Правовая
позицИя
№ 5
Май 2017 р. Мы — не оппозиция. Но занимаем твердую позицию: не воровать и не бояться! громада і влада
Чугуїв: яким він був 100 років тому
«М
узеї та суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване» — саме таку тему Міжнародного дня музеїв оголосила Міжнародна Рада музеїв ІСОМ. Тема провокує на роздуми. Розмірковуючи над нею, у колективу Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна виникло багато питань, які хотілося б підняти і спільно з громадою їх обговорити. І не менше варіантів того, який період цікаво було б висвітлити. Врешті-решт вирішили розповісти своїм відвідувачам про найбільш суперечливий період в розвитку нашого суспільства — початок XX століття до 1917 року.
Події того часу до сьогодні виступають глибинними витоками соціальних та політичних протиріч в Україні. Тому музей вирішив, насамперед, розказати правду про той час мовою фактів та предметів. Усім відвідувачам Ночі у Музеї Рєпіна — 2017 «Чугуїв. Нове ХХ сторіччя» було запропоновано перенестися на 100 років назад, аби не тільки почути інформацію, а й відчути тогочасну атмосферу. Художня галерея перетворилася на своєрідний макет тогочасного міста. На вході до будівлі кожен міг не тільки роздивитися старі фотографії чугуївських вулиць, а й спробувати зіставити їх із сучасними. Далі гостей чекала відома всім гра «Вірю — не вірю», основою для якої слугували дані з архівів про життя міста початку ХХ століття з галузі освіти, медицини, суспільного життя. В кросвордах була зашифрована присяга гласного Чугуївської міської Думи. А відповідями слугували назви вулиць дореволюційного Чугуєва. Виконавши цікаві (хоч часом і складні) завдання, потрібно було довести, що відвідувач дещо знає про рідне місто. Коридорами-вулицями бігали діти-газетярі, які розповсюджували листівки з рекламою, новинами з ХХ ст. Майже всі з подивом зауважували, що тематика бульварних газет та реклами мало змінилася за сто років. Зайшовши до галереї, гості мали змогу ознайомитися з повними списками мешканців Чугуєва 1917 року — з Державного архіву Харківської області, і навіть відшукати там своїх прабатьків.
спеціально створений фільм-презентацію про історію міста на початку ХХ сторіччя, основою якого стали наукові напрацювання музейників в архівах Харкова, Києва, Одеси, Москви та Санкт-Петербургу. Мешканці міста з подивом дізнавалися про високий рівень освіти населення Чугуєва на початку ХХ ст. Одкровенням для більшості стали статистичні дані про перевагу українців у національному складі жителів Харківської губернії, благодійну діяльність, місцеве самоврядування. Про сутність подій жовтня 1917 року глядачам повідав протокол екстреного засідання гласних Чугуївської міської думи, які заявляли, «що ніяка партія не вправі узурпувати владу». Городяни вперше замислилися над тим, що багато років до складу власності міської громади входять націоналізовані тобто фактично вкрадені будинки купців («бізнесменів») та діячів того часу, якими ми продовжуємо користуватися як громадськими будівлями. Наступним сеансом став перегляд тогочасного німого кіно, звучання якому надали дві талановиті жінки-тапери, ролі яких віртуозно виконали педагоги Чугуївської музичної школи. І голосом якого стала поезія ХХ сторіччя у виконанні чарівних дівчатчитців Ірини Хижняк та Поліни Походенко. А от послухати, як читають листи Іллі Рєпіна, можна було на локації «Рєпінська вітальня»: у затишному камерному форматі оживали слова митця про рідне місто і проникали до самої душі. Працював у галереї і «Буфет громадських зборів», де можна було насититися знаннями про ціни на продукти харчування, порівняти їх з зарплатнею, яку отримували чугуївці на різних посадах. Гості свята мали змогу перевірити свої кулінарні знання, визначивши, які інгредієнти є зайвими у рецептах початку ХХ ст. Таким чином музейники у необтяжливій формі хотіли показати побут міста, розповісти інформацію про щось буденне, що легко порівняти з сучасністю. На сторінках підручників з історії нам розповідають загальні відомості про епоху, звертають увагу на відомих особистостей, а от саме у музеї відвідувачі можуть дізнатися про зарплатню вчителя, про життя робітника, про роботу швачки. Так, у музейних фондах зберігається свідоцтво, що дозволяло Марфі Коростильовій займатися модною справою у місті. Це й надихнуло на створення локації «Модна майстерня Марфи», де можна було зануритися у світ моди, роздивитися старі світлини містян, повідгадувати елементи одягу, пройти крізь процес зняття мірок для крою одягу. Також усі могли побачити фондові речі — одяг та аксесуари, праски, швейні машини. До сьогодення відвідувачів повертала локація, де треба було написати листа своїм нащадкам і розповісти про Чугуїв ХХІ століття. Усі написані листи передано в музейне зібрання, де вони будуть зберігатися довічно. Всі ці цікавинки музей зміг продемонструвати завдяки співпраці з чудовими партнерами. Наша вдячність фотошколі Володимира Оглобліна, колективу естрадного балету «Юсалія» (керівник — Ірина Кузнецова), Чугуївській дитячій музичній школі, агенції з організації свят «ROUT», фірмі EPSON, дитячій кіношколі «Cinema School» (керівник — Валерія Бєліна), відділу містобудування та архітектури Чугуївської міської ради, Чугуївській радіокомпанії та Державному архіву Харківської області.
Замовчувана історія має різні грані. Часом її цілеспрямовано замовчують, інколи просто якась тема не є популярною, тому про неї зовсім мало говорять і, відповідно, про неї мало знають. Однак в будь-якому випадку, не можна будувати міцне майбутнє на хитких історичних знаннях. Музейники намагаються не тільки зберегти частинки історії, а й надати змогу відвідувачам скласти «пазл», який буде розповідати, навчати, застерігати. Ніч у музеї минула, та залишилося ще багато історій, які хотілося б розповісти, безліч предметів, які цікаво роздивитися — тому чекаємо на усіх охочих. Виставкова зала раптово стала сінематографом «Експрес» (до речі, такий кінотеатр і справді був у Чугуєві). У таємничій напівтемряві усім було запропоновано подивитися
Анастасія Шапошнікова, художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна
2
Правовая позиция
м ай 2017
що зроблено
Через суд отримав землю в спадок — буде на землі порядок
Д
о Ресурсного центру захисту прав селян-власників земельних часток (паїв), що працює на базі Чугуївської правозахисної групи, звернувся Микола Олексійович* з проблемою, що досить часто зустрічається при оформленні спадщини.
Справа в тому, що після того, як у 2012 році померла мати Миколи Олексійовича, залишилися 2 земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогоспо*
дарського виробництва. На час смерті жіночка фактично проживала разом із сином, але без реєстрації місця проживання. Микола Олексійович спочатку звернувся до державної нотаріальної контори за місцем проживання померлої — з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у видачі останнього йому було відмовлено у зв’язку з тим, що він не був зареєстрований разом із померлою за однією адресою, тому, мовляв, відсутні відомості щодо його постійного проживання разом зі спадкодавицею на момент її смерті. Проте згідно з Цивільним кодексом України саме постійне проживання спадкодавця зі спадкоємцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця проживання спадкодавця за адресою місця проживання спадкоємця. Відповідно до законодавства, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Саме тому юристи Ресурсного центру допомогли Миколі Олексійовичу скласти відповідну заяву до суду про встановлення факту постійного проживання, яку днями суд і задовольнив. Отже, відтепер селянин зможе успадкувати земельні ділянки та започаткувати ведення на них сільськогосподарського виробництва. Наталя Сарматицька
Ім’я змінено з етичних міркувань.
«Майно знищено через потрапляння відкритого джерела вогню внаслідок вибуху бойових снарядів»
А
натолій* брав учать у бойових діях. Повернувся додому, до мирної Балаклії… 23 березня 2017 року на території 65-го ракетно-артилерійського арсеналу боєприпасів (військова частина А-1352 Міністерства оборони України) сталася пожежа з подальшими вибухами боєприпасів. Того дня в квартирі Анатолія були вибиті шибки, впала стіна з гіпсокартону, у ванній кімнаті та кухні відпала плитка, пошкоджені міжкімнатні двері, холодильник. Крім того, «оскаженілі» боєприпаси, що літали містом, влучили у гараж. Згідно довідки від 30.03.2017 № 340-320 Балаклійсь кого районного відділу ГУ ДСНСУ у Харківській області, 23.03.2017 року зареєстрований факт знищення будівлі гаражу та транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», 2009 р. в., розташованого за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Арсенальна… Орієнтовний матеріальний збиток — 325 тис. грн. Причина пожежі — потрапляння відкритого джерела вогню внаслідок вибуху бойових снарядів. Загалом сім’я Анатолія зазнала від несподіваного «артобстрілу» збитків на суму 400 856,84 грн. Сказати, що держава поквапилася з допомогою постраждалим — у даному випадку було б великим перебільшенням. Навіть від правоохоронців Анатолію, як потерпілому, не було надано жодного процесуального документа, з якого він мав би змогу довідатися про хід досудового розслідування. Йому досі невідомо, які дії щодо розслідування кримінального провадження було проведено та чи були вони проведені взагалі. Анатолій згадує: «Мені була спричинена матеріальна шкода, яка виразилася в тому, що мій автомобіль, гараж та все, що знаходилося в ньому, повністю знищені, багато пошкоджень зазнала квартира, в якій я проживаю з дружиною та неповнолітнім сином. Все це значно підвищило міру мого душевного хвилювання, адже я був змушений змінити своє повсякденне життя. Я повинен був витрачати багато часу на звернення до поліції, районного відділу ГУ ДСНСУ у Харківській області, міської ради, витрачав кошти на покупку необхідних речей замість пошкоджених. Це привело до порушення нормальних життєвих зв’язків та завдавало мені моральних страждань»… Слід зазначити, що саме на державу в особі Міністерства оборони України покладається обов’язок відшкодувати шкоду, завдану майну інших осіб внаслідок вибуху військових боєприпасів у невоєнний час. Тому Анатолій звернувся за правовою допомогою до Чугуївської правозахисної групи. Правозахисники допомогли йому скласти відповідний позов до суду. У ньому учасник бойових дій вимагає від Міністерства оборони України відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 400 856,84 грн. Майже у таку ж суму він оцінив і свої моральні страждання. Справа обіцяє стати певним прецедентом. Адже, крім сім’ї Анатолія, у Балаклії від вибухів боєприпасів з військового арсеналу постраждали сотні людей.
Коментар фахівця. Роман Лихачов, адвокат, провідний аналітик Чугуївської правозахисної групи: Стаття 56 Конституції України гарантує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. *
Ім’я змінено з етичних міркувань.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов’язків. Згідно зі ст. 2 Цивільного кодексу України, держава є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави. За приписами статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно — це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси. Статтею 2 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування. З аналізу вказаних правових норм вбачається, що саме на Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройними Силами України, покладено обов’язок здійснювати від імені держави управління військовим майном, зокрема боєприпасами, що є джерелом підвищеної небезпеки, та здійснювати контроль за їх використанням і збереженням, у тому числі у разі закріплення військового майна за військовими частинами. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням… вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст. 1192 ЦКУ: з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Згідно з п. 9 постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Хоча основною версією вибухів на Балаклійському арсеналі є диверсія, це аж ніяк не знімає з держави відповідальності за неналежну охорону та зберігання боєприпасів. І обов’язку виплачувати компенсацію за завдані цивільним громадянам втрати. Юрій Чумак, портал «Права людини в Україні»
Правовая позиция
м ай 2017
захисники вітчизни
Жити без конфліктів можна — але для цього потрібен діалог
3
Увічнення пам’яті загиблим учасникам АТО
Ж
ити без конфліктів — так просто! Фонд місцевої демократії провів тренінг для Чугуївської громади «Діалог як основа миротворчості». Три дні спілкувалися, навчалися, сперечалися демобілізовані воїни АТО, представники Чугуївської міської ради, громадські діячі, журналісти.
Завдяки професійній майстерності фасилітаторів Олени Копіної та Світлани Петрової вдалося виявити «найгарячіші» конфлікти в громаді та, головне, спільними зусиллями накреслити вихід мирним шляхом з цих ситуацій. Виявилося, що на сьогодні громаду хвилюють, як не диво, побутові конфлікти між воїнами АТО та жителями громади, проблема з безкоштовним проїздом для демобілізованих воїнів АТО, «патріотичного/непатріотичного ставлення» громадян, суперечки щодо встановлення пам’ятника загиблим воїнам АТО та інші. У підсумку учасники намагалися окреслити «містки» між спільними потребами різних сторін у кожному конфлікті. Актуалізували необхідність формувати такі містки перед організацією діалогу. Відгуки учасників під час практики аналізу конфлікту: «новий досвід», «неочікувані відкриття: потреби у сторін можуть бути спільними», «ніколи не замислювались, що варто так глибоко зазирати у інтереси та потреби», «навіть не відрізняв позиції від інтересів», «візуально легше сприймати вплив гравців», «важко уникати оцінок», «оцінки, виявляється, можуть спровокувати агресію!». На завершенні тренінгу учасники заповнили анкети зворотного зв’язку та провели «Кольорову оцінку» щодо очікувань: «Очікувала, що мене примушуватимуть спілкуватись. Однак, навіть не сподівалась, що так цікаво брати участь у вправах і навчання іде саме по собі». «Чому нас не вчать цьому в школі? Надзвичайно корисні навички». «Тренінг дозволив познайомитися, плідно спілкуватися, ділитися досвідом з працівниками виконкому, з якими ми працюємо в одній будівлі, стикаємось із схожими проблемними питаннями, однак навіть не були знайомі». «Добре, що серед учасників були воїни АТО, ми змогли почути один одного». «Краще відчуваю розуміння своїх вчинків та емоцій».
Н
априкінці квітня у Чугуєві відбулися громадські слухання «Щодо увічнення пам’яті загиблих учасників АТО». Заслухавши та обговоривши питання щодо увічнення пам’яті загиблих учасників АТО, враховуючи рекомендації експертів, та вивчивши думку мешканців міста з зазначеного питання, учасники громадських слухань ухвалили резолюцію: 1. Увічнити пам’ять загиблих учасників АТО до прийняття рішення про встановлення пам’ятника загиблим учасникам АТО шляхом встановлення на території скверу «Захисників Вітчизни» пам’ятного знаку з використанням природного каменю з написом «Воїнам Чугуївщини, які загинули під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України». 2. Дорадчому комітету узагальнити пропозиції, висловлені учасниками Громадських слухань та надати їх до Чугуївської міської ради разом з протоколом Громадських слухань.
Діяльність в рамках програми «Діалог як основа миротворчості» фінансується Європейським Союзом та реалізується через International Alert.
3. Голові дорадчого комітету по проведенню громадських слухань «Щодо увічнення пам’яті загиблим учасникам АТО» та секретарю комітету до 10.05.2017 підготувати протокол громадських слухань та надати його до Чугуївської міської ради. 4. Підготувати проект рішення міської ради щодо проведення конкурсу на кращу ескізну пропозицію пам’ятника загиблим учасникам АТО.
Фонд місцевої демократії
Офіційний сайт Чугуївської міської ради
Визначений переможець районного етапу гри «Джура»
Р
айонний етап всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» (Джура) пройшов у селищі Есхар на базі ліцею з посиленою військовофізичною підготовкою «Патріот». Ця гра має велике значення для виховання у молоді патріотизму і зміцнення фізичного здоров’я підростаючого покоління. 14 команд по 10 чоловік долали смугу перешкод, повзали по пластунському, стріляли, ходили строєм і надавали першу медичну допомогу. Крім того, військовослужбовці Національної гвардії, які брали участь в антитерористичній операції, провели з хлопцями заняття. Переможцем гри стала Есхарівська школа, на ІІ місці — Коробочкинський і Новопокровський НВК, на ІІІ місці — Чкаловський НВК. На Чугуївщині захід проводився вперше, його учасники та організатори сподіваються, що він стане традиційним. Як повідомив начальник ліцею «Патріот» Сергій Городецький, навчальний заклад прийме в червні ще й обласний етап ігор «Сокіл», а Харківська область — всеукраїнський. Офіційний сайт Чугуївської райдержадміністрації
4
Правовая позиция
м ай 2017
новини/медіА
Чугуевцы встретили день Европы велопробегом
Вітаємо «ОбовсёмКу»!
К
олектив Дитячої студії телебачення «ОбовсёмКа» районного будинку культури (керівник Тетяна Курукіна) взяв участь у ХХ Міжнародному конкурсі шкільних медіа у Миколаєві, де отримав диплом переможця в номінації «Кращий цикл телерепортажів».
20
мая чугуевцы отметили День Европы (а заодно — и День вышиванки) велопробегом. Более 40 мужчин и женщин, ребят и девчат решили провести выходной по-европейски: активно, на свежем воздухе, на велосипедах! В этот день было многое: и полицейские, любезно сопровождавшие велоколонну по улицам города, и интересный маршрут по окрестным лесам, селам и проселкам, и легкий дождик, и теплое майское солнце, и чудесный хвойный воздух, и чистейшая родниковая вода, и встретившиеся по пути пластуны, и улыбки жителей, провожавшие наших велосипедистов, и — в завершение — отменный бограч, приготовленный по закарпатскому рецепту. А главное — была прекрасная атмосфера дружбы, добра и единения. Юрий Чумак
«ОбовсёмКа» нагороджена грамотою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за значний внесок у розвиток дитячого телебачення в Україні. Георгій Кобзар
Старшокласники знатимуть, як домашньому насильству запобігати
У
Чугуївському районі були проведені правоосвітні уроки-тренінги для молоді «Проти домашнього насильства — разом із поліцією».
11 травня до учнів Кочетоцької загальноосвітньої школи, а 12 травня — до старшокласників Есхарівської ЗОШ завітав заступник голови Чугуївської правозахисної групи, член Громадської ради при ГУ Національної поліції в Харківській області Юрій Чумак. Разом із працівницями Чугуївської районної централізованої бібліотечної системи, на базі якої працює кіноклуб медіапросвіти з прав людини Docudays UA, правозахисник представив увазі юних глядачів стрічку «Лізо, ходи додому!» режисерки Оксани Бурої. Зворушливий фільм викликав велику зацікавленість у юнаків та дівчат. На прикладі документальної кіноісторії Ю. Чумак повідав про загрози, які несе психологічне насильство. Разом із правозахисником підлітки згадали, що існують ще фізичне, економічне та сексуальне насильство в сім’ї. І не можна залишатися осторонь від цієї проблематики. Соціальні ролики щодо попередження вуличного й домашнього насильства, створені IREX-Україна спільно з Національною поліцією ще раз наголосили на тому, що тільки спільними зусиллями поліцейських та небайдужих громадян можна успішно боротися з насильством. «Ми не можемо бути всюди, але можемо бути там, де потрібні!», — цей слоган поліції запам’ятався учасникам уроку-тренінгу. Наприкінці заходів бібліотекарям було презентовано довідники «Підлітку про поліцію», «Притягнення до адміністративної відповідальності поліцією» та «Адвокат у кишені», видані Асоціацією УМДПЛ. Нагадаємо, що дана просвітницька діяльність впроваджується в рамках ініціативи Чугуївської правозахисної групи «Поліція та громада — співпраця, направлена на результат», підтриманої Чугуївським відділом поліції.
Команда проекту «Екошкола» відвідала Чугуїв
16
травня громадські активістки Анна Прокаєва та Світлана Вознюк стартували із волонтерським проектом «Еко школа» та провели тренінг для школярів у Чугуєві.
Класика жанру: від виклику до рішення. Як можуть школи на сьогодні вирішувати проблеми громади зі стихійними звалищами та заробляти на цьому гроші? Спочатку ековолонтерки пробивалися крізь шар недовіри, але показ сюжету про досвід таких самих учнів та учениць з інших міст та містечок надихнув слухачів(ок) більш уважно сприймати нову інформацію. Позитивні зрушення можливі! Із такою розкішшю природи та історичними пам’ятками гріх мати стихійні звалища — а останніх у Чугуєві екоактивісти нарахували 27! Відходи — це ресурс, який продається, купується. Впровадивши сортування відходів у себе, школа може назбирати гроші на свої маленькі і великі потреби і, можливо, навіть на мрію! Далі буде, бо запрошень зі шкіл області стає все більше.
Георгій Кобзар, портал «Громадський простір» Газета издается в Харьковской области горрайонной общественной организацией «Чугуевская правозащитная группа». Адрес: г. Чугуев, ул. Музейная, 16-а. Тел.: 097-179-38-22. E-mail: poziciya@i.ua «Правовая ПОЗИЦИЯ» зарегистрирована Главным территориальным управлением юстиции в Харьковской области 21.07.2016 г. Свидетельство о госрегистрации печатного СМИ: серия ХК, № 2164-905Р. Номер подготовлен в рамках инициативы ЧПГ «Мосты для демократии в Харьковской области», которая реализуется в партнерстве с Институтом международного сотрудничества Немецкой ассоциации народных университетов (DVV), Представительством DVV International в Украине — в проекте «Региональные Голоса — Создаем Мосты для демократии» при поддержке Министерства иностранных дел Федеративной Республики Германии.
Тираж 5000 экземпляров. Напечатан в Издательском доме «Балдрук». Больше читайте на странице «Позиции» в Facebook: https://www.facebook.com/TheLegalPosition
Юрій Нужний