зміст Літературні антології: марґінес чи фронтир? [вступ] . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Розділ 1: Метод і словник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 1.1. Історії теорії: між поетикою, риторикою й інтерпретацією . . . . . 29 Гуманістика як нагода запитувати – “Підручне” знання: мистецтво і мастацтво – Пошук парадигми – Теоретичний перекрій в епоху парадокси – Від теорії до інтерпретації – Теоретики проти теорії – Термінологічний глосарій: підстави перегляду 1.2. Екс-центричне літературознавство: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 від теорії літератури до літературної антропології Антропос–топос–тропос: координати літературної антропології – Література як робота уяви – Література як документ – “Репатріація антропології” і “спільні місця” літературного досвіду – “Небезпечне вчення” Кліффорда Ґірца – “Ризиковане мислення” Ганса Ульріха Ґумбрехта – Позаінституційне знання – Антропологія vs гуманістика: від людини до людини 1.3. Концептуалізація колекції: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 культурні передумови й міждисциплінарний контекст Колекціонуючи самих себе – Метонімічна природа колекціонування – Колекція: від античності до романтизму – Суб’єктивний образ об’єктивного світу – Колекціонування як культурна практика – Пристрасть, праця і творчість – Становлення науки (про) колекціонування – Колекціонування як рушій романного сюжету 1.4. Колекціонер серед культурних постатей модернізму: . . . . . . . . . . . 79 за Вальтером Беньяміном та Сьюзен Зонтаґ Принцип констеляції і пам’ятливі речі – Інтелект і чуттєвість – Колекціонер і його ближні – Визвольна сила колекціонування – Спогад супроти історії – Цитатне письмо – (Су)провідний сюжет: Сьюзен Зонтаґ – Колекціонер як літературний герой і культурний діяч 1.5. Антологіки: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 колекція як спосіб літературної (само)ідентифікації У пошуках ключової метафори – Тексти “другого ступеня” – Література як означуване – Термінологічна скромність і “розквіт квітникарства” – Антологія як літературно-антропологічний проект – Лінії опору й точки опори