Творче сузір'я району by ROMCBKR

ТВОРЧЕ СУЗІР’Я ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ

Біографічний довідник Черкаси 2017

Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради

Творче сузір’я Черкаського району Біографічний довідник

Черкаси 2017 2

Творче сузір’я Черкаського району: біографічний довідник / Комун. закл. «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт.-укладач Л.В. Воскобійник. – Черкаси: [б.в.], 2017. – Випуск 2-й, доповнений. – 12 с.

Даний біографічний довідник містить матеріал про життєвий і творчий шлях жителів Черкаського району, що прославляють свій край пензлем, словом та унікальними виробами. Це видання рекомендоване бібліотечним працівникам, освітянам, учням, студентам та широкому колу читачів.

Автор-укладач Комп’ютерний набір Відповідальна за випуск

Л.В. Воскобійник Л.В. Воскобійник В.М. Канюка

Комунальний заклад «Черкаський районний організаційнометодичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2017. 3

Бондар Іван Іванович Народився 1 жовтня 1944 року в селі Яснозірʼя Черкаського району. Залишившись сиротою переїхав до села Мошни. По закінченні одинадцяти класів Мошнівської середньої школи Іван Бондар вступає до Одеського художнього училища ім. М. Грекова, отримує спеціальність «художник, керамік, скульптор малих форм». У 1966-1967 роках працював малярем нафтопереробного заводу в Одесі, а протягом наступних двох років – художником Київського міжобласного виробничого комбінату художньої реклами. З 1973 року є постійним учасником обласних, республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок. Учасник творчих поїздок та міжнародних пленерів. За роки творчої діяльності мав низку персональних виставок в Україні та поза її межами (Німеччина, Великобританія, США, Росія, Югославія). У 1975 році закінчив Київський художній інститут , факультет живопису. З 1985 року Іван Іванович є членом Національної спілки художників України. Серед кращих робіт художника триптих «Черкаський хліб» (1986), «Думи мої, думи…» (1989), «Останній кошовий» (1991), «Народні майстри» (1995), «Березень» (1998), «Осінь у с. Мошни» (1999), «Сім’я» (2000), «Холодноярський настрій» (2001), «Пам’яті скульптора В. Головка» (2001). 3 жовтня 2000 року Івану Бондарю присвоєно звання «Заслуженого художника України». Нині творить в Мошнах та Черкасах, викладає в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького.

Бондар Тетяна Петрівна Народилася 8 травня 1950 року в селі Кобиляки Звенигородського району. У 1969 році закінчила Полтавський сільськогосподарський технікум. Працювала в Сільгосптехніці в м. Черкаси. У 1985 році здобула професію швеї, працювала в Будинку побуту в с. Геронимівка. Плести з соломи вміла ще з дитинства. З часом майстриня зрозуміла: солома – це її життя. То ж з 2000 року повернулась до улюбленої справи. Почала їздити на зустрічі і семінари ремісників, вчитися. Сьогодні Тетяна Бондар уміло створює вироби з соломи на будь-який смак, може й сама навчити. У 2009 році відбулась виставка робіт Тетяни Бондар у Черкаському художньому музеї. Тетяна Петрівна навіть була учасницею виставки на Андріївському Узвозі в Києві, де сам Президент замовляв у неї солом’яного бриля.

Гошуренко Ніна Андріївна Народилася 17 листопада 1962 року в селі Тубільці Черкаського району. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Працює редактором на радіо Черкаського відкритого акціонерного товариства «Азот». Член обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка при Черкаській обласній організації Національної спілки письменників України. Прозові та поетичні твори Ніни Гошуренко друкувалися в періодиці, в часописі «Холодний Яр».

Автор книг «Три зірочки для Івана» (2000 р.), «За межею ранку» (2006 р.), співавтор колективного збірника «Четвер» (2002 р.).

Жученко Іван Панасович Народився 21 березня 1945 року в с. Сагунівка Черкаського району. У 1959 році закінчив 7 класів Ломоватської середньої школи. З 8-го по 11-й клас навчався в вечірній школі сільської молоді. 11-й клас закінчив в Сагунівській середній школі. Працював у колгоспі «Заповіт Леніна» з 1959 року. У 1974 році закінчив з відзнакою Уманський сільськогосподарський інститут. Працював головним агрономом та заступником голови колгоспу з 1974 по 1997 рік. 1997 – 2002 роки – обраний сільським головою села Сагунівка. З 2002 по 2005 рік працював землевпорядником. З 2006 по 2017 рік працював завідувачем народного музею історії села Сагунівка. Нагороджений орденом «Знак пошани». Є постійним дописувачем районної газети «Сільські обрії». Автор поетичних збірок «Чолом тобі, село із магдебурзьким правом» та «Роздуми біля дуба Залізняка».

Корчинська Світлана Віталіївна Народилася 15 травня 1957 року в м. Чорткові Тернопільської області. Закінчила Одеський університет (філологічний факультет) в 1979 році. З цього ж року й до виходу на пенсію в 2013 році працювала вчителем української мови та

літератури в ЗОШ №1 с. Руська Поляна Черкаського району. Має вищу категорію, звання вчителя-методиста. У 2011 році організувала літературне об’єднання «Провесінь» у сільській бібліотеці при Будинку культури, а в 2017 році – дитячу літературну студію «Джерельце». Була ініціатором (надалі його редактором та коректором) виходу сільського альманаху «Провесінь» (2013 р.) Добірки поезій Світлани Віталіївни друкувалися в обласних альманахах: «Спадщина Черкащини» і «Апостроф». У 2017 році вийшла власна збірка поезій «Плетиво кохання». Постійно протягом 20 останніх років друкується в районній газеті «Сільські обрії»: новели, поезію, публіцистику, дорожні нотатки, щоденник «Записник сільської вчительки». Нині керує літературним об’єднанням «Провесінь».

Коршак Василь Васильович Народився 27 лютого 1946 року в селі Байбузи Черкаського району. Коли йому виповнився один місяць, родина переїхала в Чернігівську область. В 1962 році Коршак з батьками переїхав жити в село Мошни Черкаського району, де і закінчив 11 класів. Після армії Василь Коршак працював водієм хлібовоза при Мошнівському хлібозаводі до 1999 року. З 1999 року Василь Васильович працював сторожем Мошнівської загальноосвітньої школи, а з 2008 року – сторожем дитсадка «Лісова казка». У 2006 році вийшов на пенсію. У творчому доробку самобутнього поета понад 300 творів. Друкувався в газеті «Сільські обрії». Автор збірки «І радіє небо голубе…». На слова Василя Коршака була покладена пісня під назвою «Цвіте калина коло хати». Вона була презентована в Черкаському

будинку офіцерів. Композитор – Плашкевич М.І. Тепер цю пісню виконує Черкаський народний хор.

Лесечко Василь Миколайович Народився 15 травня 1952 року в селі Новоукраїнка на Черкащині. Писати почав у Богуславі, де навчався в педучилищі. Будучи членом літературної студії «Рось», перші свої твори «Хуртовина», «Де Рось тече», «Альбом» друкує у 1969 році в тамтешній районній газеті. Після служби в армії, навчався в Харківському інституті культури, одружився та оселився в селі Вергуни Черкаського району, де проживає вже понад сорок років. Закінчив Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького. Вірші Василя Лесечка постійно друкуються в періодиці, а пісні «Шануйте мам», «Живим вклоніться», «Доля», «Мамина хата» на його слова облетіли Україну. Творить і до сьогодні. Готуються до друку поеми «Нічна сповідь» та «Його війна», поетична збірка «Струни моєї душі».

Мусієнко Микола Іванович Народився 12 травня 1947 року в селі Степанки Черкаського району. Там же закінчив середню школу, служив в армії, працював у тій же школі вчителем малювання; працював і служив у різних галузях та установах; учасник бойових дій, пенсіонер. Займається громадськими справами, отаман Степанківського Коша Всеукраїнської громадської організації «Козацтво Нової України», голова ветеранської спілки с.

Степанки. Староста Народного хорового колективу «Родина» с. Степанки. Друкує свої вірші в районній газеті «Сільські обрії». Автор поетичної збірки «Земле рідна моя».

Ненада Микола Миколайович Народився 11 лютого 1948 року в селі Руська Поляна Черкаського району. Після закінчення Руськополянської середньої школи навчався у Шевченківському технікумі механізації гідромеліоративних робіт. З березня 1971 року працював майстром місцевого колгоспного цегельного заводу, слюсарем автобази Черкаського об’єднаного авіазагону. З 1975 року і аж до виходу на пенсію працював у СТОВ «Зоря» на різних ділянках господарського виробництва, а завершував трудову діяльність на посадах гідротехніка та головного спеціаліста з охорони праці. У 2010 році видав книгу «Поріднені долею», у 2013 році, у співавторстві з сином Ігорем, – книгу «У дорозі з шахами», а в 2016 році – «Руська і Поляна». Відомий в районі та в області популяризатор шахів та шахових композицій.

Плашкевич Микола Васильович Народився 30 вересня 1947 року в селі Червона Слобода Черкаського району. У 1967 році закінчив Канівське училище культури. В цьому ж році пішов до лав армії. Службу проходив в ансамблі пісні і танцю ракетних військ м. Вінниця. В ансамблі керував оркестром. У 1969 році вступив до Вінницького педінституту на музично-педагогічний факультет, 9

який закінчив у 1973 році. Після того працював старшим викладачем на музично-педагогічному факультеті. Створив в інституті ансамбль пісні і танцю «Веснянка», вокальний квартет «Надія», ансамбль баяністів. У 1984 році переїхав на Черкащину. Довгий час працював в Черкаському народному хорі диригентом-хормейстером. Організував ансамбль пісні і танцю «Славутич». Цей колектив виступав по всій Україні, в Польщі, Білорусії, Казахстані. За роки своєї діяльності Микола Васильович написав близько 360 хорових творів, які виклав у книзі «Вкраїно, будь благословенна» та дитячій «Козачата». У 1990 році отримав звання «Заслуженого працівника культури України», а ансамбль пісні і танцю «Славутич» – почесне звання «Народний». Проживає в селі Червона Слобода Черкаського району.

Пожидаєв Володимир Олександрович Народився 26 березня 1973 року в селі Саханське Одеської області. Шкільну освіту здобував у Хуторах і Степанках Черкаського району. У 1991 році закінчив Канівське ВПУ № 23 за професією слюсар-складальник апаратури. З 1997 року проживає в селі Вергуни Черкаського району. Деякий час працював на радіозаводі, на будівництві, а у селі Вергуни – трактористом. 28 серпня 2014 року був записаний добровольцем 17-ї окремої танкової бригади у м. Кривий Ріг. Навчання проходив у м. Яворів. В зоні антитерористичної операції перебував з жовтня 2014 року. Місце перебування – смт. Майорськ, посада: механік-водій Т-64.

Під час бойових дій отримав черепно-мозкову травму. Був демобілізований як інвалід війни 3-ї групи у вересні 2015 року. Є автором збірки «Вірші, написані в АТО». Книга видана власним коштом. Володимира Олександрович займається волонтерською діяльністю. Має відзнаку за допомогу армії.

Полатайко Раїса Іванівна Народилася 26 травня 1941 року в м. Черкаси. У 1958 році вступила до Канівського культурно-освітнього технікуму, через два роки отримала спеціальність організатора-методиста культурної роботи. По направленню обласного управління культури приїхала до Мошен Черкаського району на посаду керівника художніх колективів. Паралельно працювала і в школі, спочатку викладала музику та співи, а після закінчення у 1970 році Черкаського педагогічного інституту викладала російську мову та зарубіжну літературу. Сцену не полишала ніколи. Була лауреатом багатьох пісенних фестивалів. І до сьогодні є керівником народного хору «Мошногори» та аматорського колективу «Молодички молодії», а також хорового колективу при Спасо-Преображенскій церкві с. Мошни. За невтомну освітню та культурну діяльність отримала чимало нагород, серед яких грамоти відділу освіти ЧРДА, управління освіти ЧОДА, Міністерства освіти, Відмінник освіти України, вчитель вищої категорії; серед відзнак – орден «Знак Пошани», медаль «Ветеран праці», значок «Переможець соціалістичного змагання», Золота медаль лауреата I, II, III фестивалів художньої самодіяльності, медаль «Отличник культурного шефствования на селе». Раїса Іванівна та її творчі колективи відомі не лише в рідному селі, районі та області, їх знають у всій Україні та навіть за її межами.

Сердита Валентина Миколаївна Народилася 4 липня 1949 року в с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області. Після закінчення школи навчалася в Черкаському ПТУ №1 за фахом газоелектрозварник. У 1970 році вийшла заміж та переїхала жити в с. Худяки Черкаського району. Працювала в колгоспі «Маяк», племрепродукторі «Придніпровський» та на підприємстві «Газмонтаж» (с. Леськи). Фаховий газоелектрозварник. У 1999 році вийшла на заслужений відпочинок. Початок творчого шляху художниці розпочався після відвідин виставки робіт Союзу письменників України. З’явилося непереборне бажання малювати. Придбала фарби та все необхідне і почала малювати. Першими її роботами були пейзажі. З практикою набувався досвід. На сьогодні в доробку Валентини Миколаївни близько 80 робіт. Її картини експонуються на численних сільських, районних та обласних заходах. Частину з намальованого художниця дарує. Деякі з її робіт навіть знаходяться в приватних колекціях в Італії та Німеччині.

Сірий Валентин Павлович Народився 12 грудня 1937 року в м. Яготині Київської області. У травні 1938 року мати з чотирма дітьми повернулася в рідне село Золотоношку Драбівського району, де проживали її батьки. У Золотоноші закінчив школу, пішов до армії, а повернувшись, працював завідувачем сільського клубу. Організовував культурно-просвітницьку роботу, а сільський хор та драмгурток села Золотоношки були одними з найкращих в районі.

У 1959 році Валентин Сірий вступив до Київського училища прикладного мистецтва на відділ кераміки, яке успішно закінчив, і відразу був прийнятий до Київського художнього інституту. Закінчивши інститут (1971), Валентин Павлович приїхав у Черкаси. Тут майстер працював над плакатами, писав пейзажі, портрети. Згодом почав займатися розписами. За свої монументальні роботи у 1990 році став членом Національної спілки художників України. У 2010 році Валентину Сірому було присвоєно звання заслуженого художника України. Є учасником всеукраїнських, обласних та персональних художніх виставок. Твори талановитого майстра зберігаються в музеях України та приватних колекціях. Нині Валентин Павлович продовжує творити у с. Нечаївка Черкаського району.

Стадник Олександр Іванович Народився 13 січня 1940 року в м. Черкаси. Дитинство і юність пройшли в с. Руська Поляна, Черкаського району. Свою професійну творчу діяльність Олександр Іванович Стадник розпочав у 1957-му році концертмейстером Руськополянського народного хору. Після закінчення у 1965 році Київського державного музичного училища імені Глієра він повертається до Руської Поляни, де майже 30 років очолює народний самодіяльний етнографічний хор «Поляни», який під його керівництвом стає відомим в Україні та за її межами. В 1979 році закінчує Одеську державну консерваторію ім. А. Нежданової. В періоди 1973-1975 років та 1994-1996 років Олександр Стадник працює художнім керівником Черкаського академічного заслуженого українського народного хору.

У 1989 році Олександр Іванович створює народний ансамбль театралізованої пісні «Березіль» при Черкаському кооперативному економіко-правовому коледжі. Перші виступи цього колективу викликали широкі схвальні відгуки і глядацькі симпатії, і вже в грудні 1991 року йому присвоєно звання «Народний самодіяльний колектив». У творчому доробку Олександра Стадника понад 150 творів. Частина з них побачила світ у збірках «Дарую вам пісню», «Батьку мій, лебедю білий», «З Україною в серці», «Калинові передзвони». Творча, патріотична діяльність, значний внесок у розвиток національної культури і духовності України Олександра Стадника високо поцінована Українською державою. У 1973 році йому присвоєно почесне звання: «Заслужений артист України», у березні 2004 році – «Народний артист України». На даний час є керівником народного самодіяльного етнографічного хору «Поляни» в рідному селі.

Скловський Микола Олексійович Народився 5 вересня 1935 року в селі Байбузи Черкаського району. Після закінчення десятирічки був призваний на дійсну службу і служив на Балтійському флоті. У1967 році закінчив Харківський юридичний інститут, 5 років працював у народному суді Черкаського району, а потім – в органах внутрішніх справ. З 1991 року Микола Олексійович на заслуженому відпочинку, відтоді й з’явився в майбутнього письменника час на творчість. Свій перший серйозний твір «Вірні клятві» поет написав у 77 років, якому присвятив сім років життя. Його перу належать збірки віршів «Мені наснилась рідна хата» та «Байбузівські передзвони», книга «Лицар України», присвячена Героям Небесної Сотні. Нещодавно вийшла з друку книжечка «Коли я стану Президентом», написана на основі дитячих думок учнів Яснозірської ЗОШ.

Швед (Зеленько) Ірина Вікторівна Народилася 29 серпня 1986 року в с. Хацьки Черкаського району. Закінчила Інститут української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Авторка поетичної збірки «Переселення» та книги-розфарбовки віршів для дітей «Сів метелик на жирафу» (2012), публікацій в часописі «Холодний Яр», збірниках молодих письменників «Ірпінські світанки», «Перше слово», альманахах Черкаського обласного літературного об’єднання ім. В. Симоненка «Незабаром» (2008), «Спалах» (2010), «Антологія сонячних снів» (2012), колективних збірках літературно-творчої студії «Версія» Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького: «Мелодії смарагдової мушлі» (2005), «Світлотіні теплих слідів» (2010), «Мовне обличчя міста», антології сучасних письменників України «Літпошта» (2010). Стипендіатка Міжнародної програми обдарованої молоді видавництва «Смолоскип» (2009), лауреат Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт (м. Одеса, 2009). Учасниця Всеукраїнської наради молодих літераторів (Ірпінь, 2007). Член Національної спілки письменників України з 2013 року.

Шинкаренко Микола Федорович Народився 2 січня 1948 в селі Руська Поляна Черкаського району. Закінчив Руськополянську середню школу. З шкільних років друкувався у періодиці. Мріяв стати журналістом, але після закінчення Львівського лісотехнічного інституту працював на Руськополянському меблевому комбінаті. На даний час перебуває на заслуженому відпочинку. Посадив сад, звів дім, виростив доньку, має улюблену внучку.

В доробку Миколи Шинкаренка вірші, гуморески, мініатюри. Вони про землю, хліб, материні рушники, любов і розлуку, одвічні істини. Видав чотири збірки: «Рушники» (2005 р.), «Вперше і востаннє…» (2008 р.), «Байка про фуфайку» (2008 р.), «Дзвони неповторні» (2008 р.).

Джерела 1. Безуглий В. Як хлоп’я з Руської Поляни «досвистілося» до звання заслуженого артиста України / Володимир Безуглий // Нова доба. – 2000. – 25 січня (№7). – С.7. 2. Василега В. Сірий Валентин Павлович, Оксана Валентинівна та Максим Валентинович: родина українських митців / Вікторія Василега // Ритм України. – 2010. – № 3. – С. 42 – 45. 3. Васильєв А. Пісні рідного краю / А. Васильєв // Черкаси. – 1991. – 21 квітня (№33). – С. 6. 4. Гошуренко Н. За межею ранку / Ніна Гошуренко. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2006. – 148 с. 5. Жученко І. Чолом тобі, село із магдебурзьким правом: поезія / Іван Жученко. – Черкаси: [б.в.], 2016. – 32 с. 6. Калюжна С. Солом’яні чудеса / Сніжана Калюжна // Сільські обрії. – 2014. – 21 листопада (№45). – С. 14. 7. Коломієць Н. Жінка, серце якої відкрите / Ніна Коломієць // Сільські обрії. – 2017. – 27 жовтня (№43). – С. 13. 8. Коршак В.І. І радіє небо голубе: лірика / Василь Коршак. – Черкаси, 2011. – 120 с. 9. Лесечко В. Струни мої душі: поетична збірка / Василь Лесечко. – Черкаси [б.в.], 2017. – 52 с. 10. Мусієнко М.І. Земле рідна моя / Микола Мусієнко. – Київ: Алерта, 2008. – 72 с. 11. Савченко Ю. Байбузівський письменник дбає про шляхетність молоді / Юлія Савченко // Сільські обрії. – 2016. – 18 листопада (№45). – С. 3. 12. Токаренко Н. Поезія, що лине від серця / Н. Токаренко // Сільські обрії. – 2011. – 25 лютого (№ 8). – С. 4. 16

13. Петренко Г. Небо Івана Бондаря / Галина Петренко // Холодний яр. – 1996. – №3. – С. 93-95. 14. Савченко Ю. Зі своїх пісень вона сплітала вінок Батьківщині / Юлія Савченко // Сільські обрії. – 2016. – 27 травня (№20). – С. 15. 15. Швед (Зеленько) Ірина Вікторівна [Електронний ресурс] // Сайт Обласної бібліотеки для юнацтва ім. В. Симоненка. – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.symonenkolib.ck.ua/index.php? option=com_content&view=category&layout=blog&id=37&Itemid=21 (дата звернення: 11.09.2017).

Науково-популярне видання

Творче сузір’я Черкаського району Біографічний довідник

Автор-укладач Л.В. Воскобійник Комп’ютерний набір Л.В. Воскобійник Відповідальна за випуск В.М. Канюка

Підписано до друку 30.10.2017 Тираж 5

Видавець: Комунальний заклад „Черкаський районний організаційнометодичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи” Черкаської районної ради 18000 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 e-mail: bibliotekaromc@gmail.com