ЗАКАРПАТСЬКА, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, ОДЕСЬКА, ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТІ ТА М. КИЇВ Дослідження проводилося у 2014-2015 роках
827 годин спостережень
105
31
інтерв’ю з правоохоронцями
формалізованих анкет
31 інтерв’ю з адвокатами
32 інтерв’ю із затриманими
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ – ОСНОВНІ ГАРАНТІЇ ОСОБИ У РАЗІ ЇЇ ЗАТРИМАННЯ:
Право зберігати мовчання
Право знати, в чому тебе підозрюють
Право на адвоката
Право на медичну допомогу
Право на переклад
ФІКСАЦІЯ ЧАСУ ФАКТИЧНОГО ЗАТРИМАННЯ
100%
випадків – місце, дата, час фактичного затримання у протоколах не зазначені Норми КПК:
24
понад години – вручення повідомлення про підозру або звільнення особи
60
понад годин – доставлення до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу або звільнення особи
72
понад години – розгляд слідчим суддею, судом клопотання про застосування запобіжного заходу або звільнення особи
Фактично: 4-18 годин – середня тривалість
незаконного затримання без ухвали слідчого судді
Ви сюди прийшли самостійно? Ні, мене привезли сюди співробітники міліції. Співробітники міліції складали протокол затримання? Так. Затриманий Дослідник
Час затримання у протоколі співпадав з фактичним часом Вашого затримання співробітниками міліції? Ні, в протоколі записано, що мене затримано сьогодні о 8 годині. А яка різниця? Мене привезли сюди ще вчора. Вчора?! А о котрій годині? Близько 17 години
ВИСНОВКИ: відсутній уніфікований механізм і процедури офіційної фіксації всіх дій, що відбуваються з особою після затримання та під час тримання підозрюваної особи відсутня практика відповідальності правоохоронців за порушення прав затриманих осіб. Безкарність правоохоронців спричинює подальші порушення прав на етапі затримання
РЕКОМЕНДАЦІЇ: посилити судовий контроль за забезпеченням процесуальних гарантій затриманих осіб (у тому числі через узагальнення судової практики та спеціального навчання суддів) розробити і закріпити на нормативному рівні єдиний для всіх органів досудового розслідування порядок фіксації всіх дій щодо затриманої особи. Забезпечити здійснення такої фіксації єдиною уповноваженою особою, яка відповідальна за тримання затриманої особи відповідно до статті 212 КПК
Підготовка і публікація дослідження здійснені за підтримки
ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ
35%
інформація про права не надається взагалі
1%
48%
інформація про права надається на місці затримання
інформація про права надається після отримання правоохоронцями необхідних свідчень
65%
інформація про права надається у тій чи іншій мірі
35%
інформація надається належним чином
з них
34%
надається інформація про право мовчати
Адвокат: «…Суд негативно ставиться до особи, яка не дає показів, тому для підозрюваного в Україні мовчання коштує реальною мірою покарання та додатковими роками ув’язнення, бо розглядається як обтяжуюча обставина»
ВИСНОВКИ: низький рівень обізнаності людей про свої права при затриманні правоохоронними органами відсутність дієвого механізму обов’язкового інформування затриманої особи про її права відразу після затримання, а також механізму притягнення до відповідальності правоохоронців за неналежне повідомлення про права
РЕКОМЕНДАЦІЇ: розробити форми усного і письмового повідомлення затриманих осіб про права, у тому числі розробити особливі форми для вразливих категорій з урахуванням їхнього вразливого стану (наприклад, неповнолітні), і нормативно закріпити обов’язок з їх використання запровадити практику відеофіксації всіх дій із затриманою особою, починаючи з моменту фактичного затримання, у тому числі процес інформування про права включити до переліку суттєвих порушень прав людини і основоположних свобод неналежне повідомлення особи про її права у разі затримання (частина 2 статті 87 КПК)
Підготовка і публікація дослідження здійснені за підтримки
ПРАВО НА АДВОКАТА
2
години з моменту затримання – адвокат має зустрітися із затриманою особою
68%
випадків
виявлена затримка між фактичним затриманням особи та повідомленням про затримання центру з надання БВПД
Дослідник: «…О 19. 10 було затримано чоловіка по ухвалі суду. Центр безоплатної правової допомоги про цей випадок ніхто не повідомляв»
59%
випадків
адвокат провів консультацію з клієнтом перед першим допитом
46%
випадків
адвокати були відсутні на першому допиті затриманої особи
Затриманий: «…Ми з адвокатом вийшли в коридор у відділку, і він мене почав розпитувати, що сталося»
ВИСНОВКИ: неналежні та незручні умови проведення конфіденційних побачень адвоката та підзахисного відсутність єдиного розуміння правоохоронцями і Центрами БВПД фактичного часу затримання, відтак — інформування про затримання Центрів БВПД і процедури призначення адвоката не завжди активна позиція адвоката в наполяганні на конфіденційній зустрічі з клієнтом до першого допиту та у роз’ясненні прав затриманого
РЕКОМЕНДАЦІЇ: поширити дію Стандартів якості БПД на всіх адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України створити умови для проведення конфіденційних зустрічей адвоката із затриманою особою збирати та аналізувати інформацію щодо відмов від адвокатів, їх причин, етапів, на яких відбуваються відмови
Підготовка і публікація дослідження здійснені за підтримки
ПРАВО НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
54%
випадків
більш ніж
25%
у затриманих осіб були наявні ознаки поганого стану здоров’я
з них
випадків
пов’язані із алкогольним сп’янінням
11%
випадків
з отриманням тілесних ушкоджень у зв’язку з побиттям
Забезпечення медичною допомогою:
2
із
34
випадків
71 всього затримано осіб видимі ознаки 34 наявні поганого стану здоров'я 2 отримали медичну допомогу Слідчий: «Держава нічого не забезпечує. Тому часто це робиться з власної кишені, якісь ліки тощо». «Якщо я бачу, що затримана (підозрювана) особа наркоман і його ламає — нічого не роблю, поламає 2 дні і попустить, швидку не викликаю, вона йому не допоможе. … Чи займаюся я забезпеченням медичної допомоги? — Мені взагалі не зрозумілі ці запитання! Ні, не займаюся»
ВИСНОВКИ: медична допомога надається лише у разі загрози життю затриманої особи або завдання серйозної шкоди її здоров’ю бригадою невідкладної медичної допомоги, яка викликається правоохоронцем або адвокатом нестача ліків у місцях тримання затриманих осіб під вартою є наслідком загальної ситуації недофінансування потреб охорони здоров’я і частково вирішується за рахунок родичів затриманих
РЕКОМЕНДАЦІЇ: розробити механізм забезпечення права затриманих на медичну допомогу та регулювати його єдиним документом з викладенням конкретних норм щодо виклику швидкої допомоги, надання первинної невідкладної допомоги, забезпечення усіх затриманих ліками, у тому числі тих, хто отримував ліки за медичним призначенням запровадити фіксацію результатів періодичної перевірки стану здоров’я затриманої особи визначити конкретну службову особу, відповідальну за життя та здоров’я затриманої особи та надання своєчасної, ефективної медичної допомоги
Підготовка і публікація дослідження здійснені за підтримки
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ВРАЗЛИВИМ ГРУПАМ ЗАТРИМАНИХ Категорії вразливості:
неповнолітні особи
особи, які не вміють читати і писати
особи, залежні від наркотиків та алкоголю
особи, які не знають мову кримінального провадження
особи, які мають соматичні чи психічні захворювання, короткочасний розлад психіки або інвалідність
Наявність вразливості
32%
затриманих осіб
з них
2014 року: З них
55%
18%
не володіли українською мовою
9%
неписемних
36%
неповнолітніх
наркозалежні
9%
не вміли читати
179 366 кримінальних проваджень направлені до суду 7 467 проваджень – обвинувачуваними були неповнолітні
Слідчий: «Я не розумію, про які окремі процедури йде мова, якщо мається на увазі іграшки, карандаші, дитячі кімнати, то міськвідділ не дитячий садочок, якщо йдеться про педагогів і психологів, то є відповідні служби, в штаті яких працюють такі особи, за необхідності вони залучаються за постановою слідчого»
ВИСНОВКИ: неповідомлення інших осіб про затримання неповнолітніх, порушення права на інформацію та на правову допомогу неналежне морально-етичне поводження із затриманими неповнолітніми особами застосування психічного тиску і залякування застосуванням примусових заходів, а також проведення оперативних слідчих дій до прибуття батьків, опікунів, учителів
РЕКОМЕНДАЦІЇ: формувати практику реалізації частини 2 статті 213 КПК щодо безумовного негайного повідомлення батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про затримання неповнолітніх осіб всі інші рекомендації загального характеру також стосуються неповнолітніх
Підготовка і публікація дослідження здійснені за підтримки
ПРАВО НА ПЕРЕКЛАД затриманні особи не володіли українською мовою у
55%
18%
від кількості «особливо вразливих» затриманих осіб
від усіх випадків затримання
що становило
Володіння підозрюваним мовою кримінального провадження
спостереження за роботою правоохоронців спостереження за роботою адвокатів
11% Ні
3%
Погано володіє
38%
випадків
23% Ні
3%
адвокати не перевіряли, чи знає затримана особа мову кримінального провадження
Погано володіє
Слідчий: «…Процедура є недосконалою, доводиться самому шукати, просити, знайомих вчителів, перекладачів, для участі в кримінальному процесі. Оплата послуг перекладачам не здійснюється, відповідно відсутня мотивація останніх»
ВИСНОВКИ: відсутній механізм залучення перекладача для затриманої особи, яка не володіє державною мовою забезпечення перекладу організовується на власний розсуд та власним коштом працівників міліції, слідчих та адвокатів відсутній регіональний реєстр перекладачів
РЕКОМЕНДАЦІЇ: розробити особливі форми усного і письмового повідомлення затриманих вразливих категорій осіб (зокрема, неповнолітніх) з урахуванням їхнього вразливого стану створити Єдиний регіональний реєстр сертифікованих перекладачів із механізмом ефективного доступу до нього суддів, прокурорів, правоохоронців, адвокатів та громадян розробити дієвий механізм залучення перекладача і оплати його послуг привести норми КПК у відповідність із позицією Європейського суду з прав людини в частині закріплення обов’язку сторони обвинувачення надавати затриманому копії документів, якими обґрунтовується затримання або обрання запобіжного заходу, перекладені мовою, якою особа володіє Підготовка і публікація дослідження здійснені за підтримки