Педагогічна рада: технологія підготовки і проведення by Управління освіти

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

Матеріали консультації для заступників директорів з виховної роботи

Укладач:

Колінко О.А., методист науково – методичного центру.

Рецензенти: Удовиченко О.О., директор науково–методичного центру; Сискова Л.В., начальник відділу виховної роботи управління освіти.

Рекомендовано науково – методичною радою НМЦ

Матеріали розраховані для практичного використання директорами, заступниками директорів науково – методичної роботи, заступниками директорів з виховної роботи, керівниками методичних об’єднань класних керівників навчальних закладів міста при організації роботи щодо підготовки та проведення педагогічної ради.

Колінко О.А. ПЕДАГОГІЧНА РАДА: ТЕХНОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ (матеріали консультації для заступників директорів з виховної роботи) – Миколаїв, 2004 – 45 с. 4

ЗМІСТ:

Замість вступу....................................................................... 1. Загальні положення........................................................... 2. Підготовка та проведення педрад........................................................... 2.1. Вимоги до планування педрад........................................................... 2.2. Попередня підготовка конкретної педради...................................... 2.3. Проведення засідання педагогічної ради.......................................... 2.4. Робота щодо виконання рішень педради.......................................... 3. Оформлення протоколів педради............................................................ 4. Аналіз ефективності роботи педагогічної ради............................ ДОДАТКИ: Пам’ятки організаторам педагогічних рад................................................. Опитувальник “Десять питань про наші педради”................................... Література......................................................................................................

4 4 7 7 10 19 31 34 38 42 44 45

Замість вступу Слово «педрада» походить від дієслів «радити», «радитися» по педагогічних питаннях. Але до такої педради, де вчителя дійсно радяться, а не просто засідають, до ради, що приносить всім учасникам радість, задоволення, натхнення, вдається прийти далеко не відразу. Педради часом схожі на планерки, наради при директорі, «накачування» вчителів адміністрацією школи. Як доповідачі виступають директор і його заступники, а вчителі мовчки записують те, що їм треба буде виконати. Нерідко зустрічається така картина: йде педрада, а багато хто з його учасників зайняті перевіркою контрольних робіт, класних журналів. І от доповідь і підготовлені виступи закінчені, повисає томлива пауза. Директор: «Хто виступить?» У відповідь мовчання. І не дивно. Стандартні, а часом і просто випадкові питання порядку денного педради, шаблонові рішення не будять думки вчителя, не викликають у нього потреби в діловій дискусії, не роблять скільки-небудь помітного впливу на положення справ у школі, не надихають на творчість. Саме тому сьогодні постає необхідність переосмислити питання про функціональне призначення педради, шукати й освоювати нові підходи до її підготовки та проведення.

1. Загальні положення. Педагогічна рада – вищій діючий орган самоврядування в учительському колективі. У ст. 39 Закону України “Про загальну середню освіту” зазначено, що колегіальним органом управління загальноосвітнім навчальним закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначає “Положення про загальноосвітній навчальний заклад” Головне його призначення – вирішення питань діяльності педагогічного колективу, проблеми організації виховного процесу в навчальному закладі. У п. 62 “Положення про загальноосвітній навчальний заклад”, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 946, записано: “Педагогічна рада розглядає питання:  вдосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;  планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;  переведення учнів до наступних класів і їх випуск, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;  підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;  морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу;  притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиконання ними своїх обов’язків”. 6

За цільовими установками можна відокремити педради:  науково – педагогічні;  психолого – педагогічні;  тематичні;  проблемні;  настановчі;  підсумкові. Науково-педагогічні педради спрямовані на підвищення науковотеоретичного й методичного рівня викладання основ наук, впровадження нових ідей, досліджень та перспективного педагогічного досвіду в роботу школи. Психолого-педагогічні педради ознайомлюють учителів з досягненнями психологічної науки. Вони допомагають удосконалювати виховний вплив на підростаюче покоління, поліпшувати структуру й стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу. Тематичні педради розглядають питання ефективного викладання окремих предметів, стан якості знань, умінь і навичок учнів з основ наук. Проблемні педради обговорюють питання реалізації науково-методичної проблеми в роботі навчально-виховного закладу; розробляють Концепцію розвитку школи згідно з обраною проблемою. Настановчу педраду присвячено аналізу підсумків навчального року; на ній обирають науково-методичну проблему або розробляють подальші стратегії впровадження обраної проблеми; обговорюють і затверджують план роботи школи на рік. Підсумкова педрада займається переведенням учнів із класу в клас, випуском учнів зі школи. Педради можуть бути й комбінованими. Тоді в їхній роботі розрізняють дві сторони: 1. виробничо – ділову: затвердження річного плану роботи школи, розгляд підсумків роботи шкли за певний період, затвердження планів підготовки та проведення державної підсумкової атестації, випуск та переведення учнів у наступні класи тощо; 2. науково-педагогічну: обговорення документів, аналіз проблем виховання та шляхи їх вирішення в школі, результатів роботи педколективу по вирішенню конкретних виховних задач, результатів наукових досліджень и перспективного досвіду з метою їх впровадження. Розвиток науково – методичної діяльності педради свідчить про високий рівень професійної кваліфікації педагогічного колективу. Сьогодні назріла потреба в розробці Положення про педагогічну раду як поліфункціональний орган самоуправління школою. ПОЛОЖЕННЯ про педагогічну раду навчально-виховного закладу (проект) І. Загальні положення 7

1.1. Педагогічна рада навчально-виховного закладу системи освіти є дорадчим органом, створеним для вирішення основних питань діяльності закладу. 1.2. Колективне обговорення на засіданнях педагогічної ради не порушує принципу єдиноначальності в управлінні школою. Завдяки педагогічній раді єдиноначальність поєднується з довірою до компетентних осіб педагогічного колективу, здатного об'єктивно й правильно вирішувати питання навчальновиховного процесу. Колективне обговорення сприяє демократизації управління навчально-виховним закладом. ІІ. Правові засади діяльності педагогічної ради 2.1. Педагогічна paдa керується в своїй діяльності Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Статутом школи. 2.2. Повноваження педагогічної ради визначають також інші нормативні документи, що стосуються її діяльності. ІІІ. Порядок створення педагогічної ради. З.1. Педагогічна рада створюється наказом директора загальноосвітнього закладу. 3.2. До складу педагогічної ради входить весь педагогічний колектив школи, представники батьківського комітету. 3.3. Термін повноважень педагогічної ради визначає наказ директора школи. ІV. Повноваження педагогічної ради. 4.1. Педагогічна рада розглядає питання:  вдосконалення й методичного забезпечення навчально-виховного процесу;  планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;  переведення учнів до наступних класів та їх випуск, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;  підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки й передового педагогічного досвіду;  дозволу випускникам школи здавати державну підсумкову атестацію на базі вищих навчальних закладів системи освіти;  про нагородження учнів золотою медаллю «За особливі успіхи у навчанні» та срібною медаллю «За успіхи у навчанні»;  морального й матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу;  притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиконання учнями та працівниками закладу своїх обов’язків. 4.2. Педагогічна рада в разі необхідності обговорює й інші питання роботи школи. V. Регламент роботи педагогічної ради 5.1. Педагогічна рада проводить засідання згідно з планом роботи школи, 8

але не менш ніж раз на два місяці. Конкретну дату проведення засідання визначає адміністрація закладу. Перед проведенням педагогічної ради необхідно видати наказ і розробити робочий план. 5.2. Головою педагогічної ради є директор школи, заступником - заступник директора з навчально-виховної роботи. 5.3. Секретаря педагогічної ради обирає сама педрада відкритим голосуванням з числа. членів педагогічного колективу терміном на три роки. 5.4. Секретар ради завчасно сповіщає про засідання всіх членів педагогічної ради; веде книгу протоколів педагогічних рад, стежить за виконанням ухвалених рішень. До початку засідання педради перевіряє присутність членів педагогічної ради, з’ясовує причини відсутності окремих педагогів. 5.5. Участь членів педагогічної ради в засіданні обов’язкова і за неявку на засідання без поважної причини директор школи має право притягати до дисциплінарної відповідальності. 5.6. Усі засідання педагогічної ради правомірні, якщо в них беруть участь щонайменше дві третини її складу за списком. 5.7 Головує на засіданнях педагогічної ради директор школи. На початку кожного засідання повідомляють кількість присутніх та відсутніх членів педагогічної ради, про причини їхньої відсутності; погоджують порядок денний засідання й регламент роботи відкритим голосуванням. Кожне ухвалене рішення педради затверджують відкритим голосуванням. 5.8. У разі процедурних помилок під час розгляду питань, винесених на засідання педагогічної ради, голова ради виносить питання на повторний розгляд, рішення якого є остаточним. 5.9. Кожний протокол педагогічної, ради підписують голова і секретар ради. VІ. Виконання рішень педагогічної ради 6.1. На підставі рішення педагогічної ради, окремі його пункти директор затверджує наказом по школі, в якому визначено термін виконання й конкретних осіб, відповідальних за виконання. Виконання наказу обов'язкове для вчителів. 6.2. За невиконання рішень педагогічної ради директор школи може притягати винних до дисциплінарної відповідальності. За виданням: Готуємося до педради (Бібліотека “Шкільного світу”, 2003 р.)

2.Підготовка та проведення педрад Можна виділити чотири етапи в підготовці та проведенні педагогічних рад: - планування педрад; - попередня підготовка конкретної педради; - безпосереднє проведення педради; - робота щодо виконання рішень педрад.

2.1. Вимоги до планучвання У кожній школі - своя технологія педагогічних рад, у зв'язку з цим Г.Селівко виділяє три основні моделі їхнього 9

планування: 1. Планування в локально-модульній технології виходить з орієнтації на найбільш актуальні для школи соціально-педагогічні проблеми (реалізація ближніх перспектив у межах одного навчального року). Враховується специфіка теми, над якою працює школа. При цьому в полі зору виявляються лише один-два модуля змісту педагогічних рад. 2. Використання педагогічної ради разом з іншими засобами керування (окремометодичний рівень технології, стратегія модульних змін). У такій моделі педагогічні ради орієнтуються на середньоперспективне планування, на послідовний розгляд основних проблем у найближчі 2-3 року 3. Педагогічна рада може стати основним системоутворюючим засобом побудови і реалізації програми розвитку школи. Така його модель спирається на стратегічне, довгострокове (3-5 років) планування на діагностичній основі, розраховане на далеку перспективу охоплення всіх актуальних для школи проблем з діалектичним розвитком (поглибленням і розширенням) їхнього рівня на кожнім наступному витку розвитку. Перша модель виходить із актуальності. Враховує перш за все конкретний соціальне замовлення навчальному закладу, указівки вищих органів, а також реальні (сьогоднішні) проблеми навчально-виховного процесу. Однак педагогічні ради, що дають тільки відповідь на ситуацію, насущну проблему, не відповідають вимогам наступності, не вибудовуються у систему, не виконують прогностичну функцію і тому є недостатньо ефективними для розвитку навчального закладу. Тому більш ефективна друга модель, що організовує планомірний розвиток навчально-виховного процесу, його колективне вивчення, обговорення і суспільну експертизу. Ще більш ефективна третя модель планування, при якій зміст педагогічних рад стає системоутворюючим фактором для реалізації обраного школою напрямку розвитку (стратегії системних змін). В цьому випадку цикл, що охоплює послідовно всі проблеми педагогічних рад, повторюється протягом декількох років, але при кожному витку береться новий, більш високий рівень розгляду проблем. Від педради до педради розвивається кожна тема, дотримується доступність, принцип оптимізації (отримання найкращих результатів при менших витратах сил). В рамках першої моделі технології повинні бути дотриманні такі вимоги: актуальність, практичні значимість і загальність теми, сучасність, науковість тощо. Актуальність тематики педрад базується на психолого-педагогічній діагностиці стану учнівського та педагогічного колективів, умов соціальнопедагогічного оточення, врахування вимог суспільства. Власне кажучи, актуальність - це вирішення основних проблем школи на сучасному рівні. мір, якщо сьогодні винести на обговорення педагогічної ради самоосвіта вчителів і при цьому обійти все нове, що з'явилося за останнім часом у масовому досвіді в зв'язку з відновленням змісту і методів виховання, це буде малоефективно. Тема педради повинна бути сучасною і своєчасний. 10

Нераціонально виносити на розгляд педрад (яких усього декілька в році) окрему проблему, актуальну тільки для частини колективу. Необхідна значимість і загальність проблеми. Окремі теми плануються до обговорення на засіданнях методичних об'єднань (кафедр) чи на семінарі класних керівників. Наприклад, питання про педагогічну техніку в роботі класного керівника найдоцільніше обговорити на семінарі, а не на педагогічній раді, на якій навряд чи удасться глибоко вникнути в проблеми вікової психології. Колективний обмін думками, рішення педагогічної ради будуть мати велике значення для поліпшення діяльності школи тільки тоді, коли розглянута проблема актуальна для усіх і рішення її вимагає всебічного колективного обговорення. Обрана тема повинна відповідати вимозі науковості. Науково-теоретичний рівень обговорюваних проблем припускає знання досягнень психологопедагогічної науки (ознайомлення з монографіями, з періодичною літературою, участь у наукових конференціях, читаннях і т.д.). При обміні думками корисно використовувати висновки як педагогіки, так і суміжних наук - психології, соціології, фізіології. У практиці роботи школи повинні зайняти своє місце науково обґрунтовані рекомендації. В другій моделі планування має більш високий рівень: враховує вимоги перспективності і наступності тематики. Перспективність, як націленість на розвиток, на майбутнє у цій моделі має рамки “середньої перспективи” (2-3 роки), однак і в цих масштабах необхідно дотримуватись наступності. Це означає: вибираючи тему, не можна втрачати зв'язок з минулим, потрібно враховувати питання, що розглядалися в попередні роки, враховувати раніше сформовану у вчительському колективі точку зору, накопичений досвід. Коло проблем, обговорюваних на педагогічних радах, періодично повторюється. Задача планування - надати цьому процесу розвиваючий характер. Ще більш високі вимоги пред'являються до планування педагогічних рад як основи керування розвитком школи. Концептуальність стосовно до планування педрад означає вихід тематики на визначені філософські, психологічні, дидактичні і соціально-педагогічні позиції. Тематика повинна відповідати концепції розвитку школи. Педагогічні ради завжди припускають дискусію, зіткнення думок, діалог різних концепцій, проте в їхньому плануванні повинна просліджуватися визначена концептуальна лінія, що відповідає програмі розвитку школи – колективним рішенням, виробленим на ключовій, стартовій педагогічній раді. Системність, системний підхід - методологічна основа планування педагогічних рад. Методологічні ознаки системи - цілісність складу і структури об'єкту; закономірності і логіка з'єднання частин у ціле; зв'язок об'єкту з навколишнім середовищем. Цілісність системи педагогічних рад забезпечується цільовими орієнтаціями, органічно взаємозалежними з виховною технологією школи, складом учасників, існуючою нормативною базою методичної і педагогічної діяльності. У довгостроковому стратегічному плануванні змісту педагогічних рад реально 11

використовуються і втілюються класичні принципи педагогіки: науковість змісту, системність і послідовність, приступність, свідомість, облік індивідуальних особливостей, зв'язок теорії з практикою, єдність навчання і виховання. Нарешті, третя ознака виявляється в обліку наявних результатів школи, її соціального замовлення, зв'язків із соціумом. Вихідним документом для планування педрад служить програма розвитку школи. При перспективному плануванні зміст модулів, що буде розглядати й обговорювати педрада, закладається на 3-5 років у визначеній послідовності. Виконання усіх перерахованих вимог забезпечується опорою на проблемноорієнтовний аналіз, діагностичне визначення мети, прогнозування процесів післядії педагогічних рад, контроль результатів і їх наступну корекцію. Технологічна схема планування тематики педрад: Аналіз роботи навчального закладу

Проблемна тема

Тематика педрад

Як правило, в навчальних закладах найчастіше зустрічається така структура річного циклу педрад:  Аналітично-плануюча педрада проводиться до початку навчального року, у серпні, і присвячена аналізу підсумків попереднього року, затвердженню річного плану і наділенню на вирішення майбутніх проблем;  Друга, третя і четверта педради – тематичні з проміжними підсумками. Як правило, друга і третя присвячуються питанням навчання, а четверта – проблемам виховання;  П’ята – підсумково – організаційна. На ній підводять підсумки року, приймають рішення про допуск до державної підсумкової атестації, переводу у наступні класи тощо. Однак треба обов’язково пам’ятати: в школі виховують всі, всіх і все. Тому проблеми виховання повинні вирішуватися на кожній педраді, а не тільки на одному у році, як це буває у багатьох школах. Питання виховання повинні логічно випливати з теми педради, бути її складовою. Наприклад, на педраді, присвяченій проблемі особистісно-орієнтованого уроку (навчальна тема) обов’язково треба розглянути питання виховного потенціалу уроку і таке інше.

2.2. Попередня підготовка конкретної педради Успіх педради, дієвість рішень, що приймаються на ній багато в чому залежать від його підготовки, яка передбачає створення творчої обстановки у колективі, формування у педагогів зацікавленого ставлення до питання, що обговорюється. Підготовча робота – це серія, комплекс взаємопов’язаних дій і заходів, що забезпечують участь кожного педагога у процесі пошуку. Осмислення, аналізу. Тільки тоді, коли вчителі задіяні у процесі підготовки, вони будуть психологічно і практично готові зайняти активну та свідому позицію на педраді. 12

Підготовка тематичної педради триває, як правило, півтора-два місяці і може включати ряд заходів:  Аналіз вирішення проблеми, що буде обговорюватися. Визначення творчих та проблемних груп. Добір і підготовка керівників груп, що будуть працювати в ході педради під час обговорення проблемних питань і виробленні рішення.  Видання наказу про підготовку та проведення педради. Наказом затверджуються склад комісії (робочої групи), конкретизуються завдання, терміни їх виконання, виконавці. НАКАЗ від “__” ______ 200_ р.

№ ______

“Про підготовку та проведення педагогічної ради “_____________” Відповідно до річного плану, плану науково-методичної роботи школи, з метою об’єднання зусиль педагогічного колективу для підвищення науковотеоретичного і методичного рівнів виховання й навчання, впровадження нових ідей та передового педагогічного досвіду, НАКАЗУЮ: 1. Провести “__” _____ 200_ року засідання педагогічної ради “___________”. 2. Затвердити склад ініціативної групи щодо підготовки до педради: _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ (Прізвище, ім’я, по батькові, посада) 3. Створити творчі (проблемні) групи, затвердити їх склад: Група “_________” у складі: .................................................. 4. Ініціативній групі: Розробити разом із методичною радою школи план заходів щодо підготовки до педради. До “__” _____ 200_ року Підготувати проект доповіді. До “__” _____ 200_ року 5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на ____________________ . Директор школи

______ 13

/________/

 Засідання методичної ради школи сумісно з ініціативною групою , на якому складається детальний план підготовки до засідання педагогічної ради. Розробляючи план, слід подумати над такими важливими питаннями:  Яка основна мета, цільова установка педагогічної ради?  Які теоретичні знання має актуалізувати, поглибити, доповнити, уточнити педагогічна рада, як використати з цією метою підготовчий період?  Які педагогічні вміння й навички можна сформувати, удосконалити у процесі підготовки і проведення засідання?  Які помилки і недоліки є в роботі педколективу, вчителів і яким чином можна їх попередити?  Як активізувати методичну роботу, самоосвіту вчителів в період підготовки до засідання?  Яких конкретних змін у практиці роботи школи, окремих її підрозділів можна чекати внаслідок проведення засідання педагогічної ради? Виходячи з даних положень, в плані конкретизується діяльність адміністрації і членів творчих груп щодо підготовки засідання, визначаються основні заходи, терміни їх виконання. Детально розроблений план орієнтує педколектив, членів творчих груп на якісну і своєчасну підготовку до засідання, стимулює творчу активність учителів, підвищує персональну відповідальність виконавців. Однак складання плану – це лише початок справи. Необхідно забезпечити якісну його реалізацію, постійно удосконалюючи технологію підготовки кожного засідання. Насамперед доцільно визначити основні аспекти проблеми, конкретизувати тему, зорієнтувати вчителів, підказати ім, які питання слід глибше опрацювати в теоретичному плані, над чим подумати, що апробувати в практичній діяльності, які питання мають бyти в центрі уваги при обговоренні на засіданні педаго гічної ради. Для цього доцільно створити “Дискусійну трибуну педради”. З досвіду роботи СЗОШ № 46.

“Умови здійснення особистісно – орієнтованого виховання”

ШАНОВНІ КОЛЕГИ! Сьогодні кожен з Вас, спираючись на власні знання, ерудицію, інтелект має можливість реалізуватися в процесі професійної діяльності. А це спонукає критично ставитися до своєї роботи, досконало знати учнів, а не тільки навчати їх, аналізувати досвід колег, порівнювати його з власним, осмислювати інші підходи, ідеї, запозичувати краще. Отож, хотілося б, щоб наша педрада пройшла в атмосфері взаємного 14

збагачення, щоб усі члени педколективу виступили у ролі рівноправних партнерів. Ваші програми, особисті вдосконалення, окремі знахідки, відкриття цікавлять колег. Адже загальну картину може створити тільки повний спектр думок. Менше всього чекаємо на нашій педраді висвітлення відомого хрестоматійного (хоча й це не виключається). Ми бачимо завдання педради в тому, щоб зібрати й обговорити “розсипи” ідей, пропозицій, на які, безумовно, багатий кожен з Вас. В ході педради будуть працювати дискусійні центри та практичні лабораторії: Роль особистості вчителя та класного керівника у забезпеченні результативності навчально-виховного процесу. Створення позитивного психологічного клімату на уроках та позакласних заходах – необхідна умова для самореалізації кожного учня в умовах особистісно-орієнтованого навчання та виховання. Роль і місце нових ефективних форм і методів виховання і навчання у забезпеченні їх результативності. Основні напрямки виховної роботи з класом.

Орієнтовний перелік питань для обговорення в дискусійних центрах: 1. Вчитель/класний керівник – оракул, експерт? Чи є його судження єдино правильним? 2. У чому його задача? 3. Якою повинна бути ролева модель класного керівника/учителя для своїх учнів? 4. Чи можемо ми вчитися у своїх учнів? 5. Творчість вчителя/класного керівника. 6. В чому сильна сторона вашої діяльності, що конкретно в діяльності класного керівника вам вдається виконувати творчо? 7. Які шляхи розвитку творчого потенціалу класного керівника і вчителя ви пропонуєте? 8. Дотримання правил поведінки, спілкування, принципам і планам уроків та класних годин, годин спілкування. Їх роль у створенні позитивного психологічного клімату. 9. Відсутність оцінного ставлення один до одного під час спілкування. 10.Традиційні чи інноваційні форми та методи? 11.Кооперативне навчання. 12.Створення рівних можливостей для всіх учнів під час обговорення проблем. 13.Як розвивати навички виховання? 14.Ви маєте професійні “таємнички”. Вважаєте, що колегам було б цікаво познайомитись з вашим досвідом. Що саме ви можете запропонувати? 15.Як зацікавити всіх класних керівників та вчителів, щоб вони не лише 15

хотіли, а й могли і генерувати, і впроваджувати в практику нові педагогічні ідеї? 16.Практичні рекомендації та поради щодо планування виховної роботи з класом. Зовсім не обов'язково, щоб всі визначені аспекти тієї чи іншої проблеми були обговорені з достатньою повнотою. Це не програма, а скоріше орієнтація. Деякі з названих проблем будуть обговорені широко, ґрунтовно, про інші вчителі лише згадають у своїх виступах, про окремі взагалі змовчать. І все ж запропонований перелік питань приверне увагу вчителів до найважливіших аспектів проблеми, змусить подумати над ними і, самокритично проаналізувавши свою практичну діяльність, виробити своє бачення програми дій щодо її розв’язання. Однак не слід обмежуватися лише формальним визначенням питань. Необхідно викликати у вчителів живий інтерес до них, бажання задуматись над ними, взяти участь у їх обговоренні. Для цього необхідно вести пев ну роботу навколо цих питань: звернути увагу того чи іншого вчителя на конкретне питання, поцікавитися його думкою, запропонувати: «Будь ласка, розкажіть на педраді про...», «Поділіться досвідом роботи», «Хотілося б почути Вашу думку»тощо. Такий підхід має забезпечити глибоке обговорення проблеми, створити атмосферу ділового, зацікавленого колективного пошуку.  Складання списку рекомендованої літератури. Вивчення вчителями теоретичних основ питань і проблем, що виносяться на педраду. Можна зробити екран, на якому кожний вчитель відмічає, коли та що прочитано їм з рекомендованої літератури. З метою допомогти вчителям щодо вивчення літератури, стимулювання їх до творчого застосування отриманої інформації, озброєння методикою експериментальної роботи провести з ними вибіркові співбесіди за наступним планом:  що прочитано, які нові знання з теорії та практики набув вчитель/класний керівник;  що і як можна застосувати на практиці;  якщо вчитель вже застосовує щось з того, що було пропоновано, то які результати і як вони узагальнені;  які плани подальшої роботи в певному напрямку.  Оформлення стенду (дошки) “Готується педрада”. Важливо, щоб усі члени педагогічної ради заздалегідь знали про ті питання, які будуть обговорюватися, про технологію підготовки засідання. Для цього в учительській чи методичному кабінеті доцільно оформити спеціальний динамічний стенд, на якому можна розмістити таку інформацію: 1. Оголошення про підготовку чергового засідання: дата проведення, порядок денний, відповідальні за підготовку, місце проведення. 2. Склад ініціативної групи, творчих (проблемних) груп з підготовки засідання педради. 3. План підготовки до засідання. 4. Список рекомендованої для опрацювання літератури. 5. Питання для обговорення, дискусії, «мозкової атаки» (аспекти проблеми). 16

6. Графік внутрішкільного контролю. 7. Графік проведення методичних заходів (методичних оперативок, засідань методоб'єднань, творчих груп, семінарів, творчих звітів тощо). 8. Графік відкритих виховних заходів. 9. Графік проведення співбесід з учителями, класними керівниками, учнівським активом. 10. Тези основної доповіді. 11. Проект рішення педагогічної ради (за 4-5 днів до педради). Доцільно помістити на стенді (дошці) і такі матеріали, як «€ ідея», «Пропоную до проекту рішення». З метою розвитку ініціативи і творчої активності педагогічних кадрів, забезпечення гласності в період підготовки засідань педагогічної ради використовуються такі нестандартні форми:  банк ідей і пропозицій: «Пропонуємо...», «Вважаю, що...»;  випуск газет-блискавок «Прошу слова», «Думки вголос»;  журнал-естафета «Ваша думка і досвід, колего»;  aнкeтa «3 трибуни педагогічної ради я б сказав про...»  виставки літератури і періодичних видань «А ви це читали?»;  «вузлики на пам'ять» тощо. Ці матеріали також доцільно розташовувати на інформаційному стенді.  Організація роботи тимчасових проблемних груп, що можуть виконувати різні задачі: вивчити досвід і представити його; вивчити досвід роботи інших шкіл за рішенням даної проблеми; вивчити думку колег, учнів, батьків і підготувати інформацію на педраду; розробити систему заходів для вирішення проблем і доповісти на педраді про свою програму і т.д. Практика підтверджує доцільність розробки детальних програм спостереження, спеціальних пам'яток членам робочої групи, які проводять певну роботу з вивчення і аналізу визначеної проблеми, готують питання на розгляд педагогічної ради.  Визначення об’єктів вивчення (вчителі, виявлення позитивного. досвіду, ефективних, виховних засобів, використовуваних педагогами школи для вирішення проблеми, стан роботи з якогось напрямку, аспекти діяльності класного керівника, виховання учнів, розвиток учнівських колективів тощо), форми і методи вивчення, інструментарій (анкетування педагогів, учнів, батьків; проведення й аналіз відкритих заходів аспекту обговорюваної проблеми тощо). Доцільно ефективно використовувати мікродослідження. Плануючи проведення микродосліджень, необхідно:  чітко визначити мету завдання;  виявити реальний стан, здійснити оперативну діагностику;  дати об'єктивну оцінку;  встановити фактори, що впливають на якість;  виявити позитивні і негативні тенденції, резерви підвищення ефективності;  накреслити конкретні шляхи удосконалення; 17

 

розробити систему заходів з підвищення рівня виховання; конкретизувати об'єкти і предмет дослідження (педколектив, учнівський колектив, методоб'єднання, навчально-вихов ний процес);  висунути робочу гіпотезу, вибрати ефективні методи дослідження (спостереження, анкетування, хронометраж, співбесіди, тестування тощо). Для узагальнення результатів мікродосліджень можна використати спеціальні карти, таблиці. Мікродослідження за програмою можна провести з використанням методу спостереження і доповнити його анкетуванням вчителів, учнів і батьків. Розробка спеціальних програм вивчення стану і проведення у відповідності з ними мікродосліджень з визначеної проблеми роблять конкретнішими і цілеспрямованішими збір та обробку. необхідної педагогічної інформації, конкретизують мету і завдання виступів, забезпечують вироблення оптимального рішення. Творча реалізація дослідницького підходу, широке залучення до проведення педагогічних досліджень максимально можливої кількості вчителів у значній мірі сприятиме підвищенню ефективності засідань.  Збір, обробка, аналіз і узагальнення необхідної інформації про об’єкти вивчення інформації. Використання результатів внутрішкільного контролю. До цієї роботи адміністрації школи треба якнайширше залучати досвідчених вчителів, керівників методичного об’єднання. Вони цілком можуть організовувати взаємовідвідування класних годин, позакласних заходів, уроків, вивчати результативність курсової підготовки і самоосвіти вчителів, проводити відкриті заходи, творчі звіти, панорамний показ творчих знахідок, готувати матеріали на виставку тощо. У період підготовки засідання педагогічної ради важливо ефективно використати можливості внутрішкільного контролю (адміністративного, громадського, взаємоконтролю, самоконтролю), приділивши максимум уваги відвідуванню та аналізу позакласних виховних заходів, уроків, вивченню системи роботи класних керівників, проведенню днів діагностики, регулювання і корекції, мікродосліджень, моніторингу, тестування та ін. Однак при цьому слід пам'ятати, що контроль має бути спрямований не лише на виявлення недоліків і відхилень в організації виховного процесу, а насамперед на створення позитивного досвіду, надання кваліфікованої адресної методичної допомоги, спрямованої на підвищення якості роботи вчителів, розвиток їхнього творчого потенціалу. Доцільно залучати до підготовки і проведення педради батьків і учнів, особливо якщо обговорювана проблема стосується їхніх інтересів: їхні думки найчастіше бувають корисними, а ідеї і пропозиції можуть носити конструктивний характер. Досвід показує, що в ряді випадків участь батьків і школярів стимулює активність педагогів, підвищує їхню зацікавленість і відповідальність під час обговорення питань. Однак, треба завжди пам’ятати, що можливо лише запрошення учнів до участі у тій чи іншій педраді. Представники учнів можуть стати постійними 18

членами педради тільки при високому ріні розвитку учнівського самоврядування в навчальному закладі. Таке рішення, щодо постійної участі представників учнівського самоврядування у педраді, обов’язково затверджується наказом директора.  Складання схем, таблиць, оформлення наочних засобів, необхідних для представлення результатів аналізу проблеми, обробки інформації в ході підготовки і проведення педради. Проведення методичних заходів з педагогами, особливо якщо обговорювана проблема є для них новою, не повною мірою вивченою чи є конкретні питання, на які педагоги хотіли б одержати відповіді, додаткову інформацію фахівця. Такі різноманітні форми внутрішкільної методичної роботи як методичні об'єднання, теоретичні, практичні, психолого-педагогічні семінари, педагогічні майстерні, школи передового педагогічного досвіду та інші відіграють важливу роль у підготовці до засідань педагогічної ради. Завдяки цьому забезпечується глибоке опрацювання теоретичних основ визначеної проблеми, узагальнюється і пропагується перспективний педагогічний досвід, апробуються нові технології. Науково-методичне забезпечення підготовки до педагогічної ради відбувається в такій послідовності: індивідуальна робота керівників школи з учителями з підготовки до проведення методичних заходів  проведення загальношкільних колективних методичних заходів  індивiдyaльнa та групова робота з педкадрами щодо впровадження педагогічних ідей і досвіду в практику  підготовка вчителів до активної участі в роботі педагогічної ради. Індивідуальна методична робота на першому етапі полягає в організації поглибленого випереджаючого вивчення проблеми окремими вчителями (членами творчої групи) і апробації тих чи інших її аспектів на практиці. З цією метою директор школи та заступник з виховної роботи радять учителям опрацювати літературу, ознайомитися з досвідом, допомагають у моделюванні позакласних виховних заходів та уроків, спільно моделюють методичну роботу. Колективна робота з педагогічними кадрами в рамках методичного місячника (декади) будується як комплекс методичних заходів, об'єднаних темою, співзвучною проблемі, яка розглядається на засіданні педагогічної ради. Головне їх призначення: забезпечити теоретичне вивчення проблеми, практичний показ досвіду її розв'язання кращими вчителями, формування умінь впровадження ідей в практику. З цією метою в школі ефективно використовуються різні форми методичної роботи (див. вище). Після проведення комплексу методичних заходів, у яких бере участь увесь колектив, адміністрація школи знову звертається до групової та індивідуальної роботи з педкадрами, спрямованої на те, щоб здобуті теоретичні знання широко втілювалися у практичну діяльність кожного педагога. Тому значна увага в процесі підготовки до засідання педагогічної ради приділяється проведенню практичних занять з окремими групами вчителів. Вони мають різноплановий характер:  моделювання системи позакласних заходів; 19

 тренінг професійно-педагогічного спілкування;  розв'язування організаторських завдань;  складання тематичних картотек тощо. Проведення практичних занять індивідуально - діяльнісного характеру дає можливість попереджати недоліки в роботі вчителів, удосконалювати технологію педагогічної праці. За наслідками проведення заходів видаються інформаційно-методичні вісники, методичні бюлетені.  За необхідністю надати допомогу окремим вчителям при узагальненні досвіду їхньої роботи при підготовці виступів на педраді.  Обговорити на засіданні ініціативної групи висновки і результати роботи у підготовчій період, матеріали та план доповіді. Визначити доповідача. Доповідачами визначають найбільш теоретично і методично підготовлених педагогів. Звичайно, доповідач повинен глибоко знати питання, яке обговорюється, мати свій погляд на нього, що дасть йому змогу грунтовніше розкрити проблему, а членам педради – прийняти конкретніше рішення.  Підготувати проект рішення педради. Важливо, щоб рішення було прийнято свідомо і кожне його положення зрозуміло педагогам, тому основні ідеї повинні бути вироблені колективно. Надалі можливі їх літературне доопрацювання та оформлення. Створення проекту рішення також може здійснюватися по мікрогрупах на етапі підготовки педради, а потім складається загальний варіант, який виноситься на колективне обговорення і затвердження педрадою. Можлива розробка рішення по групах і на педраді. В цьому випадку доцільно заздалегідь визначити розділи рішення. Кожний розділ проробляється і затверджується педрадою. Проект рішення повинен бути обов’язково конкретним і дієвим (дієвість – коли слова переходять в дію; синоніми – результативність, ефективність). Його треба довести до такої форми, в якій його виконання можна було б проконтролювати з тим, щоб на одному з наступних засідань доповісти колективу про результати. Для досягнення результату доцільно в прцесі підготовки проекту рішення  вивчити сучасні директивні та нормативні документи про освіту і школу;  отримати необхідну інформацію із різних джерел про досягнення психолого-педагогічних наук з проблеми, з якої приймається рішення;  у разі необхідності проконсультуватися у науково-методичному центрі з цієї проблеми;  вивчити перспективний педагогічний досвід роботи шкіл щодо вирішення даної проблеми;  зібрати необхідну та достатню інформацію про стан вирішення проблеми у власному навчальному закладі проаналізувати її, зробити висновки. Готуючи проект рішення педагогічної ради, необхідно забезпечити реалізацію таких основних принципів:  науковості (орієнтація на найновіші досягнення психолого-педагогічної науки); 20



демократичності, тобто оптимального залучення членів педагогічної ради до розробки проекту рішення;  конкретності (визначення чіткої програми дій, виконавців, встановлення конкретних термінів виконання);  оптимізації (досягнення високої ефективності при раціональному використанні часу, кадрового потенціалу, коштів, матеріально-технічної бази);  допуск варіативності шляхів реалізації рішення (врахування творчого та професійного рівня педагогічного колективу, стилю його роботи, досвіду управлінської діяльності керівників навчального закладу тощо). Проект рішення педагогічної ради повинен обов’язково включати основні положення доповіді, сформульовані в конструктивні пропозиції. Він має відповідати таким вимогам:  складатись з двох взаємозв'язаних частин - констатуючої і постановляючої;  констатуюча частина повинна у стислій формі відображати досягнення і недоліки в роботі педколективу та окремих його членів;  постановляюча частина повинна бути чіткою, конкретною програмою дій педколективу на певний період, орієнтувати працівників на покращення роботи, досягнення кращих результатів;  кожний пункт рішення повинен формулюватися чітко, з конкретним визначенням завдань, змісту роботи, виконавців, реальних строків виконання;  рішення повинно бути оптимальним. Проект рішення доводиться до відома членів педагогічної ради за 4-5 днів до проведення засідання. Це дає можливість кожному, ознайомившись з проектом, внести до нього зміни, доповнення, краще підготуватися до участі в роботі педагогічної ради. Відомий педагог-новатор Ш. Амонашвілі вважає, що демократичний, досвідчений керівник, вміло заохочуючи і стимулюючи сміливість, неординарність педагогічної думки, організовує спільну пошукову діяльність, створює атмосферу колективної творчості, колегіального цілеспрямованого і результативного пошуку перспективних рішень.

2.3. Проведення засідання педагогічної ради За 4-5 днів до проведення засідання педагогічної ради доцільно розповсюдити серед вчителів запрошення. Наведемо приклад таких запрошень.

ÇÀÏÐÎØÅÍÍß - ÏÐÎÃÐÀÌÀ (для вчителів) Шановний колего! Запрошуємо Вас взяти участь у розмові на педагогічній раді (дата, час, місце проведення) по темі: «Панорама діяльності класного керівника». В даний час школа - навряд чи не єдиний суспільний інститут, що виховує дітей від 7 до 17 років. Очевидно, 10 років спілкування зі школою, з педагогами, з товаришами по школі, 10 років цілеспрямованого виховного впливу при 21

відповідному професіоналізмі педагогів зможуть і повинні зіграти певну, вірніше сказати, визначну роль у тому, якою людина вийде зі стін школи, як вона буде готова до життя, чи буде вона щасливою і чи зуміє зробити щасливими інших. Саме тому школа повинна бути не тільки справжньою школою навчання і розвитку дітей, але і справжньою школою виховання. Цілеспрямований виховний вплив на учня робить щохвилини, щогодини кожен учитель, можна навіть сказати, кожен співробітник школи - своїм виглядом, манерою поведінки, знаннями, викладанням, спілкуванням. Але, у першу чергу, це класний керівник, що концентрує усі виховні впливи і регулює, організуючий виховний процес. Стати справжнім духовним наставником своїх вихованців, тобто справжнім класним керівником, дуже нелегко; знайти гарного класного керівника не менш важко. Адже немає в школі роботи більш складної і важкої, ніж робота класного керівника. Діяльність його об’ємна і різноманітна, коло обов'язків дуже широкий, прикрості і невдачі більш часті, ніж радості перемоги. У той же час немає в школі роботи більш цікавої, що приносить більшу віддачу, ніж діяльність по керівництву класним колективом. Класне керівництво - це радість спілкування, це коло своїх дітей, це реалізація педагогічного співробітництва, це прагнення бути потрібним кожному своєму вихованцю і радість невеликих досягнень і великих перемог у вихованні людини. Інститут класних керівників нашої школи становить 76 класних керівників, що ведуть класи з 1-го по ll-й. Більшість з них є кваліфікованими, знаючими свою справу педагогами. Проте не можна сказати, що кожний з них продумано, серйозно аналізуючи результати своєї роботи, ставить перед собою задачі, планує виховну діяльність. Далеко не усі приділяють увагу кожному учню, роблячи на нього відповідний вплив. Тим більше важко знайти класного керівника, що має систему виховної роботи. При цьому під системою ми маємо на увазі не безліч різних заходів, що охоплюють різні сторони виховної діяльності, а певний стрижень, навколо якого будується вся робота, вирішуються численні виховні задачі. При розмові про діяльність класного керівника варто мати на увазі ще одну обставину. При всім різноманітті діяльності класного керівника в останні 3-4 роки вона стала значно менш регламентована, менш заорганізована. Це, безумовно, позитивний фактор; з іншого боку, у роботі потрібно більш ініціативи, творчості. 3начительно сутужніше стало зіставляти роботу класних керівників, тому що дуже часто ті самі задачі вирішуються зовсім різними шляхами відповідно до захоплень класного керівника, відповідно до того, чому саме він віддає пріоритет. От чому сьогодні ми поговоримо не про систему роботи класного керівника, а представляємо панораму діяльності класних керівників. Вашій увазі будуть представлені наступні виступи: I. Карта радості Зміст роботи класного керівника (з l-гo по 4і класи), що прагне зробити життя свого класу радісним і цікавим. 22

ІІ. Сучасна творчість об'єднує.

Організація виховного процесу через систему екскурсійної роботи і через систему театралізованих постановок Формування атмосфери творчого духу засобами театру

IІІ. Коли дітям живеться

цікаво. Співтворчістьзапорука успіху. На наш погляд робота цих класних керівників представляє певну виховну систему. IV.B навчанні, у праці й у свята - разом з Організація навчальної роботи в класі і батьками залучення батьків до організації позакласного життя класу. V. Виховання в поході Організація виховної роботи через туристські походи VI. Виховання не тільки за шкільною Організація виховної діяльності під час партою біологічних практик

VII. Чим більше ти знаєш, тим ти Деякі приклади організації класних годин у щасливіший. 1О-м класі. VIII. Співробітництво і співтворчість Розвиток пізнавальних інтересів учнів через запорука успіху ділової і пізнавальні, гри IX. Самовиховання - велика справа, їм Роль класного керівника в організації зважується доля людини самовиховання учнів Ми сподіваємося, що, прослухавши виступ колег, ви не тільки ще раз переконаєтеся в тім, наскільки складна і різноманітна діяльність класного керівника, але і захочете взяти участь в обговоренні. Питання для обговорення:  Чи потрібна система виховної роботи в класному колективі?  Чи є, з Вашого погляду, виховна система в роботі тих учителів, що виступали сьогодні?  Чи можна обмежувати роботу класного керівника тільки одним якимсь напрямком?  Що Вас привабило в досвіді колег?  Як учитель, що працює в класі, Ви відчуваєте вплив на дітей їхнього класного керівника? Як Ви оцінюєте його роботу? Також ми сподіваємося, що Ви зможете перейняти щось корисне з досвіду своїх колег. АДЖЕ СПІВТВОРЧІСТЬ І СПІВРОБІТНИЦТВО КОРИСНЕ НЕ ТІЛЬКИ В СПОЛУЧЕННІ «УЧИТЕЛЬ - УЧЕНЬ», АЛЕ І В СПОЛУЧЕННІ «УЧИТЕЛЬ УЧИТЕЛЬ».

ÇÀÏÐÎØÅÍÍß - ÏÐÎÃÐÀÌÀ Шановн... ______________________________ 23

Запрошуємо Вас взяти участь у педагогічній раді, що відбудеться ________________________________________________________________ Тема розмови: «Проблеми, пошуки, знахідки у виховній діяльності педагогічного колективу на сучасному етапі. Навряд чи не самою важкою ділянкою роботи педагогічного колективу на сучасному етапі є виховна діяльність. Причин цьому багато:  навколишнє оточення й умови життя;  відсутність достатньо точних орієнтирів;  звуження орієнтирів і кола обов'язків класного керівника;  перевантаженість вчителя і його численні турботи. Проте, виховна робота залишається навряд чи не головною турботою будьякого навчального закладу тому що тільки особистісно-орієнтований підхід у процесі формування особистості школяра може сприяти вирішенню тих задач, що стоять перед нами. У нашій школі у виховній роботі є безумовні вдачі, знахідки, досягнення:  Відпрацьована система виховної роботи, стрижнем якої є виховання мистецтвом, а змістом - реалізація шкільних традицій.  Велика екскурсійна робота, особливо в початковій школі і деяких класах старшої школи.  Широкі можливості для розвитку інтелектуальної і творчої діяльності у факультативах і гуртках.  Радісне співробітництво і співтворчість вчителів і учнів у позаурочній діяльності (головна гордість). У той же час дуже багато чого у виховній роботі нашої школи засмучує. Часом створюється враження, що ми трохи захопилися організацією яскравих масових традиційних справ і навіть забуваємо про істотні речі чи не звертаємо уваги на менш значимі, але необхідні. І це відбивається на нашій роботі:  значно менше уваги в багатьох класах приділяється організації навчальної роботи;  багато дорікань викликає організація і якість самообслуговування;  цілком зведені на ні класні години;  здається, що нижче став рівень дисципліни;  практично зведене на ні виховання почуття відповідальності за доручену справу і прищеплювання організаторських навичок;  на наш погляд, недостатню увагу приділяється гpомадянсько патріотичному вихованню. Перерахування і позитивних, і негативних моментів можна було б продовжити. Пропонуємо Вам це зробити на педраді. Готуючись до педради, подумайте, будь ласка, над питаннями: 24

1. Чому, не дивлячись на налагоджену систему і високий рівень традиційних заходів, створюється відчуття, що рівень виховної роботи в школі падає? 2. Чому інновації і творчість так характерні для навчального процесу в нашій школі, займають так мало місця у виховному процесі? 3. Як протистояти, за словами В.А.Караковского, «наступу на виховання», що зараз розгорнулося і яке повели деякі педагогічні діячі? 4. Як перебороти виниклі останнім часом протиріччя у вихованні, його цілях, задачах і результаті:  явна невідповідність між величезними витратами вчительських сил на виховання і більш ніж скромними його результатами;  перехід до ринку, що розділяє, навіть протиставляє реальні умови формування дитини і складних задач гуманізації його виховання;  необхідність будувати цивільне і людське становлення учнів при настільки активному, часом агресивному запереченні всього того, що було і є, і багато в чому при відсутності в даний час позитивних ідеалів;  необхідність перебороти соціальний конформізм, чи байдужість, і стимулювати вироблення власної позиції в школяра, що є стрижнем його соціальної адаптації при тім, що корені байдужості і конформізму незвичайно міцні;  сполучення прагнення уберегти дітей від бездуховності і цинізму, користолюбства і моральної порожнечі й бажання допомогти розвитися грамотній заповзятливості і діловитості, навчити рахувати зароблене, орієнтувати на гуманність, відповідальність;  співіснування набору засобів роботи з дитиною, здійснюваної вчителем, і надання зростаючій людині волі вибору і, як чи не найважливіша умова, виховання справжньої самостійності, усвідомлення школярами свого я;  необхідність виховувати лідерів і організаторів, що уміють вести за собою, нести відповідальність за доручену справу й у той же час зберігати рівність і дружбу в класному колективі;  прагнення формувати культуру спілкування й одночасно надавати кожній особистості можливість індивідуального розвитку. Ви можете назвати й інші протиріччя і проблеми, що ускладнюють організацію виховного процесу. Шановні колеги! Усі перераховані проблеми вимагають обговорення, висловлення зауважень, пропозицій про можливі шляхи вирішення. Ми просимо КОЖНОГО з учасників педради БУТИ ГОТОВИМ висловити свою точку зору по даних питаннях. Неабияке значення має і правильний вибір місця проведення засідання педагогічної ради (чисте, світле, провітрене приміщення), і продумане розташування меблів відповідно до обраної форми: - столи (парти) рядами - монолог; . 25

- столи (парти) навпроти - позиційна дискусія, дебати; - столи (парти) по колу - круглий стіл, естафета. Слід подбати про оформлення приміщення. створення інтер'єру, оформлення. Тематичної виставки методичної літератури і творчого доробку педколективу з обговорюваної проблеми. Необхідно підготувати наочність, роздатковий матеріал для колективної і групової роботи. Ефективність роботи педaгoгiчної ради в значній мірі залежить від продуманого вибору форми проведення засідань. В більшості навчальних закладів перевага надається традиційній, усталеній формі проведення засідань пeдaгoгiчної ради за схемою: доповідь, обговорення, прийняття рішення. Однак і ця форма проведення засідань має чимало невикористаних резервів. Вони криються у визначенні оптимального регламенту роботи, в забезпеченні високої якості аналітичної доповіді, в умінні головуючого організувати жваве обговорення, в прийнятті конструктивних рішень. М. Захаров рекомендує такий порядок проведення традиційного засідання:  повідомлення відповідальної особи про виконання рішень попередньої ради (З-4 хвилини);  коротка доповідь по суті питання, яке обговорюється (2530 хв.);  відповіді на запитання по суті (3-4 хвилини);  заслуховування критичних зауважень (10-12 хв.);  обговорення висловлених пропозицій (25-30 хв.);  прийняття рішення (З-5 хв.) . Як уникнути шаблону, трафарету в проведенні засідань педагогічної ради? Одноманітність, як відомо, знижує інтерес, надмірна заорганізованість викликає внутрішній опір і навіть роздратування, заздалегідь розроблений сценарій із «штатними» чи «черговими» виступаючими сковує ініціативу, і творчість, знижує активність учителів. Це спонукає до постійного пошуку нових, нестандартних форм проведення засідань. Для обговорення однієї й тієї ж проблеми можна використати, враховуючи творчий потенціал педколективу різні форми: семінар, конференція, брифінг, панорама педaгoгiчних ідей, ділова гра тощо. Розглянемо деякі з них. «Круглий стіл» («Філософський стіл») - колективне міркування над заданою проблемою. Ця форма вимагає постановки серйозних і цікавих питань для обговорення, добору відповідної літератури, попереднього обговорення окремих питань групами вчителів, відповідну ділову обстановку і ведучого, що вміє орієнтуватися в питаннях і направляти розмову в потрібне русло. Завершується така педрада ухваленням рішення. «Проблемно-ділова (рефлексивно - рольова) гра» - гарна форма для підведення підсумків роботи колективу по якій-небудь проблемі чи за визначений період часу. Основне місце в такій педраді займає групова робота. Учасники різних рольових мікрогруп визначають негативні (+позитивні) моменти в роботі, виробляють цілі і задачі на новий період, розробляють програми дій, що 26

(дороблені й узагальнені) і ляжуть в основу рішення педради; «Аукціон ідей» - в основі якого домашні завдання, отримані і виконані мікрогрупами вчителів, по підготовці прикладів із власної практики по цікавлячим усіх питанням. Ситуаційна педрада - складається з вирішення однієї чи декількох педагогічних ситуацій, що можуть програватися тут же заздалегідь підготовленими учасниками педради. Можна провести обговорення ситуацій по записаному раніше на відеокамеру сюжету. Дискусія - підгрупи, визначені заздалегідь, готують свої концепції даної проблеми і, після дискутування на педраді, спільно виробляють єдину програму вирішення проблеми. Широка палітра форм проведення засідань педагогічної ради має творчо використовуватися із врахуванням рівня сформованості і розвитку педколективів, організаторських здібностей керівників шкіл, їх вміння стимулювати ініціативу і творчу активність педпрацівників. Як було сказано вище, найчастіше в навчальних закладах використовується традиційно стандартна форма. Часто використовують і дискусію як форму проведення засідання. Однак, останнім часом керівники шкіл стали зловживати нетрадиційними формами, перевантажують хід засідання інтерактивними формами, віддаючи дань моді і не зважаючи на доцільність, відповідність тематиці обговорюваної проблеми. Практика доводить, що при проведенні засідання педради треба дотримуватись традиційної форми, а інноваційні форми краще використовувати при проведенні методичних заходів у підготовчій період. Завжди треба пам’ятати, що форма проведення засідання має відповідати пocтaвленій меті і забезпечити глибоке і всебічне розкриття змісту обраної проблеми, прийняття виваженого рішення як конструктивної програми дій. Докладніше з нетрадиційними формами проведення педради можна ознайомитися в збірнику “Готуємося до педради” (бібліотека “Шкільний світ”, 2003 рік) Можна запропонувати загальний варіант структури педради, перевірений на практиці. Спочатку повідомлення, голови педагогічної ради про кiлькicть членiв педради, вiдcyтнiх та причини їx вiдcyтнocтi, затвердження порядку денного засідання, інформація про стан виконання рішення попереднього засідання. Наступна частина педради забезпечує позитивний настрой, зацікавленість, учасників в обговоренні проблеми. Головне - актуалізувати проблему для педколективу. Ця частина включає наступні моменти: а) вступне слово про сутність проблеми (доповідь); б) інформацію про стан проблеми з конкретними фактами, цифровими даними, що підтверджують актуальність її для шкільного колективу (там же); в) виступи педагогів (можливо - учнів, батьків), що показують позитивний досвід у вирішенні проблеми, розкривають труднощі і недоліки. Друга частина передбачає колективну роботу з груп. Задачі цього етапу педради - залучити всіх учасників до обговорення проблеми, сформувати 27

суспільну думку про її важливість і визначити основні шляхи вирішення. Для колективного обговорення пропонується З-4 питання. По кожному питанню можуть говорити і висловлювати думку всі групи. Іноді доцільний розподіл питань між групами, наприклад, якщо обмежений час, а обговорювані питання вимагають серйозного пророблення. Заключна частина – це обговорення й ухвалення рішення. Або такий варіант, що утвердився в практиці роботи досвідчених керівників. 1. Повідомлення, голови педагогічної ради про кiлькicть членiв педради, вiдcyтнiх та причини їx вiдcyтнocтi. 2.Затвердження порядку денного засідання. З. Інформація про стан виконання рішення попереднього засідання. 4. Встановлення чіткого регламенту роботи. 5. Доповідь. 6.Обговорення питання. Виступи вчителів. (Дискусія. Проблемний cтiл. Дiлова гра.) 7. Прийняття рішення педради. 8. Довідки, зауваження стосовно ходу засідання. Ефективність засідання педагогічної ради в значній мірі залежить від якості основної доповіді. Доповідач повинен: 1. Обґрунтувати актуальність обговорюваної проблеми. 2. Конкретизувати мету і завдання педагогічної ради. З. Розкрити проблему з позицій сучасних досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. 4. Забезпечити глибокий аргументований аналіз роботи педколективу, оцінити позитивний досвід, розкрити наявні недоліки, вказати на їх причини. 5. Вичленити головні питання, від практичного вирішення яких залежить поліпшення роботи педколективу . 6. Забезпечити об'єктивність оцінок і доказовість, apгyмeнтoваність висновків і узагальнень. 7. Чітко визначити завдання і можливі шляхи їх вирішення. Запропонувати конструктивну програму дій. З доповіді члени педагогічної ради повинні отримати:  основні факти найновішої науково-педагогічної інформації:  компетентний аналіз новаторських знахідок;  об'єктивну і компетентну оцінку діяльності педколективу;  чіткі пропозиції з впровадження в практику результатів наукових досліджень, передового педагогічного досвіду, вдосконалення навчальновиховного процесу. Якщо ж зміст доповіді неглибокий, абстрактний не відображає суті обговорюваного питання, не пропонує конкретної програми діяльності, до такої доповіді важко привернути увагу людей. Ні в якому випадку доповідь не повинна дублювати теоретичні семінари, нагадувати наукову дисертацію або бути самозвітом про проведену роботу, де тільки перераховані проведені заходи без оцінки і причинно-наслідкових зв’язків. Про це завжди слід пам'ятати, працюючи 28

над змістом доповіді, обираючи форму її викладу, виступаючи на засіданні педагогічної ради. Характер педради в значній мірі визначають виступи вчителів. Голова педагогічної ради має подбати про те, аби виступи були діловими, критичними і самокритичними. Він має підтримувати в ході обговорення все необхідне, корисне і тактовно, але наполегливо відводити непотрібне, дбати про лаконічність виступів, їх практичну спрямованість. Можна запропонувати вчителям, які готуються до виступу на засіданні педагогічної ради, керуватися пам'яткою, яку запропонувала заслужений вчитель України Л. Черевко: 1. Про що хочу сказати? 2. Що про це хочу сказати? 3. Що пропоную? 4. Що можу зробити особисто? Взагалі, розроблені й ефективно діють правила, якими мають керуватися виступаючі: 1. Дотримуйтесь затвердженого регламенту. Говоріть коротко. 2. Виступайте лише по суті питання, яке обговорюється. 3. Критичні зауваження висловлюйте об'єктивно, обґрунтовано, тактовно. 4. Підтримуйте спокійну і ділову обстановку. Поважайте думку колективу. 5. Вмійте сприймати критику на свою адресу. Це сприятиме піднесенню якості Вашої роботи. 6. Закінчуйте свій виступ конкретними пропозиціями. Дотримання цих правил усіма членами педагогічної ради створює ділову атмосферу співробітництва, взаємоповаги, економить час. Чому не завжди вдається голові педагогічної ради створити атмосферу колективного пошуку, свободи висловлювань, активної участі в обговоренні питання всіх присутніх? Чому інколи вчителі залишаються пасивними спостерігачами? Як стверджує Р. Шакуров, причин пасивності багато, причому в різних школах вони різні. Найтиповіші з них, на його думку, такі: 1. Учитель уникає участі в роботі педради тому, що не цікавиться поставленою на ній проблемою. 2. Іноді вчитель пасивний тому, що обговорюване питання поставлене або надто рано, або ж з великим запізненням. 3. Причиною пасивності вчителя на педраді може бути низький рівень стосунків у колективі, коли він остерігається можливості нетактовного зауваження чи необ'єктивної критики на свою адресу або ж просто перспективи втратити позитивне ставлення до себе збоку адміністрації та членів колективу. 4. Надмірна критичність доповідача теж може стримувати активність учасників педради. Іноді доповідач в критичному плані згадає майже весь колектив. 3вичайно, вчитель, який став об'єктом гострої критики, навряд чи відважиться говорити про недоліки в роботі своїх колег і закликати інших до покращання роботи. 29

5. Учитель втрачає “смак” до виступів і тоді, коли висловлені ним думки залишаються без уваги, коли керівники ставлять на голосування лише свої проекти рішень, неначе не було інших суджень і пропозицій. 6. Іноді пасивність пояснюється втомою, коли доповідь надто довготривала, крім того, багато співдоповідачів і штатних ораторів. Коли педрада проходить після напруженого робочого дня - вчителю не до виступів, він чекає, аби швидше закінчилося засідання. 7. Вчитель, який рідко бере участь у колективних обговореннях, не завжди впевнений у своїх силах і дуже нерішучий, коли треба висловитися на офіційній нараді . Як же домогтися, щоб учителі брали участь в обговоренні, щоб дебати носили жвавий і конкретний характер? На 90% це залежить від голови педради і від обстановки в колективі. Голова повинен: створити ділову і доброзичливу атмосферу, підтримувати ініціативу вчителів; бути уважним і тактовним до виступаючих; забезпечити впевненість кожного втому, що його ділова пропозиція обов'язково буде врахована в рішенні педради, що критичні зауваження будуть вірно сприйняті керівництвом, колегами. Продумуючи хід педагогічної ради, варто мати на увазі, що основу його складає обговорення й ухвалення рішення по обговорюваному питанню, тому важливо надати можливість висловити свою думку всім бажаючим. Колектив викладачів складається з дуже різних людей: одні реагують на критику спокійно, інші ображаються, а часом навіть вибухають; одні здатні коротко і чітко виражати думки, інші – піддаватися емоційному настрою і більше говорити про свої переживання, ніж по суті питання. Усьому колективу варто домовитися про культуру проведення всіх нарад, у тому числі і педрад. Ці правила прості: чіткий регламент (починати вчасно, проводити педраду не більш трьох годин, на доповідь і виступи відводити тільки покладений час), не допускати емоційних вибухів (обговорення проводити в спокійній діловій обстановці), усі виступи повинні містити аналіз порушеного явища і конкретні пропозиції. Багато чого залежить від обстановки, уміння керівника диригувати процесом обговорення, його такту, настрою точності зауважень, розумної, реакції на ті чи інші виступи чи репліки. Важливо, щоб голова мав належний авторитет, спритність, добре знав зміст обговорюваного питання, склад учителів, володів собою. Голові не слід включатися в перепалку. Краще записати ті чи інші думки, пропозиції, заперечення і висловитися в кінці. Виступаючи, не зловживати часом, не принижувати вчителів, бути принциповим і в той же час коректним, тактовним, ввічливим. Голова обов’язково повинен запитати себе: чи готовий я передати частину своїх повноважень учителям? Чи досить уважно обдумую я пропозиції і зауваження інших? Чи не переживаю я почуття ображеного самолюбства тоді, 30

коли вчителі не поділяють моєї думки і заперечують її як хибну? Чи не намагаюсь я іноді зробити неприємність тому, хто засуджував мої дії? Чи можу я вислухати навіть несправедливу критику на свою адресу? З метою піднесення ефективності роботи педагогічної ради все ширше запроваджується інститут експертів. Експерти - це, як правило, найкомпетентніші в тих чи інших питаннях педпрацівники, які в ході засідання педагогічної ради, уважно слухаючи доповідачів і виступаючих, нотують основні думки, висловлені ними пропозиції, при потребі відповідають по суті поставлених питань, включаються в дискусію в межах регламенту, уточнюють, обґрунтовують окремі положення, дають eкcпepтну оцінку запропонованому проекту рішення. Запровадження інституту експертів і вміле його використання, як показує практика, сприяє демократизації роботи педагогічної ради, підвищує результативність засідань. В реалізації ідей, пропозицій, висловлених в ході обговорення, важливу роль відіграють рішення педагогічної ради. Рішення передусім повинно бути коротким і конкретним. В ньому повинна бути визначена програма дій щодо розв’язання проблеми, вказувати, кому, що саме і до якого часу потрібно зробити. Формулювання рішення бажано починати з дієслова. Однак, потрібно уникати таких слів як “покращити”, “удосконалити”, “спонукати до ... діяльності”, “добиватися кращих результатів” тощо. Як приклад наведемо декілька формулювань рішень педагогічної ради.  Роботу навчального закладу з питання ... вважати...  Затвердити та впроваджувати в освітній роботі методичні рекомендації з теми...  Затверджувати і впроваджувати програму (комплекс заходів) ...  Систематизувати матеріали...  Створити інформаційний банк інноваційних технологій...  Скласти план самоосвіти з питань...  Розробити критерії визначення...  Розробити, провести експертне оцінювання...  Звернутися з клопотанням...  Вивчити методику...  Організувати обговорення основних напрямків розвитку...  Затвердити програму науково-пелагогічного дослідження з ...  Приступити до реалізації інноваційного проекту (програми) ...  Спрямувати діяльність на ...  Підготувати і провести...  Вивчити (інтереси, потреби або якесь питання)...  Започаткувати проведення ...  Забезпечити керівництво ... діяльністю учнів.  Розширити мережу факультативів, гуртків, секцій з метою ...  Практикувати проведення (заходи з учнями або вчителями)...  Рекомендувати ... 31

   

Забов’язати ... Створити умови для... Вивчити та узагальнити досвід ... з питання ... Оформити збірник ... Звичайно, кількість рішень педагогічної ради залежить від проблеми, яка розглядалася, однак, необхідно визначити кількість педагогічно доцільних пунктів рішення, виконання яких під силу тим, кому вони адресовані (оптимально до 5-6 рішень). Строки виконання рішень педради до 1-3 місяців, а іноді й до року. Обрана на засіданні комісія, після обговорення, остаточно редагує проект з урахуванням висловлених пропозицій. Приймається рішення голосуванням. Якщо на засіданні рішення з тих чи інших причин прийняти не змогли (таке іноді може трапитися), слід повернутися до нього пізніше, доручити експертній групі виробити конкретну програму дій щодо вирішення проблеми і прийняти її на наступному або позачерговому засіданні. Після підписання головою та секретарем педради рішення затверджується наказом по школі, вивішується в учительській як документ, обов’язковий до виконання. НАКАЗ від “__” __________ 200_ р. № ______________ “Про затвердження рішення педради ________________” На основі ухваленого рішення педагогічної ради протокол № _____ від _____ НАКАЗУЮ: 1. Адміністрації навчального закладу: ..... відповідальний_________ до ___ ...... відповідальний_________ до ___ 2. Педагогу – організатору: ... до ___ ... до ___ 3. Класним керівникам: ... до ___ ... до ___ 32

4. Вчителям – предметниками: 4. 1. ... до ___ 4.2 ... до ___ 5. Психологу ... 6. Бібліотекарю ......... до ____ 7. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою. Директор навального закладу

_________

/____________/

2.4. Робота щодо виконання рішень педради

Вивчити потреби учнiв та ixнix батъкiв з метою ... 2 Реалізувати ... 1

Бібліотекар

Вчителі-предметники

Класні керівники

Керівник методоб’єднання кл.кер.

Психолог

Педагог-організатор

ЗДВР

ПОКАЗНИКИ

ЗДНВР

№ п\п

Директор

Результативність роботи педагогічної ради залежить від вміння керівника забезпечити виконання прийнятих рішень. На даному етапі провідними в діяльності директора школи і його заступників мають бути:  чіткий розподіл завдань між виконавцями, спільне визначення раціональних шляхів і способів їх виконання;  роз'яснення, інструктаж;  надання необхідної допомоги тим педпрацівникам, які її потребують;  стимулювання ініціативи і творчої активності виконавців;  контроль за реалізацією прийнятих рішень;  оцінка, заохочення. З метою реалізації прийнятих педагогічною радою рішень адміністрація, керівники методоб'єднань, учителі, класні керівники, психолог можуть розробити матрицю ключових результатів. Відповідальиі особи

Заходи

3 Розробити прогpаму ... 4 Впроваджувати в практику ... Пiдroтувати дидактичний матерiал нового 5 поколiння для впровадження ... Вести пошук i цілеспрямований вiдбiр 6 обдарованих i здiбних дiтей 7 Спрямувати управлiнську дiяльнiстъ на ... Реалiзувати завдання (1 року) iнновацiйного 8 проекту ... ... ................................................................... Реалізація рішень педагогічної ради потребує рішучих дій, координації зусиль учителів, повсякчасної допомоги їм. З цією метою на нарадах при директорі, засіданнях методичних об'єднань тощо необхідно пропагувати все нове, що з’являється в науці з даної проблеми, що вже апробовано, удосконалено передовими вчителями. Вирішений у процесі підготовки педради список рекомендованої літератури не знімається. Він постійно поповнюється новими джерелами. Бібліотекар забезпечує вчителів потрібними книгами й статтями. Керівники школи організовують відкриті уроки й позакласні заходи, на яких кращі вчителі демонструють застосування на практиці передових методів праці. Рівномірно розподілити сили, сконцентрувати увагу на особливо важливих ланках роботи, вчасно виявити слабі місця допомагають графіки поетапного виконання рішень педради, які складаються в багатьох школах. 200_/200_ навчальннй piк

200_/200_ навчальний piк

Терміни

1 2 3 4 5 6 7 IХ Х ХI ХІІ І

II III IV V VI IХ Х XI XII І

1-й рік

II III IV V VI

2-й piк

Умовні позначення: ☼- безперервна робота; - можливе продовження; - разове проведення. 34

Виконанню прийнятих педагогічною радою рішень сприятиме продумана і добре спланована система внутрішнього контролю: відвідування й аналіз позакласних виховних заходів та уроків, спостереження, проведення індивідуальних і групових співбесід, аналіз документації тощо. Важливо забезпечити гласність у вирішенні всіх проблем, пов'язаних з виконанням прийнятих рішень. Заслуговує на увагу досвід запровадження картотеки оформлення контрольного стенду: «Увага! На контролі», «Виконуємо рішення педaгoгiчної ради», «Пам'ятка по виконанню рішення педради», методичний бюлетень «Творчість», повідомлення «Рішення виконано», подяка окремим виконавцям за особливі успіхи тощо. Керівник школи може здійснювати персональний контроль за виконанням прийнятих рішень, використовуючи таблицю: Термін Необхідно Відмітка про № п\п Виконавець виконання зробити виконання Плануючи роботу на тиждень і кожний день, керівник школи повинен постійно тримати в полі зору питання своєчасної, якісної реалізації прийнятих педагогічною радою рішень. У графі “Відмітка про виконання. доцільно відмічати:  виконано якісно і своєчасно;  виконано частково;  виконано з запізненням після нагадувань;  не виконано та ін. Успішно використовуються керівниками шкіл з метою здійснення контролю спеціальні картки: КАРТКА КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ РІШЕНЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ. Тема педради _____________________________ Дата проведення __________________________ Зміст питання, яке контролюється ___________ Виконавець_______________________________ Інформація про строк виконання_____________ Дата зняття з контролю ____________________ Вжиті заходи_____________________________ Відповідальний за виконання (підпис)________ Кожне засідання педагогічної ради слід розпочинати інформацією (3-7 хвилин) про стан виконання рішень. прийнятих на попередньому засіданні. Якщо окремі пункти рішення не виконуються, необхідно накреслити заходи щодо забезпечення їх реалізації. Доцільно періодично питання про хід виконання прийнятих педагогічною радою рішень заслуховувати на нараді при директорові або видавати наказ по школі. Чітка система контролю за виконанням рішень педради підвищує 35

відповідальність педпрацівників за результати своєї роботи, дисциплінує педколектив, сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу. Отже, алгоритм реалізації рішень педагогічної ради може виглядати так: 1. Наказ про затвердження рішень педагогічної ради. 2. Відвідування уроків, виховних закладів. 3. Робота в методичному об’єднанні класних керівників по виконанню рішень педагогічної ради. 4. Моніторингові зрізи. 5. Діагностика позитивних змін і можливих негативних тенденцій. 6. Вивчення досвіду системи роботи над проблемою, що поставила педагогічна рада. 7. Інформація про виконання рішень на наступних засіданнях педагогічної ради. 8. Пошук нових підходів до розв'язування проблеми. 9. Зняття питання з контролю, відмітка в зошиті контролю реалізації рішень педагогічної ради. Перевірку реалізації рішень педагогічної ради здійснюють члени комiciї з перевірки виконання рішень педради, яку кожного року у складі трьох чоловік доцільно обирати на серпневому засiдaннi. Результати перевiрки фiксуються в спеціальному зошиті – зошиті контролю за виконанням рішень педагогічної ради. Пункти можуть бути такими самими, як в зошиті керівника (дивись вище). Систематичний i своєчасний контроль виконання piшень педагогічної ради не тільки з боку адмiнiстрацiї школи, а й з боку колег по роботi, яким колектив доручив цю справу, об’єктивна та вичерпна інформація про стан їx виконання на кожному засіданні педагогічної ради дисциплінує колектив, сприяє дієвості й результативності педагогічної ради, підвищує її авторитет, формує причетність до виконання рішень у більшості членів педагогічного колективу школи, цим самим підноситься роль педагогічної ради як колективного органу управління діяльністю навчального закладу.

3. Оформлення протоколів педагогічної ради. Протокол - документ колегіальних органів, у якому фіксується хід обговорення питань і ухвали рішень на зборах, нарадах, конференціях, засіданнях тощо. Проведенню наради передує велика підготовча робота, у ході якої створюється низка документів, що супроводжують протокол, а саме: оголошення, порядок денний, списки учасників і запрошених, доповіді або тези основних виступів, довідки, проекти рішень з кожного питання тощо (див. вище). За способом і повнотою запису протокол може бути:  стенографічні, де всі виступи записані дослівно;  повні, що містять, крім ухвал, виступи доповідачів та інших учасників зборів;  стислі, де фіксуються лише ухвали, що допускається при наявності 36

стенограм, які додаються до протоколу (засідання педагогічної ради стенографувалось, стенограма додається). Оформляє протокол офіційна, компетентна особа: від її кваліфікації, уміння розібратись у суті питань залежить якість запису виступів. Секретаря обирають ще на серпневому засіданні педради. Протоколи оформлюються на підставі чернеток, що ведуться під час засідання, стенограм засідання або звукозапису, а також матеріалів, підготовлених до засідання (тексти доповідей, виступів, довідок, тез, проектів рішень, реєстраційних списків). Секретар несе відповідальність за правильність записів у протоколі. Протокол оформляється та підписується не пізніше трьох днів з дня проведення. Формуляр протоколу містить такі реквізити: 1. Назва установи (організації). 2. Найменування документа (протокол). Порядковий номер протоколу (пишеться після слова “протокол”) у межах навчального року. 3. Дата засідання. 4. Місце проведення. 5. Назва колегіального органу в родовому відмінку (Педагогічної ради); вид засідання. 6. Текст протоколу, складений на підставі виступів учасників зборів, має бути стислим, точним, зрозумілим, лаконічним. Вступна частина: посада, прізвище, ініціали керівників (голови та секретаря); кількісний склад присутніх кількість запрошених і тих, хто був фактично присутній на засіданні в алфавітному порядку (перелік до 15 осіб з указанням прізвища та ініціалів, посади; якщо учасників більше, то досить вказати кількість присутніх, додати до протоколу реєстраційний лист); запрошених (з інших установ, батьки, учні); порядок денний (питання (інформація про виконання рішень попередньої педради, друге питання – назва проблеми, що розглядається, а не назви доповідей та виступів педагогів, третє питання може бути назване – різне) мають бути сформульовані в називному відмінку). Основна частина будується відповідно до порядку денного згідно з розділами. Кожен розділ може складатися з трьох частин і починатися словами: СЛУХАЛИ (питання порядку денного, прізвище, ініціали, посада доповідача; текст доповіді наводиться або додається), ВИСТУПИЛИ (з абзацу - прізвище, ініціали, посада; через тире - стислий зміст виступу, зауваження, пропозиції, побажання), УХВАЛИЛИ, ВИРІШИЛИ (якщо дві третини присутніх проголосували "за"; іноді фіксуються результати: "за" - 12, "проти" - 4, "утримались" - 2), котрі пишуться великими літерами на початку розділу. Якщо в ухвалі є різні за характером питання, то їх виділяють у групи, позначені арабськими цифрами. У кожному пункті фіксується формулювання (чітко, лаконічно, так, щоб не було двоякого тлумачення): що конкретно треба виконати, кому, в який термін. 8. Перелік додатків до протоколу (списки присутніх, плани, тексти доповіді 37

та виступів) із зазначенням кількості сторінок. 9. Підписи голови та секретаря. У виключних ситуаціях доповідачі повинні завізувати протокол на лівому полі документу на рівні запису виступу. Учасник засідання може представити свою думку з прийнятого рішення на окремому аркуші. Наявність такого документу фіксується шляхом відповідного запису у протоколі після рішення засідання. ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ Навчальний заклад ПРОТОКОЛ № ____ (дата) засідання педагогічної ради м. Миколаїв Голова Прізвище І. П. Секретар Прізвище І. П. Присутні: 56 чол. (список додається). Запрошені: Петренко О.П., ___________________________

інспектор

відділу

освіти

Порядок денний: 1. 2. .................. 1.СЛУХАЛИ: (Необхідно повторити пункт порядку денного, назвати прізвище, ініціали, посаду доповідача (текст доповіді додається). ВИСТУПИЛИ: Бондаренко О. С., класний керівник ____ класу, вчитель математики, указав на потребу ретельнішої підготовки матеріалів ... . Руденко Т. О., класний керівник ___ класу, учитель фізики, запропонував ... . УХВАЛИЛИ: 1. 1. Затвердити ... . У голосуванні взяли участь 56, що становить 85% від загальної кількості вчителів. "За" - 45; "Проти" - 5; "Утримались" - 6. Ухвала прийнята числом голосів - 45. 38

1.2. Підготувати... до ... Відповідальний Шевченко Г. Р. 2. СЛУХАЛИ: (Повторюється другий пункт порядку денного). ВИСТУПИЛИ: УХВАЛИЛИ: 2.1. 2.2. Додаток: 1. Реєстраційний список на двох сторінках в одному примірнику. 2. Доповідь (назва, доповідач). Голова (підпис) Секретар (підпис)

І. П. Прізвище І. П. Прізвище

Рішення до виконавців доводяться в вигляді окремих документів: витяг э протоколу, копія рішення. Вищезгадані документи мають такі реквізити: 1. Назва установи (організації). 2. Найменування документу (витяг з протоколу). З. Дата засідання. 4. Індекс (номер). 5. Місце проведення. 6. Назва колегіального органу. 7. Порядок денний. 8. Текст з цього питання (розділи: СЛУХАЛИ, УХВАЛИЛИ, ВИРІШИЛИ). 9. Підписи голови та секретаря. 10. Відмітка про завірення копії. ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ВИТЯГУ З ПРОТОКОЛУ. Навчальний заклад ВИТЯГ 3 ПРОТОКОЛУ № ___ (дата) засідання педагогічної ради 2. СЛУХАЛИ: ______________________________________ УХВАЛИЛИ: 2.2. __________________________________ Голова Секретар Вірно: 39

Дата печатка Це приклад оформлення протоколу педагогічної ради за традиційною формою її проведення. Оскільки дорадчий принцип діяльності служить основою державного та суспільного устрою в нашій країні, протокол як носій інформації має велике значення. Слід усіляко використовувати можливості удосконалення джерел службової інформації, а саме:  Протоколи повинні бути юридично обґрунтованими. Для цього необхідно слідкувати, щоб кожний такий документ містив усі реквізити. Особливо важливо, щоб у протоколах засідань колегіальних органів указувалася кількість присутніх. Це має принципове юридичне значення: від кількості присутніх на засіданні членів такого органу залежить обумовлений кворум, відповідно до якого він має право ухвалювати рішення.  Для більшої чіткості та ясності протоколу, питання порядку денного слід формулювати у називному відмінку (наприклад: Затвердження на 2004 р., а не: Про обговорення та затвердження ...).  Форму висвітлення питання, посаду, ініціали та прізвище доповідача краще записувати після формулювання його двома окремими реченнями (наприклад: Розподіл путівок до здравниці. Повідомлення секретаря профспілки Петрової П.С. Менш бажаною буде форма: Повідомлення секретаря профспілки Петрової П.С. про розподіл ...).  Необхідно ширше використовувати прогресивний спосіб ведення протоколу (документування) - фонозапис із допомогою магнітофонів і диктофонів. Це дає можливість не тільки дослівно записувати доповіді, виступи, питання та відповіді, репліки, а й слідкувати за реакцією учасників засідання. Важливе й виховне значення фонозаписів: у разі необхідності можна відтворити промови будь-яких слів, обіцянок і т. ін.  При традиційному веденні протоколу не слід прагнути записувати виступи з усією повнотою. Досить стисло зафіксувати лише ті, у яких висловлювалася незгода з основними положеннями доповіді або особлива думка. Не обов'язкова стенограма кожного виступу, більш важливішим є лаконічний, але розумний його виклад.

4. Аналіз ефективності роботи педагогічної ради. Ефективність роботи педагогічної ради визначається кінцевими результатами:  ростом професійної майстерності вчителів;  стимулюванням творчої діяльності педагогів, збагаченням творчого потенціалу педколективу;  активним впровадженням нових технологій виховання; 40



створенням позитивного емоційно-психологічного настрою в колективі, сприятливих умов для всебічного розвитку особистості, самоствердження, самореалізації кожної особистості;  удосконаленням навчально-виховного процесу. Аналізуючи ефективність роботи педагогічної ради, слід враховувати насамперед думку педколективу. Кожне засідання має завершуватися рефлексією: оцінкою проведеної роботи учасниками педради - вчителями, адміністрацією, експертною групою. Так, наприклад, можна запропонувати вчителям дати відповіді на питання: Що дало мені засідання педагогічної ради? Як я спроектую зміни в собі і в практичній роботі? З метою вивчення громадської думки використовуються різні форми і методи: анкетування, співбесіди, бліц-інтерв'ю тощо. Можна запропонувати вчителям, наприклад, анкету такого змісту: 1. Як, на Вашу думку, висвітлені й обговорені на педраді питання порядку денного? а) глибоко і всебічно; б) частково; в) без глибокого аналізу; г) поверхово; 2. Що дала Вам педрада? а) збагатила цінним досвідом; б) поглибила знання; в) викликала творче нат хнення; г) принесла розчарування; 3. Якщо Ви не виступили, то про що б хотіли сказати зараз? 4. Як Ви оцінюєте прийняті педагогічною радою рішення? а) як конкретну програму дій; б) як декларативний документ; в) як _____ (інша оцінка); 5. Що можете запропонувати голові педагогічної ради для піднесення ефективності засідань? В окремих школах після засідання кожному із присутніх членів педради пропонується на зображене на аркуші паперу дерево прикріпити кольоровий листочок:  червоний - засідання проведено на високому рівні;  синій - оптимально;  чорний - на низькому рівні. Така кольорова гама наочно показує адміністрації, як колектив оцінює її діяльність з підготовки й проведення кожного засідання, й спонукає до подальшого вдосконалення технології, пошуку нових форм, піднесення ефективнocтi роботи педагогічної ради. Потребує постійного аналізу і робота педагогічної ради, результативність її діяльності, реальний вплив на піднесення якості навчально-виховного процесу. 41

Голові педагогічної ради слід систематично аналізувати власну діяльність щодо керівництва роботою педагогічної ради, забезпечення ефективності кожного засідання. При цьому радимо скористатися орієнтовною схемою самоаналізу: l. Тема педагогічної ради, її відповідність проблематиці, визначеній річним планом роботи школи. Актуальність проблеми на даному етапі. Розуміння педколективом необхідності її розв'язання. 2. Ефективність проведеної організаційно-педагогічної роботи З підготовки засідання (створення та організація роботи творчої групи; залучення методичного активу; громадських організацій; оптимальне поєднання колективних, групових та індивідуальних форм роботи з педагогічними кадрами; цілеспрямованість внутрішкільного контролю; проведення мікродосліджень; пропаганда перспективного педагогічного досвіду та ін.). 3. Доцільність обраної форми проведення засідання. Як сприйнята вона членами педколективу? Чи вдалося в повній мірі реалізувати її можливості? 4. Якість підготовленої доповіді (плану проведення, дискусії, проблемного столу, ділової гри тощо). Забезпечення глибокого, аргyмeнтoвaного аналізу. Компетентність і об'єктивність оцінки. Чіткість у визначенні завдань і шляхів їх вирішення. 5. Інформаційна насиченість засідання. Висвітлення досягнень психологoпедaгoгiчної науки. Пропaгaндa передового педагогічного досвіду. 6. Рішення педaгoгiчної ради. Якість пiдгoтoвленого творчою групою проекту рішення. Конструктивність виступів членів педaгoгiчної ради. Врахування висловлених ними пропозицій. Конкретність прийнятого рішення, практична спрямованість його на вдосконалення прийнятого рішення, вдосконалення навчально-виховного процесу; розвиток творчого потенціалу педколективу. 7. Якість підготовки інформації про виконання рішення, прийнятого на попередньому засіданні (повнота, достовірність, об'єктивність, конкретність). 8. Загальні висновки:  реалізація демократичних засад;  створення атмосфери творчого пошуку і співробітництва;  культура проведення, засідання, дотримання встановленого регламенту. 9. Невикористані резерви. Що врахувати при підготовці наступного засідання? Доцільно матеріали по кожному з проведених засідань педагогічної ради зберігати в архіві тематичними папками, в яких зосереджені різноманітні матеріали: детальні плани підготовки, програми спостережень і мікродосліджень, схеми аналізу, теоретичні викладки та узагальнення, анкети, творчі роботи учнів, графіки внyтpiшкiльного контролю, аналітичні матеріали, вирізки з газет, азатовані списки літератури; проекти рішень, прийняті педагогічною радою рішення та інше. Все це - справжня педагогічна лабораторія, постійне звернення до якої дасть керівникові багатий матеріал для критичного самоаналізу, співставлень, висновків і узагальнень, визначення шляхів подальшого удосконалення 42

технології підготовки і проведення засідань пeдaгoгічної ради. Узагальнюючи сказане, підкреслимо найважливіші, на нашу думку, аспекти управлінської діяльності керівників школи щодо забезпечення високої ефективності роботи педагогічної ради:  планування на основі діагностування і аналізу;  вибір актуальних проблем для колективного обговорення;  збагачення тематики педрад питаннями удосконалення технології педaгoгічногo процесу;  чіткий розподіл функцій з підготовки засідання між директором, заступниками, методичним активом;  створення і чітка організація роботи творчої ініціативної групи (комісії) з пiдгoтoвки кожного засідання;  забезпечення тісного зв’язку теорії з практикою роботи педколективу, з передовим досвідом;  глибоке вивчення стану обговорюваного питання, раціональне поєднання адміністративного і громадського контролю, взаємоконтролю і самоконтролю, проведення мікродосліджень, педагогічного моніторингу;  забезпечення глибокого аргументованого педагогічного аналізу, бо саме аналіз досвіду у світлі психолого-педагогічної теорії, як стверджує Р.Шакуров є головним каталізатором творчого мислення колективу і ефективним засобом стимулювання його професійного росту;  продуманий вибір ефективної форми проведення засідання;  вміле диригування процесом обговорення дискусії, “мозкового штурму” тощо;  науково-методичне і матеріально-технічне забезпечення (бібліографія, виставка, наочність, дидактичний матеріал, ТЗН та ін.);  прийняття конкретної конструктивної програми дій;  цілеспрямована робота з організації виконання прийнятих рішень;  здійснення систематичного контролю за їх виконанням. Дотримання цих вимог забезпечить якісну реалізацію найважливішого завдання педагогічної ради: об'єднувати зусилля педагогів у вирішенні актуальних проблем підвищення якості навчання і виховання учнів. Треба завжди виходити з того, що педагогічна рада може бути з ефективних засобів згуртування педагогічного колективу, розвитку відношень між вчителями, стимулювання творчості педагогів. Педагогічна рада – це школа педагогічної майстерності для вчителів. Так подбаймо про те, щоб у кожній школі педагогічна рада стала справжньою творчою лабораторією, генератором і акумулятором передових ідей, перспективного педагогічного досвіду, щоб вона, реалізуючи в повній мірі свою роль ефективної колегіальної форми управління, сприяла тому, аби педагогічні працівники, як визначено Державною національною програмою «Освіта. Україна. ХХІ століття», стали основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти України третього тисячоліття. 43

ДОДАТОК 1.

Пам’ятки організаторам педарад ПАМ'ЯТКА ПЕРША.

Дванадцять обов’язків організатора педради. 1. Підготуйте письмовий порядок денний. Переконаєтеся, що кожен член педради одержав її напередодні. 2. Перевірте, чи готова кімната для педради. Зробіть усе можливе, щоб у кімнаті було комфортно і затишно, щоб у кімнаті були на всіх зручні стільці, гарне освітлення, нормальна температура, працювала би вентиляція. 3. Приготуйте всі необхідні матеріали для проведення педради. При необхідності розкладіть їх на стільці, щоб пізніше не гаяти час на роздачу. 4. Попередньо розгляньте порядок денний з робочою групою. Уявіть собі, який результат ви б хотіли отримати по кожнім пункті повістки. Розподіліть час по ступеню значимості кожного пункту. 5. Вчасно почніть. Заохотьте тих, хто не спізнився. 6. Не допускайте відступів від порядку денного. 7. Все уважно слухайте. Ви єдиний, кому необхідно це робити. 8. Стежте за невербальним спілкуванням. Постарайтеся зрозуміти пасивність членів педради. 9. Ведіть записи, що допоможуть аналізувати вирішення проблеми. 10. Контролюйте конфліктну ситуацію, не дайте їй перерости у ворожість. 11. Створіть дружню атмосферу, щоб усі могли спілкуватися відкрито. 12. Підбийте підсумок рішенням педради робочою групою і розробіть наступні кроки. ПАМ'ЯТКА

ДРУГА

Десять способів, як організувати ознайомлення членів педради з документами.. 1. Посилайте тільки найважливіше, що повинно бути прочитане до педради. Інше розповсюдите на самих зборах. 2. Значні по розмірах документи повинні мати резюме. Ніж довше текст, тим менше імовірність того, що кожен прочитає. 3. Робіть у документах широкі поля і відступи. Читачам потрібно простір для перепочинку. 4. Документи повинні бути надруковані через 1,5 чи 2,0 інтервали, щоб у читачів не утомилися очі. 5. Документ повинен бути надрукований на одній сторінці. 6. Змінюйте формат, колір паперу і шрифти для повідомлень. Виділіть кольором певні пункти порядку денного. 44

7. У повідомленнях використовуйте більше звертань. Чим більше «вам», «вас», тим краще. 8. Виділіть саму істотну частину повідомлення, для того щоб легше вибирати, що читати в першу чергу і для ухвалення правильного рішення. 9. Дайте час на початку педради для повторного перегляду представлених документів. 10. Зробіть резюме найбільш істотних документів для членів педради. ПАМ'ЯТКА ТРЕТЯ

Сім способів підвищити відвідуваність педрад. 1. Виконайте всі обов'язки організатора педради (див. вище по тексту). 2. Починайте і закінчуйте вчасно. 3. Проводьте педради в найбільш придатний час і зручне місце для більшості учасників. 4. Під час перерви забезпечте учасників напоями і легкою їжею. 5. Прибережіть найбільш важливі повідомлення до педради. 6. Оголосіть імена відсутніх. 7. Не запрошуйте людей, що майже ніколи не відвідують педради. ПАМ'ЯТКА

ЧЕТВЕРТА

Шість способів змусити учасників виконувати прийняті рішення. 1. Закінчуючи педраду, підведіть підсумки: що необхідно зробити, розподіліть обов'язки, уточніть терміни. 2. Прийняті рішення зафіксуйте в протоколі педради. 3. Призначте відповідального за контроль по виконанню рішення педради. 4. Кілька днів поспіль необхідно відправити нагадування, написане від руки, тим, хто виконує рішення. 5. Якщо якась робота не виконується, запитайте, чи не можете ви чим-небудь допомогти. 6. На порядку денному наступного педради повинний бути пункт про виконання попереднього педради.

ДОДАТОК 2.

Опитувальник 1. Чи маєте ви волю для висловлення своїх думок на педрадах? 2. Чи всебічно обговорюються ідеї, перш ніж їх чи приймуть відкинуть? 3. Чи приносять користь педради? 4. Чи продуктивно вирішуються розбіжності в думках? 5. Чи вислуховують люди один одного і чи створюють вони що-небудь на основі взаємозв'язку ідей? 6. Чи панує атмосфера довіри під час педради? 7. Чи кожний висловлюється по усіх важливих пунктах порядку денного? 8. Чи залишають люди педраду з ясним розумінням того, як реалізувати рішення? 9. Чи залишаються конфіденційні дискусії «не для друку», що виникають після педрад? 10. Чи згодні ви з тим, як проходять педради? Що можете запропонувати для ефективної діяльності педрад?

ЛІТЕРАТУРА 1.

2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22.

Готуємося до педради.- К.: Редакція загально педагогічних газет, 2003. – 128с.(Бібліотека “Шкільного світу”) Гуткина Л.Д. Планирование и организация воспитательной работы в школе -М.: Центр “Педагогический поиск”, 2002-160с. Десятов Т.М., Коберник О.М., Тевлін Б.Л., Чепурна Н.М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом.- Харків: Видавнича група “Основа”, 2003.- 240с. ДипС., Семен Л. Верный путь к успіху: 1600 советов менеджерам.-М.: Вече, Персей, АСТ, 1995.-384с. Ермакова В.И., Суворина Г.Е. Педсовет: идеи, методики, формы.// Завуч начальной школи-№5-2004-с. 22-30 Жерносєк І.П.. Науково-методична робота в загальноосвітній школі. - К., 1998. Жирякова А.А. Педагогический совет в системе воспитательной работы // Классный руководитель.- №5.-2000- с.87-98. Закон України «Про загальну середню освіту»//Освіта України, 1999. -.N 25, 23 червня Караковский В.А Воспитательная система школы: педагогические идеи и опыт формирования. - М., 1992. Кларин М.В. Педагогическая технология. - М., 1989. Лизинский В.М. Практическое воспитание в школе (В 2-х книгах) –М.: Центр «Педагогический поиск», 2002. Молодцова Л.В. Модели организации педагогических советов по вопросам воспитательной работы// Классный руководитель.- №7.-2000- с.75-86. Моськіна Г.В. Система роботи школи щодо підготовки та проведення педагогічної ради // Відкритий урок.-№2-3.-2004-с.16-23 Педрада // Директор школи.-№ 22-23 (310-311).-червень 2004 Педсовет: идеи, методики, формы. - М., 2000. Положення про загальноосвітній навчальний заклад //Інф. збірник МОНУ 2001,.N26. Положення про педагогічну раду загальноосвітньої школи// Зб. наказів та інструкцій Міносвіти УРСР. - 1974. -N21. Рожков М.И., Байбородова Л.В. Организация воспитательного процесса в школе.-М.: Владос, 2001 Селевко Г. Педагогический совет: технология проведения //Школьные технологии: научно-практический журнал для школьного технолога (завуча), ч. ІІ. - 1998. -N 3. - С. 44 - 108. Селевко Г. Планирование содержания педагогических советов// Школьное планирование.-№ 2.-2003-с.25-32 Селевко Г.К. Современные педагогические технологии. - М., 1998. Тешенко Л.М. Особливості оформлення протоколів педагогічної ради // 47

Відкритий урок.-№2-3.-2004-с.51-55