Досвід роботи вчителів історично-природничого циклу ЗОШ №28 щодо подолання неуспішності учнів
Сьогодні майже кожен вчитель на уроці стикається з проблемою навчання дітей згідно вимогам Держстандарту. Проблема полягає в тому, що однаковий матеріал учні розуміють по-різному, деякі відверто проявляють небажання вчитися, демонструють відсутність інтересу до предмету. Вони не хочуть вслуховуватися, вдумуватися, запам’ятовувати те, що говорить на уроці вчитель. І тому в результаті є відставання на уроці, успішність не відповідає змісту освіти, яка фіксована за період навчання. Вчителі
нашого
методичного
об’єднання
предметів
історично-
природничого циклу під час навчального процесу постійно слідкують за реакцією дітей на перешкоди, які виникають для них протягом уроку. Після консультації
з
психологом
та
класними
керівниками,
враховуючи
1
індивідуальні особливості слабовстигаючого учня, його реальний рівень набутих компетенцій, вчителі з’ясовують, як ліквідувати відставання. Залежно від рівня відставання з учням можна проводити такі види робіт після уроків: 1. Консультації (індивідуальні або групові). 2. Допомога учнів – консультантів, які є в кожному класі. 3. Посилення контролю за підготовкою домашнього завдання з боку батьків. 4. Додаткові або індивідуальні завдання з окремих тем за опорними конспектами та тест – картками. (Додатки 1, 2, 3) Робота під час уроку (урок історії): І етап уроку. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприймання нової теми. v Залучення учнів до повторення вивченого засобами: 1. Індивідуальної роботи на картках. 2. Участі у евристичній бесіді. Наприклад: v Які були відносини кримських татар і українців? v Чим уславився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний? (Історія України, 8 клас). ІІ етап уроку. Мотивація навчальної діяльності. Під час дослідження та аналізу історичного джерела слабовстигаючим учням пропонуються уточню вальні завдання або питання. ІІІ етап уроку. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань. Можливі варіанти роботи: v Виконання завдань до атласу, або на контурній карті. ü Наприклад, знайдіть на карті містечко Говтва. ü Звідки вийшли козаки? ü У якому місці відбулася вирішальна битва?
2
v Активне слухання історичної пісні про українське козацтво. Залучення до колективного аналізу. ü Які історичні постаті названі в музичному творі? ü Які відомі Вам події оспівуються народом? v Робота з текстом підручника та заповнення опорної схеми за алгоритмом. ü Дата битви. ü Співвідношення протиборчих сил. ü Результати та наслідки битви. ІV етап уроку. Узагальнення та систематизація знань. v Формування вмінь та навичок. v Виконання завдань із робочого зошиту з друкованою основою: ü Власов В.С. Робочий зошит з історії України для 8 класу.-К.: Генеза, 2011. ü Голованов С.О. Історія Стародавнього світу. Робочий зошит для 6 класу.-К.: Грамота, 2007. v Узагальнення та систематизація знань з історичної термінології. ü Назвіть два-три поняття з вивченої теми. Складіть та запишіть з ними речення. v Заповнити історичний кросворд. v Виконати
тестові
завдання
з
пропонованими
варіантами
відповідей. V етап уроку. Домашнє завдання. v Прочитати текст параграфу. v Усно відповісти на деякі питання. v Або виконати завдання у робочому зошиті з друкованою основою. Завжди тій дитині, яка хоче вчитися, але має в силу певних причин епізодичні відставання, можна допомогти досягнути успішного результату. Але більшість учнів, які вчаться на низькому рівні, мають також низький
3
рівень вихованості. А це звичайно впливає на його
організацію та інші
якості, необхідні для успішного навчання. Тому, в цьому випадку, використовуючи особистісно-орієнтований підхід до таких учнів, ми прагнемо допомогти їм подолати негативне ставлення, та виховати в них зацікавленість до знань таким чином: 1. Спрямувати процес мотивації пізнавальної діяльності з певної теми так, щоб вона захопила учня, зацікавила його. Для цього потрібно змінювати види діяльності. Причому щоразу, коли з’являється нове завдання, учень повинен розуміти, навіщо така діяльність потрібна. Лише тоді він сприйме запропоновану вчителем мотивацію як свою особисту. 2. Ще одним важливим стимулом до навчання є створення ситуації успіху. Ніколи не забуваємо заохочувати учня демонструвати свої досягнення. 3. Оцінювання результатів його діяльності завжди повинно бути справедливим та обґрунтованим. Подолання небажання
школярів учитися – справа нелегка. Але
більшість складових цієї проблеми можна подолати – треба тільки об’єднати разом всі сили дітей, батьків, вчителів й держави. Керівник МО: Моторкіна О.М.
4