Posibnik history ukraine 5 by OksanaSav

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС № 10

ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЯК СКЛАДОВОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ОПОРНО — ЛОГІЧНИХ СХЕМ (МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК)

Дяченко Аліна Михайлівна Вчитель історії навчально-виховного комплексу № 10

Хмельницький - 2013

ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЯК СКЛАДОВОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ОПОРНО — ЛОГІЧНИХ СХЕМ

Методичний посібник Автор: Дяченко А.М. Рецензенти: Романовська Л. І., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки Хмельницького національного університету. Дейнега О. О., методист Хмельницького міського відділу освіти. Затверджено засіданням педагогічної ради навчально-виховного комплексу №10 м. Хмельницького. Протокол № 3 від 01 жовтня 2013 р.

Дяченко А. М. Формування логічної компетентності учнів як складової історичної освіти засобами опорно-логічних схем.: [Методичний посібник] / А. М. Дяченко. Хмельницький: Хмельницький навчально-виховний комплекс № 10, 2013 - 112с. Пропонований методичний посібник, підготовлений відповідно до програми Міністерства освіти і науки України для 11-річної школи (2012р.). У посібнику обґрунтовано і доведено, що застосування опорних схем є перспективним педагогічним інструментом учителя для підвищення ефективності проведення уроків з історії у навчальному процесі, розвитку пізнавальних можливостей учнів. Розглянуто приклади опорних схем, які мають ефект підвищення якості знань учнів, формування логічної компетентності учнів 5-8 класів. Посібник містить розробки уроків до курсу “Вступ до історії України. Пропедевтичний курс” для 5 класу, які супроводжено методичними рекомендаціями щодо використання опорно-логічних схем на уроках історії. Посібник рекомендовано вчителям історії.

Зміст Вступ ........................................................................................................................... 5 Розділ I. Теоретичні основи вивчення наочного методу навчання 1.1. Психолого-педагогічне обґрунтування використання наочного методу навчання..................................................................................................................... 10 1.2. Формування пізнавальних можливостей учнів шляхом використання опорних схем. ............................................................................................................14 Розділ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії. 2.1. Класифікація схем. ................................................................................... 19 2.2. Використання опорних схем. ................................................................... 28 Висновок ........................................................................................................... 43 Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем. 5 клас.................. 45 Тема І. Звідки історики дізнаються про минуле. ........................................... 45 Урок 1. Що таке історія? .................................................................................. 45 Урок 2. Історія і час. Відлік часу в історії. ..................................................... 53 Урок 3. Історична карта. ................................................................................... 58 Урок 4. Писемні джерела. Архіви. .................................................................. 63 Урок 5. Мова як джерело знань про минуле. Фольклор. ............................... 76 Урок 6. Речові історичні джерела. Музеї. ....................................................... 81 Урок 7. Географічні назви в історичній науці. ............................................... 86 Урок 8. Практичне заняття № 1.* Про що можна дізнатись з сімейного фотоальбому. Родинне дерево. Урок 9. Практичне заняття № 2.* Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле. Урок 10. Урок контролю і корекції навчальних досягнень. (Тематичне оцінювання за розділом І. “Звідки і як історики

дізнаються про минуле) .............................................................................. 94 Рекомендації щодо умов ефективного застосування засобів умовно-графічної наочності на уроках історії ....................................................................................100 Словник термінів ....................................................................................................102 Список літератури ..................................................................................................104 Додатки

___________________________ * Практичні заняття вчитель проводить за підручником.

Вступ Сьогодні в нашій країні спостерігається модернізація освіти. Згідно сучасної державної освітньої політики основними результатами діяльності загальноосвітніх закладів є не самі по собі знання, уміння та навички, а набір «ключових компетентностей». Основна мета історичної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування історичної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності. Завдання вчителя сьогодні — відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення та творчих здібностей учнів. Сучасний стан навчання історії в школі безпосередньо залежить від дослідження перспективних напрямів методики викладання історії. Одним із напрямків є робота над комплексом проблем, пов’язаних з удосконаленням використання умовно-графічної наочності та опорних схем. Особливо актуальним питання використання постало в сільських школах, де аудіо-візуальними

опорних схем на уроках

відсутня матеріальна база, забезпеченість

посібниками низька, що призводить

до

переважання

словесного викладання матеріалу. Опорні схеми — це вид роботи, який допомагає уникнути одноманітності, стимулює пізнавальну діяльність, залучає школярів до спільної творчої праці. Головне завдання школи сьогодні — формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Актуальність теми. Процес трансформації суспільно-політичних відносин, що відбувається в українському суспільстві, не оминув освіти, давши потужні імпульси для вдосконалення її змісту, розвитку інноваційної діяльності, форм та методів навчання. Оновлена система освіти повинна бути такою, щоб кожна людина, яка закінчує школу, була достатньо підготовлена до повноцінного й свідомого життя в

реаліях сучасного суспільства, до саморозвитку й самореалізації, мала

важливі життєві компетенції. Досягненню цієї мети значною мірою сприяє вивчення шкільного курсу

історії, який сприяє формуванню системи

історичних понять про економічну та соціальну структуру суспільства, державу та політичний устрій країн, релігію, культуру, закладає основи розуміння глибинних закономірностей, суті та наслідків суспільних процесів та явищ. Сьогоднішній стан викладання історії у школі напряму залежить від дослідження перспективних напрямків методики викладання історії. Одним із таких

напрямків

робота

над

комплексом

проблем,

пов'язаних

із

удосконаленням умовно-графічної наочності та методики її використання на уроках історії. Згрупування наукового матеріалу в лаконічні рамки схем, таблиць, графіків, діаграм дозволить раціонально побудувати учбовий процес, полегшить сприйняття й засвоєння учнями складного матеріалу, навчить їх логічному мисленню. Умовно-графічна наочність дозволить перетворити абстрактне поняття в “умовно-образне”, створити штучний образ для розуміння абстрактних понять. Таким чином, для вдалого вирішення проблеми підвищення ефективності процесу навчання, кращого засвоєння знань з історії важливе значення має подальше вдосконалення методики застосування умовно-графічної наочності, що дозволить створити уявлення не лише про окремі факти та явища історії, а й про історичний процес у цілому.

Вступ

Над проблеми використання умовно-графічної наочності працювали відомі вітчизняні вчені-методисти О. О. Вагін, П. В. Гора, П. С. Лейбенгруб, Д. Н. Нікіфоров, В. С. Мурзаєв, А. І. Стражев запровадили перші класифікації засобів умовно-графічної наочності для уроків історії, розробили низку методичних рекомендацій до їх використання. У своїх роботах Є. В. Агібалова та Г. М. Донський, Ф. П. Коровкін вивчали окремі види та методи використання засобів умовно-графічної наочності для певного віку дітей, переважно 6-7-х класів. Хоча

останнє

десятиліття

результатів

цілеспрямованих

ґрунтовних

науково-методичних досліджень із даної проблеми в Україні не з’являлося, окремі аспекти проблеми використання засобів умовно-графічної наочності розглядаються К. О. Бахановим, В. С.Білоножком, Я. М. Гольденбергом, В. О. Комаровим, Т. В. Ладиченко, Ф. Л. Левітасом, О. В. Малій, В. О. Мисаном та деякими іншими авторами у фахових виданнях та навчальних посібниках. Об’єктом дослідження є процес навчання історії в середніх класах загальноосвітніх навчальних закладів України. Предметом дослідження є засоби умовно-графічної наочності та методи роботи з ними на уроках історії в 5 - 8-х класах. Спираючись на аналіз наявної літератури із проблеми та вивчення практики роботи школи, була сформована робоча гіпотеза дослідження, суть якої полягає в доведенні, що встановлення чіткої класифікації методів та засобів умовно-графічної наочності з позиції дидактичної мети створить умови для їх більш оптимального добору до уроків, і на цій основі дозволить підвищити рівень навчальних досягнень учнів із курсу всесвітньої історії та рівень відповідних умінь роботи з креслярськими засобами. Крім того, сучасна психологічна наука наголошує на потребі розподілити обробку навчальної інформації: розвантажити словесно-мовний канал обробки інформації, завантажити візуально-просторовий, який у навчальному процесі майже незадіяний.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Мета: простежити різні способи застосування наочного методу в навчанні історії. Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:  проаналізувати

історію

розробки

проблеми

використання

засобів

умовно-графічної наочності на уроках всесвітньої історії і її сучасний стан в Україні та за кордоном;  вивчити психолого-педагогічну літературу з використання наочного методу навчання;  ознайомитись з різними класифікаціями та видами наочного методу навчання історії;  розробити урок історії з застосуванням наочних засобів навчання;  визначити умови ефективності застосування засобів умовно-графічної наочності на уроках історії. Методи дослідження. В процесі дослідження був використаний комплекс методів, що включає:  теоретичний аналіз, синтез і порівняння психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми дослідження, навчальних програм і нормативних документів із навчання історії;  теоретичне

моделювання

навчально-пізнавальної

діяльності

учнів;

соціологічні й діагностичні методи (бесіди, опитування, тестування, спостереження, інтерв’ю та анкетування школярів і вчителів);  констатуючий та формуючий педагогічний експеримент, спрямований на перевірку розробленої методики;  педагогічні

спостереження;

експериментальної роботи.

порівняльний

аналіз

результатів

Вступ

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні засобів умовно-графічної наочності та методів роботи з ними на уроках історії, що дозволить максимально оптимізувати урочний час та підвищить рівень засвоєння навчального матеріалу учнями.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи вивчення наочного методу навчання. 1.1 Психолого-педагогічне обґрунтування використання наочного методу навчання Наочність - це властивість, що виражає ступінь доступності і зрозумілості психічних образів об'єктів для пізнання суб'єкта. У процесі створення образу сприйняття об'єкта поряд з відчуттям беруть участь пам'ять і мислення. Образ сприйманого об'єкта є наочним тільки тоді, коли людина аналізує й осмислює об'єкт, співвідносить його з вже наявними у нього знаннями. Наочний образ виникає не сам по собі, а в результаті активної пізнавальної діяльності людини. Образи уявлення істотно відрізняються від образів сприйняття. За змістом вони багатші образів сприйняття, але у різних людей вони різні за виразності, яскравості, стійкості, повноті. Ступінь наочності образів уявлення може бути різною в залежності від індивідуальних особливостей людини, від рівня розвитку його пізнавальних здібностей, від його знань, а також від ступеня наочності вихідних образів сприйняття. Існують також образи уяви - образи таких об'єктів, які людина ніколи безпосередньо не сприймала. Однак вони складені із знайомих і зрозумілих їй елементів образів сприйняття і уявлення. Завдяки образам уяви людина здатна спочатку уявити собі продукт своєї праці, і лише, потім приступити до його створення. Чуттєве пізнання дає людині первинну інформацію про об'єкти у вигляді їх наочних уявлень. Мислення переробляє ці уявлення, виділяє істотні властивості і відносини між різними об'єктами і тим самим допомагає створювати більш узагальнені, більш глибокі за змістом психічні образи пізнаваних об'єктів. Наочність у навчанні - дидактичний принцип, згідно з яким навчання будується на конкретних образах, безпосередньо сприйнятих учнями.

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи вивчення наочного методу навчання

Принцип наочності сформулював і в XVII столітті обґрунтував Я. А. Коменський.

основі

його

вчення

наочності

лежить

сенсуалістично-матеріалістична гносеологія. Він наводить відому емпіричну тезу: “Нічого не було у свідомості, що наперед не було б дано у відчутті”. Також Я. А. Коменський стверджував, що “... все, що тільки можна представляти до почуттями, а саме: видиме - для сприйняття зором, чутне - слухом, запахи нюхом, смак - смаком, доступне дотику-шляхом дотику. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома почуттями, нехай вони відразу схоплюються кількома почуттями”. Наочність навчання випливає з того, що вона виступає для учнів як засіб пізнання навколишнього світу, і тому процес цей відбувається більш успішно, якщо заснований на безпосередньому спостереженні та вивченні предметів, явищ або подій. У процесі пізнання навколишньої дійсності беруть участь всі органи чуття людини. Тому принцип наочності виражає необхідність формування в учнів уявлень і понять на основі всіх чуттєвих сприймань предметів і явищ. Однак пропускна здатність у органів чуття або “каналів зв'язку” людини з навколишнім світом різна. На думку деяких фахівців, якщо, наприклад, орган слуху пропускає 1000 умовних одиниць інформації за одиницю часу, то орган дотику за ту ж одиницю часу пропускає 10 000 умовних одиниць інформації, а орган зору - 100 000, тобто близько 80% відомостей про навколишній світ людина отримує за допомогою зору. Таким чином, відзначаючи найбільшу пропускну здатність інформації в органів зору, принцип наочності ставиться на перше місце. Проте він передбачає не тільки опору на зір, але і на всі інші органи чуття. На це положення звертав увагу і великий російський педагог К. Д. Ушинський. Він писав, що знання будуть тим міцніше і повніше, чим більшою кількістю різних органів чуття вони сприймаються. “Павук, - зазначав він, -

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

тому бігає так дивовижно вірно по найтонших нитках, що тримається не одним кігтем, а безліччю їх: обірветься один - втримається інший!”. Розвиваючи цю думку далі, він підкреслював: “Чим більше органів наших почуттів бере участь у сприйнятті якого-небудь враження чи групи вражень, тим міцніше лягають ці враження в нашу механічну, нервову пам'ять, вірніше зберігаються нею і легше потім згадуються”. На його думку, наочне навчання підвищує увагу учнів, сприяє більш глибокому засвоєнню знань. Фізіологи і психологи пояснюють це тим, що всі органи чуття людини взаємопов'язані. Експериментально доведено, що якщо людина одержує інформацію одночасно за допомогою зору і слуху, то вона сприймається більш загострено в порівнянні з тією інформацією, яка надходить тільки через посередництво зору, чи тільки через посередництво слуху. Я. А. Коменський назвав принцип наочності “золотим правилом” дидактики, згідно з яким у навчанні необхідно використовувати всі органи чуття людини. Він зазначав, що “...якщо ми маємо намір насаджувати в учнів істинні і достовірні знання, то ми взагалі повинні прагнути навчати всьому за допомогою особистого спостереження і чуттєвої наочності.” Знання вчителем форм поєднання слова і засобів наочності, їх варіантів і порівняльної ефективності дає можливість творчо застосовувати наочні засоби згідно поставленої дидактичної задачі, особливостям навчального матеріалу та іншим конкретних умов навчання. Наочність у навчанні заснована на такій закономірності процесу пізнання, як його рух від чуттєвого до логічного, від конкретного до абстрактного. На ранніх етапах розвитку дитина більше мислить образами, ніж поняттями. Коли в учнів є необхідні образні уявлення, слід використовувати їх для формування понять. Наукові поняття і закономірності легше засвоюються учнями, якщо вони підкріплюються конкретними фактами в процесі порівняння, проведення аналогій. Однак і на більш високих щаблях розвитку мислення не може

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи вивчення наочного методу навчання

відриватися від конкретних фактів і образів. Наочність підвищує інтерес учнів до знань і робить процес навчання більш легким. Багато складні теоретичні положення при вмілому використанні наочності стають доступними і зрозумілими для учнів. У зв'язку з цим К. Д. Ушинський зазначав таке: “Вчіть дитину яким-небудь п'яти невідомим йому словами, і він буде довго і марно мучитися над ними; але зв'яжіть з малюнками двадцять таких слів - і дитина засвоїть їх на льоту”. Наочність

навчанні

забезпечується

застосуванням

різноманітних

ілюстрацій, демонстрацій, лабораторно-практичних робіт, використанням яскравих прикладів і життєвих фактів. Особливе місце у здійсненні принципу наочності має застосування наочних посібників, таблиць, карт, схем і т.п. Наочність може застосовуватися на всіх етапах процесу навчання. Її роль тим вище, чим менш знайомі учні з досліджуваними явищами і процесами. З одного боку, наочність може бути використана з метою збагачення чуттєвого досвіду учнів. У цих випадках вона повинна бути як можна яскравіше і яскравіше, наприклад, при вивченні історії, літератури. З іншого боку, наочність може використовуватися лише для роз'яснення сутності явища. Коли молодших школярів ми навчаємо рахунку, то не потрібні плакати з красивими корабликами, тут необхідні плакати зі звичайними олівцями, тому що в противному випадку ми привернемо увагу дітей не до кількості предметів, не до рахунку, а до самої картинки. Дуже важливо використовувати наочні засоби цілеспрямовано, не захаращувати уроки великою кількістю наочних посібників, бо це заважає учням зосередитися і обміркувати найбільш суттєві питання. Таке застосування наочності в навчанні не приносить користі, а швидше шкодить і засвоєнню знань, і розвитку учнів.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

1.2. Формування пізнавальних можливостей учнів шляхом використання опорних схем. За сучасних умов обсяг наукової інформації, який потрібно застосувати в процесі навчання, невпинно та швидко зростає. Виникає гостра потреба в тому, щоб навчати учнів самостійно працювати з навчальною інформацією та здобувати потрібні їм знання. А це, у свою чергу, вимагає формування в учнях досвіду творчої діяльності. Форсоване вивчення матеріалу (найчастіше традиційними методами) перешкоджає засвоєнню теми. Вважаю, що для вдалого вирішення проблеми підвищення ефективності процесу навчання, кращого засвоєння знань з історії важливе значення має застосування опорних схем, що дозволяє створити уявлення не лише про окремі факти та явища історії, а й про історичний процес у цілому. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно. Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться “згортати” і “розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу

дає

можливість

кожному

учневі

засвоювати

обов’язковий

програмовий мінімум, але не в загальному, а в особисто-посильному для нього темпі. Спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше. Використання опорних схем-конспектів допомагає економно і раціонально використовувати час. Під час “озвучення” схеми відпрацьовуються навички активного, логічно чіткого, аргументованого мовлення, думка оформлюється в слова і факти, розвиваються мовленнєва культура, збагачується словниковий запас. Ідея кодування знань виникла в 60-ті роки в зарубіжній школі і знайшла відображення у шкільних підручниках. В кінці розділів підручників з природничо-математичних дисциплін були розміщені схеми, що відображали зміст вивченого матеріалу. Слідом за цим такі ж схеми почали з’являтися у методичних посібниках з історії. Зміст навчальних тем у них відображався у

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи вивчення наочного методу навчання

формі зорових образів та умовних символів у вигляді класної дошки зі схемами, кресленнями та записами, які вчитель має відтворити при поясненні. Так поступово розвинулася ідея навчання на основі компактних опорних сигналів. Щоб зробити роботу над новим матеріалом більш ефективною, необхідно дотримуватись таких аспектів навчального процесу: 

Чітко планувати організацію навчального процесу і навчальної

діяльності учнів. 

Намагатися, щоб опорні схеми були простими, чітко спланованими

таблицями, в яких показані основні поняття, події, історичні особи та логічні зв’язки між ними. 

При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв

навчального часу, який використовується для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів навчальної діяльності. 

Опорні схеми використовуються на різних етапах уроку як під час

актуалізації знань, так і під час вивчення нового матеріалу та його закріплення. Проводяться такі варіанти опитування учнів:  письмове відтворення по пам’яті опорних сигналів з попередньої теми;  усне опитування біля дошки по одному із листків з опорними сигналами;  поступово вводиться опитування біля столу вчителя. Це дозволяє у повній мірі перевірити знання учнів з попередньої теми, інтенсифікувати навчальний процес. Зазначена система роботи передбачає і взаємоконтроль, коли учні розподіляються попарно і спільно працюють, відтворюючи опорні сигнали та оцінюючи їх, тобто здійснюючи самооцінку. Новий матеріал вчитель також пояснює в кілька етапів. Спочатку це розповідь за опорним плакатом або малюнком крейдою на дошці. Найкраще, коли опорна схема народжується на очах в учнів, при безпосередній їх участі. У такому випадку учні активно включаються у творчий процес, учитель має

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

можливість ілюструвати основні ідеї опорного конспекту та детально пояснити незрозумілі моменти, здійснити уявну подорож або розглянути фрагменти реальних історичних документів. Необхідно відзначити, що опорні конспекти, які застосовуються на уроках історії, відображають мінімум знань, які визначені у

державних

нормативних

документах,

тому

вміння

відтворювати

розшифровувати опорний конспект – загальна вимога для всіх учнів. На цьому етапі учні вчаться створювати й використовувати опорні конспекти. Значний внесок у проблему розробки методики пошукової роботи вніс один із лідерів сучасної української методичної науки К. Баханов. Він, у ході розробки методики проведення лабораторно-практичних робіт, відзначає важливість використання як джерела знань статистичних матеріалів, які він групує за допомогою статистичних таблиць. При цьому він вважає, що не будь-яка статистика підійде для організації роботи на уроці, і пропонує вчителям відбирати її за глибиною і широтою змісту та можливістю об’єднання у невеликі таблиці, діаграми, графіки (не більше п’яти) з оптимальною для постійного зосередження уваги учнів кількості чисел (не більше 5 в графі і 4-5 у колонці).

Крім

статистичних

таблиць,

методист

пропонує

вчителям

використовувати конспективно-довідкові та порівняльні таблиці. (Додаток 1) Як висвітлює сучасна програма з історії вимоги до умінь роботи з умовно-графічною наочністю? Програма прямо не містить мети, яка б чітко вказувала на розвиток в учнів цих умінь, проте деякі завдання можуть вирішуватися через роботу із засобами даної групи: розкриття творчих здібностей учнів, застосування набутих умінь, розвиток творчого мислення, критичного ставлення до інформації. При створенні конспектів з опорними сигналами можуть застосовуватися знаки символічно-словесні (літери, склади, числа), малюнкові (піктограми), умовно-графічні (фрагменти планів місцевості, карт, схем). При підготовці опорних конспектів до уроку насамперед необхідно учителю

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи вивчення наочного методу навчання

ознайомитися

із

змістом

шкільного

підручника,

провести

структурно-функціональний аналіз тексту й визначити, які параграфи підручника можна об’єднати у блок для вивчення на одному уроці. При підготовці опорних схем до уроку необхідно врахувати ряд факторів: 1. Вікові та індивідуальні особливості учнів. Учні старших класів готові до роботи практично з усім різноманіттям графічної наочності. Слід зважати на те, що примітивні види опорних схем у старших класах не дадуть бажаного ефекту. Так, в учнів 15 років уже не потрібно створювати умови для формування початкових навичок абстрактного мислення: розчленування об’єкта на кілька частин, співвідношення об’єктів одного ряду, співвідношення ряду подій у часі. У цьому віці учні здатні до складних логічних побудов, наприклад, співвідношення політичного ладу й партійної системи з особливостями внутрішньої та зовнішньої політики держави. 2. Наявну базу вмінь та навичок роботи з креслярськими засобами. Різноманіття засобів опорних схем вимагає від учнів опанування кожним з елементів. Введення нового елементу супроводжується роботою з учнями та визначення особистостей його та коментуванням учителя. Рівень новизни засобу визначається рівнем роботи з класом з опорно-графічною наочністю. Так, вперше використаний опорний сигнал на уроці історії вимагає детального пояснення для учнів. Разом із тим, введення нових видів схем потребує порівняння їх з уже відомими учнями. 3. Необхідність урізноманітнення використання складових опорних схем. Це дозволить виробити в учнів навички роботи з різними опорними схемами, розвиватиме вміння здійснювати різноманітні інтелектуальні операції. 4. Дотримання системи кольорів та умовних позначок. Сталість системи кольорів та умовних позначок полегшить сприймання наочності учнями. Але жорстокою уніфікацією не варто зловживати, оскільки

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

це призведе до створення навичок роботи з вузьким колом наочності. Щоб уникнути цього, інколи варто запроваджувати на уроках нестандартні за кольором та умовними позначками схеми. 5. Дотримання логіки побудови. Сталість логіки побудови полегшує сприймання наочності та зменшить час на формування схеми, оскільки мислення людини відбувається на основі слова та попереднього досвіду за певним алгоритмом. Робота з опорними конспектами дозволяє вирішити проблему сумісності в одному класі учнів з різними темпераментами, адже при швидкому темпі ведення уроку флегматики і меланхоліки губляться, не встигають слідкувати за думкою вчителя і виконувати всі завдання. Повільний темп уроку, навпаки, змушує байдикувати холериків. Вони починають відволікатися, порушувати дисципліну, їм нецікаво на уроці. Коливання уваги і темпу уроку, різнобічна ступінь узагальнення матеріалу, неодноразове його повторення, за опорним конспектом, дозволяє засвоїти практично весь навчальний матеріал на уроці, при мінімумі самостійної роботи у позаурочний час. Використання опорних схем на уроках дає бажаний ефект лише в системі, тобто тоді, коли цей вид унаочнення використовується з уроку в урок. Застосування схем значно підвищило рівень розуміння учнями 5-8 класів основного питання складного матеріалу. Вони більш вільно оперують знаннями, краще розуміють причинно-наслідкові зв’язки. Звичайно, робота з опорними схемами не вирішує усіх проблем історичної освіти. Існує небезпека схематичного розуміння історії. Щоб уникнути цього необхідно заохочувати учнів до застосування навичок, пов’язаних з аналізом фактів, залучати їх до процесу дослідження. Одне з першочергових завдань учителя допомагати учням зрозуміти сучасність у світлі минулого. Історія дає можливість зрозуміти суперечливі питання власного суспільства.

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії. 2.1. Класифікація схем. Логічна історична схема (від грецьк. schema – зовнішній вигляд, форма) – графічне зображення історичної дійсності, де окремі частини, ознаки явища зображуються умовними знаками – геометричними фігурами, символами, написами,

співвідношення

зв’язки

позначаються

їх

взаємним

розташуванням, зв’язуються лініями чи стрілочками. Схема дає можливість показати в основних рисах структуру предмету, тенденції розвитку, зв’язки і взаємовідносини між ними. Основний педагогічний смисл логічних схем на відміну від учбових картин полягає в тому, що в них позначені різними образотворчими засобами сторони, властивості й зв’язки явищ, що вивчаються, на котрі потрібно направляти увагу й думку школяра, і відсутні ті, від котрих він повинен абстрагуватися, відволіктися при вивченні даних явищ . Схеми привабливі тим, що за допомогою них учитель розкриває складні суспільні явища, синтезовано показує певні історичні закономірності, зв’язки між різними процесами історії, відображення явища, які не можливо передавати навіть у яскравих сюжетних ілюстративних засобах . Логічні схеми є опорою для розумової діяльності учнів. Вони не лише фокусують увагу школярів на тому чи іншому матеріалі, а й ніби ведуть його думку шляхом аналізу й синтезу явищ, при чому умовні позначки відображають ті сторони, ознаки й етапи, які необхідно виявити в явищі чи процесі, і ті зв’язки, які потрібно встановити. Логічні схеми допомагають абстрагуватись від зовнішніх, другорядних ознак явища, виділяють окремі частини чи ознаки з їх взаємозв’язками, а потім охопити явище (процес) цілком на новій основі – побачити структуру явища чи процесу в цілому. Зорова опора звільняє учнів від напруження пам’яті, полегшує їх розумову роботу, що особливо важливо при

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

синтезі явищ, бо всі виділені елементи знаходяться перед очима і школяру легко охопити їх у своїй свідомості. В логічній схемі повинна бути якомога чіткіше виражена основна ідея, що не переплітається з іншими побічними ідеями. Наприклад, у схемі “Суспільно — політичний устрій Київської Русі” часто пробують реалізувати подвійну ідею.

Головна

ідея:

показати

соціальне

розшарування

давньоруського

суспільства. Додаткова: показати державний устрій країни. Досвід показує, що схеми з подвійною ідеєю лише ускладнюють процес засвоєння знань учнями. Кожна схема складається з таких частин: а) секторів; б) стрілочок; в) експлікації; г) фонових малюнків . Сектори мають вигляд геометричної фігури (інколи малюнку) із написом (інколи без нього), несуть основне смислове навантаження: показують складові історичного об'єкта. Види секторів: геометричні (у вигляді геометричних фігур), фігурні (у вигляді стрічки, зірки, корабля тощо), із стрілкою чи без. Стрілочки виконують додаткову роль: пояснюють співвідношення між складовими історичного об'єкта. Види стрілочок: із написом і без, тонкі й товсті, суцільні й пунктирні, чорні й різнокольорові. Креслярські засоби можуть містити фонові малюнки (фігурки людей, тварин тощо), що повинно полегшити дітям сприйняття складного абстрактного за своїм характером матеріалу. Ілюстрування схем допоможе краще засвоювати новий матеріал, призведе до формування в учнів нових образів історичного явища, а вже через сформовані історичні образи розуміння суті історичного процесу. Самі по собі схеми зорових образів не створюють, тому потрібно прагнути збагатити їх умовними позначками, символами. Це розширить творчу уяву учнів, активізує зорове сприйняття, поліпшує засвоєння. Робота над їх створення є складовою частиною творчого процесу, який здійснює вчитель при безпосередній участі учнів .

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

Рекомендації у побудові логічних схем: 

повинно бути не більше трьох видів секторів, стрілочок, шрифтових

виділень тексту; 

повинно бути не більше 5 змістових одиниць проблеми схеми;



схеми повинні будуватись на основі конкретних образних уявлень,

адже дітям складно за різними елементами схеми бачити конкретні явища історії (тому схеми показуються, як правило, після ілюстрацій чи паралельно з ілюстраціями). Логічні схеми, які використовуються під час вивчення історії, поділяються на ряд видів за: а) співвідношенням із часовою характеристикою; б) логікою побудови. За співвідношенням із часовою характеристикою логічні схеми можна поділити на статичні, динамічні, статично-динамічні. 1. Статичні логічні схеми показують історичне явище в певний момент часу: його істотні риси, сторони, зв’язки. В основі статистичних схем лежить співвідношення цілого і частини, особливого і спільного. (Додаток 2) 2. Динамічні логічні схеми показують процес розвитку історичного явища, розчленування цього процесу на ланки в їх послідовності і причинно-наслідкових зв’язках. До них належить причинно-наслідкові схеми. 3. Статично-динамічні логічні схеми мають ознаки статистичних і динамічних, тобто показують етапи розвитку історичного явища та його характеристику на певному етапі розвитку. За логікою побудови логічні схеми поділяються на: 1. Схеми перерахування – найбільш прості схеми, які показують (перераховують) складові цілого, використовуються переважно в молодших класах, мають елементи ілюстрацій. Схеми перерахування близькі до плану тексту, оскільки план теж розбиває текст на логічно-завершені думки (Додаток 3).

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Підвиди схем перерахування за складністю побудови:  Прості схеми перерахування, що складаються з двох елементів: • історичного об’єкта, який схеми і покликані охарактеризувати; • складових історичного об'єкта чи його характеристик. Залежність між елементами схем виражається за допомогою з’єднувальних ліній та стрілочок, зрідка розміщення. Напрям стрілок може орієнтуватись на логіку схеми: 

“історичний об’єкт має такі особливості: а, б, в тощо (стрілки

спрямовані від об'єкта)”; 

“особливість а, б, в тощо творять історичний об’єкт (стрілки

спрямовані до об'єкта)”.

 Складні схеми перерахування мають складові історичного об'єкта, що поділяються на компоненти, які також можуть поділятись, утворюючи складні логічні розгалуження. Таким чином, можна отримати складові історичного об’єкта першого ряду (складові власне історичного об’єкта), складові

історичного

об’єкта

другого

ряду

(складові

складових

історичного об’єкта першого ряду) тощо. За розміщенням об’єкта щодо складових можна виділити такі підвиди схем перерахування:



із центральним розташуванням об’єкта;



із горішнім розташуванням об’єкта;



із нижнім розташуванням об’єкта;



із домінуючим розташуванням об’єкта;



із підлеглим розташуванням об’єкта

Якщо логіка роботи зі схемою розгортається від історичного об’єкта до його складових, ми обираємо підвиди схем перерахування з центральним, горішнім та домінуючим

розташуванням

об’єкта.

Якщо

логіка

роботи

зі

схемою

розгортається від складових історичного об’єкта до нього, ми обираємо підвиди

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

з центральним, нижнім та підлеглим розташуванням об’єкта. При

поступовій

побудові

простої

схеми

перерахування

потрібно

відштовхуватися від логіки викладу. Так схеми з центральним, горішнім та домінуючим розташуванням об’єкту починають будуватися від головного сектора, схеми з нижнім та підлеглим розташуванням будуються від другорядних секторів. При цьому слід пам’ятати, що складові історичного об’єкта виводяться за ієрархією важливості, починаючи з найважливішої (хоч як виняток можна застосувати і зворотну систему). При побудові складної схеми перерахування варто дотримуватися такої послідовності: першим будується головний сектор, за ним складові історичного об’єкта першого ряду, далі складові історичного об’єкта другого ряду тощо. 2. Логічні піраміди показують (перераховують) складові історичного об’єкта, їх характеристику і співвідношення в системі ієрархії. Логічні піраміди є втіленням певного історичного об'єкта (суспільства, суспільної групи тощо). Складаються вони з кількох елементів, що розміщені один щодо одного по вертикалі, і є втіленням складових історичного об'єкта. Залежність між ними виражається розміщенням: чим вище знаходиться елемент, тим більш важливе становище він посідає. Стрілочки в схемах даного виду практично не використовуються. Логічні піраміди можна поділити на підвиди за складністю побудови:



Прості піраміди – показують єдину систему ієрархії;



Поділені піраміди – порівнюють дві подібні системи ієрархії в

просторі (при цьому з правого боку розміщуються ті дані, які вже відомі учням) чи в часі (при цьому з правого боку розміщуються дані ранішого часу);



Піраміди з “тінню” – порівнюють три системи ієрархії в часі та

просторі разом чи окремо (“тінь” показує приналежність даних до іншого часу чи простору). При поступовій побудові логічних пірамід варто відштовхуватися від

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

логіки викладу матеріалу, який може викладатись від верхньої ланки до нижньої й навпаки. За умови наявності поділу чи “тіні”, всі вертикалі систем можуть будуватися або паралельно, або по черзі. 3. Схеми “політична система” пояснюють систему підлеглості та розподілу повноважень у системі влад. Схеми “політична система” близькі до логічних пірамід, але мають більш складну логіку співвідношень: вони є втіленням певного історичного об'єкта, який складається з кількох елементів. Дані елементи є втіленням складових даного історичного об'єкта, що знаходяться у певній взаємозалежності, статус елементів показується і його розміщенням (чим вище знаходиться елемент, тим більш важливе становище він посідає), і за допомогою з’єднувальних ліній і стрілочок. Основні складові схем “політична система”: а) народ (білий колір);

б)

виконавча влада (червоний колір); в) законодавча влада (блакитний колір); г) судова влада (чорний колір). Напрям стрілок показує: а) право обирати (призначати) одну складову об’єкта іншою (синя стрілка у кольоровому зображенні або суцільна в чорно-білому); б) звітність однієї складової об’єкта перед іншою (зелена чи пунктирна стрілка); в) право розпускати (усувати з посади) одну складову об’єкта іншою (чорна чи жирна стрілка) тощо. Складові одного ряду (палати парламенту, міністерства уряду тощо) розташовуються в рамках єдиного сектора. При поступовій побудові схеми “політична система” варто дотримуватися такої послідовності: а) дається назва схеми; б) із секторів першим зображується суб’єкт політичної влади в державі (народ, адміністративні одиниці держави, шляхетський стан, монарх); в) від суб’єкта політичної влади відходить стрілочка “виборів-призначення” законодавчого органу чи органів (у випадку, коли суб’єкт сам породжує закони, дана ланка відсутня); г) третім заходом будуються органи виконавчої влади і показується їх співвідношення із

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

суб’єктом політичної влади та законодавчим органом; ґ) будуються чи відзначаються (якщо одна з попередніх ланок схеми виконує дану функцію) органи судової влади; д) при потребі зображуються додаткові ланки схеми: провідні міністерства, органи місцевого самоврядування тощо. 4. Причинно-наслідкові схеми (структурно-логічні схеми) показують сукупність причин, передумов, особливостей, характерних рис, наслідків певної історичної події, явища, закономірностей у певному взаємозв’язку. Дані схеми є своєрідним планом, але “розкладеним по горизонталі та вертикалі”: вони складаються з тих самих блоків, що і великі розділи плану, та елементів, які є його підпунктами. Робота з даними схемами, як правило, вимагає багато часу, тому їх слід використовувати лише тоді, коли затрачений час відіб’ється у більш міцному й глибшому засвоєнню причинно-наслідкових зв'язків, складних історичних процесів. Там, де можна використати більш економні шляхи, дані схеми варто не використовувати. Виходячи з цього, для кожного курсу варто обмежитися складанням 2-3 схем, зміст котрих допоможе учням засвоїти найбільш важливі і складні для їх розуміння причинно-наслідкові зв’язки історичного процесу, в першу чергу зв’язки між розвитком господарства і суспільних відносин, змінами в організації суспільства та його управлінні. Зважаючи на переважно узагальнюючий характер схем даного виду, в основному вони використовуються на підсумково-узагальнювальних уроках. Причинно-наслідкові схеми поділяються на підвиди за логікою побудови: 

Ланцюжкові причинно-наслідкові схеми – покликані показати

наслідок певної історичної події чи явища через проміжні етапи розвитку; 

Деревоподібні

охарактеризувати

певну

причинно-наслідкові історичну

подію

чи

схеми явище

– через

покликані систему

причинно-наслідкових зв’язків (на відміну від інших підгруп, дана має центр – подію чи явище, навколо якого будуються складові). (Додаток 4)

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем 

Вузликоподібні причинно-наслідкові схеми - покликані показати

наслідок певної історичної події чи явища через кілька ліній проміжних етапів розвитку. Схеми даного підвиду можуть мати кілька паралелей фактів одного ряду. (Додаток 5) Правила побудови причинно-наслідкових схем:



Схема повинна будуватися в одному напрямку: від вихідних ланок,

що зосереджені зверху, до кінцевих, що знаходяться знизу. Таке розташування звичне для дітей, оскільки за подібною логікою ми читаємо текст. Виключенням можуть бути ланцюжкові схеми, оскільки вихідною тут є крайня ліва ланка, а кінцевою – крайня права.

 положення.

Кожна ланка повинна містити тільки одне логічно закінчене Стрілка

від

даної

ланки

до

іншої

повинна

показувати

взаємозалежність положень. Якщо наступні ланки є не наслідком, а розкриттям загального положення, що виражене в попередній ланці, їх потрібно охопити спільним сектором. 5. Нестандартні схеми покликані показати систему взаємозв’язків та взаємовпливів історичних об’єктів, особливості протікання історичних явищ за допомогою нестандартних підходів (ті схеми, які не ввійшли до попередніх видів). При поступовій побудові нестандартних схем варто дотримуватися послідовності викладу навчального матеріалу. В навчальний процес можна запроваджувати розбірні схеми, де кожна ланка є аплікацією з відповідним текстом (сектори кріпляться за допомогою клейкої стрічки до фанерної дошки і за допомогою магніту до залізної), а стрілки будуються за допомогою крейди чи фломастерів. Така схема буде економити час учителя на уроці, може бути використана під час перевірки знань та умінь учнів. Готуючись до уроку, на якому будуть застосовуватись схеми, учитель

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

заздалегідь продумує, як залучити учнів до їх створення та як на їх основі домогтися найістотнішого. Продумані й уміло поставлені учням запитання, розмова в ході створення схеми, спільно-вироблені лаконічні тексти, креслення і записи в зошитах активізують діяльність і сприйняття учнів. Так, логічні схеми в поєднанні з поясненням та розмірковуваннями є найбільш ефективним методом розкриття суті складних та багатогранних зв’язків історичних фактів.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

2.2. Використання опорних схем. Під час пояснення теми з курсу історія України 7 клас “Східні слов'яни та їх сусіди”, а також “Виникнення і розвиток Київської Русі”, я користуюся такими схемами: Схема 1. Слов’яни і Велике переселення народів.

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

Схема 2. Групи слов'ян в ІV — VI ст.

Слов'яни

західні

чехи

поляки словаки

східні

південні

серби

болгари

білоруси

росіяни українці

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 3. Поділ східних слов'ян.

СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ

БІЛОРУСИ

УКРАЇНЦІ

РОСІЯНИ

дреговичі

поляни

в'ятичі

радимичі

деревляни

полочани

волиняни

кривичі

дуліби

словени

тиверці уличі сіверяни білі хорвати Схема 4. Сусіди східних слов'ян. північ варяги

балти, угро-фіни

київ

Візантія південь

Хозарський каганат

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

Схема 5. Розселення слов'ян. Кінець І тис. до н.е.

Верхня Наддніпрянщина Пд.- Зх. Балтійського моря

II — IV ст.

Готи

V ст.

до Дніпра і Десни

Балканський п-ів, Дунай

VI — VII ст.

Наддніпрянщина, Дністер, Побужжя, Центральна і Пд.-Сх. Європа

Схема 6. Східні слов'яни в давнину.

Східні слов'яни

Суспільний устрій

родова община сусідська община

заняття

землеробство полювання

вірування

язичництво культ пращурів

рибальство

сили природи

бортництво

землеробські культи

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 7. Соціальна структура населення Київської Русі.

Вищі стани

князі

духовенство

Вожді племен

бояри

дружина

нащадки родоплемінної

воїни княжих

знаті

загонів

Нижчі стани

селяни

смерди

холопи

рядовичі закупи

залежні

городяни купці

ремісники

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

Схема 8. Соціальна піраміда.

великий київський князь _____________________________

удільні князі __________________________________

бояри ______________________________________

дружина _

___________________________________________

міщани вільні

селяни

невільні

Схема 9. Управління державою.

Великий князь

Удільні князі

Дума

Віче

Дружина

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 10. Виникнення міст.

Міста виникають як центри

племінних княжінь

перетині торговельних

проведення культів

(адміністративні

шляхів

(родові центри

центри)

(торгово-ремісничі

племен)

центри) ♦ Х — поч. ХІ ст. = 30 міст ♦ ХІ — п.п. ХІІ ст. = 42 міста ♦ с. ХІІІ ст. = 62 міста Схема 11. Торгівля на Русі.

Торгівля на Русі купці (гості) експорт віск хутро

імпорт дорогі тканини зброя

льон

прикраси

кольчуги

прянощі

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

Схема 12. Ремесло на Русі.

Ремесло 60 спеціальностей

основні напрямки

виготовлення ювелірних виробів

виготовлення

предметів побуту

зброї,кольчуг, замків

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 13. Язичництво на Русі.

Язичництво-віра в богів, які ототожнюють сили природи

Поклоніння силам природи

Культ пращурів Землеробські культи

Язичницькі боги Перун Стрибог

Дажбог Сварог Мокош

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

Схема 14. Завдання: впишіть імена та роки правління Великих київських князів.

Аскольд ? рік

Ігор ?

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 15. Діяльність князя Олега.

ОЛЕГ (882 - 912)

882 р. - захопив Київ

об'єднав Північну і Південну Русь

приєднав древлян, сіверян, радимичів

907 р. і 911р. - успішні походи на Візантію

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

Схема 16. Діяльність княгині Ольги.

ОЛЬГА 945-964

внутрішня

зовнішня

політика

♦ устави — порядок збору данини

♦ 957 р. -Константинополь,

♦ уроки — чіткі розміри данини ♦ погости — місця збору данини

християнство ♦ 959 р. - посольство до

♦ ловища — княжі угіддя ♦знамення — спеціальні знаки на деревах

Оттона І ♦ 962 р. - посольство Адальберта

► сприяла створенню єдиної держави ► перевага дипломатії перед війною ► підвищила міжнародний авторитет Київської Русі

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 17. Походи князя Святослава. 965 р.

968 р.

в'ятичі

Волзька

Булгарія

968 р. Київ ●

965 р.

Хозарський каганат

печеніги

968 р.- уличі, тиверці

яси касоги 972 р.

968 р.- Болгарське 972 р.

царство

969-961 рр. Візантійська імперія

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

Схема 18. Діяльність Володимира Великого. Внутрішня політика

АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА

РЕЛІГІЙНА РЕФОРМА

ВОЄННА РЕФОРМА

ОБОРОННА РЕФОРМА

ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ

? Зовнішня політика

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 19. Галицько — Волинські князі.

РОМАН МСТИСЛАВОВИЧ 1172-1205

ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ 1238-?

ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ

ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬКОВИЧ

АНДРІЙ 1308-1323

РОЗДІЛ II. Організація умовно-графічного наочного методу навчання на уроках історії

Висновки Одне з головних завдань вчителя — творчий підхід до своєї справи. Використання традиційних і нетрадиційних методів, видів і прийомів роботи, вдале і вміле їх поєднання сприяє підвищенню їх інтересу до навчання, ефективності уроків, знижує втомлюваність учнів. Школярів приваблює новизна, незвичайність, елемент гри. Опорні схеми — це вид роботи, який допомагає уникнути одноманітності, стимулює пізнавальну діяльність, залучає школярів до спільної творчої праці. А також створює благодатну можливість для розвитку елементарної логічної культури таких процесів мислення, як порівняння,

абстрагування,

аналіз.

Дає

можливість

систематизувати,

узагальнювати вивчений матеріал, допомагає розвивати пам’ять, монологічне мовлення. Наочність у навчанні забезпечується застосуванням різноманітних ілюстрацій, демонстрацій,

лабораторно-практичних

робіт,

використанням

яскравих

прикладів і життєвих фактів. Особливе місце у здійсненні принципу наочності має застосування наочних посібників, таблиць, карт, схем і т.п. Наочність може застосовуватися на всіх етапах процесу навчання. Її роль тим вище, чим менш знайомі учні з досліджуваними явищами і процесами. Дуже важливо використовувати наочні засоби цілеспрямовано, не захаращувати уроки великою кількістю наочних посібників, бо це заважає учням зосередитися і обміркувати найбільш суттєві питання. Таке застосування наочності в навчанні не приносить користі, а швидше шкодить і засвоєнню знань, і розвитку учнів. Використання опорних схем на уроках дає бажаний ефект лише в системі, тобто тоді, коли цей вид унаочнення використовується з уроку в урок. Застосування схем значно підвищило рівень розуміння учнями

складного

матеріалу.

розуміють

Вони

більш

причинно-наслідкові

вільно

оперують

знаннями,

краще

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

зв’язки. Логічні схеми в поєднанні з поясненням та розмірковуваннями є найбільш ефективним методом розкриття суті складних та багатогранних зв’язків історичних фактів. Застосування засобів умовно-графічної наочності на уроках історії в класах середніх загальноосвітніх шкіл має високий педагогічний ефект підвищення якості знань учнів, формування умінь та навичок їх застосування в практичній діяльності лише за умови чіткого дотримання методики використання засобів умовно-графічної

наочності,

яка

передбачає

урахування

пізнавальних

можливостей учнів, особливостей їх сприймання та усвідомлення ними навчальної інформації, що подається за допомогою креслярських засобів. При недотриманні цих методичних вимог, очікуваний позитивний ефект буде відсутній. Вважаю, що для вдалого вирішення проблеми підвищення ефективності процесу навчання, кращого засвоєння знань з історії важливе значення має застосування опорних схем, що дозволяє створити уявлення не лише про окремі факти та явища історії, а й про історичний процес у цілому.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем. 5 клас. Тема І. Звідки історики дізнаються про минуле. Урок 1. Тема:

ІСТОРІЯ, ЯК НАУКА.

Мета:  створити початкове уявлення про історію як навчальний предмет і науку;  ознайомити учнів з видатними вченими- істориками; розвивати вміння розповідати про історичну постать.  сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу.  формувати в учнів інформаційну, мовленнєву, логічну компетентності. Обладнання: підручник, портрети українських вчених-істориків. Очікувані результати: Після цього уроку учні повинні знати:  що таке історія, літописи, хроніки;  що вивчає історична наука;  імена українських вчених-істориків. Вміти:  наводити приклади найдавніших історичних записів;  стисло розповідати про історичну постать. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Метод “чарівна торбинка”:  Як ви гадаєте, які предмети, що стосуються нашої теми можуть бути в торбинці?

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

(учні виймають дві книги: “Гаррі Поттера” і “Історію запорозьких козаків”.)  Що, на вашу думку, поєднує ці книги? А що між ними відмінного? ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів. Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці, і разом з учнями формулює очікувані результати: “На уроці ми дізнаємося...”. IV. Вивчення нового матеріалу.  Що, на вашу думку, означає слово “історія”? (метод “мозковий штурм”) Схема 1. Поняття історія.

ІСТОРІЯ

- На вашу думку, навіщо потрібно вивчати історію? (метод “мікрофон”) Отже, історія дає відповідь на запитання: “Як?” “ Де?” і “Коли?” Схема 2. Складові історії. №1.

№2. Всесвітня Історія України

Історія Всесвітня історія

 Як ви вважаєте, яка схема правильна? Аргументуйте свою думку? (метод “займи позицію”).

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Робота з підручником. Роздивіться назви книжок в підручнику О.І. Пометун “Історія України” ( ст. 8)

і назвіть історії чого вони присвячені. Людей, які вивчають історію називають істориками. “Батьком історії” називають давньогрецького вченого Геродота, який жив понад 2000 років тому. Він записував розповіді про війни, що відбувались в його часи, і назвав ці записи “історіями”. Згодом допитливі люди з інших країн почали записувати події свідками яких вони були. Події записані за роками називають — хроніками (учні записують в зошит). На Русі (таку назву мала Україна в давнину) події записані за роками називали — літописами. (учні записують в зошит). Найвідомішого літописця, який жив в Києві в XII столітті, звали Нестор. Він написав найдавніший літопис “Повість минулих літ” Робота з підручником. - Розгляньте ілюстрації

(підручник О.І. Пометун “Історія України”, ст. 9),

порівняйте зображення. Яким побачили Нестора Літописця митці? Учитель розповідає біографії М.С. Грушевського та В.Б.Антоновича (Додаток 1-2), учні після розповіді дають відповіді на питання: 1. Коли народився вчений? 2. Звідки родом? 3. Якою була його родина? 4. Де навчався? 5. Як називались його праці? Учні самостійно читають підручник (ст. 9) і виконують завдання на ст.10:  Установіть відповідність: історик — результат його діяльності.

V. Закріплення.

Гра “Оплески”

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Учитель називає поняття, терміни, прізвища. Якщо поняття або терміни застосовувались на уроці, учні підтверджують це оплесками, якщо ні — мовчанням:

історія,

документ,

літопис,

Гомер,

хроніка,

Антонович,

піктограма, пектораль, визначні постаті, історія Гаррі Поттера, Грушевський, Київ, Маркевич, Греція, всесвітня історія, Мозолевський, трипільці, “Історія України-Руси, місяць. VI. Рефлексія. (метод “незакінчене речення”) 1. “На уроці ми дізнались...” 2. “Історія- це...” 3. “Літописи - це...” 4. “Хроніки - це ...” 5. “Історію України досліджували ...” VII. Домашнє завдання. § підручника, підготувати розповідь про одного з істориків, на вибір: В. Хвойка, М. Костомарова.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Додаток 1. М. С. Грушевський

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Історична довідка Михайло Грушевський. Михайло народився 17 вересня 1866 року у Холмі (нині Польща), де його батько, Сергій Федорович Грушевський після закінчення Київської духовної академії працював вчителем словесності. Виріс на Кавказі. Виховання, розповіді батька та рідкі поїздки в Україну рано збудили в Михайлові зацікавлення та вболівання за долю Батьківщини. Під час навчання в Тифліській гімназії у 1880-1886 рр. почалося свідоме захоплення українською історією та літературою, пошук свого місця у справі служіння Україні. З 1886 року Михайло продовжує здобувати освіту на історико-філологічному факультеті Київського університету. Грушевському поталанило на справжнього вчителя- відомого історика, професора Володимира Антоновича. Під його керівництвом він підготував свої студентські наукові праці, які не втратили свого значення і сьогодні, захистив магістерську дисертацію. Вершиною наукової діяльності М. Грушевського стала реалізація його мрії ще з київських студентських часів- написання суцільної історії України. Перший том фундаментальної "Історії України-Руси" побачив світ у 1898 році. Послідовники Грушевського назвуть його "Історію України-Руси" метрикою українського народу, поставивши в один ряд з Шевченковим "Кобзарем".

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Додаток 2.

В. Б. Антонович

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Історична довідка Володимир Боніфатійович Антонович Народився в містечку Махнівка Бердичівського повіту, Київської губернії, в польській сім’ї. Батьки його жили нарізно. Мати, Моніка Гурська, жінка вольова, сувора, змалку ставилася до сина вимогливо, навіть, жорстоко. Батько не втручався у виховання. Якби не бабуся, хлопчик у дитинстві не зазнав би родинного тепла. Початкову освіту Володимир здобув з шести років під наглядом матері. 1844 р. хлопчика віддали до пансіонату при Рішельєвській гімназії в Одесі, пізніше – до 2-ї Одеської гімназії. Закінчивши гімназію, син за вимогою матері вступив на медичний факультет Київського університету. Після смерті матері Володимир вдруге вступає до Київського університету, цього разу на історико-філологічний факультет. Володимир Антонович починає викладати історію в Київському університеті. Він створив так звану Київську школу істориків, до якої належав М.С. Грушевський. Написав праці присвячені козацтву: “Коротка історія козаччини”, “Про козацькі часи на Україні”. У «Моїй сповіді» він писав: «Сподіваюсь, що працею і любов’ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу – оскільки я все готовий розділити з ним»

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Урок 2. Тема:

ЯК ПОВ'ЯЗАНІ ІСТОРІЯ І ЧАС.

Мета:  формувати початкові знання про історичний час, історичний простір та одиниці його вимірювання;  знайомити учнів з поняттями хронологія, дата, лінія часу;  розвивати просторові вміння;  сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу, бажання більше дізнатися про нього.  формувати в учнів хронологічну, інформаційну, мовленнєву, логічну компетентності. Обладнання: підручник О.І. Пометун “Історія України”. Очікувані результати: Після цього уроку учні повинні знати:  що таке хронологія, дата, хронологічна послідовність, лінія часу;  які є одиниці виміру часу;  як велось літочислення у різних народів. Вміти:  визначати століття і тисячоліття;  переводити рік в століття і навпаки. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Дидактична гра “Правда — неправда”. Правила гри: учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять “+”, а якщо ні, то “-”. 1. Історія- це розповідь про минуле.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем 2. Історія в перекладі з грецької мови означає опис. 3. “Батьком історії” був давньоримський вчений Геродот. 4. Літописи — це події, які записуються рік за роком. 5. Найвідоміший літописець Нестор жив 500 років тому. 6. Автором “Повісті минулих літ” є Геродот. 7. Борис Мозолевський — відомий дослідник трипільської культури. 8. М. С. Грушевський — автор праці “Історія України-Руси” в 5 томах. 9. Вікентій Хвойка досліджував спосіб життя скіфів. 10. Історики — це люди, які вивчають історію. 11. Символом часу у давніх греків був титан Кронос. 12. Музу історії звали Мнемозіна.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.  На які питання дає відповідь історія?

(метод “мозковий штурм”) Щоб дати відповідь на питання “коли?” і “де?” відбулась та чи інша подія, ми повинні дізнатися як пов’язанні історія і час. ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів. Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці, і разом з учнями формулює очікувані результати: “На уроці ми дізнаємося...”. IV. Вивчення нового матеріалу. Історія як наука про минуле людини і людства тісно пов’язана з часом. Встановити коли відбулась та чи інша подія нам допомагає наука про час — хронологія. (Записуємо визначення поняття в зошити.)  Які одиниці виміру часу ви знаєте? (метод “коло ідей”)

Кожна подія має свою дату — рік, місяць і число. Дата — це точний час певної події. (Записуємо визначення поняття в зошити.) Лічба років від певної події — літочислення або ера. (Записуємо визначення поняття в зошити.)

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Схема 1. Історія і час. Факт

ДАТА

Коли

День народження

? Точний час

простір час

11.08.2001

бачимо ні

хронологія Аби зрозуміти минуле, люди вибудовують ланцюжок з дат подій, визначають їхню хронологічну послідовність. ( Підручник О.І.Пометун “Історія України”, ст. 12 — читаємо і записуємо визначення поняття в зошити.)  Як люди з давніх часів виміряли час?

Гра “Три речення”. Клас ділиться на команди по 5 учнів. Учитель пропонує тезу “Люди виміряли час...”. Учні читають підручник О.І.Пометун “Історія України”, ст. 13-14, обговорюють 3-4 хвилини і мають продовжити тезу трьома реченнями. Перемагає команда яка запропонувала найкоротше і найгрунтовніше рішення.  Як історики визначають досить тривалі історичні періоди?

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 2. Вимір часу. (метод “мозковий штурм”) V

III

до нашої ери

ІІ

ІІІ

ІV

наша ера

100 років — століття 1000 років — тисячоліття 700 рік — VII століття 1800 рік — XVIII століття 701 рік — VIII століття 1850 рік — XIX століття “Заняття людей, їхнє житло, одяг, харчування, навіть традиції і звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають.” Поясніть на прикладах як пов’язані простір і життя людей? (“робота в групах”) Схема 3. Історичний простір.

Простір + історія

заняття традиції

час народи

ДЕ?

ЯК?

територія

КОЛИ?

 Порівняйте зображення людей на малюнках підручник О.І.Пометун “Історія України”, ст. 20. Чим відрізняється їхній одяг та спосіб життя?

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

V. Закріплення. 1.

Розташуйте наведенні одиниці часу у порядку збільшення: ера, місяць, день, століття, рік, доба, тисячоліття, тиждень.

Співвіднесіть рік і століття:

7 рік - ... століття 1588 рік - ... століття 1205 рік - ... століття 45 рік - ... століття 1500 рік - ... століття 3. Співвіднесіть століття і рік: VII століття - ... рік II століття - ... рік XIX століття - ... рік XIV століття - ... рік XI століття - ... рік VI. Рефлексія. (метод “незакінчене речення”) 1. “На уроці ми дізнались...” 2. “Дата — це...” 3. “ Літочислення - це ...” 4. “ Хронологічна послідовність -це ...” 5. “Час вимірюють за допомогою ...” 6. “ Простір впливає на ...” VII. Домашнє завдання. § 2 підручника О.І. Пометун “Історія України”, підготувати розповідь про вимір часу в слов’ян, давніх греків чи римлян (на вибір, за бажанням).

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Урок 3. Тема:

ІСТОРИЧНА КАРТА.

Мета:  формувати початкові навички роботи з історичною картою;  знайомити учнів з поняттям легенда карти, видами карт;  розвивати просторові вміння;  сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу, бажання більше дізнатися про нього.  формувати в учнів просторову, інформаційну, мовленнєву, логічну компетентності. Обладнання: підручник О.І. Пометун “Історія України”. Очікувані результати: Після цього уроку учні повинні знати:  що таке карта, легенда карти;  які бувають карти; Вміти:  розрізняти види карт;  розрізняти умовні позначки на історичній карті.  виконувати завдання підручника. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Гра “Продовжіть речення”: 1. Хронологія — це наука, яка вивчає ... . 2. Дата — це ... . 3. Хронологічна послідовність — це ... . 4. Людина виміряла час за допомогою ... .

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

5. Літочислення — це ... . 6. Для виміру часу історики застосовують ... . 7. Дні і роки записують ... цифрами. 8. Століття записують ... цифрами. 9. Лінія часу ділиться на ... частини, точкою поділу вважається ... . 10. Календар — це ... . 11. Назви місяців походять від ... . 12. Календа — це ... , декада — це ... .

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.  Учитель пропонує розв’язати загадку:

Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води? Що це? Сьогодні ми з вами познайомимося з історичною картою. Знання історичної карти дозволяє відтворювати минуле не лише в часі, а й в просторі. І ми спробуємо долучитися до цих знань. ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів. Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці, і разом з учнями формулює очікувані результати: “На уроці ми дізнаємося...”. IV. Вивчення нового матеріалу. Будь-яка історична подія відбулася в певному місці і часі. Хронологія дозволяє історикам встановити час, коли відбулася подія, а історична карта допомагає визначити де саме вона відбулася.  Навіщо людям карти? Що таке карта? (“мозковий штурм”)

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 1. Поняття карта. зображення Землі окремі частини

карта

територія зменшення

Збірка карт

атлас

Є різні види карт. (Схема 2.) Про що вони розповідають?

Схема 2. Види карт. ГЕОГРАФІЧНІ

ІСТОРИЧНІ

КАРТИ

коли? Де?

СИНОПТИЧНІ

подія

ПОЛІТИЧНІ

 Чим відрізняється історична карта від географічної? (виконати завдання в підручнику О.І. Пометун “Історія України”. ст. 22). Історичну карту необхідно навчитися “читати”. Інформація в ній подається за допомогою системи позначок — легенди карти (учні записують визначення в зошит).  Уважно розгляньте умовні позначення, які можуть складати легенду

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

історичної карти. Перекресліть їх до свого зошита та підпишіть що вони означають. (підручник О.І. Пометун “Історія України”. ст. 23).

 Що означає читати історичну карту? (метод “мікрофон”).  Розгляньте історичну карту на ст. 24. Яку історичну інформацію ви отримали з цієї карти? (підручник О.І. Пометун “Історія України”, ст. 24). V. Закріплення. Дидактична гра “Правда — неправда”. Правила гри: учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять “+”, а якщо ні, то “-”. 1. Вивчення простору дозволяє зрозуміти як, де, коли жили люди, їх заняття

та традиції. 2. Простір не впливає на спосіб життя людей. 3. Карта — це зменшена модель поверхні Землі. 4. Атлас — це збірка карт. 5. Карти є географічні, синоптичні, політичні, біологічні, історичні. 6. Політичні карти зображають природу країни, корисні копалини. 7. Історичні карти показують розвиток транспорту і промисловості. 8. Легенда

історичної карти — це перелік умовних позначок, які

допомагають визначити період і події, що на ній зображені. 9. На історичній карті різними кольорами позначають кордони країни. 10. Стрілками на історичній карті позначають напрямок руху учасників подій

у просторі. 11. На географічних картах обов’язково вказують дату тих подій, яким ця

карта присвячена. 12.Колами і точками на історичній карті показують населенні пункти.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

VI. Рефлексія. (гра“ланцюг”) Кожен учень по черзі згадує одне поняття, термін, речення, що стосується теми уроку. Виграє той ряд, що правильно створить ланцюг. VII. Домашнє завдання. §3 підручника О.І. Пометун “Історія України”; Випереджувальне завдання для 2-3 учнів: підготувати повідомлення про види музеїв; про роботу археологів.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Урок 4. Тема:

РЕЧОВІ ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА. МУЗЕЇ.

Мета:  створити початкове уявлення про історичні джерела;  ознайомити учнів з різними видами історичних джерел;  створити початкове уявлення про археологію, працю археологів та їхні відкриття;  ознайомити з історією виникнення музеїв та їх роботою;  формувати навички використання розповіді вчителя і підручника як джерел знань;  сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу.  формувати в учнів інформаційну, мовленнєву, логічну компетентності. Обладнання: підручник О.І. Пометун “Історія України”, картки із зображенням

певного історичного джерела. Очікувані результати: Після цього уроку учні повинні знати:  що таке історичні джерела, нумізматика, сфрагистика, геральдика, музеї, експонат, реставрація;  які є види історичних джерел; Вміти:  наводити приклади історичних джерел;  розповідати про роботу археологів;  висловлювати судження щодо ролі музеїв у збереженні пам’яток минулого. Хід уроку І. Організаційний момент.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

ІІ. Актуалізація опорних знань. Робота в парах Поставити один одному 1-2 запитання до вивченої теми. Гра “Прочитай карту” Клас ділиться на 3-4 команди. Кожна команда отримує історичну карту і повинна її “прочитати”. (Додаток 1). ІІI. Мотивація навчальної діяльності. Метод “чарівна торбинка”:  Поясніть, яким чином ці предмети можуть стосуватись історії? (учні виймають старовинні монети, папірус, збірку казок) Отже, ці речі допомагають писати історію, це сліди діяльності людейісторичні джерела. ІV. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів. Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці, і разом з учнями формулює очікувані результати: “На уроці ми дізнаємося...”. V. Вивчення нового матеріалу. Схема 1. Історичні джерела. (метод “мережа думок”)

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

речові

писемні

усні

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

 Розгляньте зображення

в підручнику ( ст. 27-29). Визначте до якої

групи історичних джерел вони належать? Вивчати минуле історикам допомагають залишенні людьми сліди життя, які вишукують археологи. Самостійна робота за завданням. Опрацювати матеріал підручника О.І. Пометун “Історія України”.( ст. 28-29),

дати відповідь на запитання (метод “мікрофон”):  Що досліджує археологія?  Що таке археологія?  Від якого грецького слова походить археологія? Видатний український поет Тарас Шевченко сказав:”Люблю археологію — таємничу матір історії”.  Поміркуйте, чому Шевченко вважав археологію таємничою матір’ю історії? Робота археолога тривала і кропітка. Прослухати повідомлення про роботу археологів і надати відповідь на запитання: 

Про що можуть розповісти археологи?



З яких етапів складається робота археолога?

Археологи знаходять безліч речей і допомагають

вивчати їх допоміжні

історичні науки: нумізматика, геральдика, сфрагистика. Нумізматика — наука, яка вивчає монети. Геральдика — наука, яка вивчає герби. Сфрагистика — наука, яка вивчає печатки. (Учні записують визначення в зошит).  Розгляньте зображення в підручнику О.І. Пометун “Історія України”.

( ст. 30). Про що можуть розповісти зображені монети?

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

 Прослухайте розповідь і дайте відповідь на запитання. У своїй “Історії” Геродот вказує, що першими використовувати металеві монети почали лідійці. Сучасні вчені вважають, що перші монети були з електрума (мінерал, сплав золота і срібла) і карбувались близько 650–600 р. до Р. Х. Найпершу монету на території України почав карбувати князь Володимир Великий в X столітті. Прототипи гербів беруть початок із давніх часів, коли люди на скелях, стінах печер робили різні символічні зображення сонця, води, вогню тощо. Так, символом шумерських держав був орел із левиною головою, Афін — сова, Стародавнього Риму — орел. Справжні герби виникають під час “хрестових походів” в XI ст. Про дату виникнення печаток і штампі можна сперечатися вічно, але вчені сходяться на тому, що перші родоначальники сучасних печаток з'явилися ще задовго до виникнення писемності, а саме в якості родового знака. Зрозуміло ними завіряли не папери і документи, а доводили свої права на власність. Перші ж печатки вчені відносять до часів Вавилона і Давнього Єгипту. У Русі печатки і штампи з'явилися приблизно в X ст. н.е. Ними скріплювалися важливі князівські договору та документи. Запитання: 1. Хто почав виготовляти перші монети і коли? 2. З чого виготовляли перші монети? 3. Хто і коли почав карбувати першу монету на Русі? 4. Звідки беруть початок герби? 5. Що зображали на гербах в давнину? 6. Коли герби набувають традиційного вигляду? 7. Де виникли перші печатки? 8. Коли печатки з’явилися на Русі і для чого вони використовувались?

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Щоб зберегти різні речові знахідки, люди створили спеціальні заклади — музеї. Перший музей — Дім муз — був заснований в Давньому Єгипті у м. Александрія понад 2000 років тому. Всі предмети, що знаходяться в музеї називаються експонатами, а розповідають про них робітники музею — екскурсоводи.



Чи бували ви в музеях? Яких?

Отже, музеї є різних видів: краєзнавчі, історичні, археологічні,літературні, мистецькі, технічні та ін. V. Закріплення. Гра “Історичне джерело”. (Додаток 2)

Кожен учень отримує зображення певного історичного джерела і виконує роль цього джерела. Учитель пояснює, що зараз всі джерела змішані, а учні повинні їх класифікувати на речові, писемні та усні. Учитель називає вид джерела і учні, що мають зображення цього виду, виходять до дошки. VI. Рефлексія. (метод “незакінчене речення”)

 “На уроці ми дізнались...”  “Археологія - це...”  “Історичні джерела- це...”  “Історичні джерела поділяються на ...”  “Допоміжні історичні науки - це ...” VII. Домашнє завдання. § 4 підручника О.І. Пометун “Історія України”; Випереджувальне завдання для 1учня: підготувати повідомлення про архіви;

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Додаток 1. Київська Русь за князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Додаток 1. Українські землі наприкінці XV - у першій половині XVI ст.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Додаток 1. Велике розселення слов’ян V-VII ст.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Додаток 1. Ранній залізний вік на території України.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Додаток 2. Історичні джерела.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Додаток 2. Історичні джерела.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Додаток 2. Історичні джерела.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Додаток 2. Історичні джерела.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Урок 5. ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА.

Тема: Мета:

 ознайомити учнів з письмовими видами історичних джерел;  створити початкове уявлення про архіви, працю архіваріусів;  навчити учнів з’ясовувати роль писемних джерел у вивченні історії;  на елементарному рівні здобувати інформацію, що містять історичні джерела;  сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу.  формувати в учнів інформаційну, мовленнєву, логічну компетентності. Обладнання: підручник О.І. Пометун “Історія України”. Очікувані результати: Після цього уроку учні повинні знати:  як історики дізнаються про минуле на основі писемних джерел;  що таке папірус, пергамент, береста, архіви, архіваріуси;  роль архівів у збереженні писемних джерел. Вміти:  наводити приклади писемних джерел;  розповідати про роботу архіваріусів;  висловлювати судження щодо ролі архіву у збереженні пам’яток минулого. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Дидактична гра “Правда — неправда”. Правила гри: учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

“+”, а якщо ні, то “-”. 1. Історичні джерела поділяються на 4 групи: писемні, речові, електронні, усні. 2. Речові джерела — це монети, одяг, зброя, посуд. 3. Усні джерела — це міфи, легенди, літописи, книги. 4. Археологія — це наука, яка вивчає життя людей за матеріальними пам’ятками. 5. Нумізматика — це наука, яка вивчає печатки. 6. Сфрагистика — це наука, яка вивчає монети. 7. Геральдика — це наука, яка вивчає герби. 8. Експонат — це предмети, речі, твори мистецтва, які знаходять археологи. 9. Музеї діляться на природничі, історичні, художні, літературні. 10.Поновлення пам’ятки культури, раніше втраченої чи зіпсованої, задля її збереження називається реставрація. 11.Написи і зображення на монетах повідомляють про правителів і про час їх правління. 12. Археологи знайомлять відвідувачів з музейною колекцією.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. - Які історичні джерела ви знаєте? До якого виду історичних джерел належать слова: літопис, хроніка, мемуари? (метод “мозковий штурм”) Писемні джерела з’явились значно пізніше ніж речові і усні, проте вони надають найбільш повну інформацію про минуле. ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів. Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці, і разом з учнями формулює очікувані результати: “На уроці ми дізнаємося...”.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

IV. Вивчення нового матеріалу. Писемність виникла на Землі майже 8 тисяч років тому. Найдавніші пам'ятки писемності виявлені на кістках тварин і панцирах черепах у провінції Хенань в Китаїі. Їх вважають першими знаками писемності. А 5 тисяч років тому в Месопотамії виникає клинописне письмо.

 На вашу думку, які матеріали використовували для письма в давнину? (метод “коло ідей”) Схема 1. Матеріали для письма.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПИСЬМА

ПАПІРУС Єгипет

ПЕРГАМЕНТ Сирія

БЕРЕСТА

ПАПІР

Русь

Китай

В зошити записуємо терміни: Папірус — виготовлений з єгипетського очерету матеріал для письма. Пергамент - матеріал для письма, виготовлений зі шкіри ягнят або телят. Береста - матеріал для письма, виготовлений з верхнього шару кори берези. Робота в групах. 1-а група. Що називають документами? Що відносять до документів? (підручник О.І. Пометун “Історія України”, ст. 42) 2- а група. Про що можна дізнатися з писемних джерел? (підручник О.І. Пометун “Історія України”, ст. 42-43)

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

3-я група. Що необхідно знати для роботи над писемним джерелом? (підручник О.І. Пометун “Історія України”, ст. 43) В зошити записуємо терміни: Документи — історичні писемні джерела. Мемуари — особисті спогади людей. Робота з документом. Пам’ятка для характеристики історичного джерела

1. Вид історичного джерела. 2. Коли і де було створено? 3. Із якою метою? 4. Кому могло належати? 5. Які історичні відомості можемо отримати, характеризуючи його? (підручник О.І. Пометун “Історія України”, ст.45)

1. Охарактеризуйте документ, користуючись пам’яткою. 2. Чи можемо ми довіряти цій розповіді? Чому? Письмові джерела дуже недовговічні. Тому важливо зберігати їх належним чином. Сховищем документів різних часів є архіви. Архів - збірки документів, а також місця, де зберігають, упорядковують і вивчають документи. (записуємо в зошит) Слухаємо доповідь учня про архіви і даємо відповідь на запитання:  Для чого створюються архіви?  Хто такі архіваріуси? V. Закріплення.

 Гра “Асоціації”. Учитель називає поняття або термін, наприклад папірус, пергамент, документ, музей, мемуари, архіваріус, береста. Учні повинні дати відповідь,

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

вказавши, з чим вони його асоціюють. Якщо є потреба, учитель може попросити учня пояснити, чому виникла саме така асоціація. Якщо вчитель під час гри помічає недоліки в засвоєнні нового матеріалу — їх необхідно виправити за допомогою самих учнів. VI. Рефлексія. (метод “незакінчене речення”)

 “На уроці ми дізнались ...”  “Писемність з’явилась ...”  “Для написання текстів люди використовували ...”  “Документи -це ...”  “Документи зберігаються в ..., вивчають походження і систематизують документи ...” VII. Домашнє завдання. § 6 підручника О.І. Пометун “Історія України”.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Урок 6. МОВА, ЯК ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ ПРО МИНУЛЕ. ФОЛЬКЛОР.

Тема: Мета:

 з’ясувати, яке значення має мова та усна народна творчість для вивчення минулого;  розвивати навички роботи з джерелами інформації;  навчитись працювати з пам’ятками фольклору;  сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу;  виховувати шанобливе ставлення до рідної мови та усної народної творчості.  формувати в учнів аксіологічну, інформаційну, мовленнєву, логічну компетентності. Обладнання: підручник О.І. Пометун “Історія України”. Очікувані результати: Після цього уроку учні повинні знати:  як історики дізнаються про минуле на основі вивчення мови;  що таке фольклор;  як фольклор допомагає досліджувати минуле. Вміти:  наводити приклади слів, прислів’їв, казок про минуле, з яких можна довідатися про давні часи;  аналізувати усні народні твори; Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра “Продовжіть речення”:

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

1. До писемних джерел належать ... . 2. Писемність виникла на Землі майже ... . 3. Папірус — це ... . 4. Матеріал для письма, виготовлений з верхнього шару кори берези — це ... 5. Пергамент — це ... . 6. Перший папір винайшли в ... . 7. До документів відносять ... . 8. Мемуари — це ... . 9. З писемних джерел можна дізнатися про ... . 10. Щоб скористатися інформацією з писемних джерел, необхідно ... . 11.Архів — це ... . 12. Співробітники архівів, які вивчають документи, систематизують їх — це ... . ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Епіграф Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.

(Максим Рильський)

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Завдання (метод “мережа думок”)  Поясніть вислів українського прозаїка і перекладача М. Шумила “Мова –

це глибина тисячоліть.” ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів. Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці, і разом з учнями формулює очікувані результати: “На уроці ми дізнаємося...”. IV. Вивчення нового матеріалу. Завдання  Що мав на увазі

відомий дагестанський вчений, доктор філології

Нурмагомед Гаджиахмедов говорячи: “Доля народу нерозривно зв’язана з долею мови. В свою чергу, мова народу є тим стержнем, на якому формується культурна самобутність цього народу”. Робота з текстом підручника. Опрацюйте текст підручника на ст. 47- 48. Знайдіть речення, які пояснюють висловлювання Нурмагомеда Гаджиахмедова. Схема 1. Функції мови. (метод “мозковий штурм”)

ФУНКЦІЇ МОВИ

? комунікативна

? естетична

пізнавальна Робота з підручником Розгляньте схему на ст. 48, підручника О.І. Пометун “Історія України”, дайте

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

відповідь на запитання (метод “мікрофон”): 1. За яких обставин ці слова могли опинитись в українській мові? 2. Про що свідчить наявність такої великої кількості іншомовних слів у нашій мові? В нашій мові є слова, які тісно пов’язані з певними подіями й періодами в історії — історизми (учні записують в зошит). Робота з таблицею Опрацюйте підручник О.І. Пометун “Історія України”, ст.48-49 та заповніть таблицю. ІНШОМОВНІ СЛОВА

ІСТОРИЗМИ

Бесіда 1. Що належить до усних історичних джерел? 2. Прокоментуйте вислови відомих людей. Чи може усна народна творчість бути джерелом у вивченні історії?  Л. Нідерле, чеський науковець: "Український фольклор, а надто пісні,

вражають своєю моральною чистотою, високим ідеалізмом, глибиною, духовною красою, що створити її міг лише народ дуже високої, старої культури, глибокого християнського світогляду".  В. Гнатюк, український етнограф, фольклорист: “Казки належать до

найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія”.  В. Пропп, радянський філолог- фольклорист: “Казка народжується,

звичайно з життя. Всяке архаїчне сьогодні відмирає. Релігійне явище більш давнє, ніж його використання в сучасній казці”. Робота з терміном. Фольклор — усна та музична народна творчість, обряди, звичаї, що мають давнє походження (учні записують в зошит).

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Робота з підручником Розгляньте обкладинки книжок на ст. 49, підручника О.І. Пометун “Історія України”, дайте відповідь на запитання:

Чим може бути корисним кожен із різновидів фольклорного твору?



V. Закріплення. Робота з підручником Використовуючи пам’ятку “Як працювати з пам’яткою фольклору”, охарактеризуйте твори, вміщені в підручнику на ст. 51. VI. Рефлексія.  Чи вдалося нам вирішити завдання уроку?  Які історичні джерела сприяли розв’язанню завдань нашого уроку? Учитель підводить підсумок уроку, аналізує й оцінює активність учнів. VIІ. Домашнє завдання. §7 підручника

О.І. Пометун

“Історія України”; виконати завдання на с.52

(усно); знайти приклади казок, пісень, прислів'я які є історичними джерелами (за бажанням).

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Урок 7. Тема:

ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ.

Мета:  формувати початкових уявлень про топоніміку та етноніміку;  показати

учням,

як

назвах

народів

географічних

назвах

відображаються історичні події, природні умови і життя місцевого населення;  розвивати навички роботи з джерелами інформації;  сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу, бажання більше дізнатися про нього.  формувати в учнів просторову, інформаційну, мовленнєву, логічну компетентності. Обладнання: підручник О.І. Пометун “Історія України”. Очікувані результати: Після цього уроку учні повинні знати:  що таке топоніміка, етноніміка, топоніми, гідроніми, антротопоніми;  як історики дізнаються про минулі часи на основі назв населених пунктів, річок, народів; Вміти:  пояснювати походження назв річок за схемами;  пояснювати походження географічних назв;  виконувати завдання підручника. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда 1.

Які функції виконує мова?

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

2. Що таке історизми?

3. Про що свідчить наявність такої великої кількості іншомовних слів у нашій мові? 4. Що таке фольклор? 5. Чим може бути корисним кожен із різновидів фольклорного твору? ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Епіграф

Моя Україна – широкі простори: поля і левади, долини і гори… Марія Хоросницька. У назві сіл і міст слова, В яких щось рідне, таємниче, В них голос предків ожива Й сьогодні в рідний край наш кличе. Читай і думай, друже мій, І не цурайся свого роду. Земля – це книга, у якій Історія мого народу. Вивчення історичних географічних назв дозволить нам більше дізнатися про історію нашої країни. ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів. Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці, і разом з учнями формулює очікувані результати: “На уроці ми дізнаємося...”. IV. Вивчення нового матеріалу. Кожна людина має ім’я та прізвище. Гори, річки, країни, міста, села мають назви. Назви ніколи не давали випадково. За кожною назвою прихована певна

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

історія. Вивчає назви та їхню історію топоніміка. Топоніміка — наука, що вивчає походження, значення та історичний розвиток географічних назв (учні записують в зошит).  На вашу думку, чим керувалися люди, даючи географічним об’єктам назви? (метод “коло ідей”) Часто, щоб зрозуміти сутність назви, необхідно знати мови різних народів. Робота з підручником Розгляньте схему на ст. 55, підручника О.І. Пометун “Історія України”, і

поясніть походження назв річок і міст. Історична топоніміка вивчає походження різних географічних назв і те, як вони пов’язані з історичними подіями та діяльністю людей. Схема 1. Складові топоніміки.

ТОПОНІМІКА

етноніми

антропотопоніми

гідроніми

заняття

розташування

Робота з термінами Топоніми — географічні назви. Топоніміка — наука, що вивчає географічні назви. Етноніми — назви народів. Польща- земля полян, територія племені полян. Фінляндія - з германської і означає «земля фінів». Слово фінн, імовірно, походить від германського (мандрівник, бродник), і відносилося до мисливців-збирачів.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Черкаси - виник у XIV столітті як поселення козаків, яких називали черкаси, черкеси. Ця назва виникла від етноніма черкеси, частина яких переселилась у ХIII столітті з Північного Кавказу на Дніпро. Антропотопоніми — назви географічних об’єктів, що походять від імені людини. Житомир- припускають, що заснований у 884 році, перша згадка в літописі 1240 рік. Назва походить від власного імені володаря чи засновника. Легенда розповідає про Житомира, дружинника руських князів Аскольда і Діра, який пішов у ліси Волині після їх вбивства Олегом і заснував це місто. Гідроніми — назви річок. Десна - права притока Дніпра, походить від "десниці" - права рука, правий бік. Збруч - ліва притока Дністра. Назва походить від слова збруч — "болото". Назви, отримані від розташування: Прилуки - поширена назва багатьох населених пунктів у слов'янських землях із значенням біля луки (лука - "вигин ріки"). Конотоп - був заснований на непрохідних болотах, де тонули коні. Робота з таблицею Записати запропоновані назви у відповідний стовпчик: Дніпро, Володимир, Індіанаполіс,

Полісся,

Ворскла,

Хмельницький,

Гончарівка,

Македонія,

Івано-Франківськ, Франція, Дунай, Ковалівка, Рівне. етноніми

антропотопон гідроніми іми

заняття

розташуванн я

Робота з підручником Прочитайте текст на ст. 57-58, підручника О.І. Пометун “Історія України”, і

дайте відповіді на запитання:

90 ➔

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Що впливає на появу різних назв вулиць та інших частин міста? V. Закріплення. Гра “Загадкові імена”.

Визначить, звідки походить назва міста. 1. Місто Львів: Довго я не розумів, Звідки в міста назва - Львів. Брата старшого питаю: -А ти знаєш? Каже: -Знаю. Князь був, Галицький Данило. Сім віків перекотило, Як дзвеніла княжа слава, Та не тільки в славі справа: Сумував князь, що один... Народився в князя син! Сильним будь! Наш рід прослав! Левом сина князь назвав. Щоб віки жила ця днина, Місто князь як будував, Дав йому імення сина. Так от... З княжих ще часів, В міста горда назва - ЛЬВІВ. Марія Хоросницька. 2. Місто Київ: Де стоїть тепер наш Київ,

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Там була сама гора, Жив там перший Кий з Хоривом, Щек і Либідь – їх сестра. Над самим Дніпром на горах, Огороджений з боків Ровом, мурами, валами Київ виріс і розцвів. На сторожі коло нього, Наче батько, став Дніпро, Наче батько сину, ніс він З півдня й півночі добро. І здавалось, Україна Буде квітнути віки, І здавалось, всі народи Їй сплітатимуть вінки. 3. Місто Бердянськ: Тут орди дикі пробігали У сиву-сиву давнину І коні пращурів топтали Гіркий полин і ковилу. Кочівників страшні навали Наш край хотіли побороть, А річку Бердою назвали, Що означає «Дав Господь». Дала ім’я, ріка, ти місту, Де чутно співи голосні. Без нього серцю, як без листу Вербі лишитись навесні.

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Бердянськ! Ти справді «Дар від Бога», Степів і моря благодать! Терниста є твоя дорога, Та в змозі дух твій зло долать! Андрій і Ольга Будугаї 4. Місто Хмельницький: Люблю я Київ з юних літ Але є інше тихе місто Воно плекає мій політ Це намистина у намисті Мого буремного життя Звали колись його Проскурів Та зараз (може й в майбуття) На честь боїв, козацтва й мурів Дали ім’я йому Хмельницький Отут я серцем прикипів Він був далеко – тепер близько Тепер далеко десь мій Київ Юрій Руль 5. Місто Конотоп: Бідні коні притомились, Не могли вже далі йти. Все топтали і топтали, А ноги не йшли. VI. Рефлексія. (метод “незакінчене речення”)

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

 “На уроці ми дізнались ...”  “Топоніміка — це ...”  “Етноніміка — це ...”  “Антропотопоніми — це ...”  “Гідроніми — це ...” VII. Домашнє завдання. § 8 підручника О.І. Пометун “Історія України”. Письмово виконати завдання на с. 57 підручника (заповнити таблицю).

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Урок 10. Тема:

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗА РОЗДІЛОМ І ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ.

Мета:  здійснити тематичне оцінювання знань, умінь, навичок, набутих учнями впродовж вивчення теми;  систематизувати і узагальнити знання з теми;  удосконалити набуті вміння і навички;  формувати в учнів інформаційну, просторову, хронологічну, мовленнєву, логічну компетентності. Обладнання: підручник О.І. Пометун “Історія України”, завдання. Тип уроку: урок перевірки здобутих знань і вмінь. Очікувані результати: Після цього уроку учні повинні знати:  учні мають називати і правильно застосовувати нові поняття;  як відбувається відлік часу в історії;  імена та досягнення українських вчених-істориків. Вміти:  читати легенду історичної карти;  стисло розповідати про історичну постать;  розрізняти види історичних джерел. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Історія наша – це є пам’ять народу, Що приходить до нас із далеких часів. І письменні мужі із чернецького роду Це ж писали для нас, для прийдешніх віків.

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

А відомий із них, як той Нестор наприклад, Що літопись свою «повість врємєнних літ» Написав він для нас, історичний свій виклад, Це ж нам пам’ять віків, залишила свій слід. Історичні події – це літопис народу, Це є правда життя із минулих віків Від набігів татар і князівських походів, До буремних подій із останніх років. Історичні події - це відкрита всім книга, Вона вчить молодих, як любити свій край. А історія наша – це історія правди, Це життя наших предків з тих прадавніх часів. III. Основна частина уроку. Історична вікторина (бесіда) 1. З якої мови походить слово історія?

2. Як звали найвідомішого літописця, який жив в Києві в XII столітті? 3. Чи існували архіви до виникнення писемності? 4. Як називається матеріал для письма, виготовлений з верхнього шару кори берези? 5. Коли і де виникла писемність? 6. Що означає слово музей в перекладі з грецької мови?

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

7. Хто заснував місто Львів і звідки походить назва? 8. Хто відкрив трипільську культуру? 9. Хто був символом часу у давніх греків? 10. Що позначають стрілками на історичній карті? 11. Хто і коли почав карбувати монети на Русі? 12. Яка подія стала початком нового літочислення?

Гра “Кращий знавець історії” Клас ділиться на групи. Кожна група отримує завдання, які обговорює. Через визначений члени групи мають дати відповіді. У разі неправильної або неповної відповіді — інші групи їх виправляють та доповнюють. Переможе та група, яка дасть найбільшу кількість вірних відповідей. І група. 1. Дата — це ... . 2. Писемні джерела — це ... . 3. Співвіднесіть рік і століття:

1205 рік - ... століття 45 рік - ... століття 1500 рік - ... століття 4. Співвіднесіть століття і рік: II століття - ... рік XIX століття - ... рік XI століття - ... рік 5. Опишіть історичну пам’ятку за фотографією ( фотографію пропонує вчитель). 6. Упізнай особу за характеристикою: Здобуває освіту на історико-філологічному факультеті Київського

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

університету.

Учень

професора

Володимира

Антоновича.

Під

його

керівництвом він підготував свої студентські наукові праці, які не втратили свого значення і сьогодні, захистив магістерську дисертацію. Вершиною наукової діяльності стало написання суцільної історії України "Історії України-Руси". 1. Продовжить речення: Лінія часу ділиться на ... частини, точкою поділу вважається ... . 2. Впізнай поняття за описом: наука, що вивчає географічні назви. ІІ група. 1. Ера — це ... . 2. Речові джерела — це ... . 3. Співвіднесіть рік і століття:

7 рік - ... століття 1345 рік - ... століття 1588 рік - ... століття 4. Співвіднесіть століття і рік:

VII століття - ... рік XIV століття - ... рік XV століття - ... рік 5. Опишіть історичну пам’ятку за фотографією ( фотографію пропонує

вчитель). 6. Упізнай особу за характеристикою:

Закінчивши гімназію, за вимогою матері вступив

на медичний факультет

Київського університету. Після смерті матері вдруге вступає до Київського університету,

цього

разу

на

історико-філологічний

факультет.

Починає викладати історію в Київському університеті. Написав праці присвячені козацтву: “Коротка історія козаччини”, “Про козацькі часи на

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Україні”. 1. Продовжить речення: точний час певної події називають ... , а лічбу років

від певної події ... . 2. Впізнай поняття за описом: матеріал для письма, виготовлений з

верхнього шару кори берези. ІІІ група. 1. Документ — це ... . 2. Усні джерела — це ... . 3. Співвіднесіть рік і століття:

1700 рік - ... століття 74 рік - ... століття 1223 рік - ... століття 4. Співвіднесіть століття і рік:

IIІ століття - ... рік XVІ століття - ... рік XX століття - ... рік 5. Опишіть історичну пам’ятку за фотографією ( фотографію пропонує

вчитель).

6. Упізнай особу за характеристикою: Письменник, археолог, який вивчав історію скіфських племен. Досліджуючи скіфський курган Товста могила на Дніпропетровщині, знайшов нагрудну прикрасу скіфських царів — золоту пектораль. 7. Продовжить

речення:

історична

...

вивчає

походження

різних

географічних назв і те, як вони пов’язані з ... та діяльністю людей. 8. Впізнай поняття за описом: слова, які тісно пов’язані з певними подіями й

періодами в історії .

Розділ ІІІ. Розробки уроків з використанням опорних схем (5 клас)

Історичний диктант (письмово) Варіант І. 1. Історія — це ... . 2. Літописи — це ... . 3. Хронологія — це ... . 4. Карта — це ... . 5. Нумізматика — це ... . 6. Геральдика — це ... . 7. Історичне джерело — це ... . 8. Папірус — це ... . 9. Мемуари — це ... . 10. Фольклор — це ... .

11.Етноніміка — це ... . 12. Гідроніми — це ... .

Варіант ІІ. 1. Літочислення — це ... . 2. Календар — це ... . 3. Атлас — це ... . 4. Сфрагистика — це ... . 5. Археологія — це ... . 6. Експонат — це ... . 7. Пергамент — це ... . 8. Архів — це ... . 9. Документ — це ... . 10. Історизми — це ... . 11. Топоніміка — це ... . 12. Антротопоніми — це ... . ІV. Домашнє завдання. Повторити зміст І розділу.

100

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Рекомендації

щодо

умов

ефективного

застосування

засобів

умовно-графічної наочності на уроках історії: 

Використовувати наочні засоби цілеспрямовано, не захаращувати уроки

великою кількістю наочних посібників, бо це заважає учням зосередитися і обміркувати найбільш суттєві питання. 

Наочність може бути використана з метою збагачення чуттєвого досвіду

учнів. У цих випадках вона повинна бути як можна яскравіше, а також для роз'яснення сутності явища. 

Чітко планувати організацію навчального процесу і навчальної діяльності

учнів. 

Намагатися, щоб опорні схеми були простими, чітко спланованими

таблицями, в яких показані основні поняття, події, історичні особи та логічні зв’язки між ними. 

При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального

часу, який використовується для виконання

завдань, спрямованих на

відпрацювання прийомів навчальної діяльності. 

Опорні схеми використовуються на різних етапах уроку як під час

актуалізації знань, так і під час вивчення нового матеріалу та його закріплення. 

Найкраще, коли опорна схема народжується на очах в учнів, при

безпосередній їх участі. 

При створенні конспектів з опорними сигналами можуть застосовуватися

знаки символічно-словесні (букви, склади, числа), малюнкові (піктограми), умовно-графічні (фрагменти планів місцевості, карт, схем). 

При підготовці опорних схем до уроку необхідно врахувати ряд

факторів: вікові та індивідуальні особливості учнів, наявну базу вмінь та навичок роботи з креслярськими засобами, необхідність урізноманітнення використання складових опорних схем, дотримання системи кольорів та умовних позначок,

Рекомендації ефективного застосування умовно-графічної наочності

101

дотримання логіки побудови. 

Використання опорних схем на уроках дає бажаний ефект лише в системі,

тобто тоді, коли цей вид унаочнення використовується з уроку в урок. 

Готуючись до уроку, на якому будуть застосовуватись схеми, учитель

заздалегідь продумує як залучити учнів до їх створення, як на їх основі домогтися найістотнішого. Рекомендації у побудові логічних схем: 

повинно бути не більше трьох видів секторів, стрілочок, шрифтових

виділень тексту; 

повинно бути не більше 5 змістових одиниць проблеми схеми;



схеми повинні будуватись на основі конкретних образних уявлень, адже

дітям складно за різними елементами схеми бачити конкретні явища історії (тому схеми показуються, як правило, після ілюстрацій чи паралельно з ілюстраціями). Щоб уникнути схематичного розуміння історії, необхідно заохочувати учнів до застосування навичок, пов’язаних з аналізом фактів, залучати їх до процесу дослідження.

102

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Словник термінів Аналіз — розчленування

предмету пізнання, абстрагування його окремих

сторін; метод дослідження, який включає в себе вивчення предмету за допомогою уявного або реального розчленування його на складові елементи. Діагностичні методи — це методи, через які вивчається особистість та колектив, вони дають змогу діагностувати психічний стан, наявність знань, умінь та навичок у виконавців, соціально-психологічний клімат та ін. Експлікація — це ряд пояснень до якої-небудь системи, що полягає з умовних знаків. Компетентність — проінформованість, обізнаність, авторитетність; набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Констатуючий експеримент — метод, спрямований на встановлення існуючих на момент експерименту характеристик та властивостей досліджуваного явища. Меланхолік — темперамент в класифікації Гіппократа. Людина дуже емоційна, чутлива, яка глибоко переживає свої невдачі, має схильність до самогубства. Часто

замкнута,

нетовариська,

тривожна,

недовірлива.

Йому

властива

стриманість, приглушеність моторики та мовлення. Сенсуалістично-матеріалістична гносеологія — теорія пізнання, розділ філософії;

основі

вчення

Коменського

про

наочність

лежить

сенсуалістично-матеріалістична гносеологія. Для обгрунтування наочності Коменський багато раз приводив одну фразу: «Нічого не може не бути в свідомості, що наперед не було дано у відчутті». Синтез — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин. У процесі наукових досліджень синтез пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета,

Словник термінів

103

розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле. Соціологічні методи — система логічних і послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес. Уява — уявлення, при відсутності реального предмета, або не обгрунтоване припущення, або діяльність, що породжує дане уявлення чи припущення. Уявлення — чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється у свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуттів. Флегматики

—

темперамент

класифікації

Гіппократа.

Людину

флегматичного темпераменту можна охарактеризувати як вайлувату, байдужу, зі стійкими прагненнями і більш-менш постійним настроєм, зі слабким зовнішнім виразом душевних станів. Формуючий експеремент — один з основних методів психолого-педагогічних досліджень, застосовується у віковій і педагогічній психології

задля

простежування змін психіки дитини в процесі активного впливу дослідника на випробуваного.

104

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Список літератури 1. Абдулаєв Е. Н. Наочність і проблемний підхід у навчанні історії / / Викладання історії в школі. - 2008. - № 1. - С. 23-26. 2. Агібалова Є. В., Донський Г. М. Історія середніх віків: Учеб. для 7 кл. загаль. Установ. - М., 1994. - С. 319. 3. Аппаровіч Н. І. Виготовлення саморобних наочних посібників з історії: Посібник для вчителя. - М., 1983. - С. 95. 4. Желіба О. В. Методика викладання історії засобами умовно-графічної наочності. Посібник для студентів. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2003. – с. 148. 5. Желіба О. В. Графіки на уроках історії: проблема класифікації. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2001. – №1. – с.66-74. 6. Крип’якевич І. Історія України. – Львів, 1992. 7. Занков Л. В. Наочність і активізація учнів у навчанні, М, 1960. 8. Коменський Я. А. Избр. Пед. соч.: У 2 т. М.: 1982. Т.1. 9. Короткова М. В. Наочність на уроках історії: Практ. Посібник для вчителів. - М.: Гуманіт. Вид. центр ВЛАДОС, 2000. - С. 176. 10. Короткова М. В. Особистісно-орієнтований підхід у використанні наочних засобів на уроках історії / / Викладання історії в школі. - 2008. - № 1. С. 3-8. 11. Короткова М. В., Студенікін М.Т. Методика навчання історії в схемах, таблицях, описах: Практ. посібник для вчителів. - М.: Гуманіт. вид. центр ВЛАДОС, 1999. - С. 192. 12. Кулакова Н. И. Игровые ситуации и опорные конспекты на уроках истории./ Преподавание истории в школе. 1990. – №4. – с.21. 13. Нікіфоров Д. М. Наочність у викладанні історії. - М., 1964, - с. 326. 14. Оберман В. А. Опорные конспекты и схемы на уроках истории./

Список літератури

105

Преподавание истории в школе. 1996. – №3. – с.24-32. 15. Рапацевіч Є. С. Педагогіка: Велика Сучасна енциклопедія. - М.: Сучасне слово, 2005. - С. 720. 16. Тесличко В. М. Розвиток пізнавальних можливостей учнів шляхом використання опорних схем. – Ужгород, 2010. 17. Тоболін В. Вивчення життя і діяльності історичних осіб через використання схем-портретів./ Історія в школах України. – 1999. – №1. – с.25-27. 18. Сластенін В. А. Педагогіка: Учб. посібник для студ. Вищ. Пед. Навч. закладів / В. А. Сластенін, І. Ф. Ісаєв, Є. М. Шиянов; Під. Ред. В. А. Сластеніна. - М.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - С. 576. 19. Степанищев А. Т. Методика викладання та вивчення історії: Учб. посібник для студ. вищ. навч. закладів: У 2 ч. - К.: Гуманіт. вид. центр ВЛАДОС, 2002. - Ч. 1. - С. 304. 20. Степанова В. Є., Шевеленко А. Я. Історія середніх віків. Хрестоматія. Посібник для вчителя. У 2 ч. Ч.2 (XV - XVII століття) - М., 1988. - С. 271. 21. Студенікін М. Т. Методика викладання історії в школі: Посіб. для студ. вищ. навч. закладів. - М.: Гуманіт. вид. центр ВЛАДОС, 2002. - С.240. 22. Харламов І. Ф. Педагогіка: Навч. Посібник. - 4-е вид., - М., 1999. - С. 519. 23. Ушинський К. Д. Зібрання творів Т.8. 24. Ушинський К. Д. Зібрання творів Т. 6. 25. Швидько Г. К. Історія України ХVІ-ХVІІІ століття. – К.:Ґенеза,2008 р.

106

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Додаток 1. Види таблиць. Причини Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 років.

ПРИЧИНИ НАЦОНАЛЬНО-Р ЕЛІГІЙНІ

ПОЛІТИЧНІ

СОЦІАЛЬНО-Е

ОСОБИСТІ

КОНОМІЧНІ

А Б В Г

Важливість причин та їх взаємозв’язок можна підкреслити своєрідною схемою: найбільш важливі

менш важливі

Додатки

107

Заповніть пусті ланцюжки в таблиці “Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 років.” ПЕРІОДИ

1648-1649

1650-1653

1654-1655

1656-1657

1. Охматівська битва; 2. Битва під

ВІЙСЬКОВІ

Городком;

ДІЇ

3. Облога Львова. 1. Укладено союз

ЗОВНІШНЯ

з Кримським

ПОЛІТИКА,

ханством.

ДОГОВОРИ

2. Зборівський договір.

1. Карбування

1. Спустошення і

власної монети.

розорення

ЕКОНОМІКА 2. 3. 4. 5.

Поділля, Брацлавщини, Південної Київщини. 2. Масова втеча населення на Лівобережжя та в Московське ц-во.

1. Територію Гетьманщини

ДЕРЖАВО-ТВ поділено на 16 ОРЧІ ПРОЦЕСИ

полків; 2. Столиця — Чигирин; 3. Полки очолили полковники, сотні — сотники; 4. Січ- окрема адмін. одиниця.

108

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Додаток 2. Статичні логічні схеми Схема 1. Поняття історія.

ІСТОРІЯ

Схема 2. Історичні джерела.

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

речові

писемні

усні

Додатки

109

Додаток 3. Схеми перерахування Схема 1. Діяльність княгині Ольги.

Ольга (945-964)

погости

данина розміри ДАНИНА

мир порядок

князь ловища

110

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Схема 2. Діяльність князя Володимира. 988р.

Володимир Великий (980-1015)

Додатки

111

Додаток 4. Деревоподібні причинно-наслідкові схеми Схема 1. Причини феодальної роздробленості Київської Русі.

вотчина

Великі розміри держави

Напади кочівників Натуральне гос-во Втрата шляху “з варяг в грекі”

Занепад Києва

Труднощі управління Розрив економічних зв'язків

Посилення удільних князів

Міжусобні війни

Не було чіткої сис-ми передачі престолу

112

Формування логічної компетентності засобами опорно-логічних схем

Додаток 5. Вузликоподібні причинно-наслідкові схеми Схема 1. Особливості феодальної роздробленості Київської Русі. Відсутність чіткої систем успадкування престолу.

? заповіт Ярослава Мудрого

Чому

сеньорат

дядьки і

(старший)

племінники

Ізяслав

Київ

Святослав

Чернігів

Всеволод

Переяслав

1078 р. Нежатина Нива

1097 р. - Любецький з'їзд

“Хай кожен держить вотчину свою”. 12 (5)

Київське

Чернігівське

Переяславське

Галицьке

Волинське