Колесніченко Н by Управління освіти

Миколаївська гімназія №3 Миколаївської міської ради

Колесніченко Н.Ф. УПРАВЛІННЯ ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (з досвіду роботи Миколаївської гімназії №3)

ВИХОВАННЯ

Колесніченко Н.Ф. - заступник директора з Миколаївської гімназії №3 Миколаївської міської ради;

виховної

роботи

адреса: м. Миколаїв, пр. Корабелів, 12-Г; тел. (0512) 635367; e-mail: 3gimnaziya@rambler.ru

Рецензент: Ольга Георгіївна Шевчик

кандидат педагогічних наук, старший викладач Університету менеджменту освіти НАПН України

Рекомендовано рішенням кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи УМО НАПН (протокол № 8 від 03 листопада 2010 р.)

Управління виховним процесом в сучасних умовах (на прикладі Миколаївської гімназії № 3) .- Миколаїв, 2011.- с.111 У роботі досліджено сутність управління виховним процесом, його структура, функції, принципи, які спрямовані на пошук шляхів практичної реалізації теорії управління. На прикладі Миколаївської гімназії № 3 доведено, що результат виховної діяльності безпосередньо залежить від управління виховним процесом, його відповідності вимогам сьогодення; розроблено рекомендації щодо спрямування управління виховним процесом гімназії на громадсько-активний розвиток закладу та визначено параметри оцінювання ефективності управління

ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………….…….. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ У НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 1.1.

Сутність управління виховним процесом

1.2.

Сучасний стан управління виховним процесом. Системний підхід

1.3.

Управління виховним процесом в сучасних умовах:

педагогічний менеджмент Висновки до першого розділу РОЗДІЛ 2. УПРАВЛІННЯ ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ № 3 2.1. Модель випускника гімназії – прогнозований результат управління виховним процесом в сучасних умовах 2.2. Модель управління виховним процесом гімназії 2.3. Використання інноваційних технологій в практичній діяльності гімназії 2.4. Оцінка ефективності управління виховним процесом відповідно до сучасних вимог Висновки до другого розділу РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 3 3.1. Розробка параметрів оцінювання ефективності управління виховним процесом в гімназії 3.2. Розробка основних напрямків удосконалення управління виховним процесом Миколаївської гімназії №3 Висновки до третього розділу ВИСНОВКИ ДОДАТКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 3

ВСТУП Актуальність

обраної

теми.

Сучасне

суспільство

потребує

високоосвічених, ініціативних особистостей, здатних творчо реформувати наше суспільство, збільшити інтелектуальний потенціал держави, відновити українську духовну

культуру.

Сьогодні

вже

на

національному рівні

проголошено про пріоритетність якісної освіти у сучасному суспільстві. Аналіз педагогічної, методичної, філософської літератури свідчить про посилення уваги науковців до процесу виховання особистості учня. Отже, практична і теоретична значущість проблеми: актуальна потреба вдосконалення виховної системи освіти країни; соціальне замовлення суспільства

через потребу

досліджень теорії і практики управління процесом виховання підростаючого покоління; необхідність створення педагогічних умов, які забезпечували б достатній рівень вихованості учнів. Реальна ситуація, що склалася в більшості загальноосвітніх закладів країни суперечить вимогам сучасності, а саме, існують певні протиріччя між застарілою радянською моделлю розвитку особистості та сучасними потребами суспільства. Виникає

необхідність

вирішення

цих

суперечностей

невідповідністю результативності виховного процесу закладів освіти

між і

сучасних нових вимог до виховання, необхідність теоретичного обґрунтування і введення в практику нової системи управління вихованням, яка відповідає сучасним соціальним вимогам, що обумовлює вибір теми дослідження «Управління виховним процесом в сучасних умовах (на прикладі Миколаївської гімназії № 3)». Пошук сучасних шляхів і засобів управління процесом виховання становить нині одну з найактуальніших проблем управління навчальним загальноосвітнім закладом. Успішне вирішення проблеми потребує ґрунтовного осмислення суті управління виховним процесом, його структури, функцій, принципів, які спрямовані на пошук

шляхів практичної реалізації теорії

управління. Адже результат виховної діяльності безпосередньо залежить від 4

управління виховним процесом, його відповідності вимогам сьогодення.

зв’язку з цим підвищується роль заступника директора з виховної роботи як організатора

методичного

забезпечення

процесу

виховання,

педагога-

організатора, класних керівників, керівників гуртків, вчителів-консультантів учнівського самоврядування - всіх, хто безпосередньо бере участь у вихованні гімназистів. Вимоги

сьогодення

для

навчального

закладу

–

Миколаївської

гімназії №3: підвищення ефективності управління виховним процесом, що відповідає цілям управління й виховання на сучасному етапі; вдосконалення рівня організаційної роботи щодо формування особистості гімназиста згідно моделі

«Я

будую

своє

життя»

(прогнозований

результат

виховання

гімназистів), спрямування зусиль всіх учасників навчально-виховного процесу на розвиток гімназії як громадсько активного закладу. Стан вивченості проблеми. Вивчення проблем результативності управління виховним процесом в навчальному закладі, що відповідало б сучасним вимогам суспільства є перспективним напрямком дослідження. Проблеми управління загальноосвітнім навчальним закладом вивчали О.В. Олійник, І.В. Єрмаков, Г.В. Єльникова, Л.І. Даниленко, О.І. Зайченко. Аспекти процесу виховання розглядали науковці А.А. Деркач, В.Т. Лисовський, Р.І.

Цвєткова

ін.

Проблеми

управління

виховним

процесом

загальноосвітньому навчальному закладі розглядали Л.В. Байбородова,

С.Л.

Паладієв, В.А. Караковський, Ю.А. Конаржевський. Мета дослідження: дослідити

управління виховним процесом в

Миколаївській гімназії №3 щодо відповідності сучасним вимогам; розробити рекомендації щодо удосконалення управління виховним процесом в сучасних умовах.

Завдання дослідження: 1. проаналізувати теоретичні основи управління виховним процесом в сучасному загальноосвітньому закладі; 2. дослідити управління виховним процесом в Миколаївській гімназії № 3 щодо відповідності вимогам сьогодення; 3. розробити основні напрямки удосконалення управління виховним процесом Миколаївської гімназії № 3. Об’єкт

дослідження: теоретичні засади і практика управління

виховним процесом у сучасному навчальному закладі. Предмет дослідження: управління виховним процесом у Миколаївській гімназії №3 в сучасних умовах. Теоретично-методологічна основа дослідження: сучасні концепції управління загальноосвітнім навчальним закладом вивчали О.В.Олійник, І.В.Єрмаков, Г.В.Єльникова, Л. І.Даниленко, О.І.Зайченко; теорії управління вивчали А.Файоль, В. Г. Афанасьєв, М.В.Трапезніков, В.М. Колпаков й ін; сучасні концепції управління виховним процесом Л.В.Байбородова,

С.Л.

Паладієв

- В.О. Сухомлинський,

В.А.Караковський,

Л.І.

Новікова,

Конаржевський Ю.А й ін.; інноваційні підходи в педагогіці Л.І. Даниленко, В.Маслов й ін. Методи

дослідження.

Для

досягнення

поставленої

мети

були

використані методи: теоретичного рівня - системний і порівняльний аналіз психологічної, філософської та соціальної літератури з проблем професійної компетентності для визначення понятійно - категоріального апарату; аналіз довідкової літератури, навчально - методичної і інструктивно - нормативної документації. В роботі використаний порівняльний аналіз; метод теоретичного моделювання та узагальнення результатів дослідження. 6

До використаних

методів емпіричного рівня належать: обсерваційні (вибіркове й систематизоване спостереження), діагностичні (бесіда, самооцінка, анкетування), прогностичні (експертна оцінка), що дало можливість визначити стан та забезпечити позитивну динаміку розвитку управлінської діяльності щодо виховного процесу. Інформаційна

база дослідження: Закони України та постанови

Кабінету міністрів «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; Концепція громадянського виховання дітей та молоді в національній системі освіти; Указ Президента

України

«Про

невідкладні

заходи

щодо

забезпечення

функціонування та розвитку освіти в Україні»; Методичні рекомендації щодо організації виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах (лист МОН

України

від

03.07.2001

р.№1/9-247);

Методичні

рекомендації

Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України, Інституту інноваційних досліджень «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»( 2007р.), Методичні рекомендації на допомогу класним керівникам «Виховання культури поведінки учнів» (лист МОН України Від 30.07.2010 № 1.4/18-3127). Практичне значення дослідження: розроблені рекомендації щодо спрямування управління виховним процесом гімназії на громадсько-активний розвиток закладу; розроблена модель державно громадського управління закладом; розроблений моніторинг громадської спрямованості закладу отримані результати сприятимуть підвищенню ефективності управління виховним процесом у Миколаївській гімназії №3 відповідно до сучасних вимог суспільства. Апробація результатів: використання розроблених рекомендацій щодо управління виховним процесом в Миколаївській гімназії № 3 дозволяє зробити

управлінський процес у закладі відповідним вимог сучасного розвитку освіти, суспільства. Публікації.

Автором

опублікована

стаття

«Спрямування

зусиль

педколективу на цілеспрямоване формування виховного простору: співпраця батьків, педагогів, учнів» в збірці «Цілеспрямоване формування виховного простору» (червень, 2010р.). На сайті УМО НАПН України розміщена стаття «Проектування – це осмислення того, що має бути». На сайті Миколаївської гімназії № 3 розміщена стаття «Розширення світогляду класного керівника та стимулювання до використання інновацій в виховній роботі». Виступ «Впровадження державно-громадського управління в Миколаївській гімназії № 3» на розширеній колегії управління освіти Миколаївської міської ради (26.10.2010р.)

РОЗДІЛ 1 УПРАВЛІННЯ

ВИХОВНИМ

ПРОЦЕСОМ

ЯК

ДИДАКТИКО-

УПРАВЛІНСЬКА ПРОБЛЕМА 1.1. Сутність управління виховним процесом Наукові дослідження, спрямовані на вивчення понять «управління», «виховний

процес»,

виховним

«управління

процесом»

доводять

справедливість різних варіантів визначень цих понять, які є основою даного дослідження «Управління виховним процесом в сучасних умовах». Метою ознайомлення з методологічною літературою з даного питання стало – визначення змісту основних для даного дослідження понять. ·

«Управління - процес досягнення цілей», - визначає А.Файоль і (саме його вважають першим розробником даного питання) [56; 71];

«Управління - неодмінна, властивість суспільства на будь-якому щаблі його розвитку. Ця властивість носить «загальний характер і випливає із системної природи суспільства»[2; 38], - визначає В.Г. Афанасьєв.

«Управління - це система управлінських функцій» [73;69], - саме таке визначення подає Е.Павлютенкова.

«Управління - як процес інформації або прийняття рішень, організації, контролю, координації тощо [56;74]»,- визначає М.В.Трапезніков, Наукова література визначає два основних підкласи соціального

управління. Це, по-перше, - управління індивідуальною діяльністю людини. І , по-друге, це - управління колективною діяльністю людей. Отже, управління є системою, що складається з безлічі взаємозалежних структурних і функціональних компонентів, підлеглих однієї мети, а головною ознакою системи є цілісність. В основі управлінського циклу самостійних

видів

діяльності,

які

зміняють

один

одного

ряд певній

послідовності. А саме, розглянемо складові управлінського циклу ( Рис.1.1.) [64]:

Цикл управління

Реалізація рішень

Розробка (прийняття) рішень

Реалізація рішень

Контроль

Аналіз

Облік

Активізація і стимулювання

Координація і регулювання

Організація

Планування

Прогнозування

Типові функції ( елементи ) керівного циклу

Керована підсистема

Рис 1. 1. Складові управлінського рішення - етап цілевизначення або цілеспрямування стоїть на початку циклу; - етапу прогнозування, суттю якого пророкування ступеня досягнення мети в майбутньому у конкретній або очікуваній ситуації при певному 10

способі дій (але є обов’язковим врахування минулого досвіду досягнення управлінських цілей); - етап планування; - етап організації; - етап регулювання; - етап активізації (стимулювання); - етап обліку ; -

етап аналізу. Таким чином, у даному дослідженні будемо розглядати «управлінський

процес», як комплекс взаємопов’язаних операцій, що виконуються в певній послідовності і спрямовані на розв’язання конкретних проблем та досягнення поставлених цілей. Управлінський процес налічує три елементи: проблема, її вирішення та люди, що беруть участь у процесі на всіх його етапах. Розглянемо їх детальніше. Проблема — це розрив між бажаним станом (насамперед цілями) об'єкта управління і Його фактичним станом. Вирішення проблеми — засіб подолання такого розриву, вибір одного з багатьох напрямів дій, що дають змогу перейти від фактичного стану до бажаного. Отже, проблеми виникають, коли в організації складається ситуація, яка відрізняється від запланованої. Рішення — це творчий процес вибору однієї або кількох альтернатив із множинності можливих варіантів (планів) дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Рішення визначають такі чинники: хто і що має здійснити; в які строки; з якими затратами праці і коштів; в якому порядку;

яким буде

розподіл обов’язків, прав і відповідальності; якою буде організація контролю; яких результатів слід очікувати. Процес управління в освіті - це реалізація взаємопов’язаних функцій, необхідних для того, щоб сформувати і досягти мети загальноосвітнього 11

навчального закладу [18; 69]. Управлінські функції спрямовані на об'єкт управління. У взаємодії, співробітництві з ним вони є конкретними формами прояву змісту процесу управління. Один із засновників теорії управління А. Файоль, визначає п’ять вихідних функцій [56; 71]. Сучасна література подає і інші переліки функцій управління, а саме: педагогічний аналіз; прогнозування; планування;

організація;

мотивація; керівництво; координація; контроль; оцінка; регулювання [51; 67]. Розглянемо цикл процесу управління навчальним закладом: управляюча підсистема (керівники школи) отримує певну інформацію про стан підсистеми, що управляється. Цю інформацію вона аналізує, порівнює зі станом зовнішнього середовища, розпорядженнями та рекомендаціями керівних органів народної освіти, напрацьовує та приймає управлінські рішення, спрямовані на впорядкування стану керованої підсистеми або на переведення її в новий, вищий стан. Це рішення (командна інформація) потрапляє до керованої підсистеми. Коло руху інформації в управлінській діяльності керівників школи замикається. і якщо відбудеться порушення хоча б однієї ланки

з циклу, то керована система частково чи повністю виходить із

взаємодії з керуючою системою. Серед принципів управління, які визначені в дослідженнях важливу роль має - принцип гуманістичного менеджменту (врахування психологічних факторів в управлінні завдяки приділенню основної уваги аналізу поведінки людей у процесі праці, їх потребам, мотивам, стосункам на робочих місцях, а також соціальній взаємодії та груповим процесам. Фактично в рамках гуманістичного менеджменту (рух за людські стосунки; концепція людських ресурсів та науковий біхевіоризм) вперше було активно використано ідеї психології з метою оптимізації управління. На сучасному етапі принципи гуманістичного менеджменту реалізуються у вітчизняних дослідженнях, зокрема, покладені в основу гуманістичного підходу до управління й так званого людиноцентристського підходу до управління. Гуманістичний підхід до управління ґрунтується на таких положеннях: 12

- необхідність побудови управлінських стосунків між керівником та працівниками організації за принципом партнерства; - доцільність співпраці керівника і членів організації в процесі управління нею; - важливість

розуміння

та

врахування

керівником

індивідуально-

психологічних особливостей працівників у процесі управлінської взаємодії; - необхідність створення умов для реалізації творчого потенціалу працівників і здійснення ними самоуправління своєю професійною діяльністю та особистісним розвитком. Особливість людиноцентристського підходу до управління

полягає в

тому, що за умов його реалізації центром уваги стає людина, на противагу іншим підходам, за яких людський фактор ігнорується. Зміст цього підходу розкривається в таких основних положеннях: -

шлях до успіху організації лежить через індивідуальний успіх її співробітників, в основу якого покладено вищі людські потреби, що задовольняються за допомогою спеціальних методів;

створення ситуації успіху можливе за умови виявлення й пояснення індивідуальних характеристик особистості та її поведінки в конкретній ситуації;

вимірюванню та впливу піддаються такі характеристики особистості, як здібності, потреби, очікування, сприймання, ставлення, цінності (ці характеристики позначаються терміном «людські похідні»);

на поведінку людини впливають середовище, в якому вона працює, групи та лідери;

людські похідні особливо яскраво проявляються в процесі комунікації, під час прийняття рішень та делегування повноважень і тому мають враховуватися саме за таких умов. Треба

зауважити,

що

діяльність

керівника

навчального

закладу

неможлива без дотримання ним принципів управління - правил, які 13

ґрунтуються на певних закономірностях і використання яких забезпечує досягнення позитивних результатів. Соціально-економічні умови, які склалися сьогодні в нашій країні, вимагають модернізації існуючих принципів управління і розробку нових. В освіті мають загальний характер і використовуються наступні принципи управління [11]: 1. Принцип детермінованості. Зумовленість управління законами й закономірностями соціального розвитку, оскільки управління загальною середньою освітою належить до соціального управління. Для ефективного управління треба враховувати потреби людини, аналізувати державнонормативні документи про загальну середню освіту і реальні умови її функціонування. 2. Принцип

цілеспрямованості

критеріальності.

Передбачає

встановлення мети з подальшим прогнозуванням і програмуванням бажаного результату. Встановлення мети супроводжується узгодження цілей усіх виконавців, урахуванням реальних умов. Для спрямування діяльності закладу на досягнення мети розробляється модель бажаного результату. Проводиться всебічний аналіз можливих напрямків розвитку, створюється кінцева модель результату, для якої визначаються парламенти і критерії, підбираються способи оцінювання. Тобто розробляється конкретна модель бажаного результату. Принцип цілеспрямованості й критеріальності вимагає здійснення перелічених вище управлінських кроків для організації цільового управління. 3. Принцип

адаптивності.

Зумовлює

встановлення

ієрархічної

узгодженості загальних і цільових функцій управлінських структур різних рівнів організації загальної середньої освіти. Це відбувається внаслідок адаптації загальної мети до специфіки та особливостей кожного рівня управління. Процес адаптації спрямований на стабілізацію позитивних змін, які вже відбулися, і подальший розвиток системи. Важливими є дії щодо взаємопристосування інтересів керованої і керуючої підсистем, які також належать до адаптивних процесів. 14

4. Принцип

розподілу

компетенції

та

ієрархічної

узгодженості

загальних і цільових функцій. Кожний виконавець або управлінець здійснює конкретні функції і відповідає за конкретну ділянку роботи. Саме розподіл компетенцій визначає кількість ступенів свободи керованої та керуючої підсистем. Чим більше ступенів свободи, тим більш самокерованим буде об'єкт. 5. Принцип

професіоналізму.

Передбачає

наявність

обов'язкової

підготовки керівника освіти для роботи на певному управлінському рівні. Професіоналізм нерозривно пов'язаний з компетентністю керівника. Процес виконання

управлінських

завдань

потребує

додаткової

інформації.

Управлінська компетентність потребує вміння добирати необхідні знання для виконання конкретних управлінських дій. 6. Принцип науковості. Орієнтує на управління з наукових позицій, означає

опанування

керівниками

теоретичних

основ

індивідуальної

колективної взаємодії, організації діяльності освітнього закладу, прийняття управлінського рішення і його реалізації, усвідомлення й аналізу одержаних результатів, прогнозування його наслідків. Основою наукового управління є системний аналіз і прогнозування. Використання наукових основ допомагає здійснювати управління раціонально й ефективно, зберігаючи час і сили для досягнення результату. 7. Принцип

демократизації,

гуманізації управління.

Цей принцип

забезпечує організацію взаємодії керуючої і керованої підсистем, має місце при делегуванні повноважень прийняття рішень. Демократизація управління нагальна потреба сучасної ситуації в суспільстві. Перехід до ринкової економіки вимагає від людини вмінь проаналізувати й оцінити ситуацію, у якій вона знаходиться, знайти способи самореалізації. 8. Принцип фінансово-економічної забезпеченості праці передбачає діяльність керівника зі створення фінансово-економічної бази функціонування організації. Соціально-економічні перетворення в суспільстві суттєво вплинули на

бюджетне

фінансування

загальної

середньої

освіти.

Воно

значно

скоротилося й набуло нестабільного характеру. Керівник змушений шукати 15

джерела не бюджетного фінансування для розвитку матеріальної бази закладу і вчитися її раціонально використовувати. 9. Принцип

відкритості.

Передбачає вільний обмін

інформацією

управлінських структур із внутрішнім і зовнішнім середовищами. Цей принцип використовується при кооперації дій, узгодженні цілей, адаптації системи на зміни умів існування. Управління — складний і динамічний процес, керований і здійснюваний людьми для досягнення поставленої мети. Після того як встановлено цілі управління, необхідно знайти найбільш ефективні шляхи та методи досягнення їх. Інакше кажучи, якщо при визначенні цілей потрібно відповісти на запитання «чого потрібно досягти?», то слідом за цим виникає запитання: «як найбільш раціонально досягти мети?». Отже, виникає потреба у застосуванні арсеналу засобів, що забезпечують досягнення цілей управління, тобто методів управління. Методом називається захід або сукупність заходів у будь-якій людській діяльності, спосіб досягнення мети, шлях вирішення певного завдання. Методи

управління

це

сукупність

способів

прийомів

цілеспрямованого впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення встановлених цілей. За їх допомогою орган управління впливає на окремих працівників і підприємство у цілому. Значення методів управління визначає їхню спрямованість на досягнення цілей у найбільш стислі строки за умов раціонального використання всіх видів ресурсів. В.М. Колпаков в роботі «Методи управління» зазначає: методи управління організаціями проявляються в організаційних відносинах між людьми. Ці методи, які використовують для певних умов різні типи організаційного впливу (що забезпечують раціональне виконання всіх робіт управлінським персоналом), можна розділити на: методи організаційностабілізуючого,

технологічного,

розпорядчого

впливу

[45].

Виділення при класифікації соціально-психологічних методів управління та 16

методів самоорганізації пояснюється їх великою специфікою і розробленість на даний

час.

Науковець

пропонує

згрупувати

методи

управління

за

функціональною ознакою, тому що функції управління становлять основу змісту управління, основу діяльності персоналу управління. У цьому випадку методи називали б: методи прийняття рішення, методи організації, методи планування тощо. Але тут нас би підстерігали розходження в класифікації функцій управління - застерігає В.М. Колпаков,- у підручниках можна зустріти функції, що реалізуються персоналом управління, що відрізняються кількісним складом і змістом робіт, кожній окремо. Приміром, багато фахівців у галузі управління функцію планування включають до складу функції організації. Пропонуючи дану класифікацію, науковець підкреслює організуючий початок управлінської діяльності персоналу управління. Методи управління за змістом ідентифікуються з основними функціями управління: плануванням, організуванням, мотивуванням, контролюванням та регулюванням. Відповідно до цього є наступні основні групи методів управління: економічні, організаційно-розпорядчі (адміністративні), соціальнопсихологічні, правові ідеологічні та технологічні. Між ними існує тісний зв’язок

і взаємозумовленість. Кожний метод має елементи заохочення і

покарання. Класифікація методів за спрямованістю дії заснована на характері впливу їх на мотиви діяльності окремих працівників і трудового колективу організації в цілому. Мотиви діяльності ґрунтуються на реальних матеріальних і духовних потребах. Направленість методів характеризується тим, на які конкретно мотиви вони впливають. Відповідно до мотиваційної характеристики у складі методів управління виділяють три групи: економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні. Економічні методи управління об’єднують усі методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колективів і окремих їхніх членів. Цей вплив здійснюється матеріальним стимулюванням окремих працівників і колективів у цілому. 17

Організаційно-розпорядчі методи спрямовані на використання таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов’язку, відповідальності, у тому числі адміністративної. Ці методи відрізняються прямим характером впливу: будь-який регламентуючий чи адміністративний який підлягає. Обов’язковому виконанню. Соціальні методи ґрунтуються на використанні соціального механізму, що діє у колективі (неформальні групи, роль і статус особистості, система взаємовідносин у колективі, соціальні потреби та ін.). За

організаційними

формами

дії

виділяють

методи

прямого

(безпосереднього) впливу, постановки мети, створення стимулюючих умов. Методи управління покликані забезпечити високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного члена. Цим методи управління відрізняються від усіх інших технічних та технологічних методів, які використовуються у ході вирішення комплексних виробничо-господарських завдань. Особлива роль методів управління полягає у тому, щоб створити умови для чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечити Їх максимальну ефективність при досягненні поставленої мети. Таким чином, зміст поняття «методи управління» витікає із суті і змісту управління і належить до основних категорій теорії управління [45]. Ефективність застосування методів управління в основному залежить від рівня кваліфікації керівних кадрів, що зумовлює потребу систематичної і цілеспрямованої підготовки та повсякденного використання всіх зазначених напрямів впливу на колектив і окремих людей. Розглянемо наступні поняття, які є основними для даного дослідження. Науковці В.А. Караковський, Л.І. Новікова стверджують, що виховання – це цілеспрямоване управління процесом розвитку особистості [14; 53]. Науковець О. Газман у роботі «Відповідальність школи за виховання дітей» визначає, що «виховний процес – це взаємодія дорослих і дітей ( їх 18

співробітництво) з метою створення сприятливих умов для саморозвитку всіх об’єктів [14;32]. Значну увагу аналізу виховного процесу в навчальних закладах М.І. Рожков і Л.В. Байбородова в роботі «Організація виховного процесу в школі» [83;63]. Вони визначили сутність виховного процесу, вимоги до організації аналітичної діяльності, види та рівні аналізу виховного процесу. Результатом аналізу виховного процесу науковці пропонують визначати: -

результати виховного процесу;

доцільність роботи , що проводиться з питань виховання;

фактори, що зумовили досягнення результатів;

- ефективність засобів, що використовуються, ступінь їх впливу на результативність виховного процесу; -

досягнення і недоліки в організації виховної роботи, їх причини;

- невикористані можливості та резерви для подальшого вдосконалення роботи; - шляхи розвитку виховного процесу та усунення причин знайдених недоліків. На думку науковців М.І. Рожкова і Л.В. Байбородової саме аналіз може забезпечити: науковість планування; дієвість регулювання виховного процесу; дієвість контролю. Аналіз передбачає дослідження виховного процесу як динамічної, цілісної системи, взаємодіючої з середовищем, що характеризується наявністю сукупності внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Будь-яка програма аналізу повинна будуватися на основі принципу головної ланки [62;13]. Головна ланка – це то елемент системи, який можна ефективно впливати в першу чергу, оскільки без цього неможливо досягти мети, тому що головна ланка пов’язана з іншими ланками необхідними зв’язками. Виховний процес – явище багатогранне і складне, тому проаналізувати всі його боки неможливо. Вивчення головного діючого фактора, причин йог виникнення

дає можливість виробити заходи щодо врегулювання виховного процесу і тим самим нейтралізувати дію інших факторів, менш суттєвих чи випадкових. Для здійснення аналізу управління виховним процесом школи, необхідно мати таку інформацію [13; 131]: 1. чітко визначені і сформульовані виховні та організаційні задачі; 2. матеріали контролю, що відображають результати виховного процесу; 3. перелік педагогічних засобів, які використовуються для вирішення поставлених завдань; 4. дані про ефективність впливу використаних педагогічних засобів на результативність виховного процесу. Успішне

управління

виховним

процесом

передбачає

володіння

системою аналітичних знань. Аналіз - одна з найважливіших ділянок роботи керівників навчальних закладів, важливий чинник удосконалення виховного процесу. Як вважає Ю.А. Конаржевський [48;36], аналіз як функція складається з трьох основних етапів: збору інформації, її обробки та видачі управлінського рішення.

Він

тісно

цілепокладанням,

пов’язаний

плануванням

з та

іншими

функціями

прогнозуванням.

управління:

Кваліфікаційний

педагогічний аналіз дає можливість оцінити ефективність виховного процесу, визначити, фактори які впливають на результати та виявити причини недоліків. 1.2. Сучасний стан управління виховним процесом. Системний підхід Розгляд сучасних наукових підходів до управління загальноосвітніми навчальними закладами стосується аналізу теоретичних основ управління соціальними системами. До таких систем належить і

загальноосвітній

навчальний заклад (ЗНЗ), оскільки його основними компонентами є учасники навчально-виховного процесу, які взаємозв’язані та взаємозалежні: учні (вихованці); керівники;педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі; інші 20

працівники; батьки або особи, що їх заміняють [21, 1]. Науковцями

теорії

управління

визначено

технологічні

стадії

управлінської діяльності, до яких належать: визначення мети управління; вироблення та прийняття управлінського рішення на основі вивчення практики, а також тенденції поведінки керованого об’єкта; організація виконання

прийнятого

рішення,

що

передбачає

доведення

його до

керованого об’єкта, забезпечення підтримки стійкого взаємозв’язку між, керованою та керуючою системами та між їхніми елементами; створення матеріально-технічних та інших передумов для вирішення прийнятого рішення;

контроль

за

його

виконанням

та

оцінювання

результатів

управління з метою одержання належної інформації. Наукове

управління

соціальною

системою

не

що

інше

як

цілеспрямований вплив на неї, приведення системи у відповідність притаманним їй закономірностям. Без наукового пізнання соціальної системи неможливе управління нею. Аналіз основних ідей та практики управління соціальними системами доводить, що цей феномен був предметом наукової уваги і набув теоретичного обґрунтування і технологічного вдосконалення на початку XX ст. У працях П.Керженцева, Ф.Тейлора, А.Файоля, Г.Емерсона та ін. управління розглядається як складне соціально-економічне і технологічне явище, що має свої закономірності, принципи, структуру, функції, методи, інші аспекти, і протиставляється волюнтаристським, суб’єктивним поглядам на управління як втілення в життя своєї волі і бачення на засадах права на владу. Теоретичні засади управління соціальними системами розробили відомі зарубіжні і вітчизняні вчені, до яких належать: В.Афанасьєв, А.Берг, В.Бєлов, К.Джордж-молодший, Т.Шттерс, М.Фоллет, Г.Щекін та ін. Вони визначили

функції

управління

соціальними

системами,

специфіку, об’єктивний взаємозв’язок і взаємозумовленість.

розкрили

їх

Окремі аспекти управління освітою як соціальною системою розробляли вітчизняні педагоги: К.Ушинський, М.Пирогов, М.Корф, А.Луначарський, Н.Крупська, А.Бубнов, С.Шацький та ін. «Соціальне»

означає

громадське,

тобто

колективне.

Звідси

«соціальне управління» – це управління відносинами між колективами (в самому широкому розумінні) і всередині колективів. Відповідно до основних суб’єктів суспільного життя, соціальне управління поділяють на управління індивідуальною діяльністю людини та управління спільною діяльністю людей. У свою чергу, управління спільною діяльністю людей диференціюється за двома ознаками: сферами організації суспільств і рівнями управління в суспільстві. Щодо першої, то вітчизняні дослідники розрізняють три види соціального управління: адміністративнодержавне (політичне управління); управління соціокультурною сферою (духовне виробництво) та управління виробничою сферою (матеріальне виробництво). Зарубіжні дослідники виділяють управління комерційною та некомерційною сферами. За другою ознакою визначають види соціального управління на рівні організації, регіону, соціальної сфери, суспільства (держави) в цілому [2; 2] (Додаток А). З огляду на зазначене, важливими є розгляд соціального управління на рівні

організації

загальноосвітнього

навчального

закладу

умовах

реформування суспільства і переходу його на ринкові відносини; вивчення теоретичних основ управління

загальноосвітніми

навчальними закладами

в ринкових умовах як соціально-педагогічних систем з появою елементів комерційної та інвестиційної діяльності, самофінансування, гендерної рівності учасників навчально-виховного процесу. Наукова література наводить визначення поняття «система», а саме: система - це певна цілісність, що складається із взаємопов’язаних частин, кожна з яких долучає свій внесок до характеристик цілого. Складається система з великої кількості

частин, які взаємодіють між собою для

створення цілого, що має свої конкретні властивості. треба звернути увагу 22

на важливу особливість:як би багато не було частин системи – всі вони важливі і вся система буде функціонувати неправильно, якщо хоч одна з них буде відсутня або неправильно функціонуватиме, тому що всі ці частини залежать одна від другої. В літературі подана класифікація систем, а саме [40; 3]: - закриті системи, які мають жорсткі фіксовані межі, залежать від середовища, яке оточує; - відкриті системи, які характеризуються взаємодією із зовнішнім середовищем. Усі загальноосвітні навчальні заклади

є системами, всі є відкритими

системами, тому що діяльність кожного залежить від зовнішнього світу. І тому зовнішнє середовище є важливою змінною в управлінні навчальним закладом. Отже, системний підхід допомагає керівнику загальноосвітнього закладу більш ефективно здійснювати управління. Саме функціонування навчального закладу спрямоване на досягнення мети, згідно потреб держави, суспільства і особистості.

Мета

закладу

визначає

зміст

педагогічної

системи.

різноманітність форм і методів визначає зміст. Про результативність і дієвість навчального закладу, як системи, свідчить рівень досягнутих результатів характеризує дієвість. Отже, ціль та результати є основними, при розгляданні навчального закладу, як педагогічної системи. Важливим моментом є те, ефективне управління виховним процесом передбачає

уміння

керівників

шкіл,

педагогів,

органів

учнівського

самоврядування визначати (при необхідності і корегувати) завдання на кожному етапі прямування до реалізації мети. Для порівняння цілі діяльності з її фактичною реалізацією важливим є наявність відповідних критеріїв (рівень вихованості учнів, рівень розвитку класних колективів тощо).

В управлінні навчальним закладом в літературі визначено дві групи умов - обставин, які впливають на розвиток закладу і лише при функціонуванні яких педагогічна система існує: - загальні

умови

економічні,

(соціальні,

культурні,

національні,

географічні); - специфічні умови (особливості соціально - демографічного складу учнів, територіальне місцезнаходження навчального закладу (місто чи сільська місцевість), матеріальні можливості закладу та можливості виховного впливу

навколишнього

середовища.

Функціонування

педагогічної

системи можливе при наявності відповідних умов. Під умовами функціонування педагогічної системи розуміють Розглянемо,

які

підсистеми

структурними

компонентами

педагогічної системи навчального закладу: 1. управляюча підсистема, а саме: педагогічний колектив і адміністрація закладу; 2. підсистемою, що управляється, а саме - учнівський колектив закладу. Звичайно, ці дві підсистеми різні і за засобами діяльності, і за змістом, і за методами , і за формами. Тепер, розглянемо структуру підсистем педагогічної системи подану у таблиці 1.1. Таблиця 1.1. Структура підсистем педагогічної системи Рівні

управління

підсистеми

Хто входить

Діяльність

директор школи, керівники ради

визначають

школи,

напрями розвитку школи

управляючої Перший рівень

учнівського

комітету,

громадських об'єднань Другий рівень

заступники

директора

педагог-організатор, соціальний

школи, психолог,

педагог, 24

органи

стратегічні

учнівського самоврядування Третій рівень

класні

керівники,

вчителі,

Виконують

управлінські

керівники гуртків, консультанти

функції стосовно учнів і

учнівського самоврядування

батьків, об'єднань, системі

дитячих гуртків

позакласної

роботи. Четвертий рівень

органи

класного

загальношкільного

учнівського

Визначається суб'єктний

суб'єктхарактер

стосунків між педагогами і

самоврядування

учнями

Якщо розглядати цю схему, як схему підсистеми, якою управляють, то, зрозуміло, що центральне місце займають учні. Якщо ж навпаки, цю схему розглядати, як схему підсистеми, яка управляє, то учні будуть знаходитися на найнижчому рівні. В залежності, міняється і роль суб’єкта чи об’єкта, яку виконують представники кожного з рівнів. Методологічна література визначає компоненти педагогічної системи: аналіз, планування, організація, контроль. Щоб розкрити суть системного підходу до управління виховним процесом,

слід

взаємозв’язок

показати

значення

кожного

компонента

системи,

їх

і обумовленість, дії педагогічного колективу, спрямовані на

досягнення вироблених колективом цілей і завдань. Таким чином, суть системного підходу до управління виховним процесом – важливе значення всіх компонентів педагогічної системи, їх взаємодія і взаємозв’язок на шляху досягнення виховної мети.

Науковці

виділили структурні компоненти будь-якої педагогічної системи, а саме: - ціль і завдання (педагогічна система розрахована на досягнення певного результату); - зміст виховання (цілий комплекс заходів різноманітних за формою, ідей, які використовуються у класній, позакласній і позашкільній роботі, для досягнення цілі і завдань); 25

- педагогічний озброєнням

колектив

учителів

(важливість

методичної

роботи

щодо

і класних керівників актуальними знаннями,

потрібними для вирішення конкретних завдань виховної роботи закладу освіти; важлива також особистість вихователя дитини);

- учнівський колектив ( важливо, що і метою і результатом виховання є саме особистість учня);

- засоби виховання (слово, приклад, справа (діяльність дитини), ціннісне ставлення дитини, га, колективна творча діяльність, проектна діяльність). Отже, саме виховний процес є візитною карткою навчального закладу, тому що результат виховного процесу – сформовані особистісні якості учня. Таким чином, управління виховним процесом, як і управління освітою в цілому належать до соціального управління. У діяльності навчального закладу використовують всі види управління: і економічне , і адміністративне, і економічне і соціальне, тому що всі вони

в реальному житті навчального

закладу взаємопов’язані між собою . Вивчення

доробок

сучасних

науковців

дозволяє

визначити

принципи управління виховним процесом [47; 36]:

- прогностичність внутрішкільного управління; - єдність державних і внутрішкільних механізмів управління; - демократизація і гуманізації управління; - раціональне поєднання централізації і децентралізації; - єдність єдино начальства і колегіальності; - інформаційна достатність; - системність в управлінні. Дотримання визначених принципів – запорука ефективності управління виховним процесом в навчальному закладі. 1.3. Управління виховним процесом в сучасних умовах: педагогічний менеджмент Школа як соціально-педагогічна система, швидко ускладнюється; усе 26

більше факторів треба враховувати у прийнятті управлінських рішень. Сьогодення вимагає якісно нового рівня управління школою. Необхідно взяти все краще, перевірене практикою, що є в менеджменті, та творчо застосовувати це в умовах конкретного навчального закладу. В Україні, країнах СНД менеджмент ще не здобув достатнього розвитку. Причина – недостатність правового поля, невисокий рівень розвитку цивілізованих методів управління персоналом, наш менталітет. Особливою галуззю менеджменту є педагогічний менеджмент, який має свою специфіку та свої закономірності. Ця специфіка виражається в особливостях предмета, продукті, знаряддях і результатах праці менеджера освіти. Предметом праці менеджера освіти є діяльність суб’єкта управління, продуктом праці – інформація про навчально-виховний процес, знаряддям праці – слово, мова.

Результатом праці менеджера є рівень грамотності,

вихованості та розвитку об’єкта менеджера – учнів. Педагогічний менеджмент – це комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямованим на підвищення його ефективності. До основних функцій педагогічного менеджменту належать [52, 14]: - прийняття розумного рішення; - організація виконання прийнятих рішень, створення умов для ефективної роботи освітнього закладу, кожного учасника освітнього процесу, забезпечення мотивів і стимулів їх діяльності; - контроль виконання рішень. У педагогічному менеджменті застосовуються такі методи управління: - економічні: вони найбільш недосконалі та потребують удосконалення на всіх рівнях; - адміністративні

методи:

регламентація

діяльності

виконавців,

її

нормування, робота з кадрами; - методи психолого-педагогічного впливу: запровадження відповідного психологічного клімату, стимулювання творчості та ініціативи; 27

- методи громадського впливу: розвиток демократії, запровадження лояльної конкуренції, толерантності, підвищення престижу та іміджу. У закладах освіти практично ще немає менеджерів. Є формальні управлінські одиниці в особі директора його заступників і педагогів. Але проблема

зміни

директорського,

командного

менталітету в

освіті на

менеджерський достатньо актуальна. Чисельні намагання перенести без змін зарубіжний досвід менеджменту в практику нашої школи не дали позитивних результатів. Існує проблема його переопрацювання, адаптації та запровадження з урахуванням національних традицій, менеджменту, законодавчої бази освіти, професійної спрямованості та інших факторів. Таким чином, оволодіння основами менеджменту допоможе всім у підвищенні педагогічним

ефективності

педагогічної

менеджментом

сприятиме

діяльності.

Також

підвищенню

оволодіння

результативності

управління виховним процесом, тому, що запровадження в навчальнму закладі елементів менеджменту сприятиме процесу демократизації та гуманізації шкільного життя, ефективному управлінню педагогічним і учнівським колективами. Головна мета ефективного менеджменту в школі - досягти, щоб кожний педагог, керівник школи був здатним діяти самостійно, сформувати колектив ефективно працюючих педагогів-професіоналів. Якості, якими повинен володіти керівник школи, учитель як менеджер, визначаються професіограмою чи картою компетентності.

Це

портрет

ідеального педагогічного працівника, що свідчить про його спроможність виконувати ті чи інші професійні функції та соціальні ролі. У повсякденній роботі вчитель, керівник школи користується правовими актами, які визначають його посадові обов'язки. Проте ці документи не повною мірою, з позиції концепції менеджменту, визначають особливість складного періоду переходу суспільства, з тому числі й освіти, до ринкових відносин. До таких явищ належать [91; 11]: 28

– стреси, тиск, невизначеність у нашому житті, тому від досвідчених керівників шкіл, учителів вимагається, щоб вони були здатними керувати собою, колективом, учнями та своїм часом; – нівелювання традиційних цінностей, що призвело до серйозних змін особистих переконань і цінностей, у зв’язку з чим сьогодні педагогічним працівникам, як ніколи, слід проявляти вміння пояснити свої особисті цінності та допомагати визначати розумні орієнтири дітям; – демократизм, широка можливість вибору, що передбачає бути спроможнім визначати свої особисті та професійні цілі; – обов’язок постійно підтримувати свій професійний рівень і особистий розвиток; . – необхідність оволодіти вчителеві навичками впливу на учнів, директору школи — на педагогів, не застосовуючи прямих покарань, оскільки традиційні ієрархічні відносини відкинуто, авторитарний стиль не спрацьовує; – інформаційне перенасичення, яке веде до великої завантаженості педагогічних працівників; – необхідність займатися керівнику школи, педагогам дослідницькою роботою, сміливо експериментувати, оскільки багато традиційних форм роботи школи і методів навчання застаріли. Педагогічний менеджмент включає такі компоненти та цикли [65; 177]: люди (учні, учителі, батьки); педагогічні технології; стратегії; структури; цілі; завдання; процеси; культура; планування; визначення умов; організація; мотивація; стимулювання; керівництво. Значна роль у запровадженні педагогічного менеджменту належить керівникові навчального закладу. На питання, які якості свого керівника найбільш за все вчителі цінують, отримано такі відповіді від педагогів України: 76 % — справедливість, чесність, порядність; 4% — розуміння життєвих проблем, людяність, доброта; 14% — уміння організувати роботу, компетентність; 29

6% — вимогливість [67; 73]. Представники американської школи менеджменту М. Вулкок і Д. Френсіс склали свій перелік найбільш значущих здібностей керівника: 1) Вміння управляти собою. 2) Виважені особисті цінності. 3) Чіткі особисті цілі. 4) Орієнтація на постійне особисте підвищення по службі, роботі. 5) Навички вирішувати проблеми. 6) Нахил до інновації. 7) Висока здібність впливати на оточення. 8) Знання сучасних управлінських підходів. 9) Здібність керівника. 10) Уміння навчати та виховувати підлеглих. Російський психолог Я. І. Уманський запропонував 10 складових здібного керівника: практичність розуму; активність; ініціативність; наполегливість; самоконтроль; працездатність; спостережливість; організованість; самостійність; комунікабельність. До вищезазначених якостей керівника слід додати й такі, як: - здатність передбачити у процесі управління те, що здійсниться, приймати управлінські рішення за відсутності необхідної інформації; - організаторська інтуїція; - здатність до ризику (на думку психологів, ризик є не властивістю людини, а особливістю, яка тісно пов’язана з умовами, в яких перебуває людина). - спроможність до емпатії (уміння розуміти інших людей, володіння психологічним тактом). Більш системною є психологічна модель компетентності керівника навчального закладу запропонована В.Масловим, яка визначає ряд специфічних психологічних якостей, необхідних керівнику навчального закладу; ряд організаційно-пропагандистських якостей та ряд вольових якостей [62; 12]. Педагогічний менеджмент чітко виділяє фактори, які впливають на розвиток школи та її інфраструктури, визначає свої стандарти освітнього середовища. Ще з часів «академії» Платона сформувалися певні вимоги до освітнього середовища. 30

Освітнє середовище — це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку в соціальному і предметному оточенні (В. А. Ясвін) [73; 49]. Г. А. Ковальов виділяє такі структурні компоненти освітнього середовища: - фізичне оточення: шкільне приміщення, його дизайн, розміри, структура

навчальних

приміщень,

умови

для

переміщення

та

розміщення учнів; - людський фактор: підбір учнів, наповнюваність класів, успішність учнів, етнічні особливості регіону, якість підготовки вчителів, статево-вікова структура шкільного контингенту; - програма навчання: новаторський характер змісту програми навчання, технологія навчання, стиль і методи навчання, форми навчальної діяльності, характер контролю. Революцією в організації шкільної справи, яка її перевела в керовану систему, стала «Велика дидактика» Я. А. Коменського (1638 р.). Важливим кроком

розвитку

теорії

та

практики

шкільного

середовища

були

«Вальдорфська педагогіка» та концепція Монтессорі [5; 67]. Педагогічний менеджмент виділяє багато недоліків в традиційній системі освіти [56; 121], виділимо серед них ті, що стосуються виховного процесу, згідно нашого дослідження, а саме: порушення принципу єдності розвитку виховання та навчання; перевантаженість планів роботи колективів;відрив шкільної роботи від теорії; протиставлення нового та консервативного; руйнація вольових якостей учнів; підміна пріоритету моральності пріоритетом інтелекту; зловживання негативними зауваженнями. Педагогічний менеджмент вводить і таке поняття, як «маркетинг освітніх шкіл». Маркетинг — це діяльність щодо просування товарів і послуг на ринок. Від простого збуту маркетинг відрізняється тим, що представляє собою цілу систему комерційної діяльності. Історія маркетингу дуже давня, але виділився він в окремий напрямок економічної діяльності в 30-ті роки XX ст. 31

Суть маркетингу як функції менеджменту, його кредо — «виробляйте те, що потрібно споживачу, а не намагайтеся продати те, що вам вдалося виробити». Застосування ідей маркетингового управління є корисним для навчального закладу. Маркетинг передує всім управлінським процесам. Спочатку вивчається середовище, у якому діє школа, стан справ і можливостей самого закладу, а потім вибудовується управління ним. З цієї точки зору педагогічний аналіз стану навчально-виховного процесу є лише частиною маркетингового управління. Потрібно вивчати, аналізувати простір, у якому діє школа. Саме це є принциповою відмінністю інноваційного управління від традиційного [28;42]. Без урахування зовнішнього середовища не можна сподіватися на правильність прийнятих рішень.

Маркетинг – це живий зв’язок

школи і суспільства.

Школа має виробляти те, що користується попитом. Цим визначається авторитет навчального закладу, його популярність, кількість учнів, які бажають отримати освіту. Не управлінська схема має диктувати політику школи, а маркетинг зумовлює побудову адекватного управління. Він же виявляє кон’юнктуру перспективних освітніх послуг, спрямовує школу на максимальне задоволення потреб соціуму. Маркетинг стає функцією школи, що визначає політику, стиль і характер управління нею. Маркетинговий аналіз готує ґрунт для прийняття рішень, визначає

управлінський процес. Керівник навчального закладу

постійно доводить педагогам, якими хочуть бачити споживачі наші освітні послуги. При встановленні цілей і завдань акцент робиться на потребах конкретного учня [16, 85]. Отже, за оцінкою В. Г. Кременя, «недоліком сучасної освіти є те, що наша школа продовжує готувати дітей до життя в економічних умовах, які втрачають свою роль або вже не існують, тоді, коли основним її завданням повинна стати підготовка школяра до роботи у сучасних об’єднаннях, які функціонують на основі різних форм власності, за принципами цивілізованих ринкових відносин».

Забезпечити реалізацію поставлених завдань повною мірою можна на основі запровадження педагогічного менеджменту в практику діяльності сучасної школи.

Маркетинг забезпечує підвищення іміджу школи, сприяє

подальшому підвищенню її ефективності. Практика доводить, що маркетинг не епізод управління сучасного навчального закладу, а його база і основа. Щоб побудувати менеджмент навчального закладу – від маркетингу до конкретних систем діяльності кожної команди педагогів – потрібен керівник-лідер, інноваційний менеджер. Саме він ініціює постановку мети і завдань, створення досконалої структури закладу, забезпечує умови ефективного функціонування і розвитку всіх її підрозділів тобто забезпечує умови ефективного управління. ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ Аналіз літератури проводився для визначення змісту основних для даного дослідження понять. А саме, розглянуто зміст поняття «управління», «управлінський процес», «складові управлінського циклу» з точки зору різних науковців. Поняття

«управлінський

процес»

розглянуто,

як

комплекс

взаємопов’язаних операцій, що виконуються в певній послідовності і спрямовані на розв’язання конкретних проблем та досягнення поставлених цілей. Виділяємо

три

елементи

управлінського

процесу:

проблема,

її

вирішення та люди, що беруть участь у процесі на всіх його етапах. Важливим э досягнення

цілей

значення методів управління, у найбільш

стислі

строки

їхня спрямованість на за

умов

раціонального

використання всіх видів ресурсів. Особлива роль методів управління полягає у тому, щоб створити умови для чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечити Їх максимальну ефективність при досягненні поставленої мети. Зміст поняття «методи управління» витікає із суті і змісту управління і належить до основних категорій теорії управління. 33

Сьогодні «виховання» розглядається, як

цілеспрямоване управління

процесом розвитку особистості, а «виховний процес» – як взаємодія дорослих і дітей ( їх співробітництво) з метою створення сприятливих умов для саморозвитку всіх об’єктів. Успішне

управління

виховним

процесом

передбачає

володіння

системою аналітичних знань. Одною з найважливіших ділянок роботи керівників навчальних закладів є аналіз, який розглядається у роботі як важливий чинник удосконалення виховного процесу. В ході аналізу літератури

досліджується, що навчальний заклад є

складною відкритою системою і об’єктом управління. Це розуміння допомагає сконцентрувати увагу керівників навчального закладу, педколективу і учнів на визначення мети, завдань і способів досягнення результату щодо створення умов

функціонування

педагогічної

системи.

Тільки

тоді,

доводить

дослідження управління педагогічною системою дозволяє зберегти її цілісність і одночасно змінювати, впливати на дію її окремих підсистем і окремих її компонентів. Таким чином, управління виховним процесом, як і управління освітою в цілому належать до соціального управління. У діяльності навчального закладу використовують

всі

види

управління:

економічне і соціальне, тому що всі вони

економічне,

адміністративне,

в реальному житті навчального

закладу взаємопов’язані між собою. Вивчення

наукових

праць

дозволило

визначити

управління виховним процесом:

- прогностичність внутрішкільного управління; - єдність державних і внутрішкільних механізмів управління; - демократизація і гуманізації управління; -

раціональне поєднання централізації і децентралізації;

- єдність єдино начальства і колегіальності; -

інформаційна достатність;

- системність в управлінні. 34

принципи

Дотримання

визначених принципів є

запорукою ефективності

управління виховним процесом в навчальному закладі. Під час дослідження будемо використовувати поняття «педагогічний менеджмент» як сучасний підхід до управління виховним процесом визначені Л. Даниленко, В. Масловим. Педагогічний

менеджмент

–

це

комплекс

принципів,

методів,

організаційних форм і технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямованим на підвищення його ефективності. Предметом праці менеджера освіти є діяльність суб’єкта управління, продуктом праці – інформація про навчально-виховний процес, знаряддям праці – слово, мова.

Результатом праці менеджера є рівень грамотності,

вихованості та розвитку об’єкта менеджера – учнів. Дослідження виявляє основні функції педагогічного менеджмента. Значна роль у запровадженні педагогічного менеджменту належить керівникові

навчального

закладу.

Також

оволодіння

педагогічним

менеджментом сприятиме підвищенню результативності управління виховним процесом, тому що запровадження в навчальному закладі елементів менеджменту сприятиме процесу демократизації та гуманізації шкільного життя, ефективному

управлінню

педагогічним

учнівським

колективами.

Педагогічний менеджмент чітко виділяє фактори, які впливають на розвиток школи та її інфраструктури, визначає свої стандарти освітнього середовища. В розділі підкреслена важливість виконання вимог до освітнього середовища закладу при формуванні виховного простору. У теорії педагогічного менеджменту введено таке сучасне поняття, як «маркетинг освітніх шкіл». Маркетинг забезпечує підвищення іміджу школи, сприяє подальшому підвищенню

ефективності результативності управління

виховним процесом у навчальному закладі.

РОЗДІЛ 2 УПРАВЛІННЯ ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ №3 2.1. Модель випускника гімназії - прогнозований результат виховної діяльності закладу Теоретична частина дослідження визначає, що етап цілевизначення або цілеспрямування стоїть на початку циклу управління. Дослідження системи управління виховним процесом

в Миколаївській гімназії №3 показав, що

результатом співпраці педколективу гімназії і науковців стала розробка перспективи розвитку закладу, створення Концепції розвитку Миколаївської гімназії № 3 на 2006-2013 рр. Даний документ визначає основні положення діяльності педколективу закладу щодо визначення мети, основних напрямків, завдань навчально-виховного процесу гімназії. Виховна система

гімназії відповідає особливостям психологічного і

морального розвитку учнів і базується на нормативно-правовій базі: Загальній декларації прав людини, Декларації прав дитини, Національній доктрині розвитку освіти, Законам України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту» Національній програмі «Діти України», Національній програмі патріотичного виховання, Концепції громадянського виховання. При визначенні мети виховання педколектив розуміє необхідність враховувати реалії переходу української держави до ринкових відносин. Тому навчання і виховання в закладі підпорядковано розвитку особистих вмінь, особистої відповідальності кожного учня за здійснення своєї мети, за свої вчинки, за свій успіх у житті. Концепція

розвитку Миколаївської гімназії № 3 визначає: мета

виховання – формування конкурентноспроможної особистості із постійною потребою

самореалізації

та

самовдосконалення,

гуманістичним

світосприйманням і почуттям відповідальності за долю України, її народу і

людства. Зміст виховної мети гімназії втілений у розробленій моделі випускника «Я будую своє життя» (Рис. 2.1.). Творче (критичне) мислення. Генерує нові ідеї Прийняття рішень Бачить завдання і перешкоду його здійснення, знаходить альтернативні варіанти рішень, враховує ступінь ризику, оцінює і вибирає кращу альтернативу

Вирішення проблеми Розпізнає проблеми, розробляє і виконує план дій

Відповідальність Докладає зусилля і впевнено йде до мети

Випускник Мета: особистість, спроможна будувати життя, гідне людини Вміння вчитись і мислити Використовує техніку ефективного навчання, легко набуває і практично реалізує нові знання. Знаходить правила чи принципи, що лежать в основі відносин двох чи більше об’єктів і використовує ці знання у вирішенні проблеми

Адекватна самооцінка Вірить у власну самостійність і підтримує позитивний образ самого себе Соціальна компетентність Демонструє розуміння, дружелюбність, високу адаптованість, емпатію та ввічливість в групі Вміння керувати собою Чесність у Акуратно оцінює себе, справах ставить індивідуальні Вибирає цілі, простежує власний моральний прогрес, демонструє спосіб самоконтроль поведінки

Рис. 2.1. Виховна модель випускника Миколаївської гімназії №3 «Я будую своє життя» Школа для дитини є життєвим простором, а не «експериментальним майданчиком» майбутнього життя. Отже, вся діяльність гімназії вибудовується таким чином, щоб сприяти становленню особистості як творця власного життя, гармонізації та гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою і родиною, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистісного життєвого шляху. У гімназії культивується толерантність до точки зору іншої людини. З розширенням впливу на молодь засобів масової інформації зросла потреба у 37

формуванні інформаційної культури учнів, комп’ютерної грамотності, розвитку критичного мислення, навичок вибіркового підходу, виховання культури споживання масової інформації, здатності її аналізувати, вироблення захисного механізму від тих засобів масової інформації, які культивують агресивність, жорстокість, насилля. У становленні системи виховної роботи значну роль відіграють класні керівники. Змінено орієнтири їхньої діяльності: класний керівник має справу не з абстрактним колективом, а з спільнотою, в якій є окремі діти, самобутні особистості з індивідуальним характером, неповторним життєвим досвідом і різними

соціальними

умовами.

Класний

керівник

перетворюється

на

консультанта, порадника, який переконує у власній правоті силою досвіду, мудрості, аргументу, а не наказу. Вирішення вказаних завдань вимагає переорієнтації виховання на індивідуальну роботу зі школярами, оволодіння методами особистісного, а не лише діяльнісного підходу, озброєння вихованців засобами самовизначення, самореалізації. Концепція

розвитку

закладу

визначає

фактори

самореалізації

особистості гімназиста: · Фактор

відносин.

Це

характер

відносин,

які

складаються

між

вихователями і вихованцями. Від них залежать, які особистісні прояви, риси характеру членів колективу актуалізуються, а які вирівнюються. Мета педколективу: створення позитивного мікроклімата на уроках і в позакласній діяльності. · Фактор інтелектуальної самореалізації. Мета педколективу: створення інтелектуального фону життя кожного класу і всього гімназійного колективу, різнорівнева і диференційована за змістом організація навчального процесу. · Фактор здоров’я. Мета педколективу: формування здорового способу життя гімназистів, навичок ведення здорового способу життя як в нормальних, так і в екстремальних умовах.

Адже з кожним роком все відчутнішим для здоров’я учнівської молоді є несприятливі екологічні фактори, наслідки Чорнобильської катастрофи і нав’язливого рекламування алкогольних та тютюнових виробів. Саме життя обумовлює потребу освоєння педагогіки виживання. · Фактор творчості. Мета педколективу: розкріпачувати творчі сили кожної дитини, максимально розкривати її самодіяльність у самостійному пошуку. Узгоджена із віком творча діяльність сприяє підвищенню мотивації до праці, розвитку інтелекту, максимальному розкриттю здібностей учнів. До виховної роботи залучаються також всі педагогічні працівники гімназії – не лише тому, що створення повноцінних програм для однієї людини (класного керівника) не під силу, але й тому, що кожен вчитель повинен пройнятися справою виховання, а це вдається лише за умови його прямої участі у цьому процесі. Концепція розвитку Миколаївської гімназії №3 визначає, що реалізація поставлених завдань педколективу щодо створення виховної моделі випускника «Я будую своє життя» здійснюється через цільові творчі програми: · Цільова творча програма «Стати людиною» (Додаток Б). Мета програми: допомогти дитині, яка дорослішає бути суб’єктом власного життя, здатним на свідомий вибір, на розумний вибір життєвих позицій, на самостійне вироблення ідей. Концепція визначає завдання педколективу в цьому напрямку; різноманоманітність видів діяльності дітей. Реалізація програми дозволить створити умови для засвоєння моральних цінностей і самовизначення «спілкування», визначенні

людини, «сім’я»,

гімназиста «праця»,

також завдання

різних

«пізнання»,

сферах:

«культура».

«здоров’я», В

концепції

для різних вікових категорій гімназистів та

розроблений зміст програми згідно основних блоків: Культура і спілкування (5 клас); Культура і здоров’я (6 клас); Культура і сім’я (7 клас); Культура і праця (8 – 9 клас); Культура і пізнання (10 – 11 клас). · Цільова творча програма «Рівний-рівному» (Додаток В);

Програми розроблена з метою залучення гімназистів до проведення просвітницької роботи щодо вибору здорового способу життя учнями гімназії, а також профілактиці негативних явищ, які перешкоджають такому вибору. В основі представленої в концепції розвитку гімназії - програма сприянню просвітницькій роботі “рівний – рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя, схвалена Міністерством освіти і науки України та Академією педагогічних наук України, (Програми

розвитку

ООН),

впроваджена за підтримки ПРООН

ЮНЕЙДС

(об’єднаної

програми

ООН

ВІЛ/СНІДу). Серед учнів старших класів закладу формується група підлітків лідерів, які проходять навчання і потім у своїх класних колективах пропагують ідеї здорового способу життя, та повідомляти їм про альтернативу – шляхи зниження ризику. Саме такий підхід відповідає сучасному міжнародному досвіду. Концепція розвитку гімназії визначає прогнозовані результати впровадження даної цільової творчої програми і виховний процес гімназії . А саме, в результаті реалізації програми підлітки: виберуть здоровий спосіб життя; отримають уміння організовувати та планувати власне життя; розвивати особистісні якості; сформують активну життєву позицію; позбавляються і надалі не набуватимуть шкідливих звичок; визначаться та почнуть працювати як інструктори щодо здорового способу життя. · Цільова творча програма «Громадянин» (Додаток Д) Працюючи

згідно

напрямків

програми

гімназисти

отримають

можливість переконатися на власному досвіді, що розв’язання важливих суспільних проблем відбувається не лише через прийняття відповідних законів чи постанов органами влади, а й передусім завдяки активній суспільній позиції громадян. Рекомендації щодо впровадження програми в діяльність закладу допомагають підліткам грамотно, відповідно до норм чинного законодавства, знаходити шляхи розв’язання суспільних проблем. Під час роботи за програмою діти розвивають суспільну активність, вироблюють у собі навички та вміння, які допоможуть їм брати участь у

розв’язанні суспільних проблем і впливати на цій процес. Цей соціальний досвід обов’язково згодиться їм у майбутньому дорослому житті. В результаті роботи над програмою діти ще раз переконуються, що суспільну політику повинен формувати кожен громадянин своїми реальними практичними діями, що є актуальними навичками суспільного життя в сучасних умовах розвитку суспільства. У «Концепції загальної середньої освіти» серед завдань, що стоять перед сучасною школою, особливо вагомим є виховання учня, як «життєвої соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях». Нова українська держава потребує діяльних, інтелектуально розвинених громадян. Лише творча, естетично багата особистість у змозі розв’язати складні завдання і забезпечити не просто виживання, а прогрес нації. Виховання – важливий фактор процес розвитку і саморозвитку особистості, її життєвої компетентності, життєтворчості, який передбачає залучення учня до ціннісно-нормативного простору культури, набуття ним здатності регулювати власну поведінку у відповідності із засвоєними життєвими принципами та нормами, становленню індивідуальної технології життєвого проектування. Саме тому основними принципами організації виховного простору гімназії є: · Максимальна свобода учня у виборі форми та міри власної участі у виховному просторі, вибору напряму та теми під час діяльності у ньому. · Створення можливостей щодо розвитку та здійснення життєтворчості учня, набуття та реалізації ним індивідуально-особистісних технологій життєтворчості. · Заохочення учня до визначення власних цілей та завдань, вироблення колективної та індивідуальної програми участі у виховному просторі. · Виховання особистісних якостей гімназиста: його досвіду, рівня знань, здібностей, стилю життя. 41

· Орієнтація на самостійну активну участь учня гімназії у виховному просторі. · Визнання права гімназиста на власну оцінку своєї і чужої діяльності (вчинків, форм роботи, дій учителя). · Обов’язкові самоаналіз та самооцінка учнем результатів власної участі у виховному просторі. Колектив гімназії прагне, щоб всі учні йшли до гімназії з радістю та інтересом. Задля цього педагоги закладу намагаються зробити так, щоб гімназія зробила крок назустріч життю: не «формувала» і «передавала», а стала простором життя учнів, в якому вони могли б не лише набувати знання, а й розкрити, розвинути і реалізувати себе, свої здібності, позитивні якості. Шукаючи відповідь на риторичне запитання «Що для цього потрібно?», розробники Концепції розвитку визначаються таким чином: створення цілісної виховної системи, головною метою якої є набуття гімназистами ключових життєвих компетенцій та їх подальший розвиток, адже у процесі розвитку життєвої компетентності відбувається моральний, інтелектуальний, фізичний, естетичний розвиток і саморозвиток учнів, їхнє становлення як громадян незалежної демократичної України. Дуже важливо, визначає Концепція, щоб учні у гімназії не просто готувались до життя, а й жили у ній, відчуваючи затишок і впевненість. І тому педагогічний колектив намагається вибудувати систему виховної роботи таким чином, щоб трикутник: учні – батьки – вчителі співіснував у гармонії. Виховна

система

–

це

ядро

загальногімназійного

механізму

цілеспрямованого формування розвитку особистості дитини. Модель системи виховної роботи гімназії подана на рис.2.2. Пріоритетне завдання заступника директора з виховної роботи – регулювання системи факторів, які формують дитину як особистість. Дослідження визначило, що дана модель не відповідає сучасним вимогам життя. Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України, Інституту інноваційних досліджень 42

«Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (2007 р.)

визначають нові напрямки змісту виховання:

ціннісне ставлення особистості до суспільства, держави; ціннісне ставлення до людей; ціннісне ставлення до природи; ціннісне ставлення до мистецтва; ціннісне ставлення до праці та ціннісне ставлення до себе. Раніше нормативноправовою базою з питань виховання

були визначені десять напрямків

виховання, представлені в моделі: громадянське; родинно-сімейне; військовопатріотичне; трудове; превентивне; екологічне; моральне; художньо-естетичне; формування

здорового

способу

життя;

сприяння

творчому

розвитку

особистості. Тому модель системи виховної роботи потребує корегування щодо відповідності сучасним умовам. Рис.2.2. Система виховної роботи Миколаївської гімназії № 3 Сприяння творчому розвитку особистості: - система гуртків; - позашкільні заклади; - програма “Обдарованість”

Громадянське виховання: - учнівське самоврядування (парламент, вибори, доручення); - цільова творча програма “Громадянин”

Родинносімейне виховання: - Батьківськи й всеобуч - День відкритих дверей - Родинні свята

Військовопатріотичне виховання: - спортивні змагання - гуртки юний стрілок; влучний стрілок - куток бойової слави

Превентивне виховання: - правовий лекторій; -Фестиваль правових знань; Програма “рівний– рівному” - районна акція “Молодь проти СНІДу, наркоманії, паління, алкоголізму”

педколектив

класні керівники

вчителіпредметники

Гімназисти

· ·

керівники гуртків вчителіконсультанти

43 Формування здорового способу

Екологічне

Моральне

Трудове виховання: - закріплення ділянки на території гімназії - трудові акції - гуртки декоративноужиткового мистецтва

Художньоестетичне виховання: - Міські конкурси “Поетична

2.2. Модель управління виховною діяльністю Миколаївської гімназії № 3 В ході дослідження внутрішнє управління розглядалось не тільки як керівництво адміністрацією виховним процесом, але й як засіб зв’язку між окремими підсистемами і структурними компонентами, які взаємодіють між собою. Дослідження показало, що постала потреба в вдосконаленні структури управління, яка залежала б від рівня компетенції, знань її вмінь учасників управлінського процесу.

Отже, завданням, рішення якого становить зміст

управлінського процесу, є підготовка людей (зайнятих у процесі управління) до реалізації завдань управління виховним процесом в гімназії. Проведена підготовча робота є

створенням нормативних, кадрових,

організаційних, педагогічних умов реалізації цілей виховання: проведення підготовчої роботи серед учасників управлінського процесу, створення моделі управління виховним процесом; методичне забезпечення управлінського процесу педколективу. Оцінка ефективності функціонування системи управління вихованням в гімназії дозволило виявити і наявні недоліки існуючої системи управління вихованням. А саме, на етапі визначення і постановки цілей: 1) відсутність єдності в розумінні загальних і конкретних для закладу цілей і завдань управління серед 44

учасників процесу управління; 2) відсутність чіткої ієрархії цілей щодо рівнів управління; 3) недооцінка (нечітке розуміння) учасниками управлінського процесу свого місця й ролі в управлінні; На етапі планування: 1) розрізнений характер процесу: відсутність єдиної спрямованості планування на якнайшвидшу розробку оптимального варіанта досягнення поставленої мети управління; 2) відсутність координації планування управлінської діяльності на рівні закладу. На етапі організації: 1) недостатня сформованість мотивів управлінської діяльності; 2) відсутність чіткого розмежування функцій всіх зайнятих в управлінській діяльності, 3) слабка координація підрозділів системи в роботі досягненню управлінських цілей; 4) відсутність можливості для учасників управлінського процесу отримувати й удосконалювати знання з теорії й практики управління. На етапі корекції: 1) відсутність критеріїв оцінки якості в системі інформації; 2) відсутність параметрів оцінки попередніх етапів управління. А саме, на етапі

мети

- відсутність критеріїв оцінки роботи з доведення

поставленої державою й уточненої закладом мети управління до відома всіх учасників управління; на етапі планування: відсутність критеріїв оцінки якості нормативів, управлінських актів, планів або рішень на різних управлінських рівнях; на етапі організації: відсутність критеріїв оцінки якості функціонування підструктур управління окремо й у взаємодії; 3) відсутність механізму стимулювання роботи з удосконалення системи управління. Отже, дослідження показало низький рівень інформованості учасників управлінського процесу про структуру й функції системи управління вихованням, нечіткій розмежованості функцій різних підструктур тощо. Після виявлення слабких сторін системи відбувся перехід до наступного етапу дослідження, метою якого було впровадження ефективної системи управління виховною діяльністю в закладі. Структура управління виховним процессом, яка існувала в Миколаївській гімназії № 3 у 2006 році подана на рис.2.3. 45

Рис.2.3. Структура управління виховним процесом в гімназії Директор

Педрада Рада гімназії

Заступник з виховної роботи

Керівники гуртків

Класні керівники

Вихованці гуртків і

Учнівські колективи

Батьківські комітети Педагогорганізатор Рада міністрів

секцій

Цільові програми Стати людиною

Рівний-рівному

Громадянин

Модель випускника “Я – будую своє життя” У ході дослідження з’ясовано, що відповідно до ст. 16, 17 Закону України «Про освіту», ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Статуту Миколаївської гімназії №3 педагогічна і батьківська громадськість бере активну участь в управлінні навчальним закладом. Управління гімназією будується на основі принципів системності, колегіальності, персональної відповідальності кожного за доручену справу (З Концепції Миколаївської гімназії №3 на 2006-2013 рр.). Директором гімназії забезпечена робота загальногімназійної конференції, Ради 46

гімназії, засідань педагогічних рад, організована науково-методична робота, здійснюється контроль за всіма напрямками діяльності навчального закладу, в тому числі і і за виховним процесом. Відповідно до п. 85 Положення про загальноосвітній навчальний заклад у гімназії створені необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників, організації діяльності науково-методичної ради та предметних кафедр, розроблені локальні Положення про науково-методичну раду, про предметну кафедру, про завідуючого предметної кафедри. Тому

відповідно

до

умов

сучасного

життя

модель

управління

потребувала корегування. У ході дослідження у Миколаївській гімназії №3 створена дієва модель державно-громадського супроводу управління закладом, яка подана на 2.4.

Вона

передбачає

запровадження

на

всій

вертикалі

рис.

динамічних

субординаційних стосунків: до виконання завдань залучається громадськість (Рада

гімназії,

батьківські

комітети,

учнівський

парламент).

Система

управління гімназії будується на поєднанні особистісно орієнтованого і державно-громадського підходів до управління, де особистісно орієнтоване управління розуміється як управління, орієнтоване на особистість, створення внутрішнього середовища, за якого можливе особистісне зростання кожного, а державно-громадське

–

на

субординаційно-проміжне

партнерство

громадськими структурами. Партнерами гімназії на шляху зміцнення її добробуту (участь

виступають сьогодні інформаційний центр компанії

учнів

гімназії

корпоративних

конкурсах

компанії,

РУСАЛ курси

дистанційного навчання «Принципи результативних менеджерів», традиційні профорієнтаційні екскурсії до МГЗ), Центр соціальних програм компанії РУСАЛ (реалізація учнівських соціальних проектів), районні бібліотеки №8, 18, ТРК «Норма», комп’ютерна мережа «АМРОН», Дитячий Центр позашкільної роботи Корабельного району, Миколаївська обласна філармонія, СКПБ «Водолій», Миколаївський обласний краєзнавчий музей, Миколаївський обласний художній музей, Кінотеатр «Юність»,). 47

Гімназія співпрацює з

вищими навчальними закладами Миколаєва з 2002 року: підписані угоди з ЧДУ ім. Петра Могили, з МДУ ім. В.О. Сухомлинського, з Миколаївською філією Київського національного

університету культури і мистецтв, аграрним

університетом. У 2005 році підписали угоду з Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості та Національним університетом кораблебудування ім. адмірала Макарова. У 2008 році підписана угода з Празьким освітнім центром та Київським міжнародним університетом. У рамках співпраці гімназисти мають можливість брати участь у факультетських олімпіадах та заходах ВНЗ, вчителі беруть участь у конференціях та педчитаннях ВНЗ м. Миколаєва, у наукових збірках університетів надруковані статті вчителів гімназії як з методики викладання так із виховних організації виховного процесу. Для створення моделі структурно-громадського супроводу управління застосовується стратегічне планування, основини складниками якого є: · проблемно-орієнтований аналіз діяльності педагогічного

колективу

закладу; · вироблення стратегії розвитку гімназії на основі добору та аналізу стратегічних альтернатив; · розробка планів, проектів, програм для реалізації завдань гімназії з визначенням термінів, виконавців, технологій (Концепція Миколаївської гімназії №3, Програма розвитку на 2008-2013 рр., Програма впровадження профільного навчання на 2007-2010 рр., Програма «Здоров’я», проект «Інформаційний простір» (2008-2013 рр.); · моніторинг отриманих результатів. Представники

органів

учнівського

самоврядування,

батьківських

комітетів, громадськості беруть активну участь у роботі Ради гімназії, загальногімназійної конференції, де розглядаються та вирішуються питання щодо забезпечення як навчального так виховного процесу.

Тактичне управління

Стратегічне управління

Директор гімназії, заступники директора

Оперативне управління

НМР, Педрада, наради при директорові, наради при ЗДВР

Кафедри, МО класних керівників

Рада гімназії Батьківські комітети

Рада міністрів учнів

Конференція

Соціальні партнери

Рис.2.4. Схема управління Миколаївської гімназії №3 (2010рік) Дослідження виявило позитивний досвід використання в управлінській діяльності ІКТ. За допомогою локальної мережі, створеної у закладі бази даних адміністрація гімназії має можливiсть швидко та своєчасно отримати доступ до необхiдної iнформацiї навчально-виховного процесу, яка зберiгається у комп’ютерах адміністрації, психолога, бiбліотекаря. Ця

корпоративна

електронна мережа створює оптимальнi умови для зберiгання й класифiкацiї iнформацiї, технологiчно та психологiчно, без зайвих зусиль, спрощує й удосконалює процес документообiгу закладу. Корпоративна мережа визначає мiсце й роль кожного в командi, не закрiплюючи жорстко, а дозволяючи виявляти iнiцiативу, висловлювати свою позицiю. Це i скорочення загального часу на дiлову комунiкацiю: не треба бiгати по кабiнетах, роздруковувати папери, проводити уснi узгодження. А злагоджена робота, швидкий кругообiг поточних справ дає вiдчуття стабiльностi. пiдвищує соцiальний тонус колективу

цiлому.

Отже,

використання 49

інформацйно-комунікативних

технологій (ІКТ) в управлінській діяльності закладу є прикладом впровадження інноваційних технологій в управління навчально-виховним процесом гімназії і досвід представлений педагогічній громадськості [ 77; 14]. 2.3. Використання інноваційних технологій в практичній діяльності гімназії Дослідження показало, що одним із пріоритетних напрямків виховного процесу гімназії є використання інноваційних технологій в практичній діяльності гімназії. Аналіз документації під час дослідження дозволив зробити висновок, що це - цілеспрямований процес, який знаходить своє відображення і в плануванні, і в управлінських рішеннях (накази, наради, рішення засідань педагогічної ради), тобто на всіх етапах управління виховним процесом в закладі. Проектна діяльність – практика отримання гімназистами соціального досвіду Актуальність

педагогічної

проектної

діяльності,

її

значущість

розглядаються як форми організації наукового знання учнівської молоді. А саме, у закладі приділяється особлива увага соціальному проектуванню, розглядаючи

його

як

інноваційний

потенціал

проектної

діяльності

загальноосвітньому навчальному закладі. Плюсами проектної діяльності є набуття гімназистами таких вмінь: – планувати свою роботу; – використовувати багато джерел інформації; – самостійно відбирати й накопичувати матеріал; – аналізувати, зіставляти факти; – аргументувати думку; – приймати рішення; – установлювати контакти; – створювати кінцевий продукт (фільм, журнал, проект, сценарій); 50

– презентувати створене аудиторії; – оцінювати себе і команду. Найчастіше, коли освітянами вживається слово «проект», маються на увазі навчальні проектні технології, що використовуються в навчальному процесі. Але більшість розробників соціальних проектів розуміє під цим терміном інструмент для здійснення змін. Дослідження з’ясувало, що в закладі соціальні проекти є надпредметними й виконуються рамками навчального розкладу і спрямовані на вирішення актуальних проблем місцевої громади. Очевидно, що результатом досвіду проектування повинно стати формування соціальних компетенцій. До соціальних компетенцій належать здатність до роботи в команді, позначення й розв'язання конфліктів, розуміння інших, контактність, соціальна відповідальність. Отже, в умовах недостачі коштів на реалізацію цікавих освітніх проектів одним з важливих умінь членів педагогічного колективу Миколаївської гімназії №3 є володіння проектною технологією та вміння залучити позабюджетні джерела фінансування. Аналіз проектування

результативності в

виховний

впровадження

процес

гімназії

технології дозволив

соціального систематизувати

інформацію про перемоги у грантових конкурсах у створеній під час дослідження таблиці. Таблиця2.1. Результативність впровадження технології соціального проектування в виховний процес Миколаївської гімназії № 3. назва конкурсу

назва

проекту- зміст проекту

рік

переможця Суспільна

акція «Турбота»

Над центром ранньої реабілітації 2003

школярів України

дітей-інвалідів

нависла

«Громадянин»

припинення

(Асоціація

команди проекту в ЗМІ, зустрічі з

«Доба»)

органами

існування. влади

вирішити проблему. 51

загроза Акції

допомогли

допомога

Гімназисти взяли шефство над 2005

Конкурс

Швидка

громадських

дітям –інвалідам»

центром

ініціатив

(грант 5 тис.грн)

дітей-інвалідів районі

школярів «10

ранньої в

міста

реабілітації Корабельному «Цветикетик-

семицветик»)

класних

проектів-1» (компанія РУСАЛ) Конкурс

«Дорога

Відродження традицій та обрядів 2006

громадських

в минуле»

села

ініціатив

(грант 5 тис.грн)

Корабельний

Вітовка район

Миколаєва).

школярів

(сучасний

За

міста

результатами

пошукової

діяльності

серед

проектів-2»

найстарших

мешканців

району,

(компанія

співпраці

РУСАЛ)

фольклористами та спеціалістами

«10

класних

фахівцями-

краєзнавчого музею відроджений фольклорний матеріал, на основі якого

створено

сценарії

підготовані фольклорні свята для мешканців

району, залучені до

цієї справи люди різних вікових категорій

дошкільнят

(від

до

людей похилого віку). Конкурс

«Інтернет-клуб

Веб-сторінку

громадських

«Досліджуємо

назвою команда проекту відкрила

ініціатив

гуманітарне право»

на

школярів

грант 10 тис.грн

www.gimn3.edu.mk.ua.

«10

класних

аналогічною 2007

сайті

гимназії. До

дослідження гуманітарного права

проектів-3»

залучені школярі міста. Спільний

(компанія

проект з організацією «Червоний

РУСАЛ)

хрест». В новому анімаційному клубі діти 2008

Конкурс

«Валеологічний

громадських

анімаційний

ініціатив

"Атлас безпеки" (6 кл)

клуб створять серію презентацій за тематикою 52

«Безпеки

школярів

грант 3 тис.грн.

житттєдіяльності»,

класних

«100

якими

познайомлять всіх учнів 5-7 класів

проектів-4»

Корабельного району.

(компанія РУСАЛ) Конкурс

«Школа

юних Гімназисти

громадських

менеджерів

ініціатив

для

економічним театром та «Клубом

школярів

Рокфеллерів"(10кл)

успішної людини»

"Буквар школу

створили

юного

районну 2008

менеджера

класних

«100

проектів-5»

грант 10 тис.грн

Весняний

Дитяча радість

тиждень добра – конкурс

малих грант 1 тис.грн.

На місці смітника біля території 2008 гімназії

спільними

зусиллями

учнів,

батьків,

мешканців

грантів

мікрорайону

(Громадське

спортивний майданчик.

створений

об’єднання «Благодійний сезон»)

Технологія соціального проектування не є принципово новою у педагогічній практиці, але разом з тим її сьогодні відносять до педагогічних технологій XXI століття як таку, що передбачає вміння адаптуватися в світі, що стрімко змінюється, постіндустріальному суспільству. «Кинутий уперед» — є точним перекладом слова «проект». Дослідження довело,

що в управлінні

виховним процесом гімназії проектна діяльність розглядається як пріоритетний напрямок, що має відображення в річному плані (методична робота, організація виховної діяльності учнів, розвиток учнівського самоврядування, розвиток класних колективів) так і в управлінських рішеннях ( накази, наради, рішення педради).

Учнівське

самоврядування

закладі:

досягнення,

проблеми

перспективи. Педагоги багатьох країн світу різними засобами довели, що учнівське самоврядування у школі у межах справ і взаємин дітей, делегування їм педагогами частину своїх прав і обов’язків створюють широкі можливості для розвитку соціальної

активності кожного учня. Однією з форм залучення

гімназистів до громадського життя є участь

у самоврядуванні. У ході

дослідження виявлено, що саме керуючись такою позицією, педагогічний та учнівський колективи гімназії підійшли до створення демократичної моделі гімназійного учнівського самоврядування. За десять років існування гімназії створена певна система учнівського самоврядування, процес якої пройшов кілька етапів, кожний з яких супроводжувався правовим забезпеченням, тобто підготовкою відповідних документів, що окреслюють правове поле діяльності самоврядних органів згідно з чинним законодавством. При формуванні головного органу системи за основу було взято сучасне поняття самоуправління як право під свою відповідальність вирішувати частину питань шкільного життя. Процес створення почався також з правового забезпечення. Були опрацьовані нормативні правові акти, що регламентують діяльність органів самоврядування: Конституція України, Європейська хартія про місцеве самоврядування, Всесвітня декларація про місцеве самоврядування, Закон України «Про громадські організації». На підставі зазначених документів було окреслено коло питань, які будуть вирішувати учнівське самоврядування і розроблено проект положення про учнівське самоврядування закладу. Наступним кроком стало формування структури учнівського самоврядування. Після обговорення і учнівському та педагогічному колективах структура була остаточно сформована і отримала закінчений вигляд ( Додаток К) Починаючи з 2004 року розроблені (з часом доповнені) документи щодо діяльності учнівського самоврядування закладу: - Положення про учнівське самоврядування Миколаївської гімназії № 3; - Структура учнівського самоврядування; 54

- Положення про вибори президента та Ради Міністрів учнівського самоврядування; - Положення про президента учнівського самоврядування; - Положення про чергових командирів (мерів класів); - Положення про чергування в гімназії; - Положення про рейтингову систему оцінювання досягнень гімназистів. Дослідження з’ясувало які кроки пройшло учнівське самоврядування Миколаївської гімназії №3 на шляху свого вдосконалення. Результати подані у схемі на рис. 2.5. Рис.2.5. Етапи розвитку учнівського самоврядування Миколаївської гімназії № 3 І етап - підготовчий (2003-2004 н.р.) · об’єднання

лідерів

самоврядування,

навколо

ідеї

реформування

структури учнівського самоврядування гімназії; · створення проекту реформування учнівського самоврядування закладу; · вивчення законодавчої бази з питань самоврядування; · створення нормативно-правової бази – розробка проектів; · розробка положення про учнівське самоврядування; · розробка структури учнівського самоврядування; · розробка положення про вибори; · розробка положення про Президента учнівського самоврядування. ІІ етап – апробація нової моделі учнівського самоврядування ( 2004-2005 н.р.) · створення органів учнівського самоврядування; · затвердження

нормативно-правової

самоврядування; 55

бази

(положень)

учнівського

· затвердження структури учнівського самоврядування; · апробація технологій соціальних програм: загін екологів; · школа «Лідер». ІІІ етап – діяльність учнівського самоврядування (2005-2008 н.р.) · вивчення досвіду громадської організації щодо захисту прав людини; · апробація технологій правозахисної діяльності ( відкриття громадської приймальні); · апробація технологій соціальних програм – загін волонтерів. ІV етап – метод узагальнення, вивчення досвіду та розповсюдження наробок (2008-2010 н.р.) · школа «Лідер»; · електронний сайт з питань учнівського самоврядування. Самоврядування – форма управління, за якою суспільство, організація, господарська чи адміністративна одиниця має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва.

Учнівське самоврядування – форма

організації життєдіяльності колективу учнів, що забезпечує розвиток їх самостійності в прийнятті і реалізації рішень для досягнення суспільно значущих цілей.

У шкільному самоврядуванні можна виділити чотири

підсистеми – самоврядування учнів, батьків, педагогів і підсистему сумісного управління школою з боку шкільних працівників, учнів та їх батьків. Повноцінному

учнівському

самоврядуванню

притаманна

раціональна

внутрішня організованість, що виявляється у загальній захопленістю справою, нових ініціативах, високому рівні відповідальності за справу. Самоврядування відбувається тільки тоді, коли учні опиняються в ситуації вибору і самі обирають шляхи вирішення поставленої проблеми. 56

Підбиття підсумків, групова рефлексія дозволять підвести учнів до нової мети спільної діяльності, при цьому на подальших етапах з кожним циклом вони все самостійніше визначають мету, реалізовану згодом. Позиція педколективу з даного питання відображена на рис.2.6. Рис. 2.6.Модель розвитку учнівського самоврядування Мотив групової дії (ми хочемо) Визначення мети діяльності Прийняття мети колективом, колективне обговорення мети Постановка управлінської проблеми. Висування ідеї Обговорення варіантів рішення (мозковий штурм) Колективне прийняття рішення (вибір варіантів дії) Реалізація рішення (інтенсивна організаторська діяльність) Колективне підбиття підсумків (оцінка своїх можливостей)

У ході дослідження виділяємо основні функції учнівського самоврядування: · Самоактивізація передбачає залучення як можна більшого числа членів колективу до вирішення управлінської проблеми, систематичну роботу із залучення учнів в управління новими сферами діяльності. · Організаційне саморегулювання передбачає гнучкість в реалізації організаторських функцій членами учнівських колективів, стійкий вплив активу на колектив, здатність колективу самостійно змінити свою структуру з метою успішного вирішення організаторських задач. 57

· Колективний самоконтроль передбачає постійний самоаналіз органами самоврядування і окремими організаторами своєї діяльності, шукаючи ефективніші шляхи вирішення управлінських задач. Яким же чином відбувається динаміка самоврядування на різних етапах. Перший етап – відсутність активу, спільності цілей, інтересу до діяльності в колективі. Функція самоврядування – виконавська. Зміст функції: отримання завдання, визначення режиму, експертна оцінка, самооцінка, самоконтроль. Елементи системи учнівського самоврядування: завдання, доручення, розстановка, взаємоконтроль. Способи залучення до самоврядування – призначення відповідальних осіб. Позиція педагога – вчитель. Характер діяльності педагога – повідомляє учням знання про значення самоврядування, формує позитивні мотиви в учнів до само управлінської діяльності, виробляє в учнів навички самостійної роботи. Другий етап – сформованість активу, зацікавленість учнів справами колективу. Функції самоврядування – організаторська. Зміст функції: визначення мети і засвоєння задач, забезпечення роботи, розподіл обов’язків , оперативне керівництво,

підбиття

підсумків.

Елементи

системи

учнівського

самоврядування: старостат, комісії, бригади, штаби, міністерства… Способи залучення до самоврядування: вибори активу демократичним шляхом. Позиція педагога – консультант. Характер діяльності педагога – передає учням організаторський досвід, показує приклад участі в суспільній роботі, виступає носієм традицій, що склалися в самоврядуванні школи. Третій етап – наявність суспільної думки, постійно змінного активу в органах самоврядування. Функції самоврядування – управлінська. Зміст функції: оцінка, аналіз, ухвалення рішення, організація планування, контроль регулювання. Елементи розвитку самоврядування: колективне планування, проведення, аналіз справи. Способи залучення учнів до самоврядування – участь кожного в організації 58

справ в порядку черговості. Позиція педагога – партнер. Характер діяльності педагога – співпраця на рівних засадах, на рівних підставах при виконанні загальних задач. Визначимо вимоги до організації роботи щодо розвитку учнівського самоврядування: 1. Наявність суспільно значущої мети, що об’єднує учасників. 2. Єдність і оптимальне поєднання колективних і особистих інтересів учнів. 3. Позитивне ставлення до діяльності. Учні-лідери повинні враховувати в своїй роботі оцінку, яку їм дають товариші. 4. Динамічність і варіативність органів самоврядування – зміст цілей постійно змінюється залежно від стратегічних і тактичних задач, що стоять перед учнівським колективом. 5. Вироблення Положення про орган учнівського самоврядування. 6. Педагогічне стимулювання лідерства. Створення педагогами ситуації, що стимулює прояв лідерського потенціалу вихованців. Сформульовані під час дослідження вимоги можуть слугувати критеріями оцінки результативності діяльності учнівського самоврядування в закладі. Яким же чином

у гімназії готують підлітків до організаторської

діяльності. Дослідження виявило, що пріоритетними вважаються напрямкм 1. Інформаційний компонент. Учням в різній формі повідомляється різноманітна інформація, необхідна для їх участі у вирішенні організаторських задач. Освоєння організаторських функцій здійснюється в рамках гімназійної школи активу «Лідер», в процесі викладання предметів, в позаурочний час, під час відвідання позашкільних закладів. 2. Операційний компонент. Формування організаторських якостей та умінь на основі практичного застосування управлінських знань в модельованих управлінських ситуаціях. Це здійснюється під час занять, що знайомлять учнів з методами вирішення організаторських проблем.

3. Практичний

компонент.

Управлінська

практика,

процесі якої

закріплюються знання, навички й уміння, здійснюється корекція управлінських дій. Дослідження визначило позитивні моменти діяльності самоврядування, що є результатом відповідності управління виховним процесом сучасним вимогам суспільства. У закладі повністю реалізована інформаційна функція, а саме: всю необхідну інформацію про діяльність самоврядування гімназисти отримують з інформаційних стендів для учнів («Життя гімназійної родини». «Наші плани». «Гімназист». «Гордість гімназії». «Людина року». «Кращий учень»); на сайті гімназії (сторінка самоврядування, сторінки класних колективів); з гімназійної друкованої газети «Світанок»; з систематичних виступів представників самоврядування на загальногімназійній лінійці. Проведений під час дослідження аналіз ефективності виконання планів

роботи,

самоврядуванням

результативності показує,

що

прийнятих

органами

рішень

учнівського

учнівським

самоврядування

відпрацьована практика аналізу виконання рішення попереднього засідання, чи то класні збори, чи то засідання Ради чергових командирів, чи засідання Ради міністрів. В порядку денному це традиційно є першим питанням. Така практика позитивно зарекомендувала себе і слугує дієвою формою контролю дітьми своєї діяльності. Аналіз виконання планів роботи надається на класних зборах і загально

гімназійній

учнівській

конференції

«Досягнення,

перспективи розвитку учнівського самоврядування». щомісячне

проблеми

Традиційним стало

проведення класних зборів протягом року (тематика на рік

рекомендована єдина для всіх класних колективів): -

«Ми - класна родина» (проблеми розвитку колективу класу, пошук

шляхів їх вирішення). -

«Підбиття підсумків творчого компоненту рейтингової системи за 1

семестр»; -

«Проблеми нашого колективу - вирішуємо їх разом. Досягнення нашого

колективу – святкуємо разом». 60

«Підбиття підсумків рейтингової системи за навчальний рік, роботи

класного колективу за рік». -

«Вибори органів учнівського самоврядування, розподіл доручень;

«Як я виконую своє доручення?»

«Хлопці та дівчата нашого класу. Чи дружні в нас взаємовідносини?»

«Підбиття підсумків рейтингової системи за навчальний рік, роботи

класного колективу за рік.» -

«Вибори

голови (класного активу): демократичність, прозорість,

інформованість учнівської громади». Традиційно

закладі

проходить

виборча

кампанія.

Розроблені

Положення про вибори президента гімназії, Положення про Президента гімназії. Щомісячно на класних зборах відбуваються перевибори чергових командирів (мерів класних колективів). Представники до Ради Міністрів теж обираються на класних зборах. Посвідчення Президента

гімназії обранець

отримує і дає клятву на загальногімназійній лінійці. Тобто життя учнівської країни гімназистів є моделлю життя нашої держави і стає школою соціального досвіду для учнів. Є приклади співпраці

гімназійного учнівського самоврядування з

адміністрацією, батьками, громадськістю,

коли рішення були прийняті за

участю учнівського самоврядування навчального закладу. Рада міністрів вийшла з пропозицією до Ради гімназії про підвищення

преміювання

переможців рейтингової системи за підсумками року, про нагородження переможців

мотиваційних

конкурсів

«Найкращий

клас

навчанні»,

«Найактивніший клас», «Макулатуринг». Пропозиція була задоволена і як результат очікується підвищення рівня зацікавленості учнів в участі. За роки відпрацьована система організації

мотиваційних конкурсів у

закладі. В гімназії вже понад 10 років працює «Рейтингова система» (Згідно Положення визначається на класних зборах рейтинг (творчий і академічний компонент) кожного учня, далі кращі п’ятірки кожного класу, кращі учні на паралелі і кращий учень гімназії.). 61

Конкурс «Макулатуринг» (розроблене положення, моніторинг протягом року, визначення переможців за підсумками року, нагородження на загально гімназійній лінійці «Перший Дзвоник» ) Конкурс “ Кращий читач року» (розроблене положення, моніторинг протягом року, визначення переможців за підсумками року, учні

- актив

бібліотеки, бібліотекар; нагородження на загально гімназійній лінійці «Перший Дзвоник». Книга рекордів гімназистів (за

поданнями класних колективів йде

відбір кандидатур) «Найкращий клас у навчанні» (визначається за рівнем успішності класу; відповідальні Міністерство знань разом з заступником з навчальної роботи; нагородження перехідним символічним кубком на загально гімназійній лінійці «Перший Дзвоник» ) «Кращий учень року» (по кожній паралелі і закладу в цілому за результатами рейтингової системи; нагородження грошовими преміями

від

фонду гімназії на загально гімназійній лінійці «Останній Дзвоник», фото переможців на стенді протягом наступного навчального року); «Найактивніший

клас»

(розроблено

Положення

про

конкурс,

моніторинг життєдіяльності класних колективів протягом року – на стенді «сходинки до вершини» , підбиття підсумків на Раді міністрів і визначення переможців, нагородження перехідним символічним кубком на загально гімназійній лінійці «Перший Дзвоник»); «Людина року» обирає Рада гімназії і серед учнів і серед батьків і серед вчителів (фото переможців на загально гімназійному стенді ) Головний орган учнівського самоврядування координує участь класних колективів у в соціальних проектах класних, шкільних, міських тощо. Наприклад, Рада Міністрів розробила завдання для всіх класних колективів (511кл) згідно Положення міської акції «Історія війни і в історії моєї родини», в травні на засіданні підводилися підсумки і клас відповідно отримував бали в рейтингу «Найактивніший клас». Результати участі класних колективів 62

розглядаються на засіданні Ради Міністрів і, згідно положення, розподіляються бали для кожного класу (виставляються на загально гімназійному стенді). Досягнення учнівського самоврядування гімназії – результат плідного педагогічного

керівництва,

управління

виховним

процесом

(питання

систематично заслуховується на педрадах, шкільних радах, на радах при директорі, МО класних керівників, видаються відповідні накази: організуючий «Про педагогічне керівництво учнівським самоврядуванням» (вересень) та аналізуючий наказ (червень). Але дослідження показало необхідність систематизації питань контролю за учнівським самоврядуванням під час управління виховним процесом, а саме виокремлення окремим розділом при плануванні внутрішкільного контролю. Гімназія – заклад громадсько активного спрямування. Сьогодні ми вже говоримо про школу у широкому соціальноекономічному контексті, порівнюючи ці засади із традиційною практикою школи, закритою для громадських впливів. Соціально-економічні зміни, які відбуваються в українському суспільстві, зумовили необхідність модернізації системи освіти. В управлінні освітніми закладами набувають значущості такі тенденції: - утверджуються державно-громадські моделі управління; - командно-адміністративна система поступово змінюється на соціальнопсихологічну (менеджмент); - все відчутнішим стає вплив ринкових відносин на освітні системи та процеси; - освітні системи стають більш відкритими. Актуальним питанням для Миколаївської гімназії №3 є підвищення іміджу гімназії серед громади району: дорослих мешканців і дітей-потенційних вступників до гімназії. Тобто, обговорюючи цю проблему ми говоримо про маркетинг. Однією з найважливіших цілей використання маркетингу в освіті є підвищення якості освітніх послуг, якомога більш повне задоволення освітніх 63

потреб громадян, держави та суспільства в цілому. Отже, освітній маркетинг потрібен споживачам освітніх послуг – учням і батькам для того, щоб: розширити можливості задоволення духовних, соціальних, особистих потреб; отримати якісні освітні послуги, нові знання понад існуючий стандарт; свідомо здійснити вибір навчального закладу. Під час дослідження визначено (за Л. Даниленко), що освітній маркетинг потрібен учителям, педагогам для того, щоб: використати більш широкі можливості для самореалізації; працювати з кращим результатом; мати можливість отримати додаткову заробітну плату. Освітній маркетинг потрібен керівникам навчальних закладів для того, щоб: визначити нову стратегію управління школою в умовах ринкових відносин; управляти більш ефективно матеріальними, фінансовими та людськими ресурсами. Розглядаючи питання іміджу гімназії в громаді, під час дослідження, звернулися до таких характеристик: місце розташування і зв'язок з іншими установами, наявність традицій, освітні запити батьків і учнів; опис наявних ресурсів (матеріально-технічної бази, кадрів, невикористаних резервів). Сприяє зміцненню іміджу гімназії - навчання, яке забезпечує високу якість підготовки випускників, що є конкурентоздатними на ринку праці (100% вступ випускників гімназії до ВНЗ є підтвердженням). Актуальними є вивчення таких дисциплін, яких не навчають в інших закладах освіти, або науково дослідницька підготовка випускників, якої не дає інший навчальний заклад. Важлива роль приділена впровадженню традицій гімназії у справу зміцнення іміджу закладу. Система роботи учнівського самоврядування в закладі сприяє набуттю гімназистами соціального досвіду, що є необхідним в підготовці дитини до дорослого життя і впливає на зміцнення позитивного іміджу закладу в цілому. До рекомендацій сучасних науковців під керівництвом Л.Даниленко щодо форм організаційної комунікації в закладі можна віднести: розбити ескіз прапору школи, розробити ескіз герба школи, розробити ескіз буклету про 64

школу,

розробити

ескізи

шкільних

медалей,

грамот

(дипломів)

для

нагородження учасників (переможців, лауреатів у різних номінаціях) конкурсів, розробити ескізи шкільної газети, розробити

ескізи

шкільного часопису

дитячої творчості, розробити емблему школи, логотип, розробити ескізи інтер'єру шкільних коридорів, розробити правила життя вихованця школи. Дослідження довело, що більшість з рекомендацій

колектив Миколаївської

гімназії № 3 давно впровадив в життєдіяльність гімназійної родини. А це свідчить про те, що заклад спрямований на громадсько - активний розвиток. Але інформація в громаді про позитивні досягнення закладу, на жаль, майже відсутня. щодо

Саме тому є необхідність в

здійснення

маркетингової

розробці плану конкретних заходів

діяльності:

визначити

прогнозований

результат, обґрунтувати критерії для моніторингу результативності. Особливим партнером громадсько активного закладу є засоби масової інформації. Співпраця з місцевими газетами, радіо, випуск власної газети, існування власного сайту в Інтернеті дає змогу поінформувати про діяльність навчального закладу та залучити активне населення до спільних дій. Життя наше не стоїть на місці, воно, наче годинник, лічить час, висуваючи все нові і нові вимоги до всіх галузей людського існування. Адже в суспільстві з’явилася нагальна потреба

у творчих, діяльних, обдарованих,

інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Педколектив гімназії розуміє, що сьогодні за шкільними партами сидить нове покоління, яке поіншому сприймає життя, по-іншому оцінює себе і своє місце, вимагає іншого ставлення, ніж учні минулих поколінь. Життя доводить, що

Миколаївська

гімназія № 3 обійняла свій педагогічний простір у системі міста, району. 2.4.

Дослідження ефективності управління виховним процесом. Чинники оптимізації

Дослідження проблеми управління виховним процесом проводилось за допомогою емпіричних методів: аналізу, синтезу, проводилось анкетування, аналіз документації з питань управління виховною діяльністю гімназії.

Тим часом ефективність системи виховання є фактично єдиним показником ефективності системи управління вихованням, важливість, а головне, об'єктивність якого при оцінці ефективності управління не викликає в більшості учасників виховного процесу сумнівів. Критерій

оцінки

функціонування

цільового компонента системи

управління виховним процесом - наявність чітко сформульованої мети виховання на рівні закладу; єдність у розумінні цілей і завдань виховання серед учасників виховного процесу; рівень інформованості учасників процесу виховання (чергових командирів, вчителів, класних керівників, педагогаорганізатора та заступника директора по виховній роботі) про урочну й позаурочну керівників,

діяльність

гімназистів;

керівників

спрямованість

гуртків,

педагогів

координаторів

(класних

учнівського

самоврядування,заступника по виховній роботі, гуртковою роботою) на виконання поставлених завдань виховання. Дослідження показало: - критеріями оцінки функціонування виховної системи на рівні учнівського колективу у закладі обрані: охоплення учнів виховною діяльністю (кількісний показник); рівень інформованості учнів про виховні заходи в гімназії;

задоволення

учнів

організацією

позаурочної

діяльності;

позитивні зміни в знаннях, уміннях, поводженні й взаєминах окремих вихованців, що вимагають корекції; рівень вихованості учнів; рівень розвитку класних колективів. - критеріями оцінки засобів виховної системи є показники: відповідність матеріально-технічної бази школи змісту виховної роботи; відповідність методів виховання цілям виховання; наявність сучасних форм виховної роботи, спрямованих на досягнення мети виховання; характер взаємин викладачів і учнів (демократичний, адміністративний-адміністративнийкомандно-адміністративний, змішаний). Структура виховної роботи визначена таким чином: самостійна розробка форм виховної роботи виходить з виховних цілей, поставлених перед 66

державою, освітою і власне перед закладом, а також з особливостей рівня розвитку

самоврядування,

вихованості

учнів,

що

рівня

розвитку

визначає

вибір

класного

колективу,

колективних,

рівня

групових

або

індивідуальних форм роботи, без участі або за участю керівника. Результатом

використання моделі управління виховним процесом

можливий перехід від функціональних підрозділів управління до автономних міждисциплінарних робочих груп, а сама управлінська діяльність стане багатоплановою, потребуючої від зайнятих у ній ініціативи й здатності приймати самостійні рішення. Тепер вже різні члени управлінського процесу розглядаються вже не в якості безликого складового деякого механізму, а як цілком самостійні одиниці, осмислюючи цілі системи й розвиваючу взаємодію з іншими підструктурами системи для досягнення цілей виховання. Експериментальна перевірка ефективності розробленої й впровадженої системи

управління

здійснювалася

за

наступними

критеріями

оцінки

результативності виховної діяльності навчального закладу. По-перше, це - забезпечення

функціонування

системи

виховної

діяльності гімназії. Показниками в даному випадку виступають: усвідомлення педагогами моделі сформованої особистості як мети виховання; забезпечення умов реалізації соціального замовлення для розвитку конкурентноспроможної особистості;

спрямування виховного процесу на самовиховання особистості;

задоволеність батьків результатами навчання і виховання своєї дитини, колективом, в якому дитина навчається. По-друге, це - управління

виховною діяльністю навчального закладу.

Показниками виступають: визначення цілей і завдань в управлінні виховним процесом з урахуванням вимог держави; регулярний моніторинг , контроль і аналіз результатів виховного процесу; зовнішній вигляд приміщення гімназії та території; задоволеність педагогів змістом, організацією й умовами трудової діяльності, взаємовідносинами у виховному середовищі закладу. По-третє, це - результати виховних досягнень учнів . Показниками є: культура поведінки учнів - рівень вихованості; стиль стосунків між учнями – 67

рівень

розвитку

класного

колективу,

рівень

розвитку

учнівського

самоврядування; наявність позитивної самооцінки, впевненості в своїх силах і можливостях. Аналізуючи управлінську документації щодо виховного процесу у закладі знаходимо практичне підтвердження, яким чином

згідно критеріїв

аналізується результативність виховного процесу. Результатом наданої

класним керівникам необхідної методичної

допомоги протягом року стало те, що при визначенні досягнень колективів за рік 2/3 класних керівників визначає основним досягненням колективу саме підвищення

розвитку

учнівського

самоврядування

класі.

саме,

результативно спрацювала протягом року система чергових командирів: демократичність виборів та звітність, залучення до активу нових дітей, взаємодопомога «досвідчених» лідерів новопризначеним – досягнення, які визначають класні керівники цих класів в самоаналізі за підсумками року. Значним напрямком підвищення ролі учнівського самоврядування в класних колективах стало проведення класних зборів з використанням інтерактивних форм (мозковий штурм, творча робота мікрогруп, «дерево рішень», експрес – опитування). Дослідження виявило, що позитивним вирішенням проблеми дієвості учнівського самоврядування в гімназії визначена організація КТС, що дозволяє залучити всіх учнів класу та батьківську громаду до колективної творчої діяльності. Оцінюючі результати участі у КТС «Різдвяна зірка» та «Пам'ять жива в наших серцях»

(які пройшли протягом 2009-2010н.р.), лідери

самоврядування та класні керівники під час анкетування визначають досягнення своїх колективів: можливість для кожного обрати собі справу до душі, згідно своїм бажанням і можливостям; аналіз участі кожного в спільній справі; відповідальність за досягнення класу; гордість за свій колектив учнів. За підсумками КТС у І семестрі технології проведення в цілому дотрималися 8 колективів з 14, а за підсумками КТС у ІІ семестрі вже усі класні колективи провели колективне планування, діти об’єдналися у мікрогрупи та відбувся 68

колективний аналіз участі мікрогрупі кожного учня, тобто технологія КТС дотримана в цілому. За підсумками конкурсу «Найактивніший клас», що є моніторингом участі класного колективу у творчих справах визначається клас - переможець і три класи – лідери.

Ці показники підтверджують високий рівень розвитку

самоврядування в цих класних колективах – як результат цілеспрямованої діяльності класних керівників. Аналіз річного плану, проведений під час дослідження, показав, що різноманітність проведених в гімназії протягом року виховних заходів дала можливість охопити всі напрямки виховної роботи, визначені нормативними документами з питань виховання. Поєднання традиційних для закладу загально гімназійних заходів з новими підвищує активність дітей, дає можливість для самовизначення і як результат – можливість

розвитку життєдіяльності

гімназійної родини. Дослідження

допомогло чітко визначити, згідно проблемної теми

закладу, завдання на рік для методичної роботи з питань виховання: «Вдосконалити

методичну

роботу

та

самоосвітню

діяльність

класних

керівників шляхом спрямування на цілеспрямоване і професійне управління виховним процесом, створення моніторингу результативності своєї діяльності», що передбачало вивчення вихованців, встановлення психолого – педагогічного діагнозу та підпорядкованих меті планування та здійснення виховного впливу, об’єктивне

оцінювання

реальних

результатів

виховної

роботи

(рівень

вихованості, рівень сформованості класного колективу, рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу, позитивні зміни в розвитку учнів і колективів). Саме ці питання, знайшли відображення в організації методичної роботи з питань виховного процесу. Педрада

«Спрямування

зусиль

педколективу

на

цілеспрямоване

формування виховного простору: співпраця батьків, педагогів, громадськості» за формою проведення була педрадою «колективного мислення» (обмін думками під час роботи в групах, вирішення поставленого завдання в ході 69

спільної діяльності), що дало можливість досягти результату – визначити цільові орієнтири діяльності всіх учасників навчально – виховного процесу (вчителів, учнів, батьків), спрямовані на впровадження ідеї громадсько активної школи в життєдіяльності гімназійної родини (Додаток Л). Комплексне місце проведення (гімназія – дитяча бібліотека – бібліотека для дорослих – районний ресурсний центр – гімназія) дало можливість поєднати зусилля всіх учасників соціально – педагогічного комплексу, налагодити партнерство. Згідно рішення педради (Додаток М), колектив гімназії має започаткувати стратегічний розвиток

як громадсько активного закладу освіти. Під час дослідження

розроблений новий підрозділ річного плану на 2010-2011 навчальний рік «Започаткування стратегічного розвитку гімназії як громадсько-активного закладу» (Додаток Н), що дасть можливість спрямування виховного процесу на відповідність вимогам держави до сучасної освіти. Підсумкове діагностування заступником директора з виховної роботи класних керівників (травень – 2010р.) з’ясувало, що набуті знання з організації учнівського самоврядування допомогло класним керівникам у впровадженні системи чергових командирів, проведені класних зборів, розподілу доручень, організації діяльності за технологією КТС, підбиття підсумків рейтингової системи. Дослідження ефективності виховного процесу в гімназії визначило впровадження

заступником

директора

форм

самоаналізу

для

класних

керівників і керівників гуртків та консультантів учнівського самоврядування. Розроблена форма звітності щодо роботи класного керівника над проблемною темою, самоаналізу класних керівників щодо результативності роботи за рік; самоаналізу виконання виховних завдань; аналіз даних моніторингу рівня вихованості та рівня розвитку класних колективів. З метою створення моніторингу результативності своєї діяльності у виховних питаннях організована цілеспрямована діяльність. А саме, показники моніторингу рівня вихованості гімназистів визначаються на систематично (двічі на рік) згідно параметрів: 70

- громадська позиція гімназиста: 1) ставлення до гімназії; 2) ставлення до праці; 3) ставлення до громадської роботи; 4) культура поведінки вдома; 5) культура навчальної діяльності. При цьому враховувались три показники: оцінка класного керівника, батьків і самооцінка учня. Обробка даних проходить по кожному вихованцеві, по класному колективу і по гімназії в цілому (Додаток П). Прикладом практичного використання цих даних слугуватимуть результати підсумків 2009-2010 навчального року: по закладу високий рівень показників культури поведінки і ставлення до гімназії (кількісні показники - 2,57 балів з трьох балів), найнижчим є показник культури навчальної діяльності (2,31бал.). Дані проілюстровані на діаграмі рис.2.7.

Ставлення до гімназії

2,6 2,55 2,5 2,45 2,4 2,35 2,3 2,25 2,2 2,15

Ставлення до громадської роботи Культура навчальної діяльності Ставлення до праці

Культура поведінки

Рис.2.7. Рівень вихованості гімназистів (підсумки 2009-2010н.р.)

Це

стало ствердження того, що підвищення рівня мотивації до

навчальної діяльності є актуальною проблемою виховання для більшості класних колективів в закладі і знайшло своє відображення у плануванні виховної роботи і визначенні завдань класу на рік. Згідно аналізу рівня вихованості гімназистів в кожному класі класний керівник планував і здійснював індивідуальну корекційну роботу з дітьми і батьками. Про результативність виховної роботи свідчить показник «рівень розвитку класних колективів». Дослідження показало, що у Миколаївській гімназії № 3 визначені параметри: відповідальність, згуртованість, активність, дієвість активу. До діагностики залучені учні, батьки, психологічна служба і класні керівники, які визначали ступінь розвитку класних колективів. Результати моніторингу показують позитивні зміни, які відбулися за рік в класних колективах:

перехід з низького до середнього рівня або позитивні зміни

(кількісні за результатами діагностування) які відбулися протягом року в колективах, хоч рівень розвитку і залишився в цілому (тобто результат зусиль класних керівників щодо згуртованості колективу дає невеликий, але все ж позитивний результат). Ці дані знайшли підтвердження у результатах психологічного дослідження з даної проблеми. Підсумки анкетування батьків діють такі ж результати, це – результат залучення батьків до гімназійного життя, поінформованості щодо успіхів і досягнень колективу (грамоти в класних куточках), традиційних родинних свят.

Загальний підсумок даних

рівня розвитку класних колективів за 2009-2010 н.р. систематизований в таблиці 2.2. та поданий у діаграмі на рис. 2.8.

Таблиця 2.2. Рівень розвитку класних колективів Миколаївської гімназії № 3 клас

Самооцінк

Оцінка

психолог

Оцінка

Середній

рівень

5-А

14,5

Достатній

5-Б

12,8

Достатній*

6-А

13,5

Достатній

6-Б

Середній

7-А

Клас-

7-Б

18,8

Високий*

8-А

18,8

Високий*

8-Б

19,8

Високий*

9-А

14,5

Достатній

9-Б

14,5

Достатній

10-А

20,8

Високий

10-Б

Середній

11-А

24,2

Клас-команда

11-Б

20,1

Високий

Рис.2.8. Рівень розвитку класних колективів (за підсумками 2009-2010 н.р.) Наведені вище дані за результатами аналізу управлінської документації щодо виховного процесу у закладі слугують підтвердженням того, що у гімназії результативність виховного процесу аналізується згідно визначених критеріїв.

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ У другому розділі магістерської роботи представлені результати дослідження щодо перевірки ефективності розробленої моделі випускника закладу. Визначено, що процес створення системи управління вихованням гімназистів складається з наступних етапів: - аналіз тенденцій розвитку освіти, що дозволило сформулювати вимоги до сучасної системи управління вихованням, а саме, варіативність і гнучкість; - обґрунтування критеріїв оцінки системи управління вихованням учнів: наявність ієрархії цілей по управлінських рівнях; відповідність структури системи управління вихованням поставленим цілям; систематичне здійснення аналізу

ефективності

управління

суб’єктами

управлінської

діяльності;

сформованість цілісної системи виховання як об’єкта управління; наявність критеріїв оцінки якості функціонування системи виховної роботи в закладі як об’єкта управління, що дозволило проаналізувати й оцінити управління вихованням на початковому етапі дослідження; - створення моделі управління виховною діяльністю гімназії. Модель управління виховним процесом загальноосвітнього закладу представлена у вигляді структури управлінських завдань, постановка й рішення яких становить процес управління - прогнозування управлінської діяльності, моделювання системи виховання, визначення структури суб’єкта управління, підготовка суб’єктів управління до реалізації завдань виховної системи, аналіз результативності управлінської системи, корекція системи управління. У ході дослідження здійснено перевірку ефективності розробленої моделі управління в рамках реалізації управлінської діяльності послідовного створення нормативних, кадрових та організаційних умов досягнення цілей виховання.

Згідно результатів дослідження можна виділити головні тенденції в управлінні виховною діяльністю в Миколаївській гімназії №3: по-перше, ефективність управління вихованням навчального закладу прямо залежить від впливу його соціального оточення, тенденцій розвитку освіти, управління й виховання; по-друге, ефективність управління залежить від того, наскільки сформовані й реалізовані нормативні, кадрові, організаційні, педагогічні умови досягнення цілі і завдань виховання; по-третє, ефективність управління залежить від систематичного здійснення аналізу й оцінки стану управлінського процесу на основі науково обґрунтованих критеріїв; по-четверте, ефективність управління залежить від того, наскільки враховуються специфічні особливості навчального закладу. Таким чином, при участі заступника з виховної роботи, голови методичного об’єднання класних керівників закладу, педагога - організатора, психолога

Миколаївської гімназії №3 визначена й

розроблена

структура

управління виховним процесом, яка дає чітке усвідомлення кожним учасником виховного процесу своєї ролі у реалізації спільної мети. У Концепції розвитку гімназії розроблена модель випускника гімназії «Я будую своє життя», яка слугує орієнтиром при плануванні і організації виховного процесу. Під час дослідження скорегована модель управління закладом тенденцій спрямована

і згідно сучасних

на громадсько - активний розвиток закладу.

Дослідження довело, що більшість з рекомендацій

науковців колектив

Миколаївської гімназії № 3 давно впровадив в життєдіяльність гімназійної родини. А це, в свою чергу,

свідчить про те, що

заклад спрямований на

громадсько - активний розвиток. Але й виявлено, що інформація в громаді про позитивні досягнення закладу, на жаль, майже відсутня. необхідність в

Саме

тому

розробці плану конкретних заходів щодо здійснення

маркетингової діяльності: визначити прогнозований результат, обґрунтувати критерії для моніторингу результативності діяльності з данного питання. 76

Позитивним для закладу є

використання сучасних технологій у

виховному процесі: рейтингова система, проектування, колективна творча діяльність

учнівського самоврядування, що свідчить на відповідність

виховного процесу вимогам сьогодення. Адміністрація гімназії залучає учнівське

самоврядування

до

реальної

участі

виховному

процесі.

Формування соціальної активності учнів, створення умов для виявлення в кожного з них якостей лідера, здатного сомореалізуватися та повести за собою інших, є на сьогодні найактуальнішим завданням, коли

йдеться про

визначення головної мети діяльності учнівського самоврядування та його ролі у виховному процесі гімназії.

РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ

УПРАВЛІННЯ

ВИХОВНИМ

ПРОЦЕСОМ

МИКОЛАЇВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №3 3.1. Розробка параметрів оцінювання системи

управління

виховним процесом в гімназії В результаті проведеного дослідження щодо вивчення ефективності виховного процесу в Миколаївській гімназії № 3 визначено, що структура системи управління виховним процесом у закладі перебуває в процесі інтенсивного становлення, змінюючись згідно умов сучасності та не розроблені критерії оцінки ефективності окремих ланок системи управління виховним процесом. Щоб здійснити аналіз існуючої у гімназії системи управління і оцінки результатів експериментальної діяльності необхідно виділити критерії її оцінки. Сучасна література подає визначення критерію, як «основного компоненту, ознаки, на основі якої виробляється оцінка, визначення або класифікація чогонебудь: мірило судження, оцінки» [13;71]. Дослідження показало, що у педагогічній теорії й практиці питання про розробку критеріїв, які б

дозволили об’єктивно

оцінити функціонування

управління виховним процесом в закладі освіти, останні роки стало об’єктом пильної уваги науковців. В описі технології процесів діяльності школи спостерігається

перевага

якісних

характеристик

над

кількісними,

що

обумовлено особливостями інтелектуальної діяльності людини, у якій переважають фактори якості й утруднений збір, вимір і оцінка кількісної інформації. Таким чином, з увагою на вищезазначене вважаємо, що при визначенні результативності виховного процесу мають бути розглянуті: 1. рівень вихованості ; - культура поведінки учнів; -

громадська активність учнівської молоді;

рівень сформованості в учнів моральних навичок; 78

наявність високих досягнень в одному чи декількох видів діяльності

наявність позитивної самооцінки.

2. організація управління закладом; 3. наявність необхідної матеріально-технічно бази, людських і фінансових ресурсів; 4. створення виховного середовища закладу шляхом використання переваг соціально - педагогічного комплексу. Системи, подібні до системи управління вихованням закладу освіти, прийнято розглядати як такі, що характеризуються високим ступенем визначеності категорій ефективності, результативності, продуктивності і якості. В управлінні виховною роботою закладу освіти важливе значення має педагогічний аналіз її результатів. Одна з найскладніших проблем теорії і практики виховання

діагностування її рівня

критерії ефективності виховної роботи і результатів.

та

Виходячи з того, що критеріями

ефективної роботи закладу освіти є еталони, які визначають високий рівень його функціонування й результативності і відповідають потребам суспільства на даному етапі його розвитку, то такими критеріями є: 1. управління

процесом

виховання,

який

забезпечує

досягнення

оптимальних результатів (у даних умовах); 2. функціонування процесу виховання, який сприяє успішному розв’язанню завдань, висунутих перед сучасною школою; 3. вихованість учнів та їх готовність до самостійного життя у майбутньому. Визначимо показники, які відображають зміст цих критеріїв і визначені з основних положень теорії управління і аналізу передового досвіду управління виховним процесом. Показники критерію «управління процесом виховання, який забезпечує досягнення

оптимальних

результатів

(у

даних

умовах)»:

реалізація

демократичних принципів в управлінні виховним процесом; раціональний розподіл функцій між керівниками школи з урахуванням обов’язків і реальних можливостей кожного з них; надійне інформаційне забезпечення управління 79

виховним процесом (чіткість і оперативність); цілеспрямованість застосованих форм і методів організації управління виховним процесом в загальноосвітньому навчальному закладі; аналіз професійної компетентності вчителів з питань вдосконалення

виховного

процесу;

планово-прогностичне

забезпечення

управління діяльністю педколективу з питань удосконалення виховного процесу (взаємозв’язок плану роботи

гімназії, виховних планів класних

керівників, планів учнівського самоврядування, ради гімназії, науковометодичної ради тощо). Показники критерію «функціонування процесу виховання, який сприяє успішному

розв’язанню

завдань,

висунутих

перед

сучасною

школою»:

цілеспрямованість обраних форм і методів виховного впливу, їх відповідність конкретним умовам і поставленим завданням; своєчасна корекція взаємодії педпрацівників, батьків, громадськості у справі виховання і розвитку дітей; цілеспрямована організація дозвілля яка враховує інтереси учнівського колективу закладу освіти ; організація колективної творчої діяльності. Показники

критерію

«вихованість

учнів

та

їх

готовність

до

самостійного життя у майбутньому»: високий рівень самостійності учнів в усіх видах діяльності; рівень розвитку учнівського самоврядування в гімназії; рівень розвитку учнівського самоврядування у класах; рівень розвитку професійної компетентності вчителів з питань організації виховного процесу; висока культура поведінки учнів у закладі та поза його територією; виховний вплив створення і підтримання естетичного вигляду приміщення і території гімназії. Оцінкою ефективності управління виховним процесом

закладу може

стати оцінка з усіх трьох критеріїв протягом певного періоду згідно певної методики. З кожного показника виводиться оцінка, яка відбиває рівень реалізації на практиці закладених у ньому вимог. Таких рівнів три і основні ознаки систематизовані в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Рівні реалізації на практиці вимог критеріїв оцінки ефективності управління виховним процесом Рівень високий

Зміст означає

Алгоритм визначення реалізацію

більшості

вимог,

закладених у показнику

висновок про те, що висунуті завдання

вирішуються

основному успішно, робиться за наявністю не менш як 75 % оцінок « високий рівень» з усіх

показників

даного

критерію і не більш як 25% оцінок «середній рівень» середній

означає

часткову

гімназія (клас)

частково

реалізацію вимог показ

вирішує поставлені перед нею

ника

завдання, дається за наявністю не

менш

як

75%

оцінок

«середній рівень» і не більш як 25% «достатній рівень» достатній

означає

дуже

слабка

за наявності більш як 50%

реалізація або

повна

оцінок «достатній рівень» з

відсутність вимог,

реалізації

закладених

усіх

показників

даного

критерію.

показнику Отже, саме такий системний підхід до аналізу управління виховним процесом в гімназії, окремих його ділянок і напрямів має бути покладений в основу управлінської діяльності з питань виховання.

3.2. Розробка основних напрямків удосконалення виховним процесом Миколаївській гімназії № 3

управління

За результатами дослідження нами було розроблено рекомендації щодо удосконалення управління виховним процесом в Миколаївській гімназії № 3 відповідно до сучасних умов: по-перше, необхідно чітко усвідомити виховні цілі, поставлені перед навчальним закладом державою (відповідно до Методичних рекомендацій Міністерства

освіти

України,

це

виховання

громадянина

України,

формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань) ; по-друге, доцільно впроваджуючи нововведення у виховний процес, розробляти спрямовувати їх відповідно до завдань, поставлених державою перед освітою, що відображені у нормативних документах з питань виховання; по-третє, для підготовки конкурентоздатних випускників, адаптованих до

швидкозмінюваних вимог

суспільства,

при плануванні,

виховного процесу гімназії орієнтуватись на

формування

організації особистості

випускника згідно моделі «Я будую своє життя» згідно Концепції розвитку гімназії; по-четверте, доцільно систематизувати у інформаційній управлінській базі даних гімназії: форми роботи, дані діагностик і досліджень, які спрямовані на ефективність управління виховним процесом; по-п’яте, необхідно спрямувати діяльність щодо реалізації поставлених завдань в створеному новому підрозділу річного плану роботи закладу «Започаткування стратегічного розвитку гімназії як громадсько-активного

закладу». Інноваційний потенціал гімназії – це здатність створювати, сприймати та реалізовувати нововведення. На цій основі рекомендації для закладу щодо впровадження освітніх інновацій в управління виховним процесом об’єднані і подані у моделі на рис 3.1.

Планування

Організація

Регулювання

Контроль

Підготовка вчителів до нововведень

Мотивація на основі аналізу існуючої практики та стратегічних завдань упровадження нововведень

Планування процесу впровадження інновацій технологій

Поставка завдань

Аналіз педагогічної практики

Розробка алгоритму

Інформаційне забезпечення

Виявлення протиріч. Визначення мети

Розподіл обов’язків

Нормативна підтримка інновацій

Конкретизація завдань

Практичне застосування Контроль

Рис. 3.1. Модель управління впровадження інновацій у виховний процес Запропонована діяльність дозволить визначити: практичну доцільність упровадження

інновацій;

результативність

на

основі

прогнозування;

зацікавленість педагогів та методичну розробленість нововведення. Діяльність згідно моделі дозволить спланувати процес впровадження інноваційних технологій; визначити завдання для педагогів та перевірити ефективність за результатами контролю на відповідність розробленим критеріям. Критерії впровадження інновацій в управління виховним процесом систематизовані в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Критерії оцінки впровадження інновацій в управління виховним процесом №

Критерій

Показники (ознаки впровадження)

Доцільність

Сприяння вирішенню педагогічних завдань; наявність реальних умов для впровадження

Виховна

Можливість використання інновації для виховного

ефективність

процесу;

відповідність

рівню

компетентності

педагогів закладу 3

Доступність

Відповідність можливостям учнів, розвитку класних колективів; розвиток самоврядування тощо.

Техніко-

Створення матеріально- технічного та дидактичного

економічні

забезпечення,

можливості

пов’язаного

впровадженням

й інновацій.

дидактичні можливості Під час дослідження розроблені параметри моніторингу громадської спрямованості

діяльності

гімназії

визначені

напрямки

підвищення

ефективності маркетингової діяльності щодо зміцнення іміджу гімназії, а саме: використання власних для закладу джерел інформації, організація рекламної кампанії, партнерство з громадою, проектна діяльність, презентація закладу, функціонування сайту та ін.

розроблені матеріали

були представлені за

засіданні Науково-методичної ради закладу і затверджені її рішенням. Параметри моніторингу громадської спрямованості діяльності Миколаївської гімназії №3 Основні завдання моніторингу: · виявлення та оцінювання якісних показників педагогічних дій щодо 84

громадської спрямованості діяльності гімназії; · забезпечення зворотної інформації про відповідність фактичних результатів діяльності її кінцевим результатам; · виявлення причин і чинників невідповідності плану фактичним результатам. Терміни проведення моніторингу: Грудень 2010р. – моніторинг діяльності за 1півріччя 2010-2011н.р.; Червень 2011р. - моніторинг діяльності за 11півріччя 2010-2011н.р. Параметри моніторингу громадської спрямованості діяльності гімназії 1.

Оцінка власних

інтелектуальних ресурсів:

навчальні програми

пов`язуються з реальними проблемами та потребами місцевої громади (методичні рекомендації для вчителів-предметників щодо розвитку якості громадянськості на уроках). 2.

Включення проблематики громадянського виховання до плану науково-

методичної та навчально-методичної роботи. 3.

Проведення науково-теоретичних конференцій та семінарів, практично-

методичних нарад з актуальних проблем громадянського виховання та громадянської освіти. 4.

Коригування та узгодження змісту освіти, навчальних планів та програм

дисциплін соціально-гуманітарного циклу, розробка й запровадження нових курсів та програм виховної роботи, які сприятимуть формуванню політичної та правової культури особистості, рис громадянськості. 5.

Організація та забезпечення ефективності роботи з підвищення

педагогічної культури батьків, ролі родинного виховання. 6.

Використання засобів масової інформації з метою висвітлення кращого

досвіду громадянського виховання. 7.

Розробка та впровадження навчально-виховних програм з громадянської

освіти та виховання. 85

Вивчення світового педагогічного досвіду, адаптація кращих прикладів

громадянського виховання та освіти. 9.

Налагодження контактів з міжнародними організаціями, проведення

спільних міжнародних заходів та проектів з проблем громадянського виховання та освіти. 10. Розробка, обговорення та презентація соціальних проектів. 11. Надання допомоги конкретній дитині в оволодінні способами реалізації своїх прав у державі та суспільстві. Розроблені під час дослідження напрямки підвищення ефективності маркетингової діяльності щодо зміцнення іміджу гімназії представлені у таблиці 3.3. ; представлені на засіданні Науково-методичної ради закладу, затверджені її рішенням, і рекомендовані для впровадження в діяльність закладу. Таблиця 3.3. Напрямки підвищення маркетингової діяльності щодо зміцнення іміджу Миколаївської гімназії №3 № напрямок 1 Використання власних для закладу джерел інформації 2 Рекламна кампанія з використанням різноманітних рекламних технологій

Партнерство громадою

реалізація виступи членів Ради, членів батьківського комітету, батьків учнів

- реклама в газетах, на телебаченні - статті в газетах - буклети, брошури - банери - виставки - виступи на телебаченні - відео матеріали - виступи на заходах з - дні відкритих дверей (презентація своєї діяльності для громадськості) ; - залучення громадських груп до різних форм навчання (служба працевлаштування проводить заняття з профорієнтації – знайомства з підприємствами регіону; - батьки –фахівці з питань збереження здоров’я виступають перед батьками та учнями; 86

Проектна діяльність

Презентація закладу

Функціонування сайту

виступи представників закладів соціальнопедагогічного комплексу гімназії з метою поширення інформації з питань виховання. реалізація учнівських соціальних проектів, у ході яких гімназисти, вчителі та громада разом вирішують складні питання та проблеми місцевого життя, залучаючи до цього процесу й органи місцевого самоврядування - створення прапору гімназії, емблеми, гімну, кодексу честі гімназиста; - традиції гімназійної родини (Посвята в гімназисти тощо) - газета "Світанок», літопис гімназійного життя, Літопис наукових досягнень гімназистів; - мотиваційні конкурси ( «Найкращий клас у навчанні, «Найактивніший клас», «Учень року», «Людина року») - батьківська сторінка, - сторінки предметних кафедр; - сторінки класних колективів; - фото галерея; - випуски гімназійної газети.

Таким чином, розглянуто всі напрямки удосконалення управління виховним процесом в сучасних умовах в практику Миколаївської

гімназії

№ 3. У ході дослідження при розробці річного плану важливим завданням методичної роботи на 2010-2011н.р. визначено «Вдосконалення виховної системи гімназії шляхом впровадження сучасних технологій виховання». Особливе місце серед технологій мають зайняти технологія моніторингу результативності виховного процесу, КТС, проектування. Актуальними ці завдання є згідно основних положень Програми розвитку гімназії на 20082015рр., де 2010 – 2012рр. визначені як ІІІ-ій технологічний етап, спрямований на «Реалізацію концептуальних завдань освітньої системи гімназії» та згідно результатів дослідження ефективності управління виховним процесом закладу в сучасних умовах.

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ Специфікою аналізу визначення результативності виховного процесу, порівняно з навчальним, є те, що саме якісні характеристики переважають над кількісними. Це обумовлено особливостями виховного процесу – формування моральних якостей дитини – процес довготривалий. Саме тому у третьому розділі роботи методологічно розроблені критерії оцінки системи управління виховною діяльністю навчального закладу, що є еталонами ефективної діяльності і визначають високий рівень її результативності. Саме ці критерії, згідно дослідження, відповідають сучасним вимогам суспільства до освіти. Такими критеріями визначені: 1) управління

процесом

виховання,

який

забезпечує

досягнення

оптимальних результатів (у даних умовах); 2) функціонування

процесу

виховання

який

сприяє

успішному

розв’язанню завдань, які стоять перед сучасною освітою; 3) вихованість учнів та їх готовність до самостійного життя

майбутньому. До

кожного критерію за

його змістом розроблені показники.

Розроблений також оціночний висновок, щодо рівня (високий, середній, достатній) вирішення завдань, які стоять перед управлінням виховним процесом у закладі. Запропонована у досліджені методика більш систематизована і цілісна, тому що, методика, за якою працював заклад раніше визначала лише рівень розвитку моральних якостей учнів (рівень вихованості) і не дозволяла зробити повний аналіз ефективності виховного процесу у гімназії, як у окремому класному колективі, так і в закладі в цілому. Дослідження визначило недостатню увагу педколективу гімназії до створення виховного середовища закладу шляхом використання переваг соціально - педагогічного комплексу і позитивні зміни щодо спрямування гімназії

на розвиток, як громадсько активний заклад, що відзначено і у 88

оновленій

моделі управління закладом. Під час дослідження розроблені

параметри моніторингу громадської спрямованості діяльності гімназії і визначені напрямки підвищення ефективності маркетингової діяльності щодо зміцнення іміджу гімназії. Ці розробки представлені на засіданні Науковометодичної ради закладу, затверджені її рішенням та рекомендовані для впровадження. Дослідження доводить, що

якісна розробка критеріїв і параметрів

впливає на процес управління вихованням, визначення результативності управлінської системи через визначення рівня досягнення виховних цілей. Також з метою модернізації і оптимізації впровадження нових форм в управлінні виховним процесом як учнівського так і педагогічного колективу в ході дослідження запропоновано впровадити розроблену модель управління виховним процесом в загальноосвітньому навчальному закладі. Застосування

розроблених

критеріїв

оцінки

ефективності

функціонування системи управління вихованням у загальноосвітньому закладі дозволило виявити наявні недоліки існуючої системи управління процесом виховання. У наслідок

проведеного дослідження було розроблено рекомендації

щодо організації управління виховним процесом у Миколаївській

гімназії

№ 3: 1) необхідно чітко усвідомити виховні цілі, поставлені перед навчальним закладом державою (відповідно до Методичних рекомендацій Міністерства освіти України, це - виховання громадянина України, формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань); 2) доцільно впроваджуючи нововведення у виховний процес, розробляти спрямовувати їх відповідно до завдань, поставлених державою перед освітою, що відображені у нормативних документах з питань виховання; 3) для

підготовки

конкурентоздатних

випускників,

адаптованих

до

швидкозмінюваних вимог суспільства, при плануванні, організації виховного

процесу гімназії орієнтуватись на формування особистості випускника згідно моделі «Я будую своє життя» згідно Концепції розвитку гімназії; 4) доцільно систематизувати у інформаційній управлінській базі даних гімназії: форми роботи, дані діагностик і досліджень, які спрямовані на ефективність управління виховним процесом; 5) необхідно спрямувати діяльність щодо реалізації поставлених завдань в створеному новому підрозділу річного плану роботи закладу «Започаткування стратегічного розвитку гімназії як громадсько-активного закладу». Під час дослідження розроблені рекомендації для закладу щодо впровадження освітніх інновацій в управління виховним процесом та визначені критерії оцінки впровадження. Третій розділ роботи визначає, яким чином результати дослідження вплинули на розробку річного плану роботи гімназії на 2010-2011н.р. та на визначення проблемних завдань розділу плану «Розвиток виховної системи». ВИСНОВКИ Діяльність суспільства, спрямована на виховання нового покоління,

реалізується,

зокрема,

через

систему

навчальних

закладів.

Тому

управління навчально - виховними закладами передбачає водночас

управління процесом виховання, що здійснюється в межах цих закладів. У роботі розглянуті теоретичні основи управління виховним процесом в сучасному загальноосвітньому закладі.

Аналіз літератури показав,

що

існують різні точки зору, щодо розуміння суті та визначень таких понять як управління,

процес

управління,

виховання,

виховний

процес.

В сучасних наукових працях під «вихованням» розуміється: -

цілеспрямоване створення умов для розвитку і саморозвитку

особистості; -

управління процесом розвитку особистості шляхом створення

необхідних для цього умов;

процес цілеспрямованої трансляції соціокультурних норм, правил та

цінностей, а також історичного досвіду від покоління до покоління, який забезпечує формування всебічно розвиненої особистості – повноправного члена суспільства, що володіє передбачуваними формами поведінки відповідно до притаманних цьому суспільству. Під час дослідження використовується поняття «педагогічний менеджмент» як сучасний підхід до управління виховним процесом визначені Л. Даниленко, В. Масловим. Вивчення літератури виявило, що результатом діяльності менеджера в закладі освіти є рівень грамотності, вихованості та розвитку об’єкта менеджера – учнів. Дослідження

розглядає основні

функції педагогічного менеджменту. У теорії педагогічного менеджменту введено таке сучасне поняття, як «маркетинг освітніх шкіл». Саме маркетинг, доводить дослідження, забезпечує підвищення іміджу школи, сприяє подальшому підвищенню ефективності результативності управління виховним процесом у навчальному закладі. 2.

Дослідження

системи

управління

виховним

процесом

Миколаївській гімназії №3 показало, що результатом співпраці педколективу гімназії і науковців стала розробка перспективи розвитку закладу, створення Концепції

розвитку Миколаївської гімназії № 3 на 2006-2013 рр.

Даний

документ визначає основні положення діяльності педколективу закладу щодо визначення мети, основних напрямків, завдань навчально-виховного процесу гімназії. Зміст виховної мети гімназії втілений у розробленій моделі випускника «Я будую своє життя». Концепція розвитку Миколаївської гімназії №3 визначає, що реалізація поставлених завдань педколективу щодо створення виховної моделі випускника здійснюється через цільові творчі програми: «Стати людиною», «Рівний-рівному», «Громадянин». У ході дослідження здійснено перевірку ефективності розробленої моделі управління в рамках реалізації управлінської діяльності послідовного створення нормативних, кадрових та організаційних умов досягнення цілей виховання. Аналіз управління виховним процесом в Миколаївській гімназії № 3 91

щодо відповідності вимогам сьогодення дозволив виділити головні тенденції в управлінні виховною діяльністю в Миколаївській гімназії №3. У виховному процесі активно використовуються сучасні технології (рейтингова система, проектування, колективна творча діяльність учнівського самоврядування). А

саме,

гімназії

приділяється

особлива

увага

соціальному

проектуванню, розглядаючи його як інноваційний потенціал проектної діяльності. Аналіз результативності впровадження технології проектування

виховний

процес

гімназії

дозволив

соціального

систематизувати

інформацію про перемоги у грантових конкурсах у створеній під час дослідження таблиці. Адміністрація гімназії залучає учнівське самоврядування до реальної участі у виховному процесі. А саме, створені такі умови організації управління виховним процесом, за яких цей процес має опосередковано – непрямий характер. З одного боку, це виявляється в широкому залученні органів учнівського самоврядування до організації та управління виховним процесом (тобто

органи

учнівського

самоврядування

стають

посередником

між

адміністрацією та учнівським загалом), а з другого – у знятті прямого тиску з боку керівництва,що

стимулює

ініціативність

та соціальну

активність

гімназистів. Дослідження системи управління виховним процесом в Миколаївській гімназії №3

підкреслює, що тільки за умов такої організації управління

виховним процесом, а саме: визначення мети та завдань виховної роботи, складання чіткого плану, розподілу обов’язків, максимального залучення органів учнівського самоврядування, а також звернення уваги керівництва не на контроль виховного процесу, а на його кінцевий результат, можна реально підвищити ефективність виховного процесу. 3.

Сьогодні

суперечностей

все

частіше

виникає

необхідність

вирішення

між невідповідністю результативності виховного процесу

закладів освіти і сучасних нових вимог до виховання. Заступником директора з 92

виховної роботи я працюю вже майже п’ятнадцять років з першого дня заснування Миколаївської гімназії № 3. Спостерігаючи за гімназійним життям та діяльністю своїх колег з інших навчальних закладів усвідомлюєш, що багато років незмінним залишалось управління виховним процесом на всіх його етапах: і під час визначення мети і завдань виховання, і під час планування змісту виховної діяльності, традиційними були заходи, контроль і педагогічний аналіз. Тому назріла необхідність оновлення виховного процесу, а значить і управління виховним процесом у закладі має відповідати сучасним вимогам, і не може залишатися незмінним і однотипним багато років. Саме тому у третьому розділі роботи методологічно розроблені критерії оцінки системи управління виховною діяльністю навчального закладу, що є еталонами

ефективної

діяльності

визначають

високий

рівень

її

результативності. Саме ці критерії, згідно дослідження, відповідають сучасним вимогам суспільства до освіти. Такими критеріями визначені: 1) управління процесом виховання, який забезпечує досягнення оптимальних результатів (у даних умовах); 2) функціонування

процесу

виховання

який

сприяє

успішному

розв’язанню завдань, які стоять перед сучасною освітою; 3) вихованість учнів та їх готовність до самостійного життя у майбутньому. До

кожного критерію за

його змістом розроблені показники.

Розроблений також оціночний висновок, щодо рівня (високий, середній, достатній) вирішення завдань, які стоять перед управлінням виховним процесом у закладі. Дослідження доводить, що

якісна розробка критеріїв і параметрів

впливає на процес управління вихованням, визначення результативності управлінської системи через визначення рівня досягнення виховних цілей. Запропонована у досліджені методика більш систематизована і цілісна, тому що, методика, за якою працював заклад раніше визначала лише рівень розвитку моральних якостей учнів (рівень вихованості) і не дозволяла зробити повний 93

аналіз ефективності виховного процесу у гімназії, як у окремому класному колективі, так і в закладі в цілому. Отже, пошук сучасних шляхів і засобів управління процесом виховання педагогічного колективу становить нині одну з найактуальніших проблем управління навчальним загальноосвітнім закладом. Успішне вирішення проблеми потребує ґрунтовного осмислення суті управління виховним процесом, його структури, функцій, принципів, які спрямовані на пошук шляхів практичної реалізації теорії управління. Адже результат виховної діяльності безпосередньо залежить від управління виховним процесом, його відповідності вимогам сьогодення. Дослідження дозволило визначити основні тенденції в управлінні виховним процесом, а саме: ефективність залежить по-перше, від тенденцій розвитку освіти, управління й виховання; по-друге, від впливу соціального оточення закладу; по-третє, залежить від рівня сформованості і реалізованості умов досягнення мети і завдань виховання у закладі (нормативних, кадрових, організаційних і педагогічних); по-четверте, залежить від того, наскільки враховані особливості навчального закладу; по-п’яте,

від того, наскільки

якісно і систематично здійснюється аналіз і оцінка стану управлінського процесу на основі науково обґрунтованих і чітко визначених критеріїв. Управління

процесом

виховання

потребує

постійного

вивчення

результатів виховної роботи (рівня вихованості учнів, рівня розвитку класних колективів), виховних можливостей педагогічного колективу та батьківської громадськості й корегування запланованої діяльності гідно отриманих результатів. Унаслідок цього організація управління процесом виховання, яка передбачає контроль лише за результатами цього процесу, потребуватиме значно менших витрат, а отже, стане більш ефективною. Таким чином, при участі заступника з виховної роботи, голови методичного об’єднання класних керівників закладу, педагога - організатора, психолога Миколаївської гімназії №3 визначена й розроблена структура управлінської системи виховного процесу, яка дає чітке усвідомлення кожним 94

учасником виховного процесу своєї ролі у реалізації спільної мети; педколективом розроблена модель випускника гімназії; скорегована модель управління закладом згідно сучасних тенденцій спрямування на громадсько активний розвиток; у виховному процесі активно використовуються сучасні технології (рейтингова система, проектування, колективна творча діяльність учнівського, самоврядування). За

результатами

дослідження

розроблені

основні

напрямки

удосконалення управління виховним процесом Миколаївської гімназії № 3. Вимоги сьогодення для гімназії:

підвищення ефективності управління

виховним процесом, що відповідає цілям управління й виховання на сучасному етапі;

вдосконалення

рівня

організаційної

роботи

щодо

формування

особистості гімназиста згідно моделі «Я будую своє життя» (прогнозований результат виховання гімназистів); спрямування зусиль всіх

учасників

навчально-виховного процесу на розвиток гімназії як громадсько активного закладу. Використання розроблених рекомендацій щодо управління виховним процесом в Миколаївській гімназії № 3 дозволяє зробити управлінський процес відповідним

вимог сучасного розвитку освіти, суспільства. Отримані

результати дослідження сприятимуть підвищенню ефективності управління виховним процесом у Миколаївській гімназії №3.

Додаток А

Види соціального управління

Управління Управління

спільною діяльністю людей

індивідуальною діяльністю людини Управління

Раціональне

Сфери

Рівні

професійним

використання

організації:

управління:

зростанням:

людських ресурсів:

· діагностика професійної компетентності; · професійна атестація; · прогнозування досягнень.

· відбір

та · адміністративно-

розстановка

державне

кадрів;

(політичне

· кар’єрне

управління); · управління

зростання; · стимулювання

· на

рівні

організації; ·на

рівні

регіону; · на

рівні

соціокультурною

соціальної

кадрів

сферою (духовне

сфери

(психологічне,

виробництво);

суспільства

· управління

соціальне,

виробничою

економічне)

сферою (матеріальне виробництво)

(держави)

Додаток Б ПЛАН ПІДГОТОВКИ засідання педагогічної ради 01.03.2010р. Тема.«Спрямування зусиль педколективу на цілеспрямоване формування виховного простору: співпраця батьків, педагогів, громадськості». Мета проведення: - систематизація знань щодо створення виховного простору для гімназистів, поєднання зусиль всіх учасників соціально-педагогічного комплексу, налагодження партнерства. - формування вмінь щодо задоволення освітніх проблем учнів, батьків, громади. - розвиток установок щодо поширення ідеї громадсько активної школи в життєдіяльності гімназійної родини ( учнів, вчителів, батьків). Прогнозований результат: визначення цільових орієнтирів діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу (вчителів, учнів, батьків), спрямованої на впровадження ідеї громадсько активної школи в життєдіяльність гімназійної родини. Форма проведення: педрада «колективного мислення» (обмін думками під час роботи в групах; вирішення поставленого завдання в ході спільної діяльності). 1. Підготувати доповідь: «Спрямування зусиль педколективу на цілеспрямоване формування виховного простору: співпраця батьків, педагогів, громадськості». Колесніченко Н.Ф. – заступник директора з ВР; до 26.03.10р. 2. Підготувати виступи (обговорення доповіді): 2.1. Виявлення та задоволення освітніх потреб учнів, батьків, громади. Мазур М.А.-заступник директора з НР, до 26.03.10р. 2.2. Розвиток громадянськості у власній праці, в особистості учнів, батьків, громади. Бондарук Л.М. – керівник соціального проекту, класний керівник; до 26.03.10р. 2.3. Шляхи підвищення суб’єктності гімназійного учнівського самоврядування – вимоги громадсько-активної школи. Колесніченко Ганна – президент учнівського самоврядування; до 26.03.10р. 2.4. Сприйняття дитини як найвищої цінності, головного предмету педагогічної і, взагалі, людської турботи є основою для згуртування батьків і педагогів Сливінська Т.О., психолог , методист НМЦ; до 26.03.10р 3. Обговорити зміст виступів представників організацій-партнерів гімназії ( дитяча бібліотека, бібліотека для дорослих, районний ресурсний центр) «Напрями спільної діяльності гімназії та установ району щодо створення виховного простору гімназистів» Колесніченко Н.Ф. – заступник директора з ВР; до 15.03.10р 4. Підготувати виставку методичних матеріалів ( літератури, періодичних видань) згідно тематики питань, що розглядає педрада. Бібліотекар – до 20.03.10р.

Додаток В Рішення засідання педагогічної ради «Спрямування зусиль педколективу на цілеспрямоване формування виховного простору: співпраця батьків, педагогів, громадськості». від 01.04.10р. 1. Започаткувати стратегічний розвиток гімназії як громадсько активного закладу освіти. З 01.09.2010 р. 2. Науково-методичній раді: 2.1. Розробити та затвердити параметри моніторингу громадської спрямованості діяльності гімназії. Вересень2010 2.2. Здійснювати моніторинг громадської спрямованості діяльності гімназії з висвітленням результатів у ЗМІ. Протягом навчального року 2.3. Визначити напрямки підвищення ефективності маркетингової діяльності щодо зміцнення іміджу закладу. До 01.09.2010 р. 3. Заступнику директора з ВР Колесніченко Н.Ф.: 3.1. Спланувати заходи за напрямками спільної діяльності гімназії й установ та організацій мікрорайону. Червень 2010 3.2.Розробити соціальний план «корисних дій» на 2010-2011 н.р. з метою сприяння розвитку демократичної свідомості всіх учасників НВП. До 01.09.2010 р. 3.3 Підвищити суб’єктність учнівського самоврядування шляхом створення осередків громадської активності учнів. Протягом навчального року 4. Завідуючим предметними кафедрами виробити методичні рекомендації щодо розвитку якості громадянськості під час вивчення предметів певного циклу. До 15.09.2010 р. 5. Класним керівникам 5-11 класів: 5.1. Спрямувати виховну діяльність учнівських колективів на формування активної громадянської позиції. Протягом навчального року 5.2. Проводити просвітницьку роботу серед батьків щодо зміцнення позитивного іміджу гімназії. Протягом навчального року 5.3. Активізувати партнерську діяльність з установами та організаціями мікрорайону. Протягом навчального року 6. Психологу Жевнер С.В. підготувати серію бесід з теми «Роль батьків у формування активної громадської позиції дитини». Протягом навчального року. 99

Додаток Д Витяг з річного плану Миколаївської гімназії № 3 на 2010-2011н.р. 4 Цільова настанова: Започаткування стратегічного розвитку гімназії як громадсько. активного закладу 1 2 № Зміст роботи Термін Відповідаль Форма виконання ний узагальнення 1 Розробка та затвердження параметрів . моніторингу громадської спрямованості діяльності гімназії. 2 Здійснення моніторингу громадської . спрямованості діяльності гімназії з висвітленням результатів у ЗМІ.

Вересень Протягом навчаль ного року

3 Визначення напрямків підвищення . ефективності маркетингової діяльності щодо зміцнення іміджу закладу. 4 Розробка заходів за напрямками спільної . діяльності гімназії й установ та організацій мікрорайону. 5 Розробка соціального плану «корисних дій» . на 2010-2011 н.р. з метою сприяння розвитку демократичної свідомості всіх учасників НВП. 6 Підвищення суб’єктності учнівського . самоврядування шляхом створення осередків громадської активності учнів. 7 Розробка методичних рекомендацій щодо . розвитку якості громадянськості під час вивчення предметів певного циклу.

Вересень

8 Спрямування виховної діяльності учнівських . колективів на формування активної громадянської позиції 9 Проводити просвітницьку роботу серед . батьків щодо зміцнення позитивного іміджу гімназії. 1 Активізувати партнерську діяльність з 0 установами та організаціями мікрорайону . 1 Підготувати серію бесід з теми «Роль батьків 1 у формування активної громадської позиції . дитини

Протягом навчаль ного року Протягом навчаль ного року 1 семестр

100

Серпень 2009 Жовтень

Жовтень Жовтень

2 семестр

Науковометодична рада Науковометодична рада

Протокол засідання НМР Робочі матеріали

Науковометодична рада ЗДВР

Робочі матеріали

ЗДВР, Рада Міністрів, Рада гімназії Педагогорганіза тор Завідуючі предметни ми кафедрами Класні керівники Класні керівники Класні керівники Психолог

Заходи План корисних дій Матеріали самоврядуван ня Методичні рекомендації Плани виховної роботи, звіти Протоколи батьк. зборів Плани виховної роботи, звіти Робочі матеріали

Додаток Ж Рівень вихованості учнів________класу Миколаївської гімназії № 3 дата діагностики: _________

учень

батьки

кл.кер.

Культура навчальної діяльності

учень

батьки

Культура поведінки вдома кл.кер.

учень

батьки

кл.кер.

учень

батьки

кл.кер.

учень

Громадянська позиція гімназиста Ставлення Ставлення до громадської до гімназії до праці роботи батьки

Прізвище та ім’я учнів

кл.кер.

№ п п

1 2 3 4 … Середній показник Середній показник

Рівень вихованості учнів Миколаївської гімназії № 3

1 2 3 4 …

101

учень

батьки

кл.кер.

Культура навчальної діяльності

учень

батьки

кл.кер.

5-А 5-Б 6-А 6-Б … Середній показник Середній показник

учень

батьки

кл.кер.

учень

батьки

Культура поведінки вдома

кл.кер.

Громадянська позиція гімназиста Ставлення Ставлення до громадської до гімназії до праці роботи

учень

клас

батьки

№ п п

кл.кер.

дата діагностики: _________

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Артемьева Л. Н. Мониторинг в гимназии // Стандарты и мониторинг в образовании: Научно-информационный журнал. – 2004. – N4. –

С.

61-64. 2.

Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. (Опыт системного исследования) Изд. 2-е, доп. – М.: Политиздат, 1973. – 390 с.

Бай О. І. Компетентнісне керівництво // Директор школи. – 2010. – № 26-27 (602-603). – С.21- 27.

Байбородова Л.В., Паладієв С.Л. Вивчення ефективності виховної роботи школи. – Псков, 1994.

Безпалько О.В. Соціальна робота в громаді: Навч. посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 176с.

Бондар В. Повний цикл педагогічного аналізу // Підручник для директора: журнал управлінської компетентності, 2006. – №1. –

С.7-

12. 7.

Бондарь

В.И.

Управленческая

деятельность

директора

школы:

диагностический аспект. – К.: Рад. Школа, 1987. – 160 с. 8.

Бондаренко З.П. Школа як осередок соціально-педагогічної роботи в мікрорайоні / Покращення якості освітніх послуг дітям і сім’ям в громаді / За заг. ред. О.В.Безпалько. – К., 2006. – 316с.

Бродський Л., Павлов О. Координація зусиль // Управління освітою, 2003. – №4. – С.12-13.

10. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід: (Дидакт. аспект). – Х.: Скорпіон, 2000. – 120 с. 11. Виховна робота

школі: проблеми управління. Нариси прагматичної

теорії / під ред. В.А.Караковського. – М., 1997. 12. Вознюк Т. Г. Менеджмент навчально-виховного процесу: навчальнометодичний посібник - К. : Здоров’я, 2002. - 128 с. 102

13. Воспитательный процесс: изучение эффективности. Методические рекомендации / Под ред. Е.Н. Степанова. – М. : ТЦ «Сфера», 2004. 14. Газманов О. Стратегії виховання в сучасній школі / Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – № 2(170). – с. 32-35 15. Гайворонский Н. М. Индикаторы качества образовательных услуг // Профессиональное образование. – 2005. – N4. – С. 14. 16. Гнатюк Д. Практика шкільного менеджменту // Підручник для директора. – 2004. – № 5-6. – С.84-96. 17. Гречаник О. Є. Управління виховною діяльністю в загальноосвітньому навчальному закладі: навч. видання / – Харків : Вид. група «Основа», 2009. – 192 с. – (Б-ка ж-лу «Управління школою» ; вип. 11 (83)). 18. Григораш В.В., Касьянова О.М., Мармаза О.І. Управління навчальним закладом (в 2-х частинах). Харків: «Ранок», 2003. 19. Гурова О. М. Розробка інноваційних освітніх послуг в сучасних умовах // Управління школою. – 2006. – №10-12. – С. 8-10. 20. Даниленко Л. Менеджмент інновацій в освіті: метод. матеріал . – К. : Шк. Світ, 2007. – 120с. – (Б-ка «Шк.світу»). 21. Даниленко Л. Сучасні наукові підходи до управління ЗНЗ // Управління освітою (вкладка). – 2005. – № 23(119). – С.1-5. 22. Даниленко Л.

Технології освітнього моніторингу : встановлення рівня

обізнаності вчителів ЗНЗ в галузі педагогічної діагностики / Л. Даниленко, М. Мруга, О. Онаць // Управління освітою. – 2006. – №10. С. 7-13. 23. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент в системе образования: учебное пособие. – Київ: МАУП, 1999. – 176 с. 24. Довідник заступника директора: накази, наради, моніторинг, аналіз : метод. матеріал / укладач Т. М. Рачок ; ред. А. О. Лавренюк. - Х. : Вид. група "Основа", 2006. – 176 с. – (Б-ка ж-лу "Управління школою").

103

25. Єльнікова Г.В.

Гнучка модель діяльності: Моніторинг діяльності

керівника загальноосвітнього навчального закладу /// Управління освітою. – 2003. – N10. – С. 6-7. 26. Єльникова Г. Моделювання управлінської компетентності керівника ЗНЗ. / Управління школою (Шкільний світ). – 2009. – № 17. – С. 8-12. 27. Єльникова Г., Даниленко Л., Сорочан Т., Клокар Н., Софій Н., Ворон М. Організація та розбудова громадсько активної школи як осередку розвитку громади: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. Г.Єльникової. − Всеукраїнський фонд „Крок за кроком” – К.: 2007. 28. Єльникова Г.В. Управлінська компетентність. – К.: Ред. Загальнопед. Газет, 2005. – 128 с. 29. Єрмаков І.Г. Виховання життєтворчості: моделі виховних систем. – Харків: Вид. група «Основа», 2006. – 224с. 30. Єрмолова

А.М.,

Майборода

О.Б.

Соціально-психологічне

супроводження управління виховним процесом у закладах освти району (з досвіду роботи ЦППіСР ІМЦ управління освіти Київської районної ради м. Харкова). // Практична психологія та соціальна робота : Науково-практичний освітньо-методичний журнал. – 2008. – N 12. – С. 25-31. 31. Єсеналієва Т. Використання управлінських технологій у навчальновиховному процесі // Директор школи (Шкільний світ). – 2008. –

12. – С. 15-18. 32. Жерносек І. Критерії управлінської культури науково-методичної роботи ЗНЗ // Шлях освіти: Науково-методичний журнал. – 2009. – N 3. – С.27-31. 33. Жерносек

І.

Розширення

і поглиблення

інформаційних

джерел

забезпечення якісної науково-методичної роботи // Директор школи, ліцею, гімназії : Науково-практичний журнал. – 2008г. – N 2. – 71.

104

С.67-

34. Закон України «Про благодійність та благодійні організації» від 16.09.97. №531/97-ВР, зі змінами. http://zakon1.rada.gov.ua 35. Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчальновиховного процессу», 6 липня 2010 р. http://zakon1.rada.gov.ua 36. Закон України «Про загальну середню освіту» м. Київ, 13 травня 1999 року, № 651-XIV// Інформ. Збірник МОН України, 1999. - №15.

–

С.6-31. 37. Закон України «Про інноваційну діяльність» м. Київ, 4 липня 2002 року N 40-IV. http://zakon1.rada.gov.ua 38. Закон України «Про освіту» (від 23.05.1991 р.) // Закони України: Офіц. Вид. в 16 т. – К., 1997. – т. 1. – С.191-201. 39. Інституційний розвиток ПТНЗ: основні підходи до бізнес-планування та маркетингу: Навчально-методичний посібник / Кол.автор.: Даниленко Л.І., Сергеєва Л.М., Кашевський В.В. та ін. / За ред.

Л.І. Даниленко

– К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2008. – 148с. 40. Калошин В. Ф. До сучасної парадигми управління навчально-виховним процесом

// Управління школою (Основа):

Науково - методичний

журнал. –2008. – № 2. – С. 2-6. 41. Кацинська Л.Л. Виховний процес у сучасній школі. – Рівне, 1997. 42. Киричук

В.

О.

Психолого-педагогічні

передумови

управління

свободоцентричною виховною системою. // Практична психологія та соціальна робота : Науково-практичний освітньо-методичний журнал. – 2008. – N 11. – С. 1-7. 43. Книга керівника навчально-виховного закладу: довідкові матеріали для організації діяльності навчально-виховного закладу / упоряд. Б. М. Терещук. – Харків: ПП "Торсінг плюс", 2006. – 768 с. – (Б-ка вчителя). 44. Коберник О.М. Педагогічний моніторинг як складова управління виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі //

105

Педагогіка і психологія : Науково-теоритичний та інформаційний журнал. – 2005. – N2. – С. 66-76. 45. Колпаков В.М. Методи управління (2003) // Бібліотека економіста http://library.if.ua/ 46. Колпаков В. М., Дмитренко Г. А. Стратегічний кадровий менеджмент: Учбов. посібн. – К.: МАУП, 2002. – 280 с. 47. Комаровська О. Організація управління виховним процесом // Директор школи Україна : Науково-методичний журнал. – 2009. – N 5. – С. 35-38. 48. Конаржевський Ю.А. Системний підхід до аналізу виховного заходу. – Челябінськ, 1989. 49. Контрольно-аналітична діяльність в школі / Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с. 50. Красовицький М. Системний підхід до управління виховним процесом у школі // Рідна школа. – 1999. – № 10. 51. Крижко В.В. Теорія і практика менеджменту в освіті: навч. пос. – 2-е вид. допр. – Київ: Освіта України, 2005. – 256с. 52. Кузнєцов В. Педагогічний менеджмент // Управління школою. – 2004. №33(81). – С.14-17. 53. Лаврук В. Внутрішкільний контроль: Практичний порадник керівника школи. – К.: Вид. дім «Шкільний світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 128 с. 54. Лаврук В. Діагностика управлінської компетентності директора школи / К.: Шкільний світ, 2008. – 128 с. 55. Лизинский В.М. Директор школы и общественно-педагогическое управление учебно-воспитательным процессом в школе: пособие для директоров школ. - М. : Центр "Педагогический поиск", 2004. - 160 с 56. Луговий В.І. Управління освітою: Навчальний посібник для слухачів зі спеціальності «Державне управління». – К.: Вища школа, 1997. – 302с. 57. Максикова Н. Н.

Мониторинг воспитания в образовательном

учреждении // Классный руководитель: Научно-методический журнал. – 2009. – N 7. – С. 14-20. 106

58. Мармаза О.І. Менеджмент в освіті: секрети успішного управління: наук.-метод, посіб. / О.І. Мармаза., В.В. Григораш. X. : Основа. –2005. – 176 с. 59. Мартиненко С. Особливості педагогічної взаємодії суб’єктів навчальновиховного процесу, наукової та соціально-гуманітарної діяльності Вища школа : Науково-практичне видання. – 2009. – 60. Маслікова

І. В.

N 11. – С. 32-39.

Моніторингова система освітнього менеджменту:

методический материал. – Х. : Вид. група "Основа", 2005. – 144 с. – (Бка ж-лу «Управління школою»). 61. Маслов

В. Концептуальні засади побудови, зміст і структура

орієнтованої

моделі

функціональної

компетентності

керівників

навчальних закладів // Післядиплом. освіта в Україні. – 2009. – № 2. – С. 3-10. 62. Маслов В. Психологічна основа моделі компетентності директора школи //Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – №1. – С.12. 63. Маслов В.І, Драгун В.П., Шаркунова В.В. Теоретичні

основи

педагогічного менеджменту: Навчальний посібник для працівників освіти. – К., 1996. – 87 с. 64. Мельник Л.П. Психологія управління: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 176 с. 65. Методична робота школи / Упорядн. Н.Мурашко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 128с. – (Б-ка «Шк.світу»). 66. Мєшкова О. Аналітична діяльність у навчально-виховному процесі // Директор школи, 2009. – №41. – С.19-21. 67. Моделювання і програмування стратегії організації та управління виховним процесом / Т. Полєнок, С. Петрова // Управління освітою (Шкільний світ). - 2009. - N 7. - С. 9-22 68. Ольхович В. Аналітична діяльність дирекції школи / Директор школи, 2006. - № 34. – С.4-9.Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – 472 107

69. Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – 472 с. 70. Освітній менеджмент: навчальний посібник / під ред. Л.І. Даниленко, Л.М. Карамушки. – К.: Шкільний світ, 2003. – 393с. 71. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України, Інституту інноваційних досліджень. - К. 2007р. 72. Остапійовський І. Є. Освітній моніторинг як інформаційний супровід управлінської діяльності // Управління школою. – 2004. – №31. –

С.

21-27. 73. Павлютенкова Е.М., Криченко В.В. Робоча книга керівника школи. – Запоріжжя, 1988. – Ч.IV. 74. Пасечнікова Л. Розвиток у керівника загальноосвітнього навчального закладу вмінь самоаналізу результатів управлінської діяльності // Директор школи, 2005. – №31-32. – С.3-51. 75. Печерська Т. ІКТ для організації виховного процесу в гімназії

Інформатика ("Шкільний світ"). – 2008. – № 5. – С. 7-10. 76. Підготовка керівників ЗНЗ до інноваційної діяльності – вимоги часу інноваційних змін // Збірник наукових праць. – Київ – Вінниця, 2008. – № 16. – С. 332-328. 77. Письменна М. Ф. Управління інформатизацією навчально-виховного процессу в Миколаївській гімназії № 3 // Обдарована дитина: Науковопрактичний освітньо-популярний журнал. 2009. – N 7. – 78. Посібник

зі

перепідготовки

стратегічного та

планування

підвищення

(Українсько-канадський

проект

професійної

кваліфікації

С. 13-17. підготовки,

робітничих

«Децентралізація

кадрів.

управління

професійним навчанням в Україні» / За рец. Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості. – К. 2009.

108

79. Поташник М.М., Моисеев А.М. Управление современной школою: пособие для руководителей образовательных учреждений и органов образования. – М.: Новая школа, 1997. – 352 с. 80. Приходько В. М. Парадигми моніторингу якості освіти і педагогічного процесу (у запитаннях і відповідях): навч. видання. - Харків : Вид. група "Основа", 2010. – 192 с. – (Б-ка ж-лу "Управління школою" ; вип. 3 (87) 81. Регіональна модель Школи майбутнього /

– К. : Всеуккр.благ.фонд

«Освіта України», 2009. – Світ виховання. – №2. – С. 18 – 28. 82. Робоча книга вихователя: Вип.2 / Упоряд. Ю. Буган, В.Уруський. – Т., 2002. – 300с. 83. Рожков М.І. Байбородова Л.В. Організація виховного процесу в школі. – М., 2000. 84. Рябова З. Забезпечення якості надання освітніх послуг на рівні навчального закладу шляхом маркетингово-моніторингових досліджень. // Імідж сучасного педагога : науково-практичний освітньо-популярний журнал. – 2009. – N 8/9. – С. 25-30. 85. Сіданіч С. А., Глущенко Л. Л. Виховання як управління процесом розвитку особистості // Виховна робота в школі (Основа) : Науковометодичний журнал. – 2008. – N 8. – С. 15-49. 86. Сиротенко Г.О. Шляхи оновлення освіти: Науково-методичний аспект: Інформаційно-методичний збірник. – Х.: Видав. гр. «Основа», 2003. 87. Система науково-методичної роботи в місті / Упорядн.

Вдовиченко

Р.П., начальник управління освіти. – НМЦ управління освіти виконкому Миколаївської міської ради, 2006. – 51с. 88. Сокольников Ю.П. Системний аналіз виховання школярів. – М., 1997. 89. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології : навчальнометодичний посібник для керівників шкіл, вчителів, класних керівників, слухачів ІПО. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. – 128с. 90. Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За ред. І.Д. Звєрєвої. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 316с. 109

91. Сушко С. Педагогічний менеджмент // Директор школи (Шкільний світ). – 2008. – №39. – С. 10-12. 92. Тимофеева О. Педагогический анализ воспитательной работы в школе / Школьное планирование: Журнал для школьных администраторов, 2004. – №1. – С.99-103. 93. Третьяков П.И. Управление школою по результатам: практика пед. Менеджмента. – М.: Новая школа, 1997. – 288 с. 94. Управление

развитием

школы:

Пособие

для

руководителей

образовательных учреждений / Под ред. М.М.Поташника. – М.: Новая школа, 1995. – 464 с. 95. Уруський В. Наукові засади проведення педагогічного дослідження з проблем виховання // Управління освітою. – №21(225). – С.21-25. 96. Формування компетентності керівників ЗНЗ з інноваційної діяльності: особистісні якості та мотиви, нові технології навчання // Збірник наукових праць. – Київ - Вінниця, 2009. – №58. – С. 91-96. 97. Хочу бути успішним керівником / упоряд.: Л.Галіцина. – К.: Шк. Світ, 2008. – 128 с. 98. Черкашенко В.О. Формування виховної системи школи. – Х.: Вид.гр. «Основа», 2004.

110