Шановний читачу! Дана персональна пам’ятка познайомить тебе з відомим військовим та політичним діячем, уродженцем села Вереміївка Чорнобаївського району Іваном Ільковичем Шарим (псевд. – Іван Чорний). Народився Іван Шарий у селі Вереміївка Полтавської губернії (нині Чорнобаївський район Черкаської області). До боротьби за волю України долучився ще на студентській лаві, навчаючись у Київському Університеті Святого Володимира, був активним членом “Студентської громади”. Закінчив університет 1917 року. Активний учасник Української революції 1917-1921 років: вступає до партії соціалістів революціонерів, від неї обирається делегатом Трудового Конгресу, бере участь у бою під Крутами. У пеклі тієї битви він уцілів: через два місяці, у квітні 1918-го саме стаття, написана Іваном Шарим для часопису “Народня Справа” стане одним з перших письмових свідчень про геройство, проявлене юними українцями у битві проти в десяток разів чисельнішого ворога.
Боротьбу за УНР, проти російських загарбників, Іван Шарий продовжив протягом 1920-1923 років - у лавах козаків Холодного Яру: мав псевдонім “Іван Чорний”, очолював один із повстанських загонів. Після падіння Холодноярської республіки легалізувався і перебрався до столиці, де у 1920 році працював викладачем української мови та літератури у високих школах. Навіть став директором Київського будинку вчених, хоча в жодній анкеті не приховував, що в часи Центральної Ради працював у Генеральному управлінні освіти УНР.
Картина Олександра Климка "Бій під Крутами"
Час розправи настав у 1929 році: вченого, який давно жив і працював у Києві, арештували за звинуваченням у організації опору колективізації та приналежність до Спілки Визволення України. Судили разом з односельцями Гончаром, Душейком, Котляревським, Котелівцем, Єременком, Гаркушею, Тукалевським, Безрукавим, Озірським, Казидубом, Чубом. Слідчий навіть доцільно не розглянув справу Івана Шарого з бою під Крутами та багато чого з повстанського минулого. Він був засуджений до розстрілу – вирок виконано в лютому 1930 року. Стареньких батьків Івана Шарого - Ілька і Теодору ( в дівоцтві Котляревську) відправили на Соловки.
Колись, в далекому 1918-році, у своїй публікації “Січовики під Крутами” тоді ще 23 – річний Іван Шарий написав: “Щастя, що ніколи не переводилися на Вкраїні вірні синилицарі, які в найтяжчі часи безправ’я та рабства високо держали Прапор Визволення, не спиняючись навіть перед тим, щоб життя віддали за свою матір – Україну…” Юрій Юзич, співредактор сайту “Пам’ятай про Крути”, вивчаючи біографію цього учасника бою, в архівах натрапив на цікавий факт. Як з’ясувалося, походив герой із старовинного козацького року. Причому коріння роду сягає аж до часів написання славетної “Енеїди”! Встановлено, що мати Героя Крут – Теодора Котляревська – далека родичка ще одного видатного полтавця, основоположника нової української літератури Івана Котляревського.
Використана література: 1. https://uk.wikipedia.org 2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
3. http://www.nashekolo.org.ua 4. https://uk.rodovid.org/wk/
Відділ культури і туризму Черкаської районної державної адміністрації
ХОЛОДНОЯРЕЦЬ І НАЩАДОК ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО До 125 років від дня народження Івана Ільковича Шарого (псевд. – Іван Чорний) (1894-1930)
5. http://www.horodysche.org.ua
Укладач: В.О. Продащук Відповідальний за випуск: В.М. Канюка Видавець: Відділ культури і туризму Черкаської РДА Електронна адреса:cultrabotnikichrda@ukr.net
2019