14
Грудень 2010
Три томи південноукраїнської культурної ризоми
Думаючи про цей грубий і потужний тритомник шляхом від написання до друку зазвичай нео- «Незайманих снігів» якраз і є артикуляція цього Григорія Гусейнова, я не знаю, як же краще назва- дмінно проходить через те чи інше скорочення, українського культурного контексту Півдня, вивети його жанр. Есеїстика? Краєзнавчі повісті? Ме- можна припустити, що насправді Григорій Гусей- дення його зі статусу «водяного знака» на рівень режа біографічних нарисів? Документальні пові- нов цілком здатен був би написати про будь-який повноцінного малюнка. «Пізнаймо маловідому сті (так зазначено в самій книжці)? Інтелектуальні будинок у межах України та про всіх його мешкан- частину України!» — ніби закликає нас автор. репортажі? Тяжко визначитись, на чому краще зу- ців. Хоча не лише України. У «Незайманих снігах» У цьому помітний недолік тритомника — відпинитись, але й ці варіанти, мабуть, про щось та багато, ілюстративно і виразно написано також сутність повноцінної системи посилань на джеговорять. Скажімо так: це три кількасотсторінко- про Нью-Йорк, Москву, Прагу, Подебради, про ку- рела інформації. Адже Гусейнов постійно щось ві томи, в яких Григорій Гусейнов розповідає про пу інших місць, що до них рвучкий вітер історії або когось цитує — різноманітні спогади, листи, найрізноманітніших діячів літератури, філософії, й авантюр виносив наших південних земляків. стародавню загумінкову періодику тощо. Причоінженерів і взагалі цікавих людей, що їхнє життя Чи потрібно казати, наскільки важливо це все му виникає таке враження, що принаймні значна так чи інакше було пов’язане з Півднем України, в країні з хронічними проблемами історичної па частина цих цитат міститься у цілком доступних, особливо з Криворіжжям та Кіровоградщиною. м’яті? Згадати сотні начебто неактуальних імен, просто не дуже помітних джерелах, а тому могла Назва книги «Незаймані сніги» просто і вираз- куточків, подій і явищ. Особливо істотний тут ре- би придатися різного роду дослідникам і аматоно нагадує нам про те, як мало розробленими за- гіональний момент — Кіровоград, Кривий Ріг, ко- рам. Утім, чи реально було б організувати корпус лишаються і сьогодні біографії багатьох наших лишня Балта, Дніпропетровськ, Одеса є не про- таких посилань зі списком джерел і т. п.? У такому помітних земляків, історії населених пунктів то- сто одним зі специфічних умовних макрорегіонів списку літератури була б шалена кількість пунктів, що. І справді, не так багато є книжок, де під одні- України. Це та частина, котра великою мірою пе- у самому тексті з’явилась би купа посилань, і взаєю палітуркою зійшлися б художник Данило Нар- ребуває в культурній ізоляції від решти території. галі довелося би змінювати жанр і стиль книжки. бут і його іменита родина, російський поет родом З півночі, заходу і сходу сюди часто-густо надхоОдна з приємних особливостей книжки Григоз України Арсеній Тарковський, український по- дить лише відгомін тенденцій та подій — і навспак. рія Гусейнова полягає в тому, яку толерантність ет, що вернувся з Росії, Леонід Чернов, єврейські Таку думку, до речі, підтримав якось і сам Григо- до своїх персонажів виявляє автор. Він не бепоселенці та безліч інших неабияких персонажів. рій Гусейнов у приватній розмові. Він пояснив реться гостро й однозначно судити людей, про Причому, до розповіді про одного героя миттєво часткову ізоляцію Півдня (у широкому розумінні) яких пише, навіть у ясних з точки зору моралі сидолучаються сотні додаткових історій, присвяче- степовим менталітетом. Мовляв, на тлі безмеж- туаціях. Приміром, те, що Арсеній Тарковський них іншим людям, із якими персонаж так чи інак- них просторів людина почувається не лише са- покинув свою дружину з малим сином, не стає ше перетинався або лише міг перетнутися. мотньо, а й відсторонено, і до сусідів ставиться приводом для виправданих і розлогих інвектив, Передусім треба відзначити неабияку, навіть радше з пересторогою, ніж із бажанням зав’язати а лишається сумним фактом для читацьких розразкову ерудицію Григорія Гусейнова, який є ре- контакт. Ось і виходить, що тутешнім мешканцям зумів. Так само не розгортає Гусейнов викривальдактором помітного і різноманітного літератур- (навіть якщо це, наприклад, український пись- ну кампанію проти іншого свого героя, новеліста ного журналу «Кур’єр Кривбасу» (попри геогра- менник) часто буває легше вписатися в колишній Михайла Хазана, за те, що той активно працював фічно вузько локалізовану назву, він залишається імперський контекст, який автоматично накида- на сталінській «радісній» пропагандистській ниві. майданчиком зустрічі авторів з усієї України і з-за ється «згори» як даність, аніж у контекст україн- Він розповідає про життя людей. І смерть постає кордону, різних поколінь, різних естетичних пози- ський, який хоч-не-хоч завжди потребує актив- у книжці трагедією незалежно від політичних поцій). Виходячи з того факту, що будь-яка книжка ності та взаємодії. Однією з почесних функцій глядів людини і її вчинків.
Рух опору в Україні: 1960–1990 Енциклопедичний довідник Передмова О. Зінкевича, О. Обертаса. Київ, «Смолоскип», 2010 (804 с.). Ціна 80 грн.
Абігайл Вітлі
Галина Жуковська
Історія живопису
«Усе іде, але не все минає»
З англійської переклала Ольга Здір. Київ, «Країна Мрій», 2008 (96 с.). Ціна 27 грн.
Довідник присвячений подіям, які почали розгор- Читаючи цю книжку, ви дізнаєтеся про зароджен татися на початку 1960-х років і завершилися здо- ня і становлення живопису: зазирнете в печери буттям незалежності. Подано не лише біографічні з дивовижними малюнками прадавніх художнидані окремих діячів та інформацію про їхні тво- ків, у палаци й піраміди давнього Єгипту, побувари, неформальну пресу і правозахисні різномов- єте у Стародавній Греції та Римі, де працювали ні видання, а й детальну бібліографію творчості митці, які залишили людству безсмертні витвори учасників руху опору, політв’язнів і репресованих, мистецтва. Через буремне Середньовіччя вийдеспогадів і статей, відгуків іноземної преси. Тут по- те на світло Відродження. А наприкінці мандрівки дано інформацію про діяльність підпільних груп опинитеся в сучасній художній майстерні, де пов Україні, а також організацій і комітетів на захист бачите, як можна створювати витвори мистецтва українських політв’язнів у Західних країнах. за допомогою новітніх технічних засобів.
Пам’ять і час у творчості Ліни Костенко: Монографія. Київ, «Книга», 2010 (188 с.). Ціна 53 грн. У книзі через філософські категорії історичної пам’яті і часу досліджено своєрідність художнього моделювання минулого у різних жанрах творчості Ліни Костенко, особливості відображення історичних подій та осіб. У монографії вперше засто совано комплексний підхід до вивчення творчості Ліни Костенко з детальним аналізом малодосліджених сучасним літературознавством історичних поем «Скіфська одіссея» і «Дума про трьох братів неазовських». Монографія сприяє створен ню цілісної концепції творчості Ліни Костенко.
Упорядник Фріц Олгоф
Мар’яна Савка
Джером Девід Селінджер
Вино і філософія. Симпозіум думки і келиха
Тінь Риби
Ловець у житі
Київ, «Темпора», 2010 (368 с.) Ціна 125,50 грн.
Львів, «Видавництво Старого Лева», 2010 (64 с.) Ціна 16 грн.
У книжці «Вино і філософія» опубліковано статті, у яких автори — вчені-філософи, мистецтвознавці та винороби-практики — розглядають та осмислюють вино як естетичну категорію та предмет філософських досліджень. Читач має нагоду дізнатися чимало цікавих фактів: про історію вина та виноробства, про місце вина в культурі різних народів, про зв’язок мистецтва, вина і філософії, тонкощі дегустації, про те, яке вино є справді добрим — чимало цікавого про напій, який має багатовікову історію та все світнє визнання. Книга розрахована на широке коло читачів.
Поезія збірки «Тінь риби» — це, насамперед, на- Голден Колфілд — просто сімнадцятирічний хлопвернення. По-новому презентована одвічна па- чина, який утік зі школи. Він бачить світ і суспіль радигма світотворення та пошук істинності зем- ство такими, якими вони є насправді. І тому відтоді, коли вперше було опублікованого буття. Водночас — це музичний ноктюрн, де звуки перетікають у слова, а слова переходять но роман Джерома Девіда Селінджера «Ловець у значущі фрази із глибоким контекстуальним у житі», Голден Колфілд є героєм для багатьох понаповненням. Це — органна прелюдія, що пере- колінь молоді, яка не хоче жити в рамках, що їх ливається у простір дотику душі злагодженим ставлять дорослі. хоральним ритмом. Таємничим, нерозгаданим, відтак звабливо-інтригуючим. Збірка «Тінь риби» — книга Любові. Адресована усім читачам, спраглим істинної мелодики слів, вона, втім, має й окрему посвяту: «Моєму Юркові».
Ці та багато інших книжок українською можна придбати у книгарні «Смолоскип» за адресою: вулиця Межигірська, 21
З англійської переклав Олекса Логвиненко. Харків, «Фоліо», 2010 (317 с.). Ціна 49 грн.
Оформлення «Незайманих снігів» вельми традиційне, можна сказати, старомодне, зате якісне і різноманітне. Крім обкладинки з південними зимовими краєвидами, варто виділити ілюстрації, котрі є ледь не на кожній сторінці внизу і тягнуться через усі книжки, ніби зміксована з зображень різних часів і країв фотоплівка. На них — сотні цікавих і маловідомих портретів і краєвидів. Маса персонажів зі скрупульозно викладени ми моментами біографії, повороти загальнокультурних і загальноісторичних тенденцій, мозаїчна зміна місць подій — усе перелічене, поза сумнівами, не йде на користь, так би мовити, традиційній читабельності (правда, можливо, поширена останнім часом фрагментованість і мозаїчність інформації якраз полегшить порівняно менш компетентним читачам знайомство з «Незайманими снігами»?). Приблизно в тому ж ключі діє і дуже рівна розповідна манера письма. Тому тритомник Гусейнова призначений, радше, не для «запійного» читання, а для епізодичного, перерваного. Але спокійного і цікавого. Такого собі «затишного зимового читання» у романтичному розумінні.
Олег Коцарев
1 Володимир Ковальчук. Степан Бандера Київ, Н. Брехуненко, 2008 (7 грн.) 2 Українська літературна газета Числа 20–24, 2010 рік (3 грн.) 3 Український декламатор Збірка віршів для української молоді Київ, «Смолоскип», 2006 (15 грн.) 4 Рух опору в Україні 1960–1990. Енциклопедич ний довідник. Київ, «Смолоскип», 2010 (80 грн.) 5 Пітер Баррі. Вступ до теорії Київ, «Смолоскип», 2008 (25 грн.) 6 Добра Листівка. Київ, МБФ «Крона», 2010 (5 грн.) 7 Михайль Семенко. Вибрані твори Київ, «Смолоскип», 2010 (35 грн.) 8 Андрій Смирнов. Мстислав (Скрипник) Київ, «Смолоскип», 2009 (20 грн.) 9 Український визвольний рух. Числа 1–13 Львів, ЦДВР, 2010 (20,50 грн., 27 грн.) 10 Український журнал Числа 10, 11-12, 2010 (8 грн.) 11 Журнал «Березіль» Числа 5-6, 9-10, 2010 (11 грн.) 12 Станіслав Цалик, Пилип Селігей Таємниці письменницьких шухляд Київ, «Наш час», 2010 (59,50 грн.) 13 Юрій Лавріненко. Розстріляне відродження Київ, «Смолоскип», 2009 (35 грн.) 14 Григорій Гусейнов. Незаймані сніги (Томи 1, 2, 3) Дніпропетровськ, Арт-Прес, 2010 (63 грн. за том) 15 Поети Празької школи: Срібні сурми Антологія. Київ, «Смолоскип», 2009 (40 грн.) 16 Валерій і Сандра. Листування В. Марченка із С. Фрап’яно. Київ, «Смолоскип», 2010 (10 грн.) 17 Джек Керуак. На дорозі Київ, «Основи», 2010 (46 грн.) 18 Володимир Винниченко. Щоденники 1926–1928 (Том 3). Київ, «Смолоскип», 2010 (45 грн.) 19 Всесвіт. Випуски 3–10, 2010 (40 грн.) 20 Анатолій Бойко. Наше САЛО: історія, способи соління, страви Київ, Н. Брехуненко, 2008 (7 грн.)
Оксана Самара
Таня-Марія Литвинюк
Київ. Авторка книжок віршів “Посмішка Сфінкса” (1995) і “Debris” (2003). З останньою збіркою вона, власне, і перемогла в нашому літературному конкурсі 2002 року. Римована лірика. Активне застосування зміщених наголосів, не зовсім звичних слів, архаїзмів додає текстам Оксани Самари певної міфологічності, на що, зрештою, працює і сам їхній зміст. Як і годиться міфологізованим віршам, вони (неминуче перебираючи на деяких поворотах з урочистітю) значною мірою зосереджуються на любові і смерті.
Не до кінця зрозуміло, живе вона в Києві чи у Ніжині. Одна з наймелодійніших і найпсихологічніших поеток. Вірші дуже ритмічні (можливо, як на сучасну українську поезію — навіть дуже-дуже ритмічні), то розганяються, то дещо «по-синкопному» пригальмовують на повторах, звукових іграх та інших вузлах. Цікаво й зі смислом, хоча інколи хочеться більшого масштабу. Лауреатка «смолоскипівської» премії за 2009 рік. Окрім суто поетичних вправ, Таня-Марія також займається відеопоезією — відносно новим літературно-візуальним мистецьким гібридом.
Екзорцизм Кроки твої за спиною чи коли-небудь стишаться? Будь же, врешті, людиною — йди, раз не можеш залишиться. Опріч мене, опріч! Не підведи голови… Ти, що приносиш в долонях розпач, йди — і живи. Йди, як і звик, йди — не приходь; камінь — твій крик, біль — твоя плоть; з крові, з кісток, з жил, з живота — в чорний пісок! на болота! — вітер там — прах, море там — ртуть, колоть — твій шлях, там тобі буть — вічно, як ллється вода! Не підведи голови… Тиха, о тиха твоя хода… Йди — і живи. 2007 Маленька пісенька страху Ніхто не вмер, покіль живе, Ніхто не вмер, покіль живе, Ніхто не вмер, покіль живе, Ніхто, ніхто не вмер. А часу байдуже до нас, А час неквапно так пливе, Вмирати будеш завтра ти, Але живеш — тепер. А час — вода. А час — ріка. А час сплива. А час тіка. А час співа. А час дзвенить. Я пам’ятаю кожну мить: Я ще не вмерла, раз жива, Зовсім не мертва, раз жива, Ніхто не мертвий, раз живий, Ніхто, ніхто не вмре! 2006 * * * У світі стало більше гострих ліній. Ліси зникають; а дерева в них Потроху сохнуть. І ночами чути Як листя облетіле шарудить — Про те, що дні бували і ясніші. Коли вмирає в світі щось живе — Чи камінець, чи пагінець, чи слово — Пустішає одразу. Адже смерть — Відсутність. Й скоро ми самі Собі за звірів станем, адже звірі Так само помирають ніч у ніч. У світі стало менше теплих днів… І не тому, що він із кожним ранком Потроху мре. Але і тому, й тому — Одна причина. 2002
Диптих на два голоси Голос перший Темної ночі, крізь хащі, Голос біжить, виючи: забрав хтось кохану, забрав найкращу в лігво зміяче. Знав би хто, знав би як, знав би де — взяв би за горло іклами; цілував би в очі кохану знайдену губами, до крові звиклими. Озвися до мене! скавчу знесилено, нитка слідів рветься… Наче листок, на обцас твій нашпилено серце. Голос другий Злізлись на кров демони, випнули ікла; серце знадвору деревами злякано стукає в вікна. Чуєш мене, мороче: стань! облиш! В горло вгрузає — боляче! — відчай, мов ніж. Наші долоні — вір мені! — наче сукровиця: будуть розірвані — дихання зломиться. 2002 Диптих на два голоси: 5 років потому Голос перший Я приходжу додому, переступаю поріг — морок заходить зі мною і втома липне до ніг; день на плечах лежить тягарем, шум в голові. Знаєш, куди ми з тобою йдем? Віриш, що ми живі? Слово скажи навстріч. Глянь — не так, як завжди. Бачиш — за мною заходить ніч, топить мої сліди; вітер збиває з ніг, в горлі — уламки слів… Що я любив? Що я беріг? Нащо — зумів? Голос другий Дай мені руку, як хліб жебракам дають. Горло візьму в кулак, щоб задушити лють, хай із собою — раз нам не іти обом… Хтось пригадає нас праведним не-судом, хтось зрозуміє, хтось схибиться, як і ми… Знаю, що не збулось. Руку мою — візьми. 2007
* * *
* * *
знаєш а я по вівторках думаю про високе перетасовую ноти октави бажання стільці пересовую перефразовую речення переміксовую літери рими валети валізи зорі перефарбовую жовте червоне біле світло до світла так ніби тіло до тіла знаєш а я по вівторках людям в метро підморгую просто прикольно дивитись в зіниці здивовані сонні веселі сумні у обличчя потомлені очі зелені блакитні пусті відсторонені знаєш а я по вівторках як ґудзик відірвана навпіл поділена дійсність — монета розмінна міряю кроки з промінням поперемінно місто моє ніби жінка з обличчям зміненим пошепки майже навпомацки майже ехом місто моє дим цигарок відхекує...
я по сходинках по міліметрах ближче місто Кия люби нас на кілька дієзів більше через вікна будинків на кілька облич щиріше місто хіппі і хеппі доріг і важливих рішень
* * *
* * *
руки мої порцеляна скільки нам років Господи скільки потрібно любовей і губ до найближчої пристані скільки доріг хоч приблизно молитв і гордості треба пройти чи відчути вітрів і пристрастей вулиці міста не чують не бачать Господи сірий асфальт кращий друг і ніхто не зайвий тіло моє на мотузках — аж плечі згорбились в небо моє на шнурівках дощі вгрузають люди скульптури субтитри а скільки коштує шосте чуття моє сни мандарини яблука світло моє пересвічене тіні довшають що мені треба забути у чім розкаятись очі скляні мої лялькові голос восковий Господи скільки потрібно любовей аби розтанути вітер гойдає дроти і думки розносить серце моє порцеляна аби не камінь
дні такі — ніби дівчина на виданні, дні — як молитви натще іще недостатньо вивчені. ми ж бо народжені нащось, а значить, ми вибрані, значить, ми обрані кимось і щось таки значимо.
через вікна автівок білборди прилавки люди місто Київ люби нас на кілька бажань раніше розмалюй наші дні наші будні яскравим графіті посміхайся частіше облизуй потріскані губи і коли мені буде «не дуже» стискай мою руку говори мені щось голосами твоїх автостанцій так щоб струмом по тілу від дотиків і від звуків так щоб небо асфальтне одразу змінило тональність через скло магазинів маршрутки метро перехожі кольорові сережки шнурівки афіші на стінах місто Кия ми чимось подібні чи навіть схожі видихаю тебе — на кілька дієзів сильніше
скільки вас, друзі, справжніх, а скільки найкращих? ми ж бо зустрілись, а отже, усе на краще. човгають кеди ледачі по вулицях завчених, біля бруківки киця лежить калачиком. скільки вас, речень важливих і віршів двозначних, знаків окличних, облич, ще ніколи не бачених? светрів під шию, цукерок комусь на здачу, мрій божевільних, цілунків і перших побачень? стріли і стріли, а скільки з вас в серце вцілили? дні — ніби стіни, свіжим вапном побілені, скільки вас, люди, стали мені безцінними? струни і струни, і на асфальті тіні.
* * *
* * *
Погляди скріняться, погляди скріняться, скинь посилання, будь ласка, на дотики, небо вдягнуло червоні колготи, це, певно, впливає твоє випромінення, дивишся косо — пропущені виклики, скинь посилання, будь ласка, на дотики, висохли хмари десь вище, ніж високо, небо кидає на землю недопалки, скинь посилання, будь ласка, на дотики, як досягнути до зони досяжності? кожен наступний шукає недоліки, сонце сідає о пів на десяту... десь перенесено дату побачення, місто живе за окремою схемою, ходять дівчата із пресом накачаним, фірмова посмішка, стоптані кеди... чуєш, а в мене ж всі вікна незасклені, чуєш — не чуєш? блокований сервер... скинь посилання, будь ласка, на запахи, скинь посилання, будь ласка, на себе...
ми сходимо з рейок прискорено сходимо з рейок ми крейзі взаємно не схожі на інших людей обірвані речення фрази маразми на стінах крейдою багато закреслень окремо а хочеться разом
* * *
столиця раз по раз вітрами мороз під ребрами взаємно відверті ми схоже з одного дерева паперу повітря повільно пунктири креслимо портрети лиш очі померти аби воскреснути намолені рими і ритми як риби весело ми схоже з одного моря пливем без весел нікому не винні вітрами хрести віднесені і сни божевільні і хрестики-нулики-хрестики і хрестимось хрестимось мовчки таємно хрестимось взаємно потрібні постійно нові адреси не схожі на решту канони слова підкреслені думки непристойні нарешті ми стали чесними
Якого ти крою, мій кращий, яка в тебе група крові? з якого ти краю і скільки в тобі Америк? А в мене усе по старому — метро Контрактова. Всміхаюсь щодня перехожим, аби не замерзли.
ми з глини і цегли і ціни на нас підскочили взаємно подібні ми кожен своє пророчимо обличчя і плечі виразно або невиразно взаємно одразу окремо а хочеться разом
Випуск 14 (грудень 2010)
Адреса редакції:
Друк видання:
У наступному випуску:
Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України». Реєстраційне свідоцтво: КВ № 4040 від 15.02.2000.
Видавництво «Смолоскип» 04071, Київ, вулиця Межигірська, 21. Телефон: (044) 425 23 93. Сайт: smoloskyp.org.ua
02100, Київ, вулиця Краківська, 6-А. КП КОР «Друкар». Замовлення № 65. Гарнітура «Нат Ґротеск». Наклад 2500 прим.
Рецензія Тетяни Трофименко на книжку «Холодний Яр» Юрія Горліса-Горського.
Думки авторів публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції.
Редакційна колегія: Ольга Погинайко, Ростислав Семків, Олег Коцарев.
Типограф Микола Ковальчук. Ілюстратор Олена Павлова.
Поезія Дани Кваші та Наталі Пасічник.