Шановний читачу! Пропонуємо ознайомитися з персональною пам’яткою про видатного авіаконструктора українського походження, творця гелікоптерів та багатомоторних літаків Ігоря Івановича Сікорського
Автор перших у світі пасажирського літака і важкого бомбардувальника, гелікоптерів та гідролітаків починав шлях до світової слави в Україні. Народився Ігор Сікорський 6 червня (25 травня за старим стилем) 1889 року в Києві. Батько, Іван Олексійович Сікорський (1842-1919), відомий психіатр, психолог і педагог, професор Київського університету св. Володимира, виховував сина за власною методикою; з акцентом на гартування сильної волі, вміння бачити перед собою змістовні і благородні цілі, послідовність у досягненні поставленої мети. Він прищеплював синові високі чесноти й водночас твердість, порядність, витримку і працьовитість. Мати, Марія Стефанівна, крім медичної, здобула широку загальну освіту, чудово зналася на музиці, літературі, мистецтві. Адже саме вона прищепила синові любов до авіаконструювання, музики, літератури та мистецтва. Це від неї вперше почув Ігор про проекти літальних апаратів великого Леонардо да Вінчі. На малюнках художника є те, що тепер ми називаємо дельтапланом, літаком, гелікоптером, парашутом. Улюбленою книгою Ігоря став роман Жюля Верна «Робур-завойовник», де розповідається про гігантський повітряний корабель – прообраз гелікоптера. Політ на повітряному кораблі одного разу приснився йому і став мрією всього життя. Виховання та підтримка батьків допомогли в ранньому віці повірити в себе та у свої мрії. Ігорю вдалося створити свій вертоліт. Він зміг злетіти, зависнути в повітрі на декілька секунд і спуститися на
місце зльоту. Так і почалася історія винахідника Ігоря Сікорського, бо саме тоді він повірив у своє покликання. Навчання хлопчик розпочав у Першій київській гімназії, де вчилися майбутні академіки Є. Тарле, О. Богомолець, письменники М. Булгаков, К. Паустовський, багато інших видатних художників, музикантів, учених. Далі був Морський кадетський корпус у Петербурзі. Після закінчення загальноосвітніх класів він залишає корпус, вирішивши здобути вищу технічну освіту; їде до Парижа де його захоплюють успіхи Луї Блеріо, авіаконструктора і пілота. Для здобуття бажаної освіти Ігор Сікорський записався до Технічної школи Дювіньо де Лапо. Та провчившись рік, повертається додому й вступає до Київського політехнічного інституту. Він міг би бути зразковим студентом, але літакобудування так захопило його, що студент Сікорський починає пропускати лекції. Проте набуті на той час знання, помножені на унікальне обдарування, дають йому можливість уже в липні 1909 року побудувати гелікоптер (першу модель такого літального апарату він виготовив ще у дванадцять років). Тяга несучих гвинтів виявилася, втім, недостатньою для підйому. Та невдача тільки розпалювала. Навесні 1910 року Сікорський завершує нову модель: перший вітчизняний гелікоптер, здатний відриватися від землі, щоправда, без пілота на борту, з’являються кілька модифікацій біпланів, літаків. Визнання приходить навесні 1911-го, коли народжується С-5. Ця модель перевершувала попередні і за розмірами, і за потужністю та надійністю силової установки. За штурвалом С-5 Ігор Сікорський складає іспит на звання пілота і, встановивши чотири рекорди країни, здійснює показові польоти й навіть катає пасажирів. Того ж таки року він будує свій шостий літак – С-6, на якому 29 грудня 1911 року досягає швидкості 111 кілометрів на годину, причому з двома пасажирами на борту. Світовий рекорд! Модернізований варіант цього літака одержує
Велику золоту медаль Московської повітроплавальної виставки. Наприкінці 1912 року він розробляє і подає до практичного втілення проект «великого апарата» «Гранд». Наступної весни цей вражаючий своїми розмірами і новаторськими вирішеннями літак здійснює численні перельоти. Влітку на ньому встановлюють в один ряд чотири потужні двигуни. Цей велетень, названий «Російським витязем» не знає аналогів, йому належать світові рекорди за вантажопідйомністю, тривалістю польоту й висотою. Подальше вдосконалення цього літака привело до створення чотиримоторного «Іллі Муромця», який піднявся в небо у грудні 1913 року. У Першу світову війну «Муромці» ефективно використовувались на фронті, всього їх було побудовано 85 одиниць шести модифікацій. Окрім важких літаків, упродовж 19141917 років І. Сікорський створює легкі винищувачі, морський розвідник, двомоторний винищувачбомбардувальник, штурмовик, тобто практично всі типи бойових літаків. У 1914 році за видатні досягнення в галузі літакобудування І. Сікорський одержує диплом інженера «Нопогів Саша» Петербурзького політехнічного інституту. Багатомоторні повітряні кораблі принесли Сікорському заслужене світове визнання й авторитет. Скориставшись запрошенням французького уряду, який мав наміри розгорнути військове літакобудування для боротьби з Німеччиною, у березні 1918 року авіаконструктор відпливає з Мурманська за кордон. Це була не втеча, а сподівання професіонала. Але вони не справдились: запрошення виявилося пустими словами, роботи не було. У 1919 році Ігор Іванович переїжджає до Сполучених Штатів Америки. А у 1923 році створює групу із колишніх співвітчизників, причетних до авіації. Вони стають кістяком літакобудівної фірми «Сікорський Аероінженіринг Корпорейшн». У червні 1929 року фірма Сікорського увійшла до складу потужної корпорації «Юнайтед Ейркрафт»