22
Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України» Вересень 2011
Щоденник із пекла Анотацію до цієї книжки видавець починає з того, що не прагне сенсації. Чому? Хіба не сен сація — рецепт потенційного бестселера? Чи не для того — щоб вразити світ — книжки взагалі видають? Але тема цього видання аж настіль ки дражлива, і особливо в нашій, напханій ще радянськими міфами країні, що довелося, так би мовити, застерегтися. Бо ця невеличка книга спогадів старшої жінки, перемішаних з уривками щоденни ка понад п’ятдесятилітньої давнини, розпові дає про довг ий час табуйований історичний факт — знущання радянських вояків з німець кого жіноцтва наприкінці війни. А все, пов’язане з об’єктивною переоцінкою подій Другої світо вої війни, в Україні ще безмежно далеке від ви важеної, культурної дискусії.
Рецензія
До певної міри тема книжки «Навіщо я наро дилася дівчинкою?» зужита: кожна війна жор стока, і щоразу її жертвою стає «жіноча честь». Але ця окрема розповідь — особлива. Як особ лива кожна окрема людина. Але не тільки. Виняткова вона й тим, що спогади Габі Кьопп, хоч і не були першими на цю тему взага лі, проте першими з’явилися друком під справ жнім, а не вигаданим іменем. Тим, що авторка не сховалася за маскою анонімності, як багато інших німецьких жінок, вона остаточно перебо рола табу, накладене, як не дивно, на цю части ну історії й у Німеччині. Адже навіть у родині авторки щоденник, що описував ті події, був «розпеченим залізом. Ні би я вчинила щось несправедливе, на мене ого лосили табу… Саме тому впродовж років я збе рігала свої записи в сейфі». «Маленькій Габі» того фатального зимово го дня було тільки 15. Тікаючи від фронту, вона опинилася поза батьківським домом, між чужи ми людьми — себто зовсім сама — перед очима радянських солдат, котрих заохочували «силою зламати расову зарозумілість німецьких жінок», взяти їх «як заслужений трофей». Здавалося, її, фактично ще дитини, цей вар варський заклик не мав стосуватися, проте ра дянські солдати й офіцери прагнули саме «мо лодого м’яса». Можна тільки здогадуватися, що й скільки разів з нею робили «визволителі», адже сама
Габі про це майже не розповідає. І в цьому теж частково полягає відсутність сенсації. Де тально описуючи свої спроби сховатися між хлопчиками-однолітками та замаскувати бі ляві кіски під шапкою, коли доходить до «цьо го», вона каже лиш таке: «я змагалася як тіль ки могла, зібравши всі свої сили; але більше не можу» або «раніше я думала, що вже досягла межі розпачу, однак у цій спустошеній кімнаті зрозуміла, що це не так». Ні, її розповідь ані натуралістична, ані ци нічно-відверта. Навпаки. Якщо це тільки мож ливо, вона — цнотлива. Ба більше, час від часу авторка переймається, чи не вразять часті опи си жорстокості читача надміру. Це зізнання, вимучене, виснажене не одним кошмаром, вкрите якимсь «неправильним» со ромом (бо соромно ж має бути не жертві) і наче намаганням виправдати себе (чи за те, що так і не змогла завадити цьому, чи за те, що всетаки наважилася розказати), пронизує читача своїм майже фізичним болем і відчаєм. Особли во коли бачиш, як маленька дівчинка шукає за хисту в старших, а натомість «пані В.» (жінка!) раз по раз виказує ґвалтівникам місце, де Га бі й Рут (інша юна жертва) ховаються. І попри це героїня записує в щоденнику: «…але ж вона трохи в цьому винна: вона виказала мене два останні рази. Але, можливо, це трапилося б зі мною все одно». Чому «трохи»? Бо більше ніку ди йти, ні в кого шукати помочі.
М. С. Білан, Г. Г. Стельмащук
Норман Дейвіс
Мирослав Попович
Український стрій
Новини Пласкої Землі
Бути людиною
Львів, «Апріорі», 2011 (314 с.). Ціна: 450 грн.
Київ, «Темпора», 2011 (548 с.) Ціна: 66 грн.
Київ, Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011 (223 с.). Ціна: 48,50 грн.
У цьому виданні на обширному джерельному і фактологічному матеріалі представлено шлях формування і побутування такої важливої час тини національної культури та ідентичності, як український традиційний стрій, від найдавні ших часів до XX ст. Розглянуто комплекси строїв усіх етногра фічних регіонів України та зв’язок із духовним життям народу. Додано також короткий слов ник народної одягової термінології та список літератури про одіж.
У книзі автор досліджує сучасний стан бри танської та світової журналістики, викриває системні вади та надмірну комерціалізацію. Його аналіз ґрунтується на численних дослі дженнях та власному журналістському досвіді автора. Книга розрахована на журналістів, усіх, хто цікавиться медіа-тематикою загалом і медіаграмотністю зокрема, яка в останній час є осо бливо важливою для людей, що не хочуть бути обдуреними…
До уваги читачів — спроба сформулювати по гляд на цінності сучасного суспільства. Автор, один з найвідоміших філософів сучасної Укра їни, прагнув обґрунтувати засобами, придат ними для філософії сучасності, світогляд гума нізму, що виходить із уявлення про людину як вищу й абсолютну цінність, але в нинішніх об ставинах із багатьох різних причин перебуває у стані загроженості. Для студентів, науковців та усіх, хто ціка виться філософськими темами.
Френсіс Годґсон Бернет
Володимир Свідзінський
Хорхе Луїс Борхес
Таємний сад
Вибрані твори
Вибрані поезії
З англійської переклала Н. Римська. Львів, «Свічадо», 2010 (288 с.). Ціна: 36,50 грн.
Упорядкувала Елеонора Соловей. Київ, «Смолоскип», 2011 (502 с.). Ціна: 35 грн.
Повісті англо-американської письменниці Видавництво «Смолоскип» продовжує серію Френсіс Годґсон Бернет (1849–1924) перекла «Розстріляне Відродження» та пропонує ува дені багатьма мовами, за ними створено чис зі читачів поетичний доробок Володимира Сві ленні театральні вистави і кінофільми. дзінського — поета, котрий за життя не був по Історія про пригоди дітей у таємному саду — цінований, після загибелі перебував у забутті це справжня школа любові. Допомігши покину й лише зараз повертається в українську літера тому садові повернутися до життя, Мері Ленокс туру як одна з її найяскравіших і першорядних відкриває у собі цікавість і співчуття до людей, зірок. Крім оригінальної авторської спадщини, якого, здавалося, геть була позбавлена. А від видання містить літературно-критичні статті кривши своє серце до світу, дівчинка здобуває й спогади, присвячені поетові, а також бібліо здатність його перетворювати… графію та цікаві фотоматеріали.
Переклад з іспанської Сергія Борщевського. Львів, «Кальварія», 2010 (160 с.). Ціна: 27 грн. Світ Борхеса — аргентинця й громадянина цілої планети — умістив героїв давньогрецьких міфів і скандинавських саг, філософів, полководців, царів, іспанських конкістадорів і ватажків зма гань за незалежність Південної Америки. А ще безліч поетів і прозаїків різних часів і народів разом з їхніми персонажами.
Події тих кількох місяців зруйнували авторці життя. Вона так і не змогла подолати завдану травму, бо й через багато років, після числен них сеансів психоаналізу, для неї сексуальність так і залишилася «лише насильством» (про це вона зізнається в своїх інтерв’ю). Та попри це її спогади — це не просто загаль не засудження радянських солдатів. Були й та кі, що захищали її від своїх п’яних соратників, або хоча б переконували, що вона ще «надто мала». Про них Габі Кьопп згадує з вдячністю. Говорить вона й про Голокост, про який дізна лася багато пізніше. Писати про цю книжку — важко. Безпри страсно оцінювати її художню вартість, розу міючи при цьому, що за голосом фрау Кьопп заховано аж до 2 мільйонів інших голосів нім кень, зґвалтованих, за підрахунками вчених, до 9 разів кожна, — практично неможливо. Усві домлювати, що все ж таки це тільки одна сто рона медалі і та війна так само скалічила жіночі долі й по цю сторону барикад, — вкрай складно. Напевно, саме тому видавець передусім засте рігає читача, що не прагне сенсації; йдеться про речі набагато складніші й важливіші.
Ольга Погинайко
Улюблені видання 01 Українська літ. газета. 7–9, 2011 (3 грн.) 02 Вячеслав Чорновіл. Твори в 10 т. Том 7 Київ, «Смолоскип», 2011 (40 грн.) 03 Молода нація. Альманах. Спецвипуск (УГС) Київ, «Смолоскип», 2011 (12 грн.) 04 Микола Хвильовий. Вибрані твори Київ, «Смолоскип», 2011 (45 грн.) 05 Василь Даниленко. Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції. Київ, «Смолоскип», 2011 (30 грн.) 06 Іван Дзюба. Нагнітання мороку Київ, Видавничий дім КМА, 2011 (73 грн.) 07 Ірина Шувалова. Ран: Збірка поезії Київ, «Смолоскип», 2011 (15 грн.) 08 Кіно-театр. Числа 1, 3, 4; 2011 (9,50 грн.) 09 Українське дошкілля. Збірка для читання Київ, «Смолоскип», 2009 (27 грн.) 10 Віталій Карпенко. Уроки пройдених доріг Київ, «Смолоскип», 2011 (55 грн.) 11 Тарас Шмігер. Історія українського перекладознавства ХХ століття Київ, «Смолоскип», 2009 (25 грн.) 12 Юрій Горліс-Горський. Холодний Яр. Київ, Істор. клуб «Холодний яр», 2010 (47,50 грн.) 13 Ніл Хасевич (1905–1952) Львів, ВД «Панорама», 2011 (40,50 грн.) 14 Нортроп Фрай. Великий код: Біблія і література. Львів, «Літопис», 2011 (49 грн.) 15 Анатолій Бойко. Наше САЛО Київ, Н. Брехуненко, 2007 (9 грн.) 16 Василь Симоненко Харків, «Фоліо», 2011 (15 грн.) 17 Всесвіт. Числа 3-4, 5-6; 2011 (40 грн.) 18 Віктор Гугля. Суботів Хмельницьких Київ, Н. Брехуненко, 2008 (9 грн.) 19 Маршрути поколінь: путівник героїчними стежками УПА Луцьк, «Терен», 2011 (27 грн.) 20 Окупанти без маски. Унікальний документ з архівів КГБ. Київ, 2010 (11 грн.)
Любов Якимчук
Арсеній Капеліст
Представниця, може, не надто чисельної, проте досить ці кавої «луганської школи» української поезії. Втім, ниніш ня добірка віршів засвідчує, як на її творчість вплинуло тривале перебування у Львові, принаймні на рівні тема тики й мотивів. Спадщина авангарду, специфічна ритміка, підсилювана риторичними повторами, широкий масш таб — усе це додає свіжості цим текстам та компенсує подекуди штучно перебільшений сюжетний драматизм. Любов Якимчук має не лише «смолоскипівську» відзна ку, вона також лауреатка літературної премії «Привітання життя» та авторка книжки «, як мода».
У молодій українській поезії чергова порція свіжих кадрів з Харкова. Яскравий представник — Арсеній Капеліст (Та расов), активний учасник, переможець і ведучий слемтурнірів, студент Могилянки, відзначений на останньому літературному конкурсі «Смолоскипа». В його творах од разу впадає в око спадщина хіпуватої контркультури, по мітна алюзійна «підкладка», надміру мейнстримна рит міка і — що більш істотно — яскрава метафорика, цікава, талановита образність.
* * *
на прощання збирала дощ: нитку дощу низку дощу волосинку дощу на доріжку сиділа на торбі з дощем наче грецька богиня без рук перед дзеркалом заворожено усе решта, що залишилося те латала львівським дощем щоб зібрати себе докупи щоб покласти себе в купе а він падав і падав я все падала-падала але якось ми просувалися запліталися у косу запліталися ноги довгі а руки не запліталися наче грецька богиня без рук наче річка без русла що небом тече та спадає на землю дощем то піском то потоками темними ніби Полтва, бездомна і боса і тече і тече річка з неба тече річка падає нам на носа на прощання збирала дощ: нитку дощу низку дощу волосинку дощу на доріжку сиділа на торбі з дощем наче грецька богиня без рук перед дзеркалом заворожено
* * *
я не писатиму тобі листів жодного листа за нашу історію аж доки ми помремо в один день але порізно по різні боки води жанр листів став архаїкою покрилися пилом шкатулки де їх зберігали панночки і серванти стоять одиноко видихають тепло наших осель я пишу тобі більше любовні рецензії на книжки зарубіжних поетів і романістів яких ти читаєш або можеш прочитати я пишу тобі любовні статті про війну в Іраку або в Грузії я тобі пишу про зовнішню політику і про внутрішні конфлікти про французьке вино я веду авторську колонку в глянцевому журналі про різні побутові дрібнички як-от твій гребінець або смугасті шкарпетки з комірками для кожного з пальчиків а ти хоч би прочитала хоч би слово сказала пов’язане з ніжністю хоч би руку подала — я поцілував би
* * *
тримаю її на відстані є два види відстані це суспільна мораль і репресивні інституції моя відстань — перша а вона говорить: тобі є кого цілувати нічками а ти цілуєш мене так платонічно що руки твої обіймають мене нижче талії чому мені пишеш твій-я-твій-я чому? пиши їй ці листівки їй цілуй долоні в кав’ярнях а мені ніжно а мені гірко тобі є кого любити от і люби іди тримаю її на відстані а всі говорять мені яка вона яка вона отак і отак знаю, знаю це — але тримаю її на відстані простягнув руки взяв її і тримаю
про троянди кожен зроблений завжди з двох а насправді з усіх попередніх усі ми зроблені з батьків, дідів, прадідів і так до мінус безконечності і в цьому ми схожі і цим ми подобаємося собі коли говоримо про вічне і тлінне от як троянди і троянди що постійно відроджуються з нічого не завжди собою, але принаймні шипшиною ми як троянди і троянди проте є одна різниця така непомітна але велика чим новіша людина, тим з більшої кількості людей вона зроблена чим новіша людина, тим з більшої кількості людей вона зроблена кожен зроблений завжди з двох а насправді з усіх попередніх тому нові росточки троянд завжди мають густіше коріння
Полтва мої руки — не знати де ліва і де права вони одразу вже ліва і права коли тебе обіймаю обіймаю навіть очима натягую повіки, але закороткі в холодній воді луска поіржавіла і не виглядає як вечірня сукня але і так не вийти на люди бо річку закрили в труби і я іржавію кошачим способом смугасті лапи ступають снігом: слід-у-слід день-у-день річка-у труби слід-у-слід день-у-день річка-у труби тигряча хода але це вже твоя
objet 'petite a'
συνεργία
колись я мав одну знайому молоду і привабливу, з русим волоссям що на життя заробляла дивним чином: лежала на газоні міського парку слухала один і той самий трек у плеєрі курила полегшені цигарки здавалося б — що особливого?
Акутаґава Рюноске
дощ повітря прострілює видно лиш трохи місяця хмари навколо і одиноку зупинку десь в полі під одним ліхтарем це — наш Едем. грозу ніхто не очікував, хоч око виколи — ніч натовп весь скупчився під залізним навісом немов рафінаду шматок, що боїться розкиснути лиш курець одинокий без парасолі, без капюшона мокне. вигнали його під зливу — нікотин небезпечний, щаслива людина не може палити. доречна цигарка під час депресії чи алкоголю і тінь курця квола здається зламаною об асфальту моря під занадто косим усміхом ліхтаря. завтра цілком померти він може — промочить ноги, протертий же з чоботів кожен запалення, що від смоли перекинеться в рак. цукрова громада, коли його спалять і тінь його стане малим й непомітним відбитком горщика з пилом скаже — дурак. завжди ж врахувати треба ймовірність розриву атомної бомби в небі за 250 метрів від твого пророслого в тіло серця.
та дим з її горла рвався на волю стрімко, як рвуться протипіхотні міни і, вивільняючись з лабіринтів гортані набував форм, що вона їх хотіла сама або ж що їх хотіли навколишні моя давня знайома дихала квітами напівзгорілими від сильного літнього сонця тонкими лелеками, що прямують клином на південь холодними водоспадами з африканських тропічних лісів криками немовлят, щойно народжених найчарівнішими нотами та наймудрішими піснями і навіть мертвими — чи то живими — душами вміла дихати моя давня знайома люди збирались навколо неї, лежачої діти бавились та в долоні плескали старші вдивлялись у її вузькі очі намагаючись знайти там її таємницю кидали їй продірявлені срібні монети а вона все на небо мружилась, посміхалась і знову робила затяжку. я не бачив її вже з декілька сотень років та нещодавно хтось розказав мені: одного теплого дня вона як завжди лежала на газоні і замість звичних речей раптом видихнула себе саму із димом перехожі в заціпенінні спостерігали як вона з клубів сірих летить догори якнайвище до Сонця мружиться і нарешті в повен голос сміється.
еманації він тащився від метамфетамінів вона тащилася від метафізики ці речі в принципі взаємозамінні філософія і наркота — однаково низько та високо і той, і інша розуміли всі наслідки та всі витоки і коли для косяку не ставало паперу вона виривала сторінку з «Ареопагітик» він цілував її в губи тепло і щиро
його назавтра чекала глюкоза у крапельниці й жорстка ломка і під небом у хмарах, як в спалених венах вони вдвох зрозуміли, що життя — ефемерне вона — з Псевдо-Діонісія довгих листів він — своїм напівзнищеним серцем напряму зрозумів їх знайшли медсестри з обходом уранці її — у душі, з розрізаними руками і кривавими пальцями він вколов собі голку із крапельниці просто ув око
якось він упоровся до передозу і вирішив зав’язати вона дочитала в коридорі в лікарні останню сторінку неоплатоніків її назавтра очікувала порожнеча — вже не було що читати
сходило сонце; земля була низько, небо як завжди високо.
У наступному випуску
Випуск 22 (вересень 2011)
Видавництво «Смолоскип»
Надруковано ТОВ ПК «Інтерекспресдрук»
Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України» Свідоцтво: KВ № 4040 від 15.02.2000
Телефон: (044) 425 23 93 Адреса: 04071, Київ, вулиця Межигірська, 21 Сайт: www.smoloskyp.org.ua
Адреса: Київ, вулиця Сім’ї Сосніних, 3 Наклад 1000 примірників. Замовлення № 1430
Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції.
Редакційна колегія: Ольга Погинайко, Ростислав Семків, Олег Коцарев
Типограф Микола Ковальчук Ілюстратор Олена Павлова
Цифрова гарнітура «Нат Ґротеск»
Олександр Гладких про книжку «Маршрути поколінь: … стежками УПА на Волині» Поезія Дмитра Лазуткіна та Богдана-Олега Горобчука