ІСТОРІЯ ШКОЛИ
Если б не было учителя, То и не было б, наверное, Ни поэта, ни мыслителя, Ни Шекспира, ни Коперника. И поныне бы, наверное, Если б не было учителя, Неоткрытые Америки Оставались неоткрытыми. И не быть бы нам Икарами, Никогда б не взмыли в небо мы, Если б в нас его стараньями Крылья выращены не были. Без его бы сердца доброго Не был мир так удивителен. Потому нам очень дорого Имя нашего учителя!
ІСТОРІЯ ШКОЛИ
Ювілею школи присвячується ЧАСТИНА І
УКЛАДАЧІ: Пеліновська М.П. – заступник директора з навчально – виховної роботи Трондіна О.І. – заступник директора з навчально – виховної роботи Тищенко Н.О. – вчитель суспільствознавчих дисціплін Паунко Г.В. – вчитель суспільствознавчих дисціплін Чорна А.М. – вчитель українсьої мови та літератури Кравченко В.М. – вчитель початкових класів РЕЦЕНЗЕНТИ: Тельнова С.А. – директор школи Крохмаль В.М. – заступник директора з виховної роботи ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ВИПУСК: Тельнова С.А. – директор школи
Історія школи. Ювілею школи присвячується. Миколаїв, 2011. – с.32
До збірки ввійшли матеріали з історії Миколаївської загальноосвітньої школи №46, яка відзначає свій 50-річний ювілей. Комп’ютерний набір Пеліновська М.П.
До читача Діти, школа, вчителі… Слова усім відомі і знайомі. Але у кожного вони викликають свої спогади, емоції, почуття . Для вчителів – це перші уроки та перші учні, нелегкий шлях до педагогічної майстерності. Колеги, педради, курйози на уроці. Спогади про учнів – "важких" та легких. Зустрічі з ними, такими дорослими, радість і задоволення від їхніх успіхів Для учнів найчастіше — це дитинство, сміх, радість спілкування з друзямиоднокласниками, веселі ігри, уроки, перерви, свята, походи… І вчителі, які спливають час від часу у пам’яті до кінця твоїх днів; від яких ти взяв щось для себе; слова, сказані ними, живуть у тобі, і ти звертаєш на них увагу навіть у зрілому віці. Дивно, але так воно і є. Нікуди від цього не дінешся. Кожна школа - світ зі своїми цінностями, відносинами й традиціями. Їх поєднання утворює неповторний психологічний портрет, який дозволяє доторкнутися до того, що перетворює освітню установу на "наш, рідний дім" - до духу школи, який створює в ній життя. Історія нашої школи, яка налічує 50 років, багата традиціями, бо без дотримання наступності поколінь неможливо було б створити той неповторний дух родини, той творчий потенціал, яким пишається школа. Школа пишається й учнями, які складають її "золотий фонд" . Шкільні роки - чудові, що там говорити. Зі свого щасливого дитинства ми пам'ятаємо багато чого: улюблених і нелюбих учителів, своїх друзів, запах шкільної їдальні і спортзалу, свята в актовій залі , подорожі та туристські походи. Це справді найкращі роки у житті людини. Тому й приходять ці думки з таким теплом і легкістю, тому й не забуваються шкільні роки. І хочеться сказати про школу і вчителів найкращі слова.
Творча група висловлює свою вдячність всім, тим, хто брав участь у створенні цієї книги:
вчителям – пенсіонерам, колишнім випускникам,
вчителям, які працюють сьогодні
Родная школа 46 Средь водопойских серых крыш Как крепость гордо ты стоишь Сокровищница знаний всех, Их множишь и хранишь. Історія будь якої школи пов’язана з історією держави. Саме у 1950 – 1960рр. розпочалося будівництво нових житлових
мікрорайонів, у яких починається
будівництво шкіл типових проектів. У лютому 1960 року розпочато будівництво школи на 920 учнівських місць у Сталінському* районі Н – Водопою між 8 та 9-ю Поздовжніми та 3 – 5-ю Лініями за типовим проектом 2 – 02 - 73. Будівництво
доручено
забудовнику
–
УКС
облвиконкому.
Приміщення школи мало 3 поверхи, площа класів складала 48 - 50 кв.м.. Їй дали номер 46.
План шоли 1961р.
Перший дзвоник пролунав 1 вересня 1961 року для мешканців Нового Водопою на урочистій лінійці з нагоди відкриття школи. Його дала учениця 1 класу - Баравкова Галина Сергіївна. Так почалася історія школи №46. У школу прийшли працювати 45 вчителів зі школи №26, яка була розташована на цій же вулиці – 9 Повздовжній (зараз у Акт приймання школи 1961
цьому будинку розташований центр зайнятості населення Ленінського
району).
У
новій
школі відкрили 34 класи, в яких навчалося 1208 учнів. Особливо багато було першокласників: 1-а,б,в,г,д класи. У
них
налічувалось
167
дітей.
Випускників
–
десятикласників було тільки 58. Здебільшого учні переходили з 27-ої та 30-ої шкіл.
Перший раз у перший клас
*Сучасний Ленінський район засновано ще 1920р. й відомо, що: з 1920 – 1938 носив назву Слобідського району міста з 1938—1961 - Сталінський район з 1961 по теперешній час - Ленінський район
29 травня 1961 року по школі був виданий Наказ №1 про призначення Удовенка Василя Степановича заступником директора з АГЧ . А вже наказом №2 на посаду директора новозбудованої школи призначений Плотніков Микола Борисович, який до цього керував 26 школою і займався будівництвом нової школи (збудували її за один рік). Починається комплетування нового навчальногозакладу педагогічними кадрами. Із серпня 1961 року до школи прийшла більшість вчителів – молоді, але вже досить досвідчені фахівці, які працювали в нашій школі з дня її відкриття і до пенсії.
Нашій школі 10 років. Колектив школи №46
Велика кількість, тепер вже не просто дорослих, а часто і сивих людей добрим словом згадують своїх перших учителів: Баравкову Варвару Петрівну, Юрченко Марію Дмитрівну, Саєнко Марію Михайлівну, Шульженко Надію Іванівну, Грушевську Марію Семенівну, Борзенкову Єфросинію Семенівну, Прудку Софію Миронівну Перший раз у перший клас разом із учителем початкової школи Прудкою Софією Миронівною. (1961 – 1962 н.р.) Шкільні роки чудові, особливо, коли друзі поряд
Фото з особистого архіву Батуліної (Гордієнко) Тетяни Єфимівни
Заступником директора у початковій школі майже 30 років була Шевченко Віра Іванівна. У школі традиційно сильним був склад вчителів математики, про що свідчать успіхи учнів на міських олімпіадах. Міцні знання давали Терняк Поліна Майорівна, Гросман Ріва Азіківна, Трибрат Роза Михайлівна, Верхолаз Любов Зиновіївна, фізики: Кожухар Михайло Іванович, Бегельфорд Ізраіль Фреймович, Плотнікова Валентина Іванівна. Справжніми вчителями історії були Шах Михайло Йосипович та Овчаренко Ілля Прокопович, які вчили учнів не тільки за підручником історії, а й сторінками власного життя – обидва пройшли дорогами Великої Вітчизняної війни.
Викладання в школі велося російською мовою і викладали її чудові вчителі: Коган Ізабела Леонідівна, Саннікова Тамара Степанівна. Іноземній мові вчили Метліна Раїса Іванівна, Ульянова Надія Яківна. Вчили любити українську мову Кірпа Олександра Степанівна, Жарикова Марія Тимофіївна, Дмитраш Галина Прохорівна, Дворкіна Лідія Лазарівна. Новобудова вразила найперше вчителів. 26-та була розташована в бараці, у класі – одна лампочка, світло часто вимикали, тому вчителі йшли на урок, тримаючи у руках класний журнал, ящик із чорнильницями та керосинову лампу. Початкові класи 26-ої були розміщені в декількох приміщеннях, у тому числі і на території трамвайного парку. Новозбудована школа була простою, світлою, мала великі спортивну та актову зали, величезні класи, широкі світлі коридори з паркетною підлогою. Всіх здивували фізичний та хімічний кабінети, обладнані по-сучасному. Діти відразу принесли багато квітів. Біля школи збудували два спортивні майданчики: верхній – де проводилися уроки фізкультури та нижній – футбольне поле, яке взимку пожежники заливали водою й мали чудовий каток. Але візитною карткою школи став сад. Великий (тепер більшу його частину зайняла дитяча інфекційна лікарня), доглянутий, особливо гарним він був навесні, коли цвіли вишні – біле море. Влітку діти, які відпочивали в шкільному піонерському таборі, ласували ними, пили компот з ягід. Навколо школи не було жодної асфальтованої дороги. Діти з усього Водопою діставалися до школи в чоботях. Але школа завжди була чистою, охайною. У цьому заслуга технічних працівників. Більшість із них – мами і бабусі учнів. Біля порогу стояло велике корито з водою, в якому діти мили взуття. Майже півтора десятка років школою керував Большаков Володимир Семенович: історик, ерудит, фронтовик. Школа відрізнялася високим рівнем знань учнів, дисципліною. У школі склалися цікаві традиції.
Для учнів старших класів проводилося багато вечорів, і найцікавіший – вечір зустрічі з випускниками школи, який щорічно проводився 5 лютого. Біля школи не було Будинку культури, великого стадіону, спортивної або музичної школи – тільки невеликий старенький літній кінотеатр. І тому школа стала центром культурного життя не тільки для учнів, а й мешканців усього мікрорайону. У дні виборів завжди у школі проводились великі цікаві концерти. У них брали участь не тільки учні. У школі була агітбригада вчителів, чудовий учительський хор, який створив і керував яким декілька десятків років вчитель музики Панченко Анатолій Дмитрович. У 1968 році хор зайняв у місті Ι місце, а вчителі були нагороджені трьохденним круїзом Дніпром на теплоході "Карл Маркс". З учнями школи Анатолій Дмитрович поставив дитячу оперу "Коза Дереза". Прем’єра викликала інтерес не тільки в учителів, учнів та батьків школи, а й мешканців мікрорайону. Комсомольська організація об’єднувала вчителів і учнів. І першим комсоргом була молода вчителька математики Верхолаз Любов Зиновіївна. Учні та вчителі разом проводили збори, суботники. Кращих учнів 4-их класів урочисто приймали в піонери на Миколаївському Трансформаторному заводі імені Ленінського комсомолу, який був шефом школи. Учні готували концерти для шефів, дорослі цікавились успіхами дітей. Навіть укладали угоди між бригадами та класами про соціалістичне змагання: хто і з якими успіхами закінчить рік. В День піонерії – 19 травня – проводили загальношкільний збір, велике свято і обов’язково
на
нижньому спортивному майданчику
розпалювали
піонерське багаття, співали піонерські пісні, проводили спортивні змагання. Дуже виховання.
вимогливо
підходили
до
військово-патріотичного
величезне
З ім’ям вчителя ДПЮ Борзенкова Дмитра Петровича пов’язані спогади про військово-спортивні змагання, гру "Зірница", пізніше – "Орлятко", конкурси строю та пісні, інсценування пісень воєнних років. Великою честю для старшокласників було право нести почесну варту на Посту №1 біля Вічного вогню.
Конкурс строю і пісні
ПОСТ №1
У школі вчилися представники різних національностей і дуже цікаво проходили заходи, присвячені дружбі союзних республік. Кожний клас представляв одну з республік. Учні вивчали історію, культуру, їх сьогодення, готували національні костюми, розучували пісні, танці, випускали газету, навіть готували улюблені національні страви. А потім проводили фестивалі. Школа й тоді займалася пошуковою роботою, подорожувала місцями бойової слави, вивчала історію космонавтики, яка на той момент була найактуальнішою. Навіть піонерська дружина школи певний час носила ім’я Ю.О.Гагаріна. Історія школи тісно пов’язана з історією країни , міста. Зміни у керівництві школи, педагогічному колективі не змінили найголовніше: завдання школи: вчити та виховувати учнів, розвивати їх творчий потенціал, прищеплювати повагу до минулого, формувати особистість. У 80-90 роки колектив школи очолювали
Любарська Ольга Миколаївна
Гершкович Олег Йосипович
Школа відзначила свій 20-річний ювілей. Кількість учнів збільшилася. Заняття відбувалися у дві зміни. Педагогічний колектив продовжував виконувати своє основне завдання – вчити та
виховувати
учнів.
Заступниками
директора
школи
Любарської
О.М.
із навчально – виховної роботи працювали Верхолаз Любов Зиновіївна, яка продовжила роботу й вчителем математики, початкової школи Рожанська Марія Акимівна, з виховної роботи – Рапіна Валентина Степанівна. Під їх керівництвом продовжувалася плідна й творча робота вчителів, зберігалися старі й започатковувалися нові традиції школи, міцніла її матеріально – технічна база. У школі працював буфет. Сухопяткіна Ніна Іванівна, завідуюча буфетом, докладала багато зусиль, щоб забезпечити відповідні умови для харчування учнів. Однак навчання у дві зміни, відсутність у школі власної їдальні залишалися об’єктом посиленої уваги адміністрації школи. Змінився склад вчителів. Вони підтримували та продовжували традиції школи, давали міцні знання учням. У 1987 році в школі було 46 класів, в яких навчалось 1550 учнів і працювало 90 вчителів. Серед учителів школи стали працювати й її випускники: Подзолкова Лідія Іванівна, Буякова Зінаїда Вікторівна, Мойсеєнко Ольга Яківна – вчитель української мови, яка працює й сьогодні, навчаючи вже не одне покоління учнів. Касьянов
Дмитро
Вікторович
–
випускник
школи,
повернувся, щоб здійснити свою мрію – стати вчителем математики, як і його улюблені вчителі: Кутир Алла Іванівна та Любарська Ольга Миколаївна. Сьогодні Дмитро Вікторович викладає математику. Він із честю продовжив сімейну династію вчителів. Його мама – Касьянова Валентина Кіндратівна працювала у школі вчителем української мови та літератури. У початковій школі закладали основи знань перші вчителі: Саєнко Марія Михайлівна, Юрченко Марія Дмитрівна, Титаренко Олена Михайлівна, Вікторова Діна Іванівна, Кравченко Валентина Миколаївна,
Довженко Лариса Марківна, Скірко Ірина Федорівна, Стоянова Лідія Дмитрівна, Мороз Ірина Олексіївна, Зубчикова Тетяна Олексіївна. Математика та фізика
залишалися найважливішими
предметами школи й
викладали їх найкращі вчителі: Любарська Ольга Миколаївна, Верхолаз Любов Зиновіївна, Трибрат Роза Михайлівна, Когон Ліна Ісаківна, Кутир Алла Іванівна, Швець Маргарита Семенівна, Дем’яненко Ірина Кімівна, Кінаш Алла Аркадіївна, Масляний Леонід Володимирович, Свєташов Юрій Тимофійович, Діордієва Алла Костянтинівна, Трондіна Ольга Іванівна. Іноземній мові навчали Метліна Раїса Іванівна, Тищенко Лариса Михайлівна, Діаконошвілі Римма Михайлівна, Романіченко Ірина Володимирівна, Харитонова Азалія Олександрівна, Пушкаревська Наталя Олександрівна, Баришевська Інна Володимирівна, Калмикова Софія Олексіївна, Міхалкінська Тетяна Володимирівна, Вчили любити українську мову Кирпа Олександра Степанівна, Дмитраш Галина Прохорівна, Касьянова Валентина Кіндратівна, Гніденко Владлена Зиновіївна, Рапіна Валентина Степанівна. Прийшли до школи працювати молоді вчителі: Безверхня Анжела Іванівна, Бащенко Тетяна Іванівна, Благая – Дмитраш Ірина Володимирівна, Андрієнко Людмила Олексіївна. Російську мову викладали: Саннікова Тамара Степанівна, Лисак Луїза Володимирівна, Тижнєвая Людмила Георгіївна, Кузнець Людмила Миколаївна, Кіршева Тамара Георгіївна, Кан Ірина Борисівна, Дехтяренко Анна Олексіївна, Соколов Олександр Миколайович, Адамчук Наталія Сергіївна, Шестакова – Шаманська Тетяна Олександрівна, Ліхожон Ганна Іванівна. Історію викладали Тертиця Лідія Георгіївна, Костантинов Аркадій Петрович Тищенко Наталя Олексіївна, Чиркова Валентина Василівна, Князева Олена Михайлівна, Пеліновська Марина Петрівна. Географію – Полюхова Ольга Дмитрівна, Мещеряков Володимир Миколайович, Пахолюк Іван Костянтинович, Хімію - Гончаренко Світлана Миколаївна.
Основам ведення домашнього господарства, вишивці та плетінню вчили Кодацька Людмила Юхимівна та Сосновська Валентина Олександрівна, хлопців навчали – Єфремов Павло Іванович, Серпокрил Віктор Семенович. Вчителі фізичної культури Призант Яків Юхимович, Потапенкова Юлія Георгіївна, Зубчикова Лариса Петрівна, Гайдук Лариса Лаврентіївна, Скалько Василій Федорович на уроках прищеплювали учням любов до спорту, сприяли зміцненню їхнього здоров’я. Учні школи захоплювалися легкою атлетикою, футболом, піонерболом, брали участь у спортивних змаганнях. У 1992 році педагогічний колектив школи очолив Мансарлійський Ілля Опанасович. Школа працювала у 2 зміни із підзміною та налічувала 1783 учні. Тому рішенням міського відділу освіти та виконкому Миколаївської міської ради було розпочато будівництво прибудови школи на 650 місць. Саме Ілля Опанасович контролював будівництво нового корпусу школи, який було здано в експлуатацію в 1995 році.
Мансарлійський Ілля Опанасович
У новому корпусі школи сьогодні навчаються учні початкових класів, знаходиться їдальня, прекрасний спортивний зал, медичний кабінет.
2005
До 1994 року школа продовжувала працювати у 2 зміни, викладання велося російською мовою.
Зміни у державі: проголошення
незалежності України,
відновлення української мови як державної – створили умови для перебудови навчального процесу. У 1990 році створено перший український клас, в якому навчалося 20 учнів.
У школі працював професійний і добре згуртований колектив вчителів, який всім серцем вболівав за кожного учня. Очолювала колектив адміністрація школи: заступники директора з навчально – виховної роботи: Гніденко Владлена Зиновіївна, Кузнець Людмила Миколаївна, Трондіна Ольга Іванівна, Кінаш Алла Аркадіївна, Чиркова Валентина Василівна, Мороз Ірина Олексіївна, Золотухіна Світлана Василівна, заступником директора з виховної роботи працювали Адамчук
Наталя Сергіївна, Максимова Марина
Миколаївна, Колядинський Юрій Антонович, Колінко Олена Альбертівна, Тельнова Світлана Анатоліївна. Проходять роки. Але пам’ять людська залишається незмінною. Учні й батьки з теплотою та любов’ю згадують вчителів, які працювали в школі №46, свої знання та серце віддавали дітям. Це вчителі початкової школи: Кравченко Валентина Миколаївна, Скірко Ірина Федорівна, Денисенко Лідія Олександрівна, Бойко Тетяна Анатоліївна,
Кальянова Марина Анатоліївна,
Рогова – Лежненко Олена
Олександрівна, Дубенюк Лариса Сергіївна, Святенко Тетяна Олексіївна, Свистунова Марія Олексіївна, Макух Валентина Григорівна, Щербиненко Лариса Михайлівна; Сухонос Олена Василівна, Платковська Ольга Володимирівна; вчителі географії: Пахолюк Іван Костянтинович, Вікторова Діна Іванівна, Леоненко Катерина Юріївна; вчителі історії Тищенко Наталя Олексіївна, Чиркова Валентина Василівна, Карадима Олена Михайлівна, Пеліновська Марина Петрівна, Паунко Галина Василівна; вчителі російської мови та літератури: Кузнець Людмила Миколаївна, Ліхожон Ганна Іванівна, Шаманська Тетяна Олександрівна, Тельнова Світлана Анатоліївна, Ковальська Тетяна Вікторівна; вчителі української мови: Касьянова Валентина Кіндратівна, Мойсеєнко Ольга Яківна, Дмитраш Ірина Володимирівна, Воробкалова – Крохмаль
Валентина
Миколаївна, Рапіна Валентина Степанівна, Колесніченко Галина Дмитрівна;
вчителі математики: Вайцехович Любов Олександрівна, Касьянов Дмитро Вікторович, Колінко Олена Альбертівна, Мохова Ірина Володимирівна, Когон Ліна Ісаківна, Слива – Безвіконна Ірина Василівна; вчителі фізики: Діордієва Алла Костянтинівна, Трондіна Ольга Іванівна, Стойкова Вікторія Володимирівна, Екстрем Галина Едуардівна. вчителі біології, хімії – Бондарева Наталя Володимирівна, Пінчук Ірина Василівна, Бєліков Анатолій Олексійович, Жадько Ірина Володимирівна; вчителі
іноземної мови: Тищенко Лариса Михайлівна,
Харитонова Азалія
Олександрівна, Отношенна Любов Володимирівна, Рудоманова Олена Євгеньєвна, Аршинова Галина Анатоліївна, Іщенко Ніна Василівна; вчителі музики: Середа Володимир Іванович, Азимова Ірина Олександрівна. У 90-х роках у школах експериментально вводиться новий предмет – Світова художня культура. Викладати предмет почала вчитель музики, колишня випускниця школи – Азимова Ірина Олександрівна. Допризивну підготовку юнакам
викладав Туманов Вадим Олексійович,
колишній військовий, який сприяв вихованню в юнаків почуття патріотизму, гідності та честі. У шкільній програмі з’являється новий предмет – ІНФОРМАТИКА. Сьогодення неможливо
уявити
без
інформаційних
технологій.
Вчителями
інформатики
працювали Герасименко Оксана Вікторівна, Булатова Людмила Георгіївна. Серед педагогічного колективу школи працюють її колишні учні – випускники, вчителі різних предметів: Пономарьова Оксана Сергіївна Мельниченко Світлана Анатоліївна
Вчителі початкової школи
Костирко Оксана Миколаївна
Вчитель української мови
Шоботенко Ольга Анатоліївна
Вчитель зарубіжної літератури
Кровопускова Ірина Миколаївна Безвіконна Ірина Василівна, Довгаль Наталя Василівна Сорокіна Тетяна Олександрівна
Вчитель німецької мови
Вчитель обслуговуючих видів праці
Смертенюк Сергій Антонієвич
Вчитель фізичного виховання
Вчителі математики – інформатики
У ці роки школа славилась своїми традиціями, у тому числі спортивними. Кожен учень школи здавав норми ГТО, ті, хто з цим справлявся, отримував золоті і срібні значки. Учні школи систематично були переможцями спортивних змагань різних рівнів. У 2002 році
директором нашої школи призначено
Тельнову Світлану Анатоліївну. Світлана Анатоліївна почала працювати у школі №46 з 1996 року як вчитель російської мови та літератури. З 1997 р. її було призначено заступником директора з виховної роботи. Творчий підхід до справи, ентузіазм Світлани Анатоліївни сприяв активізації шкільного життя. Світлана Анатоліївна любить свою роботу, всім серцем хвилюється за кожну дитину в школі, кожного вчителя і працівника
школи.
Вона
–
Професіонал
і
творча
особистість, тому заслужено ввійшла до списку 100 найкращих директорів України і стала лауреатом конкурсу серед директорів шкіл. У школі продовжують працювати вчителі, стаж яких 20 – 30 років. Це ветерани нашої школи. Саме вони передають молодим та новоприбулим учителям традиції школи. 25 років працює у школі заступник директора з НВР - Трондіна Ольга Іванівна, яка для всього колективу є наставником та порадником. Стала заступником директора з НВР Пеліновська Марина Петрівна, заступником
директора з ВР – Крохмаль
Валентина Миколаївна. Заступником директора початкової школи працює Стригіна Тетяна Вікторівна. Початкова школа отримала статус експериментального майданчика регіонального рівня з питання: "Формування особистості людини шкільного віку на основі інтегрованих знань про людину і світ." Метою експерименту стала організація
розвиваючого навчально - виховного процесу дітей молодшого шкільного віку шляхом впровадження інтегрованої технології. Вчителі – експериментатори – Щербиненко Лариса Михайлівна, Святенко Тетяна Олексіївна, Макух Валентина Григорівна. Педагогічному колективу школи є чим пишатися, його представників знають у місті, а праця школи відзначена грамотами та подяками від Міськвиконкому та управління освіти. Творчий колектив школи, продовжуючи традиції, дає міцні знання, сприяє вихованню молоді. У школі успішно працює учнівське наукове товариство "Ерудит" з природничо-гуманітарного, фізико-математичного, філологічно - лінгвістичного, культурно-естетичного
та
інших
напрямків.
Створюються
профільні
класи:
суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, філологічний (українська та іноземна філологія), фізико-математичний, технологічний, універсальний. Укладено угоди
з
ВНЗ: НУК,
Могилянською
Університетом
академією,
Аграрною
Сухомлинського, академією,
Мечникова,
Києво -
Миколаївським
торгово-
економічним технікумом, Коледжом преси та телебачення. Учителі школи готують
учнів до вступу у ВНЗ, учні набувають навичок
професій кухар-кондитер, оператор комп’ютерного набору, спеціаліст з обробки деревини, художньої вишивки. У школі налічується декілька десятків династій. Є родини, у яких бабусі, дідусі, тата і мами були учнями нашої школи й привели сюди своїх онуків та дітей отримувати знання саме у школі №46. Саме сюди, у рідні стіни, наповнені добрими спогадами та турботою про кожну дитину. В усі часи існування школи найбільшою її гордістю, скарбом і досягненням були, є і залишаються її учні! Учні школи ставали переможцями і призерами міських, обласних олімпіад, Всеукраїнських конкурсів. На
початку
90-х
років
у
школі
сформовано
систему
учнівського
самоврядування. Учні середніх і старших класів обирають президента школи, а обраний президент формує президентську раду. Це справжній актив школи, який є ініціатором
організацій і проведення всіх позашкільних заходів.У цей період було започатковано ряд дуже цікавих традицій. Це весняні та осінні ярмарки, виручені кошти з яких передаються в дитячі будинки, інтернати. Щорічне свято – День
школи збирає
гостей: випускників, ветеранів війни і праці. У цей день для учнів організовуються конкурси, концерти, виставки, проводяться урочисті лінійки, визначаються класипереможці. Традиційними у школі стали спортивні змагання між вчителями та учнями, переважно у футбол, КВК між командами вчителів та учнів, учнів 10 та 11
День школи
класів.
Випукники школи створили Алею зірок, де кожний випускний клас залишає на згадку про себе зірку. Сьогодні Алея зірок налічує 10 зірок. За роки свого існування школа навчила й виховала 6150 учнів із базовою освітою, 35 учнів отримали свідоцтва з відзнакою, 3791 учень закінчив школу, отримавши атестат зрілості. Окремим рядком в історії школи записані імена тих, хто всі шкільні роки вчилися на "добре" та "відмінно" і закінчили школу з медаллю "за успіхи в навчанні". Готуючись до ювілею школи, ми відновили їх прізвища : Рік навчання
1963 – 1964 1965 – 1966 1966 – 1967 1967 - 1968
П.І.П. учня
Клинковська Любов Миколаївна Клинковська Тетяна Михайлівна Шеробаєва Тетяна Анатолієвна Ребова Тетяна Миколаївна в Дорофеєва Катерина Петрівна Шитікова Ольга Дмитрівна Паршина Валентина Олександрівна
Нагорода
Золота медаль Срібна медаль Срібна медаль Срібна медаль Срібна медаль Срібна медаль Срібна медаль
Лозовенко Тетяна Сергіївна Кирсанов Олександр Юрійович Серьогін Сергій Андрійович Алабугіна Світлана Юріївна Кирсанова Марина Юріївна Нестеренко Ірина Володимирівна Саєнко Світлана Володимирівна Стегній Ольга Олександрівна Бойчук Ірина Миколаївна Яценко Роман Олександрович Коваль Анжела Анатоліївна Москаленко Ірина Олександрівна Кривошея Вікторія Вікторівна Коваленко Оксана Олексіївна Сагайдак Надія Григорівна Трегубова Катерина Ігорівна Степанова Ольга Хрипко Ольга Анатоліївна Борзенкова Євгенія Валентинівна Вінійчук Надія Вікторівна Корицька Вікторія Олександрівна Затонов Володимир Сергійович Михалькова Тетяна Вікторівна Барковська Наталя Сергіївна Бабченко Анастасія Віталіївна Вінійчук Марія Вікторівна Скомаровська Олександра Віталіївна Ломака Катерина Валентинівна Стойкова Маріанна Олександрівна Штіра Віталій Юрійович Стойкова Дарина Олександрівна Трондіна Наталія Олександрівна Шнуренко Ольга Вадимівна
1968 – 1969 1970 – 1971 1974 – 1975 1975 – 1976 1976 – 1977 1981 – 1982 1983 – 1984 1985 – 1986 1986 – 1987 1991 – 1992 1991 - 1992 1994 – 1995 1995 – 1996 1996 – 1997 1997 – 1998 1999 – 2000 2001 - 2002 2002 – 2003 2004 – 2005 2005 – 2006 2006 – 2007 2009 – 2010
Золота медаль Золота медаль Золота медаль Золота медаль Золота медаль Золота медаль Золота медаль Золота медаль Золота медаль Срібна медаль Срібна медаль Срібна медаль Срібна медаль Золота медаль Срібна медаль Золота медаль Золота медаль Золота медаль Срібна медаль Золота медаль Срібна медаль Золота медаль Срібна медаль Золота медаль Золота медаль Золота медаль Срібна медаль Золота медаль Золота медаль Срібна медаль Золота медаль Золота медаль Золота медаль
Доля одних нам добре відома: Хрипко Ольга
–
як і школу, закінчила педагогічний університет з відзнакою,
викладає в Німеччині, Степанова Ольга, Корицька Вікторія – отримали юридичну освіту й працюють за фахом,. Медалісти 2005 – 2010 років: Вінійчук Марія, Скомаровська Олександра, Ломака Катерина, Стойкова Маріанна, Штіра Віталій, Стойкова Дарина, Трондіна Наталія,
Шнуренко Ольга - студенти різних вищих навчальних закладів й продовжують навчання. Про долю інших ми знаємо тільки ім’я. Пошукову роботу про випускників школи, які отримали медаль"За успіхи у навчанні" ми неодмінно продовжимо. Час біжить. Тепер вже діти випускників школи Безбабної Світлани(9 – Б, 1989р)- Драгомощенко Ірина (7 – А) танцює на шкільних концертах та конкурсах, випускника класу із поглибленим вивченням історії Швиді Анатолія (11 – А,1990р.) – Швидя Катерина (7 – А) із задоволенням займається у шкільному науковому товаристві "Ерудит" у секції суспільствознавчих дисциплін, випускниці класу із поглибленим вивченням історії Лопати (Миронової) Ірини (11 – А 1991р.) – Миронов Артем (9 – А) активно бере участь у житті школи, Бенедика В’ячеслава – Бенедик Катерина (7- Б) займається спортом, активно бере участь у спортивних змаганнях школи… Але школа № 46 не старіє. Їй просто ніколи. За кожною подією стоїть Людина, її особистість, неповторність.
Так, саме
людська неповторність вчителя визначає обличчя навчального закладу. Тому у 2008 році молоді вчителі школи, на чолі з керівником Школи молодого вчителя Аршиновою Г.А., ініціювали створення Галереї пам’яті, в якій розмістили світлини вчителів-ветеранів. Так з’явилася ідея створити музей школи, щоб зберегти імена тих, хто віддав їй своє серце.
Неможливо говорити про школу і не згадати "Кімнату книг" – Бібліотеку. З 1980 року у школі працює Слива Лідія Іванівна. Вона вважає: "…що бібліотека не книги зберігає, а народний досвід, мудрість людську, плоди розуму, руху людської душі. І не просто зберігає, а зберігає для передачі все новим поколінням людей. Книга з’єднує епохи, народи і є тією ниточкою, що не дає можливості обірватися клубкам людської історії." Будь-яка бібліотека не може існувати без читачів і книг - головних героїв бібліотечної країни. Однак, раніше мудрість дрімала на книжкових
полицях в
очікуванні свого читача, але цього вже недостатньо. Сьогодні наша бібліотека – інформаційний центр школи. Наявність мережі INTERNET, комп’ютерів сприяють збільшенню відвідування бібліотеки вчителями, учнями, батьками. Але, гортаючи сторінки шкільного альбому, ми згадуємо, якою була бібліотека вчора, а відвідуючи її сьогодні – бачимо зміни, що відбулися.
Лідія Іванівна – учасник І з’їзду працівників освіти та науки України, переможець
Всеукраїнського
конкурсу "Шкільний бібліотекар 2007". Разом із Вольською Тетяною Григорівною вони пропагують любов до книги, надають допомогу у пошуках потрібної інформації не тільки вчителям, учням та батькам, а й мешканцям мікрорайону. Сьогодні наша бібліотека є найкращою шкільною бібліотекою міста.
Всі ми закладаються
родом поняття
із
дитинства. дружби,
Саме
у дитинстві
допомоги,
підтримки.
Щасливий той, хто вміє дружити й зберігає друзів усе життя. Пам’ятаєте, як у дитинстві ми з вами співали: "Без друзей меня чуть - чуть, а с друзьями много". Сьогодні у нашої школи багато друзів, допомога та підтримка яких сприяє розвитку школи. Саме за допомогою депутатів міської ради різного скликання та друзів школи Ярошенка В.А., Тараненка С.Ю., Власенка С.В., Цимбала О.Ю., Жайворонка С.І, Коренюгіна В.І. у школі відкрито шкільну кімнату "Слави" до 60-річчя Перемоги". Тараненко С.Ю. започаткував традицію нагородження преміями учнів 1 – 11 класів за підсумками І та ІІ семестру за успіхи у навчанні та активну участь у житті школи. Щорічно 18 найкращих учнів школи отримують грошові винагороди за свою працю. Завдяки спонсорській допомозі друзів у школі обладнано новими меблями кабінети №41 – світової літератури, №33, 14 – української мови та літератури. Восени 2010 року для учнів школи почав працювати клуб відпочинку "Сильні, юні, талановиті", відкритий завдяки спонсорській допомозі Тараненка С.Ю. Учні школи після занять із задоволенням відвідують тренажерний зал.
Добрим словом згадують учні, батьки й вчителі технічних працівників: Генова Дмитра Павловича (дядя Митя), Гайдук Дарину Пилипівну (тьотю Дашу), Салову Парасковію Федорівну (тьтю Пашу), Ткачову Наталю Іванівну, Луценко Тамару Павлівну, які віддали школі та дітям все своє життя.
Ще хочеться добрими словами згадати секретаря школи Березовську Олену Миколаївну, завгоспа школи Пузик Євдокію Фетодівну. Сьогодні у нашій школі по-домашньому затишно й красиво, адже заступник директора з АГЧ Недбай Світлана Василівна докладає багато зусиль для підтримки цього духу у школі. Інформаційним осередком школи є приймальня. Тут працює Васильєва А.О. , яка завжди з привітністю готова надати відповідь
на запитання і допомогти у вирішенні
нагальних проблем. Проблем в сорок шостій школі, як і в інших освітніх закладах міста, вистачає. Будівля, яка переступила 50-річний рубіж, давно потребує капітального ремонту, відчувається брак учнів, зумовлений, крім усього іншого, ще й демографічною кризою. Але колектив учителів і дружна ватага учнів не звикли скаржитися. Тут кожен - від першокласника до директора - знають і люблять свою справу. На цьому можна було б поставити крапку. Але історія нашої школи на цьому не закінчується, тому що сьогодні її створюють нинішні учні, учителі й батьки, які своєю працею, своїми справами і вчинками продовжують вписувати у шкільний літопис нові славні сторінки. А минуле школи - неоціненний духовний скарб особистостей,
який
впродовж
десятків
років
хорошим
навчанням,
творили історію своєї школи, а в подальші роки - історію держави.
… И пусть проходят чередой года, Мы снова возвращаемся сюда. И каждый раз, как в долгожданный час, родная школа принимает нас.
працею
Грамоти наші визнання наших досягнень та праці
Друкована продукція школи
УЧАСТЬ УЧНІВ ШКОЛИ У КОНКУРСАХ, ОЛІМПІАДАХ, ТУРНІРАХ
Всеукраїнський конкурс з фізики "ЛЕВЕНЯ"
Всеукраїнський інтерактивний історичний конкурс з історії "ЛЕЛЕКА"
Міжнародний математичний конкурс "КЕНГУРУ"
Всеукраїнський інтерактивний природничий конкурс "КОЛОСОК"
Мала Академія Наук Конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика
Слідами історія
Всеукраїнські олімпіади
школа для обдарованих дітей
Об’єднаймося ж, брати мої ! Мій мальовничий світанковий край
Натхнення
"НАДІЯ"
Наша сила в єднанні
Україна вишивана
Безсмертний подвиг українського народу
Дитяча творчість
АРХІВ 2001.
РІДНІЙ ШКОЛІ № 46 З НАГОДИ ЮВІЛЕЯ ПРИСВЯЧУЮ (слова Ломаки Катерини, 8-Бклас, 2001р.)
Сегодня школе юбилей И юбилей немалый. Сорок прожитых лет Огромный срок, пожалуй. Тебе в твой День Рождения Со всех концов земли Свои шлют поздравления Твои выпускники. Мы, нынешние школьники, Желаем нашей школе Успехов, процветания, Любви и понимания!
НАТХНЕННЯ
ШКОЛІ № 46 ПРИСВЯЧУЮ (слова Корицького Артема, 11-Бклас, 2006р.)
Є у світі річ, яку треба знати – Це рідна, єдина мова твоя. Та, щоб Україну ще вище підняти, – АРХІВ 2005 - 2010рр. Для цього потрібні міцні знання, Схильність, рішучість, волі безмежність, Жага до нового, характер відвертий. Та що ж дає тобі ці риси людини? Ти відповідь знаєш – 46 школа єдина. Приспів: Де і ким би ти не був Серед різних у світі місць, Слави й почесті здобув – Ти все ж згадаєш, що вчився в школі 46, Ти все ж згадаєш свою школу 46. Коли приходимо сюди ще малі, Отримуємо в школі ми знання. Другими батьками стають вчителі, Вони нам безцінне дають надбання. Воно не коштовне, не можна купити, Але в житті проявляє міць; І хто б не спитав, де його ти здобув, Ти скажеш: мені це дала школа 46. Приспів. Пройде час, ти закінчиш школу, Далі підеш у великий світ. Нехай на шляху перешкод буде море, Але твій розум в житті – вірний гід. Збудуєш кар’єру, утвориш сім’ю, Твій дім найтеплішим стане з всіх місць. Згадаєш дитинства найкращі роки – І діти твої підуть до школи 46! Приспів. Д Я К У Ю Т О Б І,
Ш К О Л О !!!