Управління освіти Миколаївської міської ради
ÂÎÍÈ ÏÐÎÑËÀÂÈËÈ ÍÀØŠ̲ÑÒÎ матеріали за підсумками реалізації І етапу міського проекту
ÁÓÇÜÊÀ ÕÂÈËß
Миколаїв 2011
ББК 84.4 Укр
За загальною редакцією Г.І. Деркач Редакційна колегія: Г.І. Деркач (голова редакційної колегії), С.Б. Макарова (заступник голови редакційної колегії), Л.О. Кириченко (відповідальний секретар редакційної колегії), Л.В. Сискова, І.Г. Тертиця
Вони прославили наше місто. Матеріали за підсумками реалізаО 72 ції І етапу міського проекту «Бузька хвиля» / За заг. ред. Г.І. Деркач. – Миколаїв: Іліон, 2011. – 140 с. До збірки ввійшли пошукові та дослідницькі роботи, результат участі навчальних закладів у міському проекті «Бузька хвиля», направлений на вивчення історії миколаївських суднобудівних заводів, корабельних пам’яток та долі видатних людей, життя та діяльність яких пов’язані з суднобудуванням, культурними подіями нашого краю. Матеріали інформують про дослідження учнями родинних архівів, співпрацю навчальних закладів з музеями, заводами, громадськими організаціями, ветеранами праці. Проведена робота сприяла популяризації краєзнавчих матеріалів, профорієнтаційній діяльності, патріотичному вихованню підростаючого покоління. Збірка розрахована на широке коло читачів та практичне використання в подальшій роботі навчальних закладів міста. ББК 84.4 Укр Íàäðóêîâàíî СПД Румянцева Г. В. 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи МК № 11 від 26.01.2007 р.
Øановні оСвітßни, учні! «Бузька хвиля» рідної сторони Історія міста Миколаєва й людей, які мешкають у нашому місті, тісно пов’язана з історією суднобудівних заводів. Молоде покоління Миколаївщини не має морального права стояти осторонь історії, яка пов’язана з суднобудуванням. Не залишає байдужими учнів й доля кораблів, збудованих на верф`ях миколаївських заводів. Над цим питанням неодноразово замислювалась активна молодь міського Центру учнівського самоврядування. Так виник міський проект «Бузька хвиля», учасниками якого стали учні, пошукові загони загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів міста. Разом з дітьми в якості консультантів над проектом працювали й дорослі. Здавалося, що вже немає білих плям на сторінках історії Миколаївського суднобудування. Але стільки цікавого й нового винайшли юні пошуковці. Це - історії з життя тих героїв, суднобудівників, які під час ІІ світової служили на кораблях, збудованих на суднобудівних заводах міста та бойовий шлях саме цих кораблів. А ще пошуковці зазирнули в сторінки історії суднобудівних заводів та ознайомились з місцем перебуванням миколаївських кораблів у сучасному світі. Проводячи опитування городян щодо їх ставлення до цієї міської акції, учні констактували зацікавленість мешканців Миколаєва до історії свого рідного краю. А зараз всіх чекає другий етап акції: цікава робота по створенню куточків у шкільних музеях, електронних презентацій, банку даних про видатних особистостей міста, чиє життя пов’язане з галуззю суднобудування, та відтворення, реконструкція історичних подій. Бажаю всім успіхів та натхненої праці у ході другого етапу міського проекту «Бузька хвиля», що стане своєрідним відображенням минулого й сьогодення жителів багатонаціонального Миколаєва та гідним внеском у розвиток духовності молодого покоління міста. З повагою, міський голова
В.Д. Чайка
Øановні оСвітßни! Людині визначено Богом місце його народження. Ми щасливі, бо живемо на землі, де не тільки ниви пахнуть хлібами, осіяні південним сонцем, це – славетний корабельний край, овіяний чорноморськими бризами. Тож з дитинства, прилучаючись до всього найкращого, молоде покоління доторкнулося до історії рідного краю через проект «Бузька хвиля». Протягом першого року роботи учні навчальних закладів відкрили імена багатьох талановитих, знаменитих та призабутих постатей, що своєю самовідданою працею збагатили нашу землю новими відкриттями в галузі суднобудування, чиїми руками побудовано пароплави, лайнери, які мають грандіозне економічне та стратегічне значення для нашої держави, всього світу. Ця плідна робота школярів стала значимою в їхній долі, оскільки допомагає відновляти життя усього сущого, даруючи й відроджуючи потрібне – пам`ять, історію, впевненість у спроможності подальшого розвитку суднобудівної галузі Миколаєва. У 2011-2012 н.р. учні навчальних закладів міста планують працювати над практичною реалізацією проекту через конференції, семінари, зустрічі, презентації нових збірок, фотоальбомів, інформаційно-ілюстративні стенди, відстоюючи честь і славу своєї корабельної сторони. Така цілеспрямована робота наповнить душі молодого покоління багатогранним змістом життя, сприятиме вихованню в кожного з них духу патріотизму, незборності та високої поваги до своїх мужніх й талановитих пращурів, допоможе дозбирати зерна духовності з неозорих розсипів рідної землі.
З повагою, заступник міського голови
М.О. Сапожнікова
Øановні колеги, ØколßРі! Рідне місто – Миколаїв. Воно крокує життям сучасності, продовжуючи давні традиції та прагнучи відродити призабуті сторінки минулого кораблебудівання. Перед молодим поколінням постали проблемні питання стосовно історії виникнення, існування і, звичайно подальшої долі корабельних пам’яток миколаївського суднобудування, окраси нашого краю. Зацікавила учнів історія розвитку суднобудівних заводів. Саме відповіді на них поклали початок старту діяльності учнівських колективів в рамках проекту «Бузька хвиля». Пошуковці загальноосвітніх шкіл міста ніби доторкнулися до живих сторінок історії. Не з підручників, а з вуст видатних людей, життя та діяльність яких пов’язана з суднобудуванням, дізналися про цікаві моменти, відкрили багато нових, невідомих фактів. Матеріал, зібраний учасниками проекту, унікальний. Діти відчули глибоке задоволення і гордість за малу батьківщину, рідний корабельний край! Робота з даної проблеми стала для них дуже важливим і цікавим етапом не тільки пошуково–дослідницького, соціального характеру, а головне, зросла впевненість у власні можливості. Результат такої діяльності спонукає до простого висновку: бути Людиною, особистістю, дорослою не за роками, а за вчинками, моральними переконаннями та самосвідомістю. Планів на майбутнє багато… Управління освіти впевнене, що спільними зусиллями однодумців, школярів та педагогів, намічені плани будуть реалізовані!
З повагою, начальник управління
Г.І. Деркач
підСумки і етапу міСького пРоекту
буÇька Õвилß 2010-2011 навчальний Рік
Випускник сучасної школи зацікавлений в одержанні знань, які потрібні йому для успішної інтеграції в соціум й адаптації в ньому. З метою громадянського виховання учнівської молоді, вивчення історії рідного краю, миколаївських суднобудівних заводів, корабельних пам’яток миколаївського суднобудування та долі видатних людей, життя та діяльність яких пов’язані з суднобудуванням, культурними подіями нашого краю та формування соціальної активності учнів в навчальних закладах організовано міський проект «Бузька хвиля», реалізація якого проводиться у два етапи; кожний термін - 1 навчальний рік. Проект проводиться за такими напрямками: - «Рідний причал» (історія миколаївських суднобудівних заводів); - «Ранок корабельного краю» (історія миколаївських кораблів з 1789 по 1939рр.); - «Обпалені війною» (історія кораблів, човнів, збудованих на суднобудівних заводах міста та які брали участь у Другій світовій війні); - «Ідуть у море кораблі» (історія миколаївських кораблів у сучасному світі та їх світове значення); - «Славетні імена Миколаєва» (дослідження долі видатних людей міста, життя та діяльність яких пов’язані з галуззю суднобудування та культурними подіями нашого краю). Робота на першому етапі проекту «Бузька хвиля» показала правильність обраної теми, її актуальність та значимість для всього нашого регіону. За підсумками І етапу проекту навчальними закладами представлено: • 66 збірок, в яких досліджується доля видатних людей нашого міста, чиє життя пов`язане з суднобудуванням, історією заводів, кораблів; • створено 60 відео та електронних презентацій, 48 фотозбірок, експозицій, фото-планшетів, стендів та 10 макетів кораблів (3 – ЗОШ №33, 4 – ЗОШ №44, по 1 – ЗОШ №48, екон.ліцей №1, морський ліцей) та 16 моделей міської станції юних техніків, які брали участь у судномодельних змаганнях. З досвіду роботи, необхідно відмітити, що під час проведення міських акцій «А пам`ять священна», «Від лідера школи до лідера міста», «Миколаєву – турботу юних», проектів «Історія війни в історії моєї родини», «Бузька хвиля» спостерігалась злагоджена робота учнівського самоврядування, батьків та вчителів, яких об’єднала загальна справа. Тертиця І.Г., головний спеціаліст
Ф.Я. Алєксєєв. Вид міста Миколаєва 1799 р.
Ранок коРабельного кРаю ІСТОРІЯ МИКОЛАЇВСЬКИХ КОРАБЛІВ з 1789 по 1939 рр.
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹14 500 років слов’янські землі біля Чорного моря знаходились під гнітом турок і татар. Росія боролася за їх визволення від ворогів. Це вдалося тільки в 1791 році завдяки розвитку флоту та подвигам матросів, солдатів, командирів. Так виникла на річці Інгул корабельна верф, яка за 221 рік свого існування перетворилася на великий промисловий центр суднобудування на Півдні України. 100 років у місті був головний штаб Чорноморського флоту – Адміралтейство, на базі якого будувалися кораблі, а пізніше створилися суднобудівні заводи - імені 61 комунара, Чорноморський завод, Океан. З часу спорудження першого 50-гарматного парусного судна «Святий Миколай» і до сьогодення, в Миколаєві побудовано більше двох тисяч кораблів. Вагома роль у заснуванні міста Миколаєва належить цариці Катерині ІІ та генерал-фельдмаршалу Г.О. Потьомкіну, які розуміли, що для перемоги над ворогом необхідне будівництво кораблів. Так виникли міста Миколаїв, Херсон, Севастополь, Одеса. Першими кораблями були парусні з дерев’яними корпусами. У 1790 році спорудили парусний фрегат «Святий Миколай», озброєний 50-тьма гарматами. Його зразу приписали до Чорноморського флоту під командуванням Ф.Ф. Ушакова. Фрегат брав участь у переможних боях біля мисів Каліакрія і Корф, а також у боях на Середземному морі проти французів у 1799 році. У 1794 році в Миколаїв з Херсону перевели Управління Головнокомандуючого Чорноморським флотом і портами Адміралтейства. Парусний флот не міг протистояти паровому флоту ворогів, а тому з 1852 року в Миколаєві почали будувати парові гвинтові судна. В 1889 року на пароплавах вже не було вітрил. 1888-1898 роки – це розвиток броненосного суднобудування. За цей час побудовано такі броненосці: «Катерина ІІ», «12 апостолів», «Ростислав», «Князь Потьомкін». На старій верфі не було місця для будівництва великих кораблів, а тому виникла потреба у будівництві заводів. У 1897 році відкрили суднобудівний завод «Наваль», 1922 року – Чорноморський суднобудівний завод. У 1911 році закрили Адміралтейство і на його місці побудували завод «Руссуд», з 1929 року – завод імені 61-го комунара.
12
І етап Ці заводи почали будувати великі військові й цивільні кораблі. Завод «Наваль» у 1914 році випустив перший мінний загороджувач «Краб». До 1941 року завод випустив 38 есмінців, 18 вартових суден. Всі вони брали участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками в 1941-1945 роках. Завод «Руссуд» не відставав від заводу «Наваль». У період парусного флоту тут було збудовано 34 лінкори, 250 кораблів, 33 фрегати. Перший корабель заводу - «Імператриця Марія». У 1911-1915 роках будуються підводні човни, які беруть участь у боях Першої світової війни (1914-1918 роки). У 1934 році побудовано 30 підводних човнів-малюків для захисту кордонів. 1941 рік. Почалася Друга світова війна. Щоб заводи не дісталися ворогам, партизани підірвали док на заводі імені 61-го комунара, а Чорноморський суднобудівний завод перевезли в Астрахань. 1945 рік – Перемога!!! Заводи швидко відбудувалися і вже в 1952 році стали випускати підводні човни, траулери-морозильники для риби, дизельні електроходи, науководослідницькі судна. У 1947 році почали будувати третій суднобудівний завод на місці Капустяної Коси – «Океан». Вже в 1952 році завод почав випускати несамохідні баржі, шаланди, рефрижератори, лісовози, риболовецькі траулери, рудовози. Тепер завод має назву «Вадан Ярдс Океан» і спеціалізується на випуску барж. Миколаївці люблять своє місто, пишаються його історією, шанують працю майстрів та пам’ятають матросів, командирів, адміралів, які перемогли ворога на кораблях, побудованих руками миколаївських корабелів. «Хай пишається тобою Україна! Слався, велич духу, праці і краси! Слався, Миколаїв – місто рідне! Крізь століття славу пронеси!» (гімн Миколаєва) Сбродова Вікторія Юріївна, учениця 8-А класу
13
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹19 Учні та вчителі Миколаївської загальноосвітньої школи I-III ступенів №19 взяли активу участь у міському проекті «Бузька хвиля», який викликав значну зацікавленість не тільки самих учнів та їх вчителів-координаторів, а й батьків, громадськості. Першим етапом участі школи в акції було засідання координаторів проекту, на якому визначено ключові завдання, обрано напрям пошукової роботи. Урочистим відкриттям міської акції «Бузька хвиля» стала лінійка-старт, на якій проголосили мету і зміст, завдання, шляхи реалізації проекту та обраний напрям роботи, а саме: «Ранок корабельного краю». За матеріалами, зібраними класами-учасниками, відбулась шкільна підсумкова конференція, на якій представлено результати пошукової роботи. У конференції взяли участь учні 5-11 класів, класні керівники, адміністрація школи, батьки, працівники філіалу бібліотеки № 9. Для того, щоб дати учням можливість самостійно планувати свою діяльність, приймати рішення та систематизувати отримані результати, нами була обрана довільна форма узагальнення результатів: реферати, доповіді, стінгазети, буклети, плакати, альбоми, збірки матеріалів, електронні презентації, фільми тощо.
14
І етап Учні здійснили якісне дослідження історії та сучасного стану підприємства «Зоря»-«Машпроект», теоретичні матеріали з якого реалізували у фільмі «Шлях до успіху» та електронній презентації «ДП Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «ЗОРЯ»-«МАШПРОЕКТ». Протягом роботи учнями була досліджена історія становлення заводу, організація його діяльності, системи відділів, лабораторій та цехів, різноманітність продукції та досвід поставок у країни світу. Протягом другого етапу проекту плануємо провести виїзний концерт для працівників та ветеранів заводу «Зоря»-«Машпроект». Участь у міському проекті «Бузька хвиля» сприяла поглибленню знань учнів з історії власного міста, а також про миколаївських суднобудівні заводи, визначні пам’ятки суднобудування, про особистості життя та діяльність яких тісно пов’язані з миколаївським корабельним краєм.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹26 Триває міський проект «Бузька хвиля». Учні школи 6-10 класів активно включилися до роботи над ним, обравши теми пошукових робіт «Історія Миколаївських кораблів», «Славетні імена Миколаєва». У рамках проекту в навчальному закладі серед учнів старших класів створено пошукові загони, які збирали матеріали та укладали в окремі папки. Керівником пошукової роботи є вчитель історії та правознавства Борисенко О.М. Органами учнівського самоврядування розміщено оголошення про участь у міському проекті учнів школи на шкільному сайті, та стенді «Шкільний калейдоскоп», підготовлено та проведено загальношкільну радіолінійку «Миколаїв – місто корабелів», під час якої перед учнями та вчителями були поставлені завдання щодо реалізації даного проекту. На першому етапі здійснено соціальне опитування серед батьків, вчителів та учнів з приводу актуальності даної теми в наш час. Опрацювавши анкетні дані, хочеться зазначити, що 86 % опитаних, не байдужих до історії рідного міста, зацікавилися темами пошукової роботи. Найбільш цікавими були дослідження з таких тем: «Історія 50-гарматного фрегата «Св. Миколай», «Лінійні кораблі, які бра-
15
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
ли участь у російсько–турецькій війні 1853 року» та «Історія корабля «Віктор Лягін»», оскільки наша школа носить ім’я Героя Радянського Союзу В.О. Лягіна. Під час пошукової роботи група учнів працювала в дитячій бібліотеці № 5 та бібліотеці № 9 з періодичними виданнями минулих років. У результаті було зібрано матеріали до збірки «Історія Миколаївських кораблів», оформлено виставку дитячих малюнків. Головне завдання пошукової роботи - дослідити назву та дату спуску кораблів з часу зародження суднобудування до сьогодення. У січні 2011 року проведено загальношкільну учнівську конференцію, під час якої учні надали творчі звіти з пошукових робіт; було узагальнено зібраний матеріал та підведено підсумки І етапу міського проекту, кінцевим результатом якого є створення електронної презентації з обраних тем, з якою учні школи братимуть участь в науково – практичній конференції. У 2011 – 2012 н. р. заплановано поповнення матеріалами пошукової роботи даної тематики шкільного кабінету «Історія Миколаївщини», постановку театралізованої композиції «Заснування верфі в м. Миколаєві» учнями школи.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹ 28 Учні школи ведуть пошуково-дослідницьку роботу за напрямком «Ранок корабельного краю». У проекті задіяно 86% учнів 5–11 класів. У ході роботи: • проведено анкетування серед учнів школи, їх батьків та жителів мікрорайону школи «Історія мого міста» з метою вивчення громадської думки, сучасного ставлення щодо іторичних подій у нашому місті. За результатами анкетування було зроблено висновки, що тема дослідження є актуальною. На думку громадськості, було б дуже цікаво дізнатися детальніше про історію міста Корабелів, оскільки в шкільній програмі для цього приділяється мало уваги; • опрацьовано старі підшивки газети «Южная правда» (за 1989 р.), де публікувалися питання вікторини «Знаете ли вы свой родной край?»; • розпочато роботу над створенням архіву копій друкованих матеріалів у наших ЗМІ, які розповідають про історію краю та суднобудування в м. Миколаїв;
16
І етап • проведено екскурсії до музею суднобудування та флоту. Результатом роботи на даному етапі є портфоліо з інформацією про символіку Миколаєва від заснування до наших днів, про засновника міста Г.Потьомкіна-Таврійського; про парусні кораблі, які було спущено з суднобудівних верфей Миколаєва і увійшли до складу Чорноморського флоту Російської імперії.
Учні вважають дослідницьку роботу над темою «Ранок корабельного краю» цікавою, важливою та пізнавальною. Ось деякі цитати з пошукових робіт учнів, які ввійдуть до альманаху «Вітрильні кораблі Чорноморського флоту, побудовані на Миколаївських верф`ях»: • «У 1788 році засновано Миколаївське Адміралтейство (перша назва заводу ім. 61 комунара…); • «У жовтні 1895 року розпочато будівництво спільно із заводом «Наваль» Чорноморського механічного та котельного заводу..»; • «Імператор Олександр І 3 жовтня 1803 року видав указ про затвердження гербу Миколаєва…»; • «Суднобудуванню та флоту повністю підпорядковувалось життя міста...»; • «25 вересня 1898 року в м. Миколаєві був закладений новий військовий корабель класу ескадрених броненосців, що отримав назву «Князь Потьомкін-Таврійський»…»; • 90 (84?)-гарматний лінійний корабель «Св. Павел» було закладено на Миколаївській верфі 20 листопада 1791 року. Він увійшов в історію військово-морського мистецтва…». Протягом 2011–2012 н.р. планується випуск статті в газеті, створення слайд-шоу та альманаху «Вітрильні кораблі Чорноморського флоту, побудовані на Миколаївських верфях» з подальшою їх презентацією Миколаївському музею суднобудування і флоту.
17
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹30 Миколаїв—місто нашого дитинства, славетний корабельний край, столиця суднобудування. Ім’я нашому місту дав князь Потьомкін на честь святого Миколая. Історія міста дуже цікава. І ми, молодь, повинні її вивчати й знати. Коли учні нашої школи дізналися про старт нового міського проекту «Бузька хвиля», то з радістю долучилися до роботи над темою проекту, а саме: вивчення історії кораблів, які були побудовані на суднобудівних заводах Миколаєва. На засіданні лідерів учнівського самоврядування ми обговорили напрямки нашої роботи в рамках проекту. Нам було цікаво вивчити думку інших учнів, наших батьків, жителів мікрорайону Водопій про актуальність теми, а також з`ясувати, чи зможуть нам допомогти дорослі в пошуку цікавих матеріалів, фактів. Результати опитування засвідчили, що тема нашого дослідження цікава для багатьох учнів, наших батьків. Підтримали нас і жителі мікрорайону. На загальношкільній лінійці президент школи Константинова Вікторія об`явила про старт проекту «Бузька хвиля» в нашій школі. І закипіла робота серед учнів, вчителів, батьків. Темою свого дослідження ми обрали «Ранок корабельного краю» (Історія кораблів з 1789-1939 рр). Старшокласники відвідали музей суднобудування і флоту, познайомилися з експозиціями музею, від-
18
І етап відали бібліотеки міста, шукали матеріали в інтернеті. Велику допомогу нам надав історик-краєзнавець Гармашов І. В. Перший військовий корабель—фрегат «Святий Миколай», який побудували в Миколаєві, спустили на воду 25 серпня 1790 р. Будував корабель Олександр Петрович Соколов. Історія «Св. Миколая» тісно пов’язана з героїчним минулим Нашого Чорноморського флоту. Фрегат входив до складу ескадри адмірала Ушакова, брав участь у багатьох походах і морських боях. Не пройшло і року після спуску корабля на воду, як він під командуванням капітана другого рангу Львова, в складі ескадри Ушакова, брав участь у знаменитому бою при Каліакрії. За хоробрість, проявлену у цьому бою, командира фрегата нагороджено золотою шпагою. Ми дізналися багато цікавого й про інші кораблі («Крейсер «Красный Кавказ», корабель «Адріанополь», «Дванадцять апостолів», «Три Святителя», «Імператриця Марія»). Зібрані матеріали ми включили до альбому «Бузька хвиля», оформили стенди. На класних годинах, лінійках розповідаємо молодшим школярам цікаві факти із життя кораблів Миколаєва. У наступному році ми продовжуватимемо роботу щодо пошуку матеріалів про кораблі нашого міста, оформимо музейний куточок. А заключним етапом нашої роботи буде загальношкільна конференція «Імена кораблів— це книга історії».
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹37 У 2010-2011 навчальному році учні нашої школи взяли активну участь у реалізації І етапу міського проекту «Бузька хвиля». З метою вивчення громадської думки, сучасного ставлення до історичних, сучасних подій, культурного життя міста протягом жовтня – листопада 2010 року у формі анкетування було проведено соціологічне опитування батьків під час проведення бать-
19
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
ківських зборів. Центр «Преси» ради дитячо–юнацького об’єднання «РИТМ» вивчив рівень обізнаності мешканців мікрорайону та учнів школи з даних питань. За результатами соцопитування встановлено, що у 92% респондентів виникли труднощі при відповіді на питання «Назвіть кораблі, човни, які були побудовані на суднобудівних заводах Миколаєва та брали участь у Другій світовій війні», а 75% взагалі не знали, які кораблі були побудовані на Миколаївських суднобудівних заводах. На засіданні Ради дитячо–юнацького об’єднання «РИТМ» та ради чергових командирів було ухвалено рішення провести колективну творчу справу (КТС) за проектною технологією «Над лиманом вітрило біле…» (протокол № 3 від 05.10.2010 р.) в рамках міського проекту та з метою залучення всіх учнів школи до активної діяльності.
Мета роботи учнів на цій стадії проекту - збір інформації, котра різнобічно характеризує проблему та доводить її актуальність. Учні окреслили різноманітні джерела інформації: музеї, бібліотеки, засоби масової інформації, електронні засоби інформації та розповіді сучасників з досліджуваної проблеми. За підсумками КТС була проведена науково – практична конференція, під час якої учнівським самоврядуванням було визначено найцікавіший матеріал учнівського колективу 9 класу «Броненосець «Князь Потьомкін-Тавричеський»». У своїй дослідницькій роботі учні звернулись до історії будівництва броненосця, вивчили події повстання 1905 року та з’ясували подальшу долю легендарного корабля.
20
І етап «Князь Потьомкін-Тавричеський» — броненосець Чорноморського флоту Російської імперії, названий на честь Григорія Потьомкіна, відомий тим, що на ньому 1905 року відбулося перше в історії Російського флоту збройне повстання моряків. Броненосець був спущений на воду 26 вересня 1900 року. Разом з командиром броненосця - капітаном І рангу І.Тіхменьовим у списках корабля налічувалися 21 офіцер, 69 унтер-офіцерів і 568 рядових матросів. 15 жовтня панцирник вийшов на ходові випробування, а 29 квітня 1905 року - у море і вперше провів стрільбу 305-ма гарматами головного калібру. 27 червня 1905 року на броненосці вперше в історії російського флоту спалахнуло збройне повстання моряків. Приводом для цього став наказ командира корабля розправитися з 30 матросами, що відмовилися їсти борщ із зіпсованого м’яса. Повстання почалося з легендарної фрази, вимовленої матросом Вакуленчуком: «Та доки ж ми будемо рабами!». Повстання на «Потьомкіні» викликало великий резонанс на флоті. Після повстання броненосець був перейменований на «Св. Пантелеймон», брав участь у Севастопольському збройному повстанні в листопаді 1905 року. У 1910 році пройшов капітальний ремонт корпусу і механізмів в майстернях Севастопольського порту. Український прапор на кораблі був піднятий восени 1917 року, тоді ж він одержав назву «Борець за свободу». У 1923 році легендарний броненосець розібрали на металобрухт. 21 листопада 1925 року його було виключено із списків суден РККФ. Даний матеріал увійшов до збірки «Легендарні кораблі Миколаєва», яка була створена за підсумками КТС «Над лиманом вітрило біле». З метою дослідження результативності проведення КТС було проведено повторне соцопитування. Результати його свідчать про підвищення рівня обізнаності учнів, а саме: 78% учнів змогли назвати кораблі, човни, які були побудовані на Миколаївських суднобудівних заводах. У 2011-2012 навчальному році заплановано реалізацію практичної частини міського проекту «Бузька хвиля»: - розповсюдження зібраної інформації серед мешканців мікрорайону; - створення макету броненосця «Князь Потьомкін - Тавричеський».
21
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька гімнаÇіß ¹41 Щоб бути гідним громадянином свого міста, людина повинна, перш за все, знати його історію. Саме завдяки участі в міському проекті, шляхом об’єднання зусиль учнів, їх батьків та вчителів, вдалося перегорнути деякі сторінки минулого нашого міста. Із запропонованих напрямків нас найбільше зацікавив напрямок «Ранок корабельного краю». Після проведеного анкетування, яке підтвердило важливість дослідження даного питання, було здійснено ряд заходів. Ми намагалися залучити до дослідницької роботи якомога більшу кількість школярів. Учні писали реферати, наукові роботи. Відвідали тематичні екскурсії у музеї суднобудування і флоту, краєзнавчому музеї. Цікавою для учнів була зустріч із головою Миколаївської обласної ради ветеранів – підводників контр – адміралом Левшуновим Василем Васильовичем. Проведено ряд зустрічей «Миколаїв – місто корабелів» із працівниками міської дитячої бібліотеки № 5. Члени шкільного міністерства преси та інформації відвідали видавництво Ірини Гудим, після чого організували зустріч лідерів всіх 5-11
класів з нею. У рамках акції «Подаруй бібліотеці книгу» було придбано ряд примірників краєзнавчої літератури про розвиток суднобудування на Миколаївщині. У гімназії пройшли конкурси малюнків, поезій та оповідань за
22
І етап тематикою пошукової роботи. Оформлено постійно діючу виставку краєзнавчої літератури «Край корабелів». Проведено тематичні виховні години. З метою поширення зібраної інформації пройшли радіолінійки «Суднобудування в Миколаєві в 70-ті роки ХІХ–поч. ХХ ст.», «Ранок корабельного краю». Результати роботи висвітлювались у гімназійній газеті «Перерва». Ученицею 9-го класу написана наукова робота «Казарський. Нащадкам в приклад». У цій роботі зроблена спроба прослідкувати життєвий шлях Олександра Івановича та розібратись в історії його загадкової смерті. Робота охоплює основні періоди його життя від приїзду Олександра Івановича в Миколаїв й до самої його загибелі. Практичне значення роботи полягає в можливості використання дослідженого матеріалу на уроках історії України та на виховних годинах. На 2011–2012 н.р. заплановано проведення виступів за результатами пошукової роботи у соціально – реабілітаційному центрі для дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в с. Радсад, у школах – комплексах «Чайка», «Семиквіточка».
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹42 Початком роботи над проектом стало соцопитування серед батьків школи та учнів. Презентація проекту представниками учнівського самоврядування школи відбулася на загальношкільній лінійці. На засіданні учнівської ради обрано ініціативну групу проекту «Бузька хвиля». Кожен мер класу ознайомив однокласників з метою проектної діяльності за обраною темою. Учнівські колективи визначили основні напрямки своєї діяльності, обрали форми роботи, розробили заходи та почали пошуково-дослідницьку роботу під гаслом «Твої кораблі, Миколаїв». Учнями опрацьовано матеріали зі свого напрямку роботи в бібліотеках школи, міста, вивчено матеріал електронних носіїв. Проте цього виявилось
23
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
замало, тому ініціативні групи класів відвідали музей суднобудування та флоту. Класними колективами оброблено набуту інформацію, складено реферати та міні-презентації своєї роботи. На засіданні «круглого столу» творчі групи класів звітували про роботу, було прийнято рішення про заохочення найкращих робіт. Визначення відбувалося за критеріями: зміст роботи, рівень складності, кількість використаних джерел інформації, застосування наочності. Кращі роботи було запропоновано на загальношкільну виставку.
Ініціативною групою проведено відповідну редакційну роботу, узагальнено матеріал, поданий учнівськими колективами. Учні склали альманах, зробили відео презентацію. На загальношкільній конференції підведено підсумки І етапу проекту «Бузька хвиля», за напрямком «Ранок корабельного краю». У зібраних матеріалах міститься розповідь про побудовані на Миколаївських суднобудівних заводах кораблях з 1790 по 1939 р. Загалом у проекті міститься інформація про сімнадцять кораблів різних типів, які побудовані для воєнних дій у Першу та Другу світові війни: парусні кораблі 18 та 19 ст., броненосці та міноносці 20 ст. Матеріал розповідає про: перший побудований у 1790 році корабель«Святий Миколай», який зійшов з Миколаївської верфі, а також про міноносці «Зіркий», «Лейтенант Пущин», «Лейтенант Шестаков», два підводні човни кінця 1940-х років – «Крихітка» і «Середня». Проект через історію кораблів поєднує історію двох Миколаївських суднобудівних заводів – «Суднобудівний завод імені 61 комунара» та «Чорноморський суднобудівний завод».
24
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹53 У музеї суднобудування і флоту відбулася учнівська конференція загальноосвітньої школи № 53, присвячена підведенню підсумків І-ого, теоретичного етапу, міської акції «Бузька хвиля». Учні школи зустрілися з почесним громадянином міста Миколаєва, депутатом міської ради Ігорем Миколайовичем Овдієнком. Учнівський актив школи № 53 побував у гостях єдиного на Україні музею суднобудування і флоту. У його стінах учні розповіли про те, що вони - юне покоління міста, здобувають знання не лише з навчальних предметів, але й вчаться бути гідними людьми, які знають історію й традиції своєї родини, міста. Людина ніколи не зможе полюбити своє місто, якщо не буде знати його історію, людей, життя й діяльність яких пов’язана з розвитком суднобудівної галузі нашого Миколаєва. Лідер учнівського самоврядування Клочкова Марина розповіла про учнівський проект «Бузька хвиля», мета якого – вивчення історії миколаївських суднобудівних заводів і долі видатних людей, чиє життя й діяльність пов’язані із суднобудуванням.
25
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Протягом року учні школи організували пошуково-дослідницьку діяльність і довідалися про історію суднобудівних заводів та кораблів, які там будувалися, кораблів-учасників Другої світової війни, а також досліджували долю відомих людей міста, життя й діяльність яких пов’язана із суднобудівною галуззю рідного міста. За результатами учнівської пошукової роботи в школі буде відкрита галерея «Твої кораблі, Миколаїв, простори морів бороздять». Наприкінці зустрічі заступник директора школи, Моторна З.В. наголосила, що зустріч дійсно була корисною всім: і працівникам музею, і учням школи. Під слова пісні «Миколаїв, Миколаїв, місто сміливих моряків...» учасники зустрічі висловили впевненість у відродженні Миколаєва як міста корабелів.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹54
26
І етап Протягом 2010-2011 н. р. наша школа працювала в рамках міського проекту «Бузька хвиля»за такими напрямками: - «Рідний причал»; - «Ідуть у море кораблі»; - Славетні імена Миколаєва; - «Ранок Корабельного краю» - «Обпалені війною» Пошукова робота учнів була спрямована на вивчення історії фрегату «Святий Миколай», лінійного корабля «Дванадцять апостолів» та інших кораблів, збудованих на Миколаївських заводах в ХІХ ст. (діти створили мультимедейні презентації), сучасних типів кораблів – нафторудовоза «Борис Бутома», танкерів, міноносців. Ведеться робота щодо створення ілюстрованих збірок, присвячених історії суднобудівних заводів м. Миколаїв. Учні 4-В класу виявили цікавий фотоматеріал, присвячений кораблям, що були збудовані на заводі «Океан». Планується створити фотозбірку. Ми досліджуємо та вивчаємо історію кожного корабля, збудованого на заводі «Океан», впевнюючись, що майстри кораблебудівного заводу з кожним наступним кораблем, створювали шедеври в галузі суднобудування. Учні школи відвідали музей суднобудування і флоту, музей історії заводу «Океан»; учні початкових класів пройшли екскурсією по вулицях Миколаєва, які носять назву відомих мореплавців та пов’язані з історією суднобудування в місті. Протягом року проведено ряд виховних годин, присвячених роботі в рамках проекту «Бузька хвиля». У 2011-2012 н.р. плануємо узагальнити й систематизувати роботу в рамках проекту та створити планшет із зображенням кораблів, збудованих на заводі «Океан», який передамо до музею трудової та бойової слави, нашої школи. Також планується оформити стенд «Обпалені війною» для музею (історія кораблів, які брали участь у Другій світовій війні). Зробивши соціальне опитування серед учнів та їх батьків ми з’ясували, що дітям цікаво працювати над проектом, їм подобається дізнаватися все більше і більше цікавого. Ось деякі цитати з учнівських робот: «…Я з гордістю називаю себе миколаївцем, тому що пишаюсь історією свого міста, його суднобудуванням, історією кораблів, які стали відомими на весь світ, увіковічені в літературі, живописі, наприклад «Дванадцять апостолів», зображений на своїх картинах відомим художником І.К.Айвазовським, показуючи при цьому всю велич, красу, легкість, техніку цього судна. Незважаючи на красу корабля, він є справжнім військовим судном, яким керували найвідоміші адмірали. Працюючи у рамках проекту «Бузька хвиля» ми набираємось досвіду дослідницької, пошукової роботи, збагачуємо себе знання-
27
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
ми про минуле нашого міста, його історію. Це дуже корисно для нашого покоління, адже хто не знає минулого не вартий майбутнього…», «…Поглиблене вивчення історії заводу ім. 61 комунара дало можливість мені збагатити свої знання про підприємство як осередку суднобудівної традиції нашого міста. Я зрозумів, що доля заводу є доленосною не тільки в історії міста, а й всієї держави. Я відчуваю гордість, що у місті, де я живу, є завод, який має значення світового масштабу. Наше покоління не повинне бути байдужим до славного минулого Миколаєва, бо воно є вагомою складовою майбутнього, успішної життєдіяльності нашого суспільства…». НА ЛИМАНІ Понад лиманом трави цвітуть, Ластівка воду п’є на льоду Ледве торкнулась дзьобом по склу, Ніби алмазом слід провела. Понад лиманом срібна коса Тягнеться в море у небеса А на косі , як в дорозі моряк, З мандрів когось виглядає маяк. Досліджуючи історію заводу «Океан» ми знайшли у школі ряд династій, які протягом десятиліть крок за кроком піднімали цей завод. Найбільш вражаючою була історія династії учениці 4-В класу Цурки Катерини. П’ять поколінь цієї родини віддано, наполегливо, творчо працювало на заводі «Океан» від часів заснування до сьогодення, володіючи 5-ма суднобудівними професіями, починаючи від суднозбірника до начальника цеху. Ця родина зазнала і творчий злет і гіркоту поразки у своїй професії, але вони і надалі віддані обраній справі прагнучи, щоб кораблебудівний завод «Океан» працював, будував нові кораблі для рідної держави. Досліджуючи династію цієї родини ми впевнені, що вона і надалі буде продовжуватись, адже на питання: «Яку професію ти хочеш здобути?» Цурка Катерина відповіла: «Професію, зв’язану з кораблебудуванням!». Учнівське самоврядування ЗОШ №54
28
Рідний пРичал ІСТОРІЯ МИКОЛАЇВСЬКИХ СУДНОБУДІВНИХ ЗАВОДІВ
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹17 «Історія Миколаєва через долю Чорноморського суднобудівного заводу» - так звучить обрана нами дослідницька тема. Миколаївський суднобудівний – унікальне підприємство, яке часто називали «завод-заводів для флоту». Він має свою унікальну історію назв – Наваль (в перекладі з фр. – Морський); завод ім. Андре Марті; ім. Івана Носенко, Чорноморський суднобудівний… Завод створено у 1897році, а його біографія складає 114 років. Він починався як «Чорноморський механічний і котельний завод», який випускав парові машини, станки високої точності, снаряди. У різні часи Чорноморський завод залишався одним з найбільших заводів Російської Імперії, а пізніше й Радянського Союзу.
Яким він був завод «Наваль»? Наприкінці XIX століття бельгійські капіталісти Франсуа і Делуа придбали землю у Миколаєві з метою «устройства в городе корабельной верфи для сооружения и вооружения судов паровых или парусных и всех прочих судов для плавания по морю, по рекам и каналам, для службы в военном или торговом флоте». У ті часи часто говорили та писали: «Общество судостроительных, механических и литейных заводов в городе Николаеве…». Завод будували з небувалими для царської Росії темпами, тому за 3 роки «Наваль» став першим у царській Росії «примером постройки
30
І етап громаднейшего и разностороннего предприятия». Непосильна праця, висока смертність, важкі травми на робочих місцях - це початок історії «французького», як тоді його називали, заводу. Але вже до 1917 року заводом побудовано 106 лінійних кораблів, крейсерів, міноносців, підводних човнів і мінних загороджувачів та інших суден, які стали гордістю Миколаєва і царської Росії. Прийшов неспокійний для держави революційний час. Репресії царської влади були не в змозі зупинити революційний рух. Заводчани стали активними учасниками загальних страйків, які охопили не тільки Миколаїв, але і всю державу. Громадянська війна принесла розруху в цехи, залишила страшні сліди голоду та тифу… В той час говорили: «Наваль» был фронтом, где нет раненых, но есть погибшие». Зруйнований завод піднімали з руїн, але найбільш відповідальна робота того часу – відновлення кораблів для Чорноморського флоту. Спочатку будували легкі кораблі та громадянські, згодом приступили до більш серйозних проектів – крейсерів, лідерів есмінців, есмінців під човни. Кадри документальної хроніки про чорноморський завод періоду Вітчизняної війни нас вразили найбільше. 41 рік… Фашистська армія наступає… На воєнний лад перебудовується промисловість міста. Суднобудівники з перших днів війни встановлюють озброєння на всі мирні теплоходи, баржі, катери, артилерійські знаряддя на залізничні платформи. Недобудовані кораблі, які знаходилися на плаву, евакуювали, інші –підірвали. Корабелів, які пішли на фронт, замінили їхні дружини, діти, колишні працівники заводу. У планах Гітлера - миттєва перемога… Тяжко поранена миколаївська земля. Довкола розруха, страждання, смерть…, а на фронтах Великої Вітчизняної доблесно воюють сотні вчорашніх робітників заводу, які виборюють перемогу над німецько-фа¬шистськими загарбниками. За ратні і трудові подвиги вони нагороджені орденами і медалями Батьківщини, а сімнадцятьом присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Вже на другий день окупації Миколаєва всі промислові підприємства фашистами були проголошені власністю рейху. Окупаційна влада провела перереєстрацію населення міста. Під загрозою смертної кари окупанти вимагали від людей негайно приступити до роботи. На заводі діяв суворий контроль і порядок. Чорноморський суднобудівний нацисти назвали «Південна верф». На його базі створили штаб по керівництву будівництвом військових кораблів і підводних човнів. Вони відчували себе повними господарями, знімаючи на кіноплівку кадри з видами заводу… Відступаючи гітлерівці повністю зруйнували завод (з 784 будівель і споруд збереглося тільки дві). Після звільнення міста від фашистів на завод почали приходити люди. Країна ще воювала, і для бойової техніки, яка йшла на фронт, заводчани почали випускати запасні частини. На заводські стапелі, до станків повертають-
31
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
ся колишні фронтовики, а також ті, що були в евакуації: робітники, інженери, майстри. За історію свого існування Чорноморським суднобудівним зроблено багато славних справ. Будувалися кораблі і судна усіх типів, збиралися дизелі і турбіни, шпилі і трамваї, якоря та якірні ланцюги. Крім того, завод брав участь у створенні мостових конструкцій на великих річках нашої держави, в будівництві метрополітену і шахтового обладнання. Усього перелічити неможливо. Чорноморський суднобудівний завод було заслужено відзначено чотирма державними нагородами: двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції і Трудового Червоного Прапора України. Історія заводу тісно пов’язана з історією суднобудування, держави, долею окремих людей і, як свідчать дослідження, сімей та цілих династій. Морями та океанами світу ходять красені - кораблі, які побудовані руками трудівників орденоносного Чорноморського заводу. Сучасне покоління молодих миколаївців повинно відродити його колишню славу, як одного з флагманів європейського суднобудування, історія якого розпочалася у 19 ст.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹32 На початку 2010-2011 навчального року всім учнівським колективам Миколаївської загальноосвітньої школи № 32 було запропоновано 5 напрямків роботи над проектом «Бузька хвиля». Кожен клас, опираючись на допомогу батьків, вчителів, активно залучився до пошуку інформації. Спочатку була обрана динамічна група з числа старшокласників для проведення соцопитування. Актуальність обраної теми підтвердили 95% респондентів, серед яких учні школи, батьки та мешканці мікрорайону «Соляні». Цікавим є те, що в роботі були задіяні й наймолодші учні нашої школи. Вони запропонували розширити пошук інформації через додаткові джерела в літературі та музиці. У ході реалізації проекту виникли нові ідеї щодо цікавої презентації та узагальнення зібраних матеріалів.
32
І етап Шкільний колектив 1-10 класів МЗОШ № 32 на чолі з лідерами учнівського самоврядування вирішив презентувати результати пошукової роботи над проектом «Бузька хвиля» у вигляді великоформатного альбому, який включає в себе такі рубрики: 1. МУЗИЧНА БУЗЬКА ХВИЛЯ – добірка пісень про місто Миколаїв. 2. ІСТОРИЧНА БУЗЬКА ХВИЛЯ – історія заснування Миколаївського Адміралтейства, верфі та перших кораблів. 3. БУЗЬКА ХВИЛЯ СУДНОБУДУВАННЯ – історія миколаївських суднобудівних заводів. 4. БУЗЬКА ХВИЛЯ, ОБПАЛЕНА ВІЙНОЮ – історія кораблів, які були збудовані на суднобудівних заводах міста та брали участь у Другій світовій війні. 5. БУЗЬКА ХВИЛЯ СУЧАСНОСТІ – миколаївські кораблі в сучасному світі та їх світове значення. 6. СЛАВЕТНА БУЗЬКА ХВИЛЯ – дослідження долі видатних людей нашого міста, чиє життя пов’язане з суднобудуванням. 7. РОДИННА БУЗЬКА ХВИЛЯ – династії миколаївських корабелів. Династія родини Слободянникових. 8. ХУДОЖНЯ БУЗЬКА ХВИЛЯ - малюнки та творчі роботи учнів школи на тему: « Кораблі мого рідного міста» 9. ПОЕТИЧНА БУЗЬКА ХВИЛЯ – добірка віршів про Миколаїв.
33
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Підготовлені дві електронні презентації: - про авіаносців, які були збудовані на суднобудівних заводах міста, їх подальшу долю та сучасний статус (з використанням відеоматеріалів); - про династію кораблебудівників родини Слободянникових, 4 покоління яких тісно пов’язане роботою на суднобудівному заводі ім. 61 комунара. Презентацію виконано з використанням фотоматеріалів та документів сімейного архіву. Вся поточна робота висвітлювалась на сторінках загальношкільної газети «Шкільне перехрестя», в класних куточках, інформаційних хвилинках, на загальношкільних лінійках. Зібраний матеріал обговорювався на засіданнях лідерів класного та шкільного самоврядування. Проводились виставки-конкурси малюнків на тему «Миколаїв – корабельний край». Розпочали роботу по збиранню цікавого матеріалу з серії «Миколаїв у числах» та дізнались, що: - всього в нашому місті більше 800 проспектів та провулків, 8 найбільш відомих вулиць «морської» слави, 3 суднобудівних заводи, побудовано 35 кораблів, які брали участь у Великій Вітчизняній війні (серед них 10 крейсерів, 10 підводних човнів та 15 міноносців), 6 авіаносців (серед яких 2 так і не були добудовані), 9 пам’яток морської слави. Учні готували повідомлення про історію миколаївських суднобудівних заводів, видатних корабелів та кораблебудівників (за матеріалами з історії родин). Кожен клас систематизував зібраний пошуково-дослідницький матеріал. Усі учнівські колективи мали змогу відвідати не тільки музей суднобудування і флоту, музей історії порту, але і побувати на території заводу ім. 61 комунара та ознайомитись з історією заводу, переглянути архівні документи, зібрані в музеї. Багато учнів уперше побачили стапелі, спускові полоззя, механізоване обладнання для обшивки корабля. Для підведення підсумків було проведено загальношкільну учнівську конференцію, на якій лідери класів звітували про проведену роботу та презентували пошуковий матеріал. Але ми не зупиняємось на досягнутому. Наступного навчального року плануємо провести цикл інформаційних заходів для учнів школи, батьків, вихованців дошкільних закладів № 141 та 84, жителів мікрорайону з метою ознайомлення їх з цікавими фактами історії кораблебудування на Миколаївщині. Старшокласники запропонували випустити збірку та подати до шкільної бібліотеки, прикрасити паркан шкільного саду зображенням першого миколаївського корабля та набережної Південного Бугу. Цей великомасштабний художній проект виконуватимуть усі учнівські колективи. Ми, учні 32 школи, пишаємось досягненнями наших корабелів із радістю поділимося своїми знаннями з родичами, знайомими, друзями.
34
І етап микола¯вСький муніÖипальний колегіум У пошуковій роботі взяли участь учні 2-11 класів колегіуму. Обговорення щодо вибору напрямку дослідження проводилось на засіданні Ради учнівського самоврядування, зборах учнівських колективів та на батьківських зборах. Таким чином, була обрана загальна тема «Миколаїв як місто становлення та розвитку кораблебудування», яка передбачає заглиблення в історичне минуле нашого міста як колиски суднобудування, знайомство з видатними постатями рідного краю.
З метою визначення, наскільки цікавою є дана тема, наскільки ефективною та результативною вона може бути, на початку та по завершенню першого етапу роботи було проведено опитування серед учнів та городян міста, за результатами якого зроблено висновки, що пошукова діяльність за обраною темою є цікавою як для учасників проекту, так і для мешканців міста, а процес пошуку не тільки активізує інтерес учнів до історії рідного краю, але й стимулює пізнавальну діяльність, розширює світогляд та підвищує загальний культурний рівень респондентів, а також дає змогу проявити свої творчі здібності. Під час проекту було використано такі форми роботи:
35
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
- групові: екскурсії на заводи, в музеї, відвідування бібліотек, тематичні заходи та класні години в школі, зустрічі з цікавими людьми. Такі форми роботи більш видовищні, що цікаво для даної вікової категорії, а також передбачають колективне обговорення; - індивідуальні: робота з сімейними архівами, спілкування з родичами, знайомими (для отримання найменш розповсюдженої інформації та з метою надання можливості проявити в процесі пошуку особисті якості дослідника), робота в бібліотеках та з матеріалами Інтернет-видань, яка дає змогу більш детально опрацювати загальний матеріал. Різноманітність форм дозволила залучити як колективи, так і кожного школяра. Не лишилися осторонь справи і батьки, вони взяли активну участь у зборі та оформленні матеріалів. Розповсюдження результатів пошукової роботи в рамках проекту «Бузька хвиля» відбувається через друковану шкільну газету «38 меридіан», офіційний сайт колегіуму, а також під час загальношкільних та класних тематичних заходів, радіолінійок. Заплановано проведення загальношкільної науково-практичної конференції. Юні пошуковці відвідали музеї Суднобудування і флоту, заводу ім.61 Комунара, ЧСЗ, де ознайомилися з історією суднобудування та видатними діячами у цій галузі. Юрій Іванович Макаров (1934-2002) прийшов на завод в 1958 році. У 1979 році обраний на посаду генерального директора. У процесі збору матеріалу до проекту виявилося, що серед рідних та знайомих учнів цих класів є такі, що мають безпосереднє відношення до будівництва кораблів. Наприклад, Овдієнко Ігор Миколайович пройшов шлях від майстра до генерального директора заводу. За цей час при безпосередній участі та під його керівництвом були збудовані суховантажі, траулери-рибзаводи, рефрижератори, а також бази підводних човнів, авіаносці, крейсери, есмінці та ін. За сумлінну працю Ігор Миколайович отримав багато грамот, подяк, а також був представлений до державних нагород – Ордена Леніна, Ордена Трудового Червоного прапора, медалі «За доблесный труд» та ін., має звання «Почесний громадянин міста Миколаїв». Анатолій Борисович Ганькевич – (1912-1986) — директор суднобудівного заводу імені 61 комунара (1950–1959), а потім Чорноморського суднобудівного заводу (1959 - 1979). Винник Іван Йосипович присвятив флоту велику частину життя – 51 рік. Недарма його називають батьком радянських авіаносців». Зустрічі, інтерв’ю з видатними миколаївцями мали не тільки пізнавальний характер, а й викликали особисту зацікавленість до осіб, які в прямому розумінні створювали історію нашого міста.
36
І етап Результатом ІІ етапу пошукової роботи учнівського, педагогічного та батьківського колективів колегіуму в рамках проекту «Бузька хвиля» стане проведення свята «Місто славетне, оспіване серцем» з презентаціями фотоальбомів, збірок, електронних слайд-шоу із запрошенням видатних людей у галузі суднобудування.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹40 На початку І етапу відбулося засідання центрів учнівського самоврядування, на яких визначили тему пошукових робіт - «Корабельні пам’ятки Миколаївського суднобудівного заводу «Океан» - та організували роботу щодо її втілення. За допомогою прес-центру розповсюдили серед учнівської молоді та батьків заходи щодо організації та здійснення роботи з пошукової діяльності. Правовий центр провів соцопитування з метою визначення актуальності теми проекту та зацікавленості громадян у дослідженні проблеми; виявилося, що деякі учні не знають навіть, чим займається завод «Океан», але здивувала й обізнаність учнів саме з історії створення цього заводу. Тому робота в цьому напрямі буде дуже актуальною. Група юних музеєзнавців опрацьовує теоретичні матеріали, надані родиною відомого краєзнавця, дослідника рідного краю Касьяновського Валентина Олександровича з відповідної теми. Також учні школи відвідали Миколаївський музей суднобудування та флоту, побували на території заводу «Океан», заплановано відвідати музей «Океан». Дуже цікавою є робота Лаговської Аліни «Вклад заводу «Океан» у вітчизняне суднобудування за 20 років (1951-1971 роки)». Адже учениця дослідила початок розвитку заводу, зібрала матеріал про його засновників, виготовлену продукцію саме за цей час. «Океан» – наймолодше з миколаївських суднобудівних підприємств – одне з перших освоїло будівництво багатотоннажних суден на експорт. Саме тому хотілося б вивчити історію з самого початку його існування. За перші
37
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
20 років існування заводу вмілі працівники побудували та випустили в далеке плавання понад 200 кораблів. Це були сухогрузи, рефрижератори, лісовози, траулери. В той час замовником виступало Міністерство морського флоту (СРСР). Завдяки роботі заводу «Океан», село Октябрське стало частиною міста Миколаїв – Корабельним районом. «Океан» - це робочі місця, багатоповерхові будинки, дитячі садки, школи. «Океан» давав Миколаєву багато робочих династій, серед яких Андріївські, Бережецькі, Литовченки. На заводі почали свою роботу 3 цехи. І вже в 1964 році на воду зійшов перший корабель». На другому етапі планується узагальнити зібрані матеріали в загальну збірку «Корабельні пам’ятки Миколаївського суднобудівного заводу «Океан», яка буде використовутися під час занять гуртка «Юні музеєзнавці», факультативу «Історія корабельного району».
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹ 43 імені к.Ô. ольØанСького Протягом 2010-2011 н.р. школа працювала в рамках міського проекту «Бузька хвиля» за такими напрямками: «Рідний причал», «Ранок корабельного краю», «Обпалені війною», «Ідуть у море кораблі», «Славетні імена Миколаєва». За цей час проведено ряд різноманітних заходів: • здійснювались екскурсії до музеїв суднобудування та флоту, краєзнавчого, історії заводу «Океан», музею героїв-десантників Миколаївського морського торгового порту; заочні подорожі в минуле і сьогодення: «Початок створення суднобудівної верфі», «Розквіт парусного суднобудування», «Пам’ятні місця Миколаєва», «Вулицями нашого міста», «Карта Миколаєва», відеоекскурсія «Миколаїв – місто корабелів»;
38
І етап • збір матеріалу і фотоматеріалів про рудовоз «Зоя Космодем`янська», кораблі «12 апостолів», «Красный Кавказ», «Три святителі», «Князь Потьомкін Таврійський», ескадрений міноносець «Бдительный», есмінці «Шаулин», «Смышлённый», крейсери «Ворошилов», підводні човни «Мінога», «Акула», «Морж», «Тюлень», броненосець «Катерина ІІ», вартове судно «Яструб», авіаносці «Новороссийск», науково-дослідницьке судно «Академік Сергій Корольов»; • захист проектів «Кораблі твої, Миколаїв!», «Курсом технічного прогресу»; цикл класних годин «Заснування суднобудівного заводу «Океан», «Від баржі до рефрижератора», «Історія кораблів миколаївських суднобудівних заводів», «Професія моїх батьків - суднобудівник», «Вони керували заводом» (про директорів заводу П.А.Філіпова, Л.П.Маланченка, І.Р.Чумакова, А.А.Малярчука, Н.В.Чантурію, М.П.Романчука), усні журнали «Заводи мого міста», «Славетні люди в суднобудуванні», «Мандрівка в історію»; грумандрівку «Рідне місто, люблю тебе»;
• виставки і конкурси малюнків, фотогазет «Орденоносці заводу «Океан», «Музей суднобудування та флоту», «Історія миколаївських кораблів з 1789 по
39
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
1939 роки»; поробок, макетів «Кораблі очима дітей», «Кораблі мого краю», «Корабли уходят в море», «Історія заводу «Океан» моїми очима», «Кораблі мого міста». Діти із задоволенням малювали не тільки військові кораблі, але й казкові, фантастичні кораблі своєї мрії. Із великим ентузіазмом та фантазією підійшли учні до виконання колективної творчої роботи - виготовлення панно «Фрегат «Святий Миколай». На вітрилах фрегату зазначені назви та рік спуску на воду кораблів, побудованих у Миколаєві; • зустрічі з працівниками заводу «Океан» (родичами та знайомими учнів) ветеранами праці, збір інформації про кращих бригадирів заводу А.Т.Россошинського, М.Я.Черниченка, М.М.Верхолаза, В.І.Яковлєва, Ю.В.Старих, В.А.Мацка, а також про найкращі бригади заводу М.П.Жадика, молодіжну бригаду А.В.Биковця, М.Я.Черниченка. Всі вони були нагороджені високою нагородою «Герой Соціалістичної праці»; • читання та обговорення книг «Моє рідне місто Миколаїв», І.Р.Чумакова і А.К.Яценка «Океан», «Ми - корабели», «Над лиманом», «Корабельна сторона». • складання кросвордів «Миколаїв», віршів про рідне місто, поетична вітальня «Поезія Е. Январьова про кораблі і корабелів», укладання збірок за напрямками роботи; • бліц-вікторина «Якщо мені подарують човен...» (знайомство з човнами: баркас, пирога, бот, гондола, яхта, вельбот, каяк, каное та інші), вікторини «Чи знаєш ти своє місто?»; • презентації «Кораблі Великої Вітчизняної», «Заглянемо до музею», «Моє славне місто корабелів», «Видатні постаті – поруч!». Під час роботи над проектом учні більш глибоко ознайомились з історією рідного міста, історією суднобудування в цілому; навчились збирати та обробляти інформацію, працювати з книгами, на комп’ютері, в Інтернеті з різними пошуковими системами, готувати презентації. Багато учнів вперше побували в музеї суднобудування та флоту, висловили задоволення від побаченого і почутого. В деяких учнів з’явилось бажання зробити макети кораблів, бути присутніми при спуску судна на воду, побувати на справжньому кораблі. В наступному навчальному році заплановано провести вечір трудової слави «Славетні люди корабельного краю».
40
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹44 Над міським проектом «Бузька хвиля» з ініціативи лідерів учнівського самоврядування Миколаївської загальноосвітньої школи №44 працюють учні 1 - 11 класів у співдружності з батьками, вчителями, громадськістю. Результати соціологічного опитування, проведеного з учнями та батьками, свідчать, що більшість школярів і навіть частина батьків недостатньо знають історію Миколаєва як центру суднобудування. Тому на засіданні Ради льотно-космічної ескадрильї «Віраж» розподілили напрямки роботи над проектом таким чином, щоб охопити вивчення всієї історії суднобудування рідного міста. На спільних засіданнях лідерів учнівського самоврядування з керівниками класних проектів спланована робота над проектом, розглядалися її результати на І етапі.
Учні вивчали історію окремих кораблів, суднобудівних заводів, зустрічалися з цікавими людьми Миколаївщини. Так відбулася зустріч з Цигановою Тетяною Павлівною, бабусею учня 2-А класу, яка працювала на заводі імені 61 комунара. З її слів ми дізналися, що в радянські часи було побудовано траулер «Радянський піонер» з металобрухту, зібраного школярами міста Миколаєва. Учні нашої школи зібрали найбільшу кількість металобрухту і були запрошені на спуск цього корабля.
41
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Цікаво було молодшим школярам зустрітися з Трешнюком І.О., випускником нашої школи 1985 року, татом учня 2-А класу, роздивлятися фотоальбом, оформлений під час служби Ігоря Олександровича на великому протичовновому кораблі «Скорий». Він побудований в Миколаєві на заводі імені 61 комунара. Незабутньою для учнів 5-Б класу стала зустріч з капітаном І рангу Гордієнком М.П. Учні 7-Б класу зацікавились легендарною постаттю Калініченка М.І., заслуженого лікаря України, який народився на Миколаївщині, працював фельдшером на Чорноморському заводі, лікарем на китобазі «Радянська Україна», побудованій на Чорноморському суднобудівному заводі. Вивчаючи історію Миколаївського авіаремонтного заводу, розташованого в Кульбакине, вважали, що вже все про нього знаємо. Але під час роботи над проектом учні дізналися, що на ДП «НАРП» ремонтують не тільки літаки, а й двигуни для кораблів. Екіпаж 7-А класу відшукав відомості, що в Миколаєві не тільки будували кораблі, а й проектували їх. Саме в нашому місті знаходиться Казенний проектно-дослідницький центр кораблебудування України, на якому спроектовано чимало бойових надводних кораблів та катерів, пасажирських суден, мобільних полігонних комплексів, серед яких флагман військово-морських сил України – фрегат «Гетьман Сагайдачний» Серед учнів школи пройшов конкурс малюнків «Ідуть у море кораблі» та фотовиставка «Славетні кораблі Миколаєва». Але найбільше дітям сподобалася виставка моделей кораблів, виготовлених учнями разом з батьками з різноманітних матеріалів. У березні відбудеться шкільна науково-практична конференція «Миколаїв – місто корабелів». За підсумками роботи над І етапом проекту «Бузька хвиля» оформили альбом дитячих малюнків «Ідуть у море кораблі», випустили збірку «Славетні кораблі Миколаєва». У наступному навчальному році плануємо оформити в шкільній залі патріотичного виховання експозицію за підсумками роботи над проектом «Бузька хвиля» та провести цікаві екскурсії для вихованців дошкільного навчального закладу № 130 та мешканців мікрорайону, а також підготувати концертно-пізнавальну програму «Бузька хвиля» на базі Будинку культури мікрорайону.
42
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹47 З вересня 2010 року пошукова група, члени учнівського самоврядування розпочали роботу у міському проекті «Бузька хвиля», вибрали напрямок «Рідний причал». Пошукову роботу учні розпочали з відвідування музеїв суднобудування і флоту, заводу ім. 61 комунара, заводу «Океан». У творчих роботах діти зазначили цікаві факти з історії заводу. Іваненко Ганна, учениця 8 класу, згадує таку історію: «Цікава історія годинника, що був розміщений на кораблі «Імператриця Марія». Сам корабель загинув у морській баталії, а годинник вдалося врятувати. Друге життя йому подарував реставратор Галієв Марат Хабібулович. Цей годинник і нині працює в приміщенні музею». Члени пошукової групи на класних годинах розповіли про історію Миколаївських суднобудівних заводів. Запропонували заповнити анкету. Результати анкетування свідчать про те, що тема пошукової роботи зацікавила учнів. Так, Маніло Нонна, учениця 6 класу, склала разом з мамою Мороз Оленою Валеріївною, що працює кранівницею на заводі «Океан», вірш «Умею делать это я». Трушкіна Анастасія учениця 8 класу описала династію Кушниренко, що працювала на заводі ім. 61 комунара: «Кушниренко Григорій Кузьмич працював на заводі з 1935 року судоскладальником. Під час Великої Вітчизняної війни разом із заводом був евакуйований в м.Поті, відповідав за збереження обладнання свого цеху. Був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Крім цього, Григорій Кузьмич дуже захоплювався футболом і був нападником у першій команді суднобудівників. Про це свідчать статті з газет. З 1956 року на завод приходить його син Кушниренко Леонід Григорович і розпочинає свою трудову діяльність учнем токаря. Пройшов усі сходинки: учень токаря – токар – слюсар-монтажник-контролер у відділі технічного контролю - стає начальником бюро ціноутворення. Леонід Григорович захоплювався колекціонуванням значків, на яких були зображені кораблі, побудовані на заводі ім. 61 комунара. Тима Олег, учень 6 класу, розповів про династію Лебедєвих, що працювала на заводі «Океан». «Вся сім’я Лебедєвих: Марія Лаврентіївна – мати, Петро Петрович - батько, В’ячеслав Петрович - син - працювала на заводі «Океан» зварювальни-
43
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
ками. Їх бригада була неодноразовим переможцем соціалістичних змагань. Крім цього, Марія Лаврентіївна захоплювалась вишивкою, брала участь у міських та обласних виставках народного мистецтва». Всі роботи містять фотокартки, відеозаписи зустрічей з династіями. У заключному тестуванні діти відмітили, що хотіли продовжити пошукову роботу. Продовжується робота по збору інформації про історію Чорноморського суднобудівного заводу, заплановано випуск і розповсюдження календаря на 2012 рік із матеріалами про завод та збірки «Вивчаючи минуле, готуємось до майбутнього». Підсумком роботи буде театралізована вистава.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹51 У вересні 2010 року відбувся збір представників класного самоврядування та методичного об`єднання класних керівників, які були ознайомлені з міським проектом «Бузька хвиля». Представниками зборів одностайно була визначена тема «Славетні імена Миколаївщини», створено штаб під керівництвом учня 10 класу Щербака Тимофія, координатором проекту стала вчитель історії та права Іртищева Олена Анатоліївна. На організаційній лінійці членами учнівського самоврядування було надано завдання для пошукової роботи. Учнями 7-а класу було проведено соцопитування в мікрорайоні. Багато людей не тільки підтримали ініціативу школярів, але і запропонували свою допомогу. На проміжному засіданні орг. комітету учнівським самоврядуванням 9-б класу була визначена тема дослідження «Історія учбового центру ДП «Суднобудівного заводу імені 61 комунара». Чому саме? Одним із головних потреб для заводу була підготовка кадрів. Після реформи 1861 року новий порядок найму робочих, порівняно з порядком, що існував за кріпосницького ладу, був кроком уперед. Це зразу при-
44
І етап несло позитивні результати. Вже наступного року зріс об’єм виконаних робіт на верфі, хоча кількість кваліфікованої робочої сили зменшилась на 16%. Щоб мати робочі кадри в достатній кількості,необхідно було готувати їх на місці, в Миколаєві. Адміралтейству потрібен був свій навчальний заклад. Тому тільки-но призначений у 1860 році на посаду генерал-губернатора адмірал, генерал-ад’ютант Богдан Олександрович фон Глазенапа (1811-1892) вирішує звернути свою увагу на освіту. В тому числі й професійну. Ось що пише з цього приводу у своєму історичному нарисі столітнього існування міста Миколаєва при гирлі Інгул (1790-1890) Г.М.Ге: «Устраивая в городе гимназии и школы грамотности, адмирал Глазенапа в то же время исходатайствовал разрешение на открытие за счет морского ведомства Портовой ремесленной школы, которая стала приготовлять хороших ремесленников не только для надобности адмиралтейства, но и в удовлетворение общей потребности. Эта школа способствует распространению правильных приемов дела и вообще методического отношения к труду в среде ремесленников города». Затвердження Портової ремісничної школи відбулося в СанктПетербурзі 6 червня 1862 року за наказом № 101 Управляючого Морським міністерством. В 1920 році на базі Портової школи було створене фабрично-заводське училище, яке пізніше реорганізували в ремісниче. Після повернення із евакуації, восени 1947 року, відбувся перший випуск. В 1985 році відкрили учбовий центр, який був влаштований, як ПТУ. На той час це був один із потужніших та найкращих учбових центрів Радянського Союзу. Його першим директором став Білецький Володимир Олександрович, який очолює заклад і сьогодні. За час свого існування «Учбовий центр» ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» підготував тисячі кваліфікованих робітників для суднобудування, через центр пройшли тисячі учнів шкіл міста. Сьогодні «Учбовий центр» тісно співпрацює з Миколаївською обласною службою зайнятості. Учбово-курсовий комбінат встановив кваліфікації: електрогазозварника, складальника корпусів металевих суден, столяра, електромонтажника з ремонту та обслуговування, токаря 2700 безробітним громадянам.
45
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹61 У рамках роботи над міським проектом «Бузька хвиля» колектив учнівського самоврядування школи обрав тему «Історія Чорноморського суднобудівного заводу», яка була визначена шляхом анкетування учнів, учителів, батьків. Тема актуальна для школи, оскільки 70% батьків, бабусь, дідусів наших дітей працювали саме на цьому заводі. Було визначено соціальні проекти з обраної теми, в роботі над якими взяли участь учні 3-11 класів, а також батьки учнів. Пошукова робота проводиться в різних напрямках. Роботу над соціальним проектом «Розвиток Чорноморського заводу з 2005 року» класні керівники 3-го класу Піднебесна Т.О. і 4-го класу Дорошенко Т.Б. проводили таким чином: учні разом з батьками були розподілені на пошукові групи, яким була запропонована робота в пошуку інформації з таких питань: а) Кораблі, які зійшли зі стапелів в ці роки; б) Інформація про розвиток заводу, про його контакти з іншими підприємствами міста і країни, іншими країнами; в) Інформація про адміністрацію, директорів заводу за цей період. Член батьківського комітету класу Івершень І.О. налагодила тісні контакти з адміністрацією заводу, що допомогло в пошуку інформації. Інші групи працювали з архівними документами, знайдено певну інформацію в Інтернеті. Другим напрямком реалізації проекту в школі був пошук ветеранів праці. Проведено зустрічі з ветеранами-корабелами. Результатом пошукової роботи, проведеної 11-м класом (кл.кер. Голосна Л.П.), стала зустріч учнів з Романовим А.Г., ветераном праці Чорноморського заводу. Учні взяли шефство над ветераном, який має трудовий стаж 54 роки. Одинадцятикласники постійно з ним зустрічаються, надають посильну допомогу (скопали город, підрізали дерева і т.п.). Третій напрямок роботи – робота з архівними документами. Учні 5-7класів працювали з міськими архівами. Діти вивчили питання «Найвідоміші кораблі, побудовані на Чорноморському заводі». Підсумком роботи з даного питання стало оформлення папки з документами і фотографіями. Учні 7-11-х класів зібрали цікаві документи, фотоматеріали про зародження кораблебудівної галузі в Миколаївській області. Активну участь у цій
46
І етап роботі взяли батьки учнів. І як результат - оформлення стенду в шкільній музейній експозиції. В ході пошукової роботи учні школи відвідали музей суднобудування і флоту. Особливо цікавою для них стала експозиція, присвячена кораблям, які будувались на Чорноморському заводі. Четвертий напрямок проекту - це дослідження питання історії Чорноморського заводу в літературі рідного краю. Цей пошук ведуть учні 9-10-го класів. Так в рамках даного напрямку було проведено зустрічі з миколаївським поетом В.Качуриним, вірші якого присвячені кораблям Чорноморського заводу, на яких він плавав, і Володимиром Пучковим, випускником нашої школи. Робота в даному напрямку продовжується. Розпочали створення банку даних про видатних діячів міста Миколаїв, чия діяльність пов’язана з суднобудуванням. Як підсумковий захід, завершуючи І етап науково-дослідницької роботи над проектом «Історія Чорноморського суднобудівного заводу», ми плануємо проведення свята - зустрічі з суднобудівниками, які проживають на території Варварівки. Свято буде проведено у кінотеатрі «Промінь» у формі вогника силами учнів, вчителів, батьків школи. Завдяки пошуковій роботі над проектом, учні школи набувають знань з історії Чорноморського суднобудівного заводу. Діяльність учасників проекту «Бузька хвиля» систематично знаходить своє відображення в шкільній стінгазеті «Дзвінок». Треба відзначити, що робота над проектом захопила учнів, згуртувала учнівські колективи, які проявили самостійність та ініціативу, сприяла розвитку навичок пошукової, науково - пошукової і творчої діяльності учнів.
економічний ліÖей ¹1 З метою вивчення історії рідного краю, знання історії корабельних пам’яток та славетних династій корабелів, привернення уваги громадськості до проблем суднобудування, Миколаївський економічний ліцей № 1 у міському проекті «Бузька хвиля» обрав напрям «Рідний причал». Так як ліцей знаходиться поряд з наймолодшим із суднобудівних заводів Миколаєва, батьки багатьох учнів закладу пов’язали із заводом свій професійний і життєвий
47
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
шлях, пошуковий загін ліцеїстів обрав назву своєї діяльності «Славетні сторінки заводу «Океан». У вересні 2010 року було створено пошуковий загін із 40 учнів, обрано керівника – Афоніну С.Є., заступника директора з виховної роботи, та батьків-консультантів – Гвозденка О.П., Дехтяренко Л.А. Відповідно до шляхів реалізації проекту робота планувалася і проводилася поетапно. На І етапі (організаційному) під час проведення лінійки, інформаційної хвилинки та засідання ради менеджерів учнів ліцею було ознайомлено з міським проектом «Бузька хвиля», обговорено його Положення, визначено завдання для кожного класу. На ІІ етапі (теоретично-соціологічному) реалізації проекту пошукова група ліцею працювала над вивченням літератури щодо історії зародження та розвитку заводу, створенням каталогу опрацьованих джерел. З метою виявлення ставлення громадськості до проекту «Бузька хвиля» в жовтні-листопаді 2010 року серед батьків та учнів закладу було проведено соцопитування. З допомогою ГвозденкаО.П. для учнів 8-9 класів було організовано екскурсію в музей заводу «Океан». Відгуками після екскурсії стали відео- та фотозвіт учнів 8-Б класу. ІІІ етап (практичний) викликав у представників пошукової групи найбільше захоплення, так як вимагав реалізації дослідницьких і творчих здібностей. Учні 10-А класу Медчук О. та Денисов М. зацікавилися історією суден, які були побудовані на заводі, іменами славетних людей, на честь яких вони були названі. Результатом їхнього дослідження став відеофільм «Герої люди – герої кораблі». Учні 11-А класу Паніна О., Борець О., Бєлова А., чиї рідні працювали і працюють на заводі, написали есе-спогади, вірші, надали фотографії, копії трудових книжок дідуся, бабусі для укладання фотоальбому «З історії родини корабелів». Учасники творчої групи створили картини з серії «Завод «Океан» (Мельник О., 9-Б кл.), розробили буклети про професії, якими славиться завод (Миськів Кр., 9-Б кл.), сконструювали макет корабля «Борис Бутома» (Чигрін В., 8-Б клас). Редколегія ліцею (Круглова В., Бойко А.) висвітлили реалізацію практичного етапу міського проекту «Бузька хвиля» в газеті закладу «Ліцей-прес». Славні сторінки заводу «Океан» відкрили учні ліцею для себе, дізналися багато нового і цікавого, що змушує пишатися нашим краєм корабелів, періодом розквіту заводу «Океан», династіями знатних суднобудівників. А попереду всіх чекає найцікавіше – підсумковий етап реалізації міського проекту «Бузька хвиля».
48
обпалені війною ІСТОРІЯ КОРАБЛІВ, ЧОВНІВ, ЯКІ БУЛИ ЗБУДОВАНІ НА СУДНОБУДІВНИХ ЗАВОДАХ МІСТА ТА БРАЛИ УЧАСТЬ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹11 Пошукова робота ЗОШ № 11 в рамках проекту «Бузька хвиля» проводилась за напрямком «Обпалені війною». Актуальність теми дослідження зумовлена особливостями сучасного розвитку історичної та краєзнавчої науки, необхідністю глибокого аналізу документальних матеріалів, які дали б можливість визначити найцікавіші та маловідомі факти історії кораблів, що побудовані на суднобудівних заводах міста Миколаєва. Неоціненний внесок Військово-морського флоту в загальну перемогу в Другій світовій війні. Діяльність Чорноморського флоту, в складі якого були й кораблі, збудовані на суднобудівних заводах міста Миколаєва, є маловідомою. Тож об’єктом дослідження є кораблі Військово-морського флоту СРСР, як складова частина збройних сил Радянського Союзу. Метою пошукової роботи стала систематизація матеріалів щодо участі кораблів, побудованих на суднобудівних заводах м.Миколаїв у Другій світовій війні. Завданням пошукової групи було дослідити склад військових кораблів, історію їх побудови, стан участі у військових подіях, аналіз значення внеску в перемогу у Великій Вітчизняній війні. Джерельною базою пошукової роботи стали документи і матеріали, що стосуються історії Другої світової війни та історії кораблебудування на суднобудівних заводах міста Миколаєва. До роботи над проектом було залучено 70% учнів школи. Велику допомогу у зборі матеріалу надали батьки. Члени учнівського самоврядування під керівництвом заступника директора з виховної роботи та керівника проекту Садолюк Л.М. підготували і провели соцопитування, яке виявило велику зацікавленість темою проекту як учнів, так і батьків. Інформація, яку зібрали школярі, послужила основою для створення збірки матеріалів щодо історії побудови та участі в Другій світовій війні кораблів, збудованих на суднобудівних заводах міста Миколаєва. Найбільш цікаві факти: доля підводних човнів, шлях військових досягнень їх командирів(наприклад, віце-адмірал Кулішов Ілля Данилович у 1943 р. був помічником командира відомого підводного човна «Революціонер», а згодом командував підводним човном «Якобінець»). Учні школи були активними учасниками круглих столів, тематичних заходів, на які запрошувались батьки та рідні, що працювали чи працюють на суднобудівних заводах міста. Школярі в ході таких зустрічей дізнались про
50
І етап невідомі досі сторінки історії рідного міста, кожний класний колектив визначив певний напрямок дослідження в рамках проекту. Значимість проведеної роботи у І етапі проекту: - ознайомлення з фактами, раніше маловідомими; - вивчення історії родини; - залучення до активної пошукової діяльності учнівської молоді; - вивчення історії рідного краю. Згідно матеріалів пошукової роботи виявлено, що участь у військових діях Другої світової війні брали крейсери, міноносці, есмінці, підводні човни. Досліджено термін їх побудови, час вступу у військові дії, особливості участі у військових операціях. Зокрема, зібрано інформацію про крейсери «Комінтерн», «Червона Україна», «Ворошилов», «Молотов», «Харків»; міноносець «Бдительний»; есмінці «Безупречный», «Быстрый», «Совершенный»; підводні човни « Щ - 216», «С-32», «Л-6», «Л-23», «Д-4»- «Революціонер». Отже, в період Другої світової війни бойові кораблі, що будувалися на суднобудівних заводах міста Миколаїв, брали участь у найскладніших військових операціях. Чорноморський флот нараховував на момент початку Другої світової війни більше 200 кораблів. Підводні човни та артилерійські кораблі могли діяти на всіх ділянках військового театру. «Флот був боєздатний, готовність зустріти ворога скоординованими ударами підводних і надводних кораблів була досить висока…» (М.Г. Кузнєцов). Практична реалізація проекту у 2011-2012 н.р.: створення макету одного з кораблів, що брав участь у військових діях Другої світової війни, продовження вивчення громадської думки щодо теми проекту, створення електронної презентації «Ці кораблі знає світ», тематична експозиція. Визначення напрямку пошукової роботи, активна участь школярів (особливо членів географічного краєзнавчого гуртка «Компас», членів гуртка судномоделювання) є виявом соціальної активності, творчих, наукових здібностей учнівської молоді.
51
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька СпеÖіаліÇована Øкола I-III Ступенів ¹22 Ç поглибленим вивченнßм англійСько¯ мови Ç 1 клаСу У рамках загальноміського проекту «Бузька хвиля» пошуковий загін школи почав роботу над збиранням матеріалів до видання збірок та альманахів з країнознавства за темами: «Історія виникнення міста Миколаєва як столиці суднобудування»; «Славетні імена та долі кораблів, побудованих в Миколаєві»; «Історія Чорноморського суднобудівного заводу»; «Славетні імена суднобудівників Миколаєва». Учнів особливо зацікавили долі кораблів,побудованих в Миколаєві. У цьому розділі школярі пошукового загону відстежують долі авіаносців «Київ», «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов», «Червона Україна», лінійного корабля «Новоросійськ», а також кораблів «Комсомолець України», «Кмітливий», «Спритний», ракетних крейсерів «Україна», «Москва». Крім того, гуртківці знайшли славетні імена всіх директорів заводу, фотографії багатьох суден,побудованих на ЧСЗ, установили цікаві факти з історії заводу. Відстежуються династії: Ханенко Дмитро розповів про свого діда, який будував багато кораблів на ЧСЗ. Стеценко Ангеліна розповіла про службу свого родича в ВМФ, його грамоти,нагороди та цікаві факти під час служби. Мавродій Марія розповіла про навколосвітню подорож яхти «Ікар» та свого дядька, який був у складі екіпажу. Також Короткова Олена дуже цікаво розповіла про свого дідуся, який довгі роки працював на заводі й отримував нагороди. Що ми зробили: - оформили папку із матеріалами; - оформили змінний шкільний стенд; - підготували матеріали до виступу на класних годинах; - зустрілися у бібліотеці № 4 із видавцем книг з країнознавства Іриною Гудим й автором книги про династію миколаївських суднобудівників Рафаловичів-Павлюком А.Н;
52
І етап готуємо 2 збірки: «Мій дід будував кораблі» та «Славетні долі кораблів, побудованих у Миколаєві»; - надрукували у шкільній газеті статтю-розповідь Мавродій Марії про долю корабля «Червона Україна»; - зробили виставку малюнків «Гордість міста корабелів». Історія Миколаївських кораблів. «Червона Україна» «Червона Україна» - радянський військовий корабель, який спочатку мав ім’я «Адмірал Нахімов». 19 жовтня 1915 року в Миколаєві завод «Російського суднобудівного суспільства» («Руссуд») розпочав будівництво двох братівкрейсерів «Адмірал Нахімов» (головний) та «Адмірал Лазарєв». Але Перша світова та Громадянська війни надовго заморозили будівництво. У січні 1920 року корабель відбуксували білогвардійцями до Одеси і там, на жаль, його посадили на мілину. Але в лютому 1920 року крейсер на щастя повернувся до Миколаєва. І в 1923 році він отримав нове ім’я – «Червона Україна» - розпочав нове життя. У супроводі есмінців у 1928 році радянський крейсер з дружнім візитом відвідав Турцію, а 25 липня 1929 року корабель гостинно взяв на свій борт самого І.В. Сталіна. Після цього вперше здійснив подорож до Італії та Греції, а через чотири роки корабель знову йде до Туреччини підлікуватися – пройти капітальний ремонт. Але настали жахливі часи Великиої Вітчизняної війни. Крейсер був у складі Чорноморського флоту СРСР, мужньо евакуював жителів Одеси та обороняв Сімферополь. А в 1941 році першим з кораблів ескадри відкрив вогонь по військам супротивника. 12 листопада настала чорна смуга в житті крейсера: під час авіанальоту у корабель, який стояв біля Графської пристані, потрапило дві бомби. На кораблі загинуло 70 чоловік. Наступного дня пошкоджений крейсер відбуксували в Південну бухту, де він затонув. Але доля повернула «Червону Україну». 1947 року корабель піднято із дна морського та відремонтовано. І за всі його бойові заслуги командування вирішило посадити крейсер на грунт у районі коси Бакая як мішень для бомбометання морської авіації. Гідний кінець життя для гідного героя СРСР. Під час війни екіпаж зріднився зі своїм кораблем. Тому керівництво Чорноморського флоту прийняло рішення - новому ракетному крейсеру, побудованому в Миколаєві, присвоїти ім’я «Червона Україна». Це було зроблено для того, щоб мужній дух крейсера продовжував жити в наступних поколіннях! У спорудженні цього корабля брав участь мій дідусь, який усе життя працював на заводі. Сьогодні крейсер належить флоту Російської Федерації та
53
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
базується в п. Владивосток, продовжуючи захищати морські рубежі Росії на Далекому Сході. І хоча крейсер «Червона Україна» продовжив життя з іншою назвою «Варяг», пам’ять про ракетний крейсер живе в серцях миколаївських корабелів і дотепер! Отже, дорогі друзі, я сподіваюсь, що зацікавила вас цією статтею і вважаю, що ви не залишитеся байдужими до захоплюючої історії Чорноморського флоту. Адже це - наше минуле! А без минулого немає майбутнього!» Планується проведення таких заходів у 2011-2012 н.р.: - висвітлити про пошукову роботу школи в міській пресі; - виступити на виховних годинах з цікавими матеріалами; - підготувати відео презентацію за зібраними матеріалами; - продовжувати збирати матеріал за обраними розділами.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹24 «Вони пройшли вогонь і воду» Пошукові роботи для дітей ЗОШ № 24 справа звична. Міський проект «Бузька хвиля» діти сприйняли як звичну, але, водночас, і цікаву справу. У вересні провели соціальне опитування серед учнів. У проекті задіяно 350 учнів, що складає 70 % від усього учнівського колективу. 370 чоловік вважають необхідним міський проект «Бузька хвиля»; 350 – бажають взяти участь у пошуковій експедиції. Діти оцінюють середньо свої знання про Миколаїв. 90% опитуваних учнів проголосували за напрямок «Славетні імена Миколаєва» та 70% голосів отримав напрямок «Обпалені війною». 17 вересня на загальношкільній учнівській конференції учнівські колективи отримали пошукові завдання, котрі заздалегідь були розроблені на засіданні учнівського самоврядування. Працюючи над своїми пошуковим завданнями, учні початкової школи відвідали музей суднобудування та флоту, академічний художній російський
54
І етап драматичний театр, Миколаївський обласний художній музей ім. Верещагіна, Миколаївський обласний краєзнавчий музей, дитяче містечко «Казка», Миколаївський зоопарк та міські пам’ятники.
Близько 150 школярів середньої та старшої ланки збирали інформацію в науково-педагогічній бібліотеці, дитячій бібліотеці № 2, архіві Миколаївської області, бібліотеці ім. Гмирьова, філії ЦБ для дорослих № 21. Відвідали музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1944рр.», академічний український театр драми та музичної комедії, Миколаївську астрономічну обсерваторію, Миколаївський яхт-клуб, музей суднобудування і флоту, музей заводу ім. 61 комунара, музей ім. Макарова, Національний університет кораблебудування, Чорноморський завод суднобудування, інші визначні та пам’ятні місця Миколаєва. Близько 20 учнів відвідали Будинок художників та виставковий зал з сучасним мистецтвом Миколаєва. Найцікавішою знахідкою дослідницько-пошукової роботи став матеріал про кораблі серії «БИС – 34». Була проведена зустріч з Осиповим О.Я., який бачив та займався ремонтом есмінця «Беспощадного». З його слів школярі дізналися, що в Петербурзі на Неві стоїть пам’ятник «Беспощадному». Він показав деякі документи, які розширюють знання про завод, на якому було збудовано есмінець. Осипов О.Я повідомив про те, що, на жаль, тих людей, які займалися будівництвом есмінця, нікого немає серед живих.
55
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Діти дізнались, що в Криму є пам’ятник «Беспощадному», який знаходиться в жахливому стані. У жовтні 2010 р. учні школи взяли активну участь у загальноміському суботнику, метою якого була допомога у відродженні пам’ятника «Беспощадному». Планується зустріч з людиною, яка служила на кораблі «Сообразительный» (серія «БИС-34»). Налагоджуються зв’язки з Московським об’єднанням «ЮНЕСКО - Единство» для розширення знань про серію есмінців. У планах є створення альбому «Загартовані вогнем і водою» та відео презентація роботи. Підводячи підсумки роботи над І етапом проекту, в школі провели соціальне опитування. 100% опитуваних (370 учнів та 100 батьків) поповнили свої знання про рідне місто і оцінюють їх як високі. 300 - зазначили, що найцікавішими є екскурсії Миколаєвом, а 50 чоловік - збір цікавого матеріалу. Робота над проектом дала можливість дітям поглибити знання про історію рідного міста, про діячів культури та суднобудування; сприяла згуртованості учнівського колективу; налагодженню контактів з громадськістю; залученню батьківських комітетів до шкільного життя. Лідер школи Осадчук Валерія сказала: «Робота над цим проектом дала нам змогу детальніше ознайомитися з історичним минулим рідного міста, відкрити нові сторінки в його історії та закріпити вже набуті знання». Надалі плануємо організовувати зустрічі з відомими людьми, які пов’язані з галуззю суднобудування, культури і політики; організовувати пересувні виставки - експозиції у своєму мікрорайоні, екскурсії та експедиції по визначних місцях Миколаївської області.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹27 Учні ЗОШ № 27 взяли участь у І етапі акції «Бузька хвиля». Узагальнюючи соціальне опитування, встановлено, що більшість учнів не знає про кораблі, які були побудовані в нашому місті та брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни нічого, хоча більше 50% - вважають, що тема вивчення історії цих кораблів є актуальною. Опрацювавши зібрану інформа-
56
І етап цію, вибрано напрямок «Обпалені війною». Було створено пошуковий загін у складі 20 учнів. Відвідавши бібліотеку № 4, скориставшись мережею Інтернет, пошуковий загін зібрав та опрацював багато матеріалів про історію миколаївських кораблів. Видана збірка «Кораблі, обпалені війною», яка зберігається в шкільному музеї «Берегиня», для учнів школи створено презентацію за матеріалами роботи. Матеріал, який відшукали, актуальний та важливий, особливо зацікавила доля корабля «Червона Україна». Легкий крейсер «Адмірал Нахімов» був закладений у Миколаєві 3 жовтня 1913 року, а вже спущений на воду 6 листопада 1915 року. Навесні 1919 року почали перебудовувати крейсер та дали йому назву «Гетьман Богдан Хмельницький». 26 грудня 1922 року крейсер отримав нову назву — «Червона Україна». Лагодили та добудовували корабель на Миколаївському суднобудівному заводі ім. А.Марти. Роботи на кораблі проводились досить повільно: не вистачало палива, матеріалів, робочої сили, обладнання. Влітку 1926 року роботи на кораблі були завершені. До складу Червоного флоту крейсер увійшов 21 березня 1927 року. Тоді ж на його щоглі було піднято прапор командуючого флотом. «Червона Україна» став першим новозбудованим кораблем, який увійшов до складу радянського флоту після Жовтневого перевороту. У супроводі ескадрених міноносців «Незаможник» і «Петровський» у 1928 році радянський крейсер з дружнім візитом відвідав Туреччину. У 1930 році крейсер під командуванням П. Євдокимова, у супроводі ескадрених міноносців здійснив перехід у Середземне море, відвідав Італію та Грецію, через чотири роки крейсер знову побував у Туреччині. У січні 1941 року після ремонту крейсер прибув до Севастополя. Початок радянсько-німецької війни зустрів у складі бригади крейсерів ескадри Чорноморського флоту. У перший день Великої Вітчизняної війни «Червона Україна» отримала своє перше бойове завдання – розпочати встановлення мінних загород на підходах до Севастополя. Через декілька днів, повертаючись на базу, крейсер ледве не підірвався на німецькій міні. Врятувало те, що йому довелося поступитися дорогою портовому буксиру, який вів плавкран. Наприкінці серпня він побував в Одесі, потім крейсер брав участь в операції з евакуації міста. Кораблі вели інтенсивний вогонь по берегу, прикриваючи відхід наших військ. Рано–вранці 16 жовтня контр-адмірал Л.А. Владимирський дав команду зніматися з якоря. Напади авіації ворогів почалися через дві години після виходу з Одеси й тривали до підходу до Севастополя, але все ж таки ворог був відбитий.
57
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Військова рада флоту вирішила залишити в Севастополі крейсер «Червоний Крим» та «Червона Україна», які вже 8 листопада відкрили вогонь по німецьким військам. У цей же день командиром був призначений капітан І.А.Заруба. 11 листопада почався перший штурм міста, і вже на другий день посилився напад німецької авіації на крейсер. Перша бомба підірвалася у воді, її осколок пробив верхню палубу й розірвався всередині корабля. Почалася пожежа. Аварійні загони відразу почали гасити вогонь, а корабель вже нищили нові ескадрильї бомбувальників. Корабель отримав ще дві пробоїни. Через них потрапило більш ніж три тонни води. Крейсер сів носом на грунт, частина верхньої палуби пішла під воду. Планувалося відправити крейсер в док для ремонту. Всі водовідливні засоби працювали на повну силу, але вода продовжувала підступати до внутрішньої частини корабля. 13 листопада командир корабля віддав останній наказ – особовому складу залишити корабель. Через деякий час «Червона Україна» лягла на лівий борт і затонула. У Севастополі на Графській пристані встановлено меморіальну дошку з червоного граніту, на якій висічено силует крейсера та напис: «Здесь, ведя бой с противником, 12 ноября 1941 года погиб крейсер «Червона Украина». За підсумками опитування встановлено, що більшість учнів чули про проект, знають тему над якою працює школа, але з матеріалами роботи не всі ознайомлені, тому на другому етапі основним завданням постає ознайомлення учнів, батьків, жителів мікрорайону з проведеною роботою. На другому етапі заплановано до Дня Перемоги за знайденими матеріалами видати та розповсюдити буклети. Протягом 2011-2012 н.р. вирішили написати сценарій, використовуючи матеріали пошукової роботи, та презентувати в класах, на батьківських зборах під гаслом «Миколаїв – місто корабелів! Це наша велика гордість!».
58
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹31 Свою роботу над проектом «Бузька хвиля» ми почали зі створення пошукового загону та призначення керівника проекту Бойка Євгена Миколайовича. З метою визначення напрямку проекту нами було проведено соціологічне опитування у вигляді анкетування, інтерв’ю. Все це можна побачити на фотокартках. Після чого пошуковим загоном були опрацьовані аналітичні матеріали та обраний напрям проекту «Обпалені війною». Пошуковий загін школи приступив до вивчення інформаційних джерел, опрацювання і збору матеріалів з теми. Результатом проведеної пошукової роботи стало обрання десяти об’єктів дослідження: підводне судно «Декабрист», «Ленинец», «Ленинец Л-2», «Камбала», «Щука», «Щука 207», «Малютка», «Крейсер «Красный Кавказ», «Нежданный», «Гарибальдиец». Над цими об’єктами працювали учні 5-10 класів. За цей час вони відвідали музей суднобудування і флоту, музей та бібліотеку заводу ім.61 комунара.
59
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
На даний момент пошуковий загін школи обробляє зібрані матеріали та дооформлює збірки, буклети за темою нашого проекту. Працюючи над напрямом міського проекту «Обпалені війною», ми прийшли до висновку, що наша тема є доцільною, оскільки виховує в учнів патріотичні почуття, любов до рідного краю, а також поглиблює знання учнів з історії та культури свого народу. Від роботи, яку виконали учасники проекту, ми очікували таких результатів: набуття, розширення та поглиблення знань про історію судно будівних заводів Миколаєва, а також кораблів і їх світове значення, розвиток в учнів життєвої компетенції, соціальної активності та комунікативності. Нашим пошуковим загоном була написана наукова робота на тему «Оборона Севастополя та участь кораблів Миколаєва в його обороні». «Стоит над Черным морем Севастополь, дважды увенчанный славой двух своих оборон, и эта слава, подобно двойной звезде, сверкает на вечном небе...» Ворог рушив на Севастополь, обійшовши його зі сходу, зайняв бухти. 6 червня 1942 р. ворог спробував взяти штурмом укріплення Корабельної сторони біля Малахового кургану. Корабельну сторону складали кораблі, побудовані на суднобудівному заводі Миколаєва: крейсери «Красный Кавказ», «Нежданный» під командуванням контр-адмірала Істоміна Володимира Івановича. Також велику роль в обороні зіграла тісна взаємодія флоту з армією. У систему вогню з оборони додавався і вогонь з кораблів. Бойові кораблі Чорноморського флоту маневрували в бухті, вели влучний вогонь по ворогу та наносили йому великі втрати. Отже, в Другій світовій війні оборона Севастополя відіграла важливу роль, вона ілюструвала боротьбу народу та вправність кораблів, серед яких два кораблі збудовані в нашому місті. Очікувані результати на І етапі роботи над проектом були досягнені. Це підтверджується підсумками соціологічного опитування, що знайшло своє відображення на діаграмі і в буклеті.
60
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹34 Миколаїв – місто корабелів. Саме так колись говорили про наше рідне місто. Але зараз, почувши цей вислів, старше покоління лише гірко посміхається, а молоде дивується, бо вже не перший десяток років суднобудування в Миколаєві перебуває у занепаді. Але такий занепад наше місто переживає не вперше за свою історію, потім суднобудування завжди відроджувалось та розквітало. Цей факт довели у своїх дослідницьких роботах учні 34-ї школи. На початку акції «Бузька хвиля» в школі було проведено анкетування всіх учнів 5-11 кл., яке засвідчило, що 70% з них щось знають про історію суднобудування в Миколаєві, але небагато. Добре знайомі з цією темою 6%, а 24% майже нічого не знають. У зв’язку з цим кожен клас обрав собі одну чи декілька із запропонованих тем і почав працювати. За своїм бажанням до учнів 5-11 класів приєдналися й учні 4-А кл. Першим кроком стало відвідування музею суднобудування і флоту всіма бажаючими учнями, музею історії ЧСЗ учнями 9-А кл., відвідування закладення нового корабля на цьому ж заводі учнями, чиї батьки там працюють, музею заводу ім. 61 комунара - учнями 7-Б кл., центрального конструкторського бюро «Чорноморсуднопроект» членами краєзнавчого гуртка. Наступний крок – написання дослідницьких та творчих робіт. Найбільше учнівських робіт присвячено темі становлення та історії суднобудування в місті Миколаєві, історії миколаївських суднобудівних заводів, кораблям, побудованим на Миколаївських верф`ях, видатним особистостям нашого міста. Серед робіт треба відзначити проект вихованців краєзнавчого гуртка «Вклад ЦКБ «Чорноморсуднопроект» у розвиток суднобудування Миколаєва». Вихованці краєзнавчого гуртка «Усть-Інгул» невипадково обрали саме цю тему. Вона стала продовженням дослідницької роботи «Натхненний майстер кораблів. Життєвий та творчий шлях лауреата державної премії ім. Т.Г.Шевченка Іванова В.Я.», над якою учні тепер вже 11 класу працювали під час акції «Миколаєву – турботу юних». Цікавою стала дослідницька робота учнів 10-Б кл.: «Новий погляд на заснування верфі», яка розповідає про те, що допомогти обрати місце для будування верфі допоміг випадок, а також, як Г.Потьомкін звітував імператриці про будівництво міста Миколаїв, коли насправді біля верфі існувало тільки декілька землянок. Дуже змістовна робота учнів 7-А
61
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
кл. «Минный заградитель «Краб»» розповідає те, що наше місто було однією з колисок російського підводного флоту. Маловідомі факти розкриває частина дослідження учнів 9-А кл. «Історія ЧСЗ», про роботу заводу в період німецької окупації. Радянська пропаганда дуже відрізнялась від реальності, про що свідчать німецькі архіви. За даними цих архівів, основні засоби виробництва не встигли евакуювати й вони потрапили загарбникам. Завод продовжував працювати, добудував 2 великі кораблі, ремонтував баржі й навіть заклав ще два суховантажі. Робітники отримували заробітну плату, а деякі навіть преміальні - горілку, масло, махорку та посилене годування. Незвичайною є спільна робота учнів 10-А та 5-Б кл. «Літературні стежки корабельного краю» про відомих письменників, поетів та літераторів, які проживали в Миколаєві чи відвідували наше місто – Олександра Пушкіна, Василя Жуковського, Володимира Даля, Миколу Садовського, Панаса Саксаганського, Льва Толстого, Максима Горького, Івана Буніна, Володимира Маяковського. З усіх дослідницьких робіт зібрано чотири книги «Рідний причал» (про історію суднобудівних заводів), «Ідуть у море кораблі», «Славетні імена Миколаєва» та «Літературні стежки корабельного краю». Ці книги оздоблені учнівськими малюнками та фотографіями; також створено 6 електронних презентацій та знято 2 відеофільми. Все це було презентовано на шкільній краєзнавчій конференції та передано до шкільної бібліотеки. Під час роботи над проектом «Бузька хвиля» в лідерів учнівського самоврядування школи народилася ще одна цікава ідея, яка також вже втілюється в життя. Це – створення власними силами моделей кораблів, які були побу-
62
І етап довані на Миколаївських суднобудівних заводах. Цю ідею підтримали батьки та випускники школи минулих років. Так в школі на громадських засадах під керівництвом батьків та випускників почав працювати гурток юних моделістів, члени якого зараз готують дві моделі кораблів. Певні результати досягнуті, але попереду - ознайомлення громадськості з результатами нашої роботи. Так, у 2011-12 н.р. планується літературно-музична композиція «Миколаїв – місто корабелів» для учнів молодших класів, цикл тематичних виховних годин для кожного класу школи, тематична гра «Що? Де? Коли?» та інші цікаві заходи.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹45 Направление, по которому работает ученическое самоуправление «Школа жизни»: «Опаленные войной (история кораблей, которые были построены на судостроительных заводах города и принимали участие во Второй мировой войне). Молодежь – это активная и небезразличная часть населения нашей страны. И, конечно, мы, молодые жители Ленинского района города Николаева, не могли остаться равнодушными к объявленному городскому проекту «Бугская волна». Те задачи, которые по условиям проектной деятельности поставлены перед молодежью, имеют большое значение для воспитания гражданской позиции и ответственности перед обществом каждого человека, проживающего в Николаеве и всем сердцем любящего свой город. Ведь все мы знаем, что наш край – край корабелов. Значит, именно здесь строятся корабли, и живут люди их строящие. Собрались активисты ученического самоуправления нашей школы № 45 на внеочередное заседание и познакомились с основными заданиями проекта. Сначала для жителей нашего микрорайона «Водопой» мы разработали анкету, которая состоит из таких вопросов: 1. Что Вы знаете о деятельности судостроительных заводов нашего города, особенно во время Второй мировой войны?
63
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
2. Сколько и каких кораблей было спущено с их стапелей накануне и в период Второй мировой войны? 3. Есть ли в Вашей семье или среди Ваших друзей люди, которые принимали участие в морских боевых действиях в этот героический период, или кто – то из них работали в этот же период на судостроительных заводах Николаева? 4. Знаете ли Вы что-либо о героических подвигах людей в период Второй мировой войны на кораблях, построеных на Николаевских заводах? В нашем микрорайоне мы не нашли людей, непосредственно принимавших участие в морских боевых действиях на николаевских кораблях или работающих на судостроительных заводах. Но, внимательно изучая историю самих кораблей, судьбы людей, проходивших службу на николаевских кораблях или принимавших участие в боевых действиях во время Второй мировой войны, мы познакомились с интересными людьми, чья жизнь смогла ответить на наши вопросы. Одним из этих людей стал Осипов Алексей Яковлевич. Вместе с Областным национальным обществом «Русичъ» представители нашего самоуправления встретились с этим замечательным человеком в музее судостроения и флота. История, рассказанная Алексеем Яковлевичем, может быть, проста. Но жизнь состоит из простых и сложных
64
І етап событий. И эти же события ковали нашу Победу в Великой Отечественной войне. Активисты школьного ученического самоуправления побывали в гостях у ветерана, поздравили его с днем освобождения Николаева от немецко-фашистских захватчиков, расспросили Алексея Яковлевича о его трудовых достижениях, о жизни в послевоенный период. Изучая странички истории кораблей, построенных на николаевских судостроительных заводах, мы познакомились с судьбой таких крейсеров и эскадренных миноносцев: подводные лодки типа «Декабрист» (1930 г.), эскадренные миноносцы «Осмотрительный» (1942 г.), «Внушительный» (1942 г.), «Осмотрительный» (1940 г.), «Ворошилов», «Красный Кавказ» (1932 г.) и многие другие. Особенно нас заинтересовала судьба крейсера «Красный Кавказ». История этого корабля началась накануне Первой мировой войны. 18 октября 1913 года в Николаеве состоялась закладка двух легких крейсеров. Одному из них, названным впоследствии «Красным Кавказом», было присвоено наименование «Адмирал Лазарев». Корпус корабля был спущен на воду лишь 8 июня 1916 года, однако не был достроен. Совершенно заброшенный, он стоял у достроечной стенки завода. Лишь в сентябре 1927 года на палубу, покрытого ржавчиной и поросшего бурьяном крейсера, вновь взошли рабочие-судостроители, инженеры и красные военкоры. Но прошло еще более четырех с лишним лет, прежде чем корабль, переименованный 14 декабря 1926 года в «Красный Кавказ», отошел от причала завода. Успешно пройдя все стадии приемных испытаний, заново выстроенный крейсер 25 января 1932 года вступил в строй. Судьба была к нам благосклонна. Общими усилиями мы нашли книгу, которую написал капитан крейсера «Красный Кавказ» А.М.Гущин. А затем нашли дочь Гвардии старшего матроса Григория Алексеевича Сторожука, который всю войны прошел на этом крейсере – Нину Григорьевну (в замужестве – Островскую). Нина Григорьевна предоставила нам мемуары своего отца, гвардии старшего матроса Сторожука Григория Алексеевича, которые мы использовали при написании буклета «Легенды о кораблях и людях их построивших и на них воевавших». Четыре легенды рассказывают о крейсере «Красный Кавказ», о старшем матросе Сторожуке Г.А., о молодом помощнике рабочего Осипове А.Я. и о других крейсерах, спущенных со стапелей николаевских судостроительных заводов (1930–1945г.г.) и принимавших участие в боевых действиях в период Второй мировой войны. И сегодня мы уже можем познакомить с этим материалом родителей наших учеников, жителей микрорайона, всех, кто интересуется истори-
65
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
ей судостроения наших николаевских заводов и судьбой кораблей на них построенных. Каждый классный коллектив работал над поиском и изучением материала по истории разных кораблей, по итогам работы были подготовлены презентации, с которыми ребята ознакомили родителей, учеников школы и жителей микрорайона. До работы над проектом ученики и жители нашего района практически ничего не знали о судьбах николаевских кораблей, принимавших участие в военных действиях в период Второй мировой. А сейчас мы расширили свои знания по истории родного края, привлекли к поисковой деятельности родителей и других взрослых. Итак, подводя итоги, мы можем сказать, что: - провели социальный опрос жителей микрорайона о знании истории судостроения и истории кораблей николаевских заводов; - ученические самоуправления классов и актив школы вели активную поисковую деятельность в данном направлении; - собрали интересный материал о судьбе крейсера « Красный Кавказ»; - нашли дочь гвардии старшего матроса с крейсера «Красный Кавказ» Сторожука Г.А. – Островскую Н.Г., в сотрудничестве с которой выпустили буклет «Легенды о кораблях и людях их построивших и на них воевавших»; - познакомились с помощником рабочего завода 61 коммунара Осиповым А.Я., в период Великой Отечественной войны принимавшим участие в ремонте военных кораблей; - создали презентации по истории крейсеров и эскадренных миноносцев, сошедших со стапелей николаевских заводов и принимавших участие в боевых действиях во время Второй мировой; - освещали работу над проектом в школьной газете, знакомили с собранным материалом жителей своего микрорайона. На этом наша деятельность не заканчивается. В следующем учебном году мы планируем создание электронной книги собранных материалов, проведем конкурс рисунка на асфальте. А еще мы развиваем творческие способности наших учеников. Поэтому ко Дню Победы создадим на основе презентации музыкально – литературную композицию, с которой ознакомим не только наших учеников, их родителей, но и ветеранов Великой Отечественной войны.
66
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹46 Учні Миколаївської загальноосвітньої школи № 46 обрали для пошукової роботи тему «Кораблі, збудовані на миколаївських заводах, які брали участь у Великій Вітчизняній війні». Учасниками пошуково-дослідницької роботи зібрано й опрацьовано матеріали різних джерел: бібліотек, архіву, Миколаївського музею суднобудування і флоту. Велика Вітчизняна війна по праву вважається найбільш кровопролитним конфліктом в історії ХХ століття. Боротьба з нацистською Німеччиною вимагала від Радянського Союзу мобілізації всіх внутрішніх резервів. Чорноморський флот був складовою частиною Військово-морських сил СРСР. На початок Великої Вітчизняної війни до його складу входили: 1 лінкор, 5 крейсерів, 3 лідери есмінців, 14 есмінців, 47 підводних човнів і більше 50 кораблів інших класів, а також 625 літаків та близько 200 гармат берегової і зенітної артилерії. Абсолютну більшість плавскладу Чорноморського флоту будували на верф`ях Миколаєва - одного з найбільших суднобудівних центрів Радянського Союзу.
67
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Із всього, що створив людський інтелект – від сивої давнини і до сьогодення – ніщо не може зрівнятися за складністю, багатозначностю завдань і суперечливостю вимог із військовим кораблем. Нічого не узагальнює і не вбирає в себе стільки технологічних досягнень цивілізації. 30 жовтня 1941 року фашистські війська вийшли до Севастополя. Відразу постало питання про використання кораблів. З одного боку оборонці міста дуже потребували підтримки корабельної артилерії. Однак, перебуваючи на рейді й не маючи можливості маневрувати, великі кораблі ставали хорошими цілями для масованих нальотів ворожої авіації. Військова рада флоту вирішила залишити в Севастополі крейсери «Червоний Крим» і «Червона Україна», а решту кораблів перебазувати в Новоросійськ і Поті. Перший штурм міста розпочався 11 листопада. У цей день крейсер випустив по ворогу 600 снарядів головного калібру. Висока ефективність вогню корабельної артилерії зірвала наступальний порив фашистів.
12 листопада 1941 року крейсер «Червона Україна» загинув, відбиваючи наступ німецьких військ на Севастополь. У крейсер влучило 6 бомб, він прийняв близько 4000 т води. Не зважаючи на героїчні зусилля екіпажу, корабель затонув. У Севастополі на Графській пристані встановлено меморіальну дошку, де на червоному граніті викарбувано силует крейсера та підпис: «Здесь, ведя бой с противником, 12 ноября 1941 года погиб крейсер «Червона Украина».
68
І етап У роки Великої Вітчизняної війни крейсер «Червоний Кавказ» під командуванням офіцерів О.М. Гущина і В.М. Єрошенка успішно нищив німецькофашистські війська під Одесою і Севастополем, у Феодосії і під Новоросійськом. Найбільш яскравою сторінкою в історії цього корабля є його участь у десантній операції Керченської Феодосії. За роки війни крейсер провів більше 50 артилерійських обстрілів, відбив більше 200 атак авіації, виконав 60 різноманітних бойових завдань, вивіз із оточеного Севастополя більше 20 тисяч військових та евакуйованих громадян. Дедалі більше відходять у минуле події тієї далекої війни. Давно вже нема кораблів, що брали участь у боях і походах, але нащадки пам’ятають про титанічну битву, що опалила нашу землю. «Пам’ятай війну!» - не даремно казали старі мудреці. Запланована форма реалізації практичної діяльності на 2011-2012 н.р. – показ презентацій, відеофільмів.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹49 За результатами соціологічного опитування серед учнів школи ми дійшли висновку, що є багато невідомого про рідне місто - місто корабелів. Тому темою для роботи ми обрали «Кораблі, що були побудовані у Миколаєві й брали участь у Великій Вітчизняній війни». Під час роботи над темою ми відвідали музей суднобудування і флоту, де отримали інформацію від співробітників музею про крейсер «Червоний Кавказ», про розвиток суднобудування на Миколаївщині. Також учні мали змогу зустрітися з працівниками суднобудівного заводу «Океан»: Марчуком Миколаю Андрійовичем, слюсарем –інструментальником, який працює в цеху по виготовленню пресформ, ознайомив учнів із поняттям «пресформа», розповів про особливості роботи із ними: Форманюком Михайлом Михайловичем, зварювальником, який познайомив із складнощами, що виникають під час зварювання деталей корабля. По закінченню зустрічі з корабелами класне самоврядування провело опитування на тему «Мої враження від зустрічі» й отримало такі відповіді:
69
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
-цікаві люди, пізнавальна розповідь, цікава професія; - треба частіше влаштовувати такі цікаві зустрічі; - я обов’язково стану кораблебудівником. Учнівське самоврядування разом з класними командирами підготували та провели інформаційну хвилинку для загальношкільної лінійки. Цікаві відомості про крейсер, які вдалося зібрати: «в годы Великой Отечественной войны крейсер «Красный Кавказ» принимает участие в высадке десанта морской пехоты (3-й Черноморский полк) в районе Григорьевки. «Красный Кавказ» доставил 696 десантников, выстрелив восемь снарядов. Период с 26 октября по 9 декабря 1941 года «Красный Кавказ» пять раз совершал походы в Севастополь, перевезя и эвакуировав 5 277 человек, 58 машин, 70 орудий, около 17 вагонов боеприпасов и 10 вагонов продовольствия. Выпустив при этом по немецким позициям 135 снарядов ГК. В период с 1941—1943 год крейсер совершил 64 боевых похода, обстрелял 13 батарей противника, вероятно уничтожил 2 танка и 3 самолета, подверг бомбардировке свыше 5 батальонов вражеской пехоты. Перевез более 25 000 человек. Отбился от около 200 воздушных атак». Найбільш цікава реакція на факти про крейсер «Червоний Кавказ»: - що багато військових кораблів, крейсерів так і залишилися невідомими для миколаївців. Закінчивши роботу над першим етапом, самоврядування провело соцопитування, яке показало, що не все встигли вивчити та розглянути. Це обумовлено тим, що мало джерел, багато з яких не є достовірними. Тому вирішили продовжувати роботу та реалізувати наші знання про крейсер на практиці.
70
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹60 Історія рідного краю, рідного міста, кораблебудування цікавила нас завжди. Учні школи, батьки, вчителі, співпрацюючи разом вже зробили чимало з цього питання. Результатом роботи стало видання брошури «Історія Варварівки з найдавніших часів», відкриття шкільного музею з тематичними експозиціями. Беручи участь у суспільних акціях «Громадянин», «Добро починається з тебе», «А пам’ять священна», «Від лідера школи до лідера міста», «Миколаєву турботу юних» учні здобули неабиякий досвід роботи над соціальними проектами. У результаті плідної співпраці з органами влади було відбудовано приміщення колишнього кінотеатру й відкрито центр дозвілля «Промінь», стадіон «Колос», меморіальний комплекс з прізвищами загиблих у Великій Вітчизняній війні. Учні школи, працюючи за напрямками проектів, переконувалися, що історія нашого краю цікава, своєрідна і ще так мало нами вивчена. Тому ідея президента школи Мірошниченка Віталія про участь у міській акції «Бузька хвиля» за напрямком «Обпалені війною» була підтримана учнями школи. Адже ми так мало знаємо про кораблі, що були збудовані в місті Миколаєві, брали участь у Другій світовій війні. У роботі над проектом брали участь 58% учнів школи з 1 по 11 клас і 40% батьків. Дослідження й вивчення цього питання проводиться за декількома напрямками: 1. Літературно-фольклорний (знайомство з літературною спадщиною Миколаївщини, зустрічі з поетами Л.Чижовою і В.Пучковим, робота літературної студії, вивчення та відтворення календарно-обрядових свят). 2. Фольклорно-етнографічний (вивчення та пропаганда пісень рідного краю, пісень про корабельний край, вивчення й пропаганда народної хореографічної творчості, який реалізується через роботу фольклорного гуртка «Оберіг» і Зразкового колективу народного танцю «Веселка»). 3. Історико-краєзнавчий (дослідницько-пошукова діяльність, відвідування музеїв міста, музеїв історії на суднобудівних заводах, вивчення історії заснування селища, знайомство з життям і творчістю людей, що прославили рідне місто), який реалізується через роботу пошукових загонів, екскурсії, шкільний музей.
71
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
У проекті з нами співпрацює Рада ветеранів, музей суднобудування і флоту, суднобудівний завод ім. 61 комунара, Миколаївський обласний архів. «Із попелу забуття» тема нашої пошукової роботи. І, дійсно, ми хочемо самі дізнатися і донести до громадськості таку цікаву, маловідому і забуту історію кораблів, що воювали у Другій світовій війні. Вже знайдені документальні архівні відомості про ескадрений міноносець «Занте», червонопрапорний ескадрений міноносець «Незаможник», гвардійський крейсер «Красный Кавказ», есмінець «Беспощадный». Матеріали про кораблі будуть надруковані в шкільній газеті «Злагода» (травень). У травні до науково-практичної конференції буде видано брошуру «Із попелу здобуття». Дослідницька група «Пошук» розробляє екскурсію за тематикою «Ці кораблі знає світ». Інформаційний центр готує комп’ютерну презентацію «Перші кораблі Миколаєва» (1789-1939 рр.), а літературна студія - матеріали, які ввійдуть до збірки «Корабельна сторона». Створено бібліографічний каталог опрацьованої літератури та статей. Пошукові загони працюють й за іншими напрямками проекту «Бузька хвиля». Зібрано біографії й спогади 14 осіб, які працювали на Чорноморському суднобудівному заводі. Учні працюють й за напрямком «Славетні імена Миколаєва», збирають біографічні дані, документи, вирізки з газет про видатних людей міста, життя і діяльність яких пов’язані з галуззю суднобудування та культурними подіями нашого краю.
микола¯вСький юРидичний ліÖей Робота над проектом розпочалась із зустрічі ліцеїстів з міським головою В. Чайкою, яка відбулась за результатами участі учнів м. Миколаїв у Міжнародній місії по країнах Європи «Салют,Перемога! Молодь на шляху до миру і злагоди проти фашизму та екстремізму». На зустрічі було ініційоване вивчення історії кораблів-учасників Великої Вітчизняної війни, спущених зі стапелів миколаївських заводів. Роботі сприяла співпраця з Московським
72
І етап клубом ЮНЕСКО «Единство», члени якого також досліджують бойовий шлях та подальшу долю есмінця «Беспощадный». Їх робота щодо відновлення пам`ятника есмінцю «Беспощадный» у таборі Ласпі (Республіка Крим) сприяла вибору напрямку діяльності. Учні ліцею зацікавились цією роботою та обрали таку тематику досліджень: «Бойовий шлях і подальша доля есмінців «Беспощадный» і «Сообразительный», криголама «Анастас Микоян», підводного човна класу «Щ» № 212, спущених зі стапелів миколаївських заводів у часи Великої Вітчизняної війни».
Соціологічне опитування, проведене серед учнівської молоді, вчителів та батьківської громади, засвідчило, що дана тема маловідома, але дуже цікава більшості опитуваних. На жаль, не було виявлено особистих зв`язків з очевидцями подій, тому учні вирішили йти науково-дослідницьким шляхом. Робота з літературою та музейними матеріалами привели до визначення таких фактів: - архіви заводу ім. 61 комунара були знищені під час окупації міста (ліцеїсти працювали у Народному музеї заводу 27 жовтня 2011 року);
73
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
- музей суднобудування і флоту має дані про кораблі тільки в картотеці; - документальні нариси свідків містять неточну та неповну інформацію про реальні події; -в інших інформаційних джерелах (монографіях, мережі Інтеренет, періодичних виданнях) містяться загальновідомі факти. У подальшій роботі ліцеїсти познайомилися з керівником музею адмірала Макарова Мацкевичем Владиславом Вітольдовичем (зустріч відбулась 27 січня 2011року), який надав матеріали з особистих архівів, у тому числі і відеоматеріали. Погорєлов Анатолій Анатолійович – викладач МДУ надав свою книгу про історію нашого краю у період окупації 1941-44 р.р. Також ліцеїсти активно співпрацювали з представником ЮНЕСКО Клімовим Віктором Дмитровичем. 23 грудня 2010 року ліцеїсти брали участь у роботі звітної конференції обласної спілки охорони пам`ятників, де представили результати пошукової роботи щодо есмінця «Беспощадный». У музеї суднобудування і флоту ліцеїсти взяли участь у конференції «Наследники героической славы», де познайомились з Осиповим Олексієм Яковичем, який поділився власними спогадами (у 1940 році він ремонтував есмінець «Беспощадный»), ТвердоюА.М. та іншими її учасниками. Ліцеїсти спілкувалися з представниками спілки «РУСИЧИ», співробітниками музею суднобудування та флоту, Обласного краєзнавчого музею, обласної бібліотеки ім. Гмирьова, Миколаївського обласного архіву, обласної спілки охорони пам’ятників. У ході дослідження ліцеїсти: - знайшли статтю з періодичного журналу 1998 р. про загибель чорноморської ескадри кораблів з лідером «Харків» 1943р. та фото зробленого з німецьких літаків в момент загибелі ескадри; - знайшли креслення есмінців «Проекту 7» та наочне зіставлення ТТД есмінців цього проекту з кораблями схожого класу інших країн; - написали рецензію до статті періодичного видання 1998р. про дії капітана есмінця «Беспощадный» Негоди. - взяли участь у брейн-ринзі, присвяченому есмінцю «Беспощадный».
74
ідуть у моРе коРаблі ІСТОРІЯ МИКОЛАЇВСЬКИХ КОРАБЛІВ У СУЧАСНОМУ СВІТІ ТА ЇХ СВІТОВЕ ЗНАЧЕННЯ
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹10 Учні Миколаївської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №10 у міському проекті «Бузька хвиля» обрали тему «Ідуть у море кораблі» (з 1789 до сучасності). Усі учні 5 – 10 класів (261) були задіяні в пошуковій роботі. Керувала роботою організаційна рада, до якої входили учні, вчителі, батьки. На першому етапі було проведено анкетування серед учнів (258), батьків (154) і встановлено, що ця тема актуальна. Під час пошукової роботи старшокласники відвідали ЧСЗ, учні 7–8 класів - музей кораблебудування і флоту, учні початкової школи - станцію юних техніків. Група учнів працювала в дитячій бібліотеці № 5 з періодичними виданнями минулих літ. У результаті було зібрано матеріали й представлено збірки: «Флотоводці та суднобудівники Миколаєва», «Доля миколаївських кораблів», розкладушки, присвячені суднобудівним заводам та кораблям. Оформлено виставку дитячих малюнків.
76
І етап Велику допомогу в проведенні заходів надавала нам дитяча бібліотека № 5. Було організовано зустрічі з поетами Миколаївщини, які представляли нам відеоматеріали, організовували тематичні книжкові огляди. Пошукова робота велась за чотирма напрямками, але дослідницька проведена через вплив назви судна на його долю. Ми дослідили історії кораблів, побудованих на миколаївських верф`ях у різні часи, а саме: «Святий Миколай», «Потьомкін», «Флора», «Святий Павло», «Ганімед», «Київ», «Адмірал Кузнєцов». Ми були вражені тим, що пам’ятник затопленим кораблям у бухті Севастополя - це монумент пам’яті нашим кораблям, тому що під час блокади Севастополя було потоплено 45 та загинуло під час артилерійських бомбардувань 4 судна. Загальні збитки саме миколаївських кораблів склали 64% від тих, що брали участь у боях. Усі потоплені миколаївські кораблі склали 72% від загальної кількості затоплених. Загинути, але не здатися ворогу. Ці судна не тільки закрили собою вхід у бухти Севастополя з моря, але й дали сухопутній обороні біля двох тисяч корабельних гармат та декілька тисяч моряків, які захищали місто. Тому загибель кораблів у Севастополі – це подвиг флоту, збудованого в Миколаєві М.П.Лазоревиим. У 2011 – 2012 навчальному році заплановано оформити галерею «Миколаїв – місто корабелів» та зняти документальний фільм про кораблебудівників.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹12 «Ікар» – підкорювач морів та океанів Між двох річок розкинулося гарне місто Миколаїв. У цьому навчальному році учні загальноосвітньої школи № 12 розпочали роботу у рамках проекту «Бузька хвиля». Під час проведення соціологічного опитування серед учнів, вчителів, батьківської громадськості та жителів мікрорайону з’ясувалося, що респонденти визнають необхідність відродження історичних, корабельних та культурних пам’яток рідного краю. Саме так розпочалася робота стосовно дослідження історії та сучасної долі яхти «Ікар», яка поодиноко стоїть в яхт – клубі.
77
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Пошуково – дослідницька діяльність залучила до роботи всіх учасників навчально – виховного процесу. Науковими керівниками та консультантами в рамках проекту стали фахівці Національного університету кораблебудування: зав. кабінетом кафедри ІУСТ Ревзон Наталія Давидівна, зав. лабораторією викладання кафедри програмного забезпечення Тимофєєва Тетяна Володимирівна, доцент кафедри ІУСТ Тимофєєв Віктор Іванович. Відмінник освіти України, активний учасник наукових конференцій і автор багатьох наукових статей В.І.Тимофєєв розповів про учасників команди навколосвітньої подорожі, якими стали 7 викладачів інституту. Нам пощастило зустрітися з Анатолієм Кузнецовим – одним із учасників навколосвітньої подорожі. За 325 ходових діб яхтсмен пройшов 31 милю. З пошуковцями Анатолій поділився враженнями та подарував книгу «С висоты волн». Цікавою видалась і зустріч з викладачем НУК Ухо В.В. Він визначив географію маршруту яхти, яка в 1992 р. як почесна гостя брала участь в міжнародній град–регаті «Колумбус-92», присвяченій 500-річчю відкриття Америки. Зауважив, що вперше під прапором України відбувся похід до Нью-Йорку. У 2000 р. пройшла регата «Третье тысячелетие под парусами» с Генуе в Бостон, потім Канада і Нідерланди. Почесним стало те, що від України в ній брала участь лише яхта «Ікар». Ми, учасники проекту, пишаємося спортивними досягненнями та витривалістю миколаївських яхтсменів. Їх мрія здійснилася і заслуговує високої оцінки громадськості. Наша мрія, мрія пошуковців, відремонтувати яхту й створити з неї музей, поки що залишилася нездійсненною. Але нам вдалося
78
І етап
укласти збірку «Ікар – підкорювач морів та океанів», спроектувати й побудувати власноруч прототип яхти «Ікар». Ми впевнені, що увічнення пам’яті навколосвітньої подорожі таким чином стане відмінною рисою і надасть шкільному музею гідну самобутність. Учнівський колектив ЗОШ № 12
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹16 Відповідно до Положення про реалізацію міського проекту «Бузька хвиля» розпочато роботу за напрямами: - «Ідуть у море кораблі» (історія миколаївських кораблів у сучасному світі та їх світове значення);
79
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
- «Рідний причал» (історія миколаївських суднобудівних заводів); - «Славетні імена Миколаєва» (дослідження долі видатних людей міста, життя та діяльність яких пов’язані з галуззю суднобудування та культурними подіями нашого краю); - «Ранок корабельного краю» (історія миколаївських кораблів з 1789 по 1939 рр.). У рамках проекту було проведено цикл заходів, спрямованих на вивчення історії миколаївських суднобудівних заводів, корабельних пам’яток миколаївського суднобудування, культурних подій нашого краю та з метою створення в шкільному колективі творчої дієвої атмосфери, самопізнання, розвитку творчих інтересів учнів до пошукової, науково-дослідницької роботи, до якої були залучені учнівські колективи з класними керівниками, вчителі географії та історії, батьки. Розпочали роботу з відвідування музеїв, бібліотек з метою підбору інформації, залучення Інтернет мережі, опитування батьків, родичів. знайомих. Результатом пошуково-дослідницької роботи стало виготовлення учнівським колективом планшетів, папок, фотозбірок, електронних презентацій, макетів кораблів, малюнків. Для широкої аудиторії в школі проведено науково-практичну учнівську конференцію «Історія миколаївських кораблів у сучасному світі та їх світове значення», на якій кожен з учнівських колективів захистив свій напрям, підкреслюючи важливість цієї теми для міста, в якому неодмінно запрацюють суднобудівні заводи - початок та коріння міста корабелів. Конкурсною комісією в складі вчителів нашої школи визначено переможців серед учасників проекту, творчі доробки яких будуть відправлені на міську науково-практичну учнівську конференцію. Історія Миколаївщини тісно пов’язана з суднобудівними заводами, відомими іменами, подіями, які ввійшли в наше життя. Тому значимість цього об’єкту досить вагома. У розумінні дітей це виглядає так: «Миколаїв був одним з двох міст у світі, де будувалися важкі авіанесучі кораблі»; «…будувалося за проектом
80
І етап Івана Старова та під керівництвом Михайла Фалєєва…»; «…кораблі збудовані в славетному місті, яке має величезний промисловий потенціал завдяки виходу до Чорного моря…»; «…історія російського військово-морського флоту містить славетні бойові сторінки, про які складено легенди й пісні»; «…місто, яке присвятило своє життя суднобудуванню, не може бути романтиком». Робота над цим проектом засвідчила, що потрібно спрямувати пошуково-дослідницьку діяльність, використовуючи найбільш ефективні дієві заходи, які доцільно впроваджувати у 2011–2012 навчальному році на практиці, що сприятиме формуванню в учнів відчуття причетності до долі міста корабелів, як частини справжньої розвиненої європейської країни і працювати задля його розвитку. Запланована реалізація практичної діяльності на 2011-2012 навчальний рік: 1. Активне залучення населення, особливо молоді, до творчого пошуку. 2. Орієнтація на конкретний дієвий результат. 3. Створення банку даних про видатних особистостей міста, чия діяльність пов’язана з галуззю суднобудування. 4. Використання ЗМІ для підвищення мотивації участі в даному проекті учнівського колективу, вчителів та батьків.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹25 Протягом першого півріччя 2010-2011 навчального року учні загальноосвітньої школи №25 працювали над міським проектом «Бузька хвиля». Тему роботи діти обирали самі. Вони зацікавились історією кругосвітньої подорожі яхти «Ікар», життям моряків – яхтсменів у дуже далекому та тривалому автономному плаванні. Багато з них чули про «Ікар», але було замало матеріалу, щоб ознайомитись з цією темою ближче. Діти вирішили, що дана тематика є дуже актуальною не лише для нашого рідного міста Миколаєва, а й для всієї України, адже це була історично
81
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
вагома для країни подія. Вперше в історії була здійснена навколосвітня подорож на яхті. На жаль, після розпаду Радянського Союзу про подорож «Ікара» забули. І зараз про це згадується все менше. Молодь повинна знати минуле та сьогодення рідного краю; мати уявлення про людей, які є «живою» історією міста; бути зацікавленою у процвітанні Миколаєва – міста корабелів. Мета нашого дослідження - якомога ширше розкрити цю подію, ознайомитись із усіма фактами та подробицями цього плавання, щоб не забувати славні сторінки нашої історії. У вересні 2010 р. відбулося засідання шкільного самоуправління «Коло ідей», на якому учні школи поставили конкретні цілі, визначили завдання для кожного класу, спрогнозували результати роботи над темою. Серед учнів, вчителів, батьків, жителів мікрорайону у формі анкетування було проведено соцопитування. Його результати засвідчили зацікавленість опитуваних даним проектом. До роботи були залучені всі учні школи. Молодші класи готували малюнки та виставки на запропоновану тематику. Дослідницько-пошукова група, яка складалася з учнів 7-8 класів, займалася пошуком та аналізом матеріалів, систематизацію яких проводили старшокласники. Учні школи відвідали бібліотеку – філіал № 2 для дорослих, бібліотеку – філіал № 2 для дітей, бібліотеку - філіал № 6 для дорослих, де познайомилися з періодичними публікаціями, художньою літературою з даного питання. Були проведені зустрічі з видавцем Іриною Олександрівною Гудим, яка дала декілька книг про подорож «Ікара». Вона розповіла дітям цікаві подробиці з життя моряків, познайомила з біографією капітана яхти - Бориса Олександровича Немирова, який, власне, є автором більшості книг про «Ікар». Дослідницько-пошукова група учнів вивчила матеріали Ю.С. Крючкова, доктора технічних наук, професора, яхтсмена; Р.Ю. Титова, члена Союзу письменників, члена Ради з морської художньої літератури; книгою Б.С.Немирова «На «Ікарі» - навколо світу» та його щоденником за період з 1979 по 1980 рік, записами вахтового журналу, які велися під час плавання яхти «Ікар», газетними та журнальними публікаціями за 1987, 1988 рік. Також учні зустрічалися із представниками Миколаївського яхт-клубу, які розповіли про підготовку яхти та цікаві факти й історії, пов’язані з учасниками навколосвітнього плавання. Учні 5-7 класів відвідали музей суднобудування і флоту. Екскурсовод провела спеціально підготовлену лекцію про яхту «Ікар». У кожному класі було проведено класні години, присвячені цій темі. Під час проведених досліджень учні дізнались багато чого нового та цікавого про «Ікар»: коли і як будувалося, хто був учасником навколосвітньої
82
І етап подорожі, як потім склалася їх доля. Гордістю для миколаївців є те, що яхта була побудована на суднобудівних заводах міста, а всі учасники навколосвітньої подорожі – наші співвітчизники. Будівництво яхти проходило дуже важко, бо треба було зробити її міцною та здатною до випробувань у відкритому океані, і тривало в декілька етапів: з лютого 1979 року до липня 1984 р воно відбувалось на суднобудівному заводі «Океан», з січня по серпень 1987 року – закінчення робіт на суднобудівному заводі ім. 61 комунара. 9 вересня 1987 року судно «Ікар» вийшло з Миколаєва. Воно пройшло Атлантику, обігнуло Африку, а після подолання Тихого океану залишило за кормою мис Горн і в День Військово-Морського флоту, 31 липня 1988 року, повернулося до рідного причалу миколаївського яхт-клубу, де його зустрічали більше 10 тисяч миколаївців. Яхта після подорожі брала участь у Грандрегаті «Колумбус-92» (присвяченій 500-річчю відкриттю Америки), в RАСЕ-2000 (приуроченій початку нового тисячоліття).
Будівництво яхти «Ікар» та кругосвітнє плавання 1987-1988 років назавжди залишиться визначним досягненням миколаївців, кораблебудівників та мореплавців.
83
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Учні дізналися про людей, які будували, підтримували, допомагали здійснити задумане, та про неймовірні фізичні, психологічні навантаження на команду яхти, які довелося витримати протягом усієї подорожі. До команди яхти «Ікар» входили такі люди: Кузнєцови Анатолій Іванович та Олександр Іванович, Марков А.Е., Немиров Б.С., Плякін О.В., Прусов С.М., Терняк В.М., Черкес С.В., Яковлєв Б.В. Ініціатором, головним конструктором і виконавцем основних робіт був Борис Олександрович Немиров. Капітана яхти - мрії було удостоєно званням «Почесний громадянин міста». Після того, як пошуково-дослідницька група зібрала та систематизувала матеріал, було проведено друге соціальне опитування. Його результати підтвердили, що плідна праця учнів досягла своєї мети, отримані результати цілком співпадають з прогнозуванням. На засіданні шкільного самоврядування було підведено підсумки, розплановано подальшу роботу над темою у наступному навчальному році. Планується провести «круглі столи», присвячені подорожі «Ікара», години інформування, радіопередачі, які б якнайширше висвітлили дану тему. Підсумком роботи також має бути створення мультимедійної презентації та статті в газету.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹29 Пропонуємо тези із шкільного проекту «Ідуть у море кораблі», які, на нашу думку, підкреслюють значимість об’єкта пошукової роботи. Безмолвной Вселенной могучее бремя В тебе растворилась, Земля Куда ты несёшь своё гордое племя? Куда ты спешишь сквозь пространство и время По звёздным дорогам пыля? В. Качурин
84
І етап Розумом і працею, мовою і турботою попередників у древньому причорноморському степу, омитому водами Південного Бугу й Інгулу, впродовж більш ніж двох століть засновано наш спільний дім, корабельну столицю України. Ми звикли до того, що Миколаїв – «місто акацій і кораблів». Здавалося б, яке відношення до космосу має наше місто Миколаїв? У квiтнi 2011р. виповниться 41 рік одній iз славних подій в iсторiї Чорноморського суднобудівного заводу - корабели долучилися до освоєння космосу. Саме 41 рік тому почалася практична взаємодія космічного корабля Союз-10 з екіпажем та устаткуванням надводного корабля «Академік Сергій Корольов», збудованого на пiдприємствi.
«Академік Сергій Корольов» - справжня легенда вітчизняного флоту: він став одночасно i пароплавом, i науково–дослідницьким судном. За своїм рівнем оснащення належав до універсальних суден космічного флоту. Корабель мав вражаючі технiчнi параметри. Його тоннаж складав 21500 тон, автономнiсть плавання - 120 діб, екіпаж - 119 осiб та 188 наукових спiвробiтникiв. Сьогодні на заводі ще працюють люди, які знайомі з «Академiком» не за фотографіями i розповідями, а брали безпосередню участь у його створенні. Серед них - начальник бюро випробувань i надiйностi суден заводського проектно-конструкторського центру Володимир Ляховецький, який на той час був провiдним конструктором електротехнiчного бюро вiддiлу головного конструктора. Вiн i розповiв про роботу пiдприємства над вiдповiдальним проектом. Для виконання завдань було ухвалено рiшення створити кiлька мобiльних об’єктів, що забезпечують післястартове керування траєкторiєю польоту, а також орбiтальних параметрiв космiчних апаратiв, можливість цiлодобового якiсного радiообмiну з екiпажами. Таке завдання найкраще могло бути реалiзоване надводними кораблями управлiння, осна-
85
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
щеними всiма необхiдними засобами. Влiтку 1969 року заводу доручили збудувати такий корабель У перший експедиційний рейс судно відправилося 18 березня 1971 року. Експедиції з часом введення в експлуатацію - з 1971 до 1990 року (на 1.01.1991 «Академік Сергій Корольов» виконав програми 20-ти експедиційних рейсів, які продовжувалися від трьох до десяти місяців). Райони і зміст експедиційних робіт загалом співпадали з роботами науково-дослідницького судна «Космонавт Юрій Гагарін» - це, передусім, контроль і управління орбітальними комплексами «Салют» і «Мир», автоматичними і пілотованими об’єктами «Союз». «Прогрес» та іншими об’єктами при їх стикуванні в орбітальному польоті та при посадці. «Академік Сергій Корольов» брав участь у програмах міжпланетних польотів деяких станцій типу «Марс» і «Венера». У 1988 році 7-го й 12-го липня разом з науково-дослідницьким судном «Космонавт Георгій Добровольський» і «Кегостров» він контролював по телеметричних каналах включення прискорювачів ракет-носіїв при запуску типу «Фобос». Крім того, учні познайомилися, з біографією С.П.Корольова, який мав незвичайний талант вченого – першопрохідця космічного простору, творчу думку геніального конструктора. На прийомі судна була присутньою Н.І.Корольова – вдова конструктора, космонавти В.Биковський, В Волков.
86
І етап Дуже прикро, що гординя ЧСЗ і Миколаєва в кінці 90 х минулого століття була продана в Японію на металобрухт. У перший навчальний 2010-2011 рік створена електронна презентація «Ці кораблі знає світ». За підсумками участі учнів у міському проекті буде створено в кабінеті фізики експозиції «Історико–краєзнавча спадщина міста корабелів». Проведено вихідне соцопитування серед учнів 1-10 класів, педагогічного колективу та батьківської громадськості, згідно з яким отримані результати мали вищий рівень у порівнянні з вхідним соцопитуванням. Матеріали пошукової роботи використані учнями 10 класу для участі в обласному форумі юних шанувальників фізики «Миколаїв і космонавтика», який проходить 12 квітня 2011 року на базі МОІППО (кафедра природничих дисциплін). Для удосконалення пізнавальної діяльності школярів здійснюються заходи, предметні тижні з урахуванням наробок проекту «Бузька хвиля».
Øкола миСтеÖтв і пРикладниÕ РемеСел Учні Миколаївської спеціалізованої школи «Академія дитячої творчості» протягом 2010-2011 року реалізовували проект «Бузька хвиля» на тему «Ідуть у море кораблі». Під час роботи в рамках проекту «Бузька хвиля» ми познайомились з матеріалами, пов’язаними з корабельною славою Миколаївщини. На початку роботи нами обрано тему для дослідження, розподілено обов’язки в кожній групі, проведено анкетування учнів, батьків і підготовлено звіт у вигляді публікації та презентації. Другий етап розпочався вивченням документів, літератури, творів мистецтва в краєзнавчому відділі бібліотек ім. О.Гмирьова та М.Л.Кропивницького, Миколаївського музею суднобудування і флоту, музею бойової слави в морському порту; зустрічами з науковими співробітниками музею суднобудування і флоту, відомим миколаївським краєзнавцем С.Бойчуком на тему «Кораблі Великої Вітчизняної війни». У процесі проведеної роботи ми дізнались багато цікавого про такі відомі судна, як фрегат «Святий Миколай» - цей корабель був першим у великій
87
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
плеяді бойових кораблів, збудованих у Миколаєві; бриг «Меркурій», «Три Святителя», «Ростислав», «Селафаін», «Ласточка», «Сілістрія», 135-гарматний «Синоп» та «Цесаревич», 84-гарматний «Імператриця Марія» – судно, яке брало участь у Синопській битві та ін.. Із великим захопленням ми знайомились з матеріалами історії першого бойового 44-х гарматного корабля «Святий Миколай». Участь у проекті дозволила кожному з нас реалізувати свої можливості й таланти, здійснити чарівну подорож у далеке минуле. Кожен з учасників проекту відкрив для себе нові сторінки життя рідного міста, дізнався про таємниці в миколаївських майстрів кораблебудування. Працюючи над реалізацією проекту, ми підготували звіт у вигляді буклету, календар та презентації. Результати роботи над проектом буде оголошено на учнівській конференції, а підсумком нашої кропіткої праці стане створення віртуального музею «Ідуть у море кораблі». Учасники проекту проводитимуть по ньому цікаві екскурсії для всіх бажаючих. Славна історія Миколаївського суднобудування, але ми віримо, що ще більша слава українського суднобудування попереду!
88
І етап микола¯вСька гімнаÇіß ¹2 Проект «Бузька хвиля» об’єднав учнівські колективи Миколаївської гімназії № 2 і налаштував на серйозний пошук та творчу активність. На першому етапі учні відвідали музей суднобудування і флоту, бібліотеки ім. Кропивницького, ім. В.О.Лягіна, а також бібліотеку для юнацтва, що збагатило їх світогляд, додало нових вражень щодо внеску корабелів Миколаївщини в розвиток суднобудування не тільки міста, а й усієї держави (колишнього Радянського Союзу). Є багато цікавих досліджень і наробок, які представляють неабиякий інтерес: це й архівні документи родини М.Білоусова, який був корабелом і з яким зустрічалися учні, що зробили фотопідбір, а також вибірку марок з теми (до речі, уже сьогодні завершено роботу над міні-проектом «Проектні розробки яхт»); це і оригінальний підхід до теми «Славетні імена Миколаївщини» (співпраця з яхт-клубом, запланована зустріч з учасниками подорожі на яхті «Ікар», капітаном якої є славетний Неміров Б.С., дідусь однієї з випускниць гімназії Дар’ї Немірової); це багато яскравих імен і нових відкриттів.
У восьмому класі було організовано зустріч з дідусем Єлизавети Ополинської, Валерієм Бабичем, який є автором книг про спорудження кораблів у Миколаєві. Одна з таких книжок («Наши авианосцы») є експонатом вистав-
89
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
ки-експозиції гуртка «Історія гімназії» (кер. Конечна Т.Г.). Гість вів відверту й цікаву розмову з учнями, продемонстрував їм ще одну свою книгу, показав альбоми з фотографіями, зробив класному керівникові подарунок – книгу «Город святого Николая и его авианосцы» із пам’ятним надписом. Тепер у класному архіві буде зберігатися спільне фото автора й учнів, а також кожен запам’ятає атмосферу душевної, теплої бесіди. Досвід кожного класу, набутий під час роботи в будь-якому обраному напрямку, дуже цінний. Він буде представлений для обговорення іншим класам, матеріали обов’язково узагальняться. Телевізійний канал ТАК-ТВ також буде задіяний у висвітленні роботи гімназії в рамках проекту. Керує проектом краєзнавча комісія учкому. Члени комісій класів здають проміжні звіти, обговорюють подальшу роботу класних колективів у рамках проекту, а також форму звітності. Під час усного опитування, організованого учнівським самоврядуванням щодо значущості проекту, учні зазначали: - «Цікаво, що в нашому класі навчається дівчина, дідусь якої є такою знаменитою людиною, пише книжки про історію кораблебудування в Миколаєві. Я навіть не чекав, що зустріч із ним буде такою захоплюючею.» (Руденко О., 8 – В); - «Я багато разів бував у музеї суднобудування і флоту, але кожного разу відкриваю для себе щось нове. Ось і зараз відчув свою причетність до всього, що є минулим нашого міста.» (Ільчук А., 10 – Б); - «Я уперше керую проектом і уже встиг відчути свою відповідальність. Мій клас так старанно працює й шукає матеріали, що я вважаю: ми першими зробимо свій проект!» (Кордік Д., 7 – Б). На 2011–2012 роки планується загальна учнівська конференція з презентацією роботи класних колективів у рамках проекту із запрошенням батьківської громадськості, відомих людей Миколаївщини, героїчний і творчий шлях яких дослідили учні; репортерів телеканалу ТАК-ТВ. Кожен клас буде звітувати про свою роботу з демонстрацією матеріалів досліджень.
90
І етап микола¯вСька гімнаÇіß ¹4 Творча група учнів та вчителів Миколаївської гімназії № 4 долучилась до міського проекту «Бузька хвиля». З великим захопленням пошукова група досліджує історію сухогрузу «Зоя Космодем’янська». Актуальність пошукової роботи надзвичайно велика, адже багато батьків, учнів працюють у кораблебудівній галузі. Результати анкетування серед старшокласників засвідчили, що дітей цікавить історія миколаївських заводів, тому ініціатива, співпраця та прагнення здобути нові знання стали домінуючими серед учасників творчої групи. Важливо відмітити, що до проекту були залучені учні віком 14-16 років (20%) та їхні батьки (5%). На даному етапі завершено пошуково-дослідницьку роботу, де опрацьовано учнями, батьками та вчителями теоретичну базу. Гімназисти в повному обсязі дослідили історію корабля, його особливості, надзвичайну історію партизанки, на честь якої споруджено сухогруз, а саме: подвиг Зої, легенди та міфи пов`язані з її ім`ям, а також опрацювали різноманітні погляди науковців-істориків навколо цієї події. Зібрано фотоматеріали, інтерв’ю, які
91
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
допоможуть у подальшій роботі над проектом, проаналізовано періодичні видання, які детально характеризують сухогруз та відкривають нам маленькі таємниці його створення. Об’єкт пошукової роботи є цікавим тим, що історія будівництва корабля почалася у 1971 році, оскільки учні московської школи № 384 через засоби масової інформації звернулися до всіх школярів Москви із закликом зібрати металобрухт для побудови корабля імені Зої Космодем’янської. Заклик учнів не залишився без уваги - і в результаті до 20 тонн додалося близько 19 тисяч тонн металобрухту. Вже у 1973 році в місті Миколаєві на заводі «Океан» був спущений на воду рудовоз «Зоя Космодем’янська» - перший із серії вітчизняних сухогрузів. Учні творчої групи надзвичайно зацікавились історією корабля та із захопленням дослідили героїчний подвиг в ім’я Батьківщини. Ініціативну групу вразила доля жінки, але найбільше її останні слова: «Товариші! Будьте сміливіші! Мені не страшно, це щастя померти за свій народ!». Учнівська робота заключалась у вивченні теоретичних питань, обміні інформацією, узагальнені матеріалів на засіданні творчої групи. Не залишалися осторонь і батьки, які своєю підтримкою та допомогою у вивченні складних питань завжди були поряд. Знайдено архівні фотографії, накази щодо будівництва, грамоти, схеми корабля та багато іншої корисної інформації, яка знадобиться у подальшій роботі творчої групи. Значимість об’єкту дослідницької роботи є великою не лише тому, що це -перший вітчизняний крупнотоннажний балкер, побудований на заводі «Океан», а і тому, що така робота сприяє вихованню патріотизму гімназистів. Проводжаючи рудовоз у перше плавання, мати Зої, Любов Тимофіївна, сказала корабелам та морякам: «Велике дякую вам, дорогі друзі, за добре серце й світлу пам’ять. Працюйте так, щоб був мир на землі». Важливим етапом роботи є дослідження листування екіпажу судна із школярами багатьох міст. Ми пишаємося тим, що живемо в місті, де будували такі кораблі-гіганти. Ініціативна група вважає, що кораблебудування обов’язково відродиться в нашому рідному місті, а молоді суднобудівники будуть продовжувати справу своїх дідів та батьків, прославляючи місто Миколаїв на весь світ. Не дивлячись на виконану роботу, учні не зупиняються на досягнутому. По-перше, планується залучити більше учнів і батьків до пошукової роботи. По-друге, необхідно на основі теоретичної бази реалізовувати практичну частину, а саме: проводити виховні та позакласні заходи, урочисті лінійки й презентації, які будуть корисні учням гімназії. Плануємо підготувати виступи для молодших класів з метою пізнання ними історії корабля. По-третє, заплановано побудувати макет корабля. Учні з нетерпінням чекають, коли
92
І етап зможуть по завершенню будівництва проводити міні-екскурсії для всіх бажаючих. Учасники творчої групи сподіваються, що результати їх роботи будуть цікавими для мешканців міста. Учні, працюючи над проектом, дослідили багатогранну історію корабля й дуже пишаються, що він пов’язаний з нашим містом. Ініціативна група з натхненням вивчає справи минулого, оскільки чітко засвоїла, що час читати істину про минуле, щоб зробити висновки та реалізувати всі плани, а також познайомити оточуючих з результатами проектної діяльності.
микола¯вСький ліÖей «педагог» Миколаїв – місто корабелів. Усім миколаївцям знайомі ці слова. Але, на жаль, юне покоління мало що знає про корабелів, кораблі, історію суднобудування. У цьому ми пересвідчилися, коли провели анкету серед учнів нашого ліцею. І саме тому із зацікавленням взялися до роботи над проектом. Учні 8-А, 8-Б, 9-Б, 10-Б класів активно залучилися до збирання матеріалів про історію суднобудування. Класи обрали проекти «Ідуть у море кораблі», «Обпалені війною», «Славетні імена Миколаєва». У рамках проекту учні відвідали музей суднобудування і флоту, завод ім.61 комунара. Для себе ліцеїсти відкрили багато цікавого про історію рідного міста, про завод, який будував судна для країни.
93
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Побували ми і в гостях у ветеранів суднобудування. Іван Андрійович Кудінов та Кругліков Віталій Олегович, які працювали на заводі імені 61 комунара, розповіли про спорудження рефрижераторів, кораблів «Адмірал Лобов», «Москва» та інші. З болем вони ділилися спогадами про минуле, коли суднобудування було розвинене, а місто Миколаїв - відоме на весь Радянський Союз; мешканці міста пишалися своїми заводами та кораблями. У гості до ліцеїстів завітала цікава людина, ветеран суднобудування, який пройшов довгий трудовий шлях від роботи в цеху над проектуванням і будівництвом авіаносців, які споруджувались на Чорноморсько¬му суднобудівному заводі, до випробування цих кораблів у морях і океанах - Валерієм Васильовичем Бабичем. Він розповів нам про свої книги, присвячені будівництву й випробуванню авіаносців, про тих людей, які поруч з ним працювали довгі роки. Побувавши в гостях в одного з ветеранів суднобудування Володимира Івановича Панченка, ми записали чудові рядки поезії, написані його дружиною, що так хвилююче передають почуття людини. в миті, коли судно спускають на воду: Невозможно привыкнуть к рожденью. К крику первому, к первым шагам, Как к ребенку, с таким же волненьем Я спешу, чтоб увидеть корабль. Стапель – дом для него. Очень скоро Он покинет его навсегда, Но уверена, в дальних просторах Он припомнит мгновенье, когда Раздаются шампанского брызги Под ликующий рокот гостей, И гудок возвещает о жизни: Родилось пополненье морей. Сильным именем их нарекали Всех по счету. Вот первый, второй... Мать – Эллада, отец - Николаев... Сильным будь и люби непокой!
94
І етап микола¯вСький моРСький ліÖей імені пРоÔеСоРа м. алекСандРова Діяльність ліцею в пошуковій роботі: - робота з різними джерелами інформації (періодичні видання, книги, архівні документи, інтернет-сайти); - відвідування музеїв (суднобудування і флоту, НУК, ЧСЗ); - зустрічі з цікавими людьми (ПилипчикО.О.- військовий історик, ТарубараВ.В.– керівник клубу «Садко»); - бібліотечні уроки (Центральна бібліотека ім. М.Л. Кропивницького, 2 міська бібліотека); - опитування мешканців міста, студентів НУК, школярів міста; - консультації науковців краєзнавчого музею (Петров В.А.). Результати на даному етапі: - учні знають назви кораблів, які будувалися в Миколаєві в різні історичні етапи; - дослідили долі, бойовий шлях, подвиги кораблів; - познайомилися з цікавими людьми; - дослідили історію заводів; - дехто вперше відвідав музей суднобудування і флоту; - вдосконалили навички роботи з різними джерелами інформації; - набули досвіду взаємодії з громадськістю. Значимість об’єкта пошукової роботи: Учні досліджували долі кораблів, побудованих у різні часи: перші кораблі, кораблі І та ІІ світової війни. Вивчаючи кораблі-авіаносці, побудовані на ЧСЗ, учні звернули увагу на авіаносець, який був побудований останнім і увійшов до складу Північного флоту Росії 25 грудня 1990 року – важкий авіаційний крейсер «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнецов». Цікаво те, що цей корабель декілька разів змінював свою назву. На початку будівництва у вересні 1982 року він мав назву «Рига», але через місяць йому дали іншу назву – «Леонід Брежнєв». У серпні 1987 року він отримав назву «Тбілісі», а спуск корабля здійснився вже під іншою назвою. Остаточна назва крейсера «Адмірал флоту Радянського союзу Кузнєцов» на честь улюбленого флотом наркома ВМФ Кузнєцова.
95
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Для будівництва авіаносця були перебудовані стапелі Чорноморського заводу за спеціальним проектом. Авіаносець «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов» побудований за новою схемою, характерними тільки для нього параметрами та можливостями. Це гордість Чорноморського суднобудівного заводу, Миколаєва, України. Це верхівка в авіаносному кораблебудуванні. Параметри його: довжина – 305 м; довжина по ватерлінії – 270 м; ширина найбільша – 72 м; ширина по ватерлінії – 35 м; осадка – 10 м. Головні конструктори проекту ТАКР 1143,5 неодноразово змінювалися: першим конструктором був О.П. Єфимов, змінив його О.Б.Морин, в 1979 р. – В.Ф.Анікеєв, в 1986 р. – П.А. Соколов, а в 1989 р. – Л.В. Бєлов. 23 грудня 1995 р. «Адмірал Кузнєцов» вперше вийшов на бойову службу в Середземне море. Авіаносець був призначений для надання бойової стійкості об’єднанням флоту у віддалених районах Світового океану, що давало змогу прикривати з повітря райони розгортання та бойового патрулювання атомних підводних човнів, знищення надводних, підводних човнів, повітряних та наземних об’єктів противника. За час бойової служби ТАКР «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов» виконав 524 самовильотів, 996 польотів на гелікоптерах, перехоплено 12 повітряних об’єктів, визначено 2 іноземні підводні човни, подолано більш 14156 міль.
96
І етап Сьогодні авіаносець «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов» успішно несе флотську службу на Північному флоті Російської Федерації. За успішне освоєння нових корабельних літаків «Су-27» в мирний час п’ять льотчиків отримали високе звання «Герой Російської Федерації»: Т.О. Апакідзе, І.І. Бохонько, В.В Дубовий, І.С. Кожін, П.П. Кретов. Запланована реалізація практичної діяльності на 2011-2012 н.р.: - випуск збірки - випуск та розповсюдження буклетів - публікація статей у міських газетах про результати проектної діяльності.
микола¯вСький економічний ліÖей ¹2 Загальновідомо: Миколаїв – місто корабелів. Вітер у вітрилах, романтика дальніх подорожей без курних доріг, хлопчачі крилаті мрії ми втілюємо в каравелах і фрегатах з квітів, овочів, паперу та інших додаткових матеріалів у День міста. А де ж ті сталеві богатирі, створені руками дідів наших та прадідів?! Куди ділися вони зі стапелів заводів? Такі питання згідно, з анкетуванням, зацікавили учнів ліцею. То де ж вони? Пішли в морську далечінь чи стали сторінками історії в заводських архівах, фотографіями в музеях і долями… Долями тих людей, що пов’язали своє існування з їх народженням і життям! Згідно з опитуванням найцікавішим періодом нашої історії названо період Великої вітчизняної війни, у боях якої люди й кораблі разом захищали нашу країну. Участь кораблів, що зійшли зі стапелів суднобудівних заводів Миколаєва, у бойових діях під час Другої світової війни у складі Чорноморського флоту стала темою нашого дослідження. Бібліотеки… Музеї… Архіви… Очолила пошукову роботу наша вчителька історії та права, вчитель вищої категорії, вчитель-методист Волохова Ірина Андріївна. З нами щедро ділилися інформацією люди, у сфері наукових інтересів яких знаходиться воєнна історія миколаївських кораблів:
97
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
• співробітник музею суднобудування і флоту Дорошенко Валентина Іванівна; • викладач історії та права Інституту історії і права Захарченко Олександр Олександрович; • директор музею суднобудування заводу імені 61 комунара Лобер Володимир Дмитрович. А ще ми розпитали у своїх рідних. Вийшло, що більшість наших родин так чи інакше пов’язана із суднобудуванням, а деякі – і з військовою службою кораблів. Про це ми дізналися від Ваніна С.В., капітана-лейтенанта у відставці, що проходив службу на підводному човні, а потім і будував кораблі. Цих людей ми запросили на нашу науково-практичну конференцію, де всі 8 пошукових загонів презентували результати своєї роботи. Завдяки пошуковій роботі з’ясувались факти, що здаються нам найбільш цікавими: - 86% сімейних історій наших учнів так чи інакше пов’язані з історією суднобудування у нашому місті; - підприємство, відоме миколаївцям під назвою як суднобудівний завод імені 61 комунара, на 2 роки старше за наше місто; - Чорноморський флот Радянського Союзу у період Великої Вітчизняної війни на 90%(38од.) складався з кораблів, що будувались у місті Миколаєві. - усі великі кораблі Чорноморського флоту (22 од.) нагороджено орденами та медалями за участь у бойових операціях. До речі, пошукові матеріали за темою стали поштовхом до самостійної наукової праці в секції історичного краєзнавства Малої академії наук Андрєєва Олександра, учня 10 класу, яку він захищатиме у наступному році. Зі своїми напрацюваннями ми обов’язково познайомимо читачів наукового журналу «Вересень». Згідно з підсумковим анкетуванням пошукова робота не тільки розширила світогляд, знання учнів про рідний край, але й викликала гордість за нього. «Ми не маємо права не любити свою країну – ціна «кров та життя людей», - такі рядки прочитали ми в анкеті. - «Не може бути, щоб історія суднобудування в нашому місті вже закінчилась, ми повинні цього не допустити», - такі висновки зробили пошуковці. А зараз, на другому етапі свого проекту ми вивчимо історію військових кораблів Миколаївщини. Та ось іще, цікаво, чи всі кораблі закінчили свій шлях металобрухтом?..
98
Славетні імена миколаєва ДОСЛІДЖЕННЯ ДОЛІ ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ МІСТА, ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНІ З ГАЛУЗЗЮ СУДНОБУДУВАННЯ ТА КУЛЬТУРНИМИ ПОДІЯМИ НАШОГО КРАЮ
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹1 Рідне місто Миколаїв починало свою історію зі славного кораблебудування. Перша суднобудівна верф, перші корабели, перший спущений на воду корабель «Святий Миколай», названий на честь покровителя міста… Все це наша історія… Кожна людина має знати історію рідного краю. Участь у міському проекті «Бузька хвиля» заохочує молодь вивчати славетне минуле своєї малої батьківщини. Важливою віхою історії рідного міста є кораблебудування. Як гідні нащадки свого роду, своєї землі, ми маємо знати цю сторінку історії. Наймолодший район міста Миколаєва, район, де ми живемо, гордо носить назву – Корабельний, а один із проспектів району названий на честь людей, які своєю працею примножують славу корабельного краю – проспект Корабелів. Саме в нашому районі, там, де бере початок проспект Корабелів, знаходиться наймолодший суднобудівний завод міста - «Океан», який готується до свого 60-річчя. Багато кораблів зійшли з його стапелів, багато людей пов’язали свою долю з ним. Під час пошукової роботи в рамках проекту «Бузька хвиля» учні нашої школи працювали за напрямками: «Рідний причал», «Ранок корабельного краю», «Ідуть у море кораблі», «Славетні імена Миколаєва». Ми досліджували історію створення Миколаївського суднобудівного заводу «Океан» та кораблів, збудованих тут. З`ясували, що вони названі іменами героїв Радянського Союзу, воєнні долі яких були пов’язані із Миколаївщиною. За час роботи заводу було збудовано та спущено на воду чимало кораблів: танкерів, суховантажних та дослідних суден, буксирів, барж. До їх будівництва корабели докладали великих зусиль і вкладали часточку своєї душі. Разом із заводом «росли» та мужніли його люди. Прості робочі ставали майстрами, начальниками цехів, ведучими спеціалістами. Нам було цікаво разом із батьками перегорнути сторінки сімейних альбомів та дізнатися про рідних, долі яких пов’язані із кораблебудуванням, переглянути архівні матеріали про славетні корабельні династії. Ми організували зустрічі з Героєм Соціалістичної праці Кутовим Борисом Івановичем, заслуженим працівником промисловості України Чемеровим Миколою Олексійовичем, доктором технічних наук Шустиком Олексієм Григоровичем, автором праць з історії кораблебудування, членом Національної спілки журналістів Бабичем Валерієм Васильовичем, заступником голови адміністрації Корабельного району міста Микола-
100
І етап єва Красножоном Валентином Леонідовичем, рідними Малярчука Олексія Олександровича, колишнього директора заводу «Океан». Нас вразила доля Романчука Миколи Павловича, Героя України та почесного городянина міста у номінації «Суднобудування». Ми дізналися про робітничі династії Андрєєвих, Бєлоущенків, Богаченків, Жайворонків, Кругликових, Левченків, Пацюків, Саньків, Суріних, Цветухіних, Чемерових, які є гордістю заводу. Досить цікавою була зустріч із представниками династії Чемерових, загальний трудовий стаж яких складає 505 років! І всі ці роки віддані роботі на Миколаївському суднобудівному заводі «Океан»!
Завод, хоча й молодий, але має велику історію, яка живе у спогадах людей, у кораблях, а також зберігається в музеї заводу, де нам довелося побувати. Багато почесних гостей були присутні на церемонії спуску кораблів на воду, серед них і колишній Прем’єр-міністр нашої держави, а зараз Президент - Віктор Федорович Янукович. Неодноразово і нам, учням школи, щастило проводжати у далекі плавання кораблі. Судно завжди подавало прощальний гудок перед виходом у море. «Щасливого плавання!» - бажали кораблю суднобудівники і гості заводу. Ми пишаємося тим, що одним із най-
101
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
кращих «суден», побудованих майстрами заводу, є наша Рідна школа! Саме під керівництвом колишнього директора заводу, Почесного громадянина міста Миколаєва Нодарія Вікторовича Чантурії, було збудовано школу № 1, яка гостинно відкрила двері 1 вересня 1984 року і зараз продовжує успішне плавання Країною Знань! І нам дуже приємно, що саме у нашій школі навчається онучка Романчука Миколи Павловича, директора заводу «Океан», а також онук Чемерова Дмитра Олексійовича. За підсумками участі в I етапі проекту ми провели засідання «круглого столу», де учнівські колективи презентували свою діяльність. Результатом нашої праці стало видання книги «Ідуть у море кораблі». Зібрані матеріали поповнять шкільну кімнату історії Миколаївщини, а також електронну скарбничку районного краєзнавчого центру «Край», що діє на базі бібліотеки для дорослих № 18. А протягом реалізації II етапу проекту ми плануємо провести свято «Корабельна моя сторона», на яке запросимо робітників-корабелів, представників трудових династій заводу «Океан». Також ми маємо на меті створити збірку творчих робіт учнів «Бузька хвиля»; підготувати хореографічні, літературно-музичні композиції, авторські пісні, інсценування, які відтворюють славетну працю суднобудівників та історію кораблебудування міста, а для учнів початкових класів та вихованців дошкільних начальних закладів – тематичні ігрові пізнавальні програми. На шкільному сайті ми створимо сторінку «Історія кораблебудування в історії моєї родини». Всі учні школи будуть залучені до створення панно «Їх доля – кораблі». У Миколаєві працювало дуже багато людей, доля яких пов’язана із морем, флотом та кораблебудуванням. І кожен з них вклав в улюблену справу часточку своєї душі. З долями цих людей ми й ознайомимося під час участі у проекті. Рідне моє місто! Нехай на стапелях твоїх постійно звучить урочисте: «Сімь футів під килем!», і відправляються борознити моря та океани твої нові велетні-кораблі! Члени ради учнівської Ольжичевої республіки ЗОШ №1 імені Олега Ольжича міста Миколаєва Учні школи про участь у проекті: «Кожна людина має знати історію своєї сім’ї, рідного краю. Нам, миколаївцям, необхідно знати і шанувати історію нашої батьківщини. Міський проект «Бузька хвиля» сприяє вивченню молодим поколінням історії рідного краю. Реалізуючи проект, учні дізналися більше про минуле нашого міста і його видатних постатей.
102
І етап Миколаїв – місто кораблебудування. Отже, учні збирали та опрацьовували інформацію про видатних людей, життя яких пов’язане з галуззю суднобудування; історією миколаївських верфей та збудованих кораблів. Таким чином, ми дізналися багато нового і цікавого з історії рідного корабельного краю, а найголовніше – тепер ми з гордістю можемо сказати: «Я – миколаєвець»!». Іваненко Влада, президент Ольжичевої республіки «Не раз кожному жителю нашого міста доводилось бувати на узбережжях Південного Бугу та Інгулу, а, отже, й бачити пропливаючі там кораблі. Проте, напевно, мало хто цікавився історією кораблебудування. «Бузька хвиля» - це унікальний проект, який залучає молодих громадян нашого міста до пошукової діяльності та вивчення не лише історії самого Миколаєва, але й розвитку кораблебудування у ньому. Я вважаю, що цей проект посідає чільне місце у дослідженні історії міста як портового осередку, корабельної столиці півдня України. Тож нехай кожен знає, в якому славному місті живе, бо хто не знає минулого – не збудує майбутнього». Башкирьова Марія, член комітету просвіти ради Ольжичевої республіки «Часто, коли вчені відкривають якусь зірку, називають її на честь коханої або рідної людини. Якби була можливість давати імена хвилям, то одна із них по праву носила б ім’я мого дідуся. Я пишаюсь тим, що я - представник великого роду Чемерових. І хоча маю прізвище Яблонський, в моїх жилах тече кров робітничої династії. Моя мрія проста: щоб історія нашої «корабельної» родини не закінчувалася, і думаю, що я також стану гідним її продовжувачем. Сподіваюсь, що в майбутньому мене будуть поважати так, як поважають мого дідуся, і я своєю працею принесу користь рідному місту і своїй державі» Олександр Яблонський, учень 5-Б класу
103
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
«Життя не стоїть на місці, і ми часто чуємо, що майбутнє у наших руках. Можливо, серед нас також знайдуться учні, які після участі у проекті «Бузька хвиля», захочуть поєднати свою долю із кораблебудуванням» Дмитро Григор’єв, учень 6-Б класу «…яка ж справа без успіху? Без геройства? Без самопожертви та порятунку когось ціною власного життя? Кораблі, збудовані у нашому місті, брали участь у бойових діях, їх екіпажі ставали справжніми героями! Ми повинні знати історію нашого міста, тим паче, такого важливого її аспекту, як кораблебудування! А як же цікаво дізнаватися про героїчну долю кораблівспіввітчизників! Саме ці питання в рамках проекту «Бузька хвиля» і досліджували ми» Варвара Дідковська, учениця 9-В класу «Сподіваюсь, що тепер, почувши вислів «Миколаїв – місто корабелів», ми будемо відчувати єдність зі своїм рідним містом, з його історією та майбутнім. Наше місто - найкраще у світі!» Анастасія Топор, учениця 7-А класу
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹3 У вересні 2010 року в школі було оголошено про міський проект «Бузька хвиля». З метою визначення тематики роботи проведено соціологічне опитування учнів і батьків. Найбільш цікавими для школярів 7-9 класів стали теми «Історія кораблебудування в Миколаєві» та «Обпалені війною». Старшокласники обрали тему «Славетні імена Миколаєва». Учні 7-9 класів поєднали дослідницьку роботу з навчальною практикою за темою «Кораблебудування в Миколаєві». Вони провели екскурсії історич-
104
І етап ними місцями, відвідали музеї заводів імені 61 комунара і Чорноморського суднобудівного, поспілкувались з працівниками музеїв. Результатом цього дослідження стали фотопрезентації та збірки «ЧСЗ і його кораблі», «Історія заводу імені 61 комунара, які поповнили шкільний історичний музей. Одним із найцікавіших напрямків роботи є практичний. П`ятикласникам, враховуючи вікові особливості, було запропоновано саме цю форму. Вивча-
ючи історію Миколаївщини, учні зацікавились тим, як будували свої човни запорізькі козаки і вирішили сконструювати макет козацької «чайки». По завершенню роботи створено відеоролик про участь дітей у проекті. Макет «чайки», який зберігається в кабінеті історії, є наочним посібником під час вивчення історії козацтва. Для старшокласників важливою стала тема «Славетні імена Миколаївщини». Працюючи над темою «Адмірал М.П.Лазарєв», учні особливу увагу приділили періоду 1832-1851 років, коли він був головним командиром Чорноморського флоту, штаб якого знаходився в Миколаєві. За цей час адмірал зробив багато для благоустрою міста, удосконалення суднобудівної верфі та започаткував морські види спорту в Миколаєві. Миколаївський завод «Дормашина» на початку століття був важливим об’єктом промисловості, але про засновників цього підприємства практично нічого не знали. Тому пошукова робота старшокласників відкрила ще одну невідому сторінку історії нашого міста. Була створена фотопрезентація, яка й розповіла про внесок братів Андроніка і Луки Донських у розвиток індустрії Миколаєва.
105
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Професія лікаря сприймається пересічними людьми, як щось природне і звичайне. Але уродженець Миколаївщини Калініченко Микола Іванович лікар незвичайний. Все життя він провів на кораблях, де здійснював операції у складних умовах, що стало основою для особливої – морської медицини. Досвід Калініченка М.І. переймали не тільки вітчизняні, але й іноземні лікарі. За свої досягнення він неодноразово нагороджувався орденами й медалями. Саме тому одна з фотопрезентацій і присвячена цій видатній людині. Усі зібрані матеріали у вигляді фото- і відеопрезентацій, відеороликів, макетів будуть представлені на науково-практичній конференції. На наступний 2011-2012 н.р. за підсумками першого етапу роботи було вирішено використати ці матеріали для ознайомлення вихованців дитячого притулку, над яким шефствує наша школа, та під час тренінгів у реабілітаційному дитячому центрі.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹4 На засіданні учнівського самоврядування отаман школи Лиманська Аліна, учениця 9-а класу, разом із кошовими Анохіним Максимом (9-а), Гончаром Олександром (9-б), Волковою Тетяною (9-а), Бірюк Аліною (9-а), Савон Катериною (9-а) вивчили інформаційні джерела - з історії суднобудівних заводів, миколаївських кораблів та долі видатних особистостей міста. Потім обрали напрямки роботи класних колективів у рамках міського проекту «Бузька хвиля». Учні, разом зі своїми класними керівниками, почали активно працювати: збирався та опрацьовувався теоретичний матеріал, відвідувалися заводи та музеї суднобудування і флоту. Учні школи провели соціологічне опитування в письмовій формі серед учнів, батьків та громадськості. Питання до анкет складала заступник отамана школи Авраменко Анастасія (9-б). Учні 6-б класу (класний керівник Морозинська Ю.В.) були у захваті від зустрічі з сім’єю Хапун С.М., представниками династії суднобудівників. Учні
106
І етап
взяли інтерв’ю, зробили чудові фотознімки сім`ї та зібрали багато корисного матеріалу для слайд-презентації про цю родину. Учні 7-а класу (класний керівник Полховська Л.С.) ділилися своїми спогадами та враженнями про екскурсію на суднобудівний завод ім. 61 комунара. Відвідавши його, учні мали змогу поповнити цікавими матеріалами свою збірку «Рідний причал». Результат на даному етапі: - учні 9-а класу (класний керівник Соболева О.В.) видали збірку «Опалені війною»; - учні 8-в класу (класний керівник Ракіна Л.С.) підготували збірку «Ранок корабельного краю»; - учнем 9-б класу Скороходом Андрієм (під керівництвом ЗДВР ПоважніцькоїІ.В.) підготовлено відеофільм про династію в сім’ї Хапуна Анатолія Григоровича; - учні 9-б класу (класний керівник Поповичева Г.І.) розробили збірку «Ідуть у море кораблі»; - учнями 6-б та 5-б класів підготовлено фотогалерею «У кораблях – морська душа міста»; - зібрано малюнки згідно тематики.
107
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Значимість об’єкта пошукової роботи: Як показало анкетування серед громадськості, деякі жителі міста не знають назву найпершого корабля, що зійшов на воду. З анкет учнів зрозуміло, що діти хочуть багато дізнатися про історію суднобудівних заводів Миколаєва, про історію кораблів, які брали участь у Другій світовій війні та про сучасне суднобудування. На нашу думку, робота над цим проектом поглибить знання учнів із даної тематики, адже школярі відвідали музей суднобудування та флоту, тематичні екскурсії, на години спілкування запрошувались ветерани праці суднобудівних заводів. Цей проект виховує у дітей любов і повагу до рідного міста, вміння працювати у колективі, розвивати відповідальність за доручену справу, творче мислення, закріпить навички роботи з комп’ютером, комунікативні вміння, почуття гордості за те, що дитина проживає у місті корабелів. А це і профорієнтаційна робота серед учнів. Запланована реалізація практичної діяльності на 2011-2012 н.р.: У ході реалізації проекту створено 5 збірок за напрямками «Рідний причал», «Ранок корабельного краю», «Обпалені війною», «Ідуть у море кораблі», «Славетні імена Миколаєва»; відеофільм «Історія сім’ї в історії заводу» та фотогалерею «У кораблях – морська душа міста». Класні керівники зможуть використати зібраний матеріал для демонстрації та показу на годинах спілкування. Учнівським самоврядуванням планується надати фотогалерею до музею суднобудування та флоту. Під час виступу учнів із концертом на суднобудівному заводі ім. 61 комунара буде використано відеофільм про сім’ю Хапуна А.Г., який 44 роки свого життя віддав праці на цьому заводі. На батьківських зборах ми плануємо провести презентацію учнівських робіт з реалізації міського проекту «Бузька хвиля» та провести шкільну конференцію з обов’язковою демонстрацією малюнків, збірок, відеофільму, макети кораблів та фотогалерею згідно тематики. Кінцевим етапом реалізації проекту буде підбиття підсумків. Кращі роботи будуть відзначені грамотами та призами.
108
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹6 Проект «Бузька хвиля» викликав справжню зацікавленість в учнів, батьків та педколективу школи. У вересні 2010 року на загальношкільній конференції обрали тему пошукової роботи - «Славетні імена Миколаєва» (дослідження долі видатних людей міста, життя та діяльність яких пов’язана з галуззю суднобудування та культурними подіями нашого краю). Соціологічне опитування серед учнів та батьків, показало, що дана тема є актуальною і корисною. Всі учні школи направили сили на виконання завдань проекту. Роботу розпочали із вивчення історії рідного краю та суднобудівних заводів міста, досліджували світове значення миколаївських кораблів. У вересні – жовтні 2010 року лекторською групою школи були проведені екскурсії «Історія Миколаєва - історія суднобудування», «Історія суднобудівних заводів м. Миколаїв» для учнів 1-7 класів. Учні школи відвідали музей при ЧСЗ; музей суднобудування і флоту, Миколаївський обласний краєзнавчий музей.
109
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Школярі набувають, розширюють та поглиблюють свої знання з історії суднобудування під час інформаційних вісників та бібліотечних уроків. У шкільній бібліотеці створена картотека літератури з теми «Миколаїв – місто корабелів». Протягом року здійснюється проект, метою якого є ознайомлення учнів із видатними постатями Миколаєва в історії суднобудування та флоту: Бузнік В.М., Гайзер А.І., Дмитрієв І.С., Івочкін В.Ф., Клопотов Б.Е., Кнорре К.Х., Костенко В.П., Макаров С.О., Макаров Ю.І., Меліхов О.І., НосенкоІ.І., Овдієнко І.П., Орєшкін В.М., Самарін О.В., Селезньов В.Л. Класи досліджують долю та життєвий шлях суднобудівних династій Заварзіних, Комбурлей, Рибалки, Яковенків, знайомляться з діяльністю першої комплексної бригади токарів, керівником якої був Герой Соціалістичної праці Михайло Олександрович Малий. За підсумками дослідницької роботи оформлюються тематичні папки, герої публікацій запрошуються на зустріч з учнями. Надовго запам’ятають учні цікаву розмову з директором Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва Наталією Вікторівною Івановою, яка працювала у бібліотеці профкому Чорноморського суднобудівного заводу. Крім основної роботи із книгами, вона пише вірші. Її першу збірку «Все дуже просто…» відкриває поезія «Мій Миколаїв» Мій Миколаїв – долі корабельні, Родина легендарних кораблів. Осанна вічна гордовито – чемним Майстрам славетних зниклих стапелів. Підсумки першого етапу роботи над проектом та соцопитування його учасників показали, що завдання повністю реалізовано. Оформлено альбом «Ці кораблі знає світ», створено фотопрезентацію «Славетні імена Миколаєва» та збірку «Вони прославили наше місто». Наступного року заплановано завершення роботи над проектом і створення анімаційного фільму «Видатні постаті Миколаєва в історії суднобудування і флоту».
110
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹7 На загальношкільній конференції ми ознайомилися із Положенням про міський проект «Бузька хвиля» та вирішили розпочати роботу за напрямком «Славетні імена Миколаєва». У цьому проекті задіяні учнів 5-11 класів. У кожному класі пройшло анкетування, за допомогою якого визначили імена видатних людей міста, доля яких пов’язана з галуззю суднобудування, встановили їх місце проживання та особистих людей, які володіють інформацією про них. І почалася кропітка пошукова робота, метою якої на першому етапі стало створення рукописної книги «Славетні імена Миколаєва». Велика допомога надходила з боку батьків, які надавали інформацію з родинних архівів, брали участь у зустрічах школярів із видатними особами. Так, бабуся учениці 8А класу Войтовської Антоніни, розповіла про свого родича інженера-суднобудівника початку ХХ століття Камінського С.Г, та ознайомила нас із його особистими листами й фотокартками. Тісною була і співпраця з громадськими організаціями. Співробітники музею суднобудування і флоту, за проханням учнів 8А класу, надали їм можливість отримати інформацію стосовно інженера Камінського. Учні 8 Б класу працювали з періодичними виданнями у Миколаївській обласній універсально-науковій бібліотеці імені Гмирьова, де відшукали статті про Архіпова О.М., інженера суднобудівного заводу ім. 61 комунара. Цікаво і емоційно пройшла зустріч учнів 7А класу з Овдієнком І.М., колишнім директором заводу 61 комунара та ЧСЗ. Діти не тільки побували в гостях у цієї людини, а й переглянули особистий фотоархів, пам’ятні знаки на честь авіаносців, побудованих у Миколаєві, взяли інтерв’ю у людей, що колись із ним працювали. 24 лютого 2011 року відбулося свято «Великий директор – великого заводу», присвячене Макарову Ю.І. Макарова Надія Лаврентіївна цікаво розповіла про життєвий шлях свого чоловіка та про історію кораблів, збудованих під час його керівництва заводами ЧСЗ та імені 61 комунара. Горбуров Євген Григорович, викладач Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського, представив та подарував школі книгу, написану Макаровим Юрієм Івановичем в останні роки його життя. Зустріч закінчилася концертом, на якому звучали пісні та вірші про корабелів Миколаєва. Підсумком зустрічі стало рішення про екскурсію до заводу ЧСЗ та на корабель, побудований за часи Макарова (ініціатор – Макарова Н.Л.). На святі були присутні
111
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
представники телеканалу ТАК-ТV, які взяли інтерв’ю не лише у гостей, але й в учнів та вчителів школи. Велике практичне значення мала робота учнів 11А класу, які використали зібрану інформацію про конструктора-суднобудівника Мельник Т.Л. під час проведення уроку історії «Миколаївщина у 60-80-ті роки ХХ ст.» та класної години «Є така професія – будувати кораблі». Шкільне самоврядування тримає під постійним контролем пошукову роботу, періодично заслуховуючи звіти класів на засіданні лідерів самоврядування. Підсумок проведеної за рік роботи відбудеться на загальношкільній учнівській конференції. З метою розповсюдження зібраної інформації, її практичного застосування планується у 2011-2012 навчальному році створити електронний банк даних про видатних осіб міста, чия діяльність пов’язана з галуззю суднобудування та видання збірки «Кораблі і доля» (для шкільної бібліотеки).
112
І етап Словно в сказке зимней В хрустале огней Город разноцветный В снах приходит мне. Вот Ингул и Южный Буг Коркой льда хрустит, А под. ним видна вода – Синяя бежит. Очень скоро снег сойдет, Лёд отпустит реки, Сочно зелень зацветет Все утонет в неге. На Буге парус распустив, Опять пройдёт регата. И корабли в поход пойдут, Всё будет как корда-то. Мой корабельный край, друзья, Прославит наш народ И судно с именем Макаров Даст полный ход вперёд. Васильева М.Г., директор школы №7 Тези з пошукової роботи учениці 8А класу ЗОШ №7 Войтовської Антоніни «Каминський С.Т. – морський інженер, суднобудівник» Історії видатних родин Каминських та Донських (засновників і власників заводу сільськогосподарських машин) тісно переплелися. Старший син Тимофія Григоровича – Степан Тимофійович - був одружений на доньці Донського, Марії Лукіні. У 1908 році Степан Тимофійович закінчив кораблебудівельне відділення Петербурзького університету за спеціальністю «морський інженер». Працювати почав на заводах Миколаєва. Саме його було призначено (1909
113
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
р.) помічником будівельника першого у світі підводного мінного загороджувального корабля «Краб» конструкції Нальотова М.П.. Ним було розроблено велику кількість робочих креслень цього підводного човна, побудованого на заводі «Наваль». До Одеси потрапив, рятуючись від можливих репресій з боку більшовиків. Був техніком портового управління, очолював технічне бюро, працював помічником директора, а потім директором заводу імені О.Марті. У цей час родина жила в будинку, у якому мешкала також сім`я майбутнього письменника Валентина Катаєва. Доля суворо поставилася до Степана Тимофійовича. У 1928 році його заарештували. За рішенням суду він перебував у таборах на Соловецьких островах. Під час війни знаходився в Одесі, завідував майстернями політехнічного інституту. З 1944 очолював судномеханічний факультет Одеського політехнічного інституту. Останні роки свого життя знову переїхав до Миколаєва. Багато малював, пригадуючи дитинство.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹15 У рамках міського проекту «Бузька хвиля» учні нашої школи займалися вивченням історії Миколаївських суднобудівних заводів та миколаївських кораблів. Брали участь у дослідженні історичних пам’яток міста, відвідували музеї міста (Музей суднобудування і флоту, Краєзнавчий музей), проводили соціологічні опитування миколаївців. Результати опитування показали, що люди недостатньо знають історію рідного міста, але зацікавлені у відродженні суднобудівної галузі та вважають, що даний учнівський проект має велике значення для рідного міста. З метою ознайомлення учнів школи з історією миколаївського суднобудування було створено експозицію та проведено конференцію з теми «Історія мого міста». У проекті беруть участь 73% учнів. Для роботи ми обрали такі напрямки, як: «Ранок корабельного краю», «Рідний причал» та «Славетні імена Микола-
114
І етап єва». З метою узагальнення теоретичного матеріалу заплановано створення відеопроекту «Славетні імена Миколаєва: Чернавін В.М. – випускник рідної школи». 22 квітня 2011 року учнівське самоврядування традиційно проводить сумісне засідання з Миколаївським обласним товариством ветеранівпідводників та ВМФ ім. Героя Радянського Союзу Адмірала флоту Чернавіна В.М. Він є відомим радянським воєначальником, Героєм Радянського Союзу, адміралом флоту, останнім головнокомандуючим ВМФ, заступником Міністра оборони СРСР. Протягом військової служби пройшов довгий шлях різними морями, керував підводними човнами та першими атомоходами. Для учнів школи Володимир Миколайович Чернавін служить прикладом любові до рідного краю, краю корабелів. На наступному етапі роботи над проектом учнівське самоврядування планує встановити меморіальну дошку, присвячену Чернавіну В. М. Сподіваємося, що руку допомоги в реалізації даного завдання нам простягнуть небайдужі громадяни рідного міста.
115
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹21 На лінійці 20 вересня 2010 року було оголошено про початок проекту. Серед учнів 5–9 класів було проведено анкетування. Згідно з результатами соцопитування на засіданні органів учнівського самоврядування було обрано напрямки роботи для кожного класного колективу. Учні оформили інформаційний стенд, який висвітлює їх роботу над проектом. Учнями школи було з’ясовано, що 90% жителів Малої Коренихи є або були працівниками Чорноморського суднобудівного заводу, судоремонтного заводу «Лиман» або Миколаївського морського порту. Школярі збирають матеріали про своїх рідних, які все своє життя присвятили суднобудуванню, приносять їх фотографії, нагороди, грамоти. Учні приготували нариси про односельців Архипенко Людмилу Василівну, Білого Анатолія Сергійовича, Грищенко Галину Григорівну, Малого Василя Івановича та його брата В’ячеслава Івановича. Було організовано зустріч із ветераном праці Білим Анатолієм Сергійовичем, який розповів учням про свій трудовий шлях.
116
І етап Рядки із нарису: Наш земляк, житель Малої Коренихи, Білий Анатолій Сергійович 1941 року народження, більше 33 років свого життя присвятив роботі на Чорноморському суднобудівному заводі. За натхненну працю його неодноразово нагороджували почесними грамотами. Він має низку подяк та звання «Кадровий робітник ЧСЗ». Адміністрація заводу та цеховий комітет профспілки занесли Білого А. С. на дошку пошани, присвоювали звання ударника комуністичної праці, оголошували подяки за високі показники. В обласній газеті «Южная правда» за п’ятницю, 18 квітня 1986 року збереглася стаття з фотографією ленінського комуністичного суботника Чорноморського суднобудівного заводу. Вони здали під корабельний монтаж раніше запланованого строку великий траулер «Илья Коновалов» для рибаків Далекого Сходу. Ланковий Білий Анатолій разом зі своєю бригадою славно попрацювали на суботнику, успішно організувавши роботу. Старший онук Ігор навчається у школі та завжди з особливою гордістю розповідає про свого дідуся, який своєю чесною працею додав часточку слави нашому місту, місту славних корабелів. У ході реалізації проекту учнями вивчаються інформаційні джерела з історії Чорноморського суднобудівного заводу, яку записано в хронологічній послідовності. До реалізації проекту долучилися учні початкової школи, які збирають інформацію про земляків – корабелів. За результатами І етапу участі в проекті «Бузька хвиля» у школі № 21 було проведено «круглий стіл» учнівського самоврядування та педагогічного колективу. На засіданні лідери кожного класу знайомили присутніх з найбільш цікавими історичними даними про єдиний в Україні музей суднобудування і флоту (5 клас), про долю великих флотоводців (6 клас), про історію ЧСЗ (7 клас ), історію авіаносців, побудованих на ЧСЗ (8 клас), долю видатних людей Миколаєва та наших односельців (9 клас). Розуміючи актуальність даного проекту, учні активно працюють у бібліотеці-філії ЦБС для дорослих № 20, у шкільній бібліотеці, звертаються по допомогу до органів самоврядування мікрорайону, звітують про проведену роботу на загальношкільних батьківських зборах. За результатами пошукової роботи І етапу проекту «Бузька хвиля» у квітні 2011 року буде видано збірку «Твої кораблі, Миколаїв, планети моря борознять», до якої увійдуть усі доробки учнів. Плануючи роботу ІІ етапу проекту, колектив школи передбачає відвідування музею суднобудування і флоту, музею Чорноморського суднобудівного заводу та зустріч із фотографом та літописцем заводу Білоградом В.М., продовження пошукової роботи, результатом якої стане нова збірка.
117
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹23 Наша школа №23 може пишатися своїм випускником, який присвятив усе своє життя суднобудівній справі – це головний технолог ЧСЗ Рибаченко Ігор Володимирович. Цілеспрямована, наполеглива людина, в якої і сьогодні болить душа за долю наших «велетнів». Генії починаються змалку. Хлопець завжди був допитливим та здібним. Історія нашої розповіді починається з тихого маловідомого селища Велика Корениха, в якому проживає сім’я Любові та Володимира Рибаченків, які все життя присвятили дітям. Нелегкий життєвий шлях був охоплений подіями Великої Вітчизняної війни, післявоєнної відбудови, голодомору. Бажання віддавати душу і серце поважній професії – було присутнім у них постійно. Саме в такій звичайній працьовитій сім’ї 8 листопада 1952 року народився хлопчик. На вигляд – звичайне дитя, але маленькі блакитні оченята вдивлялись у далечінь, ніби пророкували своє майбутнє. Назвали хлопчика Ігорем. Це зараз він – Ігор Володимирович Рибаченко – людина, з якої несоромно брати приклад сучасній молоді.
118
І етап Тоді ще нікому невідомий хлопчик любив гратися із однолітками, разом із батьками читав книжки, інколи бешкетував. Але батьки та вчителі змалечку прищеплювали любов до життя, повагу до старшого покоління, орієнтували на вибір професій. Саме це в майбутньому дало змогу реалізувати свої здібності. Як і всі хлопчики в юному віці, Ігор мріяв про великі вчинки, але доля нашого селища пов’язана з велетнями – заводами, які народжували кораблів – гігантів. Теплими вечорами бігав босоніж з друзями на річку, де уявляв себе мужнім капітаном, якому підкорюються моря й океани. Швидко минав час. Мрії залишилися в дитинстві, настала пора йти в доросле життя. В 1970 році – студент Миколаївського суднобудівного інституту. Практична частина навчання ще більше давала наснаги молодій людині не тільки підкоряти водну стихію, а й бути їй корисним. Він почав схилятися до думки, що зможе будувати і з гордістю спускати на воду кораблі, які будуть підкоряти моря та океани різних країн. Після студентського безтурботного життя прийшов на Чорноморський суднобудівний завод у 34-ий цех помічником майстра. Працював вісім місяців. Зарекомендував себе як відповідальний, добросовісний робітник. За пропозицією керівництва, був переведений в інженерний відділ, де через шість років стає головним технологом, основний напрямок діяльності якого зводиться до проектування та будівництва кораблів – авіаносців. На той час, коли Ігор Володимирович прийшов працювати на ЧСЗ, завод посідав друге місце в світі з будівництва кораблів Тут працювало понад 22 тисяч робітників. В одному цеху працювала 1 тисяча людей. Після розпаду Радянського Союзу система заводів була реорганізована. Сьогодні на ЧСЗ працює 1200 чоловік. Важко згадувати Ігору Володимировичу сьогоднішню долю заводу, якому він віддав 15 років роботи. Перебуваючи на керівній посаді, Ігор Володимирович був небайдужий до майбутньої долі кожного корабля. Була розроблена велика програма з будівництва траулерів. Кораблі були настільки великими, що місцем їх базування були океани. Ігор Володимирович є основоположником – проектувальником семи авіаносців та вертолітоносців. Була створена спеціальна комісія по спуску кожного корабля, що виявляла недоліки, яких треба було уникнути. Закладка кожного пароплава проводилась на стапелі. Це наклонна споруда, на якій починається будування корабля із моменту закладення і аж до спуску на воду.
119
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ Велетні заводу «Київ», «Мінськ», «Новоросійськ», «Тбілісі» та інші тривалий час захищали кордони нашої Батьківщини. На превеликий жаль, наше керівництво не зацікавлене долею заводів, а - значить, не зацікавлене майбутнім робітників. Та Ігор Володимирович не може з байдужістю спостерігати, як руйнуються результати праці довгих років. Він залишає завод і намагається займатися підприємницькою діяльністю. Це також виходить у нього дуже вдало. Через короткий час не може відмовити проханні своїх колег та в 2003 р. повертається на завод у відділ «Меридіан» на посаду директора і приступає до виконання замовлення норвежців по будівництву трьох суден. Проект був удалий. Після здачі проекту завод приватизували, після чого Ігор Володимирович став почувати себе зайвим. Він розуміє, що робити там нічого. На цьому діяльність Ігоря Володимировича як кораблебудівника закінчується. Він повністю присвячує себє підприємницькій діяльності. Але кожного вечора, залишаючись у затишній родині, його мрії повертаються до бурхливих кораблів. Найболючіший спогад – це красень «Ульянівськ», на будівництво якого залучались тисячі спеціалістів. На жаль, корабель із першою атомною елек-
120
І етап троустановкою так і не зміг випробувати себе в справжніх життєвих змаганнях. За наказом керівництва, його порізали на стапелі і продали як метал. Хоча біль стискає серце і на очах бринить сльоза, та все ж таки залишається віра, надія в краще майбутнє для нашого кораблебудування. Час плине. У музеї суднобудування і флоту завжди багато відвідувачів: юнаки та дівчата, мріючи про море, хоч на хвильку бажають опинитись у цій стихії. Уявляють себе матросами, мічманами, капітанами, володарями морських шляхів. Багато сімей із покоління в покоління передавали корабельну справу: токар ЧСЗ Чаус О.Г., фрезерувальник Ритченко М.В., конструктор ПКП «Прогрес» БукаєнкоБ.А., електрозварювальник Кочерга М.В. На шкільні свята ми часто запрошуємо цих видатних майстрів, уважно слухаємо їх розповіді, адже місто Миколаїв– це місто корабелів. Наша дослідницька робота виявилась вдалою. Дійсно, у молоді є великий інтерес до нашого суднобудування. Тому ми й надалі будемо вести пошуки, працювати в цьому напрямку.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹33 У рамках міського проекту «Бузька хвиля»: - проведена учнівська конференція (визначено напрямок роботи «Історія суднобудування в історії моєї родини»); - проведено анкетування серед батьків учнів (15 батьків мають великі досягнення перед містом та країною в галузі суднобудування); - вирішено випустити збірку «Пишаюсь тобою, місто корабелів» (включити до неї інтерв’ю з яскравими особистостями, фотозвіти класів про роботу над проектом, власні вірші учнів про Миколаїв, малюнки діти «Тобі, улюблене місто»); - проведено зустрічі з ветеранами праці заводу «Океан» (залучені батьки учнів, працівники музею заводу «Океан», районна бібліотека);
121
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Плануємо: - оформити тематичну виставку, яка буде містити матеріали пошукової роботи учнів. До урочистого відкриття запросити ветеранів праці, батьків учнів, підготувати концерт; - протягом 2011-2012 навчального року проводити оглядові екскурсії «Сучасні творці кораблів» не тільки для учнів школи, але й для батьків учнів мікрорайону школи.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹35 У 2010 році у нашій школі було розпочато старт проекту «Бузька хвиля». Спочатку представники шкільного Парламенту, а пізніше і всі учні школи, обговорили мету та завдання проекту. Кожен клас зацікавився відповідною областю вивчення історії кораблебудування нашого краю. Тому вони мали можливість обирати власний напрямок пошукової та дослідницької роботи.
122
І етап З метою визначення актуальності теми серед учнів та вчителів школи було проведено анкетування, всебічний аналіз результатів якого показав, що розширення та поглиблення знань школярів про історію суднобудівних заводів, миколаївських кораблів та їх світового значення вкрай необхідне. Учнівські колективи школи самостійно обирали напрямок та тему досліджень. Учні працювали за такими напрямками «Ранок корабельного краю», «Обпалені війною», «Ідуть у море кораблі», але більшість класних колективів обрали напрямок «Славетні імена Миколаєва». Результатом роботи учнів над темою «Імена великих флотоводців та суднобудівників на карті нашого міста» став відеофільм про видатних адміралів та славетних земляків, біографія яких пов’язана із розвитком суднобудування в місті. Учні школи зібрали матеріал про видатного миколаївця, начальника стапельного цеху, головного технолога, заступника директора заводу ЧСЗ – Менькова Г.Г. Герман Григорович познайомив учнів із проектом забудови району «Намив», керівником якого він був; розповів про будівництво авіаносців «Москва», «Ленінград», «Київ», які в майбутньому прославили нашу Вітчизну.
Під керівництвом Менькова Г.Г було збудовано судно «Академік Сергій Корольов» для роботи із космічними супутниками в Індійському океані. Саме Герман Григорович уклав контракт вартістю 20 млн. доларів США з фінською компанією «КОНО» на поставку 900 тонних кранів для будівництва суден. Ці крани синього кольору і зараз можна побачити у різних куточках нашого міста.
123
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
У 1981 році Герман Григорович посів посаду заступника директора з капітального будівництва. Працівникам заводу було вкрай необхідно житло. Вирішили зробити намивну територію, так званий район «Намив». На «Намиві» було збудовано житло для 50 тисяч миколаївців, 2 школи, дитячі садочки, спортивна школа. Будинки зводили на 20 метрових палях, які заходять у товщу скальної породи. Герман Григорович - унікальна людина, віддана своїй справі. Держава оцінила його вклад орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани» та багатьма медалями. У ході роботи над проектом учні школи зустрічались із відомими в місті людьми, біографія яких пов’язана із кораблебудуванням, відвідали музей суднобудування та флоту, музей ЧСЗ, міський архів, музей історії Чорноморського флоту м.Севастополя, бібліотеки міста філіал 2 бібліотеки для юнацтва). Продовжуємо пошукову роботу в сім`ях учнів з теми «Ми - корабели». Учні розповідають про членів своєї родини, біографія яких пов’язана із розвитком суднобудування в місті. У березні 2011р. у школі відбувся творчий звіт класів про роботу в рамках проекту. Учні продемонстрували електронні презентації, відеофільми, фотозбірки, альбоми, макети кораблів та ін. Проведене в березні анкетування учнів школи показало, що діти знають назви кораблів, які були збудовані на ЧСЗ. Проект значно розширив та поглибив знання учнів з історії суднобудівних заводів міста, світове значення кораблів, які були збудовані в Миколаєві. На творчий звіт у квітні школа планує презентувати тему «Імена великих флотоводців та суднобудівників на карті нашого міста». У наступному році плануємо видати електронну книгу «Славетні імена Миколаєва», в якій будуть представлені сценарії проведення виховних заходів, відеофільми, презентації, оформити експозицію в шкільному музеї, збірки творчих робіт учнів та вчителів школи та ін. Ми віримо, що пройде час і Чорноморський суднобудівний завод запрацює на повну силу, як це не раз траплялося у нашій історії. Ми ще збудуємо великі кораблі. Відроджений завод буде шанувати свою історію, кращих своїх представників - корабелів, одним із яких є Меньков Герман Григорович.
124
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹48 Тема проекту «Миколаїв – місто суднобудування» Це місто твоє, миколаївцю мій, І ріки його голубі. Нехай всі міста на планеті Позаздрять йому і тобі! Невід’ємною складовою історії міста Миколаєва є його суднобудівні заводи, а також ті люди, які на них працюють і прославляють їх своєю працею. Протягом двох років учнями школи організовано та проведено дослідницько-пошукову роботу з цієї теми. Учні школи провели організаційний збір дослідницько-пошукових груп та спланували роботу щодо участі бажаючих у міському проекті. Школярі провели опитування серед батьківської громадськості для визначення сучасного ставлення щодо історичних, сучасних подій та культурного життя міста. Учні школи вивчають історію заводів, а також кораблів, які були збудовані на суднобудівних заводах міста, історії миколаївських кора-
125
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
блів, які брали участь у Другій світовій війні. Старшокласники підготували електронні презентації «Ідуть у море кораблі», які продемонструють батькам та учням на конференціях. Учні середньої ланки підготують збірки: «Славетні імена Миколаєва», «Ці кораблі знає світ». У шкільному музеї будуть оформлені тематичні експозиції: «Вони прославили наше місто», «Обпалені війною». У шкільній бібліотеці оновлено виставку книг «Миколаїв – місто суднобудування». За результатами дослідницько-пошукової роботи для батьків, вчителів та учнів підготують виставу «Ранок корабельного краю». Юні пошуковці продовжать роботу над вивченням історії та сучасності рідного міста суднобудівників, адже це є предметом гордості громадян за культурні надбання предків і одночасно - стимул для виховання наступних поколінь у дусі кращих традицій минулого. На нашу думку, цей міський проект є актуальним, бо знання миколаївців, які підростають, поповняться відомостями про основний економічний, науково-технічний, професійний та освітній потенціал суднобудування як основної галузі рідного міста.
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола і-ііі Ступенів ¹50 ім. г.л. дівіно¯ У рамках міського проекту «Бузька хвиля» учні Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 50 ім. Г.Л. Дівіної розпочали пошукову діяльність з вивчення історії суднобудування нашого міста. Робота над проектом розпочалася з анкетування учнівського та батьківського колективів. За результатами опитування, актуальним цей проект вважають 73% батьків та 53% учнів школи. Учнівські колективи самостійно обрали для себе цікаві теми пошукових робіт. Крім того, шкільне самоврядування запропонувало додаткові напрямки роботи: для учнів 1-4 класів – конкурс малюнків «На хвилях Бугу та Ін-
126
І етап гулу», а 5-10 класи - «Вклад моєї родини в розвиток суднобудування». Стан реалізації проекту «Бузька хвиля» неодноразово обговорювався на засіданнях ради міністрів школи, висвітлювався у шкільній газеті «Гарячі новини». Протягом реалізації проекту учні школи працювали за всіма напрямками. Проектні групи зібрали матеріал про діяльність відомих кораблебудівників, детальніше дізналися про будівництво кораблів на початку 20-х років: есмінці «Петровський», «Незаможник», «Сообразительный», крейсерів «Червона Україна», «Красний Кавказ» та тих, які захищали територіальні води Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни. Учні також відвідали сучасний корабель Костянтин Ольшанський, який був збудований у м. Миколаїв і здійснює в наш час військове вартування в м. Севастополі, Миколаївський музей суднобудування і флоту, суднобудівні заводи «Океан», імені 61 комунара, Чорноморський суднобудівний завод, де ознайомились з експозицією заводського музею та трудовою діяльністю заводчан. У період роботи над проектом учні вивчали життєвий шлях видатних людей, доля яких пов’язана з суднобудуванням рідного Миколаєва, зустрічалися за «круглим столом» із доктором історичних наук Рижевою Н.О. Найбільш цікавий матеріал представили учні 7-А класу Сорочан Дмитро та Первой Олександр з теми «Вклад моєї родини в розвиток суднобудування». Учні знайшли в домашньому архіві унікальні книги, які було випущені до ювілейних дат Чорноморського заводу та не були призначені для продажу. Книги містять повну інформацію про людей, які керували та працювали на цьому підприємстві, перелік та характеристику всіх проектів кораблів, які були розроблені в період з 1955 по 2005 рік. У 2011-2012 н.р планується реалізація наступної частини проекту: оформлення кожної класної кімнати у вигляді бухти, гавані (відповідно до теми пошукової роботи учнівського колективу), виготовлення макетів кораблів та відеопрезентацій.
127
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹52 У процесі реалізації проекту «Бузька хвиля» школа обрала напрям дослідницької роботи «Славетні імена Миколаєва». У зв’язку з тим, що на сьогодні актуальним залишається питання пошуку інформації про суднобудівників минулого, їх трудовий героїзм, гостро постало питання інформувати майбутнє покоління про видатних діячів у цій галузі. Адже Миколаїв – місто суднобудівників. Учні школи, виконуючи поставлені завдання, стали учасниками бесід із працівниками ЧСЗ, відвідали кімнату-музей на території заводу, опрацювали архівні матеріали, альбоми, фотографії різних років. З метою збору та пошуку інформації відвідували читальні зали бібліотек № 5 та № 6. Джерелом знаходження інформації також слугували посібники з історії Миколаївщини, енциклопедії, довідники та Інтернет. Слід відзначити глибоку зацікавленість та залучення до дослідницької роботи батьківської громадськості. Проекти хоча й об’єднані спільною темою, але відмінні за своєю структурою та підходом до викладу матеріалу. Їх тематика різноманітна: - дослідження діяльності видатних суднобудівників та визначення їх здобутків у розвиткові кораблебудування Миколаєва; - життєпис династій сучасних суднобудівників (Бровенка А.С., Бровенка В.Г., Суровицького С.С.); - дослідження миколаївських вулиць та пам’ятних споруд, пам’ятників, які створені на честь видатних діячів, зокрема Аркаса М.М., Макарова С.О., СтароваІ.Є., Шмідта П.П. та ін. Представлений проект «Славетні імена Миколаєва» є результатом кропіткої і плідної праці учнів 8–А класу Миколаївської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №52. У роботі зібрані матеріали про життєвий шлях видатного адмірала, героїчної людини Степана Осиповича Макарова. Попрацювавши із друкованими джерелами у бібліотеках міста, відвідавши музей суднобудування і флоту, музей імені С.О. Макарова у Миколаївському національному університеті, що носить ім’я видатного адмірала, зібравши інформацію в Інтернеті, восьмикласники дослідили основні факти з біографії Степана Макарова, відкрили для себе неповторний світ душі цієї видатної людини. Зацікавив учнів той факт, що Степан Осипович – людина розумна, цілеспрямована, дисциплінована, надзвичайно працелюбна:
128
І етап – з основами науки, як шкільної, так і морської, познайомили свого вихованця викладачі Миколаївського морського училища, швидко помітили в нього виняткові здібності. Він зумів завдяки своїм природним здібностям і наполегливоі праці досягти високих результатів у житті. Важко переоцінити і його вклад у розвиток науки в галузі кораблебудування і океанографії: - Навчання закінчено. Настав новий період у житті Макарова, період безперервних пошуків, блискучих досягнень й успіхів. Подальші відкриття, проекти та міркування Макаров докладно виклав у своїй першій науковій роботі - «Броненосная лодка «Русалка», «Исследование плавучести и средства, предлагаемые для ее усиления». - У 1897 році друком вийшла основна праця С.О. Макарова - «Міркування з питань морської тактики». У 1903 році були опубліковані роботи «Броненосцы или безбронные суда» и «Без парусов», в яких флагман висловив свої пропозиції (частково спірні) з питань кораблебудування і тактики броненосного флоту. Тому невипадково в нашому місті вшановується ім’я відомого адмірала: - На батьківщині адмірала Макарова, в м.Миколаєві, постановою Ради Міністрів СРСР від 7 січня 1949 року, Миколаївському кораблебудівному інституту присвоєно ім’я адмірала. - В одному із залів інституту організовано кабінет Макарова. У кабінеті зберігаються моделі кораблів, на яких плавав Степан Йосипович. - Встановлений стенд унікальних фотографій, що зображують постать Макарова та фрагменти з історії його плавання, є також деякі з його реліквій та майже всі оригінальні роботи. Тут можна ознайомитися з музичними творами (нотами, виданими в 1904-1905 роках), присвяченими пам’яті загиблого адмірала. Окрасою кабінету є модель пам’ятника Макарову в Кронштадті. Постановою уряду інституту надано дві стипендії, якими нагороджуються найбільш успішні студени. Щорічно дати 9 січня (день народження Макарова) та 13 квітня (день його загибелі) відзначаються в інституті традиційними засіданнями і вечорами. Попередніми результатами роботи над проектом слід визначити: оформлення стенду «Кораблі Миколаївщини», виготовлення моделей підводного човна, кораблів, шхун, яхт, створення комп’ютерних презентацій «Славетні імена Миколаєва», «Славетні кораблебудівники», «Їх імена носять вулиці міста» та ін. Для підведення підсумків І етапу міського проекту «Бузька хвиля» проведено соцопитування серед учнів 1-11 класів, вчителів, батьків та мешканців мікрорайону. Встановлено:
129
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
-98% опитуваних вважають обрану тему дослідницької роботи дійсно актуальною, бо вона дає можливість поглибити знання учнів з історії рідного краю, а також донести інформацію до майбутнього покоління про трудовий героїзм суднобудівників; - 48% учнів задіяні в організації та проведені І етапу проекту; - 108 батьків охоплено дослідницькою та пошуковою роботою; - у більшості учасників, а особливо батьків, виникла велика зацікавленість в організації та проведені міського проекту «Бузька хвиля». Протягом наступного навчального року планується робота над розповсюдженням та ознайомленням учнів і громадськості зі збірками, фотоальбомами, відеопрезентаціями, фотозбірками тощо. Результатами роботи стануть такі заходи: - організація виставки в стінах школи до Дня міста; - перегляд відео презентацій під час навчального процесу з певних предметів; - організація виставки робіт під час свята, присвяченого ветеранам Великої Вітчизняної війни, 23 лютого та ін.; - висвітлення проведеної роботи з реалізації проекту «Бузька хвиля» через засоби масової інформації (газети).
Виготовлення настінної композиції «Кораблі Миколаївщини» учнями 11-А класу
130
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹56 Доля крейсеру «Червона Україна» в історії моєї родини 26 грудня 1922 року крейсер, побудований на суднобудівному заводі імені 61 комунара, отримав назву – «Червона Україна». Роботи на кораблі проводилися вкрай повільно: не вистачало палива, матеріалів, робочої сили і різного устаткування. Тому «Червона Україна» увійшла до складу Чорноморського флоту тільки 21 березня 1927 року. Його першим командиром став М.М. Несвіцький. На крейсері підняв свій прапор командувач флотом. У 1928 році крейсер з дружнім візитом відвідав Туреччину. В 1930 році корабель у супроводі ескадрених міноносців здійснив похід у Середземне море з заходом у Мессіну на острові Сицилія і Пірей у Греції, а чотири роки по тому судно знову йде до Туреччини. У січні 1941 року після ремонту крейсер став на своє штатне місце в Північній бухті.
131
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
День 22 червня 1941 року «Червона Україна» зустріла під командуванням капітана І-го рангу М.Є. Басистого у складі бригади крейсерів ескадри в Севастополі. Вже 23-25 червня корабель брав участь у постановці оборонних мінних загороджень. У ніч на 5 липня у складі загону бойових кораблів крейсер вийшов до нового місця базування в Новоросійську. 27 серпня вийшов до Севастополя. У той же день вийшов до Одеси для надання вогневої підтримки нашим військам. 29 серпня - 1 вересня здійснював вогневу підтримку військам, що оборонялися під Одесою. 6 жовтня вийшов до Одеси і вже через добу повернувся назад із евакуйованими. 15 жовтня виконав дві артилерійські стрільби по позиціях супротивника. 16 жовтня, прийнявши 1164 людини, знявся на Севастополь. 5 листопада командиром корабля призначається капітан ІІ рангу Заруба І.О.. 8 листопада перший із кораблів ескадри відкрив вогонь із Севастополя по військах супротивника, які наступали на місто. 9 і 10 листопада виконав сім стрільб (було випущено 48 і 100 снарядів відповідно). 12 листопада 1941 року на крейсер, який стояв біля Графської пристані Севастополя, був здійснений цілий ряд повітряних нальотів авіації противника. У першій хвилі брало участь 28 пікіруючих бомбардувальників. Об 11.00 у крейсер влучили дві авіабомби. О 12.24 ще три бомби розірвалося в безпосередній близькості від його борту. Носова частина «Червоної України» помітно осіла у воду, але корабель продовжував вести бій і триматися на плаву. Всього на судні загинуло сімдесят осіб. Повітряні нальоти тривали до настання темряви, але більше жодна бомба не досягла мети. Екіпаж робив усе можливе для порятунку крейсера, проте через дві величезні пробоїни в правому й лівому бортах у внутрішні приміщення корабля проникло близько трьох тисяч тонн води. У ніч на 13 листопада крен на лівий борт досяг критичних 40 °, і командир «Червоної України», за наказом штабу командувача флоту, віддав команду залишити корабель. О четвертій годині ранку, коли останній баркас відійшов від крейсера, він, перекинувшись, пішов під воду з піднятим кормовим прапором. На дно Південної бухти ліг крейсер, який першим ввели до складу флоту після Жовтневої революції. Він був єдиним радянським крейсером,що загинув у роки Великої Вітчизняної війни. Його екіпаж увійшов до складу частин, які обороняли Севастополь, а 17 грудня із знятих з крейсера 130-мм знарядь у Севастополі сформували чотири берегові батареї. У Севастополі на Графській пристані встановлено меморіальну дошку, де на червоному граніті викарбовано силует крейсера і напис: «Тут, ведучи бій із супротивником, 12 листопада 1941 року загинув крейсер «Червона Україна».
132
І етап Навчаючись у 10 класі, я дізналась про історію цього славетного корабля. У центрі фото, яке є нашою сімейною реліквією, стоїть Йосип Сталін, а поруч – один з його заступників Серго Орджонікідзе. Другий зліва – мій прадід. Мій прадідусь, Андрієв Сергій Омелянович, народився у 1906 році в місті Миколаєві у сім’ї морського інженера. Після призиву до лав Червоної армії він потрапляє до Севастополя на крейсер «Червона Україна», де служив матросом з 1927 - 1931 р.р.
У 1929 році на крейсер завітала уряд о ва делегація на чолі з Йосипом Сталіним. Під час цього візиту і було зроблено фотографію. Саме в той період любов до моря назавжди оселилася у серці юнака та згодом підштовхнула його до бажання стати суднобудівником. У цей же час відбулась зустріч прадіда з його майбутньою дружиною Агрипиною Олександрівною, яка працювала санітаркою у військовому шпиталі міста Севастополя. В 1931 році прадід демобілізується з армії та разом із молодою дружиною повертається до рідного міста. Там він влаштовується працювати на суднобудівний завод імені 61 комунара та одночасно вступає до Миколаївського індустріального технікуму на відділення суднобудування. Незабаром народжується перша дитина. І знову доля звела разом колишнього матроса та крейсер – під час капітального ремонту «Червоної України» у 1932 році. Після закінчення технікуму кар’єра молодого інженера складається успішно завдяки його здібностям та любові до обраної справи. У 1937 році він стає членом ВКП(б). У 1940 році мого прадіда призначають спочатку заступником, а потім головним інженером заводу. 22 червня 1941 року – трагічна дата в історії нашої країни. Почалась Велика Вітчизняна війна. Мій прадід очолює організацію евакуації заводу на
133
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Урал. Як головний інженер заводу він мав евакуюватися в останню чергу, але не встиг, тому що в середині серпня 1941 року німці увійшли в місто. Після окупації Миколаєва німецьке командування запропонувало прадіду співпрацювати з ними та очолити завод. Але він відмовився, за що був відправлений до концтабору у селі Грейгово. Там він провів більше року. На жаль, у 1942 році після важких тортур, захворівши на висипний тиф, мій прадідусь помер. Намагаючись виявити зв’язки мого прадіда з Миколаївським підпіллям, гестапо декілька разів викликало на допит його дружину, але довести нічого не змогли. Збереглася архівна довідка з Миколаївського обласного архіву, що підтверджує обставини смерті мого прадідуся у концтаборі. Мій прадід прожив усього 36 років – недовге, але яскраве життя. Після його смерті моя прабабуся залишилася з двома маленькими дітьми, яких змогла виховати гідними нащадками свого батька. Їхня старша донька продовжила сімейну традицію, працюючи все життя конструктором кораблів на Чорноморському суднобудівному заводі. На прикладі біографії мого прадідуся я переконалася, що доля миколаївців тісно пов’язана з кораблебудуванням, бо місто Миколаїв й було засновано, щоб стати флагманом у цій галузі. Козловська Зоя, учениця 10-А класу
134
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹57 Міський проект «Бузька хвиля», направлений на вивчення історії миколаївських суднобудівних заводів, корабельних пам’яток миколаївського суднобудування та долі видатних людей, життя та діяльність яких пов’язані з суднобудуванням, культурними подіями нашого краю. Звичайно, наша школа з великим ентузіазмом поставилася до цього проекту. На сьогодні обрано «робочу» тему пошукової роботи: «Миколаїв – наш дім»; до роботи залучено учнів 1-11-го класів, а також близько 30 батьків; у листопаді проведено опитування про необхідність досліджень у рамках акції «Бузька хвиля», визначено основні напрямки роботи: 1-4-ті класи – «Видатні миколаївці» (фотоальбом); 5-6-ті класи – «Минуле і сьогодення Миколаєва» (збір фотоматеріалів); 7-8-мі класи – «Ранок корабельного краю» (історія кораблів з 1789 по 1939 рр.); 9-ті класи – «Рідний причал» (історія суднобудівних заводів); 10-11-ті – «Славетні імена Миколаєва» (презентація). На сьогодні, придопомозі батьків та вчителів, практично виконали своє завдання учні 1-4-х класів. Вони створили фотоальбом, у якому помістили фотографії і життєписи відомих людей Миколаєва.
135
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
Учні 5-6-х класів охопили значно ширше коло питань. Вони збирали матеріали про пам’ятники, архітектуру, промислові об’єкти Миколаєва. Для цього вони шукали старі фотографії і малюнки, виїжджали безпосередньо до місцезнаходження пам’яток, вивчали їхню історію. Частину матеріалів буде розміщено у фотоальбомах, а інші потраплять на стенди краєзнавчого куточка. Найактивнішими серед 5-х класів стали учні 5-А класу. Вони разом із батьками об’їздили все місто, сфотографували десятки пам’ятників та пам’ятних знаків і розмістили фото у своєму альбомі. Учні 7-8-х класів вивчають історію кораблів, збудованих у Миколаєві в 1789-1939 роках. Вони разом із дев’ятикласниками, що вивчають історію суднобудівних заводів, укладають збірку «Рідний причал». Найстарші, 10-11-класники, працюють над презентаціями «Славетні імена Миколаєва». Учні 10-Б уже створили презентацію про відомого льотчика Сигізмунда Леваневського. Вони також працюють над пошуковою роботою «Долі миколаївців у 20 – початку 21 століття», де досліджують життєвий шлях звичайних людей, які мали і мають різний життєвий досвід, різні політичні ідеали, але їх всіх об’єднують любов до Батьківщини, ненависть до загарбників, поняття справедливості, правди, мрії про заможне і стабільне життя, піклування про долю дітей та онуків. Старшокласники ще допоможуть учням 5-6 класів у створенні стендів для краєзнавчого куточка. По закінченню проекту теоретичний матеріал буде узагальнено в друковану дослідницьку роботу, укладено збірку матеріалів «Рідний причал» та створено стенд у краєзнавчому куточку та ряд презентацій. Усі ці доробки будуть використані в роботі згідно з побажаннями, які зазначені в анкетах. Шкільний парламент планує ряд заходів по ознайомленню з матеріалами не тільки школярів, а й батьків, ветеранів, представників громадськості. Сподіваємося, що наше дослідження принесе користь і допоможе пізнати рідне місто ще краще.
136
І етап микола¯вСька ÇагальнооСвітнß Øкола I-III Ступенів ¹64 На виконання наказу управління освіти від 02.09.2010 № 377 «Про реалізацію міського проекту «Бузька хвиля»», з метою громадянського виховання учнівської молоді, вивчення історії рідного краю та формування соціальної активності учнів у Миколаївській загальноосвітній школі I-II ступенів № 64 створено шкільний проект «Рідна пристань». Епіграфом до проекту підібрані слова Миколаївського поета Ю. Миронова: О Миколаєве, о місто корабелів, Твої густі, квітучі вишняки Біліють маревом В морській пустелі Крізь ночі, кілометри і роки. У проекті задіяні учні 1-9 класів (446 учнів) та всі батьки учнів школи. На учнівській конференції, яка відбулася 28.09.2010р., класні колективи були ознайомлені з Положенням про міський проект «Бузька хвиля». Було вирішено працювати за всіма напрямками проекту. На класних зборах відбулося обговорення участі у проекті і кожен клас обрав свій напрямок пошукової роботи, над яким буде працювати протягом двох років. У рамках шкільного проекту «Рідний причал» працюємо за наступними етапами пошукової роботи: I етап вересень-листопад 2010 Вибір проблеми дослідження (проблема та її актуальність). Обирається напрямок роботи, мета, завдання, проводиться соціологічне опитування, визначається кінцевий результат проекту. II етап грудень-березень 2011 Збір інформації (дослідження проблеми). Визначення джерел інформації, розподіл обов’язків щодо збору та опрацювання інформації.
137
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
III етап квітень-вересень 2011 Шляхи розв’язання проблеми (план дій). IV етап жовтень-березень 2012 Практична реалізація проекту (вирішення проблеми). V етап квітень-травень 2012 Презентація проекту. Підсумок. Керівник шкільного проекту - заступник директора з виховної роботи Рябошапко Н.О.; координує пошукову роботу учнівська рада школи на чолі з президентом учнівського самоврядування Гордовою Анною. Під час I етапу проведено соцопитування серед учнів, вчителів, батьків та мешканців мікрорайону «Північний». Опитування вчителів та громадськості взяв на себе прес-центр учнівського самоврядування. Учні проводили опитування серед дітей та батьків. Опитано: - учнів – 400, - вчителів – 25, - батьків – 218, - мешканців мікрорайону «Північний» - 107. Провівши соцопитування, виявили, що тема актуальна, потребує дослідження та розповсюдження не тільки серед учнів, вчителів та батьків, а й серед мешканців міста. Недаремно кажуть про те, що народ, який не знає своєї історії, перестає існувати, а ми, мешканці Миколаєва, повинні знати дивовижну історію свого рідного корабельного краю. На II етапі роботи працюємо із джерелами інформації, а саме: шкільною бібліотекою, Миколаївською бібліотекою-філією № 16, Миколаївським музеєм суднобудування та флоту, музеєм при Чорноморському заводі, при заводі імені 61 комунара, Миколаївським краєзнавчим музеєм, Інтернетом. Допомогли в роботі зустрічі з людьми, які працюють або працювали на суднобудівних заводах міста. Особливо нас зацікавила робота учнівського колективу 1-А класу, які знайшли династію корабелів. Загальний стаж роботи родини Ніколайчук на суднобудівному заводі імені 61 комунара становить 98 років і початок покладено у 1956 році, коли на завод прийшла працювати Іванова Віра Анаста-
138
І етап сіївна. Вона пропрацювала на заводі 46 років медичною сестрою. Має нагороди «Ветеран праці», орден «Знак пошани». У 1967 році на завод приходить Іванов Володимир Петрович, який працював слюсарем монтажником двигунів. Загальний стаж роботи 19 років. Має медаль «Ветеран праці». У 1976 році за сімейною традицією на завод іде працювати Ніколайчук Наталя Володимирівна, бабуся учня 1-А класу Хорєва Олега. А дідусь, Ніколайчук Сергій Дмитрович працює на заводі з 1977 року. Організовані екскурсії на суднобудівні заводи міста. Справжнім святом стало відвідування учнями 1-Б класу, класний керівник Андрєєва Н.В., Чорноморського суднобудівного заводу. Про цю подію першокласники розповіли усьому місту (газети «Відкритий урок», «Вечірній Миколаїв», телеканал «Март»).
Очікувані результати роботи над проектом наступні: - виставка поробок, малюнків «Миколаїв-місто суднобудування»; - слайд-шоу «Ідуть у море кораблі»; - електронні презентації «Кораблі Миколаївщини», - буклети «Кораблі, ви у долю мою, як у легенду ввійшли», «Ранок корабельного краю», альбом «Усі ми корабели»; - стенд у куточку Бойової Слави «Обпалені війною»; - збірки «Історія миколаївських суднобудівних заводів». У травні 2012 року кожний класний колектив буде творчо звітувати про підсумки своєї роботи над реалізацією міського проекту «Бузька хвиля» (презентація класних проектів). У вересні 2012 року до Дня міста Миколаєва планується провести святковий концерт у мікрорайоні «Північний», на якому будуть презентовані кращі класні проекти з реалізації міського проекту «Бузька хвиля».
139
міський проект
БУЗЬКА ХВИЛЯ
микола¯вСька гімнаÇіß ¹3 Використання виховної технології КТС (колективна творча справа) дозволило залучити до участі в акції всіх учнів гімназії з 5 по 11 клас (434 учня). Згідно проведеного опитування щодо актуальності напрямків проекту кожний класний колектив визначив для себе актуальний напрямок діяльності. Яким чином буде узагальнено теоретичний матеріал із теми? Буде видана гімназійна збірка «Історія моєї родини в історії заводу «Океан»; на рівні класних колективів у березні – квітні 1-2 року підсумки КТС презентовані батьківській громаді на родинних святах (в усіх класних колективах); на гімназійному рівні під час фестивалю мультимедійних презентацій. Яким чином організоване розповсюдження, ознайомлення з ним учнів, громадськості: рада міністрів, лінійка, сайт гімназії, газета, технологія КТС, батьківські збори. Де висвітлювалось чи буде висвітлюватись питання? Сайт гімназії, гімназійна газета, стіннівка «Гімназист», класні куточки. Про результати діяльності буде розміщена інформація в ЗМІ. Теми пошукових робіт, які учні будуть представляти МАН, шкільні презентації, реферати тощо, кількість: 1) роботи рівня МАН (4 чол.): «Наш край у 50-70 роки», «Остарбайтери Миколаївщини», «Завод «Океан» - історія, перспективи…», «Церковна архітектура Корабельного району». 2) Гімназійного рівня – 73 учіні (кожна мікрогрупа класного колективу готує спільну пошукову роботу). Сьогодні діяльність заводу «Океан» (одного з важливих об’єктів дослідження) знаходиться у кризовому стані (невиплата з/п, скорочення), і тому досягнення заводу – це тільки минуле підприємства. На міську виставку подано: 5 дисків із презентаціями за результатами пошукової роботи гімназистів у цьому напрямку (згідно з напрямком проекту). Об’єднавшись у мікрогрупи, гімназисти під час колективного планування (листопад 2010р.) обрали теми пошукових робіт. Усі п’ять напрямків проекту охоплені класними колективами 6-Б, 9-Б, 10-А класів і розподілені за мікрогрупами. Інші класні колективи обрали єдиний напрямок пошукової роботи, а саме: «Рідний причал» - 7-А, 5-А, 9-А класи; «Ранок Корабельного краю» - 11-Б, 7-Б, 11-А класи; «Славетні імена Миколаєва» - 8-А, 8-Б, 6-А, 5-Б класи.
140
ÇміСт
9
Ранок корабельного краю Історія миколаївських кораблів з 1789 по 1939 рр.
27
Рідний причал Історія миколаївських суднобудівних заводів
47
Обпалені війною Історія кораблів, човнів, які були збудовані на суднобудівних заводах міста та брали участь у Другій світовій війні
73
Ідуть у море кораблі Історія миколаївських кораблів у сучасному світі та їх світове значення
97
Славетні імена Миколаєва Дослідження долі видатних людей міста, життя та діяльність яких пов’язані з галуззю суднобудування та культурними подіями нашого краю