1 июня 2017
ТУРИСТИ ª. СПРАВА ЗА ТУРИЗМÎМ Тематическое приложение к газете «Семь дней»
×и зìоæе туристична галузь стати для ×ерн³гова золотоþ? «Чернігівський дискусійний клуб – медіа, як майданчик для обговорення проблем суспільства». Це офіційна назва проекту, який з вересня минулого року прописався на сторінках газети «Семь дней» і сайті 0462.ua за підтримки посольства США в Україні. Сьогодні він завершується: позаду вже вісім публікацій, присвячених різним темам, які ми вважаємо важливими для чернігівців. Наостанок наші читачі мають можливість почути думки експертів щодо теми туризму, яка вже багато років стає чи не найголовнішою під час обговорення перспектив розвитку Чернігова. Утім на практиці помітні зрушення відбуваються не в тому темпі, як під час обговорень. Ми сподіваємося, що такого не станеться цього разу і все, про що говорили наші гості, із теорії легко і швидко перейде в реальність. Так історично склалося, що основним майданчиком для обговорення проблем суспільства були, власне, місцева влада або
політики в розпал передвиборчих кампаній. Цим пояснюється і досить низька якість таких обговорень. Тому що влада часто не зацікавлена в чесному і відкритому діалозі з суспільством, активістами та експертами. Як правило, такі обговорення носять декларативний, фасадний характер і не призводять до вироблення ефективних інструментів для вирішення проблем громадян. А політики переслідують власні цілі і, використовуючи роль модератора заходу, всіляко заважають повернути дискусію в об’єктивне русло. Тобто таким чином створюється певна монополія на громадські та експертні комунікації, що абсолютно неправильно. Ми впевнені: повинні працювати альтернативні комунікаційні, дискусійні майданчики для обговорення міських проблем і вироблення механізмів їх вирішення. Саме це і є метою нашого проекту – організувати суспільномедійний клуб на базі газети для незалежного експертного обговорення.
На кожне обговорення запрошуються представники міської влади, незалежні експерти, активні городяни. За результатами дискусії ми отримуємо різні погляди на питання, привертаємо увагу до проблеми, розкладаємо тему по поличках, щоб читачеві стало простіше орієнтуватися в проблемі та розуміти її. Результати цих обговорень оформлюються в цікаві і змістовні матеріали в спеціальному додатку газети «Семь дней» і окремих рубриках на сайтах 0462.ua і gorod.cn.ua. Перший із заходів відбувся 9 вересня 2016 року і був присвячений питанням шкільної освіти. Другий, на якому обговорили ключові проблеми ринку праці в Чернігові, відбувся в жовтні. Третє, листопадове обговорення стосувалося актуальної на сьогодні теми функціонування і фінансування спортивних шкіл міста. У грудні ми вирішили поспілкуватися на тему майбутнього транспортної сфери в місті. Новий 2017 рік відкрили відвертою розмовою про те, треба чи не треба спрощувати доступ
українців до зброї, потім обговорили проблему безпритульних тварин та шляхи її вирішення. Далі поспілкувалися щодо того, яке обличчя матиме Чернігів після запровадження глобального проекту – введення дизайн-коду міста. Минулого місяця справа дійшла до будівельних війн, а завершити ми захотіли більш позитивною темою – ситуацію, яка склалася в галузі туризму. Питання туризму в Чернігові регулярно піднімають політики під час передвиборчих кампаній. Туризмом займаються як мінімум два структурні підрозділи Чернігівської міської ради – управління культури та туризму й управління стратегічного розвитку. Чернігів постійно декларує бажання увійти до «елітного дивізіону» туристичних міст України, киваючи якщо не на Київ, Львів чи Одесу, то на Чернівці з Кам’янцемПодільським так точно… Разом з тим довгий час зрушення були малопомітними і не такими потужними, як хотілося б. І лише в останні роки справи по-
чали наздоганяти слова. Сподіваємося, цей темп збережеться й надалі. Адже Чернігів останнім часом усе частіше вигулькує в загальноукраїнських і навіть міжнародних оглядах, присвячених туризму в Україні. Далі буде… А ми з допомогою людей, які безпосередньо займаються питаннями туризму, вирішили проаналізувати поточний стан, визначити головні проблеми на шляху розвитку галузі в Чернігові та області, а також сформулювати «секрети», які б допомогли здолати ці перепони. *** Це остання публікація в рамках нашого проекту, який тривав із вересня 2016 року й охопив дев’ять різних тем, які, на нашу думку, є важливими для жителів Чернігова. Утім, це зовсім не остання стаття, в якій ми з допомогою незаангажованих експертів намагаємося пояснити читачам ті або інші питання, надати інформацію щодо змін та темпів розвитку в тих чи інших галузях.
2(А) ПРОБЛЕМА «Черниговские новости: cемь дней»
Наши эксперты
1 июня 2017 г.
Катерина БУРДУК, головний менеджер туристичного оператора «АльтА»
Юрій КОРОЛЬ, екскурсовод
Альона КОСТИРКО, начальник відділу туризму управління культури і туризму Чернігівської міської ради
Сергій КНУРЕНКО, підприємець Сергій КИРИЧЕНКО, модератор, головний редактор газети «Семь дней»
Стало краще чи гірше? – Хотілося б розбити спілкування на три умовні частини: наскільки змінилася ситуація в порівнянні з минулими роками, що гальмує подальший розвиток і в підсумку – конкретні ідеї або механізми, які б допомогли ефективно розвивати галузь. Після відкриття туристичного сезону чернігівський екскурсовод Олег Герасименко поділився власними враженнями. Головні тези: туристів стало більше, але галузь за ними не встигла. Хотілося би почути від вас оцінку ситуації. Чи є розвиток в останні дватри роки?
Альона Костирко: – Безперечно, розвиток є. Ми це бачимо по останніх двох роках, за які значно збільшилася кількість фестивалів у місті, за допомогою яких у тому числі ми можемо залучати туристів. Ми активно анонсуємо і висвітлюємо ці фестивалі. До того ж вирішили відійти від відкриття туристичного сезону. – Він не повинен і закриватися… Альона Костирко: – Саме так! Краще говорити про відкриття високого сезону. З березня ми почали анонсувати «Дерун-фест» і встановлен-
"
ня рекорду. Їздили з буклетами на міжнародну виставку по туризму, яка відбувається в Києві наприкінці березня. Працюємо з Асоціацією індустрії гостинності України, яка також великий поштовх зробила в цьому напрямку – допомагає просувати туризм по всій Україні. Як наслідок – на «Дерун-фест» екскурсоводів просто не вистачало. Тобто у нас був такий наплив, що дехто працював у дві-три зміни, деяким групам турагенції навіть відмовляли, бо не мали змоги знайти екскурсовода. Минулого року теж був наплив на відкриття, але не такий вели-
кий. А тепер я чула відгуки, що й готелі були забиті на сто відсотків. Причому, приміром, у готелі «Україна» була більшість іноземців – італійці. І на площі під час «Дерун-фесту» було приємо чути англійську, португальську, італійську мови… Це приємно. Катерина Бурдук: – Ми в Європі! Альона Костирко: – У нас ще були гості із Запоріжжя, які потім телефонували і питали, як ми готувалися до встановлення рекорду. Вони хотіли набратися досвіду, щоб у себе гастрономічний рекорд реалізувати.
У нас на травневі був такий наплив, що екскурсоводи працювали у дві-три зміни, а деяким групам турагенції навіть відмовляли , бо не мали змоги знайти екскурсовода. Альона КОСТИРКО
До нас приїздили гості з Коростеня, які попередній рекорд встановили і хотіли побачити, чи зможемо ми побити їхній рекорд… Як вони всі дізналися? Ми запитували. З інформації на туристичних виставках. І після були повідомлення в ЗМІ, що Чернігів заявив, що поб’є рекорд. Їм стало цікаво – вирішили побачити це на власні очі. – Тобто можна сказати, що місто не очікувало такого напливу. Альона Костирко: – Не очікували, але в той же час це не збіг обставин. Ми розвиваємося, хочемо максимально розмістити, але по факту виявилося, що в нас недостатньо потужностей для розміщення Я знаю, що двом групам відмовили, дехто брав із Києва екскурсоводів. Були групи, які хотіли потрапити на пивзавод, але також у цей день було все переповнено і не можливо цього зробити. – У нас так мало екскурсоводів чи просто надзвичайний наплив дався взнаки? Юрій Король: – Я, у принципі, погоджуюся в більшості з Олегом Герасименком. Ми перед тим обговорювали ситуацію, яка склалася в кінці квітня – на початку травня, і в цілому вона не вийшла за рамки чогось непередбачуваного. Як завжди, це дати дуже гарячі, тут великий наплив, але і бронюється це все заздалегідь. Наприклад, мої групи були заброньовані в кінці січня – на початку
лютого. Тоді можна було більшменш спокійно забронювати, коли народ був «на раскачкє». Хто зіграв на випередження – той не мав проблем. У принципі, це завжди – кожен рік. – Чому не можна було підготуватися, коли побачили попит, і запропонувати більше? Юрій Король: – Більше пропонувати не можна – не витримає більше інфраструктура міста. Як показує практика на печерах, за день більше тисячі чоловік не пройде. Ви просто порахуйте інтервал екскурсії. Навіть якщо ми зменшимо її до банальних 10 хвилин, то за годину пройде максимум чотири групи… Це наша межа. Наше вузьке місце. – Тобто розвиватися немає куди? Юрій Король: – Розвиватися можна. Але не в екскурсійному напрямку, а в плані загального туризму. Ми зараз постійно говоримо про розвиток туризму, але все зводиться до розвитку екскурсій. Тобто туристи приїхали на один день і поїхали. Але туризм передбачає 25 годин мінімум. Більше доби, щоб турист залишився переночувати. І тоді можна говорити про розвиток. Так, екскурсоводів у місті завжди не вистачало на травневі вихідні. До того ж частина працює на виїзді. Їх вистачає на звичайні вихідні. Це не проблема. До того ж у нас щороку випускаються групи екскурсоводів. Бодай п’ять чоловік із випуску знайдеться таких, що знають на хорошому рівні історію міста.
А от пікові дати – це не лише проблема Чернігова, а й будьякого більш розкрученого з туристичної точки зору міста. Робити з цього трагедію не варто. Туристи й без того знайшли чим зайнятися. – Ви про заходи в рамках фестивалю? Юрій Король: – Не хочу применшувати чиїсь заслуги, але велика кількість груп бронювалася задовго до анонсу всіх заходів. Я говорю про свої групи. Новий рік відсвяткували – почали планувати. Я завжди доношу думку, що починати планувати старт високого туристичного сезону треба десь після новорічних свят. Так працюють усі туроператори, увесь турбізнес. Ніколи це не планується за тиждень чи за два до початку. І я раджу туристам так чинити. Європа завжди бронює тури за шість місяців. Якщо ми хочемо працювати з європейськими туристами – ті ж німці, австріяки планують екскурсії по Чернігову за півіроку. І в них все виходить красиво. – І все ж таки за останні дватри роки в нас у туристичній галузі лише плюс? Сергій Кнуренко: – Я би спробував зміни розділити на позитивні і негативні. З позитиву – покращення центру міста, що опосередковано впливає на враження від міста. Це очевидно. Спеціально турист не поїде дивитися на центр міста, але коли потрапляє туди – це вже хороше враження, яке він забрав із собою і розповів іншим.
Друге, що варто відзначити, – намагання міської влади перетворити центральну площу на місце проведення різноманітних заходів, що пожвавлює «сонне царство». Це дуже позитивно. У Європі в містах центральна площа – завжди пішохідна зона, там багато закладів, де можна посидіти, поспостерігати. І якщо саме така стратегія у Чернігова – я її повністю підтримую. Тоді треба вирішити і транспортне питання, щоб площа стала площею. Третє – намагання влади говорити про амбіції Чернігова. Це добре. Про це треба говорити. Коли місто має амбіції – воно привертає увагу. Але є й негативні явища. Я не володію в повному обсязі статистикою відвідувань міста, але об’єктивно ми всі бачимо, що за останні роки зменшився потік туристів. І білорусів стало менше, уже не кажу про росіян. Як наслідок – зменшилося як мінімум два напрямки туризму: паломницький і шопінг. Я кожного дня їжджу повз печери іноді по кілька разів. Мені здається, що стало менше паломницького туризму. Я спілкуюся з людьми, які стоять на базах – торгують… Очевидно, туристів-покупців стало менше. Тому добре, коли десь прибуло, але ми бачимо і негативні тенденції, де є зменшення. Це треба фіксувати і реагувати Друге – недобудови. У центрі міста, в історичних зонах. Недобудова на Валу, відсутність нових готелів… Була тенденція, здалося, коли з’явився парк-готель «Чернігів». Було враження, що це динаміка.
Але за останні два-три роки я не чув, щоб було введено новий готель. – Але чи вони потрібні? Чи не будуть вони порожніми стояти? Сергій Кнуренко: – Так, це важливо. Але ми ще поговоримо про те, як збільшити потік туристів, щоб готелі не були порожніми. І останнє – погіршення безпеки туристів. Криміногенна обстановка впливає. Це по всій країні. Не лише у нас. Але треба це відзначати і впливати на процес. – А чи варто нам взагалі чіплятися за шопінг-туризм і називати закупи туризмом. Адже він залежить від факторів, на які ми не можемо впливати. Наприклад, ті ж білоруси після обвалу курсу рубля майже припинили на якийсь період їздити. А ми побудуємо для них інфраструктуру, яка потім буде незатребуваною… Сергій Кнуренко: – Я не вважаю, що треба рахувати лише білорусів як тих, хто може їхати до нас за товарами. – А кого ще? Сергій Кнуренко: – Усіх, хто навколо живе. Адже наші люди можуть купувати в різних місцях. Можуть у Києві, а можуть приїхати в Чернігів і лишити гроші тут. Емірати не відмовляються від шопінг-туризму. Люди туди їдуть подивитися країну, покупатися в морі і щось придбати! Три в одному. І коли у нас нема комплексного підходу – ми відразу щось втрачаємо. Ніхто ще не відмо-
Четырехзвездочный отель откроется к лету РАЗВИТИЕ. Здание бывшего общежития на пересечении улиц Полуботка и Гончей уже почти год реконструируется. Как сообщалось ранее, теперь здесь будет четырехзвездочный отель крупной всеукраинской сети Reikartz. Предварительно, открытие обещали провести в конце мая. Впервые о намерении открыть в Чернигове два отеля уровня четырех и двух звезд (на 50 и 100 номеров соответственно) компания Reikartz Hotel Group заявляла еще в 2012 году. Однако ремонтные работы в здании общежития по адресу ул. Полуботка, 22, которое ранее принадлежало ПАО «Чернігівбуд» (когда-то крупному государственному тресту), начались лишь в августе 2016-го. Тогда руководство холдинга детальную информацию о будущей гостинице разглашать не захотело, в пресс-службе лишь заявляли, что запуск планировался на 1 ноября прошлого года. На сегодня фасады строения полностью готовы, продолжаются внутренние отделочные работы. Дата открытия отеля уже несколько раз переносилась. Еще в феврале текущего года крайним
сроком объявляли конец апреля, сейчас же запуск отложили до мая. Но и эта дата – не окончательная, сообщила пресс-секретарь компании. Номерной фонд отеля насчитывает 49 современных отдельных
помещений европейского уровня различных категорий (классик, стандарт, супериор, люкс) площадью 15–39 квадратных метров. Инфраструктура отеля включает лобби-бар, ресторан и два конференц-зала вместительно-
стью 85 и 65 человек. Как сообщается на официальном сайте Reikartz, залы будут оснащены современным мультимедийным оборудованием для проведения конференций, деловых встреч, кофе-брейков и фуршетов.
«Черниговские новости: cемь дней»
ПРОБЛЕМА
3(А) 1 июня 2017 г.
вився від того, щоб туристи залишили гроші, купуючи товари. – Але ж чи це повноцінний турист? Ті ж білоруси приїздять лише купити, здається. Ні екскурсій, ні ночівлі, ні ресторанів… Катерина Бурдук: – Останнім часом саме так. Лише купити. Були часи, коли у вихідні – по два-три автобуси класичних туристів. Ми їх обслуговували – екскурсії, огляд міста, печери. Але на сьогодні одна-дві групи за сезон. Це дуже мало. Альона Костирко: – Як правило, їде п’ять-шість осіб у кращому випадку, і індивідуально замовляють екскурсії… – А взагалі роботи у чернігівських туроператорів за останні роки стало більше? Катерина Бурдук: – Туроператор працює на пошуки нових маршрутів, нових ідей (навчання, активність і т. д.) Робота є навіть у складні часи. Це не лише прийом груп у місті чи області. Є дитячий туризм – шкільні групи приїздять. Якщо ти хочеш – знаходиш туристів. Але сказати, що дуже багато груп дорослих приїздять до Чернігова… Були групи, які залишалися на кілька днів, але багато було й одноденних. Бо є питання проживання. Групи переважно хочуть недороге житло, можливо хостельного типу, а з цим у Чернігові бувають проблеми. Тому дуже багато одноденок.
Коротко
Победить Киев в борьбе за туриста МНЕНИЕ. Желание обустроить город Владислав Атрошенко объяснил намерением привлечь туристов. По его мнению, это приоритетный вопрос, поскольку так Чернигов получит будущее. Об этом он заявил в интервью для паблика «Типовий Чернігів», комментируя критические замечания относительно приоритетов в распределении бюджетных средств. – Моє завдання – забезпечити місту майбутнє. Розвернути туристів вихідного дня з Києва на Чернігів. Бо у нас турист їде в столицю купити джинси і поїсти гамбургер. А я хочу, щоб із київських гетто, таких як Борщагівка, Троєщина, нехай мене кияни вибачать, розвернути туриста. Щоб турист, який на 2–5 тисяч гривень більше отримує зарплати в столиці, витратив кошти у нас. Я бачу вже з Ніжина їдуть хлопці, які заробили якусь копійку і привезли її в Чернігів, щоб тут випити каву і відпочити, – признался Владислав Атрошенко.
4(А) ПРОБЛЕМА «Черниговские новости: cемь дней»
Залізниця і дороги гальмують туризм 1 июня 2017 г.
– Якщо виділити ключові моменти, що пригальмовують розвиток галузі, то які проблеми, з вашої точки зору, потрібно вирішити в першу чергу? – Юрій Король: – Як людина, яка займається не тільки організацією, а ще й проведенням турів, знаю, що на практиці головне питання «Як добратися?». Турист без дороги неможливий. Повинні бути створені нормальні умови для транспорту, для розвитку інфраструктури. Зараз же, щоб доїхати до Чернігова, треба витратити чимало часу, фінансів, і це все в першу чергу відбиває туристам бажання їхати. У нас немає нормального прямого залізничного сполучення. Так, ходять через чернігівський вокзал потяги, але вони курсують або так, що туристу незручно, або не з тих місць, які для нас ключові, стратегічні. Ті чотири чи п’ять потягів, які проходять через Чернігів, не зроблять нам великого напливу туристів. Якщо абстрагуватися від залізничного транспорту, у нас є ще автомобільні дороги. Порівнюючи з іншими областями, гріх жалітися. Чернігівська область має більш-менш нормальну інфраструктуру в плані автомобільних доріг. Ми маємо дві міжнародні траси, вони в першу чергу завжди ремонтуються… Але, якщо взяти новгород-сіверський напрямок, то новгород-сіверська екскурсія вже майже померла. Не хочу казати «померла» – сподіваюсь на зміни. Доїхати зараз до Новгорода-Сіверського займає близько трьох годин часу. Це на маленькому автобусі, а великий – я навіть не ризикну туди направити. – Може, це спеціально, щоб туристи заночували… Юрій Король: – Не факт, що вони туди доїдуть взагалі! Стан дороги після Сосниці залишає бажати кращого, там уже напрямок, а не дорога… Добре, що до Качанівки відремонтували. Була страшна дорога туди. Але в минулому році ситуація зрушила з місця. Тепер до Качанівки можна доїхати елементарно: часу менше витрачається, комфорт набагато більший… Сподіваюсь, роботи просунуться й далі – і Тростянець і Сокиринці також будуть з нормальною автодорогою. Тому цей напрямок у нас, можемо сказати, уже більшменш закритий. Але якщо аналізувати інші недоліки, які у нас спливають… Та ж сама Качанівка. Позаминулого року вимкнули газ (економили) – і палац всю зиму простояв без опалення. Коливання температури на вулиці рівносильне коливанню температури в приміщенні. У Лицарській залі в Качанівці тріщинами пішла стеля. Поки ми тут видумуємо нові маршрути і розвиваємо нові напрямки, у нас валяться старі будівлі. Те, що нам діди-прадіди будували і залишили, ми за одну-дві зими такого «господарювання» просто зруйнуємо. Ще один такий економний варіант опалення – і, вважаю, Качанівка може відпасти як маршрут. Там
будівля просто сиплеться з усіх боків. Є ще батуринський напрямок. Він більш-менш закритий по автомобільній дорозі. Там доїхати будь-який із екскурсійних маршрутів може добре. І цей напрямок – один із найпопулярніших. А чому? А тому, що туди добратися можна легко, елементарно. Дорога гарна, сполучення з усіх боків, і з Києва, і з Чернігова, і через Ніжин ходить купа поїздів… Тому актуальна стала співпраця з новими туроператорами, турагенціями. У цьому році активно підтягнувся і Харків, і Запоріжжя, і Вінниця. Думаю, чимала роль у цьому і залізничного сполучення. Тому що дуже багато груп ми забирали просто з Ніжинського залізничного вокзалу. Вони навіть не заїжджали в Чернігів, може вже потім... За наявності нормальної інфраструктури – усе чудово, усе задовольняє туристів. Вони звикли до комфорту, їм потрібен елементарний комфорт. Якщо буде автодорога, якщо буде залізниця – ситуація значно просунеться… Були яскраві приклади, коли до Чернігова ходив харківський потяг. Це було дуже зручно і по часу. І потяг гарний. Туристи їздили в Чернігів навіть на один день. Навіть екскурсанти приїжджали, не кажучи вже про тих, хто залишався на вихідні дні. Тому ключовий момент – і цей момент по всій Україні – автодороги. Без цього ніяк. Інфраструктура міста також повинна відповідати. Але зараз у
можливо. Тим не менше зараз анонсується відкриття потягів у польському напрямку. Можливо, у міській раді щось більш відомо про перспективи сполучення. Альона Костирко: – У нас у квітні був перший туристичний ворк-шоп в Асоціації гостинності… Там були представлені і Чернігів, і Чернігівщина. Ми підготували туристичний продукт. Прийшло 36 туристичних операторів Київщини і Києва. У рамках цього заходу в нас було декілька зустрічей із представниками Укрзалізниці. Не з головою, а з його заступником. І ми спілкувалися на цю тему з Анною Романовою. Говорили про транспортну ізоляцію Чернігова. Нам зручніше поїхати до Москви, до СанктПетербурга, ніж до України. Тому і в політичному плані це питання розглядалося: чи не випадково це роблять? Піднімалось питання щонайменше налагодження маршруту із Західною Україною. Вони подали ідею, як можна вирішити це питання. Оскільки закупівля нових потягів – це кошти і ще раз кошти (на цьому вони робили наголос), то запропонували продовжити потяг, який їде зі Львова до Києва. А потім він би віз людей до Чернігова. Тобто просто подовжити. Це буде менш затратно для залізниці. Але постало питання: коли ж саме запускати цей потяг, щоб був резонанс, щоб вони побачили, що туристи їдуть до нас і наші їдуть до Львова? Тобто що
Тоді вони сказали: вирішуйте, коли ви хочете, щоб цей потяг запустили. Ми вирішуємо, потім пишемо про це до них заяву. Їм потрібен буде час, щоб цей потяг продовжити. Але на яких умовах? Це все обговорювалось на початку квітня. Зараз у нас є два варіанти: запустити цей потяг уже на початку вересня, коли наступна сезонна хвиля, або вже під Новий рік, коли сезон поїздок до Львова піковий. Ми вирішуємо, як зробити так, щоб дійсно був резонанс, щоб потяг був актуальний для якомога більшої кількості людей. І буду вдячна, якщо ви щось порадите. Ми зараз збираємо думки. Юрій Король: – Як мінімум за два місяці треба вирішувати питання, тому що є бронювання. Сьогодні на завтра – це вже запізно. Альона Костирко: – Так, це стовідсотково. Ми проговорювали це. Юрій Король: – За два місяці – анонс, а залізниця починає продавати квитки за 45 днів. Осінь – це перспективний час для Чернігова: завжди багато груп, багато туристів. Перші два тижні вересня – мертві, поки там усі у школу пішли, поки розібралися, що до чого. Потім, уже десь із другої декади, починається більшменш нормальний рух. І до морозів. Там уже залежимо від погоди. Чим більше гарної погоди, тим довший осінній туристичний сезон. Тому як мінімум за два місяці до початку цього осіннього сезону, якщо
Не хочу погоджуватися з тими жителями міста, які кажуть, що треба полатати спочатку в під’їзді дірки, а вже потім фонтани будувати. Якщо в будинку розбите одне вікно, потім розіб’ють друге, третє, а потім і будинок валиться… Якщо не буде порядку в центрі міста, то не буде й на околиці.
вже треба придумати як. З одного боку, це стимулює, щоб залишитися додатково на одну добу і поїхати в будь-якому іншому напрямку на екскурсію. З іншого боку, це також стримує. Сюди приїхали, а назад – через Київ. – Ще одне питання: реклама міста. Свого часу в Чернігові була реклама Львова, у кращі часи – Ялти, у Полтаві ми бачили рекламу Кам’янцяПодільського. Рекламу Чернігова ніде не видно. Це проблема? Чи, на вашу думку, на це не варто витрачати кошти? Альона Костирко: – Над цим працює наш новостворений відділ. Ми вирішили, що перше місто, в якому ми будемо давати свою рекламу, – це Київ. Це більш зручно, це більш економно. Тобто простіше привезти туриста звідти, куди він уже їде. І ми вирішили, що це в першу чергу буде Київ і Київщина. Є на меті поставити там білборди по місту в центрі і в певних точках. Зараз треба зрозуміти, де саме це варто робити. Ми над цим працюємо, вивчаємо ситуацію. Стосовно виїзду на туристичні виставки – це також шлях промоції. До речі, нове для Чернігова в туристичному плані: у цьому році ми вирішили зробити обмін містами. На туристичній виставці я обмінювалась контактами з іншими містами України. Готові вже співпрацювати з Черкасами. Вони пішли назустріч. А в цьому році, ви знаєте, 6 травня були дні Одеси в Чернігові. А 10–11 червня ми їдемо в Одесу – на дні Черні-
"
Юрій КОРОЛЬ
цьому плані дещо ситуація вирівнялась. Центральну частину міста причепурили. І туристи позитивно відзначають, що місто цікаве, гарне… Не хочу погоджуватися з тими жителями міста, які кажуть, що треба полатати спочатку в під’їзді дірки, а вже потім фонтани будувати. Знаєте, якщо в будинку розбите одне вікно, потім розіб’ють друге, третє, а потім і будинок валиться… Якщо не буде порядку в центрі міста, то не буде й на околиці. – Щодо сполучення: у нас у Верховній Раді є «агент впливу» – Анна Романова, яка постійно піднімає це питання. І зі Львовом, і з Харковом, і з Півднем,
є сенс у цьому потягу. Тому поки що це питання призупинили. Бо, якщо не помиляюсь, позаминулого року управління транспорту Чернігівської міської ради вже зверталось до Укрзалізниці з цим питанням. І вони відповіли, що потяг, який був, тепер не має попиту. – Тому що він у Києві стояв чотири чи п’ять годин, перед тим як вирушати до Чернігова. Тому всі пересаджувалися на маршрутку, щоб не гаяти час. Альона Костирко: – Ми теж це питання піднімали, щоб якщо його продовжувати, то щоб у цьому був сенс. А не так, щоб продовжити, а потім два дні їхати до Львова.
ми говоримо про другу половину вересня, відраховуємо 60 днів і… рекламуємо такий потяг. А за 45 діб до початку Укрзалізниця вже продаватиме квитки – і можна щось буде викупати, бронювати, пропонувати. Головне, щоб не було такої ситуації, як із потягом Одеса – Мінськ, який прибуває в Чернігів о 4:30, і туристи не знають, куди піти. Доводиться домовлятися з готелем про раннє поселення, а готель не хоче цього робити без додаткової оплати. Починаються складнощі: туристів повести нікуди – ще все закрито… А назад потяг взагалі у нас не зупиняється. Тобто туристи приїхали, а вивезти їх із Чернігова
гова в Одесі. Ми показуємо там свою культуру. Ми зустрічаємося там з представниками туристичного бізнесу, із представниками ЗМІ. Одеса також для нас потенційний ринок. Одесити до нас їздять, і їздять уже автобусами великими, тобто 40 і більше чоловік. Але треба більше. Поки що це тільки обмін містами по Україні. Про закордон мовчу. Це «тактика малих перемог», називає голова асоціації Олександр Лієв. Ще хочу розповісти: на тому тижні відкрився всеукраїнський туристичний портал, єдиний зараз і перший в Україні, Zruchno. Travel. Кожен туристичний оператор, кожен, хто взагалі відноситься до туризму, може за-
реєструватися на цьому порталі безкоштовно і заносити туди ту інформацію про фестивалі, які відбуваються в місті, про будь-які локації, цікаві туристу: чи це готель, чи якась пам’ятка архітектури, чи якийсь туристичний марш-
рут. Або ви якийсь туроператор і хочете продати свій маршрут особисто. Це безкоштовно можна занести. Цим самим сайт популяризує ідею: «Мандруй Україною!». – Здається, була схожа ідея
"
стосовно такого ж чернігівського сайта. Альона Костирко: – Так, туристичний портал зараз в реалізації. Дизайн уже розроблено, зараз іде наповнення. Ми планували його запустити до
відкриття туристичного сезону, але, на жаль, з технічних причин це не вийшло. Планується це зробити вже наступного місяця. Катерина Бурдук: – Якщо взяти по місту, хотілось би більшої доступності для груп
Хотілось би більшої доступності для груп на проживання. Ми втрачаємо людей, втрачаємо групи саме через це. Потрібні якісь недорогі хостели.. Я розумію, що всі хочуть заробляти гроші, але треба думати не тільки не про гаманець, а й перспективу. Катерина БУРДУК
«Черниговские новости: cемь дней»
ПРОБЛЕМА
5(А) 1 июня 2017 г.
на проживання. Для нас це болюче питання тому, що ми втрачаємо людей, втрачаємо групи саме через це. Хотілося б якісь недорогі хостели, можливо тільки для дитячих груп з інших міст. Можливо, щоб ці хостели були не дуже далеко від міста, якщо не в самому місті. Тому що, як правило, в осередках зеленого туризму більш дешеве проживання, ніж у готелях Чернігова. Щоб вони були доступні для дітей, котрі хочуть приїхати і, можливо, один день походити з екскурсіями по місту, переночувати, а потім виїхати на наступний день у Батурин по маршруту чи ще кудись. Хотілось би доступності для дитячих груп у фінансовому плані. Є така проблема. Можливо, вона вирішиться шляхом конкуренції. Я розумію, що всі хочуть заробляти гроші, але треба думати не тільки про гаманець, а й перспективу. Якщо раз приїхали, то по доступних цінах, можливо, ще приїдуть у наше місто.
Козирні карти є. Хто зіграє? Сергій Кнуренко: – От, наприклад, така пропозиція: із міського бюджету дати дотацію Укрзалізниці на те, щоб до нас ходив потяг. Дотації спочатку будуть більші, а потім менше, ще менше… згодом усі звикнуть, і їх не потрібно буде взагалі. Але, щоб такі пропозиції народжувалися у творчих головах, треба щоб був діалог між місцевою владою і зацікавленими особами. От у нас – відсутність діалогу міської влади із зацікавленим бізнесом та НГО (недержавні громадські організації) щодо розвитку туристичної галузі. І як наслідок немає консенсусу еліт відносно пріоритетів і немає партнерства влади, бізнесу і громадськості. Оце одна з проблем, яка не дозволяє творчим думкам реалізуватися. Я переконаний, якщо б громадськість брала участь у розвитку цієї галузі економіки, результат був би зовсім іншим. Далі по порядку. У структурі міськради та виконкому не визначено відповідального за розвиток туризму як галузі економіки з відповідними кількісними й якісними показниками. Має бути затверджена методологія підрахунку кількості туристів, грошей, які вони залишають у місті, і т. д. Це дуже професійна діяльність, а в нас на сьогоднішній день до неї професійно не підходять. Це моя особиста точка зору. Наступне. Відсутній туристичний продукт «Чернігів» або провідні туристичні маршрути, які були б відомі на національному рівні. Це вже промоція. Було б набагато легше турфірмам та іншим продавати цей продукт, якщо б він був належним чином сформований і просувався цілеспрямовано,а ще краще – на
кластерній основі, щоб брали в цьому участь і бізнес, і місцева влада. Найбільша потенційна аудиторія туристів – кияни – вважає, що в Чернігові недостатньо туристично-розважального контенту для відвідування. Я зараз живу переважно в Києві, спілкуюся з людьми і всіх знайомих кличу до нас. У мене запитують: «А що у вас цікавого?» Я кажу, храми і… І все! Розумієте, для кожної аудиторії потрібен свій контент: для шопінг-туристів має бути свій контент, для того, хто їде на паломництво, – свій. І чим більше контентів і вони поєднані, тим більше в нас прав вважати, що ми сформували свій турпродукт. А чим краще і комплексно його просувають, тим легше його продавати. І останнє. Громадськості невідомі проривні проекти, які б могли підняти туристичну галузь. Кластерний підхід фактично витягнув Кам’янець-Подільський за кілька років. Мер зібрав усіх, хто прямо або опосередковано зацікавлений, і сказав: «Місто робить спеціальний фонд і от стільки буде щорічно вкладати в просування нашого міста (наприклад, сто тисяч), а кожен із вас по п’ять. Готові?» І всі подумали: якщо місто дає сто, і ми ще по п’ять, то це вийде вже двісті. Разом подивились, як просувати, щоб це було ефективніше, і просувають. Але всередині вони всі залишаються конкурентами, вони конкурують за те, щоб той, хто приїхав до Кам’янця-Подільського, прийшов до них, а не до конкурента. У цьому й полягає суть кластерного підходу. Коли об’єднуються зусилля для запрошення туристів, а всередині жорстока боротьба для того, щоб якість була найкраща. І цей підхід – уже ніяке не ноу-хоу. Треба лише бути в діалозі з бізне-
сом – поговорити і запровадити. Щодо проривних продуктів. Коли в нас був Михайло Саакашвілі, він дав дуже простий рецепт: «У Грузії було 700 тисяч туристів на рік, а зараз 7 мільйонів. Для цього у владі мають бути люди з палаючими очима, які хочуть розвивати цю галузь, які самовіддані та ідейні. І другий рецепт – це кілька проривних якірних проектів, які потягнуть галузь». Треба завжди з чогось починати, бо в транспорт зараз ніхто не вкладе, цього роками можна чекати. Треба ідеї, які базуються на тому, що вже є, але свіжі, ноу-хау. А щоб це виникло, потрібна творча думка, її треба якось активізувати, а для цього вже потрібен діалог, який відсутній. – Наприклад? Що це за якірні проекти можуть бути для Чернігова? На що вони мають спиратися? Сергій Кнуренко: – Їх має бути кілька. Ну, наприклад, коли це було доречно (зараз менш доречно – це було до війни), я казав, що перші 500 тисяч туристів на рік ми маємо залучити з траси. Зараз, звичайно, потік на московській трасі зменшився, але ж на білоруській залишився приблизно той самий. Так, у 2013 році на білоруській трасі транспортний потік сягав 3 мільйонів на рік, і це без вантажівок. Уявіть, поруч із нами по об’їзній на рік по 3 мільйони машин проїжджають. А на московському напрямку тоді проїжджало до 6 мільйонів, які в Кіптях повертали, не доїхавши до нас. Ідея була проста і полягала в тому, щоб до Кіптів показати, що є інший шлях (який ще Кучма побудував на Новгород-Сіверський). І він був довший лише на 50 км, але проходив через Чернігів. Нам треба було всіх просто запросити. Поставити для цього
хоча б десять білбордів, які можна сприйняти за півтори секунди із салону авто. Я ще раз кажу, коли в місті в управлінській вертикалі ніхто не відповідає особисто за позитивні наслідки від цього, за кількість грошей, яка лишилася в місті, ці ідеї нікому не потрібні. А для того, щоб перші 500 тисяч туристів залучити, вистачило би 50–70 тисяч доларів. Що це за гроші для бюджету? Ніякі! Для того має бути діалог, треба щоб люди про це говорили не тут, а в міській раді. Усіх зацікавлених осіб треба вислухати, потім розділити по блоках, хто чим хоче займатися. Транспортним сполученням?.. Знайдеться десять цікавих пропозицій, як його скорегувати. Ну невже для міського бюджету така проблема дати дотацію Укрзалізниці? Це не проблема – у нас профіцит сьогодні. – Давайте уявимо, що в нас такий кластерний підхід. Що можна зараз запропонувати, щоб воно спрацювало? Щоб побачити якнайшвидше результати. Юрій Король: – Найкращою рекламою завжди було сарафанне радіо, коли друзі – друзям, і все понеслося… Найкращий привід приїхати в місто – це позитивні відгуки тих, хто був у місті. Ми зараз маємо в першу чергу працювати на перспективу, використовувати той потенціал, який у нас уже зосереджений, і розвивати його. Досить часто в місті лунає фраза «А что здєсь смотрєть?». Мене вона просто обурює. Коли в місті третя частина давньоруських пам’яток (може, комусь цього й мало), на цьому можна добре зіграти. – Пам’ятки – це дуже добре, але якщо я приїхав у місто їх подивися один раз, то вдруге
приїду, можливо, лише через багато років – із дітьми, щоб показати їм ці пам’ятки. Юрій Король: – Так, але, приїхавши додому, ви покажете своєму куму, брату і сусіду (який прийде, скоріше за все, якщо ви привезете чернігівського пива) свої фотокартки. От оця ідея може бути заразною для потенційного туриста, який ще не був у Чернігові. Подивиться він на фотокартки, ви розкажете, як тут було гарно, – він приїде і впевниться в цьому. До речі, туристи з великих міст-мільйонників приїжджають і кажуть, що в нас надзвичайно спокійно, у нас можна відпочити. І той самий Київ, із трьома мільйонами лише зареєстрованих жителів, звідки можна приїхати за дві години на уїк-енд. Якщо кожні вихідні звідти приїде хоча би стотисячна частина мешканців до нас – це вже буде якийсь потік. Розглянемо це як альтернативний варіант поїхати не на дачу, а подивитись місто. Але, як ви кажете, другий раз дивитись пам’ятки не приїдеш. Отут має підключитися приватний бізнес: кафе, розважальні заходи, наприклад спортивні. Люди, які зацікавлені у здоровому способі життя, завжди оцінять нашу екологію, водні ресурси. Треба налагодити ось цей механізм взаємодії з бізнесом, а там уже кожен буде займатися своєю справою. На сьогоднішній день по суті воно все так і функціонує. Людям, які приїжджають до Чернігова, ми додатково пропонуємо сплав на байдарках, плотах, покататися на конях та інше. Тобто воно в якійсь мірі вже працює, просто треба його розвивати і запускати сарафанне радіо. с. 8(А)
6(А) ПРОБЛЕМА «Черниговские новости: cемь дней»
Поддержи отечественную
1 июня 2017 г.
Олег КРАВЧЕНКО
ñ.Âèøåíüêè (Êîðîïñêèé ðàéîí)
7days@cmg.cn.ua
ТУРИЗМ.
Туристические центры Черниговщины
Цитата
Российская императрица Екатерина II: "Вишеньки - это рай!" Село Вишеньки на высоком берегу Десны известно чудесным памятником архитектуры дворцом графа фельдмаршала Петра Румянцева Задунайского. Построен в 1787 году к приезду российской императрицы Екатерины ІІ. Дворец возведен в неоготическом стиле и возвышается над самым берегом Десны. Его состояние оставляет желать лучшего, но внутри частично сохранился первоначальный интерьер.
Факты
Специалисты окончательно не определились с именем архитектора дворца. Одни источники называют зодчего Максима Мосцепанова, другие - известного итальянца Джакомо Кваренги. Сейчас во дворце функционирует учебно-оздоровительный центр молодежного аэрокосмического объединения "Сузір'я",
где ежегодно проходят оздоровление сотни детей.
Рукой подать
В самих Вишеньках заслуживает внимания еще и Успенская церковь (17821787 гг.), которая сохранилась в своем первоначальном виде практически без изменений. Стоит отметиться еще в двух местах: 1 - районный центр Короп, где стоят Ильинская церковькрепость (XVII в.) и Вознесенская церковь (1764); 2 - Мезинский национальный природный парк. Тут действует музей, а на территории парка находится около 50 памятников археологии. Среди них - всемирно известная Мезинская стоянка времен палеолита, возраст которой составляет почти 20 тысяч лет.
Как добраться
До Вишенек ехать трассой через Мену и Сосницу, поворачивая в селе с не менее "сладким" назва нием - Черешеньки. Либо автобусом до Коропа, а оттуда - 19 км до пункта назначения.
Батурин Цитата
Президент Украины Виктор Ющенко(2005-2010): "У Батурині живе українська історія. Ці вулиці пов'язані з іменами багатьох видатних українців... Тут відбувся злет українського мистецтва, архітектури. Світові був явлений вінець українського церковного і палацового бароко. Батурин дуже важливий для українців як одна з головних пам'яток історії, як національна святиня". Батурин основан в начале XVII в. В документах впервые упоминается в 1625 г. в связи со строительством Батуринской крепости. В 1669-1708 и 1750-1764 гг. был резиденцией гетманов Левобережной Украины Демьяна Многогришного, Ивана Самойловича, Ивана Мазепы и последнего гет-
мана Украины Кирилла Разумовского. Заповедник включает дворец Разумовского (1799-1803 гг.), дом Генерального Суда Левобережной Украины (кон. XVII в.), Воскресенскую церковьусыпальницу (1803) последнего гетмана… Всего - 39 объектов. Территория заповедника включает и парк Василия Кочубея, заложенный в начале ХVІІІ в. на базе природной дубравы.
Факты
Осенью 1708 года московские войска полностью разрушили оборонный замок и сам город. Всех жителей уничтожили (в том числе детей и женщин). Руководителей обороны Батурина казнили в Глухове, а остальных защитников Батурина, по утверждению автора "Історії русів", распяли на крестах, установленных на плотах, и пустили по течению реки Сейм.
По данным археологических исследований было установлено, что поселение на месте современного Батурина существовало еще 900 лет назад.
Рукой подать
В 7 км от Батурина в с.Осич расположен Свято-Николаевский Крупицкий женский монастырь, основанный еще в домонгольский период. Также по пути можно заглянуть в старинный город Борзну.
Как добраться
Автомобилем по маршруту Чернигов Копти. Дальше по московской трассе через Борзну до Батурина. Без автомобиля: электричками (с пересадкой в Нежине) или поездом Чернигов Москва до Бахмача или Конотопа. Оттуда - автобусом или маршруткой до Батурина.
«Черниговские новости: cемь дней»
ПРОБЛЕМА
туриндустрию...
7(А) 1 июня 2017 г.
Новгород-Северский Цитата
Писатель Владимир Чивилихин: "А Новгород-Северский, между прочим, дал князя Игоря! Местную гимназию окончили педагог Ушинский, писатель народник Михайлов, ученый и революционер Николай Кибальчич, который перед казнью набросал схему ракетного космического аппарата...". По одной версии, основан монастырь в 1033 году князем Мстиславом Владимировичем Тмутараканским во славу Бога за победу над князем киевским Ярославом, а по другой в 1036 году Ярославом Мудрым. В состав заповедника, который находится на территории монастыря, входят: Спасо-Преображенский
собор (1796), надвратная колокольня (1669), Палатный корпус с Петропавловской церковью (1693), Ильинская церковь, келии, бурса (XVII в.), стены и башни (1699).
Факты
Тут был написан первый гениальный эпос Киевской Руси "Слово о полку Игореве". Тут же в 1179 году был похоронен один из героев "Слова…" - князь Олег Святославич, названный в эпосе Олегом Гориславичем. Во время Второй мировой войны фашисты устроили в монастыре лагерь военнопленных. В 1941-1943 гг. из 22 тысяч пленных здесь от голода, холода, болезней и расстрелов погибло почти
18 тысяч человек. В знак памяти возле стены монастыря установлена скульптурная композиция.
Рукой подать
В Новгороде-Северском стоит осмотреть также Успенский собор и деревянную Свято-Никольскую церковь (XVIII в.), построенную без единого гвоздя, торговые ряды в центре города.Приблизительно в 10 км от Новгорода-Северского находятся известные Узруивские источники высококачественной, кристально чистой питьевой воды.
Как добраться
По трассе через Мену и Сосницу. В Новгород-Северский регулярно ходят автобусы и микроавтобусы с Центрального автовокзала Чернигова.
Ичнянский район Цитата
Нина Дюканова: В тени дубрав, в звонкоголосье птиц Дворец стоит невиданной красы. Пред величью его упасть бы ниц И замереть на долгие часы… Усадьба была основана в XVIII в. российским полководцем графом Петром Румянцевым-Задунайским как одна из резиденций президента Малороссийской коллегии и генерал-губернатора Малороссии. Архитектор Максим Мосцепанов построил грандиозный дворец в романтическом стиле и спланировал роскошный парк при нем. В XIX в. "Качановка" стала своеобразным культурным центром, который манил лучших представителей творческой интеллигенции. Весь комплекс состоит из дворца (конец XVII - нач. XX в.), альтанки с гротом (альтанка Глинки),
Георгиевской церкви (1816-1828 гг.), водонапорной башни, дома электростанции, бывших служебных помещений и собственно парка.
Факты
Своего расцвета Качановка достигает в период хозяйствования Василия Тарновского-младшего (1837-1899), имя которого нынче носит Черниговский исторический музей. Летом 1838 года здесь плодотворно трудился над оперой "Руслан и Людмила" Михаил Глинка.Все лето 1880 года в Качановке над картиной "Запорожцы пишут письмо турецкому султану" работал Илья Репин. В Качановском альбоме для гостей оставили автографы Николай Гоголь, Пантелеймон Кулиш, Николай Костомаров, Николай Врубель, Дмитрий Яворницкий и другие известные люди.
Рукой подать
Если уж вы добрались до Качановки, то обязательно посетите расположенные рядом Государственный дендрологический парк "Тростянец" ("Швейцария в миниатюре" - резиденция славного рода Скоропадских - 8 км на восток), и дворцовопарковый ансамбль (усадьба известного помещичьего рода Галаганов) в Сокиринцах (Сребнянский район - 10 км на юг от Тростянца).
Как добраться
Удобнее всего электричкой до Нежина, а оттуда автобусом Нежин-Иваница до станции Качановка. Из Нежина автобус ходит каждый день. Автомобилем через Нежин, Ичню до Парафиевки, оттуда поворот на Качановку.
Козелец Цитата
Историк архитектуры Федор Горностаев: "Тут впечатляет огромное количествосвета, который заливает все огромное помещение, и пышная роскошь убранства… Более всего внимание привлекает впечатляющий своими размерами и величественностью иконостас. Это целая поэма выразительности и красы. Тут все создано уверенной, гениальной рукой - все величественное, все грациозное". Многие искусствоведы заявляют о том, что этот храм вполне мог бы стать украшением Киева. Построенный в 1752-1763 гг., он стал благодарностью от Наталии Розумихи Богу за счастливую судьбу ее сыновей - Алексея Разумовского, мужа российской императрицы Елизаветы, и Кирилла Разумовского, последнего гетмана Украины.
Факты
Иконостас собора считается самым большим на постсоветском пространстве: высота его - 27 метров. Говорят, что в хорошую погоду с колокольни, находящейся рядом с собором (ее высота - 50 метров), можно одновременно обозревать и Киев, и Чернигов. Колокольня - одна из самых высоких в Украине. В 2004 году в Козелец из Аргентины приезжал потомок Кирилла Разумовского - Андрей Разумовский с невестой Урсулой. В соборе Рождества Богородицы состоялось их венчание.
Рукой подать
В Козельце обязательно осмотрите еще Вознесенскую (тут сейчас музей ткачества) и Николаевскую церкви
(сер. ХVIII в.), дом полковой канцелярии (ХVIII в.). В 5 км от Козельца (в сторону Бобровицы) - с.Даневка со СвятоГеоргиевским женским монастырем (XVII в.); в 7 км (в сторону Чернигова) - Лемеши, родное село семьи Разумовских, где стоит Трехсвятительская церковь, построенная на могиле отца семьи Григория Розума в 1755 году.
Как добраться
Козелец находится почти посредине между Черниговом и Киевом (65 км от Чернигова по киевской трассе и чуть в сторону от нее). Маршрутные такси не заезжают в поселок. А автобусом из Чернигова и Киева можно без проблем добраться за 40-50 гривен.
8(А) ПРОБЛЕМА «Черниговские новости: cемь дней»
1 июня 2017 г.
– Ще один момент – подієвий туризм, що повертає туриста кожного року. Цікавий приклад – місто Ольштин. Це маленьке польське містечко, із населенням 100–150 тисяч. Воно щороку на фестиваль, який започаткувався як студентський, збирає ще 150 тисяч туристів. Чернігів пробував запускати різні фестивалі, але нічого масштабного й потужного так і не прижилося. Що
пам’яток архітектури. Тому робити такий фестиваль, який зацікавив би в Чернігові, потрібно обов’язково. На мою думку, акцент треба робити на гастрономію, оскільки в нас у місті розвивається дуже стрімко ця сфера, відкриваються нові кафе. Кожного разу на загальноміські свята ми запрошуємо ресторації та робимо фестиваль вуличної їжі. І наразі бачимо, що цих дерев’яних будиночків для їх розміщення нам не вистачає, ресторації активізуються. Перед Новим роком ми дозамовляли ще три торгові будівлі.
"
ло все більше людей. У 2017 році ми запровадили їх на постійній основі. Мені вже навіть дзвонили з Києва з видання «Укрінформ» і запитували про цей захід. Ми анонсуємо його по всіх медіа, через Асоціацію індустрії гостинності, яка працює по всій Україні (у нас було чотири ефіри на радіо). За кожної можливості на запитання, що нового в Чернігові, я відповідала: «Анімаційні екскурсії». На такий захід раз на місяць групи подивитися приїдуть. Юрій Король: – До речі, у цьому році спільно з проектом «Зелена сцена» ми
Народ підходив, відходив, хтось всю екскурсію пройшов. Просять зараз перенести початок з п’ятої на більш пізній час – це питання на обговоренні, тому слідкуйте за анонсами і долучайтеся. Катерина Бурдук: – Хочеться сказати, що найкраща реклама – це реклама. І треба прорекламувати наше місто по всіх масмедіа, якщо така можливість буде. Кожного разу, коли включаєш телевізор, бачиш рекламу Туреччини чи інших країн. А чому б не запустити невеликий ролик «Приїздіть до Чернігова, цікаво не лише за кордоном!»?
Найбільша потенційна аудиторія туристів – кияни – вважають, що в Чернігові недостатньо туристично-розважального контенту. Я всіх знайомих кличу до нас. А в мене питають, а що у вас цікавого. Я кажу, храми… І все! Сергій КНУРЕНКО
з цим робити? Чи, можливо, цього не варто взагалі робити? Альона Костирко: – Це варто робити. Саме тому у травні ми спробували зробити так, щоб кожен уїк-енд проходив якийсь фестиваль, причому орієнтовані заходи були на різні за віком та вподобаннями категорії населення. Чому в травні? Тому що саме тоді до нас приїздить турист, і ми намагалися затримати його більш ніж на один день, залишити на ніч. Ми бачили гарний приклад фестивалю Jazz Open, який щороку збирає все більше людей. Фестиваль залишається один, а люди приїжджають і ті самі, і нові. Я повністю згодна з вами щодо
Тобто ресторації хочуть робити, і варто поставати акцент на тому, що вони можуть це робити. Якщо минулого року в нас було 10 будиночків, а на площі стояло лише шість – не було кому в них працювати, то цього року ми їх виготовляли додатково – бажаючих було більше, ніж торгових місць. У цієї сфери є величезний потенціал, і, на мою думку, це могло б перерости в масштабний фест. Ще в минулому році ми запровадили анімаційні екскурсії на Валу. Улітку кожної останньої суботи місяця всі охочі запрошувались на такий безкоштовний захід. Тоді ми випробовували такий формат і побачили, що був резонанс, кожного разу приходи-
запустили вечірню безкоштовну екскурсію містом (по п’ятницях). Щоб, знову ж таки, у містян не виникало запитання «Што смотрєть?». Це така невеличка оглядова екскурсія, яка показує, що в місті дійсно є що подивитись, щоб запустити те саме сарафанне радіо. Поки що екскурсії починаються о п’ятій, біля Малої сцени, далі ми гуляємо по центральній історичній частині міста близько двох годин. Надалі, думаю, будемо переключатися і в інші райони міста, екскурсії стануть більш тематичними. Як показав перший досвід, резонанс та інтерес був. На двох екскурсоводів десь близько ста чоловік ми провели.
Мені здається, це б дало поштовх і результат – до нас завітали би з інших міст. Думаю, треба починати робити рекламу в цьому напряму, як робить Львів та Одеса. У нас є і водні ресурси, і зелений туризм – це цікаво. Альона Костирко: – Хочу дати маленьку ремарку: у нас є цей захід у програмі, ми про це думаємо. Коли ми писали загальну стратегію розвитку туризму в місті, то серед пропозицій усіх активістів і місцевої влади була ідея (вона й зараз є) написати проморолик для Чернігова. Але в тому ракурсі, щоб він мав кілька форматів: більш довгий – для туристичного порталу, коротенький (на кілька секунд) – для
трансляції на національних каналах і без звуку – для показу в поїздах «Інтерсіті» й вокзалах. Тобто ролик буде один, але якісний і в короткій або подовженій версії. Ми зараз над цим працюємо, але в туристичному відділі дуже мало людей. До речі, зараз у нас проходить конкурс на одне вакантне місце... Сергій Кнуренко: – Ми сьогодні розглядаємо туризм як галузь економіки, пріоритетну для Чернігова. Якщо це відображено в стратегії розвитку міста як пріоритет номер 1, 2 чи 3, тоді в міській раді має бути на конкурсних засадах визначена людина, яка візьме на себе певну відповідальність, що через рік будуть такі зрушення… Конкретні цифри: зараз стільки туристів, за рік буде стільки, за два роки – стільки. Не просто озвучити набір заходів, які подобаються комусь або ні, а конкретні речі. Я – за відповідальність. Коли людина відповідає за кількісні показники. Далі під головуванням міського голови провести розмову щодо створення кластеру. І домовитися: місто виділяє таку суму на підтримку галузі, а бізнес – теж якісь крихти. І разом це буде бюджет для розвитку. Коли склалося коло зацікавлених осіб – розробити разом із громадськістю набір проривних проектів. От наприклад… Над чим ми працюємо зараз. Ми назвали цей проект з трьох слів: «субота» – це для киян, «Чернігів» і «фестярмарок». Бо фестиваль кожного тижня проводити важко, а ярмарок для туристів з Києва нецікаво. Але коли поєднати і проводити щотижня – тоді можна встановлювати борди в Києві, про які ми тут говорили, що в Чернігові з’явився плюс один контент. Він не буде визначальним, через який я поїду з Києва. Не поїду через храми чи ще через щось. Але коли буде набір – я візьму родину і запропоную на два дні поїхати в Чернігів. Ми сходимо на ярмарок, подивимося на святині, відпочинемо і позаймаємося спортом. Контент має бути щільним, його має бути багато, щоб можна було з цим виходити на ринок України. Сьогодні ми на ринку не конкурентоспроможні. Туроператорам нічого продавати. Продукт треба сформувати. А в основі має бути партнерство, якого я сьогодні не бачу.
Туалеты не работают, а риелторы – «жлобы» РЕАКЦИß. Экскурсовод Олег Герасименко поделился впечатлениями об открытии туристического сезона в Чернигове, которое прошло 29 30 апреля. На своей странице в «Фейсбук» он рассказал, что такого наплыва туристов в Чернигов на его памяти не было. – Только через Черниговское объединение экскурсоводов прошло 348 человек. Было проведено ровно 50 экскурсий и 2 многодневных тура по области, – порадовался Олег Герасименко. К тому же, по его словам, в этом году очень много туристов провели в Чернигове больше чем один световой день и остались ночевать. Как рассказал Олег Герасименко, кроме киевлян, в Чернигов приехало немало
туристов из Одессы, Харькова, Львова, Винницы, Запорожья и Днипра, а также иностранные группы из Польши и Франции. Также экскурсовод рассказал о неприятных впечатлениях. По его мнению, город оказался не готовым к такому наплыву туристов. – Есть такое понятие, как граничная нагрузка на туристический объект. Т.е. пропускная способность или то комфортное количество посетителей, которое место/ объект готов безболезненно принять. В Чернигове эта граница на уровне 800 человек в день. Все, что выше, Чернигов переварить не может. Нет возможности, чтобы группа после экскурсии где-нибудь села и перекусила без предварительной брони кафе.
И вопрос даже не в том, что в праздничный день все в центре было забито людьми. У нас в принципе нет таких заведений, к которым привыкли туристы со стажем («Пузата хата», «Жарю-Парю» и т. д.) Также, по мнению экскурсовода, не готовы оказались и гостиницы. – Выходные обнажили проблему с размещением в городе. Отели были забиты. Мне туристы даже жаловались на риелторские фирмы. Те, видя спрос, подняли стоимость аренды квартир до 1000 грн/ сутки. Но это ладно. Это мировая практика поднимать цены, когда спрос превышает предложение. Но зачем же показывать свое жлобство и пытаться содрать новую цену с людей, которые забронировали квартиру еще в феврале за 350 грн?
Бюджетных групп селить негде в принципе. Отели или маленькие, или дорогие. Львовская группа в итоге ночевала в Нежине, – возмутился Олег Герасименко. Возникли претензии и к работе общественных туалетов на Валу. Особенно на себе это прочувствовали те, кто приехал в Чернигов пораньше. – Столкнулись с тем, что туалеты-то на Валу есть, но работают не по тому графику, как требует организм раннего туриста, – написал бывший начальник отдела туризма Черниговской облгосадминистрации. Также Олег Герасименко выразил надежду, что поток туристов в Чернигове в минувшие выходные был не разовым стечением обстоятельств, а началом тенденции.