ЗМІСТ
293
Ç̲ÑÒ ПЕРЕДМОВА. Василь Куйбіда ................................................... 5 ДО ЗБРОЇ, БРАТТЯ! «Висушіть, вітри, усю скорботу...» ..................................... 14 «До змагу нумо знову, браття...» ......................................... 15 «Ми стали у ряд на оцій полонині...» ................................. 16 «Заспівали скоростріли...» ................................................... 17 «Збирали яблука в саду...» ................................................... 18 «Будь ніжна, ласкава, як промінь весняний...» .................. 19 «Ми піднялись на ворогів...» ............................................... 20 «Занедбані поля чекають ув імлі...» ................................... 21 «Зродилися його слова...» .................................................... 22 «Заговорив піснями ліс...» ................................................... 23 Наші знамена ......................................................................... 24 «Криваві ваші ідеали...» ....................................................... 25 «Бреду по лісу навмання...» ................................................. 26 «Все важче. Все більші облави...» ...................................... 27 «Я дихала вітриськами негоди...» ....................................... 29 «Вберегти свою суть у біді і вогні...» ................................. 30 «Не пригаси, не заспокій...» ................................................ 31 «Хто подає нам, друзі, знаки...» .......................................... 32 «Чи ви забули, що ми світ повинні...» ................................ 33 До бою! .................................................................................. 34 Будь героєм! .......................................................................... 35 «Благослови вогнем, а не словами...» ................................ 36 «Мої бажання – молоде вино...» ......................................... 37 «Ми йшли один за одним в тиші...» ................................... 38 «Ця ніч була коротша...» ...................................................... 39 «Лежала на ошматті голова...» ............................................ 40 «Бунтуй, борися, будь завзятим...» ..................................... 41 «Ми коханці з вітром віддавна...» ....................................... 42 «Відшукати мене втома...» ................................................... 43
294
Катерина Мандрик-Куйбіда
«Зоря багрить і гори і крайнеба...» ..................................... 44 «Його в шпитальну тихо-тихо...» ........................................ 45 «Над вбитим воєм друзі не ридають...» ............................. 46 Руйначі духу .......................................................................... 47 Подрузі ................................................................................... 48 «Мій край таки благословенний Богом...» ......................... 49 «Терпка ти, доленько, на смак...» ........................................ 50 «Тут гук старий – буруни білі...» ........................................ 51 «Колишеться туман, світанок спить...» .............................. 52 «Не клич і не зови на допомогу...» ..................................... 53 «Хай буде воля не моя...» ..................................................... 54 «Поля і гори, і ліси...» .......................................................... 55 «Тюрма не витримає сильних...» ........................................ 56 «Вдихни востаннє тут на Батьківщині...» .......................... 57 «Запрошу я великий рід...» .................................................. 58 НЕЗЛАМНІ В ГІДНОСТІ СВОЇЙ «На схід, на схід, на схід...» ................................................. 60 «О земле, за горбом єси!..» .................................................. 61 «Іржаві струни залізничних колій...» ................................. 62 «Мене дочкою кликала весна...» ......................................... 63 «Щоосені свіжішає блакить...» ........................................... 64 «Тримаю шурхоти трави...» ................................................. 65 «Нас позаписано в бандити...» ............................................ 66 «Зимуєм в землянках-затворах...» ...................................... 67 «Серце, скупане у волі...» .................................................... 68 «Через дні і через ночі...» .................................................... 69 «Ударю в тиші береги...» ...................................................... 70 «Невже від мук та болю...» .................................................. 71 «По сніжній тайзі, як недоля безмежній...» ....................... 72 «Чи літо, чи зима – однаково сніги...» ................................ 73 «Де сили, Боже мій, набрати...» .......................................... 74 «Морозом лютим, снігопадом...» ........................................ 75 «Лютішає зима: морози невблаганні...» ............................. 76 «Думки також, буває, допікають...» .................................... 77 «Місили мене навісні кулаки...» ......................................... 78
ЗМІСТ
295
«Ще не кінець війни, Росіє...» ............................................. 79 «Ще день прийде – і Україна встане...» ............................. 80 «На Івана, на Купала...» ....................................................... 81 «Порою нелегких випробувань...» ...................................... 82 «Час у незлагоді зі мною...» ................................................ 83 «І знову карцер. День котрий не знаю...» .......................... 84 «Не знаю завинили чим...» .................................................. 85 «Тайга. Бараки, як могили...» .............................................. 86 «Переживу – не перебуду!..» ............................................... 87 «Ти пісня й мовчання...» ...................................................... 88 «Через роки приваблює домівка...» .................................... 89 «Простелилися дороги...» .................................................... 90 «Уже захололи пожежі...» .................................................... 91 «Приснилися Карпати опівночі...» ..................................... 92 «Гірські поля сіріючи печально...» ..................................... 93 «Над горами, над горами, над горами...» ........................... 94 «Я повернусь таки з жорстокого полону...» ....................... 95 «В системі загартована людина...» ..................................... 96 «О любий розуме!..» ............................................................. 97 «Ця нескінченна траурна ріка...» ........................................ 98 «На їх обличчях – ніч...» ...................................................... 99 «Втікає сон від мене знову...» ............................................ 100 «Земля свята, бо тут батьків могили...» ........................... 101 «Морозом вбивала і болем...» ........................................... 102 «Змиває, кажуть, дощ усі сліди...» .................................... 103 «Могил не злічити потоками сліз...» ................................ 104 ІЗ ТАБОРОВИХ ОКРЕМИХ ЗАПИСІВ «Низький поклін до рідного краю...» ............................... 106 Милого очі ........................................................................... 107 Все минуло .......................................................................... 108 «Роки минають без принуки...» ......................................... 109 «Ти пробач, що сьогодні тривожу...» ................................ 110 Стріча ................................................................................... 111 Ой, як тяжко пригадати ...................................................... 112 Матусі ................................................................................... 113 Заповіт .................................................................................. 114
296
Катерина Мандрик-Куйбіда
Рідній мамі ........................................................................... 115 «Не сумуй, що зів’яв маків цвіт...» ................................... 116 Повернення .......................................................................... 117 «Мої ви рідні! Любі і єдині!..» .......................................... 118 Батькові ................................................................................ 119 На спомин ............................................................................ 120 ВОРОЖИЛА ОСІНЬ ЛИСТОМ Вслухаючись у ніч .............................................................. 124 «Веселилось літо днями і ночами...» ................................ 125 «Як хочеться мені росу уздріти...» ................................... 126 «Ось вони – мої Карпати...» .............................................. 127 «Краєчок веселки, як вишивку мами...» .......................... 128 Пастораль ............................................................................ 129 «Ну що у мене є, крім тебе...» ........................................... 130 «День згасав поволі у знемозі...» ...................................... 131 «Не сумуй, не журись...» .................................................... 132 «Дощ байдужо ходить по перону...» ................................. 133 «Незичливо місяць зиркнув...» ......................................... 134 «Ой, зелене жито, зелене...» .............................................. 135 «Повіявся вітрисько до діброви...» ................................... 136 «Полоскали землю зливи...» .............................................. 137 «Наді мною скупчилися хмари...» .................................... 138 НАЩАДКИ СИВОЇ ЛЕГЕНДИ «Я бачила Його в тюремній камері...» .............................. 140 Повчання синам .................................................................. 141 «Як ми змаліли, Боже правий...» ....................................... 143 «Може, хто й кине камінь у вічі...» ................................... 144 «Дивлюся – зграйка тіней у куті...» .................................. 145 «Лист зліта. Жовтогаряча павідь...» ................................. 146 «Ми є образом часу, його відбитком...» ........................... 147 «Процокали, процокали, процокали...» ........................... 148 «Над золотом листя померхлим схилилася осінь...» ...... 149 «Слухаючи, не чуємо...» .................................................... 150 «Тривога в хату впурхнула незримо...» ............................ 151 «Минає вік людський, неначе пори року...» .................... 152
ЗМІСТ
297
А СВІТ, ВСМІХАЮЧИСЬ ОБЛЕСНО, У МЕНЕ ВКРАВ ДО РЕШТИ СМІХ «Театрик був нікчемненький, їй-Богу...» .......................... 154 Байка без моралі, але з підтекстом ................................... 155 «Судилище розгніваних свиней...» ................................... 157 Епітафія гумориста собі ..................................................... 158 «Набув негідник добрі статки...» ...................................... 159 Запроданець ......................................................................... 160 «Далеко десь в краю чужому...» ........................................ 161 «Торгуємо словами, виважуючи кожне...» ....................... 162 МИ – БОРОТЬБИ СВЯТОЇ ДІТИ Правду голосно скажіть! .................................................... 164 «Де тепер мої повстанські друзі?..» ................................. 165 «Посікло громовищами обрій...» ...................................... 166 «Де небозвід приліг на випростані гори...» ..................... 167 «До намрії-ідеалу...» ........................................................... 168 «Душа на огнищі світань...» .............................................. 169 «Думки все прагнули до неба...» ....................................... 170 Казка ..................................................................................... 171 «І було... і було... і було...» ................................................. 175 «Вже десять літ, як без конвою...» .................................... 176 «Побільшало непам’яті із віком...» ................................... 177 У хащах ................................................................................ 178 «Не скорюйся нікому, сину...» ........................................... 181 Прометей ............................................................................. 182 «Поліг він тут для захисту Вітчизни...» ........................... 187 «На що розтринькала літа...» ............................................ 188 «Нові бруньки, трава нова...» ............................................ 189 До справедливості .............................................................. 190 «Пройшовши довголітню лиховерть...» ........................... 191 «Ми перейшли пекельні кола...» ....................................... 192 «Серпанком ніч дерева оповила...» ................................... 193 «Крівця жилами нуртує...» ................................................ 194 «Прошу Володарко сумління...» ....................................... 195 «Вже сьогодні, а можливо завтра...» ................................ 196 «Літа одійшли, як наповненість літа...» ........................... 197
298
Катерина Мандрик-Куйбіда
Переспів ............................................................................... 198 Мертві .................................................................................. 199 «Переболілу пам’ять поступово...» .................................. 200 «Прогірклі гаснуть стомлено думки...» ............................ 201 «Я курить не буду фіміами...» ........................................... 202 Нащадкові ............................................................................ 203 ФОТОМАТЕРІАЛИ ............................................................... 205 АВТОБІОГРАФІЯ .................................................................. 233