ЗМІСТ ВСТУП
11
РОЗДІЛ І. ТРАДИЦІОНАЛІСТСЬКЕ І МОДЕРНЕ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА 47 1.1.
Переформатування поля літературних студій: від теорії літератури до культурної критики 49
1.2.
Культурна модернізація і літературні студії
1.3.
Культурні парадигми літературознавства: традиціоналізм і модерність 75
66
1.4.
Неокласицизм ХХ ст. на порозі модерності
1.5.
Неокласичний дискурс і модерністська парадигма
1.6.
Культурна ідентичність українського неокласичного дискурсу 101
1.7.
Pro i contra українського неокласицизму
1.8.
Дві культурні парадигми — дві традиції
Висновки до розділу
83 93
114 124
138
РОЗДІЛ ІІ. УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПРАКТИКАХ КУЛЬТУРНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ (КІНЕЦЬ ХІХ — ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТ.) 141 2.1.
Боротьба за автономність традиціоналістського літературознавства 148 2.1.1. Поява контрдискурсу 150 2.1.2. Альтернативний дискурс 158
2.2.
Народження українського модерного літературознавства 167 2.2.1. І. Франко і наукова літературна критика 2.2.2. В. Перетц і зміна наукового методу. 182
175
2.3.
Ідентичність українського літературознавства доби національного відродження 192
2.4.
Перше покоління фахових філологів
2.5.
Соціокультурний простір вчених-неокласиків
Висновки до розділу
205 211
223
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕОРІЯ І МЕТОД НЕОКЛАСИЧНОГО ДИСКУРСУ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА 3.1. 3.2.
227
Літературознавчий контекст 229 Теоретичні погляди неокласиків 243 3.2.1. Рецепція поняття «класики» 245 3.2.2. Концепція стилю і форми 259 3.2.3. Природа наукового методу 275
3.3. Неокласичне літературознавство Миколи Зерова 282 3.3.1. Типологізація наукової спадщини 285 3.3.2. Історико-теоретичні й методологічні погляди 301 Висновки до розділу
311
РОЗДІЛ IV. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПРАКТИКИ НЕОКЛАСИЧНОГО ДИСКУРСУ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА 315 4.1. 4.2.
Літературні студії між ідеологією та літературою (20-ті рр ХХ ст.) 317 Літературна дискусія про форму та зміст 4.2.1. 4.2.2. 4.2.3.
4.3.
325
Українські марксисти і російські формалісти Формалісти чи морфологи? 335 Теорія і практика перекладу 350
327
Практики літературної історіографії культурних дискурсів українського літературознавства 358 4.3.1. 4.3.2.
Періодизація та класифікація: протистояння культурних дискурсів 367 Принципи укладання літературного канону 382
4.3.3.
Канон нової української літератури: від традиції до модерну 389 Висновки до розділу 397 РОЗДІЛ V. Формування модерного літературного канону вченими-неокласиками 401 5.1.
Історія літератури Миколи Зерова vs Cергія Єфремова 403
5.2.
Культурна ідентичність літературного канону неокласиків 414 5.2.1. 5.2.2. 5.2.3. 5.2.4. 5.2.5. 5.2.6.
5.3.
Відкривання модерної парадигми: «питання Івана Котляревського» 428 Формування національного наративу: дві іпостасі Григорія Квітки-Основ’яненка 435 Тарас Шевченко: від усної до писемної культури 446 Пантелеймон Куліш: поява культурної критики 458 Іван Франко: спроба виходу за межі традиції 471 Леся Українка: переписування культурної традиції 481
Письменники другого ряду у модерному літературному каноні 491 5.3.1. 5.3.2. 5.3.3.
Анатоль Свидницький: перший прозаїк-реаліст 499 Яків Щоголів: перший поет-лірик 503 Марко Черемшина: новатор ліричної прози
Висновки до розділу ВИСНОВКИ БІБЛІОГРАФІЯ
514
519 533
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
581
507