57 by Управління освіти

Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 57 Миколаївської міської ради Миколаївської області

Робота на конкурс «Всеукраїнський конкурс «Директор ХХІ століття»» в номінації «Стратегічне управління школою»

Стратегічне управління школою життєтворчості Тетяна Іванівна Блакитна, директор ЗОШ № 57

м. Миколаїв – 2011

Стратегічне управління школою життєтворчості Т.Блакитна, директор ЗОШ № 57 Миколаївська

загальноосвітня

школа

І-ІІІ

ступенів

№

Миколаївської міської ради Миколаївської області – єдина і перша україномовна школа в обласному центрі, яка збудована при незалежній Україні. Їй виповнилося вже 19 років. У мікрорайоні Намив, де вона розташована,

переважній

більшості

мешкають

робітники

Чорноморського суднобудівного заводу. І тому педагогічний колектив нашої школи прагне створити всі умови для повноцінного життя, реалізації сутнісних творчих сил кожного виховання. З перших кроків її становлення ми розуміли, що працюємо не лише у новій школі, а у навчальному закладі нового типу і нового змісту. Ми розуміли те, що повинні враховувати самобутність різних вікових етапів школярів, особливості соціального, культурного контексту їх життя. І за короткий час школа змогла довести, що вона повністю відповідає вимогам часу. Уже на перших етапах становлення школи життєтворчості однією з найважливіших проблем ми вважали створення поліфункціональної, мобільної системи організації навчального процесу, який передбачає формування нових функцій в діяльності вчителя і нових підходів до організації методичної роботи. Така структура в першу чергу була спрямована на стимуляцію саморозвитку учителя. Найбільш оптимальною, на нашу думку, формою організації професійної діяльності учителівпредметників стали діючі творчі та проблемні групи. Творчі і проблемні групи розширили поле професійної діяльності учителя. Перед ними була поставлена надважлива задача: вирішення проблеми якості навчання з предмету (тобто забезпечення рівня змісту; відбір програм і учасників; вибір засобів

досягнення якості; пошуки

шляхів оптимізації навчального процесу і видів контролю і т.д.).

Перед учителями виникли питання поглибленого аналізу стану викладання

предмету;

знаходження

шляхів

вирішення

протиріч;

підвищення професійного рівня як невід’ємної умови досягнення поставленої задачі. Стали формуватися функції, не властиві раніше для діяльності звичайного вчителя, - аналітична, прогностична, проектувальна. Науково-методична рада засновувалась в структурі як координуюча ланка в управлінні, наділена функціями аналізу, прогнозів, експертизи, розробки стратегічних напрямків розвитку школи життєтворчості. Саме на цій раді узагальнюється і аналізується колективний методично-науковий досвід, визначаються найбільш актуальні проблеми, розробляються

програми

їх

виконання.

Школа

життєтворчості

безпроблемно перейшла на програмно-цільове планування методичною і науково-методичною роботою. Серед основних завдань, які забезпечують досягнення мети в дослідженні проблем життєтворчості, можна назвати: - дослідження духовних аспектів життєтворчості особистості; - розробка критеріїв життєвої компетентності; - експериментальне моделювання, виявлення та створення умов для задоволення

потреб

самоствердженні

особистості

дитини,

самореалізації учня і вчителя; психолого-педагогічне проектування їхнього духовного, інтелектуально-креативного буття; - розробка та впровадження програми “Духовність” і “Психологія життєтворчості”; - розробка

методики

прогнозування

саморозвитку

процесі

життєтворчості, вивчення впливу громадських і позашкільних організацій

на

рівень

саморозвитку

та

соціальної

адаптації

особистості школяра. Школа життєтворчостi – це соцiально-педагогiчна система, в якій створюються умови для розвитку i саморозвитку особистості.

Нові форми в організації освітнього процесу ЗОШ № 57 не самоціль, а засіб творення нової людини – громадянина України з високим ідейним, розумовим і духовним потенціалом. Нині наш навчальний заклад – один з найкращих навчальних закладів м. Миколаєва. Школа була експериментальним майданчиком регіонального значення. За 8 років експерименту, що тривав з 1998 року, спостерігався розвиток школи як соціально-педагогічної системи в контексті життєтворчості особистості. Ми будували і будуємо педагогічну систему школи нової генерації, в якій забезпечується нова якість освітньовиховного простору. У 2009-2010 н.р школа нагороджена срібною медаллю Міжнародної виставки-презентації «Сучасні навчальні заклади – 2010», яка проходила в м. Києві 17-19 березня 2010 р. У 2010 році школа визнана Флагманом освіти і науки України в Загальнонаціональній громадській акції. Рішенням Миколаївської міської ради педагогічний колектив ЗОШ №57 занесено у Книгу пошани Миколаєва. З дня заснування школи колектив прагнув через навчально-виховну систему створити українську родинну школу. Сьогодні маємо правильний орієнтир

–

працювати

на

особистість.

Цьому

сприяє

педагогіка

життєтворчості, модульно-розвивальна система та програма «Реалістичне виховання», якими формується навчально-виховний процес. Адже як стверджують психологи, якщо дитина у шкільному віці ні в якій галузі не досягла успіху, то навряд чи вона буде успішною у дорослому житті. Для того, щоб бути успішним і створена школа життєтворчості. Сьогодні успіхи наших вихованців вже приносять славу школі: вони є переможцями міських, обласних, Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів і змагань. З року в рік збільшується кількість випускників 11-х класів, які стають студентами вищих навчальних закладів. 4

Школа має тісні партнерські зв’язки з багатьма вищими навчальними закладами. Зокрема, Миколаївським державним університетом імені В.О.Сухомлинського, Національними університетом кораблебудування імені адміралі Макарова, університетом розвитку людини «Україна», Чорноморським державним гуманітарним університетом імені П.Могили. За шість років СП

«НІБУЛОН» подарував школі кабінети

інформаційно-комунікаційних

технологій.

Досі

Україні

жоден

загальноосвітній заклад в організації навчального процесу не мав такого високого стандарту комп’ютерних технологій. Це не лише найсучасніше комп’ютерне, а й програмне забезпечення для всіх шкільних навчальних предметів. Наш спонсор СП «НІБУЛОН» подбав, щоб нове обладнання було встановлене у кабінетах, де він за власні кошти провів євроремонт та придбав зручні сучасні меблі. Комп’ютери, плазмова панель, магнітна дошка, принтер, сканер, мультимедійна дошка, цілодобове підключення до мережі Інтернет, - у наш складний час учні звичайної загальноосвітньої школи сприйняли як подарунок з казки. Головною

метою

школи

виховання

здорової,

творчої,

компетентної особистості – громадянина України – носія національних цінностей,

загальнолюдських,

наукових,

філософських,

релігійних

надбань, яка живе в гармонії з природою, сама з собою, вміє самовизначитися і самореалізуватися. Стратегія розвитку освітнього простору школи розглядається нами як важлива умова ефективності інновацій на шляху реалізації педагогіки життєтворчості.

Під

організацію

протікання,

та

поняттям що

інноваційних

освітніх

характеризується

процесів,

стратегією

їх

змін,

спрямуванням нововведень і вказують на рівень розвитку школи як складної відкритої соціально-педагогічної системи. Стратегія

розвитку

освітнього

простору

школи

формує

інноваційне середовище навчального закладу, яке не тільки забезпечує 5

необхідні умови для інноваційної діяльності, а й створює інноваційний клімат. Концепцією розвитку школи ще 1999-2000 н.р. визнано, що ЗОШ № 57 м. Миколаєва є школою життєтворчості. Головне в цій Концепції – ідея самовизначення особистості: в культурі, у взаємовідносинах з людьми, в найрізноманітніших цінностях життя. Дитина повинна самоствердитися в житті, вибрати справу за своїми здібностями. Адже кожна людина хоче бути щасливою, жити повноцінним

життям,

що є

найсуттєвішим

для

педагогів школи

життєтворчості № 57 м. Миколаєва. Вони навчають дитину жити сьогоденням, сприймати життя у його розмаїтті. Важливим стратегічним завданням у процесах упровадження педагогіки життєтворчості є оптимізація мотиваційної сфери членів шкільної спільноти. У вирішенні цієї проблеми суттєве значення має формування процедур партнерства, орієнтація на успіх, створення відповідних умов для саморозвитку. Важливими механізмами ефективного управління переходу школи в режим розвитку є узгодження дій, цілей шкільної організації із цілями, змістом шкільної освіти; оптимізація зв’язків між внутрішнім та зовнішнім середовищами шкільної організації; забезпечення

співуправління

шкільною

організацією;

перехід

на

горизонтальні комунікації та збільшення неформальних зв’язків в оргструктурах шкільної організації. Основою управління є розвиток педагогічного колективу в умовах інноваційного розвитку навчального закладу є особистісно-зорієнтований підхід, який передбачає не тільки знання можливостей кожного педагога, а й визнання його права на творче самовираження й самоствердження. У своїй управлінській діяльності виходимо з того, що “метод – це я”, метод – власна душа вчителя, і що тільки беручи

до уваги природу

дитини, педагога, розуміючи її і спостерігаючи за нею ми можемо дати їй необхідну освіту. 6

А тому важливим завданням у виборі шляху реалізації концепції школи життєтворчості є визначення її пріоритетів. І для себе ми їх чітко окреслили: 1. Нові

підходи

до

питань

підвищення

кваліфікації,

професійної

компетентності вчителів, які продиктовані “інформаційним бумом”, необхідністю діалогічного спілкування, що змусило нас проводити семінари-практикуми з інтерактивних технологій. 2. Заміна

форм

педагогічних,

методичних,

виробничих

нарад

із

традиційно-інформативних на організаційно діяльні, де думка кожного є обов’язковою складовою колективного рішення, що впливає на стратегію і тактику розвитку нашого закладу. 3. Оволодіння інноваційними технологіями, що передбачають створення нових зразків діяльності вчителів, які сприяли б їхньому професійному зростанню та виводили на принципово новий, якісний фаховий рівень 4. Залучення педагогів до участі в різних проектах, експериментах, до написання авторських програм, методичних розробок, статей та публікацій, що є безпосереднім виявленням творчого потенціалу кожного, прямим шляхом самоствердження і самореалізації вчителя. 5. Співпраця з науково-дослідним інститутом Академії педагогічних наук України,

Миколаївським

державним

університетом

ім.

В.О.Сухомлинського, науково-методичним центром Миколаївської міської ради, Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. 6. Створення умов, мотивації для пошукової, наукової, дослідницької діяльності педагогів, учнів, їхня участь у конкурсах, проектах, програмах,

семінарах,

конференціях

як

внутрішніх,

так

республіканських. Створення психологічного комфорту: задовольнити людину (учня, вчителя) щодо цікавої роботи. Зацікавленості кожного з них визнанням своєї діяльності, бажанні бачити результати своєї праці. 7

Реалізація концепції школи життєтворчості опирається на принципи колегіальності,

гуманізму,

демократизму,

системності,

інтеграції,

відкритості, тісного взаємозв’язку, взаємовпливу всіх напрямків освітньовиховної діяльності. Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 57 протягом 2011-2012 навчального року продовжила роботу з реалізації національної програми “Освіта”, інших державних програм і концепцій освітньої області, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про мови”, а також керівних законодавчих актів і інструктивнометодичних документів. У 2011-2012 навчальному році школа № 57 має 3 ступені: 

Початкова – 11 класів, у яких навчаються 333 учні;



Основна – 15 класів, у яких навчаються 432 учні;



Старша – 4 класи, у яких навчаються 99 учнів.

У 30 класах школи навчаються 866 ученів, середня наповнюваність класів становить 28,86 ос/клас. У мікрорайоні школи мешкають 1184 дитини, з них 1161 навчається в навчальних закладах для здобуття повної загальної освіти. Слід зазначити, що серед учнів школи № 57 37 % учнів мешкають у мікрорайонах прилеглих шкіл. Це свідчить про високий авторитет школи серед батьків та учнів та вимагає продовження ефективної навчальновиховної роботи з учнями, якщо до того ж врахувати, що поряд розміщена школа, яка має статус навчального закладу нового типу (гімназія). В останні роки ця тенденція не порушується навіть при врахуванні складностей, пов’язаних з набором перших класів у зв’язку із загальним зниженням кількості першокласників у державі. На всіх дітей, які з різних причин навчаються за межами школи, оформлені необхідні документи.

Колективом школи вжито заходів щодо збереження контингенту учнів: -

контроль за відвідуванням занять;

індивідуальна робота з учнями та батьками;

робота Ради профілактики, тощо.

У школі протягом

кількох

років діє

єдина загальношкільна

система обліку відвідування учнями занять. Відповідно

діючих

вимог

школі

організована

робота

індивідуального навчання учнів. У 2011-2012 навчальному році за індивідуальними планами навчалються 17 учнів. 47 учнів закінчили в минулому році школу IIIступеня, з них -2 отримали медалі. 52 учні (7%) одержали за підсумками навчального року Похвальні листи за високі досягнення у навчанні. Ще 52% учнів показали достатній та високий рівень навчальних досягнень. Школа працює в режимі п’ятиденного робочого тижня за робочим навчальним планом. Початкова школа забезпечує становлення особистості дитини, її інтелектуальний,

соціальний

і фізичний

розвиток.

Пріоритетом

початкових класах школи є розвиваючі функції. Основна школа дає базову середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки дітей, готує до вибору форм подальшого навчання, профільного навчання. З варіативної частини навчального плану додатково виділені години на фізичну культуру (футбол), вивчення інформатики, починаючи з 1-го

класу,

математики,

української,

російської,

англійської

мов,

досліджуючого гуманіторного права, ОБЖ. Для реалізації в повному обсязі інтересів старшокласників, з урахуванням анкетування учнів 9 класів, побажань батьків, у школі ІІІ ступеню

функціонують

профільні

класи

філологічного,

фізико-

математичного, природничого напрямків. У навчальних планах школи 9

відображена подальша робота з виявлення інтересів дітей, розвитку їхніх здібностей. Профільне навчання у ІІІ ступені школи №57 спрямоване на реалізацію особистісно-орієнтовного підходу. Метою профільного навчання є створення умов для диференціації та індивідуалізації навчання, врахування та забезпечення подальшого розвитку інтересів, нахилів, здібностей учнів у тій сфері діяльності, з якою у них пов’язаний вибір майбутньої професії. Аналіз моніторингових досліджень досягнень учнів профільних класів показує, що їхня успішність з профільних предметів в цілому не змінюється. Педагогічним колективом школи проведений також комплекс заходів щодо підготовчої роботи з учнями допрофільних 9-х класів: - робота психолога (тестування) з виявлення нахилів підлітків, вироблення рекомендацій учням, ознайомлення з ними учнів, батьків і класних керівників; -

вироблення

методичними

об'єднаннями

предметників

пропозицій щодо планування спецкурсів, факультативів у профільних класах (варіативна частина навчального плану); - батьківські збори паралелі допрофільних класів з участю психолога. Продовжує роботу науково-дослідне товариство учнів. У своїй роботі з учнями вчителі, які є керівники секційних відділень, ставили за мету розширення знань з предметів, ведення дослідницької роботи, розвиток пізнавальних інтересів, написання та захист рефератів, науководослідницьких робіт, проведення конференцій, тощо. Проводиться

сумлінна робота щодо організації

та підготовки

науково-дослідницьких робіт учнів за програмою МАН, вчасно подані роботи і заявки на участь в ІІ та ІІІ етапах.

Організація роботи з обдарованими дітьми була досить ефективною: переможцями ІІ туру Всеукраїнських олімпіад з базових предметів 14 учнів, що говорить про стабільність роботи вчителів з обдарованими дітьми Педагогічний колектив школи у 2011-2012 навчальному році продовжував

роботу над

реалізацією

проблемної теми школи

„Удосконалення самореалізації суб’єктів освітнього процесу”. поточному році методичної

було проведено вивчення та аналіз вітчизняної та

літератури

теми

«Використання

інформаційно-

комунікаційних технологій», «Метод проектів», «Система розвивального навчання», цикл відкритих уроків та позакласних заходів, що

дало

можливість чіткіше сформулювати вимоги до проведення сучасних уроків та випускника школи, які ставить перед освітою сучасне суспільство. Визначені

психолого-педагогічні

умови

інтелектуального

розвитку

особистості, готовність та методична підготовка вчителів до формування інтелектуальної культури особистості. Ефективно працювала у минулому році методична рада, на засіданнях якої розглянуті питання, безпосередньо пов’язані з пошуком шляхів підвищення якості та результативності навчально-виховного процесу. В компетенції методичної ради знаходяться такі напрямки діяльності педагогічного колективу :  реалізація

принципу

диференціації

навчально-виховного

процесу;  забезпечення профільності навчання;  організація роботи по підвищенню фахової майстерності вчителів;  організація позаурочної роботи з навчальних предметів

як

однієї із умов поглиблення знань учнів;  вивчення і аналіз стану викладання, моніторинг навчальних досягнень учнів; 11

 залучення вчителів до узагальнення та обмін досвідом роботи з науково-дослідницької діяльності;  координація роботи зі здібними та обдарованими учнями. З метою обміну досвідом роботи у жовтні 2011 р. був проведений місячник відкритих уроків вчителів-наставників, у березні 2011 р. місячник вчителів, які атестуються. Як показав досвід, така форма роботи є одним із засобів професійного навчання вчителів. Малодосвідчені вчителі при відвідуванні уроків у досвідчених вчителів вивчають їх досвід і цим підвищують свою фахову майстерність. При відвідуванні уроків досвідчені вчителі можуть надати своїм колегам методичну допомогу. Найбільшу увагу цій формі методичної роботи приділяють методичні об’єднання вчителів фізичної культури, початкових класів, математики, інформатики. На замовлення Миколаївського ОІППО для слухачів курсів були проведені заняття для: - новопризначених керівників (листопад, лютий); - вчителів української мови та літератури (листопад); - вчителів початкових класів (грудень); - вчителів музичного мистецтва (січень); - вчителів зарубіжної літератури (лютий); - вчителів математики „Ефективне

використання

інформаційно-

комп’ютерних технологій на уроках математики” В поточному році вчителі та адміністрація школи співпрацювати з Миколаївським

науково-методичним

центром

управління

освіти

Миколаївської міської ради та проводили семінари для членів предметних методичних об’єднань міста. На базі школи проведено міський конкурс з інформаційних технологій для учнів загальноосвітніх шкіл та вихованців позашкільних закладів міста.

Методична скарбниця школи поповнилась у цьому році чудовими розробками уроків, методичних рекомендацій – і все це до послуг педагогічного колективу. Розробка вчителя початкових класів Ракової А.І. „Весняна екскурсія” надрукована в журналі „Початкові класи” №4, 2009 р. З метою оптимізації навчально-виховного процесу педагогічний колектив продовжує роботу над створенням інноваційного середовища, яке націлене на самоактуалізацію учня та вчителя, як цілісної особистості. Головним в інноваційному середовищі є ставлення педагога до дитини як суб’єкта психічної активності. Це є запорукою розвитку

її

ініціативності, самостійності та творчого потенціалу. Одночасно такий підхід створює умови і для розвитку потенційних творчих можливостей кожного вчителя, можливості вдосконалювати себе, керувати власним розвитком. Методична робота включає в себе і відділ психологічного супроводу. Значні зусилля були спрямовані на надання реальної дієвої допомоги педагогічним працівникам, особливо молодим, у підвищенні їхньої професійної майстерності. В повсякденній роботі в школі адміністрація створює творчу атмосферу, стимулює втілення інноваційних технологій в навчально-виховний процес. У забезпеченні неперервності підвищення кваліфікації педкадрів, з метою поліпшення педагогічної майстерності у 2011-2012 навчальному році були сплановані та організовані курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи. План курсової перепідготовки виконано. Адміністрація школи систематично проводить роботу з удосконалення і посилення стимулюючої ролі атестації у фаховому зростанні педагогічних кадрів. Проведення атестації значно впливає на формування структури внутрішньошкільного відповідності

контролю,

який

спрямовується

на

вивчення

рівня знань, умінь і навичок учнів державним вимогам,

вивчення рівня вихованості учнів та їх соціальної адаптації, професійної

підготовки вчителів, знання ними основ педагогічної науки, передового та новаторського досвіду. Всі кадрові проблеми вирішувались своєчасно, зривів навчального процесу не допущено. Виховна

робота

спланована

згідно

комплексно-цільовою

програмою “Духовність” за напрямками: - розвиток учнівського самоврядування, робота з батьками; - морально-естетичне, національне виховання; - патріотичне (в т.ч. військово-патріотичне) виховання; - правове, громадянське виховання; - охорона дитинства, запобігання злочинності; - екологічне, формування здорового способу життя; - сприяння творчому розвитку особистості. У цих напрямках у школі працювали гуртки: хореографічний, духовий оркестр, секції з гандболу та футболу, хор, гурток з основ інформаційних технологій, краєзнавчий, секції з гандболу та футболу;гуртки програмування,

організовані

за

рахунок

коштів

спонсора.

з Під

керівництвом викладача «Захисту Вітчизни» Обухова М.М. проводилася робота з військово-патріотичного напрямку. Вихованці гуртків добилися певних успіхів. Зокрема, команда

учнів 6-10-х класів двічі ставала

призером обласних змагань з футзалу, у міських змаганнях з гандболу команда хлопців стала першою, а дівчата зайняли друге місце. Учасники краєзнавчого гуртка нашої школи стали призерами районного конкурсу серед лекторських учнівських груп у рамках акції “Щоб знали і пам’ятали“. З метою гармонійного всебічного розвитку дитини, підготовки її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізації її творчого потенціалу, формування в дітей моральних цінностей з позиції добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у родині і гуманних взаєминах між членами кожної родини, важливості ролі родини 14

в житті суспільства, створення сприятливої трудової атмосфери в родині, виховання національної свідомості і самосвідомості, культури поводження в родині, прилучення до традицій сімейно-побутової культури українців, активній участі у всенародних і сімейних святах проводились КТС із залученням батьків та громадськості (Всі ми діти твої, Україно, Великодній вернісаж та інші). Проводилась профілактична робота з правопорушень серед учнів школи. Відповідним наказом по школі створена Рада профілактики правопорушень, працювала

яка

працювала

відповідно

до

протягом

плану,

навчального

складеного

року.

Рада

адміністрацією

та

затвердженого директором. На засіданнях ради були розглянуті такі теоретичні питання, як

педагогічна занедбаність серед учнів „групи

ризику”, робота класних керівників з учнями, схильними до бродяжництва, стан

правопорушень

районі,

залучення

учнів,

схильних

до

правопорушень, до гуртків та секцій, пропуски навчальних занять учнями без поважних причин, запобігання поширення наркоманії, токсикоманії, негативних явищ серед учнів 9-11 класів. Для розгляду цих питань запрошувались представники різних служб: служби в справах дітей, лікар – нарколог, психолог школи, батьки – фахівці. Методичним

об’єднанням

класних

керівників

протягом

року

розглядалися питання: 1. Про особливості роботи з учнями, що мають девіантну поведінку. 2. Про забезпечення прав дітей на освіту та охорону дитинства. 3. Про моральне виховання в сім’ї та школі. В рамках роботи правової освіти всі класні керівники щомісяця проводили бесіди з учнями з правового виховання: «Символіка України», «Правопорушення та як його запобігти», «Жити за правилами, жити за законом», «Профілактика негативних явищ серед учнів» та ін. Робота з екологічного виховання в школі впродовж останніх років знаходиться на достатньо високому рівні. Кожного року учні нашої 15

школи беруть участь в екологічних акціях, конкурсах і займають призові місця. При цьому дуже важливо, що ідеї екологічного світогляду донесені до кожного учня школи. Традиційними стали відзначення Дня довкілля, дня Землі, які супроводжуються прибиранням території школи та ділянок, прилеглих до неї, а також висадженням дерев та кущів. З метою забезпечення підростаючого покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, формування розуміння, що природа – першооснова існування, а людина – частина природи, в школі двічі на рік провидиться загальношкільний збір макулатури. На сучасному етапі становлення Української держави за умови складного політичного і соціально-економічного її стану особливо відчутний негативний вплив на сучасну школу таких суспільних явищ, як

посилення

аморальності, злочинності, зубожіння та інше, що

призводить до знецінення освіти, падіння авторитету учителя, росту агресивності, жорстокості, нігілізму підлітків. Аналіз цих деструктивних процесів у сучасному суспільстві дозволяє зробити висновок, що є небезпека

виростити

бездуховне

покоління,

не

"обтяжене"

інтелігентністю, порядністю, яке зневажливо ставиться до культурних та загальнолюдських цінностей, не прагне до здорового способу життя. Розв’язання цієї проблеми, як підтверджує вітчизняний і світовий досвід, можливе за умови оптимізації управління процесом виховання за допомогою гуманізації освіти, що має забезпечити

утвердження

пріоритету загальнолюдських цінностей у суспільстві. Гуманізація освіти передбачає, насамперед, сприяння розвитку творчих можливостей людини, її інтелектуальної свободи, створення максимально сприятливих умов для розкриття особистості. Гуманні цінності і духовність є тим культурним кодом, який визначає повсякденну поведінку і регулює взаємини людей, забезпечує раціональність і людяність їхнього способу життя, а отже життєздатність суспільства. Це актуалізує проблему гуманізації навчально-виховного 16

процесу загальноосвітньої школи, яка набуває виключної актуальності в останні роки. Саме

духовне

виховання

особистості

Миколаївській

загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 57 сприяє олюдненню суспільних відносин, формуванню взаємодії людей за суб’єкт-суб’єктною моделлю, зміст якої безпосередньо впливає на спрямованість і характер потреб, цілей, інтересів особистості, тоді як процеси дегуманізації суспільства негативно впливають на духовний та емоційний стан його членів, їхнє фізичне та психічне здоров’я. Вирішальним фактором впровадження принципу духовності в реальне життя Миколаївської загальноосвітньої школи № 57 є створення в ній особистісно-орієнтованого виховного середовища, яке ми визначаємо як сукупність ціленаправлено створених соціальних і педагогічних умов, які

забезпечують

формування

духовно

збагаченої

особистості

гармонійним поєднанням загальнолюдських та національних цінностей, здатної до соціального самовизначення та самореалізації. Процеси гуманізації освіти масштабні та складні, це процеси морально-психологічної перебудови людини, внутрішньої переорієнтації системи духовних цінностей, усвідомлення власної гідності і цінності іншої людини, формування почуттів відповідальності і причетності до минулого, сучасного і майбутнього. Основними положеннями сучасної концепції виховання духовності ЗОШ № 57 є: - визнання пріоритету особистості, її унікальності; - співробітництво всіх суб'єктів педагогічного процесу в розв'язанні навчально-виховних завдань; - опора на загальнолюдські і національні духовні цінності; - широкий культурологічний підхід до вибору виховних технологій; - гуманізація виховного середовища, міжособистісних стосунків у всіх підсистемах педагогічної навчально-виховної системи; 17

- засудження і безумовне усунення з педагогічної практики методів адміністрування, примусу, авторитаризму, волюнтаризму; - звернення до скарбниці народної педагогічної думки і досвіду. Практична реалізація принципів гуманізації виховання Школи життєтворчості означає посилення у всіх без винятку

структурах

навчального закладу особистісного фактору, більш повне врахування індивідуальних особливостей школярів, реалізацію творчого потенціалу вчителів. Існує, на нашу думку, кілька особливо важливих сфер, які можуть сприяти формуванню духовності в дітях: історія минулого нашого народу, оскільки історичне забуття означає втрату зв'язку поколінь; культ сім'ї і рідного дому, адже діалог поколінь - одне із потужних джерел духовності; література, вид мистецтва, який має доступ до глибин духовно-емоційного життя дитини; рідна мова, через яку найперше повинно здійснюватись сприймання духовних цінностей; народознавство – предмет про духовне коріння людини, її витоки; дисципліни естетичного циклу –

вони

стосуються сфери емоційного сприймання світу; природознавство, бо природа – “мати”, яка потребує любові, добра, милосердя; живі стосунки учнів з учителями, з керівниками школи, з товаришами. Проблема формування особистісно-зорієнтованого, а значить, гуманного виховного середовища надзвичайно складна, багатогранна. Тому,ми вважаємо, для виховання духовністі необхідно введення нових особистісно орієнтованих технологій виховання, які б функціонували за такими принципами: - цілеспрямованого створення емоційно збагачених виховних ситуацій; - особистісно розвиваючого спілкування; - використання співпереживання як психологічного механізму у вихованні особистості; - систематичного аналізу вихованцем власних і чужих вчинків. 18

Усі виховні впливи на дитину повинні ніби переломлюватись крізь призму

моральності.

Без

моральної

чистоти,

на

думку

Василя

Олександровича Сухомлинського, втрачає смисл усе – освіта, духовне багатство, трудова майстерність, фізична досконалість. Сутність основних положень оптимізації упралвіння виховання духовності в ЗОШ № 57 у наступному: 1. У центрі навчально-виховного процесу - дитина, яка є не тільки об'єктом, але й суб'єктом виховання. Життєвий досвід дитини вирішальний фактор формування особистості; дитина сама створює свою особистість, а вся система навчання і виховання повинна допомогти їй виявити у собі і розвинути те, що їй органічно притаманне. 2. У вихованні: - орієнтація на духовно збагачену особистість, як альтернатива функціонуючим односторонньо інтелектуалістичним моделям шкіл. Звідси основне завдання вихователя - допомогти дитині створити гармонію між тілесно-фізичним та духовним; - виховання повинно бути вільним. Кожна дитина має пізнати світ і знайти у ньому своє місце, не перестаючи його любити. Школа має забезпечити простір вільним та природнім проявам особистості дитини. Свобода дитини повинна бути обмежена лише інтересами колективу; - основна

увага педагогів повинна

надаватись моральному

вихованню особистості учня з пріоритетом загально - людських цінностей, де провідна роль належить сім'ї. Недопустиме лише формальне засвоєння моральних правил. Істинно моральній поведінці може навчити лише саме життя, тобто конкретний життєвий досвід дитини. Завдання школи - так побудувати діяльність, щоб сама її організація виховувала дітей у дусі високої моральності; -

забезпечення

індивідуального

підходу

вихованні,

що

грунтується на власному виборі дитини, а звідси - побудова виховання на 19

висновках з

наукового аналізу результатів спостереження та вивчення

дитини. 3. У змісті, формах та методах навчання: - збільшення у навчальних планах питомої ваги предметів гуманітарного циклу; - гуманістична спрямованість змісту навчальних дисциплін; - образне, художнє викладення матеріалу; - врахування вікових життєвих ритмів дітей, сензитивних періодів у навчанні; - диференційований підхід, робота в індивідуальному режимі учнів; - гуманізація форм контролю знань, оцінювання не тільки результату, але й затрачених зусиль; - забезпечення почуття успіху у навчанні; - уникнення транслювання знань у готовому вигляді. 4. В управлінні школою: -

колегіальність

прийняття

рішень,

систематична

робота

учительських колегій; - учнівське самоврядування; - постійна турбота про здоров'я дітей; -

створення

цілісної

системи

вивчення

учнів,

проведення

тематичних психологічних семінарів та науково-педагогічних рад і консиліумів; - організація навчання вчителів, підвищення їхньої кваліфікації, ознайомлення

передовим

педагогічним

досвідом,

світовими

альтернативними педагогічними системами; - організація спільної діяльності школи та сім'ї, робота батьківських університетів, теоретичних семінарів; - організація "життєвого простору" дітей, продумане оточення, яке якомога більше наближається до умов сім’ї. 5. У характері взаємовідносин всіх учасників педагогічного 20

процесу: - створення особливої атмосфери взаємодовіри та взаємоповаги; - використання стилів педагогічного спілкування на основі дружньої прихильності та захоплення спільною творчою діяльністю; - висока ступінь інтеграції школи та сім'ї; - формування учнівських класів за моделлю сім'ї. - дотримання і вдосконалення спільно вироблених шкільних традицій, свят, усього, з чого формується "обличчя" школи та її індивідуальність. З метою реалізації комплексно-цільової програми “Здоров’я”, забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я, формування фізичних здібностей особистості, гармонії тіла і душі, виховання потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і дотриманні режиму дня, в прагненні до оволодіння санітарногігієнічними знаннями і навичками у серпні-вересні місячник

безпеки

дорожнього

руху,

проведені

був проведений зустрічі

дітей

працівниками ДАІ. Членами методичного об’єднання фізичної культури та Захисту Вітчизни

проведено 15 внутрішкільних змагань. Збірні школи брали

участь в : - осінній міській естафеті ; -

змаганнях з футболу району

- „Козацькому гарті” ; - війсковому троєборстві; -

кульовій стрільбі ;

„Нумо, хлопці”;

- обласних змаганнях з військово-прикладного багатоборства; - змаганнях з гандболу. Першості району з легкої атлетики в змаганнях І Спартакіади „Олімпійські надії ”

Слід відзначити успішну участь групи десятикласників у міському конкурсі-акції “ Молодь обирає здоров’я” та перемогу в районі серед фотографій на цю ж тему. Потужним фактором залучення дітей до суспільно-корисної праці є участь у різного роду акціях, конкурсах, дослідженнях. Успішним можна назвати досвід участі в акції “ Миколаєву – турботу юних”, де пошуковці під керівництвом Дубінки Л.М. дослідили і презентували

широкому

загалу роботу “ Зниклі храми Миколаєва”. Відповідно до Положення про загальноосвітню школу, Статуту ЗОШ № 57, педагогічна і батьківська громадськість бере активну участь в управлінні школою. Найважливіші питання напрямку розвитку школи, планування її роботи, виносяться на розгляд педагогічної ради, батьківського комітету. Вищий орган виконавчої влади в нашій школі також колегіальний – на засіданнях Ради школи вирішуються всі поточні питання нашого життя і роботи. На рівні кожного класу створені і діють батьківські комітети, що беруть актину участь в організації повсякденної роботи навчальновиховного процесу. Організація ефективної роботи школи неможлива без діючого постійного зворотного зв'язку з батьками. Адміністрація школи, учителі з увагою ставляться до всіх пропозицій і зауважень збоку батьків. Продовжена робота з батьківською громадськістю: в школі працює батьківський комітет, лекторій для батьків, батьківський клуб. У цьому році він значно обновився. За безпосередньою участю батьківського активу проводяться всі масові шкільні заходи. Батьки учнів беруть участь в контролі організації харчування учнів, їхнього медичного обслуговування (контрольна комісія). Залучаються батьки учнів також до роботи з неблагонадійними родинами з метою запобігання негативних умов виховання дітей (соціальна комісія). 22

Піклувальна рада та фінансово-господарча комісія батьківського комітету школи організовує ремонтні роботи в кабінетах та приміщеннях школи. Велика увага приділялася роботі з батьками. Це батьківські збори, анкетування, конференції, свята. У школі практикуються дні відкритих дверей для батьків та громадськості міста. Під час яких вчителі проводять відкриті уроки, виховні заходи.

Ці заходи повинні сприяти підвищенню

мотивації до навчання як батьків так і їх дітей. Школа життєтворчості будується на основі стратегічних завдань реформування освіти в державі. Результат навчання – адаптована до реальних умов життя творча особистість, яка: Має сформовані переконання, що необхідні кожній людині для збереження життя i здоров’я; Здатна до самовдосконалення та самореалізації; Естетично i морально розвинена; Вміє спілкуватися; Поважає правові та законодавчі норми, які прийняті в державі; Може адекватно оцінювати себе та оточуючих.