Цікаво знати! 8 січня виповнюється 75 років з дня народження видатного промисловця, дійсного члена Академії будівництва України, ліквідатора аварії на ЧАЕС, уродженця села Руська Поляна Черкаського району Миколи Дмитровича Висоцького. Трудову діяльність розпочав трактористом у 1959 році. З 1960 року працював слюсарем у місті Черкаси, електриком на Донецькому металургійному заводі. Після закінчення Мелітопольського інституту механізації та електрифікації у 1966 році, працював інженером на різних посадах у Кустанайському управлінні електричних мереж «Целіненерго» в Казахстані. З 1967 року по 1996 рік – у галузі водного господарства України, в будівельно-монтажних управліннях, пересувних механізованих колонах, трестах та управліннях на будівництві ПівнічноКримського каналу та каналів Дніпро – Інгулець, Дніпро – Донбас, Дунай – Дніпро. Микола Дмитрович брав участь у відновлюваних роботах після землетрусу у Вірменії. На посадах заступника та начальника Головного управління механізації, електрифікації, автотранспорту та енергетики Міністерства меліорації та водного господарства України з 1978 року зробив вагомий внесок у забезпечення водою населення та промисловості України. Ним була запроваджена та вдосконалена надійна система забезпечення працездатності водогосподарської та меліоративної техніки, налагоджено виробництво нових спеціальних водогосподарських та меліоративних машин і механізмів: каналобудівних, дренажерних, дощувальних, гідравлічних, свердловинних та інших на підвідомчих підприємствах. За ці та інші роботи в 1994 році Микола Висоцький удостоєний звання дійсного члена Академії будівництва України. Понад 30 років Микола Дмитрович віддав на користь водного господарства України, яке відіграє вирішальне значення в забезпеченні необхідних соціальних та побутових умов життя населення; працював над створенням плаваючого екскаватора для розчищення русел малих річок і відновлення їх водності. Після руйнівного землетрусу в Армянську в 1988 році Микола Висоцький разом з тисячами будівельників з усіх регіонів брав участь у відновлювальних роботах, допомагаючи постраждалим. Життя Миколи Дмитровича перетнулося з наймасштабнішою техногенною катастрофою сучасності, від якої здригнувся весь світ, – аварією на Чорнобильській атомній електростанції. Висоцький особисто організовував роботи екскаваторів, бульдозерів, земснарядів, автосамоскидів на спорудженні захисних дамб на річці Прип’ять і безпосередньо в місті Прип’ять, а також мулоуловлюючих котлованів і траншей біля села Іванівки й міста Чорнобиль та бетонних котлованів на спорудження саркофагу на ЧАЕС. «Роби, що мусиш, а буде, як Бог дасть», – вважає Микола Дмитрович, і ця формула завжди допомагає йому прийняти вірне рішення. За сумлінну, плідну працю на ліквідаційних роботах він нагороджений орденом «Знак пошани», медалями «Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС», почесними грамотами й відзнаками відомих установ цивільної оборони СРСР та України, Мінатоменерго. Його ім’я викарбуване на пам’ятнику першим ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС у селі Страхолісся Іванківського району Київської області. З 1996 року Микола Дмитрович працює на громадських засадах у Фонді інвалідів Чорнобиля України.