САМОПОМІЧ В ЄДНОСТІ – СИЛА!
№ 15(184)
Тижневик
22-28 квітня 2011
ВИДАВАЛАСЯ З СІЧНЯ 1909 РОКУ КРАЄВИМ СОЮЗОМ РЕВІЗІЙНИМ У ЛЬВОВІ
ВІДНОВЛЕНА У БЕРЕЗНІ 2005 РОКУ ОБ`ЄДНАННЯМ «САМОПОМІЧ» У ЛЬВОВІ Акценти
2ст.»
Календар свят: 22 квітня іменини Вадима 23 квітня Всеукраїнський день психолога 24 квітня Великдень, Воскресіння Господнє 24 квітня Міжнародний день астрономії 28 квітня Всесвітній день охорони праці Слова мудрості
Про душу
Що вас чекає?
Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом.
Вечерятимете з сім'єю? Підете на шкільне свято до внука? Поїдете в гості до дітей? А їм, самотнім, немічним львів'янам навіть немає кому вікно помити...
Засміятися добрим, світлим сміхом може тільки лише глибоко добра душа.
Л. Костенко
Під купою грошей може бути похована людська душа. Н. Готорн
Протягом 16-20 квітня 60 волонтерів разом з представниками Самопомочі та соціальними працівниками Терцентрів прибрали помешкання самотніх потребуючих мешканців. Близько 120 вікон, 200 дверей, 2000 м2 підлоги стали чистими у 40 квартирах самотніх немічних львів’ян. Але це все ніщо у порівнянні з сотнею пар очей, у яких запалився вогник любові і порозуміння між молоддю і старшим поколінням. Акція «Світло в оселі» подарувала самотнім потребуючим львів’янам світло у домівки, а волонтерам – у серця.
М. Гоголь
Погано, коли у людини все сіре: і душа, і думки, і погляд. Сірі тільки перепілки гарні. М. Стельмах
Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця. Г. Сковорода
Важливо Фестиваль проводиться з метою згуртувати провідних науковців міста задля ефективного розвитку інноваційної системи міста, а також заохочення молоді до здобування наукових знань. Також у Львові вийде «Довідник освіти». Видання буде розповсюджуватися безкоштовно. Першими мають можливість його отримати відвідувачі Фестивалю освіти та науки. Довідники роздаватимуть на майданчику ГО «Самопоміч». «Довідник освіти» - нове видання, яке підготувала «Самопоміч» за підтримки Львівської міської ради. У ньому зібрана уся інформація про навчальні заклади міста. Ми уже випустили «Довідник дитячого дозвілля», тепер плануємо випустити довідники для дорослих, для матерів, охопити увесь спектр родинного та дитячого дозвілля», - розповідає керівник «САМОПОМОЧІ» Наталя Міхнова. Довідник містить структуровану інформацію про навчальні заклади для дітей різного віку: дитячі садочки, школи, гімназії, ліцеї, коледжі, училища, академії, інститути та університети. Також у Довіднику розписані напрямки та спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців у львівських вузах. Крім того, спеціально для молоді, в довіднику подано інформацію про професійні курси та тренінги різного спрямування. Також на Фестивалі відвідувачі зможуть отримати буклети з інформацією про шкільні міські навчальні заклади, які діють в кожному районі міста тощо.
Чи розвивається у Львові наука?
Так! У цьому ви зможете пересвідчитися, відвідавши Фестиваль освіти та науки. І не тільки пересвідчитися, а й допомогти обрати своїй дитині вид заняття. Фестиваль освіти та науки триватиме з 28 по 30 квітня у Львівському палаці
мистецтв (вул. Коперника, 17). Участь у заході візьмуть близько 8 тис. школярів, студентів, науковців. Відтак, протягом трьох днів фестивалю тут відбудеться представлення найцікавіших та найоригінальніших проектів,
експозицій, науково-дослідних розробок львівських вищих навчальних закладів міста, лекції, семінари та круглі столи для науковців, екскурсії кафедрами університетів для учнів шкіл, літературні вечори науково-популярного спрямування.
В ЄДНОСТІ – СИЛА!
2
САМОПОМІЧ
№ 15(184) 22-28 квітня 2011
Що вас чекає?
Акценти
початок на 1 стор.
Світлана Книгінка, Христина Пархуць
Ще до інсульту ходила на підборах Пані Марія, 80 років: Що то вам розказати… Родилася у Вінницькій області. Приїхала сюда (у Львів) в 48 році. Тут закінчила інститут медичний і працювала стоматологом. Працювала в обласній поліклініці. Жила в центрі. Та продала свою квартиру. І купила оту квартиру і ще одну таку маленьку – для сина. Син мій помер уже. В позапрошлому році. Він був в Чорнобилі. І там захватив рака. І помер. В мене після того був великий стрес. І в мене інсульт був. І все. (Пані Марія плаче крізь сльози). Син у мене тоже був лікарем. Отак і от живу одна. Як вчилася – день і ніч сиділа за книгами. А зара погані лікарі виходять. Гроші платять, не вчаться. Багаті батьки гроші валять, а діти нічого не знають. Во, моя поліклініка – там такі лікарі, шо я навіть не хочу до них йти. Шо не випишуть, то воно мені не підходе. Я сама собі виписую. Сама себе лікую.
Зуби треба чистити рано і ввечері. Хорошо полоскати содою, соллю. А ті жуйки всі не дуже то і помогають. Рідко можна тільки. А хіба вибілиш вже зуби? Воно яке є природнє, таке і буде. Хіба нальот почистять. Я погано говорю, в мене мову після інсульту відібрало. Вначалі я нічо не говорила. Я економна дуже. Навчилася жити в селі. Знаєте, як я жила? Батьки в колгоспі робили – не дуже багато жили. Так шо було не дуже добре. Я, щоб купити шось гарне додому (вазу, картину), то економила на їді. І так протягом життя. Картини – то я вишивала. Там ше є в спальні «Ромео і Джульєтта». Я вмію шити. І плащ вмію шити. І плаття вмію. Я все собі сама шила. Я гроші не віддавала, щоб мені шили. Все сама. Одягалася я хорошо, модно. Чоловік у мене був перший – воєнний. Був ка-
пітан, сам із Ленінграда. Був високий. Симпатичний. Прожила я із ним 20 років. Він помер вже. Потому я жила з другим. Але я не розписувалася з ним. Він був полковник у відставці. Я з ним прожила десь 10 років. Він тоже помер. Ну і все. Недобре себе почуваю. В мене слабість зараз. Бачиш, права рука не робить. І нічо, навіть хліба врізати не можу. Мені помогають з терцентру. Сама – то всьо по чуть-чуть. Сусіди молоді, не дуже до мене хочуть йти. Я ше на каблуках ходила. До інсульту. В мене на низькому жодного взуття нема. Всьо на високому. То добра акція. Канєшно, треба помогати старикам. Особєнно одиноким. Така генеральна уборка треба хотяби раз в рік. А так – хотя би раз місяцьдва. Попилососити, пиль витерти. Ви вначалі дзвоніть, а потім приходьте. Але приходьте.
Як дивлюся в дзеркало – здається, що на 70 виглядаю
Незрячий пан Євген записує за допомогою письма Брайля телефон «Самопомочі»: 297-1000. Якщо ви знаєте людей, яким треба допомогти прибрати, або самі хочете взяти участь в акції «Світло в оселі» – телефонуйте.
Пан Євген, 80 років: Мені дуже допомогло, шо ви прийшли і мені помогли. А як же ж? Я би сам не зробив то всьо. А ви – раз, раз – і чисто. Війна йшла. Фронт стояв на Збручі. Батько вже був на фронті. В Чехії. Мінери розмінірували лінію фронта. Тут на Збручі. Мене забрали на вивозку мін. Ми з пацанами возами, кіньми ті міни вивозили на мінну базу. Розмінірувані. Там я осліп від зриву протитанкової міни. Попав у Львів, в госпіталь. Думали, зір мені спасуть. Але зоровий нерв був пошкоджений. І востановити вже не можна. І так з листопада місяця 44 року я нічого не бачу. Живу у Львові. Працював в УТоСі. УТоС – то українське товариство сліпих. Працював в електротехнічному цеху. В тарному цеху. Тоді пластмасових
ящиків не було. Ми били дерев’яні ящики. Дивно, правда, як то сліпий – бив ящики. А били… Зрячі різали по розмірах, а ми збирали. Потому робив предохранітєлі до телевізора. Потім завод перестав робити і не стало роботи. Ото я робив на двох роботах. Зо своєю жінкою познакомився в госпіталі. В неї тоже був пошкоджений зір. То була перша жінка. Бо в мене їх дві було. З тою первою ми розвелися. Як би то сказати… Чи то можна писати, чи ні. Шоб хату получити. І ми получили по хаті. То не дуже хочеться говорити. Колись не можна було говорити. Тепер можна. І вже потім ми не зійшлися. Вона сказала: «Я маю хату, ти маєш хату. А як тобі треба буде жінку – ти собі найдеш». Так і сталося. Найшов. В неї чоловік помер. Я кажу: «Ти одна, я один». І
ми зійшлися. Довго вона не жила. Вона була діабетик. Діабет – то така хвороба, що поражає всі органи. В мене є шахматна брайлівська доска. В мене був друг, слабозрячий. І ми грали шахмати. Читати люблю всьо. Є таке брайлівське письмо – по точках. Історичну читаю, художню літературу. В нас є велика бібліотека для сліпих. Але там майже вся література озвучена. Магнітофон читає. А по Брайлю мені вже тяжко читати. Вже в пальцях нема того чуття. В бібліотеку вже не можу ходити. Вони би мали приносити книжки, але кажуть, що нема кому носити. Та й брешуть. Ще як мені давніше приносили – то казали, що я книжку загубив. А я її навіть не мав. З сусідами добре живу. Во, як з роботи йдуть, то шось мені куплять. Оля (соціальний працівник терцентру) мені їсти варить. Раньше ше приходили з червоного хреста. Але вже, кажуть, що грошей нема. Мені на Паску посвятять сусіди ковбаску, паску, яїчка. Та й так буду. Молодим людям хочу сказати: жити треба дружно. Уважати один одного, помогати по можливості. Хочеться добра. А зло нехай минає. Ви мені свій номер дайте. Я дзвонити буду. Якшо помогти треба. Ви добрі.
Пані Марія через хворобу ніг не виходила на вулицю вже 16 років. Дім для неї став життям. Їй так важливо, щоб він був чистим і наповненим щирим розумінням та підтримкою небайдужих.
Правила шістдесятилітнього кохання Ольга і Борис, 87 років: Ольга: Розказую, Іван (звертається до волонтера акції, який мив вікно, – авт.), тебе це тоже стосується. Значить слухайте. Людина створена Господом Богом так, що їй дається на все життя одна єдина любов. Коли Бог створив людину, що він зробив? Взяв і розділив на половинки. І у кожної людини повинна бути своя половинка, але єдина. Що виходить? От зустрілися хлопець з дівчиною – о, кохання. А воно, вибачте, ніякого кохання немає, а ще є, я буду розказувати як медик, є звичайний потяг різних статей. Та от це не приймайте ніколи, оцей потяг, за кохання. Не спішіть стрімголов пов’язати окови, не спішіться. Перш за все треба свої почуття перевірити, і перевірити почуття своєї половинки. Якщо між з вами відбувається, навіть в перші дні знайомства, нестиковки, тобто непорозуміння, неважливо, у якому відношенні – чи то туалет, чи то зачіска, чи то одяг, то зле. У людей повинні бути спільні інтереси абсолютно у всьому. Тільки тоді можна побудувати міцну сім’ю. Ще одне, дівчата, це стосується вас. Що таке мужчина – це муж і чин. Мужчина повинен бути господарем у сім’ї і добутчиком, тобто забезпечувати дитину, себе і дружину. Ще одне: мінімально до трьох років дитина повинна рости під крилом мами, і мама повинна разом з татом спостерігати кожен крок дитини. Що стосується жінки. Жінка – це берегиня. Вона повинна створити таке гніздечко, у яке її чоловік ішов би з натхненням, там повинно бути тепло, ясно і чисто. Тепер, запам’ятайте дівчата, – всі шляхи до серця мужчини йдуть через шлунок, і це нікуди не дінеш. Голодний мужчина – це біда. Так от, не буває того, щоб у самій бідній родині не можна було приготувати смачно їжу – отут мистецтво жінки. Причім, коли готуєте їжу, ви повинні це роби-
ти з любов’ю, тоді і їжа смачна виходить з тої самої картоплі, капусти і всього. Зараз дівки малюються. Малюватися багато не треба. Трішечки щось можна підмалювати – відтінити своє те, що є в тебе гарне, і сховати те, що негарне. Завжди будьте акуратні. Тепер ще є одне, дуже важливе правило, це аксіома. Знаєте, в житті не буває такого, щоби не виникало конфліктів. Всяко буває. Мудра жінка ніколи не лізе на рожон. Що вона робить? Вислухала: «Так, добре». А потім подумала: ага, я того не мушу робити, бо це шкодить чи бюджету, чи ще чомусь (ну, причина є). І тихесенько, легесенько по-своєму зробила. Прийшов чоловік з роботи – стомлений, щось у нього там по роботі не так. Не кидайтесь на нього як пантера, а так зустріньте лагідно. Знаєте, що, от, приміром, якесь його блюдо є. І знаєте, що може бути щось не так, – зробіть те блюдо. Іноді робіть гарну вечерю. Я проти пиятики, але у мене в хаті є завжди і вино, і шампанське, і горілка. Спирту я не тримаю. Мені не треба, щоб мені хтось прийшов, і я побіжу купляти. Надю (звертається до соціального працівника), я тебе Христом Богом молю, сядь, сама помию посуд. Піклуюся про свого Борю, більше 5 кг не дозволяю носити. Смачної вам паски, хорошого життя. Найголовніше, щоб була професія, яку любиш, і тоді вона сама тобі дасть кусок хліба. Багато не треба, а треба так, щоб було що їсти, а якщо прийде до тебе людина, пригостити її. Ніколи, хто б не прийшов, ніколи не відпускайте людину без чашки чаю. Не маєш чим пригостити – постав чашку чаю. Прийшла до тебе людина, попросила води, хай у тебе остання вода – дай, попросила кусок хліба – дай. У мене телефон такий (диктує), якщо у вас якась потреба є, чи поради треба, чи поміч якась – не стидайтесь, чим можу, тим завжди допоможу.
Думка САМОПОМОЧІ
Кому потрібна старість? А кому потрібні ми?.. Щодня ми біжимо на роботу, на навчання, на побачення чи на прогулянку… Біжимо. І життя біжить поруч з нами. Ми не маємо часу зупинитися і подумати… Про наше теперішнє і про наше майбутнє. Часом, життя дарує нам шанси, за які треба хапатися. Ці шанси – поруч з нами. Самотня старенька сусідка у вашому будинку – це саме шанс зупинитися і подумати про життя. Піти до неї перед святом чи після свята і допомогти прибрати у її квартирі – це так банально просто, але, водночас, так сильно. Адже після прибирання, коли ви разом сядете пити чай, ви зможете порозмовляти про життя. І, нарешті, подумати про те, на що ніколи не мали часу. Ваша робота по дванадцять годин поспіль, ваші вічні телесеріали, ваша ночівля у соціальних мережах чи бездумне бродіння містом – усе це просто втеча від думок про своє життя. А під час цього чаювання зі старенькою жінкою
В ЄДНОСТІ – СИЛА!
ви нарешті зупинитеся... Хоча б на годину. Вона розповість вам про виховання дітей, любов до чоловіків, про зради і про справжніх друзів. Вона має відповіді на ті запитання, які давно вас тривожать. Вона – вже прожила своє життя… Неважливо, скільки вам років: 20, 40 чи 50… Для вас буде дуже корисно почути думку людини, яка вже все бачила і через все пройшла. Не втрачайте всій шанс. Допоможіть собі, і принесіть світло в оселю тих, кому воно так потрібне. «Самопоміч» продовжить проект «Світло в оселі» і після Великодня. Якщо ви відчуваєте бажання і потребу допомогти самотнім потребуючим людям, або якщо ви хочете почути думки про життя від людей, які мають величезний життєвий досвід – запрошуємо. Ви принесете в своє життя нові позитивні емоції, а самотні люди віддячать вам щирими словами та доброю посмішкою. Наталя Міхнова
№ 15(184) 22-28 квітня 2011
САМОПОМІЧ
Свято
Великдень-2011 у Львові
3
Здоров’я
19-29 квітня Протягом дня – Фестиваль писанок у Львові. Центральна частина міста Львова, торговий центр «King Cross Leopolis». 10:00-20:00 - Міський Палац культури ім. Г. Хоткевича. Виставка учнів зразкової студії образотворчого та ужиткового мистецтва «Великодні мотиви». 19-23 квітня – майстер-класи на Великодньому ярмарку на проспекті Свободи 19 квітня, вівторок - Майстер-клас з виготовлення виробів з кераміки. 20 квітня, середа - Майстер-клас з писанкарства. 21 квітня, четвер - Майстер-клас з виготовлення святкової листівки. 22 квітня, п’ятниця - Майстер-клас з виготовлення виробів з рогози та плетіння «файнечок». 23 квітня, субота - Майстер-клас з писанкарства. Час усіх майстер-класів 11:00-18:00.
Розпочніть з варених яєць
24 квітня, неділя. Великдень Протягом дня. Фестини «Велика Гаївка». Музей народної архітектури та побуту (Шевченківський гай). - Дитяча галявина «Вербові котики» для найменших учасників свята. Ведучі проводитимуть з дітьми великодні ігри, розваги – «Котики», «Набитки», проводитимуть гаївки; - «Велика галявина» біля церкви, на якій виступатимуть фольклорні колективи, танцювальні колективи, відбудуться майстер-класи автентичного танцю, а також водіння гаївок, веснянок та забави молодіжних громадських організацій Львова; - святковий концерт.
25 квітня, понеділок. Протягом дня. Фестини «Велика Гаївка». Музей народної архітектури та побуту (Шевченківський гай). - Дитяча галявина «Вербові котики» для найменших учасників свята. Ведучі проводитимуть з дітьми великодні ігри, розваги – «Котики», «Набитки», проводитимуть гаївки;
- «Велика галявина» біля церкви на якій виступатимуть фольклорні колективи, танцювальні колективи, відбудуться майстер-класи автентичного танцю, а також водіння гаївок, веснянок та забави молодіжних громадських організацій Львова; - «Дівоча галявина» - молодь зможе поспівати веснянки та поводити гаївки разом із дівочими фольклорними колективами, взяти участь у забавах та конкурсах;
- «Волочевий обряд»; - святковий концерт.
30 квітня, субота / 1 травня, неділя 11:00-17:00. Майстер-класи з писанкарства. Музей народної архітектури та побуту (Шевченківський гай). За матеріалами vizitlviv.net та прес-служби Львівської міської ради
Відстоюємо своє
Кому заважають ОСББ? «Чого в оці брата свого ти скалку бачиш, колоду ж у власному оці не чуєш?»
Тут має бути контейнерний майданчик ОСББ. Мешканці спеціально принесли сюди непотрібні будівельні відходи, аби закласти фундамент На об’єднання ОСББ «Сихівчани» працівники санстанції наклали штраф – за сміття на території. Василь Коцюк, голова об’єднання, вважає це тиском на ОСББ: «18 березня до нас прийшли із Сихівської санстанції і наклали на нас штраф у розмірі 850 гривень, за те, що в нас засмічена територія – будівельне сміття і таке інше. А ці матеріали – будівельні відходи, які мешканцям стали непотрібні, а ми вирішили з цього матеріалу облаштувати майданчик для сміття. Наша територія прибирається щоранку. В нас чисто за-
А це «чиста» територія санстанції
вжди. Цей штраф – необґрунтований. Я розцінюю це як крок, аби завадити розвиватися ОСББ. Крім нашого ОСББ, ще 6-7 ОСББ нещодавно так оштрафували. А територія біля санстанції – неідеальна. Думаю, перш ніж штрафувати когось, треба біля себе порядок навести. Санстанція все ж таки прийняла рішення: «Постанова про накладення штрафу винесена правомірно, згідно вимог чинного законодавства». Але пан Василь здаватися не збирався. Звернувся у «Самопоміч» та львів-
ські медіа, аби поділитися проблемою. І санстанція здалася – кілька днів тому Василю Коцюку написали, що штраф вже не треба оплачувати. Світлана Книгінка
Якщо у вас схожі проблеми і ви не знаєте, як правильно діяти – звертайтеся у САМОПОМІЧ: вул. Карбишева, 8. Тел.: 297-1000.
В ЄДНОСТІ – СИЛА!
Лікарі радять розпочати святковий сніданок з варених яєць. Адже вони містять найлегший для перетравлювання білок. Що ще варто знати, аби без шкоди для організму вийти з посту Перехід до звичайного харчування має тривати, щонайменше, тиждень. А у людей, які мають проблеми зі шлунковокишковим трактом, цей період розтягується до двох тижнів. Кількість їжі необхідно збільшувати поступово. Це обумовлено необхідністю відновлення потрібного рівня ферментів, котрий суттєво зменшився під час посту. У перший тиждень відмовтеся від такої «важкої» їжі, як пельмені, чебуреки, манти, м'ясні пироги, шашлики, сало, жирна свинина, млинці. На святковому столі має переважати рослинна їжа. Не їжте більше двох яєць на день. У перші дні після посту відмовтеся від алкоголю. Або надайте перевагу вину, якого за день випийте не більше 200 грамів. Адже отруєння алкоголем та травми займають перше місце серед причин госпіталізації у святкові дні. Ті, у кого все добре зі шлунковокишковим трактом, з першого чи другого дня можуть розширювати раціон кисломолочними продуктами, починаючи з кефіру, ряжанки та йогурта. Через 4-5 днів поступово можна переходити на молоко, домашній сир, вершки, масло, твердий сир. Тим, хто не може похвалитися хорошим здоров'ям, з такою їжею доведеться ще кілька днів зачекати. Вершкове масло та м'ясні вироби (сосиски, ковбаси) можна їсти не раніше, ніж через шість-сім днів після посту. Випічку їжте потроху, але не свіжу, а вчорашню. Легша для організму є сирна паска. Чи можна під час свят вживати ліки, що покращують травлення? Мова йде про ферменти підшлункової залози. В Україні зареєстровано багато подібних препаратів. Вони безпечні і можуть застосовуватися нормово: коли людина свідомо порушує дієту, то ці препарати можуть покращити травлення. Але це не можна сказати про людей, в яких вже є захворювання підшлункової залози. Вони потребують інших підходів і препаратів. Їм потрібна обов’язкова консультація у лікаря. Підготувала Світлана Крижанівська
Кількість їжі, яка споживається за святковим столом, не повинна бути надмірною. Краще за все припинити їсти, коли ще лишається невеличке відчуття голоду. Не слід намагатися з’їсти більше за допомогою лікарських засобів. Останні здатні лише частково покращити перетравлення їжі, та не можуть попередити розвитку наслідків переїдання.
4
САМОПОМІЧ
№ 15(184) 22-28 квітня 2011
Свято
Христове Воскресіння у світі
На фото: американські діти змагаються біля Білого Дому хто швидше скотить яйце за фінішну пряму
Італійців у день Воскресіння благословляє голова католиків на площі св. Петра і вітає народи світу близько шістдесятьма мовами. У Великий Четвер Папа Римський символічно за традицією омиває ноги дванадцяти священикам, як це робив Ісус своїм учням. У Велику П’ятницю віруючі з усього світу збираються у Колізеї, щоб взяти участь у хрестовому поході разом з Папою, який сам несе хрест. Обливаний понеділок римляни проводять на пікніках. Американці у Великдень котять яйця великими ложками з невеличких гірок, що нагадує те, як із могили Ісуса скочували скелі. Діти проводять цілі змагання зі «скочування яєць» біля Білого Дому вже понад 130 років. А старші американці мають звичку у цей день прогулюватися у новому вбранні по магістралях. Румунці у свято йдуть на кладовище. У Путні, невеличкому селі, у ніч Великодня вулиці освічуються тисячами свічок, а могили прикрашені квітами. У маленьких кошиках святково одягнуті дітки несуть червоні писанки і кладуть їх на могили, де всі моляться за своїх померлих. Писан-
З книги
ки також роздають бідним, щоб вони теж молилися за упокій померлих. Після цього починається пасхальний похід. Чехи дуже схожі на нас у святкуванні Великодня. У них на святковому столі також традиційно стоїть паска, варені яйця і випечені у формі ягня калачі. Дівчата також малюють писанки, а хлопці в понеділок поспішають до них аби поляскати вербовими прутиками, щоб красуні залишилися здоровими та вродливими цілий рік. Серби перед Великоднем, як і ми, строго постять. У вербну неділю біля церкви вони теж ляскають один одного по плечах та говорять: «Рости великим, як верба». У Великдень серби йдуть на нічну службу, де єпископ роздає писанки і вітає віруючих: «Христос Воскрес», а вони відповідають: «Воістину Воскрес». У обливаний понеділок хлопці поливають дівчат, а на другу неділю серби вирушають на кладовища і приносять покійним їсти та пити, де моляться зі священиками навколо могил. Смачної вам паски!
Шанс на воскресіння на кожен день 24 квітня християни святкують найбільше свято у році – Воскресіння Христа
Найбільше свято християн у кожен дім принесе тепло та віру у неможливе. Повірити у чудо і у повсякденні закликає сестра-редемптористка Михаїла, адже з усіма щоденними труднощами життя не завершується Воскресіння, Пасха або Великдень – ми маємо багато значень цього великого торжества, але насправді це є свято нашого відкуплення. Для нас це свято відбувається кожного року в такому масштабі, а у церкві ми згадуємо цей день, покликаний до життя, кожної неділі. Церква готується до такого оновлення протягом сорока днів. Це усвідомлення дня, коли ми отримали вічне життя, інакше наша віра не мала б сенсу. Якщо смерть є останньою точкою життя особи – то який сенс? Ми б не отримали вічного життя, якщо не було б Христа, який зійшов до аду і не підняв нас, воскресши. Святкуємо три дні. П’ятниця – це усвідомлення того, що Христос помер і його поклали до гробу. Субота – це день, коли ми розуміємо, що він зійшов до аду, щоб під-
няти Адама, а в неділю – воскрес з мертвих і піднімає з собою усіх. Це усвідомлення того, що Христос піднімає нас з аду. Тому ми співаємо: «Смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував». І розуміємо, що наше життя не завершується тілесним кінцем. Для нас, людей, що кожен день живуть в буденності, це усвідомлення того, що з нашими невдачами, проблемами, гріхами і трагедіями життя не закінчується. Це свято Великодня дає нам шанс на воскресіння на кожен день. З днем Паски свято Воскресіння не закінчується. Протягом сорока днів у церкві співається «Христос Воскрес». І колись усі ці дні християни ходили у білих одежах, що було символом їхнього хрещення і торжества. В ідеалі це мало б бути свято не одного дня, а кожна неділя – свято Воскресіння Господнього. Це здобуття вміння перейти від темряви до світла, від смерті до життя, від гріха до відкуплення. Христина Пархуць
Погода на тиждень Ніч
Двічі не здоровкатися - бо посуд буде битися. Напився води, решту з горняти не виливай у відро - бо криниця не буде прибувати. Сміття з підметеного двору бодай жменьку на вулицю тупнути - щоб усе недобре з чужими ногами пішло. Насіння нікому не зичити, доки сам не посієш. Пораючись на дворі чи на городі - двері приперти віником. Недобрий гість не внадиться. Мирослав Дочинець. «Многії літа. Благії літа». Заповіді 104-річного карпатського мудреця – як жити довго в щасті і в радості.
Тижневик. Розповсюджується безкоштовно. Реєстраційне свідоцтво: КВ №9749 від 7.04.2005
День
Привітайте близьких зі святом!
За матеріалами www.gismeteo.ua
Відповідальні за номер: Світлана Книгінка, Христина Пархуць Дизайн та верстка: Ярослав Туренко Фото: Юрій Дячишин Друкарня: ТзОВ «Молода Галичина» Літературний редактор: Ольга Греськів Усі питання, побажання, пропозиції щодо розміщених матеріалів відсилайте на e-mail: gazeta_samopomich@ukr.net
В ЄДНОСТІ – СИЛА!
Воскресіння - це найбільше чудо світу. Нехай цей день стане воскресінням ваших стосунків з близькими. З тими людьми, які у вас завжди в серці, але через щоденні клопоти немає часу на спілкування з ними. Зателефонуйте їм, відвідайте, надішліть листівку. Так і про САМОПОМІЧ не забувають вдячні мешканці, які отримали нашу допомогу. Секанова Марія перед святами подарувала нам Великодній кошик, за що ми щиро їй дякуємо. Бажаємо вам порозуміння з близькими, добра щодня і віри в чудо!
Якщо вам потрібна безкоштовна консультація юриста, ви зіштовхнулися з несправедливістю і хочете відстояти свої права – звертайтесь у громадське об’єднання «Самопоміч» Львів, вул. Карбишева, 8 (р-н Нового Львова) Вхід з внутрішньої сторони тел. 297-10-00 (пн-пт з 9:00 до 18:00)