Т.Г. Борецька, заступник директора з науково-методичної роботи Миколаївського морського ліцею ім. М. Александрова Підсумкова науково-методична конференція для вчителів «Школа 21 ст.: діяльність учителя та учня» Слайд №1 Епіграф: «Ми змінили оточення так радикально, що тепер повинні себе, щоб жити в цьому новому оточенні» (Норберт Вінер, американський учений, математик і філософ) «Ми повинні навчити дитину жити в сучасному суспільстві» ( В. Сухомлинський) Слайд №2 Мета: -
узагальнення діяльності педагогів та виявлення проблем в
інноваційному освітньому процесі при формуванні компетентної особистості. -
формування компетентності педагогів як основної ланки освітнього
процесу. Оформлення дошки: 1. « Посередній учитель розповідає. Хороший учитель пояснює. Кращий учитель демонструє. Творчий учитель надихає». 2. « У справжнього вчителя – надзвичайно тонкі інструменти, які вічно вдосконалюються і яким він впливає на людську душу»(В. Сухомлинський) 3. Не навчайте ваших дітей так, як навчали вас, тому що вони народилися в інший час.
Шановні колеги!
Я хочу зачитати вам невеликий уривок, а ви спробуйте визначити,кому належать слова і в який період часу вони були написані. «Учитель должен иметь только одну цель: пробуждать в учениках дремлющие в них силы. Он формирует личность ребенка, он призван помогать ученику проявлять его способности, будить мысль, развивать его индивидуальность...»(Відповіді вчителів) Усі ваші припущення є доречними, але ці слова належать великому французькому письменнику Емілю Золя і взяті з його роману «Труд», а написав він рівно 110 років тому у 1901 році, тобто на початку 20 ст. Ми сьогодні на початку 21 ст. Які вимоги ставить сучасне суспільство до діяльності вчителя. Це і є метою нашої конференції. Освітній процес на початку 21 ст. в Україні позначився істотним реформуванням. Освіта нині – це освіта для конкретної людини і людства загалом. Сучасна школа зумовлює необхідність докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технології становлення особистості учня як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектно життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної конкурентоспроможної особистості, яка здатна реалізувати свій потенціал в суспільстві. Школа має створити умови для формування такої особистості, захистити й підтримати дитину, виробити в неї життєздатність, озброїти механізмами і технологіями розробки життєвих стратегій та життєвих проектів. Актуальним є впровадження нових ефективних технологій. Кількість знань не робить людину розумною. Мета освіти - не знання, а дія, яка базується на знаннях. (Слайд № 3) А які ж стосунки мають бути між учителем та учнем? До вашої уваги думки наших ліцеїстів. Дітям було запропоновано вираз: Учитель +учень = ? (Слайд № 4). Надаємо слово учителю, який провів опитування. Ця проблема знайшла своє відображення і в українській педагогіці. Про це згадує О. Савченко в « Дидактиці школи». Педагог зазначає, що на сучасному
етапі виникає потреба в новому типі стосунків між учителем і учнем, в основі яких лежала б співпраця, відкритість, довіра. Одним словом , партнери. Учитель +учень = партнери. (Слайд № 5). Саме на цій основі має формуватися нова педагогіка – педагогіка компетентної відповідальної людини. Педагогічна праця нетворчою не буває й не може бути , тому щ неповторні діти, обставини, особистість самого вчителя, і будь-яке його педагогічне рішення має виходити з нестандартних дій. За останній час з’явилася низка фундаментальних робіт, які докладно аналізують проблеми педагогічних технологій. Серед них чільне місце посідають метод проектів, метод формування критичного мислення, комп’ютерні технології. Усіх їх об’єднує те, що на зміну традиційному навчанню має прийти новий, якісно інший тип організації навчально-виховного процесу – інноваційний. Новітні технології допомагають отримати позитивний результат в освітньому процесі: -
відповідний рівень розумового розвитку учнів;
-
вміння самостійно працювати;
-
здатність до творчого виконання завдань;
-
формування творчої соціально орієнтованої особистості.
Які переваги традиційних та інноваційних форм та методів з власного досвіду поділиться учитель-методист …(Виступ учителя) Підсумовуючи зазначене, можна розповісти таку історію про юнака, який шукав істину. Дуже давно жив собі юнак, який шукав істину. Хтось підказав йому, що високо в горах є печера, у ній - глибока криниця. « Запитай цю криницю – в чому істина, і вона розповість про неї!». Юнак знайшов криницю. Із неї пролунала відповідь: « Іди на майдан у своєму селищі. Там ти знайдеш те, що шукаєш». Сповнений надії, він попрямував на майдан і побачив там три маленькі крамнички. В одній – металеві вироби, у другій – деревину, у третій –тонкий дріт. Здавалося, ніщо з цього не стосується розкриття істини життя.
Розчарований. він повернувся до криниці, щоб попросити пояснень, але з криниці було чути тільки відлуння. Юнак шукав істину далі, і поступово спогади про криницю розвіялись. Однієї ночі, він почув звуки чудової музики. Хтось грав на гітарі. Юнакові захотілося наблизитись та дізнатись, як народжується музика. Він підійшов до музики й подивився на його пальці, що танцювали по струнах, а потім почав роздивлятися саму гітару. І тоді несподівано його вразило приємне відкриття: інструмент було виготовлено з маленьких тонких дротиків – струн, металу та дерева, точнісінько таких, які він бачив колись, та не надавав їм ніякого значення. Так, зрештою, він зрозумів послання криниці: ми вже маємо все, чого потребуємо. Наше завдання – тільки зібрати все докупи та використати. Часто ми, вчителі, відмахуємося від нового, а варто придивитися, переосмислити, щоб зазвучала прекрасна музика. Метод проектів є інноваційною педагогічною методикою. Він дає змогу якнайповніше врахувати індивідуальні особливості кожного учня, тобто реалізувати особистісно зорієнтований підхід у навчанні, створити позитивну атмосферу навчання, навчити дітей застосувати свої знання на практиці для розв’язання життєвих і особистісних проблем. Спільна діяльність учителя та учнів реально демонструє широкі можливості співробітництва, під час якого учні ставлять мету, визначають оптимальні засоби її досягнення, розподіляють обов’язки, всебічно виявляють свою компетентність. На жаль, відвідані уроки вчителів нашого ліцею свідчать про те, що ця технологія якщо і використовується , то в неповному обсязі, підмінюються поняття «проект» і «презентація». Поняття «діяльність» визначено як «ціла низка або система дій, практичних, розумових, спрямованих на досягнення буд-якої мети». Отже, під проектною діяльністю ми розуміємо систему практичних розумових дій особистості (групи, колективу) спрямованих на створення певного творчого продукту. Як правильно організувати діяльність учителя та учня під час роботи над проектом знає вчитель-методист…(Виступ учителя)
Шановні педагоги! Критичне мислення – модель для навчання. виховання громадян суспільства майбутнього. Стратегія критичного мислення необхідна нам сьогодні. Адже інформаційне суспільство. у якому інформація множиться. ускладнюється, швидко знецінюється і набуває якісно нових функцій, у якому інформаційний вплив часто має на меті маніпулювання поглядами та діями людей, потребує від людини нових компетенцій, про які ми так багато говоримо. Людина, яка має навички критичного мислення: (слайд №) -
чесна сама із собою;
-
вміє виявити свою проблему;
-
перемагає сумніви;
-
перевіряє використану інформацію;
-
базує судження на доказах;
-
інтелектуально незалежна;
-
може відокремити головне від риторики;
-
приймає оптимальне рішення;
-
майже не зазнає маніпуляції. Ще Конфуцій говорив: «Навчання без міркування – марна праця».
Один із відомих педагогів назвав критичне мислення популярною сучасною логікою: «Ми не уникнемо критичного мислення, тому що в нас його не було взагалі. Для України – це життєво необхідно. Інакше ми можемо залишитися на узбіччі». Як вчить критично мислити своїх учнів розповість учитель вищої категорії….(Виступ учителя) Шановні колеги! Ви, мабуть, чули запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. На сьогодні, без використання інформаційно-комунікаційних засобів неможливо забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів. Цитую з Наказу від 11.05.11 р. щодо стовідсоткового оволодіння вчителями основ інформаційно-комунікаційних технологій « Кожен учитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинні вміти орієнтуватися в
інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Діяльність педагога потребує готовності йти в ногу з часом. 21 ст. – інформаційне. Персональний комп’ютер виступає третім партнером у педагогічній взаємодії, який дає іншим його учасникам великі можливості в поданні та опрацюванні інформації. Використання комп’ютерних технологій сприяє поліпшенню якості навчання та технічному вдосконаленню навчального процесу, нині не викликає жодних сумнівів. Школа 21 ст. це ..... (відеоролик) Своїм досвідом по використанню інформаційно-комунікаційних технологій поділиться вчитель-методист …(Виступ учителя ) Шановні педагоги! Нині важливо не стільки володіти певним обсягом інформації, скільки вміти самостійно здобувати нові знання, використовуючи всю різноманітність інформаційних ресурсів. У своїх дослідженнях А. Дистервес уперше висунув ідею необхідності залучення учня до планування свого навчання. При цьому вчитель коригує процес навчання. « Змусь учня працювати, привчи його до того, щоб для нього було неможливо інакше, як своїми силами щось засвоїти. Однак його слід вести до мети не із розплющеними очима: він має сприймати істину не як готовий результат, а повинен відкривати її самостійно. Учитель має керувати цією експедицією. Сам учитель має спрямувати розум дитини на самостійне здобуття знань. Р. Бредбері говорив: « Школа повинна виховувати самоосвітою. Школа повинна сприяти самоосвіті. Якщо школа не займається першими двома пунктами, постає запитання: «Чи потрібна така школа?» . Учитель іде в клас з головною метою викласти учням нову інформацію. Досвідчений педагог знає, що інформація учителя – це ще не знання учня. Ще Д. Мєєндєлєв « Предлагал преподавателю, стремящемуся вбить в голову ребенка максимально возможный объём учебного материала не забывать, что камин , доверху забитый дровами. не горит, а дымит».
У ліцеї реалізується Програма «Формування самоосвітньої компетентності». Своїм досвідом по формуванню самоосвітньої компетентності поділиться учитель….(Виступ учителя) Збереження й виховання почуття власної гідності кожного учня, відмічав В.О. Сухомлинський, - залежить від того, як уявляє вчитель його особисті успіхи в навчанні. Будь яка програма з предмету – це певний рівень, коло знань, а не жива дитина. До цього рівня, до цього кола знань різні діти йдуть по-різному».Досконале вивчення вчителем індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини сприяє створенню належних умов для саморозвитку та самореалізації, формування відповідних компетентностей кожного учня. Про можливості диференційованого підходу у зростанні якості знань учнів на уроках української мови та літератури розповість учитель вищої категорії…(Виступ учителя) Скільки дітей – скільки і здібностей, які залежать від психолого – фізіологічних особливостей. соціального оточення, сім”ї та школи. Кожна дитина – талант. але якщо для дитини не створити спеціальних умов, обдарованість її здебільшого втрачається.« Мистецтво й майстерність навчання й виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці. А це означає, що в навчанні має бути індивідуалізація – і в змісті розумової праці, і в часі», вважав В. Сухомлинський. У цьому навчальному році як експеримент наші вчителі надають індивідуальні консультації обдарованим дітям. Про перші результати та враження розповість учитель-методист, заслужений учитель України ….(Виступ учителя) Психологи вважають, що саме дорослий має цінувати природні механізми розвитку дитини, не руйнувати їх, а розкривати, при цьому має бути і спостерігачем, і співучасником. і дослідником. На їхню думку, завдання педагогів – розвинути здатність і готовність вихованця до усвідомлення своїх можливостей і потреб. Значний внесок у педагогіку 18 ст. був зроблений Генріхом Песталоцці: у роботі «Як Гертруда вчить своїх дітей» автор називав
процес навчання «Мистецтвом допомоги природі в гармонії з розвитком сил дитини. Завдання виховання та навчання, за визначенням педагога, полягають у тому, щоб людина сама піднялася до внутрішньої гідності своєї природи. З минулого навчального року розпочала роботу проблемна група «Розвиток природних здібностей учнів».Врахування вчителем психологічних даних учнів про перші результати роботи над корекцією розповість …(Виступ учителя) Школа при формуванні компетентної особистості обирає такі цільові напрями освіти: зберегти або відновити духовне здоров’я та емоційне благополуччя кожної дитини; виробляти навички спілкування та співробітництва; виховувати ті людські риси, уміння, які необхідні в спілкуванні й спільних справах; навчити дитину відстоювати свою позицію, вирішувати проблеми. У цьому допоможе вам використання проблемнопошуковий метод. Як використовує цей метод при формуванні полікультурної компетентності учитель-методист …(Виступ учителя) Шановні вчителі! Педагогічна діяльність – не ремесло, а мистецтво, що потребує високої професійної майстерності. Нові вимоги до освіти розширюють і вимоги до вчителя. Ми звикли вважати, що диплом учителю дано на все життя, що цей документ підтверджує професійну здатність. Безумовно, але ми знаємо й інше: людина вчиться все життя. Кругозір учителя, його різносторонні знання допомагають особистості проявитися яскраво, неординарно, творчо. Шановні колеги! Пропоную виконати практичне завдання (на столах лежить аркуш паперу): -
Складіть аркуш паперу навпіл і відірвіть правий куточок.
-
Ще раз необхідно скласти аркуш і знову відірвати правий куточок.
-
Повторити це втретє.
-
Порівняйте ваш витвір з вашими сусідами-колегами.
Запитання: Чи є дві абсолютно подібні витинанки? Чи можна сказати, що хтось не впорався із завданням чи зробив його неправильно? У теорії та
практиці є багато варіантів здійснення навчально-виховного процесу. Кожен учитель вносить у цей процес щось своє. індивідуальне. Адже він тільки доти вчитель, доки він учень. І від наслідків цього навчання. яке полягає в самовдосконаленні, самоосвіті, залежить, яким буде вчитель: посереднім, хорошим, кращим чи видатним. Адже посередній учитель –розповідає, хороший учитель – пояснює, кращий учитель –демонструє, а видатний надихає. Отже, щоб збагачувати свою майстерність та педагогічну культуру потрібно систематично працювати над собою. Архітектор проектує і будує будинки, художник створює шедеври мистецтва, письменник – літературні полотна, а вчитель? Що створює він? Сучасний учитель –творець –створює урок як твір педагогічної майстерності. Яким бачать сучасний урок діти? (відеоролик). Сучасний учитель – новатор – опановує найновіші педагогічні технології. апробує нове – засоби, які здатні покращити результати. Таким чином, педагогічна діяльність – це прояв постійної різнобічної творчості. а творчість – це все, що оточує. Перш за все, це процес і результат творчої діяльності: культура. Творчий учитель – «это тот, кто открывает, умудряет и одобряет» (Р. Рерих). Шановні педагоги! Наш заклад можна представити у вигляді дерева, яке росте на суспільному ґрунті і дає йому свої плоди. Кожна гілочка – це класи, а кожний листочок - це учень зі своїми думками і вчинками. Плоди цього дерева – це морально-психологічні якості учнів. Хороший педагог подібний садівнику, який стурбований тим, щоб жоден листочок не впав. а плоди були найкращими. Культура та атмосфера нашого закладу в цілому створюють необхідні умови для того, щоб випускники були подібні плодам із хорошого саду, в якому працює розумний садівник. Насамкінець нашої розмови, шановні колеги, я вам бажаю навчатись у С. Ільїна збагачувати своє педагогічне амплуа, у В. Шаталова
будити в учнів жагу пізнання, зацікавлювати їх, у Ш. Амонашвілі підвищувати статус кожної дитини; у М. Щетиніна –головної мети – всебічної гармонійного розвитку дітей; у С. Лисенкової радості й успіху в праці; у Я. Каменського знаходити такий загальний порядок навчання. за якого воно здійснювалося б за єдиним законом людської природи. Якщо прислухатись і виконати хоча б частину з цих побажань, то зерна добра і розуміння, посіяні в душах учнів, обов’язково проростуть високою моральністю. Саме цього потребує від нас наша професія. Бути вчителем тяжко, але можливо. Головне, потрібно навчитися бути щасливими. Адже нещасний учитель ніколи не виховає щасливого учня. У щасливого педагога учні відчувають стан щастя: вони діють, творять, відчувають, що їх люблять і бажають їм добра. То ж я вам бажаю щастя. Будьте щасливими.