На допомогу молодому директору by Управління освіти

На допомогу молодому директору. Випуск VIІ.

Упорядники: Тарасова О.В., заступник директора науково-методичного центру, Бондарєва Л.Л., директор ЗОШ І-ІІІ ступенів №42

Рецензенти: Удовиченко О.О., директор науково-методичного центру, Письменна М.Ф., директор Миколаївської гімназії №3

Відповідальна за випуск:

О.О.Удовиченко, директор науково-методичного центру

Затверджено науково-методичною радою НМЦ управління освіти Миколаївської міської ради, протокол № 3 від 11.02.09

У збірці розкрито теоретичні та практичні (з досвіду роботи школи №42 м. Миколаєва) відомості щодо організації нарад та наукової організації праці керівника. Правила раціонального планування допоможуть правильно використовувати робочий час. Матеріали збірки рекомендовано молодим директорам, слухачам школи резерву керівних кадрів.

ВСТУП Тарасова О.В., заступник директора НМЦ Однією з вимог системного підходу до управління школою є підвищення культури праці. Культурно працювати – значить уміти правильно розставитьи кадри на вирішальних ланках, працювати творчо, з перспективою, завжди бачити кінцеву мету і вибирати найбільш раціональні методи для її досягнення. Висока культура ведення документації, робота з документами, виконавська дисцтпліна, створення належних умов праці, економія робочого часу – є важливими факторами наукової організації праці. Управляти сучасною школою і забезпечити її ефективне функціонування та розвиток може лише керівник з неординаторними рисами, який має не лише грунтовні професійні знання, а ще й виняткові особистості якості. Саме такий директор очолює загальноосвітній навчальний заклад №42 м. Миколаєва. Людмила Леонтіївна Бондарєва працює директором загальноосвітньої школи №42 з 1984 року. 25 років директорської праці дають право стверджувати, що результат, який має на сьогодні навчальний заклад, стабільність, яка панує у колективі – це запорука успіху як директора так і його педагогічної команди. Допомагаєу у цьому любов до своєї справи, довіра до людей, уміння працювати з ними, ефективна організація праці, високий рівень комунікативності, тверда позиція щодо досягнення поставленої мети, здатність брати на себе відповідальність і йти на певний ризик, уміння делегувати повноваження, здатність генерувати ідеї, вміння застосовувати різні стилі керівництва. Педагогічний колектив під керівництвом Бондарєвої Л.Л. постійно залучається до науково – дослідницької діяльності, бере активну участь у Всеукраїнських конкурсах, виставках. За вагомий внесок у розвиток освіти України, за високі досягнення в педагогічній діяльності колектив ЗОШ І-ІІІ ступенів №42 нагороджено дипломами та грамотами, а директору, Бондарєвій Л.Л. присвоєно почесне звання „Заслужений працівник освіти України”. Людмила Леонтіївна стала лауреатом конкурсу „100 кращих керівників шкіл України”. На шпальтах нашої збірки ми починаємо знайомство з досвідом управлінської діяльності Бондарєвої Л.Л. В работі кожного управлінця бувають моменти, коли здається, що впоратися з об’ємом роботи нереально. Ви розпланували свій день, щоб виконати накопичені справи, але вас регулярно відволікають телефонні дзвінки, колеги й підлеглі задають питання, з’являються нові задачі. Ближче до кінця дня ви розумієте, що ваш первинний план не реалізовано, а об’єм роботи збільшився. Виникає неприємне відчуття, що контроль над ситуацією втрачений и довкруги панує хаос. Як з цим боротися? Пропонуємо адміністраторам шкіл «антикризову програму», яка складається з простих правил.

НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ КЕРІВНИКА (ТЕХНОЛОГІЇ) Бондарєва Л.Л., директор ЗОШ І-ІІІ ступенів № 42

«Життя колективу – це тисячі й тисячі найнесподіваніших і найтонших дотиків людини до людини» В. Сухомлинський

Сьогодні на перший план закономірно постає питання ефективності управлінської діяльності керівника школи, як

особистості, яка своєю

специфічною

організаційною

культурою, своїми сильними і слабкими сторонами, своїми векторами розвитку так чи інакше впливає як «фактор першої особи» на розвиток і долю, керованої ним системи. У новій економічній і політичній ситуації школа, яка залишилася без достатнього державного фінансування, опинилася у скрутному становищі. Все це породило нові вимоги до

директора

і управління

шкільним

колективом. Яким же,

педагогічного колективу школи №42 м. Миколаєва повинен бути загальноосвітньої школи?

на думку

сучасний керівник

@ Перш за все класний педагог @ Практичний, цілеспрямований @ Робить ставку на здоровий глузд і волю

@ Розставляє

пріоритети

при

визначенні

термінів

виконання завдань,

їх

послідовності, якості виконання

@ Вміє підібрати управлінську команду, серйозний резерв для покращення роботи @ Має гнучку практику при реалізації адміністративних завдань, які орієнтовані на успіх

@ Не боїться конфліктів. Робить ставку на людей і відношення між ними. Вміє управляти відносинами – займає провідне місце

@ Стратегію і методологію управління школою будує на основі актуальних потреб організації @ Здатний проводити політику творчого пристосування до обставин, що змінюються

@ Має внутрішню особисту привабливість, добре розуміє суспільні потреби, здатен рекомендувати свою школу і результати її роботи

@ Вміє зберігати

і підтримувати

морально -

етичні цінності, стимулювати

розвивати гуманітарні нахили співробітників @ Має достатній арсенал ресурсів і енергії, що роблять його адаптивну політику

дійсно творчою і активною @ Орієнтується у визначенні мети та завдань освіти учнів школи на рівень світової цивілізації. @ Спрямовує мету освіти на формування національного інтелектуального генофонду. @ Здійснює навчання у школі на засадах тісного зв’язку з національною історією,

культурою, традиціями. Сприяє формуванню національної свідомості громадянина суверенної держави України.

@ Створює умови для збереження духовного і фізичного здоров’я учнів. @ Забезпечує якість знань, умінь та навичок учнів на основі впровадження нових, удосконалення існуючих технологій навчання.

@ Створює умови для

інтенсифікації, демократизації, гуманізації,

гуманітаризації

навчально – виховного процесу, інтеграції та диференціації навчання, модернізації

змісту освіти і виховання. @ Створює умови для підтримки соціально - економічного статусу учителя школи, учня школи, батьків.

@ Створює умови для

інтеграції зусиль

соціальних

організацій у справі навчання та виховання учнів.

інститутів

та громадських

Такий портрет директора школи складений нами за результатами тесту М. Вудкова і Д. Френсіса „Діагностика сильних і слабких сторін у роботі керівника” (адаптований В.В. Шалінським). Вважаємо, що найбільш успішним у сучасних умовах є керівник з переважаючими характеристиками адаптивного типу, який добре знає психологічні особливості підлеглих, стратегічно мислить, здатний

здійснювати

довгострокове

прогнозування і вміння

моделювати різні ситуації і проблеми, що виникають у ході діяльності. Важливим елементом

процесу

управління у школі є керівництво – процес

налагодження керівником міжособистісних стосунків із підлеглими, особистісного впливу на них із метою досягнення управлінських цілей. Ефективність керівництва школою, на наш погляд, залежить від управлінським

використання

персоналом певного стилю керівництва, тобто цілісної, відносно стійкої

системи методів, способів, прийомів директора школи

чи управлінської команди на

колектив з метою виконання управлінських функцій, від наукової організації праці керівників школи. Управлінська команда школи

розробила стратегію

управління школою, яка

забезпечує основу для управління в цілому та для здійснення основних функцій: аналізу, планування, організації, контролю, регулювання. Нами здійснюється забезпеченні розвитку

стратегічне

планування, головне завдання якого полягає у

школи. Під розвитком

школи ми

розуміємо

розвиток

через

інноваційні процеси та якісні зміни. Стратегія управління школою реалізується нами через Програму розвитку школи, яка і забезпечує досягнення місії та цілей школи. (затверджена рішенням зборів трудового колективу – протокол № 3 від 28.08.03 р.) Нами визначена місія школи. Вона полягає у тому, щоб виховати таку людину, яка ніде, ні за будь-яких умов не загине ні морально, ні фізично і впровадить у життя свою незалежну думку. Таке призначення місії школи відбивається у генеральних цілях: 1. Бути провідниками ідеї „від гармонії в природі до гармонії людини, від гармонії вчителя до гармонії учня”. 2. Заохочувати творчі здібності всіх учасників навчально - виховного процесу. 3. Побудувати освітній простір таким чином, щоб успішно розвивався духовний, інтелектуальний та фізичний потенціали учасників НВП. Місія – це ідеологія нашої школи. Наявність програми розвитку школи

дає нам

упевненість, що ми знаємо, який

кінцевий результат повинен бути отриманий за визначений період часу, хто, коли і які дії повинен звершити і що цих дій буде достатньо для досягнення бажаного результату. Розроблена програма дозволяє

своєчасно виявляти і

„пожежі”, а не тушити їх, коли вони вже передбачені етапи контролю. Проміжні загрози

досягненню кінцевого

попереджувати

розгорілися. Програмою розвитку

результати дають

результату

можливість

можливі школи

встановлювати

і приймати рішення раніше,

ніж загроза

переросте у невдачу. В управлінні школою значне місце створення „нового продукту”. Таким

займає

проектна діяльність

«новим продуктом» є розроблена

направлена на і затверджена

педагогічною радою Комплексна програма виховання школярів „Я та оточуючий світ”. Метою програми є здійснення системного підходу до формування громадської позиції школяра, створення умов допомоги учням

для його

самопізнання та самовиховання; надання

у засвоєнні суспільно – історичного досвіду шляхом входження в

соціальне середовище, у вироблення свого

індивідуального досвіду життєдіяльності.

Програма розроблена у відповідності до трьох вікових категорій школярів. Розвиток школи може здійснюватися тільки через інноваційний процес. Для того, щоб школа і вчитель розвивалися вони повинні пробувати, експериментувати, тим самим створюючи нову практику освіти. Ми розуміємо, що експеримент завжди пов'язаний з ризиком, так як педагогічна експериментальна робота – це діяльність з раніше не завжди гарантованим результатом, що обумовлене цілою

низкою

об’єктивних і суб’єктивних

причин. Але експеримент – це завжди творчість, створення нового. Освітня концепція школи базується на трьох чинниках – Духовності, Інтелекті, Здоров’ї. Їх гармонічне поєднання в щоденній навчально – виховній практиці допомогло управлінській команді створити схему дій управління оздоровчої системи. Рівноправність

концептуальних

чинників діяльності школи не заважає нам

практикувати навчальний заклад як Школу здоров’я та розвитку. Стрижнем системи роботи є програма експерименту за темою «Стратегія розвитку безпеки життєдіяльності особистості через етновалеологізацію освіти», яка розроблена і введена в життя з 2002 року. Пріоритетним напрямком за цією програмою є збереження й зміцнення здоров’я школярів та формування в них позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Особливістю та новизною програми є використання народних звичаїв і обрядів, що базуються на культурному досвіді рідного народу. В експериментальній роботі задіяні

всі члени адміністрації, класні керівники

експериментальних класів, психолог, медична сестра, викладачі валеології,

вчителі

фізкультури, завідуюча їдальнею. Такий

склад

експериментаторів входить

у валеологічну службу школи.

Для

формування валеологічного освітянського середовища окреслені функціональні обов’язки категорій працівників і служб. За час проведення експерименту визначено напрямки змістовної роботи, за яким працюють педагоги, учні, батьки та підготовлена матеріально – технічна база науково дослідницької роботи. У рамках експериментальної роботи творча група вчителів працює над проектом «Рятуй своє життя». Таким чином ми створюємо закільцьовану систему валеологічного простору, при якій навчальна, методична і

виховна робота

ґрунтуються

на принципі «Навчаючи і

навчаючись – не забирай здоров’я». Нами створена і плідно працює Школа майстерності керівника, у якій підвищують свій статус члени управлінської команди. Мета управлінської

діяльності

полягає

в координації зусиль всіх

учасників

навчально – виховного процесу, впорядкуванні та розвитку школи. Центральною проблемою в системі управлінської діяльності директора школи є управлінське рішення – це процес обробки інформації, в результаті якого можна визначити послідовність доцільних дій

для досягнення

мети, розв’язання ситуацій, вирішення

проблеми. Сучасне управління

- мотиваційне за своїм

характером. Філософія

якості

управлінської діяльності спирається на мотивацію персоналу до роботи, підвищення професіоналізму, творчості. Ми вважаємо, що основною управлінською технологією є управління за результатами. Саме з цих позицій в управлінні

школою

ми

використовуємо технологію

мотиваційної підтримки вчителя. Виявляємо потреби вчителя, створюємо умови для їх задоволення та розуміння вчителем своєї місії у досягненні особистісних цілей. Ця технологія використовується нами у роботі з вчителями, які мають низький рівень ентузіазму, коли вчитель подавлений, незацікавлений, підвернений соціальним проблемам. Технологія дає можливість підвищити зацікавленість вчителя у педагогічній діяльності, стимулювати зріст його ентузіазму, професіоналізму. Директивна підтримка вчителя – це допомога у побудові професійної кар’єри шляхом створення умов для відповіді на питання «яка моя мета і що необхідно для того, щоб її досягнути?». Ця технологія використовується нами для категорії педагогів, які

мають досвід розчарування із-за відсутності навичок постановки мети і визначення шляхів її досягнення; для людей амбіційних, але ще недостатньо зрілих з професійної точки зору. Це дає можливість вчителю сформувати навички конкретної постановки мети та шляхів

її досягнення у побудові педагогічної кар’єри, підвищує його професійну

зрілість. Підтримка і коучінг – це

модель взаємодії, завдяки якій підвищується рівень

власної мотивації керівника та мотивації персоналу (партнерство, можливість розкрити потенційні можливості кожного, результативність діяльності). Це - стиль управлінської поведінки, який передбачає орієнтацію на корпоративне управління,

створення

команди

однодумців,

визначення

спільних цілей діяльності,

організацію співробітництва, послаблення контролю за рахунок розвитку самостійності та відповідальності персоналу, ефективне спілкування, сприяння творчості. «Мозковий штурм» - є ефективним при вирішенні відносно простих завдань «в один – два ходи».

Технологія «Мозкового штурму» допомагає учасникам «розкувати»

свідомість і підсвідомість, стимулює уяву, щоб отримати

незвичайні, оригінальні ідеї,

створює умови для творчого пошуку, розробку дієвої системи

стимулювання для всіх

учасників навчально – виховного процесу. Не секрет, що батьки, які обирають школу для своєї дитини, спочатку орієнтуються на слухи, які породжуються думками і оцінками людей. Таким чином, перед школою стоїть завдання планувати і створювати емоційно - психологічний вплив на суб’єкти, які пов’язані з нею: батьки, учні, громадськість. Це значить створити у людей образ школи і її керівників, який якісно впливає і на приток учнів до школи, і на думку батьків про неї, і на оцінку діяльності, і на приток соціальних партнерів. Таким чином, кінцевим результатом є підвищення конкурентноздатності школи. Це має особливе значення

враховуючи те, що

школа № 42 залишається до цього часу

російськомовною. Формування іміджу – це процес, у ході якого створюється певний запланований образ на підставі наявних ресурсів. З поняттям іміджу ми тісно пов’язуємо репутацію школи.

Репутація школи

Авторитет директора школи

Імідж Як уже

згадувалося вище, нами

Популярність у мікрорайоні (чи місті)

Організаційна культура

визначена місія школи, розроблена

концепція

школи. Іншими словами перш ніж визначитися з цільовою аудиторією, ми визначилися: хто ми? В чому наша особливість? Користуючись теорією відомого американського

спеціаліста по іміджу Барбари

Джи ми виділили 5 позицій, які допомагають нам у побудові свого іміджу: принципи; мета діяльності школи; корпоративність; довгострокові цілі; стандарти. Ми виходимо з того, що

кожен член

педагогічного колективу є своєрідною

Часточкою, буде нести інформацію про школу в цілому, а значить, від того настільки люди розділяють загальні цілі і настільки сприймають методи і прийоми їх досягнення, залежить успіх кожного з них. До цього процесу ми залучаємо учнів і їх батьків. Далі - визначаємо цільову аудиторію. Це - учні, батьки, ЗМІ, соціальні партнери. Практика показує, що випускники служать свого роду «візитною карткою» школи: те, що вони розповідають про свої шкільні будні (особливо в Інтернеті) чи те як вони ведуть себе в громадських місцях, напряму демонструють певні стандарти, прийняті у школі. Батьки – це самі авторитетні суб’єкти, які здатні не тільки дати реальну оцінку нашої роботи, але і від коректувати суспільну думку і думку своїх дітей про школу. Це є головна цільова група, на яку ми орієнтуємося створюючи імідж школи. Соціальні партнери – це наші потенційні помічники – випускники школи, депутати міської ради, батьки наших учнів, які допомагають школі, враховуючи її репутацію і високу соціально – громадську активність. Засоби масової інформації ми обрали як посередника між школою і громадськістю. За допомогою ЗМІ школа намагається розширити круг своїх

потенційних партнерів і

сформувати позитивну думку про себе в місті. Школа працює над підвищенням своєї корпоративної культури: ми маємо свій

герб, гімн, створена дитяча організація «Планета - 42» , яка має свою «Конституцію», президента, президентську раду, органи самоврядування ( розроблені права і обов’язки всіх членів). Ми маємо свій сайт в Інтернеті і регулярно його поповнюємо. Проводимо акції, які мають громадський резонанс, виданий буклет про школу, пам’ятки. Учні школи приймають участь у проектах «Рятуй своє життя» (5-7 кл.), «Крок до Євросоюзу» (8-11 кл.), міської акції «Миколаєву – турботу юних» ,

довгострокових

загальношкільних проектах «Несемо радість людям», «А пам'ять священна!» . Важливе значення має у даній роботі питання зворотного зв’язку (моніторинг). Вважаю, що важливим моментом для керівника є залучення до цієї роботи як найбільшої кількості вчителів, надання можливості успішним педагогам популяризувати їх досягнення серед жителів мікрорайону і міста. Іміджу школи, на нашу думку, сприяють: -

дзвінки зі школи, і дзвінки в школу - від того, як і що ми говоримо, багато в

чому залежить і думка про нас; -

«зустріч» відвідувачів школи

вестибюлі працівниками школи, добре і

поважне ставлення до них, культура розмови; -

збори батьківської громадськості. Тут все має значення - починаючи з форми

запрошення і закінчуючи зовнішністю і зачіскою вчителя і керівника школи. Як

показує аналіз відповідності

отриманого іміджу школи з

бажаними

результатами (щорічне соціальне опитування батьків). -

55 % батьків вважають, що навчально-виховний процес у школі та позакласні заходи впливають позитивно на розвиток дитини та на формування здорового способу життя;

72 % батьків задоволені організацією навчально-виховного процесу у школі (розкладом уроків, тривалістю перерв та організацією рухового режиму у школі).

Організація індивідуальної роботи керівника До переліку організаційних заходів та справ керівника можна віднести такі, як засідання, наради, прийоми, відвідування, переговори, ділові телефонні розмови, ознайомлення з кореспонденцією, підготовка доповідей та виступів, відрядження та короткотермінові місцеві поїздки, зустріч перевіряючих та гостей тощо. З огляду на це, робота керівника повинна бути регламентована, структурована, графічно укладена у стандарт робочого дня, тижня, місяця.

Питання про розподіл прав та обов'язків в організації є практично невичерпним. Цю проблему можна розглядати як з точки зору технології, так і з позиції соціальнопсихологічної. Умовно можна виділити два типии моделей розподілу обов'язків у колективі. Перший тип — «ялинка» {рис. 1).

Рис. 1. Модель розподілу обов'язків «ялинка» Сутність: вищі рівні управління поглинають тільки частину прав і відповідальності нижчих рівнів управління. Організація управління з чітким розподілом прав, відповідальності керівника кожного рівня. Прикладом такої чіткої організації управління є наказ „Про розподіл функціональних обов’язків” у школі №42. (Додаток №1) Другий тип — «матрьошка» (рис. 2).

Рис. 2. Модель розподілу обов'язків «матрьошка» Сутність: права та обов'язки вищого рівня управління повною мірою вбирають права та обов'язки нижчих рівнів. Знайти «крайнього» та відповідального дуже складно. Між керівниками різних рівнів постійно відбувається з'ясовування того, хто й що повинен був робити, кому сказати тощо. Дональд Л. Уосс та Уільям. Онкен (президент та голова ради директорів техаської фірми, що спеціалізується на консалтингу в галузі менеджменту) наочно за допомогою образу мавпи показують значення «тиску знизу» та делегування. Вони доводять, що підлеглі дуже багато часу відбирають у керівника, навішуючи на нього своїх «мавп»-проблем. Приклад. Менеджер іде по коридору. Назустріч йому йде пан А. Традиційне вітання. Пан А.: «До речі, у нас проблема...». Керівник про неї вже знав, проте не вважав за невідкладну. Але ж треба щось відповісти пану А., як-от: «Дякую, що повідомили. Обов'язково вирішимо (розглянемо, обміркуємо, вивчимо...)». Що відбулось? Керівник взяв на себе зобов'язання перед підлеглим — посадив собі на плечі «мавпу». За день таких зустрічей трапляється десь 10-15. За тиждень— 50-60. Під час вихідних керівник замість уїк-енду із сім'єю йде до фірми. Кого він зустрічає по дорозі? Своїх підлеглих, які спокійно сидять із друзями у вуличних кав'ярнях, грають у гольф на майданчику перед фірмою, гуляють містом з дітьми, читають книги у скверах. Вони спокійні, бо всі «мавпи» на голові керівника. Керівник неспроможний навіть за вихідні

«нагодувати всіх мавп». Що відбувається у понеділок? Менеджер знову зустрічає своїх підлеглих, які тепер цікавляться, у якому стані перебуває їх «мавпа». Керівник вже виступає як підзвітний. Тепер ним управляють підлеглі та «мавпи». Через деякий час підлеглі, обмінявшись думками, доходять висновків: «Що це за недоумок? Нічого не може розв'язати! Як такі люди здобувають керівні посади?!» Щоб такого не було, слід повернутись до початку ситуації. Менеджер іде по коридору. Назустріч йому пан А. Традиційне вітання. Пан А.: «До речі, у нас проблема...». Керівник: «Давайте зайдемо до кабінету (зайдіть до мене о 15.00...) та розкажіть про Вашу проблему». А далі керівник повинен дати доручення (завдання, розпорядження, рекомендації) щось зробити. При цьому «мавпа» продовжує сидіти на плечах пана А. Треба домовитись, коли він прийде з нею знову (вже нагодованою, позначити це у діловому календарі. І поводитись так надалі із усіма любителями «мавп». У вихідні дні керівник разом із сім'єю їде за місто відпочивати, а в понеділок повертається до робочого кабінету, відкриває календар і викликає (очікує) «мавпячого господаря» для подальших впливів. Таким чином, треба уважно стежити, щоб чужі «мавпи» не сиділи на плечах керівника. Не можна брати на себе проблеми підлеглих. Не можна припускати тиск знизу. З метою упорядкування вирішення нагальних питань, які виникають у підлеглих, директор школи №42 Бондарєва Л.Л. щопонеділка в установлений час проводить оперативну нараду, крім того нею визначений щоденно час для прийому працівників всіма членами адміністративної команди. (Додаток №2). Організаційна культура Організаційну культуру слід розглядати як один із резервів підвищення ефективності організації. Організаційна культура — це комплекс цінностей, очікувань, традицій, норм поведінки, які сприймаються більшою частиною колективу. До основних елементів організаційної культури можна віднести такі суб'єктивні чинники, як: історія організації, її традиції, організаційні норми, ритуали, стиль спілкування, гасла та правила. До об'єктивних елементів належать територія, обладнання робочих місць, різного роду зручності для персоналу. За Сате, культура складається із норм поведінки, єдності поглядів, матеріальних цінностей, мови, стосунків, однакових почуттів. Безперечно, організаційною культурою необхідно управляти, що означає її формування, підтримку і розвиток. Модель управління культурою організації, за Сате, передбачає: v втручання керівників у поведінку персоналу; v обґрунтування поведінки персоналу; v вплив на комунікаційні процеси в організації; v управління процесом добору та звільнення кадрів. Модель Пітера та Утермана базується на більш психологічному підході до управління організаційною культурою. Вони вважають, що необхідно перш за все впливати на ціннісні орієнтири працівників. Цим керується директор школи №42. На її думку в управлінні персоналом важливо: v виховувати віру в успіх; v навіювати та обґрунтовувати думку, що саме споживач (клієнт) диктує умови роботи організації; v заохочувати самостійність та винахідливість; v формувати погляди персоналу на компетентність як основне джерело ефективності роботи; v виховувати віру в ефективність простих структур управління; v обґрунтовувати вигідність оптимального узгодження жорсткого і гнучкого управління. Ю. І. Палеха та В. О. Кудін доводять, що культура управління складова культури організації. Культура управління — це теорія раціональної організації роботи апарату

управління, впровадження найбільш ефективних засобів, форм і методів його праці. До основних ознак рівня культури управління дослідники віднесли такі чинники: v глибина наукового розуміння життя; v широта мислення; v доброзичливість, людяність; v щирість і природність у поведінці; v правдивість та відвертість; v толерантність, чуйність, повага до інших; v скромність; v розвинене почуття гідності; v чемність, готовність відгукнутися на прохання інших; v природне дотримання прийнятих у суспільстві правил поведінки; v поважне ставлення до звичаїв, норм життєдіяльності інших. Основними ознаками безкультур'я керівника вважаються: v поверховість, зарозумілість, зверхність; v грубість, жорстокість, v словоблуддя, нечесність; v непорядність, аморальність у поведінці; v брехливість, підступність; v байдужість, корисливе ставлення до інших; v формальне дотримання норм і правил поведінки; v зрадливість, вандалізм; v підлабузництво, заздрощі. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ КЕРІВНИКА Поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя. (В. Ґете) Пам'ятайте, що ваша працездатність значною мірою залежить від того, як організована ваша праця. На неї впливає не тільки те, скільки годин ви працюєте, а як ви використовуєте свій робочий час. Контроль робочого часу як основа кращої організації власної праці - надзвичайно важливий для керівних працівників. Варто у практиці роботи дотримуватися ряду наукових підходів: - підтримуйте порядок у своїх речах: нерідко зайвий час витрачається на пошуки даних або матеріалів, які лежать десь завалені купами паперу; таке шукання діє на нерви, веде до стресів, не кажучи вже про витрати часу; - спостерігаючи за собою, зазначте період, коли ваша щоденна робота найпродуктивніша; людина має певний ритм продуктивності; - не піддавайтеся спокусі починати занадто багато справ заразом, недооцінюючи, скільки часу потрібно на їх виконання; - тим, хто схильний окремі, а надто неприємні для себе завдання відкладати на пізніше, рекомендується не робити помилки, а виконувати неприємне завдання з самого ранку, на початку робочого дня; упоравшись із ним, ви зможете відпочити, а найважливіше, відчуєте впевненість у собі, бо подолали ще одну перешкоду; - одержавши довготривале завдання, розділіть його на етапи і відповідно поетапно виконуйте, не забуваючи про контроль; - використовуйте кожну вільну хвилину, вирішальне значення має тут організація праці, знання методів роботи; - без винятку всім керівникам для підтримки свого фахового рівня необхідно постійно вчитися, займатися самоосвітою;

- якщо вам потрібно вирішувати складну проблему, ознайомтеся, перш за все, з науковими розробками в літературі та обов'язково з діючою нормативно-правовою базою. 1. Практичні дії керівника Заберіть зайве зі столу Кому не знайома така картина: ви заходите в кабінет і бачите перед собою стіл, на якому нагромаджено гори паперів, а через них ледве видно хазяїна столу? Тому порада: тримайте свій стіл у порядку. А порядок означає, щоб кожна річ, документ знаходилися на своєму місці. Окрема папка для вхідних документів, окрема для документів, що готуєте ви. Усе повинно бути підписане, скрізь наклейки, етикетки, покажчики. Потрібні папери повинні бути постійно на очах, краще для таких паперів поставити приставний столик. Одним словом, хоча і заморочлива справа тримати свій стіл у порядку, але дуже корисна. І займатися цим треба не від авралу до авралу, а постійно, щодня, і тоді ви заслужено будете пожинати плоди власної організованості й акуратності. Якість - насамперед Якість - вірний і надійний помічник у боротьбі за власний час. Необхідно постійно тримати в полі зору якість роботи. Якщо ви і ваша команда працюєте відповідно до прийнятих стандартів якості, то часу на всі справи витрачається набагато менше. По-перше, ви працюєте швидко і якісно, і, по-друге, вам не приходиться нічого переробляти і виправляти. «Усякий папір повинен відлежатися» Це старий, як світ, принцип, за яким працюють бюрократи, однак і в ньому є своє раціональне зерно. Почнемо з того, що не можна встигнути усе відразу. Для роботи з паперами має сенс використовувати так звану «систему паркування документів», тобто визначити місце, в якому документи розкладаються у відповідності за ступенем їхньої терміновості і важливості. На першому місці — найтерміновіші і найважливіші папери; далі ті, котрі можуть ще почекати або вимагають повторної роботи з ними і т.д., потім документи, на які ви уже відреагували і забули про їхнє існування, передавши подальшу роботу з ними вашим підлеглим. Контролюйте себе Скільки разів у день вам приходиться задумуватися над тим, як зробити це, як закінчити те, як справитися з третім? Тому простіше підстрахувати себе заздалегідь, підготувавши перелік контрольних питань з кожної проблеми. Такий запитальник заощадить масу часу, що довелося б витратити на пошуки виходу з тупика. А головне, такий самоконтроль — вірна гарантія того, що вам не прийдеться згодом нічого переробляти чи змінювати. Досягнення конкретних результатів Усе, що ви робите з власним часом, намагаючись заощадити чи збільшити його резерви, усе це робиться з єдиною метою: підвищити продуктивність праці, зробити вашу роботу більш ефективною, а результати - більш очевидними і вражаючими. Крім досягнення цієї мети, ви одержите і ряд корисних і потрібних переваг, а саме: - у вас буде чіткий і ясний план роботи і не менш строгий графік; - ви станете більш організованим, тобто розстанетеся зі звичкою усе шукати і нічого не знаходити; - ви зможете краще зосередитися на визначеній проблемі; - скоротиться витрата часу на дрібниці і відволікаючі від роботи справи;

- підвищиться результативність прийнятих рішень, а виходить, і ваш бізнес у цілому стане успішним; - термінова і непередбачена робота перестане лякати вас, і ви зумієте легко справлятися з нею. Усі ці знову набуті навички і якості корисні для вас. Вони нададуть дієву допомогу на різних етапах роботи. «Важка робота» - це не та робота, на якій доводиться, насамперед, багато працювати. Якраз навпаки. Коли починаєш працювати багато й охоче, успіх не змушує себе чекати. А якщо при цьому усе налагоджено і чітко організовано, ви і самі здивуєтеся, наскільки простіше стало керувати: люди, як би працюють самі по собі, вони не метушаться безцільно, у кожного конкретна задача і ясне уявлення, як її виконувати. Вам залишається лише користуватися плодами гарної організації праці. 2. Офіс керівника Керівнику необхідно пам'ятати, що добре підготовлений секретар економить до 30% його робочого часу. Особисті якості секретаря: - охайність і вміння одягатися з урахуванням ділової обстановки; люб'язність та увага як у веденні телефонних розмов, так і при зустрічі відвідувачів; - почуття гумору, готовність допомагати іншим у будь-який час і особливо в напруженій ситуації; - вміння швидко переключатися з одного виду роботи на інший; - потяг до поповнення загальних знань, живий інтерес і намагання бути в курсі справи досягнень в галузі з тими, з ким доводиться мати справу. Обов'язковою для секретаря-референта є необхідна юридична підготовка в галузі адміністративного, трудового і господарського права. Секретар-референт має знати: - законодавчо-нормативні акти, що визначають порядок роботи організації того типу, де він працює; - основи менеджменту, розуміти процеси управління, систему органів влади на різних рівнях; - галузь, у якій він працює, її взаємозв'язки; - принципи організації державних, громадських, кооперативних і приватних організацій; - функції, завдання, структуру організації, в якій вона працює, обов'язки по вертикалі і горизонталі; - основи організації управлінської діяльності, нормативно-правові документи щодо інформаційно-документального забезпечення цієї діяльності; - організаційну техніку; - діловодство, методи створення й оформлення документів, організацію роботи з документами, архівну справу; - основи соціальної психології; - основи етики та естетики. Соціально-психологічна компетентність секретаря-референта Рівень визначається такими знаннями та вміннями: - знання себе, своїх сильних і слабких сторін, висхідним і наміченим рівнем розвитку своїх професійних і особистих якостей; - знання інших людей, індивідуальних особливостей, особливостей індивідуального підходу до різних людей; - знання ділових і життєвих ситуацій, правил поведінки в кожній із них, здатність швидко перебудовуватися; - вміння точно і коротко висловлювати свої думки, володіти мистецтвом переконання, ведення телефонних розмов;

- вміння слухати, бути уважним до думок і почуттів людей, вилучати із повідомлення максимум цінної інформації; - вміти читати: швидко, вибірково, усвідомлено із твердим запам'ятовуванням; - вміння гідно і раціонально вести себе в конфліктних ситуаціях, правильно реагувати на критику і зауваження, образу. 3. Кабінет керівника Мислячий менеджер приділяє увагу не тільки порядку на письмовому столі, але і кімнаті, в якій цей стіл стоїть. Приміщення, в якому проходить краща частина життя, має бути гідне вас. На жаль, у нас немає нічого більш безликого і уніфікованого, аніж службовий кабінет. Спробуйте повісити на стінах гарний пейзаж, графіку, живопис, фото, у шафу помістити гарні книжки, що читаються, на допоміжному столику - Ваше хобі. Такий кабінет не тільки буде стимулювати Вас до праці, але і на відвідувачів впливатиме доброзичливо. На стінах провідних японських заводів стали вивішувати на видних місцях оригінали майстрів живопису, виставляти вази. Розрахунок простий: там, де очі працівників бачать прекрасне, працюється значно краще. Людина - делікатне творіння, її працездатність залежить навіть від запахів. Нещодавно повідомлялося: в одній із наукових лабораторій Японії зроблено дивовижне відкриття. Виявляється, запах м'яти збуджує бажання працювати. Вже створюється спеціальний аромат для службових приміщень, вчені сподіваються, що це значно підвищить продуктивність праці. Про це варто пам'ятати. Щонайперший вияв безграмотності керівника — це колір, в який пофарбований його кабінет, школа та інше. Якщо Ви хочете естетично оформити свій кабінет, заклад освіти, яким керуєте, то маєте знати, що наукові дослідження рекомендують: у необмеженій кількості можна використовувати синьо-жовтий колір (активізує мислення), синьо-зелений, червоно-фіолетовий відтінки (сприяють зосередженню уваги); в обмеженій кількості - темно-синій колір (сприяє абстрактному мисленню), сірий (гальмує подразливість), оранжевий (концентрує увагу); зовсім у малій кількості - блакитний колір (упереджує підвищений тон у спілкуванні), синьо-фіолетовий (настроює на привітність), чорний (зосередженість). Протипоказані в адміністративних приміщеннях такі кольори: світло-зелений (викликає легковажність), темно-синьо-зелений (неприпустимість), рожевий (безвідповідальність), червоний (грубощі, гнів, роздратування), фіолетовий (безвілля), зелений (навіює сон). Заборонені у великій кількості: сірий (швидко втомлює), блакитний (знижує відповідальність). 4. Телефонна розмова Службова розмова по телефону зазвичай містить у собі такі елементи, як взаємне представлення, введення співрозмовника в курс справи, обговорення питання, висновок. Після телефонного дзвінка якнайшвидше зніміть трубку, тому що дзвінок є сильним слуховим подразником, заважає працювати іншим людям, негативно впливає на нервову систему. Знявши трубку, відразу ж чітко представтеся чи назвіть установу: це допоможе позбутися помилкових викликів. Після представлення привітайте абонента. Для останнього відповідь по телефону формує враження не тільки про вас особисто, але і про всю установу в цілому.

Намагайтеся не допускати початку розмови зі слів типу «Так», «Слухаю». Починайте вітання словами «Добрий день (ранок, вечір)». Якщо представлення зроблене невиразно, клієнти найчастіше переривають розмову, вирішивши, що помилилися номером. Негативне враження на співрозмовника робить уживання жаргонних виразів типу «добро», «йде», «привіт» та ін. Неправильний тон на початку розмови може вплинути на його ефективність, викликавши відповідну реакцію співрозмовника. Акустичною особливістю телефонної розмови є ефект дзеркальності: якщо ви говорите тихо, то і відповідати вам будуть напівголосно, навпаки, якщо говорите голосно, то і відповідь теж буде дана підвищеним тоном. У телефонному спілкуванні не вживайте важковимовних слів, говоріть чітко, не кваплячись, робіть паузи для уважного вислуховування співрозмовника. Тональність мови повинна бути від середньої до низької. Пам'ятайте, що слова з подібними закінченнями чи голосними можуть по телефону звучати однаково (наприклад, п'ятнадцять і шістнадцять). Імена і прізвища, що погано сприймаються на слух, потрібно вимовляти по складах чи навіть передавати по буквах. Вважається нечемним телефонувати у службових справах після 22 годин. Зміст телефонних розмов не довіряйте тільки своїй пам'яті: краще записати хоча б такі дані, як ім'я і прізвище, посаду і місце роботи абонента, дату і час, номер телефону. Будьте обережні, передаючи службову інформацію по телефону, подумайте, чи не є вона конфіденційною. Неприпустимо займати службовий телефон розмовами з особистих питань, особливо в присутності інших співробітників чи відвідувачів. Для цих цілей виберіть придатний час і зробіть розмову максимально короткою. Ніколи не знімайте слухавку, якщо ви зайняті. В іншому випадку ви змушені будете сказати клієнтові щось на зразок: «Почекайте хвилинку», а це створить у нього враження, що його проблеми байдужі для вашої організації. Не вживайте категоричних тверджень і не нав'язуйте свої рішення клієнтові. Неприпустимо, наприклад, говорити: «Подзвоніть через годину». Надайте клієнту право вибору. Уникайте невизначеностей, як то: «зателефонуйте у другій половині дня», «завтра», «на наступному тижні» тощо. Називайте абоненту точний час, це дисциплінує вас! Якщо ви переадресовуєте розмову іншому співробітнику, абоненту, варто назвати його прізвище, ім'я, по батькові, посаду і телефон. Не можна класти слухавку на важіль апарата, даючи цим зрозуміти абоненту, що ви зайняті (чи йде нарада). Такий прийом — свідчення вашої низької культури і до того ж не дає бажаного результату: абонент буде дзвонити ще і ще, думаючи, що апарат несправний. Правильним буде відповідь: «Вибачте, йде нарада, подзвоніть через 15 хвилин». Якщо телефон задзвонив у розпал вашої веселої розмови з колегами, не кваптеся брати слухавку. Уривки вашого сміху клієнти можуть сприйняти як неповагу до них. Виробляйте у собі звичку бути дружелюбним при веденні телефонних розмов. Чомусь багато людей розмовляють по телефону грубо, хоча в особистій бесіді поводяться цілком тактовно. Ніколи не дозволяйте собі дратуватися. За етикетом, що склався, після завершення розмови чоловік кладе слухавку після того, як це зробила жінка. Молода людина не повинна завершувати розмову раніше старшої за віком чи за службовим становищем. Під час міжміської розмови назвіть місто, з якого дзвоните, потім себе, кого і з якого питання потрібно запросити для розмови. Якщо потрібний співробітник відсутній, повторіть свої дані для запису і точно вкажіть, коли будете дзвонити знову. Починати розмову доцільно зі слів «Мені доручено...» чи «Ми змушені звернутися...». Пам'ятайте: 1. Серед п'ятнадцяти основних причин втрати часу керівником на першому місці є

телефонні дзвінки. За найскромнішими підрахунками, в телефонних розмовах 20-30% баласту. Цивілізована норма - 3 хв - не взята зі стелі. Досвід вчить: 20 сек вистачає на встановлення контакту, 40 сек – на формування проблеми, за 100 сек можна серйозно обговорити проблему і за 20 сек коректно подякувати співрозмовникові. Всього — 180 сек., тобто 3 хв. 2. Варто знати рекомендації японського менеджменту: говоріть по телефону тихо, як у храмі, чітко, як програма комп'ютера, коротко, як команда в бій. Організованість та доцільне використання часу: визначення особистих пріоритетів та цілей, що відповідають завданням установи освіти; розумний розподіл власного робочого часу; продуктивна робота з документами; вміння ефективно вирішувати адміністративні питання; вміння опрацьовувати різнопланову інформацію; виділення важливих для діяльності моментів без надлишкової деталізації; здатність працювати в умовах значного фізичного та психічного навантаження. Методики планування особистої праці керівника Ефективність управлінської діяльності значною мірою залежить від правильного використання часу, раціонального планування особистої праці. Планування економить час. Так, на думку Л. Зайверта, 10 хвилин планування робочого дня дає економію двох годин. Методика «АВС» Закон Парето засвідчує, що за перші 20 % робочого часу виконується 80 % роботи. Тому починати робочий день необхідно з найбільш складних і важливих проблем. Розподіл завдань за ступенем складності: Співвідношення А: В : С: Значення 65%20% 15% А В С Категорія А — найважливіші завдання. Виконання їх вимагає роботи особисто керівника або колективу на чолі з керівником, де не можна нікому делегувати свої повноваження. Категорія В — важливі завдання. Але їх можна доручати іншим відповідальним працівникам. Категорія С — нетермінові завдання. Це завдання, що мають найменше значення і носять характер поточних справ, однак їх виконання вимагає великих затрат часу (рутинна, паперова робота, читання другорядної інформації, телефонні дзвінки тощо). Аналіз керівником за методикою АВС не означає, що виконання завдань А ігнорує завдання С, а лише, що всі ці справи професійний управлінець має розподіляти у відповідному порядку виконання протягом дня. Відтак, рекомендується: - відразу братись за найважливіші проблеми; - передбачити раціоналізацію і делегування завдань В; - передбачити часткове перенесення у строках завдань С або відмовитися від них взагалі. Методика «Альпи» Планування робочого часу повинне відбуватися в межах 60:40, де 40 % — резерв. Щоб розробити план згідно з цим методом, необхідно: - відповідно до форми плану записати все, що слід зробити; - проти кожного виду роботи проставити реальний час, який потрібен для виконання завдань. - підрахувати час, який необхідно витратити для виконання. Зіставити з формулою 60:40 або з 8-годинним робочим часом — 5 год.:3 год. Якщо часу треба витратити більше, то доцільно ще раз перевірити завдання з точки зору їх важливості і відкинути або перенести зайві.

Ще раз підрахувати й зіставити з формулою. Так необхідно робити до тих пір, поки не буде досягнуте співвідношення. Способи корекції завдань: - перенести на інший день (місяць); - делегувати його виконання; - скоротити час, коригуючи зміст роботи у бік зменшення; - відкинути їх взагалі, виконати за рахунок збільшення робочого дня (Вітаю! Ви стали роботоголіком! Відтак, зверніть увагу на проблеми в сім'ї, з друзями, відпочинок, здоров'я... — радить Ефективний Менеджмент). Друкується за матеріалами: На допомогу менеджеру освіти. Частина VІІІ. Сучасний керівник навчального закладу –менеджер освіти. - Тернопіль: Астон, 2003. – 344с.) УКРОЩЕНИЕ ХАОСА - КАК ПЛАНИРОВАТЬ РАБОЧИЙ ДЕНЬ И ЭКОНОМИТЬ ВРЕМЯ Мария Пикалова, член сообщества менеджеров «Е-xecutive» 1. Установите «фильтр» на новые задачи Первое, чем вы можете себе помочь, — это попытаться остановить или, по крайней мере, структурировать поток поступающих задач. Поступающие новые задачи обычно целесообразно пропускать через своеобразную «воронку» — «волшебные вопросы». Первый: для чего это нужно делать? Второй вопрос: почему именно я? Возможно, задачу лучше поручить другому сотруднику, чьё время для организации стоит дешевле, или тому, кто более квалифицирован именно в этом вопросе. Третий вопрос: можно ли это перенести по времени'? Четвёртый вопрос: почему именно в таком виде (в такой форме)? Возможно, задание не обязательно делать в письменном виде, и подойдёт устная форма. Возможно, не обязательно приезжать, а достаточно просто позвонить. Таким образом, список дел можно значительно сократить. Существует анекдот про советского чиновника, у которого было три гвоздя. Если ему поступала сверху задача, он вешал её на первый гвоздь. Если ему спустя какое-то время напоминали об этой задаче, он перевешивал её на второй гвоздь. Выполнял задачу он только в том случае, если она доходила до третьего гвоздя, то есть ему ешё раз о ней напоминали. Таким образом, с первого гвоздя по прошествии времени снималась значительная стопка задач, которая отправлялась в мусорную корзину, потому что необходимость в них отпадала сама собой. Часто бывает так, что с количеством поступающих задач сделать ничего невозможно. Их нельзя отложить, дождаться, когда тебе о них напомнят несколько раз. В этом случае специалисты рекомендуют обсудить ситуацию с руководителем. Создайте матрицу своего рабочего времени. Приём не сработает, если вы просто скажете: «Я перегружен». Вы должны показать аналитический отчёт о своих планах и поставленных задачах, ваша позиция должна быть аргументированна. Обсудите с руководителем расстановку приоритетов. 2. Создайте обзор задач Когда из разных источников поступило множество разнообразных задач и поручений, удержать весь объём информации в голове и расставить приоритеты всегда непросто. Поэтому прежде чем приступить к планированию, привязыванию конкретных задач к конкретному времени, создайте обзор — простую понятную картину того, что вам предстоит сделать. Это может быть список или рисунок — как вам удобнее. Прежде чем приступить к укрощению окружающего хаоса, вы должны понять, что происходит, увидеть всю картину целиком — задачи, проблемы, сроки. В результате вы создаёте простой и понятный лист дел.

Для этого запишите для начала список дел на бумаге. Уже после этой процедуры окажется, что, в общем-то, ничего страшного в ситуации нет. А после того как мы начинаем работать с этим списком, становится очевидно, что то, что на первый взгляд показалось абсолютно невыполнимым, можно реализовать в течение дня. Часто проблема заключается не в том, что задач много и они быстро меняются. Проблема в том, что у человека нет обзора. Он пытается удержать всё в голове и, естественно, где-то путается и что-то забывает. Кстати, мне удалось обнаружить следующую закономерность. Как показывает практика, руководители подразделений обычно хватаются сразу делать все дела подряд в том порядке, в каком они поступают. А руководители более высокого уровня сначала просматривают весь список дел, преобразуют его в список задач, потом его размечают и решают задачи в порядке, продиктованном логикой и целесообразностью. 3. Расставьте приоритеты «Многим людям не нужен жёсткий план, но хорошо работает при-оритетизированный список дел. Итак, после того как составлен список задач, расставьте приоритеты, решите, что необходимо сделать в первую очередь, расставьте задачи в порядке убывания значимости и занимайтесь их решением, начиная с наиболее приоритетных. Фактически приоритетизированный список представляет собой гибкий план. В этом случае задачи не имеют чёткой привязки ко времени, что особенно важно, когда приходится работать в условиях непредсказуемости окружающей среды, но план диктует, в каком порядке их выполнять. Даже если вы не успеете сделать всё, по крайней мере, вы сможете сделать самое важное. Как бы вы ни были заняты, найдите время, задумайтесь о том, чего вы в действительности хотите добиться. Иногда кажется, что день заполнен важными и срочными делами, но в действительности это не так. По-настояшему важными и срочными могут быть только те дела, которые соотносятся с достижением поставленных вами целей. Обязательно планируйте «встречи с самим собой». Довольно часто забываются и откладываются важные, но несрочные задачи, которые, как правило, связаны со стратегическими целями. Зарезервируйте время для того, чтобы проанализировать, насколько вы продвинулись в движении к своим целям и что необходимо изменить. Помимо этого вашего внимания заслуживают задачи, от которых зависит много других задач, а также задачи, невыполнение которых приведёт к катастрофическим последствиям. Для сортировки можно использовать принцип Парето. Вы просто берёте весь перечень задач и оставляете только 20%. Находите какой угодно свой критерий и всё лишнее вычёркиваете». «В любом случае необходимо сделать остановку, перевести дух и задуматься о том, что на самом деле важно, а какие поручения только кажутся важными. Что будет, если вы их отложите? Уделите этому занятию хотя бы 30 секунд, постарайтесь взглянуть на ситуацию без лишних эмоций. 4. Руководствуйтесь принципами гибкого планирования Стоит ли вообще что-либо планировать, если на практике реализовать план не получается? Специалисты утверждают, что это в любом случае необходимо. Часто возникает сомнение — у меня и так времени не хватает, зачем его тратить на планирование? Зачем это нужно, если планы всё равно всё время меняются? Дело в том, что когда у вас есть план, процесс становится осознанным. Вы понимаете, от чего можете отказаться, куда можно перенести ту или иную задачу. Вы осознаёте возможные последствия ваших действий. Если у вас нет плана, вы не управляете ситуацией, у вас нет чёткого представления о том, что является действительно важным, что необходимо сделать и к какому сроку. Вы просто теряете ориентиры. Первое, что вам следует учесть, чтобы избежать поражений, — ваш план, если вы вынуждены работать в нестабильной среде, не должен быть статичен, он должен меняться в зависимости от того, как меняются обстоятельства. Была такая советская поговорка: «План — это закон». Так вот, это очень вредная и опасная поговорка, потому что план — это не догма, это инструмент для того, чтобы смотреть вперёд, видеть будущее. Корректировка планов занимает не так много времени, и это совсем не сложно. Многие считают, что план создаётся надень, и

если он не соблюдён, то не соблюдён. Но его просто необходимо менять. План — это всего лишь гипотеза, он должен быть гибким». План — это не смирительная рубашка. Это направление движения. Вы готовы к тому, что обстоятельства могут измениться, но у вас есть основа для того, чтобы принимать взвешенные решения. Если вы ничего не планируете, вы не видите своих стратегических целей. Вы рискуете оказаться в ситуации, когда вам придётся осознать, что драгоценное время ушло на пустяки и ерунду. Когда вокруг вас постоянно происходят перемены, очень легко упустить главное. Многие беды со временем связаны с тем, что слишком велик соблазн распланировать свой день от восхода и до заката. Быть может, виной тому обилие бумажных органайзеров и в особенности электронных устройств (компьютер, мобильный телефон и т. д.), находящихся в нашем распоряжении. Характерно, что появление нового средства планирования часто только усугубляет проблему с хроническим дефицитом времени. «Ловля кайросов». Все мы знаем, как важно оказаться в нужный момент в нужном месте. Но иногда достаточно просто не упускать удачные моменты для решения той или иной задачи. У древних греков для обозначения времени было два разных слова: «хронос» и «кайрос». «Хронос» — это жёсткое, линейное, привычное нам время. Это то время, которое находится в графах ежедневников и органайзеров. А «кайрос» — это некий удобный момент, благоприятные обстоятельства для решения задачи. В работе управленца очень многие задачи привязаны не к «хроносу», а к таким «кайросам». При гибком планировании администратор должен в течение дня «ловить» эти «кайросы». Например, встретив в коридоре директора, можно быстро решить вопрос, на который могло уйти несколько месяцев. Можно выделить «кайросы» людей и «кайросы» мест. Например, вы можете многие вопросы решить, оказавшись в управлении образованием или на совещании. Если у вас есть список таких «кайросов», привязанных к конкретным людям и местам, и вы его регулярно просматриваете, то когда возникает удачный момент для решения задачи, вы его точно «поймаете». Эту методику называют «контекстное планирование». «Бюджетирование времени». Основываясь на своём опыте, вы в большинстве случаев можете предсказать, сколько времени потребуется на решение той или иной задачи. Поэтому примите на вооружение ещё один принцип гибкого планирования «бюджетирование времени». «В классическом тайм-менеджменте предполагается, что вы с вечера планируете задачи «на завтра» и привязываете их к конкретному времени. Бюджетирование предполагает, что вы выделяете некий ресурс времени на задачу без привязки к определенном) часу. Например, вы знаете, что создание слайдов для презентации займёт у вас примерно один час. В ежедневниках обычно слева расположена временная сетка для жёстких задач, а справа есть место для гибких задач. Вы резервируете этот час рядом с задачами, привязанными ко времени. Таким образом, ваш план выглядит следующим образом — столько-то времени на «жёсткие» планы (встречи), столько-то времени на бюджетированные задачи и столько-то времени в качестве резерва. Так вы можете увидеть полную картину и оценить, насколько ваши планы реалистичны — что вы сегодня успеваете, а что нет. 5. Закладывайте временные резервы Классики тайм-менеджмента рекомендуют планировать лишь 60% рабочего времени, а оставшиеся 40% оставлять в качестве резерва: 20% — на незапланированное (безотлагательные дела, форс-мажор) и ещё 20% — на спонтанное (возможности для творчества или проявления инициативы). Если вы жёстко планируете своё время и ставите задачи впритык одна к другой, будьте готовы к тому, что ваш жёсткий план никогда не воплотится в жизнь. Один руководитель требовал от своего секретаря, чтобы он структурировал его рабочий день и чтобы он весь был расписан по минутам. Значительную часть его составляли встречи. И часто получалось так, что ему в голову во время переговоров приходила гениальная идея, и из-за этого встреча затягивалась. Следующая, соответственно, сдвигалась, очередная тоже. В результате нередко ему приходилось проводить две встречи параллельно — в кабинете и «в переговорной». Конечно, это было утомительно, он очень

уставал. Ему посоветовали ввести в расписание «зелёные зоны» — временные периоды, на которые не будет запланировано никаких важных дел. Например, утром планируем два часа на работу с заместителями, а после этого оставляем час свободным. После этого два часа планируем на встречу и один час — «зелёная зона». Сначала руководитель удивился, но всё же согласился попробовать. Через неделю один из его заместителей спросил у меня, что именно посоветовали его руководителю. Оказывается, в течение недели он ни разу не кричал на секретаря. Временные резервы обязательно нужно закладывать. Люди часто планируют задачи встык - одна к другой. Но в жизни так не бывает. Не бывает так, чтобы жёсткий план состоялся. «Резервы необходимы. В действительности задача всегда занимает немного больше времени, чем мы рассчитывали. 6. Боритесь с «поглотителями времени» Для начала несколько слов следует сказать о том. как классифицировать помехи, создающие трудности на пути к осуществлению ваших планов. Важно разделять новые задачи, которые необходимо решить, и таким образом приходится корректировать план, и собственно помехи или «поглотители времени. Часто руководителю приходится не столько отвлекаться на какие-то серьёзные задачи, сколько заниматься решением мелких текущих рабочих вопросов. Например, звонит ваш коллега Иван Иванович и спрашивает: «Обязательно ли требуется присутствие на совещании?» Вы отвлекаетесь от работы, которую выполняете, отвечаете, затем вновь включаетесь в работу. У управленца, в подчинении которого находится 7 человек, количество таких «прерываний» составляет в среднем 60—70 в течение дня. Статистика говорит о том, что руководитель в среднем работает без перерыва лишь 8 минут. То есть раз в 8 минут его кто-то отвлекает. А мозг человека так устроен, что не может заниматься серьёзной задачей без предварительной «раскачки». Таким образом, вместо того чтобы потратить, не прерываясь, полчаса на решение задачи, управленец тратит три». Подобные «поглотители времени» представляют собой действительно серьёзную проблему, с которой необходимо бороться. Кто и как «съедает» ваше рабочее время? Задумайтесь об этом и постарайтесь найти разумное решение проблемы. Один из участников тайм-менеджерского сообщества рассказал, что когда он стал руководителем, количество «прерываний» в течение дня значительно возросло. Тогда он отдал распоряжение подчинённым — все вопросы, которые терпят сутки, присылать по электронной почте с соответствующей отметкой в поле «тема письма». Он настроил автоматическую сортировку этих писем в специальную папку, которую в течение дня не трогал. На следующий день утром на «планёрке» он решал все накопившиеся вопросы оптом. Таким образом, резко сократилось количество телефонных прерываний. После этого он распорядился присылать не только вопрос, но и два-три возможных варианта его решения. Количество писем сократилось вдвое, потому что сотрудники начали задумываться о решении проблемы и часто ответ оказывался очевиден». В некоторых организациях действует «правило флажка». Например, красный флажок на столе сотрудника может означать, «я очень занят, не отвлекайте меня». Зелёный флажок, наоборот, сигнализирует о том, что человек открыт для общения. «Правило флажка» может быть дополнено определёнными условиями, командной договорённостью, например, не использовать красный флажок более чем на три часа в день. Этот метод подразумевает, что все члены команды понимают, что означает тот или иной флажок, и также могут им пользоваться. Количество телефонных прерываний намного меньше в организациях, в которых развита культура телефонного общения. Но даже если в вашей школе она развита недостаточно, вы в любом случае можете спросить у звонящего, насколько его вопрос является срочным, и попросить его перезвонить в удобное для вас время. Во время семинара в одной из организаций администраторы рассказали, что часто дергают друг друга по телефону. Предложили им начинать разговоре фразы: «Удобно ли тебе говорить?» А для того чтобы правило прижилось, один из заместителей руководителя предложил такую игру: если вам позвонили и не задали этот вопрос, вы можете сказать «ку-ку». Руководитель пошёл

навстречу подчинённым и тоже принял участие в игре. Мы встретились с ним через 4 года, и он рассказал, что благодаря той игре в организации сохранилась традиция вначале уточнять у собеседника, удобно ли ему говорить. Количество телефонных прерываний сократилось. Вместо того чтобы каждый раз хвататься за трубку, сотрудники начали фиксировать вопросы в течение дня и обращаться к своим коллегам сразу с несколькими. То есть не 10 раз в течение дня звонить, а один. Следует всегда помнить о том, что ответить на телефонный звонок почти всегда срочно, но далеко не всегда важно. Звонки отвлекают, приходится переключаться, теряется время. Если вы заняты, но не можете отключить телефон, отвечайте звонящему так же, как если бы вы были на важных переговорах: «Я сейчас не могу говорить. Вы могли бы перезвонить позднее?» Иногда проблему «прерываний» можно решить, продемонстрировав коллегам и подчинённым просто бережное отношение к собственному времени. Один заместитель руководителя рассказал, что начал вести хронометраж своего времени. Он установил на своём рабочем месте рядом с монитором планшет, на котором записывал, сколько времени заняло у него решение той или иной задачи. Сотрудники, подходя к нему с каким-то вопросом, видели, что он делает соответствующую пометку: например, «Иванов — 10 минут». Сначала они стали реже к нему подходить, потом начали готовить списки вопросов перед тем, как подойти к нему, а потом к нему начали приходить «ходоки», которые приносили сразу «пачку» вопросов от нескольких сотрудников. Он не отдавал никаких распоряжений, просто люди увидели, что он ценит и считает своё время, в том числе и то, что было потрачено на них, и стали меньше отвлекать своего руководителя от работы». 7. Группируйте однотипные дела На каждый род занятий нам необходимо настраиваться» — так уж мы устроены. Постоянное переключение с одного действия на другое отнимает время, поэтому специалисты рекомендуют при составлении планов объединять однотипные дела в группы. Если вам нужно проверить несколько журналов или иные виды записей — сделайте всё сразу, в один заход. Выделите время для того, чтобы сделать все необходимые звонки. После каждого звонка фиксируйте результаты, помечайте, кому какую информацию нужно направить. Но сначала сделайте звонки и только после этого направляйте информацию. Группировка мелких дел позволяет делать их примерно в 3 раза быстрее. Такая статистика существует. 8. Регулярно «расчищайте завалы» Поддерживать идеальный порядок во всём могут немногие. В действительности, для того чтобы чувствовать контроль над ситуацией, это и не нужно. Достаточно того, что вы будете точно знать, что уровень хаоса не превысит разумных границ. Для этого регулярно «расчищайте завалы» на рабочем столе и т. д. Установите определённую ритмику. Например, решите, что раз в два дня вы разбираете все сообщения, накопившиеся в вашем почтовом ящике электронной почты, или хотя бы сокращаете их количество до пяти-семи. Или, например, раз в неделю делайте уборку своего рабочего стола. Вы должны установить собственный, комфортный именно для вас, ритм. Вовсе необязательно жёстко планировать «разгребание». Главное — регулярность. В этом случае у вас появляется уверенность, что хаос не разрастётся больше чем, например, на 50 бумажек на вашем столе. 9. Учитывайте свои личностные особенности Все люди разные, и важно осознать, что в области тайм-менеджмента не может быть единственного правильного решения, которое подойдёт абсолютно всем. Выбирая инструментарий для создания эффективной системы управления временем, вы должны учитывать прежде всего свои личностные особенности. Наиболее существенным является выяснение того, что вам ближе — спонтанность или структурированность. Людям более структурного типа бывает тяжело смотреть за рамки плана. Таким людям необходимо учиться «ловить кайросы». А тем, кто более спонтанен, необходимо приучать себя к планированию. То есть важно знать свои сильные и слабые стороны. И слабые стороны необходимо чем-то восполнять. Кому-то может помочь органайзер, кому-то — структурно мыслящий секретарь или помощник.

10. Мотивируйте себя Работать со своими слабыми сторонами, безусловно, тяжело. Но, как известно, спасение утопающего — дело рук самого утопающего. Именно поэтому вы должны сами себе помочь, поддержать и мотивировать. К сожалению, здесь не существует готовых рецептов, и ключ к собственной мотивации можете подобрать только вы сами. Один из руководителей придумал такую игру. Он составлял список задач и начинал выполнение с самых простых. Например, выполнял три простых задачи, и у него оставалось две сложных. Получалось, что вроде уже большую часть работы он сделал и надо быстрее доделать оставшееся. Эта уловка помогала ему легче подступиться к решению сложных задач. Управление рабочим временем не должно быть скучным. Подойдите к решению проблемы творчески — придумайте себе игру, назначьте награду или наказание. Существует множество исследований, доказывающих, что если вы ничего не планируете, если вокруг вас царит хаос, это в лучшем случае скажется на ваших творческих способностях. В худшем случае пострадает качество вашей работы и ваше здоровье. Больше ошибок, больше усталость, больше стресс. Разве такой жизни вы хотите? Это и есть самый лучший самомотиватор. Предлагаю вам такой способ самомотивации. Вам понадобится обычный лист бумаги формата А4. Лист необходимо сложить так, как обычно складывают трёхгранные календарипирамидки. На одной из граней напечатайте нарисованный, допустим, в Excel или Word не совсем обычный календарь. В календаре должны присутствовать: вверху — строка в основном прожитых лет, ниже — все дни текущего года, по строке на месяц, в самом низу - строка будущих лет. На нижней части - строки для перечня ключевых целей на текущий год. После того как вы изготовите табличку, возьмите карандаш и вручную (автор изобретения на этом настаивает) заштрихуйте прожитые годы и прошедшие дни текущего года. Впишите основные цели и поставьте календарь на рабочий стол. Так, чтобы он находился перед вашими глазами большую часть дня. Каждый день утром вы должны зачёркивать половину квадрата текущего дня, а вечером — весь квадрат. И так каждый день. Автор утверждает, что те, кто воспользовался его изобретением, дольше двух месяцев прежней жизни не выдержат. Почему? Потому что вычеркнутые вашей собственной рукой дни и десятилетия говорят красноречивее любых увещеваний о пользе сознательного подхода к организации своей жизни. Друкується за матеріалами: Школьное планирование. - 2006. - №4. – С. 89-98.

Нарада як форма управлінської діяльності. Види нарад та особливості їх проведення Наради – одна із важливих форм управлінської діяльності. Це спосіб залучення колективного розуму до розробки і прийняття оптимального рішення з актуальних і найбільш складних проблем, які виникають в організації. Кожна раціонально організована нарада, окрім свого прямого призначення, вирішує і важливе навчально-виховне завдання. На нарадах керівник роз’яснює свою позицію, переконує присутніх, готує до правильного сприйняття свого рішення. Видання наказу, розпорядження або вказівки сприймаються працівниками, які були присутні на нараді, як результат рішення, у підготовці якого вони брали участь. І це важливо, бо об’єктом управління є особистість зі своїм власним світосприйняттям інформації, звичками, нюансами в реакції на ситуацію.

Уміле проведення наради, щира зацікавленість у її рішеннях дають змогу залучати до активної дискусії навіть інертних людей, які рідко виступають. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що наради і засідання – найбільш поширені методи і способи керівництва: v підготовки і прийняття управлінських рішень; v вивчення і формування думки колективу; v оцінки здібності підлеглих. Багато нарад бувають невдалими ще до їх початку. Перш за все, потрібна підготовка, на яку не слід шкодувати часу. Нарада буде ефективною лише тоді, коли керівник переконаний у необхідності обміну інформацією, аналізу складної ситуації або проблеми, яка вимагає прийняття комплексного рішення. Наради при директорові носять адміністративно-розпорядчий і аналітичноконтролюючий характер. Основні вимоги до проведення нарад при директорові: 1. Актуальність теми, її значущість. 2. Доцільність складу учасників наради, причетність їх до вирішення даного питання. 3. Ретельність підготовки питання на основі глибокого вивчення та аналізу. 4. Готовність і активність учасників наради до обговорення визначеного питання. 5. Конкретність виступів учасників наради. 6. Організованість і чіткість проведення наради. Дотримання встановленого регламенту. 7. Цілеспрямованість висновків і пропозицій, їх конструктивність. 8. Дотримання вимог етики спілкування. Тривалість наради — не більше 1 години. За підсумками обговорення при необхідності: а) видається наказ по школі; б) формулюються письмові чи усні розпорядження, пропозиції, рекомендації конкретним виконавцям; в) питання виноситься на розгляд педагогічної ради або ради школи. Директору школи доцільно вести облік проведених нарад за такою формою: №

Дата проведення

які Суть розпоряджень, Відмітка про рекомендацій, вказівок, пропозицій виконання

Питання, обговорювались

Тематика питань, які виносяться на обговорення наради при директорові, може бути дуже різною, а саме: - забезпечення організованого початку нового навчального року, - підсумки проведення шкільних предметних олімпіад, - про святкування Дня знань, - підсумки роботи за перший тиждень навчального року, - про відвідування учнями школи, - про роботу з фізично ослабленими дітьми, - про працевлаштування випускників, - про організацію навчання хворих дітей вдома, - забезпечення наступності в роботі 4 і 5 класів, - про стан навчально-виховної роботи в групах продовженого дня, - розвиток учнівського самоврядування у 8—11 класах, - стан техніки безпеки в майстернях, спортзалі, навчальних кабінетах, - про заходи щодо попередження дорожньо-транспортного травматизму,

- система роботи класних керівників 5—9 класів з виховання естетичної культури, формування навичок культури поведінки, - про стан викладання музики, образотворчого мистецтва, фізичної культури, допризовної підготовки, - стан спортивно-масової роботи в школі, - результати проведення директорських контрольних робіт з української мови (математики), - про наслідки перевірки якості читання учнів 5—6 класів тощо. Вправа 1. Наради в моїй школі Вправа має за мету оцінку нарад, що проводяться у Вашій школі, а також вироблення способів підвищення їх ефективності. Частина А. Заповніть у поданій таблиці колонки 1. 2. 3. наради Характеристика Організація (колектив), то? (наприклад, Тривалість (наприклад, ½ години) з яким проводиться щотижня) нарада 1 2 3 4 Зверніть тепер увагу на виписані означення. Котрі з них найкраще характеризують останню нараду, всі наради, подані в таблиці? Впишіть до 4 пункту стільки прикметників, скільки потрібно для опису кожної з нарад. Формальна Приятельська Неформальна Загрозлива Безцільна Запланована Продуктивна Повна аргументів Поверхнева Частина В. В який спосіб деякі з описаних нарад можна було б удосконалити? Чого б це вимагало? а) зміни Вашої поведінки; б) зміни поведінки інших учасників наради; в) конкретизації мети наради; г) опрацювання детального порядку наради, визначення часу тривалості; г) зміни способу проведення дискусії; д) зміни способу прийняття рішень; є) інших змін. Після аналізу питань заповніть наступну таблицю: Вид наради

Вимога змін

Спосіб впровадження змін

Запланований термін впровадження

Замітки про реалізацію

Після аналізу нарад, організованих у Вашій школі, можна виділити те, що найбільше не влаштовує, а також те, що було очевидне. Можна також визначити, що деякі наради більш, а інші менш ефективні, а також окреслити, яким способом впливати на їх удосконалення (без огляду на те, чи є Ви відповідальним за цілий перебіг наради, чи тільки берете в них участь). Облік коштів наради, звичайно, значно впливає на рівень їх ефективності, тому спробуйте визначити вартість наради. Висновок: витрати на нараду можна вважати виправданими тільки тоді, коли нарада була ефективною, тобто: • дала розуміння і досягнення певної мети;

• під час неї були прийняті такі рішення, які б не з'явилися без неї. Ви переконані, що прийняття групового рішення є дійсно потрібним для працівників. Головне - лише після опрацювання вищеназваних вимог керівник має чітко визначитись у виборі типу наради, які проф. А.Г. Єлісєєв у навчальному посібнику «Організація й методика проведення ділових нарад» класифікує: Інформаційна - ознайомлення з новими директивними документами, майбутніми заходами, зміною ситуації на ринку і т.п. Проводяться також узагальнення відомостей і вивчення різних точок зору на проблеми, що виникли. Роз'яснювальна (інструктивна) - обговорюються питання планування звітності, оперативної роботи різних служб і т.д. Як правило, в ході такої наради керівництво прагне запевнити співробітників у правильності обраної господарчої політики і неминучості кроків, що були зроблені для досягнення мети. Звітна — звіти про виконання планів, окремих доручень тощо. Навчальна (конференція) - ставить собі за мету дати учасникам необхідні знання і підвищити їх кваліфікацію. Проблемна — вироблення методів вирішення проблем, що існують. У стосунку форм безпосередньої участі керівника та учасників наради за класифікацією американських дослідників діляться на: диктаторську — право проведення і голосу лише у керівника. Інші учасники в основному слухають і беруть до уваги інформацію, що повідомляється. Вони можуть лише задавати питання. Як правило, на подібних засіданнях керівник ознайомлює підлеглих з наказами вищестоячих організацій або зі своїми розпорядженнями; автократичну - різновид диктаторської. На ній керівник ставить запитання і вислуховує всіх учасників наради. Хоч кожен і може висловити свою думку, все ж більшу частину часу залишається пасивним; сегрегативну - спочатку керівник робить доповідь, потім відбувається обговорення. Але в обговоренні беруть участь лише кілька працівників, яких визначає керівник. Проведення таких нарад характеризує керівника, як не зовсім компетентного і не надто добросовісного; дискусійну - найдемократичніша за своєю структурою. Нарада стає полем вільного обміну думками і вироблення загального рішення. При цьому більшість людей має право вільно висловити свою точку зору, відверто виступити проти думки керівника; вільну (круглий стіл) - не має чітко сформульованого порядку денного, а деколи проводиться і без головуючого. Вільна нарада не приймає ніяких рішень, а зводиться до обміну думками і відбувається у формі бесіди між більшістю учасників. Характерна для наукових працівників; диспетчерську — має за мету з'ясувати хід виконання робіт, встановити, хто винен у недоліках, і намітити заходи щодо їх усунення. Почергові короткі (1-1,5 хв) повідомлення учасників повинні бути побудовані за принципом врахування відхилень від планових завдань і термінів їх виконання. Бажано, щоб склад диспетчерських нарад був постійним (можна користуватися селектором, практикувати письмові чи телефонні повідомлення, промислове телебачення); письмова нарада - ваша пропозиція за певного питання друкується на одній половині аркуша і розсилається учасникам наради для відповіді. На чистій частині аркуша відзначаються зауваження, пропозиції, думки з цього приводу. При необхідності можна повторити у зміненому варіанті; селекторні наради з успіхом замінюють більшість традиційних нарад. Оптимальна кількість учасників 3-10 осіб. Потрібен лише селектор. Висновок: використання згаданих вимог і рекомендацій дасть можливість керівникам перейти від інтуїтивних до наукових методів керівництва нарадами і забезпечити більш високу їх ефективність.

Поради доповідачеві для наради Заговори, щоб я тебе побачив. Сократ Отже, ви піднялися на трибуну: - не спішіть починати. Огляньте аудиторію, нехай слухачі сконцентрують на Вас увагу. Ваше обличчя не повинно висловлювати ні розгубленість, ні зверхність; - дуже важливо гарно почати. Якщо ви почнете в'яло, аудиторія залишиться байдужою. Краще негативна реакція, ніж апатія; - початок не повинен бути надто коротким чи надто довгим (приблизно 20% від основної частини виступу); - чітко сформулюйте тему виступу; - якщо у Вас виникли якісь труднощі, скажіть про це аудиторії. Обов'язково привітайте тих, хто зібрався, але не надмірно; - виступ добре розпочати з якого-небудь випадку з життя, що має пряме відношення до теми виступу; - якщо Ви в своїй промові підете від відомого слухачам до невідомого, то Вам вдасться оволодіти увагою слухача. Час від часу можна повторити головні для Вас місця, це посилить їх сприйняття; - коли Ви оголосите, що переходите до заключної частини, увага слухачів загостриться. Зробіть паузу і тоді починайте висновок. Закінчити його краще всього кульмінаційним моментом. Однак, не слід забувати, що важлива все-таки ефективність, а не ефектність виступу; - якщо після виступу Вам задають питання і хтось дав питання, на яке Ви не зможете одразу дати відповідь, не подавайте вигляду, коректно дайте відповідь. Аудиторія не буде нервувати, якщо і Ваша поведінка спокійна, але варто Вам розгубитись - і Ваша нервозність передасться слухачам. Поради до загальної технології виступу: Голос: пристосовуйте свій голос до середовища, в якому Ви говорите: - хто говорить дуже тихо, той складає враження людини, що не вірить у свої сили; - хто говорить дуже голосно, складає враження людини агресивної; - мова деяких людей незрозуміла тому, що вони невиразно вимовляють звуки. Спробуйте виявити свої помилки за допомогою магнітофона, записавши свій голос. Потім перевірте чіткість і правильність вимови; - голос підвищують тоді, коли ставлять запитання. Якщо ж потрібно виявити вдячність, довіру, запевнити в необхідності зробити що-небудь чи відповісти на запитання голос знижують. Дихання: виголошуючи промову, дихайте рівномірно, вдихаючи перед тим, як говорити, а також під час паузи (після кожного речення): - повітря після вдиху використовуйте рівномірно і економно; - вдихайте повітря ротом і носом одночасно. Підбір слів: з'ясуйте, які слова Ви використовуєте дуже часто в своїй мові, і спробуйте замінити їх іншими словами і висловами; - вчіться точно висловлюватися. Вибирайте точні й однозначні слова; пам'ятайте: якщо Ваша порада припускає подвійне розуміння, то вона обов'язково буде трактована невірно; - дуже часте використання абстрактних понять потребує від слухачів великого напруження (наприклад: афоризми не можна читати без пауз).

Побудова речень: чергуйте довгі речення з короткими. Довгі речення важко сприймати й розуміти. Нагромадження коротких речень одне за одним робить мову монотонною: - основна думка завжди має вимовлятись головним реченням, а не другорядним; - речення, в якому є декілька іменників підряд, важко сприймати; - якщо Ви бажаєте розповісти щось нове, дайте слухачам час, щоб вони змогли зрозуміти те, про що Ви говорите. Для цього можна навести приклад чи повторити іншими словами те, що Ви вже сказали; - виступ ведіть від простого до складного, від відомого до невідомого; - старайтеся привернути увагу слухачів із самого початку свого виступу. Як привернути і втримати увагу слухачів: - увагу слухачів можна привернути розповіддю про щось цікаве і нове, незвичайне, гідне здивування; - увага підвищується, якщо в аудиторії починається дискусія навколо якої-небудь проблеми; - гарний стиль вимови в поєднанні з відповідними прикладами також привертає увагу слухачів. Жести: не робіть незвичних жестів, котрі привертають до себе надмірну увагу. Жести повинні супроводжувати і доповнювати усне слово: - не починайте і не закінчуйте виступ неочікуваним жестом; - корисно вдивлятися в окремі групи слухачів (особливо в маленьких приміщеннях); слухачі дивляться на доповідача, і їм приємно, якщо доповідач дивиться на них. Цим привертається увага і завойовується гарне відношення до доповідача; - доповідач повинен бути достатньо освітленим: «обличчя говорить разом з язиком». Як стати оратором: поради керівнику Успіх промови залежить від вступу. Початок вашого виступу повинен зацікавити слухачів і настроїти на увагу. Належить коротко повідомити, для чого та в якому контексті ви будете робити повідомлення 1. Практика, практика і ще раз практика. Як упевнено плавати можна навчитись тільки на глибині, так і ораторські навички можна здобути тільки на трибуні перед аудиторією. Ніякі книжкові знання не допоможуть, якщо не застосовувати їх на практиці. Тому наша порада: виступайте завжди, коли можна звернути на себе увагу. Незабаром вас уже будуть просити взяти слово. 2. Важлива й форма виступу. Навіть найкоштовніші думки можуть бути даремно загублені, якщо вони не вбрані в діючу словесну форму. Тому ви повинні поповнювати словниковий запас і час від часу освіжати в пам'яті найважливіші правила граматики. Частіше звертайтесь до робіт майстрів слова. Використовуйте більше дієслів і менше прикметників. Їх треба вживати тільки тоді, коли необхідно підкреслити якісь особливі властивості. В якості «прикраси» вони роблять мову більш важкою. 3. Стислість - сестра таланту. Віддавайте перевагу коротким реченням. Дотримуйтесь древнього правила, яке каже, що кожна нова думка вимагає нового речення. Крім того, довгі висловлення малопереконливі. 4. Потрібні центральна теза та план. Вимисліть для вашого виступу заголовок або тезу, яка би виражала те, що ви збираєтеся сказати. Не завжди треба її вимовляти, але вона буде як би спрямовувати ваш виступ. Усе, що ви кажете, повинно бути орієнтоване на цю тезу. Будьте обережні при відхиленні від головної теми та при викладі деталей, якщо це може завдати шкоди основній думці. Промова повинна бути розбита на частини. Стара шкільна премудрість про поділ на вступ, основну частину й висновок - це вже дещо, хоча й цього недостатньо.

Не починайте з доісторичних часів. Ви повинні в основній частині коротко обрисувати джерела обговорюваної проблематики, в якому стані вона знаходиться в даний час і які ваші пропозиції. Поганий кінець зіпсував не одну гарну промову. Тому зверніть особливу увагу на висновок. При підготовці виступу цьому треба присвятити велику частину праці й часу. 5. Потрібні приклади, порівняння та докази. Гарна промова містить багато цікавих прикладів, особливо коли ви звертаєтесь не тільки до фахівців. Якщо неспеціалісти складають велику частину аудиторії, то, крім прикладів, ви повинні додати ще й порівняння. Добрі оратори не скупляться на підтвердження того, про що вони кажуть. Кращі докази засновані на перевірених даних (результатах вимірів чи обчислень). 6. Особливості мови виступаючого. Промовляти виступ треба в розміряному темпі. Говорити треба досить голосно, але не переходити на крик. Особливе значення мають паузи, що повинні чітко відокремлювати речення й у ще більшій мірі абзаци. Варто також модулювати голос, додати йому жвавість, щоб ваша промова не звучала монотонно. Оратор, який хапає ротом повітря, виглядає комічно. Важлива основа ораторського мистецтва тренування дихання. 7. Зовнішній вигляд і поведінка оратора. Зовнішній вигляд має на увазі акуратність, відмовлення від помітних речей (блискучих ґудзиків, яскравих прикрас, що стирчать з нагрудних кишень, авторучок) і, нарешті, манеру триматись. Не стійте нерухомо, допомагайте собі жестами. Те ж саме стосується й жвавої міміки. Застигле або закам'яніле обличчя оратора не вселяє довіри й залишає враження напруженості. Якщо вам заважають виступати Виступаючий завжди повинен розраховувати на те, що його будуть переривати. Мова йде, насамперед, про безсторонні зауваження, мета яких - ускладнити виступ. Не слід казати, наприклад: «Якщо ви думаєте мене перервати...» - відразу крикнуть: «Уже перервав». І весь зал вибухне сміхом. У будь-якому випадку не слід, однак, дозволяти виводити себе з рівноваги. Не слід відповідати агресивно, наприклад: «Ваше зауваження недоречне» або «Спочатку подумайте, потім кричіть». Іноді краще прикинутися, що нічого не чув. Не слід відповідати на кожне зауваження із залу. Однак якщо їх багато, треба реагувати, використовуючи один із наведених нижче десяти прийомів. 1. Відповісти так, щоби завести запитувача у глухий кут. Найкраще, звичайно, «зрізати», особливо якщо зауваження зле. Відомо, що У. Черчілль до своїх виступів свідомо готував формулювання, які використовував, коли його переривали. Можна, наприклад, здивувати супротивника, коротко відповідавши: «Дуже дякую», після чого продовжувати виступ. Супротивник майже напевно замислиться. 2. Повторити запитання або негативне зауваження, як би підносячи його слухачам для оцінки. Цей прийом добрий, коли є впевненість у прихильному ставленні інших слухачів. Варто вибрати для відповіді того із присутніх, з яким є зоровий контакт, і помічено, що він схвально киває головою. Досить імовірно, що він прийме вашу сторону. Можна примусити супротивника повторити зауваження. Непоганий прийом, якщо дозволяє час. Можна примусити супротивника повторити не всі, а окремі формулювання. Результат буде разючий, оскільки важко повторити зауваження швидко й точно або якщо його обґрунтувати. 3. Запитати про точні дані. Це - добрий прийом для того, щоб виграти час для відповіді. Можна попросити, щоб людина, яка висловила отруйне зауваження, підвелась і представилась, указала місце роботи та ін. Цей прийом найчастіше примушує супротивника заспокоїтись. Якщо зауваження конструктивне, треба подякувати та виразити схвалення діловитості. Це допомагає виграти час для репліки. 4. Використовувати метод «так, але...»... Уникайте довгих висновків і діалогів. Відповідайте коротко, використовуючи тактику «так, але...». Однак не слід вимовляти слово

«так», краще вдаватись до близьких формулювань, наприклад, таких: «Згодний з вами, але разом із тим треба враховувати, що...». Рівною мірою «але» замінити на «тільки», а «разом із тим» - на «однак». 5. Провокаційні зауваження нейтралізувати, кажучи: «Я передбачав це запитання. Однак упевнений, що буде краще та цікавіше для всіх присутніх, якщо я продовжу свій виступ». Слід чітко зазначити, що в інтересах інших слухачів не можна вести приватні бесіди. Якщо можливо, запропонуйте тому, хто вас перервав, поговорити після виступу один на один. Це формує сприятливу атмосферу. 6. Застосовувати відволікаючі прийоми. Якщо, звичайно, можливо, треба звернути увагу на важливість ситуації чи більш значущі цінності, сказати, що зараз не час розмінюватись на дрібниці. 7. Звернутись до шляхетності присутніх. Якщо кинуте зауваження неетичне, слід обеззброєно спитати, а як би людина сама поводилась у такій ситуації. Цей прийом впливає не стільки на супротивника, скільки на інших присутніх. 8. Попросити запитувача почекати, спокійно відповісти, що саме ця тема буде порушена надалі. Але треба потім про це «забувати». Уміння розгортати цю думку буде свідчити про виступаючого з доброї сторони. Якщо зауваження збігається із загальною ідеєю виступу, до нього можна поставитися серйозно, але треба перервати виступ і записати зауваження, так, щоб усі це бачили. Це покаже, що виступаючий серйозно ставиться до проблеми. 9. Уникати висловлень типу «не заважайте», «я вас попереджаю». Найкраще сказати: «Дякую за запитання». І ще одна порада. Відповівши, не треба продовжувати дивитись в очі тому, хто вас перервав. Відразу після відповіді треба звернути увагу на інших слухачів. У протилежному випадку ця ж людина знову почне переривати. При відповіді не треба переходити межі ні ввічливості, ні часу. 10. Якщо відповідь була жартівливою, варто відразу перейти на серйозний тон. Жартівливі перерви треба трактувати серйозно, а серйозні - жартівливо. По матеріалам: Освіта.ua Проведение совещаний Значительную часть своего рабочего времени руководитель расходует на участие в различного рода совещаниях. Причем, чем выше уровень управленца, тем больше времени на это расходуется. (Специалисты считают, что на проведение совещаний и участие в них расходуется до 80% рабочего времени руководителя). Моя попытка выяснить разницу между понятиями «собрание», «совещание», «заседание», «конференция» и т.п. в «Толковом словаре русского языка в четырех томах» В. И. Даля, «Словаре русского языка» С. И. Ожегова позволяет сказать следующее. • «Собрание — совместное присутствие людей, членов какой-нибудь организации для обсуждения чего-нибудь». • «Заседание — собрание членов какой-нибудь организации для обсуждения чегонибудь». • «Совещание— заседание, посвященное чему-либо». • «Конференция — собрание, совещание представителей каких-нибудь государств, организаций». (Ожегов С.И. Словарь русского языка. — М., 1953). Следовательно, если свести воедино представленные понятия, то базовым будет понятие «собрание». Не претендуя на научное толкование, я представил все эти определения в виде следующей таблицы.

Вид мероприятия

Собрание

Совещание директоре

Кто собирается

На что имеет право

Сбор всех членов Имеет право на решение вопросов. коллектива для решения Например, обсуждение Правил каких-либо вопросов внутреннего трудового распорядка, Коллективного договора и т.д. при Члены администрации, Заслушивать отчеты, ставить вопросы, приглашенные участники вырабатывать рекомендации

Совещание коллектива (планерка)

Педагогический коллектив

Инструктаж, подведение итогов работы за определенный период

Заседание

Собрание членов Имеют право на решение определенных определенной группы вопросов, например заседание профсоюзного комитета

Конференция

Сбор заинтересованных Вырабатываются людей по определенной те- рекомендации матике

Педагогический совет

Учителя школы, Имеет право на принятие решений в председатель совета школы, соответствии с Уставом учреждения председатель родительского комитета

определенные

Что общего между различными видами мероприятий? 1. Собирается часть коллектива или весь коллектив одного образовательного учреждения, чтобы обсудить или решить какие-либо вопросы. 2. У каждого мероприятия имеется определенная повестка дня, подготовленная администрацией или группой заинтересованных лиц. 3. Фактически все участники, кроме участников конференции, в той или иной форме обязаны присутствовать на данном мероприятии (в соответствии с Правилами внутреннего трудового распорядка учреждения, либо с Должностными инструкциями, либо это было предусмотрено в месячном плане работы, либо таков был приказ директора).

В чем разница между этими мероприятиями: • в большем или меньшем количестве участников; • в более узкой или широкой тематике поставленных вопросов; • в праве принимать рекомендации, обращения и т.п. или решать вопросы по существу, когда каждое из решений обязательно для выполнения всеми присутствующими. Можно с полным основанием утверждать, что совещания высокой инстанции, например, префектуры, отличаются от совещания при директоре школы не только уровнем важности вопросов, а, главным образом, уровнем подготовки вопроса. Если там рассматривается какой-то вопрос и по нему докладывает ответственный чиновник, то это означает, что группе людей было поручено проверить этот вопрос и доложить после доклада чиновника! Вот этого очень часто не хватает руководителям образовательных учреждений: как правило, кто-то делает сообщение, например библиотекарь о работе с книгой учащихся VII-VIII классов. Её сообщение принимается на веру, так как никто этого вопроса не проверял и содокладчиков нет! Следовательно, планируя внутришкольный контроль, надо резервировать время на контроль за вопросами, которые должны быть обсуждены в организации на собраниях, совещаниях всех уровней в течение учебного года. Считаю возможным предложить Вам полезные советы по проведению совещаний. Советы руководителю учреждения при организации совещания Советы по рациональному использованию времени при проведении служебных совещаний можно разделить на две группы. Группа «А» включает советы конструктивного характера: • подготовить аналитическое обоснование необходимости совещания; • продуманно составить план и разработать технологию его проведения; • разумно ограничить состав его участников; • предварительно ознакомить участников с повесткой совещания; • собрать инициативные предложения от участников совещания до его начала. Группа «Б» включает советы технологического характера: • создание «комфорта общения» в виде раскрепощенности участников совещания и их доверительного настроения на обмен мнениями; • жесткое соблюдение логики плана совещания; • абсолютное требование ко всем соблюдать регламент выступлений, не поддерживать каких-либо «демократических иллюзий»; • небольшие перерывы для отдыха и кулуарного общения; • демонстрация «корзины результатов» совещания; • в конце совещания уважительно и профессионально отметить участников, внесших наибольший вклад в его работу. Руководителю не следует забывать, что участники служебных совещаний неоднократно с ним общаются, а потому не простят ему повторов каких-то высказываний или примеров, языковых штампов, однообразного имиджа. Уметь выглядеть и восприниматься визуально и на слух свежо и достойно — постоянная проблема, которую приходится решать умному руководителю при проведении служебных совещаний. Работа на совещаниях вне школы По роду своей работы директору образовательного учреждения приходится присутствовать на всевозможных совещаниях, которые проводятся управлением образованием, префектурой, районной управой и другими организациями, которые являются вышестоящими по отношению к школе. Идеальным вариантом было бы наличие единого присутственного дня. Например, четверг - день заседаний и совещаний. Справедливости ради необходимо сказать, что управления образованием так и делают и в годовом плане работы выделяют единый день в

месяц (например, первый четверг месяца) для проведения совещаний. Но для того чтобы и другие организации поступали также, у них должны были бы быть «состыкованные» планы работы, а на практике этого, к сожалению, нет. Первое, что хотелось бы отметить, Вам, коллега-директор, надо внимательно изучить повестку дня, например совещания, которое проводится вышестоящей организацией. Не навязываю Вам своего мнения, но считаю неправильной позицию руководителя, который думает, что он идет только за получением некой информации, и поэтому его главные задачи: прибыть вовремя и максимально подробно записать все, что говорят. Разве Вам не приходилось видеть, когда после доклада или сообщения начальник управления образованием просит подняться на сцену одного или нескольких директоров и объяснить факты, прозвучавшие в докладе? И разве не обидно, а иногда и просто стыдно за коллегу, который становится похож на школьника, плохо выучившего урок? А ведь причина этого совсем не в недостаточной квалификации директора. Причина в том, что у него нет с собой справочного материала о школе по данной проблеме. Он не готовился к совещанию, он шел просто слушать! Вывод: необходимо посмотреть, а лучше иметь с собой необходимые материалы по повестке дня совещания. Мы не можем выглядеть хуже, чем мы есть на самом деле, ни перед своими коллегами, ни перед руководством. Второе, чисто технически удобнее иметь отдельную тетрадь для совещаний такого рода. Лучше, чтобы на странице были широкие поля и запись велась на одной стороне листа. По ходу доклада или сообщения Вы должны иметь возможность записать на полях вопросы, а на другой стороне страницы, возможно, и возражения, с которыми собираетесь выступать. Иногда полезно сравнивать материалы разных совещаний или принятые на них решения. Все это возможно тогда, когда записи сделаны в одном месте, обозначены числа месяца, тематика выступления и фамилия выступающего (может быть, придется сослаться на него в своем выступлении). Третье, собственный настрой, который необходим для работы. Большинство из нас, занимается тяжелейшей изнурительной работой с действительно, а не формально ненормированным рабочим днем, отвечая за все, часто замыкается в рамках собственного учреждения. Мы подчас плохо знаем, что делается в соседней школе через дорогу. В этой замкнутости таится опасность. Хорошо или не очень работает руководимый вами педагогический коллектив, можно узнать только на районном или окружном совещании, где сравниваются результаты работы разных коллективов, а также нынешние результаты с предыдущими. Если Вы услышите на совещании о каких-то новых и интересных идеях или результатах, сделайте замечания на полях. Уважаемый коллега, очень советую, как только в голове появляется мысль, выраженная словами: «Знаем мы, как», немедленно гоните ее прочь и говорите себе: «Не знаю, как это у нее получается, но хочу узнать!». И точно также пресекайте любые подобные высказывания в своем педагогическом коллективе. Вспомните, как иногда говорят Ваши коллеги: «Знаем, как они «делают медалистов!». Эти высказывания крайне опасны, они «разъедают» педагогический коллектив. Послушать, так окажется, что в целой Росси только и есть одна честная школа! Четвертое. После каждого большого совещания (не обязательно на следующий день!) есть смысл провести совещание со своими заместителями. Надо подробно рассказать, что было на совещании, какую оценку получила на данном этапе работа школы, дать, если это необходимо, поручения своим заместителям. Мы не всегда это делаем, потому что считаем, что, например, два дня назад прошло совещание заместителей директоров школ и им там все это сказали. Ничего подобного, хотя бы потому, что совещание директоров планирует и готовит управление образования, а совещание заместителей планирует и проводит методический центр. Разная тематика, разные повестки дня, разные люди. Отсюда вывод: после каждого совещания у заместителей в рабочем плане директора (на месяц или неделю) стоит запись: «Поговорить с ........ по вопросу прошедшего

совещания». Ваши заместители должны знать, что это система. Они должны сообщить Вам о том, что было на их совещании. Пятое. Как бы больно и обидно Вам ни было за оценку работы, данную на совещании, в беседе со своими заместителями не ссылайтесь на начальство. Если не согласны с выводами, соберите факты и напишите мотивированную служебную записку на имя начальника управления образованием. Обсуждение с подчиненными ничего положительного не даст. Больше того, наступит момент, когда они точно так же будут обсуждать Ваши действия со своими подчиненными, т.е. с учителями. Шестое. Если на совещании любого другого уровня - в префектуре, управе и т.п. будут сообщены негативные факты, касающиеся работы всего управления образованием, Вам необходимо передать это либо своему куратору, либо по телефону начальнику управления, чтобы они имели возможность заблаговременно подготовить ответ. По материалам : «Школьное планирование» Правила рационального планирования 1. Документируйте и проверяйте то, как и на что вы используете свое рабочее время. 2. Перечисляйте все предстоящие в соответствующем плановом периоде массовые акции. 3. Предусматривайте потери времени, их необходимо вовремя восполнить. 4. Лучше дольше поработать вечером, чем в течение всего следующего дня нагонять утраченное накануне. 5. Составляйте свои временные планы на карточках или в блокноте - вы будете всегда иметь полный обзор дня. 6. Невыполненное в срок обязательно переносите в план следующего периода. Тем самым невыполнение запланированного обнаруживается и автоматически учитывается при разработке новых планов. 7. Фиксируйте в планах результаты или цели, а не просто какие-либо действия. 8. Задавайте точные временные нормы для определённых деятельностей. 9. Устанавливайте точные сроки исполнения для всех видов деятельности, таким образом вы приучите себя к самодисциплине, избежите нерешительности, промедления и откладывания дел. 10. Точно определяйте для каждого дела, какого рода приоритеты вы ему отдаёте (важность или срочность). 11. Учитесь отличать важнейшее от спешного и избавляйтесь от "тирании" спешных дел. 12. С самого начала устанавливайте в своих планах, какую работу вы должны выполнять лично, а какую можно перепоручить. 13. Оставляйте время в качестве резерва для неожиданных посетителей, ситуаций, недооценки продолжительности отдельных дел. 14. Постоянно перерабатывайте свой план с точки зрения, могут ли те или иные задумки быть реализованы полностью. 15. Планируйте своё свободное время. 16. Резервируйте продолжительные непрерывные периоды времени для крупных задач и короткие промежутки для обработки нескольких мелких дел. 17. Резервируйте часть времени для плановой, подготовительной и творческой работы. 18. Планирование должно быть реалистичным. Не впадайте в крайность чрезмерного планирования.

Планируя дела на неделю, задавайте себе следующие вопросы: • На чём я должен сконцентрироваться в первую очередь на этой неделе? • Какая задача (проблема) на этой неделе самая существенная и требующая наибольших затрат времени? • Какие другие дела на этой неделе необходимо завершить, подготовить к завершению или начать (обязательные задачи)? • Какую рутинную работу (телефонные разговоры, совещания, оформление бумаг и прочее) я должен выполнить? • К каким нерешённым вопросам следовало бы приступить? • Что было бы ещё целесообразно, желательно или уместно сделать? • Какие события могут быть предусмотрены?

Додаток 1

НАКАЗ № від

2009р.

„Про розподіл функціональних обов’язків між членами адміністрації школи” З метою вдосконалення управління школою, визначення стратегії розвитку, координування та раціоналізації керівної ланки школи, реалізації концептуальних завдань, виконання Статуту, оптимальної організації навчально – виховного процесу та здійснення внутрішкільного контролю, НАКАЗУЮ: I. Обов’язки між членами адміністрації розподілити відповідно до визначених напрямків діяльності. Бондарєва Л.Л. – директор школи 1. Організовує і несе відповідальність за: - реалізацію постанов Уряду, наказів, інструкцій Міністерства освіти і науки України і його органів на місцях; - визначення стратегії і тактики розвитку школи, рівень ефективної та якісної роботи; - своєчасне і якісне планування роботи школи; - добір педагогічних кадрів, обслуговуючого персоналу; - підвищення професійної кваліфікації, організацію самоосвіти та атестацію педагогічних працівників; - дієвість роботи педагогічної ради, виконання її постанов; - розробку науково – методичних засад діяльності школи; - здійснення співробітництва з іншими навчальними закладами, міжнародне співробітництво, зв’язок школи з органами освіти, громадськими організаціями; - створення сприятливих умов для навчально – виховної роботи, забезпечення техніки безпеки, додержання санітарно – гігієнічних вимог ( опосередковано); - своєчасну звітність школи; - роботу батьків та Ради школи, Піклувальної ради школи. 2. Керує та контролює: - роботу адміністративно – управлінського персоналу (заступників директора), психолога; - виконання Правил внутрішнього трудового розпорядку згідно з чинним законодавством (внесення змін і доповнень); 36

3. 4.

- фінансову діяльність; - адміністративне чергування заступників директора школи; - виконання наказів, розпоряджень управління освіти міста та вищестоящих органів; - співробітництво з Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова; - профільну та допрофільну підготовку учнів; - програмне забезпечення НВП; - розробку пріоритетних напрямків розвитку школи; - роботу вчителів фізичного виховання, ДПЮ. Очолює педагогічну раду, є членом Ради школи, Піклувальної ради. Звітує: - про результати роботи школи перед управлінням освіти та батьківською громадськістю. Складає: - річний план роботи школи; - перспективний план роботи школи; - Програму та концепцію розвитку школи; - Статут школи. Має право: - добирати педагогічні кадри, приймати і звільняти обслуговуючий персонал, визначати функціональні обов’язки працівників школи; - вживати заходи заохочення і стягнення до працівників школи, учнів; - представляти працівників школи до нагород; - представляти школу перед громадськістю; - затверджувати згідно з чинним законодавством структуру і штатний розклад, графік навчального процесу, навчальні плани, розклад навчальних, факультативних занять та спецкурсів; - укладати угоди, відкривати рахунки в установах банків; - розпоряджатися шкільними коштами і майном.

II. Петрусенко О.М. – заступник директора з навчально – виховної роботи. 1. Організовує та несе відповідальність за: - запровадження і виконання державних стандартів освіти галузей знань; - профільну та допрофільну підготовку учнів; - програмне забезпечення НВП; - розробку пріоритетних напрямків розвитку школи; - підготовку та проведення ЗНО; - методичну роботу у школі; - роботу методичної ради; 37

- роботу методичних об’єднань вчителів природничо – математичного циклу; - роботу шкільного наукового товариства учнів; - розробку річного плану роботи; - роботу методичного кабінету; - співробітництво з іншими навчальними закладами; - роботу творчих груп вчителів – предметників; - підготовку учнів до міських, обласних та всеукраїнських олімпіад; - роботу штабу цивільної оборони; - роботу з молодими вчителями; - підвищення кваліфікації (графіки) і атестацію вчителів; - несе персональну відповідальність за виконавчу дисципліну вчителів природничо – математичного циклу, заповнення та збереження класних журналів. Керує та контролює: - роботу керівників методичних об’єднань; - заохочення учнів; - індивідуальну методичну роботу вчителів; - створення комплексу методичного забезпечення навчальних кабінетів; - виконання правил техніки безпеки; виконавчу дисципліну вчителів; - освітню діяльність учнів 5б, 6б, 7в, 8а, 8б, 10, 11а, 11б класів та відвідування учнів; - індивідуальне навчання учнів; - виконання рішень педагогічної ради; - ведення Алфавітної книги, накази про рух учнів; - викладання математики, інформатики, хімії, фізики, біології, природознавства, обслуговуючої праці, технічної праці; - виконання правил з техніки безпеки; - виконання рішень педради; - стан відвідування учнів. Координує: - роботу з професійно – технічними училищами, технікумами, вищими навчальними закладами з питань профорієнтації учнів; - центром ЗНО. Звітує: - про організацію, стан і результати методичної роботи педагогічних працівників перед директором і педагогічною радою; - перед міським управління освіти та статуправлінням (рух учнів, статистичні звіти згідно з законом). Складає: - план спільної діяльності з профорієнтації учнів з іншими навчальними закладами; 38

- статистичні звіти; - проекти наказів, розпоряджень та інших документів внутрішнього значення; - розклад державної атестації; - документацію по ЗНО. 6. Має право: - виконувати обов’язки директора школи за умови його відсутності у школі; - представляти учителів і учнів до відзнаки; - вимагати застосування стягнень до порушників трудового розпорядку школи. III. Рябова М.О. - заступник директора з навчально – виховної роботи. 1. Організує та несе відповідальність за: - запровадження і виконання державних стандартів освіти галузей знань; - організацію навчальної роботи; - планування навчальної роботи; - своєчасне складання і коригування розкладу уроків, факультативів, консультацій; - виконання навчальних планів і програм вчителями, ефективність їхньої роботи; - роботу щодо календарно – тематичного планування; - оформлення і видачу документації випускників школи; - підготовку і проведення загальношкільних заходів навчального характеру (олімпіад, декад, предметно – тематичних вечорів, тощо...); - оформлення та ведення навчальної документації вчителями гуманітарного циклу; - впровадження досягнень педагогічної науки в практику навчальної роботи вчителів, здійснення принципів наукової організації праці; - роботу з учнівським самоврядуванням з питань підвищення навчальних досягнень учнів, виховання в них свідомого ставлення до навчання; - організацію індивідуального навчання ; - проведення навчальних екскурсій та індивідуального вивчення окремих навчальних дисциплін учнями; - підготовка звітності про стан та результати навчальної роботи в школі; - тарифікацію; - якісну заміну пропущених уроків; - складання документації для зарплати вчителям та іншим працівникам школи; - роботу бібліотеки, збереження фонду підручників; 39

- несе персональну відповідальність за оформлення документів випускників школи; - за виконавчу дисципліну вчителів гуманітарного циклу, заповнення та збереження класних журналів. Керує та контролює: - роботу завідувачів навчальних кабінетів гуманітарного циклу та вчителів гуманітарного циклу; - стан успішності і відвідування учнів 5а, 6а, 6в, 7а, 7б, 8в, 9а, 9б, 9в класів; - навчальне навантаження учнів; - дотримання єдиних педагогічних вимог у школі , режиму занять, санітарно – гігієнічних вимог; - виконавчу дисципліну вчителів; - виконання правил техніки безпеки; - виконання рішень по школі; - стан відвідування учнів. Звітує: - про організацію, стан і результати навчальної роботи у підвідомчій ланці перед директором і педагогічною радою. Складає: - розклад уроків, факультативних занять, спецкурсів, консультацій; - графіки контрольних робіт; - табелі на зарплату; - тарифікацію; - проекти наказів, розпоряджень та інших документів з питань навчальної та кадрової роботи; - документацію на випускників школи. Погоджує: - свою роботу з директором та іншими заступниками директора, психологом. Користується правом: - виконувати обов’язки директора за умови його відсутності в школі; - представляти вчителів і учнів до відзнаки; - вимагати застосування стягнень до порушників трудового і навчального розпорядку школи.

IV. Сологуб О.В. - заступник директора з навчально – виховної роботи. 1. Організує та несе відповідальність за: - запровадження і виконання державних стандартів освіти галузей знань у початковій ланці навчання; - організацію навчальної роботи у 1-4 класах; - планування навчальної роботи; - своєчасне складання і коригування розкладу уроків, позаурочних занять, консультацій; 40

- виконання навчальних планів і програм, ефективність роботи вчителів початкової школи; - роботу щодо календарно – тематичного планування; - оформлення і видачу документації ; - підготовку і проведення загальношкільних заходів для молодших школярів; - впровадження досягнень педагогічної науки в практику навчальної роботи вчителів, здійснення принципів наукової організації праці; - роботу вчителів з питань організації навчальної діяльності учнів, виховання у них свідомого ставлення до навчання; - організацію індивідуального навчання; - проведення контрольних робіт, навчальних екскурсій та індивідуального вивчення окремих навчальних дисциплін учнями; - підвищення кваліфікації і атестацію педагогічних працівників; - підготовку звітності про стан та результати роботи у початковій школі; - якісну заміну уроків; - техніку безпеки; - роботу з охорони дитинства; - облік дітей у мікрорайоні школи; - несе персональну відповідальність за виконавчу дисципліну вчителів початкових класів, заповнення та збереження класних журналів. 2. Керує та контролює: - роботу вчителів початкових класів; - стан успішності учнів і відвідування ними уроків; - виконання річного плану роботи школи; - облік дітей у мікрорайоні школи; - навчальне навантаження учнів; - дотримання єдиних педагогічних вимог, режиму навчальних занять, санітарно – гігієнічних вимог, стан збереження і використання навчально – матеріальної бази, виконавчу дисципліну вчителів; - чергування вчителів; - виконання правил техніки безпеки; - стан відвідування учнями школи. 3. Звітує: - про організацію, стан і результати навчальної роботи у початковій школі перед директором і педагогічною радою; - про облік дітей у мікрорайоні школи. 4. Складає: - розклад уроків, консультацій, екскурсій; - графіки контрольних робіт, державної атестації; - статистичні звіти; 41

V. 1.

- проекти наказів, розпоряджень та інших документів з питань навчальної роботи; - документацію про облік дітей у мікрорайоні школи. Погоджує: - свою роботу з директором та іншими заступниками директора, психологом. Користується правом: - виконувати обов’язки директора за умови його відсутності в школі; - представляти вчителів і учнів до відзнаки; - вимагати застосування стягнень до порушників трудового і навчального розпорядку школи. Сапожнікова Ірина Іванівна - - заступник директора з навчально – виховної роботи. Відповідає за: - організацію навчально – виховної роботи у експериментальних класах; - планування навчальної роботи; - використання навчальних планів і програм; - ведення класних журналів; - вивчення, узагальнення, впровадження передового педагогічного досвіду; - здійснення принципів наукової організації праці; - підготовку звітності про стан і результати експериментальної роботи; - забезпечення експериментальних класів підручниками; - складання і виконання проектів наказів навчального характеру. Керує: - роботою групи вчителів, які працюють по експерименту, вчителів ОБЖ. Організовує: - роботу з планування експериментальної діяльності, індивідуальну роботу з дітьми; - роботу медичного персоналу та вчителів фізичного виховання з питань оздоровлення дітей; - підготовку і проведення заходів валеологічного характеру; - відкриті уроки і взаємовідвідування занять з питань експериментальної діяльності; - оформлення шкільної навчальної документації. Контролює: - роботу вчителів – експериментаторів; - роботу вчителів ОБЖ; - навчальне навантаження учнів; - роботу класних керівників з питань експериментальної діяльності; - роботу навчальних кабінетів, з циклу, яким керує; 42

додержання єдиних педагогічних вимог у школі; режиму навчальних занять; оцінювання навчальних досягнень учнів; стан збереження і використання навчально – матеріальної бази експериментального майданчика. Інструктує і консультує: - вчителів щодо проведення експерименту; - батьків з питань організації навчання та виховання дітей. Веде облік: - результатів навчально – виховної діяльності вчителів, які приймають участь у експериментальній роботі, стану фізичного та психологічного здоров’я дітей; Звітує: - про організацію, стан і результати експериментальної роботи перед директором, педагогічною радою, батьківською громадськістю. Складає: - графіки контрольних робіт, навчальних екскурсій у експериментальних класах, навчальний план, проекти наказів. Користується правом: - виконувати обов’язки директора за умови його відсутності в школі; - вирішувати загальношкільні питання. -

VI. Карпенко О.О. - заступник директора з навчально – виховної роботи. 1. Організовує і несе відповідальність за: - реалізацію принципів виховання у виховній системі школи; - впровадження виховної системи в учнівських колективах; - роботу методичного об’єднання класних керівників; - роботу учнівського самоврядування; - роботу студій, гуртків, клубів; - співробітництво з культурно – освітніми закладами, громадськими організаціями, фізкультурно – оздоровчими закладами з проблем виховання громадянської освіти; - роботу з батьківською громадськістю; - виконання учнями вимог Статуту школи; - вивчення педагогічного досвіду роботи з проблем виховання національно – свідомої творчої особистості; - роботу щодо збереження життя і здоров’я школярів; - правовиховну та правоосвітню роботу превентивного виховання; - літнє оздоровлення учнів; - позакласну, позашкільну діяльність у канікулярний період; - соціальний захист учнів; - несе персональну відповідальність за виконавчу дисципліну класних керівників. 43

2. Керує та контролює: - роботу класних керівників, їх виконавчу дисципліну; - роботу вчителів історії та географії ; - викладання історії, географії, економіки, правознавства. 3. Звітує: - про організацію, стан і результати виховної роботи педагогічних працівників, класних керівників перед директором і педагогічною радою, управлінням освіти. 4. Складає: - розклад роботи студій, клубів, позакласних гуртків, секцій; - списки дітей „групи ризику”; - плани, заходи з виховної діяльності; - проекти наказів, розпоряджень та інших документів з питань виховної роботи. 5. Має право: - виконувати обов’язки директора школи за умови його відсутності у школі; - представляти учителів і учнів до відзнаки; - вимагати застосування стягнень до порушників трудового і навчального розпорядку школи. VII. Дехтярьова Людмила Анатоліївна – заступник директора з адміністративно – господарської роботи. 1. Організовує і несе відповідальність за: - роботу щодо забезпечення дотримання санітарно - гігієнічних норм під час навчального процесу; - постачання необхідних матеріалів для безперервної роботи всіх служб; - інвентарний облік майна школи, проведення інвентаризації майна; - дотримання вимог щодо охорони праці під час експлуатації головної будівлі та інших приміщень школи, технологічного енергетичного обладнання; - здійснення періодичного огляду, поточного ремонту приміщень та обладнання; - дотримання норм пожежної безпеки в будівлях і спорудах, нагляд за станом засобів пожежегасіння; - проведення щорічних замірів опору ізоляції електроустановок і електропроводки, пристроїв заземлення, їх періодичне випробування, вимірювання рівня освітленості, радіації, шуму в приміщеннях школи (визначення його відповідності правилам і нормам безпеки життя); - розробку інструкцій з охорони праці для техперсоналу не рідше, ніж 1 раз на 5 років; 44

- навчання й інструктаж на робочому місці (вступний і періодичний) технічного та обслуговуючого персоналу; - збереження будівлі та шкільного майна; - матеріально – технічне забезпечення навчального процесу (освітлення, опалювання, водопостачання, наявність належного обладнання й устаткування); - чистоту і порядок у шкільному приміщенні; - організацію чергування технічного персоналу; - розподіл обов’язків між технічними працівниками школи; - організацію поточного ремонту шкільної будівлі та класних кімнат; - дотримання санітарно – гігієнічного режиму в школі; - інвентаризацію шкільного майна та шкільних кабінетів; - складання документації для нарахування зарплати техперсоналу; - проведення санітарної п’ятниці; - виконання заходів щодо розширення господарської самостійності школи, своєчасне укладання необхідних угод. Погоджує свою діяльність із директором школи, заступниками директора, з інженерно – технічним наглядом відділу освіти, бухгалтерією. 2. Керує і контролює: - роботою всіх працівників технічно - обслуговуючого персоналу школи; - збереженням матеріально – технічного устаткування в кабінетах; - дотримання санітарно – гігієнічних норм у приміщенні школи, раціональністю витрат матеріалів та коштів школи; - роботою технічного персоналу щодо прибирання шкільних приміщень; - роботою охоронців та робітників школи; - господарською діяльністю школи; - роботою з благоустрою, озеленення і прибирання території школи. 3. Інструктує й консультує: - обслуговуючий персонал щодо утримання матеріально – технічного забезпечення; - технічний персонал з питань техніки безпеки. 4. Здійснює облік: - інвентаризації шкільного майна; - роботи завідувачів кабінетів щодо матеріально технічного забезпечення; - зберігання протипожежного обладнання. 5. Звітує: - про підготовку школи до нового навчального року та готовність до роботи в осінньо – зимовий період. 6. Складає: - графік роботи технічно - обслуговуючого персоналу; 45

- проекти наказів, розпоряджень та інших документів із питань господарської роботи; - акти списання майна, яке вийшло з ладу; - плани проведення ремонтних робіт у приміщеннях школи під час підготовки до нового навчального року; - документи для надання органами, що мають відповідні повноваження, дозволу експлуатувати шкільне приміщення у поточному навчальному році. 7. Має право: - представляти обслуговуючий персонал до відзнаки; - вимагати стягнень до порушників внутрішнього трудового розпорядку. VIII. Сінченко Лілія Євгенівна – практичний психолог. 1. Відповідає за: - проведення психологічної діагностики, обробку її результатів, оформлення висновків та рекомендацій; - проведення групової психодіагностики, обробку її результатів, оформлення психологічного висновку; - індивідуальне консультування учнів, батьків та вчителів; - проведення профконсультацій з учнями школи, індивідуальне коригування поведінки учнів. 2. Організовує: - діагностичну роботу з учасниками НВП; - ділові ігри, тренінги з педагогами; - підготовку та проведення психолого – педагогічних заходів; - організацію роботи кабінету психологічного розвантаження; - тренінги для учнів з проблеми ефективного спілкування; - лекторій для батьків в рамках батьківського університету; - підготовку і проведення психолого - педагогічних семінарів. 3. Бере участь: - у діагностичних заходах; - у підготовці до проведення виховних годин для учнів; - у педагогічних радах, нарадах за участю директора; - у консультаціях у наукових центрах, методичних семінарах шкільних психологів; - у роботі валеологічної служби школи; - у роботі бібліотеки; - у зборах або конференціях працівників школи; - у проведенні батьківських зборів. 4. Веде документацію: - визначену Положенням про шкільного психолога, затверджену Міністерством освіти і науки України; 46

- присвячену узагальненню результатів своєї роботи, звітуванню про неї; - в якій висвітлюються результати педагогічного консиліуму. 5. Звітує: - про результати психологічних досліджень перед директором і педагогічною радою. 6. Погоджує свою діяльність із заступником директора з навчально – виховної роботи та заступником директора з виховної роботи , відділом освіти. IX. Буяр Людмила Костянтинівна – бібліотекар школи. 1. Відповідає за: - комплектування книжкового фонду; - оформлення передплати на періодичні видання; - створення фонду шкільних підручників. 2. Керує: - роботою бібліотеки; - роботою читацького активу; - роботою щодо формування в учнів дбайливого ставлення до навчальної книги. 3. Організовує: - допомогу вчителям у підготовці науково – методичних семінарів у рамках самоосвітньої діяльності; - проведення огляду – конкурсу на найкраще збереження підручників; - літературні висновки; - читацькі конференції, літературні вечори та інші масові заходи; - інформаційну роботу (оформлення виставок, вітрин, проведення інших заходів щодо пропагування книг). 4. Погоджує свою діяльність із заступником директора з навчально – виховної роботи , методичним кабінетом відділу освіти. 5. Здійснює облік: - комплектування книжкового фонду, зокрема й фонду підручників; - користування шкільними підручниками (надходження, видачі, розподілу підручників по класах). 6. Приймає книжкові фонди на відповідне збереження за актом і здійснює їх облік. 7. Бере участь в інвентаризації книжкових фондів застарілої чи знищеної літератури відповідно до чинних норм. 8. Звітує про організацію, здійснення й результати роботи перед директором та педрадою, методичним центром, відділом освіти. 9. Складає звіт про організацію, здійснення й результати роботи бібліотеки для директора та педради. Директор школи Л.Л.Бондарєва 47

Додаток №2

ГРАФІК прийому працівників школи адміністрацією школи Хто приймає Дні тижня Понеділок Бондарєва Л.Л. – директор школи

Час прийому 15.00-16.00

Вівторок

Петрусенко О.М. – заступник директора з НВР

15.00-16.00

Середа

Рябова М.О. - заступник директора з НВР

16.00-17.00

Четвер

Сологуб О.В. - заступник директора з НВР

15.00-16.00

П’ятниця

Карпенко О.О. - заступник директора з ВР

15.00-16.00

Додаток №3

ТЕМАТИКА НАРАД (витяг з річного плану роботи школи №42)

Наради при заступниках директора ВЕРЕСЕНЬ І тиждень

II тиждень

ІІІ тиждень

IV тиждень 1. Про організацію діяльності класних керівників щодо впровадження 1-го етапу соціального проекту „Крок до змін". 2. Про організацію місячника з охорони прав та інтересів учнів (Сологуб О.В.) 3. Календарно – тематичне планування вчителів (підсумки)

1.4. а).Наради при заступника х директора

ЖОВТЕНЬ 1. Організація діяльності 1.4. а). Наради гуртків щодо розвитку творчого потенціалу учнів. при 2..Про організацію проведення заступниках тижня хімії. директора 3.Про проведення шкільних

1. Про організацію проведення тижня української мови.

і 1. Аналіз відвідування навчальних занять учнями групи соціального ризику.

олімпіад.

ЛИСТОПАД 1.4. а). Наради при заступниках директора

Виховання свідомої дисципліни загальнолюдських цінностей (Карпенко 0.0.)

Про роботу класних керівників щодо профілактики шкідливих звичок учнів.

Накопичення оцінок з основних предметів, опитування учнів з початковим рівнем навчальних досягнень.

ГРУДЕНЬ 1.4. а). Наради при заступниках директора

1.Підготовка та проведення Дотримання термінів новорічних і Різдвяних проведення уроку у 1-4 свят. класах (Сологуб О.В.) 2. Виконання вчителями вимог до проведення ранкової гімнастики (Козловська О.В.)

1. Аналіз відвідування навчальних занять учнями групи соціального ризику. 2. Про результативність роботи гуртків та секцій.

СІЧЕНЬ 1.Про організацію 2-го етапу соціального проекту „Крок до змін" 2. Аналіз навчальних досягнень учнів пільгових категорій (Сологуб О.В.)

1.4. а). Наради при заступниках директора

ЛЮТИЙ 1.4. а). Наради при заступниках директора

Про організацію і проведення Про організацію і проведетижня валеології. ння тижня творчості, присвяченого Дню рідної мови та Шевченківських свят.

1.4. а). Наради при заступниках директора

Про організацію і Розвиток інтелектуальних проведення тижня здібностей учнів засобами іноземної мови навчальних предметів.

Про організацію і проведення Шевченківських днів.

БЕРЕЗЕНЬ 1.Аналіз відвідування навчальних занять учнями групи соціального ризику. (Карпенко О.О.) 2. Про підготовку і проведення акції „Милосердя" (Сологуб О.В.)

К В І Т Е НЬ І.Про організацію оздоровчої кампанії 2008 року. 2.Про святкування дня Перемоги. 3. Виконання практичної програми учнями, які навчаються індивідуально.

1.4. а). Наради при заступниках директора

ТРАВЕНЬ

1.4. а). Наради при заступника х директора

Організація та проведення Про організацію літнього свята Останнього відпочинку дітей пільгових дзвоника та випускних категорій. (Сологуб О.В.) урочистостей у 9, 11-х класах. Аналіз навчально виховної діяльності (підготовка до підсумкової педради

1 Аналіз відвідування навчальних занять учнями групи соціального ризику. 2. Про результативність роботи гуртків та секцій.

Наради при директорі СЕРПЕНЬ І тиждень

II тиждень

ІІІ тиждень 1. Про результати підготовки школи до нового навчального року. (заст. директора) 2.Методичне забезпечення навчально виховного процесу. (заст. директора) 3. Забезпечення учнів підручниками. (Буяр Л.К.) 4. Про проходження медичного огляду працівниками школи,

1.3. а).Наради при директорі

IV тиждень 1. Про дотримання норм охорони праці та збереження життя учнів. (Очеретяний М.Д.)

ВЕРЕСЕНЬ

1.3. а). Наради при директорі

1. Дотримання єдиного орфографічного режиму, вимоги до ведення документації. (заст.. директора) 2. Про організацію харчування учнів, (заст. директора) 3.Про створення ГПД та спеціальних медичних груп з фізкультури. (заст.. директора) 4.Організація дотримання норм техніки безпеки охорони праці. (Очеретяний М.Д.)

1. Працевлаштування випускників 2007р. (директор, кл. керівники) 2. Затвердження календарно-тематичного планування вчителів та класних керівників, (заст.. директора) 3. Організація атестації педагогічних кадрів (Петрусенко О.М.)

ЖОВТЕНЬ 1. Про підготовку школи до зими. (Очеретяна Г.С.) 2. Про організацію роботи з учнями ..групи ризику". (Карпенко О.О.) 3.Про хід виконання Постанови Кабінету №646 (відвідування учнями школи), (заст.. директора)

1.3. а). Наради при директорі

ЛИСТОПАД 1.3. а). Наради при директорі

Про підготовку педагогічної ради (розгляд проекту рішення)

Стан охорони праці, 1. Результати медогляду учнів. безпеки учнів під час НВП. (медсестра, Козловська О.В.) (Очеретяний М.Д.) 2. Про результати шкільних предметних олімпіад. (Петрусенко О.М.) 3. Проміжні результати навчальних досягнень учнів. (заст. директора)

ГРУДЕНЬ 1. Стан дотримання вимог Закону „Про охорону праці„ у навчальних кабінетах. (Очеретяний М.Д.) 2. Про хід оздоровчої роботи (за результатами експерименту) (Козловська О.В.) 3. Про хід реалізації нормативних документів щодо профілактики наркоманії, алкоголізму, СніДу, правопорушень та злочинів серед учнів. 4. Про підготовку до педради (обговорення проекту рішення). (Карпенко О.О.)

1.3. а). Наради при директорі

СІЧЕНЬ 1.3. а). Наради при директорі

Стан реалізації 1. Про результати роботи управлінських рішень (за і школи у І семестрі (заст.. семестр) (Козловська О.В.) директора) 2. Про роботу з сім'ями, які стоять на обліку (Карпенко О.О., Сологуб О.В.)

ЛЮТИЙ 1.3. а). Наради при директорі

1. Про узагальнення перспективного педагогічного досвіду вчителів. (заст. директора) 2. Про роботу ГПД. (Козловська О.В.) 3. Про виконання наказу МОНУ №240 (ведення кл. журналів) (заст. директора)

Про підготовку й проведення Дня відкритих дверей (4 тиждень лютого) (заст. директора)

БЕРЕЗНЬ 1.3. а). Наради при директорі

1. Про хід підготовки до педради (обговорення проекту рішення) 2.Створення умов для переходу учнів до 8 класу за новими програмами

1 Про організацію повторення та підготовку школи до ДПА. (заст.. директора) 2. Про організацію закінчення 2007-2008 н.р. та підготовку до 2008-2009 н.р. (заст.. директора) 3. Про планування роботи на 2008-2009н.р. (директор школи)

КВІТЕНЬ Про виконання практичної 1. Про пітне оздоровлення частини програми, (заст.. учнів. (Карпенко О.О.) 2 Про підготовку звіту директора) директора школи перед громадськістю. (Бондарєва Л.Л.)

1.3. а). Наради при директорі

ТРАВЕНЬ 1.3. а). Наради при директорі

1. Про підготовку до підсумкової педагогічної ради. (Бондарева Л.Л.) 2. Результативність експериментальної діяльності. (Козловська О.В.)

1.3. а). Наради при директорі

1. Про стан виконання управлінських рішень. (Козловська О.В.) 2. Про використання кошторису, лімітів. (Рябова М.О., Очеретяна Г.С.)

ЧЕРВЕНЬ

1. Про проведення ДПА. (заст. директора) 2. Про організацію роботи у таборі з денним перебуванням учнів. ( заст. директора) 3. Про організацію роботи з профілактики дитячого травматизму та збереження здоров'я дітей у літній період. (Очеретяний М.Д., Козловська О.В.)

Засідання ради школи СЕРПЕНЬ І тиждень

II тиждень

б).Засідан ня ради школи

б).Засідання ради школи

ІІІ тиждень

IV тиждень

Затвердження: 1. Структури навчального року. 2. Режиму роботи школи. 3. Плану роботи школи на 2007-2008 н.р. 4.Педагогічного навантаження вчителів. 5. Про надання платних послуг. (адміністрація, голова ради школи)

ВЕРЕСЕНЬ Про

1. ради

співпрацю школи

педагогічного у

реалізації

теми ради

колективу проблемної

школи, школи,

(голова директор

школи) 2. Затвердження плану роботи ради школи на 2007-2008 навч. рік та змін у складі ради, (голова ради школи)

б).Засідання ради школи

ГРУДЕНЬ 1. Про результативність експериментальної роботи. (Козловська О.В.) 2. Про хід виконання Програми профільної підготовки учнів. (Петрусенко О.М.) 3.Про стан роботи з охорони праці у школі. (Очеретяний М.Д.)

БЕРЕЗЕНЬ

б).Засідан ня ради школи

1. Завдання батьківської громадськості у підготовці до ДПА. (голова ради школи) 2. Про розробку Програми розвитку школи на 20082009-2012-2013 н.р. (голова ради школи, директор школи) 3.Про підготовку школи до нового навчального року (директор школи)

ТРАВЕНЬ

б).Засідан ня ради школи

1. Звіт голови ради школи про роботу у 2007-2008 н.р. (голова ради школи) 2. Про організацію і проведення ДПА. (Петрусенко ОМ.) 3.Про звіт директора школи. (директор, голова ради школи)

Засідання педагогічної ради СЕРПЕНЬ І тиждень

II тиждень

ІІІ тиждень 1. Затвердження структури навчального року і режиму роботи школи на 2007-2008 н.р.

1.1. а).Засідання педагогічної ради

IV тиждень 1. Завдання педагогічного колективу школи на 20072008 н.р., основні напрямки діяльності. (Бондарєва Л.Л.) 2. Затвердження річного плану роботи школи. (Бондарєва Л.Л.) 3.Затвердження педагогічного навантаження вчителів та переліку додаткових послуг понад обсяги, встановлені навчальним планом. (Рябова М.О.)

ЛИСТОПАД 1.1. а).Засідання педагогічної ради

1.Формування особливості учня, розвиток його здібностей, обдарувань, наукового світогляду. (Сологуб О.В.) 2.Хід реалізації Державної програми щодо розвитку та функціонування української мови. (РябоваМ.О.)

СІЧЕНЬ 1. Співпраця педагогічного й учнівського колективів та батьків щодо забезпечення здорового, фізичного та інтелектуального розвитку особистості. (Карпенко О.О.) 2. Про роботу школи з охорони дитинства („Закон про охорону дитинства"). (Сологуб О.В.)

1.1. а).Засідання педагогічної ради

БЕРЕЗЕНЬ 1. Індивідуалізація та диференціація навчання відповідно до здібностей і можливостей учнів. (Петрусенко О.М.) .2. Про роботу педагогічного колективу з превентивного виховання. (Карпенко О.О.)

1.1. а).Засідання педагогічної ради

ТРАВЕНЬ 1.1. а).Засідання педагогічної ради

Аналіз навчально – виховної діяльності. (підготовка до підсумкової педради)

1. Про переведення учнів 1-4 класів. 2. Про допуск до ДПА учнів 9,11 класів.

ЧЕРВЕНЬ 1. Про переведення учнів 5-8,10 класів. 2. Підсумкова педагогічна рада. (Бондарєва Л.Л.)

1.1. а).Засідання педагогічної ради

1. Про випуск учнів 11 класів. 2. Про переведення учнів 9 класів

Діяльність Піклувальної ради школи ВЕРЕСЕНЬ І тижден

в) Діяльність ради школи

Піклувальної

II тиждень

ІІІ тиждень

1. Про забезпечення навчально виховного процесу у 2007 - 2008 н.р. (завдання, перспективи, можливості (голова Піклувальної ради)

ЛИСТОПАД в) Діяльність Піклувальної ради школи

1. Про хід виконання Закону „Про охорону дитинства". (Голова ради, заст.. директора) 2.Про комп'ютеризацію навчально виховного процесу у школі. (Петрусенко О.М.)

СІЧЕНЬ в) Діяльність Піклувальн ої ради школи

1. Про роботу з обдарованою молоддю (стимулювання, підтримка) (Петрусенко О.М.) 2. План підготовки школи до нового навчального року. (голова ради, Очеретяна Г.С.)

БЕРЕЗЕНЬ в) Діяльність Піклувальної ради школи

1.Організація літнього відпочинку та оздоровлення учнів. (Карпенко О.О. Сологуб О.В.) 2. Про можливість надання платних послуг понад обсяг навчальних планів. (Рябова М.О.)

IV тиждень

ЧЕРВЕНЬ в) Діяльність Піклувальн ої ради школи

Підсумки роботи за 20072008 н.р. та визначення напрямків діяльності на 2008-2009 н.р. (голова Піклувальної ради)

Виробничі наради І тиждень

б). Виробничі наради

ВЕРЕСЕНЬ II тиждень

Про дотримання працівниками школи вимог, до організації навчально виховного процесу (ДсанПіН). (заст.. директора)

ГРУДЕНЬ Забезпечення проведення новорічних свят (організація розважальних заходів, забезпечення безпеки)

КВІТЕНЬ 1. Про організацію роботи з підготовки до нового навчального року. (Бондарева Л.Л.) 2. Про проведення фізкультхвилинок на уроках у 1-11 класах та ранкової зарядки. (Козловська О.В.)

III тиждень

IV тиждень