Методичні рекомендації щодо проведення практичних робіт з природознавства by Управління освіти

Укладач: Шиліна С.Л., методист науково-методичного центру Рецензент: Колінко О.А., заступник директора НМЦ

Рекомендовано науково-методичною радою НМЦ протокол №4 від 13.04.2011 р.

У збірці представлені рекомендації щодо методики проведення практичних робіт з природознавства у 5 і 6 класах. Рекомендовано вчителям природознавства.

Шиліна С.Л. «Методичні рекомендації щодо проведення практичних робіт з природознавства», Миколаїв-2011., стор.36.

ЗМІСТ Вступ…………………………………………………………1 Методичні рекомендації щодо проведення практичних робіт у 5- класах……………………………………………3 Організація фенологічних спостережень у 5-6-х класах……………………………………………….16 Методика проведення уроків-практикумів у 6 класі. Амбросимова Н.В., вчитель ЗОШ №52 …………………..22 Екскурсії та подорожі в природу. Дибченко В.І., вчитель ЗОШ №29………………………………………………………….31 Екскурсія в природу. Міндра Н.А., вчитель ЗОШ №42…34 Література…………………………………………………..36

ВСТУП Шкільний курс «Природознавство» є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головну мету якого становитьформування в учнів уявлень про цілісність природи та місце людини в ній, засвоєння знань, що складають основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, екології, фізики. хімії. Тому курс природознавства викладається вчителями природничих дисциплін, які повинні оволодіти спорідненими методиками викладання і кращим педагогічним досвідом. Застосування практичних методів забезпечує наукову достовірність навчального матеріалу, розкриває сутність явищ і процесів у їхньому зв’язку і розвитку, знайомить із методами наукових досліджень, розвиває уяву, сприяє формуванню переконань у можливості пізнання світу. У зв’язку з цим до кожної теми програми пропонується тематика демонстраційних дослідів, практичних робіт, домашні експериментальні завдання, що мають здійснюватися з урахуванням конкретних умов школи. Практичні роботи мають на меті формування в учнів умінь і навичок виконання дослідів і спостережень, зацікавленості у вивченні природничих дисциплін, тому оформлення цих робіт у зошитах не є обов’язковим і їх оцінювання здійснюється на розсуд у У збірці надані методичні рекомендації щодо проведення практичних робіт з природознавства для 5-6 класів, які мають практичне спрямування Розписані етапи проведення, можливі труднощі як для дитини так і для вчителя, шляхи їх вирішення. Враховані вікові особливості учнів. Це дозволить цікаво і доступно подати матеріал, максимально оптимізувати час, поєднуючи різні форми і види діяльності.

Методичні рекомендації щодо проведення практичних робіт з природознавства для п'ятих класів. Уроки застосовування набутих знань на практиці ще називають уроками закріплення та формування знань та навичок. Деякі практичні роботи виконуються на комбінованих уроках протягом 15 — 20 хвилин. а деякі є узагальненням одержаних знань, використанням цих знань у практичній діяльності. Скажімо, «Визначення сторін горизонту за сонцем»,тощо такі роботи виконуються на окремих уроках протягом 45 хвилин. Практичні роботи включають такі структурні елементи, як повторення теоретичних знань, на яких ґрунтується завдання, пояснення алгоритму виконання і безпосереднє виконання роботи. Одним з важливих недоліків такої схеми виконання є неможливість повного засвоєння всіма учнями. Для повного засвоєння алгоритмів практичної роботи учням потрібно, як і при вивченні нового матеріалу семи восьмикратне їх повторення на різних рівнях. Хід виконання можна поділити на 4 етапи. 1

етап.

Уся практична робота за попередніми алгоритмами виконується вчителем на дошці. За умови наявності робочих зошитів діти прослідковують хід виконання по них. Вчитель роз'яснює порядок виконання завдань, учні занотовують при необхідності і задають питання для повторення незрозумілих чи важких дій. Завдання вибирається аналогічне тому, що буде на інших етапах. 2

етап.

Після першого пояснення засвоїти технологію практичної роботи весь клас не зможе, якщо це складна робота. Але в колективі завжди є група учнів, які швидко 4

розуміють суть. Вчитель пропонує їм ще раз пояснити хід виконання. Це додаткове повторення. Ті, хто правильно виконав і пояснив порядок виконання, отримують оцінку. 3 етап. На перших 2 етапах вчитель домагається, аби якомога більша кількість учнів зрозуміла технологію виконання роботи, а потім переходить до групових завдань. Бажано, щоб кожне завдання було диференційоване відповідно до складу групи, Виконуючи завдання, учні допомагають один одному повністю зрозуміти та засвоїти необхідні уміння та навички . Відбувається багаторазове повторення алгоритму виконання практичної роботи. 4 етап. У кінці уроку або на наступному (в залежності від складності практичної роботи) група або окремі діти захищають свою роботу біля дошки перед усім класом. Всі діти записують виконання роботи у свої зошити. Під час захисту кожен учень кілька разів повторить всю технологію виконання практичної роботи. Нема потреби перевіряти всі роботи учнів, аналізуючи їх. Все це роблять учні самі. Вчитель виконує роль консультанта і арбітра. Оцінюються всі роботи або деякі, за вибором вчителя. Такий хід виконання стосується певних робіт, як :"Вивчення розчинності", „Визначення сторін горизонту за сонцем" і т.д. Роботи на контурних картах виконуються індивідуально. Практична робота №5 Тема: Визначення сторін горизонту за допомогою Сонця (робота на місцевості ).

Закріпити знання про сторони горизонту та навчитися їх визначати за допомогою Сонця, годинника, застосовувати на практиці різні способи орієнтування. Обладнання: гномон, годинник (настінний для точності),глобус, ліхтар або свічка, компас, бажано сонячний годинник, зроблений попередньо дітьми на уроці праці. Мета:

Хід уроку і методичні рекомендації. 1. Актуалізація знань: • Що значить зорієнтуватись? Намалюйте на дошці і в зошиті основні і проміжні сторони горизонту, підпишіть їх. • Перед проведенням практичної роботи діти чітко повинні знати основні і проміжні сторони горизонту. • Які способи орієнтування ви знаєте? Хто, де і як їх використовував? 2. Вчителю доцільно згадати інші способи орієнтування і типові помилки, що виникають при цьому. Наприклад : - Що крони у дерев з південного боку більш пухнасті, ніж з північного. Насправді, основною причиною є пануючі вітри, наявність вільного місця.. Орієнтування за річними кільцями дерев . їх утворення цілком залежить від фізіологічних особливостей росту рослин. Пропоную більш надійні способи. Мохи і лишайники на деревах і старих будівлях зосереджені переважно на північному боці, бо намагаються розвиватися в тіні. Ліс поділяється просіками на квартали, які у нас нумеруються, звичайно, з заходу на схід і з півночі на

південь, так що перший номер опиняється в північнозахідному кутку господарства, а самий останній - в південносхідному. Легко зрозуміти, що ребро між двома сусідніми гранями з найменшими цифрами вказує напрямок на північ. (мал.) - Орієнтування за місяцем доцільно провести під час вивчення теми Місяць, фази Місяця. Фази

Новий місяць

Місяць видно на: Схо Південно Півдні Півден Захо ді муноді заході сході 10 г 13г 16г 19г 22 г

Перша чверть

13г

16г

19г

22 г

1г

16 г 19 г

19г 22 г

22 г 1г

1г 4г

4г 7г

22 г

1г

4г

7г

10г

1г

4г

7г

10г

13г

4ч

7г

10г

13г

16г

Повний місяць Остання чверть

3. Перед тим, як використовувати орієнтування ( дитина заблудилася в лісі, степу), потрібно знати, в якому напрямі вона пішла. Якщо на захід, то потрібно повертати на схід. Обов'язково дітям акцентувати увагу на практичному застосуванні знань. 4. До практичної роботи підготуватися заздалегідь. Попередньо за дві години до полудня і за дві години потому учень, корегований вчителем, малює ( викладає камінцями, тощо...) напрями 2-3 точок, які відповідають тіні гномона. З'єднавши точки дугою і поділивши навпіл сполучаємо точки

поділу з точкою, в якій розміщений кілок гномона. Позначаємо крейдою або камінцями. 5. Відомий спосіб орієнтування за сонцем і годинником. Для цього годинник повертають в горизонтальній площині, направляють годинникову стрілку на Сонце (хвилинна і секундна до уваги не беруться). Кут між стрілкою годинника і цифрою 12 в зимовий час, або цифрою 1 в літній час поділіть лінією пополам. Ця лінія і відповідатиме полуденній лінії. Її кінець, направлений від вас, вказуватиме на південь. При цьому південь до 12 години буде вправо від Сонця, а після 12 години вліво. Даний спосіб дає порівняно правильні результати в північних і частково помірних широтах, особливо взимку, менш точні - весною і восени; влітку помилка складає до 25 градусів. Увага! Це потрібно робити заздалегідь в сонячний день. 6. Якщо дні похмурі і роботу виконати неможливо, то використовуємо інший варіант. Вчитель пропонує намалювати схему розташування дитячої кімнати (вікон) відносно сторін горизонту. Враховуючи приблизні дані : о 7 -й годині Сонце на сході; о 13 -й Сонце на півдні; о 19 —й Сонце на заході; о 1-й Сонце на півночі. Діти орієнтовно знають, коли в їх вікна попадає сонячне світло. Увага! Перед тим, як малювати схему, потрібно зорієнтувати листок, тобто означити напрями . Практична робота № 7 Тема :Позначити на контурній карті водні об'єкти України. Мета: Навчитись правильно оформляти карту, позначати водні об'єкти України, ознайомити з головними водними

об'єктами, орієнтуватись по контурній карті. Закріпити знання номенклатури. Обладнання: Фізична карта України, контурна карта України, олівець, підручник. Хід роботи. Вчитель детально розказує п'ятикласникам про вимоги до оформлення контурної карти. 1. Кожнуконтурну карту підписують. У правому верхньому кутку учень ставить прізвище і клас. У лівому назву майбутньої карти: „Водні об'єкти України". 2. Всінаписи робити дрібно, чітко, красиво простим олівцем (ручку важко виправити, а діти ще не мають навиків заповнення контурної карти). Застереження: не можна користуватись гелевими ручками, фломастерами, бо вони перебиваються на зворотну сторінку ! 3. Якщо назва географічного об'єкту не вміщується на карті,то біля нього ставлять цифру,а внизу карти пишуть, що значить ця цифра. 4. Якщо того вимагає завдання (наприклад, основні форми рельєфу ), карту розфарбовують кольоровими олівцями, а вже потім підписують географічні назви. Пам'ятайте, що п'ятикласники дуже нетерплячі : все хочуть робити швидко, не думаючи про якість, тому вчитель повинен їх стримувати. Бажано, щоб робота з картою тривала не більше 15-20 хв., бо діти втомляться і заповнять неохайно. 5. Навести кордон держави червоним олівцем.. Підписати назви морів Чорного та Азовського. Назви морів, рівнин підписують вздовж найбільшої довжини. Назви міст, гірських вершин,тощо - вздовж паралелі, назви гір - вздовж хребтів. Назви рік - по напрямку течії, озер,якщо достатньо величини - вздовж, якщо мала - вздовж паралелі. Рекомендовані водні об'єкти : Чорне і Азовське моря, ріки: Дніпро, Дністер, Дунай, Сіверський Донець, Південний Буг; 9

Озера: Світязь, Ялпуг. Додатково діти наносять водні об'єкти своєї області: наприклад, для Київщини: Десна, Прип'ять, Ірпінь, Рось, Тетерів, Київське і Канівське водосховище. Використовуючи різні джерела інформації, діти вписують в зошит водні об'єкти безпосередньо Києва: річки,озера, системи ставків і де вони знаходяться. Під час проведення вказаної роботи для більшої зацікавленості і запам'ятовування вчитель розповідає додаткові дані про ці об'єкти. Кожна контурна карта по завершенні на ній роботи повинна бути перевірена вчителем. Практична робота №8. Тема: Позначення на контурній карті основних форм рельєфу України. Мета: Ознайомлення з основними формами рельєфу України, правильне нанесення їх на контурні карті, закріплення знань номенклатури. Обладнання : фізична карта України, контурна карта України, олівець, підручник. Хід роботи. Виконання даної роботи аналогічне виконанню попередньої . Рекомендовані форми рельєфу :гори: Карпати( г. Говерла), Кримські (г.Роман -Кош), Височини: Придніпровська, Подільська, Приазовська, Донецький кряж; низовини : Придніпровська, Поліська, Причорноморська. У висновку діти записують у межах яких форм рельєфу розміщується їхня місцевість. Які найбільші височини, низовини в Україні, найбільші гори (масиви),їх висоти?

[Правила техніки безпеки Щоб неприємностей всіляких уникать, Ніколи не потрібно забувать. Вказівки чітко вчителя виконувать, Без дозволу робоче міспе не займать. Запам'ятайте раз і назавжди: Не нюхайте хімічної речовини На смак її ніколи не куштуйте. Бо не минути вам тоді біди. А дослід ваш звичайний і буденний До катастрофи може призвести, Якщо ви будете необережно Несправну техніку використовувати. А ще, з-за необачності своєї Предмет гарячий можете торкнуть. І опіки отримати нелегкі, Гляди ж, про це ти не забудь! Якщо ж температуру вам потрібно виміряти, Чекайте, доки стовпчик рідини У капілярі стане непорушним. Тоді ж точніші покази отримаєте ви. Найголовніше правило із цього, Яке повинні завжди пам'ятать, Що після кожного уроку Не забувати руки вимивать! Увага! Дотримуйтесь правил техніки безпеки Завдання для учнів 5 класу Робота № 1. Планети Сонячної системи. 1. Розгляньте модель Сонячної системи. 2. Розмістити планети Сонячної системи в порядку їх розташування відносно Сонця. 3. Спостерігаючи за рухом планет, зробіть висновок про тривалість року на різних планетах Сонячної системи.

Робота № 2. Спостереження явища дифузії. Обладнання: 2 пробірки з кристаликами марганцевокислого калію, 2 склянки з холодною та гарячою водою.

1. 2. 3.

Помістіть кристалики марганцівки у склянки з холодною та гарячою водою. Порівняйте забарвлення води в обох склянках. Який можна зробити висновок з побаченого?

Робота № 3. Вивчення траєкторії руху тіла. Обладнання: Аркуш білого паперу, монета номіналом 10 коп., котушка з нитками, лінійка, олівець.

1. 2.

На гладеньку поверхню стола покладіть аркуш білого паперу.

Поставте на ребро 10-копійчану монету (притримуючи її зверху вказівним пальцем) на ближній правий кут аркуша паперу.

1. 2. 3. 4.

Запустіть монетку так, щоб вона почала рухатись. Уважно спостерігайте за рухом монети. За допомогою олівця зобразіть на папері лінію, яка відповідає рухові монети. Розгляньте траєкторію руху монети та позначте т. А - початок і т. В - кінець руху монети.

Розмістіть нитку поверх зображення траєкторії руху монети таким чином, щоб нитка повністю повторювала її. На кінцях нитки, які суміщаються з т. А і В, зробіть позначки ручкою.

Візьміть нитку за позначки, розтягніть її в пряму лінію. За допомогою лінійки виміряйте довжину нитки між вузлами. Ця відстань буде пройденим шляхом.

Робота № 4. Вимірювання температури. Обладнання: термометр, посудина з холодною водою, посудина з гарячою водою.

1. Виміряйте температуру повітря в кімнаті. 2. Виміряй те температуру води в першій посудині. 3. Виміряйте температуру води в другій посудині. 4. Змішайте воду і виміряйте температуру суміші. Робота № 5. Складання електричного кола. Обладнання: джерело струму, ключ, лампочка на підставці. з'єднувальні провідники.

1. Візьміть джерело струму, ключ, лампочку і розмістіть усе по колу. 2. За допомогою провідників з'єднайте елементи кола. 3. Замкніть ключ. Що ви спостерігаєте? 4. Доторкніться до лампочки під час її роботи. Про яку дію електричного струму можна сказати, коли вона світиться?

Роботам 6. Спостереження утворення тіні. Обладнання: освітлювач, екран, кулька на нитці, підвішена на штативі.

1. 2. 3. 4.

Включіть освітлювач і напроти нього поставте екран, отримайте на екрані світле коло. Розмістіть між джерелом світла і екраном кульку, підвішену на нитці. Отримайте на екрані тінь від кульки. Змінюйте відстань між кулькою та освітлювачем. Що ви побачили, який можна зробити висновок.

Робота № 7. Спостереження за розкладанням світла на кольори. Обладнання: свічка, сірники, плоско паралельна пластинка зі скошеними гранями, або призма. 1. Підпаліть свічку. 2. Подивіться на полум'я через призму або через пластинку зі скошеними гранями. 3. Який вигляд має полум'я. Який висновок можна зробити.

Демонстрація цікавих експериментів учнем-помічником

учителем

• Збирання олії з поверхні води Завдання: Візьміть склянку, заповнену на 2/3 водою. Вилийте на поверхню води пів пробірки соняшникової олії. Необхідно зібрати олію в пробірку, не торкаючись склянки. Багатьом здається, що виконати це завдання неможливо, але, якщо знати закони фізики, зробити це не важко. Необхідно набрати у пробірку води, закрити її пальцем, перевернути і опустити в склянку догори дном, підвести вінець пробірки до поверхні води. Олія буде спливати,

заповнюючи пробірку.

Запитання: 1. Чому спливає олія? 2. Чому не виливається вода з пробірки? 3. Де можна використати це фізичне явище? Пояснення явища. Густина олії менша за густину води, тому виштовхувальна сила, яка діє на неї, більша за силу тяжіння. Дія сил поверхневого натягу спричиняє підйом олії у вигляді кульок. Вола не виливається з пробірки, тому що атмосферний тиск значно більший за тис водяного стовпа пробірки. Це явище використовують для збирання нафтопродукті з поверхні моря під час аварій на танкерах. • Пісок, що заряджає електрометр Завдання: Візьміть пластмасову лійку і закріпіть її в лапці штатива над кулею електрометра. Наберіть у склянку сухого річкового піску і насипайте його на край лійки. Він скочуватиметься лінійкою в кулю електрометра. Стрілка електрометра відхилиться, вказуючи на наявність заряду! Запитання: електрометра?

Чому

відхиляється

стрілка

Коли пісок скочується лійкою в кулю електрометра, відбувається електризація піску і лійки. Тому стрілка електрометра відхиляється, вказуючи на те, що пісок отримав заряд внаслідок дотику до пластмаси. 2. Чи відхилятиметься стрілка електрометра, якщо лійка буде металевою? Буде, бо пісок і металева лійка - різнорідні тіла, які під час дотику електризуються. 3. Чому пісок повинен бути сухим? Пара води дуже добре забирає заряд із тіл. Крім того, під час дотику піску і лійки завдяки наявності води між ними відбувається обмін зарядами і, як наслідок. їхня компенсація. 4. Чому для зберігання, перевезення і переливання пального необхідно використовувати тільки металеві відра, каністри і лійки? Щоб уникнути розрядів статичної електрики. Метали добре проводять електричний струм і заряд переходить до інших тіл (у землю).

Пояснення явища: Під час скочування піску по лійці в кулю електрометра

відбувається електризація піску і лійки, тому стрілка електрометра відхилилася, вказуючи на те, що пісок отримав заряд у результаті дотику до пластмасової лійки.

• Невидимі чорнила. Невидимі чорнила можна приготувати із лимонного соку. Треба вичавити лимонний сік у пробірку і написати ним якесь слово на папері. Почекати, доки сік висохне; потримати аркуш із «написом» над полум'ям свічки. У результаті на папері з'являється чіткий напис. Такі чорнила можна приготувати так само й із залізних ошурок і розчину соляної кислоти; із соку цибулини. ОРГАНІЗАЦІЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У КУРСІ «ПРИРОДОЗНАВСТВО». 5-6 КЛАС

Наука, яка вивчає сезонні явища в природі, називається фенологією (від грец. fenomen — «явище» та logos — «вчення»). Спостерігаючи за явищами природи протягом кількох років, можна встановити зв'язок між часом їх приходу й оптимальними термінами проведення сільськогосподарських робіт, сівби, посадки дерев, заходів щодо захисту лісів від пожеж, шкідників, хвороб та ін. Орієнтовний алгоритм проведення фенологічних спостережень 3 Вибір місця спостережень Для фенологічних спостережень оберіть ділянку території (приблизно 5x5 метрів) або стежку, яка б відображала типові для цього району природні умови (це може бути шкільний сад, стадіон, лісопарк, сквер та ін.) 4 Вибір об'єктів спостережень На обраному місці необхідно вести спостереження не менш ніж за 10-ма деревами або чагарниками одного виду. Обрані екземпляри дерев доцільно намітити кольоровими етикетками (кольоровим скетчем), які добре буде видно здалеку. Для спостережень за трав'янистими рослинами

необхідно, щоб на ділянці була достатня кількість екземплярів певного виду. По можливості, на ділянці визначте об'єкти тваринного світу (птахи, комахи, звірі). Якщо поблизу школи є річка, озеро — їх теж бажано включити до об'єктів спостережень. 5 Складання схеми (або плану) місця спостережень 6 Спостереження за природними явищами (у живій і неживій природі) й фіксація результатів Частота відвідування місця спостережень визначається вчителем та залежить від сезону. Так, восени та навесні спостереження здійснюються два-три рази на тиждень, у зимовий період — один раз на десять днів. Навесні, під час розвитку рослин, ділянку необхідно відвідувати щодня. Спостереження за розвитком природи, за явищами, які відбуваються в ній, мають здійснюватися послідовно й систематично. Фіксування результатів спостережень за гідрометеорологічними, ботанічними та зоологічними явищами доцільно здійснювати окремо й паралельно. Орієнтовний перелік фенологічних спостережень • за явищами неживої природи — встановлення середньодобової температури нижче (вище) + 15 °С, 0°С, -15 °С (з якого дня); найтепліший день місяця, перший сніг, перший заморозок у повітрі, на ґрунті, перший лід на калюжах, встановлення стійкого сніжного покриву, льодостав на річці, перша (остання) відлига, поява перших проталин, повне танення снігу, льодохід, перша гроза та ін.; під час спостережень небезпечних природних явищ (ожеледиця, буреломи, шквальні вітри, паводки, пилові бурі та ін.) вказувати дату спостереження цих явищ; • за явищами живої природи — перше жовте листя на деревах (береза, клен), початок дозрівання плодів (горобини, калини та ін.), початок листопада (опадання першого поосінньому розфарбованого листя липи, горобини, черемхи, берези), закінчення листопаду (бузок, тополя), закінчення збору врожаю (зернових, картоплі, овочів та ін.), посів 17

озимих (посівів на зиму цибулі, часнику та ін.), розкриття шишок, масовий відліт птахів (ластівок, гусей, шпаків та ін.), поява павутиння, поява перших птахів, які зимують (снігур, зимородок, омелюх), кочування тварин до населених пунктів, рух соків-у берези, цвітіння верби, мати-й-мачухи, поява листя на березі, цвітіння абрикосу, вишні, груші, сливи, початок посіву зернових культур, картоплі, приліт шпаків, граків, ластівок, поява перших мух, виліт хрущів, перше кування зозулі, перша пісні солов'я, початок цвітіння кульбаби, конвалії, бузку, черемхи та ін. Для довідки Перші проталини — поява перших місць з відкритим від снігового покриву ґрунтом. Спостерігається на рівній відкритій місцевості. Приліт шпаків, граків — позначається день, коли вони були вперше зафіксовані спостерігачем. Перший приліт і масовий приліт птахів одного виду можуть не співпадати. Льодохід —день, коли на малих ріках лід розтане на місці, на великих — лід понесло потоком по річці. Рух соків у берези — виділення соку може розпочатися ще до танення снігу. Для визначення цього явища на стовбурі дерева на висоті 1,2 м з південного боку обережно проколоти кору. Проколи замазати пластиліном. Початок цвітіння мати-й-мачухи, пролісків — записується дата, коли зацвіли перші рослини (виключити І зі спостережень рослини, які проростали поблизу теплотрас, біля будинків, у містах). І Початок посіву зернових — фіксується день перших польових робіт. Перший заморозок у повітрі — визначається в ранкові години за наявністю інею або шару льоду на калюжах. Весняні спостереження за деревами та чагарниками слід розпочати з того дня, коли температура повітря вдень у тіні буде складати +5 °С. 18

Спостереження за тваринами здебільшого буває випадковим. Легше віднайти і відмітити лише їх сліди. Фенологічний календар Осінь Явище природи Дата Зміни в Дата Зміни у Дата (нежива рослинному тваринном природа) світі у світі Встановлення Перше жовте Поява середньодобової листя на березі павутини температури повітря нижче від + 15°С Встановлення Початок Збирання середньодобової дозрівання птахів у температури плодів на зграї повітря нижче горобині від 0 °С Перший Початок Масовий заморозок у листопаду відліт повітрі, на (опадання птахів: грунті першого погусей, качок осінньому зафарбованого листя): липи горобини шпаків берези ластівок Перший лід на Закінчення Поява калюжах листопаду: перших бузок птахів, які зимують: 19

Перший сніг

тополя Закінчення збору врожаю зернових

омелюх зимородок снігур Кочування тварин до населених пунктів: миші птахи інші

Закінчення збору врожаю овочів: Сіяння озимих Сіяння на зиму насіння (цибулі, часнику та ін.) Зима Явище природи Дата Зміни в Дата Зміни у Дата (нежива рослинному тваринном природа) світі у світі Встановлення Розкриття Спостереже середньодобової шишок ння за температури птахами повітря нижче від біля годів-5 °С ниці: - які птахи Встановлення Спостереження прилітають середньодобової за поведінкою частіше; температури рослин під час - якій їжі повітря нижче від високих надають пе— 15°С температур ревагу узимку (набухання бруньок, рух

соку, озеленіння трави і т. ін.) Перша відлига Остання відлига Встановлення стійкого снігового покриву Льодостав на річці Явище природи (нежива природа)

Встановлення середньодобової температури повітря нижче від 0 °С Встановлення середньодобової температури повітря нижче від + 10°С Поява перших проталин

Льодохід

Весна Дата Зміни в рослинному світі Рух соків у берези

Дата

Зміни у Дата тваринному світі Приліт перших шпаків, граків

Зацвітання верби

Приліт ластівок

Зацвітання мати-й-мачухи

Виліт хрущів (зазначити день, в який спостерігал и) Перша пісня солов'я

Поява листя на березі

Повний схід снігу Перша гроза

Закінчення заморозків на ґрунті

Зацвітання абрикосу Початок цвітіння кульбаби конвалії бузку черемхи Початок посіву зернових Початок посіву картоплі

Фотогалерея місця спостереження за природними явищами

Осінь

Вересень

Жовтень

Листопад

Зима

Грудень

Січень

Лютий

Весна

Березень

Квітень

Травень

Літо

Червень

Липень

Серпень

Методика проведення уроків-практикумів З досвіду роботи вчителя природознавства ЗОШ №52 Амбросимової Н.В. Більш як 2400 років тому видатний китайський педагог Конфуцій сказав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію».

Цей девіз покладено в основу моєї роботи як вчителя фізики і природознавства так і уроків-практикумів зокрема. У процесі таких уроків учні стають дослідниками, розвиваються їх допитливість, активність, самостійність,формуються практичні вміння та навички роботи з фізичними приладами. Практичні методи необхідні й корисні. Дітям такі уроки завжди цікаві. Важливо, щоб Існувала система їх проведення, була в наявності достатня матеріальна база. Адже потрібна певна кількість приладів (кожний прилад в 4 екземплярах). Проведення таких уроків розвиває не тільки інтелект та здібності учнів, а й готує їх до подальшого вивчення фізики та інших наук. На це заняття готуються демонстраційні досліди, що визначені навчальною програмою з однієї теми або розділу. Кожен учень повинен виконати всі досліди. Слід заздалегідь підготувати додаткові досліди для того учня, який раніше за всіх виконає обов'язкове завдання. Після всього рекомендується усне обговорення експериментів. Для цього на дошці заздалегідь записано деякі запитання учнів, серед яких є такі: • Чи можна вдосконалити даний експеримент? Якщо так, то яким чином? • Чи ним можна скористатися в житті? У якій галузі людської діяльності? Урок-практикум Види сил. Прості механізми. Амбросімова Н.В., вчитель фізики і природознавства ЗОШ №52 Мета: 

Удосконалити знання учнів про сили. 23

 Формувати вміння користуватися приладами.  Розвивати вміння і навички порівнювати класифікувати явища, самостійно виконувати експериментальні завдання.  Формувати в учнів навички індивідуальної роботи ,почуття відповідальності, взаємопідтримки, бажання пізнати нове.  Формувати інтерес до природничих наук, демонструючи нерозривний зв'язок їх з повсякденним життям. Обладнання: штатив лабораторний універсальний, динамометри, тягарці, дерев'яна лінійка, дерев'яний брусок. Форма проведення: урок-практикум демонстраційних дослідів. Тип уроку: застосування знань, умінь, навичок. Методи і форми роботи: словесні (ущільнене опитування, бесіда), практичні (виконання дослідів). План уроку 1. Організація класу. 2. Актуалізація опорних знань учнів. 3. Інструктаж з техніки безпеки. (додаток №1) 4. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення завдань уроку. (додаток №2) 5. Виконання учнями демонстраційних дослідів. 6. Узагальнення і систематизація знань. 7. Підведення підсумків уроку, аргументація оцінок. 8. Повідомлення домашнього завдання. ХІД УРОКУ

I. Організація класу II. Актуалізація опорних знань учнів. На попередніх уроках ми з вами вивчили сили, прості механізми. Повторення основних знань за допомогою електронної таблиці. 1. Що називається силою тяжіння?( Сила з якою Земля притягує до себе тіла.) 2. Що називають силою пружності? (Сила, яка виникає

внаслідок деформації тіла та направлена протилежно деформації.) 3. Як називається прилад для вимірювання сили? (Динамометр) 4. Що є одиницею сили? (Ньютон) 5. Що називають простими механізмами? (Пристрої, призначені для збільшення сили чи зміни її напрямку.) 6. Що називається силою? (Величина, яка характеризується взаємодією тіл один на одного.) 7. Від чого залежить значення сили? (Від маси тіла.) 8. Що називається деформацією? (Зміна форми та об'єму тіла.) 9. Куди спрямована сила тяжіння? (Вниз до Землі) 10. Під дією якої сили яблуко падає з дерева? (Сила тяжіння.) 11. Під дією якої сили автівка зупиняється? (Сила тертя.) 12. Під дією якої сили гумовий м'яч відштовхується від стінки? (Сила пружності.) III. Інструктаж з техніки безпеки (див. додаток №1) IV. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення завдань уроку. Сьогодні на уроці ми з вами здійснимо подорож країною «Механіка» -зможемо. власноруч відчути силу тяжіння, пружності. Полинути в таємниці сил, які діють на нас, але ми в повсякденні їх не помічаємо. Увійдемо в образи науковців, дослідників, будемо робити висновки, припущення і доводити їх; відпрацюємо вміння користуватися динамометром, важелем, за їх допомогою вимірювати силу тяжіння, пружності, тертя. НАС НІЩО НЕ МОЖЕ ЗУПИНИТИ, КЛИЧУТЬ ВДАЛЬ НЕЗВІДАНІ СВІТИ. ВСІ МИ ХОЧЕМ ВІДКРИТТЯ ЗРОБИТИ, ЩОСЬ СВОЄ В НАУЦІ ВІДНАЙТИ.

Ви отримуєте маршрутні листи (див. додаток №2), які допоможуть здійснити цю подорож і відкрити щось своє. Під час виконання дослідів, ви зустрінетеся з труднощами, та вам позбутися їх і не зійти з правильного шляху допоможуть картки-підказки (див. додаток №3) V. Виконання учнями демонстраційних дослідів. VI. Узагальнення і систематизація знань. • Наведіть приклади прояву цих сил у живій природі. • В яких сферах діяльності людини ми зустрічаємось з цими явищами? • Як людина використовує різні види сил, що виникають у природі? Наведи приклади. • Наведіть приклади механізмів, які людина використовує. VII. Підведення підсумків уроку, аргументація оцінок. VIII. Повідомлення домашнього завдання. *18 (повторити). • Сторінка 52 №4,№5,№6 • творче завдання: малюнок «Використання різних видів сил у природі» (за бажанням) Додаток №1 Інструкція з техніки безпеки під час виконання робот практикуму І. До початку роботи 1. Готуючись до виконання роботи (досліду), залишіть на столі тільки те, що необхідне для виконання роботи (досліда). 2. Не починайте виконувати роботу (дослід) без дозволу вчителя. 3. Слідкуйте за тим, щоб обладнання на столі було розташоване таким чином, аби уникнути його падіння на підлогу

II. Під час виконання роботи: 1. Не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя. 2. Старанно дотримуйтесь усіх вказівок і рекомендацій учителя щодо виконання роботи (досліда). 3. Користуючись динамометром, не растягуйте пружину руками. 4. Не перевантажуйте пружину динамометра більшим навантаженням, ніж допустиме. 5. Не допускайте розгойдування важків, зупиняйте їх коливання рукою. 6. Не допускайте падіння тіл (брусків) і важків при їх зважуванні динамометром. 7. Слідкуйте за кріпленням бруска з важками при визначенні сили тертя і порівняння її з вагою. Уникайте їх падіння, бо це може привести до травми руки чи ноги. III. Правила роботи з важелем

Обережно зрівноважте важіль за допомогою гайок, що містяться на його кінцях. Підвішуйте тягарці до плечей важеля так, щоб він не обертався навколо осі і не вдарив вас. Обережно підвішуйте динамометр до важеля, щоб важки не зірвалися з плеча важеля (підтримуючи його рукою).

IV. Після закінчення роботи 1. Складіть обладнання у такому порядку, у якому воно було складено до початку роботи. 2. Приберіть своє робоче місце. Додаток №2 № Завдання дослід у Порівняти сили тяжіння, 1 яки діють на тіла. Визначити масу тіла. 2 3

Порівняти силу тертя ковзання з силою тертя качення.

Обладнання Динамометр, тіла різної маси. Динамометр, тіло невизначеної маси. Динамометр, бруски різні за формою.

5 6

Визначити силу тертя, яка виникає між дерев’яним бруском і лінійкою Проградуювати шкалу динамометра з ціною поділки 1 H Визначити силу пружності, що діє на тіло. Дослідити, яке співвідношення між довжиною плечей та силами повинно бути при рівновазі важеля. Дослідіть, як монета вартістю 1 копійка може підняти металеву гривню. Визначити силу тяжіння, діючу на тіло. Перевірте дає чи не дає нерухомий блок виграш всидь

Динамометр, дерев'яний брусок, лінійка. Штатив, динамометр, набір важків масою по 100г, олівець Динамометр, брусок. Важіль, штатив, важки масою 20г і 50г, лінійка.

Учнівська лінійка завдовжки 25см, металева гривня, монета вартістю 1 копійка, олівець. Штатив, динамометр, набір важків масою по 100г, нерухомий блок, мотузка.

Дослід №1 (підказка) 1. До динамометра підвісити перше тіло. Визначити силу тяжіння. 2. До динамометра підвісити друге тіло. 3. Порівняти сили тяжіння. 4. Дослід №2 (підказка) 1. До динамометра підвісити тіло. Визначити силу тяжіння, діючу на тіло. 1. Згадати: яка сила діє на тіло масою 1кг. 2. Зробіть висновок. 29

Дослід №3 (підказка) 1. Поклади на дерев'яну лінійку брусок і виміряй силу тертя, що виникає між їх поверхнями під час руху бруска. Намагайся при цьому рухати брусок рівномірно 2. Поклади на дерев’яну лінійку брусок круглої форми і виміряй силу тертя , що виникає між їх поверхнями під час руху. Намагайся при цьому рухати брусок рівномірно 3. Порівняй значення сили терта в першому та другому дослідах. Дослід №4 (підказка) 1. Поклади на дерев'яну лінійку брусок і виміряй силу тертя, що виникає між їх поверхнями. Намагайся при цьому рухати брусок рівномірно. 2. Зроби висновки.

Дослід №5 (підказка) 1. Закріпити в штативі корпусу динамометр у вертикальному положенні, попередньо закривши шкалу аркушем паперу. 1. Позначити початкове положення стрілки цифрою 0. 2. Підвісити до гачка важок масою 100 г, положення стрілки відмічаємо цифрою 1. 3. Повторити дослід для трьох важкої. Досвід №6(підказка) 1. До динамометра підвісити тіло 2. Визначити силу тяжіння, яка за своїм значенням 30

дорівнює сили пружності. Досвід №7 (підказка) 1. Підвісити тягарець масою 20г на відстані 10см від вісі оберту лінійки 2. Підвісити тягарець масою 50 г з іншого боку на такій відстані, щоб лінійка знаходилась в рівновазі 3. Виміряйте цю відстань. 4. Зробіть висновок: яке співвідношення між довжиною плечей та силами повинно бути при рівновазі важеля. Дослід №8 (підказка) 1. Покладіть лінійку на олівець так, щоб вона торкалася до нього під позначкою 8 см 2. Металеву гривню покладіть на лінійку біля позначки 0 см. 3. Покладіть монету вартістю 1 копійка біля позначки 15 см. Чи піднялась гривня? 4. Повторіть дослід, але при цьому монету вартістю 1 копійка покладіть на лінійку біля позначки 25 см. Чи вдалось підняти металеву гривню? 5. 3робпь висновки, як довжина важеля допомагає отримати виграш у силі. Дослід №9 (підказка) 1. Підвісити до динамометра тіло. 2. Визначити значення сили тяжіння, діючу на тіло. 3. Прив'яжіть тіло до одного кінця мотузки і перекиньте його через нерухомий блок. 4. До другого кінця мотузки прикріпіть динамометр. 5. Піднімайте тіло рівномірно, тягнучи динамометр вниз. 6. Подивіться, яке значення сили показує динамометр 7. Порівняй значення сили в п №2 та п. №6. Зробіть висновки.

ЕКСКУРСІЇ ТА ПОДОРОЖІ В ПРИРОДУ (5 клас)

Дибченко В.І., вчитель біології і природознавства ЗОШ №29 Екскурсія «Методи пізнання природи» Мета: формувати уявлення про природу, про місце людини в ній; ознайомити з методами її дослідження, розглянути прилади, за допомогою яких учні будуть спостерігати за природними явищами; обґрунтувати цінність знань з природознавства для людини. Обладнання: блокноти, маркери, біноклі, термометри, барометр, флюгер, компас, лінійки, кольорові олівці, поліетиленові пакети, рукавички. Учасники екскурсії: учні 5 класу та вчителі природознавства, географії, біології, старшокласники, батьки. Хід екскурсії I. Вступне слово вчителя - Повторення правил поведінки в природі. - Повідомлення теми і мети екскурсії. - 3’ясування готовності учнів до екскурсії. - Повідомлення завдань до самостійної роботи. II, Робота у групах Група "Метеорологи" Спостереження за погодою 1. Подивіться на небо, опишіть хмарні, визначте, які вони за кольором та формою, високо чи низько вони пливуть, швидко чи повільно? Як вони називаються? Що вони вам нагадують? 2. Визначте напрям вітру. Де він сильніший: на відкритому місці чи між деревами? Чому? 3. Пройдіться по траві. Чи можна помітити на траві чи вашому взутті вологу? Зробіть висновок про вміст водяних парів у повітрі. 4. Встаньте обличчям до сонця. Що ви відчуваєте під сонячними променями? Станьте в тінь. Як змінилися перші

враження? 5. Узагальніть свої спостереження і зробіть висновок про погоду цього дня. Група "Біологи" Опис природного об'єкта Розгляньте лист дуба. Зробіть опис листка за планом. 1. Розмір листка дуба: - у найвужчій частині - у середній частині - у широкій частині - у найдовшій частині 2. Визначте форму листка. Яку геометричну фігуру можна описати навколо листкової пластинки (потрібне підкресліть): - коло; - прямокутник; - овал; - трикутник; - квадрат; - ромб. 3. Визначте колір листка. Чи рівномірно він забарвлений? Виберіть кольорові олівці та намалюйте цей листок. 4. Опишіть та замалюйте край листка. З чим можна порівняти його? Група "Систематики" Порівняння природних об'єктів 1. Знайдіть серед рослин на маршруті дві рослини одного роду (попросіть допомоги вчителя біології). 2. Порівняйте їх. Для цього: а) Проведіть долонею по стовбуру. Який він на дотик: теплий; холодний; гладенький; бугристий ? б) Визначте колір кори. Якими кольорами ви користувалися для передачі кольорової гами?

в) Визначте, чи однакові форми крони у дерев, що ви порівнюєте. г) Порівняйте форму та колір листків. Які листки на дотик? Замалюйте декілька листків. 3. Результати порівнянь оформіть у вигляді таблиці. Група "Метрологи" 1. За допомогою термометра виміряйте температуру повітря. 2. За допомогою барометра виміряйте атмосферний тиск. 3. За допомогою гномона виміряйте довжину тіні. 4. За допомогою компасу визначте сторони горизонту. 5. Визначте напрямок вітру за допомогою флюгеру. 6. Визначте, які прилади в вашій групі не є вимірювальними. Усі записи, висновки учні роблять в блокнотах. Дають рекомендації щодо збереження природи на цій ділянці, прибирають територію, на якій знаходяться. III.Обговорення результатів роботи в групах IV.Підведення підсумків екскурсії Экскурсия в природу (школьный участок) Міндра Н.А., вчитель географії і природознавства ЗОШ №42 Цели: Образовательная: познакомить учащихся с разнообразием природы родного края; дать представление о древесных, кустарных и травенистых растениях; продолжительности их жизни; отрабатывать приёмы фиксации наблюдений; формировать общеучебные умения по оформлению письменного отчёта об экскурсии. Воспитательное: прививать учащимся навыки поведения в природе, воспитывать бережное отношение к ней. Развивающая: развивать эмоции учащихся, создавая с этой целью задания творческого характера.

Оборудование: карточки с заданиями для самостоятельной работы, блокноты, ручки, газеты и старые книги(для гербария). Тип урока: Урок-экскурсия. Ход урока. I Организационный момент. Проверка готовности класса к экскурсии. Повторение правил поведения в природе. II Самостоятельная работа учащихся по заданиям Учащиеся делятся на звенья. 1 звено. Задание 1. 1. Найдите 3 группы растений: деревья, кустарники, травянистые растения. Опишите чем они отличаются друг от друга. 2. Запишите названия знакомых деревьев, укажите признаки характерные для них. 3. Зарисуйте контуры дерева, кустарника, травянистого растения. 2 звено. Задание 2 1. Найдите растения у которых изменилась окраска листьев. Опишите, как она изменилась у разных растений. 2. Соберите опавшие листья различной окраски для гербария. 3. Запишите названия знакомых вам растений, которые вы увидели на экскурсии. 3 Звено. Задание 3 1. Зарисуйте растения у которых созрели плоды или семена, рассмотрите их. Опишите чем они отличаются. 2. Соберите семена подорожника, других цветковых растений встречающихся на школьном дворе. 3. Запишите знакомые вам травянистые растения. 4 Звено. Задание 4 1) найти кустарник сирени. Опишите его ( какие листья, стебель, есть плоды или цветы) 2) найти растения, которые ещё цветут.

3) соберите для гербария листья, опавшие с деревьев с различной окраской. III После окончания экскурсии - подведение итогов, оформление собранного материала. IV домашнее задание. Оформить отчёт о работе по карточкам, сделать рисунки и фото.

Список літератури: 1 .Гільберт Т.Г., Мирна Л.А. Проценко В.М. Посібник з природознавства. Завдання для перевірки досягнень учнів з курсу „Природознавство . Практичні роботи "Тернопіль" . 2005. 2. Клименко Л.О. , До методичної скарбнички вчителя природознавства (5-6-й клас), МОІППО, Миколаїв 2011. 3. Кобернік С.Г., Коваленко P.P., Масляк П.О., Скуратович О.Я., Методика викладання географії в школі К. „Ставред-2", 2000 4. Шабанов Д.А.,Задорожний К.М., Кравченко М.О. Робочий зошит з природознавства, Харків, "Ранок" 2005. 5. Ярошенко О.Г., Коршевнюк Т.В. Природознавство, К., „Генеза",2005