УСНИЙ ЖУРНАЛ Шевченко О.В., Гоман О.О. – вчителі світової літератури Миколаївської гімназії №4 Тема. З книгою чи комп`ютером у ХХІ столітті? Мета: з`ясувати ставлення учнів до книги та літератури; розглянути питання про значення книги в житті дітей та з`ясувати, чому вони більше надають перевагу – книзі чи комп`ютеру; розширювати світогляд учнів, розвивати інтерес до читання; виховувати найкращі людські якості на прикладі позитивних героїв світової літератури. Обладнання: вислови про книгу, мультимедійна презентація, портрети письменників, виставка ілюстрацій, книжкова виставка. Вислови про книгу: Книги – діти розуму. (Дж. Свіфт). Доля книг залежить від того, як вона сприймається читачами. (Т.Мавр). З усіх мистецтв найважче мистецтво – читання. (Й.В.Гете). Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книг. (Т.Шевченко). Сенкани про книгу: Книга – Мудра, цікава. Вчить, виховує, розважає. Питання важливі вирішувати допомагає. Справжній друг. Книга – Наукова, художня. Вчить, дивує, окриляє. Світ прекрасний для нас відкриває. Вчитель. Форма проведення: позакласний захід з літератури – конференція. Всім хорошим в мені я зобов`язаний книгам. Максим Горький Хід заходу І. МОТИВАЦІЯ За столом сидять вчителі, батьки, учні. 1. Слово вчителя. Шановні друзі, ми раді вітати вас у літературному салоні, де проходить конференція присвячена надзвичайно важливій темі сьогодення «З книгою чи комп`ютером у ХХІ столітті?» Хай наша зустріч буде цікавою і корисною. Почну із запитання: що супроводжує людину все життя? Передбачаю, відповіді будуть різними, але незмінною залишиться одна – книга. Мудре слово живить розум, оздоровлює серце, допомагає стати кращими. Ще за часів Київської Русі книга була у великій пошані. Київський князь Володимир Святославович, який жив 1000 років тому, відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували, розмножували книги. А за доби князювання Ярослава Мудрого у Києві при Софійському соборі заснували
першу бібліотеку, де працювали переписувачі, перекладачі з інших мов. Так поступово читачеві відкрилася світова література. Існує багато афоризмів про роль книги у житті людини. Деякі із них ви знаєте. Слайд «Афоризми». Присутні за столом їх озвучують. На уроках л-ри діти склали сенкани, де вже самі ваші ровесники визначили роль книги у вашому житті. Слайд «Сенкан» Присутні за столом озвучують Ось як про книгу сказав український поет Д.Павличко: Благословенна та ясна година, Коли Буквар до рук бере дитина, Коли читає «Кобзаря» юнак, Коли Франка огромнії сонети Підносять дух, коли говорить Гете, Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак. ??? Але чи всі розуміють, що дає нам книга. Давайте прислухаємося до розмови і попробуємо окреслити ряд проблем і визначити, чому тема читання стала такою важливою, актуальною і гострою. 2. Інсценування. Розмова за столом. «На наших глазах гине син-підліток. Він дуже радів, коли йому купили комп`ютер… Зараз сидить годинами… Якесь перевернуте життя… Тільки в Інтернеті у нього теперь друзі і подружки. Навички спілкування з реальними людьми не виробляються. Намагається сховатись за комп`ютер…» (Із листа в газету). «Коли людина тоне в морі легкодоступної інформації, не вміючи «плавати» в ній, вона стає подібною до типового нашого сучасника, який бездушно перебирає програми ТВ чи листає модний журнал. Як не крути, а це крок людини до мавпи, ніяк не навпаки» (Академік Ігор Бестужев-Лада «Літературна газета»). «Важливо, щоб слуга людини – комп`ютер – не став його господарем» (Микола Скатов, член-кор. АН). Ми живемо з вами у ХХІ столітті – столітті науки і техніки, великих відкриттів. Але при цьому складається дивна ситуація: могутня людина, яка перетворює світ, зазирає далеко в космос, зовсім мало розуміє і знає про саму себе. Митці створили безліч творів, прагнучи якнайповніше описати людську душу. Та в наш час мистецтво відходить на задній план, бо перевага надаються науковим досягненням техніки: комп`ютеру, відеофільмам, мобільному зв`язку. Дуже часто я чую такі слова: «Навіщо читати, подивився фільм – усе знаєш». Але є і протилежні думки: «Ні книгу не зрівняти з фільмом, вона мене так захопила…» ??? То чому ж тема читання стала такою важливою? Учні визначають проблеми.
- Віртуальне життя сучасних підлітків. - Відсутність реального спілкування. - Бездушність і байдужість – атрофуються почуття. - Не завжди вміємо відбирати корисну інформацію. - Підліток стає рабом комп`ютера. Тощо. 3. Учитель. На ваш погляд, це важливі проблеми? Тож давайте і ми приєднаємося до роботи вчених, батьків і молодих людей, стурбованих падінням моралі, атрофації почуттів і попробуємо знайти шляхи вирішення цієї проблеми. То що ж нам сьогодні обрати – досягнення науки і техніки чи доброго на всі часи друга і супутника – книгу? Саме такою і буде тема нашої зустрічі в літературному салоні «З книгою чи комп`ютером у ХХІ столітті?» ІІ. РОБОТА ПО ТЕМІ. Ведучий 1. Шановне товариство! Ми раді вітати вас у літературному салоні її МУДРОЇ ВЕЛИЧНОСТІ КНИГИ. Ведучий 2. Безперечно, однією з надзвичайно важливих складових людського життя є книга. Розпочалася третя тисяча років нової ери… На цьому крутозламі мимоволі приходять на згадку слова Гіппократа: «Життя коротке – література вічна». Ведучий 1. Народна мудрість повчає: «На світі є три головні цінності: хліб – щоб бути здоровим і сильним; жінка – щоб не урвалась нитка життя; і книга – щоб не обривався зв`язок поколінь». Ведучий 2. Література – це безперервний діалог у часі й просторі. А тому пропонуємо сьогодні всім присутнім вступити в діалог про книгу та поміркувати: що нам більш потрібне – книга чи комп`ютер? А відкриваємо наш захід поезією. Учень. Книги – це наші друзі й вчителі – Солдати великої армії знань. І простір, і час поряд з ними – ніщо. Крізь вічність несуть навпростець Вони світло знань і любові тепло До наших гарячих сердець. Учень. Книга – мій прекрасний квітник, в якому Розпускаються бутони троянд. Книга – мій сад, який приносить Сто тисяч різноманітних плодів. Книга – моє червоне небо, що посилає перли З кожної краплини, мов із мушлі. Копальня моя багата, в якій срібла і Золота безліч, - книга. (Туркменський поет Садик). Ведучий 1. У середині ХІХ століття Олександр Герцен казав, що «книга – програма майбутнього». Ми живемо з вами у цьому майбутньому. То ж
спробуйте дати відповідь на запитання: «У ХХІ столітті з книгою чи комп`ютером». Роздуми учнів за столом. Учні дають різні відповіді, кожний обґрунтовує свою думку. Учитель. Книга – це велике явище культури людства. Вона закарбувала всі злети і падіння, перемоги та поразки, радощі та розчарування окремої людини і цілих народів. За кожною книжкою стоїть розумний наш співрозмовник – автор. О.С.Пушкін писав: «Чтение – вот лучшее учение. Следовать за мыслями великого человека – есть наука самая занимательная». Учень. Навіть сором`язливі чи нерішучі люди, залишаючись наодинці з книгою, стають відважними: з капітаном Немо опускаються на дно океану, оглядають кратери вулканів на далекому Марсі, борються поруч з трьома мушкетерами, допомагають тому, хто цього потребує. Учень. У цьому – чудо книги. Вона підкорює відстані і долає час. Книга здійснює одну з найцікавіших подорожей – у світ людської душі. 2. Розгадування чайнворду (журнал «Зарубіжна л-ра» №6(126), березень 2010, стр. 30). Ключ: читати з кінця навпаки. Учитель: «Наша головна турбота – примусити молодь взяти в руки книгу. Тоді буде легше переконати молодих, що сум і цинізм – погані помічники у хвилину випробувань, що споконвіку в ім`я добра боролися великі цивілізації і великі поети; на цьому і тільки на цьому тримається світ». Ведучий 2. Ви познайомилися з поглядами наших експертів. Давайте звернемося до них в кінці роботи конференція і з`ясуємо, чи зміниться їх точка зору? Ведучий 1. Наступний пункт нашого заходу: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу, хто ти». Ты представь себе на миг, Как бы жили мы без книг? Что бы делал ученик, Если не было бы книг, Чтобы всё исчезло разом, Что писалось для детей: От волшебных добрых сказок До веселых повестей. (С.Михалков) 3.Презентація улюблених книг «Дарую з надією». На оформленій виставці учні презентують свої улюблені книги, малюнки до них. Продовжується презентація улюбленої книги учнями за планом: «Мікрофон» «Моя улюблена книга…» «Тому що…» «Вона вчить мене…» «Раджу прочитати…»
Виходить група учнів із книжками казок 1-й. Моя улюблена казка – «Червона Шапочка». Автори цієї казки – брати Грімм. І ви здивуєтеся, чому я обрала саме цю казку. Бо ця казка є дуже повчальна і повчає вона того, хто слухняний. От, наприклад, Червона Шапочка, вона послухала вовка і пішла іншим шляхом, а не тим, що мама казала. І утворилася цікава, повчальна історія. Ось цю казку я люблю читати. 2-й. Коли я був маленький, я любив слухати, як мені розповідають казки. Згодом я підріс і почав читати сам. У моїй бібліотеці є багато книжок з казками. Моєю улюбленою казкою є «Летючий корабель», тому що вона вчить бути добрим і щедрим. 3-й. Коли я був трішки менший, я дуже любив читати казки. Тому що там цікаві сюжети, там усе фантастичне. Я і сьогодні обожнюю фантастичні сюжети. Моїми улюбленими книжками є «Володар кілець» Джона Рональда Толкіна й «Гаррі Потер» Джоан Роулінг. Адже ці книги вчать справжній дружбі, розвивають уяву і фантазію. 4-й. Казки обожнюють усі – будь то дорослі чи діти. І я також не виключення. Бо саме вони вселяють в мою душу подих чарівництва та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із моїми мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. 5-й. Казка і в моєму житті є важливою складовою. Вони вчать мене розпізнавати хороших людей, стерегтися поганих, прививають мені якості людяної натури. Милі казкові герої живуть у моїй душі, вони причаїлись десь у куточку, але швидко прибіжать, якщо я покличу їх. Казка вчить мене жити. Елемент інсценування (вбігає барон Мюнгхаузен) Б.М. Ой і мене також казка вчить жити… Я завжди був хоробрий, Бадьорий, щедрий, добрий, До того ж благородний (Всі разом )барон Мюнгхаузен Я верхи вмів літати На ядрах від гармати І ворогів лякати Барон Мюнгхаузен Любив помандрувати Комусь в пригоді стати, Любив пораду дати Барон Мюнгхаузен То ж справа безкорисна – Брешу я ненавмисне (Нехай народ «не кисне»), Барон Мюнгхаузен. Кмітливість – гарна штука, Удачі запорука, Така моя наука.
Барон Мюнгхаузен. Любі мої друзі! Найхоробріший, найсміливіший – це я, найправдивіше людина на світі, я найвинахідливіший, я, я, я, найрішучіший, найрозумніший – це я, я, я. я вмію розвеселити людину, дарую радість і хороший настрій. Бажаю вам бути сміливими, розумними. Допомагайте один одному в біді, радійте не тільки своїм, але й чужим успіхам. А ще будьте кмітливими, вмійте знаходити вихід із скрутного становища. Ведучий 2. Дякуємо нашим товаришам за рекомендації, а барону Мюнгхаузену - за побажання. Ведучий 1. Давайте проведемо літературну вікторину й перевіримо, як ви знаєте твори світових письменників. 1. Літературна вікторина «Чи знаєш ти героїв зарубіжної л-ри?» 1. Хто допоміг людям навчитися видобувати вогонь й обробляти метали, відкрив науку про числа, мистецтво письма, лікування травами, приручив тварин, викрав для людей вогонь? (Прометей). 2. Хто, не зважаючи на страшні пригоди, весь час вирушав у плавання? (Синдбад-мореплавець). 3. Кому в серце потрапила скалка чарівного дзеркала й зробила його жорстоким? (Каєві). 4. Хто дуже любив вигадувати неймовірні історії? (Барон Мюнхгаузен). 5. У кого найкращими друзями були ведмідь, вовк, пантера й удав? (Мауглі). 6. Як звали хороброго лицаря-вигнанця, який ризикував життям заради однієї прекрасної дівчини, а одружився з іншою? (Айвенго). 7. У якій повісті йдеться про мужність козаків? («Тарас Бульба»). 8. Хто з героїв потрапив на безлюдний острів і прожив там багато років? (Робінзон Крузо). 9. Який хлопчик умів перетворювати будь-яку справу, наприклад фарбування паркану, на веселу розвагу? (Том Сойєр). 10.Хто вмів майстерно розплутувати кримінальні справи? (Шерлок Холмс). 11.Як звали дівчинку, що вірила в казку про прекрасного принца, який приїде за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами? (Ассоль). 12.Хто з героїв російського письменника сповідував теорію німецьких філософів Ніцше і Шопенгауера? (Родіон Раскольніков. Теорія сильної особистості). Ведучий 2. Ви показали добрі знання, і я бачу, що є учні, які цінують живе слово книги, читають. То чому ж усе частіше ми чуємо: «Не хочу читати»? щоб з`ясувати це питання проведемо 2. Експрес-опитування - Як часто ви відвідуєте бібліотеку? - Яку книгу ви зараз читаєте? - Скільки книжок ви прочитали влітку? - Ви обираєте книгу за порадою вчителя, друзів чи самостійно?
Ведучий 1. Можливо відповідь на питання, чому не хочуть діти читати, криється у ваших відповідях, тому що просто не читають, говорячи, що не вистачає часу. Але ж великі люди, відомі вчені знаходили час для читання. Давайте попросимо наших експертів розказати нам, що вони думають про значення книги в житті сучасної людини та про цікаві факти, пов`язані із книгою. Вчитель. Книжка – одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож у країну Знань. Як не можна жити без повітря, води і хліба, так неможливо жити без книги. Недарма і прислів`я є: «Хліб годує тіло, а книжка - розум». «Книжка – це духовний заповіт одного покоління іншому… Все життя людства послідовно осідало в книжках: племена, люди, держави зникали, а книжка залишалась. Вона росла разом з людством, бо в ній – мудрість народна». (О.Герцен) Бібліотекар. Складний, довгий шлях пройшла книжка. І у всі віки завжди була в пошані. У середині Х століття жив персидський вчений Сахиб, який дуже любив книги. Він мав бібліотеку, що нараховувала117 тисяч книг. Більшу частину життя візир проводив у сідлі, разом із собою в походи брав і бібліотеку. Перевозкою книжок було зайнято 400 верблюдів. Цей караван був свого роду каталогом. Верблюди завжди йшли у певному порядку. Потрібну Сахибу книгу знаходили швидко. Вчитель. Справжню книжку замінити не може ніщо, бо вона є суттєвою часткою людської душі. Сучасники Пушкіна свідчили, що, коли поет після дуелі прощався з усім найдорожчим, що було в житті, стужений погляд його звернувся до полиць з улюбленими книжками. «Прощавайте, друзі!» - сказав він, і цими словами найглибше було висловлено те, чим для людини є книжка. Слова-думки, що впали на папір В людських умах, мов зерна, проростають. І лиш духовно вбогі і сліпі Поради й світла в книзі не шукають. Бібліотекар. А чи знаєте ви, що найбільша у світі книжка знаходиться у Державній бібліотеці в Берліні (Німеччина). За «Книгою рекордів Гіннеса» це гігантський атлас вагою 120 кілограмів. Виданий він у 1661 році і має розміри 70х110 см. Абсолютний рекорд по мікровиданнях належить також німецьким майстрам. Вони створили книжку форматом трохи більше ніж 2 мм. Перлиною слов`янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку. Найменша «бібліотека» у світі – в індійському місті Амритсарі. В ній зберігається… одна книжка, а найбільша у світі бібліотека – в Москві. В ній нараховується понад 36 млн. книг, написаних 247 мовами народів світу. Вчитель. Італійський драматург ХVІІІ ст.. Карло Гольдоні писав: «Людина з цікавою книгою в руках ніколи не може бути самотньою».
Герої улюблених книжок надихають нас у житті, вчать бути добрими, чуйними, справедливими. Бібліотекар. Читайте, бережіть книги – вони наші вірні друзі! Звучить музика. Входить королева Книжка у супроводі л-них героїв. Герої книг: З тобою шляхи Пролягають мої: В найдальші віки І найдальші краї. Ти вірності й дружби Навчаєш мене, Говориш про зле, Про смішне і сумне. Навчаєш відважним, Правдивим рости, Любити природу, Свій край берегти. Все, що серце і що розум Вік творили не один, Повизбирувало людство В книги – перли із перлин. З великою любов`ю ми книгу бережем, На свято це сьогодні разом із нею йдем! Книга. Рада вітати всіх шанувальників художнього слова у цьому залі. Дуже я потрібна всім – І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. Я приходжу до вас у дитинстві і супроводжую все життя. З вами я і в хвилини радості, і в хвилини смутку. Я допомагаю вам пізнати і зрозуміти навколишній світ і самих себе. І коли ви відчуваєте, що обставини перемагають, не вистачає мужності і сили для боротьби з ним, перегорніть знайомі сторінки. Ти відкриваєш книгу – і відступає біль, Сьогоднішні незгоди і турботи. Ти відкриваєш світ чужих надій, Ступаєш на стрімкі важкі дороги. Ти відкриваєш світ чужої боротьби – Любов і ненависть зійшлися у двобої. Хай плине час, стрілою мчать роки –
Живуть в віках улюблені герої. Цю книжку синові своєму передаш. З часів Гомерівської «Трої» Обрати свій єдиний, вірний шлях Допомагають вам мої герої. Ведучий1 «У кожної людини свої зорі…» Ці слова належать романтикові в літературі й сміливцеві в житті – Антуану де Сент-Екзюпері, який намагався пробуджувати прекрасне в людських серцях, прагнув навчити людей бачити серцем, адже найголовнішого очима не побачиш. Звучить пісня «Маленький принц». Маленький принц. Я сьогодні повертаюся додому. Сьогодні вночі мине рік. Моя зірка опиниться якраз над тим місцем, де я рік тому впав… Моя зірка надто маленька, я не зможу й показати, де вона. Та це й краще. Вона буде для вас просто однією з багатьох зірок. І вам подобатиметься дивитись на всі зірки, які перестають бути звичайними зорями. Усі вони стануть вашими друзями. У вас будуть зірки, які вміють сміятися. Це буде так забавно. А зараз «Прощавайте!» Ведучий 2. Зачекай, Маленький принце, а коли ж сміються зірки? Маленький принц. Коли людина знаходить щастя. Щастя дружби, взаєморозуміння, краси, праці, духовного життя. Ведучий 1. Маленький принц прилетів на землю, щоб змусити нас замислитися над життям, стати добрішими, милосерднішими, навчити сприймати світ серцем. Ведучий 2. Як навчити людину бачити серцем? Чи повинен сучасний герой бути прагматичним? Чи в ціні зараз добро, милосердя, любов? Ці питання хвилюють людство, незважаючи на те, що ми перейшли рубіж другого тисячоліття. Як впливає цивілізація на людину? Виходить Робінзон Крузо. Робінзон Крузо. Моє шанування, леді та джентльмени! Цивілізація, скажу вам відверто, зовсім непогана річ, якщо нею користуватися розумно. Ось я, людина цивілізована, потрапивши на острів, де провів 28 років, не впав у відчай, а спробував зробити своє життя на нім зручним. Звичайно, не буду приховувати, було важко. Але мене рятувала праця. Моє життя на острові протікало неспішно й розмірено, було підпорядковано одній меті – вижити. Я мав досить часу обміркувати своє минуле. Саме там, на острові, вперше відчув дивовижне злиття, гармонію з природою. Я міг спілкуватися з Богом. Не повірите, але я навчився радіти кожній дрібниці, зробленій своїми руками. Я був вдячний Богові за кожний день свого існування. З`являється Берман, герой новели О.Генрі «Останній листок». Берман. Не можна бути песимістом. Треба думати про щось хороше і тоді воно обов`язково станеться. Це говорить вам старий Берман. І не треба вважати мене диваком, не треба нагадувати, що мені вже за 60, що 40 років я мрію створити шедевр, а заробляю на життя дешевими рекламними
малюнками. Але я все одно люблю життя. І вірю, що колись намалюю-таки шедевр. Мені він потрібен не для слави, а для того, щоб допомогти маленькій бідолашній міс Джонсі! Вона дуже хвора та ще й забиває голову різними дурницями. Уявляєте, вона вважає, що коли впаде останній листок плюща за вікном, вона помре. Боюся я за неї. Та ще й погода зіпсувалася зовсім. Чуєте, як періщить дощ і шаленіє вітер? Зараз подивлюся, чи залишився той останній листок плюща? О Боже! Його таки зірвав вітер! Бідолашна міс Джонсі цього не витримає! Що ж робити? О, я знаю! Старий Берман не дасть померти юній леді! Я намалюю цей клятий листок. Де мої фарби? Треба обов`язково встигнути до світанку. Звучить «Аве Марія» Ф.Шуберта. Ведучий 1. Містер Берман помер від запалення легенів. Він хворів тільки 2 дні. Двірник знайшов старого в його кімнаті безпорадного від страждань. Його черевики й одяг геть промокли й були холодні як лід. Ніхто не міг збагнути, куди він ходив тієї жахливої ночі. Ведучий 2. Потім знайшли ліхтар, який ще горів, драбину, кілька розкиданих пензлів і палітру, на якій було змішано жовту й зелену фарби. Він намалював останній листок плюща. Це і є шедевр Бермана, який врятував бідолашну міс Джонсі. Ведучий 1. Американський письменник О.Генрі вважав, що кожна людина здатна на самопожертву в ім`я іншого. Це природно, це нормально, це потрібно так, як свіже повітря. Бо з усіх карбів, що існують на світі «найбільшим є християнська любов». Вона повинна жити в кожному серці, й тоді твої вчинки залишаються в людських серцях. Виходять Сила і Влада, Підходять до прикутого Прометея. Сила. Ну от, тепер ти зможеш бути скільки хочеш гордим: пишайся, як і раніш! Давай тепер смертним дари богів, викрадені тобою! Подивимося, чи зможуть допомогти тобі твої смертні. Влада. Прометею, для чого ти викрав у Гефеста вогонь для людей? Для чого смертних навчив мистецтв, читати і писати? Для чоготи ознайомив їх з металами та навчив їх обробляти? Для чого ти приборкав для них бика, щоб смертні могли обробляти свої поля? Ти божевільний, Прометею! Прометею, навіщо ти зробив людей сильнішими, відкрив їм силу ліків, навчив їх усьому, що полегшує горе й робить життя щасливішим? Ти ж мудрий титан! Покайся, скорися, й Зевс простить тобі. Прометей. Ні, я ніколи не скорюся! Даремно ви благаєте! О божественний ефіре, і ви, бистровійні вітри, о джерела рік і невгамовний рокоте морських хвиль, о земле, прамати всього, о всевидюще сонце, що оббігає все коло землі, - всіх вас кличу я за свідків! Дивіться, що терплю я. стогнатиму від мук я й тепер, і багато-багато віків! Я мушу терпіти ці муки за те, що дав великі дари смертним, і не минути мені цих мук! О, горе, горе! Але я не скорюся, бо не можу зректися людей. Ведучий 2. Непохитним лишився гордий титан. До кінця стерпів усі муки, аж поки Геракл звільнив його, розірвавши Прометеєві пута. Тільки одне залізне
кільце залишилося на руці в Прометея, і в ньому застряг камінчик зі скелі. Відтоді люди, на згадку про Прометея, носять каблучки й персні з коштовними камінцями. Ведучий 1. Так свідчить легенда, але чи це правда, ніхто не знає. Однак знають усі: в тих мужніх, волелюбних людей, що віддають свої сили й розум, усе життя на благо народові, палає в серцях іскра незгасимого Прометеєвого вогню. Ведучий 2. Герой – це людина, що має той внутрішній вогонь, який надихає її на добрі вчинки. Найголовніше – в будь якій ситуації залишатися Людиною. І тоді тобі все буде підвладно. Усі герої по кілька рядків читають вірш Р.Кіплінга «Якщо». Ассоль. Я змалечку знала, що збудуться мрії. Хай ваші здійсняться найкращі надії. До всіх хай прилинуть вітрила червоні, Хай вам подарують щасливої долі. Грей. Ми – юності вашої світлі герої! Бажаєм усім вам щасливої долі. В життя вирушайте сміливо, з піснями. Ассоль. Червоні вітрила хай мають над вами, Вони допоможуть всі бурі здолати. Грей. Вперед! У життя! Без вагань! Так тримати! Ассоль. Повірте у свою жар-птицю, І казка ваша хай здійсниться! Виходять вчитель, бібліотекар, Книга. Бібліотекар. Побільше, друзі, книг читайте, Це найсолодша серед зваб. А ще, крім цього, пам`ятайте, Що дружба – найцінніший скарб. Вчитель. Читайте книги, юні друзі, Учіться мріяти й творить, І будуть невмирущі музи Про вас з любов`ю говорить. Книга. І знову у мандри запрошу вас я В далекі часи, в дивовижні країни. Відкриються вам таємниці великі, Знайдете ви справді безцінні перлини. Нехай не минає вас байка чи казка, Хай міф і вірші у душу вам линуть. Та тільки уважно читайте, будь ласка, Тоді лиш почуєте слово нетлінне. І мудрі поради, і жарти дотепні,
Й думки, що летять крізь кордони та мури, Усе, чим приваблює світ цей безмежний. Усе, що дарує світ літератури. Ведучий 1. Шановні учасники конференції, ми іноді чуємо від вас «Не хочу читати» то ж чи потрібна книга в час телебачення, комп`ютера, Інтернету, чи змінилася ваша точка зору на наше ключове питання? (Відповіді учнів за столом). Ведучий 2. Два ключових слова в темі нашої зустрічі – книга і комп`ютер. Чи міг хто-небудь уявити собі ще 10 років назад, що виникне необхідність порівнювати ці могутні засоби пізнання? А ось ХХІ століття дало таку можливість. Чи потрібна книга молодій людині, яка користується Інтернетом? Чи достатньо комп`ютера, який надає можливість, не відвідуючи бібліотеку, читати потрібну інформацію? Вчитель. Ці питання ми розглянули сьогодні. Мені приємно чути, що порівняння книги і комп`ютера – нонсенс. Можливості комп`ютера дійсно безмежні. Але книга – безцінний дарунок геніальних людей нам, тим, хто живе сьогодні та має можливість відкрити завісу минулого. Та що може бути прекраснішого за книжечку улюбеноих поезії чи роману, які можна читати наодинці. Бібліотекар. Кожна історична мить щось відкидає, а щось бере з собою. І я впевнена, що книга залишиться з людиною розумною, тому що той, хто не читає, той сам себе грабує. Люди ХХІ століття, працюючи з комп`ютером, знайдуть час для улюбленої книги. Вчитель. Максим Горький казав: «Всім хорошим в мені я зобо`вязаний книгам». Чи можете ви так сказати про себе? Задумайтесь над цим питанням і дайте відповідь кожний собі. Поезія – це щирість почуттів, Пробуджена душею і натхненням. Відлуння Бога й автора світів Вона наповнить вічне сьогодення. Звучання лірики хай змусить вас на мить Забути негаразди та печалі. Поезія, мов птах, нехай злетить, Щоб мудрість дарувати всім надалі! Ведучий 1. Ось і закінчилася наша подорож у країну Книги. Ведучий 2. І учасники нашої конференції дякують вам за участь і розуміння.