56 by Управління освіти

Автопортрет директора Миколаївської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 56 Миколаївської міської ради Миколаївської області Мазур Ольги Миколаївни

Миколаївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 56 розпочала свою діяльність

1 вересня 1988 року. Ще під час будівництва я, Мазур Ольга

Миколаївна, була призначена директором новобудови. Довелось докласти багато зусиль для згуртування та розвитку шкільної громади, формування іміджу школи. Але досвід семирічної керівної діяльності

на посаді заступника директора з

виховної роботи сприяв позитивним результатам. Девізом моїм та життєвим кредо є "Per aspera ad Astra" («Через терни – до зірок»), тому завзяття, організаторські здібності керівника, мій демократичний стиль управління, принциповість і наполегливість у досягненні поставленої мети забезпечують результативність діяльності школи. За багаторічну працю в освіті маю певні здобутки: вчитель вищої кваліфікаційної нагороджена

категорії

та

нагрудними

«В.О.Сухомлинський»,

педагогічне

знаками

лауреат

звання

«вчитель

«Відмінник конкурсу

«100

–

освіти кращих

загальноосвітніх навчальних закладів» (2007 рік), дипломант

методист»;

України»

та

керівників Міжнародних

виставок «Освіта – 2010», «Освіта – 2011». Мої статті публікуються в газеті «Директор школи». Досвідчена управлінська команда заступників – однодумців є надійною творчою опорою в реалізації освітніх завдань та розвитку навчального закладу. Маючи педагогічний стаж більше 40 років, схиляюсь до думки, що життєвий шлях обрала правильно, а

щодо участі в конкурсі «Директор ХХІ

століття», брали сумніви: чи відповідаю я критеріям перспективного лідера освіти? Гортаючи сторінки історії школи, все ж таки переконуюсь, що зроблено вагому справу: колектив стабільний, творчий, згуртований, учні – вдячні, батьки – зацікавлені у співпраці, школа має авторитет в мікрорайоні та місті. Тому, вважаю, директор ХХІ століття має зберігати та плекати своє дітище - рідну школу з її усталеними традиціями, дружньою шкільною родиною, батьками, які з бажанням віддають до нас своїх діточок, впевнені у доброзичливому ставленні до них, затишку та можливостях розвивати їх дитину. Дещо з біографії. Я народилась у невеликому місті Шахтарськ Донецької області. До школи пішла в 6 років. Ніколи не жалкувала про те, що батьки

віддали в школу так рано. Вже в 14 років стала студенткою педагогічного училища. Викладачі педучилища прагнули виховати в нас справжніх вчителів, навчали не тільки основам наук, а й музичному, образотворчому та сценічному мистецтву, озброїли вмінням знаходити підхід до дітей, розвивати в собі жагу оновлення, творчості, залучали до участі в конкурсах. На сцені ми грали ролі в постановках опер «Євгеній Онєгін», «Князь Ігор», змагались в командах КВК. Чудові були роки навчання, а особливо - практики, адже базова початкова школа стала

дослідним майданчиком та

місцем випробування наших знань, вмінь,

здібностей. Як би не критикували радянську систему освіти, в тому числі - й спеціальну, я щиро вдячна нашим наставникам, оскільки вони працювали під чудовим гаслом: «Гореть всегда, гореть везде – вот принцип мой и солнца!». Саме вони переконали нас в

необхідності подальшого навчання, тобто не

зупинятися, а вчитися впродовж всього життя. «Перший раз в перший клас» у 18 років пішла вчителювати з завзяттям, бажанням працювати творчо й натхненно. Випустивши свій клас з початкової школи, змінила місце проживання. Навчалась у Донецькому державному університеті заочно. Уже з 1972 року викладала історію в школі № 1 міста Марганець Дніпропетровської області. Працювала й вчилася, знання, отримані в університеті,

сприяли

професійному

становленню.

Постійно

займалась

самоосвітою, була захоплена позаурочою роботою: заняття історичного гуртка, конференції, диспути,

шкільний музей, пошук в’язнів концтаборів, цікаві

зустрічі, свята. В 1981 році призначена на посаду заступника директора з позакласної та позашкільної роботи. І в

Миколаєві тільки перші півроку

працювала вчителем, а вже з лютого 1984 року стала

заступником директора.

П’ять років роботи в школі № 20 міста Миколаєва – час педагогічної зрілості як вчителя, так і адміністратора.

Була нагороджена Почесною грамотою

Міністерства освіти України в 1987 році. Тому призначення директором Миколаївської школи-новобудови № 56 – не випадкове. Увесь попередній досвід педагога, керівника, сила волі, оптимізм стали запорукою успішного становлення й розвитку педагогічного колективу та навчального закладу, який у 2011 році отримав звання «Флагман освіти і науки України»

Миколаївська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 56 Миколаївської міської ради Миколаївської області

Матеріали

Мазур Ольги Миколаївни

на Всеукраїнський конкурс «Директор ХХІ століття»

НОМІНАЦІЯ “Стратегічне управління школою”

- 2012 -

Сучасний вимір суспільних проблем, відносин, причин та тенденцій розвитку навчального закладу потребує «застосування не стільки дослідницького підходу – алгоритму, скільки творчого, відповідального та компетентного аналізу, доречного визначення проблеми, вміння професійно сформулювати альтернативу, гіпотезу та довести спроможність її практичного застосування». Сумніви оволодівають. Наскільки можливо в есе досить повно відобразити роздуми та міркування, вистраждані протягом 23-х річного керівництва навчальним закладом, який побудовано й розбудовано, як на мою думку, досить успішно. Рішення прийнято: узагальнення здобутків рідної школи можливо викласти у вигляді історичного екскурсу, тим більше, що директор – за фахом історик. Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №56 працює з 1988 року, наймолодша в Ленінському районі міста Миколаєва. За час її існування навчальний заклад та його педагогічний колектив пройшли етапи становлення,

вдосконалення,

розвитку. Традиційно перші 20 років обирали проблемну тему на п’ятиріччя, визначаючи на кожен навчальний рік пріоритетні завдання. Аналізуючи їх виконання, бачили проблеми, які потребують розв’язання, тому з урахуванням певних тенденцій розвитку

освіти доводилось річний план школи складати

відповідно до вимог певного періоду, коректуючи завдання. МЗОШ № 56 – не елітна школа, а звичайний загальноосвітній навчальний заклад, але батьки віддають їй перевагу, навіть маючи поряд з помешканням іншу школу. І, може, недостатньо переможців та призерів предметних олімпіад, як хотілось би, але з певних напрямків роботи педагогічний колектив здобув і перемоги, і успіхи. В основу діяльності педагогічного колективу школи покладено слова Софії Русової: «Головна мета школи – привчити до життя, розуміти його, знайти в ньому своє місце». Кваліфіковані досвідчені педагоги та молоді вчителі перебувають у постійному пошуку оптимальних методів особистісно орієнтованого навчання й розвитку дітей, посідають призові місця у міських та обласних конкурсах. У 1998 році

двоє вчителів стали лауреатами ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу

«Вчитель року», а в 1999 році вчитель образотворчого мистецтва був переможцем 2

обласного етапу і лауреатом ІV етапу цього конкурсу. Щорічно класні керівники беруть участь у міському конкурсі «Класний керівник року» і посідають призові місця, але ці успіхи слід відзначити пізніше. Для того, щоб у повній мірі розкрити життєдіяльність навчального закладу, варто переглянути етапи пройденого шляху. Цей огляд дасть можливість і автору, і читачам зробити висновки про послідовність постановки завдань та результати їх виконання. Може статися, що висновки будуть хибними, але негативний результат – теж результат, як кажуть. Для директора найбільш пам’ятний перший період становлення шкільного колективу, формування загальноосвітнього навчального закладу. 1988 – 1993 бурхливі роки активізації різноманітних політичних течій та рухів, розпаду держави, руйнування політичної системи, занепад економіки. Непросто жити й виживати в час докорінних змін, а тим більше - новоствореному навчальному закладу. Шкільний колектив у перший рік його існування - конгломерат учнів та вчителів з трьох сусідніх шкіл, природно, не найкращих.

Піонерська та

комсомольська організації не встигли створитися (всього 16 комсомольців складала організація в старших класах), а прийшла пора їх ліквідації. Рік перший ще поєднував роботу навчальну з добудовою, оскільки значну кількість недоробок залишили будівельники. Формувались класні колективи, звикали учні до вчителів, а вчителі - до учнів, які прийшли в основному з шкіл найближчого оточення. У першому навчальному році було 46 класів, 1432 учні, 77 вчителів, з них – 38 молодих фахівців, випускників Миколаївського педагогічного інституту. Навчались в одну зміну. Кабінетна система ще не склалася, тому вчителям доводилось переходити з класу в клас із зошитами, картами, приладами. Не було й випуску учнів із середньої школи. У 1989 році вийшли зі стін школи тільки 156 випускників 8 класу, які одержали базову освіту. Вони провчились у нашій школі лише один рік. 1989 – 1990 навчальний рік відзначений різким збільшенням кількості учнів (1528, 51 клас). Вчителів стало вже 87 осіб. Це був рік першого випуску учнів старшої школи. У зв’язку із збільшенням кількості учнів велась перебудова 3

приміщень

школи,

добудована

вчительська,

створена

друга

спортзала,

конференцзала, розширена бібліотека. Довелося навчатись уже в дві зміни, що ускладнювало навчально – виховний процес. Більше уваги адміністрація школи приділяла організаційним питанням, хоча проводилась і методична робота, активно працювали структурні підрозділи. Але ще відсутня була родинна єдність учасників навчально – виховного процесу. І хоча в 1991 році вже серед випускників школи була виплекана перша наша “медалістка”, труднощі, якими супроводжувалось становлення закладу в складних умовах суспільного життя, породжували

незадоволення

вчителів

виникали

також

проблеми

міжособистісних відносин у колективі. Тому доводилось шукати засоби згуртування різновікової та з різними підходами спільноти вчителів не тільки адміністративними заходами впливу, а більше – своїм натхненням і методами заохочення. У цьому допомагало й управління освіти (тоді – міськвно), особливо заступник завідуючого міського відділу освіти Жильцова Валентина Павлівна, яка опікувалась проблемами новоствореного колективу та прагнула допомогти молодому директорові. Так, в 1992 році на курсах підвищення кваліфікації у місті Симферополі директори з міста Миколаєва не тільки слухали лекції, а щоденно, вірніше ввечері, «на посиденьках» під головуванням Валентини Павлівни пропонували та обговорювали свої ідеї з приводу розвитку освіти в місті, державі, планували зрушення в своєму навчальному закладі. Це був період руйнування в державі, а ми переймалися ідеями збереження та розвитку освіти в нових умовах. Народжувались теми експериментів, плани їх реалізації. Тоді й була створена модель експерименту в МЗОШ № 56 з метою подолання труднощів «зростання». І після захисту моделі на засіданні вченої ради міського методичного кабінету в

наступний період (1993 – 1998) адміністрація школи здійснювала

експериментальну роботу “Управління розвитком педагогічного колективу на основі визначення зони найближчого розвитку кожного вчителя”. Програма експерименту була затверджена 25.03.1993 р.

наказом управління освіти міської ради від

передбачала тісну співпрацю адміністрації з психологічною

службою; в штатному розкладі введено посаду соціального педагога. Соціально – 4

психологічна

служба

проводила

систематичні

дослідження,

здійснювала

моніторинг результативності навчально – виховного процесу та зрушень в педагогічному колективі. У процесі реалізації завдань експерименту оновилась структура методичної роботи, до керівництва проблемними групами були залучені авторитетні вчителі, які також виконували функціонал заступників директора, впроваджувались нові педагогічні технології. У структурі методичної роботи основними ланками стали проблемні групи вчителів, а не методичні об’єднання, в яких накопичились міжособистісні суперечності. Це дало можливість «розвести» угрупування педагогів, зосередити їх навколо проблем навчання та виховання дітей. Вчителі згуртувались навколо вікових категорій учнів, з якими вони працювали, вивчаючи й досліджуючи індивідуальні особливості та впроваджуючи методику створення «ситуації успіху». Постійні заняття психологіного семінару, проведення педагогічних консіліумів підвищували обізнаність вчителів з особливостями учнів, вони навчалися здійснювати особистісний підхід до дітей на основі отриманих знань та практичного досвіду. Різноманітні форми методичної взаємодії, започатковані адміністацією, сприяли залученню всіх вчителів до участі в колективних заходах, а це забезпечувало згуртування шкільної спільноти. Колективні заходи – це не тільки засідання педагогічної ради, семінари або методичні наради. Ефективними були

презентації проблемними групами досвіду видатних педагогів: конкурс

педагогічних агітбригад, святкові урочистості, до яких проблемні групи готували тематичні виступи, об’єднані загальним сценарієм. Досвід експериментальної роботи, узагальнений міським науково – методичним центром в березні 1998 р., отримав схвалення вченої ради. Цей успіх дав можливість перейти до наступного періоду (1998 – 2003) реалізації проблемної теми “Забезпечення особистісно орієнтованого навчання з використанням елементів модульної технології на основі Національної доктрини розвитку освіти України”.

Проблемна тема обрана не випадково, для цього були вагомі підстави. У цей

час

впроваджувались

засади

особистісно

орієнтованого

навчання.

Затверджена Указом Президента України в 2002 році Національна доктрина розвитку освіти визначила нові завдання реформування галузі. А ще в 1996 році в ході експерементальної роботи було вирішено застосувати елементи модульно – розвивальної системи навчання

в загальноосвітній школі, що не має статусу

експериментального майданчика під егідою АПН. Цей напрям став ключовим для виконання нових завдань. Творчою групою педагогів було

розроблено перспективну цільову

програму впровадження модульної організації навчального процесу на 10 років (1996 – 2006 рр.) на основі теорії модульно – розвивального навчання доктора педагогічних наук А.В.Фурмана та досвіду його впровадження в ряді навчальних закладів України (ліцей м. Запоріжжя, школа № 15 м. Біла Церква та ін.), в якій визначені завдання, етапи та прогнозований результат використання елементів нової технології, що базується на принципах, сформульованих А.Фурманом: 1. Модульність. Навчання базується на окремих функціональних модулях. Модуль повинен бути настільки завершеним блоком, щоб була можливість конструювати єдиний зміст навчання. 2. Динамічність – вільна, усвідомлена зміна змісту модулів залежно від соціального замовлення. 3. Система дійових та оперативних знань – навчання повинно бути проблемним. 4. Індивідуалізація – індивідуальний темп викладання, індивідуальний контроль та самоконтроль. 5. Принцип усвідомленої перспективи. 6. Різнобічність методичного консультування – навчальний матеріал повинен представлятись у модулях з використанням особистих пояснювальних методів (міні-підручник, опорна схема тощо) 7. Принцип паритетності – навчання на підставі співробітництва; ефективність педагогічного процесу через активність учнів. 6

8. Принцип духовності – формування гуманістичних, чітко структурованих і національно зорієнтованих вартостей. Названі принципи було покладено в основу

понятійного поля реорганізації

навчального процесу та застосовано на практиці. Моніторинг реалізації програми уже в перші роки впровадження свідчив про підвищення пізнавальних інтересів учнів. Тому й сьогодні в школі діє модульна організація навчально – виховного процесу, впровадження якої не обмежується

організаційною стороною.

Педагогічний аспект модульної організації полягає в специфіці проектування змісту навчальних курсів предметів. Тому на першому етапі реалізації програми в структурі методичної роботи була створена методичні

рекомендації

«Дидактичне

творча група, яка

забезпечення

модульної

розробила організації

навчання» та банк даних для поширення досвіду. У ході оволодіння теорією, використовуючи досвід експериментаторів, педагоги

створили

граф – схеми,

установчо – технологічні карти з кожного предмета та кожної теми. Традиційне календарно – тематичне планування доповнено

організаційно та змістовно

розподілом програмового матеріалу за навчальними вчителя до модульного уроку стала навчальної взаємодії.

модулями.

Підготовка

творчим процесом складання сценарію

Саме тому методична рада запровадила системну

організацію самоосвітньої роботи вчителів над індивідуальною проблемною темою з метою вдосконалення досвіду. Управління реалізацією цільової програми постійно супроводжується систематичним моніторингом результатів, а саме: досліджуються вхідні, поточні та кінцеві показники. Навчальні досягнення учнів підтверджують ефективність модульної організації навчально – виховного процесу, особливо в старшій школі, де навчання спрямоване на поглиблене вивчення предметів з метою профільної підготовки учнів та

професійного самовизначення.

Соціальне опитування

батьків та дітей свідчить і тепер про задоволення модульною організацією навчання та станом забезпечення освітніх потреб. Наступного періоду (2003 – 2008рр.) на основі досягнутих результатів була поставлена задача реалізації проблемної теми «Створення умов для формування 7

життєвої компетентності учнів», що відповідало проблемній темі навчальних закладів міста. Можна відзначити цей етап, як час плідного

впровадження

інновацій: інтерактивні методи, розвивальне навчання, проектна технологія, започаткування ІКТ. В умовах переходу на новий зміст, структуру та терміни навчання

адміністрація школи широко застосувала програмно – цільове

спрямування управління. Тому, крім цільовової програми «Модульна організація навчально – виховного процесу», створюється цільова програма «Наступність», велика увага приділяється профілізації старшої школи. Тим більше, що в нашій школі ще в попередні роки учні третього ступеня навчання орієнтувалися на вибір профілю навчання відповідно до їх здібностей та нахилів. Соціально - професійне самовизначення є одним з компонентів життєвої компетентності

особистості. Тому педагогічний колектив,

реалізуючи

проблемну тему “Створення умов для формування життєвої компетентності учнів”, розробив певну систему роботи щодо підготовки учнів до вибору професії та озброєння їх життєво необхідними вміннями й навичками через впровадження концепції профільного навчання, використовуючи узагальнену модель освітніх можливостей навчального закладу. Модель освітніх можливостей школи має гнучку структуру, динаміку в зв’язку

із змінами контингенту учнів, їх запитів тощо. Проблема підготовки

дітей до свідомого вибору професії розв’язується шляхом вивчення інтересів учнів, потреб соціального середовища, впровадження

варіативністю навчального плану,

поглибленого вивчення ряду предметів: фізики, біології,

української мови, історії, трудового навчання, креслення, англійської мови, які обирались і обираються відповідно до бажань учнів та батьків з урахуванням стану

навчально – матеріальної бази школи, кадрового

потенціалу,

соціокультурного та виробничого середовища. Продовження поглибленого вивчення певного одного предмета в старшій школі ускладнюється змінами в контингенті учнів, які, одержавши базову освіту, мають можливість обирати для навчання інші навчальні заклади, школи нового типу. Значна кількість учнів загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 56 8

успішно продовжує освіту в ліцеях та гімназіях, інших спеціалізованих навчальних закладах

завдяки ґрунтовній базовій та профільній освіті, що

забезпечується педагогами. Педагогічний колектив за останні роки розширив обсяг поглибленого вивчення

предметів, виходячи з освітніх потреб дітей та

побажань батьків. Наприклад, в 2005/2006, 2007/2008, 2011/12 навчальних роках учні обирали для поглибленого вивчення математику, що зумовлено підвищенням інтересу до предмета завдяки наполегливій роботі вчителів. Продовженням поглибленого вивчення є відповідний напрям профілізації в старшій школі, що дає можливість учням вивчати поглиблено не тільки математику, а й фізику, інформатику. Моніторинг зайнятості випускників основної школи за останні роки свідчить, що

освітні можливості школи задовольняють потреби учнів в

оволодінні теоретичним знаннями й практичними навичками з історії та правознавства для подальшого навчання в юридичному ліцеї, з біології - для вступу до медичного коледжу, навичками технічного креслення на основі поглибленого вивчення трудового навчання і курсу креслення в 8 - 9 класах - для навчання

професійних

ліцеях,

коледжах

залізничного

транспорту,

політехнічному та будівельному тощо. Профільне навчання старшокласників базується на даних моніторингу результатів вступу випускників до вищих та середніх спеціальних навчальних закладів. Також профілізація старшої школи, як засіб диференціації, забезпечує формування 10 класів у нашій школі. Диференціація навчання здійснюється через впровадження не тільки поглибленого

вивчення

предметів,

введення

певних

спецкурсів,

факультативів, курсів за вибором, елективних курсів. У школі достатні

умови для профілізації старшої школи, а саме:

- врахування освітніх потреб і нахилів учнів; - матеріально – технічна база для профілізації; - кадровий потенціал; - науково – методичне забезпечення; 9

- передпрофільна підготовка; - навчальне забезпечення. Концепція профільного навчання в старшій школі спрямована на урахування індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів, для формування в школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професії. Соціологічні дослідження свідчать, що більшість старшокласників (майже 70%) віддає перевагу тому, щоб «знати основи базових предметів, а поглиблено вивчати тільки ті, які потрібні для подальшої спеціалізації», інакше кажучи, профілі навчання мають відповідати структурі загальноосвітніх та життєвих установок більшості старшокласників.

Профільне навчання дозволяє учням

вибрати не один предмет, а конкретну пріоритетну галузь для подальшого вивчення,

планування

групи,

циклу,

сукупності

предметів

на

взаємодоповнювальній і підтримуючій основі». Реалізація концепції профілізації старшої школи здійснюється на діагностично – прогностичній основі. З цією метою розроблено перспективний план профілізації, який

підготовлений на основі досвіду

розширення

можливостей для задоволення освітніх потреб учнів і базується на результатах моніторингу. Структура профільного навчання забезпечує різноманітні потреби соціально - професійного самовизначення. Згідно з перспективним планом профілізації старшої школи технологічний,

в останні роки визначались такі напрями:

універсальний,

суспільно

гуманітарний,

технологічний;

природничо – математичний. Ще до впровадження декількох

концепції профілізації старшої школи протягом

років старшокласники могли одержати кваліфікацію «секретар –

діловод» на базі кабінету машинодрукування, що давало їм змогу, крім спеціальності, оволодіти навичками роботи з клавіатурою. Успіхи наших учнів на міському та обласному етапах олімпіад з трудового навчання (щорічно – призові місця) підтверджують

кваліфікацію педагогів, які забезпечують достатню

допрофільну підготовку.

Технологічний профіль і тепер обирають учні, які планують навчання в технічних вищих навчальних закладах, тим більше, що в них була можливість пройти курс креслення в класах з поглибленим вивченням цього предмета. У старшій школі вони вивчають профільний предмет “Нарисна геометрія. Креслення”

за авторською програмою вчителя, затвердженою вченою радою

ОІППО в 2003 році. Ще в процесі підготовки програми було укладено договір про співпрацю з кафедрою інженерної графіки Херсонського

державного

університету, налагоджено співробітництво з кафедрою інженерно – технічної графіки

Миколаївського

кораблебудівного

університету.

За

авторською

програмою працюють тепер вчителі в профільних класах шкіл області та міста. Накопичено також досвід співробітництва з такими вищими навчальними закладами,

як

Миколаївський

національний

університет

імені

В.О.Сухомлинського, професійними ліцеями про спільну профорієнтаційну роботу, налагоджена співпраця з автошколою. В останні роки зменшилась кількість випускників основної школи, які обирають інші навчальні заклади для одержання повної загальної середньої освіти. Учні переконались у можливості школи задовольнити їх освітні потреби в профільних класах. Досвід підтверджує, що шлях профілізації навчання в старшій школі є гуманнішим, особистісно орієнтованим. Кожен учень обирає клас, а не вимушений обирати той, що йому запропонують. Краще задовольняються ситуативні інтереси старшокласника, що сприяє формуванню чіткої мотивації до навчання.

Наприклад,

запровадження

суспільно-гуманітарного

профілю

зумовлено значним інтересом учнів до предметів зазначеного циклу та потребами суспільства у формуванні громадянської позиції молоді, їх соціальної активності. Сьогодні у світі значно зросла роль суспільних і гуманітарних наук для розв’язання

соціальних

проблем, активізується

інтерес до

вивчення як

особистісного, культурного, духовного змісту індивіда, так - і до громадського життя в цілому. Підготовка дітей під час поглибленого вивчення історії нашої держави в 8-9 кл. зумовила введення відповідного профілю в старшій школі.

У 2004 році під час атестації навчального закладу особливо була відзначена робота з профілізації старшої школи, що зумовило проведення семінару керівників загальноосвітніх навчальних закладів міста на базі школи, який отримав схвалення колег. Але це тільки одна з цільових програм, якою керується в практиці роботи адміністрація загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 56. У цілому плідно впроваджується комплексно – цільове управління, що має стратегічне значення для розв’язання завдань переходу на новий зміст освіти, оновлення методів навчання та виховання. Наукове обґрунтування принципів розробки та реалізації цільових програм як стратегії

системних зрушень в освітньому просторі ми

знайшли в роботах М.Поташніка, Н.М.Островерхової, публікаціях Л.Даниленко, Л.Калініної, В.Григораш. Така форма

управління є метою поетапного вдосконалення навчально –

виховного процесу, що

стало

передумовою інноваційних змін у діяльності

педагогічного колективу. Вихідну базу для розробки шляхів розвитку соціально – педагогічної системи забезпечив проблемно – орієнтований аналіз стану роботи школи, а на цій основі - розроблений перспективний план розвитку, складовими якого є цільові програми. Цільовий підхід дав можливість докладно розібратися в складній ієрархії проблем і досягнень, виділити головну мету й конкретні окремі завдання, які працюють на неї, визначити черговість їх реалізації. Комплексно – цільовому плануванню властиві загальні ознаки: орієнтація на майбутнє, активний вплив на соціальні процеси, конкретне розв’язання перспективних проблем, варіативність, мобільність. У цьому управлінському проекті органічно поєднуються теоретичне обґрунтування конкретної проблеми, перелік дій або алгоритм діяльності, опис організаційно – педагогічного, науково – методичного та адміністративного забезпечення. Процес розробки цільових

програм адміністрацією школи здійснювався

поетапно: 

діагностика проблеми (виявлення симптомів та причин її виникнення); 12



вивчення теоретичних надбань щодо самої проблеми та шляхів її вирішення, в тому числі наявного педагогічного досвіду;



аналіз стану керованої системи;



розробка стратегії вирішення проблеми та опис результату, який прогнозується;



створення робочої групи для розробки алгоритму діяльності;



складання цільової програми та її експертна оцінка педагогічною радою.

Кожна цільова програма структурно складається зі вступу, теоретичного обґрунтування, плану дій, переліку необхідних умов її реалізації. Додатково розроблені критерії ефективності. Програма затверджується педагогічною радою та знаходить своє відображення

в планах методичної ради, методоб’єднань,

інших структурних підрозділів науково – методичної служби. Процес реалізації програми залежить від терміну її дії, особливостей змісту, специфіки школи, тому ми затвердили такі етапи: - розподіл функціональних обов’язків серед виконавців програми; - створення системи контролю за процесом та результатами; - створення системи стимулювання та мотивації виконавців; - аналіз результатів виконання програми на кожному етапі та корекція. В основу обґрунтування

цільових програм «Забезпечення наступності

навчально – виховного процесу»; «Діяльність»;

«Юна обдарованість»;

«Модульна організація навчального процесу»; «Я – громадянин»; «Школа і сім’я»; «Здоров’я»; «Мотивація навчання» покладено проблемно – орієнтований аналіз стану та результатів діяльності школи. Програми, таким чином, складають гармонійну цілісну систему діяльності педагогічного колективу як підгрунтя комплексно – цільового управління. Мета, завдання та шляхи виконання завдань кожної

програми сприяють

зростанню методичної, фахової грамотності кожного педагога, активізують інноваційну педагогічну діяльність, а процес реалізації згуртовує все ширше коло вчителів навколо певної проблеми, зумовлює впровадження сучасних технологій навчання. 13

Так, наприклад, важливого значення набула комплексно - цільова програма «Збереження наступності в навчально – виховному процесі»,

викликана

необхідністю забезпечити поетапність в освітньо – виховній роботі: дошкільний навчальний заклад і школа, початкова і середня школа, основна і старша. Про актуальність програми свідчить публікація в журналі «Директор школи» (№ 11, 2007). Збереження наступності в процесі навчання розв’язує завдання: - по – перше, скорочується термін адаптації першокласників до школи, на що позитивно впливають режим та сприятливий психологічний мікроклімат дошкільного навчального закладу; - по – друге, здійснюється моніторинг індивідуального розвитку кожної дитини протягом тривалого часу і забезпечується створення для неї відповідних умов; - по – третє, надається можливість коригувати навчальні програми, створити наскрізні програми та методики навчання дітей з врахуванням вікових особливостей кожного періоду. Управління реалізацією програми здійснюється через систему функцій та повноважень адміністрації, керівників методичних об’єднань та

творчої

лабораторії, яка посідає ключове місце в організації та забезпеченні цільової програми. Прогнозований результат – досягнення цілісного неперервного педагогічного процесу, що сприяє оптимальному розвитку дітей. Моніторинг результативності роботи з реалізації програми «Забезпечення наступності навчально – виховного процесу» виявляє успішну дошкільну освіту, яка забезпечує підготовку майбутніх першокласників до навчання та їх адаптацію, достатній рівень навчальних досягнень учнів 5-х та 10-х класів. Майбутні першокласники вже давно мають можливість ще до школи проходити підготовку в школі раннього розвитку, або, як тепер ми її називаємо, групі

дошкільної освіти. Ще під час створення програми очевидною була

проблема дошкільної підготовки в зв’язку з відсутністю дитячих садків, які позакривали, не думаючи про майбутнє дітей. Нині приймаються постанови, видаються розпорядження про відновлення дошкільної освіти, а в нашій школі 14

згідно з цільовою програмою піклування про майбутніх учнів забезпечувало стабільний набір до перших класів. Сподіваюсь, що програма не втратить і далі своєї актуальності. Обґрунтовані цільові програми визначають поле діяльності та розвитку педагогічного колективу в певному спектрі освітнього процесу й покладені в основу перспективного та річного планування. Важливе місце посіли цільові програми з виховної роботи. Насамперед, це стосується програми громадянської освіти й виховання «Я – громадянин», що спрямована на становлення особистості майбутнього громадянина України, яка передбачає реалізацію політико – правових завдань та охоплює навчальну й виховну сфери, розробку й захист соціально корисних проектів, що мають на меті сформувати світоглядні орієнтації особистості, виробити власну філософію життєдіяльності в політичній, соціальній, економічній та культурній сферах суспільного життя. Програма – не догма, а керівництво до дії, тому в процесі моніторингу здійснюється корекція змісту та організаційних форм з врахуванням змін у суспільстві, зрушеннях в освітній галузі. Програмою

визначено

напрями

та

завдання

виховання

свідомого

громадянина, а саме: - вивчення окремих навчальних курсів та дисциплін - «Практичне право», «Ми – громадяни України», «Вчимося бути громадянами», «Історія Миколаївщини», «Людина і суспільство», «Людина і світ»; - інтегрування елементів громадянської освіти в зміст шкільних предметів; - організація позакласної та позашкільної діяльності в напрямку формування демократичних цінностей школяра (гуртки за інтересами,

правовий лекторій,

колективні творчі справи, соціально корисні проекти); - демократизація шкільного життя, упровадження системи шкільного та учнівського самоврядування, організація життєдіяльності «Шкільної планети». Реалізацію названих цільових програм та упровадження у навчально – виховний процес інноваційних педагогічних технологій забезпечуємо науково – методичним супроводом. Саме тому методична робота в школі організована так, 15

щоб створити умови для безперервної освіти та

зростання професійної

майстерності вчителів. Через структурні ланки та різноманітні форми взаємодії стимулюється впровадження сучасних методик і технологій навчання та виховання, активізується самоосвітня діяльність кожного вчителя. В арсеналі педагогів - інноваційні технології особистісно орієнтованого, модульно розвивального навчання, інтерактивні методи, проектна технологія, а в останні роки – інформаційно – комп’ютерні технології. Ввійшли в практику нетрадиційні форми проведення засідань педагогічної ради; в процесі їх підготовки і проведення

використовуються інтерактивні

методи: «мозковий штурм», «відкритий мікрофон», «займи позицію», «ажурна пилка», «акваріум», рольова гра, «педагогічний ярмарок». Застосування методу моделювання сприяє розвитку конструктивних вмінь педагогів. На кожному засіданні педагогічної ради вчителі одержують листок учасника, що містить словник термінів та понять з питання, яке винесено на обговорення, а також конкретні завдання в різноманітній формі, що зумовлює активну участь кожного в роботі педради. Аналіз листків учасників дає можливість виявити рівень ефективності роботи педради, а також виокремити нерозв’язані питання. Велику роль відіграє рефлексія при проведенні методичних заходів. Не варто наводити повний виклад підготовчої роботи та змісту педагогічної ради, але кілька прикладів проілюструють системність роботи адміністрації. Наприклад, засідання педагогічної ради з теми «Робота педагогів щодо використання засобів індивідуалізації та диференціації навчальної діяльності учнів з метою піднесення якості знань та подолання відставання», яке готувалось творчою групою вчителів під керівництвом заступника директора з навчально – виховної роботи, проводилось за наступним планом з використанням елементів ділової гри та інтерактивної технології: І. Визначення якостей лідера (психологічний тест) Завдання: Розташуйте геометричні фігури так, як вам подобається. (Вчителі виконують завдання на листках учасника педради) Висновок після виконання роботи й аналізу результатів: 16

Всі ми різні. Кожен з нас має певні риси характеру, індивідуальні особливості. І кожна людина протягом життя повинна працювати над вдосконаленням певних якостей своєї особистості. Але,

щоб досягти успіху,

починати слід зі школи. Отже, одне з головних завдань, яке закладено в Державному стандарті освіти – це орієнтація системи освіти на дитячу особистість, її розвиток. Сьогодні, як ніколи, ми повинні надати особливого значення тому, що на уроках не можна випускати з поля зору ні талановитого, ні здібного, ні слабкого, ні зовсім відстаючого учня. ІІ. Метод «відкритого мікрофону» (на столах розміщені довідкові матеріали) Питання: 1. Що в першу чергу потрібно знати вчителю? Яка провідна діяльність дітей різного віку? 2. Як Ви вважаєте, чи є результативним однаковий підхід до школярів на всіх етапах уроку? 3. Який урок Ви вважаєте сучасним? ІІІ. Робота з дидактичним словником Практика доводить, що особистісно – розвивальна спрямованість освіти неможлива без диференційованого навчання, яке передбачає забезпечення оптимальних можливостей для різних груп учнів з їхніми нахилами, здібностями повноцінно опановувати знання. Потрібна неоднакова кількість вправ і різнобічна допомога, щоб підвищити рівень засвоєння програми кожним учнем, бо темпи просування є досить стійкою характеристикою індивідуальних особливостей. Ось чому важливо дати кожній дитині не тільки знання, а й способи їх здобуття. Для нашої успішної роботи звернемося до дидактичного словника: завдання – знайти відповідні визначення наданим термінам: Диференціація – поділ цілого на складові; в навчанні розподіл процесу навчання з врахуванням здібностей і нахилів дітей (внутрішня, рівнева ). Пізнавальні процеси – це відображення й відтворення дійсності (увага, уява, мислення, пам’ять). 17

Мислення – вища якість людського пізнання, процесу відображення об’єктивної дійсності. Мисленнєві процеси – аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, конкретизація. Мотивація – система думок, почуттів, цілі, які спонукають до дій. ІV. Проблемно – аналітична доповідь, виконання завдань учасниками. 25.04.05

Листок учасника педради (прізвище, ім’я, по-батькові)

І. Ділова гра

ІІ. Дидактичний словник. Встановіть відповідність терміну та визначення: 1

Пізнавальні процеси

Система думок, почуттів, цілі, які спонукають до дії

Мислення

Мисленнєві процеси

Мотивація

Диференціація

Аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, конкретизація, порівняння Розподіл процесу навчання з урахуванням здібностей, нахилів дітей (внутрішня, зовнішня, рівнева) Відображення та відтворення дійсності (уява, увага, мислення, пам’ять) Вища якість людського пізнання, процесу відображення об’єктивної дійсності

ІІІ. Робота в групі. Виконати завдання: «Займи позицію» щодо твердження про можливості розвитку здібностей обдарованих учнів в загальноосвітній школі. Аргументуйте свою позицію і внесіть пропозиції педагогічному колективу щодо роботи із здібними дітьми У загальноосвітній школі є всі умови для розвитку здібностей обдарованих дітей. Вчителям потрібно …

Аргументи

У загальноосвітній школі відсутні умови для розвитку здібностей дітей, тому що вчитель не може ….

Аргументи

ІV. «Розкид думок» 1. Я вважаю, що диференціація - це ____________________________________ 2.. Щоденно з проблемою диференціації мені доводиться мати справу, коли __ 3. У виборі форм диференціації у мене виникають труднощі, якщо я _________ 4. Мені здається, що в проблемі забезпечення диференціації головним є ____ 5. Вибір форм та методів диференціації для мене не є складним, тому що ____ 6. Я вважаю, що головною умовою забезпечення диференціації навчання є __ 18

V. Оцініть за 5-бальною системою (обведіть відповідну цифру): Доцільність та ефективність педради

Підготовку до педради

Останнім часом значну увагу приділяємо педагогічним читанням як засобу залучення вчителів до вивчення творів видатних педагогів минулого й сучасності. Вони дають змогу звернутися до здобутків науки, стимулювати інтерес педагогів до вивчення спадщини співвітчизників та діячів зарубіжжя. На високому рівні проведено педагогічні читання «Художня спадщина В.Сухомлинського в культурологічному вимірі», учнів

за

результати

«Взаємодія свободи вибору та

навчання»,

«Контроль

відповідальності

оцінювання

концепції

розвивального навчання В.О.Сухомлинського», «Досвід формування й розвитку учнівських колективів у спадщині видатних педагогів» та ін. Участь у різноманітних

формах взаємодії

педагогів. Стратегічним центром методична рада, яка

сприяє творчому зростанню

впровадження інноваційних технологій є

координує діяльність всіх ланок структури в процесі

реалізації цільових програм, стимулює вивчення і узагальнення перспективного педагогічного досвіду, згуртовує та надихає педагогів на впровадження інновацій. Реалізація цільових програм зумовила створення в 2009 році творчих лабораторій, які розробляють конкретні заходи для втілення в життя завдань інноваційного підходу до навчання та

виховання. Творча лабораторія

«Інформаційно – комунікаційні технології в навчально – виховному процесі» навчає вчителів використовувати комп’ютер для підготовки та проведення модульних уроків, формує вміння

створювати презентації, розробляти

дидактичні матеріали, наочність. Особливо активно впроваджують ІКТ вчителі історії, світової літератури, іноземної мови, трудового навчання, чий досвід узагальнюється не тільки школою. Так, вчитель обслуговуючих видів праці презентує

свій

досвід

слухачам

курсів

підвищення

кваліфікації

Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

при

Лабораторія «Творчість» сприяє поширенню інноваційних технологій, розробляючи сценарії модульних уроків з метою розвитку творчих можливостей учнів на науковій основі. Вчителями та учнями створений банк мультимедійних презентацій, відеоматеріалів з різних предметів. Найбільше – з літератури та історії, що дає можливість ефективно унаочнити навчальний процес, зацікавити дітей та розвивати їх креативні здібності. Проектна

технологія

спочатку

активно

запроваджувалась

сфері

виховання, але методична лабораторія поширила її застосування в навчальний процес. Адміністрація підтримала ініціативу групи вчителів,

і створення

педагогічних проектів увійшло в практику як ефективна форма вдосконалення модульного уроку. Потреба сформувати критичне мислення в учнів зумовила відповідну роботу творчої групи вчителів з вивчення та втілення набутого досвіду в повсякденну педагогічну практику. Уже в початковій школі вчителі прагнуть сприяти розвитку мисленнєвої діяльності дітей, використовуючи активні та інтерактивні методи навчання. Практика формування критичного мислення поширюється у викладанні предметів суспільно – гуманітарного циклу, що сприяє вихованню свідомих громадян. Творчі лабораторії впровадження

презентують й узагальнюють

модульної,

інтерактивної,

інформаційно

досвід роботи з –

комунікаційної

технології, методики формування критичного мислення в навчально - виховний процес. Адміністрація школи залучає все ширше коло вчителів до усвідомленої участі в загальному процесі втілення в життя інноваційних ідей. Досвід кращих вчителів школи вивчається й пропагується; в шкільному методичному кабінеті створена експозиція «Перспективний педагогічний досвід». Ряд вчителів школи є авторами творчих методичних розробок, сценарії їх уроків опубліковані в педагогічних виданнях. Щорічно педагогічний колектив презентує свої здобутки в міських конкурсах, виставках. Таким чином, комплексно – цільове управління зумовило інноваційні зміни в діяльності педагогічного колективу, сприяло оновленню структури методичної 20

роботи, стимулювало розвиток школи на основі нової філософії освіти. Тому не можна було зупинятися на досягнутому. Успіх діяльності навчального закладу можливий на основі постійного вдосконалення вчителя, його натхнення, творчості, бажання працювати. За результатами анкетування педагогів та на підставі моніторингу навчальних

досягнень учнів була визначена проблемна тема трирічної

перспективної програми. Чому трирічної, а не традиційно п’ятирічної? Уже в 2008 році назріли суспільні проблеми, виникли дискусії з приводу можливості деструктувати систему освіти. Тому не мало сенсу програмувати діяльність на більш тривалий термін. Проблемна тема була визначена таким чином, щоб, насамперед, забезпечити престиж вчителя, як головного учасника навчально – виховного процесу, від якого залежить ставлення дитини до школи й освіти. Від його особистісних якостей набувають ті чи інші якості діти. Іноді вчитель має більший вплив, ніж батьки. Отже, в 2008 – 2011 рр. здійснювалась програма реалізації проблемної теми «Збагачення

особистості

вчителя

та

вдосконалення

його

професійної

компетентності з метою створення умов особистісного зростання учнів». Особливого значення набула самоосвітня діяльність педагогів, впроваджувались нові форми методичної взаємодії, вчителі залучались до конкурсів професійної майстерності. У школі щорічно проводяться «Кращий класний керівник».

конкурси «Вчитель школи»,

А переможці шкільних конкурсів, як і

адміністрація, ставали учасниками міських. Так, ще в 2007 році – адміністрація посіла ІІ місце у міському конкурсі «Модель методичної роботи», 2008 – І місце в номінації «Творчий керівник» міського конкурсу «Початкова школа – ХХІ сторіччя»; 2009 – вчителька української мови одержала диплом ІІ ступеня в обласному

конкурсі

методичних

розробок

«Енциклопедія

дидактичних

матеріалів», а молодий фахівець світової літератури стала лауреатом конкурсу «Нове ім’я - 2007». Класний керівник 11 класу – переможець міського конкурсу «Класний керівник 2010 року».

У 2010, 2011 роках методичні матеріали 21

педагогічного колективу відзначені дипломами учасників Міжнародних виставок «Освіта – 2010», «Освіта – 2012». Не випадково директору було надано право поділитися досвідом роботи на міській педагогічній конференції в серпні 2011 року.

Тема виступу була визначена

самостійно, зміст включав

не тільки

повідомлення про досягнення школи, а, в першу чергу, й роздуми та пропозиції щодо впровадження інформаційно – комп’ютерних технологій у навчально – виховний процес. Пропонується скорочений варіант виступу: Стрімке розповсюдження інформаційних та комунікаційних технологій є визначальним фактором розвитку світової спільноти ХХІ століття. У зв’язку з цим набули особливої актуальності завдання, спрямовані на підготовку учнів до повноцінного життя в інформаційному суспільстві. У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 24 червня 2011 зазначено: «На сьогодні без використання інформаційно - комунікаційних засобів неможливо забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів». Тим більше, що 2011 рік – рік освіти та інформаційного суспільства. Ми, освітяни, вже не уявляємо школу без використання комп’ютера у всіх напрямах діяльності: управлінській, навчальній, виховній. Ми вдячні міській владі за успішну реалізацію державної програми інформатизації навчальних закладів. Саме завдяки турботі міського голови В.Д.Чайки в нашій школі створено

сучасний

кабінет

інформатики;

шкільна

бібліотека

оснащена

комп’ютером, підключена до мережі Інтернет і стала інформаційним центром, в якому

створено

електронну

картотеку

підручників,

інвентарну

книгу

бібліотечного фонду; ведеться робота щодо формування електронного каталогу й картотеки статей; створено умови для самостійної індивідуальної роботи педагогічних працівників та учнів в мережі Інтернет. Готуються автоматизовані робочі місця. Ми вже відчуваємо значні переваги, які надає інформаційне забезпечення управлінської діяльності: доступ до нормативно – правової бази освіти через Інтернет; електронний зв'язок з управлінням освіти

та міським науково –

методичним центром; надання методичних матеріалів через сайти УО та НМЦ, 22

проведення дистанційних семінарів. Оперативними стали наради завдяки електронним

засобам

надання

інформації,

що

забезпечує

раціональне

використання часу керівника, стимулює до самостійності та відповідальності за прийняття управлінських рішень. Залучення звичайних загальноосвітніх навчальних закладів

до складу

творчої лабораторії керівників закладів нового типу надало можливість ознайомитись з їх досвідом впровадження ІКТ та адаптуватись до умов сучасного інформаційного суспільства. Освітня практика породжує розмаїття методів, методик, технологій навчання. Проте методологічно неправильно та практично неможливо взяти їх усіх на озброєння. І нині зберігає актуальність висловлена К.Ушинським думка про те, що передавати готові поради, незалежні від конкретних умов навчання та виховання, неможливо, що передається ідея, виведена з досвіду, а не самий досвід. Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 56 – звичайний ЗНЗ, і хоч немає такої розвиненої матеріальної бази, але застосування ІКТ апробоване і на основі ідей, народжених під час сприйняття досвіду колег, наявні певні здобутки. Проникнення

ІКТ у навчальний процес створює передумови для

кардинального оновлення як змістовно – цільових, так і технологічних аспектів навчання. Це виявляється в тому, що суттєво збагачується система дидактичних засобів і формуються методи навчання, засновані на використанні комп’ютерів. Природно, що для пошуку, знаходження та прийняття інноваційного розв’язку необхідна інформаційна, професійно – технологічна культура керівників закладу і вчителів. 10 років тому окремі вчителі були впевнені, що навчитись користуватись комп’ютером неможливо – на це здатна лише молодь, а опанувати інформаційно комп’ютерні технології – це завдання далекого майбутнього.

З точки зору

соціальної адаптації вчителів для більшості тоді був характерний негативний рівень сприйняття нового. Але приклад адміністрації школи в опануванні сучасною технологією, використання ІКТ в управлінській діяльності, організації науково – методичної роботи забезпечив мотивацію педагогів. Мультимедійні 23

презентації на засіданнях педради – наочні, яскраві, ефективні для аналізу проблеми та її розв’язання, змістовний моніторинг, демонстрація переваг інформатизації переконували в можливості та необхідності впровадження ІКТ. Пройдено певні етапи на шляху формування єдиного інформаційно – освітнього простору школи. Ще в 2009 році була

організована творча лабораторія вчителів «ІКТ в

навчально – виховному процесі», динамічна за складом. Її очолили ентузіасти, які могли забезпечити навчання колег. Перелік основних знань і вмінь, якими має володіти педагог у галузі ІКТ, значний, але на сьогоднішній день більшість вчителів уже пройшли шлях від негативного рівня через пасивне споглядання і активне вивчення методів і прийомів ІКТ до продуктивного та творчого освоєння. І тепер в практиці педагогів: уроки з комп’ютерною підтримкою, учнівські проекти та презентації, портфоліо вчителя та учнів, відеоуроки, інтернет – уроки. Модульна організація навчально – виховного процесу

дає можливість

використовувати кабінет інформатики для проведення інтегрованих уроків. Це перевантажує роботу вчителя інформатики, але підвищує ефективність навчання в інформаційному просторі. Ясно, що одного кабінету, оснащеного комп’ютерами, недостатньо. Але головне досягнуто: школа долучилась до інформаційного суспільства. За підсумками моніторингу створений банк даних інформаційного рівня та рівня володіння комп’ютером вчителів, а також учнів і батьків. Особливо важлива інформатизація в процесі допрофільної підготовки та профілізації навчання в старшій школі. У навчальному закладі достатній досвід впровадження технологічного профілю (2005 р. - семінар

для керівників

навчальних закладів, 2007 р. - семінар кураторів профільного навчання). Показовий

приклад

результатом

впровадження

інформаційно

комп’ютерної технології на уроках трудового навчання є щорічні переможці й призери Всеукраїнських предметних олімпіад. Починаючи

з 5 класу,

у практиці викладачів трудового навчання

використовуються комп’ютерні програми. Проектування - процес цікавий і захоплюючий для школярів. Учні відчувають задоволення не тільки від 24

результатів своєї роботи, але й від усвідомлення того, що робота виконана самостійно, від відчуття власної значущості. У сучасному житті необхідно не тільки озброїти учнів знаннями й уміннями, а й виховувати готовність самостійно їх поповнювати. Тому діти набувають вмінь та навичок самостійної навчальної праці і, перш за все, вмінню працювати з електронним підручником. Застосовуються

різні

комп’ютерні

програми та диски з іграми («Барбі - показ мод», «В’язання спицями», «Здорове харчування»).

Такий метод

дозволяє урізноманітнити вивчення нового

матеріалу, удосконалити процес створення схем для вишивання, виконання малюнків для аплікації тощо, сприяє підвищенню успішності з предмета, розвиває творчі здібності учнів. Діти навчаються створювати комп’ютерні презентації, виконані за допомогою програми PowerPoint. Учні ще не вивчали інформатику, але інтерес до творчої роботи величезний. Завдяки методу проектів з'явилася можливість залучити учнів до активної діяльності з розробки й створення свого виробу, а також застосовувати різні функції програм Microcoft Office, наприклад, послідовний показ низки слайдів, що розрізняються зображеними на них фазами руху, при побудові креслень і моделюванні виробів. У старших класах рівень компетенції

учнів

щодо

використання

комп’ютерної

технології

значно

підвищується. Це дає можливість широко застосовувати комп’ютер на уроках. При вивченні розділу «Конструювання» учні 8-9 класів виконують побудову креслення за індивідуальними мірками, де використовують розрахунково графічний метод. Використання електронної таблиці дозволяє прискорити розрахунки для побудови викрійок. Учні знайомляться з комплексом програм JULIVI, CutterLite, ЛЕКО, яка може

розв’язувати всі задачі, які стоять перед швейним виробництвом.

програми

для

конструювання

одягу

за

різними

методиками

Це

побудови,

моделювання, технічного розмноження лекал, розкладання лекал на тканині, демонстрації й оцінки отриманої конструкції на 3D манекені. Успішним та корисним є введення факультативного курсу «Технологія дизайну інтер’єру» (10-

кл.),

на

заняттях

якого

старшокласники

продовжують

проектувати,

оформлювати дизайн, готуються до майбутньої професії. І все ж неможливо засобами одного закладу задовольнити освітні потреби дітей й соціальне замовлення суспільства з профілізації за кількома напрямами. Потрібно й зберегти контингент учнів. Тому через мережу Інтернет, сайти шкіл пропонується

створити міжшкільні факультативи або курси за вибором та

організувати

дистанційне навчання старшокласників. Ясно, що діти можуть

здобувати різноманітну інформацію і без допомоги дорослих, але процес навчання передбачає педагогічне керівництво здобуттям знань. У зв’язку з введенням у наступному році вивчення іноземної мови з 1 класу виникає проблема підготовки вчителів, а також створення методичних засобів для навчання дітей 6 років. В цьому році доречно

організувати дистанційний

консультпункт для вчителів, а потім провести конкурс – презентацію дидактичного

інструментарію для роботи з шестирічками та за підсумками

видати електронну збірку кращих матеріалів. Ще один аспект впровадження ІКТ пов'язаний з медіа-освітою батьків. Ми взяли участь у Всеукраїнській акції «Дай руку першокласнику!». У нашій школі практикується проведення консультацій для батьків майбутніх першокласників з комп’ютерною підтримкою. Надаються поради батькам з питань підготовки до школи, проводяться лекції психолога на основі мультимедіапрезентації. У зв’язку з посиленою увагою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до обов’язкової дошкільної підготовки та навчання дітей в 1 класі бажано в межах міста створити сайт для батьків, в якому будуть розміщені поради з питань дошкільної та початкової освіти й виховання. Виступ був схвально сприйнятий. І на сьогодні дійсно 100% вчителів школи володіє комп’ютером на рівні, достатньому для використання елементів ІКТ на уроках. Уже в 9 навчальних кабінетах з допомогою батьків з’явились комп’ютери і мультимедіапроектори. А тепер ми ще включені до програми дослідноекспериментальної роботи за темою «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх 26

навчальних закладів», тому поставлено відповідні завдання, над якими вже розпочата робота. Загальна середня освіта України як найтриваліша й обов'язкова складова безперервної освіти потребує вдосконалення та розвитку. Важливою умовою прогресу суспільства є забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Тому загальноосвітній навчальний заклад має бути в постійному розвитку та оновленні. Школа не механізм, що функціонує, а живий організм, який перебуває в стані змін та якісного зростання. Розвиток змісту освіти має забезпечити формування компетентностей для особистісного

розвитку

школяра,

участі

демократичних

процедурах

громадянського суспільства, адаптації до ринку праці, навчання впродовж життя. Ринкові

відносини, світова глобалізація, швидкий розвиток наукових

досліджень, нові інформаційні технології впливають на формування принципово нової системи цінностей. Сучасній людині дедалі частіше необхідно: ♦

діяти в умовах невизначеності;

♦

робити свідомий вибір і нести за нього відповідальність;

♦

бути професіоналом;

♦

постійно працювати над своїм розвитком;

♦

мати позитивний стиль мислення;

♦

уміти працювати в команді;

♦

володіти високим емоційним інтелектом.

Саме тому одне з найважливіших завдань школи - не тільки сформувати в дитини високий рівень знань, а й певні особистісні якості, уміння й навички, які допоможуть їй бути успішною в достатньо складному та суперечливому світі. А отже, постають і нові вимоги до сучасного випускника школи. В умовах розбудови сучасної української школи, що базується на засадах гуманізму та глибокої поваги до людини, нова освітня парадигма розглядає орієнтацію на інтереси особистості, адекватні сучасним тенденціям суспільного 27

розвитку, і спрямована на становлення компетентності, ерудиції, розвитку творчих засад й культури. Майбутнє України — за поколінням, котре сьогодні опановує уроки життя в школі, якість якого залежить від рівня розвитку життєвої компетентності. Отже, пріоритетний напрям розвитку особистості, здатної до самоактуалізації, творчого сприйняття світу й соціально значущої діяльності лежить у площині розв'язання проблем формування та розвитку життєвої компетентності особистості вихованця та вчителя, технологізації цього процесу. Таким чином, перед школою стоїть завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності, яка зуміє правильно обрати свій шлях у житті з огляду на власні можливості, буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини; конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому розвинута особистість, здатна приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізовуватися. Усе це потребує перегляду підходів до визначення мети, завдань, змісту, методичного забезпечення формування життєвої компетентності особистості. Основою всіх перетворень має стати реальне знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб і моделей їх розвитку. З цією метою педагогічний колектив школи створив проект реалізації моделі випускника на основі впровадження інноваційних технологій навчання та виховання.

Модель випускника школи Людина здорова:

• •

веде здоровий спосіб життя; виконує режим праці та відпочинку, рухової активності і загартування;

Людина творча:

• • • •

здатна до життєтворчості; має позитивну «Я – концепцію»; рефлексійні здібності; культуру самовиявлення;

Людина соціальна:

•

• •

здатна до розв’язання соціальних проблем, самореалізації; має комунікативні здібності; соціально адаптована;

Людина культурна:

• •

здатна до сприйняття культури; готова взаємодіяти з представниками інших культур

Людина знавець:

має знання як цінності; пізнавально активна; знає та виконує закони, норми поведінки; 28 готова до свідомого вибору професії, життя й роботи в колективі

♦ ♦ ♦ ♦

Мета й завдання проекту Головною метою проекту є формування й розвиток свідомої особистості з громадянською позицією, готовою до конкретного вибору свого місця в житті, здатною змінити на краще своє життя й життя своєї країни. Мета проекту конкретизується через систему завдань: ♦

виявлення умов ефективного формування в учнівської молоді життєвої компетентності;

♦

визначення ключових компетентностей для різних сфер життєдіяльності особистості;

♦

розробка моделей розвитку життєвої компетентності в учнівської молоді;

♦

визначення змістових параметрів життєвої компетентності особистості;

♦

визначення оптимальних методів, форм, засобів, що сприяють формуванню в учнівської молоді життєвої компетентності;

♦

створення умов для самореалізації сутнісних сил особистості в різних видах творчої

діяльності,

розширення

можливостей

компетентного

вибору

особистістю свого життєвого шляху; ♦

розробка, апробація та впровадження в навчально-виховний процес модульних програм розвитку в учнівської молоді життєвої компетентності;

♦

залучення соціально активних учнів до реалізації модульних програм розвитку в учнівської молоді життєвої компетентності;

♦

підготовка лідерів учнівського самоврядування для практичної діяльності з однолітками;

♦

упровадження ефективних форм та методів розвитку життєвої компетентності в практику роботи вчителів школи;

♦

розробка

інструментарію

для

моніторингового

вивчення

рівня

сформованості життєвої компетентності особистості. За попередній період роботи школи, керівництво якою здійснюється

на

засадах програмно – цільового управління як цілісною соціально – педагогічною системою,

забезпечується

координація

всіх

підсистем

для

успішного

функціонування та розвитку навчального закладу. Діяльність педагогічного 29

колективу

спрямовується

на

вдосконалення

педагогічної

майстерності,

впровадження інноваційних методик та педагогічних технологій, що сприяє піднесенню освітнього процесу на новий щабель розвитку. У 2011 році школа отримала звання «Флагман освіти і науки України», що створює підстави для впевненості в реалізації перспективної програми та проекту моделі випускника. У 2010/2011 навчальному році педагогічний колектив завершив

роботу над

реалізацією проблемної теми «Збагачення особистості вчителя та вдосконалення його професійної компетентності з метою створення умов особистісного зростання учнів». Виконання завдань річного плану кожного навчального року спрямовувалось на забезпечення достатніх результатів навчально-виховного процесу,

досягнення прогнозованої мети. Наполеглива праця,

набуття

педагогами вмінь щодо використання переваг модульної технології, прийомів особистісно

орієнтованого навчання, заходи щодо входження школи в

інформаційний простір дали позитивні результати, а саме: - результативність навчально – виховного процесу на рівні державного стандарту освіти; - стабільність

кадрового

складу

педагогічного

колективу,

зростання

професійної компетентності педагогів; - оволодіння педагогами інноваційними

методами, активне впровадження

інформаційно – комп’ютерної та проектної технологій; - вдосконалення модульного уроку та його дидактичного забезпечення; -

ефективність виховної системи школи, досягнута в процесі впровадження проектної технології, розвитку учнівського самоврядування, використання інноваційних методів виховання, залучення соціуму; На

виконання

Закону

України

“Про

загальну

середню

освіту”,

педагогічний колектив зосереджував зусилля на збереженні контингенту учнів, забезпеченні їх освітніх потреб через впровадження поглибленого вивчення предметів, профільного навчання в старшій школі, застосуванні інноваційних методик

та

технологій

навчання,

вдосконаленні

навчального процесу. 30

модульної

організації

На кінець 2010/2011 навчального року в школі налічувалось 815 учнів. Статистика кількісного складу виявляє зменшення чисельності учнів у зв’язку з демографічною ситуацією, яка склалась в мікрорайоні обслуговування. 859 860 850 840

829

830

Ряд1

815

820 810 800 790 2008/09

2009/10

2010/11

Щорічно першокласниками стають діти, переважно 6 - річного віку, оновлюються робочий навчальний план, підручники та засоби навчання згідно з новими програмами. Для здійснення освітнього процесу

створена відповідна

навчально – матеріальна база, яка постійно зміцнюється за допомогою батьків. Методологічною основою змісту шкільної освіти є загальнолюдські й національні цінності, зосередженість на актуальних та перспективних інтересах дитини. В основі навчального плану - освітні потреби дітей, враховуються також побажання

батьків,

освітні

можливості

школи.

Щорічно

організується

поглиблене вивчення предметів: математики, української мови, історії, іноземної мови, трудового навчання

у 8 - 9 класах. Варіативна частина робочого

навчального плану використовується для забезпечення освітніх потреб дітей: у 5 - 9 класах вивчаються російська мова та інформатика,

з метою вдосконалення

громадянської освіти у 8 класі введено курс “Ми – громадяни України”. І далі успішно реалізується

Концепція профілізації старшої школи: профільне

навчання

за

здійснюється

напрямами:

універсальний,

природничо

–

математичний, технологічний, суспільно – гуманітарний. Аналіз результатів навчання протягом демонструє

збільшення відсотка

учнів, 31

попередніх навчальних років що мають навчальні досягнення

високого й достатнього рівнів, зменшення кількості учнів, що не мають річної та підсумкової атестації з кількох чи з усіх предметів. Динаміка рівня навчальних досягнень учнів школи наступна: 6,7 6,6 6,5 6,4

6,3

6,7 Ряд1

6,3 6,2 6,1 2008/09

2009/10

2010/11

Спостерігається тенденція до посилення роботи з обдарованими дітьми, які стають вихованцями ліцеїв, гімназій, підтверджуючи шкільну загальноосвітню фундаментальну підготовку. Вагомими стали здобутки початкової школи. Ефективність індивідуальної роботи з обдарованими й здібними дітьми обґрунтована

результатами предметних олімпіад, але

тільки з окремих

предметів, переважно: трудове навчання, епізодично – історія, фізика, географія. І все ж таки кількість призерів ІІ етапу предметних олімпіад зросла: 2009 – 2; 2010 – 3; 2011 – 8. Важко конкурувати з сусідніми навчальними закладами, але й серед наших учнів є «зірочки», з яким необхідно ще більше працювати.

Тому

актуальною задачею колективу залишається реалізація цільової програми «Юна обдарованість». Результативно працюють вчителі старшої школи. Випускники 11 класів постійно виявляють високий і достатній рівень знань під час державної підсумкової атестації, більшість з них демонструють вміння логічно мислити, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти для випускників, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів, підтверджує належну підготовку наших учнів. Підвищився

загальний рівень життєвої компетентності випускників, про що

свідчить свідомий обґрунтований вибір шляхів продовження освіти та майбутньої професії. Але соціально – економічні та політичні зміни, що відбуваються в суспільстві, зумовили втрату деяких ціннісних орієнтирів життєдіяльності учнівської молоді. 32

Особливо небезпечною криза орієнтації є для підлітків. Чому? По-перше, підліток має ще недостатньо міцну моральну основу життєдіяльності, тому може легко потрапляти під асоціальні впливи. По-друге, турбує морально-психологічне зубожіння підлітків, їхня байдужість і жорстокість. Тривожні симптоми цих явищ сьогодні багатовимірні й загрозливі. Вони несуть у собі потенціал соціальної та моральної

деградації

юної

особистості.

Атмосфера

меркантильності,

утилітарності деформує мотиваційну сферу підлітків, породжуючи в них небажання вчитися, сумлінно працювати, веде до втрати справжніх культурних і моральних цінностей, паралізує почуття громадянськості, милосердя, прагнення до пізнання й творчості. Кризу орієнтацій підлітки суб'єктивно переживають як ситуацію невизначеності. Потрібно приймати рішення, діяти, а потрібної інформації бракує. Звідси — тривожність, стреси, цинізм, озлобленість, агресивність. Цим явищам протистоїть виховна система школи, яка відповідно до вимог Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти та національної програми «Діти України» і, як одна із важливих підсистем всього навчально-виховного процесу, спрямована на

виконання

завдань: • навчити дитину жити в гармонії з собою і з тими, хто поряд; • навчити жити радісно, без страху та насильства; • виховувати бережливе ставлення до людини й людського життя як найвищої цінності; • формувати позитивні якості та розвивати здібності учнів; • виховувати патріотичні почуття. Настанова В.О.Сухомлинського «У практиці виховної роботи ми виходимо з того, що людина неповторна» є підґрунтям виховної системи школи, яка має вплив на особистість школярів. Залучення учнів до колективних творчих справ учнівських колективів та шкільних заходів різноманітної виховної спрямованості сприяло згуртуванню шкільної громади. 33

Активізувалась робота з виховання

громадянських якостей особистості за напрямами, визначеними

цільовою

програмою «Я – громадянин» на основі накопиченого досвіду Розробка й впровадження програми сприяли системному підходу в роботі з формування правової свідомості та попередження правопорушень. У школі діє учнівське самоврядування дитячого об’єднання «Шкільна планета», яке згідно з Положенням надає можливості кожній дитині відчути себе особистістю, жити

активним життям, реалізувати свої здібності. З метою

піднесення ролі учнівського самоврядування організовані заняття «Школи лідерів». Протягом

останніх

років

організації

виховної

роботи

активно

впроваджується проектна технологія. Учнівські колективи класів розробили і реалізували різноманітні проекти соціально корисних справ відповідно до теми загальноміської акції: 2009/10 навчальний рік – «Історія війни в історії моєї родини», 2010/11 – «Бузька хвиля». Проектна технологія урізноманітнила форми організації соціально корисної діяльності шкільної громади. Результатом реалізації учнівських проектів стало

створення музейної

кімнати народознавства «Спадщина», музейної кімнати «Бойової слави» та експозиції «Історія школи» до 20-річного ювілею навчального закладу. Учасники міського проекту «Бузька хвиля» виступили на підсумковій конференції з презентацією результатів пошуково – дослідницької роботи. Значна частина учнів – активні учасники колективних творчих справ та соціально корисних проектів. Вся школа в захваті під час підготовки традиційних заходів: осінній ярмарок, «Осінній бал», «Різдвяне свято» (проводиться вчителями англійської мови з залученням учнів 2 - 11 класів), предметні тижні. Призові місця, отримані в міських конкурсах, турнірах, фестивалях свідчать про сформованість

громадянських

якостей

та

активної

життєвої

позиції

старшокласників. Шкільна агітбригада посіла ІІ місце в конкурсі – фестивалі «Молодь обирає здоров’я», загін ЮІР - ІІ місце в обласному конкурсі, команда старшокласників була однією з кращих на міському змаганні брейн – ринг, присвяченому річниці Перемоги, і відзначена Дипломом. Честь школи успішно 34

захищають юні спортсмени. Так, команда юнаків стала призером районного змагання «Нумо, хлопці!». Традиційним є змагання за звання «Клас зразкового порядку», що згуртовує й стимулює учнівські колективи. Започаткування та проведення в 2010/11 навчальному році конкурсу «Кращий учень школи» підвищило відповідальність школярів за результати навчання, сприяло активізації позаурочної діяльності, а тому потребує продовження. У кінці кожного семестру визначається рейтинг кожного учня, учнівського колективу – це теж стимулює прагнення до успіху. Отже, поетапна реалізація моделі випускника й надалі сприятиме формуванню соціально адаптованої особистості з життєдайною громадською позицією. Управлінська діяльність спрямована на формування дієздатного колективу педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учасника навчально-виховного процесу. Результативне управління навчально-виховним процесом здійснюється не тільки адміністрацією, а й педагогами-майстрами, які очолюють методичні підрозділи. Упровадження інноваційних підходів у навчально-виховний процес спрямоване на розвиток здатності орієнтуватися в нових умовах, адаптуватися до нових вимог. У сучасному освітньому процесі такий підхід найактуальніший, тому в школі створено систему організації підтримки та стимулювання самостійної пізнавальної діяльності, умови для особистісного зростання як учнів, так і педагогів. Методична робота в школі спрямована на підвищення кваліфікації та професійної майстерності вчителів, розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу, запровадження інноваційних педагогічних технологій, досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу. Координує та спрямовує методичну роботу методична рада, пріоритетними завданнями якої є планування, узгодження та аналіз відповідних загальношкільних проблем і заходів.

Досягнення якісних показників навчання й виховання оволодіння

педагогами

методикою

особистісно

є наслідком

орієнтованого

навчання,

підтвердженням ефективності організаційних форм взаємодії і різноманітних видів методичної роботи. Уся робота з педагогічними кадрами спрямована на підвищення рівня професійної та методичної компетентності кожного педагога. З цією метою на основі

впроваджено колективні, групові та індивідуальні форми взаємодії інноваційних підходів, активні та інтерактивні методи

методичної роботи. Увійшли в практику

організації

тренінги, психолого-педагогічні

семінари, творчі звіти педагогів, учительське портфоліо, педагогічні читання, методичні презентації.

У 2009/10 навчальному році вчителями створений

педагогічний проект «Спілкування», який успішно реалізується, а в 2010/11 – класні керівники розробили проект «Духовність. Здоров’я. Інтелект», в процесі реалізації якого укладена збірка сценаріїв виховних заходів. Методична рада координує діяльність методичних об’єднань, організує обмін педагогічним досвідом, узагальнює перспективні здобутки вчителів, бере участь у підготовці до засідань педагогічної ради, контролює виконання її рішень. Методичні об’єднання вчителів велику увагу приділяють вдосконаленню технології модульного навчання, впроваджують інтерактивні методи. Під час проведення методичних декадників, предметних тижнів спостерігається набуття досвіду впровадження таких інновацій, як інтерактивна методика, інформаційно – комп’ютерна та проектна технології не тільки вчителями із солідним стажем педагогічної роботи, а й молодими фахівцями. На засіданнях методичної ради

здійснюється моніторинг

реалізації

цільових програм – управлінських, навчальних, виховних, результативності впровадження проектів у навчально - виховному процесі, участі школярів в предметних

олімпіадах,

конкурсах.

Систематично

організовуються

проводяться конкурси професійної майстерності: «Вчитель року», «Класний» класний

керівник». Вчителі залучаються до участі в міських конкурсах і

здобувають призові місця: Гусєва Л.В. та Орленко Л.С. взяли участь в обласному конкурсі сценаріїв заходів до Дня рідної мови, в якому матеріали Гусєвої Л.В. 36

відзначені дипломом ІІ ступеня; в 2008 році збірка дидактичних матеріалів з української мови вчителя Орленко Л.С. відзначена дипломом ІІ ступеня. Адміністрація школи надавала матеріали на Міжнародну виставку в 2010 році, де була презентована концепція та програма розвитку школи, відзначені дипломом учасника. У 2011 році на Міжнародну виставку «Освіта – 2011» вже була надана збірка методичних матеріалів, в якій представлено, крім здобутків з питань управління, статті

вчителів Славітінської І.В., Пильської Г.О. Директор і

заступники з навчально – виховної роботи Орленко Л.С. і Жендубаєва Л.С. взяли участь в дистанційному семінарі «Внутрішньошкільна система управління професійним зростанням вчителя». Розробки уроків

вчителя Португальського

О.В. друкувались на сторінках фахових предметних журналів. Плідно працює психологічна служба,

діяльність якої спрямована на

допомогу вчителям у вивченні особистості учнів, набутті навичок особистісного підходу. Психологом проводяться змістовні педагогічні читання, педконсиліуми, тренінги, консультації для вчителів, учнів, батьків. Завдяки цілеспрямованій науково

– методичній роботі, організації

систематичної самоосвіти відбуваються зміни в якісному складі педагогічного колективу. Зростає професійна компетентність вчителів. Структура науково – методичної роботи динамічна, щорічна діагностика професійної майстерності та моніторинг результатів діяльності зумовлює внесення в структуру певних ланок та форм взаємодії. Так, в 2008 році була сформована Школа молодого вчителя, продовжують діяти проблемні групи вчителів, які працюють з певною віковою категорією учнів згідно з вимогами технології особистісно орієнтованого навчання. У 2009 році створено творчі лабораторії вчителів, які згрупували педагогів навколо певної проблеми. Велика увага приділяється розроблено

концепцію

самоосвіти

самоосвітній діяльності вчителів. Нами вчителя,

яка

зумовлена

необхідністю

переконувати кожного педагога в тому, що вчитель повинен вчитися все життя, тоді він має право вчити.

Учитель - основна дійова особа в забезпеченні якісної освіти. Перед ним поставлено важливе завдання: здійснювати розвиток гармонійної компетентної особистості. Змінюються орієнтири освіти - змінюється й сам учитель, змінюється мета і завдання його освітньої діяльності. Сучасний педагог має бути готовим до змін, що відбуваються в системі освіти, здатним сміливо приймати педагогічні рішення, виявляти ініціативу, творчість.

Немає

сумніву,

що

проблему

ефективності,

результативності

педагогічного процесу можна розв'язати лише за умови забезпечення високої компетентності та професійної майстерності кожного педагога, його здатності до інноваційної діяльності. Від нього, його знань і вмінь залежить якість перетворень, які чекають школу. Тому сьогодні вчитель не може залишитися осторонь тих нововведень у педагогічній науці, які вдосконалюють навчально-виховний процес. Вагому роль у стимулюванні вчителя до інновацій має його

самоосвітня діяльність, яка

організована за цільовими напрямами, що дає можливість педагогу: - визначити чіткі особистісні цінності та світоглядні установки; - усвідомити особливості педагогічної праці; - підвищити свою інформаційну культуру; - розвивати здатність управляти собою; - удосконалювати навички вирішення педагогічних проблем; - розвивати свій творчий потенціал. Важливу роль в організації, плануванні, контролі самоосвітньої діяльності вчителів школи відіграє адміністрація. Але наші дії мають бути виваженими, цілеспрямованими, демократичними. Відомо, що головними мотивами самоосвіти вчителя є: бажання поліпшити слабкі сторони у викладанні предмета; глибше й ширше вивчати теорію та практику сучасних методів навчання; намагатися осмислити, втілити в роботу, запропонувати колегам механізм дії; не зупинятися на досягнутому. Тому роботу починаємо зі всебічного самоаналізу діяльності вчителя за підсумками попереднього навчального року та аналізу методичної активності, що включає: 38

оцінку

кількості

та

якості

відкритих

уроків,

результативності

діагностичних зрізів знань учнів; -

моніторинг відгуків учнів і колег про професіоналізм, участь у роботі творчих

лабораторій, методичних об'єднань, педради; -

урахування

об'єктивності

самоаналізу

самооцінювання

діяльності вчителя. На основі цих спостережень формуються завдання на новий навчальний рік, визначаються та рекомендуються

в індивідуальному порядку напрями

роботи для окремих учителів. Для забезпечення ефективної взаємодії педагогів у процесі самоосвіти та методичної роботи

на основі діагностики адміністрацією створені відповідні

умови: -

сплановано розв'язання поточних проблем навчально-виховного процесу;

розроблено програми впровадження сучасних технологій;

організовано відвідування курсів підвищення кваліфікації.

сформовано творчі лабораторії з вивчення інноваційних технологій;

проведено теоретичні й практичні семінари для обміну досвідом;

сплановано індивідуальну самоосвітню діяльність;

використано методи заохочення та стимулювання молодих спеціалістів до

вивчення досвіду колег, які працюють над впровадженням інновацій. Намагаємося оптимально використовувати особистісні якості кожного вчителя, щоб допомогти розкрити його творчий потенціал (у виховній роботі та позаурочний час, у взаємному спілкуванні та взаємодопомозі, в організації відпочинку тощо). До плану самоосвітньої діяльність учителя ми включили: - науково-дослідницьку роботу над проблемою; - вивчення наукової, методичної та навчальної літератури; - участь у колективних та групових формах методичної роботи; - вивчення досвіду колег; - теоретичну роботу та практичну апробацію своїх матеріалів. 39

Щоб допомогти вчителям, методична служба школи в 2010/2011 навчальному році запропонувала: І. Психолого-педагогічні семінари 

«Особистість вчителя як фактор інноваційних змін в освіті»;



«Психологічні особливості оцінювання знань школярів»;



«Духовність та моральність особистості»;



«Психологічні основи гуманізація освіти».

ІІ. Педагогічні читання: «Контроль і оцінювання у концепції розвивального навчання В.О.Сухомлинського», «Методика продуктивного навчання» ІІІ. Семінари - практикуми 

«Застосування вчителем різноманітних засобів, прийомів диференціації»;



«Впровадження інновацій у навчанні учнів профільних класах»;



«Використання потенціалу соціуму для успішної соціалізації дітей»;



«Самоосвіта класного керівника - запорука успіху виховного процессу»;



«Використання інтерактивних методів в роботі з морально-етичного виховання»;



«Попередження насильства в дитячому колективі»;



«Захист проекту «Здоров’я. Інтелект. Духовність».

ІV. Методичні декадники 

«Ефективний педагог»;



«Використання інформаційно – комп’ютерних технологій в навчально – виховному процесі»;



«Навчальна дослідницька діяльність на уроці»;



«Інноваційний підхід до організації навчально – виховного процесу».

V. Видавнича діяльність 

оформлення матеріалів збірки заходів з предметів «Духовність та інтелект»;



порадник вчителю «Методи та прийоми оцінювання»;



презентація збірки «Активізація пізнавальної діяльності учнів». Неперервність процесу самовдосконалення педагогів забезпечує стабільне

зростання

фахового

рівня

педагогічного 40

колективу,

його

конкурентоспроможність, високу результативність праці, постійне оновлення методичного арсеналу. Велику роль у збагаченні теоретичного та практичного потенціалу педагогів школи посідає методичний кабінет, створений спільними зусиллями колективу. Методкабінет є

осередком, де сконцентровано передову педагогічну думку,

створено умови для самоосвіти та самовдосконалення вчителів, інформаційним центром, засобом накопичення й поширення перспективного педагогічного досвіду, місцем проведення методичних нарад, виставок, вернісажу педагогічних ідей,

презентації

Різноманітні

вчительських

форми

взаємодії

проектів педагогів

та

комп’ютерних

сприяють

технологій.

розвитку

колективу,

піднесенню професійної майстерності кожного вчителя. Вивчаючи багаторічний педагогічний досвід В.О. Сухомлинського,

ми

переконались, що не може існувати однакового, загального плану самоосвіти, який був би придатний для всіх педагогів. Кожен учитель у процесі планування самоосвітньої діяльності має враховувати свої можливості та потреби щодо оволодіння й вдосконалення власних педагогічних знань, умінь та навичок. Видатний педагог прийшов до висновку, що цей процес має винятково індивідуальний характер, адже враховує особливості розумової діяльності вчителя, а саме: темп працездатності, рівень засвоєння інформації, вміння нагромаджувати нові поняття, робити висновки, застосовувати набуті знання на практиці та інше. Плануючи самоосвіту, адміністрація орієнтується на педагогічну діяльність як

на

процес

постійного

особистісного

зростання

та

професійного

самовдосконалення. Тому план самоосвіти вчителів школи включає такі основні компоненти: визначення індивідуально теми для самоосвітньої діяльності, постановку мети її вивчення, відокремлення основних запитань, на які потрібно дати відповіді в процесі самоосвітньої діяльності, складання списку літератури (соціально-політичної, педагогічної психологічної, методичної та ін.) для опрацювання,

оформлення отриманих результатів, підготовка доповідей,

рефератів, статей, методичних розробок тощо. 41

Перед початком планування роботи із самоосвіти надаємо консультації кожному вчителю. При цьому враховуються індивідуальні можливості кожного з них, стаж роботи в школі, рівень педагогічної майстерності, напрями роботи, їхні інтереси

та

ін.

Підготовлені

плани

самоосвітньої

діяльності

вчителів

обговорюємо на засіданні методичного об'єднання. Створення умов для самоосвіти вчителів передусім полягає в можливості вивільнити час для самоосвітньої діяльності. Тому особлива увага звертається на таке важливе питання, як вільний час вчителів. З цією метою кожен вчитель має методичний день. Використовуючи настанови В.О.Сухомлинського, ми розробили пам’ятку для вчителя, яка включає поради: 1. Перше і найголовніше — ...це вміння створювати резерв часу для занять самоосвітою. 2. Читайте кожного дня та ґрунтовно студіюйте кілька

сторінок наукової

літератури, тією чи іншою мірою пов'язаної з навчальними дисциплінами. 3. Умійте визначити систему розумової праці, від якої багато залежить, тобто розуміння співвідношення головного і другорядного. Головне треба уміти розподілити в часі так, щоб другорядне не стало домінуючим. 4. Умійте створювати собі внутрішні стимули. 5. Не витрачайте часу на дрібниці, на пусте базікання, пусте витрачання часу. Умійте й розмову з колегами зробити джерелом свого духовного збагачення. 6. Для кожної роботи шукайте найбільш раціональні праці. Уникайте трафарету й шаблону, не

способи розумової

шкодуйте часу на те, щоб

глибоко осмислити сутність явищ, закономірностей, з якими маєте справу. 7. «Завтра» — найбільш небезпечний ворог працьовитості. Ніколи не відкладайте на завтра роботу, яку можна виконати сьогодні. Більше того, зробіть звичкою, щоб частина завтрашньої роботи була виконана сьогодні. Це внутрішній стимул, що задає тон на весь завтрашній день. 8. Ніколи не припиняйте розумову працю. Кожен день повинен збагачувати 42

інтелектуальними цінностями - у цьому одне з джерел часу, необхідного для розумової праці. Заключний етап організації самоосвітньої діяльності вчителів передбачає підведення підсумків,

узагальнення спостережень, оформлення результатів

самоосвітньої роботи та визначення подальших перспектив. На кожному засіданні методичного об’єднання вони презентують свої здобутки у вигляді портфоліо педагога, а презентація результатів роботи творчих лабораторій та методичних об’єднань відбувається на підсумковому засіданні педагогічної ради. Таким чином, система самоосвітньої роботи вчителя в школі здійснюється в три етапи (установчий, практичний, підсумковий) та включає: визначення індивідуальної теми самоосвіти, її мети, поточне та перспективне планування роботи, добір відповідної літератури, раціональних форм і методів засвоєння та збереження інформації, узагальнення набутих знань, спостережень; поступове освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності, оформлення результатів та визначення перспектив роботи. Тож можна зробити висновок, що самоосвіта вчителів посідає особливе місце в системі формування професійної компетентності педагогів. Завдання методичної служби школи

полягає в подальшому стимулюванні мотивації

самоосвіти педагогів і постійному оновленні знань,

розкритті педагогічного

потенціалу педагогів, зростанні їхньої професійної компетентності. Свідченням результативності цієї роботи є участь вчителів у міських фахових конкурсах. Виходячи

із оцінки стану та рівня розвитку освітньої системи школи,

педагогічний колектив схвалив завдання реалізації в 2011/2016 рр. проблемної теми «Формування компетентної й соціально адаптованої особистості випускника школи як результат творчої співпраці вчителя та учня, їх

взаємного

самовдосконалення» та розробив критерії компетентності для кожного ступеня. Ясно, що ми керувалися загальноприйнятими визначеннями, але осмислювали, виходячи з наших можливостей і бажання їх забезпечити. Отже, сучасний випускник кожного ступеня навчання має відповідати певним вимогам, які визначені проектом моделі. 43

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства,

забезпечує

подальше

становлення

особистості

дитини,

ЇЇ

інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетними у початкових класах є загальнонавчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції. Для дітей з особливими потребами за бажанням батьків може бути організована система корекційних та розвиваючих занять. За сприятливих умов можуть працювати групи продовженого дня як для великої, так і обмеженої групи дітей з програмою розвиваючих занять та екскурсій. Випускник початкової школи повинен характеризуватися такими якостями: ♦

старанність;

♦

самостійність;

♦

дисциплінованість;

♦

комунікативність;

♦

володіння іноземною мовою;

♦

мотивація досягнення успіху;

♦

навчально – пізнавальні інтереси.

Основна школа (5 - 9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору форми подальшого одержання освіти та профілю навчання. Випускника основної школи характеризують: ♦

особистісне самовизначення;

♦

соціальна дорослість;

♦

мотивація суспільно корисної діяльності;

♦

пізнавальні інтереси;

♦

адекватна самооцінка;

♦

володіння однією або (за можливості) двома іноземними мовами;

♦

моральні переконання. Старша школа (10 - 11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної

середньої освіти, на якому завершується формування оволодіння способами пізнавальної й 44

цілісної картини світу,

комунікативної діяльності, уміннями

одержувати з різних джерел та переробляти інформацію, застосовувати знання. Старша школа функціонує як профільна, з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю. Поглиблена підготовка учнів забезпечується шляхом вивчення спеціальних курсів, факультативів, курсів за вибором, а також завдяки участі у роботі клубів, гуртків, та інших об'єднань, товариств, у проведенні пошукової та навчально-дослідної роботи. Це створює умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей. Випускник старшої школи має сформовані компетенції: -

професійна зорієнтованість;

критичне ставлення до себе та своїх вчинків;

соціальні та моральні переконання;

високий рівень національної самосвідомості;

вільне володіння іноземними мовами;

готовність до самостійного життя, творчої продуктивної діяльності;

моральна зрілість і готовність до самовизначення.

Реалізація проекту спланована поетапно через виконання конкретних пріоритетних завдань, які зумовлюють творчий пошук вчителями ефективних методів організації пізнавальної діяльності. Над виконанням завдань, які визначені

перспективною програмою

розвитку школи, ми почали працювати, виконуючи величну місію, притаманну школі у всі часи її існування: «сіяти розумне, добре, вічне». До речі, ми завжди прагнули це робити. Можливо, іноді не зовсім вдало, бо не тільки школа впливає на формування особистості, але більшість наших випускників вдячні педагогам не тільки за грунтовні знання, а й за людяність, мудрі настанови. І хоч звучить думка, що для збереження існуючої моделі шкільної освіти немає жодного виправдання, ми і сьогодні робимо свою благородну справу – вчимо, виховуємо, готуємо до життя нове покоління громадян України. Вбачаємо в цьому сенс своєї педагогічної діяльності, а рідну школу постійного розвитку й самовдосконалення. 45

вважаємо успішною, здатною до