28 by Управління освіти

ДИРЕКТОР МИКОЛАЇВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 28 МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Керівник нової генерації, магістр управління, вчитель-методист. Нагороджена почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, нагрудними знаками: «Відмінник освіти України», «Василь Сухомлинський».

Цей нарис про школу народився з аналізу власної діяльності, досягнень і помилок, які накопилися за 15 років адміністративної роботи. Це спроба узагальнити творчий підхід до управління сучасною школою. На даному етапі наша школа: школою життєтворчості і гуманності; вона варіативна та особистісно-орієнтована; знаходиться у постійному розвитку та впровадженні інновацій; школа комфортності для дітей, творчості для вчителів та впевненості і спокою для батьків. Кожен, хто хоч раз побував у школі № 28, з першої хвилини переконується, що він знаходиться в унікальному навчальному закладі, де переплітається сучасний дизайн, національний колорит та казковий дитячий простір. Вражає все: і ошатне фойє з національною символікою, і стилізований

глобус з вишуканим, елегантним фонтаном, і мальовничий

Стратегічне управління школою

краєвид шкільного двора в українському стилі. Саме це створює незабутнє враження комфорту, життєтворчості і позитивності. У 1962 р. з’явився наш навчальний заклад, якому судилося стати одним з найкращих у місті. З 1962 по 1977 р. – це восьмирічна школа, а з 01 вересня 1977 р. – вона отримує статус середнього навчального закладу. І сьогодні ми наближаємося до епохальної межі - п’ятдесятиріччя. 50 – це життя! 50 – це майбуття, 50 – це тільки початок втілення наших мрій. Наша школа – це школа розвитку. Але я мрію про модель ідеальної школи, яка спрямована на розкриття особистісних інтересів кожної дитини з перших кроків свідомого життя. У майбутньому хотілося б, щоб наш заклад був школою нового типу. Щоб в такій школі учень мав право на вибір змісту освіти та форм отримання освітніх послуг в урочному і позаурочному шкільному просторі. Вже давно минув той час, коли всі школи були однотипними, всі навчалися за єдиними планами, підручниками, програмами. Зараз, згідно з чинним законодавством про освіту, крім звичайних, поширилася мережа шкіл нового типу, з’явилися різноманітні форми профільного навчання. Отже, щоб загальноосвітня школа могла мати свій імідж і бути конкурентоздатною, необхідно чітке конструктивне управління закладом. Саме такі зміни в галузі освіти спонукають на переосмислення статусу і ролі директора в управлінні школою. Я добре розумію, що школі потрібен керівник нової генерації, який здатний розробити стратегію розвитку. Щоранку йдучи до школи, думаю і прекрасно розумію, як багато ще необхідно зробити, щоб наша мрія про школу майбутнього здійснилася. Керівником навчального закладу стала 12 років тому і долю свою обрала сама. Вважаю себе успішною, бо займаюсь справою, яку люблю, та маю сильну команду колег. 2

Стратегічне управління школою

Нелегко у своїй діяльності поєднувати:  реалізацію стратегічних завдань навчального закладу;  оптимальну

організацію

навчально-виховного

процесу,

який

би

забезпечував підготовку дитини до життя в умовах ринкових відносин;  забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників навчальновиховного процесу та досягнення ними поставленої мети. Як керівник навчального закладу я розумію, що недостатньо володіти тільки певним обсягом знань, ідей і теорій управління школою, а необхідно, щоб всі компоненти керованої системи працювали синхронно, динамічно, з стратегічним баченням майбутнього розвитку. Цей шлях, на мою думку, дає змогу своєчасно адаптуватися навчальному закладу до зовнішніх впливів середовища та створити умови прогнозованого розвитку. Отже, діяльність управлінця сьогодні – це робота на результат в умовах стрімкої динаміки і постійних змін в освітньому процесі. Тому, як показує реальність, стратегічне управління – це тема актуальна і потребує модернізації освітньої стратегії, теоретичного обґрунтування та розробки діяльнісного підходу до впровадження. Для досягнення високого ступеня ефективності ми створили умови, за яких всі учасники навчально-виховного процесу спрямували б свою діяльність на задані параметри інноваційного впровадження технологій, здійснювали б його за умов злагодженості роботи всіх управлінців при їх високій кваліфікації. Для цього ми здійснили перехід на стратегічно-цільове управління, впровадили інформаційно-комп’ютерну систему управління, моніторинговий супровід, ввели психологічні засади в управління ЗНЗ та створили атмосферу соціальної комфортності в ЗНЗ. Наша школа взяла курс на особистісно-орієнтований підхід до освітньовиховного процесу та виконання стратегічних завдань, окреслених у Державній національній програмі «Освіта». То ж свою роль як керівника нової генерації вбачаю у використанні внутрішніх можливостей щодо втілення наукових ідей та моніторингу. Ці положення для нашого закладу є 3

Стратегічне управління школою

інноваційними і передбачають логіку змін у функціонуванні школи та забезпеченні якості освітнього процесу. Для цього педагогічним колективом була визначена генеральна лінія стратегічного розвитку школи. Сутність стратегії полягає у: створенні оперативної гуманістичної системи управління; спрямуванні управління школою на кінцевий результат; розробленні

інформаційного

моніторингового

забезпечення

всіх

підрозділів навчально-виховного процесу; координації напрямків діяльності щодо підвищення творчого потенціалу вчителя, підготовка його до інноваційної діяльності; створенні позитивного стратегічного розвитку та іміджу школи. Відповідно

до

цих

завдань

визначена

мета

та

місія

школи

життєтворчості. Мета програми: переведення навчального закладу в режим стратегічного планування розвитку; забезпечення організаційних, соціально-психологічних, педагогічних умов розвитку індивідуально - особистісної життєтворчості та компетентності учня; подальший розвиток школи життєтворчості. Стратегічні цілі: спрямування навально-виховного процесу на розвиток учня як творчої особистості; упровадження в практичну діяльність досягнень сучасної педагогічної науки і педагогічного досвіду, спрямованого на розвиток життєтворчості; формування громадянських і духовних цінностей особистості; залучення учнів до соціальної творчості, проектної діяльності. Форма управління – колегіальна, при раціональному розподілі функціональних

обов’язків

між

суб’єктами. 4

Управління

забезпечує

Стратегічне управління школою

виконання Закону України «Про світу» та державних законодавчих нормативних актів із забезпеченням завдань освітньої галузі, створюючи умови для функціонування і розвитку школи життєтворчості як цілісної соціально – педагогічної системи. Ідеї концепції: 1. Створення комфортних умов для всебічного гармонійного розвитку особистості. 2. Формування потреби учнів у самоосвіті, саморозвитку, само-вихованості. 3. Підтримка дітей з високим творчим потенціалом. 4. Переорієнтація навчального процесу згідно сучасним вимогам до освіти, впровадження інноваційних методів навчання. 5. Діяльність педагогічного колективу щодо оновлення змісту і технології навчання. 6. Матеріально – технічне забезпечення школи. Місія розвитку школи життєтворчості Школа життєтворчості – це школа рівних можливостей для отримання кожним учнем того рівня освіти, який відповідає здібностям та індивідуальним особливостям. Це освітній заклад, ядром якого є концептуальні, змістовні і технологічні засади розвитку життєвої компетентності дитини, освоєння нею технології вирішення життєвих досягнень і професійних проблем на основі внутрішнього потенціалу, інтеграції її в демократичне суспільство з ринковою економікою. Відповідно місії школа життєтворчості виконує ряд головних функцій: 1. Освітньо-виховну: забезпечення розвитку та виховання особистості, надання повної середньої освіти відповідно Держаного стандарту на творчому рівні. 2. Розвивальну: розвиток життєвого досвіду, творчого потенціалу та індивідуальних здібностей кожної особистості. 5

Стратегічне управління школою

3. Компетентнісну:

сприяння становленню та розвитку життєтворчих

задатків особистості з досягненням життєвих результатів. 4. Ціннісно-смислову: духовно-практична діяльність, яка спрямована на пізнання сутності життя, закономірностей, принципів та механізмів життєпобудови. 5. Корекційну: корекція відхилень, компенсація недоліків у фізичному, психологічному та соціальному розвитку. Стержнем школи життєтворчості як живого організму є: спільність дітей і дорослих; побудова

навчально-виховного

процесу

на

демократичних

гуманістичних принципах; комфортний простір життєтворчості; толерантність і позитивний менталітет; соціальна активність і громадянська відповідальність; світогляд та творчий потенціал вчителів. Девіз колективу: від творчого директора через творчого вчителя до творчого учня. Стратегія діяльності школи життєтворчості

Створення єдиного комплексу освітньовиховного процесу на основі поєднання базової та додаткової освіти

Відповідальність педагогічно го колективу за цілісний, системний та науковий розвиток особистості протягом всіх років навчання

Здійснення психологомедичного супроводу життєдіяльності дитини

Створення оптимальних умов для реалізації індивідуальних творчих можливостей учнів

Удосконалення матеріально -технічної бази для забезпечення життєдіяльності колективу

Стратегічне управління школою

Зміст навчально-виховної роботи визначається освітніми галузями базових типових навчальних планів і включає, окрім державного мінімуму, багатий спектр розвиваючих творчих спецкурсів за рахунок годин варіативної частини плану та гурткової роботи, які пов’язані з життєтворчою і компетентною спрямованістю і насиченістю змісту освіти та виховання. У школі життєтворчості педагогічний колектив працюватиме над досягненням індивідуалізації та персоналізації навчання шляхом наповнення освітньої діяльності індивідуальними планами, проектами, дистанційним навчанням, що відповідатиме життєвим планам дитини. Технологія життєтворчості – це практична діяльність особистості, що спрямована на проектування, планування, програмування та творче здійснення свого індивідуального життя. Технологія життєтворчості визначається трьома критеріями:  забезпечення індивідуально-диференційованого підходу до навчання;  впровадження передового педагогічного досвіду, інновацій;  формування життєвої компетентності, життєдіяльності, життєтворчості. Зазначені параметри освітньої діяльності в навчальному закладі лягли в основу розробки програми школи життєтворчості. Стратегічна програма реалізується в періоди за такими етапами: І етап: організаційно-теоретичний (2010-2011 н.р.): 1) Обговорення та експертиза стратегії на різних рівнях закладу. 2) Планування роботи освітнього процесу і всіх стратегічних підсистем шляхом проектування діяльності. 3) Складання проектних технологій в контексті життєтворчості. 4) Забезпечення необхідними ресурсами для реалізації основного етапу. ІІ етап: практичний (2011-2012 н.р.): 1) Реалізація основних цільових проектів програми розвитку школи життєтворчості. 2) Проведення проміжного контролю та моніторингу. 3) Експертиза реалізації програми. 7

Стратегічне управління школою

ІІІ етап: підведення підсумків та осмислення результатів реалізації програм, проектів та узагальнення досвіду (2012-2013 н.р.): 1) Постановка нових стратегічних завдань розвитку освітньої системи і школи, підготовка нової програми та проектів. 2) Поширення досвіду в колективі школи. Згідно

зазначеної

стратегічної

програми

школі

здійснюється

перебудова діяльності всіх підрозділів навчально-виховного процесу. Модернізація пройшла шлях від оцінювання стану справ, визначення наявних проблем у розвитку школи, що заважали забезпеченню якості освіти, аналізу можливостей педагогічного колективу, стану матеріальної бази закладу до запровадження актуальних інновацій з урахуванням внутрішніх і зовнішніх умов функціонування школи. Виходячи з цього, було визначено концептуальне бачення стратегічного розвитку школи, поставлені довго- та короткотермінові цілі щодо змісту, форм управлінського та педагогічного процесів. Таким чином, все це дало змогу розробити Концепцію розвитку школи життєтворчості на трирічний термін. Форма управління була колегіальною при раціональному розподілі функціональних обов’язків між суб’єктами діяльності. Концепція акумулювала всі підрозділи освітньої системи, сприяла оновленню

змісту

та

технології

навчання

забезпечила

розвиток

життєтворчості особистості учня і вчителя. В основу Концепції Школи життєтворчості було покладено три принципи Державної концепції освіти ХХІ століття: навчитися пізнавати життя, навчитися працювати, навчитися жити. Для реалізації концептуальних принципів ми визначили стратегічні завдання: 1) розробити

інформаційне,

моніторингове

та

матеріально-технічне

забезпечення всіх підрозділів навчально-виховного процесу; 2) створити оперативну систему управління розвитком школи; 8

Стратегічне управління школою

3) координувати діяльність учасників навчально-виховного процесу щодо створення позитивного творчого середовища; 4) вдосконалити

механізм

самопроектування

особистістю

своєї

життєдіяльності. Працюючи над створенням Концепції школи життєтворчості, були визначені пріоритетні напрямки, які повинні вивести навчальний заклад на новий рівень. Це: забезпечення функціонування школи життєтворчості для досягнення заданого рівня освітніх послуг та здобуття учнями загальної середньої освіти; побудова оптимальної системи управління закладом; здійснення переходу від традиційних педагогічних технологій до освіти на основі інформатизації та інновації; виявлення та формування творчого потенціалу учасників навчальновиховного процесу; виховання нової генерації педагогічних кадрів. Концепція розроблена за науковими принципами системності освітнього процесу, динамічності, гуманності, науковості та демократичності. Філософія Концепції Школи життєтворчості ґрунтується на результатах моніторингових досліджень творчого потенціалу педагогічного колективу, який забезпечить фундаментальну освіту, функціональну грамотність та творчу життєву компетентність особистості. Наша школа – це: заклад, що дає науково-теоретичну і загальнокультурну підготовку з предметів державного стандарту; заклад, де кожен реалізує здібності і творчі можливості; заклад, який здійснює науково-експериментальну роботу з дослідження інтегрованої технології. Стратегічною

ідеєю

Концепції

формування

компетентності

особистості як універсального життєтворчого ресурсу ХХІ століття. 9

Стратегічне управління школою

Тому основними домінантами освітнього процесу в нашій школі є: життєтворча спрямованість навчальної і виховної роботи; переорієнтація на самореалізацію особистості; діяльнісна спрямованість при розв’язанні життєвих завдань; партнерство вчителів та учнів; варіативність у реалізації освітніх цілей; упровадження індивідуалізації розвитку особистості; оцінка результатів власної життєдіяльності. У Концепції школи життєтворчості ми передбачили реалізацію взаємопов’язаних і скоординованих цільових проектів, які створюють можливості для здійснення освітніх цілей та завдань. Для втілення концептуальної філософії в життєдіяльність учасників навчально-виховного процесу була створена модель школи життєтворчості, яка зорієнтована на Європейську освітню систему і є інноваційною.

Стратегічне управління школою

Отже, ми відмовилися від традиційного підходу до місії школи як до такої, що лише надає освітні послуги, а розширили можливість дитини вчитися жити в гармонії із собою, з іншими людьми та в гармонії з навколишнім середовищем. Розробляючи

стратегію

школи

життєтворчості,

ми

виходили

прогнозування освіти майбутнього. 1. Вона

буде

особистісно-орієнтованою

зі

стратегічною

системою

управління. 2. Школі буде притаманна: свобода педагогічної думки і дії, свобода всіх учасників навчальновиховного процесу; тенденція переходу до впровадження інновацій у всіх підрозділах системи; виконання величної місії: «сіяти розумне, добре, вічне»; виховання

креативної

конкурентно-спроможної

особистості

критичним мисленням. 3. В

управлінні

адміністрування

закладом до

буде

здійснений

управління

перехід

підсистемами

та

від

прямого

процесами

координальним розширенням лідерства, ініціативи та творчості. 4. Господарська діяльність буде здійснюватися, виходячи з ресурсів та пошуку альтернативних шляхів розвитку матеріальної бази закладу. У школі Життєтворчості розроблені критерії: 1) Школа життєтворчості – відкрита педагогічна система. 2) Основним стрижнем Школи життєтворчості є: життєва компетентність життєтворчість особистості. 3) Змістове

забезпечення

школи

життєтворчості

ґрунтується

на

життєдіяльності та компетентній насиченості змісту освіти і виховання. 4) Методична діяльність школи пов’язана з упровадженням інноваційних технологій, спрямованих на розвиток творчих можливостей дитини.

Стратегічне управління школою

5) Пріоритет в школі життєтворчості буде надаватися життєвим

та

життєтворчим знанням інструменту успішної життєдіяльності. 6) Виховна система життєтворчості сприятиме набуттю індивідуальноособистісних технологій життєтворчості та їх реалізації. Головна ідея школи життєтворчості – створення освітнього середовища, яке допомагає учню реалізувати себе як суб’єкта власного життя, діяльності та спілкування. 7) Відкритість школи життєтворчості, зв’язок з громадою. На трирічний період розвитку школи ми визначили такі актуальні завдання:  Створити умови для розвитку життєтворчої компетентності учнів.  Розробити

програмно

–

методичне

забезпечення

компетентно-

орієнтованої системи навчання та кожного інформаційного блоку управління.  Організувати наступність між всіма перехідними ланками навчальновиховного процесу та професійною освітою.  Збалансувати реальні можливості навчального закладу.  Скоординувати

системне

підвищення

кваліфікації

педагогічних

працівників, підготовку їх до творчої та інноваційної діяльності.  Виховувати особистість, якій були б притаманні риси впевненої, компетентної,

конкурентно-спроможної,

високопрофесійної

людини,

духовно багатої, високоморальної та доброзичливої індивідуальності. Напрямок діяльності школи життєтворчості: 1. Гнучка система управління навчально-виховним процесом. 2. Компетентне

керівництво

зростанням

професійної

педагогічних кадрів. 3. Здорові міжособистісні відносини у шкільному колективі. 4. Комплексне діагностичне вивчення творчого потенціалу. 5. Сприятливі матеріально-технічні умови освітнього процесу. 6. Стабільно позитивний імідж школи життєтворчості. 12

майстерності

Стратегічне управління школою

7. Школа життєтворчості будується на концепції дитиноцентризму. Виконання всіх поставлених стратегічних завдань, було зрозуміло, не можливо без координації всіх освітніх підрозділів школи життєтворчості, тому була запропонована стійка структура всіх рівнів управління від суб’єкта (керівника закладу) до об’єкта (членів педагогічного колективу).

Координація взаємодії підрозділів Школи життєтворчості Директор школи

Загальношкільна конференція

Педагогічна рада

Заступник директора

Рада школи

Методична рада школи

ЗДНВР

Методичні об’єднання

ЗДНВР

Педагогічна рада

ЗДГР

Рада учнівського самоврядування

Профсоюзний комітет

Рада профілактична

Центр дитячої ініціативи

Психологічна служба

ЗДВР Бібліотека Зазначені параметри розвитку закладу стали основою для розробки структури школи. 13

Стратегічне управління школою

Структура школи життєтворчості

Школа ІІ ступеня Школа розвитку і творчості

Школа ІІІ ступеня Школа самореалізації і життєствердження

Школа І ступеня Школа радості і захоплення

У школі І ступеня визначені такі пріоритети:  розкриття особистісних інтересів кожної дитини з першого дня перебування в школі та формування базових ЗУН;  орієнтація на розкриття творчих, індивідуальних можливостей кожної особистості з урахуванням обдарованості та самобутності з орієнтацією на зону найближчого розвитку;  аналіз динаміки розвитку молодшого школяра шляхом створення умов для задоволення її зростаючих потреб і активної участі в житті соціуму;  виховання

загальнолюдських

цінностей,

формування

базової

культури учнів;  розвиток життєвих навичок та життєтворчих компетенцій. До державного стандарту додаються проекти позакласних гуртків: •

1 клас «Працьовиті ручки»;

•

2 клас «Здоров’я»; 14

Стратегічне управління школою

•

3 клас «Магічна сила слова»;

•

4 клас «Я в світі, світ навколо мене».

Кожна додана до державного стандарту частина змісту освітнього процесу в початкових класах несе свою особливу місію в загальному концептуальному баченні навчально-виховного процесу. Заняття в Школі захоплень і радості повинно бути легким і результативним, воно закладає фундамент загальноосвітньої підготовки учнів, забезпечує досягнення обов’язкового рівня з найважливіших пріоритетних умінь відповідно до освітніх держстандартних вимог на основі творчого і якісного засвоєння. Школа ІІ ступеню вирішує такі завдання:  Формування оптимального, активного фонду знань з предметів Державного стандарту.  Створення умов для розвитку творчого потенціалу особистості за рахунок

впровадження

диференціації

та

індивідуалізації

навчально-

виховного процесу (кусів за вибором, факультативів, гуртків);  Вивчення основ комп’ютерної техніки, оволодіння комп’ютерною грамотністю;  Розвиток інтелектуальних здібностей шляхом участі дітей в олімпіадах, проектній діяльності, МАН, школи «Надія», факультативних занять, гуртках;  Надання можливостей доступу до мережі «Інтернету» та оволодіння технологією використання інформації для розширення знань;  Формування умінь і навичок для реалізації інтересів, здібностей, обдарувань;  Створення

можливостей

застосування

знань

життєвих ситуаціях;  Здобуття життєвого досвіду вчинків, діяльності, дій;  Формування культури здоров’я.

різноманітних

Стратегічне управління школою

Основна школа дає базову загальну освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. Навчально-виховний процес організується шляхом створення умов для повноцінного розвитку особистості. Для цього конструюються умови для задоволення освітніх потреб дитини, формується емоційне поле взаємин, які забезпечують повагу до особистості дитини, на рівні учень – учитель, учитель – учитель, учень – учень. Соціально-педагогічною умовою освіти школи життєтворчості є п’ять «само»: 1. Самосвідомість. 2. Самоактуалізація. 3. Самовизнання. 4. Самореалізація. 5. Саморегуляція. У школі життєтворчості учні мають можливість формувати та поглиблювати свої знання з навчальних предметів за рахунок варіативної частини навчального плану. У зв’язку з цим: а) шкільна програма стає легкою, цікавою, доступною; б) у школярів формується позитивне ставлення до процесу навчання; в) виробляється наукове бачення оточуючого середовища; г) формується уміння справлятися з труднощами; д) значно підвищується віра у власні сили та самооцінка; е) вдосконалюються

життєві

навички,

пов’язані

основами

компетенції вчитися та соціальної компетентності. Учні основної школи будуть мати достатній рівень знань з усіх предметів

базового

компоненту.

Протягом

кожного

року

навчання

проводитиметься моніторинг навчальних досягнень через: технологію навчальної діяльності, яка відповідатиме потребам учнів, їх можливостям, темпу та змісту навчання; 16

Стратегічне управління школою

визначення рівня компетентностей; забезпечення безперервності освітнього розвитку. Школа ІІІ ступеня забезпечує:  розкриття та реалізацію життєвого потенціалу та життєтворчих задатків;  виховання життєстійких та життєздатних рис особистості;  оволодіння

учнями

технологією

життєвого

проектування

та

створення індивідуально-особистісного життєвого проекту;  дотримання здорового способу життя;  опанування основними навичками обраної професії;  розуміння учнями своїх особливостей та здібностей як основи для вибору майбутньої професії. У Школі життєтворчості розроблена Концепція допрофільної та профільної підготовки, яка побудована в логіці компетентнісного підходу до стратегії профільної освіти. Старша школа – останній етап одержання повної загальної освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, що здійснюється шляхом оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел інформацію і переробити її, застосувавши на практиці одержані знання. Стратегічним напрямком діяльності школи ІІІ ступеня є створення умов для формування життєвого проекту особистості:  орієнтація на життєву професійну самовизначеність;  успішна життєдіяльність у суспільстві. Випускник школи життєтворчості зорієнтований на: життєву самовизначеність

творчу діяльність

майбутню професію

Стратегічне управління школою

Випускник школи життєтворчості – це: конкурентно-спроможна особистість; людина, яка живе в гармонії з собою, з іншими людьми, з природою; креативна особистість з критичним мисленням. З метою набуття учнями теоретичних знань та практичних вмінь працюють такі факультативи та курси за вибором:

Отже,

генеральною

ідеєю

школи

життєтворчості

реалізація

компетентнісного підходу до освітнього процесу, який допоможе нам задати вектор самореалізації потенційних можливостей особистості, забезпечити вирішення складних життєвих проблем в нових соціальних умовах життя. Стратегічне управління школою життєтворчості Стратегічним напрямком управління є перехід його на новий рівень управління, в основу якого покладений науково – системний підхід та індивідуально – орієнтовані цілі і завдання до його здійснення. Суть інновацій управлінської діяльності полягає в:  орієнтації на людину, її потреби;  створенні умов, що забезпечують розвиток особистості учня і педагога; 18

Стратегічне управління школою

 мотивації на ефективну самокеровану індивідуальну і колективну діяльність у шкільних підсистемах. Змістом управління є: повага до людини, довіра до неї та стимулювання успіху. Такий підхід до управління школою життєтворчості сприятиме вирішенню основних завдань розвитку школи, досягненню запланованої мети, цілей і завдань. У зв’язку з цим управління буде направлено на:  впровадження

дослідницько-експериментальної

роботи

«Інтеграція

змісту навчання  шлях оновлення освіти»;  формування

гнучкої

системи

управління

школою

системою

самоврядування;  керівництво зростанням професійної майстерності педагогічних кадрів на основі поетапного проектування, діяльності методичних об’єднань;  створення системи мотивації праці педагогічного колективу за єдиною методичною темою;  забезпечення наступності між всіма перехідними ланками навчальновиховного процесу та професійною освітою;  укладення взаємовигідних договорів з вузами з метою профорієнтації особистості. Все це дасть змогу оновити зміст роботи педагогічного колективу, створити умови для

стабілізації структури управління всіма напрямками

шкільної системи з пріоритетом горизонтального управління. Отже, стратегічне планування – складний багатогранний процес, основу якого складають цілепокладання, прогнозування, аналіз, моніторинг. Формуючи новий підхід до освітнього процесу Школи життєтворчості, ми передбачили і нові підходи до управління навчально-виховним процесом. Перш за все було визначено принципи управління інноваційною системою закладу. Це:

Стратегічне управління школою

стратегічність управління; науковість і системність планування; оперативність управління; інформатизація і моніторинг навчально-виховного процесу; прогнозування діяльності; рефлективність. Управлінська діяльність закладу базується на стратегічному плануванні діяльності педагогів та розвитку дитини, серед яких провідне місце посідає формування життєвих компетенцій в освітньому процесі. Реалізація основних напрямків Школи життєтворчості відтворена в моделі. Школа життєтворчості

Інноваційні форми управління

Методична система змісту життєдіяльності

Управлінський проект

Організація життєтворчої діяльності

Створення виховного процесу школи життєтворчості

Оновлення навчальноматеріальної бази

Методичний проект

Навчальний проект

Виховний проект

Господарчий проект

Цільова програма «Вчитель»

Цільова програма «Обдарованість »

Програма «Здорова дитина – здорова нація»

Програма «Від профільної освіти до професійного самовизначення»

Стратегічне управління школою

При розробці планування нової школи в умовах освітніх інновацій використовую модель, в якій встановлено вертикальний і горизонтальний зв’язки управління. Вертикальні – це: директор заступники вчителі учні батьки

Директор

створює

організаційно-правові

умови,

що

дає

змогу

заступникам діяти в правовому колі і реалізувати основні стратегічні завдання школи. Адміністрація ж, у свою чергу, реалізує стратегію діяльності для вчителів, що, зрештою, дає можливість учням самореалізуватися в навчально-виховному процесі. Змінилося у Школі життєтворчості і розуміння участі батьків в освітньому процесі. Вони стали реальними учасниками, ініціаторами та організаторами проведення позакласних справ.

Батьки з вчителями

відстежують зміни розвитку дитини, її життєвого потенціалу. Як керівник закладу разом з ними планую стратегію розбудови матеріально-технічної бази та сучасного дизайну. Горизонтальні зв’язки управління базуються на 5 підсистемах:

управлінська

методична

навчальна

виховна

господарча

Стратегічне управління школою

Реалізуючи практичні цілі управління школою, чітко визначаю свої специфічні робочі функції директора як менеджера: прогнозування розвитку школи та планування на перспективу; організація структури управління; керівництво функціонуванням закладу; координація діяльності працівників із загальним стратегічним планом; контроль і моніторинг реальних досягнень у порівнянні зі стратегічними. Великого значення в управлінні надаю корегуванню всіх об’єктів планування. Для цього збираю інформацію на кожному рівні. Що створює інформаційну

систему,

яка

дає

змогу

аналізувати,

класифікувати,

синтезувати одержану інформацію та приймати обдумані управлінські рішення. Такий шлях управління педагогічною системою навчального закладу дає змогу стабілізувати навчальний процес і створити умови для переходу на якісно новий рівень діяльності. Одержання інформації від усіх об’єктів школи, передбачення змін зовнішнього середовища стає можливим для визначення справжнього стану функціонування навчального закладу на даному етапі. Важливим у стратегічному плануванні є розробка технології управління. Здійснюю її за наступними етапами: 1. Збір та аналіз інформації про інновації управління. 2. Визначення мети діяльності об’єкту, способів і засобів їх здійснення. 3. Організація діяльності для досягнення змодельованого результату. 4. Встановлення комунікативних зв’язків з поточним корегуванням результатів впровадження інновацій. 5. Організація супровідного контролю та оцінки поточних результатів інноваційної діяльності. 6. Прогнозування подальшого впровадження розвитку інновацій. 22

Стратегічне управління школою

Визначивши етапи та вимоги до технології управління, добираю засоби реалізації даної технології на практиці. Таке

впровадження

сучасних

інновацій

сприяє

розвитку

інтелектуальних, спеціальних, практичних навичок керівника школи, формує вміння приймати об’єктивне управлінське рішення. Управлінський проект створено для оновлення структурних елементів функціонування школи. В основу його покладено: 

формування творчого працездатного колективу та виконання ним функціональних обов’язків на високому рівні;



установлення нової моделі стосунків, створення атмосфери довіри, взаємоповаги, відсутності напруженості;



впровадження

кваліметричних

вимірів

ефективності

управління

розвитком школи та створення системи самоуправління на рівні окремих підрозділів. Для здійснення управлінського проекту сформована команда, у який кожен відіграє особливу роль. Керівник же проекту, директор школи, виконує функції лідера, управлінця і координатора. В основу проекту покладено принцип структурної і змістовної цільності та конкретизовані і систематизовані напрямки і завдання школи на три роки. Мета проекту – гуманізація, демократизація системи управління, створення умов, які забезпечують можливості безперервної і стабільної роботи школи в режимі розвитку. Реалізується мета шляхом: 

підтримки творчих ініціатив в колективі школи;



організації психологічної і педагогічної діагностики;



створення комфортних умов навчально-виховного процесу;



запровадження системи індивідуальної педагогічної підтримки;

Стратегічне управління школою



толерантного ставлення до носіїв потенційної критичної інформації, але здатних генерувати ідеї;



прогнозування та проектування діяльності шкільного колективу;



інформатизації управлінської діяльності;



використання гнучкої системи аналізу діяльності адміністрації;



створення систематизованого банку даних про навчальний процес. Завдання проекту:

Створити стійкий морально здоровий мікроклімат у закладі.

Підвищити рівень активності й зацікавленості учасників навчальновиховного процесу.

Стимулювати підвищення кваліфікації та майстерності педагогів.

Оперативно надавати допомогу членам педагогічного колективу в подоланні труднощів.

Максимально розкрити творчий потенціал кожного члена адміністрації.

Розвивати

членів

колективу

здатність

до

самоуправління,

самореалізації. Принципи проекту управління: 1)

Принцип системного підходу до управління діяльністю педагогічного колективу.

Принцип науковості.

Діяльнісний принцип навчально-виховного процесу.

Наступність та безперервність освітнього процесу.

Діагностико-прогностичний принцип управління школою.

Принцип цілеспрямованого відображення реальних, соціальних та перспективних цілей управлінської діяльності.

Принцип

функціональності

передбачає

втілення

життя

умов

постійного розвитку, вдосконалення управління на основі постійного оновлення, уточнення і конкретизації функцій виконавців. 8)

Принцип урізноманітнення видів і форм діяльності учнів та вчителів в організації взаємодії освітніх процесів. 24

Стратегічне управління школою

Функції управлінського проекту Управляти навчальним закладом – значить здійснювати такі функції: прогнозування

формування

планування організація координація

контроль розвиток Дані компоненти взаємопов’язані і реалізуються в комплексі та являються «китами», на яких базується управління школою життєтворчості. Кожен з них виконує такі функції: 1. Шляхом стратегічного планування визначаються основні напрямки управління школою відповідно до прогнозування. 2. Організація діяльності забезпечує виконання планових завдань. 3. Координація полягає в узгодженні діяльності всіх ланок в системі освіти. 4. Контроль забезпечує перевірку всіх управлінських дій. 5. Ефективність виконання всіх функцій стимулює розвиток навчального закладу. Шляхи реалізації управлінського проекту: 1. Демократизація управління школою  це співробітництво, партнерство, взаємоповага, перехід від адміністративного до ділового спілкування. 2. Гуманізація стосунків здійснюється шляхом створення сприятливих умов для всіх учасників навчально-виховного процесу.

Стратегічне управління школою

3. Модернізація освітнього процесу відбувається на основі інтенсивного використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій. 4. Практична спрямованість  вирішення питання якості освіти та інтегрування в європейський простір. 5. Варіативність  це забезпечення можливостей широкого вибору змісту, форм і засобів управління. 6. Перспективність забезпечує випередження у змісті навчання відповідно до сучасних потреб суспільної практики. Очікувані результати 1. Визначення життєвого середовища, в якому в учнів формується особиста готовність вчитися, творчо працювати. 2. Забезпечення

саморозвитку

вчителів

та

учнів,

уміння

бути

самокритичними та готовими до змін. 3. Сформованість здатності орієнтуватися в ситуаціях, в людях і обставинах. 4. Вироблення у вчителів власних критеріїв визначення якості освітньої діяльності. 5. Сформованість уміння колективу проектувати власну діяльність у навчально-виховному процесі. 6. Прояв ініціативи і творчості, планування і реалізації ідей навчального процесу. 7. Здатність педагогічного колективу використовувати набутий досвід для подолання навчальних проблем. 8. Обізнаність із перспективним педагогічним досвідом та використання його в навчально-виховному процесі. 9. Розвиток навчального закладу на основі формування компетентнісного підходу до управління. 10. Забезпечення

зростання

професійної

компетентності

педагогів

та

переведення їх діяльності на якісно вищий рівень. 11. Постановка нових стратегічних завдань розвитку школи та їх експертиза і затвердження. 26

Стратегічне управління школою

Стратегічне управління навчально-виховним процесом Розуміючи, що основна мета школи життєтворчості є забезпечення повної загальної середньої освіти та формування і розвиток творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, ми створили умови, які забезпечили функціонування закладу на заданому рівні якості освітніх послуг. Була змінена система управління навчально-виховним процесом, а структура

переведена

на

стратегічне

планування

всіх

навчальних

підструктур: Перед педагогічним та учнівським колективом були поставлені завдання: 1. Впровадження інноваційних педагогічних ідей і технологій, які гарантують високий рівень засвоєння дитиною Державного стандарту. 2. Активізація і розвиток творчого потенціалу учнів, зростання рівня знань і компетентностей в різних напрямках діяльності та створенні нових життєвих цінностей. 3. Забезпечення

максимально

сприятливих

умов

для

розвитку

самосвідомості, самореалізації кожної дитини в творчому середовищі. 4. Виховання інтелектуально-розвиненої особистості з національнокультурними цінностями. При виконанні поставлених стратегічних завдань управлінська команда, колектив педагогів та учнів керується принципами: інноваційності, демократизації, гуманізації, відкритості, співробітництва, поваги та довіри до особистості, відповідальності, соціальної справедливості та стимулювання успіху. На основі принципів управління ми окреслили такі завдання: 1. Здійснити прогнозування етапів розвитку навчального закладу. 2. Розробити превентивні кроки на підґрунті глибокого аналізу діяльності. 3. Корегувати стратегію розвитку педагогічної системи. 27

Стратегічне управління школою

4. Відстежити процеси самоорганізації та самовдосконалення. 5. Стимулювати інноваційну діяльність в педагогічному колективі. 6. Прогнозувати подальший розвиток навчального закладу. Основна ідея стратегії управління освітнім процесом полягає в сформованості вміння вчитися впродовж всього життя, щоб стати успішною конкурентно-спроможною особистістю. З цією метою ми розробили стратегічний проект, який спрямований на виконання

Державного

стандарту,

вирішення

актуальних

проблем

базисного оновлення

навчального змістового

плану

та

забезпечення

навчально-виховного процесу. Основна ціль проекту – це формування творчої особистості учня через широке залучення до науково-дослідної роботи, участь у шкільних проектах, навчання в МАН та комплексна взаємодія з профільним навчанням на базі комерційного технікуму. В школі постійно модернізується навчальний процес з використанням сучасних досягнень науки і практики. Виходячи із стратегічної мети, оновлюється зміст, методи і засоби навчання шляхом поєднання традиційних форм з інноваційними, що дозволяє здійснювати навчально-пізнавальну діяльність за принципом урахування особистих нахилів, можливостей, рівня творчого потенціалу. Навчальний проект реалізує такі завдання:  формування

ключових

компетентностей

на

основі

державних

стандартів освіти;  розвиток комунікативних здібностей;  інформатизація навчально-виховного процесу;  здійснення психолого-педагогічної допомоги дітям у самореалізації;  організація навчання учнів, які з причин послабленого здоров’я працюють за індивідуальною формою;  створення умов для реалізації творчих можливостей обдарованих дітей.

Стратегічне управління школою

Наша

школа

працює

на

успішний

розвиток

дитини,

тому

функціонування школи спрямоване на те, щоб вона почувала себе комфортно, вільно, спілкувалася в позитивному емоційному полі взаємин «учитель  учень», «учень  учень», «учень  батьки». Навчальний проект представляє розроблений на 3 роки управлінський функціонал та освітній процес на нових світоглядних і ціннісних засадах, де навчально-виховна діяльність здійснюється на основі таких освітніх технологій:  класична класно-урочна;  особистісно-орієнтована;  сучасного проектного навчання;  компетентнісного підходу;  інтерактивна. У проекті ми чітко визначили базові предметні та ключові компетенції життєтворчості

(культурну,

здоров’язберігаючу,

інформаційно-

комунікативну, соціальну, громадянську). Навчально-виховний процес у школі життєтворчості особистісно-зорієнтований, діяльнісний, направлений на підвищення ефективності та якості освіти. Учень  самостійний життєтворчий суб’єкт діяльності з позитивною мотивацією до навчання. Він:  усвідомлює себе як особистість, яка здатна критично мислити;  прагне пізнати самого себе, свої потреби, прагнення;  компетентний, здатний до самоосвіти, саморозвитку та опрацювання різноманітної інформації;  дотримується громадських прав, свобод;  вміє вчитися впродовж життя;  володіє мистецтвом взаємовідносин. Система

навчання

школі

життєтворчості

–

класно-урочна

комп’ютерною підтримкою багатокомпонентного змістового забезпечення навчання. 29

Стратегічне управління школою

У початкових класах упроваджується інтегрований зміст освіти з природничо-українознавчим нахилом. В основній школі вводиться система до профільної підготовки та широкий вибір курсів, факультативів. У школі ІІІ ступеня  профільне навчання і курси за індивідуальними напрямами. Головною освітньою функцією школи життєтворчості є дослідження якості знань учнів в рамках основних вимог держстандарту. У навчальновиховному проекті з цією метою ми розробили довгостроковий план внутрішнього контролю з наступним статистичним аналізом, що дає змогу мати всебічну об’єктивну оцінку діяльності закладу, кожного вчителя та якості знань кожного учня. Навчальний проект зорієнтований на створення нового педагогічного середовища,

налаштованого

на

обдарованість

талант

особистості.

Виконання його дасть змогу здійснити кардинальні зміни в одержанні якісної освіти, починаючи зі школи І ступеня і закінчуючи вищим навчальним закладом. Очікувані результати 1. Робота над стратегією розвитку школи згуртує весь шкільний колектив. 2. Система управління відповідатиме сучасним вимогам освіти ХХІ століття та забезпечить високу ефективність якості освіти. 3. Будуть створені умови для розвитку особистості учня, його здібностей та обдарувань, наукового світогляду. 4. Впровадження

нових

технологій

значною

мірою

підвищить

компетентність педагогів і учнів. 5. Сформується цілісна інноваційна система форм, методів і засобів організації освітнього процесу. 6. З’явиться індивідуальне обличчя школи, зросте позитивний імідж.

Стратегічне управління школою

Стратегічне управління методичною роботою Реалізацію методичної роботи здійснюємо на засадах принципу диференціації та модернізації у зв’язку з використанням інноваційних технологій та форм і методів інтерактивного навчання. Ми зрозуміли, що досягти високого ступеня ефективності діяльності школи життєтворчості можна, лише подолавши усталені стереотипи, переоцінивши цінності і спрямувавши роботу всіх учасників навчальновиховного процесу на визначені параметри інноваційного впровадження технології. Здійснити все це можливо лише за умов злагодженої діяльності адміністрації та педагогів, бо ключовою фігурою процесу впровадження інновацій є учитель, чий рівень професіональної підготовки забезпечить дієвість освітніх перетворень. Сьогодні відбуваються суттєві зміни в методології,технології, змісті навчальної діяльності, тому перед нами постала необхідність модернізації внутрішньої методичної роботи на інноваційній основі шляхом залучення педагогів до творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи. У своїй практиці, керуючись принципом відкритості, ми перейшли на стратегічне комплексно-цільове управління методичною роботою і створили проект. Методичний проект спрямований на вдосконалення функціонування і розвиток

методичних

структур,

реалізацію

самоосвітньої

діяльності

педагогів, зростання фахової майстерності та творчого потенціалу педагога. Його мета:  виховування нової генерації педагогічних кадрів, орієнтованої на творчість, досвід діяльності та опанування всіма компонентами культури;  упровадження

інноваційних

технологій

режимі

реалізації

компетентнісного підходу до навчання і виховання;  управління методичною діяльністю на основі моніторингу рівня професійної компетентності педагогів. 31

Стратегічне управління школою

Зусилля педагогічного колективу сконцентровані на впровадженні науково – методичної проблеми школи «Компетентність особистості – універсальний життєтворчий ресурс освіти ХХІ століття». На першому етапі ми всебічно вивчили проблемну тему на науковому рівні, зіставили наукове бачення з власним досвідом. На цій основі викристалізувалася система управління методичним зростанням педагогів. Другий етап – це участь всього колективу в оновленні змістового забезпечення навчальних програм. В цей період відбуваються професійні дискусії,

педагогічні

діалоги,

«мозкові

штурми»,

здійснюється

експериментальна робота з інтеграції змісту освіти. Третій

етап

–

завершальний.

Узагальнюється

досвід

роботи

педагогічного колективу з проблемної теми, розпочинається впровадження власних наробок. Цілі проекту: 1. Створити умови для ефективної методичної роботи з підвищення професійного рівня вчителя. 2. Сприяти розвитку здібностей педагогів щодо формування навичок дослідницької та експериментальної роботи. 3. Зацікавити

педагогічних

працівників

оволодінні

інноваційними

технологіями освітнього процесу. 4. Підвищити рівень методологічної підготовки молодих вчителів. 5. Розробити посібники для забезпечення оновлення змісту навчання. Принципи проекту:  відповідність змісту методичної роботи сучасному освітньому процесу;  систематичність і послідовність у діяльності всіх педагогів відповідно методичного проекту;  науковість у змістовому забезпеченні впровадження методичної теми;  практичність використання досвіду педагогічних працівників;  цілісність усіх напрямків роботи і їх взаємозв’язок.

Стратегічне управління школою

Основні напрямки реалізації методичного проекту: 1. Здійснення підвищення фахового рівня вчителя. 2. Підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій. 3. Ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання. 4. Вивчення і впровадження в практику передового педагогічного досвіду. 5. Збагачення практичної діяльності новими методами і засобами навчання. 6. Вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя. 7. Орієнтація педагога на творчість. Згідно концептуальних завдань визначена філософія методичної роботи: 1) збагачення вчителів новими прогресивними методами та забезпечення засобами навчання; 2) системне підвищення педагогічної майстерності та їх психологічної підготовки; 3) упровадження досягнень сучасної педагогіки та психології; 4) стимулювання вчителя до особистого і професійного зростання, вибору позиції реалізації функцій освіти та досягнення педагогічної мети. Функції методичної роботи Планування

Підсумкова

Організаційна

Координаційна

Діагностична

Інтегративна

Корекційна Контрольноінформаційна

Стратегічне управління школою

Відповідно до завдань, цілей та місій методичної роботи в школі життєтворчості розроблена структура стратегічного управління методичною системою. Структура методичної системи Методичні об’єднання

Вчителів початкової школи Вчителів гуманітарного циклу Вчителів іноземної мови Вчителів фізикоматематичного напрямку Історикоприродничого циклу Фізичної культури, естетичнотрудового напрямку

Методична рада Індивідуальна методична робота

Науковометодична робота

Самоосвіта

Лабораторія науковоекспериментального дослідження інтегрованої технології

Наставництво Стажування Курсова перепідготовка Атестація

Комплексно-цільові програми «Вчитель» «Обдарованість» «Здорова дитина – здорова нація» «Від профільної освіти до професійного самовизначення» Професійно-фахова компетентність вчителя 34

Групова методична робота Творча група Школа педагогічної майстерності Школа молодого вчителя Школа молодого класного керівника Постійно діючий психологопедагогічний семінар Динамічна група «Адаптація нових учнівських колективів» (5, 9,10)

Стратегічне управління школою

Запроваджена структура внутрішкільної методичної системи спроможна підпорядкувати діяльність всіх методичних підрозділів з метою забезпечення успіху та позитивних результатів, здійснювати управління освітнім процесом на значно вищому рівні задля досягнення мети якісної освіти. Новаторством цієї структури є наповнення її конкретним змістом, формами та системним аналізом результативності методичної роботи. Дана структура запобігає адміністративному дублюванню. Методична робота педагогічного колективу Школи життєтворчості концентрується навколо методичної проблеми. Проблемна тема

школи

на

2010-2013

н.р. «Компетентність

особистості – універсальний життєтворчий ресурс освіти ХХІ ст.» буде реалізовуватись в три етапи: І

етап 2010-2011 н.р. «Розвиток компетенцій – основа

формування творчого потенціалу особистості». ІІ етап 2011-2012 н.р. «Впровадження інноваційних технологій, проектної діяльності, спрямованих на розвиток самодостатньої особистості, здатної до самовизначення та самореалізації». ІІІ етап 2012-2013 н.р. «Становлення особистості як творця власного життя». Стратегічне планування методичної роботи в навчальному закладі спрямоване на реалізацію основної проблеми із залученням кожного члена педагогічного колективу. І етап 2010-2011 н.р. Школа компетентності Методична

проблема.

Розвиток

ключових

компетенцій



основа

формування творчого потенціалу особистості Мета: вироблення єдиних уявлень про перспективу роботи над методичною темою як формою освіти і самоосвіти членів педагогічного колективу

Стратегічне управління школою

Завдання 1. Аналіз стану методичної роботи на початковому етапі 2. Виявлення ускладнень у роботі м/о 3. Розроблення пріоритетних цінностей методичної роботи з виходом на головну мету 4. Якісне оновлення змісту навчальної діяльності у зв’язку з новим змістом компетентності освіти. 5. Підвищення педагогічної компетентності методичного наукового рівня вчителів. 6. Формування методичної компетентності навчання та розвиток творчих можливостей

Способи розв’язання завдань Пед. рада Метод. рада 2010-2011 н.р. 1. Підсумки діяльності навчального закладу за 20082009н.р. та стратегічні завдання в освітньому процесі школи життєтворчості на 2009-2012н.р. /серпень/ 2. Упровадження інноваційних технологій в організацію навчальновиховного процесу початкової школи з метою активізації пізнавальної діяльності молодших школярів. /листопад/ 3. Організація життєтворчості учнів як основа виховного процесу. /січень/ 4. Діяльність педагогічного колективу школи життєвої компетентності з учнями різного рівня навчальних досягнень. /березень/

Прогнозовані результати:

1. Розроблена програма 1. Методичний міст: «Наступність у роботі адаптації учнів 1, вчителів початкової і 10 кл. 2. Створення базової школи щодо формування загально умов для реалізації навчальних і Концепції спеціальних умінь і розвитку Школи навичок школярів». життєтворчості. 2. Круглий стіл: 3. Створення «Компетентний моделі вчителя підхід щодо проблеми оцінювання школи навчальних досягнень життєтворчості. 4. Позитивні учнів». зміни рівня 3. Семінарінтелектуального практикум: «Активізація процесу розвитку учня, підвищення навчання з учнями низького і середнього результативності участі в рівнів навчальних олімпіадах, досягнень». конкурсах. 4. Педагогічній 5. Випуск консиліум: методичної збірки «Диференційований «Формування підхід до учнів з комунікативної низьким рівнем компетентності навчальних засобами досягнень». навчальних 5. Моніторингова предметів» діяльність: 6. Видання - діагностика методичного дослідження рівня порадника інтелектуального «Інноваційні розвитку; форми методичної - діагностика роботи». компетентностей 7. Випуск учнів. проектів «Школа, 6. Видання яку чекають методичного учні». порадника «Форми методичної роботи з педагогічними кадрами». 2010-2011 н.р.

Стратегічне управління школою

ІІ етап 2011-2012 н.р. Школа Життєтворчості Методична проблема. Впровадження інноваційних технологій, проектної діяльності, спрямованих на розвиток самодостатньої особистості, здатної до самовизначення та самореалізації Мета: спрямування проектних технологій на підвищення якості освітньовиховного процесу Завдання 1. Вивчення і творче застосування нормативних, програмно-методичних документів. 2. Надання допомоги вчителям у процесі розвитку їхньої майстерності з метою переорієнтації до здійснення життєтворчої та культурологічної місії. 3. Раціональна організація діяльності, застосування нових інтенсивних технологій, що забезпечують якісний рівень засвоєння освітніх держстандартних вимог. 4. Стимуляція ініціативи та творчості членів педагогічного колективу й активізація діяльності у науково-дослідницькій роботі. 5. Сприяння популяризації педагогічних ідей з питання формування діяльнісних компетентностей

Способи розв’язання завдань Пед. рада Метод. рада 1. Підсумки роботи педагогічного колективу з комплексного впровадження компетентнісного навчання в Школі життєтворчості за 2010-2011 н.р. та завдання на 20112012 н.р. /серпень/ 2. Урок як ефективний засіб формування життєтворчої особистості /листопад/ 3. Виховна система Школи Життєтворчості: Проблеми, пошуки, знахідки. /січень/ 4. Запровадженн я проектних технологій у навчальновиховний процес як одна із форм реалізації творчого потенціалу особистості. /січень/

1. Динамічна група «Інформаційний меридіан». 2. Семінар. Особистісно-орієнтоване виховання як умова формування в учнів життєтворчого потенціалу. 3. Проблемна група «Показники якості роботи вчителя». 3. Методичний реєстр педагогічних проектів. 4. Семінар «Роль сучасного уроку в розвитку творчого потенціалу особистості». Створення «Галереї славетних уроків». 5. Оновлення змісту і форм організації діяльності молодших школярів на основі Державних стандартів початкової школи. 6. Тренінг. «Самоосвіта вчителя – запорука педагогічної творчості» 7. Майстер-клас «Сучасний урок – спільна творчість учителя і учнів».

Прогнозовані результати: За результатами діяльності педагогічного колективу буде створено: 1. Педагогічне плато «Основний закон уроку». 2. Педагогічне ноу-хау: портфоліо молодого вчителя та творчого вчителя. 3. Освітянські арабески (ППД за досвідом роботи вчителя початкових класів). 4. Конкурс учнівських проектів. 5. Методичний мегаполіс «Алея продуктивних методів навчання» (відкриті уроки метрів педагогіки). 6. Виставка наочності «Крок до Евересту».

Стратегічне управління школою

ІІІ етап 2012-2013 н.р. Школа Життєтворчості Методична проблема. Формування особистості як творця власного життя Мета: створення умов для творчого розвитку особистості педагога і учня Завдання 1. Організація творчої активності діяльності вчителя і учня, спрямованої на опанування всіх компонентів культури знань, досвіду, діяльності, людських взаємин. 2. Створення оптимальних умов гармонійного розвитку природних обдарувань, нахилів, інтересів. 3. Реалізація творчого розвитку в інтелектуальній, емоційно-вольовій і дієво-практичній сфері психологофізичного розвитку особистості. 4. Виховання нової генерації педагогічних кадрів, орієнтованих на творчість. 5. Розвиток особистості, яка здатна самостійно мислити, генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення. 6. Систематизація матеріалу, напрацьованого педагогічним колективом з проблемної теми.

Способи розв’язання завдань Пед. рада Метод. рада

1. Аналіз роботи школи за 20112012 н.р. та визначення завдань і систем основних заходів становлення Школи життєтворчості. /серпень/ 2. Робота вчителів початкових класів зі створення належних умов для навчання обдарованих дітей на уроках та під час позакласних заходів. /листопад/ 3. Творчість класного керівника як шлях розвитку особистості учня, його здібностей і обдарування. /січень/ 4. Роль вчителя у формуванні життєтворчого потенціалу учня. /березень/

1. Семінар: «Творча діяльність учнів на уроці: форми, методи і перспективи». 2. Мультимедійна презентація: «Види та форми творчої діяльності учнів». 3. Підсумкова конференція: «Розвиток компетентності особистості на концептуальних засадах Школи життєтворчості». 4. Виставка: «Світ творчих учительських захоплень». 5. Портфоліо – звіт: «Інновації у творчій діяльності вчителя». 6. «Круглий стіл»: «Формування єдиного комплекснометодичного забезпечення творчої діяльності особистості». 7. Захист проекту: «Я – творча особистість» (Створення моделі випускника Школи Життєтворчості).

Прогнозовані результати: 1. Аналіз професійноособистісних якостей щодо творчої інноваційної діяльності окремих педагогів та пед..колективу в цілому 2. Створення моделі організації творчої роботи вчителя 3. Складання схеми та інноваційних умов розвитку творчості 4. Збірник практикум «Формуємо творчу особистість» 5. Оформлення моделі «Менеджер власного життя.» 6. Творча майстерня вчителя історії. 7. Панорама «Кредо творчої діяльності» 8. Організація виставки «Педагогічні знахідки» 9. Творчий звіт про впровадження теми «Компетентність особистості – універсальний життєтворчий ресурс освіти ХХІ ст.»

Стратегічне управління школою

У Школі життєтворчості створені структурні підрозділи, робота яких спрямована на підвищення методичного рівня вчителів. Кожен педагог має можливість

вдосконалювати

фахову

майстерність

методичних

формуваннях: предметних методичних об’єднаннях, варіативних творчих об’єднаннях, групових та індивідуальних формах діяльності. Ми добре розуміємо, що вчитель вчиться все своє життя і саме головне в цьому процесі – самовдосконалення. Тому перед педагогами поставлені такі стратегічні завдання: вивчення та впровадження в практику досягнень психологопедагогічної науки, інтерактивних технологій; оволодіння навичками самоаналізу, інноваційними формами і методами в навчальній і позакласній роботі; удосконалення

педагогічної

майстерності

шляхом

вивчення

передового педагогічного досвіду. Очікувані результати методичної роботи У вчителів Школи Життєтворчості буде: 1. Сформовано нове педагогічне мислення, яке переорієнтовано на впровадження перспективних моделей педагогічного досвіду, сучасних освітніх технологій на прагнення до творчого пошуку, дослідницької діяльності, спрямованою на компетентного школяра. 2. Реалізовано методичне забезпечення реформування освіти, переходу до професійного та компетентного підходу до навчання. 3. Побудовано методичну роботу на основі діагностичних даних моніторингових досліджень: індивідуального зростання педагогічної майстерності вчителів; результативності навчальної творчої діяльності; сформованості ключових компетентностей учнів. 4. Забезпечено зростання кваліфікації педагогічних працівників через систему курсової підготовки, атестації, безперервної самоосвіти,

Стратегічне управління школою

активних

новітніх

форм

методичної

роботи

та

психологічної

компетентності. 5. Використано в практичній діяльності виховний потенціал навчальних дисциплін з позиції Концепції життєтворчості. 6. Реалізовано поетапні завдання методичної проблеми «Компетентність особистості – універсальний життєтворчий ресурс освіти ХХІ століття». Стратегічне управління виховною системою У школі життєтворчості виховання і навчання – це рівнозначні складові освітнього процесу, метою якого є соціалізація та життєве самовизначення. Методологічною основою виховної системи Школи життєтворчості є системно-комплексний підхід проектування та керування розвитком і становленням особистості. Сутністю системи виховання є створення життєвого досвіду дитини як вирішального фактора формування особистості. Організація виховного процесу в школі здійснюється на основі стратегічного проекту. Мета проекту: 1. Створити умови для виховання соціально адаптованої особистості, яка здатна до: •

максимального розкриття і реалізації власної індивідуальності;

•

свідомого вибору життєвого шляху;

•

творчості і самовдосконалення, саморозвитку і самореалізації;

•

поєднання потенціалу життєвого і виховного простору, що забезпечує життєздатність, життєтворчість.

2. Використовувати можливості середовища та соціуму при організації внутрішкільного життя.

Стратегічне управління школою

Концептуальна ідея проекту полягає у: •

національній спрямованості виховного процесу, тісно пов’язаного з ідеалами, традиціями, звичаями та іншими надбаннями вітчизняної і світової культури;

•

плеканні національно свідомої особистості українця ХХІ століття, здатного змінити на краще своє життя і життя України.

Шляхи реалізації виховних завдань: 1. Створення інформаційного банку. 2. Відродження національної культури та пробудження моральних якостей особистості. 3. Розробка структури моделі та основних елементів виховної системи Школи життєтворчості. 4. Стимулювання та підтримка інноваційної діяльності педагогів у сфері розробки виховного простору. 5. Внутрішня зорієнтованість виховної системи на особистість учня як вищу цінність і виховну мету. Напрямки виховної роботи щодо реалізації проекту: 1. Виховання громадянської та правової свідомості через учнівське самоврядування, формування активної життєвої позиції. 2. Виховання правової культури та профілактика правопорушень. 3. Пропаганда здорового та безпечного способу життя. Психологічна підтримка учнів та вихованців. 4. Національно-патріотичне виховання. 5. Еколого-натуралістичне виховання, краєзнавство. 6. Організація позаурочної діяльності учнів через гурткову, секційну, факультативну. 7. Дослідницька та науково-пошукова робота.

Стратегічне управління школою

З метою реалізації проекту в школі створена модель управління виховним процесом: Адміністрація школи. Директор

Педагогічна рада

Органи самоврядування. Президент

Заступник директора з виховної роботи

Піклувальна рада

Рада музею Бойової Слави

Методична рада. Проект виховної роботи

Батьківська рада

Творчі групи

Методичне об’єднання класних керівників

Психологічна служба

Така модель управління забезпечує виконання основної місії виховного процесу і передбачає: 

планування позаурочної виховної роботи в школі;



систему організації методичної роботи з актуальних проблем з виховання;



організацію учнівського самоврядування;



співробітництво з дошкільними закладами, громадськими культурнопросвітницькими

організаціями,

правоохоронними

органами

проведенні позаурочної виховної роботи в школі; 

систему сімейного виховання, педагогічного всеобучу батьків та громадськості;



організацію контролю та керівництва за організацією позаурочної виховної роботи. Основні принципи проекту:

1. Особистісно-орієнтований та суб’єктивно-вчинковий підхід. 2. Єдність національного та загальнолюдського у вихованні. 3. Пріоритет творчої діяльності. 4. Формування компетенцій вчинкової виховної парадигми. 42

Стратегічне управління школою

5. Демократизація і гуманізація управління. 6. Принципи вільного вибору творчо-дієвого відношення до власного життя та навколишнього світу. Методи виховання:

Складовими виховного простору школи є такі елементи:  самоосвітній простір (індивідуальні проекти, робота в МАН, учнівські клуби за інтересами, науково-пошукові екскурсії);  творчий простір (мережа мистецьких гуртків, масові свята, конкурси, виставки);  трудовий простір (самообслуговування, трудові десанти, майстерні, технічні гуртки);  соціальний простір (волонтерство, соціальні проекти, акції милосердя);  ігровий простір (ділові, сюжетно-рольові, моделюючі, історичні та спортивні ігри);  життєвий простір (життєвий проект, життєва практика). Ці елементи формують творчу особистість, яка здатна створити своє життя. В основу змісту та організації виховного процесу ми внесли ідею суб’єкт-суб’єктивної взаємодії та спільного вчинку дорослих і дітей. Це 43

Стратегічне управління школою

відкрило можливість дії, відмінної від традиційного процесу виховання, що гарантує ефект особистісного зростання за рахунок постановки всіх учасників виховного процесу у суб’єктивно-вчинкову позицію. Зміст виховання розглядається в такому аспекті:  у центрі виховного процесу знаходиться особистість – її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний досвід, самосвідомість, характер;  виховна робота закладу спрямована на кінцевий результат — випускника Школи життєтворчості, який повинен володіти наступними якостями, вміннями: • швидко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях; • використовувати набуті знання і вміння в навколишній дійсності; • бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, критично, творчо мислити; • цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному і особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави. Організація виховного процесу базується на концепції цілісного виховання, модернізації цілей, форм та методів виховання, яка передбачає:  змістове оновлення виховної діяльності педагога;  упровадження педагогічних інновацій в зміст роботи, спілкування та спосіб життєдіяльності. При

плануванні

виховного

процесу

враховуємо

чотири

сфери

саморозвитку особистості: 1. Фізичну (забезпечення життєздатності організму). 2. Психічну (формування досвіду самопізнання, самовизначення). 3. Соціальну (забезпечення саморозвитку в умовах соціуму). 4. Духовну (створення власного досвіду життєтворчості в просторі культури, формування ціннісних орієнтацій). Форми

роботи

дітьми

застосовуємо

індивідуальні,

групові,

колективні. Перевагу надаємо різновіковим колективним формам організації 44

Стратегічне управління школою

життя учнів, оскільки за таких умов формується компетенція спілкування, духовність і орієнтація в соціумі. Управління

шкільною

виховною

системою

здійснюється

через

конкретизацію цілей виховання, розширення видів діяльності, введення інновацій у виховний процес, діяльність соціально – психологічної служби розширення взаємодій з середовищем.

Партнерські зв’язки Школи життєтворчості Школи Курси англійської мови

Миколаївський державний аграрний університет

№ 46, 50

Коледж економіки та харчових технологій

ДНЗ № 50

ЗОШ № 186 Голосіївського р-ну м. Києва

ДЮСШ №7 ССД адміністрації Ленінського р-ну

ГПНПКГ “ЗоряМашпрое кт”

КМСД Ленінського РВ УМВС

Прогнозовані результати виховного процесу: Реалізація проекту сприятиме: оволодінню

вихованцями

технологією

формування

та

розвитку

життєтворчості у найголовніших сферах людського життя; залученню молоді до безпосередньої участі у формуванні та реалізації програм; реалізації творчого потенціалу особистості в інтересах її становлення та самореалізації, формуванню морально-правової культури та профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі;

Стратегічне управління школою

створенню сприятливих умов для повноцінної соціалізації та активного залучення вихованців до соціально-економічного, політичного та культурного життя суспільства, подолання її соціальної апатії; підтримці і розвитку різноманітних форм учнівського самоврядування, поглибленню молодіжних контактів; розвитку в учнівської молоді умінь розробляти та реалізувати соціальне значущі проекти, створенню умов для самореалізації у суспільно значущій діяльності; залученню юнаків та, дівчат до активної участі у державотворчих процесах України. У

школі

життєтворчості

психологічне

забезпечення

навчально-

виховного процесу передбачає: визначення рівня мотивації до навчання; комплексний аналіз здібностей дітей; діагностика видів діяльності, навчальних предметів, освітніх запитів; корекційна робота в період адаптації учнів 1,5,10 класів; вивчення міжособистісних стосунків учнів; відстеження психоемоційних станів тривожності та самопочуття; діагностично-консультативна діяльність з учнями девіантної поведінки. Наша школа працює на майбутнє і є школою успіху, а це означає навчити особистість мистецтву життєтворчості, створити сприятливі умови для самовираження у різних видах діяльності. Ми розуміємо, що кожна дитина унікальна, рівноправна особистість і для її повноцінного розвитку в закладі створені умови реалізації її творчого потенціалу. Отже, перехід на оновлення управління навчально-виховним процесом у Школі життєтворчості дозволило внести суттєві зміни до організації та змісту навчання, використати прогресивні концепції, запровадити проектні технології та врахувати досягнення вітчизняної і світової педагогіки. Працюючи

режимі

стратегічного

управління,

планування

та

проектування діяльності закладу, ми усвідомили, що така направленість дає 46

Стратегічне управління школою

змогу об’єднати соціально-педагогічні можливості активних творчих педагогів, що зорієнтовані на ідеали демократизації освіти ХХІ століття. Ми добре розуміємо, щоб бути конкурентоспроможною і успішною, школа має постійно вдосконалюватися, рухатися вперед, змінюватися відповідно до змін в освітній галузі. Саме стратегічне управління дає змогу аналізувати, коректувати і прогнозувати результати освітніх стандартів та залучати

додаткові

ресурси,

здійснювати

інтеграцію

медіа-освіти

навчально-виховний процес. Нам вдалося знайти таку систему управління, яка одночасно працює на вчителя, учнів та батьків. Завдяки їй створені умови для навчання, розвитку і самовизначення

особистості.

Кінцевою

метою

діяльності

школи

формування якісних рис особистості, її різнобічний розвиток і досягнення нею високого рівня життєвої компетенції, які разом становлять основу прогнозованої моделі учня школи. Отже, розуміючи, що школі потрібний сьогодні керівник нової генерації, менеджер, який здатний управляти закладом в умовах реформування нашого суспільства та входження його в європейський простір, першочерговим завданням

своєї

діяльності

як

директора

вважаю

постійне

самовдосконалення, збагачення майстерності та мистецтва управління. Підводячи підсумки стратегічного розвитку школи, хочу відзначити, що наш заклад має своє неповторне обличчя, свою історію, свою філософію освітнього процесу та власну Концепцію розвитку. Наш неповторний стиль знаходить відображення в змісті, технологіях навчання, в оформленні кабінетів, інтер’єру школи, у зовнішньому вигляді учнів і педагогів, їхній культурі, свободі та розкутості, умінні цінувати живу думку, в утвердженні життєвого оптимізму. Все це є свідченням того, що ми створюємо сучасну українську школу ХХІ століття в європейському баченні. Сподіваємось, що цілеспрямована праця педагогічного колективу знайде підтримку і розуміння, тому що кожна хвилина розуміння кладе алмаз в скарбницю можливостей. 47