Issuu

Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України» Листопад 2011

Микола Kуліш: погляд іззовні Микола Куліш належить до тих письменників 1920–30-х років, котрі після часів репресій і заборон були знову цілком успішно названі, вшановані, «розморожені», повернулися до читачів. П’єси Куліша активно ставлять театри. І все ж лишається щодо цього автора таке відчуття, ніби він стоїть трохи, сказати б, у тіні Миколи Хвильового. Книжка Наталі Кузякіної «Траєкторії доль» великою мірою таку ситуацію виправляє. Той, хто її прочитає, матиме чітке уявлення про внутрішні особливості, окремішність Куліша. Адже попри участь у ВАПЛІТЕ й «Гофманових ночах» (у тому середовищі так іменувалися затяжні нічні пиятики), він дуже відрізнявся від своїх колег, часто мав виразно відмінні погляди. У «Траєкторіях доль» ретельно розглянуто і творчість Миколи Куліша, і його особистість, а також долі декого з сучасників. Розповідь про життя драматурга сповнена цікавих і колоритних, нерідко маловідомих дотепер подробиць. Тут, наприклад, самоствердження незабезпеченого юнака у багатшому середовищі. Здається, саме ця «горда бідність» стала тим поворотом, що виводив багатьох на «більшовицьку дорогу» й суто психологічно не давав з неї звернути, заглушуючи всі сигнали небезпеки, а відтак заводив у глухий кут. А ще історія безперспективного кохання вже одруженого Куліша до одеської вчительки та моторошні розповіді Дніпровського про те, як він вчинив убивство.

Надія Дичка Абетка України

Історія і побут у «Траєкторіях доль» постають як із південним присмаком, так і з харківським. Приїзд Куліша до Харкова описаний цікаво й детально, особливо ефектна розповідь про те, як родина Кулішів мешкала в гуртожитку, практично серед малолітніх злочинців. Адже знайти житло в Харкові тоді було не просто — подібно до сьогоднішнього Києва, тодішня столиця УРСР важко вміщувала в себе всіх охочих. На харківський період припадає і, як на мене, великою мірою випадкове входження Миколи Куліша до середовища ВАПЛІТЕ, і його слава, і його трагедія, що насувалася поступово, але — в тих умовах — невпинно. Одна з найцікавіших особливостей книжки: не лише про Куліша, але й загалом про тодішню українську літературу Наталя Кузякіна пише з дещо незвичної для нас «точки спостереження». Мова про те, що Кузякіна, попри всю українську закоріненість, була все-таки російською дослідницею, і її перспектива теж була російською. Невипадково після 1991 року в неї виникали непорозуміння з українською інтелігенцією на ґрунті мовної політики. Ця російська перспектива бачення Розстріляного Відродження дає ефект «освіження» і навіть очуднення. Цікаво і значно проробленіше, ніж у наших дослідників, постає, скажімо, зіставлення подій трагічної «Літературної дискусії» та боротьби Сталіна з різними групами у Комуністичній партії. Те саме можна сказати

Рецензія про взаємозв’язок із російськими літературними структурами на зразок «напостівців». Взагалі, вмонтування Кузякіною розгрому української культури не просто в парадигму стосунків Україна – Росія, а в ширшу, загальнішу систему радянської політики дозволяє побачити інші лінії напруги, інші цікаві моменти. Симптоматично, що актуальними й навіть не позбавленими присмаку новизни лишаються в цьому сенсі розробки дослідниці ще вісімдесятих і дев’яностих років минулого століття. Наприклад, зустріч Сталіна з українськими письменниками. У вітчизняній літературі переважно трапляються тільки принагідні згадки про неї. А Наталя Кузякіна пропонує нашій увазі цілу стенограму зустрічі, та ще й ретельно аналізує, з прецікавими подробицями. Одна з таких подробиць — і раніше відома, але побіжно — скарги наших письменників Сталіну на українофобські елементи п’єси Михайла Булгакова «Дні Турбіних», «вимоги» зняти її з репертуару. Дослідниця трактує їх не просто як смішний, наївний і трохи самовбивчий вибрик. Вона впевнена й наводить певні аргументи, що таку тему делегації підкинули як провокацію, з тим, аби, по-перше, відтінити справді серйозні теми, а по-друге, роздратувати Сталіна. Інша цікава річ — пропозиція віддати Україні Кубань і Північну Слобожанщину. Згадки про таку заяву трапляються в літературі, а Кузякіна проаналізувала джерела і дійшла висновку, що

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей

Віктор Брехуненко Козаки на степовому кордоні Європі

Том другий Київ, «Смолоскип», 2011. — 56 с. Ціна: 15 грн.

Переклад з французької. Київ, «Дух і Літера», 2011. — 488 с. Ціна: 151 грн.

Київ, 2011. — 504 с. Ціна: 105 грн.

Видавництво «Смолоскип» із радістю пропонує увазі наших найменших читачів унікальне видання. Це не просто абетка, а особлива «Абетка України», складена за назвами населених пунктів, річок і гір, розташованих на території нашої країни. Опис кожної з географічних назв подано у віршованій формі, що добре запам’ятовується. Сподіваємося, що спільна мандрівка стане до вподоби Вам і Вашій дитині.

Триває видання української версії «Європейського словника філософій». Французький оригінал Vосаbulaire eurорееn des philosophies. Dісtiоnnаіrе des intrаduіsiblеs вийшов друком у видавництві Seuil 2004 року. У цьому Словнику йдеться про філософські неперекладності в європейських мовах. Його створювали фахівці з різних країн Європи, Азії та Америки. Сьогодні Словник перекладають англійською, арабською, іспанською, португальською, румунською, фарсі та українською мовами.

У цій книжці в порівняльній перспективі розглянуто українське, донське, волзьке, терське, гребінське та яїцьке козацтва як специфічні християнські спільноти на Степовому Кордоні Європи. З’ясовано типологію Степового Кордону на тлі інших світових Великих Кордонів, досліджено особливості генези, етнічний код, соціальне обличчя, еволюція чисельності перелічених козацтв, організація суспільства та влади в козацькому світі.

Ґарі Ромен

Володимир В’ятрович

Обіцяння на світанку

Історія з грифом «Секретно»

Алла Коваль, Віктор Коптілов Крилаті слова в українській літературній мові

Київ, «К.І.С.», 2011. — 376 с. Ціна: 40,50 грн.

Львів, «Центр досліджень визвольного руху», 2011. — 328 с. Ціна: 61 грн.

Київ, «Ярославів Вал», 2011. — 704 с. Ціна: 81 грн.

У романі автор згадує своє дитинство в Росії, Польщі, пізніше — в Ніцці, про статки й бідність, яких зазнав, про важке навчання на льотчика, про свої пригоди на війні у Франції, Англії та Африці. Але насамперед це розповідь про велику материнську любов, що була з ним усе життя. У книзі розкрито химерний характер цієї закоханої у Францію ідеалістки: мальовниче поєднання цілеспрямованості з мрійливістю, невгамовної енергії з легковажністю.

Історик розповідає про минуле України 1918– У цій книжці двох видатних українських мово 1991 років. Книга написана у формі нарисів про знавців Алли Коваль та Віктора Коптілова зібрарізні аспекти роботи таємних органів і табірної но й витлумачено вельми важливий різномасистеми, про боротьбу українського визволь- нітний лексичний та фразеологічний матеріал, ного руху, про долі священиків, котрі кинули який традиційно об’єднується таким метафовиклик системі. Історик оприлюднює раніше не ричним формулюванням, як «крилаті слова» та доступні справи, заведені «органами» на мит- «крилаті вислови». ців Розстріляного Відродження та дисидентів; розкриває причини Чорнобильської катастрофи і розповідає про останні відчайдушні спроби чекістів врятувати Союз.

зробив її поет-авангардист Валер’ян Поліщук і що про цей випадок його потім допитували під час слідства. Дрібниця, але промовиста. Менш ексклюзивно, але цілком «добротно» і поважно виглядає сьогодні літературо- і театрознавчий аналіз п’єс Куліша. Одна з цікавих тез Кузякіної: лише в двадцяті роки, головно в особі Миколи Куліша, українська драматургія (а певною мірою і література загалом) засвоїла досвід письма Миколи Гоголя. Поза тим — детальний і ретельний розгляд кожного твору, його сценічної та книжкової долі. Отож, книжка Наталі Кузякіної — неодмінний must read принаймні для трьох категорій читачів. Для тих, кого цікавить українська література, її історія. Для тих, хто полюбляє історію театру. І для тих, хто цікавиться взагалі історією ХХ століття. Усі вони знайдуть тут пізнавальну інформацію та матеріали для роздумів. Добре, що ця книжка вийшла (хоча український переклад міг би бути й кращим); прикро, що розвідки, котрі до неї ввійшли, були недоступні широкому загалу читачів так довго.

Микола Третяк

Улюблені видання 01 Юрій Лавріненко. Розстріляне відродження Київ, «Смолоскип», 2009 (35 грн.) 02 Ігор Гирич. Київ в українській історії Київ, «Смолоскип», 2011 (30 грн.) 03 Українська літературна газета Числа 10–17, 2011 рік (3 грн.) 04 Українське дошкілля Київ, «Смолоскип», 2011 (35 грн.) 05 Репресовані діячі УАПЦ 1921–1939 Київ, «Смолоскип», 2011 (20 грн.) 06 Р ух опору в Україні 1960–1990. Довідник Київ, «Смолоскип», 2010 (60 грн.) 07 Микола Хвильовий. Вибрані твори Київ, «Смолоскип», 2011 (45 грн.) 08 Василь Симоненко. Вибрані твори Київ, «Смолоскип», 2011 (45 грн.) 09 Василь Даниленко. Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції. Київ, «Смолоскип», 2011 (30 грн.) 10 Михайль Семенко. Вибрані твори Київ, «Смолоскип», 2010 (35 грн.) 11 Крути: Збірка у пам’ять героїв Крут Київ, «Смолоскип», 2007 (15 грн.) 12 Іваненко В. Опір селян насильницькій колективізації та голодомору Київ, Н. Брехуненко, 2009 (9 грн.) 13 Ірина Шувалова. Ран Київ, «Смолоскип», 2011 (15 грн.) 14 Володимир Свідзінський. Вибрані твори Київ, «Смолоскип», 2011 (35 грн.) 15 Юлія Стахівська. Гусінь (8 грн.) 16 Великий голод в Україні 1932–1933 років У 4 томах. Київ, ВД КМА, 2008 (по 61 грн.) 17 Сергій Павленко. Тиранське поводження росіян. Київ, Н. Брехуненко, 2008 (9 грн.) 18 Юрко Тютюнник. Від Двійки до ГПУ Київ, «Дух і літера», 2011 (67 грн.) 19 Український журнал. № 9, 10, 2011 (11 грн.) 20 Дмитро Павличко. Спочатку Київ, «Основи», 2011 (23 грн.)