Укладач: Ватульова О.Г., методист НМЦ Рецензенти: Удовиченко О.О., директор НМЦ Тарасова О.В., заступник директора НМЦ Відповідальний за випуск: Удовиченко О.О., директор НМЦ
Рекомендовано науково-методичною радою НМЦ протокол №4 від 13.04.2011
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів адресовано вчителям, які працюють з дітьми молодшого шкільного віку. Даний посібник може також стати у пригоді методистам РМК, заступникам директора з навчально-виховної роботи, студентам педагогічних навчальних закладів.
Ватульова О.Г., методист НМЦ Оцінка та оцінювання в початкових класах.// Миколаїв, НМЦ, 2011 р. -23с.
Оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи на засадах компетентнісного підходу Компетентнісній підхід передбачає особистісно-діяльнісний вимір результатів навчання кожного учня, що підвищує його зацікавленість і відповідальність. Відповідно до цього змінюються процес контролю і оцінювання результатів навчальної діяльності школярів. Результати компетентнісного підходу виявляються у компетенціях і компетентностях. Освітня компетенція є сукупністю взаємозв’язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня відносно певного кола об’єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності. Компетенція – це суспільна норма, вимога, яка сама по собі не є характеристикою індивіда. Нею вона стає у процесі засвоєння і рефлексії учня, перетворюючись у компетентність. Компетентність – складне особистісне утворення, що інтегрує відповідно до вимог певної діяльності знання, уміння, навички, особистий досвід її виконання, ставлення до процесу і результату, вона створює передумови для активних самостійних дій. Отже, компетентність не зводиться тільки до знань, окремих умінь і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Із врахуванням світового досвіду і потреб розвитку української школи у вітчизняній педагогіці визнано три види компетентностей, які характеризують результати навчання на засадах компетентнісного підходу: ключові, міжпредметні і предметні. До ключових компетентностей відносяться: уміння вчитися, соціальнотрудова, загальнокультурна, інформаційно-комунікативна, здоров’язбережувальна, соціальна. Ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв’язку урочної і позаурочної роботи, у взаємодії з соціумом. Міжпредметні компетентності формуються у взаємозв’язку змісту і методик предметів однієї чи різних освітніх галузей. Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмету, їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які вказано у програмах кожного предмету. Структурування навчальних досягнень за очікуваними результатами (учень знає, розуміє, знаходить, визначає, застосовує, оцінює тощо) є орієнтиром для здійснення контрольно-оцінної діяльності вчителя: визначення об’єктів контролю, часу здійснення, змісту перевірки тощо. 2
Контроль за навчальними досягненнями молодших школярів забезпечує зворотній зв’язок між учителем і учнями. Змістом контролю є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у програмах, і представлені у вимогах до здійснення контролю і оцінювання за предметами. Об’єктами контролю у процесі початкового навчання є предметні компетентності: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення. Основними функціями контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчальноперевірювальна, розвивальна, виховна. Контроль і оцінювання в процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх учбово-пізнавальної діяльності. Так, оцінка у поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки. Діагностувальна функція контролю дає змогу учителеві виявити прогалини і помилки в знаннях і вміннях відповідно до поставлених цілей, з’ясувати причини їх виникнення і відповідно коригувати учбово-пізнавальну діяльність школярів та способи управління нею. Зауважимо, що в процесі контролю відбувається “коригування”, а не “доучування”. Отримані результати контролю використовуються з метою прогнозування шляхів удосконалення методики навчання предмета в цілому, передбачення засобів удосконалення результатів навчальних досягнень окремих учнів. Навчально-перевірювальна функція контролю полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь молодших школярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності – з одного боку, та вимога повноти й обґрунтування відповідей – з іншого, забезпечують систематизацію і узагальнення засвоєного змісту. Спонукання дітей до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання перевірних завдань сприяє їх осмисленню, усвідомленню та закріпленню, застосуванню за зразком, за аналогією та у нових ситуаціях. Контроль сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам’яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності. У процесі контролю доцільно формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, що є одним із його найважливіших завдань, а також розвивати рефлексивні уміння, тобто здатність обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомого ставитися до учіння. Результати контрольно-оцінної діяльності мають велике виховне значення. Об’єктивно і методично правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності. 3
У процесі перевірки й оцінювання необхідно досягати систематичності та об’єктивності визначення рівня навчальних досягнень учнів за основними вимогами відповідно до конкретних цілей та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних здібностей, мовлення, темпу роботи тощо. У початкових класах вчителем застосовуються такі види контролю: поточний, періодичний, тематичний, семестровий, річний; державна підсумкова атестація. Вибір видів контролю (перевірки й оцінювання), їх зміст, послідовність, взаємозалежність, час проведення визначаються специфікою навчальних предметів. Усі види перевірки реалізуються за допомогою різних, але відповідних методів. Їх вибір зумовлюється насамперед особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями школярів. Методи перевірки – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та вимірювання змісту і рівня навчальних досягнень кожним учнем і класом в цілому. У початкових класах застосовуються методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження, заповнення таблиць, побудова схем, моделей, перфокарт тощо). Відносно новим є використання тестових завдань, які є стандартизованим засобом перевірки, який цілеспрямовано і економно у часі може кількісно виявити, що учень знає і вміє. Порівняльний аналіз результатів виконання науково обґрунтованих тестових завдань учнями одного класу, школи, району і т. ін. дозволяє об’єктивно виявити стан їх підготовленості, якість змісту, методик. Для перевірки у початкових класах можуть використовуватися тести і окремі тестові завдання різної складності, які змістовно охоплюють один предмет або кілька. Залежно від мети контролю тестові завдання можуть передбачати вибір однієї правильної відповіді (чи двох), конструювання відповіді, з’ясування правильності зв’язків між поняттями, встановлення послідовності тощо. Учбово-пізнавальна діяльність під час перевірки буває репродуктивною і творчою (частково-пошуковою і пошуковою). За формою організації учбово-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною; у 3-4 класах доцільно включати у процес перевірки завдання на вибір. Виявлені під час перевірки результати учбово-пізнавальної діяльності учнів оцінюються. Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів. 4
Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, в якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, які переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю і старанність. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач. Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об’єктів оцінювання. Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів: якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість; сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях); володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частковопошуковий і пошуковий рівні); володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе. 12-бальна система оцінювання забезпечує мотивацію навчальнопізнавальної діяльності учнів, особистісно-орієнтований підхід у навчанні і вихованні, сприяє розвитку інтелектуальних та творчих здібностей кожної особистості, орієнтує вчителів на використання нових підходів до контрольнооцінної та навчальної діяльності учнів, поліпшення якості та об’єктивності оцінювання їхніх навчальних досягнень. Вчитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою. У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами. Облік навчальних досягнень учнів у поточному контролі має свої особливості. Для прикладу: за усну відповідь або написану самостійну роботу, результати якої не є достатньо успішними для конкретного учня, оцінка в балах у журнал не виставляється. Стосовно цього в Методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи зазначено: "У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час засвоєння, систематизації, 5
узагальнення та застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді. У зв'язку з цим учителю важливо усвідомити, що перевірка навчальних досягнень учнів у поточному контролі здійснюється зовсім не для того, щоб були виставлені оцінки в журналі. Її завдання - виявити рівень розуміння матеріалу, сформованості навичок практичного використання одержаних знань із метою вчасного надання вчителем допомоги учням класу, групі учнів чи одному з дітей. Лише тим учням, які успішно справляються з навчальними завданнями на даному етапі, можна поставити оцінку-бал у журнал. Учням, які потребують додаткових роз'яснень, виконання практичних вправ під контролем учителя, надається відповідна допомога. Саме з цими учнями обов'язково проводиться додаткова індивідуальна або групова робота з ліквідації недоліків, відпрацювання необхідних практичних навичок. Таким чином, використовується прийом відстроченої оцінки, і лише після індивідуальної, парної або групової роботи, направленої на ліквідацію недоліків та відпрацювання передбачених програмою навичок, оцінка в балах виставляється в журнал. Такий підхід забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого навчання у плані запобігання відставанню окремих дітей, забезпечення вчасної моральної підтримки, виявлення при цьому доброзичливого ставлення та віри в успіх кожної дитини. Визначення рівня навчальних досягнень учнів із усіх навчальних предметів і у процесі різних видів контролю відбувається з коментарем самого учня (самооцінка), однокласників (взаємооцінка) або вчителя. Нерідко доцільним є поєднання самооцінних суджень учня з оцінними судженнями вчителя. У процесі оцінювання в обов'язковому порядку відбувається навчальний діалог-аналіз відповіді учня чи результативності виконаної ним роботи. Коментар до процесу оцінювання спочатку здійснюється вчителем. Пізніше, в міру сформованості контрольно-оцінних умінь і навичок, оволодіння критеріями оцінювання конкретного виду завдань, власну оцінку з коментарем зможуть висловлювати і учні. У повному обсязі оцінні судження вчителя чи учнів висловлюються в такій послідовності: 1. Відзначення позитивних сторін аспектів практичної роботи.
відповіді та успішно виконаних
2.Чітке визначення (в доброзичливій формі) допущених помилок та недоліків (так, щоб учень усвідомив свої прорахунки); 3.Визначення шляхів подолання прогалин у знаннях, рекомендації щодо удосконалення практичних навичок із конкретною вказівкою джерел 6
інформації, розділів навчального матеріалу та способів діяльності (учень повинен одержати конкретну інформацію про можливість ліквідації недоліків); 4.Висловлення віри, доброзичливої впевненості в тому, що учень додатково попрацює, докладе необхідних зусиль і досягне більш високих показників навчальних досягнень. Учень повинен відчути, що вчитель завжди підтримає його і допоможе . А головне - щиро бажає це зробити і обов'язково зробить! Саме у такий спосіб висловлення оцінних суджень (у 1-4 класах), виставлення і коментування оцінки-балу (у 3-4 класах) у дитини формується свідоме ставлення до навчання, віра в свої сили, бажання поліпшити результат своєї навчальної діяльності. . Дії вчителя - на користь учня, на досягнення і відчуття ним свого власного успіху! А успіх учня - це успіх учителя! Облік навчальних досягнень учнів у поточному контролі має свої особливості. Для прикладу: за усну відповідь або написану самостійну роботу, результати якої не є достатньо успішними для конкретного учня, оцінка в балах у журнал не виставляється. Стосовно цього в Методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи зазначено: "У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час засвоєння, систематизації, узагальнення та застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді. У зв'язку з цим учителю важливо усвідомити, що перевірка навчальних досягнень учнів у поточному контролі здійснюється зовсім не для того, щоб були виставлені оцінки в журналі. Її завдання - виявити рівень розуміння матеріалу, сформованості навичок практичного використання одержаних знань із метою вчасного надання вчителем допомоги учням класу, групі учнів чи одному з дітей. Лише тим учням, які успішно справляються з навчальними завданнями на даному етапі, можна поставити оцінку-бал у журнал. Учням, які потребують додаткових роз'яснень, виконання практичних вправ під контролем учителя, надається відповідна допомога. Саме з цими учнями обов'язково проводиться додаткова індивідуальна або групова робота з ліквідації недоліків, відпрацювання необхідних практичних навичок. Таким чином, використовується прийом відстроченої оцінки, і лише після індивідуальної, парної або групової роботи, направленої на ліквідацію недоліків та відпрацювання передбачених програмою навичок, оцінка в балах виставляється в журнал. Такий підхід забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого навчання у плані запобігання відставанню 7
окремих дітей, забезпечення вчасної моральної підтримки, виявлення при цьому доброзичливого ставлення та віри в успіх кожної дитини. Чи можна використовувати умовні позначки для фіксації результатів при вербальному оцінюванні робіт учнів 1—2 класів? Форми і прийоми оцінювання навчальної діяльності учнів шестисемирічного віку різноманітні. Зокрема, допускається використання умовних символів для відзначення активності учнів на уроці, проте вони не повинні бути еквівалентом бальної оцінки. Використання постійних умовних значків, які, власне, замінюють певний бал, не допускається. Записи вербального оцінювання повинні бути лаконічними, конкретними, характеризувати якість та правильність виконаної роботи. При розгорнутому словесному оцінюванні вчитель аналізує і пояснює результат роботи (навчальної діяльності учня), коментує спосіб (раціональність) її виконання, дає практичні рекомендації, поради щодо підвищення рівня навчальних досягнень тощо. Усне формулювання та запис оцінних суджень негативного характеру в щоденниках, блокнотах, зошитах учнів не допускається. У 3-4-х класах оцінки в балах виставляються у класному журналі. Учитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою. У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання — із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами.
Вимоги до оцінювання знань учнів з української мови та читання в початкових класах 1. Контроль якості виконання письмових робіт — важливий стимул розвитку грамотності й писемного мовлення учнів. 2. Усі письмові роботи повинні бути перевірені до наступного уроку, на якому проводиться робота над помилками. 3. Графічно неправильно написану літеру вчитель підкреслює і на полях або в окремому рядку дає зразок правильного її написання. 4. Помічену в слові помилку вчитель підкреслює, а саме виправлення має зробити учень. 5. Стилістичні й лексичні помилки підкреслюються хвилястою лінією, колективно обговорюються, неправильно побудовані речення 8
вдосконалюються. 6. До виправлення помилок у письмових роботах учитель має підходити диференційовано. Об'єктами перевірки та оцінювання знань із мови є: 1) мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: • аудіювання; • говоріння; • читання; • письма; 2) знання з мови й мовлення, мовні вміння й навички; 3) орфографічні та пунктуаційні навички; 4) графічні навички письма, техніка письма, оформлення письмових робіт. І. Мовленнєві вміння й навички 1.Аудіювання Здійснюється наприкінці кожного семестру за допомогою тестових завдань. Для перевірки якості сформованості аудіативних умінь використовується незнайомий текст і тестові запитання: • у 2-му класі пропонують 4 запитання з двома варіантами відповідей; • у З—4-му класах — 6 запитань з трьома варіантами відповідей. Оцінювання: • у 2-му класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали; • у З—4-му класах — 2 бали. 2.Говоріння Перевірка сформованості навичок (діалогічне і монологічне мовлення) здійснюється індивідуально протягом семестру, бали виставляються кожного разу в окрему колонку, відведену в журналі. Рівень сформованості діалогічного мовлення перевіряється у 2—4-му класах у І семестрі. Усний переказ, усний твір: • уміння будувати усний переказ перевіряється в 1-му класі в II семестрі: • уміння складати усний твір перевіряється в 3—4-му класах у II семестрі. Оцінювання: за усний переказ, усний твір ставлять одну оцінку — за зміст. 3. Письмо
9
Письмові твори в початкових класах мають навчальний характер, контрольній перевірці не підлягають. Письмовий переказ Перевірка вмінь писати переказ проводиться в 4-му класі наприкінці кожного семестру: • у І семестрі учні пишуть переказ за колективно складеним планом; • у IIсеместрі—за самостійно складеним планом. Оцінювання: за письмовий переказ виставляють дві оцінки — за зміст і за грамотність. У журнал заноситься одна оцінка за зміст. 4. Читання Перевірка сформованості вміння читати в 1-му класі здійснюється індивідуально наприкінці року. Дані записуються в спеціально заведений зошит з техніки читання, який ведеться протягом 4 років. Перевіряються такі вміння, як спосіб, правильність, виразність, швидкість .Орієнтовна швидкість читання на кінець 1 класу – 20 – 30 слів за хвилину. Підсумкова перевірка рівня розвитку навички читання у 2-4 класах в кінці І і ІІ семестру. Перевірка проводиться на незнайомому тексті. Перевіряються смисловий і технічний бік навички читання. Смисловий бік передбачає розуміння смислових зв'язків прочитаного, значення слів, фактичного й основного змісту прочитаного. Технічний бік читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп. Виразність перевіряється лише після попередньої підготовки учнів. Навички читання мовчки перевіряються у 3-му класі в II семестрі. За перевірку рівня розвитку навички читання мовчки в 3-х класах оцінка в балах не виставляється. Колективна підсумкова контрольна перевірка з читання мовчки проводиться фронтально наприкінці кожного семестру в 4-му класі. Вид перевірки Читання вголос Читання мовчки
І семестр
3-й клас II семестр
І семестр
4-й клас IІ семестр
1
1
1
1
—
—
1
1
Показники темпу читання вголос
Клас
І семестр 10
ІІ семестр
2
35 - 45 сл./хв
50 – 60 сл./хв
3
65 -70 сл./хв
75 -80 сл./хв
3
80 -85 сл./хв
90 – 95 сл./хв
Показники темпу читання мовчки
Клас
І семестр
ІІ семестр
3
85 -110 сл./хв
90 - 140 сл./хв
4
100 -150 сл./хв
110 – 170 сл./хв
II. Знання з мови й мовлення, мовні вміння й навички Оцінювання мовних знань, умінь і навичок здійснюється тематично в 3— 4-х класах двічі на семестр (невеликі за обсягом тексти об'єднуються, а великі перевіряються за логічно завершеними частинами) —мовна тема. Здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру. Оцінка за тему виводиться окремо, у неї входять: • оцінка з мовної теми як вид контролю; • оцінка за контрольні роботи; • поточні оцінки. Для проведення мовної теми пропонується 6 завдань: перше і друге мають стосуватися розпізнання мовних одиниць, а решта — їх побудови, реконструювання, використання в письмових висловлюваннях. III. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних навичок Контрольний текстовий диктант проводиться один раз наприкінці року у 2-му класі та двічі на семестр у 3—4-х класах. Обсяг текстів для диктантів Клас
Семестр 11
Кількість слів
2 клас 3 клас 4 клас
ІІ семестр І семестр ІІ семестр І семестр ІІ семестр
30 – 40 слів 40 – 50 слів 50 – 60 слів 60 – 70 слів 70 – 80 слів
Перевіряються навички: 1) правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова; 2) ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації. Текст контрольного диктанту має містити достатню кількість вивчених орфограм. Слова на невивчені правила виписуються на дошку. Диктант оцінюється однією оцінкою: • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково; • помилка в одному й тому самому слові вважається однією помилкою; помилки на одне правило в різних словах вважаються різними помилками; • негрубі помилки: — повторення тієї самої літери в слові; — недописування літери в кінці слова (не за правилом); — двічі підряд написане те саме слово в реченні; • дві не грубі помилки прирівнюються до однієї помилки; • чотири виправлення прирівнюються до однієї помилки; • помилки на невивчені правила (якщо не були записані на дошці) виправляються, але не враховуються. IV. Графічні навички письма, техніка письма, оформлення письмових робіт Контрольна перевірка є списуванням тексту. У 1-му класі контрольне списування відбувається один раз наприкінці навчального року. Текст для списування має містити 15—20 слів, написаних на дошці друкованим шрифтом. У 2—4-х класах контрольне списування проводиться у кінці кожного семестру. Обсяг текстів для списування Клас
Семестр
Кількість слів
2 клас
І семестр ІІ семестр І семестр
25 – 30 слів 30 – 40 слів 40 – 50 слів
3 клас
12
ІІ семестр І семестр ІІ семестр
4 клас
50 – 60 слів 60 – 70 слів 70 – 80 слів
Норми швидкості письма 2-й клас — 15—20 знаків /хв; 3-й клас — 21—30 знаків /хв; 4-й клас — 31—40 знаків /хв.
Учні самостійно читають текст, одночасно приступають до списування. За списаний текст виставляється дві оцінки: одна за грамотність, друга – за каліграфію, швидкість і культуру письма. Результати списування заносяться до схеми: Прізвище Форм , а ім’я учня літер
Розмі р літер
Нахи л літер
Поєднанн я літер
Оформленн я літер
Швидкіст ь письма
Зведений перелік перевірних робіт з української мови Види перевірки
1 клас І с. ІІ с.
2 клас І с. ІІ с.
Аудіювання
1
Діалог
1
1
1
1
1
Усний переказ Усний твір Письмовий переказ Перевірка мовних знань Диктант
3 клас І с. ІІ с.
4 клас І с. ІІ с. 1
1
1
1 1
1
1
1
1
2
2
2
2
2
2
1
2
2
2
2
2
13
Бал
Списування
1
1
1
1
1
1
1
Зведений перелік перевірних робіт з математики Види перевірки
1 клас І с. ІІ с.
Тематична перевірка (контрольна робота, тести)
2 клас І с. ІІ с. 4
3 клас І с. ІІ с.
4
4
4
4 клас І с. ІІ с. 4
4
Тривалість виконання перевірних письмових робіт з математики 1 клас І с. ІІ с. -
-
2 клас І с. ІІ с. 20 хв
30 хв
3 клас І с. ІІ с. 35 хв
4 клас І с. ІІ с.
35 хв
35 хв
35 хв
Зразки заповнення сторінок класного журналу Українська мова 3 клас
1 2. 3.
14
18
03 03
…
06
04 04
05
… 19 … 23
05 05 05 05 05
II семестр Річний бал
02 02
…
Вед. зош.
01 01 01
… 21
Вед. зош.
23
Вед. зош.
… 22
Тем. бал Вед. зош.
Прізвище та ім'я учня
Тем. бал Вед. зош.
№ з/п
Аудіювання Усний переказ
ІІ семестр
Диктант
Списування
Мовна тема
Диктант
Мовна тема
Записи на правій сторінці журналу Українська мова № з/п
Дата Зміст уроку ……. …….. ……. …….
Завдання додому
Тема уроку згідно з календарним планом. Перевірна робота. Аудіювання. Перевірка знань з мови («Повторення», «Мова і мовлення») Тестування Диктант «Золота осінь» Урок розвитку зв’язного мовлення . Письмовий переказ тексту «На гірці» за колективно складеним планом.
Читання № з/п
Дата Зміст уроку ……. ……..
Ставлення людей до добра і зла. «Каїн і Авель» Контрольна робота .Читання мовчки. Всеволод Нестайко «Жевжик»
…….
15
Завдання додому
Річний бал
Вед. зош. II семестр
05 … 1 … 23 05 05 9 05 05 Держ. підс. ат.
… 06 04 04
Вед. зош.
… 18 03 03
Вед. зош.
… 21 02 02
Тем. бал Вед. зош.
Вед. зош.
… 2 23 01 20 01 1
Тем. бал
Усний твір Усний переказ
№ з/п Прізвище та ім'я учня
Аудіювання
Українська мова 4 клас ІІ семестр
1
Підсумм. контр. роб.
Списування
Диктант
Мовна тема
Диктант
Мовна тема
2. 3.
Записи на правій сторінці журналу № з/п
Дата
Завдання додому
Зміст уроку 19. 05
Підсумкова контрольна робота. Державна підсумкова атестація.
Зразок заповнення сторінок класного журналу у розділі "Зведений облік досягнень у навчанні учнів 1-4 класів" № Прізвище, з/п ім'я та по
Бали
Інваріантна складова
16
Варіативна складова
Рішення педагогічної
2.
9 8 8
Річні 8 8 Дорош І семестр 11 12 Катерина II семестр 12 12 Державна 12 11 Іванівна підсумков а атестація Річні
12 12
9 10
9 9 10 9 9 10 11 10 10
11 12 12 11 II 11 12 12 12 12
10 10 11
9 10 11 11 1 12 11 11 1 12 11 11 11
11 12 12 12 12 11 11 12 12 11 11 11 12 12 12
11
1 12 11 11 1
11 11 12 12 12
Світова література
Основи здоров’я Логіка
Трудове навчання
Фізична культура
мистецтвоОбразотворче
Музичне мистецтво
ІНОЗЕМНА МОВА Математика
Мова навчання І семестр 8 II семестр 8 Державна 7 підсумков а атестація
(Природознавство)Я і Україна
Антонов Олександр Володимирович
Друга мова державнаУкраїнська мова як
1.
(читання)Мова навчання
батькові учня (учениці)
ради (дата і номер) про результати досягнень у навчанні учня
Переведено до 5 класу. Протокол від 27.05.11 № 97 Переведено до 5 класу. Нагороджено похвальним листом. Протокол від 27.05.11 № 97
Додаток – вставка до щоденника учня 3-4 класу Одним із найпростіших прийомів упровадження адаптивного управління в початковій школі є здійснення учнями самомоніторингу (відслідковування) власних навчальних досягнень. Так, на першому ж уроці першого вересня, або під час години спілкування вчитель 3-ого та 4-ого класів пропонує учням зробити вкладку до щоденника "Мої навчальні досягнення». Попередньо на листочках за розміром щоденника вчитель розграфлює для кожного учня таблицю. Кількість рядків повинна відповідати кількості предметів. Кількість стовпчиків - кількості перевірок з української мови (оцінок періодичного контролю та тематичних оцінювань) та ще два стовпчика: один - «оцінка за семестр», другий -«прогнозована у вересні оцінка». Поміркувавши, зваживши власні «хочу» і «можу», діти заповнюють останній стовпчик - при цьому не просто «мріють», а ставлять собі чітку мету щодо власних навчальних досягнень, фіксуючи прогнозовану оцінку за І семестр з кожного із предметів. Таким чином, у ігровій формі навчального діалогу учні, врахувавши свої власні можливості і бажання, виставляють собі прогнозовану (очікувану) оцінку за І семестр - попередньо передбачаючи, плануючи результат своєї навчальної діяльності. Діти обов'язково своїми мріями, думками та задумами щодо передбачуваних результатів навчання повинні поділитись із батьками. Важливо при цьому підтримати оптимізм кожної дитини, якщо навіть її бажана оцінка здається вчителю чи батькам фантастично завищеною. Не можуть не хвилювати зацікавлених дорослих діти, які передбачають для себе 17
занижені показники. Учні, які недооцінюють свої можливості, потребують також належної уваги. Щоб школярі могли оцінити себе об'єктивно, необхідно цілеспрямовано і постійно формувати у них контрольно-оцінні навички, у доступній формі повідомляти їм критерії оцінювання, допомагати працювати на досягнення щораз вищих орієнтирів. Надалі у навчально-виховному процесі вчителю важко, а можливо, і не доцільно, співставляти кожну оцінку учня з власною прогнозованою (запланованою). А ось оперувати оцінкою-балом за тематичне оцінювання дуже зручно і, на наш погляд, необхідно. Далі таблиця заповнюється протягом семестру. Фіксуються результати тематичних оцінювань із кожного предмета. Заповнювати сторінку щоденника "Мої навчальні досягнення", можна у такий спосіб. Підбивши підсумки чергового тематичного оцінювання з предмета, вчитель фронтально зачитує результати тематичних оцінювань із конкретного предмета, а учні заповнюють відповідну графу своїх таблиць-вкладок у щоденнику. Потім кожен порівнює свій новий результат із попереднім, а також з прогнозованою, бажаною оцінкою за семестр, яка є метою і головним орієнтиром у процесі учіння. Учень робить висновки щодо наступних дій і планів (окремі висновки дитина може записати у власному записничку). За бажанням діти можуть поділитись своїми міркуваннями та висновками. Поступово, у мірі накопичення оцінок, складається цікава інформація для вчителя та батьків. І дорослі, і дитина постійно порівнюють реальні оцінки з бажаними. Учитель та батьки планують подальші шляхи розвитку і вибору засобів впливу на дітей. У будь-якому випадку на даному етапі відбувається конструктивний діалог. Чим більше часу минає, тим чіткіше бачить учень траєкторію власного руху до запланованої мети. Аналіз одержаних проміжних результатів із кожного навчального предмета дає змогу дитині разом із учителем виявити, який вид роботи викликає утруднення; над яким матеріалом треба попрацювати; у чому потрібна допомога вчителя. Так у дітей поступово формується свідоме ставлення до навчання, до його результативності. : Таким чином, облік успіхів і невдач дітей набуває більш системної форми, ,стає більш прозорою і дієвою інформацією для батьків. Якщо аналітико-узагальнююча діяльність зацікавлених учасників навчальновиховного процесу буде проводитись систематично, то навчання дитини стане більш дієвим, прогнозованим, а за умови цілеспрямованості й докладання вольових зусиль - і обов'язково успішним. Важливо, щоб така робота викликала у дітей прагнення поліпшити попередній результат, удосконалити власну діяльність, а з окремих предметів - гідно підготуватись до державної підсумкової атестації. Важливо пам'ятати, що, розставляючи акценти в оцінці успіхів і невдач дітей, учитель зобов'язаний дбати про домінування позитивних переживань, здійснення функції оцінки як засобу мотивації і стимулювання. Доцільно порівнювати роботу учня з тим, як він працював раніше, демонструючи або 18
ж проектуючи його розвиток, рух уперед. Водночас неприпустимим є порівняння успіхів і невдач різних учнів. Мої навчальні досягнення за семестр
4
5
1 2 3 4 5
Такий запис може бути на кінець семестру (орієнтовано)
19
9 11 11 12 12 10 12 12 10 12 У кінці семестру
Укр. мова 8 7 10 Читання 10 11 Математика 12 11 Природознавство 10 12 Громадянська 11 освіта 6 Фізкультура 11 7 Основи здоров’я 12 8 Трудове 11 навчання 9 Образотворче 11 мистецтво 10 Музика 10 Оцінки виставляються поступово, протягом семестру згідно термінів перевірки «наближаючись» до прогнозованої, щоб у ній (прогнозованій учнем) бачити перспективу) власну мету. Таким чином, у кінці семестру зручно буде порівнювати оцінки: прогнозовану учнем і реальну оцінку за семестр
03.09.09) МОЯ (прогнозована
3
На початку семестру
2
Оцінка на І семестр УЧИТЕЛЯ
1
Загальномовленнє ві навички (періодичний контроль) Письмовий переказ
Оцінки за тематичні оцінювання з предметів
Аудіювання
Назва предмета
Діалог
№ п/п
До активного словника вчителя ЕМОЦІЙНЕ ПОГЛАЖУВАННЯ
1. Дякую, що ти думаєш! 2. Ти просто геній ! 3. Я знаю: ти зможеш! 4. Обожнюю такі відповіді! 5. Я в захваті від твоєї відповіді! 6. Разюча відповідь! 7. Чудово мислиш! 8. Я за тебе рада! 9. От це відповідь! 10. Цікава думка! 11. Найрозумніша відповідь ! 12. Яка дивна відповідь! 13. Як приємно від твого вчинку! 14. Я вірю в тебе! 15. Ти мій фантазер! 16. Твоя відповідь на вершині Олімпу! 17. Я пишаюся тобою! 18, Ти всіх нас порадував! 19. От це сенсація! 20. Відмінно сказано! 21. Дивні міркування. 22. Це було дивно! 23. Я недарма вірю в тебе! 24. Ти - моя гордість! 25. Я милуюся тобою! 26. Заманливо! 27. Оригінально! 28. Логічно! 29. Незвичайно! 30. Цікаво!
31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61
20
Артистично! Дуже здорово! Славненько ! Фантастично! Ну і молодчина! Творча голівонька! Ти вмієш творити! Який ти спритний ! Розумнику мій! Розумнице моя! А як ще краще відповісти! Душа моя! Промінчик ти мій ясний! Який ти винахідливий! Радість моя! Любчик мій! Старанний ти мій! Зірочка моя яскрава! Ти як ангел в моєму серці! Неповторний ти мій! Краса ти моя неписана! Пташечка моя! Рибчик! Чудо моє! Зайчик! Дружок мій вірний! Знімаю перед тобою шляпу! Це просто чародійство! Я горджуся тобою! Дай потисну твою руку!
Словесне оцінювання у загальноосвітній школі І ступеня Старайся! Будь уважним! Говори чіткіше! Твоє письмо має бути кращим! Ти можеш більше! Ти здатна на краще! Відповідай конкретніше! Ти вже більше працюєш над собою! Не сумуй, у тебе все вийде! Доклади більше старань! У тебе все вийде, тільки зверни увагу на ..,! Добре! Дійсно, це так! Я рада, що ти правильно зрозумів! Вже краще!
Низький рівень (відтворення почутого, прочитаного, побаченого)
Досить добре! Значно краще! 3 успіхом тебе! Дуже добре!
Середній рівень (розуміння сприйнятого)
Як гарно ти запитуєш! Я погоджуюся з тобою! Ти вмієш правильно висловлюватися! Який ти дотепний! Ти багато вже вмієш! Як влучно! Чудово! Молодець!
Достатній рівень (застосування знань у практичній діяльності)
21
Ти можеш творити! Ти маєш власну думку! Блискуча відповідь! Пречудово! Відмінно! Прекрасно! Бездоганно! Ми пишаємося тобою! Ти маєш своє "я"! Ми гордимося твоїми досягненнями!
Високий рівень (вияв творчих здібностей)
Література 1. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.// Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України – К.:Початкова школа, 2003 2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів у системі початкової загальної освіти.// Початкова школа №10 2008 3.
Вимоги щодо ведення класного журналу в 1 – 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів. // Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України – К,: 2007
4. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1- 4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с. 5. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учення школьников // Личностно-гуманная основа педагогического процесса. - Мн Университетское, 1990. - 560 с. 6. Бондар С. Словесне оцінювання.// Початкова школа №2, 2002 7. Загниборода В. Сучасні вимоги до досягнень.// Початкова освіта №6, 2008
оцінювання
навчальних
8. Савченко О.Я. Найважливіші результати початкової освіти // Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник 22
для вчителів. - К.: Видавництво «Початкова школа», 2005. 9. Степанець Н.М. Актуальні проблеми контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів// Миколаїв,ОІППО, 2009 10.Матоніна Р. Портфоліо як засіб оцінювання особистих досягнень учнів.// Початкова школа №6,2010
Особливості організації навчальновиховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році.// Початкова освіта №33-34, 2010
11.Щербакова
Л.Ф.
Зміст Оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи на засадах компетентнісного підходу.
3
Вимоги до оцінювання знань учнів з української мови та читання в початкових класах.
9
Зразки заповнення сторінок класного журналу
15
Додаток-вставка до щоденника учнів 3 -4 класів
17
До активного словника вчителя. Емоційне поглажування
20
Словесне оцінювання
21
Використана література
22
23