Тема. Урок-подорож на острів Робінзона Крузо. Гімн цивілізованій прагматичній людині та її праці. Мета: навчальна: навчити учнів характеризувати головного героя твору; формувати вміння систематизувати навчальний матеріал та аналізувати прочитане; розвиваюча: розвивати творчу уяву учнів, навички виразного читання, усного й писемного мовлення, логічного мислення, інсценування. виховна: виховувати інтерес до літератури, пізнання незвичайного, загадкового, проникнення у таємничий світ художнього твору. Тип уроку: урок перевірки знань, умінь, навичок. Обладнання: мультимедійна презентація, портрет Д. Дефо, Епіграф. «Ти знаєш, що ти – людина!» (В.Симоненко) Епіграф. «В усякому злі треба вбачати якесь добро…» (Д.Дефо) Епіграф. «Поки людина не здається, вона сильніша за свою долю». Е.М.Ремарк Хід уроку І. Мотивація. Діти, сьогодні у нас з вами незвичайний урок, урок-подорож. А так як він незвичайний, то й почнемо ми його не зовсім звично. Зараз я запропоную вашій увазі музичний фрагмент, а ви, заплющивши очі, спробуйте уявити собі те явище природи, яке передано за допомогою звуку, мелодії. (Декілька секунд муз. фрагмент, який символізує шум неспокійного моря) Учитель: – Чи випадково я запропонувала вам послухати саме таку музику, яка символізує шум моря? Що ви відчули, слухаючи шум вітру, плескання хвиль об берег? Учні: – Стає тривожно. Учитель: – Яку роль зіграло море в житті героя? Учні: – Завдяки морському шторму, ми дізналися цікаву історію про Р.Крузо. Учитель: – То як ви думаєте, яка подорож нас чекає і куди? ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Словник – гімн – урочиста пісня. В кінці уроку ми попробуємо дати відповідь на проблемне питання: ??? Які людські якості допомогли Робінзону вижити на острові? 1. Вступне слово вчителя Повітря чисте. Хвилі. Море. Чудовий острів в океані. Тут Робінзон знайшов домівку, Про це Дефо писав в романі. Щось фантастичне, надзвичайне
Нас манить з вами в далечінь. Про це дізнаймось на уроці, Тож нумо, в подорож мерщій. 2. Актуалізація. Вчитель. Ми перенесемося в Англію початку 18 ст. – 1704 рік. Що за шум та гомін чути на вулицях столиці? (Додаток №1: повідомлення в газеті про Селькірка) 3. Інтерактивний метод «Портрет». Репортер. Очевидне-неймовірне! Ви чуєте, що відбувається на вулицях Лондона? В усіх газетах повідомляється про те, що на одному з островів у Тихому океані знайдено людину, яка була штурманом, а по сумісництву і піратом на одному з британських кораблів. • Чоловік, який за непокірність капітану, був висаджений на незаселений острів. • Чоловік, який прожив на острові чотири роки, харчуючись м’ясом кіз та черепах, фруктами й рибою. • Чоловік, завдяки якому з’явився образ Робінзона Крузо Про яку людину всі говорять? Спробуйте відгадати. 4. Робота з підручником. А як же Робінзон Крузо опиняється на безлюдному острові? Давайте запитаємо про це у нашого героя. Фрагмент з фільму «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» 5. Інсценування. Розповідь Робінзона на фоні відео (без звуку) Додаток №2 - Як ця розповідь характеризує героя? - Чому він, незважаючи на всі нещастя, все ж таки вирушав у мандри? (Вабили мандри, їх романтика, схильність до авантюризму, мета – збагатитися). - А чи хотіли б ви побачити острів, на який потрапив Робінзон? Давайте попросимо екскурсовода провести екскурсію по цьому острову. Розповідь екскурсовода на фоні презентації. Додаток №1 Закінчує розповідь віршем К. Батюшкова “Тень друга”. Я берег покидал туманный Казалось, он в волнах свинцовых утопал. Вечерний ветр, валов плесканье, Однообразный шум и трепет парусов, И кормчего на палубе взыванье. Как очарованный, у мачты я стоял И сквозь туман и ночи покрывало Светила севера любезного искал, Вся мысль моя была в воспоминанье…. Вчитель. Отже, наш герой покинув острів, але всі його думки були у спогадах. Давайте й ми згадаємо про його життя на острові.
6. Робота з текстом. А) Бесіда. Вчитель. І ось Робінзон на острові. Сторінки роману, що розповідають про перші дні перебування Робінзона Крузо на острові, сповнені трагізму і відчаю. „ Насилу видершись на вершину горба, я з великим жалем побачив свою долю...” - Якою уявлялася Робінзонові Крузо його доля на безлюдному острові? Які небезпеки чатували на нього? (Смерть від голоду, загибель від диких звірів, стихійних лих, хвороб, самотності) Вчитель. «Робінзон Крузо почував себе „безнадійно нещасним, безпорадним й охопленим таким відчаєм”, що для острова він не зміг підібрати іншої назви, крім...» - Яку назву дав Робінзон острову, на який занесла його лиха доля? (Острів Розпуки - Відчаю). Вчитель. Ми спробуємо з’ясувати, як Робінзон перетворив острів Розпуки на острів Надії? Проблемне питання. Обливаючись сльозами, Робінзон Крузо думав про безнадійність свого становища, аж раптом голос розуму сказав йому... - Що саме сказав героєві голос розуму? „В усякому злі треба вбачати якесь добро й не забувати про гірше, що могло б статися” Підручник с.114 «Погано Добре» - Про яку особисту якість героя свідчить ця цитата? (Оптимізм. Запис на схемі – оптимізм) Що змусило Робінзона повірити в необхідність розуму в житті людини? Підтвердіть свою думку текстом. ( ...розум мій поволі почав переборювати розпач. Отже, послухавши тепер голос розуму, я почав миритися зі своїм становищем. - Чи є ці слова свідченням того, що Робінзон переможений обставинами, в які потрапив? (Ні , він відкидає „марні надії” (які?), його мета – вижити. Діє передбачливо, піклуючись про житло, їжу...) – схема – віра в розум людини Чи погоджуєтесь ви з такою думкою: „Значущість „Робінзона” випливає із його бадьорого оптимізму, із віри в продуктивність наполегливої методичної людської праці”? Підтвердіть свою відповідь цитатами з тексту. (Перевіз із корабля необхідні речі, побудував дім, викопав печеру, зробив огорожу, виготовив необхідні в побуті речі, займався сільським господарством. Праця – порятунок від самотності, від тяжких думок, можливість зберегти свою людську гідність). Схема - працьовитість Б) „Відтвори події”. Встановіть послідовність дій Робінзона Крузо на острові та з’єднайте з малюнками.
Розташуйте події-малюнки послідовно, підберіть відповідні підписи-цитати.
Часто робота, яку виконував Робінзон просувалася важко і дуже повільно, але він не відступав. Наведіть приклади (Робив огорожу від 3 січня до 14 квітня. Витратив 42 дні, щоб виготовити довгу дошку, потрібну для полиці. Близько двох місяців витрачає на створення глиняного посуду, майже півроку трудився над побудовою піроги тощо). Відео «Побудова лодки» Що допомагало Робінзонові в таких ситуаціях? (Терпіння, наполегливість). „ У мене був лише єдиний засіб – терпіння” Чи була хоч одна справа, яку Робінзон не закінчив? „... коли я розпочинав якусь справу, то рідко кидав її, не довівши до кінця”. Схема – терпіння, наполегливість. 7. Метод „Прес” Чи можна стверджувати, що Робінзон Крузо на острові почав з нічого? Адже йому пощастило перевезти з корабля весь скарб. Висловити власну думку - Я думаю, що... Аргументувати власні погляди – Оскільки...; Поза як... Навести приклади – Наприклад...
Зробити висновок – Отже, я вважаю.. (Ні за яких умов герой не почав би з нічого, адже Робінзон – особистість, що має багаж знань: він використовує ці знання, коли щось майструє або висіває зерно)- схема - знання Вчитель. Висновок. Ми розглянули основні особистісні якості Робінзона Крузо, які допомогли йому вижити і зберегти людську сутність на безлюдному острові. Саме завдяки їм Робінзон зумів перетворити Острів Розпуки на Острів Надії. Острів Розпуки Острів Надії Оптимізм Діловитість, Практичність Віра в розум людини Працьовитість Терпіння Кмітливість – На життєвому шляху Робінзона підстерігали різні небезпеки. Які? (Зустріч дикими левами, дикунами, піратами, людожерами, а також залишився живим після корабльної аварії й землетрусу). – Робінзон жив на безлюдному острові, але знав, який день тижня, місяць, число. Який винахід допоміг йому в цьому? (Дерев`яний календар). - Розгляньте малюноки на с.111-117 підручника. Про які здобуті Робінзоном знання та вміння свідчать предмети, зображені на малюнку? Як герой навчився використовувати дари природи? – Які ще винаходи зробив Р.К на острові? (Виготовив посуд, приручив кіз, побудував житло, дачу, навчився виготовляти муку, пекти хліб, із глиняної чашки й жиру кіз зробив світильник, в середину вставив бечеву – цей винахід заміняв лампочку, укріпив своє житло). - Яким ремеслам навчився Робінзон на острові? (Агронома, будівельника, охотника, рибака, бондаря, столяра). ??? Які ж уміння та навички були у героя до потрапляння на острів, і чого він навчився? Умів ---------------------------------------------Навчився Стріляти Будувати оселю Плавати Здобувати їжу мисливством Робити пліт Вирощувати ячмінь і рис Влаштовувати ферму Пекти хліб; робити посуд; Плести кошики з лози – Діти, як ви думаєте, Робінзон мав риси характеру позитивного чи негативного персонажа? (Позитивного). – Чи можемо ми назвати його героєм і чому?
(Звичайно, Робінзон - герой. Він не піддався паніці, вів себе мужньо, стійко, вигадував різні винаходи, які полегшували життя). 9. Порівняння рис характеру головного героя роману.
Доберіть із тексту цитати, які ілюструють указані в схемі риси х-ру Р.К. Вчитель. Життя на безлюдному острові не тільки сприяло розвитку багатьох практичних умінь героя, але й його моральному вдосконаленню. До рис хру Р. можна додати й такі: терпіння, милосердність, поміркованість. Вислів В.Г.Бєлінського якнайкраще ілюструє ці зміни в х-рі героя: «Праця облагороджує людину». 10. «Асоціативний кущ»
??Яким „добром” стало для Робінзона перебування на безлюдному острові? Усі ці справи, якими так завзято займався Робінзон Крузо на безлюдному острові, свідчать про те, що він зробив усе можливе, щоб почуватися людиною, опинившись за межами людського суспільства. Він створив на острові свій маленький цивілізований світ, для чого пройшов усі стадії розвитку людського суспільства: мисливство, скотарство, землеробство. І він довів, що людина здатна залишитися людиною за будь-яких трагічних обставин. 8. Робота в групах: 1 група – Уявіть, що ви потрапили на безлюдний острів. Яким він має бути і що б ви взяли з собою на нього? - Поясніть слова В.Симоненка. (Епіграф №1) 2 група – Уявіть себе на місці Робінзона. Складіть поради для тих, хто потрапив на безлюдний острів або в скрутну ситуацію. Нам залишилося використати досвід Робінзона Крузо і дати останні поради Олександру Селькірку щодо перебування на безлюдному острові. Методом «мікрофону» учням пропонується закінчити речення: «Я хочу порадити Селькірку…»(Можливі варіанти: «не впадати у відчай», «наполегливо працювати», «забезпечити людські умови життя», «звертатися з молитвами до Бога», «побудувати дім», «завести господарство» тощо) - Чи достатньо людині, щоб залишитися людиною, мати їжу та жити у безпеці? - Яке значення мають духовні переконання у незвичайних здобутках Робінзона? 3 група – Чому твір розглядається в розділі „Людина в життєвих випробуваннях”? - Поясніть слова Е.М.Ремарка. (Епіграф №3) Оголошення результатів роботи в пошукових групах Представники кожної групи зачитують складену інструкцію, розміщують її на дошці. ІІІ. Етап рефлексії. Дискусія. Едуард Кук, свідок визволення О.Селькірка, вважав, що у розповіді про цю пригоду не може бути нічого цікавого людям. «Що ж у ній може бути цікавого читачеві? Хіба це вчений, який у повній самотності міг зробити видатне відкриття? Нічого подібного: це лише звичайний моряк, єдиним заняттям якого було відшукувати засоби для продовження життя протягом усього свого ув`язнення і співрозмовниками якого були лише кози». - Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? (Р. – пересічна людина, яка не має виняткових здібностей, боїться смерті й хоче жити. Проте його поведінка в естремальній ситуації викликає повагу читача, а самому героєві дає можливість не тільки вижити, але й залишитися при цьому людиною). Про нього можна сказати словами грузинського поета Расула Гамзатова: Он мудрецом не слыл И храбрецом не слыл, Но поклонись ему: Он человеком был).
Висновки - ??? Як ви розумієте поняття справжня людина? - Що допомогло Р.К. залишитися людиною? (Праця, ведення календаря; записи у щоденнику; розпорядок дня; чтання Біблії; спілкування) Вправа „Мікрофон”: - Чи пройшов Крузо „іспит на право називатися Людиною”? (Р.Крузо не тільки зумів перемогти себе, свій страх, відчай, він переродився: зумів переосмислити і переоцінити своє життя. Безлюдний острів став місцем його духовного відродження, усвідомлення себе Людиною з великої літери, неповторною і безцінною. Саме так говорить про людину і відомий український поет Василь Симоненко у вірші «Ти знаєш, що ти людина…», рядки з якого стали епіграфом нашого уроку). - Повернемося до проблемного питання: Що допомогло Р.Крузо вижити в екстремальних умовах і чи знадобилися б ці риси сьогодні кожній сучасній людині? (Мужність, працелюбність, виносливість, упорство, винахідливість, оптимізм). «Сенкан» Робінзон Наполегливий. Сміливий. Виживає. Витримує. Повертається. Неперевершений майстер виживання на острові. Мандрівник (Герой) Мікрофон. Продовжіть речення: «На цьому уроці мені найбільше сподобалося…» 4. Заключне слово вчителя. Роман « Робінзон Крузо» любив Т.Г. Шевченко. Він назвав його безсмертним твором. Поет радив усім і дітям, і дорослим – читати цю книгу. Він створив малюнок «Робінзон Крузо». А Р.Декарт говорив: «Замало мати гарний розум, головне – вміти його застосувати». Герой Д. Дефо – Робінзон Крузо – двадцять вісім років живе на безлюдному острові й не тільки виживає, але й створює свій особистий світ. В образі Робінзона автор втілює багатовікову історію боротьби людства за існування, особливо підкреслюючи визначальну роль праці. Напружена праця і творча діяльність розуму звеличують людину. З того часу минула не одна епоха великих відкриттів, людство завоювало нові рубежі, проявивши дивовижну мужність і впертість. Однак, чи йшла людина до полюсу, чи підкорювала небо, всюди за нею линула тінь дивної постаті в гостроверхій шапці з волохатою парасолькою. Це він, Робінзон Крузо, історія виживання якого на безлюдному острові залишиться назавжди гімном людському духу і розуму. 5. Домашнє завдання. А чи хочете ви дізнатися, що сталося з Р.К. після повернення додому? Ну що ж давайте пофантазуємо. Це і буде вашим домашнім завданням. А я запрошу Р.К. на наступний урок і він нам про це розповість. (Додаток №3)
6. Оцінювання.
Додаток №1 (випереджувальне завдання; звучить тільки текст) Дорогі гості, ми раді вітати вас на безлюдному острові, де ось біля тієї скелі, об яку його ледве не розбили хвилі, багато років тому опинився відомий літературний герой Д.Дефо – Робінзон Крузо. Отже, - це острів. Навколо з усіх боків розляглося море, і за ним ніде не видно землі, коли не зважати на 2 острівці та кілька рифів, що стирчать миль за 9 на захід. Ці острівці маленькі, значно менші за острів Робінзона, на якому ми зараз знаходимося. Рослинність на острові – дика, ніде не видно ані шматочка обробленої землі. Це було перше відкриття, яке зробив наш герой. Також у цій місцевості росте екзотичне дерево, яке ми називаємо «залізним», тому що воно надзвичайно тверде й важке. І коли наш бідний герой зробив із нього пірогу, то, навіть не зміг зрушити його з місця. Хижих звірів Робінзон також не помітив. Зате багато на нашому острові птахів, причому усі якихось невідомих Робінзону порід. І пізніше, коли герою вдавалося підстрелити якогось птаха, він ніколи не міг визначити з його вигляду, чи годиться їсти це м`ясо, чи ні. Робінзон Крузо сидів на берзі, дико оглядаючись навколо, і вважав себе загиблим. Він видерся на дерево і провів там усю ніч. Уже пізніше він говорив, що немає таких страхіть, які примарилися йому в перший час перебування на нашому надзвичайно красивому острові.
Додаток №2 Переказ від першої особи Я народився в заможній родині в місті Йорку. Батько мій, на прізвище Крейнер, був родом із Бремена. Він одружився з моєю матір’ю, на прізвище Робінзон. Її родину всі дуже поважали. Тому й мене назвали на їхню честь Робінзоном. Робінзон Крейнер – так мене спершу звали. Але поступово англійці переінакшили моє прізвище на Крузо. Отак я й став Робінзоном Крузо. Я не знав жодного ремесла. Батько віддав мене навчатися права. Але мені страшенно хотілося бути моряком, - далекі подорожі, морські пригоди вабили мене значно більше. Батько засуджував мої прагнення, називав це все дурницями і врешті-решт пообіцяв багато чого, як я їх полишу. Але я не послухався. Незважаючи на прохання батьків, не попередивши їх , я відплив із Лондона на кораблі мого приятеля. Це був нещасний рейс, бо корабель затонув, а я разом із іншими ледве врятувався на шлюпці. Здавалося, тепер уже ніщо не може заманити мене в море. Але якась невідома сила знову штовхала на корабель. Цього разу на наш корабель, що плив до берегів Гвінеї, напали пірати, і я потрапив у рабство. Через два роки доля допомогла мені втекти. Я опинився у Бразилії, став власником цукрової плантації, розбагатів. Та приятелі знову підбурювали мене вирушити на кораблі до Гвінеї для купівлі рабів. Я ступив на нього 1 вересня 1659 року, цього дня, вісім років тому я втік від батька і так безглуздо розпорядився своїм життям. Що з того вийшло судіть самі.
Додаток №3 Рольова гра. Зустріч з Робінзоном Крузо, який розповідає про повернення з безлюдного острову. Як я встановив пізніше, за календарем, мій від’їзд відбувся 19 грудня 1686р. Таким чином, я провів на острові двадцять вісім років, два місяці та дев’ятнадцять днів. Вітер був зустрічним. Корабель мчав на всіх вітрилах. Я кожної хвилини думав, що я все ближче й ближче до рідних берегів. Коли я нарешті побачив білі скелі своєї Батьківщини, я ледь з глузду не з‘їхав від хвилювання й захвату. Я щоразу підбігав до капітана й кричав йому: «Швидше! Швидше!» Як тільки ми зійшли на берег, я попрощався з усіма та в супроводі П’ятниці дістався до міста, де пройшло моє дитинство. Батьків я вже не сподівався побачити. Адже, коли я ще вперше ходив у плавання, вони були вже дуже слабкі, а з того часу минуло багато років. І ось нарешті, наша вулиця, наш старий будинок, який я давно залишив. Із здивуванням мене зустрічали жителі цього будинку, коли я, схвильований до сліз, повідомив їм, хто я такий. У першу хвилину мені ніхто не повірив, але коли впевнилися, що я дійсно Робінзон Крузо, мене ледь не задушили в обіймах. Особливо зраділи мені мої сестри та їхні діти – хлопчики та дівчата, які раніше мене ніколи не бачили. Усі давно вважали, що я помер, і дивилися на мене, як на диво. Потім усі стали розпитувати, де я був стільки років, що я бачив, які пригоди зі мною відбулися і хто такий П’ятниця та чому у мене таке довге волосся і засмагле обличчя. Коли я побачив, що їхні питання ніколи не закінчаться, я посадив їх усіх, і дівчат і хлопців, біля каміна, і почав розповідати про все, що написано у книзі, яку ви прочитали. Вони слухали мене з великим задоволенням. Ось такі пригоди трапилися зі мною.