ПЕРЕДМОВА «Домалювати дракону зіниці. Історія Китаю у 50 фразеологізмах» нарешті може потрапити до рук українських читачів. Це вже друга книга, яку видали в Україні силами українського відділу Центру мовлення на країни Європи та Латинської Америки Медіакорпорації Китаю. Кілька років тому світ побачила книга «36 стратагем», яка викликала зацікавлення серед української аудиторії. Зважаючи на це, ми вирішили видати ще одну книгу про Китай українською мовою. Сподіваюся, вона також припаде українцям до смаку. Впродовж нашої тривалої роботи з поширення інформації про Китай в Україні ми помітили, що з поглибленням економічних, культурних і міжособистісних зв’язків між Китаєм та Україною дедалі більше українців цікавляться китайською культурою. Сподіваємося, що завдяки цій книзі вони зможуть дізнатися щось нове, водночас читаючи про Китай рідною мовою. Також у такий спосіб ми сподіваємося сприяти розширенню взаєморозуміння між народами двох країн і пошуку спільного у наших системах цінностей, навіть коли існують світоглядні відмінності між Сходом і Заходом. Фразеологізми чен’юй (成语) — перлина китайської культури, мови та історії. Слово чен’юй (成语) дослівно перекладається як «стати мовою» і позначає крилаті вислови, що стали популярними у розмовній мові і з часом увійшли до мови офіційної. Фразеологізми чен’юй, що вийшли з мови і стали частиною мови, складаються переважно з чотирьох ієрогліфів, хоча інколи кількість знаків може бути більшою. Наприклад, у цій книзі є фразеологізми із п’яти, семи і навіть восьми ієрогліфів. Ці крилаті вислови не лише збагачують китайську мову, а й містять значний історичний і культурний спадок. Майже за кожним фразеологізмом стоїть унікальна історія, культурний феномен чи історичне явище. Так що фразеологізми чен’юй стали своєрідним кодом, в який зашифровані здобутки давньокитайської цивілізації, процес розвитку філософської думки, відомості про історичні перипетії, що призводили до створення та руйнування династій, і, звісно ж, історії життя багатьох поколінь китайців. Оскільки ми хотіли, щоб книга була водночас пізнавальною та захопливою і мала практичну цінність, перед її написанням ми поставили собі запитання: «Як розповісти історії китайських фразеологізмів так, щоб українцям було цікаво їх читати, щоб вони розуміли контекст і те, як слід використовувати ці вислови у мові?» Для цього ми спершу провели велику підготовчу та дослідницьку роботу. З одного боку, ми відібрали велику кількість фразеологізмів, які мають цікаві історії походження і відображають різні аспекти історичного й культурного розвитку Китаю. З іншого боку, ми не хотіли, щоб це була просто збірка цікавих оповідок, тому вирішили об’єднати фразеологізми та їхні історії у такий спосіб, щоб послідовно розповісти про п’ятитисячолітню історію Китаю. Врешті, ми обрали п’ятдесят фразеологізмів, які увійшли до цієї книги. Ми розповіли історію виникнення кожного з них, вказали приклад використання у сучасному мовленні, пояснили значення кожного ієрогліфа в його складі й додали інформацію про відповідний історичний період, визначну особистість, культурне явище тощо. Однак ми не претендували на написання підручника з китайської історії, а хотіли передусім показати розвиток китайської цивілізації у всій її різноманітності та багатогранності. Тому ми
3
розповідали і про традиційні символи китайської культури на кшталт Великої китайської стіни, і про не зовсім очевидні речі на зразок чиновницької шапки з довгими «крилами». Варто також зазначити, що під час написання книги ми здебільшого використовували інформацію, напрацьовану українським відділом Медіакорпорації Китаю з часу його створення у 2008 році. Що стосується джерел історій окремих фразеологізмів, то всі вони були перекладені та художньо опрацьовані автором цієї книги відповідно до оригінальних текстів, які офіційно вказані як такі у Великому словнику фразеологізмів китайської мови. Користуючись нагодою, я хотіла б висловити подяку автору цієї книги, моєму колезі Олександру Николишину, творчий ентузіазм якого та любов до китайської культури вражають; авторці ілюстрацій Ганні Осадко, яка майстерно «оживила» героїв наших оповідок; а також усім колегам з українського видавництва «Смолоскип» і особливо його директору пану Ростиславу Семківу за їхню відданість і великі зусилля, яких вони доклали до видання. Без їхньої праці ви б не тримали зараз цю книгу! Нарешті, я зичу всім читачам усього найкращого та вічної дружби народам Китаю й України! Лі Сянь Заступниця керівника українського відділу Центру мовлення на країни Європи та Латинської Америки Медіакорпорації Китаю Пекін, листопад 2020 року
开天辟地 Відкрити небо і розгорнути землю Прокинувшись від глибокого сну, він розплющив очі й не побачив нічого. Було темно і панував хаос: не було ні неба, ні землі, ні верху, ні низу, ні Сходу, ні Заходу. Спека не давала йому вдихнути на повні груди, а тісний простір сковував тіло й не дозволяв випростатися на повен зріст. Тоді він схопив сокиру і вгатив перед собою. Щось тріснуло, почувся гуркіт і з’явилося світло, все прозоре і чисте піднялося вгору, перетворившись на небо, все темне і важке опустилося вниз, ставши землею. Так про створення світу розповідає китайський міф про Паньґу. Цей легендарний герой народився у великому яйці, в якому містився Всесвіт. Розколовши шкаралупу цього гігантського яйця, Паньґу розділив небо і землю. Це дуже його втішило. Але він злякався, що небо і земля знову об’єднаються, і тому став поміж ними. Так він стояв вісімнадцять тисяч років, щодня виростаючи на один чжан (Примітка: чжан — китайська міра довжини, дорівнює 3,33 метра). Водночас віддалялись одне від одного небо з землею. Нарешті вони опинилися так далеко, що більше не могли зійтися. Знесилений Паньґу впав додолу.
5
Історія про Паньґу, який розділив небо і землю, не лише стала міфом про створення світу в китайській усній традиції, а й породила фразеологізм 开天辟地, який широко використовують у мові й сучасні китайці. Його дослівний переклад — «відкрити небо і розгорнути землю», «створити світ», а в переносному — «здійснити щось небувале — таке, що має епохальне значення». Наприклад:
火和电的使用是人类历史上开天辟地的创举。 Використання вогню та електрики — історичні події для людства, що мали епохальне значення. Значення окремих ієрогліфів: 开 (kāi, кай) — відкрити 天 (tiān, тянь) — небо 辟 (pì, пі) — розгорнути 地 (dì, ді) — земля
Та це ще не весь внесок Паньґу у створення світу. Після того, як він впав на землю, його ліве око перетворилося на сонце, а праве — на місяць. Останній подих став вітром і хмарами, а останній звук прокотився громом. Кров Паньґу пролилася ріками й озерами, а піт — дощем і росою. Жили його стали дорогами, а м’язи — ґрунтом. Шкіра і волосся проросли травами й деревами, а зуби й кістки осіли в земних надрах золотом, сріблом та іншим скарбами. Паньґу — перший з багатьох культурних героїв, легенди про яких дійшли до наших днів і формують китайську міфологію. У світі, створеному Паньґу, не було людей. Їх створила з глини Нюйва просто від нудьги, коли гралася на березі річки. Її брат-близнюк і водночас чоловік, Фусі, навчив людей усьому, без чого вони не змогли б існувати: полювати й ловити рибу, добувати вогонь і готувати на ньому їжу, приручати диких тварин і займатися шовківництвом. Шеньнун винайшов плуг і навчив людей працювати на землі, а ще він особисто скуштував безліч трав і навчив, як лікувати з їхньою допомогою хвороби. Ці герої не тільки творили довколишній світ і навчали, як пристосуватися до нього, а й своїм прикладом показували, що його можна змінювати і покращувати своє життя. Так, лучник Хоуї збив дев’ять сонць і позбавив людей посухи, а легендарний правитель Юй створив сітку каналів і приборкав повінь.
6