухачі. Мар’яна СТЕФАК

razom.media

УКРАЇНА ВІД А ДО Я

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Українська Венеція - Вилкове Українською Венецією дещо пафосно називають Вилкове - невеличке містечко у дельті Дунаю, що в Кілійському районі Одеської області. На жаль, воно не може похизуватись ані дивовижною архітектурою Венеції, ані її карнавалами, проте подібність у цих міст таки є: обидва стоять на воді. У «місті на трьох водах і семи вітрах», як кажуть про Вилкове його мешканці, замість автомобілів - човни, а замість вулиць єрики – рукотворні канали. Якщо бажаєте відчути себе венеціанцем по-українськи, вирушайте у цей причорноморський куточок.

Історія стверджує, що Вилкове було засноване під назвою Посад Липованського у 1746 році (статус міста отримало у 1762 році) й почалося з кількох хатинок, збудованих старообрядцями, що втікали сюди від релігійних переслідувань, на нестійких дунайських плавнях. Діставшись болотистої місцевості, перші поселенці власноруч створювали острівки, щоб було де збудувати дім і посадити сад. Землю брали тут таки, викопуючи навколо канал. З часом місто заселили й інші переселенці, тому сьогодні воно дуже строкате: українці, росіяни, румуни, греки, гагаузи, німці і болгари. Люди тут надзвичайно відкриті та навіть дещо наївні, незіпсовані розкошами.

славиться полуницею та виноградом, як гордо заявляють вилківці, кращими на півдні України. Отож, завітавши сюди з екскурсією, неодмінно спробуйте місцеві делікатеси: вилківську уху (при бажанні дозволять рибу спіймати самому, якщо зможете) та виноградне вино «новак». Звичайно, за трапезою не обійдеться і без місцевих байок про улови білуги з корову завбільшки, про супер-здібності місцевих, що, буцім, ходять по воді, як по землі, та

Цікаво, що за понад 250 років устрій корінного населення мало змінився. Як і раніше, мешканці ходять до церкви старого обряду (дві з трьох у місті), живуть у хатах-мазанках особливої конструкції та одружуються переважно поміж «своїми». Кожен другий вилковець - рибалка, який живе з того, що дає Дунай. До речі, тільки тут водиться дуже смачна риба дунайка. Ще ця місцевість

Прикмети та приказки на червень • Зацвіла шипшина — почалося літо. • Уранішня веселка - на дощ; якщо вона після дощу скоро пропадає, буде ясна погода, а якщо довго стоїть, чекай негоди. • Сильні роси - до родючості, а часті тумани на врожай грибів.

• Навколо жовтої акації крутиться багато комах - чекай негоди. • Пізно цвіте горобина — буде довга і грибна осінь. • У червні на паші густо, а в коморі пусто. • Як сіно косять, то дощів не просять. • Дощ в червні дрібний буває - у вулику прибуває.

про довгожителів, яким понад сто років. Останнє, до речі, правда, бо м’який клімат, багата білком їжа та щоденні фізичні навантаження дійсно сприяють довголіттю. У Вилкове їхати варто не лише заради катання на човні та риболовлі, а й щоб побачити дивовижну незайману природу. Саме тут розміщений біосферний заповідник “Дунайські плавні”, де на 50 тис. гектарів причорномор’я оселились 257 видів птахів (44 з них занесені до Червоної книги України), 42 види ссавців (14 охороняються законом), 90 видів риб та близько двох тисяч видів комах (7 з них виявилися досі невивченими). Тільки тут у всій красі можна побачити рідкісних для України та Європи малого та великого баклана, кілька видів чапель, білого та рожевого пелікана, орлана-білохвоста, європейську норку та, якщо пощастить, дикого лісового кота. Все це літаюче, плаваюче, бігаюче різноманіття з комфортом проживає на надзвичайно мальовничій території, схожій на Едемський сад тільки приморської версії, де чудовий клімат та де літо триває з травня по вересень. Обов’язковий пункт кожної екскурсії в ці краї - відомий нульовий кілометр. Це місце, де води Дунаю, пробігши понад 2 тисячі кілометрів через 10 держав, впадають у Чорне море. Тут вам запропонують пройти своєрідний ритуал: перелізти через «нулик» знаку «О км», встановленого на пляжі. Кажуть, зробивши це, можна розпочати життя «з нуля». Діє магія нульового кілометру чи ні, перевірте самі, ми ж впевнені щодо одного: не пожалкуєте, якщо відвідаєте ці місця.

Оленка Коломийська

Спинилось літо на порозі… Спинилось літо на порозі І дише полум’ям на все, І грому гордого погрози Повітря стомлене несе. Умиється зелене літо І засміється, як дитя, —

Весни ж і весняного цвіту Чи я побачу вороття? Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? Чи по степу їх не розвіє, Мов пух на вербах золотих? Максим Рильський (1911—1918)

razom.media

ГотуємоРазом

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

ГОТУЭ МОСЬ н Ура! Нарешті літо - пора тепла, свіжих овочів, ягід і фруктів, купання, засмагання, ну і, звісно, пікніків. Відпочинок на природі - справа хороша, але готуватися до нього треба заздалегідь, бо апетит нагулюється неабиякий. Навіть найпростіші страви, чи то варене яйце, чи канапка, на свіжому повітрі смакують залюбки. Найголовніше правило(!) - не брати їжу, що швидко псується. Ми пропонуємо рецепти моркви по-корейськи та хумусу, які добре зберігаються впродовж тижня і чудово підійдуть не лише для пікніка, але й для споживання вдома. Морква може вживатися і окремою стравою та, як і хумус, бути інгредієнтом канапок. Який же пікнік без приготування страв на вогні?! Отож розповімо, як зготувати бургер, а вірніше, котлету - основний його складник.

КОТЛЕТИ

СКЛАДНИКИ: • фарш з яловичини та свинини - 1 кг (2 lb); • муштарда - 2 чайні ложки; • вустерський соус (Worcestershire sauce / Worcester sauce) - 2 ч. л.;

ДЛЯ ДОМАШНЬОГО БУРГЕРА • соус для барбекю або кетчуп - 2 ч. л.; • цибулина - 1 середня, дрібно порізана; • сіль та перець - до смаку.

За бажанням можна додати свіжу зелень, сушені на сонці помідори (sun-dried tomato), гострий перець, мелений імбир тощо. ГОТУВАННЯ: Легенько, але старанно руками чи виделкою змішати всі складники, бо, чим довше та сильніше ви оброблятимете фарш, тим щільнішими будуть котлети. Сформуйте круглі котлети товщиною приблизно 1.5 см (котлета повинна бути більша за булочку для бургера, адже під час смаження вона стане менша). Розмістіть котлети на розігрітий гриль та смажте, поки вони не втратять рожевий колір всередині або не досягнуть внутрішньої температури 160F. Щоб котлети були соковиті, не проколюйте і не притискайте їх під час смаження. Булочки для бургера, які ви придбали чи спекли, також розігрійте на грилі, коли котлети будуть вже майже готові. Разом з котлетами і булками для бургера на стіл подавайте нарізаний кільцями помідор та цибулю, гілочки зелені, листя салату, плавлений чи твердий сир, нарізаний маринований огірок, моркву по-корейськи, кетчуп чи інші соуси та продукти - все для того, щоб кожен формував сам свій унікальний бургер.

Дайте волю фантазії за вашим пікніковим столом. Смачного!

Ь на ПIКНIК ХУМУС МОРКВА ПО-КОРЕЙСЬКИ СКЛАДНИКИ: • морква - 1 кг; • олія - півсклянки; • цибуля - 3 штуки; • часник - 1-2 головки; • оцет - 2-3 стол. ложки; • чорний перець (мелений) 1 чайна ложка;

• червоний перець - 1 ч. л.; • сіль і цукор - по 1 ч. л.; • гвоздика, коріандр, лавровий листок (розтертий) - до смаку.

ГОТУВАННЯ: Моркву натерти на спеціальній (для корейської моркви) терці, трішки посолити, додати (теж небагато) оцту, перемішати і залишити на 2 години, потім зайвий сік, що утворився, злити. Перед закінченням часу маринування моркви крупно порізану цибулю підсмажити в олії до темно-золотистого кольору. Тепер гарячою олією, попередньо вийнявши з неї цибулю, полити моркву, відразу добавити подрібнений часник і всі інші складники. За цим рецептом морква вийде гостра, тому приправи додавайте, керуючись власним смаком. У такий спосіб можна готувати буряк, капусту та редьку.

Хумус - це паста або соус для вживання з овочами, чіпсами чи в бутербродах. Готується він із нута (chickpeas), який ще називають турецьким чи баранячим горохом. До хумуса можна додавати тахіні - пасту з насіння кунжуту, яку краще купити, бо готування її вдома займає багато часу. СКЛАДНИКИ: • 1 банка консервованого або 1 ½ склянки вареного нуту (chickpeas)*; • ¼ склянка свіжовитисненого соку лимона; • ¼ скл. тахіні (додавати чи ні - вирішуйте самі); • 1 невеликий зубчик часнику (подрібнити); • 2 ст. ложки оливкової олії; • ½ чайної ложки меленого кмину (cumin); • 2 ст. ложки свіжої порізаної петрушки чи іншої зелені; • 2-3 ст. ложки води; • сіль до смаку; • паприка та ще трохи оливкової олії для сервірування. ГОТУВАННЯ: У кухонному комбайні (food processor) збити тахіні та лимонний сік (якщо тахіні не використовуєте, то пропустіть цей пункт, а додайте лимонний сік на наступному етапі). Всі складники, окрім нуту та зелені, збийте у комбайні впродовж 1 хв. або поки рівномірно змішається. Половину консервованого чи вареного нуту, попередньо зливши рідину, додати в комбайн до інших складників і збивати 1 хв. Потім сюди ж всипати решту нуту та зелень і ще 1-2 хвилини змішувати. Якщо суміш буде загуста або міститиме частинки нуту, то потрібно включити комбайн і, потрохи підливаючи до неї води, довести до потрібної консистенції. Перекласти хумус у герметичний контейнер, присипати паприкою і збризнути оливковою олією. Зберігати в холодильнику впродовж тижня.

Способи відварювання нуту: • замочити на 10 год. у холодній воді, а потім варити 2 год.; • у довговарці (Slow Cooker) при високій температурі готувати 4 години, при низькій - 8.

razom.media

Дитяча РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

О Т РН a

Про пихатого жука На лісовій галявинці в трухлявому пеньку жив жук-олень. Його так називали тому, що мав красиві, як у справжнього оленя, роги. І сам він був нівроку: великий, чорний та блискучий, а коли розправляв крильця і летів, то гудів, як гелікоптер. Одним словом, всім жукам жук. Тільки мав ваду: дуже пишався собою. Коли він був не жуком, а жучком, а його роги - не рогами, а ріжками, то не задирав носа, а як тільки побачив себе в краплинці роси, так і загордився: - Нікого нема в лісі поважнішого! Я - цар лісовий, і ви всі повинні мені прислужувати! Спочатку звірі терпіли вибрики жука, потім сміялися з нього, а з часом почали просто не зважати на рогатого, ніби й нема його взагалі. А жук ні, щоб помиритися! Він ще більше бундючився, навіть вітатися перестав.

Якось сидів жук на своєму пеньку та чистив лапками роги. І так запишався, що не помітив, як з гілки тихенько злетіла сойка. Недовго думаючи, вхопила вона красеня дзьобом і полетіла. - Рятуйте! - заволав жук. - Всі до мене! Та ніхто з лісових мешканців не дослухався до його крику. “Раптом знову буде жучисько своєю пихою голову морочити”, - подумали вони. Чує жук, що непереливки, ще голосніше репетує: - Друзі, рятуйте, пропадаю! Визирнули звірі зі своїх хатинок і бачать, що справді біда у жука. Стали допомагати, хто як міг: одні галасують, інші шишки й горішки в розбійницю-сойку жбурляють. Пташка покружляла трохи та й випустила із дзьоба здобич. Жук цілий і неушкоджений гепнувся на землю. Почухав пом’ятий бік, дивиться, а його пречудові роги зламалися! Шкода їх стало, хоч плач, та добре, що сам живий зостався. Кажуть, відтоді жук із сусідами жив у злагоді, бо пам’ятав, до чого пиха доводить. А роги у нього знову виросли, навіть кращі за перші!

Калина Дячук

Дитяча сторінка спонсорована

razom.media

ЗНАЙДИ 10 ВIДМIННОСТЕЙ

Де це сонце в темну нічку Спочива? Може, в морі ясне личко Умива? — Не вмиватись я ховаюсь, Не спочить. Треба діток в іншім краї Теж зігріть. Надія Приходько

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Сильний, добрий, справедливий, біля нього ми щасливі. Знає, вміє він багато. Гордимось, бо це наш …

В небі високо між хмар На мотузці він літав. За мотузку потягну Та на землю поверну.

Уночі понад водою Білий дим пливе рікою. Тільки сонечко засяє – Білий дим кудись тікає.

ПОСАДЖУ Я КВІТИ Мамо, мамо, дай лопатку, Я піду копати грядку. Рожі, мальви і дзвіночки Посаджу я в три рядочки. Буде їх роса поїти, Буде щедро сонце гріти. Як до школи вперше йтиму — Ось такий букет нестиму! Володимир Лучук

СКОРОМОВКА

Цоки-цоки-цок копитця — це цапок йде до криниці. Працьовитим цапенятам принесе водиці тато.

(Туман)

Навіть захід пурпуровий Вже погас. А на ранок сонце знову Йде до нас.

ЗАГАДКИ

(Повітряний змій)

Сіло сонце полум’яне За стоги. Огорнули все тумани Навкруги.

(Тато)

СОНЕЧКО

Line-Up capitalukrainianfestival.com

July 21-23, 2017

Celebrating Canada's 150 with our friends from Capital to Capital and Coast to Coast

952 Green Valley Crescent Ottawa, Canada

CANADA 150

DakhaBrakha

Vasyl Popadiuk and the Papa Duke Band

Kubasonics

Kyiv, Ukraine

Ottawa, Ontario

St. John’s, Newfoundland and Labrador

Tyt i Tam

Ukrainia

Melos Folk Ensemble

Saskatoon, Saskatchewan

Ottawa, Ontario

Winnipeg, Manitoba

Veselka

Svitanok

Chaban

Edmonton, Alberta

Ottawa, Ontario

Thunder Bay, Ontario

Chaika

Zirka

Nasha Rodyna

Hamilton, Ontario

Canada's Favourite Ukrainian Party Band

Sudbury, Ontario

Korchma (19+ after-party Ukrainian Pub crawl) • 1000 Byron Ave, Ottawa, Canada

• Ukrainia (11:30 pm – 12:30 am) • DakhaBrakha (12:30 am – 2:00 am)

• Kubasonics (11:30 pm – 12:30 am) • Tyt i Tam (12:30 am – 2:00 am)

#OCUF2017

AKORD UKRAINIAN MEN'S CHOIR OF OTTAWA • CANADIAN BANDURIST CAPELLA (TORONTO) • CHRIST THE SAVIOUR ORTHODOX CHURCH SACRED MUSIC CHOIR • DUNAI (TORONTO) KOLIZHANKY • ODESSA UKRAINIAN DANCERS (OSHAWA) • OTTAWA SCHOOL OF UKRAINIAN DANCE • PERIGRINATIONS • POKROVA UKRAINIAN CHILDREN'S ART CAMP SHEPTYTSKY INSTITUTE CHOIR OF OTTAWA • THE KOZAKS (TORONTO) • TRIO LIRA (TORONTO) • UKRAINA DANCE ENSEMBLE (TORONTO) • AND MORE Funders and Foundations:

Platinum Sponsor:

Bronze Sponsors:

GROUP OF COMPANIES

C ian

anadian C

s res ng

Ukr ain

Silver Sponsors:

NTO)

З РАКОМ

Підготувала Наталя Горяча

ПРИЄМНА ПРИЄМНА НЕСПОДІВАНКА НЕСПОДІВАНКА ПРИ ПРИ ПЕРЕЇЗДІ ПЕРЕЇЗДІ

ПРОФЕСІОНАЛІЗМ І КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ГАРАНТОВАНО Щиро Всім ДЯКУЮ за 16 років співпраці у сфері нерухомості! Cell: (416) 629-8661

razom.media

БОРОТИСЬ

33 РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Я ВИРІШИЛА

17 червня 2017 року в приміщенні УНО, 145 Evance Ave відбудеться презентація книги Ірини Берлінг “Я вирішила боротися з раком”, написаної на основі власного досвіду авторки у подоланні страшної недуги, це її прониклива і щира сповідь про пережите. Читач не тільки отримує детальну інформацію про онкологічні захворювання, традиційні та альтернативні методи лікування раку, але, що вражає, знаходить тут яскравий приклад стійкості, оптимізму, віри і любові хворої людини. Як пояснює авторка, вона писала книгу з думкою про мільйони українців, які Ірина Берлінг залишаються з раком сам на сам, без дієвої підтримки суспільства. Ірина надіється, що її проба пера багатьом пригодиться і як друг, і як порадник. Дай, Боже, всім нам здоров’я, але, гортаючи сторінки книги “Я вирішила боротися з раком”, починаєш розуміти, що підступна недуга до кожного може підкрастися зненацька, до невпізнання змінивши світосприйняття і життєві цінності враженої нею людини, для якої двобій зі смертельною хворобою стає актом особистого героїзму. Ірина Берлінг обернула свою біду на користь іншим, адже її книга – це приклад повсякденного, невидимого героїзму людини у подоланні трагічних життєвий обставин. На презентації д-р Ростислав Шемечко - психотерепевт, богослов, лайф-коуч - прочитає лекцію про психологічні аспекти боротьби з раком. Якщо, на щастя, книга Ірини Берлінг для вас не на часі, не пройдіть повз неї - поцікавтеся і відкриєте для себе світ своєї сучасниці, співвітчизниці, яка нині долає рак. Спонсором видання цієї книги стала Анна Кисіль. Вона, як і авторка, вважає, що було б чудово, якби знайшлися нові спонсори для допомоги у розповсюдженні книги в Україні, та, можливо, у створенні нової суспільної групи, яка б надавала моральну і психологічну підтримку онкохворим. На презентацію запрошуються всі зацікавлені та небайдужі. За додатковою інформацією звертайтесь: 1-855-899-77-06 | berling.book@gmail.com

НАШОГО ЦВІТУ

Нобелiвський лауреат

Георгій Шарпак:

razom.media

Україна приходить із власного серця

РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

У світі серед вчених першої величини добре знають французького фізика, уродженця Рівненщини Георгія Шарпака, увінчаного премією Нобеля. Дитинство першовідкривача так званих «камер Шарпака (Харпака)» минуло в селі Дубровиці, що поблизу Сарн на Рівненщині. У книзі спогадів він написав: «Я народився 1924 року в одному з долинних українських містечок і - через географічні, політичні та культурні обставини - мусив поневірятися, що глибоко й назавжди позначилося на мені». Єврейська родина Харпаків (Шарпаками стали у Франції) за тодішніми мірками була заможна, жила дружно та затишно. Мати прищепила Георгію любов до читання, що стало його раннім дитячим захопленням, як і потяг до вивчення мов. Після виїзду з дворічним сином у Палестину батьки змушені були повернутися, бо Георгію там не підійшов клімат і почалося запалення очей, що могло призвести до сліпоти. Тож у Сарнах його вилікували, тут він потім вчився в польській гімназії та, крім івриту та української мови, охоче опановував польську. Коли семирічний Гешка, як називали Шарпака у дитинстві, зламав ногу, батьки повезли його у Варшаву лікувати, а 1932 року сім’я переїздить до Франції. У новій країні хлопець швидко освоївся: успішно влився до паризької комунальної школи, за рік вже добре знав французьку. А, здолавши без труднощів програму початкової школи, «перестрибнув» через два класи і вступив до ліцею ім. Св. Людовіка. Георгію виповнилося 17, коли почалася Друга світова. Навчаючись у математичному класі ліцею в Монпельє, він водночас активно долучається до антифашистського руху Опору. Потім був арешт, трибунал, в’язниця, концтабір у

Real Estate Law • Estates Law Notary Public

ОкСАНА МИРУТЕНКО

Barrister & Solicitor B.A. (Hons), M.A., LL.B

Купiвля та продаж нерухомостi Оформлення позичок Заповiти та довiреностi 4920 Dundas Street West, Suite 305 Toronto, Ontario, Canada, M9A 1B7 Tel: 416 234 9555, Fax: 416 234 9556 omiroutenko@bellnet.ca www.oksanalaw.com

Комп’єні та Дахау, рабська праця на будівництві злітної смуги військового аеродрому. По війні, дивом у ній виживши, Жорж Шарпак знову енергійно береться за навчання. У 1946-у прийняв громадянство Франції, а через 46 років прославить її, удостоївшись Нобелівської премії. Він зацікавився фізикою, ще навчаючись у паризькій Гірничій школі, тому по закінченні цілком присвятив себе саме цій науці: здобуває докторський ступінь та стає (1959 рік) одним із перших працівників Європейського центру ядерних досліджень у Женеві (міжурядовий проект 12 країн щодо проведення експериментів з елементарними частками в адронному колайдері). Шарпак винайшов апарат, який значно полегшив діагностування раку молочної залози. Знаменним видався для вченого рік 1992: одержав Нобелівську премію за винахід пропорційної камери – детектора, на якому відкрили низку елементарних частинок; став членом Французької Академії наук та почесним доктором чотирьох університетів; заснував організацію «Фізики без кордонів». У 1995 р. Жорж Шарпак, що був серед найактивніших захисників «мирного атому» і найзапеклішим противником розповсюдження ядерної зброї, започаткував конференції «Чотири моря» (Four-Seas-Conference). «Така собі невеличка штуковина 10х10 сантиметрів», сказав Шарпак про свій винахід, за який удостоївся премії Нобеля, а на кошти від неї міг до останніх років життя розробляти новий тип детектора для дослідження структури ДНК та вивчення поведінки ракових пухлин. Восени 2010 року Жорж Шарпак - велика людина і вчений - пішов із життя. На жаль, він так і не встиг, хоч дуже хотів, побувати в Україні, на землі свого дитинства. В інтерв’ю французькому телебаченню з нагоди свого 75–річчя він сказав: «Коли не стелиться шлях на українські терени, то я кличу Україну до себе. І вона щоразу приходить - із власного серця». Наталя Русин

LANGUAGEPRESTIGE

ПРОФЕСІЙНИЙ

ПЕРЕКЛАД

Tel.: (416) 903 7221 Fax: (416) 907 1770 kmen@languageprestige.com www.languageprestige.com

35 РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

СЕРТИФІКОВАНІ ТА НОТАРІАЛЬНО ЗАСВІДЧЕНІ ПЕРЕКЛАДИ ДОКУМЕНТІВ • ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ У МІНІСТЕРСТВАХ ТА КОНСУЛЬСТВАХ • НОТАРІАЛЬНІ ПОСЛУГИ • БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА ДОКУМЕНТІВ ПО Toronto, Etobicoke, Mississauga, North York, Vaughan

razom.media

УСІХ ВИДІВ ДОКУМЕНТІВ

AUTOSERVICE INC.

Complete auto repair, great service and always a great advice.

Services:

Detailing Exhaust Repair Oil Changes Brakes Electrical Repair

Engine Repair Shocks and Struts DiagnosticTesting Filters

ANDRIY SHKLYARUK

12 Belvia Rd., Etobicoke, ON, M8W 3R3

647 997 4105

andriy.autoservice@gmail.com

Leopolis constructions & renovation

Повна реконструкція Вашого будинку та офісу ПIДВАЛЬНI ПРИМIЩЕННЯ ТА КУХНI ВАННI КIМНАТИ ТА СТОЛЯРНI РОБОТИ УКЛАДАННЯ ПЛИТКИ, ФАРБУВАННЯ, ОГОРОЖI ТА ДЕКИ Доступні ціни

Висока якість (Надаємо рекомендації)

Для оцінки Вашого проекту телефонуйте

Знижки на якісні товари та матеріали

Андрію Саган

416 871 6677

www.leopolis.ca

1 877 468 0102 (+1 8PRINT 0102) info@vivamprint.com

sleep

kantor_CE_razom_mag_3.75x5.25_2014.pdf 1 5/12/2014 4:44:26 PM

ВАШ

РУХАЭТЬСЯ

ВПЕРЕД

МИ СУПРОВОДЖУэМО ЙОГО

Обмін валют та грошові перекази

razom.media

гарантуємо курс обміну кращий від банківського

CMY

безпосередньо в руки або банк, надійно та конфеденційно

компанії (Т2) за підсумками фіскального року Бізнес консультації

36 РАЗОМ ЧЕРВЕНЬ 2017

Фінансовий звіт і корпоративна податкова декларація Вашої

Бухгалтерське обслуговування, допомога зі звітністю

Toronto: Mississauga: North York: Thornhill: Hamilton:

121 Runnymede Rd. (at Bloor St. West) 3643 Dixie Rd., Unit 1 (at Wisla Plaza) 4400 Dufferin St. (inside Yummy Market) 390 Steeles Ave. W., Unit 18 685 Queenston Rd. (inside Starsky)

www.kantor.ca

(416) 767-7782 (905) 369-9978 (416) 855-5770 (905) 482-8620 (905) 661-1111

/KantorCurrencyExchange

(payroll, T4, GST/HST, WSIB, EHT, etc.) впродовж року Особисті податкові декларації (T1) для бізнес клієнтів Допомога з відкриттям бізнесу в Канаді

Tax Smart

Kyryl Kolomiyets, CPA, CA TaxSmartLTD@gmail.com | 416 523 3905

Financial statements and corporate tax return (T2) at the end of your company's scal year; Business consulting; Bookkeeping services, help with reporting required by Canada Revenue Agency (payroll, T4, GST/HST, WSIB, EHT, etc.) throughout the year; Personal tax returns (T1) for corporate customers; Help opening business in Canada.

ms 1 877 468 0102 (+1 8PRINT 0102) info@vivamprint.com

sleep

КАЛЕЙДОСКОП ПОДIЙ

ЧЕРВЕНЬ +

ПОДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ 15 червня, 7 p.m. UKRAINIAN BUSINESS NETWORKING NIGHT Trident Banquet Hall 145 Evans Ave., Toronto 1 855.999.9978 info@ukrpages.directory UkrPages.directory razom.media/events-page 17 червня, 11 a.m.- 11 p.m. Український фестиваль в Міссіссазі Mississauga Celebration Square 300 City Centre Drive, Mississauga www.ukrainianfestival.com

2 - 30 червня Виставка робіт Марії Антонів «Sesquicentennial Blooms» Ruth Upjohn Gallery, Women’s Art Association of Canada 23 Prince Arthur Avenue, Toronto

18 червня 1 p.m. - 5 p.m. День відкритих дверей та пікнік до Дня батька Пансіон ім. Івана Франка 3058 Winston Churchill Blvd., Mississauga 905.820.0573 ifranko@rogers.com

28 червня, 7 p.m. Безоплатна правова допомога Суспільна служба українців Канади 2445 Bloor St West, Toronto www.tor.ucss.info

16 червня, 5:30 p.m. CANADA 150 Building the Ukrainian Story Gala & Live Auction Old Mill, Toronto 416.763.7002 info@bcufoundation.com www.bcuevent.com

20 червня, 11 a.m. - 5 p.m. 7th Annual BCU Foundation Golf Tournament Piper’s Heath Golf Club 5501 Trafalgar Rd, Hornby (Milton) 905.864.1012 ispolsky@bcufoundation.com www.bcugolf.ca

8 липня, 8 a.m. Фестиваль “Івана Купала 2017” Camp “Sokil” 16 Taras Boulevard, Hawkestone, ON 647.964.3472 campsokil@unfcanada.ca

17 червня, 1 p.m. Презентація книги Ірини Берлінг “Я вирішила боротись з раком” УНО 145 Evance Ave., Toronto berling.book@gmail.com

28 червня, 7 p.m. Ukrainian Museum of Canada, Ontario Branch In support of new exhibit “Trunk Tales: Leaving home …finding home” Lecture of Lubomyd Luciuk “Heroes of Their Day: Canada’s Ukrainians in War” 620 Spadina Ave, Toronto 416.923.3318 ext. 105 21 - 23 липня Український фестиваль в Оттаві Capital Ukrainian Festival 952 Green Valley Crescent, Ottawa K2C 3K7 647.964.3472 www.capitalukrainianfestival.com

В ТОРОНТО ТА ОКОЛИЦЯХ June 14 - 25 Luminato Festival The Famous Spiegeltent at David Pecaut Square www.luminatofestival.com

June 30 Canada Day Pre-Party Where it’s a Rarty Cruise EMPRESS of Canada Yacht 11 Polson Street, Toronto www.whereitsatent.com

June 21 - 25 National Aboriginal Day and The Indigenous Arts Festival Fort York, 250 Fort York Blvd, Toronto www.toronto.ca/canada150

June 23 – July 2 TD Toronto Jazz Festival Nathan Phillips Square, various concert venues and jazz clubs throughout the city www.torontojazz.com

June 30 - July 3 Toronto Ribfest Centennial Park, Etobicoke www.torontoribfest.com

June 30 - July 3 Canada Days A citywide celebration Canada 150 at four locations across Toronto including a 4-day festival at Nathan Phillips Square DakhaBrakha- a Ukrainian folk quartet will perform At Humber Bay Park West July 1 www1.toronto.ca July 1 Canada Day - Queen’s Park Take the family to the lawns of the Ontario Legislature for a day of fun and activities. There will be a 21-Gun Salute at NOON Front Lawn, Queen’s Pk, Toronto www.ontario.ca July 1 - July 3 Canada Day - Black Creek Pioneer Village Black Creek Pioneer Village, Toronto www.lackcreek.ca July 1 July 1 Canada 150 Toronto Islands Canada Day - High Park Voyageur Canoe Race Festival Colborne Lodge, Toronto Toronto Islands, Toronto

З цікавими та важливими подіями звертайтесь у редакцію РАЗОМ Ми поділимось ними з усіма нашими читачами: info@razom.media або toll free 1 855 729 6664

FREE