Шановний читачу! Дана персональна пам’ятка познайомить тебе з творчим та життєвим шляхом відомого архітектора, уродженця села Будище Черкаського району Михайла Гречини.
Михайло Гнатович Гречина народився 11 квітня 1902 року в селі Будище Черкаського району, Черкаської області. У 1920–1922 роках працював секретарем медично-санітарного відділу міста Черкаси. Був секретарем Укоопспілки в м. Корсуні (1922– 1923). Секретар Управління будинками м. Києва в 1923–1924 роках. Прагнення створювати прекрасне привело майбутнього архітектора в Київський художній інститут, який він закінчив в 1930 році, отримавши спеціальність архітектора-художника. Під час навчання працював старшим техніком Проектного бюро будівництва Київського вокзалу (1929). 1935 рік став для молодого архітектора значущим, оскільки в оголошеному конкурсі на перепланування київського стадіону «Динамо», саме його проект був визнаний кращим. Близько 50-ти років Михайло Гречина курирував цей об’єкт, застосовуючи всілякі нововведення. Невипадково саме цей стадіон займав 3-е місце в СРСР після Москви та Ленінграда.
У 1936–1941 роках – головний архітектор будівництва стадіону ім. Хрущова (Центральний або Республіканський стадіон, нині – НСК «Олімпійський»). У 1936–1937 роках – виконував обов'язки доцента кафедри архітектурного проектування Київського будівельного інституту, у 1937–1938 – виконував обов'язки доцента кафедри архітектурного проектування Київського художнього інституту, у 1949–1953 – старший викладач Київського художнього інституту. Михайло Гнатович брав участь у Другій світовій війні, потрапив в облогу та був узятий у полон. У 1945–1958 роках працював керівником сектора Науково-дослідного інституту архітектури споруд Академії архітектури УРСР. У 1950 році захистив кандидатську дисертацію. З 1954 року був керівником дисертаційних робіт в Інституті аспірантури та Інституті архітектури споруд Академії архітектури УРСР. У 1958–1959 роках був заступником директора з наукової роботи НДІАБ Академії будівництва та архітектури УРСР. Працював заступником директора НДІЕП Академії будівництва та архітектури УРСР у 1959–1963 роках. З 1963 року працював заступником директора КиївЗНДІЕП («Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву») У творчості Михайла Гречини виявлялася образність архітектури. На прикладі Київського Палацу спорту, спроектованого ним в 1960 році, простежується використання сучасних індустріальних конструкцій і будівельних матеріалів, які на той момент вважалися прогресивними. Крім основної роботи, цікаве і насичене життя було у Михайла Гнатовича в Будинку архітекторів, де його завжди чекали однодумці з числа колег, студентів і школярів. Він є автором
наукових розвідок про творчість архітекторів В. Беретті, І. Григоровича-Барського, А. Квасова, С. Ковніра, П. Нейолова та ін. А написані ним наукові праці, що відображають питання архітектури та будівництва, сьогодні вже вважаються класикою. Разом з дружиною Людмилою Василівною виховував сина Вадима, який також став відомим архітектором. Серед споруд, зведених за проектами архітектора М. Г. Гречини (включаючи ті, що зведені в співавторстві) - житловий будинок Мліївської станції (1930), житловий будинок «Науковий робітник» на вул. Енгельса в м. Києві (1932), житловий будинок на вул. Артема, 26-А в м. Києві (1935), житловий будинок на вул. Челюскінців, 5 у м. Києві (1936), стадіон «Динамо» (1937; реконструкція у 1956-1958, 1978-1979), Центральний стадіон (нині – НСК «Олімпійський»; будівництво й реконструкція 1937-1941, 1967, 1978), житловий будинок на вул. Малій Підвальній у м. Києві (1953), адміністративний будинок Укоопспілки на вул. Хрещатик, 7-9 (1956), тенісні корти та відкритий плавальний басейн Центрального стадіону в м. Києві (1957), громадський і торговельний центр с. Ксаверівки (1960), Палац спорту в м.Києві (1960), готель «Тарасова гора» в м. Каневі Черкаської обл., павільйон ансамблю на льоду в м. Києві (1961), експериментальний житловий район у Дарниці в м. Києві (1962), проект громадських будівель з використанням безригельних конструкцій (клініка грудної хірургії, 18-типоверховий готель, лабораторний корпус КиївЗНДІЕП) у м. Києві (1963), будівля Торговельно-промислової палати в м. Києві (1964), готель «Русь» у м. Києві (1964) та ін. Помер Михайло Гречина в 1979 році. Лауреат Державної премії УРСР у галузі архітектури (1985).
Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради
Джерела 1. Велике минуле НСК «Олімпійський» [Електронний ресурс] // Сайт НСК Олімпійський. – Текстові дані. – Режим доступу: http://nscolimpiyskiy.com.ua/stadium/history/ (дата звернення: 20.03.2017). – Назва з екрана. 2. Гречина М.Г. // Митці України: Енцикл. довід. – К., 1992. – С. 184. 3. Гречина Михайло Гнатович – архітектор / Словник художників України. – К., 1973. – С. 65. 4. Гречина Михайло Гнатович [Електронний ресурс] // Сайт Державної наукової архітектурнобудівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного. – Текстові дані. – Режим доступу:http://www.dnabb.org/modules.php?name=Pages &go=page&pid=257 (дата звернення: 20.03.2017). – Назва з екрана. 5. Гречина Михайло Гнатович [Електронний ресурс] // Сайт «ВікіпедіЯ». – Текстові дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5 %D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0% B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D 0%93%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2% D0%B8%D1%87 (дата звернення: 21.03.2017). – Назва з екрана. 6. Житловий будинок 1956, в якому проживали Гречина М.Г. [Електронний ресурс] // Сайт «Звід пам’яток історії та культури». – Текстові дані. – Режим доступу: http://pamyatky.kiev.ua/streets/prorizna/zhitloviy-budinok1956-v-yakomu-prozhivali-grechina-m-g_-holostenko-m-v (дата звернення: 22.03.2017). – Назва з екрана. 7. Кілессо С.К. Гречина Михайло Гнатович // Енциклопедія сучасної України. – К., 2006. – Т. 6. – С. 412. 8. Кудрявцев Л. Двадцять архітекторів, які будували Київ/ Л. Кудрявцев – К.: Друк, 2003. – 128 с. 9. Михайло Гречина [Електронний ресурс] // Сайт «Український календар». – Текстові дані. – Режим доступу: http://www.calendarium.com.ua/ua/mihailo_grechina (дата звернення: 21.03.2017). – Назва з екрана.
115 років від дня народження (11.04.1902 – 1979)
Персональна пам’ятка
Укладач: Л.В. Воскобійник Видавець: КЗ „РОМЦ БКР” 18009 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail.com
Черкаси 2017