РОМАН СТАДНИК
ПІСНІ ПІСНІ
ЧЕРНІВЦІ 2011
Ця збірка є спробою зафіксувати (а потім і заримувати) ті таємничі процеси, які відбуваються в душі, коли тверде лушпиння тріскає і із зерна показується маленький пагінчик Слова, коли кокон повсякдення руйнується і маленький метелик пурхає і лоскоче твою внутрішність. Це ретроспектива власних змін, зневір та осяянь, що викликані археологічними розкопками власного «я», пошуком єдиної Істини на уламках цивілізацій. Автор несе повну відповідальність за кожне написане слово.
Вступне слово від автора Отже декілька слів про назву і саму збірку. Як відомо, піст і пісні – поняття далекі, і на перший погляд можуть здаватися несумісними. Але це тільки на перший погляд. Піст, за означенням, це свідома відмова від більшості забаганок плоті, як-то: смачна їжа, весела гучна музика, також обмеження у розвагах та забавах (телевізор, інтернет і навіть художня література). То які ж тут можуть бути пісні, коли ти постійно голодний, змучений, нервовий і насуплений. Тут на гадку приходять хіба що слова класика про стогін, який в нас піснею зветься. Але, як виявляється, відмовившись від багатьох таких звичних і навіть «рідних» речей ти «розвантажуєш» свою душу, і вона, як казкова царівна, прокидається від довгого, майже, летаргічного сну, спрямовуючи свій погляд до неба. І це пробудження стає настільки радісним та благодатним, що пісні
3
самі по собі ростуть із заспаної утроби душі. Ці грубі матеріальні радощі життя, насправді, були заслоною, яка не пропускала світло Істини, і як тільки маленький промінчик його торкається нашого серця, душа затягує свою тиху, ледь чутну, пісню. Звичайно ж, що не всі пісні будуть оптимістичні, адже пробудження це, як мінімум, інший погляд на звичні речі, якщо не діаметрально протилежний. Те, що радувало тебе вчора, сьогодні тільки тугу наводить. А ще приходить розуміння того, що всі ці роки ти йшов у напрямку протилежному від життя вічного, та й навіть не йшов, а котився по накатаною стежиною, цілком вимастивши свої білі ризи у кольоровому багні спокус, потураючи всім своїм забаганкам. Пісні пісні – це пісні старого бродяги, що майже забув про рідну домівку за довгі роки снування безкрайніми просторами незвіданих країв і ненароком побачив знайомий з дитинства пейзаж, від чого у старому серці зазвучала давно заглушена мелодія. Це пісні раба, який прикутий до своєї галери багато років і раптом у сні бачить вітчизну, і
4
згадує, що не раб він, а принц. І разом з тим він розуміє, що так і згниє на цій власноруч збудованій галері. І пісня туги за втраченим домом розливається в душі невільника. Ці пісні, я впевнений, знайомі кожному, але вони тонуть у хвилях білого шуму, який вже давно став постійним супутником сучасної цивілізації. Внутрішні пісні ніжні й тендітні, вони не можуть протистояти навколишнім кіловатам, тому, щоб почути їх треба докласти зусиль, тобто відмовитись від деяких атрибутів сучасного життя. І так як душа наша безсмертна, то можна стверджувати, що ця музика буде вічною, навіть без заміни батарейок. Чого і всім бажаю. Роман Стадник
5
Роман Стадник
ти знаєш Слово було Бог тож гра з ним - небезпечне свято бо кожен вірш - розмова двох це змога з Богом розмовляти то ж безпредметний діалог пусте заняття демагога ти ж знаєш Слово було Бог і Слово завжди буде в Бога
6
Пісні пісні
Схід душу шкобоче пташка щебече нитку торочить псевдопредтеча щезли апострофи крапки і коми псевдоапостоли чинять погроми міряють мріють мружаться душі морем минають клаптики суші сповнені відчаю сни відчайдуха час зупинився бурштинова муха вилетіла геть
7
Роман Стадник
окрайцем хліба, скибкою роси прийдуть рядки до тебе мимоволі, і скільки в Бога долі не проси, немає іншої для тебе долі; лататтям літер, вервечкою слів залишиш слід на аркуші паперу; бездомний блазень голих королів відправлений на сонячну галеру.
8
Пісні пісні
як це не банально, кохана, закінчиться все черв’яками і посмішка ця бездоганна зійде по весні чебрецями. душа як маленька хмаринка злетить і розтане у небі. життя – це коротка хвилинка нам Богом дана по потребі. і більше нічого немає крім неба і чебрецю. лиш тихо душа відлітає, допивши хвилинку оцю.
9
Роман Стадник
оцет емоцій обпалює днів серцевину камінь бажання відтягує рвані кишені блудимо плачемо просимо білого диму щоби не вмерти від страху чи сміху на сцені палимо плівки лишаєм одні негативи в плесах доріг виплітаємо власні закляття сонце у сні разом з зорями ловим за гриви граємось громом цілуєм цілюще багаття
10
Пісні пісні
Той хто привів нас сюди на протоптану стежку очі щоранку запалює наші мов глицю місяць у небі повісив мов срібну сережку тільки для того щоб променем стежку пройшли цю
11
Роман Стадник
де сірі небеса закатані в асфальт, де хмар висять то китиці, то грона щовечора відходять дні з перону і потягом свистять у синю даль. душа у цій предвічній круговерті забулася, змінилася, зміліла і кожен крок – це крок на зустріч смерті твого давно розбещеного тіла. і подих дня, і пряний присмак ночі лишають слід на стомлених вустах… та враз згадавши, прошепочеш: Отче! не залишай мене одного в цих містах.
12
Пісні пісні
гігантські кульбаби сосен впираються в піднебіння у скриньках старих шпаківень лиш мотлох чужих листів ця осінь простоволоса навіює сновидіння та червень як третій півень руйнує реальність снів це небо – холодна калюжа ці хмари – овеча вовна залишаться у кишені жетончики на метро та посмішка небайдужа дощу і хвоїнок повна на мокрім пероні-арені зігріє моє нутро
13
Роман Стадник
березовий бриз пригубив наче брагу і контуром костура дім свій закреслив між пальців весни не шукайте бродягу сліди його льодом із променем зкресли він дивних дарів не чекає й чатує хоч пасинок долі та Божа дитина він хлібом і шляхом свій подих гартує і гомоном дзвонів закінчиться днина
14
Пісні пісні
і гаміром в серце принишкле проникне і папороть паперті цвітом засяє він далі піде та для нас просто зникне як місяць що зранку в небі зникає
15
Роман Стадник
ми знов не певні, бо завжди неповні напівпусті або напівпорожні, красиві жести – гарні тільки ззовні пустіють душі й храми придорожні. пусті слова дзвенять невтішним дзвоном ця пустота... нестримна порожнеча... продовжує наш світ скупим законом, в якому повнота вже недоречна любов тут відпускають за талоном і навіть смерть давно уже не втеча
16
Пісні пісні
порція кави у порцеляні стомлений погляд цигарка в руці збоку сусіди наглухо п'яні водкою на молоці знову новини смажені факти Боже як все це дістало війни цунамі тайфуни теракти варто змінити лекало світ збожеволів чи це просто нерви Боже як холодно й пусто навіть душа у форматі консерви квашена ніби капуста порція кави кінчиться пивом небо – розшите сукно білі вірші чорним курсивом інших не пишеш давно
17
Роман Стадник
цей гомін як гімн, як небесна хвороба проллється в легені рідким оксигеном. могила в землі – заповідна утроба знесилена сонцем, знебарвлена геном. ще вилізе боком цей блуд опівнічний, ці заїди днів захаращені страхом. полуденний сон перейшов в летаргічний і штоф запітніє під шиферним дахом, і гул наче град тарабанить у груди туркоче, турбує, тривожить, тримає царівна ще спить та цілунок Іуди не збудить її від примарного раю.
18
Пісні пісні
крива душа і демонів не треба. ревуть воли, наповнюють корита, а груди розриває оковита амброзія розпаленого неба. сірник вірша розпалить ватру хіті, а ти либонь ще віриш в комунізм. юнацький онанізм-максималізм – єдина твоя радість в цьому світі. крива душа, не виправиш нараз агонія і гнійна алергія. росте чиряк чи може метастаз у тому місці, де була надія.
19
Роман Стадник
полоти плоть свою від бур'янів, вбивати цвях думок у ситі мізки чи оп'яніти від гордині як від віскі і далі залишатись бранцем снів. чи набрехати власному собі, що наст в душі – це засіб для безпеки, а храми проміняв на дискотеки, щоб не жити тільки у журбі. і все здається йде своїм шляхом: і світ цей далі править сіру месу, і ти бредеш стежинами прогресу, щоб не здаватись кончєним лохом.
20
Пісні пісні
МММ в цьому місті міщан і безликих месій, де вокзали покриті густим очеретом, на бруківці сліди від Угорщин-Росій ти лишився один і зробився поетом. в цьому місті під'їздів, балконів, дахів ти шукаєш свій дім, як шукав свого слова. перебите крило всіх минулих шляхів проступає в душі як незвідана мова. в цьому листі людей як у мисці небес не знайдеш ні міщан, ні безликих месій. в темну ніч вас відвозить стрімкий мерседес, відправляючи в небо чергове таксі.
21
Роман Стадник
це кисень як камінь, як кремінь іскриться притримує тіло, підтримує дух і душу наситить горішня живиця, щоб нове вино не в дірявий лантух, щоб пісня плелась у пітьмі
виживання, щоб слово зросло у предвічній ріллі, бо в згустках пітьми є надія світання як в крапельці неба є частка землі.
22
Пісні пісні
тарілка неба голуба, в ній пташка десь щебече, а у руках твоїх верба – Великодня предтеча. і відступа з душі журба, і туга невблаганна, бо у руках твоїх верба і на вустах Осанна, а на землі уже трава, на ній сидить малеча; свята Неділя шуткова – Великодня предтеча.
23
Роман Стадник
ми Слово зміняли на суєтну славу, і править навколо свій бал суєта, ми кожного дня вибираєм Варавву, і кожного дня розпинаєм Христа. наш біль нас виводить на нову октаву, та пісня напрочуд нікчемна й пуста; ми кожного дня вибираєм Варавву, і кожного дня розпинаєм Христа. продали країну - здобули державу... покинуті села, пониклі міста; ми кожного дня вибираєм Варавву, і кожного дня розпинаєм Христа.
24
Пісні пісні
життя обернули на фарс і виставу і срібні монети - єдина мета, ми кожного дня вибираєм Варавву, і кожного дня розпинаєм Христа. а душу пече мов розпечена лава та думка, що всі ми давно вже не ті, що далі на волі розбійник Варавва, і далі Господь наш висить на хресті.
25
Роман Стадник
ридайте ночами, радійте нечасто, любіть свою владу, цілуйте знамена, бо з ночі вже йде безумовний причасник і неба пола вже палає червлена. кипить і конає в конвульсіях спокій і ловить за шкірку і лізе в ширінку, а друзі лежать собі в ямі глибокій і смерть уже слинить наступну сторінку. ридайте ночами, радійте нечасто, бо ваша брехня вже лоскоче нам груди; заплаканий ранок з оскомою щастя, де новий причасник іде межи люди.
26
Пісні пісні
Лаодикія станеться так: розірвуть Твоє тіло навпіл, кості зберуть у мішок, закопають окремо, тонко поріжуть, покладуть в тарілці на стіл, вип'ють закусять, а тут уже ми підійдемо. сядемо разом, згадаймо, як все було, спогади під оковиту нам замість закуски, піт виступає і вже червоніє чоло, п'яний язик починає співати па-рускі.
27
Роман Стадник
далі поплачемо трохи, сковтнувши печаль, пам'яті шмарки затиснем в робочі долоні, ще раз наллємо і скажемо глузду – прощай, нас понесуть уже дідьком запряжені коні. станеться так, і забудуться все на путі; яйця фарбовані лиш алегорія свята... хмарами диму застелена п'яна кімната і майже не видно ікону в самому куті...
28
Пісні пісні
misc ці сірі та пошарпані обличчя залишаться в твоїй душі навіки, псалми співають бомжі та каліки із темряви свого середньовіччя. а ти пливеш все далі по музею, стараєшся не збитися на крик, шнуруєш маску ніби черевик, тобі комфортно і спокійно з нею, нехай усі шукають панацею, а ти до цеї пандемії звик.
29
Роман Стадник
карнавальний байдужа ера штучних квітів і недочитаних листів, еклектика електролітів серед пожарищ і постів. смачна відрижка карнавалу знов перейде в тяжку хворобу. серед горища чи підвалу ти раптом вздриш Його подобу. і загорнувшись в ковдру літер, заснеш на голому бетоні, щоб продавчиня штучних квітів твої перехрестила скроні. цей карнавал – судомний кіпіш вогонь агонії кінця ти ж маску-пластир знов наліпиш на рану власного лиця.
30
ЗМІСТ вступне слово ________________________ 3 ти знаєш, Слово було Бог _________________ 6 схід _________________________________ 7 окрайцем хліба, скибкою роси ___________ 8 як це не банально, кохана _______________ 9 оцет емоцій __________________________ 10 де сірі небеса закатані в асфальт ________ 12 гігантські кульбаби сосен_______________13 березовий бриз ______________________ 14 ми знов не певні ____________________ 16 порція кави у порцеляні _______________ 17 цей гомін як гімн ____________________ 18 крива душа і демонів не треба _________ 19 полоти плоть свою від бур'янів ________ 20 МММ _______________________________ 21 це кисень як камінь _________________ 22 неділя шуткова _____________________ 23 ми Слово зміняли на суєтну славу ______ 24 ридайте ночами радійте нечасто _______ 26 Лаодикія ____________________________ 27 misc _______________________________ 29 карнавальний _______________________ 30
31