Відродження національної памʼяті by ROMCBKR

Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр народної творчості» відділ бібліотечної та краєзнавчої роботи Черкаської районної ради

Історична довідка (до 30-річчя з дня утворення Українського історикопросвітницького правозахисного доброчинного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса)

Черкаси 2019

94 (477). 092 В 72 Відродження національної памʼяті: історична довідка (до 30-річчя з дня утворення Українського історикопросвітницького правозахисного доброчинного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса) / Комун. закл. «ЧРОМЦ НТ» Черкас. райради, авт.-укл. Л.В. Гріщенко. – Черкаси: [б. в.], 2019 – 12 с.

4 березня 1989 року було створено організацію «Меморіал» в Україні представниками творчих спілок, редакцій журналів, Інституту літератури АН України, студентською молоддю, які виступали за громадські розслідування репресій, збереження пам'яті репресованих, політв'язнів, історичних трагедій. Даною довідкою можуть скористатися вчителі, працівники бібліотек, студенти, читачі-учні

Укладач: Редактор: Відповідальна за випуск:

Л.В. Гріщенко В.М. Канюка В.М. Канюка

Видавець: Комунальний заклад «Черкаський РОМЦ НТ» відділ бібліотечної та краєзнавчої роботи Черкаської районної ради 19604 Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська, 56 «А» Е-mail: bibliotekaromc@gmail.com http://romcbkr.ck.ua/ 2

Створення «Меморіалу» в республіках колишнього СРСР розпочалося за ініціативою академіка А. Сахарова в 1988 році. Ініціативна група по створенню Українського «Меморіалу» вперше зібралась 8 грудня 1988 року в «будинку кіно» м. Київ, після чого розпочалось створення організацій «Меморіалу» по областях України. Меморіал «Імені Василя Стуса» – українське історикопросвітницьке правозахисне доброчинне товариство, створене в Києві в березні 1989 року як складова частина Всесоюзного добровільного історико-просвітницького т-ва «Меморіал» (з 1992 отримало назву «Міжнародний Меморіал»). Установчий з'їзд «Меморіалу» відбувся 4 березня 1989 року, на ньому було затверджено статут організації і обрано керівництво – правління і 7 його співголів. Співголовами «Меморіалу» були обрані письменник, публіцист і правозахисник Олександр Деко; інженер, в'язень ГУЛагу, учасник повстання у Воркуті донеччанин Ігор Доброштан; доктор філософії Володимир Кузнєцов; відомий митець і громадський діяч Лесь Танюк; письменники Володимир Маняк та Іван Різниченко; активіст демократичного руху з Одеси Віктор Цимбалюк. У виступі на зборах Ігор Доброштан так окреслив мету «Меморіалу»: «Ми не заради помсти, але ми обстоюємо засудження сталінізму… Головне для нас – не допустити нових культів, нових беззаконь і репресій…». Тоді в Товариство вступило близько 360 тис. осіб із числа репресованих, їхніх нащадків та членів їхніх родин. Серед першочергових завдань «Меморіалу», визначених його статутом – відновлення історичної правди та збереження пам'яті жертв політичних репресій в УСРР/УРСР у 20 столітті, подолання тоталітарних стереотипів та затвердження прав особистості в політичній практиці та суспільному житті. З самого початку існування т-во брало участь в організації перших «чорнобильських» мітингів, проведенні пошукової роботи щодо з'ясування місць масових поховань жертв політичних репресій, акціях, спрямованих на легалізацію Української греко-католицької церкви, відновлення Української автокефальної православної церкви. 3

Члени «Меморіалу» – одного з перших неформальних об'єднань, яке виникло в часи «горбачовської перебудови» в Україні стали згодом організаторами екологічної асоціації «Зелений світ», Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Народного руху України, деяких політичних партій. Після проголошення незалежності України основними завданнями «Меморіалу» визначено: захист прав репресованих громадян, здійснення контролю за дотриманням прав людини в країні, відзначення пам'ятних дат, пов'язаних з політичними репресіями, проведення просвітницької роботи серед молоді, видання літератури, присвяченої висвітленню репресивної практики радянського тоталітарного режиму. Попри переслідування, залякування і моральний тиск через офіційну пресу, «Меморіал» організовував мітинги, демонстрації, вів агітацію за демократичних кандидатів на перших демократичних виборах. Завдяки наполегливості членів «Меморіалу» та проведених ним депутатів 17 квітня 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». На 2-му з'їзді товариства, який відбувся в квітні 1992 року, зі зміною статуту, «Меморіал» набув ім'я українського поета та дисидента Василя Стуса. Головою Товариства було обрано Леся Танюка. 25 грудня 1992 року Міністерством Юстиції України був зареєстрований статут «Українського добровільного культурнопросвітницького правозахисного благодійного Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса», реєстраційне свідоцтво №362. «Меморіал» виступив ініціатором створення Антикомуністичного Антиімперського Фронту, провів разом з іншими організаціями слухання на тему «Комунізм – глухий кут цивілізації»; створив Український Національний Комітет з організації Міжнародного суду над КПРС-КПУ («Нюрнберг-2»); за його ініціативою було утворене депутатське об'єднання «Нюрнберг2», організований міжнародний симпозіум «Голодомор-1933», проводилися конференції з прав людини, акції психіатричного захисту населення. З травня 1989 року «Меморіал» проводить у Биківнянському лісі під Києвом ушанування похованих тут сотень тисяч жертв НКВД. Київське відділення «Меморіалу» (голова Роман Круцик) розробило експозицію «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції в Україні. 1917-1991», у тому числі електронний варіант, кількома мовами. У 2005 році «Меморіал» бере участь у створенні Українського Інституту національної пам'яті. 4

Саме завдяки «Меморіалу» на чолі з Л. Танюком (1992-2014р.р.) відбулися виставки репресованих художників Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук, Віктора Зарецького, Людмили Семикіної; зняті документальні фільми про Голодомор 1932-33р.р. в Україні, видатних митців-дисидентів та УПА (в тому числі – 12серійний фільм Ірини Страшко), Чорнобильську трагедію та інші; вийшли друком численні книги та статті про український Рух Опору. Основною метою організації є задоволення та захист законних соціальних, економічних, політичних, правових, вікових, національно-культурних та інших спільних інтересів своїх членів. Голови Меморіалу «Імені Василя Стуса»: У 1993-2014 – Лесь Танюк Заступник голови: Гринів Євген Андрійович Від 2014 – Кубів Степан Іванович Видатні члени Меморіалу: Танюк Леонід Степанович Ємець Олександр Іванович Кубів Степан Іванович Гринів Євген Андрійович Сергійчук Володимир Іванович Шендеровський Василь Андрійович Круцик Роман Миколайович Моркляник Богдан Васильович Грицьків Роман Ярославович Баланюк Юрій Вікторович Окоєв Іван Миколайович Основними завдання діяльності є:  сприяння процесам розвитку демократії в Україні;  ліквідація наслідків тоталітаризму у всіх сферах суспільного життя шляхом встановлення історичної справедливості;  збереження пам'яті про жертви Геноциду в Україні, увічнення пам'яті загиблих внаслідок політичного терору, голодомору та репресій з 1917 року і до наших днів;  сприяння реабілітації жертв репресій, пошук місць масових поховань учасників визвольних змагань і жертв політичних репресій, проведення їх ексгумацій перепоховань та надання допомоги їхнім сім'ям згідно чинного законодавства;  внесення пропозицій до органів влади та місцевого самоврядування, що стосуються прав людини, прав репресованих, остарбайтерів, членів їхніх сімей; 5

 проведення наукових досліджень в галузі історії, культури та права України;  сприяння відродженню духовної культури громадян України, а також українців, що мешкають за кордоном;  залучення молоді до роботи в організації, а також просвітницька робота в молодіжному середовищі;  пропаганда демократичних цінностей – пріоритету прав людини, віротерпимості, національної та расової рівноправності, політичного плюралізму. Цілі «Міжнародного Меморіалу»:  допомога у побудові розвинутого громадянського суспільства та демократичної правової держави, що виключає повернення до тоталітаризму;  участь у формуванні суспільної свідомості на основі цінностей, демократії та права, подолання тоталітарних стереотипів та затвердження прав особистості у політичній практиці та суспільному житті;  участь у відновленні історичної правди та шануванні пам'яті жертв політичних репресій тоталітарних режимів. «Меморіал» влаштовував:  документальні виставки репресованих художників Алли Горської, Віктора Зарецького, Опанаса Заливахи, Федосія Гуменюка, Веніаміна Кушніра, Галини Севрук, Людмили Семикіної та інших;  конкурси наукових робіт: «Війни Московії проти Русі»; «Сепаратизм і перспектива створення національних держав на території Російської Федерації»;  вечори пам'яті репресованих діячів культури, літератури, науки;  виступи в школах, інститутах, участь у радіопрограмах та телепередачах;  презентація фотоальбому присвяченого 25-річчю розпаду СРСР – «Біловезька угода 8 грудня 1991. Точка неповернення»;  презентація фотолітопису «100 років Української національної революції 1917-1921»;  презентація документального фільму «За Україну, за її волю!(миттєвості української історії)» з нагоди 100-річчя Української національної революції 1917-1921років;  відкриття фотовиставок: «Постаті Української національної революції 1917-1921» присвячена провідникам та діячам визвольних змагань – безпосереднім учасникам процесу державотворення та «Сто перемог України (1917-2017)» покликана переосмислити 6

український досвід за останнє століття, висвітлити історичні успіхи та внесок українців у світову науку, культуру, цивілізацію, взяти на озброєння парадигму перемоги, а не поразки;  відкриття пам'ятної дошки на будинку, де мешкав видатний український державний діяч, правозахисник, дисидент і політв'язень, співзасновник Української Гельсінської Групи / Української Гельсінської Спілки та Народного Руху України – Михайло Горинь (1930-2013);  презентація книги Маркіяна Шашкевича «Читанка для діточок» – перший шкільний підручник укладений живою народною українською мовою (підготований до друку у грудні 1836 року, видавався у 1850 та 1853 роках).  презентація фотолітопису «Українська Повстанська Армія 1942-1954» з нагоди 75-ліття створення УПА. «Меморіал» створює програми для молоді «Меморіал – освіті», відеоархів та фотоархів у мережі інтернету, організовував таборівки для української молоді «Шляхами героїв» по місцях ОУН-УПА, експедиції на Дні пам'яті жертв репресій в урочище Сандармох та на Соловки. За сприянням «Меморіалу» знято фільми й телевізійні передачі:  «Голод-33» (реж. О.Янчук),  «33-й, свідчення очевидців» (реж. М. Локтіонов-Стезенко);  «Ой, горе, горе…» та «Я єсть народ…» П. Фаринюка;  «Крик» О. Криварчука;  «Доля поета» про Івана Світличного;  «Батальйони НКВС» та «Любіть» (фільм про Биківню) Л.°Букіна;  цикл фільмів про Соловки;  «Зона» реж. М.Мащенка;  фільм Р. і Б. Корогодських про українських дисидентів;  цикл з 12 телефільмів реж. Інни Страшко про репресованих письменників, про УПА;  фільм про В. Стуса «Просвітлої дороги свічка чорна» реж. С.Чернилевського та ін.

Джерела для ознайомлення: 1. Астахова Е. Становление многопартийности в СССР: некоторые аспекты. Е.В. Астахова – Х., 1991. – 89с. 2. Бажан О. «Меморіал» імені Василя Стуса / О.Г. Бажан // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наукова думка, 2009. – Т. 6: Ла – Мі. – С. 602. 3. Международное историко-просветительское правозащитное и благотворительное общество «Мемориал». [Електронний ресурс] – Текст. дані. – Режим доступу: https://www.memo.ru/ruru/memorial/memorial-international-aims‎‎ (дата звернення: 12.02.2019). – Назва з екрана. 4. Київська міська організація Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені В.Стуса. [Електронний ресурс] – Текст. дані. – Режим доступу: Web: http://www.memorial.org.ua. (дата звернення: 12.02.2019). – Назва з екрана. 5. Міжнародного історико-просвітницького, правозахисного та доброчинного товариства «Меморіал» [Електронний ресурс] – Текст. дані. – Режим доступу: https://www.memo.ru/ru-ru/ (дата звернення: 12.02.2019). – Назва з екрана. 6. Українське добровільне культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса. [Електронний ресурс] – Текст. дані. – Режим доступу: ttp://memorial.kiev.ua (дата звернення: 12.02.2019). – Назва з екрана.