Інноваційні технології у НВП by Управління освіти

Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 42 Миколаївської міської ради Миколаївської області

Інноваційні технології у НВП

Автор: Бондарєва Л.Л., директор школи №42 Співавтори: Сологуб О.В., заступник директора з НВР

У збірці представлені матеріали з досвіду роботи школи за проблемою: «Інноваційні технологій у НВП». Педрада «Шляхи професійної самореалізації вчителя щодо використання інноваційних технологій у навчально – виховному процесі». Робота методичної служби (методичні бюлетені) «Використання сучасних педагогічних технологій на уроках».

Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 42 Миколаївської міської ради Миколаївської області 54031, м. Миколаїв, вул. Електронна, 73 тел 23-65-16 E-Mail: school42@ trion.mk.ua

Зміст 1. Педрада «Шляхи професійної самореалізації вчителя щодо використання інноваційних технологій у навчально – виховному процесі»……………………………………………….2 2. Робота методичної служби (методичні бюлетені) «Використання сучасних педагогічних технологій уроках»………..............................................................................28

на

Життя – це час. Час – це рух. Рух – постійна зміна, зміна у будьякій ланці життя. Програє саме та ланка у ланцюгу життя, яка не модернізується. А що ж в освіті? Освіта – найпотужніша та найпотрібніша ланка повноцінного життя людини. Чому? Відповімо питанням на питання. Коли з'явилася освіта? Як тільки виникло життя! З перших хвилин немовля вчиться, опановуючи все нове. То чи варто сперечатися про необхідність освіти? В умовах сьогодення дуже важко залишатися потрібним та цікавим педагогом, що вчить по-старому: чітко, сумно, «сухо»… Канула в минуле архаїчна формула «Я – вчитель, ти – учень». На противагу їй зайняла тверді позиції формула успіху «Учитель + учні = партнери». Якщо вчитель хоче бути успішним, він повинен змінити своє ставлення до життя, до освіти, до учня. На уроці вчитель має займатися не самореалізацією, а навчанням інших. Потрібно пам'ятати, що кожен з нас, педагогів, не тільки знавець в конкретній галузі, а, в першу чергу, вчитель людських душ. Багато залежить від нас, що виросте з того тендітного паростка: бур'ян чи пишна троянда. Тому кожен педагог повинен відчувати кінцеву мету своєї діяльності. Для доказу цієї тези нагадаю відому притчу: «В одного будівника, що віз тацю з цеглою, запитали, що він робить. Його відповіддю було: «Я цеглу везу». Інший, що робив ту ж роботу, відповів: «Я храм будую!»». Отже, чи не ми, педагоги, будуємо людські душі?! Школа повинна бути храмом духовності, в якій пануватиме любов, повага, взаєморозуміння. А для цього потрібно любити дитину, поважати, розуміти її потреби. Ми повинні шукати нові методи, нові підходи до викладання науки. Тільки цікавий учитель може пробудити інтерес до навчання у будь-якого за темпераментом та здібностями учня. Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякого раціоналізму з іншого. Тому педагогічною радою на

розгляд якої виносяться основні питання навчальноорганізаційної та методичної роботи, навчання та виховання учнів у листопаді була невипадково вибрана та опрацьована тема: «Шляхи професійної самореалізації вчителя щодо використання інноваційних технологій у навчально – виховному процесі». Робочий план підготовки до засідання педагогічної ради за темою : «Шляхи професійної самореалізації вчителя щодо використання інноваційних технологій у навчально – виховному процесі». Мета: 1.Шляхи формування професійної самореалізації вчителя 2. Використання інноваційних технологій у навчальновиховному процесі. 1. Створити творчу групу з підготовки до педради у составі: • керівника проблемної групи «Інноваційні технології» Шушпанової О.В,; • керівника проблемної групи «Використання інформаційних технологій на уроці » Россинської О.П.; • практичного психолога школи Сінченко Л.Є.; • вчителя інформатики Крутієнко О.М.; • вчителів: Смірнової С.Г., Козловської О.В.. Банних М.І., Мостової Н.В., Кравченко І.М. Відповідальна Сологуб О.В.. 2. Провести засідання творчої групи та визначити напрямки роботи у підготовці до педагогічної ради до 10 жовтня 2010р. відповідальна Сологуб О.В.. 3. Скласти графік відвідування уроків за темою: «Шляхи професійної самореалізації вчителя щодо використання інноваційних технологій у навчально – виховному процесі».

до 17 жовтня 2010р. відповідальна Сологуб О.В.. 4. Розробити перелік питань для обговорення на педраді до 17 жовтня 2010р. відповідальна Сологуб О.В.. члени творчої групи 5. Провести ППС «Шляхи професійної самореалізації вчителя» до 10 листопада 2010р. відповідальна Сінченко Л.Є. 6. Розробити рекомендації, пам’ятки, практичні поради вчителям, щодо використання інноваційних технологій у навчально – виховному процесі до 20 листопада 2010р. відповідальні члени творчої групи 7. Підготувати інформацію про хід виконання рішень попередньої педради до 20 листопада 2010р. відповідальна Сапожнікова І.І. 9.Розробити проект рішення педради і затвердити його на засіданні методичної ради до 25 листопада 2010р. відповідальна Сологуб О.В..

Педагогічна рада: «Шляхи професійної самореалізації вчителя щодо використання інноваційних технологій у навчально – виховному процесі». Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною. Таким чином, зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України. Педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, породжують проблеми, пов´язані з необхідністю поєднання інноваційних програм з державними програмами виховання і навчання, співіснування різних педагогічних концепцій. Вони потребують принципово нових методичних розробок, нової якості педагогічного новаторства. Готовність до інноваційної діяльності є внутрішньою силою, що формує інноваційну позицію педагога. За структурою це складне інтегративне утворення, яке охоплює різноманітні якості, властивості, знання, навички особистості. Як один із важливих компонентів професійної готовності, вона є передумовою ефективної діяльності педагога, максимальної реалізації його можливостей, розкриття творчого потенціалу. Джерела готовності до інноваційної діяльності сягають проблематики особистісного розвитку, професійної спрямованості, професійної освіти, виховання й самовиховання, професійного самовизначення педагога. В інноваційних освітніх перетвореннях особливо високими є вимоги до рівня теоретичних знань і практичної підготовки вчителя. Він повинен уміти спрямовувати навчально-виховний

процес на особистість вихованця, вибудовувати свою професійну діяльність так, щоб кожен учень мав необмежені можливості для самостійного і високоефективного розвитку. А це у принципово інших вимірах визначає проблематику і зміст професійної та особистісної підготовки педагога, актуалізує необхідність створення педагогічних систем, зорієнтованих на інноваційну діяльність, і відповідно на пошук нових підходів до підготовки майбутнього педагога. Йдеться про те, що під час навчання він має набути: — розвинуту творчу уяву; — стійку систему знань, що розкривають суть, структуру і види інноваційної педагогічної діяльності; — уміння цілеспрямовано генерувати нові нестандартні ідеї з використанням інтелектуальних інструментів і механізмів самореалізації; — психолого-педагогічні знання про освоєння і впровадження інноваційних процесів у систему освіти; — спеціальні психолого-педагогічні методи, прийоми і засоби, використання яких дає змогу активно включатися в інноваційну педагогічну діяльність. Отже, у структурі професійно спрямованої особистості педагога готовність до інноваційної діяльності є показником його здатності нетрадиційно вирішувати актуальні освітні проблеми. Робота творчих груп: 1. Професійні й особистісні якості педагога, підготовленого до інноваційної професійної діяльності: — усвідомлення смислу і цілей освітньої діяльності у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи; — осмислена, зріла педагогічна позиція; — уміння по-новому формулювати освітні цілі з предмета, певної методики, досягати і оптимально переосмислювати їх під час навчання; — здатність вибудовувати цілісну освітню програму, яка враховувала б індивідуальний підхід до дітей, освітні стандарти, нові педагогічні орієнтири;

— співвіднесення сучасної йому реальності з вимогами особистісно-орієнтованої освіти, коригування освітнього процесу за критеріями інноваційної діяльності; — здатність бачити індивідуальні здібності дітей і навчати відповідно до їх особливостей; — уміння продуктивно, нестандартно організувати навчання й виховання, тобто забезпечити творення дітьми своїх результатів і, використовуючи інноваційні технології, стимулювати їх розвиток; — володіння технологіями, формами і методами інноваційного навчання, яке передбачає уміння на основі особистого досвіду і мотивів вихованців бути співтворцем мети їх діяльності, зацікавленим і компетентним консультантом і помічником у співвіднесенні мети з результатом, використанні доступних для дітей форм рефлексії та самооцінки; — здатність бачити, адекватно оцінювати, стимулювати відкриття та форми культурного самовираження вихованців; — уміння аналізувати зміни в освітній діяльності, розвитку особистісних якостей вихованців; — здатність до особистісного творчого розвитку, рефлексивної діяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкриттів. 2. Показники готовності педагога до інноваційної діяльності: 1) усвідомлення потреби запровадження педагогічних інновацій у власній педагогічній практиці; 2) інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи; 3) зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість на експериментальну діяльність; 4) готовність до подолання труднощів, пов´язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності; 5) володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій та розроблення нових. Потреба у нововведеннях активізує інтерес до найсвіжіших знань у конкретній галузі, а успішність власної педагогічної

інноваційної діяльності допомагає долати труднощі, шукати нові способи діяльності, відстоювати новаторські підходи у взаємодії з тими, хто їх не сприймає. Аналіз відвіданих уроків показав, що інноваційні технології, які запроваджують вчителі школи, створюють сприятливі умови для вирішення даного питання: інтерактивні техніки розвивають комунікативні навички та активність, проектні технології у навчанні створюють можливості для самостійних досліджень, тренінги допомагають опанувати нові соціальні ролі та отримати можливість експериментувати у сфері спілкування, проекти у виховній роботі – обрати вид діяльності відповідно до власних нахилів та уподобань. Презентація інноваційних технологій.(слайди № ) Класифікація інноваційних педагогічних технологій 1. Педагогічні технології на основі особистісної орієнтації педагогічного процесу. 1.1. Гуманно-особистісна технологія Ш.Амонашвілі. 1.2. Система Є.Ільїна: викладання літератури як предмета, що формує людину. 1.3. Авторська школа самовизначення (А.Тубельський, м. Москва). 1.4. Адаптивна система навчання (А.Границька, м. Москва). 1.5. АЗІМУТ — особистісно зорієнтована технологія гнучкої диференціації освітнього процесу: А — альтернативність, 3 — зацікавленість, І — ініціативність, М — мотивація, У — усвідомленість, Т — творчість. 2. Педагогічні технології на основі активізації інтенсифікації діяльності учнів. 2.1. Технологія розвивальних ігор (Б.Нікітін). 2.2. Проблемне навчання. 2.3. Технологія комунікативного навчання іншомовної культури (Є.Пассов). 2.4. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних та знакових моделей навчального матеріалу (В.Шаталов).

2.5. Навчання англійської мови з використанням зорових опор. 3. Педагогічні технології на основі ефективності управління та організації навчального процесу. 3.1. Технологія С.Лисенкової: перспективно-випереджальне навчання з використанням опорних схем під час коментованого управління. 3.2. Технології рівневої диференціації: а) внутрішньокласна (внутрішньопредметна) диференціація (М.Гузик); б) змішана диференціація (модель зведених груп); в) рівнева диференціація навчання на основі обов'язкових результатів (В.Фірсов); : г) культуровиховна технологія диференційованого навчання за інтересами дітей (І.Закатова); д) диференційоване навчання молодших школярів за С.Логачевською; е) технологія повного засвоєння; е) технологія повного засвоєння (естонський варіант П.Крейтсберг, Є.Корлль); ж) рейтингова технологія навчання. 3.3. Технологія індивідуалізації навчання (Інге Унт, А.Границька, В.Шадриков) (див. п. 1.4.). 3.4. Технологія програмованого навчання (за В.Беспалько). 3.5. Інтерактивні технології в навчанні гуманітарних дисциплін (Є.Пометун, Т.Ремех). 3.6. Дебати як різновид діалогового навчання (І.Пескар). 3.7. Колективний спосіб навчання (КСН) (А.Ривін, В.Дьяченко). 3.8. Семестрово-залікова форма організації навчально-виховного процесу (С.Подмазін). 3.9. Педагогічна технологія на основі системи ефективних уроків (А.Окунєв). 3.10. Поліекранна технологія навчання. 4. Педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення і реконструювання матеріалу. 4.1. «Екологія й діалектика» (Л.Тарасов). 4.2. «Діалог культур» (В.Біблер, С.Курганов).

4.3. Укрупнення дидактичних одиниць — УДО (П.Ерднієв). 4.4. Реалізація теорії поетапного формування розумових дій (М.Волович). 4.5. «Перші кроки», «Крок за кроком» — міжнародна програма. 5. Окремі предметні педагогічні технології. 5.1. Технологія раннього й інтенсивного навчання грамоти (М.Зайцев). 5.2. Навчання математики: а) розв'язування задач (Р.Хазанкін); б) на основі вертикального навчання (Р.Хазанкін); в) з оптимальним поєднанням фронтальної, індивідуальної та групової форм організації на уроках; г) з використанням ПЕОМ; д) з використанням творчих самостійних робіт (Трістан); е) за технологією рівневої диференціації (А.Капіносов); є) за технологією І.Кушнір. 5.3. Навчання фізики: а) Система поетапного навчання фізики (М.Палтишев); б) за варіативною технологією (Б.Дегтярьов); в) за технологією «Занурення» (М.Щетинін); г) з використанням опорних конспектів В.Шаталова; д) з використанням опорних таблиць (Є.Копєйка); е) технологія поелементного розв'язання задач з фізики (В.Шейман). 5.4. Дошкільне виховання: а) за М.Єфименко; б) за Б.Нікітіним; в) «Природне виховання» за Л.Блудовою; г) за програмою «Чарівні фарби і чарівні пальчики» (Є.Бєлкіна); д) за С.Русовою. 5.5. Методика колективних творчих справ (КТС) (І.Іванов). 5.6. Навчання іноземних мов: а) проблемне навчання іноземних мов. б) вивчення французької мови за підручником «Без границ» (рос. мов.);

в) вивчення французької мови за підручником «Синяя птица» (рос. мов.); г) вивчення французької мови за підручником «Трамполин» (рос. мов.). 5.7. Викладання основ інформатики та обчислювальної техніки. а) за І.Жалдак, Н.Морзе, Г.Науменко; б) за В.Кайміном. в) за А.Кушніренко. 5.8. Навчання історії: а) школи «Анналов» (ИОША); б) за модульною технологією; в) за технологією Ю.Троїцького; г) «Уроки історії — уроки життя» (за Т.Гончаровою); д) «Я і Світ» (2—4 кл., С.Пометун, Г.Фреймам). 5.9. Навчання хімії: а) за комбінованою системою (М.Гузик); б) за А.Рєзнік; в) різнорівневе вивчення хімії з використанням хімічного експерименту напівмікрометодом (С.Сосновська). 5.10. Навчання музики: а) за болгарською «Столбицею» (Б.Трічков); б) за системою Д.Кабалєвського. 5.11. Комбінована система організації навчально-виховного процесу під час вивчення біології (М.Гузик). 5.12. Збільшене структурування навчального матеріалу під час вивчення української і російської мов. 5.13. Вивчення світової літератури з інтеграцією суміжних предметів і видів мистецтв (на основі моделі освіти «Диалектика й зкология» (рос. мовою) Л.Тарасов і В.Ільченко). 5.14. Комп'ютерний навчальний курс «Українська мова. Синтаксис. Пунктуація». 5.15. Навчання молодших школярів побудови зв'язних висловлювань за методикою Л.Варзацької. 5.16. Трудове виховання за І.Волковим. 5.17. Технологія трудового виховання в сучасній школі за А.Макаренком.

5.18. «Урок + театр» (С.Стеценко). 5.19. Викладання курсу «Практичне право» з використанням інтерактивних технологій навчання (Є.Пометун, Т.Ремех). 6. Альтернативні технології. 6.1. Вальдорфська технологія (Р.Штайнер). 6.2. Технологія вільної праці (С.Френе). 6.3. Технологія ймовірнісної освіти (А.Лобок). 6.4. Технологія майстерень. 7. Природовідповідні технології. 7.1. Природовідповідне виховання грамотності (А.Кушнір). 7.2. Технологія саморозвитку (Монтессорі). 7.3. «Родинно-побутове виховання учнів». 7.4. «Довкілля». 8. Технології розвивального навчання. 8.1. Система розвивального навчання Л.Занкова. 8.2. Технологія розвивального навчання Д.ЗльконінаВ.Давидова. 8.3. Системи розвивального навчання з напрямом на розвиток творчих рис особистості (І.Волков, Г.Альтшуллер, І.Іванов). 8.4. Модульно-розвивальне навчання. 8.5. Особистісно зорієнтоване розвивальне навчання (І.Якиманська). 8.6. Технологія саморозвивального навчання (Г.Селевко). 9. Педагогічні технології авторських шкіл. 9.1. Школа адаптаційної педагогіки, (С.Ямбург, Б.Бройде). 9.2. Педагогічна система сахновської школи Черкаської області (А.Захаренко). 9.3. Педагогічна технологія Саксаганського ліцею. 9.4. Українська національна школа-батьківщина (П.Кононенко). 9.5. Управління навчально-виховним процесом у школі В.Сухомлинського. 9.6. Управління навчально-виховним процесом з механізмом диференційованого навчання в ЗНЗ І—III ступенів № 23 м. Кременчука.

9.7. Структурна перебудова навчально-виховної роботи у Великосорочинській санаторній школі-інтернаті. 9.8. Формування свідомості учителя ноосферної епохи (з досвіду роботи Муніципальної гімназії № 76 м.Челябінська (Росія)). 9.9. Школа інтегрованого мислення (авторська СШ № 37, м. Полтава) Ми вважаємо, що включення вчителів до інноваційної діяльності є наслідком дії різноманітних чинників. Це невдоволеність методиками, результатами особистої праці, освоєння нових знань, осмислення і якісно нове бачення особистої життєвої місії, іноді — творче осяяння, яке, як правило, є результатом тривалого пошуку й аналізу здобутого на цьому шляху. Певною мірою причиною є ефективний і зовнішній організаційний вплив, тобто цілеспрямоване використання різноманітних форм самоосвітньої діяльності вчителя — педагогічні ради, «круглі столи», дискусії; — ділові, ігри з генерування нових педагогічних ідей; — творча діяльність педагогів у методичних об'єднаннях; — участь у науково-практичних конференціях; — узагальнення власного досвіду і досвіду своїх колег; — заняття на спеціальних курсах підвищення кваліфікації; — самостійна дослідницька, творча робота над темою, проблемою; — участь у колективній експериментально-дослідницькій роботі у межах спільної проблеми, над якою працюють педагоги нашої школи. Як показує досвід, необхідною умовою використання інформаційних технологій є реформування системи освіти, розробка нових дидактичних і методичних концептуальних засад освіти. Головними напрямами цього процесу в нашій школі є • створення предметно-орієнтованих навчально інформаційних середовищ, які дозволяють використовувати мультимедійні системи , електроні підручники тощо;

• освоєння засобів комунікацї (комп’ютерної мережі, телевізійного зв’язку для обміну інформацією)/ Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти: навчання, працевлаштування, планування кар’єри, безперервна освіта. ( слайд ) Вчителі школи впроваджують такі педагогічні інновації як : * Технологія традиційного навчання (Караченцов А.П., Зубкова Т.М., Мірошник Л.Л,, Волощенко Н.Л., Мартюхіна О.М.) * Технологія проблемного навчання (Стрєлкова М.О., Давиденко І.М., Россинська О.П., Банних М.І., Циганкова А.М,, Кобзар Л.В., АркушенкоГ.Г., Кириченко Є.Є.) * Ігрові технології навчання ( всі вчителі початкової школи, Банних М.І., Россинська О,П., Власова Н.В., Аркушенко Г.Г.) * Технологія особистісно - орієнтованого навчання ( Шушпанова А.І., Колода І.Ю., Мостова Н.В., Жуля М.В., Кочарова Е.Е., Копилова Г.П., Харитонова О.В., Корольова В.Г.) * Технологія розвивального навчання (Копилова Г.П., Оніщук С.Г., Козловська О.В.) * Технологія програмного навчання ( Крутієнко О.М.) * Технологія розвитку критичного мислення ( Россинська О.П., Козловська О.В., ) * Технологія інтерактивного навчання (Стрєлкова М.О., Гієвська З.М., ) * Проектна технологія ( Смірнова С.Г., Бєляєва Г.О., Аркушенко Г.Г., Філіппова О.О., Россинська О.П.. Янчукова І.Л., Кравченко І.М., Кириченко Є.Є.) * Технологія колективного творчого виховання Оніщук С.Г., Данилова Н.Й., Суркова Т.І.) * Здоров’язберігаючі технології ( всі вчителі початкових класів,)

З упровадженням нових технологій змінилась і сама форма проведення уроків. У педагогічній практиці вчителів з’явилися нові форми уроків: урок-практикум, урок-пошук, урок-дискусія, урок-мандрівка, урок-панорама, урок-залік тощо. Кожна дитина – творча індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Тому усвідомлення того, що вчитель є організатором освітнього процесу,мета якого – пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, спонукало педагогічний колектив шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій. Питання впровадження інноваційних технологій вимагає серйозного науково – методичного підходу, який може забезпечити робота педагогічного колективу над реалізацією проблемної теми школи «Розвиток особистості, як суб’єкта навчання і виховання» Ідея формування творчо розвиненої особистості є провідною в роботі нашого закладу, у якому педколектив намагається створити середовище, де формується нова людина, як творча особистість. На виконання Указу Президента України « Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих, талановитих дітей та молоді» №927/2010 та з метою формування творчо розвиненої особистості в школі працюють шкільне наукове товариство для учнів 5-11 класів, заочна школа «Надія» для учнів 4 класів, предметні гуртки, гуртки за інтересами, студія «Соло», музичний театр « ДО МІ СОЛЬ КА», студія « Шарм» Вчителі школи готують дітей до участі в олімпіадах, різноманітних конкурсах, спартакіадах, спортивних змаганнях, до вступу в МАН. У школі визначені головні завдання роботи з творчими дітьми: • створення максимально сприятливих умов для розвитку таких дітей; • розробка й поетапне впровадження нового змісту освіти, інтерактивних технологій навчання й виховання;

• створення сприятливих умов для самозростання, розвитку творчого потенціалу вчителів. Результатами такої роботи стали їхні досягнення під час олімпіад, конкурсів, змагань, участь в роботі МАН. На підставі результатів шкільних олімпіад сформовані команди для участі в 2 турі олімпіад. Пріоритетними чинниками в управлінській діяльності, що впливають на ефективність роботи школи над поставленою задачею «Формування успішної особистості засобами нових педагогічних технологій» стало створення системи інформаційного забезпечення. Так компьюторизовані робочі місця заступників директора ,працює клас інформатики, який обладнано сучасними комп’ютерами, забезпечений загальний доступ до мережі інтернет, в кабінетах 51( Корольова В.Г.), 23 ( Козловська О.В.), 21 ( Давиденко І.М.,13 ( Сологуб О.В.),6 ( Смірнова С.Г)., 4 ( Кочарова Е.Е.), 28 (Россинська О.П..), 27 (Філіппова О.О.), 7 (Колода І.Ю.) працює ДВД, кабінети 49 (Жуля М.В.), 20 (Циганкова А.М.), 29 (Стадник Є.М.),28 (Россинська О.П.), 25 (Шеремет В.Г.) використовують комп’ютери. Бібліотека стала центром інноваційного підходу до інформаційного забезпечення учнів. Питання, які пов’язані з впровадженням інноваційних технологій в навчально-виховний процес розглядались на нарадах при заступниках директора: була проведена панорама педагогічних знань « Освітні технології на допомогу вчителю», педконсиліум «Вплив сучасних технологій на досягнення запрогнозованих результатів». Постійно діє школа майстерності для керівника, що дає можливість директорові та його заступникам вчасно отримувати інформацію про інноваційний та перспективний досвід і запровадити його в колективі. На засіданнях шкільних методичних об’єднань проводилась робота з методичною літературою та обмін досвідом з теми «Інтерактивне навчання, як сукупність технологій». Створено проблемну групу «Іноваційні технології», керівник Шушпанова А.І., другий рік працює проблемна група «Використання

інформаційних технологій на уроці», керівник Россинська О.П., діє динамічна група « Здоров’язберігаючі компетентності в НВП», керівник Янчукова І.Л.. Над впровадженням методу проектів у НВП працює група Смірнової С.Г., постійно проводить засідання лекторій «Школа здоров’язберігаючих технологій» ( керівник Козловська О.В.). Вчителі школи працюють над проблемними темами - Формування речових умінь і навичок на уроках російської мови та літератури крізь систему завдань з використанням інформаційних технологій навчання – Россинська О.П. - Формування читацької компетентності учня через активні форми навчання на уроках літератури – Банних М.І. - Використання технологій активного навчання фізики – Мостова Н.В. - Метод проектів на уроках української мови та літератури – Кравченко І.М. тощо. Діяльність вчителів над реалізацією своєї проблемної теми сприяє підвищенню рівня педагогічної майстерності, підвищує зацікавленість учнів вивченням предмету, сприяє розвитку творчого мислення. Результатом самореалізації вчителя щодо використання інноваційних технологій є результати олімпіад. 25 20

2005-2006 2006-2007

15 10

2007-2008 2008-2009 2009-2010

5 0

2010-2011

2005-2006 н.р. переможців 2006-2007 -15 2007-2008 -17 2008-2009 -16 2009-2010 -19 Спостерігаємо тенденцію до зростання

13 2005-2006

2006-2007

2007-2008

2008-2 009 200 9

-201 0

006 5-2 200

2006-2007

2007-200

20 0

20 08 -20 09 9-

20 10

кількості переможців. Наступний слайд показує досягнення роботи вчителя – це кількісний показник 006 переможців 5-2 200 олімпіад за 5 років. 2006-2007

2007-200 8

20 08 20 0

920 10

-2 00 9

2005-2006

2006-2007

2007-2008

2008-2 009 200 9-20 10

2005-2006

2006-2007

2007-2008

2008 -2 009 200 9

-201 0

Показником якості роботи школи є також кількість випускників, які вступили до Вузів. З 58 випускників 11 класів 2009-2010 н. р. -42 продовжують навчання у ВНЗ 3,4 рівня акредитації, що становить 72% -7 – у ВНЗ 1,2 рівня акредитації – 12% -5 – у ПТНЗ – 8,6% Працевлаштовані -4 -6,9%. Але впровадження інновацій в навчальний процес не є панацеєю у навчанні та вихованні дітей. Вашій увазі пропонується діаграми навчальних досягнень учнів школи за результатами ДКР та ДПА і РКР.

дпа дкр матем

укр мова

Як показав аналіз, учні 5 класів засвоїли матеріал з математики на середньому рівні. Показник навченості становить 5,35, що на 1,45 нижче ніїж результати минулого року , а показник якості 34,5, що на 21,3% нижче ДПА Середній бал з укр. мови становить 5,8, а показник якості 44%, що відповідно на 1,5 балів та 19% нижче ДПА. 9слайд 17)

РКР ДКР

алгебра

хімія

Показник навченості учнів 9 класів з алгебри становить 4,2 бали, що на 0,54 бали нижче РКР, а показник якості 17%, що на 3% нижче. Зазначена діаграма з геометрії свідчить про зниження показника навченості на 2,39 бали, а показник якості на 25% в порівнянні з минулим роком. Показник навченості з хімії становить 4,6 бали, що на 0,6 балів нижче РКР, а показник якості 25,6%, що на 7,3% нижче минулого року. Причинами низьких показників є недостатнє використання вчителями засобів для міцного засвоєння матеріалу, недостатнє відпрацювання практичних умінь та навичок учнів. Як показує досвід, інноваційне навчання повинне у розумних межах сполучатися з індивідуальним підходом до дитини, з можливістю виховного, психологічного та морального впливу на процес навчання та виховання. Успіхи в навчанні та вихованні дітей визначаються багатьма факторами, кожен з яких є достатньо вагомим. Одним з важливіших факторів дитячого розвитку є сам вчитель. Ефективна діяльність вчителя, результат його роботи, якість знань – всі ці показники залежать від рівня професіоналізму педагога, його бажання змінити ситуацію на краще. Творчо працюючі вчителі постійно ведуть пошуки засобів, методів, технологій, які б могли зробити процес навчання схожим на добре налагоджений механізм, підготувати учня до швидкого

сприйняття та обробці великих об’ємів інформації, забезпечити його сучасними засобами та технологіями роботи, сформувати у нього інформаційну культуру. Психологом школи Сінченко Л.Є, проводилося анкетування вчителів « Готовність вчителя до впровадження інновацій».Отримані наступні результати: 38% - можу, але не хочу, 7% - хочу, але не можу, 55% - готовий. Зараз, будь ласка, поставте собі педагогічну оцінку за здатність до інноваційної діяльності. Слово психологу школи Сінченко Л.Є.( Самооцінка здатності педагогів до інновацій). Ми живемо в час новітніх технологій і як би ми не пручалися, а нове йде на зміну

Починаючи з 1900 р. відбулися значні зміни в житті людства. Радіо, автомобіль, телефон, Радіо пральна машина, Пральна машина ПК телевізор, калькулятор, ера Автомобіль мікропроцесорів: комп’ютер, мобільний ТВ Телефон телефон. Час вимагає від вчителя 1900 1910 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1980 1990 змін.. Пропоную критерії сучасного вчителя. Які речі змінили життя людини у ХХ столітті ?

ЕОМ Калькулятор

Мобільний телефон

ЕРА МІКРОПРОЦЕСОРІВ

Критерії сучасного викладача конкурентноспроможного наосвітньому освітньомуринку ринкупраці праці конкурентоспроможного на Інформаційно грамотний та комунікабельний, орієнтується в сучасному цифровому домі

Гнучко та доцільно використовує інноваційні педагогічні технології

Постійно формує педагогічну компетентність та вдосконалює професійну майстерність

Винахідливо та критично мислить , творчо підходить до інноваційних змін

А.Стельмах

Для того, щоб бути сучасним, цікавим, успішним та, звичайно, потрібним вчителем, ми мусимо постійно розвиватися, удосконалюватися. Не є таємницею, що успіх будь-якої країни залежить від стану освіти в ній. Тож нехай будуть почуті всіма педагогами слова: «Успішний учитель – успішний учень – успішна країна!» Педагогічна рада ухвалила: 1. Заступникам директора 1.1.Запровадити роботу дворічного семінару « Презентаційно-методичний клуб». Листопад-грудень 2010р 1.2. При аналізі роботи кожного вчителя враховувати використання критеріїв запровадження ІКТ на уроках, позакласних заходах та їх ефективність. Постійно 1.3. Запровадити критерії стимулювання високих досягнень педагогічної діяльності вчителя з використанням ІКТ. До 01.-1.2011р. 2.Керівникам МО 2.1. Вивчити з учителями зміст галузей Державного стандарту освіти з метою побудови навчального процесу на якісно новому рівні на основі впровадження інноваційних технологій навчання. Грудень 2010р. 2.2. На засіданнях МО розглянути доцільність використання методик впровадження інформаційних технологій навчання щодо програмового матеріалу. До лютого 2011р. 3. Вчителям школи 3.1. Використовувати інноваційні технології навчання з метою стимулювання творчості учнів. Постійно

3.2. Сприяти зміцненню фізичного, психічного та психологічного здоров’я учнів, запроваджувати здоров’язберігаючі технології освітнього процесу. Постійно 3.3.Створити творчу групу вчителів щодо узагальнення досвіду роботи школи з впровадження інноваційних технологій та підготувати науково-методичні матеріали. Квітень-травень 2011р. З метою активізації роботи педколективу по підвищенню рівня знань учнів, професійної компетентності вчителів в 2010-2011 навчальному році випускався методичний бюлетень: «Використання сучасних педагогічних технологій на уроках».

Методический бюллетень. Октябрь 2010 Современные обучающие педагогические технологии как фактор повышения качества образования. Термин "технология" заимствован из зарубежной методики, где его используют при описании по разному организованных процессов обучения. Существует ряд определений, характеризующих педагогические технологии, 1) ПТ - это описание педагогического процесса, неизбежно ведущего к запланированному результату. 2) ПТ - это алгоритмизация деятельности преподавателей и учащихся на основе проектирования всех учебных ситуаций (Пальчевский, Фридман). 3) ПТ - это описание, проект формирования личности (А.П.Беспалько).

процесса

4) ПТ - это научно обоснованное предписание эффективного осуществления педагогического процесса (Цветков). Отличием педагогических технологий от любых других является то, что они способствуют более эффективному обучению за счет повышения интереса и мотивации к нему у учащихся. Видов педагогических технологий много, их различают по разным основаниям. Можно выделить три основные группы технологий: 1 Технология объяснительно-иллюстрированного обучения, суть которого в информирований, просвещении учащихся и организации их репродуктивной деятельности с целью выработки как общеучебных, так и специальных (предметных) умений.

2.Технология личностно-ориентированного обучения, направленная на перевод обучения на субъективную основу с установкой на саморазвитие личности (Якиманская И.С.). 3 .Технология развивающего обучения, в основе которой лежит способ обучения, направленный на включение внутренних механизмов личностного развития школьника. Каждая из этих групп включает несколько технологий обучения. Так, например, группа личностно-ориентированных технологий включает технологию разноуровневого (дифференцированного) обучения, коллективного взаимообучения, технологию полного усвоения знаний т.д. Эти технологии позволяют учитывать индивидуальные особенности учащихся, совершенствовать приемы взаимодействия с учащимися. Технология формирования приемов учебной работы. Излагается в виде правил, образцов, алгоритмов, планов описаний и характеристик чего-либо. Эта технология нашла достаточно широкое отражение в методическом аппарате ряда учебников и достаточно хорошо освоена в практике работы многих учителей . Технология листов опорных сигналов (логических опорных конспектов -ЛОК или ЛОС). О роли схем логических связей в обучении писал еще Н.Н. Баранский, подчеркивая, что ''схемы научают выделять главное и основное, приучают отыскивать и устанавливать логические связи, существенно помогают ученикам усваивать урок". Технология дифференцированного обучения. При ее применении учащихся класса делят на условные группы. При формировании групп учитываются личностное отношение школьников к учебе, степень обученности, обучаемости, интерес к изучению предмета, даются разноуровневые задания,

различающиеся по содержанию, объему, сложности, методам и приемам их выполнения, а также для диагностики результатов обучения. Очень тесно связываю с этой технологией, технологию учебно-игровой деятельности. Учебная игра дает положительный результат лишь при условии ее серьезной подготовки, когда активны и ученики и учитель. Особое значение имеет хорошо разработанный сценарий игры, где четко обозначены учебные задачи, каждая позиция игры, обозначены возможные методические приемы выхода из сложной ситуации, спланированы способы оценки результатов. Важны на современном этапе и психокоррекционные и креативные игры, т.е. игровые методы обучения и воспитания в современных психолого-педагогических технологиях. Эти игры занимают важное место в развитии творческих возможностей и креативной активности у детей. Цель этих игр: развитие внимания.(Например, игры «Пишущая машинка». Каждому игроку присваивается буква алфавита. Не следует брать буквы: й, ь,ъ, так как они редко встречаются в односложных словах. Ведущий произносит слово и пишет ;го ка дс же мелом. Затем дети, которым присвоены буквы, хлопают в ладоши в той последовательности, в какой их буквы стоят в данном слове. Когда слово «напечатано», все дети хлопают в ладоши.) Технология проектной деятельности. Смысл этой технологии состоит в организации исследовательской деятельности. Проекты бывают различных типов: творческие, информативные, фантастические, исследовательские и т.д.Например, при подготовке к творческим работам, сочинениям, ребятам предлагается провести исследовательскую работу по материалам, которые имеются в сети Интернет и различным литературным источникам. Всю полученную информацию дети систематизируют в классе и выбирают наиболее интересный вариант для написания работы. Таким образом, применяя данные

технологии, процесс обучения становится более полным, интересным, насыщенным. Методический бюллетень. Ноябрь 2010 Современный период развития общества характеризуется сильным влиянием на него компьютерных технологий. Идет процесс постепенного становление новой системы образования, ориентированного на вхождение в мировое информационнообразовательное пространство. Этот процесс сопровождается существенными изменениями в педагогической теории и практике учебно-воспитательного процесса, связанными с внесением корректив в содержание технологий обучения, которые должны быть адекватны современным техническим возможностям, и способствовать гармоничному вхождению ребенка в информационное общество. Компьютерные технологии призваны стать не дополнительным «довеском» в обучении, а неотъемлемой частью целостного образовательного процесса, значительно повышающей его эффективность. Каковы возможности и преимущества информатизации обучения в начальной школе? Применение средств новых информационных технологий в учебном процессе позволяет индивидуализировать и дифференцировать процесс обучения, реализуя интерактивный диалог, предоставляя возможность самостоятельного выбора режима учебной деятельности и компьютерной визуализации изучаемых объектов. Как показывает опыт работы, индивидуальный и дифференцированный подходы к обучению особенно необходимы. Фронтальная форма работы и ориентация на среднего ученика себя не оправдывают и приводят к потере интереса к происходящему на уроке у самых способных и невозможности для наиболее слабых активно включиться в учебный процесс. Индивидуальная работа ученика за компьютером создает условия комфортности при выполнении заданий, предусмотренных программой, ребенок работает с

оптимальной для него нагрузкой, не чувствует влияния окружающих. Использование средств новых информационных технологи позволяет усилить мотивацию учения благодаря новизне работы с компьютером. Однако, необходимо обращать внимание на то, чтобы занимательность не стала превалирующим фактором в использовании компьютера и не заслонила учебные цели. Компьютер позволяет качественно изменить контроль за деятельностью учащихся, обеспечивая при этом гибкость управления учебным процессом. На этапах урока, когда основное обучающее воздействие и управление передается компьютеру, учитель получает возможность наблюдать, фиксировать осознанность усвоения пслученног материала, активно воспроизводить ранее изученные знания, отслеживать интерес к пополнению недостающих знаний из готовых источников, и развивать творческое отношение учащихся к учению. Однако, эффективность процесса обучения с использованием компьютерных технологий возможна только в том случае, если созданы необходимые для этого условия. Их отсутствие может привести к нежелательным последствиям в личностном развитии ребенка: отчуждению детей друг от друга, ограничению их подвижности, ухудшению зрения, утомляемости и т.д. Компьютер в обучении школьников выступает не только как объект изучения, то есть инструмент для формирования компьютерной грамотности учащихся, но и как средство обучения, влияющее на развитие познавательной активности школьников. Только такой двусторонний подход позволяет сформировать у учащихся навык использования компьютера в учебно-познавательной деятельности. Поэтому, для достижения максимального результата в решении поставленных задач обучения необходимо, чтобы внедрение компьютерных технологий в процесс обучения школьников стало неотъемлемой частью преподавания учебных дисциплин еще с начальной школы. Процесс обучения представляет собой процесс управления, т.е. воздействия на педагогическую систему, организацию знаний. Для успешного

его осуществления в педагогической науке разрабатываются модели, способствующие оптимальному управлению в педагогических системах.

Методический бюллетень. Декабрь 2010 Теоретическая основа новых педагогических технологий.

Наименование

Автор

Направление и критерии технологии, способствующие развитию самоопределения, саморазвитию личности

1. «Теория развивающего обучения»

Занксв П.В. Эльконин Д.Б. Давыдов В.В.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Включение в процесс не только рациональной, но и эмоциональной сферы Вариативность процесса обучения Самостоятельная мыслительная деятельность учащихся Сотрудничество учителя и ученика Атмосфера заинтересованности в каждом вид, деятельности Избирательность в способах работы Право выбора для ученика значимых для него видов и форм учебного материала Создание учебных явлений с различных позиций

2. «Теория проблемног о обучения»

Ильина Т. А.

1. 2. 3. 4. 5.

Создание проблемной ситуации и выхода из нее через самостоятельную деятельность ученика. Развитие творческой самостоятельности учащихся. Актирная познавательная деятельность учащихся, состоящая в поиске и решении сложных вопросов. Использование дифференциальных и разноуровневых заданий. Рассмотрение учебных явлений с различных позиций.

3. «Педагогика Ушинский Н.Д. 1. Гуманно-личностный подход к ребенку. сотрудничества» Макаренко А.С. 2. Отсутствие прямого принуждения. 3. Единство обучения и воспитания. 4. Личность учащегося - цель образовательной системы. 5. Сотрудничество ученика и учителя. 6. Учет потенциальных возможностей ученика, которые необходимо развивать, совершенствовать, обогащать. 7. Формирование положительной Я-концепции личности.

4. «Личностно ориентированное развивающее обучение»

Якиманская И.С. 1. Обращение к субъектному опыту учащихся (опора на жизненный опыт, индивидуальное отношение к учебной ситуации). 2. Опора на индивидуальные возможности учащихся. 3. Создание ситуации взаимопомощи, взаимообучения. 4. Стремление к созданию ситуации успеха длякаждого ученика. 5. Побуждение к поиску альтернативных решений. 6. Обеспечение возможности для творчества «неуспешных» учеников. 7. Семореализация школьников в учебных отношениях (в качестве консультантов, рецензентов, лаборантов и т.п.). 9. Создание ситуации выбора (уровня, профиля, объема задания, выбора «выполнять - не выполнять задание»). 10. Рефлексия деятельности и поведения на уроке. 11. Эмпатия, соучастие в проблемах школьника. 12. Знание учителем личностных особенностей школьника.

5. Щукина Г.И. «Теория развития познавательного интереса».

1. Заинтересованность самого учителя. 2. Активное использование накопленных знаний, то есть опора на известное ученикам. 3. Разнообразие самостоятельных видов работ, позволяющих ученику самому доходить до истины. 4. Дифференцированный и индивидуальный подходы 5. Достижение каждым учащимся реального для него уровня успеваемости. 6. Оптимальное сочетание групповых и индивидуальных форм работы. 7. Учет уровня поисковой деятельности в самостоятельной практической работе учащихся.

Доминир ует формиро ва

Технология развития критического мышления

Технология проектного обучения

Технология мастерских

Технология проблемного обучения

Технология учебной деловой игры

Технология учебной дискуссии

Технология модульного обучения

невого обученияТехнология разноуров

тики технологий Характерис

ное обучение тельно-иллюстративОбъясни

Технологии

IМетодический бюлетень. Январь 2011 Обозначения: уровень (1) – слабо способствует достижению Сравнительные возможности образовательных технологий данного параметра; уровень (2) – способствует достижению по отдельным компонентам; уровень (3) – способствует наиболее полно реализации параметра. № п/ п

наглядностиПри использовании

ние теоретиче с ких знаний Доминир ует формиро ва ние практиче с ких умений

Способст ву ет развитию памяти

Способст ву ет

Ситу 2 атив но

развитию мышлени я Формиру ет познавате ль ную активнос ть, познавате ль ную самостоя тельность Формиру ет положите ль ные эмоции Ориентир ует отвечать на вопросы:

Ситу Сит атив уат но ивн о

Ситуа тивно

да

10 .

кто? что? Ориентир ует отвечать на вопрос: как? Ориентир ует отвечать на вопрос: зачем? Количест во решений

да

Одн о

Од но

В зависи мости от задани й

да

Мно го

да

В зави сим ости от цели игр ы

Мно го

да

Мно го

да

Мн ого

Много

11 . Рядом

Рядом

Один из всех

всехВпереди, рядом, вместе, один из

Рядом, вместе, один из всех

Рядом, вместе

Рядом

«Сверху»

Позиция учителя

13 .

Производ ство 1 продукта (в виде своих способно стей)

2 (если учитель впереди)

Потребле ние продукта (интеллек туального , эмоциона льного, материал ьного)

2 В соответствии с целями учителя

12 .

14 .

Взаимооб мен продукто м (интеллек туальным эмоциона льным, материал ьным)

В зави сим ости от пози ции учит еля

15 . Тексты для каждого или обычное оборудование

Обычное оборудование

ниеОбычное оборудова

литератураДополнительное оборудование, дополнительная

справочникиДополнительная литература: книги, словари

При КСО: учебные материалы для каждого ученика

Модули

Уровневые программы

Обычное оборудование

Материал ьные затраты при подготов ке к занятиям

16 . Как и при традиционном

онномНесколько больше, чем при традици

номНесколько больше, чем при традицион

Несколько больше, чем при традиционном

Могут быть значительными

Несколько большие, чем при традиционном.

размножение)Значительные (составление МП, модулей, их

Как и при традиционном обучении

Зависят от подготовленности учителя

Временн ые затраты на подготов ку к учебному занятию

Расход учебного времени В пределах учебного плана

18 . Способст ву ет формиро ва нию ценностн ых ориентац ий Ситу атив 1 но 2 3 3 3 3 2 Большой, в дальнейшем окупается

Большой

Большой, в дальнейшем окупается

Может увеличиться

школьникаЗависит от темпа учения

17 .

Февраль 2011. Методические рекомендации по проведение уроков, с использованием здоровьесберегающих технологий. В наше время все больше внимание уделяется здоровьесберегающим технологиям. Поскольку «ячейкой» образовательного процесса является урок, то и оценка его влияния на здоровье учащихся является наиболее важной частью общей оценки работы учителя в этой сфере. Большинство критериев, по которым традиционно проводятся данная технология, касаются сугубо педагогических аспектов проведения урока. Предлагаемые методы применения урока являются для учителей ориентирами. Учителю на уроке при применении здороьесберегающих технологий целесообразно обратить внимание на следующие аспекты урока. 1. Гигиенические условий в классе (кабинете): чистота, температура и свежесть воздуха, рациональность освещения класса и доски. Наличие (отсутствие) монотонных, неприятных звуковых раздражителей и т.п. Отметим, что утомляемость школьников и риск аллергических расстройств в немалой степени зависят от соблюдения этих простых условий. 2. Число видов учебной деятельности, используемых учителем. Напомним, что к их числу относятся: опрос учащихся, письмо, чтение, слушание. рассказ, рассматривание наглядных пособий, ответы на вопросы, решение примеров, задач, практические занятия и др. Нормой считается 4-7 видов за урок. Однообразность урока способствует утомлению школьников, как это бывает, например, при выполнении контрольной работы. Вместе с тем учителю необходимо помнить, что частые смены одной деятельности на другую

требуют от учащихся дополнительных адаптационных усилий. Это также способствует росту утомляемости. 3. Средняя продолжительность и частота чередовании различных видов учебной деятельности. Ориентировочная норма — 7-10 минут. 4. Число использованных учителем видов преподавания; словесный, наглядный, аудиовизуальный, самостоятельная работа и др. Норма- не менее трех за урок. 5. Чередование видов преподавания не позже чем через 10-15 минут. 6. Использование методов, способствующих активизации инициативы и творческого самовыражения учащихся, которые позволяют им реально превратиться из «потребителей знаний» в субъектов деятельности по ИХI получению и созиданию. К таким методам относятся: • методы свободного выбора (свободная беседа, выбор действия, его способа, выбор приемов взаимодействия, свобода творчества и т.д.); • активные методы (ученики в роли учителя, обучение действием, обсуждение в группах, ролевая игра, дискуссия, семинар, учение жах исследователь и др.); • методы, направленные на самопознание и развитие (интеллект, эмоций, общения, воображения, самооценки и взаимооценки) Между творческой активизацией учеников на уроке и вероятностью появления у них непродуктивного утомления существует обратно пропорциональная связь. А хроническое утомление — это один из главных факторов истощения ресурсов здоровья школьников. 7. Длительность применения технических средств обучения в соответствии с гигиеническими нормами.

8. Умение учителя использовать возможности показа видео материалов для инициирования дискуссии, обсуждения, привития интереса к познавательным программам, т.е. для взаимосвязанного решения как учебных так и воспитательных задач. 9. Позы учащихся и их чередование в зависимости от характера выполняемой работы. Учителю необходимо помнить, что нарушения осанки формируются как раз в школе. Психофизический комфорт учеников на уроке - это важнейшее условие предупреждения их утомления. 10. Физкультминутки и физкультпаузы, которые сегодня являются обязательной составной частью урока. Необходимо обратить внимание на их содержание и продолжительность (норма - на 15 -20 минут урока по 1 минуте из 3-х легких упражнений с 3-4 повторениями каждого), а также на эмоциональный климат во время выполнения упражнений и наличие у школьников желания их выполнять. 11. Положительной оценки заслуживает включение в содержательную часть урока вопросов, связанных со здоровьем и здоровым образом демонстрация примеров, прослеживание этих связей; формирование отношения к человеку и его здоровью как к ценности; выработка понимания сущности здорового образа жизни; формирование потребности в здоровом образе жизни: выработка индивидуального способа безопасного поведения, обсуждение разных возможностей и последствий выбора того или иного повеления и т.д. Умение учителя выделить и подчеркнуть в большинстве те вопросы, связанные со здоровьем, является одним из критериев его педагогического профессионализма 12. Наличие у учащихся мотивации к учебной деятельности на уроке: интерес к занятиям, стремление больше узнать, радость от активности, интерес к изучаемому материалу и т.п. К вопросам здоровья вопросы мотивацииимеют самое непосредственное отношение: постоянное принуждение к учебе разрушает здоровье детей и изматывает учителей. Между

заинтересованностью в обучении и его позитивным влиянием на здоровье существует прямая связь. 13. Благоприятный психологический климат на уроке, который так же служит одним из показателей успешности его проведения: заряд позитивных эмоций, полученных школьниками и самим учителем, — дополнительная гирька на чашу весов, определяющих позитивное воздействие школы на здоровье. И наоборот: наличие стрессов, хроническое психофизическое напряжение. продуцирование отрицательных эмоций и т.п. проявления как со стороны учителя. так и учеников свидетельствуют о преобладании на уроке здоровьеразрушающих тенденций. 14. Наличие на таком уроке микро конфликтов между учителем и учащимися: из-за нарушений дисциплины, несогласия с отметкой, проявления дискомфортных состояний и т.д. Умение учителя предупредить такие эмоционально-негативные «всполохи», грамотно их нейтрализовать без нарушения работы всего класса - отражение его способности управлять учебным процессом. обеспечивая профилактику «школьных неврозов». 15. Преобладающее выражение лица учителя, к примеру, различные провления доброжелательности или недоброжелательности, улыбчивости угрюмости и т.п. Урок неполноценен, если на нем не было эмоционально-смысловых разрядок: улыбок уместных остроумных шуток, использования юмористических картинок, поговорок, афоризмов с комментариями, небольших стихотворений, музыкальных минуток и т.п.

В конце урока следует обратить внимание на следующие четыре показателя. 1). Итоговую плотность урока, т.е.количество времени, затраченного: школьниками непосредственно на учебную работу. Рекомендуемые показатели — в диапазоне от 60% до 80%. 2). Момент наступлении утомления учащихся и снижения их учебной активности. Определяется в ходе наблюдения за возрастанием двигательных в пассивных отвлечений школьников в процессе учебной работы. Норма — не ранее чем за 5-10 минут до окончания урока. 3).Темп и особенности окончания урока. К нежелательным показателям относятся: неоправданно быстрый темп заключительной части, ее «скомканность»; - отсутствие времени на вопросы учащихся: - необходимость торопливой, практически без комментариев, записи домашнего задания. Все это — ненужный стресс, как для школьников, так и для учителя. Кроме того, недопустима задержка учащихся в классе после звонка на перемену. Желательно, чтобы завершение урока было спокойным: учащиеся имели возможность задать учителю вопросы, учитель мог прокомментировать задание на дом, попрощаться со школьниками. 16. Интегральным показателем эффективности проведенного занятия можно считать состояние и вид учеников, выходящих с урока: на одном полюсе спокойно-деловое, удовлетворенное, умеренно-возбужденное состояние школьников; на другом — утомленное, растерянное, агрессивное. «взвинченное». Лучший способ сразу после занятия поблагодарить учащихся сказать несколько слов поддержки. .

Методический бюллетень. Март 2011 Уважаемый коллега! Примите наши искренние поздравления с завершением очередного этапа Вашей самообразовательной работы, а также пожелания не останавливаться на достигнутом! Вы обладаете большим творческим потенциалом! Успехов Вам! Спасибо за сотрудничество! Итоговая контрольная работа Основой хорошо организованного образовательного процесса является умение посмотреть на него глазами учеников; умение определить зону ближайшего развития каждого ученика; умение взаимодействовать с учащимися в соответствии со своими и их личностными особенностями. Мы уверены, что в своей работе Вы намерены руководствоваться этими идеями. Вам предлагается достаточно трудное задание: спроектировать серию учебных занятий, используя педагогически целесообразные образовательные технологии и их сочетания. Задание состоит из двух частей. Первая часть предполагает проектирование учебных занятий на основе заданных образовательных технологий. Вторая часть задания – это проектирование учебной деятельности школьников при изучении какого-либо раздела (темы) учебного предмета. При этом выбор образовательных технологий будет определяться Вами на основе педагогических целей (формирование знаний и умений или развитие учащихся); оптимальным сочетанием технологий для обеспечения всех этапов усвоения учебного материала от восприятия до его систематизации; особенностями тех условий, в которых учатся Ваши ученики и работаете Вы. Примечание Выполнение первой части задания рекомендуем осуществить в три этапа. На первом этапе следует выявить свои

затруднения. Для этого ознакомьтесь с заданиями (сразу со всеми или постепенно) и составьте таблицу: Что знаю?

Что не знаю?

В таблицу заносите каждое задание по порядку и заполняйте обе графы таблицы. Таким образом Вы установите границы своего знания-незнания. На втором этапе Вам следует обратиться к соответствующей литературе или к модульным программам, найти освещение тех разделов, которые на данный момент вызывают у Вас затруднения. Полезно обсудить вопросы с коллегами. На третьем этапе Вы успешно выполняете предложенное задание. Задание № 1. 1.Тип учебного занятия – изучение новых знаний. 2. Выберите тему учебного занятия 3. Определите цель учебного занятия: - какие предметные знания и умения Вы будете формировать у школьников и на каком уровне? какие общеучебные умения будете формировать (интеллектуальные, информационные, организационные, коммуникативные)? развитию каких личностных свойств будет способствовать организованная Вами учебная деятельность учащихся? 4. Используемая Вами технология – технология развития критического мышления учащихся. 5. Определите содержание текста для самостоятельного чтения учащимися. 6. Осуществите возможное структурирование учебной информации (составьте структурно-логическую схему).. 7. Определите, какие мыслительные операции будут формироваться у школьников в процессе выполнения ими учебных заданий.

8. Определите, какую главную идею должен усвоить школьник на учебном занятии. 9. Выстройте структуру учебного занятия. 10. Разработайте критерии оценки результатов учения школьников или продумайте варианты Ваших действий по оказанию помощи школьникам в их самостоятельной разработке данных критериев. 11. Выберите способы оценки знаний и умений школьников. 12. Проанализируйте учебное занятие: докажите, что данная технология была оптимальна; докажите эффективность структурирования учебной информации; докажите, что Вы формировали определенные мыслительные операции у школьников; докажите результативность выбранных Вами средств стимулирования учебной деятельности школьников (что Вы можете сказать о мотивах и смысле деятельности школьников на учебном занятии?); что Вы можете (хотите) добавить к анализу учебного занятия? Задание № 2. 1. Тип учебного занятия – изучение новых знаний. 2. Выберите тему учебного занятия (Вы можете взять предыдущую тему). 3. Определите цель учебного занятия: какие знания Вы будете формировать? какие знания – главные, какие – второстепенные? какие общеучебные умения Вы будете формировать? какие личностные качества будут формироваться на данном учебном занятии? Определите средства их формирования. 4. Вам предлагается использовать традиционный способ обучения в форме лекции.

5. Определите ведущий тип учебной деятельности школьников. 6. При подготовке к лекции продумайте: с чего Вы начнете и какой информацией завершите лекцию? как Вы будете использовать жизненный опыт школьников? какими средствами Вы будете обеспечивать гуманитаризацию учебной информации? какими средствами Вы будете управлять вниманием школьников? спланируйте вопросы учащимся, направленные на поддержание их интереса к изучаемому материалу; продумайте ситуации, побуждающие учащихся задавать Вам вопросы по содержанию лекции; какую визуализацию и на каких этапах лекции Вы будете использовать? кто Вам поможет подготовить визуализацию к лекции и оптимально ее использовать на учебном занятии? как будут учащиеся фиксировать содержание лекции? кто будет делать вывод по учебному содержанию? какое домашнее задание по работе с содержанием лекции получат Ваши ученики? когда и как Вы будете проверять домашнее задание у школьников? как Вы выявите, осуществлялось ли формирование общеучебных умений и личностных качеств на учебном занятии? как Вы будете учитывать разный уровень подготовки учащихся при чтении лекции? 7. Продумайте структуру учебного занятия. 8. Осуществите анализ учебного занятия: докажите, что данная технология была оптимальна;

докажите, что Вы формировали общеучебные умения и личностные качества у школьников; докажите, что Вы работали в зоне ближайшего развития ребенка; докажите, что организация лекции способствовала развитию мыслительных операций у школьников. Каких? Какие изменения Вы внесете в подготовку и проведение следующей лекции? Задание № 3. Тип учебного занятия – изучение новых знаний. 1. Выберите тему учебного занятия. 2. Определите цель учебного занятия. 3. Вы используете технологию разноуровневого обучения . 4. Определите ведущий тип учебной деятельности. 5. Определите группы или отдельных учащихся, обучение которых необходимо осуществлять по одному из трех типов уровней. 6. Определите, какие знания, умения будут формироваться Вашими учениками в зависимости от уровня обучения.. 7. Определите объем учебного материала, подлежащего усвоению, составьте задания. 8. Продумайте структуру учебного занятия. 9. Спрогнозируйте возможные затруднения у школьников, а также свои действия по оказанию дозированной помощи нуждающимся. 10. Спроектируйте рефлексивный этап учебного занятия 11. Оцените с учащимися успешность учебного занятия. 12. Осуществите анализ учебного занятия: докажите, что работали в зоне ближайшего развития ребенка;

определите, какую информацию Вы смогли получить с помощью мониторинга; оцените эмоциональное состояние учащихся в ходе учебно-познавательной деятельности; в чем Вы видите смысл учебной деятельности школьников на данном учебном занятии? Оцените уровень самостоятельности школьников в их учении; определите, развитию каких Ваших личностных качеств способствовала Ваша деятельность на учебном занятии. Задание № 4. 1. Тип учебного занятия – изучение новых знаний. 2. Используемая технология – проблемное обучение. 3. Выберите тему учебного занятия. 4. Определите цель учебного занятия: какие знания и практические умения и на каком уровне будете формировать у школьников? Какие общеучебные умения будете формировать у школьников? Развитию каких личностных качеств будет способствовать учебно-познавательная деятельность школьников на данном занятии? Определите, какими мыслительными операциями будут овладевать учащиеся. 5. Какой тип учебной деятельности школьников будет доминировать на учебном занятии? 6. Определите возможные позиции учащихся (уровень субъектности) в процессе их познавательной деятельности. 7. Спрогнозируйте варианты своих позиций по отношению к учащимся и модели своего поведения в соответствии с изменениями учебно-педагогических ситуаций. 8. Выстройте структуру учебного занятия:

как Вы будете формировать потребность у школьников в осуществлении предлагаемой деятельности, мотивировать их? Как Вы поможете школьникам уяснить смысл их учения на данном занятии? Как Вы создадите проблемную ситуацию? Как Вы включите учащихся в проблемную ситуацию? Как Вы организуете выдвижение гипотез по разрешению проблемной ситуации? Как Вы организуете деятельность учащихся по разрешению проблемы? Как Вы организуете анализ, обобщение и оценку работы учащихся по решению проблемы и достижению поставленной цели? Как Вы обеспечите признание найденного решения окружающими? 9. Как в дальнейшем Вы проверите качество знаний и умений у школьников? 10. Как будете привлекать учащихся к контролю и оценке качества знаний и умений? 11. Осуществите анализ учебного занятия: докажите, что работали в зоне ближайшего развития ребенка; докажите, что учащиеся осознали смысл и цель своей деятельности на учебном занятии; охарактеризуйте свое эмоциональнопсихологическое состояние на учебном занятии. Какими средствами Вы управляли им? Опишите учебно-педагогические ситуации, способствовавшие формированию эмоционально-ценностного отношения учащихся к учебному содержанию. Какие новые знания и умения Вы приобрели на данном учебном занятии? Что бы Вы хотели добавить к анализу?

Задание № 5. 1. Тип учебного занятия – закрепление новых знаний. 2. Используемая технология – разноуровневая дифференциация. 3. Выберите тему учебного занятия. 4. Определите цель учебного занятия. 5. Как Вы будете мотивировать и стимулировать познавательную самостоятельность и познавательную активность учащихся? 6. Как Вы будете отбирать учебный материал, который учащиеся смогут усвоить самостоятельно или с дозированной помощью? 7. Как Вы будете определять дозу (меру) помощи учащимся в их учебно-познавательной деятельности? 8. Определите, на каких этапах учебного занятия оптимальным будет использование рассказа или объяснения; общеклассных и фронтальных форм работы. 9. Определите, на каких этапах учебного занятия предпочтительнее будет использование парных (или групповых, или коллективных) форм организации учебно-познавательной деятельности школьников. 10. Как Вы будете согласовывать свои действия с действиями учащихся при выборе уровня усвоения учебного материала; при необходимости оказания помощи отдельным учащимся; при замедленном или очень быстром темпе учебной работы отдельных учащихся; как Вы будете организовывать взаимодействие учащихся между собой и с вами? 11. Как Вы измените свое поведение, если: отдельные учащиеся будут часто отвлекаться от учебной работы; кто-то из школьников расстроится из-за неудач при выполнении задания;

кто-то из учащихся позволит себе некорректные высказывания или действия в адрес одноклассников; кто-то из учащихся позволит себе некорректные высказывания в Ваш адрес 12. Выстройте структуру учебного занятия. 13. Проанализируйте учебное занятие: докажите, что работали в зоне ближайшего развития ребенка; оцените результативность взаимодействия учащихся друг с другом, а также с Вами при выполнении учебных заданий; какие изменения Вы внесли в организацию учебно-познавательной деятельности школьников, а также своей деятельности, своего поведения? Какие изменения потребовались в структуре учебного занятия? Обоснуйте необходимость данных изменений. Как менялось эмоционально-психологическое состояние учащихся (а также Ваше) в ходе учебного занятия? Объясните причины. Если бы учебное занятие можно было повторить, то что бы Вы в нем изменили? Методический бюллетень. Апрель 2011 Задание № 6. 1. Тип учебного занятия – закрепление новых знаний. 2. Используемая технология – учебная дискуссия. 3. Выберите тему учебного занятия. 4. Определите педагогические цели занятия: какие знания и умения сформируете у школьников? Какие общеучебные умения будут формироваться у учащихся на занятии? Какие ценностные ориентации будут формироваться на занятии?

Какие личностные качества будут развиваться у школьников? Формированию каких знаний, умений, развитию Ваших личностных качеств будет способствовать данное учебное занятие? 5. Определите ведущий тип деятельности учащихся на учебном занятии. 6. Определите готовность учащихся к активному и самостоятельному участию в дискуссии. 7. Выберите форму проведения дискуссии. 8. Определите свою роль и свое место в ходе дискуссии. 9. Выстройте структуру учебного занятия: подготовьте проблемные вопросы, обеспечивающие начало дискуссии; подготовьте двоих-троих учащихся для начала дискуссии; спровоцируйте интеллектуальные сомнения; обеспечьте осуществление цепочки логических мыслительных операций и действий: анализ учебного материала, формулирование противоречия, определение цели дискуссии, выявление альтернативных решений, их оценка, обобщение, вывод, умозаключение; предусмотрите развитие ситуаций в ходе дискуссии, приводящее к правильной интерпретации мнений и обоснованности выводов участников; распределите роли (при необходимости); обеспечьте соблюдение специально принятых правил и процедур совместной поисковой деятельности; организуйте рефлексивный этап учебного занятия. 10. Осуществите анализ учебного занятия: докажите, что работали в зоне ближайшего развития ребенка;

каким изменениям в сфере знаний-умений Ваших и Ваших учеников способствовало учебное занятие? Каким изменениям в Вашей личностной сфере и личностной сфере Ваших учеников способствовало учебное занятие? Какие роли играли Вы на учебном занятии, какие занимали позиции по отношению к учащимся? В каких ситуациях это происходило? Какие ситуации были трудными? Какие средства педагогической деятельности помогли Вам выходить из трудных ситуаций? Какие ситуации оказались пока для Вас неразрешимыми? Какими будут Ваши дальнейшие действия? Что Вы добавите к анализу учебного занятия? Задание № 7. 1. Тип учебного занятия – комплексное применение знаний и умений. 2. Используемая технология – деловая игра. 3. Выберите тему учебного занятия. 4. Определите педагогические цели учебного занятия: какие специальные (предметные) умения будут формироваться у школьников и на каком уровне? Какие общеучебные умения будут формироваться у школьников? Развитию каких личностных качеств будет способствовать деятельность школьников на учебном занятии? 5. В какие виды учебно-познавательной деятельности будут включены школьники? 6. Какие игровые ситуации создадите для формирования положительных эмоций у школьников в ходе выполнения ими учебных заданий? 7. Определите свои роли на разных этапах учебного занятия.

8. Определите возможности данного учебного занятия для собственного профессионального и личностного развития. 9. Выстройте структуру учебного занятия: сформулируйте педагогические (реальные) и игровые (условные) цели; выберите учебный материал, подходящий для игрового моделирования, содержащий в себе проблемность и сложный для индивидуального усвоения; разработайте систему учебно-игровых заданий на основе проблемности; продумайте, какие действия необходимы для достижения целей учебного занятия; отберите формы организации деятельности учащихся (индивидуальные, групповые, коллективные) для выполнения определенных Вами действий; определите роли и функции игроков; составьте сценарий деловой игры. 10. Спрогнозируйте возможные противоречия (т.е. возникающие в ходе решения познавательных, учебных проблем), а также игровые конфликты (они могут быть обусловлены различием интересов участников, играющих определенные роли; индивидуальными особенностями участников и др.). 11. Продумайте правила игры, обратив особое внимание на процедуру принятия согласованного решения в конфликтной ситуации. 12. Продумайте, какие «катастрофы» Вы введете в игру и какими способами. 13. Продумайте систему оценивания результатов деловой игры (что оценивать, кто и как будет оценивать, в каких единицах). 14. Подготовьте методическое обеспечение деловой игры (проспект игры, набор форм бланковой и другой документации для участников игры, необходимую литературу, справочники, словари, ТСО).

15. Осуществите анализ учебного занятия: докажите, что Вы работали в зоне ближайшего развития ребенка; докажите, что Ваши ученики и Вы сами овладели рядом умений, а некоторые (какие именно?) личностные качества получили свое развитие; оцените значимость игровых ситуаций в формировании эмоционально-ценностного отношения к учебному содержанию; как Вы провели анализ учебного занятия со школьниками? Задание № 8. 1. Тип учебного занятия – обобщение и систематизация знаний, умений и навыков. 2. Используемая технология – модульное обучение. 3. Определите тему учебного занятия. 4. Сформулируйте педагогические цели. 5. Определите содержание учебного материала для работы с ним учащихся. 6. Сформулируйте комплексную дидактическую цель той учебной темы, частью которой является выбранное Вами содержание. 7. Сконструируйте учебный модуль: сформулируйте интегрирующую дидактическую цель, затем частные дидактические цели; составьте задания для входного контроля; составьте задания (репродуктивные, проблемные, исследовательские, разноуровневые и т.д.); продумайте содержание методического руководства по усвоению учебного материала в соответствии с возможностями и потребностями учащихся; продумайте систему мониторинга хода учебнопознавательной деятельности школьников при работе с модулем;

продумайте систему контроля (самоконтроля, взаимоконтроля) результатов учебно-познавательной деятельности школьников; продумайте систему оценки (самооценки, взаимооценки) результатов деятельности; обеспечьте возможность выбора учебных заданий учащимися; предусмотрите составление обобщающего учебного элемента (УЭ) Вами или учащимися. 8. Продумайте формы работы учащихся с модулем: индивидуальная, парная, групповая. 9. Подготовьте модуль на печатной основе для каждого ученика. 10. Продумайте возможность (необходимость) дополнительной литературы, справочников, словарей; приготовьте их. 11. Продумайте, как Вы организуете работу учащихся с модулем на учебном занятии и вне его (при необходимости). 12. Изучите мнение учащихся об эффективности самостоятельной работы с модулем. 13. Проанализируйте учебное занятие: докажите, что Вы работали в зоне ближайшего развития ребенка; докажите, что подготовка к учебному занятию по технологии модульного обучения способствовала совершенствованию Ваших профессиональных умений и способностей; докажите, что технология модульного обучения результативна в работе с данным учебным материалом, его обобщению и систематизации; проанализируйте мнение и отношение учащихся к технологии модульного обучения. Примечание: рекомендуется технологии модульного обучения.

постепенное

введение