До вершин професійної майстерності by Управління освіти

Укладач:

Колінко О.А., заступник директора науково-методичного центру

Рецензент: Удовиченко О.О., директор науково-методичного центру

Рекомендовано науково-методичною радою НМЦ (протокол №1 від 04.09.2009)

Збірка створена з метою надання допомоги директорам, заступникам директорів, керівникам методичних об'єднань у розробці стратегії і тактики розвитку методичної системи й освітнього закладу. Вона може дати привід для роздумів і педагогу, який тільки розпочинає свою професійну діяльність, і досвідченому керівнику, але представлені тут матеріали передбачають наявність у читача зацікавленості у тому, щоб щось змінити, готовності до інноваційності, експериментування, осмислення своєї педагогічної праці

Колінко О.А. АКМЕО – Миколаїв, 2009 – 76с. 2

Вступ Шановний колего! Ми вітаємо Вас з початком навчального року. Радість зустрічі після літа однакова і для відмінників, і для двієчників, і для вчителів, і для директорів. Плани, розробки, завдання, невиконані уроки – це все завтра. А сьогодні… А сьогодні – 1 вересня. І після веселого сумбуру свята настане момент, коли в класі, де несподівано стало тихо і десятки дитячих очей уважно дивляться тільки на Вас, можна буде сказати перші заповітні слова. Які це будуть слова? У кожного вчителя вони свої. Але щоб не мовилося, в них завжди чується: «Які ви у мене великі! Красиві! Розумні!». І діти раптом побачать, що дійсно виросли, не на сантиметр чи два, а на цілий рік, на цілий етап життя, назавжди запам'ятавши захоплення миттєвого дорослішання. Тож щастя й успіху їм, Вашим учням, щастя й успіху – Вам! Нехай же кожен день дарує Вам радість творчості, а життя буде багате фарбами, якими Ви напишете бажану картину майбутнього! Хай завжди разом з Вами будуть натхнення, впевненість, успіх! Адже, як сказав класик: «Ви блискучий учитель, у Вас прекрасні учні». А ми, фахівці науково-методичного центру, докладемо зусиль для того, щоб наші педагоги завжди були на висоті своєї великої місії – виховання Людини. Збірка, яку Ви тримаєте у руках, створена з метою надання допомоги директорам, заступникам директорів, керівникам методичних об'єднань у розробці стратегії й тактики розвитку методичної системи й освітнього закладу. У першому розділі Ви знайдете матеріали щодо підсумків роботи над проблемною темою "Формування життєвої компетентності на всіх етапах розвитку особистості", результативності роботи з обдарованою й талановитою молоддю, аналізу впровадження профільного навчання й допрофільної підготовки. Другий розділ містить рішення колегії управління освіти за підсумками вивчення методистами, разом з інспекторами управління освіти, окремих питань організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах міста. Сподіваємося, що все це допоможе творчим керівникам і педагогам проаналізувати й оновити індивідуальні й шкільні методичні системи, оптимізувати їх. Дана збірка може дати привід для роздумів і педагогу, який тільки розпочинає свою професійну діяльність, і досвідченому керівнику, але вона передбачає наявність у читача зацікавленості у тому, щоб щось змінити, готовності до інноваційності, експериментування, осмислення своєї педагогічної праці. РОЗДІЛ І Підсумки роботи над проблемною темою 3

Сучасні цивілізаційні тенденції розвитку ставлять нові вимоги перед людиною, а значить і перед освітою. Сьогодні світове співтовариство беззастережно визнає якість освіти головною метою, пріоритетом розвитку суспільства у ХХІ столітті, якому підпорядковані всі інші показники людського життя. Сучасне розуміння поняття «якості освіти» повинне узгоджуватись з вимогами світу, що швидко змінюється, і поєднувати властивості й характеристики освітнього процесу та його результату, які спроможні задовольняти потреби всіх суб’єктів навчально-виховного процесу — учнів, їхніх батьків, педагогів, роботодавців, управлінців, тобто суспільство в цілому. Одним із шляхів оновлення освіти, узгодження її якості з сучасними потребами є перенесення уваги з процесу навчання на його результат, орієнтація змісту й організації навчання на компетентнісний підхід і пошук ефективних механізмів його запровадження. Результатом узагальнення інформації про стан розробки компетентнісної ідеї та поширення отриманих висновків на специфіку функціонування міської системи освіти стало визначення і постановка на серпневій конференції 2004 року ряду проблем: − Державні стандарти початкової, базової та повної загальної середньої освіти підкреслюють пріоритетність формування компетентностей, але у змісті освітніх галузей компетентнісна ідея презентована не завжди системно та вкрай нерівномірно. − Широко презентована в нормативних документах компетентнісна ідея не набула наразі адекватного втілення у змісті підручників. − Ідея компетентнісного підходу стала одним із наріжних каменів нової системи оцінювання, але досягнення компетентностей не виступало результатом навчання. − Необхідність технологічної адаптації навчально-виховного процесу відповідно до нових вимог. − Неготовність учителів до переходу від «знаннєвої» системи до компетентнісно орієнтованої. − Складність взаємодії із соціальними партнерами, громадськими та культурними організаціями, родиною. Усвідомлюючи важливість та обов'язковість вирішення цих проблем, визначаючи роль і місце науково-методичного супроводу в реалізації компетентнісної ідеї, з метою створення системи компетентнісно спрямованого навчання управлінням освіти, науково4

методичним центром спільно з методичними службами навчальних закладів міста було організовано роботу над проблемною темою «Формування життєвої компетентності на всіх етапах розвитку особистості». Ця тема була затверджена рішенням конференції, розрахована на 5 років і спрямована на: − розробку моделей управлінської діяльності з упровадження компетентнісно-зорієнтованого підходу; − створення навчально-методичного забезпечення науково обґрунтованої системи компетентнісно-зорієнтованого навчання; − упровадження моделі самодостатнього випускника як життєздатної особистості, здатної до творчої самореалізації та саморозвитку; − розвиток професійної компетентності самих педагогів. Досвід переконує, що освіта буде результативною й якісною тоді, коли рівень професійної компетентності керівників навчальних закладів відповідатиме вимогам часу. Адже досягнення освітянської діяльності завжди пов'язані зі здійсненням радикальних змін в управлінському мисленні. Залежно від інноваційної стратегії, вибраної керівником, успішного здійснення ним функцій менеджера реалізується той чи інший стиль управління, досягається мета роботи школи. Аналіз управлінської практики, підсумки проведених співбесід з керівниками навчальних закладів свідчать, що сучасні директори: − розуміють нові якості управління освітою, а також його суспільний характер; − володіють відповідними знаннями і здібностями в області економіки освіти; − уміють орієнтуватися в законодавчих актах, нормативній базі, грамотно проводити можливі кардинальні кадрові рішення і за потребою вибудовування договірні відносини з різними партнерами; − знають основи управління інноваціями, мотивації діяльності, управління людськими ресурсами, психології прийняття управлінських рішень, мають сформовану комунікативну культуру; − орієнтуються в змінах змісту освіти, сучасних методичних підходах й освітніх технологіях. Це стало можливим завдяки створенню на рівні міста ефективної моделі процесу формування професійної компетентності керівників. Методичне забезпечення має системний характер, базується на 5

діагностиці проблем управлінської діяльності, включає методи виявлення тенденції розвитку школи. Зміст заходів, які мали інформативний характер методичної освіти керівних кадрів, змінено на аналітичний і практичний. Про це свідчать цільові пріоритети методичних заходів: гуманітарна культура, гуманістична орієнтація особистості, системне бачення об’єкта управління, впровадження сучасних управлінських технологій, комунікативна культура, роль керівника в становленні та розвитку колективу, інноваційні підходи до управління закладом освіти тощо. Оновлена структура науковометодичного супроводу включає нові форми, що найбільш відповідають запитам слухачів і вимогам сучасності, зокрема проекти. Результат такої цілеспрямованої діяльності – підвищення мотивації керівників начальних закладів до впровадження інновацій в управлінську діяльність, що призводить до ефективного застосування сучасних методів управління, оновлення загальних функцій управління:  аналізу через проведення мікродосліджень (ЗНЗ № 3, 4, 6, 11, 19, 20, 22, 25, 28, 34, 42, 44, 45, 46, 50, 52, 53, 56, СНВК для дітей зі зниженим зором, Миколаївський морський ліцей, муніципальний колегіум, Перша українська гімназія), впровадження інформаційнокомп'ютерних технологій (ЗНЗ № 1, 3, 52, 37, 25, 57, 46, 43, 19, 34, 48, Перша українська гімназія, гімназії № 3,4,41);  планування через розробку програм розвитку навчального закладу, впровадження в практику управлінської діяльності програмноцільового підходу (ЗНЗ № 10, 12, 15, 28, 17, 18, 24, 26, 28, 32, 33, 37, 39, 40, 43, 47, 51, 54, 57, 59, 60, 64, 65, ек.л. №1, гімназії 2, 3, 4, ШМіПР), проектів (ЗНЗ № 24, 27, 28, 50, 53, 33, 60, 3, Перша українська гімназія, ліцей "Педагог", Миколаївській морській ліцей);  мотивації через залучення педагогів до колективного ухвалення управлінських рішень, перехід до демократичного стилю управління (ЗНЗ № 1, 7, 13, 14, 20, 21, 23, 25, 26, 27, 29, 30, 35, 48, 49, 51, 56, 59, 65, СНВК для дітей зі зниженим зором, Миколаївський муніципальний колегіум, ліцей "Педагог", ек.л. №1, гімназії № 3, 41);  організації через активізацію органів громадського управління й самоуправління (ЗНЗ № 1, 3, 6, 16, 19, 20, 22, 24, 28, 29, 31, 39, 44, 45, 46, 51, Перша українська гімназія, гімназії № 2, 3, 4, 41, 6

юридичний ліцей, муніципальний колегіум, морський ліцей, юридичний ліцей, ліцей "Педагог", ек.л. № 1, 2, ШМіПР);  контролю через впровадження моніторингу якості освіти, перетворення кількісних показників у якісні аспекти (ЗНЗ № 52, 37, 25, 57, 46, 43, 19, 26. 3, 34, 36, 48, 42, 50, 56, 61, морський ліцей, юридичний ліцей, гімназії №3,41). Послідовна діяльність щодо розвитку стратегічного управлінського мислення керівників навчальних закладів дозволила розробити рівневу модель управлінської діяльності щодо впровадження компетентнісного підходу, як на рівні міста, так і на рівні окремого навчального закладу. Однією з її складових є модель компетентного випускника. Головною умовою реалізації даної моделі, тобто плекання життєво компетентного, успішного та конкурентоспроможного випускника, є знання і розуміння інтересів, потреб, запитів вихованців навчальних закладів. За результатами спільних досліджень психологічної служби НМЦ і практичних психологів навчальних закладів можна скласти «узагальнений портрет» сьогоднішнього школяра. Сучасний учень - це нормальна людина, що живе в сучасному світі, йде в ногу з часом і думає про майбутнє. Він отримує гарні оцінки і часто забуває вдома щоденник, іноді робить домашнє завдання і в той самий час слухає музику, модно одягається і постійно щось жує, слухає вчителя на уроці і бігає на перервах. Він реаліст і прагматик, вихований і розумний, чуйний і довірливий, добрий товарищ і цікавий співрозмовник. Він – справжнє дитя динамічного і комп’ютерізованого покоління - все частіше віддає перевагу комп'ютерним іграм і подорожі по Інтернету над читанням книг. Саме таких дітей ми з вами навчаємо й виховуємо, Вони не стали краще або гірше, вони просто інші і треба приймати їх такими, які вони є. З усіх категорій це найбільш «складний» і вимогливий замовник якісної освіти. Як свідчать дані опитування випускників 2009 року, більшість з них знають, чому саме хочуть навчатися і як саме. Серед мотивів навчання школярів міста переважають: можливість швидко визначитися на ринку праці (63%); знайти спільну мову з однолітками (81%); реалізуватися в житті (72%); досягти життєвого успіху (69%). 7

Отже, сучасна школа, щоб задовольнити потреби, мотиви, інтереси своїх головних замовників, повинна бути спрямована не тільки на надання учневі необхідних знань, вироблення вмінь і навичок, а, перш за все, повинна навчити школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікаційні технології, критично мислити, вирішувати конфлікти, орієнтуватись на ринку праці. Для цього в навчальних закладах міста розпочато роботу щодо зміни підходів до визначення змісту кожного уроку і його структурування, що мають бути підпорядковані кінцевому результату освітнього процесу: набуття учнем певного рівня життєвої компетентності. Змістовні й ефективні результати такої діяльності ми спостерігаємо у Першій українській гімназії, морському і юридичному ліцеях, ліцеї «Педагог», гімназіях № 2,3,4,41, муніципальному колегіумі, ШМіПР, ЗНЗ № 3, 19, 20, 22, 28, 34, 42, 50, 57, 59, 60, 65, де керівниками і педагогами визначені вимоги до змісту, який є аналогічним за структурою (не за обсягом) соціальному досвіду і включає, крім готових знань, досвід пізнавальної, творчої діяльності та емоційно-ціннісних відносин, ставлень. Як свідчить досвід діяльності не тільки зазначених закладів, а й найкращих учителів міста, досягти засвоєння такого змісту дозволяє відповідна організація навчання, що передбачає декілька ключових моментів. Перше – це чітке усвідомлення не тільки вчителем, а й учнями результатів кожного конкретного уроку шляхом сумісного цілепокладання, тобто конкретні відповіді на питання: навіщо потрібно те, що зараз вивчається? Що з цього учні будуть знати і застосовувати через 45 хвилин, через місяць, через рік? Чого саме необхідно навчитись? Як сформувати усвідомлення важливості цих знань і умінь? Чи мають учні тепер власну думку, власне ставлення до тих чи інших подій, явищ, людей? Це дозволяє визначити обсяг, глибину дійсно важливого для учня змісту – ще одна з ключових особливостей сучасного компетентнісно зорієнтованого уроку й найактуальніша на сьогодні проблема, оскільки за останні роки спостерігається переобтяження діючих програм і підручників. Сьогодні в частині закладів ще спостерігається недостатньо чітке виокремлення вчителями саме об’єкту міцного засвоєння, базових знань, намагання добитися засвоєння, а то й механічного 8

запам'ятовування учнем інформаційного супроводження базових знань, яке є швидкозмінюваним і другорядним, з одного боку непомірно розширює обсяг матеріалу, який змушений засвоювати учень, веде до його перевантаження, а з другого — розчиняє базові знання у другорядній інформації, нівелює їх, що негативно позначається на пізнавальній діяльності і розвитку особистості. У підсумку відбувається підміна поняття «дитиноцентрізм» поняттями «фізика», «біологія», «історія» тощо. Причиною такого становища є перевага «знаннєвого» підходу в організації навчально-виховного процесу. Результат – відсутність практичної спрямованості навчального процесу, що призводить до низької мотивації школярів до навчання, втрати інтересу, незадовільних результатів. Все зазначене підтверджують результати участі школярів України, в тому числі і Миколаєва, у міжнародному порівняльному дослідженні TIMSS-2007. За отриманими даними, більшість школярів впоралась із завданнями репродуктивного рівня, менше ніж третина учнів змогла виконати завдання на застосування набутих теоретичних знань у практичній діяльності, порівняння та класифікацію об’єктів, на розуміння природи як цілісної системи. Аналогічна ситуація з результатами моніторингового дослідження щодо формування в учнів 5-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт у цілому. Його результати свідчать, що учні 5-х та 11-х класів мають, в основному, середній та достатній рівень сформованості світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт. Але учні в основному засвоїли фактологічні астрономічні знання. Вони успішно відповідають на запитання репродуктивного характеру, складними для них виявляються запитання практичного спрямування; питання, які потребують пояснення та аналізу основоположних астрономічних явищ; нестандартно сформульовані питання; виявився низьким рівень обізнаності учнів з методами астрономічних досліджень. Дані факти знайшли підтвердження в результатах опитування учнів 9-х класів навчальних закладів міста. При відповіді на питання: «Що для них є найбільшою проблемою при оцінюванні їх навчальних досягнень?», 79,3% школярів відповіли, що це перевірка й оцінювання заученого напам’ять змісту, який був відібраний вчителем замість перевірки уміння розуміти, розмірковувати, 9

мислити й практичних навичок, серед яких учні відзначають, як значущі для них: критичне ставлення до наданої інформації (63%), використання й оцінка інформації з Інтернету (73%), постановка дослідницьких задач (55%), активне вирішення проблем (42%). 65% опитаних вважає, що вчителі допомагають їм з розумінням інформації, яку школярі почули, знайшли, прочитали, але вони не допомагають із практичними навичками. 54% школярів причину бачать у тому, що окремі вчителі цими навичками не володіють (критичне ставлення до інформації, постановка дослідницьких задач, активне вирішення проблеми й особливо використання ресурсів Інтеренету). Звичайно, причини таких результатів не вичерпуються тільки обсягом теоретичного матеріалу на уроці. Аналіз уроків, відвіданих під час атестації навчальних закладів міста, вчителів свідчить, що потребують уваги раціональний розподіл часу, вибір ефективних методів, прийомів і засобів навчання. У рамках роботи над проблемною темою встановлено, що абсолютно некомпетентнісних форм і методів навчальної діяльності не існує. Проте, вивчення результатів діяльності вчителів на уроках, аналіз ефективності використаних методів і прийомів дає підстави стверджувати, що важливого значення набуває контекст використання тих чи інших методів навчання, тобто розстановка спеціальних акцентів або доповнень. В іншому випадку використання деяких методів і прийомів може привести до формування свого роду псевдокомпетенцій. З метою вирішення проблеми науково-методичним центром, керівниками і педагогами здійснюється пошук і впровадження інновацій у навчально-виховний процес. І це третя особливість сучасного уроку, яку можна визначити, як раціональне поєднання традиційних й інноваційних методів, технологій, що забезпечують ефективне досягнення результату. В сучасних умовах зростає питома вага тих технологій, які сприяють формуванню практичних навичок, пошуку й аналізу інформації, самонавчанню, самоорганізації, становленню ціннісних орієнтацій, тобто забезпечують активну позицію учня в навчанні На сьогодні місто має значний досвід і змістовні результати використання у навчально-виховному процесі таких інновацій: Технологія ТРВЗ – ДНЗ № 20, 123, 74, 77, 118, 53. 10

Технологія організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей (Гавриш Н.В.) – ДНЗ № 65, 74, 37, 95, 79. Технологія формування образної пам’яті засобами ейдетики – ДНЗ №141. Технологія інтерактивного навчання – економічний ліцей №1, Миколаївській юридичний ліцей, ЗОШ № 19, 4, 3, 20, 49, 7, 31, 25, 28, 57, 56. Технологія розвитку критичного мислення - ЗОШ № 3, 51, 28, 36, 43, 20, 11, 53, 60, 4, 10, 11, 13, 16, 17, 24, 30, 31, 33, 42, 45, 46, 47, 48, 49, 56, 65, Перша української гімназія ім. М.Аркаса, Миколаївський морський ліцей ім. проф. Александрова, Миколаївські гімназії № 2, 3, 4, 41, Миколаївський юридичний ліцей, Миколаївський муніципальний колегіум, ліцей «Педагог». Технологія соціального проектування – 68 навчальних закладів міста (через участь у міських акціях „А пам’ять - священна”, „Від лідера школи - до лідера міста”, „Миколаєву – турботу юних”, конкурсах соціальних проектів, що проводяться Миколаївським благодійним фондом „Центр соціальних програм РУСАЛу” у партнерстві з управлінням освіти і науково-методичним центром). Технологія саморозвитку особистості учня – Миколаївська гімназія №2, ЗОШ №64. Технологія психолого-педагогічного проектування – ДНЗ № 10, 23, 78, НВК-1, НВК-2, Миколаївська гімназія №2. Технологія модульного навчання – ЗОШ № 56, 57. Технологія інтегрованого навчання - ДНЗ №50, 130, 132, 139, ЗОШ №50, 28, 46. Технологія проблемного навчання – Миколаївські гімназії № 2,3,4, ліцей "Педагог", Миколаївський юридичний ліцей, ЗНЗ № 3, 19, 20, 22, 25, 28, 31, 34, 35, 50, 56, 57. Проектна технологія – економічний ліцей № 2, Перша українська гімназія ім. М. Аркаса, ліцей «Педагог», ЗОШ № 1, 3, 10, 18, 19, 50, 22, 33, 64, 11, 20, 26, 28, 37, 43, 46, 51, 53, 56, 57, 65. Технологія педагогічної підтримки – Миколаївській юридичний ліцей, ЗОШ №20, 30. Технологія колективної творчої діяльності – 24 навчальні заклади міста. Музико-терапевтична педагогіка „Піснезнайка” – ЗОШ №10, 11, 46, 60, 17, 19, 20, 24, 26, 34, 44, 63, школа-інтернат №3, СНВК для дітей зі зниженим зором, НВК „Семиквіточка”. 11

Інформаційно-комп’ютерні технології – Миколаївські гімназії № 2, 3, 4, Перша українська гімназія ім. М.Аркаса, Миколаївський морський ліцей ім. професора Александрова, економічний ліцей №2, Миколаївська спеціалізована школа мистецтв і прикладних ремесел, ліцей "Педагог", ЗОШ №19, 45, 47, 51, 6, 10, 11, 17, 20, 34, 43, 46, 52, 57. Треба відмітити, що за останні роки змінився характер ставлення вчителів до факту оволодіння і застосування педагогічних інновацій. Якщо раніше інноваційна діяльність обмежувалася лише використанням нововведень, рекомендованих науково-методичним центром, то сьогодні, завдяки посиленню практичної спрямованості методичної роботи, вона набуває дослідницько-пошукового характеру: учитель створює й обирає нові програми, підручники, посібники, використовує нові прийоми і способи педагогічної діяльності. Так, за два останні роки педагогами міста створено 115 програм для факультативів і 6 програм спецкурсів. Учителі ЗНЗ №57, 42, 22, 40, 50, 28, гімназії № 3, морського і юридичного ліцеїв, Першої української гімназії, ліцею "Педагог" активно беруть участь і стають переможцями обласного конкурсу навчальних програм спецкурсів, курсів за вибором і факультативів. Поряд з тим, аналіз результатів діяльності навчальних закладів міста щодо впровадження інновацій у навчально-виховний процес свідчить, що інноваційна діяльність у деяких з них носить стихійний характер. Керівники і вчителі поспішають впроваджувати інноваційні форми і методи без розуміння їх глибинного значення. Далеко не всі уміють критично відбирати і адаптувати інновації до умов свого навчального закладу. Їм бракує дослідницького підходу до прийняття рішень. Як наслідок - все нове зникає при спробі втиснути інновацію у знайомі концептуальні рамки або моделі діяльності, що стали традиційними в школі. Отже, люди думають, що вони змінили практику, а насправді вони лише придали їй поверховий лоск. Ефективним кроком вирішення зазначеної проблеми щодо запровадження в освітню практику інноваційних технологій може стати створення й реалізація проектів, у яких інтереси керівників, педагогів й освітні прагнення школярів будуть узгоджені, зорієнтовані на вирішення найвагоміших проблем. Наступною ключовою особливістю сучасного компетентнісного уроку є підхід до оцінювання результатів навчання. Компетентнісний підхід вимагає оцінювання більш складних результатів, які «очима не 12

побачиш» - компетенцій. Знання й уміння при цьому виступають не самі по собі, а лише як показники компетенцій. Отже змінюється об’єкт оцінювання. Складність у тому, що ми знаємо й маємо досвід в традиційному оцінюванні: учень знає, вміє. Але як оцінити інші складові компетенції - певні особистісні якості, перш за все систему цінностей? Не вирішують проблему повністю і нові Критерії оцінювання, вони не дають відповіді на питання: якими мають бути показники рівнів сформованості компетентностей учнів (особливо ключових)? Не розроблена система контролю та корекції процесу формування компетенцій. Не вистачає адекватного інструментарію для оцінки сформованості не тільки предметних, а й ключових компетенцій. Найчастіше такими інструментами виступають тести. Призначення тесту вимагає використання більш технологічної форми завдань, а саме переважно завдань з вибором відповіді, які легко і надійно можна перевірити. За два останні роки вчителями ЗНЗ № 3, 4, 6, 11, 19, 20, 22, 24, 32, 40, 50, 51, 53, 57, Першої української гімназії, ліцеїв «Педагог», морського, юридичного, ек.л. №1, гімназій № 2,3,4,41 не тільки накопичений досвід використання тестових технологій у навчальному процесі, а й спільно з методистами розроблені рекомендації, підготовлені пам’ятки для учнів і вчителів. Але виключно тестами неможливо оцінити сформованість низки вмінь, наприклад, інтелектуальних, практичних або комунікативних. Сьогодні змінюється і суб’єкт оцінювання. Адже необхідною умовою й ознакою компетентності людини є здатність до самооцінки. Відповідно одним з головних завдань учителя є навчання учнів навичкам колективної й індивідуальної самооцінки. На жаль, це ще не стало невід’ємною і повноцінною частиною навчального процесу в усіх закладах міста. Але вчителі морського ліцею, муніципального колегіуму, міських гімназій, юридичного ліцею, ЗНЗ № 20, 22, 28, 34, 42, 43, 50, 51, 52, 59, 65, ШМіПР сьогодні готові поділитися досвідом успішного вирішення цієї проблеми. Цікавим є досвід запровадження портфоліо як засобу оцінювання. Перші кроки в цьому напрямку роблять педагогічні колективи ММЛ, Першої української гімназії, г. № 3, 4, ліцею «Педагог», юридичного ліцею, ЗНЗ № 28, 50, 57. Треба відмітити, що проблема оцінювання результатів навчальних досягнень учнів тісно пов’язана з оцінюванням результатів роботи вчителя. Не секрет, що деякі керівники 13

визначають якість діяльності вчителя переважно за кількістю переможців олімпіад і конкурсів, що безперечно є важливим моментом, і коефіцієнта навчальних досягнень учнів. Такий формалізм досі зберігається у більшості закладів, де, не дивлячись на доведену недоцільність (наказ МОНУ від 16.04.2002 № 1/9-195) продовжують збирати узагальнений коефіцієнт навчальних досягнень. На жаль дуже повільно, але, все ж таки відбувається усвідомлення і керівниками, і педагогами, що грамотно представити якість навченості можна тільки у співставленні реальної успішності кожного окремого учня з його максимальними природними можливостями (тобто визначеними у зоні його найближчого розвитку). Ніякі «усереднені» показники оцінку якості не дають. Крім того, доцільно звернути увагу на рівень сформованості мотивації до вивчення конкретного предмету і до навчання взагалі. Сьогодні проблема розробки показників якості роботи вчителя, результатів навчальних досягнень учнів поступово вирішується за рахунок упровадження в управлінську діяльність моніторингу якості освіти, який у контексті компетентнісного підходу також набуває нового змісту. Але дана проблема потребує серйозної уваги. Складовою моделі управлінської діяльності з упровадження компетентнісно зорієнтованого підходу є формування змісту і структури не тільки базової, а й варіативної освіти, оскільки вона має доповнювати комплекс компетентностей інваріантної складової. Аналіз педагогічної практики засвідчив, що формування варіативного педагогічного процесу більшості навчальних закладів сьогодні залежить переважно від наявності потрібних педагогічних кадрів та матеріальної бази школи, а також від необхідності додаткового завантаження вчителів і створення резерву навчальних годин для обов'язкових предметів (так зване «посилення»). Всі ці чинники аж ніяк не сприяють виконанню завдань варіативного педагогічного процесу: адаптація змісту освіти до потреб та пізнавальних інтересів учнів, розвиток їх здібностей, організація різноманітної діяльності за вподобаннями, первинна профорієнтація. Низький рівень реалізації мети варіативної освіти зумовлений, по-перше, надзвичайно слабким функціональним зв'язком між базовою освітою та особистісними запитами учнів, по-друге, неврахуванням при визначенні змісту освіти професійних та загальнонаукових інтересів учнів, по-третє, відсутністю вільного вибору учнями предметів, плану навчання. 14

Це, на жаль, підтверджує висновок про перевагу «знаннєвого» підходу у формуванні змісту як базової, так і варіативної освіти. Результатом небажання частини керівників і педагогів бачити незворотні й необхідні зміни, змінювати власну позицію є низька якість освітніх послуг, що ними надаються. Так, за результатами опитування випускників 2009 року лише 43,5% вважає, що школа навчила їх аналізувати ситуацію навколо себе, приймати рішення про вибір виду діяльності, який найкраще забезпечить життєві потреби, не пасувати перед труднощами, знаходити вихід у безвихідній ситуації. 53,4% впевнені, що школа вплинула на усвідомлення суспільного значення знань, але прищепила бажання вчитися тільки 27,6% випускників. Результатом сучасної компетентнісної освіти є людина, здатна вирішувати проблеми у професійному й повсякденному житті. Для цього їй необхідний досвід різноманітної діяльності – пізнавальної, творчої, організаційної, комунікативної, ціннісно-емоційної тощо. Для формування повноцінного досвіду в умовах навчального закладу керівниками й педагогічними колективами забезпечується поєднання навчальної і позакласної діяльності. Впровадження компетентнісного підходу в систему освіти потребує перегляду вимог до професійної майстерності вчителів. Адже давно доведено, що якість освіти набагато більше залежить саме від підготовки вчителя, ніж від якості програм і підручників. Тому ефективним механізмом впровадження компетентнісного підходу є діяльність щодо підвищення професійної компетентності педагогів. Управління освіти, науково-методичний центр, керівники навчальних закладів ставлять на меті створення у місті й кожному навчальному закладі високого пізнавального середовища для максимального розкриття творчого потенціалу кожного педагога. Зміст науково-методичної роботи визначається сучасними вимогами до якості освіти, завданнями, які стоять перед школою на кожному етапі її розвитку, а також станом навчально-виховної роботи і рівнем кваліфікації педагогічних кадрів. Усвідомлюючи проблеми, що виникають у практичній діяльності вчителів і були перераховані вище, НМЦ, керівники навчальних закладів визначають нові підходи до розуміння суті професійної діяльності вчителя. Не вчити, а спрямовувати навчання, не виховувати, а управляти процесом виховання – покликання вчителя. 15

Тобто в основу педагогічної діяльності покладено управління процесом навчання, виховання, розвитку. Це, безумовно впливає на зміст методичної роботи. Аналіз діяльності методичної служби міста свідчить, що відбувається переорієнтація з навчання вчителів окремим педагогічним прийомам на розгляд широких концептуальних засад, на яких ці прийоми ґрунтуються. До змісту методичної роботи включені питання психологічного супроводу навчально-виховного процесу. Особлива увага приділяється залученню педагогів до вивчення й осмислення проблематики та практики компетентнісно зорієнтованого підходу, моделювання управлінської та методичної діяльності, перспективного педагогічного досвіду. Проте, сьогодні гостро стоїть питання необхідності обґрунтованого підходу до вибору форм роботи з розвитку творчої ініціативи педагогів та їх зацікавленості у здійсненні науковометодичної діяльності. Крім того виявлена низька мотивація й неготовність 51% вчителів до змін. Звичайно, причини цієї проблеми криються не тільки в недосконалості методичної роботи. Всі ми знаємо, що жодна професія не привертає до себе стільки уваги, як професія вчителя. Саме до вчителів суспільство завжди висуває великі вимоги. Однак, усіма силами уникається питання статусу професії вчителя, умов викладання, які за останні роки все більше погіршуються, і які повинні бути в серці будь-яких серйозних реформаторських зусиль. Відходячи в сторону від питання, хто винний, суспільство все більше і більше перестає цінувати вчителя. Стрес і відчуження педагогів у даний час, як ніколи, високі, судячи по збільшенню числа професійних захворювань і по кількості звільнень вчителів зі школи або бажанню змінити професію. Діапазон освітніх цілей і очікувань від школи, передача школі сімейних і соціальних проблем, безприциндентна кількість звітів, паперів, які сиплються на школу з усіх боків, хвилі реформ, що змінюють одна одну – все це створює складні умови для підтримки розвитку не тільки професійної культури вчителя, а й системи освіти в цілому. І якщо ми дійсно хочемо змістовних реформ в школі, то не повинні замовчувати цю проблему. Потрібно всіма силами сприяти блокуванню цих деструктивних тенденції, адже негативне позиціонування педагога змінює його статус, ми спостерігаємо відсутність престижу професії. Промовчимо ще років п’ять і дітей навчати буде нікому. 16

Проте є ще ряд причин. Адміністрація навчальних закладів, як правило, прагне підвищити професійний рівень масової педагогічної практики. Керівники в основному займаються діагностикокорекційною роботою з учителями, які вміють організовувати свою діяльність лише на репродуктивному й адаптивному рівнях. Недостатньо уваги приділяється виявленню й підтримці творчо працюючих учителів, які готові до здійснення інноваційної діяльності. Саме такі педагоги часто опиняються у своєму професійному розвитку поза увагою адміністрації. Як свідчать опитування педагогів, у багатьох закладах ще домінують форми інформаційного й просвітницького характеру, що вирішують проблему формування якісно нових наукових знань, але не надають практичної допомоги щодо застосування здобутих знань у практичній діяльності. Як наслідок – не затребуваність отриманих відомостей, не сформованість практичних навичок і, відповідно, відсутність істотних змін в організації навчального процесу, що призводить до тих проблем, які були перераховані: перевага «знаннєвого» підходу, недостатня практична спрямованість навчання; відсутність раціонального підходу до відбору змісту й інноваційних методів навчання. Крім того, якщо проаналізувати кадровий склад педагогів міста, то можна побачити, що у навчальних закладах міста працює достатня кількість учителів вищої і І кваліфікаційних категорій, вчителів, які мають звання «вчитель-методист». Отже, місто має достатню кількість досвідчених, висококваліфікованих педагогів. Але, разом з тим, процес зростання фахового рівня вчителя супроводжується так званою «стандартизацією» його поведінки і внутрішнього світу. В свідомості педагога накопичується все більше готових зразків педагогічної діяльності. Це призводить до того, що вчитель відповідає вимогам, що висуває адміністрація, але при цьому знижується його творчий рівень, згасає бажання щось змінювати. З метою вирішення проблеми НМЦ, керівниками ЗНЗ № 1, 3, 6, 11, 15, 18, 20, 22, 24, 25, 28, 30, 34, 36, 37, 42, 44, 46, 50, 51, 52, 53, 57, 60, 65, ШМіПР, гімназій №2, 3, 4, 41, ММК, ММЛ, МЮЛ, л. «Педагог», Першої української гімназії, ек.л. № 1 створено або розпочато створення особистісно-орієнтованої багаторівневої системи методичної роботи. Складовими цієї системи є: індивідуальний професійний розвиток вчителя; організаційний розвиток, тобто поєднання індивідуального розвитку з розвитком 17

професійних об’єднань; спрямування даного поєднання на комплексну інноваційну діяльність; постійне залучення додаткових ресурсів; і, нарешті, провідна роль керівника, як ініціатора всіх змін. Самооцінка й самоаналіз власної методичної діяльності, що лежать в основі цієї моделі, допомагають як учителеві, так і керівнику чітко визначити програму подальшого самовдосконалення. Її реалізація та професійне діагностування дають змогу по-новому будувати методичну роботу, радикально вдосконалювати не лише зміст, а й форми. До змісту методичної роботи ЗНЗ № 4, 7, 10, 13, 14, 17, 19, 23, 26. 27, 29, 47, 54, 49, 59, 61, 64, СНВК для дітей зі зниженим зором, ек.л. № 2 включені питання, спрямовані на розширення культурного кругозору, світоглядну підготовку вчителів. З метою розвитку умінь аналітичної, прогностичної, дослідницької діяльності, рефлексії в ЗНЗ №14, 17, 40, 43, 44, 45, 48, 56 організовано роботу постійно діючих семінарів, творчих і проблемних груп, циклів тренінгів. Треба відмітити, що розвиток саме цих якостей сприяє не тільки підвищенню рівня готовності вчителів до змін, а й продуктивності його самоосвітньої діяльності, яка має вирішальний вплив на якість і ефективність всієї роботи по підвищенню професійної майстерності педагогів. Наслідком активізації саме цієї складової методичної роботи є підготовка вчителями методичних розробок, посібників, рекомендацій, пам’яток, більшість з яких щорічно представлені на виставках і конкурсах різного рівня й отримують високу оцінку освітян. Значну роль у розвитку самоосвіти педагогів відіграє шкільна бібліотека – інформаційно збагачений простір для учнів, учителів, керівників. Книжкові фонди шкільних бібліотек щорічно поповнюються. Так, у 2008-2009 н.р. бібліотеки навчальних закладів міста отримали 104513 примірників літератури (з них 9400 екземплярів – художня література) на суму 1246766,44 грн. Звичайно це дуже мало у масштабах цілого міста. Даному питанню приділяється постійна увага керівників ЗНЗ № 1, 3, 6, 22, 46, 56, 40, 33, 48, 57, 60, ШМіПР, Першої української гімназії, г.3, 4, ек.л. №2, ММЛ, ММК.

Однак, не дивлячись на це, фонди бібліотек у більшості закладів застарілі, 80% екземплярів не відповідають змісту шкільних програм, запитам учнів і вчителів. У вирішенні питання інформаційної підтримки педагогічної діяльності дієву допомогу може надати Миколаївська науковопедагогічна бібліотека, яка є однією з найкращих в Україні.

Рік

Всього педагогів

З них записані у бібліотеку

2006 2007 2008

5435 5000 4726

4342 4000 3982

Відвідали бібліотеку протягом року вихователі вчителі ДНЗ 1250 (36%) 173 (14%) 1214 (37%) 161 (12%) 1582 (50%) 228 (15%)

Дані відвідування свідчать, що сьогодні її послугами користується кожний другий учитель і лише 15% вихователів ДНЗ. Серед керівників закладів постійними відвідувачами є директори Першої української гімназії, морського ліцею, гімназій №2, 4, ек.л. №1, л. "Педагог", ЗНЗ № 4, 46, 49. Вагомим показником результативності й ефективності методичної роботи як на рівні міста, так і на рівні навчальних закладів є бажання педагогів навчатися, забезпечити науковий підхід до організації навчально-виховного процесу. Так протягом цих останніх років 43 педагоги (ЗНЗ № 57, 27, 33, 30, 4, 42, 49, 52, 47, 46, 19, 56, 44, 36, 10, 12, 26, 51, СНВК для дітей зі зниженим зором, г. №4, 41, 1укр.г., ек.л.№2) пройшли навчання в магістратурі з напрямків педагогіка, методика середньої освіти, управління навчальним закладом та інші, 7 (ЗНЗ №50, 31, 28, 20, 36) – навчаються в аспірантурі, 2 є пошукачами на встановлення наукового звання. Потребує уваги питання залучення до наукової діяльності керівників. Необхідність саме наукової складової в їх підготовці обумовлена тим, що вони мають уміти експериментально звіряти свої кроки на практиці, володіти методами наукового пошуку, що є якостями керівника – професіонала. Підтвердженням цього є і той факт, що у міській базі педагогічних інновацій управлінські інновації представлені лише у 2,3%, на відміну від дидактичних і виховних. 19

Продуктивність і ефективність методичної роботи треба оцінювати у співставленні досягнень і «втрат». За останніми даними лікарів педагоги, як професійна група, вирізняються дуже низькими показниками фізичного й психічного здоров’я. Адже сучасний учитель покликаний вирішувати задачі, що потребують серйозних педагогічних зусиль. Освоєння нового змісту навчальних предметів, нових форм і методів викладання, пошуки ефективних шляхів виховання, реалізація гуманістичної парадигми, необхідність враховувати дуже швидкі зміни, що відбуваються в суспільстві й інформаційному полі предмета, який викладається, - все це негативно впливає на здоров’я вчителя. Спостерігається «професійне й емоційне вигорання» вчителів. Поряд з цим, у педагогів не сформовані цінності й навички здорового способу життя, відповідального ставлення до здоров’я. З метою успішної адаптації вчителів до сучасних вимог щодо професії й особистості педагога, керівниками ЗНЗ №1, 3, 10, 15, 20, 19, 22, 33, 47, 48, 50, 53, 51, 57, ММЛ, МЮЛ, ММК, г. №2, 4, ек.л. №1 сумісно з практичними психологами створено дієву систему щодо забезпечення здоров’язберігаючих умов професійної діяльності вчителя, яка забезпечує поєднання матеріально-технічних умов організації діяльності педагога, проведення просвітницької роботи серед вчителів щодо здорового способу життя, цикл коррекційних і профілактичних тренінгів щодо «емоційного й професійного вигорання», розвитку емоційної стійкості і здатності до індивідуального самозбереження, уміння організовувати свою працю раціонально, без перевантажень, які проводяться практичними психологами. Отже, враховуючи все вищезазначене можна зробити висновок, що основними результатами роботи над проблемною темою «Формування життєвої компетентності на всіх етапах розвитку особистості» є: − Усвідомлення керівниками і педагогами актуальності і необхідності компетентнісного підходу як дієвого засобу забезпечення якості освіти. Це підтверджується результатами опитування: 95% опитаних вважають упровадження компетентнісно орієнтованого підходу доцільним та актуальним, однак 70 % визначили свій рівень готовності до його реалізації як низький, 25% - як середній. 20

− Розробка моделей управлінської діяльності щодо впровадження компетентнісного підходу, як на рівні міста, так і на рівні окремого навчального закладу, яка включає моделі компетентного випускника, професійно компетентного керівника і педагога, модель компетентно зорієнтованого уроку. − Поширення ідей компетентнісно спрямованого навчання на реальну педагогічну практику, про що свідчить: досвід кращих учителів міста; відображення теми реалізації компетентнісно орієнтованої моделі навчання у презентаціях переможців, лауреатів та учасників конкурсів фахової майстерності; наявність у педагогів міста власних й адаптованих технологій і методик впровадження компетентнісного підходу, аналітичних даних моніторингових міні-досліджень про їх якість і результативність; методичні рекомендації з використання цих методик у практиці педагогічної діяльності освітян, що представлено у збірках і посібниках на паперових і електронних носіях на виставці «Освіта Миколаєва - 2009». − Зростання соціальної активності учнів через: участь у різноманітних інтелектуальних і творчих конкурсах; учнівське самоврядування; дитячі громадські організації; участь у міських акціях (соціальні проекти) тощо. Це свідчить про те, що дана науково-методична тема є продуктивною, життєдайною, вона допомагає учням в оволодінні технологіями життєдіяльності, створює умови для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, самореалізації, саморегуляції, самоконтролю, інтеграції в соціокультурний простір. Підсумки роботи, продемонстрували дієвість і результативність створеної моделі. Поряд з цим аналіз управлінської й педагогічної практики виявив ряд проблем: − Перевага «знаннєвого» підходу в організації навчальновиховного процесу над компетентнісно зорієнтованим. − Стихійний характер інноваційної діяльності. − Відсутність системи контролю та корекції процесу формування компетенцій, брак адекватного інструментарію для оцінки сформованості не тільки предметних, а й ключових компетенцій. − Перевага авторитарного стилю спілкування у системах «керівник - учитель», «учитель-учень» над демократичним. 21

− Неготовність частини педагогів до зміни підходів і функцій освітнього процесу. Отже, вважаємо, що робота у даному напрямку повинна бути продовжена, оскільки тема компетентнісного підходу в освіті є органічною складовою контексту розвитку національної системи освіти, провідних освітніх пріоритетів і перспектив

ДОДАТОК 22

Участь керівників загальноосвітніх навчальних закладів у методичній роботі ЗОШ № 64 ЗОШ № 61 ЗОШ № 57 ЗОШ № 56 ЗОШ № 54 ЗОШ № 46 ЗОШ № 45 ЗОШ № 39 ЗОШ № 36 ЗОШ № 33 ЗОШ № 30 ЗОШ № 26 ЗОШ № 12 ЗОШ № 4 СНВК ЕЛ № 2 ЕЛ № 1 ЗОШ № 48 ЗОШ № 43 ЗОШ № 37 ЗОШ № 32 ЗОШ № 20 ЗОШ № 17 ЗОШ № 16 ЗОШ № 13 ЗОШ № 11 ЗОШ № 1

ЗОШ № 42 ЗОШ № 22 ММК Г№3 ПУГ ЗОШ № 53 ЗОШ № 50 ЗОШ № 34 ЗОШ № 28 ЗОШ № 6 ЗОШ № 3 МЮЛ л. Педагог ММЛ Г№2 ЗОШ № 60 ЗОШ № 44 Г№4 ЗОШ № 52 ЗОШ № 29 ЗОШ № 27 ЗОШ № 24 ЗОШ № 19 ЗОШ № 7 ШМіПР Г № 41 ЗОШ № 65

Участь учителів, психологів, бібліотекарів у методичній роботі ЗОШ № 46 ЗОШ № 40 ЗОШ № 35 ЗОШ № 25 ЗОШ № 15 ЗОШ № 6 МЮЛ ЗОШ № 60 ЗОШ № 60 ЗОШ № 59 ЗОШ № 56 ЗОШ № 52 ЗОШ № 43 ЗОШ № 39 ЗОШ № 32 ЗОШ № 31 ЗОШ № 29 ЗОШ № 24 ЗОШ № 18 ЗОШ № 12 ЗОШ № 11 Семиквіточка Чайка ЗОШ № 36 ЗОШ № 26 ЗОШ № 17 ЗОШ № 14 ЗОШ № 13 ЗОШ № 7 ЗОШ № 4

ЗОШ № 22 Г№2 ПУГ ММК ЗОШ № 57 ЗОШ № 44 ЗОШ № 19 ЕЛ № 1 Г№4 ЗОШ № 50 ЗОШ № 20 ЗОШ № 3 л. Педагог ММЛ ЕЛ № 2 Г№3 ЗОШ № 51 Г № 41 ЗОШ № 54 ЗОШ № 45 ЗОШ № 42 ЗОШ № 34 ЗОШ № 33 ЗОШ № 28 ЗОШ № 10 ЗОШ № 1 ШМіПР ЗОШ № 53 ЗОШ № 48 ЗОШ № 47

Профільне навчання як умова успішної соціалізації Підготовка молоді до професійної діяльності, самореалізація особистості в житті – одна з основних проблем освіти. Введення профільного навчання в старших класах оцінюється як одна з найважливіших інновацій сучасної школи, адже це сприятиме профорієнтації і полегшенню вибору життєвого шляху на професійній ниві. Сьогодні в освітньому просторі Миколаєва працюють 5 ліцеїв, 5 гімназії, колегіум, в яких профільність утілюється на практиці. Проте профільне навчання в місті не обмежується тільки цими закладами, воно стосується старшої школи взагалі. У 2008-2009 н.р. загальна кількість закладів освіти з профільним навчанням становила 69,5% - 48 навчальних закладів міста, в яких функціонують 129 профільних класів, в яких навчається 3549 учнів (53,6% від загальної кількості старшокласників) Кількість навчальних закладів з профільним навчанням

Кількість учнів, охоплених профільним навчанням

5153(59%)

5272(62%) 4450(56%) 4503(61%) 3549 (53,6%)

20042005

2004- 2005- 2006- 2007- 20082005 2006 2007 2008 2009

20052006

20062007

20072008

20082009

2007-2008

2008-2009

Спортивний

Технологічний

Природничоматематичний

Художньоестетичний

Суспільногуманітарний

Якщо порівняти ці дані з минулорічними, то можна зробити висновок, що кількість закладів залишається стабільною, а відсоток учнів, охоплених профільним навчанням дещо знизився, що обумовлено демографічною ситуацією. У зв’язку з цим загострюється питання врахування інтересів і запитів учнів при визначенні профілю навчання. Можливий вихід із ситуації – організація класів з профільними групами. Такий досвід, поки що, відсутній у місті, але є в області. Старшокласники навчальних 2547 закладів міста у минулому 1830 1741 навчальному році обрали 36 1299 навчальних профілів. Найбільш 502597 популярними з них є такі, як 111105 44 28 філологічний, суспільно-

гуманітарний, інформатико-технологічний, фізико-математичний, економічний. Як свідчать дані дослідження, збільшилась кількість учнів, які обрали природничо-математичний і технологічний профілі (напрям інформатика), що свідчить про підвищення мотивації школярів до предметів природничо-математичного циклу. Це пояснюється:  загальною тенденцією інформатизації суспільства, розвитком учнів на основі фундаментальних знань та умінь з природничоматематичних предметів;  посиленням практичної спрямованості викладання даних предметів на засадах компетентнісного підходу;  зміною підходів до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу, що знайшло своє відображення у нових Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів;  створенням можливості для здобуття варіативної природничоматематичної освіти. Одним із шляхів реалізації Концепції профільного навчання в місті є робота закладів з класами з поглибленим вивченням предметів. Поглиблено вивчаються предмети у 21 навчальному закладі. Кількість класів з поглибленим вивченням окремих предметів - 113, в них навчається всього 3251 учень (8,3%), з них 1514 (22,9%) старшокласників. Найбільшого поширення набули класи з поглибленим вивченням математики, англійської мови, української мови та літератури. У порівнянні з минулим навчальним роком на 12% зменшилась кількість класів з поглибленим вивченням окремих предметів, особливо у старшій школі. Однією з причин є зацікавленість учнів у вивченні поглиблено не одного предмету, а циклу споріднених, а іноді й різнопланових дисциплін, що обумовлює вибір напряму профільного навчання. У 2008 – 2009 н.р. науково-методичним центром було проведене дослідження щодо організації допрофільної підготовки в навчальних закладах міста, зокрема реалізації такого його важливого компоненту, як спецкурсів, курсів за вибором. Результати дослідження свідчать, що у всіх школах відповідно до Концепції профільного навчання, галузевої Програми впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки, з метою професійної орієнтації учнів, сприяння усвідомленому вибору ними напряму 28

профілізації в старшій школі педагогічними колективами створено умови для допрофільної підготовки школярів. Форми її реалізації є різними. Це – вивчення окремих предметів на диференційованій основі, суттєвою особливістю якого є оцінювання рівня навчальних досягнень школярів та запровадження рейтингового оцінювання; упровадження курсів за вибором; профільна орієнтація; інформаційна робота та інші. Допрофільна підготовка у 8-9-х класах в більшості закладів здійснюється за тими ж основними напрямами і відповідними до них профілями, що передбачає профільне навчання в 10-11(12-х) класах. Успішний досвід наступності, відповідності допрофільної підготовки й профілів старшої школи є в І Українській гімназії ім. М. Аркаса, муніципальному колегіумі, ліцеї «Педагог», гімназіях №3, 4, 41, ліцеї «Педагог», морському ліцеї, ЗНЗ №№ 1,3,20, 22, 24, 28, 34, 35, 39, 40, 42, 45, 48, 50, 51, 53, 56, 57. Найефективнішою формою допрофільної підготовки, на думку педагогів навчальних закладів, є спецкурси й курси за вибором. Проте, за даними того ж опитування, вони не є найпоширенішою формою. Найбільш ефективні форми допрофільної підготовки Найбільш поширені форми допрофільної підготовки

75%

100%

69,6%

100%

56%

Факультативи

Поглиблене вивчення окремих предметів

Спецкурси, курси за вибором

48%

Факультативи

Гуртки

40%

Наукові Спецкурси, товариства кірси за вибором

Таке розходження в оцінці курсів викликано, з одного боку, обмеженістю годин варіативної складової навчальних планів, а з іншого - складністю розробки курсів. Головна особливість елективних курсів – їх нестандартизованість. Педагог при розробці програми такого курсу може включити в його зміст будь-яке явище життя, будь-який науковий факт, гіпотезу, питання, що викликає зацікавленість у учнів. Окрім цього до елективних курсів пред’являються певні вимоги: зокрема вони повинні бути представлені у кількості, що дозволяє учневі здійснити реальний вибір (один з одного – це не вибір; курси 29

повинні допомогти учневі оцінити свій потенціал з точки зору освітньої перспективи; повинен сприяти формуванню позитивної мотивації навчання з плануємого профілю та ін.) Як наслідок – обмежена кількість спецкурсів, курсів за вибором, що впроваджується у навчальних закладах міста. Так, у 2008-2009 н.р. кількість програм спецкурсів і курсів за вибором, які використовувались для здійснення допрофільної підготовки у 8-9 класах - 16, кількість програм, які використовувались для профільного навчання у 10-11 класах - 19. Оскільки деякі програми розраховані на 2-3 роки навчання, то загальна кількість програм, які використовуються у 8 – 11 класах менше 30. До того ж, як підтверджує практика, викладання таких "довгострокових" курсів не завжди доводиться до логічного завершення. Аналіз даних за останні чотири роки свідчить, що перелік пропонованих курсів на 95% залишається незмінним при зміні контингенту учнів, а, отже, зміні запитів, мотивів, інтересів. За даними анкетування, необхідність вивчення спецкурсів підтвердили 79% учителів, а от на питання "чому" лише 10% написали, що для професійного самовизначення учнів, а решта відповіла: для поглибленого вивчення предмета – 30%, для успішної атестації – 10%, для вступу до ВНЗ – 50%. Отже професійне самовизначення учнів учителі вважають, на жаль, не найважливішим. Це підтверджує і думка вчителів щодо функцій спецкурсів. На питання, які з них учителі вважають основними отримано такі відповіді: підвищений, поглиблений і розширений рівень вивчення певного навчального предмета для учнів, які найбільш ним цікавляться – 80%; реалізація міжпредметних зв’язків з одночасною інтеграцією окремих уявлень, сформованих у межах окремих предметів, у цілісну картину світу – 73%; задоволення пізнавальних інтересів школярів, що виходять за межі традиційних шкільних предметів – 54%; профорієнтація і проходження професійної проби на "профпридатність" (створення умов на утвердження у виборі професії або відмову від неї) – 31%; знайомство з окремими видами професійної діяльності, "входження в професію", що сприятиме успіху на ринку праці – 24%. Отже, функціям, які відповідають професійному самовизначенню, вчителі надали останні місця в переліку. Тобто спостерігається тенденція до другорядності самовизначення і соціалізації учнів в очах учителів. 30

Анкетування виявило відсутність розуміння частиною вчителів різниці між елективними курсами та факультативами. На думку опитаних оптимальна тривалість одного курсу за вибором - один рік (76%), 4% вважають, що їх тривалість має бути 3 місяці та 20% вчителів не визначилась з відповіддю. Такі відповіді свідчать про підміну поняття “курси за вибором” поняттям “факультативи”. Якщо врахувати офіційну установку на термін допрофільної підготовки (8-9 кл.), то стає зрозумілим, що протягом одного року учень прослуховує тільки один курс, що є явно недостатнім для його профільного самовизначення. Про те, що деякі вчителі допрофільну підготовку зводять лише до факультативних занять, свідчить і відповідь на питання відносно змісту курсів за вибором, які розробили би вони. Виявляється, що 86% опитаних цей зміст переважно спрямували б на поширення і поглиблення знань з предмету, 56% – оригінальний матеріал позашкільних програм та 37% – на знайомство учнів із способами діяльності, необхідними для освоєння профільної проби. На питання, що дає учневі вивчення спецкурсів, відповіді вчителів розподілились таким чином: до підвищення компетентності учнів із профільних предметів – 60%; сприятиме підвищенню загальної ерудиції школярів – 20%; допоможе професійному самовизначенню – 15%; до зайвого перевантаження учнів – 5%. Отже, на професійному самовизначенні акцентує увагу лише кожен шостий з опитаних учителів, що надзвичайно мало з огляду на актуальний нині аксіологічний аспект змісту навчання, адже теперішні учні прагнуть знати не тільки, яких знань і вмінь їм треба набути, а й навіщо вони знадобляться їм у майбутній професійній діяльності. І, нарешті, 84% вчителів усвідомлюють актуальність введення допрофільного й профільного навчання, проте лише 28% з них, на їхню думку, здатні працювати в профільній школі й лише 10% знають, якими новими вміннями має володіти вчитель профільної школи. Тобто, навіть за самооцінкою опитаних учителів, частина їх не готова до роботи в профільній школі. Зазначені проблеми обумовлюють недостатню результативність реалізації Концепції профільного навчання: за результатами опитування Миколаївських випускників 2008-2009 н.р. лише 48% вважають, що школа підготувала їх до професійного самовизначення; 31

41% - до побудови професійного плану; 52% вказують, що школа сформувала готовність до працевлаштування. До числа основних труднощів під час проведення допрофільної підготовки учнів педагоги віднесли відсутність: достатньої кількості різнопланових програм та навчальних посібників, навчального часу для організації допрофільної підготовки, обмежені можливості використання шкільних комп’ютерних класів; перевантаження учнів. Отже, як свідчать результати проведених досліджень, проблему навчально-методичного забезпечення профільного й допрофільного навчання, яка була зазначена ще в минулому році на серпневій конференції, повністю вирішити не вдалося. Оскільки вона потребує вирішення не тільки на місцевому, а й на державному рівні. Але управлінням освіти, науково-методичним центром створено банк програм спецкурсів, курсів за вибором, факультативів на електронному і паперовому носіях. Розроблено робочі зошити, зошити для контрольних робіт, практикуми і практичні роботи, дидактичний інструментарій для викладання в класах різного профілю з української мови, літератури, хімії, біології, математики, які успішно використовуються вчителями ЗНЗ № 57, 56, 34, 54, 51, 53, 37, 13, 42, 46, ліцею "Педагог". Проведено апробацію проекту Концепції профільного навчання в системі літературної освіти школярів (автор – кандидат педагогічних наук, доцент Миколаївського державного університету ім. В. Сухомлинського, заслужений учитель України В.І. Шуляр). Успішні результати щодо впровадження технології уроку літератури в профільній школі отримано в Першій українській гімназії ім. М. Аркаса, муніципальному колегіумі, ЗНЗ № 3, 57, 52, 51, 24, 45, 43, 48, 42. За підсумками підготовлені методичні рекомендації для керівників і педагогів, пам’ятки для учнів. Протягом року дана проблема розглядалася на різноманітних заходах за участю практиків і науковців, зокрема методичні засади формування змісту історичної освіти обговорювались на науковопрактичній конференції за участю д.п.н., проф. О.І.Пометун. З метою поповнення банку програм елективних курсів, підвищення мотивації вчителів до розробки цих курсів науковометодичний центр, керівники навчальних закладів залучають їх до участі в обласному конкурсі навчальних програм, спецкурсів, курсів за вибором і факультативів для організації профільного і допрофільного навчання: 32

Навчальний Міський етап рік учасники переможці 2007-2008 20 програм 16 програм н.р. (ЗНЗ № 57, (ЗНЗ № 57, 28, 42, 22, 28, 42, юридичний юридичний ліцей, Перша ліцей, Перша українська українська гімназія, гімназія, л."Педагог") л."Педагог") 2008-2009 16 програм 11 програм н.р. (ЗНЗ № 40, (ЗНЗ № 40, 50, 28, 57, 50, 28, 57, гімназія 3, гімназія 3, морський морський ліцей, Перша ліцей, Перша українська українська гімназія, гімназія, л."Педагог") л."Педагог")

Обласний етап переможці 11 програм (ЗНЗ № 22, 57, 42, Перша українська гімназія, л. "Педагог")

7 програм (ЗНЗ № 57, 28, л. "Педагог", морській ліцей, Перша українська гімназія, гімназія 3)

Результатом проведеної роботи є: - розуміння педагогами необхідності й актуальності введення допрофільного й профільного навчання (84%); - підвищення мотивації педагогів до впровадження в практику допрофільної і профільної освіти елективних курсів (у травні місяці до НМЦ було надано на затвердження/погодження 87 програм факультативів і 6 програм спецкурсів на відміну від минулого року, коли таких програм було 28, з них – жодного спецкурсу); - вчителі різними шляхами прагнуть навчитись складати програми спецкурсів і придбати або взяти участь у розробці навчальнометодичних матеріалів. За даними анкетування, вчителі хотіли б підвищити свою кваліфікацію для розробки і викладання таких курсів шляхом: участі у роботі проблемних і творчих груп – 60%; участі у семінарах – 23%; обміну досвідом (майстер-класи) – 10%; самостійного вивчення – 7%. Дані результати свідчать, що паралельно вирішувалась актуальна проблема кадрового забезпечення, що полягає не стільки у наявності відповідної кваліфікаційної категорії, скільки у необхідності зміни позиції педагогів, нерозумінні мети і задач профільної освіти, 33

небажанні міняти стиль, зміст, технологію і форми своєї роботи, небажанні бачити об'єктивні процеси, що відбуваються в українській і світовій освіті. Ефективність впровадження профільного й допрофільного навчання обумовлена їх єдністю з профорієнтаційною роботою. Адже успіхи в соціально-трудовій адаптації молоді багато в чому залежать від адекватної професійної орієнтації, уміння співвідносити свої бажання при виборі професії зі своїми можливостями й потребами ринку праці. З метою створення адекватної системи профорієнтації школярів, яка дає змогу їм коригувати свій вибір з урахуванням потреб ринку праці та власних індивідуальних особливостей, укладено угоду про співпрацю з Миколаївською обласною службою зайнятості. Завдяки цьому протягом року для школярів міста, педагогів і психологів навчальних закладів проведено ряд заходів, які сприяли вдосконаленню форм профорієнтаційної роботи з молоддю. Крім того, в рамках проекту „Профорієнтаційний термінал” у 10 навчальних закладах міста (ЗОШ №№3, 16, 20, 34, 40, 51, 53, 54, 57, 60) встановлено термінали. Це дозволяє забезпечити профорієнтаційну роботу якісною інформацією; сформувати у школярів та їх батьків ефективні стратегії поведінки на ринку праці, засновані на бажанні легально працювати в Україні; змінити у молоді уявлення про ринок праці та вибір професії; збільшити рівень працевлаштування випускників професійних освітніх закладів; мотивувати учнів загальноосвітніх шкіл до усвідомлених дій щодо майбутнього професійного навчання та працевлаштування. Результативність профільної освіти залежить від якісного викладання профільних предметів, що, в свою чергу, обумовлено не тільки професіоналізмом педагогів, а й наявністю відповідної матеріально-технічної бази. На сьогодні це велика проблема і далеко не всі навчальні заклади в змозі вирішити цю проблему самостійно. Одним з виходів із даної ситуації є розвиток соціального партнерства різних рівнів на основі співпраці школи з закладами вищої та середньої професійної освіти, підприємствами, установами. Успішний досвід такої діяльності є в ЗНЗ № 57, 50, 35, 31, 39, 29, 28, 42, 46, 32, 18, Миколаївському юридичному ліцеї, Миколаївському економічному ліцеї №1. Залучення соціальних партнерів дозволяє створити умови для забезпечення потреб школярів в отриманні якісних освітніх послуг із обраних напрямків майбутньої діяльності, серед яких: 34

- використання матеріально-технічної бази, необхідної для організації профільного навчання; - залучення кваліфікованих спеціалістів до процесу навчання у профільних класах; - спільні акції; - профорієнтаційна робота; - створення системи довузівської підготовки учнів. Отже, спільними зусиллями управління освіти, науковометодичного центру, керівників і педагогів навчальних закладів міста в цілому забезпечено процес переходу на профільне навчання, про що свідчить постійний пошук ефективних моделей; орієнтація на диференціацію, варіативність, багатопрофільність; напрацювання перспективного досвіду з даного питання; усвідомлення освітянами міста актуальності впровадження допрофільного й профільного навчання. Поряд з тим існують суттєві проблеми в організації допрофільної підготовки й профільного навчання, які значно знижують роль школи і вчителів у професійному самовизначенні, а саме: - недосконалість нормативно-правового й навчально-методичного забезпечення, зокрема розробка змісту і практична реалізація спецкурсів, остаточне встановлення їх функцій і місця в системі профільної і допрофільної підготовки учнів; - недостатній рівень підготовки вчителів до роботи в умовах допрофільного й профільного навчання; - нераціональне використання годин варіативної складової; - матеріально-технічне забезпечення. Впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій у навчально-виховний процес Як свідчить досвід навчальних закладів міста, інформаційні технології розглядаються в таких складових:  Вивчення комп'ютерних технологій у рамках предмета інформатики й інформаційних технологій (для учнів і спеціальні курси для вчителів).  Різні варіанти використання комп'ютера як засобу навчання й тестування.

 Використання комп'ютера як засобу управління, складання розкладу уроків, створення електронних шкільних баз даних, обробки статистичних матеріалів внутрішкільного контролю.  Підготовка учнів до уроків, створення рефератів та наочностей, презентацій, оформлення контурних карт. Найбільший досвід, результативність й ефективність якого неодноразово доведено, з використання інформаційно-комп'ютерних технологій на сьогодні має Миколаївський економічний ліцей №2. Сьогодні використання комп’ютера дозволяє продуктивно вирішувати проблему нестачі наочності, що суттєво впливає на якість викладання таких предметів, як географія, історія (карти й атласи), математика, біологія, хімія, фізика (віртуальні моделі, досліди, експерименти). Список можна продовжувати. Проте ці можливості не реалізуються повністю. І якщо раніше причину цього ми визначали як неволодіння комп’ютером більшості вчителів, то сьогодні, завдяки системі заходів, які включають: забезпечення проходження вчителями проблемно-тематичних курсів із зазначеної тематики і курсів за програмою «Інтел®Навчання для майбутнього» на базі ОІППО; роботу творчої лабораторії керівників навчальних закладів міста; проблемно-тематичні групи з питання використання ІКТ у процесі вивчення окремих дисциплін; конференції, семінари, тренінги тощо, організовані як на базі НМЦ, так і на базі опорних закладів освіти (ЗОШ №19, 45, економічний ліцей №2, Перша українська гімназія ім. М. Аркаса, гімназія №2); адресну методичну допомогу з питань упровадження ІКТ у закладах освіти, яка надається методистами; індивідуальні консультації для освітян міста цю проблему в певній мірі вдалося вирішити. Зараз перед нами постає проблема забезпечення освітян якісними ППЗ, які давали б можливість ефективно використовувати комп'ютерне обладнання, були б зрозумілі у використанні як учням, так і вчителям, відповідали б діючій навчальній програмі та віковим особливостям учнів. На жаль, такого забезпечення на сьогодні в наших закладах недостатньо, і причина не тільки у відсутності коштів на їх придбання, ми спостерігаємо обмежений набір таких розробок в українських виробників. А кількісне нагромадження комп'ютерів у школах зі встановленою, в кращому випадку, операційною системою, проблему інформатизації не вирішує. Якщо вчитель не має можливості використовувати вже готові програми, це спонукає його до розробки власних електронних засобів 36

навчання, розробки методики їх застосування. Таким чином поповнено банки електронних засобів навчання у ЗНЗ № 3, 20, 39, 47, 50, 56, 57, ліцеї «Педагог», гімназіях № 2,3,41, МЮЛ, ММК, ММЛ, 1 укр.г., ек.л. № 2. Крім того на рівні закладу треба визначити цілі використання комп’ютера у навчальному процесі (тобто не використання технології заради самої технології, а концептуальне бачення, як навчальні цілі використання комп’ютера можуть покращити навчання й виховання). Це і є головною проблемою сучасного етапу впровадження Інтернеттехнологій в освіту. Її вирішення повинно здійснюватись разом із розвитком в учнів навичок критичного оцінювання інформації. Підтримка й розвиток обдарованих і талановитих учнів У сучасній соціокультурній ситуації, яка характеризується стрімкими змінами в різних сферах життя суспільства – політичній, економічній, науковій і культурно-мистецькій, поряд з освіченою та фаховою компетентністю особливого значення набувають уміння людини самостійно мислити, висувати нестандартні ідеї та прогнозувати, виявляти творчий підхід у будь - якій діяльності. На зміну старій уніфікованій школі, зорієнтованій на середнього учня, приходить нова система альтернативної освіти, спрямована на ефективний розвиток обдарованих дітей. Забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для виявлення обдарованої молоді і надання їй підтримки в розвитку творчого потенціалу, самореалізації, постійного духовного самовдосконалення – головне завдання освітян Миколаєва щодо реалізації Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 рр. і міської Програми роботи з обдарованою молоддю на 2008-2010 рр. Передбачені Програмою заходи важливі не тільки як фундамент, а й як основа соціально-педагогічної системи міста, зорієнтованої на розвиток людського потенціалу. З метою створення сприятливого середовища для повного розкриття потенціалу особистості в навчальних закладах міста створена система роботи з талановитими і здібними дітьми, що включає: 37

 проведення психолого-педагогічних досліджень із метою вдосконалення моделі учня й учителя у Програмі "Обдарована молодь";  ознайомлення педагогічних працівників з особливостями обдарованих дітей та особливостями їх супроводу, загальною характеристикою основних концептуальних моделей виявлення обдарованості;  безперервне визначення різних аспектів обдарованості із застосуванням експертних оцінок і спостережень педагогів і батьків учнів й поновлення банку даних обдарованих;  організацію в закладах освіти ознайомлення батьків із проблемами навчання, виховання й соціальної підтримки обдарованих дітей;  організацію консультацій для вчителів, учнів і батьків;  здійснення наставництва вчителів над обдарованими школярами, розробку наставниками індивідуальних планів навчання обдарованих, забезпечення умов для їх творчої самореалізації та соціально-психологічної адаптації в соціальному середовищі;  розробку стратегій надання допомоги та психолого-педагогічної підтримки учням залежно від рівня та характеру їх обдарованості з використанням групових та індивідуальних форм роботи;  створення умов для підвищення соціального статусу обдарованих учнів і гармонізації соціальних взаємовідносин обдарованих у класних колективах;  залучення талановитих і здібних школярів до участі у творчих конкурсах і інтелектуальних змаганнях, найпоширенішими з яких є: Всеукраїнські олімпіади; конкурси-захисти науководослідницьких робіт учнів – членів МАН; інтерактивні конкурси "Колосок", "Кенгуру", "Левеня"; Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика; Всеукраїнський конкурс "Об’єднаємось ж, брати мої" та інші  тренінги з підготовки учасників олімпіад, турнірів, конкурсів а також реабілітації їх постконкурсних станів. Завдяки системній роботі управління освіти, науковометодичного центру, закладів освіти отримані такі результати:  у 87% закладів освіти міста створені цільові програми "Обдарована дитина", завдяки чому удосконалюється система роботи щодо виявлення й розвитку таких учнів;

 підвищується професійний рівень педагогів і наставників, рівень їх відповідальності за результати роботи; зросла кількість педагогів, які вміють і готові працювати з обдарованими Результати дослідження, проведеного психологами НМЦ показали, що з 475 педагогів, які взяли участь у дослідженні: − 44,6% готові вчитися в інших, займатися самоосвітою і саморозвитком; − 41,5% уміють успішно активізувати й розвивати дитячу обдарованість; − 32,3% уміють співпрацювати з учнем, надавати йому допомогу, підтримку; − 30,8% мають внутрішню мотивацію до роботи з обдарованими; − 25,4% вірять у свою компетентність і готові нести відповідальність за наслідки рішень, які вони приймають  впровадження в практику роботи освітніх закладів міста моделей виявлення обдарованості, що дозволяє створити ефективний фундамент для здійснення навчального процесу, зокрема дозволяють індивідуалізувати програми для талановитих дітей;  використовуються нові методи і прийоми роботи з обдарованими;  більш тісною стала співпраця шкільних психологів, батьків і педагогів, які працюють з обдарованими;  налагоджено тісний творчий зв'язок управління освіти, закладів освіти з вищими, професійно-технічними навчальними закладами, громадськими організаціями;  за останні 3 роки кількість шкільних наукових товариств зросла до 35, з них 14 створено в закладах нового типу, 21 – у загальноосвітніх школах;  забезпечується додаткова освіта обдарованої молоді, у тому числі й дистанційна, для цього в місті організовано роботу заочної школи для обдарованих і здібних дітей "Надія", очно-заочну Школу юних програмісті й Школу олімпійського резерву, до занять в них у 2008-2009 н.р. було залучено 259 учнів 4-х класів навчальних закладів міста, 89 – 8 – 10 класів;  учні міста активно беруть участь у конкурсах і змаганнях, де можуть реалізувати свій потенціал: Всеукраїнські олімпіади ІІ етап учасники переможці

ІІІ етап учасники переможці 39

ІV етап учасники переможці

20062007 20072008 20082009

2106

668

258

175

2028

669

243

163

1943

610

239

154

Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН міське тестування учасни перемо ки жці 20062007 20072008 20082009

обласне тестування учасни перемо ки жці

ІІІ етап ІІ етап конкурсу- конкурсузахисту захисту учасни перемо учасни перемо ки жці ки жці

878

381

359

280

140

775

297

278

212

162

682

400

377

255

160

Конкурси з природничо – математичних дисциплін Назва конкурсу

Кількість учасників

Кількість переможців

Колосок Левеня Кенгуру

2308 1108 3537

565 766 2176

Місце Миколаєва у Всеукраїнському рейтингу (за активністю) 4 5 4

Всеукраїнський конкурс учнівської творчості “Об'єднаймося ж, брати мої!” і Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика Кількість учасників ІІ (міського) етапу конкурсу Всеукраїнський конкурс Міжнародний конкурс з учнівської творчості української мови імені “Об'єднаймося ж, брати Петра Яцика мої!” 53 319 63 327

2007-2008 н.р. 2008-2009 н.р.

 створено систему стимулювання й заохочення талановитих і здібних школярів, підвищення їх соціального статусу як на шкільному, так і на міському й державному рівні Кількість учнів навчальних закладів міста, які отримають стипендію міського голови Президента України 2007-2008 н.р.

5 40

2008-2009 н.р.

Отже, створена соціально-педагогічна система міста консолідує всі продуктивні сили для виховання, навчання й розвитку обдарованих і здібних дітей. Однак під час роботи з обдарованими дітьми постійно виникають педагогічні й психологічні труднощі, обумовлені розмаїтістю видів обдарованості, зокрема віковою та прихованою обдарованістю, безліччю суперечливих теоретичних підходів і методів, варіативністю сучасної освіти. Кількість фахівців, професійно та особистісно підготовлених до роботи з обдарованим дітьми за останні роки зросла, але, все ж таки, залишається недостатньою. Вирішити цю проблему можна було б шляхом залучення в школи викладачів вищих навчальних закладів, про це свідчить досвід роботи закладів нового типу. Проте результативність роботи могла б бути значно вищою, якщо науковці залучались би не тільки до викладання окремих курсів й проведення консультацій, а як керівники секцій у шкільних наукових товариствах. На сьогодні це проблема. У місті багато навчальних закладів мають угоди з університетами й інститутами. Проте, на жаль, науковці, в більшості своїй, "не доходять до шкіл", не зацікавлені у безпосередній роботі з дітьми. Гадаю, що сьогодні треба говорити саме про таку співпрацю між закладами вищої освіти і загальноосвітніми закладами міста. Потребує уваги керівників освітніх установ проблема неефективного використання інтелектуального і творчого потенціалу обдарованих учнів. У 2008-2009 н.р. науково-методичним центром було проведене дослідження щодо участі учнів, які навчаються у класах з поглибленим вивченням предметів або профільних класах у інтелектуальних змаганнях і творчих конкурсах відповідного спрямування. У місті поглиблено вивчаються предмети у 21 навчальному закладі. Кількість класів з поглибленим вивченням окремих предметів - 113, у них навчається всього 3251 учень, профільних класів – 129 (3549 учнів). За результатами аналізу даних щодо участі цих дітей у конкурсах, що відповідають предмету, якій вивчається поглиблено або на профільному рівні встановлено, що протягом навчального року таких дітей було всього 169 (2,6%). З них 87 – фізико-математичний напрямок. Звичайно це надзвичайно мало з огляду на те, що навчання в класах з поглибленим вивченням 41

предметів передбачає не звичайне збільшення об’єму знань, а зростання ступеню самостійності пізнавальної діяльності учнів. Суттєву роль у формуванні повноцінного досвіду такої діяльності відіграє залучення їх до участі в інтелектуальних змаганнях і творчих конкурсах. Треба відмітити вдале поєднання навчальної діяльності учнів класів з поглибленим вивченням окремих з творчою, дослідницькою діяльністю, в тому числі за рахунок участі у конкурсах, у таких навчальних закладах: ЗНЗ № 42, 48, 57, 11, 50, 22, 34, Миколаївському морському ліцеї, муніципальному колегіумі, гімназіях №2,3,4, 41, Першій українській гімназії, ек.л. №1,2, ліцеї "Педагог", Миколаївському юридичному ліцеї. Крім того потребують вирішення такі проблеми:  недосконалість матеріально-технічної бази, потрібної для вияву різнобічних талантів дітей, їхньої творчості;  недосконалість нормативно-правового забезпечення конкурсів учнівської творчості, зокрема Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турнірів, конкурсів у частині визначення кількості учасників команд;  поневолення дитячої обдарованості бездуховною масовою культурою, що пропагується ЗМІ;  обмеженість годин варіативної складової для організації занять зі здібними й обдарованими учнями; нестача достатнього обсягу різнопланових програм, спрямованих на виявлення таких дітей, набуття ними навичок і знань у певних галузях діяльності, реалізацію здібностей;  обмеженість доступу й недостатній рівень використання можливостей мережі Інтернет;  відсутність наступності в роботі з розвитку й підтримці обдарованої молоді між періодом їх навчання, професійного самовизначення, подальшого творчого становлення.

ДОДАТОК Результати участі школярів у ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпад з базових дисциплін ММК г.№2

І укр.г.

ек.л.№1

"Педагог"

г.№3

г.№41

г.№4

юр.л.

5 1

18 10

ек.л.№2

3 1 2

26 24 23 22 21 21 20 20

107 98

мор.л.

147

15 6 ШМ і ПР

24 54

4 47

37 39

32 36

14 33

61 49

5 3

12 2

27 31

переможці

учасники

РОЗДІЛ ІІ Рішення колегії управління освіти Миколаївської міської ради від 29.04.2009

№2

Про стан навчально-виховної роботи в групах продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів міста Заслухавши й обговоривши доповідну записку «Про стан навчально-виховної роботи в групах продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів міста», складену на підставі вивчення ефективності контролю адміністрації шкіл із зазначеного питання, результативності методичної роботи, відвідування та аналізу занять із самопідготовки, виховних заходів, спортивних занять, прогулянок, перевірки шкільної документації, співбесід з вихователями, колегія відзначає, що вихователі загальноосвітніх навчальних закладів №№ 15, 40, 45, 49, СНВК для дітей зі зниженим зором забезпечують достатній рівень організації навчальновиховного процесу. Результати співбесіди з адміністрацією навчальних закладів, вихователями ГПД свідчать про їхню обізнаність з нормативноправовими документами щодо діяльності шкіл повного дня і груп продовженого дня. Під час перевірки встановлено, що у вищезазначених навчальних закладах групи продовженого дня укомплектовані педагогічними кадрами стовідсотково. Адміністрацією вищезазначених закладів, що підлягали перевірці, здійснюється контроль за відвідуванням учнями ГПД, дотриманням режиму дня і правил внутрішнього розпорядку, проведенням годин самопідготовки, організацією самостійної роботи, якістю виконання домашніх завдань, цілеспрямованістю прогулянок, організацією й проведенням спортивних годин, самообслуговуванням, участю батьків в організації відпочинку дітей у ГПД, про що свідчать записи в книгах внутрішньошкільного контролю заступників директорів з навчально-виховної роботи. Результати контролю обговорюються на 45

методичному об’єднанні вчителів початкових класів, нарадах при директорові, проте накази по школі про стан навчально-виховної роботи в ГПД відсутні. Адміністрація і педагоги намагаються створити належні умови для забезпечення роботи ГПД: кімнати, відведені для груп продовженого дня, знаходяться в належному стані, але керівникам ЗНЗ №15,40,45,49 доцільно розглянути можливість оновлення меблів, придбання нових ТЗН, довідкової літератури, обладнання ігрових зон, центру відпочинку, куточків усамітнення та живої природи. У кабінетах недостатньо інструктивних карток, ігрового матеріалу для розвивальних і дидактичних ігор, атрибутики для сюжетно-рольових та рухливих ігор, технічних іграшок, спортивного інвентарю, настільних ігор. Педагогічна доцільність комплектування ГПД обумовлена специфікою роботи навчальних закладів. Групи продовженого дня функціонують відповідно до режиму, який забезпечує поєднання виховання, оздоровлення, навчання, праці й відпочинку дітей. Режим дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм утримання, устаткування ЗНЗ та організації навчально-виховного процесу, якими передбачено для першокласників 1,5 годинний денний відпочинок (сон), та затверджується директором школи. Проте в ЗОШ №15,40,49 спальні для дітей відсутні. Зарахування дітей до груп продовженого дня, а також їх відрахування проводиться відповідно до діючих нормативних документів. Однією з важливих форм організації навчального процесу в групі продовженого дня є самопідготовка. Аналіз отриманої інформації показав, що вихователі добре обізнані з програмовим матеріалом, знають методику викладання предметів, зміст і обсяг домашніх завдань, забезпечують єдність вимог на уроках і під час самопідготовки, велику увагу приділяють формуванню у дітей уміння вчитися, розвитку навичок самоконтролю. Однак відвідані заняття з самопідготовки свідчать, що вихователями не завжди враховуються індивідуальні особливості кожної дитини, педагогічні працівники не дотримуються мовних норм, допускають мовленнєві помилки, що є порушенням мовного режиму. Аналіз виконаних учнями завдань під час самопідготовки показав, що якість виконання домашніх завдань, в основному, задовільна. Так, 76% дітей справилися із завданнями самостійно. Це свідчить про те, що у більшості учнів сформовані навички навчально46

пізнавальної діяльності; поте 24% ще потребують допомоги вихователя. Відвідування учнями ГПД позитивно впливає на рівень навчальних досягнень учнів початкових класів, адже діти одержують не тільки кваліфіковану допомогу при виконанні домашніх завдань, в усуненні прогалин у знаннях, а й мають змогу задовольнити свої інтереси в потребі гармонійно розвиватися. Перевірка виховних заходів продемонструвала, що виховний процес в ГПД є стрижнем роботи. Молодші школярі беруть активну участь у проведенні виховних годин, ранків, свят, тижнів здоров’я, дитячої книги, кіно, різноманітних конкурсах, екскурсіях, фестивалях, виставках. Однак не всі відвідані виховні заходи досягли своєї мети. Вихователям Михайленко Н.М.(СНВК), Шведовій І.Ж. (ЗНЗ № 15), Колдивар Г.С. (ЗНЗ № 40) необхідно чітко продумувати форми проведення виховних заходів, здійснювати відбір змісту відповідно до вікових особливостей дітей, їх інтересів і життєвого досвіду; не переносити методи навчання на виховні заходи. Паралельно із виховними заходами учні ЗНЗ № 15,45,49,СНВК мають змогу відвідувати гуртки і студії за інтересами та творчими здібностями, що сприяє поглибленню знань учнів з предметів, прищепленню інтересу до процесу навчання та пізнання. Позитивним в роботі ГПД є зв'язок у роботі вчителя та вихователя ГПД, який забезпечується через усне спілкування, ведення зошитів взаємозв’язку класного керівника і вихователя, участь у спільних нарадах. Поряд з цим перевіркою встановлено, що відсутнє спільне планування роботи вихователя і класних керівників, що не в повній мірі забезпечує виховний потенціал позаурочної роботи. Режимом групи передбачено щоденні прогулянки як одну з форм активного відпочинку школярів. Обов’язково під час проведення активного відпочинку вихователі всіх навчальних закладів проводять інструктаж з техніки безпеки, правил дорожнього руху, правил поведінки в громадських місцях, про що свідчать записи у журналах інструктажів, але зміст прогулянок не завжди чітко продумується вихователями. Одним з напрямків діяльності ГПД є фізкультурно-оздоровча робота, яка найкраще організована в СНВК для дітей зі зниженим зором. Згідно з планом виховної роботи проводиться певна робота з батьками: вихователі беруть участь у проведенні батьківських зборів, 47

проводять круглі столи, індивідуальні бесіди з батьками щодо навчання і виховання дітей. Позитивний досвід організації такої спільної роботи з батьками є в ЗОШ №45. Перевірка шкільної документації показала, що вимоги до ведення ділової документації, в основному, виконуються. Робота вихователів груп продовженого дня ЗНЗ №№ 15,40, 45, 49, СНВК для дітей зі зниженим зором проводиться за виховними планами, складеними відповідно до річного плану школи. Журнали ведуться згідно з вимогами до них: записи розбірливі, чіткі, охайні. Однак є певні недоліки: записи в журналах робляться несвоєчасно; відсутні записи про тему і мету прогулянок, зміст спортивних годин. Враховуючи вищезазначене, КОЛЕГІЯ УХВАЛИЛА: 1. Визнати стан навчально-виховної роботи ГПД в ЗНЗ № 15, 40,45,49,СНВК для дітей зі зниженим зором задовільним. 2. Керівникам навчальних закладів № 15, 40,45,49,СНВК для дітей зі зниженим зором (Бень О.А., Липунова Т.Б., ЦеліщевО.С., Славінська Л.М., Могильнікова А.Д.): Результати перевірки обговорити в колективах та розробити заходи щодо усунення виявлених недоліків. До 01.06.09 3. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів: Забезпечити у системі контрольно-аналітичної діяльності вивчення стану навчально-виховної роботи в ГПД один раз на 3 роки. Забезпечити дотримання Інструкції з ведення ділової документації, вимог єдиного мовного режиму. Постійно Сприяти зміцненню та поповненню матеріальної-технічної бази ГПД. Постійно Забезпечити своєчасне проходження курсової перепідготовки вихователів ГПД. Постійно 4. Науково-методичному центру (Удовиченко О.О.): Провести засідання методичного об’єднання вихователів ГПД з питання «Сучасні форми виховної роботи» . До 01.10.09 Здійснювати надання адресної допомоги вихователям з питань диференційованого та індивідуального підходу у вихованні молодших школярів. Постійно 48

4.3 Провести консультацію для вихователів ГПД «Планування навчально-виховної роботи в групі продовженого дня» До 01.10.09 4.4 Підготувати методичний збірник «На допомогу вихователю групи продовженого дня»» До 01.11.09 5. Управлінню освіти: Видати наказ за підсумками колегії. До 15.05.09 Здійснити контроль за виконанням даного рішення Лютий, 2010 6. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника начальника управління освіти Макарову С.Б., директора НМЦ Удовиченко О.О. Голова колегії Секретар

Г.І.Деркач Л.О.Кириченко

Рішення колегії управління освіти Миколаївської міської ради від 27.02.09

№1

„Про ефективність діяльності вчителів основ здоров’я та основ безпеки життєдіяльності щодо формування в учнів свідомого ставлення до здоров’я в навчальних закладах міста ЗОШ №3, 25, 31, 36, 53, гімназії №41” Заслухавши та обговоривши доповідну записку „Про ефективність діяльності вчителів основ здоров’я та основ безпеки життєдіяльності щодо формування в учнів свідомого ставлення до здоров’я в навчальних закладах міста ЗОШ №3, 25, 31, 36, 53, гімназії №41”, колегія відзначає, що проводиться певна робота стосовно виконання методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України, положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, 49

одним із пріоритетних напрямків якої є пропаганда здорового способу життя. У ході вивчення цього питання було перевірено роботу вищезазначених навчальних закладів: проаналізовано навчальнометодичне забезпечення; якісний склад та фаховий рівень вчителів; рівень знань і сформованість загальнонавчальних умінь і навичок з основ здоров’я і ОБЖД учнів 5 – 11 класів; організацію інформаційно-просвітницької роботи з формування і пропаганди здорового способу життя; діагностико - профілактичну і корекційну роботу на рівні закладів з даного питання; діяльність адміністрації щодо забезпечення ефективності формування в учнів свідомого ставлення до здоров’я. За результатами перевірки встановлено, що навчальні заклади забезпечені програмами, методичними рекомендаціями, підручниками для 5-8 класів на 100%, для 9-11-их – комплектом посібників лише на 60%. Аналіз кадрового складу вчителів, що викладають основи здоров’я і ОБЖД в перевірених навчальних закладах, засвідчив різний рівень їх підготовки. Так, у ЗОШ №3 ОБЖД викладає вчитель вищої категорії, вчитель-методист, національний тренер по Міжнародному проекту „Школа проти СНІДу” Козерівська І.Л. (курси 2005р.), у ЗОШ №53 і гімназії №41 - вчителі Кононнікова Н.В. і Пронюшкіна М.С., які неодноразово проходили курсову перепідготовку; вчителі Шикеря І.В. і Максимова Л.А. (ЗОШ №53) за фахом - вчителі біології і мають право на викладання даних предметів (курси – 2008 р.). Поряд з тим у ЗОШ №31 в кожному класі, крім 5-7их, основи здоров’я і ОБЖД викладають вчителі, які не пройшли спеціальної курсової перепідготовки, що негативно впливає на якість викладання предметів. З метою встановлення рівня навчальних умінь і навичок учнів з основ здоров'я і ОБЖД, якості знань було проведено контрольні зрізи в 7-их, 10-их і 11-их класах, анкетування учнів 8-их класів, відвідано уроки. Контрольними роботами було охоплено 166 учнів. Більшість учнів підтвердила або підвищила свої результати, справившись із завданнями на достатньому та високому рівні. Середній показник якості знань учнів у перевірених навчальних закладах складає 80,4%, що відповідає високому рівню. Кращі результати показали учні навчальних закладів: ЗОШ №3, 36, 53, 50

гімназії 41. Спостерігається зниження результатів навчальних досягнень учнів ЗОШ №31, що є наслідком відсутності в школі учителів з відповідною підготовкою, наступності у викладанні даних дисциплін, недостатнім матеріально-технічним забезпеченням. Результати анкетування у 8-их класах свідчать про позитивні зміни стосовно відношення учнів як до предмета „Основи здоров’я”, так і до свого власного здоров’я, ставлення до шкідливих звичок. 95% респондентів прагнуть бути здоровими, не піддаватись на пропозиції палити, вживати алкоголь. Вони щиро переконані, що саме на цих уроках їх навчають методів самозахисту в умовах загрози життю. Діти відмічають, що уроки з основ здоров’я і ОБЖД не схожі на інші, оскільки вони можуть відверто спілкуватися з учителем, отримати відповіді на всі питання. Найбільш повні та переконливі відповіді дали учні ЗОШ №53 і гімназії №41, що є результатом багаторічної системної роботи вчителів Пронюшкіної М.С. (ЗОШ №53), Кононнікової Н.В. (гімназія №41) і закладів в цілому. Відвідані уроки вказують на те, що взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво стають можливими завдяки використанню інтерактивних методів навчання, які досить широко практикують учителі з основ здоров’я і ОБЖД. Козерівська І.Л (ЗОШ №3), Кононнікова Н.В. (гімназія №41), Пронюшкіна М.С. (ЗОШ №53), Поліщук О.В. (ЗОШ №36) проводять уроки-тренінги, урокиантиреклами, надаючи перевагу роботі в групах, рольовим іграм, дискусіям. Учителі ОБЖД і основ здоров’я на уроках виховують в учнів відповідні мотиваційні та поведінкові характеристики, активну соціальну орієнтацію на здоровий спосіб життя. Особливого змісту набуває оцінювання відповідно до мети та завдань щодо викладання предметів. Проте саме це питання часто залишається поза увагою вчителів (Афоніна С.Є., ЗОШ№31, Смирнова Н.М., ЗОШ№53), що призводить до зниження активності учнів на уроках, породжує байдужість до процесу навчання. Залишається проблемою недотримання мовного режиму на уроках вчителя Кононнікової Н.В. ( гімназія №41). Формуванню в учнів свідомого ставлення до здоров’я сприяє позакласна робота. Система позакласної освіти в ЗОШ №3,25,31,36,53, гімназії №41 реалізується через проведення декад з охорони здоров’я, місячників безпеки життєдіяльності та формування здорового способу життя, громадянського виховання, індивідуальних і групових консультацій психолога, лікарів, годин спілкування. 51

Всіляку допомогу навчальним закладам у проведенні тематичних заходів надають Міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; Товариство Червоного Хреста, Миколаївська спілка скаутів, Обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. Оздоровча функція школи реалізується через організацію спортивно-масової роботи: в усіх перевірених навчальних закладах функціонує мережа спортивних гуртків та секцій. У той же час серед зазначених шкіл щоденно ранкова зарядка для учнів 1-11-х класів проводиться тільки в ЗОШ №3. Організація інформаційно-просвітницької роботи з формування здорового способу життя здійснюється через роботу гуртків ЮІР та ДЮП, проведення днів здоров’я, днів цивільної оборони. Підведення підсумків та оголошення результатів проводиться на святкових лінійках, радіолінійках. У кожному з перевірених навчальних закладів здійснюється діагностико - профілактична й корекційна робота. Медичні огляди проводяться щорічно з метою перевірки стану здоров’я дітей, фізичного розвитку, визначення груп з фізкультури. На кожного учня заведено „листок здоров’я”, де лікарями вноситься оцінка стану здоров’я дитини. У всіх перевірених навчальних закладах є медичні кабінети. Крім медсестри, в них надають консультації дитячі лікарі, які працюють за графіком. У ЗОШ №3, 53 є свої стаціонарні стоматологічні кабінети, в яких двічі на рік проходять обстеження і лікування всі учні школи. В інших навчальних закладах працюють виїзні стоматологічні кабінети. Координацію щодо забезпечення ефективності формування в учнів свідомого ставлення до здоров’я здійснює адміністрація закладів, на контролі якої питання відвідування уроків, перевірки класних журналів, виконання програм з предметів, здійснення тематичного обліку навчальних досягнень учнів, об’єктивності оцінювання знань школярів. Матеріали перевірок аналізуються в наказах по школі, розглядаються на педрадах, нарадах при директорі, засіданнях методичних об’єднань. Результати контролю за виконанням навчальних планів і програм дозволяють зробити висновки, що більшість учителів дотримується вимог щодо викладання даних предметів. Записи в журналах ведуться охайно. Методичне забезпечення викладання даних курсів здійснюється через районні методичні об’єднання, семінари, тренінги, роботу 52

міських творчих і проблемних груп. Проте мають місце факти відсутності системи відвідування вчителями міських методичних заходів. Дотримання Держстандарту неможливе без відповідного матеріально-технічного забезпечення. Лише в трьох навчальних закладах, які підлягали перевірці, є відповідні кабінети. Два з них є найкращими в області. У 2008-2009 н.р. перше місце в обласному конкурсі на кращий кабінет з ОБЖД посіла ЗОШ №53, друге. гімназія №41; в ЗОШ №3 функціонує комбінований кабінет, однак його оформлення не відповідає сучасним вимогам. Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з навчально-методичних посібників, обладнання загального призначення. Вчителі працюють над поповненням кабінетів новим роздатковим матеріалом, звертають увагу на естетичне оформлення. У кабінетах створено навчально-методичні експозиції змінного й постійного характеру. Матеріали експозицій оновлюються під час переходу до вивчення нових тем. У школах №25, 31, 36 кабінети відсутні, але створені куточки з основ здоров’я і ОБЖД. Результатом діяльності навчальних закладів з даного питання є активізація участі школярів у різноманітних конкурсах, акціях, заходах даної тематики; наявність знань про здоров’я людини, способи його збереження, зміцнення та відновлення. Проте, поки що не спостерігається значної тенденції до зниження рівня захворюваності учнів: захворювання опорно-рухового апарату, зору, серцево-судинної системи. Об’єктивними причинами такого становища є соціальні умови, спадковість, проблеми раціонального харчування, стан екології тощо. Але треба звернути увагу і на суб’єктивні причини, головною з яких є відсутність системного підходу до виховання в учнів свідомого ставлення до здоров’я, що значно знижує ефективність діяльності. У вирішенні даної проблеми заслуговує на увагу досвід діяльності загальноосвітніх закладів № 3, 53. Враховуючи вищезазначене, КОЛЕГІЯ УХВАЛИЛА: 1. Керівникам навчальних закладів, які підлягали перевірці: 1.1. Розробити заходи щодо усунення виявлених недоліків. До 20.03.09. 2. Директору ЗОШ №31 (Мазан Р.С.): 2.1.Тримати на контролі оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я. 53

Постійно 3. Директору гімназії №41 (Масюта Л.Ю.): 3.1. Здійснювати контроль за дотриманням мовного режиму відповідно до вимог чинного законодавства Постійно 4. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів: 4.1.Забезпечити викладання основ здоров’я та ОБЖД вчителями з відповідною фаховою освітою і підготовкою та сприяти своєчасному проходженню вчителями курсової підготовки. Постійно 4.2. Вжити дієвих заходів щодо створення внутрішкільної системи виховання свідомого ставлення до здоров’я. Постійно 4.3.Тримати на контролі відвідування учителями основ здоров’я і ОБЖД міських методичних заходів. Постійно 5. Науково-методичному центру (Удовиченко О.О.): 5.1. Узагальнити досвід роботи вчителя ОБЖД ЗОШ №3 КозерівськоїІ.Л. До 2010 р. 5.2. Спланувати і провести заходи щодо забезпечення системного підходу до реалізації здоров’язберігаючої функції освіти. До 2010 р. 6. Управлінню освіти: 6.1.За підсумками колегії видати наказ. До 05.03.09. 6.2.Здійснити перевірку виконання даного рішення у жовтні 2010 р. 7.Контроль за виконанням рішення колегії покласти на заступника начальника управління освіти Деркач Г.І. та директора НМЦ Удовиченко О.О. Голова колегії Секретар

Р.П. Вдовиченко Л.О. Кириченко

Інформація „Про стан формування предметних компетенцій учнів 11-х класів на уроках історії України в ЗОШ №10, 16, 31, 47, гімназії№3" 54

В умовах модернізації системи освіти в Україні важливого значення набуває впровадження в навчальний процес компетентнісного підходу, який передбачає формування й розвиток ключових, галузевих і предметних компетентностей особистості, формування навичок застосування учнями набутих знань і вмінь у конкретних навчальних та життєвих ситуаціях. Посилення інтересу до компетенцій викликано постійними змінами в сфері праці і управління: сьогодні продуктивність професійної діяльності залежить не від володіння раз і назавжди вивченою спеціальною інформацією, а від уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, ініціативності, вирішувати проблеми, самостійно вчитися. Навчання необхідним якостям (компетенціям) по суті є відповіддю освіти на виклики сучасного суспільства. Нормативні документи МОН України Державний стандарт базової і повної середньої освіти, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), нові програми 12-річної школи, загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Концепції громадянської освіти і виховання, історичної освіти передбачають переорієнтацію освітнього процесу із знаннєвої на діяльнісно-компетентнісну модель навчання, а саме компетентнісна освіта має бути зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Компетентнісний підхід в діяльності управління освіти та НМЦ здійснюється шляхом цілеспрямованого впливу на організацію навчально – виховного процесу через реалізацію міської проблемної теми «Формування життєвої компетентності на всіх етапах становлення і розвитку особистості», якою передбачено: - проведення циклу навчальних семінарів: «Шляхи підвищення ефективності навчального процесу на уроках суспільно – гуманітарного циклу у контексті розвитку сучасної шкільної освіти», «Використання технології розвитку критичного мислення на уроках історії», «Теорія і практика формування громадянської компетентності учнів засобами суспільних дисциплін», «Формування пізнавальної активності та культури розумової праці учнів на уроках суспільно – гуманітарних дисциплін», «Науково – дослідницька 55

робота учнів у системі суспільствознавчої освіти», «Учнівські проекти як засіб формування ключових компетентностей», «Компетентнісний підхід в сучасній історичній освіті»; - конференції «Крок за кроком до життєвої компетентності та успіху»; - видання методичних рекомендацій «Використання технологій критичного мислення на уроках історії» (Форносова Б.М. (ліцей «Педагог»), Дрьомова Л.О. (ЗОШ №43), «Компетентнісний підхід в історичній освіті: шляхи формування навчально – пізнавальної компетенції учнів на уроках історії» (Майборода Л.М.), «Метод проектів як засіб активізації творчих здібностей учнів» (ТарновськаА.Г. Перша українська гімназія ), «Робота з історичними джерелами як засіб формування культури історичного мислення сучасного учня» (Євтушенко Л.Е. ЗОШ №22); - презентацію досвіду роботи вчителів міста на міжрайонних семінарах «Оновлення змісту шкільної суспільствознавчої освіти як основи формування компетентної особистості» (2006р.), «Формування предметних компетентностей засобами суспільних дисциплін» (2008р.) Результатом цієї роботи є підвищення фахової компетентності педагогів, якості освіти з предметів суспільного циклу: • перемога вчителя історії Євтушенко Л.Е. на ІІ (обласному) етапі конкурсу «Учитель року – 2008» в номінації «Історія» та диплом лауреата ІІІ етапу конкурсу; • стабільно високі результати участі команди міста в обласному та всеукраїнському етапах учнівських предметних олімпіад з історії та правознавства; • призові місця на обласному та всеукраїнському етапах конкурсів учнівської творчості:(вчителі Тарновська А.Л, КорсунМ.А. (ПУГ), Форносова Б.М (ліцей «Педагог»), Максимейко З.П. (ЗОШ №22). Узагальнення даних матеріалів здійснено на основі аналізу управлінської діяльності керівників навчальних закладів із зазначеного питання, ефективності методичної роботи, моніторингу організації навчального процесу на уроках історії України в 11-х класах. В процесі перевірки були проведені контрольні зрізи. Так як компетенції завжди проявляються в формі умінь (зумів чи не зумів учень вирішити поставлену перед ним проблему), завдання 56

контрольного зрізу передбачали перевірку таких елементів підготовки учнів з історії, як опрацювання (аналіз, застосування, оцінка) історичних джерел і документів, порівняння, співставлення, обґрунтування власної позиції, оцінки щодо історичної події, явища, діяча (що є змістом логічної, інформаційної, аксіологічної компетенції), сформованість хронологічної та просторової компетенції на кожному з чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів. Контрольні зрізи показують наступні результати: Навчальний заклад ЗОШ №10 ЗОШ №16 ЗОШ №31 ЗОШ №47 Гімназія №3

Кількість учнів 18 22 19 19 26

ПІБ учителя Дудар Л.А. Варвянська Т.О. Зайкіна Л.В. Сичова О.В. Маханьковська Л.Й.

Якість навчальних досягнень 0 4,5 36,8 15,8 69,2

Високий рівень навчальних досягнень показали 10,6 % учнів, достатній – 17,3%, середній – 37,5%, початковий – 34,6%. Якість навчальних досягнень – 27,9%. Аналіз результатів дає підстави стверджувати, що учні засвоїли навчальний матеріал на рівні стандарту. Проте, значна частина школярів не справилися із завданнями достатнього і високого рівня, які передбачали практичне застосування теоретичних знань. Результати навчання залежать, в першу чергу від кваліфікації вчителя. Сформувати компетентну особистість в змозі лише вчитель, який сам має високу професійну компетентність, володіє сучасними підходами до організації процесу навчання. Проведений моніторинг рівня обізнаності вчителів з питанням тематичного контролю щодо впровадження компетентнісного підходу в освіті виявив наступне: • 13% вчителів не можуть чітко сформулювати індивідуальну проблемну тему, над якою працюють у поточному навчальному році, визначити мету цієї діяльності; • 15% вважають, що роль учителя в сучасному освітньому процесі полягає в тому, щоб «дати учням знання»; • 20% не можуть визначити сутність понять «компетентність», «компетенція»; • 30% не усвідомлюють практичної спрямованості уроків історії, громадянознавчих курсів, правознавства, курсу «Людина і суспільство»; 57

• 28% мають труднощі у відборі форм і методів роботи, які сприяють формуванню компетенцій, не розрізняють особливості компетентнісного і некомпетентнісного навчання; • для більшості вчителів проблемою є оцінювання учнів в умовах компетентнісного підходу. Зміщення акцентів у передбачуваних суспільством результатах освіти із засвоєння суми знань на загальний розвиток учнів, формування в них певних компетенцій як засобу засвоєння і набуття знань, умінь, ставлень висуває нові вимоги до уроку. Організація компетентнісно – орієнтованого (орієнтованого на заздалегідь відомий результат) навчання починається з чіткого усвідомлення вчителем цього результату для кожного уроку, тобто компетентнісного цілепокладання. Відвідування уроків Маханьковської Л.Й., Зайкіної Л.В., Сичової О.В. і Бойко Є.М. засвідчило, що вчителі організовують роботу учнів щодо самостійного визначення мети і головних задач уроку, залучають школярів до відкритого обговорення проблемних ситуацій, проектної діяльності, працюють над формуванням кооперативної та комунікативної компетенцій. Але, на жаль, відвідані уроки свідчать, що в роботі вчителів продовжує переважати знаннєвий підхід. Крім того потребує уваги питання неузгодженості навчальних цілей з передбаченими програмою вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і невміння конкретизувати навчальні цілі уроку за предметними компетенціями. Причиною цього є відсутність у навчальних закладах системи конструювання, формування і розвитку компетенцій відповідно до вікових особливостей учнів. Як наслідок у поурочних планах відсутня системи вправ на формування предметних компетенцій відповідно до навчальної мети. Залишається проблемою відсутність мотиваційного компоненту уроку (ЗОШ № 10, 16). Недостатня увага приділяється контролю як невід’ємному структурному компоненту процесу навчання (проводиться безсистемно, одноманітними методами, не завжди відповідає вимогам до загальноосвітньої підготовки учнів, тільки почасти сприяє відпрацюванню всього набору предметних компетенцій). Фрагментарно використовуються прийоми, спрямовані на усвідомлення учнями компетентнісних складових навчальних 58

цілей, відповідно до яких акцентується увага на передбачуваних результатах уроку («На цьому уроці ви навчитеся..») та на досягнутих результатах («Сьогодні на уроці я навчився…»). Таким чином, аналіз навчальної складової освітнього процесу вказує на необхідність розробки і реалізації шкільної цільової програми поетапного впровадження компетентнісного підходу в навчальний процес. Однією з причин визначених недоліків є недостатня ефективність методичної роботи. Адже рівень професійної компетентності педагогів залежить, насамперед, від організації роботи методичної служби навчального закладу. У планах методичної роботи, на засіданнях методичних об’єднань знаходять відображення питання формування компетенцій. В ЗОШ №31 проведено цикл тренінгових занять, спрямованих на практичне освоєння прийомів використання теоретичних засад компетентнісного підходу. Проте в більшості навчальних закладів відсутня дієва система роботи з даного питання. Так, в організації методичної роботи з вчителями суспільних дисциплін в ЗОШ №10, 16, 31, 47 прослідковується певний формалізм, результати контрольних зрізів вказують на відсутність системної самоосвітньої роботи по опануванню сучасними підходами до організації навчання, у ряді випадків відсутній аналітичний підхід щодо доцільності вибору проблемної теми вчителем, недостатня увага приділяється аналізу результативності, ефективності впровадження освітніх технологій. Причиною є недосконалість змісту окремих методичних заходів. А саме: надається перевага навчанню вчителів окремим педагогічним прийомам, поза увагою залишаються широкі концептуальні засади, на яких ці прийоми ґрунтуються; домінують форми інформаційного й просвітницького характеру, що вирішують проблему формування якісно нових наукових знань, але не надають практичної допомоги щодо застосування здобутих знань у практичній діяльності. У вирішенні проблеми заслуговує на увагу досвід гімназії №3, де побудована багаторівнева модель методичної роботи, спрямована на оновлення навчального процесу відповідно до вимог компетентнісного підходу. Організовано роботу творчих лабораторій «Майстер», «Пошук», створюються методичні проекти, за наслідками дослідницької діяльності вчителів підготовлено методичні рекомендації з питання «Компетентнісний підхід до навчання та 59

виховання, інтелектуально – пізнавальний і творчий розвиток дитини». Така система роботи сприяє вдосконаленню освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів, підвищенню мотивації, що є вирішальною умовою впровадження компетентнісноорієнтованої моделі навчання і виховання. Наслідком цілеспрямованої діяльності адміністрації і педагогічного колективу є свідоме впровадження інновацій вчителями закладу. Оскільки удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями і традиційний підхід до організації навчально – виховного процесу не вирішує ці завдання в повній мірі. Учитель Маханьковська Л.Й. активно використовує технологію критичного мислення, працює над впровадженням інформаційних технологій, розробкою завдань для формування різних груп компетенцій. Результатом цілеспрямованої роботи вчителя є перемоги її учнів на ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнської олімпіади з історії, в конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт в МАН. Учителі Сичова О.В., Зайкіна Л.В., Бойко Є.М. використовують методи кооперативного навчання. Адміністрація ЗОШ №10, 16, 31, 47, гімназії №3 тримає на контролі стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з предметів суспільно – гуманітарного циклу, свідченням цього є відповідні накази, записи у книгах обліку наслідків внутрішкільного контролю. Проте потребує уваги питання дієвості управлінських рішень за наслідками внутрішкільного конролю (ЗОШ №10, 16, 31). Учителям не завжди надаються якісні рекомендації практичного характеру (ЗОШ №47), виконання рекомендацій не відстежується при подальшому відвідуванні уроків. Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що стан формування предметних компетенцій учнів 11-х класів на уроках історії України в ЗОШ №10, 16, 31, 47, гімназії №3 є задовільним. Методист науково-методичного центру Л.М. Майборода Рішення колегії управління освіти Миколаївської міської ради від 29.04.2009

№2 60

Про ефективність медико – педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у ЗОШ №№7, 28, 42, 65, гімназії №4 Заслухавши та обговоривши доповідну записку «Про ефективність медико – педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у ЗОШ №№7, 28, 42, 65, гімназії №4», колегія відзначає, що школа – єдина структура, яка охоплює всіх дітей і здатна системно й послідовно формувати мотивацію щодо здорового способу життя. У Законах України „Про освіту”, „Про фізичну культуру і спорт”, Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту, Концепції фізичного виховання в системі освіти України, Положенні про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, рішенні спільної колегії Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 11.11.2008 № 13/1-2 „Про реформування фізичного виховання учнів та студентської молоді у навчальних закладах України” зазначено, що фізична культура є одним із основних чинників, які впливають на стан здоров'я людини. Центральною проблемою оздоровчого впливу фізичного виховання є питання про вибір і дозування фізичних навантажень, спрямованих на підвищення функціональних можливостей дитячого організму в різні періоди його розвитку. Тому особливого значення набуває медикопедагогічний контроль за фізичним вихованням у навчальних закладах, який має забезпечити оптимізацію рухової активності дітей, а також відстеження змін у стані їх здоров’я. Останніми роками спостерігається тенденція погіршення стану фізичного здоров’я учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Захворюваність серед дітей шкільного віку зростає: в 1 класі – 30% мають хронічні захворювання, в 5 - 50% , в 9 – 64%, в 10 – 60%. До виникнення й розвитку різних захворювань призводить недостатня рухова активність, прогресуюча гіподинамія у дітей, що зумовлено великим обсягом навчальних занять у школі та вдома, проведенням вільного часу перед комп’ютером і телевізором тощо (75% школярів на перегляд телепередач витрачають від 1 до 4 годин, 65–90% 61

проводять за комп’ютером від 30 хвилин до 3 годин щоденно). Багато учнів мають надлишкову вагу, порушення постави, опорно – рухового апарату, дефекти зору та нервово – психічні відхилення, схильні до частих захворювань. Реалізацію генетичної програми росту та розвитку організму дитини, формування її фізичного та психічного здоров’я певною мірою забезпечує фізичне виховання учнів у ЗОШ №№ 28, 42, 65, гімназії № 4, де застосовано різні форми роботи: фізкультурні заняття (2 години на тиждень у 9-11 класах, 3 - у 1-4 класах, 2,5 - у 5-7 класах); фізкультурно – оздоровчі заходи ( ранкова гімнастика до уроків, фізкультхвилинки на уроках у початкових класах, рухливі ігри на перервах, щоденні заняття в ГПД у ЗОШ №№28, 65, Дні здоров’я – двічі на рік, фізкультурні свята та змагання;) робота секцій, гуртків, клубів. Статистичні дані свідчать, що 32% учнів охоплено гуртковою роботою (ЗОШ № 42 -34%; гімназія №4, ЗОШ №65 - 32%; ЗОШ №№ 28,7-30%). У ЗОШ №№28, 42 практикуються заходи щодо загартування учнів. Водночас 66% учнів займаються фізичними вправами лише на уроках фізкультури. Тому основною організаційною формою фізичного виховання залишається урок. За підсумками аналізу відвіданих уроків у 4, 9, 11 класах перевірених шкіл встановлено, що вчителями в основному дотримано вимоги до структури уроку, тривалості окремих його частин (вступної, підготовчої, основної, заключної), зміст узгоджено з програмою. Моторна (70%) та загальна (90%) щільність більшості відвіданих уроків відповідала нормі (крім 4 класу ЗОШ №65 та 4, 9, 11 класів ЗОШ № 7,). Це обумовлено якістю поурочного планування, доцільністю вибору форм роботи та видів діяльності, рівнем професійної майстерності вчителів, відповідністю матеріальної бази вимогам програми. У ЗОШ № 28, 42, 65, гімназії № 4 під час проведення уроків вчителями в основному було враховано особливості організації занять з дітьми, яких віднесено за станом здоров’я до різних медичних груп, здійснювалось спостереження за реакцією організму дітей на фізичне навантаження після кожної вправи шляхом заміру частоти серцевих скорочень, що проводився учнями самостійно під контролем вчителя. Це сприяло оволодінню школярами методикою самоспостереження і самоконтролю за станом свого організму в процесі фізичного виховання. З урахуванням отриманих результатів 62

коригувалося та дозувалося фізичне навантаження, адекватність якого фізіологічним можливостям організму дитини підтвердила фізіологічна крива, побудована під час уроків. Все це свідчить про взаємодію педагогів з психологами і медичними працівниками даних навчальних закладів, використання вчителями їх рекомендацій щодо індивідуалізації процесу фізичного виховання. Такий рівень організації навчально-виховного процесу досягнутий завдяки здійсненню системного підходу до формування і розвитку фізичної культури школярів, навичок здорового способу життя через реалізацію цільових програм «Фізичне виховання – здоров’я нації» (ЗОШ № 65), «Здоров’я – мудрих гонорар» (гімназія № 4), «Здорова дитина – здорова нація» (ЗОШ № 28), програми експерименту «Стратегія безпеки життєдіяльності особистості через етновалеологізацію освіти» (ЗОШ № 42). У рамках кожної з даних програм проводились методичні заходи для вчителів з питань впровадження у навчальний процес здоров’язберігаючих технологій і методик, перспективного педагогічного досвіду; забезпечення теоретичної і практичної підготовки вчителів щодо розвитку фізичної культури особистості; лекторії, консультації для батьків; розроблені методичні рекомендації й пам’ятки для всіх учасників навчальновиховного процесу щодо здорового способу життя, забезпечення свідомої рухової активності. Поряд з цим залишається проблемою готовність вчителів фізичної культури до роботи з учнями спеціальних медичних груп. У перевірених закладах певною мірою організовано медичний контроль за фізичним вихованням учнів, який здійснюють фахівці дитячих поліклінік. На початку навчального року здійснено моніторинг стану здоров’я школярів та розподіл їх за групами для занять фізичною культурою: основна, підготовча, спеціальна, що підтверджено наказами по закладах, але повторні медичні огляди окремих учнів з ініціативи лікарів, батьків, вчителів протягом навчального року не проводилися, а отже, розподіл учнів за групами для занять фізичною культурою не коригувався, наслідком чого обране фізичне навантаження під час виконання вправ на уроках і позакласних спортивних заходах може не відповідати реальному стану здоров’я дитини. За допомогою медичних працівників класними керівниками оформлено «листи здоров’я», які знаходяться у класних журналах і враховуються під час організації навчально–виховного процесу. 63

Медичними працівниками здійснено спостереження під час відвідування уроків фізичної культури, за підсумками яких проведено консультації з вчителями, санітарно – просвітницька робота з батьками та учнями. Проте потребує поліпшення лікарський контроль за учнями підготовчої медичної групи на уроках фізичної культури у ЗОШ № 7, де медичним працівником проведено контроль реакції організму на фізичне навантаження лише дітей основної групи. Перевіркою встановлено, що типовими недоліками медичного контролю є: неузгодженість графіків відвідувань уроків медичними працівниками з адміністрацією закладів, недостатній медичний контроль під час проведення змагань та інших форм із фізичного виховання. Зазначене свідчить, що стан медичного контролю потребує подальшого вдосконалення. Адміністративний контроль за станом фізичного виховання учнів забезпечено майже в усіх перевірених закладах. Слід відмітити, що в ЗОШ №№28, 42, 65, гімназії №4 адміністрацією відвідано достатню кількість уроків фізичного виховання, результати узагальнені й проаналізовані в наказах по закладах, на засіданнях педагогічної ради у присутності медичних працівників. У ЗОШ № 28 уроки фізичної культури відвідані громадським інспектором з охорони праці з метою забезпечення дотримання правил техніки безпеки під час занять. Поряд з тим у ЗОШ № 7 здійснено формальний підхід до контролю за фізичним вихованням: мета відвідування визначена не завжди, висновки відсутні або поверхові, отримана інформація про якість фізичного виховання станом на 20.12.08 не проаналізована, що суперечить наказу МОН України від 27.11.08 №1078 «Про затвердження заходів, спрямованих на реформування системи фізичного виховання учнів та студентської молоді у навчальних закладах України» та протоколу №7 наради керівників навчальних закладів від 03.12.08. Показником ефективності фізичного виховання учнів є динаміка захворюваності школярів протягом року у порівнянні з попереднім. Моніторинг здоров’я учнів перевірених закладів свідчить, що простежується позитивна тенденція щодо зменшення захворюваності серцево – судинної системи на 2 %, порушення постави на 4%. Всі учні перевірених закладів (98-100%) усвідомлюють значення занять фізичною культурою для здоров’я і фізичного розвитку, 80% відмічають, що під час уроків вони отримали фізичні знання, рухові 64

уміння й навички (за результатами анкетування, проведеного під час перевірки). Оскільки простежується тенденція щодо збільшення захворюваності органів дихання на 1%, вад зору на 5%, то потребує особливої уваги з боку вчителів фізичної культури виконання учнями спеціальних вправ й загартування під час занять. Однією з причин зниження ефективності організації фізкультурно-оздоровчої роботи серед учнів є неналежне навчальнометодичне і матеріально – технічне забезпечення. Так, забезпеченість програмами для спецгруп у 5-11 класах – 50%, спортивних секцій – 30%. Це ускладнює роботу вчителів щодо планування видів діяльності учнів різного рівня фізичної підготовки. Забезпеченість підручниками становить 26,8%, що зашкоджує отриманню належних теоретичних знань і практичних навичок під час виконання домашніх вправ, ранкової гімнастики, дотримання правил загартування і техніки безпеки під час занять тощо. Стан спортивної бази відповідає вимогам програми з фізичного виховання в ЗОШ№42, 65, гімназії №4, де обладнано тренажерні зали, спортивні майданчики, футбольні поля; в основному відповідає в ЗОШ №28 (крім гімнастичного обладнання); недостатньою - в ЗОШ № 7, що зумовлює неефективне використання часу заняття із фізичної культури. З метою подальшого вдосконалення медико – педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів загальноосвітніх закладів та збереженням й зміцненням здоров’я дітей КОЛЕГІЯ УХВАЛИЛА: 1. Доповідну записку «Про ефективність медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у ЗОШ №№7, 28, 42, 65, гімназії №4» взяти до відома. 2. Керівникам перевірених закладів вжити дієвих заходів щодо усунення виявлених недоліків. До 01.09.2009 3. Керівникам навчальних закладів міста: 3.1. Здійснити комплексний аналіз стану медико – педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів та врахувати виявлені проблеми під час планування роботи закладу на 2009 – 2010 н.р.. До 01.09.09 3.2. Забезпечити впровадження у роботу навчальних закладів комплексу заходів, спрямованих на покращення стану здоров’я та безпеки учнів. 65

Постійно 3.3.Здійснювати моніторинг фізичного та психічного здоров’я вихованців Постійно 3.4. Спрямувати роботу на створення умов для забезпечення фізіологічної норми тижневої рухової активності школярів за рахунок обов’язкових уроків фізичної культури та додаткових занять у позаурочний час. Постійно 3.5.Активізувати санітарно-просвітницьку роботу з учнями і батьками щодо свідомого ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, налагодити співпрацю з даного питання з відповідними установами й організаціями. Постійно 3.6. Вжити заходів щодо зміцнення матеріальної бази навчальних закладів, вирішення проблем аварійності в навчальних закладах, забезпечення техніки безпеки. Протягом року 4. Науково-методичному центру (Удовиченко О.О.): 4.1 Організувати консультування керівників навчальних закладів, вчителів з питань організації та здійснення медико – педагогічного контролю за станом фізичного виховання. Протягом року 4.2. Створити проблемну групу вчителів фізичної культури, які працюють з учнями спеціальних медичних груп. Протягом року 4.3. Розробити методичні рекомендації керівникам навчальних закладів, педагогам, батькам, учням щодо дотримання рухової активності учнями у навчальний та позанавчальний час в обсязі 1012 годин на тиждень. До 01.10.2009 5. Управлінню освіти (Деркач Г.І.): 5.1. Звернутися з клопотанням до начальника управління охорони здоров’я (Дергунова Л.Ю.) щодо забезпечення відповідно до штатного розпису ставок медичних працівників у навчальних закладах, якісного проведення обов’язкових медичних профілактичних оглядів дітей згідно з додатком № 10 ДСанПін 5.5.2.008-01 „Державні санітарні правила й норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів”. 66

До 01.06.2009 5.2.За підсумками колегії управління освіти видати наказ. До 15.05.2009 5.3. Здійснити контроль за виконанням даного рішення. Березень, 2010 6. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на заступника начальника управління освіти Макарову С.Б. Голова Секретар

Г.І. Деркач Л.О. Кириченко

Рішення колегії управління освіти Миколаївської міської ради від 28.11.2008

№4

Про забезпечення вимог Державного стандарту щодо рівня підготовки учнів 7-8 класів із зарубіжної літератури в системі 12річної школи в ЗОШ №4,12,14,21,23,46,60 Заслухавши та обговоривши доповідну записку «Про забезпечення вимог Державного стандарту щодо рівня підготовки учнів 7-8 класів із зарубіжної літератури в системі 12-річної школи в ЗОШ №4,12,14,21,23,46,60», колегія зазначає, що управлінням освіти, науково-методичним центром, адміністрацією шкіл, вчителями зарубіжної літератури докладено певних зусиль щодо реалізації постанови Кабінету міністрів України від 16.11.2000р. №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру, і 12 - річний термін навчання», «Концепції літературної освіти 12-річної школи», Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти із зарубіжної літератури, програми «Зарубіжна література». У ході перевірки вивчено та проаналізовано якісний склад та фаховий рівень вчителів, роль методичної служби щодо підвищення педагогічної майстерності та поліпшення змісту навчання з предмета «Зарубіжна література» у 7-8 класах в умовах 12-річної школи, рівень забезпеченості шкіл новими програмами, підручниками та художніми текстами творів; відвідано уроки, позакласні заходи, проведено 67

контрольні зрізи з предмета у 7-8 класах; проаналізовано документацію педагогів як організаційний засіб забезпечення вимог Державного стандарту щодо рівня підготовки учнів 7-8 класів 12річної школи, а також організацію позакласної роботи з предмета та її вплив на забезпечення вимог навчальної програми. Аналіз якісного складу вчителів, які викладають зарубіжну літературу у 7-8 класах, свідчить, що серед 14 педагогів (7% від їхньої загальної кількості у місті) 4 вчителя вищої кваліфікаційної категорії, 5 вчителів І кваліфікаційної категорії, 3 вчителів - II кваліфікаційної категорії, 1 вчитель - спеціаліст; 2 вчителям присвоєно педагогічне звання «старший вчитель». В основному всі вчителі пройшли курси підвищення кваліфікації при О1ППО з метою підготовки до викладання предмета, проте 30% з них у ЗОШ №4,12,14,21,23,46,60 фахівці, які викладають предмет за сумісництвом, що негативно позначається на організації та результативності навчально-виховного процесу. Вивчення та аналіз професійної підготовки вчителів зарубіжної літератури, які викладають у ЗОШ №4,12,14,21,23,46,60, свідчить, що вони обізнані з навчальними програмами із зарубіжної літератури, з листами Міністерства освіти і науки України про викладання зарубіжної літератури, критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, іншими офіційними документами, в основному опанували зміст і методичне забезпечення шкільного курсу «Зарубіжна література», викладання якого в школах проводиться за чинними програмами та підручниками, спрямовують свою діяльність на уроках і в позаурочний час на забезпечення вимог Державного стандарту Забезпеченість підручниками зарубіжної літератури у 7кл. на момент перевірки становить 100%. З метою вдосконалення методичних і практичних умінь учителів на базі досягнень науки та перспективного педагогічного досвіду, що сприяє радикальному поліпшенню вивчення предмета, в НМЦ розроблена тематика засідань методичної ради вчителів, тематичних семінарівпрактикумів, теоретичних семінарів, консультацій з методики викладання предмета. Важливу роль щодо забезпечення вимог Державного стандарту при викладанні зарубіжної літератури у 7-8 класах 12-річної школи відіграють шкільні методичні об'єднання. Кожен вчитель-словесник для підвищення кваліфікації та удосконалення процесу навчання обрав тему для самоосвіти, проте керівникам методичних об'єднань ЗОШ №12,14,21,23 необхідно 68

звернути увагу на доцільність вибору тем із самоосвіти, конкретизувати заходи в самоосвітніх планах та планах роботи методичного об'єднання. Під час відвідування уроків виявлено, що вчителі зарубіжної літератури навчають школярів сукупності відомостей про явища світового літературного процесу, формують уявлення про художню літературу як мистецтво слова. У той же час окремі вчителі літератури захоплюються кількістю завдань, недостатньо уваги приділяють детальному відпрацюванню предметних вмінь та навичок, про що свідчать результати контрольних зрізів, які в цілому співпали з самооцінкою. Так, аналіз результатів контрольних зрізів за рівнями показав, що не всі вчителі дотримуються у викладанні основних ліній Державного стандарту (аксіологічної, літературознавчої та культурознавчої). Більш успішніше учні впоралися із завданнями репродуктивного рівня, а саме: 79% учнів , які брали участь у контрольних зрізах, справилися із виконанням завдання цього типу ( 54% отримали максимальну кількість балів -6). Такий результат свідчить про те, що вчителі недостатньо спрямовують свою діяльність на уроці на розв'язання навчальних задач та використання їх у практичній роботі. Із завданнями аналітичного та творчого рівнів, які потребують від учнів вмінь та навичок аналізу та синтезу вивченого, впоралися лише 37% учнів (за завдання творчого рівня отримали максимальну кількість балів 22% учнів). Найгірші результати навчальних досягнень продемонстрували учні вчителів Ермакової І.Б. (ЗОШ №14) та Кошель І.О. (ЗОШ №46), що свідчить про недостатній рівень засвоєння учнями програмового матеріалу. Результати контрольних зрізів виявили певні недоліки: - учні не вміють визначати тему та ідею твору, виокремлювати головне. - в основному відсутні в учнів навички виконання завдань порівняльного характеру. Основними причинами таких недоліків є: - недостатній рівень роботи вчителів щодо постійної актуалізації питань теорії літератури; - низька якість відпрацювання практичної частини програми, зокрема уроків зв'язного мовлення; - відсутність системної роботи з аналізу написаного та відпрацювання типових помилок; 69

- рівень інтелектуальних здібностей учнів класу; - низька читацька активність учнів. Вищезазначене свідчить про необхідність урахування вчителями психолого-педагогічних характеристик класів, вимог до викладання літератури та планування цілеспрямованої роботи щодо поліпшення результативності навчальних досягнень учнів. Потребує вдосконалення робота щодо проведення уроків розвитку зв'язного мовлення: вчителями Журавською A.M. (ЗОШ№4), Ковальчук В.В. (ЗОШ№12), Єрмаковою І.Б. (ЗОШ№14), Мною В.О. (ЗОШ№23), Кошель І.О. (ЗОШ№46) допущено грубі порушення у відпрацюванні з учнями практичної частини програми, внаслідок чого учні не можуть вільно висловлюватися, будувати розгорнуту відповідь на уроці. Перевірка шкільної документації засвідчила, що вчителі зарубіжної літератури Пахомова І.А.(30Ш №4), Синякова О.О. (ЗОШ №12), Лихожон Г.І. (ЗОШ №46), Згирій Н.М. (ЗОШ №60) всі записи в журналах ведуть охайно, відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України. Записи в журналах стосовно контрольних видів перевірки співпадають з записами у контрольних зошитах. Виконується вчителями і практична частина програми, своєчасно перевіряються та оцінюються письмові роботи. Вчителі Журавська A.M. (ЗОШ №4), Ковальчук В.В. (ЗОШ №12), Єрмакова І.Б., Єрьоменко А.О. (ЗОШ №14), Ігіна В.О. (ЗОШ №23), Кошель І.О. (ЗОШ №46) ознайомлені з нормативними документами щодо забезпечення Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, проте припускають упущення, які певним чином негативно впливають на результативність навчально-виховного процесу. Належну увагу вчителі приділяють позакласній роботі з предмета. У ЗОШ №46,60 учні разом з вчителями пишуть сценарії літературних заходів, добирають запитання до інтелектуальних ігор, конкурсів, обговорюють книжкові новинки, готують вбрання та обладнання для лицарських турнірів. Проте під час перевірки виявлено ряд проблем, які заважають повноцінному вивченню й осмисленню літератури як предмета: одноманітність виховних заходів, коли переважають п основному масові форми; невмотивованість обраного заходу; епізодичність проведення (вчителі Ковальчук В.В. (ЗОШ №12), Єрмакова І.Б. (ЗОШ № 14), ІгінаВ.О. (ЗОШ №23), Кошель І.О. (ЗОШ №46). 70

Помітно втрачені вміння вчителів використовувати можливості кабінетної системи навчання, шкільної бібліотеки. У наявних кабінетах відсутні необхідна кількість довідкової та художньої літератури, матеріально-технічне забезпечення не відповідає вимогам часу. Все це унеможливлює прочитання учнями текстів творів, а відтак, - і належне ідейно-естетичне їх сприймання. Виходячи з вищезазначеного, КОЛЕГІЯ УХВАЛИЛА: 1. Доповідну записку « Про забезпечення вимог Державного стандарту щодо рівня підготовки учнів 7-8 класів із зарубіжної літератури в системі 12-річної школи в ЗОШ №4,12,14,21,23,46,60" взяти до відома. 2. Визнати забезпечення вимог Державного стандарту щодо рівня підготовки учнів 7-8 класів із зарубіжної літератури в системі 12-річної школи в ЗОШ №4,12,14,21,23,46,60 задовільним. 3. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів №4,12,14,21,23,46,60 (Овчаренко В.М., Сумак С.Є., Джуган Л. Л., Рень А.В., Піляй А.В., Тельнова С.А. Боярська Н.О.): 3.1. Проаналізувати на засіданнях педрад висновки колегії управління освіти та розробити конкретні заходи щодо усунення виявлених недоліків. До 01.01.09 3.2. Посилити контроль за якістю виконання навчальних програм, зокрема практичної частини. Постійно 3.3.Сприяти зміцненню та розвитку матеріально-технічної бази кабінету літератури відповідно до вимог сучасності. Постійно 3.4.Внести корективи до вибору тем для самоосвіти вчителів літератури, конкретизувати заходи в самоосвітніх планах. До 01.01.09 4. Директору НМЦ (Удовиченко О.О.): 4.1. Внести корективи до плану роботи НМЦ на 2008-2009 н.р. відповідно до виявлених недоліків щодо стану викладання й рівня навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури у 7-8 класах. До 01.01.09 4.2. Провести консультацію для вчителів зарубіжної літератури з питань організації контролю за дотриманням вимог щодо оцінки знань, умінь учнів з літератури. Січень 2009 р. 71

5. Управлінню освіти: 5.1. Видати наказ «Про забезпечення вимог Державного стандарту щодо рівня підготовки учнів 7-8 класів із зарубіжної літератури в системі 12-річної школи в ЗОНІ №4,12,14,21,23,4 6,60» До 15.12.09 6. Здійснити контроль за виконанням даного рішення в листопаді 2009 року. 7.. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на директора НМЦ Удовиченко О.О. Голова колегії Секретар

Р.П. Вдовиченко Л.О. Кириченко

Інформація "Про стан забезпечення вимог Державного стандарту щодо виконання мовної змістової лінії з української мови у 8 класі 12річної школи" Роль і місце української мови в структурі загальної середньої освіти визначаються особливостями мови як могутнього націє- і державотворчого фактора, вагомого чинника формування особистості громадянина України. Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Це зумовлює значущість вивчення української мови як шкільного предмета. Знання української мови має бути достатнім для того, щоб з її допомогою випускник школи якнайповніше реалізував свої життєві потреби, плани і наміри в умовах зрослого попиту суспільства на мислячу, діяльну, творчу, національно свідому особистість. На розв'язання саме цих завдань спрямована нова програма, укладена на основі Державного стандарту загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.04 № 24. У новій програмі докладно виписано зміст навчання, деталізовано знання, що їх слід засвоїти, та вміння, які необхідно сформувати в учнів під час вивчення конкретної теми курсу. Мовна змістова лінія, як одна з чотирьох взаємозв'язаних, передбачає засвоєння учнями системних теоретичних знань про мову як засобу вираження думок і почуттів людини та формування мовних 72

умінь і навичок. Слід відзначити, що адміністрацією, вчителями української мови та літератури навчальних закладів міста докладаються певні зусилля щодо виконання зазначених програм з української мови, простежується розуміння цілей і завдань реформування загальної середньої освіти, важливість запровадження Державного стандарту та переходу на 12-річний термін здобуття повної загальної освіти. Відповідно до плану роботи управління освіти Миколаївської міської ради в квітні 2009 року в ЗОШ №№13,24,29,34,56 було здійснено перевірку виконання стану забезпечення вимог Державного стандарту щодо виконання мовної змістової лінії з української мови у 8 класі 12-річної школи у ході якої вивчено й проаналізовано якісний склад та фаховий рівень вчителів, роль методичної служби щодо підвищення педагогічної майстерності та поліпшення змісту навчання з предмета «Українська мова» у 8 класі в умовах 12-річної школи, матеріально-дидактичне забезпечення кабінетів української мови та літератури, ефективність контролю за станом викладання української мови у 8 класі, стан виконання вчителями теоретичної та практичної частини програми, об'єктивність оцінювання знань, умінь і навичок учнів, документацію вчителів-словесників як організаційного засобу формування мовної змістової лінії навчання, проведено контрольні зрізи у 8 класах. Аналіз якісного складу вчителів, які викладають у 8 класі, засвідчив: вищу кваліфікаційну категорію мають 3 вчителі (42,8%), І кваліфікаційну категорію - 1 (14,3%); спеціаліст - 1 (14,3%); досить високий якісний склад вчителів у ЗОШ №№13,24,34, найнижчий - у ЗОШ №56. З метою підготовки до викладання предмета за новими програмами 75% вчителів пройшли курсову перепідготовку при МОІППО. Підвищенню професійної майстерності сприяє науковометодична робота на міському рівні, оскільки головне завдання роботи НМЦ з учителями-словесниками - систематичне вдосконалення методичних і практичних умінь учителів на основі досягнень науки та перспективного педагогічного досвіду, тобто поліпшення вивчення предмета, націлене на забезпечення вимог Державного стандарту освіти України. Так, розроблено «Орієнтовне календарно-тематичне планування з української мови та літератури у 8 класі 12-річної школи», методичні рекомендації до проведення тематичних контрольних робіт з 73

української мови та літератури у 8 класі 12-річної школи, які надруковано в газеті «Вивчаємо українську мову та літературу» (2009р.). Вчителі-словесники ЗОШ №№13, 24, 34 беруть активну участь у роботі проблемних груп, а саме: ««Компетентнісно-орієнтований підхід до уроку літератури: методика і технологія», семінарпрактикум «Підвищення мотивації навчальної діяльності школяра шляхом засвоєння інформаційно-комунікативних технологій», що діють на базі НМЦ. Поряд з цим при науково - методичному центрі проходили консультації «Формування культури спілкування у школярів засобами предмета», «Практичні аспекти керівництва учнівськими дослідницькими роботами філологічної тематики»; школа молодого учителя «Сходинки педагогічної майстерності» та школа керівників МО щодо впровадження сучасних інноваційних технологій в мовно літературну освіту та удосконалення структуру сучасного уроку. Нерегулярне відвідування вчителями ЗОШ №29, 56, методичних заходів при НМЦ негативно впливає на результативність та організацію навчально виховного процесу з української мови. Належну увагу приділяють самоосвітній роботі щодо вдосконалення змісту та форм навчально-виховного процесу вчителі Бабич Н.І., Ципкіна Т.В., які впроваджують передовий перспективний досвід Купцової В.В.; внаслідок кропіткого індивідуального самовдосконалення вчитель Фреюк Н.М. стала переможцем конкурсу «Нове ім'я» 2008р., а робота вчителя Савельєвої Л.А. «Лицарі України» (дидактичний матеріал) відзначена дипломом управління освіти (ЗОШ №24). Важливу роль у забезпеченні засвоєння учнями мовного аспекту на уроках української мови відіграють шкільні професійні об'єднання вчителів-словесників: зазначене питання розглядалося на засіданнях методичних об'єднань, про що свідчать протоколи засідань, проведених у серпні-березні поточного навчального року, на яких розглянуто зміст нормативних документів: постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000р. №17 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12річний термін навчання», Концепції мовної освіти 12-річної школи, Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2008/09 навчальному році (українська мова, українська література) та матеріали Державного стандарту базової і повної 74

загальної середньої освіти з української мови та літератури. Сплановано заходи щодо удосконалення фахової майстерності вчителів, ознайомлено зі змістом нового підручника з української мови. Проте керівниками МО перевірених шкіл необхідно звернути увагу на доцільність вибору тем самоосвіти, конкретизувати заходи в самоосвітніх планах та відслідковувати результативність самоосвітньої діяльності вчителів - словесників. Результатом роботи методичних об'єднань перевірених навчальних закладів є також практичні наробки, які знаходять своє відображення на уроках та в позакласній роботі з предмета. Певна увага приділяється впровадженню такої форми контролю, як тестування. Напрацьовані тестові завдання використовуються під час проведення поточного й тематичного оцінювання восьмикласників, а також як продуктивний навчальний прийом відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми та різного ступеня складності (на виконання Методичних рекомендацій МОН України щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах). Більш цілеспрямовано працюють МО вчителів української мови ЗОШ №№13, 24, 34; на засвоєння програмового матеріалу учнями позитивно впливає навчально-матеріальне забезпечення паспортизованих кабінетів української мови ЗОШ №№24, 34, 56. Слід відзначити, що у цих кабінетах накопичено дидактичні матеріали для роботи на уроці, доцільно обрано виставки - презентації, практичні стенди, що сприяє вчителям у здійсненні навчально - виховного процесу. Проте недостатній рівень навчально -методичного та дидактичного кабінетів української мови і літератури в умовах викладання предмета за новими програмами простежується у ЗОШ № 13,29. Належному опануванню української мови сприяє організація та проведення позакласних заходів з предмета: участь учнів 8 класів у конкурсах та предметних олімпіадах різного рівня. У 2008-2009 н.р. у II етапі Всеукраїнських предметних олімпіад з базових дисциплін з усіх перевірених шкіл лише учениця 8-А класу ЗОШ №13 посіла III місце з української мови, що свідчить про систематичну, цілеспрямовану роботу вчителя зі здібними учнями. Однак потребує подальшого вдосконалення робота із зазначеного питання в інших перевірених школах. 75

Аналіз документації, співбесіди з вчителями дають підстави засвідчити про обізнаність педагогів з пояснювальними записками та змістом програм для 8 класу. В основному простежується логічність розподілу годин у межах кожної програмової теми з української мови, враховуються методичні рекомендації МОН України щодо викладання предмета у 2008-2009 н.р.; всі учні забезпечені підручниками. Перевірка класних журналів показала, що вони в переважній більшості заповнюються вчителями згідно з Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів. Більшість учителів правильно здійснює тематичний облік навчальних досягнень учнів та об'єктивно їх оцінює. Робочі зошити, зошити для контрольних робіт, тематичного оцінювання ведуться згідно з вимогами до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах. Слід відзначити з даного питання систему роботи вчителів ЗОШ №№ 13, 24, 56; контроль за якістю викладання української мови відбувається під час відвідування уроків і проведених позакласних заходів, про що свідчать записи в книгах обліку наслідків внутрішкільного контролю членів адміністрації шкіл. Результати спостережень враховано в наказах по навчальних закладах: «Про стан викладання української мови у 5-8 класах (ЗОШ № 13); „Про якість викладання та рівень сформованості навчальних компетенцій учнів 8 класу з української мови" (ЗОШ № 24); „Про стан викладання та якість навчальних досягнень учнів 5-8 класів з української мови" (ЗОШ № 29); „Про результативність навчальної діяльності учнів з української мови у 8 класах" (ЗОШ № 34); „Про вивчення стану викладання української мови у 4, 8 класах" (ЗОШ № 56); „Про дотримання вимог єдиного орфографічного режиму на уроках української мови, літератури, зарубіжної літератури" (ЗОШ № 34, 29). Крім цього, 6 ході перевірки виявлена певна недосконалість системи контролю за станом викладання української мови: записи у книгах обліку недосконала система контролю за станом викладання української мови: записи у книгах обліку наслідків внутрішньошкільного контролю адміністрації перевірених шкіл свідчать про те, що керівниками в переважній більшості аналізується лише діяльність вчителя на уроці, не приділяється увага 76

результативності уроку, тобто засвоєнню навчального матеріалу учнями. Про дієвість контролю за станом викладання української мови у 8 класах свідчить аналіз результатів контрольних робіт за рівнями, який показав, що не всі вчителі у викладанні дотримуються основних вимог, спрямованих на забезпечення засвоєння учнями 8-х класів системних теоретичних знань та формування умінь і навичок з мовної змістової лінії синтаксису простого речення, передбачених Державним стандартом. З 177 учнів на високому й достатньому рівнях виконали контрольну роботу 65 учнів (36,7%). Коефіцієнт якості у ЗОШ №13 становить 30%; ЗОШ №29 -(36%); ЗОШ №24 (42%); ЗОШ №34 - (44%); ЗОШ №56 - (32%). Більш успішніше учні справилися із завданням репродуктивного рівня (72% з них засвоїли теоретичні відомості з синтаксису простого речення та вірно розставили розділові знаки). Із завданнями творчого характеру, які потребували від учнів аналізу вивченого та застосування набутих знань у нестандартних ситуаціях, впоралися лише 38% учнів, що свідчить про недостатню практичну спрямованість діяльності окремих вчителів на формування умінь і навичок учнів. Кращі результати продемонстрували учні 8-А класу ЗОШ №34 (к.н-6,8) та учні 8-Б класу ЗОШ №24 (к.н-6,3). У той же час показали початковий рівень учні 8-А класу ЗОШ №56 (к.н-3,6) та середній рівень - учні ЗОШ №13 (к.н-5,1). Це обумовлено недостатнім володінням вчителем методики використання тестових технологій, оскільки предмет викладає молодий спеціаліст (ЗОШ №56) та відсутністю системи роботи над засвоєнням учнями теоретичних відомостей, ключових понять мови (ЗОНІ №13). Отже, аналіз результатів контрольних зрізів за рівнями показав, що не всі вчителі української мови дотримуються у викладанні основних ліній Державного стандарту - більше уваги приділяють формальному запам'ятовуванню учнями програмового матеріалу. Поза увагою залишається робота щодо вдосконалення завдань творчого, практичного характеру. Оскільки система тестування передбачає всебічне оцінювання досягнень учнів з української мови, враховує всі напрями її вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах, розробляється з обов'язковим урахуванням Державного освітнього стандарту та вимог до знань, умінь і навичок з української мови учнів загальноосвітніх навчальних закладів, визначених чинними новими 77

програмами, саме вчителеві - словеснику слід виконувати програму з мови в повному обсязі, що дасть змогу посилити підготовку школярів до проходження незалежного зовнішнього оцінювання їхніх навчальних досягнень. Інспектор управління освіти Методист науково-методичного центру

Л. О. Кириченко Л. В. Цуркан