18.06.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження № 22-ц/785/5397/13 Головуючий у першій інстанції Турецький О.С. Доповідач Панасенков В. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.06.2013 року
м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого суддів:
судді
Панасенкова В.О. Парапана В.Ф.,
Громіка Р.Д., при секретарі:
Горновій А.О.,
за участю: представника позивачки ОСОБА_3, - ОСОБА_4, та відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2013 року про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_6 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", про визнання договору дарування ? частини квартири недійсним, в с т а н о в и л а: Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Суд визнав недійсним договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_1, укладений 13 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, посвідчений нотаріально. В касаційному порядку судові рішення не переглядалися. 1/6
18.06.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
19 лютого 2013 року відповідачка ОСОБА_6 звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що при розгляді справи їй стало відомо, що позивачці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, її брату ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та їх батьку ОСОБА_5 належав на праві власності буд. АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом, який був відчужений 27 грудня 2006 року, що ставить під сумнів висновки суду щодо порушення оспорюванним договором дарування Закону України "Про охорону дитинства" та свідчить про відсутність підстав для застосування ст. ст. 203, 215 ЦК України. Вона вважає, що ці обставини є нововиявленими і є підставою для перегляду судового рішення (а.с. 127-133). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2013 року відкрите провадження у справі за заявою ОСОБА_6 про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, справу призначено до розгляду на 15 березня 2013 року (а.с. 136). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2013 року заява відповідачки ОСОБА_6 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволена. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2012 року скасовано, справу призначено до розгляду на 25 квітня 2013 року (а.с. 147-148). Позивачка ОСОБА_3 оскаржила ухвалу суду в апеляційному порядку, згідно із ч. 8 ст. 8 та ч. 2 ст. 293 ЦПК України ця ухвала підлягає перегляду. В апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, судом не враховано, що зазначені відповідачкою ОСОБА_6 обставини дійсно існували на час розгляду справи, але були відомі заявниці, вони не входять до предмету доказування у справі і не можуть вплинути на висновки суду, тому не є істотними і не можуть бути визнані нововиявленими. Крім того, судом першої інстанції порушено принцип справедливого судочинства - правової визначеності остаточного рішення по спору. Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_3, пояснення на апеляцію представника позивачки ОСОБА_3, - ОСОБА_4, відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки підлягає задоволення за таких підстав. Задовольняючи заяву про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачці ОСОБА_6 при розгляді позову стало відомо, що позивачці ОСОБА_3, її брату ОСОБА_7, та їх батьку ОСОБА_5 на час укладання договору дарування ? частини квартири належав на праві власності будинок АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом, який був таємно від заявниці відчужений, що є нововиявленими обставинами і підставою для перегляду судового рішення.. Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки судом порушені норми процесуального права, що привело до неправильного вирішення вказаного питання. Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, 2/6
18.06.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. У п. 3 постанови № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. З матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_5 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 червня 2003 року (а.с.14), у якій він проживає разом з неповнолітніми дітьми: дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. 28 грудня 2003 року батько позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_5, уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_6 13 квітня 2005 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_6 частину вказаної квартири, а згодом 03 червня 2009 року остання подарувала її іншій особі - ОСОБА_8 Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2012 року встановлено, що батько неповнолітніх дітей ОСОБА_5 уклав угоду дарування частини спірної квартири без попередньої згоди Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (а.с. 61-63). Дійсно на час розгляду справи існували наступні обставини, а саме, те що позивачці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, її брату ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та їх батьку ОСОБА_5 належав на праві спільної часткової власності будинок АДРЕСА_2 після смерті матері та дружини ОСОБА_9 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 10 жовтня 2001 року та 15 листопада 2001 року (а.с. 129, 130, 131). 27 грудня 2006 року вказаний будинок був відчужений (а.с. 132-133). Однак зазначені обставини були відомі відповідачці ОСОБА_6 як дружині відповідача ОСОБА_5 і яка працює приватним нотаріусом, і при розгляді справи у суді першої інстанції і у суді апеляційної інстанції, про що свідчать доводи її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 06 липня 2012 року (а.с. 73). 3/6
18.06.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
У пп. 4, 7 вказаної постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначав, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що вказані заявником ОСОБА_6 обставини щодо належності позивачу ОСОБА_3 частини будинку у м. Миколаєві на час 4/6
18.06.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
укладання оспорюваної угоди, а згодом її відчуження, були відомі їй, ці обставини не могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення та не входять до предмету доказування у справі. Ці обставини не є істотними і не можуть вважатися нововиявленими. Тому законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_6 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами немає. Отже, рішення суду першої інстанції було скасовано безпідставно. У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (РИМ,4.ХI.1950), яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального судочинства. Європейський Суд у своєму рішенні у справі Брумареску проти Румунії від 28 жовтня 1999 р. № 2834/95 зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який вимагає, серед іншого, щоб остаточне вирішення судом спору не ставилося під сумнів (принцип правової визначеності як складова справедливого судового розгляду). Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції також був порушений один з елементів здійснення принципу справедливого судочинства - принцип правової визначеності. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК УКраїни, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування. Отже, питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами вирішено судом першої інстанції з порушенням положень ст. ст. 361, 364-1, 365 ЦПК України, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд рішення суду від 06 липня 2012 року за нововиявленими обставинами. Скасуванню підлягає і ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі за зазначеною заявою ОСОБА_6 У відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України у даному випадку підлягають скасуванню і заходи забезпечення позову у вигляді накладання арешту на ? частину квартири АДРЕСА_1, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2013 року (а.с. 150-151). Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 2, 312 ч. 1 п. 2, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, 5/6
18.06.13
Єдиний державний реєстр судових рішень
у х в а л и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Приморського районного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2013 року скасувати й постановити нову ухвалу. У задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", про визнання договору дарування ? частини квартири недійсним відмовити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2012 року залишити в силі. Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладання арешту на ? частину квартири АДРЕСА_1, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2013 року. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили ухвалою. Судді апеляційного суду Одеської області:
В.О.
Панасенков
В.Ф. Парапан Р.Д. Громік
6/6