Християнська сім′я 1 2017 by Smirna Cherkassy

1 (1) 2017

Романтичність стосунків: чи потрібна вона в сучасному житті? Три способи сказати «Я люблю тебе»

Любов - це стан серця і розуму

ЛЮБОВ - ЦЕ... simia_1-17_ukr_new.indd 1

28.03.2017 14:21:22

Ж У Р Н А Л

Д Л Я

У С І Є Ї

Р О Д И Н И

Січень-Лютий 11 2017

ЗМІСТ 4 13

4



13 



18 



22 



ЗАРАДИ КОХАННЯ

«ЖИТТЯ, ЯК ВОНО Є» интерв'ю із сім'єю Шевелєвих

КОХАННЯ - ЦЕ РІШЕННЯ, ПОДРУЖНЄ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПІКЛУВАТИСЯ Дж. Гарольд Сейла

РОМАНТИЧНІСТЬ У СТОСУНКАХ: ЧИ ПОТРІБНА ВОНА В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ? Наталя Абдуллаєва

ТРИ СПОСОБИ СКАЗАТИ «Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ»

ЯК ЛЮБИТИ, КОЛИ КОХАННЯ ВЖЕ НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ?

Видання засновано у січні 2001 року та зареєстровано в Державному комітеті інформаційної політики телебачення та радіомовлення України. Реєстраційний номер КВ 5833 від 06.02.2002. Журнал виходить 6 раз на рік. Індекс передплати в Україні: українською мовою — 97930, російською мовою — 98538.

Передплату на журнал ви можете оформити у будь-який час та в будь-якій країні з потрібного для вас номера за такими адресами:

КРАЇНИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ:

БІЛОРУСЬ:

США І КАНАДА:

Головний реда ктор :

МОЛДОВА:

Станіслав Каспров

Кожокару Микола Str. Stefan cel Mare, 6, Stauceni, Moldova, MD 2050 Teл.: + 373 22 327 139 E-mail: cojocarunicolae@hotmail.com

Зам. г оловног о р еда ктор а :

Олена Гуріна Редакт ори-кор ектор и :

Світлана Береза Єлизавета Костюніна Ориг інал-макет:

Діндикова Т. К. а/с 5, м. Бобруйськ, Могилевська обл., 213827, Білорусь Тел.: 8 0225 73 90 21; +375 29 245 44 59 E-mail: smirnabelarus@tut.by

РОСІЯ:

Bild & Medien Vertriebs GmbH Muensterstrasse 17, 33428 Harsewinkel, Germany Tel.: + 49 (0) 5247-10259 E-mail: info@bild-medien.com www.bild-medien.com Biblos Books & More 6380 Tupelo Dr Stuite 2 Citrus Heights, CA 95621, USA Tel.: +1 (916)580-3030 E-mail: info@biblosbooks.com www.biblosbooks.com

УКРАЇНА: Видавництво «Смірна» а/с 2155, м. Черкаси, 18020, Україна. Тел.: (0472) 73-87-52; 73-45-50 E-mail: books@smirna.org

Єфімов Станіслав Валерійович а/с 72, м. Якутск-14, 677014, Росія, Республіка Саха (Якутія) Tел. 79243688143 E-mail: stasefimov@gmail.com

Наталія Барабаш Підписано до друку з оригінал-макета 15.03.2017. Формат 84х108/16. Папір крейдований. Друк офсетний. Ум. друк. а. 8. Ум. кр.-отт 18. Обл.-вид. арк. 2,4. Наклад 1 000 прим. Зам. № 140. Ціна договірна. Видавництво «Смірна» а/с 2155, м. Черкаси, 18020, Україна. Тел./Факс: (0472) 73-87-52; 73-45-50. E-mail: books@smirna.org www.smirna.org Надруковано: ФОП Каспрова А. М. а/с 2170, м. Черкаси, 18020, Україна. Тел.: (0472) 73-87-52, 094 98 444 69

simia_1-17_ukr_new.indd 2

Назва, концепція, зміст та дизайн журналу є інтелектуальною власністю ТОВ «Видавництва „Смірна“» та охороняється законодавством про авторське право. Повне або часткове відтворення чи поширення будь-яким способом матеріалів, опублікованих в цьому виданні, можливе лише тільки з письмового дозволу ТОВ «Видавництва „Смірна“». Матеріали, що надходять до редакції, не рецензують та не повертають. Листування з читачами тільки на сторінках журналу. © ТОВ «Видавництва „Смірна“», 2017. © Freepik, фото

28.03.2017 14:21:25

 Слово редактора 

ЛЮБОВ -

ц е ...

«Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).

юбі наші читачі! У новому році вітаємо вас із Різдвом! Народився у світ Спаситель, народилася Любов, яка подарувала нам надію на вічне життя. Номер журналу, який ви тримаєте в руках, повністю присвячений темі любові — як божественної, так і земної. Ісус відкрив нам новий вид любові — Божу безумовну любов. Бог, в Якого ми віримо, є Бог любові. Він створив світ від надлишку Своєї Любові, щоб Його творіння змогло розділити з Ним радість буття. В основу людського суспільства Бог поклав сім’ю. Це священна постанова, дана першим людям, Адаму та Єві, а через них і їхнім нащадкам. Біблія стверджує, що любов до чоловіка — не просто почуття, а стан розуму, здатний подолати і хвороби, і душевні переживання, і фінансові труднощі. Справді, труднощі часто дають гарну можливість проявити справжню любов. Справжня любов — це безкорисливе, самовіддане бажання задовольняти потреби ближнього. Якщо у чоловіка та жінки будуть правильні стосунки з Богом, вони будуть відчувати силу єдності та докладуть усіх можливих зусиль, аби зробити все, що в їхніх силах, аби зберігати свої почуття протягом усього життя. Бажаємо вам, дорогі читачі, любові та гармонії у ваших сімейних стосунках, а також приємного проведення часу за читанням нашого журналу.



Станіслав Каспров, головний редактор

simia_1-17_ukr_new.indd 3

28.03.2017 14:21:44

 Тема номера 

ЗАРАДИ

КОХАННЯ «Бог є любов» - так каже Біблія. І цю Свою сутність Всевишній заклав у людину, яку Він назвав улюбленим творінням, створеним «за образом Своїм, за подобою Своєю». Бог, Який має Сам у Собі спілкування і любов між трьома Своїми особистостями, заклав ці ж принципи в людині для того, щоб вона у своєму середовищі, у своїх стосунках з іншими людьми відображала свого Творця. Наталія

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 4

ез спілкування і любові люди не можуть існувати. Як без фізичної їжі і води не може розвиватися та існувати тіло, так без спілкування і любові не може розвиватися та існувати душа. В основу людського суспільства Бог поклав сім’ю. Це священна постанова, дана першим людям, Адаму та Єві, а через них і їхнім нащадкам. У сім’ї народжується нова людина, оточена турботою батьків, а також братів і сестер. У родині дитина, підростаючи, вчиться любові й взаємин з оточуючими. Дитина, позбавлена уваги і любові до себе, виростає глибоко травмованою і нездатною будувати стосунки. Виростаючи, вона може відображати навколо себе тільки той світ, який у неї всередині. Не маючи в собі насиченості любов’ю — не зможе віддавати любов; не маючи радості — не зможе випромінювати радість; не маючи перед собою прикладу правильних подружніх стосунків мами і батька, батьків із дітьми, вона буде відтворювати тільки ту модель, що засвоїла у своїй родині. Сім’я — це те, що стане або благословенням для багатьох людей, або прокляттям із покоління в покоління, що розбиває серця і долі. Модель сім’ї — це мікромодель усього суспільства. Що ми бачимо в ньому? Які проблеми? Шукати їхнє джерело потрібно в родині! Виправити суспільство, охоплене насильством, аморальністю, духовним невіглаством,

1 - 2017

28.03.2017 14:21:50

байдужістю, всілякою нечистотою і несправедливістю (політичною або соціальною) можливо, якщо тільки почати з сім’ї. А сім’ю, як постанову, дав Бог! Не людина, але Всевишній Сам визначив сім’ю і закони, на яких вона ґрунтується. Скажіть, чи розумно експлуатувати річ, не ознайомившись із інструкцією? Чи буде побудована правильно родина, якщо люди не знають Бога і Його моделі родини? Чи можна сподіватися, що людина зможе побудувати благополучну сім’ю, якщо вона не знайома з Божими законами про стосунки і розраховує тільки на себе, на свій розум або якісь уявлення про предмет? Наочно видно, до чого призводить духовне невігластво. Відсоток повних і благополучних родин у суспільстві низький, але навіть у тих родинах, які ще не зруйновані розлученням, залишається чимало проблем. Такі плоди незалежності людини від Бога. Все більше хлопців та дівчат розчаровуються в інституті сім’ї і створюють тимчасові зв’язки. Статеві збочення стали масовим явищем і вказують на ознаку швидкої руйнації суспільства, яке деградує. Завжди в історії духовний і моральний занепад тягнув за собою Божі суди. Прикладом цього є багато цивілізацій і великих міст, які просто зникли. Біблійна історія про долю Содому і Гоморри — це попередження всім поколінням про наслідки занепаду суспільства. Отже, стан і доля всього соціуму — в руках батьків, яким Бог довірив маленьких людей. Відповідальність ця велика.

Стріли Амура З чого ж починається родина? А починається вона з таємниці шлюбного союзу чоловіка і жінки. Кожна людина мріє про велике і чисте кохання, про любов вірну і нескінченну. Ці мрії серця не випадкові, вони закладені Творцем і відображають Його задум. Мета шлюбного союзу — це реалізація любові! І цій меті сприяє цілий ряд засобів, дбайливо продуманих Всевишнім.

Любов потребує захисту. І цей захист забезпечує законний союз. Потреба любити і бути коханим закладена в таємниці двох, і Бог забезпечив, щоб ця таємниця була захищена від сторонніх очей, від чийогось посягання, від інших руйнівних чинників рамками законного, Богом освяченого шлюбу. Родинне вогнище, особисті стосунки двох — це зачинені для сторонніх двері. Основним моментом, що включає законність шлюбу і Боже благословення у ньому, є шлюбна обітниця. Шлюбні обітниці вірності й відданості, дані один одному, дуже важливі. Це момент взаємної посвяти і зобов’язань, досконалих перед Богом, згідно з Його волею щодо шлюбу. В Біблії ми бачимо приклади різних обітниць і їх важливість. Приміром, найголовніша обітниця — це

посвята Богу, виявлена в християнському водному хрищенні. Обітниця завжди висловлюється словесно. Надалі людина несе відповідальність за свої слова.

Другим засобом, що буде зміцнювати і поглиблювати любов чоловіка та дружини, є їхня єдність: з’єднання в один невидимий організм. Це такі стосунки любові, які мають на увазі взаємний потяг і доповнення один одного до стану єдиного цілого. Коли Бог творив людину, то в слово «людина» (однина) Він включив двох окремих істот: чоловіка і жінку. «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх»(Бут. 1:27). «І сказав Господь Бог: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім…» Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом» (Бут. 2:18,24). Так Бог задумав створити союз, в якому «двоє стануть одним тілом», це буде цілісна і непорушна єдність.

Дві половинки, які стали однією людиною, ніяк не можуть бути доповнені іншими половинками. Бог дав Адаму одну дружину.

Чоловік і жінка створені не самодостатніми! Кожен сам по собі — як половинка, яка шукає іншу, і тільки з’єднання половинок робить одного чоловіка і одну жінку цілісною людиною. Вінцем єдності двох стають діти. Чи можна розділити дитину, в якій злилися риси матері і батька? Чи можна розділити тих, кого Бог з’єднав таїнством шлюбу? Помиляються ті люди, які не знають цього духовного закону і вчать бути самодостатніми. Це протиприродно. Звісно, є люди, які свідомо обирають шлях самотності, але єдиним випадком, який може замінити шлюбні стосунки, є посвята себе на особливе служіння Богу. Наприклад, життя апостола Павла. Його служіння було настільки самозреченим, наповненим труднощами подорожей і постійним ризиком для життя, що він свідомо обрав не створювати родину. Дві половинки, які стали однією людиною, ніяк не можуть бути доповнені іншими половинками. Бог дав Адаму одну дружину. Він не передбачив ні чоловікові багатожонства, ні дружині мати кількох чоловіків. Це також 1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 5

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:21:54

 Тема номера 

Третім засобом, що забезпечує гармонію стосунків, є ролі половинок. Вони також продумані Творцем і постають перед нами як заповіді. Чоловік задуманий, як сильна сторона, у якої є об’єкт любові. Дружина — це слабка сторона, яка приймає любов і турботу чоловіка. В Біблії дружина названа «слабшою посудиною», з якою і поводження повинно бути відповідним. Чоловікові Бог дав завдання любити дружину, дружині — боятися чоловіка. Тут слово «боятися» означає шанобливе ставлення, послух. Чоловік у родині — глава і лідер, цар і священик. Він несе відповідальність за все, що відбувається в сім’ї, і визначає її спрямованість і курс. На чоловіка покладена священицька функція: клопотати за свою сім’ю перед Богом. Дружина покликана бути чоловікові помічницею в його справах і починаннях. І це не тільки допомога в побуті, але й моральне підбадьорення, вірність і підтримка чоловіка в усьому. Модель подружніх стосунків має глибокий підтекст. Це прообраз стосунків Бога і Церкви. «Дружини, — коріться своїм чоловікам, як Господеві... Чоловіки, — любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе» (Еф. 5:22-25). Саме з чоловіка запитає Бог про стан його сім’ї в цілому, і за кожного її члена зокрема. Коли сталося падіння Єви, то запитав Бог з Адама: де він був, коли змій спокушав дружину, чому не навчив послуху, і чому передав свою владу дружині, коли послухався її і теж скуштував гріх. Ці історії першої родини повчальні і в наші дні. Якщо в родині ролі чоловіка і дружини порушуються, якщо подружжя не виконує зобов’язань, покладених на них Богом, то стосунки між ними псуються. Сім’я, яка йде своїми шляхами і не бере за зразок біблійні настанови, позбавлена Божого благовоління. Але якщо чоловік і жінка слухняно підкоряться Богові, то благополучні зміни не забаряться прийти в таку родину.

Бог постановив, щоб любов подружжя не вмирала. Тому наступним законом Божим є те, що шлюбний союз — постійний. Шлюб — один раз і назавжди. Чоловік або дружина не можуть ні розлучитися, ні створювати нову родину, поки обоє живі. Повторний шлюб Бог дозволяє тільки тоді, коли помре хтось один із подружжя. Тому, навіть якщо люди розлучаються, вони все одно невидимими зв'язками будуть пов’язані до смерті один із одним. В очах Бога розлучення недійсні. А повторні шлюби названі гріхом перелюбу. «Тож, що Бог спарував, — людина нехай не розлучує!» (Мт. 19:6).

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 6

Ніхто з людей — ні саме подружжя, ні свекруха зі свекром, ні теща з тестем, ні близький, ні далекий — не вправі зазіхати на цілісність шлюбного союзу. Хто стане руйнувати родину, того спіткає кара Божа.

«Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Прип. 4:23). Любов — це дорогоцінний дар від Бога. Зберігати своє серце, зберігати своє тіло для коханого — це цнотливість, ще один Божий закон для сім’ї. До одруження чоловік і жінка покликані зберігати свої серця і тіла недоторканими для майбутнього чоловіка. Саме слово «цнотливість» означає цілісність і мудрість, а також вказує на їхній зміст. Людина, яка зберігає свою цілісність — мудра і розумна. Чоловік і дружина подібні до посудин, з яких вони будуть пити і насичуватися один одним. Спочатку Бог дає в серце заставу або аванс любові. Ця застава допоможе подружжю на початку шляху для зав’язування стосунків. Пізніше, коли стосунки зав’язані і більш-менш укріплені, застава (закоханість) закінчується, і подружжю вже потрібно черпати живу воду любові самостійно з іншого джерела, і цим джерелом є тільки Бог! Часто трапляється, що чоловік і дружина через деякий час спільного життя з подивом помічають, що любов охолола, кудись поділася, а разом із нею — і рожеві окуляри обожнювання. Але ось окуляри зняті, слабкості і недоліки другої половини стали явними, і чи готова буде любов витримати випробування труднощами? Терпінням, всепрощенням, вірністю? Багато хто не витримує, родина розпадається. Чоловік і дружина зраджують один одному, шукаючи нові джерела життя на стороні, заводять стосунки з іншими людьми. Але ніяких інших джерел любові немає, бо не людина, а Бог дає цей дар.

Ще один закон, покладений для охорони любові — це заборона на сексуальні зв’язки поза шлюбом. Будь-який сексуальний зв’язок до шлюбу або подружня невірність опоганюють людину. Як порушення Божого Закону, такі стосунки відповідно і неминуче викличуть цілу лавину поганих наслідків, які позначаться на подружньому житті і принесуть безліч проблем як у стосунки чоловіка і дружини, так і в особистий духовний стан кожного з них.

Любов, що пройшла крізь десятиліття і зберегла свіжість — це велика коштовність! Вона буде зігрівати і підтримувати подружню пару на довгому і важкому життєвому шляху. Бережіть свою любов!



kobil_06@mail.ru

протиприродно для стосунків любові, як і інші «винаходи» людини в пошуках особистого щастя. Любов вимагає вірності та посвяти.

1 - 2017

28.03.2017 14:21:55

 Виховання дітей  (Продовження. Початок у попередньому номері.)

енс рамок, встановлених батьками, дуже простий: якщо ви сказали «ні», то це «ні» не може змінюватися. «Ні» — це «ні», як стіна.

Розберемо це детальніше. Скажіть, ви виходите з дому через двері чи через стіну? Звісно ж, ніхто не спробує вийти через стіну, з дитинства навчилися, тому таке не спаде на думку. Ось таким і має бути «ні» — як стіна, щоб дитина навіть не могла уявити, що може бути інакше. Є сім’ї, де діти знають, що батьки — стіна, і «ні» — це «ні». Був свідком такої картини в одній родині: двоє дітей, пошепотівши між собою, підійшли до мами і попросили: — Мам, дай цукерку! Вона їм відповідає: — Ні. Вони відійшли, пошепотіли і знову підійшли: — Мам, дай цукерку! Вона з подивом на них глянула і сказала: — Я ж вам сказала, що ні. — А чому сусідські діти кажуть, що коли тричі попросиш, то дадуть? Так, різні є родини. Для розвитку здорової душі дитини, підготовленої до випробування життям, потрібні чіткі межі. Передбачається, що батьки — в розумних межах — не будуть зважати на миттєві бажаннями своїх синів чи доньок. Для чітких меж потрібні зрілі батьки, які здатні не капітулювати не лише в простій ситуації «дай шоколадку», а й у значно складніших ситуаціях. Діти — природжені психологи, маленькі маніпулятори. Вони точно знають, де і як натиснути. Наведу кілька прикладів. Перший: восьма ранку, родина Рабіновичів. Мама Рабінович, якій нарешті вдалося всіх розбудити, заспокоїти і погодувати, чує — вже біля дверей — голосок дев’ятирічної доньки Сари: — Мам, підпишися. Вона озирнулася: Сара тримає щоденник і подає ручку. — Що трапилося? За що потрібно підписатися? — Мам, та нічого, вчителька просить підписатися просто так. Ось тут. Ти ж поспішаєш? Так? Скажіть, як ми вчинемо? Незріла і недалекоглядна мама підпишеться, а розумна відповість: «Підписуватися не буду. Повернуся з роботи — розберемося», — і зачинить двері. Наступний приклад: сімейство Абрамовичів. Десятирічний Левко вривається до будинку: — Мамо, де чеки? — Які чеки? — Дай чеки на плавання. — Яке плавання?

ПРИНЦИПИ

виховання Ашер Кушнір, Ізраїль

— Я тобі казав тиждень тому, гурток із плавання від школи. — Левку, ти мені нічого не казав. — Мамо, дай мені чеки. Друзі чекають внизу. — Почекай, дай подумати. — Як подумати, сьогодні останній день запису. — Але це ж дорого коштує! — кричить мама Абрамович. — Мамо, всі записалися. Мам, внизу машина чекає. Чуєш, гудок — там на мене чекають. Ну що, ми захочемо прославитися як погана мама? Будуть сили сказати «ні» всупереч сльозам та істериці? Спокійно сказати: «Іди вниз, скажи, що нікуди ти не поїдеш, а ввечері прийде тато — і розберемося». Таких прикладів десятки, сотні. Можна ще один приклад, нещодавно був цьому свідком: чарівна блакитноока красуня трьох років, як кажуть, плела мотузки зі свого тата, налаштовувала його проти мами. Батьки, ви повинні бути, як стіна, навіть бачучи привабливі очі ваших донечок. Так, складно встояти в непростих ситуаціях. Ми вже знаємо, що батьки повинні бути стійкими, а межі дозволеного — міцними. Залишилося з’ясувати, а що це значить: чіткі і зрозумілі обмеження? Так ми підійшли до ключового і чарівного слова: послідовність. Батьки зобов’язані бути послідовними у своїх заборонах. Якщо вони сьогодні, відпочивши і набравшись сил, заборонили Грицькові малювати на стінці силует свого братика Михасика, а вже завтра, після роботи, здалися 1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 7

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:21:55

і дозволили намалювати цей силует в іншому місці (адже все одно через місяць білити), то ніякої зрозумілої і чіткої межі дитині не визначили. Тепер вона не зовсім розуміє: можна так чинити чи не можна? Результат цієї незрозумілості — значно глибше. Він у тому, що Грицько там, всередині душі, стежить: «Заборонили чи не заборонили?» Сьогодні заборонили, а завтра, коли він поклянчить — дозволять, післязавтра знову заборонять — чому? Зрозумійте, у дітей загострене почуття справедливості. Коли це відбувається, то в душі у Грицька піднімається хвиля протесту: «Яка їм різниця? Самодури. Нелюди. Несправедливі. Їм все одно, просто вони знущаються, щось мають проти мене». Виходить, що батьки, які намагаються окреслити межі дитині, але не роблять це послідовно раз у раз, завдають дитині ще більшої шкоди, ніж при повній відсутності кордонів. Непослідовність — це один із основних коренів зла в родині. Цим страждає більшість батьків. Двічі заборонити, а потім дозволити — це зруйнувати все, що до цього побудовано, а отже, викликати постійні війни в домі. З іншого ж боку, коли ми послідовні, у дітей не виникає ніяких бажань порушити цю межу. Згадайте Павлова з його собаками: в постійності — ще раз і ще раз — є колосальна сила. І не потрібно стояти на сторожі роками, інколи трьох-чотирьох разів досить, щоб побудувати в цьому місці чіткі рамки. Підіб’ємо проміжний підсумок: ми розібрали два ключових поняття — межі й послідовність. Як дитині потрібна їжа та одяг, так їй потрібні авторитетні батьки: зрілі, сильні, які знають і вміють дати своїм дітям міцні і зрозумілі обмеження. Потрібно тепер з’ясувати, як цього досягти? Здавалося б, все дуже просто. Скажімо, маленька принцеса на ім’я Діана підійшла до своєї мами: «Мам, хочу на море». Мама, поміркувавши, вирішила, що тут треба поставити межу і відповісти відмовою. Як це сказати? Думаю, відповідь має бути зваженою. Не галасувати: «Я тобі сказала «ні» — значить «ні», і все», не шипіти: «Ти і басейну не побачиш, як своїх вух», а говорити м’яко, доброзичливо, спокійно, проте твердо, дуже твердо. У батьків повинна бути внутрішня сила, яка дає їм можливість протистояти своїм маленьким дітям і наполягати на своєму. Вкрай важливо, як ми вимовляємо слово «ні». У ньому повинна відчуватися внутрішня сила впевненості в собі. А ще важливо не пояснювати, чому ні, не вдаватися до суперечок. Переговори, педагогічні пояснення, чому ні — всього цього не слід робити. Іноді є винятки з правил, і дітям більш дорослим та кмітливим можна дати коротке пояснення, якщо ви знаєте заздалегідь, що це його задовольнить. А якщо почнеться торг, то знову твердо сказати «ні» і повторити теж коротке пояснення. Ще раз попросив — знову відповісти так само, поки не зрозуміє. Відповідати треба просто «ні», без будь-яких пояснень. Ніяка дитяча душа від цього не постраждає, але зате це «ні» допоможе запобігти падінню дитини і навіть вибудує в ній міцну 8

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 8

Як виявити

до дітей

го віку

дошкільно

• • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • •

Розфарбуйте разом із дитиною сторінку в книжці для розфарбовування. Виготовте вітальні листівки з цупкого паперу і наклейок. Заховайте подарунок-сюрприз, щоб малюк сам знайшов його. Відвезіть малюка в ліжко на спині. Полоскочіть дитині п’яточку або помасажуйте спинку. Відвідайте разом секцію дошкільної літератури у місцевій бібліотеці. Підіть разом на ігровий майданчик. Міцно обніміть малюка і довго тримайте у своїх обіймах. Очистіть апельсин (або інший фрукт) і разом з’їжте його. Виготовляйте фігурні печива і торти. Дозвольте малюкові покрити глазур’ю тістечка. Читайте вголос. Влаштовуйте пікніки в мальовничій місцевості. Наздоганяйте листочки, які падають із дерев, і разом ловіть їх. Зліпіть разом сніговика. Дайте малюкові спеціальну лійку і попросіть полити квіти у дворі або в будинку. Тримайте дитину за руку, коли ведете її на прогулянку. Говоріть про різні речі, які потрапляють вам на очі. Попросіть їх допомогти вам зібрати іграшки. Дайте їм свій старий одяг, щоб вони побавилися в перевдягання. Разом кидайте каміння у ставок. Попросіть їх нарвати квітів. Приготуйте разом аудіо або відеозапис для бабусі чи дідуся.

протидію бажанням. Якщо батьки з часу народження і приблизно до п’яти років побудують так свої стосунки з дітьми, то у них буде значно менше проблем із послухом, поєднаним із батьківським авторитетом. Що робити, якщо батьки вже припустилися помилок і про тверді межі почули на дні народження свого сина Григорія, а йому вже виповнилося шість років? Це, ймовірно, ваш останній шанс. Що потрібно робити? Припинення військових дій на тиждень — і ніяких воєн,

1 - 2017

28.03.2017 14:21:58

 Виховання дітей  у будинку — цілковита тиша, не забороняти, не просити, крім виняткових випадків. Поки ваш син Григорій здивовано поглядатиме на вас, почніть ретельно продумувати, де ви збираєтеся поставити одну-єдину межу, одне-єдине «ні» наступного тижня, і тільки одне-єдине прохання — не більше. І бути в цьому послідовним до кінця. Коли ви побачите, що добилися цього, тоді можна наступного тижня ще щось додати, але все в розумних межах. Можна повернути свій втрачений авторитет, але треба бути при цьому особливо послідовним. Давайте підіб’ємо підсумок сказаного на типовому прикладі. Багатьом батькам до болю знайома ситуація, коли дитина поводиться відносно спокійно вдома, але, йдучи разом з батьками за покупками до крамниці або в гості, стає нестерпною. Вдома батьки — стіна, на людях — плавлений сирок. Тому багато батьків заздалегідь знають, що їм доведеться зробити все, що дитині закортить; все, що вона захоче. В іншому випадку на них чекає гучний публічний скандал. А батькам незручно, що про них подумають. Як себе поводити в такій ситуації? По-перше, тут же зауважимо, що дітей до крамниці краще не брати. Але якщо цього не уникнути, то давайте обговоримо, як себе поводити в такій ситуації. По-перше, перед походом до крамниці ви кличете свого юного скандаліста і в спокійній атмосфері запитуєте: — Левику, ти хочеш піти з мамою за покупками? Радісний голосний вигук буде ознакою того, що він дуже цього хоче. Тепер ви йому ставите пастку: — А ти себе там будеш поводити добре? Тут же він відповість: — Так. — Кричати будеш? — Ні. На цьому етапі, коли його очі не бачать всі гастрономічні принади, він вам пообіцяє, що завгодно. Друге: бажано, перед самим виходом із дому знову сказати йому: — Левику ми йдемо робити покупки для дому, це покупка — не особиста, не проси для себе нічого. Домовилися? — Так, мам, звісно. На наступному етапі, як ви, напевно, здогадуєтеся, потрапивши в знайому обстановку супермаркету, коли все перед його очима, він тут же заволає «Хочу ось це!» — і покаже мамі на привабливу різнокольорову вафлю. Візьміть його м’яко за руку і скажіть твердо: «Ти ж обіцяв, що просити не будеш». Є діти, яким цього досить, щоб перестати клянчити, але є такі, для яких це буде лише сигналом: «Нічого не обіцяв!» Для початку відкриє сирену, закричавши, потім нервовим рухом півприлавка на підлогу скине. Ви готові провалитися крізь стіну: «Ось, ось, візьми». Ні, зупиніться, ви зобов’язані це ігнорувати до кінця. Важко? Надзвичайно важко. А що люди скажуть? Не дивіться на людей. Людям зі слабкими нервами, які стали свідками цієї сцени, можна сказати: «Мені шкода, що плач вам

заважає, але дитина повинна навчитися не отримувати все, що хоче». Знайте ж, що ваша послідовна поведінка вирішить цю проблему за два-три рази. Відверто кажучи, я дуже побоююся, що після години докладного розбору, як сказати дитині «ні», у батьків може з’явитися сильне і непереборне бажання швидко повернутися додому і твердо, послідовно все заборонити. Ось таким батькам ми теж скажемо: ні, і на межі повинна бути межа. Так ми підійшли до розбору наступного надзвичайно важливого питання: коли говорити «ні». Багато в чому це питання основне, з нього все починається. Батьки, які щось не до кінця зрозуміли і все заборонятимуть, ніякого авторитету не досягнуть. Більше того, якщо ще й залишився у них якийсь авторитет, то втратять його. Тому питання доречності заборон вимагає більш докладного розбору. По-перше, як ми вже згадували раніше, на подібні заборонні зони в домі потрібно мати повну згоду між чоловіком і дружиною. Тато Рабінович повинен запросити маму Рабінович до кав’ярні, і вона повинна піти. Там, у спокійній обстановці, можна обговорити, що ми Грицькові, Михасику і Діані заборонимо. Взагалі, було б непогано, якби мама з татом частіше говорили на цю тему. Не зайвим буде обговорювати це кожного дня: «Отже, що ми забороняємо?» Забороняти треба, але дуже мало. Здається, у багатьох склалося враження, що забороняти потрібно все, а іноді щось дозволити. Якраз навпаки: все потрібно дозволяти, і тільки те заборонити, що справді негативно вплине на виховання дитини. Наша проблема в тому, що ми все забороняємо. — Мам, можна побавитися на вулиці? — Ні. — Тату, дістань мені іграшку. — Ні. Чому завжди перша реакція «ні»? Після цього діти починають клянчити: «А чому? Хіба вам важко?» І тоді ми їм даємо. Ми самі породжуємо в домі постійні війни. Відразу кажемо «ні», і тільки потім замислюємося, чому заборонили. Більшість того, що дитина просить, перебуває в рамках звичайних дитячих бажань. «Ні» — це дуже сильний засіб. Батьки повинні економити свою енергію, не треба своє батьківське «ні» розтрачувати даремно — так ми його просто знецінимо. «Ні» кажуть тільки у рідкісних випадках, і якщо вже сказали, то треба триматися до кінця. Отже, я думаю, тепер усі зрозуміли, що забороняти треба рідко. Але де і що ми забороняємо? В якому місці поставити межі? Тут ми підійшли до дуже чутливої і тонкої теми.



(Продовження в наступному номері.)

1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 9

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:21:59

 Проза 

Ще раз Незвідані шляхи Господні, навіть серед невіруючих людей... Людмила Солм, Росія

ПРО ЛЮБОВ

ам, приземленим буденністю тілесних бажань — нехай навіть тричі пристрасно-емоційних — інколи буває важко зрозуміти історію трагічної «аскези» чийогось самотнього кохання... І чи так уже варто особливо вдаватися в їхній тонкий психологізм, приймаючи хід подальшої розповіді не холодною сучасною розважливістю, а виключно душею і серцем... Отже, жили-були двоє. І могли б жити, не знаючи один про одного, якби не студентська вечірка в університеті столиці країни. Він — африканець, чорнішої шкіри не буває, вона — типово слов'янської зовнішності, звичайна миловидна дівчина. Яка ж тут дивовижна історія? — запитаєте ви. Справді, все буденно і просто. Ну, зустрілися — і зустрілися. Познайомилися, покохали одне одного — діло молоде, гаряче... Студентське життя емоційно-бурхливе. Так, спонтанні перші почуття переросли в серйозні наміри. І тоді зважилися вони оголосити про те її батькам. Бути весіллю? Не так сталося як гадалося... І це, на жаль, часто цілком звичне явище у нашому житті, і не тільки в ситуації таких «кольорових» шлюбів (хай вибачать мені люди, але як по-іншому назвати такий шлюб? Я досить толерантна і зовсім не хочу нікого образити). Інші батьки не вміють поважати вибір своїх дітей, вони часто уявляють новоявлених обранців своїх дорослих чад за своїм образом і подобою... Ось тут і почалася «історія з географією», як говорить одна моя знайома про будь-яке життєво-складне або заплутане побутовими хитросплетіннями питання... Як ви зрозуміли, батьки були категорично проти того шлюбу — вони бачили по-іншому сімейне щастя своєї доньки і, звісно ж, дали відсіч. Настільки активно-діяльну, що досить швидко розвели закоханих по різні боки. Раз і назавжди! Рішуче і безповоротно зламавши будь-який опір молодих, зламали, самі того не відаючи, і майбутнє сімейне щастя своєї доньки. Вона не змогла забути свою першу і єдину любов, тож ніколи ні за кого не виходила заміж... А палкий Ромео? Що ж тут дивного... Його палка чоловіча натура вимагала свого, і він досить швидко знайшов молоду жінку, яка 10

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 10

1 - 2017

28.03.2017 14:21:59

відповіла взаємністю. Все було, як і належить у таких випадках: закоханість, спільне проживання — і невдовзі жінка розродилася темношкірою дівчинкою. Минуло небагато часу і, закінчивши навчання в столичному університеті, він (обтяжений уже батьківством) поїхав до країни «там-тамів і баобабів», остаточно забувши і своє нещасливе перше кохання, і невдалий шлюб із нею, і своє співжиття з цивільною дружиною, і доньку-первістку. І знову нас нічим не здивуєш — на жаль, усе життєво-буденно і до банальності звично... Такі історії часто-густо трапляються навіть серед наших одноплемінників, а тут людина з іншим «генетичним багажем». Там його швиденько «окрутили» батьки та родичі, він одружився, надіславши, здається, один чи два рази посилку для доньки — і забув про неї, тепер уже назавжди... Ну кого можуть зараз здивувати подібні жалісливі розповіді?! Якби не одне «але»! І ось саме з цього моменту наша історія починається вже по-новому (через що, власне, я і переказую коротенько давні події). Та перша його кохана — колишня симпатична студентка з паралельного курсу — не забула свою любов, яка залишила глибокий слід у всьому її подальшому житті. Заміж вона так і не вийшла. Жила більш-менш самодостатньо, і, наскільки могла, тримала в полі зору його життя в нашій країні (як ви вже знаєте, по закінченні університету він жив з іншою жінкою, але я забула сказати, що та переїхала до своїх батьків у скромне російське, тоді ще радянське провінційне містечко, де і народилася дівчинка-мулатка, донька цього самого «шоколадного Ромео»). Якось наша головна героїня дізналася — за чутками, звісно ж, — що мати дівчинки, забута і занедбана, не зумівши витримати своєї гіркої долі, раптово померла... Я не пам'ятаю конкретних причин смерті, та це вже не так і важливо як і від чого. Найголовніше те, що маленька сирітка стала жити в багатодітній родині якихось там малозабезпечених родичів матері. І доля дівчинки складалася надміру трагічно. Вона була не така вродлива, як бувають мулатки, різко виділялася на загальному родинному тлі, та й проживання в містечку, де колір шкіри надто вже помітний в середовищі інших дітей, було невеселим. Інколи трапляється, що й добрі люди бувають чомусь злі, і ми все це, на жаль, розуміємо... Хоча не всі, слава Богу, такі. Тому-то, дізнавшись одного разу про тяжке становище дівчинки, наша головна героїня відразу зважилася забрати до себе доньку свого минулого кохання. Ми знаємо про довгі і занудно-вимогливі процеси усиновлення та удочеріння сиріт. І це, можливо, в більшості випадків виправдано (не беруся обговорювати цю тему через незнання всіх тонкощів та деталей). Знайома вона мені лише з чуток — слава Богу, я не обділена щастям взаємності, і ми з моїм першим і єдиним, вірним і відданим

чоловіком, з яким у любові та злагоді добре виховали наших дітей, свого часу зуміли гідно оцінити їхній вибір, за що і наділені долею славним онуком — вершиною мрії нашого спільного щастя. Але я, здається, відволіклася трохи... Отож, не знаю, чи змогла наша героїня офіційно вдочерити ту темношкіру дівчинку, але вона привезла її до себе додому на постійне проживання на правах доньки. Ця чудова жінка дала п’ятирічній дитині, яка добряче настраждалася, все! Все те, що віддає тільки правдиво любляча, турботлива і ніжна мати. І я свого часу, почувши цю розповідь, була щиро вражена самовідданістю доброї душі. Слухаючи сумну розповідь, мимоволі пролила сльози співчуття і розуміння того, на що здатна по-справжньому любляча жінка. Уявіть собі: мовчазна п'ятирічна дівчинка прийшла в новий для неї дім... Вона їла з побоюванням, що їй не дадуть їжі вдосталь. Вона нечутно ступала по дому, намагаючись забитися в якийсь куточок, щоб нікому не перешкодити і — не дай Боже! — не потрапити під «гарячу руку». Побачивши нові сукні, іграшки і все, що належить дівчинці її віку, вона лише недовірливо тихо запитала: «Це мені?» І ставало страшно, тому що спочатку ці слова стосувалися всього — аж до тарілки з їжею. Все те, що цілком природно призначалося б людині з нормальної родини, аж до хліба насущного — все її дивувало... «Це мені?» — звучало з будь-якого приводу... Їй треба було звикнути до нового життя, але вона, ще маленька дитина, якось по-дорослому не вірила чи, точніше було б сказати, боялася нетривалості добрих, казково-добрих у порівнянні з її колишнім життям перемін... Тому-то і дякувала щохвилини й щогодини своїй новій мамі за все, навіть за те, за що всі ми, люди, у своєму звичному домашньому житті не дякуємо, приймаючи як стандарт. Все інше з цієї розповіді ми віддамо на волю фантазії кожного. Подальший розвиток подій зрозумілий, але додам лишень останній штришок. Дві душі злилися в єдину сім'ю — прийомна мати та донька, і неважливо, що дівчинка зовсім не схожа на свою прийомну матір кольором шкіри — хіба це головне? Важливіше те, що вони жили вдвох, і та старша, яка стала матір'ю цієї дівчинки, всю свою роками нерозтрачену любов до її темношкірого батька віддала забутій і закинутій доньці, розтопивши вже своєю материнською любов'ю недитячу обпалену маленьку душу, яка згодом розквітла вдячною взаємною любов'ю. Попелище душ дало свої добрі плоди їхнього спільного важкого щастя. Адже легко не буває в нашому світі — і, як всі ми добре знаємо, так не буває навіть у казках... Ідилія повного і безхмарного щастя — це зі сфери фантазійних мрій... Хіба не так? Тому-то ми всі і вчимося цінувати шматочки свого щастя — вкраплення радощів життєвих.

1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 11

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:06

 Проза 

А головній героїні моєї розповіді нині вже за шістдесят... І її темношкіра миловидна донька — освічена й інтелігентна жінка — сама давно вже мама і любляча та турботлива дружина, уважна, вдячна донька. То що ж тут дивного? «Що посієш — те й пожнеш...» Щоправда, про колишніх кровних родичів вона нічого не знає — про неї, напевно, й не згадують, адже стільки років не було ніяких звісток ні з того, ні з іншого боку... Можливо, ви повірите не всьому, що я розповіла. Безхмарного щастя не буває, а тут благополучна кінцівка чужої історії — хоча я й не казала, що у них не буває проблем... У кого з нас їх немає? У них, без сумніву, теж є звичайні, щоденні проблеми. Але через ті проблеми вони ще більше цінують своє важке щастя — щастя, що знайшли одна одну. І інше тьмяніє від тієї значимості — разом будь-які життєво-важливі проблеми можна вирішити, та й переносяться негаразди легше. Ви теж так вважаєте? Приємно відчувати єдність у такому питанні... Наприкінці моєї розповіді ви дещо розчаруєтеся, що нічого нового я не розповіла про любов? Та я і не обіцяла цього... Просто переказала ще одну життєву історію — не більше... А скільки подібних щасливих, нещасливих або відносно благополучних історій чуємо і бачимо навколо нас, скільки їх є у нашому власному житті... І що таке узагальнена схожість Love story в нашій особистій життєвій інтерпретації? Радість любові приходить і відходить, але чи всі з нас уміють так любити — буденно і просто, без емоцій, жестів і без гучних слів: тихо, надійно, вірно і віддано... Як тут не пригадати загальновідомі слова апостола Павла: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!» (Рим. 11:33). Незвідані шляхи Господні, навіть серед невіруючих людей, у Божому провидінні...



ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 12

1 - 2017

28.03.2017 14:22:07

 Інтерв'ю в номер 

«ЖИТТЯ ЯК ВОНО Є» Передачі Харківської студії ТрансСвітовогоРадіо «Жизнь как она есть», «Маяк надежды» і «Домашний очаг» багато слухачів добре знають і люблять. Тому подружжя В'ячеслава і Ольги Шевелєвих — завжди бажані гості в кожному домі. Їхні передачі цікаві, актуальні й проникають в самісіньке серце. Але не менш цікавим є життя В'ячеслава та Ольги.

Поділіться, будь ласка, історією вашої зустрічі з Богом. ОЛЬГА: Наші історії дуже схожі. Ми обоє — пізні й останні діти в сім'ях наших батьків. Наші мами — християнки, батьки прийшли до Бога пізніше. Ми з дитинства ходили до церкви. Завдяки християнському вихованню і молитвам наших мам, Слава прийняв хрищення в 16 років, я — в 17. Ми наполовину ДВБ — діти віруючих батьків. Останнім часом це поняття стало наче прізвиськом. Дехто вважає, що ДВБ ніколи не зможуть зрозуміти щастя п'яниці, котрий повірив у Бога, наркомана, якому Бог дарував другий шанс на життя. Не зрозуміють, бо немає точки відліку, різкого повороту в житті. Я особисто вважаю, що виховуватися в християнській родині — це честь. А що таке бруд? Не обов'язково влізти в нього по вуха, щоб відчути свою гріховність. Не треба ставати алкоголіком чи наркоманом. Досить чесно зазирнути в себе, оцінити мотиви своїх учинків, зупинити думки і перевірити їх на чистоту. Цього вистачить, щоб зрозуміти, що діти віруючих батьків, незважаючи на зовнішню порядність, потребують покаяння не менше, ніж інші люди. В᾽ЯЧЕСЛАВ: З 1986 року я слухав ТрансСвітове Радіо (ТСР). Тоді мені було 12 років. І хоча моя мама — християнка,

а я з дитинства ходив до церкви, мені не все було зрозуміло. Тому я щодня слухав християнське радіо. Прості, доступні бесіди та роз'яснення формували в мені розуміння біблійних істин і вплинули на моє рішення звернутися до Христа. У 14 років я зробив перший крок назустріч Богові — покаявся в євангельській церкві міста Харкова.

Ми знаємо, що ви працюєте на ТСР понад 17 років. Що спонукало вас присвятити своє життя радіослужінню? В᾽ЯЧЕСЛАВ: Ще перед весіллям, у 1994 році, ми з Олею склали вступні іспити до Донецького біблійного коледжу, де однією з навчальних програм був 6-місячний курс підготовки християнських радіожурналістів. Ми вирішили закінчити його, хоча якихось конкретних планів щодо роботи на радіо не було. Ми просто горіли бажанням служити Богу не у вільний час, а з повною віддачею, на всі 100%. Після повернення до свого міста підготували 10 програм для місцевої FM-станції з допомогою пастора Юрія Водолажського і євангельських церков Харкова, ефірний час на якій Бог нам послав дивним чином. Ці передачі ми робили вдома на побутових касетних магнітофонах. Восени 1997 року дізналися про

1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 13

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:11

студію ТСР у Києві і познайомилися з її координатором. Нам запропонували співпрацю. Ми з радістю прийняли цю пропозицію, знаючи, що через радіо зможемо розповідати багатьом людям про свою віру в Ісуса.

Складається таке враження, що ви не чоловік і дружина, а брат і сестра. Розуміючи, що це лише враження, хочеться запитати: як ви познайомилися? ОЛЬГА: Нашій сім'ї 20 років. А познайомилися ми зі Славою в церкві. Я навчалася в Харкові на першому курсі інституту культури. Нас із подругою запросили на молодіжну групу з вивчення Біблії. Там я і побачила вперше Славу, який проповідував перед молитвою. Його обличчя було таким серйозним, що я дала йому на вигляд років 25. Потім довго дивувалася, коли дізналася, що йому тільки 16. Наступного разу ми прийшли на групу дещо раніше. Слава прийшов за нами, і я запитала, як минуло весілля, до якого вони минулого разу готувалися. Він відповів: «Так собі». Мене це зачепило, оскільки я вважала, що християнське весілля завжди повинно бути «на висоті», тому сказала: «Подивимося, яке буде у тебе». Він відповів: «Я подумаю, щоб мені й моїм гостям було цікаво». Ось такою і була наша перша зустріч. До речі, наше весілля справді була цікавим і незвичним.

Побутує думка, що якщо чоловік із дружиною разом працюють, то у них неодмінно стаються якісь чвари, суперечки. Адже зрозуміло, що в процесі роботи виникає багато спірних питань, які потрібно вирішити. Як ви виходите з цієї ситуації? В᾽ЯЧЕСЛАВ: Знаю одну людину, яка принципово не хоче брати на роботу свою дружину, хоча вона — гарний фахівець. Він вважає, що постійне спільне перебування зіпсує їхні стосунки. Нам, навпаки, ніколи не було важко разом. За 20 років нашого подружнього життя ми не розлучалися більше ніж на тиждень. Коли любиш, не втомлюєшся бути постійно поруч. З іншого боку, ми 14

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 14

професійно доповнюємо один одного. Оля — редактор, я — звукорежисер і керівник студії, а вдвох ми — диктори. Ми настільки спрацювалися, що не уявляємо своє служіння порізно. Що стосується непорозумінь, то вони трапляються між подружжям не тільки на роботі. Звісно, бувають моменти, коли в якомусь питанні ми не згодні один з одним. Тоді обговорюємо це. Якщо Оля все одно не згодна, вона просто поступається мені як керівнику і чоловікові. Але подібні незгоди трапляються рідко.

Часто ваші радіослухачі в листах просять дати ту чи іншу пораду щодо взаємин між чоловіком і дружиною. Що, по-вашому, потрібно для того, щоб сім'я була міцною? Як ви будуєте свої стосунки? В᾽ЯЧЕСЛАВ: Я хочу бути слухняним своєму Небесному Отцеві. А Він бажає, щоб у чоловіка була тільки одна жінка, і щоб вони жили разом до смерті. Тому розлучення я ніколи не вважав способом вирішення сімейних проблем. У подружжя немає дороги назад, тільки вперед. Інша справа, як вирішувати конфлікти, якщо вони виникають. Особисто у мене є кілька простих правил, яких я стараюся завжди дотримуватися: 1. Визнавати свої помилки. 2. Прощати помилки дружини. 3. Фокусувати увагу не на причинах конфлікту, а на своїх стосунках. Переконаний, що немає жодної речі, крім моїх відносин із Богом, за які варто було б розплачуватися сім'єю. Тому в більшості випадків нам неважко поступатися один одному.

Ми знаємо, що за багатьма молитвами, вашими та інших людей, Господь подарував вам доньку. Після її народження було багато запитань і духовної боротьби... ОЛЬГА: Нашу дитину ми очікували 8 років. Коли ми побачили її на екрані під час УЗД у вигляді 7-міліметрового ембріона, радості не було меж. Я їхала додому і плакала

1 - 2017

28.03.2017 14:22:13

 Інтерв'ю в номер  від щастя. Навіть писала своїй доні щоденник, в якому розповідала, як сильно ми її любимо. Не один раз, перебуваючи в пості, ми молилися про нормальний розвиток дитини, молилися про її здоров'я, характер, здібності. Саме в цей час ми переїхали в нову квартиру і облаштували нашій дитині найкращу кімнату: з зірками, що світилися на стелі, яскравими шпалерами з кумедними звірятами, килимом на підлозі у вигляді міста. 30 травня 2003 року народилася наша донька — бажана, довгоочікувана, улюблена. Але до всього, що було далі, я не була морально готова. У неї виявилося внутрішньоутробне запалення легенів, виявився порок серця — і її забрали до реанімації. Мені так хотілося притиснути донечку до себе, поцілувати, але вона лежала під скляним ковпаком, з трубочками і бинтами. Потім — ще одна реанімація, два тижні між життям і смертю. Після сильних антибіотиків — дисбактеріоз, тромб у серці, зараження крові. Але найважче було ще попереду. Ми дізналися, що у нашої малечі дуже серйозна проблема, вроджена хромосомна патологія, що тягне за собою відсталість та інвалідність. Це був жорстокий удар, крах усіх наших очікувань. Розчарування, біль, сльози, безнадійність заполонили душу.

Після народження доньки вас відвідувала думка залишити роботу у студії? ОЛЬГА: Так, мене відвідували такі думки. Це був дуже важкий час у нашому житті. У нас на руках — хвора дитина, а нам потрібно готувати радіопрограми. У тебе в серці розлилося своїм безмежжям горе, а тобі треба підбадьорювати слухачів. Ти — в темному тунелі, а тобі потрібно вести до світла, яке є, але зараз приховане від тебе. Ти сидиш у студії і ридаєш, а перед мікрофоном треба посміхатися, щоб слухачі відчували твій гарний настрій. Душевний і духовний тягар був настільки великим, що я почала думати про те, аби піти принаймні з ефіру. Я вважала, що нечесно говорити слухачам те, чим не можеш заспокоїти себе. Але якби я пішла, то у мене не залишилося б нічого, що б стимулювало і давало бажання жити. Тож продовжувала робити передачі. Працювала вдома, в студію приїжджала тільки на запис. За донькою в цей час доглядала наша вірна бабуся. Яким же було моє здивування і подив, коли стали надходити листи, в яких слухачі говорили приблизно таке: «Ваші передачі — глибокі, насичені, корисні». Або: «Надзвичайно цікаві передачі. Це — не ваше, це — мудрість і знання від Бога. У вас дуже цікаві теми, передачі насичені інформацією так, що хочеться ковтати». І ще: «Цікаві, змістовні, корисні передачі. Вони допомагають зростати духовно. Слава Богу, що ви не боїтеся порушувати різні теми, висвітлюючи їх на основі Слова Божого».

Я читала ці та інші листи і не могла повірити написаному. Програми, які давалися з такими труднощами і здавалися мені нецікавими та сухими, приносять благословення?! І мені згадалася відома історія про дві пари слідів. Людина запитала у Бога: «Чому Ти залишав мене, коли йти було найважче?» На це Бог відповів, що «в ці темні періоди Я ніс тебе на руках». Тоді я зрозуміла: Дух Святий ніс ці передачі на Своїх руках, працюючи в серцях слухачів так, що з нікчемного вони діставали для себе дорогоцінне.

Що додає вам сили у вихованні вашої Алінки?

В᾽ЯЧЕСЛАВ: Ми дуже любимо нашу доньку. І чим далі, тим більше вона нас радує, незважаючи на проблеми і відставання в розвитку. Більше того, через нашу дівчинку Бог звів нас із людьми, з якими могли б ніколи не зіткнутися в житті. Вже багато разів ми зустрічалися з батьками таких же дітей, які стояли перед вибором: відмовитися від дитини чи залишити її в родині. Ще ми підтримуємо стосунки з тими сім'ями, які, як і ми, виховують дітей з особливими потребами. Так, у наше життя прийшло випробування, причина якого — не в нас. Нам багато довелося пережити за цей час. Але якби я міг прожити своє життя заново, все одно в ньому нічого не змінював би, тому що цей шлях приготував нам Бог. На ньому всього в міру: і радості, і горя. І я вірю, що пережите зробить нашу родину ще сильнішою. Прошу тих, хто знає і підтримує нас, молитися про те, щоб наша донька робила успіхи в навчанні й адаптувалася до життя серед звичайних людей. Хочеться додати, що після Алінки у нас народилися ще два здорових хлопчики, Андрій і Ярослав. Вони стали Божою розрадою для нас. Нині нашій доньці 13 років, Андрію — 9, а Ярославу — 4.

Ваші побажання нашим читачам?

В᾽ЯЧЕСЛАВ: Щира подяка всім, хто молиться за нас і пише нам, підтримуючи наші руки. Ваші листи — нагорода для нас і радість. У Біблії, в 83 псалмі, є слова: «Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе, ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, — і дощ ранній дає благословення! Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні». Якщо хтось зараз іде долиною плачу — знайте, вона неодмінно скінчиться. І нехай джерела ще немає, воно буде, і воно воскресить бажання жити, творити, сподіватися і вірити.



1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 15

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:28

 Життя сім'ї 

ЛЮБОВ

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 16

подарунок кожного з них втратив будь-яку цінність на той час, коли його потрібно було дарувати, їхня жертовність зробила ці подарунки дорогоцінними. І чоловік, і дружина виявили сповна свою любов один до одного. Для того, щоб правильно виявляти любов, подружжя повинне спочатку зрозуміти потреби один одного. Господь створив чоловіка і жінку, щоб вони доповнювали один одного, задовольняючи різні потреби: емоційні, інтелектуальні та фізичні.

ПОТРЕБИ ЖІНОК Безпека — одне з двох основних прагнень жінок Більшість жінок помічають у собі цю фізіологічну потребу, і мудрий чоловік помітить теж. Постійно підтримуючи свою дружину і перебуваючи поруч із нею у вирішальні моменти життя, чинячи мудро у вирішенні різних сімейних проблем, чоловік зможе заповнити її потребу в безпеці. Кожен віруючий чоловік повинен черпати сили у Христі і прагнути до такої безпеки своєї родини, яку дає Скеля-Христос. Чоловік також повинен виявляти свою любов до дружини і вселяти в неї почуття безпеки за допомогою спілкування. Йому слід розмовляти зі своєю дружиною щодня. Для жінки спілкування важливіше навіть від сексуальних взаємин. Гарний чоловік також буде обережний, щоб не дати приводу своїй дружині для ревнощів або сумнівів у його любові до неї. Жінкам, які за своєю природою дуже ревниві або не отримали достатньо любові в дитинстві, потрібно давати любов подвійно.

Вольтер и Труди Фримонт «Формула единства в семье». — BJU Press: Kиев. — 2010

думаю, мій чоловік не любить мене. Він зовсім не приділяє мені уваги. Майже увесь час його немає вдома, він працює на додатковій роботі, а коли у нього вихідний по неділях — спить увесь день. Він уже навіть не ходить до церкви. Перші два роки нашого шлюбу пройшли чудово, але останні три роки з кожним днем ставало все гірше і гірше. Я навіть не знаю, чи люблю я його ще. Можливо, вийшла заміж не за ту людину». Знайома історія? Це висловлювання людини, яка не знає істинного значення слова «любов». Всі, напевно, погодяться, що любов є важливою складовою успішного шлюбу. Зрозумівши справжню сутність любові, християни зможуть бути значно вищими від тих стосунків, які панують у наші дні у світі. Голлівуд і популярна музика просувають і рекламують міф про те, що любов — це просто почуття. Однак Біблія каже, що любов — не просто почуття, а стан серця та розуму, здатний подолати і хвороби, і душевні переживання, і фінансові труднощі. Дійсно, труднощі часто дають гарну можливість виявити справжню любов. Це безкорисливе, самовіддане бажання задовольняти потреби коханого (коханої). Хоча у такому визначенні мало поезії або романтики, але воно точне. Ключовим фактором любові є задоволення потреб. Людина може обрати об'єктом своєї любові що завгодно, або кого завгодно. І люблячи, буде визначати, які потреби його (її) об'єкта любові та як їх можна задовольнити. Приміром, чоловік може любити свою машину. За таких обставин він буде проводити біля неї час, шліфуючи її, довбаючись у моторі, купуючи для неї різні деталі, щоб зовнішній вигляд машини був чудовим. Чоловік витрачатиме багато часу і грошей на її утримання. На більш високому рівні любов до Бога також підходить під це визначення. Той, хто любить Бога, буде намагатися зрозуміти і задовольнити Його потреби. Звичайно ж, вірш із Дій 17:25 показує, що Господь насправді нічого від людей не потребує, але Він просить у них про щось, бажаючи їм добра. Він очікує нашого послуху (Ів. 14:21). Бог бажає, щоб Його прославляли і поклонялися Йому (Пс. 106:8) і пропонує людям спілкування з Собою (Ів. 1:7-9). Якщо людина справді любить Бога, вона буде виконувати Його заповіді і повеління. Цей же принцип застосуємо і до любові в шлюбі. В оповіданні О. Генрі «Дари волхвів» бідний молодий чоловік продав свій годинник, щоб купити своїй дружині гребінь для волосся, а вона продала своє прекрасне довге волосся, щоб купити ланцюжок для його годинника. Хоча «

Друга основна потреба жінки — родинне вогнище, що пов’язано з бажанням мати дітей і забезпечити їм гарні побутові умови Жінці потрібні різноманітні дрібнички, витончені штучки для того, щоб її квартира перетворилася на затишне домашнє вогнище. Жіноча недбалість у веденні домашнього господарства — одна з ознак того, що її потреби не задовольняються. Отже, чуйний чоловік зробить все,

1 - 2017

28.03.2017 14:22:29



це стан розуму і серця

що в його силах, аби підтримати домашнє господарство у гарному стані. Добротний ремонт на кухні може призвести до дивних змін, тому що дружина проводить там більшу частину свого часу. І хоча чоловік розпоряджається сімейним бюджетом, він повинен виділяти певну суму грошей на те, щоб дружина могла витратити їх на благоустрій будинку на свій розсуд.

ПОТРЕБИ ЧОЛОВІКА А Багато жінок, вийшовши заміж, хочуть щось змінити у своїх чоловіках, але таке бажання може призвести тільки до виникнення проблем. Вона, можливо, нарікає, що він кидає свій одяг на підлогу, або щовечора забуває ставити свої туфлі на відведене для цього місце. Їй здається, що йому потрібно змінити свої погані звички, але мудра жінка не скаже про це ні слова. Навпаки, вона подякує Богові, що її чоловік, скажімо, не палить. Потім вона займеться роботою по дому (приміром, підбере його одяг і взуття), а після цього намагатиметься задовольнити й інші потреби чоловіка.

Перша потреба чоловіка зачіпає його «Я» Мудра жінка ніколи не зашкодить своєму чоловікові чи то таємно, чи явно. Плітки з подружкою за чашкою чаю на кшталт «який у мене жахливий чоловік» — вкрай небезпечні. Будь-яке негативне висловлювання боляче б’є по чоловічому самолюбству. Мудра дружина буде звеличувати свого чоловіка перед дітьми та знайомими. Доречними можуть бути такі висловлювання: «Наш тато кращий від усіх; ми так пишаємося ним; він чудовий люблячий чоловік». Такі фрази зміцнюють любов і стосунки у шлюбі. Справжня супутниця життя надихає свого чоловіка і робить його впевненим у собі.

Друга основна потреба чоловіка — фізична, як в їжі, так і в інтимних стосунках Давня приказка каже: «Шлях до серця чоловіка лежить через його шлунок». Це справді так. Ніколи не зга-

дуйте про будь-які проблеми перед вечерею. Чоловік може стати дуже нервовим і дратівливим, коли він голодний. Любляча дружина також буде задовольняти сексуальні потреби свого чоловіка, заради любові вона не відмовить йому. Проблеми у шлюбі виникають тоді, коли партнери думають про свої власні потреби більше, ніж про потреби інших. Хоча у жінки, можливо, не такий сильний сексуальний потяг до протилежної статі, як у чоловіка, їй потрібно пам'ятати про те, що одна з основних його потреб — це фізичні любовні стосунки. Знання різних потреб партнера і задоволення їх допомагає уникнути багатьох проблем. Однак, безкорисливо віддаючи, людина не повинна думати про те, щоб отримати щось натомість. Друге послання до коринтян 9:6 нагадує нам, що «...хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме». Часто у подружжя, яке усвідомлює важливість прояву справжньої, жертовної любові, постає велике питання: «Хто почне першим?» Можна жертвувати чимось без любові, але неможливо любити, не жертвуючи. Одна жінка сказала мені: «Я жертвувала заради нього протягом тижня, але це не допомогло; він не відреагував». Я відповів їй: «Якщо ви до цього протягом дев'яти років були егоїстичні, то, можливо, на те, щоб чоловік відреагував на вашу жертовність, піде п'ять або шість тижнів». Слід очікувати, що буде період перевірки і випробувань, коли чоловік або дружина буде спостерігати, щиро ви змінилися чи тільки використовуєте прийом для досягнення своїх цілей. Можливо, хтось буде стверджувати, що чоловік (дружина) настільки зіпсований (зіпсована), що неможливо застосувати цей принцип на практиці. Але Біблія каже: «А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком» (2 Кор. 9:8). Сила Божа доступна кожному християнину. Він завжди може попросити Господа зміцнити його і допомогти витримати навіть у тих випадках, коли чоловік (дружина) критикує або відкидає її (його). Потім попросити у Господа здатність любити, навіть якщо чоловік (дружина) ставиться з байдужістю або зі зневагою. Для християнської пари любов у шлюбі повинна бути основою для всіх інших виявів любові. Якщо у чоловіка та дружини будуть правильні стосунки з Богом, вони відчуватимуть силу єдності. Тоді вони будуть прихильними до свого коханого (своєї коханої) і постараються зробити все, що від них залежить, аби задовольнити потреби один одного.



1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 17

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:29

ЦЕ

КОХАННЯ — РІШЕННЯ, ПОДРУЖНЄ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПІКЛУВАТИСЯ Гарольд Дж. Сейла

«Кохання не змушує земну кулю обертатися, але воно надає цим обертам зміст». Франклін Адамс

Кохання надає зміст цим обертам «Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, — то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!.. А тепер залишаються віра, надія, любов, — оці три. А найбільша між ними — любов!» (1 Кор. 13:1, 13). У відомому творі Льюїса Керролла «Аліса у Країні чудес» є такі слова: «А мораль цього така: „Ой, це кохання, це кохання, яке змушує земну кулю обертатися“». Франклін Адамс не погоджується з цим, але вірить, що кохання робить цю подорож вартою та цікавою. Насправді, однак, для багатьох ця подорож доволі нудна та виснажлива, оскільки їхні стосунки не сповненні коханням — це, швидше, союз, що є зручним для обох, та з часом втрачає новизну і стає нудним. Шлюб може існувати без кохання. Тисячам чоловіків та жінок вдається бути у шлюбі — і в той же час вони зовсім не кохають одне одного. Але це механічні, виснажливі, нудні стосунки, далекі від того, які б хотілося мати і які Бог хотів би бачити. Ви можете бути щасливими і без багатьох речей, але не можете бути щасливими у шлюбі без кохання. Доктор Девід Ослон, фахівець із питань подружнього життя та сім’ї з університету у штаті Міннесота, вважає, що більшість із тих, хто залишається у шлюбі без кохання, безперечно, нещасливі. Кохання до шлюбу — це дуже хмільна непереборна впевненість, що ви просто не можете жити без того, кого кохаєте. Ви буквально завмираєте у присутності об’єкта вашого кохання. Ви боготворите землю, по якій він чи вона пройшли. Так, це кохання. Принаймні ми так думаємо. Ми посилаємо листівки, квіти, листи, які свідчать, що ми не можемо жити без неї чи без нього. Романтичні 18

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 18

почуття, довіра, оптимізм, схвильованість, підбадьорення, надія та сексуальна збудженість! Так, ми думаємо, що це кохання! Потім ви одружуєтесь. Як швидко все змінюється! Я пригадую розмову між чоловіком та дружиною, котра, як він думав, вже не кохала його. Зі слізьми та гнівом, використовуючи різкі їдкі слова, вона відповіла: «Як ти можеш говорити таке? Я прибираю у твоєму будинку, я виховую твоїх дітей, я перу білизну та прасую її — і ти кажеш, що я не кохаю тебе!» Що таке кохання? Я поставив собі це запитання за день до того, як одна молода пара прийшла до мене на консультацію. Він був батьком дитини молодої жінки, яка працювала у його офісі. Однак я помітив, що на його великому срібляному паску було написано слово «К-О-Х-А-Н-Н-Я». Та часто слово «кохання» насправді пишеться як «Х-Т-ИВ-І-С-Т-Ь». Кохання — це те, що зміцнює шлюб; те, про що пише апостол Павло у розділі 13 Першого послання до коринтян, — це глибока відданість та посвята, рішення піклуватися про іншого (іншу), рішення задовольняти потреби іншого (іншої). Ми часто думаємо про кохання як про пристрасне захоплення молодості. Але насправді взаємне кохання несе в собі глибоку відданість людей, які не можуть більше піклуватися самі про себе. Згадую приклад глибокої відданості доктора Робертсона К. МакКвілкіна, який

1 - 2017

28.03.2017 14:22:29

відмовився від кар’єри і залишив посаду ректора Колумбійського міжнародного університету для того, щоб піклуватися про дружину, яка занедужала на хворобу Альцґеймера. Це свідчить про правдиву відданість взаємного кохання. На справжнє кохання не може вплинути шквал спокус. Справжнє кохання не може стати слабшим через руйнівну силу часу та старості, коли хтось уже зовсім не схожий на того, хто був поруч декілька десятиріч тому. Кохання, як і камін, який потрібно кожного ранку розпалювати, підтримується живим через добрі слова, ніжну турботу та такі незначні дії, як скажімо, винести сміття, заправити ліжко. Важливо говорити про своє кохання, але ще важливіше виявляти його. Ви зацікавлені у збереженні вашого шлюбу? Прочитайте розділ 13 Першого послання до коринтян разом із чоловіком (дружиною), потім попросіть Господа допомогти вам знову запалити кохання у вашому домі та в серцях.

«Я тебе кохаю» «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав» (1 Iв. 3:1). Деяким людям важко сказати: «Я кохаю тебе». Але у випадку Берта Сельва важко було переконати Мері Шимінскі (об’єкт його кохання) і змусити її повірити йому, коли той сказав: «Я кохаю тебе». Майже чотири роки Берт залицявся до Мері, але не міг переконати її у своїх почуттях. Він отримав записку зі словами: «Зникни, друже. Я ніколи не хочу тебе бачити». Для того, щоб відповідь була більш чіткою та зрозумілою, Мері змінила номер телефону, переїхала до батьків, які жили у безлюдному районі, і не залишила адреси. Берт, однак, не зник. Він насправді кохав Мері і хотів, щоб вона знала про це. Намагаючись знайти її, Берт зумів дізнатися лише про деякі деталі. Він знав приблизно, де вона перебувала, але точної адреси у нього не було. Він усе думав і думав, доки не прийшла ідея. Був єдиний спосіб, один слабкий шанс, як саме він міг передати їй записку з трьох слів: «Я кохаю тебе». Він купив фарбу та валик. Берт знав, якою дорогою вона їхала на роботу, і хоча дуже сумнівався, що все вийде, проте був переконаний, що повинен спробувати. Посеред темної ночі він видерся на естакаду (висотою з триповерховий будинок!), що була над залізничними коліями, які пролягали неподалік дому Мері, і написав своє послання. Коли вона побачила це, то здогадалася, хто його написав, зате ніхто інший не мав і гадки про це. Ніхто не чув про Мері Шимінскі. Але цей відчайдушний крок, як удар захисника в останні три секунди футбольного матчу, привернув її увагу і, врешті-решт, серце. Вона побачила його освідчення, знайшла Берта і через

місяць він запропонував їй руку та серце. Через рік у них народилися близнята, які стали благословенням для їхнього дому. Через чотири роки, протягом яких так ніхто і не дізнався, кому призначалися ті слова освідчення у коханні, Мері написала у газету і повідомила, що її звуть Мері Шимінскі і що саме їй були адресовані ті слова. Відчувши сенсацію, керівництво газети направило репортера до неї. Берт сказав репортерові, що не знає, чи зможе зробити це знову — висіти на висоті триповерхового будинку, тримаючись однією рукою, і писати іншою рукою ці три слова, — але він переконаний, що кохання було варте того. Повідомлення «Я тебе кохаю, Мері Шимінскі» знайшло свого адресата. Ви коли-небудь бачили, до чого можуть дійти люди, подібні до Берта, щоб допровадити свої послання? Чому все це так важливо? Психіатр Вільям Ґлассер упевнений, що тільки тоді, коли ми віддаємо та отримуємо кохання, одна з найбільших емоційних потреб може бути задоволена. Це настільки важливо для нормального людського життя, наскільки важливі кисень для легень та їжа для тіла. Реалії життя, однак, доводять, що не кожна жінка має Берта Сельва, який готовий триматися однією рукою за естакаду, щоб висловити свої почуття. Деякі жінки дуже хочуть, щоб чоловіки, за яких вони вийшли заміж, змогли сказати ці три слова, які є такими важливими для них. Але вони ніколи не чують їх. Не будьте схожими на одного чоловіка, дружина котрого якось запитала його: «Чому ти ніколи не говориш, що кохаєш мене? Я думаю, таки кохаєш, але ти ніколи не казав про свої почуття, хоча для мене це вкрай важливо». Старий чоловік прокашлявся і відповів: «Ні, Саро. Якщо ти пригадуєш, ще до того, як ми одружилися, я казав тобі, що кохаю тебе. Я також казав також, якщо колись зміню свою думку, то повідомлю тобі про це». У той час як слова «Я тебе кохаю» можуть бути не настільки важливими для чоловіків, вони є життєво важливими для жінок. Кажучи дружині «Я тебе кохаю!» (навіть якщо, на вашу думку, вона вже знає про це), ви знову підтверджуєте їй відданість свого серця. А це вкрай важливо. Та важливішим, однак, є те, що існує Той, Хто кохає нас без будь-яких умов, Який переніс безліч труднощів, щоб повідомити нам про Свою любов. «Так-бо Бог полюбив світ, — пише Іван, — що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Це єдине нечуване послання кохання. Кохання чоловіка чи дружини важливе, але важливішою є істина про те, що Бог, Чия любов незмінна та вірна, завжди буде любити нас, незважаючи на те що ми робимо, даючи нам, таким чином, приклад, як маємо любити одне одного. 1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 19

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:33

«Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається» (1 Кор. 13:4). Що таке кохання? Так, усім відомо, що кохання змушує світ рухатися і керує нашими гормонами. Але пристрасть та кохання — чи це одне і те ж? Чи можете ви закохатися («впасти у кохання») так само, як впасти у прірву чи басейн, коли втрачаєте рівновагу? Чи є кохання просто почуттям, яке розхитує назад та вперед? Психологи стверджують, що романтичне кохання (тобто таке, що змушує вашу голову крутитися, а гормони кипіти) триває, у середньому, два роки після одруження, якщо ви маєте шлюб, не схожий на той, який сьогодні називають «стосунками». К. Льюїс, будучи визнаним бакалавром, одружився, і тільки потім зрозумів значення кохання, роздумуючи над його мінливістю на сторінках книжки «Просто християнство». «Бути закоханим, — пише він, — це добре, але не найкраще, що може бути. Є низка речей, які перебувають нижче від кохання, але є й такі, що перебувають вище від нього. Що робить співжиття без відданості, присутньої у шлюбі, таким небезпечним — це те, що у співжитті все ґрунтується на чуттєвому задоволенні. Ви не можете зробити почуття кохання основою всього вашого життя. Це дивовижне почуття, але це все-таки почуття. Жодне з них не може зберігатися у своїй повноті або навіть зберігатися завжди... Насправді стан закоханості не зберігається...» Але, звісно, перестати бути закоханим не означає перестати кохати. Кохання, як стверджує він, це пальне для машини шлюбу, але «закоханість» була вибухом, через який ця машина почала працювати. Кохання — справжнє, яке змушує чоловіка повертатися додому до дружини і зберігати стосунки чистими, незважаючи на емоції та почуття — це відданість, рішення бути вдома і впевненість, що друга половина також буде там. У багатьох куточках світу чоловік та дружина укладають шлюб, не відчуваючи потягу одне до одного. Коли я вперше зіткнувся з цим, то подумав: «Такі шлюби довго не протримаються без романтики!» Але через деякий час дізнався, що вони не тільки тривають, але й у багатьох ситуаціях ці пари довели, що мають міцніші стосунки, ніж ті, де взаємний потяг ґрунтувався просто на тому, якою прекрасною чи яким гарним був обранець. Чи мають вони проблеми? Звісно, як і ті, хто кохає одне одного, але різниця полягає у тому, що у багатьох шлюбах, які були створені за домовленістю, головний сенс родини вбачають у тому, щоб підтримувати, підбадьорювати та бути захистом. І що мене ще більше здивувало, то це те, що з часом кохання вкорінюється і переростає у глибоку відданість тому, кого

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 20

наречена чи наречений ледве знав, коли вони стояли перед вівтарем. Ні, я не стверджую, що саме так все і повинно бути. Але ми повинні забути, що можна полюбити і розлюбити одну людину, а потім покохати іншу. Подібно до сильного дуба, який переніс бурю, шлюб, який пережив вітри безладу та стреси життя, з часом став міцнішим. Настав час звільнитися від виру емоцій, відчуттів і почуттів, та зрештою визнати, що кохання — живе та непохитне — може бути незалежно від «температури серця». Таке кохання триває завжди.

Знову запалити вогонь кохання «Прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника. І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: „Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений” (Iс. 6:6-7)». Того вечора було зимно, навіть морозно. Ми з дружиною зупинилися на ночівлю в одному селищі Німеччини, за п’ятнадцять кілометрів від франкфуртського аеропорту. Як завжди після того, як занесли речі до кімнати, ми пішли на прогулянку, щоб трохи розім’яти наші такі важкі від подорожі ноги. Не впевнений, що зможу забути те, що побачив того вечора. Молода жінка, якій було близько тридцяти років, спускалася сходами з другого поверху і несла порожній совок для вугілля. Ми спостерігали за нею, і побачили, як вона ввійшла до сусіднього будинку і за декілька хвилин вийшла з повним совком тліючого вугілля. Вона повернулася по своїх слідах, обережно несучи вугілля на другий поверх — так, щоб нічого не випало з совка. Ми були вкрай здивовані. Потім, через деякий час, помітили димок, який піднімався до неба з димоходу квартири тієї жінки. Вогонь, що погас, знову запалено. Холод порожнього дому поступився теплоті нового вогню. Ми з Дарлін продовжували йти далі, тримаючись за руки. Я не міг не думати, як багато домівок схожі на цей дім молодої жінки: холодні не тому, що вогонь у каміні погас, а тому, що романтика першого кохання померла. Протягом трьох десятиріч (і навіть більше) консультацій та роботи з людьми я вже збився з підрахунку, скільки разів чув слова «Я колись кохав її, а тепер не знаю, чи кохаю», або «Я не думаю, що можу кохати його після того, що він зробив мені». Вогонь згас. Але ось запитання, на які ми повинні дати відповідь: «Чи можна його знову запалити? Чи можемо ми підійти до вогню Божого вівтаря і сказати: "Господи, вогонь у нашому шлюбі згас. Наші серця холодні. Ми почуваємося залишеними, але віримо: Ти можеш допомогти нам"»? Усі поради в усьому світі будуть звернені до вух, які не чують, доки ви не зрозумієте, що тільки Бог змінює серця людей і що тільки Він може запалити знову вогонь

Материал из книги Харольда Сейлы «Єднання або Як зробити подружнє життя щасливим».

Полюбити й розлюбити

1 - 2017

28.03.2017 14:22:34

кохання, яке колись зігрівало ваші серця та життя. Я переконаний, що одна з найбільших помилок, які роблять люди, — це коли вони ставлять хрест на шлюбі лише тому, що шукають допомоги не там, де потрібно. Подружні взаємини передбачають духовні взаємини. Ви та ваш чоловік (ваша дружина) стали одним: емоційно, фізично і, можливо, навіть духовно. Пошук Божої допомоги враховує духовний бік, коли ви смиренно визнаєте ваш гріх і надалі шукаєте прощення та відновлення. Коли ви робите цей крок, то дозволяєте Святому Духові почати запалювати знову вогонь у вас усередині. Кохання дуже схоже на вогонь, який тихо горить холодної ночі і мусить палати знову зранку. Прояви доброти, піклування, і навіть ті хвилини, коли ви просто мовчите (коли так кортить висловитися щодо того, якою безтактною та необережною може бути ваша друга половина) — все це поновлює вогонь кохання. «Але як я можу бути впевненим, що той (та), який (яка) заподіяв (заподіяла) мені біль, не залишить мене у біді?» — запитують люди. Це слушне запитання, але відповідь говорить сама за себе. У коханні завжди є ризик, та коли не ризикувати — не буде і надії, що все може змінитися. Якщо ваш шлюб на межі розпаду, у вас є повне право почуватися розчарованими та пригніченими, але зверніть увагу і на інший бік «надгробної плити» вашого шлюбу. Поновлення того, що загрожувало обвалитися, завжди відбувається разом із благословенням Божим. Як щодо цього? Чи відобразив я потребу вашого життя? Тоді візьміть дружину (чоловіка) за руку, станьте навколішки і помоліться: «Господи, запали вогонь знову, почни працювати в мені сьогодні». Ви здивуєтеся з того, що відбудеться. Я переконаний.

Тут усім керує любов «А тепер залишаються віра, надія, любов, — оці три. А найбільша між ними — любов!» (1 Кор. 13:13). Коли я підійшов до дверей того будинку вперше, то був здивований, побачивши цей напис на дверях. Ні, це було не попередження про небезпечну інфекційну хворобу, але слова викликали не менший подив. Отож, там було написано: «ТУТ УСІМ КЕРУЄ ЛЮБОВ». Від будинку до будинку передавалася звістка про те, що ця родина прийняла Христа. І, як позитивна ознака цього, — слова, що їх написали на задньому склі старого автомобіля яскравим кольором: «Дозвольте Синові засяяти». Я не міг не запитати, що ж насправді сталося. Коли познайомився з молодою парою, яка жила у тому будинку, то дізнався, що любов — це не та мова, яка завжди панувала у їхній родині. Насправді їхнє подружнє життя було на межі розпаду, — алкоголь, наркотики, запальні характери — коли друг їхньої родини запросив їх відвідати домашню групу з вивчення Біблії,

що проводилася по сусідству. Вони перепробували майже все — від психології до східних релігій, тому подумали: «Чому б не спробувати ще одну релігію? Що поганого з нами може трапитися?» Маючи з самого початку скептичний настрій, вони почали відкривати для себе, що мова Біблії є насправді мовою любові. Це мова Божої любові до людей, яким легше ненавидіти, ніж любии. Через деякий час подружжя познайомилося з Ісусом Христом, головною Постаттю історії про викуплення. Коли вони запросили Його у своє життя, все змінилося. Вони навчилися нової мови — мови кохання. Вони також дізналися, що ті слова, які апостол Павло сказав, звертаючись до коринтян, є істиною: «Тому-то, коли хто в Христі, той створіння нове, — стародавнє минуло, ото сталось нове!» (2 Кор. 5:17). Здається, за минулі роки багато чого змінилося у нашому світі, однак у той же час насправді не змінилося нічого. Що це означає? Незважаючи на сучасні технології та засоби комунікації, напевне, ми все ще не можемо об’єднатися одне з одним. Старі проблеми, що сьогодні роз’єднують нас, ті самі, що відображені у Святому Письмі. Добра Новина, однак, полягає у тому, що ліки для проблем першого століття — такі ж, що і для проблем наших у двадцять першому столітті. Ненависть та байдужість поступаються місцем служінню та любові. Іван писав: «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!» (1 Iв. 4:8). Для суспільства, яке не знає різниці між хтивістю та коханням, Павло написав: «Любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам» (Рим. 5:5). До речі, якою мовою розмовляєте ви у вашій родині? Ні, я не маю на увазі українську, російську, англійську чи німецьку. Поставимо запитання по-іншому: «Це мова самолюбства та гніву, чи дивовижна мова, що називається МОВОЮ ЛЮБОВІ?» Я впевнений на всі сто відсотків, що істинна любов — та, що замінює самолюбство та скупість — з’являється тільки тоді, коли Божа любов поселяється у серці та у домі. Трохи дивно, що мова любові так рідко лунає у наших домівках та у нашому житті. Поки ми не пізнаємо Божу любов, і Він не стане нашим Батьком, є мала вірогідність того, що ми будемо розмовляти Його мовою. Ми не можемо бути Його дітьми і вивчити Його мову, доки Він не всиновить нас у Свою сім’ю і доки ми не обнімемо Його як свого Батька. Як ви відповіли на запитання, якою мовою ви розмовляєте у вашій родині? Якщо ви не впевнені, чому б не увімкнути диктофон і не записати розмову за обідом чи вечерею так, щоб члени вашої сім’ї не знали про це. Якщо вам не сподобається те, що ви почуєте, тоді навчіться мови, яка промовляє від серця до серця — мови любові. Цієї мови вчить Батько Своїх дітей, чиє життя змінилося під упливом Духа Святого.



1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 21

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:34

 Через призму християнства 

БЕЗУМОВНА Л Ю Б О В

«А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8).

езумовна любов полягає саме в цих словах: «Коли ми були ще грішниками, Христос помер за нас». Це означає, що ми не зробили нічого, щоб Бог полюбив нас. Ми не просили і не вимагали тієї любові, яку Він щедро вилив на нас. Його любов вже була в Ньому, і Його любов вилилася на нас не через те, що ми зробили, а не дивлячись на те, що ми зробили; не через те, ким ми були, а не дивлячись на те, ким ми були. Божа безумовна любов вилилася не тільки на тебе, а й на всіх людей на землі. Ісус відкрив нам новий вид любові — Божу любов. Слова, які описують Божу любов — це безумовна любов. Вона заснована не на тому, що ви можете отримати від стосунків, а на тому, що Бог зробив у вашому серці. Бог помістив Свою любов у ваше серце, і ви любите, тому що вона живе в вас. Пояснити це світові неможливо. Це перебуває за межами людського розуміння, тому що любов у світі заснована на тому, щоб отримати, виграти або мати. Вона заснована на відомій ідеї: «Якщо ти зробиш щось, то я буду любити тебе. Якщо ти будеш добрим, я буду любити тебе». 22

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 22

«...Коли ми були ще грішниками, Христос помер за нас», Христос полюбив нас тоді, коли нас не було за що любити. Дейв Ровер, ветеран війни у В'єтнамі, який вижив після вибуху фосфорної ручної гранати, що знівечила більшу частину його обличчя, поділився своїм свідченням. Він розповів, як дружина людини, що лежала поруч із ним у шпиталі, зняла свою обручку, коли, побачивши пораненого, не змогла впізнати в ньому свого чоловіка, і сказала: «Все скінчено». Дейв, повний страху через цю жахливу відмову, розповідав, що коли його дружина увійшла до кімнати, то спочатку вона була змушена прочитати його ім'я на табличці, тому що їй не вдалося впізнати в ньому хлопця, за якого вона вийшла заміж кілька місяців тому. Дейв сказав їй: «Люба, я зараз не дуже добре виглядаю». Його молода дружина засміялася і відповіла: «Деві, ти ніколи не виглядав аж надто добре». Потім вона нахилилася і поцілувала його в обпалену щоку. До сьогоднішнього дня вона залишається з ним. Це і є безумовна любов. Це Божа любов. Чому? Тому що ця жінка вчинила посвяту і не звертала ніякої уваги на те, як виглядав Дейв. Бог покликав нас до безумовної любові, і єдиний шлях, яким ми можемо прийти до такої любові — це прийняти Бога в наші серця через Ісуса Христа. Коли Він живе всередині нас, тоді і ця любов може бути в нас, і ми зможемо любити наших братів, сестер, батька, матір, дружину чи чоловіка. Безумовна любов починається з того, що ви приймаєте її в своє серце, а Бог і є ця любов! Любов приходить у ваше серце, якщо ви її кличете: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об. 3:20). Безумовна любов — це Особистість. Ми можемо використовувати ті ж слова для визначення якихось

1 - 2017

28.03.2017 14:22:34

почуттів, але Господь Ісус Христос являє Собою Божу Любов: «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Ця любов не для тих, хто пройшов вступні іспити, і не для тих, хто може стрибнути вище всіх або виглядає краще. Вона для «всякого, хто повірить у Нього». Це єдина вимога, щоб отримати Його безумовну любов. Деякі з пояснень слова «безумовний» — це досконалий, абсолютний, завершений, необмежений, позитивний, нескінченний, справжній. Безумовна любов — це справжня повага і довіра тих, хто є людьми поважними і цінними. Таку любов Бог відчуває до нас, і таку любов нам потрібно відчувати до інших, якщо ми являємо Христа в наших шлюбах, в наших родинах і домах, у наших церквах і на ринковій площі.

Все, що сказано в тринадцятому розділі Першого послання до коринтян про любов, описує агапе, Божу любов:

Вона довготерпить; милосердна; не заздрить і не виличається; не надимається;

ЧОТИРИ ВИДИ ЛЮБОВІ Досить часто, коли люди чують, що ми говоримо про любов, вони розуміють наші слова неправильно, тому що можна сказати «Я люблю кататися на коні», або «Я люблю ходити на футбол», чи «Я люблю морозиво», а потім повернутися до своєї дружини і вимовити: «Я люблю тебе». Існує любов, вдячність, прихильність і насолода, які ми можемо отримати, користуючись абсолютно різними речами, але труднощі в тому, що ми використовуємо одне і те ж слово для всіх цих почуттів. Отже, якщо ми прийдемо до когось і скажемо «Я люблю тебе», то в багатьох випадках ці слова не міститимуть того, що повинні, оскільки у нас немає належного розуміння, що таке любов. Слово «любов» втратило свій споконвічний зміст і не має вже того значення, яке воно мало б нести людям. Ми повинні стежити за тим, як ми використовуємо слово «любов», щоб, вимовляючи його, не позбавити того значення і сили, які вкладав у нього Бог. У грецькій мові є чотири слова, що позначають любов: «агапе», «філео», «ерос» і «сторге». І якщо хтось каже «Я люблю тебе», то ці слова можуть нести в собі будь-яке з чотирьох значень.

Ага пе Спочатку поговоримо про «агапе», грецьке слово, що означає «Божа любов» або «безумовна любов», про яку ми щойно говорили. Євангелія від Івана (3:16) дає опис любові агапе. Любов агапе самовіддана. Любов агапе бажає всього найкращого для інших людей. Іншими словами, Ісус страждав на хресті не для Свого блага, а для нашого спасіння. Така любов агапе: вона жертвує собою для блага іншої людини.

не поводиться нечемно; не рветься до гніву; не шукає свого; не думає лихого; не радіє з неправди, але тішиться правдою; усе зносить; вірить у все; сподівається всього; усе терпить; ніколи не перестає.

Любов агапе ніколи не ранить іншу людину. Вона завдає собі болю, щоб не заподіяти болю іншому. Любов агапе віддає своє, навіть якщо це приносить страждання і біль. Любов агапе ніколи не відвертається від будь-якої людини. Якщо ви молитеся і вірите у відновлення стосунків, дозвольте мені підбадьорити вас: Божа любов ніколи не закінчується. Якщо ви дієте згідно зі Словом Божим, Його любов завжди з вами. У вас є вибір: повірити Богу або своїм почуттям. Бог ніколи не дозволить, щоб Його любов до нас вичерпалася. Він ніколи не розлучиться з нами. Слава Богу, Він так не робить. Підкріпляйте свою підсвідомість думкою: «Цей шлюб буде плідним». Якщо у вас є така мета, Бог знає, як досягнути її. 1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 23

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:36

Любов може проявитися тільки через дію, яку вона підказує. Євангелія від Івана (13:34-35) підтверджує це: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою».

Фі ле о Друге грецьке слово, що означає любов — це «філео». Слово «філео» має на увазі прихильність або дружбу в душевній сфері. Любов філео проявляється в спілкуванні. Це високий вид любові. Він не настільки високий, як агапе, але це тип братської любові. Така любов на людському рівні — найвища форма любові, яку може досягти людство без Христа. Справжнє значення слова «агапе» було показано Ісусом. Це слово, яке визначає любов, що перевищує людські можливості. Братська любов може багато, але вона ніколи не досягне любові агапе. Одного разу, коли ми їхали машиною, Шерон сказала мені: «Знаєш, ти не тільки мій коханий, але і мій найкращий друг». Бог закликає нас у шлюбних стосунках бути не тільки закоханими, але й друзями, відносячи ці поняття в житті до важливих і цінних. Любов філео — це любов, яка відображає те, що ми бачимо в іншій людині і що приносить нам задоволення. Навіть неспасенні люди можуть переживати любов філео. Вони можуть бачити щось в іншій людині, що приносить їм задоволення, що втішає їх і зачаровує. Їхня любов і взаємний потяг засновані на тому, що видно і що може розвинутися в дружні стосунки. 24

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 24

Ерос Третє грецьке слово, що означає любов — це «ерос». Слово «еротика» походить від слова «ерос», яке позначає фізичну любов. Ерос стосується чуттєвого типу любові, заснованої не так на даванні, як на служінні собі і самозадоволенні. Ерос хоче отримати все для себе. Ерос хоче взяти, а не дати. Ерос пожертвує іншою людиною, щоб задовольнити себе. Навпаки, агапе пожертвує собою для блага іншої людини. Ерос використовує людину для задоволення власних егоїстичних бажань або хтивості.

Сторге Любов сторге має справу з прихильністю. Ця любов проявляється, коли ви гладите дитину по голові, або бабуся турбується про свого внука, або ви виявляєте любов до старшого члена своєї родини. У багатьох випадках сторге не має глибини або посвяти. Всі ці чотири види любові знаходять свою красу і вияв у гармонійних шлюбних стосунках.

1 - 2017

28.03.2017 14:22:36

 Через призму християнства 

ЛЮБОВ У ШЛЮБІ ТА СІМ'Ї Перше послання до коринтян, тринадцятий розділ дає прекрасний опис любові, яку Бог визначив для всіх наших стосунків. Це місце Писання створює перед нами картину агапе — безумовної, або Божої любові. Іншими словами, зустрічаючись із гріхом або неправедністю, з недоліками або беззаконням, любов не зловтішається. Такі речі її не радують. Навпаки, вона сумує, коли відбувається подібне. Любов радіє, коли переважають правда та істина. Іноді людям (і навіть деяким християнам) подобається читати погані новини про інших людей. Мені зовсім не цікаво слухати погані звістки про вас або про когось іще. Я не радію, коли привселюдно говорять про когось погане. Я радію, коли перемагають правда та істина.

Якщо ви перш за все шукаєте Бога, то Він приведе до вас найкращу людину,

Матеріал із книги Біллі Джо Догерти «Створюючи міцні шлюби».

з якою ви могли б вступити у шлюб. Точно так само і в нашому житті. Ні ви, ні я не повинні радіти або відчувати задоволення, чи мати подібні думки при спокусах і падіннях інших християн. Любов виявляється в молитві за таких людей і стоїть у проломі за них. Часто я думаю, що повинні бути закони для батьків подружжя. Один із них повинен закріплювати таке: «Ніколи не слухайте свою тещу, дітей або свекруху (чи когось іще), коли критикують вашу дружину або вашого чоловіка, насміхаються над ним чи принижують його». Адже, якщо ви будете слухати, то це все перетвориться в отруйне насіння, яке породить плід зла в майбутніх ваших стосунках. Скільки родин були отруєні через те, що всередині шлюбного союзу виникло насіння руйнування, коли хтось вказав на помилки чи падіння і засудив одного з подружжя? Найдивовижніше в любові те, що вона завжди готова повірити в краще, яке є в кожній людині. У сімейних стосунках нам потрібно вірити в найкращі якості свого супутника. Не ставтеся з підозрою до його слів або до того, як він їх сказав, що він зробив чи не зробив, а навпаки, старайтеся позбутися будь-яких сумнівів. Він не винен, а якщо і винен — ви повинні пробачити йому. Вірити в найкраще в людині — це значить вірити в його невинність. Не вважайте людину винною, поки немає доказів, захищайте її, а якщо провина доведена, тоді служіть їй любов'ю. Любов ніколи не виставляє на загальний огляд помилки іншого. Вона їх покриває, кажучи правду з лагідністю.

ЗНАЙТИ ВІРНОГО ПОПЛІЧНИКА-СУПУТНИКА (СУПУТНИЦЮ) Щасливі християнські родини створюються успішними християнами. Якщо ви виявите, що двох людей, які перебувають у світлі Божого Слова, Бог з'єднує у шлюбі, тоді, найімовірніше, після весілля вони житимуть у повній гармонії. Не має значення, чи добре людина виглядає, скільки у неї грошей або речей, якими вона володіє. Якщо людина не живе в гармонії з Богом і з людьми, які її оточують, вона не буде жити в гармонії і після того, як візьме шлюб. Я вірю, що зараз час для нас, батьків і християнських лідерів, підбадьорювати людей, висуваючи найвищі вимоги, але перш за все необхідно встановити такі ж вимоги для самих себе і для свого ходіння перед Богом. Можливо, ви подумаєте: «Що це ще за вимоги?» Вони дані в Божому Слові. В Євангелії від Матвія (6:33) наведені слова Ісуса: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, — а все це вам додасться». Тут Ісус говорить про поганів і про тих, хто не служить Богові, але прагне до придбання грошей, одягу або помешкання. Життя таких людей засноване на тому, щоб володіти речами.

Ісус закликає: «Не думайте про речі, бо якщо ви перш за все будете шукати Царства Божого і Його праведності, то все це додасться вам». Точно такий же принцип діє і в шлюбі. Якщо ви перш за все шукаєте Бога, то Він приведе до вас найкращу людину, з якою ви могли б узяти шлюб. Якщо ви ставите Христа на перше місце, то потрапите в потрібне місце, зустрінете потрібну людину, будете мати правильні стосунки, які приведуть вас до успіху у вашому сімейному житті. Досить часто люди шукають супутника (супутницю) для шлюбу, але Біблія вчить: шукайте Бога. Якщо ви перш за все шукаєте Його, то Він приведе вас до потрібної людини. Він приведе вас до зустрічі з кимось, хто також шукає Бога.



1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 25

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:41

 Ми такі різні 

Сила усамітнення

МИ РОЗМОВЛЯЄМО РІЗНИМИ МОВАМИ (Продовження. Початок у попередніх номерах російською мовою.)

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 26

Іноді, описуючи кожен окремо свої почуття, вам вдається глибше проникнути у свої переживання, ніж тоді, коли з вами є ще хтось. Цілковита самотність створює можливість відчувати ґрунтовніше і без страху. Навіть якщо у вас є близька людина, з якою ви можете говорити про все, я все ж раджу іноді усамітнитися і викласти на папері свої почуття. Написання любовних послань є корисним ще й тому, що дозволяє вам надати собі підтримку, не залежачи від інших. Раджу записувати любовні послання у вигляді щоденника або зберігати їх в окремій папці. Щоб полегшити собі завдання, ви можете звернутися до зразків, наведених раніше. Такий формат дозволить вам запам'ятати етапи складання послання, а вступні фрази допоможуть за необхідності вийти зі скрути. Якщо у вас є персональний комп'ютер, введіть у пам'ять формат любовного послання і постійно користуйтеся ним. Коли збираєтеся написати лист, просто знайдіть потрібний файл, а коли закінчите — збережіть. Якщо хочете показати комусь своє послання, надрукуйте його. Я рекомендую завести окрему папку і зберігати в ній свої послання, і ось чому. Коли ви перебуваєте в гарному настрої, перечитайте їх, тому що таким чином зумієте з більшою об'єктивністю оцінити свої почуття. Ця об'єктивність допоможе вам наступного разу висловити свої розтривожені думки у більш прийнятній і гідній манері. Якщо ви написали лист, а ваше невдоволення і хвилювання не вляглися, перечитайте його, і вам поступово стане легше на душі. Мною була розроблена спеціальна комп'ютерна програма. Її мета — допомогти людям у складанні любовних послань, аналізі та висловленні в приватній формі своїх переживань. Комп'ютер використовує фотографії, діаграми і формати різних любовних листів, щоб дати вам можливість відчути зв'язок зі своїми почуттями. Пропонуються навіть вступні фрази, щоб допомогти висловити ті чи інші емоції. Програма передбачає внесення у пам'ять ваших листів, які можна переглядати, коли вам знадобиться повніше висловити свої переживання. Використання комп'ютера для висловлення почуттів допоможе вам подолати опір для написання любовних послань, який зазвичай відчувають люди. Більшою мірою це стосується чоловіків, але коли вони мають можливість усамітнитися біля комп'ютера, то завдання суттєво полегшується.

1 - 2017

28.03.2017 14:22:42

Сила духовної близькості Щоб розвинути в собі здатність любити себе, нам також необхідно отримувати любов. Коли ви, усамітнившись, складаєте любовне послання, це само собою має позитивний ефект. Однак цей процес не замінить вашу потребу у співчутті й розумінні. Коли ви пишете лист, то виявляєте любов до себе, а коли знайомите іншу людину з його змістом, то приймаєте любов. Щоб розвинути в собі здатність любити себе, нам також необхідно отримувати любов. Щирий тон послання сприяє зміцненню духовної близькості, яка супроводжує це почуття. Щоб отримати любов, поруч із нами повинні бути люди, з якими ми могли б вільно і відверто, без страху поділитися своїми почуттями, розкрити будь-яке з них. І при цьому нам необхідна впевненість, що ці люди не ранять нам душу своїм осудом, критикою, що вони не відкинуть нас. Коли ви можете розповісти, хто ви є насправді і які почуття переживаєте, тоді повніше сприймете любов. Якщо ви отримуєте таку любов, вам легше звільнитися від ряду негативних виявів: обурення, гніву, страху тощо. Це не означає, що вам обов'язково потрібно повідомляти про все, що відчули й усвідомили для себе. Якщо ж є щось таємне, про що ви боїтеся розповідати, в такому випадку необхідно від цих страхів вилікуватися. Доброзичливий душеопікун або близький друг можуть стати для вас джерелом любові, зцілення душі, якщо ви зможете довірити їм свої найпотаємніші думки і почуття. Скажімо, у вас є близький друг — читайте листи, це принесе велику користь. Написання послань на самоті принесе вам полегшення. Але інколи важливо поділитися своїми переживаннями з тим, кому вони не байдужі і хто здатний вас зрозуміти.

Сила колективу Силу підтримки колективу важко описати — її треба відчути. Доброзичливо налаштований і здатний надати підтримку колектив може вам істотно допомогти, полегшивши контакт із вашими потаємними почуттями. Якщо ви ділитеся переживаннями з групою, це означає, що отримаєте більше любові. (Сила впливу колективу збільшується пропорційно його розмірам.) При цьому ваші потенційні можливості також зростають. Навіть якщо самі не будете висловлюватися, але слухатимете, як відверто і щиро говорять інші, ви почнете краще розуміти свої почуття.

Проводячи семінари в різних частинах країни, я часто відчував у глибині душі почуття, які мали потребу бути почутими. Коли хтось із присутніх починає говорити, у мене пробуджуються спогади або виникають різні асоціації. Я здобуваю цінні уявлення про себе і про інших. Наприкінці кожного семінару у мене легше на душі, і я стаю доброзичливішим. Повсюди регулярно збираються маленькі групи підтримки, щоб надавати і отримувати необхідну допомогу. Ними охоплено великий спектр проблем. Групи підтримки особливо ефективні, якщо в дитинстві ми не відчували, що можемо вільно висловлювати свої почуття в колективі або в сім'ї. Будь-яка позитивна діяльність колективу справляє благотворний уплив. Однак можливість вислухати інших і висловитися самому в доброзичливо налаштованій групі підтримки має індивідуальний ефект для кожного її члена. Я регулярно відвідую групи підтримки чоловіків, а моя дружина Бонні регулярно зустрічається зі своєю жіночою групою. Допомога, яку ми отримуємо за межами свого дому, позитивно позначається на наших стосунках. Це звільняє нас від необхідності бачити один в одному єдине джерело підтримки. Крім того, коли ми слухаємо про успіхи та невдачі інших, наші власні проблеми видаються нам менш серйозними.

Час, необхідний для того, щоб прислухатися до себе Коли ви виділяєте час, щоб прислухатися до своїх почуттів, ви немов кажете собі: «Ти для мене важливий, тому я вислухаю тебе. Ти заслуговуєш цього». Коли ви, усамітнившись, записуєте на комп'ютері свої думки і почуття, або ділитеся ними з близькими людьми чи в групі підтримки, то приносите собі неоціненну користь. Приділяючи час, щоб прислухатися до своїх почуттів, ви, по суті, звертаєтеся до себе: «Ти важливий для мене, ти заслуговуєш участі і розуміння. Я обов'язково вислухаю тебе». Сподіваюся, ви скористаєтеся методикою написання любовних послань. Я був свідком того, як застосування такої методики змінило життя багатьох людей, зокрема і моє власне. Складаючи щораз більшу кількість листів, процес спроститься, а ефективність його зросте. Для цього потрібен час. Але результат вартий того.



(Продовження в наступному номері.) 1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 27

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:48

 Актуально 

Р мантичність у ст сунках: чи потрібна вона в сучасному житті?

азирнемо на кілька хвилин у минуле. Ні, не в романтичну епоху лицарів і їхніх прекрасних дам, коли співали серенади під балконами і кидали рукавички як виклик на дуель. Занадто відрізняється наша епоха від тих часів. Але мимохідь все-таки зауважимо, що як тільки зникли дами, слідом за ними «випарувалися» і лицарі. Саме в такому порядку. Зараз немає необхідності співати серенади, щоб розповісти про свої почуття. Можна просто відправити SMS-повідомлення, тим паче, що пропонується готовий набір фраз на всі випадки життя. І не потрібно витрачати час на їх придумування. Але оператори зв'язку стверджують, що SMS, в яких згадуються почуття, не перевищують 1% від загальної кількості повідомлень. Ми ж перенесемося на крилах уяви в 50-60-ті роки минулого століття. Це був нелегкий час для країни, але в душах наших батьків жила романтичність і щемливість у стосунках між чоловіком та жінкою. Молодь ходила в кінотеатри, де хлопець, хвилюючись від близькості коханої дівчини, боязко накривав її руку своєю, і по їхніх жилах струменіло п'янке тепло. Часто до останніх днів вони виразно пам'ятали це м'яке відчуття цілющого тепла, що йшло від дотику рук. Перший дотик руки... Як мало зараз залишилося від того захоплення і того трепету. Повірте, навіть простий дотик руки схожий на таїнство. Робіть це якомога частіше — і ви відчуєте, що справді є сила не до кінця пізнаної енергії, яка йде від серця до серця і дивним чином пов'язує душі. Трепетність і романтичність поволі зникають із нашого життя. Прикро, якщо назавжди. Багато почуттів списали в архів. Ритм життя стає стрімкішим. «Час — гроші». І витрачати час на «телячі ніжності» стало невигідно. Останнім часом ми начебто схаменулися, і вже з'являються фільми та передачі, близькі нам за духом. Хоча зараз замість вислову «за духом» вживається слово «менталітет», але суть від цього не змінюється. І що цікаво, молодь із великим задоволенням дивиться і обговорює це. Одного разу молоді люди сказали мені таку фразу: «Вам пощастило. У ваш час були такі гарні фільми і пісні з глибоким змістом».

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 28

Пришвидшується темп нашого життя, і ми все стараємося робити швидко, «на льоту». Навіть слова «Я люблю тебе» починаємо вимовляти, як американці, швидко і без хвилювання. А коли ми востаннє цікавились, які почуття охоплюють наших рідних і близьких? Про що вони мріють, думають? Уже й не згадаємо. А це ж РІДНІ нам люди! Ми перестали обмінюватися думками і переживаннями. Ми все частіше говоримо про гроші та політику. То що ж таке романтичність у нашому житті, і чи потрібна вона нам? Романтизм — це перш за все теплота стосунків. Це — бажання створювати свято для людей, які живуть поруч із нами. Це — рожеві окуляри, крізь які ми дивимося на життя, не помічаючи буденних і дріб’язкових проблем. Це — крила, на яких ми ширяємо високо в небі. Це — щасливі діти, які живуть в атмосфері любові та ніжності. Це — юнаки та дівчата, які будуть прагнути створити свою родину, схожу на ту, в якій виросли і де були романтичні стосунки між батьками. Це — здоров'я. Коли на тебе дивляться зі щирим захопленням, незважаючи на вік і прожиті разом роки, будь-яка хвороба, «підібгавши хвіст», боягузливо втече з вашого дому. Це — молодість. Адже молодість і старість — це не вік, а стан душі. Душа не старіє, якщо в ній живе інтерес до близької людини. І люди з душею, сповненою романтики, незалежно від віку, зазначеного в паспорті, нічим не відрізняються від підлітків, яких тільки-но відвідала перша закоханість. Просто вони ще дбайливіше ставляться до всього того, що відбувається з ними. Це — краса. Романтичність краще від будь-якої косметики додасть вам чарівності. У романтизму багато проявів, і важко перерахувати їх усі. Кожен може додати щось своє, близьке лише йому. І звісно, сама романтичність є однією зі складових справжньої любові. Якщо комусь «не до лиця» рожеві окуляри, а комусь заважають крила за спиною, то здоров'я, молодість, краса, тепла атмосфера вдома, щастя наших дітей є власне сенсом нашого життя. А досягти всього цього і допомагає романтизм стосунків.



.http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-12336/

Наталя Абдуллаєва

1 - 2017

28.03.2017 14:22:48

способи сказати «Я

одному з яких неможливо протистояти!

http://www.bibleschool.com.ua/ssbrtri-sposoba-skazat-ljublju-tebja%C2%BB-odnomu-kotoryh-nevozmozhno-protivostojat-p-143.html

Різні люди по-різному виявляють свою любов і своє бажання бути коханим. Як визначити спосіб, яким виявляє любов мій чоловік (моя дружина)? Що можна зробити, щоб жити в злагоді, не дивлячись на різні способи вияву любові?



ТРИ КАТЕГОРЇЇ ЗАКОХАНИХ. 1. «Візуальна» людина виявляє любов так, щоб її можна було побачити (з переважанням зорового сприйняття). 2. «Аудіальна» людина виявляє любов так, щоб можна було почути (з переважанням слухового сприйняття). 3. «Кінестетична» людина виявляє любов так, щоб її можна було відчувати (з переважанням дотикового сприйняття). Хоча нам властиве сприйняття всіх трьох категорій, одна, як правило, переважає.



ВИЗНАЧЕННЯ СПРИЙНЯТТЯ. Яке візуальне твердження робить цар Соломон в любовній пісні, яку співає своїй нареченій? У книзі Пiсня над пiснями 2:14 він каже: «Голубко моя... дай побачити мені твоє личко... личко твоє вродливе». У той час як для «візуального» чоловіка важлива зовнішність його дружини (постава, одяг, зачіска тощо), «візуальна» дружина висловлює свою любов тим, що утримує будинок в ідеальному порядку. Потім Соломон додає слова, що виражають слухове сприйняття (другий тип). У вірші 2:14 він каже: «Дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий». «Аудіальній» дружині подобається слухати «голубине воркування» її чоловіка, а «аудіальному» чоловікові не завадить музика під час близькості з дружиною. Однак нареченій Соломона подобався інший спосіб вияву любові. У Пiсні над пiснями 2:6 вона каже: «Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене». «Кінестетичний» чоловік тримає свою дружину за руку під час прогулянки, а «кінестетична» жінка любить, коли її постійно пестять і обіймають. Перший крок до вирішення сімейних проблем — охарактеризувати свою індивідуальність та індивідуальність чоловіка (дружини). Кожен повинен запитати: до якої категорії належу я, а до якої категорії належить мій чоловік (моя дружина)? Досліджуючи себе, а також спостерігаючи один за одним і слухаючи один одного, ми зможемо це визначити.



люблю тебе»,

ВИЗНАННЯ. Яким є другий крок до вирішення цих конфліктів? Можливо, потрібно просто не звертати

увагу на наші відмінності, сподіваючись, що вони самі зникнуть? Або спробувати змінити індивідуальність партнера? У жодному разі! Потрібно прийняти ці відмінності і поважати особливості свого чоловіка (своєї дружини). Хоча зовнішні умови можуть змінювати особистісні якості людини, про головне джерело індивідуальності сказано у Пс. 138:15,16: «…не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті… Мого зародка бачили очі Твої…» У таємничий момент зачаття закладається основа індивідуальності людини. Тому змінювати характер свого чоловіка (своєї дружини), намагатися зробити свого партнера подібним собі, старатися «перестворити» його (її) за своїм «образом» і «подобою» (Бут. 1:26) — значить виступати в ролі Бога. Бог приймає людей такими, які вони є. Він виявляє ніжну турботу про різних людей різними способами.



АЛЬТРУЇЗМ. Що є третім секретом гармонійних стосунків? У Посланні до филип’ян 2:3 сказано, що кожен повинен у покорі мати один одного за більшого від себе. Це великий принцип альтруїзму, або безкорисливої любові. Він ставить бажання мого партнера вище від моїх власних. Я дбаю про свого чоловіка, який є моїм «другим я», більше, ніж про своє «перше я». Причиною всіх конфліктів є принцип «спочатку я» (Як. 4:1, 2). Ключем до вирішення цих конфліктів є принцип «спочатку чоловік». Хто є Великим Втіленням принципу «спочатку ближній»? У Посланні до филип’ян 2:5-8 сказано: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної…» Наш приклад — Ісус Христос, Який помер на хресті, даруючи Свою самовіддану любов кожному з нас. Чи не слід мені використовувати той же ефективний принцип для вирішення проблем у моїй родині?

Отже, є три способи виявити свою любов: візуальний, аудіальний і кінестетичний. Перед яким із них мій супутник (моя супутниця) життя не зможе встояти? Відповідь: перед тим, який йому (їй) найбільше подобається!



1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 29

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:22:49

Як любит

и,

коли коха

ння

вже не за

лишилося

ін убив у мені всю любов, яку я колись мала до нього! Коли він поруч, я відчуваю себе просто мертвою!» «Я не відчуваю до неї ніяких почуттів. Я просто не люблю її більше». Які сумні слова! Вони звучать, як вирок. Здається, навіщо взагалі писати ще про щось, коли сказані такі слова? Якщо щось померло, це вже не повернеш до життя. Але чи так це? Чи можна оживити те, що було мертвим? Стародавні греки і римляни уявляли сексуальну любов у вигляді бога, який випускає стріли пристрасті. Він вражає жертви, які не можуть не закохатися після цього. Починаючи з першого століття до нашої ери, римляни зображали в живописі та скульптурі Купідона, який був неперевершений і здобував незліченні перемоги. Якщо у вас потрапила його стріла, то ви будете вражені коханням наповал. Багато людей все ще продовжують думати так само і в наш час. Уникнути закоханості можна так, скажімо, як уникнути застуди. У грецькій міфології місце Купідона займав бог кохання Ерос, син богині Венери. Аналогічні уявлення існують і в мусульманській релігії. Мусульманська жінка повинна одягатися досить скромно, тому що неприкриті частини жіночого тіла можуть викликати неконтрольовані пристрасті в чоловікові, а в результаті і жінка не зможе встояти. Як і в стародавній Греції та Римі, любовні пристрасті — прерогатива богів. Виходить, що ви не можете контролювати ні зародження своєї любові, ні її згасання. Такий зворотній бік «купідоновой моделі». Ми — раби любовної пристрасті. У Біблії представлена зовсім інша концепція кохання: любов — це принцип. Такий підхід дозволяє людині, яка вірить в Спасителя, спрямовувати свою волю «

ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я •

simia_1-17_ukr_new.indd 30

і контролювати себе під упливом Святого Духа. Стріли Купідона можуть досягти вашого серця, закрутити вам голову, щоб змусити вас піти стежкою позашлюбного кохання — руйнівним шляхом, але Біблія вчить нас, що ми можемо сказати «ні» таким спокусам. Стріли Купідона можуть наздогнати вас і тоді, коли ви вже одружені, і змусити повірити, що безнадійно закохані в когось, але тільки не у власну дружину або чоловіка. Погани розглядали таку любовну пристрасть як божественне приречення, а тому вважали її вагомою причиною для розлучення. Але справжні християни усвідомлюють, що вони можуть відхилити це запрошення до порушення подружньої вірності, подолавши згубне бажання за допомогою Божої сили. Можливо, це неповноцінне життя, коли завжди доводиться говорити будь-яким спокусам «ні»? Навпаки, це єдино можливий шлях до щастя. Нас не кличуть, зціпивши зуби, змушувати видавлювати з себе рішення проти власної волі, сказати «ні» всім спокусам незаконної любові. Аж ніяк. Біблія говорить нам, що благодать Божа (зміцнює нас Божа сила) «вчить нас» говорити «ні» спокусам. Ми не повинні залишатися жалюгідними рабами любовних пристрастей. У Христі ми вільні чоловіки і жінки, яким Бог дарував свободу вибору, і це дає нам можливість контролювати наші почуття і пристрасті. Якщо ми скажемо «ні» перелюбу, позашлюбній любові, то отримаємо перемогу над спокусами. Якщо можна сказати «ні» позашлюбній любові, то чому не можна сказати «так» любові, яка, як ви самі знаєте, законна і праведна, і хіба це не є вашим обов'язком плекати і підтримувати цю любов, хоча ви і не відчуваєте в собі сил в той чи інший момент? Практично у всіх сучасних мовах є тільки одне слово для опису любові, тоді як у грецькій мові Нового Завіту використовуються чотири слова для цього: ерос, філео, агапе та сторге. Ерос — це грецький бог, якому в римській міфології відповідає Купідон, бог любовних пристрастей, «любові», заснованої на поклонінні красі або прекрасних якостях об'єкта любові. Це стандартне уявлення, на якому ми всі виросли. Давні погани вважали еротику від Бога, тому що вона викликала емоції, незбагненні розумом, які могли нахлинути, як повінь, змітаючи на шляху всі перепони. Філео — більш знижений рівень любові, те саме що дружба, прихильність, зокрема любов до музики або живопису. Якщо любов ерос і філео залежить від цінності того, на кого вони спрямовані, то любов агапе творить цінність в самому її об'єкті. Вам не потрібно очищати себе, перш ніж ви дізнаєтеся, що Бог приймає вас. Його любов творить нас заново, робить вас дорогоцінними, як дар, відданий за наше викуплення на хресті. Любов ерос мимоволі прагне до володіння. На противагу цьому любов агапе безкорислива, вона більше віддає,

Матеріал із книги Роберта Віланда «Как сделать несчастливый брак счастливым».

 Зворотній зв'язок 

1 - 2017

28.03.2017 14:22:49

ніж отримує, не чекаючи взамін нічого. Якщо наша людська любов шукає переважно задоволення для самого себе, то агапе прагне доставити радість і задоволення іншому. Людська любов шукає нагороди, агапе ж від неї відмовляється. Любов агапе не може зародитися в людині. Вона не характерна нашій планеті і повинна бути «імпортована». Ця животворна любов — вищий прояв Божого характеру, який показав Христос: любов агапе — від Бога, «і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога! Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов (агапе)! …Не в тому любов (агапе), що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи. ...Коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного! ...Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась» (1 Ів. 4:7-12). Якщо шлюб тримається тільки на еротичній любові, він доступний для стріл Купідона і підпорядковується капризам долі. В цьому випадку ви легко закохуєтеся і так само легко можете розлюбити. Але любов агапе, подарована нам Христом, зміцнює нашу людську любов. Ми читаємо в Новому Заповіті, що любов агапе «ніколи не перестає» (1 Кор. 13:8), але корабельні аварії, які відбуваються в океані наших шлюбних стосунків — сумна констатація того факту, що людська любов «перестає». Бог хоче, щоб ми були щасливі у шлюбі. Агапе може сповнити ваше подружнє життя ще більшою любов'ю. Коли апостол закликає чоловіків: «Чоловіки, любіть своїх дружин» (Кол. 3:19), він використовує дієслово, що походить від іменника агапе. Любов дружини теж повинна бути укріплена цією небесною любов'ю. Все це може здаватися нам незбагненним, якщо ми покладаємося тільки на власні сили. Ми повинні відкритися для небесного дару любові. Оцінити любов Христа означає зрозуміти, що були б уже мертві, якби Він не помер за нас. Ми зобов'язані Йому позбавленням від фізичної смерті, яку Він подолав на хресті, а також повинні бути вдячні за жертву, принесену Ним заради нас, усвідомлюємо це чи ні. Тепер все починає змінюватися. Коли ми бачимо свою безмежну слабкість, безсилля і поганий характер, який може бути змінений тільки завдяки милосердю Божому і жертві Христовій, то починаємо розуміти, що набагато простіше «бути ласкавими і милостивими до іншого, прощати один одному». Подібно до того, як пустеля розквітає під дією цілющої вологи в сезон дощів, так і наше співчуття і лагідність, які, здавалося б, зникли назавжди, знову з'являються з потаємних куточків нашого серця, щоб оживотворити наші стосунки. Те, про що ми раніше і мріяти не могли, стає реальністю. Заклик любити свого чоловіка може здаватися незбагненним для нас, як сходження на Еверест, але коли ми бачимо, як полюбив нас Христос, стається чудо.

Агапе — це любов, яка перебуває в гармонії з Божою волею для нас і з Його законом. Ми можемо побажати мати любов агапе «у Христі» через Його благодать. Багато «мертвих» шлюбів оживають знову, коли ми черпаємо з цього Вічного Джерела Любові.



Форм

люб

Світл

ана Ш

ум

ула

ові

е претендую на роль першовідкривача формули любові — ця тема вже давно розкрита. Тонни книг написано розумними і компетентними людьми. Просто хочу виділити те, що мені здалося найважливішим у справах сердечних. Якщо висловлюватися коротко, то все зводиться до такого виразу: ДОВІРА + ПОТЯГ = ЛЮБОВ. Розберемо ці складові. Довіра. Без емоційного зв'язку, яка базується на довірі, любові не вийде. Потяг призводить до звичайного сексу, а він до високого звання «Любов» ніколи не дотягне. Довіра — це крихка матерія, яка має властивість зникати. Знайти цей елемент можна, якщо щиро цікавитися життям уподобаної вами людини і брати в ньому безпосередню участь. Допоможуть прості запитання на кшталт: «Як спалося? Твоя улюблена книга? Який у тебе найкурйозніший випадок із дитинства? Що ти любиш на сніданок?» Також доречно зробити щось приємне для дорогої людини, що, думаю, є само собою зрозумілим. І не важливо, чи це було з його боку лагодження крана, чи з її — покупка квитків на футбольний матч, важлива увага і вміння бути поруч у потрібний момент. Потяг. Відсутність потягу породжує дружбу. Це як недоперчена страва: начебто все є, але гостроти не вистачає. Потяг — поняття тонке і народжується під упливом феромонів, на молекулярному рівні. Якщо іскра була, то тримати цей компонент у тонусі — цілком реальне завдання (навіть маючи багаторічний стаж подружнього життя). Варіантів багато: покупка привабливої білизни, масаж стоп, шепіт приємних слів на вушко, поїздки в романтичні місця. Це тільки мала частина айсберга. Любов — вона така різна, проте завжди світла і безмежна, чиста і не піддається поясненню, легка і вразлива. Кохайте і будьте коханими!



1 - 2017

simia_1-17_ukr_new.indd 31

• ХРИСТИЯНСЬКА СІМ'Я

28.03.2017 14:23:12

ригадайте, як давно Ви говорили своїй дружині (своєму чоловікові), що Ви її (його) кохаєте? Вчора? Тиждень тому? Чи, можливо, ви робите це тоді, тоді, коли вам щось потрібно? Візьміть за правило підтверджувати те, що він чи вона знають, виявляючи свої почуття словами або у діях, підтримуйте вогонь кохання палаючим. Якщо ви зросли у родині, де вербальний вияв любові не був звичним, або вам незручно висловлювати почуття словами, спробуйте їх демонструвати другій половині кожного дня. І хоча вам не обов’язково робити це у вербальній формі, можливо, настав час відкинути минуле і дізнатися, як насправді важливо і чудово вміти виражати свої почуття у словах. Для кращого розуміння співвідношення між любов’ю, коханням та нашим життям прочитайте Послання до римлян 5:5, Послання до галатів 5:22-23 та Євангелію від Івана 3:16.

simia_1-17_ukr_new.indd 32

28.03.2017 14:23:13